ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 6 липня 1990 року. 16 година.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради Української РСР депутат Плющ І.С.

Головуючий. Шановні товариші депутати, прохання реєструватись. Я прошу дотримуватися тих вимог, за які ми проголосували. Ми проголосували так: якщо немає кворуму, сесія не розглядає ніяких питань. Якщо є кворум, ми ставимо порядок денний і продовжуємо сесію. 255 депутатів поки що. Поки ми будемо думати реєструватися чи ні, хочу зачитати одну заяву для того, щоб спростувати все-таки заперечення по нашій домовленості.

"Заявление. В связи с предстоящей забастовкой шахтеров прошу вашего разрешения не принимать участия в работе Верховного Совета с 9 июля. Для сведения сообщаю, что первый секретарь горкома на съезде в Москве".

За що ми голосували, хочу запитати депутатів? Ми голосували за те, що в понеділок, відкликаємо всіх народних депутатів Української РСР. А тут уже знайшли причини.

Я можу вам зачитати десятки таких записок. Я йду по коридору, а мене за поли ловлять, і всі попереджають, що вони не будуть. Так я прошу думати перед тим, як визначатися шляхом голосування. Дисципліна повинна бути для всіх однакова - про це вже висловлювалися. Дивіться - і зараз 269 депутатів.

Ми кожного дня не будемо робити поіменну реєстрацію. У нас уже зошитів немає з чого робити. Що ж це за дисципліна, що ж це за депутати, що кожного дня треба їх перевіряти? "Меньше крика, больше дела". Будь ласка, другий мікрофон.

Чорновіл В.М., голова Львівської обласної Ради народних депутатів (Шевченківський виборчий округ, Львівська область). Іване Степановичу, є пропозиція: я підтримую вас, і ви до цього висновку прийшли, і депутат Московка, що обговорювати питання без людей, які будуть голосувати потім, це абсурдно. Отже, є пропозиція, можливо, у нас дуже багато накипіло, одну годину відвести для "різного", закривши очі на те, що в нас не вистачає кворуму.

Головуючий. Які думки щодо внесеної пропозиції? Давайте проголосуємо цим кворумом, більшістю. Хто за внесену пропозицію, прошу проголосувати. На одну годину.

(Йде голосування)

Головуючий. "За" -169 з 270, рішення приймається.

Дозвольте зачитати текст телеграми:

"Слушаем сессию, просим вас прибыть в Стаханов для решения вопросов забастовки. Терком профсоюза, городской стачком".

Телеграма на ім'я Іоффе.

Я ще раз повторюю: ми через годину роз'їдемося, а в понеділок (ми вже проголосували) всі депутати повинні бути в цьому залі.

Товариші, переходимо до розгляду питання "різне" - до 17-ї години. Вчора у нас був такий запит депутата Головатого, депутата Алтуняна та інших щодо висвітлення нашої роботи в пресі. Це питання стосується всіх нас, а тому надаємо слово від Комісії по гласності голові цієї Комісії народному депутату Правденку Сергію Макаровичу.

Правденко С.М., власний кореспондент газети "Економіка і життя" (Самарський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановні колеги! Питання це виникло, на мій погляд, тому, що ми не прийняли рішення з самого початку, як будемо висвітлювати хід роботи сесій. Тому воно час від часу виникає. Газети роблять те, що хочуть, але не те, що ми від них просимо. Ми проаналізували сьогодні зранку в Комісії, як висвітлюють хід сесії наші засоби масової інформації. Є в депутатів деякі претензії до телебачення, у мене особисто претензій немає, бо телебачення висвітлює досить повно все, і про це свідчить довідка голови Держтелерадіо.

Але газети висвітлюють дуже мало. Акредитованих журналістів дуже мало, це ви можете бачити зразу, і дуже багато газет, які поклалися у всьому на Укрінформ. Те, що він дає, вони беруть, ще й скорочують, як хочуть, той текст і друкують. Де це було бачено, як сказав мені представник Укрінформу, щоб одне агентство висвітлювало роботу будь-якої сесії парламенту?

А у нас на практиці так вийшло. Крім газети "Радянська Україна", яка дає ще свої матеріали, має тут чотирьох акредитованих кореспондентів, всі інші дають, по суті, тільки матеріали Укрінформу. А цього мало, бо Укрінформ дає стислий протокол, по суті, в протокольному викладі - хто виступав, які питання ставилися.

Комісія вважає, проаналізувавши, що "Советская Россия" давала повністю стенографічний звіт і дає "Советская Белоруссия"

- повністю стенографічний звіт, причому дає так: депутат виступає білоруською мовою, то й текст так іде (білоруською мовою), виступає російською мовою - то й текст іде російською мовою. Повністю, один до одного, як на сесії, так і в газеті.

Комісія вважає, що одна газета, а саме "Радянська Україна" (ми повинні про це прийняти рішення), мусить давати весь звіт - стенографічний - повністю і не від сьогоднішнього дня, а з початку обговорення Декларації про незалежність. Тобто, повернутися до минулого четверга, і всі, всі виступи дати.

Мабуть, коли ми приймемо в першому читанні, треба буде надрукувати і текст Декларації, щоб люди бачили, навколо чого тут точаться суперечки. Бо люди не знають, яка поправка, до чого вона стосується, і так далі. А так вони зможуть за цим слідкувати вже по газеті.

Інші органи масової інформації, звичайно, можуть висвітлювати сесію під своїм кутом зору. Скажімо, якщо це аграрні питання, то "Сільські вісті" можуть, звичайно, приділити більше уваги тому, як вони на сесії розглядаються. "Робітнича газета" може приділяти більше уваги питанням економіки, промисловості. Це справа цих редакцій - коментувати, критикувати нас, критикувати позиції депутатів, давати репліки, давати окремі виступи депутатів. Одним словом, під своїм кутом зору, як це їм і належить. І звикати до того, що преса дійсно повинна бути в правовій державі четвертою владою, тобто ніхто їй не буде диктувати, які там обсяги, і яка повніша бути позиція. Хай газети самі виробляють свою позицію.

Комісія пропонує, щоб кореспонденти обласних газет були також акредитовані на сесії і висвітлювали в своїх обласних газетах хоча б роботу делегацій своїх областей, тому що читачі через це мають недостатню інформацію.

Оце, якщо говорити коротко, майже всі пропозиції Комісії. Тобто, нам треба все-таки проголосувати за те, щоб ми друкували повний стенографічний звіт. Але в Росії, зокрема, цей звіт давав

газетам редакційно-видавничий апарат З'їзду, який і підписує, що це - матеріали редакційно-видавничого апарату самого З'їзду народних депутатів.

У нас є прес-центр при Верховній Раді. Якщо треба, він може підключити до своєї роботи кореспондентів республіканських газет, якщо, скажімо, сил у самого прес-центру не вистачає, щоб давати повний стенографічний звіт нашої сесії в газеті "Радянська Україна".

Крім того, оскільки я вже на трибуні, і ми обговорюємо питання "різне", хотів би сказати кілька слів з приводу виступу депутата Мороза. Я беру газету "Аргументы и факты": "Ограничение функций управления организаций на территории РСФСР". Функції вугільної галузі Росія Союзу не передала. Це означає, що Міністерства вугільної промисловості в Союзі з нового року фактично не буде. Ніяких коштів воно не буде мати, і всілякі відшкодування Донбасу нікому буде робити. Я рекомендую звернути на це увагу...

Головуючий. Це не по темі.

Правденко С.М. Якщо не по темі, то я на цьому закінчую.

Головуючий. Ви закінчили? Хвилину, хвилину, побудьте, запитання є. Хочу оголосити, що надійшла головуючому на сесії записка з приводу заяви народного депутата Головатого Сергія Петровича про те, що республіканське телебачення припинило пряму трансляцію виборів Голови Ради Міністрів тов. Масола. "Повідомляємо, що висвітлення сесії республіканським телебаченням ведеться в суворій відповідності з прийнятим у перший день роботи сесії рішенням. (Комісія це також стверджує).

Проведена пряма трансляція виборів Голови Верховної Ради і Голови Уряду республіки. Всі пленарні засідання сесії передаються у повному відеозапису, без купюр і скорочень, робота комісій висвітлюється в інформаційній програмі "Актуальна камера".

Оскільки вибори Голови Ради Міністрів УРСР переривались обговоренням інших питань, пряма трансляція яких не передбачалася порядком висвітлення, затвердженим сесією, то у окремих глядачів могло скластися необ'єктивне уявлення про висвітлення цієї акції. Просимо прийняти до відома. Держтелерадіо, Дикаленко".

Будь ласка, запитання. Другий мікрофон.

Депутат не представився. Іване Степановичу, якраз з приводу відповіді Дикаленка. Він говорить про те, що була перервана трансляція, коли обговорювались інші питання. Я хочу

проінформувати сесію про те, що пряма трансляція при призначенні Масола на Голову Ради Міністрів відбулася в той момент, коли голова Лічильної комісії оголосив про те, що Лічильна комісія визнала вибори недійсними і члени Лічильної комісії не підписали протокол. Після того у нас було обговорення саме цього питання: що призвело до такого висновку Лічильну комісію, які були факти, що дозволили їй зробити висновки про фальсифікацію виборів. Тому, дійсно, громадяни України не отримали тій інформації, яку ми ще обговорювали кілька, десять чи п'ятнадцять, хвилин?..

Це - до уваги шановного Дикаленка. То були не люди, які щось не почули. В ту ж хвилину народний депутат Івасюк, який перебуває зараз у лікарні і дивився прямий репортаж, негайно подзвонив до Держтелерадіо і отримав таку відповідь, що вони, Держтелерадіо, керуються якоюсь нечуваною інструкцією.

Отже, в даному випадку Держтелерадіо перервало пряму трансляцію, і відповідальність чи то особисто Дикаленко, чи то особисто голова Держтелерадіо Охмакевич має нести за порушення режиму прямої трансляції пленарних засідань сесії Верховної Ради Союзу РСР, вибачте, Української РСР. Крім того, питання виборів чи призначення Голови Ради Міністрів є досить затемненим. Виборці України не знають про те, що визнав Гуренко на засіданні партійної групи, а саме, що 40 бюлетенів було сфальсифіковано. Дуже багато питань надходить з цього приводу. І великою мірою винно в тому саме Держтелерадіо, яке перервало пряму трансляцію нашої сесії.

Я звертаю увагу головуючого і голови Комісії з гласності на подальше дотримання режиму гласності у роботі нашої сесії. Дякую за увагу.

Головуючий. Так, третій мікрофон.

Рева В.М. перший заступник Міністра транспорту Української РСР (Феодосійський виборчий округ, Кримська область). Уважаемый Сергей Макарович! Последнее время мы получаем много звонков немножко другого содержания, чем высказал депутат Головатый. Это связано с тем, что все-таки сегодня постоянные трансляции по телевидению наших заседаний люди устали смотреть, не говоря уже о том, чтобы на них реагировать. Мне звонят многие мои избиратели и просят о том, чтобы сделать так, как сделано в России, то есть подавать блоки заседаний нашей сессии и комментарии в "Актуальной камере", где достаточно времени. Может быть, на наш взгляд, было бы полезно устраивать какие-то

полемические дискуссии, где-то полчаса выпуска с участием депутатов.

Сегодня я хотел бы, во-первых, услышать вашу точку зрения. И во-вторых, спросить присутствующего здесь председателя Гостелерадио УССР товарища Охмакевича, сколько стоит в сутки трансляция по телевидению наших дебатов (в принципе) и вот таких заседаний, как сегодняшнее, например. Первая часть была такая, чтобы показать, кто есть кто. Народ своих героев уже узнал, он их прекрасно знает. Я думаю достаточно. Моя внучка мне задала вопрос: дедушка, скажи, пожалуйста, почему по всем программам телевидения показывают только одни головы? Если можно, помогите мне в этом. Спасибо.

Головуючий. Я думаю, що ваша пропозиція заслуговує на увагу, але ми це повинні вирішити простим голосуванням. Що подавати, в яких обсягах і так далі. Те, що люди втомилися на нас дивитися, з тим я теж можу погодитися. Так, приймається. Перший мікрофон.

Але давайте це питання вирішимо голосуванням.

Перший мікрофон.

Депутат не представився. Я підтримую пропозицію депутата Кримської делегації, щоб встановити інший порядок висвітлення нашої сесії по телебаченню. Про це теж надходять телеграми.

Головуючий. Дякую. Другий мікрофон.

Гудима О.В., викладач Луцького педагогічного училища імені Ярослава Галана (Луцький-Центральний виборчий округ, Волинська область), Я дуже хотів би звернутися до народних депутатів, щоб не робили вони отієї помилки, яка може трапитись - перервати трансляцію, яка може відбутися, тому що ми обговорюємо саме головне питання, яке є доленосним для України. І тому трансляція і подачі в пресі обговорення і прийняття Декларації про незалежність України повинні повністю транслюватися на всю Україну. Дякую.

Я думаю, що нам варто проголосувати за стенографічний звіт.

Головуючий. Сергію Макаровичу! Хвилину, я прошу хвилину. У вас з цього приводу? Третій мікрофон.

Депутат не представився. Мене цікавить те, чи вивчали ви питання про трансляцію за межі України, тому що в мене є така інформація, наприклад, що радіо на Москву теж веде так вибірково цю всю трансляцію. Я думаю, якщо ми буде приймати якесь,

рішення, треба записати і цей пункт, що трансляція за межі України повинна бути також повною, або принаймні досить повною і забезпечити потреби наших українців в інформації.

З довідки видно, що робота сесії широко висвітлюється в програмах редакції мовлення на зарубіжні країни.

Головуючий. Дякую, другий мікрофон.

Мостиський А.Б., геолог Ковельської геологорозвідувальної партії (Ковельський виборчий округ, Волинська область). Я хотів би знати, чи буде надруковано в пресі цей проект Декларації, який підготувала комісія?

Головуючий. Відповідав уже.

Мостиський А.В. Я не говорю, щоб його надрукувати після прийняття у першому читанні. Чим раніше, тим краще. Щоб у людней була змога і час над ним поміркувати.

Головуючий. Перший мікрофон.

Депутат не представився. Шановний депутате Правденко. Я переказую вам наполегливе прохання тих людей, які щодня збираються перед будинком Верховної Ради і стоять там з гаслами, чекаючи зустрічей із своїми депутатами. Вони просять, щоб ви передали розпорядження Комісії у справах гласності, ваше розпорядження Українському телебаченню, щоб щоденні репортажі про хід сесії не починалися з мертвої картинки - оцей будинок Верховної Ради в заціпенінні і жодної людини. А щоб щодня показували телеоператори отих людей, які стоять перед Верховною Радою, і ті гасла, які вони тримають. Бо це - справді голос народу. Це є гласність. Показуйте те життя, яке є на вулиці, яке є насправді, а не мертві картинки.

Головуючий. Шановні товариші депутати. Є така пропозиція. Прийняти до відома відповідь голови Комісії з питань гласності та Секретаріату. Прийняти і доручити їм до понеділка доопрацювати всі зауваження і пропозиції, визначитись у комісії, Секретаріаті та внести на розгляд пленарного засідання, як будемо висвітлювати подальшу роботу.

Давайте голосувати так, а то кому вигідно - то голосувати і без кворуму, а як не вигідно - то не голосувати. Ви дотримуйтесь одній думки. Дякую. Все. У кого є ще які зауваження, передайте в письмовій формі. Будь ласка, третій мікрофон.

Голубець М.А., керівник Львівського відділення Інституту ботаніки імені А.Г. Холодного АН УРСР (Калуський виборчий

округ, Івано-Франківська область). Шановний Іване Степановичу, шановні народні депутати! Я незадоволений відповіддю, яку дав голова комісії. Він відразу згодився з тим, що треба міняти трансляцію передачі по телебаченню. Якщо Верховна Рада як законодавчий орган приймає порядок висвітлення роботи сесії, то ніхто не має права його змінювати. Я підтримую цілковито депутата Головатого у цьому питанні. Це одне. Друге. Трансляція не ведеться для розваги жінок, дружин, онуків і дітей. Це є, крім того, ще й величезна політична робота. Тому не треба підходити до цього питання так примітивно. Хотів, щоб це відчув і голова комісії.

Головуючий. Товариші, це повторення, будемо вважати, підкріплення того, що ми доручили голові комісії, Секретаріату доопрацювати і внесім на розгляд пленарного засідання сесії.

По гласності закінчуємо. Товариші! У нас дуже багато питань. Наприклад, про одне дозвольте мені повідомити. Ми повинні висловити своє ставлення до біди, яка прийшла на територію Ісламської Республіки Іран. Депутати зверталися з цього приводу, ми звернулися до Уряду республіки від імені Секретаріату і Президії, тому що ви знаєте, коли сталася біда у Вірменії, всі прийшли на допомогу.

Наша сесія не визначилася поки що з цього приводу. Ми доручили Уряду. Уряд вносить слідуючі пропозиції. Дозвольте їх оголосити.

Як відомо, 20 червня 1990 року на значній території Ісламської Республіки Іран стався сильний землетрус, який призвів до значних руйнувань та людських жертв. Загинуло понад 50 тисяч чоловік, сотні тисяч поранено та залишилось без житла.

З цього приводу Червоний Хрест республіки через товариство Червоного Хреста СРСР уже направив до районів землетрусу певну допомогу. За повідомленням з місць трагедії, там відчувається нестача медикаментів, антибіотиків, хірургічного інструментарію, масок, рукавичок, перев'язочних матеріалів, засобів для лікування переломів, наметів, ковдр, постільної білизни, продуктів харчування та інших предметів першої необхідності.

Уряд республіки пропонує звернутися до колективів підприємств, установ і організацій з проханням подати потерпілому населенню Ісламської Республіки Іран посильну допомогу через організації товариства Червоного Хреста Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Допомога може бути подана як у вигляді матеріальних

предметів і засобів, так і в грошовому вираженні. Уряд прийняв рішення про перерахування 100 тисяч карбованців. Грошові пожертвування можна переводити на рахунок місцевих організацій товариства Червоного Хреста або на рахунок посольства Ісламської республіки Іран.

Номери рахунків називаю: 701354, 70118663, 17008877 Зовнішекономбанку СРСР. Які будуть думки з цього приводу? Прийняти до відома.

Прошу визначитися Секретаріату - потрібно встановити урни для грошових пожертвувань депутатів.

Я прошу до понеділка визначитися Секретаріату і внести з цього приводу пропозиції. Інших немає? Немає.

Два дні настійливо просить у нас слова Любомир Пиріг. Я думаю, у нього громадське доручення. Прохання надати йому слово. Будь ласка.

Пиріг Л.А., заступник директора Київського науководослідного інституту урології та нефрології (Рогатинський виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановні народні депутати! Шановний головуючий! У загальному руслі демократизації і політизації суспільного життя нарешті розворушилося спокійне і, я б сказав, навіть застійне плесо широкого моря громадського життя лікарів нашої республіки.

Доказом цього є установчий з'їзд всеукраїнського лікарського товариства, який відбувся в Києві 30 червня. Мені випадає честь оголосити звернення установчого з'їзду всеукраїнського лікарського товариства до Верховної Ради України.

"Установчий з'їзд всеукраїнського лікарського товариства висловлює глибшу занепокоєність кризовим станом охорони здоров'я людини в Україні. Сподіваємося, нашу занепокоєність щиро поділяють народні депутати Верховної Ради республіки, медична громадськість, усі свідомі громадяни України.

При катастрофічному стані економіки, суспільства, духовності і моралі, при руїні, до якої довела Україну існуюча політична система, іншого і не могло бути.

Більшість території республіки є зонами екологічного лиха. Чорнобильська катастрофа стала попереджувальним дзвоном апокаліпсису. Жахливий стан навколишнього середовища є причиною значної частки захворюваності і смертності серед нашого народу, усіх нас нині сущих. Але цей же екологічний (не зрозуміло) вціляє і в генофонд народу. Саме існування нації під

загрозою. Звертаємося до серця і мозку нашого народу - Верховної Ради республіки, звертаємося до усіх свідомих громадян України: вимагаємо негайного розгляду комплексу заходів, спрямованих на збереження і врятування здоров'я народу.

Необхідно невідкладно запровадити суворе законодавство про відновлення і забезпечення здорового навколишнього середовища. Для збереження здоров'я народу необхідна здорова економіка, потрібна радикальна перебудова системи охорони здоров'я в республіці, перебудова медичної освіти і підготовка повноцінних медичних кадрів. Необхідні роздержавлення і децентралізація медицини, створення системи страхової медицини. У галузі державної медицини слід рішуче відкинути залишковий принцип фінансування. Пам'ятаймо, що здоров'я людини - здоров'я нації, і заощадження на здоров'ї - це злочин. Людина може бути здоровою тільки в здоровому навколишньому середовищі. Людина може бути здоровою тільки в здоровому суспільстві. Закликаємо вас разом боротися за здоров'я кожної людини, за здоров'я народу. "

І ще одна сторінка, з вашого дозволу.

"Шановні обранці народу! Установчий з'їзд всеукраїнського лікарського товариства закликає вас до якнайшвидшого розв'язання найболючішої проблеми нашого народу - Чорнобиля. Чорнобиль як жахливий наслідок колоніального (не зрозуміло) і винищення нашого народу продовжує свою чорну справу, згубно впливає на здоров'я народу. Більше того, Чорнобиль вціляє у генофонд народу і ставить під загрозу саме існування української нації.

Закликаємо вас: владою, даною вам народом, розв'язати питання про невідкладну і повну зупинку, демонтаж і ліквідацію Чорнобильської АЕС й оголошення мораторію на будівництво АЕС на Україні. Без ліквідації АЕС не можна гарантувати ні безпеки, ні здоров'я народу. Необхідна розробка науково обгрунтованої програми охорони здоров'я усіх, хто потрапив або перебував у зонах радіоактивного забруднення, усіх, хто брав участь у ліквідації катастрофи, її наслідків. Насамперед потрібно рятувати дітей. Не забуваймо, що діти - то майбутнє народу. І без вирішення Чорнобильської проблеми ми як нація не матимемо майбутнього.

Закликаємо вас оголосити територію республіки, що зазнала радіоактивного забруднення, включно з Києвом, зоною

екологічного лиха. Ці області відкрити для безмитної міжнародної допомоги і наукових досліджень міжнародних організацій.

Притягти Мінатоменерго СРСР та безпосередніх винуватців катастрофи і приховування від народу її розмірів та згубних впливів до кримінальної відповідальності за скоєний екологічний злочин.

Заборонити діяльність Мінатоменерго СРСР на території республіки.

Вимагати від Уряду Союзу РСР фінансової компенсації за заподіяні фізичні, матеріальні і моральні збитки.

Відновити суверенітет республіки над 30-кілометровою зоною. Усім потерпілим від Чорнобильської катастрофи і мешканцям забруднених територій надати юридичного статусу потерпілих від екологічного лиха.

Шановні депутати! Народ дав вам владу і сподівається на вас. Обидва звернення прийняті одностайно 30 червня 1990 року, місто Київ. "

Дякую за увагу.

Головуючий. Товариші! Приймається до відома. Будуть інші пропозиції? Немає. Приймається.

Товариші! Було багато депутатських запитів з приводу переходу нашого господарства і життя на Україні на "київський час". Ці всі запити направлені Раді Міністрів, тому що не все зроблено у цьому напрямі. Я нагадую, що рішення прийняте на вимогу депутатів Верховної Ради. Всі депутати, які вносили цю пропозицію, говорили це від імені виборців. Рішення прийнято, ігнорувати його не надано нікому ніякого права. Ми всі ці запити будемо направляти Раді Міністрів. Просимо Раду Міністри вплинути на тих, хто не розуміє цього питання, і добитися всетаки виконання рішення Верховної Ради Української РСР. Дискусії з цього приводу не розгортаємо.

Так, другий мікрофон, будь ласка.

Депутат не представився. Я хочу обратиться именно по этому вопросу, о котором вы говорили. Сегодня я получил письмо из Артемовского района Донецкой области за 56 подписями о том, что Донецкий облисполком проигнорировал решение Верховного Совета и Совета Министров УССР и ввел свой "час", то есть часы идут по московскому времени. И вот жители обращаются теперь. Донецкая область к Днепропетровской. Помогите, Украина колется на две части. Товарищи донетчане, примите меры. Это

просто как депутатский запрос к председателю исполкома, который не принимает меры.

Головуючий. Дякую. Товариші! Слово, надається народному депутату Філенку. До трьох хвилин. Це питання давнє, борг наш протягом місяця. Будь ласка.

Філенко В.П., секретар парткому радгоспу імені Гагаріна Готвальдівського району (Готвальдівський виборчий округ, Харківська область). Шановні депутати! Шановний головуючий! Наближається 350-а річниця від дня заснування міста Зміїв на Слобожанщині. Я не буду вас зараз втомлювати розповідями про славну історію міста Змієва та Зміївського району. Хочу тільки сказати, що історія ця дійсно славна, і зараз на Зміївщині живуть і трудяться чудові люди.

Що спонукало мене піднятися на цю трибуну? Що 14 останніх років історія нашого міста відбувається під назвою "Готвальд". Ну, як це було в застійні часи, ви знаєте. Буцімто за настійними вимогами трударів було звернення до Верховної Ради і прийнято рішення про перейменування міста Зміїв у місто Готвальд.

Коли я проходив виборчу кампанію, і вже після того, як став народним депутатом, я неодноразово одержував накази виборців розв'язати нарешті це питання. Більше того, у Чехо-Словаччині це питання давно розв'язано. За п'ять днів під час цієї так званої "нежной революции" місто Готвальд у Чехо-Словаччині стало містом Зли. Але оскільки ми не вміємо й перебудову так швидко робити і працювати так оперативно, як подають нам приклад у країнах Східної Європи, і зокрема в Чехо-Словаччині, то у нас це питання дуже довге тягнеться.

Я хочу використати свій виступ для того, щоб звернутися до шановної Президії Верховної Ради, яка у нас уже обрана. Всі необхідні рішення міської Ради міста Готвальда, і Готвальдівської районної Ради, і рішення Харківської обласної Ради з даного питання є. Але питання чомусь затягується. Воно не потребує якогось особливого розгляду. Я прохав би Президію Верховної Ради прискорити розв'язання цього питання, повернути нашому місту і нашому району історичне найменування міста Зміів і ще раз продемонструвати повернення до нашої історії, до славних традицій українського народу, частиною якого є Слобожанщина і наш Зміївський район.

Дякую.

Головуючий. Товариші! Приймається пропозиція передати це

прохання Президії для вивчення і внесення пропозицій. Не буде інших питань?

Надамо слово по одному депутату біля мікрофонів і переходимо до списку.

Будь ласка, третій мікрофон.

Лук'яненко Л.Г., голова Української республіканської партії (Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановний голово зборів, шановні депутати! Я хотів би пояснити свою відсутність учора на засіданні Верховної Ради і разом з тим проінформувати шановних депутатів про одну важливу подію у культурному житті українського народу. 4, 5 і 6 липня у Коломиї відбувається з'їзд або собор української духовної республіки. Або, інакше кажучи, собор за духовне відродження українського народу. Ця подія готувалася нашими деякими інтелектуалами і напочатку була запланована як Українська духовна республіка.

У цьому плані містилося багато такого, що спрямоване на відродження справді нашої духовності, а також були деякі ідеї, які, власне, відривали нас від того, що відбувається на нашій грішній землі і тягнули нашу увагу кудись у космос, у різні космічні фантасмагорії.

Значить, я учора полетів туди і мав бесіду з Моршталером, головою Коломийської міської Ради, а також з головою міськвиконкому міста Коломиї. Вони вели ці збори. У час розмови з ними, а потім і під час спілкування з великою кількістю громадян відбулося виправлення тієї ідейної спрямованості, яка спочатку була у цього великого культурного заходу.

На зборах було дуже багато людей. Спочатку це був мітинг на площі, і там було багато тисяч людей. Приїхали туди з різних областей на автобусах. Були представники з різних навчальних закладів і наукових установ, які підготовили доповіді. Потім після мітингу в одному з найбільших залів міста Коломиї відбулася конференція. На цій конференції продовжувалися виступи. Вони були дуже цікаві, власне, в тому плані, як і на площі.

На площі я виступив із привітанням від проводу Української республіканської партії, а також від моїх колег із Демократичного блоку та інших людей, яких турбує власне духовний розвиток України. Пізніше, на конференції, також продовжувалася ця робота. Серед доповідей переважала та думка, що нам необхідно справді взятися за духовне відродження українського народу.

Досі у нас різні форми діяльності були спрямовані на відродження нашої економіки, сільського господарства, медицини,

науки та іншого. Цей захід, який мобілізував багато тисяч людей з усієї України, має собі на меті поставити питання про відродження нашої духовності на новий рівень, привернути до себе увагу і мобілізувати багато людей власної сили по Україні, щоб взятися за відродження всіх галузей нашого духовного життя. Мова йде про нашу історію, літературу, культуру, про архітектуру, мистецтво, театри і так далі.

Друга сторона нашої культури - це, власне, не писана культура, а, так би мовити, народна культура, що стосується нашої етики, релігії, звичаїв і так далі. Підкреслювалося, що за минулі сімдесят років нас весь час тикали в основному лицем у ночви, в корито і говорили, що хліб, хліб, хліб і так далі. І прагнули перетворити нас в якихось роботяг, у роботів біля верстата.

Але справедливо сказано у святому письмі, що не хлібом єдиним живе людина. Отже, тепер у зв'язку з розширенням демократії є можливість підняти нашу духовність на новий щабель, новий рівень. Це проблема надзвичайно важлива. Вона доповнюватиме нашу перебудову і, звичайно, вона мобілізуватиме людей на прискорення того процесу, який повинен нас зробити свідомою, освіченою європейською нацією.

Були суперечки спочатку, який характер надати цьому всьому рухові, але перемогли здорові сили, тобто ті сили, які бачать культуру, власне, як духовне надбання нашого народу протягом усіх двох з половиною тисяч років. Зробив наш народ уже багато. Маємо багатющу свою культуру, літературу і так далі.

Завдання полягає в тому, щоб зараз прискорити, сприяти прискоренню публікації тої духовної спадщини, яку створив за попередні століття наш народ, і швидше її вивчати.

Головуючий. Левко Григорович, вибачте, є така пропозиція передати це в постійну Комісію з питань духовного відродження і культури.

Лук'яненко Л.Г. Я зараз закінчую. Сьогодні конференція важлива у тому плані, що будуть прийняті рішення і резолюції, які закличуть нас до подальшого духовного розвитку. Це була (нерозбірливо) Наступний собор пропонується провести на Східній Україні, де-небудь в одному з великих міст. І там підбити підсумки, які будуть зроблені за цей рік чи два, і накреслити плани дальшого руху.

Отже, допомагаймо нашому спільному духовному відродженню.

Головуючий. Перший мікрофон.

Протасов В.І., старший вальцювальник цеху безшовних труб Дніпропетровського трубопрокатного заводу імені В.І. Леніна (Ленінський виборчий округ, Дніпропетровська область).

Иван Степанович, мы приняли хорошее решение перейти на "киевское время. "Правительство имело месяц возможности, чтобы перейти без всяких эксцессов. За этот месяц ни одна железная дорога не разработала новый графік подвоза людей на работу и с работы.

Что же сейчас получилось? Металлургия работает на текущем графике, и получилось, что весь график электричек, привозящих с пригородов людей, был составлен с таким расчетом, чтобы за час до начала смены привезти людей. Сейчас эти люди приезжают прямо в минуту начала смены. С ночной смены люди раньше уезжали через 40 минут. Теперь они полтора, два с половиной часа должны ждать эту электричку, терять время своего отдыха.

Это все привело к многим эксцессам. Попробовали остаться в том времени, как было, но городской транспорт перешел, потому что у него нет никаких эксцессов во времени. Получились накладки. У меня такое предложение: дать задание Правительству срочно разобраться и дать команду железным дорогам пересмотреть график, чтобы можно было без потерь приезжать на работу и отъезжать. Большие проблемы.

Головуючий. Шановні товариші депутати! Всім роздано проект структури нашого Уряду. Прохання до понеділка всім головам комісій ознайомитися з ним. І все-таки давайте скоріше формувати Уряд. Ви бачите, скільки недоречностей, а Уряду немає.

Слово надається депутату Ребрику Богдану Васильовичу.

Ребрик Б.В., член кооперативу "Виробничник" при обласному об'єднанні "Івано-Франківськводоканал" (Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановні депутати! Шановний головуючий! Я у минулі вихідні був удома, зустрічався зі своїми виборцями, і ось вони дали два документи, які я вважаю за необхідне довести до вашого відома. Я потім передам їх у Секретаріат.

Ви всі добре знаєте (з першого дня роботи нашої сесії і не тільки сесії, ще й до цього), як навколо західних областей України, в першу чергу Львівської, Івано-Франківської і Тернопільської, піднімався шум, що там напружена обстановка, політична і таке

інше. Відома вам "заява трьох". Насправді там ніякої напруженої обстановки не було, а причиною цій напруженої обстановки була та сила політична, яка завжди називала себе організатором усіх наших перемог. І ось випадок, який мав місце в Івано-Франківській обласній Раді.

Приходить епіскоп греко-католицької церкви Василик взяти документи, на підставі яких він мав їхати за кордон. Організована група віруючих, які називають себе автокефалістами українськими, зустрічає його в кабінеті відповідального працівника обласної Ради, зривають з нього хрест, б'ють і так далі.

Тепер, коли вияснили, що це за люди (це були люди із села Черніїв Тисменицького району), поставили питання зібрати схід села і цих людей притягнути до відповідальності. Голова сільради і все керівництво всіляко уникали і не дали навіть дозволу на те, щоб провести схід села. Про це писала обласна газета "Галичина", і я ще раз на це звертаю вашу увагу.

Тепер друге звернення. Значить, мітинг. Я прошу його вислухати, я зачитаю вам. "До Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. Аналізуючи хід роботи першої сесії Верховної Ради України, зокрема по виборах Голови Верховної Ради і Голови Ради Міністрів, обговорення проектів Декларації про незалежність України, і враховуючи те, що в українському парламенті узурпувала владу консервативна комуністична більшість, яка не виражає...

Головуючий. Так, закінчуйте. Будь ласка, перший мікрофон. Таких листів у нас, у Секретаріаті, багато. Передайте в Секретаріат, їх у нас десятки, сотні, тисячі. Будь ласка, перший мікрофон.

Панасюк Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України (Любарський виборчий округ, Житомирська область). Шановний Іван Степанович, я з врахуванням обстановки, яка складається сьогодні в аграрному секторі економіки, звертаюся до вас і просив би Віталія Андрійовича дати нам, комуністамдепутатам, які представляють сьогодні районні партійні організації і Ради народних депутатів, можливість глибше вникнути в обстановку, яка складається з забезпеченням жнивного комплексу всім необхідним. На сьогодні до мене було три надзвичайно серозні дзвінки з району по забезпеченню акумуляторами,

по забезпеченню транспортними засобами, по забезпеченню гумою. І ви повірте, що в силу зайнятості немає навіть можливості одержати вичерпну консультацію, чому складається така складна обстановка. Або залиште нас після проведення сьогоднішньої сесії і дайте якусь орієнтацію, щоб можна було поїхати туди. Обстановка надзвичайно ускладнюється. Це перше.

Тепер я декілька слів хотів би сказати на противагу виступам, які прозвучали. Я вважаю, що ця огульна критика, звинувачення механічної більшості, як нас сьогодні величають, комуністівдепутатів, за те, що не з'являються, не бувають на сесії, безпідставна. Товариші, я думаю, що в цьому відношенні треба, щоб спрацював серйозний механізм міри персональної відповідальності. Всі причини, які пояснюються неорганізованістю, і те все, що на сьогоднішній день нас компрометує як Верховну Раду Української Радянської Соціалістичної Республіки, в першу чергу пояснюється особистою персональною недисциплінованістю багатьох. У нас на сьогодні не діє ніякий механізм, який би не просто зводився до відмітки шляхом персонального голосування відсутніх. Цього надзвичайно мало. Я просив би нашу Президію уважно продумати і, починаючи з понеділка, виробити такий механізм, який би просто вставив у рамки порядність депутата. Це настільки тривожить, що, повірте, в багатьох моментах пояснити важко. Люди обрані колективами в 89-100 тисяч виборців. Така безвідповідальність багатьох людей пов'язана не лише з відрядженнями або з такими обставинами, що пояснюються з'їздом. І така розхлябаність і розлагодженість просто підриває авторитет багатьох із нас. Я не хотів би бути причетним до кола тих людей, на яких сьогодні показують пальцем і вину за яких перекладають на всіх нас разом.

І деякі моменти щодо порядку проведення засідань. Таке прохання до Президії Верховної Ради і до вас персонально як головуючого. Мені здається, що ми багато питань глибоко не продумуємо, коли виносимо їх на розгляд. З цього приводу неодноразово були критичні зауваження. Я просив би Президію взяти на себе міру відповідальності, щоб у нас не було таких стихійних рішень, які прийнято сьогодні за півгодини до закінчення першого засідання, рішення вийти до делегації з Донецької області. Працює телекамера, передається трансляція по радіо, півгодини колотнеча в залі. Ну як сприймають і дивляться на це люди? Треба подумати над тим, щоб, можливо, погодинний графік

складати і починати перше засідання з інформації про те, за яким планом будемо працювати. Все інше відносити до питань "Різне", які я пропоную розглядати після завершення вечірнього засідання, від 18 до 19 години і не витрачати той час, яки виділено на розгляд порядку денного. Спасибі за увагу.

Головуючий. Ваше зауваження я не коментую, я просто прошу вас із таким проханням звернутися до всіх депутатів. Ні одна Президія не може управитись з такими явищами, які у нас виникають. Давайте будемо взаємно ввічливими, і буди легше працювати Президії.

Слово надається депутату Рябченку Миколі Андрійовичу.

Рябченко М.А., директор Криворізького цементно-гірничого комбінату (Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область). Уважаемые товарищи депутаты! Город Кривой Рог сформировался на базе уникального комплекса по добыче, обогащению и переработке железных руд, металлургии, коксохимии и связанных с ними машиностроения, металлообработки, строительной индустрии. А в настоящее время является крупнейшим промышленным центром, где добывается около 43 процентов всесоюзной добычи железной руды, выпускается каждая девятая тонна стали и проката.

В городе расположены такие крупные предприятия, как Криворожский металлургический комбинат "Криворожсталь" имени Ленина, пять горнообогатительных комбинатов, цементногорный комбинат, коксохимический завод и т.д. Ежегодно объем товарной продукции составляет более 4, 7 миллиарда рублей. Территория города составляет 425 квадратных километров, кроме того 114 квадратных километров за пределами города принадлежат горнорудным предприятиям. Население города насчитывает более 790 тысяч человек, город имеет 7 административных районов. В связи с интенсивным развитием промышленности, в первую очередь горнодобывающей, металлургической, в городе возник и не нашел пока решения ряд острых проблем, одной из которых является значительное отставание в строительстве объектов от темпов и уровня промышленного развития. Высокая концентраций промышленных предприятий обусловила сложную экологическую ситуацию. Концентрация вредных веществ в несколько раз превышает уровень предельно допустимой. Не решена проблем очистки шахтных вод. Все перечисленное не может сегодня увязаться с бюджетом города.

Расходы бюджетных ассигнований в пересчете на одного жителя города Кривого Рога на 26... Я кончаю.

Головуючий. Викладіть прохання.

Рябченко М.А. Значит, на 26 процентов меньше, чем в среднем по области. И самое главное, что в последнее время, товарищи народные депутаты, сокращаются фонды городу на продукты животноводства и растениеводства. Не буду останавливаться на цифрах.

В чем просьба? В целях обеспечения рационального и скорейшего решения сложных проблем дальнейшего развития города, и, учитывая, что город Кривой Рог является одним из крупнейших городов Украины, основанный на железорудной и металлургической базе не только Юга СССР, но и для стран СЭВ, целесообразно решить вопрос о приведении юридического статуса города в соответствие с его народнохозяйственным значением путем придания ему статуса города республиканского подчинения. Прошу сессию Верховного Совета положительно рассмотреть этот вопрос.

Головуючий. Дякую. Передайте в Секретаріат, будь ласка, письмово.

Поровський є в списку. Надаємо слово біля третього мікрофона депутату Поровському Миколі Івановичу. Прохання до львів'ян: записано 5 чоловік. Треба визначити одного, хто буде виступати.

Поровський М.І., відповідальний секретар Секретаріату Народного руху України за перебудову (Ровенський виборчий округ, Ровенська область). Шановні депутати! Записуючись на "різне", я сподівався виступити так, як і планувалося, коли інформація, яку я хочу сповістити, була оперативною. Я писав спочатку вчора, потім нещодавно, а зараз доводиться говорити, що минулого місяця на Ровенщині внаслідок викидів в атмосферу екологічно шкідливих речовин підприємствами Городоцького промислового вузла "Азот" і Ровенського заводу тракторних агрегатів сталася екологічна катастрофа. Приблизно о 6 годині ранку, коли люди в селах Бородок і Понебель вже поралися по господарству (слава богу, в селах рано встають), опустилася на село хмара задушливого газу. І оскільки була суха і безвітряна погода, ця хмара осіла на село, поширилася по долині ріки, дійшла до заповідника республіканського значення "Вишнева

Гора". Це призвело до втрати здоров'я людей. І в тих поодиноких уривчастих сповіщеннях, які прозвучали в засобах масової інформації, цьому випадку була спроба надати такого зображення, наче це поодинокий випадок. Але це не так. І в Ровенській області, і в інших областях на підприємствах союзного підпорядкування є такі самі випадки.

Всупереч рішенням Радянської влади продовжується екологічне отруєння середовища, наноситься непоправна шкода здоров'ю людей. Зокрема, у вересні на виробництві "Азот" стався вибух, внаслідок якого були людські жертви, і це могло призвести до страшної катастрофи, до отруєння десятки тисяч людей густо заселеного сільськогосподарського району. Ігноруються повністю рішення Ровенської обласної Ради.

Пропоную прийняти невідкладно Указ про підвищення кримінальної відповідальності за екологічне забруднення середовища, тому що люди, які мешкають біля хімічних комбінатів, є фактично заложниками величезних хімкомбінатів. Щоденно, щогодинно завдається непоправна шкода їх здоров'ю.

Стосовно цього я ще хочу доповнити. Беручи участь у обговоренні кандидатури на посаду Голови Ради Міністрів Масола, я ому задавав питання, до яких пір українська земля буде продаватися в експлуатацію багатим союзним міністерствам для будівництва котеджів і різних підприємств. І мене, як ви прекрасно пам'ятаєте, в цьому залі було запевнено, що це поодинокі випадки, вони мають гуманітарний характер, щоб, начебто, українці, які працюють на Крайній Півночі, мали можливість отримати житло. Але я одержав лист із села Холодного Смілянського району, де, зокрема, вказується, що в усьому Смілянському районі, на Черкащині орудує трест "Кизимнафтобудпровід" з Тюмені. Директор виробничого об'єднаний "Еліта", а нині вже голова райвиконкому, буквально продав шматок української землі за мільйон карбованців, з яких 300 тисяч торік вже одержав як безкоштовну дотацію на розвиток господарства. Поки ми тут приймаємо рішення про суверенітет, інші не менш важливі речі, українську землю буквально розпродають з молотка тим, хто може заплатити. У цьому ж листі звертається увага на те, що приїдуть далеко не українські робітники, а приїдуть ті, які мають...

Головуючий. Передайте листа. Ми доручимо його розглянути.

Поровський М.І.... отримати квартиру. Я хочу звернути увагу

Президії і головуючого на те, що на депутатські запити, які ми передаємо в Секретаріат, відповіді ми не отримуємо.

Головуючий. Ваш регламент закінчився.

Поровський М.І. Наполягаю на тому, щоб був прийнятий мораторій на купівлю і продаж української землі.

Головуючий. Все. Слово надається народному депутату Михайлу Гориню, голові Секретаріату Народного руху України за перебудову (Залізничний виборчий округ, Львівська область). За ним буде виступати депутат Андріяка.

Будь ласка, говоріть.

Горинь М.М. Шановні депутати! Шановний голово! Я вважаю, що ми повинні разом з вами оперативно реагувати на ті заяви і скарги, які надходять до сесії Верховної Ради нашої республіки. Я отримав вже третього листа від мешканців Вінницької області, зокрема з села Івча Літинського району, в якому ставиться питання про те, що розукрупнений колгосп розділили не відповідно до власності землі кожного села, яке входило в той великий колгосп. А тепер утворили два колгоспи. Один із колгоспів забрав 800 га не своєї землі. З листопада місяця пишуть івчани листи у різні інстанції, вже збирають урожай новий, а справедливість не відновлена. Я звернувся до Голови Президії Верховної Ради десь зо три тижні тому, і відповіді не маємо ніякої. Якщо ми будемо так реагувати, ви уявляєте, який авторитет буде у нашої сесії. Це перше питання. Друге питання.

Я дав запит Прокурору республіки Потебеньку про те, що із Львівської імпортної бази відправлено у Київ 50 шуб. Кожна шуба закуплена у Франції в інвалютних карбованцях і коштує від 15 до 27 тисяч. Запитання полягало в тому, кому потрібні ті шуби і хто купив шубу за 27 тисяч інвалютних карбованців, майже за мільйон карбованців, в той час, коли нам гроші потрібні на оновлення нашої технології.

Я думаю, що не тільки цьому чоловікові, який поставив це питання, нам всім було б цікаво знати, хто купує шуби по 27 тисяч карбованців, і чиї дружини їх носять. (Оплески).

Але справа ускладнюється ще й тим, що той чоловік, котрий подав цю заяву, громадянин Селяк із міста Львова, звільнений із імпортної бази і переведений на іншу роботу. Оце вже санкції, які не витримують ніякої критики.

Ще одне. Ми недавно (на мій запит про те, що в Одесі без

підстав переслідують представників громадських організацій) мали відповідь заступника міністра внутрішніх справ генераллейтенанта Дурдинця. Виявляється, що це "розходилось з істиною". Я знову сьогодні отримав листа про те, ще в Одесі знову затриманий активіст Руху Чорнописький Ігор Петрович і без будьяких підстав доставлений в міліцію, забрано в нього записну книжку та інші документи, які були при ньому.

Одещани і одеська міліція діють в традиційному плані.

Ще я хотів звернути вашу увагу на те, що ми обговорюємо разом з вами питання суверенітету. Я хотів вам показати невеличкий речовий доказ, як розглядають суверенітет на території України. Це підписи, ціла торба підписів з різних проблем суверенітету. Які області ми маємо? Вінницьку, Дніпропетровську, Хмельницьку, Донецьку і т.д.

Що пишуть з приводу цього представники Козятина? "Ми, громадяни України, звертаємося до Верховної Ряди Української РСР щодо обов'язкового включення до Декларації про суверенітет, незалежність та самостійність України питання про незалежність України, про повний суверенітет", 55 тисяч підписів з різних областей України. І на це треба звернути увагу.

Головуючий. Слово надається депутату Андріяці Олександру Олександровичу. За ним буде виступати депутат Терехов.

Андріяка О.О., голова Ірпінської міської Ради народних депутатів, перший секретар Ірпінського міськкому Компартії України (Ірпінський виборчий округ, Київська область). Шановні товариші депутати! Я хочу сьогодні підняти на сесії питання, мабуть, незвичне для цього залу. Серед моїх виборців є категорія людей, які лікуються від алкоголізму в спеціальних закладах, так званих лікувально-трудових профілакторіях. У нас в Київській області їх декілька, а за даними по республіці їх нараховується десь близько 50.

Нещодавно, 28 квітня та 1 травня цього року, в установах ЮА- 45-П-56 у нас у селищі Коцюбинське та ЮА-45-П-48 - в місті Біла Церква відбулися загальні збори хворих, які тут знаходяться, та адміністрації. На них всебічно була обговорена стаття "Забастовка в ЛТП", опублікована в "Литературной газете" від 18 квітня цього року. Учасники зборів підтримали вимоги людей, які лікуються в ЛТП N 10 Луганської області, і попросили мене сказати про це на сесії Верховної Ради України.

Вимог, які вони ставлять, - 32. Зачитувати їх усі я не буду,

але дозвольте зачитати основні п'ять. По-перше, люди вимагають розробити і прийняти закон про лікування від алкоголізму, в тому числі і примусове. Затвердити положення про заклади, які проводять лікування від алкоголізму в системі Міністерства охорони здоров'я та Міністерства внутрішніх справ.

Друге. Направлення на примусове лікування від алкоголізму повинно відбуватися тільки після проходження курсу лікування в закладах Міністерства охорони здоров'я на підставі заключений спеціальної медичної комісії та рішення народного суду за участю прокурора та адвоката. Максимальний строк примусового лікування в ЛТП - 6 місяців.

Третє. Дозволити хворим, які знаходяться в ЛТП, закуповувати в магазинах цих закладів, а також отримувати в посилкахпередачах від родичів продукти харчування в асортименті, встановленому Міністерством охорони здоров'я для лікувальних закладів.

Четверте. Відмінити обмеження в наданні короткотермінових побачень з близькими, родичами у вільний від роботи і лікування час, а також цензуру кореспонденції.

П'яте. Час роботи на підприємствах ЛТП зараховувати в загальний трудовий стаж, відмінити 30 процентів відрахувань від заробітної плати.

4 липня цього року наша республіканська газета "Комсомольское знамя" дала велику статтю "Пей до дна". Тому я хотів би звернутись до Голови Ради Міністрів республіки дати доручення Міністерству Внутрішніх справ, Міністерству охорони здоров'я розробити документи і внести на розгляд нашої сесії. Дякую за увагу.

Головуючий. Шановні товариші депутати! Терехова немає. Записалось у Секретаріаті для виступів 34 депутати. Виступило 16. Біля мікрофонів - усі інші. Час наш підійшов до закінчення. Я прошу вашої уваги з тим, щоб ми всі ці виступи занотували, У нас все записується. Прохання звірити все з Секретаріатом. Ми дамо доручення і заведемо надалі форму в "різному" давати відповіді на порушені питання.

Не буде заперечень проти такого? У вас до порядку? Будь ласка, третій мікрофон.

Червоній В.М., апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" (Ленінський виборчий округ, Ровенська область). Шановний Іване Степановичу, щойно ви дали вказівку Комісії з

питань гласності підготувати на понеділок і внести на розгляд сесії відповідну постанову. Я гадаю, що таким чином ми знову втратимо два, навіть три дні публікації в газеті "Радянська Україна".

А тим часом у мене в руках останній номер газети "Радянська Україна" із чотирьох сторінок. Дві повні сторінки присвячені роботі з'їзду в Москві. Тим часом роботі нашої сесії - одна третина повної сторінки. Я не думаю, що наших читачів більше цікавлять виступи товаришів Піскова, Карімова, Архипова, Гідаспова, Гумбарідзе та інших. Я думаю, що не проблеми збереження єдиної, неділимої КПРС, а проблема збереження України нас більше цікавить.

Отож, я пропоную не відкладати це питання до понеділка, а просто дати вказівку редактору газети "Радянська Україна" (вашу особисто, якщо ви не можете - від імені Президії, якщо не можна - від імені Комісії з питань гласності), щоб надрукували за суботу та неділю всі виступи, починаючи з четверга, коли ми почали обговорювати це питання. І більше до цього питання не повертатися, бо ми лише забираємо час.

І в мене є ще одна пропозиція. У нас зараз розпочалися жнива. Економісти підрахували, що з-за нестачі пального 1/5 урожаю може бути втрачена. Я думаю, що ми повинні відреагувати на недопоставку з Росії пального. Яким чином? Я пропонував би Комісії з питань економічної реформи підготувати за вихідні і внести в понеділок на розгляд сесії коротку постанову про припинення поставок поза межі України цукру і м'яса, доки ми не засиплемо свої баки (оскільки ми завели баки із-за вказівки Єльцина в Росії), доки ми всі холодильники і магазини не завалимо м'ясом. І тільки після цього, я думаю, нафта, бензин і пальне потече на Україну, ми зможемо зібрати урожай.

Дякую за увагу.

Головуючий. Шановні товариші депутати! Наш час закінчився. На пропозицію депутата Червонія я прошу голову Комісії з питань гласності Правденка, Володимира Яковича Стадниченка - головного редактора "Радянської України" - прислухатись і зробити максимально можливе, щоб виконати цю пропозицію. Не потрібно слова, ви краще надрукуйте оці виступи.

Я одержую записки, що люди поспішають на літаки. У зв'язку з цим, як ми й домовилися, вечірнє засідання оголошується закритим.

Сесія продовжить роботу о 10-й годині ранку в понеділок.