ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

"Транскордонне співробітництво як чинник євроінтеграційних

процесів України"

Сесійний зал Верховної Ради України

08 червня 2016 року, 14 година 04 хвилини

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.

 

14:04:31

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Доброго дня, всі учасники  парламентських слухань, які  присвячені сьогодні надзвичайно актуальній темі: "Транскордонне співробітництво як чинник євроінтеграційних процесів України". Ми дуже раді вітати вас в залі Верховної Ради України  і дякуємо всім,  хто ініціював сьогоднішні слухання. І власне  я для початку  хочу поінформувати вас, як  ми бачимо проведення  сьогоднішніх слухань, ну а потім вже перейти до обговорення цієї важливої теми.

Насамперед від імені Верховної Ради України я  хочу подякувати вам за те, що ви знайшли можливість  сьогодні завітати до нашої сесійної зали і взяти участь у слуханнях. Востаннє парламентські слухання щодо такої важливої тематики як транскордонна співпраця проводились майже 10 років тому, у  2007 році. Хоча це, мабуть, неправильно, особливо, коли сьогодні ми маємо більше уваги приділяти діалогу з нашими найближчими сусідами.  І тому вочевидь, що є необхідність у тому, щоб  сьогодні здійснити такий  повноцінний аудит  цього напрямку державної політики, виявити  усі існуючі проблеми і в першу чергу разом з урядом проговорити нашу таку активізацію  дій в цьому напрямку.

Питання транскордонного співробітництва є надзвичайно важливим і актуальним для України, ну і зокрема і в контексті ратифікації  Угоди про асоціацію і наших євроінтеграційних прагнень.  Насправді, ми переконані, що процеси в цій сфері вони сприятимуть зміцненню  і  взаємної довіри,  безпековій ситуації в регіоні, і, звичайно, це активізація не тільки горизонтальних зв'язків, а і торговельно-економічної співпраці, залучення іноземних інвестицій, що сьогодні є ключовим, так само проблемним моментом  часто в Україні, виробленню спільної такої стратегії  в питаннях  екології і охорони довкілля, знову-таки  надзвичайно актуальна тема, у розвитку транспортної і прикордонної інфраструктури, поглибленню культурних, комунікаційних зв'язків і, звичайно, туризм. І, власне, на нашу думку щиру, і Комітету євроінтеграції, який був ініціатором цих слухань в контексті децентралізації сьогодні децентралізація відкриває в напрямку транскордонного співробітництва неабиякий потенціал для різних регіонів України. І, власне, я точно знаю, що сьогодні в нас дуже багато тут людей представлені з різних регіонів України, які мають практичний досвід в цій темі. Тому буде дуже цікаво послухати вас, в першу чергу, і обмінятися думками з цієї теми.

Я хочу поінформувати вас, дорогі колеги, що сьогодні до участі в цих слуханнях запрошені як народні депутати України, так і представники уряду центральних органів виконавчої влади, регіональні еліти, органи місцевого самоврядування. Ну, і дуже важливо, що у нас багато представників неурядових організацій. громадянського суспільства і дипломатичних установ. Бажаю всім нам плідних слухань і кілька слів про регламент.

Я першою пропоную заслухати доповідь ініціатора цих слухань голови підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції пані Оксану Юринець, ми дамо їй до 5 хвилин. Далі із доповіді від уряду виступить Віце-прем'єр-міністр України з питань європейського та євроатлантичної інтеграції пані Іванна Климпуш-Цинцадзе. І офіс пані Климпуш-Цинцадзе поінформував, що вона прибуде до нас відразу як закінчиться зараз… закінчиться уряд, власне, відразу ми дамо пані Іванні слово. Також у нас буде співдоповідати заступник голови Комітету з питань європейської інтеграції Іонова Марія, яка, по суті. Зараз виконує обов'язки керуючого комітетом, тому що я як колишній голова тепер займаю іншу посаду, Остап Семерак у нас є міністром. Тому Марія буде представляти позицію комітету. Ну, і, власне, на загальне обговорення, на нашу дискусію ми з вами відведемо до 2 хвилин… до 2 годин, регламент у нас виступаючих буде для кожного промовця 5 хвилин, що дуже добре, це більше, ніж 2 хвилини.

Я сподіваюся, що всі бажаючі зможуть виступити. Власне, що дуже важливо, що за підсумками наших слухань ми видамо збірник матеріалів, в якому будуть опубліковані всі виступи, і так само всі наші рекомендації, вони будуть включені до відповідної постанови Верховної Ради, яку я переконана Парламент проголосує ще цієї сесії. Ось так ми будемо працювати, такий у нас буде регламент. І я запрошую до першої доповіді голову підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва. Такий у нас мотор транскордонного співробітництва в Комітеті з питань євроінтеграції Оксану Юринець. Прошу включити їй мікрофон.

 

14:09:50

ЮРИНЕЦЬ О.В.  Доброго дня, шановні гості, шановна пані головуюча. Як ініціатор проведення парламентських слухань транскордонного співробітництва, як чинник євроінтеграційних процесів України. Від імені комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, дозвольте висловити глибоку вдячність, за підтримку і нашої ініціативи як відповідь на виклики, які ставить перед нами сьогодні необхідність реформування реалізацію процесів європейської інтеграції усієї країни.

Розвиток транскордонного співробітництва, як важливою складовою євроінтеграції, потребує змінити концептуальні підходи до розробки законодавчої бази. Її практичного втілення як на загальнодержавному так і на регіональну рівнях. Ініційовані нами реформи потребують залучення до їх реалізації не лише усіх гілок влади, а і широкого спектру представників громадянського суспільства. Управлінців, громадських діячів, науковців. Отже, чому для України в сучасних умовах є важливою розвивати транскордонне та трансрегіональне співробітництво. З політичної точки зору, це можливість усунути політичні та адміністративні бар'єри, між сусідніми народами. Активізувати реформи, які мають своєю метою утвердження демократичних ініціатив. З економічної точки зору, це створити господарську соціальну та економічну інфраструктуру. За умови формування спільних органів господарюючих суб'єктів, осередків, залучення інвестицій. З гуманітарної точки зору, подолати існуючі стереотипи і упередження по обидві сторони кордону. Задіяти інструменти наукової, культурної дипломатії, яка взаємодіє, і на взаємній вигоді, що сприятиме кращому розумінню сусіда та формування довіри  до нього.  А найголовніше  –сформувати громадянина, який повною мірою усвідомлює свою відповідальність за розвиток громади, регіону та країни.

Розвиток транскордонного співробітництва, окрім важливого політичного, економічного, культурно-освітнього значення сприятиме також реалізації реформи децентралізації. Коли змінюється центр концентрації процесів з глибинно-територіальної до периферійної території, що актуалізує потребу в зміні позиції "спина до спини" прикордонних районів до позиції "обличчя до обличчя". Адже транскордонне співробітництво відіграє роль своєрідного імпульсу зростання, а транскордонні регіони – полюсів зростання, завдяки чому можна змінити тенденцію регіонального розвитку центр-периферія.

Для сучасної України транскордонне співробітництво також відіграє роль своєрідного полігону для апробації європейського законодавства та європейських механізмів фінансової підтримки. Транскордонне співробітництво є вагомим чинником процесу європейської інтеграції та створення Європи без внутрішніх кордонів, що цілковито відповідає пріоритетам політичного розвитку нашої держави.

Тому нам, представникам законодавчого органу України, вкрай важливо почути саме вашу думку… проекту Закону України про внесення змін щодо Закону України про транскордонне співробітництво, зокрема, в частині формування транскордонних кластерів, транскордонних технологічних парків та інших інноваційних форм транскордонної співпраці, що відповідають нормам європейського законодавства, розробки загальнодержавної концепції програми транскордонного співробітництва та трансрегіональної  співпраці, єдиних нормативно-правових стандартів утворення та діяльності єврорегіонів. Необхідності зміцнення інституційної бази як рушійної сили транскордонної та трансрегіональної співпраці, кадрової політики на рівні органів місцевого самоврядування.

Координатором органу виконавчої влади, відповідального за реалізацію політики транскордонної та трансрегіональної співпраці, удосконалення прикордонної та митної інфраструктури, що особливо важливо у зв'язку із візовою лібералізацією. Лише консолідовано, виважена позиція загалом допоможе у розробці стратегічних напрямів розвитку регіональної транскордонної співпраці, як законодавчого забезпечення, визначення ключових завдань держави Україна, місцевого самоврядування та громадянського суспільства.

Саме тому до участі в парламентських слуханнях запрошені народні депутати України, представники профільних міністерств, посольств, консульств, громадських об'єднань та науковців.

Бажаючи всім нам плідної праці, хочу висловити вдячність всім регіонам, всім представникам з їхніх областей, яким не байдужа сьогодні доля України і які розуміють сенс транскордонної і трансрегіональної співпраці.

Зокрема хочу висловити подяку Міжнародному інституту освіти, культури, зв'язків з діаспорами, Національному університету "Львівська політехніка" за плідну співпрацю з Комітетом Верховної Ради та конструктивні напрацювання, які лягли в основу ряду законодавчих актів, які вже прийняті в цьому парламенті.

Дякую всім за увагу. Плідної праці і сподіваюсь, що сьогоднішні слухання дадуть новий поштовх і імпульс для транскордонного і трансрегіонального співробітництва в Україні. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пані Оксано.

Шановні колеги! Я хочу також вас поінформувати, що на виступи записалися 32 особи, сподіваюсь всім у нас вистачить часу, якщо будуть ще бажаючі і час буде дозволяти, звичайно ми це врахуємо. Слухання наші транслюються в прямому ефірі на телеканалі "Рада".

І я зараз запрошую до доповіді заступника голови Комітету з питань європейської інтеграції, співавтора Постанови про проведення наших парламентських слухань, Марію Іонову. Чекаємо віце-прем'єра з питань  європейської, євроатлантичної інтеграції.

 

14:15:30

ІОНОВА М.М.

Дякую, шановні пані головуюча, шановні учасники парламентських слухань! Як вже зазначила пані Оксана, дійсно від імені всіх членів Комітету з питань європейської інтеграції дозвольте привітати вас в стінах парламенту. І взяти участь, можливість, дякую, за сьогоднішню дискусію.

Також величезна вдячність нашій колезі Оксані Юринець, яка була таким двигуном правильної і своєчасної ініціативи з проведення в сесійній залі такого масштабного діалогу з питання транскордонної співпраці.

Як вже зазначила пані головуюча це питання не розглядалося в цій сесійній залі з 2007 року, тобто дев'ять років. І, очевидно, що є потреба перезавантаження тих механізмів, які вже давно втратили свою ефективність.

Наші очікування від сьогоднішніх слухань полягають у трьох ключових аспектах. Перше – це здійснення, як вже теж зазначили, глибинний  такий  всесторонній аудит державної політики у сфері транскордонної співпраці. Друге – це інвентаризація наявних проблем та викликів, що перешкоджають її ефективній реалізації. Третє – це напрацювання дієвого та ефективного плану дій з вдосконалення існуючих механізмів. І, звичайно, планування таких подальших кроків вимагає врахування розпочатого процесу владної та бюджетної децентралізації, що надає значно більше можливостей саме для регіональних громад як для прийняття політико-адміністративних рішень на місцях, так і для співіснування проектів в рамках  транскордонної співпраці.

Ми не маємо також забувати і про те, що розвиток саме транскордонного співробітництва, вдосконалення його законодавчого забезпечення і приведення його у відповідність до європейських норм дійсно є нашим зобов'язанням в рамках Угоди про асоціацію. В 27 главі V розділу угоди більшість положень присвячена саме розвитку регіонального та транскордонного співробітництва.

Хочу зазначити, що питання транскордонної співпраці є також одним з пріоритетів і діяльності Комітету з питань  євроінтеграції. Минулого року ми проводили комітетські слухання з питання транскордоння, де серед іншого було наголошено, що... на необхідності здійснення аналізу цієї державної політики у форматі  парламентських слухань. Експерти також визначили низку проблем, які не лише не вирішуються, а продовжують накопичуватися з року в рік.

Я дозволю собі зазначити тільки  деякі з них. Перше – це недостатній рівень у ваги з боку центральної влади до питань транскордонного співробітництва як засобу розвитку українських регіонів. Друге – це відсутність належної фінансової підтримки з боку держави заходів у рамках транскордонного співробітництва. Третє – це правова невизначеність і дисбаланс повноважень між центральною та регіональною владою. Четверте – це низький рівень залучення територіальних громад, громадських організацій та бізнесу до участі у транскордонному співробітництві. П'яте – це недосконалість законодавчого врегулювання, відсутність єдиних нормативно-правових та інших стандартів щодо утворення та діяльності євро-регіонів, а також їх наближення до стандартів Європейського Союзу. Звичайно, це є і кадрова проблематика, тобто відсутність системи підготовки фахівців у галузі транскордонного співробітництва, брак досвіду з розробки конкретних проектів і лобіювання з метою одержання коштів у рамках саме міжнародних програм. І, на жаль, недостатність інформаційного забезпечення. Ми всі з вами стикнулись також з цією проблемою.

Прикро констатувати, що, на жаль, за останній рік теж цим питанням належної уваги не було приділено. І експерти, і громадські активісти, органи місцевого самоврядування прикордонних територій продовжують бити на сполох стосовно того, що Україна з року в рік, ми втрачаємо можливості залучення багатомільйонних інвестицій саме у регіональний розвиток та соціальну інфраструктуру.

І така ситуація є прямим наслідком бюрократичних перепон, зокрема відсутності належної міжвідомчої, саме міжвідомчої координації на центральному та регіональному рівні. І, як результат, несвоєчасне підписання відповідних операційних програм та угод або взагалі відсутність заявок з боку України.

Комітет з питань євроінтеграції, на жаль, не має в своєму арсеналі дієвих механізмів, щоб якось змінити цю ситуацію на краще. Як показує практика, на жаль, і кількість слухань, і зустрічі, і круглі столи не призводять до зменшення кількості звернень до комітету з цього приводу. Цей показник має негативну тенденцію, і, на моє переконання, звичайно, є свідченням відсутності саме системного підходу до вирішення наявних проблем.

Мені ще дві хвилини, якщо можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд. Завершуйте, будь ласка.

 

ІОНОВА М.М. Я говорила ще на початку свого виступу, що пройшло 9 років, на жаль, проаналізувавши, ми побачили, що більшість питань являються і залишаються актуальними.

Хочу сказати, що нам необхідно від імітації перейти до реальної роботи. І пані Оксана згадувала про сусідів. Я просто сподіваюся, що у нас тільки з одним сусідом не повезло, а з іншими ми все ж таки налагодимо дуже успішну транскордонну співпрацю. І я бажаю нам сьогодні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд.

 

ІОНОВА М.М. … бажаю нам сьогодні конструктивної роботи, і від таких маленьких наших перемог на місці ми збудуємо успішну, переможну нашу державу.

Я вам дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пані Марія.

Прошу всіх доповідачів дотримуватися регламенту, і зараз я… Ми переходимо до загального обговорення теми транскордонного співробітництва.

Я запрошую до слова  першого заступника міністра  регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В'ячеслава Негоду. Згідно нашого регламенту вам надається доповідь до 10 хвилин. Приготуватися – Віктору Довганю.

Будь ласка, пане Негода, вам слово.

 

14:22:03

НЕГОДА В.А.

Шановна пані головуюча! Ну мене попереджали – до 15 хвилин, спробую вкластися в 10.

Шановні народні депутати України! Шановні учасники слухань! Шановні колеги! Розвиток транскордонного співробітництва є однією з основних  операційних цілей  державної регіональної політики, визначеної Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2020 року,  адже Україна має кордон із семи державами, а 19 із 27 адміністративно-територіальних одиниць є прикордонними. 

В рамках визначеної цілі співробітництво має  забезпечити підвищення конкурентоспроможності регіонів, прискорення євроінтеграційних процесів та наближення рівня життя населення прикордонних регіонів до  середньоєвропейського. Європейський Союз в рамках своєї політики сусідства та у відносинах із Україною, зокрема в рамках Угоди про асоціацію, також відзначає транскордонне співробітництво ключовим інструментом розвитку відносин  між державами.

В останні роки в Україні приділялась значна увага та надавалися політична підтримка  розвитку транскордонного співробітництва. До активів в цій сфері можна  було б віднести створену розгалужені договірно-правову базу для такого співробітництва як зх. Європейським Союзом, так і з країнами-сусідами, що дозволяє розвивати співпрацю в різних формах як на міждержавному рівні, так і на рівні  місцевих органів виконавчої влади та  територіальних громад.

Україна одна з перших приєдналася до Протоколу № 3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними спільнотами або органами місцевої влади стосовно об'єднань єврорегіонального співробітництва.

Започатковано проведення на постійній основі засідань міжурядових двосторонніх комісій з питань транскордонного та міжрегіонального співробітництва в рамках українсько-польської  міжурядової координаційної ради, українсько-угорської та українсько-словацької комісій.

До активів також можна було б віднести такі кроки, як встановлено правові механізми конкурсного відбору, підготовки та реалізації спільних з державами ЄС проектів прикордонного співробітництва. Створено Державний фонд регіонального розвитку, що дозволяє розширити можливості фінансування інвестиційних проектів транскордонного співробітництва, які відповідають державній стратегії регіонального розвитку та регіональним стратегіям.

Україна долучилася до реалізації стратегій ЄС для Дунайського регіону в 11-му році і можна було б також віднести до активів і прийняття за останні 10 років двох урядових державних програм розвитку транскордонного співробітництва.

І нарешті, сподіваємося, що на черговому засіданні уряду буде затверджено нову програму розвитку транскордонного співробітництва на період 2016-20 роки. Мінрегіоном внесено цей проект постанови на минулому тижні.

Як ви можете бачити на наступному слайді, створено та функціонує 9 єврорегіонів, із яких 5 з країнами Європейського Союзу. В цих рамках з 93-го року здійснюється фактично транскордонне співробітництво 12-ма регіонами України. Однак слід визнати, що ефективність транскордонного співробітництва в рамках єврорегіонів є недостатньою і для його покращення вимагаю удосконалення як законодавства у цій сфері, а також вирішення питань організаційного, фінансового характеру щодо підготовки фінансування проектів транскордонного співробітництва, створення кластерів, транскордонних індустріальних парків тощо. Тому було розроблено та внесено до парламенту проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно об'єднань єврорегіонального співробітництва (реєстраційний номер 4775) від 3 червня цього року, прийняття якого дозволить запровадити нові форми транскордонного співробітництва та розширити повноваження суб'єктів такого співробітництва.

Новим викликом став конфлікт на сході України, до повного розв'язання якого стало неможливим впровадження прикордонними регіонами проектів з Російською Федерацією, в тому числі і в рамках єврорегіонів. Аналіз стану реалізації двох останніх державних програм, що діяли з 7-го по 15-й роки, показав, що існує ряд проблемних питань, які стримують розвиток співробітництва та потребують вирішення. Так основною проблемою є нерозвиненість інструментів підтримки реалізації пріоритетних проектів співробітництва. З моменту прийняття у 4-му році Закону "Про транскордонне співробітництво" заплановано обсягу коштів, у тому числі на реалізацію двох державних програм, про які я вже згадував, у Державному бюджеті України не передбачалося абсолютно ніяких коштів.

Крім того, стримуючими факторами є слабкий розвиток прикордонної інфраструктури, зокрема транспортної, в тому числі автомобільних шляхів, які ведуть до пунктів пропуску, мостів, паромних переправ, системи попередження про стихійні лиха та захисту від надзвичайних ситуацій. Недостатнє використання туристичного потенціалу та спільної культурної спадщини прикордонних регіонів. Повільне впровадження сучасних методів контролю в пунктах пропуску на кордонні та відсутність безвізового режиму, що не сприяє розвитку співробітництва. І, безумовно, обмежені фінансові інструменти реалізації спільних проектів та нерівний доступ українських учасників до них в рамках програм прикордонного співробітництва ЄС та Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону.

Одним із постійних джерел фінансування проектів співробітництва є програми прикордонного співробітництва ЄС та інших міжнародних донорів. При цьому недостатній міжнародний досвід та низька активність мешканців прикордонних регіонів України зменшує їх доступ до наявних ресурсів.

Так у рамках 4 діючих на сьогодні програм європейського інструменту сусідства та партнерства на 7-13 роки загальний обсяг фінансування для країн-партнерів дорівнював понад 407 мільйонів євро, за рахунок яких, за наявною інформацією, країнами-учасницями було розпочато реалізацію 452 проектів. Водночас українські аплікати в якості головних партнерів отримали право на реалізацію 84 проектів, що становило лише 18,6 відсотка від загальної кількості, а грантова складова за всіма проектами склала менше 30 відсотків від загального обсягу ресурсів.

Додатковими угодами внесено зміни до угод для впровадження терміну практичної реалізації їх на один рік, до кінця цього року, що дає можливість завершити реалізацію розпочатих проектів, а також використання коштів для підготовки наступного програмного періоду до 20-го року.

Шановні учасники парламентських слухань! Мінрегіон, як я вже сказав, разом з іншими центральними органами виконавчої влади та місцевими розробив та подав на розгляд уряду проект програми розвитку транскордонного співробітництва на період до 20-го року, яка ми сподіваємося, стане основним програмним документом на наступні роки. Проектом програми передбачається реалізація 25 проектів та 57 заходів транскордонного співробітництва. За нашими розрахунками орієнтовний обсяг фінансування, необхідний для реалізації таких проектів, становить за рахунок державного бюджету більше 1,3 мільярда гривень, за рахунок коштів місцевих або інших джерел – близько 206 мільйонів гривень та майже 32 мільйонів євро з урахуванням міжнародних правових документів. Також передбачаються інші джерела, інші програми, які необхідно буде реалізовувати відповідно до цієї програми.

І на завершення я хотів би сказати, що таким чином для активізації транскордонного та міжрегіонального співробітництва необхідна концентрація зусиль та ресурсів на таких пріоритетних завданнях. Це прийняття та виконання державної програми транскордонного співробітництва, це якби завдання номер один після його схвалення урядом. Прийняття парламентом закону, про який теж уже говорилося, про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно об'єднань єврорегіонального співробітництва (№4775), яким вносяться зміни до ключових законів це і про транскордонне співробітництво, про місцеве самоврядування, про ратифікацію Протоколу №3. Проведення МЗС, Мінекономрозвитку та Мінрегіоном консультацій з Європейською комісією щодо збільшення обсягів фінансової допомоги та розширення джерел фінансування з боку ЄС, а також ряд  інших завдань, які перед нами не стоять. Необхідно активізувати процеси реалізації  Стратегії  Європейського Союзу, активізувати роботу двосторонніх комісій, підписання угод про фінансування програм прикордонного  співробітництва.

Ну  і на саме завершення, шановне товариство,  користуючись нагодою,  хочу подякувати  організаторам та учасникам слухань  за  увагу, з одного боку, до розвитку транскордонного співробітництва та висловити сподівання, що наші спільні дії сприятимуть активізації  євроінтеграційних процесів в Україні.

Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам, шановний пане В'ячеславе, також за те, що дотрималися регламенту.

Я запрошую до слова Віктора Довганя, це заступник міністра інфраструктури  України з питань європейської  інтеграції. Приготуватися Олександру Светеліку, будь ласка. 

 

14:32:32

ДОВГАНЬ В.М.

Дякую.  Шановні колеги,  Ірина Володимирівна! В контексті посилення співробітництва між Україною і Європейським Союзом, зокрема  що стосується покращення транскордонних  транспортних  сполучень, розвиток   транспортної інфраструктури прикордонних областей є одним з пріоритетів розвитку національної транспортної мережі. 

Хочу звернути вашу  увагу, що  ключовими платформами, в рамках яких  відбувається  діалог з розбудови мереж, у тому числі  в транскордонному контексті є: перше – це стратегія Євросоюзу для Дунайського регіону, друге – це транспортна панель Східного партнерства,  третє – програми прикордонного співробітництва європейського  інструменту  сусідства і міжнародні  фінансові організації. Зараз стисло я вас проінформую щодо всіх цих  зазначених програм та інструментів.   

В рамках Стратегії ЄС для Дунайського  регіону  наразі розглядається питання щодо взаємодії пріоритетних напрямків 1а та  1б стратегії, тобто  поєднання внутрішнього водного транспорту  з авіаційним, залізничним та дорожнім задля досягнення повної синергії транспортного комплексу Донецького регіону.

Одним з пріоритетних завдань стратегії для Донецького регіону є створення до 2020 року ефективних мультимодальних терміналів у річкових портах вздовж Дунаю і його судноплавних приток з метою ефективного поєднання внутрішніх водних шляхів, залізничного транспорту і автодоріг.

І на сьогодні в цьому контексті реалізується низка спільних перспективних проектів. Це, по-перше, паромна переправа Орлівка-Ісакча, проект паромної переправи, який був визнаний найбільш оптимальним в рамках структур єврорегіону "Нижній Дунай" в частині економіки і логістики.

Наявність даної паромної переправи є ваговим обґрунтуванням для реконструкції автомагістралі Одеса-Рені, що є складовою проекту чорноморської окружної автомагістралі і потужним поштовхом для розвитку депресивних районів Придунайського регіону обох країн.

Також слід відзначити активну участь України в реалізації Люксембурзької декларації щодо ефективного обслуговування водної інфраструктури річки Дунай 2012 року, в розвиток якої було підписано відповідні висновки і затверджено майстер-план щодо відновлення і обслуговування фарватеру ріки Дунай.

Ми, українська сторона, на постійній основі здійснюємо оновлення Національної дорожньої карти з метою практичного виконання майстер-плану. Долучились в якості спостерігача до проекту "Фарватер", одним із завдань якого є оновлення і моніторинг дорожніх карт на регулярній основі.

Друге. Східне партнерство, транспортна панель. Завдяки унікальному географічному положенню українська частина Дунайського регіону має важливе значення для транс'європейських транспортних сполучень, зокрема, в контексті створення мультимодальної мережі транспортних кордонів TNT.

Слід відзначити, що сьогодні здійснюється оновлення карт регіональної транс'європейської TNT-мережі шляхом поділу регіональної мережі на ключову та базову, що дозволить забезпечити повну інтеграцію української транспортної системи з європейською.

Ми очікуємо, що цього місяця 21 червня буде прийняти відповідне рішення в рамках  зустрічі міністрів транспорту країн членів ЄС, та країн членів Східного партнерства. У рамках спільних операційних програм прикордонного співробітництва, європейського інструмента сусідства є три операційні програми: Польща, Україна, Білорусь; Угорщина, Словацька республіка, Румунія, Україна і Румунія, Украйна. Якими передбачено фінансування проектів з покращення з доступу до регіонів. Міністерство інфраструктури України, спільно з представниками відповідних установ та організацій прикордонних регіонів, долучаються до підготовки цих перспективних проектів, які сприятимуть розвитку транспортної мережі та інфраструктури Украйни, як на регіональному, так і на національному рівнях. Так нами було вже підтриманий ініційований Чернівецькою областю стратегічний проект покращення транскордонної інфраструктури, "Відриті ворота в Європу", загальна сума більше 4-х мільйонів євро, який передбачає будівництво дороги на відрізку від Красноїльську до Україно-Румунського пункту пропуску. Крім того, ми ведемо діалог з міжнародними фінансовими організаціями, щодо отримання кредитних коштів для розвитку інфраструктури прикордонних областей, а особливо Одеської області. 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую шановний колега. До слова запрошується Олександр Светелік, це заступник міністра енергетики та вугільної промисловості Украйни. І підготуватися пані Ірині Овчаренко.

 

14:38:00

СВЕТЕЛІК О.Д.

Шановна Ірина Володимирівна, шановні народні депутати, шановні учасники парламентських слухань. Для енергетиків співробітництво між Україною та Європейським Союзом пріоритетне питання. В цьому контексті наше спільне зі стороною з Євросоюзу співробітництво для реформування аналітичного сектору України з метою зближення та подальшої інтеграції ринків електричної енергії та газу. Слід зазначити, що євроінтеграційні процеси створюють в основному сприятливу для України ситуацію та враховуючи дієво політичне розташування нашої країни. І наявність розвинутих транскордонних енергетичних з'єднань, безперечно, сприятимуть подальшому розвитку транскордонного співробітництва з країнами Центральної та  Східної Європи та Європейського Союзу в цілому.

На сьогодні енергетична галузь нашої країни знаходиться на шляху глибоких та системних реформ, що спрямовані на підвищення рівня енергетичної безпеки, розвиток конкуренції, диверсифікацію джерел та маршрутів постачання енергоресурсів, захист прав споживачів. Реформування галузей в цілому і впровадження прозорих та зрозумілих правил на енергетичному ринку у відповідності до норм законодавства Євросоюзу, зокрема сприятиме зміцненню взаємної довіри та безпеки, активізації торгівельно-економічного співробітництва, залученню іноземних інвестицій для реалізації спільних проектів розвитку транспортної та прикордонної інфраструктури.

Хочу коротко зупинитися на основних проектах, які ми зараз реалізуємо разом з нашими європейськими колегами. В контексті інтеграції енергетичних ринків наразі триває робота над проектом дослідження можливості синхронного об'єднання української та молдавської енергосистем з континентальною європейською енергетичною системою ENTSО. Робота проводиться в рамках програми прикордонного співробітництва європейського інструменту сусідство і партнерство Україна, Румунія, Республіка Молдова 2007, 2013. Це синхронне об'єднання української та молдавської енергетичної системи з ENTSО. Налагоджені паралельні роботи з потужною енергосистемою Європи дозволить значно підвищити ефективність та надійність роботи вітчизняної об'єднаної енергетичної системи зменшує залежність України від Російської Федерації. У цьому контексті слід відзначити важливу роль румунського системного оператора передачі електроенергії, це компанія "Транселектрика", яка є стороною підтримки в процесі забезпечення синхронного об'єднання української та молдавської енергосистеми з європейською системою.

Проекти будівництва інтерконекторів. У нас сьогодні реалізуються проекти газотранспортної системи… сполучена на заході (нашої газотранспортної системи) сполучена на заході з газотранспортною системою Словаччини; на заході також – з газотранспортною системою Угорщини; на південному заході – з газотранспортною системою Румунії і на південному заході також – з газотранспортною системою Молдови.

Окремо хочу виділити проект в контексті транскордонної співпраці проект будівництва газотранспортного інтерконектору Україна-Польща, який орієнтований на підвищення рівня енергетичної безпеки держави, забезпечення диверсифікації джерел постачання природного газу до України, інтеграція ринку природного газу України до ринку Європейського Союзу.

Зазначений проект є важливим для інфраструктури як України так і Польщі. Цей проект розглядається як ключовий для диверсифікації джерел і маршрутів поставок природного газу, надійності поставок, а також створення повністю інтегрованого на…  конкурентоспроможного регіонального ринку газу в Центральній та Східній Європі.

Будівництво газопроводу дасть можливість збільшити обсяги транспортування газу в напрямку України на гарантованій основі. Реалізація проекту також сприятиме зміцненню ролі Польщі та України на регіональному ринку газу в якості транзитних країн.

Два слова хочу сказати про важливий, залишається у нас питання прискорення роботи над проектом "Броди-Адамова Застава" для сполучення польської та української нафтотранспортних систем в рамках реалізації проекту ЄНТК (Євроазіатський нафтотранспортний коридор).

В рамках реалізації спільної заяви підписаної за результатами…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  15 секунд.

 

СВЕТЕЛІК О.Д. Дякую. Проект всім відомий "Уренгой-Помари-Ужгород".

Хочу подякувати організаторам цих слухань і побажати нам плідної роботи у взятому напрямку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, шановний пан Олександр.

До слова запрошується Ірина Овчаренко, виконуючий обов'язки голови Державного агентства водних ресурсів України. Наступна буде виступати Олега Сотник – це секретар Комітету Верховної Ради України з питань євроінтеграції від фракції "Самопоміч".

 

14:43:48

ОВЧАРЕНКО І.І.

Шановні учасники парламентських слухань! Використання водних ресурсів, що надходять з інших країн, а також проходження кордонів по фарватеру річок, зумовило створення міжнародної правової бази для ряду транскордонних угод, які реалізовуються Держводагентством. Поштовх для розвитку міжнародного співробітництва в сфері управління водними ресурсами дала Гельсінська конвенція про охорону, використання транскордонних водотоків та міжнародних озер, яка і визначила пріоритетні напрямки та механізми такої взаємодії. Сьогодні в сфері водного господарства на прикордонних водах діє сім міжурядових угод, тобто з усіма країнами  укладено угоди. З метою практичної реалізації цих угод утворено ряд постійно діючих робочих груп, які займаються вивченням спірних питань, а також їх врегулюванням.

Позитивно хочу відмітити, що навіть в умовах відсутності в останні роки офіційно уповноважених, нарікань ні з боку уряду, ні з боку наших зарубіжних партнерів ми не маємо. Робота поставлена на професійному рівні як в організаційному, так і в практичному плані. Агентство активно долучається до міжнародних заходів різного формату і це дає позитивні результати, зокрема, в частині імплементації європейського водного законодавства в національне та впровадження європейських практик в управління водогосподарським меліоративним комплексом. В світлі того, що Україна є однією з 19 країн, що розташовані на території одного з найбільшого європейських басейнів Європи річки Дунаю, для нас є пріоритетним участь у розробці спільної політики дунайських країн у сфері  охорони, раціонального використання водних ресурсів. Свої напрацювання агентство впроваджує через такий інструментарій, як міжнародна комісія з захисту річки Дунай. Саме співробітництво в рамках МКЗД нами розглядається як важлива складова імплементації та впровадження кращих європейських практик в управління водними ресурсами та покращення екологічного стану водних об'єктів української частини Тиси, Прута, Сірету та дельти Дунаю. Прикладом тісних контактів в межах транскордонного басейну також є співпраця тисайських країн, які залучили Україну до розроблення плану управління басейном річки Тиса. На сьогодні план розроблено, і він слугує наочним прикладом для підготовки планів по інших басейнах річок України.

Держводагентство разом із своїми організаціями за рахунок коштів міжнародної фінансової допомоги бере участь у восьми проектах. З них найвагоміші три українсько-угорські проекти протипаводкового напрямку, які реалізовуються в Закарпатській області; україно-румунсько-молдовський проект щодо впровадження сучасних систем моніторингу з автоматизованими станціями, який реалізовується в Прикарпатському регіоні; а також українсько-молдовський по удосконаленню управління водними ресурсами в басейні Дністра. Участь у таких проектах сприяє практичному застосуванню вже напрацьованого досвіду країнами Європейського Союзу щодо впровадження Водної рамкової директиви.

Окрім міжнародних урядових установ, Держводагентство співпрацює з такими міжнародними організаціями, як Міжнародна комісія з іригації та дренажу, Міжнародна мережа басейнових організацій, "Глобальне водне партнерство", Секретаріат Конвенції про використання, охорону транскордонних водотоків та міжнародних озер. Також перспективою міжнародного співробітництва є розширення географії співробітництва за водогосподарським напрямком. Це встановлення прямих професійних контактів з іноземними урядовими структурами. На сьогодні підписані двосторонні документи про співпрацю з Тунісом, Єгиптом, Сирією, Йорданією, Марокко, Китаєм та Іраном. І така робота буде продовжуватись нами.

Щодо законодавчого забезпечення. Хочу довести до вашого відома, що відповідно до Плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію Держводагентство є співвиконавцем впровадження Водної рамкової директиви, Паводкової директиви, Директиви про захист від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел, Директиви про очищення міських стічних вод. Серед названих директив найпершою запрацювала Водна рамкова. Верховною Радою прийнято в першому читанні законопроект щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом (реєстраційний номер цього законопроекту 3603). Законопроектом, зокрема, врегульовується питання щодо визначення басейнового принципу управління водними ресурсами, запровадження гідрографічного та водогосподарського районування території України, а також підстави для розробки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, будь ласка.

 

ОВЧАРЕНКО І.І. Да, дякую.

Реалізація положень даного законопроекту сприятиме збереженню і відновленню водних ресурсів, удосконалення співпраці на транскордонних водах та визначення шляхів реформування водогосподарського комплексу України.

Дякую за увагу. (Оплески)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановна пані Ірина.

Я запрошую до слова  Олену Сотник.  Це секретар Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції і дин із співавторів Постанови про проведення сьогоднішніх слухань.

Підготуватися – члену комітету Тімішу Григорію.

 

14:49:35

СОТНИК О.С.

Доброго дня, колеги! Я, в першу чергу, хочу поздоровити Комітет євроінтеграції, що ми наразі маємо такі слухання, і особисто пані Юринець яка у нас опікується цим питанням. Це є дуже вадливим, тому що, на превеликий жаль,    для багатьох питання євроінтеграції – це лише є питання якихось лозунгів, закликів, а от якраз Комітет з європейської інтеграції в парламенті намагається, не дивлячись на те, що є обмеженим в своїх  повноваженнях, робити максимум, щоб питання процесу євроінтеграції в Україні стали не просто словами, а було практикою.

Транскордонне співробітництво воно є  якраз тим прикладом, коли країна може завдяки такому унікальному інструменту отримувати, ну по-перше, безпосередній досвід запровадження європейських стандартів, тому що постійна співпраця з країнами Європейського Союзу, які межують з  нашими територіями – це є ніщо інше як практичні запровадження.

Друге – це отримання фінансів. На сьогоднішній день, коли ми  фактично  весь час запозичуємо і кредитуємо свою країну, свій бюджет, транскордонне співробітництво – це можливість фактично ресурсу, який лежить на поверхні. І тут би я хотіла звернутися до уряду, тому що я послухала дуже уважно зараз виступи представників різних міністерств, і мені стало сумно. Ми дуже багато з вами тут чуємо про якісь програми, які постійно оновлюються урядові,  про дорожні карти, які також оновлюються, але, на превеликий жаль, ми практичного виконання цих дорожніх карт не бачимо, тому що  по багатьом єврорегіонах фактично отримання коштів на сьогоднішній день провалено. І провалено воно якраз у зв'язку з тим, що міністерство замість того, щоб займатися практичною реалізацією завдань щодо транскордонного співробітництва, займається просто оновленням програм.

Тому я в своєму виступі хотіла б закликати якраз державні інституції все ж таки практично підходити до цього питання і пам'ятати про те, що це в інтересах в першу чергу держави і уряду, тому що це можливість отримання фактично коштів, інвестицій і розвитку тієї інфраструктури, на яку у нас бюджету державного не вистачає.

Я не буду виправдовувати парламент. Також є дуже багато питань, які пов'язані з імплементацією на сьогоднішній день і узгодженням існуючого законодавства. Тут би я закликала і запропонувала, наприклад, на базі Комітету з європейської інтеграції створити робочу групу і нарешті разом з іншими представниками міністерств все ж таки узгодити наше законодавство і привести його у відповідність до законодавства Європейського Союзу для того, щоб хоча б у термінології, у поняттях не виникало у нас на сьогоднішній день непорозумінь, а це є, на превеликий жаль, весь час.

І останнє. Я особисто нещодавно їздила західними регіонами України і те, що я почула від представників просто громад, від голів селищних рад, сільських рад, це був заклик до елементарного інформування. На сьогоднішній день питання інформування про перебіг тих проектів, які є в транскордонному співробітництві або які можуть бути в транскордонному співробітництві, і як отримати це фінансування громадам, на превеликий жаль, його на сьогоднішній день немає. Ви можете зайти на сайти багатьох єврорегіонів, деякі з них я вчора перевіряла, останній раз оновлювалися півроку тому. Це теж питання, в тому числі і до місцевої влади, яка на сьогоднішній день, на превеликий жаль, ну якось по залишковому принципу відноситься до питання інформування.

Тому ця робота, спільна робота міністерств, спільна робота парламенту і спільна робота на сьогоднішній день місцевих органів влади, напевно, вона була б найбільш ефективним способом спільного діяння, тому що це ніщо інше, як практичне запровадження європейських стандартів, і це ніщо інше, як безпосередньо реальна євроінтеграція, а не євроінтеграція на словах або в державних програмах чи дорожніх картах.

Тому я закликаю, можливо, за результатами даного слухання в рекомендаціях, в тому числі і розробити певну комунікаційну стратегію між всіма цими органами. І можливо, будуть виступати представники безпосередніх єврорегіонів, і вони в своїх виступах зможуть запропонувати безпосередні, конкретні практичні інструменти, яким чином нам зробити так, щоб ми все ж таки переходили до слів, від слів, точніше, до конкретних практичних дій. І держава Україна, а також єврорегіони і в рамках транскордонного співробітництва могли отримувати безпосередні кошти і покращувати і свою інфраструктуру, і свою експертну фахову… свій експертний фаховий рівень підготовки.

Дуже дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, піні Олено, за такий предметний виступ.

І я запрошую до слова Григорія Тіміша, це член підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції. А підготуватися пані Тетяні Остріковій, що представляє Комітет з питань податкової та митної політики.

 

14:54:52

ТІМІШ Г.І.

Дякую, Ірина Володимирівна, пані головуючий. Шановні присутні, дорогі експерти, фахівці, представники регіонів нашої України, які зібрались сьогодні в цьому залі! Я надіюся, що зібралося найпотужніше експертне середовище, яке опікується цими євроінтеграційними тенденціями. Надіюся на плідну співпрацю, порозуміння і виважене і розумне наше рішення.

Інтеграція України до ЄС на сучасному етапі після підписання Угоди ЄС про асоціацію та зону вільної торгівлі вимагає нових підходів та інструментарію, поглиблення та розширення співпраці. Такі підходи та інструменти мають враховувати тенденції розвитку ЄС не тільки як міждержавною політикою економічного об'єднання, але й сукупності історичних регіонів, які традиційно мають сталі економічні, гуманітарні, логістичні зв'язки, а також спільні проблеми.

Саме розвиток Європи, регіонів та місцевих громад сьогодні є трендом у політиці ЄС та його інституцій. Такого підходу очікують від ЄС, від України, підтримуючи реформування, підтримуючи нашу, зміну нашої системної влади, також питання децентралізації, підвищення ролі і повноважень місцевого самоврядування. В цьому плані Україна має величезний та фактично невикористаний потенціал транскордонних та міжнародних можливостей. Співпрацю в форматі сталих європейських програм розвитку, які вже забагато років зарекомендували свою ефективність. Можна пригадати Карпатський єврорегіон, який дав значний поштовх для розвитку, тоді ще не членів ЄС, таких країн як Польща, Угорщина, Словаччина і Румунія. Досі незначною мірою, порівняно з сусідами, до цієї співпраці був залучені західноукраїнські області Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська та Львівська. Вони були обмежені своїми повноваженнями, ну, напевно, жорсткою, ще на той час, київською вертикаллю. Спроби створити штучні проекти такі як єврорегіон "Верхній Прут", область, яку я представлю, це в Чернівецькій області, не отримала продовження, хоча тут наші сусіди румуни і молдавани скористалися найкраще, вони розвивали свою інфраструктуру, розвивали свій потенціал, а ми залишилися позаду.

Наразі, коли громадяни України не відчувають конкретних переваг укладення Угоди з ЄС, зона вільної торгівлі немає відчутного впливу на економіку та щоденний рівень життя громадян, саме тут має бути реалізовані точково, але ефективні переваги транскордонної співпраці територіальних громад та областей, які межують з ЄС. Це потрібно всій країні аби створити успішні історії, які відкривають шлях євроінтеграції від малого до великого, від громади до громади, від регіону до регіону.

У цьому контексті прошу вас розглянути величезний потенціал участі України у Дунайській стратегії. У грудні 2010 року Єврокомісією була представлена Дунайська стратегія – це довгострокова політика ЄС щодо вирішення проблем Дунайського макрорегіону. Вона була розроблена з урахуванням досвіду Балтійської стратегії, було визначено 14 країн басейну ріки Дунай і до 2020 року мали б реалізувати близько 200 проектів, пов'язаних із чотирма основними напрямками. Це об'єднання Дунайського регіону в сфері транспорту, енергетики, культури і туризму, питання захисту навколишнього середовища в Дунайському регіоні, також сприяння процвітанню розвитку суспільствознань за допомогою наукових досліджень освітніх і інформаційних технологій. Також зміцнення позиції Дунайського регіону, зокрема, досягнення політичної стабільності в регіоні, спільна робота для забезпечення безпеки і боротьби з злочинністю. При цьому Єврокомісія обмежила свій вплив на хід виконання стратегії залишивши за собою суто координаційні функції. 

Натомість відповідальність за реалізацію даної стратегії взяли на себе країни з даного макрорегіону, розподіливши між собою певним чином обов'язки і пріоритетні напрямки розвитку. Важливо, що до роботи долучилися  10 країн-членів ЄС, це Німеччина, Австрія,  Угорщина, Чехія, Словаччина, Болгарія, Румунія, Словенія, Хорватія, а також країни, які не входять до складу Євросоюзу, це Боснія, Герцеговина, Сербія, Чорногорія і Україна. Для  загаданих країн-нечленів участь у Стратегії це  не тільки можливість скористатися  європейськими ресурсами для свого розвитку, але і шанс  позитивно проявити себе на практиці у співпраці з Євросоюзом. Зокрема  на реалізацію проектів та програм у цих напрямках  у 2010-2013 роках було витрачено близько  100 мільярдів євро, серед них  великі інфраструктурні проекти та велика кількість  інших  з визначеними пріоритетами. Наразі  діяльність Стратегії  фінансується у рамках більше як  на 20 діючих  програм ЄС. Єврокомісія  визначила, що  реалізація Дунайської стратегії поширюється  на 4  наші області Одеська, Чернівецька, Івано-Франківська і Закарпатська. Говорити про це, що  у Стратегії взяли участь  4 наші області…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   30 секунд, дайте. Будь ласка, завершити.

 

ТІМІШ Г.І. Ми самі розуміємо, що  в плані роботи, що стосується розвитку Дунайської стратегії саме  з боку України, ми тут кажучи по-хлопські ми дали трохи маху. Я пропоную, що  на базі  Чернівецької  області створити якийсь центр, який буде  координувати цю всю роботу. Чернівецька область  лежить на середині  української частини  Дунайського регіону між Закарпаттям, Прикарпаттям і Одещиною.  З  Чернівецькою обласною радою уже  є певна співпраця, є погодження, тому, якщо  ми відкриємо у Чернівцях український  офіс Дунайської стратегії, який візьме на себе функцію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановний пане Григорію. Я хочу наголосити, що пан Тіміш один із співавторів  теж  постанови про проведення слухань.

Я запрошую до нашої парламентської трибуни пані Тетяну       Острікову, члена  Комітету  Верховної Ради України з питань  податкової та митної  політики від фракції "Самопоміч". Пані Тетяно, просимо вас.

І підготуватися – Ростиславу Томенчуку.

 

15:01:06

ОСТРІКОВА Т.Г.

Доброго дня, шановна пані  головуюча, шановні учасники парламентських слухань. Я як член парламентського Комітету з податкової і митної політики, в першу чергу, хотіла би звернути на такий аспект транскордонного співробітництва як співпраця саме у митній сфері.

Ви знаєте, що ми задекларували європейський вектор розвитку і, власне, ратифікували Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. І якраз питання розвитку транзитних перевезень посідають одне з головних місць в європейській зовнішньоекономічній політиці і транскордонному співробітництві. Це означає, що той транзитний потенціал, який має Україна повинен не тільки номінально визначати її місце в системі міжнародних зв'язків, але й ефективно реалізовуватись завдяки вигідному геоекономічному і геополітичному розташуванню.

Саме з цих позицій питання зміцнення транзитного потенціалу України та налагодження обміну інформацією з митними органами інших країн в електронному вигляді було визначено одним з пріоритетних в Угоді про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна".

Розвиток нових технологій в сфері транзитних перевезень здійснюється завдяки функціонуванню спільної транзитної системи, європейської і нової комп'ютеризованої транзитної системи (New computerized transit system), яка має скорочену абревіатуру NCTS і, яка базується на послідовному обміні електронними даними про товари, що переміщуються транзитом між усіма митними органами учасниками транзиту, а також митними органами та суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. І це дозоляє модернізувати і спростити процедуру транзиту. 

Тобто метою приєднання України до Конвенції NCTS налагодження обміну між Європейською новою комп'ютеризованою транзитною системою та Центральною базою даних митних органів.

Власне, я хочу вам повідомити про те, які на сьогоднішній день є проблеми в тому, що ми, ну, можемо, власне, зірвати навіть, я би сказала, виконання своїх міжнародних зобов'язань.

В 2009 році Україна набула статусу неформального спостерігача в робочих органах цієї Конвенції про спільну транзитну процедуру і розпочала підготовку до приєднання до цієї конвенції. Але, шановні колеги, я хочу вам сказати, що, на жаль, на сьогоднішній день мало, що зроблено в цьому напрямку.

Насправді, в травні місяці 2015 року представниками Урядового офісу з питань євроінтеграції, а також представниками ЄС і послом Литовської республіки, були узгодженні заходи правового, організаційного, структурного і фінансового характеру, які необхідно зробити Україні на цьому шляху. В червні 15-го року, ми ці заходи включили в план законодавчого забезпечення реформ, затвердили його Постановою Верховної Ради. І для реалізації цих заходів по приєднанню України до Конвенції NCTS Державна фіскальна служба на її базі власне, було створено Наглядову раду та робочу групу з питань приєднання України до спільної транзитної процедури, яка і повинна відповідати за підготовчий процес. Але на жаль, ви знаєте, що в нас  дуже швидко внаслідок структурних  нереформ і внаслідок люстраційних процесів, виконання Закону про очищення влади, дуже змінюється склад робочої групи, наглядових рад з боку української сторони. І тому фактично робота як така, крім участі української сторони там в певних семінарах не проводилася.

5 жовтня 15-го року в Києві відбулося засідання підкомітету (№5) митне та транскордонне співробітництво, Комітету асоціації між Україною та ЄС. Результатом засідання стало оновлення дорожньої карти робочої групи України-ЄС, питань реалізації рамкової стратегії митного співробітництва та схвалення технічного завдання щодо запровадження пілотного проекту між Україною та ЄС з попереднього обміну митною інформацією. Сторонами також обговорено, організаційні зміни в ДФС, які відбулися в рамках виконання Закону про очищення влади. Представники ЄС вказали на складнощі, які виникали в подальшій реалізації плану. І власне, у зв'язку з цим, вбачається за доцільне, з метою виконання  окремої Угоди про асоціацію і Угоди про коаліцію депутатських фракцій, і все ж таки, для того щоб ми не зірвали строки приєднання, необхідно, щоб уряд визначив посадову особу, відповідальну за реалізацію заходів пов'язаних з приєднання України до спільної транзитної процедури.

Окрім того, вбачається за необхідне, щоб все ж таки в бюджет держави закладалися гроші для фінансування участі української сторони в спільних заходах, відвідування семінарів, робочих груп на території Європейського Союзу. Також необхідно звернути увагу Державної фіскальної служби, на необхідність перегляду складу наглядової ради з боку України і робочої групи. Тому що представники вже там не працюють, які зазначені. І окремо слід зазначити, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити 30 секунд, будь ласка.

 

ОСТРІКОВА Т.Г. І окремо слід зазначити і наголосити на тому, що реалізація навіть пілотного проекту по цьому електронному обміну інформацією неможлива без внесення відповідних змін про так званий тестовий режим в Митний кодекс України. Тому ми звертаємо… необхідно звернути увагу Міністерства фінансів України на необхідність внесення в парламент законопроекту про внесення змін до Митного кодексу щодо проведення транзитних процедур у відповідність до Конвенції про єдиний режим транзиту та Конвенції про спрощення формальності у торгівлі товарами. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пані Тетяно, за змістовний виступ.

Я запрошую до слова Ростислава Томенчука,  голову правління Українського інституту міжнародної політики, підготуватися – Тетяні Шепіленко, будь ласка.

 

15:07:06

ТОМЕНЧУК  Р.Б.

Доброго дня! Дякую головуючому за можливість виступити і дякую організаторам, безпосередньо Оксані Юринець за можливість взяти участь і, власне, за саме проведення цих парламентських слухань, оскільки давно ми про це говорили.

І також хочу подякувати безпосередньо Комітету з євроінтеграції Верховної Ради, які підтримали нашу ініціативу і провели минулого року слухання в парламенті, і зробили звернення до Кабінету Міністрів щодо посилення участі України у форматі європейської стратегії Дунайського регіону. Це один з найважливіших на сьогоднішній момент проектів для України і один з найуспішніших проектів у Європейському Союзі міжрегіонального співробітництва, який залучає до безпосередньої співпраці не тільки органи місцевого самоврядування, які безпосередньо граничать з країнами-партнерами, а й формує державну політику і включає формат співпраці на рівні регіонів, на рівні обласних рад, на рівні обласних адміністрацій і безпосередньо профільних міністерств. Дунайська стратегія залишається і є перспективним для України проектом транснаціонального співробітництва, який об'єднує значний комплекс секторальних пріоритетів. Дунайська стратегія включає в себе 11 окремих тем, які охоплюють, починаючи питання від безпеки, екології, розвитку малого, середнього бізнесу, участі молоді і ряд всіх інших аспектів. Це є значний, великий виклик для України і ми можемо підсилити реформу децентралізації для чотирьох наших областей, західних областей трьох і Одеської області, включившись максимально в ініціативу Дунайської стратегії. Плюс до цього потрібно розуміти, що ми зможемо використовувати ті інструменти, ті можливості, які дає Дунайська стратегія – це безпосередньо і використання контактів, налагодження співпраці, позиціонування себе, пошук партнерів. Дунайська стратегія не дає коштів, але Дунайська стратегія дає можливість знайти своїх партнерів і показати себе як хочуть розвиватися області, залучити кредити, залучити окремі програми безпосередньо чи це будуть в партнерстві з Румунією, з Молдовою, з Австрією чи з  Німеччиною. Плюс до цього слід розуміти, що південний напрямок країн, які знаходяться на півдні від нас, він є менше охоплений, у нас є менше співпраці ніж, порівнюючи з Польщею, порівнюючи, скажемо, з минулого року Німеччина почала проявляти активну участь. Але якщо говорити про Австрію, якщо говорити про Румунію, якщо говорити про ту саму Болгарію, якщо говорити про інші країни, які знаходяться на півдні від нас, то саме Дунайська стратегія дає можливість нам максимально там бути представленими.

Яка ситуація у нас складається на сьогоднішній день? Ситуація  складається в тому, що Україна в 11-му році доєдналася до цієї ініціативи, але по суті, в цьому році тільки ми говоримо про те, що є необхідність просуватися в цьому напрямку. Партнери європейські, представники інших країн зазивають нас, кличуть:  давайте приєднуватися, беріть максимальну участь. Зараз питання у нас стоїть з приводу визначення національного координатора на національному рівні безпосередньо той, хто буде забезпечувати організаційну присутність і комунікацію всередині стратегії. Це найперший наш етап, найперше наше завдання. І тому наші рекомендації до пропозицій і до рекомендацій, які знаходяться на столах в рамках парламентських слухань, це не тільки стимулювати участь України в європейській стратегії Дунайського регіону, а безпосередньо і підтримати, призначити національного координатора, яким може бути як формат, оскільки різні міністерства залучені до цього етапу, може бути, наша пропозиція заключається в тому, щоб зовнішню комунікацію залучити до цієї комунікації в рамках національного секретаря Міністерства закордонних справ. В рамках внутрішньої комунікації, щоб не пропадав у нас зв'язок з областями, зв'язок з тими регіонами, які входять до Дунайської стратегії, власне,з Мінрегіоном.

Я дуже радий, що тут є пан В'ячеслав Негода, я дійсно сподіваюсь, що, власне, ці парламентські слухання дадуть можливість нам до кінця цього року, бажано б хотілося, можливо,  не буду говорити про дати, але ближчим часом визначитися з національним секретарем. І я так розумію, що Міністерство закордонних справ теж максимально готові до цього просування.

Наступним нашим етапом буде це узгодження можливих пріоритетів і напрямків роботи України в рамках донецької стратегії безпосередньо з областями. Я вітаю тут учасників Закарпатської, Франківської, Чернівецької і Одеської області для того, щоб максимально включитися в цей процес. Тому що Дунайська стратегія дає можливість нам синхронно працювати і як з місцевим рівнем, також і з національним рівнем. І після цього, якщо все складеться добре, наступного року ми можемо говорити про визначення і затвердження координаторів від України серед тематичних груп в самій Дунайській стратегії, де ми можемо говорити вже про формування зовнішньої політики України і просувати ті інтереси, які важливі для України на території Дунайського регіону.

Дякую за надане слово, дякую за можливість виступити. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякуємо, шановний пане Ростиславе.

Будь ласка, Тетяна Шепіленко, це директор департаменту міжнародної технічної допомоги та міжнародного співробітництва Львівської обласної державної адміністрації. Потім ми запрошуємо до слова Галину Литвин.

 

15:12:19

ШЕПІЛЕНКО  Т.О.

Шановна пані головуюча, шановні присутні!  Транскордонна співпраця в Львівській області відбувається активно з Підкарпатським  і  Люблінським воєводством. Якщо коротко, відбувається вона в таких напрямках, як проведення транскордонних заходів, реалізація проектів у партнерстві, а також розвиток прикордонної інфраструктури та розбудови пунктів пропуску. Щодо масштабних транскордонних заходів варто виокремити дні добросусідства та фестиваль партнерства. Окрім культурної співпраці, вони слугують таким відповідним майданчиком щодо обміну новими ідеями, а також налагодження діалогу між владою України і Республіки Польща.

Що стосується реалізації спільних партнерських проектів, то за підтримки Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013 було реалізовано 37 проектів міжнародної технічної допомоги на загальну суму 47,5 мільйонів євро. Проект реалізовувався у таких сферах, як охорона здоров'я, розвиток підприємництва, культурної спадщини, а також розвиток туризму. Ну, як результат ми закупили обладнання для Новояворівської центральної районної лікарні, створили ділянки  для розвитку індустріальних парків у Яворівському районі та місті Новий Розділ, а також проведено перший етап реставрації Жовківського замку.

 З метою забезпечення можливості для всіх реципієнтів успішно реалізовувати проект міжнародно-технічної допомоги та зробити власний внесок, у Львівській області у 2014 році вперше в Україні був запроваджений порядок співфінансування проектів міжнародно-технічної допомоги в рамках регіональної програми з міжнародного та транскордонного співробітництва, європейської інтеграції на 2015-2018 роки. Відповідно категорії реципієнтів, на яких розповсюджується дія порядку, - це є органи місцевого самоврядування, місцеві органи виконавчої влади, об'єднані територіальні громади, а також організації, які уповноважені вищевказаними органами. Що означає "уповноважені"? Це укладання відповідної декларації про партнерство з вищезазначеними органами.

Минулого року обсяги співфінансування проектів становили 1 мільйон 100 тисяч гривень. Цього року передбачено 6 мільйонів 78 тисяч гривень. І вже затверджено співфінансування двох проектів, на розгляді перебувають шість заявок на суму 2 мільйони 96 тисяч гривень.

Водночас варто зазначити, що немає чітко визначеного порядку співфінансування проектів, які реалізуються суб'єктами, не підпорядкованими регіональним органам влади, а відповідно центральним органам виконавчої влади.

В сучасних умовах децентралізації в Україні в рамках розвитку транскордонного співробітництва доцільним, на нашу думку, є започаткування програм, платформ для обміну, а також запозичення досвіду для українських громад. Так, Львівською областю з Підкарпатським воєводством було досягнуто домовленість щодо проведення щорічних заходів, відповідно які би стосувалися вирішення різноманітних питань, зокрема з питань децентралізації влади. Важливим в цьому плані є можливість стажування представників об'єднаних територіальних громад, зокрема в рамках транскордонної співпраці.

Основним моментом щодо розвитку Львівської області є виявлення спільних проблем по обидва боки українсько-польського кордону. Зокрема, вважаємо, що ефективне вирішення спільних проблем лежить у площині формування спільних стратегічних документів. Так, стратегія транскордонного співробітництва Люблінського воєводства, Львівської області, Волинської області та Брестської області на 2014-2020 роки була напрацьована з урахуванням стратегії Львівської області до 2016 року.

Разом з тим, варто зазначити, що цього року була прийнята стратегія розвитку Львівщини на період до 2020 року з урахуванням можливості та перспектив транскордонного співробітництва і зокрема окреслено, що євроінтеграційний курс є пріоритетним, зокрема і транскордонна співпраця. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам дякую за виступ.

Я запрошую до слова  Галину Литвин. Це директор Асоціації органів місцевого самоврядування "Єврорегіон Карпати-Україна".

Підготуватися – Тетяні Татарчук.

 

15:16:35

ЛИТВИН  Г.

Шановна пані головуюча! Шановні панове депутати і присутні тут гості! Щиро дякую за можливість представити інформацію щодо проблем і перспектив розвитку транскордонного співробітництва в рамках Карпатського єврорегіону.

Якщо ми говоримо про  карпатський регіон в принципі,  це одне з трьох місць у світі, яке характеризується найбільшою кількістю ділянок кордону. Воно їх має 14. Об'єднує 52 прикордонні регіони, в тому числі країн-членів ЄС і не країн-членів ЄС.

Якщо говорити про використання коштів Європейського Союзу  на територіальну співпрацю, то  кошти ті, які використовуються Карпатському Єврорегіоні становлять  28 відсотків загальної коштів, тому зрозуміло, що потреба зосередження уваги на розвиток співпраці саме в Карпатському Єврорегіоні є дуже великою.

Які форми територіальної чи транскордонної співпраці в принципі існують між карпатськими державами? По-перше, це регулює Європейський Союз, який дає певні фонди на цю співпрацю. З іншого боку, ініціативи знизу, тобто єврорегіони інші форми співпраці, які дають можливість територіям покращувати ефективність використання тих коштів, які дає Європейський Союз. Якщо  говорити про кошти. В Карпатському єврорегіоні на 2014-2020 роки передбачені кошти  на співпрацю у рамках 9 програм. Сьогодні вони вже називалися, не буду їх повторювати, але це є  програми транскордонної співпраці, це є програми територіальної співпраці і транснаціональної. Середня вартість 200 мільйонів євро на 7 років. Нібито видається, що це дуже багато, і ми так тішимося, що ці кошти прийдуть. Насправді, одне  Підкарпатське воєводство – це сусід Львівської області – на той самий період має кошти у розмірі 2  мільярди євро. Тобто для чого я наводжу цю цифру? Треба  зрозуміти, що насправді для України є найбільша потреба використовувати ті кошти, бо країни -члени  Європейського Союзу мають дуже  багато інших ресурсів. Але чи готові використовувати ми ті кошти? І чи готові ми використовувати існуючі механізми, то в тому числі механізм єврорегіону, щоб ефективно використовувати кошти Європейського Союзу.

Карпатський єврорегіон. 20 років роботи, 5 прикордонних держав, 19 прикордонних єврорегіонів, на території яких проживає 16 мільйонів осіб, тобто територія такої собі Бельгії, так. В кожній з цих країн різні форми адміністративно-територіального устрою, різні підходи до територіальної співпраці і тому та співпраця розвивається не так ефективно і не так гладко, як могла би розвиватися. З іншого боку, ми бачимо, що на території Карпатського єврорегіону сходяться стратегічні пріоритети Європейського Союзу, ми маємо Східне партнерство на цю територію, ми маємо дію Карпатської конвенції, за яку відповідають Міністерство екології, скажімо так, чи охорони довкілля карпатських держав, ми маємо Дунайську стратегію. Як об'єднати це все до купи, щоб насправді ефективно могти співпрацювати для розвитку тих територій?

Але щоб ефективно співпрацювати, треба спочатку намагатися вирішувати проблеми співпраці, які існують в Карпатах. По-перше, відсутність ідентифікації прикордонних регіонів себе з Карпатським єврорегіоном. Ми сьогодні запитаємося керівників Львівщини, Івано-Франківщини, Закарпаття що таке Карпатський єврорегіон і кожен з них буде мати свою точку зору, а як підемо далі, ще угорців, поляків, словаків, то взагалі точки зору щодо того, як розвивати ту співпрацю, будуть в кожного абсолютно інші. З другого боку, різні компетенції і досвід національних сторін. Не можемо порівнювати наші можливості використання коштів з тим, як мають країни члени Європейського Союзу, відсутність спільного бачення подальшого розвитку. Щоб вирішити ті проблеми, була напрацьована стратегія Карпатського єврорегіону минулого року, автори цієї стратегії сьогодні присутні, також будуть виступати, яка передбачає співпрацю у всіх можливих напрямках, які фінансуються Європейським Союзом: економіка довкілля, доступність регіону, дороги, культура. Тобто маємо майданчик, над яким треба працювати. Але для того, щоб працювати, по-перше, треба створити модель багатосекторної співпраці, всім разом закатати рукава і працювати з використанням усіх можливих доступних коштів, як національних, так і європейських. А з другого боку, все-таки зміцнити національні структури єврорегіону, щоб він міг ефективно використовувати ці кошти.

Я представляю українську національну структуру Асоціацію органів місцевого самоврядування "Єврорегіон Карпати – Україна", 70 органів місцевого самоврядування від обласних рад до  об'єднаних територіальних громад, яка працює в напрямку, власне, підвищення ефективності територіальної співпраці.

Щодо пропозицій. Не можемо розвивати Карпатський єврорегіон, якщо не розбудуємо інфраструктуру. Якщо не буде достатніх пунктів пропуску, якщо не буде доріг до тих пунктів пропуску, на жаль, співпраця не буде розвиватися. Тому пропонуємо до проекту, до рекомендацій врахувати такі пропозиції, як сприяти розбудові пунктів пропуску, починаючи з Нижанковичі–Мальговиці, тому що поляки не будуть говорити про інші пункти пропуску, поки ми не зробимо цей, один не закриємо.

Розбудова під'їзних шляхів, в тому числі в рамках виконання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … в регламент, у нас дуже ще багато виступаючих. Я хочу наголосити, що в нас 3 хвилини залишається для виступів. Ще більше 20 виступаючих і 40 хвилин виступів. Дякуємо вам, дякуємо. Будемо дотримуватись регламенту. (Оплески)

Будь ласка, пані Тетяна Татарчук. Це начальник відділу регіонального розвитку та фінансового моніторингу виконавчого апарату Чернівецької обласної ради. Давайте всі по суті виступати, шановні колеги. Потім – Зіновій Бройде, і до 3 хвилин наші виступи. Дякую.

 

15:22:18

ТАТАРЧУК Т.М.

Доброго дня, шановні учасники слухань. Я представляю Чернівецьку область, область, яка є активним учасником програм транскордонного співробітництва. Реалізація проектів у рамках європейських транскордонних ініціатив дозволила залучити в область більше шістнадцяти з половиною мільйонів євро. На цей час найуспішнішою стала участь в області спільній операційній програмі Румунія–Україна–Республіка Молдова на 2007–2013 роки. З 29 спільних проектів станом на 1 січня цього року завершено реалізацію 24. Заходи з реалізації ще п'яти продовжуються в нинішньому році. Що вони дали регіону? Буквально кілька прикладів.

В області було побудовано екологічне сміттєзвалище. Закуплено інфраструктуру для роздільного збору сміття. Закуплено обладнання для боротьби з ерозією ґрунтів, цінне медичне обладнання. Здійснено низку туристичних проектів, побудовано притулок для бездомних тварин. Встановлено відео-моніторингову систему спостереження за дорожнім рухом. Продовжують реалізовуватися два великих інфраструктурних проекти. Це проект про протидії повеням, який передбачає будівництво 24 автоматичних станцій і створення системи попередження повеней. А також проект реконструкції пунктів пропуску "Красноїльськ" і "Дяківці" з метою їх відкриття в статусі міжнародних.

На жаль, змушені говорити і про проблеми, з якими стикаються виконавці проектів з метою системного пошуку шляхів їх вирішення. Найперше мусимо говорити про той фактор, який значно гальмує розвиток транскордонного співробітництва, це візовий режим. До тих часів поки українці змушені будуть очікувати в чергах на візи і отримувати відмови, говорити про пожвавлення транскордонних відносин достатньо важко. Тому пріоритетним завданням мало би бути впровадження безвізового режиму з одночасною розбудовою транспортно-логістичної інфраструктури і відкриття нових пунктів пропуску.

Друге. Зважаючи на складнощі та законодавчі неузгодженості, які виникають в українських виконавців проектів з економічних відносинах з нерезидентами, зокрема, при розмитнені товарів, які ввозяться в Україну або при міжнародних закупівлях, пропонуємо більш чітке формулювання та узгодженість з міжнародними договорами митного та податкового кодексів щодо звезення товарів, придбаних у нерезидентів в рамках проектів транскордонного співробітництва, а також закупівлі товарів робіт і послуг у нерезидентів та їхньої оплати.

Третє. На жаль, на відміну від інших європейських країн-учасниць транскордонного співробітництва Україна ще не виробила цілісного механізму співфінансування транскордонних проектів на національному рівні. Тому прохання співфінансувати проекти міжнародної технічної допомоги за рахунок проектів державного фонду регіонального розвитку, субвенцій на соціально-економічний розвиток, галузевих субвенцій у відповідних сферах тощо.

Говорячи про внутрішні проблеми, мусимо зауважити існуюче неефективне управління проектами та фінансовими ресурсами, і тут вирішенням могла би стати більш активна участь представників органів влади у освітніх програмах ЄС, а також введення в навчальні курси вузів курсів з проектного менеджменту із залученням фахівців практиків.

Пропонуємо також дещо пришвидшити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановні колеги. Маю слідкувати за регламентом щоб усі виступили.

Я запрошу до слова (Оплески) Зіновія Бройда, це директор Державного науково-технічного центру з міжгалузевих і регіональних проблем екологічної безпеки та ресурсозбереження.

І підготуватися – Віктору Мікуліну.

 

15:25:46

БРОЙДЕ  З.С.

Шановна пані головуюча! Шановні присутні! Я дякую комітету за цю можливість. І хочу зупинитися, що означає це поняття для України в сьогоднішньому контексті.

Перший комісар ЄС з розширення звернув увагу, що слово "трансфронтієр" означає не тільки транскордонний, але і подолання розбіжностей.  І, власне, цей стимул впродовж століть, я підкреслюю це, був рушійною силою міжтериторіальної  співпраці  регіонів і міст  Європи.  Будь ласка, наступний. Ви бачите зокрема, як з самого  початку  Євросоюз у своєму економічному серці використав ці можливості  для розвитку транспортних  сполучень, басейну річки… спасіння фактично  басейну  річки  Рейн  і транскордонних  кластерів.

Для України сьогодні оці точки тяжіння (наступний)  означають те, що наша країна опинилася одночасно в трьох фокальних центрах  євроазійських інтересів. І, на жаль, змушений констатувати (будь ласка, наступний), що  якщо порівняти дослідження з регіонального розвитку транскордонного  на сході і на  заході, то країни Вишеградської групи значно менше приділили уваги  співпраці з  Україною. Будь ласка, наступний.

Для нас, я маю  на увазі регіони  Заходу України,  особливе значення має те, що основою розвитку Карпатського регіону був досвід Альп. І на сьогоднішній день (наступний) в рамках Дунайської стратегії ми маємо унікальну можливість використання  цього  вектору співпраці. Наступний, будь ласка. Зокрема як такі спільні легені  Європи, якими  є Карпати і Альпи, за умов кліматичних  змін (наступний), а  саме головне – це  з досвіду розвитку  транспортних систем, які обходять Карпати, про що говорив заступник міністра  інфраструктури, або  перетинають Карпати. Наступний, будь ласка. В перше чергу (наступний) це стосується басейнів річок, вже говорилося про цей проект, який дає можливість (наступний)  в першу чергу забезпечити  залучення України до  сучасного управління водними ресурсами.  По-друге,  розробити  систему…

Добре, я тоді не буду більше перераховувати напрямки розвитку, скажу тільки два слова про те, що в першу чергу Україна потребує сьогодні розвитку  не  тільки  єврорегіональних об'єднань, про які йдеться в проекті закону, а і європейських об'єднань територіальної співпраці, які розвиваються ЄС.

Водночас, йдеться про залучення ще чотирьох областей: Львівської, Тернопільської і Хмельницької, і Вінницької – до проектів Дунайської стратегії, що також є сьогодні нагальною потребою для України.

Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, шановний пане Зіновію.

Я запрошую до слова Віктора Мікуліна, це заступник голови Закарпатської обласної державної адміністрації. І підготуватися, будь ласка, Йосипу Борто. Я перепрошую, будь ласка, Віктор Мікулін. Немає його. Тоді, будь ласка, до слова запрошуємо Йосипа Борто. І підготуватися – Дмитру Романюку.

 

15:29:30

БОРТО  Й.Й.

Шановні пані Голова! Шановні учасники парламентських слухань! Для органів місцевого самоврядування Закарпатської області, які є об'єктами, суб'єктами транскордонного співробітництва цей напрямок діяльності за останні 10 років став одним із пріоритетів регіональної стратегії розвитку.

Завдяки географічному розташуванню області міжрегіональне транскордонне співробітництво активно розвивається як і з прикордонними регіонами таких країн Європейського Союзу як Угорщина, Словаччина, Польща, Румунія, так і рядом інших, зокрема, Чехії, Німеччини, Сербії, Литви тощо.

Сьогодні Закарпатська область має діючі двосторонні угоди про співробітництво з чотирнадцятьма регіонами країн Європи.

Велике значення для здійснення транскордонного співробітництва має реконструкція діючих і розбудова нових пунктів пропуску через Державний кордон, спрощення процедури митного оформлення, скорочення переліку митних процедур та часу їхнього виконання. Нині активна робота в цьому напрямку ведеться з угорською стороною.  

Модернізація і розвиток транспортної інфраструктури, зокрема, якість доріг, які є важливим для використання транзитного статусу прикордонних областей, підвищення інвестиційного потенціалу регіонів, а також розвитку туризму у зв'язку бюджетною децентралізацією стане для нашої, як і для інших прикордонних областей, одним з пріоритетів на наступний період.

У зв'язку з цим та з метою посилення координації діяльності регіональних органів місцевого самоврядування і виконавчої влади в напрямку транскордонної співпраці, вважаємо за доцільне відновити роботу координаційно-дорадчої ради з питань транскордонного співробітництва та розвитку єврорегіонів при Міністерстві регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України. З метою збільшення обсягів фінансування, будівництва та ремонту автомобільних доріг загального користування, просимо включити Закарпатську область до переліку областей, у яких реалізується спрямування в обласний бюджет 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників, надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на території області, та внести відповідні зміни до пункту 33 розділу 6, "прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України.

Нарешті, потребує внесення змін, приведення до норми європейського права, зокрема, до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними громадами або владами, протоколами до неї, які Україна ратифікувала вітчизняне законодавство. У Законі про транскордонне співробітництво, досі непередбачено таку форму співпраці як європейське об'єднання територіальної співпраці, про яке я говорив вище.

І дозвольте запропонувати, внести зміни до проекту рекомендації парламентських слухань  у пункті 3.3 пропоную дописати: спрямувати в обласний бюджет 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Десять секунд, будь ласка.

 

 БОРТО  Й.Й. Пункт… дякую. Пункт 2.14 дописати: "та об'їзної дороги навколо, розташованого біля кордону Євросоюзу, міста Берегове". Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за конкретні пропозиції. Фіксують все, секретаріат Верховної Ради і Комітет євроінтеграції, і внесуть ці зміни до регламенту… не до регламенту, а до пропозицій рекомендацій нашого сьогоднішнього дня слухань. Я запрошую до слова Дмитра Романюка, це директор департаменту міжнародного співробітництва євроінтеграції та розвитку туристичної інфраструктури Івано-Франківської обласної державної адміністрації. А підготуватися Анатолію Олійнику.

 

15:33:21

РОМАНЮК  Д.М.

Шановна Ірино Володимирівно, шановні учасники парламентських слухань. Насамперед хочу щиро подякувати організаторам та ініціаторам сьогоднішньої події, зокрема, Оксані Василівні Юринець, оскільки транскордонна співпраця є одним із пріоритетних напрямків стратегії зовнішньої політики України сьогодення.

Хочу зазначити, що у 2015 році Івано-Франківська обласна державна адміністрація почала активно реалізовувати амбітний проект "Єврокарпатська ініціатива". Проект є площадкою для ефективного залучення іноземних інвестицій, розвитку туризму, а також інтенсифікації інструментів міжнародної співпраці, зокрема, у використанні інструментів транскордонного співробітництва. Хочу зазначити, що область на даний момент реалізовує 11 проектів транскордонного співробітництва на суму майже 18 мільйонів євро.

Хочу підтримати попередніх виступаючих і зосередитися на конкретних проблемах, які потребують сьогодні нашого з вами вирішення для підвищення ефективності використання реалізації проблем транскордонної співпраці. Перше це хочу зазначити, що сьогоднішні операційні програми розроблялися у 2006-2007 роках. І цього року вони були перезатвердженні і продовжені. Хочу зазначити і, мабуть, не секрет, що наші відносини з Європейським Союзом значно змінилися за останні 10 років, ми підписали договір про асоціацію, в повній мірі діє зона вільної торгівлі і існує логіка  в тому, щоб ми лобіювали на рівні Європейського Союзу про створення нових програм. Чому? Для прикладу, зараз програма "Польща-Білорусь-Україна", ми по суті є на рівних правах разом з Білорусією. Я надзвичайно поважаю наших сусідів, але враховуючи те, що ми надзвичайно ефективно рухаємось в напрямку європейської інтеграції, все-таки поставлення питання про утворення нових програм, для прикладу, "Україна-Польща", "Україна-Угорщина" (окремих) і "Україна-Словаччина" є доцільним. І так само підвищення обсягів фінансування на ці програми.

Другий напрямок, однозначно внутрішній, – це підвищення організаційної проектної спроможності, безпосередньо, суб'єктів програм, зокрема, органів місцевого самоврядування, об'єднаних територіальних громад і безпосередньо громадських організацій, оскільки це дозволить підготуватися для того, щоб ефективно використовувати ті кошти, які ми зможемо в майбутньому залучити.

Третє. Хотів би зазначити, що надзвичайно важливим є проект лобіювання інтересів в Україні на рівні спільних моніторингових комітетів, який безпосередньо здійснить управління всіма трьома програмами. До цього часу позиція України жодним чином не була зосереджена і уніфікована. Саме тому Івано-Франківська обласна державна адміністрація виступила з  ініціативою, яку було підтримано Кабінетом Міністрів України, згідно, якої створена спільна робоча група за участю всіх представників регіонів, Мінрегіонбуд, Мінекономрозвитку, а також урядового Офісу з питань європейської інтеграції.

Хочу подякувати за те, що організували сьогоднішні слухання і гадаю, що ці три моменти потребують вирішення і спільної роботи як уряду, Верховної Ради та нашої на місцях. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І вам дякуємо, пане Дмитре, раді були  бачити вас на наших сьогоднішній слуханнях.

Будь ласка,  до слова запрошується Анатолій Олійник, голова Вінницької обласної ради і після того – Сергій Татусяк.

 

15:36:37

ОЛІЙНИК  А.Д.

Дякую, шановна Ірина Володимирівна! Шановні учасники парламентських слухань! Після мене Сергій Пилипович розповість конкретніше про той досвід роботи Вінниччини щодо міжнародного співробітництва. Я хотів би, використовуючи 3 хвилини регламенту, зупинитися, на наш погляд, на досить серйозній проблемі, яка на сьогоднішній день має стратегічне значення, без перебільшення,  в цілому  для України – це якраз побудова мосту Ямпіль-Косивуце. Від Ямполя до міста Яси 90 кілометрів – це найближчий шлях України, центральних, східних, північних областей та і в цілому України не тільки до Європи, я підкреслюю, а найближчий шлях до виходу на так званий "шовковий шлях", який би поєднував би Україну з Азією. І приклад Вінниччини якраз яскраво про це говорить.

На першому місті за 2015 рік вийшла в товарообігу Вінниччини якраз Індія – 102 мільйони майже гривень, доларів, вибачте. І, коли ми обговорювали з послом Індії питання щодо подальшої  співпраці і рахували всі "за" і "проти" якраз на користь того, щоб прямими шляхами зв'язати наші країни, ми всі погодились, що це якраз найактуальніше.

Я хотів би сказати, що історія побудови мосту Ямпіль-Косоуци має свою таку велику бороду. Ще починаючи з 70-х років минулого століття дане питання обговорювалося, дніпропетровським інститутом була розроблена проектна документація, харківський інститут "Промтрансінвест" переробив цю документацію в 2010 році, розглянув дану проектну пропозицію. Була створена міжурядова комісія Україна-Молдова. Був приїзд 5 листопада Прем'єр-міністра Молдови в Україну, 5 листопада 2013 року. Це була кульмінація, ну, якби підготовки до вирішення цього проекту, після того ми провалилися, 16 травня 2014 року у Вінниці відбулося виїзне засідання уряду України, є протокольне доручення, а віз і нині там.

Пропоную в рекомендаціях парламентських слухань пунктом 2.15 записати: зобов'язати Кабінет Міністрів поновити українську.... склад української комісії по переговорах з Молдовою по будівництву цього мосту і забезпечити, зробити всі, здійснити всі заходи щодо побудови мосту Ямпіль-Косоуци. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам за пропозицію, шановний пане Анатолію.

Колеги, до нас доєдналися віце-прем'єр міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції пані Іванна Климпуш-Цинцадзе. Запрошуємо її до слова, будь ласка. І після того, я перепрошую пана Сергія Татусяка, але після того я передам слово вам.

З вашого дозволу, Іванні Климпуш ми даємо більше часу, звичайно, аніж 3 хвилини, тому що вона нам представить зараз позицію уряду щодо теми сьогоднішніх наших слухань. Пані Іванна, до слова вас просимо.

 

15:40:13

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О.

Дуже дякую, пані Ірина. Шановна пані перший віце-спікер, шановні колеги депутати, шановні учасники сьогоднішніх слухань, я дуже перепрошу, що змушена була запізнитися до вас через те, що в нас було зміщене сьогодні засідання уряду, тому тільки зараз змогла долучитися.

Я вдячна колегам депутатам, які ініціювали, безумовно, там з вашою підтримкою, з вашим заохоченням, переконана в цьому, і з вашим благословенням ініціювали ці сьогоднішні парламентські слухання. Дещо я вже розумію, колеги поінформували про що у вас тут ішлося. Очевидно, для нас транскордонне співробітництво – воно є важливим, безумовно, важливим чинником наших євроінтеграційних процесів. І я, чим далі, тим більше – хоча, здавалося, коли прийшла в уряд, теж розуміла це, - але, чим далі, тим краще розумію, що євроінтеграція – це про все. Тобто, по суті, тих інструментів, які на даний момент є у віце-прем'єр-міністра з європейської, євроатлантичної інтеграції в наявності, їх точно замало для того, щоб координувати всі зусилля у всіх галузях, і точно замало для того, щоб рухати всі процеси одночасно. Але, разом з тим, у нас є міністерства, які безпосередньо мають брати на себе цю роль, координуючу, зокрема Мінрегіонбуд, який в цьому конкретному контексті (я рада бачити, просто поступово бачу знайомі обличчя, рада їх бачити), поступово беруть, повинні брати на себе більшу і таку, більш проактивну роль координації і просування тих, використання тих можливих інструментів, які нам надає транскордонне співробітництво як таке. Тому що це для нас є можливість така, стирати певні кордони і вирівнювати регіони, об'єднувати зусилля і спрямовувати свої зусилля на розвиток таких спільних проектів.

Я думаю, що нас транскордонне співробітництво є таким, видимим, можливим, видимим, безпосередньо відчутним для пересічного громадянина виміром європейської інтеграції. І тому так, як бачиться в уряді, так, як бачиться з моєї позиції, що саме нашими спільними такими завданнями з Європейським Союзом – це підтримка посиленого цього транскордонного співробітництва і регіонального співробітництва. І для нас внутрішньо в Україні це означає три основні напрямки. Це створення, чи покращання, чи вдосконалення законодавчої бази в порівнянні з тим, яка в нас є на даний момент. І тут потрібна наша активна робота і співпраця з парламентом, безумовно. Потім йдеться про  нарощення потенціалу розвитку вже безпосередньо в регіонах і забезпечення зміцнення транскордонного і регіональних економічних зв'язків на місцях і ділового партнерства вже з регіонами з інших країн. Зокрема країн-членів Європейського Союзу.

Я, може, в чомусь повторюся про те, що ви говорили про правову базу. Зупинюся на цих трьох компонентах. Про правову базу, яка на даний момент є, ви точно знаєте, а що нам потрібно доробити, то це, звичайно, нам би хотілося дуже сильно, щоби той проект Закону, який є в парламенті, про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно об'єднань і єврорегіонального співробітництва, який був внесений Кабінетом  Міністрів до Верховної Ради, він був розглянутий, був прийнятий. Це нам дасть можливість врегулювати питання створення, функціонування, відміни функціонування, припинення функціонування чи… і так само фінансування діяльності об'єднань єврорегіонального співробітництва. І тут звичайно, знову ж таки, роль і громад, і роль регіонів в тому, щоби заохочували депутатів так само до розгляду цього законопроекту було би далеко не останньою, і ми дуже на вас теж тут в цьому розраховуємо.

Так, я розумію, що нам ще до цього часу потрібно затвердити державну програму розвитку транскордонного співробітництва, і ми все ще чекаємо, поки вона буде внесена на  розгляд уряду і надіюся, що це буде зроблено в найближчий час.

Ви знаєте, що буквально тепер на сьогоднішньому засіданні… може не знаєте, на сьогоднішньому засіданні уряду ми щойно прийняли ще одне з рішень, які  доповнюють виконання зобов'язань уряду по  використанню коштів фонду… державного фонду регіонального розвитку. Ви знаєте. Що закладено було 3 мільярди на цей рік на використання, частина вже була затверджена одним  з раніших рішень  уряду, воно далі продовжується. І сьогодні ми також приймали з цього приводу рішення. Я  переконана, що це є певною такою частиною підтримки держави з точки зору того, що можуть ще додатково інвестиційно, тому що це ідеться про все-таки інвестиційні проекти, допомогти держава на загальному рівні і відповідно дати можливість мати там сприятливіші умови для регіонів для того, щоб вони розвивали своє транскордонне співробітництво.

Що стосується нарощення потенціалу розвитку і координації ініціатив. В цьому відношенні, очевидно, нам потрібно дбати і це насправді проблема не лише місцевого рівня, це точно є проблема взагалі наша загальна, загальнодержавна проблема, про спроможність, інституційну спроможність як місцевих регіональних органів влади України, в тому числі, напевно, ідеться про те, що де якщо є і сильні, і спроможні центральні органи влади, то це теж би мало допомогти для того, щоб ми потім зміцнювали, можливо, своєю компетенцією суб'єктів транскордонного співробітництва на рівні регіонів.

Нам би хотілося щоб те, що було прийнято рішення про створення, про типове положення, яке було запропоноване про агенції з питань регіонального розвитку, які можуть створюватися на місцях, які можуть створюватися як органами місцевої влади в співпраці з громадськими організаціями, в співпраці з третім сектором, тобто це ті організації, які зараз могли би стати, за умови їх створення, вони би могли стати такими певними рушіями і надавачами консультаційних послуг і, можливо, тих власниками, умовно, скажемо, тої компетенції, якої нам так не вистачає на місцях. Через те, що зараз ми стикнулися от з службою віце-прем'єр-міністра, моєю безпосередньо службою, ми намагаємося зараз зрозуміти з ким же на місцях в регіонах ми можемо працювати, хто є нашими … (назва англійською мовою)… так би мовити, хто там в обласні державні адміністрації, хто в районні державні адміністрації, хто в місті може бути там тими людьми, тією людиною, тим департаментом, з ким ми могли би: а) з'ясувати, які потреби в них є, і як могли би там запропонувати з тих інструментів і з тих наявних важелів, які в нас є, в нашому розпорядженні. І це, це виявляється достатньо там складним процесом. Можливо, якраз і ці агенції з питань регіонального розвитку в певний спосіб могли би бути тими союзниками, тими партнерами, з ким з центрального рівня так само можна би було вести розмову і більш ефективно працювати.

Я розумію, що протягом останніх кількох років ті двосторонні комісії, які у нас формально існують між державами Угорщиною, Словаччиною, з Польщею, дві перші зокрема були фактично, ну, непрацюючими, невикористовуваними. Тому зараз іде намагання так само в уряді визначити, хто, хто з міністрів чи віце-прем'єрів міг би очолити ту чи іншу комісію по транскордонному співробітництву, зокрема з цими трьома державами з тим, для того, щоби актуалізувати, оживити чи-чи-чи поновити просто по суті роботу цих двосторонніх комісій, які можуть… Ага, о'кей, я вже закінчую тоді.

Кілька слів. Я розумію, що у нас з вами є надзвичайна велика кількість проектів, які ми використали там до… до 16 року в регіональних, міжрегіональних проектів. І ми допоки є величезна, як на мене, величезна сума коштів в європейському інструменті сусідства на 14-ий, да, на 14-20-ті роки. І ми допоки що недостатньо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 15 секунд, бо в нас жорсткий графік тут.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. І тут нам потрібно абсолютно там зосередитися на тому, яким чином ми могли би максимально використати, використати ці інструменти.

Я хотіла ще з вами говорити окремо про Дунайську стратегію, тому що вважаю, що вона є надзвичайно важливою. І надіюся, що ми зараз, буквально два слова, ми зараз мо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте ще 30 секунд.

 

КЛИМПУШ-ЦИНЦАДЗЕ І.О. … разом з Міністерством економічного  розвитку і торгівлі, з Міністерством закордонних справ, все таки створюємо таку якусь робочу групу, яка почне рухати і цей процес. І це означає, що не тільки ті частини, які безпосередньо мають вихід на Дунай, а і інші регіони України зможуть скористатися можливостями, які пропонує Дунайська стратегія нам як країні не членові Європейського Союзу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановна пані віце-прем'єр. (Оплески) Дякуємо, що доєдналися і за співпрацю з Комітетом євроінтеграції, який є рушійною силою цих процесів по транскордонному співробітництву в Верховній Раді.

Я продовжую наше слухання на 30 хвилин, щоби всі все-таки встигли виступити, бо у нас більше 10 ще записаних виступаючих, три хвилини наш регламент залишається.

Сергій Татусяк, це голова єврорегіону "Дністер", запрошується до слова. А підготуватися, будь ласка, Антону Яроцькому.

 

15:51:52

ТАТУСЯК  С.П.

Шановна Ірина Володимирівна! Шановні учасники парламентських слухань! Вельмишановна пані Оксана! Олена! Мені надзвичайно приємно сьогодні подякувати вам за продовження тієї роботи, яку ми розпочали в минулому році на засіданні Комітету євроінтеграції, де обговорювали конкретні питання транскордонного співробітництва. Я впевнений, що це логічне продовження, єдине, що з затримкою, хотілося б більше, раніше провести роботу цю.

Єврорегіон "Дністер" – це утворення транскордонного співробітництва, яке об'єднує сім районів Молдови, Вінницька область. І тезово буквально скажу про те, що ми все робимо для того, щоб сьогодні розширити наші контакти між Україною і Молдовою, Румунією. За час створення підписано більше 40 угод про співпрацю на рівні адміністративно-територіальних одиниць. Насичена робота у питаннях проведення економічних форумів, культурно-мистецьких, спортивних заходів, одним словом ми породнилися за ці 4,5 роки і маєм хороші, надійні партнерські стосунки. Я впевнений, що сьогодні для нас самим головним це визначити формат, в якому ми подальше будемо працювати. Надзвичайно важливі ті рекомендації, які напрацьовані, їх нам потрібно обов'язково реалізовувати, але до цього ми повинні знайти ще  комунікативний майданчик.

Ми провели три селекторних  зустрічі робочих   з єврорегіонами, з частиною єврорегіонів України. Ми запропонуємо вам, як далі рухатись, це створення  Асамблеї єврорегіонів України, це знову ж таки той інструмент, який нас зблизить і дасть можливість розставити акценти і пріоритети на цьому етапі.  Я впевнений і в тому, що сьогодні  у нас  є багато інструментів, які ми можемо використовувати в рамках Угоди про асоціацію.  Ті зустрічі, які  відбулись у мене в Європейському Союзі, з нашими партнерами, це в Комітеті регіонів з Дірком Шубелем, сьогодні можна  сказати, що ми повинні все зробити, щоб подати наші рекомендації від Міністерства регіональної політики, від Міністерства економіки до представництва ЄС в Києві  і таким чином  ініціювати перед Європейською комісією пріоритетні напрямки нашого розвитку. Ми повинні зайняти наступальну позицію, а не спостерігати. Це є ненормально, коли на Східне партнерство виділено  18 мільярдів євро, Україна там якісь копійки має.

Ну, і Анатолій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам. 

Пане Сергію, у вас  уже не працює мікрофон. Ми почули, що ви підтримуєте  пропозицію попереднього виступаючого.

Я запрошую до слова Антона Яроцького, це  директора  комунального підприємства "Бюро регіонального розвитку", уповноважений  Одеської обласної державної адміністрації з питань транскордонного співробітництва. Підготуватися до виступу Олександру Степанцову, якщо він  є у сесійній залі, якщо  ні, то   Сиромолоту  Едуарду.

 

15:55:36

ЯРОЦЬКИЙ  А.П.

Уважаемая Ирина Владимировна, уважаемые участники    парламентских слушаний!  Я солидарен и согласен  со многими тезисами сегодня выступавших, отмечу лишь то, что является главным, на мой взгляд, с позиции Одесской областной администрации.

Одесская область, безусловно, является одним из самых перспективных районов по трансграничному сотрудничеству, мы ожидаем программу "Украина-Румыния" бассейн Черного моря и, безусловно, являемся одним из активных участников стратегии ЕС для Дунайского региона. Я добавлю, что уже в течение года существует в Одессе Ассоциация ЕС для Дунайского региона, которая уже год эффективно работает в Одесской области. И я солидарен, что, безусловно, необходимо срочно определить координатора этой программы и стратегию деятельности Украины в этой программе.

Я хотел бы отметить, что без, когда мы ставим задачи по активизации трансграничного сотрудничества нужно понимать за кем будет закреплена эта ответственность, без ответственности нет полномочий.

Сегодня мы понимаем, что перспективным субъектом для ответственности за развитие трансграничного сотрудничества будут агентства регионального развития, которые в будущем будут созданы. И, я думаю, что для успешного функционирования агентств нужно обязательно обеспечить сотрудничество одесских… областного совета, областной администрации, местных районных советов, громад, объединенных территориальных громад и, безусловно, единое понимание на уровне Кабинета Министров по ответственности за реализацию проектов.

А данный момент в структуре Одесской областной администрации существует Бюро регионального развития, которым мы руководим. И сейчас мы активно принимаем участие, уже прошло первое заседание общего мониторингового комитета программы "Украина-Румыния", и мы, безусловно, определили приоритеты нашего дальнейшего сотрудничества. И естественно проблематика основная, что для активного участия, для активной поступательной работы необходимо десятипроцентное софинансирование для реализации проектов.

Ввиду тех экономических событий, которые сегодня есть у нас в стране, безусловно, нужна помощь с государственного бюджета для реализации существенных проектов, которые помогут изменить ситуацию в материально-техническом плане в наших трансграничных регионах. 

Я благодарю вас за внимание, надеюсь на тесное сотрудничество. Благодарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пане Антоне.

Будь ласка, чи є Олександр Степанцов в нашій залі? Немає.

Я запрошую тоді слова Едуарда Сиромолота, це президент харківської громадської організації "Єврорегіон "Слобожанщина", а підготуватися Ярославу Гарцулі, будь ласка.

 

15:58:26

СИРОМОЛОТ Е.А.

Шановні учасники парламентських слухань, я також представляю, являюсь керівником інформаційного центру Асоціації європейських прикордонних регіонів, який було створено у 2014 році у Харківському національно-економічному університеті. Дуже коротко, стисло про досвід, стан роботи, співпраці між українськими прикордонними регіонами та пропозиції щодо організації співробітництва між ними.

Попередній виступаючий говорив, представник Закарпатської області про консультативно-дорадчу раду. Хочу сказати, що з 2008 по 2010 роки вона працювала і одним із результатів цієї роботи було створено у 2010 році Асамблею українських прикордонних регіонів і єврорегіонів. Це той проект, який ми з представниками єврорегіонів: Сергій Пилипович Татусяк, Галина Литвин голова єврорегіону "Карпатський",  українська національна сторона  міжрегіональна асоціація "Інституція регіонального розвитку" в рамках створеного комунікаційного майданчика, в рамках нашої співпраці, в рамках нашої співпраці, в рамках інформаційного центру Асоціації європейських прикордонних регіонів вносимо пропозицію щодо проведення цієї асамблеї у 2017 році у місті Вінниці.

Далі. Що хочу також сказати про досвід роботи консультативно-дорадчої ради? Ми з нашою роботою, яка проводилась системно, зміцнили українські прикордонні регіони як суб'єкти транскордонного співробітництва. Бо представники українських прикордонних регіонів мали можливість приймати участь в обговоренні програми, мали участь вносити пропозиції щодо розгляду на порядок денний міждержавних, міжнародних комісій з питань співробітництва та інші питання, що стосуються діяльності єврорегіонів.

Коротко про інформаційний центр. Інформаційний центр, я сказав, що він був створений у 2013 році, засновником центру стала одна із організацій, це потужна європейська організація - Асоціації європейських прикордонних регіонів. У нас з моменту створення інформаційного центру постійні комунікаційні зв'язки з нашими колегами, я о них… про них говорив. І ми вже виработали свої форми співпраці, які ми пропонуємо іншим представникам українських прикордонних регіонів.

Що стосується пропозицій (завершую) ми просимо Міністерство регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства та Комітет з питань європейської інтеграції сприяти діяльності інформаційного центру Асоціації європейських прикордонних регіонів та колег з  єврорегіонів.

Та друге: розглянути питання щодо проведення Першої асамблеї української прикордонних регіонів, єврорегіонів у 1 кварталі 2017 року. До речі, в цьому 2017 році виконується п'ять років з дня заснування 10-го…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми почули, що п'ять років десятому єврорегіону.

Будь ласка,  до слова запрошується Ярослав Гарцула – це Почесний консул його Величності короля Бельгії в західному регіоні України. А підготуватися Ліліані Грицишин, будь ласка, 

 

16:01:53

ГАРЦУЛА ЯРОСЛАВ.

Шановна ведуча, шановні колеги! За даними Держстату України станом на 1 січня 2016 року бельгійські інвестиції в Україні економічно склали 118,2 мільйонів доларів. В Україні зареєстровано близько 120 підприємств, що мають бельгійські інвестиції. На сьогодні в західному регіоні України працює більше 30 фірм із бельгійським капіталом і хочу сказати, що жодна фірма під час кризи не зупинила свою діяльність. Проте, рівень співпраці між Україною та Бельгією на сьогоднішній день має свої недостатки. Обласні і місцеві адміністрації в Україні мають обмежені права, існують серйозні бюрократичні перепони на шляху зовнішньоекономічної діяльності. Представники обласних і місцевих адміністрацій відчувають брак досвіду в міжнародній співпраці, місцеві бюджети вкрай обмежені, недостатність коштів робить неможливим фінансування транскордонних проектів. Мені особливо приємно, що на зустрічах з бельгійським компаніями губернатор Львівської області Синютка Олег вручає свій особистий номер телефону і це якби гарантія небезпеки праці інвесторів бельгійських на території області. Це дуже  позитивно, це хороший рівень державного службовця такого високого рівня.

Так, завдяки праці львівської державної адміністрації бельгійська меблева компанія "Хіма" скоро відкриває свій підрозділ у Львівській області в місті Бориславі, де на сьогоднішній день створено 200 робочих місць і планується збільшити їх до 400. Бельгійсько-українське спільне підприємство "Шредер" в місті Тернополі виробляє освітлювальні прилади, є найбільшою компанією у західному регіоні України уже довгий період часу. Підприємство є найбільшим платником податку в бюджет міста. І  хотів би сказати, що це є 99 процентів інвестицій бельгійського капіталу  в Тернопільську область. Але, проте Україна майже не закуповує товари виробництва "Шредера", бо дешевше купити неякісний китайський товар та знову, через декілька років замінити його на інший і таким образом купити якісний вітчизняний продукт "Шредера" на сьогоднішній день не має такої ініціативи хорошої.

В західному регіоні України є хороший потенціал розвитку агарного бізнесу бельгійськими інвестиціями, але сільські голови не готові до співпраці. На жаль, на Волині досі існують випадки видачі подвійних реєстраційних свідоцтв та рейдерське захоплення земель, які шкодять репутації України, і це відбувається з бельгійською компанією, яка там  находиться.

Західний регіон України межує з Європейським Союзом і несе особливу відповідальність за створення  позитивного іміджу України. Влада не може повною мірою контролювати транскордонне співробітництво і в цьому потрібно їм допомогти. У даному випадку я пропоную створити дорадчу групу почесних консулів при Верховній Раді України. Почесний консул – це конкретні особи, які працюють з державою тої чи іншої країни і мають досвід. Особисто я навчався в Бельгії і знаю як це є. Ми близькі до них, ми близькі до бізнесу, до дипломатії і до інвесторів. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пане Ярославе.

Будь ласка, Ліліана Грицишин, це керівник Агенції європейських програм Німеччини, Тюрінгія. І потім підготуватися Олегу Кузьміну.

 

16:05:09

ГРИЦИШИН  Л.М.

Шановні пані  та панове, дозвольте привітати вас від землі Тюрінгія, Німеччина і особливо подякувати пані Оксані Юринець за запрошення. Мабуть,  найбільший і єдиний досвід співпраці  німецьких земель з Україною належить до наших досягнень. А чому? У нас тісно пов'язані питання європейських програм, участь у європейських проектах і як наслідок – трансрегіональна співпраця. Це є не транскордонна, а трансрегіональна співпраця. Перші кроки відбулися в рамках європейської програми "Інтерок"… "Інтерек", де вперше "Львівська політехніка" брала участь у проекті. Ми на себе взяли відповідальність, що все буде добре, а Львівська політехніка просто-напросто не побоялася взяти участь у цьому проекті. В результаті проект належить до найкращих "интерек-проектів" європейської спільноти. В рамках цього проекту ми представляли Львівську область в Брюсселі серед регіонів Європи. В рамках цього проекту вперше земля Тюрінгія і єдина німецька земля підписала угоду з Львівщиною. Уже 10 років існує ця угода. В рамках цієї угоди  ми зробили  співпраці в різних сферах, стажування працівників ОДА наших міністерств, звичайно тих, які знали німецьку мову. Постійно наші делегації на форумах у Львівщині.

Крім того, ми зробили великі проекти вже в Interreg-4. Це є проект "Champions", регіональні летовища, проект "Форте-культура", де Львівщина і зокрема, фортифікаційні споруди Львова були внесені в туристичний Альманах Європи. Потім "Інтер-акт", "УРБ-акт" - це програми існують і зараз. Зараз починається програма Іnterreg-5 і що дуже дивно, бо Дунайська стратегія - це не стратегія. Дунайський регіон вже існує, якраз цього року, і треба писати проекти, подаватися на ці проекти, а не створювати якісь стратегії. Вони є треба подивитися, що європейська комісія вже визначила і якраз це робити. Тепер ми на даний етап маємо з тюрінгійських фондів, фінансуємо речі, які потрібні для Львівщини, зокрема, ми зробили проект "Мабову", тобто методи запобігання виникнення катастроф навколишнього середовища та нове використання  калійних шахт.  Що є проблема для Стебника єдине що її треба, те, що ми написали виконати. З 14-го року по 20-й рік, програма вже існує. Україна повинна писати програму розвитку-2025, для кожного регіону. Чому я то говорю, тому що писала програму розвитку Тюрінгії.. Можна пару…. Програму розвитку Тюрінгії в рамках європейських фондів "Thüringen-2020". І Україні треба дивитися, які є пріоритети для регіонів і ставити то на розвиток 2025. Іти в європейську організацію регіонів і приймати участь якраз в написанні тих регіональних програм. А вони складаються в таких речах, це є …(назва англійською мовою) і …(назва англійською мовою). Поєднати це разом і тоді виходити на трохи інакший рівень. Не іти за Європою, а йти попереду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановна пані Ліліана, за практичні поради.

Я запрошую до слова Олега Кузьміна. Це директор Інституту економіки і менеджменту, професор Національного університету "Львівська політехніка". А приготуватися – Ігорю Синякевичу.

 

16:08:36

КУЗЬМІН  О.Є.

Шановна головуюча, шановні колеги, учасники сьогоднішнього зібрання! Найперше, я хочу подякувати народному депутату Оксані Юринець за велику організаторську роботу щодо проведення цього форуму. Вона є випускницею "Львівської політехніки", кандидатом економічних наук, доцентом Кафедри менеджменту і організації нашої "Львівської політехніки".

Шановні колеги, справді транскордонна співпраця є важливим інструментом підвищення ефективності національної економіки, безумовно. Але в мене складається враження, що в нас йде підміна понять. У нас під транскордонну співпрацю, транскордонне співробітництво почали розповідати про програми щодо інтеграції, щодо зовнішньоекономічної діяльності. Транскордонне співробітництво – це складова, безумовно, зовнішньоекономічної діяльності будь-якої держави. Але є різні речі. Транскордонне співробітництво – це десь до 50 кілометрів вдовж кордону з того і з того боку, і саме цей інструмент треба використовувати.

Таким чином, що ми можемо віднести до транскордонного співробітництва? Ми повинні визнати, що основним елементом транскордонного співробітництва є підприємства, саме підприємства мають бути в нашій увазі при роботі в умовах транскордонного співробітництва. І тому напрошується, вже сьогодні напрошується прийняття закону про транскордонне співробітництво саме підприємств, як подальший розвиток Закону "Про транскордонне співробітництво", який було прийнято в червні 2004 року. І в певній мірі його треба вже зараз доповнювати, доопрацьовувати. І саме цей закон про транскордонне співробітництво підприємств, саме цей закон якраз і забезпечить як подальший розвиток цього закону, так і його ефективність. В цьому законі слід було б відобразити такі положення. Перше: спростити реєстрацію підприємств суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності – учасників транскордонного співробітництва.

Дозволити, що дуже важливо, реєстрацію інвестицій внутрішніх та іноземних безпосередньо на транскордонних підприємствах, минаючи бюрократичні перешкоди.

Забезпечити розвиток інфраструктури транскордонного… території, розвинути… розвивати ресторанно-готельний бізнес, стоянки для транспорту, туристичні об'єкти тощо. Покращувати автомобільні дороги. 

Цілий ряд пропозицій має бути по митниці, де буде спрощення і будуть  пункти пропуску. Треба побудувати державні митні термінали. Внутрішні, перш за все. Треба розвивати  державно-приватне партнерство в межах оцих 50 кілометрів. Треба налагодити роботу транскордонний підприємств з фрілансерами, що дуже зараз важливо, особливо в сфері ІТ-технологій і не тільки ІТ-технологій.

Все це врешті-решт дасть можливість підвищити суттєво  транскордонне співробітництво. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, пане Олеже.

Я запрошую до слова Ігоря Синякевича. Це завідувач кафедри менеджменту, організації, адміністрування, доктор економічних наук, професор Національного лісотехнічного університету України. А підготуватися – Надії Мікулі.

Працює ваш мікрофон. Будь ласка.

 

16:12:08

СИНЯКЕВИЧ  І.М.

Шановні депутати Верховної Ради! Шановні гості!  Я хочу привернути вашу  увагу до слів американського президент  Барака Обами, які він сказав на Кліматичному саміті в грудні  2015 року. Він сказав, що ми є перше покоління, які зіткнулося з такими страшними екологічними загрозами, і є, разом з тим, останнє покоління, яке може щось  цьому зарадити. Враховуючи це і враховуючи стан сучасного довкілля, я хотів би сказати, що євроінтеграційні процеси повинні розвиватися на таких засадах.

Перше. Європейська цивілізація як світова в цілому в процесі свого розвитку не повинні порушити планетарних меж. В даний момент світова цивілізація порушила планетарні межі по трьох параметрах.

Будь-яка економічна система повинна розвиватись відповідно з вимогами громад, а вимоги громад повинні враховувати вимоги екологічних систем, це вимоги "синьої економіки", сказані слова Гюнтером, Паулєм Гюнтером відомим вченим.

Третє. Вимоги екологічних систем повинні забезпечити екологізацію суспільного розвитку і бути віддзеркалені в принципах екологічної політики. Я хочу звернути вашу увагу, що ці принципи віддзеркалені в моїй монографії, яка називається "Екологічна політика", вийшла в світ в 2011 році.

В рамках колективної дискусії з приводу транскордонного співробітництва як чинника євроінтеграційних процесів України, я намагаюся звернути вашу вагу на об'єктивну необхідність збереження лісових екосистем Карпат від тотального нищення, оскільки вони є чинником, який дозволяє підвищити добробут місцевих громад, що залежать від здоров'я лісових екосистем. Лісові екосистеми поглинає 44 відсотки антропогенних парникових газів, їхні екологічні та соціальні функції представляють високу глобальну цінність, яка буде динамічно зростати не лише в найближчі роки, а і до кінця 21 століття. Для того, щоб зберегти лісовий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний пане Ігоре, шановний пане Ігоре, у вас уже не працює мікрофон. Ми дякуємо вам за ваш виступ. У нас закінчується, на жаль, залишилось 15 хвилин тільки нашої роботи і ще є багато виступаючих. Тому дякуємо вам.

І я запрошую до слова пані Надію Мікулу, це директор з питань науки Інституту транскордонного співробітництва та європейської інтеграції.

Підготуватися – Олені Святун, будь ласка.

 

16:15:46

МІКУЛА Н.А.

Дякую за можливість виступити. І щоб швиденько, значить. У моєму виступі я зупиняюсь на нових формах транскордонного співробітництва з тим, щоб звернути увагу, що не тільки єврорегіони, не тільки транскордонні угоди і проекти, і програми можна реалізувати в транскордонному просторі.

Перш за все, якщо (наступний слайд) саме основне: актуальність сьогоднішнього взагалі розгляду питання транскордонного співробітництва, на наш погляд, пов'язана з тим, що зростає асиметрія. Це є дуже великий виклик наш – зростання асиметрії в рівні розвитку рівня життя на наших територіях, на наших прикордонних територіях і відповідно на сусідніх. Наступний слайд.

І щоб ми уникли того, що наші ресурси ідуть працювати в більш ефективне середовище, в більш продуктивне середовище, то нам потрібно звернути увагу на появу нових форм транскордонного співробітництва, які успішно працюють в Європі. Перш за все (наступний) це є транскордонні регіони. Хочу звернути увагу, що це не просто співпраця прикордонного нашого регіону, а це координація діяльності в рамках прикордонних регіонів з обох сторін кордону. І для координації такої у нас уже добре ввійшли в практику, і розуміємо, що таке єврорегіон. Слава Богу, на сьогоднішній момент це вже є. Але окрім єврорегіонів Європа зараз має єврорегіональне угрупування територіального співробітництва. Україна потрошку почала долучатися до цих єврорегіональних угруповань. Це юридичні особи, вже не просто асоціація, а юридичні особи, мають трошки інше законодавство. "Тиса" і "Чорне море", у нас уже два таких єврорегіональних угрупування утворено. І об'єднання єврорегіонального співробітництва розраховане на… у нас з бувшими країнами СНД можливості співпраці так само, як з юридичними особами.

І отут прошу звернути увагу. Крім цього, є транскордонні кластери, транскордонні партнерства, транскордонні регіональні, міжрегіональні проекти, інноваційні проекти. Є транскордонні промислові зони і  технопарки транскордонні і так далі, і центр прикордонної торгівлі, який успішно розвивається у наших сусідів. І щоб ми мали можливість використовувати ці форми, то нам потрібно трішечки поправити законодавство, бо початок, наприклад, Закарпатська область, що зробила транскордонну промислову зону, не вдалося, тому що митне законодавство нам не могло цього допомогти зробити.

І останнє. Насправді дуже дякуємо, що знову повернулися до транскордонного співробітництва. Попробуємо використати його більш ефективно, прискорити розвиток наших регіонів.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам пані Надія.

До слова запрошується Олена Святун, це доцент Інституту міжнародних відносин.

А приготуватися, будь ласка, Віктору Чижикову. Чужикову, вибачте.

 

16:19:05

СВЯТУН О.В.

Доброго дня, пані голово! Доброго дня, шановні члени уряду! Учасники громадських слухань! Хочу привітати вас від імені Київського національного університету імені Тараса Шевченка нашого ректора Губерского Леоніда Васильовича і директора Інституту міжнародних відносин Копійки Валерія Володимировича.

Я дуже швидко, що стосовно законодавчого забезпечення транскордонного співробітництва між Україною і ЄС. Вам це вже казали декілька разів, що у нас існує досить така розвинена правова база в цій сфері це і Закон про транскордонне співробітництво 2004 року і низка інших законів, які регулюють діяльність у сфері і крім того це слугувало у цій сфері досить велику роль відіграло приєднання в 1993 році України до Європейської конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами та додаткових протоколів до неї. Ну і найважливіше значення для нас має звичайно Угода про асоціацію, яка саме в главі 27, яка називається транскордонне та регіональне співробітництво, передбачила низку питань, які ми повинні сторони дотримуватися. В першу чергу в угоді визначаються сфери в яких забезпечується транскордонне співробітництво це транспорт, енергетика, комунікаційні мережі, культура, освіта, туризм, охорона здоров'я та інші сфери охоплені цією угодою. Окремо наголошується, що сторони сприяють розвитку транскордонного співробітництва щодо модернізації, забезпечення обладнання та координації роботи служб, надання допомоги за умов надзвичайних ситуацій. І також зазначено в угоді, що сторони повинні сприяти взаєморозумінню та двосторонньому співробітництву у сфері регіональної політики щодо методів формування та реалізації регіональних політик, зокрема  багаторівневого  управління та партнерства.  І виходячи з вимог Угоди про асоціацію,  можна визначити певні напрямки, які потребують удосконалення на виконання умови угоди.

По-перше,  це розробка та внесення змін до низки законодавчих актів України у зв'язку з необхідністю запровадження нових форм транскордонного співробітництва, як було, зазначалося переді мною, зокрема ці форми  зазначені  у Протоколі №3 до Європейської рамкової конвенції, це створення і функціонування  об'єднань єврорегіонального співробітництва та європейських об'єднань територіального співробітництва.

По-друге, це внесення змін до чинних нормативно-правових  актів України, які регулюють та координують порядок реалізації  державної політики стосовно підтримки різних програм транскордонного  співробітництва, зокрема і за  рахунок коштів Європейського Союзу.

По-третє, це необхідність розробки  та укладення двосторонніх  та  багатосторонніх угод з країнами,  з  якими Україна межує у цій сфері, також створення інституційних  механізмів на центральному та місцевому рівні, які б забезпечували реалізацію транскордонної співпраці.

І останнє. Це проведення єдиної державної політики, яка б   характеризувалася б єдністю  дії  законодавчої і виконавчої влади, а також активного залучення до  цих процесів науково-експертного  середовища під пильним оком громадськості.

Дякую  за увагу.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, пані Олена.

Я  запрошую до слова Віктора  Чужикова, це проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв'язків, завідувач кафедри європейської інтеграції, доктор економічних наук, професор Київського національного університету імені Вадима Гетьмана.  Підготуватися Івану Дахну.

 

16:22:23

ЧУЖИКОВ  В.І.

Шановна Голово, шановні  народні депутати, що присутні в залі, колеги! Тема, яку ми обговорюємо, є суперечливою з огляду на дві такі принципові позиції.

По-перше, транскордонне співробітництво дві групи економічні розуміють по-різному. Міжнародники, припустимо, розуміють під цим  кооперацію без кордонів, так зване transborder cooperation. Фахівці з регіональної економіки  мають дещо інше уявлення про це, що це прикордонна  зона, в якій мають бути створені належні умови для розвитку відповідного потенціалу по обидва  боки кордону, якщо навіть ще  більше. Звичайно, що  сьогоднішній  основний наш… наша розмова вона буде точитися і точиться навколо цих транскордонних відносин, в першу чергу, з чотирма країнами Європейського Союзу.

Не так давно разом з доцентом Федірком Олександром Анатолійовичем ми підрахували рівень асиметрії між тим, що є в нас і тим, що є в країнах Євросоюзу, хоча багато хто з них є аутсайдерами європейської економіки. Так неофіційно вони називають. Давайте просто спробуємо проаналізувати ці цифри.

Різниця між валовим регіональним продуктом на душу населення, якщо говорити в євро, становить максимум – між Чернівецькою областю і відповідним регіоном Словаччини – становить  9 разів.

Якщо говорити про рівень заучених прямих іноземних інвестицій, то цей показник варіюється в Румунії 2,7 до 1, Угорщина 7,1 до 1. Тобто асиметрія не зменшується, вона зростає, при чому зростає, нарощування йде великим темпами.

Рівень безробіття знову ж таки по обидва боки кордону суттєво зріс зараз. І, якщо в регіонах Nord West і Nord Ist в Румунії, він складає 3,6 процента, в Чернівецькій області 10,5 процента і то це відносний. Такі показники говорять про те, що при створення стратегії єврорегіонів ми повинні бути максимально уважними.

Я не буду перелічувати ту кількість великих стратегій, які всі пропонують, 5-10. Я думаю, що в цілому-то треба говорити про три основні напрямки цього transborder cooperation. Це, в першу чергу, інноваційно-інвестиційна, яка формується на базі технологічного і концепції технологічного прориву, наукового аутсорсинг і створення зіркових кластерів: логістична, транспортна і креативна.

На заключення цього хочу сказати, що ці наукові розробки треба все ж таки використовувати більш активно. На превеликий жаль, їх більше використовують в Брюсселі вітчизняних дослідників, аніж в нашій Україні.

Як результат, я хочу подарувати головуючій книгу, яку разом написали з Польщею…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я зрозуміла, що розумну книжку якусь даєте, яку обов'язково потрібно буде прочитати.

Дякую, дорогий колего.

Я запрошую до слова Івана Дахна, це завідувач кафедри міжнародних економічних відносин, доктор економічних наук, професор Міжрегіональної академії управління персоналом, підготуватися ще Наталії Носа-Пилипенко.

 

16:25:56

ДАХНО  І.І.

Шановна Ірина Володимирівна, шановні учасники парламентських слухань! Для початку я хотів би запропонувати, для подальших парламентських слухань, Ірині Володимирівні такий прийом, а саме прохати чи то змушувати потенційних учасників слухань приносити свої ідеї. Зрозуміло, що не всі ідеї принесуть, але ті люди, які принесуть ці ідеї, можуть містити щось корисне, яке піде на розвиток того предмету, що є предметом парламентських слухань.

По-друге, я був приємно здивований сьогодні, що є у нас Інститут транскордонного співробітництва. Це добре, що є, бо в нас дуже багато є наукових установ, а ще більше лженаукових установ, які повинні були б займатися і транскордонним співробітництвом, зокрема, складається враження, що поки що на даному етапі транскордонне співробітництво розвивається емпіричним шляхом без належної теоретичної підготовки.

Далі хотів би сказати, що мною особисто і колективом невеликим під моїм керівництвом створена ціла низка навчальних посібників, і підручників, в тому числі з транскордонного співробітництва. Хто хоче з ними ознайомитися, будь ласка, після закінчення наших семінарів підійдіть до мене, ми домовимося про час і місце нашої зустрічі.

І насамкінець хотів би сказати, що найбільше помилок, які допускали учасники, доповідача сьогодні, стосувалися того, що доповідачі плутали слова напрям і напрямок. То я хотів би сказати, що коли йдеться про те, що від Києва до Лубен посіяла конопель, оце напрямок. Тобто це певний вектор руху у двомірному чи тривимірному просторі. А коли ж ми кажемо про  співробітництво або про дослідження у напрямі транскордонного співробітництва, то треба саме й говорити "у напрямі". Тобто напрям треба вживати, коли його можна замінити словом сфера, царина і таке інше.

Отже, будемо правильно українською мовою. Слава українській мові! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо вам, пане Іван.

Будь ласка, пані Наталя Носа-Пилипенко, координатор проекту "Сталий розвиток прикордонних регіонів через ефективне функціонування карпатського єврорегіону в Україні", директор міжнародної асоціації інституції регіонального розвитку. І потім до слова запрошується Олександр Морозов – це останній буде виступаючий.

 

16:28:48

НОСА-ПИЛИПЕНКО Н.О.

Шановні пані та панове, шановні депутати, представники профільних міністерств! Щиро вдячна за запрошення і маю можливість сьогодні бачити своїх колег з прикордонних регіонів. Я представляю Міжнародну асоціацію інституції регіонального розвитку (МАІРР), яка успішно функціонує вже 12 років в Закарпатській області і має потужну мережу експертів в Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії, в країнах Європейського Союзу, в країнах Східного Партнерства, в Україні.

І зараз я маю можливість представити інтелектуальний труд, спільний інтелектуальний продукт – це стратегія українсько-словацького транскордонного співробітництва. І також в цей же час була розроблена стратегія Карпатського єврорегіону, про яку ми вже сьогодні чули.

Міжнародна асоціація є партнером, основним партнером в обох стратегічних проектах і за браком часу, в рамках регламенту, я можу окреслити тільки основні аспекти даних стратегічних документів. Друковану продукцію  ми підготували для пані Ірини Володимирівни, для профільних міністерств, для профільних комітетів. А всіх зацікавлених хто хоче ознайомитись зі змістом я прошу відвідати сайт Міжнародної асоціації і ознайомитися зі змістом.

Стратегія українсько-словацького транскордонного співробітництва унікальна тим, що містить чітку євроінтеграційну складову, тобто одним із пріоритетів самої стратегії є підтримка, надання підтримки Україні щодо здійснення євроінтеграційних заходів, і  щодо наближення до стандартів Європейського Союзу.

Якщо в стратегії словацькій ми бачимо це в пріоритетах, то в карпатській, в стратегії Карпатського єврорегіону це вже кросс-секторальний  пріоритет, який проходить  наскрізь через всі пріоритети. Це означає, що наші сусіди, наші партнери – Словаччини, Угорщини, Румунії, Польщі, члени Карпатського єврорегіону вкрай зацікавлені в тому, щоб Україна швидко пройшла шлях... євроінтеграційний шлях і наблизилася до стандартів Європейського Союзу з членством в Європейському Союзі.

З методологічної точки зору суттєвим фактором було те, що одночасно відбувалися всі... робота по всіх стратегічних пріоритетах, всіх документах. Це одночасно розроблялася і Дунайська стратегія, одночасно розроблялася закарпатська обласна регіональна стратегія і українсько-словацька, і  стратегія карпатського єврорегіону.

І  хочеться перейти зразу до рекомендацій. Надзвичайно важливо, щоб наші органи влади місцевого самоврядування особливу увагу приділяли тим документам, які вже гармонізовані по обидві сторони кордону, це саме документи, які розроблені в прикордонних регіонах. Крім того, є ініціативи, які необхідно підтримати, це ініціативи співпраці між єврорегіонами, це вкрай важливо те, про що ми сьогодні  говорили, це асамблея прикордонних регіонів, обмін досвідом між прикордонними регіонами, які  розташовані по різні сторони  України, які мають....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановна колего.

Я хочу сказати, що звичайно, ми приймаємо всі пропозиції до вдосконалення рекомендацій, їх в письмовому вигляді можна буде подати секретаріату сьогоднішніх слухань. Ми дякуємо вам, пані Наталя. (Оплески)

І запрошуємо до слова Олександра Морозова професора.

 

16:32:19

МОРОЗОВ О.Ф.

Дякую, шановна головуюча, за надану можливість. Вітаю всіх учасників з дуже важливою подією.

Хочу тезово, оскільки час обмежений, наголосити важливі питання і звернути увагу на те, що не прозвучало тут. Теза перша, одними грошами, я вважаю, транскордонне співробітництво не налагодити, а кризу не подолати. Бо відома закономірність, що війну виграє не фельдфебель, а вчитель війну виграє, тобто професор. Дякую професору Чужикову за його акценти, які він поставив. Наука і культура – я тут порахував в рекомендаціях – є предметом і найефективнішим засобом встановлення результативного, конкретного контракту і співробітництва, в тому числі і транскордонного. Конкретики такої стосовно науки, культури тут практично немає. Ну, представник – я потім коротко прямо назву, скільки таких речей тут прозвучало, - Сергій Татусяк згадав культурні контакти, фестивалі, пісенні концерти, на рівні людських відносин. Чому тут не виступає міністр освіти і науки? Чому представників немає Міністерства культури? Це ж засоби дуже важливі. Віце-прем'єра В'ячеслава Кириленка або його представників. Вони що, не знали про ці важливі слухання? Чи ми вже забули про результати науки і культури, і духовності людей? Гроші, гроші! І навіть не в результатах, а у планах нема залучення науки. Це ганьба.

І, аналізуючи дуже коротко ось цей документ, проект, Верховній Раді рекомендувати: наука – нуль, культура – нуль, інновації – нуль. Кабінету Міністрів: наука – один, культура – нуль, інновації – нуль. Центральним органам виконавчої влади: все – нуль (наука, культура, інновації). Слів немає! На рівні місцевому: наука – два, освіта – один, культура – один, інновації – нуль. Пауза. Потрібно подумати.

Обіцяю свою участь і внести доповнення. Є конструктивні речі, які будуть працювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний колего.

Я дякую сьогодні всім  учасникам слухань протягом цих… Все гаразд? Експресивний виступ, будьте обережні будь ласка. Дорогі колеги, здоров'я всім вам в першу чергу, і я дякую всім 33 учасникам парламентських слухань, які сьогодні змогли виступити під час обговорення важливої тематики. Я даю підсумовуюче слово Оксані Юринець, будь ласка, дві хвилини. І будемо переходити до закінчення нашого сьогодні обговорення.

 

16:36:10

ЮРИНЕЦЬ О.В. Шановні присутні. Хочу сказати, що всі ваші рекомендації, пропозиції, абсолютно, які надійшли, які були сьогодні озвучені. Велася стенограма, наш комітет впродовж тижня буде їх розглядати, і ми зможемо на засіданні комітету затвердити. Тому ці рекомендації, зверненні до усіх міністерств абсолютно зможуть надійти те, що не було почуто, але всі ці сформовані на період, які ми сьогодні отримали звернення, вони будуть там де вони мають бути і до виконання ми зможемо перевірити через депутатські запити і звернення, і так само нашого комітету. Тому майте на увазі, що коли ми готувалися до цих слухань ми точно розуміли, що все те, що буде говоритися для того, щоб тут було почуте. І мені здається, оцінки ми виставимо після комітетських слухань, після тих парламентських слухань, які ми тут сьогодні проводили. Я хочу подякувати пані Ірині Геращенко, бо це людина, яка дійсно надихає європейську інтеграцію весь цей зал парламентський, і я сподіваюся, що сьогодні під таким головуванням ми точно будемо мати успішний результат. Дякую усім, всім регіонам вітання. І я сподіваюся, що в єдності сила, добробут і перемога. Слава Україні.  (Оплески)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую шановна пані Оксано. Підсумовуючи шановні колеги, от мені здається,  надзвичайно важливо, що сьогодні в слуханнях так багато мали можливість виступити представники регіонів, які на практиці усвідомлюють, що таке транскордонне співробітництво, і де тут потрібно нам активізувати зусилля. Я нарахувала як шановний колега слова там інновація, наука і культура в проекті рекомендацій, але уважено слухала  всі виступи і мені здається, що найбільше звучало під час обговорення нашої тематики кілька позицій. Перша, це необхідність концентрації наших спільних зусиль як центру так і регіонів. За для того, щоб ми все-таки активізували процес євроінтеграції в цьому контексті транскордонного співробітництва. Друга, це дуже важливо, дійсно зміни тут, вдосконалення, вірніше, законодавчого регулювання транскордонного співробітництва. І тут ми вас можемо запевнити, що Комітет євроінтеграції докладе максимум зусиль для того, щоби і ще  нинішній рік парламентський став в цьому контексті таким визначним для вдосконалення  законодавства. Також ми будемо і надалі відслідковувати роботу уряду в цьому напрямку, все-таки очікуємо затвердження відповідної державної програми.

Безвізовий режим. Очевидно, що це є важлива складова  процесів і транскордонного співробітництва, і тут українська влада докдладає максимум зусиль. Ми зараз так само якось  гуртуємося і виконавча, і  законодавча інституції задля того, щоби все-таки донести  сигнал  нашим партнерам в Європейському Союзі, що України виконала всі наші зобов'язання відносно Плану дій щодо візової лібералізації, і ми очікуємо від Європейського Парламенту, що дебати відносно надання Україні безвізового режиму відбудуться цієї сесії. А потім, як ви знаєте, після дебатів це буде підстава для розгляду цього питання уже про конкретну дату надання безвізового режиму в Раді ЄС, ми всі сподіваємося, що це питання ну на фінішній прямій, і тут немає жодної підстави зволікати з цим, і Європейський Союз ну не може тут так само демонструвати подвійні стандарти, намагаючись прив'язати питання надання Україні безвізового режиму до інших країн в пакеті або ж до прийняття нового документу щодо боротьби з міграційною кризою через можливість  призупинення безвізових режимів.

Будь ласка, це абсолютно різні, паралельні історії. Таку позицію виголошує  українська сторона в наших переговорах.

Ну і власне я  повністю погоджуюся з усіма колегами відносно того, що нам потрібно посилити інформаційну складову, тому що це неправильно, коли надзвичайно важливі такі прикладні речі звучать, можливо, навіть вперше в цій сесійній залі, і  ми не маємо концепції комунікаційної стратегії в питаннях транскордонного співробітництва. Щиро сподіваюся, що і наші слухання сьогодні  доклали до обміну думками, до інформування  в тому числі  регіонів в цій… в цьому питанні важливому.

Ну і як заявила моя колега пані Оксана Юринець, дійсно, ми очікуємо від вас і пропозицій щодо рекомендацій на тему наших парламентських слухань і сподіваємося, що найближчим часом Верховна Рада затвердить вже своєю постановою відповідні рекомендації.

Ще раз дякую всім учасникам і ми закінчуємо на цьому наші слухання. До побачення. (Оплески)