ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення:

пошук української моделі

21 грудня 2016 року, 15 година

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України СИРОЇД О.І.

 

15:04:51

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні учасники парламентських слухань, я прошу вас займати свої місця.

Ті, хто приєднується до парламентських слухань я прошу вас оперативненько займати місця, щоб ми могли розпочати свою роботу.

Шановні учасники парламентських слухань, ще  раз вітаю вас всіх! Сьогодні  ми зібралися для того, щоб обговорити регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення  в пошуку української моделі, ті парламентські слухання ініційовані Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин. І беззастережно, це  питання є вчасне і, на жаль, перезріле впродовж тих десятків років під час яких ми не маємо рішення. Я от розмірковуючи над тим, чому  ми не маємо цього рішення? Ще є  в полоні вражень від, власне, навіть не від  вчорашньої, а нинішньої бюджетної ночі я думаю, що тут є багато людей, які  так само   ще це переживають. І хочу, щоб   ми разом  розуміли причини цього, тому що це є спільні причини: причина природа бюджетної ночі вчорашньої і природа того, що ми не  маємо рішення по сільськогосподарських землях вона є однією і тою самою. А полягає вона в тому, що  контроль за бюджетними коштами, контроль за тим як уряд збирає і витрачає бюджетні  кошти це є основна функція парламенту, не закони приймати. Усі депутати, ви їх обираєте, ми разом їх обираємо для того, щоб вони контролювати, як уряд збирає і витрачає людські гроші і як він розпоряджається природніми ресурсами, в тому числі й землею. І ось я думаю, що бюджетна  ніч є дуже гарним показником того, кого представляють ті люди, які є в парламенті. І чому та, взагалі, бюджетна  ніч, взагалі, існує як ніч, а не як день?

От ви задумувалися над тим, чому це вночі. А я вам скажу. Тому що велика частина людей, які присутні тут в залі, вони представляють не інтереси людей, вони представляють інтереси капіталу, який вони отримали через привілейований доступ до державного бюджету, не через прозорий бізнес. Це така природа, я нікого не звинувачую. Так є. У нас є великий прошарок людей, який отримав великий капітал через привілейований доступ до бюджету. І ось вони представлені тут і для них бюджет – це як, розумієте, це як для хижака шматок м'яса, тобто природа така, вони мусять його використати. Вони не сприймаються як інструмент розвитку для держави і, сприймаючи цей бюджет як жертву, як хижак сприймає жертву, вони розуміють, що ці домовленості по поділу, кому який шмат м'яса відійде, вони існують, ці домовленості, дуже короткий проміжок часу: поки вони тримають один другого за руки.  Якщо підуть спати, то на ранок бажання стосовно шматка м'яса може змінитися, і треба передомовлятися спочатку. Тому це може відбуватися тільки впродовж одного дня, незалежно від того, як довго цей день триває, поки воно не завершиться ухваленням того бюджету, тих змін до Податкового, до Бюджетного кодексу. Це є, на жаль, така реальність сьогоднішня і така реальність була впродовж десятків років, це не вчора народилося. Просто зараз ми можемо про це трошки більш відвертіше говорити, бо є в парламенті вже інші люди, які трошки можуть по-іншому бачити свою місію представництва інтересів людей. Але ми мусимо спільно розуміти, що тільки тоді це зміниться, коли в цьому залі будуть люди, які будуть представляти інтереси українців.

Якщо ми кажемо про те, що сьогодні в Україні немає моделі ринку сільськогосподарських земель чи взагалі розуміння, як управляти сільськогосподарською землею, це є наслідок того самого хижацтва, тому що земля сприймалася цими хижаками і сприймається як ресурс накопичення оцього капіталу, а не як ресурс розвитку держави. І не можуть вони від своєї природи сформувати інше рішення, не можуть, тому що це суперечить їхній природі. Тому, що ми можемо зараз спільно робити, ті, хто зацікавлені в тому, щоби був поступ, ми можемо, поки ми маємо той склад парламенту, контролювати цих людей, бо без зовнішнього тиску вони не приймуть таке рішення, але шукати ці рішення і впливати на те, щоб вони були прийняті. Але головне думати: кого ми будемо обирати.

Наступне. Тут серед вас є колега фермер, якого я мала честь слухати, пан Цокалов. І він колись сказав дуже вдалу фразу, що це наша влада, ми всі несем за неї відповідальність. І за цей парламент несу відповідальність я і ви однаково. І, якщо ми будемо усвідомлювати цю відповідальність, тільки тоді ми можемо народжувати трошки якісніші рішення.

Я переконана, що ми тут почуємо багато і якісних думок, і порад, і емоційних речей. Я хочу, щоби це обговорення наше відбулося максимально ефективно. Регламент нашої роботи я пропоную такий: ми будемо мати доповіді, дві доповіді, від міністерства, міністра не буде, буде заступник міністра пан Максим Мартинюк. Буде президент Національної академії аграрних наук з доповіддю. Далі, буде співдоповідь від комітету. І далі ми будемо брати участь в обговорені, тобто будуть ваші виступи. Шляхом довгих таких емпіричних досліджень моїх власних, поки я веду парламентські слухання, пропоную відразу і дякую, що комітет погодився, що всі учасники парламентських слухань, які не є депутатами, будуть мати змогу виступити до п'яти хвилин, тому що три хвилини це є досить складні рамки для того, щоби вкластися в них. Але депутати будуть мати можливість виступити впродовж трьох хвилин, тому що вони вже є треновані, вони, по-перше, мають навички як вкладатись в три хвилини.

По-друге, вони мають доступ до цієї трибуни набагато частіше ніж решта присутніх тут. І за загальною згодою, знову ж таки попередніх слухань, лідерам фракцій ми даємо до чотирьох хвилин.

І отже в такому режимі я пропоную працювати, якщо не має заперечень. Для тих, хто в цьому залі є вперше, і буде вперше виступати з цієї трибуни, я хочу нагадати, що за 30 секунд до завершення вашого виступу, ви почуєте сигнал. Це означає, що у вас є 30 секунд, щоб ви могли завершити свою думку.

Дуже прошу вас поважати цей час и намагатися вкластися в 5 хвилин, тому що це є час ваших наступних колег, які також хочуть висловити свої думки.

Якщо немає заперечень, то тоді я запрошую до доповіді Першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України пана Максима Мартинюка. Регламент – 15 хвилин.

 

15:12:58

МАРТИНЮК М.П.

Шановні колеги, шановні учасники парламентських слухань, шановна пані головуюча. Перш за все, я хочу передати вітання від Міністра аграрної політики пана Тараса Кутового, який  зараз присутній на засіданні Кабінету Міністрів для міністерства в цілому і для міністра, зокрема, питання земельної реформи і її завершення є одним із пріоритетів. І тому  це питання завжди в полі зору міністерства і міністерство працює над напрацюванням різних моделей ймовірного запуску ринку землі. І я коротко скажу у своєму виступі про наші  принципи і підходи і бачення, взагалі, ситуації.

Дуже символічно, що ми проводимо     парламентські слухання саме в ці дні, коли  відбулися, ми  відзначили  18 грудня 26 річницю проведення  земельної реформи. В далекому вже 1990 році Верховна Рада,  ще тоді Української РСР,  прийняла постанову, якою  оголосила всі землі Української РСР  об'єктом земельної реформи.

І станом на зараз, на жаль, ми маємо ситуацію, коли земля так і не стала… сільськогосподарська земля повноцінним засобом виробництва і повноцінним активом, а продовжує бути, на жаль, лише  об'єктом реформи. Це сама довга реформа, яка  здійснюється в країні. І у нас з вами, як і  попередніх поколінь так само, є шанс її завершити нарешті.

Мораторій на продаж сільськогосподарських земель продовжено вже в восьме і на перших порах він, дійсно,  мав ту позитивну роль заради якого його  запроваджували. Аналогічні рішення були  прийняті свого часу у Чехії і Румунії. Але  в Чехії і Румунії наразі діє ринок землі, і земля є повноцінним активом.

Мораторій на продаж сільськогосподарських земель призвів до тої ситуації, яка  у нас  є  сьогодні в частині розпорядження землями. Тобто ми маємо ситуацію, коли 52 відсотки всіх сільськогосподарських земель передані в оренду і в такому  режимі вони використовуються. Ці обмеження натомість не завадили українському АПК стати феноменально успішним. Усім відомі наші  успіхи, вірніше, успіхи нашого сільського господарства, яке генерує 12 відсотків валового внутрішнього продукту країни. Україна стабільно входить в ТОП-10 експортерів світових торгівців зерном. Ми маємо і інші успіхи, але натомість самі прості розрахунки говорять про те, що завдяки мораторію, ми недоотримаємо щорічно 3,3 мільярда доларів, або 43 мільярда доларів загалом з 2014 року, того валового внутрішнього продукту сільського господарства, який би могли би отримати. Наші рекорди ці можливі, вони упущені назавжди, але тим неменше…, але крім іншого мораторій також призвів до інших викривлень в сільському господарстві, зокрема на користь вирощування культур з найпростішим циклом виробництва – це зернові, соняшник і кормові культури. Вони зайняли загалом 92 відсотки  посівних площ в 2015 році. Натомість площа під багаторічними насадженнями стала настільки незначною, що Держстат, навіть, перестав публікувати відповідну статистику.

Але основні проблеми напевно містяться не в сільськогосподарському виробництві, не в агробізнесі, а в стані, нинішньому стані українського села.

Офіційний рівень безробіття на селі, на жаль, за даними офіційної статистики перевищує міський рівень лише на 4 відсотки. Але, я думаю, що ні для кого не є секретом, що фактичний рівень безробіття в селі іноді може сягати навіть 100 відсотків. Питання в тому, що державна статистика враховує такий вид зайнятості як самозайнятість, але насправді це є, в кращому випадку, це є утримання корів і здача молока, і сім'ї живуть за рахунок цього, маючи при цьому такий актив як сільськогосподарську землю у власності.

Жахливою є ситуація демографічна в селі, і це не дуже сильно озвучується, але зменшення населення України в основному пов'язане з його саме сільською частиною. І зменшення за останні 16 років в сільській місцевості, скорочення чисельності населення, сягнуло майже 3 мільйонів людей і це на 60 відсотків вище, ніж ті темпи, якими скорочується населення міське. На 60 відсотків.

Єдиним джерелом отримання доходів від землі для селян являється плата орендна, яку їм платять, і ця плата вона є необґрунтовано низькою. Світовий банк… за сприяння  Світового банку в Україні вже другий рік здійснюється моніторинг земельних відносин і цей моніторинг показує, що у нас середня ставка орендної плати становить 850 гривень, це середня. Але навіть якщо ми візьмемо таку ставку як дві з половиною, навіть до трьох тисяч гривень в окремих регіонах, це все одно не так високо, як могло би бути.

За час дії мораторію виникли надвеликі аграрні формування. І, врешті,  я називаю ті проблеми, які у нас виникли саме завдяки і під час дії мораторію. Це очевидно наштовхує на думку, що нам щось треба міняти в земельних відносинах і, з іншого боку, ми розуміємо, що будь-які зміни в земельних відносинах мають ґрунтуватися і розглядатися через призму змін,  через призму розуміння того, як має розвиватися українське село в цілому. І отут є ключова теза, яку відстоює Міністерство аграрної політики і уряд, що на селі має з'явитися середній клас. Середній клас, і підприємці, і дрібні і сімейні фермери, які мають створити робочі місця і мають забезпечити сталий розвиток сільської місцевості, її інфраструктури. В даному аспекті земельні відносини є надважливим інструментом завдяки якому цей середній клас і можна створити. Очевидно, що для того, щоби цей середній клас утворився нам необхідно дати їм таку можливість, тобто ми бачимо, що певний досить довгий час після запуску ринку землі, до ринку землі має бути обмежений доступ великого капіталу, байдуже якого, іноземного тим більше, але вітчизняного в тому числі. І протягом 5 або навіть 10 років, це вже політичне рішення, купувати і продавати українську землю мають українські селяни. І ми би хотіли, щоби основна кількість цих купівель і продажів мала би здійснюватися між людьми, які знаходяться на одному рівні достатку і на одному, в одному соціальному прошарку.

На сьогоднішній день дуже є популярною така теза, що за даними соціологічних досліджень селяни проти зняття мораторію. Але соціологія - це така наука, при всій повазі до неї, що вона може отримати відповіді в залежності від того як поставлене питання. Наведу простий приклад. Колись Американська агенція з міжнародного розвитку "USAID"  фінансувала дослідження, це було кілька років тому, два роки, якщо сказати точно, і на два різних питання, на питання "чи підтримуєте ви продовження мораторію?" і "чи хочете ви розпоряджатися вільно своєю землею в тому числі продаючи її?", 78 і 70 відсотків опитуваних відповідно відповіли "так". Тобто ви розумієте, що два питання і відповідь на них суперечить одна одній, при тому, що респонденти були одні і ті самі.

Тому я впевнений, що при прийнятті будь-якого рішення щодо земельної реформи ми маємо ґрунтуватися в тому числі і на думці людей і суспільства. Більше того, ми  маємо орієнтуватися на думку тих людей, які безпосередньо володіють сільськогосподарськими землями. Але жодна соціологія не  має бути інструментом для  політичних маніпуляцій.

Ми також вважаємо, що в Україні має бути після запровадження ринку обмежено граничний розмір концентрації землі в одних руках. І це  підтверджується досвідом тих країни європейських модель яких ми могли би взяти  для себе за основу. Зокрема, в Румунії така площа обмежується 200 гектарами, в Литві - 300  гектарів у Польщі - 300 гектарів, у Данії - 30 гектарів і  при цьому ще й потрібна фахова  підготовка, фермерський досвід. Для того, щоб купити землю в Німеччині необхідно або проживати в тій місцевості, в якій ти її купуєш або мати намір туди переїхати. У Німеччині максимальний розмір землі в одних руках обмежується розміром 450 гектарів. 

Також є важливою роль держави на ринку землі і  мені здається, що було б  непогано якби держава була покупцем останньої надії для селян. Тобто у випадках, коли на них чиниться певний тиск з метою спонукати їх до продажу. Вони завжди мають мати можливість продати  її швидко свою землю швидко і  за ринковою ціною державі. А крім того,  держава просто приречена бути учасником ринку, оскільки  володіє досить великим земельним банком  і для цього необхідно утворити державного агента, який би здійснював від імені держави операції з землею. Це також досить розповсюджена практика в різних країнах Європи. Вони мають різну назву: бюро, агенція, земельний фонд. Але в усіх випадках вони  слугують, і представником держави і такою подушкою безпеки для власників землі, особливо для дрібних власників. Будь-яка реформа, в тому числі і земельна, і особливо, напевно, земельна має свої ризики і основний ризик запуску ринку - це швидкий, швидка концентрація землі, обезземелення селян, подальше  поглиблення тих негативних явищ на селі, які ми маємо в соціальній сфері і в демографії, але жодного ризику, який би був будь-коли названий в дискусіях, а, повірте, я особисто в цих дискусіях брав не в одній участь, жодного ризику немає такого, який би можна було б нівелювати, який би неможна було б застерегти, і якому не можна було б запобігти. Питання тільки в тому, що нам конче потрібна професійна беземоційна дискусія щодо запровадження ринку.

У нас на сьогодні по великому рахунку є дуже великий пласт економічної активності потенційної, в якому нічого не відбувається. Ми маємо ситуацію, в якій 27 мільйонів гектарів української землі вже перебуває в приватній власності. Єдине, що власники не можуть нею повноцінно розпоряджатися.

Метою земельної реформи не може і не має стати ситуація коли… тут не має бути ціллю, коли люди всі мають продати свою землю, але вони мають мати право вибору для цього, і ми маємо виставити якісь запобіжники для того, щоби не відбулося надмірної концентрації землі і для того, щоби не відбувалося тиску на власників землі з метою спонукання їх до продажу.

Власне, не є новиною, що за декілька днів до цих парламентських слухань був зареєстрований законопроект відповідний про обіг сільськогосподарських земель за авторством трьох народних депутатів. Це вже шоста, якщо я не помиляюсь, спроба провести через зал подібний законопроект, всі попередні були невдалими. Я думаю, що питання того, чи мають право 7 мільйонів наших громадян розпоряджатися своєю власністю, воно вже стало більше питанням навіть світоглядним і питанням, яке можна порівняти абсолютно із ситуацією скасування кріпосного права. Тому чи варто… чи вистачить у нас політичної волі для прийняття рішення цього разу, ми подивимося. Але, ще раз хочу сказати, що при адекватному і розумному запуску ринку земельного він міг би стати драйвером дуже позитивних процесів на селі.

На цьому я свою доповідь закінчую. Дякую щиро за увагу. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я, на жаль… Я вам відверто скажу, на жаль, режим парламентських слухань не передбачає такого механізму як задавати запитання, це неправильно. Тому що, як на мене, парламентські слухання мали би відбуватися в такий спосіб, що, перше, мали би виступити люди, які би мали висловити тоді запитання, а уряд мав би виступати останнім на парламентських слуханнях для того, щоби дати відповідь на ці поставлені запитання.

Я звернулася особисто з подібними пропозиціями до Голови Верховної Ради і до голови кожного комітету, які є у парламенті. Я сподіваюсь, що… тому що це мусить бути їхнє рішення, парламентські слухання готують комітети. Я сподіваюсь, що ми дійдемо консенсусу і що ми справді перейдемо на інший режим парламентських слухань, коли головний голос тут буде звучати від тих людей, які сюди приїжджають. А тим часом я мушу подякувати, що ви все-таки слухаєте від початку до кінця. Я знаю, що тут буде багато критичних зауважень, і ви всі будете мати на це право, але  відповідно в тому порядку, як це передбачено в переліку для виступів.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будь ласка. Дякую. Я прошу уточнити вас, пане перший заступник міністра, це є політика міністерства та позиція, яку ви щойно озвучили?

Прошу включіть, будь ласка, в ложі уряду мікрофон.

 

15:29:15

МАРТИНЮК М.П.

Так, це є політика міністерства. (Шум у залі)

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ганьба! Ганьба!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую до доповіді президента Національної академії аграрних наук пана Ярослава Гадзало.

 

15:29:35

ГАДЗАЛО Я.М.

Дякую.

Вельмишановна пані голово! Шановні народні депутати! Учасники парламентських слухань! Насамперед хочу зазначити, що за активної участі вчених аграріїв українська модель розбудови ринку земельних відносин розпочалася ще в 1992 році з визнання приватної власності на землю. Це дозволило пройти найважливіший етап земельної реформи – передачу селянам у власність земель сільськогосподарського призначення та утвердження інституту оренди, що забезпечило створення на новій організаційно-правовій основі господарства ринкового типу та дало певний позитивний поштовх з активізації сільськогосподарської діяльності. Проте, до цього часу не задіяні інші базові чинники, які дали б відчутні всі переваги… відчути всі переваги від ринку і земельних відносин, і перш за все для селян-власників, для місцевих громад, і для сільськогосподарських виробників, і врешті-решт для держави в цілому. В результаті залишається невирішеними питання ощадливого, раціонального та еколобезпечного використання земельних ресурсів, який є важливим складовим національної безпеки нашої держави.

Гальмування земельної реформи вже призвело до специфічного укладу сільськогосподарської діяльності від агрохолдингів, які вже займають вагоме місце в агропромисловому виробництві, та до фермерів особистих селянських та інших дрібних господарств, для яких державою не створено умов для саморозвитку.

Більше того, відбувається прогресування монополізму, однобокого, сировинного, експортноорієнтованого виробництва, спотворення діючої системи оподаткування, поглиблення процесів деградації ґрунтів, соціального зубожіння села та інших негативних явищ, що по великому рахунку збіднює економіку нашої держави.

Загалом стримування земельної реформи, яка фокусує сукупність ринкових відносин порушило системність реформування, призупинило взаємозв'язані процеси розвитку сільського господарства та не дало можливості розвинути приватну ініціативу селян і сформувати дійсного господаря на землі та  досягнути рівня ефективності використання угідь, які мають місце в країнах Європейського Союзу.

Всі ми добре усвідомлюємо, що Україна не унікальна у своїх проблемах, у розвинених країнах давно пройдено шлях до  встановлення інституту приватної власності на землю, напрацьовано безцінний досвід, який  можна уніфікувати з урахуванням вітчизняних особливостей.

За переконанням вчених, запровадження ринку обігу земель повинно врегулювати не тільки купівлю-продаж земель, на чому загострюють особливу увагу окремі політики, але і в комплексі створити правову базу для побудови ефективної системи земельного іпотечного кредитування та розвитку інвестування, спрямованих перш за все  на підтримку дрібного і середнього виробника та особливо на організацію жорсткого державного  контролю за збереженням земель, відновлення їх родючості, вирішення проблем територіального планування та консолідації земель. У цьому контексті головним  залишається визнання земельного капіталу як об'єкту земельного обігу, що примусить усіх відноситися до землі не тільки як до  виробничого ресурсу.

Останнім часом членами академії за участю Міністерства  аграрної політики і продовольства України, Держгеокадастру, ряду народних депутатів розроблено та презентовано національну доповідь щодо завершення земельної реформи та Національну програму з охорони ґрунтів, які надіслані урядовим структурам та направлено аналітичну записку до  Ради національної безпеки і оборони України для врахування у формуванні державної політики.

Крім того, науковою спільнотою опрацьовано дорожню карту системного обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні та  запропоновано алгоритм поетапного його запровадження. Я зупинюся на лише на декількох  складових цієї дорожньої карти. Нам слід зрозуміти, що  приватна власність на землю і ринок мають бути перш за все  підпорядковані формуванню сильного й заможного селянина як базового виробника  сільськогосподарської продукції та головного чинника збереження  унікальної сільської поселенської мережі України. 

В державі необхідно законодавчо утвердити передумови для того, щоб селянин думав не про продаж землі, а про її придбання та оренду для організації власної підприємницької діяльності, створення дрібних, малих, середніх ферм з широким використанням принципів виробничої і обслуговуючої кооперації, іпотечного кредитування та механізму державної підтримки. Тому пропонується на першому етапі протягом 3-5 років передбачити, що формування первинного ринку земель може базуватися на купівлі-продажу земель лише фізичними особами з одночасним створенням реально сприятливих умов для розвитку аграрного підприємництва.

Слід також чітко регламентувати обмеження обсягу земель у приватній власності однієї фізичної особи. У нас законом передбачено до 100 гектарів, можливо, можна пропонувати і не більше, як 200 гектарів.

Необхідно розблокувати іпотеку земель приватної, комунальної та державної власності, а також аукціонних торгів землями окремих комунальних чи державних підприємств, які являються на сьогоднішній день банкрутами.

На наступному етапі можна в певній мірі лібералізувати земельний ринок, визначивши при цьому законодавчо допустимі площі земель, якою можуть володіти в перспективі юридичні особи.

Друга, не менш важлива складова дорожньої карти – держава ні в якому разі не має усуватися від управління земельними ресурсами. Тому науковці наполягають на неухильному виконанні статті 14 Конституції України, яка передбачає, що земля перебуває під особливою охороною держави. Усунення держави від своїх конституційних обов'язків вже призвело до значної деградації наших ґрунтів. Тільки вдумайтесь в цифру: площа деградованих і малородючих земель в Україні складає біля 10 мільйонів гектарів, а щорічні втрати від основних видів деградації складає більше 1,5 мільярда євро. У цьому плані було б доцільно відновити законодавчу норму щодо спрямування земельного податку та отриманих від відчуження земель комунальної чи державної власності коштів на вирішення проблем, пов'язаних із збереженням і покращенням родючості наших ґрунтів.

На наш погляд, не менш важливим є те, щоб земельні відносини регулювались не окремими і чисельними законами, а всі законодавчі ініціативи повинні стати складовими єдиного закону Земельного кодексу України. Безперечним є цей факт, що запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення може бути можливим лише після законодавчого врегулювання всіх необхідних норм.

Крім того, також вбачається невідкладним удосконалення державної системи управління земельними ресурсами. Інституції, що ми маємо в державі сьогодні, які відповідають за врегулювання земельних відносин, на сьогодні в значній мірі розбалансовані у своїй діяльності.

Вважаємо, що питаннями управління земельними ресурсами має займатися і відповідати єдиний орган центральної виконавчої влади в особі Держгеокадастру з наданням йому більше повноважень з контролю за раціональним використанням земель, виконання функцій із охорони і збереження родючості ґрунтів.

Нині також слід визнати, що усунення сільських громад від цієї роботи теж було і залишається величезною стратегічною помилкою, зокрема, концентрація великих масивів земель і робота великих сільськогосподарських підприємств чи агрохолдингів повинна регулюватися територіальними громадами.

Важливим кроком відкриття ринку обігу земель є проведення суцільної інвентаризації та розмежування земель приватної, комунальної та державної власності, видача правонаступничих документів на всі земельні ділянки, що забезпечить довіру до земельного кадастру всіх суб'єктів правових відносин.

Розглядаючи проблеми обігу земель сільськогосподарського призначення, доречно також підкреслити, що частково ринок земель в державі існує давно. Це стосується вільного продажу і купівлі присадибних ділянок, дачних ділянок, успадкування та відчуження земель для суспільних потреб.

Інші питання обігу земель. Застава, оренда, обіг, емфітевзис, суперфіція та інші теж частково врегульовані різними законодавчими актами, які вимагають на сьогодні фахової експертизи і в певній мірі удосконалення.

Шановні учасники парламентських слухань, на завершення хочу підкреслити важливість комплексного наукового забезпечення земельної реформи, без чого держава не буде мати науково обґрунтованої системи ведення сільськогосподарського виробництва у сучасних умовах на основі використання земельних ресурсів. Ми неодноразово зверталися до Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України про відновлення в системі Національної академії аграрних наук інституту землеустрою, який в свій час був переданий Держкомзему і на сьогоднішній день втратив свою актуальність. Академія залишилася без наукової установи, яка б цілеспрямовано забезпечила б наукове супроводження розвитку земельної реформи.

З цієї трибуни хочу ще раз наголосити, що це не наше особливе бажання, це об'єктивна необхідність сьогоднішнього дня.

Також вимагає усвідомлення той факт, що земельна реформа, хоча і є надзвичайно важливою, але являється лише складовою загальної аграрної реформи в Україні. На сьогоднішній день в країні назріло питання прийняття окремого закону про її аграрний устрій та довготермінову аграрну політику та законодавчо закріпити стратегічну мету, та як слід забезпечити розвиток аграрного сектору економіки та сільських територій на наступні 20-30 років. Саме за таких умов буде забезпечено системність і послідовність аграрної політики держави та підпорядковані всі складові реформи єдиній стратегічній  меті – розвитку конкурентного аграрного сектору економіки.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

І запрошую до співдоповіді народного депутата України, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин пана Григорія Заболотного.

 

15:39:34

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М.

Дякую. Шановні учасники парламентських слухань, я радий вас всіх привітати в цій парламентській залі і, звичайно, ще більше радий буду почути, а що думають ті, хто найближче до землі, хто на ній живе і хто на ній працює. Довго виношувалася ідея обговорення найгострішої проблеми, що існує в українському селі, нарешті ми зібралися для того, щоби почати пошук української моделі регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення в площині реалій, що склались на даний час. У кожного із присутніх на сьогоднішніх слуханнях, безумовно, вже сформувався свій власний погляд на дану проблему. І хоч скільки б ми не дискутували, і що природньо, мали різні точки зору, ми все рівно змушені знайти компромісне і єдине правильне рішення, коли б всі зацікавлені сторони залишились задоволені. Адже було б абсолютно неправильно, коли б після парламентських слухань кожний залишився при своїй думці. Дуже важливо врахувати  інтереси власників та користувачів сільськогосподарських земель, а також інтереси територіальних громад, про що тут уже говорилося, і, безумовно, держави.

Хочу попросити виступаючих тільки не піаритись, а вносьте  конкретні пропозиції. Адже сьогодні одні політики та виробничники вимагають  продовжувати мораторій, а інші політики і виробничники просто волають негайно запустити механізм продажу земель сільськогосподарського призначення. Ми сподіваємось на конструктивну дискусію і фахові пропозиції.

Тому я прошу головуючого зупиняти виступ і позбавляти слова тих, хто буде проголошувати просто політичні гасла: піарити певні політичні сили замість внесення конкретних пропозицій.

Шановні колеги, шановні запрошені, на які б запитання ми б хотіли почути відповідь: від експертів, від науковців, від представників асоціацій, від фермерів, від керівників сільськогосподарських господарств, власників паїв і орендарів.

Перше. Чи потрібен Україні ринок землі?  Якщо так, то які  ризики ми повинні попередити?

Дальше, яку роль мусить відігравати держава: хто має право купувати землю і в якій кількості, якщо  буде запроваджений ринок землі? Як вести себе з іноземцями? Чи матимуть  право на купівлю землі юридичні особи і так  далі, і ще багато інших питань.

А тепер спробую висловити  свою власну думку і  окремі висновки  комітету. Впевнений,  що члени комітету, які тут присутні мене доповнять  у своїх виступах, а можливо  і поправлять.

Ітак, перше. Чи потрібен Україні цивілізований, я хочу підкреслити,        цивілізований законодавчо врегульований ринок землі. Однозначно –так.

Друге. А чи створенні в Україні умови для запровадження ринку землі? Однозначно – ні. Не визначено на даний час роль держави як учасника ринку, спроба створення земельного банку так нічим і не завершилася. Відсутній системний державний контроль за використанням та охороною земель через постійні реорганізації, ліквідації контролюючих органів у державі. Черговий раз констатуємо, що інвентаризація земель сільськогосподарського призначення так і не проведена до кінця. Дуже повільно формується державний земельний кадастр та реєстр прав на нерухоме майно. При цьому існує безліч проблем, які роблять систему далекою від досконалості.

А найголовніше, ми повинні створити рівні умови, всі без винятку, доступу до ринку землі. Я хотів би наголосити: саме рівного доступу і можливостей. А чи є такий рівний доступ? Зрозуміло, що немає. Адже можливості простого селянина, фермера чи керівника холдингу різняться, м'яко кажучи, суттєво.

Роль держави. Ми вважаємо, що держава повинна відігравати активну роль на ринку, якщо він буде запроваджений. Держава повинна викупляти і регулювати кількість проданої землі. Ми знаємо з досвіду, що дуже багато держав у перші роки обов'язково дуже велику кількість викидають на ринок, що приводить до демпінгу і до дуже небажаних наслідків. Тому держава повинна викупити ці землі і в майбутньому не перепродувати. А тим, хто підросте давати в оренду, хай вони працюють на ній. В той же час держава буде контролювати цю землю, як вона використовується і системно мати орендну плату за цю землю. Я вважаю, що це один із таких базових показників.

Отже, поки що питань більше, ніж відповідей. Разом з тим ми не знаємо чіткої позиції громадськості, яка має установити основоположні засади відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення. Для нас це дуже важливо. І тому дуже важливо на місцях провести круглі столи, опитування, зустрічі, тому що, провести так би мовити таку інформаційну атаку з цього питання. Дуже важливо почути ваші думки відносно термінів запровадження ринку.

Разом з тим, шановні учасники слухань, не можна не враховувати того факту, що незважаючи на мораторій, який з року в рік на рік продовжується, чорний ринок землі існує в Україні. І на сьогоднішній день треба правду сказати, що землі сільськогосподарського призначення скуповуються за різними тіньовими схемами. В останні роки процвітає ще і рейдерство. І ви знаєте, що робиться, як б'ються, як вивозять охорону одну інші іншу, тракторами їдуть одне на одного, стріляються і так далі. Це ще раз говорить про те, що це надзвичайна проблема на селі і її потрібно вирішити м'яко, чітко, розумно, без виклику якихось страшних неприємних коливань у суспільстві. Про це теж треба казати і не можна мовчати.

Хотів би наголосити ще раз на тому, що Конституція України та Земельний кодекс держави надали власнику право, власнику пая право самостійно за власною волею розпоряджатися своєю власністю, мається на увазі і право обміну, і дарування, і передача в спадщину, і кінець кінцем       реалізація, що означає продаж.

Тому вважаю, що ринок  земель сільськогосподарського призначення  в Україні, як і в інших цивілізованих державах часом, підкреслюю, з часом має бути. Але лише після відпрацювання  вище перелічених умов  та законодавчо врегульованого цього питання… врегулювання цього питання.

У зв'язку з цим, шановні учасники слухань, шановні мої земляки, шановні аграрії, і я теж аграрій з дитинства і починав все з помічника бригадира рільничої бригади. Був я керівником: і керівником району, і керівником в області, знаю, що це таке не понаслышке, як кажуть. Тому пропоную зробити наші слухання максимально результативними: не свистіть, не плещіть, не кричіть – це все в минулому, це ознаки безкультур'я, вмійте вислухати думку будь-кого і опонуйте йому фактами, фактами і цифрами. Тільки факти і цифри річ надзвичайно вперта.

Хотілося, щоб виступи містили чітко визначену позицію до запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення. Основні ризики називати, які викликають  побоювання і шляхи їх врегулювання. Запрошую вас до дискусії, сподіваюсь, що ваші пропозиції стануть базою для формування рекомендацій парламентських слухань.

Дякую за увагу. (Оплески)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І ми переходимо до нашого обговорення. Я запрошую до слова  голову Громадської спілки "Аграрний союз України", пана Геннадія Новікова. Підготуватися Олегу Кулінічу.

 

15:48:32

НОВІКОВ  Г.В.

Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні обговорюємо надважливе питання порядку денного. Але ви знаєте, регулювання облсільгоспземель завжди чомусь зводяться до того, що ми обговорюємо питання, а як же покраще продати землю? От продати. І починаємо, і про конституційні права там, і про інше, і про все інше говорити, а мені б хотілося б говорити про тих, хто працює на землі, бо мета реформи була надати землю селянину.

І тому, якщо ми хочемо говорити про обіг земель, про купівлю-продаж землі, то треба напевно говорити про те, що ми створили фінансові інструменти для того, щоб він взяти кредит довгостроковий, купити цю землю, оформити її справедливо і таке інше. І зробити запобіжники, які б говорили, що ми зберігаємо ще й села, крім того. Тобто, якщо ми говоримо про  земельну реформу ми не можемо казати про неї, як щось відокремлене від життя. Земельна реформа повинна забезпечувати розвиток сільської території, розвиток держави якоїсь… підтримку якоїсь моделі розвитку. Без цього утворення і затвердження цієї моделі ми не можемо розглядати окремо земельні відносини, тому що нам тоді не зрозуміло звідки… якщо ми говоримо про розвиток, кажемо, що фермер – це головне, припустимо, сімейні фермери і таке інше, то тоді яким чином розвиваються холдинги і де земля залишиться  для цих сімейних ферм, коли у нас гуляють по території і немає ніяких обмежень для оренди землі.

Тому перше, що ми повинні зробити, напевно, обмежити оренду землі  і обмежити її швидко. І  сказати, що на сьогодні те, що є, хай буде, а більше  не можна. І не можна більше нікому, більше визначеної для певної зони кількості землі.

Далі, те, що стосується запобіжників, які взагалі є в країнах, на які часто-густо зсилаються. На жаль, іноді так маніпулюють знаннями або інформацією, бо, припустимо, на Францію, на котру часто зсилаються, у Франції 84 відсотки землі знаходиться в орендних відносинах, а не у власності. А у нас зараз 75, то нам треба ще до Франції трошки дотягнутися. Я кажу, що ми не використали ще всіх можливостей орендних відносин в країні. Ми не зробили їх безпечними, ми не зробили їх надійними, ці відносини, гарантованими і  для того, хто здає в оренду і для того, хто бере в оренду. Ми залишили такі шпарини, куди лізуть оці рейдерські, я б сказав тварини, бо людьми їх назвати не можна. Бо, знаєте, що відбувається? Реєстратор бере реєструє новий договір на ту ж земельну ділянку, на яку зареєстровано в земельному кадастрі, і він за законом не зобов'язаний – шановні депутати – не зобов'язаний дивитися обтяження на цю земельну ділянку. Як це може бути, дорогі мої?

Тому треба врегулювати питання ті, які зараз уже на часі  і регулюють наше сьогоднішнє життя і відносини в аграрному секторі. А, до речі, аграрний сектор в орендних відносинах… зростання у 8 разів орендної плати, у 6 разів – валового внутрішнього продукту і так далі, і так далі. І в тому числі і інвестиційний клімат. То це підтверджує живучість цих всіх відносин. І, до речі, у всьому світі дуже багато країн, в яких переважають орендні відносини над власністю на…  працею на власній землі.

Тому я думаю, що тут виступаючі попередні багато сказали про те, що у нас є багато питань, які треба вирішити до того, як ми запустимо ринок землі. Ми розуміємо, що треба людям користатися своїм правом і таке інше, але ці всі запобіжники, про які говорили попередники, я не буду їх повторювати, їх багато, але основний, на мій погляд, це те, що людина, яка хоче придбати землю, вона повинна придбати її для того, щоб на ній працювати. А щоб на ній працювати, вона повинна проживати на цій території. І це, я вважаю, основним критерієм, який повинен запровадитись у ринку землі.

Тому зараз давайте сконцентруємося на упорядкуванні орендних відносин і будемо працювати над створенням умов і відпрацюванням умов для введення ринку землі, поступового введення ринку землі. І тоді, щоб людям було зрозуміло, яким чином він купить, хто перший купить і таке інше. І, до речі, ніяких юридичних осіб у світі ніхто землю не купує…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд, завершуйте.

 

НОВІКОВ  Г.В. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова народного депутата України, члена депутатської групи "Партія "Відродження", голову підкомітету з питань земельних відносин Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та  земельних відносин пана Олега Кулініча, підготуватися Олегу Березюку.

 

15:54:04

КУЛІНІЧ О.І.

Дякую. Шановна  пані головуюча, шановні учасники  парламентських слухань. Питання зняття мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення в суспільстві, я вважаю надзвичайно заполітизовано. Фактично люди поділяються на тих, хто підтримає негайне зняття мораторію, і тих, хто категорично проти. Я думаю, що продовження мораторію на один рік було правильним рішенням і дуже позитивно, що ми маємо можливість проводити такі парламентські слухання і обмінятися  думками. Я представляю Полтавщину мажоритарний округ і часто спілкуюся з власниками земельних паїв. І дуже багато випадків є, коли  люди просять орендну плату на якийсь час видати на перед. Є такі питання з проханнями викупити земельний пай, і ви про це всі добре знаєте.

Це говоре про те, що існує тіньовий ринок землі, укладаються договори оренди на 49 років, які абсолютно невигідні для власників землі. Давайте говорити відверто, якщо ми  зараз спитаємо у власників земельних паїв: чи хотіли б вони збереження мораторію? То впевнений, що більшість відповідей була негативною. Хотів  би зазначити, що постійне продовження мораторію породжує рейдерство, тіньовий ринок землі і розбалансовує орендні відносини, нормальні орендні відносини.

Тому ми маємо  перейти від популізму, від балаканини до чіткої законодавчої бази, яка б  дала відповіді на конкретні запитання.

Ну, по-перше. Чи буде у нас системна підтримка малого  і дрібного фермерства? Малі та середні підприємства - це основа, яка забезпечує зайнятість населення, і на якій тримається соціальна сфера на силі.  Подивимося як наступного року буде працювати оце п'ятимільярдна дотація, за яку ми проголосували  сьогодні вночі. Якщо вона дійсно дійде до малого, і дрібного, і середнього фермера, і це буде системно  кожного року, тоді можна буде говорити, що це є позитив.

Друге. Нам треба негайно вирішувати проблему консолідації землі. Це  проблема, про яку ви всі знаєте - це проблема шахматок. Тому що це надзвичайно важливе питання і формулу вирішення цієї проблеми ще не дав ніхто.

Третє. Якщо ми  говоримо за власність на  землю, то слід  вирішити на законодавчому рівні питання концентрації землі в одних руках. Якщо в районі після відкриття з ринку з'явиться один оператор, то про соціальні питання, про соціальну сферу можна буде забути.

Четверте. Треба визначити, хто буде покупцем землі, якщо  ми говоримо про ринок, тільки фізичні чи й юридичні особи, тому що, якщо це будуть юридичні особи, то ці обмеження  можна буде легко відійти.

Тому без вирішення усіх цих питань запровадження  ринку надзвичайно ризиковане. Я представляю земельний комітет і хотів би зазначити, що ми наполегливо працюємо над напрацюванням  земельного законодавства. Були розроблені та прийняті закони щодо земельних аукціонів: відумерлої спадщини,  спрощення реєстрації прав на землю і ви дуже добре про це знаєте.

Питання колективної власності  та питання не витребуваних паїв вирішується в законопроекті 4355, який ми два роки не можемо винести в сесійну залу і проголосувати. Я думаю з цього  треба починати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд, завершуйте.

 

КУЛІНІЧ О.І. … законодавча база буде  підготовлена, я впевнений, що  ми про мораторій, взагалі, не будемо  говорити. Тому закликаю всіх відійти від популізму, від балаканини, а перейти до  конкретних питань напрацювання  земельного законодавства. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошу до слова  народного депутата України, голову депутатської фракції Політичної партії "Об'єднання "Самопоміч", члена Комітету Верховної Ради України  з питань державного  будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування пана Олега Березюка.  Підготуватися Олексію Цокалову.

 

15:57:46

БЕРЕЗЮК О.Р.

Вельмишановна пані головуюча! Вельмишановні пані і панове! Я не аграрій  і відношення до  аграріїв не маю, крім того, що мої дальні родичі народилися і жили на селі. Але як народний депутат, виконуючи свої функціональні обов'язки і знаючи, що  це рік  буде важливим для  прийняття такого  рішення. Протягом шести місяців глибоко вивчав і їздив, і скористайтеся сьогодні моїми спостереженнями як людини, яка  збоку.

Перше. Чи потрібен ринок?  Ну це смішне запитання, без сумніву,  ринок  завжди потрібен.

Чи цей ринок може сьогодні бути в Україні землі, зокрема? Відповідь дуже однозначна. Ні. Він не може бути, не тому що хтось поганий чи хтось добрий. Немає для цього основи розуміння у самому суспільстві.  Приблизно за моїми спостереженнями 50 відсотків дуже хоче  і  50 відсотків дуже не хоче. А серед тих 50 відсотків, що дуже не хоче  аргументує, а інші просто  бояться. Навіть за такої констеляції ми не можемо впроваджувати ринок, тому що він апріорі провалиться. Чому воно так стається? Чому вони ми вже стільки років вже говоримо, і воно не стається.

Тому насправді між тим, коли   впроваджується мораторій, і це правильне рішення, ніхто не працює над тим, щоб а) – людям пояснити, б) –  розказати, як це буде відбуватися.  Але ринок  відбувається сам. Сьогодні  на селі є прекрасні середовища, які конкурують одне з одним. І найсильніші з них – це не агрохолдинги. Агрохолдинги захопили ситуацію, але найсильніші є одноосібники, дуже сильні, і стали конкурентами агрохолдингів. І деколи це не рейдерська атака, це – конкуренція одноосібника за агрохолдингом. Уважно до цього придивляйтеся. Це фермери, особливо дрібні і середні, це так звані "че-пе-шники" – ще одна величезна група людей. Ці люди створили реальну конкуренцію, ці люди сьогодні є джерелом інформації.

Чи можна відкрити ринок? Ні! Тому що вони не в рівних умовах з агрохолдингами і іншими олігархічними комерційними структурами, які мають необмежену кількість грошей. Чи скоро буде відкритий ринок, чи можна його відкрити? Ні, не скоро! Тому що ці рівні можливості швидко не вирівнюються.

Що для цього треба зробити? Для цього має бути активна держава. Це є повернення спецрежиму фінансування у правильний спосіб. Так, є проблеми з МВФ, але МВФ так само розмовляє, як… Це треба торгуватися, це держава повинна робити. Це є фінансові інструменти, а їх треба вчити правильно використовувати людей, в прозорий спосіб. Це не відбувається за  один  день. І, без сумніву, це спосіб підтримки, я навіть не знаю, який. Бо насправді ті малі і дрібні сімейні фермери, вони не хочуть державної підтримки, бо це більше менінгіту, ніж тої підтримки, більше корупції, ніж цього всього,  що вони від цього отримують, більше проблем з прокуратурою, які хочуть відкати деколи, ніж самої допомоги.

Але чому так стається? Тому що держава самоусунулася. Держава – це парламент, уряд. А знаєте, чому? Дуже просте рішення: тому що оцей великий пласт справжнього селянства, яке сьогодні за 25 років народилося, ну, як цей "холодний яр", іншими словами – так? – правильний "холодний яр", воно на сьогоднішній день не представлено і не представляє своїх інтересів у владі. Лобістські інтереси в парламенті і уряді тільки виключно у агрохолдингів. А агрохолодинги мають природню причину з вами конкурувати і не відпускати цю землю.

Тому величезну роль сьогодні, послухайте мене, відіграють справжні неполітизовані громадські професійні організації фермерів, сімейних фермерів, малих фермерів і це є панацея. Якщо ці асоціації професійні, стануть суб'єктами перемовин з парламентом, парламент буде зовсім інакшим і буде результат. І я вважаю, що  це основне, що ті люди, які сьогодні тут сидять і представляють 60, 70 відсотків цього ринку, мусять це зрозуміти. Ніхто, ніхто крім професійно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

 

БЕРЕЗЮК О.Р. … крім професійних селянських організацій сьогодні не стане лобістами, в доброму, справжньому, європейському розуміння цього слова, українського аграрію у державі, без держави ринку швидко не буде.

Дякую вам.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Запрошую до слова фермера представника асоціації фермерів та приватних землевласників Бобринецького району Кіровоградської області пана Олексія Цокалова, і підготуватися Миколі Люшняку. Прошу.

 

16:02:26

ЦОКАЛОВ  О.С.

Шановне товариство. Те, що я буду хвилюватися, але те, що  я буду говорити, я буду говорити від себе, щиро і ,можливо, в чомусь даже ви  мене зрозумієте.

Я Олексій, з села Олексіївки, бо так вийшло. І от  6 років тому ми на цьому балконі з Віктором Чміленком тримали Шевченкові слова, "та неоднаково мені, як Україну злії люди присплять лукаві, і вогні її окраденою збудять", Віктор загинув на Майдані. І розумієте, що змінюється. От там сиділа злочинна влада, попередники. І все вони розповідали, яка буде  капіталізація, як ми заживемо, як надо право людини. Але я із  Віктором розуміли, що це похоті однієї людини, можливо сім'ї, можливо декілька людей.  В мене запитання. А що змінилося? Здається після  загибелі Віктора і хлопців, не тільки на Інститутській, на фронті. Прийшли люди, які можуть розповісти закон як, але я почув, надо щось міняти. От я знаю, що надо міняти, вас надо міняти, шановні, вас.   (Оплески)

І знову чую теж саме, що говорили попередні, державні підприємства неефективні, державна земля неефективна. А можливо  менеджмент неефективний, можливо, тирить менше надо, красти менше надо (оплески) жити по якихось людських розуміннях, а не просто, просто це комусь надо.  А питання кому?

Потім дальше. Писали Конституцію і говорили, ми є власниками: фабрик, заводів. Пам'ятаєте як це було. 

От мої мама й тато ще й досі тримають  ці сертифікати вони іменні, номерні. Вони не розуміють, що вони втратили вже  цінність, це  просто папір з номером і серією. Вони втратили свою цінність, але вони люди такі, що вірили, що їх не обдурили. Розумієте? Але ж вони обдурені. Я не можу це мамі сказати, їй 83 роки. І коли я  чую, що право моєї мами на продаж землі, хочуть забезпечити. А в мене  питання, а є правове поле? Є правове поле у нас?  Права моєї мами будуть захищені тими ж суддями: "Вовком, Зайчиком, Лисичкою", тими  прокурорами, що  устроюють царські охоти з нашими земельними  феодалами. Ви не знаєте як це проходить? Там людини немає  в цій схемі. Вона боїться вийти  на це  полювання, бо буде вбита: життям позбудеться. І це теж проблема. Так, тіньовий ринок є.  Безумовно, є.  Але це проблема… є попит-пропозиція  і, по суті справи, хтось  в цьому зацікавлений.

Але ж  питання ми хочемо конструктиву? Ми хочемо. Давайте жити по  законах. Давайте приймати ці закони, а головне, їх дотримуватися і виконувати, не тільки прийняти.

Сама краща  Конституція, ура! Але дотримання прав людини, але що дітям скажете? Що своїм онукам скажете? Фабрики і заводи можна побудувати по нових технологіях, по Shell  чи якісь там, я не  хочу фірми називати. А землю, коли втратимо, шансів  не буде. Хлопці, не буде, не дуріть! (Оплески)   

Говорив Віктор Шмеленко, Герой України: "Ми можемо  розпоряджатися тим, що створили і що придбали або виростили або цей… Але те, що створила природа, ми не маємо права".

Але є в людей право реалізувати своє право на те, щоб продати. Я розумію, це є таке. Але я пропоную не тільки, щоб я проти, і більше ніякого не було…. Я пропоную… От як розглядає Віктор село, бо ми всі ж хвилюємося за село. Це соціальний проект? Якщо це соціальний проект, потрібні кошти. Нема коштів. Якщо це бізнес… Значить, ми маємо бізнес. Рейдерство… Що там ще? У нас все кругом "схвачено" – із суддями, з прокурорами, з усім – застіллям, саунами, полянами. Да, десь кадастр. 300 доларів, до речі, я не знав, а в залі мені кажуть, що у Сході України є 300 доларів якісь. Я не знаю, що це за 300  доларів.

І потім же ж, знову же ж таке: якщо ми хочемо мати, то як…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

 

ЦОКАЛОВ  О.С. Для мене було це – спосіб життя, жити гідно в селі. І для чого надо всі умови зробити? Щоб людина була  господарем в себе в селі. Обов'язково обмеження повинні бути. Не можна, бо "дах рве" трошки.

І от всьому цьому надо прийняти закон, а головне – його виконувати.

Слава Україні! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую вам.

Запрошу до  слова народного депутата України, члена депутатської фракції партії "Блок Петра Порошенка", члена Комітету Верховної Ради  з питань  аграрної політики та земельних відносин пана Миколу Люшняка.

І підготуватися Юлії Тимошенко.

 

16:08:29

ЛЮШНЯК М.В.

Шановна пані головуюча, шановні колеги! Ви знаєте, ні одна держава у світі не роздала безкоштовно стільки землі, як Україна.

Чи маємо право ми це  цінити? Оцінити, залишити щось своїм дітям, тому що нашим, моїм дітям і внукам вже  не буде, що роздавати. І вони вже не скористаються цим правом, конституційним правом отримати свій земельний наділ.

Сьогодні парламент став площадкою для обговорення і для прийняття рішень. Якщо громадськість винесе і  скаже: ми не хочемо ринку землі до 2050 року, і парламент прийме це рішення, тому що ви  формуєте парламент. Парламент не формується сам по собі, саме ви формуєте. Але  просто брати політичний прапор і з року в рік  переставляти невирішене завдання, це не можна  зробити. І ми собі…, я особисто  не хочу приймати в цьому участь. Я хочу сказати, якщо  ми приймаємо рішення, що  ми землю в Україні не продаємо до  2050 року, ми повинні його прийняти  і за нього забути.

Я спілкувався з  нашими колегами з Європейського Союзу, Сполучених Штатів і інших країн, десь мені була близька Східна Німеччина, тому що  в них теж пройшла колективізація. І в 89 році, після того як впала Берлінська стіна, як повестись з землею? З  1989 по 2030 рік вони поставили завдання вирішити всі земельні питання. Вдумайтесь, вони дали  собі можливість 40 років, щоб не одне  покоління приймало в цьому рішення, тому що ми маємо одну думку, мої діти, ваші діти, внуки мають  цілком інакшу думку. Але ми повинні, маємо розуміти: у нас вже другої землі не буде ніколи. І тому зважена  позиція є не заговорювати, не розказувати, не відкинути політику геть, є рішення українського народу: землю відкласти питання ринку землі 20,30,50 років, якщо треба 100. Але  повірте, цей тіньовий ринок і це  не врегульоване питання, і всі, в кожного є наболіле. Але  я би хотів, щоб ми не просто розійшлися звідси, з тим, що ми землю не продаємо. А дали пропозиції, тому що парламент саме ви його створюєте, я  повторююся, я хочу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 30 секунд завершуйте.

 

ЛЮШНЯК М.В. Ви дали думки, ідеї. Тому що ви це виношуєте, і ви  саме ця найнижча площадка, яка повинна формувати думку парламенту і уряду.

Дякую за увагу. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. Запрошую до слова народного депутата України голову депутатської фракції політичної партії "Всеукраїнське об'єднання Батьківщини" у Верховній Раді України члена комітету Верховної Ради України з питань прав людини національних менших і міжнаціональних відносин пані Юлію Тимошенко, підготуватися Володимиру Рубанському.

 

16:12:15

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Доброго дня всім. Сьогодні в цьому залі розглядається питання життя України.  Це земля,  сільськогосподарська земля. Подивіться  на ложу уряду. Де Прем'єр-міністр? Де міністр аграрний? Ваш, наш. Де сьогодні, в принципі, весь уряд? Коли треба було вчора дерібанити бюджет вночі.  (Оплески)

 Коли вчора вночі треба було ділити бюджет, вони тут забито все було, тут пройти неможна було, ногу поставити, так ділили.  Дорогі друзі, знаєте чому?  Тому що, вони декорації якісь роблять такого спілкування і тут  сидить у нас заступник міністра, який до речі, абсолютно не аграрій, він тут виступав у  нас. Він архітектор міста  Вінниці, якщо я не помиляюся.  Тому, ну, так ми живимо.

Я хочу вам сказати, що сьогодні в Україні  вже почалася друга війна, одна на сході, а друга масштабна війна за землю. От щойно, я буквально сиджу, мені дали 100 документів як абсолютно в тіньовому режимі, іде, по суті, купівля землі, масово, під прикриттям влади. Ми що сьогодні не знаємо як рейдерством захлиснула Україну. Одна область, 3 тисячі рейдерських атак, які ми починали аграрні форуми. Ми що не знаємо, що сьогодні в тіньовому секторі оформлюється емфітевзис, масово. А чого ви думаєте неврегульовані орендні відносини. Та тому, що ніхто їх  і не планує врегульовувати, тому що вони  користаються неврегульованістю  цих відносин і, по суті, сьогодні  сотні тисяч гектарів скуповують. Сьогодні тут немає і керівника комітету аграрного парламентського, а ви  знаєте, що у нас більшість в  аграрному парламентському комітеті представлена просто аграрна мафія. Це ті, хто мають сотні тисяч гектарів землі або  їх представники (оплески) для кого вони формують політику, для вас? Та ні, не для вас. Вони  формують політику для себе.

І тому сьогодні дуже  правильно треба говорити цифрами і фактами, не треба нам вигадувати сьогодні велосипед. Нам треба  створити  абсолютно чітку стратегію, який  уклад аграрного сектору ми хочемо бачити. Ми хочемо бачити великих монополістів аграрний, в яких по півмільйона гектарів землі, чи ми хочемо бачити розвинуте  сімейне  фермерське господарство, де люди  живуть  на землі, працюють  на землі своїм дітям цю землю передають, вчать їх  як це робити і мають ту землю,  яку  в них ніхто не забере.  Тут є наївні  люди, ви чули, що якщо продаж землі через аукціони. Є наївні люди, хтось думає, що на цих аукціонах фермер виграє, що у нього є гроші, щоб позмагатися, а навіть, якщо  є гроші в таких унікальних якихось випадках, то скажіть, хто дасть чесно цей аукціон виграти. Якщо вони зараз рейдерством забирають, то що вони дадуть вам цю  землю просто так  у подарунок, та ніколи вжитті. 

І тому питання дуже  важливе, нам потрібно розвинути  фермерство і нам потрібно землю сільськогосподарську: її уклад, її використання побудувати так, щоб фермер міг  працювати. У нас сьогодні в Україні 43 тисячі фермерських господарств, у сусідній Польщі 2,5 мільйона фермерських  господарства. Візьміть Грецію, там  в принципі немає іншої землі ніж як під фермерськими господарствами.

І тому я хочу вам сказати, що, на жаль, сьогодні вище керівництво держави очолює масштабне рейдерство землі. І сьогодні  Президент країни є головним латифундистом (оплески) у нього сотні тисяч гектар, у його  родини, і що він буде врегульовувати?

І тому нам сьогодні треба  поборотися за це. Подивіться, будь ласка,  Ізраїль - 95 відсотків землі в державній власності сільськогосподарській. Канада – найсильніша  аграрна країна, 90 відсотків у державній власності, і …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 30 секунд.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. … 9,8 продається. Франція – 60, США – 50, де взагалі все ринкове, у нас  35 у державній власності залишилося.

І тому нам потрібно, по-перше, абсолютно чітко сказати, поки не буде побудовано 2,5 мільйони фермерських господарств, за ними закріплена земля, зроблена система кредитування і переробки продукції, не чіпайте продаж землі, тому що вона буде не ваша, вона буде тих, хто сьогодні має владу в Україні. І нам потрібно об'єднатися для того, щоби сімейне фермерство стало головним укладом нашого аграрного сектору. І щоби не допустити, що остання цінність…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, ще 30 секунд, завершуйте.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. … буде вам належати.

Земля – це як мати продавати, так землю продавати! Це останнє, що в нас є, і це буде головним фактором підйому України як заможної  сильної європейської держави. Тому боріться, не здавайтесь! (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Запрошую до слова голову СФГ "Рубін" Володимира Рубанського.

Підготуватися Миколі Кучеру.

 

16:17:35

РУБАНСЬКИЙ  В.І.

Шановні учасники парламентських слухань! У цій поважній залі українського парламенту я представляю аграріїв Вінниччини, людей, які щоденно вкладають свою працю у розвиток сільськогосподарського  виробництва.

Для нас надзвичайно важливо знати і розуміти, яким чином розвиватимуться земельні відносини в Україні, бо земля – єдиний ресурс, який годує і забезпечує життя усіх українців. Уже десятиліттями ми щорічно шукаємо українську модель відносин, але ні в законодавстві, ані в підзаконних актах досі не визначено поняття  обігу сільськогосподарської землі. На прикладі свого рідного ……….. району я бачу, як скуповуються землі, як різними шляхами намагаються обезземелити нас, селян, ті, хто вбачає в землі не годувальницю, а засіб збагачення. Ми вважаємо суспільно небезпечним так зване вдосконалення права емфітевзису.  Йдеться про проект Закону 4010а від 15 липня 2016 року про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Так зване "правове регулювання" спрямоване на розширення доступу до користування землею великого капіталу. Пропонується договори емфітевзису укладати за результатами аукціону, до якого допускаються фізичні та юридичні особи. А  перемагає той, хто запропонував найвищу ціну. Уявляєте конкуренцію між потужним агрохолдингом та особистим фермерським господарством. Або ще одна новація цього законопроекту – "Емфітемт". Отримає можливість продавати право  користування чужою землею,  здавати його в оренду, віддавати в заставу, передавати у спадок. Тобто реально пропонується удосконалити володіння чужою землею аж до повного володіння нею.

Буквально вчора ми зібралися з однодумцями, послухали експертів, науковців, наша позиція однозначна. Законопроект 4010а необхідно зняти з розгляду. Натомість важливої справді вдосконалити право емфітевзису  (Оплески) для деградованих та малопридатних для сільськогосподарського виробництва  земель. Крім того, українська модель землекористуванням мала  би в першу чергу сформуватися з гарантуванням доступу сільськім мешканцям до сільхозземель, як до джерела доходів та місця прикладання праці. В цій моделі важливо передбачити систему  захисту прав  власності на земельні ділянки. Держава має подбати про вільний доступ селян до фінансових та матеріально-технічних ресурсів, забезпечити селянам конкретні можливості для виходу на ринки збуту. 

Наразі важливо думати і говорити про те, як підготувати селян і до відкриття ринку землі, а не замилювати очі, блукаючи манівцями пошуків моделі, яка може вже і не згодитися українцям.

Слава Україні! Дякую за увагу.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата України члена депутатської фракції "Блока Петра Порошенка" члена комітету Верховної Ради України з  питань аграрної політики та земельних  відносин пана Миколу Кучера. Тоді, дякую вам. Я перепрошую. Тоді я запрошую до слова народного депутата України голову депутатської фракції "Радикальної партії Олега Ляшка" члена комітету Верховної Ради України з  питань податкової та митної політики пана Олега Ляшка. Підготуватися Вадиму Івченку.

 

16:21:17

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія.

Перш за все вітаю, шановні сільгоспвиробники! Шановні українці! Шановні фермери! Шановні представники  сільськогосподарської науки вас у цьому залі. Я так само, як  і моя шановна колега , Юлія Тимошенко, одразу зайшовши до  залу звернув увагу, під час архіважливого для  країни питання: питання землі,  питання майбутнього нашої країни немає ні Президента, ні уряду. Чому немає? Тому що вони вже вирішили для себе  це питання. Вони хочуть продавати землю. Вони довели людей до ручки для того, щоб люди за копійки віддали ту землю. Потім вони перепродають її нашим двоюрідним  братам китайцям, чи троюрідним братам арабам, зароблять на рівному місці мільярди, а наші люди жебраками як ходили, так і ходитимуть.

Тому я вважаю, відсутність  вищого керівництва держави в цій поважній аудиторії демонструє неповагу до села і нерозуміння села. Це діти асфальту, які не знають з якого  боку підійти до  корови, а якби підійшли, лигонула їх  між очей, може б менше зла було б від їхньої діяльності в Україні.

Наша позиція фракції Радикальної партії однозначна, землю продавати не можна, треба продавати товар. І, до речі, результати сільськогосподарського  господарювання на землі, на українській землі впродовж останніх років це підтверджують, не зважаючи на те, що немає  ринку землі у нас весь час  ростуть обсяги реалізованої продукції. Ми встановлюємо рекорди, ви встановлюєте  рекорди зі збору  врожаю при тому, що  кредити берете під 30 відсотків, паливно-мастильні матеріали, посівний матеріал, міндобрива по космічних цінах, а скуповують у вас це все за копійки трейдери, які потім ще ПДВ повертають собі, вам не дають.

Учора аграрний комітет проголосував поправку, щоб три компанії: курятники, свинарники отримали все, що можна  в бюджеті. А вам дулю без маку для фермерів, для тих кого треба підтримувати. Я наведу невеликі цифри: Україна, поголів'я корів 2 мільйони, - останнє місце в Європі, споживання м'яса на душу населення 6,5 кілограм - останнє місце в Європі, споживання молока на  душу населення 2,5 літрів - останнє місце в Європі. Ситуація з  тваринництвом було 10 мільйонів голів, сьогодні  - 2 мільйони, от результати їхнього господарювання. Треба не землю продавати, треба створювати робочі місця, треба відновлювати поголів'я великої  рогатої худоби, тому що коли корова є у селянському подвір'ї – є життя: є молоко, є масло, є сметана і є українське село. А коли хочуть продати землю, як отам закликають, не знаю, хто вони ті представники влади – чи архітектори, чи космонавти, але для кожного очевидно, що якщо продати землю, величезний масив землі, винести зараз на ринок, їй ціни немає і сьогодні, завтра її взагалі не буде – буде перепрофіцит землі. І в людей її задарма заберуть, прийдуть транснаціональні корпорації, яким добайдуже соціальна сфера, тваринництво, рослинництво, їх цікавлять тільки технічні культури – соя і рапс, заробити "швидкі гроші" й поїхати. Один комбайн загнали, три райони опрацювали, і на цьому все закінчилось.

Ну, і останнє. Шановна Юлія Володимирівна тут сказала, що продавати землю – це як продавати матір. Юлія Володимирівна, можливо, ви забули, я вам нагадаю: у 2008 році ви підписали меморандум з Міжнародним валютним  фондом, де пропонували продаж землі, у 2009 році ви як Прем'єр-міністр ви підписали розпорядження номер 743 про продаж землі. Для чого ви рідну матір продавали, будучи Прем'єром? Чому ви, будучи Прем'єром підписували продаж землі, а сьогодні кажете, що проти? (Шум у залі)

Тому я сподіваюся, що ви щиро підтримуєте позицію Радикальної Партії проти продажу землі.

Не беріть репліку, вам немає, чого сказати. Не треба брехати людям!

Дякую. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні… шановні учасники… шановні учасники парламентських…(Шум у залі)  Шановні учасники парламентських слухань, я запрошую вас до порядку.

Дякую!

Пані Юлія Тимошенко, я… Ну, я можу вам зазначити, що парламентський режим, і парламентських слухань не передбачено такого варіанту, як репліка. Але я вас прошу 30 секунд, будь ласка.

І підготуватися народному депутату Івченко.

Оскільки немає картки, ви не зможете…

Включили, так. Прошу.

 

ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні друзі, я хочу вибачитися, перед вами за це чесно. Не хотілося б, щоб ви бачили всі ці розборки. Але хочу дуже чітко сказати. Що вчора ви позбавлені були пільгової системи оподаткування, це бюджет. Вчора у вас забрали 24 мільярда гривень і віддали це латифундистам, і це - бюджет. І людина, яка щойно говорила, за цей бюджет проголосувала, що вас практично позбавили всього.  Але з іншого боку, я хочу вам сказати, що в усіх меморандумах я підписувала лише одне, що держава може викуповувати землю у селян, які  мають паї. Обіг тільки  через державну закупівлю. Не може бути прямого ринку. І це наша позиція вже  багато років, скільки я в політиці стільки ця позиці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую, ми продовжуємо нашу роботу. Ні. Репліки, на репліки точно немає. Все.  Продовжуємо роботу.

Я запрошую до  слова народного депутата України члена  депутатської фракції політичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина" у Верховній Раді заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин пана Вадима Івченка. Прошу. Підготуватися Івану Томичу.

 

16:27:39

ІВЧЕНКО В.Є.

Вадим Івченко фракція "Батьківщина".

Шановні учасники парламентських слухань, розмірковуючи про обіг землі, потрібно відповісти на головне питання. А хто сьогодні може купити цю землю? Хіба це може бути селянин, який працює в домогосподарстві, не має статусу навіть сільгосптоваровиробника. Передає перекупникам за копійки молоко, м'ясо в живій вазі, овочі, фрукти. Або фермер, якого вчора позбавили спеціального режиму оподаткування і деякі керівники фракцій приклали до цього свої пальці.

За даними Міністерства аграрної політики тільки 2 відсотки фермери беруть участь у програмі відшкодування відсоткових ставок сільгосптоваровиробника. З них сьогодні вимиваються всі обігові кошти. Статистика говорить, що 86 відсотків сільгосптоваровиробників, а це 40,5 тисяч обробляють площу до 500 гектарів. Ось така еволюція при незакінченій аграрній реформі. Головний аргумент, який наводять пропагандисти відкриття ринку, дати право продати і купити землю. А  ви впевнені, що цим вони хочуть покращити за життя саме селян.

Різні дослідження кажуть, що тільки 15 відсотків пайовиків згодні сьогодні продати свої наділи.

І я вважаю, що вони  повинні мати на це право, але продати землю не  олігарху і агрохолдингу, а державі або територіальній громаді, яка надалі буде цю землю здавати в оренду, максимально залучаючи місцевого товаровиробника і фермера-переробника.  І це єдиний можливий обіг на сьогодні від людини до держави.

Хоча варто замислитись, якщо в людини не буде землі в селі, що там буде його тримати? Нас захлине  тотальна урбанізація і це в аграрній країні.

Перше питання, яке  ми маємо сьогодні  собі вирішити  для країни, що ми зробили в законодавчому полі? Аби до кінця вирішити питання  спадщини, питання не витребуваних паїв, земель КСП та фермерських  господарств? Чи проведена  інвентаризація земель сільгоспризначення державної та комунальної власності? Чи передана у власність  земля поза межами населених пунктів? Чи сформована програма, і, взагалі, політика  щодо охорони грунтів? І як ефективно проводити  нагляд за використанням земель? Чи створені відповідні  правила гри земельно-орендних відносин, де власник землі, дійсно,  почуває себе власником.

Депутати мають засукавши рукава  розпочати активно працювати над вирішенням цих питань, а не шукати шляхи для продажу  сільськогосподарської землі в обхід мораторію. Наші найближчі сусіди в країнах Європи  дуже помірковано ставляться до продажу землі і до  майбутніх власників ставляться досить  жорсткі кваліфікаційні  вимоги. У Німеччині в післявоєнні роки продано лише  2 мільйони  гектарів, за 70 років - 2 мільйони гектарів.

А знаєте чим ми відрізняємося від Європи? Юлія Тимошенко сказала, у Польщі - 2,5 тисячі сільгосптоваровиробників, в Італії - мільйони товаровиробників, в Італії - 1 мільйон 800, а у нас - 51 тисяча 900…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд і, будь ласка, завершуйте.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Насправді я бачу тільки  одну причину для того аби негайно запровадити ринок землі, дати можливість казково збагатитись декільком сім'ям за рахунок простих людей і отримувати у володіння єдиний ресурс, який залишився в українського народу. А розмови про те, що нині працює тіньовий  ринок , тіньовий ринок  повинен регулюватися виключно Кримінальним кодексом і змінами до  земельного законодавства, аби унеможливити тіньовий обіг і рейдерство, і проблем не буде. Ще раз наголошую, завдання депутатів, створити відповідне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 10 секунд завершуйте.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ще раз наголошую: завдання депутатів створити відповідне законодавче забезпечення земельної реформи та захист прав власників, та зміну аграрного устрою на користь сімейного фермера. Завдання уряду, створити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд, я вас прошу дуже дотримуватися регламенту.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А суспільству, нарешті, усвідомити, що потрібно обмежувати великих латифундистів у володінні величезними масивами сільгоспземель. Ну не можуть бути 1000 гектарів землі в одній особі.

Дякую за увагу. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я запрошую до слова президента асоціації фермерів та приватних землевласників України пана Івана Томича, підготуватися Валерію Давиденку.

 

16:32:15

ТОМИЧ  І.Ф.

Щиро дякую. Шановна пані головуюча, шановні хлібороби, шановний український народ. Неправильна постанова питання обігу землі. Питання землі, це питання долі української нації, її життєво простору. Якраз виходячи з таких обставин порядку денного, необхідно сьогодні вести дискусію на національному рівні. Щоб будувати завтрашній день необхідно проаналізувати вчорашній і сьогоднішній. І так за 26 кроків аграрної земельної реформи. В четвертому скликанні Верховної Ради України аграрним комітетом Верховною Радою було сформовано 2/3 законодавства в сфері земельних відносин базових законів. Тут приймалося рішення про  виділення земельних часток паїв в натурі людям до  охорони земель загалом. І сьогодні ця законодавча база дає нам можливість вести дискусію, на жаль. Після цього періоду до сьогодні, нездійсненно необхідного законодавчого, політичного   аграрного спільного лобіювання інтересу української нації. А лобіювання олігархічних кланів системно здійснювалось. І не шукайте відповіді, чому не було законів і чому так здійснювалося і що є ще причиною негативних наслідків.

Перше за все, в результаті цього ми отримали найвищий рівень тінізації на континенті землі. Вдумайтесь: в межах 10 мільйонів найкращих світових чорноземів сьогодні в тіні, відповідно, 65 відсотків валового виробництва аграрної продукції в тіні; ми маємо найвищий рівень корупції у сфері земельних відносин; ми маємо безпрецедентне – майже  п'ятикратне –   реформування основної інституції у сфері контролю за землею, її використанням – державного комітету, руйнування кадрів в цій системі; ми маємо сьогодні як наслідок найвищий рівень, про що мова йде, рейдерства: рейдерство, вбивство, захоплення майна і власності без будь-яких, я б сказав, зі сторони влади ефективних кроків,  які діють. Тільки ці та інші фактори відкрили феномен перед Україною: ми, маючи найкращі потенційні можливості у сфері земельних відносин – українських ґрунтів, маємо найвищий рівень бідності.

Чому ж це відбулося? Рішення просте: аграрна політика проводилася протягом останніх років на користь олігархічних кланів, а не української нації, нашого співвітчизника селянина, сформувати його заможним і багатим.

Тому, виходячи з цієї ситуації, Асоціація фермерів "Комітет захисту рідної землі" пропонує сім кроків, які повинні змінити життя, господарювання, розвиток країни загалом.

Перше. Це прийняття нової редакції Закону про оренду землі, де чітко і ясно сформувати ефективні правила захисту  орендаря і орендодавця, а не поміщика і кріпака, де чітко і ясно вибудувати землеустрій  проект  розвитку місцевих  громад і перспективу розвитку аграрного  сектору.

Друге. Це сьогодні для вирішення  частки тільки названих проблем нам  потрібно заспокоїти суспільство і прийняти мораторій  на п'ять  років. Такі законопроекти емфітевзис і їм подібні не мають права розгляду в національному парламенті. (Оплески)

Четверте. Сьогодні чітко і ясно треба сформувати нову аграрну політику, яку вимагає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд. Але я вас дуже прошу завершуйте, тому що вибиваємося з графіку. Дякую..

 

ТОМИЧ  І.Ф. … аграрна політика  на формування фермерського устрою платоспроможного покупця, який здатний буде купляти цю землю і, коли будуть сотні тисяч фермерів, тоді ми говорити  можемо про відкриття ринку цивілізованого,  європейського, багатої країни, заможного життя. Я переконаний, що народ має право і заставити  владу в такому напрямку сформувати аграрну  політику. Слава нації!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую до слова народного депутата України, члена депутатської фракції Партії "Блок Петра Порошенка", члена Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин пана Валерія Давиденка. Підготуватися Андрію Мартину. Але я  дуже прошу, я звертаюся до  всіх наступних тих, хто буде виступати зараз: відповідно до  сформованого списку, ми  повинні завершити у 18:40, час парламентських слухань завершується  о 18. Я готова з вами попрацювати довше, але я  не зможу з вами працювати до 18.40 і  кожна хвилина, яку ви будете затримувати - це час ваших колег. Дякую.

Прошу.

 

16:38:53

ДАВИДЕНКО В.М.

Шановні  учасники парламентських слухань!  Хотів вам нагадати,  що десь, мабуть, два місяці тому назад тому, ми проводили засідання аграрного комітету в Батурині. І якщо  хтось не пам'ятає, то я нагадаю, там було прийнято рішення про продовження мораторію  на продаж земель сільськогосподарського призначення. І ви знаєте, що в парламенті трошки пізніше були  проголосовані відповідні зміни до закону.

Я хочу сказати вам, що  ми з вами сьогодні не  визначаємо, хто  повинен продавати землю або ж ми не повинні говорити  з вами так, що давайте ми будемо продавати землю і шукати покупця чи продавця. Ми повинні говорити з вами, взагалі,  про обіг земель сільськогосподарського призначення повинна бути  суспільна дискусія. Ми з вами сьогодні якраз тут   повинні знайти і проговорити ту українську модель ринку земель сільськогосподарського   призначення.

Виступав Ярослав Михайлович Гадзало, я чудово знаю, ми співпрацюємо і, як депутати і як люди з нашої Академії аграрних наук, які напрацьовані є вже всі складові  майбутнього ринку обігу земель сільськогосподарського призначення, поки ці механізми не запрацюють мораторій повинен працювати. 

Хочу також сказати, от ми говорили зараз про латифундистів, так звідки вони і як вони з'явились? Але знову таки, це плод того самого мораторію, який на сьогоднішній день є і залишається. І якщо ми з вами не зробимо ці  обмеження або ж вони не будуть розуміти законодавчо, що  через 5 чи 10 років вони, скажімо так,  не зможуть купити цю землю або ж і ще якісь будуть запобіжники для того, щоб вони були власниками, можливо, у нас дальнійшого розвитку цієї ситуації не буде. І, дійсно, отримає фермер можливість працювати на своїй землі.

Так є, от ми  говоримо питання   про емфітевзис, тільки що сказали, що його не можна  вносити. Але теж я вважаю, що  над цим законопроектом  важливо попрацювати, тому що дуже велика кількість сільськогосподарської землі сьогодні продається через механізм корпоративних прав. Ви це знаєте чудово. Воно продавалося, продається, але  громада нічого не отримує.

Тому я не кажу, що ми його приймемо в тій редакції або він вже завтра буде прийнятий, але попрацювати над цим потрібно.

Ну, і потім, я би хотів сказати, є такі прості елементарні речі, наприклад, безкоштовне право приватизації. Якщо ми, на сьогоднішній день в нас, наша країна воює, і ми повинні наших захисників забезпечувати там… дати їм можливість мати 2 гектара вільної землі, то сьогодні там от, ну, у вас є тут такий, така "вкладочка" про закон – да? – то ми не можемо на сьогоднішній день продавати державну землю, в першу чергу, як хтось про це говорить. Ми сьогодні повинні забезпечити такий потужний банк землі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд. Будь ласка, завершуйте.

 

ДАВИДЕНКО В.М. … побудувати своє фермерське майбутнє.

Дякую всім. До побачення. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Запрошую до слова доктора економічних наук, завідуючого кафедрою  землевпорядного проектування Національного університету біоресурсів і природокористування України пана Андрія Мартина.

 

16:42:24

МАРТИН  А.Г.

Дякую.

Шановні учасники парламентських слухань!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підготуватися Сергію Лабазюку. Прошу.

 

МАРТИН А.Г. Ми ніколи не побудуємо успішної держави, допоки не зрозуміємо, що громадяни України – це вільні люди, що живуть у вільній країні на своїй землі.

Питання про те, чи повинен український селянин мати право розпоряджатися власною землею, яка вже десятиріччями є його власністю, по великому рахунку, не має ні юридичного, ні економічного, ні морального сенсу. Це – конституційне право людини, і ніхто не вправі вирішувати за власника земельної ділянки, як йому розпорядитися його землею.

Хто сьогодні найбільш зацікавлений у збереженні мораторію? Це аж ніяк  не 7 мільйонів власників земельних ділянок. Де ви бачили хоч одну людину, яка, перебуваючи у здоровому глузді, воліла б обмеження власних майнових прав?

Для початку слід чітко визнати: в Україні вже давно сформувався ринок непідмораторних сільськогосподарських земель. Є й поточна ринкова ціна: від 25 до 70 тисяч гривень за гектар. І все важче пояснити нашому типовому землевласнику, звичайній сільській бабусі, чому вона має доживати свій вік у злиднях, попри те, що формально вона дуже багата, адже її чотирьохгектарний пай коштує щонайменше 200 тисяч гривень, а це, вибачте, її пенсія за 10 років. Чому ж тоді ми вперто не даємо власнику самостійно вирішити, потрібні йому ці гроші чи ні. Мораторій продовжує впевнено вбивати українське село. Сьогодні чесно визнати,  що головними вигодонабувачем від існування мораторію вже давно стали агрокорпорації, які користуються надзвичайно дешевим доступом до земельних ресурсів на умовах оренди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу дослухати.

 

МАРТИН А.Г. Реальний же власник паю, якому держава не надає ніякої  підтримки, давно на цьому паї не працює, отримує в кращому випадку крихти, десяту частину доходу, яку земля приносить підприємцю. Ми хвалимося здобутками агробізнесу, але пам'ятаємо, що ці здобутки побудовані, в тому числі, на мізерній орендній платі, на масовому безробітті, на виснаження  ґрунтів. Якщо ми так боїмося олігархів, іноземців та інших дуже поганих людей, які очевидно дуже  так і мріють скупити всю нашу землю, то давайте краще обмежувати їхні права, а не права українського  селянина. Давайте обкладемо корпоративних власників та землекористувачів вищими податками. Давайте заборонимо компаніям з іноземними бенефіціарами брати землю  в оренду. Давайте зупинимо наглий дерібан державних земель. Хто заважає виконувати вже існуюче українське антимонопольне законодавство аби не допускати надмірної концентрації земель в одних руках. Наша система кадастру реєстрації прав цілком успішно обслуговує ринок оренди, і точно так же може обслуговувати інші типи транзакцій. Хіба поганим є переважене право на придбання сільськогосподарських земель, вразі їх продажу, місцевими громадами і місцевими жителями, яка і так вже давно гарантує Земельний кодекс України.

Шановні народні обранці, перш за все, Україна вже давно готова до включення земель сільськогосподарського призначення в економічний обіг. І нетреба недооцінювати мудрість українського селянина. Він  і без нас з вами та корумпованих державних бюрократів прекрасно розбереться, що він має робити зі своїм майном. Якщо хочеться з кимось боротися, давайте краще боротися з агрохолдингами, це точно буде набагато захопливіше і цікавіше. Земля повинна належати тому, хто на ній працюватиме.

Дякую. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні учасники парламентських слухань, перше, що я вас дуже прошу, я прошу, щоб ви вміли чути, від того що ви будете заперечувати один одного краще не стане.  І без того, що ви почуєте  думку один одного і знайдете контраргументи, іншого… Ситуації іншої не буде.

Тому дуже вас прошу: чуйте! Це не означає, що треба погодитися. Але принаймні, дослухати до кінця, що кажуть, ви можете. Це – перше.

Друге. Надходять записки з проханням дати слово, підходять люди з проханням дати слово. Я ще раз повторюю, що відповідно до переліку тих людей, які в мене вже є записані, ми повинні працювати щонайменше до сьомої години, при тому, що парламентські слухання тривають до шостої. Я не можу волюнтаристські дати слово комусь одному і не дати іншому. Тому я не зможу дати слово дати тим, хто не є у визначеному списку. Я прошу вибачення за це, але це є правила, які встановлені для всіх.

І якщо у вас є пропозиції, ви можете надати їх до комітету. Якщо вам потрібно виступити, є багато інших способів. Я справді мушу діяти в тих рамках, які встановлені для мене і для вас.

Дякую.

Я запрошую до слова народного депутата України члена депутатської групи "Воля народу", члена  Комітету Верховної Ради  України з питань агарної політики і земельних відносин пана Сергій Лабазюка.

Підготуватися Олександру Морозу.

 

16:47:22

ЛАБАЗЮК С.П.

Шановні учасники сьогоднішніх слухань! Питання, що внесене до порядку денного парламентських слухань, є вкрай важливим для всього українського суспільства. Не може позиція влади бути над долею кожного селянина. Земля – це найбільше наше національне багатство, а тому ми не маємо морального права вчинити невірні дії, за які ніколи нам не пробачать наступні покоління.

Конституція України передбачає право кожного громадянина розпоряджатися землею. А що потрібно селянину? Зовсім небагато: мати право вільно користуватися, працювати на своїй землі, обробляти її, отримувати від цієї діяльності дохід, достатній для забезпечення гідних умов життя.

Однак, щось відбувається сьогодні. Люди бояться, що можуть втратити землю. Знаю це дуже добре, бо провів сотні зустрічей на Хмельниччині, звідки я обирався, де я розпочинав свою трудову діяльність як аграрій саме з …… в сільському господарстві. Тому розгляд питання продовження мораторію на продаж землі не можна переводити в суто політичну площину.

Що ми сьогодні з вами спостерігаємо? Щороку політичні партії, політики піаряться, вкладають у голову вам  різні нісенітниці для того, щоб отримати свої рейтинги.

Сьогодні відверто вам скажу, набагато комфортніше бути  з вами в залі, тому що атмосфера  набагато тихіша, мудріша, виваженіша, ніж буквально вчора, коли галділи, кричали, стояли задом один до іншого і тільки голосували тоді, коли було необхідно вирішити якісь особисті питання.

Я думаю, що сьогодні  потрібно ключове нам визначитись з вами і моя позиція із чим я прийшов до вас, довести до вашого  відома напевно вкотре про те, що є у нас в аграрному комітеті,  створена робоча група, в яку   ввійшли члени різних політичних партій від профільних асоціацій фермерів, міністерства. І сьогодні ця робоча група працює над тим, щоб напрацювати  об'єктивно правильний    шлях: знайти ту серединку, з якою ми зможемо рухатися далі. Нам потрібно протягом 2016-2017 років напрацювати ряд  законопроектів, на жаль, в одному  вмістити всю істину неможливо. І не відкладати це питання  знову до наступних виборів, під які будуть набирати  політичні бали ті чи інші політичні партії.

Наше завдання аби будь-який  крок був  направлений на розвиток країни. Тому дуже добре, що сьогодні ми маємо можливість з  вами висловитися і почути один одного.  Переконаний, що під  час робочої групи, всі думки висловлені  сьогодні будуть враховані і напрацьовані  позиції передані на обговорення  суспільства і тільки після того можуть  бути прийняті рішення.

І на останок. Запам'ятався вислів Жан-Жака Руссо, який ще  декілька століть тому сказав такі слова: "Єдиний засіб утримати державу в стані незалежності від будь-якого – це   сільське господарство…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, будь ласка, завершуйте.

 

ЛАБАЗЮК С.П.  … Володій ви хоч всіма багатствами світу, якщо  вам нічим харчуватися – ви  залежите від  інших. Торгівля створює багатства, але сільське господарство забезпечує волю".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і запрошую  до слова народного депутата України I-V скликань, пана Олександра  Мороза. Підготуватися Володимиру Литвину.

 

16:51:02

МОРОЗ  О.О.

Шановні учасники слухань!

Я спочатку хотів би з порадою звернутися до представників влади, до Кабінету Міністрів. Обережно користуйтеся аргументами, бо  як ви почнете говорити, немає припинення мораторію, немає реформи земельної  через те немає ефективності в сільському господарстві. А виходить у промисловості є. Там  все приватизовано, а результат очевидно такий же, тільки гірший. Тому не втому справа.

Я уважно прочитав закон, проект закону, який зараз внесений на розгляд Верховної Ради. Можу трошки розбиратися в цій справі, тому що  я є співавтором першого Земельного кодексу і можу сказати, що над законом ще треба працювати. Це абстрактно підходячи до цієї  проблеми. А по суті, це спроба юридичного оформлення найбільшого злочину проти України. Перетворення  землі в товар, до цього приведе.  (Оплески)

 І підтверджується це, наприклад, вчорашнім навіть нічним прийняттям  бюджету. В мене виникає питання. А де в доходній частині бюджету земельна рента? Її могло бути приблизно 3 мільярди доларів. А цього немає, тому що це непотрібно, бо це по сьогодні використовується тими, хто користується землею для власного збагачення. Під покровом влади, а влада і є власником, тому тут я думаю, що дальше, Григорій Михайлович я це не політично, не для чогось кажу, а тому що я знаю, що ми були кілька років тому абсолютними однодумцями в цьому питанні.

Тепер. Для кого готується ринок землі? У  нас 643 власники мають офшорні рахунки. Вони створили більше 500 офшорних компаній. Уявімо собі, що вони сьогодні там Нікопольський феросплавний, Київську фабрику "Карла Маркса" і все інше, продали все. І на ці гроші купили за європейськими цінами українську землю. Вистачить їхніх грошей на 10 процентів землі. Тоді для кого ми готуємо землю? Можна багато говорити, що власник той, що в селі. Вже в селі немає кому працювати, вже там і немає того власника, який міг би ефективно працювати окрім тих господарств, які зберегли традиційні методи господарювання. Тобто менеджмент, управління - це важливіше, аніж відносини власності. А потім, власники нащо йому  вкладати, нащо йому консервувати капітал, купуючи землю. Йому треба використовувати для одержання бізнесу. Я так розумію? Хоч я ніякого відношення до бізнесу не маю. Тому велика небезпека.

І ще хочу вказати на дві обставини, які змусили мене звернутися до всіх представників різних політичних партій. Люди добрі, існує загроза  знищення України. Перший крок – це так зване "добровільне об'єднання громад", яке сьогодні нав'язується владою всупереч Конституції. (Оплески) Друге – перетворення землі в товар. Нав'яз… Таке об'єднання  відсторонює ще десь у 5-7 разів від публічної влади людину, а друге, забирає в неї останнє, за що можна триматися. Тому в сукупності це призведе до втрати державності.

Який вихід? Перше – викуп державою паїв земельних; друге – створення Земельного банку і передача у влас… в оренду, і тут правильно висловлювалося, тільки в оренду користувачам землі. При чому обережно в цьому відношенні треба бути, бо є вже і по 300, і по 700 тисяч гектарів, все… І відразу обрізати. Можна лиха великого надбати.

Треба поставити відповідні умови. Згодом це все владнається, але однією з умов, будь ласка, на два гектари – одну голову великої рогатої худоби щоб ти утримував.  (Оплески) Тоді ти будеш думати, як вести господарство. Бо тут  виступав президент академії, він би мав сказати про те, що вже науковці говорять про те, що приблизно 20 років треба для відновлення родючості ґрунтів, а без великої рогатої худоби цього не вийде. Нічого не вийде!

Тому от на це треба звернути увагу, і тоді ми можемо… і тоді ми можемо  розраховувати на те, що Україна буде все-таки не тільки там для 10-15 олігархів годів… так сказать, годівницею чи забезпечувати їх багатство, а для всього народу. А поки що… поки що ми маємо те, що маємо. Я вже не буду в даному випадку згадувати ні "двох Леонідів", ні "двох Вікторів", ні "Петра, нині, першого". Тому що справа від вас залежить. Треба розмежувати бізнес і владу.  (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата України і члена депутатської групи "Воля народу" члена комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти пана Володимира Литвина, підготуватися Руслану Соколу.

 

16:56:47

ЛИТВИН В.М.

Шановні хлібороби і шановні законороби. Тут про Конституцію згадували. Після того як приймали бюджет, про  Конституцію забудьте, її немає в Україні. Це перше.

І друге. Я боюся, що сьогодні ці парламентські слухання зібрали для того, щоб потім сказати, що громадські обговорення відбулися і треба негайно прийняти закон. Іще одна ніч і цей закон буде прийнятий.

Третій момент. Дещо статистики. У нас сотня найбагатших людей має майже 27 відсотків національного багатства країни. І серед них не останню чергу, не останні місця займають найбагатші барони аграрні. І ще статистика, для того щоб  зрозуміти про що ми говоримо. За роки  незалежності в Україні зникло, списали 641 село. Тільки за останні два роки закрили 400 ФАПів, дільничних лікарень і амбулаторій. Тільки за останні два роки в Україні закрили 2 тисячі 400 шкіл. Я думаю, якщо,  боронь Боже,  буде  прийняте це рішення, про село потрібно забути. Втратиться зміст України.

Ви знаєте, що Сталін тримав під підозрою селян, а українських селян він тримав під подвійною підозрою, як хліборобів і як українців. В мене складається таке враження, що ці сталінські традиції продовжуються і насаджуються сьогодні.  (Оплески) Виникає питання. Що робити? Я  підтримаю тут пропозиції, які прозвучали і перша серед них:  треба розібратися з землею, провести інвентаризацію землі і віддати землю громадам, прийняти оцей закон, який не приймають, а наплодили зверху громад. (Оплески) Чому не приймають  цей закон? Лежить він підготовлений у другому читанні. Землі не добрали ще, не вистачає. Отже, інвентаризацією показати у кожному населеному пункті, кому, скільки і за які заслуги.

Третій момент, де 400 тисяч земельних паїв, які до цього часу не запитані? Хто ними користується? Я звертаюсь до міністра: от мама моя, 88 років, у мене запитує, сину, що мені брати на земельний пай – мішок муки чи мішок кукурудзи? А в статистиці вашій читаю: один гектар – 3 тисячі 200. Що за брехня?

Нарешті, земельний банк. Банк "Україна" успішно розікрали, зараз ще один приклад, як украсти один банк: та створити державний банк! І я згоден з тим, що людина має право, яка має земельний пай, прийти і віддати туди, але за реальну ціну. А держава має давати у розпорядження, давати в оренду. А все інше треба закрити. Це …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  30 секунд, будь ласка, завершуйте.

 

ЛИТВИН В.М. Це абсолютний блуд – те, що пропонується.

І останнє, ви знаєте, хто вносить закони? "Мальчики из церковного хора", чисті і  незаплямовані, які не знають, що таке пшениця, що таке жито –   ніколи не бачили. І знаєте, мені нагадує це, нагадує слова відомого поета: "Одни всю жизнь идут трудной славой, иным – всего лишь перейти тетрадь". От вони зошит перейшли, і вчать нас, як жити. Але ми з вами їх підсадили у владу.

Дякую за увагу. (Оплески)

І останнє. Оце колись подарували мені на парламентських слуханнях років п'ять тому назад, і сказали, дивись, що залишиться – сім років, да? –  я його взяв і …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я запрошую до слова фермера, заступника голови СФГ "Сокіл" пана Руслана Сокола.

Підготуватися Миколі Фурсенку.

 

17:00:59

СОКОЛ  Р.О.

Шановні народні обранці! Експерти! Колеги! Я маю лише 5 хвилин аби донести до вас позицію дрібного фермера і дякую за таку можливість.

Отже,  варто зрозуміти заради кого  затіваються аграрні реформи.

По-перше, мусимо чесно  визнати, ринок землі давно є.  Ті, хто говорить, що лише  продаж угідь відкриє цей  ринок або не розуміють  реальний стан справ, або відверто лукавлять.

 Як цей ринок сьогодні діє?  Дуже просто через оренду. А оренда і є розпорядження землею і цим правом користуються усі пайовики без  обмеження. Те, що ринок працює  підтверджує висока конкуренція на ньому. Мова про конкуренцію орендної плати. Чи цікавились ви тим наскільки за останні роки  зросли виплати пайовикам? Чи знаєте ви, як фермери та великі агрохолдинги конкурують аби лиш умовити  здати землю у користування, які вигадують бонуси та заохочення.  Отже, у землевласника є  вибір. А те, що ми  проти ринку землі – це  міф. Ми вже давно працюємо на цьому ринку.

Друге. Чи ефективно працює цей ринок? Відповідь на це питання ще простіша. Колеги, з досвідом добре знають, які врожаї збирала Україна наприкінці  90-х на початку 2000-х років? А це  в середньому 20 мільйонів тонн збіжжя. То що ми маємо сьогодні? Усі пишаються, не першій рік Україна збирає понад 60 мільйонів тонн. Отже, ринок ефективний. Агропідприємства активно  інвестують у  виробництво, а  розмови, що поля у бур'янах -  це ще один  міф.

По-третє. Чому саме тепер так комусь пече зняти цей мораторій?  Запуск вільного  продажу угідь це  питання національної безпеки, Чи можна його вирішити хоча б найближчу  п'ятирічку? Чи готова країна до цього? Відповідь однозначна - ні.

Пояснюю, ми маємо корумповану і недієздатну  систему держуправління земельними ресурсами. Що таке Держгеокадастр? Це  монополія у наповненні земельного  кадастру. Ця система розбалансована, майже зруйнована, останнім часом уряд освятив ліквідацію  райземів. Пілотні проекти, які суперечать Земельному кодексу. Чи не тому данні в національній кадастровій  системі спотворені, часто недостовірні і неповні? Ще один момент, чи є у законодавстві достатні запобіжники від обезземелення та концентрації масивів в одних руках? Тут ми знову  повертаємося до найголовнішого питання.  Заради кого сьогодні це все затівається? І чому, ніхто чомусь не запитує думку землевласника, пайовика, бо він мав би стати головною дієвою особою у цій реформі.

Чи зустрічали ви у відкритих джерелах дані щодо кількості  бажаючих продати пай? Тиша. Замість цього ми бачимо іншу картину. Всі, хто завгодно, навіть окремі зірки естради, долучилися до пропаганди розпродажу угідь. Чи не бачите ви за цією лавиною публікацій і виступів тінь таємничих лобістів. Хто вони? Чому реально землевласнику ніхто не дає слова.  Невже ніхто окрім зірок естради, столичних реформаторів грантоїдів не може  дати чітку відповідь на головне питання. Що дасть купівля-продаж землі пайовикам і фермерам?

Нас чомусь переконують, що масово розквітне дрібне фермерство, яким чином, господарство, яке я представляю, нещодавно перевклало 300 короткострокових договорів емфітевзису. Просимо не лякати усіх цим поняттям короткострокових договорів. Це зменшує трохи бюрократію в тих самих кадастрів у відділах. І жоден з пайовиків не виявив бажання відокремитися. Нам обіцяють кредити під заставу землі. Ще вчора держава рятувала найбільший банк, а вже завтра ми отримаємо кредити під 3 відсотки річних. Яким чином? Від кого? Тому ми чітко бачимо бажаючих продати землю разюча меншість. Референдум серед власників паїв дав би чітку відповідь і розуміння напрямку земельних відносин. 

Ще раз наголошу, сільськогосподарське виробництво зростає.  То чи не є сьогоднішня модель земельних відносин вдалою.

 І останнє.  Чи хотів би фермер підприємець купити землю? Звісно, але реальних можливостей зробити це тепер немає. Ні напрацьованої нормативної бази, ні вирішення проблем так званої "шахматки", ні доступу до грошових ресурсів. Все це лише в деклараціях чиновників.

Шановні експерти, депутати, урядовці, розробіть спочатку чіткі правила, розпочніть продаж державних земель. Зокрема, раніше наданих постійне користування фермерським господарством, під сільськогосподарськими будівлями, мораторій на якій взагалі абсурдний. Припиніть знущатися з сільських громад і врешті прийміть у другому читанні  законопроект 4355. Тільки за умов повної стабільності у державі  прогнозованості  доступу до  дешевих кредитних ресурсів можна  говорити про купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення.

Нормальною альтернативою для тої меншості, котра  хоче отримати кошти вже сьогодні, бачимо розвиток обігу похідних прав на землю, прийнявши зважений, конструктивний закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Я запрошую до слова голову всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Фурсівського сільського голову Миколу Фурсенка. Підготуватися Сергію Хланю.

 

17:06:30

ФУРСЕНКО  М.І.

Доброго всім вечора вже мабуть. Дозволили виступити представнику органів місцевого самоврядування сільських територій голові асоціації. Я хочу сказати, що  дійсно душа болить, коли послухав всіх виступаючих. Вроді всі кажуть правильно, але чому так погано живе наш люд і чому так погано ідуть реформи на селі. В Конституції нашій першій  Незалежної України було написано, що земля є власністю народу. Особливе значення земля, безумовно, має для жителів сіл особливо тих, хто працює на цій землі. Сільський люд сьогодні складає 31 відсоток населення України, це понад 13,5 мільйонів жителів і лишаються основою і резервом українства. Якщо ми це загубимо, то мабуть і не буде нашої держави.

Земельні відносини стають каменем спотикання серед місцевого населення сіл. Тому що  в структурі земельних реформ вони не бачать якоїсь  логіки. На сьогодні, хто  керує землею? Тут вже було сказано: 50 відсотків землевласників - це приватна земля, 44 відсотки - органи виконавчої  влади Держземагенція, кадастр, 4 відсотки - органи місцевого самоврядування і 2 відсотки - це колективна власність та землі з невизначеним статусом. І це  коли землі сільськогосподарського призначення становлять 71 відсоток території  України. Там де 4 відсотки, це і  міста і містечка, села і селища. Можете уявити, які повноваження у нас, коли ми не можемо впливати на те, що робиться за межами населених пунктів.

Я глибоко переконаний і ви мабуть теж, що  без потужних органів місцевого самоврядування і належних повноважень ми мабуть нічого не зможе провести, ні належним чином земельну реформу, ні те, щоб  покращити  життя сільських жителів на селі.  У нас, дійсно, не завершена  інвентаризація у більшості населених пунктів і в районів  немає ні схем планування  територій, ні  генеральних планів. Як можна контролювати, що робиться на цій землі? Все робиться зверху. Тому й виходить, що 30 відсотків чорноземів  використовується неефективно, бо невідомо, хто там  господар, де він працює, і що він дає для   сільського люду? Повинен сказати, що це  стосується не тільки   земель сільського господарства, а також земель оборони, стратегічних об'єктів. Іде війна, а у нас процвітає продаж земель,  і в Міністерства оборони невідомо, хто там  керує і чим це  займаються наші контролюючі органи. Тому в селян є відчуття того, що  у них забирають  частину їх самих, коли йде  мова про ринок землі. Це  важке питання і  ми чудово розуміємо, що селянин, по суті, усунутий від впливу на вирішення земельних питань. Хоча він  є  господарем… повинен бути  господарем на цій землі. Ми чудово  бачимо, що в більшості країн Європи,саме фермер і селянин-кооператор є і працюють на  цій землі, і таких на землі своїй і орендованій це до 80 відсотків від 40.

Щодо мораторію? То бачення  асоціації таке, що на сьогодні є, дійсно,  три точки зору, це  терміново відмінити мораторій  на землю і  вести вільний  продаж. Ми проти цього. Земля не має бути товаром. Селяни теж не  дуже погоджуються, тому що люди  доживають віку немає кому передати і можливо, хочуть продати або  віддати комусь в оренду за  вигідну ціну, щоб покращити свій життєвий стан і здоров'я.

І третій це найбільш приємлемий - це коли земля, землі сільськогосподарського призначення  повинні бути  товаром, але при умові, що попередньо буде  здійснена низка інституційно-організаційних заходів  та прийняті відповідні  закони, про що вже сьогодні мова йшла,  щоб унеможливити роздерибан землі особливо на селі.  Зараз сільське господарство перебуває в соціально-економічній та екологічній кризі. Важка ситуація це відсутність аграрної політики, головним елементом якої повинні бути стратегія аграрно-продовольчого     комплексу України  в основі, якої має бути вирощування сільськогосподарської продукції та переробка тут на місці, а  не вивозити її за кордон і там мати великі достатки.

Поповнення… поновлення таких галузей, як льонарство, шовківництво, овчарство, текстильна промисловість – повинно бути забезпечення, хмелярство – це все колись  було, но воно пропало. Чому не можна дати ці можливість малому і середньому бізнесу розвиватися? Це будуть робочі місця і солідні доповнення до місцевих бюджетів.

І головне, куди ми підемо, яким шляхом розвитку у сільському господарстві: чи це  буде кооперативно-фермерский шлях, про що ми хочемо мріяти, як це зробила Європа  ще 150 років тому, чи йти шляхом розвитку великотоварного  виробництва – холдинги, латифундії, великі агрофірми, що явно  приведе до …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 30 секунд, я вас дуже прошу завершити.

 

ФУРСЕНКО  М.І.  Коментарі асоціації щодо самого законопроекту: закон не відповідає основним засадам публічності, відкритості і демократичності, і містить цілий ряд загроз про корупційну складову. В законі задекларовано одним із завдань сталий розвиток місцевого самоврядування, сільських громад, але фактично ми усунуті від участі у регулюванні обігу землі. Питання виключно компетенції земельного  банку і пріоритетному… пріоритету якому передбачено…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вас дуже прошу завершити, бо це час ваших колег. Будь ласка, завершуйте вашу думку.

 

ФУРСЕНКО  М.І.  … зібратися, але  тут є корупційна складова.

Не можна сказати всього того, що наболіло на душі, но хотів би сказати так: шановні, в сільських радах вже закінчується земля для воїнів АТО, разом з тим, іде продаж землі і дерибан на стороні, де можна було вирішити цю проблему. Це дуже болюча… (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую і ще раз закликаю вас поважати час інших.

Запрошую до слова народного депутата України, члена депутатської фракції Партії "Блоку Петра Порошенка", голову підкомітету з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради  України з питань агарної політики та земельних відносин. Підготуватися Григорію Калетнику.

 

17:13:30

ХЛАНЬ С.В.

Доброго дня шановні учасники парламентських слухань.  16 років Україна має мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. До чого  дійшли? Що надбали? Надбали, що за 16 років створилися дуже потужні невелика  кількість агрохолдингів, яка майже монополізувала землі в своїх руках, 100, 200, 500, 700 тисяч гектарів. Так давайте подивимося, чого саме так відбулося. А  відбулося тому що мораторій  фактично знівелював ціну на землю. Коли селянин, коли людина може знати, яка дійсно риночна вартість землі. Тільки тоді, коли в країні є ринок.

На превеликий жаль, так званий мораторій знівелював цю норму і люди  дійсно, як ви кажете, не знають чи мішок кукурудзи їм взяти за свій  пай, чи мішок соняшнику. Дійсно вони не знають скільки їм коштує, а інколи і з ними розраховуються сіном, бо вони не знають скільки їх коштує земельний пай.

Я слухав вас уважно і прошу вислухати мою думку. Саме ця фікція як мораторій, тому що це фікція  і не більше, це тільки політичне гасло і не більше того. Тому що в Земельному кодексі чітко прописано, що ринок земель  відбудеться тільки після прийняття Закону про обіг земель, а мораторій це політична фікція, якою задурюють мозги простих людей перед виборами або на загострення політичного сезону.

Саме тому ми з колегами внесли законопроект про обіг земель  Як ви кажете там церковні мальчики. Але церковні мальчики і можуть змінювати щось в нашій країні бо комуністичні дєдушкі можуть тільки продовжувати мораторій  і не  більше того. Ви критикуєте уряд, але цей уряд вперше запровадив електронну систему торгів оренди державною землею. Дійсно вам це не нравиться, бо  ви сплачуєте ринкову  ціну, а людей обманюєте. Цей уряд вперше вніс державний бюджет і за нього проголосувало 274 депутати, а не на межі і в Новорічну  ніч, а деякі попередні уряди за копійки  своїм роздавали  землю за копійки державну і, дійсно, дуже  добре…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд завершуйте.

 

ХЛАНЬ С.В. … дуже прийнятно брати  цю землю за копійки, то цей  уряд – уряд  реформаторів, і уряд і депутати - церковні мальчики зможуть провести реформи у нашій… (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова голову Селянської спілки України, народного депутата України  четвертого-сьомого скликань пана Григорія Калетніка. Підготуватися – Валентину Дідичу.

 

17:17:13

КАЛЕТНІК  Г.М.

Шановні учасники  парламентських слухань! Шановні телерадіослухачі! Досить гарна розмова сьогодні складається як і завжди  на парламентських слуханнях по всіх практично питаннях. Жаль тільки   результат, який буде? Історія прийняття закону, який би дозволив куплю-продаж землі тягнеться вже понад  20 років і носить яскраво виражений   характер. Кожна політична сила, яка  знаходиться при владі намагається розпочати продаж землі і кожна політична сила, яка  попадає в опозицію зразу починає боротися за мораторій. Але при цьому, шановні колеги, ніхто не працює при прийнятті  мораторію над всіма іншими законодавчими актами, які, по суті, необхідно прийняти для того, щоб можна було відкрити ринок землі.

І на сьогодні більша половина  таких законопроектів не існує, не зроблені. І тому, звичайно, що ринок землі на сьогоднішній такий  стан приймати не можна. А чому ж іде така боротьба?  Тут зрозуміла відповідь, в українських реаліях основний заробіток отримає не той, хто є власником землі, а чиновник, який її продає. Тому ідуть такі змагання.

Те, що землі – отут згадували – колгоспів розпаювали і передали колгоспникам і колгоспним пенсіонерам, не заздріть, тому що це було абсолютно правильно. Хто може сказати, чи всі села в Україні, вся інфраструктура – будинки культури, школи, дитячі ясла, лікарні, ФАПИ, дороги – все це було побудовано за рахунок заробітної плати цих селян. І те, що вони отримали 17 мільйонів гектарів землі тих бувших колгоспів, це було правильно.

Інша справа, що ми зробили помилку в Україні, яку не допустила жодна країна соціалістичного табору, які теж  вибиралися на цей рівень із роздержавленням, і бувші республіки Радянського Союзу – це прив'язка до координат, та ще й використали систему координат, яка застаріла ще тоді була, при Радянському Союзі. І якщо розпочати реально продаж землі, ніхто ще не знає, які там сьогодні проблеми нас чекають. Це дуже була зроблена велика проблема, і її необхідно вирішити. Не вирішивши її,  будь-який закон, який би він не був, він не може працювати.

Кожен раз, приймаючи мораторій, перемагають латифундисти і ті політичні  сили, які знаходяться в опозиції. Європа і світ давно сформували правила використання земельних ресурсів та їх обігу. Враховуючи, що всі президенти, уряди і парламент України говорили і говорять про європейський вибір розвитку, гармонізуючи українське законодавство до європейського, можна було б, довго не думаючи, закласти основні норми у нас закон… проект про обіг земель і провести роз'яснюючу роботу із людьми. Я думаю, що  люди, громадяни України, сприйняли б ці європейські норми, а саме: покупцем землі є фізична особа, громадянин України, який не менше 10 років проживає в Україні, має українську сільськогосподарську освіту – хай, хто хоче купляти землю, хай повчаться у наших університетах – має  досвід роботи в сільському господарстві не менше трьох років, проживає не далі, ніж 25 кілометрів від земельної ділянки, і не більше 500 гектарів на одного громадянина в одні  руки. Як записано в кодексі …….. Франції, землю купляє не той, хто має гроші, а той, хто докаже, що він буде на ній працювати, саме за таких умов і громадяни України, нарешті, отримали б  своє  конституційне право. А тим часом поки ми міняємося мораторіями і законами у нас виросли вулкани у вигляді агрохолдингів, які знищують села, землю, обезземелюють селян, фермерів і навіть  добралися до середніх сільськогосподарських підприємств.

Сьогодні   сто латифундистів в Україні  орендують уже більше 10 мільйонів гектарів земель, 8 з яких сформували свої земельні банки понад 500 тисяч кожний. Скажіть, будь ласка, якщо у нас сьогодні верхні ешелони  влади і олігархи це батьки і діти, то сподівання на варіант закону, який би захистив селян, фермерів і весь середній клас, працюючих  у сільському господарстві дуже мало ймовірні. Тому і бояться всі ринку землі.

У кожному полі, якщо продавати землю з'явиться зараз  по 10-15 ділянок, які будуть заважати проведенню бізнесу.  Тому втратити власність і втратити робочі місця  при відкритті ринку  землі може сьогодні кожен. Покупець власності  приносить насамперед не інвестиції, а свої порядки, тому ще й, Європа не поспішає продавати землі. А сотні років тримають на рівні. 800 гектарів  фермер у Сполучених Штатах, Польща 500 гектарів, Угорщина 300, а не так як у нас по 500, 700 тисяч. Який крок ми зробимо? Потрібно радитись…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 10 секунд.

 

КАЛЕТНІК Г.М… і добре подумати за майбутнє на чиїй землі будуть жити наші діти: на батьківській чи батраками у чужинців?

Я хотів би ще й подякувати сьогодні за позицію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я запрошую до слова  народного депутата України, голову підкомітету з питань удосконалення структури Державного управління у сфері  агропромислового  комплексу, інновацій та   з питань у  галузі агропромислового комплексу у Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної політики  та земельних відносин пана Валентина Дідича.

 А перед тим, пане  Валентине, як  ви будете говорити я вже  вислухала від  всіх тих людей, які сюди підходили і тих, які навіть сюди не підходили про те, що депутати мають трибуну парламенту щотижня, можна прийти  навіть на кілька пленарних  тижнів, і приходити сюди виступати та щоби висловити свою позицію. І сюди, дійсно, їхали люди, і для того, щоби висловити те, що вони хочуть сказати. Але вони не мають цієї змоги.

Я вам ще раз кажу, що я звернулася до кожного голови комітету чи того, хто виконує обов'язки, з проханням під час підготовки парламентських слухань розподілити час так, щоб більше часу було відведено… більша частина часу під час парламентських слухань була відведена на виступи не депутатів, не представників органів державної влади, а тих людей, які сюди приїхали.

На жаль, кожний депутат вільний у своєму статусі, і список формує комітет. Я маю той список, який сформований комітетом. Я можу тільки працювати з вами до того часу, поки всі не виступлять. Це те, що я можу для вас зробити.

Але, знову ж таки, я прошу всіх, хто буде виступати: якщо ви не вкладаєтеся у свій час, то це означає, що ви забираєте цей час в інших. І особливо звертаю на це увагу народних депутатів.

Дякую.

Прошу.

 

17:24:37

ДІДИЧ В.В.

Я дякую, пані, Оксано, за те, що я все-таки хочу виступити.

Я – сільський житель, як і всі ми. Тому для мене болить, як і всіх вас, тому що 40-й округ, село Весела Божедарівка на Дніпропетровщині, криничанська земля, яка має добру славу і шану до хлібороба.

Я дякую своїм колегам депутатам з нашого комітету аграрного, що ми все-таки аграрії… І сьогодні звучали від політиків різні слова, що там мафія, мафіозі… Ну, хай приїдуть до мене, подивляться, як я живу – я запрошую всіх – не всі такі. І наш агарний комітет став такою доброю, щирою надією усіх нас, у тому числі, і мене, щоби почути і виробити спільну таку, знаєте, політичну, юридичну систему захисту українських національних інтересів. Вони якраз лежать в системі збереження, недопущення продажу землі  сільськогосподарського призначення. І сьогодні ми всіх чуємо, і ми дійсно хочемо спільними зусиллями застерегти Україну від майбутніх потрясінь, не дай Бог, ми втратимо цю  землю.

Я нагадаю історичну паралель, яка була у Києві, тут загинув у певний період Столипін. Ви знаєте історію. Вона історично повчальна, що якщо ми, сьогодні показував тут колега депутат картину, якщо ми загнали зараз у бідність людей від недолугі дій і цей клапт, який наодинці стоїть заберемо останній, упаде селянин,  упаде Україна.

Тому, ми будемо працювати над тим, щоб вибудувати запобіжники. І сьогодні не йде питання, я звертаюся до всіх політичних сил, про продажу земель сільськогосподарського призначення. А сьогодні іде розмова про підготовку законодавчого забезпечення обігу земельного призначення. Бо до мене як до депутата приходять люди, які не мають своїх рідних, близьких і просять. А що робити? Як робити?  І я не маю відповіді на це. Наша відповідь це і прийняття закону 4355, який наш  комітет його ініціював і буде приймати, і будемо боротися за те що відбувся. І всім нам, давайте спільно працювати над єдиною формою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд, будь ласка завершуйте.

 

ДІДИЧ В.В. Я  всім бажаю плідної праці і ми  чуємо вас. Давайте спільно  працювати над цим.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова члена ради асоціації земельна спілка України пана Сергія Біленка, підготуватися Ользі Ходаківській.

 

17:28:09

БІЛЕНКО  С.Б.

Доброго дня шановні учасники парламентських слухань. В Україні у нас дуже бурхливо відбувається обговорення питання скасування або не скасування мораторію. Але чомусь всі ці  розмови вони закінчуються двома речами: або  ми мораторій збережемо навічно, або ми  зразу знімемо всі запобіжники і зразу там завтра  запровадимо  продаж сільськогосподарських земель без жодних обмежень.

На мій погляд, і в принципі ці парламентські слухання це показник, тому що  в принципі майже не було запропоновано жодних речей, які могли б нормально  врегулювати ці відносини. І це не дуже добре, на мій погляд. Давайте подивимось, про що агітують всі. Ми всі говоримо про те, що нам треба захистити національного виробника. Національний виробник у нас орендар і  фактично ми все те, що  сьогодні говорилось спрямовано на те, щоб ще захистити орендаря. Україна, мабуть,  єдина країна у світі, де інтереси орендаря тимчасово, повторюю, тимчасового користувача привалюють над інтересами  власниками, так не має бути. Власність має  бути первісною, а потім вже інтереси особи, яка  тимчасово користується землею. Давайте подумаємо, в які умови зараз поставлений власник земельної ділянки? Це фактично кріпак. Це людина, яка змушена  віддавати  її в оренду. Вона не має жодного вибору, вона не може… або  вона за тіньовими схемами ділянку продає, схем дуже багато, або  вона надає земельну ділянку в оренду. Це  не дуже добре, це не право власності. 

І на мій погляд,  нам треба задуватись, що ми маємо зробити для  того, щоб  інтереси власника все ж таки були  дотримані. І вибудувати такий Закон  про обіг земель сільськогосподарського  призначення, який би нормально збалансовував інтереси всіх.  От я хочу спитати тут дуже багато  фермерів, от це ж не значить,  що от ми сьогодні проголосуємо, наприклад,  так  Закон про обіг земель сільськогосподарського  призначення і завтра всі юридичні особи, всі транснаціональні  компанії зможуть придбати землі  сільськогосподарського призначення. Ні, вони будуть діяти за тими правилами, які будуть встановлені в законі. Так давайте  встановлювати нормальні правила, от  тут багато фермерів. От я хочу спитати, якщо наприклад,  в цьому законі буде на першому етапі дозволено  фермерам викупити ці землі, які зараз у них перебувають  у постійному користуванні там 50 по 100 гектарів. Це погано? Це абсолютно  нормально, людина отримує нормальний кредитний ресурс вона зможе нормально, вона довгострокові якісь   інвестиції зможе вкласти, навіть із забороною надавати їх в оренду чи в суборенду, щоб не було якихось спекуляцій, із забороною перепродажу. Але це нормально!

Чи хтось буде проти, щоб дозволити оформити, придбавати у власність землі під господарським будівлями і дворами, а не…  зараз воно через оренду йде – це нормальні  речі, і всі ці речі мають бути встановлені в Законі "Про обіг земель сільськогосподарського призначення", щоб були встановлені нормальні правила, які збалансовують всі інтереси.

А в нас получається так, що ми обрали одного учасника земельних відносин – орендаря, і поставили його на п'єдестал. А там – кріпаки і селяни, якими… політики самі знають, яким чином їм треба розпоряджатися своєю власністю. Це неправильно.  Якщо ми колись дали право власності людині, ми маємо це право власності забезпечувати, право надавати її в оренду – це не право власності.

Тому я хотів би закликати, і взагалі і наступних виступаючих закликати до того, щоб ми  сконцентруватися на тому, що ми маємо  зробити, які самі норми мають бути в Законі про обіг, щоб усі ці ризики, які сьогодні озвучили, вони не спрацювали. Щоб ризиків не було і був запущений нормальний, цивілізований ринок.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова завідуючу відділу земельних відносин Національного наукового центру Інституту аграрної економіки пані Ольгу Ходаківську.

Підготуватися Ларисі Майсак.

 

17:32:23

ХОДАКІВСЬКА  О.В.

Шановна Оксано Іванівно, шановні учасники парламентських слухань! Регулювання ринкового обігу земель є досить важливим питанням для переважної більшості країн світу. Останнім часом окремі експерти висловлюють думку стосовно того, що необхідно запроваджувати абсолютно вільний ринок земель, мотивуючи це тим, що у світовій практиці відсутні такі регулювання або вони з часом себе не виправдали і були скасованими. Але це не так. В результаті досліджень встановлено, що кожна країна у той чи інший спосіб здійснює регулювання ринкового обігу, виходячи з конкретних особливостей та національних інтересів.

Обмеження можуть встановлюватися на державному, регіональному та місцевому рівнях. Найбільш поширеними регуляторними інструментами є обмеження суб'єктного складу покупців  з наданням пріоритету фізичним особам  та місцевим жителям встановлення переважного права для орендаря або власника  суміжної ділянки за умови, що вони   є фермерами самостійно господарюють на землі та  відповідають кваліфікаційним вимогам.  Поширеною практикою є надання переважного права спеціалізованій агенції, що  здійснює регулювання  ринкового обігу, як то агентство сільськогосподарської нерухомості  в Польщі, товариство  з управління землями у Франції чи  Німеччині. Або ж  надання переважного права територіальним  громадам на викуп  земель, якщо потенційний покупець не  відповідає вимогам. Серед обмежень практикується  встановлення граничних розмірів земельних ділянок як максимальних, так    і мінімальних, метою запобігання їх подрібненню або  надконцентрація.

Крім   того, важливе значення  належить контролю за раціональним використанням  та охороною земель. Практично, усі країни, які пройшли етап встановлення  ринкового  обігу  земель мали довгострокові цілеспрямовані програми, які  крім іншого передбачають надання пільгових кредитів на придбання земель місцевим фермерам. Зокрема, у Польщі кредит на придбання земель  можна отримати на 15 років під 3 відсотки річних, у Латвії на 20 років під 3 відсотки.  Країни, які дбають  про майбутнє своїх громадян запровадили  механізми  придбання земель із розстроченням платежу. Зокрема, у тій же Польщі на 30 років для новоствореного  фермерського  господарства та на  20 років  для розширення існуючого. Україна не має бути винятком.

Світовий досвід вказує, що запровадження ринкового обігу земель має супроводжуватися цілеспрямованою державною політикою орієнтованою на  формування потужного середнього класу на селі. Це сприятиме розв'язанню проблем сільської зайнятості і не допущення обезлюднення сільських територій. Але для   цього нам потрібно мати політичну  волю і перестати вже  надто дослухатися до рекомендацій Міжнародного валютного фонду особливо в частині лібералізації земельного ринку. Політика неолібералізму нині довела свою  неефективність та шкідливість для країн, що розвиваються. І це визнали провідні вчені світу. Ми не повинні робити так як диктують нам міжнародні кредитори та їх високооплачувані ставленики, ми повинні роботи так як чинили свого часу самі ж високорозвинені країни світу, коли перебували у нашому стані, тобто усіма силами захищати власного виробника та відстоювати власні інтереси.

Неоліберальна доктрина, вони не працюють у таких країнах як ми, а збагачують лідерів глобальної економіки, тобто бідні залишаються бідними, а багаті стають ще багатшими.

Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Я запрошую до слова голову ради сільгосппідприємств Фастівського району, члена аграрного союзу пані Ларису Майсак.

Підготуватися Івану Мірошниченку.

 

17:36:51

МАЙСАК  Л.Д.

Доброго вечора всім. Шановні учасники парламентського слухання, колись відомий у сільськогосподарських колах Герой України Іван Мозговий казав, що землі абсолютно однаковісінько, який над нею прапор, соціалістичний чи капіталістичний, їй потрібен справжній господар. На мою думку це дуже мудрі і справедливі слова. За роки пошуків шляху в політичних лабіринтах ми понабивали стільки гуль, що вважаю так думають уже і всі. Моя думка з цього приводу однозначна, земля повинна належати тільки тому, хто її обробляє і хто на ній живе. В кожному населеному пункті повинні бути землі запасу і розпорядниками цих земель мають бути тільки місцеві громади, а не область. На жаль, на сьогоднішній день воно не так. Місцеві громади даже не знають, хто орендує землю, не сплачує податки і ніхто не бачить даже, щоб вони взяли із сільськими радами і зробили якісь умовні хоч договора.

Зважаючи на останні зміни земельного законодавства, які набрали чинність в січні 13-го року, повноваження по розпорядженню земельними ділянками сільськогосподарського призначення покладені на Держагенство. Така ситуація створює підґрунтя для  зловживань, прийняття непрозорих рішень та, як наслідок, появи корупційної складової, так не повинно бути. В кожному селі кожен гектар землі повинен бути на контролі громади і за кожен гектар землі повинна сплачуватися податки.

Пропоную також внести зміни і до статті 17 Закону України "Про оренду землі", де вважається переданою оренда землі з моменту державної реєстрації. Чому так? Необхідно внести поправку вважати зареєстрованими договора оренди на земельні паї між юридичною та фізичною особою, а не реєстрації адже селяни не мають, не всі селяни мають фінансову можливість поїхати в районний центр і зареєструвати, а цим правом користуються рейдери, ті, хто не має кошти, а пізніше проводять захват землі знищуючи сільськогосподарські підприємства. (Оплески)

  Стосовно мораторію на продаж землі скажу відверто і на прикладі своїх орендодавців. За час від розпаювання землі у нас з 2000 року вже 45 відсотків паїв перейшло до спадкоємців, хтось із них живе у Києві, хто у Львові, за законом земля належить їм. Сьогодні вони отримають належне за оренду свого земельного паю, а завтра захочуть продати його і вони повинні мати на це право. Тому впевнена, що з часом, тільки з часом земля в Україні, де є більше 30 мільйонів гектарів сільськогосподарського призначення, продаватиметься, але зараз це не на часі. По-перше, треба зробити нормальну нормативно-грошову оцінку землі, основним критерієм якої має стати аналіз ґрунтів. По-друге, землю слід продавати не в приватні руки, а тільки державному земельному фонду України с подальшим правом видавати цю землю в оренду українцям, українським товаровиробникам. Лише так держава не втратить свого національного багатства, до слова, єдиного яке залишилося ще в неї.

Здається все так зрозуміло, але чи так буде, чи нас всіх з вами почують. Як ми бачимо у нас була наука її загнали. Була промисловість, її вбили. Тож не дамо вкрасти сільське господарство бо і його затягнуть в офшори.

А насправді ми не потрібні з вами ні сходу, ні заходу, їм треба наша земля і наші ресурси, а не українці. Задумайтесь, в Україні 25 відсотків світових чорноземів, працьовиті люди, є все для того, щоб бути українцями успішними, а не жебракувати з протягнутою рукою і здавати свої національні інтереси. Ми аграрії вміємо працювати і в дощ, і в сніг. Але ми дуже хочемо, щоб нас депутати почули і почали нас поважати. На жаль, сьогодні дуже прикро, що ми проводимо сьогодні ці парламентські слухання самі для себе. Хіба ми не заслужили з вами, щоб тут сидів Президент, щоб тут сидів Прем'єр-міністр, (Оплески) щоб тут сиділи депутати всіх рівнів від всіх партій і не залежно від того чи це Юлія Володимирівна, чи це Олег Ляшко, вони повинні бути всі тут, незважаючи, що бюджет до п'яти ранку. А в скільки на роботу іде оператор машинного доїння…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

 

МАЙСАК  Л.Д. … на фермах, а депутати, вибачте, до п'яти годин вони бюджет і що це може за приймання бюджету в нічний час, є для цього повноцінні робочі дні, хай приймають.

В мене звернення до депутатів, но, вибачте, бо тут дуже мало депутатського корпусу, но, все-таки скажу, хто поважає аграріїв будьте мудрими, чесними, справедливими у прийнятті доленосних рішень для свого народу. Працюйте так, щоб діти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Десять секунд, будь ласка.

 

МАЙСАК  Л.Д. …господарями. Дякую.

(Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Запрошую до слова народного депутата України, члена депутатської фракції політичної партії "Самопоміч", члена Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Івана Мірошніченка

 

17:42:53

МІРОШНІЧЕНКО І.В.

Доброго дня. Іван Мірошніченко, фракція "Самопоміч".

По-перше, хочу вас всіх привітати, я дуже багатьох вас знаю, з багатьма з вами працював, тому вітаю, що ви знайшли час і приїхали.

Щоб ви не слухали депутатів, я хочу передати своє слово колезі, товаровиробнику і фермеру з Чернівців, якщо ви не будете заперечувати.

Але перед цим хочу сказати, 20-30 секунд, якщо дозволите,    стосовно ринку землі.

Я, звісно, підготував свою думку і презентацію, яка мала бути  на екрані, я офіційно її опублікую. Але коротко вам скажу, у нас унікальна  ситуації в якій ми  зараз знаходимося. Тому немає вже якогось вирішеного способу або шляху, щоб вийти з неї простим  способом до цивілізованого ринку  землі. Чому? Тому що ми вже знаходимось в унікальній ситуації. Тому ми разом з вами  має знайти цей вихід і він буде тільки наш український. Ми маємо знати досвід інших, але має знайти свій  шлях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. І друге, ще 10 секунд.

Ми не маємо  мати ринку  до тих пір поки ми не забезпечимо  рівні умови та альтернативу і власникам  землі і  орендарям. Коли всі будуть мати рівні умови, тоді можемо прийти до ринку. Дякую за увагу, а  мої матеріали, ви побачите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу вас, Михайло Воєвідко, голова Асоціації фермерів Заставнівського району Чернівецької області. Прошу.

 

ВОЄВІДКО М.С.

Доброго вечора всім, шановні члени парламентських слухань! Я фермер, так само, як усі присутні тут фермери є. Хочу сказати, що мені дуже прикро, що  у нас, що ми дійшли до  такого стану на…, я вважаю, що  Україна це є велика держава, у нас є земля – саме   велике надбання, яке  нам дав Бог, і  у нас є дуже прекрасні люди і нам дуже не везе  постійно на людей, які чинять  закони, створюють. І уряд, який у нас є, постійно міняється і все гірші і гірші. У нас фермерів не чують, у нас відбулося багато страйків, у нас є не багато вимог нам просто хочеться працювати  чесно. І, коли у нас  відбувалися страйки під Верховною Радою там всього було два пункти це зберегти мораторій і залишити  спецрежим, який би дозволив нам чесно і прозоро працювати. Цього не відбулося. Вчора бюджет прийняли вдосвіта  я не знаю, що там прийняли. Ну нам  точно обрізали все, що  можна. Я багато чого не розумію, але сьогодні, коли формувався  порядок  денний, то не дають  більше слово фермеру. Я дуже дякую народному  депутату, що дав мені можливість  сказати. Але ми вислухали  багатьох народних, які є противниками нормальної реформи земельної. Сьогодні не питання стоїть ринку землі, сьогодні стоїть питання національної безпеки України, сьогодні як має розвиватися сільське господарства. Нам треба сьогодні урегулювати Закон про оренду. Багато в світі є країн, які працюють тільки по оренді і у них не виникає питань, що треба все продати. У нас нема людей, які можуть, нормальних дрібних фермерів, цю землю купити, тому що завтра не буде за що купити міндобриво, насіння і заплатити заробітну плату людям. Ми формуємо на сьогоднішній день у селі соціальну сферу. Ми формуємо сьогодні робочі місця. Чому народні депутати цього не говорять?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, хвилину дайте завершити.

 

ВОЄВІДКО М.С.  У них сьогодні одне питання, щоб продати землю. Було сказано сьогодні, китайцям чи хто має її купити? Ми не купимо цю землю, ми не маємо коштів. Але ми хочемо працювати на своїй землі і щоб нам дали таку можливість.

Я дуже прошу усіх народних депутатів не робити дурницю і не запускати сьогодні ринок землі. Унормувати Закон про оренду. Прийняти ряд законів. На сьогоднішній день є ще інші питання про децентралізацію. Треба землі повернути з-за меж у межі населеного пункту і дати можливість селам розвиватися, оце треба робити, а не робити якісь питання не зрозумілі.

Дуже дякую усім. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я дякую вам.

Зараз я запрошую до слова Парафіївського селищного голову об'єднаної територіальної громади Ічнянського району Чернігівської області, власника паю, пані Валентину Карпенко.

Але в мене є до вас… Хочу з вами порадитися. У нас є ще досить багато людей, які є в цьому списку, я хочу, щоби вони всі виступили. Перепрошую. Чи погодитеся ви, що ми скоротимо регламент до трьох хвилин і тоді ми зможемо… Я буду працювати поки не виступлять всі, але трошки в скороченому режимі. Добре?

Тоді, будь ласка, три хвилини.

 

17:47:56

КАРПЕНКО  В.Ф.

Шановні присутні, я не буду говорити в якому зараз стані село і селяни, хоча багато чого могла сказати. Бо, по-перше, весь свій вік прожила в селі. 14 років очолювала найбільшу серед  Чернігівської області громаду і зараз керую об'єднаною територіальною громадою.

Я тільки хочу звернутися до всіх тих, хто виступав за ринок землі, за впровадження ринку землі зараз. Я хочу запитати. Ви чи справді не розумієте до чого призведе впровадження ринку сьогодні? Чи це свідомо? Кожен розуміє, (Оплески) той, хто живе в селі розуміє, що це буде не керований, не контрольований ринок, який призведе до ще більшої корупції. Ринок потрібен, але не на часі. Зараз потрібно перш за все проваджувати реформи у питанні земельного законодавства.

По-перше, надати право і надати повноваження громадам розпоряджатися землями як в межах так і поза межами населеного пункту. Часто густо сільський голова і громада в останню чергу узнає, хто там хазяйнує, хто там уже використовує сади, хто розпахує сіножаті і, взагалі, чи давалася йому та земля в оренду чи не надавалася, бо в нас немає обліку, ми не знаємо кому надавав Держземкадастр. Часто приходять до нас запити, щоб ми дали відповідь чи давати цьому громадянину землю чи ні. Вірніше, не то, що надавати, а чи не надавалася йому земля. Ми даємо відповідь Держземкадастру, так, цей громадянин вже отримав землю. Ні, йому надають право на виготовлення проекту землеустрою і земельної ділянки. Часто густо одна і та ж сама земельна ділянка дається не одному, а двом, а то й трьом громадянинам, тоді ходять по судах судяться. Хто ж як не громада може проконтролювати використання цих земель? Я думаю, що тільки громада і їй треба надати це право.

Децентралізація це не тільки об'єднання територіальних громад, це і надання повноважень і в галузі освіти, і в галузі медицини, і в галузі земельних відносин. То, будь ласка, шановні депутати, дайте нам це право.

І, по-друге, інвентаризація земель. Я буду коротко вже далі говорити. Питання потрібно вирішити і з невитребуваними паями, від умерлою спадщиною, дорожньою сіткою, яка безконтрольно це все використовується.

По-третє,  треба вирішити питання консолідації земель, щоб ці землі, як кажуть,  у зручному для землекористувача місці були не так, що вони були  розкидані і неконтрольовані. Я от тут подивилися оцей законопроект 5535 дайте нам об'єднаним територіальним громадам із липня…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, будь ласка,  завершуйте…

 

КАРПЕНКО  В.Ф.  … бачити і то ж даю, законопроектом передбачено, що землі комунальної власності, а  Держземкадастр і далі буде, як кажуть, продавати землі державної власності. Як  кажуть, це  як кажуть, не реформи, це не децентралізація, і, як кажуть,   от таке відношення і прийняття Закону про ринок  призведе до ще більшої корупції у нашій державі. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Я запрошую до слова  фермера фермерського господарства "Насен". Так, Кременчуцького району Полтавської області пана Івана Панасенка. Підготуватися Олексію Мушаку.

 

17:51:53

ПАНАСЕНКО  І.Я.

Доброго вечора, добрі люди!  Дочекався. І все-таки пані Оксано, я  вас дуже буду просити про те, що я приїхав виступити не для галочки, в межах регламенту 5 хвилин, дуже  прошу.

Шановні учасники парламентських слухань! Маю честь і  велику відповідальність виступити перед вами  із цієї високої народопредставницької трибуни я так думаю, і як вільний громадянин висловити свої думки, сокровенні думки та пропозиції стосовно обговорювальної сьогодні  теми.

Я, Іван Панасенко, бо прозвучало не чітко на зал, мені  67 років віку, селянський нащадок, фермер з Полтавщини стверджую мої дорогі  земляки українці, що для  настав час "Ч". Тобто іспитового вибору, який має для нас і декількох поколінь наперед доленосне світоглядне і  загальноцивілізаційне значення: кому належатиме, в якому вигляді існуватиме і для чого служитиме священна українська земля? Цей Божий дар нам  всім даний.   

Чи маємо ми право піднімати питання про земельний ринок? Про торгівлю українською сільськогосподарською землею? Люди добрі, без краплі фарисейства, з упевненістю на 100 відсотків у своїй правоті, відповідаю вам, ні, ні і ще раз ні. (Оплески) Хоч би нас тут як молоді не називали комуністичними дєдушками. Ще вмийтеся по відношенню до нас. Хіба може хлібороб-християнин висловлювати свою згоду і довіру тим, які одягли маски доброчинців і розумників, насправді хочуть заради своєї жадібливої хіті виштовхнути його і йому подібних із земельного раю, щоб на цьому місці створити земне пекло, пекло у вигляді протистоянь, війни, рік крові, згону з обжитих місць тисяч, мільйонів зі зламаними долями у вигляді понищеного села, основи української нації, ми це всі знаємо.

За 25 минулих років державна аграрна політика втратила майже геть своє обличчя і здоровий глузд. Тепер на її місці корупційна пляма. А ще новоявлені агресивні діячі-флібустьєри, які докладають немало політичних, посадових і законотворчих зусиль аби опустити розділених і загнаних в податковий кут фермерів нижче планки дикунства. Адже піти на продаж землі, примусово чи добровільно, це означає продавати своє історичне, цивілізаційне родове гніздо. Чи ми цього не розуміємо?

Що ж робити аби заради подальшому проникненню вірусу безглуздя в державотворенні в цілому і в…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

 

ПАНАСЕНКО  І.Я. …Конституцію України, ввів нові норми, одна з яких не допускатиме продажу сільськогосподарської землі, а друга заборонятиме будь-які дії з нею, що стосуватимуться, що дуже важливо, необхідності обслуговування накопичених зовнішніх боргів.

Друге. Різко, без зволікань та умовностей, взятися за формування якісно нової аграрної політики в якій фермерський устрій з системною кооперацією стануть домінуючою….. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще 30 секунд. Але, я вас прошу дуже, завершуйте.

 

ПАНАСЕНКО  І.Я. …треба рішуче сказати "стоп машина" здійснюваній антисільській децентралізації, чи ми не бачимо цього. Замінивши її стратегією відновлення життєздатності районних міст і містечок за рахунок посилення в рази їх виробничо-інфраструктурної бази і капіталізації.

Четверте. Передати на місця громадам достатню повноту, і тут сьогодні говорилось про це, влади у розпорядження земельними ресурсами, з…(Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я запрошую до слова народного депутата України, члена депутатської фракції "Блоку Петра Порошенка" пана Олексія Мушака.

 

17:57:01

МУШАК О.П.

Доброго дня, шановна українська громада. Почну виступ трьома питаннями.

Перше до представників фермерів, до представників бізнесу, які тут виступали. Добре, землю не можна продавати. Погодимося з цим для початку. О'кей. А в мене питання, чому ж тоді за найкращу в світі землю, у самі родючі ґрунти, ви платите найнижчу в Європі орендну ставку? Чому…

(Шум у залі)

 Секундочку. В декілька разів в Європі вища ставка.

(Шум у залі)

 Друге питання до тих, хто проти ринку землі.

(Шум у залі)

 І є прихильниками мораторію.

(Шум у залі)

 В 2001 році, коли мораторій запроваджувався, великих латифундистів не було. За 15 років вони створились як гриби після дощу. Продовження мораторію буде означати одне державних земель стає менше, а латифундистів стає більше. Це факт.

Третє. До тих людей, які прихильники продажу або купівлі землі. Я вам хочу нагадати, що така позиція, от в цій брошурі вона написана. Це декрет Леніна 1917 року він один в один каже, не можна землю про давати і купувати. Я хочу нагадати, що  суспільство винесло вирок комуністичній  ідеології, комуністів в раді вже немає, соціалістів, до речі, також вже немає.

Від питань перейду насправді до пропозицій. Мною зареєстрований законопроект, з колегами, 5535, де ми запроваджуємо ринок землі поетапно протягом 13 років.  Шановні колеги, ринок землі  існує. Він просто тіньовий, якщо ви цього не знаєте. Є можливість купувати  і продавати землю.

Послухайте, значить, ринок землі існує. Моя задача вивести його в легальний спосіб. Почитайте, будь ласка, там розбито все  на етапи. На першому етапі державна земля продається  50, 100 гектарів у кожному районі. Щоб зрозуміти, яка індикативна  ціна землі, покупці тільки громадяни України, ніяких юридичних осіб, ніяких іноземців.

З 2018 року дозволяється 47 мільйонам  громадянам  України продавати свою землю, в тому числі купувати. Чого ви хочете у них  забрати це право? Там розписані запобіжники проти концентрації, там також вказана мінімальна  ціна за якою можна  купувати і додаткові  мита, якщо ви це передаєте.

Шановні колеги, можна кричати, можна не кричати, але ринок  землі він буде. Розумієте, в світі переміг капіталізм, а не комунізм, який ви хочете пропагандувати. Я вам хочу  сказати на кінець, значить,  без відкриття ринку  землі, насправді 7 мільйонів громадян України  ніколи не отримують  справедливу  арендну  ставку свою, а український аграрний  сектор ніколи не розкриє свій потенціал. І більше того,  Україна як багата країна бідних людей ніколи не стане багатою країною середнього класу. Дякую вам за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова Президента Асоціації "Земельна  спілка України", пана Андрія Кошиля. Підготуватися Леоніду Козаченку

 

18:00:20

КОШИЛЬ  А.Г.

Шановні народні  депутати! Шановні учасники парламентських слухань! Я вам скажу, что мораторий уже продовжували вісім разів я думаю, що він буде продовжений і дев'ятий раз. І судячи за те, що у нас ну не вдається  організувати цивілізовану дискусію це, дійсно, таке краєугольне питання, яке може розділити наш соціум пополам, як мінімум. Про що я хочу сказати? Ви знаєте чи можна назвати сьогодні земельні відносини цивілізованими і нормальними? На мій погляд, ні.  Почнемо з того, з тієї шахматки, яка  є на полях і там, де вмерло у нас 500 тисяч власників паїв, і 2 мільйонів гектарів зависли в повітрі. І зараз ви самі зіштовхнетесь з тим, що  не можна  буде  оформити поле нормальним чином, і в принципі ситуація з кожним роком  поглиблюється. Про що я хочу сказати? На сьогодні на земельному ринку є вакуум, вакуум правил гри. У нас немає чітких правил якими користувалися, і орендарі, і власники земельних ділянок, і держава, і органи місцевого самоврядування.  Ми можемо ховати голову  в пісок, як ховали 15 років до цього. І обіцяти кожний рік відмінити мораторій   і  ховати в наступний рік голову, і знову червоніти перед нашими співгромадянами, яким ми обіцяли  дати право розпорядження своєю землею.

Я хочу сказати, що все одно не вдасться заморозити ці  відносини, які  сьогодні є надовго. Кожний рік поглиблюється криза, яка тут є, і кожний рік ми становимося заручниками  ситуації, коли тіньовий ринок і тіньові схеми будуть розширюватися і поглиблюватися. Мораторій, взагалі, він  суперечить Конституції і основним законам, які прийняті в Україні.

І на сьогодні ми не зможемо його, так би мовити, зупинити тільки ну такими карними методами, бо сьогодні є багато зовсім легальних методів розпорядження землею, ви всі про це знаєте. 

Тому я  вважаю, що нам потрібно шукати суспільний компроміс, нам потрібно шукати  правила гри на цьому ринку, заморозити все в такому вигляді як воно є не вдасться. Тому запрошу  всіх до компромісу до пошуку якогось рішення  з приводу мораторію. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова народного депутата України, члена депутатської фракції партії "Блоку Петра Порошенка", голову підкомітету з питань економічної і фінансової  політики в агропромисловому комплексі Комітету   Верховної Ради України  з питань аграрної політики та  земельних відносин пана Леоніда Козаченка. Підготуватися Людмилі Музичці.

 

18:03:37

КОЗАЧЕНКО Л.П.

Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні багато було цікавого сказано з цієї трибуни. Я хотів би долучитися  до тих думок, які були  висловлені сьогодні перед вами. Мабуть, не треба багато говорити ви знаєте мою позицію, і багато років з одного боку усвідомлюючи те, що ринок землі повинен функціонувати в Україні. Я виступав проти того, щоб його прискорювати. Тому що усі спроби, пов'язані з  прийняттям відповідних законів були, на жаль, пов'язані з  тим, що за цими законами  були приховані деякі  схеми, які створювали недовіру в мене і в більшості з вам. Я багато чую, хто каже зараз давайте   нехай все-таки держава забере цю землю і потім чесно  її роздасть нам. Не забувайте, що останній Закон про  земельний банк, про  викуп землі Державним земельним банком, який мав перший пріоритет викупу саме було  зроблено для того, щоб потім цю  землю віддати правильним  власникам на 49 років, які б нею ефективно користувалися.

Я дуже критикував цей підхід, бо я знав,  що більше як десять таких власників на  території України  не знайдеться. Мене запрошували в певний кабінет і казали: "Ти краще  не критикуй, будь правильним. Ми тобі дамо, на твій вік вистачить", але ця позиція правильна,  держава забирає землю і дає тому, хто правильно на ній  працює. Я таку точку зору не поділяю, тому що      я не впевнений, що хтось із  присутніх в цьому залі буде правильним, може один знайдеться, може два, всі решта   будуть неправильні і ходити кусати себе за лікті. Що робити в такій ситуації? Я не хочу повторювати, тому що є такі класичні речі, їх використовували всі наші сусіди, які приватизовували землю, іноземцям мінімум 10 років - ні.  Це точно, це будь-яка Східна Європейська країна через це  проходила. Деякі, Угорщина, ще на п'ять років продовжила цей мораторій.

Друге. Обмеження по розміру земельної ділянки. Теж не хочу обґрунтовувати яка європейська позиція, я знаю всі позиції, які існують у розвинутих країнах. Теж ми можемо це застосувати.

Третє. Хто має пріоритет. Той, хто живе тут чи будь-хто на території України. Той, хто орендує чи будь-хто. Це прописується чітко. Я про це зараз не хочу говорити тратити на це час.

Далі. Дуже важливо. Дуже важливо. Хто має право проводити аукціони? продавати або здавати цю землю в оренду? І контролювати? Кращий досвід ніж Німеччина, немає ніхто. Це земельні спілки, які складаються мінімум 100 власників землі формують, реєструють спілку як саморегулювна організація. Держава дає право, контролює, нагляд здійснює, але вони самі проводять аукціони, реєструють оренду землі і так далі. Можна дати це державному органу, який правильно це буде робити. Я підкреслюю "правильно", тому що я знаю, що немає такого дня, щоб по цих "правильних" скаргах до мене не приходили люди. Я не довіряю сьогодні державі. Можемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вас дуже прошу завершуйте, 30 секунд.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. …проект можна було б зробити, в одному регіоні попробувати як це буде діяти. Рік пройде є позитив рухаємося далі. Ні, зупиняємось. Але просто говорити дай державі вона нам роздасть, бо я правильний, в цьому регіоні отримую. Це не правильно, повірте, колеги. Це не правильно. Точно так як не контролювати розмір земельної ділянки віддавати будь-кому. Точно так як через емфітевзис віддати без контролю будь-кому на 49 років в оренду цю землю…(Оплески)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я запрошую до слова Потіцького сільського голову Миронівського району Київської області пані Людмилу Музичку.

І підготуватися Наталії Гришко.

 

18:07:36

МУЗИЧКА  Л.А.

Доброго вечора всім шановникам парламентських слухань. На жаль, ми залишилися в такій компанії дуже вузькій, депутатів обмаль, ми один одного тепер будемо слухати.

Я представляю місцеве самоврядування яке безпосередньо і тісно пов'язано із розвитком аграрного бізнесу на селі, а це відповідно розвиток наших територіальних громад. Земельна реформа в Україні насправді найдовша у  світовій практиці недосконалість  та трансформація земельних відносин відбувається, на жаль,  не користь жителям сіл  та територіальним громадам. Сьогодні в державі немає суспільно-політичного  консенсусу в сфері земельних відносин діє напівринок, напіворенда. Система кадастру працює лише  з 2013 року, маємо дуже слабкий  захист права власності, земельні частки люди  отримали, договори-оренди заключають не маючи елементарної інформації стосовно використання права власності на землю на довготерміновий термін.

На початку земельної реформи реєстрацію договорів  оренди здійснювали сільські ради, де жителі  мали можливість отримати  інформацію про орендарів, зміст договорів, ризики. Все це здійснювалося за  місцем проживання людини та розташування  земельного паю безоплатно. На разі  реєстрація права власності та  користування земельними ділянками відбувається  з ходінням по колу, тому що Міністерство юстиції і Держгеокадастр хоче мати свою сферу впливу, а власник землі став заручником  ситуації. 

Земельна реформа залишила багато прогалин у  використанні сільськогосподарських земель. Це використання земель колективної власності і господарських  дворів, які зазвичай знаходяться  за межами населених пунктів і органи місцевого самоврядування  не мають повноваження розпоряджатися землями: лісопосадок, котрих немає у балансоутримувача, відбувається тотальне вирізання дерев у зв'язку з різким  підвищенням цін на енергоносії. Віртуальних польових доріг, які  використовуються незаконно, безоплатно на гарні ризику, тому що  це кримінальна відповідальність. Невитребувані паї відумерла спадщина, безпідставне розорювання сіножатей та пасовищ, які, до речі, надаються        чиновника із  Києва в користуванні якихось невідомих для нас людей, а це розвиток тваринництва на селі, це створення робочих місць, адже це є громадські пасовища. Необхідно законодавчо врегулювати статус перелічених земель і розпорядження цими землями передати органам місцевого самоврядування. Адже це потужне джерело наповнення місцевих бюджетів. Після розвалу колгоспів в Україні  за ці роки сформувався міцний середній клас  фермерів. Але чомусь сьогодні політика  держави направлена проти цих  трударів. Існує проблема юридичної недосконалості використання земель фермерських господарств відповідно державних актів на право постійного користування. Після смерті  фермера спадкоємці  не можуть оформити право користування власності на цю землю. І одна з самих болючих проблем це передача повноважень у сфері земельних відносин органам місцевого самоврядування за межами населених пунктів. Адже тільки ради, обрані представниками громад, мають розпоряджатися цими землями.

Багато є різних  позицій, але ні для кого не секрет, що …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

 

МУЗИЧКА  Л.А.  … це через договори емфітевзису, обміну тощо.

Необхідно напрацювати гарну нормативно-правову базу. Знову ж таки зосередити регулювання земельних  ринкових відносин через органи місцевого самоврядування. Нехай сільські ради встановлюють максимальний розмір земельних  ділянок в одні руки, регулюють ціну, першочергове право на викуп земель. Але якщо цих повноважень …… не буде, то та молодь, яка ще дивом залишається в селі, мігрує в місто, не буде стимулу працювати в молоді на селі, тому що і землі не буде.

Ми всі повинні чітко усвідомлювати: не буде  розвинуто українського села – не буде держави. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я запрошую до слова голову правління… (Шум у залі) А! Так, я запрошую до слова власника земельного паю Бахмацького району Чернігівської області пані  Наталію Гришко.

Підготуватися Андрію Гордійчуку.

 

18:11:59

ГРИШКО  Н.Б.

Шановні учасники парламентських слухань! Питання купівля-продажу  землі давно будоражить українське суспільство, а простий селянин з жахом  очікує тих часів, коли він позбудеться єдиного джерела доходу – це своєї землі.

Цим питанням спекулюють багато депутатів, готуючи свої передвиборчі програми, але на даний час ми, власники земельних паїв, як уже тут говорилося, знаходимося на умовах кріпосного права. Ми не можемо розпоряджатися своїми паями, ми навіть не можемо  заключити договір оренди з кимось, бо в нас немає вибору.

Здається,  в цих умовах зняття мораторію нам принесло б користь. Але як це насправді, чи готові до цього селяни і що зробили можновладці за 15 років мораторію?

Розробили схеми, як віджати в селянина землю, як залишити  його без неї. Від імені моїх односельчан – бахмачан Чернігівщини я хочу сказати, ми не готові до того, щоб зняти мораторій на землю.

По-перше, у нас немає цивілізованого ринку землі. Нам ще потрібно над цим працювати. Ми знаємо, як ведеться облік землі, адже дуже багато цієї землі використовується не за призначенням, ми навіть не знаємо, хто користується цією землею.

По-друге, нормативно-грошова оцінка занижена, що значно зменшує справжню вартість землі. Ми – власники земельних часток, паїв отримуємо нижчу орендну плату, тому що вартість, справжня вартість землі, вона не визначена. Ми знаємо, що за статистикою у нас найнижча в Європі вартість землі, на якій ми працюємо.

По-третє, немає законодавчої бази, яка б, по-перше, захистила тих аграріїв і фермерів, які створюють середній клас на селі. Бо вони не можуть в сучасних умовах конкурувати. Вони, при проведенні земельних аукціонів чи зможе простий українець, фермер, власник невеликого сільськогосподарського підприємства конкурувати із власниками агрохолдингів.

По-четверте, на жаль, наші власники земельних паїв мають низьку правову освіту. Хіба важко ошукати бабусю, яка весь вік проробила на полі і навіть не знає в які двері постукатися, щоб оформити той договір  чи продати той земельний пай? А ще низький рівень життя селян спонукає до продажу цих земельних паїв за копійки. Адже чи буде гріти душу людини те, що вона є власником великого шматка землі, коли в неї немає грошей заплатити за лікування, за навчання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд – завершити.

 

ГРИШКО  Н.Б.  Потрібно зараз розробити таке законодавство, яке б змогло захистити селянина і яке б зробило його господарем і справжнім власником своєї землі. Дякую за увагу. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Запрошую до слова голову Ради директорів холдингу NTI, засновника громадської організації "Фундація "Аграрна наддержава" Андрія Гордійчука. Підготуватися Анатолію Борщенку.

 

18:15:41

ГОРДІЙЧУК  А.А.

Добрий день, шановні учасники парламентських слухань. Насамперед, коли ми починали цей захід, хотілось подякувати організаторам за те, що сьогодні у парламенті, напевно, відбувалась би важлива подія, коли б ми відкрито і прозоро обговорювали надважливе питання для нашої держави -України. Але що ми споглядаємо в цьому процесі? Першу годину ми з вами потратили на те, щоб послухати, як піаряться народні депутати, особливо свої політичні сили. Після того, як вони пішли, навіть дві нещасних телекамери пішли з цього залу. З проблемами аграріїв залишилися лише одні й ті самі аграрії.

Але що хотілось сказати на дискусію, яка сьогодні відбувається? Прийнятий мораторій на продаж сільськогосподарських земель ще раз на рік. Начебто це непоганий режим тиші – а сьогодні це є актуальне слово, - для того щоб на загальнонаціональному рівні прозоро обговорити і знайти ту досконалу українську модель існування ринку землі в нашій державі, як одної з головних цінностей, що закріплена в Конституції. Замість цього робляться провокації у вигляді Закону 5535, під виглядом того: а як відреагують аграрії на це, а чи будуть вони боротися за ті права, які у них є, і відстоювати ту справу, якою займаються все життя? І тут незалежно, яка форма існування сільськогосподарського суб'єкта чи тих, хто працює на українській землі: велике підприємство чи то малий фермер. А чи забезпечені сьогодні реальні засади для того, щоб використати можливість придбати цю землю? Звичайно, не забезпечені.

Інше питання. Сьогодні друга хвиля трудової міграції, хоча це вже міграція, а чиста евакуація, і ми це бачимо. Сьогодні близько 2 мільйонів заробітчан виїжджають сьогодні до сусідньої Польщі. Сьогодні вже не є можливим знайти просту людину на загальні якісь, прості роботи на селі. Не це є головний законопроект для сьогоднішніх наших депутатів, а головний проект – для того, щоб продати землю. Я рекомендую тим, хто є сторонником продажі землі, народним депутатам, можливо членам уряду, поїхати трішки далеко, в Аргентину, в Бразилію, і побачити до чого привела реформа, колись надиктована МВФ і продажу землі. Побачите фермерів без землі, побачите тих, хто не має засоби на існування на практиці і не говорити про європейський досвід цього. Запитайте, скільки стоїть земля в Південному Тіролі, це недалеко? 500 тисяч доларів один гектар. Запитайте, скільки стоїть гектар землі в Німеччини? Він відповідає пропорційно рівню доходів на душу населення. Який дохід сьогодні українця, така буде ціна землі? Від того і хто залишився в цьому залі якраз, і залежить хто буде захищати українську землю. Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд завершити.

 

ГОРДІЙЧУК  А.А.

На загальнонаціональному рівні потрібно, можливо хотілося б за ініціативи Президента та уряду створити загальнонаціональну земельну асамблею для прозорого обговорення і пошуку української моделі, української сільськогосподарської землі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова фермера, представника Асоціації фермерів та приватних землевласників Бобринецького району Кіровоградської області пана Анатолія Борщенка. Нема, не дочекався. Тоді запрошую до слова директора Національного наукового центру Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені Соколовського Національної академії аграрних наук України пана Святослава Балюка, підготуватися Ігорю Швець.

 

18:19:43

БАЛЮК  С.А.

Шановні колеги, я за фахом ґрунтознавець и поэтому хочу развеять два мифа, которые часто у нас на разных уровнях повторяются. Первый миф, площади черноземных почв в Украине, уважаемые коллеги, составляют 8-9 процентов мировых площадей. По данным почвенного обследования это 26 миллионов гектар, а в мире 320 миллионов, то есть не 20 процентов, не 30, а 8-9 процентов, это первый миф. И второй миф это об исключительно высоком плодородии наших черноземных почв. Наши черноземы, уважаемые коллеги, к сожалению, стали почвами со средним уровнем плодородия. Достаточно сказать, что за 130 лет после Докучаева они потеряли 30-40 процентов гумуса. Сегодня в наших почвах содержание питательных элементов в 2 раза ниже, чем в почвах Западной Европы, где эра химизации длится уже 150 лет. И если к этому добавить еще и  различные виды деградации (академик Гадзало называл цифру),  а мы считаем, что это примерно  15 миллионов гектар, и мы имеем только из-за недобора урожая примерно 20 миллиардов гривен  в год потери из-за снижения урожайности, не считая эколого-экономических потерь.

Я должен сказать, что я хочу внести ряд предложений конкретных и очень надеюсь на поддержку народных депутатов  Украины.

Первое. Мы подготовили совместно с Министерством аграрной политики проект Закона  "Про збереження ґрунтів і охорону їх родючості". Мы считаем, что такой уникальный природный ресурс до сих пор не имеет правового статуса, и мы очень просим поддержать этот законопроект.

Второе предложение. Страна, как мы говорим, обладающая уникальным почвенным покровом, не имеет государственной программы охраны почв. А ведь это, наверное, самая актуальная программа должна была бы быть, на основе которой мы могли бы разработать и региональные программы, областные программы, районные программы  и проект такой программы в Академии аграрных наук разработан, и мы готовы его  представить.

Третье. Весь мир основан на мониторинге, то есть  на получении информации в пространстве и во времени. У нас до сих пор нет  единой системы мониторинга, и мы считаем, что этот  мониторинг должен зафиксировать, прежде всего – 10 секунд!  – исходное состояние почвы.

И последнее, это Державна служба охорони ґрунтів. Соединенные Штаты Америки уже 80 лет как создали эту службу, которая взяла на себя всю полноту ответственности за состояние почвенных ресурсов.

Вот выполнение этих условий, я считаю, и является основанием для рассмотрения вопроса в будущем о рынке земель. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І запрошую до слова голову Інституту аграрної політики, народного депутата України сьомого скликання, міністра аграрної політики України  в 2014 році пана Ігоря Швайка.

Підготуватися до останнього виступу пані Олену Бородіну.

 

18:22:58

ШВАЙКА І.О.

Брати і сестри українці, слава Україні.

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Героям слава.

 

ШВАЙКА І.О.  Земля – це Україна, Україна не продається і земля не продається, це має бути єдиним проукраїнським гаслом, яке буде визначальним і об'єднувальним для всіх різних типів думок.

Існує позиція бізнесу – продати землю. Існує позиція національної перспективи – забезпечити зростання і забезпечити соціальний інфраструктурний розвиток. Я хотів би зупинитися коротко і стисло на п'яти тезах проукраїнської земельної політики.

Отже, теза перша. Заборонити землю, заборонити торгівлю землею сільськогосподарського призначення, викупати землю у громадян отриманої під час розпаювання може лише держава через спеціально створений Державний земельний банк. Хтось каже, що немає грошей. Позавчора за одну ніч знайшлися гроші для викупу найбільшого українського банку у його приватних, далеко не найбідніших вкладників і акціонерів. До слова, рішення про проведення загальних зборів акціонерів "ПриватБанку" ніхто не бачив. Це рішення ухвалив уряд, і називається це одним словом: рейдерство в інтересах начебто загального блага. Но від того воно й залишилося рейдерством.

Теза друга. Розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення мають місцеві громади – без жодних винятків. Лише громада бачить, як краще, і лише громада має можливість контролювати, як використовується та чи інша земельна ділянка.

Теза третя. Набувати в користування землі в розмірі, більшому 30 гектарів, вправі громадяни України за наявності відповідної освіти або складення кваліфікаційного іспиту. Передавати землю в довгострокове володіння громадянам, які особисто на ній працюють, з правом успадкування нащадками.

Теза четверта. Забезпечити непорушність права приватної власності на присадибні ділянки. Так споконвіку і природно було для українського господаря, для українського куркуля, мільйони яких були за 1-2 гектара, за 2 корови і 3 свиней знищені більшовицькими окупантами. І їхні нащадки, які сьогодні називають себе великими реформаторами, хочуть відібрати українську землю, чим остаточно пограбувати українських селян.

П'яте. Заборонити право власності іноземцям та особам без громадянства на землю сільськогосподарського призначення. Без обговорень, без консенсусів! Це є світоглядна позиція проукраїнська.

Квазіконцепції про буцімто інвестиційну привабливість, багаторічні мантри про так звану неефективність державної форми власності, псевдостратегії про загальне благо від приватизації всього і вся, - це все лише прикриття для грабунку української нації. Це все від лукавого.

Цілком прагматично наостанок. Земля…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова координатора Громадської спілки "Українська мережа сільського розвитку", доктора економічних наук, професора, головного наукового співробітника відділу форм і методів господарювання  в агропродовольчому комплексі Інституту економіки та прогнозування НАН України - пані Олену  Бородіну.

 

18:26:31

БОРОДІНА   О.М. Дякую.

Шановні учасники слухань! Мені випала честь  поставити крапку в сьогоднішніх наших бурних обговореннях. І я буду говорити про українську модель, бо як би  ми "не ховали голову в пісок" все-одно,  ми мусимо вернутися до цього питання.

Якою повинна бути українська модель обігу земель сільськогосподарського призначення? Перш за все, вона  повинна бути максимально наближена до тієї, яка існує в цивілізованому світі, в цивілізованих країнах.

І яка ця модель в цивілізованих країнах. Перш за все,  це визначення взагалі кінцевої мети: для чого    ми запроваджуємо обіг земель сільськогосподарського призначення.  І ця кінцева мета не лежить в площині підвищення економічної ефективності використання землі, вона лежить в площині досягання цілей сільського розвитку.

Що це означає. Перш за все,  це земля повинна слугувати тим,  що гарантує  певний дохід тим,  хто працює на цій землі – фермерам, для яких земля є засобом для існування.        Друге. Вона  гарантує залучення молоді для того щоб було кому передавати фермерувати на землі, для того щоб був подальший розвиток країни.

По-третє. Земля має використовуватися таким чином, щоб забезпечувати економічну основу розвитку територіальної громади, і це для неї є основним джерелом доходів і розвитку.

І по-четверте. Земля використовується таким чином, що зберігає біорізноманіття, зберігає родючість і гарантує певні інші екологічні детермінанти. Таким чином,  для того щоб сповідувати ці цінності, то треба  чітко визначити не те, хто буде продавати  землю, а те,  хто буде купувати землю. Це питання  номер один у всіх країнах і в тому числі для нас.  І виходячи із  європейських цінностей, які орієнтуються на досягнені цілей сільського розвитку слід зазначити,  що таким покупцем або набувачем прав власності є тільки фізична особа селянин-фермер, який працює на цій землі. Тобто, землю може купувати лише людина, яка відповідає трьом основним вимогам одночасно.

Перше. Що вона живе на території  сільської ради.

По-друге. Що вона працює  на землі.

І по-третє. Що вона має відповідний рівень кваліфікації, який підтверджений освітою або стажем роботи.

Як це у нас здійснити? У нас виходить так, що економічна ситуація склалася таким чином, що саме ця людина не має можливості на даному етапі бути повноправним учасником ринку землі. Це вирішується теж просто, була б тільки політична воля. Створюється спеціальна інституція, не будемо називати, як. І одночасно ця інституція за…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 30 секунд, завершуйте.

 

БОРОДІНА   О.М. …організаціях або в донорських організаціях, в тому числі власні ресурси, видає дешеві довгострокові кошти не тільки на придбання землі, а й на модернізацію свого господарства. Це робиться одночасно, без цього не може бути далі розвитку. Якщо на якомусь етапі пропозиція землі буде більшою, ніж можливість покупців купити цю землю, землю викупає територіальна громада…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте, 30 секунд.

 

БОРОДІНА   О.М. … цією землею за своїм розсудом. Для України, на мою думку, було би найбільш ефективно консервувати цю землю, для того щоб потім віддавати її молодому поколінню, і таким чином залучати на село молодь, заліснювати або використовувати якимось іншим чином. І в цьому буде досягнута мета розумного, сталого і довгострокового господарювання на землі шляхом поєднання аграрного зростання і сільського розвитку.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І я запрошую до заключного слова заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин пана Григорія Заболотного.

 

18:30:59

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М.

Шановні колеги, я хочу вам сказати, що я дуже щиро вдячний всім, хто приїхав сьогодні, тому що для нас це було дуже важливо. По-перше, хочу сказати, що таких слухань ніхто не намірювався організувати, щоб послухати, що кажуть. І я знаю, що це завжди неприємно, тому що дуже добре знаю, як люди відносяться до цих питань. Сам був, ще раз кажу, помічником бригадира, агрономом по захисту, агрономом крупного господарства, головним, головним агрономом району і начальником управління у Бершадському районі Вінницької області. Потім був замом по АПК, першим замом і головою обласної ради. Знаю все, як це все робиться.

Я найперше хочу подякувати всім, хто прийняв участь в обговоренні. Звичайно, не всім вдалося щось сказати, а що треба робити.

Я хочу вас попередити, що тут був запис і ведеться запис повністю нашого пленарного засідання. Ми будемо збирати комітет і розберемо  кожен виступ, кожне сказане слово. Це я вам обіцяю, я слово вмію тримати.

Більше того, хочу сказати, бачите, як політики тут у нас. Теж покритикували уряд, Президента і самі – фіть і побігли, і нікого вже немає.  Залишилися ми тільки  з аграрного комітету депутати, які… я як заступник, які сьогодні  відповідаємо за ці питання.

Хочу вам сказати, що практично те, що ви казали, і я вам отут виступав, практично збіглося слово-в-слово. Я вам казав, чи треба ринок. Треба. Чи він може бути сьогодні? Ні. Чи є умови для цього? Ні. Чи ми створили рівний доступ? Ні. Але все-таки нам потрібно працювати на перспективу.  Хто  зна, коли він буде цей ринок… Але не можемо ми так жити, тягнутися-тягнутися, а потім  сказати в один день: "Завтра ринок наступить". Та ми ж повинні працювати, обговорювати, чути, що кажуть  люди.

Мені багато виступів дуже сподобалося.  Я хочу  ще раз всім вам подякувати. І, користуючись нагодою,  що… ми, напевно, вже в цьому році не побачимося, хочу подякувати науці, представникам асоціації, фермерам, орендарям, власникам паїв –  всі, хто сьогодні виступав. Подякувати секретаріату за підготовку матеріалів. Подякувати своїм колегам народним депутатам, які цікавляться цими питаннями. Подякувати своєму рідному аграрному Національному університету з Вінниці, які приїхали – самі потужні викладачі на чолі з президентом університету.

Я хочу всім вам побажати в новому році, а він уже наступає, всіх благ, хай Бог дасть, щоб в нас на Україні був завжди мир, тиша, спокій, благополуччя. Здоров'я вам, вашим дітям, вашим сім'ям! До зустрічі. Я думаю, що такі зустрічі відбудуться дуже швидко і повторно. Дякую вам. (Оплески)

 

18:34:07

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зі свого боку також хочу подякувати всім тим, хто дочекався. На жаль, так багато, хто пішов – ті, хто би мали тут бути як слухачі, а не як, напевно, як проповідники. Але я вам хочу сказати, те, що ми говоримо і те, що ми говоримо дуже емоційно, це дуже добре. Ще, що нам треба навчитися однозначно для того, щоби ми отримали продукт, це навчитися чути, дослухати до кінця, почути іншу точку зору і знайти той аргумент, який  переконає, тому що якщо ми будемо кожний раз залишатися кожний на своїй точці  зору, то це буде як в традиційній казці: Лебідь, Рак і Щука, і ми будемо   залишатися там, де ми є.

Тому я закликаю нас всіх  до того, щоб ми працювали разом. Дякую вам дуже за вашу участь. Перепрошую усіх тих, хто не  зміг висловитися і до зустрічі. До побачення.