ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

"Розвиток підприємництва в Україні та підтримка малого і середнього бізнесу"

Сесійний зал Верховної Ради України

30 вересня 2015 року, 15 година

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

А.В.ПАРУБІЙ

 

15:05:06

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу займати свої місця.

Доброго дня, шановні підприємці, народні депутати, урядовці! Відповідно до Постанови Верховної Ради України номер 621 від 15 липня 2015 року сьогодні 30 вересня 2015 року проводяться парламентські слухання на тему: "Розвиток підприємництва в Україні та підтримка малого та середнього бізнесу". Ініціатором слухань виступив Комітет Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва. Для участі в парламентських слуханнях запрошені підприємці, представники бізнес-об'єднань, галузеві експерти, громадськість, а також народні депутати України, представники уряду України, Адміністрації Президента України, керівники і представники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Малий та середній бізнес – це соціально-економічний фундамент відродження та розвитку української економіки, це хребет української економіки європейського зразку. Саме малий та середній бізнес багато в чому визначають темпи економічного зростання, структуру і соціальну орієнтацію внутрішнього валового продукту. Одна з основних функцій малого та середнього бізнесу, яка є надзвичайно важливою, - це створення мільйонів робочих місць. Але для того, щоб Україна досягла значних економічних успіхів, необхідна державна політика, спрямована на ліквідацію недоліків та створення конкурентних переваг для розвитку малого та середнього бізнесу, політика, яка базується на кращому світову досвіді та враховує українська реалії. Така політика повинна формуватись владою спільно з бізнесом, експертним середовищем та громадянським суспільством у режимі постійного діалогу. Саме тому ми всі сьогодні зібралися тут.

Учасникам слухань роздані інформаційно-аналітичні матеріали, що підготовлені Кабінетом Міністрів України, Комітетом Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва, Агентством США з міжнародного розвитку, Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та іншими поважними організаціями. Ми очікуємо, що в парламентських слуханнях в нас змістовне, конструктивне, критичне обговорення найбільш болючих проблем підприємців, їх узагальнення та напрацювання конкретних пропозицій і напрямків для їхнього вирішення.

Я хочу кілька слів сказати про регламент нашої роботи. У нас величезна кількість виступаючих, і тому ми будемо чітко дотримуватися діючого Регламенту і того списку виступаючих, який запропонував профільний комітет.

Отже, пропозиція наступна. Спочатку надати слово голові Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва Галасюку Віктору Валерійовичу (регламент  до 5 хвилин); представникам виконавчої влади та бізнес-омбудсмену (до 5 хвилин); для виступів учасників слухань пропонується відвести до 5 хвилин.

Враховуючи надзвичайну важливість для підприємців внесених у порядок денний сьогоднішнього засідання, пропонується після доповіді  Галасюка  надати слово  представникам бізнесу та громадськості, а уже  потім  заслухати представників уряду, а також народних депутатів України. У підсумку слухань пропонується ще раз надати слово голові  комітету Галасюку Віктору Валерійовичу для представлення проекту  Рекомендацій парламентських слухань.

Чи немає заперечень? Чи є згода на такий регламент? Будь ласка.

Дякую. Наскільки мені відомо, дехто з міністрів є на підході. (Оплески)

Прошу від уряду дайте репліку.

 

ЛЯПІНА К.М. Я просто хотіла повідомити, шановні колеги, що на даний момент іде засідання уряду. Я точно знаю, що сюди прибуде міністр економіки Айварас Абромавичус. Буквально протягом 20 хвилин він доповість питання, які має винести на уряд, воно буде ухвалено, і він прийде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Нагадаю, що згідно  запропонованому регламенту представники уряду будуть виступати в другій частині наших слухань. Сподіваємося, що Кабінет Міністрів завершиться до того часу, і всі міністри долучаться до нашої роботи. І я, в свою чергу, закликаю  представників уряду наголосити на тому, що після засідання Кабінету Міністрів міністри підійшли до нашої дискусії, до нашої розмови.  Дякую. немає заперечень по регламенту?

Хочу вам повідомити, колеги (особливо виступаючі), що після завершення вашого виступу мікрофон виключається автоматично. За окремим проханням я можу додати 10, 20, 30 секунд для того, щоби завершили свою думку, але  в цілому прошу усіх дотримуватися регламенту.

І перше слово для доповіді, як і домовлялися, надається Галасюку Віктору Валерійовичу, голові Комітету з питань промислової політики та підприємництва. Будь ласка.

 

15:12:37

ГАЛАСЮК В.В.

Дякую. Шановні підприємці, роботодавці, платники податків, вітаю вас!

Хто є головні люди в країні? Це не Президент, це не Прем'єр-міністр, це не депутати. Це ви –  ті, хто ризикують, ті, хто вкладають свої кошти, свій час, свою енергію у власну справу, ті, хто створюють робочі місця, ті, хто сплачують податки до бюджетів всіх рівнів.Тому вам ми дамо слово першими, а вже після вас будуть виступати представники центральних органів виконавчої влади, народні депутати, і вони будуть реагувати на те, що сьогодні ви нам тут скажете. Не мені розповідати вам про ті проблеми, з якими ви стикаєтесь щоденно, і обвал купівельної спроможності, те, що люди менше купують вашої продукції, через шокову девальвацію гривні. Надвисокі та складні в адмініструванні податки, які є одними з найвищих в Європі, передусім навантаження на Фонд оплати праці. Це і контрабанда на митниці та корупція на всіх рівнях, які, на жаль, не стали меншими, це та іржа, яка поїдає економіку країни, суспільство та блокує наш розвиток. Це і драконівська вартість кредитів, яка робить їх абсолютно недоступними для малого та середнього бізнесу. Це штучні регуляторні бар'єри, та, більш того, часто необґрунтований незаконний тиск контролюючих та силових органів на доброчесні підприємства, в тому числі на підприємства ІТ-галузі. Це рейдерські атаки та слабкий захист права власності.

Ось далеко неповний перелік найгостріших та системних проблем, з якими стикаються українські підприємці. Для їх вирішення у нашому комітеті напрацьована модель промислової політики, яка затверджена комітетом, яку ми послідовно втілюємо в життя через прийняття конкретних законів, і особливе місце в цій моделі відводиться саме підприємці розвитку малого та середнього бізнесу.

Чи є у нас на цьому шляху певні успіхи? Так, є. Зокрема, ми прийняли Закон про дерегуляцію, який знімає низку регуляторних бар'єрів та обмежує права контролюючих органів. В тому числі, до речі, з актуального, забороняє вилучення серверного обладнання ІТ-компаній.

Ми прийняли новий Закон про ліцензування, що скорочує кількість ліцензованих видів діяльності вдвічі, відмінили подвійне ліцензування активних фармацевтичних інгредієнтів. Це сировина для вітчизняних фармацевтичних заводів. Заборонили на 10 років експорт з України необробленого лісу-кругляку, необробленої деревини для того, щоб вітчизняна деревообробна галузь та меблева галузі мали шанс на порятунок та розвиток.

Прийняли закони про масштабну енергомодернізацію бюджетного сектору через енергосервісні контракти за зразком європейських країн, що дозволить нам економити до мільярда кубічних метрів газу на рік, не купуючи його в Росії. Підготували до другого читання надзвичайно важливі інвестиційні законопроекти: про державно-приватне партнерство, про індустріальні парки та інше. Розробили законопроекти про відміну додаткового імпортного мита на сировину для українських виробників. Законопроект про експортно-кредитне агентство, яке має допомогти українським виробникам, малому та середньому бізнесу вийти на європейський та інші нові закордонні ринки. А також окремий законопроект про підтримку малого та середнього бізнесу тощо.

І це далеко не повний перелік наших законодавчих здобутків. Але чи є цього достатньо? Безумовно, ні. Окрім цього, за нашою ініціативою стартував Антикризовий економічний штаб, який допомагає підприємцям вирішувати найгостріші питання у регуляторній, податковій, митній та інших сферах. І я надзвичайно вдячний колегам народним депутатам, керівникам дружніх комітетів, які включилися в роботу штабу і дуже нам активно допомагають. І особливо я хотів би відзначити допомогу та підтримку очільниці податкового комітету пані Южаніної.

Чи достатньо того, що ми зробили? Безумовно, ні. Ми будемо продовжувати роботу на основі ваших рекомендацій передусім. Для того, щоб бути ефективними, влада має мати нормальний суспільний діалог між бізнесом, експертним середовищем та суспільством і комунікувати, ті потреби робити і законодавчими ініціативами приймати їх. Саме тому ми сьогодні тут з вами зібрались.

Для зручності ви отримали роздаткові матеріали. Серед них є в тому числі, проект рекомендацій слухань. Хочу наголосити на тому, що це не є завершений документ. Це є тільки основа, яку ми спільно з вами доопрацюємо і яка згодом буде затверджена…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки? 20 секунд, будь ласка.

 

ГАЛАСЮК В.В. Яка згодом буде затверджена Верховною Радою України.

Кінцеве завдання є надскладним – встановити умови, за яких інвестиції прийдуть в Україну, робочі місця будуть створюватись тут, податки сплачуватись тут.

Якщо ми зробимо такі самі умови, як сьогодні є в Європі, в успішних країнах, до нас інвестор не прийде, бо там…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершіть, тільки…

 

ГАЛАСЮК В.В. Бо там спокійніше, там немає корупції, там немає тих проблем. Тому наші умови мають бути кращими сьогодні, ніж в Європі.

То ж я закликаю вас до фахового відвертого діалогу. Прошу говорити сьогодні дуже відверто. Ми це все будемо враховувати. І це не кінець нашого діалогу, ми будемо постійно спілкувати. І давайте продовжувати діалог, в тому числі, в електронному форматі, через веб-сторінку та Фейсбук нашого комітету.

Бажаю плідної та корисної роботи. Дякую.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Нагадаю виступаючим, що перший сигнал йде за 30 секунд до завершення виступу. В 4.30.

І зараз я до слова запрошую Чепового Володимира Віталійовича, президента "Української Бізнес  Асоціації". Будь ласка.

 

15:19:06

ЧЕПОВИЙ  В.В.

Доброго дня, шановне товариство! Більше 20 років корумпована державна… частина державної машини примушувала, буквально примушувала український бізнес іти у тінь. Та як досвідчений буквально нарокодиллер підсаджували його на голку договорняків. І це є така традиція, і зараз присутня.

В результаті ми втрачали бізнеси, втрачали людей, втрачали перспективу і зараз можемо втратити цілу країну.

Ми впевнені, що в бізнес-спільноти ще є і шанс, і сили позбавитись такої наркозалежності "договорняків", і спасти не тільки себе, а ще і Україну.

Наша асоціація разом з газетою "Бізнес" почали цілу програму системних дій з об'єднання саме білого і прозорого бізнесу. Це важко. Тому що так не легко знайти тих, хто на це відважився. Але це робиться для того, щоб почати роботу в новій економічній парадигмі, та ми почали висвітлення всіх переваг повної сплати податків для розвитку держави. І це не просто пафос, а економічний розрахунок компаній, які спромоглися діяти по-білому на протязі кількох років.

Але корумповані чиновники старої закваски збільшують кількість перевірок, розміри штрафів та брутальних вторгнень у наші офіси, накшталт так званих, як ми звикли називати це, "маскі-шоу". Кричущим підтвердженням є буквально останні події минулого тижня і в ІТ-секторі (це Харків, і Київ, і Одеса, і інші сектори). І також ми об'їхали півкраїни і бачимо, як важко і який тиск йде навіть на бізнес-переселенців із Донецької і Луганської областей.

Все це вимагає від наших об'єднань у співпраці з діловими ЗМІ та адвокатською спільнотою розгортати в Україні систему колективної безпеки прозорого бізнесу, як сервіс оперативного реагування, відеофіксації та юридичного супроводу цих таких от складних ситуацій, подібних конфліктних ситуацій. І це працює як червона кнопка виклику швидкої допомоги  в команді з журналістами і адвокатами.

Дана система дасть змогу, дійсно, вмикати світло в темних кімнатах там, де орудують недоброчинні чиновники, корумповані, і в нас вже є і такий досвід, що коли малий і середній бізнес впевнений в тому, що під'їде така бригада, і це працює, то він спокійніше працює і платить всі податки. Це є така мотивація чесної співпраці з державою.

Погоджуюсь з пропозиціями Комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва, особливо в частині змін до регуляторної політики. Ми ознайомились з усіма пропозиціями і наполягаємо на обов'язковому втіленні в життя пункту про встановлення дуже конкретної відповідальності посадових осіб, що здійснюють перевірки за заподіяні збитки бізнесу. Ми точно не здамося без бою. Пройдений Майдан не дарма. Об'єднуємося. Але ж ми об'єднуємо тільки світлий бізнес, який зіскочив з голки оцих договорняків. Точно розраховуємо на співпрацю. Співпрацю і в нашій спільноті бізнесовій, і в співпраці з правильними державними службовцями, які самі бачать розвиток нашої країни. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До слова запрошується Длігач Андрій Олександрович, керівник ініціативи "Перший професійний уряд реформ" з доповіддю: "Стратегія і модернізація економіки України для забезпечення сталого зростання". Будь ласка, Андрій Олександрович.

 

15:24:02

ДЛІГАЧ  А.О.

Шановне товариство, з 1990 року, коли в Україні з розрахунку ВВП на душу населення були позиції аналогічні позиціям Росії, Польщі, Аргентини, Південної Кореї, Україна погіршила власний показник при тому, що ці перелічені країни збільшили його в три-пять разів за 25 років. Причина проста, в Україні до сих пір лідери декларують рятування країни, що фактично є рятуванням корупційно-олігархічної радянської системи економіки. Єдиний спосіб для розвитку підприємництва, зокрема, малого та середнього бізнесу є модернізація економіки, відновлення довіри до органів влади і до  України як ринку для інвестування.

На поточний момент: за індексом верховенства права   Україна займає 84 місце,  поруч з Угандою; за індексом корупції – 144 місце,  поруч   з Центральною Африканською Республікою;  за рейтингом  Economic Freedom – 162 місце у групі країн з пригніченою економікою, поруч з Болівією, Анголою. І при цьому показник погіршується. 

Відновлення довіри передбачає, що встановлюються нові правила гри і фіксуються в межах горизонту планування для бізнесу, тобто  принаймні 3-5 років. Ключові рішення, які мають бути проведені. Це, перш за все, судова реформа і взагалі, реформа системи справедливості в країні; друге – дерегуляція; третє – забезпечення доступу до здешевлених фінансових ресурсів; четверте – податкова реформа і в цілому бюджетна реформа, і реформа митниці. І важливо: всі ці реформи  мають  бути інтегрованими, а не носити  як зараз,  точковий характер, коли вони неузгоджені,  коли в цілому, картина погіршується для бізнесу і для інвесторів.

Але на прикладі, в меншому ступені, але так,  в дерегуляції, на прикладі ситуації з митницею, на прикладі  численних спроб,   численних спроб, ганьби насправді, проведення  податкової реформи. Ми бачимо, що остаточно  руйнується довіра і  погіршується очікування бізнесу по ситуації в країні.

Дві дихотомії,  в яких приймаються рішення щодо реформ: збереження  або розвиток, контроль або довіра і  відповідальна свобода В цій  дихотомії, на жаль,  податкова реформа, наприклад,  абсолютно  ілюструє старий підхід зі збереженням і зі збільшенням контролю, коли ця реформа постійно виходить з позиції відсутності культури сплати  податків та необхідності наповнювати бюджет. І це є причиною руйнації економіки, бо перекладати рішення на наступні уряди, як це робилося 25 років, неможливо. 

Єдиний спосіб формувати культуру, в тому числі культуру сплати податків, –  це дати свободу і відмовитися від тотального контролю. Єдиний спосіб заохотити інвесторів і споживачів – це знизити податки. Натомість ми маємо і 724 постанову, яка фактично зупинила розмитнення, і знову таки пропозиції про посилення ролі ДФС і таке інше. Те саме в судовій реформі, в реформі "Нафтогазу", в реформі пенсійної системи.

Щодо доступу до фінансових ресурсів. Необхідно в країні після проведення податкової реформи і після проведення судової реформи створити Фонд розвитку малого та середнього бізнесу. І це питання не лише доступу до проектного фінансування за європейськими ставками, це надання сервісних послуг малому та середньому бізнесу, який зараз не в змозі об'єднуватися та сплачувати за юридичне, бухгалтерське та ІТ-супроводження, це консолідація бізнесів, зокрема, в питаннях експорту і, до речі, це, звичайно, створення проектного комітету, який має бути незалежним і має бути експертним з бізнесового середовища. Також це сприятиме кооперації бізнесів і, зокрема, зайнятості десятки тисяч чиновників, які мають бути відпущені на волі з ДФС, з Пенсійного фонду, з багатьох органів державної влади. Саме це дасть можливість працевлаштувати їх і сприяти розвитку малому та середньому бізнесу.

Два питання, які ми маємо задавати собі по відношенню до будь-яких реформ, що пропонуються. Перше, чи сприяє це розвитку модернізації і принциповій зміні системи, а не консервує її? І друге, чи сприяє пропозиція формуванню довіри до органів влади у стратегічній перспективі? Якщо, принаймні, на одне питання відповідь негативна, це анти-реформа, що суперечить стратегічній меті модернізації. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До слова запрошується Атаманюк Юрій Анатолійович, перший віце-президент Асоціації платників податків в Україні. Тема: "Напрями реформування, оподаткування малого та середнього бізнесу". Будь ласка.

 

15:29:30

АТАМАНЮК  Ю.А.

Доброго дня, шановна громада! Згідно звіту Світового банку у 2015 році Україна посіла 96 місце серед 180 країн по умовах ведення бізнесу. За останні півтора року всі ініціативи уряду мали виключно фіскальний характер. Урядом України декларувалось спрощення та зменшення податкового тиску шляхом проведення податкової реформи, при цьому збільшення надходжень до Державного бюджету України очікували за рахунок детінізації економіки.

Резерви детінізації, а це біля 10 мільярдів гривень на місяць, так і залишились невикористаними, натомість тільки збільшується податкове навантаження на бізнес та  населення, зростає соціальна напруга. Економічно вигідним в Україні залишились лише тіньові оборудки, які неможливі були без  тотальної корупції.

За ініціативою економічного блоку уряду, фактично збільшено кількість податків та їх ставок, розширено базове оподаткування. Як приклад: податок на доходи з депозитів, податок на нерухомість, податок на транспортні засоби, податок на пенсії, збільшення ставки оподаткування фізичних осіб, збільшення ставок акцизу, введення акцизу на пиво, збір на придбання валюти, збір на імпорт тощо.

Загальносвітова практика виходу з кризи – зменшення податків для заохочення бізнесу. Так, наприклад, у 2008 році уряд Великобританії знизив ПДВ з 17,5 до 15 відсотків, що дало країні імпульс для економічного зростання. Натомість, передбачені в Податковому кодексі України зменшення ставки ПДВ до 17 відсотків урядом України було скасовано.

Асоціація платників податків України наполягає на поверненні до зменшення ставки ПДВ. З метою виключення корупційної складової,  операції з подальшого постачання експортно-орієнтованої продукції, першими постачальниками якої є фізичні особи, наприклад: горіхи, гриби, ягоди тощо, мають бути звільнені від податку на додану вартість, базуючись на позитивному прикладі операцій з металобрухтом та світовою практикою.

Система електронного адміністрування податку на додану вартість не прозора та працює в ручному режимі. Не зрушується з місця питання прозорого та своєчасного відшкодування податку на додану вартість із бюджету, навіть тим платникам, які мають право на автоматичне відшкодування.

Існує нагальна необхідність продовження спеціального режиму оподаткування  для сільськогосподарських товаровиробників, оскільки це єдиний на сьогоднішній день механізм державної підтримки таких підприємств. враховуючи значну девальвацію національної валюти протягом цього року, вважаємо за доцільне збільшити до 2 мільйонів гривень обсяг оподаткованих операцій з постачання товарів, при досягненні якого особа підлягає обов'язковій реєстрації платників ПДВ.

Щодо податку на прибуток підприємств, недопустимо  обмежувати права платників податків на формування витрат понад обмеження, встановлені бухгалтерським обліком.

З метою стимулювання інвестиційної діяльності є нагальна необхідність зниження ставки на прибуток підприємств до 15 відсотків.

Щодо оподаткування фонду оплати праці. Асоціація платників податків України наполягає на невідкладному внесенні змін в чинне законодавства в частині зменшення з 1 січня наступного  2016 року податкове навантаження на фонд оплати праці та встановлення єдиної ставки податку у розмірі 20 відсотків.

Щодо акцизного податку, асоціація вважає хибним встановлення акцизного податку на пиво, оскільки це дасть корупційні та тіньові ризики, а також негативно вплине на вітчизняне виробництво цього продукту.

Щодо оподаткування земель сільгосппідприємств, постійні зміни податкового законодавства, зокрема, в частині збільшення мінімального розміру орендної плати для земель сільськогосподарського призначення та індексації нормативної грошової оцінки земель, в цілому, призведуть в 2016 році до зростання в 21 раз податкового навантаження зі сплати платежів за використання земельних ресурсів.

Щодо реформування Державної фіскальної служби України, анонсований керівництвом ДФС України перехід від фіскальної до сервісної служби не відбувається. До асоціації доходять численні звернення від представників бізнесу щодо пресингу та відвертого свавілля.

Наголошуємо, що в Асоціації платників України є всі необхідні напрацювання та бачення фахівців та представників бізнесу відповідних системних реформ як структурних реформ економічного блоку уряду, так і законодавчі та інші напрацювання щодо приведення фіскальної та регуляторної політики у відповідність до кращих світових стандартів.

Дозвольте закінчити виступ словами Маргарет Тетчер: "Немає жодних державних коштів, є виключно кошти платників податків". Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

До слова запрошується Пекар Валерій Олександрович, співзасновник Громадянської платформи Нова Країна. Тема: "Податкова політика як інструмент економічного зростання". Будь ласка.

 

15:34:39

ПЕКАР  В.О.

Доброго дня, шановне панство! Ми розуміємо, що малий і середній бізнес, який ми сьогодні обговорюємо – це не лише джерело  податків, як його часто розглядають політики, це, в першу чергу, джерело зайнятості, саме зайнятості, це інструмент зменшення соціальної напруги. На жаль, саме як джерело податків він часто розглядається і доводиться навіть чути про те, що кажуть: завдяки існуванню спрощеної системи оподаткування бюджет недоотримав стільки-то податків. Це неправильна філософія, бо якщо б не було спрощеної системи оподаткування, можливо, загалом цього бізнесу ми не побачили, він був би в тіні або просто виїхав.

Цифри кажуть самі за себе, з тисячу 200 зареєстрованих в Україні підприємств лише 300... З мільйона 200, вибачте, зареєстрованих підприємств лише 300 тисяч платять податки, здають звітність. З двох мільйонів 300 тисяч суб'єктів підприємницької діяльності лише мільйон 300 платять податки, здають звітність. Де решта? Ми розуміємо, де решта, вони або в тіні, або просто не працюють.

Наша податкова реформа, яку сьогодні ми маємо зробити найближчим часом, в цьому півріччі, має вирішити 5 основних завдань.

Перше. Унеможливлення корупції, яка страшенна сьогодні існує, ви знаєте, підприємці всі кажуть, що саме податкова система є найбільш корумпованою.

Друге. Радикальне зменшення податків на заробітну плату, про що вже говорилося.

Третє. Відновлення довіри до держави.

Четверте. Сприяння інвестиціям.

П'яте. Збільшення надходжень до бюджету не через збільшення податкового навантаження, а через зростання економіки.

Нам наші політики певні показують невисокі ставки в Європейському Союзі і кажуть: "Бачите, там високі ставки податків – нічого страшного". Давайте подивимося, як сьогодні зростають європейські економіки, дуже повільно. Нам треба зростати дуже швидкими темпами. Давайте подивимося, як, які були ставки податків в європейських економіках тоді, коли вони стрімко зростали – були дуже низькі. У нас сьогодні перерозподіл валового національного продукту через бюджет складає 54 відсотки. В тому  випадку... Фактично економіка не розвивається при таких цифрах, максимум є 35 відсотків, подивіться на країни, які стрімко сьогодні в світі розвиваються.

Рецепт економічного зростання дуже простий: спрощення ведення  бізнесу, зменшення податків.

І ще одне. У нас надзвичайно високі, як було сказано, податки на заробітну плату, дуже низькі податки на капітал. Яку економіку ми стимулюємо? Стару економіку, в якій частка праці в доданій вартості дуже низька, а частка капіталу дуже висока. Це нормальна стара олігархічна економіка. Для неї в нас дуже хороші умови, для сучасної економіки, креативної у нас дуже погані, тому що там частка праці в доданій вартості майже сто відсотків.

Що пропонує нам сьогодні за реформу Міністерство фінансів? На жаль, Міністерство фінансів приховує під гарними словами збільшення, знову-таки збільшення ставок податків. Ми говоримо про зменшення, а насправді, якщо ми порахуємо, це збільшення ставок податків.

Що пропонують громадські організації? Радикальне зменшення податків на заробітну плату, для того щоб вивести економіку з тіні і створити належні умови для розвитку нової, креативної економіки. Замість податку на прибуток – податок на розподілений прибуток, аби стимулювати інвестиції.

Звичайно, скасування ПДВ-рахунків, які вимивають обігові кошти підприємств, саме через те, що сьогодні вони керуються в ручному режимі, і сьогодні ми бачимо величезну кількість позовів, лише в перше півріччя – 25 тисяч позовів до Державної фіскальної служби, які показують, що система просто не працює. Давайте визнаємо чесно: система не працює. І, звичайно, не можна чіпати спрощену систему оподаткування, бо це просто призведе до соціального вибуху.

Я хочу вам сказати, шановне панство, сьогодні величезна кількість різних реформ в різних сферах життя робиться в Україні, але люди цих реформ не бачать, тому що це поки що лише на законодавчому рівні. У великих містах ви бачили поки що лише нову поліцію.

Податкова реформа – це є один із небагатьох запобіжників, тому що податкову реформу, реальну стимулюючу, побачить величезна кількість людей і скаже: "Оце нарешті щось почало робитися на краще". У нас не дуже багато запобіжників до того моменту, коли збіднілий і злосний народ вийде на вулиці і запитає: "Де наші реформи, які ви нам обіцяли?"

Значна робота реформаторів, які сьогодні є і в уряді, і в парламенті, поки що не призвела до поліпшення життя. Нам потрібні швидкі перемоги, швидкі результати, на які би люди подивилися і сказали: "Життя потрошку змінюється на краще".

Тому пропоную внести в рішення наших сьогоднішніх парламентських слухань наступне: забезпечити розробку та пріоритетний розгляд нової редакції Податкового кодексу,  що передбачає  зменшення податків  на заробітну плату, збереження спрощеної системи оподаткування, скасування ПДВ-рахунків…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка.

 

ПЕКАР  В.О. …податкової інспекції. Дякую за увагу.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До слова запрошується Балицький Ігор Цезарійович, голова Об'єднання підприємців малого бізнесу (Полтава) з темою доповіді: "Механізми забезпечення детінізації економіки та легалізація ринку праці". Будь ласка.

 

15:40:20

БАЛИЦЬКИЙ  І.Ц.

Доброго дня, шановні присутні! Дозвольте привітати вас від Полтавської обласної фортеці.

Почну з того, що до 70 відсотків бізнесу в Україні перебуває в тіні, і це означає, що закони там не діють. Який сенс змінювати закони, які все одно не діють?

Сьогодні тіньова економіка вже визначає правила гри на ринку  та формує конкурентні умови в бізнесі. Нам говорять, що в результаті прийняття нового Податкового кодексу зменшиться фінансове навантаження, і підприємці вийдуть з тіні.  Не згоден! Природа корупції в Україні така, що  заплатити за виконання  закону… заплатити за невиконання закону завжди дешевше, ніж його виконання. А якщо ви перебуваєте "під дахом", то до вас не прийдуть контролюючі органи і не накладуть штраф, який здатен поставити хрест  на вашому бізнесі. Контролюючих органів досить багато, і вони корумповані.  Регіональна рада підприємців Полтавської області пропонувала  ліквідувати  Управління захисту прав споживачів як абсолютно корупційну структуру. Для довідки, всі керівники  управління в Полтавській області залишили посаду після корупційного розслідування, але управління продовжує своє існування. До речі, запропонована ставка податку з прибутку на рівні 20 відсотків не стимулюватиме  залучення інвестицій в економіку України, оскільки ставка з прибутку, наприклад, в Польщі складає 19 відсотків. Додайте розвинуту інфраструктуру, менший рівень корупції, відсутність військового конфлікту, і ми розуміємо, що там кращі умови для інвестицій.

Зменшення розміру єдиного соціального внеску лише частково зніме проблему, оскільки підприємець буде показувати зарплату найманого працівника, ЄСВ з якої за абсолютною величиною буде приблизно дорівнювати тій сумі, яку підприємці нараховують сьогодні. Всю зарплату неможливо показати, оскільки "тінь" не платить єдиного соціального внеску взагалі, і це є її конкурентною перевагою на сьогоднішній день.

По спрощеній системі. По суті йдеться про її ліквідацію. Не дивлячись на "Податковий майдан", на масові виступи підприємців, влада продовжує ігнорувати нашу думку. Виникає питання: а навіщо тоді створюються ця видимість діалогу, коли влада все одно зробить по-своєму. Згадайте, як Верховна Рада приймала Закон про застосування розрахункових… реєстраторів розрахункових операцій і ховалася за спинами молодих хлопчиків-гвардійців.

Відсутність боротьби з корупцією говорить про те, що наповнювати державний бюджет влада планує за рахунок підприємців, які працюють легально; якщо надходжень буде недостатньо, тоді буде запущено механізм штрафів.

Починати реформу необхідно з правоохоронної системи, немає сенсу нескінченно змінювати закони, якщо ті, хто покликаний контролювати їх виконання, будуть заробляти на дозволах цей закон не виконувати.

З чого починати? 70 відсотків бізнесу повинно працювати легально і тенденція має йти до збільшення.

Як це зробити? Невиконання закону має бути не вигідне, а втрати дахів повинні обчислюватись не грошима, а роками ув'язнення, після цього можна рахувати гроші в бюджеті, аналізувати ситуацію в бізнесі, ставити цілі та розробляти новий Податковий кодекс для їх досягнення, без цього податкова реформа, це лише спроба відвести увагу від необхідності боротьби з корупцією. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується Доротич Сергій Іванович, голова "Союзу захисту підприємництва", з темою: "Проблемні питання малого та середнього бізнесу". Будь ласка.

 

15:44:20

ДОРОТИЧ  С.І.

Шановні присутні, розвиток підприємництва не можна розглядати окремо від загальної ситуації в Україні, не повинно бути жодних ілюзій, що в країні з нестабільною соціально-економічною і політично ситуацією можливий розквіт підприємництва.

Щодо проблем. Перше. Головною ключовою проблемою бізнесу є відношення влади, а відтак суспільства, налаштованого владою, до бізнесу. Для більшості очільників і пересічних громадян підприємці – це бариги і спекулянти, яких треба обдирати, бо вони багаті. Якщо держава хоче мати ринкове майбутнє, то треба цю ментальність змінювати.

Друге. Обмеженість і безперспективність підприємництва у зв'язку з грою за різними правилами. Проблемою для бізнесу є відсутність чітких та однозначних умов роботи. В Україні одні бізнесмени отримують переваги і преференції, а інші – працюють від перевірки до перевірки. Кожен підприємець в Україні усвідомлює, що його бізнес може знаходитись в чітко обмеженій ніші, і вирости з неї можна тільки за підтримки "криші". У нас одиниці підприємців, які змогли без сторонньої руки дорости до великого бізнесу.

Третє. Надмірне втручання держави в діяльність суб'єктів господарювання, податкове навантаження та обтяжлива система звітності, нарахування на фонд заробітної плати, неможливість показати реальний фінансовий стан підприємства, неможливість повернення ПДВ, ПДВ-рахунки, велика кількість різноманітних прямих та непрямих податків та зборів, – усе це реалії українського бізнесу. У нас одна з найбільших в Європі кількість різноманітних звітів та організацій, до яких вони подаються. І це попри відсутність органу, відповідального за державну політику у сфері підприємництва.

Саме тому спрощена система оподаткування є єдиною можливістю для розвитку малого та середнього бізнесу. Її необхідно зберегти, допоки ми не запровадимо по-справжньому ліберальну загальну систему оподаткування.

Четверте. Недосконала судова система, відсутність презумпції невинуватості. Попри корумпованість та зарегульованість процедур, бізнес вимушений оскаржувати незаконні рішення державних інституцій в судах. За принципом презумпції невинуватості держава повинна була по випадках виявлення порушень звертатися до суду. І тільки після рішення суду вживати ті чи інші стягнення бізнесу. Відтак бізнес вимушений закладати у собівартість продукції всі ризики і жити одним днем.

П'яте. Монополії. У нас відсутній контроль з боку держави за монополіями. Технічні умови на підключення, збільшення чи зменшення потужностей, – це диктат сильного слабшому без жодних апеляцій. Будь-яка монополія становить небезпеку для розвитку держави. І держава повинна їх контролювати, держава повинна бути арбітром.

Шість. Нестабільність умов ведення бізнесу. Відстеження бізнесом постійних змін законодавчої бази потребують неабияких зусиль. Тільки у Комітеті з питань податкової та митної політики щосесійно вносяться зміни до Податкового кодексу, який апріорі повинен бути сталим документом. Зупиніть цю вакханалію!

Банківська система. Відсутність законодавства та належного контролю держави за діяльністю комерційних банків призвела до фактичної втрати суб'єктами господарювання обігових коштів на розрахункових рахунках. І це не депозити фізичних осіб, які хоч якось захищені Фондом гарантування вкладів. Це кошти на розрахункових рахунках, бо держава обмежує обіг готівки і насильно заганяє бізнес у банківську пастку. Я вже мовчу про високі ставки на банківські послуги.

Зазначу лише, що терміново треба вносити зміни в українське законодавство і ставити на перше місце відшкодування коштів фізичних і юридичних осіб на поточних рахунках.

Вісім. Провладне здирництво. Деколи ми спостерігаємо ініціювання політиками дискримінаційних законопроектів задля вимагань та преференцій для бізнесу… від бізнесу. Просимо припинити таку практику. Упереджувальним інструментом можуть стати громадські ради при профільних комітетах Верховної Ради України.

Попри все зазначене хочу акцентувати на тому, що нагально треба зробити, щоб зберегти підприємництво: перше – перегляд існуючого законодавства та прийняття чітких правил гри, друге – зменшення податкового навантаження та адміністрування. Податкове навантаження від валового доходу підприємств в Україні складає більше 50 відсотків, у Грузії – 17. Не можете зменшити, то прийміть принаймні мораторій на внесення змін до податкового законодавства терміном на 3 роки. Збережіть спрощену систему оподаткування, це ковток кисню для кожного соціально активного громадянина.

Для контролю над монополіями законодавчо дайте повноваження колишньому Держкомпідприємництву, тепер Державній регуляторній службі. Зробіть державного арбітра. Історично Держкомпідприємництво було і єдиною інституцією, яка відстоює інтереси малого та середнього бізнесу. Поверніть цій службі повноваження реалізації державної політики у сфері підприємництва. Дайте бізнесу владний інструмент захисту від свавілля чинуш та митарів. (Оплески) 

Дуже прошу терміново внести в законодавство щодо захисту обігових коштів підприємств та організацій. Це ще однієї хвилі банкрутств банківських установ з втратою коштів підприємцями економіка не витримає. Прошу створити і можу показово навести позитивний приклад створення громадських рад при профільних комітетах Верховної Ради. Це потужний інструмент демократії, який дасть змогу законотворцям отримувати неупереджену оцінку законопроектів, безпосередньо, перед їх прийняттям. (Оплески)  Було би прогресом, якби цю норму було прописано в Регламенті Верховної Ради.

Сім. Шановні законодавці! Запроваджуйте європейське законодавство та практики. Вже… є європейські практики, які в українських реаліях довели свою ефективність. Зокрема, SME-test, який дав змогу у реальних цифрах та показниках неупереджено оцінити результат від запровадження обов'язкового використання касових апаратів підприємцями-спрощенцями. Законодавче запровадження таких практиків дасть можливість проводити ґрунтовний аналіз регуляторного впливу нормативно-правових документів.

Іще коротко. На прохання моїх колег, які не отримали слово. 724 Постанова блокує роботу всього зовнішньо-економічного блоку.(Оплески) Звернення підприємців за підписами більше 9 тисяч підприємців залишається без розгляду. Просимо Верховну Раду на це реагувати. І просимо не кулуарно, а відкрито створювати список виступаючих.

На засіданні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки вам дати? 20 секунд, будь ласка.

 

ДОРОТИЧ С.І. З комітету були виправлені всі підприємці, і ви кулуарно затвердили список виступаючих. Це недемократично. (Оплески)

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дякую.

До слова запрошується Бекмезджі Расім. Вибачте, якщо я неправильно вимовив. Голова правління Союзу промисловців Туреччини та України з темою для доповіді: "Контрабанда та корупція на митниці як загроза українській промисловості та інвестиціям".  Будь ласка.

 

15:50:13

БЕКМЕЗДЖІ РАСІМ.

Уважаемые граждане, сегодня я вынужден затронуть один очень важный вопрос, который требует от всех наш решительных действий и патриотизма к совей Родине, так как он катастрофически влияет на будущие народа и государства в целом - это незаконный импорт товара в Украину, другими словами – контрабанда. В частности это черный и серый импорт.

Черный импорт без декларирования и таможенного оформления, без уплаты сборов, пошлин и налогов.

Серый импорт с занижением таможенной стоимости количества привозимых товаров, изменением кода на товар с использованием офшорных зон.

Эти схемы создают мне конкурентоспособные условия для всех добросовестных предпринимателей. Сложно сказать, какой из них преобладает, поскольку ведением такой статистики никто не занимается. Давайте же рассмотрим следствие влияния контрабанды как на внутренний рынок страны, так и на всю экономику.

Первичный уход от налогообложения тянет за собой цепочку новых теневых операций. Незаконный, бесконтрольный ввоз товара наносит не только экономический ущерб, но и несет угрозу жизни и здоровью граждан. Страдает отечественный производитель, теряя внутренний рынок от наплыва контрабандного, дешевого и некачественного товара, что приводит в том числе к сокращению рабочих мест. Украина становится раем для черного импорта и офшорных операций.

Инвестиционный климат теряет свою привлекательность для новых инвесторов. Искажаются статистические данные реального экспорта и импорта. Так вот, возникают актуальные вопросы, а именно как в условиях недобросовестной конкуренции отечественный производитель сможет удержаться на плаву, сохранив при этом рабочие места, не говоря уже о том, чтобы иметь возможность создавать новых. Как мы можем пригласить нового инвестора, если в Украине заниматься производством нерентабельно. (Оплески)

 Исходя из всего сказанного, можно сделать только вывод, что, к сожалению, государство не ценит своего отечественного производителя. (Оплески)

 Мы продолжаем вновь и вновь бить рекорды по количеству безработицы и падения ВВП. Можно привести множество примеров, где иные государства проводят честную и открытую политику в отношении своего производителя. Используются различные методы и инструменты такие как дотации, возврат НДС, введение системы налоговых льгот, беспроцентное кредитование, дополнительные административные защиты при импорте аналогичного товара, компенсации затрат на внешних рынках и многое другое. Конечно же, сложно бороться с теми конкурентками  себестоимость товаров, которых оптимизируются и его же государством. Но, возможно. Правда, только в том случае, если наше государство не будет помогать конкурентам оптимизировать их себестоимость при вывозе товаров в Украину. В результате этим просто убивая нашего производителя, а развивая зарубежного производителя. (Оплески)

 В первую очередь необходимо не мешать своему производителю. (Оплески) Для того, чтобы он имел возможность укрепится на внутреннем рынке а затем перейти к его стимулированию применив практику развитых стран. Стоить задуматься и правильно осознать суть вопросов.

Как пример. При таможенном оформлении готовой продукции добавить временную  дополнительную  пошлину, а импортируемое сырье для  дальнейшего производства в Украине освободить от  пошлины вообще.

 Итак, мы подошли  к самому главному.  Возможные способы решения проблем незаконного импорта. Тесное и честное сотрудничество по  обмену информацией с государствами, с которыми мы ведем внешнеэкономическую деятельность,  принятие административных и банковских ограничений для офшорных операций, упрощение таможенных процедур для прямых контрактов и прозрачность  в деятельности таможенных  органов. Повысить ответственность за правдивость информации не только  предпринимателям…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, 20 секунд.

 

БЕКМЕЗДЖІ РАСІМ. …но и чиновникам таможенного ведомства в том числе. Максимально ограничить  полномочия чиновников  и уменьшить давление со стороны вышестоящего   руководства.

Так вот мы в результате: укрепим  отечественного производителя, увеличим привлекательность украинского рынка для новых  инвесторов, создадим добросовестную, здоровую конкуренцию…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, дайте ще 30 секунд, завершити.    

 

БЕКМЕЗДЖІ РАСІМ. Пополним бюджет традиционными  методами,  улучшим качество  жизни народа Украины. Спасибо за внимание!

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

До слова запрошується Тимощук Микола Володимирович, представник  Українського союзу промисловців та підприємців в Європейському Союзі. Тема: "Програма ЄС із підтримки малого та середнього бізнесу в  Україні".   Будь ласка.

 

15:56:30

ТИМОЩУК  М.В. 

Дякую. Шановні учасники слухань, народні депутати, представники уряду і всі присутні! Цього року Український союз промисловців та підприємців відкрив представництво у Європейському Союзі, у Брюсселі, перш за все, для  підтримки українського експорту, для виводу  українських компаній на європейські  ринки. Але також стратегічною нашою метою є робота над програмами ЄС з підтримки підприємництва та малого, середнього бізнесу в Україні.

Як ви знаєте, з перших років незалежності Європейський Союз є і досі залишається найбільшим донором України. Після Революції гідності 2014 року на весні Європейський Союз підготував для України терміновий пакет допомоги обсягом до 11 мільярдів євро. Правда з тієї суми лише 3 відсотки було передбачено для розвитку бізнесу та підприємництва України. Протягом 2015 року ця сума була суттєво збільшена і цей відсоток завдяки двом новим програмам, які були анонсовані навесні 2015 року, а саме, це спеціальні заходи для підтримки підприємництва та приватного сектору та інструмент адаптації до зони вільної торгівлі.

Якщо підсумувати, то наразі Європейський Союз передбачив для України до 2020 року більше 1 мільярда євро саме для розвитку підприємництва та малого, та середнього бізнесу. Ми дуже детально вивчали всі діючі інструменти ЄС в цьому напрямку, зустрічалися з представниками комісії Європейського Союзу, європейським парламентом, а найголовніше, ми регулярно отримуємо фідбек від наших українських підприємців.

Що ми побачили? По-перше, майже 80 відсотків цієї допомоги – це кредити. Кредити, які реалізуються в Україні сьогодні або через українські банки-посередників, або навіть, якщо напряму, фінустановами європейськими ЄБРР та Європейським інвестиційним банком під ці драконівські відсоткові ставки, про які говорили мої попередні колеги, виступаючи тут. І цими ставками, вам це добре відомо, краще за мене, неможливо не те, що малий і середній бізнес обслуговувати, неможливо навіть успішним підприємствам виживати.

По-друге, більша частина гарантових коштів, тобто ті кошти, які не потрібно повертати, знову ж таки прив'язані до цих кредитів. Що це означає? Що український підприємець не має доступу переважно до цих гарантових коштів, якщо він не взяв кредит за однією з цих програм. Звичайно є виключення, є певні програми, які надаються без умови кредитування, але вони дуже не значні або хоч якось змінити теперішню ситуацію в Україні.

Інша частина гарантових коштів традиційно надається органам центральної чи місцевої влади або тим самим фінансовим європейським установам для розробки політики, інших заходів, які мали б підтримувати підприємництво в Україні. Якщо говорити  у сухому підсумку, можна сказати наступне, реально українські підприємці, на жаль, не відчувають цієї, на перший погляд, величезної мільярдної допомоги від Європейського Союзу.

Звичайно, що основна проблема не в Європейському Союзі і не в цих програмах, а в жалюгідному становищі, в якому знаходиться наш банківський сектор та фінансова система, які не можуть зараз кредитувати і фінансувати український бізнес на прийнятних умовах.

Проте, інша значна частина і проблема полягає в тому, що основний акцент на перемовинах між урядом України та комісією ЄС щодо фінансової допомоги завжди концентрується на покритті дефіциту бюджету та на макрофінансовій допомозі. А всі програми,  які мають бути направлені і кошти на підтримку бізнесу, тобто на розвиток економіки, вони завжди, на жаль, поки що стоять в стороні і на гальорці, як-то кажуть.

Тому маємо ситуацію: коли з однієї сторони за кошти європейських платників податків нам виділили мільярдні суми допомоги українському підприємництву, а українські підприємниці цим скористатися, на жаль, не можуть.

Тому, я вважаю, ми вважаємо за наступне зробити наступні кроки, за необхідне, вибачте: по-перше, в подальших переговорах з Європейським Союзом українська сторона має підняти питання щодо необхідності доопрацювання програми з підтримки підприємництва та малого, середнього бізнесу в Україні. У нашому діалозі з органами влади ЄС вони завжди наголошують, що ця ініціатива має виходити саме з української сторони. Що це  означає? Якщо ми виділили кошти, ми створили програми, вони нас не влаштовують  через наші внутрішні умови, ви маєте повернутися до нас, ви маєте виступити з ініціативою і запропонувати шляхи вирішення.

Це питання має стати обов'язково на порядку денному на постійній основі, для комунікації між Україною і Європейським Союзом як на міжпарламентському так і на міжурядовому рівнях.

По-друге, ми вважаємо важливим підтримати пропозицію Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва щодо якнайшвидшого прийняття заходів, які б забезпечили перенаправлення частини міжнародної фінансової допомоги України на фінансування об'єктів малого та середнього бізнесу. Та, саме головніше, забезпечили здешевлення кредитування для українських підприємців.

Такими інструментами могли бути як введення обмеження на максимальну ставку на кредити, які фінансуються міжнародними донорами, так, і на решті, створення українського банку чи фонду розвитку, як завгодно, який  би акумулював величезну міжнародну допомогу та спрямовував її на розвиток стратегічних та найбільш перспективних галузей України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

До слова запрошується Саяпін Олексій Олександрович, директор з розвитку бізнесу, Клуб МСБ банкінга. На тему  доповідь: "Заходи із розширення доступу малого і середнього підприємництва до фінансування".  Будь ласка.

 

16:01:58

САЯПІН  О.О.

Дякую.  Шановні колеги, питання доступу малого і середнього бізнесу до фінансування є одним з найважливіших для його сталого розвитку. Як ми з вами знаємо, як казали шановні попередні доповідачі, банківська система зараз переживає, і ми всі з вами це знаємо, не дуже легкі часи. Якщо казати про банківське фінансування, то на сьогоднішній день лише 45 мільярдів гривень, або 6 відсотків – це є кредитний портфель малого та мікробізнесу. Ми кажемо про підприємства, оскільки, на жаль, нормальної, державної  консолідованої фінансової статистики по суб'єктам підприємницької  діяльності досі в країні немає.

Причому, з цих всіх коштів лише 60 відсотків надані всього-на-всього  10-ма українськими і міжнародними банками. При цьому кількість банків, для яких малий і середній бізнес  є цільовим сегментом, значно скоротилася протягом останніх чотирьох років. Банки відмовляються і уходять від малого і середнього бізнесу, фокусуючись на середньому, на великому і корпоративному секторі

Іншою проблемою є достатньо висові відсоткові ставки, і переважно особливо малі строки кредитування, приблизно до одного року. Це не дозволяє, по-перше, мати широкий доступ до банківського фінансування підприємства – перше. І друге – це не дозволяє кредитувати  бізнес на капітальний розвиток, ми можемо покривати лише його  поточні фінансові потреби.

При цьому банківська спільнота пояснює обмежене фінансування  малого середнього бізнесу наступними причинами: перше – це низька якість фінансової звітності і ведення бізнесу; друге – це нестача нормальної достовірної інформації про позичальника; і третє – відсутність механізмів захисту прав кредиторів. Це одна з наших найвеличніших проблем. І от те, що я вже казав – це відсутність нормальної інформації по суб'єктам підприємницької діяльності.

При цьому банківська спільнота не лише коментує чи відмовляється, банківська спільнота і пропонує. І серед тих напрямів фінансування, які банки на сьогоднішній день, в принципі, готові підтримати і до якого вони визначають свій інтерес, є 4 основних.

Перше – це фінансування малого і середнього бізнесу на купівлю і на придбання продукції українських виробників, в першу чергу обладнання, в першу транспорту і сільгосптехніки. Це дозволить закрити одразу три питання. По-перше, це капітальне оновлення основних фондів. По-друге, це зменшення імпортної складової в українському бізнесу. І третє, це зростання і підтримка тих самих українських виробників, що  виробляють цю продукцію.

Другий напрям – це фінансування нових підприємств за франчайзинговими схемами, оскільки навіть підприємець-початківець, використовуючи перевірену франчайзингову модель, має, може нормально функціонувати і уникнути багатьох ризиків. За світовою статистикою, за 10... через 10 років близько 90 підприємств створених за франчайзинговими моделями продовжують функціонувати, в той час як звичайних підприємств таких лише 18 переживають десятирічний строк.

Третє – це фінансування підприємств малого, середнього бізнесу сільськогосподарської галузі на впровадження інновацій.

 І четверте – це ще, на щастя, вже зараз працює, обмежено, але працює, це фінансування МСП на впровадження енергозберігаючих та ресурсозберігаючих технологій.

Інструменти. Інструментами можуть бути. Це, перше, це компенсація відсоткової ставки приблизно за таким механізмом, як колись діяла по іпотечних кредитах для молодих сімей в 2003-2009 роках. Джерелом фінансування має бути, по-перше, це може бути державний бюджет, по-друге, це кошти міжнародних фінансових організацій. Керувати процесом може державна фінансова інституція, агенція, про створення якої тут вже сьогодні неодноразово говорили.

Якщо казати про небанківське фінансування, з тих інструментів, які зараз є на світовому ринку і тих, що можуть бути впроваджені в Україні, це може бути краудфандінг. Краудфандінгові схеми достатньо... Краудфандінгові схеми достатньо розповсюджені в Азії, в Америці, в Європі, але на  шляху до їх масового впровадження в Україні поки що стоїть наше валютне законодавство. Я думаю, що це має бути теж за рік-два десь покращене. У мене все. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До слова запрошується Чорній Любомир Ігорович, технічний радник проекту "Впевнений бізнес – заможна громада", з доповіддю на тему…

(Шум у залі)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги…

  

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми почули вас.

Я наголошую на тому, ще раз наголошую, що список виступаючих складав профільний комітет. Але ті записки, які надійшли з залу з проханням дати можливість виступити, після цього списку, який був узгоджений і поданий комітетом, мною будуть надані. Домовилися? Ніхто ж не заперечує зараз надати слово Чорнію Любомиру Ігоровичу? Ніхто, так?

Тому, будь ласка, починається ваш виступ.

 

16:08:08

ЧОРНІЙ  Л.І.

Доброго дня. Насправді у мене є результати, узагальнені результати багатьох дискусій підприємців, власне, я їх хотів сьогодні представити.

Я хочу почати з того, що фактично за тих умов, які зараз склалися в Україні, малий і середній бізнес – це чи не єдиний можливий фарватер економіки, це той сегмент економіки, на який можна робити ставку. Він згідно всіх статистичних даних показує, що це найстабільніший і найстійкіший в цих умовах сектор і що він найбільш швидко адаптується до змін.

Якщо говорити про ті європейські підходи, які ми повинні запроваджувати в Україні, то основний принцип, на який ми повинні орієнтуватися, - це "спершу думай про мале". Це один із основних принципів, який на сьогодні використовується в економічній політиці Європейського Союзу. Водночас в Європейському Союзі основою розвитку є орієнтація на інноваційну економіку, на переростання малих підприємств у середні і середніх – у великі. Саме це переростання  дає приріст в економіці Європейського Союзу. Але такий ріст можливий лише завдяки політиці, яка формує ефективне регуляторне поле, якого в нас, на жаль, сьогодні поки немає, дієву інфраструктуру підтримки малого і середнього підприємництва, а також забезпечує доступ до фінансових та інших ресурсів. І що саме головне – така політика завжди передбачає податкове стимулювання (те, чого в нас немає).

Водночас ефективна державна політика розвитку малого і середнього бізнесу неможлива без низки передумов. Серед цих передумов – ефективна стратегія розвитку малого і середнього підприємництва, яка, в свою чергу, має ґрунтуватися на загальній економічній стратегії, яка в нашій державі по сьогоднішній день не визначена. Що повинна включати ця загальна економічна стратегія?

По-перше, цільові показники економічного розвитку на середню і довгострокову перспективу, поетапність та індикативні строки  досягнення цих показників;

Пріоритетність розвитку окремих сегментів бізнесу, виходячи із необхідності збалансованості структури економіки. Тобто кількість мікро-, малих, великих, середніх підприємств. Має бути певний баланс, який буде найбільш ефективний для економіки.

Пріоритетність розвитку окремих галузей і сфер. У нас до сих пір на національному рівні не визначені пріоритетні галузі і сфери економіки.

Пріоритетність експансії експорту, тобто на який регіон і на які країни в світі нам орієнтуватися.

Друга складова – дорожня карта, в якій мають бути відображені  основні  напрями дерегуляції інших законодавчих змін в інтересах бізнесу. Ця дорожня карта на сьогодні не оприлюднена, тобто бізнес не знає, на які зміни чітко очікувати.

Третє. Спеціального рамкового закону, базованого на принципах акту про малий бізнес для Європи, директивах і рекомендаціях Європейського Союзу. У нашому випадку це Закон про державну підтримку розвитку малого і середнього  підприємництва. Він має визначати основні питання формування і реалізації політики. Також він має визначати складові інфраструктури підтримки малого і середнього бізнесу, дієві механізми й комунікації між владою і бізнесом. Ці механізми на сьогодні не визначені і формально не прописані на рівні законодавства.

А також четверте – система середнього та короткострокових програм, що мають гарантуватися на відповідних стратегіях і визначати комбінацію інструментів розвитку для різних  сегментів підприємництва.

Хочу сказати, що зрозумілі та добре прокомуніковані стратегії програми самі по собі є інструментом розвитку, так бізнес отримує чіткі сигнали про очікувані зміни і можливості розвитку, та активно може включатися в декларовані державою процеси.

Якщо говорити про малий/середній бізнес, то тут першочергові такі інструменти, їх треба розглядати в розрізі окремих сегментів малого і середнього бізнесу. Мікробізнес та ФОПи потребують максимальної дерегуляції, саме цей сектор потребує максимальної дерегуляції, інформаційної та консультаційної підтримки, збереження спрощеної системи оподаткування, бізнес-інкубації та підтримки стартапів.

Малий бізнес потребує програм з мікрокредитування, механізмів субконтрактації з великим і середнім бізнесом, розширення доступу до бюджетних закупівель, забезпечення спільного маркетингу.

Середній бізнес потребує стимулювання інновацій і впровадження новітніх технологій, підтримки та просування експорту, гарантійно-кредитної підтримки, сприятливих умов для розвитку індустріальних і технопарків.

Які зміни загалом потрібні в правовому полі?

По-перше, це забезпечення стабільності податкового законодавства, спрощення процедур адміністрування та податкової звітності, мінімізації застосування дозвільних процедур і натомість розширення сфери застосування адміністративних послуг, спрощення різноманітних адміністративних процедур, розширення застосування декларативно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 секунд, будь ласка, завершуйте.

 

ЧОРНІЙ  Л.І.  І хочу сказати, що розроблені багато напрямів. 17 – 18 вересня відбулася чергова конференція в межах нашого проекту і в нас є рекомендації за всіма напрями, які ми в свою чергу в найближчі дні офіційно хочемо передати і в комітет, і в Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Наступний виступ: Мусолов Богдан Олександрович. Ні, вибачте. Бойко Світлана Яківна, керівник Київського обласного осередку ВО "Фортеця".

Я перепросився, Бойко Світлана Яківна, так, а потім будете ви, просто я не побачив по списку. Будь ласка.

 

16:14:09

БОЙКО С.С.

Шановний пане голово, шановні колеги! Ми тричі виходили на Майдан: Помаранчеву революцію, на "Податковий майдан", в Революцію гідності. І що ми маємо? Після Помаранчевої революції ми розслабилися і чекали. Дочекались повернення Януковича. Після "Податкового майдану", коли ми захистили спрощену систему, ми продовжили свою роботу і напрацювали нову редакцію спрощенки, з якою працюємо і зараз. Після Революції гідності ми змушені були захищати нашу країну. Тоді то було головним. А зараз, я вам скажу, наша боротьба має бути тут, на місцях, в парламенті, в Кабміні. Ми обрали владу, але не повинні чекати. Ми повинні об'єднуватися і будувати нашу країну. І для цього у нас є всі можливості. Ми маємо об'єднання підприємців – сильні, діючі, справні. Ми маємо своїх народних депутатів у парламенті. Поки що у нас немає 226, але все ж таки ми маємо.

І я дякую за ці парламентські слухання, за можливість висловити свою позицію та визначити спільні пріоритети для майбутньої економіки України.

На жаль, робота з урядом у нас відсутня. А це зупиняє реалізацію вже прийнятих законів на рівні підзаконних актів. Дерегуляція, ліцензування, мораторій, відповідальність чиновників. Усе це є в законі, але через відсутність рішень уряду чи міністерств не працює. Не буду вже згадувати фіскальну службу, яка своїми листами "білі" норми Податкового кодексу робить "чорними". Але ж ми мали механізми роботи з урядовцями і повинні їх повернути.

Тому пропоную в проекті рішення за результатами цих парламентських слухань рекомендувати уряду забезпечити роботу громадських рад при міністерствах. Відновити положення про раду підприємців при  Кабінеті Міністрів України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України (від 13.02.2008 року, за номером 54) із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення місцевих та регіональних галузевих рад підприємців" (від 21.05.2009 року, за номером 518) та повернути Раді підприємців при Кабінеті Міністрів України можливості відпрацювання усіх проектів рішень, які розглядаються урядом.

І іще. Маючи таку можливість, я хочу звернутись до тих, хто на фронті, бо мені це болить.

Хлопці, тут другий фронт. І ми не пасемо задніх. Ми тримаємо удар. І я присягаюсь вам, коли закінчиться війна – вона обов'язково закінчиться, і ви повернетесь – ми обов'язково зробимо все для того, щоб ви повернулись в нову, квітучу країну, яку ви зараз захищаєте ціною власного життя.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, перед тим, як запросити наступного виступаючого хочу повідомити, на даний момент вже надійшло понад 10 виступаючих. Записки продовжують надходити. Це додаткові виступи, крім тих, що записані в порядку денному.

Тому у мене є прохання, щоб просто більш лаконічно тим, хто є у виступах, треба працювати, бо інакше ми можемо до ранку… (Шум у залі)  Работаем до ранку.

Одним словом, моє велике прохання, щоб доповіді максимально лаконічно здійснювали, щоб всі, хто бажає виступити, могли сьогодні виступити в цьому залі. Добре?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я наголошую ще раз: згідно плану, поданому комітетом, ще є 4… (Шум у залі) А можна я договорю, шановний пане? Добре? Дякую дуже вам. Дуже вам дякую.

Отже, згідно виступаючих по плану є ще раз, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, і є 12 поданих запрошень. Тобто 20 виступаючих і… Обмежувати слово я не планую ні у кого. В мене є тільки прохання, особливо до тих базових виступаючих, обмежити до 3 хвилин. Не буде заперечень у залі? 3 хвилини добре, так? Отже, скорочуємося до 3 хвилин, щоб всі могли виступити.

Дякую вам.

Наступний – Мосунов Богдан Олександрович, голова Сумської громадської організації "Молодь та підприємництво". Будь ласка.

 

16:19:45

МОСУНОВ  Б.О.

Доброго дня! Я хочу затронути місцеву проблему стосовно якості прийняття управлінських рішень.

Маючи досвід проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів саме місцевого рівня, та, аналізуючи роботу органів місцевого самоврядування щодо дотримання вимог Закону України "Про основні засади державної і регуляторної політики, можна виділити основні проблеми.

Перше. В рішеннях органів місцевого самоврядування містяться корупційні ризики, що дають можливість реалізувати посадовими особами корупційні схеми з метою отримання неправомірної вигоди.

Більшість проектів регуляторних актів створюється з серйозними відхиленнями від основних принципів державної і регуляторної політики.

Розробники проектів регуляторних актів в своїй більшості не зазначають проблематику, на розв'язання якої буде спрямоване регулювання та повністю відсутнє економічне обґрунтування. Найбільш незадовільним є рівень підготовки аналізу регуляторного впливу, який повинен обґрунтовувати необхідність регулювання.

Однако розробники регуляторного акта дотримуються лише структури аналізу регуляторного впливу, але при цьому не забезпечують змістовного наповнення відповідних розділів.

Тому ми пропонуємо алгоритм мінімізації зазначених проблем шляхом внесення відповідних змін до законодавства України, а саме: надати повноваження уповноваженому органу на здійснення державного контролю за дотриманням процедури регуляторної політики та притягнення посадових осіб, особливо це торкається органів місцевого самоврядування, до відповідальності за порушення процедури прийняття регуляторних актів шляхом внесення відповідних змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. А саме: доповнити кодекс статтею 166.21 "Порушення вимог законодавства у сфері регуляторної політики", пропозиції додаються. Розширити в статті 255 кодексу перелік осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Далі. Розширити в статті 30 Закону України "Про засади державної регуляторної політики" перелік повноважень уповноваженого органу щодо здійснення державної регуляторної політики визнавши, що в разі грубого порушення регуляторними органами вимог закону України, уповноважений орган має право призупиняти чи зупинити чинність регуляторних актів прийнятих з порушенням даного закону, особливо це стосується органів місцевого самоврядування.

Внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України щодо надання можливості оскаржувати регуляторні акти і протягом усього строку чинності даного регуляторного акту. На сьогодні цей термін складає 6 місяців, а збір за подання скарги одна тисяча 400 гривень.

Розробити та прийняти Закон України "Про єдиний державний реєстр регуляторних актів України", який дозволить розв'язати проблему низького рівня дотримання вимог чинного законодавства розробниками проектів регуляторних актів та закритості регуляторних органів шляхом введення автоматизованого контролю за регуляторною діяльністю та відкритості всіх дій регуляторних органів для громадськості та бізнес-спільноти. Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До слова запрошується Сніховський Олександр Олександрович, виконавчий директор "Асоціації Хмельницьких ринків". Будь ласка.

 

16:23:00

СНІХОВСЬКИЙ  О.О.

Доброго дня, шановне товариство! Доброго дня, учасники слухань! Хотілось трошки сказати про інше, але, виходячи з тої ситуації, що сьогодні є, будемо по іншому говорити. Питання є місцеві проблеми, які у нас є на місцях в питаннях роботи бізнесу, підприємництва.

Перше питання – це перевірки контролюючих органів. Поплили, поповзли. Остання ще служба, Державна служба надзвичайних ситуацій по Хмельницькій області. Свіженька інформація. Керівник обласної служби генерал-майор Братко вирішив  послать всем письма счастья,  листи, щодо перевірок суб'єктів господарювання як від ринків, закладів ресторанного господарства і інших суб'єктів підприємницької діяльності, з тим, що ідуть з 5 числа, жовтня, на перевірки. Чи є сьогодні мораторій? Чи є сьогодні те обмеження, про що говорили і Кабінет Міністрів, і міністр наш славний економіки на форумі підприємницькому? Де це воно? Чому розходяться слова і справи?  Всі матеріали дамо, і вони є. І вважаємо, що це недопустимо сьогодні робити. Це перше.

Проблем багато: і перевірки, і робота по корупції. Але 90 відсотків проблематики малого бізнесу виходить звідти, з законодавчої бази, яка  формується Верховою Радою і те, які нормативні акти робить наш Кабінет Міністрів.

Дивіться: сьогодні нема міністра, а є пані Макеєва. Пані Макеєва,  ви пам'ятаєте, на Комітеті Верховної Ради з питань касових апаратів (РРО) її слова по відношенню до  бізнесу. А на з'їзді малого бізнесу відношення? І сьогодні  людина тут, і чи буде в нас контакт з таким відношенням до бізнесу? Навряд чи.

Але, на що я хочу стисло зауважити. Сьогодні нас турбує перше питання.. Наш Кабінет Міністрів хоче терміново внести зміни до Податкового кодексу. Ні зміні спрощеної системи. Це перша вимога.

Друге питання. Дуже знову хочуть, вибачте, під Новий рік, під шампанське, зробити зміни до Податкового кодексу, вибачте, до державного бюджету, щоб всі холодні були. Ні! Згідно Конституції,  статті 96 Бюджетного кодексу, Закону  України "Про Державний бюджет", якщо після 15 липня ідуть зміни і особливо після 15 вересня подаються, всі ці мають бути зміни з 1 січня наступного,  тобто 17-го року. Ми просимо це врахувати.

 І останнє. Індексація нормативно-грошової оцінки земель, коефіцієнт – це біда. В цьому році було 25 відсотків, всі були холодні, а в наступному році вже, за даними, вибачте, Держкомстату –  майже 50.

 Тому сьогодні є законопроект, шановне товариство, 2171а – про внесення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, 20 секунд, завершуйте.

 

СНІХОВСЬКИЙ О.О. Про внесення змін до Податкового кодексу   України,  про   тимчасове призупинення  застосування коефіцієнту  індексації нормативно-грошової оцінки земель, яким передбачено ввести мораторій на 2016 рік на застосування відповідного коефіцієнту. І ми просимо, що його розглянути, треба прийняти, зберегти бізнес. Завершуючи, хочу всіх сьогодні привітати із святом Віри, Надії і Любові. І сподіваюсь, що у нас буде і віра, і надія буде, і любов в житті і в роботі.

Слава Україні! Героям Слава! Слава Батьківщині! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Чижиков Геннадій Дмитрович, президент Торгово-промислової палати України. Будь ласка.

 

16:27:01

ЧИЖИКОВ  Г.Д.

Шановні колеги, я хотів би з вами переговорити про дуже велику важливу річ для всього малого і середнього бізнесу – це експорт.

На сьогодні малий і середній бізнес в нашій країні – це півтора мільйона малих і середніх підприємців, ФОПів. Це, якщо подивитися, 60 відсотків зведеного бюджету. А роль малого і середнього бізнесу нагадує ситуацію з акціонерним товариством, де у вас 60 відсотків, 70 відсотків акцій, але ви не маєте права ні голосу, ні впливу на остаточне рішення. Да, наша країна змінюється, змінюється бізнес середовище, воно становиться більш європейським і ми із свого боку, як Торгово-промислова палата, яка сьогодні представляє майже 10 тисяч підприємців, більшість яких займається експортом, теж реформуємось.

На сьогоднішній день зроблено дуже велике, з точки зору підтримки малого і середнього бізнесу, з точки зору експорту, зроблений центр підтримки експорту в більшості наших регіонів. Запрацював портал експорт України, кожен підприємець може звернутися і получить аналітичну інформацію, і все інше.

І ще я хотів сказати, що на сьогодні ми готуємо наш бізнес, перш за все, малий і середній до співпраці з Європейським Союзом. За півтора роки нами підготовлено вже 2 тисячі консультантів, які готові працювати з Європейським Союзом, це дуже-дуже важливо. Але ми, працюючи над цими важливими питаннями, бачимо, що ні одна, ні жодна, яка б вона не була велика бізнес-асоціація, сама з такими великими викликами не справиться. Тому що, що ми бачимо? Зараз, коли наші підприємці перш за все середні, маленькі підприємці, виходять на ринки інших країн, вони сталкуються з дуже великою конкуренцією – конкуренцією іншого роду. Тому що держава підтримує своїх виробників, а у нас цього немає.

Тому я думаю, що дуже проста у мене буде пропозиція, ми працюємо над цими питаннями, але ми бачимо, що ні сам бізнес, ні бізнес-асоціації самі не справляться з тією великою конкуренцією, яка є на зовнішніх ринках. Нам повинно (потрібно) об'єднати всі зусилля. Нам нужна, потрібна чітка координаційна дія з урядом, з Верховною Радою.

І я б хотів наголосити, що і бізнес, і Торгова промислова палата до цього готові. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дякую за те, що в регламент входите наш скорочений регламент.

І зараз до слова запрошую Веретельнікову Юлію Орестівну, експерта Представництва Центру міжнародного приватного підприємництва. Будь ласка. Тема виступу буде: "Підтримка і просування експорту суб'єктів малого та середнього підприємництва".

 

16:30:24

ВЕРЕТЕЛЬНІКОВА  Ю.О.

Дякую, шановні колеги. Важко після ТПП виступати, бо вони фахівці стосовно експорту. Щоб вкластися в три хвилини скажу вам, у мене є погана новина, вона полягає в тому, доки ми не зрозуміємо, що експорт – це є справа державна, а не самого експортера, далі не поїде. Чому? Дивіться, що відбувається, українське підприємство, виробниче приїжджає на промислову виставку в Африку. Відповідно звідти є інтерес закупівлі обладнання, кажуть контракт 3-5 років, чудово! Українські комерсанти приїжджають додому, кажуть: "Слухайте хлопці, схоже ми контракт на п'ять років вибили, все добре, давайте готуватись, давайте святкувати.

В цей час німецьке підприємство, яке було на тій же виставці, приходить в свою торгово-промислове палату і каже: "Слухайте, там українці збираються в Африку 5 років постачати продукцію. Робіть щось! Не гламурно". Відповідно торгово-промислова палата звертається до уряду, швиденько робиться урядова комерційна міксова делегація, яка їде в африканську країну, дає додаткові преференції, обіцянки і так далі, і так далі, і ми контракту більше не бачили. Я не кажу про ситуативні там поставки одного вагону горілки в Канаду, а я кажу про системний експорт, який працює роки, прогнозований і так далі, і так далі.

В чому є проблема? Уряд не працює з бізнесом, уряд не працює з ТПП, і експортер сам на собі, сам від себе залежить. Те, що має сенс обов'язково відразу зробити. Від чого потерпають експортери? Відшкодування ПДВ повинно бути для експортера автоматичним і негайним. А що відбувається? Валютний контроль, ні одне українське підприємство не може купити за кордоном з розстрочкою  платежу комплектуючі і передати тільки за передоплатою, бо ми є ризикова країна. А тут – валютний контроль. Валютний контроль для експортера має бути 180 днів мінімум, і на найближчі 5 років – фіксовано і незмінно. (Оплески)

Коли українське мале і середнє підприємство думає про експорт, воно не готово технологічно, і оновитися не має за свої кошти. Потрібна державна програма на 5-10 років, яка би дозволила українському малому бізнесу оновитися технологічно для експорту: нове обладнання, собівартість, якість, упаковка. Кредити державні на 20 років…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  20 секунд, будь ласка.

 

ВЕРЕТЕЛЬНІКОВА  Ю.О.  Для малого і середнього бізнесу, мінімум на 20 років під мінімальні ставки, інакше експорт помре, і будемо їсти китайський йогурт.

І в завершення, якщо говорити про експертно-кредитну агенцію, коли вже підприємство готове морально і технічно до експорту, нема коштів. Потрібно....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, включить мікрофон, ще 10 секунд, завершіть.

 

ВЕРЕТЕЛЬНІКОВА  Ю.О.  Добре.

І потрібна експортно-кредитна агенція не окремо на базі або державного банку, або консорціуму державних банків.

І останнє, щоб ми не робили, спрощували митні процедури – прозоро, краще і так далі, до тих пір, поки уряд, Служба безпеки України.... (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Валєєв Віктор Вікторович, директор асоціації "ІТ України". Тема: вимоги до системи підготовки кадрів на всіх рівнях для підвищення конкурентоздатності бізнесу. Будь ласка.

 

16:34:57

ВАЛЄЄВ  В.В.

Добрий день, шановний пане Голово! Добрий день, шановні учасники слухань! Я прошу, я буду казати про майбутнє, якщо дозволите, ще хвилину, власне кажучи, про майбутнє, а не про поточні проблеми.

Шановні колеги, я думаю, що якщо хтось у залі не стикався з присутніх з проблемою пошуку, підбору та найму кадрів, я можу скоротити виступ до однієї хвилини, закінчити. Але впевнений, що стикалися із цією проблемою ви всі. Саме в ІТ-галузі сьогодні в Україні накопичено унікальний досвід співпраці із вищими навчальними закладами та загалом системою освіти.

Загалом що ми сьогодні маємо? Я дуже перейти від бачення системи.... Будь ласка, наступний слайд. Від бачення системи освіти як витрат до розгляду системи освіти як інвестицій.

Якщо ми подивимося, наприклад, за даними 2013 року. Будь ласка, наступний слайд. Витрати на вищу освіту складали у нас близько 30... Витрати на освіту складали близько 30 мільярдів, в той же час як надходження всіх прямих інвестицій до України було трохи більше  20. Будь ласка, наступний слайд.

Але яка ж ціна цього? Що ми отримаємо після? Ми не займаємося... Будь ласка, ще наступний слайд. Ми не займаємося, власне кажучи, для системи освіти з точки зору бізнесу немає жодної суттєвої нормальної аналітики. Будь ласка, це як вибирають ВНЗ для вступу представники, громадяни Сполучених Штатів, вони чітко розраховують, скільки за 30 років вони зароблять. Чи є в нас така аналітика за українськими ВНЗ? До чого це призводить? (Будь ласка, наступний  слайд)

За даними кадрового порталу "headhunter" 36 відсотків українців працюють не за спеціальністю, тобто це 64 відсотки коштів, які витрачаються на систему вищої освіти, у нас йдуть впусту. І я думаю, що таке не може, такий стан не може задовольняти український ІТ-бізнес.

Якщо ми подивимося (будь ласка, наступний слайд) на структуру безробіття, немає різниці, яку вищу освіту отримала людина, все одно загалом, що від молодшого спеціаліста до магістра, безробіття, власне кажучи, є приблизно однаковим.

Якщо ми подивимося за структурою, за напрямками освіти (і, будь ласка, ще наступний слайд з порівнянням, ще іншу діаграму, да), якщо ми порівняємо той попит, який є на ринку праці – це права діаграма, - з вступом студентів (ліва діаграма), то можемо побачити, що в нас, наприклад я візьму лише право, не хочу образити жодного з правників, але коли вакансій з права на ринку немає, цього року 10 відсотків абітурієнтів вступало на право. Відповідно було трохи менше, але все ж таки було значне державне замовлення, хоч було скорочено.

Ця криза є не тільки в Україні (наступний слайд). Провідна консалтингова корпорація "Ernst & Young" вже відмінила вимоги наявності сертифікатів відмінників для вступу на стажування до корпорацій. (Наступний слайд)

Освіта як бізнес. Сьогодні Україна може заробляти на освіті як бізнесі близько 63-х, я вибачаюся… Лише один штат в США заробляє 63 мільярди доларів. Наш ВВП в Україні складає 170 у старих цінах. Це привід задуматися.

Що ми пропонуємо з цього приводу, що є головним, як співпрацює бізнес з освітою і до чого ми закликаємо? Витрачають, бізнес допомагає з ремонтами, навчальними класами…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще одну хвилину додайте.

 

ВАЛЄЄВ  В.В. Дякую.

Але це не є головне. Ми маємо, і я закликаю це додати до матеріалів слухань, ми маємо витрачати, і ви маєте, і ми як ІТ-бізнес маємо досвід, вкладаємося, готові з цим поділитися. Це питання: професійних вимог та стандартів до випускників ВНЗ, це участь представників компаній у викладанні, і що є особливо важливим – це є контроль якості, власне кажучи, викладання в ВНЗ, не коли когось формально включають у комісію з захисту диплому, а коли контроль йде системний протягом всього циклу навчання. І мають бути створені відповідні  стимули з боку держави.

Закликаю до цього, тому що без цього ми якось вирішимо поточні проблеми: зберемось на маніфестацію, розберемося з тими намаганнями відмінити  СПД. Але якщо ми втратимо майбутнє, то його все одно не буде і нізащо це не буде варто боротися.

І, будь ласка,  останній слайд. Я перепрошую, скористаюся трьома секундами. Ви знаєте, які… галузь потерпала дуже від перевірок, це був чорний буквально вересень. Я закликаю всіх присутніх в залі народних депутатів по сьогодні долучитися до боротьби з цією проблемою….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже вам.  

Запрошую до слова Свереда Зиновій Іванович, доцент Григоріанського університету, Італія, президент Академії етики та економіки. Будь ласка.

 

16:39:40

СВЕРЕДА  З.І.

Шановні слухачі! Слухаючи ці всі проблеми, чомусь ми постійно говоримо про брак грошей та постійно ганьбимо владу.

Я хочу лише зазначити, що ринок горілки в нашій державі близько 30 мільярдів, паління, другий,  – 26 мільярдів, ринок наркоманії в Україні – 18 мільярдів. Тобто гроші є. Питання: як вони скеровуються, як вони використовуються.

Сьогодні Україна знаходиться на другому етапі  розвитку та потребує швидких реформ. Ми мажмо проблему депресивних районів і... де знаходиться близько  60 відсотків усіх безробітних. Одним з конкретних шляхів економічної реформи є соціальне підприємництво, яке сприяє  і …….. високої культури підприємців, етики та  солідарності місцевих громад, та активної участі місцевих громадян у планування їхнього щоденного життя та розвитку інфраструктури.

Місія, методика та проекти соціального підприємництва все є більш і більш популярні навіть в європейських країнах. І зокрема вони показали свою ефективність у країнах Східної Європи, які забажали стати членами Європейського Союзу. Соціальне підприємництво у світі має різні форми та  напрямки: від спорту, споживання  та вироблення органічних продуктів, аж до утворення житлових комплексів та до громадських підприємств альтернативної енергетики.

В історії. Соціальне підприємництво було школою демократії. На принципах соціального підприємництва сформувалися найсильніші економічні системи, такі як Німеччина, Франція, Канада, Японія.

Викладаючи вже близько 10 років в європейських університетах програми соціального підприємництва і коли я показую їм на прикладі довід України, а зокрема таку постать як митрополит  Андрій Шептицький, який збудував близько  20 заводів, заснував 12 банків та близько 2 тисяч споживчих та сільськогосподарських кооператив. Вони всі дивуються, як ми не знаємо власну історію і не можемо використати цей потенціал, який ми мали в нашій державі. Тому що саме вони соціальні підприємці в Україні до 39-гороку фінансувати близько півтори тисячі шкіл, будували галереї, музеї, школи. Залізниці без жодних державних допомог та субсидій, для них гасло держави було не заважати.

Згідно філософії соціального підприємства, бідність – це не брак інвестицій чи коштів, а не розуміння і не знання власного потенціалу, та не зорганізованість між собою.

Результати соціального підприємництва, переважно це є соціальна реорганізація громад та місцевої інфраструктури, не пошук праці, а створення зайнятості на основі реальних потреб депресивних районів, формування не фінансового, а соціального капіталу, а це мобілізація обігових коштів, використання наявних можливостей у праці та професійності членів громад, що породжує високу продуктивність і якість, та солідарність.

Спільний контроль за ресурсами та їхнє ощадливе використання.

Проводячи тренінги по Центральній і Західній Україні, ми мусимо зазначити все більше і більше зацікавлення громадами ,принципи соціальними підприємництвами, тому що їхній підхід не є, на відміну від комерційної економіки, не є інвестиції, бізнес, прибуток, а мудрість, творчість, добробут.

Запрошуємо до співпраці, тому що саме справжня економіка, вона починається знизу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Бураковський Ігор Валентинович, голова Правління "Інституту економічних досліджень та політичних консультацій". Будь ласка.

 

16:42:50

БУРАКОВСЬКИЙ  І.В.

Дякую, пане голово. Я одразу хочу сказати що мені, як науковцю, дуже важко виступати після багатьох таких емоційних речей і тих, так би мовити, моментів, про які говорили сьогоднішні бізнесмени, мається на увазі, які сьогодні виступали.

Тому я не хочу, так би мовити, брати якісь там подальші гасла, я хотів би в своєму виступі зупинитися на трьох моментах і це вже такий, можливо, підсумковий виступ.

Перше. Я думаю. що проблема наша полягає в тому, коли ми обмінюємося пакетами проблем. Там не зроблено, тут не зроблено, чогось не вистачає, очевидно проблема полягає в тому, що ми просто не маємо якоїсь узгодженої стратегії або програми дій, і це один із інструментів державного управління, так же, як і бізнес-план, який є фактично в усіх компаніях, він може називатися по-різному, але тим не менше він є. Доти, доки у нас не буде такого сконсолідованого підходу, доти у нас будуть проблеми.

Друге питання, на яке я хотів би сьогодні також звернути увагу. Ми сьогодні дуже багато говоримо про центр і регіони, про центр і бізнес, да, про центральний уряд. Але в процесі децентралізації частина регуляторних повноважень буде передаватися безпосередньо на місцевий рівень. Цей вже процес відбувається. І давайте якось будемо відслідковувати, щоб у нас замість, так би мовити, одного поганого уряду, про який ми сьогодні говорили, не отрималось, так би мовити, багато місцевих поганих урядів, для того, щоб ми зберегли дійсно єдине регуляторне середовище в Україні.

Це є дуже важливим, тому що навіть і представництво центральних органів виконавчої влади, вони по-різному працюють в різних регіонах. Є, так би мовити, які працюють більш ефективно, які працюють менш ефективно.

Третя теза. Мені здається, що дуже важливо, щоб ми не тільки говорили про якісь такі свої, так би мовити, побажання, але і, в тому числі, виходили з певних економічних реальностей. Я абсолютно підтримую ідею необхідності допомоги малому і середньому бізнесу, скажімо, за рахунок якихось там субсидій, так назвемо, якихось там фінансових коштів. Але давайте також при цьому дивитися і на те, що на сьогоднішній день ми живемо в умовах кризи, ми живемо в умовах війни. І очевидно, давайте говорити про те, коли і як, і які інструменти мають бути застосовані. Можна вимагати дешевих кредитів, але якщо не буде дешевих грошей в економіці, дешевих кредитів ніколи не буде.

Це дійсно велике питання, яке приводить нас до наступного. Коли ми говоримо про малий і середній бізнес, треба, очевидно, щоб виступали представники різних напрямків політики, щоб говорили про це і фінансисти. І якщо ми хочемо мати гроші в бюджеті, то про це вже треба говорити. Запроваджувати середньострокове бюджетне планування для того, щоб через два, через три роки нарешті знаходити ці кошти.

Дві останні дуже короткі фрази. Фраза перша. Знаєте, при всіх проблемах, які ми маємо безпосередньо з урядом, при всіх проблемах, які сьогодні висвітлювалися, да, але давайте також подивимося в зал і порахуємо кількість народних депутатів, які сьогодні знаходяться тут. Є тільки так звані чемпіони малого і середнього бізнесу. Ми всі їх прекрасно знаємо. І пані Олександра Кужель, і пані Оксана Продан, і пан Олександр Кірш і так далі. (Оплески). Якщо іншим це в принципі не цікаво, то я вибачаюсь, так би мовити. Про яку законо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, 20 секунд завершити.

 

БУРАКОВСЬКИЙ І.В.. Остання теза. Давайте перед тим, як, так би мовити, когось в чомусь там звинувачувати, давайте все ж таки будемо працювати конструктивно і давайте зробимо інше гасло. Гасло має бути дуже простим, сьогодні в Україні об'єднати всіх. Ми можемо. Можемо зробимо. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, зараз я розпочинаю виступи по тих, хто подали записки. Не всі прізвища виразно написані, і тому я наперед прошу вибачення, якщо я неправильно вкажу те чи інше прізвище. І нагадую, що регламент 3 хвилини, бажано в нього входити і говорити максимально лаконічно.

Отже, перша записка, яку я отримав на виступ від Полтавської області Огородніков Андрій, голова Регіональної ради підприємців. Будь ласка.

Огородніков Андрій, голова Регіональної ради підприємців.

 

ОГОРОДНІКОВ А.О.

Дякую головуючому, що надав возможность нам переговорить с вами.

Хіба ми не українці? Я думаю, всі ми понімаєм что творится на фронте и я прошу, хотябы секундой помянуть тех хлопцев, которые погибли. Прошу встать всех прысутних. Дякую, шановні.

Я не думав виступать. Почему? Потому что сказали, что в списке нет, нас вычеркнули. Но, спасибо, настояли.

И хотел бы вам сказать следующее. Шановные друзья! У нас единственное, что позволило сохранить предпринимательство Украины – это упрощенная система оподаткування. Вы все поняли.

И сейчас ошибочно просить о том, чтобы нам ее сохранили. Не нужна она нам в той редакции, которую хочет сделать Макеева. 300 тысяч и 2 миллиона! (Оплески) Ни в коем случае мы не должны на это идти и соглашаться! Я считаю, что нам просто необходимо сейчас сохранить упрощенку в той редакции, хотя бы в которой она сейчас есть.

Спасибо тем депутатам, спасибо, Александра Владимировна, спасибо, Оксана, за то, что вы все сделали, для того, чтобы она вообще была.

Поэтому я требую, чтобы правительство подало в Верховную Раду проект Закона о предпринимательстве, который мы сейчас называем упрощенкой. Не нужно нам подачки и не нужно нам то, что говорят, что нам дают льготы. Мы так живем и этим работаем. Мы этим живем и так работаем. Это первое.

Второе. Тезисно. Необходимо наложить мораторий на повышение коммунальных тарифов до индексации доходов каждой семьи до соотношения 2013 года, доход семьи – стоимость затрат.

Наложить запрет на отток денежных средств через торговые дома в столичные города. Оставить все средства на места. Обязать Фискальную службу Украины остановить отток капиталов в офшоры и конвертационные  центры. Все это даст нам возможность получить нам в руки наш инструмент, инструмент предпринимательства, оборотные средства.

И главное. Не нужно нам так помогать, как сейчас помогает нам Кабинет Министров. Не мешайте, и мы разовьем предпринимательство и своим примером заставим теневиков выйти из тени. Слава Украине! Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Голова ради підприємців Черкаської області Погребняк Анатолій Андрійович. Будь ласка.

 

ПОГРЕБНЯК А.А.

Добрий день, шановні депутати, члени уряду і головуючий. Постараюся вложитися в цей регламент, але те, що скажу, думаю, що воно не повинно входить. Ми приїхали з усієї України, щоб висловити свій біль, висловити свої вимоги і почути, в кращому випадку, відповіді від уряду.

Від Черкащини скажу наступне. Бізнес-спільнота, наукова спільнота Черкащини з розуміння віднеслися до тих труднощів, які склалися в країні, зробили все і Черкащина вийшла по величині сплати податків на перші місця в Україні, збільшивши тільки від малого і середнього бізнесу більше як 300 мільйонів надходжень.

Сьогодні мене просили, просили звернутися до депутатів, просили звернутися до членів уряду підтримати проект розвитку "Народна економіка", яка розроблена бізнес-спільнотою і науковцями Черкащини. Що вона коротко передбачає. Залучення основного інвестора, це нашого громадянина, селянина, робітника, інтелігента на основі інноваційній, і зробити два, а, може, три, хоч це, можливо, комусь здається авантюрним виглядає, економічних кроків вперед. Ми бачимо до чого призвели керівництво попередніх урядів і нашого сьогоднішнього.

Крім того, це те, що тезисно стосується. І хотів би, щоб ця програма підтримана Радою підприємців при Кабінеті Міністрів. Вона доробляється. В неї будуть ще внесені пропозиції. І я хотів би, щоб депутати, які тут є, члени уряду підтримали. Бажано, щоб це було по всій Україні. Як ні, то хоча б в порядку експерименту на Черкащині. І ми даємо слово, що ми не підведемо.

Другий пакет питань, які хотілось би звернутись і теж получити відповідь. Для бізнесу незрозумілою сьогодні є політика наших монополістів у ціноутворенні енергетичний комплекс: електроенергія, газ, паливно-мастильні матеріали і інше. Ми всі ричаги використали, які  можна було використати на обласному рівні, але відповіді вичерпної не отримуємо. Всі закривають НКРЕ.

Я прошу дати можливість висловитись, бо ще прошу одну хвилину, шановний Андрій Володимирович.

Ми хотіли б почути, якщо вона велика, ми готові підставити плечі так як і підставили плечі у податковому навантаженні. Але вони повинні бути зрозумілими. Але, коли порівнюєш скільки коштує електроенергія в Угорщині, Німеччині, Франції і показує мені відповідь НКРЕ, воно не зрозуміло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще 30 секунд.

 

ПОГРЕБНЯК А.А. Я прошу одну хвилину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ПОГРЕБНЯК А.А.  По експорту. Я по роду діяльності,  займаюся цим,  знаю цю  справу, і для мене багато  незрозумілого. Ми можемо і ми   конкретні пропозиції по імпортозаміщенню вносили і  в  Кабінет Міністрів.   Рухнула наша система банківська, це  незрозуміло. Ми підставили плечі і сказали, що ми можемо  у 2, у 3 рази надходження по експорту більше, но…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще,  будь ласка, 30  секунд.

 

ПОГРЕБНЯК А.А. Та не вкладуся я в 30 секунд, але скажу. Отака  підтримка, інтелектуальна власність: розумні люди у нас зареєстрували мішки, які 40 років  я відгружаю і питаюся  до всіх відповіді  получити.  Державна служба інтелектуальної власності. А Служба безпеки  сидить і жде на таможні: чи той мішок, чи той ящик ми пакуємо. Оце так держава нам допомагає.

Ми хочемо робити, ми можемо робити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Шановні колеги, хочу вам повідомити, що надійшло вже майже 20 записок по виступах. Давайте зробимо менше, але краще. Тільки я як ведучий,  очевидно не хотів би брати на себе невдячну функцію  визначати хто має, а хто не має виступати.  Правда же ж?  Це було би некоректно, якби я так визначав. І тому, давайте ми краще, можливо, обмежимо час, але щоб…

Ні, вибачте, але ваш виступ вже завершився.

Давайте ми обмежимось двома хвилинами. Увага, давайте, в залі, я з вами раджуся зараз. Я не можу одночасно радитись з вами і розмовляти, з вами. Почекайте, будь ласка, секундочку.

Шановні колеги, все дуже просто: члени  Кабінету Міністрів    є тут, зараз  присутні в залі, і вони будуть той термін, який передбачений для парламентських слухань. Тобто о 6 годині, очевидно, в кожного з міністрів призначені інші наради, де сидять такі ж самі люди, як тут, важливі, зацікавлені. І ми можемо і до 12-ї, і до 5-ї ранки собі планувати сидіти, але той регламент, який був запропонований, якщо ми з нього зіб'ємось, ми просто тут порожньо побачимо міністрів, ми просто не побачимо їхніх виступів.

Тому в мене є два варіанти. По-перше, записки вже припиняю займати, бо нас може і 300 чоловік виступати, і це займе не до ранку, а ще один день. По-друге, в мене є два варіанти. Або на свій розсуд обмежувати тих людей, які подали записки кого давати, або скоротити регламент. Тому я з вами просто раджуся для того, щоб ми правильно організували нашу роботу, яким шляхом піти: обмеження регламенту чи просто не всім дати слово. По дві хвилини –  загальна думка. Приймається загальна думка.

Повідомляю просто, я вже не раджусь, а повідомляю. Записки на виступ більше не приймаються. Регламент обмежується на 2 хвилини у форматі "Репліка", а я буду всім, які я отримав записки до початку виступів, надавати слово. Я, до речі, буду повідомляти відразу наступного, щоб він зміг підготуватися до виступу.

Зараз в мене записка від групи Хмельниччини, це є Потапова Наталія, член громадської ради при ДФСУ. І наступний виступ, прошу приготуватися, тут Запорожский союз предпринимателей Кривенко Лідія Олександрівна. Зрозуміло, так.

Прошу, пані Наталія, прошу виступати, будь ласка.

 

ПОТАПОВА Н.В. Дякую, шановний головуючий. Скажіть мені, будь ласка, а чого ми сьогодні зібралися в цьому залі? Ми зібралися хіба просити чи ми прийшли за подаянням в цю Верховну Раду? Скажіть мені, будь ласка, для чого ми прийшли? Ми прийшли, перше, озвучити свої проблеми, друге, сказати як ми бачимо вирішення цих проблем і вимагати про скасування тих чи інших нормативних законодавчих актів, які заважають нам сьогодні працювати, експортувати, виробляти і йти вперед. Так чи ні? Я не чую. Так!

Ми сьогодні хотіли побачити представників влади. Ми сьогодні хотіли побачити представників профільних міністерств, які б забезпечили нам виконання тієї нашої праці, на якій ми так важко працюємо. Де вони сьогодні? Їх майже немає. Дякуємо, пане Айварасу, що ви вирішили, все-таки до нас прийти. Думаю, що ми сьогодні ще вас почуємо.

Наші проблеми озвучую. Пане головуючий, зауважте, будь ласка.

Озвучую, перша проблема. Негайно відмінити Постанову 724, яка поставила на прикол всі митниці України. (Оплески) Є Митний кодекс. Будь ласка, Митний кодекс – найчудовіший в Європі. Дотримуйтеся його.

Немає індивідуальної відповідальності інспекторів. Чому її немає? Давайте спитаємо. Було засідання з паном Насіровим, визначили. Інспектор має мати посадову інструкцію, через яку продукувати виконання Закону України. Її немає.

Друге питання – ПДВ-рахунки. Ми при Азарові ПДВ-рахунки не вводили! (Оплески) Ми сьогодні вводимо ПВД-рахунки. Шановні, ми до чого докотилися?!

Третє питання. Влада нас не чує, Кабінет Міністрів нас не чує. На звернення немає відповідей. Шановні, давайте змушувати Кабінет Міністрів сьогодні бодай хоч давати відповіді на звернення громадської ради, інших громадських організацій, бізнес-асоціацій і так далі! Чому сьогодні слухають тільки ЄБА і ….? Тому що вони продукують великий капітал? Чому сьогодні вся вертикаль управління працює на великий бізнес і абсолютно не зважає на малий і середній?..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  десять секунд, завершуйте.

 

ПОТАПОВА Н.В. Закінчую.

Чи ми маємо з вами сьогодні права? Ні, не маємо. Ми з вами маємо обов'язки. Коли йде криза в державі, звичайно, що наші права урізаються, і беруться більші повноваження. Я на завершення вам скажу, якщо ми не будемо приходити в цей зал з вимогами, а будемо приходити з проханнями, то, шановні, ми вже і так по три…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Зараз запрошується до слова Запорізький союз підприємців, Кривенко Лідія Олександрівна. Але секундочку, я прошу підготуватись до слова Чернівці, профспілка захисту підприємництва, Сірак-Кондратьєва Оксана Миколаївна. Будь ласка.

 

КРИВЕНКО Л.О.

Уважаемые присутствующие! Мне просто, вы знаете, просто больно, что мы сюда приехали со всех уголков Украины, чтобы посидеть, друг другу рассказать эти проблемы. Много очень озвучили тех проблем, которые, действительно, нас волнуют.

Мне хотелось бы сказать, чтобы все услышали, почему у нас стоят заводы, почему у нас предприниматель не  в состоянии работать. Потому что стратегические  все объекты отдали олигархам. Ринату Ахметову отдали облэренго, и он доит нас, как дойную корову. Что, не так? В течении двух месяцев вперед вы должны заплатить предоплату. Как можно предоплату заплатить, работаю я или нет, я должен заплатить эту предоплату. Если вы хоть на один день опоздаете с этой оплатой, 5 процентов от суммы у вас штраф. И никто за это не задумывается! 

Аренда земли. Да у нас земля золотая, мы что, золото копаем на этой земле?

Ребята, кассовые аппараты на нас повесили. Вы знаете, что сервисное обслуживание нам говорит, когда мы говорим? Да вы, говорю, как наркомана посадили нас "на иглу", потому что каждый месяц они доят с нас деньги за то, что он ушной палочкой приходит и протирает этот кассовый аппарат. (Оплески)

Мы написали в Администрацию Президента, мы написали в Кабинет Министров – ноль! Моей организации 14 лет, меня многие здесь знаю, мы со многими здесь еще с 1996 года подымали, еще при Кучме, когда кассовые аппараты были. Но к нам прислушивались, хоть это. Александра Владимировна выходила с нами на акции, и прислушивались. У нас было Госкомпредпринимательства, где мы могли хоть как-то свою беду сказать и где-то хоть прислушивались. А сейчас – ноль!

Вы даже посмотрите, у нас выступление!.. У нас выступление, поделили наше выступление, хотя я была вписана в этих списках! (Оплески)

Вы знаете, вот эта боль души. Я вам еще скажу, что мы – предприниматели, мы – второсортные. 5 месяцев назад, когда у нас были акции, вы знаете, может, у кого-то этот… Ко мне обратился…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

 

КРИВЕНКО Л.О. Мне не надо микрофон! (Оплески)

У которых три наемных работника взяли в АТО. И что вы думаете? До сих пор власть не дает компенсации, потому что в постановлении написано: предприятие, учреждение, организация. Один человек потерял 3 работников, 5 месяцев выплачивал, и он должен год выплачивать. Вы только задумайтесь. И вот почему не сидят здесь никто. Потому что они видят и знают, что они с нами творят. 

Тридцать семь человек у нас в городе Запорожье, 37 человек на одно рабочее место…  (Мікрофон вимкнено)

(Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Зараз Сірак-Кондратьєва Оксана Миколаївна. Підготуватись: голова Асоціації Соболевський Ігор Миколайович.

І одне просте повідомлення, товариство. Виступаючи два-три регламенти, ви дуже просто ви забираєте в наступних виступаючих їхній час, щоб ви правильно один одного розуміли.

Будь ласка, Оксана Миколаївна.

 

СІРАК-КОНДРАТЬЄВА О.М. Доброго дня! Вас турбує місто Чернівці, профспілка захисту підприємництва, місто Чернівці. Ми багато вже тут прочули, тому я попробую вкратці.

Перше – це залишити спрощену систему оподаткування. (Оплески)

Друге: залишити третю групу для юридичних осіб, тому що хочуть взагалі її скасувати. (Оплески) Так, хай буде 5 мільйонів обороту, але без обмеження кількості найманих осіб.

Ми підготували конкретні пропозиції, тому я зараз тільки по конкретних пропозиціях. Якщо виникає питання по вимиванню коштів, то тоді для юридичних осіб третьої групи заборонити працювати з юридичними особами загальної системи оподаткування, якщо там будуть пов'язані особи, і переглянути питання пов'язаних осіб. Тобто це можливо, це можливо зробити, але є дуже багато підприємств – юридичних осіб на єдиній системі оподаткування, які хочуть працювати, які надають людям найману працю, і вона сплачують податки з цієї найманої праці.

Так, друге болюче питання, взагалі болюче питання – касові апарати. Касові апарати – друга група, не застосовувати до них касові апарати, тому що у нас приватні підприємці, які торгують на ринках, вони вже заздалегідь думають, як вони будуть працювати. Тому що, якщо ставиться це питання, то тоді треба розглянути штрафні санкції, зменшення і так далі. Тому що, якщо йде до нас податкова, то штрафні санкції починаються від 5 тисяч гривень. Я не буду казати… Тобто це початок роботи. Як приватний підприємець зможе сплатити такі штрафні санкції?

Тобто убрати застосування касових апаратів для другої групи. Так? Є ще в нас третя група – юридичні особи. Убрати застосування касових апаратів, але з обмеженням обороту. Ну наприклад, 2 мільйона гривень.  Є малі юридичні підприємства, які хочуть працювати і якось це передивитися.

Далі. По штрафним…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

СІРАК-КОНДРАТЬЄВА О.М.  Тільки такий момент. Зарплати переглянути, індексацію, заробітні плати. Виходить 74,9 відсотків. На сьогодні це дуже багато, щоб індексувати.

Друге. Єдиний соціальний внесок. Подивитися, щоб було  20 відсотків. Відповідно для приватних підприємців  таки 20 відсотків.

Слідуюче питання. Електронна подача  звітності. Я  дуже прошу переглянути, якщо це впроваджується, то єдина система електронної подачі  звітності, тому що у нас багато є  підприємств, які це надають, а бухгалтери…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка.

 

СІРАК-КОНДРАТЬЄВА О.М.   Убрати по ПДВ в оцей розрахунковий ліміт. Якщо немає, не вистачає розрахункового ліміту ПДВ, підприємство не може зареєструвати податкову…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть ще 10 секунд. Будь ласка, завершуйте.

 

СІРАК-КОНДРАТЬЄВА О.М.  А  він… Дякую гарно. Він вимиває свої оборотні кошти, він не може працювати – я все це кажу за малий бізнес.

І послєднєє, як казали… з головними бухгалтерами…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. (Оплески)

Отже зараз Соболевський Ігор Миколайович. І приготуватися Союз захисту підприємців, Красовський Олександр Олегович. Якщо я правильно назвав. Прошу приготуватися. Будь ласка.

 

СОБОЛЕВСЬКИЙ І.М. Шановний пане голово! Шановні депутати, шановні колеги! Асоціація деревообробників Західної України нараховує 1300 підприємств майже і 19 тисяч працівників. тому за дві хвилини всі проблеми я, напевне, не встигну тут озвучити. Але асоціація наша активна. Асоціація працювала над законом про заборону експорту круглого лісу в комітетах з депутатами.  Асоціація хотіла і хоче працювати. Але, на жаль. оце все, що анонсується оця співпраця з Кабінетом Міністрів  і так далі, це все залишається пустим звуком.

21 травня ми проводили з'їзд деревообробників України в Чернівцях. 12 червня ми проводили віче деревообробників України у Івано-Франківську, сьогодні ми проводили Всеукраїнський з'їзд деревообробників в Києві, на який виносимо питання реформування галузі і ці нагальні проблеми.

На всі ці форуми, ви думаєте, хоть раз хтось прибув? Ніхто. Ми запрошували всіх, і Державну агенцію лісових ресурсів, направляли, значить, в різні інстанції наші керівні запрошення, ніхто сьогодні не прийшов.

Чому ми сьогодні зібралися в Києві? Ми зібралися в Києві, тому що агенція запустила оце от, я його тримаю в руках, Положення про порядок реалізації деревини підприємствам. Сьогодні, якщо нормально підійти до деревообробної галузі, ми можемо зняти велику частину проблем бюджету і не треба буде гроші зичити закордоном. Ми маємо ліс, ми маємо інфраструктуру, маємо підприємства і обладнання, але ми раніше боролися з експортом, потім з аукціонами, сьогодні нам запустили ось це. Я вам скажу коротко, що це є. Це є навіть не в радянських, якихось корейських традиціях.

Знаєте хто може сьогодні заключити договір на отримання сировини і хто визначає? Визначає комісія Агенції лісових ресурсів, кожен підприємець має брати торбу в руки, їхати до Києва і отримувати ……

Значить для того, щоб продати надлишки якогось лісу на біржових торгах в районі, треба отримати височайше повеління з Києва, там комісія така створюється, розумієте, от, і так далі, і так далі, ми маємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки?

30 секунд, будь ласка.

 

СОБОЛЕВСЬКИЙ І.М. Так от, перший пункт уприділений в тому, як агенція має сама себе забезпечити сировиною власного виробництва, розумієте. Якщо колись вони заробляли  на експорті, сьогодні вони запроваджують свої виробництва, кругом приватизація, роздержавлення, поправка тут так, самі відводять ділянки, самі рубають, самі переробляють повний набір корупційних схем, полнєйший, а переробник дальше залишається збоку.

І ще останнє.

Агенція, це не просто так, це є величезна галузь, якщо до неї сьогодні не підійти розумно, ми через 20 років отримаємо на місці…

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, Красовський Олександр. І прошу підготуватися Саєнко Сергій Володимирович, місто Суми. І прошу дотримуватись регламенту, будь ласка.

 

КРАСОВСЬКИЙ О.О. 

Добрый день, коллеги! Всех нас сегодня здесь собрала боль за то, что экономика Украины, к сожалению, рушится. И вина в этом все-таки на представителях нашего уряда в том, что они не прозоро поводять реформи або взагалі їх не проводять.

Здесь мы увидели прекрасных экспертов, но эксперты без практиков – это ноль. Вот практики, надо больше слушать практиков. (Оплески)

И нашему правительству, когда дает данный практик реальные сектора экономики, к сожалению, оно не хочет их ни слышать, ни видеть, ни верить. РРО. Да у нас РРО, которые существуют, они не працюють. Вот, товарищ Макеева, посмотрите. У нас все проблемы, которые невозможно в таком формате, все проблемы поднять. Но проблемы поднимались правильно.

Единственное, я считаю, хороший первый шаг, но в этом шаге есть ложка дегтя. Давайте прозоро проводить все слушанья, все абсолютно обговорення. Только тогда возможны будут реформы, которые будут приняты більшістю суспільства, которые действительно сможем запровадити.

Пожалуйста, учтите это, потому что,… тех же выступающих… Ганьба Минфину, который постфактум уведомлял о проведенных рабочих группах. (Оплески). Когда на сайте о мероприятиях запланированных строчка – информация отсутствует. Не надо нам постфактум! Вы живете в параллельном мире, и живите там. Если у вас душа не болит за Украину.

Я думаю, что бизнес и громадське суспільство все-таки выйдет из этой ситуации, либо мы вместе… (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саєнко Сергій Володимирович. Прошу підготуватись, Пліва Олександр, Всеукраїнське об'єднання підприємців малого і середнього бізнесу, місто Київ.

 

САЄНКО С.В.  Місто Суми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, так.

До речі, хто… я зараз запрошую, виходьте, представляйтесь і говоріть, яка організація. Добре? Будь ласка.

 

САЄНКО С.В. Саєнко Сергій Володимирович, місто Суми.

Чого вимагала Революція гідності? Одного – справедливості.Корупція це є наслідок. Причина, вона полягає в абсурдному Податковому кодексі. Вся державна машина контролює доходи і витрати підприємств, абсолютно не звертаючи уваги на доходи і витрати громадян. (Оплески) 

Там є причина корупції, основна. У нас держава, яка захищає корупціонерів. У нас, взагалі, це некерований процес. Ми єдина держава, може ще Росія, ще отам недалечко від нас, де можна абсолютно законно жити на незаконно отримані кошти. Ми цього вимагали, щоб людина не могла жити за незаконно отримані кошти. Ми тримаємо цю країну і платиму всі податки.

Ну людина, яка взагалі, не працює або тільки робить видимість, що працює, може літати на своєму власному самольоті і ніхто не спитає, ні один орган не спитає, що вона робить. Оце ми від вас вимагаємо. І законодавча ініціатива, і депутати зробіть, спасіть Україну. Захистіть бізнес, зробіть… Ті люди, які платять податки, оце недоторкані люди.

Ми платимо  податки. Ми… У нас… На нас… Ми все робимо для цієї держави. Ми вимагаємо одного, поміняйте надзвичайно швидко Податковий кодекс і зробіть неможливим в державі оазіс для бандитів. (Оплески) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, Пліва Олександр. Підготуватись Черненку. В мене написано тільки В.М., ініціали, голова ради Київського… Представитесь.

Прошу, пане Олександр.

 

ПЛІВА О. Добрий дня! Пліва Олександр, Всеукраїнське об'єднання підприємців малого та середнього бізнесу "Фортеця".

На жаль, викреслили теж з переліку виступаючих, тому я буду читати, для того, щоб все було швидше.

Насправді, цей час, який я хотів приділити тут в своїй доповіді я хотів запропонувати невідкладну децентралізацію. Так, саме децентралізацію. Але мова йде не про ту децентралізацію, для якої треба вносити зміни до основного закону України, децентралізацію я пропоную провести значно простіше. І  ця децентралізація має бути децентралізацією відповідальності. Спробую пояснити.

У далекому 2005 році було прийнято Закон про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, згідно якого прийом та видача дозволів мала здійснюватись адміністраторами дозвільних центрів. Однією з їх основних функцій законом визначено – контроль за дотриманням строків розгляду та видачі відповідних документів.

Більш того, Кодексом України про адміністративні правопорушення їм надано повноваження складати відповідні протоколи, от тільки не одразу, адже адміністратор має право складати протокол лиш в тому випадку, коли мова йде про повторне порушення. А перше можуть і мають право фіксувати лише посадові особи спеціально уповноваженого органу, яким раніше було держпідприємництво, а тепер стала Державна регуляторна служба України.

Виходить для того, щоб притягнути до відповідальності якогось посадовця, наприклад, з місця Іллічівськ Одеської області, туди треба направити комісію зі столиці і скласти протокол, який потім буде розглядати місцевий суд.

З огляду на скромні можливості невеликого штату служби, а також обмежений термін притягнення до адміністративно відповідальності, вказана норма закону фактично не діє, а незначна кількість протоколів, які такі складаються кожного року, є лише підтвердженням тому. Саме для того, що питання притягнення до відповідальності чиновників із найвіддаленіших куточків нашої країни не залежали від спроможності доїхати туди представника органу центральної влади, я і наголошую на гострій необхідності децентралізації і відповідальності, а саме: внесенні змін до законодавства і надання адміністратором повноважень щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення у випадках порушень прав підприємців місцевими та регіональними…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, вистачить? Хвилину. Будь ласка, 1 хвилину.

 

ПЛІВА О. Звертаю увагу на те, що озвучена мною вимога абсолютно законна адже відповідна норма викладена у "Прикінцевих положеннях" одного з перших законів зі скорочення переліку дозвільних документів, які розглядалися у Верховній Раді після Майдану. Цей закон з номером 1193 передбачав, що Кабінет Міністрів у тримісячний термін… строк з моменту набрання ним чинності, а це був початок квітня минулого року, підготує та подасть до Верховної Ради відповідні проекти законів. Ця норма наразі не виконана і досі. І в цьому аспекті постає питання від іншої відповідальності –  політичної. Як для Кабінету Міністрів, який цей закон порушив і вчасно не подав відповідний законопроект, так і для Верховної Ради, яка цього не помітила і за нього не проголосувала. Описаний мною приклад є поясненням однієї з причин того, чому в Україні гальмують реформи. країні не вистачає відповідальності. І навіть  приймаючи реформаторські закони… (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Отже, зараз Черненко. І приготуватись  Зиновій Бермас. Будь ласка.

 

ЧЕРНЕНКО В.М. 

Шановані українці, браття та сестри, скажіть, будь ласка, тут говорили, що ми перемогли Януковича, з азаровщиною викинули звідси. А я переконаний, що їх дух зараз тут, в цьому залі. Тому що система залишилась такою, як і була, а навіть стала гірша в деяких випадках. Чи, пане Андрій, ми з вами стояли і виборювали свободу на Майдані за таку владу? Скажіть, будь ласка, вона влаштовує нас?

То давайте, мабуть, зараз тут і приймемо рішення. За антиукраїнську політику в галузі бізнесу, народу прийняти рішення, звернутись до Верховної Ради з вимогою відправити у відставку цей уряд, негайно.  (Оплески)

 Хто за дану пропозицію, прошу підняти руки. Дякую. Одноголосно.

В цьому залі голосують саме так. А по суті хочу сказати, що бізнес знищений. І чому відбувається це? Тому що фахівців немає в тій ложі, немає фахівців. Якщо ми хочемо, щоб рухався потяг, там повинні сидіти фахівці. Літак не підніметься, коли там не сидить пілот, який має відповідний досвід і все інше.  А у нас чомусь вважають, що будь-яка кухарка може управляти державою. (Оплески)

 Тому тільки професійний уряд, тільки патріотичні люди можуть вивести країну з цієї боргової ями. Тому що подальше зсування  ну просто граничить з тим,  що ми втратимо країну.

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка,  Зеновій Бермес.

І прошу приготуватись: Пагієва (якщо я правильно говорю)   Ольга Олександрівна, віце-президент Луганської регіональної торгово-промислової  палати.  Будь ласка, приготуйтесь. 

 

БЕРМЕС З.

Шановні учасники слухань, я представляю бізнес-асоціацію, велику бізнес-асоціацію. Але сьогодні буду говорити, виходячи з паритету інтересів бізнесу і влади, бо сьогодні ми маємо державу, яка на межі стоїть і  мусимо думати про значно  більші речі.

Вирішення проблем економіки полягає у проведенні  трьох реформ: перша – податкова реформа,  друга  - демонополізація і деолігархізація, і третя - це усунення корупції. Я буду говорити  лише про одну реформу, яка для нас  є дує важлива – це податкова реформа. І я перелічу кілька проблем, які  є найбільші  для держави, і які  кожен  розуміє. Це: зубожіння населення,  різкий спад купівельної спроможності, дефіцит державного бюджету, потреба  зовнішніх запозичень, недієздатність пенсійної системи, тонізація більшої половини економіки, збитковість  бізнесу і так далі, і так далі, занепад села  - їх  можна багато перелічувати.

Але я хочу сказати,  що я одним законом пропоную зняти  всі ці проблеми, ці проблеми "прості як двері", вони полягають у  врегулювання трьох податків. Ми мусимо розуміти, що  Україна не базар і не з базарною економікою, і ми закликаємо бізнес експортувати. Але  є ще й українці, які щодня  хочуть їсти, відсилають дітей до школи і вони мають мати, за що. 

Це полягає, перше -  податок на прибуток. Уряд пропонує   20 відсотків і  при цьому, сьогоднішня існуюча ставка  18. Ми  розуміємо, що сьогодні  одиниці платять податок на прибуток, а ще кілька років тому, їх  платили 30-40 відсотків. І я пропоную цю ставку  встановити в 10 відсотків, і тоді   Україна стане офшорною зоною, і не буде сенсу, ні обналічувати,  ні ввозити. (Оплески)

 Друга річ  - податок  на споживання і це є ПДВ.  У всіх країнах, в умовах криз, громадянам  помагали виживати. Що стогоні відбувається в  Україні?   Україна не звертає увагу на кризу, ніби нічого не відбулося.

Що робили Сполучені Штати Америки, що    робив Китай, що зробила зараз Румунія? Я, на прикладі Румунії, хочу показати, що ми можемо робити і краще. Румунія взяла і з 1 червня знизила ставку ПДВ ВіАйТі на продукти харчування з 24 до 9 відсотків. І причому в них бюджет виріс, не впав, за рахунок пришвидшення швидкості обертання. Це кожен…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилину, будь ласка.

 

БЕРМЕС З. І тому сьогодні, якщо ми зробимо нульову ставку на продукти харчування, ми йдемо до Європейського Союзу, а там у всіх диференційована ставка, в Англії нульова ставка і не тільки на продукти харчування, а на книги і ліки.

І третя річ, це єдиний соціальний внесок. Зменшення єдиного соціального внеску не зменшить проблеми пенсіонера. Я пропоную його скасувати та встановити новий накопичував, прив'язати накопичувач у вигляді податку з продажі. Сьогодні тисячу гривень це межа соціальної пенсії. А що говорити про тих пенсіонерів, які мають півтори тисячі? Їм не світить іншої суми. Тому я пропоную прив'язати це до можливостей споживання і, якщо в нас буде податок від продажу, спеціальний податок, ми зможемо заодно і почати пенсійну реформу. Я готовий сперечатися і доказувати причини, і що дасть кожна реформа, на жаль, часу мало. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Перед тим, як я надам слово Ользі Олександрівні, я хотів би з вами знову порадитися. Я в першу чергу надав слово тим, хто представляли ті чи інші організації від промисловців. В мене лишилося ще близько семи записок і, водночас, ми по регламенту вже перейшли через півгодини.

Я хотів би спитати з тих семи настоюють усі, що подавали. От, власне, до чого я і говорю, що нам було б не погано міністрів і їхню думку, їхню позицію. Тоді в мене є пропозиція, після виступу Ольги Олександрівни, запросити міністрів, щоб вони відповіли на ці питання, які звучали в залі. Це підтримується всіма? Дуже вам дякую. Тоді наступний вже виступ ми почнемо, перейдемо до міністрів.

А зараз надаю слово Ользі Олександрівні, будь ласка.

 

ПАГІЄВА О.О. Торговая промышленная палата, Тагиева Ольга Александровна.

У меня вопрос о наболевшем. Наши тарифы по электроэнергии. Я не буду говорить о том, что у нас творится сейчас в зоне АТО, это все знают. Поэтому сейчас я буду говорить то, что будет касаться всех нас. На сайте Кабинета Министров висит проект о том, что будут введены роздрібні тарифи, это требование Европейской хартии. У нас сейчас существуют единые тарифы и единые тарифы, которые вынесены по всем облэнерго. Облэнерго у нас, к сожалению,  действительно, монополисты. И монополисты нам диктуют ту цену.

Тут сейчас вы говорили о том, чтобы заключить договор с какой-либо… где можно дозвіл разрешить. Я знаю, чтобы зайти в любое облэнерго и заключить договор, мы наверное все с этим, не один мешок денег туда нужно отнести. Поэтому, пожалуйста, когда Кабинет Министров, Верховная Рада назначает, действительно, вопрос касается фахивцив. Почему Национальная комиссия регулювання энергетики на комиссии в четверг, которая происходил сейчас, приняла повышение тарифов по Луганской области. Без документов, без отчета Луганского облэнерго, который принадлежит тоже   олигарху.

Понимаете, есть вещи, которые можно, действительно понять, как  говориться, на нас возложили податки, на нас возложили другие обязанности, но когда эти тарифы не обоснованы. Пожалуйста, пока не будут лікарі лікувати, юристы не будут займатися справами у суді, а енергетики не будуть займатися енергетикою в Національній комісії… Этот раз Дмитрий Владимирович закривав рота мені, потому что я спрашивала, на каком основании повышаются тарифы без документов. Мне не объяснили. Это запротоколировано.

И поверьте, самое страшное, что сейчас это возложили на плечи всех нас, участников, всей Украины, всего энергорынка. Но если введутся роздрибные тарифы, будь ласка,  всі подивіться на сайт Кабінету Міністрів, подивіться, що буде, коли вводили єдині тарифи в 2005 …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  30 секунд.

 

ПАГІЄВА О.О. Були оскарження, що це погубить нашу економіку. Зараз це погубить Західну Україну, Західну і Центральну. Будь ласка, я  з Луганської області, нам дуже тяжко. Ае ви подивіться, в Луганській області зараз буде дві гривні, в зоні АТО, в Донецькій області буде гривна 50. А в Закарпатті – гривня 70. Будь ласка, подивіться і підприємства це дуже, дуже вас касається. Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Перед тим як запросити міністрів до слова, я хочу наголосити, що всі виступи, які були виголошені з цієї трибуни, і всі ці виступи, хто не встиг виступити, можуть передати в секретаріат наших парламентських слухань. Всі виступи будуть опубліковані в матеріалах даних слухань, і тому думка кожного буде почута.

Зараз запрошую до слова міністра юстиції Павла Петренка. З трибуни, так? Будь ласка. По Регламенту у нас 5 хвилин. Ми обмежимо до 3-х чи хай буде 5, як вам? Як скажете, хай буде 5, так?

Будь ласка.

 

17:30:59

ПЕТРЕНКО П.Д.

Доброго дня, шановні друзі. Дуже приємно бути в цій залі і чути багато правдивих слів і критики, яка, дійсно, в частині є обґрунтованою.

Я не буду зараз виправдовувати всю систему влади. І, дійсно, дуже погано, що в цій залі немає керівництва Державної фіскальної служби, тому що вони повинні були бути тут першими і давати відповіді на ті питання, які ви ставите як представники бізнесу. Тому що саме податкова служба повинна бути вашим сервісним центром, а не тим органом, який займається вимаганням, ловить підприємців, вимагає хабарі і створює вам проблеми. І це, дійсно, те питання, яке є дуже болючим, не тільки для вас, але і для нас як уряду.

Хочу вас поінформувати, що наразі проходить комплексна перевірка Державної фіскальної служби на виконання ними Закону "Про люстрацію", тому що дуже багато кадрів, які там працювали багато років, фактично залишилися там працювати по старих правилах і по тих правилах, яких остаточно їх не перевчиш.

Крім того, позиція уряду і позиція Прем'єр-міністра дуже чітка: якщо керівництво Державної фіскальної служби не почне оновлювати персональний склад, так, як ми це робимо з поліцією, значить, тоді буде змінюватися керівництво Державної фіскальної служби.

Державна фіскальна служба, яка зараз має 50-60 тисяч людей, повинна змінити взагалі філософію роботи з підприємцями. Це повинна бути сервісна служба для малих і середніх підприємців. Більше того, малий і середній бізнес не повинен знати як виглядає податківець у лице, для великого бізнесу це повинна бути фактично центр консультування, а не орган, який займається іншими поганими речами.

Тому позиція уряду дуже чітка. Або комплексна реформа, набір нових людей, при чому дуже просто це можна робити, почати з офісу платників великих, змінити повністю персонально, потім обласні офіси і так спускатися вниз до регіонів. Нічого не зміниться, я вам просто приведу простий приклад, там, де ми, як Міністерство юстиції, маємо дотик з податковими органами.

Питання щодо реєстрації бізнесу. Ви всі проходили цей процес, в різні роки він був різним. Ми прийняли іншу філософію, максимально не контактувати з підприємцем, щоб менше ходили до наших співробітників. Більше того, ми ліквідували реєстраційну службу, яка вам багато створила проблем за останні декілька років, ввели процес, за який можна через Інтернет зареєструвати бізнес за 5 хвилин безкоштовно, але мені підприємці говорять: "Слухайте, ну ви нас дурите. Ми реєструємо вас компанією в Мін'юсті за 5 хвилин через Інтернет, потім бігаємо тиждень по різним іншим органам для того, щоб стати на облік, отримати дозвіл на відкриття рахунку" і це той приклад, коли всі органи повинні бути однаково лояльні для підприємців, тому що ви приносите фактично гроші в бюджет і ви на взяли на роботу, найняли нас на роботу, якщо ми не виконуємо функції, щоб надати вам сервіс, то значить ми не ефективні.

Тому питання щодо реформи фіскальної служби, я думаю, що це буде найближчим часом дуже гостро стояти питання щодо, або комплексної реформи, або зміни персоналій.

Блок, який стосується відносин Міністерства юстиції з бізнесом. Я можу сказати, що дійсно всі проблеми не зняті, але ми максимально рухаємося по системі, щоб ви отримали хороший сервіс менше спілкуючись з державним службовцем. Тому ми ввели систему онлайн-сервісів.

Півтора мільйони підприємців щороку отримували в Міністерстві юстиції, в реєстраційній службі виписки, витяги, довідки. Ви, напевно, всі знаєте, що це таке. Черги по декілька днів або 300 гривень для прискорення процесу. З 7 квітня цього року ми ввели систему, коли на сайті Мін'юсту ви можете це зробити за 30 секунд, без спілкування з будь-яким чиновником отримати  будь-який документ. Мільйон українців скористалися за цей час цією послугою. Так само ми запровадили систему онлайн-реєстрації компаній. Зараз ми хочемо максимально спростити подачу будь-якої звітності, яка стосується саме реєстрації до Міністерства юстиції. Тільки через Інтернет, щоб ви не ходили по кабінетам чиновників.

І на сам останок. Тут було багато сказано, що основна проблема це монополізація і бюрократія.

Наша філософія дуже проста: Міністерство юстиції, перше міністерство, яке відмовляється від цих своїх функцій по реєстрації, передає ці функції нотаріусам і місцевим органам влади.

Що це означає для вас? Це означає для вас можливість…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину.

 

ПЕТРЕНКО П.Д. Вибрати самостійно ту особу, яка вам зробить хороший сервіс. Вам треба змінити статут, ви або йдете до місцевого органу влади, платите за реєстрацію, ви знаєте, що ті кошти потраплять до бюджету вашого міста на сто відсотків. На дорогу, на школу.

Якщо у вас там поганий мер і не виконує нормально свої обов'язки, немає у вас центру надання адмінпослуг якісного, ви йдете до будь-якого приватного нотаріуса і за ті самі гроші робите цей сервіс.

І ця філософія спрощення життя простому українцю чи то підприємець, чи то людина, яка не займається бізнесом, повинна бути основою в роботі всіх органів, які мають контакт з вами. І я маю надію, що спільно з народними депутатами, які тут присутні в залі, які з нами розробляли цей пакет законів, ми прийдемо до того, що всі органи, які надають вам сервісні функції, будуть мати таку саму філософію, як Міністерство юстиції.

І дуже дякую вам за критику і за підтримку. Іноді треба так само від вас підтримка, щоб і ця сесійна зала голосувала за потрібні закони, для вас потрібні закони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Ляпіна Ксенія Михайлівна, голова Державної регуляторної служби України. (Оплески)

Включіть, будь ласка, слайди.

 

17:37:34

ЛЯПІНА  К.М.

Покажуть слайди.

По-перше, всіх вітаю, шановні колеги. Дивлюсь в залі і, напевно, 90 відсотків облич – всі знайомі. Ми 20 років про одне й те ж, трошки сумно. Але хочу зараз звернути увагу (наступний слайд, будь ласка,) на те, що ж таке малий бізнес сьогодні в Україні? Не зважаючи на всі наші обґрунтовані скарги, малий бізнес в Україні сьогодні є. І є основою економіки України. Малий, середній бізнес сьогодні – це 70 відсотків податкових надходжень. (Оплески). Хто думає, що податки платить великий бізнес, помиляється. Податки платить і фінансує пенсіонерів, вчителів, лікарів малий, середній.

Це 7 з половиною мільйонів тільки найнятих осіб. Додайте до цього ще 2 мільйони самозайнятих, і ви побачите, що це майже половина зайнятого населення, – це малий, середній бізнес. І це вже майже 70, більше 60-и відсотків обсягу реалізованої продукції. ВВП створює сьогодні в Україні малий, середній бізнес. Це, не зважаючи на те, що нам погано, що багато проблем. Малий, середній бізнес за ці 25 років навчився виживати в будь-яких умовах. І він найсильніший в Європі. І може конкурувати будь з ким.

Наступний слайд, будь ласка. Що ми робимо, щоб все ж таки змінити? Сьогодні існує дві крайнощі. Одна політична крайність кричати, що зрада, все, нічого не робиться. Інша політична крайність – казати, що все блискуче, все прекрасне, нічого не треба робити. Правда, як завжди, десь посередині.

Що робиться? З 79 контрольних органів, а це ви  сьогодні всі говорили, що це найбільша проблема в Україні, це тиск контролю, залишається 32. Звертаю увагу, що такий орган як орган по захисту прав споживачів сьогодні знаходиться в процесі ліквідації. І, якщо вони до вас приходять, посилайте їх далеко, далеко до іншого органу, який створюється. Он там в ложі сидить голова, Сергій Глущенко, голова нового органу, який об'єднує різні функції. І, до речі,  цього Сергія Глущенка, друзі, ви всі добре знаєте як людину, який займався реформами в МФК і допомагав нам свого часу сім років тому реформувати дозвільний закон. Він, я вірю, точно впровадить інші формати роботи з свого контролюючого органу. І я вірю, що ми будемо мати зовсім іншу ситуацію з цим.

Наступний слайд, будь ласка. Мораторій на перевірки він прекрасно діяв. На 85 відсотків скоротилась кількість перевірок. Але, шановні колеги, оце  все, що я показую зараз, це все без урахування фіскальних перевірок. Фіскальні перевірки, на жаль, живуть своїм життям. І всі наші зусилля по дерегуляції, на жаль, поки що до них не дійшли. Допоможіть нам, бо в плані  по дерегуляції, от тут хтось виступав, говорив: "нема плану, нема…" Ну, друзі, ну, читайте документарну базу. 357 розпорядження з 18.03.2015 року, тобто ще від березня місяця, план по дерегуляції. Все написано. Допомагайте нам. Від того, що ви скажете, плану нема, воно ж нічого не зміниться, а змусити весь уряд одночасно виконувати цей план, це наше спільне завдання. І там, до речі, в плані є така норма, повернути фіскальний контроль під дією закону про державний нагляд контроль того, який дав це скорочення перевірок. То давайте разом вимагати цього.

Наступний слайд, будь ласка, про дерегуляцію, кілька слів. Теза про те, що нічого не відбувається, я не буду тут емоційно щось оцінювати, я цифрами скажу, відбувається. На сьогоднішній день по оцінках експертів на 10 мільярдів гривень ми скоротили різних видатків, які робилися на здійснення регуляторних процедур, це і ліцензії, які скоротили до 30 штук з 57 видів діяльності і вони по кількості суттєво скоротилися. Це є скорочення різних дозволів, погоджень, сертифікатів і так далі.

Але, я вам можу сказати, що найяскравіша історія це про РРО. Коли йшла дискусія про РРО, бізнес, на жаль, стояв по різні барикади. І ті, хто присутні був в комітеті Верховної Ради, коли йшла та дискусія, це бачили. Були асоціації, які стояли "за" впровадження РРО, були асоціації, які стояли проти впровадження РРО. Як вирішити, що правильно, що не правильно? Була зроблена помилка. Що ми зробили? А ми зробили дуже просту річ, ми порахували…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки ще надати? Будь ласка, одну хвилину.

 

ЛЯПІНА К.М. Ми порахували. Що ми порахували? А які затрати на виконання цієї вимоги? І тоді абсолютно всім, і тим, хто був "за", і тим, хто був проти стало зрозуміло, що неможливо впровадити цю вимогу, бо вона б коштувала мікробізнесу України 47 мільйонів гривень за рік… мільярдів, вибачаюсь. Нема таких грошей в країні у мікробізнесу. І уряд, і Верховна Рада, за що дякуємо депутатів, знайшли більшість і змінили цю ситуацію. На сьогоднішній день були запроваджені, європейською  мовою говорячи, компенсаторні заходи: виключили підприємства до 1 мільйона гривень з цієї вимоги, вірніше, підприємців.

Тобто ми маємо, насправді, прекрасний інструмент, як впоратися з усіма цими проблемами. Він називається дуже просто, він називається "порахувати". Будь ласка, два слайди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, ще хвилину. Будь ласка.

 

ЛЯПІНА К.М.  Цей інструмент називається, ми його не самі винайшли. Ми просто взяли найкращу світову практику в європейських країнах, ми ж сунемося в Європу. То і наша влада має працювати, як європейська. Так от, м-тест, це сноубізнестест, який застосовується майже у всіх європейських країнах, перед тим, як прийняти будь-яке регулювання, яке розповсюджується на малий бізнес, орган влади має порахувати, чого буде коштувати виконання цього регулювання не для бюджету, а для бізнесу. Оця вимога сьогодні підготовлена. Сьогодні проект постанови, яким впроваджується цей м-тест, засланий в уряд. Нам навіть закони ніякі змінювати не треба, все передбачено законом. Можна це зробити одною постановою. Мій заклик до вас: давайте разом зараз всі напишемо лист....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тридцять секунд, будь ласка.

 

ЛЯПІНА О.М. Напишемо всі від всіх асоціацій листи в Кабмін про те, щоб ця постанова про цей м-тест  була ухвалена. Тому що це ваш інструмент – довести владі, що доцільно, а що недоцільно вводити, що треба, а що не треба скасовувати, це ваш інструмент в першу чергу.

Друзі, давайте разом це зробимо. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Шемета Альгірдас, бізнес-омбудсмен в Україні. Він виступить із темою: Роль бізнес-омбудсмена у вирішенні проблем малого та середнього бізнесу. Будь ласка.

 

17:45:45

ШЕМЕТА А.

Добрый вечер, уважаемые бизнесмены! Я очень кратко хочу представить новый инструмент для бизнеса – институт бизнес-омбудсмена, который начал свою деятельность 4 месяца тому назад. За этот очень короткий срок мы получили от бизнеса более 360 жалоб, 84 процента этих жалоб пришло от малого и среднего бизнеса, то есть  то, что приходит к нам, мы видим, что происходит с малым и средним бизнесом.

За эти четыре месяца мы закрыли уже 40 дел, то есть нашли решение, которое помогло бизнесу в его деятельности; подготовили два системных отчета: один по подключению к электричеству (тут вопрос электричества был, как раз поднимался), второй отчет – по проблемам, связанным с зоной АТО и Крыма. И здесь говорили о компенсациях предприятиям по мобилизованным сотрудникам. Мы выдвинули этот вопрос и, я надеюсь, уже в скорейшем будущем будут приняты решения по компенсации бизнесу за мобилизованных сотрудников за те месяцы, за которые не было компенсировано.

Прямой финансовый эффект нашей деятельности за четыре месяца, подчеркиваю – прямой, 110 миллионов гривен. То есть это возвращенный НДС, это аннулированные штрафы, санкции бизнесу или другие прямые финансовые результаты, которые бизнес получил по поводу нашей деятельности.

Сосредоточусь на нескольких проблемах, которые бизнес выдвигает к нам, и объясню, как, мы думаем, эти проблемы можно решить.

Первая, и самая важная, проблема – это проблема администрирования налогов. 40 процентов от всех жалоб приходит как-раз по этому поводу.

Другая проблема, и это я называю национальным портом Украины, это действия силовых структур против бизнеса.  Мы получаем 20 процентов от всех жалоб по этому вопросу.

Сейчас мы заканчиваем системный отчет по  администрированию налогов и там будет как  представим и проблемы, так и представим и  решения этих проблем.

Здесь, так как время лимитировано, я просто кратко пройду по самым важным  рекомендациям, которые мы намерены предложить в сфере администрирования  налогов.

Первое. Это возврат НДС. Много говорится, мало делается. Многомиллиардная задолженность бизнесу как была, так она и остается. Что мы думаем нужно сделать? В первую очередь, признать невозвращенный НДС внутренним долгом страны и договориться с бизнесом о том и… как, когда, в какие сроки в прозрачном виде возвратить этот долг бизнесу.

Тем же самым временем важно сделать так, чтобы все текущие возвращения по НДС были выполняемы и, чтобы те, которые  задерживают возвращение, были наказаны.

Третья, и очень это важно, прекратить планирования возврата НДС в расходной части бюджета. Во всех нормальных странах мира НДС планируется как чистый доход, то есть уже за исключением возвращаемого НДС. Возвращаемый НДС – это деньги бизнеса, это не деньги государства, и поэтому (Оплески)

 И поэтому, когда они ставятся в бюджет, тогда есть оговорка, что вот в бюджете нету денег, а этого не должно быть, если это будет чистый доход от НДС такая проблема просто будет устранена. Мы тоже считаем, что важно устранить возможность ручного вмешательства системы электронного декларирования НДС. Отменить требования пополнения НДС-счетов средствами предпринимателей, я нигде не видел такой системы, это очень интересное изобретение здесь в Украине, которое…

 

ГОЛОВУЮЧИЮ. Будь ласка, 2 хвилини тоді додайте.

 

ШЕМЕТА А. Которая просто съедает оборотные средства предприятий. (Оплески)

Второй момент. Проверки, налоговой проверки.

Я тут скажу так, что там, где нужно работать со скальпелем, налоговые органы часто работают с кувалдой. И это, очевидно, это очевидная, как сказать, правда.

Что мы предлагаем делать? В первую очередь, это найти современную централизованную систему оценки рисков. То есть не идти по всем предприятиям подряд, а оценивать риски и точечно идти в предприятия, которые действительно являются рискованными. Мы считаем, что нужно запретить неплановые проверки без сигнала и системной оценки рисков. То есть централизованная система оценки рисков должна дать сигнал. И только по этому поводу внеплановые проверки, они должны быть возможны.

Мы считаем, что нужно запретить неформальные задачи инспекторам по сбору санкций и штрафов. Налоговики говорят, что нет таких планов. Но мне бизнес говорит, и я это вижу, что неформально такие планы существуют. И это нужно просто прекратить.

Следующий момент. Отменить формальную или не формальную инструкцию налоговикам судиться до конца, идти до кассации. (Оплески)

У меня есть случай. Вопрос о 4,5 тысячах гривен. Налоговая идет до кассации. Посчитайте только бумагу, которая была использована для этой… для…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу включить ще одну хвилину. Я бачу залу цікаво. Так же ж? Включіть ще, будь ласка, хвилину.

 

ШЕМЕТА А. Следующий момент. Введите жосткие санкции за невыполнение решений судов.  Даже после решения суда налоговые органы просто не выполняют эти решения, а требуют еще какие-то справки, для того, чтобы выполнить. Этого не должно быть.

И конечно другой момент. Стан 9. Это важно для малого бизнеса. Это когда, ну вроде бы не находят бизнес на месте регистрации.

Ну просто я не понимаю почему это делается?

То есть, ну это внутренняя система, которая… просто нужно отменить. И использовать современные методы коммуникации с бизнесом, для того, чтобы, как сказать, бизнес выполнял свои обязательства и государство имело средства, возможности коммуницировать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, скільки ще?  Ще, будь ласка, одну хвилину. Але дуже прошу закінчити після одної хвилини.

Дякую.

 

ШЕМЕТА А. Сейчас я заканчиваю.

Администрирование обжалований. Мы считаем, что администрирование… административное обжалование, извините. Мы считаем, что нужно ввести обязательное участие независимых экспертов в ходе административного обжалования. Теперь все варится в собственном соку. Нужно… нужен взгляд со стороны, когда бизнес жалуется на решение… на решение налоговых органов.

Мы считаем, что нужно запретить возбуждение уголовных дел пока жалоба бизнеса не рассмотрена в административном порядке. Часто все находится параллельно. То есть административный порядок и уголовное дело.

И ведение системы внутреннего контроля, который бы оценивал качество работы инспекторов и наказывал тех, которые работают не по правилам или…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ШЕМЕТА А.  Последние, так как времени нет.

Второй вопрос – это вопрос по возбуждению уголовных дел против бизнеса. Так как времени нет, мы… я просто скажу, что мы тоже на следующий квартал планируем системный отчет по этому вопросу и предложим то, что нужно сделать, чтобы это произволие в сфере… у силовых органов просто прекратилась. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за цікаву ґрунтовну доповідь.

І до слова запрошується Абромавичус Айварас, міністр економічного розвитку і торгівлі України, власне, буде виступати на тему "Стан розвитку малого і середнього підприємництва в Україні, та його пріоритети". Будь ласка.

 

17:56:41

АБРОМАВИЧУС А.

Ну, мне, как и коллеге из Литвы, наверное,  чуть больше времени, потому что мы из Литвы чуть медленнее разговариваем. Поэтому… На самом деле большое спасибо, что вы так долго сидели обсуждали сложные темы и дождались вот позднего час. Извините, что задержался на Кабинете Министров. Мы тоже приняли несколько достаточно важных решений для облегчения, в том числе некоторых отраслей бизнеса, ведений условий и так дальше.

Абсолютно ясно, что ситуация в стране остается сложной.  На экономическом  фронте все борются за выживание, все борются за то, чтобы развиваться дальше. Все равно не стоят на месте. И, насколько мне известно, в некоторых случаях улучшение видно, в некоторых улучшение, к сожалению, улучшение наступит чуть-чуть больше. И мне как в принципе предпринимателю в душе, я с 20 лет занимался  бизнесом, основал бизнес и помогал основать, развивал, продавал, покупал. И в итоге, я сейчас вроде бы и бюрократ, но в душе, я остаюсь предпринимателем, поэтому мне  вдвойне больно наблюдать за ситуацией, когда ситуация не улучшается такими темпами, какими бы хотелось. 

Я полностью согласен с одним, из здесь раньше выступавшим, который  сказал: "Нужны три вещи для успешного развития экономики и всех предпринимателей, и  бизнеса в целом: первое – налоговая реформа, второе -  демонополизация и деолигархизация и  борьба с коррупцией".

Только не согласен с одним, что коррупцию поставили на последнее место.  На самом деле  коррупция – это настолько такое зло, что оно, с жирной точкой, должно стоять обязательно на первом месте.  И не верьте тем, кто говорит, что  во всех странах есть коррупция, вот посмотрите:    у этих тоже там кого-то посадили и так далее.

Я вел бизнес в больше, чем 18 странах Восточной Европы, в некоторых, в ранней стадии  развития, в некоторых, в поздней стадии развития – нет нигде такой коррупции. Нет нигде такой ситуации,   где вот на каждом шаге, где вы делаете бизнес, какие-то злоумышленники подходят, выпрашивают эти деньги и причем, сидят с золотыми часами, хорошими машинами и так далее -  этого не должно быть, это опять же вдвойне   обидно.  Потому что я пришел, опять же, на эту позицию ожидая, что  после Революции достоинства, это все прекратится. Вот прошло 9 месяцев и могу полностью сказать, что это пока, к сожалению, не прекратилось.

И  то, что мы делаем на экономическом фронте, с другими министрами, которые пришли из бизнеса – это будет ничего не стоить, это  дорога   будет очень длинная, если все-таки правоохранительные органы не начнут работать так как они должны работать и как мы все от них ожидаем.

Поэтому я не ожидал, что в данный момент  я скажу, что моя миссия улучшения инвестиционного климата в стране и борьба с коррупцией, потому что первое невозможно без второго. Но с коррупцией обязательно нужно бороться, в своем министерстве мы боремся через сокращение штата. В своем министерстве мы боремся через дерегуляцию, чем меньше стыков бизнеса с государственными структурами, тем меньше коррупции.

Если вы, два предприниматели, имеете какие-то общие деловые отношения, какая там коррупция может быть? Что один другому даст взятку и тот обратно даст, нет такого нету. А вот когда есть момент когда сходиться бизнес и государство зразу  возникает возможность коррупции.

Поэтому обязательно с этим нужно бороться, отменять разного рода разрешительные моменты, лицензии, и так дальше, потому что все это взятки везде и везде это время которое бизнес тратит.

Хочется все-таки, чтобы в итоге создали абсолютно благоприятные условия для ведения бизнеса для всех субъектов, но прежде всего для малого и среднего бизнеса. Он должен стать центром, драйверами экономического развития – это абсолютно ясно для всех.

Потому что вы активная часть населения со своим независимым мнением, инициативой, умением внедрять инновации, новые технологии, двигаться вперед. Это та часть общества, которая в итоге станет сильным ядром демократического общества, которое создаст средний класс, который не продает свои голоса за гречку, не будет давать взятки и будет создавать рабочие места.

Какую  бизнес-среду мы создаем? Абсолютно для всех мы хотим создать благоприятные условия, привлекательные, удобные, простые, без репрессивных органов, без  давления со стороны фискальных служб, без нецелесообразных разрешений и лицензий – все должно быть сделано, чтобы бизнесу было бы легче и проще дышать.

Что мы уже сделали? Макроэкономическая стабилизация – это раз, множество инициатив по дерегуляции – это два, мораторий на проверки – три…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки? Дві хвилини, будь ласка.

 

АБРОМАВИЧУС А. Реформа госконтоля, международная программа.

Почему важна макроэкономическая стабилизация? Все говорят о доступных кредитах. Доступный кредит – это функция двух вещей: стабильная банковская система и доверие к банковской системе и низкая инфляция. Стабилизируя макроэкономическую ситуацию, когда нету скачков инфляции, когда курс национальной валюты стабилен, мы делаем первый шаг к тому, чтобы в среднесрочной перспективе обязательно были бы кредиты по доступной процентной ставке.

Дерегуляция, Ксения уже говорила об этом. 201 болевая точка, которые определили. Множество, около 94-х уже удалили, столько же еще в процессе.

Что касается моратория, я полностью верю, что касается моратория, это было эффективное средство в поддержке малого и среднего бизнеса и его обязательно нужно продлить до того, как мы не реформировали государственный контроль. (Оплески)

Что касается органов контроля, мы уже подали в Верховную Раду законопроект о реформировании госконтроля, в том числе по созданию, значит, интегрированной системы, где будет в публичном пространстве: кто, когда, к кому и почему идет в гости. Пусть все всегда знают, кого кто будет инспектировать и контролировать, и так дальше, это нормальная практика и проверяющий должен иметь опросник, с которым приходит, и бизнес должен иметь опросник, и только проверяет по этим вещам, которые там  определены, это очень важно,

Что касается международных программ, здесь тоже множество подписали и EUROSHOP-программу – 55 миллионов евро, создание 15 региональных центров малого и среднего бизнеса. Верю, что в самые первые числа нового года это заработает, это совместный проект, в том числе Европейского Союза и Европейского банка развития и реконструкции. Тоже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, можливість закінчити пану міністру.

 

АБРОМАВИЧУС А. Да. В процессе подписания программы создания Фонда гарантирования кредитов в размере 40 миллионов евро, которые по мультипликатору будет в итоге около 4 тысяч  компаниям маленьким давать кредиты до 40 тысяч евро. И это заработает в ближайшем будущем. Есть множество других, но хотел бы по программам, и на нашем сайте это все висит, но хотелось бы сказать по пару здесь вещей то же, что сказали.

Что можно ожидать от правительства, от Министерства экономики в ближайшем будущем, в том числе три вещи. Антимонополия – полностью согласен. Здесь упоминалось "Мегаполис". На прошлой неделе, или позапрошлой, как раз всех собрал у себя в министерстве, всех стейкхолдеров, и как раз обсуждали тему "Мегаполис". Оборот у этой компании – 40 миллиардов гривен, 40 миллиардов гривен. То есть все сигареты идут через дистрибуцию, маржа абсолютно колоссальная. Что они сделали сейчас: они уже объявили, что ищут человека по связям с правительством, потому что повысились риски, что регуляторная среда по отношению к этой компании изменится.

Мы передали весь пакет документов в Антимонопольный комитет, и вот задача перед новым руководителем, который тоже пришел из бизнеса, очень ясно поставлена.

Обсуждаются последние два дня очень активно земельные вопросы. Еще вот на следующей пленарной неделе, я надеюсь, что все-таки подадим законопроект, что касается облегчения условий регистрации земли. Это очень сильно поможет, я думаю, предпринимателям.

И здесь тоже обсуждался момент по присоединению к электрическим сетям. У нас это 177 дней в целом, ситуация полностью не нормальная, полностью монополизирована, там, олигархами, минигархами и кем-то еще. Так не должно быть. Поэтому мы и сидим на 96-ом месте в рейтингах "Doing business" и отстаем по всем этим планам. И это тоже  обсуждается сейчас в Минэконом… Минрегионразвитии и тоже в ближайшем будущем, значит, изменения, что касается  присоединения к сетям  будет  сделано.

Просто констатирую. Что хотел сказать? Что лично я считаю, что все контролирующие органы на данном этапе развития нашей страны  это зло. Пока мы их радикально  не организируем, как сказал министр юстиции, ситуация не изменится. Мы можем  10 процентов уволить,  10 процентов добавить – ничего не изменится. Только жесткими радикальными методами на примере реформы дорожной полиции, только так это можно побороть: всех выгнать и только новых по конкурсу принять уже по совсем другим заработным платам. И в количестве, которое  несопоставимо меньше, которые есть сейчас.  А старую "банду" этих товарищей – геть! И я уверен, что у нас получится. (Оплески)  И я уверен, что в итоге мы обязательно придем   к процветанию экономики, процветанию вашего бизнеса. Поэтому зарабатывайте, держитесь. Успехом вам в вашей деятельности. Большое спасибо. (Оплески)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. 

Шановні колеги, ми ще маємо кілька виступів від народних депутатів України. І я єдине, що можливо попрошу, щоб так само було в межах регламент з 5 до 3  хвилин, як це було для всіх інших виступаючих.

Я запрошую до слова Бєлькова Ольга Валентинівна, народний депутат України.  

Буде звернення до депутатів, і депутати будуть мати змогу відреагувати. Дякую вам.

 

18:07:44

БЄЛЬКОВА О.В.

Добрий день, шановне товариство! Я відчуваю такий накал у цьому приміщенні сьогодні.

Ми надзвичайно вдячні вам, що ви привітали до Верховної Ради. Я уважно слухала всі ваші виступи, записувала всі проблеми. Я от відчуваю, як громадянка, всю ту біль, весь той масив проблем, про які ви говорили. я вас чесно, відверто скажу, частина з них я не зможу для вас вирішити, як народний депутат, але частину я занотувала, тому я не буду зупинятися на тому, що ви і самі мені розповіли.

Дуже рідко насправді депутатам доводиться звітувати пере людьми про те, що вони вже зробили. Як правило, щось обіцяють, що виконають обов'язково, якщо їх виберуть.

Дозвольте я використаю свою хвилинку для того, щоб і у вас була інформація про те, що  я вже зробила, і , можливо, це змінить на краще ваше життя і те, як ви ведете свій бізнес.

Я прийшла у парламент з такого венчурного бізнесу, де ми фінансували ІТ-стартапи. Я точно знаю як це працює і що дійсно сьогодні розвивається. І тоді я поставила собі задачу, щоб в Україні електронний бізнес був прирівняний до звичайного. Як правило, це стосується малого та середнього бізнесу, я присвятила 3 роки тому, щоб Верховна Рада засвідчила те, що електронний бізнес має такі самі права в Україні, як і звичайний традиційний. Як правило, я виступаю перед бізнесменами, які вже ведуть цей бізнес. І я розумію, що сьогодні, можливо, вам здається, що я говорю про щось дуже не… таке, що до вас не відноситься. Але якщо у мене є для вас одна порада, прохання від депутата. У нас від вас очікування одні, що ви будете працювати ефективно і з прибутком.

Так от я як бізнесмен, в колишньому як людина, яка вела цей бізнес, я точно знаю, що частину з тих проблем, про які ви сьогодні говорили, саме завдяки переходу на електронні платформи, ви зможете вирішити. Ви будете менше спілкуватися з державними органами. Вони не будуть до вас приходити, перевіряти і так далі. Ви здешевите своє ведення бізнесу.

Тому я не хочу витрачати ваш час. Я лише хотіла звернути увагу на те, що сьогодні у вас з'являються нові можливості. Не чекайте, поки держава створить вам виключно пільговий режим. Або вирішить за вас, де вам працювати: чи на тому шматочку землі, чи на іншому. Вже сьогодні люди з Донецька торгують он-лайн людям і продають свою продукцію на Західній Україні. Цей бізнес зростає, не залежно від політики держави, кожен рік – 40 відсотків.

Я прошу вас прийти додому і переосмислити, чи є у вас можливість зробити хоча б якусь частину вашого традиційного бізнесу сьогодні електронною. Це і є моє звернення до вас. Дуже дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Данченко Олександр Іванович, виступ, Правовий захист учасників ринку інформаційно-комунікаційних технологій. Будь ласка.

 

18:11:06

ДАНЧЕНКО О.І.

Доброго дня, пане головуючий! Доброго дня, колеги! Я прийшов сюди з виступом трішечки іншим, який я готував, і вже в процесі такого жвавого обговорення вирішив його змінити.

Я є Олександр Данченко, фракція "Самопоміч", голова Комітету з питань ІТ та інформатизації.

По-перше, я дуже вдячний за ту атмосферу, яку ви тут створили. Я почуваю себе нормальним бізнесменом, тому що ще півтора тому я в страшному сні не думав, що я буду у парламенті. Але ситуація так склалася, що якщо не ми, то хто ж. Не можуть всі піти на фронт і я пішов в парламент.

Я перший раз за ці 9 місяців побачив, що в цьому залі можуть сидіти люди, не горлати, тихенєчко працювати. Я вам дуже вдячний за це. І, мабуть, якби ви тут сиділи в цьому парламенті результати були б інші.

Але. Тому перше, я дуже вдячний за дуже цікавий діалог.

По-друге, я хочу підтримати колег з Кабінету Міністрів про те, що і Ольгу  Бількову, мою колегу, що не все так воно погано і давайте співпрацювати разом.

Тому що, якщо просто критикувати, воно нічого не буде. Те, що важко, погано, це зрозуміло. Але ось ту інформацію, яку ви зараз надали нам, вона є результатом не якихось там записок, подань - це жива інформація. Це дуже важливо.

Щоб я хотів сказати, що всі країни світу свій бурний… бурне зростання робили через дійсно розвиток ІТ-спільноти або такого цифрового суспільства. І дуже важливим є впровадження електронних систем в державі – врядування, електронних… все, що можна повинно бути онлайн. Потрібно зняти цей бар'єр між користувачем, бізнесменом і державою. Не повинно бути контакту. Це є надважливим завданням. І корупція, про яку ми кажемо, вона дуже швидко, дуже швидко може бути знівельована різними онлайн електронними сервісами.

Дуже важливо нам разом з вами перейти від сировинної моделі економіку, яку ми зараз з вами маємо до економіки знань про те, що ви зараз всі кажете, Україна – високопрофесійна, інноваційна держава. І тому я дуже хочу, я дуже хочу, щоб якнайшвидше, а для цього потрібна також політична воля і я тут з вами повністю погоджуюсь, якої зараз в нас немає, як в Естонії, в Литві, в Німеччині по запровадженню новітніх сервісів по боротьбі з корупцією.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ДАНЧЕНКО О.І. Я дуже ще раз хочу подякувати вам за такий конструктивний діалог. На жаль, п'ять чи сім депутатів в залі, це дуже мало, і я приношу своє вибачення за це. Депутатів, звичайно, повинно бути більше, тому що, якщо це парламентські слухання, то їх повинні чути всі також. І я ще раз дуже вдячний вам за такий конструктивний діалог. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Будь ласка, Королевська Наталія Юріївна.

 

18:15:01

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, уважаемые присутствующие, я внимательно слушала все, что сегодня происходило в зале. Хочу сказать, что  мне это все  напомнило такую историю: "ежики кололись, плакали, но продолжали кушать кактус". Спасибо. (Оплески)

          Мы с вами здесь встречались в 2010 году. Первый раз я выступала на этой трибуне в 2003, когда проходили первые парламентские слушанья, я была в роли предпринимателя. И я искренне тогда верила, что вот я выйду, им расскажу, они услышат, поймут и обязательно все исправят. И все не получается только потому, что они просто не знают как нам хреново. Потом я пришла в парламент и поняла, что они знают это лучше нас, потому что знают, как делать хреново.

Потом в 2010  мы собрались с вами в этом зале, здесь сидел Тигипко, и мы ему говорили: не делайте, ну не делайте, ну мы хотим по-мирному, мы не    хотим идти на налоговый майдан, все будет хорошо, давайте  договоримся.    Но посчитали, что будет все хорошо, но по-ихнему. Поэтому был  налоговый майдан. Но смогли  хоть немножко, но победить, но смогли хоть   немножко, но доказать. 

Сегодня я тоже слушала внимательно очень представителей правительства и других    структур.  Слушала их и думала: Господи, вот мы с вами написали законы и лицензии отменили,  и декларативный принцип приняли и ГЧП приняли, и мораторий ввели. И  Ксения Михайловна хорошо это знает, мы все это в комитете вместе делали,  писали, принимали, радовались, отчитывались…  Но ничего же не работает. Не работало. Не работает. И с такими подходами, и не будет работать! Потому что сегодня,  не надо делить, какая экономика будет завтра, какие налоги нам нужно принять: выше налог на зарплату, ниже налог на зарплату, больше  НДС, меньше налог на прибыль. Слушайте, да какая разница?  Платить то не чем! Ну, какая разница, какой он будет?!

Вопрос же совершенно  в другом. Сегодня только 40 процентов бизнеса официально находится в тени, а неофициально – больше  60-ти, а то и 70! Ну, какая разница?! Вы задушите  эти несчастные  40 процентов! Но 70,  то процветают.  Потому что    коррупционный налог сегодня намного выгоднее, чем легальный налог. И мы должны сегодня думать только об одном: как нам сделать условия легальные выгоднее, чем не легальные. И точка. И не думать ни о чем другом. Мы можем десять раз отменить трудовые книжки, они, кстати, уже никому и не понадобятся, я вам хочу сказать, потому что безработица растет таким темпом, что реформа пройдет сама собой. Мы можем еще сто раз придумать какие-то открытые окна и закрытые. Вот здесь сегодня говорили, как за 5 минут зарегистрировать бизнес. Слушайте, да какая уже разница за 5 минут его зарегистрировать или за 5 часов, или за 5 суток. Вопрос сегодня в том, ты зарегистрировал бизнес? Это равносильно тому, что ты купил билет к прокурору. Потому что как только мы открыл предприятие, тебе уже можно предъявить претензию, все. И пока до тех пор, что наш весь бизнес будет ходить под постоянным гнетом…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. 20 секунд.

Поэтому я хочу сказать одно, может быть и хватит, может быть и нужно молчать, но я хочу сказать, что я перед вами честна, потому что я говорю это все 5 лет и говорю свою позицию одинаково, и все, что в силах, то дело. Но хочу сказать одно, что иностранцы к нам приедут работать только в правительство, они не приедут туда на малые предприятия и они не принесут нам инвестиции. И возможность, сила и воля сегодня заключается только в вас, и будущее Украины тоже заключается в вас. Поэтому хочу пожелать одного: веры, надежды, любви, характера и всегда идти только…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Димчак Руслан Євгенович, стимулювання розвитку підприємництва в Україні, будь ласка.

 

18:19:08

ДЕМЧАК Р.Є.

Добрий день, шановні колеги! Тут дуже багато представників саме бізнес-асоціацій. Я сам довгий час очолював федерацію роботодавців Києва, бачу тут знайомі обличчя і сам з бізнесу, і мислю як бізнесмен, відчуваю вас. Я хочу, щоб ви знали, що таких депутатів є критична маса зараз у Верховній Раді і ми розуміємо. Можливо це не тими темпами йдуть ті зміни, які б нам хотілося самим, але ми ці зміни робимо. І, якщо говорити про основні позиції, які потрібно регулювати, я би виділив це, ділову активність, це дерегуляція і інвестиційна привабливість.

Дійсно, що які б ми податки ви ставили, якщо товар не продається, якщо немає ринку, якщо немає прибутку, то немає з чого його платити. От давайте згадаємо 2006-2007 рік, хіба тоді податки були нижчі? Навіть вищий податок на прибуток, наприклад, був вищий чим зараз, всі інші податки були такого самого рівня. Але бізнесмени згадують ті часи, як самі успішні. Звичайно, ми розуміємо в чому була суть успіху? Тому що споживчий ринок був підігрітий споживчими кредитами, відповідно все гарно продавалося. Ми зараз, на сьогодні, повинні стимулювати ринок, але не через споживчі кредити, а через виробництво. І використати цей момент для того, щоб капіталізувати бізнес, для того, щоб ми могли зараз, коли ми реструктуризували зовнішні кредити використати, зараз у нас є передишка, використати ці ресурси для того, щоб провести, законодавчо забезпечити механізми трансформації кредитних зовнішніх ресурсів у дешеві кредити  для малого і середнього бізнесу із обмеженням ставки для тих самих банківських установ.

Я сам вхожу до комітету, заступник голови Комітету по фінансовій політиці і банківській діяльності, і я вже бачу, що макроекономічні показники  дійсно стабілізувалися. Ми бачимо це по курсу, по зменшенню облікової ставки. Я сподіваюсь, що ця  облікова ставка буде в подальшому в Національному банку зменшуватися, тому будуть і внутрішні додаткові створюватися можливості для кредитування  нашими банками.

Але крім того, наприклад, такий ринок, як ринок капіталів, він взагалі не працює. Тобто у нас 50 відсотків фінансового ринку не працює, і я сподіваюсь, що за допомогою зараз і нової команди, яка  є в Комісії по цінним паперам і фондовому ринку, ми зараз запустимо цей ринок, і запуститься, у тому числі, і ринок капіталів біржі. Особлива надія на спотовий ринок сільськогосподарської продукції.

Багато було при кожному Кабінеті Міністрів бажання змінити податкову  систему. Але  сама основна проблема, навіть якщо сьогодні ті презентовані  податкові зміни, вони не міняють… вони міняють трошки ставки, але не міняють принципу. Нам потрібно перерозподілити із бізнесу на фізичних осіб. Нам не потрібно міняти  там 15-20 відсотків, нам потрібно зменшити, радикально зменшити податки на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 30 секунд.

 

ДЕМЧАК Р.Є. ...юридичної особи, а збільшити податки на землю, на розкіш, на нерухомість.

І саме головне, що зараз є, це політична воля. Президент на Національній раді реформ сказав, що давайте радикальніші зміни. А виникають ГЕП-розриви, які він бере на себе відповідальність провести переговори з Міжнародним валютним фондом для того, щоб вони дали нам  можливість провести ці реформи і це саме головне. Ми як президентська партія БПП, фракція…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Десять секунд.

 

ДЕМЧАК Р.Є. …Президента і закликаємо всіх швидше реалізувати ці  ініціативи. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Останній виступ від народних депутатів. Кірш Олександр Вікторович: майбутнє спрощеного оподаткування. Будь ласка.

 

18:23:12

КІРШ О.В.

П'ять років відбувається спроба, чергова спроба знищення єдиного податку, не вийшло в 2005, не вийшло в 2010 – не вийде і зараз. (Оплески)  Тому я вимагаю, не витрачати зря зусиль і не чіпати єдиний податок брудними руками Міністерства фінансів України, не чіпати, це по-перше. (Оплески)

По-друге, негайно скасувати систему електронного адміністрування ПДВ як ганебну корупційну злочинну, антиукраїнську систему знищення  української економіки. (Оплески) Це афера, це авантюра, такого немає бути в Україні, а  хто запровадив, має відповідати перед законом.

І, по-третє, найголовніше. Я не первый раз присутствую на парламентских слушаниях по вопросам налогообложения, но я впервые столкнулся с тем, что практически весь бизнес, и не практически весь - это с учетом депутатов и членов правительства практически все выступающие, - а бизнес весь одностайно, единогласно впервые за всю историю Украины и за все парламентские слушания не просто не поддерживают налоговую политику государства, а выступают активно против. Это очень серьезный звоночек. Услышьте его, в стране зреет бунт! (Оплески)

 Министр финансов и глава налоговой не справляются со своими обязанностями. В стране зреет не налоговый бунт, те, кто здесь собрались, - это не худшие бунтари в стране, это работодатели. В стране зреет очень серьезное сопротивление, мы можем отдать власть вчерашним. Немедленно заменить главу налоговой и министра финансов Украины! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Завершились всі виступи від народних депутатів України.

І зараз я запрошую до заключного слова голову Комітету з питань промислової політики та підприємництва пана Галасюка. І прошу підвести загальний підсумок парламентських слухань.

 

18:25:38

ГАЛАСЮК В.В.

Шановні колеги! Я надзвичайно вдячний вам за вашу енергію, за вашу відвертість, за вашу критику, яку ми почули. Ми обов'язково врахуємо те, що ви нам сьогодні сказали.

Я хочу сказати, що  надзвичайно важливо, я думаю, що це сьогодні сигнал для уряду налагодити  нормальний відкритий діалог з бізнесом, щоб це відбувалося не раз в 10 років чи в 5 років в форматі  парламентських слухань. Хто заважає проводити такі слухання, як сьогодні казали, не просто там з американською чи європейською бізнес-асоціацією, а робити зустріч з малими і середніми підприємцями в форматі ключових  міністрів, в форматі з'явилася нова, надзвичайно корисна площадка бізнес-омбудсмена. Ну ви подивіться, сьогодні дуже жорстка дискусія  і критика.  Але є ж певний конструктив. Ми ж бачимо, що дещо… дещо змінюється, так чого ж нам не почути один одного і чого не зробити такий діалог нормальним, щоб ваша позиція впливала на  державну політику. Ми зобов'язані це зробити.

Ми, зі свого боку, будемо пропонувати  відповідні зміни і Голові Верховної Ради у тому числі щодо змін регламенту парламентських слухань, щоб наступного разу ми їх проводили в іншому форматі.  Для того, щоб ті, хто подають заявки ми будемо проводити на сайті вивішувати всі тези доповіді, вивішувати всі назви  виступаючих, проводити рейтингове голосування. Ви самі будете вирішувати: ті, хто будуть виступати на  слуханнях. От як ми будемо робити. Тому постійний діалог, постійна робота. Я хочу особливо подякувати всім, хто долучився до організації цих слухань, їх дуже довго не було. Особливо членам Комітету промислової політики та підприємництва, Олександрі Володимирівні Кужель, яка надала більше всіх пропозицій і дуже цінних рекомендацій.

Шановні колеги, хочу подякувати тим представникам уряду, які сьогодні до нас прийшли, бо я вам хочу сказати, що сьогодні дисципліна в ложі уряду більша, ніж інколи під час "запитань годин до Уряду", народних депутатів до уряду. Тому сьогодні вони тут, сьогодні вони виступають останніми, сьогодні вони почули ті проблеми.  Ми просистематизуємо те, що сьогодні прозвучало, дуже велика  робота.

Я вас попрошу, щоб це не просто ми розшифровували парламентські стенограми, а щоб ті рекомендації,  по яких ви сьогодні озвучили, ви маєте конкретні рецепти рішення. Я вас прошу, будь ласка, сформулюйте їх, чим конкретніше ви дасте нам рекомендації щодо вирішення тих проблем, тим конкретнішими і більш корисними будуть рекомендації парламентських слухань, а деякі з них, вони найближчим часом стануть законними. І я вам хочу сказати, що нами напрацьований і ми вже реєструємо закон щодо персональної відповідальності не тільки посадових, а службових осіб, відповідальності усіх перевіряючих, у всіх, хто накладає будь-які штрафи або санкції на бізнес, вони будуть відповідати персонально своїм гаманцем, усім своїм майном…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилину.

 

ГАЛАСЮК В.В. Неправомірно винесені рішення у відношенні бізнесу. Тому ми вважаємо, що таким кроком ми дійсно поставимо дуже серйозний блок, бар'єр на шляху корупції. Бо кожен той перевіряючий, він тричі подумає, навіть, якщо його очільник його заставляє, чи йти проти закону, чи малювати ті потенційні, якісь корупційні штрафи, щоб потім вимагати з підприємця. Він того не буде робити, коли він буде знати, що він будете відповідати всім. Не тільки своєю заробітною платнею, а буде відповідати своєю машиною, квартирою і всім, що він має.

Тому таким чином ми, в тому числі, будемо боротися з корупцією. Тому я ще раз вам хочу подякувати за вашу відвертість, за те, що ви працюєте, за те, що ви зберігаєте ті робочі місця, не зважаючи на ті надважкі катастрофічні умови, які існують.

Давайте разом долати цю гідру. Дякую вам. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановні колеги.

Теж від свого імені хочу вам подякувати за дуже емоційну, але разом з тим дуже відверту розмову, яку ми змогли провести в цьому залі. Хочу наголосити, що вам були роздані проекти рекомендацій слухань. У своїх листах ви вже давати до них пропозиції. І прошу, ви можете, маєте змогу і надалі надавати рекомендації до цих рекомендацій. І всі вони будуть розглянуті, узагальнені і враховані при доопрацюванні на засіданні Верховної Ради України.

На жаль, не всі змогли сьогодні виступити. Я приношу вибачення, хто не зміг виступити. Але ви можете подати свій виступ. І в стенограмі, яка буде опублікована у Верховній Раді України, ваш виступ буде теж зазначений як один з виступів нашиїх парламентських слухань. І я сподіваюсь на те, що все, про що ми сьогодні говорили, обіцянки, які ми чули, і проблеми, на яких наголошувалось, що вони всі будуть успішно вирішені. І я сподіваюсь на нашу співпрацю, сподіваюсь на те, що ми спільно зможемо подолати всі труднощі, які перед нами сьогодні стоять.

Дякую за участь у нашому зібранні. Зичу міцного здоров'я. Бажаю миру, успіхів і активної праці на благо України.Слава Україні!  

Оголошую парламентські слухання завершеними.