ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

Пріоритети екологічної політики Верховної Ради України
на наступні п'ять років

Зал засідань Верховної Ради України

27 листопада 2019 року, 15 година

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

КОНДРАТЮК О.К.

15:02:45

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу займати всім свої місця, ми за хвилину розпочинаємо.

Отже, доброго дня, шановні народні депутати, експерти, активісти екологічного руху, представники уряду, наші міжнародні партнери! Сьогодні ми разом з вами проводимо парламентські слухання на тему: "Пріоритети екологічної політики Верховної Ради України на наступні п'ять років".

Попередні парламентські слухання проводилися у 2018 році, і на них обговорювалися питання реалізації в Україні міжнародних документів щодо запобігання змінам клімату. Актуальність проведення парламентських слухань свідчить про те, що виклики, пов'язані зі станом довкілля та необхідністю впровадження належного екологічного врядування в нашій країні, є вкрай важливим для України.

Минулого скликання Верховна Рада України прийняла Закон України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року". Він вводиться в дію з 1 січня 20-го року. Одна з основних цілей стратегії є вкрай актуальною – це формування в суспільстві сталих європейських екологічних цінностей, зокрема шляхом впровадження екологічної освіти та виховання, здійснення широкої просвітницької діяльності. Одним з пріоритетів державної політики має стати не декларативне, а реальне забезпечення екологічних прав громадян, доступу громадськості до правосуддя з питань охорони навколишнього природного середовища та природокористування.

На сьогоднішніх слуханнях пропонується зосередитися на наступних напрямках: це насамперед імплементація міжнародних зобов'язань в рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, дотримання екологічних прав людини, захист та раціональне використання природних ресурсів, природоохоронний нагляд, державний моніторинг навколишнього природного середовища, поводження з відходами, охорона біологічного різноманіття, захист природніх територій та об'єктів природозаповідного фонду, адаптація до глобальної зміни клімату.

Профільним комітетом Верховної Ради також було напрацьовано проект рекомендацій. За підсумками парламентських слухань Верховна Рада України відповідно до вимог частини восьмої статті 236 Регламенту має розглянути та прийняти фінальну версію рекомендацій з врахуванням висловлених вами пропозицій.

Отже, шановні колеги, парламентські слухання на тему: "Пріоритети екологічної політики Верховної Ради України на наступні п'ять років" проводяться відповідно до Постанови Верховної Ради від 18 вересня 19-го року. Ініціатором проведення парламентських слухань є Комітет Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

Інформую вас, що відповідно до статті 235 Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" Комітет з питань екологічної політики та природокористування визначив наступний порядок проведення слухань. Отже, маємо наступний регламент: для доповіді профільного міністра надається до 15 хвилин; для співдоповідачів – до 10 хвилин; для виступів учасників слухань – до 3 хвилин; для виступів іноземних гостей з урахуванням необхідності перекладу – до 6 хвилин.

На парламентські слухання запрошені народні депутати, представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фахівці наукових установ, громадських та міжнародних організацій.

Ваші запитання до доповідачів, будь ласка, передайте письмово до секретаріату комітету, він сьогодні працює тут, в залі, вони будуть опрацьовані в установленому порядку в процесі роботи даного Комітету з екологічної політики та природокористування.

Для тих, хто вперше буде виступати в цій залі, я хочу вам нагадати, що за 30 секунд до завершення вашого часу пролунає сигнал, а це означає, що ви за 30 секунд повинні просто підвести свою думку, тому що, чим більше часу ми зосередимо на виступах, тим більше людей може і виступити сьогодні в залі.

Я хочу також ще вам наголосити на тому, що прошу, щоб всі виступи були зосереджені відповідно до теми сьогоднішніх парламентських слухань. І тому бажаю всім гарної роботи. І переходимо до наших безпосередніх вже учасників слухань.

Отже, я запрошую до слова, до доповіді міністра енергетики та захисту довкілля України Олексія Оржеля. Прошу, пане Олексію.

15:08:18

ОРЖЕЛЬ О.А.

Шановні присутні, дуже радий, що ми сьогодні знаходимося в цій залі і так багато людей сьогодні цікавляться надзвичайно важливими, надзвичайно актуальними питаннями екологічних викликів, які стоять сьогодні перед Україною. Хочу звернути увагу, що міністерство нове, міністерство створене якраз для того, щоб пріоритезувати екологічні питання. Якщо раніше було два міністерства, що закладало між собою на рівні уряду конфлікт, на сьогодні робиться все для того, щоб збалансувати розвиток енергетики, знайти ті важливі точки дотику для того, щоб енергетичні товари та послуги, які надаються в Україні, були екологічними. Щоб у кожній кіловат-годині, щоб у кожній гігакалорії, у кожній одиниці енергії були визначені екологічні екстерналії, щоб ми чітко і ясно розуміли, що раніше в Україні була неповна ціна за енергетичні ресурси, тому що вона не враховувала ті витрати, які є реальні і скільки вони нам коштують у майбутньому, зважаючи на те, що іноді дуже важко оцінити екологічні екстерналії в тому, що ми споживаємо.

Я хочу звернути увагу, що якраз ми знаходимося в тренді світовому. У нас створено нове міністерство. А одночасно з цим нещодавно створене Міністерство клімату в Польщі, у нашого сусіда. Це є загальний тренд. І головним для нас на сьогодні є пріоритезація питань захисту від негативних кліматичних змін, а також питання енергоефективності. Це я так, я окремо по цьому зупинюсь. Це буде пакет рішень. Проте важливо, щоб ми менше споживали, а відповідно, менше здійснювали викидів та забруднення екологічних, а також, щоб ми вже чітко і ясно у кожному своєму стратегічному та програмному документі визначали ризик кліматичних змін.

Україна як житниця Європи, колишньої, як це згадується і у французьких класиків, все ж таки ні в якому разі не має втрачати такий свій статус. Ми маємо залишатися тою державою, яка, дійсно, концентрує великі ресурси щодо наявних кліматичних зон та також земель, які є плодорідними.

Я хочу зупинити вашу увагу на перших кроках, які ми вже зробили протягом нашої роботи. І це зробили разом з депутатами Верховної Ради, за це їм також дуже вдячний.

До другого читання, я маю надію, вже у грудні підготовлений пакет законопроектів щодо легалізації видобутку бурштину. Я маю надію, що після того, як ми приймемо цей пакет законопроектів, ми більше в України не будемо бачити того лунного ландшафту, який залишається від нелегального видобутку бурштину.

Що важливо. Важливо те, що особливу увагу, крім певних… Коли ми кажемо про те, що ми забороняємо нелегально, ми, звичайно, посилюємо відповідальність, але дуже важливу роль ми віддаємо рекультивації. Рекультивації тих місць, де відбувається видобуток бурштину.

Що ще ми зробили. Також іде робота, і є вже фактичний результат щодо створення нових та розширення існуючих територій ПЗФ – Природно-заповідного фонду. Це вже також зроблено.

Що важливим є в нашій стратегії. Трошки згодом про це говорю, але ми уже запроваджуємо прозорі аукціони на будь-який ресурс. Зокрема, Кабінетом Міністрів запроваджено прозорі аукціони на акваресурс та на доступ до рибного ресурсу.

Прийняття у першому читанні законопроекту про обмеження пластикових пакетів. Це є депутатський законопроект. Разом з тим, я дуже вдячний депутатам, і в співпраці з Кабінетом Міністрів, з міністерством ми дуже підтримуємо прийняття цього важливого законопроекту, а також наступного пакету щодо заборони одноразового пластику.

Ще один елемент, який вже зроблений, - це ми робимо цифровізацію всіх наших ресурсів. І, зокрема, вже розпочатий процес по цифровізації лісного господарства, лісів, які є в Україні. Ми називаємо це "ліс в смартфоні".

Є певні результати, проте ми не можемо говорити про якісні і покращені показники. Треба говорити правду. Треба дивитися правді в очі і казати відверто. За розрахунками Всесвітньої організації охорони здоров'я, кожного року в Україні передчасно помирають 150-200 людей на кожні 100 тисяч населення. Бездіяльність, на жаль, досі, бездіяльність у сфері глобальної зміни клімату може призвести до повного чи часткового затоплення близько 100 міст та прибережних територій та втрати 200 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. Протягом років, вже декількох, дуже значної кількості часу, Гідрометцентр фіксує перевищення гранично допустимих концентратів. В Україні значно збільшилися обсяги продукування побутових і небезпечних відходів. З моменту катастрофи на Грибовицькому сміттєзвалищі у нас, на жаль, не побудовано жодного з сміттєпереробних і сміттєутилізуючих заводів. У сільській місцевості випадки смертності немовлят через надмірне забруднення підземних вод нітратами. Це те з цим ми починаємо працювати. Це ті дуже сумні цифри, які ми маємо сьогодні від того відношення, яке ми мали раніше, до екологічних питань.

Що також у нас зараз на пріоритеті і що в рамках міністерства робиться вчора, сьогодні, завтра. На сьогодні ми відпрацьовуємо пакет рішень. І надзвичайно важливо, що і на стратегічному рівні буде передбачений перехід від вуглецевої енергетики до відновлювальної енергетики в Україні. Насправді, є певне перестимулювання відновлювальної енергетики. Ми, дійсно, бачимо досить великі потужності, збільшення встановленої потужності відновлювальної енергетики, що не може не тішити. Проте треба казати відверто, те фінансове навантаження, яке зараз робить цей напрямок, все ж таки є надмірним. І нам дуже важливо збалансувати це питання. І для нас дуже важливо, щоб ми забезпечили, зберегли інвестиційний клімат. Але при тому все ж таки дали довгострокові сигнали інвесторам: Україна ні в якому разі, не відновляється від розвитку відновлювальної енергетики. Проте ми маємо розумно та збалансовано розвивати цей напрямок. Що це дасть для наших українців? Це дасть те, що ми отримаємо більш дешеву відновлювальну енергетику.

Як я казав, для нас одним із головних пріоритетів, а я також дуже часто кажу, що це другий пріоритет для всього уряду – це енергоефективність. Що є найкращим для екології? Це неспожита та невироблена кіловат година, неспожита та невироблена гігакалорія, це є найкращим. Тому енергоефективність для нас є одним з найважливіших пріоритетів. Це пріоритет не тільки з точки зору екології, а з точки зору економіки.

Проте на сьогодні в міністерстві вже напрацьований пакет пропозицій законодавчих змін щодо оподаткування тих видів палива, які використовуються у нашій енергетиці на вміст вуглецю. Якщо є вміст СО2 на вході в кожне виробництво, відповідний суб'єкт господарювання має сплатити відповідні кошти, які будуть спрямовані в фонди, які він також може використовувати для того, щоб покращити енергоефективність. Ці гроші не будуть просто використані в бюджеті, ці гроші кожен із суб'єктів, який є забруднювачем, може використовувати для того, щоб направити на енергоефективність та відповідно споживати менше. Споживаєш менше – менше забруднюєш екологію.

Наступним і важливим елементом, який у нас на сьогодні, і знову ж таки, як я казав, у грудні буде розглядатися, це пакет по бурштину. Підготовка проектів по УРП. Важливо чому? Тому що ми все ж таки будемо закладати, і насправді це є соціальне питання, але надзвичайно екологічне питання. В поточному енергетичному балансі є вугільна генерація, дійсно, ми за рахунок цього тримаємо вугільну галузь. Проте ми маємо казати чітко і відверто, коли у нас не буде більше вугільної генерації. Коли ми кажемо про те, що у нас не буде вугільної генерації, ми кажемо, що баланс майбутній, енергетичний баланс – це відновлювальна енергетика, це акумулюючі потужності, а також для того, щоб збалансувати систему, це газова генерація. І тому дуже важливо, зважаючи на те, що ми досі є імпортозалежною країною, ми маємо забезпечити власний видобуток газу для того, щоб ми могли забезпечити відповідні ресурси для енергетики, а головне, більш екологічні ресурси для енергетики, для забезпечення наших українців електрикою та теплом. Тому ми готуємось, і вже проведені відповідні процедури та конкурси на дев'ять угод про розподіл продукції, три угоди знаходяться в активному процесі. Ми залучаємо і пропонуємо, і дуже будемо раді інвесторам, які будуть приймати участь у підписанні цієї угоди. І також будуть працювати на те, щоб в Україні збільшувався власний видобуток.

Важливо те, що ми переходимо до нової, зовсім іншої філософії формування стратегії. Є окремий заступник в міністерстві, який буде відповідати за зміну стратегії, тепер це не є стратегія екологічна чи не є це стратегія енергетична. В рамках міністерства буде напрацьована зовсім інша, динамічна стратегія, яка передбачатиме як екологічний розвиток енергетики, так і пріоритезацію екологічних питань.

Ми всі знаємо, що є на сьогодні в Європі візія "зеленого" енергетичного переходу. Ми знаємо, що в Європі зовсім інші, і кожен день змінюються, вимоги до екології, і вона є в пріоритеті. Таку саму логіку ми маємо закладати в нашу стратегію для того, щоб чітко відповідати тим вимогам, які ставить сьогодення і наші стратегічні партнери.

Що ще у нас на порядку денному і що ми обов'язково зробимо. Законодавство щодо обліку викидів парникових газів, озоноруйнівних речовин. Для нас важливо, і ми вже заклали в бюджет моніторинг якості повітря. Відверто кажучи, ми дуже погано моніторимо якість повітря, у нас застарілі основні фонди, ми маємо забезпечити їх оновлення. Будь-який українець має отримувати в онлайн-режимі показники і моніторинг якості повітря. Вже на сьогодні ми намагаємося і заклали певні кошти в бюджет для того, щоб забезпечити ці вимоги.

Ми маємо чітко і ясно дати оцінку ризиків від глобальної зміни клімату у найбільш вразливих секторах економіки. Ми маємо розуміти, що, якщо ситуація буде зі зміною клімату, і те, що я нагадував, про втрати 200 тисяч гектарів сільськогосподарських земель, ми маємо чітко і ясно говорити, які це ризики і як ми їх рахуємо.

Важливі також інші напрямки. Реформа екоінспекції. Це об'єднання екоінспеції. Більше не буде конфлікту повноважень екоінспекції, і в рамках тих центральних органів виконавчої влади, які на сьогодні є, будуть об'єднані, і це буде ефективна горизонтальна інспекція, яка буде відповідати за всі питання контролю і моніторингом за екологічними показниками та за порушниками. Посилення прозорості процедури, оцінки впливу на довкілля, сервісні електронні кабінети для прозорого доступу до будь-якого ресурсу.

Для нас надзвичайно важливо, і вже йде робота, це повний пакет ієрархії поводження з відходами. Я маю надію, що в першому кварталі ми вже приймемо увесь пакет. Зараз у Верховній Раді вже розглядається, й дуже ефективно розглядається, перший рамковий Закон про управління відходами, а, разом з тим, ми маємо вже чітко й ясно давати пропозицію, давати тексти по рамковим... по всім законопроектам щодо відходів в Україні.

Важливим для нас є інвентаризація лісів, інвентаризація будь-яких надр, створення інформаційного шару ПЗФ на сайті Геокадастру.

Закінчуючи, я хочу сказати, що на сьогодні міністерство – це нове міністерство. У нас є нові люди, у нас є амбітні нові люди, які ставлять своєю задачею повністю змінити ті показники і ті правила, за яким жив екологічний напрямок в Україні. Ми повністю оновлюємо людей, ми оновлюємо пріоритети.

Я хочу сказати, що для нас головними є показники по новій екоінспекції. Це екоінспекція, яка має створити довіру суспільства до цієї структури. У нас зараз, і це є законопроект на рівні Кабінету Міністрів, і я дуже буду просити, щоб Верховна Рада також підтримала, це законопроект про інтеграцію всіх кадастрів. У нас більше не буде зловживань, коли один кадастр не відповідає іншому кадастру. Дуже важливо, щоб кадастри на базі земельної кадастрової карти, ми віднесли туди наші надра, ліси, водні ресурси, ПЗФ. Абсолютно всі, і чітко, і загальнодоступно для кожного, ми маємо розуміти, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ОРЖЕЛЬ О.А. Ми маємо чітко розуміти, що значить ця ділянка, кожна ділянка, земельна ділянка в Україні.

Для нас також є важливим, що ми відкриті, ми готові відповідати на будь-які питання. Більше того, ми будемо звітувати і показувати нашу роботу.

Я вам дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане міністре.

Я ще раз нагадую, що всі запитання до доповідачів і співдоповідачів ви можете передати… (Шум у залі) Я ще раз повторюю, я веду тут, я прошу вас послухати ще раз. Є питання, якщо є до доповідачів, до міністра чи до співдоповідачів, прошу передавати в письмовій формі до секретаріату комітету. Всі ці питання будуть вивішені на сайті комітету, далі опрацьовані в роботі комітету.

І я запрошую до співдоповіді голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування пана Олега Бондаренка.

Прошу.

15:24:35

БОНДАРЕНКО О.В.

Шановна пані головуюча, шановні учасники парламентських слухань! Ми уважно заслухали виступ міністра енергетики та захисту довкілля Олексія Оржеля. Комітет з питань екологічної політики та природокористування підтримує роботу уряду, спрямовану на визначення пріоритетів екологічної політики та впровадження принципів сталого розвитку і бажає уряду примножити зусилля на благо цієї справи. Країна потребує змін в природоохоронній сфері і природокористуванні.

Нинішній склад парламенту є унікальний тим, що може без перешкод ухвалювати найважливіші рішення. Ми тісно контактуємо з Кабінетом Міністрів України, міністерствами, центральними органами влади, аби в досить стислий час напрацювати й ухвалити всі необхідні закони. Комітет має чітко визначені пріоритети у вирішенні екологічних проблем, і я переконаний, що усі перетворення мають відбуватися у спілкуванні між державою, бізнесом, громадськістю та науковою спільнотою. Короткострокові завдання, над якими ми сьогодні працюємо, це:

Перше. Врегулювання питань видобутку бурштину. Верховна Рада підтримала законопроект про легалізацію видобутку бурштину (№ 2240) у першому читанні, що сприятиме припиненню незаконного видобутку бурштину, спростить процедуру отримання спецдозволу, збільшить надходження до державного і місцевого бюджетів.

Лісове господарство. У Верховній Раді зареєстровано законопроект номер 2379 щодо проведення національної інвентаризації лісів. Лісова інвентаризація дозволить сформувати основу для стратегічних цілей та завдань державної політики у сфері лісового господарства, реформування системи державного екологічного нагляду. За ініціативи комітету була скасована Постанова уряду про ліквідацію Державної екологічної інспекції і відновлено її діяльність.

Найближчим часом до Верховної Ради буде поданий законопроект про державний екологічний контроль, який буде враховувати всі вимоги Угоди про асоціацію з ЄС. Впевнений, що в Україні нарешті запрацює дієвий орган екологічного контролю, який забезпечуватиме необхідне дотримання норм природоохоронного законодавства. Найактуальнішим питанням є якісне доопрацювання рамкового Закону про управління відходами, який запровадить ієрархію поводження з відходами, національний реєстр відходів, систему розширеної відповідальності виробника, нові принципи дозвільної системи та інше.

Секторальні законопроекти, які також зареєстровані в парламенті, це закони про батарейки, акумулятори, відходи електронного, електричного обладнання. У першому читанні прийнято законопроект номер 2051 прим.1 про обмеження обігу пластикових пакетів на території України. В планах комітету створення Закону про тару і упаковку.

Екологічний комітет тісно співпрацює з Європейською комісією, Програмою розвитку – ПРООН, Світовим банком та ЄБРР. Ми враховуємо їхні досвід та напрацювання у сфері поводження з відходами, а також рекомендацій щодо можливості імплементації українського законодавства до європейського. Два дні тому назад пройшло розширене засідання робочої групи з реформування системи управління відходами щодо обговорення законопроекту.

Вже в І кварталі наступного року ця робота буде завершена і Україна нарешті отримає якісний закон з простими зрозумілими правилами для бізнесу і населення. Це відкриє можливості до залучення інвестицій, провадження новітніх технологій з утилізації відходів.

Однією з головних проблем нашої країни залишається підвищений рівень забруднення атмосферного повітря. Ми працюємо над посиленням відповідальності підприємств за проведення заходів з екологічної модернізації. Впевнений, що вирішення проблем забруднення повинно відбуватися в постійному конструктивному діалозі влади і бізнесу, саме такий підхід є єдино можливий в нашій країні.

Екокомітет провів виїзне засідання в одному з найбільш забруднених міст України – Кривому Розі. За підсумками засідання створена робоча група з розробки законопроекту про внесення змін до Закону про охорону навколишнього атмосферного повітря. Автоматичні системи контролю викидів забруднюючих речовин будуть обов'язковими для всіх. В планах комітету щоквартальне проведення виїзних засідань в інших регіонах України. Крім того, комітет планує запровадити тісну співпрацю з комітетами екологічного спрямування парламентів інших країн.

Мене часто питають, чи ми збираємося тримати такий темп і подалі? Хочу відповісти впевнено: так, ми тільки почали нашу роботу, осягнули здобутки і напрацювання, наявні у попередніх скликаннях парламенту, першочергово опрацювали законопроекти, які були визначені Президентом України як невідкладні. Попереду справжня фахова робота комітету, яку ми сподіваємося робити разом з вами.

Вже за не повні 3 місяці комітет став одним із модераторів питань щодо запобігання зміни клімату, запобігання забрудненню довкілля, запровадження екологічного менеджменту, збереження лісів, раціональне використання лісових ресурсів, охорона, використання і відтворення водних біоресурсів, реформування надрокористування, посилення захисту диких та домашніх тварин, розвитку мережі об'єктів природно-заповідного фонду. Сподіваюся, що всі небайдужі громадяни нашої країни, фахівці та науковці активно долучатимуться до обговорення питань щодо удосконалення законодавства в цих сферах.

Хочу закликати всіх працівників органів влади, всіх громадян України брати на себе свою частину відповідальності за наше спільне майбутнє і на своїх робочих місцях, в своїх домівках робити все можливе для збереження довкілля нашої країни, не чекаючи вказівок, не перекладаючи відповідальність на своїх керівників.

У вирішенні першочергових екологічних проблем нам допомагають міжнародні інституції шляхом підтримки відповідних проектів міжнародно-технічної допомоги, і за це їм велика подяка.

Хотів би звернутись до уряду з пропозицією прискорити розроблення і внесення змін до базового екологічного законодавства з урахуванням результатів сьогоднішнього обговорення. Сподіваюся, що парламентські слухання допоможуть нам визначити найважливіші завдання в цій сфері, на виконанні яких ми маємо зосередитися найближчим часом.

Я не буду забирати час наступних доповідачів. Сподіваюсь, що ми надамо змогу доповісти найбільшому колу фахівців у цій галузі. Бажаю успішних та цікавих доповідей.

Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане голово комітету.

До співдоповіді запрошується заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олександр Маріковський, фракція "Слуга народу". Прошу, пане Олександре.

15:31:11

МАРІКОВСЬКИЙ О.В.

Вітаю, шановні друзі! За честь вітати вас в пленарній залі на парламентських слуханнях по темі: "Пріоритети екологічної політики Верховної Ради на наступні п'ять років". Велика честь також бути ініціатором цих парламентських слухань, які, слава Богу, комітет підтримав, Верховна Рада підтримала більшістю у залі.

Конституція України та інші закони України визначають права та свободи людини як найвищий пріоритет для нашої держави. Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Ми всі маємо право і на природні ресурси: вода, пісок, газ, нафта, ліс, бурштин. А ми як представники вищого законодавчого органу маємо надати громадянам інструментарій забезпечення цих основоположних прав та забезпечити гарантії на безпечне існування. Ще два місяці тому, коли ми з Комітетом з екологічної політики та природокористування приймали рішення провести парламентські слухання, нашою метою була пріоритезація екологічних ініціатив парламенту на майбутні п'ять років та актуалізація екологічних ініціатив.

На жаль, попередній парламент не так часто виносив екологічні ініціативи на обговорення і не вся зала збиралася. Але що ми бачимо зараз? Вже зараз Верховна Рада дев'ятого скликання об'єднується заради екологічних ініціатив. Усі фракції голосують за Постанову про проведення парламентських слухань; законопроект про заборону суцільної вирубки буково-ялицевих і ялицевих лісів на схилах Карпат; законопроект про електронний документообіг, що убезпечує нас від використання зайвого паперу; законопроект про заборону використання пластикових пакетів; законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо імплементації положень міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу. І це був лише початок.

Тепер я готовий презентувати вам п'ять логічних кроків до сталого розвитку в нашій країні. Нагадаю, що саме спроможність передати наступним поколінням умови не гірші, ніж ми маємо тут зараз, є характеристикою сталого розвитку, до якого ми так з вами прагнемо в нашій державі.

Крок перший – почати з себе. Парламентські слухання – це елемент того, як потрібно починати з себе для актуалізації цих питань. "Зелений офіс" – ініціатива, яка провадиться в комітеті щодо удосконалення умов енергозбереження та природокористування, – це друга ініціатива, яка є в кроці "почати з себе". МФО "Енергетика та довкілля" – яке може під собою об'єднати, зробити широку дискусію, широкий міжпарламентський діалог і забезпечити баланс розвитку енергетики та екології – це третій пункт цього кроку.

Крок другий – виконати міжнародні зобов'язання України згідно Угоди про асоціацію з ЄС. Ми знаємо, що ми в країні не на окремій планеті живемо. На цій планеті відбуваються зміни клімату. І нам потрібно актуалізувати ці питання і приймати швидкі рішення. Директиви Європейського Союзу, які ми зобов'язані приймати відповідно Угоди про асоціацію. Протидіяти змінам клімату та інше.

Крок третій – консолідувати усіх для всебічної взаємодії. Комітет консолідовано. Ми всі голосуємо за правильні ініціативи. Міністерства та відомства співпрацюють з нами, активно співпрацюють, синхронно співпрацюють, бо їм виконувати ті речі, які ми приймаємо. Громадські організації та бізнес-асоціації консолідовуємо. І вже наступною ініціативою буде проведення комітетських слухань, регулярних слухань громадських організацій та асоціацій на базі Комітету екологічної політики.

Наступний крок, крок четвертий – вирішити запущені проблеми. В нашій країні, на жаль, запущених проблем дуже багато. Одна з них – це відходи: побутові, токсичні, хімічні, медичні. Дуже слабко держава обходиться з відходами. Ми 9 місце у світі по генерації відходів на душу населення займаємо. І всі вони йдуть в 95 відсотків випадків на полігони або сміттєзвалища. Фосфати, фосфати або стічні води, які отруюють наші річки, озера, в яких ми не можемо вже купатися, воду не можемо споживати. Нм потрібно вирішити також пріоритетно. Отруєння землі пестицидами, не тільки землі, пестициди також ідуть і в озера, які поруч до полів знаходяться, і інші забруднення агробізнесу. Прозорість в розподілі природних ресурсів, подолання корупційних схем. Далі дуже великий блок – екологічний моніторинг, екологічний контроль та відповідальність за нанесення шкоди довкіллю. Далі – захист тварин та біорізноманіття.

Крок п'ятий – забезпечити сталий розвиток, передати наступним поколінням не гірші умови, ніж ті, в яких є ми зараз. Прісна вода. Давайте подумаємо, що з прісною водою. Запаси обмежені. Ми використовуємо халатно, агробізнес використовує прісну воду, запаси які належать нам.

Захист та розвиток рибної галузі, тваринного світу, біорізноманіття, розширення парків та ПЗФ, ефективне використання ресурсів, енергоефективність та комунікація, та просвіта екологічних питань. Це був крок п'ятий.

Сьогодні у кожного з вас є можливість запропонувати Верховній Раді свої пріоритети. Я бажаю вам сьогодні якомога краще представити своє бачення нашого спільного розвитку та захисту життя та здоров'я кожного з нас на наступні покоління. І хочу побажати, щоб пріоритети екологічної політики Верховної Ради на найближчі 5 років хай стануть пріоритетами країни навічно, а імплементація їх хай відбудеться не за п'ять років, а мінімум або максимум за два.

Дуже дякую вам. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Олександре, за вашу співдоповідь.

Отже, ми переходимо зараз до обміну думками і до виступів учасниць та учасників наших парламентських слухань. І до слова я запрошую народну депутатку України, заступницю голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування пані Олену Криворучкіну. Прошу, пані Олено.

15:39:23

КРИВОРУЧКІНА О.В.

Дякую.

Шановна головуюча, шановні учасники слухань, наразі перед Україною стоїть дуже важливе питання економічного зростання. І велика роль в цьому зростанні відводиться розвитку промисловості. Нашим ключовим завданням повинно стати те, щоб нарощення економічного потенціалу країни супроводжувалось зменшенням впливу на довкілля. Наразі ми отримали… на сьогодні ми отримали спадок у вигляді порушених територій промисловістю, у вигляді забруднених водних басейнів, у вигляді мільярдних відходів накопичених на нашій території.

Я хочу у своїй доповіді акцентувати увагу на регіонах гірничо-металургійних, адже вони, підприємства гірничо-металургійного комплексу, входять до рейтингу топ-забруднювачів України, тобто їх частка там переважна. І відповідно чотири території, чотири області, мають дві третини підприємств-забруднювачів. На першому місці Дніпропетровська, Донецька, Запорізька і Луганська.

Особливу увагу я хочу акцентувати на проблематиці Кривого Рогу, адже у цьому регіоні зосереджено не лише металургійне, найпотужніше металургійне підприємство, тут зосереджено ще і майже повний видобуток залізних руд в Україні, і відкритим, і підземним способом. Це провокує масштабні забруднення. Якщо говорити цифрами, які загальновідомі на сьогодні всім, то викиди забруднюючих речовин від промисловості складають майже 3 мільярди, вибачте, мільйони тонн. А скиди майже 3 мільярди метрів кубічних.

Можна називати цифри і надалі. Але треба сконцентруватися на ще більш жахливих цифрах. Україна займає перше місце по смертності, по захворюваності. За даними науковців, в Україні щорічно 60 тисяч людей вмирають від забрудненого повітря. Можна сперечатися з достовірністю цих даних, але ми повинні на сьогодні визнати, що екологія у нас вбиває людей. Кожна шоста передчасна смерть - це середні значення, - спричинена забрудненням довкілля. У гірничо-металургійних регіонах цей рівень захворюваності і смертності ще більший.

Ми повинні об'єднати свої зусилля. Наразі відкриваються нові можливості. І ці можливості озвучені у перспективі роботи Міністерства енергетики і захисту довкілля, озвучені Олексієм Оржелем. Законодавчі ініціативи озвучені головою екокомітету Олегом Бондаренком. І щодо моніторингу якості повітря, і, що особливо важливо, доступу громадськості до публічної інформації.

Ключовим, наостанок зазначу, що ключовим нашим завданням є об'єднання наших спільних зусиль і міністерства, і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу завершити, пані Олена.

КРИВОРУЧКІНА О.В. І також наукової спільності, і громадськості, і активістів. Сподіваюся на продуктивну співпрацю.

Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, пані Олена.

До слова запрошується Йоганнес Баур – керівник оперативного відділу "Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище" Представництва ЄС в Україні. Я так розумію, з перекладачем.

Дякую.

15:43:04

ЙОГАННЕС БАУР.

Дякую.

Шановні народні депутати, пані та панове, дозвольте подякувати вам за можливість участі у цих парламентських слуханнях, обговорити екологічні виклики, які стоять перед Україною, та напрямки поглибленого співробітництва між ЄС та Україною.

Новий Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн окреслила цілі ЄС у своїх політичних тезах "Європа, яка прагне більшого". Ці тези включають цілий ряд важливих сигналів для наших стосунків у питаннях екології.

У 2050 році ЄС прагне стати першим кліматично-нейтральним континентом. Це найбільший виклик та найбільша можливість нашого часу. Зараз потрібні рішучі кроки як з боку ЄС, так і України. Необхідно інвестувати в інновації та дослідження, змінювати нашу економіку та оновлювати наші промислові стратегії.

Нова комісія запропонує європейську "зелену угоду", в якій буде перший європейський кліматичний закон, який закріпить мету кліматичної нейтральності. І нова комісія запропонує також розширити систему торгівлі квотами на виклик, даний в ЄС, та включити туди морський сектор. ЄС прагне стати світовим лідером із циркулярної економіки та чистих технологій. Ми будемо вирішувати питання декарбонізації енергомістких виробництв.

Угода про асоціацію між ЄС та Україною – головний інструмент для нашого співробітництва. Пріоритетом має стати вчасне перенесення та імплементація положень угоди. Тут ми сподіваємося на спільну законодавчу роботу над екологічними питаннями, які поки недостатньо врегульовані, як наприклад, питання відходів, якості повітря чи промислового забруднення.

Ми вітаємо те, що новий уряд та новий міністр наголосили на важливості екологічних питань та що Україна хоче поглибити співробітництво з ЄС у цій сфері. Без співробітництва з нашими сусідами, такими як Україна, ЄС не зможе виконати власні екологічні цілі.

Наразі ми бачимо наступні пріоритети наших двосторонніх відносин з Україною. Подальше удосконалення екологічного управління; екологічна оцінка; участь громадськості та доступ до правосуддя по екологічних питаннях. Прийняття Україною законів про СЕО та ОВД – одне з недавніх досягнень в рамках Угоди про асоціацію. Ми й далі будемо підтримувати міністерство для ефективної реалізації цих завдань.

Більш дієва інтеграція екологічних і кліматичних питань до інших секторів. Допомога у переході до циркулярної економіки в Україні та вдосконалення системи поводження з відходами. Уже зараз це один із ключових напрямків співробітництва ЄС та України. Маємо надію, що скоро буде прийнято відповідний закон.

Зменшення забруднення через вирішення проблем промислової спадщини та старої інфраструктури і запровадження практик управління, сумісних із практиками ЄС.

Спільна робота щодо підтримки біорізноманіття, поширення на кращі практики ЄС Natura 2000 та боротьба з деградацією земель. Також важливо поглиблювати знання про екологічні та кліматичні питання та підтримувати громадянське суспільство в Україні. Ми чекаємо на продовження та поглиблення співробітництва з новим парламентом. І ми готові до подальшого тісного політичного діалогу з Україною та готові надалі надавати допомогу в цій важливій для нашого майбутнього сфері.

Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякуємо, пане Баур, за ваш виступ та за вашу вишукану українську мову.

До слова запрошується пані народна депутатка України Леся Василенко, співголова міжфракційного об'єднання "Енергетика та довкілля", фракція "Голос". Прошу, пані Леся.

15:49:22

ВАСИЛЕНКО Л.В.

Доброго дня, колеги, шановні експерти! Мене звати Леся Василенко, я, дійсно, співголова МФО "Енергетика та довкілля", членкиня Комітету з екологічної політики та природокористування, членкиня декількох міжпарламентських делегацій, громадянка України і просто людина. І сьогодні я якраз хочу з вами поговорити про права людини.

Так, на парламентських слуханнях з екологічного порядку денного Верховної Ради на наступні п'ять років я говоритиму про наші з вами права, і почну я із статті 50 Конституції України. В ній закріплено, що кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля. Таким чином, наша Конституція є однією із 150 конституцій у світі, які визнають право людини на довкілля, а, разом з тим, основоположний Закон України фіксує, що саме від стану довкілля залежать базові права людини, і в першу чергу право на життя. Якість життя, стан здоров'я, можливість сталого розвитку і добробуту людини – це все теж залежить від довкілля.

Напевно, саме через такий прямий зв'язок з правом людини на життя питання охорони довкілля та зміни клімату сьогодні проходять червоною ниткою через абсолютно всі дискусії, які відбуваються на міжнародних форумах.

В Україні питання захисту довкілля регулює понад 40 законів та сотні підзаконних нормативно-правових актів. Проте чинне законодавство переважно застаріле в базових підходах, його норми ґрунтуються на тому, що природа є звичайним інструментом для збагачення людини. Від цього і слабка і неефективна система відповідальності за екологічні правопорушення, низькі екологічні податки і фактична відсутність принципу "забруднювач платить" в законодавстві.

Збагачення окремих груп осіб за рахунок природи коштує дорого не тільки для нас з вами сьогодні. Ціну за безвідповідальність платитимуть і наші діти, і онуки, і всі майбутні покоління. І в цьому плані Україна, на жаль, не вибивається з загального світового тренду.

Перед Верховною Радою дев'ятого скликання, перед урядом і перед органами місцевого самоврядування зараз стоїть дуже важливе завдання: розробити ефективну систему захисту довкілля, а, разом з тим, і захисту людини, яка є невід'ємною частиною цього довкілля.

Першим кроком має стати приведення законодавства у відповідність до міжнародних стандартів. Починати ми будемо з інтеграції рекомендацій 29 екологічних директив Євросоюзу. Для цього Верховна Рада вже працює над законодавством, яке дозволить реформувати сферу екологічного моніторингу та контролю, систему відповідальності за екологічні злочини і удосконалити структуру екологічного податку. Не останню роль в цьому процесі буде відігравати питання парламентського контролю і громадського контролю. Із цим, я закликаю всіх активних громадян, експертів та всю громадськість до того, щоб ми діяли разом з вами. І комітет, і міжфракційне об'єднання в цьому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

ВАСИЛЕНКО Л.В. …буде слугувати платформою для посиленого екологічного діалогу протягом наступних років. І я сподіваюсь, що ми всі з вами зараз вступаємо на шлях для створення умов якісного життя в якісному довкіллі.

Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякуємо, пані Леся, за ваш виступ.

До виступу запрошується народний депутат України, секретар Комітету з питань екологічної політики та природокористування пан Олександр Фельдман, фракція "Опозиційна платформа – За життя". Прошу, пане Олександре.

Будь ласка, запрошуємо до виступу.

15:53:29

ФЕЛЬДМАН О.Б.

Шановна пані головуюча, шановні учасники парламентських слухань! Уже не перший рік для мене гармонія людини і природи є предметом особливої уваги, а якщо говорити зовсім відверто, я останній час фактично тільки цим і займаюсь. Виходячи з цього, але маючи обмежений регламентом час на виступ, зосереджу вашу увагу лише на двох важливих аспектах згаданої проблематики.

По-перше, на мою думку, Верховна Рада України дев'ятого скликання цілком спроможна виконати свою місію щодо екологічної політики держави, але з однією тільки умовою: якщо впродовж наступних п'яти років вона конкретизує декларативні положення Закону України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року", прийнятого на початок поточного року. Для цього потрібен пакет відповідних законів та ефективний механізм контролю їх реалізації.

Сьогодні в цій залі, спільно окреслюючи пріоритети роботи парламенту по забезпеченню екологічної політики, ми фактично визнаємо складові зазначеного законодавчого пакету. Я переконаний, що внаслідок в Україні, нарешті, з'явиться сучасна екологічна політика держави – системна, чітко структурована, послідовна та адекватна викликам, що постали не лише перед українським суспільством, а перед людством у цілому.

Зрозуміло, що така політика неможлива без застосування ефективного зарубіжного досвіду, втіленого у відповідних міжнародних стандартах і сформульованих у директивах ЄС, і відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ми маємо чітко слідувати їм. Але імплементація міжнародних норм у вітчизняне законодавство - це не сліпе копіювання аналогічних документів інших країн.

За браком часу наведу лише декілька прикладів, які загалом ми, на превеликий жаль, маємо немало. Я маю на увазі проект Закону України про обмеження обігу пластикових пакетів на території України, до якого я готую зміни та поправки на друге читання.

Законотворча робота по цивілізованому вирішенню екологічних проблем саме в нашій країні потребує майже філігранної роботи на основі всебічного аналізу з детальними економічними розрахунками. Тільки так закони будуть працювати, а не лише декларуватися.

Другий аспект, що заслуговує на вашу увагу, - це законодавчо врегульоване державне партнерство, яке зараз несправедливо ігнорується. Воно несе в собі значний потенціал для мобілізації усіх наявних в країни ресурсів, а в першу чергу, людських. І тому ми маємо стати запорукою здійснення наших амбітних планів щодо екологічної політики.

І на завершення. Вважаю дуже символічним, що практика визначення пріоритетів роботи парламенту на наступний…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, завершити.

ФЕЛЬДМАН О.Б. …широкому колі народних депутатів, керівників державних органів виконавчої влади, науковців, неурядових організацій розпочалася саме з екологічної політики України.

Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Олександре.

До виступу запрошується заступник міністра енергетики та захисту довкілля України пан Роман Абрамовський. Якщо можна, швидше готуватися до виступів.

Прошу, пане Романе.

15:57:23

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р.

Добрий день! Дякую, пані головуюча. Дякую всім присутнім. Дякую людям, які, дійсно, присвятили частину або все своє життя справам захисту довкілля.

Хочу коротко проінформувати, що відбувається в міністерстві, які заходи щодо імплементації концепції і реалізації державної політики у сфері промислового забруднення.

Хочу сказати, що на сьогодні вже розроблений відповідний план заходів, і він буде буквально там завтра відісланий на погодження з центральним органом виконавчої влади щодо його подальшої імплементації. Також ведеться активна робота як частина виконання всього плану заходів з впровадження імплементації 75 Директиви ЄС про промислове забруднення в частині введення нової системи інтегрованих дозволів, яка будується на найкращих доступних технологіях та методах управління виробництвом.

Вкратці розкажу, яка суть цього питання. Тобто підприємство буде отримувати після впровадження цієї системи, і в тому числа запровадження інформаційної системи буде отримувати дозволи на підставі не якихось там окремих показників, ПДК в тому числі, по викидах, а на підставі впровадження певних найкращих технологій, які будуть чітко окреслені, які будуть погоджені з виробниками в промисловості в тому числі, але головним лейтмотивом цих дозволів – цих інтегрованих дозволів і найкращих технологій є принцип, що більш дружня екологічна технологія є і більш економічно виправданою.

Ми відійдемо від того, що ми входимо в конфлікт з бізнесом. Дійсно, принцип "забруднювач платить" буде повністю впроваджений в нашій країні. І це головна мета міністерства щодо здійснення політики, формування політики в контексті промислового забруднення.

Що ще я хочу сказати? Ще в 16-му році, в лютому 16-го року був імплементований протокол про реєстр викидів та перенесення забруднювачів. З того часу, в принципі, не зроблено жодного кроку в плані його імплементації, впровадження в екологічну політику. Міністерством розроблений план заходів щодо впровадження цього протоколу в реальну екологічну політику. Він буде відбуватися шляхом створення єдиної інтегрованої інформаційної системи доступу громадськості до інформації, звісно, і корегувань політики підприємств у частині промислового забруднення. Маємо інформацію – можемо реагувати, – це головний принцип, який буде закладений.

Ще хочу сказати, що, крім промислового забруднення, Міністерство активно працює і над підтримкою, і захистом живої природи. Головні принципи, які міністром підтримані, - це збільшення, недопущення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Дайте завершити.

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. …недопущення розвитку промисловості, розвитку навіть інфраструктурних проектів, якими вони не були би визначними, за рахунок живої природи, за рахунок зменшення водно-болотних угідь, за рахунок зменшення природно-заповідного фонду і так далі.

Міністерство, я обіцяю, що буде стояти на стражі живої природи і довкілля в цілому.

Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До виступу запрошується Голова Державної служби геології та надр України пан Роман Опімах. Прошу, пане Романе.

16:01:13

ОПІМАХ Р.Є.

Вітаю, шановні народні депутати, учасники парламентських слухань. Мене звати Роман Опімах, я очолюю Державну службу геології… Державну службу надрокористування, геології та надрокористування України. Я був обраний на цю посаду, пройшовши відкритий та прозорий конкурс.

Сьогодні наша команда працює над тим, щоб повернути довіру до державного органу, який мав найбільш корумповану репутацію. І це пріоритет номер один. Установа, яка займається загальнодержавним регулюванням відносин в усіх сферах надрокористування має працювати як сервісне агентство – відкрите для людей та бізнесу.

Другим, власне, таким пріоритетом для нас сьогодні є забезпечення ефективного використання надр. Підвищення уваги до цього питання на сьогоднішній момент з боку суспільства і держави убезпечено. На цьому акцентують як Президент, так і Прем’єр-міністр, і це є другим пріоритетом, над яким ми працюємо.

Треба зазначити, що ці два завдання можливо реалізувати завдяки впровадженню сучасних технологій, ІТ-рішень, зокрема таких, як імплементація онлайн-кабінету надрокористувача, який має дозволити відмовитись від суб'єктивізму, відмовитись від упередження в прийнятті рішень служби, а також мінімізувати контакт суб'єктів ринку з чиновницьким апаратом. Фактично ми говоримо про перехід від паперу до цифри і в кінцевому випадку перехід до електронної форми спеціального дозволу.

З метою залучення інвестицій, а також створення відповідно робочих місць, наразі моя команда працює над тим, щоб створити проект, який називається "Інвестиційний атлас надрокористувача". Він буде включати в себе об'єкти, які будуть... об'єкти для інвестування, які будуть запропоновані виключно на відкриті та прозорі аукціони. Сьогодні, власне, будь-хто може ініціювати винесення цікавої площі на аукціон і отримати чесний шанс перемогти в конкурентній боротьбі.

Щодо екологічного аспекту. Реалізація усіх проектів передбачає проходження оцінки впливу на довкілля. Усі ділянки, які виставляються на аукціони або...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

ОПІМАХ Р.Є. Усі ділянки, які виставляються на аукціони та конкурси, проходять ретельну перевірку з точки зору екологічних ризиків. Тому захист довкілля є одним з пріоритетів у роботі служби, і екологічний аспект, він включений в усі завдання, над якими сьогодні працює служба.

Користуючись нагодою, я також хотів би подякувати народним депутатам, які підтримують законодавчі ініціативи Президента і Прем'єр-міністра, зокрема законопроект про легалізацію видобутку бурштину.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Романе, за вас виступ.

Я сподіваюсь, що представники виконавчих органів влади все ж таки дослухають всі виступи і всі доповіді виступаючих сьогодні на парламентських слуханнях і це увійде якраз у висновки і парламентських слухань сьогодні.

А до слова запрошується заступник директора Інституту геологічних наук Національної академії наук України пані Стелла Шехунова. Прошу.

16:05:34

ШЕХУНОВА С.Б.

Поважна пані головуюча, учасники парламентських слухань! Сьогодні ми вже обговорювали пріоритети екологічної політики, які пов'язані з якістю повітря, якістю поверхневих вод. Але нагадаю, що основою формування водно-ресурсного потенціалу ґрунтів, ландшафтів є геологічне середовище. Слід усвідомлювати, що геологічне середовище надзвичайно неоднорідне, воно пронизано низкою розломів, по яких мігрують флюїди. В ньому під дією тектонічних рухів накопичуються… відбуваються сейсмічні події, активізуються небезпечні геологічні процеси, які необхідно враховувати в економічній діяльності.

А що ми спостерігаємо наразі? Словосполучення "геологічне середовище" а відтак і розуміння процесів, які в ньому відбуваються, взагалі зникають з законодавчих документів. Розміщення навіть об'єктів підвищеної техногенної екологічної небезпеки не враховує геологічні дані. Відомі приклади розміщення енергетичних об'єктів в розломних зонах, на карстових небезпечних територіях.

На сьогодні в країні зруйнована система моніторингу небезпечних геологічних процесів, таких як зсуви, селі, підтоплення. Видобування мінеральних ресурсів призвело до масштабних екологічних наслідків. Це приклад просідань і провалів в зонах зрушення шахтних полів на Донбасі і в різних регіонах Нікопольського басейну, в Стебнику в Передкарпатті.

Частина екологічних проблем має загрозу транскордонного поширення. Наведу тільки приклад надзвичайної ситуації в Солотвино, це в Закарпатті, та в Калуші, де геологічні проблеми призвели… зокрема і геологічні проблеми призвели до створення геохімічних аномалій, які загрожують навколишньому середовищу.

Наслідками безвідповідального ставлення до геологічного середовища стало і масштабне забруднення підземних вод, а це стратегічний запас питної води України, без якої сьогодні страждають люди і в зоні проведення антитерористичної операції, і в мирному Бориславі. Геолого-екологічні проблеми комплексні, і їх рішення вимагає високопрофесійних міждисциплінарних підходів, які поки що можуть бути вирішені завдяки збереженому науковому потенціалу, зокрема і Національної академії наук України, і державної служби геологічної служби. Тому до пріоритетів екологічної політики ми підготували пропозиції, їх передали в профільний комітет і сподіваємося, що вони будуть враховані, тому що ці проблеми стосуються безпеки прав громадян.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам дуже за виступ ваш.

І до слова запрошується тимчасово виконуючий обов'язки голови Державного агентства водних ресурсів України пан Михайло Хорєв. Будь ласка, пане Михайло.

16:08:46

ХОРЄВ М.Ю.

Шановна пані головуюча, шановні учасники парламентських слухань! Європейський вектор у водній політиці започатковано ще у 14-му році тоді, коли наша держава Україна підписала Угоду про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. І дуже добре, що ці парламентські слухання відбуваються фактично на екваторі, тому що п'ять років вже пройшло, є певні досягнення у водній сфері, і п'ять років ще попереду, тому ще багато роботи. Дуже добре, що програма діяльності уряду у нас сьогодні в рамках виконання певних цілей, зокрема одна із них – це "Українці зберігають природні екосистеми для нащадків" – передбачає затвердження планів річковими басейнами. Це якраз і є прямі зобов'язання України для забезпечення досягнення доброго стану відповідно до вимог Водної рамкової директиви, відповідно до зобов'язань України в рамках Угоди про асоціацію. Головний інструмент цього – це план управління річковими басейнами. То ж для цього є розроблена урядом і нами дорожня карта для підготовки цих планів у десятирічному циклі. Наразі вже половина зобов'язань виконана і половина марафону ми пробігли. Але дедлайн - 24-й рік, і тому темп ніхто не збавляє, і біжимо далі.

Запроваджено ряд на сьогоднішній день важливих і ефективних змін у водній політиці. Це і зміни до Водного кодексу, фактично напрацьовано і реалізовано повний законодавчий базис для реалізації принципів Водної рамкової директиви ЄС, сформований інструментарій для підготовки планів управління річковими басейнами. Дуже вдалий інструмент європейський – це басейнові ради, які стали сучасною платформою для конструктивного діалогу для всіх заінтересованих сторін розгляду, і відповідно там вже будуть схвалюватися плани управління річковим басейном. Наразі зараз з міністерством спільно працюємо над підвищенням їх інституційної спроможності, щоб надати їм можливість і розподіляти, в тому числі і частково, фінансові ресурси.

Дуже важлива робота зроблена по впровадженню європейських підходів моніторингу. Це теж є першочергові кроки. Наразі до 22-го року ми плануємо відкрити чотири сучасні, на європейський принцип, лабораторії. Одна вже діє на сьогоднішній день в Івано-Франківську. Дві відкриваються в цьому році: одна - в Слов'янську, одна - у Вишгороді. І ще одну плануємо відкрити в Одесі.

Моніторинг чому важливий? Тому що, фактично, це є ключовим дослідженням, ключовим показником стану і діагнозом для наших поверхневих вод. Тому фактично моніторинг дасть можливість напрацювати дорожню карту, дасть можливість напрацювати ті заходи і дасть можливість напрацювати план управління річковим басейном.

Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам теж за ваш виступ.

До слова запрошується голова Всеукраїнської екологічної ліги пані Тетяна Тимочко. Прошу, пані Тетяно.

16:11:59

ТИМОЧКО Т.В.

Доброго дня, шановні колеги. 29 листопада 2000 року в цій же залі відбулись перші парламентські слухання з питань екологічної політики. Їх ініціювала Всеукраїнська екологічна ліга – громадська організація. І можу вам сказати, що перелік пріоритетів екологічної політики мало змінився: риторика, нові слова з'явились "ліс у смартфоні", хай би він тільки залишився словами, але ліс би на місці залишився. Але пріоритети є ті ж самі, і ми маємо насправді зараз скористатися можливістю, що в цій сесійній залі сидить більшість однопартійна, тобто людей, об'єднаних однією ідеєю, це унікальний для нас шанс - голосувати і голосувати нові закони, які змінять ситуацію на краще.

Але оці всі пріоритети прекрасні не можна лише словами або навіть хорошими законами змінити. Потрібна зміна інституцій, і нові законодавчі акти, які базуються на європейській основі, не відповідають інституціям, які залишилися ті ж самі. І тому першим завданням на шляху до реалізації пріоритетів – це реформування всієї природоохоронної галузі. І об'єднання міністерств - це не реформа, це лише епізод, і хай він поки що таким залишається. Але реформування – це подолання гідрокорупції, яка сидить саме в цій застарілій структурі. Що ми маємо на увазі? І громадські організації запропонували цей проект. Екологічна політика там: і водна, і лісова, і земельна, і надр, - знаходяться в компетенції міністерства. Хай воно зараз називається так, як називається, але треба всю політику зосередити там. Всі функції державного нагляду і контролю, не перевірок, просто перевірок, а державного нагляду і контролю, мають бути зосереджені в новій структурі - природоохоронній інспекції України. Не екологічній. Екологія – це наука, і вона не може нікого вбивати, як математика і фізика. Природоохоронна інспекція України. І там і ліс, і вода, і надра - все, і земля, все, контроль за всіма компонентами природного середовища, як дотримується природоохоронне законодавство. Всю функцію господарювання… Пане Хорєв, поїдьте, будь ласка, в БУВР – Рось: заморена риба. Так от, всю функцію господарювання виділити. Господарська функція не є прерогативою державних органів.

Колеги, наша задача – пріоритети фінансово підтримати. І для цього потрібна реформа екологічного податку. Поговорили про РВПЗ. На кожному джерелі забруднення має бути датчик, і тоді ми будемо знати, які саме викиди і за що ми беремо. І от тоді ці кошти прийдуть в національний екологічний фонд, який треба створити, а податок розділити 20 на 80.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

ТИМОЧКО Т.В. Я завершу. 20 відсотків – це на національному рівні, включаючи ренту за газ і нафту, сюди, в екологічний фонд, 65 мільярдів, а 80 – на місцевий рівень.

І, колеги, ніхто чомусь зараз не згадав про Донбас. У нас війна в країні, і потерпає величезна територія країни від наслідків воєнних дій. Шахти затоплені, в тому числі шахта "Юнком". І ми будемо мати величезні наслідки від воєнних дій для економіки України. Ми не зможемо той регіон ніколи підняти, якщо зараз не виділимо величезні кошти. Так, вони будуть великі, але на те, щоби ми моніторили…сказала колега з Національної академії наук, моніторили геологічне середовище, затоплення величезних територій на сході України. І це дуже важливе завдання. І ми маємо зараз подумати про те, як вирахувати ці збитки, які агресор уже наніс нашій території. І міністерство має вести цей облік кожного дерева, кожного об'єкта ПЗФ, кожної території, яка для нас цінна в Криму і на сході України, з тим щоби агресору пред'явити оцей лист всіх збитків, і він має бути обрахований для України.

І насамкінець, колеги, просвіта населення. Ми маємо в кожному законі України, шановні законодавці, включати. От Закон "Про відходи" іде зараз, проект, немає просвіти. Без людей ми не змінимо екологічну ситуацію. Тому нове законодавство, нові інституції, нові фінансові механізми і просвіта людей - лише за таких обставин оці прекрасні пріоритети зможуть бути виконані.

Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Тетяно. Дякую.

Саме про просвіту і освіту я теж казала у своїй передмові. Дякую вам ще раз за ваш виступ.

І до слова запрошую директора Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації пана Віктора Ткача.

Прошу, пане Вікторе.

16:17:21

ТКАЧ В.П.

Спасибі.

Шановна пані голово, шановні учасники парламентських слухань, я буквально в загальних рисах про деякі проблеми, які стосуються лісів. В сучасних умовах роль лісів набуває статусу одного з ключових природоохоронних чинників, які визначають екологічну безпеку. Практично сьогодні ліси є тим головним компонентом біосфери, які стабілізують ті негативні процеси, які відбуваються в природі і пов'язані з опустелюванням, змінами клімату тощо.

Вже сьогодні відбувається глобальна зміна клімату, яка призводить до масового ослаблення європейських лісів, зокрема, і лісів України. За прогнозними моделями, які розроблені науковцями нашого інституту спільно з європейськими вченими, навіть за найоптимістичнішим сценарієм, вже в 2050 році лісорослинні умови лісостепу та південної частини Поліської зони стануть наближеними до лісорослинних умов степу. Тому вже зараз спостерігається всихання лісів на великих площах, з'являються шкідники і хвороби, в тому числі інвазійні види, які в минулі роки ми ніколи раніше в лісах України не спостерігали.

Проте чинні закони і нормативно-правова база, яка регулює лісогосподарську діяльність в лісах України, вона повною мірою не завжди ефективно достатньо дає можливість реагувати на сьогоднішні наші виклики.

З огляду на це, необхідно терміново внести відповідні зміни та доповнення до законодавства, зокрема до Лісового кодексу України, в закони України "Про оцінку впливу на довкілля", "Про тваринний світ" тощо. Значну частину матеріалів, пропозицій своїх нами вже було передано.

Радикального перегляду потребують також, зокрема, і санітарні правила в лісах України. Назріла гостра необхідність в розробці та затвердженні Верховною Радою України основних засад національної політики в сфері лісових відносин. Аналогічний документ мають усі розвинені європейські країни.

Необхідно також розробити стратегію адаптації лісів до зміни клімату, яка би врахувала вимоги міжнародних зобов'язань України, а також законодавчо врегулювала питання, пов'язані із запровадженням національної інвентаризації лісів. На це питання вже, зокрема, звертав увагу і міністр шановний наш, і голова екологічного комітету. Я думаю, що це питання буде вирішено.

До стратегічних пріоритетів екологічної політики потрібно також віднести збереження державної форми власності на ліси. Важливе питання, яке сьогодні стоїть, - це потрібно невідкладно врегулювати питання фінансування лісового господарства. У нас низка підприємств лісового господарства, які сьогодні функціонують на півдні, практично на грані закриття. Спостерігається рух пісків в степу, насувається велика екологічна проблема. Доцільно створити Державний фонд розвитку лісового господарства, це потребує внесення відповідних змін, передусім до Бюджетного та Податкового кодексів. У зв'язку з реформуванням…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, завершити.

ТКАЧ В.П. Особливої уваги потребує реалізація заходів, передбачених концепцією розвитку агролісомерації в Україні, яка була схвалена ще у 2013 році. Проте жоден із запланованих заходів не виконаний. Практично зараз ми не знаємо, яка площа захисних лісових смуг в Україні і хто ними повинен опікуватися. Тому питання, пов'язані із законодавчим врегулюванням питань утримання лісових смуг у зв'язку з процесами децентралізації, - це питання є дуже гострі і їх необхідно враховувати.

Я переконаний, шановні присутні, шановні члени народні депутати, що ті питання, які сьогодні перед нами стоять, у найближчі роки будуть успішно виконані.

Спасибі. У мене все. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Вікторе, за виступ.

І до слова я запрошую голову Всеукраїнської громадської організації "Товариство лісників України", завідувача кафедри Національного університету біоресурсів і природокористування України пана Юрія Марчука. Прошу, пане Юрію.

16:21:30

МАРЧУК Ю.М.

Дякую.

Шановні колеги, хотів би відмітити, що вперше за останні роки такі екологічні слухання, завдячуючи нашому комітету, йдуть на початку каденції Верховної Ради, а не в кінці, коли йдуть всі на вибори. Це говорить про те, що, дійсно, комітет відкритий і екологічні проблеми сьогодні на часі. Сьогодні колега говорив про лісове господарства, я із завистю дивлюся на колег, які виконують обов'язки, які призначені урядом. Доповідаю, що два роки лісове агентство не має ні керівника, ні першого заступника, а останній заступник звільнений два місяці назад без виконання обов'язків. У зв'язку з цим зарплата не платиться, світла нема, південь без грошей. Якщо далі так піде, до Нового року реформовувати буде нікого.

Сьогодні чехи набирають додатково лісорубів в Чехію, наші люди працюють, трактористи, в Польщі, масовий відтік людей. Тому галузь, яка займає 1,6 частину території країни, - це 10,6 мільйона гектарів, - галузь, в якій працює більше 50 тисяч працюючих, заслуговує, по-моєму більшу повагу для того, щоб врегулювати ці питання, в першу чергу, управлінські.

Дуже б хотілось, щоб ті проблеми, які сьогодні є на часі, були б врегульовані законодавчо. Ми в університеті в нашому, товариство лісівників, ввело систему потужних інформаційних круглих столів. І за літній період, розуміючи, що потрібно підготувати пакет нормативно-правових актів, підготували їх біля десяти, і я хочу коротко на них зупинитись.

В першу чергу це необхідність потужного законопроекту про національну лісову політику. У нас сьогодні різні гілки влади на ліс дивляться по-різному. Хтось хоче обкласти данню, хтось податком, хтось взяти кадрову систему під себе. Одні партії пишуть мораторії, другі партії пишуть інші варіанти, єдиного підходу немає. Такий проект закону підготовлений, ми його віддали на експертизу в комітет. Я просив би, щоб міністерство на нього звернуло увагу, тому що це надважливий проект, який може врегулювати відносини між гілками влади, враховуючи децентралізацію і створення нових ОТГ.

Другий пакет законів - колега про нього говорив, два роки ми його вже обговорюємо, ці закони готові, - це створення державного фонду фінансування лісового господарства. Водний створили при нашій допомозі, лісовий, як сказав прошлий Прем'єр, це політичне рішення.

У зв'язку з цим Олешківські піски (Херсон), пустеля 160 квадратних кілометрів, заліснена лісівниками після війни. Не фінансується лісове господарство півдня останніх п'ять років.

Ринок деревини врегулювати потрібно, проект закону також є готовий. Сьогодні пожежі, весни цього року, від сільгоспспалів накрили Норвегію і чорний вуглець сипав в Арктиці.

Ми будемо мати міжнародні проблеми. Ми з експертами Євросоюзу підготували такий проект закону, він теж є сьогодні на експертизі в комітеті, його треба приймати.

Наостанок проект закону, який врегульовує положення про лісову охорону. Сьогодні немає функції лісової охорони ні на одному підприємстві…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, завершити.

МАРЧУК Ю.М. …ні в державного підприємства. Ці проекти законів не подали на розгляд комітету. Законопроект про інвентаризацію, спасибі, зареєстрований, це екологічний нагляд за лісовим господарством.

І наостанок відмічаю, що 13 листопада в Женеві на європейській конференції асоціацій "Європейська сертифікація лісів" Україна була прийнята з подачі нашого товариства до цієї потужної організації. Ми зараз працюємо над конвенцією "Європейська сертифікація лісів України".

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за виступ, пане Юрію.

І до слова я запрошую тимчасово виконуючого обов'язки голови Державної екологічної інспекції України пана Єгора Фірсова. Прошу, пане Єгор.

16:25:29

ФІРСОВ Є.П.

Вітаю усіх друзів, шановні колеги! Ви знаєте, я уважно слухав всі минулі виступи і хотів би деякі такі навіть десь підсумки сказати.

Значить, ми, напевно, живемо в часи, коли максимально за всі часи незалежності України відкрито вікно можливостей, величезне таке "зелене" вікно можливостей. Тут багато можна говорити, чому так це відбувається. Тому що, напевно, на мою думку, вперше ми отримали, уряд отримали, дійсно, некорумпованого міністра і енергетики, і екології. Сам Прем'єр-міністр займався довгий час безпосередньо питаннями екології. Президент, ви знаєте, з Кривого Рогу, з міста найбільш забрудненого. Тому оце вікно можливостей треба реалізовувати, бо колись воно має зачинитись.

Я тут буду відповідати і відповідаю зараз за екологічний контроль, і хотів би сказати буквально декілька слів щодо реформування екологічного контролю. Значить, це дуже важливий напрям, я думаю, ви розумієте чому. Тому що дуже багато можна приймати ініціатив уряду, парламенту, приймати будь-які проекти і законопроекти щодо відходів і так далі. Але, якщо там на місцях у містах, селищах не буде рук уряду, виконавчої влади, ми нічого не зрозуміємо, як виконуються наші закони.

Ітак, декілька моментів. Я б сказав би, наше домашнє завдання, і парламентарів тут, і уряду в цілому, значить, перше - це зміна законодавства. Звичайно. Чому? Тому що ми маємо змінити певні закони, по-перше, для того, щоб підняти штрафи, які переважною мірою вже застарілі, останній раз вони змінювалися в 1997 році.

Друга позиція. Буду просити також депутатів, я знаю, зараз розробляється разом з ЕПЛ законопроект про екологічний контроль, там обов'язково для нас, для контролюючого органу треба підняти штраф за недопуск. Підприємство, яке отруює людей, яке порушує закон, воно не може зайти… екологічна інспекція не може зайти на підприємство і проконтролювати. Чому? Тому що просто не пускають. І за це банальна санкція – 300 євро. Ніде в світі, ніде в Європі ви такого не побачите.

Далі. Ми маємо, тут про це вже міністр говорив, уніфікувати всі функції так, щоб контролем займалось не 10 організацій і ходили по підприємствам, а одна конкретна екологічна інспекція, яка мала б в собі всі ці повноваження зібрати.

Значить, окремо хотів би звернутись через засоби масової інформації щодо кадрів. Ми, як екологічна інспекція, відкриті максимально. Ми готові "зачистити" старі всі кадри, які там…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

ФІРСОВ Є.П. …які там накоплювалися, і запрошуємо всіх, хто має хист, займатися реформуванням екологічної галузі. Представники "Енжіо", підприємці, промисловці, якщо у вас болить за довкілля, будь ласка, ми запрошуємо вас до себе в команду.

Окреме питання, а також хотів би це десь адресувати, послати сигнал такий уряду, - це, звичайно, зарплатня, заробітна плата представників екологічної інспекції. Бо, вибачте, коли екологічний інспектор зі своїм окладом в 3 тисячі 500 гривень йде на підприємство і має можливість виписати санкцію в мільйон гривень, і ми говоримо про боротьбу з корупцією, то це поганий дисонанс. Зарплати мають підвищуватися екологічним інспекторам, щоб вони відчували себе комфортно і розуміли, що вони захищені, у крайньому разі, в тилах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу завершувати.

ФІРСОВ Є.П. І окремо хотів би звернутися і сказати щодо суб'єктів господарювання. Ми – суб'єкт контролю, ми маємо захищати здоров'я і життя людей, тому не ображайтесь, але об'єктивно по закону наш пріоритет – це контроль, суворий контроль, особливо в містах забруднення, в промислових містах, контроль суб'єктів господарювання, контроль підприємств.

Дякую за увагу. Слава Україні! (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

До виступу запрошую керівника міжнародної благодійної організації “Екологія-Право-Людина” пані Олену Кравченко. Прошу, пані Олено.

16:30:27

КРАВЧЕНКО О.В.

Доброго вечора, панове. Я думаю, що тут зібралися лідери і агенти змін, зібралися ті люди, які розуміють, що довкілля – це про метеликів, але це також про права, про життя і здоров'я.

Верховна Рада здійснює свою діяльність в інтересах народу України. І першим інтересом людей – це є життя в чистому довкіллі, це стан довкілля, з яким тісно пов'язаний стан здоров'я. І було би непогано, якщо би ці парламентські слухання ініціювалися двома комітетами: екологічної політики і здоров'я, тому що це нерозривно пов'язані речі.

Я дуже рада, що починаючи з 2000 року, ми дожили до 2019, ініціатором нарешті є не громадські організації, а безпосередньо профільний комітет. Дуже рада, що зрештою профільний комітет став центром екологічної політики, а не центральний орган виконавчої влади. І це величезний плюс. І ми дякуємо за це комітету, там справді зібралися люди стратегічно мислячі, які розуміють свої функції. І звичайно, що виступ представника громадськості не може бути без перчику, тому хочу розвінчати декілька міфів.

Перший міф, який прозвучав від нашого міністра, якого вже немає, що це тренд поєднання Міністерства енергетики і Міністерства довкілля. Це величезний міф. Якщо і є таке поєднання, то це Міністерство охорони довкілля і Міністерство енергетики тільки в частині екологізації енергетики. Вся господарська частина – це Мінекономіки – не має ніякого відношення до Міністерства охорони довкілля.

І цей міф стає реальністю. Подивіться, скільки заступників міністра – експерти з енергетики, і скільки заступників міністра – профільні екологи. Ну, не факт, що один, да? Так, ніби, ніби десь в тому напрямку. Це перший міф.

Другий міф, що потрібно робити посилення ОВД. Ті ініціативи, які ідуть від нашого профільного міністерства, зокрема виведення з-під ОВД бурштину – це популізм. Виведення угод про розподіл продукції з-під ОВД – це популізм.

Я хочу нагадати, що наша організація має злочин і що наша організація має справу в комітеті з дотримання, власне, по питаннях угоди про розподіл продукції ще з часів Януковича. Давайте вирішувати цю проблему, а не її поглиблювати.

Що хочу сказати, що комітет стоїть на правильному шляху – робити горизонтальні реформи. Апроксимація директив 29 30-го Додатку – це все прекрасно, але це тримати оборону по периметру. Спочатку мають бути горизонтальні реформи. Без горизонтальних реформ всі нові закони виштовхуються цією пострадянською системою корумпованою.

Перше, вже говорили про контроль. Не буду зупинятися. Друга складова, це друга нога. Одна…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, завершити. Будь ласка, завершуйте.

КРАВЧЕНКО О.В. Одна нога, якщо ми реформуємо горизонтальною реформою тільки екологічну інспекцію, ми не можемо ходити на одній нозі. Ми маємо розробити проект закону спільно з профільним комітетом і профільним міністерством про моніторинг. І зараз у нас хаотично відбувається, щось хоче моніторити ліси, щось хочеться з водою і так дальше. Має бути загальний рамковий закон про загальні цілі, завдання моніторингу із чіткими об'єктами моніторингу, суб'єктами і чіткою процедурою, дальше вже йде галузеве. Ми почали отак хаосно.

Третя складова горизонтальних реформ, вже говорив пан Маріковський, дякую, що це прозвучало в першу чергу не від громадськості, а від народних депутатів – це має бути юридична відповідальність, адекватна відповідальність за правопорушення в сфері охорони навколишнього природного середовища.

Після горизонтальних реформ ми маємо розробити низку інструментів для підтримки цих горизонтальних реформ. Це, звичайно, екологічний податок і проект закону вже є. Це, звичайно, посилення інструментів СЕО і ОВД, які працюють непогано, і це міф, що це неякісні закони. Це якісні закони, які пострадянська корумпована система виштовхує...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Олена, я прошу вас завершувати, у нас все-таки регламент. Дякую.

КРАВЧЕНКО О.В. Завершую, так. І ще один із міфів – це співпраця профільного міністерства із експертними громадськими організаціями. Повна ігнорація участі громадськості і конструктивної критики, на відміну від профільного комітету, який співпрацює.

Тому просимо профільний комітет все ж таки взяти до роботи розроблений вже проект Закону про доступ до екологічної інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосується довкілля, теж на апроксимацію горизонтальних директив. Цей проект закону, якщо він стане законом, допоможе нам у співпраці з нашим профільним міністерством.

І останнє: про війну і довкілля. І нашою організацією, і дружніми нам організаціями іншими проведено цілу низку досліджень. Пора профільному комітету брати їх до роботи і не спішити виділяти гроші із бюджету, спочатку розробити методики, освоїти гроші завжди дехто встигне. Розробити методики, як відновлювати довкілля, принаймні вже на підконтрольній нам території.

Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Олена. Дякую вам за виступ.

До слова запрошується президентку Всеукраїнської громадської організації "Жива Планета" пані Світлану Берзіну. Прошу, пані Світлана.

16:36:24

БЕРЗІНА С.В.

Доброго дня всім! Я продовжу про гроші. Коли йде мова про природоохоронні заходи, мова має йти про гроші, необхідні на їх реалізацію. Ну і звідкіля їх взяти? Це може бути і "зелена" інновація, інвестиції, екологічний податок та державна підтримка. Всі ці інструменти поки що в Україні працюють неефективно. Для посилення потенціалу і залучення інвестицій необхідно сприяти перш за все розвитку ринку екологічних товарів і послуг. Ми маємо приєднатися до ініціативи Євросоюзу по відповідній угоді Світової організації торгівлі, по якій зараз триває переговорний процес. Україна не приймає в ньому участі.

Необхідно також надавати перевагу більш ресурсоефективної, безпечної та екологічної продукції при здійсненні публічних закупівель, як це в Європі та інших країнах світу. Зміни в законодавстві щодо публічних закупівель створюють умови, але ще необхідно розвивати систему стандартів, що дозволить відрізнити екологічні товари і послуги від звичайних. Навчатись, поглиблювати взаємодію з організаціями, залученими до формування "зелених ринків".

Екологічний податок. В цьому році це близько 5 мільярдів гривень. Лише 45 відсотків спрямовується на природоохоронні заходи. Плани таких заходів затверджуються у розпорядників бюджетних коштів різних рівнів в ручному режимі, без обговорення та експертної оцінки їх реального природоохоронного ефекту.

Наприклад, як може вплинути закупівля протигазів та засобів цивільного захисту на екологічний стан нашої столиці? На все це було витрачено мільйон екологічних грошей. Хто проводив аналіз природоохоронного ефекту від реалізації цього заходу, як цього вимагає закон? Подібних прикладів можна привести сотні.

Підвищення ставок оподаткування є неминучою мірою, але зміни слід впроваджувати комплексно, системно і через реальну реформу. Екологічний податок має 100 відсотків спрямовуватись на природоохоронні заходи. Необхідно забезпечити повернення спеціального фонду. Переважна кількість коштів має залишатись на містах і витрачатись на запобіжні дії.

Збільшуючи ставку податку, треба розуміти, як це насправді вплине на вирішення екологічних проблем і які ще проблеми з цього можуть виникнути. Угода про асоціацію чітко вказує на необхідність надання державної допомоги на "зелену модернізацію" до 40 відсотків від вартості проекту. Це чітко прописано в Угоді.

Необхідно встановити порядок такої допомоги разом з чіткими критеріями допустимості. Наші європейські партнери навіть надали фінансову допомогу на впровадження цього підходу. Але напрацьовані рекомендації "залягли" в уряді під сукном…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, завершити. Будь ласка, завершуйте.

БЕРЗІНА С.В. Отже, питання збільшення чи зменшення екологічного податку повинно розглядатися на основі реальної оцінки, зокрема екологічного, економічного і соціального ефекту від таких нововведень.

Громадськість вітає курс України на сталий розвиток, визначений Президентом Володимиром Зеленським. Отже, давайте разом йти саме цим курсом, керуючись національними інтересами і світовими стандартами.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

До виступу запрошую народного депутата України фракції "Слуга народу" пана Кирила Нестеренка.

16:40:17

НЕСТЕРЕНКО К.О.

Шановна головуюча, шановні колеги, шановні присутні! Особисто радий вітати вас у стінах парламенту та щиро дякую за знайдений час для участі в нашому заході – парламентських слуханнях. Впевнений, що сьогодні день буде вкрай результативним та якісним з точки зору визначення пріоритетів екологічної політики Верховної Ради України на найближчий час.

Свій сьогоднішній виступ я хочу присвятити питанню екологічних пріоритетів при формуванні нової системи поведінки з відходами, а саме: більш детально питанню реформування системи управління відходами та як питання відходів давно вже перезріло і потребує вирішення ще на позавчора. Адже в сучасних умовах проблеми накопичення відходів, виробництва і споживання є однією з провідних загроз екологічній безпеці держави. Ситуація, що зараз склалася у сфері поводження з відходами, створює реальну загрозу здоров'ю населення та довкіллю України і негативно впливає на потенціал збалансованого розвитку держави.

Проблема ефективного поводження з відходами є загальнодержавною, має системний характер і зумовлює нагальну необхідність вжиття комплексних заходів для її вирішення. У зв'язку з цим виникає необхідність встановлення нових та вдосконалених діючих правових та організаційних засад у сфері поводження з відходами. Беручи це за увагу, нашим комітетом зареєстрована низка законопроектів, які цілком та у повному обсязі відповідають профільній директиві ЄС і спрямовані саме на побудову європейської системи задля врегулювання вищезазначеного питання. Одним з таких є проект Закону про відходи, який на цей час обговорюється професійною експертною думкою та членами комітету для внесення його в зал на перше читання. Адже розв'язати проблему відходів обіцяли у передвиборчих програмах і Президент, і партія, і тепер уже фракція "Слуга народу".

Хочу також додати до вашого відома, що ухвалення рамкового Закону "Про відходи" передбачено Угодою про асоціацію з ЄС, який ми як держава обіцяли згідно з вищезазначеною директивою ще на 1 листопада 2017 року. Тож роботи чимало, то й зволікати вже нікуди.

Хочу ще раз подякувати всім присутнім за увагу та організаторам за можливість донести свої меседжі. Зробимо разом задля нас, задля наших дітей та наступних поколінь Україну чистішою.

Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

До слова запрошую заступника директора департаменту Міністерства енергетики та захисту довкілля України пана Руслана Стрільця. Прошу, пане Руслане.

16:43:20

СТРІЛЕЦЬ Р.О.

Доброго дня, шановна головуюча, шановні присутні, я хочу коротко зупинитися над тими питаннями, які сьогодні є важливими, і ті питання, якими я опікуюсь в міністерстві за дорученням міністра і нашої команди.

Хочу сказати, що сфера поводження з відходами, на сьогоднішній день вона потребує не те, що якогось перезавантаження або якогось врегулювання, вона взагалі потребує нової побудови, нового абсолютно законодавства з метою, в першу чергу, виконання 98 Рамкової директиви Європейського Союзу.

Той проект закону, про який вже казали і який зараз активно обговорюється, і над яким працюємо ми спільно з екологічним комітетом Верховної Ради, фактично дозволить імплементувати європейське законодавство і фактично дасть старт додатковому прийняттю додаткових законів, над якими ми будемо спільно працювати щодо регулювання інших сфер поводження з відходами, у тому числі розширеної відповідальності виробника небезпечних відходів та інше.

Хочу сказати, що сьогодні дуже важливим питанням стоїть і нашим завданням стоїть створення єдиної державної системи управління відходами, яка дозволить відстежувати абсолютно всі операції у сфері поводження з відходами. Фактично запровадження такої єдиної системи на державному рівні дозволить нам повністю імплементувати 75-у європейську Директиву, і це буде першим кроком на шляху до впровадження інтегрованого дозволу.

Ви знаєте, сьогодні, ну, фактично, з 2014 року в державі не видаються дозволи на операцію у сфері поводження з відходами. І це не є дерегуляція. Невидача таких документів або неотримання як суб'єктами господарської діяльності – це фактично інформаційний вакуум органів державної влади, і органи державної влади не розуміють, скільки відходів утворюється, куди вони потрапляють, які операції з ними відбуваються, і де, куди вони потрапляють.

Наші завдання: абсолютно скоротити ці рудиментарні документи 1998 року; прийняти нову, сучасну систему для контролю операцій в сфері поводження з відходами; спростити для бізнесу отримання дозвільних документів; діджиталізувати абсолютно всі ці процедури, які сьогодні є, і запровадити дійсно дієву модель, яка буде відповідати всім європейським принципам поводження з відходами.

Впевнений, що створення таких прозорих умов, воно буде стимулювати і розвиток прозорого і "білого" бізнесу у сфері поводження з відходами, і створить абсолютно неможливість функціонування на території нашої держави тих підприємств, які ведуть нелегальний або "чорний" бізнес у даній сфері.

Дякую за увагу. Роботи ще багато. Я впевнений, що ми все зробимо. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До виступу запрошується голова комітету управління відходами Професійної Асоціації екологів України пан Кирило Косоуров. Будь ласка, пане Кирило.

16:46:19

КОСОУРОВ К.В.

Доброго дня шановна екоспільнота, люди, які борються і не полишають своїх сил для того, щоби зробити наше довкілля чистішим. Я би хотів не з цукерочок почати. Я відповідаю за небезпечні відходи. Ну, така вже моя роль. Хочу привести вам статистичні дані за 2018 рік.

Загалом було утворено 627000,4 тисяч тон небезпечних відходів. З яких утилізовано – 276000,5; спалено – 11000,9; видалено на спеціально місцеві відведені місця – 114090. Всього 403000,3. Математика не сходиться. Державна статистика не знає, де ділися 224000,1 тон небезпечних відходів.

У ліцензійному реєстрі на сьогоднішній момент присутні 213 діючих ліцензіатів. З яких, в кращому випадку, 20 мають хоч якесь обладнання, здатне забезпечити кінцеву операцію поводження з відходами.

Досі в Україні не налагоджена достойна переробка таких небезпечних відходів, як пестициди, ракетне паливо, кислі гудрони. Ще у мене тут батарейки стояли. А я вас сьогодні хочу привітати. Сьогодні історичний день. Сьогодні вперше наданий дозвіл на транскордонне перевезення батарейок для утилізації за кордоном.

Чому досі безкарно відбувається промислове забруднення нашого спільного довкілля заради того, щоб хтось отримував свої персональні здобутки? Чому комунальний сектор досі не покритий послугою з вивезення небезпечних відходів? Жоден з вам не має можливостей віднести свої ліки десь в те місце, звідки вони потраплять на реальну утилізацію, а не на полігон.

Скільки ще треба зростання страшної статистики смертності українців? А особливо чутливі до цих забруднень діти. Діти, які майбутнє цієї країни. Я згоден з паном Маріковським: починати треба з себе. Отже, для того, щоб владнати цю ситуацію, ми бачимо, що треба вводити дієві економічні механізми. І лише за управління натурального економічних процесів ми отримаємо робочу систему, а не систему, яку треба контролювати, наказувати чи дублювати.

Реалізація широкомасштабних освітніх програм. І треба починати з дітей і юнацтва, бо в них ще є шанс зрозуміти і побороти це. Вже старі і дорослі, вони закостенілі, не видно, що вони хочуть це робити.

Необхідно підвищити рівень відповідальності утворювачів відходів. Не може так бути, що небезпечні відходи передані якомусь ліцензіату, і далі утворювач умиває руки. Це фіктивне підприємництво, на жаль, зараз воно випало з кримінальної відповідальності. Але кожен, хто утворив свої відходи, він має чітко зрозуміти, яка його кінцева доля. Щоб це не сталося, що висипали у вашого сусіда…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, завершити.

КОСОУРОВ К.В. Я скорочую свою доповідь. Я розумію…

Це важливо. В першу чергу, мають бути дотримані інтереси довкілля та людей, а вже потім підтягнеться і економіка, і високий рівень життя та інші блага, про які ми мріємо, дивлячись на розвинену Європу. Лише за даними світових фінансових агенцій, тільки запровадження ринку поводження зі вторинною сировиною Україні дасть отримати можливість отримати від 3 до 5 мільярдів гривень додаткового ВВП і 300-400 тисяч робочих місць.

Я дякую всім, хто перейшов на сторону ЕКО. Ті, хто ще не встиг це зробити, швиденько робіть, бо часу вже не залишилось. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Кирило.

Переходимо до наступного виступу. І я запрошую до слова голову Громадської організації "Україна без сміття" пані Євгенію Аратовську. Прошу, пані Євгенія.

16:50:33

АРАТОВСЬКА Є.Ю.

Доброго дня! П'ять років тому я створила організацію "Україна без сміття", тому що хочу бачити свою країну без звалищ. Тоді я вважала, що у проблемі побутових відходів винен хтось, але не я. Тільки згодом я зрозуміла, що ані Президент країни, ані компанія, яка продає мені пляшку з водою, не зможе потрапити до мене у квартиру і навести лад у моєму власному сміттєвому відрі. Майже всі 12 мільйонів тонн побутових відходів, які і є причиною існування звалищ, народжуються в наших домівках. Тільки людина здатна ідеально контролювати свої відходи і перетворювати їх або на щось корисне, або на отруту, яку залишається на звалищах. Ніхто не здатен краще зробити це за людину: ані Президент, ані мер, комунальна служба, і навіть найсучасніше обладнання сміттєпереробного заводу не зможе це зробити. Світовий досвід доводить, що подолати проблему із забруднення довкілля побутовими відходами неможливо лише за допомогою технологій, і це доводить те, що у нас океани повні пластику.

Залучення людини є найефективнішим рішенням у довготривалій перспективі, і саме через культуру і освіту допомагає значно зекономити кошти на сферу поводження з відходами, і перейти до циркулярної моделі економіки найшвидше у майбутньому. Людина має відігравати ключову роль. І як ми допомагали нашій армії подолати нашого зовнішнього ворога, так само зараз українці здатні здолати і внутрішнього. Все, що нам для цього потрібно, це освіта, нова сміттєва культура і щоденний діалог влади з населенням про те, що чисте довкілля починається з нас, і Україна без сміття може бути реальною тільки завдяки нам.

Як сказала Наталія Сумська, моя колега по Місії сталого розвитку ООН, скоро настане час, коли нам нема чого буде захищати, бо будуть одні суцільні звалища. Треба це усвідомити і почати боротьбу зі звалищами негайно, залучаючи саме людину в цю боротьбу. Му мусимо стати єдиною, непереможною командою, командою з трьох гравців: це органи влади, це суспільство і це відповідальний бізнес. Досить шукати винних, потрібно поєднувати зусилля і перемагати. Роль влади – це встановити прозорі правила гри у сфері відходів, прийняти рамковий Закон про відходи і галузеві законопроекти, заборонити одноразові пластики та підвищити екоподаток на захоронення. П'ять гривень – стільки сьогодні коштує викинути тонну сміття у довкілля. Саме таким є екоподаток. Чи це, дійсно, ціна нашої Землі?

Роль бізнесу - фінансувати прийом упаковки, техніки, одягу, габаритних відходів на переробку, інвестувати в технології…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

АРАТОВСЬКА Є.Ю. …фінансувати стартапи, які перетворюють відходи у ресурс. Роль людини – це, по-перше, свідомо ставитися до споживання. По-друге, сортувати відходи. У кожного з нас своя роль, і ми маємо сприяти тому, щоб наслідки життя і споживання не руйнували наше довкілля.

Дякую всім, хто допомагав мені сьогодні бути тут. Дякую своїй команді. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пані Євгенія.

І до виступу я запрошую завідуючого кафедри екології та зоології Київського національного університету імені Тараса Шевченка пана Дмитра Лукашова. Прошу, пане Дмитро.

16:54:29

ЛУКАШОВ Д.В.

Шановні колеги, друзі, дякую за надане слово. Я подивився ті питання, які були подані до комітету, і побачив, що деякі моменти не прозвучали і, мабуть, не прозвучать, на відміну від багатьох виступів хочу конкретизувати.

Вважаємо, що в Україні існує прогресивне законодавство щодо реєстрації пестицидів. Питання утилізації пестицидів, відпрацьованих, старих, так, дійсно, піднімається, але проблема в реєстрації нових пестицидів.

Справа в тому, що згідно Закону України "Про агрохімікати і пестициди" реєструється препаративна форма. Але якщо з'являються відомості щодо небезпеки діючої речовини, то фактично заборонити вже зареєстровані пестициди з такими діючими речовинами неможливо. Це одразу буде зустрічати підтримку з боку судових органів, які будуть казати, що, якщо пестициди з діючими речовинами даними вже зареєстровані, а деякі пестициди мають 10 років реєстрації, то відповідно позов позивача буде задоволений.

Тому є конкретна пропозиція. Передбачити в Законі України "Про пестициди та агрохімікати" та в 295 Постанові Кабінету Міністрів процедуру заборони препаративних форм, у тому числі й таких, що мають постійну державну реєстрацію, на підставі даних про небезпеку, в тому числі і небезпеку для довкілля. Таких прецедентів в Україні не існує.

У тому році, 18-му році, в Європейському Союзі і в Сполучених Штатах була заборонена ціла низка діючих речовин. На підставі цього були заборонені або значно обмежені вже зареєстровані пестициди. У нас такої можливості з нашою законодавчою базою немає.

Другий момент. Червона книга. У нас залишився один місяць для того, щоб виконати 12 статтю Закону України про Червону книгу. Останнє видання було в 2009 році. 19-й рік - нам треба видавати Червону книгу, її немає. Національна комісія, членом якої я є, підготувала матеріали для видання Червоної книги, але книги ми не побачимо, проблема законодавча, тому що там чітко сказано, що повинна бути видана і розповсюджена Червона книга у вигляді книги.

Пропозиція. Змінити в законі України процедуру ведення Червоної книги шляхом створення електронних червоних списків, як це прийнято в більшості країн. При цьому щорічно перезатверджувати такі списки, що дозволить оперативно реагувати на реальний стан їх популяції.

Також доцільно змінити і статтю 13 Червоної книги, запровадивши міжнародні категорії і критерії включення видів на підставі загально прийнятих у світі категорій і критеріїв.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте завершуйте, будь ласка.

ЛУКАШОВ Д.В. Переклад та адаптація таких критеріїв вже здійснено Національною комісією з питань Червоної книги на волонтерських засадах. Це дозволяє, до речі, останній абзац статті 13 Закону України про Червону книгу.

Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за ваш виступ.

І до слова запрошую викладача кафедри Білоцерківського національного аграрного університету пана Василя Новицького.

Прошу, пане Василю.

16:58:21

НОВИЦЬКИЙ В.П.

Доброго дня, шановні колеги! Я хотів би висвітлити і донести до вас таку, можливо, не дуже популярну тему, як охорона об'єктів тваринного світу в агроландшафтах України як найбільш розораної країни світу.

Отже, стрімке скорочення фауністичного різноманіття на орних землях упродовж останніх 30 років перетворюється на природоохоронну проблему загальноєвропейського масштабу. Порівняно з країнами Євросоюзу, де серед основних негативних чинників вчені виділяють трансформацію природних ландшафтів в антропогені з інтенсивним землеробством у нашій державі варто відмітити і ряд інших проблем, пов'язаних переважно з недосконалістю нормативно-правового регулювання сільськогосподарської діяльності. Як результат, за даними вітчизняних науковців фактор лімітуючого впливу аграрного генезису нині складають понад 62 відсотки від всіх фіксованих загибелі диких тварин. Тож цілком закономірно, що в Україні показники щільності фонових об'єктів тваринного світу нині далекі від оптимальних і у рази нижчі, ніж у сусідніх країнах, а такі невиправдані для ХХІ століття екологічні збитки давно не притаманні для країн ЄС і суперечать сучасній державній екологічній політиці та цілому ряду конвенцій і міжнародних зобов'язань, які взяла на себе Україна. Для вирішення "красної" проблематики необхідно термінове осучаснення чинного законодавства в частинах охорони польової фауни у процесі господарської діяльності, а саме: суттєве доопрацювання цільових статей 40, 41 та 48 Закону України "Про тваринний світ"…(Шум у залі)

Шановні колеги, спробую зачитати. Закону України "Про тваринний світ". Які нині суто декларативні та не підкріплені робочими підзаконними актами. Окрім цього, вкрай необхідне прийняття Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення нормативної бази з питань землеустрою і охорони ландшафтів з метою забезпечення сталої екологічної ємності агроценозів. Саме її нестабільність є однією з основних перепон для успішного існування фауністичних комплексів наших агроландшафтів.

Варто підкреслити, значну частину зоологічних проблем України може і мусить вирішувати також мисливська галузь за умови виведення її на європейський рівень господарювання. Ще 2007 року постійний комітет Бернської конвенції рекомендував усім сторонам цього міжнародного договору, включаючи Україну, взяти до уваги розроблений за ініціативи ПАРЄ Європейську хартію полювання та біорізноманіття, яка сприятиме збереженню тваринного світу та середовища існування.

Проте станом на 19-й рік тексту цієї хартії досі немає навіть у бібліотеках державних органів України, а вітчизняна мисливська галузь зазнає постійних утисків від чиновників та екопопулістів, що загалом засвідчує антиєвропейський курс нашої держави в цьому напрямі і ніяк не сприяє вирішенню існуючих природоохоронних проблем.

Таким чином, варто резюмувати. Для української…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте, ви, в принципі, мужньо можете закінчити. Що б ми робили без телефонів мобільних, я не знаю, навіть екологічної безпеки… Дайте завершити, будь ласка.

НОВИЦЬКИЙ В.П. Шановні колеги, таким чином для української фауни сьогодні існує три реальні загрози: це знищення середовища існування тварин унаслідок господарського освоєння значних територій, це екологічно немодернізована галузь рослинництва та незаконне добування об'єктів тваринного світу.

У цьому ключі наукова спільнота України вітає розробку профільним комітетом Верховної Ради проектів законів про смарагдову мережу та про боротьбу з браконьєрством як нагально необхідних державних кроків.

Разом з тим, звертаємо увагу народних обранців на невирішені наймасштабніші з перелічених проблем: це екологізація процесів землеробства. Останнє для України, найбільш розореної країни світу, залишається стратегічним національно безпековим та природоохоронним завданням.

То, шановні депутати, запрошуйте нас, українських вчених до діалогу, і в робочому порядку ми разом напрацюємо компромісні для усіх зацікавлених сторін державні кроки, щоби зробити українські землі екологічно стійкими, родючими і багатими на природні ресурси.

Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам за ваше мужнє завершення.

Я попрошу Апарат Верховної Ради, прошу підійти до мене зараз. Ми мусимо вирішити, що ми далі маємо робити, тому що світла немає. (Шум у залі)

Я розумію, що довкілля протестує, я теж протестую. Тому що треба розуміти, що ми далі в цих умовах можемо, чи ми можемо далі проводити слухання і що далі робити. Ну, я думаю, що ми, в принципі, зберігаємо спокій наразі.

Я думаю, що якщо ми можемо продовжити… Я думаю, якщо ми можемо продовжити, чи є в нас Олександр Ковальчук? Є? Це тимчасово виконуючий обов'язки голови Державного агентства з управління зоною відчуження. Якщо ви можете виступити перед мікрофоном або ввімкнути мікрофон з місця… Ви можете перед трибуною. Будь ласка. Якщо вам зручно, то ми можемо слухати.

17:03:37

КОВАЛЬЧУК О.Л.

Доброго дня, пані головуюча, шановні учасники парламентських слухань. Зона відчуження – це територія, де відбулася найбільша техногенна катастрофа людства. І небезпека згубного впливу радіації на навколишнє середовище людину змусила тисячі сімей назавжди покинути свої домівки і припинити господарську діяльність. Подолання наслідків цієї катастрофи є важливим завданням для України і завдяки потужній підтримці української влади та наших міжнародних партнерів ми справляємося.

Варто зазначити, що головна мета діяльності в Чорнобильській зоні наразі – це перетворення її на безпечну територію промислового використання з потужним природним буфером навкруги, яким є Чорнобильський заповідник.

Хочу відзначити, що потужним імпульсом для підвищення уваги до проблем Чорнобильської зони та визначення перспективних напрямків її розвитку став липневий Указ Президента України про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіаційного забруднення.

Наразі визначено такі перспективні напрямки зони відчуження. По-перше, це безпека – це наша основна мета, на яку спрямована діяльність підприємств, які розташовані і провадять свою діяльність у зоні відчуження. Це радіаційний контроль, це радіаційний моніторинг, це безпечне поводження з радіоактивними відходами, це зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації і також утримання території в пожежобезпечному стані.

По-друге, Чорнобиль як туристична локація, що є однією з найбільш впізнаваних на світовому рівні, адже Чорнобиль показав себе як граний іміджевий та економічно вигідний регіон України. Варто зазначити, що з початку 2019 року зону відчуження відвідали майже 120 тисяч осіб, із них 80 відсотків – це іноземці. Агентство постійно розбудовує відповідну інфраструктуру і розробляє нові туристичні маршрути.

По-третє, це розвиток Чорнобильського заповідника. Сьогодні це найбільший в Україні біосферний заповідник, це резерват поліської природи і водночас це природний буфер між радіоактивно забрудненою територією і територією навколо Чорнобильської АЕС, і рештою території України. Він має забезпечувати нерозповсюдження радіонуклідів і водночас реабілітацію та відродження радіоактивно забруднених земель. З огляду на таке нехарактерне заповідним територіям поєднання функцій агентством розроблено законопроект щодо особливостей функціонування та встановлення природоохоронного режиму Чорнобильського заповідника, який має усунути суперечності у законодавстві. Тому це питання заслуговує особливої уваги.

І вчетверте. Це перегляд правового режиму зон радіоактивно забруднених територій для забезпечення їх ефективного використання. Агентством також розроблено законопроект щодо зонування радіоактивно забрудненої території на основі можливих варіантів її подальшого використання. Прийняття цього закону забезпечить приведення критеріїв зонування забруднених територій у відповідності до міжнародних норм безпеки МАГАТЕ.

Підсумовуючи, хочу сказати, що зазначені зміни...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, завершуйте.

КОВАЛЬЧУК О.Л. Зазначені зміни створять умови, за яких буде забезпечено розвиток не лише зони відчуження, а й прилеглих територій навколо.

І дякую за увагу. І прошу профільне міністерство та народних депутатів підтримати зазначені ініціативи.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, пане Олександре.

І до слова я запрошую віце-президентку Всеукраїнської спілки громадських організацій "Асоціація зоозахисних організацій України" пані Марину Суркову. Є пані Марина? Будь ласка.

Дякую. Нам ніби налагодили нашу роботу. Продовжуємо.

17:07:28

СУРКОВА М.Л.

Доброго дня, шановні пані та панове! Для мене дивним видається той факт, що в Законі України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року" жодним чином не згадано про безпритульних тварин, які становлять вагому частину урбанізованої екосистеми. Якщо дикі тварини в умовах дикої природи опосередковано впливають на життя людей, то безпритульні тварини безпосередньо. Кілька років тому Washington Post проводив дослідження по кількості собак і кішок, які живуть в 54 країнах. За результатами виявилось, що Україна входить в десятку країн, які є лідерами за кількістю безпритульних тварин. Як сказано було в дослідженні, у країні відсутні чітко визначені закони, які захищають тварин і їх добробут, через що багато кішок і собак залишаються покинутими на вулиці.

Наявність великої кількості безпритульних тварин впливає на комфортність проживання людей у містах. Люди по-різному ставляться до безпритульних тварин. Одні намагаються їм допомогти: лікують, підгодовують, прилаштовують, збирають кошти на їх стерилізацію, щоб гуманним шляхом регулювати їх чисельність. Інші безпритульних тварин, ну, м'яко кажучи, недолюблюють, влаштовуючи конфлікти з активістами, які доглядають за безхатніми тваринами, взимку виганяючи цих тварин з під'їздів і з підвалів.

Крім того, в Україні діють так звані догхантери – вбивці безпритульних тварин, які отримують хворобливе задоволення від спостерігання за стражданнями собак в передсмертній агонії. Окрім догхантерів є ті, які вбивають безпритульних тварин з особливою жорстокістю. Люди, які стають свідками таких знущань над тваринами, отримують психологічні травми якщо не на все життя, то на дуже тривалий період.

Також в Україні існують комунальні підприємства, які масово вбивають безпритульних тварин. Хочу сказати, що рекордним за кількістю вбитих тварин є Харківське комунальне підприємство "Центр поводження з тваринами". Вдумайтесь в ці цифри. За 10 років свого існування це підприємство вбило понад 100 тисяч собак і котів, витративши на свою діяльність при цьому, за офіційними даними Харківської міської ради, понад 180 мільйонів гривень!

Вбиваючи безпритульних тварин, люди забувають, що самі ж стали першопричиною появи собак і котів на вулицях. Крім того, тварини є живими істотами. У той час, як навіть за найтяжчі злочини у більшості країн світу, в тому числі і в України, відсутня смертна кара для людей, у нас безпритульних тварин вбивають лише за одне їх існування. Таке негуманне поводження з безпритульними тваринами не може собі дозволити країна, яка обрала курс руху в напрямку становлення європейських цінностей.

Дивлячись на досвід провідних країн світу, які регулюють чисельність безпритульних тварин та вирішують проблеми, пов'язані з їхньою наявністю на вулицях, гуманними методами, доцільно було б запровадити в Україні на національному рівні шляхом прийняття відповідних законодавчих актів нижче перелічені кроки.

Перше – це облік, реєстрація та ідентифікація домашніх, в тому числі безпритульних тварин.

Масова стерилізація, вакцинація…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас завершувати.

СУРКОВА М.Л. Масова стерилізація, вакцинація домашніх і безпритульних тварин. Створення національної мережі центрів стерилізації тварин.

Третє – це створення притулків для тварин та центрів адопції тварин комунальної та державної форм власності, яких немає в Україні зараз.

Впровадження заборони на розведення безпорідних тварин та ліцензування діяльності з розведення породистих тварин. Популяризація стерилізації тварин, освітньо-просвітницька робота та соціальна реклама. Пропаганда гуманного та відповідального ставлення до тварин в національних ЗМІ. Навчання для поліцейських та вдосконалення їх роботи. І як вже зазначав пан Олег Бондаренко, це перш за все вдосконалення законодавства у сфері поводження з тваринами. Ми повинні перейти від застарілого принципу антропоцентризму до екоцентризму.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

І я з приємністю запрошую до слова народну депутатку України, представницю фракції "Європейська солідарність" пані Марію Іонову. Прошу пані Марія.

17:11:47

ІОНОВА М.М.

Доброго дня! Шановна пані головуюча, шановна екологічна спільнота! Я сьогодні буду говорити про Донбас. І хотіла б сказати, що, дійсно, проблеми екологічної безпеки вони формують не тільки екологічну політику більш сучасних цивілізованих європейських країн, а також зумовлюють її специфіку. І ми маємо визнати, що стан екологічної безпеки він тісно пов'язаний з антропологічним впливом на довкілля і функціонуванням екологічно небезпечних об'єктів, а також реалізацією державних заходів з виявлення запобігання усунення техногенних загроз щодо довкілля.

Що стосується Донбасу і основного нашого Закону, стратегічного документу про Основні засади державної екологічної політики України на період до 30-го року, все ж таки я вважаю, що питання Донбасу відображені не в повній мірі. І, звичайно, як ми з вами знаємо, екологічна ситуація на сході України багато в чому зумовлена триваючою російською агресією, і це така глибока, незагоєна рана, що кровоточить і має, на мою думку, все ж таки наслідки для України, які, може, навіть співставні з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Адже ми знаємо, ви як спеціалісти, як професіонали розумієте, що військовими діями і руйнацією інфраструктури та саме екологічно небезпечних підприємств на тимчасово окупованій території України порушується екологічна рівновага, яка призводить до абсолютно небезпечних змін стану довкілля, і спричиняє шкоду здоров'ю і безпеці життєдіяльності наразі 5 мільйонів громадян нашої країни і це близько 30 тисяч квадратних кілометрів.

Тому сучасний стан саме екологічної безпеки всієї України повинен розглядатися в тісному зв'язку з техногенними та іншими екологічними загрозами, що пов'язані з бойовими діями у зоні АТО-ООС і відсутністю належного державного контролю за якістю довкілля, а саме на непідконтрольних територіях Донецької і Луганської областей, а також, на жаль, неналежної уваги нашого міжнародного співтовариства.

Хотіла би зазначити, що протягом чотирьох років ми неодноразово в наших звітах, в наших репортах, доповідях, постійних делегаціях звертали увагу, що туди має бути допущена і міжнародна місія, і має бути прораховано і, скажемо так, такий зроблений екологічний аудит саме з метою визначення масштабів завданих збитків довкіллю.

В своєму виступі я не буду зупинятися, які є загрози, я сформувала також ті пріоритетні політики, які мають бути на Донбасі, де має держава все ж таки забезпечити, також є пропозиції щодо включення деяких аспектів до стратегії національної безпеки, але також хотіла би, на останок хотіла би зазначити, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

ІОНОВА М.М. Хотіла би завершити, що все ж таки дуже необхідно нам для забезпечення екологічного аудиту і для звернення до міжнародних організацій і представників зарубіжних країн щодо надання технічної саме допомоги на проведення стратегічної екологічної оцінки в створенні міжнародного фонду для відновлення нашого регіону. Ми все ж таки також маємо оцінити ці збитки і змусити країну-агресора через міжнародні судові інстанції відшкодувати це. Я закликала би державні органи, дійсно, невідкладно вжити таких невідкладних, системних заходів для забезпечення саме еколого-правового захисту довкілля Донбасу у період саме російської агресії. І я би хотіла зазначити, що за основу можуть бути взяті розроблені саме вітчизняними, а також зарубіжними правозахисниками рекомендації.

Я вам дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам, пані Марія.

До виступу запрошую народного депутата України пана Едуарда Прощука, фракція "Слуга народу". Прошу.

17:16:02

ПРОЩУК Е.П.

Дякую.

Доброго дня, шановна пані головуюча, шановні учасники парламентських слухань. На жаль, часу, передбаченого регламентом, для виступу недостатньо, щоб перелічити всі глобальні проблеми українського довкілля. Тому зосереджусь на окремих.

Перше. Вважаю за необхідне дотримуватись Стратегії екологічної політики-2030, яка передбачає: зростання площі природно-заповідного фонду хоча б до 10 відсотків території України; скорочення викидів забруднюючих речових від стаціонарних та пересувних джерел; мінімізацію використання одноразового пластику та поліетилену та зростання лісистості із 16 майже до 18 відсотків.

Україна потребує заліснення. Зокрема, це стосується мого рідного Прикарпаття. Якщо на державному рівні не буде вжито дієвих заходів задля відновлення лісів і розширення їхніх площ, Україна може опинитись перед екологічною катастрофою.

Наступне. Парламент має завдання провести земельну реформу. Ми, народні депутати, не маємо права забувати, що земля – це простір для природних екосистем, що формують середовище для існування людства. Катастрофічний рівень розораності став причиною інтенсивної ерозії ґрунтів та деградації водного режиму. Ми поступово втрачаємо річки і питну воду. Саме занадто високий відсоток розораності в Україні викликає зміну клімату та опустелювання. Рано чи пізно це призведе і до занепаду агровиробництва.

Хочу нагадати, що ООН пропонує оголосити 2020-2030 роки десятиліттям відтворення природних екосистем. Моя пропозиція: у процесі земельної реформи максимально враховувати закон і урядові постанови, спрямовані на захист земель і ґрунтів.

Серед пріоритетів парламенту і уряду має бути адаптація природоохоронного законодавства до норм і стандартів ЄС. Це має стати основою для поліпшення якості довкілля та виконання статті 50 Конституції України.

Не можу не згадати про екологічну ситуацію мого рідного Прикарпаття. Йдеться перш за все про Домбровський кар'єр. Всі пам'ятають, як 10 років тому згідно указу Президента територія міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації. Тим же указом державним органам на всіх рівнях було доручено здійснити невідкладні заходи для захисту життя та здоров'я людей і нормалізації екологічного стану територій. На жаль, радикальних змін для нормалізації екологічного стану не відбулося. Чи не єдине, що можна вважати певним успіхом, це вивезення гексахлорбензолу з цих територій, що нині затоплені. Фахівці наголошують, що ситуація має тенденцію до погіршення.

Тому пропоную записати до рекомендацій парламентських слухань наступну мою пропозицію. Кабінету Міністрів України розглянути питання про стан виконання вищезгаданого указу Президента, провести аналіз екологічної ситуації на Домбровському кар'єрі і прилеглих територіях.

На завершення ще одне важливий аспект – створення Національного екологічного фонду України. Я переконаний, що кошти місцевих фондів і Державного фонду охорони навколишнього природного середовища мають бути зараховані до спецфонду державного бюджету. Ці кошти мають використовуватись виключно на здійснення природоохоронних заходів держави.

Я хотів би вам всім подякувати, шановна екоспільнота, за вашу активність, за вашу професійність. Я глибоко переконаний, що у взаємодії з вами профільний комітет, парламент дев'ятого скликання, уряд зможе вирішити поставлене перед собою завдання.

Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за виступ.

І до виступу запрошую голову Центру перспективних ініціатив та досліджень, директора команди "Підтримки Реформ при Мінприроди" пана Анатолія Куцевола. Прошу, пане Анатолію.

17:19:26

КУЦЕВОЛ А.А.

Шановна пані головуюча, шановні присутні, доброго вечора. Я дуже радий мати можливість говорити ці принаймні дві хвилини.

Спочатку хотів говорити про пріоритети екологічної політики, а потім мене надихнули мої дві колеги з екологічних організацій поговорити про, дійсно, одну серйозну річ. І, на мою думку, ця серйозна річ – це є питання фінансів.

Ми говоримо про реформи. Офіс реформ при Мінприроди останні роки два рахує, малює різні реформи. Але, коли доходимо до питання імплементації, ми зупиняємося на питанні фінансів. У нас нема грошей в бюджеті, ми не готові, у нас немає ні реформ, ні концепцій, ми не можемо знайти гроші. Ми зробили обрахунок. Отримали цифру з поточним рівнем фінансування, 300 років треба Україні для того, щоб зробити реформи у сфері довкілля. Є у нас 300 років? Мені здається, абсолютно ні в кого немає. А особливо якщо ми зараз добряче проводимо лінію між смертністю людей і довкіллям.

Про що ми хотіли би говорити? Хотіли би говорити, щоб було належне фінансування. Як це працює в світі? 0,8 відсотка ВВП має бути на фінансування. Що таке 0,8 відсотка ВВП? Це 25 мільярдів гривень. Щонайменше для фінансування сфери довкілля. Що ми маємо на сьогодні? 0,27. Кожен може сам особисто порівняти.

Попередній виступаючий народний депутат згадав дуже хороше питання, і попередніх дві колеги з неурядових організацій згадали тему спецфонду. Безумовно, спецфонд - це хороше рішення для того, щоби кошти, які йдуть від сплати екологічного податку, стягнень за порушення природоохоронного законодавства, йшли на спеціальний фонд.

Але чи є це рішенням? Чи всі ми знаємо, наскільки ефективно воно використовується на сьогоднішній день ресурси, які потрапляють в ці фонди? Давайте подивимося в публічну інформацію, аналіз громадських організацій, які свідчать, що ефективність використання зовсім на низькому рівні. Тобто не є питання в тому, щоби віддати зараз державі.

Що роблять інші країни? Візьмемо Польщу, яку ми досить добре аналізували за останній рік. Польща має природоохоронний фонд один і другий створила спеціальний фонд, який їй допомагали міжнародні партнери. Наша думка полягає в тому, що в Україні повинен бути центральний фонд і мають бути регіональні фонди в кожній окремій області. Питання чому так саме стоїть? Це незалежні установи. Їх держава не повинна контролювати. Це має бути бізнес-модель, яка не має прибутку, а розподіляє його виключно на пріоритети охорони довкілля. В цьому і полягає основна ідея створення екологічних фондів.

Я хотів би звернути вашу увагу, що одне лише питання моніторингу, яке сьогодні звучало. Фоновий моніторинг повітря, за обрахунком наших європейських експертів з Фінляндії, коштує для України 60 мільйонів євро. І ці…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка.

КУЦЕВОЛ А.А. І ці гроші ніхто в бюджет не закладав, і фонового моніторингу ніхто створювати в 2019-2020 році не став. І якщо ми про це зараз думати не будемо, то ніколи в нас і системи моніторингу не буде. І похідних таких питань дуже багато. Я про промисловість взагалі говорити не буду, це мільярди доларів, мільярди.

Дякую всім за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам теж за виступ.

І до слова я запрошую народного депутата України, голову Комітету Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування пана Михайла Радуцького. Прошу, пане Михайле.

17:23:14

РАДУЦЬКИЙ М.Б.

Шановні колеги, дорогі однодумці, від імені парламентського Комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування вітаю учасників парламентських слухань "Пріоритети екологічної політики Верховної Ради України". По-перше, я хотів би наголосити, що у нас з вами спільна і дуже відповідальна місія зробити життя українців більш якісним і довшим. Наша амбітна мета як профільного комітету – створити умови, щоб українська медицина стала більш доступною, якісною та ощадливою. Ми повністю поділяємо принципову позицію Президента України: "Життя українців – найвища цінність". Комітет спільно з Міністерством охорони здоров'я, працює над реалізацією цього принципу.

По-друге, я хотів би наголосити на щільному взаємозв'язку медичної та екологічної політики, адже, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, хімічне і біологічне забруднення повітря, води, ґрунтів, антропогенна зміна клімату та зміна екосистем є одним з чинників, які безпосередньо впливають на стан здоров'я людини. Вражаючим є приклади, які надає Всесвітня організація охорони здоров'я. Дев'ять з десяти людей дихає повітрям з високою концентрацією забруднюючих речовин. Тільки завдяки забезпеченню здорової екології в світі щорічно можна було б попередити до 13 мільйонів випадків смертей. Щороку Центр екологічної політики і права при Єльському університеті складає рейтинг найбільш екологічних країн. Ось так виглядає перша десятка рейтингу найбільш екологічних держав. У 2018 році на першому місці це Швейцарія, Україна в цьому списку, на жаль, знаходиться на 109 місці зі 180 країн.

Друге, що мене дуже засмучує. Україна займає перше місце в світі за показником смертності від забрудненості повітря на 100 тисяч осіб. В Україні це 124 смерті людей від забрудненості повітря. Як приклад, у Європі – 55, у світі – 41 в середньому. І маємо Україну, на жаль, - 124. Я дуже не хочу, щоб моя країна була на першому місці саме з цього показника.

Чотири міста України знаходяться у топ-20 найбільш забруднених міст Європи. 2,5 мільярда євро країна витрачає щорічно на витрати, пов'язані з забрудненням довкілля тільки від автомобільних транспортних засобів. Чим це викликано? По-перше, в Україні, я розумію економічний стан, але середній вік парку легкових авто – 22 роки. До прикладу, в Європі – 11 років.

І тут багато чого, хочу тільки сказати, що сьогодні вже внесений в порядок денний Верховної Ради, наприклад, перший закон, який допоможе це побороти, - це закон, який забороняє рух вантажівок в містах України в часи найбільшого напруги на дорогах міст. Це в часи навантаження з 7-ї до 11-ї ранку і увечері так само. Бо всі знають це не офіційні дані, але ми маємо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

РАДУЦЬКИЙ М.Б. Одна хвилина. Знаходження поруч з працюючим дизельним двигуном дорівнює - це якби ви випалили одну пачку цигарок. Задумайтесь над цим. І прошу всіх долучатися саме до боротьби з забрудненням повітря, бо нам ніяких грошей не вистачить в бюджеті, щоб лікувати потім хвороби.

Дякую. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайле.

І до виступу запрошую завідувача кафедри Придніпровської державної академії будівництва та архітектури Григорія Шматкова. Прошу, пане Григорію.

17:27:05

ШМАТКОВ Г.Г.

Большое спасибо, что предоставили мне честь выступить на таком великом собрании. Вот предыдущий докладчик правильно сказал о здоровье. А я вам скажу, как Институт Морзеева определяет здоровье в Украине. Он определяет его как ситуацию эко-СПИДа. Почему? Потому что вот те массовые заболевания, аллергии, эпидемии, они на 80 процентов определяются экологической ситуацией. Я бы больше сказал: у нас просто экологический геноцид. И я говорю не просто как кабинетный профессор. Я – экологический аудитор, провел более 100 экологических аудитов крупнейших предприятий-загрязнителей. И заводы, ГОКи, шахты, ТЕЦы и так далее. Обходил их снизу доверху и знаю, как они врут. У нас действительно, как говорил Руслан Александрович Стрелец, вакуум информации об отходах. И не только об отходах, но и о загрязнении атмосферы и сбросах вод, и землях.

В чем причина? Мы много говорим о ситуации, а причина? А причина простая: в невыполнении законов, за 20 лет никто не занимался управлением окружающей среды. Не занимался, поверьте мне, моему многолетнему опыту, потому что в основном занимались совсем другими делами, и в Минприроде в том числе.

Где наша природоохранная прокуратура? Была - и ее нет. Правильно? А была. Ликвидировали, не нужный орган. А кто будет отвечать за исполнение законов? Прокуратура. Министерство должно создать механизмы управления прежде всего. Мы напринимаем много законов, подобных европейским, но мы ж их не выполняем. Тот же Закон про более чистое производство был принят в развитие имплементации европейского законодательства, а в прошлом году был отчет министерства по исполнению этого закона, и докладчик сказал - ноль выполнения. Никакого выполнения нет.

Поэтому, прежде всего, надо наладить простые механизмы контроля за выполнением законов и жесточайшим наказанием, вплоть до уголовного, за нарушение природоохранного законодательства. Это номер один.

Какие простые механизмы, которые могут сделать? Вот я вам говорю о своем практическом опыте. Секундочку! Отвечаю за свои слова. На 30 процентов минимум можно снизить загрязнение на предприятиях промышленных, если просто провести там нормальный, объективный экологический аудит и выдать простые рекомендации, которые будут выполнены. Это в основном административные и малозатратные рекомендации. А нам предприятия-гиганты обещают выполнение мероприятий на сотни миллионов, которые они не выполняют, но обещают выполнять. А вот…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ШМАТКОВ Г.Г. Заканчиваю. Спасибо.

ОВД. Смотрите, какие коллективы делают ОВД или СЕО. Да сами же проектанты. И что в результате? Закон не предусмотрел, кто должен делать. Поэтому у нас есть механизмы, мы готовы ими поделиться.

Спасибо за внимание. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Григорій Григоровичу.

І до слова запорошую директора Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем пана Анатолія Гриценка. Прошу, пане Анатолію.

17:30:49

ГРИЦЕНКО А.В.

Дякую.

Шановна пані головуюча, шановні народні депутати, шановні учасники парламентських слухань! У своєму короткому виступі я хотів би приділити увагу саме науковому забезпеченню екологічної політики України, оскільки від реалізації тих першочергових заходів, про які сьогодні говорили, успішна їх реалізація саме залежить, на мою думку, від її наукового забезпечення. Основні напрямки державної політики України, стратегія була прийнята Верховною Радою до 30-го року і цим же законом, який затверджений, який затвердив цю стратегію було передбачено розробити національний план дій. Сьогодні цей документ знаходиться на стадії погодження. При цьому я хотів би внести пропозицію і включити до цього плану ряд заходів щодо наукового забезпечення, яких я б розділив, перш за все, на фундаментальні (в планах Національної академії наук та Національного фонду досліджень), прикладні (в планах галузевих національних наук і Національного фонду досліджень) і, накінець, прикладні галузеві (за програмами пріоритетних робіт відповідних центральних органів державного управління). Саме це… йде мова про галузеву науку, наукові дослідження щодо забезпечення екологічної політики України повинні бути як окремі розділи завдання у державних планах та програмних наукових досліджень. При цьому, перш за все, це змістовні секторальні, серед яких це наукові дослідження щодо забезпечення імплементації екологічного законодавства Європейського Союзу в українське законодавство. Наукові дослідження щодо забезпечення виконання Україною міжнародних зобов'язань щодо найкращих, доступних технологій та практик у галузях природокористування, щодо моніторингу, про який сьогодні багато тут говорили.

Одним із важливих завдань в організації та розвитку моніторингу навколишнього середовища є інтеграція ряду директив Європейського парламенту та Ради. Важливими також, на мою думку, є наукове еколого-економічне дослідження з метою сучасного обґрунтування вартості природних ресурсів, що важливо особливо на сьогоденні. Важливим завданням залишається подальший розвиток нової методичної бази оцінки впливу господарської діяльності на навколишнє середовище та її гармонізації з європейською.

В Україні склалася вкрай негативна ситуація з відходами. Я не розкриваю цієї теми детально, про це говорив і міністр, і голова профільного комітету Верховної Ради, шановні народні депутати. І я думаю, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, завершити.

ГРИЦЕНКО А.В. Дякую.

Сумісні наші дії з цього питання допоможуть зрушити проблему з місця. Немаловажливим фактором є матеріально-технічне і кадрове забезпечення, оскільки сьогодні від кадрів, перш за все в науці, залежить рух в цій сфері.

На підставі викладеного нами підготовлений ряд пропозицій до проекту рішення наших сьогоднішніх парламентських слухань. Враховуючи регламент, я на них не зупиняюся, а хочу передати до президії.

І накінець, шановні учасники парламентських слухань, установа, яку я сьогодні тут представляю, на протязі багатьох років здійснює наукове забезпечення діяльності міністерства та реалізацію національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища. Накопичений досвід, наявність висококваліфікованих спеціалістів та сучасна приладове аналітичне обладнання дозволяє забезпечити реалізацію екологічної політики на належному рівні.

Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо вам теж за виступ ваш. Дякуємо, дякуємо. І ми вже, в принципі, підходимо до завершення.

До виступу я запрошую ректора Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління пана Олександра Бондаря. Прошу, пане Олександре.

17:35:33

БОНДАР О.І.

Вітаю всіх присутніх. Дякую нашому профільному комітету за можливість виступити.

І скажу, знаєте, кажуть, що від слова "халва" в роті солодше не стає. Я хочу сказати, що якщо ми будемо з вами боротися тільки оцим… з відходами, а якщо ми з вами не виставимо економічні механізми природокористування, якщо ми з вами не поміняємо інтеграцію екологічної політики в механіку, в техніку, промисловість – ми так і будемо множити ці відходи, боротися з ними і вивозити за кордон.

До речі, от зараз похвастались, що ми вивезли батарейки за кордон. Що ж тут доброго? Мені здається, що в нас є наукові технології, у нас є можливість побудувати завод для переробки відходів, щоб постійно не вивозити за кордон і не множити закордонні бюджети, і не множити, а підтримати своє наукове коло.

Я хочу сказати, що треба розробити, можливо, нам інноваційну систему, наукову інноваційну систему розробити наукових технологій, які б використовувалися в першу чергу бізнесом, владою використовувались, щоб можна було залучити і підтримати науковий потенціал, щоб він не виїжджав за кордон.

До речі, ми з вами говоримо зараз про екологічний моніторинг, ми говоримо зараз, але забуваємо трошки про людей. Ви знаєте, що сейчас ми створюємо ОТГ – об'єднані територіальні громади, уже їх 800. А яка там екологічна складова, хто займається цими питаннями, хто займається екологічною складовою в них, хто формує екологічні програми? Вони особисто звертаються в академію, говорять: "Що нам робити?" Нам потрібні плани, нам потрібно навчання і все. Не треба забувати, можливо, треба підпорядкувати ці екологічні громади или с профильним комітетом екології, или с министерством – Мінекоенерго, тому що люди залишаються без рішень, без фінансів. И они просят, давайте створимо фонд екологічний для того, щоб збільшити можливості даже боротьби і переробки відходів, тому що сьогодні залишається їм 350 чи 300 гривень в бюджет.

І ще дуже важливо, одним моніторингом на Донбасі питання не вирішиш. Тому що на сьогодні моніторинг – це як система управління і система контролю. Але треба приймати рішення, які на сьогодні... Ми знаємо, що яка ситуація вже на Донбасі, в принципі, тому треба розробити програму про ресурсне відновлення потенціалу Донбасу. Створити відповідний центр, центр моніторингу в Мінекоенерго, щоб координувати всі напрями: і водні ресурси, і повітря, і землю. Добре, що там, на Донбасі займається, якраз тут є керівники департаментів двох - Тихонов, пан Натрус, - але цього мало, треба державна підтримка з боку міністерства.

І наостанок. Ми продивилися ефективність державних програм. Я вам скажу, що якщо передивитися...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Будь ласка, завершуємо.

БОНДАР О.І. Попередній наш національний план дій, який був до 20-го року, так я вам скажу, що він реалізований максимум на 20 відсотків. Тому треба щоб ефективність заходів, які ми впроваджуємо, була обговорена на наступних парламентських зборах, тогда це буде ефективність і результативність нашої діяльності.

Дякую за увагу. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам теж за виступ.

І до слова я запрошую завідувача відділу Інституту ботаніки імені Холодного Національної академії наук України академіка Національної академії наук України пана Якова Дідуха. Прошу, пане Якове.

17:39:21

ДІДУХ Я.П.

Шановні колеги, я дякую, що дали можливість ще виступити.

В основі екологічної політики повинна бути доктрина сталого розвитку, імплементація відповідних документів ЄС. І для науковців тут є дуже серйозні завдання. Проблема в тому, що екологічна наука, вона вимагає, щоб екологи були які знали добре регіон, на відміну від технарів, це не можуть бути люди, які приїдуть з Штатів, звідкись там за нас зроблять. Ми повинні виховувати своїх, але сьогодні у нас катастрофічна ситуація з наукою. Сьогодні немає критичної маси науковців, і всі екологи у нас виїжджають. І сьогодні голосу науки у нас, по суті, не чутно. Серед багатьох екологічних проблем ми хочемо зупинитись на трьох пріоритетах.

Перше. Як сьогодні було сказано, кліматогенні зміни. Ну, я є членом ІРСС, який відповідає за зміну екосистем світового рівня. І сьогодні готується новий такий документ, шосте слухання. Так от, клімат – це пусковий механізм, це тригерний механізм, який запускає дуже багато процесів, негативних процесів. І коли ми говоримо про клімат, то це не тільки викиди, це не тільки ліси, а це ґрунтотворні процеси, це знищення, зміна біотичного різноманіття, яка в Європі, наводять цифри, від тридцяти до п'ятдесяти популяцій, не видів, а популяцій видів може зникнути. А з іншого боку, йде інвазія сотень і тисяч видів, які шкідливі для людини, які викликають алергенні процеси. І про це треба звернути увагу.

Друге. Це розробка природоохоронних заходів, зокрема формування екомережі Емеральд, Natura 2000. Це нова ідея в Європі, яка від охорони біорізноманіття просто територій ставить питання системної охорони, функціональної охорони. І нам треба створення нових категорій нових заповідних об'єктів, щоб довести оті 6,5 процентів, які у нас є, до 15-ти, до рівня 15 процентів, які є в Європі.

І третє. Це розробка наукових основ формування цілісного кадастру. Сьогодні про кадастр багато говорили. Але кадастр – це просто механізм. За кадастром, крім кадастру повинні бути паспорти і зобов'язання тих, хто отримує землю. Тому що сільськогосподарські землі – це не тільки орні землі, сюди попадають сінокоси, пасовища, навіть ліси. І коли це все буде приватизовано і буде знищено…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, завершити.

ДІДУХ Я.П. Тому крім кадастру необхідно розробити, як я сказав, паспорти і зобов'язання, щоб люди-землекористувачі відповідали за те, що вони можуть знищувати.

Ну, що стосується наукових досліджень, то ті мізерні кошти, які є, і навіть міністерство, яке нам виділяє, воно виділяє в кінці року і платить уже за те, що уже було зроблено 5-10 років тому. А для того, щоб вести якісь перспективні наукові дослідження, всі програми заблоковані, нових програм немає. І треба думати, щоб наукові дослідження велись кілька років, тоді ми можемо отримувати ті дані, які потрібні сьогодні для виконання тих завдань, які стоять перед екологами.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Якове Петровичу.

І я запрошую до останнього виступу співвласницю, співзасновницю, вибачте, ініціативи "Save Dnipro" та чат-боту "SaveEkoBot" пані Ірину Черниш. Прошу, пані Ірино. І ми будемо підбивати підсумки вже наших парламентських слухань.

17:43:44

ЧЕРНИШ І.М.

Доброго дня, колеги! Мені випала сьогодні честь завершити таке важливе для нас, такий захист. І, власне, сьогодні я би хотіла вас трішки занурити у дитинство. Я хочу, аби ви згадали, як ми вчилися в дитинстві рахувати на паличках та сірничках. І, власне, ось цей сірничок – це я. І я дуже-дуже не хочу потрапити ось в цю когорту, в цю групу сірників. Тому що так кожний день в Україні від забруднення повітря стільки людей помирає і, на жаль, це і діти, і дорослі. І на конкретно ось цей сірничок припадає 60 кілограмів забруднюючих речовин і в техногенно навантажених регіонах це більше 190 кілограмів, тобто в 3 рази більше ніж, власне, це сірничок вісить.

В 2018 році виданих дозволів на забруднення повітря було 42,5 тисячі. І дозволи на викиди забруднюючих речовин видаються тільки тоді, коли підприємство не порушує нормативи, які були ним встановлені по викиду забруднюючих речовин. Насправді ж дозвільний орган не перевіряє цю інформацію взагалі, бо такої інформації не існує, тому що на сьогодні в Україні відсутній моніторинг на джерелах викидів, власне, на трубі, і ми не знаємо, скільки насправді вилітає забруднюючих речовин в атмосферне повітря наших міст.

Так, відсутність таких датчиків моніторингу об'єму викидів і концентрації шкідливих речовин на стаціонарних джерелах викидів підприємств, де є забруднювачем всі можливості порушувати природоохоронне законодавство, а також не сплачувати в повному об'ємі екологічні податки в Україні. Власне, Україна від цього втрачає громадське здоров'я, втрачає трудовий потенціал, вона недоотримує кошти бюджету, а так же ми втрачаємо ресурси природи і природні багатства.

У зв'язку із цим необхідно передбачити обов'язкові вимоги до безперервного онлайн-моніторингу викидів, забруднюючих речовин в актах законодавства, які розроблятимуться на виконання концепції державної політики у сфері промислового забруднення та природоохоронного контролю.

Цього потребує і вимагає вся промислова Україна, і цього потребує і вимагає ось цей конкретний сірничок. Логічним було б, особливо, коли в нас сьогодні пропало світло, зайняти ці сірники. Але жоден з нас не хоче бути причиною чиєїсь смерті. Тому я дуже прошу та закликаю передбачити такі вимоги…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, завершити.

ЧЕРНИШ І.М. І дуже вам всім дякую. На все добре. (Оплески)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам теж за виступ.

Шановні колеги, учасники та учасниці сьогоднішніх парламентських слухань, хто ще не встиг виступити, ви можете передати свої виступи до Комітету з екологічної політики, потім вони все одно ввійдуть в матеріали цих слухань.

А зараз я до заключного слова хочу запросити і підведення підсумків голову Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування пана Олега Бондаренка. Прошу, пане Олеже.

17:47:28

БОНДАРЕНКО О.В.

Шановна пані головуюча, шановні учасники парламентських слухань, насамперед я б хотів подякувати за вашу участь, за участь і екоспільноти, науковців, і представників уряду, і представники центральних органів влади за підтримку ініціативи профільного комітету і за те, що ми так яскраво провели слухання, незважаючи на деякі перепони, я сподіваюся, що не навмисні перепони, в проведенні слухань.

Я впевнений, що всі ми маємо спільну мету – це створення більш ефективної нормативно-правової бази, більш ефективних механізмів, інструментів для розв'язання проблем охорони довкілля і природокористування на наступні п'ять років і подалі. В зв'язку з цим я хочу внести пропозицію та звернутися до уряду України та до Президента України пана Зеленського Володимира Олександровича з пропозицією щодо оголошення наступного 2020 року - Роком сталого розвитку в Україні. (Оплески) Дякую.

Сталий розвиток – це перш за все, коли економічне зростання відбувається в межах, які визначають здатність екосистем відновлюватись, поглинати забруднення і підтримувати життєдіяльність теперішніх і майбутніх поколінь.

Я хочу зазначити і запевнити всіх присутніх в тому, що комітет врахує всі пропозиції, що надійдуть до комітету. І я хочу вас запевнити в тому, що діяльність комітету буде спрямована на те, щоб кожен день, і коли у нас будуть парламентські слухання, тобто пленарні засідання, і на пленарних засіданнях будуть виноситись законопроекти, що стосуються охорони довкілля, ці екрани вони будуть зеленими. В зв'язку з тим, що вся зала, вона буде голосувати за ці законопроекти.

І насамкінець я хочу запевнити, що робота комітету, вона тільки розпочалася. Але ми готові до співпраці з усіма організаціями, з науковою спільнотою, з екологічною спільнотою. Ми будемо чути всі пропозиції і враховувати їх в нашій діяльності.

Дуже вам дякую. Дякую за присутність. Дякую за доповідь. Дякую. (Оплески)

17:50:05

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олеже.

Ну, що, шановні колеги, дозвольте мені, Олені Кондратюк, віце-спікерці парламенту, від імені керівництва парламенту подякувати всім за активну участь у сьогоднішніх парламентських слуханнях, за гарну підготовку комітету Верховної Ради, а також Апарату Верховної Ради. Не дивлячись, дійсно, на великі труднощі, ми їх побороли сьогодні. І слава Богу. Але це говорить тільки про те, що виклики, які стоять перед Україною в частині "еко", є надзвичайно великі. Тому просвіта, освіта, дієві механізми, контроль всім не завадять тут.

Дуже дякую вам за увагу. До нових зустрічей. Дякую. (Оплески)