ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 1 серпня 1990 року. 10 година.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради Української РСР депутат Плющ І.С.

Головуючий. Доброго ранку, шановні товариші депутати, радіослухачі й телеглядачі! Дозвольте ранкове засідання Верховної Ради Української РСР оголосити відкритим. Продовжуємо розгляд питання про невідкладні заходи з питань захисту громадян України від наслідків чорнобильської аварії.

Ми вчора з вами домовилися, що після виступів по обговоренню надамо півгодини на пропозиції біля мікрофонів, що й було зроблено. Після цього всі депутати, які мають пропозиції, зауваження щодо розданого проекту постанови, надішлють до Комісії з питань чорнобильської катастрофи. Також ми утворили комісію для редагування проекту постанови. Вона попрацювала і запропонувала проект постанови.

Тому ми з вами заслухаємо сьогодні заключне слово і відповіді на запитання доповідача - заступника Голови Ради Міністрів УРСР товариша Масика Костянтина Івановича і голови постійної Комісії Верховної Ради Української РСР депутата Яворівського Володимира Олександровича. Прохання до них вкластися в 30-40 хвилин. Після цього приступимо до прийняття постанови Верховної Ради Української РСР. Пропонується такий порядок. Будь ласка, третій мікрофон.

Каменчук С.О., голова Володимирецької районної Ради народних депутатів, перший секретар Володимирецького райкому Компартії України (Володимирецький виборчий округ, Ровенська область). Шановний Іване Степановичу, я хочу зробити зауваження щодо ведення вчорашньої сесії, таке ж звернення я шлю й Леоніду Макаровичу. Якщо ми так будемо вести сесію і надавати

слово, як учора, то ми далеко зайдемо. У нас усі депутати - однакові в правах, і слово слід надавати не по знайомству, не по тих "виходках" депутатів, які приходять і просять у головуючого. Ми бачимо в залі: один приходить - просить, він - секретар райкому партії, йому треба дати, іншому - дати більше і так далі.

Головуючий. Отже, так, слово надається заступнику Голови Ради Міністрів УРСР товаришу Масику Костянтину Івановичу.

Масик К.І. Дозвольте мені почати з відповідей на записки письмові, які вчора надійшли до мене.

Звертається народний депутат Пасічник, Чорнобаївський виборчий округ Черкаської області. Я прочитаю, це слушне зауваження: "Сільські будівельники Чорнобаївського району Черкаської області щорічно освоюють на будовах чорнобильської трагедії близько одного мільйона карбованців. Стає все складніше знаходити бажаючих їхати на ці будови. Та й добре відомо, що частина переселенців згодом переселяється з нових поселень у більш віддалені від Чорнобиля регіони, в тому числі й у наш район. Так чи не краще було б, якби, скажімо, Чорнобаївський район побудував це житло в себе, прийняв переселенців - хоча б 50 сімей на рік. Наприклад, колгосп "Родина", що розташований у самому райцентрі, спроектував мікрорайон із 30 будинків садибного типу". І так далі.

Я, товариші, хотів нагадати, що про це вчора дуже слушно з цієї трибуни виступав народний депутат Панасовський, а до нього народний депутат Булянда, які вносили пропозиції про переселення, у тому числі й компактно, з Київської та Житомирської областей, які переселяють безпосередньо для участі в роботі підприємств. Рада Міністрів цілком схвалює такий підхід народних депутатів, вважає його доцільним, і я думаю, що керівникам і Житомирської, і Київської областей треба його врахувати.

Я назву вам цифри. Нам на наступний рік для переселення людей потрібно буде освоїти 1 мільярд 178 мільйонів карбованців. Доведеться працювати всій республіці, бо виконати це завдання буде дуже важко. Тому, безумовно, переселення людей туди, де їх чекають, вкрай необхідне.

По "гарячому телефону" до мене дійшло декілька запитань. Питає лікар-радіолог товариш Гончарук з Києва: "Яка подальша доля ядерного реактора в місті Києві, на Корчуватому, біля автовокзалу, вище від Інституту фізики?". Це - не Інститут фізики, а Інститут ядерних досліджень. Доля його вирішена ще минулою

сесією Верховної Ради. Його буде перенесено. Це - дуже старий об'єкт, що не відповідає сьогоднішнім вимогам. Тому зараз вирішується питання про місце будівництва нового дослідного реактора, і він буде перенесений у найближчий час.

"Коли, нарешті, - він питає, - відбудеться повністю відселення з Народичів?" Я про це доповідав. У цьому році від'їдуть усі родини, які мають у складі своєму дітей, а також вагітних жінок. А в наступному році всі Народичі будуть відселені. Створено спеціальний Брусилівський район, утворений Верховною Радою. Здебільше люди переїдуть туди. Це буде зроблено наступного року.

"Коли почне здійснюватися постанова від 31 березня про учасників ліквідації наслідків аварії?". Зокрема, він запитує, які будуть пільги, нагрудні знаки, посвідчення? Рішення таке прийняте Радою Міністрів Союзу РСР. А нещодавно Раді Міністрів нашої республіки доручено всі ці питання вирішувати з тими міністерствами і відомствами, в системі яких раніше працювали люди, а також облвиконкомам. Вони починають здійснюватися.

Спрашивает меня депутат Павлов - 77 избирательный округ: "Ответьте на вопрос, как планируется использовать 10 миллиардов рублей, которые должно выделить Правительство СССР?"

Я вчера пытался в течение часа рассказывать обо всех статьях, куда они были использованы. А речь идет сейчас о двух аспектах. Это - наша украинская национальная программа - 16,8 миллиардов рублей на комплексное решение проблем чернобыльской беды. Она рассчитана до 2000 года, и неотложные меры по нашему предложению принять Правительством СССР и одобрены Верховным Советом СССР - о выделении необходимых капиталовложений в объеме 3,6 миллиарда рублей на 1990-1992 годы включительно. Вчера вам докладывал подробно по статьям.

"Ваше отношение к тому положению, что ВНЦР относится к Академии медицинских наук Советского Союза".

Мы вчера в комиссии, образованной вами по чернобыльскому постановлению, рассматривали этот вопрос. Скажу вам честно и откровенно: отношение наше однозначно, в том числе и Правительства республики и главы Правительства. Этот центр должен принадлежать нашей республике. Но мы очень просим не спешить с этим делом. Для его завершения требуется 24 миллиона инвалютных рублей, которые будут выделены и освоены в ближайших два года. Это - оборудование, выделяемое союзным Правительством. После завершения объекта мы этот вопрос вместе с вами рассмотрим.

Народный депутат Лысенко из Черниговской области, 439 округ, обращается ко мне: “Верховный Совет принял решение о предоставлении матерям, имеющим детей, дополнительного отпуска сроком до одного месяца за свой счет для оздоровления. Однако районы, на которые распространяется данное решение, четко не оговорены. Прошу внести ясность, в частности по Чернигову".

Районы оговорены. Это - районы, которые входят в действие постановления N315 от октября прошлого года и последующие постановления, принятые Правительством республики в этом году, в том числе и после работы сессии. Все эти населенные пункты четко обозначены. Кто попадает под действие этого постановления? Всего миллион двести тысяч человек.

Товарищ Яценко, 157 округ, спрашивает меня: "Когда, в конце концов, будет принят вопрос о дифференцированной оплате труда, особенно на территориях, заражение которых составляет пять кюри?"

Я в докладе вчера об этом говорил: вопрос подготовлен полностью, документ завизирован, будет доложен председателю Правительства. Вопрос заключается в одном: нам надо найти 274 миллиона рублей бюджетных ассигнований в республике на покрытие, выполнение этого постановления. Союзным Правительством такие деньги не предусмотрены. Будет в ближайшие дни решен.

Ко мне обращается народный депутат, 240 избирательный округ, товарищ Павличенко. "Как вы оцениваете роль военных в ликвидации последствий на Чернобыле? Какими льготами пользуются служащие по постановлению 315?"

Я сам работал длительное время на Чернобыле в 1986 году и работал с военными. Я скажу объективно и откровенно: военные своей грудью прикрыли тогда наш народ от более страшной беды, прикрывали его и позже при ликвидации последствий аварии. Всего работало на чернобыльской катастрофе примерно (цифры сейчас уточняются) до 200 тысяч человек. Большинство - это были военные, которые грудью закрыли наш народ, и я очень высоко оцениваю их роль в этом деле. Постановление 315 в полном объеме распространяется на всех военных, которые дислоцируются на территории загрязненных районов нашей республики.

Меня спрашивают, в частности народный депутат Белоусенко, какое мое отношение по использованию всех строительных

организаций, и в первую очередь Минатомэнергопрома, которые есть на Украине, и сейчас ввиду сокращения строительства по объектам этого министерства - почему они не используются в нашем строительстве?

Я вам говорил об этом вчера и хочу добавить к этому сейчас. Мы в ближайшие дни примем постановление об использовании всех строительных организаций на ликвидации последствий чернобыльской аварии. Имеется в виду доведение конкретного плана всем строительным организациям любых министерств, расположенных на Украине, в том числе и Минатомэнергопрома.

Владимир Михайлович Яценко еще раз меня спрашивает: "Ваш колега з братньої Білорусії сказав на сесії, що забезпечити людей в забрудненій зоні в 2,2 рази дорожче їхнього відселення. Як у нас?"

Я повинен сказати лише одне: відселення з зони (в цьому році 15 тисяч осіб, я казав, ми відселяємо, а на наступний рік - ще приблизно тридцять тисяч осіб), нам відселення кожної людини разом з будівництвом житла і створенням інфраструктури і місця для праці обходиться в 36 тисяч карбованців. Врахуйте, товариші, що це таке - відселення кожної людини. Воно коштує 36 тисяч карбованців. Колега з Білорусії мій називав не всю зону, а, як вони її називають, зону жорсткого контролю і понаджорсткого контролю. Там, безумовно, ні жити, ні працювати, ні економічні показники виводити неможливо.

"Назовите сумму затрат в год на реализацию программ и в каких сферах жизни и деятельности эти суммы будут получены. Павленко, 228 округ".

Я назвав сьогодні ці цифри і вчора в доповіді називав - 16,8 мільярда карбованців і 3,6 мільярда на ці два роки. Це передбачається фінансування з союзного бюджету. Чому - я вчора про це розповідав.

Депутат Дідик 165 округ, питає мене: "Якими даними наукових досліджень по впливу радіації на організм людини ви володієте, в тому числі закордонними?".

Володіємо ми всіма даними, але, на жаль, сьогодні ми маємо дуже мало даних про вплив малих доз радіації на здоров'я людей. І тому, я вчора на цьому наполягав, ми звернулись до світової наукової громадськості, щоб нам допомогли у цьому відношенні. А взагалі радіація і в найменших дозах впливає негативно на стан здоров'я всіх людей.

Питання: "Ось уже п'ятий рік при контролі за продуктами харчування ми користуємося ВДУ, подібного немає ніде в світі. Коли будуть постійні нормативи?" Питає теж депутат Дідик, 165 округ.

Я повинен сказати, товариші, що не всі нормативи у нас звуться ВДУ. Ну, наприклад, молоко. Тимчасовий допустимий рівень забрудненості його - один на 10⁸. Це міжнародна норма, яка діє сьогодні в світі. Вона є постійною. Що стосується продуктів рослинництва, там теж постійні нормативи. У нас сьогодні є питання і в рішенні (нерозбірливо) питання по м'ясу. І є пропозиції Уряду, трохи вони відрізняються від тих пропозицій, що внесла комісія. Сьогодні у нас по м'ясу діє норматив 8 на 10⁸. Це - для яловичини, і 5 на 10⁸- це для свинини. Міжнародний норматив складає 1,6, тобто в п'ять раз у нас норматив менший, ніж міжнародний. І це питання треба вирішувати. Якщо дозволите, я по постанові, коли вона буде прийматися, декілька слів з цього приводу скажу.

"Жителі Волині дуже просять продовжити комплекс робіт по обстеженню території на забруднення радіонуклідами по цезію". Питання депутата Парасунька.

Я доповідав і доповім ще раз: ми зробимо все для обстеження нашої республіки протягом цього і наступного років. Для цього у нас є 43,7 мільйона карбованців. Ми повинні зробити 600 тисяч проб (нерозбірливо) аналізу для того, щоб мати на кінець 1991 року або на початок 1992 року дані. Видамо атлас радіоактивного забруднення нашої республіки.

“Яка ваша особиста позиція по будівництву Пістрянської радіорелейної станції в Закарпатті і введення мораторію на розміщення подібних станцій на території України?" Ціла група народних депутатів - Герц, Кельман, Щепа та інші товариші.

Позиція чітка: при важкій екологічній ситуації, що склалася у нас в республіці, це нам не потрібно. Хоча це, безумовно, зменшить оборонну спроможність Радянського Союзу - я про це кажу відверто. Я звернувся з листом до маршала Язова, в якому просив, наполягав на вирішенні цього питання. Зараз це будівництво припинено і відновлюватися не буде.

Депутат Московка звертається до мене: "Через військові комісаріати забирали "на перепідготовку" і посилали на ліквідацію аварії на ЧАЕС чоловіків, як правило, одружених і які мали дітей. Багато з таких учасників ліквідації наслідків чорнобильської

катастрофи вже померли. І вмирають тепер. Що буде з їх сім'ями і дітьми?"

Я повинен відповісти депутату: питання дуже слушне. Я назвав вам цифру, скільки на цю "перепідготовку" призивалося і направлялося в Чорнобиль, де ми там разом з ними працювали. Зараз прийняті рішення уряду Союзу, рішення уряду нашої республіки про деякі пільги для учасників ліквідації чорнобильської аварії. Там передбачаються ці пільги і для сімей тих, що потерпіли. Ми створили 5 центрів у республіці, які сьогодні роблять всі медичні аналізи, оцінюють захворювання від діючого радіаційного опромінення людей, які були в Чорнобилі. І в Харкові такий центр вже працює.

Депутат, не можу розібрати прізвище, питає мене: "Оцініть свій особистий вклад і вклад ваших попередників-керівників у рішення проблем Чорнобиля".

Оцінювати мій особистий вклад - це ваша справа, що стосується інших, то це не так просто оцінити. Вчора критикував мене депутат Яковишин, і я вдячний йому за цю критику. Але зрозумійте, товариші. Для того, щоб дати оцінку кожній особі просто з трибуни, емоційно чи під впливом якихось своїх особистих амбіцій - це робити не можна. Комісія пропонує створити тимчасову комісію з депутатів по оцінці подій і оцінці дій тих керівників у той складний період. Ось вона і розбереться. Тоді і давайте їм оцінку. Тим більше, що, як каже поет, ви знаєте: "Одних уж нет, другие уж далече". Давайте оцінимо разом ті дії.

Депутат Плосконос, 353 округ. “Было ли принято решение о выводе подразделений Советской Армии из районов АЭС? Сколько солдат и сержантов находятся в этих районах?"

В связи с тем, что Верховным Советом Союза ССР в этом году на последней сессии поднят вопрос об использовании Советской Армии только в экстремальных ситуациях, министр обороны СССР обратился к Президенту Горбачеву с тем, чтобы прекратить участие войск в проведении дезактивационных работ. Это, в принципе, мы считаем, гуманное дело. Его нужно было сделать. Но, сделав это, нужно было сделать Правительством Союза и второй шаг - компенсировать нам выделение средств для того, чтобы мы могли создать специальные отряды с повышенным окладам для работы по дезактивации. Этого не сделано сегодня. Этим мы сегодня занимаемся. Войска сегодня в Чернобыль больше не призываются и воинские части не дислоцируются.

"В своем выступлении вы совершенно не коснулись проблем участников ликвидации аварии на Чернобыльской станции? Неужели эти болезни, связанные с радиацией, не беспокоят Правительство?"

- спрашивает народный депутат Пауль.

Я коснулся этой проблемы и говорил об этом. Нас это очень сильно волнует. Я говорил это и сегодня несколько раз. Принять решения Правительства Союза и Правительства Украинской ССР по защите и оказанию помощи, льготам для этой категории граждан нашей республики.

Гнаткевич Ю.В. пише: "Ви мало говорили про запобігання новим аваріям. Не дай бог, щоб вони були, особливо така, як чорнобильська. Чому не проведено судове слідство, як було обіцяно, для вияснення причин аварії по лінії конструкції реактора? Чи буде воно?" Слідство проводилось, ви знаєте. І був суд у Чорнобилі над керівниками станції. Але я вчора казав, що державні інститути Союзу робили все, щоб знайти "стрілочника", а не знайти тих, хто є справжніми винуватцями чорнобильської трагедії. Таким я вважаю академіка Александрова. Це моя особиста думка.

А суд буде над ними чи не буде - це справа не моя.

"Чому у постанові ставиться питання не про закриття ЧАЕС, а про розробку концепції до грудня?" - питає народний депутат Кислий.

Тому, що це справа дуже і дуже складна, шановний депутате. Для того, щоб її вирішити, треба мати чітку наукову концепцію вирішення цілого кола важких проблем. Я повинен сказати, що у свій час у Швейцарії я зустрічався з керівництвом Організації Об'єднаних Націй. Вони мені сказали, що сьогодні, на жаль, у світі немає досвіду монтажу таких великих станцій. За цей час людство спромоглося змонтувати одну станцію, яка має 10 мільйонів кіловат. Це зовсім малесенька станція, і такого досвіду немає. Тому треба створити науково обгрунтовану програму.

Депутат Рябченко спрашивает: "Большая беда стала возможна в результате безответственности. Это очевидно. Что делается в плане оснащения приборами контроля, регулирования процесса, защиты и надежности в работе агрегатов и атомных реакторов, чтобы далее, как вы выразились, вместе с несовместимым юмором..." Не уловил, здесь плохо написано, простите меня.

Ну, что делается? Что касается блоков Чернобыльской атомной станции, надежность средств увеличена многократно.

Сегодня и другие блоки получили более высокую степень радиационной надежности, в первую очередь, надежности от ядерных реакций, которые были до чернобыльской катастрофы. Но слишком мы, дорогие товарищи, заплатили и платим сегодня высокую цену за чернобыльскую катастрофу. Поэтому, я, например, считаю, что реакторы РБМК, которые действуют в большинстве на станциях Украины, не соответствуют гарантии надежности на безопасность, и они должны выводиться из эксплуатации с постепенной выработкой своих мощностей. Так я могу ответить на ваш вопрос.

Ну, мене не зрозумів депутат Батіг, який запитує: "Чому 34 тисячі карбованців (36, по-перше) для відселення однієї людини повинна платити Україна". Ні, справа так не ставиться. Я про це казав у своїй доповіді і кажу ще раз: всі ці кошти передбачені з державних капіталовкладень, державного бюджету. Це між іншим. Є і основоположення світового права: той, хто нашкодив, повинен розрахуватись.

Питає мене народний депутат Свідерський, 43 виборчий округ: "Чи під впливом радіації збільшилась захворюваність всіх ліквідаторів, хто перебуває чи перебував в забруднених зонах?"

Безумовно. І я про це казав вчора, виступаючи з доповіддю. Загальна захворюваність багато збільшилась. І я називав і ті причини, і ті хвороби, які мають люди, що попали в цю біду. З променевою хворобою пов'язується чи не пов'язується? Я сказав про це, що ми створили зараз п'ять таких відділень, які сьогодні, аналізуючи хвороби людини, яка була чи ліквідатором, чи була в зоні впливу радіаційного опромінення, вирішують пов'язувати або не пов'язувати її хворобу з променевою хворобою. На Україні сьогодні внаслідок Чорнобиля 202 чоловіки мають променеві хвороби.

Валентин Семенович Будько мене питає: "Коли буде введено до Постанови N315 місто Малин, яке знаходиться в зоні п'яти кюрі?"

Ми домовлялися з вами, і ви знаєте про це, Валентин Семенович, що є діючі постанови, які треба або відміняти на території України, або використовувати те, що ми можемо використовувати. Якщо це союзні державні гроші, то ми виходимо з тих критеріїв, що встановили вони. Давайте розберемося окремо з цим питанням. Я не хочу з трибуни так легко про це казати.

Депутат Влох Орест Григорович, 258 округ, питає мене: "Райони, з яких виселили людей, втрачені назавжди. Тому пропоную за новими районами, наприклад, Брусилівським, закріпити назви місць відселення, а саме Народицький і таке інше.

Ми так і робимо, Орест Григорович. Ми з Володимиром Семеновичем Будьком об'їжджали ці села і такі села є, які мають назви, наприклад, Великі Клищі. Зараз будується нове село, яке буде мати ту ж історичну свою назву, яка була. Але в Брусилівському районі споконвіків жили люди, і міняти чи не міняти назву на Народицький, це залежить від них. Якщо вони своєю Радою таке рішення приймуть, я думаю, ніхто заперечувати не буде.

Тарас Дмитрович Нагулко, 407 округ, питає: "Виходячи з усього вами сказаного, ви за мораторій на АЕС на Україні, чи ні?"

Питання буде розглядатися сесією про мораторій атомних станцій. Я вважаю, що сьогодні, коли ми не маємо альтернативи атомній енергетиці, немає такої можливості сьогодні, і думаю, що ми ще не через п'ять і не через десять років прийдемо до того, щоб економно витрачати енергію, тому нам треба бути розумними у прийнятті цього рішення.

Ви знаєте, що союзний Уряд пропонував створити на Україні 38, навіть 46 атомних блоків, сьогодні діє - 15, три ще будуються. Думаю, що на цей час 18 атомних блоків, це моя особиста думка, нам вистачить.

Але, приймаючи мораторій, ви повинні виходити з того, що по нашим розрахункам нам не вистачає до 2000 року - 35 мільйонів тонн умовного палива, яке було в договорі з Російською Федерацією, де ми це паливо одержуємо. З цього обміркованого підходу нам треба і виходити. Запитання до мене всі, ще кілька слів заключення, можна?

Головуючий. Товариші, все. Закінчуйте, Костянтине Івановичу, ви вичерпали час. Ну, давайте по одному біля мікрофонів, тільки так: запитання - відповідь. Перший мікрофон.

Піскун О.І., старший викладач кафедри політичної історії Сумського філіалу Харківського політехнічного інституту імені В.І. Леніна (Зарічний виборчий округ, Сумська область). Костянтине Івановичу, вчора я задавав питання, коли буде відповідь на депутатський запит Сумщини? Сусідні області - Курська, Брянська, Чернігівська - забруднені, Сумщина вважається чистою. Ми не маємо об'єктивної картини.

Я дам вам картину. У своїй доповіді я казав про те, що забруднена майже вся територія республіки. У нас є декілька областей умовно чистих від Чорнобиля. Це в першу чергу Сумська і Полтавська області, це Закарпатська область. І декілька південних областей. Сумська область - порівняно чиста область. До мене

вчора підходив депутат Воробйов з Сумської області. Там дійсно є пляма, яка має по щільності по цезію 03 кюрі на квадратний кілометр. Вона буде досліджена, але сьогодні, в цьому році зробити це немає можливості. На слідуючий рік повне дослідження цієї плями буде зроблено.

Головуючий. Другий мікрофон.

Мотюк М.П., лікар Чортківської центральної районної лікарні (Чортківський виборчий округ, Тернопільська область). Шановний Костянтин Іванович, ви знаєте, що Україна заражена радіоактивними речовинами. Як ви думаєте, що буде робитися в тих регіонах, віддалених від Чорнобиля, де, наприклад, випромінювання до 750 мікрорентген на годину? Чи буде робитися щось Урядом, чи все буде покладено на місцеві Ради?

І друге питання. Чи ці громадяни, які там проживають, будуть користуватися якимись пільгами, чи доцільно буде це включити в статус про громадян, які потерпіли від чорнобильської катастрофи? Дякую.

Масик К.І. Я повинен відповісти так на це запитання. Ми повинні зробити ретельне радіаційне дослідження всіх територій. І це буде зроблено протягом наступного року. Сьогодні наші знання, наші відомості, які ми мали за тих 4 роки (радіаційна розвідка, робота наших медиків, вчених) дали нам те, що ми окреслили 315 постановою. Там сьогодні такого впливу через харчовий ланцюжок в цих районах, як ви кажете, немає. Але я хочу підкреслити, що ці дослідження будуть робитись весь час. І якщо якась загроза або вплив радіації на здоров'я цих людей, то Урядом будуть прийматися по ним рішення такі, як приймаються для всієї іншої зони.

Головуючий. Третій мікрофон.

Каменчук С.О., голова Володимирецької районної Ради народних депутатів, перший секретар Володимирецького райкому Компартії України (Володимирецький виборчий округ, Ровенська область). Шановний Костянтине Івановичу, чим ви мотивувались, вносячи пропозицію до Уряду по постанові 315 - робити виключення в статусі радіаційно враженої території і населення? Маю на увазі місто Кузнєцовськ мого округу. Весь район визнаний радіаційно зараженим, а місто Кузнєцовськ - екологічно чистим. І це, мабуть, стосується не тільки одного цього округу. Прошу дати відповідь.

Масик К.І. Я зрозумів. Відповідь тільки що я давав по цьому

питанню. Ви не зрозуміли мене. Справа в тому, що рішення Ради Міністрів Союзу РСР N866 і відповідне 315 рішення України - різні. Критерій був обраний Союзом, Академією, Мінздравом Союзу РСР, підтриманий Радою Міністрів по харчовому ланцюжку, по забрудненості продуктів місцевого харчування, і в першу чергу молока.

Місто Кузнєцовськ одержує в фондів Союзу чисті харчові продукти і таким чином не підпадає під це рішення.

Головуючий. Дякую, Костянтине Івановичу. Час закінчився, дякую.

Масик К.І. Два слова мені.

Голова. Два слова, будь ласка.

Масик К.І. Шановні товариші! Обговорення цієї дуже трагічної теми, яка зветься чорнобильською катастрофою, показало, що народні депутати України розуміють, глибоко розуміють цю величезну трагедію для нашого народу, яка зветься чорнобильською бідою.

Я намалював вам картину дуже зжато, що нам належить зробити для того, щоб подолати цю трагедію. Це, безумовно, не є догмою, ця програма буде переглядатися, перероблятися, якщо ми будемо більше знати, глибше входити в цю проблему.

Я хотів би сказати тільки одне, що без вашої активної допомоги, без тієї допомоги, яку я відчув від депутатської комісії по чорнобильській катастрофі, ця справа не знайде свого вирішення. На жаль, у нас і сьогодні багато людей, і середнього керівного рангу, і вищого рангу керівництва, не зрозуміли довготривалості цієї біди для нашого народу. Тому нам потрібно спільно робити й Уряду, і парламенту, міністерствам і відомствам, державним і недержавним організаціям, позавідомчим організаціям все для того, щоб подолати цю біду.

Ми сьогодні плануємо намітити роботу на наступний рік. Рада Міністрів прийме таке рішення. Відсуваються міністерства і відомства, відсуваються і області, керівники просять не давати областям гроші на Чорнобиль.

Я дуже вас прошу, товариші, Чорнобиль - це народна біда, і до неї треба ставитися, як до біди. Дякую за увагу.

Головуючий. Слово для відповідей на запитання депутатів надається Голові постійної комісії з питань чорнобильської катастрофи депутату Яворівському Володимиру Олександровичу.

Яворівський В.О. Шановний парламент! Із цілком зрозумілих

причин у мене запитань набагато менше, ніж у Костянтина Івановича Масика. Всі стріли пішли на нього. Це й зрозуміло. Комісія, власне кажучи, лише приступила до роботи, лише входимо в гарячі шари чорнобильської проблеми. Але все-таки є запитання й до мене. Передусім хочу відповісти на 10 тисяч листів, які прийшли на ім'я Голови комісії, які надійшли на Чорнобильську комісію від матерів, у яких хворі діти. Чи то лейкемією чи інакше

- все це пов'язується з Чорнобилем.

Дорогі, стражденні наші матері! Комісія, депутати, які сидять у цьому залі - всі ми прекрасно розуміємо вашу біду, ваше горе, але зрозумійте і нас. Ви просите відправити ваших дітей на лікування за кордон. Підтекст цього зрозумілий: злиденне становище нашої медицини, примітивність медичного обладнання і таке інше. Але зрозумійте і нас. Дорога наша діаспора в Америці, в Канаді, в Австралії, Західній Німеччині зібрали гроші. Це - невеликі суми. Але, щоб ви знали, що всі ці гроші до копійки підуть на те, щоб збудувати тут, у Києві - ось сидить наш міністр охорони здоров'я Юрій Прокопович, він підтвердить - ми хочемо за ці гроші збудувати діагностичний і лікувальний центр і через цей центр ми пропустимо мільйони дітей. Я думаю, що це - найрозумніший варіант. Це - єдиний вихід з цієї ситуації. Ми зможемо відвезти, ну, десять дітей, ну, п'ятнадцять, ну, двадцять. Зрозумійте нас. І щоб ви знали: я хочу, щоб все це було гласно і щоб ви про це знали.

Друге питання. Найбільше листів, тут уже Костянтин Іванович Масик торкався, про службу так званих "партизанів", як їх називають у народі, тобто тих солдатів, які у відставці, а їх призивають служити в зоні. На превеликий жаль, сьогодні це - ще не компетенція навіть нашого парламенту. Але комісія та, мабуть, і всі депутати категорично проти того, щоб цих хлопців брати на рік, на півтора чи на кілька місяців і кидати їх у зону, затикати ними дірки. Я думаю, що нам потрібно подумати, якщо виникне в цьому потреба, звернутися навіть до Язова і до союзного уряду. І це безглуздя, яке б'є по генетичному фонду нашого народу, я вважаю, потрібно припинити.

Ще запитання. Колеги мої, парламентарії від Черкащини запитують про Канів. Забрудненість цього міста і району досягає більше п'яти кюрі на квадратний кілометр. "Чи не вважаєте ви за доцільне прийняти окрему постанову по місту Канєву?"

Шановні товариші! Тут і вчора люди казали: оте місто не названо, те не названо. Я вам повинен сказати, що багато міст не

названо, і суть нашої постанови не в тому, щоб перелічити всі міста. Суть у тому, щоб нарешті знайти принцип визначення, де забруднене місто, де не забруднене. Це справді якась фатальна, лиха доля. Подивіться: Черкащина, благословенна Черкащина. Радіація торкнулася Канева і Звенигородки - двох шевченківських міст. Через те, дорогі канівчани, черкащани, ми даємо завдання нашому Уряду найближчим часом уточнити ці карти, ще дуже примітивні. Зрозумійте нас, ми хочемо уточнити найправдивішу радіаційну ситуацію, мати карти, мати точне визначення всіх радіоактивних плям, і тоді по них будемо приймати рішення.

Ще одне питання. "Просимо в ім'я майбутнього нашого народу,

- це щойно принесли мені телеграму, - нікому не віддати нашу чорнобильську зону. Матері Самбора".

Страшна телеграма. Не віддайте нашу чорнобильську зону, хоча, чесно кажучи, можна кудись її віддати, хтось її забрав би з собою кудись подалі, то можна було б це зробити. Але це питання дуже важливе. На превеликий жаль, якось ми його обійшли, часу не було. Я хочу на цьому наголосити, шановні товариші. Що відбувається сьогодні в зоні? Якщо спочатку, у червні місяці туди йшли герої, то зараз, як правило, я не хочу узагальнювати, не ловіть мене на слові, але, як правило, ідуть рвачі. Зона пожирає мільярди карбованців, вона абсолютно сьогодні безконтрольна. Сьогодні, щоб поїхати в зону, кажуть, у Москві потрібно дати навіть чималий бариш. Людина туди їде, їсть чисті продукти, отримує подвійну, а то й потрійну оплату, як правило, намагається бути у приміщенні, повертається через рік звідти. У нього є довідка, що він ліквідатор, він цією довідкою користується для своїх пільг, має право у Москві чи в Тюмені, чи в Рязані на квартиру, і таке інше. Ось чому ми записали: перевірте, ми повинні узнати, що там робиться. Там людей у кілька разів більше, ніж потрібно. Через те ми дали завдання Уряду і під час канікул будемо над цим працювати. Потрібен закон про зону. Ми повинні забрати її, ми самі повинні розібратися, що там і як, але для цього обов'язково ми повинні виставити рахунок Мінатоменерго, і якщо вони не задовольнять нашу вимогу - навіть подавати до суду.

Я вважаю, що це глобальна катастрофа, ми про це повинні думати і бавитися тут в дружбу народів або ще в якісь ідеологічні міфи ми просто не маємо права. Це моя позиція.

Закінчую. Ще звернулися буквально сьогодні. Виявляється, на рідному нашому заводі "Арсенал", який я люблю і шаную, з вини

директора Ісхакова Ігоря Михайловича (це пишуть робітники), саме з його вини гальмується випуск радіодозиметрів.

Ну, шановний директоре, невже нам потрібно з найвищої парламентської трибуни нагадувати вам, що ви повинні поставити запасні частини для того, щоб нарешті вирішити це найболючіше питання. Я мушу відповісти моєму прекрасному, молодому, енергійному колезі Збітнєву, лікарю з м.Києва, який виступав. Я людина не конфліктна і не люблю когось іншого сіпати, але є просто принципові питання, на які б я хотів відповісти. Шановний товаришу Збітнєв, ви показували на моє місце, що мене немає в Президії. Якщо вам так цікаво, я вам доповідаю. Місяць тому назад був запланований великий вечір милосердя в Чернігові, де ми збирали гроші у фонд дітей Чорнобиля. Не поїхати на цей вечір я не міг. Доповідаю вам, вчора приїхав о четвертій годині ночі. І хочу вашим виборцям нагадати. Я пройшов усі київські мітинги, ви це знаєте. Але настав час робити діло. І піднятися на цю трибуну і загравати перед киянами, що от Яворівський не згадав киян - ми багато кого не згадали - а вашим виборцям, шановний мій, дорогий мій, юний мій колего, нагадаю вашим виборцям: я вам пропонував як лікарю йти працювати в Комісію по Чорнобилю. Ви, одначе, в неї не пішли. Двері відкриті, будь ласка, приходьте, ставайте поруч з нами і працюйте. (Оплески).

Останнє запитання. Просто дивовижний і, мабуть, рідкісний для нашого парламентського залу лист. Я вам зачитаю, товариші, і закінчую. "У 30-кілометровій зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС сьогодні проживає 1500 осіб самоселів. Здебільшого людей похилого віку. Крім того, багато тисяч людей перебувають у зоні тимчасово. Всі вони позбавлені можливості відправляти свої обряди, не можуть помолитися ні за живих, ні за мертвих. Вони не мають церкви. А тим часом у самому Чорнобилі стоїть замкнута церква, церква Святого пророка Іллі. 25 липня ми провели коло церкви молебен та панихиду по жертвах чорнобильської трагедії. 2 серпня православна церква святкує День святого пророка божого Іллі. Цей день є храмовим святом Іллівської церкви в Чорнобилі. Від імені тих сотень людей, котрі були присутні на молебні і слізно просили вас, депутатів, допомогти їм, а також тим, хто в силу зайнятості на виробництві та за браком транспорту не зміг прибути на молебен, ми просимо вас дозволити провести 2 серпня святкову службу божу у приміщенні церкви Іллі, котра належить цим людям по праву в Чорнобилі".

Я думаю, ніхто з нас не заперечить їм. Ті нещасні люди, поїздивши по світу, все-таки вернулись. Це складне питання. Я не хочу його торкатися. Я в принципі проти того, щоб люди там жили. Тут є щось злочинне, але там живе багато людей, які повернулись до своїх криниць, до своїх могил. І з вашого дозволу, якщо ви не заперечуєте, давайте скажемо по телебаченню: хай ці люди 2 серпня пом'януть своїх полеглих від чорнобильської біди. Хай помоляться Богу. Коли люди моляться Богу, вони менше роблять дурниць.

Дякую вам за увагу. Хотів би сказати, що рішучості в роботі нашої комісії вистачить. Ми не йдемо ні на які компроміси в роботі, що стосуються принципових питань - ні з Масиком, ні з Масолом, не звинувачуйте нас у цьому. Ми будемо робити все, що ми можемо, що в наших силах. Я думаю, що чорнобильській комісії, тим людям, які в ній працюють, удасться зрушити з мертвої точки ті чорнобильські проблеми. Дякую вам за увагу.

Головуючий. Дякую. Шановні товариші, у вас була можливість задати питання. Регламент - 10 хвилин - вичерпався. По суті розпочинається нове обговорення. Була доповідь і була можливість задати питання. Ви на всі питання відповіли, Володимире Олександровичу?

На всі.

Товариші, переходимо до прийняття постанови Верховної Ради з цього питання. Проект постанови у депутатів є. У вас також є пропозиції до проекту) постанови Верховної Ради Української РСР про невідкладні заходи. Тому надамо слово від комісій.

(Голос із залу).

Головуючий, Голові Уряду зробимо виняток, немає заперечень? Будь ласка.

Масол В.А., голова Ради Міністрів УРСР. Шановні народні депутати, я хочу сказати і кілька слів у питаннях, які були порушені і в виступах народних депутатів, і в доповіді, що зробив від імені Уряду заступник Голови Ради Міністрів товариш Масик.

Перш за все, я повинен сказати, що було дуже багато пропозицій, були полярні думки з точки зору того, щоб зробити заступника Голови Ради Міністрів, який відповідає за вирішення проблем екології і ліквідації наслідків чорнобильської аварії і за забезпечення проживання населення в забрудненій зоні, першим заступником.

Було багато думок, були різні висловлювання з цього приводу.

Я вношу на ваш розгляд таку пропозицію. Перш за все, я вношу пропозицію, що заступник Голови Ради Міністрів товариш Масик буде відповідати повністю за вирішення всіх проблем, пов'язаних з чорнобильською катастрофою. Перш за все, за переселення населення з забруднених зон, за будівництво житла, за Чорнобильську атомну електростанцію, за місто Славутич, за вирішення проблем забезпечення продуктами чистого харчування і тому подібне, тобто всі питання, які відносяться до проблем, пов'язаних з життям населення, будуть покладені на товариша Масика. В зв'язку з цим я вношу пропозицію встановити посаду Першого заступника Голови Ради Міністрів замість заступника Голови Ради Міністрів, щоб з усіх питань, пов'язаних з цією проблемою, зверталися не до інших заступників Голови Ради Міністрів, а до Першого заступника Голови Ради Міністрів. Це перше. Друге. Я з приводу постанови, яка сьогодні пропонується на ваш розгляд. Я вважав би за необхідне цю постанову зробити більш конкретною. Перш за все давайте ми скажемо нашому народу, що ми зробимо найближчим часом. Може це воно трошки буде і не зовсім зручно з точки зору законодавчої влади, але я б для деяких питань у цій постанові найшов би місце.

Перш за все, для того щоб вирішити проблему чистих продуктів, треба побудувати деякі підприємства. Вони в нас будуються. Але будуються погано. І я хотів би, щоб за це відповідали всі керівники, наші виконавчі органи, які будують ці підприємства.

Таке підприємство, наприклад, і в Києві будується, де будуть вироблятися чисті продукти. Це підприємство по виробництву маргарину. Це також підприємства для виробництва пляшок, щоб ми могли забезпечити водою всіх людей. Але будівництво йде не зовсім активно. Я думаю, що якщо б Верховна Рада записала в дану постанову всі ці підприємства, це були б конкретні пропозиції.

Я вважаю, що ми повинні записати у постанові, щоб закінчити переселення населення забрудненої зони у 1991 році. Я повинен сказати, що до мене звертаються вже з пропозиціями не вирішувати це питання за один рік, воно дуже складне. Я підтверджую, дуже складне, але я вважаю, що ми повинні його вирішити в 1991 році. У нас є ресурси, у нас є все. Але для цього дехто повинен поступитися своїми інтересами. Я вважаю, що заради того населення, яке ми повинні відселити з забрудненої зони, ми повинні це зробити. Така постанова практично закінчена. Я обіцяв це,

коли був у Житомирській області, в Брусилівському районі, таку постанову підготували. Я думаю, що ми її десь через 10-15 днів уже можемо підписати. Там все вирішено, куди буде переселене населення, де буде провадитись будівництво нових будинків. І я вважаю, що такий пункт у постанові Верховної Ради ми могли б записати.

І трете. Я також вважаю, що ми повинні перш за все об'єктивно підійти до оцінки діяльності окремих працівників. Там є деякі пункти, Володимире Олександровичу, трошки емоційні. Ми вже прийняли одну постанову з переходом на час, а Донецька і Луганська області не можуть переходити. Я теж хочу сказати, що не можу звикнути, що треба вставати о сьомій годині за новим часом. Я встаю о п'ятій. Ну, це хай вирішують лікарі. Тому я хочу сказати, що ми повинні записати, що буде підписана постанова найближчим часом, що стосується населення, яке проживає в зоні від одного кюрі до п'яти кюрі, для забезпечення виплати.

І це все ми повинні записати у постанові Верховної Ради. Тобто я пропоную це питання теж розглянути на сесії. Це буде конкретна постанова Верховної Ради з точки зору вирішення питань по безпечному проживанню населення в забрудненій зоні.

Головуючий. Дякуємо. Я без коментаріїв, Віталію Андрійовичу, але вам ніхто не заважає внести це своєчасно в проект постанови. Постанова вносилася Радою Міністрів. Я це підкреслюю, і вносьте, будь ласка, ці пропозиції своєчасно. (Оплески).

Головуючий. Шановні товариші депутати! Від комісії, яку ми створили, дозвольте надати слово народному депутату Яценку Володимиру Михайловичу. Будемо розглядати постатейно. Потрібно постанову Верховної Ради Української РСР про невідкладні заходи з питань захисту громадян України від наслідків чорнобильської катастрофи прийняти за основу.

Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

"За" -342, "проти" - 9, приймається.

Будь ласка, Володимире Михайловичу. Тепер ми йдемо по правках і будемо за них окремо голосувати.

Яценко В.М. Іване Степановичу, спочатку декілька слів.

Шановні товариші! Комісія уважно розглянула всі, без винятку, пропозиції, в тому числі і ті, що нам передали письмово, і ті, що є в стенограмі. Ми щиро дякуємо депутатам за те, що вони добре попрацювали, за те, що вони не байдужі до долі потерпілих людей. Усі пропозиції дуже слушні, цінні, вони дозволяють більш глибоко

підійти до розгляду всього комплексу чорнобильських проблем. На що хотів би звернути вашу увагу? Перше. За день роботи ми, безумовно, не змогли виявити всього комплексу проблем чорнобильської катастрофи, тому будемо працювати далі, будемо приймати нові рішення.

Друге. Не можна декларативно оголошувати окремі регіони, окремі міста, області зонами радіоактивного забруднення. Для цього потрібно виконати величезний обсяг робіт, що передбачається постановою (пункт 5, абзац 3).

Третє. Ми не вписали в постанову весь той величезний обсяг пропозицій щодо надання пільг особам, які постраждали, і ліквідаторам щодо створення особливих умов господарювання на забруднених територіях, введення спеціальних правових актів у зонах і так далі. Прошу звернути увагу на сторінку 4, останній абзац. Ми доручаємо розробку проектів про статус постраждалого і про статус зони. Є відповідна основа для цих проектів. Всі пропозиції будуть розглянуті і опрацьовані в Комісії з питань чорнобильської катастрофи, дані відповідні доручення Раді Міністрів, і у жовтні цього року ми повинні прийняти ці закони.

Тепер по пунктах. Відносно преамбули пропозицій немає.

Перший пункт. Товариші, як бачите, тут є два варіанти. Варіант Ради Міністрів і варіант Комісії. Ми повинні розглянути ці дві пропозиції. Розуміємо, що цей пункт носить в якійсь мірі популіський характер, але назвати роботу задовільною теж не можна. Наша Комісія пропонує залишити пункт в тій редакції, яку дала Комісія з питань чорнобильської катастрофи.

Головуючий. Які будуть зауваження, пропозиції щодо цього пункту? Погодитися?

(Голоси з залу).

Головуючий. Голосувати? У вас з цього пункту? Будь ласка, другий мікрофон.

Бедь В.В., адвокат Тячівської юридичної консультації (Тячівський виборчий округ, Закарпатська область). Шановні депутати! Сьогодні поряд з питанням про невідкладні заходи у питаннях захисту громадян України від наслідків чорнобильської аварії фактично вирішується і питання про введення мораторію на будівництво атомних електростанцій. Відбулося поєднання того питання, яке включено далі в порядок денний - про мораторій на дальше спорудження АЕС на Україні та надпотужних РЛС. В зв'язку з цим депутатами від Закарпатської області Герцем та

Поличком учора вносилась пропозиція, щоб постанова в першому пункті була доповнена словами "про введення мораторію на спорудження РЛС". Ми також подали що пропозицію в письмовій формі в Президію ще вчора, сьогодні ми повторили, однак вона в проект не включена.

Шановні депутати! Я вас переконливо прошу від мільйонного багатонаціонального населення Закарпатської області, де проживають українці, угорці, румуни, чехи, словаки, німці, євреї, росіяни, щоб у даний пункт було внесено обов'язково питання про мораторій на РЛС, і його прийняти в такій редакції (шапка - і перший пункт): "На підставі повноважень, наданих народом України, враховуючи екологічну кризу в республіці, перенасичення її території атомними реакторами та РЛС, Верховна Рада Української РСР оголошує мораторій на будівництво нових атомних електростанцій та надпотужних РЛС на території Української РСР та збільшення потужності діючих АЕС і РЛС понад ті, які встановлено на 1 серпня 1990 року".

Прошу поставити на голосування. Текст у головуючого є. Дякую.

Головуючий. Шановні товариші депутати! Ми питання не об'єднували. Коли обговорювали, то торкалися питань про мораторій, але ми не об'єднували їх. І тому пропозиція, внесена депутатом Бедьом, відноситься до нашого порядку денного - про мораторій на дальше спорудження АЕС на Україні та надпотужних РЛС. Ми зараз не розглядаємо цього питання, ми до нього повернемося. У кого з приводу цього ще є зауваження? Немає?

Ставиться цей пункт на голосування. Хто за те, щоб залишити його в такій редакції, як запропонував Володимир Михайлович Яценко, прошу голосувати.

"За" - 292, "проти" - 45. Приймається.

Будь ласка, далі.

Ведь В.В. По другому пункту зауважень немає ніяких.

Головуючий. Так, другий пункт. Немає зауважень?

Голоси із залу. Немає.

Головуючий. Є? Будь ласка, другий мікрофон. (Шум у залі).

Дорогунцов С.І., голова ради по вивченню продуктивних сип Української РСР АН УРСР (Суворовський виборчий округ, Одеська область). Шановні народні депутати! У мене є пропозиція зняти просто 2-й і 3-й пункт з цієї постанови. Мало того, що у нас є

Перший заступник Голови Ради Міністрів по Чорнобилю, мало того, що у нас є Комісія з проблем Чорнобиля Верховної Ради, ми ще одну комісію створюємо і надаємо їй надзвичайні повноваження.

Головуючий. Це вже 3-й пункт, я прошу по 2-у.

Дорогунцов С.І. Зняти його взагалі, а цю комісію, якщо є така потреба, створити або в складі Уряду, або в Міністерстві охорони здоров'я.

Головуючий. Так, другий мікрофон.

Шовкошитний В.Ф., постійний позаштатний кореспондент журналу "Ранок", член Спілки письменників СРСР (Харківський виборчий округ, м. Київ). Я за те, щоб ця комісія була обов'язково, щоб цей пункт був, як записано, і обов'язково повинна бути у нас своя національна Комісія радіаційного захисту. Є така міжнародна комісія.

Головуючий. Тобто, ви за те, щоб залишити її?

Шовкошитний В.Ф. Щоб залишити. Бо Дорогунцов цього просто не знає.

Головуючий. Дякую. Нема більше питань у депутатів з цього приводу? Ставиться другий пункт на голосування в такій редакції, як запропоновано Комісією. Прошу голосувати.

"За" - 263, "проти" - 67.

Депутат Яценко, ви сказали, що по другому пункту зауважень нема, і тому ми голосуємо. А дебати ми відкривати не будемо. Товариші, далі 3-й пункт.

Яценко В.М. Пункт 3-й. Є такі зміни. По-перше, виникли суперечки відносно того, щоб взагалі не вносити такий пункт. Але більшість все-таки прийняла рішення, щоб такий пункт внести. І такий додаток: надати голові урядової комісії по надзвичайних ситуаціях повноваження першого заступника Голови Ради Міністрів УРСР. Ця пропозиція вносилася в багатьох виступах і багатьма депутатами.

Головуючий. Дякую, дякую. Шановні товариші депутати! По третьому пункту. Виступаючи, Голова Ради Міністрів вам запропонував таку пропозицію: він згодний з пропозиціями (це компетенція Голови Ради Міністрів) ввести посаду першого заступника (а не заступника) з цих питань при розподілі обов'язків, як він запропонував сесії. Тому, якщо ми погодилися з Головою Ради Міністрів, то це питання вважається вирішеним.

Я прошу до уваги. Що стосується надання надзвичайних повноважень постійній Комісії Верховної Ради і заступнику Голови Ради Міністрів, то це - конституційне право. Потрібно вносити зміни до порядку денного, до Конституції, а потім вирішувати це питання. Які б вони надзвичайні не були, але вони стосуються конституційних законів. Тому вважаємо за доцільне погодитися з пропозицією Голови Ради Міністрів, яку він сьогодні вніс на сесії, і це вже його питання. А до пункту щодо статусу надзвичайної комісії ми повернемося, коли будемо вносити поправки до Конституції. Ось така вноситься пропозиція. У кого з депутатів є зауваження? Немає? Ставиться на голосування.

Яценко В.М. Так, постатейно давайте.

Головуючий. Я постатейно ставлю. Хто за те, щоб третій пункт зняти, а погодитися з пропозицією Віталія Андрійовича Масола? Третій пункт знімається з таких причин...

Перше. Погодимося з пропозицією Голови Ради Міністрів про те, що він вводить першого заступника з цих питань, і про перерозподіл обов'язків. Друге. Що стосується надзвичайності комісії та заступника, то ми повернемося до нього при розгляді нової Конституції і при внесенні поправок до неї.

Прошу голосувати.

"За" - 339, "проти" - 25. Приймається.

Далі, будь ласка.

Яценко В.М. Товариші! У багатьох виступах депутатів був такий пункт, і ми пропонуємо (більшістю голосів ми прийняли його) створити тимчасову депутатську комісію Верховної Ради для розслідування подій, пов'язаних з аварією на Чорнобильській АЕС, а також дій службових осіб по приховуванню інформації від народу України. Внести як окремий пункт.

Головуючий. Шановні депутати, в кого які будуть з цього приводу зауваження, пропозиції? Ставимо на голосування? Будь ласка, третій мікрофон.

Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон. Депутат Шлемко.

Шлемко В.Т., актор Івано-Франківського обласного музично-драматичного театру імені І. Франка (Косівський виборчий округ, Івано-Франківська область). Прошу доповнити пункт 4 такими словами: "Вважати чорнобильську катастрофу та її наслідки злочином проти людства. Прокуратурі та Міністерству юстиції УРСР притягнути до кримінальної відповідальності головного

винуватця чорнобильської катастрофи, організатора приховування реальної інформації про її наслідки, проведення першотравневих демонстрацій у 1986 році та інших злочинів - Комуністичну партію України як складову частину КПРС, яка згідно статті 6 Конституції УРСР є керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, а тому за все скоєне несе відповідальність. Також притягнути до кримінальної відповідальності представників державних властей і окремих осіб, причетних до цих злочинів". Прошу поставити на поіменне голосування.

Головуючий. Дякую. Товариші, є ще пропозиції з цього приводу? Голосуємо в порядку надходження. У вас з цього приводу? Третій мікрофон.

Червоній В.М., апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" (Ленінський виборчий округ, Ровенська область). Комісія вчора на засіданні прийняла доповнення, яке поставила під N4 "а", - "оголосити Україну зоною екологічного лиха".

Головуючий. Ми до цього не дійшли. Так, Василь Михайлович Червоній, ви стежте і не перебивайте нас, будь ласка.

Шановні товариші депутати, ставиться на голосування в порядку надходження перша редакція пункту 4, запропонована комісіями. Хто за те, щоб залишити четвертий пункт в редакції, запропонованій комісіями, прошу голосувати.

"За" - 316, "проти" - 29. Приймається така редакція.

Але була й редакція, запропонована тільки що депутатом Шлемко. Хто за таку редакцію, яка була тільки що проголошена депутатом Шлемко, прошу голосувати.

"За" - 84, "проти" - 255. Приймається редакція, внесена комісіями.

Будь ласка, далі.

Яценко В.М. По четвертому пункту зауважень не було.

Головуючий. Четвертий "а".

Яценко В.М. Четвертий "а" - це окремий пункт, Іване Степановичу. По четвертому, його ж треба затвердити.

Головуючий. Ми вже проголосували.

Володимире Михайловичу, ми все розуміємо, у депутатів усе є. Я прошу вас - четвертий "а".

Яценко В.М. Так четвертий пункт ви проголосували, четвертий пункт першої частини! Ми його не затвердили.

Головуючий. Ми голосували в цілому за четвертий пункт і з добавкою, яку ви внесли. Ми ж за основу прийняли і проголосували. Я прошу 4 "а", Володимире Михайловичу! Я знаю, що ви - впертий чоловік. Але я вас прошу.

Яценко В.М. Я - не впертий. Я вам сказав: ми пропонуємо внести окремим пунктом.

Головуючий. Я вас прошу 4 "а".

Яценко В.М. Тепер ми пропонуємо внести окремим пунктом. Ще раз підкреслюю - окремим пунктом: "Оголосити Україну зоною екологічного лиха, припинити відведення земель підприємствам, організаціям інших республік, заборонити організоване переселення на територію України, доручити Раді Міністрів УРСР до грудня цього року вирішити питання про можливість використання незаселеного житла, побудованого організаціями інших республік, для переселення громадян України із забруднених зон". Така редакція.

Головуючий. Шановні товариші депутати!

Володимире Михайловичу, ви стежте за документом. Я прошу взяти четверту сторінку, у правій колонці написано - 4 "а". І нам не потрібно плутать оці пункти з окремим пунктом. Ви дивіться, що написано.

У кого з депутатів по цьому пункту є зауваження? Будь ласка, перший мікрофон.

Депутат не представився. Уважаемый Иван Степанович! Я прошу уточнить: вы ставили вопрос не за дополнение. На третьей странице четвертый пункт - "Створити тимчасову депутатську комісію". Так мы проголосовали с этим или нет?

Головуючий. С этим, с этим.

Депутат. Спасибо.

Головуючий. Другий мікрофон, будь ласка.

Депутат не представився. Товарищи, я попросил бы внимательней отнестись к этому пункту. Здесь есть такая запись: "Заборонити організоване переселення на територію України". Скажіть, будь ласка, а що будемо робити з кримськими татарами?

Яценко В.М. То інше, то - окреме положення.

Депутат. Як це інше? Розумієте, це зовсім не інше.

Головуючий. Будь ласка, Володимире Михайловичу, відповідайте.

Яценко В.М. Товариші, це окреме питання - про кримських татар.

Йдеться про повернення людей на територію України, де вони раніше проживали. Даний пункт не передбачає цього. Це - окреме питання.

Головуючий. Дякую. Другий мікрофон.

Чорновіл В.М., голова Львівської обласної Ради народних депутатів (Шевченківський виборчий округ, Львівська область). Я думаю, що кримські татари тут ні при чому. Це - повернення на свої рідні землі, а не переселення. Отже, є окремий Указ, окремо ухвалений, і підтверджувати цього не треба. Я пропоную прийняти цей пункт так, як він є, і поставити на поіменне голосування. Враховуючи його принциповість.

Головуючий. Дякую. Третій мікрофон.

Червоній В.М. Я хотів би зауважити шановним депутатам, що кримські татари підпадають під категорію репатріантів. Вони не відносяться до громадян інших республік. Точно так же й громадяни нашої республіки, які свого часу були вивезені або добровільно поїхали на роботу, під цю категорію не підпадають.

У мене доповнення такого порядку. Тут вказано, що до грудня цього року вирішити питання про можливість використання незаселеного житла. Я вважаю, що якщо ми сьогодні цю постанову приймемо, то тоді обов'язково до грудня це житло буде заселено громадянами інших республік. Тому я пропоную доповнення, яке вчора вносив, з одного речення: "Заборонити прописку громадянам інших республік, що організовано переселяються в УРСР". Саме тих, що організовано...

Головуючий. Так.

Червоній В.М. Прошу це включити і поставити на голосування.

Головуючий. Шановні товариші депутати! По-перше, йде повторення, а по-друге, ми обговорюємо пункт четвертий - на четвертій сторінці, права колонка, де немає першого грудня.

Оголосити? Тільки що була зачитана редакція. Вона у вас є на руках.

Хто за те, щоб прийняти пункт четвертий з таким доповненням, вірніше, у такій редакції, як запропоновано, прошу голосувати.

(Шум у залі).

"За" - 224, "проти" - 102. Рішення не приймається. У кого з депутатів з цього приводу є які зауваження? Другий мікрофон.

Чорновіл В.М. Шановний Іване Степановичу, я такий же депутат, як і ви. Чому ви зігнорували мою пропозицію про поіменне голосування? Поскільки порушена процедура, пропоную повернутись і провести голосування - чи поіменно голосувати, чи ні? Ми не маємо права так ставитись до депутатів. Я маю такі само права, як усі інші.

Головуючий. В’ячеславе Максимовичу, я не коментую, я вам відповідаю: ми за поіменне повинні окремо голосувати. Я думав, що депутати визначаться за цей пункт, тому що він внесений комісіями, і такої потреби не буде.

А тепер давайте домовлятися, як будемо робити.

Я прошу не кричати. Якщо ми всі будемо кричати, то нічого не вийде. У кого з депутатів по цьому пункту є зауваження? Перший мікрофон.

Червоній В.М. Шановні депутати, ми прийняли закон про суверенітет республіки. Ви бачите, з якими фактами ми сьогодні зустрічаємося. Можливо, з часом нам прийдеться з інших республік переселяти українців, і не тільки з інших республік, а, можливо, будуть бажаючі з Канади переселитись, з Казахстану і таке інше. Ми сьогодні відрубуємо всі можливості повернення українців на свої рідні землі.

Голоси із залу.

Червоній В.М. А тут написано "переселення", так воно й є.

Головуючий. Другий мікрофон.

Батіг М.І. редактор Львівської обласної газети "Молода Галичина" (Буський виборчий округ, Львівська область). Вчора з 16 до 18 години я чергував на "гарячих" телефонах. Киянка Гончаренко подзвонила і сказала про те, що у той час, коли Верховна Рада України думає, де розмістити людей, що потерпіли від чорнобильського лиха, в Черкаській області в селі Михайлівка будуються 263 будинки для мешканців міста Надим. Ввечері про те саме розповідали мені депутати із Херсонської області. Виділяються десятки гектарів земель під переселення з Сибіру, з інших районів. Серед тих 263 сімей, які приїдуть в село Михайлівка Черкаської області, немає жодної української сім'ї. Я повторюю, наполягаю ще раз на переголосуванні, поіменному переголосуванні.

Головуючий. Третій мікрофон.

Червоній В.М. Іване Степановичу! Все ж таки давайте ми повернемося до пропозиції депутата Чорновола і інших депутатів поставити на поіменне голосування. Ось товариш Яворівський сам не встиг проголосувати, він ішов по дорозі, не встиг кнопку натиснути.

Головуючий. Шановні товариші депутати! Я тільки що запитав, як розглядалась ваша пропозиція, ви ж її вчора письмово дали.

Я прошу, Володимире Михайловичу, розкажіть, як на Комісії розглядалася ця пропозиція.

Яценко В.М. На Комісії розглядалося дві пропозиції. Перша та, що написана у цьому проекті, і друга пропозиція депутата Червонія. Більшість членів Комісії проголосувала за цю, під пунктом 4 "а".

Головуючий. Так, товариші, достатньо роз'яснень?

Голоси із залу. Да...

Головуючий. Достатньо. Депутат Чорновіл наполягає на тому, щоб по цьому пункту 4 "а", на сторінці 4 провести поіменне голосування. Але для цього ми повинні визначитись. Хто за те, щоб провести по пункту 4 "а" поіменне голосування, прошу голосувати.

"За" - 158, "проти" - 199, рішення приймається. Проводиться поіменне голосування за пункт 4 "а" у тій редакції, яку запропонувала Комісія. Прошу голосувати.

"За" - 208, "проти" - 107, рішення не приймається. Будь ласка, другий мікрофон.

Ізмалков В.М., військовослужбовець (Шевченківський виборчий округ, Запорізька область). Товарищи депутаты, будьте внимательны. У меня такое предложение. Я тоже за поименное голосование, но давайте голосовать, как у нас уже бывает...

Головуючий. Так, давайте п'ятий пункт. Ви конкретно щось вносите?

Ізмалков В.М. Я вам хочу предложить, смотрите, ну как можно проголосовать против положения о том, чтобы объявить Украину зоной экологического лиха, как можно против? Только за. Но следующее предложение уже против, вы понимаете, в какое положение вы ставите? Давайте голосовать по строчкам.

Головуючий. По п'ятому пункту.

Яценко В.М. П'ятий пункт. По перших двох абзацах стор. 4 зауважень не було. Далі, товариші, стор. 5. Перший абзац.

Головуючий. Володимире Михайловичу, вибачте. Товариші, я прошу до уваги, при такому шумі працювати постатейно не можна. Будь ласка, прошу.

Яценко В.М. Сторінка 5, перший абзац: "До кінця 1991 року завершити роботи по детальному обстеженню радіаційної території республіки" і далі "розробити, реалізувати програму підготовки національних кадрів по обслуговуванню і контролю за безпекою ядерних об'єктів, розташованих на Україні".

Головуючий. Так, які будуть зауваження до такої зміни цього абзацу? Ставити на голосування? Хто за те, щоб залишити цей абзац у редакції, запропонованій комісіями, на п'ятій сторінці справа, перший абзац, прошу визначитись шляхом голосування. "За" - 356, "проти" - 3, приймається. Далі, Володимире Михайловичу.

Яценко В.М. По другому абзацу зауважень не було. По третьому. Товариші, тут виникла така досить напружена ситуація, напружені суперечки між Комісією і Радою Міністрів. Справа в тому, що я в своєму виступі наполягав на тому, щоб дійсно такий перехід здійснити в забруднених районах у двомісячний строк. По інших районах можна відкласти до кінця 1990 року, тому що це вже викладається в четвертий раз. Але все-таки Рада Міністрів вносить пропозицію сформулювати його в такій редакції: "Подати на розгляд осінньої сесії Верховної Ради обгрунтовану програму по переходу" і так далі. Комісія все ж таки прийняла перший варіант: "У двомісячний строк здійснити перехід на міжнародні нормативи допустимих рівнів забруднення" і так далі.

Головуючий. Будь ласка, третій мікрофон.

Масик К.І. Шановні народні депутати! Я прошу дуже уважно віднестися до цій постановки. Справа не в тому, що Уряд негуманний і не хоче зробити більш жорсткими норми тимчасово діючих рівнів по радіоактивній забрудненості.

Справа в реаліях нашого життя сьогодні. Я не буду за браком часу вам казати те, що вже казав, що сьогодні лише м'ясо ми маємо 8 на 10 в мінус восьмій степені по яловичині і 5 на 10 в мінус восьмій степені по свинині.

Пропонується ставити 1,6. Це гола Декларація, вона призведе до того, що ми повинні будемо припинити вирощування м'яса в

чотирьох областях України і на 20 процентів знизити споживання його. Це треба буде забрати у Львівській, у Хмельницькій областях 20 процентів м'яса. Тому ми просимо віднестися позитивно до нашої пропозиції.

Ми пропонуємо протягом 1991 року вдвічі жорсткішими зробити норми. Не 8 на 10 в мінус восьмій степені, а 4 на 10. Це наші реалії, вони відмінні від норм Радянського Союзу. Врахуйте це, товариші. У нас немає зайвого м'яса, і завтра воно не з'явиться на прилавках магазинів.

Ми вдвічі робимо норми жорсткішими, але це реалії, а не Декларація, яку пропонує Комісія сьогодні зробити. Зрозумійте мене, будь ласка.

Товариші, я хотів би ще раз додати до цього, що наші північні сусіди - білоруси перейшли ще в грудні 1989 року в забруднених районах до так званих контрольних рівнів, а з першого липня цього року по всій території Білорусії - до республіканських рівнів забруднення продуктів харчування.

Головуючий. Шановні депутати, позиції нам відомі. Хто з депутатів хоче висловитись з цього приводу? Є бажаючі? Нема. Товариші, я нагадую, що Комісія пропонувала у двомісячний строк здійснити перехід. Уряд, про що тільки що говорив Костянтин Іванович Масик, пропонує, щоб подати на розгляд осінньої сесії Верховної Ради обгрунтовану програму по переходу до міжнародних нормативів. Це, товариші, говорить про те, що треба це питання вивчити і нам доповісти. На осінній сесії ми визначимося з цього приводу.

Голос із залу. Вона вже більше року вивчається.

Головуючий. Тому вноситься пропозиція поставити на голосування текст, який у правій колонці. Такий порядок ми сьогодні визначили, зачитую ще раз: "Подати на розгляд осінньої сесії Верховної Ради УРСР обгрунтовану програму по переходу до міжнародних нормативів допустимого радіоактивного забруднення м'яса та м'ясних продуктів у населених пунктах, розташованих на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Хто за таку редакцію, прошу голосувати.

Я просив би підтримати все ж таки Комісію.

"За" - 261, "проти" - 79, приймається редакція, запропонована в правій колонці.

Будь ласка, далі.

Яценко В.М. Дякуємо, шановні товариші депутати, ви прийняли ще одне рішення.

Головуючий. Я прошу далі, ви не коментуйте.

Яценко В.М. Останній абзац. У ваших проектах, що роздані вам, товариші, останній абзац на п'ятій сторінці: "Здійснити докорінну перебудову діючої системи охорони здоров'я в забруднених районах". Тут пропонує і голова нашої Комісії Володимир Олександрович Яворівський, і декілька депутатів наполягають додати "та обласних центрах для оздоровлення учасників ліквідації аварії на ЧАЕС". Отаку частину речення додати туди і все.

Головуючий. Так, товариші. Прошу уважно. У третьому абзаці на 5 сторінці з лівої сторони, після слів "забруднених районах". Так?

Яценко В.М. "Здійснити докорінну перебудову діючої системи охорони здоров'я в забруднених районах та обласних центрах для оздоровлення учасників ліквідації аварії на ЧАЕС".

Головуючий. Так, так. А далі немає поправок? Тобто ми з такою поправкою голосуємо за цей абзац. Є з цього приводу пропозиції? Будь ласка. Є з цього приводу?

Другий мікрофон.

Мотюк М.П., лікар Чортківської центральної районної лікарні (Чортківський виборчий округ, Тернопільська область). У цьому абзаці в другому реченні, де йдеться про медичне забезпечення, де написано "оснастити практичні та наукові заклади сучасною лікувально-діагностичною та дозиметричною апаратурою, лікарськими препаратами", додати "забезпечити кадрами". Бо тут немає про кадри нічого.

Головуючий. Товариші, я ще раз наголошую, що була можливість всім здати свої пропозиції. Мені депутат Філюк написав таку записку: "На якій підставі ви образили Голову Уряду, якщо на слух ми вносили пропозиції про відзив і так далі?"

Товариші! Я нікого не ображав, але ця постанова і це питання, і документи по ньому вносились Урядом. Тому я депутату Філюку даю це спростування і прошу всіх депутатів: була можливість подати пропозиції письмово, щоб ми на слух не приймали. Окремі ж пропозиції, як ви визначитесь, будемо приймати. Якщо ми будемо зараз знову всі пропозиції повторювати тут, то ми не закінчимо з цим питанням ніколи. Тому ставиться на голосування

внесена комісіями пропозиція з поправкою "та обласних центрів", як було сказано. Прошу проголосувати.

"За" - 358, "проти" - 1. Приймається. Далі, будь ласка.

Яценко В.М. Товариші! Сторінка шоста, другий абзац. Комісія пропонує виключити його, тому що це прерогатива Верховної Ради УРСР. Це буде враховано в статусі громадян, які постраждали від чорнобильської катастрофи. Цей статус буде внесений на осінню сесію нашої Ради.

Головуючий. Перший мікрофон. Депутат Кислий, будь ласка.

Кислий П.С., заступник директора по науковій роботі Інституту надтвердих матеріалів АН УРСР (Промисловий виборчий округ, м. Київ). На п'ятій сторінці, параграф другий ви пропустили.

Головуючий. Ми вже за нього проголосували.

Кислий П.С. Пропустили. Я вважаю, що в даному формулюванні потрібно виключити слова "або перепрофілювання". Коли вчора виступав тут Масик, він сказав, що вчені повинні розробити якісь методи одержання чистої продукції на забруднених територіях. То неможливо зробити, тому пропоную виключити "або перепрофілювання" і добавити "земельні угіддя"...

Головуючий. Зрозуміло. Це до вас, Павло Степанович, також це відноситься, вам ніхто не заважав цю пропозицію внести своєчасно.

Будь ласка, товариші, по шостій сторінці. Володимир Михайлович.

Яценко В.М. Я доповів!

Головуючий. Голосуємо за таку редакцію, яка внесена комісіями і тільки що названа від комісії Володимиром Михайловичем Яценком.

Прошу голосувати.

Головуючий. "За" - 337, "проти" - 7, приймається. Далі.

Яценко В.М. Сьома сторінка. Товариші, ми почали цей пункт так: “Доручити Раді Міністрів"... Пропонується включити ще два таких питання:

"Вивчити питання про підпорядкування Міністерства енергетики і електрифікації УРСР, атомних електростанцій республіки та інших підприємств і установ атомної промисловості, розташованих на території України".

Головуючий. Так. Будь ласка, товариші, на сьомій сторінці, Володимир Михайлович, вносимо доповнення "вивчити". Так?

Яценко В.М. Так!

Головуючий. Додатково включити пункти 2 на сьомій сторінці і ці два пункти.

Яценко В.М. Тільки окремо - перший пункт і окремо – другий пункт.

Головуючий. Просить від комісії Яценко проголосувати окремо по цих пунктах. По першому пункту є у депутатів зауваження? Немає. Хто за те, щоб доповнити в такій редакції цей пункт?

Будь ласка, дайте можливість висловитись біля мікрофону. Другий мікрофон.

Чорновіл В.М. У мене є зауваження. Ми прийняли Декларацію про суверенітет і будемо вивчати питання щодо підпорядкування міністерства. Ми все будемо підпорядковувати. Просто термін "підпорядкування". Підпорядкувати міністерство. А потім будемо вивчати - віддавати наше комусь там, чи не віддавати. Ну це ж абсурд.

Яценко В.М. Йдеться не про це, Вячеславе Максимовичу. Йдеться про те, щоб Рада Міністрів вирішила питання про підпорядкування.

Головуючий. Ставиться на голосування цей пункт. Прошу голосувати.

"За" - 343, "проти" - 17. Приймається.

Яценко В.М. Далі, товариші. Ще один додаток: "Негайно вирішити питання про введення диференційованої оплати праці залежно від ступеней забрудненості території", - і далі за текстом, - "в тому числі у населених пунктах забрудненістю до 5 кюрі на квадратний кілометр".

Головуючий. "В тому числі" - немає тут.

Яценко В.М. Тому, що все це вже готово. Підпис і все. І пішло в дію. Все є.

Головуючий. Шановні товариші депутати, Володимире Михайловичу, вам також немає виключення. Ви мали можливість це, що ви доповнюєте, включити сюди. Це перше. У нас цього немає. Я ж читаю те, що є у депутатів.

Віталій Андрійович Масол, виступаючи, сказав, що така

постанова Уряду готується. Тому ми погодимося з цим. Так, Віталій Андрійович, правильно ми вас зрозуміли?

Масол В.А. Правильно.

Головуючий. Товариші, є пропозиція цей пункт з таким доповненням включити. Так, будь ласка, третій мікрофон.

Депутат не представився. Я до того, що Віталій Андрійович просив прийняти з цього питання постанову Верховної Ради.

Головуючий. Це і є постанова. Ви уважно слухайте, будь ласка. Хто за цей пункт? Прошу голосувати з цим доповненням. "За"

- 359, "проти" - 3. Приймається. Будь ласка, далі.

Яценко В.М. Дякую. Таким чином, пункт 5 прийнятий. Шостий пункт.

Головуючий. А що по п'ятому пункту? Будь ласка, перший мікрофон.

Карпенко В.О., редактор газети "Вечірній Київ" (Прирічний виборчий округ, м.Київ). У мене по п'ятому пункту є пропозиція зробити доповнення. Я, Іване Степановичу, щоб ви мене не перебивали, скажу відразу. Цю пропозицію я вносив з трибуни. Вона була в стенограмі, і Комісія розглядала пропозицію з стенограми, оскільки я її не записав окремо. Три пункти і інші я записав, а цей не записав. Справа надто серйозна. Вона стосується Київського моря. Я цілий виступ присвятив саме цій проблемі. Тому я пропоную додати, хай буде останнім пунктом, там де "зобов'язати Раду Міністрів", а далі так: "Створити в двомісячний термін компетентну комісію з включенням до неї зарубіжних вчених для вивчення проблеми Київського моря і розробки конкретної програми її розв'язання".

Головуючий. Так, Володимир Михайлович, у комісіях розглядалась така пропозиція?

Яценко В.М. Ми дійсно розглядали таку пропозицію. Але справа в тому, що у нас створюється національна комісія радіаційного захисту населення, створюється Держкомітет. Там будуть багаточисельні підрозділи науковців, господарників і так далі. І всі проблеми, в тому числі й проблеми Київського моря, будуть вирішуватись досить ретельно.

(Шум у залі).

Карпенко В.О. Та ніхто ж не проти. Дійсно, серйозна справа.

Головуючий. Шановні товариші депутати! Пропозиція

депутата Карпенка у комісіях розглядалась, і комісії не знайшли за доцільне вносити її до цього проекту. Вона не загубилася. Як, погодимося з комісією?

Голоси з залу. Так!

Головуючий. Погодимось. У кого з депутатів ще є по 5 пункту? Будь ласка, другий мікрофон.

Демидов Г.В., прокурор відділу загального нагляду Азово-Чорноморської природоохоронної прокуратури (Ленінський виборчий округ, Кримська область). Я подавал в комиссию письменное предложение, но, видимо, за большим объемом материала его не успели рассмотреть. Так мне сказал Владимир Михайлович.

В первом абзаце пункта 5, где говорится о программах Правительства по ликвидации последствий аварии, я предлагал дополнить: "При разработке государственного бюджета и планов социально-экономического развития республики исходить из приоритетности программ по ликвидации последствий чернобыльской катастрофы". Иначе мы можем финансировать их и по остаточному принципу, понимаете? Вот такое предложение я вносил. Прошу его рассмотреть.

Головуючий. Так, Володимире Михайловичу, будь ласка.

Яценко В.М. Мы рассматривали в целом это предложение.

Принимается, так и есть.

Головуючий. Комісія розглядала вашу пропозицію, не знайшла за доцільне її так формулювати. Товариші, погодимося з пропозицією комісії? Будь ласка, третій мікрофон.

Каменчук С.О., голова Володимирецької районної Ради народних депутатів, перший секретар Володимирецького райкому Компартії України (Володимирецький виборчий округ, Ровенська область). Шановні народні депутати, якщо ми хочемо зробити добро людям, так благаю вас - мене один раз підтримати, внести два лише слова по абзацу 2 пункту 5. Після слів "статус зони екологічного лиха" записати "без виключень". Прошу проголосувати за мою пропозицію. Значить, в абзаці 2 пункту 5 після слів "про статус зони екологічного лиха" записати два слова "без виключень" і далі - за текстом. Іване Степановичу, це включає великий зміст. Давайте запишемо ці два слова. На радіаційній території є екологічно чисті і підприємства, і території, і населення. Я просив би на це зреагувати.

Яценко В.М. Товариші, я все ж таки не зрозумів цієї пропозиції, що мається на увазі. Є статус зони екологічного лиха. Є відповідні пропозиції до цього питання. Як їх відокремлювати?

Головуючий. Комісія не знайшла доцільним, так? Погодимося з комісією. Третій мікрофон.

Лісовенко В.Т., голова Чернігівської обласної Ради народних депутатів, перший секретар Чернігівського обкому Компартії України (Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область). Іване Степановичу, ми подавали пропозицію до третього абзацу п'ятого пункту. Ми пропонували продовжити цей пункт так: "а в Житомирській, Київській, Чернігівській областях у 1990 році провести обслідування". Чому ми так ставимо це питання? У Чернігівській області в Козелецькому і Чернігівському районах люди проживають на 31-у кілометрі від реактора і сьогодні.

Головуючий. Дякую. Ми за третій абзац проголосували вже. Перший мікрофон. Там така редакція, ми вже її проголосували.

Ходоровський Г.І., завідуючий кафедрою Чернівецького державного медичного інституту (Ленінський виборчий округ, Чернівецька область). Шановний Іване Степановичу, шановний Володимире Михайловичу, шановні депутати! Ми вчора пропонували у виступі Бойка, щоб все-таки чернівецька хвороба була включена сюди. На жаль, нас не зовсім розуміють. Я б дуже просив одну хвилину - сказати з цього приводу таке, що Рада Міністрів повинна зобов'язати…

Головуючий. Ви давали цю пропозицію в комісію?

Яценко В.М. Давали. Шановні товариші, ви бачите, що в пункті п'ятому є перелік областей, котрі відносяться до забруднених. Там є такий ще додаток: та інших областей. Тобто розчинені двері, ведеться дослідження і по ходу цього дослідження вносяться туди області.

Головуючий. Товариші, погодимося з пропозицією комісії? Так. Ставиться п'ятий пункт на голосування в цілому. Я, товариші, ще раз говорю, що всі пропозиції, які надійшли вчасно, враховані. Ставиться п'ятий пункт на голосування в цілому. Я прошу вас голосувати.

"За" - 328, "проти" - 13. Оце вам відповідь на питання: чому? Далі, будь ласка.

Яценко В.М. Восьма сторінка, шостий пункт. Є пропозиція шостий пункт розпочати так: "Вважати всі результати наукових

досліджень, пов'язаних з чорнобильською катастрофою, які виконані в межах території республіки, виключно власністю українського народу; їх використання іншими державами допускається лише за згодою Уряду Української РСР Академією наук" і далі - по тексту.

Головуючий. Які будуть думки з приводу цієї поправки? Будь ласка, перший мікрофон.

Депутат не представився. Шановні депутати, я думаю, що цю поправку потрібно прийняти і проти неї не виступати. Справа в тому, що наш Радянський Союз на початку року давав дві пропозиції…

Головуючий. Дякую, другий мікрофон.

Головенко М.Я., завідуючий відділом Фізико-хімічного інституту імені О.В. Богатського АН УРСР (Київський виборчий округ, Одеська область). Виходячи з Декларації про суверенітет України, що всі наукові розробки є власністю нашого українського народу, вважаю недоцільним цей пункт. Для чого це виключення для науки по Чорнобилю?

Головуючий. Дякую, третій мікрофон.

Депутат не представився. Вважаю за доцільне дописати такий текст: "Вивчити питання роботи науково-виробничого харківського підприємства "Біомост", яке розробило речовину, що ефективно проводить дезактивацію грунтів і вод".

Головуючий. Ви давали таку пропозицію? Будь ласка, Володимир Михайлович.

Яценко В.М. Справа в тому, що Комісія з питань чорнобильської катастрофи надзвичайно тісно спілкується з цим інститутом і працює з ним.

Головуючий. Другий мікрофон. Депутат Яворівський.

Яворівський В.О. Шановні колеги! Я просто вас прошу на одну мить заспокоїтися, я прекрасно розумію, що в нас записано в Декларації цей момент, але за цим формулюванням стоїть дуже серйозна ситуація. Сьогодні центр, Москва, уже продають... Ми з вами стали як піддослідні. Ми маслом каші не зіпсуємо. Давайте в цю постанову запишемо цей пункт.

Головуючий. Я ставлю на голосування пункт шостий перший абзац в такій редакції, як запропоновано комісією. Прошу голосувати.

"За" - 336, "проти" - 29, приймається. Далі, будь ласка.

Яценко В.М. Далі, товариші, на цій же сторінці 7 пункт. Є додаток: "Раді Міністрів". Уважно його перечитати. Справа в тому, що Комісія не визначилась з цього приводу. Чому це ми так зробили? Тому що це викличе суперечки, може, й інші думки тих товаришів, котрі представляють тут ці області - Львівську, Лисичанськ, Кременчук, Новодніпрянськ і так далі. Ми зупинились на тому, щоб депутати з цих областей висловили свою думку і Верховна Рада прийняла рішення. Ми не визначились. Це надзвичайно складне питання.

Головуючий. Потрійно від Уряду. Ніхто не наполягає? Будь ласка, третій мікрофон.

Депутат не представився. Відносно 7 пункту. Я хочу сказати, що покладати на місцеві Ради народних депутатів відповідальність щодо забезпечення прописки не можна, якщо ми не скажемо того, проти чого ми проголосували. Пункт 4-а - припинити відведення земель підприємствам і організаціям інших республік і заборонити організований, може, не переселення, а набір на територію України. І тут ще одна суперечність. Якщо ми не оголосили Україну зоною екологічного лиха, то чому ми говоримо про статус екологічного лиха. Я хочу звернути вашу увагу, що це є дуже і дуже важливий момент. Повірте мені, в Сибіру жити можна, а в чорнобильській зоні жити неможливо.

Давайте повернемося ще раз до пункту 4-а і добре над ним подумаємо і включимо його отут, як додатковий пункт. Бо інакше ми є зв'язані по руках.

Депутат не представився. Я перепрошую, ми розглядаємо пункт 7.

Депутат не представився. Сьомий, і я пропоную сюди ввести оцей пункт 4-а із сторінки 4.

Головуючий. Так, дякую. Товариші, я прошу висловлюватись, 8 сторінка, пункт 7. Костянтин Іванович, будь ласка. Третій мікрофон.

Масик К.І. Я, товариші депутати, дуже прошу вас звернути увагу на пропозицію Ради Міністрів. Справа ось у чому. Безумовно, ми маємо в поліських зонах дуже погані дороги, і це одна з причин того, що люди сьогодні набирають більше і більше радіації. Треба терміново побудувати дороги. Але без бітуму ми ці дороги не

побудуємо. Ні з чого, промовами їх не зробимо. Тому я дуже прошу створити і прийняти нашу редакцію з цього пункту.

Головуючий. Так, шановні товариші депутати! Ставиться на голосування, щоб пункт сьомий викласти в такій редакції: перший абзац і другий, доповнення від Ради Міністрів. Ставиться на голосування. "За" - 316, "проти" - 40. Другий мікрофон, яке в вас доповнення?

Бойко Б.Ф., старший викладач кафедри філософії і політичної економії Тернопільського державного педагогічного інституту (Підволочиський виборчий округ, Тернопільська область). Шановні депутати! Я звертаюсь до вас з проханням, прошу мене вислухати всіх. Ми знаємо, що найбільш болюче питання для виселення людей це є питання житла. Я пропоную до пункту сьомого добавити: "до забезпечення житлом жертв чорнобильської аварії заборонити організоване переселення на Україну громадян із інших регіонів". І ставити це питання на голосування поіменне. Це питання не стосується того, що було проголошено в інших пунктах.

Головуючий. Товариші, ми за редакцію пункту сьомого з доповненням проголосували, а тепер пропозиція депутата Бойка.

(Шум у залі).

Головуючий. Комісія, будь ласка. Була пропозиція у комісії.

Яценко В.М. Така пропозиція у комісії була, ми за неї проголосували.

Депутат. Але в іншому контексті.

Головуючий. Все! Підождіть, не вимагайте. Ви в комісії розглядали?

Яценко В.М. До сьомого пункту така пропозиція не розглядалася. Розглядалася пропозиція Червонія, ми її розглянули і проголосували за неї.

Головуючий. Дякую. Далі, будь ласка. Ми одного принципу дотримуємося.

Яценко В.М. 8 пункт, дев'ята сторінка. Немає ніяких зауважень?

Головуючий. Є у депутатів по восьмому пункту? Перший мікрофон.

Мовчан П.М., письменник, Секретар правління Спілки письменників України та Київської організації СПУ (Березняківський

виборчий округ, м. Київ). Іване Степановичу, я звертаюся до вас. Справа в тому, то ці надзвичайно важливі проблеми, які ми сьогодні проробляємо, ми не повинні форсувати. Ми в шостому пункті, я не кажу про четвертий "а", в шостому пункті ми пролетіли другий абзац.

Головуючий. Депутат Мовчан, ми нічого не форсуємо, ми просимо тільки конструктивної роботи. Всі доповнення і пропозиції повинні комісії проробити. Інакше не потрібна нам комісія. Ми будемо на пленарних засіданнях вносити пропозиції і на слух їх голосувати. Я прошу депутатів по 8 пункту, сторінка 9. У кого з депутатів є зауваження? Будь ласка, перший мікрофон.

Мазур Ю.М., редактор Одеської обласної газети "Знамя коммунизма" (Іллічівський виборчий округ, Одеська область). Мы много здесь говорили во время обсуждения о дезинформации, которая была по Чернобылю, о том, что умышленно скрывались данные по Чернобылю, цифры и так далее. В то же время у нас конкретные предложения вносились, но почему-то комиссия их не учла. Поэтому я предлагаю к восьмому пункту небольшое дополнение. Поскольку оно не записано, Иван Степанович, я прошу внимательно последить за текстом, я читаю:

"Міністерству юстиції Української РСР разом з відповідними...

Головуючий. Я вас запитую, ви таку пропозицію в комісію давали? Не давали. Тому ми на слух пропозицій не сприймаємо.

Мазур Ю.М. Иван Степанович, эти предложения звучали в этом зале. И предложение это пустяковое.

Головуючий. Я вас прошу, послухайте відповідь.

Яценко В.М. Ми ж записали й прийняли з вами пункт, щоб створити депутатську комісію по розслідуванню дій службових осіб і так далі. Буде передано на розгляд Прокуратурі і так далі. Депутати визначаться. Внесуть відповідні пропозиції.

Головуючий. Другий мікрофон.

Влох О.Г., завідуючий кафедрою Львівського державного університету імені І. Франка (Ленінський виборчий округ, Львівська область). Шановні депутати, шановний Іване Степановичу, я хотів би висловитися з приводу нашої процедури. Справа в тому, що ми розглядаємо сьогодні надзвичайно важливий документ. Адже всі усвідомлюють...

Головуючий. Я прошу конкретну пропозицію.

Влох О.Г. Конкретна пропозиція полягає в тому, що всі депутати, які сидять в залі, повинні приймати участь в голосуванні. Коли ми голосували по пункту 4-а, 50 депутатів не брало участі в голосуванні. Навіщо вони тут знаходяться, питається? Що скажуть нам виборці?

Головуючий. Товариші, береться до відома. Всім депутатам приймати участь у голосуванні. Третій мікрофон.

Поровський М.І., відповідальний секретар Секретаріату Народного руху України за перебудову (Ровенський виборчий округ, Ровенська область). Пропоную пункт 8 на сторінці 9 доповнити словами "Прокуратурі УРСР порушити кримінальну справу та притягнути до відповідальності посадових осіб, винних у приховуванні інформації про наслідки чорнобильської аварії та проведенні демонстрації... "

Головуючий. Шановні товариші депутати! Ця пропозиція в цьому залі вже надто часто повторюється. Вона відноситься до компетенції...

Поровський М.І. Прошу поставити на поіменне голосування, це моє право депутата...

Головуючий. Ставиться на голосування пункт 8 в редакції, запропонованій комісіями, прошу голосувати.

"За" - 347, "проти" - 6. Дякую. По пункту 9 зауважень немає. Товариші, по 9 пункту є зауваження? Немає. Ставиться 9 пункт в редакції, запропонованій комісіями, на голосування.

"За" - 350, "проти" - 5, приймається. Далі.

Яценко В.М. Пункт 10, останній абзац. Комісія з питань чорнобильської катастрофи, ну і наша комісія погодилися на першій частині. Але від Уряду внесена така пропозиція: "До 1 грудня 1990 року розробити програму робіт по виведенню з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС, визначити в ній етапи і строки проведення цих робіт та їх виконавців, а також потребу у фінансових і матеріально-технічних ресурсах, необхідних для реалізації розробленої програми".

Шановні товариші! Доводжу до вашого відома, що напередодні нашого засідання була теж сесія Верховної Ради УРСР, вона доручила Раді Міністрів вирішити це питання протягом одного півріччя, тобто у серпні дійсно це питання повинно було б вирішитись. Ну, немає його, то ми пропонуємо до грудня цього року розробити і представити таку програму.

Головуючий. Шановні товариші депутати! Сьогодні Костянтин Іванович Масик говорив про це, нагадуючи вам про досвід зарубіжних країн. Пам'ятаєте, він говорив сьогодні у своєму виступі. Тому пропонується на ваш... Перший мікрофон.

Депутат не представився. Шановні депутати! Я пропоную прийняти у такій редакції, як викладено у другій колонці, але я наполягаю, щоб було доповнено: "забезпечити міжнародну науково-технічну експертизу програми". Годі нам уже дилетантів.

Головуючий. Ви давали таку пропозицію у комісію?

Депутат. Давав, Іван Степанович, давав.

Головуючий. Будь ласка.

Яценко В.М. Розглядалось.

Головуючий. Будь ласка, відповідайте.

Яценко В.М. Розглядалось, Іван Степанович. Взагалі можна було б залучити для цього міжнародну наукову експертизу, але це справа уряду, це справа комісії, вона, безумовно, зможе це зробити. Що ми їм будемо диктувати, що робити?

Головуючий. Так. Комісія вважає недоцільним, так? Погодимось? Товариші, я прошу вас до уваги. Ставиться на голосування пункт 10-й в редакції, яка запропонована (дивіться справа) і зачитана від Комісії депутатом Яценком. Ставиться на голосування. Прошу голосувати. Ми голосуємо пропозиції, які внесені від Комісії.

"За" - 275, "проти" - 68.

Сторінка 10-а.

Яценко В.М. Десята сторінка. Ніяких зауважень не поступило.

Головуючий. По десятій сторінці зауважень у Комісії не було. Пропонується проголосувати абзац останній десятого пункту і одинадцятий пункт в такій редакції... Будь ласка, перший мікрофон.

Піскун О.І., старший викладач кафедри політичної історії Сумського філіалу Харківського політехнічного інституту імені В.І. Леніна (Зарічний виборчий округ, Сумська область). Я вчора говорив про це. Я пропоную після 3-го абзацу на сторінці 10-й додати фразу: "Створити наукову і виробничу базу для розробки та впровадження екологічно чистих відновлюваних джерел енергії". А то ми закриваємо атомні, а нічого не пропонуємо.

Головуючий. Будь ласка, відповідайте.

Яценко В.М. Справа в тому, що ми доручаємо Раді Міністрів розробити науково обгрунтовану концепцію енергозабезпечення республіки з врахуванням виведення ЧАЕС, з врахуванням мораторію і так далі. Вона обгрунтує її і винесе на наш розгляд, і все там врахує.

Головуючий. Шановні товариші депутати! Ставиться на голосування останній абзац 10-го пункту і одинадцятий пункт в тій редакції, яка запропонована комісіями. Прошу голосувати.

"За" - 369, "проти" - 1. Приймається.

Тепер текст після зірочок. Це одинадцятий пункт. Немає зауважень? Немає. Тоді ставиться на голосування проект постанови Верховної Ради про невідкладні заходи з питань захисту громадян України від наслідків чорнобильської катастрофи.

Товариші, я прошу до уваги. І депутата Яценка прошу до уваги. Всі зауваження і пропозиції, які були в Комісії, розглянуті. Ми з вами проголосували по кожному окремому абзацу, по кожному пункту, а пропозиції у нашому залі будуть надходити, скільки б ми не працювали. Тому ставиться на голосування постанова.

У кого пропозиції?

Яценко В.М. Бачите, он є пропозиції.

Головуючий. Ви повинні були в Комісії розглянути ці пропозиції. Ваша місія закінчилась, сідайте. Прошу.

Слово надається від Комісії голові Комісії депутату Яворівському.

Яворівський В.О., голова Комісії з питань чорнобильської катастрофи (Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область). Шановні колеги! Це буквально...

Головуючий. Зробимо перерву. Ми розпочали роботу сьогодні о 10 годині сім хвилин.

Яворівський В.О. Давайте, товариші, заспокоїмося на одну миті), згадаємо про щось добре, про рідних, близьких і таке інше і переключимося. Ми зараз проголосуємо і приймемо один з найголовніших документів, який ми відпрацювали на цій сесії. Документ складний, у нього є свої певні ахілесові п'яти, я згоден. Ми зараз приймемо, і вже нічого змінити не можна буде.

Я хотів би просто звернутися до вас і нагадати. Мені доповів депутат Пилипчук, голова Комісії по економічних реформах, що

в той момент, коли було голосування, його Комісія засідала; це його вина, але вони не брали участі у голосуванні. Я хочу нагадати вам таке.

Четвертий "а" пункт. Білоруси, а біда в них така сама, як і в нас, визнали Білорусію зоною екологічного лиха. Ми зациклилися на інших пунктах і з водою виплеснули дитину. Я пропоную: перед тим, як проголосувати повністю і поставити крапку у цьому документі (ми даємо завдання уряду, хай уряд працює, дай, Боже, щоб він виконав, а він мусить виконати все те, що ми йому записали), пропоную записати в такій редакції: "Оголосити Україну зоною екологічного лиха".

(Шум у залі).

Яворівський В.О. Товариші, послухайте одну мить, я закінчую.

Головуючий. Я прошу до уваги.

Яворівський В.О. "Оголосити Україну зоною екологічного лиха". І все-таки залишити цей пункт: "Припинити відведення земель підприємствам і організаціям інших республік". Ми вернемося до наших виборців; у нас біда, якої світ не знав. Ну, давайте переступимо через... Ми ж нічого лихого не робимо, ми просто господарі тут і хочемо про це сказати. Мине це лихо, ми приймемо інше рішення. Ну, прошу вас, проголосуйте за це.

(Шум у залі).

Головуючий. Так, шановні товариші депутати. Як ми віднесемося до пропозиції голови Комісії з питань чорнобильської катастрофи?

(Шум у залі).

Головуючий. Прошу до уваги. Від Комісії надійшла пропозиція: четвертий "а" пункт - змінити редакцію. Ми його відхилили взагалі. А от надходить пропозиція змінити редакцію, залишити його з двох речень: "Оголосити Україну зоною екологічного лиха. Припинити відведення земель підприємствам і організаціям інших республік". Ставити на голосування? Ставиться четвертий пункт "а" в такій редакції на поіменне голосування. Оскільки ми голосували за нього перший раз поіменно, то ми голосуємо і другий раз поіменно. Пункт чотири "а" у редакції, запропонованій головою Комісії Яворівським. Прошу голосувати.

"За" - 297, "проти" - 44. Приймається.

Ставиться на голосування проект постанови Верховної Ради

Української РСР про невідкладні заходи з питань захисту громадян України від наслідків чорнобильської катастрофи в такій редакції, як ми з вами проголосували.

Хто за те, щоб прийняти таку постанову, прошу голосувати.

"За" - 363, "проти" - 5. Постанова приймається.

Оголошується перерва на 30 хвилин.

Голова. Шановні народні депутати! Прошу реєструватися. Переходимо до розгляду питання про закон пріоритетного... Не прийняли мораторій? Зараз іде робота над окремою постановою. Що у вас, біля другого мікрофона? Домовилися про мораторій. Готується окрема постанова і буде винесена на ваш розгляд. Президія сьогодні о 18-й годині 30 хвилин розгляне, і завтра ми до цього питання повернемося.

Перший мікрофон.

Мазур Ю.М., редактор Одеської обласної газети "Знамя коммунизма" (Іллічівський виборчий округ, Одеська область). У меня небольшое замечание по процедуре принятия решений. У нас как-то невзначай сложилась, по-моему, неправильная практика обсуждения поправок к нашим решениям. Мы принимаем во внимание только те поправки, которые предложены комиссиями и еще и напечатаны. У меня, понимаете, тоже хорошо развито стадное чувство (так нас воспитывали), но я думаю, что нам, и в том числе председательствующему, надо было бы все-таки приучаться уважать личность, мнение личности, даже если оно противоречит... даже если против этого мнения проголосовало бы 448 депутатов. Поэтому я предлагаю при обсуждении решений заслушивать и отдельные предложения, несмотря на то что мы воспринимаем их на слух. Тогда наши решения могут быть более квалифицированными и правильными.

Голова. Я згоден з вами, ми будемо надалі заслуховувати пропозиції, а сесія буде визначатися. І ми все ж таки будемо робити на другий день редакцію так, як це робить Верховна Рада нашої країни. І з правого боку будуть ці поправки видруковані, щоб їх можна було сприймати не тільки на слух, тому що вони можуть бути настільки принципові, що змінять весь зміст документа. І це робити ми так не зможемо, але такий підхід буде у нас визначальним.

Повторюю, переходимо до розгляду питання про Закон про пріоритетний розвиток села та агропромислового комплексу в народному господарстві України. Доповідає Ткаченко Олександр

Миколайович, перший заступник Голови Ради Міністрів. Просить до 20 хвилин.

Ткаченко О.М. Шановні народні депутати! Так сталося, що життя підвело нас до необхідності прийняття Закону про пріоритетний розвиток села й агропромислового комплексу в народному господарстві нашої суверенної України. Звичайно, виконання закладених у проект Закону завдань - справа не одного дня чи місяця. Воно розраховано на значний відрізок часу, а то й на десятиріччя. Проте основні, корінні питання соціального розвитку села і продовольчого забезпечення нам необхідно вирішити на першому етапі в півтора-два роки.

Як відомо, протягом багатьох десятиріч мав місце деформаційний підхід до розвитку міста і села, коли селянин залишався один на один із своїми бідами і проблемами. Величезний відрізок донорського часу по відношенню до села довів його до такого рівня, коли необхідно оглянутися на пройдений шлях, щоб усвідомити допущені величезні прорахунки. І тепер, коли вирішення продовольчої програми стало нереальністю, всі відчули, що без соціальної захищеності села, без його відродження і розвитку про продовольчу проблему і мови бути не може. Ось чому наш парламент так одностайно підтримав пропозицію депутатів-аграрників про прийняття цього Закону і розвитку кардинальної програми соціального розвитку села і агропромислового комплексу в цілому.

Перш ніж перейти до викладення мотивів необхідності прийняття Закону, хотів би вас, шановні депутати, коротко проінформувати про те, що дає для народу сьогодні агропромисловий комплекс республіки та які його реальні можливості по якнайшвидшому забезпеченню населення продовольством, а переробних підприємств - сировиною.

Агропромисловий комплекс республіки створює сьогодні 34 проценти національного доходу. З його продукції виробляється дві третини товарів народного споживання і майже весь обсяг продуктів харчування. Проте йому виділяється лише 20 процентів державних капіталовкладень від загального обсягу по народному господарству республіки, в тому числі з централізованих фондів - лише 14-15 процентів. Слід відмітити, що село винесло на своїх плечах всі етапи оновлення нашої країни: індустріалізацію, відбудову зруйнованого війною народного господарства, будівництво міст і великих промислових центрів. Якщо

за роки Радянської влади на розвиток міст і великих промислових центрів було вкладено 330 мільярдів карбованців, то на село - лише 70 мільярдів, тобто в 4 рази менше. В результаті цього соціально-економічне становище села та агропромислового комплексу в цілому залишається вкрай незадовільним. Це, в свою чергу, стало основною причиною погіршення демографічної ситуації. Лише за 1979-1988 роки чисельність сільського населення зменшилася більш як на 2 мільйони чоловік, тобто на 11 процентів.

Аграрний потенціал республіки в даний час характеризується як один із самих низьких серед галузей народного господарства. Зокрема, фондооснащеність сільського трударя на чверть, а енергоозброєність - у два рази нижча, ніж у промисловості. В той же час у розвинутих країнах енергоозброєність праці сільськогосподарського працівника вища, ніж у промисловості. Наприклад, у Сполучених Штатах цей показник становить 2,3 рази, у ФРН - 2,1 і в Швеції - майже два рази.

Особливо відстає база переробки і зберігання продукції. В цьому головна причина того, що більше 20 процентів її не доходить до споживача. Поставки матеріальних ресурсів не забезпечують планів виробництва продукції, в той же час не відповідають внеску республіки в загальносоюзний обсяг. Агропромисловому комплексу республіки, який виробляє 24 проценти валової продукції від союзного рівня, виділяється всього 16 процентів тракторів і вантажних автомобілів, 11 процентів прокату чорних металів, 12 процентів цементу, 19 процентів пального та інші. Розрахунки показують, що капітальні вкладення, які направляються в сільське господарство, складають лише 14 тисяч карбованців на 100 гектарів сільськогосподарських угідь (проти 22 - у Білорусії, 29 - у Молдавії і 25 - у Литовській РСР).

Отже, з метою прискорення розвитку АПК необхідно невідкладно змінити інвестиційну політику на користь агропромислового комплексу, значно підвищити рівень його матеріально-технічного забезпечення, що й передбачено відповідними статтями проекту Закону, який вам, шановні депутати, розданий.

Значно ускладнює ситуацію сьогодні на селі відсутність цінового еквівалента між заготівельними цінами на сільськогосподарську продукцію й оптовими цінами на техніку, будівельні матеріали, добрива та на інші ресурси. Так, продуктивність трактора МТЗ-80 залишилась практично на рівні тієї машини, яку ми

одержували 10-15 років тому (МТЗ-50), а ціна збільшилася в 1,8 рази. Ціна силосного комбайна збільшилася в 6,5 рази, а потужність його виробнича - лише в 2 рази. Система дискримінаційних заходів, які впродовж тисячоліть проводились по відношенню до села, призвела до такого становища, коли й при сприятливих погодних умовах, нарощуючи виробництво продукції, господарства наші знаходяться в складному фінансовому стані. Незважаючи на те, що за останні чотири роки істотно збільшився прибуток господарств, у минулому році третина колгоспів і радгоспів мала рентабельність лише 25 процентів, що не забезпечує нормальних економічних умов для розширеного виробництва. В цілому по агропромисловому комплексу заборгованість по позичках банку сьогодні становить майже 22 мільярди карбованців, забезпеченість власними оборотними коштами - 67 процентів. Близько половини підприємств мають нестачу власних оборотних коштів, мається на увазі промисловість, у сумі майже 8 мільярдів карбованців. Слід додати що зараз проводиться робота по списанню господарствам раніше відстроченої і незабезпеченої поверненням заборгованості, по позичках в банку. Проте ці разові заходи тільки знімають на певний час гостроту, але не вирішують до кінця великих наявних проблем.

Таким чином, вирішення соціальних проблем села лежить сьогодні, по суті, на плечах колгоспів і самого селянина, тоді як будівництво в містах ведеться переважно за рахунок бюджетних коштів. Нерідко наводяться статистичні доні в пресі, що в селі на одного жителя сьогодні припадає 21 квадратний метр житла, тоді як у місті - лише 15. Проте такі цифри не відповідають дійсному стану. Справа в тому, що на селі житлове будівництво велося в основному до 1965 року і 74 проценти його потребує сьогодні або реконструкції, або практично стопроцентної заміни.

Якщо я вас, шановні депутати, не дуже втомив переліком цифр, то наведу ще деякі для об'єктивної характеристики ситуації, яка складається сьогодні на селі. В сільській місцевості на 1000 жителів вводиться житла сьогодні в 2 рази менше, ніж у місті. Вага населених пунктів, забезпечених природним газом, становить лише близько 8 процентів, водопроводом користуються жителі 14 процентів сіл, близько 1100 сіл сьогодні користуються привозною питтєвою водою. Третина сіл не мають установ охорони здоров'я, четверта частина - клубних установ, дві третини -

підприємств громадського харчування, будинків побуту та комплексних приймальних пунктів.

Практично половина сіл не мають дитячих дошкільних закладів і бань. Роздрібний товарообіг на душу сільського населення в 2,5 рази менший, ніж у місті. В три рази менше на селі побутових послуг. Внаслідок цього постійно відмирають села. В середньому щотижня з карти республіки, як тут уже говорилось, зникають по два села. Майже 10 тисяч сіл із 30 тисяч відносяться до категорії малих, а в трьох тисячах з них за останні чотири роки не народилося жодної дитини.

Вкрай загострилась демографічна ситуація в цілому. За рахунок молоді села місто сьогодні поповнює трудові ресурси. Більшість її підготовлена на кошти колгоспів і радгоспів. Це - механізатори і будівельники. В ряді регіонів люди пенсійного віку сьогодні становлять 50 процентів.

Падає престижність сільської праці. Однією з причин цього є те, що рівень оплати праці в колгоспах і радгоспах майже на 20 процентів нижчий, ніж у промисловості. Слід зазначити, що по цьому показнику в Союзі ми знаходимося на десятому місці. Вихід із становища, що склалося, ми бачимо в необхідності пріоритетного розвитку села та агропромислового комплексу, в захисті інтересів селянства, утвердженні соціальної справедливості у взаємовідносинах між містом і селом, агропромисловим комплексом та іншими галузями народного господарства. Першоосновою повинна стати людина - зацікавити її в результатах своєї праці. Це перше.

І друге. Ми повинні на селі створити такі соціальні умови, щоб людям там жилось і працювалось у радість. Настав час повернутися обличчям до тих, хто в спеку і холод вирощує хліб, у будь-яку погоду йде на ферму, часто не знаючи ні вихідних, ні відпусток.

Перш за все слід змінити структуру інвестицій у народному господарстві, вишукати необхідні державні капітали на розвиток АПК, зорієнтувати промислові виробництва на потреби села, прискорити темпи і встановити першочергове направлення коштів і матеріальних ресурсів в агропромисловий комплекс. Важливо також прискорити житлове будівництво на селі, домогтися, щоб уже в тринадцятій п'ятирічці вводити не менше 40-45 мільйонів квадратних метрів, при тому, що ми в дванадцятій п'ятирічці в середньому вводимо 25 мільйонів. Довести питому вагу

газифікації на кінець 1995 року до 35-40 процентів, з'єднати всі села надійною транспортною мережею та більш повно задовольняти потребу сільських жителів у комунальному та побутовому обслуговуванні.

Вважаю за доцільне рекомендувати господарствам збільшити видачу колгоспникам і робітникам радгоспів зерна та іншої сільськогосподарської продукції у вигляді натуральної оплати. Психологія селянина не допустить його втрати, зерно буде ефективно використане додатковим м'ясом і молоком, і, в свою чергу, вплине на дальший розвиток особистих господарств населення, підвищить їх вклад у продовольче забезпечення нашої республіки.

Вирішення завдань по поліпшенню постачання продуктами харчування ми бачимо в підвищенні продуктивності сільськогосподарських угідь через впровадження грунтової меліоративної системи захисту землі. Головним напрямком буде також реконструкція діючих систем, раціональне використання водних ресурсів та поліпшення екологічного стану нашої землі.

Нам, шановні депутати, необхідно наполегливіше вести лінію на вдосконалення цінового механізму. Державні закупівельні ціни повинні бути значно підвищені і охоплювати ту частину продукції сільського господарства, яка передбачена держзамовленням. Решта продукції має реалізуватись по договірних цінах. При цьому мається на увазі забезпечити еквівалентність цін на сільськогосподарську і промислову продукцію.

Як уже зазначалось, дуже важливим є питання матеріально-технічного забезпечення сільського господарства і переробної промисловості. Як показують розрахунки, до 1995 року необхідно збільшити щорічні поставки тракторів - до 30 процентів, вантажних автомобілів - на 40 процентів; у 3 рази ми повинні збільшити поставки комбайнів для збирання кукурудзи і заготівлі силосу, у 2,6 рази ми повинні збільшити забезпечення наших комплексів і тваринницьких ферм необхідним обладнанням.

Слід докорінно поліпшити постачання господарств будівельними матеріалами, металом, трубами та пальним. Зараз вони одержують тільки 2 проценти від загальної кількості вироблюваної в нашій республіці такої продукції. Для повного забезпечення необхідно поставляти щорічно півтора мільйона тонн прокату чорних металів, що становитиме 4 проценти і відповідно не менш як 800-850 тисяч тонн сталевих труб.

Ми вважаємо, що машинобудівні заводи республіки повинні

більше давати машин, обладнання, запасних частин для агропромислового комплексу. В цьому питанні Урядом будуть прийняті в найближчий час відповідні рішення.

Є також необхідність посилити відповідальність промислових підприємств і служб за своєчасне постачання агропромисловому комплексу всієї продукції. Недопоставка її і збитки в господарствах при цьому повинні компенсуватися за рахунок прибутку підприємств і організацій-постачальників хоча б республіканського підпорядкування.

Ведеться робота по переорієнтації досліджень наукових установ на розробку прогресивних технологій в усіх галузях АПК. Зусилля вчених спрямовуються на значне підвищення продуктивності праці, скорочення втрат продукції від поля до споживача. Проте слід відзначити, що наукові дослідження, як правило, проводяться тривалий час і вимагають значних витрат, які не під силу окремим підприємствам та організаціям. Тому ми вважаємо, що фінансування наукових досліджень з проблем розвитку села та значних розробок прикладного характеру повинно здійснюватись головним чином за рахунок державних фінансів.

Новий етап розвитку агропромислового комплексу вимагає постійного удосконалення форм управління. Створення організаційних структур буде залежати від регіональних особливостей і звичайно вирішуватись безпосередньо на місцях.

Практично не на словах, а на ділі ми будемо надавати повну самостійність колгоспам і радгоспам у визначенні форм і методів господарювання. Ми підтримуємо різні форми господарювання на землі, що функціонують сьогодні в республіці. Але на даному етапі основними виробниками сільськогосподарської продукції залишаються колгоспи і радгоспи, які ще далеко не повністю вичерпали свої можливості.

Природно, що закон не в змозі передбачити всі питання практичної реалізації соціального розвитку села і агропромислового комплексу, тому в розвиток окремих його положень виникне необхідність прийняття Радою Міністрів республіки відповідних рішень. Для того, щоб положення Закону активно перетворювалися в життя, щоб він працював, Рада Міністрів республіки має на меті повністю використати наявний потенціал всіх міністерств агропромислового комплексу, залучити до цієї роботи інші відомства республіки. В той же час безпосереднім

виконавцем цього законодавчого акту має стати Комітет по відродженню та соціальному розвитку села при Раді Міністрів нашої республіки. Зараз ведеться відповідна робота по його створенню.

На закінчення хочу сказати, що прийняття Закону з урахуванням суверенітету України сприятиме піднесенню селян на ті позиції, на яких вони мають бути не тільки в плані матеріальному, а й у правовому і громадському. Після обговорення проекту Закону на цій сесії та опублікування його в пресі Комісія Верховної Ради з питань агропромислового комплексу та соціального розвитку села і Уряд доопрацюють цей проект і внесуть його на затвердження осінньої сесії. Окремі вимоги проекту Закону будуть враховані вже при розробці плану соціально-економічного розвитку республіки на 1991 і наступні роки. Спасибі за увагу.

Голова. Слово від аграрної Комісії для співдоповіді надається депутату Морозу Олександру Олександровичу. Він просить до 15 хвилин. Будь ласка.

Ну, якщо він зможе, то він використає не весь час. Так, як це зробив Олександр Миколайович, зекономив нам майже 5 хвилин.

Мороз О.О., завідуючий аграрним відділом Київського обкому Компартії України (Таращанський виборчий округ, Київська область). Товариші! Хочу привернути увагу депутатів, теле- і радіослухачів, виборців, всього населення України до змісту документа, котрий ми маємо розглянути на сьогоднішньому засіданні. Він зачіпає так багато сторін нашого суцільного життя, всіх галузей економіки, що коли вдасться нам реалізувати закладені в ньому принципи, то це приведе до революційних перетворень в життєвому укладі і села, і міста. Авансуючи таку високу оцінку, мірку пропонованому проекту, запрошуємо всіх вас до напруженої, вдумливої роботи.

Автори, депутати-аграрники, котрі складають переважну більшість групи "За радянську суверенну Україну", з люб'язної подачі депутата Червонія відомої слухачам як група-239, хочуть щоб у Законі була врахована кожна розумна думка. Бачимо тому роботу над Законом ще й як засіб до нашої консолідації. Давайте будемо вище політичних амбіцій, бо треба створити Закон, якого чекають люди. Нам можна бути суперниками, але не можна бути ворогами.

Ми б хотіли, щоб розглянутий сесією проект був прийнятий сьогодні чи завтра як документ у першому читанні чи "за основу". Це б дозволило опублікувати його в пресі, врахувати зауваження

всіх зацікавлених людей і остаточно його розглянути на другій сесії. Однак ми вважаємо, і згода така від Уряду є, що після прийняття документа у першому читанні, його принципові положення обов'язково будуть враховані при складанні плану соціально-економічного розвитку на наступний рік, і це теж стимул для невідкладного розгляду Закону. Проект з цього приводу вам розданий. А тепер про найбільш принципові положення Закону.

Приступаючи до його розробки, члени постійних комісій Верховної Ради з питань агропромислового комплексу і з питань соціального відродження села відразу відмовились від тези "про повернення боргів селу". Ми відстоюємо рівноправні стосунки між містом і селом, а село здатне при такій умові самостійно стати на ноги. Поки що воно вимушене не те що (нерозбірливо) відтворити все виробництво, а викручуватись, щоб звести кінці з кінцями, підтримуючи якось свої виробничі фонди.

Характерні цифри: за рік середнє господарство в республіці одержує менше тонни металопрокату, 70 листів шиферу, один вагон лісу. Не треба бути керівником господарства, щоб зрозуміти, що це насмішка над сільським трудовим колективом. В Законі ми передбачаємо статтю про те, що питома вага інвестицій в агропромисловий комплекс повинна перевищувати частку АПК у сукупному валовому продукті на 10 пунктів, про це говорив Олександр Миколайович. Це виражається цифрою: приблизно 3 мільярди карбованців на рік. Удвічі більше, ніж тепер. Безумовно, що для цього повинні бути забезпечені оці гроші відповідними матеріальними ресурсами, потужностями будівельних організацій, фінансуванням і проектами, розробками - все це є і предмет турботи Уряду уже нинішнього року. Причому, в норму ми закладаємо вимогу: не менше половини капіталовкладень на всіх рівнях повинно спрямовуватись на соціальну сферу села. До того ж об'єкти цієї сфери мають споруджуватися за рахунок бюджету і головним чином підрядним способом. Все це дуже складні позиції, їх потрібно обговорити. Я вас прошу до уваги, тому що це надзвичайно складні позиції, вони стосуються всього нашого господарювання. Те ж саме стосується будівництва меліоративних, гідротехнічних споруд, шляхів, рекультивації земель і іншого.

Сьогодні така вимога здається утопією. Вольовими методами її реалізувати не вдасться. Тому ми робимо ставку на економічні

інтереси, застосовуючи систему пільг і санкцій. Зокрема, частина прибутку сільських колективів, що спрямовуються на будівництво житла, лікарень, шляхів і так далі, не буде оподатковуватись. Будівельники та інші організації, які займатимуться подібними роботами, з отриманого таким чином прибутку сплачуватимуть податки у половинному розмірі.

Безумовно, все це вимагає скорочення промислового будівництва, вивільнення і перепрофілювання чималої кількості будівельних організацій. В загальному вигляді суть пріоритетності викладена в 4,5 статтях закону, зведена вона до того, що добробут всього населення залежить від стану справ на селі, а найперше - від умов проживання людей, від їхнього соціального влаштування.

Я не втримаюся, щоб не поділитися враженнями від перебування в рідному селі минулого тижня. Привід був печальний, але справа не в тому.

У центрі України, на землях, котрі стабільно здатні давати 50- центнерні врожаї, гине село. Відходить покоління, яке за складністю своєї долі, мабуть, не має рівних в історії цивілізації. Понівечені працею, ставши ніби частиною самої землі, та ще й притрушені чорнобильським попелом, жінки і чоловіки - жоден без сторонньої допомоги не можуть піднятися з лавки, щоб творити вічну пам'ять. І ніби то молитви не про близьких, а про власне для кожного і спільне для всіх життя. З рук отих головних, але забутих людей зійшли індустріалізація і військові перемоги, відродження і космічні програми, наша отут, в залі, грамотність. І давно пор вже державі повернутися лицем до свого джерела і розпочати нарешті практичну спокуту, бо без того джерела ми всі пропащі. Бо як не зробимо того, то які ж ми з вами люди?

Проект Закону не передбачає якихось надзвичайних заходів. Але і той мінімум їх, котрий є в статтях, помітний був би для селян. Мова йде про нові нормативи на торговельне, побутове, медичне обслуговування, про збереження і відновлення сіл і хуторів, про першочергове забезпечення сільських забудовників всіма необхідними матеріалами, їх пільгове кредитування та відшкодування державою половини витрат. Про використання електроенергії в побуті, газифікацію і шляхове будівництво, про систему пільг для переселенців у трудонедостатні райони.

Реалізація всього, що намічається, стала б частково компенсацією минулого нехтування соціальної сфери на селі. Адже всі

державні і управлінські структури, партійні і громадські органи протягом десятиліть займалися в основному виробництвом. Зрушення в ньому помітні, але соціальна сфера відстала жахливо. Та й саме виробництво, досягши нинішніх показників, набуло стану нестійкої рівноваги. Воно потребує невідкладних ін'єкцій у вигляді фінансів, нових технологій, матеріальних та трудових ресурсів. Тоді лише воно буде здатне вийти на рівень, новий рівень інтенсифікації.

Автори Закону вважають, що першою причиною занепаду села і виснаження його продуктивних сил було постійне підпорядкування його інтересів інтересам промисловості, інтересам міста. В результаті його жителі постійно знаходяться в стані надзвичайному, бо кожен період виробництва зустрічається ними безоружно.

Сьогодні ми зіткнулися з проблемою пального. Але ж вона лише затінила інші, постійні проблеми. Це - нехватка і низька якість техніки, будівельних матеріалів, мінеральних добрив, машинного обладнання для переробних підприємств, холодильників, гуми, металу, труб, електродів - та що завгодно: всього не вистачає. Коли все залишиться по-старому, проблеми будуть наростати катастрофічно, бо їх уже не вдасться, як раніше, перекрити фізичною працею, різноманітними формами експлуатації села. Потрібні радикальні зміни. Ми вважаємо, що раз і назавжди повинні забезпечити еквівалентність товарообміну між містом і селом головним чином через ціни на продукцію села, товари і послуги міста.

Принципово новим для забезпечення паритету в товарообміні є пропозиція про застосування об'єктивних співвідношень, я прошу вашої уваги до цього пункту, на промислову і сільськогосподарську продукцію. В наших комісіях вважають, що за основу можна було б узяти співвідношення, які склалися в країнах "вільного ринку". Мова якраз іде про співвідношення, а не про копіювання цін, бо умови - непридатні для порівняння.

Економічній науці, спеціалістам Держагропрому потрібно весь товарообмін перевести на мову таких співвідношень, взявши за основу розрахунку умовну продукцію, припустимо, тонну хліба, одиницю потужності тощо. І лише потім виразити все це у цінах. Тоді ми наблизимося до умов паритету.

Законом вводиться принципово нова категорія - продовольчий податок на основні види сільськогосподарської продукції,

фіксується його верхня межа - 60 відсотків обсягів сучасного товарного виробництва. Зверх цієї межі продукцією її власник розпоряджається за власним розсудом. Ми повинні відстояти таке співвідношення, взагалі всю 18-у статтю Закону з доповненнями, які ви сьогодні одержали під час реєстрації. Бо в ній закладені передумови до включення товаровиробника у ринок, у ринкові відносини. Причому, незалежно хто він - колгосп, радгосп, комбінат, кооператив, фермерське господарство чи індивідуал.

Продовольчий податок з боку держави передбачається урівноважити гарантованим продажем промислових товарів, будівельних матеріалів, нафтопродуктів і іншого. Все це повинно обумовлюватися договорами, а при їх невиконанні з боку держави - необов'язковим стає виконання і продподатку. Передбачається і компенсація невиконання валютою.

Господарствам надається право концентрації і використання власних валютних коштів. Відкривається можливість для розвитку підприємливості, розширення підсобних промислів. Створюються також сприятливі умови для того, щоб заводам, фабрикам вигідно було створювати свої філіали на селі, вкладати ресурси в розвиток агропромислових підприємств і організацій.

Чітко фіксуються взаємини АПК з бюджетом. Податок, зверніть увагу, дорівнює четвертій частині прибутку для несільськогосподарських підприємств - "Сільгоспхімія“, маслозавод, цукровий завод і т.д. До 5 відсотків прибутку обмежується податок сільськогосподарських товаровиробників, звільняються на п'ять років від оподаткування новостворені селянські господарства, орендні колективи.

Надзвичайно важлива норма в статті 21. Уперше міські промислові підприємства та організації, працівники яких проживають у сільській місцевості, вносять плату за трудові ресурси відповідним сільським і селищним Радам на соціальний розвиток сіл.

Проектом Закону також передбачено умови сприяння сільським жителям в оволодінні спеціальностями, необхідними для всієї системи виробництва і побуту. Намічаються квоти у вузах, в тому числі медичного, гуманітарного профілів, пільги для спеціалістів різних відомств, котрі проживають у сільській місцевості.

Депутати-аграрники вважають, що пропонований проект

може стати основою для правового забезпечення повороту держави до проблем села. Але Закон - лише перший крок у цьому напрямку. Які ж наступні кроки?

У правовому відношенні: Рада Міністрів разом з постійними комісіями повинна підготувати до другої сесії пакет інших законів і підзаконних актів. Їх перелік підготовлений, він виходить з позицій Закону. Само собою зрозуміло, що необхідні й базові закони - про землю, власність, оренду та інші.

З точки зору економіки потрібно дуже швидко, але й дуже грамотно зробити розрахунки відносно того, у що обійдеться - в фінансовій, матеріальних ресурсах у потужностях - сам Закон і підзаконні акти. Також треба відпрацювати етапи реалізації Закону, виходячи з економічних розрахунків та черговості проблем.

В організаційному плані слід продумати згори донизу структуру створення за вимогою депутатів-аграрників і всієї сесії двох комітетів при Раді Міністрів, про що вже говорив Олександр Миколайович. Потрібно, щоб в усіх ланках Рад і агропромислового комплексу діяв єдиний механізм реалізації принципу пріоритетності. Тобто, ми повинні створити систему, здатну поступово й неухильно оновлювати село.

На закінчення я хотів би відповісти на ті претензії і докори, що звучать нині звідусіль на адресу господарників, радянських та партійних органів і зводяться до такого - до чого ви довели село, чи можете ви справлятися з продовольчою проблемою? Що тут сказати?

Зішлюся на приклад. Ви пам'ятаєте, на початку 60-х років на всіх шляхах, особливо при в'їзді в райцентри, розвішувалися плакати і там виділялися цифри "100" і "400". Це для тих, хто не в курсі, я поясню - 100 центнерів м'яса, 400 - молока на 100 гектарів угідь. І тоді, казав Микита Сергійович, буде "изобилие".

Так от, я вам наведу дві інші цифри для порівняння: 226 і 960 - це вже цифри не по господарству, це - середні показники в Київській області. Отже, можемо господарювати, можемо справлятися з проблемами.

Давайте будемо відвертими: і врожаями, і валовим аграрним виробництвом Радянська Україна давно перекрила рубежі, досягнуті і за царського режиму, і за непу, і до 1929 року, і порівнювані показники в Західних областях республіки. Причина - не у виробництві, а в тому, що потреби і проблеми, з ним пов'язані, наростають значно швидше, ніж можливості АПК. Вони не можуть

розв'язуватися в умовах жорсткої централізації. І ми з цього повинні були починати перебудову.

Різко проявляється відносне зубожіння села. А воно закономірно переростає в зубожіння абсолютне, поширює свій вплив і на місто, і на всі сфери нашого життя. Ми повинні нарешті зрозуміти, що корінь усіх наших бід - запущеність села, що прийшла пора поступитися іншими інтересами. Дефіцит потужностей переробки - це не клопіт лише агропрому, це - турбота міста. Житлова проблема мусить закриватися, починаючи з села. Демографічна, національна, духовна - звідти ж.

Коли ми це зрозуміємо, покладемо на мову законів і механізмів їх вирішення, тоді лише ми зможемо сказати, що люди в нас не помилилися і лише тоді матимуть сенс усі наші суперечки: хто з нас - лівий, хто - правий, хто - центр і які в кого прапори.

Голова. Слово від Комісії по соціальному відродженню села надається товаришу Сухому Василю Васильовичу. Регламент - просить до семи хвилин.

Сухий В.В. (Павлоградський виборчий округ, Дніпропетровська область). Товариші депутати! Перш за все вважаю за потрібне від імені Комісії подякувати членам групи по підготовці цього Закону та й усіх депутатів. Я говорю це свідомо тому, що до сьогодні не знаю жодного депутата в цьому залі і, думаю, не буду знати, який би з прохолодою ставився до становища селянства і не брав так чи інакше участі у створенні цього документа. Тому не буду вдаватися до переліку труднощів, агітувати. Я добре знаю, що всі знають ці труднощі на селі, і всі знають, що вже давно пора працювати над їх реалізацією.

Комісія по соціальному розвитку села, розглянувши вчора дев'ятий варіант Закону, зробила висновок, що ми й самі далекі від задоволення, і у вас буде дуже багато зауважень та побажань у напрямі конкретизації багатьох розділів даного законопроекту. Все це має рацію. Але ми не відступали від принципів, на яких стоїть наша Комісія, не забули про доручення наших виборців. Ми просто об'єктивно оцінили ту обстановку, в якій ми на сьогодні знаходимося. Мова йде про те, що більш конкретно ми зможемо сформулювати ряд положень тоді, коли будемо мати у своєму розпорядженні закони про землю, про власність, про економічну самостійність, коли буде остаточно затверджена концепція про ринкові відносини. Тому пропонуємо надати сьогодні

по п'ять хвилин слово аграрникам, я це підкреслюю "аграрникам", тому що у нас уже склалася така практика, що окремі депутати - вже фахівці по всіх напрямах і виступають за всіх. А тим, кому це потрібно, чомусь не вистачає часу. Так ось, аграрникам переважно.

Голоси із залу.

Сухий В.В. Закінчити розгляд цього питання і сьогодні прийняти постанову, про яку йшла мова. Ця постанова передбачає:

Перше. З урахуванням доповнень і зауважень, висловлених депутатами, прийняти за основу проект цього закону, вважати за доцільне винести його на всенародне обговорення. І якщо хтось сьогодні не зуміє своєї думки викласти, то він це зробить у процесі цього обговорення.

Друге. Раді Міністрів до 1 жовтня підготувати той пакет законопроектів, про який уже йшла мова, і також пропозиції по створенню відповідних структур управління зверху донизу, які забезпечать виконання цього закону. Я думаю, що це і є питання, від вирішення якого цілком залежить оцей Закон: буде працювати чи залишиться декларацією, як це було вже не один раз. Скажу коротко. Ми добилися згоди у Раді Міністрів про створення Комітету при Раді Міністрів по соціальному розвитку села та сільськогосподарському будівництву. Це добре, але треба, щоб усі ми зрозуміли те, що один Комітет по соціальному відродженню села в республіці нічого не зробить. Потрібно мати структури, які б несли відповідальність за розвиток села і в області, і в районі, і в сільській Раді. Без цього нічого не буде. І хотілося б, щоб Ради на місцях не чекали тільки вказівок, а бралися за цю роботу вже зараз, бо дуже багато надходить з місць, скажемо прямо, від дуже простих людей питань, які потрібно вирішувати сьогодні без усякого закону. Але давайте разом подумаємо, чи можливо зробити зміни на селі і думати про якийсь пріоритет, якщо залишити матеріально-технічне забезпечення на сьогоднішньому рівні. Ви знаєте, що питома вага агропромислового комплексу у валовій продукції республіки становить 35 відсотків, а споживається разом з переробними підприємствами тільки 10 основних видів ресурсів. Про який пріоритет тут можна говорити? Завдяки такій постановці і створилося багато оцих питань, в які уже селяни не вірять, що ми їх вирішимо. Тому Комісія вважає невідкладним питанням, замість главку в АПК, створити Комітет при Раді Міністрів по матеріально-технічному

і сервісному забезпеченню агропромислового комплексу і просить Ралу Міністрів першочергово розглянути це питання і внести свої пропозиції.

Рада Міністрів також зобов'язана цією постановою врахувати основні положення законопроекту при підготовці проектів державного економічного та соціального розвитку і державного бюджету республіки на 1991 рік. Слід доручити Раді Міністрів та постійним комісіям узагальнити всі пропозиції, які надійдуть після обговорення, доопрацювати проект і винести на остаточний розгляд другої сесії. І прохання до депутатів - після виступів подати письмові пропозиції про доповнення проекту в Комісії та врахувати, що ми зможемо зараз внести тільки ті корективи, які не відносяться до компетенції тих нормативних актів, яких ще немає. А всі інші врахуємо, коли будемо затверджувати основний варіант. Дякую.

Голова. Одну хвилиночку, одну хвилиночку. З другого мікрофону хочуть вам задати запитання.

Депутат не представився. Василю Васильовичу, Ви знаєте, ми сиділи там і з великим задоволенням слухали співдоповідь депутата товариша Мороза. І не зовсім з таким же задоволенням ми слухаємо співдоповідь вашу як голови Комісії. Або у вас не було часу підготуватися, щоб зробити таку ж доповідь, або якісь інші причини.

Голова. Давайте запитання, а оцінку доповіді ми зараз не проводимо. Запитання є?

Сухий В.В. Чому Ви так вважаєте? Я вас слухаю.

Голова. Це - дискусія.

Депутат не представився. Конкретно тому, що ваша співдоповідь вийшла без будь-якої конкретики.

Голова. Я дискусію припиняю. Слово надається товаришу Чепурному. П'ять хвилин.

Товариші! І надалі ми будемо просити (тут багато записок надійшло) про те, щоб надавати для виступів до п'яти хвилин. Немає заперечень? Немає. Голосувати потрібно? Прекрасно. Дякую.

Чепурний А.Г., голова колгоспу "Зоря" Борівського району (Куп'янський виборчий округ, Харківська область). Уважаемые товарищи! Во-первых, чтобы все поняли очень правильно, что

товарищ Мороз выступал не от Комиссии АПК, а выступал как руководитель рабочей группы Комиссии агропромышленного комплекса, по социальному развитию села Совета Министров. Он возглавлял рабочую группу по подготовке закона. Двумя комиссиями и рабочей группой Совета Министров было поручено товарищу Морозу сделать содоклад, поэтому он готовился по этому вопросу.

Я сегодня не содокладчик, а выскажу свои мнения как депутат-аграрник, выскажу свои мнения по этому Закону. Я хочу только поправить выступление товарища Мороза, потому что рабочая группа все-таки вычеркнула, и у вас здесь проект, в котором нет 60 процентов налога от валового производства. Мы посчитали рабочей группой, что это будет реакционное отношение к свободе колхозов, совхозов, личных хозяйств и всего остального. Поэтому этот пункт мы вычеркнули. Хотя вот такая записочка пошла только не от Комиссии АПК, а я не знаю, от кого она пошла и почему Президиум разложил ее на столах. Если это не от Комиссии АПК, то мы категорически против этой цифры 60 процентов валового сбора или производства продукции сельского хозяйства по продналогу.

И несколько замечаний, товарищи. Я хочу сказать, что тот Закон, который лежит перед вами, разработанный рабочей группой, является еще не полностью совершенным Законом. Но на что мне хочется обратить внимание Правительства, которое здесь сидит - Совет Министров нашей республики, чтобы этот Закон не стал для них точно таким, як українська Декларація про суверенітет України для Горбачова. Это самое главное. Чтобы Совет Министров понял и знал, уяснил себе то, что о ходе реализации каждого пункта этого Закона Комиссия АПК и по социальному возрождению села будет информировать сессию. Проконтролируем жесточайшим образом. Потому что сегодня уже, товарищи, идет планирование 1991 года на тех же уровнях по материально-техническим ресурсам, снабжению сельского хозяйства, которые были в прошлом году и которые были заложены в пятилетний план. Хотя Совет Министров вместе с комиссиями разрабатывал этот Закон, но чтобы не вышло так: пишем на бумаге одно, а сами "своє робимо". Это ни в коем случае нельзя. Это первое замечание.

И второе замечание. Товарищи, самое важное, чтобы Закон каким-то образом отразил структуру управления АПК снизу

доверху. Это будет в дополнении к Закону, потому что оно не вошло туда, рабочая группа отклонила. Это - мое личное предложение. Я считаю, что районные агропромышленные советы (агропромсоветы при районах) должны перейти к другой структуре управления. Я вам кратко, чтобы все депутаты знали, а не только аграрники, о том, что сегодня колхозами и совхозами, подсобными предприятиями, то есть различными сельскохозяйственными предприятиями в районах, в областях руководит более 30 тысяч человек. Не тех 1800, что в республике. В областях и районах, если всех сплюсовать, то будет 30 тысяч человек. Так эти более 30 тысяч человек получают только заработной платы более 150 миллионов рублей. І всі ці гроші висять на шиї колгоспів, радгоспів і всіх інших. Поэтому никто не желает идти на сокращение штатов и прийти к той реальной, нужной структуре управления, которая нужна в районе, в области, в республике.

Поэтому я предлагаю так. Районное руководство АПК колхозами, совхозами, личными подсобными, личными крестьянскими хозяйствами, фермами, которых будет рождаться больше и больше с каждым днем и для которых в Законе предусмотрено равноправие, должно быть структурой, которая будет контролировать. Инспекция по качеству использования земли вести землеустройство и так далее. Это должно быть на бюджете, местном бюджете района. И тогда район не будет 200-300 тысяч выбрасывать своего бюджета, то есть принцип тогда будет: "Протягивай ножки по одежке". Скільки є грошей, стільки чоловік там будуть держати в АПК - або 30, або 29, або 35 і так далі. Точно так же областное руководство АПК должно быть на местном бюджете, областном местном бюджете. Если пойдет по такому принципу, то и республика тоже, по всей вероятности, будет финансироваться из госбюджета. Мы не разгонимся на этот бюджет в будущем. Чтобы там разбрасывать очень много - не выйдет.

И в связи с этим только деньги пойдут в ход - заработает экономический принцип, и сразу все станет на свои места.

Я еще раз очень прошу сессию Верховного Совета, еще раз обращаюсь к тому принципу, что мы просим на основании того, что 70 процентов всей сельскохозяйственной техники мы завозим из-за границы. Я обращаюсь ко всем поддержать меня, поддержать нашу Комиссию АПК, поддержать Комиссию по социальному возрождению села

- все-таки создать Державний комітет по машинобудуванню на первых порах, а потом преобразовать его

дальше и дальше. Не при Совете Министров, а Державний комітет по машинобудуванню. Очень прошу поддержать нас в этом деле.

И последнее. У каждого из вас, товарищи, лежит вот это на столах - цены на хлеб - они на 300, на 350 процентов увеличены. Я прошу вас: давайте примем решение, дадим указание Правительству на этой сессии, чтобы без принятия Закона о социальной защищенности наших людей, ни о каком повышении цен не могло быть и речи. Ни на хлеб, ни на мясо, ни на молоко, ни на какие виды продуктов.

Спасибо за внимание.

Голова. Слово має Сивкова Лідія Миколаївна. За нею виступатиме Парасунько Михайло Васильович.

Сивкова Л.М., голова колгоспу імені Чапаєва Добропільського району Донецької області (Добропільський виборчий округ N 123). Уважаемые товарищи! За последнюю четверть века социальные проблемы села не сходили с повестки дня пяти съездов партии и пяти пятилетних планов. На решение этих проблем затрачено немало сил и средств. Однако, как мы все с вами знаем, коренных изменений в сельском образе жизни всетаки не произошло.

Однако причина такого положения, на мой взгляд, состоит в том, что социальные проблемы села решались в стране непоследовательно, бессистемно, без должной координации и часто волевыми методами.

Я думаю, что меня поддержат многие депутаты в том, что город в большом долгу перед селом. Долгое время развитие промышленности, материальной и социальной базы шло за счет деревни. Из села в город шел и идет непрерывный поток рабочей силы. И, чтобы приостановить этот процесс, сталинские методы здесь не приемлемы, так как они близки к крепостному праву. А путь здесь один - так, как мы занимались городом, мы должны заняться и селом. Когда в деревне - ни дорог, ни школ, ни больниц, ни водопровода, ни газификации, то кто в ней останется работать. Ведь из ничего ничего не бывает. И этот закон будет существовать во веки веков. И, наконец, надо быть просто справедливым по отношению к сельскому жителю, перед которым государство в большом долгу. Вот уже 60 лет оно покупает хлеб по цене в 10-12 раз ниже его рыночной стоимости. А продает ему технику и строительные материалы в несколько раз выше их себестоимости. И поэтому доля села в

распределении национального дохода значительно меньше, чем его вклад в национальные богатства.

За всю историю советской деревни не было ни одной государственной программы социального развития села. Деревня строится, благоустраивается практически на собственные средства. В рассматриваемом сегодня проекте Закона предусматривается значительное увеличение государственных вложений в общественный сектор. Здесь также необходимо предусмотреть значительное увеличение госвложений в аграрный сектор, а также полное списание задолженности по ссудам, в которых село не повинно.

Уже много было принято решений на эту тему, вроде бы списали долги. Но все это было только на бумаге. Конкретный пример. За 70 лет государственным бюджетом в сельское хозяйство направлены капиталовложения на сумму 620 миллиардов рублей, то есть по 1130 рублей на гектар угодий.

По расчетам специалистов надо не менее 6 тысяч рублей на гектар. А получили в пять раз меньше. При таком "перекармливании" любое хозяйство протянет ноги. Несколько месяцев назад вышло постановление, которое способствовало поднятию экономики сельского хозяйства. Оно сказалось на повышении закупочных цен на зерно. Незаметно появилось и другое постановление о налогообложении фонда заработной платы, я еще раз подчеркиваю - налогообложение фонда заработной платы увеличивалось. Почти в 15 раз. Что дает это постановление? Оно дает то, что даже самые сильные хозяйства попадут в глубокий кризис.

Такое постановление мог придумать только тот чиновник, который решил полностью разделаться с крестьянином. И потому я предлагаю предусмотреть в нашем проекте Закона, который мы сегодня рассматриваем, чтобы подобное больше никогда не появлялось на свет. Осуществление социальной программы предполагает прежде всего повсеместное строительство школ, детских садов, СПТУ, больниц, поликлиник, магазинов, клубов, библиотек, с полным обеспечением домов, дорог. Решить эти задачи только за счет села было бы экономически не состоятельно и социально несправедливо.

Такая тревожная деформация требует решительных и действенных мер, а выход тут один: это государственное целевое финансирование социальной программы развития села по ее основным направлениям.

Возникает вопрос: где в нынешних условиях взять в

государстве такие огромные средства? Решить эту задачу можно за счет сокращения производственного и даже культурно-бытового строительства в городах, за счет сохранения расходов на оборону.

Эту предпочтительность поймет, я думаю, любой горожанин. Очень хорошо, что в проекте закона много уделяется внимания человеку, созданию условий для того, чтобы он мог продуктивно работать и полнокровно жить. Здесь предусмотрен целый комплекс материально-бытовых, социальных проблем, и дай бог, чтобы проект стал не простыми словами и идеями, не остался бумажной декларацией, а уже завтра воплотился в жизнь.

Писать законы - дело трудное. Тем более в период социальных и экономических кризисов, когда выходят из-под контроля важнейшие общественные процессы, а ранее использованные методы не приводят к желаемым результатам. Поэтому с такой непростой ситуацией Закон должен быть ясным, не допускающим различных толкований и четко отражающим общественно-экономические процессы.

Голова. Слово надається товаришу Парасуньку Михайлу Васильовичу, голові виконкому Волинської обласної Ради народних депутатів. За ним виступатиме Хижняк Віталій Михайлович. Одну хвилиночку, будь ласка, Михайле Васильовичу. У мене велике прохання до депутатів - не робити в залі такого шуму. Майте на увазі, що телекамери, які стоять у цьому залі, дуже уважно слідкують за поведінкою кожного депутата. І висвічують його найліпше тоді, коли він не приділяє уваги питанню. І це бачать виборці, і нам надходить багато листів, щоб ми попросили депутатів брати активну участь в обговоренні і не займатися іншими справами. Це я маю вам нагадати.

Будь ласка, Михайле Васильовичу.

Парасунько М.В. Шановні народні депутати! Шановний Голово! Запропонований проект закону можна було б взяти за основу Погодьтеся, товариші, ми з вами і особливо наші виборці надіються, що буде прийнятий закон про пріоритетність саме села. Але структурна побудова проекту невдало висвітлила три напрями. Це розвиток сільського виробництва, як бази; друге - соціально-культурний розвиток села і нарешті третє - розвиток агропромислового комплексу. З цих трьох напрямків першоосновою вирішення продовольчого питання є саме соціальний розвиток села, який в проекті до кінця не розкритий, як пріоритетний. Напевно, всім трудівникам села республіки

зрозуміло, що прийняття Закону стане благородним актом справедливості по відношенню до селян, до всіх працівників соціальної сфери на селі, дасть можливість зробити крутий поворот для вирішення продовольчої проблеми... Поняття закону в такому змішаному варіанті знову, в який вже раз може бути черговим пропагандистським документом для сільських трудівників. Особливо для сіл поліської зони нашої республіки і нашої Волині, де є відчутне відставання від республіканського рівня соціальної мережі, газифікації, але наявність трудових ресурсів гарантує основу для дальшого розвитку. Тому ми в законі повинні зосередити весь пріоритет саме селу. Для цього я вношу пропозицію і наполягаю виділити самостійний розділ по соціальному відродженню села, де визначити слідуючи пріоритети:

списання всіх довгострокових кредитів колгоспам і радгоспам;

створення режиму найбільшого сприяння розвитку сільського господарства на основі різноманітності і форм власності і господарювання;

розміщення підприємств агросервісу, будіндустрії в селах, забезпечення багатофункціонального розвитку сільської місцевості як гарантії повної зайнятості населення і зростання його добробуту;

відродити малі села, включно їй селянські господарства;

проводити будівництво житла, соціальної мережі у віддалених і малих селах за рахунок централізованих вкладень держави;

гарантувати забезпечення інтересів молодих сімей, багатодітних сімей, соціальної захищеності одиноких людей похилого віку, інвалідів, ветеранів праці, їх санаторно-курортне лікування та оздоровчий відпочинок;

для населення в трудонадлишкових місцевостях, а це особливо стосується Полісся, встановити соціальні гарантії за рахунок республіканського бюджету;

поширити дію цього закону на селища міського типу, що є не райцентрами, а також на райцентри, що є селищами, де виробляється і реалізується державі чимала кількість сільськогосподарської продукції в господарствах населення.

В основному інші розділи проекту, який нам запропонований, відповідають інтересам села і агропромислового комплексу в цілому. Проте рахую за доцільне внести такі доповнення.

Стаття 1, абзац 2 викласти в такій редакції: "Будівництво житла та соціальних об'єктів села забезпечується потужностями, лімітами підрядних робіт та ресурсами для господарського способу в повному обсязі, а виробничих об'єктів - не менше ніж на 90 процентів по формі держзамовлення".

Стаття 3, абзац 2 після слів "агропромислові формування" доповнити "всіх рівнів", а далі за текстом.

Стаття 6, перший абзац закінчити словами "і не менш 50 процентів загального обсягу капіталовкладень в народне господарство".

Стаття 13, викласти в такій редакції: "Жителі сіл та селищ міського типу, включаючи райцентри, за визначенням обласних Рад народних депутатів і підприємств агропромислового комплексу", а далі за текстом.

Стаття 24, абзац перший викласти в такій редакції: "Працівникам сільськогосподарського виробництва та сфери обслуговування села, що постійно проживають в сільській місцевості, встановлюються соціальні пільги на користування житлово-побутовими послугами", а далі за текстом.

Вношу пропозицію записати, що положення даного закону є обов'язковим при розробці інших законодавчих актів республіки. За виконання вимог закону всі відомства несуть державну відповідальність.

Пропоную прийняти у першому читанні закон і опублікувати в пресі. Дякую за увагу.

Голова. Слово надається Хижняку Віталію Михайловичу. За ним виступатиме Бичков Вячеслав Васильович.

Хижняк В.М., голова Немирівської районної Ради, перший секретар Немирівського райкому Компартії України. (Немирівський виборчий округ, Вінницька область). Шановний Голово, шановні депутати!

Якщо ми сьогодні приймемо хорошо підготовлений, продуманий Закон про розвиток села, а потім перетворимо його всі статті і пункти в реальну дійсність, то це міг би дійсно бути революційний переворот, поворот по забезпеченню населення продуктами харчування, а промисловості - багатьма видами сировини.

Втім нам зрозуміло, що основне багатство України - це те, що нам дала природа, це - земля, наші високопродуктивні грунти. Тільки шануючи і розумно їх використовуючи, наш український народ може забезпечити стабільний розвиток республіки і

благополуччя життя кожної людини, кожної сім'ї. Праця селянина при любій формі господарювання була, є і буде нелегкою, фізично важкою. Крім цього, результати його праці часто коректуються природними явищами. Все це можна компенсувати, якщо сільським людям створити хороші побутові умови. Необхідно, щоб стало правилом, що на селі всі потреби людей повинні забезпечуватись краще, ніж у місті.

Тільки при цій умові в людей, особливо молоді, буде необхідність запишатись і працювати у сільській місцевості. Я переконаний, що із міста люди будуть повертатися в село.

Що потрібно для нормального життя на селі? Перше - будівництво житла з газовим і електричним опаленням, водопостачанням, забезпечення будівельними матеріалами. Друге - будівництво доріг, регулярне автобусне сполучення, освітлення населених пунктів. Третє - кожному селу потрібно мати хорошу школу, дитячий садок, Будинок культури, бібліотеку, медпункт, баню, побутові і торговельні заклади. На селі повинні працювати високоосвічені вчителі, лікарі, культпрацівники, спеціалісти сільського господарства. Але для них необхідно створити хороші побутові умови. Заробітна плата цих людей повинна бути вищою, ніж у місті. Ці люди заслуговують цього.

В чому я бачу причину отих бід, що мають місце на селі? Протягом багатьох років не селу допомагали, а за рахунок села непомірно росли і розвивались міста, які перетворились у важко керовані гіганти. Замість того, щоб рівномірно розвивались сільські населені пункти, щоб в них розвивати переробну промисловість, створити сільським жителям нормальні умови життя і праці. Все це робилось у містах. Квартири, газ, водопостачання, дороги, тротуари, школи, освітлення - і все за рахунок держави. А держава, незважаючи на нічим не виправдані низькі ціни на сільськогосподарську продукцію і завищені - на промислові вироби для села, - всі ці кошти брала із сільського жителя. Зрозуміло, що опинившись у таких умовах, сільські жителі змушені були потім іти у місто, особливо молодь.

І ми повинні низько поклонитися людям села за те, що у таких умовах вони зуміли зберегти все те краще, що створювало людство віками: народну самобутність, національну культуру, скромність, людську доброту, мудрість, порядність у взаємних відносинах, любов до старших, любов старших до молодших, дітей і онуків, а у дітей - повагу до старших, що, на жаль, ми не

завжди можемо спостерігати в наших великих містах, та й в столиці нашої республіки, де зосереджені наші центри культури та інтелектуальні сили нашого суспільства. Якраз тут, здається, все робиться, щоб розвивалася жорстокість, неповага людини до людини, молодшого до старшого за віком, до дружби і взаємоповаги, до історії й ідеалів нашої рідної Вітчизни.

Що ж зробити, щоб вирішити проблеми села? Я вважаю, що протягом п'яти років всі матеріальні ресурси, за виключенням робітничих і шахтарських поселень, зусилля Уряду і міністерств направити на розвиток села. Умови для сільського жителя повинні бути не гірші, ніж у місті.

Друге. Підприємства по переробці сільськогосподарської продукції будувати в сільській місцевості, і цим самим закріпити населення на селі.

Трете. Доручити нашим вченим, науково-дослідним інститутам вивчити досвід за кордоном по випуску для сільськогосподарського виробництва високопродуктивної і якісної техніки, невеликих підприємств переробної продукції і на протязі 2-3 років запровадити в республіці.

І четверте, останнє. Сільське населення повинно забезпечуватись за рахунок продуктів харчування, які виробляються в районі.

Наша Вінницька область виробляє на кожного жителя Союзу 16 кілограмів цукру, товариш Зінченко і товариш Гудима, 16 кілограмів, а у Вінниці люди цукор купують по талонах. Я вважаю, що це ненормально.

І останнє. Погрібно, товариші, щоб ми повернулись до цього питання через рік і щоб Уряд республіки і міністри проінформували про виконання нашого Закону.

Голова. Я вже бачу, що ми не можемо надати слово Вячеславу Васильовичу, тому що у нас вийшов регламент. Ніхто поки що його не витримав. Я маю ще ряд записок, які підтверджують перше прохання про те, що депутати не слухають і не беруть участі, а тут пропонується припинити обговорення і голосувати. Я ще раз нагадую шановним депутатам, що телекамери полюють за кожним, хто читає газети, і показують все виборцям. Якщо це вас не хвилює, продовжуйте в такому напрямі. Але це може бути небезпечним, терпець увірветься у виборців. Я оголошую перерву до 16 години. Але одну хвилину, будь ласка. Я хочу поздоровити з днем народження Сергія Артемовича Тимчука, депутата від Хмельницької області, і побажати йому здоров'я. (Оплески).