ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ
Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку
Сесійний зал Верховної Ради України
21 березня 2018 року, 15 година
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України ГЕРАЩЕНКО І.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні колеги, шановні гості Верховної Ради України. Я прошу заходити до сесійної зали всіх тих, хто візьме участь у слуханнях, які буквально за хвилину розпочнуться у сесійній залі парламенту.
Я прошу заходити до сесійної зали.
Ще раз вітаю, шановний учасників слухань, і хочу поінформувати. Шановні колеги, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 8 лютого цього року, номер 1484, сьогодні ми проводимо парламентські слухання на тему: "Національна інноваційна система України: стан та законодавче забезпечення розвитку".
І я хочу подякувати ініціаторам слухань, якими став Комітет Верховної Ради України з питань науки та освіти. Для участі у парламентських слуханнях запрошені: народні депутати України, керівники уряду України, я рада дуже вітати і профільного Першого віце-прем'єр-міністра – міністра економіки Степана Кубіва, його колег, представники Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони, представників місцевих органів державної і виконавчої влади та місцевого самоврядування, Національних академій наук, ми щасливі вітати науковців, сьогодні в сесійній залі, закладів різного рівня навчальних, а також представників бізнесу, громадських організацій і, звичайно, засоби масової інформації. Наше слухання веде… трансляція йде телеканалу "Рада" і за це ми також дякуємо нашим колегам журналістам з парламентського телеканалу "Рада" та в мережі Інтернет.
Я хочу поінформувати вас, шановні колеги, про регламент нашої роботи. У нас доповідачі основні отримають по 10 хвилин. І основними доповідачами сьогодні у нас є віце-прем'єр-міністр... Перший віце-прем'єр-міністр – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Іванович Кубів, він виступить з основною доповіддю. Від Міністерства освіти і науки також доповідачі отримають по 10 хвилин, і профільний комітет – 10 хвилин. І потім, згідно листа записів, по 3 хвилини будуть мати всі учасники сьогоднішніх слухань, ті, які попередньо зголосилися взяти участь в дискусії.
Також я хочу вас поінформувати, що я розпочинаю наші слухання, і потім моя колежанка шановна пані Оксана Сироїд продовжить головування на цих дебатах. Я зараз запрошую до слова шановного Першого віце-прем'єр-міністра України Івана Степановича Кубіва, який поінформує учасників слухань про те, як уряд насправді намагається розвивати інноваційну систему в Україні. Прошу вас, пане Степане.
15:05:52
КУБІВ С.І.
Шановна пані Перший заступниця Голови Верховної Ради України пані Ірина Геращенко, шановні народні депутати, дорога еліто українська, ми дійсно сьогодні в цій залі зібралися по дуже важливій тематиці, дуже важливому завданню і вирішенні цього завдання, яке вимагає час і це ми повинні були робити набагато швидше. Але, дякуючи і Верховній Раді, Голові Верховної Ради, дякуючи комітетам Верховної Ради, ми сьогодні проводимо дуже не тільки цікаву, а важливішу чи не одну з найважливіших зустрічей, яка базується на перспективності і першості, і спільних дій Президента, уряду, Верховної Ради України щодо втілення цієї стратегії.
Разом усі ми давно знаємо, що українські винахідники – одні з найкращих у світі, але українські винаходи чомусь реалізуються в інших країнах або взагалі залишаються на папері. Відсутність стратегії та виразних пріоритетів для розвитку інновацій зруйнували українську систему наукових досліджень, орієнтованих на подальшу реалізацію у виробництві і промисловості. А модернізація підприємств промисловості взагалі потребує специфічних розробок. У підсумку, перше, результати університетських академічних досліджень проводилися автономно, без узгодження з економічними потребами держави, замовленнями, а іноді надто загальними або суто теоретичними і не пристосованими до реального виробництва.
Хочу підкреслити, що і Міністерство економіки, Міністерство освіти з відповідними комітетами Верховної Ради, головами комітетів проводять спільну роботу щодо вирішення даної проблематики. Ми з Міністерством освіти завжди погоджували, погоджуємо і будемо погоджувати цей продукт, який сьогодні очікує в нас економіка.
Система, друге, дослідних центрів, яка все-таки зорієнтована на реальний сектор економіки, також відірвані від ринку, потребують переформатування, а робота врахувала стратегічні потреби держави, попиту та ринку.
І третє. Дослідні підрозділи великих промислових підприємств вирішують суто виробничі завдання конкретних підприємств і не орієнтовані на системні економічні завдання економіки в цілому України. Крім того, українське законодавство надзвичайно вороже до інновацій щодо практиці дій реалізації промисловості і отримання максимальної додаткової вартості. Уявіть, Український класифікатор видів економічної діяльності практично не має сучасних кодів, як і Класифікатор професій, до речі. Це наче поставили на сучасний комп'ютер на одну полиці з калькуляторами і назвати полицю "пристрої для обрахунку чисел". Кожен рахує по-своєму, кожен продає по-своєму. Ніби правду написали, але нічого хорошого з цього не вийде: покупець заплутається і в назвах полиць, а магазин не знатиме, скільки продав калькуляторів, а скільки – комп'ютерів.
Не буду продовжувати, логіка на сьогодні більш, ніж зрозуміла: це виклик, це організація, це технологія. Це ми з вами зустрілися, шановна еліто України, і ми сьогодні повинні вирішити ті питання, які перед нами стоять.
На тому тижні я доручив почати роботу із внесення меннінгу до Класифікатора видів економічної діяльності. Наразі проводиться відповідна робота правова, організаційна і технологічна. Тому я щиро дякую усім присутнім тут ініціаторам, організаторам, профільним комітетам і колегам, які тут зібралися. Це і хочу подякувати пану Скрипнику, пану Данченку, пану Співаковському, пану Іванчуку, пану Галасюку і іншим комітетам, які сьогодні є, голови комітетів і депутати, які є присутні.
Саме тут і зараз маємо закласти основу для змін, яких давно очікує суспільство, міжнародна спільнота, а головне – українські винахідники. За дорученням Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана із залученням професійної спільноти та колег народних депутатів ми опрацювали попередній алгоритм для змін. Я би попросив, будь ласка, включити презентацію.
На слайді номер 1 за даними Державної служби статистики у 2014-16 роках частка підприємств, які займалися інноваційною діяльністю, становила лише 18,4, 5,7 – це продуктові та 10,3 – це процесові. Лише 11 відсотків інноваційних технологій використовується в реальному секторі. Найвища частка технологічно ініційованих зафіксована серед великих підприємств – 31 відсоток, і лише тому, що там є потрібна кількість персоналу для втілення розробок формування додаткової вартості. 90 відсотків інновацій на підприємствах здійснюється за власний кошт бізнесу, 3,1 відсотка – іноземних інвесторів, 2,9 – це кошти з інших джерел. Найгірше, що за нашими оцінками, навіть ці показники є завищені, бо підприємства включають свої інновації також устаткування, які часто є неукраїнського виробництва.
Слайд другий. Нам потрібно нове законодавство про інновації, щоб створити фундамент для підтримки інновацій, закріпити сучасні принципи і поняття згідно кращих міжнародних практик: європейське законодавство, рекомендації Організації економічного співробітництва та розвитку; сформувати єдину візію формування та реалізації державної політики у сфері інновацій, інноваційної діяльності. Треба змінити заплутане регулювання і запровадити бізнес-орієнтовану політику підтримки попиту на створення інновацій для великих підприємств та малого бізнесу стартапів. Ми заклали основу цих змін у середньостроковому плануванні дій уряду, тепер треба чітко ефективно розподілити повноваження.
Міністерство освіти і науки і надалі буде осередком інноваційності для розвитку людського капіталу. Міністерство економіки отримає важелі підтримки для інновацій як рушія зростання економіки. Це найголовніше рішення, яке потрібно прийняти невідкладно. Відповідно проект постанови ми підготували. Найближчим часом підпишемо. Далі будемо вносити зміни до Закону про інновації, стаття 9 Закону про інноваційну діяльність. Це уже вимога часу наділити Мінекономрозвитку відповідними повноваженнями щодо формування державної політики в сфері інновацій і розвитку реального сектору економіки.
На слайді 3. У багатьох країнах світу унікальні рішення пропонують саме стартапи, тому їх потрібно підтримати в Україні. Стартапи часто є активним осередком інноваційності, а інтелектуальна власність стає ключовою складовою кожного такого стартапу. Треба законодавчо визнати поняття "стартап", створити систему фінансової і законодавчої підтримки, допомогу для оформлення патентів, податкові преференції, законодавчої підтримки. Звісно, тільки за умови інкорпорації в Україні, щоб український інтелект розвивав українську економіку і приносив дохід як винахідникам так і державі. Треба підтримати екосистему для розвитку інновацій. Вдосконалити законодавство щодо інших елементів інноваційної інфраструктури, згідно міжнародних стандартів: інноваційні парки, інкубатори, кластери, регіональні інноваційні екосистеми, смарт-спеціалізації, згідно стандартів Європейського Союзу. В подальшому буде потрібна значна кількість підзаконних нормативних актів, яка має бути співзвучна з європейським законодавством адже Україна в подальшому інтегрується в інноваційний простір ЄС, тому варто зараз врахувати ці зміни щодо ……… повторно. Ми в тому числі говоримо і про цифрову економіку.
Слайд 4. Треба підтримати розвиток інновацій в регіонах. Ми пропонуємо сформувати так званий типовій набір інструментів та методології для органів місцевого самоврядування і громад для запуску об'єктів інноваційної інфраструктури, щоб у різних регіонах України була єдина візія, створення інноваційних парків, інкубаторів, відповідно до смарт-спеціалізації регіону з пакетом спеціальних податкових пільг за рахунок місцевих податків, спрощення доступу серед комунікацій. Так регіони зможуть обрати і наявних інструментів та ефективно стимулювати інновації в регіоні.
На слайді 6. На сьогодні є низка фундаментальних законів, які потрібно розпочати і приймати. Це про підтримку та розвиток інноваційної діяльності, трансфер технології, про венчурний капітал, про стимулювання розвитку криптоекономіки. І ми разом з паном Данченком, також і з паном Шимківим ми провели відповідну роботу і говорили на останньому засіданні з Прем'єром, де був присутній пан Скрипник, Співаковський, про те, що ми рухаємось в тому полі.
Але хочу сказати, що не можна допустити, щоб все це відбувалось окремо одне від одного. Не буде розвивати фокус та зменшувати ефект продукції.
На слайді 7. "Інноваційна екосистема" – це синергія науки, бізнесу і влади. Вона пронизана інноваційною культурою. І це ми зможемо зробити, розвиваючи інноваційну інфраструктуру. Тому наш спільний фокус. Перше. Посилення інноваційної економіки.
Друге. Збільшення частки середнього високотехнологічної індустрії у виробництві та експорті за рахунок інновацій. 30 секунд, попрошу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 1 хвилину завершити.
КУБІВ С.І. Третє. Ефективне управління витратами та заощадження ….
Четверте. Випуск товарів і послуг з високою додатковою вартістю.
П'яте. Посилення конкурентоспроможності українських товарів і послуг на внутрішньому та зовнішньому ринках. Зрештою йдеться про національну безпеку України. Зрештою йдеться про безпеку нашої держави. Зрештою йдеться про функціонування капіталу, інтелектуального рівня наших науковців, які сьогодні можуть і взагалі зроблять ту роботу, яку ми сьогодні будемо обговорювати.
Тому нам, уряду, Президенту і Верховній Раді потрібно спільно на сьогодні зібрати всі ці головні теми, всі ці головні проблеми. Почати формувати єдиний вектор і єдину силу, політику в сфері інновацій для економіки. Закликаю всіх до діалогу та співпраці. Адже успіх сьогодні залежить від нас.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, шановний Перший віце-прем'єр-міністр, за вашу доповідь.
І зараз слово для доповіді надається міністру освіти та науки України Лілії Михайлівні Гриневич. Пані Лілія, 10 хвилин вам за Регламентом комітет виділив для виступу перед профільною аудиторією. Запрошуємо вас до слова.
15:17:23
ГРИНЕВИЧ Л.М.
Доброго дня, шановні народні депутати, шановні учасники парламентських слухань! Перш за все як міністр освіти і науки я хочу щиро подякувати усім присутнім народним депутатам і усім присутнім учасникам, тим, хто справді реально вболіває, має інтерес і розуміє значення розвитку інноваційної сфери в Україні. Зрозуміло, інноваційність – це те, що в першу чергу теж відрізняє країни першого світу від країн третього світу. І інновації в нашому контексті – це теж засіб забезпечення безпеки і суверенітету країни, ну, зрозуміло, її конкурентоспроможності в сучасному світі.
Кожен громадянин України зацікавлений в тому, щоб у нас зростала економіка і зростало ВВП, тому що на цьому позначається його щоденне життя. Так от саме активізація інноваційної діяльності визначена всіма експертами, різноманітними рейтингами як якраз найбільший потенціал, який є в Україні для реального зростання ВВП і нашого виходу зі стану сировинної країни до країни, яка здатна транспортувати продукти і технології.
Я хотіла б показати, що за даними Global Competitiveness Report саме є пряма кореляція, що країни, в яких, наприклад, університети найбільше співпрацюють з бізнесом для розвитку інновацій, мають вищий індекс конкурентоспроможності, а, зрозуміло, і ВВП також має кореляцію від індексу конкурентоспроможності. І ми можемо бачити, як у першій, другій десятці займають країни саме експортери високотехнологічного обладнання та новітніх технологій. Все це видно на слайді.
І останні роки місце України в рейтингу за глобальним індексом інновацій покращується. В 2017 році Україна посіла найвищу позицію за останні 7 років - 50 місце. Але ж це для того інтелектуального потенціалу, який ми маємо в Україні, без сумніву, невідповідне місце. У групі за рівнем доходів, от яка є в нас за рівнем доходів, в Україні ми маємо 2 місце.
Покращити позиції вдалось за рахунок поліпшення трьох показників: бізнес-досвід, інфраструктура, креативність. Тут треба віддати належне нашому Міністерству економіки, парламенту, новому законодавству і тих багатьох можливостей, які втілені, але ще дуже великий потенціал також є.
За Глобальним індексом конкурентоспроможності ми за рік піднялись на 4 позиції, але це лише 81 місце серед 137 досліджуваних країн. І от аналіз цього рейтингу демонструє, що найперспективніший напрям розвитку, це що спричинить піднесення економіки, є, власне, інновації, ще технологічна готовність країни і підвищення ефективності ринку праці.
Зрозуміло, що ми сьогодні урядом зафіксували пріоритетні галузі. Тому що неможна розмазувати дуже і так малі ресурси на якійсь широкий спектр. Ці галузі, от вони представлені як проривні, я не буду їх називати для того, щоб зекономити час, ви бачите перед собою слайди. Але до чого я хочу привернути зараз увагу, і про це почав говорити вельмишановний Степан Іванович Кубів, про неперервність процесів і управління, і в цілому всього ланцюгу творення інновацій.
Я приведу зараз приклади. Університети. Університети все більше стають центрами інноваційних розробок. Ми сьогодні маємо, і ви можете подивитись на сайті Міністерства освіти і науки, вже цілу добірку насправді, і я дещо тут продемонструю, проривних інноваційних рішень університетів, які вже поставлені фактично в життя і як промислові зразки.
Наприклад, от останні. Наприкінці минулого року за підсумками більше 40 інноваційних винаходів: у сфері безпеки і оборони 28 розробок, нових матеріалів нанотехнологій 26 розробок. Дуже багато вже таких інновацій, ті, які доходять до сфери впровадження в розроблену Національною академією наук України і там теж є такий доробок. Але тут кілька лише прикладів.
Університети розробляють інформаційні технології управління озброєнням. У нас взагалі дуже багато робіт зараз навколо посилення озброєння і, зрозуміло, обороноздатності країни. Виробництво безпілотних авіаційних комплексів, "Speactator" - це є продукт університетський, зневоднені гідрогелеві лікувальні пов'язки… Це я тільки так дуже швидко, тому що більше хочеться сказати як вирішувати далі проблеми. Запущено, наприклад, наносупутники на навколоземну орбіту, які запущені КПІ, наприклад. І ці наносупутники фактично вже є частиною міжнародної глобальної системи обміну даних, які є абсолютно ексклюзивними і необхідними. І, починаючи від таких питань озброєння і космічних питань, до питань, наприклад, агропромислового комплексу, виведення нової породи овець, "Придніпровська м'ясна", вона виведена саме для екологічно чистої продукції і саме в університеті.
Ми, якщо подивимось от на цей ланцюжок підтримки інновацій, то у нас є дуже така зрозуміла і чітка дірка. От є наукові дослідження, ми отримуємо результати наукових досліджень і далі бізнес готовий з відкритими обіймами отримати результат тільки не у вигляді теоретично обґрунтованого результату дослідження, а у вигляді технологічного рішення і прототипу. І от тут, якщо подивитися на державне фінансування, воно настільки мізерне саме в цьому секторі, в цій дірці частка держави трошки більша 1 відсотку на створення прототипів, все решту, це те, що вкладає бізнес. І, на превеликий жаль, якщо подивитися по статистиці, то сьогодні найбільшою інноваційною діяльністю, от, вкладанням в такі технологічні нові рішення, це займаються підприємства з тютюнових виробів, харчових продуктів та напоїв. Зрозуміло, це нам не той шлях. Тим більше ми маємо зовсім вже інші позитивні практики, я їх покажу трошки пізніше.
От знову ж повертаючись до КПІ. Просто під свіжим враженням. Вчора ми там побували з Прем'єр-міністром, і якраз дивилися їхні цифри і все що відбувається зараз, і їхні напрацювання на зараз.
Погляньте, це інвестиції у стартапи від бізнесу в КПІ зараз зрівнялися з загальним фінансуванням університету державою, і потім вони ще збільшилися, як бачите. І сьогодні співвідношення орієнтовно таке, на одну державну гривню на наукові дослідження в цьому університеті маємо 30 гривень капіталу вкладень інвесторів. Це серйозний показник. Але про що це в першу чергу свідчить. Що не може бути скорочене фінансування наукове. Тому що це є джерело рішень, з яких потім випливають нові технології, випливають прототипи і випливають можливості створення і впровадження інноваційного бізнесу.
Важливий, звичайно, поступ вперед і перед тим як описати, як ми бачимо цю взаємокоординацію з Міністерством економіки. І я хочу подякувати Степану Івановичу Кубіву за добру волю, от щоб в цих певних суперечностях ми знайшли все-таки найкращу, найефективнішу модель. Перепрошу, це я кашляю ще, тому я час від часу… Вибачте. Через паузи на кашель прошу продовжити мені трошки часу. П'ять.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми, навіть, без кашлю вам дамо можливість закінчити виступ.
5 хвилин, будь ласка, додайте пані Лілії. Але я все-таки прошу вкладатись в регламент.
ГРИНЕВИЧ Л.М.
Дякую щиро.
Отже, поступ полягає в тому, що, по-перше, в уряді створено раду з розвитку інновацій, яку очолює Прем'єр-міністр. Вперше виділено кошти для роботи Фонду розвитку інновацій, от, власне, цієї проміжної ланки. Поки що це всього-на-всього 50 мільйонів гривень. Далі він буде нарощуватись, якщо він покаже свою ефективність. Ми розуміємо, що насправді державна підтримка – це добре. Але найголовніше дати можливість і законодавчу базу творити інноваційні екосистеми.
От, для прикладу, інноваційна система КПІ. Подивіться, скільки там гравців. І це є, як і будь-яка екосистема, взаємовигідні стосунки, коли університет продукує наукові результати, бізнес отримує технологічні рішення. Що їм вдалось і де, звичайно, найскладніше – це знайти спонсорів на оцей ГЕП, на оцю дірку, на створення перших прототипів і технологічних рішень. І тут важливо, щоб держава втрутилася і допомогла.
Зрозуміло, що це тільки приклад, в нас працює вже багато таких позитивних прикладів навколо університетів і навколо наукових інститутів. І вони повинні бути моделями, які також будуть відпрацьовані з точки зору свободи законодавства. Вибачте, будь ласка, якщо сьогодні університету для того, щоб заснувати маленьке підприємство при собі, швидке, для якогось стартапу, потрібно витратити, при сприятливих обставинах, 6 місяців, щоб пройти всі, всі абсолютно процедури. То про який стартап в 6 місяців. Що таке 6 місяців для стартапу? Це розуміють, мабуть, ті, хто тут знаходяться. І без сумніву, що ці речі ми маємо врегульовувати разом з Верховною Радою України.
Два ЦОВВи де-факто відповідальні за формування політики у сфері інновацій – це Міністерство освіти і науки, і МЕРТ. На сьогодні ще нема чіткого розмежування сфер впливу та відповідальності, хоча проект вже існує і я дуже сподіваюся, що найближчим часом ми все-таки представимо постанову, яка чітко розподілить цю відповідальність і створить синергію. Нам ця синергія потрібна так само, як в екосистемі, тому що ми, як Кабмін, є теж частиною інноваційної глобальної екосистеми в цій країні для інновацій.
Зменшити зарегульованість, створити інфраструктуру навколо джерел інновацій. Є законодавчі ініціативи, шановні колеги, які вже розроблені Міністерством освіти і науки, і вони натикаються на багато бюрократичних бар'єрів, і є такі, які вже внесені у Верховну Раду. Я приведу тільки один приклад, показовим може бути гальмування змін до деяких законів України щодо врегулювання питання стимулювання діяльності у сфері трансферу технологій. А від цього документу залежить дуже багато речей, чи отримують, наприклад, установи і організації державної системи науково-технічної чи патентної інформації дані з іноземних джерел баз даних, чи здійснюватиметься закордонне патентування за кошти державного бюджету, наприклад, для державних університетів і державних установ? Тому що ми розуміємо, що перекладати з однієї кишені в іншу кишеню інколи взагалі немає сенсу. Тобто все це потрібно спростити і тому ми б просили, щоб такі законопроекти, вони виносилися в порядок денний і розглядалися. Нехай вони будуть доопрацьовані, дообговорені, ми допускаємо, що можуть бути ще вони досконалішими, але головне, щоб рухався цей процес.
Є пріоритетні завдання нашого міністерства, які ми для себе визначили, починаючи від стратегії, і це буде спільний документ Кабінет Міністрів і реформи економічних стосунків у сфері вищої освіти для того, щоб дати більше можливості університетам для створення таких екосистем і участі в них. І запровадження базового фінансування наукової діяльності університетів, не буду, і аж до міжнародного інноваційного співробітництва в рамках міжнародної європейської інноваційної науково-технічної програми EUREKA, цих завдань є багато.
Я єдине, що на завершення хотіла підкреслити, ще раз, це ключове слово для того, щоб відбувалися інновація нам потрібна синергія зусиль. Не тільки слів, вже достатньо слів скільки нам потрібно інновацій, а зусиль, бо такі позитивні практики в Україні вже є, нам… І це, крім того, створить для нас можливість, коли науковці отримають роялті за своє винаходи. І цивілізовано мусять не бігти кудись в іншу країну, щоб отримати заробітну плату, а можуть залишитися у себе на батьківщині, вести наукову діяльність і отримувати цивілізовану оплату за те, що вони зробили і впроваджено національним бізнесом.
Дякую за увагу, успіху нам всім. (Оплески)
Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.
15:33:21
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Лілія Михайлівна!
І ми продовжуємо нашу роботу, я запрошую до слова заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, голову підкомітету з питань інноваційної діяльності та інтелектуальної власності, народного депутата Олексія Скрипника. Прошу, регламент 10 хвилин.
15:33:38
СКРИПНИК О.О.
Доброго дня, шановні колеги, сьогодні ми проводимо слухання на тему інноваційного розвитку економіки України. Україна, яка за часів Радянського Союзу мала один з найбільших наукових потенціалів. Після розпаду СССР на сьогодні в глобальному індексу конкурентоспроможності зайняла 81 місце з 137 країн. В глобальному індексі новацій 50 місце з 127 країн. В індексі інноваційного розвитку Bloomberg 46 місце з 50-ти. В індексі європейського інноваційного табло ми вийшли до найгіршої групи за темпами розвитку інновацій "повільні інноватори".
Як кажуть футурологи для того, щоб зараз не було, треба говорити про минуле, треба було в минулому говорити про майбутнє. Тому я пропоную зосередитися не на критиці минулого, а на тому, що ми маємо зробити в інноваційній сфері сьогодні і завтра, а також подумати про декілька років наперед.
Важливість цих слухань підтверджує і той рівень, на якому проводиться. І ще раз вітаю Першого віце-прем'єра України Степана Івановича Кубіва та міністра освіти й науки України Лілію Михайлівну Гриневич за участь у цих слуханнях. Сподіваюсь, що це стане ще одним кроком для нашої подальшої спільної роботи в напрямку розвитку інновацій. Головний меседж мого виступу, до розвитку інновацій треба підходити системно. Тобто немає тих частин, на яких не можна дивитися. Ми повинні подивитися на всі елементи, випускаючи якісь із елементів ми тим самим не отримуємо інновації. По рекомендаціях Осло, інновація - це дуже просто. Це введення в експлуатацію будь-якого нового чи значно покращеного продукту або процесу. Тобто визначення в принципі відрізняється від того, що ми привикли сприймати під інноваціями. Ми під інноваціями привикли сприймати, що це є науковий вихід, до якого виробництво і введення в експлуатацію в принципі не дуже було обов'язковим, так. Є дуже багато, на жаль, прикладів українських наукових винаходів, які, на жаль, не стали інноваціями в Україні. Тому у нас було багато наукових розробок. Вони висіли в повітрі. Чому? Тому що не було кінцевого високотехнологічного бізнесу, якому вони були потрібні, і тому розробки не впроваджувались.
В аналітичних матеріалах, які вам роздані до слухань, є перелік основних законодавчих актів, які за роки незалежності приймалися в Україні, їх багато, а інновацій мало. Чому це сталось? Чому і які причини? Після отримання незалежності ми не починали економіку з нуля, те, що ми успадкували від Радянського Союзу: металургія, машинобудування, сільське господарство, здавалось, не потребувало в розвитку і приносило надприбутки не багатьом власникам виробництв. А в такому стані економіки не було потреби для інноваційного розвитку. Що помінялося? З'явилася потреба.
Якщо ми подивимося на позитивні напрямки розвитку інновацій. Прошу другий слайд. Як мінімум, у нас є три сфери на сьогодні, про які б я сьогодні хотів говорити, які дуже інноваційні.
Перше, це зрозуміло, це в усіх на слуху. Це IT. IT з'явилося на базі розпаду наукових великих компаній, з'явився аутсорсинг. Аутсорсинг дав поштовх до розвитку продуктів. І на сьогодні я приведу дуже цікаві цифри, які мало хто з вас знає. Минулого року по звітам венчурного фонду "AVentures Capital" українські компанії отримали інвестицій на 265 мільйонів доларів, з яких 490 тисяч – на... в посівній фазі. Середня сума інвестицій в раунді А становить біля 5 мільйонів доларів, а на посівній фазі – декілька сотень тисяч доларів. Тобто укладено 44 інвестиційні договори, а 96 процентів із загальної суми інвестицій надійшли від закордонних інвесторів. Тобто фактично ІТ відбувається виключно інноваційний розвиток, тому що ніхто не платить за старі технології.
Ще одна сфера, яка, якщо чесно, вона мене дуже сильно здивувала, це сільське господарство. У нас за рахунок того, що ми втратили, сподіваюсь, тимчасово Донбас, різке зниження металургійного виробітку і выросшего на перше місце сільське господарство. Закінчився екстенційний ріст, який ми мали завдяки нашій землі, для отримання конкурентної переваги активно використовують інновації – дрони, комп'ютерні програми, великі данні та штучний інтелект. Багато міжнародних компаній визнають центром R&D в сільському господарстві. Не знаю, вирите ви чи не вірите, але Україна стала Меккою для розробок в сфері точного землеробства. Є десятки, якщо не сотні компаній, це десятки, яких я знаю, компанії, які зараз займаються цією тематикою. І це є, ми не пасемо задніх, бо сільському господарству необхідний розвиток. Є запити, є фактично дуже важлива річ – є запит від бізнесу. Мотиватором і стимулом є не наука сама по собі, а спільні розробки науки і бізнесу, які відбуваються завдяки ініціативам як і бізнесу, так і науки. Завдяки цьому стався вибуховий ріст інновацій як на рівні стартапів, так і у великому бізнесі.
Така ж сама ситуація у військовій сфері. З початком війни велика кількість талановитих волонтерів почали створювати маленькі компанії, сотні інноваторів та винахідників зробили все можливе щоб розвивати військові інновації в Україні. Саме завдяки їм ми завдячуємо появі перших безпілотних апаратів, які робилися просто на коліні, нової техніки, бойових модулів, які почали з'являтися на озброєнні армії. Великі компанії так само інвестують у військові інновації, оскільки з'явився реальний попит на таку продукцію, і вони розуміють, що їхні інновації окупляться.
Завдяки цьому на українському ринку з'являється велика кількість інноваційних технологій, якість розробки яких визнається за кордоном.
Я дякую пану Букіну , новому директору "Укроборонпрому" за участь в наших слуханнях.
І просто наведу невеличкий приклад. Компанія "Українські спеціалізовані системи" і фактично… ну я сподіваюся, що це буде інформація заключила… фактично нікому невідома компанія, яка заключила величезний контракт з однією з східних країн на поставку спеціалізованої техніки. Це приклад того, як довести від ідеї, від просто ідеї допомоги армії до реалізації. Для того, щоб такий розвиток відбувався і в всіх інших сферах якомога швидше, необхідно передбачити всі елементи інноваційної екосистеми, щоб розуміти, який шлях проходить інновація від ідеї до комерціалізації, до впроваджень.
Прошу наступний слайд.
Що ми маємо подивитися? Які є основні речі? Ну фактично у нас всю екосистему можна поділити на такі групи: місця росту, освіта і наука, бізнес, фінансування, обмін технологіями та державна підтримка.
Місця росту. Це одна з тих тем, які… я вважаю, що це те, за що зараз взялося Міністерство економіки і розвитку, тому що фактично, якщо ми будемо… це фактично точки кристалізації. Це ті місця, де фактично, якщо ми їх створюємо, якщо ми будемо створювати при університетах бізнес-інкубатори, наукові технопарки, кластери, центри компетенції, відбувається розвиток інноваційних продуктів завдяки поєднанню інноваційної і бізнесової складових. "Київська політехніка" – це найкращий приклад такої успішної співпраці. Наша задача проста – зробити так, щоб досвід "Київської політехніки" був не тільки в "Київській політехніці", щоб інші вузи ставала реально дослідницькими, а ще якщо хочете можливо і слово "інноваційними".
Освіти і наука. Завдяки освіті майбутні інноватори повинні отримувати якісну базу знань для наукових досліджень в університетах, мають запрацювати дослідницькі університети з центрами підприємництва. Я підкреслюю, це дуже важлива річ, це те, що зараз робить Український католицький університет. Ми повинні почати при університетах відкривати… сказати, що дослідницький університет мусить мати і бізнес-школу, і центр підприємництва та центрами компетенції, де одночасно даватимуть знання по створенню бізнесу і допомагати втілювати інноваційну ідею в реальний продукт.
У чому проблема дуже багатьох наших українських винаходів? Не в тому, що вони погані, а в тому, що вони складні. І дуже часто для того, щоб цей винахід пройшов дорогу від винаходу до реалізації, необхідно, щоби – це набагато простіше – щоб вчений зрозумів основи бізнесу, знайшов партнерів, знайшов можливість зробити так, щоб його ідея впровадилася в реальне життя.
Вся прикладна частина, яку… наукову роботу, яку здійснюють академії наук, державні та приватні наукові установи мають орієнтуватися на вихід кінцевого продукту на ринок. Необхідно стимулювати перетворення наукових розробок в інноваційний продукт.
Бізнес. В Україні мають бути створені такі умови, щоб вибуховими темпами росли стартапи на утворення компаній, що з'являються та розвиваються на основі інноваційних технологій. Чим більше у нас буде стартапів, тим більше шансів через десять років мати хотя би кілька компаній з капіталізацією біля мільярда доларів. В той же час малі й середні підприємства будуть змушені використовувати інновації, щоб не поступитися своїм більшим сучасним конкурентам.
Система фінансування. В той час як великий бізнес може самостійно фінансувати свої дослідження, інтенсивний розвиток невеликих інноваційних компаній неможливий без зовнішніх інвестицій. Тому потрібно передбачити не лише державну підтримку інноваційних проектів, а максимально спростити, захистити отримання фінансування від бізнес-ангелів – фондів прямого фінансування, венчурних фондів. Особливо важливо полегшити інвестиції…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, хвилину, прошу, дайте хвилину завершити.
СКРИПНИК О.О. Передостаннє, екосистема, обмін технологією. Про це говорила Лілія Михайлівна, я не буду зосереджуватися.
І останнє, державна підтримка. Ми маємо зробити настільки правильну модель екосистеми, державного управління, яка би забезпечила розвиток інновацій. Це і Рада, те, що створена, з розвитку інновацій, найвищий координаційний орган формування політики у розвитку інновацій. Очікуємо на створення "Офісу з розвитку інновацій", який реалізовуватиме відповідну політику, та фонд підтримки інновацій, який здійснює державне фінансування.
Що ми маємо зробити? Важлива річ, дуже проста: наступні кроки - це законодавство. Ми маємо подивитися на те законодавство, яке у нас на сьогодні. Поміняти інноваційне законодавство. І окремий напрямок, який ми так само маємо зосередити, це окрема зустріч, це реформа, суттєва реформа модернізація наукової сфери.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте ще 30 секунд завершити.
СКРИПНИК О.О. Якщо подивимось на інноваційну сферу будь-якої країни то інновації базуються на розвитку економіки знань. Тому наша задача зробити наступні кроки, інституції та пілотні проекти для того, щоб запустити розвиток інновацій.
Дякую всім за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І ми переходимо до виступів в обговорені.
Я запрошую до слова завідувача відділу Державної установи "Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України", члена Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки та інновацій Ігоря Єгорова.
Підготуватись Володимиру Гнату.
15:45:36
ЄГОРОВ І.Ю. Дякую.
Шановні колеги, я в принципі спочатку повинен сказати, що я згодний з більшістю тих положень, що були уже висловлені шановними урядовцями, шановними депутатами. Але мені хотілося б звернути увагу на декілька важливих моментів.
Перше за все на те як все ж таки проводити моніторинг інноваційної діяльності в Україні. Тут наводилися приклади різних інструментів і в першу чергу тут інноваційний індекс згадувався. А Олексієм Максимовичем згадувалось інноваційне табло. Ви знаєте в країнах Європи інноваційне табло це все ж таки основний інструмент для порівняння з іншими країнами. І, якщо ми все ж таки сконцентруємося на даних цього табло… Перше, до речі, за допомогою, скажімо так, наших колег з Академії наук теж, ми підрахували ці показники для України в 16-му році. Закрили, скажімо так, позицію в плані дій уряду тим самим. Це основний інструмент, якщо будемо звертатися до нього… Він базується все ж таки на об'єктивних показниках, а не на відміну від інноваційного індексу, там інших, не на все ж таки баченні окремих людей, окремих експертів. І, до речі, в Україні ми завжди знаємо, хто ці експерти. Коли це перший раз робилося це було просто 400 студентів Міжнародного інституту менеджменту. Я поважаю цей інститут, але ви знаєте наскільки об'єктивно ці дані можуть бути для нашої країни. Це перший момент.
Другий момент. Звичайно, у нас є такий інструмент. Але ми домовились з колегами з Економічної комісії ООН для Європи, що буде розроблятися спеціальний інструментарій для оцінки інноваційної діяльності країн "Східного партнерства". Я думаю, що якщо нас підтримають парламентарі у уряд, я думаю, що ми цю роботу будемо проводити. І я думаю, що вона буде успішною. Це такий другий момент.
Третій. Мені хотілося б сказати, звернутися до того, що у нас є ще дуже цікаві документи, які оцінюють нашу інноваційну систему, які були зроблені навіть не в нашій країні, а нашими колегами в 11-му, 13-му, 17-му році, у нас є відповідні, скажемо так, дуже ґрунтовні роботи, підготовлені Єврокомісією, підготовлені знову-таки Економічною комісією ООН для Європи. І останній документ, це підготовлений Світовим банком. Він описує інноваційну систему у країні. Я думаю, що навіть спираючись на ці документи, ми можемо критично глянути на ті недоліки і на ті досягнення, які є у нас.
І хотілося сказати про законодавство ще. Ви знаєте, я, у нас є аналіз законодавчих актів, які сприяють інноваційній діяльності і в розвинених країнах ми готові підключитися і вибрати якраз набір тих актів, який буде адекватний реаліям України. І на майбутнє, я думаю, що це буде нормальна робота.
Ну, і останнє. Хотів би все ж таки застерегти. У нас дійсно є негативний опыт використання венчурних компаній. Тому я вважаю, венчурних фондів у нас було більше 800 …
ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, будь ласка.
ЄГОРОВ І.Ю. 15 секунд, так. Венчурних фондів, які жодний з них не фінансував інноваційних проектів. Тому я запрошую все ж таки подумати над тим, щоб ми вводили якісь норми, якісь заходи в експериментальному порядку. Я думаю, що це буде сприяти дійсно апробації цих заходів і ми зможемо тоді…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я запрошую до слова генерального директора Науковий парк "Київська політехніка" Володимира Гната. А тим часом ще раз наголошую, ви пам'ятаєте, що регламент є 3 хвилини. За 30 секунд до завершення вашого виступу ви чуєте сигнал. 30 секунд для того, щоб ви могли свої думки завершити. І дуже прошу вас вкладатися в регламент, тому що від цього залежить, виступлять ваші колеги, які є в другій половині списку, вдасться їм виступити чи ні.
І хочу наголосити, особливо для народних депутатів, які будуть виступати, що народні депутати, категорично їм не буде подовжуватися їхній час для виступу, тому що вони мають уже великий досвід для того, щоб контролювати час для своїх виступів. Дякую.
15:49:57
ГНАТ В.М. Дякую.
Доброго дня, шановні учасники парламентських слухань! Я дуже радий, що досвід Київського політехнічного інституту, який я представляю, витребуваний і цікавий з точки зору розвитку інноваційної екосистеми України, оскільки наш досвід говорить про те, що навіть в сучасних умовах стану розвитку економіки України, хронічного недофінансування наукових досліджень можливо ефективно співпрацювати з бізнесом, з інвесторами і розвивати сучасну українську науку.
Власне, про що йдеться мова. Про те, що ще з 2006 року Київський політехнічний інститут працює над створенням інноваційної екосистеми, і з самого початку ми відійшли від так званого лінійного підходу до інновацій, коли основною детермінантою є дослідження, а перейшли до формування… до комплексного підходу і формування інноваційної екосистеми України.
Зараз в нашу інноваційну екосистему Sikorsky Challenge перш за все входять 82 інженерні і наукові школи. Без цього неможливий розвиток інновацій, і саме, власне, інженерні школи і наукові школи є тим живильним середовищем, з якого йдуть всі наші інновації і наші успішні проекти.
Науковий парк "Київська політехніка" створений в 2006 році, і, власне, він спрямований на роботу з комерціалізацією наукових досліджень і виконує функцію проектного офісу, містка між наукою і інноваціями.
Стартап-школа Sikorsky Challenge. Без освіти, підприємницької освіти, як започатковувати стартапи, як працювати стартапам, як розмовляти з бізнесом неможливий подальший розвиток чи функціонування будь-яких інновацій в університеті чи поза ним.
Фестиваль. Фестиваль інноваційних проектів, Всеукраїнський фестиваль інноваційних проектів Sikorsky Challenge як площадка, на якому регулярно збираються інноватори, винахідники, студенти і інвестори, і бізнес. І, власне, динамікою його роботи за останні 6 років свідчить про те, що, з одного боку, кількість і якість проектів стартапів, які створюються в Україні, зростає, так само зростає інтерес бізнесу і венчурів до інноваційних розробок, які народжуються перш за все в університетських середовищах. Ну, і звичайно наше інноваційне середовище неможливе без бізнес-інкубатору, без нашого інноваційного холдингу та нашого Інноваційно-виробничого об'єднання "Київська політехніка", куди входить університет, науковий парк і 7 високотехнологічних підприємств Києва. Власне, на цих підприємствах, вони є першими нашими клієнтами і першими нашими партнерами по прототипуванню і розробки дрібних серій інноваційної продукції.
Власне, спираючись на наш понад десятилітній досвід функціонування інноваційного середовища, ми вважаємо необхідними здійснити такі кроки з побудови національної інноваційної системи в Україні. Перш за все це розробка дієвої державної політики, спрямованої на розвиток та підтримку інновацій в Україні. Інновації та інноваційна діяльність мають стати одними із головних програмних засад найбільших політичних партій України, стати пріоритетами в реальних діях як керівників держави, так і всіх рівнів державного управління, та важливою складовою національної ідеї.
Ми виступаємо за законодавче врегулювання визначення та процедур функціонування стартапів, spin-off компаній та…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, будь ласка.
ГНАТ В.М. … інноваційної діяльності, в чому ми підтримуємо ініціативу уряду. Це підвищення рівня автономії вищих навчальних закладів у започаткуванні інноваційних та стартап-компаній, залучення до їх діяльності персоналу навчальних закладів та використання в їх діяльності приміщень майна та обладнання навчальних закладів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ще 15 секунд. Я вас прошу завершувати, щоб ми мали час.
ГНАТ В.М. І остання теза. Те, що ми повинні стимулювати попит на інноваційну продукцію в нашій країні і стимулювати українські компанії, і розвивати їхню спроможність до впровадження інновацій у свою діяльність. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я запрошую до слова народного депутата України і члена Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Сергія Таруту. Підготуватися Олексію Колежуку.
15:54:01
ТАРУТА С.О.
Доброго дня. Я сьогодні представляю команду Доктрини збалансованого розвитку "Україна 2030", це команда провідних університетів України, до яких долучилася Академія наук і потім разом з підприємництвом, з бізнесом, з Українським союзом підприємців, УСПП, ФРУ і ТПП ми розробили цю доктрину як нам війти в 30-у найрозвинутіших країн світу.
Більше того, ця презентація була цієї доктрини в Бундестазі і в парламенті Франції, в парламенті Англії і в тому числі цієї доктрини дуже велику увагу приділяється звісно інноваційному розвитку України, тут є цілий розділ, я не буду багато казати про це, тому що обмежений час, мені давали 5 хвилин, а зараз залишається тільки 3 хвилини. І тому я тільки головне.
Сьогодні ми знаходимося на 50-у місці по інноваційному розвитку. Наше завдання ввійти в 30-у по патентній спроможності, сьогодні на 27 місці, ми ставимо завдання бути на 10 місці.
І ми, наш підхід, базуємося на розробці технології за методологією форсайт та врахуванню виклику глобальних мегатрендів та подальшого розвитку людства. Ми розуміємо, що сьогодні країни змагаються людським капіталом і суспільним капіталом. І якраз інноваційна складова, креативна економіка являється головною частиною для формування і людського, і соціального капіталу. І те, що ми пропонуємо, тут уже багато лунало, можливо, воно десь пересікається, а це, навпаки, каже, що ми багато маємо спільного, і ми пропонуємо наступне це накопичення інтелектуального капіталу. Що для цього треба? Які спеціальності майбутнього будуть потрібні нам сьогодні? І це якраз виклики для Міністерства освіти, який робить реформу, треба розуміти, який вклад економіки буде в майбутньому і під цей вклад готувати тоді фахівців. І відповідь на це запитання може дати нам тільки системний моніторинг та прогнозування розвитку технологій за новітніми світовими технологіями форсайту. І тому ми пропонуємо, щоб все ж таки уряд кожен рік робив форсайт України. І це головне завдання, яке може чітко розуміти основні стратегії і ризики розвитку країни.
Друге, це стимулювання внутрішнього ринку. Для цього ми пропонуємо все ж таки, щоб була державна програма мікрокредитування інвестиційних кластерів: наука, освіта і бізнес. І це дуже важливо, тому що без цього ми не зможемо досягти цих амбітних цілей увійти в 30 економічноразвитих країн.
Третє, те що ми пропонуємо, це створення кластерів технологічного підприємництва і широке застосування …
ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд. 15 секунд. Більше не продовжую.
ТАРУТА С.О. Це дуже важливо для того, щоб розвивалися стартапи, стартапи переходили вже в потужні компанії як треба мікрофінансуванні. І тому пропонуємо національну агенцію інновацій. Це дуже важливо. А також треба, щоб нам допомогли захищати…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.
Я мушу, ви ж знаєте, пане Сергію, я мушу бути сувора за цих обставин.
Я запрошую до слова заступника голови Наукового комітету, професора Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олексія Колежука. Підготуватися Павлу Букіну.
15:58:05
КОЛЕЖУК О.К. Дякую.
Шановні пане та панове, я хотів би коротко зупинитися на двох моментах. Значить, інноваційна екосистема вона не існує сама по собі у відриві від наукової системи, від освітньої системи, це ми всі прекрасно розуміємо. І у багатьох вже виступах і також в проекті рішення сьогоднішніх слухань, наскрізною ниткою, так би мовити, проходить думка про необхідність системного підходу до інновацій. І в зв'язку з цим, я хотів би зупинитися на такій проблемі.
Значить, ми всі знаємо, наскільки шалена фрагментована у нас і система управління в сфері науковій і науково-технічній інноваційній. Наскільки шалено фрагментоване у нас законодавство. Ми чудово бачимо тільки по проектам, скільки законів треба прийняти зараз для того, щоб завершити якийсь етап. Такі самі списки законів вам може дати будь-яке міністерство по своїм сферам, яке стосується всіх науково-технічне. Для того, щоб подолати цю фрагментацію, для того щоб забезпечити цей системний підхід, про який ми так багато говоримо, потрібні якісь платформи.
Я хотів би звернути увагу на те, що от Національна рада, власне, з питань розвитку, науки і технології, вона створювалася, вона задумувалася законодавцем як одна з таких платформ, як один з таких майданчиків, який саме і мав би слугувати в оцьому системному підході.
І я хотів би закликати всіх, і представників міністерств, і шановних депутатів народних, використовувати цей майданчик. Зараз, на жаль, чомусь Національна рада, вона сприймається ще за інерцією, можливо, як якийсь орган Міністерства освіти і науки. Таким воно не є - це спеціальний орган, який створювався для цього. Ми готові, науковий комітет як частина цієї Національної ради, ми готові до співробітництва з будь-якими силами з різних боків. І давайте використовувати цей майданчик для реалізації цих проблем.
І друге питання, на якому я хотів би зупинитися, воно сьогодні не звучало – це необхідність реформи нашої науки, як… Ми розуміємо, що проблеми низької якості, проблеми деградації, вони не можуть, не зачіпати інноваційну сферу. Знову таки, давайте шукати розумне рішення цієї проблеми. Я завжди порівнюю нашу науку з хворим в реанімації. Давайте шукати якесь рішення, яке дозволить хворому піднятися. Але давайте не починати з "розчленьонки" і не зі спроби замінити йому мозок – це не вийде.
З одного боку, ця проблема назріла і перезріла, з іншого боку її треба вирішувати так, щоб у нас на виході був все-таки живий організм.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Особливо за те, що дотрималися регламенту.
Запрошую до слова від Державного концерну "Укроборонпром" Генерального директора Павла Букіна. Підготуватися Миколі Гаврилюку.
16:01:02
БУКІН П.Ю.
Шановні колеги! Державний концерн "Укроборонпром" на сьогодні – це об'єднання 130 підприємств, які всередині розподілені за пластирним, галузевим принципом. Двигуном інноваційного розвитку в концерні на сьогоднішній день є конструкторське бюро і галузеві науково-дослідні інститути.
Якщо казати про результати діяльності, інноваційної діяльності концерну, починаючи з 2014 року. Я концерн очолив місяць тому, то результати цієї діяльності я оцінюю, скажемо так, позитивно стримано, стримано позитивно. Чому? Тому що починаючи з 2014 року, ми виконували стратегічне завдання – це забезпечення Міністерства оборони озброєнням та військовою технікою. Концерном було відремонтовано 16 тисяч одиниць техніки для Міністерства оборони. І, скажімо так, на сьогоднішній день бачу, що ми виходимо на ту пряму, з якої можна розвивати інноваційну складову. Якщо казати, що робиться? На сьогоднішній день сформовано наглядову раду в концерні, до складу наглядової ради в якості голови увійшов Михайло Згуровський, ректор КПІ, також членом наглядової ради став пан Тоні Тетор, який 9 років очолював американську агенцію оборонних технологій, це агенція, яка саме втілювала інноваційну складову в оборонку США.
На сьогоднішній день є певні результати в інноваційній діяльності концерну, який можна побачити у вигляді виробів, той виріб, я думаю, який ви бачили, багатьох, це "Фантом-2", це безпілотна платформа наземна, яка дозволяє знищувати ……. силу, транспортувати різні грузи. Вона вже проходила випробування закордонне, це результати діяльності концерну і конструкторських установ концерну.
Скажімо, які проблеми ми бачимо в рамках того регламенту, який мені виділений? Ми бачимо, що законодавча база для інноваційної діяльності в Україні на сьогоднішній день достатньо розвинута, але є окремі питання, які потребують удосконалення і заважають наповнювати фінансами цю інноваційну систему. Самий простий приклад приведу, це фінансування інноваційної діяльності. Якщо казати про підприємства серійні виробники, то і фінансування цієї інноваційної діяльності здійснюється за рахунок оборотних коштів, коли витрати виносяться на витрати майбутніх періодів. Якщо казати про науково-дослідні інститути і про конструкторське бюро, то ця…
ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас ще є 30 секунд, прошу.
БУКІН П.Ю. Якщо казати про наукові установи і конструкторське бюро, то ця можливість обмежена і треба вносити відповідні зміни в Закон про бухгалтерський облік в Україні, щоб створити механізми для фінансування і належного пільгового оподаткування інноваційної діяльності, тут ще є …… Якщо казати про створення GARDA, ще коротко скажу, нами прийнято рішення за моделлю DARPA американської, створити GARDA - це агентство з оборонних технологій…
ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас 15 секунд. Будь ласка завершуйте.
БУКІН П.Ю. … який буде втілювати технології в оборонпромі. І ми з Михайлом Згуровським домовились, що це буде створено в КПІ і я думаю, що не для цього… від цього буде найбільший ефект. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я запрошую до слова наступника директора з наукової роботи Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук України Миколу Гаврилюка. Підготуватися Олександру Ольшанському.
16:04:41
ГАВРИЛЮК М.М. Дякую.
Шановні учасники парламентських слухань! Питання спрямування розбудови інноваційної системи роботи національної економіки є надзвичайно актуальним і пріоритетним завданням, практично для всіх учасників ринку інноваційної економіки.
Як уже було сказано Степаном Івановичем і заступником голови комітету, дійсно, законодавча база і постанови уряду вони начебто у нас є, але вони поки не стимулюють в достатній мірі інноваційний процес, який повинен відбуватися у нас.
Статистика: за даними Держстату України наукоємність ВВП в Україні в 2017 році складала лише 0,6 відсотків, проти 2,4 в 1991 році. Витрати на забезпечення ефективної наукової роботи та заробітну платню на одного вченого у світі становлять 190 доларів.. тисяч доларів. В Україні лише 9,3 тисячі доларів, що становить 4,9 до світового рівня. Так що тут у нас є над чим ще надзвичайно багато працювати.
Загальновідомо, що інновації забезпечують підвищення ефективності виробничої, комерційної діяльності, а інвестиції можуть бути залучені тільки в ефективне виробництво. Таким чином інновації відкривають шлях інвестиціям.
Цю філософію часу зрозуміли вчені нашого Інституту фізіології рослин і генетики Національної академії наук і докладають багато зусиль для її реалізації.
Пріоритетним напрямом дослідження нашої установи під керівництвом відомого вченого, генетика, селекціонера, Героя України Моргуна Володимира Васильовича, є питання генетичного поліпшення хлібних злаків. Основних продовольчих культур – це пшениця, озима і кукурудза.
Значення хліба в широкому розумінні цього слова вам добре відома, забезпечення людства продуктами харчування – це світова проблема. Вона вимагає глобальних проблем, її розв'язання – це питання не лише економіки, а і великої політики.
Вченими нашого інституту за останні 35-40 років створено, зареєстровано та передано у виробництва біля 150 сортів та гібридів різних сільськогосподарських культур.
Щорічно в Україні лише сортами озимої пшениці селекції нашого інституту засівається 2 мільйони гектарів площ озимої пшениці або 30-32 відсотків від загальної площі посіву цієї культури в Україні, десь у межах 500 тисяч висівається за межами нашої держави, за кордоном у ближньому зарубіжжі. Щорічно валове виробництво продовольчого зерна пшениці озимої вирощено із сортів селекції нашого інституту, сягає в межах 8 – 8,5 мільйонів тонн, що майже в два рази перевищує потребу в продовольчому зерні. Практично кожна третя хлібина в Україні випікається із сортів пшениці, створених вченими нашого інституту. На мою думку, це вагомий внесок у забезпечення продовольчої безпеки нашої держави. Використовуючи найсучасні досягнення молекулярної генетики та біотехнології запропоновані сорти інновацій мають високу продуктивність – 10-12 тонн зерна з гектару. Вони абсолютно конкурентні на світовому ринку, мають високу якість зерна, мають високу стійкість до стресових чинників довкілля, є конкурентними з іноземними.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 15 секунд.
ГАВРИЛЮК М.М. Завдячуючи цій роботі плідній вчених аграріїв сьогодні будемо казати так, що національна селекція по зернових культурах сьогодні забезпечується на 85-90 відсотків площ посіву в нашій державі, і ті 63…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я запрошую до слова голову Комітету з питань електронної комерції Інтернет асоціації України, Олександра Ольшанського. Підготуватись Миколі Троньку.
16:08:29
ОЛЬШАНСЬКИЙ О.Я.
Доброго дня! Що можна розповісти про інновації за 3 хвилини? Що таке інновація? Ось у залі сидять люди, в них є мобільні телефони. Мобільний телефон – це інновація. Хто вигадав мобільний телефон? Корпорація "Моторола" Сполучені Штати Америки. Там є мікропроцесор - це інновація. Хто його винайшов? Корпорація "Інтел" Сполучені Штати Америки. GPS - Сполучені Штати Америки, лайкра й нейлон, на кожному з вас є щось з лайкри і з нейлону Сполучені Штати Америки. Ми копіює на ксероксах, ми отримуємо факси, ми використовуємо дома холодильники, які вигадав "General Electrics" Сполучені Штати Америки – це інновацій. Інновація – оце не научна діяльність, це не стартапи, це коли ви посіяли, виростили, зібрали, зробили з цього продукт, довезли його до супермаркету і навіть коли продали, і це ще не інновація, а інновація – це коли люди його використали масово в житті. Хто з нас може... Хто з вас може пригадати якась інновацію, яка зроблена в Європі після Другої світової війни, хоча б одну?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)
ОЛЬШАНСЬКИЙ О.Я. Дивіться, вигадати комп'ютер – це наукова діяльність, а зробити його, щоб ми їм використовували, щоб ми його використовували. Для цього була потрібна американська корпорація ІВМ. І нічого без американської корпорації...
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Акваланг.
ОЛЬШАНСЬКИЙ О.Я. Що? Що? Акваланг? Ну, не знаю, може бути. Скайп – не тягне на інновацію, простить мене. Але я вам що хочу сказати? Скайп, до речі, американська корпорація зараз.
Я хочу що сказати? Люди, не можна зробити ніяких інновацій, якщо у вас немає корпорацій. Чим відрізняються Сполучені Штати від іншого світу? Вони відрізняються американськими корпораціями. Якщо ми не зробимо якісь умови для створення корпорацій в Україні, то ми не зможемо зробити ніякі інновації. Ми будемо робити наукові винаходи, але вживати їх будемо чужі, не свої. Як може існувати корпорація у країні, де є ПДВ? Немає ПДВ ні в Сполучених Штатах, ні в іншій інноваційній країні. Тільки дві країни є інноваційні в світі – це Сполучені Штати і Японія, немає там ПДВ, бо ПДВ – це податок на...
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка, оскільки ви... у вас забрали на дебати час.
ОЛЬШАНСЬКИЙ О.Я. Все. Я закінчую. Дивіться, не потрібно плутати інновації зі стартапом, із науковою діяльністю і таке інше.
Нам потрібно розвивати свій бізнес. Якщо не буде бізнесу, не буде ніяких інновацій, хоч скільки грошей не витрачайте. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Я запрошую до слова віце-президента Національної академії медичних наук Миколу Тронька. Підготуватися Ользі Болібок.
16:12:28
ТРОНЬКО М.Д.
Шановні учасники парламентських слухань! Ну наукова діяльність Академії медичних наук України за своїм характером і взагалі всі національні академії вони повинні бути інноваційними, бо повинні відповідати принципу: "Ідея, розробка, впровадження".
Я хотів би сказати, що на протязі останніх років Академія медичних наук України при реалізації середньострокового пріоритетного напрямку інноваційної діяльності, впровадження нових технологій та обладнання для високоякісного медичного обслуговування було створено 149 новітніх технологій, частина з яких є принципово новими. Ну як позитивом, бо ми весь час говоримо не тільки повинні згадувати і негативні ланки нашої інноваційної діяльності, я хотів би сказати дещо і про позитив.
Групою вчених Національної академії медичних наук України і Військовою медичної академією було розроблено інноваційний підхід з організації та надання медичної допомоги в гібридній війні. Практичне значення роботи полягає в провадженні в діяння закладів охорони здоров'я Збройних сил України концепції лікування поранених із дуже складними ранами на основі поєднання хірургічних методів та клітинно-генетивних технологій, які дали можливість суттєво зменшити і покращати результати лікування поранених, якість життя… і якість життя, і зменшилась кількість інвалідності.
Хотів би сказати, що до здобутків наукових можна і сказати про розроблені основи Національної академії медичних наук про направлене диференціювання стовбурових клітин, яке зараз використовується для трансплантації та регенерації органів. Це і при серцево-судинній патології, це при ендокринній, найбільш поширеній ендокринній патології, зокрема цукровому діабеті, і такого над дуже серйозного ускладнення як діабетична стопа.
Хотів би особливо сказати як про позитив. Мені б дуже хотілось би про це сказати, бо наша заклад, інститут ендокринології та обміну речовин, уже на протязі багатьох років, понад тридцять років працює відносно зменшення медичних наслідків в результаті аварії на Чорнобилі. І той досвід… 30 секунд? І той досвід і ті знання, які є, дуже зараз затребувані нашими японськими колегами. Ми зараз разом з ними і іншими колегами зі Сполучених Штатів Америки розробляємо міжнародну програму по ліквідації медичних наслідків в результаті аварії на атомних електростанціях.
Шановні колеги, я хотів би дуже коротко сказати. Ми забуваєм про одне, ми повинні сьогодні говорити і ще про інше, щоби створити відповідні умови для…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд.
ТРОНЬКО М.Д. …технології були, ми повинні зберегти і молодь. Ви знаєте, це в кожному науковому закладі є: люди, які їдуть за кордон, на превеликий жаль, вони там залишаються. Ми повинні створити такі умови, щоб цього в майбутньому не було. А взагалі я хотів би…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Запрошую до слова керівника проекту "Розвитку промисловості та інновацій" Офісу реформ Кабінету Міністрів України Ольгу Болібок. Приготуватися Анатолію Гіршфельду.
16:16:20
БОЛІБОК О.В.
Шановні колеги, буду намагатися коротко. Головні компоненти, які ми плануємо враховувати в реформі розвитку інновацій, вже були дуже чітко описані нашими колегами з Кабінету Міністрів – паном віце-прем'єром, паном міністром освіти. Що хотілось додати? Хотілось, по-перше, додати те, що реформа з розвитку інновацій є пріоритетною, і вона цього року ввійшла в один з восьми пріоритетів для уряду. І які конкретно аспекти ми плануємо в цьому компоненті розвивати. Найголовніше це створення єдиної площадки для того, щоб всі стейкхолдери, які, наприклад, сьогодні виступають, могли чітко і ефективно співпрацювати. Така площадка у нас розділена на два рівні. Перший рівень - стратегічний, це Рада з розвитку інновацій, перше засідання якої відбулося тиждень тому. Рада з розвитку інновацій стане найголовнішою площадкою, яка об'єднає представників уряду, найголовніше, от доповнення слів пана Ольшанського, бізнесу та парламентарів, які саме фокусно будуть працювати над цією роботою. Але цього також недостатньо. Ми вважаємо за потрібним створення інноваційної агенції за прикладом офісів єдиного вченого Ізраїлю, за прикладом найкращих інноваційних агенцій світу. Зараз ми працюємо зі Світовим банком над такою концепцією, так дуже тезово він називається "Офіс з розвитку інновацій" і заплановано в ньому три найголовніших напрямків. Перший напрямок, це підтримка інновацій в існуючих компаніях, створення таких сприятливих умов. Другий напрямок, це підтримка стартапів. А також координація та промоція інновацій.
І другий важливий компонент, про який я хотіла сьогодні сказати, це регіональний аспект розвитку інновацій. Є дуже гарний підхід, який ми зараз разом з Міністерством економіки та іншими стейкхолдерами намагаємося впроваджувати на рівні регіонів, це підхід смарт-спеціалізацій, який вже більше 7 років впроваджується в Європейському Союзі. Завдяки цьому підходу є можливість як використовуючи дані так і так званий enterpreneurial discovery, що є конкретною співпрацює з підприємствами в регіоні, зрозуміти, хто є драйверами економічного розвитку регіонів, а хто продокує інновації. Тому що новації завжди починаються в маленьких компаніях, які, якщо подивитися показники, не дають великого розвитку ВНП, але вони є важливими. І важливим є такий системний полісемікс по об'єднанню саме економічних лідерів регіонів та інноваторів. Це є підхід смарт-спеціалізації. Важливу роль в цьому підході відіграють регіональні кластери. Вже багато про цей момент казали.
Дуже дякую.
Що хотіла ще додати. Що за нашою думкою кластери це такі дуже сильний …….. підхід. І завданням уряду, в плані підтримки кластерів та смарт-спеціалізацій, є саме створення умов, а це повинно бути перш за все ініціативою від бізнесу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Запрошую до слова народного депутата України, члена Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, заступника голови Національного комітету з промислового розвитку України Анатолія Гіршфельда. Підготуватися Яніці Мерило.
16:19:25
ГІРШФЕЛЬД А.М.
Уважаемые коллеги! Уважаемый Степан Иванович! Я постарался систематизировать опыт инноваций, который произошел за последние 20 лет. И ответить на несколько вопросов почему. Почему мы, одна из ведущих постсоветских республик в области науки, технологии, знаний, оказались на обочине не только постсоветского пространства, а и европейского? Очевидно, на поверхности лежит несколько причин.
У нас по-прежнему отсутствует четкое понимание промышленной стратегии, в основу которой положено развитие промышленности на основе высокой добавленной стоимости как безусловного локомотива. При том, что эти отрасли во всем мире пронизаны инновациями и в области создания нового продукта, и в области технологий.
Второе. Как следствие этого у нас отсутствует капитализация сегодня, полная капитализация знания в университетской науке, в академической. Стоят на балансе табуретки, шкафы, здания, но только не патенты, не исследования, разработки, которые приводят к капитализации, к роялти. И во всем мире сегодня уже 50 процентов активов не в материальной сфере.
Следующее, очень важное, на мой взгляд. Отсутствует сегодня вертикаль управления инновациями. Та вертикаль, которая сегодня у исполнительной власти есть в государстве, в ее основе не может быть инноваций. Больной сам себя лечить не может. Министерство образования и науки не может генерировать инновации. Это должно делать Министерство промышленной политики, оно должно являться заказчиком инноваций. Во всем мире сегодня 70 процентов финансирования инноваций принадлежит бизнесу, а никак не науке.
И наконец, самое главное. В постсоветском пространстве мы имели развитую фундаментальную отраслевую и заводскую науку. К сожалению, мы с вами потеряли главное звено – отраслевую науку. Место отраслевой науки попыталась занять заводская наука. Но, к сожалению, она не сумела выполнить те функции, которые стояли перед промышленностью. И бизнес, который остался в Украине, вынужден был заниматься трансфером технологий с Запада. А фундаментальная наука продолжала генерировать на себя, создавая продукты, которые не востребованы сегодня в реальном секторе экономики.
Возвращаюсь к тому, что такое инновация. Безусловно, инновация – это внедренное улучшение, которое своей целью имеет повышение конкурентоспособности продукта. Какой выход из этой ситуации, из этой цепочки, свидетелем которой мы стали? Перевод на рыночные рельсы сегодняшнего механизма инноваций, создания новой архитектуры, создание среды для продвижения инноваций, создания инновационных менеджеров, которые во всем мире способствуют сращиванию всех этих составляющих – государства, бизнеса и науки.
Финансирование фундаментальной науки только по принципу там, где есть сегодня конкурентоспособные знания, которые могут быть востребованы не только на внутреннем рынке…
ГОЛОВУЮЧИЙ. На жаль. Ви знаєте, я вам мушу сказати…
ГІРШФЕЛЬД А.М. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам мушу сказати, що інновації в державі починаються від поваги до держави. А повага до держави – це коли представники її в стінах парламенту говорять державною мовою.
Я в майбутньому, якщо це не задекларовано, що це буде виступ іноземною мовою, на який буде забезпечено переклад, виступ російською мовою я буду зупиняти. Дякую за розуміння.
Запрошую до слова радника міністра інфраструктури України, заступника міського голови Дніпра Яніку Мерило.
Наступний – Валентина Найдюк.
16:23:32
МЕРИЛО Я.Б.
Шановні пані та панове! Шановний спікер! У нас сьогодні Україна посідає 81 місце в галузі інновацій. І я вважаю, що це не весь потенціал, який у нас є. Але для того, щоб реалізувати свій потенціал, ми маємо зробити декілька кроків.
По-перше, забезпечити повну свободу ведення бізнесу та захист прав, прав та власності. Інновації не живуть в неволі, і не буде інновацій, якщо інноватори бояться.
По-друге, треба створити умови, де ми боремося з перешкодами, тобто ми не просто створюємо інновації, але ми допомагаємо часному бізнесу там, де він сам не може чи не хоче. Завжди часний бізнес буде більш конкурентноспроможний, не треба йому допомагати, треба займатись роллю держави.
Наприклад, Естонія. Коли був скайп, вирішила, що треба створити умови, де буде багато скайпів, і створили, наприклад стартап-візи, електронне резидентство, допомогли школам, вишам навчатись, навчати, кращий досвід передавати. І це все, що держава має робити. Не треба конкурувати з часними підприємствами.
По-третє, треба пишатись своїми історіями успіху. Сьогодні у нас ситуація, де у нас, де є дуже багато інновацій, але вони бояться, вони бояться сказати, що у нас інноваційні продукти, бо вони бояться тиску.
По-четверте, треба створити еко-систему, де співпрацювала б часна галузь, часне підприємство, донори спонсори, держава і, зрозуміло, виші і наукова сфера. Тобто створити платформу, але не вести бізнес і не заважати, вибачаюсь.
По-четверте, треба підтримувати будь-які інновації. Ми не маємо права сказати, що Hyperloop – це неправильно чи інші інновації неправильно, треба підтримувати всі. Потім у нас будуть історії успіху. І кожна історія успіху наших підприємців – це історія успіху України.
І тому пропоную, закликаю підтримувати платформу інновацій, де будуть співпрацювати і виші, і часні підприємства, і держава, не заважати, не перешкоджати, допомагати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за таку оперативність.
І запрошую до слова директора Новоград-Волинського центру науково-технічної творчості учнівської молоді Житомирської області пані Валентину Найдюк. Підготуватися Івану Кульчицькому.
16:26:03
НАЙДЮК В.І.
Шановні учасники парламентських слухань, виходячи з відомого принципу "діти – майбутнє України", важливо виявити, якою буде Україна в майбутньому. При цьому увага фокусується на молоді, адже саме ті, хто народився вже в незалежність Україні, зараз є студентами, навчаються і здобувають досвід, у майбутньому будуть головним рушієм кардинальних позитивних змін у державі.
За словами Кейт Раворт, оксфордського професора, сьогоднішні студенти, які будуть визначати політику у 2050 році, вчаться ідеям з книг 1950 року, які в свою чергу засновані на теоріях 1850-х років. Як в умовах цифрової економіки культивувати в них інтегральне мислення? Вважаю, освіта – це основа, це ґрунт, де проростає інновація, а наука це, звичайно, виробник інновації. Ну, а діти – це найефективніша інвестиція в майбутнє, в віддалене, в найближче. Я практик позашкілля, я є членом Міжнародної асоціації позашкільної освіти. Саме в цій галузі охоплено понад 1 мільйон 250 тисяч дітей. І сьогодні саме ряд питань великої науки вже можуть вирішувати малі академіки, учні Малої академії наук. І саме такі заклади і розкривають, і дають такий розкрити потенціал кожної дитини. Але, на жаль, водночас в умовах децентралізації гостро постало питання збереження закладів позашкільної освіти, їх сучасної модернізації. Врятувати ситуацію, на мою думку, може лише державна субвенція на позашкільну освіту. І надзвичайно вагомим є питання розробки Національної програми розвитку позашкільної освіти адже наша галузева державна цільова програма завершилася 3 роки тому назад. І, на жаль, існують і значні проблеми у доступності дітей, особливо у сільській місцевості, повірте мені, до комп'ютерної техніки, Інтернет зв'язку, подекуди необхідно навіть проводити лікнеп як для дорослих, так і для дітей. Я вважаю, потрібно накрити Україну сучасним обладнанням і тільки тоді ми на місцях зможемо відкривати нові гуртки робототехніки, винахідництва чи навіть програмування. Тому звертаю увагу на необхідності підготовки програми комп'ютеризації закладів та установ освіти.
Висновок один – необхідна чітка воля, наполегливість з боку урядовців, держави, поєднання зусиль усіх регіонів України, громади в подальшому інноваційному розвитку держави. Разом з повноваженнями необхідно брати і обов'язки за майбутнє наших дітей. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Запрошую до слова президента Агенції європейських інновацій Івана Кульчицького і підготуватися Дар'ї Чайці.
16:29:10
КУЛЬЧИЦЬКИЙ І.І.
Шановні пані і панове, я маю честь представити точку зору групи експертів, які вже більше 10-15 років мають досвід роботи з європейськими науковими програмами.
Я прошу включити третій слайд. І хочу зупинитися. Що у нас в фокусі сьогоднішнього обговорення. Звичайно, є багато прикладів успішної діяльності Київської політехніки, Львівської, Харківської, напевно, в багатьох інших вузів, університетів. Але, ми говоримо про організаційні, про правові та фінансові механізми подолання того розриву між розробками і втіленням на практиці. Наша команда хоче звернути увагу на то, як фінансувалися дослідження в Європейському Союзі. І фактично, коли ми вже маємо перехід від Сьомої рамкової програми до програми "Горизонт", власне, був цей фокус, що дуже багато розробників в Європейському Союзі, але вони не втілюються на практиці і тому і була інноваційна програма "Горизонт", яка поєднала ці речі.
Якщо ми говоримо про можливості… Прошу наступний слайд. Якщо ми говоримо про можливості наших вчених, то вони й ми маємо достатньо конкурентні команди. І якщо ми говоримо про можливості нашого бізнесу, Степан Іванович, є програма експорту Мінекономіки. І ми говоримо про викид інноваційних доданої вартості. У нас є більше 180 заявок малих фірм на …….. інструмент. З ним там тільки профінансовано 8. Але є оцінка між 10 і 13 балів, які вже можна фінансувати, які пройшли оцінку.
Що ми пропонуємо. Прошу шостий слайд. Ми говоримо про те, що підходи, які сьогодні пропонувалися колегами, їх можна об'єднати в певну, так звану, глобальну ініціативу українська рамкова програма стимулювання інновацій, де можна об'єднати ті ресурси, які має Мінекономіки, Рада інновацій, наукова рада з тих питань науки і технологій. Але для цього мають бути певні спільні підходи, прошу наступний слайд, а також мають бути певні організаційні дії. І ми маємо розуміти, що інноваційні проекти мають фінансуватися на конкурсних засадах з залученням ключових стейкхолдерів. І тут ми знову маємо політику Європейського Союзу. Сьогодні було засідання програмних комітетів, я ще номінований член програмного комітету по ЄКТ в Європейському Союзі, і будується політика, бо питання як визначати пріоритети. Хто у нас визначає пріоритети досліджень по яких фінансувати?
Ми знову зіткнемося з ……. конкуренції.
Прошу перейти до кінця, до 10 слайду.
І коли ми говоримо про цілі, які має Українська рамкова програма, то якщо ми її запровадимо, то вона отримає ті цілі, і ті результати, які сьогодні говорять, які поставлені в фокус цих парламентських слухань. Але для того, щоб цього досягнути, ми повинні після цих слухань, щоб це не було, як колишні слухання, поговорили, рекомендації розійшлися по стейкхолдерах. І потім, знову, окремо, говоримо, і всі хороші слова про спільні дії розійдуться. Мінекономіки буде робити…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, будь ласка.
КУЛЬЧИЦЬКИЙ І.І. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
У нас тут була неточність. Наступним буде виступати Голова громадської ради, ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України Станіслав Ніколаєнко. Є пан Станіслав. Прошу. І підготуватися Марті Романяк.
16:32:44
НІКОЛАЄНКО С.М.
Шановна Оксана Іванівна! Шановні колеги! В рекомендаціях парламентських слухань зазначено, що 70 відсотків кандидатів і докторів наук сконцентровано в університетах. Але наукових досліджень ця армія виконує лише 10 відсотків із загальнодержавних, на суму приблизно 15 мільйонів євро. В народі б сказали просто – "повний гаплик".
У книзі Майкла Кроу "Модель нового американського університету" стверджується, що більше, 22 американських університети, мають кожен об'єм наукових досліджень більше 700 мільйонів доларів кожний. Сьогодні в структурі, в кошторисах українських університетів, на наукові дослідження закладається приблизно 2-3 відсотки від загального обсягу витрат. Про яку конкурентність тут можна говорити? Кажуть, немає грошей,
Простий в мене приклад. Давайте зараз рекомендуємо, попросимо наших дорогих народних депутатів, щоб один, до одного мільярда гривень, які витрачаються на фінансування політичних партій, відправили в університети на науку. В Національному університеті біоресурсів і природокористування, який я представляю, на наукові цілі ми витрачаємо 48-50 мільйонів гривень, ще 20 за рахунок бізнесу, 7-8 щорічно ми реалізуємо міжнародних грантів. Доля наша, у витратах, науки, приблизно 10 відсотків. За минулий рік ми маємо 300патентів, з них там десь десятка півтора лише, на жаль, комерціалізували та багато інших досягнень.
Пропозиція: в рекомендаціях у пункті 4, де говориться про …….. розвитку вищої освіти в дорученнях уряду пропоную дописати, щоб уряд до 1 вересня прийняв постанову про початок діяльності дослідницьких університетів. Їх же немає, вони в законі є, в житті немає.
Наступне. Сьогодні я хотів би сказати про таку серйозну річ, про національну безпеку, скажімо, щодо, скажімо, селекційно-ветеринарної безпеки іншої. Сьогодні у нас 9,5 тисяч біотипів рослин, 5,5 тисяч належить іноземних селекцій, тобто 58 відсотків. Кукурудза, приблизно, вітчизняні сорти 25, 21 відсоток, овочі 30 і таке інше. Якщо ми не звернемо на це увагу, не підтримаємо Аграрну академію наук, наші університеті, буде в Україні біда.
Діяльність навчально-дослідних господарств, осередок науки, техніки і так далі, про них взагалі забули, вони державної підтримки не отримують, кредитів брати не можуть, просто загинаються. Прошу, 31 раз прошу, всі внесли вже пропозиції, зробіть, будь ласка, щоб вони були на рівних правах, працювали хоч із фермерами і бізнесом.
Про надважливе. Сьогодні немає механізмів фінансування і діяльності 14, 15 статей Закону про ринкову діяльність. Тільки у нас 60 наукових лабораторій практично не отримують ніякого фінансування, а УЛЯБП -українська лабораторія якості унікальна має тільки четверть від того, що є.
Щоб мене не зупиняли, про головне, прошу дослідництво, дослідництво, інновації, інновації, не забуваймо про наукову молодь. Аспірант і докторант за 4 тисячі гривень в місяць жити не може.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я запрошую до слова начальника управління інформаційних технологій департаменту розвитку Львівської міської ради Марті Романяк, підготуватися Наталії Чухрай.
16:36:10
РОМАНЯК М.О.
Доброго дня! Дуже актуальна та потрібна тема на сьогодні, мені, людині, яка перейшла працювати з ІТ-сфери в місто, ця тема є дуже близькою. Отже, дуже приємно, що Львів зараз якраз робить перші кроки щодо інновацій, сьогодні хочу з вами поділитися нашим таким невеликим, але дуже корисним досвідом.
Отже, Львів – це місто, яке завжди було центром інновацій, завдяки тому, що в ньому працюють, навчаються і живуть дуже креативні молоді люди. …… безпілотників, …… американського футболу. Це лише невеличка частина інновацій, які за останні роки були створені львів'янами.
Зараз у Львові працює близько 20 тисяч ІТ-спеціалістів, 250 ІТ-компаній. Львівський ІТ-кластер об'єднав уже 70 ІТ-компаній. У Львові щороку випускається 120 тисяч студентів, 37 відсотків з яких це є інженерні спеціальності, які займають перше місце в нашому місті.
В минулому році силами Львівської політехніки було відкрито Tech Start Up School перша повноцінна стартап-школа.
Стрімко розвивається Українсько-католицький університет, минулого року силами ІТ-спільноти та університетів було запроваджено три нові інноваційні спеціальності, дві - в Львівській політехніці і одна - в університеті Франка.
Також в березні цього року було відкрито сучасну лабораторію …… також у Львівській політехніці. Цього року знову ж таки силами ІТ-спільноти, силами ІТ-кластеру планується відкрити це три нові спеціальності – це робототехніка, це кібербезпека, це бізнес-аналітика та data science. Це якраз ми бачимо приклад синергії про яку сьогодні так багато говорять, синергії ІТ-бізнесу, синергії міста та синергії університетів.
Модернізація сучасного світу – це якраз ці процеси, які зараз відбуваються у Львові. І це новий абсолютно новий досвід для України і нам дуже важливо його масштабувати.
Цього року також у Львові буде відбуватися будівництво двох інноваційних парків, один з яких це є ІТ-парк військового ІТ-кластеру, який об'єднає 10 тисяч ІТ-спеціалістів, де будуть також працювати і кампус університету, де буде працювати дитячий садок – це така ціла інфраструктура.
І зараз ми говоримо про те, що завдяки ІТ-спільноті відбувається і створюється нова інфраструктура міста. Цього року.. в минулому році також відбулися такі гарні і приємні зміни, оскільки місто Львів виступає замовником інноваційних продуктів і рішень. Так за рішенням львівського міського голови в минулому році всі львівські школи зробили закупку мультиборди – це 118 мільтибурдів з сучасним софтовим обладнанням, інноваційним софтом. Дякую.
Також реалізований проект розумний район – це такий перший стартовий майданчик інновацій, де відкриті лінгафонні кабінети, де оновлені бібліотеки, медіа-теки, де оновлені фізичні, хімічні кабінети також комп'ютерне обладнання.
Львів стало першим містом цього року, яке прийнято концепцію електромобільності, одним з напрямків якого є те, що електронна зарядка має бути в 15 метрах ходьби від будь-якої точки міста.
Також цього року разом з ІТ-спільнотою ми плануємо відкрити повноцінний такий інноваційний центр, де ми разом з університетами будемо працювати над рішеннями для міста. Львів відкритий для інновацій завдяки мешканцям цього міста, які прагнуть розвитку…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, будь ласка.
РОМАНЯК М.О. …та високого рівня життя синергія бізнесу та університетів. Отже, ми дуже просимо підтримки держави. Держава повинна спрямувати замовлення, бо ми повинні формувати внутрішній ринок –IT, підтримувати міста у створенні повноцінних інкубаторів, акселераторів, кластерів…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Запрошую до слова проректора з наукової роботи Національного університету "Львівська політехніка", Наталію Чухрай і підготуватись Ользі Богомолець.
16:39:50
ЧУХРАЙ Н.І. Дякую.
Шановна пані голово, шановні присутні! На жаль, що є в залі такі депутати, які ототожнюють університети з ПТУ і вважають, що Міністерство освіти й науки не має відношення до інновацій. Дозвольте на нашому прикладі показати, що зрештою багато робиться в університетах і університети розвиваються в трьох напрямках: освіта, наука і інновації.
Наступний слайд, будь ласка. На цьому слайді показано, як нам вдалося сформувати інфраструктуру інноваційної діяльності у "Львівській політехніці". Ви бачите, з ліва, зеленим кольором це, і понад 100 кафедр і понад 90 науково-дослідних лабораторій, в яких проводиться основна робота. І бізнес-інноваційний центр, в який включено, як вже згадувалось стартап-школу лабораторію моделювання праці айхаб-речей підрозділ трансферу технологій та інше.
Наступний слайд, будь ласка. Ми понад сто розробок, які є у "Львівській політехніці" сформували каталог, зробили концепцію каталогу,в тому числі електронну і ви можете побачити у нас на сайті українською і англійською мовами. І наступний слайд. Передбачено механізм замовлення наукових розробок "Львівської політехніки" безпосередньо через сайт.
Сьогодні пані міністр говорила про важливість доведення до дослідного взірця. Хотіла би сказати, що ми силами нашого університету робимо нашу внутрішню інвестицію, робимо внутрішній конкурс науково-технічних проектів, і за минулий рік з шести проектів, які профінансувала "Львівська політехніка" вже чотири вийшли на самоокупність і вважаємо, що таку практику варто розвивати.
Наступний слайд. Показує наш досвід, яким чином ми знаходимо альтернативні кошти на розвиток інноваційної інфраструктури в університеті за рахунок коштів Євросоюзу. Мова іде про реалізацію проекту "Hab laboratory Internet речей" і завданням його є брокерські програми між місцевими розробниками інновацій та підприємствами за кордоном. Це перший проект в Україні під каскадним фінансуванням в рамках проекту "Horse" програми "Горизонт" і єдина лабораторія в Україні в мережі європейських цифрових хабів.
Наступний слайд показує скільки… цілу низку завдань запланувала собі стартап… наша стартап-школа. В ній створено унікальна програма акселерації стартапів. Але з метою створення екосистеми було організовано коворкинг в реконструйованому корпусі університету. Він є також фінансовою базою для інвестування в навчання, розвиток молодих стартаперів, але проблем є багато.
Наступний слайд, будь ласка. Наступний слайд, якщо можна. Які основні проблеми? Хотіла би сказати, що оформити взаємодію між стартаперами і "Львівською політехнікою" складно, чекаємо дозвіл Держмайна, відповідно процедура довга, там може змінюватися 2-3 місяці учасники. Складно не тільки... ну, нематеріальні активи можемо в ТЗОВ поєднувати, але залучати матеріальні активи вже дуже складно, оскільки в статутний...
ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, будь ласка.
ЧУХРАЙ Н.І. Дякую.
Хотіла би сказати, що важливо, хотіла би згадати, крім того, що сьогодні говорили, що важливі ще два важливих нових законопроекти. Перший – для забезпечення дієвої роботи нашого краутфайдингового майданчику і сьогодні ще варто згадати про ендаумент-фонди для... (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Запрошую до слова народного депутата України, голову Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров'я Ольгу Богомолець. Підготуватися Олександру Співаковському.
16:43:38
БОГОМОЛЕЦЬ О.В.
Шановна головуюча, шановні колеги, що означає Національна інноваційна система для найважливішого в нашій державі – для збереження людського потенціалу? Чи може Національна інноваційна система зробити чудо? Адже кількість українців прогресивно зменшується. І тільки за минулий рік нас стало менше на 200 тисяч.
Віртуальний Івано-Франківськ або віртуальний Тернопіль зник з карти України. Так, національна інноваційна система може кардинально змінити стан здоров'я нації. За рахунок чого? За рахунок телеметричних показників, за рахунок дистанційної діагностики, за рахунок телемедицини, за рахунок будь-яких даних, які можуть бути оцифровані. І якщо телеметрична національна система Польщі за минулий рік за рахунок моніторингу, який був доступний кожному пацієнту з інфарктом, після інфаркту протягом року дозволила зменшити смертність на рік, смертність зменшити на 50 відсотків, чому Україна не може втілити таку систему?
Наша система телемедичної дистанційної діагностики новоутворень шкіри дозволила зменшити смертність в Україні від меланоми за даними національного Канцер Реєстру за останні 5 років на 15 відсотків. І це без державної підтримки, це тільки за рахунок громадського руху. А що буде, якщо буде державна підтримка? Ми зможемо ці цифри підняти в рази. Тому, з точки зору розвитку системи охорони здоров'я, національна інноваційна система є надзвичайно важливою, але втілення її має бути надзвичайно обережним, тому що, коли ми говоримо про персональні дані і спроби нашого міністерства ці персональні дані зберігати, дані про здоров'я кожної людини, на жаль, сьогодні в світі вже від цього відмовитись. На щастя, кожна людина зберігає свої персональні дані у себе, а інноваційні системи зберігають тільки кількісну інформацію про перелік тих чи інших хвороб.
І наприкінці про найважливіше. Перше слово в назві слово "національна". А хто визначає критерії якості? Хто наповнює цю систему? Хто відзначає систему нашої освіти? Ми маємо критерії кількісні оцінки математики, фізики, хімії. А хто визначає гідність, чесність, моральність, патріотизм тих людей, які будуть наповнювати сенсами цю систему. Сьогодні – ніхто. Саме тому сьогодні в парламенті працюють такі люди, яким, можливо, навіть не варто укладати асфальт на дорогах України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я депутатам попередила, що я не подовжую. Будь ласка, 15 секунд і завершуйте.
БОГОМОЛЕЦЬ О.В. Я поки що ще депутат, тому відмовляюсь від своїх 15 секунд. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І я запрошую до слова народного депутата України, першого заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Олександра Співаковського. Я впевнена, що ви також дотримаєтесь регламенту.
16:47:37
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.
Ми домовлялись там чітко 5 хвилин.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, 3. Всі, всім депутатам 3 хвилини. В мене іншої інформації немає.
16:47:47
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В.
Ну, подивіться, матеріали готували… ні-ні-ні, матеріали готували ми, я просто вам нагадую. Я підписую, виконуючий обов'язки підписує відповідний регламент на 5 хвилин. Добре.
Шановні колеги…
ГОЛОВУЮЧИЙ. А є така інформація, але дивно, вона у вас в кінці, слово є 5 хвилин.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Як ви даєте, я ж не командую, я не модератор.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. 5 хвилин всередині. Давайте.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги, перше, дайте, будь ласка, діаграмку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не заперечую.
СПІВАКОВСЬКИЙ О.В. Шановні колеги, вчора була дуже потужна зустріч Прем’єр-міністра, міністра освіти і науки України, комітету в КПІ. І я хочу сказати, що дещо буде кореспондуватись з тим, що я говорив учора. Шановні колеги, я думаю, що ніхто не буде сперечатись із тим, що ядром, да, центром інноваційної економіки є людини: нема людини – не буде ніякої інноваційної економіки. Я думаю, що всім зрозуміло, що капіталізація людини розпочинається зі школи. Тому от просто давайте подивимось, як це відбувається.
Зі школи людина через соціалізацію, а краще через капіталізацію іде в університет. Університет ми розглядаємо не як систему, в якій продовжується тільки соціалізація людини, а виконуються ще дуже дві важливі речі: це освітня і це селекція. Це унікальне, унікальний майданчик, де проходить капіталізація людини. Що зараз відбувається у нас, просто подивіться. Далі через відповідні закордонні стажування, через мобільність і так далі, оскільки ми не створюємо тут умов доступу до відповідних фінансових ресурсів, люди практично через Smart Vacuum cleaner уходять і відбудовують інноваційну економіку інших країн. Що ми учора побачили і взагалі тим чим я займався сам 38 років в своєму Херсонському державному університеті? І те, що, до речі, зараз показували і по Львівській політехніці і так далі. Я думаю, що багато сьогодні університетів мають відповідний досвід. І тут дуже важливо якраз наша роль як законодавців, що ми можемо зробити. Це створення отого елемента, який називається стартап, бізнес-школа. Будь-яка конструкція, яка дає можливість тут через мотивацію відповідно абсолютно нормально проводити дослідження, створювати відповідні стартапи і комерціалізуватись. І далі ця людина іде в інноваційну економіку вже України і далі ці повертає кошти, створює велику додану вартість. От цій моделі цього не хватає. Мій досвід показує, що в більшості університетів, це в 90 відсотків, ніхто не хоче працювати над якраз такою конструкцією, тому що нема не законодавчого забезпечення, не фінансового забезпечення, ні організаційного забезпечення.
Ми з Лілією Михайлівною Гриневич, з міністром освіти, домовились про що? Що зараз доопрацьовуються відповідні зміни до Закону про вищу освіту. Головне забезпечити можливість університетам абсолютно легально ставати, приймати участь в створенні стартапів, мати відповідний вплив через, наприклад, акції, через участь в цих стартапах, для того, щоб університет також став холдингом, який тримає ці і через відповідні дивіденди і підвищувати власну вартість, формувати власну додану вартість і відповідно мати можливість давати студентам і викладачам комерціалізуватись прямо на базі університетів. Бо це дійсно унікальна екосистема в якій є будівлі, споруди. Є відповідне невеличке, але фінансування за рахунок держбюджета. Є невеличкі, але кошти стипендіальні. Є невеличкі, але кошти на комунальні платежі і так далі, і так далі. Тому, ми бачимо, що університети повинні стати тим містом, де затримується наша молодь, талановита молодь, а не мігрує через відповідну систему. Тому ми беремо на себе обов'язок разом з Міністерством освіти і науки України доопрацювати відповідні зміни, які дозволять університетам через рішення вчених рад і одним з інструментів буде перехід від бюджетної форми до неприбуткової форми, яка якраз дасть можливість не використовувати правила Бюджетного кодексу, які якраз заважають цій системі інноваційно працювати. Інакше ми сьогодні маємо відповідний розрив комунікацій між тим, що можуть університети і тим, що може економіка. В результаті університети ніяким чином не впливають на формування власної інноваційної системи.
Тому законодавчі зміни необхідні. Є домовленість з Прем'єр-міністром, що якщо ми даємо відповідну модель, то будуть відповідні кошти, які якраз дадуть можливість нашій молоді мати доступ до українських грантів, а не тільки для закордонних грантів, через систему яких молодь далі покидає нашу Україну. І я думаю, що якраз оця спільна праця дасть нам можливість побудувати нову модель, дасть можливість нам створювати систему стартапів і мати це на абсолютно легальній основі.
Я думаю, ці зміни, ми обіцяємо, що це ми будемо робити. І це дасть можливість університетам працювати як елементу фундаменту інноваційної складової економіки України.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже вам дякую.
Запрошую до слова директора товариства з обмеженою відповідальністю "Борщ Венчурс", керуючого партнера акселератора StartUp BootCamp Ukraine? члена Ради з розвитку інновацій Аллу Олійник. Підготуватися Миколі Роїку. Немає пані Алли. Добре.
Давайте тоді, запрошую, а є пан Микола Роїк? Прошу тоді до слова, пане Миколо. Виконуючий обов'язки віце-президента Національної академії аграрних наук. Підготуватися Олександру Петришину.
16:53:25
РОЇК М.В.
Шановні учасники парламентських слухань! Сьогодні надзвичайно важливе питання, яке ми розглядаємо, це інноваційна система. Якщо говорити по аграрну академію наук, то ми як самоврядна організація маємо певний процент самоврядності. Але в цілому, якщо подивитись, то ми все-таки знаходимось в тій самій старій системі недопусків, недозволів. І таким чином, повноцінно в ринок, звичайно, в якому зупинились, ми не можемо зайти.
І як ми чули з чудової доповіді Степана Івановича Кубіва, дійсно, законодавство потрібно таке, яке би дало можливість стати науці такою продуктивною силою, як це вимагає.
У нас, дійсно, сьогодні величезний податковий тиск на наукові установи нашої академії. В цілому ми в цьому році заплатили десь в межах 1 мільярда податків і зборів, при тому, що ми отримали бюджетного фінансування в межах 300 мільйонів. Це при умові, у нас взагалі не хватає коштів на нове обладнання, на нові технології, на нові якісь програми, які вкрай необхідні. Тому нам треба таку створити систему, цільну систему законодавства якраз по інноваційній системі, яка б чітко створила правила гри, де могли б вільно працювати як науковці, так і бізнес.
Тому ціла низка в нас є пропозицій, але за браком часу я не буду зупинятися. Но я хотів би звернути декілька слів на те, що тут сьогодні звучало, що аграрний сектор він як би як локомотив сьогодні тягне економіку, але ж були наведені приклади, що ми там по цигарках, по тютюну і так далі. Ми чітко зорієнтовані на те, що ми повинні робити повноцінне харчування нашого населення і таким чином створювати стартапи якраз там, де це найбільш необхідно і вигідно перш за все нашій державі, і щоб це був нормальний такий ринковий продукт.
На жаль, потенціал нашої аграрної науки досить високий, але комерціалізація цієї науки досить і досить низька. Тому ми шукаємо шляхи для роботи з бізнесом. У зв'язку з тим ми створили програму таку "Агротехнополіс", де враховуються і потреби науки, і потреби бізнесу, і потреби людини. В цьому випадку ми хочемо її презентувати.
І ми маємо цілу низку пріоритетів. Це їжа для життя, квітуча садиба, троянда степу, органічне виробництво, енергія природи і таке інше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, будь ласка.
РОЇК М.В. І у зв'язку з цим виходить з цих пріоритетів, які ми визначили в Національній академії аграрних наук, ми підготували цілу низку стартапів, де ми бачимо реальний бізнес, який заходить. Найбільше, одна із великих досягнень нашої науки – це створення… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я запрошую до слова президента Національної академії правових наук України Олександра Петришина. Підготуватися Юрію Мірошниченку.
16:57:17
ПЕТРИШИН О.В.
Шановний Степане Івановичу, шановна Лілія Михайлівна, шановна Оксана Іванівна! Як сьогодні ми вияснили, юристи не створюють інновацій. Це, мабуть, правильно. Але юристи мають свою зону відповідальності у цьому плані і перш за все в плані забезпечення якісного законодавства щодо створення інноваційної системи. Для цього я хочу запропонувати вам відповідь на три питання.
Перше питання – це питання про стан законодавства про інновації. Сьогодні багато про це говорилось. Степан Іванович називав його навіть до деякого ступеню ворожим до інновацій. Але я скажу про інше. У нас на сьогоднішній день є 5 чи 6 основоположних законів з приводу інноваційної діяльності, з них перший був прийнятий у 1999 році, останній був прийнятий в 12-му році. Як бачите, пройшло вже мало не 20 років з часу прийняття першого закону. Для законодавства про інновації це, звичайно, багато, це дуже багато. Крім того, є ціла низка концепцій, є ціла низка стратегій, є ціла низка різних розпоряджень, указів, постанов з цього приводу. Крім того, є ще біля 25 міжнародних договорів з цього приводу. Крім того, багато питань інноваційної діяльності регулюються Бюджетним кодексом, Митним кодексом, Податковим кодексом. Як результат: цілісної системи законодавчого забезпечення інновацій в Україні на сьогоднішній день не існує. Її не існує і в плані узгодженого законодавства: немає єдиного підходу, немає єдиного розуміння, немає єдиної термінології і її бути не може, якщо перший закон був в 1999 році, то ми розуміємо, що ця модель, яку намагались закласти в цей закон, вона вже безнадійно застаріла.
Друге питання. Що далі? Далі пропонують нам вносити зміни і доповнення. Вот, я нарахував, наприклад, біля 20 таких позицій, з приводу яких треба внести зміни і доповнення до чинного законодавства про інновації. Потреба це на сьогоднішній день не тільки теоретична, як сьогодні, не раз про це говорилось, тобто питання системності безперечно є важливим, але це і питання практичне. На багатьох нарадах, на багатьох засіданнях комітетів, на багатьох симпозіумах, конференціях з цього приводу завжди кажуть, треба змінити Податковий кодекс, треба змінити Бюджетний кодекс, треба ще, там, деякі речі змінити. В результаті це не робиться і в тому числі, тому що це зробити точково неможливо, тому що зміни в одному кодексі тягнуть за собою зміни в іншому кодексі, якщо ми зменшуємо податкові тарифи, то це позначається на бюджеті держави і таке інше.
Що пропонує Академія правових наук України? 7 років назад ми розробили проект Інноваційного кодексу України. Шановний Степан Іванович, я вам дуже вдячний за вашу участь в цій конференції, яка була в Харкові недавно з цього приводу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, будь ласка.
ПЕТРИШИН О.В. В якому всі ці питання, про які сьогодні говорилися, зведені разом, запропонован певний підхід, певна термінологія. Звичайно, він застарів, пройшло вже 5 років як ми зробили це видання. Він застарів. Але є основа, є над чим працювати, є що робити. Ми готові над цим працювати. (Не чути) Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я запрошую до слова народного депутата України члена Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Юрія Мірошниченка. Підготуватися Олександру Юрчаку.
17:01:02
МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.
Правники продовжують. Шановні колеги, ми живемо в конкурентному і глобалізованому світі і наша здатність бути успішними в цих умовах, вимагає переходу на інноваційну модель з високою доданою вартістю. Неможливо будувати інноваційну економіку без висококваліфікованих кадрів. Саме тому, нова якість освіти є запорукою всіх інновацій в країні.
Які ж вимоги ставить ринок праці до молодих спеціалістів та системи освіти.
Перше. Середня освіта, яка є базовою, має спонукати дітей до активного навчання, пошуку знань, в тому числі і в ігровій формі, внутрішня мотивація учнів має стати рушійною силою шкільної освіти.
Друге. Інноваційний характер освіти, освоєння нових і перспективних технологій, розробок та техніки. Прикладний характер освіти. Формування конкурентних умінь, професійних навичок, інтеграція освіти і виробництва. Наукові дослідження мають базуватися в університетах і інтеграція вищої освіти з прикладною і навіть фундаментальною наукою. Територіальна концентрація освіти і науки, створення технополісів та університетів фабрик знань. Спеціалізація фахівців та глибоке володіння своїм фахом з затребуванням на ринку праці. Адаптивність спеціалістів вміння швидко орієнтуватися та знаходити оптимальні рішення у мінливих умовах. Прогнозування і врахування потреб ринку праці під час вибору галузей знань і спеціальностей за якими готують спеціалістів. Досягнення до зазначених цілей дозволить, по-перше, зупинити негативні процеси та переорієнтувати ринок праці, економіку і суспільство на інноваційний шлях розвитку, створення та виробництво конкурентних товарів і послуг. По-друге, зменшити відтік нашої молоді, яка їде навчатися за кордон і часто в Україну не повертається. По-третє, підвищити внутрішні і зовнішні інвестиції, а зовнішні українські, стануть системними і працюватимуть в інтересах України. По-четверте, підготовлені фахівці не шукатимуть роботи десь, за кордоном, а самі будуть займатися підприємницькою діяльністю в Україні.
І, нарешті, створення інноваційних та високооплачуваних робочих місць, та високі темпи економічного зростання, дозволять підвищити рівень життя наших громадян. Створять умови для подолання демографічної кризи, зміцнення обороноздатності держави та ведення активної зовнішньої політики. А також для належного фінансування бюджетної сфери. В першу чергу, соціального захисту населення, медицини та культури.
І впровадження необхідних змін в систему освіти мають об'єднати зусилля, як фахівців, так і народних депутатів з виконавчою владою.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І я запрошую до слова Генерального директора Асоціації підприємств промислової автоматизації України Олександра Юрчака. Підготуватися Володимиру Власюку.
17:04:32
ЮРЧАК О.В.
Шановні пані і панове! Наша асоціація інтегрує 16 університетів, співпрацює з чисельними установами Академії наук, і ми є фундатором руху "Індустрії 4.0 в Україні". Тому проблеми інноваційного розвитку і відносини ринку з науковцями нам добре знайомі. Я хотів би просто відкоментувати декілька аспектів цієї співпраці.
Сьогодні багато говорилось тут про проблеми співпраці. Я тільки ще раз акцентую на слабкій ринковій орієнтації Академії наук і університетів. Науковці і викладачі багато говорять про відсутність зв'язку з ринком. Але коли ми, асоціація, надаємо цей зв'язок, цю інформацію, ми не завжди бачимо адекватну якусь реакцію, здатність реагувати насправді є низькою.
І в чому причина такого стану? Звісно, сьогодні тут піднімали цілий комплекс проблем і наші викладачі частіше всього говорять про не реформовану систему, тобто систему з великої букви.
І звісно в основі цього комплексу причин це є відсутність цілісної ефективної стратегії, про це тут також багато говорилося. І ми бачимо спроби будувати щось цілісне, високорівневе, довгострокове і на що витрачаються місяці роботи чисельних груп фахівців, час і гроші, але час іде, а результату ми не так багато бачимо і відповідно втрачається від ринку довіра. Я кажу про реальні стратегії, які ми аналізували в рамках експертних груп від ряду міністерств. Тому наш погляд такий, що дієві централізовані стратегії в Україні, вони, на жаль, під питанням скоріше. Наш підхід базується на альтернативному підході, це так звані рухи чи реформи, чи ініціативи знизу, де стратегія це скоріше дорожня карта. І ми говоримо про конкретні ініціативи в рамках проектів, які мають відповідні ресурси та бюджети. При цьому дуже важливо максимально використовувати ресурс вже існуючих екосистем, сьогодні багато говорилося про КПІ, Львівська політехніка. Ми діємо по такому самому принципу, зараз ми підготували до міністерства ряд наших ініціатив, мова йде про п'ять ключових напрямків, перша, це розвиток мережі центрів "4.0". Тобто це центри, які створюються на базі вибраних університетів з метою консолідації учасників регіональних чи секторальних екосистем, вони виконують ролі нетворкингу, створення нових програм навчання, тренінгів в області "4.0", просвіти, а також RND. Ми спланували в цьому році чотири такі центри і перший вже відкритий в Одесі, планується в Харкові і два в Києві. Друга програма - це мають бути запущені по всій системі ВНЗ та НАНУ з метою багатократного покращення внутрішніх і зовнішніх комунікацій. Комунікації це є дуже проблема річ, тому що ми всі говоримо, що потенціал високий, але чомусь ринок його не бачить. Третя програма, яка має бути націлена на боротьбу з бюрократією і формуванням лідерства серед викладачів, тут так само є ряд заходів. Четверте це швидке вирівнювання до кращих світових трендів і практик, нас цікавить, перш за все, відповідність у стандартах "4.0". Ну і п'ята це залучення гарантій від держави органів місцевого самоврядування до таких подібних ініціатив, які вже робляться на рівні бізнес-асоціації. По кожному з цих напрямків ми пропонуємо конкретні ініціативи, що реально робити спільними зусиллями. Я вам дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
Запрошую до слова голову Комітету з питань промислової модернізації і торгово-промислової палати України, директора ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Володимира Власюка. Підготуватися Василю Кременю.
17:08:00
ВЛАСЮК В.С.
Доброго дня, я Володимир Власюк, я практикуючий економіст, займаюся дослідженнями і з промисловості, промислової політики і також займаюся економічною теорією.
Я хотів би сконцентрувати увагу на п'яти важливих пунктах, які необхідні для створення інноваційної системи, які є. перше – кілька разів вже звучало таке, площадка, майданчик, де створюються інновації, основні – це підприємства. Якщо немає багато діючих підприємств і немає розвиненого корпоративного середовища говорити про інноваційну систему і …… буде дуже складно. У нас, на жаль, мало підприємств, мала пропозиція, дуже слабкий корпоративний сектор. Я говорю про зв'язок двох стратегій: стратегії індустріальної і стратегії інноваційної. Я би навіть би розглядав це як один документ, одну і другу стратегію, тому що одна іншу доповнює і є зв'язок між ними. Тому формування корпоративного середовища це є абсолютно необхідна умова для того, щоб розвивалися інновації.
Згадувалися країни, всі країни, які стоять на передовому рубежі, де ці новації працюють мають дуже потужний індустріальний сектор. Сполучені Штати, Японія, наприклад, чи Німеччина. Тому треба обов'язково запам'ятати і взагалі зрозуміти, я розумію тут є спільне розуміння, що без розвитку корпоративного середовища і підприємств, де впроваджуються інновації успіху в цьому не буде.
Наступне: треба бути дуже практичним, теорія важливіша чим практика. Ми колись працювали з китайськими компаніями, які робили лист там металургійний. Вони не вміли робити, ми кажемо він не йде, вони роблять-роблять, через три роки вони навчились його робити.
Тому ми повинні розуміти, що ми вміємо робити і йти від того, що у нас є. Що я маю на увазі? Наприклад, ми розробляємо ракетні двигуни. ситуація така, що у нас є моделі розроблені, але мало виробництва. Ми розробляємо авіаційні двигуни, чи ми розробляємо на тверді матеріали. Треба розуміти, яка синиця в руках у нас є і звідти будувати все це. Тому потрібен аудит тих напрямків, де ми реально можемо бути на передових рубежах цих розробок.
Навколо них треба створювати технологічні центри – це те, що ми тримаємо зараз в руках. Ці технологічні центри мають бути відкриті, вони не мають бути зав'язані на роботу всередині, тому що немає замовника. До речі, замовником якраз і є переробні підприємства, яких у нас мало, вони створять внутрішній ринок. Тому центри мають бути відкриті, які працюють на весь світ.
Так, наприклад, будують двигуни для автомобілів, працюють на весь світ. Чому ми на весь світ не можемо виробляти, наприклад, ракетні двигуни? Для цього треба відкритість і створення такого технологічного центру.
Наступне. Питання комунікації дуже складне для українців, співпрацювати… у нас дуже багато окремо розумних людей, але співпрацювати дуже важко. Тому зараз такі інструменти, як електронні площадки дуже важливо, має бути створений централізований портал і доступний для всіх: об'єднуючий, потужний. Є кілька ініціатив, які не зв'язані, який дає можливість заявляти про свої розробки, перебувати на цьому майданчику, знаходити контакти і працювати. Це такий практичний кейс, який працює.
Четверте. Освіта. Потрібний новий курс нової структурної економіки. Тут була пані Лілія Гриневич, обов'язково цей курс нової структурної економіки формує індустріально-технологічні навики студентів: розуміння, що таке індустріальна політика, як будуються різні формації. У нас цей курс поки що відсутній.
І п'яте. Інформаційна політика, обов'язково, тому що , звичайно, інноваційні…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, будь ласка.
ВЛАСЮК В.С. Інформаційна політика – це обов'язково плекати успішні історії для того, щоб брати приклад і взагалі формувати індустріальний дух в країні.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Запрошую до слова президента Національної Академії педагогічних наук України Василя Кременя. Підготуватися Марії Карчевич.
17:11:44
КРЕМЕНЬ В.Г.
Шановний Степане Івановичу, Лілія Михайлівно, Оксано Іванівно, шановні колеги! Я думаю, що з повним правом можемо сказати, що питання, які сьогодні слухаються це доленосні питання для України. Чому? Тому що світ перейшов до інноваційного типу прогресу і нам залишатися поза ним це значить відставати від усього світу і назавжди. В цьому контексті я приверну вашу увагу до декількох проблем.
Перша, при всій важливості законодавчих, нормативних і інших складових інноваційної системи, її основу складає людина, Олександр Володимирович про це говорив Співаковський, консервативна, відстала, несучасна людина не може забезпечити інноваційний розвиток суспільства. При будь-яких інших обставинах потрібно формувати інноваційну людину: людину з інноваційним типом мислення і здатністю до інноваційного типу діяльності, людину, яка б не лише сприймала динамічні зміни, що об'єктивно властиві сучасному життю у знаннях, технологіях, виробництві, а й могла творити ці зміни, бути ефективною в постійно змінюваному середовищі.
Друге. Першочергове значення у підготовці інноваційної людини, зрозуміло, відіграє освіта. Але не можна ставити знак рівності між тим скільки навчається людина і тим наскільки вона інноваційна. Нам ще потрібно перевести освіту та і взагалі атмосферу, в якій росте і розвивається дитина в нашій країні, у стан, коли формування інноваційності як стрижневої характеристики людини стало б ключовим завданням. Можливості для цього закладені в новому Законів про освіту і в концепції "Нова українська школа".
Третє. Необхідно здійснити перехід освіти і взагалі ставлення до дитини в суспільстві до принципу дитиноцентризму, тобто максимально наблизити навчання і виховання кожної дитини до її конкретних здібностей і здійснювати її розвиток саме на її здібностях. Тобто не дитина має сліпо в усьому підлаштовуватися під школу, а й школа повинна зробити максимально можливий крок до дитини. Саме це забезпечуватиме формування в учня ключової компетентності, здатності до самопізнання, самовизначення та подальшого самостійного навчання, інноваційного саморозвитку.
І останнє – тут з цієї трибуни не раз говорили про значимість вищої школи абсолютно справедливо, як справедливо і те, що багато тут єсть проблем в контексті інноваційності. Одна із причин цих проблем – це подрібненість, розпорошеність, профільна неадекватність, надмірне дублювання у вищій школі і таке інше. У нас приймають студентів 620 навчальних закладів та їх філій, не кажучи про коледжі. Тому назріло укрупнення цих закладів з метою концентрації викладацьких, дослідницьких, матеріальних, фінансових ресурсів, створення ефективної управлінської, інформаційної, технологічної, іншої інфраструктури. На наш погляд, одним із меланізмів...
ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд.
КРЕМЕНЬ В.Г. ...є створення Національного рейтингу університетів. В зв'язку із цим академія буквально завтра проводить спеціальний методологічний семінар на тему: "Концептуальні засади розроблення Національного рейтингу закладів вищої освіти"...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я запрошую до слова начальника відділу Департаменту молодіжної політики Міністерства молоді та спорту Марію Карчевич. Підготуватися Андрію Марченку.
17:15:30
КАРЧЕВИЧ М.В.
Нове покоління, нова парадигма, інновації – це назви характеристики сучасних процесів, які пов'язані із народженням та перетворенням. Такі словоконструкти завжди актуальні – на них є запит, вони дорого продаються. Тому говоритиму сьогодні про актуальне і неймовірно затребуване в Україні, про якісно нові результати.
Чи має Україна потенціал для втілення нових ідей? Поза сумнівом. І весь світ тому свідок. Один приклад. Українка Марина Вязовська два роки тому розгадала математичну задачу, над вирішенням якої працювали вчені кілька століть, і зараз вона живе у Німеччині.
Чи кожна ідея може стати інноваційним виходом… винаходом? Ні. Тому що потрібні умови для втілення. І щоб були такі умови, потрібно інноваційно підходити до методів управління і державної політики, бо без цього створення умов неможливо. Саме тому молодіжна політика в Україні ґрунтується на інноваційних формах роботи із молоддю, і нам є вже що сказати: про кількасот молодіжних центрів у громадах; про абсолютно унікальний центр науки у Тернополі; про кілька десятків наукових пікніків, проведених по всій Україні; про інноваційні проекти в рамках україно-польських та україно-литовських обмінів молоддю; про 12 тисяч місць стажування і перших місць роботи для молоді у рамках ініціативи "Пакт заради молоді-2020"; про унікальний проект ЮНІСЕФ "U-REPORT". Чи цього достатньо? Категорично, ні. Тому що в Україні мешкає 11,5 мільйонів молодих осіб, 27 відсотків населення від нашої держави, і ці люди дивляться на світ по-іншому – широко, без упередження, без страху, із бажанням позитивних змін. Бо інновації – це свіже мислення. І, власне, це змушує нас діяти динамічніше, ефективніше, інноваційно та відповідально, бо відповідальність – це справжня сутність свободи, наголошував Любомир Гузар. І саме відповідальність дозволить нам наше бажання перетворити у буття. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І я запрошую до слова проректора з наукової роботи Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" Андрія Марченка. І підготуватися, будь ласка, Петру Смертенку.
17:18:13
МАРЧЕНКО А.П.
Так, шановні колеги, багато сказано про інновації, про інноваційну систему, я прошу перший слайд, про інноваційну систему. І я не відкрию тут нічого нового, тільки хочу підкреслити те, що сказав Степан Іванович Кубів, що інновації повинні вирішувати національні… відповідати національним інтересам. Це перше.
А друге те, що це комплексна проблема, будь ласка, другий слайд, яка забезпечується спільною роботою влади, бізнесу, освіти і науки. Якщо одна із ланок цього, цієї системи випадає, то ніякого інноваційного продукту не буде.
Я хочу звернути вашу увагу на долю коштів, які виділяються на науку в різних країнах. І тут я пам'ятаю, що за роки незалежності у нас від 0,22 до 1 відсотка цей показник. По даним за 15 рік… за 16 рік: Ізраїль – 4,3, ми – 0,48. Далі, наступний слайд, будь ласка. Які наслідки ми маємо? А наслідки такі: за 16 рік у порівнянні з 15-им у нас зменшилась кількість і дослідників, і докторів наук, і всіх інших.
Питання: хто буде виконувати ці інновації? Тут слушно було сказано, що нема людини – немає інноваційної економіки. Немає дослідника – немає інноваційної економіки. Тому в мене така, ну, такий висновок, що стан інноваційної системи сьогодні дуже важко назвати задовільним. Будь ласка, два приклади, які всупереч були зроблені підтримки держави. Вирішення проблеми Чорнобиля. Тут була проблема цього укриття нового на враження електромагнітними потужними блискавками і ні в Україні, ні за кордоном, ніхто цю проблему не вирішив, вирішили наші науковці.
Далі. Наступне. Центр міжгалузевого двигунобудування для броньованої техніки. Ми пропонуємо, розробили концепцію…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 15 секунд.
МАРЧЕНКО А.П. За 15 секунд я скажу наступне. Подивився рекомендації і там немає жодних слів, жодного слова про інновації в системі ВПК, тому я вніс пропозиції і передав головуючій. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. І я вам дякую. І за рекомендації також
Запрошую до слова національного координатора інноваційної програми Міжнародного науково-технічного співробітництва EUREKA Петра Смертенка.
Підготуватися Ксенії Семеновій-Шевелицькій.
17:22:09
СМЕРТЕНКО П.С.
Бувшого. Бувшого. Зараз я не є національний координатор.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не оновили інформацію. Все гаразд. Прошу.
СМЕРТЕНКО П.С.
Шановні колеги, останньою ланкою інновацій, як тут казали неодноразово. є бізнес. Що хоче бізнес від нас науковців? Він каже дайте готові інноваційні проекти, які готові до впровадження. Чи є такі проекти у нас в Україні? Є, але дуже, дуже мало. Для того, щоб збільшити їх кількість наша група незалежних експертів запланувала програмно-проектний механізм прискорення інновацій. Буквально… Дайте слайд перший.
Будь ласка. В основу цієї системи ми поклали три засадничі речі.
Перше. Це рівень технологічної готовності. Нижня, ось. Це Technology readiness level. TRL-1 і TRL-2, це фактично є базові дослідження. TRL-3 і 4, це є фактично інновації, про які у нас дуже багато тут казали. Комерціалізація починається з TRL-5 і 6. А така велика комерціалізація – TRL-7, 8 і 9. Бізнес хоче TRL-6.
От, ми бачимо, що фактично "долина смерті", це те, що видає наша академія наук, наші університети. Це десь другий, третій рівень зазвичай. А от четвертий, п'ятий рівень ніхто не долає. Для того, щоб це подолати, має бути державна система, про яку ми всі сьогодні тут кажемо, інноваційна структура. Фінансування проектів має бути за відомою формулою: 1, 10, 100 і 1000. Ми бачимо на слайді фундаментальні дослідження – це 1.
Ну, наприклад, я приходжу в агенцію і кажу: "У мене є ідея". Мені дають 30 тисяч гривень, щоб я її розробив. З десяти проектів відбираються два найкращі, яким дається вже по 300 тисяч гривень. На цій фазі ми можемо залучати вже бізнес. Тобто без фінансування з боку Міністерства освіти і науки, але вони вже дивляться на те, що у нас є. І фактично там є точки, на яких показано етапи. Останній – це успішність бізнесу.
Наступний слайд. Я хочу сказати, що ми маємо запровадити у себе досвід європейських інноваційних програм. Вони ідуть від наукового дослідження до ринку. І їх багато. Не можна зробити одну якусь програму, яка перекриє все це. От, якщо ми все це використаємо, ми будемо успішними.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
І я запрошую до слова менеджера комунікацій мережі академічних бізнес-інкубаторів YEP Ксенію Семенову-Шевелицьку. І підготуватися Юрію Синюку.
17:25:35
СЕМЕНОВА-ШЕВЕЛИЦЬКА К.І.
Доброго дня, шановні учасники парламентських слухань! Перший слайд, будь ласка. Другий. В інноваційній системі країни університети грають роль ….. нових ідей, нових знань і людських ресурсів. І цю тезу сьогодні неодноразово підтвердили. Але, говорячи про розвиток інновацій в університетах, зазвичай мають на увазі монетизацію досліджень на кафедрах, роботу з науковими колективами, які зазвичай складаються з професорів і доцентів. І рідше згадують найбільшу за чисельністю категорію стейкхолдерів в університетах – це студенти.
Університети, позиціонуючи себе для студентів, для абітурієнтів і для суспільства в цілому, кажуть, що вони готують кадри для роботодавців, і майже ніколи вони не говорять про те, що студент, почавши власний інноваційний бізнес-проект, може сам стати роботодавцем. Державні університети здебільшого не займаються підготовкою інноваційних підприємців. І нам в YEP здалося це дуже дивним.
Наступний слайд. Згідно з дослідженням, яке проводилося в Сінгапурі протягом 5 років, схильність до інноваційної підприємницької діяльності має 8 відсотків студентів, і 2 відсотки з них при ефективній роботі стають засновниками нових підприємств. Ми порахували це, врахувавши кількість студентів в Україні, і щороку в Україні студенти можуть створювати 85 нових компаній.
Щоб це відбулося, нам необхідно зробити три речі. Наступний слайд. Проінформувати студентів про можливість роботи над власними проектами і про можливість створення власних інноваційних бізнесів. Надихнути їх займатися власною справою, розказати їм історію успіху українських підприємців, показати, що в Україні можливо створити власний бізнес і досягти успіху, і показати шлях створення бізнесу, навчити, дати інструменти, пройти разом з ними початкові кроки роботи над продуктом: від ідеї до прототипу і далі до створення бізнесу.
Університети можуть бути для економіки і суспільства України дечим більшим, ніж просто конвеєром з підготовки працівників. Вони можуть перетворитися в інкубатори для інноваційних бізнесів.
Наступний слайд. Більше року тому ми про це подумали і створили мережу академічних бізнес-інкубаторів при університетах YEP. Нам казали, що з університетами неможливо працювати і робити прогресивні речі, але почавши з 4 університетів: з економічного, з авіаційного, з Київського національного університету і з переміщеного в Покровськ донецького, запрацювали перші інкубатори YEP, і ми пустили 21 проект на етапі прототипу. Тепер ми працюємо в 10 університетах і там навчається понад 1000 студентів. Ми працюємо з експертами з США, з Естонії, з Ізраїлю та Польщі і запрошуємо всіх також до співпраці. Звісно, на тому етапі, на якому знаходиться освіта і наука, ми не очікуємо шалених інвестицій відразу, але ми хочемо створити тренд на інновації в університетах і на підприємництво серед студентського середовища.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я запрошую до слова голову правління товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний індустріальний парк", радника голови Національної науково-технологічної асоціації України Юрія Сенюка.
Підготуватися Ірині Ждановій.
17:29:00
СЕНЮК Ю.В.
Шановні учасники, я б зосередився на тому, що у нас позначено як тема: національна інноваційна система: стан, розвиток законодавчого забезпечення. Я "законодавче" виніс би, бо розвиток залежить не стільки від законодавчого забезпечення, скільки від моделі, яка туди закладена, а законодавці лишень мали б оформляти, але не те, що робимо 27 років, коли законодавці нам приписують модель.
В сучасних умовах. Сучасні умови, це десятиріччя, стрімко змінюється самий сенс, що таке інноваційний процес, що таке інноваційна економіка, а не те, що ми зараз обговорюємо. Він не завершується інноваційним продуктом, бо ви маєте покласти те, що ви взяли, бо півцикл перший новаційний, коли ви використовуєте старий капітал, а інноваційний – це створення нового капіталу, а не лишень продукту покласти на місце і збільшити національне багатство України, ми про це взагалі там не кажемо. Це повний цикл, і тоді ми би казали про розширений інноваційний відтворювальний цикл.
Національна інноваційна система. Нам вона досталась, звичайно, в спадщину від Радянського Союзу. У Радянського Союзу був, звичайно, ціла генерація, це була централізовано планова економіка. Ми цю ціль забрали. Подивіться на наші рекомендації, ми маємо визначення системи 2009 року, там немає цілі, там невиразно визначений інноваційний процес. І якби ми поставили стан, тобто поставили діагноз, то ми би сказали, це системна недостатність. Це не система, це розбалансована структурна функціональна реальність, з якою щось треба робити. Вона не може бути основою для розвитку. Але це не означає, що і не треба покращувати, бо від цього залежить виживання елементів цієї системи університетів, інститутів, різних. Скажемо, структур. Тому треба підтримати ці рекомендації, які є, але не розраховувати на те, що тут може бути розвиток.
Другий крок, те, що робить Кабінет Міністрів. Кабінет міністрів, якщо ми подивимося на цю схему, вона, звичайно, імітаційна, бо це вже перехід до інноваційного підходу, але тут 3 шляхи: інноваційний, модернізаційний, інноваційно-креативний. Це інноваційне, воно дивиться, де, що в країнах зроблено і орієнтується на ресурсний підхід. Стратегічний рівень Кабінет міністрів, але ж Кабінет Міністрів в ресурсному підході, головний документ – фінансове управління. Якщо покращити, буде модернізаційна.
Пропозиція. Це, звичайно, інституційна, інша система, яка була би орієнтована на інституційні інновації. Тому 3 типи інновації: технологічні, соціальні, інституційні, ключові вони. Для цього треба було підтримати пропозицію, яка була з приводу Академії правничих наук, що, звичайно, треба перейти, що може поєднати, з'єднати всі 3, треба паралельно рухатись…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд, будь ласка.
СЕНЮК Ю.В.Це Інноваційний кодекс, але написаний з позицій комітету майбутньому, який мав би отримати нормативні повноваження. Це треба було б зробити указом Президента, бо через Верховну Раду це не пройде. Починати треба з випередження… А тут ми… (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Запрошую до слова Голову Громадської організації фонд "Відкрита політика" Ірину Жданову. Підготуватися Володимиру Романенку.
17:32:49
ЖДАНОВА І.А.
Дякую за запрошення.
Громадянська платформа за реформуванням наукової сфери в Україні змогла про адвокатувати статті окремі по спеціалізованій наукові освіті в Законі про освіту і Закону про наукову і науково-технічну освіту. Тепер в Україні будуть існувати наукові ліцеї, наукові ліцеї-інтернати, які будуть базуватися на вітчизняній традиції фізико-математичних ліцеїв. Сьогодні потрібно якнайшвидше імплементувати ці закони і почати вже працювати з розробки стандартів наукової освіти для школярів і положення про наукові ліцеї, ліцеї-інтернат.
Тому я пропоную учасників залучити до робочої групи, яка почала працювати над цим і учасником громадянської платформи, які власне є авторами цих статей. Я хочу сказати, що від початку в 2015 році Лілія Гриневич підтримала саме ідею спеціалізованою науковою освіти. Я хочу подякувати окремо за цю підтримку дуже багатьом вченим, радам молодих вчених і багатьом депутатам, які змогли продемонструвати синергію в дії.
Крім того, мені здається, що я не вірю в те, що ми зможемо зупинити відтік вчених найближчих кілька років. Але я вірю в те, що через 5-7 років якщо ми активно почнемо інвестувати в наукові ліцеї, ліцеї-інтернати, ми зможемо створити за ці 5-7 років ми зможемо створити той простір для цієї майбутньої молоді, коли би вони захотіли залишитися в сильній країні.
Для цього, що потрібно на мою думку, для цього зробити. Потрібно з'єднати наукові ліцеї, ліцеї-інтернати, з стартап-компаніями, з хай-тек-бізнесом. Саме такий досвід я побачила в Ізраїлі, яка як відомо є нацією стартаперів. Лише в минулому році один із стартапів за 15 мільярдів доларів було продано в цій країні, і крім того, а це є 1 статтею поповненню бюджету.
Та система наукової освіти серед школярів яку я побачила, вона дуже релевантна для української. Те що нам не хватає, це взаємодії наукових ліцеїв, ліцеїв-інтернатів, саме з хай тек бізнесом і мотивація до цієї роботи.
Крім того, я вважаю, що в громадах мають бути створені моделі відкритої такої моделі "Грін стрім", яка базується на екологічних принципах, яка відкрита до науки, робототехніки, інжинірингу, і співпрацює також з хай тек бізнесом. Це може бути на базі "Міжнародної зеленої школи" зроблено, яка вже працює 5 років в Карпатах.
Я хочу сказати, що потрібно обов'язково, щоб державне фінансування було на наукові ліцеї. Але крім того потрібно створювати проектні команди для того…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд.
ЖДАНОВА І.А. Для того, щоб можна було залучати інвестиції з "Горизонту 2020" і інших джерел, які сьогодні мають і місцеві громади, і європейські фонди. В Україні є сьогодні можливість фінансування науки і науковий ………. для школярів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І я запрошую до слова директора Департаменту інформаційних технологій Вінницької міської ради Володимира Романенка. Підготуватися Костянтину Ковалю.
17:36:30
РОМАНЕНКО В.Б.
Доброго дня!
Хочу сконцентруватися на формуванні ринкового попиту, на інновації. Цифрова трансформація – це впровадження сучасних цифрових інновацій для кардинального підвищення продуктивності та цінності підприємства. Цифрова трансформація – це в першу чергу стратегія, результатом якої є цифрові підприємства та цифрова економіка. Тобто, цифрова трансформація стоїть основою та сутністю змін в сучасному світі, насамперед в економіці. Призводить до радикального підвищення попиту а інновації та багатократно підвищують їх масштабовність та ефективність.
Трансформацію здійснюють компанії які трансформуються та професійними цифровими трансформаторами. В Україні склалась ситуація, що ключові зусилля з цифрової трансформації здійснюють самі компанії, власними силами. Тому процес іде довго і не самим ефективним шляхом. В результаті такого стану, набуті знання і компетенції залишаються всередині компаній та мало поширюються і не використовуються ефективно.
Професійними цифровими трансформаторами є, по-перше, це незалежні від вендорів консалтинг, який допомагає розробити стратегію цифрової трансформації, вибрати оптимальні технічні рішення, вибрати інноваторів, залучених до процесу розвитку підприємств. По-друге, це розробники, інноватори, розробки продуктів рішень. По-третє, це інтегратори, які впроваджують готові технологічні інновації, які вже розроблені, які потрібно просто залучати для впровадження, в підняття ефективності нашої економіки. І, по-четверте, це освітні заклади. Так склалося, що в більшості компанії України, які впроваджують цифрові зміни, самі по собі не являються цифровими. Якщо сфокусувати зусилля на цифрові трансформації цих компаній, цих цифрових трансформацій, які професійно займаються цифровою трансформацією, то ми в рази підвищимо їх ефективність, ефективність впровадження в реальну економіку інновацій. І, як результат, зросте темп цифрової трансформації країни, значно зросте попит на інновації, їх комерційна ефективність, як головний результат, буде створене конкурентне середовище, конкретна ситуація, інноваційне середовище. Цифрова трансформація - це ключова діяльність для підвищення ефективності економіки та розкриттю експортного потенціалу. Але наразі немає єдиної точки дотику між надавачами та споживачами послуг цифрової трансформації. В Україні є успішні розробники цифрових інновацій, але дуже часто їм важко знайти свою реалізацію, потрібно створити таку точку, яка подібна, сервіс подібних hotline.ua, який дозволить поєднувати ці органи.
Важливим кроком у напрямку корегування вад ринкових механізмів є створення більшої конкуренції за цифрові трансформації там, де їх легко знайти та швидко залучити. Успішні цифрові трансформації мають стати безкоштовні для підприємств, тобто витрати на інновації мають успішні, з точки зору держави, мають бути…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу 15 секунд.
РОМАНЕНКО В.Б. Тобто витрати, які підприємство вкладає в інновації, успішні з точки зору держав, у яких зростають надходження в бюджет, мають бути компенсовані з майбутніх податкових надходжень. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я запрошую до слова члена Ради молодих вчених при Міністерстві освіти і науки, завідуючого кафедрою інтеграції навчання з виробництвом Вінницького Національно-технічного університету Костянтина Коваля. І підготуватися до останнього виступу Тамарі Прошкуратовій.
17:40:17
КОВАЛЬ К.О.
Доброго дня, шановні пані та панове! Я хотів би почати з того, що в Україні дійсно не вистачає інноваційної екосистеми і є великі прогалини в законодавстві. Як представник Ради молодих вчених та завідуючий кафедри Вінницького національного технічного університету ми минулого року відкрили школу стартап-школу Sykorsky challenge. Базуючись на основі успішного досвіду Київського політехнічного інституту. І з досвіду спілкування з великою кількістю компаній місцевих, які є більш успішними, менш успішними, які вже продали свої стартапи.
Хочу сказати, що в Україні не вистачає цього законодавства і багато таких проектів, які могли збагачувати нашу економіку реєструються за кордоном. І саме цю проблему варто звернути увагу, бо реєстрація компаній збагачує інші країни, а не Україну.
Я вважаю, що необхідно для того, щоб вирішити цю проблему, по-перше, розробити стратегію інноваційного розвитку України. І в основу цієї стратегії як сьогодні правильно висловлювали, в першу чергу треба покласти, що дітей в школах треба навчити мислити критеріями креативної економіки. Бо шкільна система формує з дітей достатньо слабо підготовлених, на жаль, і от реформа школи – це дуже важливо. Адже ті діти, які вступають у вищі навчальні заклади здатні в майбутньому або не здатні створювати інновації в університетах.
І для нас було відкриттям, що багато студентів маючи свої ідеї не готові працювати до кінця і розвивати їх в реальних умовах, тому що немає підготовки і навчання інноваційному підприємництву.
І брак цієї підготовки впливає на подальшу їх можливість розвитку в суспільстві і вони стають звичайними працівниками. Вони не роблять нові компанії з високою доданою вартістю, через це в Україні можна сказати, що наука не отримує тої молодої крові, яка могла би велику кількість наукових розробок перетворювати у реальний продукт і продавати його на конкурентних ринках. Тобто та комерціоналізація наукових досліджень, той трансфер технологій, про який багато говориться, насправді не відбувається. В аспірантурах залишаються студенти, не маючи базових знань для того, щоб…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 15 секунд.
КОВАЛЬ К.О. … комерціоналізувати ці наукові дослідження і рідкими виключеннями є такі проривні результати, які університети деякі могли можливість продемонструвати.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І будь ласка, останній виступ. Герой України, народний депутат України четвертого скликання, доцент кафедри Педагогічного інституту Київського університету імені Грінченка Тамара Прошкуратова.
17:43:54
ПРОШКУРАТОВА Т.С.
Шановні колеги! Інноваційні і передові технології потребують підготовки, безумовно, нових спеціалісті. Але при проходженні акредитації закладами вищої освіти, новий перелік спеціальностей, які затверджені Кабінетом Міністрів спричиняє такі колізії. Коли викладач вищої школи пропрацювавши по 30-40 років, згідно з новими ліцензійними умовами і новими шифрами спеціальностей вважається нефахівцем. І зроблена таблиця відповідностей старих і нових спеціальностей не завжди є доречною і правильною, і щоб перебудувати з урахуванням думок фахівців. Усі автори інноваційних технологій починають свій шлях із школи. І зараз про нову українську школу йде чимало розмов і, зокрема, про навчання на інтегративній основі.
Курс "Освіта для життя". Зараз як пілотний проект проходить у 40 школах міста Києва. Але в положенні про підручники не прописано ні слова про інтегративні посібники. І підручники знову ж таки розподіляють між членами комісії за вузькою спеціалізацією. Як сказав Василь Григорович Кремень, що школа ну, це, звичайно, всі це знають, має сприяти розвитку творчих здібностей дитини. Але як розуміти таку інновацію в лапках, що дітей у місті Києві тепер навчатимуть у школі за місцем її проживання? А як бути, дитина, яка має потенціал творчих, там економічних здібностей чи якихось, гарно там працює з конструкторами, але поряд школа, де вивчають іноземні мови, чи, наприклад, якась школа філологічного спрямування? А як бути з тими діточками, які прописані у Запоріжжі, в Черкасах, а проживають у місті Києві? Якщо орендар... квартиронаймачі звертаються до орендаторів про те, щоб вони склали з ними договір про те, що орендують квартиру – ну, їх просто просять звільнити житло. І окрім того, що, по-перше, батьки позбавлені права вибору, по-друге, втрачається здорова конкуренція між школами і втрачається можливість якраз саме розвивати творчі здібності дитини. Тому я вважаю, що це потребує певного перегляду.
Ну, і, звичайно, я як вчитель з багаторічним стажем не можу не сказати про рівень підготовки педагогічних кадрів. Вступ до навчальних педагогічних закладів за результатами ЗНО – це добре. Але я вважаю, що треба повернутися до тих от педагогічних класів і робити ранній професійний відбір цих дітей, і їх без ЗНО відбирати на навчання. А в інститутах зробити співбесіди на предмет з'ясування риторичної компетенції майбутнього вчителя, оскільки це соціономічна професія, пов'язана з публічним мовленням і його культурою. Я вважаю, що всі інноваційні там технології, різні впровадження повинні, перш за все, працювати на розбудову освіти і нашої держави.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.
І зараз ми будемо мати короткі ремарки, заключні ремарки від Першого віце-прем'єр-міністра пана Степана Кубіва і від комітету буде народний депутат Олексій Скрипник, вони підведуть підсумки нашого сьогоднішнього... Лілія Михайлівна, так? Ми просто говорили, я не зрозуміла чи...
Так, і тоді Перший віце-прем'єр, пані міністр і на завершення від комітету – Олексій Скрипник, прошу. По 3 хвилини – регламент.
КУБІВ С.І. Я хочу, перш за все… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть, будь ласка, мікрофон в ложі уряду.
17:47:39
КУБІВ С.І.
Перш за все, хочу подякувати за сьогоднішню зустріч. Мені здається, ми повинні часто робити не тільки в такому публічному, а й в робочому плані зустрічі, вони дають ефективність.
Друге. Я би подякував пані Оксані Сироїд за модераторство. А те, що Олексій Скрипник і комітет Олександра Данченка, де ми говорили з Дмитром Шимків, Міністерству освіти, Міністерству економіки. Напрацювали ту інформаційну і законодавчу базу, яку сьогодні ми обговорювали.
Але після сьогоднішніх ваших виступів необхідно буде все узагальнити, конкретизувати і поставити часову лінійку. Все це вираження повинно бути у законі. Я приймаю вислів, який… я говорив, що ворожий до інновацій. Не в плані ворожий, але закон, це правильно було сказано і вами, закон, який в 2002-ому доповнювався, а 18 років тому був прийнятий, давайте… він не допомагав і не… Ну це треба міняти. Це треба міняти, тому що час пливе як пливе.
Друге. Я би подякував Олексію Скрипнику за те, що сьогодні ми отримали таку ділову розмову і хороші пропозиції, і в залі, дивлячись, ми бачимо три покоління: натхнення молоді, досвід і професійність. І саме якраз держава, наука і відповідно інновація, освіта повинні дати той комплекс, що ми хочемо очікувати.
Я хочу вас запевнити, що і Міністерство економіки, наприклад, законопроект… проект Закону про підтримку розвитку інновацій, це наше, а наприклад, трансферт технології - це Міністерство освіти і науки. Ми показуємо єдність, і маємо підтримку у парламенті у пана Скрипника, у пана Іванчука і в пана Співаковського, і в пана Галасюка, тобто це залежно, чи це освітянсько інноваційність, чи промисловість і прийняття. Ми в тому… моделі будемо працювати з вами.
Я би хотів залишити відкритим цей діалог, який ми з вами сьогодні почали в публічній сфері. Координатором, ми домовилися, буде пан Олексій Скрипник, і ваші пропозиції будемо давати, відповідно узагальнювати. А Міністерство економіки, Міністерство освіти, яке постійно комунікує разом буде ложити ту площину, викладати ці завдання і ті принципи законодавчих актів, які дають успіх. Хочу подякувати вам за роботу, яку ми спільно сьогодні з вами розпочали, але повинні інтенсивно продовжити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пане Перший віце-прем'єр.
Я запрошую до слова міністра освіти і науки України пані Лілію Гриневич. Прошу, пані Лілія.
17:50:25
ГРИНЕВИЧ Л.М.
Щиро дякую. Я перш за все приєднуюся до всієї вдячності для усіх, яку висловив щойно Степан Іванович. Це дуже важливо, але мені хотілося б скористатися цими кількома хвилинами, щоби відреагувати на деякі питання. Я цілком погоджуюся, що інноваційність як взагалі як риса, як здатність людини формується з дитинства. І ми не маємо права сортувати дітей в 6-річному віці до цієї здатності. Ми повинні зробити початкову школу, – і цим шляхом іде весь цивілізований світ, – такою, щоб вона розвивала в дитині інноваційність, в кожній дитині. І лише в 5 класі може бути будь-який конкурсний відбір для того, щоб визначати спрямування цієї дитини. Але давайте рухатися далі, тобто далі: наукова освіта, ліцеї. Це все є можливо, це… але в нас сьогодні недостатня мережа, ми над цим зараз працюємо, працюємо над обладнанням.
Ми сьогодні говоримо, ще раз я хочу повторити про велику екосистему, яка має багато гравців. І це може працювати тільки тоді, коли всі гравці будуть синхронно мати взаємний інтерес і дуже прозорі правила гри. Чого нам не вистачає в наших спільно з комітетом розроблених рекомендаціях – це більшої концентрації щодо цих правил гри. І я знову ж таки дякую за дуже правильні виступи, цінні рекомендації. І сподіваюся, що в результаті спільної роботи нашої і Кабінету Міністрів, наших обох міністерств і комітету, ми вийдемо на той варіант рекомендацій, який може бути керівництвом до дії.
Я хочу також нагадати, що Україна пройшла безпрецедентний аудит у рамках "Горизонту–2020". І відповідно до цього аудиту ми повинні, але це не комусь повинні, а нам рекомендовано, це потрібно нам зробити таку інтегральну стратегічну мапу, оцю стратегію інноваційного розвитку України, де всі ці взаємозв'язки будуть враховані і забезпечені нормативно-правовою базою.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, пані міністр.
І я запрошую до слова голову підкомітету профільного, народного депутата Олексія Скрипника. Прошу.
17:53:02
СКРИПНИК О.О.
Шановні колеги, дякую за зустріч. Спершу подякувати хочу Оксані. Знаєте є статистика, стандартно у нас на таких слуханнях виступає десь приблизно біля 25 людей, сьогодні виступило біля 40, це за рахунок жорсткого менеджменту від пані Оксани.
Тепер з точки зору того, що по суті. Що би хотілось. У нас підготовлені рекомендації парламентських слухань на тему "Національна інноваційна система: стан та законодавче забезпечення розвитку". Там є десь біля 60 пунктів: улучшить, углубить, покращити. Надзвичайно великий документ. Що я обіцяю. Я обіцяю, що ми разом з двома міністерства профільними, які задіяні у нас в процесі інновацій і разом з нашим комітетом, переробимо ці рекомендації, включимо максимум 10 пунктів, які ми попробуємо зробити. В тих пунктах, власне, буде саме головне, ми будемо говорити про екосистему, тому що тут не можна викинути ні одного елемента.
Я би проси, хто хоче долучитися, будь ласка, підійти до мого помічника, власне, до нормально активної роботи.
Чого я не буду допускати. Я не буду допускати наукообразіє. Я хочу зробити, щоб у нас були конкретні речі, які би ми в цьому або в наступному році зробили. В тому числі, Лілія Михайлівна, ми маємо подумати, яким чином прискорити ті закони, які вже підготовлені по інноваційній діяльності, щоб вони швидше пройшли через парламент. І я думаю, що ми як парламентарі будемо, зробимо все, щоб це прискорити. Я думаю, що ми з паном Співаковським візьмемо це зобов'язання і подумаємо, яким чином, щоб прискорити, власне, проходження цих законопроектів.
І два конкретних зауваження по суті. Послуги – це теж інновації. Тому до юстиції і до всіх це так само, інновації можливі не тільки науково-технічні.
І останнє зауваження. Мені дуже шкода, що було мало бізнесу. Тому що без бізнесу ми інновації не можемо зробити. Але у нас були українські комп'ютери, які були доведені до виробництва. Просто дехто того періоду не застав.
Я всім дуже щиро дякую за нашу зустріч.
І давайте спробуємо перейти від великої кількості рекомендацій до маленької кількості конкретно зроблених справ. Всім щиро дякую.
17:55:32
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
І ще, якщо приймете декілька рекомендацій від мене, дозволю собі як замість завершального слова. Я думаю, що це цілком слушна була пропозиція від учасника парламентських слухань. Філософію. Я думаю, що одним з наріжних каменів розвитку інновацій має стати безпека. Оскільки без збереження держави інновації не матимуть сенсу. І формувати інновації довкола цілком зрозумілої мети, мені здається, набагато легше.
Те, що стосується законодавства. Справді, потрібно якісно інше регулювання, але не самих інновацій. Ми можемо написати найкращий закон в світі про інновації, але якщо ми будемо мати нинішню податкову систему, з нинішнім адміністрування податків, з нинішнім тиском на бізнес, то закони про інновацію нам не допоможуть. Я думаю, що останні яскраві приклади навіть з бізнесом таким, як "Нова пошта", я думаю, що це є дуже показові. І це сигнал для всіх насправді. І ми це бачимо кожного дня, просто не всі такі є… дозволяють собі таку публічність.
І те, що стосується науки і освіти. Я звертаюся передовсім до колег зрілих, так, які мають великий досвід, особливо у ділянці науки і наукових досліджень чи роботи в наукових установах. Ми маємо розуміти, ставлячись з величезною повагою до тих здобутків, які були. Але ми зберігаємо радянську систему науки досі. Невже ми думаємо, що, використовуючи оцю радянську систему, ми створимо Falcon 9. Невже ми не розуміємо, що створити щось нове можна тільки за допомогою нових інструментів. І якщо ми цього не будемо робити, то ми так і залишимося в минулому, і закони про інновацію нам не допоможуть.
Тому, я думаю, що, якщо ви дозволите включити мої рекомендації, я думаю, що якраз реформування якісне системи науки і поєднання освіти і науки. Я думаю, що ми до цього вже доросли. І треба відважитися і це робити.
Дуже дякую також всім учасникам парламентських слухань. Це було надзвичайно цікаво, як завжди. Я бажаю нам подальшої успішної праці. Я переконана, що ми тут, у цьому залі, ще зустрінемося.
Гарного вечора.