ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

Організація протиракової боротьби в Україні.

Проблеми та шляхи їх вирішення

Зал засідань Верховної Ради України

12 лютого 2020 року, 15 година

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

15:08:31

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги. Прошу займати свої місця. Ми за хвилинку розпочинаємо.

Доброго дня, шановні колеги, шановні гості, запрошені, від імені українського парламенту дякую всім присутнім, хто знайшов можливість взяти участь в роботі нашого поважного зібрання сьогодні.

Розпочинаємо парламентські слухання на тему: "Організація протиракової боротьби в Україні. Проблеми та шляхи їх вирішення". Слухання проводяться відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 січня 2020 року. Слухання підготовлені Комітетом Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Сьогодні буде розглядатися одне з найбільш важливих питань охорони здоров'я українців – це боротьба з онкологічними захворюваннями. Наведу лише кілька цифр, що говорять самі за себе. Щорічно у світі онко виявляють у понад 35 мільйонів осіб. Рак є другою з основних причин смерті людини. Щороку ця хвороба забирає до 10 мільйонів життів. Онкологія – це суспільне явище, яке впливає на добробут цілих країн. За підрахунками експертів річний світовий економічний збиток від онкозахворювань перевищує 1 трильйон доларів США. В той же час в розвинутих країнах рак уже давно не є вироком, понад 85 відсотків осіб, у яких виявили онкозахворювання, проживають наступні 5 років. З кожним роком зростає кількість людей, які успішно долають цю хворобу. В усьому світі одним з найбільш ефективних методів боротьби з цією недугою є, звичайно, рання діагностика та профілактика.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я половину смертей від раку можна було б уникнути, якби люди вчасно змінили спосіб життя. Скажімо, відмова від паління зменшує ризик онкозахворювань на 70 відсотків. Рак грудної залози, виявлений на першій стадії, виліковний у 95 відсотків жінок. Рак шийки матки лікується у ста відсотків випадків зі збереженням можливості народжувати дітей. Вчасне виявлення та правильне лікування є запорукою перемоги над раком простати у чоловіків.

На жаль, в Україні ситуація набагато гірша. Ми посідаємо друге  місце в Європі за темпами поширення раку. На обліку перебуває майже 1 мільйон хворих на злоякісні новоутворення, з них – майже 6 тисяч українських дітей.

Сьогоднішні слухання проводяться напередодні 15 лютого –  Міжнародного дня дитини, хворої на рак. В цей день у всьому світі проводять акції та заходи з метою привернення уваги та інформування суспільства щодо проблем дитячої онкології. Щорічно понад 137 тисяч наших громадян дізнаються, що вони онкохворі. Щороку ця хвороба забирає близько 64 тисяч українців, понад 30 відсотків з них – це люди працездатного віку. Звичайно, це велике потрясіння як для родин, це значні економічні та людські витрати і втрати для держави.

Мене як жінку, як співголову нашого міжфракційного об'єднання "Рівні можливості" також дуже непокоять темпи поширення захворюваності на рак молочної залози серед жінок. Щогодини від цього захворювання в Україні помирає одна жінка, у 23 відсотка жінок рак виявляють на занедбаній стадії. В Україні не вистачає ні скринінгових програм якісних, сучасних мамографів, відчувається, звичайно, брак і фахівців з діагностики.   

На моє переконання, відверто кажучи, така критична ситуація в цілому загрожує навіть національній безпеці України. Ми знаємо, що відповідно до Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року перед людством ставиться амбітне завдання суттєво зменшити рівень смертності від онкологічних хвороб. Резолюція Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я від 17-го року закликає національні уряди до здійснення комплексу заходів, пов'язаних з профілактикою, ранньою діагностикою та лікуванням раку. Відтак Кабінету Міністрів України необхідно терміново розробити та затвердити національну стратегію контролю онкологічних захворювань до 2030 року. Попередньо загальнодержавна програма боротьби з онкозахворюваннями була прийнята Верховною Радою ще в 2009 році і була розрахована на період до 2016 року.  Звичайно, неприпустимою є ситуація, коли більше чотирьох років в країні відсутній дієвий план дій з такого життєво важливого питання. Переконана, що однією із ключових складових  нової стратегії також має стати системна інформаційна політика з популяризації ранньої діагностики, формування обізнаності населення про онкозахворювання та методи її подолання.

У нас досі існує дуже багато міфів про цю хворобу, а в суспільстві панують упередження щодо хворих на рак. Ми маємо більше розповідати про історію успіху в боротьбі з недугою, якою сьогодні поділиться з нами одна з учасниць наших слухань телеведуча Яніна Соколова.

Сподіваюся, що сьогодні в рамках проведення цих слухань, ми, звичайно, почуємо багато конструктивних пропозицій щодо подальших спільних дій уряду, парламенту, медичної спільноти та громадського сектору для напрацювання і впровадження дієвої національної стратегії боротьби з онкозахворюваннями.

Шановні колеги, учасники парламентських слухань, ми, дозвольте, приступаємо до нашої роботи, і пропонується наступний регламент наших слухань. Кабінет Міністрів України визначив доповідачем на парламентських слуханнях міністра охорони здоров'я України Зоряну Скалецьку. Співдоповідачем від профільного комітету буде народний депутат України, голова підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями пан Валерій Зуб. Для доповіді міністра відведено у нас 15 хвилин. Відповіді на питання – до 10 хвилин. Для співдоповіді теж буде виділено 10 хвилин. Відповіді на запитання – до 10 хвилин. Всі ваші запитання до доповідача і співдоповідача я прошу в письмовому вигляді передавати вже зараз до секретаріату, який працює в залі у нас. Вони будуть опрацьовані і передані для надання зразу під час виступу виступаючих. Для виступів учасників слухань передбачено до 5 хвилин. Я хочу звернути вашу увагу, що за 30 секунд до завершення часу буде поданий звуковий сигнал. Це рівно через 30 секунд  буде відключений мікрофон, тому за 30 секунд я прошу, щоб ви підвели свою думку, не переживали. Тому що виступаючих у нас є багато, але я тут сиджу для того, щоб якраз регламент був дотриманий, тому не ображайтеся, якщо я буду перебивати когось.

Інформую вас, що пряма трансляція ведеться на парламентському телеканалі "Рада" і в мережі Інтернет.

Шановні колеги, ми приступаємо до роботи. І я запрошую до доповіді міністра охорони здоров'я пані Зоряну Скалецьку. Прошу, пані Зоряна.

Ще раз нагадую, що всі запитання, які є до пані Зоряни, прошу передавати до оргкомітету нашого, до роботи секретаріату, вони будуть передані, і зразу вона зможе відповідати на них.

15:17:15

СКАЛЕЦЬКА З.С.

Доброго дня. Доброго дня, шановні колеги і народні депутати, українські громадяни. Цілі уряду, які заявив при прийнятті програми уряду, котра була прийнята, полягала в досягненні трьох цілей. Одна ціль, перша – максимальне збереження людей, щоб люди не хворіли. Друге – це якісна медична допомога, щоб максимально могли надавати допомогу і видужувати швидко. І третя –  власне, берегти здоров'я.

Так стається, що тема онкології, тема онкологічних захворювань торкається всіх трьох цілей. Це  означає, що над цими питаннями, над цією проблемою, над цим захворюванням в Україні працюють і залучаються всі департаменти, всі директорати і все міністерство.

Мета стратегії, на котру на сьогодні підготоване підготовлено міжвідомчою комісією, в котру входили фахівці, і, до речі, багато хто з них присутній тут в цій залі, мета була не просто закрити прогалину, яка вже кілька років в Україні присутня, відсутності програми чи то стратегії по боротьбі з онкологічним захворюваннями, мета була набагато більша: врахувати максимально сучасні підходи, управлінські рішення, в тому числі і економічні спроможності, і інновації, які є в світі, поєднавши яких, ми зможемо не лише просто продовжити, а максимально переглянути підхід, переглянути наші можливості і організувати надання допомоги нашим громадянами і збереження їхнього здоров'я в контексті онкологічних захворювань.

Ми сподіваємося, що прийняття стратегії, а також плану заходів, котрі ми плануємо прийняти щодо стратегії, ляжуть в основу, перше – при формуванні бюджету. Оскільки, на жаль, дуже часто бюджет формується зовсім в паралельних процесах управлінських. Куди, які гроші, які програми ми закладаємо, від того, як насправді наші фахівці і експерти бачать боротьбу з захворюваністю. Тому ця робота була інтенсивною. Проект власне наданий в матеріалах і ми його будемо доопрацьовувати і приймати в найближчому часі.

А тепер повернемося власне до нашої, озвученої уже сьогодні віце-спікером, проблеми. Так, показники жахливі. Так, у нас немає стратегічного, давно, стратегічного підходу як ми боремося, як ми виявляємо онкологічні захворювання. Дійсно в Україні статистика невтішна. І це означає, що наші рішення повинні бути, не лише продовжувати, а власне міняти підхід і робити його максимально ефективним.

І я би хотіла перейти власне до ключових наших бачень як ми хочемо надалі будувати стратегічний підхід уряду і країни загалом по боротьбі з онкологічними захворюваннями. Мета, яку ми хочемо досягти, – це мати якісну, реалістичну та справедливу політику щодо профілактики, раннього виявлення, діагностики, лікування онкологічних захворювань та надання паліативної допомоги. Всі ці комплекси повинні бути не лише просто існувати в Україні в різних організаціях, а максимально мати можливість бути органічно поєднаними і інтегрованими.

Стратегічні цілі і завдання, котрі ми включаємо, бачимо такі.

Перша ціль – це знижування захворюваності на рак, який можна попередити. На сьогодні ціль, котра в нас пов'язана з громадським здоров'ям, це є імунізація дотримання календаря щеплень. В цьому контексті стратегічна мета полягає як в максимальному запровадженні заходів щодо  усунення всіх пов'язаних проблем, факторів ризику, таких як пов'язані з хронічною інфекцією гепатит B, також це є пов'язано з можливістю впровадження, можливо, навіть пілотними проектами, впровадження  програми імунізації і  проти вірусу папіломи людини. Це для запобігання раку  шийки матки.

 Однозначно, для профілактики ми будемо розвивати і посилювати промоцію здорового способу життя для усунення всіх факторів, котрі впливають на здоров'я населення і можуть приводити до онкологічних  захворювань. На сьогодні вперше в бюджеті України закладені гроші на інформаційні кампанії. Раніше, всі попередні роки, ми це робили з міжнародними компаніями в  партнерстві, за їх підтримки. Тепер ми будемо робити і з їх підтримкою, і за власні кошти. Це означає, що ми матимемо більше  ресурсів і більше можливостей.

Друга ціль – це виявлення  захворювань на ранніх стадіях з метою  максимально ефективного лікування. Це два компоненти, які пов'язані як і обізнаність населення, так і обізнаність фахівців. Ми в контексті зараз переформатування надання   медичної допомоги досить багато покладаємо функціоналу і очікувань на первинну ланку, на сімейних лікарів. І обізнаність  сімейної ланки, сімейних лікарів на первинній ланці певних  ознак і максимального реагування на ранніх етапах є однією із запорук нашої взаємодії і інтеграції.

Я знаю, що в Україні є регіони, котрі вже взаємодіють. Коли служба онкологічна  тісно працює з первинною ланкою, проводять тренінги, навчають і діляться  знаннями, прохання цю практику поширювати. Плюс ми будемо також долучатися нашими зусиллями і програмами.

Наступна ціль, теж не менш важлива, це є, власне, покращення якості надання медичних послуг, пов'язаних з діагностикою та лікуванням онкологічних захворювань.

Переконана, що в цьому контексті кроків треба буде зробити якнайбільше зі сторони Міністерства охорони здоров'я. Це є і розвиток маршруту пацієнтів, який для всіх буде однаково донесений. Це є розробка клінічних настанов. Це є доступ до основних сучасних методів радіологічної, ендоскопічної і патоморфологічної діагностики. Це є питання кадрового забезпечення і кадрової підготовки, і кадрової постійної перепідготовки, і навчання.

Ще один компонент, котрий забезпечує максимальне покращення якості, це є мультидисциплінарність підходу. І я знаю, що на сьогодні ми вже про це досить багато напрацьовували і  готувались. І ще одне з ключових завдань, які перед нами стоять як міністерством, взагалі перед пацієнтами  України в будь-яких захворюваннях це підвищення якості. І тому розробка та впровадження стандартів контролю якості є одною із наших обов'язкових завдань для того, щоб мати показники і розуміння, які критерії є, які покажуть, що наші успіхи, наші кроки і наше рішення, дійсно, є ефективними.

Ще одна ціль, котра також є не менш важлива, це  створення умов для якісного лікування онкології у дітей. Це теж ті самі маршрути, це теж максимально інтегрована допомога, максимально комфортна для дітей та їх сімей, а також це запуск неродинних трансплантацій гомеопатичних стовбурових клітин на базі "Охматдиту".

Ми заявили, що рятування життя як третя ціль уряду  це є в тому числі підтримка розвитку і максимальна інтенсифікація трансплантації в Україні. На сьогодні ми маємо позитивну динаміку органної трансплантації. Ми повинні в цьому році розпочати проводити, не експериментально, пілотно, а на поставленому нормальному вже потоці проводити трансплантацію  гомеопатичних стовбурових  клітин.

Наступна ціль, теж котра потрібна  і  потребує розвитку, і насправді досить багато, останніх років 10, вже відбувалися зміни, але вони потрібні, це є розвиток послуг з реабілітації догляду та паліативної допомоги для покращення якості життя. Знаю,  що на сьогодні  вже наказ МОЗУ виданий, і багато тих прохань, які  з галузі приходили, ми  врахували, але  розвивати далі цю службу паліативну  і  реабілітацію ми також повинні.

Наступна мета, включена в стратегію, це є забезпечення збору та  аналізу даних, контроль якості надання допомоги. Так сталося, що на сьогодні  при формуванні  стратегії, при плануванні  заходів  ми маємо надто мало  даних  для  прогнозування,  як ті  чи інші рішення, як ті чи інші методи лікування  при такому стану захворюваності населення  будуть ефективними  і як будуть застосовані. Одна з наших задач –  мати,  дійсно, якісний і  правдивий збір  даних для правильного  прогнозування і аналітики. Я сподіваюся,  що із застосуванням  електронних ресурсів, котрі на  сьогодні  впроваджуються, електронного здоров'я,  ми матимемо   вже  до кінця року можливість оцінити реальну картину, а, отже, і реально закласти гроші в бюджет, тих чи інших  методів діагностики  і лікування, котрі нам, дійсно, потрібні.   

Наступна мета – це  те, що  в  закладах  охорони здоров'я  повинно бути  достатньо фахівців. І  ті фахівці повинні мати  доступ до знань, до стажувань, до інформації, котра  потрібна для  їхньої кваліфікованої роботи і котру вони віддано  віддали, себе присвятили своїй професії.

  Я знаю,  що досить багато є на сьогодні  можливостей розвиватись. І однозначно одним із наших компонентів стратегії, а, отже,  потім  у планах заходів, повинен бути  підтримка можливості всіх, хто бажає мати  доступ і розвиватися в професійному розвитку, в професійних можливостях для  того, щоб забезпечувати   якісною допомогою наших громадян.

Стажування на сьогодні пропонують досить багато лікарень, за кордоном і країн, навчання і доступ до інформації  однозначно. Ми маємо на сьогодні провести досить тісну роботу з університетами для того, щоб вони переглянули, оновили і, можливо, змінили свій підхід до навчального процесу.

Що нам це дасть: нам це дасть можливість говорити про зменшення смертності, про зменшення видатків з кишені, куди нас  сьогодні  приводить до зубожіння домогосподарств, людей, котрі вони мають… встановлюють такий діагноз.

Що ми можемо до цього  зробити: ми можемо максимально ефективно використовувати ресурси, кадровий потенціал, заклади охорони здоров'я, обладнання, гроші в бюджеті. І гроші в бюджеті не повинні залишатися і бути лише єдиним джерелом фінансування. Ми на сьогодні бачимо, що є приватні кошти, котрі не йдуть офіційно, а потрібно, щоб вони йшли офіційно на рахунки лікарень, щоб лікарні могли розвиватися. Ми на сьогодні бачимо, що є медичні страхові компанії, на сьогодні бачимо, що є міжнародні кошти. Всі ресурси, всі фінанси, котрі є в цій галузі, повинні працювати. Не дублювати один одного, а працювати ефективно, використовуватися ефективно. І ми будемо намагатися вибудовувати таку прозору картину, котра всім буде зрозуміла.

Чому з бюджету закуплені ліки ті, а не інші, і я знаю, що в цій ситуації дуже в багатьох є багато запитань.  Ми повинні вивести цю картину, прозорі правила і показати.

Коли ми говоримо про фінансування, немаловажну роль, не менш важливу роль відіграють місцеві бюджети, і потрібно всім добре розуміти, там, ми маємо державні заклади охорони здоров'я, котрі фінансуються і  утримуються і управляються Міністерством охорони здоров'я, але більшість закладів – це місцева влада, власник. І місцева влада як власник не вкладає гроші, не розвиває і вважає, що це не їхня зона відповідальності. На жаль, я з цим стикаюся майже кожного тижня.

Власник – це той, хто за свою власність дбає і не тільки в контексті ремонту, але і обладнання, розвитку, стратегії, як вони працюють, як налаштовують маршрути. Чи стають, працюють вони дійсно в інтересах і пацієнтоорієнтовані.

Місцеві бюджети, місцеві програми, закупівля окремих препаратів чи то діагностик – це теж можливість місцевої влади. На сьогодні ми ведемо цю роботу. Дуже багато інформуємо керівників обласних державних адміністрацій і розповідаємо про ці можливості, з депутатами міських рад розмовляємо. Ми тільки разом, об'єднавши зусилля власників, керівників закладів, котрі мають мати управлінські рішення правильні, власників закладів, більшість яких комунальні, керівників обласних адміністрацій, а також госпітальні ради, котрі можуть організувати всю роботу на області так, щоб ніхто нікого не загубив, і той, котрий потребує, дійшов до лікаря, і маршрут дійсно працював.

І центральна влада, і міністерство, за нами теж багато роботи, за нами досить багато роботи, пов'язаної із стандартизацією, певними вимогами. Але тільки об'єднавши зусилля всіх, той, хто хоче досягти зміни жахливої статистики, пов'язаної з онкологічними захворюваннями в Україні, покращити життя і продовжити життя українських громадян, тільки доклавши разом всіх зусиль, ми можемо, дійсно, мати те, що ми і обіцяли – здорову націю для українців.

 Дякую. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Зоряна.

Зараз у вас час буде, 10 хвилин, на відповіді на запитання, я так розумію, вам вже секретаріат якраз їх приніс. Я думаю, що можна групувати ці питання і більше ще розкрити, можливо...

15:32:36

СКАЛЕЦЬКА З.С.

Ситуація так складається, що їх так багато, що я поки їх оброблю і погрупую їх, в нас буде дуже багато ситуацій. Може, давайте домовимося якось перші вибірково в межах 10 хвилин?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо зробити наступним чином, ми зараз дамо слово для співдоповіді, ви за той час підготуйтеся на відповіді до питань, і потім ми вам дамо відповісти на всі запитання. Дякую, пані Зоряно.

Отже, я до співдоповіді запрошую народного депутата України, голову підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування пана Валерія Зуба. Прошу.

15:33:10

ЗУБ В.О.

Доброго дня всім. Шановні народні депутати і взагалі всі, хто приймає участь в сьогоднішніх парламентських слуханнях, сьогодні в цій залі забралося унікальне представництво: народні депутати, міністр охорони здоров'я, представники міністерства, представники охорони здоров'я, представники інших міністерств, лікарі-онкологи, науковці, викладачі вишів, головні лікарі, громадські організації, але найбільше уваги, звичайно, заслуговують пацієнти.

Щорічно у світі майже 10 мільйонів людей помирають від раку. Більше смертей ми спостерігаємо тільки від серцево-судинних захворювань. Ще хочу сказати, що 300 тисяч дітей захворюють у світі теж на цю страшну хворобу. В Україні – це майже 1 тисяча.

Онкологія унікальна тим, що колишніх пацієнтів не буває. Майже 800 тисяч мешканців України живуть в ремісії після лікування, для яких слово "рецидив" – це повернення до найважчого періоду свого життя. В цьому році майже 200 тисяч пацієнтів будуть проходити лікування від раку і чи можна представити, про це вже говорилося, що тільки півтори тисячі лікарів забезпечують лікування наших онкологічних пацієнтів. Зараз у кожного з нас буде можливість подивитися очима одного із мільйона онкологічних пацієнтів, які зіткнулися з цією хворобою.

(Трансляція відеозапису)

Важко повірити, що кожну годину в Україні на рак захворює 16 людей, а 7 – щогодини помирає. Ви тільки уявіть, що за час сьогоднішніх наших парламентських слухань 48 громадян України почують страшний діагноз – рак, а ще 20 помруть від нього. З чим стикається наш пацієнт? З проблемами правильної діагностики,  адекватного і  безкоштовного лікування, відсутності ліків, витратних матеріалів та обладнання, відсутності цілодобової медичної допомоги в онкологічних закладах, необґрунтованими відмовами у лікуванні супутньої патології в загальній медичній мережі, відсутності програми реабілітації після лікування. А тим пацієнтам, які на останньому етапі життя зустрілися з цією патологією, взагалі нікуди подітися. А ще багатогодинні черги у всіх кабінетах, постійні думки про правильне лікування, фінансова токсичність.

Так середньостатистичне лікування одного онкологічного хворого  коштує приблизно 100 тисяч гривень, а на занедбаній стадії та рецидивній формі раку може досягати кількох мільйонів. Також недооцінена та важка робота всього медичного персоналу, який працює в онкологічних центрах, нерідко понаднормова праця, постійний дефіцит кадрів та професійне вигорання. Я це знаю, бо я більше 20 років працюю лікарем-онкологом, хірургом, займаюсь науковою діяльністю. А 4 роки очолював обласний онкологічний закладі Чернігівської області до того, як прийшов працювати у Верховну Раду.

А ще я був поряд з людиною, яка пройшла лікування від раку. Це особиста історія моєї сім'ї, вона торкнулася мене, торкнулася моєї людини, яка є найдорожчою в моєму житті. Тому для мене онкологія важлива не тільки як для лікаря та політика, а як для сина онкологічної пацієнтки. Заради пацієнтів та їх родичів ми маємо змінити сьогоднішню ситуацію. Тому моєю однією з перших законодавчих ініціатив як народного депутата є розробка та прийняття національної стратегії боротьби з раком.

 Національна стратегія направлена на зниження захворюваності на рак та смертності від нього, покращення життя пацієнтів онкологічного профілю та їхніх сімей шляхом систематичної реалізації програми, про це пані міністр говорила. Це профілактика, скринінг, раннє виявлення,  діагностика та лікування, паліативна допомога, про яку ми теж сьогодні будемо говорити, контроль та реабілітація після лікування. Всі онкологи про це добре знають, і я думаю, що ми сьогодні досить ґрунтовно про це поговоримо. 

Національна стратегія проти раку – це не українське ноу-хау, я вам скажу, це установлена практика всіх цивілізованих систем охорони здоров'я і не тільки. І це рекомендує Всесвітня організація охорони здоров'я. Навіть такі країни як Суринам, Монголія, Афганістан, Зімбабве мають затверджену стратегію боротьби проти раку. А в Україні вже п'ятий рік програма відсутня.

Світова тенденція – відноситись системно та стратегічно до викликів, з якими стикається людство. На 2017 рік понад 80 країн світу мали національну стратегію. В Європі понад 90 відсотків держав затвердили цю стратегію, в Африці навіть – 75. В Україні немає державної політики як протидіяти раку на початок 2020 року. Але вона буде вже в цьому 2020 році.

Глобальний  мета-аналіз національної стратегії довів ефективність системних кроків. Так, наприклад, за даними наукового журналу "Ланцет", який дуже відомий всім онкологам, удвічі збільшилось введення в експлуатацію радіологічних відділень у країнах, де реалізуються подібні стратегії. Удвічі збільшилась доступність паліативних пацієнтів до знеболюючих, в том числі і наркотичних препаратів, що покращують їхнє життя. У Великобританії за 10 років реалізації державної політики проти раку виживаність збільшилась із і так прийнятних показників найбільш ніж 10 відсотків. Захворюваність зменшилась на 8 відсотків внаслідок профілактики та лікування передпухлинної патології.

Нам усім необхідно направити свої сили на запобігання того, що можна запобігти, на виліковування того, що піддається лікуванню та на запобігання болю та покращення якості життя, коли вже медицина безсила. Ми очікуємо за результатами реалізації нашої стратегії зниження смертності до 10 відсотків в Україні з онкологічної патології, зниження захворюваності на 5-10 відсотків, підвищення рівня 5-річної виживаності наших пацієнтів, а також зниження рівня смертності пацієнтів, які помирають протягом року після встановлення діагнозу, підвищення рівня 5-річної виживаності дітей з раком щонайменше до 80 відсотків. Це амбітний план, але в світі так є, ми повинні до цього намагатися йти. І, врешті, створення системи надання паліативної та хоспісної допомоги.

Багато речей здаються нездійсненими до тих пір, поки їх не зробиш. Це я переконався, до речі, на своєму досвіді. Ми вже багато знаємо про рак, ми стали свідками видатних досягнень в галузі лікування, діагностики, наукових знань в галузі онкології. Але рак не обирає за віком, статтю, релігійними переконаннями чи соціальним статусом. Нам залишилось об'єднатись, щоб систематизувати, затвердити та діяти, а найголовніше – усвідомити, що це можливо, і ми усі маємо це зробити.

Дякую всім.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Валерій.

Я ще раз нагадую, якщо будуть запитання до пана Валерія, я прошу передавати в секретаріат, і ми потім можемо їх працювати.

А зараз я запрошую до слова на відповіді на запитання пані міністра охорони здоров'я України Зоряну Скалецьку. Прошу, пані Зоряна. 10 хвилин в нас регламент. Будь ласка. 

15:41:35

СКАЛЕЦЬКА З.С.

Дякую.

Питань надійшло, дійсно, багато. Я, якщо не встигну вкластися в 10 хвилин, то всі інші запитання будуть… ми надамо в письмовій формі на сайті МОЗУ як коментар до цього заходу, котрий… 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І на сайті Верховної Ради і комітету.

СКАЛЕЦЬКА З.С. І на сайті Верховної Ради, і комітету обов'язково.

"На ринку лікарських засобів зустрічаються фальсифіковані препарати, вартість протипухлинних препаратів зависока, а ефекту від лікування пацієнт може не отримати. Як ви збираєтесь з цим боротися?"

Скажу одразу, що стратегія, пов'язана з боротьбою і контролем за онкологічними захворюваннями, не єдина, котру ми повинні прийняти і котру ми зараз працюємо і готуємо. Один з документів, котрий ми готуємо, це є концепція розвитку фармацевтичного сектору. Одним з пілотів, котрий ми вже робимо і одночасно впроваджуємо, це запровадження технології оцінки HTA (оцінка медичних технологій). Це є та технологія, яка надасть можливість максимально оцінювати, які препарати потрапляють на ринок, наскільки вони якісні, наскільки вони дійсно лікують.    

Це вже на сьогодні пілотується, і ми будемо це далі поширювати.

На сьогодні нами вже розроблений проект і ми будемо теж презентувати наступні місяці щодо, власне, перспективних напрямків та завдання фармацевтичної галузі і які, власне, мають на меті не лише забезпечити доступність, ефективність і контроль, а також і обіг їх по території України.

В першу чергу ми будемо застосовувати і хочемо вже в цьому році при плануванні державних закупівель застосовувати цю технологію, в тому числі котра стосується онкологічних препаратів. Я вже сподіваюся, в цьому році ми побачимо зовсім інший підхід і зовсім інші результати, те, що буде, дійсно, за державні кошти закуплено. Це наша мета, і ми будемо докладати всіх зусиль.

"Національний перелік лікарських засобів та номенклатура лікарських засобів є недосконалими і створюють перешкоди в отриманні лікарських засобів для пацієнтів, хворих на рак. Чи будуть змінюватися?"

Однозначно будуть змінюватися. Національний перелік основних препаратів, дійсно, повинен оновлюватись. І оцінка медичних технологій, котра буде застосовуватися, вона, власне, буде застосована в першу чергу для створення позитивного національного переліку лікарських засобів. Ми зараз над цим працюємо. Залучені українські фахівці, міжнародні фахівці. Це той підхід єдиний можливий, котрий на сьогодні унеможливить впливи, чиї-небудь бажання і маніпуляції. Ми повинні користуватися лише доведеними даними, лише тими технологіями, котрі застосовуються в європейських країнах і в світі. Я про оцінку медичних технологій в тому числі.

"Скільки закладів охорони здоров'я надають медичну допомогу пацієнтам, хворим на злоякісні новоутворення? Яке забезпечення обладнанням та які плани розвитку високоспеціалізованої онкологічної допомоги?"

Закладів у нас 30 онкологічних диспансерів по Україні, 3 онкологічних центри і Національний інститут раку. Також, якщо ми говоримо про дітей, це ще 25 закладів охорони здоров'я. Чи можу я сказати, що я задоволена тим, як вони забезпечені, як вони працюють, скажу, що ні. І я думаю, що будь-хто, хто працює, чи будь-хто, хто відвідував ці заклади, скаже так само.

Чи хтось вкладав 28 років належним чином управлінськими рішеннями, правильними рішеннями кошти, ресурси, обладнання в ці заклади? По-різному було. На сьогодні є ще шість приватних закладів, які також спеціалізуються в цьому виді допомоги.

За нашими даними лікарів-онкологів в Україні є 1 тисяча 673. І я би хотіла, звичайно, щоб їх дохід теж був належного рівня і зарплата. Чи можемо ми це все зробити за одномоментне рішення чи одномоментний період, чи за рік? Ми будемо докладати всіх зусиль і комплексно до цього підходити. Ми ж хочемо мати і суперінноваційне сучасне обладнання, і найкращих ліків в достатній кількості, і умови такі, щоб не було страшно зайти в лікарню, і умови праці, і оплата праці. Так. Але  тоді це має бути і комплексний підхід всіх, хто в цьому бере участь. Міністерство зі своєї сторони при формуванні бюджету однозначно цього року, маючи цю стратегію, ми будемо говорити про збільшення фінансування. Міністерство охорони здоров'я при державних центральних закупівлях буде робити все, щоб кошти витрачалися максимально, щоб ліками були забезпечені в тій кількості населення, котре найбільше всього потерпає. Але і це так само залежить від головних лікарів, від місцевої влади. Як це ми разом всі будемо піднімати нашу ефективність.

Ми маємо хороші приклади на сьогодні, коли навіть при збільшенні фінансування на первинці закладів охорони здоров'я десь зарплата піднялась, а десь і не піднялась. Чиє це було рішення? МОЗу, Мінфіну, парламенту чи керівника закладу? До чого я це. Якщо ми зараз навіть попрацюємо і профінансуємо краще заклади, якщо керівник закладу не буде ефективно використовувати кошти, зарплата ніколи не підніметься. Але з нашої сторони ми будемо з вами ще опрацьовувати різні рішення, як ми могли би вплинути на цю ситуацію, і на рішення керівників закладів.

"Які ви бачите шляхи для поліпшення якості прижиттєвої патоморфологічної діагностики?"

Скажу зразу, що діяльність цієї служби мінімально реформувалась. Вона не врегульована настільки, щоб зрозуміти її структуру і принципи, ми будемо її точно міняти. Цього року однозначно ця служба матиме етап реформування і зміну підходів, маршрутів з ким вона працює, хто до неї звертається і кому вона надає допомогу. Я знаю, що досить багато ми повинні зробити для розробки нормативної бази, для того, щоб ця діагностика і ця діяльність надавалась якісно і до неї не було зауважень. На жаль, ми маємо дуже багатьох в Україні, хто мають багато нарікань до цієї служби. Я сподіваюсь, що погодивши, поєднавши між собою зусилля, ми цю службу максимально налагодимо.

Чи будуть забезпечені онкохворі життєво необхідними лікарськими засобами у 2020 році відповідно до їх потреби? Чи знову будуть вимушені купувати ліки власним коштом?

Цього року завдяки підтримці і уряду, і парламенту, і депутатів ми значно збільшили кошти на закупівлю ліків з 6 мільярдів до більше 9 мільярдів. Це означає, що ми маємо всі можливості вийти на закупівлю лікарських засобів для онкохворих по більшості препаратів на 100 відсотків від потреби.

Але, я би хотіла зразу уточнити, особливо для громадян, що коли формувалася потреба, потреба формувалася згідно подань з регіонів. І не маючи хороших даних статистики і прогнозування, вони не завжди відповідають тому, що насправді потім відбувається протягом року. Тому налаштування нашої роботи по збору даних матиме можливість кожного року формувати все більше і більше достовірну потребу з регіонів, а отже відповідати потребі протягом року наданих ліків, котрі ми закуповуємо з центру.  Час від часу так трапляється в різних закупках, що ми закуповуємо препарати, а потім їх не вистачає, хоча потребами забезпечено на  відсотків.

Також хочу сказати, що в межах програми медичних гарантій, котра стартує з 1 квітня, за бюджетні кошти будуть надаватися послуги з інструментальних досліджень для ранньої діагностики найпоширеніших онкологічних захворювань. Ми в цьому році робимо досить грандіозні кроки в системі фінансування. Але при цьому не забуваємо про те, що онкологія  повинна поступово і в цьому році вже отримати підтримку в контексті оплати хоча би ранньої діагностики і лікування через препарати.

Було ще одне запитання на рахунок обладнання, на рахунок наснаження всіх закладів. Давайте будемо йти не від бажання закладів, керівників закладів, мати обладнання,  а від потреби громадян. Для того, щоб ми максимально розуміли, чи ми їх потребу забезпечуємо. Ми, сформувавши бачення в  межах кожної області маршруту пацієнта, скільки в нас є пацієнтів і якого виду захворюваності, після цього можемо чітко уявити, чи треба в кожній лікарні нам весь набір обладнання, котрий хочеться керівнику закладу, чи це потрібно пацієнтам цього закладу, чи є в цьому регіоні ті чи інші пацієнти, з тими чи іншими  необхідними препаратами чи обладнанням, чи ліками. Ми цю роботу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте думку свою. Будь ласка.

СКАЛЕЦЬКА З.С. Ми цю роботу разом з вами будемо робити відповідно до стратегії, плану заходів  і з кожним регіоном в межах госпітальної ради, госпітального округу і маршрутів пацієнтів, і вашої потреби. Вибудовуючи з року в рік, ми прийдемо  до того, що, власне, всі ви хочете мати вже сьогодні. Я це бачу, можливість бачити вже хороші і позитивні результати в 2-3 роки наступних.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пані Зоряно.

Валерій Олексійович, чи є до вас запитання? Є? Будь ласка, тоді я вас запрошую до відповіді на запитання, голову підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями. Прошу.

15:52:26

ЗУБ В.О.

Дякую за запитання.

Перше з них. "Чи будуть залучатися пацієнтські організації до розробки національної програми та стратегії?"

Я хочу сказати, що ми дійсно досить відкрито проводимо всі наші робочі групи. Дійсно, міністром охорони здоров'я затверджена робоча група, в яку увійшло 30 фахівців, спеціалістів, представників громадських організацій, пацієнтські організації, тому ця робота проводиться відкрито, і всі бажаючі можуть долучитися до неї.

Пацієнтська організація – це якраз та, мабуть, рушійна сила, яка підштовхує нас до прийняття правильних, в тому числі і таких адміністративних рішень, і управлінських рішень. І тому пацієнтську організацію ми будемо залучати до розроблення нашої національної стратегії.

До речі, 4 лютого в Всесвітній день боротьби з раком, якраз досить великий форум пацієнтських організацій проходили тут у нас в Києві, в Україні. І на одному із них  я теж, вітаючи і говорячи з пацієнтами, говорив про те, що, будь ласка,  приєднуйтесь, це наша спільна робота і тому ми спільно повинні створити той документ, який буде максимально влаштовувати перш за все пацієнтів. Це перше питання.

"Чи будуть передбачати програми безкоштовну хіміотерапію?"

Про це ми протягом дня теж будемо говорити. Я хочу сказати, що в цей рік і з міністерка з охорони здоров'я про це говорили, що було виділено більше коштів на закупівлю хіміопрепаратів, і ця сума досягає більше 2,5 мільярда гривень. І я сподіваюсь, що це практично перекриває стовідсоткову потребу найбільш необхідних препаратів. Я не беру там імунотерапію, таргентну терапію і все таке інше. Але все-таки ми повинні нашим пацієнтам надати препарати, які першої-другої  лінії, які вкрай необхідні.

Тому ця досить велика сума закладена, і я сподіваюсь, що наступні роки,  тим більше прийнявши цю програму, кошти на закупівлю ліків, онкопрепаратів зменшуватись не будуть.

Наступне питання. "Чи планується створення міжрегіональних центрів з онкології?"

Я вам скажу, дуже складне це питання. Ми його вже, будучи і я головним лікарем, багато разів збиралися і в міністерстві, і такі робочі групи, які проводились в тому числі асоціацією онкологів. Да, це дуже складне питання в тому плані, що на сьогоднішній день  забезпечити чи створити такий центр  в  Україні, який би повністю  відповідав вимогам світовим, європейським вимогам онкологічного  центру, дуже складно. І тому була така ідея: створення міжрегіональних  центрів для того, щоб сконцентрувати   там найбільші, скажімо,  можливості, обладнання, апаратуру у визначених центрах.

Але от знову ж таки бачити ситуацію, сам як  головний лікар, як виходець з такої невеличкої області, як Чернігівська, яка налічує трошки  більше мільйона населення, я думаю, що це і  буде той міжрегіональний центр, який буде надавати допомогу для такої кількості населення. Тому  це моя ідея, я думаю, що ми будемо її ще обговорювати, будемо спільно з міністерством це  обговорювати. Але  наша задача – все-таки на  сьогоднішній день  нормально  оснастити ті  онкологічні заклади,  зберегти їх, які на сьогоднішній день є,  щоб  вони нормально функціонували.

Наступне питання дуже величезне й довге, я так коротенько… буквально  початок  і кінець. "Просимо звернути увагу  на неприпустимо низьку вартість  пакету "Діагностика,  хіміотерапія, лікування  захворювань дорослих та дітей,  яка на одного пацієнта  передбачає  17 тисяч 800 гривень". І питання, що це завідомо збиткове, як в такій ситуації розвиватися, як оплатити достойну роботу  лікарів та персоналу.

Я вам скажу так. Те, що ми стартуємо, і  те,  що починаємо з 1 квітня, і, до речі, тут буде виступати голова  Національної служби здоров'я і про це, мабуть, буде говорити, але  це  тільки старт. Ми починаємо в цьому році цю програму. Коштів для того, щоб повністю перекрити фінансування за всіми  локалізаціями,  за всіма нозологіями, дійсно, буде не  вистачати. І це теж  наша, і парламентарів, і нашого всього цього  зібрання, щоб ми прийняли в цьому  плані  якісь рішення, як дофінансовувати.

Але це тільки початок. Ми  виходимо з того, що є,  і розрахунки проводилися з  того, що ми маємо і з того  бюджету, який нам дали, а  це 72  мільярди гривень. Тому наступні роки, я думаю і сподіваюсь, що воно буде переглядатися, і суми на лікування всіх нозологій будуть збільшені.

"Чи не вважаєте ви, що програми профілактики та скринінгу мусять займатися фахівці первинної ланки медицини?"

Вважаю, що да. Первинна ланка якраз це звідки все і починається. І ви знаєте, що сімейні лікарі на сьогоднішній день якраз і зобов'язані, наділені такими можливостями це робити.

До речі, я хочу сказати про це, от ми сьогодні будемо теж говорити, і Матюха Лариса Федорівна, яка буде сьогодні виступати з цієї трибуни, вона якраз, це її  буде основний доклад якраз от те, чим буде займатися первинна ланка, первинна медицина у профілактиці і попередженні онкологічних захворювань.  В мене все.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам, пане Валерію, за відповіді на запитання.

Я ще раз наголошую на тому, що прошу секретаріат комітету відповідно опрацювати всі запитання, щоб вони були, відповіді на них були опубліковані на сайті Комітету Верховної Ради.

Ми переходимо до обговорення і виступів. Я нагадую, що регламент у нас – 5 хвилин. Я до слова запрошую народного депутата України, голову Комітету Верховної Ради  України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування пана Михайла Радуцького. Прошу, пане Михайле.

15:59:09

РАДУЦЬКИЙ М.Б.

Дякую, пані головуюча.

Шановні друзі, ви знаєте, ця проблема для мене є, на жаль, дуже знайомою, бо я втратив батьків у свій час саме від цієї хвороби. І одне з основних завдань, яке перед нами ставить Президент, ставить парламент – це розробити державну політику, яка буде завчасно реагувати на виклики, що загрожують людському життю та здоров'ю. Саме таким викликом є рак – німий вбивця, захворювання, яке роками може не виказувати жодних симптомів або маскуватися під інші хвороби, що створює певні труднощі для його профілактики, діагностики  та лікування і робить його соціально небезпечним.

Ми вже почули від попередніх доповідачів сумну статистику щодо захворюваності на рак в Україні і у світі. Я не буду на цьому зупинятися, а окреслю пріоритети державної політики, на які ми маємо орієнтуватися, щоб боротьба з раком в нашій державі була успішною. Це насамперед попередження виникнення онкозахворювань у наших громадян, а у разі виявлення хвороби – вжиття усіх можливих заходів, щоб онкологічний пацієнт і його родина не залишалися сам на сам з цією проблемою. Звісно, для цього потрібні в першу чергу кваліфіковані кадри і фінансові ресурси. Лікування раку є дороговартісним, і не кожна пересічна родина може оплатити це лікування.

Наш комітет з перших днів створення приділяє значну увагу питанню покращення ситуації у сфері надання окнкологічної допомоги  українцям. Вже на перших засіданнях комітету обговорювалися проблеми, що  мали місце в Національному інституті раку і негативно  вплинули на стан надання медичної допомоги населенню. Комітетом було проведено виїзне засідання в Інститут раку та ухвалені відповідні рішення, спрямовані на покращення ситуації та  забезпечення нормальної роботи цього провідного українського онкологічного закладу.

Було проведено також чотири виїзних засідання комітету в Рівному, Херсоні, Житомирі, на Чернігівщині та з обов'язковим відвідуванням місцевих онкологічних закладів. В ході цих візитів відбулося обговорення нагальних проблем регіону у сфері надання медичної допомоги онкохворим. Така робота дуже важлива, оскільки дозволяє побачити реальні проблеми і потреби кожного регіону.

Що стосується фінансового забезпечення онкологічної допомоги, то воно однозначно має бути повноцінним. У цьому році завдяки активній позиції народних депутатів України членів нашого комітету вперше суму бюджетних видатків на закупівлю препаратів для лікування онкологічних пацієнтів – дітей та дорослих, було доведено до стовідсоткової заявленої потреби, а саме, це 2,5 мільярди гривень. Це наша маленька перемога і ми вдячні усім колегам, а особисто Кабінету Міністрів і Міністерству охорони здоров'я, яке підтримали цю ініціативу депутатів, і ми всім разом зробили цю маленьку перемогу.

Крім того, на виконання рішення нашого комітету в Міністерстві охорони здоров'я України створено міжвідомчу експертну групу, що займається розробкою проекту Національної програми боротьби з онкологічним захворюванням. Маленька довідка: з 16-го року Україна не мала взагалі програми по боротьбі з онкологічними захворюваннями.

Що, на мій погляд, має бути обов'язково відображено у цій програмі.

Перше. Це чіткий алгоритм надання онкологічної допомоги, на основі якого  має бути складено маршрут пацієнта на усіх рівнях медичної допомоги.

Друге. Це реальна діагностика. Необхідно створити дієву систему онкоскринінгу населенню для виявлення найбільш розповсюджених  видів раку, врахувавши кращий світовий досвід  у цій сфері.

Третє. Це дооснащення усіх  закладів охорони здоров'я, які надають онкологічну допомогу, сучасним обладнанням відповідно  до потреби як бюджетним коштом, так і за кошти, залучені з інших джерел, зокрема шляхом застосування  такого  ефективного механізму, як державно-приватного партнерства та концесія.

Четверте. Це забезпечення хворих на рак ефективним лікуванням, і це завдання держави. Пацієнти і його родина не повинні  продавати останнє,  щоб оплатити  лікування. Це пріоритет роботи нашого комітету, і ми будемо працювати для створення законодавчого підґрунтя  у цій сфері.

Необхідно також продовжити розбудову системи паліативної медичної допомоги хворим у термінальній стадії хвороби. Держава має забезпечити право важкохворих на догляд, знеболення та максимально легке завершення життя. Усі ці та інші заходи запропоновані нами у напрацьованому комітетом проекту рекомендацій парламентських слухань, який вам роздано.  

І на завершення хочу сказати. Нещодавно  4 лютого ми відзначали Всесвітній день боротьби з раком, його девіз у цьому році: "Я є і буду". Тож об'єднаємо зусилля держави та суспільства для того, щоб  наші громадяни змогли подолати це страшне захворювання і повірити у те, що рік  виліковний.

У мене залишається буквально 15 секунд. Сьогодні тут присутній один з благодійних фондів, який опікується донорством органів. Це Юрій Андрєєв,  він тут є. Дуже багато моїх колег депутатів запитували: ми хочемо стати донорами, ми хочемо підписати. Дякуючи позиції Міністерства охорони здоров'я, депутатів нашого…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуємо, пане Михайло. Ви знаєте, що регламент – у нас тут все.

РАДУЦЬКИЙ М.Б. …було удосконалене законодавство з трансплантології, і кого вже працює, сьогодні в Ковелі  ви бачили  вже дві пересадки серця.  Такого  навіть  за рік раніше не було.

Я вас дуже прошу тут після закінчення слухань, хто вважає, що транплантологія дуже важлива, заповніть от таку анкетку і залиште її у себе в паспорті. Ми врятуємо життя багатьох людей і заощадимо гроші на трансплантологію за кордоном, а будемо розвивати свою українську, а заощаджені гроші можуть піти  на боротьбу з онкологією.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайло. І в президію передайте, будь ласка, те що… анкету. Дякую.

Запрошую до слова тимчасово виконуючу обов'язки Голови Національної служби здоров'я України пані Оксану Мовчан. Прошу, пані Оксано, до виступу.

16:05:22

МОВЧАН О.С.

Доброго дня, шановні учасники парламентських слухань. Сьогодні вже називалися страшні цифри, але я їх озвучу ще раз. Щороку ми втрачаємо понад 65 тисяч наших співгромадян через онкозахворювання, 35 відсотків з них – це люди працездатного віку. Фактично за 4 роки ми втрачаємо таку ж кількість людей, яка проживає в обласному центрі, наприклад, у Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку чи Житомирі. У 2018 році ми втратили через це захворювання більше 77 тисяч людей.

Щороку близько 140 тисяч українців дізнаються, що мають рак, тобто кожного дня майже 400 людей в нашій країні чують від лікаря, що в них онкологічне захворювання. Вони та їх близькі опиняються в ситуації, коли доводиться не лише боротися зі страшною недугою, але й шукати на це значні кошти, оскільки держава не може повністю забезпечити лікування. Пацієнти змушені сплачувати лікування самостійно, а для більшості родин ці витрати є катастрофічними.

Ще однією проблемою у лікуванні онкозахворювань є географічна недоступність медичних закладів, де людині можуть надати кваліфіковану та якісну допомогу. Такі заклади є лише переважно в обласних центрах і далеко не всі з них мають відповідне оснащення або достатньо медичного персоналу потрібної кваліфікації. Так, зокрема проведене Національною службою здоров'я анкетне дослідження закладів показало, що 5 онкологічних диспансерів не відповідають мінімальним вимогам Національної служби здоров'я до надання медичних послуг і 12 закладів повідомили, що не мають МРТ чи КТ. У 2 диспансерів немає навіть анестезіологів.

Окрім того, що система лікування онкологічних захворювань не зорієнтована на пацієнта, вона функціонує за незрозумілими йому правилами. Єдиної системи в лікуванні пацієнта як такої немає взагалі. Пацієнти отримують окремі види медичної допомоги в різних закладах, між якими немає координації дій. Фактично цю функцію виконує сама людина, яка, окрім психологічного тягаря від складного діагнозу та фінансових витрат на лікування, мусить ще самостійно координувати програму свого лікування.

Що ми робимо, щоб змінити ситуацію на краще. По-перше, ми підвищуємо увагу до системи лікування онкологічних захворювань та покращення якості цього лікування. Програма медичних гарантій, яка запрацює з 1 квітня цього року, включає лікування, раннє виявлення та профілактику онкозахворювань. Ця допомога буде безоплатною для пацієнта. Зокрема, вона включатиме допомогу на амбулаторному рівні, інструментальну та лабораторну діагностику, проведення хірургічного втручання в умовах стаціонару, проведення радіо- та хіміотерапії, лікарські засоби з національного переліку, медичний догляд, перебування та харчування в лікарні, а також психологічну підтримку. Додатково пацієнт зможе безоплатно отримати ліки, що централізовано закуповуються за кошти держбюджету за різними програмами. Програма медичних гарантій дозволить забезпечити онкопацієнту фінансовий захист і вберегти його та його родину від  катастрофічних витрат на лікування.

По-друге, ми концентруємо зусилля на ранній діагностиці онкозахворювань, адже в Україні здебільшого ці захворювання виявляють на пізніх стадіях, що суттєво зменшує вірогідність успішного лікування. Система ранньої діагностики у нас не працює, доступ пацієнтів до неї обмежений, зокрема через фінансові та географічні фактори.  Є питання до якості такої діагностики. Пацієнти не звертаються до лікарів для профогляду. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, до 50 випадків розвитку раку можна уникнути за умови здорового способу життя та регулярних обстежень. Чим раніше виявлено онкозахворювання, тим кращий прогноз для  пацієнта і менш затратне лікування.

Тому у програмі медичних гарантій передбачено медичні послуги щодо раннього виявлення найпоширеніших типів захворювань. На цей напрямок виділено з бюджету близько 1 мільярда гривень. Надання цього виду медичних послуг буде сконцентровано на  людях старшого віку. Чому? Тому що саме вони є у групі ризику. Послуги з діагностики будуть безоплатними.

По-третє, ми вибудовуємо прозору і зрозумілу для пацієнта систему лікування та діагностики. Пацієнт отримає можливість  самостійно обирати заклад, медичний заклад для проведення інструментальних досліджень та лікування. На сайті Національної служби здоров'я будуть опубліковані дані щодо законтрактованих закладів, кожен зможе побачити їх перелік і вільно вибрати заклад, в якому хоче обслуговуватись. Можливість потрапити до лікаря ґрунтуватиметься на прозорих і чесних правилах, і не  буде залежати від домовленостей чи зв'язків.

Ми розуміємо, що кардинально перебудувати систему лікування онкологічних захворювань швидко, за рік чи два, неможливо, але ми впевнені, що завдяки зміні системи фінансування охорони здоров'я, завдяки фокусуванню на діагностиці та профілактиці захворювань, завдяки спільним зусиллям центральної і місцевої влади щодо переоснащення та розвитку медичних закладів ми здолаємо цей виклик. І вже цього року пацієнти, що мають такі захворювання, або люди, які перебувають в групі ризику, відчують, що система змінюється на краще.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пані Оксано. Ми вітаємо, що сьогодні на наших слуханнях представлені і є представники органів місцевого самоврядування, місцевих органів влади.

Я запрошую до виступу голову Кіровоградської обласної державної адміністрації пана Андрія Балоня. Прошу, пане Андрій.

16:10:39

БАЛОНЬ А.Б.

Дякую.

Доброго дня, шановні учасники парламентських слухань, дорогі українці! У своєму виступі на тему: "Про вплив природних джерел опромінення на рівень онкологічної захворюваності населення та організація протиракової боротьби в Кіровоградській області" хочу привернути увагу всіх нас у зв'язку з тим, що в нашій області спостерігається найвищий рівень, один з найвищих рівнів захворюваності та смертності внаслідок раку у населення області. І це зумовлено в першу чергу тим, що на території області знаходяться три з чотирьох шахт урановидобувної галузі, які працюють в Україні.

З року в рік протягом останніх десятиріч на Кіровоградщині погіршується демографічна ситуація, зростає захворюваність та смертність населення, зменшується народжуваність. Рівень онкологічної захворюваності перевищує середні по Україні показники. Спостерігається зростання показника первинного виходу населення у працездатному віці на інвалідність внаслідок новоутворень та захворювання системи кровообігу. Зростає в області також дитяча онкозахворюваність, основні види якої рак крові і гострий лейкоз. В даний час показник захворюваності на злоякісні пухлини всіх вікових груп населення області залишається високим. Так за період з 2014 по 2018 роки він становив: 448 осіб на 100 тисяч населення у 2014 році і зріс до 475 у 2018-му.

За оперативними даними обласного канцер-реєстру за 2019 рік показник рівня захворюваності злоякісними пухлинами в області склав такий же показник – 475 на 100 тисяч населення, що перевищує показник в Україні, який становить 356 на 100 тисяч населення. Показник онкологічної захворюваності у 19-му році в місті Кропивницькому склав 414 осіб на 100 тисяч населення. В той самий час показник смертності від злоякісних пухлин зріс і склав 208 осіб у 2019 році проти 200 на 100 тисяч населення у 18-му році. Стабільно високий він в місті Кропивницькому та місті Олександрія, відповідно склав 268 та 213 осіб.

Сучасні проблеми Кіровоградщини в галузі охорони здоров'я пов'язані в першу чергу з високим додатковим рівнем опромінення населення від природних радіонуклідів ряду урану, включаючи радон-222 та його дочірні продукти розпаду. Як відомо, вплив радону і його дочірніх продуктів розпаду залежно від концентрації та експозиції можуть бути причиною онкологічних захворювань, зокрема такого виду як рак шкіри та рак легенів.

За даними декількох епідеміологічних досліджень радоновий проект ВОЗ 2005-2008 років встановлено, що радон може викликати лейкемію у дітей при чому зв'язок між вмістом радону в місцях перебування і кількістю випадків лейкемії у дітей має приріст від 20 до 34 відсотків на кожні 100 бекерелів на метр кубічний. Цими ж дослідженнями встановлено, що частка радон-індукованих випадків раку легенів у загальній структурі даної патології варіюють в діапазоні від 3 до 14.

З метою забезпечення радіоактивного захисту населення та ядерної безпеки, поліпшення стану здоров'я жителів області від всіх соціальних верств і вікових категорій в період 2014-2018 років в області діяла комплексна програма захисту населення Кіровоградської області від впливу іонізуючого випромінювання.

На виконання заходів програми за рахунок коштів державного та обласного бюджетів, місцевих бюджетів та коштів небюджетних джерел витрачено більше 25 мільйонів гривень. Кошти, які отримані з усіх джерел фінансування використані в повному обсязі та за призначенням. Однак через нерівномірний розподіл коштів по роках дія програми та обмежене фінансування заходів з обласного бюджету, не усі заходи були виконані у повній мірі. Пізнє виявлення злоякісних новоутворень в амбулаторно-поліклінічних закладах області пов'язані з недостатнім оснащенням закладів сучасним діагностичним, в тому числі пересувним обладнанням для проведення профілактичних оглядів населення.

На даний час в області організована системна робота онкологічної служби. Поліпшено функціонування лікувально-оздоровчих закладів та установ соціального призначення. Забезпечено повномасштабні профілактичні огляди населення, рання діагностика захворювання онкологічного характеру і всіх інших систем, у тому числі пересувного  обладнання для онкологічних та інших профілактичних і лікувальних закладів області. Але за браком часу є необхідність в продовженні ряду інших заходів, які ми повинні спільно виконувати.

Користуючись нагодою, хочу запросити шановного Михайла Борисовича Радуцького з медичним комітетом…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити, будь ласка. Завершуйте.

БАЛОНЬ А.Б. Зважаючи, що така практика вже у комітету існує, завітати в нашу область задля випрацювання конкретних кроків і спільних заходів, які допоможуть ефективно боротися з цією проблематикою в нашій області.

Дякую всім за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за ваш виступ, пане Андрію.

До слова я запрошую народну депутатку України, заступницю голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування пані Оксану Дмитрієву, фракція "Слуга народу".

16:16:22

ДМИТРІЄВА О.О.

Доброго дня. Шановні народні депутати, шановні учасники парламентських слухань, я щиро рада вас вітати сьогодні у цій залі. Я вдячна кожному з вас за той внесок, який ви робите в розвиток онкологічної служби України і за вашу щоденну працю, яка дає людям шанс на життя. 

Проблема, про яку ми сьогодні говоримо, це без перебільшення один з найбільших викликів людства. Тільки в Україні з діагнозом рак живе близько мільйона людей. І наше спільне завдання зробити усе від нас можливе задля покращення доступу як до вчасної діагностики, так і до якісного лікування.

Як голова підкомітету з питань трансплантації я хочу зупинитися саме на питаннях трансплантації у розділі "Надання онкологічної допомоги". У грудні 19-го року 320 народних депутатів підтримали зміни до Закону про трансплантацію, які ми разом з фахівцями Міністерства охорони здоров'я, практикуючими лікарями та представниками громадськості напрацювали. Закон підписаний Президентом України 27 грудня і вступив в силу.

Значна частина змін стосується трансплантації кісткового  мозку. Я впевнена, що кожен у цій залі розуміє важливість своєчасного проведення аутологічних та аутогенних трансплантацій кісткового мозку. За офіційними даними в Україні щороку близько 300 дорослих та дітей потребують трансплантацій кісткового мозку. Хоча якщо брати середні європейські показники, то у розрахунку на кількість населення нашої  країни така потреба має бути в 10 разів більше. Це є недоліковані пацієнти і пізно виявлені, і невчасно продіагностовані. Тут повинна повноцінно працювати система в кожному регіоні України.

Що змінилося з 1 січня 2020 року і які зміни ми внесли на рівні закону України.

Перше. Єдину державну інформаційну систему трансплантації ми розділили на дві: окремо для трансплантації органів і окремо для клітин. Для трансплантації кісткового мозку законом передбачено створення державної інформаційної системи трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин. Це електронна автоматизована інформаційна система, яка має містити інформацію про постійних донорів гемопоетичних стовбурових клітин, інформацію про реципієнтів, дані лабораторних досліджень та відомості про надану письмову згоду реципієнта. Ця система зараз в процесі наповнення та визначення критеріїв. В цьому році розпочнеться її повноцінна робота.

Друге. Змінами до Закону про застосування анатомічних матеріалів людини ми дали можливість пошуку потенційних донорів кісткового мозку у міжнародному реєстрі. Інформаційна система трансплантації може здійснювати обмін даними з міжнародними іноземними та українськими реєстрами. Це надзвичайно важливо для початку проведення в Україні алогенних трансплантацій кісткового мозку від неродинного донора. Також розуміючи ключову проблему трансплантації кісткового мозку, а саме необхідність пошуку пари донор - реципієнт серед надзвичайно великого кола потенційних донорів, серед сотень тисяч потенційних донорів і відсутності такого державного реєстру в України, ми дали можливість працювати і недержавним реєстрам донорів кісткового мозку. Це європейський досвід. І на сьогодні у першому недержавному українському реєстрі є уже близько тисячі протипованих потенційних донорів. Він має сертифікат та право пошуку донора у світовому реєстрі.

Також даним законом ми передбачили можливість компенсації витрат, пов’язаних з пошуком донора, та витрат, пов’язаних з донорством. Ми як законотворці зробили усе для того, щоб дати можливість проведення трансплантації кісткового мозку в Україні як аутологічних, так і алогенних. Ми хочемо, щоб онкологічні хворі, які потребують трансплантації кісткового мозку, не були приречені або змушені чекати своєї черги на лікування за кордоном, а могли отримати такий вид лікування тут в Україні.

Міністерство охорони здоров'я у свою чергу розпочало пілотний проект з трансплантації, до якого вже долучилися 12 закладів охорони здоров'я з усіх куточків України. Держава покриває усі витрати пацієнта за трансплантацію, в тому числі і трансплантацію кісткового мозку. На сьогодні три заклади проводять трансплантацію кісткового мозку: це Національний інститут раку, дитяча лікарня "Охматдит" та Черкаський обласний онкологічний диспансер. Чекаємо на приєднання до пілоту кожного закладу, який виявить бажання та можливість працювати в цьому напрямку.

Колеги, лише спільними зусиллями ми зробимо те, що вчора здавалося неможливим. Початок уже є.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Оксано.

 І я до слова запрошую президента Національної академії медичних наук України пана Віталія Цимбалюка. Прошу, пане Віталію.

16:21:36

ЦИМБАЛЮК В.І.

Доброго дня, вельмишановні пані і панове. Вельмишановна Олена Костянтинівна, вельмишановні народні депутати, вельмишановні колеги! Я, в першу чергу, хочу подякувати парламенту і Комітету Верховної Ради за те, що підняли це питання. "Попєрєднікі" цього не робили.

Тоді почнемо. Я знаю, я був на всіх парламентських слуханнях, піднімали всі питання, судинні, всі, онкології – не піднімали. Я не хочу зараз вдаватися в дискусію. Давайте згадаємо вислів одного із заступників міністра, який взагалі сказав, що лікувати онкологічних хворих не перспективно. Не будемо тоді. Тому я дякую.

А проблема надзвичайно важлива. Дійсно, друге місце займає по смертності і по кількості захворювань. Я би просив подивитися на слайді деякі підготовлені. Я не буду  повторювати, тому що дуже багато було сказано і народними депутатами, і виступаючими. Подивіться, щогодини 20 українців дізнаються, що у них є онкологічне захворювання і 10  помирають. У нас трошки дані не співпадають, але це за 3 години роботи ми втрачаємо 30 чоловік.

Слідуючий, будь ласка, слайд. 36 інститутів входить  до складу нашої Національної академії медичних наук.

І слідуючий слайд. У нас ще був Інститут в свій час  онкології. Його в 2008 році вилучили зі складу Національної академії наук і передали в інше підпорядкування. Не знаю, добре чи погано, але ми  лишилися без такого профільного інституту. І відповідно всю онкологію почали робити в тих закладах, які є. Тобто Інститут урології робить урологічну патологію і онкологічну. Інститут нейрохірургії те, що зв'язано з нервовою системою. Пульмонологи роблять свої речі, хірурги свої речі, травматологи  свої. Тобто все йде в такому варіанті.

А тепер, будь ласка, слідуючий слайд,  покажіть. От те, що ми говоримо, коли було. От подивіться, в 2009 році був прийнятий  Закон України про затвердження загальнодержавної програми, яка закінчилася  2016 року. З того часу ніхто і не піднімає питання про  онкологію. 

А оскільки я спішу, щоби встигнути, а ми дотримуємося, прошу слідуючий слайд. Ось ми зробили в інститутах своїх онкологічних. От Харківський інститут у нас є медичної радіології  імені Григор'єва. Ми в нього добавили ще й онкологію. Вони дуже багато в цьому працюють. Ви по цифрах тільки подивіться, як кожного року збільшується до  5 тисяч, 6 тисяч променева терапія, особливо хіміотерапія. Тобто кількість пухлин злоякісних різко зростає. І так само кількість пацієнтів, відсоток в наших, от Інститут Шалімова, вони  розпочинали 8-й рік –  12 відсотків, зараз більше 20 відсотків пацієнтів з онкологією.

А тепер я би хотів перейти, слідуючий, будь ласка, слайд, до тих моментів. Загальна онкологія зрозуміла, всі онкологи знають, що треба оперувати, рано ставити діагноз і інше. Ми зустрічаємося з найбільш складними формами, де вже ніхто не береться нічого.

Такі унікальні речі, як Інститут наш педіатрії, акушерства і гінекології. Подивіться, 198 вагітних жінок з пухлинами. Уявляєте собі трагедію: вагітна молода жінка, і у неї виявляється пухлина. І що виявляється, молода дитина, яка росте, молоді гормони активно впливають, доброякісні пухлини стають злоякісними. От 198 прооперовано, 61 вагітній також зроблено оперативні втручання, які в тому числі і на головному мозку.

Слідуючий, будь ласка, слайд, я не буду, бо багато у мене інформації, за  5 хвилин розказати те, що робить академія, неможливо. Але Інститут ендокринології, тут сидить наш директор академік Тронько. Тільки після Чорнобиля у нас появився рак щитовидної залози у дітей. Ось подивіться ці дані, від 0 до 14 років… Бачите, я і половини не розказав.

Тоді переходимо далі на деякі, не знаю, як інше сказати, я тільки пропозиції, якщо ви дозволите.

Перше. Відновити статус та реорганізувати Інститут раку в Інститут онкології. Не може бути інститут… людей психологічно лякає, коли треба поїхати в Інститут раку. Тим більше, що ми з вами знаємо, є загальна онкологія. Нейрохірургічна онкологія  має більше різних …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вельмишановний пане Віталію, у мене така місія тут, розумієте, що мушу перебивати. Я можу вам дати 30 секунд, щоб ви завершили свою думку.

Я серйозна ведуча, бо попереду у мене є список виступаючи, я тому серйозна. Дайте, будь ласка,  завершити.

ЦИМБАЛЮК В.І. Тому до програми я би все-таки запропонував експертно-координаційну раду.

Мають бути люди, які будуть слідкувати за тим, що робиться.

Тепер все-таки створити на базі наукових установ сертифіковані   референс-лабораторії…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

ЦИМБАЛЮК В.І.  І за трансплантацію кісткового мозку,  я вам чесно скажу,   у 2002 році ми їх  робили в Україні дуже багато. Мені просто стидно, що ми вивозимо  мільйонами долари за кордон, коли це  можна робити в Україні. Ми зараз робимо 10 трансплантацій, уже у Львові зробили і будемо далі робити.

І останній подивіться, будь ласка. Завершую. Покажіть, будь ласка,  останній  слайд,   я  вже йду. Економія  на здоров'ї  власних  громадян  закінчується величезною  національною катастрофою.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Віталію.

І у нас, дійсно, обмаль часу, тому що встановлений такий  регламент, і  він встановлений не мною, а комітетом. Є бажаючі виступати.

І наступним до  слова  я запрошую директора Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Кавецького Національної академії наук України пана Василя Чехуна.

Прошу пане Василю.

16:28:24

ЧЕХУН В.Ф.

Шановна голово, шановні учасники  парламентських слухань!  Практика розвинутих країн  світу довела, що одним з  ключових  факторів, які охоплюють  інтереси всього  суспільства, є  здоров'я, яке є  головним чинником благополуччя кожної людини. Саме тому цивілізовані країни значну увагу концентрують на  системі  охорони здоров'я як важливій складовій  соціально-економічного  розвитку держави.

Виникає питання: де наше місце в цьому вимірі. За темпами поширення онкопатології тут ми в лапках "кращі", тому що Україна сьогодні займає  друге місце в Європі з онкопатологій. В Україні більше мільйона хворих, що чітко визначає  рівень суспільства здоров'я. Мені можна сказати, що  ні, немає мільйона, менше мільйона. А скільки ще невстановлених діагнозів, оскільки ми встановлюємо  на  третій, четвертій  стадії, шановні колеги. 

І через це, через запізнілу  діагностику  біля  40 відсотків  хворих помирає  протягом першого року після встановлення  діагнозу, що невипадково часто асоціюється з вироком. Для порівняння. У розвинутих країнах світу цей показник у два рази  нижчий. Сумна статистика захворюваності та високий рівень  смертності віддзеркалюють не лише численні медико-біологічні проблеми у сфері онкології, але й створює нові соціально-економічні виклики для держави.

Зусилля системи охорони здоров'я в рамках попередніх програм по боротьбі з онкопатологією не виправдали очікуваних сподівань хворих та їх рідних. Крім того, варто зазначити, що в процесі агресивності терапії, до речі, клініцисти часто не враховують резервні можливості самого організму хворого. Пріоритет нашої школи спрямований на допомогу організму у боротьбі із злоякісним процесом.

Я хочу нагадати учасникам парламентських слухань, що наша установа 60 років тому була створена як Інститут експериментальної і клінічної онкології, підкреслюю. Нами наряду із технологіями ранньої діагностики злоякісного процесу обґрунтовані основи імунотерапії та розроблено технологію модифікації пухлино-асоційованих антигенів, які стають джерелом активації імунної відповіді на появу злоякісних клітин та їх подальше знищення. Лише за цими напрямками співробітники Інституту імені Кавецького у 2015 та у 2016 роках удостоєні були двічі  державної премії.

Вітчизняні науковці мають і інші надзвичайно перспективні розробки із доказовою клінічною ефективністю, завдяки яким можна суттєво знизити смертність і прикрасити життя і якість онкологічних хворих. На жаль досягненнями вітчизняних вчених цікавляться переважно закордонні фахівці. На міжнародному форумі, який відбувся в кінці минулого року в Києві ми обговорювали широкий спектр фундаментальних і прикладних питань скринінгу, профілактики, ранньої діагностики і індивідуалізації терапії онкологічних хворих.

Хочу сказати, що, на жаль,  представників міністерства і  практичних лікарів було надзвичайно мало. Дякую депутату народному Валерію Олексійовичу Зубу, який знайшов можливість відвідати цей захід. Так от за участю керівництва Організації Європейських Інститутів Раку за круглим столом ми розглядали питання імплементації європейських  норм надання медичної допомоги онкологічним хворим. У них забезпечено чотири рівні такої допомоги. Звичайно, це первинна та вищого рівня. У Європі передбачено один онкологічних центр вищої категорії на 5 мільйонів населення.

У нас, як ви знаєте, 30 центрів. Що, у нас 150 мільйонів населення? Інтерес з боку МОЗ до цього надважливого для України науково-практичного форуму, на жаль, тоді був нульовим. І тут, як вже тепер, знаєте, і тут як тепер модно, з інсайдерських каналів стало відомо, що МОЗ розробляє власну стратегію онкологічної галузі. Це добре, але яку? І тут я згадую один із любимих висловів вельмишановного президента Національної академії наук Бориса Євгеновича Патона, який каже про те, що скромність – це добре, але тої межі, поки це не мішає справі.

Тому в цій ситуації дозволю собі визначити, що ваш покірний слуга – єдиний в Україні академік Національної академії наук в цій галузі і експерт з міжнародного рівня, тому хотів би бути присутній і обговорювати таку стратегію. Якщо ми сьогодні ставимо за мету знизити ризик захворюваності, смертності та підвищити, нам потрібна дещо інша програма, шановні колеги, яка буде спрямована на пріоритети і збереження здоров'я нації. Нам потрібно сьогодні створити сучасну збалансовану програму, яка би дозволила рухатися в одному напрямку всім, хто працює в цій сфері, і клініцисти, і науковці. Позитивного результату від такої програми варто очікувати у випадку, якщо вона буде створена на основі комплексних медико-біологічних соціально-економічних, нормативно-правових...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу завершити, будь ласка.

ЧЕХУН В.Ф.  Та спрямована на впровадження сучасних науково-містких технологій.

Шановні колеги, я поживився стратегію, яку от зараз, да, там, знову таки, по залишковому принципу – наука вкінці. В світі наука і наукоємні технології попереду, тому в них такі успіхи. І тому тільки за таких умов суспільство зможе переконатися, що страшний діагноз "онкологія" перестає бути вироком.

Дякую за увагу. 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, пане Василю, за ваш виступ.

І я запрошую наступного народного депутата України, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування пана Михайла Макаренка, фракція "Опозиційний платформа - За життя". Будь ласка, пане Михайло.

16:34:23

МАКАРЕНКО М.В.

Шановні колеги, шановні присутні, шановні депутати Верховної Ради, я хочу коротко вам доповісти за рак молочної залози і рак шийки матки.

За даними Національного канцер-реєстру України, за минулий рік зареєстровано 137 випадків захворювання… 137 тисяч випадків нових захворювань на злоякісні новоутворення.

Найбільш питому вагу в структурі онкологічних захворювань у жінок  займає рак молочної залози та рак шийки матки – 48,7 відсотків на ці два діагнози приходиться  від всього захворювання на онкозахворювання. Рак молочної залози – найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок. За даними  канцер-реєстру минулого року діагноз "рак молочної залози" було діагностовано в 14 тисяч 170 жінок і чоловіків, зокрема 14 тисяч  57 жінок  та 113 чоловіків. Померли 5 тисяч 774 жінки і 49 чоловіків. Це означає, що кожного року від цих патологій у нас помирають 110 що… кожного тижня помирають 110 людей. І, на жаль, у  кожної четвертої жінки рак молочної залози діагностують уже на третій-четвертій стадії, коли ефективність лікування – ви всі тут фахівці – значно знижується. За минулий рік у 11 тисяч жінок було вперше зареєстровано рак шийки матки. І мені дуже прикро, що незадовільний рівень виявлення на профілактичних оглядах пухлин візуальних локалізацій, а саме: рак молочної залози та шийки матки є  саме такими формами раку, які можна виявити при  скринінгових дослідженнях населення.

У нас часто плутають питання скринінгу та профілактики. Зараз ми знаходимося на тому етапі розвитку країни, коли повинні спрямовувати всі наші сили на скринінг населення, стратегію в організації охорони здоров'я, спрямовану на виявлення захворювань у клінічно безсимптомних осіб.

На сьогодні скринінг по онкології є практично єдиним профілактичним методом, застосування якого сприяє зниженню рівня смертності від злоякісних новоутворень. Профілактика захворювань повинна починатися з кожного з нас. Ми повинні забезпечити популяризацію здорового способу життя та так зробити, щоб люди самі йшли на планове відвідування лікарів для скринінгових досліджень.

Європейські експерти в медичній галузі, проаналізувавши дані отриманих нами досліджень ефективності лікування раку молочної залози та раку шийки матки, прийшли до висновку, що основні проблеми, які ми повинні вирішувати, це, перше, брак державних коштів, відсутність національних планів боротьби з раком, пізня або неповна реалізація скринінгових програм, децентралізація лікування раку, обмежений доступ до стандартів терапії.

На заключення, бо дуже мало часу, на заключення свого виступу я хочу озвучити 3 тези. Це, перше, це кадри, навчання лікарів. От я вам приведу приклад, тут сидить керівник Київського онкодиспансеру, який організував безкоштовно тематичні удосконалення вже біля 3 років на онкозахворювання лікарів. Їх тільки посетило до 100 лікарів.

Друге, розробка та впровадження загальнодержавних скринінгових програм. При створенні національної боротьби з онкологічними захворюваннями активно співпрацювати, що нема грошей, нема нічого, з НСЗУ.

І ще, єдине, я вам, пані міністр пішла, хотів сказати, що 137 країн…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити,  будь ласка. 30 секунд я вам даю. Будь ласка.

МАКАРЕНКО М.В. Да 10 секунд мені.  137 країн проводить вакцинацію на папіломавірус, а у нас даже не внесено в національний календар імунізації. А профілактика вакцинації раку шийки матки,  це ми скільки ми збережемо людей і молодого віку. Багато можна казати...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

МАКАРЕНКО М.В.  Єдине, хочу до вас звернутися і попросити вас, щоб ви були всі здорові. На першому місці поставте здоров'я. У мене перед родзалом написано: "Все наживное, кроме здоровья".

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Михайле. Дійсно, прості рішення рятують життя.

Я запрошую до слова завідуючого кафедри онкології Запорізької медичної академії післядипломної освіти пана Олексія Ковальова.  Прошу, пане Олексію.

16:40:48

КОВАЛЬОВ О.О.

Шановні депутати і колеги, досвід багатьох країн свідчить, знизити онкологічну захворюваність та смертність можна тільки за умови впровадження ранньої діагностики і скринінгу раку. Чому ж в Україні немає українського скринінгу? Вважаю, що існує декілька причин. В умовах дефіциту ресурсів охорони здоров'я держава завжди надає увагу не профілактичним, а лікувальним програмам. Скринінг не є пріоритетом охорони здоров'я України. Держава не фінансує скринінг. В країні відсутня навіть соціальна реклама. Відсутні окремі структури в державних лікувальних закладах і окремі робітники,  які займаються скринінгом. Немає зацікавленості у персоналу лікувального закладу. У сімейного лікаря немає мотивації, щоб залучати пацієнтів до скринінгу. Українці не відчувають відповідальності за своє здоров'я і не мають мотивації для участі в скринінгу.

Існуючі програми складі, незручні, і тому не працюють. Існує проблема скринінгових тестів, які не влаштовують пацієнтів. Ми маємо чіткі рекомендації ВООЗ, МАГАТЕ і Міжнародної агенції по вивченню раку щодо впровадження скринінгу в Україні. Експерти вважають, що в Україні багато ресурсів неефективно витрачається на існуючу програму цитологічного скринінгу, яка дуже мало впливає на тягар раку шийки матки. Експерти наполягають, що для реорганізації існуючого скринінгу було б доцільніше спрямувати дефіцитні ресурси на впровадження програми ВПЛ-скринінгу.

Ми маємо все, щоб почати ВПЛ-скринінг. В Україні зареєстровано новітній дешевий тест VNT, який дозволяє жінці самостійно провести забір біологічної рідини у будь-який зручний для неї час і поштою відправити тест до ліцензованої лабораторії. Полімеразна ланцюгова реакція зараз є в кожній міській лабораторії і коштує мінімально. Тест VNT можна застосовувати не тільки у великих містах, але і в дуже віддалених селах, де немає можливості провести професійний медичний огляд. Тест можна застосовувати навіть в прифронтових областях, де зовсім відсутня медична інфраструктура. В Запоріжжі ми почали активно використовувати цей тест.

В нашому центрі ми використовуємо також ще один тест самозабору, фекальний фіт-тест  для скринінгу колоректального раку, який, до речі, рекомендує нам ВООЗ і МОЗ України. Хочу підкреслити, що така модель самозабору повністю змінює ідеологію популяційного скринінгу. Вона дозволяє в умовах дефіциту медичних ресурсів уникнути складного і дорогого етапу обстеження пацієнтів у лікувальному закладі, підвищити мотивацію і відповідальність самої людини, залучити багато людей для участі в скринінгу, зробити його дійсно популяційним і при цьому суттєво знизити вартість державних онкологічних програм.

Наші пропозиції. Оголосити 20-й рік роком онкологічного скринінгу в Україні. Організувати навчальні програми для сімейних лікарів щодо принципів і сучасних методів ранньої діагностики і скринінгу раку. До речі, ми це вже робимо. Внести зміни до Наказу МОЗ України номер 504 від 19.03.18 року, додати необхідність проводити в Україні скринінг раку шийки матки, якого в наказі чомусь немає, і викреслити, нарешті, скринінг раку передміхурової залози, який там чомусь опинився. Прийняти окрему галузеву програму "Україна проти раку", національну програму онкологічного скринінгу. Почати пілотні проекти ВПЛ-скринінгу раку шийки матки і скринінгу колоректального раку на підставі тестів самозабору в деяких областях України. Наполягати на державному фінансуванні скринінгу. Ініціювати навіть прийняття Закону України про профілактику раку і онкологічний скринінг. В онкологічному скринінгу необхідна політична підтримка Президента України, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Міністерства охорони здоров'я України і громадських організацій. В умовах дефіциту ресурсів охорони здоров'я ми не тільки зможемо дозволити собі мати програму онкологічного скринінгу, ми не можемо собі дозволити не мати її.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, пане Олексію за виступ.

І я до слова запрошую керівника науково-дослідного відділення дитячої онкології Національного інституту раку Міністерства охорони здоров'я України пана Григорія Климнюка.

16:45:35

КЛИМНЮК Г.І.

Дякую.

Шановні колеги, шановні народні депутати, дякую за увагу до питання, оскільки багато разів прохання винести на парламентські слухання питання дитячої онкології не знаходило відгуку, а от нарешті це зрушилося. Через три дні Міжнародний день онкохворої дитини. Прошу, приходьте у відділення, можете приходити з пустими руками, тільки віддавайте свою шану тим мужнім пацієнтам і їхнім мужнім родинам, які перемагають ту хворобу, якою, власне кажучи, ми займаємося. Вже роки три, незважаючи на офіційні запрошення, до відділення не приходить ніхто в цей день. Приходьте.

Дитяча онкологія є такою галуззю охорони здоров'я, якою пишається країна, якою пишаються і опікуються перші особи держави, держав. Чому? В абсолютних цифрах рівень захворюваності та смертності дітей є невисоким, він обчислюється в сотнях тисяч, але в сотнях тисяч світовому масштабі. І якщо оцінювати тягар дитячого року у витрачених роках життя, то він є значно більш суттєвим рахується   на мільйони. І дитячий рак посідає шосте місце за тягарем до світової економіки, поступаючи лише раку легенів, печінки, шлунку, молочної залози та колоректальному раку. І в країнах з низьким та середнім соціально-демографічним індексом дитячий рак за цим же показником виходить на перше місце порівняно з будь-яким видом раку у дорослих.

В Україні реєструється щороку близько, невелика, крихітка дітей, які можуть бути державою абсолютно повністю опікувані. Це тисячі дітей. Загальний показник захворюваності на злоякісні новоутворення –  15 на 100 тисяч населення. В структурі смертності серед дитячого населення найчастішою причиною смерті були лейкемія, злоякісні новоутворення головного мозку.

За обґрунтованими оцінками рівень виживаності дітей становить в Україні становить близько 60 відсотків при наявності стандартів, затверджених стандартів, давно затверджених, які фактично є імплементацією міжнародних. В країнах Європейського Союзу, Сполучених Штатів цей показник одужання досягає 80 відсотків, що демонструє істотний потенціал для покращення якості діагностики лікування дитячого раку в Україні. Допомога надається в 25 обласних лікувальних закладах. У відділеннях дитячої онкології і в декількох крупних центрах, Національний інститут раку, який опікується солідними пухлинами, в тому числі і виконує до 40 трансплантацій аутологічних стовбурових клітин в рік, відділення гематології "Охматдиту", яка опікується гематологічними хворими, в тому числі аутологічними, і алогенна трансплантація здійснюється на цій базі. Хворі з пухлинами центральної нервової системи лікуються, хірургічно лікуються в Інституті нейрохірургії. Хворі з пухлинами щитовидної залози попадають до Інституту ендокринології.

Існує декілька серйозних викликів для забезпечення високого ефективного лікування.

Перше. Це доступність до сучасної морфологічної, генетичної та променевої діагностики, ессенціальні питання і запорука одужання хворої дитини. Кількість пацієнтів, що діагностуються, лікуються в різних закладах охорони здоров'я, і вони не мають, які не можуть створити дитячі мультидисциплінарні команди. У сфері дитячої онкології спостерігається катастрофічний дефіцит медичного персоналу. Лише в нашому відділенні на 40 ліжок Національного інституту раку 16 вакансій медичних сестер роками не заповнюються. Послуги, які недоступні в державних комунальних лікарнях, іноді надаються пацієнтам через громадські благодійні організації без визначеної загальної структури таких послуг.

По-друге, неможливість  використання залучених існуючих ресурсів, їх і не так мало. Це півмільярда гривень на рік на медикаменти завдяки розпорошеності закладів надання допомоги. І також низький рівень підготовки, фахової підготовки спеціалістів з дитячої онкології та дитячих онкологів, відсутність резидентури, відсутність єдиної спеціальності. Ми свої наробки нашої групи подали, їх дуже багато, до групи з розробки національної стратегії з контролю з онкологічними захворюваннями. І сподіваємося, що при державній їх підтримці…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

КЛИМНЮК Г.І. …тією спеціальність, якою всі будуть пишатися. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Григорію.

 Запрошую голову Національної асоціації онкологів України, члена-кореспондента Національної академії медичних України Юрія Думанського.

16:51:03

ДУМАНСЬКИЙ Ю.В.

Шановна головуюча, пані та панове, я хотів би зупинитися на проблемах в боротьбі з онкологічними хворобами в країні. Проблема, про яку я кажу, сьогодні є однієї з найбільш актуальних і невирішених. Кожен рік в світі виявляється більше 12 мільйонів жителів планети, які вперше захворіли на рак. І близько 7 мільйонів вмирають при цій хворобі. Що стосується нашої країни, то тут показники ще гірші. За темпами поширення онкологічної патології Україна є другою державою в Європі. Кожен рік в країні виявляють більш ніж 137 тисяч хворих, і кожен рік від раку вмирає близько 65 тисяч наших пацієнтів.

На онкологічному обліку в Україні сьогодні 975 тисяч пацієнтів, контингент онкохворих дітей становить понад 6 тисяч. Лідируючу позицію серед найбільш поширеної форми раку займають рак легенів, молочної залози, пухлини товстої кишки, рак шлунку.

Слід зазначити, що причиною 75 відсотків раку є фактори, впливу яких можливо запобігти. Найбільш вагомими причинами розвитку онкологічних захворювань в Україні по даним Всесвітньої організації охорони здоров'я є куріння тютюну, високе споживання алкоголю, низька фізична активність, ожиріння, інфекційні агенти, канцерогени на виробництві та інші фактори.

Основна національна проблема, яка багато в чому є визначальною причиною низької ефективності боротьби з раком в країні, – це несвоєчасна діагностика пухлинних захворювань. Так в Україні відсоток хворих, які не прожили одного року з моменту встановлення діагнозу становить сьогодні близько 30 відсотків, в Сполучених Штатах – 19. Але це тільки в цілому. А при пухлинах підшлункової залози один рік не живуть 73 відсотки хворих, стравоходу – 66, раку легенів – 61, печінки – 74 відсотки. Аналогічна тенденція спостерігається і щодо п’ятирічного виживання хворих. В Україні цей показник становить близько 41 відсотка, в Сполучених Штатах – 64.

Хочу підкреслити, що згідно зі світовим досвідом тактика боротьби з раком шляхом удосконалення тільки методів лікування виявлялася неефективною. Основну увагу слід приділяти впровадженню методів ранньої діагностики раку. У той же час, проблема ранньої і своєчасної діагностики завжди залишалася, так би мовити, на другому плані, тому сьогодні за рівнем цього показника і кількості хворих, які не прожили одного року, а також п’ятирічної виживаності Україна значно поступається провідним країнам світу.

Згідно з даними канцер-реєстру, на ранніх стадіях в Україні сьогодні діагностується тільки 52 відсотки   випадків раку. Все інше – це занедбані  стадії, коли вилікувати хворого дуже   і дуже складно, а крім того і дуже дорого. На жаль, сьогодні в Україні не затверджена, а відповідно і не фінансується цільова програма онкології, суть якої полягала б в поліпшенні основних показників діяльності  онкологічної служби.

В даний час кошти з бюджету виділяються тільки на закупівлю протипухлинних лікарських препаратів і обладнання для онкологічних закладів, і то не в повному обсязі, і дуже неритмічно. Найбільш важливою причиною незадовільних результатів лікування раку в Україні є відсутність практичних втілень рекомендацій і засобів профілактики, а також низька ефективність програм раннього виявлення раку, основних локалізацій, яких по суті  сьогодні немає. Прогноз свідчить, що в найближчі роки проблема онкологічних захворювань буде ще більше загострюватися, а ресурси для лікування цієї патології будуть і далі відставати від потреб суспільства.

Нарешті, необхідно зрозуміти що онкологи, а їх сьогодні в Україні близько 1700, при цьому ще й 500 вакантних посад, повинні всі зусилля направити на лікування хворих. Держава ж в особі Міністерства охорони здоров'я, Національної служби здоров'я України із залученням засобів масової  інформації повинні всі зусилля спрямувати на профілактику і розробку скринінгових програм і ранню діагностику раку. Тільки тоді через 10-15 років ми з вами зможемо досягти перших позитивних результатів.

Відомий американський онколог ……….. сказав: "В медицині, власне, як і в житті…"

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

УМАНСЬКИЙ Ю.В.  "…варто зробити  небагато і зовсім трохи зробити потрібно обов'язково". Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам дуже за виступ, пане Юрію.

І я запрошую до слова проректора з наукової роботи Буковинського державного медичного університету пана Олександра Іващука. Прошу, пане Олександре.

16:56:36

ІВАЩУК О.І.

Вельмишановна пані головуюча, шановні учасники парламентських слухань, дозвольте  представити презентацію на тему "Проблемні питання та перспективи викладання онкології на додипломному рівні".  

Наступний слайд, будь ласка. Наступний слайд, будь ласка. Шановні колеги, на даній… бачите розподіл годин, протягом яких навчаються студенти. У нас був розподіл  в 2015 році, коли у нас до 15-го року був один навчальний план, після 15-го року інший. Загальна кількість годин не помінялась, як було 100 годин в загальному, так і 100 годин в загальному. В той же час кількість практичних і лекційних занять суттєво скоротилася, більше навантаження йде на вивчення, на самостійній роботі.

Це свідчить про те, що (наступний слайд, будь ласка) ті теми, які ми намагаємося студентів навчити, мається на увазі це найбільш поширені локалізації, а також  візуальні форми раку, цього явно недостатньо. Тому що протягом, наприклад, 50 практичних занять, 10 лекцій, це дуже-дуже важко для студента, який потім буде працювати сімейним лікарем тощо.

Наступний слайд, будь ласка. Давайте подивимося, що робиться в Європі в цьому плані. Ви бачите, що  розподіл кількості годин для вивчення онкології в університетах Європи фактично подібний до українських, і навіть в Україні дещо більше, але йде тенденція до збільшення, протягом 2017-18 років. Фактично, результати в цих країнах кращі лікування онкології чим у нас, і результати онкології. У нас же ж поки що недостатньо.

Наступний слайд, будь ласка. В той же час протягом дослідження і опитування лікарів-онкологів, лікарів, студентів, суб'єктів навчання і так далі, так далі, було виявлено, що навіть викладання в країнах Європи  мають низку своїх проблем. Тобто викладання онкології на додипломному рівні в Європі є фрагментованою серед різних дисциплін. Тобто відбувається або посиндромне вивчення онкологічних питань, або по органах, поорганна локалізація, органоцентровано. В даний час немає загальної програми для медичних закладів, яка регулює на меддисциплінарному рівні підходи до вивчення онкології.

Наступне, будь ласка. Що Канада? В Канаді так само, ви бачите, неадекватно оцінюють 58 викладачів… відсотків, 57 студентів, 57 керівників програм… і так далі, так далі. Ви бачте, що і там незадоволені якістю навчання   і викладання онкології.

Наступний, будь ласка, слайд.  Кілька опитувань  у США, наприклад,  …………, Бостон,  Юта. Викладання онкології недостатньо окреслено та  фраментовано  у змісті та структурі серед медичних шкіл США.  Більшість студентів  медиків не здійснюють клінічної ротації в онкології та переходять на пропорційно меншу  кількість годин  ніж в інших галузях медицини протягом  доклінічних та клінічних  кроків  навчання.

Наступне, будь ласка.  Австралія. Те ж саме,  подібні проблеми. Онкологія  недостатньо представлена в навчальних  програмах медичних закладів. Мало медичних закладів пропонують обов'язкові ротації онкології або паліативної  допомоги, а студенти молодших курсів демонструють знижений рівень  онкологічних знань та  навичок. Австралійські  медичні школи повинні реалізувати  запропонований  навчальний план комітетом з викладання  онкології.

Наступний слайд, будь ласка.  Таким чином, ми бачимо, що ми можемо виділити на сьогоднішній день  основні  проблеми викладання дисципліни "Онкології" в Україні. Це перш за все за рахунок малої кількості годин студенти не мають змоги побачити, а також  відповідно опрацювати практичні навички  щодо діагностики  найбільш поширених локалізацій. Це дуже важливо.        

І наступне питання, яке   вже випливає  дуже серйозно. Відповідно до  нової реформи галузі охорони здоров'я  студенти можуть бути  обмежені в доступі до  практики в клінічних установах. Ви знаєте,  що  з  1 квітня  вступає наступний етап реформи, і фактично кафедри, вищі навчальні заклади, вони не є в складі клінік. І це  питання, яке вже обговорюється, яке  буде  активно  вирішуватися.  Тому необхідно на це  звернути увагу, тому що тоді фактично  студенти не будуть мати доступу до пацієнтів.

Наступний слайд, будь ласка. Які можливі шляхи покращення  викладання дисципліни "Онкологія".  Перш  за все, створення симуляційних  центрів з манекенами, які будуть  відображати …………..  форм. Збільшення  кількості годин  на шостому  курсі з метою  більш детального оволодіння ………… А також кількості запитань про  вторинну та третинну профілактику онкологічних захворювань ……………… крок два.

Наступний слайд, будь ласка.   І на цій …………… ми хотіли представити наш Центр симуляційної медицини та інноваційних  технологій при Буковинському державному медичному університеті, який створено у нас  і уже більше  року працює, де студенти мають можливість  замінити тих хворих і постійно, тому що  не всі хворі бувають кожний  день у нас з різними локалізаціями.

І, будь ласка,  такий один з  видів, як ми можемо це  вирішити в майбутньому. Але  це  заміна живого хворого.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, пане Олександре.

І я запрошую до виступу, слово  надаю першій заступниці голові правління Всеукраїнської  громадської організації "Українська ліга сприяння розвитку паліативної та хоспісної допомоги" пані Раїсі Моісеєнко. Будь ласка, пані Раїсо.

17:02:01

МОІСЕЄНКО  Р.О.

Дякую, шановні колеги.

Надзвичайно актуальне питання, яке ми сьогодні обговорюємо. Дійсно, те, що стосується онкологічної захворюваності, вона характеризується височенною смертністю, на превеликий жаль, а як  наслідок потребує такої дуже потужної гарної паліативної хоспісної допомоги, того, що на сьогодні ми, на жаль, нашому населенню не можемо забезпечити повною мірою.

Останні десятиріччя, на жаль, трошки уповільнилася розробка нормативно-правових актів, які стосувалися паліативної хоспісної допомоги. Але навіть ті, які були і існують сьогодні, вони не відрізняються такою комплексністю, системністю,  як наслідок більшість з них ще й не виконані крім всього.

На погляд ліги розвитку паліативної хоспісної допомоги, надзвичайно важливим є відновлення діяльності координаційної ради, міжвідомчої такої ради з питань паліативної хоспісної допомоги, бо хоспісна і паліативна допомога – це таке питання, воно міжсекторальне, вирішити суто медичною громадою її неможливо.

Сьогодні паліативна хоспісна допомога внесена в перелік окремих видів медичної допомоги, а також включена до фінансування з державного бюджету. Треба сказати, що ліга, яка буде святкувати в цьому році десятиріччя своє, постійно лобіювала це питання. Ми можемо сказати, що ми мали на це вплив, але сьогодні ми точно так же будемо допомагати у виконанні цих гарантій, а саме головне – контролювати, в тому числі, їх виконання.

За останні десятиріччя взагалі кількість як відділень, центрів, ліжок паліативної хоспісної допомоги збільшилася на  території України втричі, і це є добрим. Але, на жаль, ми сьогодні маємо лише два центри паліативної хоспісної допомоги – Івано-Франківськ, Харків, маємо 19 лікарень хоспіс і  71 відділення. В них розташовано півтори тисячі ліжок паліативної хоспісної допомоги, інші півтори тисячі ліжок.

Вони розпорошені по всім лікувальним закладам нашої України. І, як ви розумієте, що філософія паліативної допомоги там далеко не впроваджена в більшості, це просто ліжка на доживання з суто медичним підходом, а не так, як це положено паліативний хоспіс – це і духовна підтримка, соціальна підтримка, юридична, крім медичної підтримки. В цілому потреба навіть у цих ліжках забезпечена лише на 70 відсотків на території України.

Що стосується дитинства ми взагалі маємо тільки п'ять відділень паліативної допомоги серед дітей, один з них зараз створений в місті Києві, чудове відділення і сподіваємося, що воно буде певним зразком для поширення цієї ідеї на території України. На жаль, була зроблена така дуже велика помилка в свій час, останні практично уряд на останньому засіданні прийняв дуже дискусійне... дискусійну Постанову Кабінету Міністрів про створення центрів реабілітації і паліативної допомоги на базі будинків дитини. Сьогодні я... ну, я займалася все життя охороною материнства і дитинства і я вхожу у Вайбері в закриту групу головних лікарів будинків дитини, те, що я там чую і що люди не розуміють взагалі що робиться, бо філософія реабілітації і філософія паліативної допомоги – це зовсім дві різні речі. І що зараз робити з цим ніхто не знає, тим більше, будинки дитини переводяться в комунальні підприємства, ви розумієте, що це таке.

На жаль, на сьогодні повністю відсутній центр паліативної хоспісної допомоги в єдиній області – Київська область. І це просто, ну, негаразди повні. Не вирішено у 18 регіонах ще покладання відповідальності як методика такого координаційного центру на якийсь з центрів для розвитку. Сьогодні дуже повільно розвивається система виїзних бригад паліативної хоспісної допомоги, які повинні на себе потягти 80 відсотків всіх проблем в паліативі і в хоспісній. Основними проблемами, на наш погляд, є це відсутність спеціальної або стратегії, або плану розвитку нормативних документів. Тому ми дуже вітаємо те, що сьогодні ми обговорюємо стратегію по розвитку онкологічної допомоги, але точно така стратегія повинна бути і  паліативній хоспісній допомозі.

Надзвичайно велика проблема сьогодні   в освітній площині. Сьогодні у зв'язку з тим, що  фінансування закладу післядипломної освіти Національної академії імені Шупика скоротилась на 40 відсотків. Єдина кафедра паліативної хоспісної допомоги на території України, скоріше за все, втратить можливість  свого взагалі розвитку.

Я вважаю, що, знаєте, разрушать – не строить, треба  робити дуже все поетапно, послідовно. І тому от такі заходи, ми дуже вдячні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

МОІСЕЄНКО  Р.О. …що вони проводяться і за те, що з нами радяться. Але питання в іншому: порадитися можна, головне – далі його  впроваджувати. Дуже сподіваюся на це, і пані міністр охорони здоров'я, і пане  голово нашого профільного комітету.

Дякую.  

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно погоджуємося. І я до слова запрошую завідувача відділу медичної генетики Національного наукового центру радіаційної медицини Національної академії медичних наук України пана Сергія Клименка.

Прошу, пане Сергію.

17:07:43

КЛИМЕНКО С.В.

Дякую.

Вельмишановні народні депутати!  Вельмишановні учасники парламентських слухань! Прошу наступний слайд. Особливості  функціонування гематологічної служби України – це те, що вона має справу орфанними захворюваннями. Найчастіше гематологічна пухлина, хронічна лімфоцитарна   лейкемія – це орфанне захворювання. Тому те, що служба і різні ланцюги надання допомоги розпорошені  між установами  різного підпорядкування, суттєвим чином ускладнювало надання  сталої  і цільної допомоги хворим. 

Сподіваємося, що з реформою ці проблеми будуть вирішені, хоча з тими тарифами, які сьогодні вже озвучувалися – трохи більше  17 тисяч гривень  на 9 місяців лікування  хворому хіміотерапевтичними заходами – це доволі проблематично, особливо наприклад для хворих з гострою лейкемією. Хоча, слід зазначити, що відбуваються  суттєві позитивні зрушення, значно збільшився рівень фінансування на закупівлю лікарських засобів, зменшилися ціни на  багато хіміотерапевтичних засобів, то це добре.

Наступний слайд. Але інтегрально проблему, яка існує, демонструє трансплантація кісткового мозку. Для того, щоб досягти середньоєвропейського рівня в 2 тисячі 500 трансплантацій по країні, ми не виконуємо навіть 5 відсотків. Це сором, це жах. Я не знаю іншої країни в Європі, яка б не виконувала алогенних трансплантацій для хворих на онкогематологічні захворювання дорослого віку.

Далі, будь ласка. І особливий сором це те, що алогенна трансплантація кісткового мозку в цій країні була запроваджена, виконано було 3 трансплантації алогенних, це останні, в 2008 році в Київському центрі трансплантації кісткового мозку завдяки ентузіазму лікарів, керівників, але, на жаль, ця експертиза була втрачена через відсутність підтримки, через відсутність фінансування. Ми маємо це змінити, бо це сором, дійсно сором.

Далі. На щастя, відбуваються позитивні зрушення, збільшується кількість центрів, які запровадили трансплантацію кісткового мозку, зокрема аутологічну трансплантацію – Черкаський онкодиспансер, це Львівський інститут патології крові та трансфузійної медицини, це Національний інститут раку. Але слід зазначити, що до пілотного проекту, який визначено Постановою Кабінету Міністрів України 1083, ввійшло лише 2 з цих 4 закладів. Напевно, що треба змінити ці… "Охматдит" я не вважаю, це тільки щодо дорослих. Тобто, напевно, що слід додати ще і Київський центр трансплантації, і Львівський інститут патології крові та трансфузійної медицини.

Далі, будь ласка. Але трансплантація – це лише верхівка ланцюга надання медичної допомоги онкогематологічним хворим. Ми маємо суттєві недоліки і на попередніх етапах. Я б більше сказав, якщо б зараз профінансувати цілком нашу мрію, нашу потребу в алогенних трансплантаціях кісткового мозку, ми б не знайшли достатньої кількості добре пролікованих пацієнтів для того, щоб посилати їх на трансплантацію. Ми маємо виправити ситуацію з діагностикою і з лікуванням.

Щодо діагностики, ми витрачаємо десятки мільйонів гривень, наприклад, на закупівлю інгібіторів тірозинкінази для лікування хронічної мієлолейкемії, але в країні немає жодного закладу, ані приватного, ані державного, ані комунального, який може визначити мутації тирозинкиназного рецептору для того, щоб моніторити  ефективність терапії і визначати потребу на перехід на інші лінії лікування. Це сором. У нас немає можливостей діагностувати  інфекції тоді, коли це треба робити швидко і оперативно.

Більше того, серед присутніх багато керівників медичних установ, людей, які дуже добре розуміють цю ситуацію. Якщо перебрати в пам'яті, хто може сказати, чи є у нас в країні хоча б один центр, який надійно, ритмічно, постійно займається гострою лейкемією хоча б на середньоєвропейському рівні для дорослих, звичайно.

Наступний слайд. Що слід зробити, на мою думку, це сформувати хоча б по одному експертному центру, референтному центру з діагностики та лікування окремих нозології і гематології, і використовувати їх для розповсюдження технологій, для розповсюдження методології і впровадження найкращих медичних практик на інші території України, щоб було б хоча б одне місце, куди може звернутися хворий, щоб ми могли виконати весь ланцюг.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка. 30 секунд, підводимо підсумки.

КЛИМЕНКО С.В.  Ми напрацювали разом з іншими учасниками групи з розробки програми з онкології багато пропозицій, і сподіваюсь, що завдяки Міністерству охорони здоров'я, Комітету з охорони здоров'я вдасться їх запровадити.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякуємо, пане Сергію.

Я до слова запрошую завідувача кафедри онкології та медичної радіології Дніпропетровської медичної академії пана Ігоря Бондаренка. Прошу пане Ігоре.

17:13:25

БОНДАРЕНКО І.М.

Дякую.

Вельмишановні зібрання та народ України, вдумаємося: онкозахворювання у своїх жертв відбирають в середньому 18 років життя. Тому питання, чи буде прорив в лікуванні раку – воно найважливіше. І відповідь: так, це можливо. В Сполучених Штатів смертність від раку знижується вже 19 років поспіль завдяки досягненням доказової медицини, персоналізованого лікування на основі результатів клінічних випробувань. Там їх виконується в 10-20 разів більше, ніж в Україні. І їх точка зору беззаперечна. Клінічні дослідження – це шлях до прогресу в медицині. Я хочу, щоб ця промова кардинально повернула вектор дискусії в суспільстві від байок про піддослідних кроликів і дослідах на українцях до чіткого розуміння, що провідні країни світу борються за залучення таких програм до себе.

Якби ми сьогодні змогли виконати стільки ж програм, як Німеччина чи Іспанія, можна було б абсолютно безкоштовно лікувати більшість хворих, онкохворих технологіями в 3-5 тисяч доларів в середньому в місяць, це в 35 разів більше, ніж в загальній практиці, і без жодного залучення державних коштів.

Шановні українці, я хочу вам сказати. Коли виникає рак, перше – подивіться, які є клінічні дослідження, а потім у Фейсбуці – в державні установи шукати гроші. Подивіться на реєстр клінічних досліджень Державного експертного центру МОЗ України. Тому що дуже прикро, коли хворі шукають величезні, а дуже часто останні кошти, а в цей час в країні йде таке ж саме дослідження, в яке не набирають пацієнтів. Це треба корінним чином змінити.

Я хочу, щоб в країні створювались потужні центри для організації і проведення клінічних досліджень. А ми розглядали їх як важливий крок до дофінансування галузі в умовах економічної скрути. Це дуже важливо. Тому вже 20 років поспіль стараюсь реалізувати свою мрію: у Дніпрі, в четвертій лікарні на кафедрі онкології створити потужний центр, де сотні хворих могли б безкоштовно лікуватись у клінічних випробуваннях. І це призвело сьогодні до того, що ми маємо більше 20 локалізацій і станів, при яких ми можемо, ще раз, безкоштовно лікувати сотні хворих одночасно. Найновітніша імунотерапія, високоточні ліки, хіміотерапія із зниженою токсичністю, колонієстимулюючі фактори – все це можливо мати безкоштовно за рахунок міжнародних донорів.

Щорічно залучаємо за рахунок ліків інвестиції в лікарню вартістю 15 мільйонів доларів. Ми займаємо лише 500 квадратних метрів площі. Але, вдумайтесь, за рахунок експорту інтелектуальних послуг за кордон їх вартість еквівалентна урожаю зерна з поля розміром в місто Київ. Це величезні інвестиції, які ми губимо, і треба їх активно розвивати. Чи можуть бути кращі інвестиції? На мій погляд, зовсім ні, я сумніваюсь. Разом з ІТ-сектором міжнародні клінічні дослідження можуть стати драйвером нової економіки. Готові поширити свій досвід для України.

Шановний пане Президенте, за досягнутими результатами дуже сподіваємося на свою "інвестиційну няню", як було обіцяно в Давосі. Всій індустрії клінічних випробувань є вкрай необхідна державна підтримка. Що треба зробити перш за все? Треба забезпечити спокійну професійну роботу державного регулятора – Державного експертного центру МОЗ України, щоб вони змогли розглянути якнайбільше програм і залучити до країни. Його роботу тривалий час ускладнюють судові процеси.

Розвиток галузі можливий лише за умов верховенства права, дотримання законодавства з захисту інвестицій, прав інтелектуальної власності. Треба чітко однозначно і остаточно підтвердити. Здавалось би очевидним, що експорт інформаційно-аналітичних послуг приводить до створення майнових прав інтелектуальної власності виключно у спонсора дослідження, а місцем постачання таких послуг є місце його реєстрації згідно пункту 186.3 Податкового кодексу України.

Пропонуємо наступні пропозиції: державна підтримка клінічних випробувань; дофінансування галузі; скасувати статтю 321 Кримінального кодексу про порушення в клінічних дослідженнях; вимога кримінальної відповідальності є надмірною; страхування пацієнтів; внести доповнення до цього закону.

Закон номер 690. Стосовно переліку ознак клінічного дослідження. Дослідник має право на окремий контракт на подання інформаційних і аналітичних послуг, а місцем постачання тих послуг є місце реєстрації замовника…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Будь ласка, завершуйте свою думку.     

БОНДАРЕНКО І.М. Треба зробити все можливе, щоб впроваджувались Clinical trial management system – системи електронного управління клінічними дослідженнями. Організувати навчання клінічним дослідженням в вузах.

І останнє. Морфологічна діагностика і Національна служба здоров'я, з'ясуйте оплату цих послуг, інакше онкологія залишиться без морфологічної верифікації.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пане Ігоре, за виступ.

Я ще раз нагадаю, що всі ваші пропозиції мають увійти до рекомендацій слухань.

До слова я запрошую директора комунального некомерційного підприємства "Черкаський обласний онкологічний диспансер Черкаської обласної ради" пана Віктора Парамонова.

17:19:20

ПАРАМОНОВ В.В.

Доброго дня, шановні народні депутати, шановні учасники парламентських слухань. У мене тема: як організувати онкологічну допомогу в умовах хронічного бюджетного дефіциту. Ну, цим нас не здивувати. В інших умовах  ми не жили, тому нам не звикати до цього. І у нас виникло так само це питання близько двох десятків років тому, коли ми, порахувавши, побачили, який великий недоїзд пацієнтів, який великий відсоток тих, хто переривають лікування з різних причин. Ну, і виникло питання, як зробити лікарню, обласний онкологічний диспансер такий пацієнтоцентричний. Зараз нам закидають, що це монополізація. Ні. Це пацієнтоцентричність. І ми почали з структурної перебудови обласного онкологічного диспансеру.

Як це не дивно, почали з закриття частини онкологічних ліжок і відкриття діагностичних ліжок, де взагалі онкологи не працюють, і з посилення діагностичної бази. Тому що первинка і вторинка досить є недосконалою. Область не сама заможна. Обласний бюджет не самий великий. І створювали нові відділення. Крім діагностичного центру ми забрали до себе педіатрію, дитячу онкогемотологію. Ми створили нові хірургічні напрямки голови, шиї та ракельної хірургії малоінвазійної хірургії. Створювали інші різні відділення. І сьогодні хочу сказати, ми маємо сім УЗД-апаратів, чотири мамографи, три комп'ютерні томографи. Це все на чотирьох гектарах п'яти корпусах. І не треба хворому нікуди їхати і нікуди виходити. Ми взяли на себе частину діагностичних функцій, те, що не доробляла первинка і вторинка, і ми почали дуже швидко за декілька днів дообстежувати пацієнтів. Ми створили єдиний лабораторний центр з трьох лабораторій, який сьогодні виконує мільйон 50 тисяч лабораторних досліджень і має сертифікацію ISO 15189. Це європейська норма, лабораторний стандарт, скажемо так.  Створили ряд інших напрямків.

Окрім того, вийшли останні роки на створення власної паліативної служби, і сьогодні вона є.  І вийшли з минулого року вже на трансплантації стовбурових клітин кісткового мозку і периферійної крові.

Все це, не збільшуючи жодного квадратного метра площі, не збільшуючи  штатний розпис, переформатовуючи все всередині, перепрофільовуючи, перенавчаючи медичний персонал. Змінили графіки роботи. Доросла гематологія вже давно працює 24 години на добу, 7 днів, 365 днів. Лікарі, сестри, звичайні робочі дні без зупинки, немає жодного вихідного дня для пацієнтів. Такого бути не може. Променева терапія більше 10 років працює 7 днів на тиждень без вихідних з лікарями, обладнання працює. З 1 квітня ми запроваджуємо дорослу хіміотерапію, дорослу клінічну онкологію. Так само 7 днів на тиждень повноцінного графіку роботи без вихідних, де лікарі мають працювати.

На що ми вийшли. Із 7 тисяч виписаних на старті пацієнтів онкологічних, в минулому році ми виписали 14,5 тисяч онкологічних пацієнтів, саме онкологічних пацієнтів, які отримали  той чи інший вид діагностики, лікування, ще раз підкреслюю, не збільшуючи фонду зарплати, не збільшуючи штатного розпису і не збільшуючи площ. І у два рази збільшення послуг пацієнтам.

Досвід позитивний? Ми вважаємо, що позитивний. Він актуальний для інших спеціалізованих онкологічних установ? Так, актуальний. І тому у мене є три скромні пропозиції від нашої аграрної області і аграрної онкології. Перше. Це в  стратегії і в наступній національній програмі, яка, я думаю, буде розрахована не на 3-5 років, а все-таки на декілька десятиліть, щоб ми бачили напрямок розвитку. Не загубити цю структуру, яка вже працює в середньому, онкологічний заклад в Україні має 70 років від дня народження, в середньому. От щоб цих три десятки спеціалізованих онкологічних установ не загубились ніде. Вони мають там залишитись, бути там записані, бо це і є точки зросту, точки модернізації, точки формування сучасної онкологічної допомоги, на мій погляд.

Друге. Необхідно передбачити обов’язково прийняття відповідних регіональних обласних програм розвитку онкології. Це має так само бути записано в документах і якщо цей документ буде виходити з Верховної Ради України, він буде реалізований і допоможе нам дуже багато в наших регіонах, де ми живемо і працюємо.

І останнє…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, завершити.

ПАРАМОНОВ В.В. Дякую.

І останнє, третє. Ота програма, Закон України про програму медичних гарантій, де думали-думали, а таки не прийняли узаконення доплати за можливу нехватку бюджетних грошей.

Ми ілюзій не будуємо перед собою. З 1 квітня теж на нас не нападуть шалені кошти з НСЗУ. Тому це має бути ця поправка до закону і ми маємо мати цей інструмент для того, щоб могли законно і чесно співпрацювати з пацієнтами, а не придумувати якісь інші методи.

Дякую за увагу. Прошу підтримати сільського онколога аплодисментами. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доєднуюсь до вдячності за виступ, пане Вікторе.

І до слова запрошую президентку Української асоціації сімейної медицини, завідувачку кафедри сімейної медицини та амбулаторно-поліклінічної допомоги Національної медичної академії післядипломної освіти України пані Ларису Матюху. Прошу пані Ларисо.

17:25:34

МАТЮХА Л.Ф.

Шановна пані головуюча, шановні народні депутати і учасники парламентських слухань! Давно відомо, що тягар будь-якого захворювання неможливо подолати виключно лікуванням, навіть із застосуванням високих технологій, а це величезні кошти. Разом з тим доведено міжнародним менеджментом, що первинна ланка може вплинути і на показники інвалідності, і на показники смертності, якщо ефективно організувати на ній роботу. Тоді результати будуть відчутними вже за 5-7 років. Отже, потрібне зміцнення цієї ланки і з боку держави, і з боку місцевих громад.

Подивимось на існуючу модель первинної допомоги через призму фінансування,  деякі ризики і пропозиції щодо їх  нівелювання.

По-перше, зараз оплата в Національній службі здоров'я надходить в заклади первинної допомоги, виключно за кількість зареєстрованих осіб. Пропонуємо, поряд з подушною оплатою, проводити доплату за показники якості роботи, стимулювати ранні виявлення онкопатології, можливо, через змішану систему оплати.

До прикладу. В Молдові невеличка доплата сімейним лікарям за мазок по Папаніколау призвела до збільшення раннього виявлення раку шийки матки і зменшення інвалідності. Зараз перевантаженому на прийомі і погано оснащеному лікарю первинної ланки не заборонено скеровувати пацієнта до краще оснащених спеціалістів. У нас вкрай спрощено табель оснащення і  компетенції потребують оновлення, чого не зроблено, а табель спрощено попередньо  МОЗом.

Далі. По-друге, є шалений відтік кадрів з первинної ланки і поповнення ними сусідніх країн. Необхідно змінити кадрову політику, стимулювати прихід і закріплення обов'язково на робочому місці в амбулаторіях, достойних випускників вузів. А на до дипломному рівні в університетах ввести викладання дисципліни "Загальна практика. Сімейна медицина", яка б з перших курсів  знайомила  студентів з компетенціями сімейного лікаря, особливостями цього фаху, його  філософією. Бо ця дисципліна створена на основі  доказового менеджменту.

По-третє, в пакеті НСЗУ відсутня система скринінгу, багато вже за це говорили. Яка має передбачати не лише  підозру чи виявлення захворювання в ранній стадії. А і супровід пацієнта, чому важлива роль держави. Супровід на лікування в спеціалізованому закладі, реабілітацію і далі подовження  якісного життя і праці людини. Сьогодні ж особа, у якої запідозрено або виявлено  в ранній стадії онкозахворювання, не  завжди доходить до спеціалізованого закладу вчасно, бо його нічого не турбує. А через деякий час бачимо занедбані  випадки.

Пропонуємо поступове введення доказового скринінгу і навчання методиці його проведення.  Перераховані в 504 наказі, у  нас є такий наказ для первинної ланки –  скрінінги. Вони насправді не є скрінінгами. Але державі треба починати, якщо хочуть ….…..  здоров'я нашого населення і зберегти стратегічний продукт – це наших людей.

Четверте. Куріння, фактори ризику. Куріння – один з чотирьох факторів ризику, на який припадає третина смертей в Україні. Ціна за цигарки постійно зростає, і курці вже платять акциз за  свій вибір. Чи йдуть ці гроші на охорону здоров'я? Ні, не йдуть. А повинні. Функція ж сімейного лікаря – профілактика онкозахворювань і інших проблем, пов'язаних з курінням. Це потребує виділення в робочому тижні лікаря додаткового часу на прийомі для мотиваційного консультування і додаткової оплати, як в інших країнах.

П'яте. Ми часто говоримо про "Україну в смартфоні", назріла необхідність створення  національної програми управління і медичного обслуговування. Зараз перевантажена організація самого обслуговування, у лікаря багато писанини, на яку йде більше часу ніж на пацієнта.

Пропонуємо введення електронної системи охорони здоров'я, про яку вже сьогодні говорила міністр, яка не лише забезпечить інформатизацію реєстрації пацієнтів, а і взаємодію між рівнями медичної допомоги, прибере бюрократизацію,  покращить об'єктивну оцінку.

І щодо паліативної допомоги. Понад 90 відсотків пацієнтів отримують паліативну допомогу вдома під наглядом сімейного лікаря і  медсестри. Наразі дуже складний документообіг, бракує аптек, які мають ліцензії на роботу з наркотичними засобами. До того ж фінансування з місцевого бюджету нерегулярні або взагалі його немає. Пропонуємо перевести виписку рецептів на наркотичні засоби на форму 3...

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте, будь ласка,  завершити.

МАТЮХА Л.Ф. Або іншої системи, яка існує в центрах поряд, по аналогії з "доступними ліками", і передати під адміністрування, і фінансування НСЗУ. Це забезпечить прозорість виписки наркотиків, покращить контроль, зменшить паперовий документообіг і, надважливо, зробить доступним знеболями для всіх страждущих.

Нами розроблено разом з ДЕЦ, за його підтримкою, клінічну настанову щодо скрінінгу, яку нам люб'язно  надали до адаптування  американці. І сьогодні вже  чули, як вони  йдуть з покращенням  у цій царині, в царині  онкології. Тому  є пропозиції від WONCA –  Всесвітньої асоціації сімейної медицини,  зокрема від  її президента, що вони  можуть нам надати  умови, навчити нас  саме  проведенню скрінінгу як методології скрінінгу, щоб впровадити систему в Україні . .

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Лариса. Дякуємо.

Я запрошу до слова директорку  державної установи  "Центр розвитку  медсестринства  Міністерства охорони здоров'я України"   пані Катерину Балабанову.

Прошу, пані Катерино.

17:32:03

БАЛАБАНОВА К.В.

Кого першим ви зустрічаєте, коли звертаєтесь за  медичною допомогою? Хто питає  вас, що вас турбує  і до якого лікаря ви прийшли? Хто ретельно фіксує  ваші дані та  веде документацію  в системі по вашому  зверненню, тримає за руку перед та  після операції? Допомагає робити перші кроки на шляху до одужання? Є опорою для хворого та його рідних при страшному діагнозі? Вчить, як  жити з хворобою, робити повсякденні  справи по-іншому? Допомагає вашим  батькам під час хвороби, коли  вас  фізично немає поруч? Супроводжує, підтримує,  доглядає, співчуває, робить все,  на що в лікаря не вистачає часу? Медична сестра, медичний брат.

Рак – є  другою з основних причин  смерті у світі. Поступається  лише серцево-судинній системі. За даними статистичних звітних  форм  Центру медичної статистики в Україні 313 штатних посад  середнього  медичного  персоналу та 156 штатних посад лікарів.  Тобто мова йде про  67 відсотків медичних  кадрів.

Наступний слайд, будь ласка. Медсестринська справа – частина системи   охорони здоров'я, спрямована на зміцнення та  збереження здоров'я населення, профілактику захворювань, надання психосоціальної допомоги та  догляду за людьми, котрі  мають фізичну та психічну хворобу. Медсестринська практика  включає в себе функції медичної допомоги, в тому числі догляду, які допомагають людям впоратися з труднощами  повсякденного  життя, пов'язаних з  їхніми проблемами здоров'я.

Наступний слайд.  Мережа  онкологічних диспансерів України складає на  сьогодні 31 заклад охорони здоров'я. Крім того, онколікарні у Львівській області, онкоцентр у  місті Києві, Інститут раку та  з 2016 Харківський обласний центр онкології. Статистика фіксує кількість лікарів-онкологів в системі МОЗ України: 1640 осіб у 2017 році, 1673 – у 2019-му. Однак дані про медичних сестер та братів, залучених до служби, відсутня.

Система підготовки медичних працівників включає три етапи: додипломний, післядипломна спеціалізація та система безперервного професійного розвитку "Освіта впродовж життя". За спеціальністю 223 "Медсестринство" вже зараз у 25-и навчальних закладах можна отримати вищу освіту бакалаврського та магістерського рівнів, у двох закладах ведеться підготовка чотирьох аспірантів на програмі РhD.

Мережа фахових коледжів включає на сьогодні 114 закладів. Медсестринство має величезний потенціал в системі охорони здоров'я в цілому, і в першу чергу в системі паліативної допомоги. Необхідно відокремити службу сестринського догляду, спеціалізованого сестринського догляду, догляду за хворими у термінальній стадії. За європейськими стандартами є декілька видів сестринського супроводу (nursing support) в стаціонарі, на дому, в спеціалізованих закладах. Їх завдання – зробити життя пацієнта максимально комфортним, вони також надають важливу емоційну підтримку пацієнтові та їхній родині, навчають їх жити з хворобою.

Пропонуємо ввести лікарні сестринського догляду в систему паліативної допомоги України, центрувати паліативну допомогу на медсестринській професії в лікарнях сестринського догляду з окремою сестринською вертикаллю управління, розширити повноваження медичної сестри та брата, впровадити  професію "медична сестра та медичний брат з паліативної допомоги".

Наступний слайд. На 72-й Генеральній асамблеї Всесвітньої організації охорони здоров'я було прийнято Резолюцію про міжнародний рік медсестринства у 2020 році. Україна підтримує цю ініціативу, тому для підвищення ролі медичних сестер і братів у системі та ефективного розподілу ресурсів… наступний слайд… Міністерство охорони здоров'я України затвердило план заходів "Рік медсестринства в Україні 2020". Рік медсестринства – інструмент у досягнутій зміні парадигми і побудові нової моделі медсестринства. Головна мета – забезпечення високої якості медичної послуги для пацієнта. Головне завдання  сестринської служби у боротьбі із захворюваністю та смертністю населення від злоякісних новоутворень – забезпечити належну якість життя хворих, мати онконастороженість на будь-якому етапі взаємодії з пацієнтом.

У той час, коли так багато залежить від медсестер, головна проблема медсестринства в Україні сьогодні – принизливо низька, неконкурентна заробітна плата, без прозорих механізмів формування. Давайте потурбуємося про тих, хто турбується про пацієнтів.

Наступний слайд, так, да. І на головній трибуні країни я кажу, медсестринство важливо для збереження та належної якості життя з хворобою пацієнта.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякуємо за ваш виступ.

І я до слова запрошую засновницю онлайн ресурсу для онкопацієнтів – Онкобудні, співзасновницю Благодійного фонду "Центр допомоги "Лаванда" пані Людмилу Пухляк. Прошу, пані Людмила.

17:36:50

ПУХЛЯК Л.В.

Доброго дня! Дякую за можливість виступити.

І я почну з цієї цифри, вона в мене дещо інша. В Україні зараз більше одного мільйона 300 тисяч пацієнтів з онкологічними захворюваннями. Я – одна з них, 10 років тому мені діагностували рак. Ці 10 років кожного дня я занурена в проблеми онкохворих. За ці 10 років багато чого змінилося, але майже незмінною залишається велика смертність від раку через те, що люди пізно звертаються до лікарів. Є два важливих фактори чому так – люди думають, що рак невиліковний, а ще в Україні більше рака бояться того, скільки буде коштувати лікування раку. Можна нескінченно говорити про важливість скринінгу, але у кожного поруч є приклад смерті від раку або зборів на лікування, що зводить нанівець всі розумні доводи.

 І тоді ми в своїй пацієнтській спільноті вирішили підрахувати скільки дійсно витрачається коштів на лікування. І ми зробили велике опитування серед великої аудиторії різних спільнот онкопацієнтів, де поставили людям складні запитання, які зазвичай не виносяться назовні. Так, 45 відсотків опитуваних має третю і четверту стадію захворювання, але, подивіться, 37 відсотків зверталися до лікарів та їм ставили помилково інший діагнози, їх не спрямовували на дообстеження і не направляли в онкологію. У 36 відсотків не було симптомів.

Наступний слайд. Вісімдесят вісім відсотків всіх опитаних проходили лікування в державних лікарнях.

Наступний слайд. Тільки 3 відсотки відповіли, що пройшли діагностику безкоштовно. 97 відсотків платили  за ті чи інші діагностичні процедури.

Наступний слайд. На запитання "Чому ви платили?" 63 відсотки відповіли: "Мені просто сказали заплатити і назвали суму". 43 відсотки опитуваних направляли в приватні лабораторії та діагностичні центри, інші сплачували благодійні внески тощо.

Наступний слайд. В лікуванні було те ж саме. Хірургія – аж 1 відсоток відповів, що це було безкоштовно. 85 відсотків купляли ліки й витратні матеріали, 84 відсотки  платили хірургам та іншому медичному персоналу.

Наступний слайд. Така ж картина в хіміотерапії та радіології – також платять лікарям і медсестрам.  Трохи краще з препаратами. Там 53 відсотки деякі отримували безоплатно, але 92 відсотки  все одно купували ліки для хіміотерапії. В радіології там є ще таке – плата   за направлення на більш сучасне обладнання. І ще 10 відсотків заплатили за те, щоб просунутися в черзі.

Наступний слайд. Загалом це стільки втрачає людина на лікування раку: 30 відсотків – від 50 до 100 тисяч; ще третина – від 50 до… Так, вибачте. 30 відсотків – від 50 до 100  і майже 40 відсотків  витрачають більше 100 тисяч   гривень на лікування раку.

Наступний слайд. Середня вартість лікування виходить  близько  120 тисяч гривень, і це без таргет- і  імунної терапії. А тому, кому потрібно інноваційна терапія відповідають, що тільки 5 відсотків  з них таку терапію отримують безкоштовно, 12 відмовляються через брак коштів. І ми повинні розуміти, що є частина пацієнтів, які просто не знають про таке лікування.

Наступний слайд нам. Це вартість терапії одним з таргет-препаратів. І я дуже прошу, подивіться на ПДВ. У нас пацієнти збирають гроші на лікування. Вони купляють ліки, які їм повинна купувати держава. Вони збирають на них гроші і вони ще платять за це податки.

Наступний слайд. Тільки 3 відсотки може дозволити собі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ларисо, скільки вам ще треба часу? Так, будь ласка, дайте завершити.

ПУХЛЯК Л.В.  21 відсоток розпродає все, що можна продати, беруть у борг і кредити, майже третина починає публічні збори, половина – долучає всіх, хто поруч. І це тільки деякі цифри, які явно демонструють, що зараз весь фінансовий тягар перекладений на пацієнтів та їхні родини. Ми, представники пацієнтської спільноти, найкращі амбасадори того, що рак лікується. Ми взяли на себе інформування і підтримку, але вкрай необхідні докорінні зміни в фінансуванні онкології з боку держави за реальними потребами пацієнтів.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую дуже, пані Ларисо. Дякуємо за ваш виступ.

І я до слова запрошую Президента Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів пана Віктора Сердюка. Прошу, пане Вікторе.

17:43:04

СЕРДЮК  В.Г.

Шановна пані головуюча, шановні учасники, це дійсно епохальне засідання, тому що не пам'ятаю, може, більше, як тут говорив Президент Академії меднаук, там, 5 років чи навіть більше взагалі тема онкології не піднімалася, взагалі. І це ясно, що це катастрофа. Але, дякуючи, власне, отакій, я так розумію, наполегливості комітету, особливо практичного, дійсно, великого, можна сказати, з великої букви  лікаря-онколога Валерія Зуба, який зараз народний депутат, і теж сільські онкологи, як пан Парамонов з Черкас. І, власне, це вдається. І мало того, я зараз от прослухав доповіді, і особливо мені теж сподобалась доповідь пані міністра, яка практично не дивлячись в текст, говорила, говорила, я так думаю, те, що думає. Тобто вона... І це теж дуже рідко буває.

Тому я подивися, послухав і зрозумів одне, що практично моя доповідь, те, що я хотів сказати, уже було сказано. І я просто хочу отак тезово і ще раз зробити певні акценти на тому, що вже ми чули і ще почуємо.

 Перше і найголовніше – це те, що в цій програмі, яку я так прочитав, в проекті, скажемо так, є рішення цього поважного... поважних слухань  - це те, що, дійсно, чого там, я би сказав, недостатньо. Наприклад, це, власне, врахування реального досвіду як сільської онкології в Черкасах, в Чернігові, де дійсно є результати, які ніколи не можна досягнути на тому рівні фінансування в любій країні, в Молдові, я вже не кажу там, в Білорусії, трошки західніше, але вдається врахувати цей досвід однозначно, і це треба записати.

Наступний момент. Як голова... як, скажемо так, теж пацієнта, який пережив  діагноз – рак, і голова спостережної ради Київської міського онкоцентру  вважаю, що потрібно врахувати теж досвід Київського міського онкоцентру, де перший рік лише один із трьох пацієнтів, скажемо так, в місті Києві виживає, то есть в місті Києві один з п'яти помирає, а в цілому по крайні приблизно один із трьох. Це перший рік.

Наступний. 64 киянина проживають більше 5 років. В цілому по Україні менше 50-ти. І це вдається зробити, власне, добре. Таке велике місто, дякуючи фінансуванню, збільшилось фінансування і рішуче збільшилось від міського бюджету, де всі так можуть зробити це, ну, скажемо, недоступне, так розумію, в сільській онкології.

Але, тим не менш, те, що відбувається у місті Києві – це вдається лікувати більш ніж в 2 рази більше пацієнтів, ніж це було заплановано при проектуванні самого цього закладу. Зараз більше 100 тисяч відвідує поліклініку, тобто звертаються. 32 тисячі щороку проходять лікування. Це колосальна цифра. Це найбільший по факту об'єм медичної допомоги, яка надається в Україні, серед закладів. І з таким важливим результатом. Це знову ж таки певний досвід як Чернігова, Черкас, Києва обов'язково потрібно врахувати.

Тепер далі. Додати, вважаю, потрібно до Державної програми з онкозахворювання, власне, акцент важливий, це забезпечення якісної, ефективної, доступної допомоги. І далі, тут залишилось 30 секунд… Але знову ж таки погоджуюсь з паном Зубом і з пані міністром, які сказали, що все-таки потрібно 5 відсотків ВВП і виконувати закон України. Однозначно 5 відсотків ВВП має йти на медицину, тобто в 2 рази більше.

І дійсно 100 тисяч. І тут доповідь була, що десь приблизно 100 тисяч гривень потрібно на один випадок. От, діагностували і до цілого лікування. І це пан Зуб теж підтвердить, і наші розрахунки про це говорять.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, завершити.

СЕРДЮК  В.Г. 30 секунд. І, власне, це є два основні питання, на які має відповісти програма: як мають діяти ці реорганізовані комунальні заклади при фінансуванні? І друге. Цих гарантій… і чи є гарантія виконання цих гарантій, розумієте?

Не бачивши і не почувши, є гарантія виконання гарантій. Це теж потрібно законодавчо забезпечити, тому що менше ніж в країнах Східної Європи ми не можемо отримувати.

І про теж досвід… мультидисциплінарна команда. І основне,  міжвідомча координаційна рада має бути. Онкологія – це не медична проблема, це проблема державна, це проблема Кабінету Міністрів, це проблема для Президента України і для влади. Тому відповідати і контролювати має певна структура, яка буде дивитися, а що ми наробимо, що будемо виконувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Вікторе. Дякуємо. Дякуємо за ваш виступ.

І я до слова з приємністю запрошую популярну журналістку, телеведучу пані Яніну Соколову. Прошу, пані Яніно.

Добрий день, просимо до слова.

17:49:37

СОКОЛОВА Я.М.

Доброго дня, пані та панове. Рада всіх бачити, спільноту, тих людей, яким не все одно, що відбувається в українській медицині і надто в онкології. Я тут, незважаючи на представлення, не як журналіст, а як пацієнт. В 2018 році мені діагностували онкологію і з тих пір я дуже прискіпливо слідкую за цією темою і з проблемою онкохворих взагалі в країні.

Я хочу вам сказати абсолютно відверто, адже мені немає кого боятися, я є пацієнтом, а не лікарем. Чому кажу, що мене немає кого боятися, адже лікарі в нашій системі, яка існує в країні, на жаль, залежні, і вони не часто можуть сказати те, що вони думають, і не можуть змінити багато що. Я тут як пацієнт, який хоче акцентувати на тому, що в нашій країні існує кілька проблем, які зможуть вирішити депутати, міністр, голова Комітету з питань охорони здоров'я пан Радуцький, пані Скалецька, які, на жаль, не присутні тут в залі, дуже шкода, що вони пішли.

Але втім я хочу сказати, що проблема паліативної медицини, проблема доступу до медичного канабісу, проблема психологічної допомоги, проблема донорства – це чотири основні напрямки, над якими ми зараз працюємо в проекті "Я, Ніна", який ми створили рік тому для того, щоб змінити життя онкохворих. І п'ята проблема, з якою ми стикаємося кожного дня, ми – пацієнти, це проблема корупції. Я хочу, щоб всі, хто нас зараз бачить  і чує, власне, з телебачення, в Інтернеті і хто присутній тут в залі, розуміли одне, що тільки пацієнти своїм немовчанням щодо корупції на місцях можуть зрушити це питання, адже проблема медицини в цілому онкосфери –  це мільйони корупції.

Мільйон 300. Саме така цифра була сьогодні озвучена, вона була тут на плазмі, і ми говорили з вами, що мільйон 300 тисяч пацієнтів – це люди, які хворі на рак. Якщо довіряти статистиці пана Дубілета, який підрахував, що нас з вами 38 мільйонів, це означає що приблизно кожен 38-й має цю проблему.

У нашому парламенті 450 народних депутатів. Я впевнена, що хтось з них, не дай Боже, з родичів або з близьких, впевнена, що з сусідів, друзів, або з знайомих мають цю проблему. На даний момент народні депутати не вирішили ні один із тих пунктів, про які я говорила сьогодні. Ба більше, тут не присутня пані Зоряна Скалецька і не присутній пан Радуцький, з якими ми спільно обговорювали інформацію щодо можливих корупційних дій в стінах Інституту раку. На жаль, ця проблема не була вирішена, незважаючи на те, що я розмовляла напряму і з пані Зоряною, і з паном Радуцьким, і пані Колеснік нині не відсторонена від посади, ба більше, вона продовжує виконувати свої обов'язки, а головний лікар, який був нечесно відсторонений, ну, не працює, власне, на цій посаді. Такими є реалії, реалії того, що в цій країні на даний момент немає справедливості в онкосфері.

Щодо медичного канабісу, я хочу, щоб ви розуміли, що  доступ до медичного канабісу в науці та медицині – це одна із тем, про яку я зараз  буду говорити як допоміжну. Допоміжну технологію в знеболенні. Це стосується не тільки онкохворих, це стосується і пацієнтів з аутизмом. Якщо ви зайдете там в госпіталь військових і ситуація із нашими хлопцями, дівчатами, які повертаються із війни, відділення травматології. Це вкрай важливо.

Проблема донорства. На даний момент за допомогою проекту "Я, Ніна" ми врятували 3 тисячі життів за допомогою збору крові. Ми стикнулися із проблемою, я впевнена, що багато хто із вас знає про цю проблему, ця проблема стосується того, що люди мають можливість давати  кров, тільки маючи прописку в тих містах, в яких вони здають кров. Тобто ми звужуємо коло і мінімізуємо шанс створити культуру донорства. У нас є величезна проблема, пов'язана із кров'ю.

Психологічна допомога –  це ще один пункт. На це немає бюджету в державі.

Ну, і останнє – це паліативна допомога. Для тих, хто нас зараз дивиться і не розуміє, що це таке, я не до лікарів, а до пацієнтів і простих громадян: якщо люди на четвертій стадії раку доживають свої останні дні, місяці, години, ніхто не знає, коли вони помруть, не в стінах своїх рідних, не з близькими, а в стінах лікарень. Якщо ми говоримо про Київ, Харків, Одесу, то це більш-менш умови. Якщо ми говоримо про регіони, то це плачевні умови, в яких останні дні свого життя проживають люди, яких, мені б хотілося, щоб ми зробили із такою бідою хоч трохи щасливими.

"Влада – це можливість робити добро" –  казав Любомир Гузар. Влада – це відповідальність. І я хочу, щоб народні депутати, які присутні в цій залі щодня (я закінчую, з вашого дозволу, 30 секунд) пам'ятали, що ми тут, вони тут. А ми, журналісти, як спостерігачі-контролери для того, щоб не сидіти, терти свого прутня, не переписуватися з повіями або не деребанити квитки на "95 квартал", а для того, щоб здійснювати зміни. Онкопацієнти вкрай цього потребують.

Давайте робити це разом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пані Яніна.

Я запрошую президентку громадської організації "Асоціація медичних сестер України" пані Тетяну Чернишенко. До слова, будь ласка, пані Тетяна.

Ми підходимо вже до завершення. Це остання виступаюча. Далі будемо підводити підсумки.

Будь ласка, пані Тетяна.

17:55:03

ЧЕРНИШЕНКО Т.І.

Дякую. Шановні присутні, сьогодні тема надзвичайно є важкою. І важкою абсолютно для всіх нас і перш за все, мабуть, і для тих людей, які щодня і щогодинно зустрічаються з проблемами  онкології і з онкохворими. Я, звичайно, підготувала свою доповідь. Але я постараюся, зважаючи на те, що ви вже стомилися, я постараюся дуже коротко сьогодні говорити про цю проблему.

Медсестринство в Україні… Будь ласка, слайд. Слайди, але ви їх показуйте, а я буду в скороченій формі говорити. Медсестринство в Україні є сьогодні найбільша ланка фахівців охорони здоров'я, яка об'єднує більше 313 тисяч таких спеціалістів. Із них 229, майже 230 тисяч – це є медичні сестри України і це становить 73,3 відсотки.

Далі слайд. Я хочу сказати, що і за роки незалежності, і взагалі за роки розвитку України як незалежної держави, на превеликий жаль, значно зменшується число фахівців охорони здоров'я, тобто число медичних сестер. Зменшується також і населення України. Але разом з тим зменшується і стан забезпечення населення медичними сестрами.

Далі слайди. Ви просто далі їх пускайте. Але я хочу в скороченому форматі сказати про те, що сьогодні в Україні є надзвичайно тривожна ситуація із забезпеченням медичними сестрами. Це, перш за все, Одеська область, це Миколаївська область і це, можете собі уявити, місто Київ. Значно не хватає великої кількості медичних сестер у наших закладах охорони здоров'я.

Звичайно, що основні проблеми – це плинність кадрів, перехід медичних сестер в інші галузі, виїзд за кордон. І от сьогодні, уявіть, в Україні більше 30 тисяч медичних сестер сьогодні дефіцит в закладах охорони здоров'я. Звичайно, що це не може не вплинути на якісь надання медичної, зокрема медсестринської допомоги. Причинами є: низька заробітна плата, неможливість професійного росту, великі навантаження на медичних сестер. Ну, наприклад, якщо одна медична сестра сьогодні надає медсестринську допомогу 25-50 хворим, то одна медична сестра в Ізраїлі, в неї лише є тільки 5 пацієнтів, якими вона за свою зміну опікується. І це можна продовжити, багато країн назвати, такі  як і Сполучені Штати Америки, такі як Канада, зокрема. І тому із цим усім щось  треба безумовно робити.

Якщо говорити про підготовку медичних сестер взагалі і, зокрема, з онкології, то хочу сказати, що є у нас і тематичні навчальні плани, і програми, які були ще раніше розроблені, і ними користуються всі медичні коледжі  і інститути медсестринства, є у нас післядипломна освіта, курси спеціалізації, удосконалення. Але, як ми бачимо, що сьогодні таке економічне становище  в країні, що дуже ефективною формою безперервної медсестринської  освіти і підвищення кваліфікації є, зокрема, проведення школи медсестринства.

З 7 червня минулого року, на базі нашого шановного Національного інституту раку була проведена школи медсестринства з проблем онкології для тих медичних сестер, які  працюють у онкологічних наших диспансерах. Це надзвичайно  хороша форма, і я думаю, що  ми її будемо продовжувати.

Я хочу тільки сказати ще  одне, що, розумієте, вся паліативна допомога, і я думаю, що цей зал, абсолютно всі ви погодитеся, що вона тримається на плечах наших медичних сестер. В тому числі і дитяча онкологія. І зважаючи на ті проблеми і на необхідність підвищення рівня кваліфікації медичних сестер із проблем онкології, ми плануємо і просимо…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте звершити, будь ласка.

ЧЕРНИШЕНКО Т.І. …Національний інститут раку, щоб в найближчий час провести школу медсестринства з дитячої онкології для тих медичних сестер, які працюють в онкологічних наших диспансерах.

Я ще прошу одну секунду. Справа в тому, що перед вами стоїть людина, сім'я якої, родина якої зустрілася із онкологією. І я хочу, я не можу собі не сказати слова вдячності тим людям, онкологам, нашим шановним професорам, які працюють і в Донецькому медичному університеті.

Пам'ятаєте, я до вас приїздила на консультації. Це був Національний інститут раку, це була "Інновація", це був ЛІСОД,  це був онкологічний диспансер.

І хочу побажати вам жити без онкології. Ніколи не зустрічатися з онкологією вашим сім'ям, вашим дітям, вашим родинам. І це сьогодні є саме головне. Бережіть себе.

Я вам всім дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пані Тетяно. Ми вам можемо побажати тільки навзаєм.

І я запрошую до заключного слова народного депутата України, голову підкомітету з питань профілактики та боротьби з онкологічними захворюваннями, профільного комітету Верховної Ради пана Валерія Зуба.

Будь ласка,  пане Валерію.

18:01:46

ЗУБ В.О.

Шановні учасники парламентських слухань, хочу перш за все подякувати всім за таку плідну роботу. Ми, дійсно, спробували зібрати самих різних фахівців, зібрати всіх, хто зацікавлених в тому, щоб онкологія  в Україні стала краще.

Головною нашою задачею все-таки буде це прийняття національної стратегії, національної програми як довгострокової, так і короткострокової програми.

Хочу сказати, що в підготовці цих парламентських слухань, а ми готувались майже два місяці, прийняли участь багато і науковців, і головних лікарів. І вся ця наша робоча група, яка працювали, ми, дійсно, багато зробили для того, щоб ці рекомендації, які ви отримали, були найбільш адекватні відповідно нашій ситуації.

Це проект рекомендацій. Ви їх отримали для того, щоб над ними попрацювати. Ми просимо вас, я звертаюсь до вас всіх, кожен з вас, повертаючись додому, на роботу, ще раз перегляньте їх і внесіть пропозиції. Згідно Регламенту Верховної Ради ми протягом двох тижнів маємо можливість вносити зміни, добавляти і зробити ці рекомендації, як сказав Віктор Григорович, якраз такими, які були б найбільш підходящими перш за все для  наших пацієнтів. Це наша мета, це наше бажання все-таки зробити,   покращити нашу онкологію, нашу вітчизняну онкологію.

Тому закликаю, щоб це був перший крок до створення національної стратегії. І ми комітетом все зробимо для того, щоб це відбулося найближчим часом.

Хочу подякувати головуючій Олені Костянтинівні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна поаплодувати теж, як  і… (Оплески)

ЗУБ В.О. Хочу подякувати комітету нашому медичному. Хочу подякувати  нашим, моїм колегам народним депутатам, які практично, в повному  складі наш  комітет прийшов на ці  парламентські слухання. Хочу побажати вам всім здоров'я. І на цьому наші  парламентські слухання вважаю, чи  як там правильно сказати, завершеними.  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Валерію. Це вже моя функція  сказати, що дійсно…

ЗУБ В.О. Здоров'я. 

18:04:08

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане  Валерію.

Шановні колеги, я думаю, що ми, дійсно, почули багато конструктивних  пропозицій.

Сьогоднішня дискусія була надважливою. Дійсно,  ми довго чекали на неї, так вийшло. Тому я думаю, що всі  ваші пропозиції повинні, дійсно, увійти якраз  до рекомендацій  парламентських слухань, як говорив профільний  комітет. І я дуже сподіваюся, що, дійсно, стратегія розвитку і стратегія боротьби з онкозахворюванням, яка є надважливою, буде  найближчим часом прийнята,  в тому числі  буде заслухана у  Верховній Раді України.

Дякую всім. Бажаємо всім здоров'я, добробуту і всього самого найкращого. До побачення.