ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

"Про військово-медичну доктрину України"

Сесійний зал Верховної Ради України

20 травня 2015 року, 15 година

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України О.І.СИРОЇД

15:03:42

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги, шановні народні депутати, шановні учасники парламентських слухань, запрошені особи! Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 22 квітня цього року сьогодні проводяться парламентські слухання на тему: "Про військово-медичну доктрину України". Від імені Верховної Ради щиро дякую всім за те, що ви знайшли час і можливість відгукнутися і взяти участь у такому важливому обговоренні.

Я хотіла би сказати кілька слів, напевно, що є мотиватором для нас всіх сьогодні обговорювати цю тему. Ми мусимо визнати, ми вже давно це знаємо, ми вже з цим зіткнулися, що в Україні немає фактично військової медицини. Вона була знищена. Вона була знищена задовго до того, як ми потрапили до цього залу. Знищувалася вона свідомо, знищувалася вона методично. І, на жаль, ми зіткнулися з війною, маючи повну неспроможність рятувати наших військових.

Досі ми переживаємо цю неспроможність. Але, на жаль, знищувалася не тільки військова медицина, знищувалася і вся система управління, і тому ми стикаємося водночас із неспроможністю повноцінно відповідати цим викликам як Міністерства оброни, так і Міністерства охорони здоров'я. Система управління не лише в цих двох міністерствах, а система управління в уряді в цілому знову ж таки так довго руйнувалася, що сьогодні уряд не спроможний відповідати тим викликам, які він має І ми намагаємося йому допомоги справитися з цією проблемою. І, до речі, найближчим часом сподіваємося, ми зможемо розглядати законопроекти, які стосуватимуться покращення роботи Кабінету Міністрів.

У зв'язку з цим також мусимо визнати, що основний тягар сьогодні у сфері військово-медичної медицини ліг на плечі волонтерів і окремих ентузіастів у сфері державного управління. Тобто ті люди, які просто силою свого інтелекту, волі, здоров'я, грошей, хто чим міг, впрягся у цей важкий візок і тягне цей обов'язок порятунку, порятунку військових, надання їм реабілітації, навчання, лікування зубів на полігонах. Тобто того, що сьогодні є вкрай необхідним, те, чого ми не бачимо, але ці люди, вони роблять це самі.

Але ми повинні бути свідомі, що, по-перше, ми довго ще будемо, на жаль, свідками і, на жаль, вимушені будемо боротися із агресією тією, яку ми маємо сьогодні. Це не є питання одного часу. І нинішня війна нас навчила, що ми мусимо бути до всякого і до найгіршого. І тому сформувати повноцінну військово-медичну доктрину є для нас сьогодні одним з найбільших пріоритетів, це має бути одна з наших заповідей. І потрібно для того, щоб ця військово-медична доктрина відбулася, не була написана як документ, а для того, щоб вона відбулася як факт, потрібно, щоб учасниками цього стали всі, особливо різні органи державної влади і різні міністерства. Це не тільки обов'язок Міністерства оборони, не тільки обов'язок Міністерства охорони здоров'я, це також обов'язок Міністерства освіти, це також обов'язок Міністерства фінансів і інших міністерств, які повинні бути долучені до того, аби сформувати військову доктрину і аби дати їй життя в майбутньому.

Ми дуже ради, що сьогодні ми будемо мати можливість заслухати проект військової доктрини, який був підготовлений Міністерством оборони на доручення, на виконання Указу Президента України від 14 листопада 2014 року про рішення Ради національної безпеки і оборони України, про невідкладні заходи і забезпечення державної безпеки України. Я думаю, що після того, як ми заслухаємо цю доповідь і зможемо обговорити його, я думаю, що після цього ми всі разом зможемо долучитися до того, аби надати свої рекомендації, аби долучитися надалі до фіналізації цього документу і до його впровадження, і застосування.

Саме тому тут запрошені представники і депутатського корпусу, і органів виконавчої влади, і громадського середовища, тобто всі ті, хто тією чи іншою мірою як причетні сьогодні до виконання військово-медичних завдань, так і в майбутньому будуть відповідати за їх вдосконалення.

Стосовно порядку нашої роботи. Пропонується такий регламент. Спочатку ми заслухаємо доповідь представника уряду. Після цього буде співдоповідь голови Комітету профільного з питань охорони здоров'я. А надалі у нас буде можливість обговорити, тобто можливість учасникам виступити. Регламент виступів буде до 5 хвилин. Надалі буде надано представнику уряду та представнику комітету по 5 хвилин для завершення, для підведення підсумків нашого обговорення.

Стосовно того, як відбувається доповідь. Для тих, хто бере перший раз участь у парламентських слуханнях, хочу зазначити, що ви будете виступати із загальної трибуни, зліва від вас буде хронометр, ви будете бачити скільки часу у вас залишилося на виступ. За 30 секунд до завершення вашого виступу ви почуєте перший сигнал. Це означає, що у вас залишилось 30 секунд для того, аби ви могли відвести підсумки. Через 30 секунд мікрофон буде вимкнуто. Я дуже прошу вас дотримуватися регламенту, оскільки сформований список таким чином, що ми маємо з вами часу якраз до шостої години, і дуже хотілося б, щоб всі люди, і всі учасники парламентських слухань, які висловили бажання виступити, аби у них було достатньо часу для цього.

Ще я хотіла би зазначити, що окремо 10 хвилин буде виділено для надзвичайного та повноважного посла Держави Ізраїлю в Україні пана Еліава Бєлоцерковські, який бере участь в наших слуханнях. І у зв'язку з необхідністю послідовного перекладу для його виступу буде надано 10 хвилин.

Я думаю, якщо немає заперечень, то ми можемо переходити до парламентських слухань, власне, до нашого порядку. І запрошую до слова заступника міністра оброни України Гусєва Юрія Веніаміновича.

15:09:17

ГУСЄВ Ю.В.

Шановна пані головуюча, шановні колеги! Дуже приємно бачити в цій залі дуже багатьох... дуже багато знайомих облич, з якими ми разом працювали над проектом доктрини, яку ми сьогодні обговорюємо. Безумовно, пані Оксана Сироїд вже зазначила на тому, що під час ведення Антитерористичної операції, під час відкритого збройного конфлікту ми на марші змушені планувати таку важливу річ, як військова чи воєнно-медичну доктрину України.

Безумовно, 24 останні роки Незалежності знищували Збройні Сили, знищували і військово-медичну службу Збройних Сил України і тому дуже часто в першій рік проведення Антитерористичної операції ми не знали: як планувати діяльність військово-медичної служби, як координувати військову медичну службу Міністерства оборони з іншими силовими відомствами, як залучати цивільні заклади охорони здоров'я для того, щоб рятувати наших хлопців, які отримували травми подекуди несумісні із життям.

Втім відбулося засідання Ради національної безпеки і оброни і 14 листопада минулого року Президент підписав указ, яким визначено завдання на розробку воєнно-медичної доктрини. Воєнно-медична доктрина, і пані Оксана щойно про це говорила, – це як заповідь для військових медиків, куди і як має розвиватися військова медицина, але не лише, куди і як має розвиватися взагалі медицина у випадку, коли країна стикається з нападом, зі збройними конфліктами, як мають координуватися дії військової медицини і цивільної, для того щоб найкраще зберегти життя наших хлопців, наших військовослужбовців, наших героїв.

На сьогодні підготовлений такий проект воєнно-медичної доктрини, він вам розданий. Хочу сказати, що це не остаточний проект ви маєте на руках, адже позавчора, в понеділок, відбулась нарада в Міністерстві оборони України. Дуже багато з тих облич, які я сьогодні бачу в залі, прийшли на цю нараду. І ми за два останніх дні значно доопрацювали цю доктрину, тому що в документі, який ви маєте зараз на руках, здебільшого говориться про військово-медичну службу Міністерства оборони. Але воєнно-медична доктрина значно ширша, ніж просто військово-медичний департамент чи військово-медична служба Міністерства оборони.

У зв'язку з цим ті зауваження, ті нарікання, ті пропозиції, які висловлювалися до воєнно-медичної доктрини, вони були враховані. І я переконаний в тому, що і сьогоднішні пропозиції ми обов'язково врахуємо у зв'язку з тим, що потрібно сформувати такий документ, який чітко дасть напрям розвитку, напрям реформування військово-медичної служби і дасть бачення на, можливо, десятки років наперед, як розвивати медицину так, щоб кожний військовослужбовець, кожний, хто захищає нашу державу: чи це прикордонник, чи це працівник Служби безпеки України, це нацгвардієць, чи військовослужбовець Збройних Сил України, - точно знав, що йому у випадку поранення обов'язково нададуть невідкладну медичну допомогу і потім нададуть необхідну госпіталізацію і реабілітацію.

Хочу подякувати в першу чергу волонтерам – нашим побратимам, які поряд з нашими хлопцями ставали і витягували з поля бою наших хлопців. Десь я тут бачив Олю. Оля Кроха, встань, будь ласка. От я хочу просто, щоб ви поплескали цій дівчині, яка біля тисячі наших військовослужбовців на своїх плечах витягнула з аеропорту. І були випадки, коли ніхто не міг поїхати в термінал – і тоді Оля виходила і казала: "А я їду!"

Хочу окремо подякувати Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я. Те, скільки зробила Ольга Богомолець і Оксана Корчинська за ці останні 4 місяці, коли волонтерський десант Міноборони для того, щоб посилити, підставити плече, іноді критикувати справедливо і реформи, які відбуваються в військово-медичній сфері, ну за це велика подяка і пошана. Тому що, безумовно, ми не знаємо, як побудувати правильно, ми робимо помилки, і нам потрібна підтримка і у тому числі підтримка тих людей, які в цьому розуміються краще.

Сьогодні ми з вами обговорюємо проект документу, який, безумовно, потрібно приймати. Попередньо визначено, що ухвалювати його буде Президент України. Паралельно з цим процесом іде процес розробки воєнної доктрини, безумовно ці процеси мають бути синхронізовані позатим, що проект воєнно-медичної доктрини більш спеціалізований, але втім я хочу сказати кілька дуже конкретних речей, які я хотів би, щоб ми обговорили і можливо…. можливо передбачили в тому проекті доктрини, який згодом ляже на стіл Верховному головнокомандуючому Збройних Сил України, Президенту України Петру Олексійовичу Порошенку.

Обговорюючи воєнно-медичну доктрину, її проект, я задавав багато запитань з приводу того, чому ми в цій доктрині прямо зараз не можемо передбачити золоті правила, які є в натівських країнах? Чому ми тут не можемо передбачити "правило золотої хвилини", протягом якої має бути надана перша невідкладна допомога тому, хто стоїть поряд з тим, кого поранено? Чому ми зараз не можемо передбачити "правило золотої години", протягом якої має відбутися евакуація людини з поля бою і надана перша допомога вже в польовому шпиталі? Чому ми не можемо передбачити "правило шести перших годин"? Це той час, за який людині має бути надана вже повноцінна госпітальна допомога?

І я отримував дивні відповіді про те, що це передбачатиме зміни до законодавства. У нас немає грошей, щоб це забезпечити. Ми не знаємо, як навчити, але я переконаний в тому, що зараз треба вирішувати і передбачати ці правила і змінювати законодавство для того, щоб перша хвилина, "золота хвилина" життя вона не залишилась осторонь.

І також для того, щоб, на мій погляд, ця доктрина стала реальним інструментом, а не просто папером з набором дуже цікавих важливих розумних слів, треба передбачити конкретні кроки. І, можливо, Кабінету Міністрів в Перехідних положеннях треба перебачити розробку стратегії розвитку військової медицини, де передбачені в тому числі системи координації сил і засобів військової та цивільної медицини. Це дуже важливо у випадку загострення ситуації в зоні проведення антитерористичної операції. Це дуже важливо для того, щоб ми чітко мали сценарій розвитку військової медицини на роки, роки наперед.

Але, підводячи підсумок свого виступу, хочу сказати, що дивно, що війна нас змушує приймати воєнно-медичну доктрину. Безумовно, треба було її приймати в пріоритетності після прийняття Конституції. Але, якщо вже в нас є такі виклики, то ми маємо зробити дуже якісний, дуже практичний, цілісний і патріотичний документ, який чітко дасть переконаність хлопців в тому, що їх забезпечують медичною допомогою, а тих, хто прийде в Міністерство оборони з роками працювати, чітко задасть напрям куди необхідно розвивати військово-медичну службу і Збройні Сили України в контексті медицини.

Хочу також подякувати всім представникам силових відомств, медичних служб силових відомств, які працюють пліч-о-пліч зі Збройними Силами в секторах, допомагаючи нам вчасно евакуйовувати. Обмеженість сил і засобів Збройних Сил, які знищувались, не дозволяло нам в перші місяці, в перший рів ведення антитерористичної операції робити це вчасно і якісно. Втім хочу сказати, що зараз вже створений координаційний штат, і взаємодія налагоджена. Її треба посилювати, удосконалювати, автоматизовували, і ми над цим активно працюємо. І хочу подякувати кожному, хто навіть в молитвах своїх згадував наших хлопців, за той подвиг, який ми всі з вами зараз здійснюємо.

Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую, пане заступнику міністра.

Запрошую до слова голову Комітету з питань охорони здоров'я пані Ольгу Богомолець.

15:18:45

БОГОМОЛЕЦЬ О.В.

Шановні колеги! Дорогі друзі! Знаєте, в стінах парламенту і в оточуючому середовищі, який є недотично до того, чим ми з вами всі живемо. Ми тут в цій аудиторії є однодумцями.

Мені часто задають запитання: що таке військово-медична доктрина, на що ти витрачаєш свій час, що це реально може змінити в державі? Я людям відповідаю на це запитанням, кажу, скажіть, будь ласка, ви от розумні, освіченні, навіть депутати, а що ви будете робитиґ, якщо зараз, уявіть собі, буде об'явлено військовий стан в країні? Чи ви знаєте, куди йти, що робити? Чи ви знаєте, куди підуть ваші батьки, ваші діти? Чи ваші діти знають, де найближче бомбосховище? Чи ви будете знати, як з ними тримати зв'язок, якщо немає мобільного зв'язку?

Насправді військово-медична доктрина – це той документ, який має створити загально-державний, абсолютно системний спокій на випадок того, що може відбутися: чи це є терористичний акт, чи це є техногенна катастрофа, чи це є військові дії.

Я буду вас просити зараз включити ваші, одночасно, зорові і слухові аналізатори, дивитись на екрани, тому що там будуть показувати одне, а говорити я вам буду інше. Тобто висновки ви будете робити паралельно.

Тобто якщо буде оголошено військовий стан, нам насправді війни не потрібно вже. Ми всі пам'ятаємо Чорнобиль. Ви пам'ятає стопор на вокзалах, в аеропортах, полки в магазинах пусті, держава знаходиться в хаосі. Тому впорядкування цього хаосу, відповідальність кожного із свідомих, громадянське волонтерство з чітким розумінням свого вкладу, а що ти робиш для держави, де є твоя відповідальність, оце є військова медична доктрина.

То ж ідеться на сьогоднішній день абсолютно не пролокальну галузеву проблему, яку мало би вирішити Міністерство оборони. Воно старається, але військова медична доктрина вона значно ширша, вона виходить за межі повноважень і відповідальності Міністерства оборони. Сенс існування держави, на моє глибоке переконання, це не є тільки економіка і політика, це є люди за життя і щастя, і добробут яких ми маємо з вами боротися.

Життя дитини, дорослого, бійця, офісного працівника, робітника, селянина, бізнесмена це є найбільша цінність держави. Саме люди – це країна, а не дороги і хмарочоси.

Основні положення військово-медичної доктрини, які ви бачите на екрані, це слайд третій. Звичайно, одномоментно всі чинники, які загрожують життю і здоров'ю українців ми не приберемо, особливо в час війни.

Але ми мажмо розпочати будувати комплексну систему убезпечення населення від загроз життю й здоров'ю, а також вирішенню нагальних життєвих питань тих людей, які вже постраждали.

І першим кроком на цьому шляху має стати розробка і втілення в життя військово-медичної доктрини або воєнно-медичної доктрини в залежності від того, як вирішать фахівці. Насправді, надзвичайно важливий зміст того, що буде відпрацьовано і зроблено.

Військово-медична доктрина – це система поглядів і знань, яка дозволяє врятувати життя військових і цивільних громадян в мирний і військовий час. Де кожен громадянин починає усвідомлювати свій обов'язок перед державою, точно знає своє місце в механізмі спільних дій і стає абсолютно свідомим волонтером, професійним, освіченим, який працює в чіткій системі координат. Територія охоплення військово-медичної доктрини. Наступний слайд.

Подивіться на нашу державу: 8 мільйонів метрів нашого кордону. І прикордонна служба має забезпечити стабільність нашої країни, тому що кордон – це, як шкіра у людини. Немає шкіри, нема життя. Немає кордону, країна гине.

Це означає, що кожна районна лікарня, кожна обласна лікарня по всіх наших кордонах мусить мати таке забезпечення, такий професіоналізм лікарів, що вона могла би надавати допомогу і військовим, і цивільним, якщо час цього вимагає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Олю, я на хвильку. Перепрошую. Шановні гості на балконі, шановні гості на балконі, я знаю, що ви звикли проводити екскурсії тоді, коли дуже шумні депутати тут сидять. Але сьогодні тут сидять чемні учасники парламентських слухань. І ми дуже чуємо екскурсовода. Я вас попрошу, трошки тихіше, щоб було легше говорити доповідачу. Дуже дякую.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Враховуючи таку територію нашої держави, абсолютно зрозуміло, що має бути відновлений військовий обов'язок для всіх медиків. Мають бути повернуті військові кафедри у всі медичні вузи. Мають бути повернуті військові кафедри у всі медичні вузи. Мають бути повернуті кафедри тактичної медицини і медичної підготовки відповідно у всі військові вузи.

Хто є учасниками військово-медичної доктрини. Учасниками військово-медичної доктрини є кожен. 72 тисячі тих, хто знаходяться за ґратами, майже 3 мільйона інвалідів і решта тих людей, які можуть бути військовими або можуть бути мобілізованими, мобілізаційним резервом. Це означає, що держава абсолютно чітко в кожному районі, в кожній області має розуміти свої потреби.

І має бути створений закон про мобілізаційний резерв. Тому що держава має опікуватись кожним, незалежно від того, чи він є соціально захищений чи соціально незахищений.

Хочу наголосити, що йдеться зовсім не про мілітаризацію нашого мирного з вами життя, громадського. А про закладання підвалин безпечного цивільного життя України на довгострокову перспективу.

Як довго має діяти військово-медична доктрина? Чи тільки на час військових дій? Звичайно, ні. Військово-медична доктрина має діяти на всій території держави у мирний і у військовий час. Інакше військові кафедри знову будуть закриті і інакше у нас ніколи не буде єдиної потужної безпечної держави для щасливих людей.

Прошу подивитись вас на наступні графіки. І якщо у нас не буде патріотичного виховання в школі, відповідно у нас не буде відповідної кількості тих, хто схоче захищати свою державу. На цих графіках ви зараз бачите знизу цифри. Це назви, це номери областей. Я навмисно сьогодні вранці вилучила області тому, щоб не виникало у нас зараз конкуренції, хто є більший патріот в Україні, а хто є менший патріот. Ви можете побачити, що від тих повісток, які були розіслані, в одних областях прийшли 100 відсотків людей, а в других областях – втричі, в чотири рази менше. На цих діаграмах немає Донецької і луганської області.

Що потрібно зробити, які висновки? І яким чином ми можемо вплинути на тих людей, які не прийшли? Ми не можемо сьогодні звинувачувати їх в не патріотизмі. Держава має створити механізми альтернативної військової служби. І має прийняти закон дієвий, а не той, якій існує зараз, який не дозволяє працювати всім тим людям, які не мають фізичної можливості бути захисником зі зброєю в руках. Є сьогодні багато іншої зброї, яка може захищати цілісність і єдність держави.

Подивіться, будь ласка, на наступний слайд. Ви подивились кількість добровольців по областях. Зараз ви бачите відсоток тих, хто з'явилися на військово-лікарську комісію. Такі самі парадоксальні цифри. Одні області демонструють розуміння ситуації, а інші області на рівні родинного виховання, патріотичного виховання, відчувається їх значно інше відношення до всіх тих подій, які відбуваються в державі.

Що для цього потрібно зробити державі? Повернути уроки військово-патріотичного виховання в школі. Повернути початкову військову медичну підготовку в школі, в середні учбові заклади, і робити акценти на тому, що саме ми громадяни є надійним захистом нашої держави.

Коли ми будуємо нову Україну, наступний слайд, будь ласка. Тут ви можете на цьому слайді подивитися на тих, хто придатні до військової служби залежні від областей. І в одних областях придатними до військової служби є ледь третина, ледь 30 відсотків, а в інших областях 25 лише є непридатними. Це говорить і про роботу медичної служби, і про рівень патріотизму, і про рівень виховання, про рівень нашої громадської позиції. І саме для цього має працювати військово-медична доктрина. Для того, щоби, починаючи зі шкільних лав, для того, щоби починаючи з родинного виховання, ми чітко розуміли мету нашого співіснування. І ми будуємо нову Україну, яка буде в очах світу не тією Україною, де у когось є хата з краю, вона буде в очах світу тією країною, де всі громадяни готові разом виконувати свій громадський обов'язок по відношенню до своєї держави, тому що саме ми – громадяни України є нашою державою.

Наступний слайд – це наші втрати, втрати за останній рік, ви бачите їх на слайді. З Міністерства охорони здоров'я щойно надійшла інформація про те, що у нас біля 2 тисяч поранених цивільних і біля 500 вбитих цивільних. Це дані нашого Міністерства охорони здоров'я. А ще на наших дорогах в цьому році загинули 4,5 тисячі людей. Тому згідно нових законів, які має створити наша держава в межах військової медичної базовими навичками з домедичної підготовки і тактичної медицини має володіти все населення. Кожен мусить знати як надати першу невідкладну допомогу і тоді правило золотої хвилини ми зможемо виконати не тільки на папері за стандартами НАТО, а реально розуміючи, що нам потрібно робити з тією людиною, яка втратила свідомість або отримала поранення поряд з нами.

Наступний слайд – це причини наших безповоротних втрат. Червоне – це те, на що ми потенційно не могли вплинути, це ті втрати, які несумісні. Але 6 відсотків – це є травми кінцівок. Це там, де тактичні навички військової медицини і вміння накласти жгут могли врятувати життя. Ще один відсоток – це загибель в стані алкогольного сп'яніння. І в цьому випадку, безперечно, має бути прийнятий Закон про парамедицину відповідно до тактичних навичок і військових навичок. Так як парамедицина – це нова ще для України наука, це лікбез по збереженню життя і здоров'я кожного. А психологічне тестування щодо загибелі в стані алкогольного сп'яніння і психологічна підготовка – це те, що може вплинути. Психологічне тестування і підготовка має проводитись ще в шкільні роки і відповідно потім в Збройних Силах, або коли людина мобілізується. А також жорстке покарання за вживання алкоголю на передовій, і за це відповідальні командири.

24 відсотки – це травми тулуба, крововтрата і шок. Деяку частину з цих людей можна було би врятувати, якби була налагоджена система евакуацій, правила "золотої години". А також нам потрібні закони про трансплантацію і єдина система евакуації, нова служба крові і єдиний медичний простір. Тому що евакуювати пораненого потрібно в найближчий медичний заклад, який є найближчий і найпотужніший для вирішення його проблем.

Тепер прошу вас подивитись на діаграму непридатних до військової служби. Психічні захворювання, захворювання нервової системи – понад 50 відсотків. Ми будуємо з вами здорову країну здорових психічно врівноважених людей. Це означає, що нам потрібен новий Закон про психіатричну службу, про психосоматичну реабілітацію , і ця допомога має здійснюватись не волонтерами, а має здійснюватись державою абсолютно на системних засадах.

Прошу вас подивитись наступний графік – ДНК-ідентифікація. Державі потрібна система прижиттєвої і постмортальної ідентифікації. На сьогоднішній день і за стандартами НАТО існують різні методи ідентифікації: прижиттєвої і постмортальної. І ми би не шукали шляхи, як нам на сьогоднішній день ідентифіковувати кожного для того, щоби повертати людям можливості отримання державної допомоги і підтримки.

Створення сучасної військово-медичної доктрини є нагальна потреба, і це наочно підтверджують статистичні дані про частку придатних до військової служби, структуру захворювань, не придатних до військової служби осіб, наші втрати серед військових і цивільного населення в зоні АТО, структуру поранень, від яких гинуть наші герої.

Військово-медична доктрина є багаторівневою. На першому етапі йдеться про фізичне і патріотичне виховання. Прошу вас подивитись. І до цього мають бути залучені всі профільні міністерства і відомства нашої держави. Це неможна покладати на плечі Міністерства оборони. Це буде абсолютно безвідповідально.

Тому початкова військова підготовка, психологічне професійне тестування у навчальних закладах, а на другому етапі – вже дві різні моделі для цивільного населення та військових. Ці елементи системи ВМД мають бути відображені у правовому полі, і це обов'язково, починаючи зі шкільного фізвиховання і до соціального забезпечення тих, хто постраждав під час бойових дій.

Прошу подивитися на механіку. Наступний слайд. За кожним з пунктів системи стоїть створення нових законів, розробка державних програм. Також хочу наголосити на необхідності врахування стандартів НАТО при розробці і впровадженні військово-медичної доктрини. Це необхідно у будь-якому разі, навіть якщо наша країна матиме нейтральний статус і не входитиме до військових союзів, бо йдеться про найкращі, найбільш передові технології і управлінські рішення.

Задача військово-медичної доктрини. Ці задачі можуть бути виконані лише при об'єднанні зусиль всіх профільних міністерств і відомств. Адже, військово-медична доктрина, як я вже сказала, виходить за межі повноважень і відповідальності Міністерства оборони і силових відомств. Наша сила – в нашій єдності і сенергії, у вмінні підсилити один одного, а не підставити підніжку. Ми разом будуємо нову сильну справедливу єдину державу для щасливих і здорових людей.

На 90 відсотків наше щастя залежить від нашого здоров'я, а наше здоров'я залежить від того, як в школі вчать його зберігати, від ситуації у медичній галузі, навіть від стану автошляхів, які я особисто сприймаю не як кілометри і не як тонни бетону, а як кількість загиблих на кожен кілометр дороги, кількістю загиблих у ДТП, у яких гинуть і отримують інвалідність люди, від ефективності взаємодії всіх наших державних структур і нас з вами.

Я хочу закінчити презентацію свого бачення військово-медичної доктрини слайдом про зовсім іншу громадську платформу, яка вже була підготовлена, яка низається "Україна 80 плюс". Це громадська платформа і моє бачення того, якою має бути Україна, і моє чітке розуміння, що я можу зробити так, щоб люди жили в нашій країні понад 80 років.

І я дуже хочу, щоб військово-медична доктрина якнайскоріше була втілена в життя, і зроблю все можливо, щоб кожен з законів, підзаконних актів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, дозвольте завершити.

БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Єдиний як єдиний оркестр, а не гра перших скрипок.

Тому після цього ми зможемо з вами перейти до збільшення тривалості життя наших громадян. Дякую за вашу увагу. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже пані Ольго. Дякую обом доповідачам за такі ґрунтовні бачення. І я думаю, що ми можемо перейти, власне, до обговорення виступів.

Запрошую до слова Вербу Андрія В'ячеславовича, директора Військово-медичного департаменту Міністерства оборони України, Головного державного санітарного лікаря Міністерства оборони України, полковника медичної служби. Підготуватися Павленко Олександрі Сергіївні.

15:36:50

ВЕРБА А.В.

Шановна пані головуюча! Шановні народні депутати! Шановні колеги! Досвід застосування Збройних Сил України в антитерористичній операції виявив ряд суттєвих проблем в медичному забезпеченні, що пов'язані з багатьма складовими, які негативно вплинули на своєчасне надання медичної допомоги пораненим, їх евакуацію та лікування. Будь ласка, слайд.

Найважливішим із них – це відсутність уніфікованих індивідуальних засобів медичного захисту, відсутність сучасних засобів розшуку поранених, відсутність броньованого санітарного транспорту для вивезення поранених з поля бою. Медичний комплект на табельне оснащення морально і фізично застаріло. Відсутні засоби зв'язку та комунікацій в польових умовах, недостатня кількість спеціального транспорту, а саме: автоперев’язувальних, пересувних рентгенологічних кабінетів, пересувних стоматологічних кабінетів.

Фактично медична служба військової ланки була зруйнована. Як наслідок цього терміни та якість надання медичної допомоги пораненим на полі бою на ранніх етапах медичної евакуації не відповідали визнаним стандартам. Лікарі цивільних закладів охорони здоров'я, що надавали медичну допомогу пораненим, виявились дещо не обізнаними з особливостями перебігу і тактики лікування бойової патології, зумовленої вогнепальними та мінно-вибуховими пораненнями, що не дозволяло їм застосувати правильну тактику лікування на початкових етапах лікування.

Слідуючий слайд. Фактично відсутня фактично відсутня була єдина сучасна система медико-психологічної реабілітації. Медичний персонал лікувальних закладів охорони здоров'я був необізнаний із особливостями лікування бойової патології. Була відсутня єдина система управління та координації дій медичних служб Збройних Сил України, інших військових формувань та системи цивільної охорони здоров'я.

Будь ласка, слідуючий слайд. З метою покращення медичного забезпечення військ вжито таких заходів. У військових підрозділах включені посади стрілків-санітарів і санітарних інструкторів. Розроблені необхідні організаційно-штатні структури медичних пунктів та медичних рот. Відпрацьована та надана на затвердження штат навчальної медичної роти. Надані на затвердження пропозиції щодо здійснення підготовки військових фельдшерів на базі Вінницького медичного коледжу. Сформовані 32 мобільні лікарські-сестринські бригади, групи підсилення для трьох мобільних військових госпіталів, пересувні групи медичного постачання, дві авто-санітарні роти.

Будь ласка, слідуючий слайд. Розгорнуто за рахунок військових частин і з'єднань 38 пунктів та медичних рот. Задіяно майже 400 осіб медичного персоналу, до 100 санітарних автомобілів та 8 – авто-перев'язувальних. Збільшено ліжкова ємність 4 військових госпіталів, а 2 поліклініки з денним стаціонаром переформовані у сто-ліжкові госпіталі. У військово-медичний клінічних центрах створені нові і підсилені існуючі реабілітаційні відділення. Збільшено штатну ліжкову місткість клінік та відділень психіатрії. Введене психіатричні кабінети із лікарями – психіатром та психологом. Затверджені нові норми комплектно-табельного майна медичної служби військових частин та з'єднань.

Будь ласка, слідучий слайд. Для підвищення рівня знань військово-службовців щодо порядку надання першої допомоги на полі бою розроблено пам'ятка військовослужбовцю щодо надання медичної допомоги, яка поширена серед особового складу, та проведені відповідні заняття із військовослужбовцем та мобілізованими... та проводяться. Для формування єдиних підходів щодо надання медичної допомоги та лікування поранених і хворих військовослужбовців опрацьованих керівництва з військово-польової хірургії та військово-польової терапії. Підготовлені відповідні зміни до Положення про військово-лікарську експертизу військовослужбовців щодо впорядкування медичних критеріїв і відбору на військову службу (будь ласка, слайд). Заходи щодо поліпшення кадрового потенціалу медичної служби проведені і виконані. Проведено достроковий випуск лікарів та провізорів із Української військово-медичної академії; створена і розпочата робота восьмих центральних курсів підготовки мобресурсу медичної служби. Для доукомплектування військово-медичних закладів прийнято на військову службу із резерву понад 1 тисячу 300 осіб медичного персоналу та близько тисячі осіб для доукомплектування медичних підрозділів військових частин і з'єднань; введені штатні медичні… штатні групи посилення медичних пунктів.

Все це дозволило поліпшити ситуацію в зоні проведення антитерористичної операції. Але ще лишається багато не вирішених, актуальних питань.

Тому прийняття військово-медичної доктрини значно покращить цю ситуацію, дозволить відпрацювати програму та прийняти керівництво по медичному забезпеченню на військовий час. Вибачите. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова Павленко Олександру Сергіївну, першого заступника міністра охорони здоров'я. Підготуватися Ірині Сисоєнко.

15:42:22

ПАВЛЕНКО О.С.

Добрий день всім учасникам обговорення! Звичайно, що виклики і загрози, які постали перед Україною, змушують нас приймати цей документ якомога скоріше, обговорювати його якомога скоріше. Можна сказати, ми вже запізнилися з ним.

Але я хотіла би, щоб сьогодні ми обговорювали не лише загрози, які зависли над нами, але і сам текст документу. Тому що всі наші ідеї, всі пропозиції, сама загальна ідеологія буде спаплюжена неякісним текстом. Зараз ми маємо працювати над тим, щоб всі ідеї були відображені в кожному акті, в кожному положенні, в кожному абзаці того документу, який нам пропонується.

На сьогоднішній момент Міністерство охорони здоров'я залучило фахівців і зараз працює з експертами з екстреної медицини, надало даний на текст на оцінку до Центру медицини катастроф, залучила деяких експертів

Всесвітньої організації здоров'я і готова допомагати, змінювати, шліфувати і викладати якісно кожне положення даної запропонованої доктрини. Якщо говорити саме про те, що зараз потребується для того, щоб документ вийшов в світ саме якісним, я би зосередила увагу на тому… на деяких цитатах і на деяких положеннях, які у нас зараз потребують змін більш системних, аніж просто викладення їх в даному документів. Хочу зацитувати дуже важливу річ з даного документу: "Закономірності побудови та функції військової охорони здоров'я визначаються спершу воєнною політикою держави". Ми маємо говорити не лише про воєнно-медичну доктрину, а взагалі про воєнну політику держави, якою вона є.

Дуже приємно сьогодні бачити серед залучених і запрошених гостей представників посла Ізраїлю. Ми хотіли би чути досвід тих країн, які мають ту воєнну політику і які як кальку накладають на цю воєнну політику свою військово-медичну доктрину. Вона є похідною, вона випливає із загальної ідеї воєнної ідеології, воєнної політики, яка запроваджена в країні.

Звертаю вашу увагу, що даний документ на даний момент є політичною пропозицією і дуже важливою декларацією, які, дійсно, треба викладати у вигляді доктрини. Важливо подивитися, яким чином такі воєнні доктрини викладалися в інших країнах.

Зараз хочу сказати, що запропонований документ дотичний до сфери дуже багатьох законодавчих актів. Це і Кодекс цивільного захисту населення, це і Основи законодавства України про охорону здоров'я, це і Закон про Збройні Сили України, про Службу безпеки України, про Національну гвардію, а також інші закони. Тому кожен абзац даного документу повинен розглядатися у розрізі того, яким чином ці документи, ці законодавчі акти узагальнюються один із іншим.

Звертаю увагу, що деякі терміни, які пропонуються, треба вводити не тільки даної військово-медичною доктриною, а й взагалі вносити суттєві загальні зміни до законодавства саме медичного. Наприклад, той же самий термін "паромедик" є важливим і якщо ми його вже використовуємо в воєнно-медичній доктрині, він має бути запроваджений саме як термін, йому має бути надано конкретне визначення, і він звичайно має з'явитися в законодавстві спершу медичному. Ми готові допомогти це зробити і готові надати своїх спеціалістів.

Також хочу звернути увагу, що, наприклад, важливими актами є не лише ті, які були мною згадані, а, наприклад, той самий Бюджетний кодекс. Якщо ми говоримо про те, що ми розробляємо маршрутизацію пацієнта, маршрутизацію пораненого військового, то постануть питання міжбюджетних трансфертів і розрахунків між силовими структурами і закладами охорони здоров'я. Якщо буде чітко з'ясовано, яким чином пересувається пацієнт від певної області до іншої, звичайно, постануть питання бюджетування. Тому одразу говоримо про те, що треба дивитися також і на бюджетне законодавство. Знов таки пропозиції є, ми надамо їх і будемо співпрацювати разом.

Звичайно, важливим і те, що по документу ми вже відчуваємо, на це вже зосереджено увагу, але треба конкретно і чітко відповідати, і формулювати дані речі. Є питання створення єдиного медичного простору разом із організацією військово-медичного забезпечення Збройних Сил України. Ви знаєте, що у багатьох країнах відсутнє поняття "відомча медицина".

Багато чого по кожному розділу ми готові зараз в якості експертних пропозицій надавати. Хочемо сказати, що головні речі, які визначаються в кожній країні, в військово-медичній доктрині є. Спершу – це маршрутизація, логістика пацієнта і розподіл зон відповідальності між закладами охорони здоров'я і між силовими структурами, це основні речі, які мають бути закладені для якісного документу. Ми готові, експерти є, МОЗ, враховуючи час, мікрофон мій зараз буде вимикатися, готові попрацювати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам дуже.

Ви знаєте, перед тим, як ми продовжимо, я думаю, що тут є, ми, дійсно, всі є в термінологічному такому трошки лабіринті: то вона ж військо-медичний чи воєнно-медична. Я думаю, що нам треба вибрати правильний слово означення в цьому випадку. І в українській мові на відміну від російської, там де є єдине слово "воєнний", так, який стосується і війська, і війни, в українській мові є два слова і "військовий, і "воєнний". Мені здається, що якщо ми кажемо про те, що доктрина охоплює собою не лише період воєнних дій, але все, що стосується в принципі функціонування війська, то, напевно, доречніше було б використовувати термін "військово-медична доктрина", оскільки вона стосується не війни як такої, а забезпечення війська певною медичною спроможністю… Навпаки, тільки війни, тобто тут ви можете… Я не наполягаю, але ми мусимо зупинитися на одному терміну, бо ми говоримо, розумієте, коли ми кажемо "військова медична", це стосується війська, коли "воєнно-медична", стосується війни. Добре, я дочекаюся, може хтось нам до дасть трошки чіткості.

Запрошую до слова пані Ірину Сисоєнко. Підготуватися пану Еліаву Бєлоцерковські.

15:49:00

СИСОЄНКО І.В.

Добрий день, шановні колеги! Я вітаю вас від імені всієї фракції "Об'єднання "Самопоміч". Мене звуть Ірина Сисоєнко, я – заступник голови комітету з питань охорони здоров'я.

Темою мого сьогоднішнього виступу до вас є питання реабілітації військовослужбовців. Для органів державної влади, так і для всіх нас, громадян України, військова агресія проти нашої країни стала жорстоким випробуванням. Військова агресія особливо загострила проблеми недосконалості надання медичної допомоги бійцям та пораненим, та мирному населенню України. Тому нагальним є прийняття військово-медичної доктрини як комплексного документу, в якому мають бути висвітлені всі питання: і організаційні, і кадрові, і послідовність надання медичної допомоги, і, головне, фінансове забезпечення, в тому числі і забезпечення технічного оснащенням.

Але найбільш все ж таки болючою на сьогодні залишається проблема реабілітації військовослужбовців. Чітко треба усвідомлювати, що в умовах війни відсутність реабілітації або її неналежна якість для учасників бойових дій має ознаки відмови держави від власних захисників та постраждалих громадян із зони АТО. Саме тому реабілітація має загальнодержавне значення, є важливою складовою ефективної системи відновлення здоров'я. Головним принципом проведення реабілітаційних заходів постраждалим та учасникам бойових дій полягає, як свідчить світовий досвід, допомога та реабілітація всім учасникам бойових дій.

Реабілітація передбачає комплексний підхід до відновлення фізичних та психологічних функцій людини. Після закінчення терміну лікування, як правило, ці молоді люди не маючи можливості однозначно бути готовими до повернення до цивільного нормального життя і вони потребують додаткової спеціалізованої допомоги. В окремих випадках учасники бойових дій можуть перебувати на лікуванні тривалий час, тому при проведенні реформування системи закладів охорони здоров'я ми маємо передбачити створення спеціалізованих відділень з реабілітації. Спеціалізованих, багатофункціональних реабілітаційних центрів.

У доктрині необхідно ретельно опрацювати питання реабілітації незалежно від відомчих інтересів різних міністерств. Насамперед, потрібно чітко розмежувати реабілітацію військовослужбовців, які потенційно можуть повернутися до військової служби і тих, які в наслідок тяжких поранень, на жаль, не зможуть продовжувати службу.

Реабілітація першого контингенту є завданням, насамперед, військової медицини. Реабілітація постраждалих другого контингенту є завданням цивільної системи охорони здоров'я та потребує ефективної державної підтримки на рівні використання ресурсів санаторно-курортних закладів та медичних установ за місцем проживання таких осіб.

Враховуючи достатньо велику кількість постраждалих, потрібно визначити медичні установи, на які буде державою покладено функцію проведення реабілітації. Доцільним було б прийняти пропозиції щодо покладення такої функції на госпіталі інвалідів війни та створити багатопрофільні реабілітаційні центри в Україні, яких ще, на жаль, немає.

Необхідно терміново прийняти з урахуванням сучасних медичних технологій науково-обґрунтовані програми реабілітації, протоколи реабілітації постраждалих внаслідок військових дій з урахуванням особливостей здобутих поранень.

Також необхідно визначити номенклатуру, обсяг та потребу в оснащенні закладів, що проводять реабілітацію постраждалих, та забезпечити негайну закупівлю необхідних медичних виробів та технічних засобів.

Також вважаю, що сьогодні для України дуже важливою є допомога країн НАТО з питань медичної реабілітації. Вам відомо про те, що саме НАТО сьогодні має трастовий фонд, яким сьогодні ми можемо здобути допомогу саме з медичної реабілітації.

Також я дуже дякую Посольству Ізраїлю і особисто пану послу за ту допомогу, яку сьогодні ви здійснюєте для нас, в тому числі і допомогу по навчанню тих медичних працівників, які повинні забезпечувати належну якість…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже.

Запрошую до слова пана Еліава Бєлоцерковські, Надзвичайного та Повноважного посла Держави Ізраїль в Україні. І прошу підготуватися Пінчук Ірині Яківні.

15:54:32

ЕЛІАВ БЄЛОЦЕРКОВСЬКІ

Шановні парламентарі, шановні учасники парламентських слухань! Шановні представники Збройних Сил України! Для мене дуже велика честь бути присутнім сьогодні тут і поділитися нашим великим досвідом у сфері військової медицини з нашими українськими друзями та партнерами.

Я розпочну з того, що скажу, що основним принципом ізраїльської медицини, взагалі медицини, військової медицини є порятунок життя кожного солдату, це передусім. Це потрібно не лише з позиції людяності, але і з дуже практичної позиції. Солдати, ізраїльські солдати тоді не бояться ризикувати своїм життям, якщо вони знають, що Уряд Ізраїлю зробить все можливе, все залежне від них для того, щоб не допустити їхньої загибелі.

Медична доктрина, військово-медична доктрина Ізраїлю базується на трьох основних принципах. Перший, це поєднання військових та цивільних медичних послуг. Друге, це виділення бюджету на застосування найкращих з можливих засобів та обладнання з усіх, що існують для забезпечення військових медиків. І третє, це надання медичних послуг максимально близько до поля бою, до місця, де проходять збройні змагання, настільки близько, наскільки можливо.

І я коротко розповім про кожний з цих принципів.

В Ізраїлі ми дійшли згоди, що немає сенсу розділяти медичні цивільні шпиталі та військові шпиталі, у нас єдина структура і це було зроблено свідомо для того, щоб забезпечити максимальне застосування потенціалу всіх лікарів, обладнання та ресурсів. Всі громадяни Ізраїлю і зокрема всі лікарі служать у Збройних Силах Ізраїлю і набувають досвіду, у тому числі і військового. І будь-який цивільний госпіталь в Ізраїлі у дуже короткий термін може бути трансформований у госпіталь, що готовий приймати як жертв військових конфліктів, так і жертв терактів, так і жертв стихійних лих.

Візьмемо як приклад парковки госпіталів. Підземні паркувальні комплекси під госпіталями в Ізраїлі у лічені години можуть бути трансформовані у повноцінні операційні з найсучаснішим обладнанням. Це, знову таки, робиться на підземних парковках через те, що існує досить часто загроза потрапляння снарядів.

Щодо структури військово-медичних сил. Кожен загін ізраїльської армії, кожні 20 солдат мають свого парамедика. На кожні 20 солдат призначається один парамедик для забезпечення їх здоров'я. Цей парамедик, він натренований робити приблизно 20 потрібних процедур, які призначені для забезпечення збереження життя солдата. Таким чином поранений солдат отримує перше лікування, перше повноцінне лікування просто на полі бою і це забезпечує збереження його життя і своєчасну доставку до подальших медичних закладів для лікування.

Після цього, після надання першої допомоги на полі бою спеціально обладнаними бронетранспортерами поранених вивозять до так званого другого медичного ешелону, де вони отримують більш просунуте лікування, більш розширене. І вже звідти солдати, які тримали численні поранення, їх евакуюють гелікоптерами до цивільних госпіталів.

Тих, чиї поранення не є важкими або множинними, їх лікують у медичних закладах середнього ешелону і потім вони знову повертаються до своїх підрозділів. Під час надання медичної допомоги першого та другого ступенів, ізраїльські медики використовують всі найновіші засоби сучасної медицини, як приклад, пан посол наводить такий препарат як висушена плазма. Фактично, вона, висушена плазма, розводиться у воді і її можна використовувати для переливання крові, не визначаючи групу крові, це звичайно тимчасовий захід, але він рятує життя.

Оскільки наш час закінчується, я б хотів зазначити, що в Ізраїлі є окрема на законодавча частина, присвячена забезпеченню прав солдат і в тому числі солдат, що зазнали ушкоджень, поранень. І ми відкриті, і щасливі ділитися нашим досвідом з нашими українськими партнерами, ми вже власне розпочали, відбуваються тренінги для психологів, які працюють з жертвами посттравматичного синдрому. І таких вже більше, понад 250 осіб пройшли ці тренінги, і вони будуть проходити в майбутньому. І ще раз хотів би наголосити, що ми відкриті для обміну досвідом з нашими українськими партнерами.

Щиро дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, пане посол. Я переконана, що наші органи державної влади будуть прагнути подальшої співпраці з вами, для того щоб отримати той неоціненний досвід, який має сьогодні ваша держава. Дякую.

Запрошую до слова Пінчук Ірину Яківну, директора Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології Міністерства охорони здоров'я України. Підготуватися Корчинській Оксані.

16:06:20

ПІНЧУК І.Я.

Вельмишановна пані головуюча! Вельмишановні народні депутати, колеги! Перш за все хочу подякувати за можливість в цій дуже поважній залі за цією трибуною говорити про психічне здоров'я. Повірте, що для нас, фахівців, це дуже важливо.

Сьогодні перед нами стоять дуже серйозні завдання і основна мета це створення цілісної системи охорони психічного здоров'я, яка передбачає зміну парадигми. Ми сьогодні маємо відійти від надання психіатричної допомоги певним категорія до охорони психічного здоров'я взагалі населення України, і саме в умовах і військових дій, і тимчасово окупованої території.

Вже сьогодні говорили, що за першими даними 32 відсотки – це на першому місці визнані військово-непридатними до військової служби і тому це питання є дуже актуальним. Для формування нової системи ми для себе вважаємо нам необхідно три кроки. Перший крок – це використання наявних ресурсів і ці наявні ресурси – це і кадрові, і фінансові, і наша інфраструктура.

Нам необхідно модернізувати існуючу систему, а взагалі намагатися на створення взагалі новою системи з новою ідеологією. Говорячи про ефективне використання наявних ресурсів я хочу показати на слайді, що в службі психіатричній є в багатьох міністерствах і відомствах.

Да, сама найпотужна – це в Міністерстві охорони здоров'я. На сьогодні в нас є 122 спеціалізованих заклади. В нас 41 тисяча спеціалізованих психіатричних наркологічних ліжок. В нас три з половиною тисячі лікарів-психіатрів і наркологів в системі Міністерства охорони здоров'я.

В Міністерстві оброни також сьогодні збільшується кількість фахівців і ліжок, за даними на сьогодні, це 22 лікаря-психіатра і 315 психіатричних ліжок. Також ми маємо використовувати 24 тисячі психологів, які є в Міністерстві освіти. Якщо говорити, що це дуже великий потенціал, а з урахуванням піраміди втручань у сфері психічного здоров'я в надзвичайних ситуаціях, це є тільки вершина піраміди. На сьогодні в нас відсутня неспеціалізована допомога, в нас немає підтримки на рівні спільноти і родин, відсутні базові послуги і все це ми маємо напрацьовувати при створенні нової системи.

Я хочу декілька цифр надати. Ми почали вже аналізувати. Це наші перші такі аналітичні цифри. В 2014 році в закладах психіатричних і Міністерства охорони здоров'я, і Міністерства оброни було проліковано 5,5 тисяч військовослужбовців, в закладах Міністерства охорони здоров'я в 2014 році – тисячу 382 особи. І ви можете подивитися: червоним – це психічні розлади внаслідок вживання психоактивних речовин.

В 2015 році вже тільки за три місяці збільшується кількість потребуючих саме нашої допомоги і це вже 936 осіб і збільшується значно кількість осіб, які страждають внаслідок вживання психоактивних речовин. Ми почали вивчати, в яких регіонах більш потребують допомоги і психіатричної, і наркологічної. В даному слайді це регіони, де більше потрібна допомога психіатрична.

Наступний слайд – це наркологічна допомога. Також ми вирішили ту модернізуючи систему, яку ми сьогодні проводимо модернізацію, а саме психічний стан військових, які лікуються в госпіталях Міністерства охорони здоров'я. І ту групу, з якою ми працювали, ну, так от група: кожен другий був не одружений, кожен другий ще не мав дитини, 43 відсотки – це були хлопці у віці 26-35 років; 81 відсоток – це не мали військової освіти, це були військовослужбовці після першої хвилі мобілізації; вони, 44 відсотки, були там три місяці саме на лікуванні, і тільки 14 відсотків мали посттравматичний психічний розлад.

Я хочу наголосити, що ми, фахівці, сьогодні говоримо: не треба психіатризувати суспільство, треба говорити про нормальну реакцію в ненормальних умовах.

І я хочу показати останній слайд. Нам дуже важливо визнати, що психічне здоров'я в Україні є національною безпекою, і основна вимога має бути – визнання державою важливості охорони психічного здоров'я…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам.

Запрошую до слова Корчинську Оксану Анатоліївну, народного депутата України і члена депутатської фракції Радикальної партії Олега Ляшка, першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я. Підготуватися Віктору Пріту.

16:11:52

КОРЧИНСЬКА О.А.

Доброго дня, шановні колеги, дозволю собі сказати, шановні побратими і посестри! У цьому залі сидить багато людей, котрих, якщо б не війна, я б не мала честі знати. Якщо б не війна, я б не познайомилася з Тетяною Петрівною Губою, котра в важкий час взяла фактично координацію сектору Б і цілодобово вивозила поранених на Дніпропетровськ в "Мечникова". Якщо б не війна, я не дізналась би Наталію Воронкову, "Волонтерську сотню", котра приїжджала до нас на фронт постійно, при найменшій нагоді вивозила, допомагала нам, не тільки військовопоранених, але і цивільних. Якщо б не війна, я б не знала свого улюбленого помічника і радника нашого замміністра оборони Юрія Гусєва, Олечку Башей, ми її на фронті звем "Кроха".

В цьому залі дуже багато достойних людей. І більшість начмедів наших силових відомств – це вже для мене давно не просто чиновники. Фактично ми вже стали одною родиною.

Мій шлях до військово-медичної доктрини почався в Маріуполі 13 червня 2014 року , при звільненні Маріуполя. Ми були добровольці. І у нас, у добровольців, не було ні медслужб, ні ліків – ми починали з нуля. Це було важко. І тільки лікарі-добровольці, вони були різні за спеціальностями, серед них були стоматологи, гінекологи, хірург ….. Костянтин врятував дуже багато добровольців батальйону "Азов" першим. І 13 червня став наш час "Х", коли ми зрозуміли, що нам прийдеться самим все організовувати.

При боях за Іловайськ 19 серпня, при виході на лікарню в Старобешеве у мене було 24 поранених. Це були важкі хлопці. У нас не було тоді ще свого евакуаційного санітарного транспорту у добровольців. Ми могли розраховувати включно тільки на службу екстреної медицини і медицини катастроф Донецької області. І вони нам повністю підставили своє плече. Більше тисячі поїздок з нашими пораненими всіма родами військ зробила ця служба тільки за перші місяці війни.

Так сталося, що коли ми виїжджали з лікарні Старобешевого при транспортуванні до Маріуполя замість 24 поранених, котрі були наші добровольці, у нас виявилось 38 поранених. При огляді їх всіх в місті Маріуполі я їх опитала, в чому справа, тому що начебто серед добровольців тільки 24. Хлопці зізналися, що 14 чоловік вони зі Збройних Сил України, вони нам просто сказали, координаторам-добровольцям, що вони добровольці, бо вони боялися, що ми їх не заберемо з лікарні Старобешево. Тоді я зрозуміла, що систему ми повинні побудувати так, щоб більше не було різниці, хто ви за родом військ або хто ви: ви – цивільне населення або військове. Повинні рятувати всіх за єдиним алгоритмом. Наше гасло з вами: медиків, волонтерів, наших фельдшерів, наших водіїв, санітарів – повинно бути одне: єдина країна – єдина медична система.

Нас навчило життя бути зараз в АТО єдиною родиною військовим лікарям і цивільним лікарям. Зараз першу госпітальну допомогу надає 12 цивільних лікарень, районних лікарень і 3 мобільні госпіталю, серед них тільки один в зоні АТО. Від імені всіх бійців, всіх родів військ, від всіх наших цивільних поранених я уклінно вдячна всім лікарям цивільним і військовим лікарень Маріуполя, Волновахи, Курахова, Селидова, Красноармійська, Димитрова, нашого 66-го мобільного шпиталю, Костянтинівка, Дзержинська, Артемівська, міста Щастя, Новоайдарівська, Сєверодонецька. Ви врятували більше 10 тисяч громадян України, вам наша шана. (Оплески)

У нас більше з вами немає іншого виходу, ніж мати єдину систему.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити.

КОРЧИНСЬКА О.А. Ця військово-медична доктрина нам потрібна була багато місяців тому, але головне, що вона є, тому що всі ми мріємо про єдине, ми мріємо про мир після нашої перемоги.

Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова Пріта Віктора Івановича, голову правління Міжнародної громадської організації "Рада сімей України", члена наглядової ради Міністерства освіти України. Підготуватися Ігорю Шурмі.

16:17:37

ПРІТ В.І.

Шановне товариство, в умовах нестабільності суспільного життя, окупації Криму, збройних акцій терористів у Східних регіонах України особливої значимості набуває завдання виховання громадянина, готового до захисту своєї держави.

Слід визнати, що саме сімейне виховання справляє найбільше емоційну етичну дію на особу, та йому має належати головна роль у формуванні громадянськості. Саме у сім'ї формуються базові цінності світогляду молодого громадянина демократичної держави, почуття відповідальності за свою Батьківщину. Батьки – це найперші та найголовніші вихователі, які відповідають перед власним сумлінням, народом, державою за якість виховання своїх дітей. Вони є прикладом для наслідування, особливо сьогодні, в період інформаційної війни. Саме в родині у дитини формується критичне мислення, вона вчиться аналізувати та робити власні висновки.

Проблеми сучасної сім'ї торкаються кожної галузі держави: громадський сектор, бізнес та державні структури. Сьогодні відбувається девальвація родинних стосунків, у світ виходить психічно незріла людина. Кожний другий шлюб в Україні розпадається. Чому? Основною перешкодою в побудові сім'ї є необізнаність у цьому важливому і досить складному питанні. Хто я? Навіщо я? Чому потрібна сім'я? Що потрібно зробити для того, аби сім'я була міцною? Як виховувати своїх дітей? Для побудови щасливої сім'ї потрібно бути фахівцем, а не дилетантом. Я переконаний, що тільки солідарними зусиллями можна вирішити ці проблеми. Еволюційним варіантом є шлях освіти.

На сьогодні представлений проект впровадження курсу "Сімейні цінності, загальноосвітні школи України", у якому ці питання порушуються.

У 2011 році Рада сімей України підписала угоду про співпрацю з Інститутом інноваційних технологій змісту освіти МОН України та Інститутом проблем виховання. У рамках цієї угоди у 2012 році була розроблена концепція сімейного виховання "Щаслива родина". У 2013 році затверджено комплекс навчальних програм до курсу за вибором "Сімейні цінності", а також затверджено МОН України та видано навчально-методичний посібник для вчителів. У 2014 році Рада сімей провела всеукраїнську конференцію та розпочала активну діяльність у громадській ради при МОН України.

Починаючи з 2013 року ми організували і провели 14 семінарів в 10 областях з підготовки освітян України до викладання курсу "Сімейні цінності".

Загалом нашим проектом охоплено більш ніж 500 шкіл, 800 вчителів і 1500 учнів, але цього замало враховуючи масштаб країни. Ми впевнені, що готуючи фахівців з сімейного життя отримуємо позитивні результати як у сім'ях, так і у всіх галузях, і сферах нашого суспільства.

Такі фахівці зможуть професійно допомагати вчорашньому воїну повернутися до сім'ї та мирного життя.

Тому вважаємо, що держава не повинна стояти осторонь, а активно сприяти цьому процесу.

Враховуючи зазначене вище звертаємося із пропозиціями створити інститут сім'ї відповідно до рекомендацій парламентських слухань, які відбулися у 2011 році.

Провести у 2015 році міжнародний форум за участі представників громадських організацій, світових спільнот, державних установ і соціально-відповідального бізнесу щодо тактики сімейної політики держави.

Розробити план заходів з реалізації завдань сімейної політики на державному рівні.

Створити спеціальну раду до складу якої увійдуть представники органів державної влади, органів управління освіти, громадськості, для організації єдиної системи сімейного виховання.

Сьогодні, як ніколи за Україною спостерігає увесь світ. Для багатьох України – це країна-маяк. Ми маємо усвідомити, що проблем немає, а існують тільки завдання, які завжди мають рішення.

Саме за допомогою дієвих людей та консолідації навколо спільної мети можна виховати справжнього громадянина, сім'янина та професіонала готового до захисту, та розвитку держави.

Бо всі знаємо, що коли щаслива родина, тоді сильна Україна.

Слава Україні! Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова Шурму Ігоря Михайловича, народного депутата України, представника фракції "Опозиційний блок". Підготуватися Цимбалюку Віталієві.

16:22:55

ШУРМА І.М.

Шановні учасники парламентських слухань! Дуже добре, що ми сьогодні піднімаємо цю тему. На запитання, чи потрібна Україні Військова медична доктрина, однозначно, так. А утвердитись в тому можна було, послухавши виступ представника Країни Ізраїль.

Але давайте, собі дамо відповідь, чи реально є в Україні на сьогоднішній день прийняття самої доктрини і її реалізація? Я вам скажу, я особисто не вірю в реалізацію цього проекту. Чому. Бо там нема міністра фінансів, бо там нема міністра охорони здоров'я. Слава Богу, що є представник – заступник міністра оборони. Якщо перша особа, не горять очі щось запровадити, дуже мала ймовірність, що це буде запроваджено.

Відомча медицина, відсутність в кінці-кінців реформ в системі охорони здоров'я може спричинити хаос взагалі у наданні медичних послуг в Україні. Але, тим не менше, ще раз кажу, це треба робити. І треба крок за кроком починати. Ознайомившись з запропонованим проектом, можу сказати, що Верховна Рада не має права приймати доктрину, документ, який носить декларативний характер.

Необхідно зауважити, що в доктрині змішане завдання державних органів влади, органів місцевого самоврядування щодо цивільного захисту населення та організації тактики медичної служби Збройних Сил України та інших силових відомств, перед якими, залежно від виникнення надзвичайних ситуацій, в тому числі і військових конфліктів чітко визначені функції та завдання щодо зменшення ризиків втрат при виникненні надзвичайних ситуацій.

Позитивного ефекту з цією метою можна досягнути, завдячуючи чітким правилам взаємодії Міністерства охорони здоров'я, Міністерства оборони, МВС, СБУ, Державної служби з надзвичайних ситуацій з місцевими органами влади та медичних служб інших силових відомств. На позитивний результат можна розраховувати при умові успішного кризового менеджменту з єдиного державного центру управління ризиками та при виникненні локальних надзвичайних ситуацій місцевими органами влади, на які покладено відповідальність цивільний захист населення через служби надзвичайних ситуацій та служби охорони здоров'я. Зростання занепокоєння щодо національної, регіональної та міжнародної безпеки громадського здоров'я при виникненні надзвичайних ситуацій, техногенних катастроф та збройних конфліктів призвело до прийняття 58 Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я нової редакції міжнародних медико-санітарних правил ще у травні 2005 року. Ця політика будується на взаємодії відданості спільним цінностям, демократії та правам людини, верховенства права, справедливому врядуванню, принципам ринкової економіки, стабільного розвитку. І не пов'язана із процесом надбання членства у Європейському Союзі.

Ключові функції, що покладаються на систему охорони здоров'я, є.

Перше, політика та управління в системі охорони здоров'я досягається завдяки уважному та відповідальному менеджменту, що впливає на всі сектори з огляду на політику і діяльність у сфері громадського здоров'я, та передбачає заходи з підготовки системи охорони здоров'я до кризових ситуацій.

Друге, створення ресурсів, це залучення всіх працівників сфери охорони здоров'я, безпосередньо дотичних до захисту і поліпшення здоров'я населення. Це включає технологію охорони здоров'я, інфраструктуру, лікарські препарати.

Третє, фінансування охорони здоров'я має забезпечувати дохід, збір доходів та подальше їхнє об'єднання. Добра система фінансування охорони здоров'я забезпечує наявність достатніх фондів для діяльності системи охорони здоров'я, пов'язаної із запобіганням ризиків.

Четверте, надання послуг за потребами виникнення кризових ситуацій має поєднувати внесок різних надавачів послуг в ефективні, безпечні та високоякісні медичні втручання.

В 2009 році Європейським бюро Всесвітньої організації охорони здоров'я було проведено фундаментальне дослідження щодо оцінки готовності системи охорони здоров'я України до кризових ситуацій. Ось цей документ, такий самий документ має країна Ізраїль, тільки вона його зреалізувала, а ми його з 2009 року, вибачте на слові, профукали. І дуже дивно, що при підготовці документів Президенту України цього йому не показали.

Якщо оцінювати зроблений аналіз і висновки міжнародних експертів, в яких зазначені сильні і слабкі сторони щодо готовності адекватного та своєчасного реагування національної системи охорони здоров'я України можливим ризикам виникнення кризових ситуацій, можна з певністю заявити, що проведений аналіз, в тому числі і законодавчої та нормативної бази, підтверджує наявністю у країни політичної, законодавчої та іншої нормативної бази для адекватного регулювання.

У нас є закони, укази, у нас все є, їх потрібно тільки модернізувати. Тому пропоную рекомендувати уряду негайно надати доручення Міністерству охорони здоров'я, Міноборони, МВС, СБУ, Державній службі з надзвичайних ситуацій, місцевим органам виконавчої влади переглянути чинну нормативно-правову базу та невідкладно внести пропозицію щодо внесення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дати завершити.

ШУРМА І.М. Згадані вище документи з урахуванням викликів та загроз сьогодення, зробивши особливий акцент на багатостраждальному Донбасі. Особливо хочу наголосити, що з метою кадрового забезпечення щодо готовності Служби цивільної охорони здоров'я, медичних служб силових відомств на випадок надзвичайних ситуацій та військових конфліктів забезпечити підготовку фахівців з військової медицини в навчальних закладах з метою формування постійно діючого кадрового резерву.

І на завершення: рішення, рекомендації, які будуть проголосовані у Верховній Раді. Якщо хтось думає, що реальним є до виконання 27 пунктів, де нічого не зроблено, то ми в тому залі повинні один одному сказати правду. Ми на початку довгої, далекої дороги. І ми в термінах повинні зрозуміти, що крок за кроком ми можемо лишень сегменти цієї доктрини реалізовувати, повністю це є довготривалий процес, який ми зобов'язані пройти. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Я все-таки просила би дотримуватися регламенту. І запрошую до слова Цимбалюка Віталія Івановича, віце-президента Національної академії медичних наук України, академіка, заступника директора Інституту нейрохірургії імені Ромоданова Національної академії медичних наук України. Підготуватися Голубченко Ользі.

16:29:31

ЦИМБАЛЮК В.І.

Вельмишановна Оксана Іванівна, вельмишановні народні депутати, вельмишановні члени парламентських слухань! Я дякую Господу Богу, що ми на кінець зібралися тут в залі для того, щоб обговорити підвести якусь риску під тим документ, який вже давно повинен бути. Рік іде війна, а ми до цього часу не зробили воєнно-медичної доктрини. Я навіть хочу запитати: а чого ми ще в грудні не зібрали оці парламентські слухання для того, щоб зробити цей документ.

Якщо взяти тепер по термінології. Доктрина має бути воєнно-медична, а російською мовою военно-медицинская. У нас два дійсно є варіанти: воєнний і військовий. Більш загальне поняття – "воєнний": "воєнна стратегія", "воєнна доктрина". А "військовий" відноситься до тих формувань військових, які мають бути. Я вам скажу, два дні я працюю з мовниками, і вони мені вчора ввечері зателефонували, і сказали: більш правильний варіант "воєнна медична доктрина".

Історія. Ще в червні місяці минулого року Національна академія медичних наук з ініціативою виступила, щоб створити воєнно-медичну доктрину. Ми зібрали кращих спеціалістів, медиків силових структур, які працювали і вже в кінці липня отой проект попередній, який 80 відсотків, який зараз у цьому проекті є, вже був тоді напрацьований. Потім ця доктрина пішла по різних шляхах і добавились варіанти цивільні. Десь на якомусь етапі я був проти, а потім зрозумів: потрібно врахувати і ці варіанти. Але появилося, знову ж таки, подивіться одна назва: військові дають "воєнно-медична доктрина", а цивільні дають "військово-медична доктрина".

Виникає питання: а давайте ж об'єднаємося, давайте зробимо всі ці два варіанти, які є і вже цей перший крок був зроблений 2 дні назад в Міністерстві оборони. Я просто був тоді в захваті, що ми на кінець зібралися і почали обговорювати, знайшли точки, які можуть нас зблизити в цьому плані. А тепер виникає питання, що ж це має бути за документ, який він має бути, їх є кілька варіантів, дуже багато. Або це має бути основополагаюча така доктрина на основі якої потім будуть робитися нормативні документи, або детально розписано всі ті варіанти, що треба робити. З моєї точки зору – це має бути такий головний документ на основі якого потім будуть робитися інші нормативні акти, не буду більше на цьому спинятися.

Тому конкретні пропозиції, бо знаю, що часу мало. І сьогодні має бути створена група, конкретна група із військових і цивільних, які вже знайшли спільну мову, яка врахує всі пропозиції,і тих, які сьогодні виступали. І, на кінець, зробить той готовий варіант воєнно-медичної доктрини, і Національна академія медичних наук, як ініціатор, готова приймати активну участь у цьому.

Свої враження. Мені здається, я переконаний, що в основу нашої цієї воєнно-медичної доктрини має бути покладена доктрина НАТО і не тільки тому, що вона одна з найкращих, а тому, що нам треба рятуватися від нашого брата, який настільки нас любить, що готовий задушити у своїх обіймах, врятувати нас на даному етапі і на найближчий період зможе тільки НАТО. І чим більше у нас буде документів подібних тим легше нам бути вступити в НАТО.

Друге. Ми говоримо про простір. Це ж елементарно просто. Давайте візьмемо ту модель, яка була Ізраїлю Але ми були, от тут є генерали, полковники, на стажуванні за кордоном, дивилися госпіталі НАТО. Так от у Франції так само військовослужбовець може звертатися у цивільний госпіталь, йому надають таку ж саму допомогу. У госпіталі військовому в ……… цивільні звертаються, бо вони знають, що там є гарний лікар, там надають допомогу, тільки кошти йдуть за одним і іншим, і ніяких проблем.

І ще два слова, які дуже важливі, які я хотів сказати, більше не буду мати можливості використати трибуну. Але наші втрати, подивіться, госпітальна база чудова, одиниці помирають на госпітальних базах, вміємо лікувати. Перший етап догоспітальний, тисячі гинуть, і не відпрацьована реабілітація. Гинуть не тільки від крововитрат, це шоки. Законодавчо тільки ви, депутати, можете поміняти. Чомусь в НАТО вводять наркотичні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, 30 секунд. Завершуйте, будь ласка.

ЦИМБАЛЮК В.І. Завершую. А ми використовуємо "Налбуфін", ніби наші воїни мають більший поріг больової чутливості. Да вони віддають по три-чотири ампули для того, щоб врятувати, а потім самі залишаються без нічого.

Друге. Внутрішнє кісткове введення кровозамінник розчинів, кожен боєць має пакет. Вводять уже, виграємо кілька годин для того, щоб врятувати його. І реабілітацію. Так ви ж можете вирішити. Маса санаторіїв кругом Києва, невже не можна забрати, половина із них приватних, забрати і зробити для тих, які отримали поранення і їх працювати?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас дуже прошу, пане, тому що…

Дякую вам дуже, я нагадаю про регламент виключно з тих міркувань, щоб ми встигли, тому що ми вже йдемо трошки поза графіком, а я переконана, що всі хто є в списку захочуть виступити.

Прошу, запрошую до слова Голубченко Ольгу Петрівну, начальника управління охорони здоров'я Маріупольської міської ради. Є пані Ольга?

Ви не хвилюйтеся, власне, для цього всі зібралися, щоб вас послухати.

КОРЧИНСЬКА О.А.

Їй прийшлось працювати з самого початку, тоді, коли фактично ми залишились без, на кілька місяців, без голови департаменту охорони здоров'я області. Тому на Маріуполь було велике навантаження. Представляю Голубченко Ольга Петрівна, голова міськздарву міста Маріуполя.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу пані.

16:36:36

ГОЛУБЧЕНКО О.П.

Разрешите говорить русским языком, я и так очень волнуюсь?

Когда начались события все эти военные, мы оказались не готовы. Но я хочу сказать, что все наши медицинские работники, врачи, медсестры и санитарки, младший медицинский персонал, стали единой стеной, стали рядом друг с другом и все повернулись к друг другу лицом и начали смотреть в одну сторону – перед нами были наши защитники, которых мы должны были спасать.

Мы не готовы были к этим ранения, огнестрельным, но за все это время у нас погибло только 5 военнослужащих, потому что эти ранения были несовместимы с жизнью. Я невероятно благодарна всем волонтерам, я благодарна Оксане Анатольевне, за то, что она настояла, потому, что поверьте мне, я даю вам честное слово, я не была готова к тому, что эти события у нас будут длиться долго, и нам нужно организовывать госпиталь. Мы создали этот госпиталь.

Я благодарна Оксане Анатольевне за то, что была сформирована эвакуация раненых. Мы получали очень тяжелые ранения, мы их стабилизировали и отправляли на дельнейшее лечение в госпиталь. Это было благодаря только Корчинской. Потому что был… У нас была экстренная медицина – бригады, у нас был вертолет, который забирал этих раненых. Я хочу сказать "спасибо" всем медицинским работникам и нашего города, и других городов, потому что рядом с нами было Запорожье, Днепропетровск, Харьков и Киев. И каждый из вас, к кому бы я не звонила, никто никогда не отказался и помог, помог во всем – советом… Мало того, что у нас были военнослужащие, у нас были переселенцы, у нас были наши жители, которым нужно было оказывать помощь в дальнейшем, у нас мирные жители получали огнестрельные ранения, у нас были переселенцы, которые были с огнестрельными ранениями, забирали всех, достаточно легких мы выхаживали сами, а тяжелых – забирали Запорожье, Киев и Харьков. Я хочу сказать всем большое спасибо. Ну, все, спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ольго. І дуже дякую за ваш виступ. Дуже добре, що ви відважилися прийти і говорити тут, тому що мені здається, що такі якраз, такі зібрання є для того, щоби почути правдиві історії і правду життя. Розумієте? А не формально відобразити те, що ми і так можемо прочитати у політичних документах. Дякую дуже.

Запрошую до слова Супрун Уляну, директора гуманітарних ініціатив Світового конгресу українців. Прошу підготуватися Башей Ользі Олексіївні.

16:39:33

СУПРУН У.

Доброго дня! Слава Україні! Вельмишановні друзі! Дякую за нагоду виступати перед вами, така поважна аудиторія, багато знайомих лиць, багато друзів і також багато і нових лиць, що незнайомі. Хочу розповісти про нашу організацію і як це має стосунки до воєнно-медичної доктрини.

Ініціатива "Захист патріотів" почала свою діяльність рік тому. Ми натренували більше 16 тисяч вояків ЗСУ, МВС, Національної гвардії, прикордонної служби, СБУ, добровольчих батальйонів, більше 2 тисяч 500 курсантів та слухачів вищих військових навчальних закладів та передали більше ніж 14 тисяч індивідуальних аптечок "Айфек".

Усі вони проходили ідентичний курс бійця-рятувальника, базованого на стандартах ТССС, що включає правильний розмір навчальної групи: не більше 20 курсантів на одного інструктора, - акцент на практичне відпрацювання зі змогою для кожного курсанта неодноразово власними руками застосувати необхідні засоби медичного обладнання.

Всі отримали однакові аптечки, але кращі з них отримували також такий шеврон. Коли хтось бачить цей шеврон на вояку, він може бути впевнений, що в разі поранення йому будуть спроможні надати допомогу. І в нас є багато свідчень від наших курсантів, як вони чи їм надавали допомогу.

Принципи з тактичної медицини не є новими – це стандарти, розроблені Комітетом з питань ТССС Міністерства оборони США, написані на ґрунті 20 років бойового досвіду, на основі доказової медицини, яка регулярно оновлюється. Усі армії НАТО навчаються цими стандартами. Вони довели можливість врятувати 15 відсотків життів.

Панує думка, що через гібридний формат війни стандарти тактичної медицини не підходять нам. Навпаки, кульові поранення, осколкові поранення, поранення від вибухів шкодять однаково: чи то в Іраку, чи то в Афганістані, чи в Україні. Допомога в перші 5 хвилин після поранення не відрізняється: зупинити кровотечу і знайти прикриття, забезпечити прохідність дихальних шляхів і за необхідності здійснити декомпресію. Стандарти тактичної медицини в Україні не повинні відрізнятися від тих, на основі яких навчають в арміях НАТО.

Досвід захисту патріотів останнього року є реальний приклад міжвідомчої співпраці. Запропонованою воєнно-медичною доктриною.

Тактична медицина є лише початком цілого спектру навчань та практик у воєнній медицині. За останній рік ми з вами відчули, що буває, коли військові не готові реагувати на загрозу. Ми бачили, як через відсутню підготовку ми втрачали територію, здоров'я і життя. Модернізація українського війська не починається з новими видами зброї. Вона починається з навчання, тренування та їх стандартизації через усі силові структури. І тоді, коли виникне необхідність, військові будуть здатними скоординовано та ефективно захистити Україну. Українські військові також будуть краще підготовлені до спільних коаліцій чи миротворчих операцій з країнами НАТО. Складно досягти міжвідомчу співпрацю та координацію. Але на лінії фронту представники різних відомств пліч-о-пліч створюють мережі для допомоги на полі бою та евакуації. Цей досвід повинен проникати на верхні рівні, де дотепер відчувається нестача співпраці особливо у сфері навчання з тактичної медицини.

Служба безпеки України є прикладом для інших у підготовці своїх хлопців та дівчат інструкторів за курсами тактичної медицини і їх впровадженню в навчальний процес. На жаль, інші структури повільно вводять курси на офіційному рівні. Виникає питання: "який механізм буде використовуватися для контролю на впровадження стандартів згаданих в доктрині включно з навчанням тактичної медицини у всіх силових структурах. Сучасні події показують, що такий механізм повинен бути розробленим і діяти постійно. Як у час…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дати 30 секунд завершити. Завершуйте, будь ласка.

СУПРУН У. Так і в мирний час. Ми не можемо чекати рік, щоб створити міжвідомий медичний штаб, як сталося в ході АТО.

Механізм створення такого центру повинен бути підготовлений заздалегідь. Це включає планування, це включає забезпечення необхідних ресурсів і розміщення медичного персоналу, готової надавати допомогу до того, як станеться катастрофа.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

СУПРУН У. Так. Постійне навчання та підтримка бойової готовності добре тренованого професійного війська зі специфічним медичним навчанням – це те, що цілком відповідатиме вимогам та баченням воєнно-медичної доктрини України.

Дякую за увагу. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам дуже.

Запрошую до слова Башей Ольгу Олексіївну, радника заступника міністра оборони України, члена Комітету з медицини та медичної адаптації, Асоціації народних волонтерів України. Підготуватися Івану Віннику.

16:45:54

БАШЕЙ О.О.

Шановна головуюча, і всі присутні, хто є тут зараз, хочу попросити вас хвилиною мовчання згадати всіх загиблих, які в зоні АТО загибли.

(Хвилина мовчання)

16:47:16

БАШЕЙ О.О.

Дуже дякую. Ну, коротко про себе.

Башей Ольга Олексіївна, працювала до війни помічником нотаріуса, я є юрист за освітою.

Так сталося, що почалася війна. Для себе я зрозуміла, що війна почалася, коли почали стріляти на Майдані. Я вже для себе зробила висновок, що це війна. Довгий час намагалася, думала, як я можу допомогти державі, хлопцям, як я можу щось зробити для всіх. І для себе вибрала такий шлях, як порятунок бійців. Не розумію, чому вирішила як порятунок бійців, але бачила в цьому… Можливо, це колись був такий випадок, я зіштовхнулася до цього також з тим, що допомогла, рахую, що допомогла, врятувала свою близьку подругу. Напевно, після цього я подумала, що можу щось зробити і для хлопців.

Я не медик, я не знала ніяких азів взагалі, що може бути. Я просто найшла Хоттабича, його багато вже, хто знає, це Лисенко Ілья Джонович. Зараз вже благодійний фонд "АСАП ЕМС Хоттабич", екстрена медична допомога. Я називаю його Хоттабичем. І знайшла його і просто попросила, щоб він взяв мене в зону АТО з собою. Він подивився на мене сказав: "Така маленька". Каже: "Оля, ти розумієш, що там твориться?" Кажу: "Розумію, звичайно, що розумію, не маленька ж дівчина". Він каже: "Оля, там гранатомети то, то". Я кажу: "Хоттабич, давай решим так, если ты хочешь меня взять, ты просто меня берешь, не хочешь – не бери, просто попробуй". Он попробовал и взял, и с первого дня он не пожалел.

Почему не пожалел? Потому что увидел когда была эвакуация, у нас был звонок: шесть "300-х". Мы их грузили на вертушку. Он посмотрел, обратил внимание на характер ранения, как я это все делала, он просто был в шоке. Он меня просто еще раз переспросил: "Крошечка, а ты точно нигде не была в таких местах"? Я говорю: нет. И все. Он говорит: "Ты нормально на все отреагировала?" "Ну, конечно" – говорю. И вот так, когда у нас шел день за днем, Хоттабыч все больше убеждался в том, что он во мне не ошибся. И, Слава Богу, мне об этом говорят бойцы, что они не разочаровываются во мне, они видят во мне помощь, что я не опускаю руки. Но я не могу взять бойца на машину и просто стоять, и плакать или истеричить. Нет. Потому что если он во мне увидит истерику, он поймет, что все капец, меня не довезут.

После этого было много вывозов. Мы старались с Хоттабычем, мы понимали ответственность того, что мы волонтеры, мы не военные медики, мы просто волонтеры. Хоттабыч тоже не медик, он маркетолог. И мы понимали ответственность одного, что мы вывозим бойцов, и это не просто бойцы, это жизнь. Мы берем на себя ответственность за его жизнь, довезем или не довезем.

Слава Богу, за 9 месяцев, которые я пробыла в АТО, у меня на машине никто не умер, я всех довезла.

Это благодаря ребятам, которые тоже увидели маленькую… Я им сразу сказала: "Пацаны, я вообще-то не медик, я вообще-то юрист". И они мне говорили: "Кроха, не переживай, все срастется, все будет".

И благодаря им, - это 25-я ВДВ, медики, медрота, они меня учили всему. Когда они передавали бойца они говорили: "Крошечка, здесь делаешь то, а здесь делаешь это". Ни вопрос.

И потом, когда мы сделали таких пару выездов, я поняла, что нам на машину обязательно нужен анестезиолог, это подстраховка. Так мы и делали с Хоттабычем.

Перед тем как нам звонили и говорили, что… То есть нам позвонили и сказали, что "у нас есть 3 сотые", сколько, степень тяжести, я всегда заезжала в лагерь 25-ой и брала анестезиолога, даже не спрашивала командиров, я просто его забирала и все. Вот. И мы забирали ездили бойцов.

Есть один такой случай, который очень мне запомнился и я, наверное, уже никогда не забуду, это уже останется со мной. Был такой случай, это есть… Был боец, Зинич Игорь, он представлен к награде "Герой Украины", так вот он сделал то, что как мне говорят хирурги, травматологи, анестезиологи, они говорят: "Оля, это просто неимоверно". Он заинтубировал парня, Рымаря Игоря, который конечно спустя месяц погиб, он просто не пережил воспалительных каких-то процессов. Но вот эта история мне очень запомнилась, она запомнилась тем, что было время, что мы забирали его, не знаю, как сказать, ну, у "сепаров" ми его забирали. Был большой промежуток времени. И мы очень переживали за то, что довезем, не довезем. Зинич переживал за то, что сможет ли он передать нам его живого. Передал, все сделал. Мы его вывезли, доставили в больницу. То есть Зинича представили к награде, представляют к награде "Герой Украины" посмертно.

Сейчас этого парня уже нет, он погиб. Он погиб на терминале. Это киборг. Он также за время, пока была операция, 15-20 число, он спас около 50-70 человек. Это то, что вывозилось с терминала. Он мне звонил и говорил, и мы так работали. Вот это такая вот история, то, что мне запомнилось.

По поводу эвакуации. Хочется, конечно, чтобы военные медики, чтобы они не отказывались от волонтерской помощи. Потому что все-таки волонтеры многое сделали для бойцов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не виключайте, будь ласка. Мікрофон, будь ласка, включіть.

БАШЕЙ О.О. Если будут работать и волонтеры, это будет очень хорошо. И волонтеры плохого не сделают. Волонтеры помогут. Они, мы готовы так же, как наша служба, Хоттабыч, мы готовы подключаться к военной медицине и с ними вместе делать работу. Нельзя отталкивать волонтеров. И Военно-медицинская доктрина, это очень хорошо. И я очень благодарна Оксане Корчинской, Ольге Богомолец о том, что сегодня об этом говорится. Мы делаем одну работу и одно дело. Спасибо всем большое.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже. Запрошую до слова Івана Вінника, народного депутата України і члена депутатської фракції партії "Блок Петра Порошенка", секретаря Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони. Підготуватися Білецькій Олені Віталіївні.

16:54:26

ВІННИК І.Ю.

Доброго дня, шановні колеги! Я дуже вдячний, що так багато людей долучаються до розробки такого системного конституціонального документа в галузі саме воєнної чи військово-медичної доктрини. Дійсно, те, над чим ми сьогодні працюємо, це системний документ, який вартує надзвичайно великої увагу з боку як представників влади так і суспільства, а головне з боку наших воїнів, з боку наших бійців, з боку наших військових формувань. Тому що вони, власне, будуть головним бенефіціаром, головним суб'єктом по яким буде опікуватися цей документ і ті документи, які будуть напрацьовані на підставі цього конституціонального документу, а також ті підзаконні акти, які будуть відповідно затверджені. Наш комітет розглянув запропонований проект Міністерством оборони і хотів би висловити певні зауваження, які, я впевнений, дозволять об'єднати всі ініціативи разом і напрацювати, дійсно, абсолютно досконалий, виважений документ. Між іншим, я хотів би зазначити, що у нас є вже досвід плідної роботи з Міністерством оборони по окремих питаннях, що стосуються матеріально-технічного забезпечення військ. Так само ми зараз об'єднаємо зусилля по питанню напрацювання такого конституціонального документу, як воєнна чи військово-медична доктрина.

Чому я навмисно вказую два терміни воєнна чи військова. Це, дійсно, нам треба визначити як ми будемо називати цей документ. Тому що, якщо ми його називаємо воєнно-медична доктрина, то це стосується виключно визначення та питання війни, воєнних дій і так далі. Якщо ми називаємо військово-медична доктрина, то це стосується нашого українського війська, наших військовослужбовців. Між іншим, у нас є військовослужбовці зовсім із різними функціями, і вони законами передбачено їх застосування не тільки під час військових дій по захисту нашого суверенного кордону. Наприклад, військові залучаються під час ліквідації надзвичайних ситуацій. Там так само можуть бути певні виклики, на які будуть реагувати саме ті люди, які знаходяться і керуються статутом військової служби і відповідними актами, тобто знаходяться в зовсім іншому правовому режимі. І не в тому правовому режимі як знаходиться, наприклад, Міністерство з надзвичайних ситуацій чи правоохоронні структури.

Друге питання, на яке ми звернули увагу, Україна сьогодні чітко засвідчила, що ми рухаємося шляхом напрацювання критеріїв, які нам дозволять стати членом Безпекового договору – Договору Північно-Атлантичного альянсу, тобто те, що ми називаємо НАТО. Тому нам треба обов'язково враховувати досвід країн-членів НАТО, а їх багато, це більше 40 країн. І дійсно нам треба враховувати досвіди окремих країн, наприклад таких, як Ізраїль і Швейцарія. Чому? Тому що в цих країнах передбачена загальна мобілізація, в них є загальна військова повинність, тобто люди всі отримують відповідне військове навчання в разі оголошення загальної мобілізація кожен може стати на захист своєї країни. Нам треба теж це враховувати, такий досвід, тому що у нас в країні зараз багато ініціатив про створення резервної армії. І в нашому комітеті існує щонайменше 5 законопроектів, деякі є з них досить обґрунтованими і це є питання Коаліційної угоди і питання, яке погоджено між всіма фракціями парламенту – ми будемо створювати резервну армію або в системі Міністерства оборони, або в системі інших військових формувань. Тим не менш вона буде підпорядкована у будь-якому випадку Президентові України і складатися з добровольців, які забажають отримати відповідний навчання і досвід і будуть використовуватися на захист нашої країни. Нам треба обов'язково внести зміни до відповідних законів, які дозволять нам мобілізувати також лікарів, які знаходяться в резерві, обліковувати їх в резерві. Тому що чинний Закон про мобілізацію та мобілізаційну підготовку, який є в Україні потребує системних змін. Можливо, нам варто напрацювати новий взагалі закон і врахувати медицини, врахувати питання, які будуть враховані у військово-медичній доктрині в цьому документі.

Надзвичайно важливе питання – це забезпечити страхування виплат, які будуть потребуватися для фінансового забезпечення всіх дій, передбачених у воєнно-військовій медичній доктрині. Тому що ми сьогодні з тим стикнулися, коли ми сьогодні виплачуємо родинам загиблих наших воїнів і коли сьогодні уряд ставить завдання передбачити в бюджеті певні асигнування на здійснення цих виплат, ми розуміємо, що це, по-перше, не зовсім коректно прогнозувати скільки буде загиблих під час воєнних дій, а по-друге дійсно це неможливо передбачити. Тому існує досвід…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, 30 секунд. Завершуйте, будь ласка.

ВІННИК І.Ю. Є досвід іноземних країн, коли існують питання страхової медицини. Окрім того питання реабілітації поранених, питання пара-медицини, воно сьогодні на часі. І нам треба створювати окрім кафедр воєнно-медичних питань при наших освітніх заходах ще кафедри пара-медицини і враховувати отой досвід, щоб ми могли нашим інвалідам, які зазнали ушкоджень під час бойових дій, дати гідну державну відповідь, хто ними буде опікуватися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу завершуйте, будь ласка.

ВІННИК І.Ю. На закінчення, я хотів би сказати, що разом з колегами, з Ольгою Богомолець, ми будемо пропонувати як профільний комітет, який опікується питаннями національної безпеки та оборони, долучитися до цієї роботи і весь той досвід, всі коментарі, які ми зможемо дати, у тому числі від військових формувань, ми запропонуємо об'єднати в системному документі, який вже підготовлений і остаточно затверджений Президентом і я так розумію, Верховною Радою.

Дякую за доповідь, за можливість виступити.

Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова Білецьку Олену Віталіївну – голову громадської організації "Українська жіноча варта". Підготуватися Протасу Святославу.

17:01:10

БІЛЕЦЬКА О.В.

Шановна головуюча! Шановні учасники слухань! Думаю, що сьогодні зібравшись в залі – це дасть початок більш реальному і швидкому прийняттю воєнно-медичної доктрини. Чому? Тому що протягом року дуже багато організацій, а саме волонтерських і громадських організацій виконували всі ті функції і обов'язки тих же військових медиків на передовій. Хочу сказати, що дуже важливо залучити саме начмедів, бойових медиків, які мають колосальний вже досвід для розробки цієї доктрини. Я думаю, що беручи участь у розробці, військовими медиками повинно бути взято до уваги практика Ізраїлю, бо це є дуже важливим, щоб ми, не маючи якісь помилки, брали до уваги лише гарні, якісні показники інших країн, які нам імпонують. Я не буду зараз деталізувати або звертати увагу на те, що треба готувати цивільне населення. Але хочу зазначити, що наша організація ще з вересня 2014 року почала масово готувати, оскільки ми жіноча організація, жінок цивільних. І ми зрозуміли, що готуючи цивільне населення, ми надаємо можливість більше зберегти мирного населення, відвести від якихось кризових ситуацій, коли йде обстріл, не передбачена військова ситуація.

Хочу також сказати, що нам знадобилося чотири місяці від початку бойових дій, щоб зрозуміти наскільки важливо і наскільки потрібні стандарти воєнної медичної доктрини. Тому що, як показав досвід, ми маємо дуже багато організацій, які проводять навчання, але вони мають відхилення. І коли під час, дійсно, поранення хлопця, коли залучаються і волонтери, і медики, починаються якісь непорозуміння між собою. Тому дуже наголошую, що як найшвидше ми повинні скооперуватися і швидко прийняти цей документ. У нас немає взагалі часу на якісь роздуми.

Я хочу також сказати, що воєнна медична доктрина – це, перш за все, покращення основних принципів надання медичної допомоги пораненим. Бо медична доктрина є гарантом конституційних прав громадян на медичне забезпечення, в умовах збройного конфлікту. Також хочу сказати, що доктрина має стати документом перспектив і розвитку можливостей економіки, і науки держави, матеріально-технічного оснащення війська, для забезпечення, надання оптимальної, за часом і обсягом, медичної допомоги в умовах війни. Якщо український народ знатиме, що є воєнна медична доктрина якісна і вони забезпечені, це надасть впевненості військовослужбовцям, а також їх родинам. По суті, і це вплине також на активну мобілізацію, тому що всім не секрет тому що всім не секрет, що на сьогоднішній день на 100 демобілізованих – у нас 10 мобілізованих. І багато випадків, коли хлопці, які підпадають під мобілізацію вони просто бояться, бо вони не забезпечені якісною медичною допомогою під час поранення. Це надасть нам, в першу чергу, не лише оборони, а і перемоги в цій війні.

Наша громадська організація, я сьогодні чула, що багато хто зрозумів ще в червні місяці, ще рік тому, що нам потрібен цей документ. В вересні місяці проявила ініціативу і звернулася до РНБО, а також до Військової медичної академії щодо створення воєнно-медичної доктрини. І саме після цього мені дуже стало втішно, що почалася якась процедура, але вона, на жаль, на мою думку дуже повільна.

Хочу зауважити також, що найоптимальнішим, на нашу думку, є досвід НАТО, а саме надання медичної допомоги пораненим і впровадження золотої хвилини, золотої години і правил шести годин. Думаю, що це нам не потрібно щось видумувати, або придумувати, воно є все готове, його треба просто взяти підготувати і затвердити.

Але саме головне, хочу сказати, що нам потрібні стандарти. Стандарти евакуації, стандарти евакуаційних бригад. Якщо, наприклад, ядерна загроза, або хімічна зброя застосовується, або бактеріологічна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити.

БІЛЕЦЬКА О.В. Що про це нам буде говорити воєнно-медична доктрина, скажіть, будь ласка? Якщо управління спеціальних операцій проводить військову операцію в 200 кілометрів від лінії фронту, як в такому випадку буде працювати воєнно-медична доктрина? Повторюю питання, стандартизації – одне з найголовніших. Для всіх родів військ потрібно детально прописати свої стандарти і це дуже важливо. Ми пропонуємо терміново скоординувати всі зусилля зацікавлених сторін з обов'язковим і пріоритетним залученням до роботи військових фахівців, бойових медиків та профільних керівників військово-медичної академії. Ми скоротивши цю бюрократію зможемо надати... нарешті оформити необхідний цей документ. Сподіваюсь, що початком цього буде саме сьогоднішнє засідання. І дякую за увагу. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова Протаса Святослава Вікторовича виконуючого обов'язки голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України. Підготуватися Голику Володимиру.

17:07:31

ПРОТАС С.В.

Шановна Оксана Іванівно, шановні народні депутати, шановні учасники парламентських слухань! За багато років Україна вперше зіткнулася із проблемою медичного забезпечення в умовах реальних бойових дій. А тому презентована сьогодні військова воєнно-медична доктрина України є надзвичайно актуальною і невід'ємною складовою національної безпеки держави. Поряд з тим сьогодні разом із проблемами, пов'язаними з проблемами, пов'язаними із наданням медичної допомоги військовослужбовцям та цивільному населенню вкрай гостро постає питання забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя як на територіях бойових дій, так і в країні в цілому. Варто зауважити, що при виконанні різного роду миротворчих місій в гарячих так званих точках співвідношення поранених і хворих складає 1 до 8. Наприклад, під час війни в Афганістані в структурі санітарних втрат вірусний гепатит "А" становив понад 60 відсотків, що у більшості випадків було пов'язано з незадовільним водозабезпеченням військовослужбовців.

У зв'язку з бойовими діями та гуманітарними проблемами на сході країни на сьогодні значно підвищується ризик виникнення епідускладнень. Це зумовлено в першу чергу відсутністю достовірної інформації про стан захворюваності населення на території, не підконтрольній Україні, особливо з тих регіонів, які є ендемічні щодо холери, лептоспірозу та інших природно-вогнищевих інфекцій; відсутність санітарно-карантинного контролю при перетині блокпостів в зоні розмежування, а також значною за обсягами міграцією населення із зон конфлікту. Ви знаєте, що на сьогодні кількість внутрішньо переміщених осіб близько півтора мільйона.

Особливий ризик становлять території, прилеглі до зони розмежування, де контакти військовослужбовців та цивільних найбільш інтенсивні. Ситуація значно ускладнюється низьким рівнем імунізації населення, який у 2014 році був менший ніж 60 відсотків при нормативному рівні не менше 95 відсотків.

Контакти з цивільними зумовлюють занесенням збудників висококонтагіозних інфекцій у військові частини, знижують їх боєздатність. А проведення бойових операцій в ендемічних зонах створюють ризик поширення небезпечних хворобо серед населення прилеглих територій.

Окреслені проблеми свідчать про необхідність спільних та скоординованих дій цивільної та військової санепідслужб в частині попередження та локалізації епідемічних ускладнень, оперативного виявлення та реагування на можливі терористичні атаки, своєчасного забезпечення режимно-обмежувальних заходів, таких як обсервація, карантин тощо.

Є очевидним, що військові формування та цивільне населення в зонах ризику першочергово мають бути забезпечені імунобіологічними препаратами, а їх застосування повинно проводитися узгоджено, виходячи з даних епідситуації та ….. розвідки. Ефективна взаємодія військових та цивільних санепідслужб на сьогодні суттєво ускладнюються черговими процесами реформування держсанепідслужби, що суттєво впливає на її роботу. Окрім того, невизначеність реорганізації служби зумовлює соціальну напругу серед працівників галузі і відтік кваліфікованих кадрів. І хочу звернути увагу, що якщо на сьогодні бійця АТО можна на полігоні підготувати за місяць, то підготувати фахового лікарі-епідеміолога чи то вірусолога треба не менше, ніж за 10 років. Проблеми підсилюються введенням мораторію на перевірки, що фактично паралізує проведення повного циклу епідеміологічного розслідування, виявлення джерела інфекції, шляхів її передачі та застосування адекватних заходів.

Вже з початку цього року в Україні сталось 32 спалахи кишкових інфекцій, внаслідок яких постраждало понад півтисячі осіб, з яких понад 300 – це діти. А таких спалахів як Бортничі в Києві і Конотопі в Сумській області країна не знала вже більше останніх 10 років.

В зонах підвищеного епідеміологічного ризику, якими є на сьогодні зона розмежування та суміжні з нею території така ситуація є занадто небезпечною, оскільки вона унеможливлює ефективний захист населення та військовослужбовців від інфекційних хвороб, отруєнь та уражень. Буквально, що проект доктрини передбачає профілактичну спрямованість військової охорони здоров'я та єдині підходи до санітарно-гігієнічних та протиепідеміологічних заходів. Тому служба безумовно підтримує якнайшвидше її прийняття, а також пропонує передбачити в Рекомендаціях парламентських слухань питання забезпечення санепідблагополуччя в першу чергу на території проведення бойових дій. Фахівці служби готові взяти участь в доопрацюванні цього документу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дякую, що дотрималися регламенту.

Запрошую до слова Голика Володимира Анатолійовича, кандидата медичних наук, старшого наукового співробітника, ученого секретаря Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України, голову правління громадської організації "Всеукраїнське товариство нейрореабілітації". Підготуватися Рафіку Камалову.

17:13:04

ГОЛИК В.А.

Спасибо огромное за приставление. Я приставляю общество нейрореабилитации, в свою очередь мы представляем Украину во всемирной и европейских федерациях нейрореабилитации. И моя информация будет касаться от того актуального вопроса, который называется "медицинская реабилитация". После спасения жизни человека на поле боя и в последующем актуальным является обеспечение соответствующего качества жизни при наличии тех повреждений, которые произошли с ним и которые его не погубили.

Касаемо современной ситуации. В настоящее время в стране функционирует система медицинской реабилитации, которая заложена в советский период и, к сожалению, на сегодняшний день принципиально она пока не поменялась. Ее эффективность демонстрирует количество пострадавших в АТО, для которых требуется реабилитация за рубежом и отличие результатов этой реабилитации от таковой, которую мы можем обеспечить в пределах страны.

На сегодняшний день в мире медицинская система восстановления нарушенных функций человека в меньшей степени базируется на сложном оборудовании и лекарствах. Вы абсолютно четко можете себе дать отчет в том, что никакие медикаменты не научат человека правильно писать, не научат человека ходить, то есть это все то, что обеспечивается не с помощью лекарственной терапии.

На сегодняшний день во всем мире основой реабилитации является работа реабилитационной команды, и команда эта состоит из врача и нескольких медицинских специалистов, которые не являются врачами. Это физические терапевты, это эрготерапевты, это психологи. И, к сожалению, именно в этом направлении у нас есть самые большие проблемы.

Очень важным и то, что для нас на сегодняшний день является актуальным, - это то, что реабилитация требует четкой постановки индивидуальных целей, ведущих к конкретным функциональным результатам и, главное, ограниченных во времени. Вы тоже можете смоделировать ситуацию, когда в любом лечебном учреждении вы задаете доктору вопрос: а когда мне станет лучше и что станет со мной через неделю, через две недели, через три недели. В ряде случаев, как правило, вы не получите четкий конкретный ответ, что именно произойдет, с какой скоростью и какими усилиями.

Так или иначе функцию ходьбы мы не можем тренировать занятиями на велотренажере. Для того, чтобы тренировать функцию ходьбы, нужно учиться ходить. Реабилитация не может заключатся в групповых упражнениях. То есть это то, что касается той системы лечебной физкультуры, которая на сегодняшний день у нас представлена и реализуется.

Принципиальным является специализированая тренировка повседневных бытовых функций, которые необходимы человеку каждый день. Для этой цели во всем мире используется специальность эрготерапевт. В нашей стране на сегодняшний день такой специальности нет в принципе.

Современная реабилитация требует мобилизации в первую очередь человеческих ресурсов. Для примера. Стандартный штат отделения нейрореабилитации в Европе на 30 коек включает двух врачей и 20 ставок неврачебных медицинских специалистов, это не считая медицинский персонал. То есть когда у нас речь идет об организации любой реабилитационной клиники, мы должны понимать, где эти руки, которые будут фактически осуществлять реабилитацию наших пациентов. Она не реализуется руками врачей.

В существующей системе подготовки специалистов медицинской реабилитации в Украине не используются современные базовые принципы, которые являются азбучными за рубежом.

Каждый врач знает, что такое международная классификация болезней, но практически никто из украинских врачей не знает, что такое Международная классификация функционирования ограничений жизнедеятельности и здоровья, а именно она является азбукой для всего реабилитационного процесса во всем мире.

Создание эффективной системы медицинской реабилитации сегодня возможно путем активных образовательных действий, безусловно с привлечением зарубежных ресурсов, направленных на переобучение существующих специалистов и подготовку новых.

Инвестиции в здания и оборудование за частую вторичны по отношению к инвестициям реабилитационных кадров.

Параллельно необходимо продолжить снятие законодательных блокировок, в том числе, созданием новых реабилитационных специальностей, которых у нас пока не хватает, эффективно функционирующих во всем мире. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до доповіді Камалова Рафіка Ханафійовича, заслуженого лікаря України, учасника бойових дій в Афганістані, кандидата медичних наук. Підготуватися Юрію Кононенку.

17:17:38

КАМАЛОВ Р.Х.

Шановна пані Головуюча! Шановні колеги! Шановні народні депутати!

Дякую вам за сьогоднішнє зібрання.

Військово-медична служба сьогодні, Слава Богу, доказала не тільки необхідність, як такову, але і необхідність постійної щоденної турботи про військово-медичну службу, про людей, які займаються захистом населення України щодня.

Я дякую вам за цей документ, він епохальний і я почув практично все про що мріяв все життя своє у Збройних Силах, а це 42 роки. Я дуже добре пам'ятаю повернення з Афганістану. І так звану реабілітацію, яку ми проходили самі собою, єжевєчєрнє і таке інше. Я сподіваюсь, що наступне покоління, що зараз воно відбудеться.

У мене є прохання, я хочу вам нагадати, точніше, що завдання військово-медичної служби – зберегти стан здоров'я військовослужбовців. Не лікувати військовослужбовців, яких ми призвали і які на сьогоднішній день в деяких, в деяких одиницях медичних 100 відсотків нуждається, ну, скажімо, в стоматології. Потім ми починаємо збирати гроші, починаємо робити пересувні стоматологічні кабінети. А взагалі вони повинні приходити абсолютно здоровими.

І тому я прошу звернути на це увагу. І треба поставити жорсткий бар'єр. Щоб в Збройні Сили призивались люди, годні до виконання обов'язків, а не ті, які будуть лікуватися у військово-медичних закладах. Там є, чим займатися.

Ну, і безумовно, треба ввести дуже жорстку відповідальність за порушення цього правила. Я пам'ятаю, впевнений в тому, що 100 відсотків лікарів знають про величезний труд, який зробила команда під керівництвом Юхима Івановича Смирнова, "Опыт советской военной медицины в Великой Отечественной войне". Деякі, мабуть, і вивчали його. І він актуальний, мабуть, і сьогодні.

Але у нас за останні, скажімо, в сучасності був Чорнобиль. У нас були події, наші війська приймали участь в зарубіжних подіях. Зараз і я прошу звернути увагу на необхідність прямо сьогодні починати поки ще є люди, які працювали в Спітакі, поки є люди, які працювали в різних країнах і мають величезний досвід екстремальної медицини, треба негайно зробити команду, яка буде писати опит української воєнної і екстремальної медицини. Інакше ми забудемо цей величезний опит, і у нас не буде можливості постійного аналізу і швидкого реагування на це. А це такі люди, як перший начмед сорокової армії в Афганістані, генерал …, який в місті Києві живе. Останній начмед сорокової армії …, який також в місті Києві. Такі люди, як професор Білий, як професор Рощин, які мають величезний досвід і можуть допомогти нашій Україні, нашій медицині. Слава Україні! Слава українській медицині!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова Кононенка Юрія Григоровича, директора Департаменту Міністерства освіти і науки України. Підготуватися Людмилі Шостак.

17:21:50

КОНОНЕНКО Ю.Г.

Шановна пані заступник Голови Верховної Ради, шановні народні депутати, колеги, гадаю, що в цій залі немає потреби доводити, що питання національно-патріотичного виховання дітей, молоді є пріоритетними для діяльності Міністерства освіти і науки, навчальних закладів. Дозвольте коротко зупинитися на практичних проблемах цієї роботи, а також деяких конкретних питаннях підвищення рівня домедичної підготовки учнів.

Інформую вас, що рішенням колегії міністерства у березні схвалено концепцію національно-патріотичного виховання дітей та молоді, основними завданнями якої є: виховання у учнівської та студентської молоді почуття гордості за українську державу; формування високих моральних цінностей, патріотизму, національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, визнання духовної єдності населення всіх регіонів України; спільності культурної спадщини та майбутнього; виховання дисциплінованості, поваги до Конституції, законів України, державної символіки; формування у молоді відданості українському народові, готовності до захисту України, забезпечення її суверенітету та територіальної цілісності. Спільно із Національною академією педагогічних наук розроблено заходи реалізації концепції, що їх зараз розміщено на сайті міністерства для громадського обговорення. Підготовлено методичні рекомендації з організації патріотичного виховання дітей та учнівської молоді, проведення уроків мужності для формування у дітей та молоді сучасної національної ідентичності на кращих прикладах мужності і звитяги, виявлених нинішніми захисниками Батьківщини, на героїці сучасної боротьби за незалежність і цілісність держави.

На виконання Указу Президента про заходи з відзначення 70 річниці Перемоги над нацизмом в Європі та 70 річниці завершення Другої Світової війни навчальними закладами проведено системну роботу з відзначення дня пам'яті. Зокрема: надання допомоги родинам загиблих воїнів-захисників України; сприяння проведенню волонтерських акцій, впорядкування пам'ятників захисникам України у роки Другої Світової війни та місць поховання воїнів Збройних Сил України, волонтерів, які загинули під час антитерористичної операції; створення постійно діючих експозицій "Герої не вмирають", "Пишаємося подвигами Небесної Сотні". Проведення зустрічей з учасниками бойових дій на сході України та волонтерами, відвідування військовослужбовців, які зазнали поранень та проходять реабілітацію у медичних закладах. Підготовка листів у рамках Всеукраїнської акції "Лист пораненому" встановлення в навчальних закладах меморіальних дошок на вшанування пам'яті загиблих героїв. Пошукової діяльності з дослідження історії визвольної боротьби українського народу та сучасних подій в Україні. Флеш-мобу "Квітка пам'яті" з виготовленням червоних маків як символу пам'яті про тих, хто загинув під час Другої світової війни та віддав своє життя на Сході України у боротьбі проти російської агресії. Міністерством ведеться також робота з організації всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри "Сокіл", "Джура". Зрозуміло, що більшість педагогічних колективів і без указівок міністерства правильно розуміє необхідність посилення всієї цієї роботи у сучасних умовах, наше завдання полягає лише у визначенні єдиних підходів та орієнтирів.

За нестачею часу я не зупиняюся на змінах безпосередньо у навчальних програмах з окремих предметів. Скажу лише, що міністерством спільно з науковцями розроблено та надіслано до навчальних закладів методичний посібник та науково-методичні матеріали "Революція гідності" та "Агресія Росії проти України". Слід також нагадати, що починаючи з 2005 року предмет "Допризовна підготовка юнаків" та його складова "Основи медичних знань для дівчат" у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах першого і другого рівня акредитації перейменована у "Захист Вітчизни". З 2014 року на 35 годин збільшено час на його вивчення, крім того навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин за рахунок варіативної складової навчальних планів.

У Міністерстві створено робочу групу з доопрацювання навчальної програми цього предмету до якої включено представників Міністерства оборони, інших відомств, громадськості з метою розширення навчального матеріалу у розділах з "Допризовної підготовки юнаків", "Основах медичних знань" та "Цивільного захисту населення". Вже надійшли суттєві зауваження, у тому числі і від лікарів, що враховуватимусться.

Уточненого акценту формування мети та завдань предмету, зокрема ознайомлення учнів з основами нормативно-правового забезпечення захисту Вітчизни і охорони здоров'я, набуття знань про функції Збройних Сил тощо.

Основними проблемами вивчення предмету "Захисту Вітчизни" залишається відповідна слабка матеріальна база, а також кадрове забезпечення. У частині навчальних закладів предмет продовжують викладати люди ще старої радянської системи, мислення яких трансформується дуже повільно, якщо не сказати більш відверто.

Ми дякуємо Міністерству оборони за те, що воно відгукнулося у сприянні в укомплектуванні кабінетів предметами навчальної зброї, муляжами тощо. Цю роботу треба продовжувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дати 30 секунд завершити.

КОНОНЕНКО Ю.Г. …вдосконалення викладання предмету є профільні навчальні заклади, ліцеї із посиленою військовою, військово-спортивною підготовкою системи освіти і Міністерство оборони, їхні методики потім поширюються на інші навчальні заклади.

І наприкінці я зазначу, що відомості про надання невідкладної допомоги, всі, без винятку, учні 1-9 класів отримують на уроках з основ здоров'я та біології. Діти вивчають правила надання такої допомоги та алгоритми дій у разі отримання опіків, травм, кровотеч, зупинки дихання, отруєння.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КОНОНЕНКО Ю.Г. І ми сподіваємось, що у рамках міжвідомчої взаємодії, також за допомогою громадськості, волонтерського руху всі ці питання будуть вирішуватися більш активно і у нас буде загальний успіх. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова Шостак Людмилу Йосипівну, помічника голови Державної служби з надзвичайних ситуацій України. Підготуватися Тетяні Губі.

17:28:10

ШОСТАК Л.Й.

Шановний головуючий, шановна Ольга Вадимівна, шановні присутні, воєнна медична доктрина воєнно-медична доктрина представлена на обговорення, заслуговує на увагу, на мою точку зору, але потребує суттєвого доопрацювання. Про це йшла мова на робочій нараді з приводу обговорення проекту доктрини в Міністерстві оборони України 18 травня.

Для подальшого вдосконалення вже напрацьованого матеріалу та внесення доповнень, які були озвучені попередніми виступаючими, на мою думку доцільно створити робочу групу із залученням широкого кола зацікавлених осіб, представників органів виконавчої влади та експертів міжнародних організацій.

Крім того, оскільки проектом доктрини визначено її роль основного об'єднуючого, нормативно-правового документу, щодо медичного забезпечення як військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу так і цивільного населення, виникає необхідність визначення як буде здійснюватися цивільний захист населення, а саме: медичний, біологічний та психологічний, в особливий період приведення режиму воєнного стану в державі, або на окремих її територіях.

Хочу вам зазначити визначення, що таке єдина державна система цивільного захисту? Це сукупність органів управління, сил та засобів в центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування на які покладається реалізація державної політики у сфері цивільного захисту у мирний час та в особливий період.

І ми реально з вами бачимо з цього визначення, що ми напрацювали вже достатню базу нормативну для того, щоб ефективно працювати в особливий період. Нічого нового реально ми з вами тут не розробляємо, ми повинні зробити те, що вже фактично опрацьовано його, як сказали шановні пани народні депутати, виступали тут і попередні виступаючі, треба це законодавство удосконалити і безперечно його, практично реалізовувати.

Як ми знаємо, відповідно до постанови Кабінет Міністрів Міністерство охорони здоров'я України створює функціональну підсистему медичного, біологічного та психологічного захисту населення в рамках єдиної державної системи цивільного захисту та спеціалізовану медичну службу на яку покладено функції медичного забезпечення населення при виникненні надзвичайної ситуації.

Тому механізм медичного реагування при ліквідації НС достатньо відпрацьований – про що я сказала вище. Він може бути використаний при доопрацюванні доктрини. Оскільки питання захисту населення як показав досвід є актуальними і вони мають бути включені, досвід може бути використаний, а питання мають бути включені безперечно. І дивлячись на цю, розглядаючи от цей проект воєнної медичної доктрини, який нам запропонований ми бачимо відсутність, реальну відсутність цього розділу у цьому проекті.

Тому нам з вами спільно з Міністерством охорони здоров'я, я думаю, буде попереду велика робота, щоб ми зробили цей розділ у контексті загальної взаємодії між нами, враховуючи те, що уже щось є і враховуючи те, що потрібно. Це буде, ну, зовсім, я так рахую, нове якесь спрямування у цій доктрині, і воно повинно бути зроблено, враховуючи досвід міжнародних організацій інших країн з цих питань.

Щодо питання участі волонтерських та громадських рухів, організацій в медичному забезпеченні населення та військовослужбовців, на нашу думку, було б доцільним створення спеціалізованих – спеціалізованих! – волонтерських підрозділів з відповідною підготовкою та спеціальним оснащенням для надання медичної допомоги постраждалим в зоні надзвичайних ситуацій та бойових дій.

Як я говорила попередньо, потрібно використати досвід інших країн, де такі спеціалізовані волонтерські організації і підрозділи існують, і грають, відіграють дуже важливу роль в ліквідації надзвичайних ситуацій, маючи при цьому відповідне оснащення, відповідне фінансування і відповідну підготовку волонтерів. Не тільки їх бажання допомогти, но їхня кваліфікація, їхнє матеріальне оснащення, яке дає змогу, дійсно, робити це правильно, відповідно до наших з вами нормативних актів.

Ну, я хотіла би нагадати про те, що однією з функцій Державної служби надзвичайних ситуацій є навчання населення діям в надзвичайних ситуаціях. Ми з вами пропрацювали, вже багато зробили в цьому напрямку спільно з Міністерством освіти і науки, спільно з органами виконавчої влади. Ну, я би хотіла підтримати і ту ініціативу, яка була з нами запроваджена в минулому році – це проведення медично-волонтерських навчань, які показали, що це для суспільства це питання цікаве...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, дозвольте завершити.

17:33:53

ШОСТАК Л.Й. Воно є актуальне. І я рахую, що така зацікавленість серед молоді навчанню до медичної... надання домедичної допомоги має бути і в подальшому розвинуто у нашому суспільстві і впроваджено надалі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова Тетяну Петрівну Губу радника голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

ГУБА Т.П. Шановна головуюча, шановні присутні, я вам скажу, що я, зазвичай, не їжджу на такі наради, тому що завжди, раніше, да, ну, як це казали, для галочки проходило, а я приїхала тому що цю ініціативу тримає в своїх руках – це пані Ольга Богомолець, яка у нас буває часто на Дніпропетровщині, яка спілкується з пораненими, яка все бачить; це посестри…. пані Корчинська, з якою ми дуже давно спілкуємося, нас, так сказать, судьба свела, скажем, на передовой и в тылу.

Але у мене таке запитання зараз. Все обговорили, дуже дякую. Кожен із вас має розуміти: сюди запрошені поважні люди, і від того, яку ви будете відчувати відповідальність після цієї наради, так ми далі з вами і підемо. А я вам скажу, ми витратили дуже багато часу. Ми з вами витратили, захисники – ні. Вони отримали поранення, стали інвалідами, каліками, віддали своє життя. Кожен із вас, я вас дуже прошу, відвідайте військовий шпиталь і поспілкуйтеся з пораненими, і поспілкуйтеся з нашим захисником, який втратив кінцівки і став інвалідом. Я знаю, про що я говорю. Я знаю, як вони відносяться, лікарі у Львівському шпиталі, де створено реабілітаційний центр, я зараз не сприймала реабілітаційний, тому що в нас було інше. Ви мене вибачте, будь ласка, але я знаю, з якою надією чекають, яку ми зараз з вами, ви приймете. Але в мене ще є питання: де зараз представники Міністерства охорони здоров'я наразі, де? Є в залі хто? Ви. Яка посада у вас, скажіть, будь ласка. Нє, я Міністерства конкретно кажу, інститут, лікарів, ….., у нас що нарада проходить в форматі: "я сказав що хотів і пішов, а то, що скаже інший мене інший мене не цікавить. А я хочу задати питання. Рік іде війна, в Міністерстві…, ви знаєте, кадри рішають все, став Верба, пішли переміни, изменения дуже серйозні прийшли. Але вийшов наказ у грудні, хто в лікарнях, в АТО зрозумій про що я кажу. Військовим медикам приступити до роботи у цивільних лікарнях. Чий це наказ? Міністерства оборони. Чекаємо вже 8 місяців. Особисто з міністром розмовляла і він дав Терещенко доручення надати наказ, що цивільним медикам прийняти в цивільних лікарнях військових медиків і вистроїти питання, в нас дуже багато юридичних питань, з якими потім і ми столкнетесь, і представники Міністерства оборони. Є спільні операції, правильно, хто поставить підпис.

Скажіть, будь ласка, я такі речі важливі кажу чи ні?

Далі в мене питання. Де сиворотка проти укусів змій? Особисто розмовляла з міністром охорони здоров'я Квіташвілі в четвер. Хто мені скаже, є представники Міністерства охорони здоров'я? Немає. Значить Богомолець у нас вона не менш загружена і пані Корчинська, тому що зараз вони будуть спілкуватися з лікарями які в АТО, з пораненими, з військовими медиками. Я считаю, що це неповага до вас, до всіх присутніх.

Я хочу побажати, щоб те, що ми з вами намітили ми реалізували в кротчайший термін, як кажу все придумано до вас, проаналізували, той перший пункт, що сказав почесний посол, дай йому Бог здоров'я, ми з вами вже на практиці пройшли. Але дуже важлива річ, лікарі приймали 7 місяців у секторі "Б" без військових лікарів. І я вважаю, що вони мають отримати на День медика нагороди із рук Президента країни. Їхня робота має бути оцінена по достоїнству. І є такі ще медики які заслуговують теж на таку винагороду. Ви знаєте всі, є такі брати Собко, ніколи не казала по телевізору і не кажу, коли ми в грудні робили об'їзд, пан Савицький скажіть, будь ласка, як ми з вами були вражені…

Дві хвилини.

Як ми були вражені, Селідово сама найближча точка гаряча, зі Львівського шпиталю два брати, рідні два брати, добровольці, один анестезіолог, а другий хірург і вони …… перші приступили до роботи, і взяли на себе таку відповідальність. Зараз вони вже повернулись після ротації, працюють.

Тому я вас дуже прошу, дивіться не тільки телевізори, ви будете багато чого знати, що реально стосується, коли ви будете спілкуватися з пораненими бійцями.

Є такий…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте завершити.

ГУБА Т.П. Чотири кінцівки – ці лікар, відвідайте свого лікаря, колеги, який був на передовій, на день медичного працівника. Зараз ждемо, вже жінка повинна народити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Прошу… Зараз запрошую до слова доповідача головного, для підведення підсумків. І підготуватися співдоповідачу, голові комітету.

Запрошую до слова заступника Міністра оборони України пана Юрія Гусєва.

17:39:49.

ГУСЄВ Ю.В.

Шановні колеги! Хочу ще раз подякувати всім, хто сьогодні знайшов можливість, час приїхати, для того, щоб обговорити таку важливу тему, як воєнно-медична доктрина. Дуже дякую всім доповідачам за те, що маєте ідеї, натхнення, можливість і енергію допомагати Збройним Силам України, взагалі всім військовим в такий складний для країни час.

В матеріалах, які вам роздавались, є проект резолюції, проект рішення наших сьогоднішніх парламентських слухань. Я обговорив з Ольгою Вадимівною деякі ідеї. Я викладу лише частину з них. Біль детально, переконаний, що Ольга Вадимівна як лікар і як людина, шанована в лікарському середовищі і у всій Україні, зможе правильно доповнити і відкоригувати.

В першу чергу, що є важливим. Важливим для нас є прийняття такої Воєнно-медичної доктрини. І в рекомендаціях запропоновано Раді національної безпеки і оборони утворити відповідну робочу групу у зв'язку з тим, що Воєнно-медична доктрина має міжвідомчий характер, не лише стосується Збройних Сил України чи окремо Міністерства охорони здоров'я, а і інших збройних формувань. Тому це перше питання, яке пропоную підтримати, це створення такої робочої групи.

Друге. Така робоча група повинна вивчити досвід. І сьогодні ми вже говорили про досвід Ізраїля, про досвід Швейцарії. Такий досвід має бути вивчений. Можливо, треба зазирнути трошки назад і подумати про цивільну оборону, про те, яким чином організувати захист цивільного населення у випадку настання такої загрози.

Наступне, що важливе, про що сьогодні ми лише частково торкнулись, це питання медичного страхування. І я переконаний в тому, що питання медичного страхування ми могли б почати з військовослужбовців. І це можна відобразити, і я переконаний в тому, що це має знайти своє місце в воєнно-медичній доктрині. Питання запровадження парамедицини, такого явища як парамедики, окремого закону про парамедицину, теж має знайти відображення. І взагалі воєнно-медична доктрина, на мій погляд, на моє глибоке переконання має завершитися в перехідних положеннях, передбачивши цілу низку законодавчих актів і також актів Кабінету Міністрів, які практично сприятимуть впровадженню тих ідей, які ми сьогодні обговорювали з цієї високої трибуни.

І останнє, що я хотів би додати. В цих рекомендаціях поки що немає термінів. Я пропоную, щоб там з'явилися чіткі терміни.

Я пропоную, що ми до кінця літа повністю завершили цю роботу і спланували роботу по прийняттю відповідних законодавчих актів, в тому числі і підзаконних Кабінету Міністрів, і для того, щоб вже сформувати всю необхідну базу, нормативно-правову базу для удосконалення реформування і покращення військово-медичної служби не лише Міністерства оборони, а інших формувань, і також координації всіх зусиль з Міністерством охорони здоров'я. Ще раз усім дякую. Вклоняюсь низько всім тим, хто допомагає нам рятувати життя наших військовослужбовців. І слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане заступник міністра.

Запрошую до слова голову Комітету з питань охорони здоров'я пані Ольгу Богомолець.

17:44:00

БОГОМОЛЕЦЬ О.В.

Шановні колеги, скажіть, будь ласка, хто з вас продивився Резолюцію рекомендації парламентських слухань? Я хотіла би, щоб ви до цих рекомендацій, кожний з вас, крім ваших слів і емоцій донесли ще маленьку цеглинку. Цю цеглинку в будівництво абсолютно нового світогляду українського народу. Тобто все, що ви передасте чи в Комітет охорони здоров'я, чи на електронну адресу info@bogomolets.com, буде включено сюди. Сьогодні кожен з вас не емоціями, а абсолютно конкретними пропозиціями до цього документу несе особисту відповідальність перед створенням і кінцевим результатом як буде виглядати ця доктрина Ще раз хочу наголосити, що військово-медична доктрина не є локальним галузевим документом силових відомств, чи Міністерства оборони, вона є елементом світоглядної, мирної революції в розумі українських людей.

Швейцарська доктрина писалась протягом 100 років. І якщо у нас не буде прийнятий цей документ через місяць, нема нічого страшного, головне, щоби ми чітко розуміли: і в цій резолюції, в рекомендаціях, є 23 пункти, які вже мають почати виконуватись. Навіть якщо завтра буде прийнятий Закон про "золоту хвилину" і "золоту годину", стоїть питання: а хто, яким чином зможе його виконати? Нам грошей для цього непотрібно, нам для цього потрібні знання. А для того, щоби отримати знання, хтось і десь має ці знання передати? і хтось має ці знання втілити в життя.

Тому всі ці пункти будуть негайно, тобто? крім створення робочої групи, це пункт 1, пункт 2 і пункт 3, до яких ви можете долучитися. Я прошу, зараз ми будемо з вами… Нам треба голосувати чи ні? Прошу проставити термін пункт 2 щодо створення робочої групи до 1.06, а пункт 3 щодо виконання міністерством і Кабінетом Міністрів до 1.11.2015 року на виконання. Але всі ці решта пунктів мають виконуватися і ми маємо їх доповнити.

Я дякую пані Шостак і пані Пінчук за системні ваші зауваження, і за системний підхід, вони обов'язково будуть включені до військово-медичної доктрини. Всі решта, прошу ваші цеглинки в письмову форму і докласти в наш фундамент.

Тепер щодо конкретних зауважень і запитань до пані Губи. На нагородження лікарів лікарні Мечнікова я подала два місяця тому, документи готуються. Фахреабілітолог, за результатом комітетських слухань по медичній реабілітації, які пройшли 2 місяці тому, на минулому тижні Міністерство здоров'я вже ввело в класифікатор. Свириденка дружина народжує у вересні місяці. І про Свириденка вже знятий фільм операторами НАТО, і його будуть забирати на протезування у Сполучені Штати Америки.

Ще раз хочу подякувати вам всім і сказати про те, що ми зараз будуємо нову державу, кожен з нас. Не емоціями, реальними справами, реальними діями. І до тих пір, поки вони не будуть закладені в документ, то ніхто не буде відповідальний за їх виконання. Тому прошу вас всіх долучитись до розробки цього документу.

Дякую вам всім ще раз за ваше бажання долучитися, і безперечно питання термінологічні, питання системного наповнення, вони будуть вивчені робочою групою, і документ системного світогляду буде зроблений такий, який можна буде виконати, і буде кому його виконувати.

Ще раз вам дякую за вашу увагу і до нових зустрічей. Слава Україні!

17:48:22

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Шановні учасники парламентських слухань! Я також зі свого боку хочу подякувати вам всім за вашу активну участь. Послухавши всі ваші доповіді, я дійшла висновку, що таки так це є воєнна доктрина, а не військова доктрина. Тому, я думаю, що ви також мусите уніфікувати між собою цю термінологію. Можу пояснити, якщо хочете, але я думаю, що ви можете між собою це з'ясувати.

Це важливо, це важливо, тому що слова вони дають смисли. Вживайте слова в їх правильному значенні. Безумовно, воєнна доктрина є щось, що дасть нам всім і певну віру, я думаю. Тобто це є такий документ, який має також певне таке сакральне значення, воно потрібне нам.

І тут всі говорили про те, що багато досвіду є. Багато досвіду є міжнародного, який можна брати і використовувати. Є стандарти, є стандарти НАТО, є наш досвід, безцінний досвід, який ми сьогодні чули від людей, які виступали тут. Я думаю, що це просто ті слова, ті переживання і ті відчуття реальності, вони є просто неоціненні.

Тому я щиро дякую всім тим, хто сьогодні прийшов і поділився з нами цим досвідом. Спасибі вам і всім тим, хто брали участь, слухали. І ми сподіваємося на вашу подальшу активну участь, зокрема у доопрацюванні рекомендацій. До побачення.