ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

Реалізація в Україні міжнародних документів щодо

запобігання антропогенним змінам клімату

Сесійний зал Верховної Ради України

04 липня 2018 року, 15 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

 

15:07:26

ГОЛОВУЮЧИЙ.

Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, всім присутнім, всім учасникам парламентських слухань! І сьогодні відповідно до рішення Верховної Ради України ми проводимо парламентські слухання на тему: "Реалізація в Україні міжнародних документів щодо запобігання антропогенним змінам клімату".

Мені здається, що дуже важлива тема обрана і профільним комітетом, і профільним міністерством, за що ми їм щиро дякуємо, особливо напередодні саміту Україна-ЄС, який відбудеться вже наступного тижня. І зараз в Європейському Союзі головує Австрія, яка обрала для себе ключовою проблематикою свого голосування якраз кліматичні зміни і екологічну проблематику. Тому, шановні колеги, ми з вами тут рухаємося дуже так по-європейськи, в ногу з часом, і за що дуже варто подякувати ще раз колегам-депутатам, і урядовцям, які об'єднали нас навколо цих слухань.

Я хочу подякувати тому широкому колу експертів, науковців, спеціалістів, які сьогодні присутні на цих слуханнях. Нагадати хочу вам, що наприкінці 2016 року було започатковано новий етап міжнародного переговорного процесу щодо запобігання антропогенним змінам клімату, в якому активну участь бере і Україна, і, зокрема, в рамках конвенції сторін, Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату було проведено, конференції цієї, було проведено першу нараду сторін Паризької міжнародної кліматичної угоди, яка була чинності 4 листопада 16-го року.

Зазначену угоду, спрямовану на посилення виконання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, Верховна Рада ратифікувала у липні 16-го року, і ми стали однією з перших країн світу, яка ратифікувала Паризьку кліматичну угоду. І вона насправді є надзвичайно важливою, об'єднуючи на добровільній основі ті країни, які покладають на себе зобов'язання визначити власний рівень обмежень і обсягів викидів парникових газів і посильного його виконання.

З урахуванням цих прагнень країн світу перейти на використання 100-відсотково відновлюваних джерел енергії до середини століття імплементація Паризької угоди може створити відповідні умови в Україні та сприяти оновленню енергетики, транспорту, сільського господарства, власне, працювати дуже корисно на багато сфер нашого життя для того, щоб  Україна стала більш екологічно безпечною.

Ну, я сподіваюся, що сьогодні, шановні колеги, ми обговорюючи цю проблематику в колі експертів, так само зробимо дуже важливий такий крок, в тому числі і для просування законодавства в сфері екології українського до європейських норм і стандартів.

І, шановні учасники, я запрошую вас приступити до роботи. Ми не будемо такі довгі промови зачитувати вступні. Я пропоную наступний порядок денний, який запропонував профільний комітет.

Отже, Кабінет Міністрів України визначив доповідачем на парламентських слуханнях природньо міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака. І ми надамо йому 20 хвилин для доповіді. Також Комітет з питань екологічної політики визначив співдоповідачем першого заступника голови комітету народного депутата Диріва Анатолія. І ми пану Анатолію надамо 10 хвилин для виступу. Також регламентним комітетом передбачені запитання основним доповідачем, але я прошу вас в письмову вигляді подавати їх в президію, і ми залишимо 10 хвилин на кінець наших слухань для того, щоб наші шановні міністр і головуючий зараз у комітеті змогли відповісти на ваші запитання. Також ми маємо дуже великий лист, список бажаючих долучитися до дискусії.

І я пропоную, щоб ми обмежили виступ, такий самий, як надаємо народним депутатам України, навіть більше,  3 хвилини, тому що депутатам 2 надається на обговорення. Звичайно, я буду, якщо не вкладатися будете в цей хронометраж, 30 секунд додавати, але прошу все-таки пам'ятати про наш регламент.

Такий пропонуємо, шановні колеги, ми регламент нашої роботи. Парламентські слухання пропонуємо закінчити о 17:30–18 годині приблизно. І також я хочу нагадати, що за підсумками наших сьогоднішніх слухань, нашої роботи буде прийнято відповідну потім  постанову Верховної Ради України.

Дякую за увагу, за  прийнятий регламент.

І запрошую до головної доповіді міністра екології   і природних ресурсів Семерака Остапа. Будь ласка, пане Остапе, на трибуну вас запрошуємо.

 

15:12:38

СЕМЕРАК О.М.

Доброго дня! Шановна Ірина Володимирівна шановна головуюча! Шановні народні депутати, представники уряду, громадських організацій, учасники парламентських слухань!

Перш за все хочу подякувати особисто Голові  Верховної Ради Андрію Парубію, Першому віце-спікеру парламенту Ірині Геращенко, віце-спікеру Оксані Сироїд, лідерам парламентських фракцій, народним депутатам, за  підтримку урядових екологічних ініціатив у парламенті цього скликання. Я відчуваю, що природоохоронні проблеми не відходять на другий план, що є бажання у колег разом з нами зміцнювати український екологічний ландшафт і це надихає і мене, і все міністерство, і всю нашу команду до активної роботи.

Окремо хотів би подякувати профільному комітету, який очолює сьогодні Анатолій Дирів і всім членам комітету, які присутні сьогодні, в тому числі на парламентських слуханнях. Я переконаний, що усіх присутніх тут не варто переконувати у гостроті питання зміни клімату і наслідках такої зміни для всього людства на планеті. Саме протидія кліматичним змінам сьогодні стирає протиріччя між народами та державами, бо це є мета глобальної загрози і для людства. І на рівні боротьби з тероризмом, боротьба зі зміною клімату є пріоритетом всього цивілізованого світу, принаймні так це сприймають лідери європейських країн. І хотів би в підтвердження цього твердження процитувати Президента Франції, провідника Паризької кліматичної угоди Еммануеля Макрона, який сказав, що у нас немає планети "Б". Абсолютно з цим погоджуюся, і вважаю, що Україна зовсім не має часу для того, щоб перевіряти цю аксіому. На початку хотів би привести декілька цікавих фактів.

Відповідно до П'ятої щорічної доповіді Міжурядової групи експертів з питань змін клімату з ймовірністю 95-100 відсотків антропогенного впливу на кліматичну систему був домінуючою причиною потепління, що спостерігається з середини ХХ століття. Наслідки зміни клімату посилюються у майбутньому, насамперед мова йде про небезпечні погодні катаклізми, різкі зміни погоди, паводки, повені, сильні вітри, зливи і дощ, град, посухи, погодні примхи призводять до значних екологічних, економічних збитків у всьому світі. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, останні три роки стали трьома найтеплішими роками в історії спостереження. Це є яскравою ознакою тривалої чи довгострокової зміни клімату, обумовленою збільшенням концентрації парникових газів в атмосфері. За даними українського гідрометеорологічного центру, на кінець 2017 року підвищення середньої річної температури повітря в Україні становив 1,1 градус Цельсія, що перевищує підвищення глобальної температури.

Останніми роками майже вдвічі зросла повторюваність днів з максимальними температурними екстремами влітку, що перевищує 35 і 40 градусів Цельсія, які відносяться до екстремальних погодних явищ. На переважній частині України вже спостерігається тенденція до посилення посух і збільшення кількості та тривалості спекотних періодів, та посилення пожежної небезпеки, зросла повторюваність та інтенсивність гроз, сильних злив, граду, шквалів.

Сучасна зміна клімату на території України підвищує ризики для стану здоров'я населення, екосистем, водних, лісових ресурсів, сталого функціонування енергетичної інфраструктури та агропромислового комплексу. Лише за перший літній місяць випав сніг у Карпатах, і ми все це бачили і дивувалися цьому. На Закарпатті товщина цього покриву була в декілька сантиметрів.

Температура повітря на високогір'ї становила близько 1 градуса тепла. Сильні  дощі на Прикарпатті і Івано-Франківській області, в Чернівецькій області зруйнували кілометри доріг. Сотні будинків пошкоджені, лінії електропередач в тому числі, збитки вимірюються мільйонами гривень.

Подібні погодні умови сталися і в Європі. Наголошую, такі катаклізми вже непоодинокі випадки, є тенденція до їх частішого  прояву.

Світова спільнота занепокоєна проблемою зміни клімату вже кілька десятиліть, і у 1992 році 154 країни підписали Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату, а в 1997 році було прийнято Кіотський протокол до неї.

Україна, як держава є стороною учасницею обох угод. Рамкова конвенція ООН про зміни клімату містить загальні принципи та наміри стабілізації концентрації парникових газів в атмосфері. Кіотський протокол закріпив кількісні зобов'язання щодо обмеження або скорочення викидів парникових газів протягом 2008-2020 років, однак лише для певної кількості сторін.

Не омину, звичайно, і подію, яка відбулася в грудні 2015 року. Насправді, з моєї точки зору це є історична подія - прийняття нової глобальної кліматичної угоди, Паризької угоди, яка закладає основу для іншого світу. Ця угода покликана об'єднати зусилля країн світу задля стимулювання  підвищення… стримання підвищення  температури повітря на планеті до  кінця цього століття в межах двох  градусів Цельсія за рівнем до індустріальної  епохи, і  в ідеальному  випадку  підвищення середньої температури не повинно перевищити 1,5 градуса. 

Кожна з країн повинна буде самостійно визначити свою політику щодо  зниження або обмеження  викидів парникових газів. Менше ніж за рік, 4 листопада  2016 року угода набрала чинності. І я пишаюся тим, що  український парламент  одним з  перших у Європі ратифікував Паризьку Угоду і Україна була першою європейською країною, яка  закінчила процедуру ратифікації, передавши ратифікаційні грамоти у Секретаріат конвенції. Цим самим  ми продемонстрували  світові, що Україна  відповідально ставиться до кліматичних змін і готова діяти рішуче.

У рамках Паризької угоди в 2015 році  Україна подала свій  національний визначений внесок із скорочення викидів парникових газів, який не перевищує 60 відсотків у 2030 році від рівня викидів  парникових газів у  1990 році. Як це передбачено Паризькою угодою до  2020 року, Україна подасть свій  оновлений національно визначений внесок  разом з усіма країнами-учасниками Паризької угоди. 

Окремо наголошу, що  Україна  підписала та ратифікувала Угоду про асоціацію між  Україною та Європейським Союзом, є також  договірною стороною Енергетичного Співтовариства і  підписантом та договірною стороною Енергетичної хартії. Як сторона відповідних міжнародних угод Україна забезпечує виконання зобов'язань за ними. Зокрема, про надання звітності  про викиди та поглинання  парникових газів, забезпечення  функціонування національного електронного  реєстру антропогенних викидів та абсорбцій парникових газів, розробки національної стратегії низьковуглецевого  розвитку та стратегії адаптації до змін клімату, подання та оновлення  на постійній основі національно визначеного внеску України  до Паризької угоди тощо.

Виконання цих зобов'язань потребує цілісної і послідовної державної політики у  сфері зміни  клімату. Ми мусимо діяти відповідально до політики міжнародних організацій, враховуючи сучасні світові технології відповідно до потреб і, звичайно, пріоритетів України.

Формування і реалізація цілісної політики у сфері зміни клімату, гармонізованої з міжнародним законодавством, є мультидисциплінарною проблемою. Економічно і науково обґрунтовані рішення мають прийматися для всіх секторів економіки, включаючи енергетику, промисловість, агропромисловий комплекс, транспорт, водне, лісове, житлово-комунальне господарство, землекористування, а також охорону здоров'я, збереження і відновлення екосистеми.

Для таких  системних змін потрібна, в першу чергу, політична воля. Кліматичну політику слід розглядати не як одне з наших міжнародних зобов'язань України, а як шлях швидкої модернізації країни, як спосіб перебудови постсовкової олігархічної економічної моделі на економіку сталого розвитку. Повноцінна реалізація кліматичної політики – дорожня карта зміни країни, шлях до стрімкої… стрімкого економічного стрибка.

Я наголошую, ми не можемо й далі збільшувати видобуток вугілля в той час, коли ціна на сонячні панелі падає. Україна може продовжувати завозити старі бензинові автівки, тоді коли інші країни Європейського Союзу, такі як Німеччина до 2030 року ставлять собі за завдання 80 відсотків в секторі електромобілів, коли країни на кшталт Японії розвивають інші енергетичні моделі використання водневих джерел енергії і так інше. Ми, звичайно, може знаходити свій "велосипед", а можемо вже зараз скористатися кращими технологіями людства і вскочити у високорозвинене екологічно безпечне майбутнє.

Що ми вже зробили за півтора року? Кабінет Міністрів схвалив Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року. Концепція стала першим і єдиним за багато років цілісним нормативним документом. Реалізація концепції можлива через зміцнення інституційної спроможності скорочення антропогенних викидів і збільшення абсорбції парникових газів та забезпечення поступового переходу до низьковуглецевого розвитку держави, адаптація до змін клімату, підвищення опірності та зниження ризиків, пов'язаних із зміною клімату.

 З метою реалізації концепції кліматичної політики Міністерство природи розробило план заходів з реалізації згаданої концепції і цей план був схвалений урядом України у грудні 2017 року. План передбачає 49 заходів, з яких 33 спрямовані на запобігання зміні клімату та 16 – на адаптацію до його зміни. Мова йде про проект Закону про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, стратегію низьковуглецевого розвитку на відповідний період, стратегію адаптації до змін клімату України, національно визначені внески України до Паризької угоди, в тому числі його перегляд кожних 5 років, комплексний Національний план з енергетики зі зміни клімату на період 21-го – 30-го років, удосконалення фіскальних та ринкових інструментів скорочення викидів парникових газів.

Наступним кроком в імплементації Україною положень Паризької угоди стало розроблення Стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року. Процес розробки стратегії проводився Міністерством екології та природних ресурсів України за технічної підтримки проекту USA з квітня 2016 року по березень 2018 року шляхом проведення конференцій, спільних робот у шести технічних групах. І, дивлячись на сьогоднішній склад у залі, я впізнаю багато облич, які брали активну участь у роботі цих робочих груп і проведенні конференцій. Хочу сказати, що це сотні і сотні людей, які долучилися до цієї роботи.

Стратегія визначає узгоджене національне бачення щодо відокремлення економічного зростання та соціального розвитку держави від збільшення викидів парникових газів. Наявність стратегії низьковуглецевого розвитку приведе до впровадження економічних інструментів, підтримки переходу України до низьковуглецевого розвитку, залучення  інноваційних технологій і міжнародних фінансових ресурсів.

Для України розроблення стратегії низьковуглецевого розвитку є першим досвідом застосування синергетичного підходу, оскільки вирішення проблеми зміни клімату потребує значних зрушень  по ключових галузях економіки і основних складових життєдіяльності людини. В зв'язку з цим вкрай важливим є врахування  центральним органом виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, представниками бізнесу та інших зацікавлених органів положень стратегії при формуванні та реалізації своєї політики.

Наступним питанням виконання Україною зобов'язань щодо звітності в рамках міжнародних договорів зі зміни клімати та забезпечення функціонування національного… є функціонування  Національного електронного реєстру антропогенних викидів та  абсорбції парникових газів. Щорічно Міністерство природи   готує, оприлюднює на сайті секретаріату Конвенції відповідний і звіт, і здійснює його супровід під час перевірки.

Хочу наголосити, що підготовка цього документу  - це річна кропітка робота групи експертів. Невчасна або неякісна підготовка  документа може призвести до  невідповідності України вимогам Рамкової конвенції та Кіотського протоколу, що вже, на жаль, траплялося  в історії нашої участі за цими договорами. Втрати контролю над частиною  території України ускладнило офіційне збирання первинної інформації, необхідної для проведення національної інвентаризації. Для врахування викидів та  поглинання на цих територіях була виконана експертна оцінка,  за результатами інвентаризації є  об'єднанням цієї оцінки  з результатами проведеної інвентаризації на основі офіційних даних для всієї іншої території України.

Мені приємно відзначити, що за останній кадастр, який охоплює період з 90-го по 16-й роки було оприлюднено 23 травня 2018 року. Попередній кадастр  з 90-го по 15-й рік був… було перевірено  експертами Рамкової конвенції у вересні минулого року та згідно з отриманими  експертним звітом він повністю  відповідає вимогам Рамкової конвенції та Кіотському протоколу. Щодо забезпечення функціонування Національного електронного реєстру викидів парникових газів, то тут я повинен зазначити, що через відсутність стабільного фінансування неправильні вочевидь управлінські рішення відповідних посадових осіб Україна вдвічі, і до речі, це єдина серед усіх країн-учасниць Кіотського протоколу входила в режим невиконання його вимог.

Другий так званий нон-комплайн стався, я думаю, всі пам'ятають, фактично в момент призначення мене на посаду міністра екології через недотримання процедури подання звітності та відключення від реєстру у 2015 році. Уявіть собі, що нам знадобилося більше року, щоб повернутися в режим відповідності, і це був рік важких переговорів з секретаріатом Рамкової конвенції, відновлення роботи реєстру, підготовки та забезпечення прийняття позитивного рішення уповноваженим комітетом секретаріату, і потім його схвалення на конференції сторін учасників, яка відбувалася у Марокко. Це злагоджена робота команди Міністерства природи, Міністерства закордонних справ, посольства України в Німеччині та посольства України в Марокко, великої команди експертів. І мені би дуже хотілося, щоб така ситуація більше не повторювалася.

Україна зазнала значних іміджевих втрат, і був значний ризик фінансових втрат в тому числі. Тому я вважаю, що нашим обов'язком є забезпечення виконання за будь-яких умов подібних зобов'язань. Можливо, для когось буде новиною, але забезпечення подання звітності України в рамках міжнародних угод зі зміни клімату прямо впливає на кредитний рейтинг нашої країни. Тому підготовка Національного кадастру викидів парникових газів, національної доповіді зі зміни клімату, дворічних звітів, введення Національного електронного реєстру повинні забезпечуватися постійним бюджетним фінансуванням та перебувати під особистою особливою увагою уряду та Верховної Ради України.

Декілька слів хотів би присвятити участі України в міжнародних переговорах зі зміни клімату. Процес триває, зараз іде робота над розробкою Книги правил Паризької угоди. І є необхідність підтримання високого рівня залучення України до процесів з формування та імплементації нових ринкових та неринкових механізмів нової глобальної угоди, розробки правил та процедур щодо звітності, передачі технологій, доступу до фінансових ресурсів.

Крім того, важливо пам'ятати, що активна участь делегації України в конференціях ООН зі зміни клімату та інших заходах з проблематики зміни клімату дозволяє не лише підтримувати на належному рівні міжнародний імідж України як активного учасника глобальних заходів з протидії клімату, а і сприяє відстоюванню національних інтересів, які виходять за межі суто кліматичної тематики. Зокрема, йдеться про протидію політиці Російської Федерації, спрямованої на легалізацію зміни статусу Криму, у рамках Організації Об'єднаних Націй та Паризької угоди, що є комплексним питанням, яке вимагає розроблення системних підходів та вжиття скоординованих з усіма причетними міністерствами відповідних рішень.

Ми маємо позитивні результати у цьому питанні, зокрема, завдяки злагодженій роботі Міністерства екології, Міністерства закордонних справ, Посольства України в Німеччині та ключових експертів у зміні клімату. За результатами нашої кропіткої роботи вжиті заходи, коли Секретаріат рамкової конвенції почав застосовувати поруч з російською звітністю, яка включає дані щодо Криму та Севастополя, примітку з посиланням на Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 68/262 "Територіальна цілісність України".

Крім того, нам вдалося заручитися суттєвою…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 1 хвилину.

 

СЕМЕРАК О.М. Дякую.

… підтримкою таких країн як Сполучені Штати, Канада, Австралія.

Ще одним важливим моментом є безпосередня реалізація тих цілей та заходів, які ми визначили у нормативних документах, схвалених урядом, про які я вже раніше згадував. Мова йде про запровадження нових інструментів стимулювання зменшення викидів парникових газів та стимулювання модернізації виробництва. Розроблено законопроект про засади моніторингу,  звітності, верифікації викидів парникових газів. Законопроект має рамковий характер та є ключовим в пакеті національного законодавства, який має багаторівневу структуру та спрямований на створення в Україні економічних інструментів регулювання викидів парникових газів.

Крім того, на розгляд Верховної Ради найближчим часом буде направлено ще один вкрай важливий законопроект про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази. Прийняття цього…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане міністр, 30 секунд. Але це виключення.

 

СЕМЕРАК О.М. Я сподіваюсь на підтримку українського парламенту в голосуванні цих законів.

І шановні друзі, колеги, за останні два роки ми разом з вами зробили значний внесок в процесі формування та реалізації якісної кліматичної політики. Вийшли на новий рівень в першу чергу в розумінні проблем зміни клімату. І я дуже сподіваюся, що ми продовжимо якісну роботу. Працювати разом: уряд, парламент, комітет, громадські організації і експерти. І…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Я хочу тільки підтримати шановного пана міністра в тому, що сьогодні маємо дуже такий тісний рівень координації між профільним міністерством і парламентом. І, дійсно, у нас сьогодні питання екологічної політики є пріоритетом.

Шановний пане міністр, ми дякуємо вам за високо підняту планку обговорення і ґрунтовний доклад, який ви нам на початку наших слухань презентували. І я запрошую… (Шум у залі)

 Я прошу не перебивати. Я прошу не перебивати мене як головуючу. І нагадую, що на початку слухань я вказала, що треба в письмовому вигляді подавати запитання. В кінці слухань міністр на них відповість.

Дякую ще раз. Дякую.

І запрошую для співдоповіді заступника, першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики Анатолія Диріва. Будь ласка, пане Анатолію. А питання, будь ласка, в письмовому вигляді всі в президію – і буде відповідь в кінці.

Дякую.

 

15:35:32

ДИРІВ А.Б.

Шановна пані головуюча! Шановні учасники парламентських слухань! Ми щойно заслухали пана міністра, і хочу підтримати роботу уряду. Єдине, Остап Михайлович, хочу сказати, що погані виступи нам вибачать швидко, довгі – ніколи, це однозначно.

Ми бачимо, що зміни клімати є одним з основних сучасних глобальних викликів, які стосуються всіх сторін нашого життя. Посилення непередбачуваності погодних умов ставить під загрозу виробництво продовольства. Підвищення рівня моря збільшує ризик природних катастроф. Це є наслідками зміни клімату, які мають глобальний характер і безпрецедентні масштаби. Сьогодні для нас вони не є уже абстрактами якимись фактами статистичних даних, а набувають конкретного змісту. Тому, якщо не вжити рішучих дій сьогодні, до подальша адаптація до зміни клімату потребуватиме набагато більше зусиль і витрат.

Хотілось би сказати на прикладі того, що десь 15-20 років тому ми собі навіть близько не уявляли, що таке проблеми з побутовими відходами. І зовсім недавно такий сумний досвід, скажемо так, Львова і великих міст, зокрема, воно показує те, наскільки це велика проблема. Тому що раніше, 15-20 років тому, ніхто не задумувався про те, кінцевий шлях того поліетиленового пакетика чи будь-який інших побутових відходів, а зараз це цілком реальна загроза, цілком реальна загроза. І така ж сама ситуація чекає нас зараз з антропогенними змінами в кліматі.

Зміни клімату відбувалися завжди, проте під час льодовикових і жарких періодів протягом 800 тисяч років у минулому концентрація вуглекислого газу в атмосфері коливалися між 180 і 300 частками на мільйон. А сьогодні ми уже бачимо, що це перевищує 400 часток. Згідно з оціночної доповіді міжурядової групи експертів зі зміни клімату наукові докази свідчать, що стрімка зміна клімату в результаті антропогенного впливу з природними змінами на дві третини вона обумовлена діяльністю людини. Тільки одна третина – це справді зміни, природні зміни. Наслідки цих змін, навіть якщо зупинити всі викиди парникових газів, будуть відчуватися ще протягом кількох століть.

Глобальною метою, яка була прийнята на конференції сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату на саміті в Парижі в 15-му році, є утримання потепління в рамках 2 градусів за Цельсієм. Надалі рухалися би, звичайно, до ще… в сторону зменшення до 1,5 відсотка.

Ще хотів би підкреслити, що саме Верховна Рада України ратифікувала Паризьку угоду в липні 2016 року в числі перших парламентів у світі. Верховна Рада України постійно приділяє і буде приділяти увагу питанням запобігання антропогенним змінам клімату, і буде приділяти увагу питанням… і приймати законодавчі акти, визначені Конституцією України, як такі, що відносяться до її повноважень і можуть бути вирішені виключно шляхом прийняття законів України. Це не тільки питання ратифікації, це прийняття базового законодавства щодо визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, засад використання природних ресурсів, затвердження загальнодержавних програм встановлення системи оподаткування, податків, зборів, основи екологічної безпеки в цілому.

Хочу закликати всіх працівників органів влади, всіх громадян України брати на себе свою частку відповідальності за наше спільне майбутнє і на своїх робочих місцях робити те, що ми можемо робити для збереження нашої планети, не чекаючи вказівок і не перекладаючи відповідальність на вище керівництво.

Ратифікувавши Паризьку угоду, Україна підтвердила послідовність своєї політики щодо проблеми зміни клімату, готовність надалі координувати свої зусилля зі світовим співтовариством для стабілізації концентрації парникових газів атмосфери на такому рівні, який не допустив би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему. Проте також хотілось би ще раз привернути увагу до того факту, що досягнуте в Україні суттєве зменшення після базового 1990 року викидів парникових газів обумовлено процесами реструктуризації нашої економіки в перехідний період. Це на сьогодні вже є наш вагомий внесок у міжнародні зусилля і зменшення викидів парникових газів, за який кожен громадянин України поступився значною часткою свого добробуту.

Рухаючись далі на цьому шляху, ми зацікавлені у розвитку співпраці з розроблення та впровадження сучасних енерго-, ресурсоощадних і екологічно виправданих технологій. І це має бути головним напрямком у діяльності України для реалізації цілей конвенції. Забезпечення реалізації нашого потенціалу через участь у переговорному процесі. Для цього необхідно забезпечити участь України, фахівців у всіх міжнародних заходах, зокрема Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату у кількості, необхідній для забезпечення участі у всіх заходах цього форуму та відповідно до їх фахової спрямованості. Скажу відверто, що це, звичайно, є додаткові витрати і на бюджет додаткові витрати. Але ця мета ці кошти виправдовує, це однозначно.

Ефективна реакція на зміну клімату може бути досягнута на базі комплексу документів економічного спрямування, зокрема в частині оподаткування, ліцензування, субсидування, запровадження стандартів і технологій посилення вимог до об'єктів енергетики і промисловості, фінансування науково-технічних робіт.

Загальними підходами до вирішення проблем антропогенної зміни клімату є пом'якшення наслідків від неї, тобто запобігання надмірним викидам парникових газів, сприяння їх поглинанню, а також адаптація до кліматичних змін. При цьому в зменшенні викидів задіяні державні міжнародні механізми, спрямовані на стимулювання заінтересованості бізнесу в такому зменшенні. Мабуть, тому сьогодні на це спрямовані зусилля з розроблення актів законодавства і менша увага приділяється питанням адаптації. Проте особливість сучасних антропогенних процесів і їх значної швидкості, яка не є природною для екосистеми і не дозволяє встигнути адаптуватися. Це вимагає посилення  нашої роботи щодо адаптації розвитку власної інфраструктури.

В Україні ведуться дослідження клімату та прогнозу його динаміки на ближчу, середню і далеку перспективу, це від 5 до 100 років. Наші власні дані і дослідження є особливо корисними для виявлення зональних, сезонних особливостей змін клімату та його впливу на розвиток окремих секторів економіки і економіки в цілому.

Розроблення рекомендацій стратегії адаптації промислового, сільськогосподарського виробництва до змін клімату і аналізу інтенсивності накопичення парникових газів і аерозолів в атмосфері регіонів України, кількісної оцінки впливу на клімат, антропогенних факторів на території України.

Вирішенням цих завдань має стати базисом ефективної політики, спрямованої на створення умов для участі України в міжнародних заходах щодо пом'якшення насідків зміну клімату та приєднання регіональної політики України до змін клімату.

У більшості країн завдання скорочення обсягу викидів парникових газів вирішується шляхом застосування ряду інструментів державної політики, до основних з яких відноситься запровадження стандартів енергоефективності, добровільні угоди між учасниками ринків та держави щодо скорочення обсягів викидів парникових газів, розвиток інформаційних програм, зокрема, з екологічного маркування, енергетичного аудиту, галузевої звітності освітніх програм тощо.

Стимулювання зменшення викидів парникових газів та стимулювання модернізації виробництва має ґрунтуватися на економічних інструментах регулювання викидів парникових газів.

Україні також конче потрібні передові технології, насамперед в галузях енергетики, промисловості, сільського господарства і, зокрема, поводження з відходами.

Ми зацікавлені у впровадженні цих технології, зокрема, те, що дозволяє досягти максимального коефіцієнту корисного використання органічного палива, зниження витрат при передачі постачання енергії, екологічно безпечного виробництва палива з низькосортної сировини, розвитку альтернативних джерел енергетики.

Також хотів би закликати до системного підходу під час законодавчих ініціатив та нормотворчої діяльності. Реалізуючи конституційну норму щодо визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, пункт 5 статті 85, Верховна Рада України ще в 1998 році прийняла Постанову "Про основні напрямки державної політики України в галузі охорони довкілля, використання природніх ресурсів та забезпечення екологічної безпеки", яка сьогодні є чинною. У Законі України про основні засади, тобіш стратегії державної екологічної політики України на період до 2020 року від 21.12.2010 року, а також у нещодавно поданому урядом законопроекті про основні засади стратегії  державної екологічної політики на період до 2030 року.

Наразі назрілі зміни щодо посилення значення запобігання антропогенним змінам клімату залишається недостатньо реалізованими. Так, зокрема, затверджено Верховною Радою в 2015 році план законодавчого забезпечення реформ в Україні, в тому числі внаслідок недостатнього віднесення проблематики зміни клімату до пріоритетів державної політики, не містить прямих завдань з розроблення базового кліматичного законодавства.

Хотів би звернутися до уряду з пропозицією прискорити розроблення внесення зазначених змін, без яких законотворчий процес не повною мірою враховує актуальність питань антропогенних змін клімату.

У вирішенні проблем змін клімату нам допомагають міжнародні інституції шляхом підтримки відповідних проектів міжнародної технічної допомоги, і за це їм велике спасибі. Проте ефективне застосування міжнародного регуляторно-правового та інституційного інструментарію вимагає розвитку і підтримки належного фінансування відповідних національних систем, проведення великого обсягу роботи на національному рівні. Сподіваюся, що сьогоднішні парламентські слухання допоможуть нам визначити найважливіші завдання у цій сфері, на виконання яких ми маємо зосередитись найближчим часом.

Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановний колега, також за дуже ґрунтовний такий аналіз тієї роботи, яку профільний комітет і Верховна Рада України роблять в сфері екології і обговорюваної проблематики.

І ми переходимо до обговорення. Я нагадаю, колеги, що регламент виступів - 3 хвилини, для того щоб всі бажаючі доєдналися до дискусії.

І запрошую першого виступаючого - Миколу Кузьо – це заступник міністра екології та природніх ресурсів України з питань європейської інтеграції. А приготуватися народному депутату Олегу Недаві.

 

15:45:21

КУЗЬО М.С.

Дякую.

Шановна пані головуюча, шановні народні депутати, представники уряду, шановні учасники парламентських слухань! Як зазначив вже в своїй доповіді міністр, одним з ключових завдань, виконання якого стане  одним з основних інструментів прийняття подальших рішень в сфері кліматичної політики, є запровадження нової сучасної системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. Також вже зазначалося сьогодні, що відповідно до Угоди про асоціацію Україна взяла на себе низку зобов'язань щодо формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату. Зокрема, йдеться про впровадження такого інструменту для забезпечення скорочення обсягів викидів парникових газів, як система торгівлі квотами, чи дозволами, на викиди парникових газів відповідно до так званої Директиви № 87. І, зокрема, угода передбачає імплементацію низки елементів вказаної директиви.

Створення та функціонування системи торгівлі викидів в умовах стабільного зростання економіки та розвитку ринку у відповідних  сферах може забезпечити екологічну  та економічну ефективність скорочення обсягу викидів парникових газів та сприяти розбудові низьковуглецевого вектору розвитку України. Для України ця система торгівлі є абсолютно новим інструментом, що для нас означає розбудову абсолютно нових законодавчих інституційних і організаційних  рамок.

Відтак впровадження такої системи вимагатиме системних перетворень. З однієї сторони, інвестування з метою впровадження нових технологій та забезпечення скорочення викидів парникових газів можливе лише  за умови стабілізації економіки і початку її росту. А, з іншого боку, створення відповідних кліматичних інструментів надасть додаткові стимули такому розвитку. При формуванні політики щодо запровадження системи торгівлі викидів, ми використовуємо більш, ніж уже десятирічний світовий досвід з цього  питання, те, я ця система функціонувала, чи функціонує в світі і в інших юрисдикціях, в інших країнах.

І міжнародний досвід, і аналіз внутрішньої ситуації в Україні  вказує на необхідність запровадження системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, як основи для подальшого успішного впровадження цього інструменту СТВ, про який я згадував. У зв'язку з цим, в рамках переговорів з Європейським Союзом було  узгоджено концептуальний підхід до імплементації 87 директиви, який забезпечить виконання Україною відповідних зобов'язань передбачених Угодою про асоціацію. Відповідно дорожня карта була погоджена з Європейським Союзом і пройшла широке громадське обговорення. І ця робота по розробці відповідного пакету законодавства ведеться нами спільно зі Світовим банком і  з Європейським Союзом. І ми дякуємо партнерам за підтримку в цьому питанні.

Відповідна робота передбачає розробку відповідного національного пакету законодавства, в першу чергу йдеться про відповідний рамковий Закон про засади моніторингу, звітності, та верифікації викидів  парникових газів. Прийняття цього закону дозволить впровадити єдині загальнообов'язкові методики розрахунку викидів парникових газів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд дайте, будь ласка, завершити.

 

КУЗЬО М.С. …отримання точної та об'єктивної інформації щодо викидів і забезпечення відповідного розрахунку викидів парникових газів, відповідно до європейських стандартів. Що важливо, розробляється не тільки сам закон і ведеться його обговорення, а також розроблені відповідні підзаконні акти, таким чином усі зацікавлені сторони і бізнес, і громадськість мають можливість бачити як виглядатиме майбутня система і в цілому, і в деталях. На наш погляд, це є надзвичайно важливо для того, щоб ці консультації провести якісно, підготувати і внести на розгляд парламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний колего, і чекаємо в парламенті якісного законопроекту про парникові гази, тому що це, дійсно, актуально.

Я запрошую до слова Олега Недаву, народного депутата України і заступника голови Комітету з питань екологічної політики. Будь ласка, пане Олеже.

 

15:49:25

НЕДАВА О.А.

Дякую, пані Ірино, за слово.

Мій колега не використав хвилину, може я… Ні? Там 9 хвилин було.

Дякую всім присутнім. Дякую, шановний пане міністр за те, що ви робите. Я хочу звернути вашу увагу, всіх присутніх, що сьогодні і міністерство, і парламент дуже швидкими кроками наближається до європейського законодавства, мабуть завдяки тому, що пан міністр був в комітеті європейської інтеграції і це свою справу зробила. Дякую всім.

Але три хвилини дуже мало, щоб сказати, що наслідки, які ми скоїмо, наслідки, які має наша діяльність для природи, для наших дітей, дуже велика і страшна. Я кажу всім іноді, що в мене для всіх є дві новини, одна погана, друга дуже погана. Перша погана те, що ми всі помремо і помремо дуже швидко, а погана, тому що ми помремо в муках, як кажуть. Бо сьогодні ми вже не можемо впливати на наше сьогодення, на наше теперішнє і не можемо мабуть впливати, і на майбутнє, і завтра не буде вже таким, як сьогодні. Тому я звертаюся до всіх, щоб ми прониклися тим дуже важливим завданням, яке стоїть сьогодні перед нами: зберегти хоча б теперішнє.

Ми прийняли дуже багато законів в цьому парламенті разом з міністерством. Це і оцінка впливу на довкілля, і стратегічно-екологічна оцінка, і РВПЗ. Ми семимильними кроками йдемо вперед, але ми сьогодні також прийняли законопроект, закон, який на 50 відсотків скорочує кошти, які йдуть на відтворення екологічних наслідків, які надають підприємства.

Що це таке? 50 відсотків від екологічного податку йдуть в загальний бюджет. І куди діваються потім  ці кошти, ми не знаємо.

Тому я звертаюсь до пана міністра і звертаюсь до всіх сьогодні присутніх: будьте наполегливими, звертайтесь до всіх до кого можете: до ваших депутатів, до органів влади, до губернаторів, до місцевих рад, - щоб ми змогли разом з вами відтворити, відтворити справедливість, щоб всі екологічні кошти йшли… всі кошти з екологічного податку йшли в екологічний фонд і були використані виключно на справу природи.

Також пропоную міністерству звернути…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  одну хвилину.

 

НЕДАВА О.А. Дякую.

Пропоную і прошу,  Остап Михайлович, підтримати  пропозицію нашого  комітету і пропозицію парламенту створити незалежний екологічний  фонд, куди будуть  зараховуватися всі кошти від екологічного  податку, а також  інші джерела, які ми зможемо   найти для того, щоб ми мали можливість відтворити природу, відтворити  наше довкілля  і зберегти нашу землю.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колего.

І до слова запрошується  заступник міністра інфраструктури України  з питань європейської інтеграції  Віктор Довгань. Бачите, до наших слухань доєдналися не тільки  представники  профільного міністерства, і інших міністерств.

Будь ласка, пане Вікторе. І потім народний депутат Рябчин доєднається до слухань. 

 

15:53:36

ДОВГАНЬ В.М. Дуже дякую.

Шановна пані головуюча, шановні народні депутати,  учасники парламентських  слухань, колеги! Дійсно, транспорт є  важливою інфраструктурною складовою економіки, і ми є одним із найбільших насправді забруднювачів навколишнього середовища.

30 травня  2018 року  уряд України  прийняв оновлену транспортну  стратегію до  2030 року, де вперше передбачено, що  ми маємо основних з  пріоритетів розвитку  транспортної галузі України – це  побудова екологічно чистого  і енергоефективного транспорту. Що ми робимо для цього? Насправді ми… ну, досить  теж прикро, що сьогодні мала би бути  ратифікація Кредитної угоди з  Європейським  інвестиційним банком: залучення 150 мільйонів євро для  електрифікації великої ділянки Долинська-Миколаїв. Це вузьке місце, ви знаєте, вчора там була  аварія. Тобто ми послідовно  здійснюємо відповідно до  Національної транспортної стратегії перехід в дизель-тяги до  електротяги, і нам потрібно  залучати кошти Світового банку, європейських банків для оновлення… для оновлення  локомотивного  складу, електрифікації важливих ділянок і  ремонту відповідно залізничної інфраструктури. Ми дуже сподіваємося, що ця угода буде  ратифікована і  ми зможемо  почати цей проект електрифікації.

Автомобільний транспорт. Насправді  73 відсотки викидів парникових газів, якщо рахувати з  усіх видів транспорту, – це автомобільний  транспорт.

Ми розробили, спільно з депутатами зареєстрували важливі… два важливих законопроекти про автомобільний транспорт. Вони є, передбачені в Угоді про асоціацію. Ми теж сподіваємося і віримо, що завдяки цим парламентським слуханням дані  законопроекти будуть прийняті і реформа галузі відбудеться.

Крім того, ми розуміємо, що нам поступово, якщо ми говоримо про вантажні перевезення, нам поступово треба відходити від перевезень автомобільним транспортом – те, що найбільш забруднює   навколишнє середовище, розбиває дороги – переводити на інші види транспорту. Для нас дуже важливо – це розвиток внутрішніх водних перевезень. І от законопроект про внутрішній водний транспорт, теж який є визначальним відповідно до Угоди про асоціацію і підтримується Європейською комісією, він теж є в парламенті, ми дуже віримо, що він теж буде прийнятий. І таким чином, ми заберемо велику частину вантажу з фур на перевезення Дніпром і Дунаєм.

Нам теж дуже важливо, ми бачимо ситуацію з невідповідністю імпортних автомобілів сертифікатам "Євро-5" і "Євро-6". Потрібно це терміново врегулювати, тому що, ну, фактично, ці автомобілі є найбільшим забрудненням.

І останнє, буквально дві секунди. Міністерство інфраструктури пропонує забезпечити створення національної транспортної моделі, і таким чином, разом з урядом зрозуміти, де є питомі нормативи викидів  парникових газів, і таким чином обмежувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка, завершуйте. 30 секунд.

 

ДОВГАНЬ В.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, у вас є 30 секунд. Будь ласка.

 

ДОВГАНЬ В.М. Дякую.

Тому ми насправді всі ці проекти плануємо робити в рамках національної транспортної моделі. І дуже важливий ще момент, що ми передбачаємо більше використання електричних видів транспорту. Таким чином ми залучили 400 мільйонів євро кредитів європейських банків для оновлення електротранспорту в містах України, і вже чотири міста провели тендери для закупки нових трамваїв та тролейбусів. Тому ми…

Дякуємо за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, шановний колего.

І запрошуємо до слова народного депутата Олексія Рябчина, який представляє фракцію "Батьківщина" і є головою підкомітету з питань енергозбереження.

А приготуватися пані Світлані Гринчук.

 

15:57:39

РЯБЧИН О.М.

Шановні колеги, дуже приємно бути тут, половина облич, вони для мене дуже знайомі, не просто потому що ми десь зустрічаємося в комітеті, або на парламентських слуханнях, або працюємо на міжнародних якихось речах, ми дійсно з вами робимо дуже багато чого для того, щоб наша країна розвивалася як "зелена".

Для іншої половини, з якими я ще не мав честі познайомитися, я хочу сказати, що питаннями зміни клімату і "зеленого" розвитку займаюсь десь біля 15 років, ще з початку своєї дисертації в Донецькому національному університеті, який переїхав зараз до Вінниці, впроваджував енергоефективні заходи, навчався у Великобританії цієї тематиці. Однак я пишаюся тому, що ми зараз проводимо де-факто з вами одні з перших чи не перші кліматичні слухання в цьому парламенті. Ми з колегами намагалися згадати чи було щось подібне – можливо, там десь ще до ратифікації Кіото було, ніхто не пам'ятає, тому можна вважати, що це перше таке.

Нам з колегами є, за що красніти перед... червоніти перед людьми в цій Верховній Раді, однак ми пишаємося разом з вами, що Верховна Рада стала другим парламентом в світі, яка ратифікувала Паризьку кліматичну угоду, завдяки тому що було політичне лідерство як у Верховній Раді, як у Кабінеті Міністрів, як в Адміністрації Президента. Тут було політичне лідерство окремих індивідуумів, які зробили це і це дійсно те, чим ми пишаємося.

Я  хочу подякувати міністерству і пану Семераку, і пані Гринчук, і пану Кузю та іншим співробітникам. Незважаючи на те, що я представляю "Батьківщину", що є опозиційною фракцією, тут робота зроблена гарна, однак є питання до нас всіх. Тобто зроблено щось гарне, однак, якщо от, враховуючи зі всього свого досвіду, можу дуже багато чого розповідати, в три хвилини не вкладуся, якщо б я хотів звернути увагу всієї країни і вас особисто на питання – це питання підвищення обізнаності українців про питання зміни клімату. Ну, ми прийняли ці закони, ми прийняли ратифікації. Гарні стратегії написані чи негарні – немає дискусії про це, немає за і проти, немає цих речей. І коли немає дискусії, а ми дискутуємо: треба мораторій – не треба, підвищувати пенсії – не підвищувати. Це питання не розвивається. Що ми зробили? Ми з колегами об'єдналися в таке міжфракційне об'єднання "Зелена енергія змін", дуже багато колег, які присутні тут. Ми бажаємо інтенсифікувати міжпартійну дискусію стосовно "зелених питань": зміни клімату, розвитку ВДЕ, енергоефективності, електромобільного транспорту тощо. В мене є бажання і в моїх колег, щоб це розвивалося міжпартійно. Зараз будуть вибори до Верховної Ради, президентів, мерів,  децентралізація. Я хочу, щоб кожен політик про це спілкувався, заявляв позицію: проти, за. Ми бачимо це у Німеччині. Ми бачимо це у Великобританії. Ми бачимо… Хвилинку можна ще? Ми бачимо це у Франції. Однак, на жаль, коли ми проаналізували, з колегами  зробили такий "зелений" політичний дискурс у Німеччині та в Україні, ми бачимо, що  кожна німецька політична партія має позицію стосовно безлічі речей: від органічного земледілля до там…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просто як член міжфракційного об'єднання не можу відмовити голові цього міжфракційного об'єднання. Надаю ще 30 секунд.  Будь ласка.

 

РЯБЧИН О.М. …бачимо цей дискурс. Але коли ми проаналізували програми політичних партій в Україні – "Ми за зелену траву", "Ми за блакитне небо!", "Ми за чисту воду!"  – все… Я хочу, щоб це було конкретно, і ми це будемо робити разом з вами, тому що ви як лідери  в цьому питанні, ви повинні запитувати питання до мерів, до кандидатів мерів, до кандидатів в  громади: "Що ви будете робити?" Поки ви не будете задавати цих питань, ніхто не буде розуміти питання зміни клімату, незважаючи на те, що  згідно статистиці з  2013 року до 2017 року питання зміни клімату турбує вдвічі більший відсоток українців, хоча ще це тільки 15 відсотків громадян України, які турбуються цим питанням. Нам треба багато чого робити разом. Тому  закатуємо рукава і після цих кліматичних  слухань запитуємо в політиків, що вони зроблять  "зеленого" для країни, для громади, для міста.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний пане Олексію.

Я з радістю запрошую до слова пані Світлану Гринчук, директора Департаменту з питань зміни клімату  та збереження озонового  шару Мінприроди. Будь ласка,  пані Світлана.

Приготуватися Остапу  Єднаку.

 

16:02:07

ГРИНЧУК  С.В.

Доброго дня, шановні друзі, шановна пані головуюча, шановні народні депутати, учасники парламентських слухань!   Мені дуже приємно сьогодні виступати з цієї трибуни. Останні біля 5 років мого життя присвячені боротьбі зі змінами клімату, і я сьогодні з впевненістю можу заявити і можу сказати, що, напевне, всі з нас розуміють, що  зміна клімату є однією з найгостріших проблем сьогодення. Це визнають світові лідери, вони говорять про це, вони визнають цю проблему однією з найбільших у світі. Це підтверджується результатами досліджень найавторитетніших науковців та експертів. І ось за результатами таких останніх досліджень рівень двоокису вуглецю, тобто СО2 в атмосфері сьогодні вище, ніж за останні 800 тисяч років і, на жаль, він продовжує зростати.

До яких наслідків це вже призвело і до яких призведе в майбутньому, вже сказали поважні спікери, я думаю, скажуть в наступних виступах. Я ж хочу сконцентруватися на тих основних проблемах, тих основних викликах, які стоять перед нами в найближчому майбутньому. І мінімум, що ми можемо зробити в найближчі роки, це постаратися максимально імплементувати ті положення, які диктує нам Паризька угода.

Міністр вже сказав, що Мінприроди разом з заінтересованими міністерствами, разом з представниками громадськості, експертами за підтримки агентства США з розвитку було розроблено стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року. Це перший такий, один з перших таких довгострокових документів, який закладає не просто цілі, а розказує, якими шляхами можна буде досягти цих цілей. І що хочеться тут відмітити, що відповідно до того аналізу і тих розрахунків, які були зроблені експертами з академії наук, – сьогодні вони теж тут присутні, думаю, потім більше доповнять мою доповідь, – якщо ми будемо переходити на низьковуглецевий розвиток, підвищувати рівень енергоефективності, розвивати відновлювальну енергетику, то у нас є всі шанси, всі можливості до 2050 року досягти рівня 31-34 відсотки скорочення викидів СО2 порівняно з 90-им. Я знаю, що це, можливо, небагато, але це показник, який є для нас амбітним, справедливим у контексті участі у глобальному реагуванні на загрози зміни клімату.

Мало часу, так багато хотіла сказати. Перейду одразу до другого питання, про яке ми сьогодні мало згадували, яке є не менш важливим, ніж скорочення викидів парникових газів, – це адаптація до зміни клімату. Перед нами стоїть виклик як до Міністерства екології і до регіональних органів місцевого самоврядування розробити стратегію адаптації до зміни кліматів, поки що середньострокову, до 2030 року. І тут ми повинні дуже активно співпрацювати, тому що ця стратегія повинна стати стратегією…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка. 

 

ГРИНЧУК  С.В. … за принципом "знизу вгору". Тобто тільки на місцях і тільки в тісній співпраці з місцевими органами влади ми зможемо зрозуміти, що там відбувається, як зміни клімату вплинули на цю територію і що нам потрібно зробити разом для того, щоби покращити ситуацію.

Друзі, завершу тим, що ми, на жаль,  не можемо сьогодні взяти і зупинити зміну клімату. Але ми можемо зробити максимум  з того, що ми можемо для того, щоби якось приповільнити цей процес і залишити нашим дітям, нашим майбутнім поколінням планету хоч б таку, якій ми живемо зараз.

Я вам дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякуємо вам за конструктивний виступ, пані Світлано.

Я запрошую до слова Остапа Єднака, який є народним депутатом України і якраз теж представляє, він є секретарем Комітету з питань  екологічної політики. А приготуватися – панові Янтомасу, будь ласка. 

 

16:06:14

ЄДНАК О.В.

Дякую. 

Шановні друзі, власне свій виступ я хотів би розпочати з запитання. На чому повинна базувати і наша внутрішня, і міжнародна політика? Чи повинна вона мати якісь спільні ціннісні орієнтири? На чому будуть базуватися міжнародні відносини у майбутньому, на яких принципах? Цими питаннями зараз активно займаються інтелектуали і питання якраз зміни клімату є теж глобальним питанням. Тому що міняється не лише температура клімату, міняється природа міжнародних відносин, конфліктів, альянсів, випробовується  на міцність ефективність та дієвість міжнародних інституцій.

Укладання Паризької кліматичної угоди саме припало на початок фактичного розколу між політикою, базованою на цінностях, та політикою, базованою на інтересах. Саме перед реальною загрозою глобальних кліматичних змін світ опинився в пошуках цього балансу. Україна на практичних кроках проходить цей шлях. Ратифікація Паризької кліматичної угоди у стінах нашого парламенту – це був однозначно крок, який був базований на ціннісних орієнтирах, але далеко не амбітний очікуваний національно визначений внесок на виконання угоди, базований на інтересах. Частково це можна виправдати погіршенням  системи державного управління,  викликами військового часу і тому подібне. Але в наступні роки якраз у нас теж буде виклик – балансувати між інтересами та цінностями і подати наступний внесок, і на мою думку, повинен бути набагато більш амбітний, а не базуватись на принципах "business as usual".

Власне, я вважаю хибним базувати розвиток нашої держави на вузьких інтересах фінансово-промислових груп, які, на жаль, мають вплив зокрема в стінах цього парламенту. І ці групи якраз домінують в енергетичному секторі, який є основним в обсягу викидів парникових газів.

Нашими інтересами повинні слугувати ціннісні орієнтири і саме вони, я вважаю, зберегли нас і наш правильний європейський вектор під час Революції Гідності.

Щодо практичних кроків реформ. Український парламент прийняв ряд важливих законів в останні роки. Особливо варто відмітити Закон "Про стратегічну екологічну оцінку", Закон "Про оцінку впливу на довкілля". Але ще теж важливим етапом є виконання якісне і впровадження якісне цих законів. Тут теж є питання інтересів чи цінностей. Зокрема останні події у Свидовці, будівництво великого курорту інфраструктурного,  чи будівництво на Воловці – це питання якраз того, що ви повинні зважено підійти до прийняття рішення і зрозуміти, яка є наша політика: на цінностях чи на інтересах вузьких.

Ми чекаємо від Міністерства екології та природних ресурсів пакет законодавства у сфері моніторингу, звітності, верифікації викидів парникових газів. Ми його, однозначно, оперативно розглянемо в парламенті.

Важливу роль в боротьбі зі змінами клімату повинні відігравати регіональні та місцеві стратегії з енергетичного розвитку та змін клімату. Тут, звичайно, ми покладаємось на місцеве самоврядування, на експертів. І звичайно, що можна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, 30 секунд.

 

ЄДНАК О.В.

Звичайно, що потрібно також покладатися, і я приєднуюсь до колеги Рябчина, на важливу роль політичних партій. В політичній партії, членом якої я є, "Сила людей" ми якраз покладаємось на принцип, який правильно зазначила представник Міністерства екології, "знизу вверх". І якраз члени партії беруть активну участь в розробці зокрема екологічної політики і стратегії партії, і кліматичної стратегії. І те, що я хотів би бачити якраз в інших політичних партіях. Тому що це забезпечить, зокрема, виконання всіх цих стратегій і політик на всіх рівнях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вам дякуємо, шановний пане Остапе. Ви, дійсно, дуже багато зусиль докладаєте до просування екологічної проблематики.

І з радістю запрошуємо директора Представництва ПРООН в Україні  пана Янтомаса Хімстра. Будь ласка.

 

16:10:16

ЯНТОМАС ХІМСТРА.

Доброго дня, пане заступнику, пане міністр, панове представники парламенту! Для мене висока честь бути тут сьогодні. Я вибачаюся за те, що не можу говорити українською мовою, я впевнений, ви зможете надати мені 6 хвилин для того, щоб я міг говорити.

То ж Організація Об'єднаних Націй відіграє дуже важливу роль по всьому світу саме в сфері кліматичних змін. І для нас це дуже важлива роль саме щодо об'єднання різних країн і різних частин світу в боротьбі зі змінами клімату, в боротьбі з різними кліматичними проблемами та об'єднання країн в цьому процесі.

То ж коли ми приїжджаємо до України, ми надаємо підтримку Україні, підтримку уряду України для того, щоб відповідати тим дуже високим очікуванням та зобов'язанням, які були встановлені для неї різними протоколами та конвенціями, такими як Кіотська, Монреаль та інші.

Як ви знаєте, Україна є співзасновником Організації Об'єднаних Націй, для нас це дуже велика честь та задоволення допомагати Україні.

Що я хотів би сказати вам з приводу кліматичних змін. Так, політика кліматичних змін – це питання національне. Але коли ми говоримо про Україну, Україна – це дуже велика країна, і в такій країні ми не повинні забувати, що політика кліматичних змін вони повинна стосуватися та повинна опрацьовуватися не тільки на національному рівні, а також на районному рівні, на рівні місцевих громад, тоді вона принесе свої результати. І так як вже сказав міністр навколишнього середовища, такі питання як кліматичні зміни вони дуже глобальні і вони повинні вирішуватися, як всім урядом, так і всім суспільством.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 3 хвилин ще, будь ласка, додайте, тому що є переклад.

 

ЯНТОМАС ХІМСТРА. І також нам треба доказати та виміряти, що кліматичні зміни і ті спроби, які Україна робить, вони, дійсно, робляться, вони змінюють, вони допомагають у боротьбі з кліматичними змінами. Нам треба доказати світу, що ці зміни виконуються і якось це виміряти та показати.

Але також питання кліматичних змін – це питання ресурсів. Коли ми говоримо про кліматичні зміни, будь ласка, використовуйте електронні засоби, не використовуйте папери. Будь ласка, не використовуйте постійно одноразові пляшки. І, можливо, якось одного часу ви приїдете на роботу на своєму власному велосипеді (Оплески).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Іноземною мовою)

І я запрошую до слова Дмитра Матющенка, начальника відділу Управління економічного співробітництва МЗС України, що дуже важливо, тому що ми тісно співпрацюємо, звичайно, в цих питаннях із нашим Міністерством закордонних справ.

Приготуватися Володимиру Осадчому.

 

16:15:06

МАТЮЩЕНКО Д.О.

Шановні народні депутати! Шановні учасники парламентських слухань! Україна є невід'ємною частиною глобальних трансформаційних процесів, які здатні справити суттєвий вплив на динаміку соціально-економічних перетворень в державі.

Міжнародна співпраця з питань протидії зміні клімату є саме таким процесом, оскільки дозволяє залучати іноземні інвестиції в проекти з енергозбереження, енергоефективності, модернізації виробництва, охорони довкілля.

У 96-му році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату.

20 років потому, в 2016 році, Україна однією з перших ратифікувала Паризьку угоду, яка формує нову систему міжнародної кліматичної співпраці. Україна є активним учасником цієї співпраці. Так, в першому періоді дії Кіотського протоколу Україна була беззаперечним лідером з реалізації проектів спільного впровадження, на які припадало 58 відсотків одиниць скорочення викидів у глобальному масштабі. Тож беззаперечно є необхідність активного залучення України до процесу з розробки Книги правил і процедур Паризької угоди, її ринкових та неринкових механізмів. При цьому участь делегацій України у конференціях ООН зі зміни клімату дозволяє не лише підтримувати на високому рівні міжнародний імідж України як активного учасника міжнародної кліматичної співпраці, а й відстоювати національні інтереси України з питань, які виходять далеко за межі суто довкільної тематики. Йдеться, передусім, про протидію намірам Російської Федерації легітимізувати зміну статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополь у рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Паризької угоди. Робота на цьому напрямі вимагає скоординованих зусиль усіх причетних міністерств та відомств.

Я зазначу, що під час травневої Конференції ООН зі зміни клімату, яка відбулася у Бонні, делегація України виголосила заяву, в якій закликала Секретаріат Рамкової конвенції ООН про зміну клімату неухильно дотримуватися пункту 6 Резолюції Генеральної асамблеї ООН 2014 року "Територіальна цілісність України" та не враховувати у глобальних чи регіональних оглядах статистичну інформацію, яка подається Російською Федерацією в частині тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

В результаті вжитих українською стороною заходів Секретаріат Рамкової конвенції ООН про зміну клімату почав застосовувати поруч з російською звітністю примітку з посиланням на резолюцію Генеральної асамблеї ООН 2014 року "Територіальна цілісність України". Наявність такої примітки є чітким орієнтиром для міжнародних  експертів щодо  порядку поводження з російською звітністю.

Сама Паризька угода, її інструменти і механізми наразі формуються. Сторонам ще необхідно дійти досягти консенсусу з таких принципових питань, як: формування ринкових механізмів, діяльність виборних та допоміжних органів Паризької угоди, питання звітування. Тож необхідно підтримати активну участь України в переговорному процесі, адже йдеться про роль і місце України у міжнародній кліматичній співпраці.

Дякую за увагу.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, що вклалися в регламент.

Я з радістю запрошую до слова Володимира Осадчого, директора Українського гідрометеорологічного інституту, члена-кореспондента Національної академії наук України. І приготуватися Сергію Рудику.

Прошу.

 

16:18:26

ОСАДЧИЙ В.І.

Дякую, пані Ірина, шановні народні депутати, шановні члени уряду. Перед тим, як почати свій виступ, я хочу подарувати пані Ірині нашій сьогоднішній головуючій дві книги, які виконані українськими науковцями під час виконання першої і останньої національної кліматичної програми. Вона фінансувалась з 1998 року по 2002 рік. Було виконано величезний обсяг роботи і випущено біля ……. монограцій, які зараз використовуються в різних галузях нашого господарства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановний колега.

І я з радістю передам ваші подарунки для музею Верховної Ради України. Тому що я думаю, що це хороша ідея, щоб наш музей Верховної Ради так само мав таку літературу.  (Оплески)

Будь ласка, 3 хвилини вам тепер я даю для вашого виступу.

 

16:19:15

ОСАДЧИЙ В.І.

Питання зміни клімату є одним із ключових елементів проблеми сталого розвитку у всіх її складових: це економічний, складовий і охорона навколишнього природного середовища. Паризька угода про зміну клімату, яку підписала Україна в 2015 році, та всі інші міжнародні кліматичні документи, які були підписані Україною раніше, включаючи і Кіотський протокол, визначив два основних напрямки боротьби зі зміною клімату.

Перша, про яку всі ми сьогодні слухали, - це запобігання зміни клімату шляхом скорочення викидів та збільшення поглинання парникових газів.

І друга складова, - це оцінка стану кліматичної системи та адаптації  до змін клімату, були розмови, але чуть менше. Чому? Тому що вирішення питань других – це питання, які стосуються дуже високого наукового потенціалу, в тому числі в нашій державі.

З метою забезпечення координації міжнародних  зусиль спрямованих на поглиблення досліджень зміни клімату, ще в 1979 році Всесвітня метеорологічна організація  ВМРО при Організації Об'єднаних Націй започаткувала постійно діючу Всесвітню кліматичну програму. Реалізація Всесвітньої кліматичної програми та глобальні рамкові основи для кліматичного обслуговування країн світу здійснюються в рамках національних кліматичних програм.

Протягом, як я вже сказав, 1990 року, 1998-2002 року, в Україні закінчилась кліматична програма, яка була затверджена постановою уряду, але вона була профінансована на 16 відсотків. Головним виконавцем наукової частини цієї програми був Український гідрометеорологічний  інститут. В рамках виконання цієї програми були отримані дуже важливі результати для нашої держави, однак більша  частина її не була виконана, як я вже сказав. Тобто не вдалось створити сучасну високотехнологічну систему спостережень та прогнозування за кліматичними параметрами та доведення інформації до користувачів.

Перший крок нами вже зроблено – це затверджено  Кабінетом Міністрів  від 6 грудня Державної науково-теоретичної програми у сфері змін клімату. І ми очікуємо уваги з боку Верховної Ради. Я пропоную, щоб наша наука про клімат і її прогностичний потенціал, який здатний відігравати величезну роль у наданні допомоги суспільству щодо планування безпечного і сталого майбутнього, фінансувався, як це було практично 15 років тому. Координатором таких досліджень, я так думаю, може бути Український гідрометеорологічний інститут Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Національної  Академії наук України.

Я пропоную наступні пропозиції. Підтримуючи розпорядження  Кабінету Міністрів України  про затвердження у 2019 році Державної науково-технічної програми у сфері зміни  клімату, вношу пропозиції до проекту рішення. Перше: рекомендувати визначити Національну Академію наук України, як одного із співрозробників Державної науково-технічної програми у…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

Будь ласка, 30 секунд.

 

ОСАДЧИЙ В.І. Включити у зазначену програму розділ "Комплексні дослідження клімату України", таким чином, після такої уваги з боку держави, Кабінету Міністрів і Верховної Ради, я думаю, наша наука зробить великий крок для того, щоб ми вели дійсно величезну роботу по адаптації нашого суспільства і держави до кліматичних змін.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую до слова народного депутата Сергія Рудика. І приготуватися, будь ласка, Юрію Туниці.

 

16:23:01

РУДИК С.Я.

Шановна Ірина Володимирівна, шановні колеги, дозволю собі розпочати свій виступ з запитань, які, на жаль, шокують, відповіді на які.

От хтось з вас уявляв собі ситуацію, що в пустелі Сахара, де поверхня прогрівається до 70-80 градусів по Цельсію, може випасти сніг, чи що замерзне Ніагарський водоспад, чи що в Центральному відпочивальному Штату США Флориді може випасти сніг? Між тим, так і є. За останні 37 років чотири рази на Сахарі йшов сніг, водоспад вже замерзав, а бризки замерзали на льоту, а у Флориді йде сніг це правда. Україна, на превеликий жаль, теж не пасе задніх в цьому параді природніх аномалій. На сьогоднішній день нікого не здивуєш повенями на Закарпатті, підтопленнями на Херсонщині, про те, що Олешківська пустеля все більше і більше стає схожу дійсно на пустелю, я вже не кажу про те, що в абсолютній більшості населених пунктах ще колись, де  була вода в криницях, в простих сільських криницях, її просто вже немає. Я сам виріс, як мабуть багато присутніх в цьому залі у селі, їздять до бабусі, Заставнівський район, Чернівецька область, приїжджаєш в гості до батька, закидаєш туди відро, а в ответ - тишина. І це називається простими словами, двома словами: "зміна клімату". І, власне, все, про що ми сьогодні говоримо, - це про міжнародний документ, який підписали країни, і, слава Богу, їх сьогодні є вже 178 при 55 необхідних.

На превеликий жаль, з угоди вийшли Сполучені Штати Америки, які сьогодні святкують День незалежності, і про це треба говорити, голосно говорити. Ми правильно говоримо, що український парламент другий в світі, який ратифікував цю угоду і ми молодці.

Що ми маємо зробити? Ключове питання, власне, сьогоднішні слухання для того, щоб стримати це. Звичайно, ми не головна країна в цьому процесі, на першому місці Китай, півтора мільярди населення, які постійно хочуть їсти, які використовують екстенсивні методи сільського господарства. Євразійський там півострів вже зневоднений на величезну кількість території, ми це все розуміємо.

Ми головне вже зробили, в лапках: наша економіка стогнує, наші підприємства стоять, Донбас окупований з їхніми шахтами, а Кримський шельф вже під чоботом окупанта, на превеликий жаль.

Ми, переконаний, рано чи пізно відродимо українську економіку. Але поки питання, що робити сьогодні, прямо сьогодні? А сьогодні можемо зробити те, що, власне, ми робимо. Парламент вчора схвалив дуже важливий законопроект, який забороняє вирубку лісів і робить кримінальну відповідальність, вперше, за вирубку цінних порід дерев. Тепер дають до 12 років, якщо до цього прилучилася велика кількість людей – це перемога. Це не панацея…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  30 секунд.

 

РУДИК С.Я. …збільшили адміністративні штрафи до 22,5 тисяч гривень за незаконний вируб лісу. Це теж великий плюс, треба говорити. Говорив сьогодні заступник міністра транспорту: ми запроваджуємо електротранспорт, три міста вже мають проводити тендери на тролейбуси і трамваї. Це треба продовжувати робити, і ми це будемо робити, якщо кожен з нас присутній в цьому  залі  в першу чергу буде вважати справу своєї річки,  своєї криниці, свого пляжу особистою справою, а не справою того  дяді, який прийде і порядок наведе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Ні, шановний колего… шановний колего,  мене потім інші виступаючі будуть звинувачувати в упередженому до них ставленні.  Дякуємо.

Юрій  Туниця  запрошується до слова. От дивіться, у нас депутати завжди захоплюють трибуну навіть на слуханнях. Пане Сергію, я вас дуже  прошу!

Юрій Туниця,  ректор Національного лісотехнічного університету України, академік Національної Академії  наук України. Просимо. 

 

16:27:18

ТУНИЦЯ Ю.Ю.

Шановна пані головуюча, шановні пані і  панове! Проблема надзвичайно складна, і я хотів би був би  чути все-таки більш конструктивну розмову. Зараз я тільки можу внести  конкретні кілька пропозицій.

Перше. Газотранспортна система України  займає 113,4 тисяч гектарів найродючіших по світу земель, паралельно будується  "Північний потік-2". Чому ми пане міністре  і всі інші забули за екологічний аспект? Це ж екологічний злочин. Вони там створюють  небезпеку на Балтиці для  майбутніх поколінь, і ми не оцінюємо… і ми не оцінюємо, скільки ми втратили за рахунок того, що функціонує  газотранспортна система і  обслуговує Росію. Значить, треба провести  дослідження, треба пред'явити рахунок,  треба розглянути це в міжнародних  судових інстанціях.

Друге. Президент і Верховна Рада мають звернутися з  політичною заявою і до Організації Об'єднаних Націй, і до ПАРЄ щодо   несумісності будівництва  "Північного потоку-2"  з духом і  буквою  міжнародних документів щодо  запобігання кліматичним змінам. І Державному агентству лісових ресурсів знову ж під патронатом шановного міністра, який слухає мене  уважно, треба  нарешті зробити  конкретну програму збільшення площі лісів на  3 мільйони гектарів на незручних для сільськогосподарського користування землях. І за це можна взяти гроші, шановний пане Остапе, з міжнародних фондів, передбачених для виконання Паризької кліматичної угоди. Бо там є баланс, розумієте? Або модернізуєте техніку, щоб зменшувати викиди і платите колосальні гроші, мільярди, яких немає, або збільшуєте площу лісів і інших природних абсорбентів парникових газів. Ліси це роблять найкраще.

І нарешті, шановні колеги, ми ніколи не досягнемо результатів у всіх цих проблемах, якщо ми не будемо мати фахівців. Ми виконали у 2000 році проект за півтора мільйонів доларів, підготували нових принципово фахівців – економіст-еколог, до цього часу вона не внесена в класифікатор професій, і не має ні Міністерство охорони природи, ні Кабінет Міністрів тих фахівців, які вміють оцінити і економічну, і екологічну ситуацію.

І останнє, ми вже  у 2012 році припинили просувати ідею Екологічної Конституції  Землі, яку проголошували три Президента України і два міністра – МЗС  і Мінприроди вже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка.

 

ТУНИЦЯ Ю.Ю. …тому що Паризька кліматична угода без започаткування  процесу підготовки проекту та обговорення публічного Екологічної Конституції Землі  виконаною не буде.

Я, пані Ірино, вам хочу подарити англійською мовою, вона вже в нас є на кількох мовах, але вона лежить мертвим вантажем.

Дякую, шановні колеги! Бажаю конструктивнішої роботи. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, шановний колего. І дякую, що привернули увагу до надзвичайно важливої теми, дійсно, політичного російського проекту "Північний потік-2". І маю вас запевнити, що на всіх рівнях Верховна Рада України, на всіх міжнародних майданчиках піднімає питання руйнівності цього проекту не тільки для економіки України, а й залежності Європейського Союзу.

Я запрошую  до слова Олександра Косовця, директора Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського ДСНС України. І приготуватися Ігорю Букші.

 

16:31:36

КОСОВЕЦЬ О.О.

Шановні учасники парламентських слухань! Оскільки процес глобального потепління найбільш яскраво простежується на прикладі змін температури повітря, вирішено проаналізувати зміни за період 1961-1990 рік – це є стандартна кліматична норма і те, що маємо з 1991 по 2015 рік. Для аналізу використані результати спостережень всіх метеорологічних станцій України. Аналіз отриманих даних дозволив ствердити, що зміни кліматичні в Україні пришвидшуються в останні роки. Учасникам роздані матеріали, там є відповідні таблиці. Тенденції збільшення середньої річної температури повітря за рахунок значного потепління в зимовий період, яке спостерігалося наприкінці ХХ століття, збереглися і в перші десятиліття ХХІ століття.

Найбільше потеплішала за цей період зима на Поліссі – на 1,5 градуси. В лісостепу зимові температури підвищилися на 1,3 градуса. У степу останні два десятиліття потеплішало на 0,9 градуса, а в степових районах Криму – лише на півградуса. Зима в Карпатах потеплішала на градус, а от на Південному березі Криму зимові температури підвищились лише на 0,2 градуса.

Другий по значимості внесок у підвищення річної температури зробило літо. Влітку температура повітря по всій території країни зросла на 1,3 -1,5 градуси. Для степових районів Криму підвищення саме літньої температури стало основним внеском у річне потепління. Найбільш значне підвищення влітку відбулося у Карпатах і на Південному березі Криму – 1,5 градуси. Весна в Поліссі стала теплішою на 1,1 градуса, у лісостепу підвищення склало градус. Підвищення весняних температур у степових районах становить 0,8 градуса. А в степовому Криму та Карпатах останні роки потеплішало на 0,6 градуса, а на півдні Криму – на 0,5.

Осінь в Україні потеплішала найменше за інші пори року.

Річна температура повітря в останні два десятиріччя майже на всій території України підвищилась  на 0,7-0,1 градуса, лише в Криму підвищення склало 0,6 градуса.

Ну і на завершення, хоча мене орієнтували на 5 хвилин, ясно, більше, хочу сказати, що Державна гідрометслужба на сьогодні є єдиною структурою, яка  не має відповідного органу. З 2005 року ми передані до структури МНС і з кожним роком статус служби понижувався і, відповідно, понижувалась зарплата працівників. Тому є пропозиція….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. Будь ласка,  завершуйте.

 

КОСОВЕЦЬ О.О. Тому є пропозиція на базі існуючої мережі гідрометеорологічних спостережень створити службу, яка не тільки буде опікуватися гідрометеорологічними спостереженнями, а й моніторингом довкілля. Вона має звучати так: гідрометеорологічна служба з питань гідрометеорології та моніторингу природного середовища у складі Мінприроди. Фінансуватися вона має бути з двох джерел: сьогодні є бюджетна програма "Гідрометеорологічна діяльність" і має бути нова програма "Моніторинг забруднення довкілля". На жаль, про це часто забувають, що без нормального моніторингу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановний пане Олександре. Дякуємо за ваш виступ.

І я запрошую до слова Ігоря Букшу, завідувача лабораторії моніторингу та сертифікації лісів Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації імені Висоцького.

А приготуватися Олександру Дячуку.

 

16:35:42

БУКША І.Ф.

Шановна пані Ірино! Шановні народні депутати! Шановні пані та панове присутні! Ліси та лісове господарство є невід'ємною складовою кліматоохоронної політики. Це визнано на міжнародному рівні і відображено в глобальних міжнародних документах і угодах, але, на жаль, в Україні роль лісів дотепер  ще залишається недооцінена. Саме кліматоохоронна роль лісів. Сподіваюся, що після цього високого зібрання ситуація покращиться.

Добрим прикладом підтримки  міжнародних ініціатив є ті проекти, які проводилися в Україні. Це і відомий проект KlimaEst, і проект ФАО щодо визначення пріоритетів запобігання змін клімату, і розробка стратегії низьковуглецевого розвитку, де значна увага приділялася якраз лісовим питанням. І це не дивно, тому що за оцінкою міжнародної групи експертів з питань змін клімату близько двадцяти відсотків проблеми зміни клімату лежить якраз у галузі лісового господарства та землекористування. І відповідно логічно було б, щоб і двадцять відсотків уваги і ресурсів спрямовувалося саме на питання лісів і лісового господарства.

Чому це важливо для України? Тому що лісистість України дуже мала порівняно з європейськими країнами. Україна посідає 37 місце по рівню лісистості в Європі, але зважаючи на велику площу країни, наші ліси поглинають близько 7 відсотків викидів, національних викидів парникових газів.

В Європейському Союзі ліси поглинають близько тринадцяти відсотків, але це при тій лісистості близько тридцяти восьми процентів. Наша лісистість – 15,9 відсотків, тому відповідно потенціал для збільшення ролі поглинання в Україні є, і він якраз лежить у сфері національних інтересів. Тому що питання поглинання лісів, вони тісно пов'язані із збереженням і різноманіття, із покращенням якості довкілля, із наданням нових робочих місць, і багато-багато інших комплексних синергічних ефектів дають можливість при застосуванні діяльності в лісовому господарстві.

Ліси є чистими поглиначами, і близько 65 мільйонів тонн СО2 еквіваленту щорічно поглинається ними. Хвилину. Завдяки природному старінню лісів і завдяки тому, що ліси зараз інтенсивно всихають під впливом змін клімату, ці прогнози досить невтішні. В подальшому поглинаюча здатність лісів буде зменшуватися.

Тому саме зараз потрібно приділити увагу лісовому господарству в контексті удосконалення нормативної бази. Та нормативна база, яка була, вона була розроблена за минулих умов, і зараз вона просто не діє. Потрібно покращити інформаційне забезпечення. У нас зупинилися програма моніторингу, не фінансується…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

БУКША І.Ф. …і лише зараз є наміри про створення національної інвентаризації лісів, яка дасть відповідь на багато питань.

Також впровадження кращих практик в лісову галузь і удосконалення фінансових фіскальних механізмів і особливо стимулювання. Коли стимулювання на зменшення викидів, потрібно стимулювати і збільшення поглинання. Тому я вважаю те, що адаптація лісового господарства до змін клімату – це не галузева, а національна проблема. І ми повинні усвідомити те, що Україна буде багата лісами, коли лісистість України збільшиться хоча би до тих 17 відсотків, які передбачені на законодавчому рівні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановний колего.

Я запрошую до слова Олександра Дячука, старшого наукового співробітника Інституту економіки та прогнозування.  А підготуватися Юрію Марчуку.

 

16:39:42

ДЯЧУК О.А.

Доброго дня, шановні колеги. Про те, що вже сказано, що викиди парникових газів у світі та в Україні… в світі інтенсивно зростають, і це викликає глобальне потепління, а те в свою чергу викликає дуже несприятливі гідрометеорологічні явища, відповідно, несприятливе середовище для  здоров'я населення, сказано багато. І сказано про те, що прийнята Паризька угода, яка спробує…намагатиметься об'єднати зусилля планети для того, щоби боротися з цими проблемами змінами.

Як вже було сказано, що Паризька угода передбачає недопущення збільшення глобальної температури більше як на півтора градуса, і що для цього робити, сказано також було – те, що необхідно переходити на відновлювальні джерела енергії, проводити декарбонізацію економіки, звичайно, за умови  підвищення соціально-економічного добробуту громадян, збереження національних інтересів і такого іншого.

Ми в Інституті економіки та прогнозування Національної академії наук України одразу ж після ратифікації Паризької угоди зробили, розпочали дослідження, завершили його в минулому році щодо переходу України на відновлювальні джерела енергії до 2050 року. Ми вважаємо, наші дослідження показують, ми вважаємо, що Україна має абсолютно достатній потенціал, щоби забезпечити себе відновлювальними джерелами енергії в повній мірі для того, щоби зменшити техногенне навантаження на навколишнє природнє середовище і для того, щоби покращити добробут населення. 

Більше того, наші дослідження показують, що загалом Україна може виграти в економічному плані від цього, оскільки перехід до низьковуглецевого розвитку або перехід до моделі економіки і базований на відновлюваних джерелах енергії може приносити додаткові економічні вигоди, оскільки це базуватиметься на переході до нових технологій на виробництві нових видів продукції та послуг.

І що саме головне – це збільшуватиме робочі місця, збільшуватиме зайнятість населення, причому, що ця зайнятість не концентруватиметься в якихось окремих промислових зонах, а розпорошуватиметься по всій території України.

Також ми співпрацювали з Міністерством екології та природних ресурсів за підтримки донорів таких як USAID в розробці Стратегії низьковуглецевого розвитку, про який сьогодні пан міністр говорив. І також наші дослідження доводять, що реалізація цієї стратегії лежить в межах Паризької угоди недопущення підвищення температури до 2 градусів, є ціль амбітна, яка може переглядатися що п'ять років, і вона також несе позитивні соціально-економічні вигоди для України. При тому, що питання енергетичної незалежності просто зніметься з порядку денного в Україні.

Наостанок хочу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ДЯЧУК О.А. Наостанок хочу сказати наші пропозиції, якими хотіли б звернутися до Кабінету Міністрів України щодо негайного схвалення цього проекту стратегії і подачі її в ООН для того, щоб показати, що Україна зберігає свої досить лідируючі позиції в боротьбі зі зміною клімату на глобальному рівні.

Хочемо звернутися до парламенту з перегляду законодавства. Щоб визнати проблему зміни клімату і адаптації до неї як ще один з наукових напрямків досліджень. І забезпечувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Дячук, дякуємо вам за ваш виступ.

І запрошуємо до слова Юрія Марчука, голова Товариства лісівників України. Будь ласка. Я сьогодні як іменинниця просто після слухань буду – цілу бібліотеку отримаю. Будь ласка, запрошуємо вас до слова, шановний Юрій Марчук. І підготуватися Тетяні Тимочко.

 

16:43:50

МАРЧУК Ю.М.

Шановні колеги! Хотів би сказати, що я буду використовувати в презентації, яку ви побачите, з дозволу міжнародної групи вчених, які працюють у Відні, в якій працює наш вчитель професор Швиденко, цілий ряд досліджень (тут сидить один із його учнів також, Ігор Букша), це такі цікаві дані, які сьогодні, я думаю, не завжди можна побачити.

Ми розглядаємо ліс  завжди, і сьогодні звучало в залі, як ресурс. Це далеко не ресурс, це серйозний екологічний чинник, про який вже сьогодні багато говорили. Суспільство міняється дуже швидко, трансформація в суспільстві йде (якщо можна, слайди переключайте) надзвичайно потужно, і за життя людини стільки багато міняється, як раніше цього не було.

Ці виклики можна побачити на слайді, який зараз, температурні режими, зараз їх видно вам. Подивіться, з 1891 року по теперішній час температура на землі різко почала мінятися, з 90-х років того століття. Плюси пішли, і саме важливо, що вони пішли в Арктиці. Північна півкуля, Європа -літо, Європа річна – кругом з 80-го року пішли різки плюси.

Що робить Євросоюз в цьому відношенні по відношенню до лісів? В 13-му році він приймає, слідуючий слайд, лісову політику, яка базується на базі трьох основних програмних продуктів. В тому ж році, в 13-му, ООН приймає велику програму відтворення лісових ландшафтів до 30-го року на площі 300 мільйонів гектарів в світі, тому що, сьогодні підрахували, за секунду зникає два футбольних поля лісів. Китай – 70 мільйонів, Америка – 65 мільйонів.

А що Україна? Підтримуючи Юрія Юрійовича Туницю, хочу сказати, що нам потрібні три базових програмних продукти. Національна програма лісів, лісова політика. Її немає, узгодженої. У нас немає програми відтворення лісів, яка кінчилася в 15-му році, і ми не можемо її пробити, бо Мінфін проти. І в нас немає можливості фінансувати проблеми, бо ліси горять на півдні.

Базова програма Євросоюзу по лісам базується на базі основних функцій. Їх вісім. Чи можемо ми їх заложити в основу лісової політики національної України? Я не буду їх прочитувати, часу мало.  Можемо. І тому у вересні місяці Товариство лісівників України, яке я очолюю, а воно рахує зараз під 30 тисяч членів, ініціює проведення з'їзду лісівників України, де ми ці питання обговоримо.

Зверніть увагу, 50 відсотків території України сьогодні у зоні ризику. У нас до сотого року (слідуючий слайд) не буде трьох основних порід (зеленим обозначені там) дуб, береза і сосна, якщо клімат так буде мінятися. Степ буде у Житомирі.

Олешківські піски. Остання пожежа: 600 гектарів згоріло, 60 мільйонів грошей вилетіло у повітря. Три роки не фінансується нічого у лісовому господарстві на півдні, сході. Останні американські знімки точні показують 10 відсотків…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

МАРЧУК Ю.М. Що робити? Ми не чекали відповіді на ці питання. Підготовлений був указ Президента, все розписано, основне питання – створити фонд фінансування лісового господарства. Група експертів наших підготувала проекти законів, спасибі народним депутатам екологічного комітету, аграрного комітету, вони проголосовані на комітетах і можуть бути внесені у зал. Уряд дві неділі на рівні урядових комітетів обговорює, що робити з цими законами. Поки підтримки від Мінфіну немає.

Я дуже надіюсь, що поки закони будуть прийняті, ліси півдня і сходу залишаться цілими, а лісова охорона все-таки зможе отримати зарплату трошки більшу, чим сьогодні отримує, 1,5 тисячі гривень у Херсонській області.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Юрію, дуже дякуємо за актуальний виступ. (Оплески)

І запрошую до слова Тетяну Тимочко, голову Всеукраїнської екологічної ліги. Пані Тетяно, раді вас вітати. Будь ласка.

 

16:48:02

ТИМОЧКО Т.В.

Я вирішила відкинути вступ, заклики або плачі, з якими завжди громадськість виступає перед урядовими структурами, добиваючи урядовців фактами. Сьогодні їх багато прозвучало.

Всеукраїнська екологічна ліга і Національна екологічна рада України, до складу якої входять 32 національні природоохоронні організації, давно розглядають ці питання. І я хотіла би озвучити зараз кілька конкретних пропозицій і вимог до уряду України, до владних структур з тим, щоб перейти від накопичення тон паперів, які називаються стратегіями, проектами законів, концепціями, абсолютно до конкретних кроків.

В Україні, на жаль, і досі домінує енерго- і ресурсоємна економіка. Ми хижацькі використовуємо природні ресурси, знищуємо будь-яку перспективу України на майбутнє. У нас існує негативна тенденція: підйом економіки – збільшення викидів, зменшення виробництва – зменшення викидів. Не виключенням останні роки: з 15-го по 17-й рік ми маємо збільшення на 8 відсотків викидів парникових газів, тому що, незважаючи на кризу, окупацію, зменшення виробництва на Донбасі, ми почали ставати на ноги, всупереч всьому ми стаємо на ноги, але ми викидаємо більше видиків за рахунок от цього, старих технологій, старих підходів. Що можна зробити? Чи ми і далі маємо бути в цьому тренді? Ні. Ми маємо відмовитись від цієї негативної тенденції. І ми маємо замість оцієї величезної кількості паперів, Україна має ухвалити стратегію збалансованого сталого розвитку, де будуть відображені 17 цілей збалансованого розвитку, які є базовим документом для всіх країн світу. І там є структурна перебудова економіки, в цій стратегії відновлювальна енергетика, в цій стратегії зменшення викидів, збільшення кількості лісистості, збільшення кількості об'єктів природно-заповідного фонду, тому що стратегія збалансованого сталого розвитку це той тренд, який дозволяє жити нинішньому поколінню, не знищуючи перспективи в майбутньому.

Що конкретно ми пропонуємо, громадські організації: перше – Україна і урядовці в усіх своїх документах мають встановити оцей фільтр, який називається екологічно безпечні технології. Жоден закон України, ні транспортна, ні енергетична стратегія не мають бути ухвалені без узгодження інтересів природи. Ми маємо заставити забруднювачів платити, якщо… Ми єдина країна в світі, де забруднювачі створюють статистику, нам підприємства дають скільки вони викидають. Ні, на кожній трубі ми маємо встановити датчики, які нам дають інформацію скільки викидають забруднюючих речовин і от тоді буде екологічний податок, про який говорив шановний депутат Олег Недава, екологічний податок збільшиться не в 2, не в 3, в 10 разів і тоді за ці кошти можна буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

ТИМОЧКО Т.В.… підприємства-забруднювачі задумаються, чи їм стільки викидати, чи поставити фільтр, чи дати краще дихання містам, де вони працюють. І тоді оцей інтерес економічний і екологічний він співпаде. Принцип "забруднювач платить" змусить, нарешті, наш бізнес враховувати інтереси українців, української природи і довкілля не тільки в межах нашої країни. І саме тому громадські колишні організації вимагають непросто розмов про зміни клімату, почніть, нарешті, ухвалювати закони, які зменшать, реально зменшать…

 (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановна пані Тетяна, і за вашу активну позицію громадську.

І запрошуємо до слова Руслана Гаврилюка, голову Національного екологічного центру України. А потім приготуватися пані Олені Вусик.

 

16:52:05

ГАВРИЛЮК Р.Б.

Дякую, пані Ірина.

Шановні панове народні депутати, шановні урядовці, гості, високоповажне товариство, глобальна зміна клімату є потужним викликом для всього людства і для України в тому числі. І дуже добре, що ми перейшли до частини виступів від громадськості, тому що вона буде трошки  відрізнятися від тої частини від попередньої, коли виступали урядовці і народні депутати.

Хочу зазначити, що вже переходячи до конкретних пропозицій відразу і до розвитку попереднього виступу, що зупинитися на впливі енергетики української на клімат, що реальною зміною, реальною зміною в підходах ведення нашої економічної діяльності, яка убезпечить наше майбутнє, може бути комплексний національний план з енергетики та змін клімату на 2020-2030 рік, який передбачений національною стратегією. І цей план має бути розроблений і затверджений вже в 20-му році. 20-й рік вже на порозі. І за цей план відповідає Міненерговугілля. Сьогодні немає представників Міненерговугілля в цьому залі. І ми закликаємо, щоб все ж таки Мінприроди підштовхнуло Міненерговугілля до розробки цього плану і до реальних змін.

Насправді взагалі виглядає так, що Міненерговугілля не дуже переймається проблемою глобальної зміни клімату. За його ініціативи без погодження з Мінприроди було ухвалено сумнозвісну програму розвитку гідроенергетики, яка спрямована на знищення як Дністра, так і на негативні впливи на Південний Буг та Дніпро. Ви запитайте, який зв'язок програма розвитку гідроенергетики  має з проблемами зміни клімату, а він безпосередній. Глобальна зміна клімату створила в  багатьох регіонах землі  дефіцит, вже тепер, дефіцит прісної води і  така тенденція в майбутньому  загрожує Європі і Україні в тому числі. Єдиним шляхом запобігання такому дефіциту є зміна ставлення до води, до прісної води в першу чергу. Чиста прісна вода сьогодні має розглядатися не як ресурс для розвитку гідроенергетики або інших видів  господарської  діяльності, а найперше, як необхідна умова збереження життя на землі. Такого ставлення вимагає  глобальна зміна клімату.

Варто зазначити, що так звані штучні моря  і особливо на рівнинних річках, є джерелом додаткових викидів  парникових газів. Слід наголосити, що, попри серйозну критику програми гідроенергетики, Міненерговугілля не поспішає переглядати свою позицію. Наголошуємо,  що найбільшою загрозою пов'язаною  з глобальною зміною клімату є втрата джерел питаної води. Тому коли ми розробляємо  плани адаптації до змін клімату, ми маємо в першу чергу захистити джерела питної води.

І насамкінець, апелюючи до заступника міністра інфраструктури, який, на жаль, покинув вже наше засідання, який розповідав…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

ГАВРИЛЮК Р.Б. Дякую.

…що ми маємо розвивати внутрішні водні шляхи. То хочу зазначити, що Проект ЄС-40, який лобіюється Мінінфраструктури, лобіюється в Україні, є тим проектом, який  знищує джерела питної води. В  першу чергу це поверхневі води від яких ми всі    з вами залежимо, залежить наше життя, наше здоров'я, здоров'я наших дітей.

Дякую за увагу. Слава Україні! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний пане Руслане! Для того і є слухання, щоби урядовці в громадськість обмінялися думками і оцінками однієї і тієї ж проблематики, яка часто не співпадає, але     призводить до консенсусного рішення.

Я запрошую до слова Олену Вусик – голову Громадської організації "Центр міжнародного співробітництва і впровадження проектів". І підготуватися Олені Ракоїд.

Будь ласка.

 

16:56:05

ВУСИК О.В.

Доброго дня, шановні колеги, пані головуюча, пане міністре,  народні депутати, всі присутні! Паризька кліматична угода після 2020 року стане продовженням і розвитком Кіотського протоколу 1997 року. Нові домовленості побудовані за схемою знизу вгору, коли кожна країна подає в ООН свої національні  обґрунтовані цілі, так званий вклад в глобальні дії. Вклад включає, перш за все, національні цілі щодо зниження і обмеження  викидів парникових газів, а також можуть включати дії з адаптації та фінансів. Приєднання України до Паризької кліматичної угоди може стати не просто політичним актом участі нашої країни у спільних діях цивілізованого світу стосовно запобігання змінам клімату, а й актом приєднання до стратегії впровадження новітніх технологій і залучення міжнародних інвестиційних інструментів.

Верховна Рада України спільно з урядом України мають створити концептуальну систему, яка б на ринкових засадах стимулювала і заохочувала український бізнес впроваджувати низьковуглецеві технології і модернізувати існуючі антропогенні джерела викидів. Тому першочерговими кроками законодавчої і виконавчої влади в Україні, як і громадянського суспільства, має стати створення національного ринку торгівлі квотами на викиди з наступною їх інтеграцією  до європейської системи торгівлі квотами та іншими торгівельними системами. Паризька угода в однаковій мірі зосереджена як на запобіганні змінам клімату і стабілізації, так і на адаптації вже до незворотних змін. Країни повинні знаходити рівновагу між витратами і примусовим зниженням викидів, і майбутніми втратами і витратами на адаптацію, викликаними із сильнішими змінами клімату.

За підрахунками ЮНЕП у 2012-2013 роках на адаптацію до негативних наслідків змін клімату з державних джерел в світі в цілому було виділено 23-26 мільярдів доларів. Тому, на думку фахівців Центру міжнародного співробітництва і впровадження проектів, до ключових рекомендацій по адаптації мали б увійти наступні положення. Реалізація комплексних заходів з адаптації в агропромисловому комплексі, розробка планів збереження водних запасів України, особливо на регіональному та місцевому рівнях і насамперед у південних областях України. Внесені у державні будівельні стандарти обов'язкових норм, облаштування на етапі будівництва всіх нових медичних, навчальних, соціальних адміністративних будівель, облаштування таких споруд сонцезахисними пристроями, що використовуються для захисту будівель і споруд від сонячної радіації. Обов'язкове оснащення системами кондиціонування  існуючого і обов'язково нового пасажирського транспорту, як залізничного так і автомобільного.

З врахуванням переміщення кліматичних поясів з півдня на північ доцільно розглянути можливість внесення в Кодекс законів про працю положення, яке діє в країнах із жарким кліматом, скорочення в літній період робочого часу на годину, а про виконання робіт на   відкритому просторі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  30 секунд.

 

ВУСИК О.В. …збільшення тривалості обідньої перерви у період найвищої сонячної активності.

Підсумовуючи свій короткий виступ, також хотіла б зазначити, що, на погляд Центру міжнародного співробітництва і впровадження проектів, має бути… велику роль і участь не урядових громадських організацій у  запровадженні кліматичних дій в Україні. Це і широка просвітницька робота щодо зміни клімату, усвідомлення суспільством того, що глобальне потепління відбувається не десь в Антарктиді і не тільки через…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо вам, шановна пані Олено.

Ми запрошуємо до слова Ракоїд Олену, доцента кафедри загальної екології та безпеки життєдіяльності Національного університету біоресурсів і природокористування України. І підготуватись, будь ласка,  Тарасу Бебешку.

 

17:00:03

РАКОЇД О.О.

Доброго дня, шановне товариство! Шановні учасники парламентських слухань! Дякую за можливість висловити не тільки позицію науковців України, але і мене як наукового кореспондента Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням.

І дуже-дуже коротко ще раз хотіла би наголосити і щодо взаємозв'язку, взаємопов'язаності…  тісної взаємопов'язаності процесів деградації земель, і опустелювання, і антропогенних змін  клімату. Не потребує доказів, це вже давно доведено, загальновідомо, наскільки спосіб і характер землекористування впливає  на пом'якшення  і адаптацію до тих кліматичних змін, які сьогодні спостерігаються у світі. І, зокрема, підраховано, що  саме сільське господарство, лісове господарство і інші види землекористування забезпечують майже чверть викидів парникових газів у світі і їх загальний  внесок залишається незмінним уже  деякий час. Основними звичайно факторами при цьому є вирубка лісів, знищення лісів, тваринництво сільськогосподарське, але також  поводження з орними землями: внесенням  мінеральних добрив і  таке інше.

Сьогодні вже  згадували необхідність прийняття в Україні Стратегії сталого розвитку  України до 2030 року. Я би  хотіла згадати  прийняті недавно адаптовані для України цілі сталого розвитку  України  до 2030 року. Зокрема,  ціль 15, пункт 3, де говориться якраз  про необхідність запобігти  подальшій деградації земель в Україні і добиватись так званого  нейтрального рівня  деградації земель, які можна представити як своєрідний баланс між  здобутками і втратами. Здобутками, які  ми матимемо  від збереження  наших земель, їхньої родючості… підтримання їхньої родючості і втрати, які ми матимемо, в тому числі   і  в стратегічному вимірі від втрати наших  родючих  земель  нашого  основного багатства.

І тому я би хотіла закликати і врахувати у рішенні  парламентських слухань пропозиції Координаційної ради… недавно створеної Координаційної ради по боротьбі з деградацією земель,  опустелюванням, де  були  встановлені  перші національні добровільні  завдання щодо досягнення  нейтрального  рівня деградації земель. І  основне з цих завдань якраз і звучить: це підтримання вмісту органічної речовини - гумусу  в ґрунті. Інші завдання стосуються відновлення сталого використання торфовищ, відновлення …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 30 секунд, прошу.

 

РАКОЇД О.О. …еколого-меліоративного стану зрошуваних земель, і також має бути розглянуте завдання щодо сталого використання і охорони лісів.

А пропозиції наші, власне, зводяться до того, щоби ті заходи, які спрямовані на охорону і раціональне стале використання земельних ресурсів, були включені до всіх стратегій адаптації України… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо вам, шановна пані Олено.

Я запрошую до слова Тараса Бебешка – експерта зі зміни клімату Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства.

І підготуватися, будь ласка, Святославу Павлюку.

 

17:04:03

БЕБЕШКО Т.А.

Добрий день, шановні колеги, добрий день, пані головуюча. Ви знаєте, під час міжнародних переговорів утворилася така неформальна формула, про що зараз йдуться міжнародні перемовини в рамках РКЗК. І формула ця звучить наступним чином "як націям і природі жити разом в умовах постійної і подекуди непередбачуваної зміни клімату".

Дуже мало вже хто починає казати, що можна якось запобігти зміні клімату – ні! Скоріше за все, зміни клімату з великою ймовірністю відбуватимуться і надалі і матимуть тільки більш загрозливий характер.

Тому Україна повинна обрати шлях низьковуглецевого розвитку, якісно змінюючи модель господарювання та відносин з екосистемою, що призведе до пом'якшення антропогенного тиску на кліматичну систему.

Ключовими завданнями  в реалізації політики в царині зміни клімату є, в першу чергу, наявність стимулів для низьковуглецевих технологій. Ми дуже багато кажемо про покарання, але нашій промисловості, нашому бізнесу потрібні і стимули нашої економіки. Економіка – це не тільки палки, але й пряники.

Підвищення інституційної спроможності у всіх царинах, починаючи від верхніх міністерських кабінетів і закінчуючи простою інституційною спроможністю наших неурядових організацій.

Критична роль органів місцевого самоврядування для досягнення національних кліматичних цілей, комунікація національних цілей на місцевий рівень та залучення органів місцевого самоврядування до скоординованих дій щодо адаптації та скорочення викидів є запорукою досягнення національних цілей в цих сферах. Наскрізний та інтегральний характер кліматичної політики, чого в нас нема і, на превеликий жаль, попри ці засади політики, що ми нещодавно прийняли за допомогою Мінприроди, нема і я їх не бачу.

Перед нами виступав заступник міністра інфраструктури і, на превеликий жаль, там є великі нарікання, ні слова не було сказано про приєднання України до планів ........., що призведе до величезних витрат для нашого бюджету. Питання впливу на зміну клімату повинно враховуватися у ході застосування інструменту стратегічної екологічної оцінки та оцінки впливу на довкілля. Окрема увага повинна бути приділена питанням адаптації до наслідків зміни клімату в царині управління лісами, водними ресурсами і охороною здоров'я. Теж про це дуже мало хто зараз каже, і про вплив зміни клімату на здоров'я наших громадян.

Закінчуючи, я хочу сказати про два аспекти ситуації зі зміною клімату, не боротьби. Перший – це питання національної безпеки. Генерал Сулліван нещодавно в доповіді Пентагона американському Конгресу про зміну клімату сказав: "Ми ніколи не були стовідсотково впевнені, ніколи, але...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

БЕБЕШКО Т.А. ...але якщо б ми чекали стовідсоткової впевненості - щось дуже погане відбулося б на полі бою".

Я не хочу, щоб ми доводили до поля бою, я хочу ми готувалися зараз, дії наші були б системні і наскрізні. І це дасть нам можливість для того інноваційного прориву в економіці. Не промисловість, не сільське господарство, а саме "зелена" економіка і "зелене" урядування є єдиним напрямком...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний пане Тарасе. (Оплески)

Я запрошую до слова Святослава Павлюка, виконавчого директора Асоціації "Енергоефективні міста України", головного експерта групи "Реанімаційного пакету реформ"  "Реформа енергетичного сектору".

А підготуватися Юлії Мельник. Будь ласка.

 

17:08:08

ПАВЛЮК С.К.

Бачите, як складно нам працювати, вимовити це тяжко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Реанімаційний пакет реформ. Легко!  Це просто уже втома.

 

ПАВЛЮК С.К. Дякую пану Тарасу, він багато сказав з того, що я хотів сказати.

Я, мабуть, не буду нікого переконувати, бо зібралися переконані. Я трошки почну з анекдоту. Коли приходить молодий випускник екології влаштовуватися на роботу, приходить в бюро працевлаштування й каже: "А у вас є робота для екологів?" Йому кажуть: "Так, от є там 2 тисячі євро, персональна машина, швидка кар'єра".  Він на них дивиться й каже: "Ви жартуєте?" –  "А ви ж перші почали". Приблизно так виглядає наша наявність людей, котрі можуть виконувати цю політику, запорукою…. Там, де є гроші, там, відповідно, буде  діяльність. Якщо у діяльності немає грошей, відповідно, не буде там і діяльності.

У мене є декілька хороших таких новин. Перш за все, діяльність по скороченню впливу на клімат, вона відбувається в основному в містах: міста є основним генератором вуглекислого газу, міста є основним тим місцем, де ми можемо на ці процеси впливати.

З добрих новин є те, що  Україна… з 2009 року українські міста приєдналися до Угоди мерів. Це ініціатива міст Європейського Союзу по скороченню викидів СО2 на 20 відсотків до 2020 року, відповідно на 40 відсотків до 2030 року.

На сьогоднішній день Україна є лідером серед країн Центральної і Східної Європи. У нас на сьогоднішній  момент є понад 230 міст з 460 є підписантами цієї угоди, котра здійснюється за підтримки європейської комісії. Але на сьогоднішній день більша половина міст України є підписантами і робить практичні кроки у цьому напрямку. Тобто якщо ми говоримо  про те, що чим Україна може похвалитися, то фактично наслідками роботи. По-перше, і в плануванні, і в залученні інвестицій Україна тут може похвалитися, однозначно.

Разом з тим, я  хотів би окреслити певні проблеми. Саме енергоефективність є тим інструментом скорочення питомого споживання, відповідно скорочення викидів СО2, котрий ми можемо досягнути. І тут є два аспекти. Перше – де ми беремо людей, де ми беремо статистику, й де ми беремо дані. Тобто  саме там це в міста повинно сформуватися, по-перше,, повноцінний облік всіх ресурсів, і відповідно можна тоді говорити про якісь кадастри виходів… викидів. Якщо ми не маємо повного кадастру видів енергій, котрі ми споживаємо, ми не можемо говорити про якийсь кадастр викидів, тому що ми не маємо кадастру взагалі палив. І я хотів би звернути увагу на те, що саме залучення інвестицій, воно дає можливість в містах вирішувати цю проблему. І питання дуже довго проектного циклу в містах, воно є дуже-дуже критичним.

Я вчора був в Кам'янці, де відкривали один з найсучасніших та… найсучасніших теплоелектростанцій. Так от рішення про її будівництво, вона на відновлювальних джерелах працює, на біомасі, рішення про її будівництво було прийнято в 11 році, проектувалася вона до 16 року, впровадження відбувалося з 16-го по 18-ий. Тобто чисті будівельні роботи зайняли два роки, етап погодження зайняв п'ять. Тобто якщо ми не переламаємо цього проектного циклу, ми ніколи не вийдемо на наступний етап там зелених і…ї

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ПАВЛЮК С.К. Ми мусимо скоротити проектні цикли, і це є щось, що можна внести як в завдання, можливо, якісь рішення сьогоднішнього, сьогоднішньої зустрічі.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний колега. Мене поінформували зараз із зали, що, на жаль, Юлії Мельник не буде, тому що якісь там є проблеми. А мені надали тільки що… Пані Юля, щасливі вас вітати. Мене ввели в оману, що у вас затримали літак. Ми раді, що є ви і що літак вчасно вас до нас привіз.

Голова правління громадської організації "Еколтава", членкиня Ради Української кліматичної мережі. Будь ласка, пані Юлія.

 

17:11:56

МЕЛЬНИК Ю.О.

Так, так. Так, я також представляю міжнародну організацію 350.org. Вітаю, друзі, я чесно готувала технічний виступ з цифрами, але, на жаль, вночі сталась така ситуація, що в мене він буде трішки емоційний. Тому що наш літак потрапив… я поверталась з Танзанії, наш літак потрапив в дуже складну ситуацію, шторм, зону турбулентності, і в нього вдарила блискавка. І насправді літак трясло так, як на трасі Кобеляки – Дніпро приблизно десь. І це було трішки страшно.

І знаєте, зараз є таке відчуття аналогії з цією ситуацією та питаннями зміни клімату, тому що ми вже з вами в зоні турбулентності, і ми насправді всі разом знаходимося на одному борту, на одному літаку. І насправді на цьому літаку неважливо, в кого скільки грошей і скільки влади, тому що якщо він розіб'ється, то ситуація в усіх буде однакова. Але важливо, як літаком керують, і важливо, як його вдосконалюють інженери. По аналогії це можна порівняти з тим, як ми вдосконалюємо технологію генерації та накопичення відновлювальних  джерел енергії, енергоефективності, як ми вдосконалюємо нашу кліматичну політику і як ми керуємо нашою державою, як ви керуєте державою.

І насправді політичні лідери, в їх руках  дуже  багато, у ваших руках дуже багато. І ви можете приймати красиві стратегічні і дуже важливі рішення не тільки для України, а які впливають на весь світ. Тому що нам може бути не видна ситуація зі змінами клімату дуже в Україні, але багато вразливих країн острівних, на яких ми любимо відпочивати, вже знаходяться в зоні ризику і, наприклад, восени там буде… на одних островах буде відбуватися онлайн-саміт, де лідери таких вразливих країн якраз будуть говорити про вразливість питання зміни клімату.

Тому трішки фактів скажу. 84 відсотків викидів СО2 – від споживання енергії викопного палива. Тобто фактично зміни клімату напряму залежать від того, як ми споживаємо ресурси викопного палива: нафту, газ та вугілля. Тому нам потрібен тотальний якісний енергоменеджмент, тотальне і якісне енергетичне планування, нам потрібні інвестиції у цей сектор і нам потрібно розвивати ВДЕ.

Я вважаю, що ціль стратегії розвитку енергетичної до 2035 року 25 відсотків – не достатньо амбітна. Тому що науковці українські довели, що до 2050 року ми можемо досягнути 100 відсотків: від 91-го до 100 відсотків. І ми маємо до цього прагнути. І насправді вже є приклад в Україні – місто Житомир…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

МЕЛЬНИК Ю.О. … перше місто у Східній Європі та на пострадянському просторі, яке нещодавно підписало угоду з "350" і заявило про ціль переходу на 100 відсотків ВДЕ до 2050 року. І ми вже ведемо переговори також з іншими містами, це дуже амбітна ціль, і нам всім потрібно до цього прагнути. І ви якраз можете давати поштовхи своїми рішеннями, законопроектами і законами. Тому нам потрібно усвідомити, що ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановна пані Юлія.

Я запрошую до слова Наталію Городецьку. А підготуватися Ірині Ставчук. Будь ласка, пані Наталя.

 

17:15:51

ГОРОДЕЦЬКА Н.І.

Шановна головуюча, шановні учасники парламентських слухань! Дякую за запрошення і за можливість виступити сьогодні.

Зміна клімату не тому важлива, що це популярна тема і весь світ про неї говорить, а важлива тому, що вона стосується основних елементів життя кожного з нас. І ми вже, кожен з нас відчуває вплив на собі.

Минуло 22 роки з моменту, коли була ратифікована Рамкова конвенція ООН зі зміни клімату. Що було зроблено за цей період? Проблема зміни клімату за весь цей час досить великий період була непріоритетною. Не було розуміння необхідності її вирішення. А заходи її впровадження носили фрагментарний характер. Увага приділялась фінансовим механізмам, а не комплексному вирішенню проблеми.

Важливо відзначити особливу роль Міністерства екології і залучених експертів та інших органів, які останні роки зробили важливі кроки на вирішення проблеми: прийняття концепції, прийняття плану. Міністерство екології намагалось і досягло своєї цілі одними з перших ратифікувати Паризьку угоду.

І я зупинюсь на основних причинах, чому на сьогодні маємо ситуацію із неналежним виконанням міжнародних документів у сфері зміни клімату. Перше – це неузгоджена політика і недостатня координація між відповідальними органами. Міжвідомча комісія, яка створена для виконання цієї функції, неспроможна через дорадчий характер виконати цю функцію. Тому пропонуємо сьогодні на цих парламентських слуханнях функції організаційно-методичного забезпечення покласти на Кабінет Міністрів, а Прем'єр-міністра особисто зробити відповідальним за прийняття цією комісією рішень.

Друге важливе питання. Не забезпечується наскрізний характер зміни клімату, тобто вона не враховується в усіх секторах економіки достатнім чином.

Важливими інструментами для врахування зміни клімату є такі інструменти, як стратегічна екологічна оцінка ……. Саме вони вимагають, щоб оцінка на клімат була здійснена при розробці програмних документів, чого в останній період не було зроблено в транспортній стратегії, в програмі розвитку гідроенергетики, інших. І, таким чином, це може мати і вже має негативні слідки із впровадження конкретних проектів і видів діяльності.

Питання недостатнього фінансування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

ГОРОДЕЦЬКА Н.І. Так. Інший важливий блок, на який також зверну сьогодні увагу, це недостатня нормативна база. У сфері зміни клімати слід прийняти базовий документ на рівні закону, який би врегулював основні напрямки державної політики і був би основою для прийняття підзаконних нормативно-правових актів, строкових планів і програм.

Зважаючи, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановна пані Наталя.

Я запрошую до слова Ірину Ставчук, виконавчого директора ГО "Екодія", координаторку міжнародної кліматичної мережі CAN регіону Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії. Будь ласка.

 

17:19:50

СТАВЧУК І.І.

Дякую.

Доброго дня, шановні депутати і гості! Я займаюся темами змінами клімату, і я хочу сьогодні донести до вас буквально дві найважливіші речі щодо зміни клімату, які потрібно знати.

Перше. У людства по суті є два сценарії розвитку майбутнього. Перший сценарій – це посилення негативних наслідків, які ми вже спостерігаємо, і це сценарій дотримання цілей Паризької угоди. Другий сценарій – це сценарій катастрофічний. Тобто це сотні мільйонів людей, які можуть залишитися без місця проживання і стануть біженцями. Це сценарій загибелі живої природи як у морях, так і на континентах, це сценарій дуже складних незворотних наслідків. І, по суті, ті цілі, які зараз країни подали у Паризьку угоду по скороченню викидів парникових газів, ті дії, які вони пообіцяли, вони якраз ведуть світ на оцей другий катастрофічний сценарій, бо це сценарій потепління на повних 3 градуси. Тому завдання для усіх країн світу наступні роки переглянути свої цілі і зобов'язання і їх підвищити. Тому що наявність Паризької угоди і ті цілі, які подані, вони не вирішують проблеми зміни клімату.

Друге. І про це говорить низка вчених у всьому світі. Для того, щоб практично виконали цілі Паризької угоди, потрібно, щоб усі країни світу вже до середини століття перейшли на 100 відсотків ВДЕ, усі країни світу до середини століття – на 100 відсотків ВДЕ. І це та умова, яка дозволить нам утримати потепління у межах 1,5-2 градуси. Раніше це була така мета і, мабуть, для України, для багатьох вона все ще здається неможливою для реалізації. Але по суті минулого року Інститут економіки і прогнозування випустив звіт, в якому було прораховано економічно-технічну модель, чи може Україна перейти на 100 відсотків ВДЕ. Побудована модель, що 91 відсоток – можливо досягти і більше того, з економічної точки зору цей сценарій є дорожчим лише на 4 відсотки, якщо врахувати макроекономічні розрахунки, за прийняту Енергетичну стратегію України.

Тому посил громадських організацій і посил багатьох вчених про те, що для вирішення проблеми зміни клімату недостатньо створення окремих планів дій у Міністерстві екології, тому що для того, щоб досягти цілей Паризької угоди, це має бути повна реструктуризація сектору енергетику. Це усі сектори економіки мають враховувати зміни клімату як пріоритетні у своїх напрямках і усі регіональні, місцеві, інші політики і стратегії також повинні враховувати цей аспект обов'язкового скорочення викидів парникових газів.

Я хочу також розказати, що зараз вже понад 50 країн світу, і це країни як розвинені, так і такі, що розвиваються, оголосили про перехід на 100 відсотків ВДЕ до середини століття. До них приєдналося багато міст, ми щойно почули, що місто Житомир стало першим в Україні, яке взяло таке собі зобов'язання.

А минулого року 20 країн, і це переважно розвинені країни, заявили про те, що 2030 рік це буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд.

 

СТАВЧУК І.І. Да. Це буде кінцевий термін використання вугілля. Тобто в усьому світі йде незворотній процес переходу від викопної енергетики на відновлювальну. 100 відсотків ВДЕ в Україні буде, але чим раніше ми приймемо це політичне рішення, тим більше виграємо і менше буде втрат.

Що я хочу порадити  депутатам, що ви можете робити. Це, в першу чергу, включати до своїх програм дій питання енергоефективності, питання відновлювальної енергетики, питання розвитку громадського…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Дякую, шановна пані Ірина.

Бачите, насправді, якби ми заклали 5 хвилин, як дехто тут сподівався, то ми би до ночі засідали. Але те, що такі в нас активні йдуть дебати стверджують просто про необхідність більш широкого діалогу з урядом, з громадськими організаціями і комітетом.

Я запрошую до слова Лукашевського Олександра, голову громадського об'єднання "Центр… громадської організації "Центр фізичної культури та оздоровлення", члена луцької районної організації "Спілка "Чорнобиль". Будь ласка. 

 

17:24:03

ЛУКАШЕВСЬКИЙ  О.М.

Шановні учасники парламентських слухань! За часи незалежності нашої держави з погіршенням екологічного стану в Україні здоров'я українців різко погіршилось. Наша громадська організація "Центр фізичної культури та оздоровлення" займається пропагандою здорового способу життя.

Тут уже переді мною говорили багато за адаптацію до змін клімату. То я хочу вам повідомити, що ми створюємо спортивно-матеріальну технічну базу з безкоштовних занять для дітей та юнаків. Наше завдання - оздоровити націю, щоб організм дитини за допомогою фізичних навантажень зміг адаптуватися до екологічного стану навколишнього середовища, яке з роками погіршується.

Європейці, усвідомлюючи наслідки Чорнобильської катастрофи та інших підприємств, діяльності яких розраховані на збут сировини, продукції країнам заходу повинні відшкодовувати кошти, щоб попередити та запобігти антропогенним змінам клімату.

В природі почастішали випадки природних катаклізм таких як: надмірні опади, затоплення населених пунктів, засухи, буревії тощо. На ці явища дуже повпливали антропогенні зміни клімату.

Суспільство має чітко визначити проблеми в регіонах, з яких йде небезпека забруднення атмосфери. Так, ми знаємо, що теплові електростанції споживають багато викопного палива, в результаті чого забруднюється атмосфера. На розгляд у Верховну Раду потрібно надати законопроекти, які б захистили навколишнє середовище в регіоні України. Електростанції, заводи, фабрики, комбінати хлібопродуктів та інші виробничі його частини сфери обслуговування їх відходи в процесі переробки  повинні якісно відфільтровуватись. Кількість електростанцій викопного палива потрібно зменшувати, а на зміну ми повинні будувати електростанції вітрового, сонячного, морського та річкового джерела.

Використання нафтопродуктів в транспортній галузі також несе загрозу забруднення навколишнього середовища. В Україні потрібно державними дотаціями підтримати і зацікавити бізнес в Україні,  щоб по волі відбувався перехід на екологічно чисті джерела енергії. Розділ в законі, який забороняє продаж енергії від приватних вітряків та сонячних батарей фізичним та юридичним  особам або у загальну мережу, треба доопрацювати підтримавши розвиток видобутку електроенергії від природних енергоносіїв.

Волинський регіон відомий видобутком бурштину, який завдає великої шкоди навколишньому середовищу. Механізми відновлення лісових масивів після видобування сонячного каменю поки що не прописані, а зрушення вкрай потрібні, бо Україна втрачає сотні гектарів поліського лісостепу. Сьогодні бурштин видобувають двома методами, копають і вимивають з-під землі. Обидва способи задають нищівної шкоди лісовим масивам та всій екосистемі регіону. Підприємства, які хочуть розробляти родовища бурштину, повинні внести заставу, якою вистачить на проведення рекультиваційних робіт по завершенню видобутку.

Ковельський район потерпає на Волині від непрацюючого ветсанзаводу. Відходи м'ясопереробки скидають або на території заводу або просто величезні купи забруднюючий ґрунт в…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка.

 

ЛУКАШЕВСЬКИЙ  О.М. …потрібно, щоб виробники м'ясної промисловості організовували утилізацію відходів переробки закладаючи ці витрати в собівартість. Україні потрібно будувати сміттєпереробні заводи. У пріоритеті, безумовно, утилізацію та переробка сміття, однак можна також отримувати чималі об'єми енергії.

Стан довкілля в районі міста Нововолинська залишається складним і згідно концепції поліпшення екологічного становища гірничо-видобувних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, дякую, ви вичерпали ваш час. Я хочу сказати,  що вичерпано на цьому наш список виступів, який  було складено і надано мені в президію профільним комітетом, саме комітет формує список учасників. Але до президії надійшло дві заяви з проханням про виступи, ми порадилися з шановним комітетом і комітет не заперечує, що ми дамо можливість виступити ще двом учасника слухань. Єдине, що ми дамо по 2 хвилини тому що насправді також ще порушення регламенту і ми залишимо ще час на підсумовуючі такі оцінки і комітету, і міністру. Я не знаю, чи надійшли до президії запитання, так що і запитання, і підсумовуючі виступи, ще будуть від міністра і  пана Диріва.

Отже, я надаю слово пані Олені Турос, експертці робочої групи  ВООЗ зі змін клімату Державної установи "Інститут громадського здоров'я" Національної  академії медичних наук України імені… я вже не прочитаю.

 

17:29:08

ТУРОС О.І.

Марзєєва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Марзєєва.  Будь ласка, 2 хвилини.

 

ТУРОС О.І.

Дякую, пані Ірина. Дякую всім.

І я хочу сказати буквально декілька слів. Мені було дуже приємно почути тут двічі назву "здоров'я" тому що всі міжнародні  організації зараз, вони створюють загальні зусилля для того, щоб покращити здоров'я людей на планеті. І не тільки пов'язані із основними документами, які були прийняті, з основною конвенцією, але вони приймають дуже багато зараз своїх домовленостей створюють. Це, наприклад Марракешський договір, це документи, які  були розроблені для Батумської і Остравської конференції з оточуючого середовища для Європи і оточуючого середовища та здоров'я.

Ми не повинні забувати, що ми всі українці і наше здоров'я – це національна наша безпека, це безпека нашої країни і це майбутнє для наших дітей. Тому мені здається,  що майже все те,   про що я хотіла сказати, вже було перераховано. Але я хотіла зупинитися на тому, просто на одній цифрі, що з перевищенням, підвищенням температури повітря на 1 відсоток підростає щоразу  наша захворюваність населення на 1,4 відсотки по різних регіонах України, це є дуже важливим. Але загальних оцінок немає, ні разу не фінансувалася не єдина програма, яка б стосувалася визначення впливу на здоров'я кліматичних змін, це по-перше. По-друге, якщо сказати, що необхідно там мати окрему програму по здоров'ю, то не сказати нічого. Мені здається, що треба використовувати системний підхід для того, щоб визначати, яким же чином ми можемо подолати на підставі оцінок здоров'я всі негаразди, які можуть бути пов'язані із змінами клімату, і неінфекційну, і інфекційну додаткову патологію.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І останнє слово в цьому нашому блоці дискусії я надаю голові, нерозбірливо написано, але, я так розумію, теж громадська організація "Зелений світ", заслуженому природоохоронцю пану Самойленку. Будь ласка, пан Самойленко.

 

САМОЙЛЕНКО Ю.І.

Доброго дня, шановні друзі! Я останній раз виступав з цієї трибуни 15 років назад і зарікався не виступлю, але виступити останніх молодих колег мене надихнули на те, що треба сказати декілька слів. Дивлюся на цей зал, дивлюся на ці підходи і порівнюю, от ми з Михайлом Юхимович Михалко одні з тих могікан, які починали 30, 25 років екологічний рух на Україні. Сидить Михайло Юхимович і от, пам'ятаю, захищали ми Голосіївський ліс, він каже, що треба робити, зменшити поголів'я кіз, щоб зелень не виїдали. Зараз дивлюся на Михайла Юхимовича, він сидить і говорить, для того, щоб кліматичні зміни не відбувалися, що треба зробити, зменшити населення землі. От так відрізняються ті підходи 25, 30 років назад до тих, які продемонстрували наші молоді люди, які тут виступали.

І мені дуже приємно, що от у виступах Ракоїд правильно було сказано про сільське господарство і лісостеп. Ми найбільше втрачаємо саме від втрати чорноземів і що ж роблять зараз, монокультури, соняшник, кукурудза, рапс, знищують оцей наш безцінний дар. У виступах Марчука, він говорив про ліс, та якби той ліс, який ми вивезли за кордон, заплатили, це було декілька бюджетів України і ми це добре знаємо.

Туниця - прекрасний і фахівець, і науковець він говорив про сталий розвиток. А програму сталого розвитку… ми ж уже зробили концепцію сталого розвитку. Кучма взяв поїхав в Йоганнесбург виступив, сказали, одна з лучших концепцій у світі, поаплодували і забули, нічого не робимо.

І, звичайно, Бебешко про співпрацю, ми повинні співпрацювати. Як ви бачите з виступів розуміння, що відбувається в Україні – є. Що треба робити? Також є. Що остається? Остається до пана міністра звернутися, сказати, шановний пане міністр…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  15 секунду, завершити.

 

САМОЙЛЕНКО Ю.І. …цим людям зарплату, ну не в 2 тисячі євро, а хоча би в одну, які тут виступали. Це економічні важелі підтримки громадського управління. Його громадські екологічні організації практично не відчувають …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, шановний колега, єдине, що хочу вас закликати не обіцяти не здійсненого. Насправді під кожною обіцянкою має бути ресурс. І я сподіваюсь, що тут зібралися не популісти, а дуже відповідальні люди, які усвідомлюють, що багато хто обіцяє, а потім не виконує.

Ми з Остапом Михайловичем і присутніми депутатами належимо до тих хто дає тільки ті обіцянки, які можна виконати.

Ви можете на ваше робоче зараз місце проходити. Дякую, ваш виступ уже закінчено.

Шановні колеги! Ще раз всім дуже дякую за активне, інтелектуальне, таке експертне обговорення і дискусію.

І ми  переходимо зараз до підсумків. Якщо  комусь не вдалося  виступити, хоча ми  надали можливість і бажаючим,  які попередньо не звернулися до  комітету, зараз виступити, але все-таки  ви можете подати ваші пропозиції до профільного комітету. Вони  будуть враховані при  підготовці вже підсумкових матеріалів і нашої заяви  за підсумками нашої постанови Верховної Ради.

Тепер, як ми домовлялися,  у доповідачів,  співдоповідачів є можливість відповісти на запитання і так само підсумувати наше  слухання.

Я думаю що… скільки  вам?  По 3? По 5 хвилин? Залежить від питань.

Багато питань? Остапе… пане Остапе, 5 хвилин ми вам даємо. І потім   пану   Диріву.    Будь ласка.

 

17:35:31

СЕМЕРАК О.М.

Шановна Ірина Володимирівна, шановні колеги! Насправді надійшло доволі багато питань, і ми їх попробували згрупувати для того, щоб на кожний окремо не відповідати і я би, якщо  дозволите згруповано відповідав. Але  та кількість запитань, яка надійшла, говорить насправді про те, що зібралися люди, які вболівають, люди, які фахівці, і люди, які мають  можливість щось запропонувати, не тільки питання задати.

Говорячи про перший блок  запитань, які стосуються нашого  національного визначеного внеску, який  ми  перший схвалили як  держава у 2015 році, хотів би нагадати, що в цей момент  Україна насправді була  без базової стратегічної документації і законодавства, і будь-яких актів. Сьогодні ми маємо іншу історію, сьогодні ми маємо  іншу ситуацію, і це, звичайно, є  результатом нашої спільної роботи і наші наступні внески, які ми повинні раз  у п'ять років  проаналізовувати  і поновлювати, звичайно, вже будуть базуватися на таких документах, як Стратегія низьковуглецевого розвитку, яка містить чіткі сценарії зменшення викидів парникових газів. Ви знаєте, що там передбачено п'ять сценаріїв, які ведуть до зменшення, до скорочення до 2050 року. Станом на сьогодні ми маємо вже Енергетичну стратегію, ми маємо транспортну стратегію, розробляється ряд інших документів, які дозволять нам переглянути наші NDC, наші національно визначені внески і зробити його більш амбітним.

Хоча хотів би сказати чесно, що той внесок і ті плани, які сьогодні вже ми задокументували і поставили перед собою, є і так доволі амбітними. Більше того, Україна вже запізнюється по їхній реалізації. Я би дуже хотів, щоби ми сконцентрувалися і працювали над реалізацією того, що ми вже пообіцяли світу.

Наступний блок питань стосувався інструментів, в тому числі, фінансових інструментів скорочення викидів, покращання обліку викидів. Хотів би зазначити, що насправді, у світі, як ми всі знаємо, зрештою, але повторюся, існує два інструменти: перший – це податок на викиди вуглекислого газу, і ви знаєте, що цей інструмент працює в Україні, а другий – це система торгівлі викидами.

Одразу скажу, що згідно Угоди про асоціацію, яка є пріоритетом роботи українського парламенту і українського уряду, ми маємо запровадити систему торгівлі викидами, і в доповіді я і Микола Кузьо, який є заступником міністра екології, докладніше говорив про розробку системи моніторингу звітності і верифікації парникових газів, який стане базою, в якій ми будемо запроваджувати новий механізм і, в тому числі, вдосконалювати існуючий. І коли ми говоримо про податок, я знаю, що Олег Недава є автором законопроекту, який пропонує модернізувати, я думаю, що, очевидно, запровадивши систему звітності верифікації, працюючи над модернізацією цього податку, ми, очевидно, вийдемо на нову модель.

Хотів також сказати, що ми в тісній співпраці з міжнародними партнерами і зі Світовим банком, зараз ми аналізуємо ту систему оподаткування, яка існує. Я думаю, що результатом цієї роботи повинна бути більш ефективна модель і ця модель сьогодні ми, напевно, не готові сказати чи це повинно бути збільшення податку, чи... але точно ми повинні сказати, що це повинно бути ефективніше управління цим податком.

Стосовно участі громадськості в роботі по боротьбі зі зміною клімату і актуалізації пріоритетів екологічної політики, я хотів би сказати, що нам багато вдалося зробити. І навіть сьогоднішні парламентські слухання – це є ще один інструмент привернути увагу громадськості, привернути увагу політиків до цієї теми, яка сьогодні турбує нас тут присутніх. І, звичайно, коли ми працювали над ...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки? Давайте 2 хвилини, будь ласка, підсумуйте. На запитання вам було 5 хвилин, підсумуйте.

 

СЕМЕРАК О.М. Дякую. Дякую.

Коли ми працювали над низьковуглецевою стратегією, з розробки Закону по MRV, по озону, Національною стратегією екологічної політики – ми залучали максимальне коло громадськості? і для нас це є хороший аргумент. Тому що ми точно підготували якісні... разом ми підготували якісні документи. Нам їх легше буде проводити через парламент. Але чи це цього достатньо? Звичайно, що недостатньо і нам далі треба разом спільно продовжувати цю роботу.

Окремо зупинюся на інструментах, які закладені в Законі про ОВД і про СЕО – це є хороший інструмент залучення громадськості. Сьогодні фактично півроку як працює Закон про ОВД, показав про те, що громадськість отримала дієвий інструмент окремо, можливо, довше говорити не хочу.

Доступ до фінансів, хотів би звернути увагу, що є великі міжнародні фонди, ми можемо з ними працювати. Але вони готові працювати тільки при двох умовах: коли ми маємо відповідне законодавство, над чим ми разом працюємо, і друге – коли ми маємо  проекти. Про це говорив пан Туниця , і ці проекти я підтримую, що треба розвивати, але остання позитивна звістка: позавчора JF виділив 10 мільйонів  доларів на кліматичну політику і модернізацію українських підприємств. І в рамках кліматичних переговорів ми ведемо можливість України доступу до цього інструменту більше.

Окремо згадаю Меморандум, який є між міністерством, "Укргазбанком". Це є можливий доступ також до інструментів.

Було запитання про  Молочний лиман. Скажу одне, що  сьогодні уряд виділив кошти на… парку… щодо  побудови цієї прорви, і хочу сказати, що вперше ми бачимо ситуацію, коли уряд…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще 30 секунд.

 

СЕМЕРАК О.М. …коли уряд 100 мільйонів  виділив на розвиток національних парків, і сьогодні ми виділили ще таку суму, тому я думаю, що з Молочним лиманом все буде оʹкей.

Про Римський клуб було запитання. Єдине, що відправлю до Вовка, який є членом Римського клубу. Я думаю, зменшувати кількість населення – це не найкращий сценарій.

По лісу. По лісу було дуже багато  сказано. Хотів би сказати, що  повністю підтримую як міністр…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний пане Остапе. Ви відповіли майже на всі запитання. (Оплески)

І я пропоную, що якщо є  якісь ще питання не озвучені вами, я пропоную, щоби ми заклали в проекті нашої постанови комплексно на них відповіді. І також зараз можуть додати колеги з парламентського профільного комітету до відповідей. Будь ласка,  Анатолій Борисович, я вас запрошую.

 

17:43:41

ДИРІВ А.Б.

Шановний Ірина Володимирівна! Шановні колеги, народні депутати, науковці і всі учасники наших парламентських слухань!  Хотілось засвідчити те, що  процес відбувся демократично, практично всі, хто хотів виступити,  виступив, висловив всі свої пропозиції, бажання. І це дуже добре, тому що  так часто буває, що  десь дорікають: "От ми не могли виступити і висловити свою позицію". Цього тут не було.

Хочеться подякувати всім учасникам парламентських слухань, подякувати органам місцевого самоврядування, виконавчої влади, науковцям, активістам в те, що, справді, переймаються, і ми зрозуміли, що в цьому залі знаходяться, однозначно, однодумці.

Ми маємо спільну мету, до якої ми, звичайно, будемо прямувати. Хотілось сказати, що тут ми почули багато речей, багато цікавих речей, двічі про чудове місто Житомир з їхніми пропозиціями. Єдине, що пані сказала, десь літак якийсь має розбитися. Я сподіваюсь, що не все так сумно і все буде добре, побільше ентузіазму. Бо після слів мого колеги про те, що всі помремо в тяжких муках, бачу, так обличчя явно стали такі не зовсім веселі. Все буде добре, побільше оптимізму.

І запевнюю всіх присутніх, що комітет врахує всі пропозиції, рекомендації, висловлені сьогодні на цих парламентських слуханнях. Ми гарантуємо, що проект рекомендацій, який ми, сподіваюсь, всі мої колеги, фракції, всі підтримають у цьому залі, він буде прийнятий, однозначно. І насамкінець відзначити те, що робота комітету не припиняється в цьому напрямку. Всі охочі, всі зацікавлені, всі небайдужі до цих процесів, які відбуваються, можуть внести свої пропозиції, рекомендації, якісь певні рішення. Ми обіцяємо, дослухаємося.

Важливо те, що ви прийшли, ви допомогли комітету, важливо, що підтримали наш комітет, за це велика шана і вдяка. Сподіваюся, що це не остання наша зустріч. Ми відкриті до діалогу.

До зустрічі. Дякуємо. (Оплески) 

 

17:45:39

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Як модератор багатьох парламентських слухань я хочу сказати вам, що сьогодні ми мали дуже високий експертний рівень дискусії, надзвичайно актуальну тему і проблематику, надзвичайно серйозний рівень експертів, за що я вам щиро дякую, за цей високий рівень професіоналізму, актуальність теми. Я хочу запевнити всіх вас, що керівництво парламенту так само вважає тему екології, тему клімату однією з наших пріоритетів і в контексті імплементації Угоди про асоціацію, і взагалі серед тих пріоритетів, які сьогодні стоять перед парламентом і урядом.

Ми завершимо наші парламентські слухання. Я прошу всі пропозиції щодо підготовки проекту постанови за підсумками слухань надати профільному Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Також я прошу комітет оперативно опрацювати ці пропозиції. І я думаю, що у вересні ми вже приймемо проект постанови як такий вже схвальний документ. Також ми обов'язково знайдемо можливість видати матеріали парламентських слухань, і невиголошені промови там також можуть увійти до цього збірника. Але мені здається, всі бажаючі долучилися до дискусії.

Щиро дякую всім вам. І бажаю всього найкращого і разом нам спільної такої роботи по тому, щоби Україна займала перші місця як країна, де опікуються екологією і кліматом. (Оплески)

Дякую.