ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ П'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 8 червня 1990 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР депутат Івашко В.А.

Голова. Шановні товариші депутати! 16 година. Дозвольте вечірнє засідання оголосити відкритим. Прошу всіх, хто забув, зареєструватись.

Слово для коротенького оголошення надається Володимиру Борисовичу Гриньову.

Гриньов В.В., заступник Голови Верховної Ради Української РСР (Індустріальний виборчий округ, Харківська область). Товарищи! Наши сотрудники, которые ведут электронный учет и все электронные дела нашей сессии, разочарованы нами. Они считали, что вначале, когда мы будем только знакомиться со средствами нашего электронного голосования, то, конечно, будут эксцессы, когда мы вставляем карточки, вынимаем их.

Но, как оказалось, число людей, которые вставляют без всякого смысла и вынимают карточки, не уменьшается. То есть, мы как бы на стабильном уровне. Человек 80 этим занимается регулярно, это портит систему. Более того, сейчас уже возникла реальная опасность того, что система начнет давать сбои. Большая просьба. У нас два этапа регистрации: в 10 часов в течение 15 минут идет регистрация электронная и в 16 часов - 15 минут. Вставляйте карточки, и пусть они стабильно до конца будут в гнездах.

Далее. Сейчас я разговаривал с ребятами, которые занимаются электроникой, и есть предложение от Президиума и от них

вместе ввести учет, недельный учет отработанного времени по часам. То есть, каждый час снимается, - на месте карточка или нет. Нет карточки - нет человека. Раньше было: есть бумажка - есть человек, а сейчас - есть карточка - есть человек.

В конце недели будет выдаваться табличка такая, где будет указано, сколько каждый депутат отработал на своем рабочем месте. Спасибо за внимание.

Голова. У вас з цього приводу?

Голос із залу. Не чути.

Голова. Я думаю так. Щодо того, щоб записуватись лише через електронну систему, це, мабуть, вірно. І пропозиція: треба вже виходити на пряму дорогу, щоб так було в усіх. Бо вже сьогодні є маленькі, але все-таки конфліктні ситуації. Хтось записався для виступів через електронну систему, тут у нас вже є список, а хтось подавав папірці і мені, і до Секретаріату. Давайте домовимось, що перевіримо зараз, чи все працює, і будемо записуватись через електронну систему.

Щодо мікрофонів з місця. Треба ще раз перевірити, ми вже проводили перевірку, і воно у нас щось не вийшло. Але ще раз перевіримо, знайдемо хвилин п'ять, якщо воно запрацює - будемо так і робити і не бігати. Другий мікрофон.

Голос із залу. Володимир Антонович, справа в тому, що, як мені повідомили товариші, ми подаємо записку до Секретаріату, Секретаріат дає їм, і вони вносять ці поправки. Це не ми від кнопок, як я вважав раніше, а ми подаємо. Там доводять цю інформацію до вас.

Голова. Давайте якось домовимося, десь ближче до кінця засідання ми проведемо невеличкий експеримент, кілька депутатів запишеться через систему безпосередньо. Бо так, як ви розказуєте, то це смішно: треба спочатку написати папірця, віднести людям, потім його віднесуть ще іншим, а потім він пройде через електроніку. Тоді щось одне не потрібне: або ті, хто носить папірці, або електроніка. Я думаю, домовились, будемо регулювати.

Зараз слово надається депутату з нашої робочої комісії - Носову Владиславу Васильовичу, тут буде мова йти про Комісію з питань охорони здоров'я.

Носов В.В., інженер-електронник Полтавського заводу штучних алмазів і алмазного інструменту (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Здесь поступило несколько предложений. Одни предложения касаются дополнения названия, а другие - изменения функций.

Поскольку их немного, я все зачитаю.

Яценко (157 избирательный округ) предлагает сделать ее название следующее: "З питань охорони здоров'я та впровадження здорового способу життя". Дело в том, что здоровый образ жизни записан в функциях комиссии и поэтому сюда его не включали, группа отклонила это предложение.

Следующее, демблок, 102 человека, Юхновский, Танюк, Емец и другие и Новицкий отдельно внесли предложение "З питань охорони здоров'я та фізичної культури". Физическое воспитание тоже включено в перечень функций этой комиссии. Мы договорились, что, может быть, нет смысла его выносить в название. Тоже это отклонили.

Дальше. Бойко, Кендзер, Калинец, Козярский внесли предложения; "Функції "з фізичного виховання та спорту" вилучити з цієї комісії і створити окрему комісію - Комісія з фізичного виховання та спорту". Это предложение тоже было отклонено, потому что рост числа комиссий у нас ограничен, просто-напросто нет депутатов. Если есть необходимость, то можно в комиссии сделать подкомиссию и работать с ней.

Дальше. Депутат Головач предложил: "Комісія з питань культури та спорту", там было "фізичного виховання та спорту", здесь "культури та спорту". По тем же самым соображениям это было отклонено.

Дальше. Депутат Курашик предлагает: "Поєднати Комісію з питань охорони здоров'я з Комісією у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства". Группа рабочая решила, что те комиссии имеют самостоятельно большое значение и объединять их не стоит. Тут одно еще предложение было депутата, что тут, дай бог, по Чернобылю расхлебать то, что есть, этой комиссии. Так, депутат Сугоняко пишет, что "у зв'язку з радіоактивним забрудненням території 32 районів шести областей України, з тяжким екологічним станом, цій комісії досить буде і одного, питання, а саме охорони здоров'я народу України". Поэтому мы не шли по пути изъятия у нее функций, предусмотренных здесь вот, в перечне. Но и по пути дополнения и смешивания с другими мы тоже не пошли.

Депутат Мельник предложил: "Створити одну Комісію з питань охорони здоров'я, соціального забезпечення, у справах ветеранів та інвалідів". Здесь те же соображения.

Дальше. Сугоняко и Пилипенко; "У функції цієї комісії пропонується включити і вирішення питань по охороні здоров'я, які пов'язані з наслідками Чорнобильскої АЕС".

Эта комиссия будет заниматься и этими вопросами, но,

возможно, в другой плоскости будет заниматься и отдельная комиссия по Чернобыльской АЭС. Ну, например, есть организационные вопросы, технические по здравоохранению, а есть методические, именно лечебные вопросы. Наверное, эти вопросы будут сообща решать Комиссия по Чернобылю и эта комиссия.

Еще хотел бы я обратить внимание, что эти дебаты показывают, что проект нам раздали, проект Закона "Про Постійні комісії Верховної Ради Української РСР". Статья 40. Она здесь предусматривает, что "питання, що належать до відання кількох Постійних комісій, можуть з ініціативи комісій, а також за дорученням Верховної Ради Української РСР, її Президій, або Голови Верховної Ради Української РСР розглядатися комісіями спільно. Спільне засідання веде один із голів цих комісій за взаємним погодженням. Рішення, прийняте Постійними комісіями, спільно підписується головами відповідних комісій". Поэтому, наверное, будет ошибочным считать, что вот если, например, возьмем спорт. Надо за рубеж ездить, а кто этим будет заниматься? Ну, будет заниматься комиссия по здравоохранению совместно с Комиссией по зарубежным делам. Если для спорта надо майки производить, значит, будет заниматься эта комиссия совместно с комиссией по экономике или там ей соответствующей. Эти вопросы будут решаться комплексно. Вот пока все, что я хотел сказать.

Рабочая группа предлагает оставить то же название "Комісія з питань охорони здоров'я".

Голова. Перший мікрофон, будь ласка.

Рудик В.Н., голова Олевської районної Ради народних депутатів, перший секретар Олевського райкому Компартії України (Олевський виборчий округ, Житомирська область). Володимире Антоновичу, я хотів би ще по питанню попередньої Комісії по питанню Чорнобиля. Буквально півтори хвилинки, якщо можна.

Голова. Так ми будемо ж обговорювати.

Рудик В.Н. Ні, там конкретна пропозиція, Володимире Антоновичу.

Голова. Ми будемо проходити це все ще.

Рудик В.Н. Володимире Антоновичу, шановні товариші депутати. Дійсно трагедія, дійсно злочин. Злочин п'ятий рік проходить. Ніхто ніяких радикальних заходів не вживає. Тому, враховуючи все це, я просив би Вас, шановний Володимир Антонович, наших народних депутатів створити не комісію, а створити Комітет по Чорнобильській АЕС. Справа в тому, що ми повинні, я вважаю, що суд все-таки народний буде над винуватцями. Але, щоб прискорити, тим більше, що доведеться зупиняти і

Чорнобильську, і Ровенську, і Хмельницьку АЕС. Я прошу розглянути питання не про комісію, а про створення Комітету.

Голова. Давайте ми домовимось так. Це урядова структура. В цій структурі зараз наперед не скажеш точно, як воно буде, але у нас є зараз заступник Голови Ради Міністрів, який має однією із своїх головних функцій всі ці ситуації, в тому числі і Чорнобильську. Там будемо розглядати урядову структуру. Багато буде інших органів пропонуватися в цій урядовій структурі. Тоді і треба розглядати це питання. Це питання виконавчої влади. Я думаю, що в законодавчому органі - комісія, а у виконавчому - комітет, чи якесь інше формування, яке ми з вами з часом погодимо, коли будемо розглядати ці питання. Я думаю, так.

Другий мікрофон, будь ласка.

Яценко В.М., голова Коростенської міської Ради народних депутатів, другий секретар Коростенського міськкому Компартії України (Коростенський виборчий округ, Житомирська область). Я ще раз хотів би звернутися до депутатів. Справа в тому, що в цій назві наша позиція повинна бути відображена. Весь цивілізований світ зараз зрозумів, що охорона здоров'я - це другорядне питання, саме охорона. А першочергове питання - це створення здоров'я, це боротьба за здоров'я. Це так не дається. За нього треба боротись. Тому утвердження здорового способу життя - це національна політика багатьох цивілізованих держав. І це ми повніші були відобразити в нашій назві. Як ви вважаєте?

Носов В.В. Я не медик, но мне приходилось читать определение Всемирной организации здравоохранения, что такое здоровье. То, что вы предлагаете, оно входит в понятие здоровье. Я же вносил предложение такое. Сосредоточиться здесь не столько на названии, которое определяет общее направление и сферу деятельности, сколько на предложениях по положениям каждой комиссии. Вот там действительно надо изощряться, потому что будет конкретное положение, по которому будет работать комиссия. И если вы помните, примерно так прошел Верховный Совет, Съезд народных депутатов СССР, когда тоже были большие споры по комиссиям, а Лукьянов и говорит: "Давайте начнем работать и увидим, потом подкорректируем". Вот и здесь можно пойти по этому пути. Я смотрю, что сфера определена довольно широко, а дальше давайте сделаем положение по комиссии, пожалуйста, предлагайте и вносите. Кроме того, я хочу заметить, что в эту комиссию я не вхожу, я не медик, поэтому я представляю здесь мнение группы.

Голова. Третій мікрофон.

Кендзьор Я.-П.М., голова ради об'єднаного колективу фізкультури виробничого енергетичного об'єднання "Львівенерго" (Сокальський виборчий округ, Львівська область). Я вважаю, що фізична культура і спорт, туризм - це настільки широкі галузі суспільного життя, що вони повинні бути виведені із Комісії з питань охорони здоров'я в окрему комісію. З яких міркувань я виходжу? Зважаючи на те, яку колосальну роль фізична культура і спорт відіграють у нашому суспільстві в справі охорони, так би мовити, і зміцнення здоров'я наших громадян, зважаючи на колосальній вплив, який має фізична культура і спорт і туризм на міжнародні зв'язки, зближення народів світу. Мені приходить на думку такий один вислів, що інколи один знаменитий спортсмен якоїсь країни може для дружби між народами зробити більше, ніж якісь цілі дипломатичні корпуси. І тому, зважаючи і враховуючи, що ми все таки беремо курс на суверенність української держави, ми мусимо брати курс і на суверенний український спорт. Для цього необхідно мати постійно діючу комісію з питань розвитку фізичної культури, спорту і туризму.

Носов В.В. У меня тут вопрос. Ответ на две части может разделиться.

Первое. Он хочет разделить одну. Он может сформулировать, почему бы не разделить на две. Ну что я, не понимаю, что ли? Вы это прекрасно понимаете.

По количеству комиссий. Если число комиссий растет, я хотел бы опять ударить в больную точку, в которую я клюю здесь уже несколько раз, выступая.

Комиссии Верховного Совета Союза имеют где-то по 40 человек. Юристы приходили и говорили, что приходят работать в комиссию

5-6. Если мы сделаем комиссию из 20 человек, у нас придет работать 2-3, то есть, председатель, заместитель председателя и секретарь. Это будет неработоспособная комиссия. Исходя из этого плодить количество мы не можем.

Теперь что касается отделения именно этой в отдельную. Значение спорт может иметь колоссальное. Но я бы не забывал, что Верховный Совет ведет регулирование отношений на уровне законов, постановлений и указов. Значение громадное, но перечень законов, постановлений, указов может быть 2-3. И создавать комиссию из популистских соображений - я не знаю, какой смысл. Надо еще наверное и это оценивать.

По крайней мере, я могу сослаться на опыт Франции. Здесь сделано вообще шесть комиссий. Название этой комиссии звучит так: "Комиссия по культурным, социальным и семейным вопросам". Ни спорт, ни здравоохранение, ни туризм здесь даже не

упоминаються. Вот. Ну, еще деление есть, скажем, международный фактор гражданских и политических прав. И второй фактор - об экономических, социальных и культурных правах. В принципе, можно две такие комиссии сделать. То есть, делать вот эту мелочь и потом не знать, что делать. Я не знаю, может, мы давайте попробуем так. Если выяснится, что этот подкомитет перегружен, потом выделим в комиссию. Такое право предусматривается в этом проекте закона, который по постоянным комиссиям, статья восьмая, предусматривает такое право.

Голова. Третій мікрофон ще раз, будь ласка.

Пиріг Л.А., заступник директора Київського науководослідного інституту урології та нефрології (Рогатинський виборчий округ, Івано-Франківська область). Ми зараз схильні до новацій. Але не кожна новація є прогресивною. Я би хотів всетаки підкреслити від імені депутатської групи "Здоров'я" необхідність зберегти цю назву: "Комісія з питань охорони здоров'я". Функціональні призначення цієї комісії викладені у Тимчасовому положенні. Але що стосується фізкультури і спорту, то на нинішній день фізкультура і спорт, вірніше, шляхом фізкультури і спорту українська нація може себе репрезентувати на міжнародній арені. І тому я дійсно можу підтримати цих товаришів, цих депутатів, які вважають, що питання фізкультури і спорту, особливо спорту, слід виділити окремо або створити окрему підкомісію з питань охорони здоров'я, або питання спорту віднести до компетенції комісії з питань культури. Дякую.

Носов В.В. Я на этот вопрос уже отвечал и могу только сказать, что давайте вынесем этот вопрос на рассмотрение сессии. Вот и все. Это предложение от рабочей группы не навязывается, просто я излагаю те доводы, которые рассматривались, отсеивались.

Голова. Ще раз третій мікрофон, будь ласка.

Калинець І.О., начальник управління народної освіти Львівського облвиконкому (Миколаївський виборчий округ, Львівська область). Я підтримую попереднього депутата і виходжу ось з якої думки. Сьогодні спорт є політикою держави насамперед. І участь в Олімпійських іграх, і представництво наше. Словом, віднести-таки окремо комісію або підкомісію до культури.

Голова. Спасибі. Питань більше нема. Дякую, Владислав Васильович.

Носов В.В. Я хочу ответить. Если эту комиссию в культуру включить, то в этом может быть смысл. Потому что статья 39

Конституции Украинской ССР предусматривает спорт, туризм в разделе "Громадяни Української РСР мають право на відпочинок". Вот именно там идет культура, туризм, спорт. Так что это предложение может иметь смысл.

Голова. Другий мікрофон, будь ласка.

Гудима О.В., викладач Луцького педагогічного училища імені Ярослава Галана (Луцький - Центральний виборчий округ, Волинська область). Я теж відстоюю позицію депутатів, що комісія по фізкультурі і спорту у нас повинна бути. Україна виходить на міжнародну арену, вона заявляє про свої права як держава. І репрезентувати, в першу чергу, нас може, як посол, спорт. Про ту ж саму Францію я можу кілька слів сказати. Тому в тій самій Франції... (не чути)... через те, що, можливо, немає комісії, а президент Аргентіни їде в Італію, щоб Марадоні вручити дипломатичний паспорт. Тому що він вважає, що Марадона більше робить, ніж будь який дипломат, як посланець цієї країни, як спортсмен.

Носов В.В. Я еще отвечу товарищу. Если товарищи настаивают, сделайте, пожалуйста, перечень законов, указов, постановлений, регулируемых Верховным Советом, который, вы считаете, надо подготовить этой комиссией, давайте подойдем конструктивно, конкретно. Может быть, тогда будет видно, что нам надо принять.

Голова. Перший мікрофон.

Ніколаєнко І.А., голова Миронівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Миронівського райкому Компартії України (Миронівський виборчий округ, Київська область). Слушая и предложения депутатов, которые пытаются по каждой сфере жизнедеятельности комиссию создать, и аргумент, который депутат Носов сказал, что в других парламентах этих комиссий очень мало, я хотел бы сконцентрировать внимание депутатов еще и на таком моменте. Сейчас я прикинул только по тем предварительным наметкам оплату освобожденных работников. Месячная заработная плата, а получается в комиссию будет входить, как минимум, освобожденный председатель, заместитель и секретарь, она будет составлять 1870 рублей, а в год 22 440. Это без командировочных и всего остального. Я понимаю, что вызываю улыбки и недовольство у многих, что вроде бы для республики это не деньги.

Но тут есть другая сторона. Эта, сумма резко увеличится по каждой комиссии за счет командировочных и всего остального. Да плюс к тому Президиум (Председатель комиссии входит в состав Президиума) у нас будет малоуправляемый. И очень

раздутый состав Президиума. Я думаю, он красить наш Верховный Совет не будет. Поэтому я призываю депутатов, каждый раз, внося предложение по комиссии, думать, нужна она или не нужна, или ее полномочия вменить какой-то другой комиссии.

Голова. Питань більше немає. Дякую, будь ласка, сідайте.

Слово надається депутату Кондрякову Олександру Миколайовичу

- Комісія з питань народної освіти і науки.

Кондряков О.М., директор середньої школи N 253 м. Севастополя (Нахімовський виборчий округ, м. Севастополь). Товарищи депутаты! По вопросу, который касается разделения комиссии (в первом варианте было: наука, культура, народное образование) на две части.

Когда мы работали в рабочей группе, не могли поначалу объяснить толком, почему три вопроса - науки, культуры, народного образования объединяются вместе. Почему они всегда решаются скопом? И, наверное, поэтому у нас сейчас толком нет ни науки, ни культуры, ни народного образования.

Отрадно уже хотя бы то, что большинство из тех депутатов, которые подавали свои предложения по изменению названия и составу комиссии, пришли почти единогласно к одному мнению, что необходимо разделение.

Всего было 35 предложений, вернее, от 35 депутатов. В итоге, обобщив все их, я свел их в 8 конкретных предложений и сейчас я о них вам доложу.

Два предложения были к уточнению названия комиссии. Первое название Комиссии "по науке, народному образованию, культуре и сохранению исторической среды" - депутаты Матвеев и Пустовойтенко. Далее название то же самое Комиссии, но после культуры - "и проблем межконфессиональных отношений" - депутат Марков.

Предложения, которые касались следующих вариантов по вопросам народного образования и культуре и вторая - Комиссия по вопросам науки и научно-технического прогресса - это депутат Пилипенко.

Далее. Комиссия по вопросам образования и культуры и второе

- по вопросам науки и реструктуризации экономики Украины, перехода от преимущественно тяжелой промышленности к преимущественно наукоемкой, экологически чистой промышленности - это товарищ Шеховцов.

Далее. По вопросам развития науки и изобретательского, рационализаторского творчества и по вопросам народного образования и культуры. Я хотел сразу пояснить один момент, который

касается фрагмента работы нашей комиссии - не объединять вместе культуру и народное образование и несколько по-иному трактовать название, отношение вообще к самой науке. Почему против того, чтобы культуру и народное образование объединять вместе? Я считаю и считает большинство членов комиссии, что культура - это не только правила хорошего тона, это не только уроки музыки и рисования в школе - это духовный мир человека, в котором он живет не только в школьные годы, а всю жизнь. И лишим мы его этого мира - лишимся и человека. Поэтому культуру выделять необходимо как отдельную комиссию.

Далее, когда речь шла о науке, то здесь пытались немножечко дополнить само понятие наука. Я считаю, что само понятие наука настолько емкое, что его расширить невозможно, а сужать просто нельзя. Это, примерно, все равно, что если бы мы создали комиссию по народному образованию и делили ее на подкомиссии по первому классу, по второму и т.д. до 11 класса. Поэтому здесь мы посчитали, что нелогично и науку, само понятие оставить в том виде, в каком она есть.

Больше всего предложений было по такому делению первоначальной комиссии по вопросам народного образования и науки и по вопросам культуры. Это предложение депутатов Танюка, Новицкого, Мотюка, Голубца и т.д., всего 23 человека, кто выдвинул такие предложения. Окончательный вариант, который в итоге предлагает вам комиссия, этот вариант связан с тем, чтобы обязательно, для того, чтобы подчеркнуть важность проблемы народного образования, в Комиссии по народному образованию и науке сделать подкомиссию по народному образованию. У меня все. Голова. Питання є? Немає. Дякую.

Слово надається депутату Танюку щодо Комісії з питань культури та духовного відродження.

Танюк Л.С., режисер, заступник голови Київського відділення Спілки театральних діячів України (Ватутінський виборчий округ, м. Київ). Шановний Голово, шановні депутати! Пропозиції залишити як єдину Комісію з питань народної освіти і культури надійшли від шести депутатів. Пропозиції роз'єднати ці комісії надіслали депутатська група "Відродження", демократичний блок "Народна рада", а також депутати Мельничук, Дорофєєв, Соболев, Батіг, Іваничук, Чобіт, Гнаткевич, Пилипенко, Байрака, Барабаш, Збітнєв, Бойко, Пустовойтенко, Колеснік, Пиріг, Павлюк, Ткачук, Шеховцов, Пушик, Заєць, Мотюк, Піскун, Козярський, Косів, Голубець, Коробко, Яценко. Народний депутат СРСР (не чути) також пропонує створити окремо Комісію з питань культури і спорту і окремо Комісію з народної освіти і культури.

А також численні телеграми, листи, публікації в пресі.

До нас звернулись творчі спілки: письменницька, театральна, З'їзд спілки кінематографістів, архітектори, художники, представники Академії наук, ряд вузів, музеїв, бібліотек, театрів, окремі громадяни та ін. Я не буду пояснювати чому, це ви прекрасно розумієте, що - це зовсім різні стартові площадки, зовсім різні способи і інвестування науки, освіти і культури і духовного відродження. І я хотів би спинитися спершу на тих функціях, які нам бачаться в цих комісіях... (не чути).

Це законодавча стратегія взаємин з творчими спілками, це роздержавлення їхньої матеріальної бази, тому що, скажімо, Спілка кінематографістів вимагає, щоб її відлучили від Міністерства культури, щоб вона мала можливість створення власного Українфільму. Це проблеми виховання, проблеми розвою мистецтва, збереження фольклору, це питання української мови і дотримання Закону про мови, питання про розвиток культури національних меншостей. Це, очевидно, сюди відійдуть і міжконфесійні відносини, тому що ми говоримо не просто про питання культури, а й про питання духовного відродження.

Це пам'ятки культури і збереження історичного середовища, повернення республіці вилучених у неї художніх, мистецьких цінностей, взаємодія з фондом культури і, очевидно, одна з таких основних проблем - це реорганізація Міністерства культури відповідно до того нового становища України, її суверенітету, щоб воно перетворилося з Міністерства культури на Держкомітет з питань культури і духовного відродження. Це ширше, ніж просто культура як така. Були ще додаткові пропозиції, які ми намагалися врахувати.

От, скажімо, депутат Дорофєєв з Луганська просить додати в розшифровці фразу "про дошкільне виховання". Безумовно, ця фраза там і буде.

Депутат Чобіт пропонує Комісію з питань охорони і використання пам'яток культури і розвитку туризму. Це надзвичайно важлива тема. Депутат Чобіт виступив з нею в "Культурі і житті" з досить детальною статтею, яка може бути програмою для цього. І нам здається, що треба було б створити при Комісії з питань культури такий підкомітет, який би займався спеціально проблемою використання пам'яток культури, розвитку туризму і збереження історичного середовища.

Депутат... (не чути)... поділити на три комісії. Окремо науку, окремо освіту, окремо культуру з підкомісією з питань запровадження Закону про мови. Мені думається, що в Комісії по культурі мусить бути підкомітет, який окремо буде займатися

проблемою функціонування української мови і запровадження Закону про мови.

Депутат Пушик пропонує Комісію відродження української мови та культури, а також відродження мов і культур національних меншостей, я думаю, що оскільки в нас є Комісія з питань національної політики і Комісія з питань суверенітету, такої комісії окремої тут можна не створювати.

Депутат Пилипенко пропонує створити Комісію з питань народної освіти окремо і з питань культури і технічного, науковотехнічного прогресу. Більшість комісій цієї думки не підтримали, тому що відходять від цього всі промислові, аграрні, всі проблеми науково-технічного прогресу і розглядаються в нас по інших комісіях, це буде трошки неоднобічний підхід. Куди ми подінемо філософію, питання інформатики, гуманітарні науки, соціологічні дослідження тощо?

Депутат Пустовойтенко пропонує Комісію з питань культури і збереження історичного середовища. Так тут так я скажу. Якщо ця дискусія з приводу того, про що заявила Лариса Павлівна Скорик, не прийме концепцію такого, щоб та Комісія називалась Комісія з питань урбаністики, архітектури і збереження історичного середовища, а буде чисто будівельна, себто промислова, і тоді архітектурі там менше буде відведено місця. Ми хотіли б, щоб в Комісії по культурі це було б такою серйозною значною підкомісією "Архітектура і збереження історичного середовища". Звичайно, нам хотілося, щоб зберігали історичне середовище і ті, хто будує, а не тільки ті, хто конкретно є ентузіастом збереження пам'яток культури. Тому що це справді глибока проблема нашого національного майбутнього, а не просто котлетного такого містобудівництва. Але ми все одне тоді б прийняли, вважали б прийняти це в Комісії з питань культури.

Тут, практично, всі пропозиції, крім однієї, на якій би я хотів зупинитись - це та дискусія, яка виникла тут з приводу спорту. З огляду на те, що розвиток українського спорту, створення національного Олімпійського комітету, фізичної культури населення України є одна з найважливіших проблем і виходить далеко за межі здоров'я, і щоб питання оздоровлення нації вирішувалося б не фармакологічними засобами тільки, ми голосуємо за створення окремої комісії з цього приводу.

Я думаю, що якщо сесія не прийме рішення про створення такої окремої комісії, а я думаю, що у нас тут на сесії серед

депутатів немає таких активних сил, які б могли сприяти в законодавчому плані створенню такої комісії, то треба було б піти на повну реорганізацію Держкомітету УРСР з питань спорту і утворити справді національний Український комітет, спортовий комітет, який на виконавчому рівні це все б здійснив. І ми б хотіли тоді, щоб така підкомісія з питань спорту, з питань олімпійських наших взаємин була в Комісії з питань культури і духовного відродження. У мене все.

Голова. Будь ласка, третій мікрофон.

Депутат не представився. Шановний Леоніде Степановичу! Сьогодні тут розглядалося питання про комісію п'яту, йшла мова про міжконфесійні стосунки. Я одержав лист від виборців із села Новіші Калуського району, 2223 підписи, з проханням повернути їм насильно відібраний храм російською православною церквою після Юрського собору 1946 року. Міжконфесійний конфлікт в західних областях України поки що не згасає. А у зв'язку з формуванням автокефальної української православної церкви навіть зростає. Тому, як ви дивитись на це, щоб, може, не відображаючи у самій назві, але у функціональних обов'язках, а, може, навіть у обгрунтуванні сказати про потребу створення підкомісії з питань міжконфесійних відносин, це ж і сфера культури? Повернення народові і відродження, так. Повернення народу цієї величезної духовної, літературної і християнської спадщини належить власне до сфери духовного відродження. Прошу сказати свою думку.

Танюк Л.С. Я зрозумів. Таке питання обговорювалося на комісії і було схвалене. І ми теж висуваємо таку ідею, щоб не тільки у функціональному переліку були названі міжконфесійні відносини, а одна з підкомісій займалась спеціально цим. При цьому нам би хотілось, щоб в комісії з прав людним це теж було зафіксовано, тому що, очевидно, Комісія з духовного відродження не є законодавча комісія з приводу церковних і релігійних справ. То є справи захисту вірувань, захисту прав кожної окремої людини. Але таку підкомісію нам хотілось би тут мати.

Голова. Другий мікрофон, будь ласка.

Іваничук Р.І., завідуючий відділом журналу "Дзвін", м. Львів (Дрогобицький виборчий округ, Львівська область). Я не знаю, чому ви не прислухались і ті, які займались цим, що саме не духовного, а національного відродження. Духовне відродження

не суперечить національному, звичайно, але воно несе трошки якийсь, може, космополітичний характер. Культури не національної немає, а коли ми вже беремо на себе той тяжкий хрест - впровадити Закон про мови, коли мова наша стала під загрозою і ми хочемо її рятувати від того, то, звичайно, це є національний елемент. І я наполягаю на тому, щоб комісія називалась: Комісія у справах культури і національного відродження.

Танюк Л.С. Ми цю проблему, шановний депутате, обговорювали, але прийшли все-таки до такого висновку. І цей висновок я особисто поділяю, що коли ми говоримо про духовне відродження, то, безумовно, сюди входить національне відродження і не лише пріоритет на національне відродження української культури, національне відродження всіх культур народів, які населяють Украйну. Це є більш ємкий варіант, і нам не хотілось це робити вужче, тому що тоді не могли б сюди вставити проблеми міжконфесійних відносин, тому що духовне відродження теж має міжконфесійні проблеми, а національне відродження - це є досить чітка і конкретна річ.

Ми не суперечимо, просто мені думається, що не треба собі зараз старити якісь межі в цьому плані. Комісія, повірте мені, з питань культури і духовного відродження - це і є комісія з питань національного відродження, національних відроджень всіх культур. Ми говоримо тут і про меншості.

Голова. Перший мікрофон.

Гнаткевич Ю.В., завідуючий кафедрою іноземних мов Київського політехнічного інституту (Індустріальний виборчий округ, місто Київ).

Шановний Лесь Степанович! Щиро вітаючи заяву Олександра Миколайовича Кондрякова і вашу про те, що у вашій і попередній комісії може бути створено автономні підкомісії - з питань народної освіти, та у вашій - з питань впровадження Закону про мови, я цікавлюсь, чи є такі гарантії, що такі комісії можуть бути створені? Бо якщо це буде вирішуватись на рівні самих комісій, може комусь не сподобатись, і вони цю ідею забалотують, чи ви не можете відповісти на це питання?

Танюк Л.С. Гарантії є, навіть, очевидно, немає ні в кого сумніву, що в такій Комісії з питань культури і духовного відродження мусить окремо стояти питання української мови і питання виконання Закону.

Гарантії тут... (не чути).

Голова. Третій мікрофон.

Терехов В.П., письменник, член Спілки письменників СРСР (Центральний виборчий округ, Кримська область).

Я, в общем-то, тоже был среди тех, кто предлагал отделить науку, образование от культуры, хотя думаю, что можно было этого не делать. Мало того, можно было бы объединить культуру еще с чем-то другим, потому что узко толковать культуру, как мы, к сожалению, продолжаем ее толковать, по-видимому, от этого нужно будет отходить, и, конечно, культура - это не просто, в какой руке вилку держать, на каком языке говорить, культура - это гораздо шире и больше.

Но у меня вот такой вопрос. Много десятков лет культуру мы свою питали, держали вот так, как бабка пекла колобок - по сусекам скребем, по амбарам метем, вот будет ли созданная комиссия заниматься вопросами финансирования или вопрос пока не рассматривался? По крайней мере, видимо, этот вопрос первым должен был возникнуть, потому что, создавая дешевую культуру, к чему пришли? Или хотя бы такой вопрос. Чтобы построить клуб где-то в поселке, мы должны построить химический завод, который испортит все вокруг. Вот эти вопросы хоть чуть-чуть возникли, когда вы эту комиссию создавали, или нет?

Танюк Л.С. Одна з проблем, шановний депутате, саме й полягала в тому, що роз'єднання цих комісій залежало від того, що при поєднанні науки, освіти і культури на фундаментальні наукові дослідження, на самоврядування університетів, академії і т.д. піде найбільш дотаційна, так би мовити, сума. І на культуру знову залишиться 1,4 - 1,2 процента, які називав Міністр культури. Очевидно, саме для того ми й роз'єднали, щоб розглядати культуру і духовне відродження як певну суверенну якість і розробити такі стратегічні плани, при яких не тільки державні дотації годували б культуру, живили її, а, очевидно, були б і приватні фонди, і кооперативні можливості, цебто, якомога більше виходити на той громадський актив, який в усіх цивілізованих країнах підгодовує культуру.

Голова. Другий мікрофон, будь ласка.

Козярський Б.І., вчитель середньої школи N11 м. Червонограда (Червоноградський виборчий округ, Львівська область). Зараз ми говоримо про освіту і культуру. Ви знаєте, мене як вчителя трохи бентежить те, що ми всі досить так легко

поставились до питань освіти і ставимося до питання культури. В свій час мудра Японія після війни всі свої сили, всі свої фінанси кинула на освіту. І через кілька десятиріч стала найпередовішою державою у світі у всякому аспекті. Я не побоюсь цього слова. Ми ж зневажили освіту, абсолютно зневажили, кинули їй мізерні копійки. І через те, як результат, наша освіта зараз стоїть на грані катастрофи.

Отже хотів би запитати, чи хоч стояло питання в комісіях про те, які фінанси ми віддамо освіті, яка потребує абсолютної реформи?

Танюк Л.С. Шановний депутате, дякуємо за тривогу таку, вона є. Але звичайно це питання не стояло, воно болюче, і ми його поставимо тільки тоді, ко чи створимо цю комісію і будемо вирішувати. Це зрозуміло.

Голова. Третій мікрофон.

Осадчук П.І., письменник, секретар правління Київської організації Спілки письменників України (Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область). Я підійшов до мікрофона тільки в зв'язку з тим, що сказали депутати Іваничук і Терехов. Я повинен нагадати тут присутнім, що до війни на Україні були школи, театри, журнали і газети, які сприяли розвитку таких національних культур, як грецька, польська, єврейська, болгарська, і вони перестали існувати з відомих нам причин. І отже, коли ми зараз створюємо комісію з питань культури та духовного відродження, ми повинні думать про те, що живемо в союзній республіці, в українській державі, багатонаціональній за складом. І коли виникають такі різні підходи до проблем культури, я пропоную комісію назвати так: "З питань культури і духовного відродження України та задоволення культурних потреб національних меншостей". Це буде справедливо.

Танюк Л.С. Дякую. Я думаю, що ви маєте рацію, але мені думається, що чим менше ми обмежуємо поле так би мовити в назві, тим ми поширюємо справді комісію. Довга назва обмежує її з усіх сторін.

Голова. Третій мікрофон.

Волковецький С.В., доцент кафедри вищої математики ІваноФранківського інституту нафти і газу (Волинський виборчий округ, Івано-Франківська область). Для мене очевидно, що комісії освіти і науки повинні бути окремо. Думки можуть бути, але

все-таки ми повинні зійтися в тому, що вони мають функціонувати окремо.

І друге. Я отримав досить багато телеграм відносно релігійної обстановки і вважаю, що повинна існувати, якщо не комісія, то підкомісія по релігійній ситуації, по міжконфесійних зв'язках. Дякую.

Голова. Третій мікрофон.

Голос із залу. Яким чином ви зможете уникнути, вірніше комісія культури і духовного відродження, зможе уникнути дублювання функцій комісії з питань національної політики? Адже і тут ми багато говоримо про національну культуру і національні справи, чи не буде це дублювання?

Танюк Л.С. Я думаю, що ні. Тому що питання національної політики - це не тільки є питання ідеологічне, і культурне, і духовне. А питання національної політики - це є питання і економічне, і політичне. Це є питання зв'язків українців, які живуть поза межами України, і у Івана Драча є пропозиція, з якою він виступить сьогодні з приводу ще однієї комісії, яку ми так випустили. Мені думається, що це добре, що паралельно комісії такі працюють і доповнювати, допомагати одне одному будуть. Це різні рівні.

Голова. Дякую, Леоніде Степановичу.

Слово надається депутату Тарасенку Олександру Григоровичу щодо Комісії у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства.

Тарасенко О.Г., голова Знам'янської міської Ради народних депутатів, перший секретар Знам'янського міськкому Компартії України (Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область). Мені відповідальна попалась робота. Проблем з поліпшення умов праці і побуту жінок, соціального забезпечення багатодітних, неповних та молодих сімей, охорони прав дітей, у тому числі сиріт і напівсиріт, інвалідів дитинства дуже багато. Тому нам доведеться творити і нові закони і вдосконалювати чинне законодавство по цій проблемі. У зв'язку з цим у робочої групи не виникло сумнівів з того, чи потрібна дана комісія чи ні. Така комісія потрібна. Щодо назви цій комісії. Лише депутат Єщенко, 217 округ, запропонувала назву дещо іншу: "Комісія у питаннях праці і побуту жінок, охорони материнства, інтересів сім'ї і захисту дітей". Були інші пропозиції у членів робочої комісії. Але ми зійшлися на тому, що

назва, як цієї, так і інших комісій, повинна бути лаконічна і коротка. А все інше повинно бути у функціональних обов'язках комісії. Тому ми дійшли висновку, що назва такої комісії може бути запропонована так, як вона є: "Комісія у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства".

Голова. Перший мікрофон, будь ласка.

Шовкошитний В.Ф., постійний позаштатний кореспондент журналу "Ранок" (Харківський виборчий округ, м. Київ). У мене є пропозиція. Маленька редакційна правочка сюди. У справах жінок, охорони сім'ї, материнства і прав дитини. То є трошки різні речі.

Тарасенко О.Г. Я думаю, що воно не міняє суті, а тут викладено чітко і грамотно, і думаю, що можна погодитись так, як запропоновано.

Голова. Дякую. Слово надасться депутату Сметаніну Володимиру Іллічу щодо Комісії у справах ветеранів, пенсіонерів та інвалідів.

Сметани В.І., начальник тунельного загону N38 проектнобудівельного об'єднання "Дніпрометробуд" (Кіровський виборчий округ, Дніпропетровська область). Товарищи депутаты, я хочу вам сказать, что на рабочей комиссии мы в основном рассматривали целесообразность тех или иных комиссий, их основные положения и ясные, и четкие формулировки по их названию. На рабочей комиссии ми естественно не рассматривали вопросы финансирования или другого порядка Это я говорю к тому, чтобы мне не задали вопрос, сколько денег выделено для того, чтобы инвалидам, ветеранам и пенсионерам поднять пенсии и как их содержать.

Я прошу вас обратить внимание на страницу, где есть примерный перечень функций постоянных комиссий. В конце сказано, что согласно Закону о Постоянных комиссиях Верховного Совета Украинской ССР каждая комиссия сама разрабатывает и подает на рассмотрение Верховного Совета проекты положений о своих полномочиях. Поэтому вот там, на комиссиях, это будет рассматриваться. Не надо говорить, что эти функции, которые здесь записаны, будут рассмотрены, а потом мы с вами их утвердим, где будут определены и границы взаимоотношений между комиссиями. Это я говорю для того, чтобы вы поняли, что при рассуждении мы сегодня уже день потеряли и в понедельник,

наверное, будем рассуждать опять о том же самом. Мы иногда должны продумать, кто в какую комиссию пойдет, и тогда там вносить предложение. Депутат не думает идти в комиссию, допустим, тех же ветеранов, а будет вносить предложение, потому что вот так ему нравится.

Что касается данных комиссий. Рассматривая все предложения депутатов, я обнаружил девять предложений, я скажу какие.

Депутат Захарук предлагает вместо комиссии по ветеранам, пенсионерам, инвалидам создать комиссию по делам социальной защиты малообеспеченных. Я сразу скажу, коль это предложение только одно, то на рабочей комиссии мы этот вопрос, так сказать, не приняли. Почему? Потому что он слишком суживает малообеспеченных. И потом, если говорить широко о пенсионерах, то среди них есть и хорошо обеспеченные. Здесь совершенно другого порядка вопросы, и путать их друг с другом нельзя. Малообеспеченные могут во многие, так сказать, обращаться комиссии по социальным вопросам или по другим.

Депутаты Костенко, Задорожный, Мельник предлагают то же самое, о чем мы с вами рассуждали по Комиссии по социальным вопросам, т.е. объединить в одну комиссию. Причем, некоторые из них, конкретно Костенко, говорит, что нужно ее присоединить к Комиссии по социальным вопросам.

Депутат Новицкий предлагает добавить слово в название комиссии - воинов-интернационалистов.

Депутат Заец тоже предлагает - по социальным вопросам. Депутат Задорожный предлагает соединить все комиссии - и молодежную, и по женщинам, по материнству, в общем, - все комиссии в одну.

Депутат Мельник предлагает эту комиссию присоединить к комиссии по здравоохранению. И депутат Коробко предлагает переименовать комиссию: "По делам нетрудоспособных и ограниченно трудоспособных". Просмотрев все эти вопросы, рабочая комиссия пришла к выводу, что все эти добавки и предложения не имеют под собой твердых оснований, чтобы чтото менять, что положение и само название комиссии наиболее емкое. У нас пенсионеров, ветеранов и инвалидов очень много и среди молодежи, и среди старшего поколения, и среднего поколения. Это специальная категория людей. И вводить ее в какие-то комиссии, тем более по здравоохранению, только по тому принципу, что они требуют охраны своего здоровья, нельзя. Почему? Потому что

данные комиссии еще смотрят и вопросы социально-бытового обслуживания, культурного обслуживания и т.д.

У меня все. Поэтому мы предлагаем ничего не изменять по этой комиссии.

Голова. Перший мікрофон.

Депутат не представився. Так, я не услышал о том, что вчера было подано в рабочую группу заявление депутатской группы, касающееся вопроса защиты прав ветеранов, инвалидов, пенсионеров и воинов-интернационалистов.

Предложение, чтобы дополнить в тексте после слова инвалидов

- воинов-интернационалистов. Такую формулировку. Прозвучало, что это предложение вами было... (не чути).

Сметанін В.І. Вы ошибаетесь. Я сказал, что депутат Новицкий...

Депутат. Не Новицкий, а целая группа, за подписью председателя. Группа из тридцати человек, за подписью председателя подавала письменное предложение. Я не слышал этого от Вас.

Сметанін В.І. Значит, это письмо мы оставили в Президиуме. Там есть еще другие вопросы, которые будут рассматриваться отдельно. А поскольку здесь есть и ваша фамилия, я сказал, что это предложение ваше. Ваше письмо мы передали, мы его рассмотрели и передали товарищу Филенко. Почему? Потому что там есть еще другой вопрос. Кстати говоря, он сегодня коснулся этого вопроса.

Я считаю, тот, кто докладывал о Комиссии по вопросам социального обеспечения, немного неправильно ответил. Там был еще второй вопрос о правовой защищенности воинов вообще, военнослужащих, которые сегодня находятся на действительной военной службе или которые увольняются в связи с сокращением Вооруженных Сил. Это специальный вопрос. Возможно, он будет рассматриваться в аппарате или выноситься специально. Поэтому мы туда и передали. А пока эти вопросы, я считаю, будет решать комиссия по вопросам социального обеспечения.

Голова. Другий мікрофон.

Алтунян Г.О., слюсар підприємства "Кінотехпром" (Київський виборчий округ, Харківська область). Скажіть, будь ласка, чи не вважаєте ви за доцільне, щоб у назві цієї комісії було записано: у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів та репресованих. Свої докази з цього приводу, якщо Володимир Антонович мене

запросить до трибуни, я скажу. Ви самі розглядали на комісії це питання чи ні?

Сметанін В.І. Да, рассматривали. Мы этот вопрос рассматривали, он есть. Но поскольку сейчас создана комиссия, ее возглавляет товарищ Ляшко, было принято решение, чтобы все эти вопросы по реабилитации, по вопросам репрессированных сосредоточивались в этой комиссии. Вероятно, когда-то возникнет вопрос о необходимости рассматривать его на сессии, в порядке очередности, а сегодня определить трудно. А сюда мы решили не записывать. Это вопрос отдельного порядка.

Голова. Третій мікрофон.

Герц І.І., голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс" (Перечинський виборчий округ, Закарпатська область). Скажіть, будь ласка, який соціальний склад і що представляє собою, як ви розцінюєте, слово "ветеранів", кого ви відносите до цієї категорії і яку різницю вбачаєте між пенсіонерами і ветеранами?

Сметанін В.І. Ветераны - слово емкое. Оно не определяет, что человек слишком стар. Ветераны могут быть Великой Отечественной войны, ветераны-афганцы, ветераны труда, ветераны какого-то движения и т.д. Оно не характеризуется по возрасту, преклонным возрастом.

Может и молодой человек быть ветераном, ветеран партии, движения, и т.д.

Голова. Другий мікрофон.

Шевченко О.Т. (Заліщицький виборчий округ, Тернопільська область). Я считаю, что так как у нас работала длительное время подготовительная комиссия, она в основном все определила. Название комиссии менять особенно не нужно. Нужно учесть одно обстоятельство: мы упустили воинов-интернационалистов. Это ведь не только афганцы, есть и другие воиныинтернационалисты. Поэтому по тексту нужно продолжить. Я прошу, чтоб это предложение было принято.

Сметанін В.І. Я считаю, что это рассмотрит сессия, хотя мы предлагали, вот записано - всех групп населения. Значит, функции постоянных комиссий нужно расширить или расшифровать, какие группы населения попадают под действие этой комиссии, и туда включить. Может быть, даже еще раз посмотреть, это сама

постоянная комиссия будет рассматривать или подкомиссия. Кстати, здесь и сказано, что постоянные комиссии могут сами образовывать подкомиссии. Это надо решить.

Голова. Третій мікрофон.

Захарук Д.В., голова виконкому Івано-Франківської обласної Ради народних депутата (Снятинський виборчий округ, ІваноФранківська область). Я повинен вам сказати, що якраз належу до тих, хто прицінювався щодо роботи в комісії. І коли я думав про те, що я робив би в тій комісії, мені вбачалася саме її назва. Наприклад, така комісія по соціальному захисту бідних. На нас насуваються дуже великі економічні катаклізми і т д. І поясніть мені, будь ласка, чому ви вважаєте, що це звужує поняття. Ми ж повинні займатися тими категоріями населення, незалежно, чи він ветеран Гулагу, чи він ветеран партії, чи він ветеран сезонників косівських, які їздять на Східну Україну. Ми повинні брати під захист соціальний саме тих людей, які потребують цього захисту.

Ми вже доходимо до кінця переліку комісій і в жодній з них не знайшли чіткого спрямування на соціальний захист наших громадян.

Сметанін В.І. Я бы на этот вопрос ответил вам так: первым зачитал бы ваше предложение. Если говорить о малообеспеченных, то для того сегодня и создан Верховный Совет, создаются постоянные комиссии, чтобы жизнь нашего народа сделать такой, чтобы не было малообеспеченных. Это слишком широкий вопрос, а мы говорим о комиссии более узкого направления - защиты той категории людей, которая очень важная для нас сегодня.

Голова. Другий мікрофон.

Депутат не представився. Я хотів звернути вашу увагу ще на цю комісію і запропонувати знову ж таки додати до цієї назви "та репресованих", оскільки ми маємо сотні тисяч людей пенсійного віку, які в концтаборах відбули 20-25 років і сьогодні не мають можливості звести кінці з кінцями. Ми маємо справу з людьми, котрі тут знаходяться в залі і теж відбували десятки років в ув'язненні, теж вони є у такому стані. Ми маємо сьогодні ще людей, котрі знаходяться в концтаборах, і я вважаю, що немає жодної комісії, котра могла б зайнятися цією справою. І тому наполягаю на тому, аби в назву "Комісія у справах ветеранів, пенсіонерів та інвалідів" додати "і репресованих".

Депутат не представився. Так, так, запитання. Так, у нас, у гірських районах, тільки в нашій області є понад 8 тисяч людей похилого віку, які через те, що там не було колгоспів, не мали змоги працювати в таких місцях, де б їм рахувався стаж, їздили на сезонні роботи, працювали дуже тяжко і сьогодні не мають права на пенсію, залишились незабезпеченими. Ветеранами їх не можна назвати, бо на це якийсь документ потрібен, для підтвердження ветеранства. В яку категорія ви внесете цих людей і хто має захищати їхні права?

Сметанін В.І. Я думаю, что они будут как раз попадать под категорию людей, которую будет рассматривать эта комиссия. Потому что она обязательно будет рассматривать право человека на пенсию. И здесь этот вопрос и есть защита как раз этой категории людей. Но это в функциях комиссии будет определено.

Голова. Але взагалі кожен з нас повинен знати, що новим пенсійним законодавством, яке щойно затверджене Верховною Радою СРСР, вводяться так звані соціальні пенсії, тобто якраз ті, які повинні охопити це коло людей, які з тих чи інших причин не мають підтвердженого формально стажу роботи. Другий мікрофон.

Гринчук І.А., завідуючим автогаражем колгоспу імені Першого Травня Погребищенського району (Погребищенський виборчий округ, Вінницька область). Шановний депутате! Ми так і не зрозуміли, саме чому Комісія у справах ветеранів, пенсіонерів та інвалідів. І ми наполягаємо, воїни-ветерани, воїниінтернаціоналісти наполягають на тому, щоб було добавлено і воїнів-інтернаціоналістів".

Голова. Сказано було.

Сметанін В.І. Я думаю, это сессия решит.

Голова. Дякую, Володимире Іллічу. Слово надається депутату Панасюку . Щодо Коміси у справах молоді.

Панасюк Ф., Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України (Любарський виборчий округ, Житомирська область). Шановні народні депутати! Шановний Голово! Прошу уваги, прошу вашого дозволу доповісти результати і висновки підготовчої депутатської групи по Комісії в справах молоді.

Підготовча група розглянула внесені депутатами такі пропозиції. Депутат Сугоняко Олександр Анатолійович, 154

виборчий округ, Житомирська область, вніс пропозицію створити Комісію у справах молоді, фізкультури і спорту, тобто, розширити коло її повноважень. Депутат Заєць Іван Олександрович, 17 виборчий округ, м. Київ - об'єднати Комісії у справах жінок, охорони сім'ї, материнства, дитинства, у справах ветеранів, пенсіонерів та інвалідів, у справах молоді в одну постійну депутатську Комісію - соціальних питань.

Депутат Задорожний Борис Васильович, 139 виборчий округ, м. Донецьк - об'єднати Комісії з питань праці і цін, у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, у справах молоді і у справах жінок, охорони сім'ї, материнства, дитинства. Назву комісії не визначив.

Депутат Коробко Микола Іванович, 93 виборчий округ, Дніпропетровська область в переліку запропонованих комісій Комісію у справах молоді не назвав.

Обговорення внесених пропозицій викликало жваву дискусію навколо питання про доцільність утворення Комісії у справах молоді, її кола повноважень. В результаті, з урахуванням переконливих доказів, важливості і остроти молодіжної проблематики, робоча група народних депутатів прийшла до згоди утворити постійну Комісію Верховної Ради Української РСР у справах молоді. Внесені депутатами пропозиції відхилені.

В ході сьогоднішньої сесії з письмовою пропозицією звернувся депутат Ігор Деркач, 226 виборчий округ. Він вважає за необхідне в Комісії у справах молоді створити підкомісію з питань проходження військової служби громадян України на території республіки.

На мою думку це питання можна доручити вирішити цій же Комісії у справах молоді. Все у мене.

Голова. Питань немає? Дякую.

Зараз ми на цьому доповідь робочої групи припиняємо, бо у нас є в "різному" ряд важливих питань.

Голоси в залі. (Не чути).

Голова. ... Це вона одна комісія, але там варіантів стільки що вона не одна, а у нас є дуже важливі питання. Друзі, у нас чорнобильські діти, у нас літній час, у нас ще є те, де треба порадитись. Давайте не підганяти. І хоча мене Іван Степанович підганяє...

Плющ І.С. Від комісії просять.

Голова. Не можна все це робити поспіхом, навіщо? Тоді щось не розглянемо. Люди ж приготувались, що ви, товариші.

Голоси із залу. (Не чути).

Голова. Багато пропозицій, от і я кажу, що ми не встигнемо сьогодні. Тому зараз давайте ми розглянемо такі питання. Як ви пам'ятаєте, ми створили комісію щодо літнього відпочинку дітей, які проживають в зоні, на територіях, які підпали під вплив чорнобильської катастрофи.

Слово надається депутату Миснику Павлу Олексійовичу, який розповість про роботу комісії Ради Міністрів, Укрпрофради з цього приводу. Будь ласка, Павло Олексійовичу.

Мисник П.О., другий секретар Чернігівського обкому Компартії України (Новгород-Сіверський виборчий округ, Чернігівська область). Шановні депутати! Як вам відомо, з ініціативи групи депутатів від областей, що постраждали внаслідок чорнобильської аварії 25 травня поточного року була прийнята постанова Верховної Ради Української РСР про додаткові заходи по оздоровленню дітей, які проживають в зоні наслідків аварії. Постанова ставила за мету привернути увагу Уряду республіки, громадських організацій та вишукати і використати додаткові можливості для більш повного оздоровлення дітей, які проживають в зонах жорсткого контролю і обмеженого споживання місцевих продуктів харчування, та тих, які знаходяться на диспансерному обліку. Які мотиви спонукали депутатів до такої ініціативи?

По-перше. Стан здоров'я дітей, які проживають в названих зонах Житомирської, Київської, Чернігівської, Ровенської та деяких інших областей, викликає занепокоєння. При цьому окремих дітей роками не вивозять з цих територій на оздоровлення.

По-друге. Прийнято ряд важливих документів, серед них Указ Президента країни, постанови Ради Міністрів Союзу РСР, ВЦРПС за N 886, Ради Міністрів та профспілок республіки за N 315 і остання в квітні цього року за N 91, в яких гучно заявлено про достатню забезпеченість відпочинку та оздоровлення дітей в 1990 році. Проте хід реалізації цих постанов викликає велике занепокоєння. Тимчасовій депутатській комісії було доручено здійснити контроль за вирішенням цих важливих питань і доповісти про це сесії.

Виконуючи ваше доручення, комісія тимчасова депутатська намагалася проаналізувати ситуацію, що створилася з оздоровленням дітей і вагітних жінок у вказаних зонах, та спільно з

Урядом республіки знайти шляхи оптимального розв'язання цієї нелегкої проблеми.

Проведено кілька робочих зустрічей з працівниками Ради Міністрів, Міністерства охорони здоров'я, Укрпрофради, ЦК ЛКСМУ. За нашою ініціативою було скликано нараду заступників голів облвиконкомів і керівників усіх зацікавлених у цій справі міністерств і відомств, вислухано їх повідомлення, зауваження і пропозиції з цього приводу. На підставі проведеного аналізу зроблено висновок, що запропоновані постановою Ради Міністрів і Укрпрофради обсяги оздоровлення дітей і вагітних жінок, які проживають на підконтрольній території, не відповідають реальній потребі.

Нею, зокрема, надавалась можливість для оздоровлення лише 30 відсоткам дітей шкільного віку Київської, менш як половини Ровенської та Чернігівської областей. Слабка увага приділялась і найбільш вразливій дитячій віковій групі - дошкільнятам. Із 147 тисяч дітей цього віку передбачалось оздоровити тільки 52 тисячі.

Якщо подивитися далі, товариші, то не було визначено понад 292 тисячі місць для оздоровлення дітей, матерів, вагітних жінок, які проживають в окремих районах Житомирської, Київської, Ровенської, Чернігівської, Вінницької, Черкаської і інших областей, що найбільш радіаційно забруднені.

Тому комісія запропонувала Раді Міністрів республіки, Укрпрофраді виправити це становище, вишукати додаткові місця для повноцінного відпочинку, оздоровлення цього населення. Вирішити, це питання не формально, не на рівні чергової постанови, а відповідально з дійсно державною заінтересованістю і турботою про потерпілих.

Хочу підкреслити, що саме такого ставлення до цієї складної соціально-політичної проблеми ми домагалися всі ці дні нашої роботи. Що ми маємо на сьогодні?

Відповідно до запропонованого Урядом проекту нової постанови з порушеного питання передбачається для оздоровлення і відпочинку дітей і вагітних жінок із ураженої зони додатково вишукати протягом року ще 186 тисяч місць. У піонерських таборах, санаторних закладах, будинках і базах відпочинку. В тому числі буде виділено до кінця року, ось наприклад, 19,6 тисячі путівок в санаторіях, які належать Держагропрому, лікувально-оздоровчому об'єднанню Управління Справами Ради Міністрів,

33 тисячі путівок виділяють Міністерство внутрішніх справ, Академія наук УРСР, Міністерство соціального забезпечення та інші. Прийнято також пропозицію ЦК ЛКСМУ про додаткове виділення 6 тисяч путівок до республіканського піонерського табору "Молода гвардія" та всесоюзних піонерських таборів "Артек" і "Океан".

Проте, навіть на цьому, так би мовити, розрахунковому рівні, потреби 106 тисяч дітей з матерями і вагітних жінок ми ще не задовольняємо. З цим переважна більшість членів комісії не може погодитись. І ставить перед Урядом завдання - вирішувати цю проблему, хоч вона надто важка. До того хочу додати, що представлені розрахунки додаткових місць для проведення відпочинку і оздоровлення дітей і вагітних жінок занепокоюють тим, що, прагнучи досягти кількісного певного рівня, в ряді випадків знижується вимогливість до якості оздоровлення.

Що ми маємо на увазі? Наприклад, згідно представлених Урядом розрахунків додаткової потреби майже кожна третя путівка для матерів з дітьми і вагітних жінок пропонується не в стаціонарні лікувально-оздоровчі заклади, а на бази відпочинку, де не завжди можна забезпечити належне медичне і побутове обслуговування. Розрахунками передбачається до кінця року оздоровити в дитячих санаторіях, тільки в дитячих санаторіях, всього не так вже і багато - 30 тисяч школярів. Це теж ми вважаємо недостатньо для потерпілих від аварії районів, з тих, що було вказано в постанові за N 91. Оздоровлення дітей в піонерських таборах, навіть забезпечених санаторними нормами харчування, комісія вважає напівзаходом, його можна розглядати тільки як проміжний захід.

Виходячи з цих та інших фактів і обставин, переважна більшість членів комісії вважає, що поки що Уряд республіки не використав всіх своїх повноважень і не вніс конструктивних до кінця пропозицій щодо виходу з скрутної ситуації, яка склалась навколо організації оздоровлення дітей радіаційно забруднених зон.

Як відмічалось, не вистачає мінімум 106 тисяч місць. На наш погляд, Уряд республіки мусив би передусім настійливо просити Верховну Раду республіки дати повноваження на вилучення у липні, серпні, вересні значної кількості місць в санаторіях республіканського підпорядкування з тим, щоб забезпечити на якісному рівні оздоровлення тих дітей, які цього потребують.

До речі, цю проблему вже частково відображено в проекті постанови Уряду, який сьогодні ми розглядали на комісії. Для довідки хочу назвати, що на території республіки є 475 санаторіїв, в яких 147,6 тисячі місць, в тому числі 409 санаторіїв з 116 тисячами місць республіканського підпорядкування. Комісія вносить цю пропозицію з реальним розумінням тих складностей в її реалізації, з якими зустрінеться Уряд республіки, Укрпрофрада в розпал літнього оздоровчого сезону. Але якщо ці організації допустили зволікання розробки, на наш погляд, першої ланки програми "Діти Чорнобиля", до чого їх зобов'язувала постанова останньої сесії Верховної Ради минулого скликання, то хай сьогодні мають мужність і виявляють винахідливість для виправлення цієї помилки, яка супроводжується не тільки великим емоційним, але й значним соціально-політичним напруженням.

Я бачу, що не всім товаришам цікаве це питання, багато розмов, і досить важко навіть доповідати. Комісія вважає також, що сесії Верховної Ради України, її Голові Володимиру Антоновичу Івашку необхідно інформувати Президента Горбачова та Голову Ради Міністрів Союзу Рижкова про формальне ставлення союзного Уряду і ВЦРПС до організації виконання своїх же зобов'язань щодо надання можливостей для оздоровлення дітей із зон Чорнобильської катастрофи в санаторно-курортних установах, підпорядкованих союзним міністерствам і відомствам, які знаходяться на території республіки.

Справа в тому, що їм доводилося завдання виділити для дітей України 82,2 тисячі путівок. За станом на 1 червня їх одержано лише 17,9 тисячі або менше однієї чверті від доведеного завдання. При цьому більше трьох процентів путівок повернено назад, їх господарям, бо оздоровлення дітей у запропонованих умовах просто неможливе.

Відповідно до встановлених завдань жодної путівки не виділили деякі союзні міністерства, в тому числі оборонної, лісової, деревообробної промисловості, загального машинобудування, вугільної промисловості, хоч їх профспілки мають на території республіки хороші санаторно-курортні заклади.

Довідково. На території республіки діє 66 санаторіїв, підпорядкованих союзним міністерствам з ліжковим фондом 31 тисяча місць.

На робочих засіданнях комісії неодноразово висловлювались зауваження щодо необхідності перегляду у бік збільшення фондів на м'ясо, масло для тих районів областей, які приймають на оздоровлення дітей з зон чорнобильської катастрофи.

Піддавалися критиці рівень і ступінь матеріального забезпечення медичного обслуговування дітей, що прибули на відпочинок, складне становище із забезпеченням бензином. Серйозні претензії висловлювалися на адресу Євпаторійського курортного управління щодо організації харчування дітей у піонерському таборі "Юний ленінець".

Комісія вважає, що Рада Міністрів у своїй постанові повинна дати як відповідну оцінку цим фактам, так і знайти можливості вирішення поставлених питань.

Шановні товариші! На засіданні комісії окремо обговорювалася ситуація, що створилася з оздоровленням дітей м. Києва, який теж певною мірою постраждав від чорнобильської аварії.

Намічено додатково виділити і для Києва більше 33 тисяч путівок, але цього замало.

Більшість членів комісії, виходячи із принципів соціальної справедливості і гуманізму, вважають, що треба передбачити шляхи розв'язання ряду питань міста Києва.

Зокрема, комісія вважає і Уряд республіки підтримує препозицію надати допомогу Київській міській Раді по організації на договірних засадах відпочинку дітей, евакуйованих з Прип'яті до Киева, у санаторних закладах Литви, як це було запропоновано.

По речі, це вже є у проекті постанови - передати органам освіти і охорони здоров'я міста Києва путівки до піонерських таборів Таджикистану, Казахстану, виділені Урядами цих республік. До речі, тільки Уряди вказаних республік та ще киргизи відгукнулися на нашу заяву.

Безумовно, це не вирішить проблеми, тому требе продовжити цю копітку роботу. Ми розуміємо, що за час існування нашої Тимчасової комісії, менше двох тижнів, в організації виконання вашого доручення по оздоровленню дітей зроблено не стільки, як хотілось би. Але вже те, що визначена реальна можливість вишукати 186 тисяч путівок та знайдено 32 мільйони карбованців за допомогою Уряду на ці всі заходи, говорить про те, що розв'язані нелегкі конкретні питання.

Хочу підкреслити, що вишукані додаткові місця у санаторнокурортних закладах і піонерських таборах дають можливість повністю забезпечити потреби в оздоровленні дітей, які проживають у зонах жорсткого контролю та обмеженого споживання продуктів харчування місцевого виробництва.

Та, спостерігаючи за тим, товариші, з якими труднощами

вирішуються ці питання зараз, реально оцінюючи складності, що виникли в результаті упущеного вже часу, запізнілої уваги до них, а також розуміючи, що нам доведеться в наступному і впродовж ще кількох років повертатися до цієї проблеми, комісія вважає за необхідне просити першу сесію Верховної Ради УРСР проголосувати за таку пропозицію: Уряду республіки подати на другу сесію Верховної Ради Української РСР, яка розглядатиме проекти Державного плану економічного і соціального розвитку та Державного бюджету республіки на 1991 рік і формуватиме пропозиції до 13-го п'ятирічного плану, конкретну програму розвитку мережі дитячих санаторно-курортних закладів, пансіонатів та санаторіїв для лікування дітей з батьками. Наш святий обов'язок - розробити, реалізувати таку програму - це і буде конструктивне ділове рішення.

Комісія вважає, що сьогодні на сесії можна не відкривати широкої дискусії з цього питання, взявши до відома те, що Рада Міністрів УРСР вживає заходів, що зараз уже є проект постанови, в якому відображена досить значна робота, і буде працювати в цьому напрямі і надалі. Повноваження нашої тимчасової комісії з питань оздоровлення дітей цієї трагічної зони, думається, візьмуть на себе постійні комісії з питань охорони материнства і дитинства та з питань чорнобильських проблем, які ось будуть створені.

Голова. Шановні товариші депутати! Які запитання до депутата Мисника? Є запитання? Будь ласка, другий мікрофон.

Мисник П.О. Ось тут, будь ласка, лежить питання: "Скажіть, як комісія поставилась до пропозиції литовського парламенту про прийняття 5 тисяч дітей?". Я уже сказав про те, що не тільки комісія, але зараз уже й Уряд пішли на те, щоб за відповідним договором відправити туди дітей, враховуючи навіть те, що Литва в цьому договорі обумовлює поставку нами деяких продуктів харчування, бензину, мастил і так далі. Так що все це позитивно.

Голова. Другий мікрофон.

Алтунян Г.О. Скажіть, будь ласка, чи володієте ви інформацією з приводу того, що жодної копійки майже, жодних ликів не отримали діти з телевізійного марафону для Чорнобиля?

Мисник П.О. Я прошу вибачити, дуже погано чути.

Алтунян Г.О. Я повторюю. Чи володієте ви інформацією з приводу того, що до сьогоднішнього дня жодної копійки з

телевізійного марафону, який проводив Карпов, не отримали діти Чорнобиля? Перше.

Друге...

Мисник П.О. Я відповідаю зразу на це питання, а потім друге. На превеликий жаль, товариші, це факт, що на сьогоднішній день з того телемарафону, який був проведений по країні, не одержано для нашої республіки ні копійки. Все це осіло десь там, у союзних, у Москві, будемо говорити. Проте, у зв'язку з цим Уряд звертається зараз в Москву з тим, щоб все-таки частина грошей була виділена на наші потреби.

Алтунян Г.О. Як частина, вибачайте?! Як це частина? Ми можемо поділитися з Білорусією...

Мисник П.О. Всього зібрано 64 мільйони, товариші. З них ми просимо виділити не менше 16-18 мільйонів.

Алтунян Г.О. І друге питання, вибачайте, Володимир Антонович. Дозвольте друге питання.

Шість тисяч дітей Славутича не мають жодних з тих ліків, що привезли літаки Яворівського. Де ті ліки?

Мисник П.О. Товариші! Я думаю, якщо хтось знає конкретно як справи з цього питання, то нехай відповість на це запитання. У мене відомостей про ці ліки немає.

Голова. Третій мікрофон.

Заєць І.О. (Радянський виборчий округ, місто Київ). Перш за все, у мене побажання вам, щоб наступного разу, як будете інформувати нас про роботу комісії, то більш конкретно і не так зволікайте. І давайте мені відповідь на таке запитання. Чи є у вас дані у розрізі областей, як забезпечуються потреби на оздоровлення цих дітей місцями в санаторіях?

Мисник П.О. Такі дані, товариші, є. Якщо вас цікавлять, то можна дати, якщо вас особисто це зацікавить, то ми можемо дати такі відомості.

Голова. Перший мікрофон.

Швець В.Р., голова Кагарлицької районної Ради народних депутатів, перший секретар Кагарлицького райкому Компартії України (Обухівський виборчий округ, Київська область). Хочеться зауважити товаришу депутату, Володимире Антоновичу. Перше питання, яке ми підняли на сесії нашій - це питання про оздоровлення дітей. Пройшло майже три тижні, і це питання

абсолютно не зрушилось в бік поліпшення. Це перше. Я пропоную: негайно іменем Радянської влади на 3 місяці для оздоровлення дітей всі санаторії, будинки відпочинку і піонерські табори із чистих зон вилучити для оздоровлення дітей і зайнятись цим на серйозній основі. Ми з ініціативи нашого Кагарлицького району домовилися з одеситами для того, щоб можна 2,5 тисячі дітей в школи, піонерські табори вивезти туди на оздоровлення. Вивезти їх неможливо, тому що зациклились на інструкції Міністерства автомобільного транспорту.

Я вважаю, що це надзвичайно несерйозно, хоча я з товаришем Волковим двічі про це говорив. Я вважаю, що потрібно вжити найрішучих заходів для того, щоб не словами, а діями оздоровлювати наших дітей - те, що є найсвятіше для нас. Дякую за увагу.

Голова. Другий мікрофон. Що? Питань нема?

Шевченко О.Є., (Голосіївський виборчий округ, м. Київ).

Скажіть, будь ласка, прошу назвати поіменно, які республіки, Уряди яких республік дали згоду чи дали відповідь нам на наше звернення щодо оздоровлення дітей з України? А потім буде ще одне.

Мисник П.О. Крім того, ще ви знаєте, що Литва відгукнулася вже на той час, коли ми з вами навіть формували цю тимчасову комісію - це 25 травня, відгукнулися Таджикистан, Киргизія, Казахстан.

Голос із залу. Грузія.

Мисник П.О. Від Грузи в мене немає таких відомостей. Немає від Грузи ніяких документів, телеграм.

Шевченко О.Є. Дякую. І друге запитання. Чи є у вас дані, скільки місць виділили для оздоровлення дітей західні області України?

Мисник П.О. Конкретно по областях, товариші, якщо це вам хочеться мати таку інформацію. Є проект постанови, в якій є завдання по виділенню додаткової кількості путівок на бази відпочинку підприємств, установ та в санаторії. Все це тут розписано у постанові, яка буде ось прийнята днями Урядом республіки за поданням комісії і роботою тих людей, які безпосередньо працювали від Уряду, все це підраховано і ось тут е.

Голос із залу. Ви ознайомите всіх з цією постановою?

Мисник П.О. Зараз є проект, якщо є бажання, будь ласка. Але у нас декілька тільки екземплярів.

Голова. Так. Є питання? Будь ласка, другий мікрофон.

Бойко В.Л., старший редактор Головної редакції програм для молоді Українського телебачення (КременчуцькийАвтозаводський виборчий округ, Полтавська область). Скажіть, будь ласка, чи входять до цієї постанови діти чорнобильців, вивезених нещодавно із забруднених районів і переселених в екологічно забруднені райони? В такі, наприклад, міста, як Кременчук?

Мисник П.О. Оздоровлення дітей, які вивезені в інші регіони, передбачається цією постановою, в тому числі тих, що проживають в Києві, інших містах, в тому числі і в Кременчуці.

Голова. Так, ще питання є? У вас запитання? Другий мікрофон.

Пшеничников А.Є., голова колгоспу імені XXІ з'їзду КПРС Джанкойського району (Джанкойський виборчий округ, Кримська область). Я сегодня дежурил, как говорят, на "горячем" телефоне. И вот за два часа было три обращения избирателей именно города Киева. Говорят, начались каникулы, дети сейчас находятся дома, когда же будет решен на сессии вопрос о предоставлении дополнительных отпусков, чтобы родители, отец или мать, могли поехать с ребенком где-то провести цикл оздоровления? Пока этого еще нет. И была просьба, чтобы конкретно было принято параллельное постановление об установлении этих отпусков и границы зон экологического бедствия. Но где именно должны предоставляться эти дополнительные отпуска? Пожалуйста.

Мисник П.О. Зачитую дослівно: "Довести до відома, що Постановою Верховий Ради УРСР від 25 травня 1990 року керівникам підприємств, установ і організацій дозволено надавати додаткову неоплачувану відпустку для оздоровлення і відпочинку матерям, які мають дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, вагітними жінкам, які проживають в населених пунктах, що зазнали радіоактивного забруднення, зберігаючи при цьому безперервний стаж роботи".

Голова. Третій мікрофон.

Ємець О.І., науковий співробітник Київської вищої школи МВС СРСР імені Ф.Е. Дзержинського (Центральний виборчий округ, місто Київ), Продовжую те, що ви не відповіли. Там немає конкретного населеного пункту. І керівники підприємств міста Києва відповідають, а ми не знаємо, чи потрапили до цієї постанови чи ні. Тому ми просимо, щоб терміново Рада Міністрів УРСР

довела до відома керівників підприємств, чи входить туди Київ, чи не входить. І так само інші міста.

Мисник П.О. Приймається.

Голова. Ще питання є? Є. Третій мікрофон.

Єршов А.В., голова виконкому Ровенської обласної Ради народних депутатів (Сарненський виборчий округ, Ровенська область). Шановний Павло Олексійович! Ми прослухали вашу інформацію, вона носить декларативний, лекційний характер. У мене запитання, чи буде конкретна відповідь Ради Міністрів Української РСР і Укрпрофради по оздоровленню дітей? Справа в тому, що нам щоденно дзвонять люди. Дітей від року до 7 років жодного нікуди з батьками не направили по сьогоднішній день. Це питання не вирішене, практично матерів ще нікуди ніхто не направляв. У нас пройшло 10 чи 12 днів, а ми сьогодні читаємо лекції, коли, хто буде вирішувати до кінця року.

Більше того, зрозумійте, сьогодні чекають в кожному селі радіаційної зони звістки, сьогодні бачать вони все це по телебаченню. Діти, які сьогодні є на перших курсах технікумів, медичних училищ, профтехучилищ, взагалі ніякими постановами не передбачені.

Шановні товариші! Питання це дуже важливе, шановний Володимир Антонович! Ми просимо вас надати цьому великого значення, щоб ми хоч найближчими днями отримали конкретну відповідь. Ця доповідь нагадує програму "Житло-2000".

Мисник П.О. Я хочу вам, товариші, з цього приводу сказати таке, що тимчасова комісія, декілька чоловік з цієї комісії, в яку, до речі, бажаючих було записатись дуже мало, взяли на себе, будемо говорити, тягар, ініціативу - все-таки підштовхнули вирішення цього питання у зв'язку з тим, що ті постанови, які приймалися Урядом, в тому числі, остання, 91, виконувались незадовільно.

Я вважаю, що ви прекрасно знаєте, як голова облвиконкому, про те, що 91 постанова і ваших дітей передбачала оздоровити, і, мабуть, відправляєте вже їх зараз, бо ми є свідками щоденного відправлення дітей в інші регіони на відпочинок. Крім того, я вже зазначив, не зачитував вам, але зазначив про те, що Рада Міністрів УРСР, завдяки роботі Тимчасової комісії і тому, що це питання все-таки було порушено, звернула на нього увагу, зараз діє новий проект постанови. Десь днями він буде прийнятий, будь ласка, ознайомтесь, тут є, в тому числі і для Ровенської області, завдання

по виділенню додаткової кількості путівок, крім тих, які виділяються в постанові N 91. Тому прошу, не звинувачуйте безпідставно, з тією інформацією, яка все-таки повинна бути у вас як у голови облвиконкому.

Голова. Другий мікрофон.

Гудима О.В. Дійсно, висвітлювала роботу нашої сесії тільки "Радянська Україна". Мабуть, такі постанови повинні, згідно рішення сесії Верховної Ради УРСР, публікувати всі газети. І тому до Києва не йшли б дзвінки, коли б люди знали, як їм діяти, місце вказати, куди люди могли б звертатися, і ці питання дуже швидко вирішувалися б.

Разом з тим я хотів би зробити зауваження, тому що Волинська область межує з Ровенською і по кордонах цих областей пройшла межа бруду радіоактивного: там є, а у нас немає. Всі села, які прилягають до Ровенської області в нас теж зазнали радіоактивного забруднення і мова про оздоровлення цих дітей, де діти в дитячому садочку і на вулиці - 0, 40 мікрорентгена, вони не оздоровлюються, й не розумію, як так може бути. Питання досі добре не вивчено. І тому поширте зону оцих пільг для дітей і матерів і на Волинську область, я дуже прошу.

Мисник П.О. Я думаю, що треба в кожному конкретному випадку розібратися і все зробити для того, щоб там, де дійсно забруднення сьогодні досить, в тих межах, які ось навіть тут називались, треба все зробити для відпочинку дітей.

І давайте ці питання вирішувати в робочому порядку вже, можливо, ця тимчасова комісія не має стільки функціональних своїх прав. Зараз ось створюється комісія постійна, давайте займатися цим питанням, щоб не загубити час. Голова. Перший мікрофон.

Будько В.С. Я один із співголів цієї комісії. На останньому засіданні я був проти такої текстовки виступу, яку сьогодні зробив шановний Павло Олексійович.

Перша постанова нашої сесії, товариші депутати, була дуже красива: "Оголосити 1990 рік роком оздоровлення дитини".

Сьогодні у виступі нам, членам, співголовам тимчасової комісії потрібно було сказати два речення, що ні тимчасова комісія, ні Рада Міністрів з постановкою питання не справилися, і сказати про це людям, які чекають від нас і посилають тисячі телеграм і листів - де оздоровити дітей.

Та ми так завуалювали цей виступ, що начебто щось робили, а нічого не зробили.

П'ятий рік після страшної катастрофи. Ми сьогодні констатуємо факт, що не побудовано жодного санаторію, що не перепрофільовано жодного санаторію, де б могли відпочивати, лікуватися наші діти. Ми сьогодні взяли кількістю, називаємо: 60- 70 тисяч дітей відправили. Ви подивіться, в яких умовах і як приймаються ці діти, починаючи від Сімферополя і закінчуючи Одесою. Не вистачає їжі, продуктів. Мінфін додав 1 крб. 50 коп. на харчування дітей, не забезпечивши отоварювання цих карбованців. Що ми сьогодні можемо констатувати? Що ми цю комісію, яка сьогодні доповідає, самі розпускаємо. Це перша парламентська комісія, яка з своїм завданням не справилась через те, що у нас не вистачило мужності вимагати від Уряду виконання рішень. А Уряд пішов по такому самому шляху, як і рік-два тому, знаючи наперед, що конкретної відповідальності ніхто нести за це не буде.

Мисник П.О. Я хочу ще раз всім повідомити, що шановний Валентин Семенович є співголовою цієї комісії. Ця комісія працює 10 робочих днів і тільки змогла розібратись з тими питаннями і проблемами, які є, і все-таки спонукати Уряд на те, щоб додатково вжити певні заходи. І Валентин Семенович, до речі, якщо вже говорити відверто, то ви досить активної участі в конкретній роботі і не брали, на превеликий жаль. Я відмічав, що навіть членів комісії, з 19 чоловік, які записані, працювало 4, максимум 5. Тому хотів би, щоб в постійних комісіях депутати ставилися до виконання обов'язків більш серйозно.

Відносно того, що уряд дійсно не зробив всього того, що міг зробити, особливо що не виконав рішення останньої сесії Верховної Ради республіки про те, щоб розробити конкретну програму "Діти Чорнобиля" і здійснювати її, і не отаким поспіхом, з яким зараз з нашого спонукання почали все це робити. Товариші, дійсно, в цьому наше велике упущення. Крім того, треба на перспективу у кожній області у чистих регіонах нашої республіки мати оздоровчі заклади свої, утримувати їх відповідним чином, розширювати, щоб там дітей можна було забезпечити на належному рівні. А зараз у мене є пропозиція: створити депутатську комісію, яка б поїхала подивилась, як відпочивають діти з забруднених територій.

Спасибі. Я на всі конкретні запитання відповів. На неконкретні нехай товариші самі відповідають.

Голова. Другий мікрофон.

Яценко В.М. (Коростенський виборчий округ, Житомирська область). Я вижу, нас все-таки начинают захватывать эмоции. И хотел бы подчеркнуть, что институт "співголів" себя не оправдал. Должен быть председатель комиссии, это однозначно, вы в этом убедились.

Второе. Все-таки свыше ста тысяч путевок мы решили выделить

- это величайшее дело. И мы сегодня должны сказать большое спасибо всем тем, кто отдал места, кто сегодня не поедет оздоравливаться, уступил эти места нашим детям, кто организовывает, делает непростое, очень нужное, святое дело для наших людей.

Третье. Необходимо все-таки отметить, правильно было сказано, нерешительность Совета Министров в этих вопросах. И более того, на заседании наша временная комиссия признала работу Совета Министров в этом плане неудовлетворительной. Было и такое.

Не решен до конца вопрос по постановлению N 91. Не решен до конца и после того, как Верховный Совет Украины своим постановлением по сути дела наделил Правительство нашей республики чрезвычайными полномочиями, отдал распоряжение действовать по своему усмотрению. Это необходимо было использовать. Но сказывается нерешительность нынешнего состава Совета Министров в отношениях с союзными органами.

Поэтому предлагаю: во-первых, Совету Министров закончить все согласования, чтобы в понедельник это постановление начало действовать. Пусть оно недоработано, но оно дает свыше 100 тысяч путевок и еще много плюсов всяких. О них можно сегодня не говорить, их нужно внедрять в жизнь. И делать это уже с понедельника.

Второе. Количественно вопрос практически решен по загрязненным зонам определенным постановлением N 315. Это для нас сегодня пока закон. Но вот качественно в отношении, скажем, Житомирской области, как наиболее пострадавшей, его нужно пересмотреть, перетянув места с баз отдыха Луганской и Запорожской областей, может быть, на санатории бывшего Четвертого управления и т.д.

Третье. Работу в этом плане не ослаблять, организовать ее таким образом, чтобы в течение лета этого года полностью оздоровить всех детей.

И наконец, последнее. До организации постоянной комиссии

по Чернобылю продлить полномочия этой комиссии для того, чтобы нам не снимать депутатский контроль с этого очень важного вопроса и избрать председателя комиссии. Мы это сможем сделать.

Голова. Товариші шановні, Ви прослухали інформацію, в якій відбито стан справ і те, що встигла зробити ця комісія разом з Урядом і Укрпрофрадою за ці дні. І зрозуміло, що зроблене за обсягом своїм не задовольняє нікого. Тому, я думаю, ми зараз припинемо це обговорення, бо нам треба далі працювати...

Голоси з залу. (Не чути).

Голова. Треба було працювати всім в комісії. І я думаю, що треба зробити так. Зараз прийняти цю інформацію до відома. Висловити думку Верховної Ради щодо незадовільного стану справ в цій сфері. Зобов'язати Раду Міністрів Української РСР не пізніше понеділка, 11 числа, завершити работу щодо відповідної постанови. Четверте. Зобов'язати тимчасову комісію продовжити свою роботу на цей час. І десь, може, в середу або в четвер послухати ще раз коротку інформацію, щоб не випускати цього важливого питання з поля зору.

Домовились. Так чи ні? Домовились. Давайте на цьому припинемо обговорення цього питання, бо зараз уже нічого додати...

Голоси з залу. (Не чути).

Голова. Є комісія. Є Рада Міністрів, всі питання там є. Ми півтори години просиділи з цього приводу. Що стосується відпусток, то домовились, що там конкретизуються ці всі речі. Все останнє треба вирішувати у понеділок. Вже з усіх цих питань, як воно виходить, з існуючих нормативних документів.

Голоси з залу. (Не чути).

Голова. Сядьте, будь ласка.

У нас наступне питання щодо літнього часу. На це питання теж очікують люди.

Слово надається заступнику Голови Ради Міністрів Української РСР товаришу Урчукіну.

Урчукін В.Г. Шановні товариші депутати! За вашим дорученням доповідаю. У 1930 році рішенням Ради Народних Комісарів СРСР з метою кращого використання світлового часу в країні було введено декретний час, тобто стрілки годинників були переведені на одну годину вперед. І цей порядок діє і зараз,

Постановою Ради Міністрів від 24 жовтня 1980 року N 925 на території України введено порядок щорічного переходу на літній час. З останнього тижня березня до жовтня стрілка годинника переводиться ще на годину вперед. До відома - Україна, як і Москва, знаходиться в другому часовому поясі. У світі літній час використовують 12 країн - членів Європейського Економічного Співтовариства: Англія, Бельгія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Португалія, Франція, ФРН, північноамериканські країни - Сполучені Штати Америки і Канада... дев'ять східноєвропейських країн - Фінляндія, Болгарія, НДР, Польща, Румунія, Угорщина, ЧССР, Югославія, СРСР і Україна.

Рішення про використання літнього часу в Європі приймається один раз на три роки Європейською Економічною Комісією ООН. СРСР також додержується рішень цієї комісії.

У 1990 році на літній час не переходила Білоруська РСР. Проте, залізничний, повітряний транспорт на всій території Білоруси працює за московським літнім часом. Це створює певні труднощі для населення.

6 травня 1990 року у Молдавії відмінено декретний час.

Раніше Постановою Ради Міністрів СРСР від 14 березня 1989 року N 227 його відмінено у Литві, Латвії, Естонії.

Зараз Радою Міністрів УРСР опитані всі області, безпосередньо, Голови обласних Рад народних депутатів і облвиконкомів, про їх ставлення до літнього часу.

18 областей та міста Київ і Сімферополь висловились за його відміну. Це за відміну декретного часу. Закарпатська область за введення середньоєвропейського часу, тобто першого часового поясу.

Враховуючи це рішення, Рада Міністрів УРСР внесла до Ради Міністрів СРСР пропозицію про відміну в цілому на Україні декретного часу для того, щоб не використовувати на території України одночасно два обчислення часу: московський час для транспорту і місцевий - для роботи підприємств. Очевидних економічних вигод від переходу на літній час у республіки і в цілому на Україні на період його введення не встановлено. Виходячи з цього, Уряд вносить проект рішення Верховної Ради народних депутатів УРСР про зміну порядку обчислення часу на території Української РСР, маючи на увазі відміну декретного часу. Раніше ці питання були у компетенції Ради Міністрів СРСР. Дякую за увагу.

Голова. Шановні товариші! Є якісь питання до товариша Урчукіна?

Другий мікрофон.

Романов Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І. Мечникова (Жовтневий виборчий округ, Одеська область). Вопрос стоял об отмене летнего времени, чтобы у нас не было перемены. Если мы сейчас будем принимать об отмене декретного часа, то в соответствии с этим проектом мы должны изменить на два часа. Здесь неправильная формулировка. Значит, мы должны отменить летний час и таким образом работать по второму поясу, плюс один декретный час.

Урчукін В.Г. На ваше запитання відповідаю, що Уряд СРСР планує у вересні 1990 року розглядати всі питання, що стосуються декретного та літнього часу. Більшість республік, як і Україна, висловилася за відміну декретного часу. Тому зараз те, що ми з вами пропонуємо прийняти це рішення, тільки прискорить з боку Уряду СРСР прийняття рішення про декретний час. А зараз прийняття декретного часу дасть можливість нам перевести стрілки годинників на одну годину назад і це буде діяти літній час.

Голова. Товариші, давайте не будемо заплутувати питання. Порушувалось питання про відміну літнього часу. Ця постанова це і передбачає. Навіщо ми взяли і влізли в питання декретного часу, яке вирішується і восени буде розглядатись. Зараз постанова, яка є, на мій погляд, вона цілком відповідає цьому, лише залишиться те, що у нас поїзди ходитимуть і літаки літатимуть за московським часом, як це робиться в дуже багатьох місцях нашої країни. І не треба заплутувати питання. Які є зауваження щодо проекту постанови?

Третій мікрофон.

Червоній В.М., апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" (Ленінський виборчий округ, Ровенська область). Друзі, в мене є зауваження, яке, я думаю, ви всі згодитесь прийняти. Справа в тому, що Украйна зараз говорять: український, київський час, місцевий, в Галичині говорять - наш. Тож нам треба встановити назву. Я пропоную додати перше речення і назвати його "Київський час". Також виправити стилістику і застосувати географічну назву "часовий пояс", не "годинного поясу", а часового поясу. Дякую за увагу.

Голова. Якщо є пропозиції у вас, третій мікрофон.

Рева В.М., У мене є зауваження по тексту постанови. Тут записано: "встановити, що рух залізничного, повітряного, морського транспорту, міжреспубліканського автомобільного транспорту загального користування"... Я хотів би уточнення по цій позиції.

Уявіть собі: з Київського автовокзалу відправляються автобуси, наприклад, Київ-Одеса і Київ-Брест, Київ-Брест іде московським, а Київ-Одеса за місцевим часом. Як це пасажир може зорієнтуватися, як він і зараз не знає, як в цей автобус потрапити, а з одного вокзалу за різним часом два автобуси будуть відправлятися?

Голова. Так, якась плутанина є, це правда.

Рева В.М. Я вважаю, що повинен бути один час, або "київський", наш, український, або московський. На транспорті таких подвійних тлумачень не може бути. Або так, або так.

Депутат не представився. Володимир Антонович! У тому проекті постанови, який розданий народним депутатам, написано: встановити з 1 липня 1990 року. Я хочу запитати, чому виборці наші повинні ще чекати три тижні переходу на новий час, які витрати потрібно для того, щоб перевести стрілку годинника на годину назад, чому ми не можемо це зробити з наступного тижня?

Голова. Я не маю відповіді на це питання, мені здається, що це скоріше за традицією, що треба робити обов'язково в неділю, щоб для людини було легше це здійснювати. А крім того, тут ще є мабуть якісь виробничі моменти. Треба щоб відповів товариш Урчукін.

Урчукін В.Г. Завжди перехід на літній час, так як зробила Молдавія, проводиться в неділю. По-перше, потрібна підготовка. Всі - Естонія, Латвія, Литва і Молдавія - давали час на підготовку населення. Це потрібно робити.

Голова. Другий мікрофон.

Депутат не представився. Я хочу зауважити, що потрібно змінити друге речення, де написано: "встановити, що рух залізничного і т.д. транспорту", треба замінити таким чином: "встановити, що рух міжреспубліканського залізничного, повітряного, морського і автомобільного транспорту", замість того, що тут є. Тільки міжреспубліканського. Чому? Бо якщо так, то електрички будуть ходити так, як ходили і тому фактично нічого не зміниться

в ритмі нашит життя, люди багато доїжджаютъ на роботу електричками і поїздами...

Голова. Так, шановні народні депутата. Час наш вийшов, поперше. По-друге, вже мабуть ми якось суботу й неділю переживемо за тим часом, що існує, за цей час тут з усіма зацікавленими людьми все це буде зроблено і в понеділок приймемо з цього приводу постанову.

Тепер є заява у нас коротенька від групи "За консолідацію". Будь ласка, скільки вам часу давати?

Депутат не представився. Шановні товариші депутати! Я хочу, щоб ви вислухали, тому що наша сесія розпочалась практично із заяви меншості про створення опозиції. Тому неправильно буде, якщо сьогоднішня сесія не вислухає думку більшості...

Голова. Я думаю, тоді ми так зробимо. Це питання серйозне, зараз уже, дивіться, півзали тут. І я думаю, що за суботу й неділю нічого з нами не буде, а в понеділок група "За консолідацію" виступить.

Вечірнє засідання оголошується закритим.