ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯНОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 2 серпня 1990 року. 15 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР депутат Кравчук Л. М.

Голова. Прошу реєструватися. Ми не можемо розпочати роботу, як ви бачите, тому що всі наші прекрасні наміри зробити якомога більше і всі наші глибокі і щирі виступи можуть залишитися лише виступами і побажаннями. Тобто .ми не зможемо працювати. Ну ще, може, хтось зареєструється. От, уже можемо розпочинати роботу.

Переходимо до розгляду проекту Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки про економічну самостійність Української РСР. Хочу сказати лише одне речення, що це питання надзвичайно важливе - або ми відкриємо можливість для роботи нашого Уряду по виконанню економічної програми і Закону і Декларації про суверенітет, або не відкриємо. І цей Закон в цьому важить щонайбільше.

Тому я дуже просив би уважно, спокійно, аргументовано, з урахуванням значення цього документа підійти до обговорення його і прийняття. Слово надається заступнику Голови Ради Міністрів товаришу Фокіну. Регламент до 30 хвилин. А потім я попрошу виступити голів комісій, хто бажає, враховуючи універсальне, масштабне значення цього документа, і членів робочої групи, відповідно, і всіх депутатів. Я хочу сказати, хто буде на початку виступати.

Фокін В.П. заступник Голови Ради Міністрів Української РСР. Шановний головуючий, шановні депутати. Народ України, широкі кола громадськості, фахівці з нетерпінням чекають від вас прийняття Закону республіки про економічну самостійність.

Поданий на ваш розгляд Урядом республіки проект Закону не є продуктом апаратної творчості Без перебільшення можу сказати, що для його підготовки в максимально можливій мірі було залучено практично весь науковий потенціал нашої республіки. Про це свідчить хоча б той факт, що під час підготовки цього документа було використано 12 альтернативних варіантів Закону, які були розроблені вченими Києва, Львова, Одеси, Харкова, Донецька і Дніпропетровська.

Слушно зауважити, що саме завдяки такій ретельній його підготовці робочій групі Верховної Ради вдалося вчора дійти консенсусу, витративши на це всього кілька годин часу. Хотілось би, до речі, побажати, щоб це стало постійним явищем і доброю традицією.

Разом з тим я не можу не сказати про те, що доопрацьований проект, і це ціпком логічно, дещо відрізняється від проекту, який подав Уряд республіки. Перш за все це стосується тих проблем, які визначають стосунки республіки з Радянським Союзом і союзними республіками.

Шановні товариші! Ступінь опрацювання окремих статей Закону, а також достатня, як на мій погляд, комплексність у вирішенні широкого спектра проблем економічної самостійності України дозволяють мені внести певну частку в економію роботи парламенту. Леонід Макарович щедро надав для доповіді 30 хвилин. Я вважаю, що можна буде час зекономити, і тому я хотів би гранично коротко слинитися лише на вузлових" я сказав би так, системотворчих, аспектах Закону.

Перше. Реалізувати на практиці Декларацію про державний суверенітет України і ще до цього можна констатувати, що він цю основну на сьогоднішній день проблему цілком вирішує.

Закон дасть потужний поштовх неухильному зростанню національного багатства, розвитку науки, підвищенню престижу підприємства та сумлінної праці.

Суттєво важливим є також і те, що Закон буде сприяти досягненню екологічної безпеки та створенню гідних умов життя та праці на нашій українській землі.

Друге. Конструктивне вирішення отримала в Законі основа основ - відносини власності. Це стосується і однозначного трактування такого важливого поняття, як власність народу республіки. Хочу наголосити на тому, що Закон гарантує рівний правовий захист усіх форм власності, а це в свою чергу і є найважливішою

умовою, необхідною для переходу економіки республіки на ринкові відносини.

Третє. Надзвичайно важливим є те, що перехід до ринку буде здійснюватись в умовах працюючого механізму соціального захисту населення і особливо його найменш забезпечених верств, тобто дітей, молоді, жінок, інвалідів і таке інше. Вважаю необхідним звернути увагу шановних депутатів і на те, що чи не вперше за всю історію нашого народу згідно з цим Законом Українська РСР буде гарантувати своїм громадянам прожитковий мінімум.

Четверте. По-новому розкриті в цьому документі питання, що пов'язані з формуванням фінансово-бюджетної, кредитної і грошової системи України. Гадаю, що запропонована система адекватна вимогам, які були поставлені суверенною державою. Це надзвичайно важливо, бо поряд з відносинами власності фінансово-бюджетна, кредитна і грошова системи становлять становий хребет економічної самостійності республіки. Характерно, що в даному документі присутні в необхідній мірі і елементи, так би мовити, "відкритості". Скажімо, в міру необхідності ми будемо мати право захищати свій внутрішній товарний ринок, В разі необхідності ввести власну грошову одиницю і вжити комплекс заходів до забезпечення її конвертованості.

Банківська система республіки буде складатися з національного банку України, зовнішньоекономічного банку, комерційних банків та інших кредитних установ.

Вищою кредитною та емісійною установою України стане, звичайно, її національний банк, підзвітний виключно Верховній Раді УРСР.

Привертаю вашу увагу до того, що Закон передбачає створення республіканського зовнішньоекономічного банку, хоча я особисто не дуже певен, що такий орган саме зараз республіці потрібен. Як на мій розсуд, то ці функції міг би виконувати певний час і національний банк України. В усякому разі, до певного, як кажуть, часу, коли буде розвинений ринок.

Суттєво важливим елементом фінансово-кредитної системи є те, що власні кошти банків, залишки коштів на банківських рахунках підприємств, установ та організацій, розташованих на території республіки, грошові заощадження населення та інші грошові ресурси становитимуть власні кредитні ресурси України. Все це буде сприяти проведенню своєї власної інвестиційної та інноваційної політики, адекватної інтересам українського народу, народу України.

В республіці будуть створені умови для формування ринку акцій, облігацій і всіх інших цінних паперів. Це в свою чергу буде сприяти створенню і розвитку діяльності на території України акціонерних банків, у тому числі і за участю іноземного капіталу. Безумовно, всі ці процеси будуть регулюватися виключно законодавством Української РСР,

П'яте. Україна буде самостійно формувати систему, склад і структуру державного управління. Ці органи будуть регулювати розвиток економіки шляхом податків, квот, кредитів, дотацій, ліцензій і таке інше. І все це буде здійснюватися без прямого втручання в господарську діяльність підприємств. Крім того, вони будуть вести розробку фінансування та реалізації загальнореспубліканських програм, визначати раціональні пропорції використання національного доходу республіки.

Поряд з цим Закон передбачає створення рівних можливостей для розвитку всіх форм підприємницької діяльності, а також свободу у виборі методів господарювання, напрямів використання колективного дохода і здійснення інвестицій. Він буде заохочувати конкуренцію та усувати монополізм у виробництві товарів народного споживання і наданні послуг.

Шосте. В новому ракурсі вирішуються в Законі всі питання, що пов'язані з зовнішньоекономічною діяльністю та міжреспубліканськими відносинами. В їх основу покладено договірну систему, що базується на принципах рівноправності і взаємовигідності. Хочу акцентувати вашу увагу на тому, що розвиток цих буде супроводжуватися захисту українського ринку. Республіка створить також власну митну систему.

І останнє. Шановні товариші. Закон, який пропонується до вашого обговорення, це тільки перший крок до реальної економічної самостійності республіки. Це дасть можливість вже сьогодні приступити до дуже відповідальної законотворчої діяльності яка так необхідна для утвердження суверенітету України і перехід її економіки на ринкові відносини. Дякую вам за увагу.

Голова. Може, є запитання до Вітольда Павловича? Чи, може, ми заслухаємо співдоповідь комісій, виступи, а потім обговорення буде і запитання? Так?

Я прошу, хто буде виступати першим, товариш Пилипчук? Будь ласка. Я думаю, що регламент ми для співдоповіді встановимо до 10 хвилин чи до 15.

Володимире Мефодійовичу, вам скільки потрібно?

Пилипчук В. М., голова Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством (Жовтневий виборчий округ, Ровенська область). Я не буду зловживати.

Голова. Але все ж таки хотілося б знати. Пилипчук В. М. До десяти хвилин.

Голова. До 10 хвилин. Тоді всі будуть брати приклад з товариша Пилипчука Володимира Мефодійовича, так? Співдоповідь і голови комісій.

Пилипчук В.М. Колеги депутати, я повинен сказати, що на сьогоднішній день, я думаю, вже завершилась робота по підготовці цього Закону. На сьогоднішній день на Україні було розроблено 9 проектів цих законів. Ця робота йшла давно. Підготовка здійснювалась науковцями різних інститутів, науковцями на громадських засадах, науковцями інститутів і навчальних закладів і академічних, і галузевих. На сьогоднішній день ми маємо досить-таки виважений Закон в нашій робочій групі, в яку входили представники комісій з питань економічної реформи, з питань планування, бюджету, фінансів і цін, базових галузей, законодавства і законності і багатьох інших. Прийшлося дуже небагато над ним працювати, порядком чотирьох годин. Були лише незначні зауваження, які враховано в цьому проекті. Що цей проект дає?

Ну, по-перше, він реалізує, дійсно відкриває шлях для реалізації Декларації про суверенітет України. Він відкриває шлях для розробки пакета законів для Української Радянської Республіки, які повинні визначити нові координати економічної діяльності, внутрішні і зовнішні, економічної політики, економічний статус нашої держави і устрою держави.

Цей Закон по-новому підходить до підприємства, підприємству надається свобода у своїй господарській діяльності. Держава не буде втручатись у господарську діяльність, не буде керувати підприємствами, а буде регулювати лише пропорції за рахунок системи регуляторів, регуляторів, які становитимуть податки, квоти, ліцензії, компенсатори, дотації, кредити і так далі, але без втручання в діяльність підприємства. Підприємство отримує широкі можливості у використанні власного доходу, визначенні напрямів використання його, отримує можливості для вільного співробітництва з іншими державами і підприємствами інших держав і інших республік.

По-новому зовсім закладено підхід до місцевого самоврядування.

Нарешті, цей Закон відкриває зовсім іншу площину відносин, в яку вступають місцеві органи. Розвиток усіх регіонів республіки забезпечується в інтересах місцевого самоврядування. А господарська діяльність і використання природних ресурсів на території місцевих Рад народних депутатів здійснюються з їх дозволу. Тобто відомства, які б вони не були, зараз були союзні, тепер будуть республіканські, безвідповідально не зможуть господарювати на території, а тільки з дозволу. А дозвіл повинен полягати в тому, що регіон повинен визначити, як це відповідає його демографічному стану, як це відповідає його розвитку соціальної інфраструктури, як це вплине на його економічне положення, як це вплине на екологічну безпеку. І в даному випадку він, регіон, теж не буде працювати на суб'єктивних началах, а норми екологічної безпеки будуть визначені також законодавством республіки.

В даному випадку регіон не зможе потребувати більшого, ніж дозволить Закон. Тобто регіон повинен функціонувати і місцеві органи в межах своєї компетенції, а компетенції місцевих Рад розширюються.

В цьому Законі передбачено також гаранти для соціальне незахищених верств населення і гарантії про мінімальний заробіток. Наша економічна система, економічний потенціал України дозволяє різко підвищити життєвий рівень за умов суверенності, коли ми перейдемо на нові координати і цей Закон, і вся економіка будуть будуватися кругом осі, в центрі якої є людина. І цей Закон зобов'язує майбутні закони, які вийдуть (це концептуальний - Закон), майбутні закони, які будуть на його основі, вихопити з інтересів людини і захищати її інтереси.

Цей Закон дає можливість по-іншому піти, підійти до економічних взаємовідносин з іншими республіками, з іншими державами. Тобто на сьогоднішній день ми всі жаліємось на Центр. Зокрема про те, що нас грабують по м'ясу, на нерівні ціни. Узбекистан говорить про те, що не відповідає інтересам Узбекистану ціна на бавовну, інші республіки теж свої претензії мають до Центру. Зараз ці питання виносяться на міжреспубліканське регулювання.

Тобто ми повинні будувати свої взаємовідносини з іншими республіками на основі взаємовигідного співробітництва. І вже надалі не буде заборгованості однієї республіки іншій, тому що, я думаю якщо виникне така заборгованість, ми повинні її розглядати, і інші республіки повинні розглядати як кредит,

повинні і відповідно реагувати на це. Тобто ми повинні гасити заборгованість, або платити проценти, і відповідно і по відношенню до нас інші республіки. Тобто знімається та напруженість, яка була, якби був диктат Центру. Економічні зв'язки з республіками і між підприємствами різних республік лишаються, але вони вільні від диктату.

Тому я не буду зловживати часом, я вважаю, що цей Закон ми повинні прийняти сьогодні і він дозволить нам попрацювати на канікулах, через те що наша комісія, мабуть, не піде у відпустку, бо наступна сесія повинна бути збудована на пакеті економічних законів, а для того, щоб їй приступити до їх розробки, повинен бути концептуальний Закон і я запрошую вас проголосувати за цей Закон. Дякую за увагу.

Голова. Запитання? Перший мікрофон.

Корнєєв А.В., доцент кафедри філософії Донецького політехнічного інституту (Ворошиловський виборчий округ, Донецька область). Пожалуйста, один общий вопрос разъясните. Когда мы говорим об экономической самостоятельности, о чем идет речь? О самостоятельности Украины, Украинской ССР как государства в сфере экономики или речь идет о самостоятельности экономики Украины среди экономик других республик и других стран? Что значит об экономической самостоятельности Украинской ССР?

Пилипчук В.М. Відповідаю. Це якраз говорить про незалежність економіки України. Вона неможлива, товариші. Нема ні однієї країни в світі, яка була б у своєму економічному розвитку незалежною від інших країн. Це велике благо - міжнародний поділ праці. І так розпорядилась на сьогоднішній день природа, те, що маємо ми, не мають інші регіони або інші республіки і навпаки.

Цей Закон про самостійність говорить про самостійну внутрішню і зовнішню політику і про право самостійно вирішувати внутрішній економічний устрій.

Голова. Ще питання? Другий мікрофон.

Чучук М.Є., асистент кафедри біології Івано-Франківського державного медичного інституту (Центральний виборчий округ, Івано-Франківська область). Мені не зрозуміло, яка доля банків союзного підпорядкування, виходячи з цього Закону? Оскільки нам відомо, що Росія прийняла постанову, що всі банки на її території союзного підпорядкування належать Роси, а тут трохи не визначено. Це перше питання.

І друге питання. Чи можемо ми говорити, що цей Закон про економічну самостійність буде діяти за умов, коли нашою Верховною Радою не прийнятий Декрет про владу, оскільки в будь-який момент може послідувати президентський указ, чи рішення Верховної Ради Союзу і будь-які наші благі поривання будуть зарізані? Прошу відповісти.

Пилипчук В.М. По-перше, ми в Декларації оголосили, в Законі це підтвердили і так зробили всі республіки, про все, що розташовано на території кожної республіки, є її власністю, в тому числі і банки і всі інші установи. Ці питання будуть далі доопрацьовуватись, ми повинні розробити власні статути наших банків, положення про їх функціонування і т.д.

Це Закон концептуальний. Якщо говорити про Декларацію про суверенітет, то я вважаю, що якщо ми будемо її перетворювати в Закон, навіть конституційний, то це гірше, це моя особиста точка зору. Чому? Через те, що Декларацію не можна змінити, навіть коли це навіки. А якщо ми її перетворимо з закон, або навіть конституційний закон, як це називається, то ми її маємо право міняти так само, як ї Конституцію. Зрозуміло? Декрет про владу? Декрет про владу; я вважаю, потрібен, але в залежності від того, що буде там наповненням. Якщо будуть діяти всі норми, що тут є, закладені в Законі про економічну самостійність, то Декрет про не вплине на реалізацію. Владу ми вже проголосили, що в нас влада є, республіка суверенна, а Верховна Рада є вищим законодавчим органом в галузі управління.

Третій мікрофон.

Шкарбань М.І., голова колгоспу "Радянський" Кобеляцького району (Кобеляцький виборчий округ, Полтавська область). Я був приємно вражений, не в один з перших випадків на сесії в парламенті, коли голова, Комісії по економічній реформі товариш Пилипчук так розхвалює Закон, який вніс Уряд, видно це приємне буде, шо думка Комісії по економічній реформі, всіх членів Комісії і думка Уряду не розійшлись. Мені тільки незрозуміле: чи одноголосно ви голосували, коли обговорювали варіант урядового проекту про економічну реформу?

Пилипчук В.М. Про економічну реформу ми не розглядали питання. Ви що маєте на увазі? Уточніть, будь ласка.

Шкарбан М.І. Економічну самостійність, що представив Уряд і що зараз перед нами, ми розглядаємо, А ви сказали, що 9 варіантів,

але не сказали, яким чином ми цей Закон розглядали і як члени Комісії подивилися на цей варіант Закону?

Пилипчук В.М. Відповім, той варіант, що запропонував Уряд, це був синтез всіх. 9 варіантів проектів Закону, які були до цього. На Комісію прийшло 2 варіанти, на робочу групу до нас. Варіант Уряду і варіант, внесений групою чотирьох - Байраки, Гетьмана, Кузьменка і Філоненка, Так, Корнієнка, вірніше, і Філоненка. В даному випадку ми працювали, ці проекти не суперечили один одному, а просто ми доопрацювали деякі питання в юридичному плані, деякі у стилістичному плані, тобто цей проект є вже результатом, симбіозом. Частину положень із того, то запропоновано було Радою Міністрів, ми викинули -- то був Закон на 18 сторінках. Через те, що вони дублювались у багатьох розділах, щоб не перевантажувати Закон і, звичайно, не відривати ваш час ми цей Закон таким чином пропрацювали, але суть його лишилась там. І я радий що в даному Уряді і позиція Уряду співпадають з позицією Комісії по економічній реформі і робочий групи. Це свідчить про те, що розробка і проходження законів на Верховній Раді по економічній реформі не будуть затруднені.

Я думаю, що всі народні депутати, які стоять, біля мікрофонів, будуть мати можливість виступити. Зараз уже Пилипчук перебрав 5 хвилин. Тому я надаю слово товаришу Байраці - члену авторської групи Закону, члену постійної Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін.

Байрака М.М. (Дзержинський виборній округ, Дніпропетровська область). Шановні товариші! Ми від групи чотирьох. Гетьмана, Філоненка, Корнієнка і Байраки висунули свій альтернативний варіант. Але, як сказав попередній виступаючий, всі основні положення були враховані і в тому проекті, який нам представив Уряд. Перед тим, як працювати над проектом, ми виробили концепцію і основні моменти які я зараз хотів би вам на розгляд, вони закладені з цей проект, ви отримаєте. Я хотів би тільки сказати, який же ми з вами варіант обговорюємо. Я хотів би сказати так. Ви візьміть, будь ласка, той варіант, якій запропонував Уряд, але остаточний варіант я бачив його зранку у голів комісій...

Голова. Не у всіх є.

Байрака М.М. Сьогодні роздали, то в нас немає ще. Товариші!

Закон, який внесено на ваш розгляд, базується на передумові, що без кардинального розширення сфери товарно-грошових відносин, принципових змін у відношеннях між управлінням на республіканському рівні неможливе подолання кризового стану в нашій економіці.

Українська РСР як суверенна національна республіка проводить самостійну економічну політику. Витрати республіки, як там закладено, в цьому Законі, покриваються за рахунок і доходів, а господарськими процесами, що відбуваються на території Української РСР, самостійно управляють органи державної влади і державного управління,

Економічні відносини Української РСР між іншими республіками та іноземними державами регулюються на договірних основах, і всі розташовані на території підприємства, установи і організації, незалежно від їх підлеглості, зобов'язані дотримуватися законодавства Української РСР.

Економічна самостійність Української РСР передбачає таку організацію економічного життя, котра виходить із цілісності і незалежності народного господарства Української РСР. Українська РСР функціонує переважно на принципах саморегулювання, самоокупності самофінансування, самоврядування і самоконтролю. Органи державної влади і державного управління Української РСР сприяють розвитку кожного регіону переважно методами безпосереднього економічного регулювання, маю на увазі податки, кредити, ціни, відрахування в цільові фонди та інше. Виходячи при цьому з Української РСР, без в господарську діяльність підприємств державні органи розробляють національні програми і створюють системи і фонди для їх здійснення,

Хотів би виділити положення, що економічні відносини нашої республіки базуються на таких основних принципах: різноманітність форм власності, рівність і державний ш захист, свобода підприємництва в умовах ринкового господарства, децентралізація управління економікою, відкритість і партнерство у відносинах з іншими республіками, а також у зовнішньоекономічній діяльності

Якщо ви подивитесь на розділ власності і різноманітних її форм, то ви побачите, що ми маємо з вами три види, три форми, в яких виступає власність у нас на Україні - Це державна, колективна. Індивідуальна. Індивідуальна, ми маємо на увазі особиста і приватна трудова власність. Індивідуальна власність - це власність

приватних осіб. Вона виступає в Українській РСР у вигляді особистої власності і приватної трудової власності Особиста власність становить основу задоволення потреб, особистих потреб населення, а трудова приватна власність утворює основу товарного виробництва, що здійснюється приватними особами.

Хотів би звернути увагу на те, що при формуванні бюджетів ми наголосили на тому, що місцевий і республіканський бюджети - самостійні і незалежні один від одного. Мета системи оподаткування, яку ми, думаю, запропонуємо при реалізації договору, полягає в забезпеченні республіканського і місцевого бюджетів грошовими надходженнями і впливові в необхідному суспільству напрямі на економічну активність, підприємництво і людей.

Основні податки, що застосовуються і що будуть у нас в республіці, - це прямі податки, податки з населення, маються на увазі прибутковий податок, земельний податок, податок на майно, податок на природокористування, податки з підприємств.

Система бюджетів республіки є самостійною, вона складається з республіканського і місцевих бюджетів. Але хотів би наголосити на тому, що порядок утворення і використання республіканського бюджету встановлює Верховна Рада Української РСР, ставлячи за мету зменшити роль бюджету в перерозподілі національного доходу, зменшити роль охороняючих соціально нерівних посередніх податків шляхом підвищення ролі прямих податків і відмови від надання бюджетної дотації підприємствам.

По банківській системі говорили ми після того, як уже остаточно цей варіант, який ви зараз розглядаєте, ми дали. Вадим Петрович дав зауваження стосовно стилістики і, думаю, що про це скажуть виступаючі.

І останнє, на що я хотів би звернути, товариші, увагу. Це, товариші, на зміну системи планування. В умовах економічної самостійності Української РСР суттєво змінюються функції планування, звужується сфера застосування централізованого планування. Замість системи директивної, наказної системи відносин, що практикувалась до цих пір, переважаючими вважаються договірні партнерські відносини між економічними суб'єктами, припиняється централізоване директивне планування діяльності підприємств. Основним завданням державного планування буде формування загальнореспубліканської перспективної економічної політики, розробка ключових цілей і завдань на відповідний період.

У кінці я хотів би сказати ось що. Прийняття цього Закону,

за який ми сьогодні повинні з вами проголосувати, - це, як ми говоримо, економічна конституція. Для того, щоб цей Закон мав дійсно уже, як кажуть, приземлене значення, ми повинні прийняти порядку 20 законів. Тому я хотів би просити всіх депутатів сьогодні проголосувати за цей Закон разом з постановою, яка б зобов'язала наш Уряд і постійні комісії до наступної сесії розробити цілий ряд законопроектів, які б дали змогу дійсно почати господарювати в умовах ринкової економіки. Дякую за увагу.

Голова. Хто від комісій? Будь ласка, товариш Коцюба Олександр Павлович.

Коцюба О.П., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності (Радянський виборчий округ, м. Київ). Шановна президія, шановні народні депутати! Ми сьогодні приймаємо надзвичайно важливий Закон чи, вірніше, вносимо на обговорення і будемо приймати в якийсь період часу. Я хотів би звернути вашу увагу на таке:

Перше. Цей Закон - це вже є та практична реалізація нашої Декларації, яку ми з гордістю згадуємо, яку ми з гордістю подали у світ. Я хотів би сказати, що Декларація - це наша національна гордість, це всенародне надбання, і через це цей Закон дуже велику роль зіграє, тому що він є концептуальним Законом, який відкриває дуже багато напрямів для економічної самостійності України. Через це у нашій Комісії сьогодні ранком пройшла інформація відносно цього Закону, і, крім того, вчора і сьогодні ранком обговорювалося питання про те, як пов'язати Декларацію з цим самим Законом, щоб це було єдине ціле, єдиний процес продовження цього процесу саме законодавчим шляхом.

Тому наша Комісія вносить на ваш розгляд разом з цим Законом, бо це взаємопов'язане, постанову про закони Союзу РСР та інших союзних нормативних актів, відповідні Декларації про державний суверенітет. Я не буду зачитувати, щоб часу не займати, я передам Президії і я просив би Президію нашої сесії, щоб на завтра її розмножили або роздали, тому що тут таких три пункти: до прийняття нової Конституції Української РСР закони та інші нормативні акти вищих органів державної влади, управління Союзу РСР, прийняті після 16 липня підлягають ратифікації Верховною Раною, і ви відчуваєте, це зв'язано саме з цим економічним Законом.

Друге. Закони та інші нормативні акти вищих органів державного управління Союзу РСР, прийняті до 16 липня 1990 року,

діють на території Української Радянської Соціалістичної Республіки в частині, що не суперечить положенням Декларації про державний суверенітет.

І третє. Раді Міністрів Української РСР, Радам народних депутатів республіки неухильно виконувати вимоги цієї постанови, вживати заходів до захисту суверенних прав Української РСР. ї ви знову ж таки відчули, що це є складовою частиною цього Закону, який сьогодні внесено і який обговорюється. Ви зверніть увагу на постанову, яка додається до цього Закону, і знову відчуєте логічний зв'язок із цією постановою, яка дає можливість реалізовувати Декларацію.

Щодо концептуального питання відносно цього Закону. Я звернув би увагу на таке, що правильно було б, і я вношу цю пропозицію від Комісії, щоб зараз обговорити якийсь певний час і дати можливість обговорити сьогодні на комісіях цей Закон, тому що він розданий, депутати з ним ознайомилися, але якби, зараз пройшли дебати у нас в комісіях, то ми б на завтра мали уже ще більш досконалий Закон. І я просив би нашу Комісію в цьому підтримати.

Що стосується класифікації, то я думаю, що тут сама структура досить висока, ми з нею погодились і на робочій групі, вона поєднала і варіант Ради Міністрів, і варіант, який був внесений авторською групою, з якою виступав народний депутат Байрака. Я думаю, що тут варто було б доопрацювати статтю четверту в принципі, просто удосконалити її юридичною, технічною досконалістю. Я думаю, що тут окремо було б потрібно внести ще одну частину, частину 4, це про юридичну відповідальність. І ось чому.

Це буде одна або дві статті, тому що цей закон концептуальний, це був би самостійний розділ, і ті закони, які пропонуються, цілий перелік їх в постанові до цієї, мали б ту структуру, яку має цей Закон, і це був би досконалий механізм правового регулювання економічних відносин, тому що ми більше звикли до застосування адміністративної відповідальності і до застосування кримінальної відповідальності, а нам потрібно вчитися і вчити органи переходити до засобів економічного регулювання цих відносин.

Я думаю, що якщо такий розділ буде - "Юридична відповідальність", то він дасть методологічний напрям при опрацюванні всіх інших законів, захистити республіку, захистити окремі підприємства, захистити громадян, які будуть займатися різними формами власності і виробництва від того свавілля, яке у нас

сьогодні існує. Через це, вносячи постанови і обговорюючи Закон, я думаю, що комісії сьогодні будуть мати можливість обговорити і завтра поставити питання про прийняття його в першому читанні. Дякую за увагу.

Голова. Слово має голова Комісії товариш Гришко Михайло Васильович.

Гришко М.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування (Бахмацький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні депутати, шановна президія! Безумовно, питання, яке стоїть сьогодні на порядку денному, важливе, і я повторюватись не буду, але хотів би тільки сказати відносно пункту, де викладені економічні основи місцевого самоврядування. Вони сьогодні не відповідають тому змістові і тому навантаженню, які повинен нести цей Закон, і моя пропозиція така, щоб, як виступив депутат Коцюба, прийняти в першому читанні і до прийняття закону цей розділ вилучити звідси.

Безумовно, місцеве самоврядування пов'язане з економікою держави чи республіки. Але цей розділ категоричний, він не розкриває змісту Закону про місцеве самоврядування, і лише вилучені окремі пункти. Ви почитайте, якщо подивитесь, то не тільки місцеве самоврядування є суб'єктом місцевої Ради, суб'єктом самоврядування, але й інші формування. Не розроблено ніяких актів і якщо вже щось ми хочемо цього, то тільки треба ту пропозицію прийняти, яку внесла Рада Міністрів.

Тому що ви почитайте: Господарська діяльність і використання природних ресурсів на території місцевих Рал здійснюється тільки з їх дозволу". Це абсурд.

Абзац останній. Є протиріччя в цьому абзаці, взаємовідносини суб'єктів самоврядування будуються лише на податковій основі договору, тому не можуть так місцеві Ради тільки розпоряджатися комунальною власністю, підпорядкованою їм, або на податковій і договірній основах. Тому, якщо приймати як за основу цей Закон, то я пропоную ще до прийняття Закону вилучити цей розділ, а якщо в першому читанні, то за цей час буде прийнятий з розробкою всіх нормативних актів Закон про місцеве самоврядування, і тоді вже можна стикувати це все, щоб воно відповідало і юридичному порядку, і всім нормам.

Голова. Хто від комісій ще бажає? Товариш Чепурний Анатолій Григорович, голова Комісії.

Чепурний А.Г., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу (Куп'янський виборчий округ, Харківська область). Уважаемые товарищи депутаты, я в принципе практик, не теоретик. Но, изучив и прочитав внимательно этот Закон, последний вариант, я считаю, что сегодня его нужно принимать. После обсуждения в первом чтении передать сегодня на рассмотрение по комиссиям. Сегодня проработать в комиссиях, вынести свои предложения и завтра утром постатейно проголосовать за принятие. Почему я так думаю? Нет людей более переживающих несправедливость центра по отношению к украинскому труженику сельского хозяйства, как труженики сельского хозяйства Украины.

Несколько примеров: я люблю всегда на примерах разбирать. Значит, возьмем закупочные цены на все виды сельскохозяйственной продукции, которые существуют на Украине, и закупочные цены на сельскохозяйственную продукцию, которые существуют в России, Белоруссии, в Литве и так далее. Молоко в 2,4 раза дешевле, зерно

- в 2-3 раза, мясо -в 2,4 раза дешевле. Притом самая низкая себестоимость на Украине всех видов сельскохозяйственной продукции, самая низкая рентабельность в результате цен, которые установило Центральное правительство дня украинских сельскохозяйственных тружеников.

Вот посмотрите. При всем этом на 1 января 1990 года задолженности кредитные и все остальные задолженности по сельскому хозяйству в стране составляли 177 миллиардов, по Украине - 25 миллиардов. 25 -это восьмая часть.

... А 26 процентов валового производства всей сельскохозяйственной продукции производит Украина по стране - четвертую часть. Казалось бы, из тех 43 миллиардов, которые Союзное правительство недавно списало (две недели назад), казалось бы, с Украины должно быть списано 11 миллиардов, то есть по вложению в Союзную копилку сельскохозяйственной продукции. Ничего подобного. Списано только 5,1 миллиарда, или восьмая часть.

Мы продаем, то есть в союзный фонд сдаем, мяса - около 600 тысяч тонн, вы знаете эти цифры, 3 миллиона тонн молока, более 3 миллионов тонн сахара. Вот только по продаже одного мяса на ножницах в цене себестоимость мяса по Украине в среднем составляет 250 рублей живого веса. Мы продаем туда по 1,66. 80 копеек за каждый килограмм мяса. Посчитайте, это более чем

полмиллиарда рублей, сельское хозяйство Украины несет убыток только на ножницах цен при реализации мяса за пределы Украины, не считая реализацию молока, всех остальных видов продукции. На этих ножницах сельское хозяйство Украины несет убыток.

Дальше возьмем вопрос. 129 миллиардов рублей получает бюджет страны от реализации продукции сельского хозяйства с налогооборота. Это без водки, без вино-водочных изделий. Прочитайте за 3 февраля "Известия", "Правду", то есть газеты, которые печатают статотчет за прошлый год, 129 миллиардов, то есть две третьих из товаров народного потребления дает госбюджет с налогооборота сельскохозяйственной продукции.

Еще решается вопрос. Сейчас хотят повысить цены на мясо, хотят повысить цены, есть уже прейскуранты, на хлеб, на молоко. То есть третью часть национального бюджета страны формируют за счет продукции сельского хозяйства, И опять хотят поставить перед фактом весь народ страны, в том числе и Украины, что это сельскохозяйственные труженики довели страну, что надо повышать цены на мясо, на хлеб, на все остальное. 2/3 государственного бюджета формирует продукция сельского хозяйства. Только 129 миллиардов, а сводка 180 миллиардов по вино-водочным изделиям, а легкая промышленность формирует бюджет только 69 миллиардов. И опять вместо того, чтобы решать каким-то другим образом пополнение бюджета и справедливость какую-то восстанавливать, так начинается обязательно с хлеба, мяса, молока. Опять виновником в этик повышениях иен ставят тружеников сельского хозяйства. Иначе нечем платить за зерно, за хлеб, за мясо, за все.

Дальше. Вот мы говорим, что сейчас нас должен поставить на колени Союз или Россия в отношении газа. Дорогие товарищи, когда более 30 лет Шебелинка кормила газом более 120 миллионов населения Украины и центра России, более 30 лет, и этого Шебелинского месторождения должно хватить на сотни лет одной Украине. Выкачали отсюда с Шебелинки все, а теперь говорим, что нам не дадут газ. Как же не дадут? Но, как мы видим, сегодня мы подчиняемся союзному Правительству. Открыли 5 или 7 лет назад месторождение газа Воровское в Харьковской области. С месторождением газа можно было полмиллиона сельского населения обеспечить, это села и районные центры Луганской, Харьковской, Донецкой областей. Можно из этого месторождения

обеспечить сельские районные центры газом - полмиллиона населения. На 100 лет хватило бы этого месторождения. Что в первую очередь товарищи сделали? В первую очередь трубу заложили и врезались в первые скважины, которые давали промышленный газ, куда врезали газопровод "Союз" и погнали туда. Погнали за границу этот газ, вместо того чтобы подвести в села. Я же не думаю, что это решение приняло украинское Правительство. Я гарантирую, что это решение приняло союзное Правительство. Последнюю каплю газа забрать с земли украинской и отдать куда-то, не отдать украинскому народу. Поэтому я прошу проголосовать единогласно за этот Закон. Его можно без никакого обсуждения сегодня принимать. Ничего мы там не изменим, Прекрасно подготовлен Закон, призываю вас к этому. (Оплески).

Голова. Хто ще з голів комісій? Слово надається Юхновському Ігорю Рафаїловичу.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., голова Комісії з питань народної освіти і науки (Червоноармійський виборчий округ, Львівська область). Шановні товариші депутати! Проект цього Закону, який перед вами лежить, - це результат великої праці, цілого колективу депутатів. Тут, безумовно, Комісія по фінансах і цінах доклала найбільше своєї праці, і ця група чотирьох на чолі з Гетьманом, Байракою, Білоусенком і Корнієнком фактично зробила основний кістяк того документа. Я повинен сказати, що проект від Уряду поступив до нас учора, і цей проект виявився зовсім хорошим проектом. Вчора ми сиділи цілий день над тим, щоб пов'язати між собою ці два основних проекти, і в результаті вийшло те, що ви маєте перед собою.

В чому основна заслуга цього проекту, який ви маєте? Він дає економічну самостійність Урядові, він дає можливість Урядові вести політику, політику економічну. Як працював Уряд до цього часу? Фактично наша республіка могла до цього часу обійтися без Уряду, були області, є Москва і є такий прямий зв'язок, а Уряд був фактично передаточною ланкою. Тепер Уряд набуває повної сили своєї влади. Ми даємо можливість Урядові самостійно провести політику і створити суверенну державу, Я вважаю, що ми повинні створити незалежну державу, дійти до того, щоб знати, що ми собою являємо, а тоді вступати в різноманітні договори, і цю можливість дає нам цей проект.

Суттєвим у тому проекті є те, що ми створюємо свій власний національний банк.

Шановні друзі! Ми буквально нічого не знаємо про стан нашої економіки. Я вже говорив багато разів і ще раз повторюю-ми повинні порахувати всю нашу продукцію, яку ми маємо в нашій республіці, у міжнародних цінах, у доларах для того, щоб ми знали, що фактично випускаємо, як ми стоїмо по відношенню до зовнішнього ринку. Чи ми є збиткові, чи ми знаходимося в доброму стані - такі розрахунки ми маємо виконати. Цей проект Закону дає можливість Урядові виконати такі розрахунки. Уже попередні розрахунки вартості тої сировини, яку добуває Україна, скажімо урану, марганцю, вугілля, заліза, ртуті та інших мінералів, дає нам приміром 25 мільярдів доларів готового капіталу. Той готовий капітал може служити нам основою для випуску власних грошей, і таким чином забезпечити стійкість нашого внутрішнього ринку. Цей Закон дає захист внутрішньому ринку.

Я не можу зрозуміти, як так, маючи свою продукцію, маючи свою сировину, ми намагаємося вивозити її за кордон, замість того щоб задовольнити внутрішній ринок. Цей Закон дає можливість захистити внутрішній ринок. Я повинен сказати, що прийняття Декларації про суверенітет було міжнародною бомбою. Ми вже одержуємо цілий ряд листів, в яких показується, що в Сполучених Штатах Америки створюються центри по вивченню економіки України. Цей Закон дає можливість Урядові безпосередньо одержувати кредит, необхідний для модернізації наших підприємств.

Ви подивіться, в якому стані знаходяться наш транспорт, наші шахти, наші основні заводи, яке там є устаткування. Все це треба модернізувати, на не треба мати капітали. Капітали, які підуть безпосередньо в нашу країну, безпосередньо в Україну. І на це Уряд має мати право. І цей Закон дає йому на це право.

Тут були виступи відносно того, як має відбутися проходження цього Закову, Я хочу звернути увагу на ці виступи, десь я тут позаписував собі. Ось Олександр Павлович Коцюба пропонує розглянути цей законопроект в комісіях, внести різноманітні поправки і завтра його голосувати. Що я вам хочу сказати. Закон, з точки зору юриспруденції і з точки зору економіки, абсолютно виважений Закон. Ви можете з чистим серцем, поклавши руку на серце, голосувати зразу за цей Закон і в першому, і в другому читанні. Я вас запевняю, якщо ми щось почнемо там міняти, то тільки будемо переставляти речення. Ніякого змісту нового не буде.

Товариш Гришко виступав проти того пункту, який стосується місцевого самоврядування. Подивіться уважно на цей пункт щодо місцевого самоврядування. Цей пункт стосується тільки економіки місцевого самоврядування. Він стверджує те, що веі надходження, які є в даному регіоні, мають іти спершу у місцевий бюджет. В цьому Законі міняється принцип формування бюджету України. Бюджет України тепер має формуватися так; спершу надходження йдуть у місцевий бюджет, вони поступають по певних нормативах в обласний бюджет, в республіканський бюджет. Тобто рух капіталів йде знизу доверху так, як в усьому цивілізованому світі. Так буде і у нас.

Далі в Законі про місцеве самоврядування сказано, що жодна установа не має права організувати на території місцевих Рад щонебудь без дозволу місцевих Рад. Так має бути. Місцеві Ради повинні продавати землю, місцеві Ради повинні знати, яку шкоду нанесе дане підприємство даній місцевості і таке інше. Тобто місцеві Ради повинні бути економічними господарями на своїй землі і це закладено в Законі. Мені дуже сподобався виступ товариша Чепурного. Я повинен сказати, що цей чудовий державний діяч з дня на день росте все більше, і більше. Він нам прекрасно тут показав, що всі наші багатства летять бог зна куди, в яку трубу.

Шановні друзі, ціни майже на всі наші товари є нижчими, як ціни за кордоном, і зараз відбувається масове вимітання добра з нашої країни за кордон. Ми мусимо цьому зарадити. Для нього ми мусимо ввести вільний ринок, ми мусимо ввести одну ціну в країні. Але введенню вільного ринку заважає один суттєвий факт. Люди мають збереження на книжках. Якщо ми введемо великі ціни на товари і на продукти" ці гроші, які є на книжках, обезціняться, і маса порядних людей стане зовсім бідною масою. Як цьому зарадити? Є дві речі, які мусять цьому зарадити. Перша річ. Ми повинні провести девальвацію грошей, скажімо, до 30 тисяч-рубель за рубель. Вище 30 тисяч - по справді, а якщо ні, то рубель за 10 рублів. Після того ми мусимо ввести роздержавлення державних підприємств. Підприємства повинні випустити акції, і люди, які мають гроші на книжках, повинні закупити ці акції. Тоді з ростом ціни росте і ціна акції, і людина не втратить своїх коштів, і все це знову-таки заложено в цьому Законі.

Отож, закінчуючи, я вас хочу призвати. Люди добрі, давайте не будемо багато мудрствувати, все одно ми багато чого не додамо

до цього Закону! Давайте ми його сьогодні приймемо заради Бога! Дай Боже! (Оплески).

Голова. Шановні товариші народні депутати, надходить. багато записок... і ось я бачу настрій залу-одразу голосувати. Одну хвилинку, я хочу вам нагадати, що ми маємо справу з Законом, що є синтезом економічної теорії, права внутрішнього і зовнішнього, суверенності і таке інше.

Закон надзвичайно складний для того, щоб його сприймала людина, яка не ознайомлена або не досить володіє всім цим; про що я сказав. Тому майте на увазі, що наші виступи і наші коментарі слухають люди і вчаться розуміти ці закони, і нашу політику, і наші позиції.

Я хотів би, щоб ви не думали, що так всі вчиталися в цей Закон і так всі працювали в комісіях, як працювали в цьому залі народні депутати. Це перше. Тому, я вважаю, обговорення і виступи потрібні для того, щоб Закон набув не тільки практичного сенсу, а й ці виступи мали б пропагандистський зміст.

Мені дуже не хотілося б, щоб такий важливий документ при всьому цьому був прийнятий без обговорення, отак собі, і ми його тим самим скомпрометували б, що навіть не захотіли його обговорити. Я прошу так поставитись до цього.

Хто ще від комісій буде виступати, є бажаючі? Немає. Слово надається товаришу Гетьману Вадиму Петровичу, голові правління Українського республіканського банку Агропромбанку СРСР. За ним виступатиме товариш Колісниченко.

Гетьман В.П. (Уманський виборчий округ, Черкаська область). Шановні депутати! За своєю актуальністю, вагомістю я теж би поставив проект нашого Закону про економічну самостійність другим після одностайно схваленої нами Декларації про суверенітет України. Дійсно, мова йде про економічні підвалини суверенітету, його найважливішу кровоносну жилу, яка повинна дати життя державному організму суверенної України і відкриває простір для опрацювання конкретних законів.

Мені приємно, що в основу цього проекту покладений і наш альтернативний проект, в якому брали участь товариші Білоусенко, Байрака, Корнієнко. Я також хотів би завдячити зусиллям депутатів Юхновського, Печерова, Шишкіна та інших, які так наполегливо працювали в останні два дні і це є зразок того, що депутати, незалежно від їх політичних поглядів, пронизані єдиною ідеєю бути конструктивно, а не, так сказати, мітингово, корисними

своїм виборцям, проявляють ініціативу і досягають відповідних позитивних результатів.

Приємним є й те, що, як ви чули, новий міністр фінансів України Олександр Миколайович Коваленко сьогодні в основу своєї програми уже заклав принципово нові важелі формування бюджету знизу вверх, і це є теж надбанням, яке віднести треба до активу нашої Декларації і нового проекту Закону.

Передбачені в цьому Законі принципи побудови банківської системи, які мені прийшлось відстоювати і які завдяки вашій підтримці були проголошені в нашій Декларації, знайшли місце і в цьому Законі. І це дасть можливість найближчим часом прийняти постанову Уряду, наприклад, про організацію українського акціонерно-комерційного агробанку із своїм статутним фондом, своїм статутом, своїми акціями. Сьогодні я повернувся з Москви і радий вам доповісти, що наша концепція створення великих республіканських акціонерно-комерційних банків, незалежних від союзних банків, кінець кінцем знайшла підтримку.

Що стосується самого проекту, то є тут деякі незначні зауваження, я їх змушу-внести пізніше.

І хотів би два слова сказати щодо проекту, внесеного товаришем Коцюбою. Я, дійсно, вважаю це слушним, тому що нам треба дати новий подих нашій Декларації. Щоб розроблялися не тільки ці закони, а й була законотворча діяльність, навколо нашої Декларації працювала. Але з тою редакцією, з якою я ознайомлений, не згоден. Я тут підробив, так сказати, свою редакцію, віддаю її до Президії. Треба подивитися, але якийсь законотворчий документ треба прийняти.

Я, товариші, підтримую пропозиції і запрошую вас всіх підтримати цей-дуже важливий Закон. Дякую за увагу.

Голова. Слово надається товаришу Колісниченку Миколі Петровичу. За ним виступатиме Пилипенко.

Колісниченко М.П., голова Білогірської районної Ради народних депутатів, перший секретар Білогірського райкому Компартії України (Білогірський виборчий округ, Кримська область). Уважаемые товарищи! Принятие Закона о суверенитете республики, а также о приоритетном развитии села и сегодня рассмотрение Закона об экономической самостоятельности республики, безусловно, имеют очень большое значение. Считаю, что в этом проекте Закона мы должны расширить права местных Советов. Сегодня они не имеют своих бюджетов, не могут решать вопросы,

связанные с жизнью людей каждого региона. Поэтому в этом Законе, а также при рассмотрении законов о сельских, поселковых. районных, городских Советах мы такие права на местах должны предоставить.

Второе. На наш взгляд, думается, было бы правильным, чтобы в этом Законе мы также сказали, какие права предоставляем областям, районам, трудовым коллективам, колхозам и совхозам в решении экономических вопросов и о некоторых проблемах, связанных с распоряжением производимой продукцией. Сегодня очень высокий процент госпоставок. Сельскохозяйственная продукция в основном идет в республиканский и союзный фонды. Поэтому мы должны определиться и четко установить нормы на местах колхозам и совхозам, предприятиям и организациям, их право распоряжаться продукцией. То же самое и о производимых строительных материалах. Много людей сегодня, вы знаете, прибывает в Крым. В то же время Крымская область является большим поставщиком разных строительных материалов, и мы не имеем возможности удовлетворить местное население.

Некоторые вопросы, связанные с ценообразованием. Мы должны в части второй статьи 7 сегодня сказано том, что цены на продовольствие и товары народного потребления как для села, так и для города должны быть одинаковые. Этого требуют люди.

И еще. К примеру, сегодня мы говорим об отсутствии табачных изделий. Крымская область является крупным производителем табака. В то же время идет снижение его производства, так как отрасль стала убыточной, а фабрики, которые производят продукцию, имеют неплохие прибыли. Здесь также мало посмотреть, чтобы и производитель и переработка были обоюдно в выгодных условиях. Тогда табак и другая продукция, безусловно, появятся и будут удовлетворять население. Спасибо.

Голова. Шановні товариші народні депутати. Я веду облік, скільки разів я звертався до залу, щоб депутати брали участь в обговоренні важливих документів. Я нагадував, що телекамера слідкує за кожним, хто спить, хто дрімає, а хто про щось мріє. А мені з цього місця видно, я буду називати депутатів і просити їх: прошу не спати. (Пожвавлення в залі. Оплески).

Слово надається Пилипенку Віктору Васильовичу. За ним виступатиме депутат Швайка.

Пилипенко В.В., начальник Чорноморського морського пароплавства (Морський виборчий округ. Одеська область). Уважаемые

депутаты. Декларация о суверенитете и все законы, выходящие из нее, в конечном счете, должны быть направлены на улучшение благосостояния Украины. Морской транспорт как одна из целостных технологических транспортных систем Союза никогда подробно не интересовал Правительство республики. Отсюда, очевидно, из-за незнания положения дел на морском флоте делается предложение о переходе Морфлота в ведение республики. Это в статье 4 в части первой в Общих положениях, где говорится о передаче республике транспорта.

Я хочу в двух словах доложить депутатам, какой хомут мы собираемся надеть сегодня на свою шею, тем более что Россия, изучив этот вопрос, оставила на данном этапе развития морской флот в общесоюзном ведении. Сегодня на территории Украины работают три морских пароходства - Азовское, Черноморское и Советско-Дунайское стоимостью основных фондов более 7 миллиардов рублей. В основном это фонды валютные, около 200 тысяч работающих. Из-за износа транспортного флота только в нашем Черноморском пароходстве уже сегодня 4 тысячи человек плавсостава не имеют рабочих мест на флоте.

Союзным ведомством взяты кредиты, подписаны контракты более чем на 2,5 миллиарда валютных рублей для того, чтобы заменять списываемый стареющий флот. Я скажу больше: грузовая база нашей республики даже на тот старый флот, который мы сегодня имеем, не обеспечит загрузку. И если мы с вами примем Закон в такой трактовке, как он нам предложен, 2-3 года, максимум-4 мы еще будем получать валютные прибыли, а затем останемся вообще без флота. Потому что, если товарищ Масол с Правительством имеет всего в год, как нам здесь с этой трибуны докладывали, 5 миллионов долларов, а сегодня один пароход стоит 30 или 60 миллионов долларов, то можете представить, сколько времени нужно будет на обновление мощного флота, который расположен и базируется в республике.

Я скажу, что мы внимательно изучали этот вопрос предварительно. Мы не видим достаточной грузовой базы для загрузки транспортного флота украинскими грузами экспортноимпортными. У нас нет на сегодня... (не чути) земному шару, который бы фрахтовали и буксировали грузы для нашего флота. Это единый центр для всех пароходств страны, независимо в какой республике они расположены.

И я повторяю: не случайно Россия отказалась, так сказать,

национализировать флот, а оставила его в ведении Союза. Таким образом, мы убеждены, что на данном этапе Украине экономически не выгодно подчинять себе морской флот, тем более и основные береговые фонды, также достаточно изношенные. Поэтому я предлагаю дополнительно изучить этот вопрос компетентными специалистами. Сейчас морской транспорт там, где идет перечень в статье 4, исключить или передать этот вопрос на рассмотрение при согласовании Союзного договора. Спасибо.

Голова. Запитання? Ви будете виступати і тоді задасте, кому потрібно. Зараз виступаючим ми ж не задаємо запитань."

Слово надається народному депутату Швайці Михайлу Андрійовичу. За ним виступатиме народний депутат Васін.

Швайка М.А., старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту економіки АН УРСР (Золочівський виборчий округ, Львівська область). Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні народні депутати!

І так ми з вами зробили ще один серйозний крок на шляху побудови вільної, суверенної України. Україна більше не буде колонією імперії. (Шум у залі), Я не розумію, чому мої слова викликають таку жваву реакцію.

Голова. Я вам відповім, якщо хочете. За мій час перебування в ранзі Голови Верховної Ради десятий раз про це говориться, а люди хочуть чути конкретні пропозиції щодо Закону, а не загальні заяви. Ось я відповідаю.

Швайка М.А. Що проголошує Закон? Перше, Що наша земля - це наша. Наші фабрики - наші. Продукти праці нашого народу будуть йому належати. Я не хотів би для шановних народних депутатів повторювати тих цифр, які характеризували наш попередній стан. Просто жаль на це витрачати час. Документ, який зараз обговорюється, є результатом вашої спільної праці і, очевидно, це найголовніше. Які положення цього документа... Леоніде Макаровичу, я не можу виступати... (Шум у залі).

Голова. Михайле Андрійовичу, я вам пояснив, що від вас хочуть люди. Зробіть спробу, скажіть конкретно, як ви ставитесь до Закону. Я консультувати вас не буду. Шановні товариші, я прошу уваги.

Швайка М.А. Я хотів би торкнутися питань, які чекають ще свого вирішення і, зокрема, указів Президента, якими він намагається урізати наші права. В першу чергу в галузі фінансовокредитних

відносин. Нещодавно Михайло Сергійович Горбачев у своєму Указі поставив питання в такому плані, що якщо цей Указ буде реалізовуватися, то фактично з нашого економічного суверенітету нічого не залишиться. В цьому Указі про фінансово-кредитні відносини (я думаю, що на днях цей Указ був надрукований у пресі, і ви читали його) чого домагається Президент? Він хоче поширити на всі республіки загальні, єдині принципи, під якими розуміється, що Центр буде розпоряджатися нашими фінансовими і кредитними ресурсами. В цьому плані я хотів би наголосити на таких принципах, про які не говорить Михайло Сергійович Горбачев. А саме: діяльність банківських кредитних установ повинна базуватися строго на засадах госпрозрахунку. Друге. Повинна бути відновлена банківська ліквідність, торгівля грішми і багато інших тонких механізмів, про які ми ще, на жаль, тут не говорили, але без відновлення яких ми не зможемо мати своєї банківської кредитної і грошової системи.

Ми не повинні задовольнятися напівзаходами. Україна у свій час, згадайте ще 1654 рік, мала добре розвинуті буржуазні відносини. Вони були перервані через запровадження кріпацтва і гадаю, що зараз ми повинні думати, як стати народом європейським.

Голова. Слово надається народному депутату Васіну Євгену Михайловичу. За ним виступатиме Горін Едуард Олексійович.

Васін Є.М., начальник Полтавського тепловозо-ремонтного заводу (Ленінський виборчий округ, Полтавська область). Уважаемые депутаты, хочу вам сказать, что я отношусь к тем отраслям народного хозяйства, я - руководитель такого предприятия, на которое распространен Закон о государственной собственности. Должен вам сказать, что я уже почти 30 лет работаю, и за эти 30 лет мы, руководители, которые относились к этой отрасли, практически ни разу не приезжали в Киев. Мы постоянно имели дело с Москвой и решали там все вопросы. Я хотел бы в этой части сказать вам несколько слов. Прежде всего, я хотел бы сказать, что Закон, который дается нам сегодня на рассмотрение, исключительно хороший, исключительно актуальный и развязывает руководителю руки в его экономической деятельности. Но в то же время, и на Комиссии на своей мы рассматривали, и я неоднократно давал предложения, республика не очень четко определила свои позиции к предприятиям государственной собственности.

И, к сожалению, в пункте 4 это тоже не сказано. В пункте 4

настоящего Закона, который лежит перед вами. Я считаю, что то, что здесь написано, что предприятия, которые находятся в подчинении государства, будем говорить, или являются государственной собственностью, при переходе в собственность республики определяются договорами.

Это очень неопределенно, на очень долгий срок, и наши предприятия... (не чути) и народного дела на Украине. Я бы этого не хотел, чтобы, принимая такой Закон, была неопределенность по отношению к этим предприятиям.

Поэтому я вношу такое предложение. Я считаю, что коль мы определили Декларацией независимость Украины, то все предприятия, которые находятся на территории Украины, должны принадлежать республике без каких-либо тут пометок. И поэтому я считаю, что они должны перейти в собственность Украины сразу, без определения сроков, без определения каких-либо оплат и других каких-либо необходимых требований. Если это дело не будет сделано, то тогда опять не будет определено время работы этих предприятий. Поэтому в целом одобряю весь Закон и считаю, что он очень актуален и необходим. Мне импонируют многие разделы этого Закона как руководителю предприятия. Я еще раз обращаюсь к руководителям комиссий, которые его подготавливали, чтобы еще раз посмотрели на этот вот вопрос, чтобы сроки перехода были конкретны и более ограничены.

И, кроме того, мне бы очень хотелось, чтобы этот Закон не оставался таким же законом, как закон, который мы приняли о декретном времени. Необходимо, наверное, предусмотреть какойто механизм реализации этих законов. Если этого механизма не будет, то и Закон этот действовать не будет. Спасибо.

Голова. Шановні товариші, ми тут дещо змінили Регламент. Працюємо не з 16, а з 15 години. У зв'язку з цим і такою ситуацією в залі, що навіть мої погрози розбудити, направити телекамеру, щоб не читали газет, не мають успіху, оголошую перерву на 30 хвилин.

(Перерва)

Головує Голова Верховної Ради Української РСР депутат Кравчук Л.М.

Голова. Шановні народні депутати! Прошу реєструватися. А що це в кас на балконі стільки багато молодих людей, я хотів "би запитати? Хто це? Тому що мені задають такі запитання, я не

можу відповісти. То, може, це, я хочу, щоб всі знали, це американські студенти, українці? (Оплески).

Ми можемо розпочинати роботу. Слово надається Голубіло Михайлу Андрійовичу, за ним виступатиме Кислий Павло Степанович.

Голубець М.А. керівник Львівського відділення Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного АН УРСР (Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні народні депутати! Я детально вивчив, проаналізував обидва проекти, які були останніми днями представлені нам. Я працював два дні, один день п'ять годин, інший - сім над коректуванням, узгодженням і виготовленням остаточного варіанта проекту. Тому можу вас запевнити, що, справді, проект, запропонований на розгляд Верховної Ради, є майже досконалим. Треба мати на увазі, що працювали над ним не лише депутати Верховної Ради, але й провідні юристи, економісти, фінансисти Ради Міністрів.

Важливо й те, що наша Рада Міністрів запропонувала такий варіант Закону, такий проект Закону, який, зрештою, з дуже малими редакційними поправками, з деякими такими скороченнями, що поліпшували б його конкретність, міг би бути прийнятий.

Я хочу сказати, що підготовка цього законопроекту може служити еталоном для діяльності народних депутатів. Чому? Тому що ми справді маємо часом надто багато шуму в залі, надто багато різноманітних критичних зауважень тоді, коли вже проект є на обговоренні, але в підготовці іх беремо надто мізерну участь. І навіть тоді, коли є пропозиція подавати письмові зауваження щодо покращення проекту, цього депутати не роблять.

Тут, як показала праця над законопроектом, є для нас величезний резерв для використання зайвої енергії. Я хочу наголосити ще й на тому, що мене якось не влаштовує стиль праці голови Комісії у питаннях законодавства і законності Не перший раз тоді, коли проект винесений на кінцеве обговорення, шановний голова Комісії, депутат Коцюба, виступає із своїм альтернативним проектом, або ще з якимось розділом. Вчора він був на засіданні у Першого заступника Голови Верховної Ради, шановного Івана Степановича, де просили всіх голів комісій, аби взяли активну участь у цій роботі, і чомусь Олександр Павлович цього не зробив. Але ж весь час з нами працював його заступник Віктор Іванович

Шишкін, дуже плідно, дуже продуктивно разом з юристами Ради Міністрів. Тому було б дуже бажано, щоб все ж таки і голова Комісії у питаннях законодавства і законності працював разом з комісіями і не тоді, коли вже винесені проекти на обговорення, а до того вносив свої пропозиції.

Є зауваження до статті 11: "Господарська діяльність і використання природних ресурсів на території місцевих Рад народних депутатів здійснюється тільки з їхнього дозволу".

Шановні народні депутати! Тут, у цьому Законі, власне, цей пункт є фундаментальним для реалізації Радянської влади і на Україні, і на місцях, бо якщо глянути на ці наслідки виробничої, господарської діяльності, які ми маємо в Калуші, Яворовому, Роздоллі, Кривому Розі, Запоріжжі та й багатьох інших місцях, то все ж таки, якби прислуховуватись до народу, який є власником природних багатств, природних ресурсів і землі, якби його попитати, ресурси використовувати, то, власне, тут реалізувалася б ця стаття про Радянську владу на місцях. Я вважаю, що це найбільш демократичний і найбільш радянський пункт. Це один з найбільш радянських пунктів у нашому Законі, і я вважаю, що якщо ми таки вважаємо владу Рад основною в нашій республіці, він має залишитися у цьому Законі.

Я хотів би ще і не погодитися із шановним народним депутатом Пилипенком, який говорить про те, що флот треба було б не брати на озброєння економіки України. Адже ж і флот мав би давати такий прибуток і бути власністю нашого народу, нашої держави, як, скажімо, природні ресурси чи промисловість. Голова. Нагадую про регламент.

Голубець М.А. Дякую. Я закінчую. То тому і флот може давати нам валюту, і флот може давати карбованці для підтримання нашої економіки. Я прошу всіх підтримати пропозиції тих депутатів, які вносили їх, аби сьогодні і Закон, і проект Закону, і постанову про реалізацію, і постанову про забезпечення, яку запропонував депутат Гетьман, сьогодні прийняти голосуванням. Тобто за неї голосувати. Дякую.

Голова. Слово надається депутату Кислому Павлу Степановичу. За ним виступатиме Білоусенко Олександр Федорович.

Кислий П.С., заступник директора по науковій роботі Інституту надтвердих матеріалів АН УРСР (Промисловий виборчий округ, м. Київ). Шановні депутати! Я дуже коротко. Я згоден з тим,

що Закон є досконалим, але все-таки зробити деякі доповнення, зауваження не завадить.

Перше. Оскільки концерни, асоціації не належать до республіканських органів управління, тому другий абзац статті 8 потрібно сформулювати так: "Основними організаційними формами республіканських органів управління народним господарством на період переходу до ринкової економіки є міністерства і комітети", як це не раз говорив тут Віталій Андрійович. Далі поставити крапку і додати: "В умовах самостійності господарювання підприємств, об'єднаних у концерни, асоціації й інші аналогічні формування. За республіканськими органами управління зберігаються регулюючі і контрольні функції". Тоді це буде відповідати структурі, яка існує у тих державах, де є організована ринкова економіка. Це перше.

По-друге, на с. 3, стаття 4, третій абзац знизу. Якщо ви прочитаєте, то побачите, що там потрібно все-таки після слів "та інше майно" додати "на території України".

Тепер щодо морського флоту і зауважень депутата Пилипенка. Людині кажуть: "Господарюй самі" А вона каже: "Ні, без Москви не можу". Якраз учора я був на зборах авіаторів міста Києва. Вони теж кажуть, що наш повітряний флот не дуже новий, але ставлять питання про створення авіаційної компанії "Україна" на базі Українського відділення Аерофлоту і доказують його економічну доцільність для нашої України. В якому б стані не була та чи інша галузь промисловості нашої республіки, все одно ми за неї відповідаємо, і вона повинна бути наша, і ми повинні привести її до того стану, який потрібен для нас, для нашого народу. Дякую за увагу.

Голова. Слово надається товаришу Білоусенку Олександру Федоровичу.

Білоусенко О.Ф., перший заступник голови виконкому Запорізької обласної Ради народних депутатів, начальник головного планово-економічного управління (Токмацький виборчий округ, Запорізька область). Шановний Леоніде Макаровичу, шановні колеги! Вийти на трибуну мене спонукав виступ колеги Гришка, який запропонував вилучити з проекту статтю 11 "Економічні основи місцевого самоврядування". Можна погодитися з ним, що розділ короткий і не охоплює всіх аспектів проблеми та, дійсно, не ідеальний. Але мова йде тут тільки про основи самоврядування. Закон про місцеве самоврядування, який буде розроблено і прийнято

на осінній сесії, охопить проблему всебічно. І, на мій погляд, якщо сьогодні по цьому розділу є конкретні зауваження і пропозиції, то їх можна було б направити в Комісію, відпрацювати з тим, щоб можна було урахувати і сьогодні сказати, які внесені поправки.

Діяльність Центру, його відомств, які були і поки що знаходяться в Москві, багатими нас не зробила. Я не хотів би, щоб Центр перемістився в Київ, тому і я як член цієї Комісії, яка розробляла проект, наполягав на тому, щоб було виділено розділ "Про місцеве самоврядування". У нас, на Запоріжжі, сьогодні є Запорізький залізорудний комбінат, гірничо-збагачувальний комбінат, закінчується будівництво атомної станції, 6 енергоблоків. Хто нас питав, коли вирішував питання розробки руд, і хто сьогодні бере на себе відповідальність про те, що заподіяно? Сьогодні Василівський, Веселівський, Михайлівський райони без води, тому що вона відкачана в результаті діяльності шахт. Тому я думаю, що в цьому Законі вже повинні бути закладені основи самоврядування, щоб на території своїй були господарями все-таки Ради.

Ще одне питання. Як відомо, багатство створюється не Мінфіном, ні в Москві, ні в Києві, а створюється трудовими колективами в селах, селищах, містах, районах та областях. Тому, я думаю, і треба акцентувати кашу увагу на розширенні повноважень Рад і в селі, і в місті, і в районі, і в області. Якщо ми це вирішимо сьогодні і закладемо основи в тому проекті Закону, який ми обговорюємо, а потім розширимо і акцентуємо ш питання в тому Законі, який появиться на осінній сесії і буде прийнятий нами, я думаю, що дійсно наша Україна буде багатіти на очах. Тому що населення, трудові колективи на своїх територіях дійсно будуть заінтересовано ставитись до роботи, тому що будуть бачити те, що вони роблять. Тими прибутками, які створюються, вони будуть користуватися і вирішувати всі проблеми, які в них є.

І ще одне, товариші, на закінчення. Часто лунає і з трибуни, і в кулуарах, і в комісіях якась боязнь взяти на себе відповідальність. І, коли йде розмова про економічну самостійність, нас інколи лякають: а як же ш буде, як ми зможемо, справимось чи не справимось? І сьогодні був виступ, присвяченій цьому. Я думаю, не цього потрібно лякатись, не економічної незалежності, а и відсутності (Оплески).

Голова. Слово надається Осадчуку Петру Іллічу. По процедурі.

Будь ласка.

З місця. Шановний Голово, шановні депутати! Наш час зараз на вагу золота, ми в цейтноті. Документ дуже зважений, цінний документ, ми всі його обговорюємо. Я пропоную прийняти його за основу і перейти до постатейного голосування. Прошу підтримати мене в цьому. (Оплески).

Голова. Значить, після Петра Ілліча виступає Симоненко, іще Барабані є. От два виступи, і на цьому завершуємо.

Осадчук П.І., письменник, секретар правління Київської організації Спілки письменників України (Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановні народні депутати, вельмишановний Голово! Як ви думаєте, скільки коштує трансляція футбольного матчу із міжнародних змагань? Вона коштує всього-на-всього 50 тисяч інвалютних карбованців. А як ви думаєте, скільки Центр виділяє для України інвалютних карбованців на закупку творів художньої літератури і театральних творів? Відколи Існує така конвенція, ми маємо мати такі гроші Виділяється таких коштів після того, як їх на початку року зрізали на 60 процентів, всього 34 тисячі інвалютних карбованців.

Є величезні проблеми зараз і в журналі "Всесвіт", і у видавництві "Радянський письменник" щодо розрахунків з іноземними авторами саме тому, що Центр узурпував ці справи. І я думаю, що наш Закон про економічну самостійність України повинен також гарантувати самостійність у духовному розвитку. Добре, що в Законі, який ми обговорюємо, сказано про рівні можливості для культурного, духовного та інтелектуального розвитку усіх громадян, усіх націй і народностей. Але в Законі потрібен захист економічної діяльності творчих спілок.

Досі діє застаріла схема, за якою всі зібрані в союзній республіці кошти спочатку повністю передаються в союзний Центр, який на свій розсуд і часто без достатнього врахування регіональних інтересів, вирішує питання про розподіл і використання цих коштів.

Ось я вам на двох невеличких прикладах це проілюструю. У 1989 році Українським республіканським агентством з авторських прав від платників нашої республіки зібрано і через ВААПу Москві перераховано правлінню Спілки журналістів СРСР 686 тисяч карбованців відрахувань. В тому числі, в тому ж році, Спілкою журналістів СРСР виділено Спілці журналістів України лише 88 тисяч карбованців, тобто менш ніж 13 процентів від загальної суми, що надійшла з нашої республіки. За той же період від платників нашої республіки надійшло 1516 тисяч карбованців на рахунок правління

Музфонду СРСР, а останній виділив на потреби Музфонду України лише 860 тисяч карбованців.

Вважаю, що такий порядок відрахування та розподілу коштів має бути змінений. Всі кошти, зібрані внаслідок економічної діяльності творчих спілок, що знаходяться на території УРСР і надходять до Українського республіканського агентства з авторських прав, повинні перераховуватись на рахунок відповідних творчих спілок, наприклад, як я тут наводив, Музичного фонду України та правління Спілки журналістів України. І так далі. Порядок і строки перерахування, а також інші правові питання взаємовідносин між республіканським агентством та відповідними творчими спілками мають бути врегульовані, укладеними між ними договорами і захищені Законом, які ми приймаємо.

І ще одне питання, якщо в мене є час. Товариші! Ви знаєте, що всі бюджети наших районів формуються також з урахуванням отих 600 карбованців, які стягує держава за кожного працівника сільського господарства в системі управління. Це дуже великі гроші, які потім забираються із районного бюджету і надходять у всесоюзний бюджет за відповідним рішенням Мінфіну СРСР. Так само вони поступають, як колись оподатковували шоферів, з усіх республік, власників машин, і ці гроші йшли на будівництво доріг у Нечорнозем'ї.

Я думаю, що ми повинні так само захистити наші колгоспи від цього нового виду подушного. Подушне відмінене ще в часи самодержавства і нашим законом також треба дати відповідні гарантії для наших колгоспів. Спасибі за увагу.

Голова. Слово надається депутату Симоненку Валентину Костянтиновичу, голові виконкому Одеської міської Ради народних депутатів.

Симоненко В.К. (Малиновський виборчий округ, Одеська область). Уважаемые товарищи депутаты! Я убежден....

Голова. Виступає Симоненко і на цьому завершуємо, більше немає.

Симоненко В.К. Я убежден, что вы со мной согласитесь, что практическая реализация Декларации о суверенитете нашей Украины зависит прежде всего от работы исполнительных и распорядительных органов. И вот позвольте именно с позиции исполнительных органов проанализировать статью 11 настоящего Закона: господарська діяльність і використання природних

ресурсів на території місцевих Рад народних депутатів здійснюється тільки з їхнього дозволу.

Рішення, прийняті в межах компетенції місцевої Ради народних депутатів, обов'язкові для діючих на даній території підприємств, організацій та установ.

Точно такие формулировки у нас записаны и в Конституции, точно такие формулировки записаны у нас и в Законе об областных, городских, районных в городе Советах, поэтому я убежден, что нужно нам сегодня определить именно экономическую основу деятельности местных Советов, то есть дать реальное: дать собственность территориям, которыми руководят Советы народных депутатов на местах. Это должна быть и земля, это должны быть и средства производства, это должно быть все то, что определяет экономическую основу. Это с одной стороны.

С другой стороны, Закон носит явно концептуальный характер, а это значит, что мы сегодня должны определить механизм взаимодействия центра, которым является Киев по отношению к местному самоуправлению, к местные Советам народных депутатов. Если мы не определим, то мы диктат Центра, Москвы, по отношению к территориям заменим диктатом центра, имя которого будет Киев. Поэтому я считаю, что в этом Законе должен быть определен перечень функций, разделение функций между местными Сонетами и центром, имя которого - Киев.

И последний вопрос. Статья 5. В статье 5 написано о том, что бюджети грунтуються на податковій політиці. Мы с вами все собираемся перейти на рыночные взаимоотношения. Поэтому сегодня мы должны их не в подтексте держать или не в подкорке, а мы ими должны сегодня руководствоваться непосредственно при формировании бюджетов.

Сегодня определена государственная собственность. Государственная собственность - это собственность Украины. Мы сегодня на местах создаем малые предприятия, которые должны быть собственностью Советов, местных Советов. Поэтому считаю, что и здесь нужно записать, что вторые пунктом, вторым, как говорится, основным источником поступления в бюджет является деятельность государственной собственности на уровне республики. И деятельность собственных предприятий на уровне местных Советов.

Голова. Слово надається Павленку Феліксу Омеляновичу.

Павленко Ф.О., генеральний директор науково-виробничого

об'єднання "Олександрійський електромеханічний завод" (Олександрійський міський виборчий округ, Кіровоградська область). Товарищи делегаты! Я, по-видимому, отношусь к одному из тех участников рассмотрения этого Закона, который был категорически против принятия его. Я и сейчас, вообще говоря, считаю, что в нем крайней необходимости нет, так как в нем нет ни одного положения большей силы, чем в Декларации, ни одного положения. Больше того, кое-что в этом Законе даже изложено в меньшей мере или в худшей степени, в менее сильной форме, чем это изложено в Декларации. Но не всегда самое лучшее является приемлемым, иногда и худший вариант будет приемлемым, так как мы сегодня этот Закон принимаем как один из общих единством всех мнений присутствующих здесь депутатов.

И поэтому я, учитывая, что все за Закон, тоже буду голосовать за Закон, но считаю, что его несколько нужно изменить. И в первую очередь вот в чем. В принципиальной части его менять не надо. А вот что касается названия Закона, что это должен быть Закон не об экономической самостоятельности, потому что нормальное государство не принимает закон об экономической самостоятельности. Скажем, ни Советский Союз, ни Соединенные Штаты Америки, ни Западная Германия никогда бы не придумали, что нужен такой закон. А нам нужен такой Закон только как переходный, поэтому в название этого Закона я предлагаю, если уж хочется иметь Закон, внести такое слово: "Закон о концепции экономической самостоятельности". И тогда он будет носить именно переходный характер - концепцию закладывать, и никогда не пропадет его действие. Это первое.

Вторая часть, я тоже думаю, что нужно добавить, и некоторые депутаты об этом говорили. Речь идет о разделе 4. Мы со своим Законом попадаем в противоречие, так как на нашей территории есть предприятия, которые принадлежат иностранным государствам. И декларировать в Законе, что все, что на нашей территории, - это наше, нельзя. Поэтому я предлагаю во втором абзаце раздела 4 добавить: а також житловий фонд та інше майно, створене завдяки зусиллям народу України.

И последнее, что следует добавить в этом Законе, есть раздел 11, и я считаю, что это ценнейший раздел этого Закона. Ему практически цены нет, так как он закладывает революционный подход к Формированию всей структуры управления и структуры хозяйствования на Украине. Речь идет о местном самоуправлении.

И хоть Игорь Рафаилович говорил здесь, что в концепцию заложено формирование бюджета снизу вверх, но формально это нигде никаким словом не обусловлено. Если даже в Декларации в самом конце написано, что все предприятия, находящиеся на территории Украины, вносят налоги в местный бюджет, то этот Закон даже эту важнейшую часть не повторил. Поэтому считаю, нужно прямо слово в слово пункт из Декларации внести во 2 раздел этого Закона и записать таким образом: "Підприємства, установи, організації та виробничі одиниці вносять плату за використання землі, інших природних і трудових ресурсів, відрахування від валютних надходжень, а також сплачують податки до місцевих бюджетів". Это точно слово в слово из Декларации и нужно внести. Оно сразу вносит полную ясность.

И следующий пункт нужно внести. Это тоже чрезвычайно важно. Бюджет местный передает часть функций вверх управлению и часть средств. Следующим предложением должно быть: "Місцеві Ради вносять податки до республіканського бюджету за цільовим принципом". Эти предложения, я считаю, нужно внести в этот Закон. (Оплески).

Голова. Шановні товариші народні депутати, злива записок до президії, щоб припинити обговорення цього Закону і перейти до такої дії. Це одна пропозиція, яку я вам зараз сформулюю: прийняти в першому читанні Закон, доручити комісіям з питань економічної реформи і законодавства разом з Радою Міністрів доопрацювати його, сформулювати зауваження, які були тут зроблені, а потім завтра вранці проголосувати за нього в цілому.

А коли сьогодні проголосувати, якщо ніхто не сформулював ніяких пропозицій? їх же треба внести, це ж не так просто.

Була ще одна пропозиція про те, щоб зараз проголосувати за нього в цілому, але тоді ми повинні проголосувати за поправки. Ми завтра на це затратимо десь п'ять-шість хвилин, але це буде у відповідності з тим, що ми тут чинили протягом цілого дня.

Будь ласка, Пилипчук хоче доповнити.

Пилипчук В.М. При обговоренні цього проекту Закону звучало кілька пропозицій. Перша пропозиція була внесена - прийняти в цілому. Друга пропозиція - доопрацювати в комісіях і завтра прийняти. Але для цього треба, щоб ми зараз закінчили пленарне засідання, всі розійшлися по комісіях і до 8 години дали протоколи з зауваженнями. Щоб я від 8 до 12 або до 2 години закінчив, так, як по Декларації, текст добавки і кінцевий варіант. До ранку

його віддрукують і вранці видадуть остаточний варіант, який ми будемо голосувати. Значить, дві пропозиції, і в тому числі і Рада Міністрів може взяти участь, а не окремо. З Радою Міністрів тому, щоб не розтягувати цей процес. Оце зараз, щоб ми закінчили, перейшли до комісій. Але я не бачив принципових. Те слово викинути, те слово добавити. Вирішуйте ви. Якщо приймається рішення про доопрацювання, то зараз треба, щоб до 8 години комісії попрацювали і письмово видали моїй Комісії з економічної реформи. Ставте на голосування. Було дві пропозиції: приймати в цілому і друга була доопрацювати, але тоді з такою процедурою.

Голова. Я ще раз хочу звернутись до вас. Все ж таки бачите, скільки було пропозицій внесено. Як же ми проголосуємо в цілому? А що ж з цими пропозиціями робити? Другий мікрофон.

Носов В. В., інженер-електронник Полтавського заводу штучних алмазів і алмазного інструменту (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Кроме проекта Закона; здесь у нас есть еще и постановление, поэтому у меня есть предложение, поскольку будут коррективы, следующего характера.

Закон про власність. Здесь, по-моему, забыли его дать Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства, потому что там много собственности союзной.

Дальше. Закон про землю. Здесь забыли включить Комісію у питаннях діяльності Рад, розвитку місцевого самоврядування. Осталась только Комісія з питань агропромислового комплексу, а Ради куда дели?

Дальше. Забыли закон про ввіз та вивіз продукції. Статья 8 упоминает, что мы будем устанавливать квоты и лицензии, а закона такого нет. Значит, такой закон нужен.

Дальше. Закон про порядок користування природним середовищем та природними ресурсами. Это в чистом виде экономический закон. Его тоже надо, тем более что в статье 11 абзац 2 упоминает об этом здесь.

Дальше. Закон про охорону природи. Это тоже в чистом виде, можно сказать, экономический закон, потому что в статье 8 абзац 5 упоминает, что государственные органы могут вмешиваться в дела производителя, если он нарушает вот эти вещи. Вот это надо бы сразу скорректировать, чтобы потом не возникало. И подумать, каким комиссиям предоставить. Но закон про порядок користування, тут не только экологической комиссии, а и Комісії

у питаннях діяльності Рад, розвитку місцевого самоврядування, потому что это основная комиссия будет по земле. Спасибо.

Голова. Ще раз другий мікрофон.

Дорогунцов С.І., голова Ради по вивченню продуктивних сил Української РСР АН УРСР (Суворовський виборчий округ, Одеська область). Шановний Голово, шановні народні депутати! Я з мотивів голосування, яке зараз відбудеться. Для мене критерієм оцінки цього проекту - над ним добре попрацювали - є те, наскільки він далі йде від Закону про державний суверенітет Української РСР у справі його конкретизації. Так от, в цьому напрямі він робить дуже маленький крок, який вимірюється міліметрами. Це - перше.

Друге. В проекті я підрахував: 20 разів підкреслюється, що ми самостійно щось робимо. Шановні депутати! Яка держава, яка себе поважає, в законах пише про себе, що вона самостійно те чи інше вирішує?

По-друге чи по-третє. В цьому проекті є посилання на інші закони 15 разів. Товариші! Замість того, щоб вирішити питання, ми кажемо, що воно буде вирішуватись в іншому законі Це, знаєте, мені нагадує якусь сценку з дитинства, що треба кудись там заглядати, щоб дізнатися, що буде далі Тут повинні бути відповіді на ці питання, Тому я просив би, коли будете доопрацьовувати цей проект, щоб це було враховано. Дякую за увагу.

Голова. Як бачите, товарі пні, тут йде є деталі. Вноситься цілий ряд слушних пропозицій конкретно. Тільки від другого мікрофона скільки ми почули. Потім у нас є дві постанови: альтернативна є, яку народний депутат Гетьман вніс, і проект, запропонований Комісією у питаннях законодавства і законності, про відповідність законів СРСР та інших союзних нормативних актів Декларації про державний суверенітет. Тобто я хочу, щоб ми тут не поспішили. Нам потрібно прийняти в першому читанні і доручити комісіям прийти до якоїсь згоди, внести пропозиції, відредагувати і завтра проголосувати. Я вас прошу не поспішати - приймаємо надзвичайно важливий документ. Ми його завтра можемо прийняти за 10 хвилин, але це вже буде враховано пропозиції. І нам буде просто приємно, що ми вчинили так, як належить такому високому органу, як парламент України.

Я ставлю на голосування цю пропозицію. Хто за те, щоб прийняти цей проект Закону а першому читанні і доручити комісіям разом з Радою Міністрів до завтра доопрацювати і внести його

з тим, щоб вранці прийняти, як це ми робили, коли приймали такої ваги закот. Хто за це, прошу проголосувати.

"За" - 358, "проти" - 7. Рішення прийнято. Доручаємо комісіям разом з Радою Міністрів працювати над узагальненням формулювань з тим, щоб завтра вранці проголосувати за цей Закон у цілому.

Тепер я хотів би звернутися до серця й душі народних депутатів. Ви знаєте, у нас Головою Ради Міністрів на повторне призначення висунута кандидатура Плітіна. Сьогодні Голова Ради Міністрів сказав, що він хворіє, але він зараз прибув. Він пройшов тут такі тортури того разу, що я вважаю, що ми могли б позбавити його зараз цього і щоб він спокійно спав або щось було інше, я вже не знаю, але це залежить від нас. Я можу поставити кандидатуру Плітіна на голосування чи будете задавати йому запитання?

Голоси із залу. (Не чути).

Голова. Ні Дякую вам. Я тоді ставлю кандидатуру Плітіна про призначення його міністром будівництва Української РСР разом з відповідною постановою на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 277. "проти" - 56. Рішення прийнято. Поздоровимо з призначенням міністром товариша Плітіна.

Я вибачаюсь, я хочу надати слово тепер народному депутату Павличку, він має коротеньку заяву. Він про неї зараз скаже. Вона не потребує обговорення, так що ви потерпіть трошки.

Павличко Д.В., голова Комісії у закордонних справах (Збаразький виборчий округ, Тернопільська область). Шановний Голово! Шановні депутати! До нас прийшла недобра звістка. Сьогодні вранці іракські війська окупували Кувейт. Україна не може у цій ситуації мовчати. Далеких війн немає, і ми повинні зробити відповідну заяву, яку я хочу оголосити. І думаю, що цей документ потрібно не редагувати і не обговорювати, а підтримати.

"Заява Верховної Ради Української РСР з приводу ІракоКувейтського конфлікту. Внаслідок конфлікту, що виник між Іраком та Кувейтом 2 серпня цього року, іракські війська здійснили вторгнення на територію Кувейту.

Українська Радянська Соціалістична Республіка вважає неприпустимим застосування сили при врегулюванні будь-яких міжнародних конфліктів, які не викликані актами збройної агресії. Виходячи з вимог міжнародного права і прагнучи підтримати загальну тенденцію на зменшення міжнародної напруженості

у світі. Верховна Рада Української РСР закликає Уряд Іраку негайно вивести війська з території Кувейту.

Голова. Я вважаю, що немає потреби обговорювати цей документ. (Шум у залі), Одну хвилиночку, Дмитро Васильович! Народні депутати цікавляться, наскільки це відповідає дійсності. Чи у нас с підстави, якийсь документ, який ми могли 6 депутатам сьогодні зачитати.

Павличко Д.В. Подібні заяви зроблено вже іншими республіками, зроблено і ТАРС. Значить, ці факти перевірено. Міністерство закордонних справ України попрацювало над цим документом, і цей документ обговорено і Комісією у закордонних справах. Ми нічого лихого тут не робимо. Але вважаємо, що Близький Схід, який і так наповнений димами війни, він знову розгорається, і ми повинні зробити дану заяву.

Голова. Другий мікрофон.

Депутат не представився. Дорогие народные депутаты, товарищ Председатель! Когда у нас это кончится! Я просто обращаюсь. От имени, от кого-то на слух... Будьте добры документ, а тем более, если сказано, что было заявление ТАСС, то это тоже документ, И не надо нас здесь агитировать, каждый прекрасно понимает, сегодня один на слух скажет, завтра - второй, третий, и получается очень некрасиво. Я категорически против этого.

Голова. Третій мікрофон.

Табурянський Л.І., голова виробничого кооперативу "Олімп" (Петровський виборчий округ. Дніпропетровська область). Уважаемые депутаты, уважаемый Леонид Макарович, уважаемый Президиум! Я, безусловно, не против такого заявления, однако мы должны здесь оговорить один момент. Дело в том, что 95 процентов всего вооружения Ираку Советский Союз на многие миллиарды поставлял и продолжает поставлять и сейчас. И давайте рассудим, что подумает о нас мировая общественность. Мы делаем это заявление, в то время как вооружили Ирак "до зубов". Давайте очень взвешенно подойдем к этому вопросу.

Голова. Перший мікрофон.

Тризна В.С. машиніст гірничих виймальних машин шахтоуправління "Октябрьское" виробничого об'єднання "Донецьквугілля" (Куйбишевський виборчий округ, Донецька область). Я не понимаю, почему это заявление делает депутат Павлычко,

такой предлагает текст. У нас, по-моему, уже есть утвержденный министр иностранных дел Украины, и этим людям, министерству в целом, они более компетентны в этом вопросе, принимать такие документы, а не вот так, в митинговом стиле. Это мое мнение. И я бы хотел, чтобы по этому поводу выступил наш министр иностранных дел.

Голова. Другий мікрофон.

Рева В.М., перший заступник міністра транспорту Української РСР (Феодосійський виборчий округ, Кримська область). Я поддерживаю депутата Тризну и депутата Табурянского в том, что сейчас мы, глубоко не проанализировав международную ситуацию, не владея обстановкой, на слух принимать такое заявление не можем. Я считаю, что это будет политически, я имею в виду в международном плане, неправильно. Мы не прилили еще ни одного решения и можем сделать неправильный шаг. Поэтому я предлагаю, если действительно в этом есть необходимость, прежде всего, поручить Правительству - или товарищу Масолу, или министру иностранных дел - подготовить соответствующий материал и сделать завтра утром аналогичное заявление. Спасибо.

Голова. Третій мікрофон.

Гудима О.В. викладач Луцького педагогічного училища імені Ярослава Галана (Луцький - Центральний виборчий округ, Волинська область). Шановні депутати, ми можемо стати свідками сьогодні ганебного акту з боку нас самих. Ми просто не читаємо газет. Це стосується тих депутатів, які робили такі заяви. Треба вивчати, треба бути уважними не тільки до роботи нашої сесії, але й до того, що робиться в світі.

Дійсно, між Іраком і Кувейтом, останній час з вини Іраку, створилася напружена ситуація. Другий тур переговорів закінчився безрезультатно, з погрозами з боку Іраку. І дійсно, такий факт, факт агресії має місце, і ми як суверенна держава повинні висловити своє ставлення.

Голова. Центральний мікрофон.

Карпенко В.О., редактор газети "Вечірній Київ" (Прирічний виборчий округ, м. Київ). Шановні народні депутати, шановний Голово! Мені здається, що ми зараз сперечаємося там, де сперечатися зовсім не варто. Заява, яку оголосив голова постійної Комісії у закордонних справах, повністю відповідає нашим миролюбним

настроям, нашій миролюбній політиці і відповідає Декларації, яку ми проголосили. Чому ми, Верховна Рада, від імені нашого народу не можемо як Верховна Рада суверенної держави заявити такий політичний демарш? Факти цілком підтверджені, нам не потрібно туди посилати розвідку, про це повідомили засоби масової інформації. Тому ці суперечки, я вважаю, не варті такої напруги, як тут. Мені здається, що ми повинні цю заяву прийняти, і нічого страшного немає, якщо ми її приймемо на слух.

Голова. Перший мікрофон.

Депутат не представився. Шановні депутати, я вважаю, якщо ми проголосили в нашій Декларації про суверенітет, у майбутньому нейтралітет, три неядерних принципи, то, по-перше, я вважаю, що та зброя, та військова техніка, яка виробляється на підприємствах України, не повинна постачатися в Ірак.

Голова. Це інше питання. Мова йде про заяву. Другий мікрофон.

Чорновіл В.М., голова Львівської обласної Ради народних депутатів (Шевченківський виборчий округ, Львівська область). Я не розумію взагалі, про що ми сперечаємось. Що ми, закон приймаємо - куди відкладати, про що викладати. Адже мова йдеться про агресію, а ми навіть не вникаємо в причини. Йдеться про збройний напад однієї держави на іншу. Ми як миролюбна держава Україна повинні це засудити. Передавати це в міністерство... Так ми ж найвища влада, Верховна Рада! Тим більше тут аргумент висувається про те, що ми нагодували Ірак зброєю. Так, ми нагодували Ірак зброєю, але ми - це Радянський Союз, і тим більше суверенній Україні треба відмежуватись від цього акту агресії. Двох думок тут бути не може.

Голова. Третій мікрофон. І закінчуємо.

Щербина В.О. (Радянський виборчий округ. Харківська область). Звертаю увагу шановних депутатів, що, як сказав депутат Павличко, над документом працювало Міністерство закордонних справ і, звичайно, воно звертається до Верховної Ради через відповідну комісію, інакше бути не може. Тому саме він і пропонував нам таку прийняти заяву.

Що стосується того, чи була агресія чи ні, то Міністерство закордонних справ не знає, ТАРС теж не знає? Ну що тут сперечатись, навіщо це треба робити. Дякую.

Голова. Хай скаже слово міністр і на цьому вже закінчимо.

Зленко А.М., міністр закордонних справ Української РСР, Шановний Голово, шановні депутати! Я уважно вислухав заяву, з якою виступив голова Комісії у закордонних справах товариш Павличко Дмитро Васильович.

Я був у себе в кабінеті, до речі, в цей час. Справа в тому, що сьогодні дійсно, за різними джерелами, мало місце вторгнення військ Іраку до Кувейту, 100-тисячна армія Іраку, яка була сконцентрована на кордонах Кувейту. перейшла кордон і зайняла всі важливі об'єкти в Кувейті. Був захоплений палац, були захоплені різні нафтопромислові підприємства, за чутками різних Західних джерел, військові захопили владу з Кувейті.

Ми сьогодні контактували з Міністерством закордонних справ СРСР, відділом Близького Сходу. Якраз готувалася Заява, о третій годині був брифінг, на якому було викладено Заяву ТАРС щодо агресії Іраку до Кувейту. Я повинен сказати, що на слух те, що я чув сьогодні, що зачитав товариш Павличко, досить, близько до того, про що мене інформували в Міністерстві закордонних справ СРСР.

Повинен сказати, що Радянський Союз має відносини з Іраком і має відносини з Кувейтом. Є відповідні підписані договори, які дають можливість на рівній основі розвивати відносини з дими двома країнами.

Отже, заява, з якою я познайомився сьогодні в МЗС СРСР, досить обережна, Вона не засуджує і не закликає, скажімо, Ірак до виводу військ. Але в ній чітко і ясно сказано, що така обстановка створює досить критичну ситуацію на Близькому Сході, і до того ж вона нагнітає і ту обстановку, яка сьогодні склалася в цьому регіоні. Висловлено побажання, щоб Ірак знайшов за можливе вивести свої війська з території Кувейту, Ось приблизно така інформація, яку я маю на цей час, Зарубіжні повідомлення і, зокрема, телебачення, яке праіцює в нашому міністерстві, передають інформацію про те, що є пропозиції про скликання Ради Безпеки для розгляду цього питання, де мається на увазі, перш за все, засудити агресію і, по-друге, запропонувати вивести війська з території Кувейту.

Поки іншої інформації я не маю. Я не думаю, товариші, що та Заява, з якою виступив Павличко Дмитро Васильович, вона якусь несе в собі бомбу, яка справить відповідний вплив на стосунки Радянського Союзу з тією чи іншою країною. Правда, я хотів

би сказати, що останні фрази можна було б викласти більш обережно. Більш обережно з урахуванням того, що я сказав вище. Дякую.

Голова. Які обережно, ви можете конкретніше сказати? Ні? Зленко А. М. Я сказав би, але не бачу цієї заяви. Голова. Запитання? Перший мікрофон.

Мовчан П.М., письменник, секретар правління Спілки письменників України та Київської організації СПУ (Березняківський виборчий округ, м. Київ). Я хотів звернутися до вас з таким запитанням. Ви ж знаєте, що у нас є представництво в Організації Об'єднаних Націй. Чи не могли б ви як заступник міністра і як майбутній міністр... Я перепрошую, як міністр закордонних справ звернутися до нашої місії, яка б уже порушила питання перед Комітетом безпеки.

І друге. Чи наше міністерство могло б звернутися до відповідних союзних органів з пропозицією припинити постачання зброї,

Зленко А.М. По першому питанню. Місія щойно проснулася.

У Нью-Норку зараз 9 годин ранку, здасться. Так що ми ще зв'язку не мали з місією, але, звичайно, ми будемо мати цей зв'язок. На перше питання.

По-друге. Звернутися, звичайно, можна. І якщо на те буде воля нашого парламенту, то Міністерство закордонних справ як виконавчий орган буде виконувати цю волю.

Голова. Шановні товариші! Я думаю, що тут все ясно, ми вже це розпочали, винесли, обговорюємо, і нас слухає не тільки український народ. І я, мабуть, не знайшов би в світі народу і держави, яка вважає себе цивілізованою, яка б не засудила будьяку агресію. (Оплески).

Але я хочу, щоб ми прийняли цю Заяву і доручили міністру разом з головою Комісії відредагувати більш акуратно останнє речення, про що він сказав. Ставлю питання на, голосування, хто за те, щоб таку Заяву прийняти, прошу голосувати.

"За" - 328, "проти" -11. Рішення прийнято.

Ну, як бачите, у нас ще є тут деякі питання. Я хотів би просто, щоб ви потерпіли, ще у нас витримки вистачить, тому що ми працюємо тільки півтори години.

Ви знаєте, що питання адміністративно-територіального устрою відповідно до Конституції належить виключно до відання Верховної Ради республіки.

Ставиться питання про переведення міста Кривого Рога на централізоване забезпечення матеріально-технічними ресурсами, про віднесення міста Димитрова Донецької та міста Тернівки Дніпропетровської областей до категорії міст обласного підпорядкування, відновлення місту Готвальду Харківської області колишнього найменування - Зміїв та Готвальдівському району - Зміївський. Ці питання було попередньо розглянуто на засіданні Президії Верховної Ради, Президія їді рішення схвалила, у вас документи є. Якщо ви згодні, то давайте за це проголосуємо.

(Шум в залі).

Голова. Окремо за кожне? Давайте тоді будемо голосувати. Перше. Верховна Рада, це перший документ, постановляє доручити Раді Міністрів проаналізувати стан соціальноекономічного розвитку міста Кривого Рога. У вас є, може, я не буду читати?

Голоси з залу. (Не чути).

Голова. Ставимо цей проект, внесений Президією, про подання президії та виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів про переведення міста Кривого Рога на централізоване забезпечення матеріально-технічними ресурсами. Питання ставиться на голосування.

З залу. Товариші, Комісія з питань планування, бюджету, фінансів і цін розглянула це питання і вважає за недоцільне приймати такий документ, який в корені протирічить тому, про що ми сьогодні і всі дні говоримо, - про самостійність.

Голова. Будь ласка.

З залу. Шановні депутати, я виступав у "різному" два дні тому. Дійсно, Президія розглянула. З 23-х членів Президії, ось підписи, один товариш Печеров відмовився підписати це. Мотиви голосування я тут викладав. Якщо є запитання, давайте, але я дуже прошу проголосувати за цю пропозицію,

Голова. Другий мікрофон.

Дорогунцов С.І. Шановний Голово, шановні народні депутати, у мене є невеликий додаток до цього проекту постанови. Я вважав за необхідне надати місту Кривому Рогу з урахуванням мого потенціалу економічного і екологічної кризи статус міста республіканського підпорядкування. Досі у нас такий статус мають дна міста республіки: місто Київ і місто Севастополь.

Голова. Давайте ми розглянемо те питання, яке виносилось на Президію, а то зараз ми переведемо його ще на міжнародні рейки.

Ставлю питання на голосування. Хто за те, щоб прийняти таку постанову, прошу проголосувати. Рішення не прийнято.

Тепер друга постанова проекту також вноситься Президією. Про віднесення міста Димитрова Донецької області до категорії міста обласного підпорядкування. Є якісь тут запитання? Це треба його обговорити, а не так голосувати спочатку. Другий мікрофон.

Чорновіл В. М. Можливо, заодно давайте і перейменуємо місто Димитров. Скільки можуть носити наші міста імена вождів вчорашнього дня?

Голова, Товариші, в Комісію вносьте пропозицію. Ми не будемо це робити прямо так, кому заманеться. Хто за те, щоб прийняти таку постанову, прошу проголосувати.

"За" - 233, "проти" - 67. Рішення прийнято.

І ще в нас є тут постанова про віднесення міста Тернівки Дніпропетровської області до категорії міст обласного підпорядкування.

Є запитання? Немає. Можна ставити на голосування? Можна. Хто за те, щоб прийняти таку постанову, прошу проголосувати.

"За" - 266, "проти" - 57. Рішення прийнято.

Одну хвилинку, ще є один проект документа, не вже якесь лихо у нас.

Постанова про відновлення місту Готвальд Харківської області колишнього найменування Зміїв, Готвальдському району - Зміївський. Ми ще за це не голосували. Є якісь проблеми? Немає.

Хто за те, щоб прийняти таку постанову, прошу проголосувати.

"За" - 311, "проти" - 14, Рішення прийнято. Центральний мікрофон.

Байрака М.М. Леонід Макарович, товариш Печеров не зрозумів, про що йде мова. Спочатку на Комісії розглядають питання про надання місту Кривому Рогу статусу республіканського підпорядкування, це було перше, за що він виступав проти. Але це, Леоніде Макаровичу, що у вас, то зовсім друге, те що матеріально-технічне забезпечення зовсім було інше для Кривого Рога. Але була комісія, яка вивчила в місті Кривому Розі справу і потім винесла на Верховну Раду, тому я пропоную пере голосувати це питання.

Голова. Одну хвилинку. Тут, наскільки я зрозумів депутата, голову Комісії Печерова, є якісь фінансові проблеми, так я зрозумів?

Печеров А.В. Товариші, я хочу викласти думку-Комісії. Я не хочу, щоб склалося враження, що Комісія проти вирішення тих проблем, які існують в Кривому Розі, проте Комісія не хоче бути співучасником обману населення. У зв'язку з тим, що ми сьогодні уже проголосували за Закон про економічний суверенітет і ці питання потрібно вирішувати за рахунок надання додаткових пільг цьому місту при визначенні нормативів відрахувань, дати їм можливість самим вирішувати питання. Пропонується такий текст: в межах Дніпропетровської області, щоб республіка ділила між областю і Кривим Рогом, кому це потрібно; хай ділить сама Дніпропетровська область.

Із залу. Уважаемые товарищи! Байрака, я и другие члены этой Комиссии, где председатель товарищ Печеров, не согласны с этим решением. Мы просим уважаемых депутатов, я сам криворожанин, 40 лет там прожил, и условия, в которых живут и работают криворожане сегодня, они требуют, чтобы мы хотя бы это для них сделали. И я очень прошу вас переголосовать и принять положительное решение.

Голова. Другий мікрофон.

Рева В.М. Леонид Макарович, уважаемый Леонид Макарович, уважаемые товарищи депутаты! Я голосовал "за" и за Кривой Рог, но решение наше не принято. И вот сегодня мы, не кажется ли вам, уважаемые товарищи депутаты, что мы перед нашей республикой, перед нашим народом немножко выглядим, ну, мягко выражаясь, неловко, Мы приняли решение, не обсудив его предварительно, качественно не обсудив, не выслушав, будем говорить, доводы, проголосовали. Через 5 минут, даже меньше, повторно выносим вопрос на голосование. Это не авторитет парламента, дорогие товарищи, нельзя так подходить. Мое мнение такое, если мы считаем, что нужно к этому вопросу возвратиться, значит, его надо перенести, хотя бы на завтра и повторно коротко, но рассмотреть. Так принимать решение нельзя. Спасибо.

Чорнокур В.Р., директор рудоуправління XX партз'їзду, м. Кривий Ріг (Горняцький виборчий округ, Дніпропетровська область). Уважаемые депутаты! Значит, я из Кривого Рога. К сожалению, вот у меня такое сложилось впечатление, вы меня извините,

и в этом зале мне пришлось неоднократно убедиться в том, что многие из нас, я уже не говорю за пределами Украины, плохо знают, что такое Кривой Рог.

Поверьте, что это просьба. Этим вопросом Кривой Рог занимается свыше 20 лет. Решать вопросы экономические, экологические, здравоохранения, народного образования почти миллионным городом на правах райцентра - это невозможно. И каждый руководитель, когда становился руководителем города, начинал свою работу с этого, выходил на все уровни, чтобы придали городу статус республиканского подчинения.

Но в то время, когда наш парламент был не настолько демократичен, этого добиться практически было невозможно. Проходили годы, наши руководители - криворожане становились у руля области и занимали тогда уже совсем другую позицию. Кресло определяло сознание. И так вот уже длится в течение 20 лет.

Товарищи! Кривой Рог сегодня занимает первое место в Советском Союзе по загрязненности. Сегодня Кривой Рог добывает 80 процентов железной руды Украины.

Уважаемые депутаты! Я обращаюсь к вам от имени 800 тысяч трудящихся города, наш город кормил 60 лет Украину железом, будьте добры, раз сделайте добро им. Спасибо, я на вас надеюсь.

Голова. Перший мікрофон.

Під'яблоноський М.І., заступник голови профкому металургійного комбінату імені Ілліча, м. Маріуполь (Маріупольський - Іллічівський виборчий округ, Донецька область). Леонид Макарович! Мы, мне кажется, сейчас не по тому пути. Я считаю, что данный вопрос должен быть рассмотрен после того, как компетентная комиссия Совмина при участии комиссий, постоянных комиссий Верховного Совета изучит положение дел в ряде городов, которым характерны внешние условия как экологические, так и материальные, и так далее. На Украине принимать комплексное решение, ведь я представитель металлургического Мариуполя, который дает четверть металла Украины, ведь ситуация там не намного лучше, я считаю, а даже хуже, чем в Кривом Роге. Поэтому должна быть какая-то выработана концепция по тем городам, которые представляют значительную часть экономики республики и где условия практически одинаковые. На мой взгляд, мы сейчас пользуемся своим депутатством для

того, чтобы решить, провести решения для пользы своего города. Ведь по-другому, я считаю, не должно быть. Спасибо.

Голова. Я зрозумів, товариші, тут кожен депутат має право оцінити, по якому шляху ми йдемо. Але я хочу вам нагадати. Дніпропетровська місцева влада внесла цю пропозицію. Вивчалася вона ретельно в комісіях, обговорювалася на Президії. 23 члени Президії зробили свої підписи.

Після цього, як перший раз проголосували, виступило вже б депутатів. Я погоджуюся з тим, що можна і що це - не єдине місто. Є міста й інші, і я переконаний в тому, що по них будуть вноситись пропозиції, будуть вивчатися в комісіях і виноситися на сесію Верховної Ради. Ллє ж даруйте мені, ну, якщо міська Дніпропетровська обласна Рада, міська і обласна Ради, місто Кривий Ріг - ця міська Рада, комісії разом з Радою Міністрів уже обговорювали і внесли цю препозицію, то невже ми не можемо довірити цьому великому складу від місцевої влади до Президії Верховної Ради?

Невже нам краще від дому, скажімо, в Полтавській чи якійсь іншій області, видно, яке становище в Кривому Розі, чи депутатам з Дніпропетровська, які ці питання виносять і ставлять, бачте, яким чином.

Незважаючи на те. що тут звинувачують, що ми втрачаємо авторитет, я поставлю пропозицію багатьох депутатів, в тому числі і голів комісій на переголосування.

Хто за прийняття постанови, щоб я її не перечитував другий раз по Кривому Рогу, прошу проголосувати. (Йде голосування).

Рішення не приймається. Я зроблю два оголошення. Комісія з питань економічної реформи, управління народним господарством засідає в залі засідань Президії, третій поверх, а Комісія з питань планування - в кімнаті N 12 по вулиці Кірова. Зараз сесія продовжить роботу в комісіях і буде обговорювати внесені кандидатури. Щоб здали всі зауваження про внесені кандидатури на формування міністерств Уряду. Оголошується перерва до 9 години завтра.

ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ.

Костюк О. В., заступник голови Комісії з питань здоров'я людини (Дубровицький виборчий округ, Ровенська область). Шановні депутати! Шановний Голово! Шановні виборці України!

Майже чотири роки, разом з більш як 100 тисячами жителів Дубровицького і Зарічнянського районів, я прожив на голодному інформаційному пайку після чорнобильської катастрофи.

Інформація про рівень радіоактивного забруднення злочинно замовчувалася від верхів і до низів. Лише в травні 1990 року з "секретних" документів відомства цивільної оборони змогли дізнатися, що в квітні-травні-червні 1986 року рівень радіоактивної забрудненості на території району був більше 3500 мікрорентген на годину.

За ці роки, з дня катастрофи, як наслідок зовнішнього опромінення і внутрішнього накопичення за рахунок "брудних" продуктів харчування кожний житель, в тому числі більше 25 тисяч дітей, сумарно отримав від 2 до 10 бер; тільки по радіоактивному цезію 134, 137 без урахування радіоактивного йоду на щитовидну залозу, яка становила від 200 до 400 род. В перспективі кожний житель отримає від 7 до 35 бер за 70 років, особливо житель сіл Великий Черемель, Велюнь. Великі Озери, Жадень, Переброди, Загребля.

Не враховане зло віл радіоактивного плутонію, стронцію, літію та інших ізотопів.

Враховуючи властивість грунтів північних районів Ровенської області, де коефіцієнт переходу радіонуклідів в рослини - до 40 відсотків, важливе значення надається продуктам харчування населення.

Але до цих пір не вирішене питання отримання з підсобних господарств молока, яке відповідало б вимогам на наявність радіонуклідів. В Поліській зоні молоко - один із основних компонентів харчування, а значить, і продукт, по якому визначається рівень доз внутрішнього накопичення.

Ветеринарна і зоотехнічна служби не проводять прижиттєвого визначення цезію в м'ясі домашніх тварин перед забоєм і в результаті цього в 10-15 відсотків м'ясо радіоактивне, забруднене.

Держагропром і Укоопспілка незадовільно вирішують питання забезпечення населення овочами і фруктами.

Розбалансований, неповноцінний по наявності білків, вітамінів,

мікроелементів та інших компонентів харчовий раціон є однією з основних причин змін у стані здоров'я населення в забруднених районах.

Усе це призвело до зростання рівня захворюваності дітей і дорослих. Значно збільшилось патології щитовидної залози, анемій, лейкемій. З'явились лейкози, виросли онкозахворювання і вроджені вади у новонароджених.

Незадовільне, менше 50 відсотків, забезпечення лікарями, висока плинність їх, низька забезпеченість медичних установ лікувально-діагностичною, дозиметричною апаратурою і устаткуванням, медикаментами викликає справедливе незадоволення населення. Не вирішується питання житлового забезпечення медичних працівників, працівників культури та освіти, незадовільно вирішується питання матеріальної зацікавленості (збільшення заробітної плати і т. д.).

Умови праці трудівників села і лісового господарства не відповідають рівням радіаційної безпеки.

Проживання в районах залишається надто складним. Не проведене детальне обстеження, особливо присадибних ділянок. Серйозні недоліки в організації будівництва житла, об'єктів соціальної сфери, водопостачання, будівництва доріг і газифікації. Не налагоджена всебічна об'єктивна інформація населення про радіоекологічну обстановку, відсутні індивідуальні дозиметричні прилади.

До цього часу немає концепції безпечного проживання на забрудненій території, не розроблені законодавчі акти щодо соціального захисту населення, яке потерпіло від аварії, не визначено доцільність ведення господарства на територіях з підвищеним рівнем радіоактивного забруднення.

Все це зв'язано з відсутністю координаційного центру або комітету при Раді Міністрів УРСР.

Діяльність центру змогла б: 1) координувати роботу всіх відомств і установ, 2) вирішити питання переселення громадян з радіоактивне забруднених населених пунктів, 3) фінансувати роботи, пов'язані з подоланням наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 4) координувати наукові дослідження-та розробку обгрунтованих рекомендацій з питань усіх видів господарської діяльності на вказаних територіях, 5) здійснювати науковотехнічні, економічні зв'язки з республіканськими та зарубіжними організаціями, активно використовувати діаспору, 6) вирішити

питання про передачу Всесоюзного наукового центру радіаційної медицини Академії медичних наук СРСР у підпорядкування МОЗ УРСР. В основному постанову схвалюю.

Головою такого комітету я вбачаю народного депутата Єршова Аркадія Віталійовича, який має певний досвід роботи по ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи в якості голови облвиконкому Ровенської області Впевнений, що жителі забруднених районів України відчують зміни в кращу сторону.

Руденко М.В., заступник голови Гощанського райвиконкому (Гощанський виборчий округ, Ровенська область). Шановні народні депутати! Шановний головуючий! Про село зараз стільки багато говориться, що якби всі ті слова здійснилися, то наше село дійсно було б на висоті. На жаль, від слів дуже далеко до конкретних справ. Проблема села зараз є найважливішою в нашій республіці. І я зважаю, що якщо наша сесія не зробить докорінного повороту до села, то років через п'ять ми будемо на грані продовольчої катастрофи: в селі не буде вже кому працювати, Раніше говорили, що потрібно стерти грані між містом і селом. Як стерлися їді грані, ми вже бачимо. Останнім часом мова йде про повернення боргів селу. Мова йде, але ніхто не збирається тих боргів повертати. Найбільшим злочином проти села був попіл, невідомо з чиєї ініціативи, на перспективні і неперспективні села. В результаті такої політики з лиця землі зникли сотні і тисячі сіл нашої республіки. І найпершим позитивним кроком нашого парламенту по відношенню до села був би перший пункт в законі, який ми сьогодні обговорюємо. Верховна Рала Української РСР проголошує, що всі села на території республіки перспективні. Відповідно і відношення по всіх без винятку сіл повинно бути як до перспективних.

На мою думку, щоб села справді розвивалися, потрібно негайно здійснити такі заходи.

Дати повну економічну самостійність сільським Радам народних депутатів. Земля повинна бути безпосередньо у віданні Рад, а податки о землі, всі види платежів, які проводять колгоспи, радгоспи, підприємства, податок з обороту торгівлі і т. д. повинні йти в бюджет сільських Рад, щоб Ради могли проводити на своїх територіях капітальне будівництво, були справжніми господарями на своїй території.

Встановити справедливі заготівельні ціни на сільське господарську продукцію, яка виробляється колгоспами, радгоспами, фермами, приватним сектором.

Враховувати складність і понаднормативність праці сільських трудівників при виході на пенсію. Пенсії для сільських трудівників встановлювати не за роки, а за фактично відпрацьований час.

Збільшити фонди легкових автомашин для продажу сільським трудівникам. Для прикладу, в Рощанському районі той громадянин, який стоїть останнім на черзі, отримає легкову автомашину, коли фонди не збільшаться, через років 20, тобто тоді, коли вона вже цій людині не буде потрібна.

Забезпечити будівельними матеріалами жителів сільської місцевості в повному обсязі і відмовитися від дальшого розвитку будівництва дач, так як переважна більшість сільських будівельних матеріалів іде саме на ці цілі. Дачі біля міст ростуть як гриби після дощу, а селяни не можуть зараз купити шиферу, дощок, цвяхів. Зараз склади-магазини порожні. Коли я звернувся із запитом в Держплан і Укоопспілку по цьому питанню, то із Держплану мені дали відповідь, що частину ринкових фондів будівельних матеріалів направлено для створення умов для відселення людей із зони Чорнобиля і підкреслено, що основну кількість знято із міських торговельних організацій. А Укоопспілка дала відповідь, що знято основних будівельних матеріалів на суму 80 млн. карбованців. Я не проти, якби ці матеріали були використані для благородної мети, але ж не зняті все-таки фонди із будівництва дач.

Зробити в найближчі 3-5 років в усіх селах вулиці із твердим покриттям, зосередивши на ці цілі зусилля всіх шляхобудівельних організацій республіки.

Незрозуміло, чому в останньому проекті Закону в статті 14 випав важливий для жителів села абзац із першого проекту. В сільській місцевості діє єдина політика ціноутворення як на продовольчі, так і на промислові товари незалежно від місця їх реалізації. Ми все звикли порівнювати в нашому житті. Порівнюємо все, в т. ч. і заробітну плату робітників і колгоспників. Але чому така несправедливість до селян, які живуть, будемо відвертими, в набагато гірших умовах, ніж міські жителі. Чому сільські жителі повинні на кожній речі переплачувати так звану кооперативну ціпу? Чому в місті, для прикладу, ковбаса по одній ціні, а в селі для тих, хто виробляє ту ковбасу, вона в 2-3 рази дорожча? Давайте ж. нарешті, припинимо сьогодні цю нерівноправність. І тому вищеназваний абзац я прошу знову внести в Закон про пріоритетний розпиток села.

Якби мені 10-15 років тому сказали, що в селах не буде води, то я не повірив би. А зараз ми поставлені перед фактом відсутності води в колодязях. Лише в моєму виборчому окрузі: Гошанському, Ксрецькому і Ровенському районах, десятки сіл без води. Причина цього: розширення водозавозу для міста Ровно і величезна кількість води, яка споживається Хмельницькою АЕС. Вже тепер на порядку денному питання врятування ріки Горинь. І така ситуація в багатьох селах республіки. Ми багато сперечалися про доцільність Міністерства водного господарства. Я і раніше, і зараз впевнений, що таке міністерство потрібне, і в першу чергу для села. І я звертаюсь сьогодні до міністра Хорєва. Перепрофілюйте окремі свої пересувні механізовані колони на спорудження водопроводів в селах республіки, зокрема в нашій області. ПМК100 і ПМК-249. Селяни вам будуть щиро вдячні.

Я заклякаю всіх депутатів, керівників міністерств, відомств в питаннях пріоритетного розвитку села від слів перейти до діла. і село віддячите нам усією сторицею.

Дякую за увагу.

Каменчук С.О., голова Володимирецькоі районної Ради народних депутатів, перший секретар Володимирецького райкому Компартії Українці (Володимирський виборчий округ, Ровенська область). Шановний Леоніде Макаровичу, президія, народні депутати, шановні виборці! Люба держава може бути сильною лише при сильно розвиненому сільському господарстві.

Реальні, справи в нашому сільському господарстві підтверджують кризову ситуацію і цілком зрозуміло, що в усіх республіках створюються самостійні комісії по соціальному відродженню села, готуються документи про пріоритетний його розвиток і нашим парламентом. Ці документи є свідченням того, що відродження нашої рідної суверенної України повинно йти з відродженням села.

Наше завдання - ще раз грунтовно назвати причини занепаду і висловитись щодо шляхів виправлення стану справ, і не розумію тих депутатів, хто думає, що так легко вдасться нам його поправити, що слід виступати лише аграрникам. Хіба можна від цього питання відмежувати когось із нас присутніх, адже це вчорашні агрономи, голови колгоспів, а тепер голови Рад, секретарі партійних комітетів. Слід нам пам'ятати, то ми всі депутати.

Тут присутні представники промисловості, науки засобів масової інформації. Всі ми як один бажаємо одного - швидше

вирішити продовольчу проблему. І кожний виступаючий вносить якусь пропозицію.

Начебто і причини зрозумілі кожному - це бюрократична система, лозунговий, а не державний підхід. Але крім того, щоб знати причини, їх слід ще розуміти.

Ми маємо документ про суверенітет України і можемо вимагати від Уряду недопущення того, що творив з нами Центр. Запам'ятайте декілька цифр: ми виробляємо 40 процентів національного доходу, а отримуємо лише 26; національний доход від АПК йде на інші галузі народного господарства; 1/3 сіл республіки - без закладів охорони здоров'я, а 50 процентів - без бань. без мила, дитячих закладів. Це злочин над народом України.

Як вийти з скрутного становища, відмічено в проекті Закону. Постанову Верховної Ради УРСР ми приймемо, але ж Закон дасть віддачу, коли буде працювати механізм його реалізації.

Ми обрали Першого заступника Голови Ради Міністрів, є Декларація про державний суверенітет, прийнято Закон, тобто створено умови і вже з 1991 року слід давати результати. Без додаткових затрат можемо додати, через переробку і зберігання, 30 процентів сільгосппродукції. А тому прошу народних депутатів не йти на поступку Уряду і сьогодні прийняти рішення про утворення Міністерства сільського господарства і переробної промисловості.

Мені незрозумілі пункти щодо пріоритетного розвитку села в проекті Закону. Вони є такими, тому що проект внесений Радою Міністрів УРСР і тому що робоча група від постійних комісій попрацювала недостатньо. Вношу слідуючу пропозицію: щоб ніхто не заважав працювати господарникам і щоб не вчили, як хліб вирощувати, не зводити лобами колгоспи, орендарів і кооператорів, а створювати необхідні моральні і матеріальні умови, не говорити, а кричати на весь голос, що до тих пір, поки керівник буде шукати пальне, матеріали, поки не буде їм надано волю й інше, до тих пір ми будемо голодними і злими! Є чудове прислів'я - навіть тварини досягають консенсусу, коли вони ситі.

Чому так впала довіра до керівних кадрів партії сьогодні? Її не буде, поки не перестанемо говорити і не будемо більше робити. Хіба буде авторитет, коли в зоні радіаційного забруднення немає пального, практично не працюють село, медицина, торговельне обслуговування? Соціальні умови селянина жахливі. Нам, депутатам, оцінюючи кризову ситуацію, надано право на

ризик, але ми не маємо права на помилку. Давайте її не допустимо.

Петренко М.Я., голова Гадяцької районної Ради народних депутатів (Миргородський виборчий округ, Полтавська область). Шановні народні депутати, шановний Голово, шановні гості Ще Ф.Енгельс в свій час писав, що люди, перш ніж займатися політикою, релігією, філософією, повинні їсти, пити, мати житло, одягатись.

Сьогодні докоряють селянам, що вони не можуть нагодувати народ. Це так, нас не задовольняє ні кількість, ні якість продуктів харчування та сировини для легкої і харчової промисловості, що виробляють в аграрному секторі економіки.

В усьому цьому звинувачують селянина, колгоспи, радгоспи. Ті ж, у свою чергу, впродовж багатьох років наполегливо вимагають повернути борги.

Чому вони так говорять?

Повернути борги селу. Де ж все-таки істина??!

Якщо заглибитись в історію, то на всіх етапах розвитку нашої країни у важких умовах Уряд завжди звертався до селянства.

Згадаймо політику "воєнного комунізму", коли промисловість не виготовляла стільки товарів, щоб їх можна було обмінювати на сільгосппродукти. Тоді держава отримувала хліб і сировину не через купівлю-продаж, а в порядку примусового вилучення, майже безкоштовно.

Далі, нова економічна політика. Селяни зобов'язані були сплачувати продовольчий податок (безкоштовно), а залишок могли реалізувати на свій розсуд,

А коли в 1923 р. оформилася залежність майбутньої індустріалізації країни від бюджету, треба було вишукувати нові джерела.

Восени цього року було відновлено горілчану монополію. "Здобути необхідні оборотні кошти для розвитку нашої індустрії" - так пояснював продаж горшки Сталін і при цьому Інформував, що в 1927 році це дало понад 500 млн. крб. доходу.

Таким чином, промисловість стала залежною від горілки, яка, звичайно, не могла бути головним джерелом доходів бюджету. Тому був включений механізм вилучення селянських коштів.

Па липневому (1928 р.) Пленумі ЦК ВКП (б) Сталін про роль селянства в нагромадженні коштів для індустріалізації сказав: "Воно сплачує державі не тільки звичайні податки, прямі й по

середні, але воно ще переплачує на порівняно високих цінах на товари промисловості - це по-перше, і більш або менш недодержує на цінах на сільгосппродукти - це по-друге. Це є додатковий податок на селянство в інтересах піднесення індустрії, яка обслуговує всю крашу, в тому числі селянство".

З 1928 року розпочинається суцільна колективізація, фактично заборонена торгівля хлібом та іншими продуктами. Доводяться завдання з розкладкою плану по кожному селу, колективному чи індивідуальному господарству.

Заробітки на трудодень в громадських господарствах були злиденними.

Ціни на продукцію занижені, а іноді через інфляцію просто символічними. Щоб прохарчуватися, селянин міг розраховувати в основному на присадибну ділянку.

На перших порах селянське господарство ототожнювали з поняттям "сільський глитай", куркуль, який не бажає вступати до колгоспу і заважає будувати "світле майбутнє".

Любов до землі, дбайливе ставлення до неї, самовіддана праця розцінювались як дрібнобуржуазні приватновласницькі пережитки, їх жорстоко викорінювали: людей позбавляли землі, розкуркулювали і як ворогів народу виселяли з обжитих місць в далекі краї.

В 1929-1932 роки було виселено лише з України мільйони селян. Не треба забувати, що під час індустріалізації під гаслом "кадри вирішують все" за рахунок селянства також поповнювались і робітничий клас та інтелігенція.

Проведення залізною рукою продрозкладки, експропріація заможного прошарку селянства призвели до катастрофічного зниження рівня життя колгоспників, вичерпання запасів продовольства - голоду 1932-1933 років, внаслідок чого було втрачено біля 8 млн. чоловік.

В роки Великої Вітчизняної війни сільське населення чоловічої статі, хто міг тримати гвинтівку, стали на захист Батьківщини. На селян бронь не поширювалась. Значна частина з них не повернулась на рідні поля, до рідних домівок.

Згодом під час проведення однієї з генеральних ліній ми били селян непосильними податками, якими обкладали навіть фруктові дерева, обрізували присадибні ділянки, забирали корів. На той час колгоспники ще вболівали за землю, падали під колеса трактора, чіплялись за плуг, плакали, кричали, просили. Але ніщо не допомагало. Лінію треба було втілювати в життя.

Батьки, переживаючи все це, за всяку ціну хотіли дітей влаштувати в місті, бо ж праця хлібороба зневажалась. Добре пам'ятаю, як вони вчили своїх потомків уму-розуму: "Якщо не будеш вчитися, то станеш свинопасом, будеш волам хвости крутити, в гною все життя копатися".

Кому ж хотітиметься жити там, де немає впорядкованих доріг, лазні, медичного пункту, телефону, водопроводу, центрального опалення, значна частина товарів дорожча", ніж у місті, де зовсім інші поняття про тривалість робочого дня, відпустки, вихідні.

Тому селянина фактично не стало. Туга за землею поступово зникла, стали відвикати від неї, і врешті відвикли.

Люди придивилися до міського життя і побачили, що й без землі прожити можна. Хліб у магазині є і до хліба також... а чи він з українського поля, чи з Аргентіни, хіба не однак.

Потім видумали села "перспективні" і "неперспективні".

Минули роки, розроблялось багато планів, комплексних програм, вживалось чимало заходів, щоб виправити становище на селі у сільському виробництві, проте відчутних результатів немає.

Капітальні вкладення в сільське господарство за 1918-1949 роки складали менше одного процента національного доходу, в наступні роки - в межах 3-9 процентів. Однак і ці незначні суми спрямовувалися на поліпшення родючості землі, технологій вирощування культур, придбання дорогої і часто ненадійної, неякісної техніки та обладнання, водогосподарське будівництво та будівництво тваринницьких комплексів.

У сферу ж соціального будівництва на селі направлялось менше 50 процентів цих коштів. Левова частка капітальних вкладень постійно спрямовується в промислові центри.

Ось такі ще далеко й не всі борги селу, про які йде мова.

Шановні товариші! Якщо ми з вами на цій сесії не вирішимо прийняття закону УРСР "Про пріоритетний розвиток", то може статися таке, що повертати борги буде просто нікому, Лише в нашому районі за останні 20 років кількість сільського населення зменшилась майже на 11 тис.

Щороку в республіці залишають сільські оселі понад 200 тис, молодих людей, зникає близько 100 населених пунктів. Село старіє. Ті, то сьогодні працюють, - в переважній більшості пенсійного та передпенсійного віку.

Практично на очах одного покоління чисельність міського населення майже потроїлась. Такого швидкого переходу годувальника в їдці наше суспільство не витримує. Дефіцит трудових

ресурсів у колгоспах і радгоспах у напружені періоди робіт перевищує 1,5 млн. чоловік.

Намічені ж Комплексною програмою перебудови сіл (до речі, в якій державні кошти складають лише 7 процентів) завдання виконуються наполовину, а по окремих показниках ще менше. Із 29 тисяч сіл республіки тільки 580, тобто два проценти, мають комплекс соціально-культурних споруд і комунально-побутових об'єктів, 11 процентів - забезпечені централізованим водопостачанням, 6 процентів - газовими мережами. За такого підходу нам треба буде більше ніж півстоліття, щоб створити належні умови на селі.

Тому на нашу думку цей закон повинен би передбачити:

по-перше, щорічно до 2005 року виділяти державні капітальні вкладення на відродження села в розрахунку на одного жителя у 7 разів більше, ніж на міського;

по-друге, не пізніше 1995 року списати заборгованість господарств по державних позиках, яка склалася через недосконалість економічного механізму, і ні в якому разі не ставити це в пряму залежність від переведення виробництва на оренду, рентабельності господарства;

по-третє, негайно переглянути закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію виходячи з суспільне необхідних затрат на її виробництво та стимулювання основних її видів, дотримання еквівалентного обміну між сферою АПК та іншими галузями народного господарства.

Забезпечити селянам рівні з іншими верствами населення гарантії соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод, розвитку багатоукладних форм господарювання, соціальної справедливості.

Далі. З метою поліпшення демографічної ситуації на селі в законному порядку надавати відстрочку призивній молоді, яка працює в сільськогосподарському виробництві, та дати право молоді працювати з 16 років, а не з 18, як зараз.

В перехідний період до ринкової економіки, мабуть, доцільно було б відмінити нормативні акти, згідно з якими сьогодні потрапили під оподаткування спеціалісти колгоспів і радгоспів - за кожного з них береться 600 крб. на рік.

Одним словом, треба зрівняти селянство в економічному, соціальному і юридичному плані з робітниками і службовцями, лати селянину пріоритет у всьому, зробити його працю шанованою до святості. Дякую за увагу!

Старіченко О. Г., директор радгоспу "Красная Звезда" Костянтинівського району (Дружковський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые депутаты! Я рад, что сегодня обсуждается Закон, с помощью которого крестьянство сможет решить свои извечные вопросы: тепло в доме, водоснабжение, дорожное строительство, облегчение труда. Я буду голосовать за Закон и прошу всех депутатов так же поступить.

Вместе с тем у меня есть замечания по отдельным статьям этого Закона. Во-первых, Закон говорит о селе, в некоторых пунктах о поселке городского типа, а вот о поселках отделенческих совхозов, входящих в городскую черту, - нигде. А ведь таких отделенческих поселков много, в них только название городское, а живут в них селяне и их жизнь и удобства ничем не отличаются от настоящих сел.

В связи с этим прошу комиссию по доработке Закона учесть эти так называемые отделенческие поселки городской черты. Вовторых, обращаю внимание депутатов на статью 12 проекта Закона, где говорится о льготах индивидуальных застройщиков, живущих и работающих на селе или в сельской инфраструктуре. На мой взгляд, мы совершенно забываем о тех, кто сегодня находится на пенсии, а таких людей в селах половина.

Предлагаю статью 12 дополнить: "Селянам-пенсіонерам гарантується Урядом та місцевими Радами пріоритетне виділення матеріалів для газифікації та водозабезпечення квартир".

В 13 прошу внести добавку в первый абзац после слов "в селищах міського типу та відділкових селах радгоспів, включених в міську Раду".

Обращаю внимание Совета Министров УССР, министра энергетики тов. Склярова В. Ф., что статья 13 не будет работать на селян, так как на местах РЭСы и ПЭСы ничего не хотят делать, чтобы селяне действительно могли использовать электроэнергию по льготным тарифам для бытовых целей.

Уважаемые депутаты, в преамбуле Закона сказано, что приоритетность социального развития села - это основное условие решения продовольственной проблемы. Так категорично заявлять нельзя. Решение продовольственной проблемы на Украине - это не только решение тех вопросов, которые предлагаются в Законе.

Сегодня из хозяйств, где решены вопросы газификации, водоснабжения, культуры, молодые люди тоже уходят в город.

Их не устраивают оплата, сезонность в работе, продолжительность рабочего дня, неустроенность рабочего места и т. д.

Говоря о путях решения продовольственной проблемы в республике, я бы поставил вопрос так: надо каждого жителя сделать соучастником решения этой проблемы. Для этого надо четко, во всеуслышанье сказать, что наша республика признает частную собственность на средства производства, включая землю. Что Украина гарантирует право каждого производить продукты питания на собственном участке земли, на котором человек - хозяин! Только в таком широком контексте можно было бы говорить о созданных предпосылках для решения проблемы продовольствия.

И последнее. Проект закона имеет много декларативных статей, которые надо исключить (статьи 3, 4, 5, 9). Статью 10 также исключить, так как она развращает людей. Бесплатного жилья не должно быть. За все надо платить. Все надо отрабатывать.