ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 12 червня 1990 року. 10 година ранку.

Головує заступник Голови Верховної Ряди Української РСР депутат Гриньов В.Б.

Головуючий. Товариші, прохання зареєструватися.

Товариші, прошу уваги.

Вчора, 11 червня о 21 годині 20 хвилин на шахті імені Засядька об'єднання "Донецьквугілля" внаслідок вибуху газу метану у прохідницькому вибої трапилася аварія. Є людські жертви. На шахті ведуться роботи по ліквідації наслідків аварії, утворена республіканська державна комісія для з'ясування причин цій аварії те надання необхідної допомоги сім'ям загиблих шахтарів та потерпілим.

Прошу вшанувати пам'ять загиблих шахтарів вставанням. (Всі встають). Прошу сідати.

Від нас дозвольте висловити співчуття сім'ям загиблих. Республіканську комісію очолює товариш Сургай, перший заступник Держгіртехнагляду УРСР. Еще я хочу добавить, что директор шахты народный депутат, наш коллега, товарищ Звягильский Ефим Леонидович вылетел на место аварии и сейчас занимается проблемами, возникшими там.

Товарищи, у меня просьба к рабочей группе. Невзирая на то, что это вызовет некий диссонанс в зале, но, тем не менее, занять свои места по боевому расписанию. В этом секторе. Это резко улучшит нашу работу. Рабочая группа готова. Продолжаем рассмотрение состава постоянных комиссий.

Следующая комиссия. Депутат Лубкивский, я прошу прощения.

Вы для заявления? Давайте мы так договоримся. В конце этого рабочего времени до перерыва выделим 10 минут для заявлений. Давайте мы не будем начинать все-таки... По процедуре? Вы сказали, что по заявлению, сейчас по процедуре. По процедуре? Пожалуйста.

Лубківський Р.М., голова правління Львівської організації спілки письменників України (Яворівський виборчий округ, Львівська область).

Я прошу Вас, шановний головуючий, вести сесію державною мовою. Ви заявили, що ставитесь толерантно до цієї мови, Ви засвідчили непогані знання, читаючи офіційну заяву, прошу Вас вести сесію українською мовою, державною мовою на території України.

Головуючий. Пожалуйста, первый микрофон. Тоже по процедуре?

Голос із залу. Я з порядку денного.

Головуючий. Нет. Минуточку. Извините, депутат. Все вопросы, касающиеся не процедурных вещей, а включения дополнительных вопросов, каких-то заявлений и так далее, давайте мы отнесем в конец заседания. Иначе мы сегодня не очень эффективно будем работать. Это не изменит ситуацию, я знаю Ваш вопрос. Я Вам объясню еще дополнительно ситуацию. Пожалуйста.

Так, теперь, простите. Это вопрос серьезный, на каком языке мне вести сегодня заседание. Когда я выступал здесь со своей платформой, с программой, я вам говорил, что вести эффективно заседание на украинском языке не смогу. Поэтому я попрошу разрешения у парламента вести заседание на русском языке, зачитывая формулировки и так далее на украинском языке, если не будет возражений. Но чтобы это было не как волевое действие председателя, я прошу парламент дать мне это разрешение, поставить на голосование этот вопрос.

Прошу подготовить технические средства к голосованию. Прошу голосовать. (Йде голосування).

Решение принято. По процедуре, пожалуйста, депутат Чорновил. Второй микрофон, будьте добры.

Чорновіл В.М., голова Львівської обласної Ради народних депутатів (Шевченківський виборчий округ, Львівська область). Я вважаю, що при всій моїй повазі до депутата Гриньова тут абсолютно немає значення, про кого йде мова, що питання

настільки принципове, настільки важливе з огляду на те, що ми будуємо суверенітет України, що це питання треба було вирішити поіменним голосуванням. Такі голоси були, Ви не прислухалися. Тому я прошу повторити голосування поіменно. Дякую.

Головуючий. Нет возражений? Но тогда по процедуре. Если уж реплику по выступлению, то для Украины более важны сегодня идеи и содержание все-таки. Не надо так ставить вопрос. А теперь, действительно, депутат имеет право поставить вопрос на поименное голосование.

Мы по процедуре делаем это. Прошу проголосовать за по именное голосование по этому вопросу. Я напоминаю, что за это должна высказаться более чем одна треть депутатов.

Технические средства подготовьте к голосованию. Поименное голосование по вопросу разрешения мне... (Шум у залі).

Решение не принято. Голосование не будет поименным.

Минутку подождите, (Шум у залі).

Голосование поименное. Прошу прощения.

Зарегистрировано в зале 388 человек, 13! - за поименное голосование. (Шум у залі).

Этот вопрос принимается третью не от общею числа депутатов, а от числа присутствующих в зале. Посему решение принимается о поименном голосовании, и давайте мы не будем спорить. Приготовьтесь к поименному голосованию, будьте добры Я прошу приготовиться к поименному голосованию. Поименное голосование. Технические средства, будьте добры. За то, чтобы разрешить мне вести заседание на русском языке, Решение принято. (Шум у залі). Слово предоставляется Дмитру Павлычко.

Павличко Д.В., поет, секретар правління Спілки письменників України, голова Товариства української мови імені Т.Г. Шевченка (Збаразький виборчий округ, Тернопільська область). Шановні, я маю слово, мені надано слово, я прошу уваги! Шановний голово, шановні товариші депутати, ми не можемо голосувати навіть поіменно. Я не раз розмовляв із Володимиром Борисовичем Гриньовим, він володіє українською мовою, настільки, що може вести наші засідання українською мовою. І я звертаюся від вашого імені до Вас, дорогий Володимире Борисовичу, давайте не будемо робити цього прецеденту, бо це нас поставить знову в тупикову ситуацію.

Я Вас прошу, я звертаюся до заступника Голови Верховної

Ради від імені депутатів, які встануть і можуть влаштувати тут таку ситуацію, що ми не зможемо працювати.

Я звертаюся до заступника Голови Верховної Ради від імені Закону про мови в Українській РСР, прийнятому в ньому залі 10 жовтня 1989 року. Я прошу не робити прецеденту, я прошу Володимира Борисовича перейти на ведення засідання українською мовою.

Головуючий. Депутат Коцюба, пожалуйста.

Коцюба О.П., доцент Республіканської вищої школи управління агропромислового комплексу Української РСР (Радянський виборчий округ, м Київ) Шановні народні депутата, шановна президія, я нікого просити не буду, я з позиції елементарної куль тури Ви відкрийте Конституцію і побачите, що в ній йдеться про українську мову Ви подивіться Закон про українську мову і по бачте, що йде мова знову про українську мову Ви відкрийте Цивільний кодекс і почитайте, то СУДОЧИНСТВО Української республіки ведеться українською мовою. Якщо з повагою до Володимира Борисовича треба ставитись, то потрібно якщо він не воло діє мовою настільки, щоб вести сьогоднішню сесію, щоб це виконували інші заступники чи Голова Верховної Ради. До речі, нам навіть не повідомили, Івашко Володимир Антонович як і не повідомлять, де діваються інші народні депутати. Зникають, а потім з'являються.

Я думаю, що це входить в нашу культуру. Що стосується сьогоднішнього прецеденту то він не може бути розв'язаний голосуванням тому що голосування не може відмінити всі законів, не може відмінити Конституцію. На мою думку, якщо ми хочемо поважати себе хочемо поважати традиції України, культуру народу, якщо ми хочемо викликати у людей повагу до закону в період формування правової держави то Ви повинні вести сесію українською мовою без будь якого винятку.

Що стосується виступів, то це право кожного, хто володіє мовою, в тому числі і Володимира Борисовича. Я думаю, що тут двох думок не повинно бути. Дякую за увагу.

Головуючий. Пожалуйста.

Бондаренко В.С., директор хімічного заводу імені Петровського (Антрацитівський виборчий округ, Луганська область) Когда мы с вами избирали руководителей Верховного Совета, все знали, что Гринев Владимир Борисович - русский по национальности .

Головач В.М. Конкретное предложение, это проголосовать за Комиссию по делам молодежи. Спасибо за внимание.

Головуючий. Дякую. Будь ласка, перший мікрофон.

Депутат не представився. Шановні депутати, я не погоджуюсь з депутатом Новицьким, який вніс пропозицію об'єднати комісію по молоді і спорту. Я вважаю, що проблем, які сьогодні є у молоді, майбутнього нашого, достатньо, і їх не можна поєднувати, Я просив би все-таки депутатів підтримати думку робочої комісії створити окрему комісію по молоді, яка б займалась питанням і інтересами молоді, прийняла закон про молодіжну політику. І це особливо важливо в ці дні, коли проходить з'їзд комсомолу нашої республіки.

Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

Голос із залу. Уважаемые коллеги, по-моему, эта дискуссия в отношении комитета по делам молодежи, комиссии, прошу прощения, она бесполезна. Я предлагаю поддержать: Комиссия по делам молодежи. Все.

Головуючий. Дякую, будь ласка, третій мікрофон.

Кендзьор Я.П. Я також вважаю, що Комісія у справах молоді повинна бути Комісією у справах молоді без добавлення до неї інших функцій. Якщо виходити з мотивів депутата Новицького, молодь не буде займатися спортом, якщо не буде там питань розвитку фізкультури і спорту, чи не буде займатися наукою. культурою й освітою, якщо там не буде до цієї комісії прилучено цих назв.

Ми повинні розраховувати і оцінювати так. що фізична культура і спорт - це є елементи нашої національної культури і національної традиції. І воно настільки широке й глобальне поняття, що саме підкомісією у Комісії в справах культури і духовного відродження, саме там їй місце, яке повинна мати фізична культура і спорт.

Головуючий. Шановні товариші депутати, останній біля трибуни.

Теряник В.І., робітник очисного вибою шахти імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції виробничого об'єднання "Донбасантрацит" (Краснолуцький виборчий округ, Луганська область). Товарищи депутаты! Я прошу одну секунду, я не буду агитировать за молодежную группу. Коль мы уже один раз пошли

Он тогда же сказал, что сейчас он пока говорит на русском языке и не имеет достаточных знаний, чтобы вести все заседания на украинском языке. Все проголосовали "за". Сейчас ставится вопрос, дискриминирующий нашего заместителя Председателя, чтобы он говорил только на украинском языке.

Уважаемые товарищи! Что нам сейчас важнее - или решать вопросы, или вести разговоры о языке? Хотя я понимаю, что украинский язык - это язык государственный. Со временем, кстати, в выступлении Владимир Борисович сказал, что, когда он основательно изучит украинский язык, и давал такое обязательство, он будет также разговаривать и вести все заседания на украинском языке. Я считаю, что этот прецедент, возникший сегодня, не имеет под собой почвы. И поэтому, еще раз говорю, нужно, если мы знаем, что у нас русский язык является языком межнационального общения, и, коль русский наш заместитель Председателя Верховного Совета, разговаривает на русском языке, нужно его в этом поддержать. (Оплески).

Головуючий. Так , минуточку внимания. Шановний Левко Лук'яненко! Будьте добры, простате, пожалуйста. Я вижу, что у микрофонов очень много людей. Хвилинку, одну хвилинку. Шановні депутати! Шановні депутати! Я дуже запрошую вас, щоб ви поважно віднеслися до моїх міркувань. Видите, я заговорили на украинском языке. Но, я прошу прощения, я и буду это делать в процессе ведения. Но я прошу также учесть, когда здесь голосование проходило, я не абсолютизировал, что буду говорить все на русском языке. Но я попрошу вас, все-таки в затруднительных ситуациях я должен иметь право говорить на русском языке, в затруднительных ситуациях. Они возникнут сегодня, поэтому просьба такая.

Я дуже уважно поставився до того, що сказав Дмитро Пав личко.

Шановні депутат, я спробую це робити. Якщо я буду впевнений, що ці міркування мої будуть виглядати гідно цієї аудиторії. те це так, а ні, то я буду говорити російською мовою.

Прошу прощения, давайте мы закончим эту дискуссию. Есть предложение - я, насколько смогу, уважать буду украинский язык в этом зале. Щиро дякую, що так ви поставилися до цього.

Товариші, є пропозиція продовжиш нашу роботу. Спокійно, сядьте, депутат, будь ласка. Я не можу відмовити жінці. Третій мікрофон.

Депутат не представився. Шановні депутати, прошу вас зрозуміти правильно. У даній ситуації це не є виступ проти російської мови. Кожен з присутніх депутатів може розмовляти тією мовою, якою він володіє. Але в даній ситуації перед нами головуючий, член нашого парламенту на найвищому кріслі, і він представляє сьогодні Україну. І тому я дуже прошу депутата Гриньова, допоки він не засвоїть української мови, дати змогу вести ці збори далі Плющу. І маю надію, що ви таки засвоїте мову, розуміючи ту значимість, що в парламенті головуючий повинен вести збори тільки мовою корінного народу, бо то є закон про державність мови.

Головуючий. Ви з мене хочете зробити неповноцінного голову. Це не вийде, я теж вперта людина. (Оплески).

Я вже казав, що я буду вести засідання, наскільки мені це вдасться, українською мовою, але у скрутних моментах я буду користуватися російською мовою. Це, я вважаю, нікого у цьому залі ображати не буде Потім, потім...

Сегодня сложная ситуация, я прошу всех занять свои места и мы продолжим работу. Если у меня не получится, я после перерыва обязуюсь передать Ивану Степановичу бразды правления. Прошу занять всех свои места. Прошу зайняти свої місця. Депутат Шевченко... Голоси з залу. (Не чути).

Головуючий. Якщо це принципове питання, яке торкається мови. Будь ласка, другий мікрофон.

Депутат не представився. Я прошу Голову Верховної Ради, першого заступника Голови Верховної Ради припинити голосування протягом 10 секунд. Такого немає ніде в світі. Ми перетворили зал парламенту на спортивний зал, але ми не спортсмени, ми - парламентарії. Мінімум півхвилини. У крайньому разі 20 секунд, але не 10. Не просто смішно, несолідно.

Головуючий. Ми будемо вивчати, обережно вивчати кожне питання і тоді голосувати. Займайте свої місця. Що за пропозиція? Третій мікрофон.

Чобіт Д.В., відповідальний секретар Бродівської районної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (Бродівський виборчий округ, Львівська область). Шановні депутати! В XІX столітті в Польському королівстві Речі Посполитої був обраний король Стефан Баторій, який не володів

польською мовою, і все діловодство в Польщі було переведене на нейтральну мову - латинську. У нас подібна ситуація. Тому я пропоную: перше-ввести синхронний переклад, в таких випадках, на українську мову і перевести все діловодство українського парламенту на нейтральну мову - на мову есперанто. Дякую за увагу.

Головуючий. Дякую, депутате шановний. Остання пропозиція, перший мікрофон, будь ласка.

Чернявський О.П., голова ради агропромислових формувань Сумської області (Сумський виборчий округ, Сумська область). Один із моїх попередників говорив, що ми перетворили цей зал на спортивний. Я думаю, що якщо цей вислів підходить, то тільки в тому питанні, що ми будемо бігти до нескінченності. Ми вже працюємо один місяць, а не прийняли ще жодного рішення державного масштабу. Виборці наші від нас чекають продуктивної праці, ми й зараз не показуємо.

У мене є конкретна пропозиція. Ми робимо неетично стосовно групи, яка вже працювала, мабуть, більше двох місяців над виробленням рішень з тих питань, які ми вчора, позавчора, у п'ятницю і раніше обговорювали. Я думаю, що це неправильно. Нам потрібно перейти до тих питань, а ми зупиняємось на комах, крапках і так далі.

Я думаю, що нам потрібно ставитися з повагою до тих людей, яким ми довірили виробити певні рішення, і тут вже не обговорювати, а приймати скоріше рішення. Якщо ми на таких процедурних питаннях вирішили зупинитись місяць, то коли ми програму Уряду будемо обговорювати? Я звертаюсь, я прошу звернути увагу. Ми маємо в парламенті більшість. Ми пішли на багато компромісів по відношенню до меншості, і я дивлюся з повагою до того, як вони вміють працювати, забираючи час, але я прошу і звертаюсь до них-щоб з такою ж активністю вони, прикриваючись іменем народу, працювали над вирішенням проблем для народу. Дякую за увагу.

Головуючий. Дякую вам. Іван Салій з процедурного питання. Останній виступ.

Салій І.М., голова Подільської районної Ради народних депутатів, перший секретар Подільського райкому Компартії України (Подільський виборчий округ, м. Київ). Інтерес до сесії у виборців знизився, і їхні надії, як мені здається, ми поки що не виправдовуємо. Самі депутати теж активність, мені так здається,

знизили, є багато вільних місць, і, мені здається, їх буде надалі все більше. Попереду у нас що: відпустки, бажання депутатів працювати у своїх виборчих округах. Не кожний же має можливість так, як я, щодня бувати у себе в окрузі. Тому я думаю, що попереднє для нас є завдання створити постійно діючий парламент із 120 чи 200 депутатів, можливо, це буде двопалатний парламент. Але такою кількістю у 450 чоловік у наш бідний період вирішувати такі не зовсім принципові питання - це взагалі сьогодні, мені здається, вже до безглуздя ми доходимо.

Тепер. Попереду - з'їзд Компартії України, Якщо товариш Івашко на з'їзді комсомолу, то він, напевно, буде і на з'їзді Компартії України. Попереду - з'їзд КПРС. Значить, теж багато хто буде відсутній. Тобто, перспективи, що ми за останній місяць щось важливе вирішимо, на сьогодні, мені здається, ніякої. Тому, я пропоную. Після перерви поставити на голосування таку пропозицію, Завтра з 10 -ї ранку почати обирати Голову Ради Міністрів із багатьох кандидатур. Оберемо Голову Ради Міністрів, а потім Ромова Ради Міністрів буде 2-3 тижні працювати над формуванням свого Уряду. Там щось скорочується, не кожний згодиться з нами працювати в Раді Міністрів. Годі Голова Ради Міністрів буде працювати і надалі, а ми продовжимо формування наших комісій. Тому що Голова Ради Міністрів не обов'язково повинен проходити по всіх комісіях, це вже стосується тільки міністрів, або Уряд інший буде по комісіях проводить ці спів бесіди і аналіз. Тому я вношу пропозицію, щоб ми всі подумали, поспілкувались і після перерви поставили питання про те, щоб завтра приступити до затвердження Голови Ради Міністрів.

Головуючий. Дякую.

Голоси з залу. (Не чути).

Головуючий. Ця пропозиція буде прийнята до уваги. Продовжуємо роботу, дорогі колеги.

Наступна комісія з соціальних питань та праці. Які є пропозиції? Будь ласка, до трибуни.

Ляхов І.А., інспектор ЦК Компартії України (Біловодський виборчий округ, Луганська область). Я не умаляю роль этой комиссии в решении социальных вопросов, но все-таки я бы в названии этой комиссии на первое место поставил бы труд. Помоему мнению, эта комиссия признана, прежде всего, заниматься проблемами трудовой занятости нашего населения. Ее роль в

этом плане, как мы себе представляем, особенно возрастет в связи с переходом к рынку. Потому что будут закрываться предприятия, производства, а это вызовет в какой-то мере и безработицу, поэтому, безусловно, эти вопросы станут на первое место. Поэтому нам нужна будет в обязательном порядке система мер, специальная программа предотвращения безработицы, программа трудоустройства, переучивания, перераспределения рабочей силы. Поэтому мне все-таки думается, что название комиссии должно было бы выглядеть следующим образом: Комиссия по труду и социальным вопросам. Спасибо.

Головуючий. Дякую, прошу вибачення, депутат Чепурний, третій мікрофон, будь ласка.

Чепурний А.Г., голова колгоспу "Зоря" Борівського району (Куп'янський виборчий округ, Харківська область). Уважаемые депутаты, уважаемый президиум! Вчера депутат Макеєнко высказал очень интересную мысль, что мы при создании комиссии каким-то образом должны оглядываться на наших избирателей и помнить об их наказах. Проводя свою предвыборную кампанию, я анализировал, к чему наибольший интерес у избирателей. И наибольший интерес у избирателей проявился именно к социальной защищенности жизненного уровня нашего народа украинского, каждого жителя, начиная от рабочего до министра. Поэтому предлагаю именно иметь комиссию в парламенте, которая социально будет защищать жизненный уровень наших граждан, и предлагаю название этой комиссии сформулировать следующим образом: Комісія соціального захисту життєвого рівня громадян України та праці.

Что такое социальная защищенность? Я хочу объяснить. Дальше идет у нас рынок, необузданные цены, понизится резко жизненный уровень населения, будут какие-то законы, и через эту комиссию должны пройти все законы. Она не должна пропустить ни в коем случае в этих законах тот пункт, который будет нарушать или понижать жизненный уровень нашего народа. Я прошу это внести на поименное голосование.

Головуючий. Будь ласка, з трибуни.

Новіков В.Я., директор Слов'янського арматурно - ізоляторного заводу імені Артема (Слов'янський міський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые товарищи депутаты, уважаемый товарищ председательствующий! Мы сегодня практически подошли к

вопросу о "Комісії з соціальних питань і праці". Это последняя комиссия, которая решает весь комплекс экономических и социальных вопросов.

Остальные комиссии здесь более специализированы по направлениям.

Но что меня смущает, и я хочу поделиться своими мыслями с депутатами последующим направлениям. Практически сложилось так, что все предложенные комиссии, в том числе и эта комиссия, рассматривают и будут работать в узконаправленном спектре, и мне не понятно, каким образом в Верховном Совете в этот переходный период, когда власть, по сути дела, переходит от партии к Советам, кто будет координировать всю массу вопросов, прорабатывающихся в этих комиссиях? Это не одно и то же, что было раньше, когда был парламент наш и нынешняя ситуация. Могут сказать, что это будет Президиум, председатель и т.д. Это не совсем так. Мы с вами приняли совсем недавно, на позапрошлой неделе, постановление, дали оценку работы Совета Министров. И здесь записано: "соціально-економічне становище в республіці є кризовим". И далее: "рішуче позбавлятися командноадміністративних методів управління", однако нигде в комиссиях это не наш по своего отражения. Я предлагаю дополнительно к данному списку образовать комиссию, можно над ней еще подумать, поскольку это новая комиссия. А должна она называться следующим образом, по моему мнению: Комитет по неотложным и радикальным мерам или, вернее, так: Комиссия неотложных и радикальных мер по выходу Украины из кризиса. Возглавлять, по моему усмотрению, эту комиссию или комитет должен Председатель Верховного Совета.

Головуючий. Дякую. Але я нагадую шановним депутатам, що додаткові комісії ми будемо розбирати наприкінці засідання. І тому прошу висловлюватися стосовно цих комісій, формулювання цих питань. Перший мікрофон, будь ласка.

Михайлюк В.П., голова Васильківської міської Ради народних депутатів, перший секретар Васильківського міськкому Компартії України (Васильківський виборчий округ, Київська область). Шановні товариші депутати! Я хотів би сказати, що ця комісія найбільше перенасичена своїми функціональними справами. Я згоден з назвою, яку запропонував депутат Ляхов. Можна було б поставити першим з питань праці і соціальних. Але давайте подивимося. Ми сьогодні ведемо мову про розпиток виробництва

товарів народного споживання, сфери послуг, торгівлі, громадського харчування і таке інше. Це все те, що сьогодні характеризує, можна сказати, не тільки економічну, але й політичну стабільність.

Ми вже пройшли такі комісії, як з питань планування, бюджету, фінансів і цін, з питань будівництва, архітектури та житловокомунального господарства, Я знову повертаюсь до функціональних обов'язків цій комісії. Та давайте подивимося: у цих попередніх комісіях є вже чорнові функції. Є функції житлово-комунального господарства. І якщо ми знову повертаємося до цієї комісії, то тут записано: "та житловокомунального обслуговування населення, ""політики цін".

У мене до цієї комісії інтерес, і я записався працювати у цій комісії. Хотів би звернутися і до членів, які будуть обрані до складу цієї комісії, щоб мене підтримали, і до всього корпусу депутатів, щоб ми хоч би оці функції житлово-комунального обслуговування населення і політику цін виключили із обов'язків цієї комісії. Я дуже просив би, тому що занадто багато обов'язків покладається на цю комісію.

Головуючий. Дякую, шановний депутат! Я перейду на русский, потому что тут сложный вопрос. Товарищи! Мы должны учесть, как говорил депутат Заец на прошлом заседании, что есть разница между названием комиссии и содержанием ее работы. Мы сегодня очень сильно вклиниваемся в содержание работы. Давайте мы подойдем к содержанию. Ведь социальные вопросы -это социальная защита. Это все вместе. Поэтому я предлагаю выступающим учесть это обстоятельство. Если есть предложения по содержанию работы, по одному выступающему у микрофонов и с трибуны, потом слово от рабочей группы. Другий мікрофон, будь ласка.

Мостиський А.Б., геолог Ковельської геологорозвідувальної партії (Ковельський виборчий округ, Волинська область). Я думаю, що це, безперечно, найважливіше, найболючіше для наших виборців. Думаю, що найбільше виборців звертається до нас з питань, що належать до соціальної сфери. І тепер, при переході до ринкової економіки, я думаю, що ми повинні підкреслити у самій назві комісії про соціальний захист громадян. Тому я пропоную назвати все-таки комісію - з питань соціального захисту громадян та праці. Я думаю, що так ми найкраще відобразимо функції, які покладені на цю комісію.

Головуючий. Будь ласка, третій мікрофон.

Степенко В.І., перший секретар Полтавського райкому Компартії України (Полтавський виборчий округ, Полтавська область). Товариші, мене хвилює те, що у нас якась хвороба створювати нові комісії. Я пропоную об'єднати комісії з соціальних питань, у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства, у справах ветеранів, пенсіонерів та інвалідів. Я поясню чому.

Ми намагаємося роздробити наші сили, і мене не просто стурбувало, а викликало тривогу, що не укомплектовано комісію у справах сім'ї, материнства і дитинства. Я розумію, що це не комісія в закордонних справах, тут не пошлють переймати досвід у Південну Корею чи Шрі Ланку. Тут потрібно буде постійно працювати, і працювати дуже серйозно. Тут повинна бути комісія сама бойова, компетентна і наполеглива. Від нас чекає, товариші, допомоги найбільш незахищений прошарок - пенсіонери, діти, інваліди, воїни-афганці. Я пропоную в перерві від кожної групи виділити в цю комісію найкомпетентніших парламентаріїв, народних депутатів і створити таку атмосферу, щоб у нас у суспільстві кожному хотілося б допомогти цьому захищеному прошарку, про який я говорив.

Товариші, моя пропозиція - не остання інстанція, може, я в чомусь помиляюсь. Якщо не пройде ця пропозиція, я прошу врахувати це при розгляді цих двох інших комісій, але я дуже прошу під імені виборців трьох сільських районів, від імені пенсіонерів, інвалідів, вдів, воїнів-афганців дуже уважно поставитись до моєї пропозиції. Дякую за увагу.

Галопуючий. Дякую. Питання про склад комісій буде розглядатися пізніше. Депутат Гуренко, будь ласка. Перший мікрофон.

Гуренко С.І., другий секретар ЦК Компартії України (Іванківський виборчий округ, Київська область). Я хотів би заперечити попередньому виступаючому насамперед з тієї точки зору, що не слід поєднувати комісії хоча б у тому спектрі, що його запропоновано. Тому то Комісія справ захисту материнства і дитинства - це теж досить важлива і специфічна комісія. А тепер з огляду на практику роботи такої комісії у Верховній Раді СРСР. Я повинен вам сказати, товариші, що вона вже більше року займається в основному питаннями захисту рівня життя, забезпечення сталого рівня життя для найменні соціальне не захищених осіб у нашому суспільстві. Тому я хотів би звернути увагу народних депутатів на таке. Справді, захист - це головна проблема, але наш орган - це

орган законодавчий. Нам потрібно говорити про політику, хоч вчора тут зауважено було, що поки що ми можемо говорити про політику тільки в лапках. На мій погляд, наша Верховна Рада повинна була б сконцентрувати увагу цієї комісії на опрацюванні законодавчих актів, спрямованих на захист населення Української РСР у забезпеченні сталого рівня життя, в тому числі на індексацію рівня життя і все таке інше, про що зауважував наш шановний Голова. Тому я пропоную цю комісію назвати: "Комісія з питань соціальної політики та праці". І не приєднувати сюди більш нічого. Дякую.

Головуючий. Одну хвилиночку. Депутат Маслюк.

Маслюк Г.Є., електрослюсар підземної шахти імені Челюскінців виробничого об'єднання "Донецьквугілля" (Петровський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые депутаты, считаю, что эта комиссия Комиссия по социальным вопросам и труду может стать одной из самых важных и самых главных комиссий в нашем парламенте, рее зависит от того, какими функциями и полномочиями мы ее наделим. Для этого нам просто надо вспомнить, зачем нас избирали. Установить или хотя бы концептуально провозгласить примат общечеловеческих ценностей над экономикой, политикой, идеологией, религией и т.д. Не должно быть экономики ради экономики, не должно быть политики ради политики. Тем более что никто не может предложить готовой модели экономического развития. Мы можем задать только направление. В противном случае - это просто политический авантюризм. Экономика - это живая система, которая развивается по своим законам...

Головуючий. Шановний депутат, дуже прошу формулювати більш чітко.

Маслюк Г.Є. Я вынужден это говорить, так как должен обосновать свою формулировку.

За примером далеко ходить не надо - это наша жизнь, в том числе и те социальные вопросы, которые нам придется решать. Если мы пытаемся выстроить логическую цепочку, мы должны определить, что и ради чего нужно все это делать. Мы обязательно придем к необходимости построения гражданского общества, то есть общества, главный смысл и миссия которого - обеспечение достоинства, безопасности, свободы действий, права собственности и нормальных условий жизни для каждого гражданина, независимо от его национальности, религиозных идеологических

воззрений. Это изначально, а все остальное - лишь средства для достижения этой цели. И прав был депутат Заец, который вчера предложил сначала определиться концептуально, чего мы хотим, какое общество мы собираемся построить, а потом уже определяться с комиссиями.

Я обращаюсь к депутатам - коммунистам, которых здесь в зале 380 человек, я тоже член партии. Давайте не передавать этот вопрос Центральному Комитету, как это мы привыкли делать. Будучи избранными и сюда, мы все вступили в свою главную партию - это партию наших избирателей. И если мы берем на себя ответственность за результаты нашей деятельности, а отвечать все равно придется, если не через пять лет, то, может, раньше, так давайте сами формировать и социальную, и экономическую политику.

Поэтому мое предложение по названию комиссии такое: "Комиссия по разработке концепций социальной политики, социальным вопросам и труду".

И еще один вопрос, касающийся сути этой комиссии и ее названия. Мы собираемся демонтировать старую административно-командную систему. Все прекрасно понимают, что без этого невозможно построение правового государства.

Головуючий. Я очень извиняюсь перед народным депутатом, но давайте мы все-таки не будем так работать. В таком режиме политической декларации мы далеко не уйдем.

Сегодня нужны жесткие, точные предложения, окруженные небольшим ореолом политических вопросов. А это декларация, извините.

Маслюк Г.Є. Это не декларация. Я внес предложение по названию комиссии и обосновал, почему такое название необходимо.

Головуючий. Так. Благодарю. Коротко щодо процедури, дуже коротко. Будь ласка. І від робочої групи. Перший мікрофон, будь ласка.

Бичков В.В., перший заступник голови виконкому Херсонської обласної Ради народних депутатів, голова ради обласного агропромислового комітету (Новотроїцький виборчий округ, Херсонська область). Уважаемые депутаты, уважаемый председательствующий! Давайте проанализируем вчерашний день работы. Мы вчера прошли двенадцать комиссий и проголосовали за двенадцать комиссий - как предлагали рабочие группы, как

предлагали области и группы еще раз. Есть такое предложение. Депутат Валеня вчера дважды правильно сказал: чем короче название, тем можно больше вложить функций по сути.

Есть предложение вносить и ставить на голосование так, как предложено комиссией. Будут дополнения - голосовать за дополнения. Тогда мы с вами продвинемся и много сделаем. Спасибо.

Головуючий. Дякую. Від робочої групи, будь ласка.

Ревенко М.М., другий секретар Чернівецького обкому Компартії України (Хотинський виборчий округ, Чернівецька область). Шановні депутати! До Комісії з соціальних питань надходили пропозиції про включення до назви слів - "соціальної захищеності", "соціально-правових питань", зокрема, депутат Духов вносив таку пропозицію. Я вважаю, що справа не в тому, як буде назватися комісія, хоч це має значення, а які проблеми вона буде вирішувати. В даному ж випадку, якщо включити в назву слова - "соціального захисту" чи "соціально-правову", тоді комісія матиме зовсім інший зміст. А у нас уже є ряд комісій, які передбачають ці питання, розробку законодавчих актів і так далі. Тому я не вбачаю тут чогось суттєвого, чи поставити на перше місце, чи на друге.

Товариші робили зауваження про те, що функції не зовсім відповідають назві комісії. Дійсно, це були ті, які подані з першого варіанту. З цих функцій випадуть питання політики цін, житловокомунального обслуговування.

Про об'єднання комісій я давав відповідь минулого разу, що не слід цього робити, і товариш Гуренко Станіслав Іванович зараз про це сказав, І на інші питання також були дані відповіді. Тому робоча група вважає, що можна погодитися, наприклад, з такою назвою, враховуючи виступи товаришів, яка більш ємко відбиває всі ці питання, тобто з такою пропозицією - "соціальної політики та праці", і поставити це питання на голосування.

Головуючий. Дякую. Цю пропозицію робочої групи ставимо на голосування - соціальної політики та праці. Технічні засоби приготуйте до голосування.

Хто "за", прошу голосувати, прошу висловитись голосуванням. Дякую.

Другие предложения, касающиеся социальной защиты. Помоему, они входят в это понятие. Я думаю, мы не будем ставить на голосование дополнительные предложения. Они, я повторяю, поглощаются этой формулировкой. По крайней мере, мое

такое мнение. Поэтому есть предложение перейти к следующей комиссии.

По процедуре? По следующей комиссии? Одну хвилиночку.

Наступна комісія - у питаннях екології та раціонального природокористування. Предложения, пожалуйста. Предлагалось рекомендации рабочей группы ставить фазу на голосование. Это вещь опасная. Поэтому у меня такое предложение: дать выступить у каждого микрофона по одному, максимум по два человека, после этого предоставить слово рабочей группе и голосовать. У вас другое предложение? По процедуре или по комиссии? Будь ласка, другий мікрофон.

Гаврилов А.В., начальник відділу державної інспекції Роздольненського районного відділу внутрішніх справ (Роздольненський виборчий округ, Кримська область). Я хочу внести такое предложение: перед тем, как перейти к последующим комиссиям, нам нужно, уж коль у нас есть рабочая группа, чтобы представитель рабочей группы вышел сюда для подтверждения того, что здесь говорится, а потом уже ставить вопрос на голосование. Чтобы он разъяснил нам все по данному вопросу, а потом уже рассматривать, какие есть предложения. Иначе мы опять застрянем...

Головуючий. Будь ласка, перший мікрофон.

Шовкошитний В.Ф., постійний позаштатний кореспондент журналу "Ранок", член Спілки письменників СРСР (Харківський виборчий округ, м. Київ). Шановні колеги, народні депутати, я закликаю вас брати приклад з мудрого чоловіка, нашого сьогоднішнього головуючого, який іде назустріч тим, хто був проти ведення засідання російською мовою, і говорить зараз українсько-російською. Він мудрий чоловік. Я хочу сказати щодо Комісії у питаннях екологи.

Я вже пропонував і сьогодні наполягаю на тому, щоб це була Комісія з питань екології та екстремальних ситуацій.

Пригадайте, будь ласка, з чого розпочався сьогодні наш день? У нас є така структура в Раді Міністрів, і така ж повинна бути тут для того, щоб у Раді Міністрів ця структура працювала. Треба, щоб були законодавчі акти, а це наша з вами прерогатива. Дякую.

Головуючий. Дякую. Мне кажется, что это хоть и острое предложение, но оно не должно иметь отношения к парламенту. Я тоже имею свою точку зрения и буду ее высказывать иногда.

Мы не можем быть пожарной командой. Мы можем создавать временные комиссии по конкретным острым проблемам. Но специально строить такую структуру в парламенте, я считаю, нет необходимости. Будь ласка, другий мікрофон.

Романов Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І. Мечникова (Жовтневий виборчий округ, Одеська область). Я підтримую пропозицію комісії, треба, щоб формулювання було таке: "у питаннях екологи та раціонального природокористування". І треба голосувати.

Головуючий. Останній виступ.

Задорожний Б.В., доцент кафедри охорони праці І навколишнього середовища Маріупольського металургійного Інституту (Маріупольський - Центральний виборчий округ, Донецька область). Саме тому дозволю собі звернути увагу шановних депутатів на назву цієї комісії. Вважаю її невдалою. Якщо прийняти таку назву: "з питань екології та раціонального природовикористання", ми припустимося тієї ж неточності, якої припускаємося, коли вживаємо термін "охорона пращ і техніка безпеки". Ті, хто займався в технічних учбових закладах, розуміють, що це таке.

Мені здається, що назва комісії повинна відображати ті функції, які вона буде виконувати. Якщо звернутись до функції, як це передбачено проектом законів про постійні комісії, то там чітко окреслено: проблеми охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів. Тому і пропоную таку назву комісії: "з питань охорони навколишнього середовища і раціонального природокористування". Що стосується якихось надзвичайних становищ, скажімо, вибух у шахті, це теж надзвичайне становище, Але це вже інше і до цієї комісії, як я розумію, відношення не має, Дякую за увагу.

Головуючий. Дякую. Від робочої групи, будь ласка. Дамо вам слово, якщо ви наполягаєте.

Залудяк М.І., заступник генерального директора Кременчуцького виробничого об'єднання "Дормашина" (Кременчуцький-Крюківський виборчий округ, Полтавська область). На пропозицію сьогодні на сесії депутата Шовкошитного, який пропонує дати назву комісії "З екології та екстремальних ситуацій", минулого разу я відповідав. Екстремальні ситуації бувають політичні, економічні, соціальні, екологічні і так далі. Тому ми не мали на увазі, що ці комісії повинні кожен день і кожен час розглядати екстремальні

ситуації. І ми назвали комісію, дали цій комісії назву: "З питань екології та раціонального природокористування", маючи на увазі, що саме слово природокористування це - узагальнююче слово. Тому ми вносимо пропозицію таку, як минулого разу. Депутат Задорожний теж вніс пропозицію назвати комісію: з охорони навколишнього середовища і далі за текстом. Ми теж не згодні з цією трактовкою, тому що комісія з питань екології - це не просто модне якесь слово сьогодні, якийсь модний синонім. А екологія це теж узагальнююче слово, що ми розуміємо з вами всі Тому ми вносимо пропозицію від робочої групи не змінювати назву і назвати нашу комісію "з питань екології та раціонального природокористування''. І вносимо ще раз таку пропозицію.

Головуючий. Дякую. Ви наполягаєте на виступі? Хвилину. Будь ласка.

Костенко Ю. І, науковий співробітник Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона АН УРСР (Червоноармійський виборчий округ, м. Київ). Я наполягав на цьому виступі тому, що хочу привернути увагу депутатів до цієї складної проблеми, яку зараз ми так відкинули, але яка дійсно є дуже складною і потребує свого законодавчого вирішення.

Що є екстремальною ситуацією і чому вона потребує саме законодавчого вирішення? У більшості країн світу існує цілий ряд законів, кодексів і декретів, які визначають, як і де повинна здійснюватись підготовка до екстремальної ситуації, хто і за розв'язання яких проблем відповідає. І попереднє від лагодження всій структури пов'язане з цим. Дійсно, у нас утворена державна комісія при Раді Міністрів СРСР з надзвичайних ситуацій і аналогічна комісія при Раді Міністрів Української РСР. Але без законодавчого визначення діяльності цих комісій вони діють неефективно. Це було видно і під час землетрусу у Вірменії, і коли був вибух недавно газопроводу, і навіть ось зовсім недавно, коли люди цілу добу пили отруєну фенолом воду.

Відсутність цілого прошарку законодавчих актів, що регулюють взаємовідносини людини і держави при виникненні екстремальної ситуації, призвели до появи цілої армії і бездомних, і біженців, і 600-тисячної армії так званих ліквідаторів. Бо подальше життя і діяльність цих людей зовсім не регулюється ніякими законодавчими актами, і майже всі вони страждають від відомчого свавілля. Крім того, відсутність таких законів, як, наприклад,

Закон про ядерну аварію, зробило можливим будівництво АЕС біля таких міст.

Головуючий. Я прошу пробачення, шановний депутате. Ця пропозиція цілком слушна. Я прошу Вас использовать свое депутатское право внести законопроект об экстремальных ситуациях, найти группы единомышленников. Пожалуйста, это все в ваших правах. Нет возражений? Но сегодня в этой ситуации мы поставим на голосование ваше предложение.

Костенко Ю.В. Одну хвилиночку.

Головуючий. Одна хвилина вже пройшла. Дорогі товариші...

Голос із залу. (Не чути).

Головуючий. Усе зрозуміло. Ця пропозиція вже один раз подавалася. Дуже дякую. Ми поставимо на голосування цю пропозицію, щоб у цю комісію включити...

Костенко Ю.В. Я тільки прошу, щоб створити підкомісію в одній із комісій або по екології, або по Чорнобилю. Оце моя пропозиція. Головуючий. Це - потім. Товарищи, я прошу прощения. Я использую как-то по- диктаторски это место, но поймите меня правильно, что вопросы о подкомиссиях, содержании работы комиссий мы сейчас рассматривать не можем. И правильно депутат Валеня сказал здесь о том, что название комиссии должно быть обобщающим, иначе мы где-то затормозимся.

Поэтому я прошу прощения у стоящих. Прошу пробачення у депутатів біля мікрофонів. Від робочої групи? Уже є. Ніяких доповнень немає з цього приводу? Ставлю на голосування цю пропозицію. Пропозиція робочої групи - "Комісія з питань екології та раціонального природокористування". Рішення прийнято.

У Вас по процедуре? Я очень Вас прошу. Теперь уже в комиссию. Если там найдут нужным изменить, добавить какие-то функции, названия, передайте ваши предложения в комиссию, название которой принято. По- процедуре? Будь ласка, третій мікрофон.

Голос із залу. Уважаемые депутаты, уважаемый председательствующий. Давайте мы все-таки закончим принимать законы или постановления на слух. У нас почему-то и вчера, и сегодня все это дело, дополнения и все это воспринимается и принимается на слух.

Нам розданы документы. Над ними работали наши уважаемые

депутаты. Рассмотрели все предложения, письменно внесенные в эти комиссии. Те, которые от рабочих комиссий, пусть выйдут и сделают замечания. Мы же знаем, какая комиссия будет рассматриваться, и нам на руки нужно дать замечания, которые внесены были в эти комиссии. Чтобы мы опять не на слух, а всетаки прочли, какие были замечания. Какие вошли, какие нет.

Если данный депутат не согласен с тем, что не принимается его поправка, дать ему слово, пусть нам докажет и объяснит. В противном случае давайте так голосовать. Есть замечания? Нет замечаний. Если какие-то не учтены, пусть депутат выйдет, выскажет. Мы просто так затягиваем время, а я прошу: хватит нам. принимать документы на слух.

Головуючий. Мы их принимаем не на слух, а с учетом замечаний депутатов. Основные события разворачивались в рабочей группе, и предложения там сосредотачивались и обсуждались там, поэтому это обвинение не совсем корректно, но тем не менее... Товариші, я вважаю, що треба дати можливість депутатам висловитись біля мікрофонів, що це необхідно.

Наступна комісія - Комісія з питань ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи. Ми домовились, що я даю біля мікрофона одному, двом депутатам слово для виступу. Яка пропозиція? Будь ласка, на трибуну.

Голоси із залу. (Не чути).

Головуючий. Я прошу прощения, и мы договорились сначала одно

- два выступления у микрофонов, потом комиссия.

Рудик В. И, голова Олевської районної Ради народних депутатів, перший секретар Олевського райкому Компартії України (Олевський виборчий округ, Житомирська область). Шановні товариші депутати! Минулої п'ятниці я вносив пропозиції про створення Комітету по чорнобильській катастрофі. Чим я керувався? Найбільша у світі за всю історію землі - Іде є катастрофа на ЧАЕС.

Головуючий. Шановний депутате! Я прошу пробачення, дуже прошу, але питання комітету ми вже вирішили. Комитет наша Конституция не позволяет создавать. Если мы сейчас будем опять возвращаться непрерывно к вопросу о комитетах, мы никуда не пойдем. Если у вас есть предложение по названию комиссии, пожалуйста.

Рудик В.Н. Володимире Борисовичу! У мене є пропозиція, прошу вас не перебивати.

Головуючий. Будь ласка.

Рудик В.Н. Товариші, в зоні національної біди живуть мільйони людей. Життя... (Шум у залі).

Головуючий. Конкретну пропозицію, будь ласка. Я дуже вас прошу.

Голос із залу. (Не чути).

Головуючий. Будь ласка, займіть своє місце.

Рудик В.Н. Товариші депутати, шановні депутати! Прошу вас уважно вислухати. Я регламент не порушую. Конкретно, буде дуже конкретно. Я вам розкажу і буде дуже конкретно.

Головуючий. Увага, увага!

Рудик В.Н. На сьогоднішній день люди живуть в дуже страшних умовах. Я повинен доповісти, що сьогодні в районах, що постраждали, за останні роки висока захворюваність верхніх дихальних шляхів, шлунковокишкового тракту, ендокринної системи, порушення імунітету, психічні розлади, а також хвороби системи кровообігу, різноманітні захворювання при вагітності. Зареєстровані випадки з глибокими вадами у новонароджених. Особливе, товариші, хвилювання викликає стан щитовидної залози у дітей і гіперплазія. Все це так, товариші...

Головуючий. Конкретну пропозицію, шановний депутат.

Рудик В. Н, Враховуючи те, що ні Москва не розуміє нас до сьогоднішнього дня, ні керівництво республіки не розуміє, ні парламент, і те, що сьогодні над людьми триває жахливий експеримент, ми повинні припинити це. І треба, щоб наша Верховна Рада зробила все, щоб знайти винуватців, злочинців, незалежно від рангу і посади. Далі...

Головуючий. Я перепрошую шановного депутата. Неужели вы, выступая с трибуны, думаете, что здесь в зале кто-то по-другому, чем вы, понимает ситуацию Чернобыля? Надо же нас уважать, прошу прощения.

Шановний депутате, конкретну пропозицію, будь ласка.

Рудик В.Н. Я вношу пропозицію, щоб дану комісію назвати Надзвичайною комісією по чорнобильській катастрофі і прошу поставити це на голосування.

Головуючий. Дякую, дякую. Шановні депутати! Я перейду на русский язык. Вчера мой коллега Плющ попал в странную ситуацию, как будто бы он против борьбы с привилегиями. Сегодня я попадаю в странную ситуацию, как будто бы я, перебивая депутата на трибуне, против того, чтобы внимательно подойти к чернобыльской катастрофе. Не ставьте, пожалуйста, нас, сидящих здесь, в такую ситуацию, просьба. Мы же хотим организовать работу, работать конкретно, четко, говорить по существу. Ну что нам дадут это политические декларации? Мы здесь все политизированы. Поэтому, я прошу прощения, но я буду перебивать такие выступления и вести довольно жестко. Будьте добры, первый микрофон.

Бойко І.Г., голова Кам'янсько-Дніпровського райкому профспілки працівників агропромислового комплексу (Кам'янсько-Дніпровський виборчий округ, Запорізька область). Шановні товариші! Я прошу вас вислухати мене уважно, тому що я хочу сказати про всі ті комісії, які у нас лишились. Я хочу конкретно.

По-перше, ми з вами дуже обурювались і обурюємося, коли у нас виробництво домінує над соціальними проблемами. Але ми зараз з вами працюємо саме таким методом. Чому? Тому що у нас і промисловики, і ті ж транспортники, і зв'язківці наполягали, щоб була створена та чи інша комісія. Коли ми дійшли до цих комісій, куди входить і Чорнобиль, і екологія, ті, що залишились, ми забули про це. Виходять з різними пропозиціями, з тими, звести чи розвести ті чи інші? Один з депутатів сказав дуже добре, що, товариші, та ж екологія і Чорнобиль - це блюзнірство нам щось тут говорити. Другий депутат, Пилипчук, дуже добре сказав про те, що, товариші, по-перше, функція головне, а не назва. І потретє, я хочу сказати, а хіба наші ветерани, діти, молодь, жінки і інші, хіба це не наш Чорнобиль з вами? Це теж Чорнобиль, який ми всі з вами створили. Тому у мене конкретна пропозиція. Давайте ми зараз з вами все-таки зважимо на те, що функція головна. Оці комісії, які лишились, і до кінця, окрім комісії з питань гласності, обговорювати не будемо, приймемо, як говорить робоча група, і будемо працювати плідно. Дякую за увагу. (Оплески).

Головуючий. Товарищи, вопрос очень сложный, но я его не хочу ставить на голосование в таком виде сегодня. Давайте мы все-таки продолжим быстро, в темпе, как мы договорились раньше. Будь ласка, другий мікрофон.

Депутат не представився. Шановні депутати! Те, що функція

головна, я звертаю вашу увагу, що в короткій анотації щодо функцій цієї комісії сказано про те, що ця комісія розглядає найважливіші проблеми, пов'язані з чорнобильською катастрофою.

Давайте ж задумаємося над тим, який же склад даної комісії візьме на себе обов'язки ліквідувати наслідки чорнобильської катастрофи? Прошу вас вдуматись і прийняти таке формулювання: з проблем наслідків чорнобильської катастрофи. Будемо вирішувати проблеми, тому що наслідки не ліквідуємо. Це одне.

Я б, шановні товариші, дуже просив вас, коли йде мова про чорнобильську катастрофу і про це питання, не дивлячись на час, ви все-таки вислуховуйте. Бо ті, хто нас слухає і дивиться, вони нас оцінять по-своєму і правильно дадуть оцінку, якщо ми не хочемо послухати ще додаткову інформацію щодо цієї великої біди, про яку ми знаємо, до речі, дуже погано І дуже мало.

Головуючий. Дякую, третій мікрофон. І останній виступ з трибуни.

Костюк О.В., завідуючий травматологічним відділенням Дубровицької центральної районної лікарні (Дубровицький виборчий округ, Ровенська область). Питання чорнобильської катастрофи, наслідків ліквідації проблематичне. Так, члени Тимчасової комісії по оздоровленню дітей зіткнулися з такими ситуаціями. Комісія наша неправоздатна, неправомочна вирішити багато питань, і тому в мене препозиція: прийняття найменування комісії обов'язково повинно бути вирішене, але проблема Чорнобиля, наслідків катастрофи і біди повинна вирішитись у перші дні, і комісія ця повинна були створена одною з перших. Тому що та комісія, яку ми зараз створили по ліквідації наслідків і оздоровленню дітей, неправоздатна. І через це я прошу вас поставитись до цього питання серйозно і цю комісію створити як найперше для вирішення питань, які стоять перед нашою республікою. Дякую за увагу.

Головуючий. Останній виступ.

Веретенніков В.О., генеральний директор виробничого молочного комбінату "Придніпровський" (Індустріальний виборчий округ, Дніпропетровська область). Мы рассматриваем такую проблему, такое горе и бель всего нашего народа, о котором, наверное, не нужно много говорить, это лишнее будет. Но мне хотелось бы по процедуре сказать несколько слов, о событиях, которые сегодня произошли в зале.

Когда эта случилась беда, то она случилась для всех: для

украинцев, для русских, для всех остальных национальностей, которые жили вокруг Чернобыля и сегодня живут - это общая беда всего нашего народа.

Товарищи! На Украине около 12 миллионов русских, еще больше украинцев и других национальностей, которые с детства приучены говорить на русском языке. Это не наша вина, это вот боль, что я не владею чисто украинским языком. Так вот, неужели, товарищи, мы должны были сегодня выходить из зала из-за того, что здесь сегодня прозвучала из уст председательствующего русская речь. У меня отец русский, мать украинка. Я вношу предложение, уважайте, пожалуйста, я имею право так говорить. Я написал пять книг прозы, киносценарий двух серийного кинофильма. Я уважаю, я люблю мелодичный язык Тараса Шевченко, Ивана Франко, Леси Украинки - это лучший, красивейший язык, да, товарищи, у нас одна матьпрародительница - Киевская Русь. И я считаю, что если мы сегодня проголосовали и доверили председательствующему вести заседание сессии на русском языке, он должен вести. Не потому, что это неуважение к украинскому языку, а это тот суржик, на котором он сегодня говорит...

Головуючий. Так, минуточку.

Веретенніков В.О. Тот суржик, на котором говорит сегодня председательствующий, это позор не только сессии, это неуважение к нашему языку. Нужно говорить красиво на украинском языке. Я прошу, чтобы он не портил украинский язык, а говорил по-русски. Спасибо.

Головуючий. Так, Только я вас попрошу не заниматься сценарием отношению к моему поведению, это не получится. Как я сочту нужным, так я это буду делать. Поэтому, если я говорю отдельные предложения на украинском языке, то это вовсе не потому, что меня, скажем условно, обязал Дмитро Павлычко. Если я буду говорить по-русски - значит, так считаю нужно делать. Поэтому, пожалуйста, не надо дирижировать мной.

По процедуре, минуточку, оставим в стороне. Вот у первого микрофона народный депутат настойчиво просит, но очень коротко, я вас попрошу.

Яценко В.М., голова Коростенської міської Ради народних депутатів, другий секретар Коростенського міськкому Компартії України (Коростенський виборчий округ, Житомирська область). Шановні друзі! Я пропоную трошки заспокоїтись вислухати уважно.

Вважаю, що шановна підготовча група і особисто товариш Валеня, який доповідав нам, недостатньо оволоділи суттю цього питання. Чому? Комісія з питань ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи. Уже в самій цій назві закладено парадокс, тому що ліквідувати наслідки неможливо. Це перший висновок, перший, товариші!

Друге. Я підтримую чітку, зрозумілу і ясну пропозицію товариша Будька, який вносив пропозицію з питань чорнобильської катастрофи. Це перша частина.

І друга частина. Цій комісії треба надати статус надзвичайної. Чому? Перше. Головна її мета - захистити людей, терміново, сьогодні захистити. Головні її дії повинні бути в цьому році. Бо далі буде пізно. Це вимагає термінової участі багатьох міністерств, відомств, наукових установ, громадських організацій і т.д. Тому нашій комісії треба надати статус надзвичайної. Таким чином, назвати "Надзвичайна комісія з питань чорнобильської катастрофи". Саме за таку назву я прошу проголосувати.

Головуючий. Дуже дякую, депутат Валеня, будь ласка.

Валеня І.Ю. завідуючий науково дослідним відділом Харківського авіаційного інституту імені М. Є, Жуковського (Комсомольський виборчий округ, Харківська область). Шановні депутати, шановний головуючий! Проаналізувавши всі пропозиції і Рудика Василя Назаровича, і Будька Валентина Семеновича, і Мисника Павла Олексійовича, і Яценка Володимира Михайловича, пропонується з урахуванням того, що всі комісії у Верховній Раді надзвичайні, законодавчі, на ваш розгляд така назва: "Комісія з питань чорнобильської катастрофи". Коротко і ясно. Дякую за увагу.

Головуючий. Дякую. Голосуємо. Товариші, ми домовилися, що у нас є процедура певна, будь ласка, технічні засоби підготуйте до голосування. Хто "за", прошу.

"За" -328, "проти" -4.

Шановна депутат Скорик, по процедурі?

Перший мікрофон, будь ласка. Я жінкам надаю перевагу.

Скорик Л.П., доцент кафедри архітектури Київського державного художнього інституту (Артемівський виборчий округ, м. Київ). Ну, у мене промови не буде, тільки пару слів. Я хочу спитати, чи в цю комісію входить питання ліквідації самої Чорнобильської АЕС, чи це в функції цієї комісії? Чому питаю. Мені стало відомо, нарешті мені відповіли на мій запит, що оскільки

на сесії лютневій минулої Верховної Ради було прийнято рішення про створення ліквідкому Чорнобильської АЕС, то така комісія, або такий ліквідком був створений нарешті 17 травня. Значить це Комісія Верховної Ради минулого скликання. Якщо на тому минулому скликанні уже, нарешті, було поставлено питання про ліквідацію самої Чорнобильської АЕС, я б хотіла уточнити, чи в коло питань цієї комісії буде входити це, чи треба знову створювати нову Комісію по ліквідації самої Чорнобильської АЕС?

Головуючий. Що стосується функціональних обов'язків комісії. Що буде робити комісія, це вона вирішить. Дуже дякую. У вас все? Теж з процедурного питання? Будь ласка.

Депутат не представився. Шановні товариші депутати! Я хотів би звернутися до вас з тим, щоб ми, зрештою, зрозуміли, що ми зараз робимо. І Скорик виходить тут, питає, і всі питають. Один депутат вийшов, став говорити, як це він розуміє функції комісії, інші, значить, йому слова не дають. Так давайте домовимося, хай головуючий скаже: будемо ми обговорювати функції комісії чи не будемо. І коли будемо? Якщо будемо, то інша справа тоді. (Шум у залі). Не на комісії. Чому на комісії? Ми зараз повинні знати, сказати народу, що входить у функції цих комісій.

Головуючий. Вопрос я понял. Я отвечу. Товарищи, мы будем принимать закон о комиссиях. Мы будем работать в комиссиях. И комиссии таки лучше обсудят свои функции внутри комиссий, а потом вынесут на наше обсуждение при рассмотрении закона. Так я это понимаю. Поэтому разрешите мне перейти к следующей комиссии.

Комісія з питань охорони здоров'я. По цій комісії? Будь ласка, з трибуни.

Черненко В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату (Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые депутаты! Уважаемый председатель! Я вот и сам работал в подготовительной группе и сегодня окончательно пришел к выводу, что комиссии по вопросам охраны здоровья, которая сейчас представлена, нужно изменить и само ее название, и смысловую нагрузку. Если мы так оставим, то мы оставляем эту охрану здоровья так, как мы его охраняли 72 года. И имеем то здоровье народа на Украине, которое имеем.

Поэтому я предлагаю назвать: "Комиссия по охране здоровья

и реформе системы здравоохранения". Какой имеется смысл. Это коренная перестройка здравоохранения, начиная с управленческого, избавления управленческой структуры от того громоздкого аппарата: от министерства через облздравы и горздравы, а кое-где и райздравы, та закостенелая бюрократическая машина, которая не дает работать и лишает самостоятельности лечебные учреждения.

Новый принципиальный подход по системе финансирования, если мы оставим в этой комиссии смысл тот, по статьям бюджета, значит, та же реформа будет, которая есть. Я считаю, что та система, которая существует в здравоохранении, никак не способствует охране здоровья на сегодняшнем этапе и никогда не способствовала. Я думаю, что нужно принципиально менять систему нашего здравоохранения в решении вопросов о переходе к страховой медицине. Здесь только один путь, потому что в ближайший период я не вижу, что кто-то нам изменит или увеличит систему финансирования в здравоохранении.

Третье. Нужно радикально пересмотреть целесообразность иметь громоздкую структуру управления облздрав, горздрав. Я не говорю, что завтра нужно закрыть горздравы, послезавтра облздравы, но нужно радикально проанализировать эту систему управления. Во многих странах мира нет такой громоздкой сие темы управления, а мы практически управляем, ничего не имея.

И еще одна ситуация. Мы принимали раньше целые программы здоровья, диспансеризации, приоритетной охраны здоровья материнства и детства, не имея под это никакого финансирования. В результате получилось то, что получается у плохого кузнеца. Поэтому я вас очень прошу прислушаться к моим предложениям по этому вопросу. Спасибо.

Головуючий. Спасибо. Уважаемый депутат, вы согласны, что все вопросы, перечисленные вами, могли бы войте в функциональные обязанности комиссии? Что она будет делать?

Черненко В.Г. Владимир Борисович, вот даже в функциональных обязанностях осталась та же смысловая нагрузка, которую мы имеем от Президиума Верховного Совета.

Головуючий. Вносите свое предложение по набору функциональных обязанностей комиссии.

Черненко В.Г. Но я вкратце сформулировал или повторять выступление?

Головуючий. Не надо. Спасибо. Это вы передадите в комиссию. Будь ласка, другий мікрофон.

Батіг М.І., редактор Львівської обласної газети "Молода Галичина" (Буський виборчий округ, Львівська область). Я хотів звернутися до тих депутатів, які хочуть брати участь в обговоренні назв комісій. Вчора дві останні години роботи нашої сесії я сидів у Секретаріаті сесії і відповідав на телефонні дзвінки. Протягом цих двох годин було більше десяти дзвінків від виборців з проханням не обговорювати назви комісій. Були навіть пропозиції пронумерувати наші комісії -1, 2, 3, 4, 5. Були пропозиції назвати їх літерами алфавіту. Натомість, звернути увагу на функції, які виконують ці комісії. І прохання прочитати тут з трибуни, які функції закріплюються за кожною комісією, докладно їх обговорити. Не приділяти такої уваги назвам.

Головуючий. Дякую. А мы ведь договорились, сегодня, что будем обсуждать функции, я описал схему утверждения функций. Поэтому давайте к этому не возвращаться. Будь ласка, депутат Пиріг, РІД імені депутатської групи "Здоров'я".

Пиріг Л.А., заступник директора Київських) науководослідного інституту урології та нефрології (Рогатинський виборчий округ, Івано-Франківська область). Ні у кого не виникає сумніву, що таку комісію з питань охорони здоров'я слід все-таки зберегти. Виходячи із функціональних призначень цієї комісії, в функції входить поліпшення розвитку фізичної культури і спорту. Але мені здається, про то вже йшлося в цьому залі минулого тижня, що фізична культура і спорт сьогодні набули такого великого значення, міжнародного значення, майже політичного значення, що необхідно все-таки назву комісії доповнити: "охорони здоров'я, фізичної культури і спорту". Дякую.

Головуючий. Дякую. Перший мікрофон.

Збітнєв Ю.І., лікар клінічної лікарні N 2 м. Києва (Гагарінський виборчий округ, м. Київ). Шановні депутати, шановний головуючий. Я би просив все-таки прислухатись до думки саме медиків, не медиків-науковців, а саме медиків практичних. Нам не потрібна комісія з охорони здоров'я, нам потрібна комісія з реформи охорони здоров'я. Тому слід підтримати ту пропозицію, яка вже звучала з трибуни. І далі. Відносно того, що у нас тут написано щодо функцій цієї комісії. Ці функції не визначені, і

їх повинні обговорити всі депутати. Тому що, коли кожна комісія буде сама придумувати свої функції, ніякої користі від того не буде.

Головуючий. Мы ведь не отказываемся от этого, но предложить первоначальной набор функций должна комиссия, так я считаю.

Так, с трибуны последнее выступление и потом от рабочей группы.

Ходоровський Г.І. завідуючий кафедрою Чернівецького державного медичного інституту (Ленінський виборчий округ, Чернівецька область). Шановні члени українського парламенту. Я хочу щодо назви цієї комісії сказати таке. Було б доцільніше, і ми б вклали більшу суть і зміст у цю комісію, якби ми просто назвали її "Комісія з питань здоров'я людини". Тому що охорона здоров'я - це дуже поширено, невідомо, до кого воно відноситься. Коротше кажучи, я маю два аргументи, які я по тридцять секунд викладу вам.

По-перше. Слово "охорона" так само, як "боротьба", яке ми сімдесят років все застосовуємо там, де треба і де не треба, не несе зараз ніякого такого змістовного навантаження щодо роботи цієї комісії. І зайвий раз його використовувати, мені здається, недоцільно.

По-друге. Працюючи в багатьох зарубіжних країнах, я ніде не зустрічав назви: ні в структурах, ні в розмовах, ні в підручниках, що там є якісь державні структури, які охороняють здоров'я. Немає самого терміну, я маю на увазі, а по суп там значно більше робиться.

І ще одне. Коли ми кажемо: комісія з питань охорони здоров'я, то це асоціюється з Міністерством охорони здоров'я. Якщо подивитись, які тут функціональні обов'язки, то якраз тут міністерство зовсім не закладено. Тут є все, що завгодно, тільки не те, чим займається Міністерство охорони здоров'я. Тобто, тут немає ні лікувально-діагностичної справи, ні реформи структури Міністерства охорони здоров'я і так далі. Тому, я думаю, що було б доцільніше і по суті справи правильніше, якщо б ми назвали цю комісію: комісія з питань здоров'я людини. Тоді це було б широким] глибоким розумінням тієї справи, яку ми хотіли...

Головуючий. Дуже дякую. Товариші, надамо слово від робочої групи. Будь ласка.

Носов В.В., інженер-електронник Полтавського заводу штучних алмазів і алмазного інструменту (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). В рабочей группе этого последнего предложения депутата Ходоровского - назвать комиссию з питань здоров'я людини -не было, к сожалению. Вопрос этот там не обсуждался. Не от имени группы, а от себя лично хочу сказать, что, действительно, это наиболее полное и всеобъемлющее определение. Но это от себя лично. Что касается группы, то здесь снова поступали предложения дополнить название комиссии словами "физкультура и спорт". Например, от имени депутатской группы "Здоров'я" было такое предложение. Были предложения назвать комиссию "по охране здоровья и реформе здравоохранения". Добавление "о реформе здравоохранения". Я вижу это так, что здесь уже пытаются включить в название комиссии не только сферу ее деятельности, не только функции, но и предметную конкретную деятельность.

Наверное, соберется комиссия, составит план своей деятельности - то ли она будет возрождать, то ли зарождать, то ли реформировать - это уже конкретная предметная деятельность. Так что хотя бы предметную деятельность, наверное, не надо включать в название.

Относительно реформы, тоже было предложение Збитнева. Это тоже: реформа или не реформа, будет решать сама комисия в своей предметной деятельности.

Еще должен подчеркнуть, что здесь было предложение разделить функции. На прошлой неделе депутат Танюк докладывай по комиссии о науке, культуре и образованию, и возникало предложение включить функции по физкультуре и спорту туда. Я обязан обратить на это внимание, потому что некоторые депутаты, которые захотят принимать участие в вопросах По спорту, должны знать, куда идти - то ли в комиссию по здравоохранению, то ли в ту комиссию. И этот вопрос будет освещать депутат Танюк, то есть функция физкультуры и спорта, где она будет - то ли в комиссии по вопросам здоровья, то ли в комиссии по вопросам культуры. Это, наверное, придется решить на сессии.

А по названию, я еще раз подчеркиваю, что комиссия не рассматривала предложения Ходоровского - "комісія з питань здоров'я людини". Но, наверное, это наиболее полное освещение.

Головуючий. Дякую, перший мікрофон, одна хвилина.

Депутат не представився. Уважаемые депутаты, я

принципиально хочу изменить государственный подход на Украине к здравоохранению. Если мы оставляем все так же, так оно и будет. До сих пор у нас стройной системы здравоохранения не было, она отсутствовала. Ее нужно решать. Принятие этого решения

- это и проблема подготовки в вузах, и кадровая проблема, и ориентация на действительно здоровый образ жизни, не просто декларативный. Поэтому я 4 прошу оставить "реформа здравоохранения". Спасибо.

Головуючий. Товариші! Обговорення закінчено.

Тут сложилось такое положение. Вы увидали, что депутат Носов оперативно как председатель комиссии изменил свай взгляд на название комиссии. Но я считаю, что рабочая группа и сейчас может менять название. Депутат Носов уполномоченный представитель рабочей группы. Лично мне это название нравится: "з питань здоров'я людини". Поэтому разрешите поставить на голосование именно это название.

Итак, "Комісія з питань здоров'я людини".

Прошу высказаться голосованием.

"За" -298, "проти"-35.

Что касается "реформы", т.е. дополнить это название, если я правильно вас понял, "реформи системи охорони здоров'я".

Поэтому я ставлю на голосование: "З питань здоров'я людини", а есть предложение, которое коя сейчас ставим на голосование, "та реформи системи охорони здоров'я".

Одну хвилиночку, шановний депутат! Я ставлю на голосування пропозицію народного депутата. Мы утвердили комиссию. Сейчас дополнительное предложение. Оно будет звучать так, еще раз: "З питань здоров'я люпини та реформи системи охорони здоров'я". Кто за то, чтобы этот вариант названия был, прошу высказаться за это голосованием. ( Йде голосування ).

Рішення не прийнято.

По процедурі питання? Що? Та спорту?

Шановні товариші! Я извиняюсь перед вами, но спорт вовсе не замыкается на понятии здоровья человека. У меня такое ощущение. Поэтому, если депутат Танюк, который здесь готовится выступать со своим предложением о роли спорта, то ом выступит и выскажется. Но сегодня я уже высказываю как председательствующий: спорт-это нечто отличное. Если мы сейчас свяжем здоровье напрямую со спортом -это будет не правильно. Если вы настаиваете на том, чтобы я поставил на голосование "здоров'я людини та фізичної культури і спорту", будь ласка.

Итак, вариант следующий названия: "з питань здоров'я людини та фізичної культури і спорту".

З нього приводу півхвилини, будь ласка. Если вы мне доверяете доказывать о важности спорта, я сам мастер спорта, поэтому мне не нужно этого делать, я думаю, и в зале все понимают.

Півхвилини, будь ласка. Третій мікрофон.

Кендзьор Я. -П.М., голова ради об'єднаного колективу фізкультури виробничого енергетичного об'єднання "Львівенерго" (Сокальський виборчий округ, Львівська область). Я категорично наполягаю на тому, щоб питання розвитку фізичної культури і спорту і туризму вивести з комісії з питань охорони здоров'я. Тому що це дуже вузьке розуміння фізичної культури і спорту як придатка до здоров'я. Ми повинні це питання розглядати значно. ширше.

Головуючий. Шановний депутате, ми вже чули ваші міркування у цій сфері. Не зрозуміло. Дуже дякую.

Будем ставить на голосование этот вопрос или нет? Требуют поставить на голосование. Кто за то, чтобы присоединить сюда еще "фізичної культури та спорту"? Дуже дякую, шановні, за активність. Голосуванням визначимося.

"За "-96, "проти"-259. Останній варіант: "З питань здоров'я людини". Дякую.

Комісія з питань народної освіти та науки. Хвилиночку, у нас процедура затверджена, по одному депутату біля мікрофона. Будь ласка, з трибуни.

Дмитришин Я.І., заступник начальника відділу технічного контролю 28 Державного підшипникового заводу (Луцький виборчий округ, Волинська область). Шановні народні депутати! Я підтримую ту пропозицію, що стосується відокремлення комісій і по культурі, і по освіті, і по науці. І найвагомішим аргументом щодо цього має для нас стати, на мій погляд, досвід передових країн світу, де культура, освіта і наука стоять на чільному місці усього суспільного прогресу.

Глибокою помилкою, за яку ми нині так гірко розплачуємося усіма нашими негараздами, товариші, якраз є наше і понині зневажливе ставлення до культури, освіти і науки. За браком часу, безумовно, неможливо перелічити всі аргументи на користь мої пропозиції, але я знаю тільки одне. Якщо ми хочемо мати високу культуру праці, тобто високу якість продукції...

Головуючий. Товариші, я прошу. Товариші, дуже шумно в залі, дуже. Поважайте депутата.

Дмитришин Я.І. Повторюю, якщо ми хочемо мати високу культуру праці, тобто високу якість продукції, якщо ми хочемо мати високу культуру виробничих відносин, тобто високу продуктивність праці, високу культуру і в економіці, і в політиці, і в побуті, і навіть у цьому залі, зрештою, нам необхідна висока загальна культура всього народу. А тому, товариші, я хочу висловити своє глибоке переконання, що ніякий технічний прогрес, ніякі політичні та економічні реформи у майбутньому нічого нам не дадуть без високої національної культури, без належного розвитку освіти і науки. А тому я закликаю шановних народних депутатів саме цим керуватися при утворенні постійних комісій.

Головуючий. Дякую, перший мікрофон, будь ласка.

Кислий П.О. заступник директора по науковій роботі Інституту надтвердих матеріалів АН УРСР (Промисловий виборчий округ, м. Київ). У принципі я можу погодитися з пропозицією, щоб у нас була комісія з питань освіти і науки і окремо з питань культури. Але я хочу ще раз звернути вашу увагу на те, що ми повинні тут говорити не про назви комісій, а все-таки про їх функції.

Я вам зараз прочитаю, що записано тут про функції. По науці. Має спрямовувати свої зусилля на розробку і вдосконалення законодавства про середню, професійно-технічну і вищу освіту, займатися проблемами розвитку фундаментальних і прикладних наукових досліджень. Справа в тому, що наша наука знаходиться в дуже скрутному становищі. І ясно, що функції, які тут записані, зовсім не відповідають тому, що ми повинні зробити, потрібна абсолютна реформа науки. Реформа науки, а не займатися цими завданнями - прикладними і фундаментальними. Тому я вважаю і думав, що ми, врешті решт, будемо обговорювати функції. Для цього, відповідно до нашого регламенту, по 5 хвилин на виступи. Всі повинні, і народ України повинен знати, чим комісії будуть займатись і що вони будуть вирішувати, як вони збираються вирішувати.

Наприклад, повернемося до попередньої, якщо взяти комісію по Чорнобилю. Дійсно, питання стоїть так: ліквідація самої станції буде чи не буде? Народ повинен знати.

Так само і в науці. Крім того, я звертався вчора до президії а проханням надати можливість зробити заяву. У нас створилась нова наукова організація.

Головуючий. Шановний депутате, це буде зроблено.

Кислий П.С. Дякую.

Головуючий. Дякую. Товарищи! Еще раз я очень вас прошу. Мы пошли по определенному пути, сегодня функции комиссий в четком виде нам неизвестны. Функции будут устанавливаться самими комиссиями, их будут докладывать сессии, будут дополняться. Будет приниматься закон о комиссиях. Так что это все впереди. Давайте не заострять на этом внимание. Будь ласка, другий мікрофон.

Поровський М.І., відповідальний секретар Секретаріату Народного руху України за перебудову (Ровенський виборчий округ, Ровенська область). У назві комісії закладено той давній підхід, яким дотепер йшла наша освіта, а саме народна освіта. Тобто загальний, який показав те, що він сьогодні не справився зі своїм завданням - підготувати молодь для того, щоб вона була повноправним членом нашого суспільства. І зараз перед нами, перед нашою освітою стоїть величезне завдання - запровадження національної школи. Тому вважаю і вношу пропозицію (прошу обов'язково поставити й на голосування) після слова освіти записати: "запровадження національного шкільництва". Комісії належить провести величезну роботу по запровадженню польських, чеських, єврейських, українських шкіл і, зокрема, системи української національної школи. Наполягаю на голосуванні. Дякую за увагу.

Головуючий. Дякую. Третій мікрофон, будь ласка.

Калинець І.О., завідуюча управлінням народної освіти Львівського облвиконкому (Миколаївський виборчий округ, Львівська область). Отже, я стою на такій точці зору, що повинна залишитися назва "з питань народної освіти і науки". І це має бути окрема комісія. Ми не можемо розділяти народну освіту і науку. У нинішній час науково-технічного прогресу, науково-технічної революції вони є об'єднані. Але я прошу зробити таке маленьке зауваження, щоб, розробляючи функції, було визначено, що ця комісія має спрямовувати зусилля на реформу системи освіти як одну з найважливіших, що випливає з суверенітету республіки та декларації про владу.

Тут йдеться, власне, про те, що це і найважливіша реформа, і про нове законодавство, і про фінансування освіти. Дякую.

Головуючий. Дякую. Товариші! Є пропозиція надати слово вія робочої групи.

Я объясняю это таким образом. Здесь очень прозрачное, ясное название комиссии. Мы можем сегодня говорить об объединении, разъединении, но логика комиссии, мне кажется, совершенно ясна. Поэтому, прошу прощения у стоящих у микрофона, давайте выслушаем рабочую группу.

Депутат не представился. Уважаемые товарищи депутаты! Все дело в том, что предложения, которые сейчас вносились, и, в частности, по разделению первоначальной комиссии по народному образованию, науке и культуре, они уже вносились, и, в частности, вот сегодня говорил об этом Дмитришин, до этого еще были предложения от депутатов Гнаткевича и Яценко, то есть разбить эту комиссию на три комиссии. Отдельно науку, отдельно культуру и отдельно народное образование.

Я сам по специальности педагог, директор школы, и поэтому, конечно, двумя руками голосовал бы за то, чтобы у мае была отдельная комиссия по народному образованию, но одна маленькая деталь. У нас профессионалов, тех, кто работает в школе, из депутатов 4 человека., тех, кто вообще связан с педагогикой, -6 человек, то есть 10 человек в итоге, тем более, не все хотят работать в этой комиссии. При всем своем желании мы сформировать не сможем ее уже хотя бы из-за того, что простонапросто нет специалистов. Поэтому о функциональных обязанностях комиссии уже все было сказано. Сами профессионалы, те, кто будет работать в комиссиях, они будут вносить предложения, и потом уже сессия будет их принимать. А окончательный вариант, который предлагает рабочая группа и в теш числе я, оставить название комиссии "комиссия по вопросам народного образования и науке". Спасибо.

Головуючий. Дякую. На голосування ставиться пропозиція робочої групи: "Комісія з питань народної освіти і науки". Перше, прошу визначитися.

(Йде голосування).

"За "-351, "проти"-13. Рішення прийнято. Але була пропозиція Миколи Поровського доповнити цю назву словами "запровадження національного шкільництва", так я зрозумів, після слів "з питань народної освіти" записати "і запровадження національного шкільництва і науки". Так? Така була пропозиція? Я ставлю на голосування таку пропозицію - доповнити назву комісій

тим, що пропонував депутат Поровський. Зрозуміла пропозиція?

"За" - 71, "проти" - 285. Рішення не прийнято.

Наступна комісія - з питань культури та духовного відродження. Товариші, спокійно, будь ласка, другий мікрофон.

Ромашок В.О. директор Стрийського Будинку працівників освіти (Стрийський виборчий округ, Львівська область). На мою думку, ця комісія все-таки має називатись "з питань культури та національного відродження". Щодо духовного відродження, це, в основному, відродження зруйнованих соборів людських душ, нарощування інтелектуального і духовного потенціалу нації.

Національне відродження - поняття значно ширше. Воно включає ще й такі важливі проблеми, як боротьба проти культурного здичавіння країни, повернення народові його історичної пам'яті, відбудова зруйнованих пам'яток національної архітектури, обнародування пам'яток української духовності, будівництво нових соборів, церков, бібліотек, музеїв і закладів культури.

Якісь можна тут створити і підкомісії. На мою думку, мусить бути ще включена охорона історичного середовища і мовного середовища.

Головуючий. Ці пропозиції, будь ласка, передайте в комісію.

Романюк В.С. І так, як найрозвинутіша економіка не може захистити мораль людини, і так, як це може зробити лише релігія як частина нащо! культури, без якої не може правдиво і повноцінно формуватися національна спільнота, тешу й ми відчуваємо нині дефіцит культури. Я вважаю, що в цю підкомісію має увійти підкомісія з питань релігії або міжконфесійних відносин.

І ще одне. Україні потрібна здорова, культурна, з чистими помислами і почуттями молодь, зміна шина. Тому могла б функціонувати підкомісія з питань молоди і, звичайно, мав би діяти Національний олімпійський комітет як підрозділ комітету фізичної культури.

Головуючий. Дякую. Третій мікрофон, будь ласка.

Баталов В.Г., редактор острозької районної газети "Зоря комунізму" (Здолбунівський виборчий округ, Ровенська область). Я вважаю, що Україна - це не тільки суцільна екологічна рана. Не менш загрозливе й те, як безслідно гинуть пам'ятки історії, розкрадаються історичні раритети. Ми повинні думати про майбутнє України, і це навіть та валюта, яка може надійти від туризму, який розвиватиметься.

Я підтримую пропозицію депутата Чобота, щоб в цю ж комісію включити це питання і сформулювати її так: "Комісія з питань культури, духовного відродження, охорони історичного середовища та туризму". Дякую.

Головуючий. У цю комісію включити - охорони історичного середовища. Будь ласка, перший мікрофон.

Павлюк С.П., старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (Турківський виборчий округ, Львівська область). Я розумію, що в назву комісії не можна включити буквально всі функцій цієї комісії. Отже, щодо Комісії з питань культури. Ми розуміємо - йдеться про професійну культуру. І в той же час щодо другої частини - духовного відродження. Ця частина не може вміщувати цілий пласт культури, традиційної культури, яка охоплює і матеріальну культуру традиційну, і народні художні промисли. Тому це поняття "духовної культури", я думаю, строщено, воно не охоплює все. І було б добре, якби назвати - національно-духовної культури, і далі - історичного середовища. Це дуже близькі поняття. Дякую за увагу.

Головуючий. Товариші! Є пропозиція надати слово депутату Танюку з цього питання.

Танюк Л.С., режисер (Ватутінський виборчий округ, м. Київ). Шановні депутати! Щодо положення про функції і повноваження Постійної Комісії з питань культури та духовного відродження. Ми хотіли б об'єднати всі зусилля і викласти так: "Комісія має спрямовувати свої зусилля на розробку й удосконалення законодавства з питань кубатури, мистецтва, суспільної етики, виховання, культурології і прогностики, авторського правд, книгодрукування, художньої кіно, радіо, фото, теле, та відеопродукіції, регенерації та використання пам'яток культури, відродження української мови, розвиток культур усіх народів і націй України, на проблеми релігії та міжконфесійних відносин, на розвиток фізкультури, спорту і туризму.

В коло проблем комісії пропонується включити також питання інвестиції в галузі культури та мистецтва, а також розвиток міжреспубліканських, міжнаціональних і міжнародних культурних зв'язків. Комісія хотіла б мати у своєму складі кілька підкомісій, і тоді вирішити позитивно не питання. Якщо в комісію, про яку говорила Скорик, Комісію з питань будівництва і

житлово-комунального господарства - не увійдуть проблеми архітектури, урбаністики і захисту історичного середовища, якщо це питання не буде переглянуто і якщо воно не буде приматом будівельної Індустрії та комунального господарства, Спілка архітекторів і ми пропонуємо ввести ці проблеми на правах підкомісії в комісію з питань культури.

Отже, тоді комісія мала б п'ять підкомісій. Перша підкомісія

-з питань архітектури, урбаністики та збереження історичного середовища. Друга - з питань відродження української межи. Третя

- з питань розвитку культур усіх націй і народів України. Четверта - з питань релігії та міжконфесійних відносин. П'ята - з питань фізичної культури, спорту і туризму. Саме тому, щоб обіймати все разом. Комісія має називатися - постійна Комісія з питань культури та духовного відродження. Ми просимо сесію підтримати таку пропозицію.

Головуючий. Дякую. Є пропозиція поставити це питання на голосування. Будь ласка, технічні засоби. (Йде голосування).

"За" - 359, "проти" - 7. Рішення прийнято.

Переходимо до наступної комісій, - у справах жінок, охорони омі, материнства і дитинства. Товариші, не поспішайте. Будь ласка, перший мікрофон.

Головуючий. Прошу вибачити, але жінка підійшла до мікрофона, уступіть їй чергу. Будь ласка.

Сивкова Л.М., голова колгоспу імені Чапаєва Добропільського району (Добропільський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые коллеги, если у кого-то из вас складывается мнение, что целесообразно объединить две постоянные комиссии по делам женщин, охраны семьи, материнства и детства и по деле VІ ветеранов, пенсионеров и инвалидов, то вы сильно заблуждаетесь. Постараюсь коротко объяснить почему.

Сегодня этот очень хрупкий мир в опасности, да еще вдобавок отравленная природа, буксующая экономика, социальная база. Мы, как факт, должны признать, что не решены вопросы вывода женщин из тяжелых и вредных условий труда, улучшения социально-бытовых условий, низкого уровня оплаты женского труда и так далее. Низок процент реабилитации женского здоровья. Растет, товарищи, преступность, цинизм, жестокость среди молодежи. На Украине 70 тысяч сирот, ежегодно распадается 180 тысяч семей и еще множество и множество проблем,

требующих серьезной проработки и немалого времени по их разрешению.

И совершенно другой аспект у комиссии по делам пенсионеров, ветеранов, инвалидов. Ведь десятилетиями старались не фиксировать общественного внимание на этом. Но сегодня этот вопрос назрел, потому что доброту отвыкли мы лелеять, на нее давно неурожай. Да, я согласна, что с инвалидностью, старостью никому не совладать, но разорвать крут одиночества можно. А мы пока отделываемся актами милосердия, а это лишь скорая помощь на экстренные случаи.

Поэтому я прошу, настаиваю на том, что разноплановость вопросов, объем работы, возлагающийся на каждую комиссию, не позволяют сегодня объединить их в одну. Спасибо.

Головуючий. Дякую. Другий мікрофон, будь ласка.

Нагулко Т.Д., лікар Шепетівської залізничної лікарні (Шепетівський виборчий округ, Хмельницька область). Ми пройшли певний шлях у формуванні назв комісій, маємо уже певний досвід. І весь час ми повторюємося, що чим коротша назва, тим більше можна вкласти розуміння. І знову ж таки, виходячи з законотворчості, мені хотілось би запропонувати цю комісію назвати так - "у справах охорони материнства і дитинства. "Я хочу пояснити. Тут сказано: "у справах жінок". Ми повторюємося. У справах жінок і знову ж таки материнства - мається на увазі знову ж таки жінка. Знову ж таки - сім'я. Ми говоримо - материнства і дитинства. Це ж масло масляне. Якщо говорити про охорону, то тут частково спілкуємося ми з комісією про здоров'я людини, безумовно. Тому я думаю, що було б доцільно коротко сформулювати так - "у справах охорони материнства і дитинства. "І ця назва в собі об'єднувала б усі поняття - і сім'ї, і жінки, саме в тих аспектах, що ми маємо на увазі.

Головуючий. Простите, вы подавали эти предложения в рабочую комиссию в предыдущие дни?

Нагулко Т.Д. Ні, я не подавав, бо я не входив до неї, у цю робочу комісію.

Головуючий. Мы договаривались, что все предложения подаются в рабочую комиссию, и они предварительно там рассматриваются, такие вот кардинальные, как у вас. Спасибо. Третій мікрофон, будь ласка.

Шовкошитний В.Ф. Я пропонував минулого разу, коли ми

це обговорювали, і зараз наполягаю знову-таки, щоб ми додали "материнства і прав дитини". Чому? Пояснюю. Тому що ми - ні Радянський Союз, ні тим паче Україна, яка ніколи без кивка Москви нічого не робить самостійно, не приєдналися до Хартії по охороні прав дитини. Якщо ми намагаємося з вами, будувати правову державу, то давайте не будемо давати нашим дітям все найкраще, а дамо їм права. Тому ще раз - материнства і прав дитини. І прошу поставити цю пропозицію на голосування.

Головуючий. Дякую, дякую. Будь ласка, з трибуни.

Депутат не представився. Шановні депутати! Не буду представлятись, бо кілька хвилин назад говорив з цієї трибуни.

Думаю, що висловлю думку переважної більшості, що ми за те, щоб така комісія у справах жінок, дітей, материнства і всього, що зв'язано з цим, була б у нашому парламенті. Але щодо назви комісії... Мені здається, що наша парламентська позиція, наша громадянська позиція, і навіть державна, повинна бути дещо суттєво зміщена щодо поняття роботи цієї комісії.

І виходячи з цього, я б назвав цю комісію - Комісія з питань сім'ї, материнства і дитинства. Чому? Тому що потрібно було б закласти сюди, в роботу цієї комісії, а", відповідно, і в роботу нашого парламенту, таку суттєву думку щодо зміни громадянського і державного ставлення до жінки. Ми повинні відновити її роль і статус як тієї особи нашого людського суспільства, яка є головним носієм генетичного коду, яка є головним носієм, передатчиком спадкової інформації щодо традицій, звичаїв, культури і так далі, і так далі. Якщо ми з цієї точки зору будемо розглядати жінку, то тоді зовсім новим змістом наповниться оця комісія.

Друге. У нас, у нашій державі, ні на союзному, ні на українському рівні не говоримо про такі питання, як планування сім'ї, хоч в західних розвинутих державах є спеціальні комітети, є інститути, є громадські організації, є друковані органи. Ми це питання навіть, як кажуть, обходимо в нашій мові. Тому зовсім іншого наповнення набуде ця комісія, якщо вона буде називатися "Комісією у справах сім'ї; материнства і дитинства", включаючи всі питання, пов'язані з оцими соціальними групами населення.

Головуючий. Дякую. Товариші, ні, ні... Жінці біля першого мікрофона надається слово. Це ж їх комісія. Будь ласка.

Єщенко В.М., головний лікар Новопетрівської дільничної лікарні (Вишгородський виборчий округ, Київська область).

Шановні чоловіки! Я пам'ятаю, з якою єдністю ви підтримували пропозицію про створення нашої, так би мовити, жіночої депутатської групи. Сьогодні мене дивує оця позиція про об'єднання нашої комісії, яка зараз пропонується. Я говорю "нашої"" тому, що все-таки переважна більшість жінок буде входити до складу цієї комісії, не тільки стосовно її назви, а й конкретно функцій її.

Хочу ще сьогодні вам сказати ось що. На мою думку, вже більшість не має ніяких сумнівів щодо специфіки Комісії по охороні материнства і дитинства. Обов'язково повинні ми все-таки відобразити в назві проблеми сім'ї. Це не може ніяк викреслюватися з назви. Функціональні обов'язки комісії будуть обов'язково вирішувати проблеми сім'ї, відпочинку, якого хочете, омі, і всі ті проблеми, які ми маємо на сьогодні.

На жаль, проблематика охорони материнства і дитинства у нас не має координуючого органу. Цими питаннями буде займатися ця комісія. Тому я прошу все-таки визначитись голосуванням і зняти оці сумніви наших деяких депутатів про об'єднання жіночої комісії і все-таки створити що комісію окремо. Проблем у нас надзвичайно багато, і більшість нас, жінок, чекає вирішення їх якраз парламентом сьогодні. Дякую.

Головуючий. Дякую. Товариші, слово від робочої групи. Покуда идет депутат, я хочу, чтобы мы все, конечно, понимали, что мы тут все сидим, а наши жены дома, мы здесь осторожно должны относиться ко всем делам с женщинами. Пожалуйста.

Тарасенко О.Г., голова Знам'янської міської Ради народних депутатів, перший секретар Знам'янського міськкому Компартії України (Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область). Я

- від комісії. Шановні товариші депутати. Коли якась робота починається з хвоста, то до голови можна й не дійти. Чому я так говорю? То, що треба починати з голови, а в даному разі треба знати, що ми хочемо.

У зв'язку з тим, що ми з якоїсь причини, а в цьому винуваті ми всі: й той, хто прийшов у парламент, і той, хто в ньому працював і має досвід, ми не виробили концепції Верховної Ради. Тому ми так довго і в'язко формуємо наші комісії. Нам треба бачити напрями діяльності Верховної Ради, а у зв'язку з цим і утворювати її структуру. А структуру, я думаю, нам треба все-таки міняти. Зараз уже можна систематизувати наші комісії в блоки. Скажімо, блок законодавства, охорони правопорядку і так далі, блок економіки, блок соціальних питань

Даваймо подивимося на блок комісій з соціальних питань. У час соціальними питаннями займаються комісії з питань соціального розвитку села, соціальної політики та праці, з питань охорони здоров'я, у справах жінок, охорони сім'ї та дитинства, у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, молоді і так далі. Тому, я думаю так, товариші, що якщо ми розподіляємо наші сили у питаннях соціальних, така комісія потрібна і в такій редакції, як вона пропонувалась робочою групою.

Головуючий. Ставимо пропозицію робочої групи на голосування.

"За" - 323, "проти" - 22. Але хвилиночку уваги.

Очень серьезно ставился вопрос о дополнении этого названия, точнее, - изменения одного слова в названии. Это касалось прав ребенка. По-моему мнению, конечно, права ребенка - это чрезвычайно важные вопросы, в решении которых должно играть огромную роль государство. Но когда мы говорим о детстве в целом, оно просто не допустимо, это поглощается в принципе. Но тем не менее, я считаю, что мы должны поставить на голосование вопрос "Материнства та прав дитини".

Ставится этот вопрос на голосование, вместо "дитинства" "прав дитини". Прошу визначитися. (Йде голосування).

Решение не принимается. Перед тем, как объявить перерыв, я зачитаю телеграмму, которую мы посылаем в ту шахту, о которой мы говорили.

"Верховна Рада Української РСР висловлює глибоке співчуття колективу з приводу аварії на шахті, що призвела до загибелі людей. Просимо передати співчуття сім'ям і близьким загиблих. Верховна Рада УРСР".

Я считаю, что мы должны принять эту телеграмму и отправить Никаких голосований здесь и быть не может. От вашего имени мы посылаем эту телеграмму. Перерыв.

(Перерва)

Головує перший заступник Голови Верховної ради Української РСР депутат Плющ І.С. Головуючий. Шановні товариші депутати! До уваги, прохання реєструватися. Час перерви закінчився.

Засідання Верховної Ради Української РСР оголошується відкритим. Продовжуємо обговорення постійних комісій Верховної Ради Української РСР.

Наступна комісія - У справах ветеранів, пенсіонерів та інвалідів.

Галас І.І., голова Іршавської районної Ради народних депутатів, перший секретар Іршавського райкому Компартії України (Іршавський виборчий округ, Закарпатська область). Шановні депутати, шановний голово! Я хочу конкретну пропозицію внести щодо цієї комісії. Записати її так: "Комісія у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів та малозабезпечених громадян". Чим це я мотивую?

Є багато таких громадян, які з тій чи іншої причини не отримують державної пенсії, а самі вони престарілі, одинокі і живуть в тяжких умовах. І без того, щоб їм не допомогти, причому робити це регулярно, їм просто не вижити.

Як ми це питання хочемо вирішити у нашому районі? Ми зараз взяли на облік таких громадян, їх є в районі більше 700 чоловік. Є в районі і фонд милосердя, він так називається. Ми домовилися з нашими підприємствами, колгоспами, громадянами, що будемо * збільшувати вклад у цей фонд, і щомісячно цим людям виплачувати так, як пенсія оплачується, хоча би мінімум 50-70 карбованців. Дякую за увагу.

Головуючий. Дякую. Слово надається депутату Червонопиському.

Червонописький С.В., народний депутат СРСР. Товарищи! Сейчас всем стали известны цифры людских потерь в афганской войне. Более 675 тысяч приняли участие в этой войне. 50 тысяч было ранено, 6,5 тысячи стали инвалидами, 14 тысяч убито, 330 человек пропало без вести Если сравнить эти цифры по Украине, то одна шестая часть приходится на Украину, на наших молодых ребят. Проблемы, которые породила сама война, все вы прекрасно знаете, я не буду рассказывать, не буду рассказывать о тех, довольно-таки во многом мифических льготах, которые были предоставлены ребятам, о том отношении бюрократов, которое зачастую встречается.

Сейчас в Верховном Совете СССР создан комитет, я вам представляюсь как заместитель председателя этого комитета, который занимается принятием государственной программы помощи бывшим воинам-интернационалистам. Главный принцип этой программы, прежде всего, создать возможность этим ребятам самим выйти из той ситуации, в которой они находятся, то есть ни

какие-то льготы, ни у кого-то что-то забирать, а именно дать возможность ребятам наработать это. У нас в республике, видимо, тоже в ближайшее время этот вопрос поднимется. И будем мы вместе с вами эти проблемы решать. Я знаю, что предварительно был здесь разговор о том, что вопросы воиновинтернационалистов отнести к какому-либо комитету, и исключить. Я бы вас просил все-таки рассмотреть вопрос именно о создании пусть небольшой, но отдельной комиссии по этой проблеме. Мы здесь разговаривали, многие согласны пойти на это. Именно участвовать в этой работе. Вопросов - масса, их нужно решать. Они накопились. У меня все. Прошу внимательно отнестись к этому вопросу. Спасибо товарищи.

Головуючий. Дякую. Будь ласка, перший мікрофон.

Ванєєв Г.І., професор Чорноморського вищого військовоморського училища імені П.С. Нахімова (Гагарінський виборчий округ, м. Севастополь). Уважаемый товарищ председатель! Уважаемые народные депутаты! Сегодня наше общество в глубоком, не только экономическом, политическом, но и в нравственном кризисе. Ветераны, инвалиды, пенсионеры, эта категория людей в течение длительного времени не испытывала к себе должного внимания. Только в последние годы у них появился проблеск надежд на то, что они не останутся забытыми. Им помогут выстоять на крутых виражах перестройки. А как сообщает печать нашей республики, сегодня 33 процента населения республики это пенсионеры.

Здесь уже говорилось, что полтора миллиона инвалидов - это участники войны и приравненные к ним воины из числа военнослужащих. В действительности нужно сделать все так, чтобы инвалиды, ветераны, пенсионеры были гарантирован от любых ударов в период перестройки нашего общества. Разве не само государство, оставив людей без достаточных средств к существованию, должно позаботиться о них? Надо менять незамедлительно всю систему социальной защищенности старости и инвалидности. Необходим целый пакет законодательных актов по вопросу правовой и социальной защищенности этой категории людей. Этот закон о социальной защищенности при переходе на рыночную экономику, закон об обслуживании инвалидов, обеспечении жильем, работой и та далее.

Сегодня даже участники войны, в том числе и в нашей республике, не обеспечены жильем. И если сохранить тот подход к этой

категории людей, то они будут обеспечены только в течение 10- 11 лет.

Особое внимание со стороны местных властей не уделяется даже в выделении земельных участков под строительство личных домов, создании жилищно-строительных кооперативов. Выходит, даже и за немалые деньги ветераны, инвалиды, пенсионеры не могут реализовать льготы, положенные им даром.

Седьмой пленум республиканского Совета ветеранов войны и труда высветил целый комплекс проблем в законодательном плане, и они, на мой взгляд, должны найти отражение в принятии целого комплекса законов. Поэтому я вполне поддерживаю мнение рабочей группы, что такая комиссия крайне необходима и нам за это скажут люди только спасибо. Спасибо за внимание.

Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

Гудима О.В., викладач Луцького педагогічного училища імені Ярослава Галана (Луцький - Центральний виборчий округ, Волинська область). Я хотів би додати в що комісію таке слово, як "та репресованих". Мотивую, 23-24 червня нинішнього року виповнюється 49 років від того дня, коли в Луцькій тюрмі найбільш варварськими методами були закидані гранатами і знищені НКВС в'язні Луцької тюрми. Вперше в Луцьку відбудеться мітинг реквієм пам'яті жертв НКВС.

І тому я звертаюся до присутніх тут депутатів підтримати мого пропозицію, додати слово "та репресованих", можливо, утворити підкомісію в цій комісії. Тому що в західних областях Десятки, сотні тисяч людей до цих пір не можуть повернутись у рідну домівку, повернути майно, вилучене в них, повернути чесні імена. Не можуть відчувати себе нормальними людьми, тому що над ними тяжіє отой злочин, який був нав'язаний новою владою, яка прийшла на західноукраїнські землі.

Крім того, я хочу поповнити. Користуючись нагодою, звертаюсь до всіх волинян, рідні яких загинули в Луцькій тюрмі, приїхати 24 червня в, Луцьк на панахиду, де буде проведено також ланцюг від місця злочину до КДБ через старе приміщення НКВС. Дякую.

Головуючий. Дякую, Будь ласка, третій мікрофон, Руденко В, М., заступник голови виконкому Гощанської районної Ради народних депутатів (Гощанський виборчий округ, Ровенська область). Вношу пропозицію поповнити назву цієї

комісії словами: "та одиноких громадян похилого віку" - назвати її "Комісія у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів та одиноких громадян похилого віку".

Ця категорія людей по своїй соціальній захищеності не відноситься ні до ветеранів, ні до пенсіонерів, ні до інвалідів. А ми ж добре знаємо, що в кожному районі і в кожному місті є сотні людей похилого віку, які з тих чи інших причин не отримують пенси, не мають рідних і близьких. І вони не живуть, а, будемо прямо говорити, животіють. Таких людей в нашому невеликому Гощанському районі є більше 400 чоловік, а в Ровенській області більше 14000 чоловік, а в республіці, мабуть, більше 100 000 чоловік. Добре, що ще на місцях діють фонди милосердя і здоров'я, але ці фонди, як ми знаємо, складаються із добровільних пожертвувань громадян, а турботу про них повинна взяти на себе держава. І це, товариші, наші виборці, ми повинні про них подумати. Вони голосували за нас і вони голосували за те, щоб ми прийняли, нарешті, закон про соціальну захищеність цієї категорії людей. Я прошу народних депутатів проголосувати за дану пропозицію.

Головуючий. Будь ласка.

Гринів Є.А., завідуючий відділом Інституту суспільних наук АН УРСР (Дрогобицький виборчий округ, Львівська область). Абсолютно вірно те, що в цю комісію слід зібрати всі прошарки соціальне захищених людей, бо рівень зрілості суспільства, в першу чергу, визначається по тому, як воно ставиться і наскільки воно здатне захистити тих, хто випадає із соціальної структури.

Я пропоную після слова "пенсіонерів" викинути слово сполучник "і" поставити кому, а після слова "інвалідів" поставити слово "репресованих". Другим через кому поставити слово "безробітних".

Нема чого закривати очі, у нас справді величезна кількість безробітних і не з їхньої вини. Такі зміни дали б можливість зайнятись, як несправедливо репресованими, я підкреслюю це у зв'язку з попереднім виступом, так і просто репресованими.

Отже, шановні депутати, давайте прилинемо діалог глухого з німим. Все-таки в нашому суспільстві, за експертною оцінкою спеціалістів, до 15 процентів людей, які проходять через ту чи іншу форму репресії, побутових репресій, в тому числі й політичних, які були в минулому. Всі вони, безперечно, дуже вписуються у наступне середовище.

І останнє. У нас найвищий процент рецидивістів на Україні на

душу населення, був такий термін. Знову це все пов'язано з тим, що ми не маємо спеціальних апаратних структур, законодавчих структур, які б турбувались цим питанням. Прошу включити ці поправки і обов'язково проголосувати.

Головуючий. Дякую. Будь ласка, перший мікрофон.

Колеснік С.В., прохідник шахти "Червона Зірка" виробничого об'єднання "Торезантрацит" (Торезький виборчий округ, Донецька область). Прошу вас поддержать предложение Сергея Червонописского о создании отдельной комиссии по делам воинов-интернационалистов. Я думаю, для вас не секрет, что после войны нет, наверное, уже континента, кроме Австралии и Антарктиды, где бы советские солдаты не воевали в мирное время. Это очень особый контингент людей, к которым нужно относиться очень осторожно. И поэтому, я считаю, что этим должны заниматься именно люди в отдельной комиссии, прошу вас поддержать.

Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

Захарук Д.В., голова виконкому Івано-Франківської обласної Ради народних депутатів (Снятинський виборчий округ, ІваноФранківська область). Я пропоную з назви забрати слово "ветеранів", оскільки це настільки невизначена категорія і настільки широка, що комісія просто потоне у справах ветеранів, а залишити назву таку: "у справах пенсіонерів, інвалідів та малозабезпечених громадян", а також пропоную створити тут дві підкомісії: "у справах репресованих", а також "з проблем афганської війни".

Головуючий. Дякую. Будь ласка, третій мікрофон.

Осадчук П.І. письменник, секретар правління Київської організації Спілки письменників України (Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область). Я підтримую пропозиції про те, щоб розширити і назву і функції цій комісії, насамперед, думаю про знедолених, бідних людей, яких у нашій крайні виявилось дуже багато. І насамперед, підкреслюю, що є ціла категорія людей в Західній Україні, які в кінці 40-х на початку 50-х років першими вийшли на колгоспну ниву і працювали на трудодні і, скільки не працювали, вони мали 140 трудоднів і одержували за це копійки. Зараз у них найменші в світі пенсії, тому треба про цих людей подбати, треба подумати, які форми соціального захисту ми передбачимо, і треба прийняти такі закони, які б захистили цих людей від злиденного існування, від такого, як оце в підземному переході біля метро "Університет", де кілька старих бабусь сидять і

просять. Коли я дивлюсь на них, то думаю про цих людей, що вони вийшли першими на колгоспну ниву. Прошу розширити ці функції і назву комісії.

Головуючий. Дякую. Будь ласка.

Пулинець П.М., директор Херсонського обласного військовопатріотичного центру "Інтернаціоналіст" (Білозерський виборчий округ, Херсонська область). Шановні депутати! Я прошу всіх вас підтримати пропозицію про створення постійної комісії з проблем воїнів-інтернаціоналістів. Чому я звертаюсь до вас з цим проханням? Всі ви знаєте те, що на першому З'їзді Рад проблеми ветеранів, інваліда і інтернаціоналістів віднесли до одного комітету, але через рік З'їзд повернувся до цього питання. Чому? Тому що проблеми шановних інвалідів, ветеранів і серед цих проблем наші проблеми тонуть.

Я проти чого виступаю? Проти того, щоб вносили в цю комісію воїнів-інтернаціоналістів, ветеранів Афганістану? Ні. До цієї категорії зараз належать ті люди, які служили і в Анголі, і в Сірії. Це тисячі людей, куди їх зараз діти? За цими проблемами тонуть проблеми тисяч хлопців, які пройшли війну, тисяч сімей, які втратили своїх синів і батьків, тисяч хлопців, які чекають нормального протезування.

Ще на одне хочу звернути увагу. Я звертаюсь до вас, не робіть вигляду, що у нас немає цих проблем. Хто виступає проти, я гадаю, що у них просто не було дітей там. Чому держава послала туди молодих хлопців, а зараз їх кидає напризволяще?

Я прошу вас, підтримайте цю пропозицію, нам не потрібна велика комісія, невеличка. Є люди" які бажають в ній працювати. Прохання, підтримайте й.

Головуючий. Будь ласка, перший мікрофон.

Шевченко О.Т., Міністр промисловості будівельних матеріалів Української РСР (Заліщицький виборчий округ. Тернопільська область). Я товарищи, вот на чем хотел остановиться. Подготовительная комиссия значительное время работала над названием, и мы уже вносили предложения. Оно вбирает в себя, так сказать, все категории этих людей. Я считаю, что по тексту нужно добавить "и воинов-интернационалистов, и мы тогда эти все вопросы охватываем этой комиссией.. Спасибо.

Головуючий. Дякую. Будь ласка, другий мікрофон.

Алтунян Г.О., голова Харківського місткого комітету

народного контролю (Київський виборчий округ, Харківська область). Шановні депутати! Я пропоную, щоб в назву цієї комісії обов'язково було внесено ще "і з питань репресованих". Не зважаючи на те, що про це вже тут казали, я хочу додати особисте.

Кілька днів тому я отримав листа від мешканця Золочівського району Харківської області. Він надіслав мені копії вироків, які були зроблені, коли його в середині 30-х років розкуркулювали. Так от, на великий жаль, вибачте, ця людина має офіційний документ. На великий жаль, сотні, тисячі людей Західної України просто наказом, зараз невідомо чиїм, були вислані до Сибіру. Як вони там були, як вони були позбавлені всього - ні майна, нічого не мали. Це по-перше.

По-друге. Ви знаєте, що велика кількість людей в Магадані, на Колимі залишили своє здоров'я, а багато мільйонів - своє життя. Зараз вони зовсім ніяк соціально не влаштовані. Тому я підтримую, до речі, пропозицію з приводу афганців. Хай вони, якщо вони мають сили і бажання, утворюють окрему комісію. Але я також прошу, щоб була утворена окрема комісія, я вважаю, що це також доречно, з приводу репресованих, саме репресованих, я підтримую свого колегу зі Львова, бо там є репресовані. Зараз мільйони людей за гратами, більшість з них злочинці, але у нас немає ніякої програми реабілітації цих людей. На Заході це робиться, а у нас - ні.

Тобто я пропоную, щоб обов'язково або була окрема комісія у справах репресованих, або щоб у назві цій комісії, яку ми зараз розглядаємо, були підтримані репресовані. Дякую.

Головуючий. Дякую. Будь ласка, третій мікрофон. Товариші! Не займайте черги, надавати будемо слово від комісії.

Поровський М.І. Питання про створення цієї комісії викликало до себе дуже багато уваги з боку наших слухачів. По "гарячих" телефонах надійшло кілька пропозицій, в тому числі - доповнити назву цій комісії словами "а також допомоги репресованим та їх сім'ям" Але я хочу загострити увагу шановних депутатів ось на чому.

Питання включення в назву комісії "репресованих" дещо звужує самі функції цієї комісії, оскільки у нас є величезний клас турботи по ствердженню історичної справедливості, зокрема, розслідування злочинів сталінізму.

Не так давно, у вересні, при будівництві школи у селі

Вчорайше на Житомирщині було знайдено на місці будинку колишнього НКВС залишки тисяч людей. Від вересня куди не зверталися місцеві активісти Руху (а тиждень назад туди виїжджала комісія Народного руху, там дійсно будівництво школи ведеться, і в приміщенні, і біля приміщення колишнього НКВС залишки тисяч людей), і ніхто не проводить розслідування. Я вважаю, що треба створити підкомісію по жертвах сталінських репресій, і прошу обов'язково включити, тому що хтось повинен займатися саме цим аспектом проблеми.

Головуючий. Дякую. Будь ласка, з трибуни від комісії.

Депутат не представився. Уважаемые избранники народа! Почему я обращаюсь именно так к вам - не депутаты, а избранники народа? Почему мы, афганцы, настаиваем на создании специальной комиссии по вопросам воинов-интернационалистов? Я вернулся полтора года назад из Афганистана и столкнулся у себя, в маленьком районе, с таким бездушием, с такой черствостью и равнодушием не только к тем, которые вернулись, которые живые, но и к семьям павших солдат. Почему, я вам скажу, мы настаиваем на этом? Да, нет внимания к этим проблемам, потому что тех, которые нас туда отправляли, тех, которые посылали туда, не затронули эти проблемы, это горе. Потому что, будем говорить, их дети там не служили. Они не получали оттуда уведомлений, цинковых гробов. Я вам скажу. Мне пришлось, работая замполитом полка, много подписать похоронок. И у меня больше нет такого желания. Но нужно тем, которые вернулись оттуда, это сотни тысяч переболевших, кроме того, что Сергей привел цифры потерь - это еще, кроме этого, сотни тысяч переболевших, с нарушенной психикой, которым нужна реабилитация душевная, нужно внимание народа. Я вас очень прошу, если мы здесь действительно избранники народа, и если наши сыновья, ваши дети, дети простых людей прошли Афганистан, надо им уделить больше внимания. Они этого, поверьте, заслуживают. Спасибо.

Головуючий. Шановні товариші депутатки! У зв'язку з тим, що повторюються пропозиції, слово надається від комісії депутату Сметаніну.

Голоси із залу. (Не чути).

Головуючий. Для цього було достатньо часу, щоб здати їх

у комісії. Від "гарячого" телефону, дамо вам слово, будь ласка, перед комісією. Включіть третій мікрофон.

Депутат не представився. Шановні депутати! Я дві години просидів біля "гарячого" телефону і тому маю сказати два речення. Перше.

Правильно там подметили. Прошла война, наряду с теми, кто погиб, и те, кто поднимал нашу страну, - это вдовы. А мы ни слеша не сказали в комиссии о вдовах. Поэтому надо сюда внести.

Второй момент. Инвалиды труда. Там поднял вопрос один мужчина, что с 1942 года он инвалид труда и поднимал разруху, тоже - и слова не сказали об инвалидах труда.

И третье. Неполнота, я вам скажу как юрист, если мы не поставим в данной комиссии следующий вопрос. - "У стравах жінок, охорони життя, материнства", пробачте, "У справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів та їх соціального захисту" - постоянно эта категория будет ощущать какой-то дискомфорт от наших переходов, если не будет стоять механизм...

Головуючий. Дякую, Але ви не зовсім точним були, коли сказали, що ці категорії в залі не звучали. Я вам нагадаю і вам депутатам.

Перший виступаючий сказав про малозабезпечених, один з виступаючих сказав про одиноких жінок і громадян, куди вони входять. І було декілька повторень, тому все, що ви назвали, увійшло у пропозиції, які були вже внесені депутатом Захаруком і рядом інших товаришів. Будь ласка, депутат Сметанін, будь ласка.

Сметанін В.І., начальник тунельного загону N38 проектно будівельного об'єднання "Дніпрометробуд" (Кіровський виборчий округ, Дніпропетровська область). По сути дела, вот эта комиссия вовлекает в свой оборот очень большую часть нашего народа. Но здесь уже звучали цифры, что пенсионеров у нас 13 миллионов, это 30 процентов от всего населения. Инвалидов полтора миллиона, в том числе Великой Отечественной войны и Афганистана - 255 тысяч человек. Семей погибших воинов у нас на Украине 415 тысяч человек, инвалидов ІІ, ІІІ группы -500 тысяч человек. Но, если мы сейчас начнем делить, еще и возьмем инвалидов труда, возьмем инвалидов с детства, то тогда надо бы было эту категорию, допустим, "пенсионеры" прямо так вот и расшифровывать.

Поэтому мы считаем, что слово "пенсионеров" такое, что берет всю группу в единое понятие, все вот эти категории, о которых я только что говорил.

Что касается ветеранов. Давайте вопрос этот решим на сессии. В принципе это идет защита ветеранов Великой Отечественной войны.

У нас еще ветераны и гражданской войны остались, социалистической резолюции еще есть. Есть ветераны труда, их большая масса.

И поэтому не обращать внимания на эту категорию граждан мы, комиссия, считаем, что это несправедливо. И это слово, с точки зрения комиссии, необходимо оставлять.

Но малообеспеченным. Здесь выступал депутат Галас о том, что надо защитить малообеспеченных. Здесь перечень ниже 70 рублей.

Мы, например, считаем и в своих предвыборных программах говорили, что и ТО рублей - это же не тот вопрос. Мы сейчас идем к рынку, надо вообще заниматься так, чтобы у нас незащищенная часть населения подходила близко к нормальному уровню жизни.

Я считаю, что вот эта категория как раз больше относится не к данной комиссии "О делах ветеранов, пенсионеров и инвалидов", а к комиссии по социальным вопросам. Именно там должна быть она защищена и там должны решаться вопросы но обеспечению малообеспеченных.

Что касается безработных, то тем более там, потому что комиссия называется и по труду. Это вопрос очень серьезный в дальнейшем, и в будущем. При переходе на рынок у нас масса безработных будет увеличиваться. Вероятно, придется создавать биржи труда, и той комиссии может быть даже придется создавать подкомиссии. Но сюда она логически никак не подходит. Подумайте, товарищи депутаты, просто она сюда не подходил.

Что касается репрессированные я уже так по группам иду, как здесь предлагалось, мы с вами говорили, когда шла. речь о комиссии по вопросам законотворчества и законности, именно законность сюда. И говорили и том, что она должна заняться, вопервых, проконтролировал, все наше...

Головуючий. Володимир Ілліч, я прошу дуже, ви конкретно від комісії. Ми багато часу витрачаємо.

Сметанін В.І. Так я же конкретно о том, что именно в ту комиссию, о законности, для того, чтобы пересмотреть уголовное законодательство, а также все остальное. И приравнять его к законам о правах человека, то есть декларации о правах человека. И именно взять эту категорию туда. Так мы с вами договаривались и поэтому необходимости здесь нет. Я не советовался с рабочей комиссией, не было времени. Сейчас поступило предложение о создании отдельной комиссии по воинам-интернационалистам. Лично я бы это решение поддержал. Действительно, этот вопрос очень широкий, здесь не только афганцы, у нас есть участники и корейской войны, и так далее. Поэтому я считаю, что комиссию, как мы называли ее на рабочей комиссии, надо так и оставить. А уже функции и подкомиссии - это дело будет самой комиссии. Спасибо.

Головуючий. Володимир Ілліч, я прошу вас побути на трибуні. Шановні товариші депутати, надійшло дуже багато зауважень і пропозицій. І це не дивно. Тому що надзвичайно важлива комісія. ! всі депутати, які висловились і раніше, і сьогодні, і ті, які дали письмові й усні пропозиції комісії, керувались одним: щоб більше задовольнити ті накази, які ми всі (здержували під час виборчої кампанії. Тому у встановленому уже і прийнятому нами порядку ми розглядаємо першу пропозицію, яка надходила із документу президії і підготовчої робочої групи. Далі - із узагальненням всіх пропозицій, які висловлені сьогодні при обговоренні.

Я доводжу до вашого відома, що у всіх трьох документах, які у нас є, пропозиції їді були, редакція їх однакова. Але під час обговорення є принципові, суттєві прохання, зауваження і пропозиції. Перша з них - визначитись з категорією малозабезпечених, одиноких і тому подібне. Депутат Пилипчук вносив раніше таку пропозицію і сьогодні вносить пропозицію назвати це словом "знедолених".

Друга була пропозиція Червонописького і підтримана депутатами. Чотири депутати виступили від воїнів - афганців і просили виділити в окрему Комісію в справах воїнів - інтернаціоналістів.

Третя пропозиція була найвдаліша сформульована депутатом Захаруком і підтримана іншими депутатами.

Якщо я правильно зрозумів, у справах пенсіонерів, інвалідів, воїнів - інтернаціоналістів, репресованих та одиноких і малозабезпечених сімей. Така була пропозиція, яка вбирає майже всі пропозиції, які надходили під час обговорення. Тому я прошу від комісії остаточно пропозицію. А потім ми шляхом голосування будемо приймати. У перерві були зауваження яро те, що ми перейшли на десятисекундне голосування, що депутати не мають змоги визначитись за цей короткий час. Я думаю, не можна визначитись ні за 10, ні за 20 секунд. Але з цього приводу давайте порадимося, голосувати 10 секунд або ж 20 секунд. Приймається.

Володимир Ілліч, я прошу остаточне формулювання від комісії, на якому наполягає комісія.

Сметанін В.І. Иван Степанович, мы с комиссией уже советовались, и я сейчас могу говорить свое личное мнение.

Иван Степанович, дело в том, что здесь появились в момент разговора предложения, появились новые предложения, поэтому я не могу говорить от рабочей комиссии. Мы на рабочей комиссии решили, как предложили. Поэтому я сказал, что лично я, и наверное поддержит меня рабочая комиссия, если примет решение сессия, создать отдельную комиссию по делам воиновинтернационалистов, мы поддержим это.

Головуючий. Дякую.

Шановні товариші депутати! Нас протягом тижня не звинувачували, але просили перейти на 10-секундне голосування. Але депутати говорять, і правильно говорять, і роблять зауваження, що ми визначились від президії і Секретаріату і тому просять визначитися від Верховної Ради.

Тому ставиться на голосування пропозиція переходу на 10 секундне голосування. Хто за цю пропозицію прошу проголосувати.

"За" -260, "проти" -107. Рішення приймається.

Шановні товариші депутати! Це не таке питання, над яким треба довго роздумувати, 20 або 10. І я прошу депутатів все-таки більше визначатись шляхом голосування, а не шляхом обговорення.

Шановні товариші депутати! Ставиться на голосування принципова пропозиція про виділення в окрему комісію. Комісію з питань воїнів-інтернаціоналістів. Принципова позиція. Прошу депутатів визначиться з цього приводу.

Хто за те, щоб виділити в окрему комісію "Комісію у справах воїнів-інтернаціоналістів", прошу проголосувати.

"За" -251, "проти" -113, рішення приймається. (Оплески).

Шановні товариші депутати! Дозвольте поставити на голосування тепер першу пропозицію, як було записано у перших трьох документах.

Я, шановні товариші депутати, ставлю з принципових питань і таке питання як Комісія у справах репресованих. Тому я ще раз прошу до уваги, давайте більш організовано. Принципове було питання по комісії, депутати визначились шляхом голосування. Будемо продовжувати в такому порядку, як надходили пропозиції. Але ми повинні поставити на голосування пропозицію робочої групи, яка названа в трьох документах. Прошу визначайтеся шляхом голосування.

Шановні товариші депутати! Депутат Гудима, я вас прошу - займіть місце. Шановні товариші депутати! У зв'язку з тим, що ми порушили раніше прийнятий порядок, що голосувати спершу пропозиції комісії, і на це погодився від комісії депутат Сметанін Володимир Ілліч. Тому ми голосували не від комісії, а по принципових питаннях. Тому ставиться і надалі голосування по принципових питаннях. Була пропозиція депутата Алтуняна й інших депутатів. Одні говорили, що треба окрему комісію по справах репресованих, зокрема депутат Алтунян, інші говорили, що обов'язково в цій комісії...

Товариші, ставиться на голосування. Хто за те, щоб виділити окрему Комісію з питань репресованих, прошу голосувати.

"За" -123. "Проти" - 252, Не приймається рішення.

Голоса з залу. (Не чути. )

Головуючий. Шановні товариші депутати, я прошу тільки не кричати. Ми все робимо, щоб були рівноправні можливості. Я прошу не кричати.

Товариші депутати, це не значить, якщо не визначились, то потрібно кричати "ганьба".

Голос із залу. (Не чути. )

Головуючий. Будь ласка, третій мікрофон. Шановні депутати. Прошу одну хвилиночку уваги. (Шум у залі. )

Голоси із залу. Ганьба! Ганьба! Ганьба!

Із залу. Шановні депутати, у мене є пропозиція, як вийти з цього скрутного становища.

Головуючий. Шановні товариші депутати, прошу зайняти місця. Це не мені говоріть. Шановні депутати, прохання зайняти місця. Слово надається депутату Лубківському.

Лубківський Р.М., голова правління Львівської організації Спілки письменників України (Яворівський виборчий округ, Львівська область). Шановні народні депутати. ( Шум у залі). Голоси з залу. (Не чути).

Лубківський Р.М. Шановні народні депутати, я прошу вашої уваги. З питання, яке поставлено...

Голоси з залу. (Не чути).

Головуючий. Депутат Лубківський, я прошу, щоб депутати сіли, а потім ви будете продовжувати. Попросіть депутатів зайняти свої місця.

Лубківський Р.М. Питання надзвичайно важливе і болюче.

Головуючий. Депутат Лубківський, я вас дуже прошу, зверніться до депутатів, щоб вони зайняли місця.

Лубківський Р.М. Шановні мої колеги з Демократичного блоку, прошу вас сісти. Прошу вас! Благаю вас! Шановні всі народні депутати, на нас зараз дивиться Україна і світ. І це не риторичні слова. Ми виявили благородство і розуміння до того, що ці юнаки, діти нашого народу, наша кров, невинно постраждали. Ми створили комісію. Але ж ці юнаки - вони діти і тих репресованих, які страждали в ті найтяжчі роки. І питання створення комісії по репресованих - це не тільки питання частково стоїть, не лише регіону, це питання великої історичної правди. Тому я прошу всіх вас-ви представляєте український народ, бо не тільки українці були репресовані. Я благаю як людина, як батько, як ваш син деяких з вас, проголосуймо за цю комісію. Виявімо благородство і розуміння - така комісія нам потрібна для правди, для того, щоб совість наша була чиста. Я благаю вас: проголосуйте за цю комісію.

Головуючий. Дякую. Будь ласка, третій мікрофон.

Червоній В.М., апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" (Ленінський виборчий округ, Ровенська область). Шановні депутати! Мені дуже жаль, що ми утворили окрему комісію для тисяч знедолених людей і не утворили комісію для мільйонів знедолених людей, мільйонів людей, які страждали безвинно, починаючи з двадцятих, тридцятих років. Є навіть такі люди, які з фашистських таборів вийшли, пройшли через сталінські і досі реабілітовані. Сором всім нам повинен бути від цього.

Я не буду багато говорити, запропоную лише одне: або поставити питання на поіменне голосування ще раз, або роздрукувати поіменно, оскільки ми фактично проголосували поіменно, ось цей список, нехай люди і весь світ знають, хто проголосував проти створення окремої комісії. Ось такий вихід пропоную. Дякую.

Головуючий. Дякую. Будь ласка, другий мікрофон.

Гайсінський Ю.О., прокурор Московського району м. Харкова (Московський виборчий округ, Харківська область). Уважаемый Иван Степанович! Я по вопросам процедуры. Мне думается, не было бы такого накала страстей, если бы вы перед каждым голосованием предлагали депутатам высказаться по мотивам голосования.

Я думаю, что каждый из нас мог бы разъяснить свою позицию другим депутатам, и поэтому тогда бы такого накала не было. Учитывая, что такого не случилось, мне думается, что сейчас перед каждым голосованием председательствующий обязан спросить, кто желает высказаться по мотивам голосования. Бели этого не было, я предлагаю возвратиться к этому вопросу, дать возможность каждому желающему высказаться по мотивам голосования перед голосованием, а потом приступить к самому голосованию.

Головуючий. Будь ласка, перший мікрофон.

Скорик Л.П. Шановне товариство! Таким голосуванням, яке тільки що пройшло, я вважаю, що парламент України виню смертний вирок правам людини і утвердженню цих прав нарешті тут у нас, на Україні.

Я хочу нагадати, що якщо ми всі тут більшістю такою проголосували за створення комісії у справах афганців, то не будемо забувати, що ініціатива цієї війни належала Союзові, і він зняв із себе будь-яку відповідальність, а ми в республіці погодились з тим, що республіка має нести цю відповідальність. І напевно, якоюсь мірою й слушно. Але ми знімаємо тут у себе в республіці із себе відповідальність за ті безчинства, які творив наш республіканський Уряд. І я думаю, що створення комісії у справах репресованих - це буде наша з вами реабілітація, бо якщо ви пам'ятаєте зустріч із пані Маргарет Тетчер, то на цій зустрічі прозвучала подяка від парламентаріїв, які були, власне, тими репресованими, за участь пані Маргарет Тетчер у тому, що їх звільнили і приведи до нормального життя. Так що ж, знову будемо вдаватись до

зарубіжних представників і парламентаріїв і не вирішимо їх тут у себе? Я пропоную поставити на поіменне голосування це питання, якщо здоровий глузд у нас не зміг перемогти у цьому першому голосуванні.

Головуючий. Дякую. Слово надасться депутату Юхновському Ігорю Рафаїловичу.

Юхновський І.Р., керівник Львівського відділення статистичної фізики Інституту теоретичної фізики АН УРСР (Червоноармійський виборчий округ, Львівська область). Шановні депутати. Наша країна, починаючи з першої світової війни, переживала різноманітні колізії. І справа держави, і справа України полягає в тому, щоб захистити усіх дітей, які страждали на різноманітних війнах. З цього приводу я хочу вернутися" до першої світової війни. Є ті, які воювали на стороні Росії в першу світову війну. Є ті, які воювали на стороні Австрії в першу світову війну. Я хочу підкреслити, що ні один солдат не винен у війні. Солдат завжди вірний присязі, яку він дає. Присяга полягає в тому, що солдат має слухати накази командира, і тому, які б солдати не були, чи російської армії, чи німецької армії, чи Радянської армії, якщо вони залишаються на нашій землі, ми їх повинні рахувати ветеранами. Це відносно військових ветеранів.

Відносно ветеранів афганської війни, сірійської війни, ангельської війни і, бог зна, куди ще наш Уряд посилав наших молодих людей. Вони теж стають в ряди ветеранів. І всі вони є ветерани. Ви захотіли виділити окремо афганців, як людей, що особливо постраждали, бо ці страждання були видні. А страждання людей, які були в Анголі чи були в Сірії, не є видні, бо то були таємно послані солдати, але вони теж ветерани, Отож, я хотів би, щоб під словом ветерани ми розуміли ветеранів усіх воєн, з якими мав справу Радянський Союз, а, значить, разом з ним і Україна. І першої світової війни, і другої світової війни, і нікого з них не виділяти окремо, це все наші ветерани. Чи вони молоді, чи вони давні, все рівно вони є наші ветерани.

Тепер інша справа - сталінський терор. Сталінський терор, на жаль, є специфічним явищем для Радянського Союзу. Якщо на Східній Україні ці літа вже забулись, бо то було давно, то на Західній Україні ті люди, які були вивезені, - цілі села, цілі міста, - ще живуть. Вони ж вертаються, вони не мають з чого жити.

Треба встановити по відношенню до них справедливість. Вони є наші громадяни, громадяни України, вони не мають з

чого жити. Так як то так? Ми одних приймемо, а других відкинемо? Я звертаюсь до комуністів. Як то так є? То ж на нас лягає відповідальність. Що ж ми так себе ведемо, шановні друзі? У нас є єдиний вихід. Або ми всі дійдемо до одного пункту, а саме те, що "у справах ветеранів, пенсіонерів та інвалідів і репресованих", всіх в одну візьмемо і на цьому закінчимо наш спір, і всі вони мають іти з рівними правами в цій державі, або якщо шановні представники війни в Афганістані будуть заперечувати, і ми все-таки визнаємо, що ми вже проголосували за афганців, то нам виходить проголосувати за репресованих, не голосувати? Голосувати роздільно ми не можемо, чуєте, ми не можемо.

Головуючий. Дякую. Шановні товариші депутата, з залу надходять пропозиції припинити обговорення. Останнє слово від комісії.

Сметанін В.І. Сейчас мы посоветовались и от имени комиссии я говорю, что мы пришли к такому мнению - создать комиссию и согласиться с теми доводами, которые сказал депутат Юхновский, что ветераны полностью... Создать комиссию по делам ветеранов, пенсионеров, инвалидов и репрессированных. Но в эту комиссию, мы посмотрели список, записалось 11 человек. Надо посмотреть и создать прямо сейчас на сессии подкомиссию.

Одна подкомиссия по воинам-интернационалистам, вторая подкомиссия... (шум у залі). Я излагаю мнение рабочей комиссии, а вторая - подкомиссия по репрессированным.

Головуючий. Шановні товариші депутати, є потреба продовжити дискусію. Так не можна ставити на голосування, потрібно нам відмінити ці два голосування, які ми провели і потім поставити на голосування пропозицій, які внесли депутат Юхновський і від комісії депутат Сметанін.

Якщо є така згода, я прошу не махати руками, махання руками

- це значить, що Верховна Рада не дає згоди, ми поставимо на голосування, і потім визначитесь.

Я звертаюсь до всіх депутатів, і які стоять біля мікрофонів, і які проявляють дисциплінованість, сидять і уважно слухають і допомагають в конструктивній роботі сесії. На думку президії, робочої комісії, ми радились з Секретаріатом, найбільш компромісною є пропозиція, яку внесли депутати Юхновський і Сметанін, і без Сметаніна. Тому що від комісії було багато пропозицій і важко з'ясувати яка. Тому я прошу вас визначитись шляхом голосування, хто за відміну тих двох голосувань, які ми провели до цього?

Шановні товариші депутати! Прошу визначитись шляхом голосування. Хто за те, щоб відмінити попередні два голосування, які ми провели по редакції і роз'єднанню цієї комісії?

Товариші! Ми проголосували. Перше голосування було за виділення в окрему Комісії з питань воїнів-інтернаціоналістів, друге голосування було за виділення в окрему Комісії з питань репресованих.

Хто за те, щоб відмінити результати цих двох голосувань, прошу проголосувати.

"За" - 246, "проти" -106. Рішення приймається.

Шановні товариші депутати! Була пропозиція депутатів провести з цього приводу поіменне голосування. Хто за те, щоб провести поіменне голосування за пропозицію, внесену депутатом Юхновським, прошу проголосувати.

"За" - 243, "проти" -116. Рішення приймається.

Товариші, були пропозиції до цього, я зачитував. І депутата Захарука, і депутата Пилипчука, і інших депутатів, адже я не можу пам'ятати всіх прізвищ. Були пропозиції, але ми дійшли згоди, що найбільш компромісна така пропозиція. Ставиться на поіменне голосування така редакція: утворити постійну Комісію Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів, пенсіонерів та інвалідів, воїнів-інтернаціоналістів.

Товариші! Я прошу депутата Юхновського ще раз сформулювати пропозицію.

Будь ласка, третій мікрофон включіть. До уваги, товариші. Не криком і не шумом, до уваги.

Юхновський І.Р. Я пропоную учасників усіх воєн називати ветеранами, і тому я пропоную редакцію - Комісія у справах ветеранів, пенсіонерів та інвалідів і репресованих.

Головуючий. Шановні товариші депутати! Редакція зрозуміла? Зрозуміла. Ви з приводу редакції? Будь ласка, перший мікрофон.

Демидов Г.В., прокурор відділу загального нагляду АзовоЧорноморської природоохоронной прокуратури (Ленінський виборчий округ, Кримська область). Товарищи, давайте не будем закрывать глаза на наличие массовых репрессий. Здесь же выселяли не только украинцев, выселяли целые народы, а мы об этом забыли. У меня предложение. Мы здесь же не отметили еще и долг, оставшийся после голода 30-х годов, после войны, сирот. У меня предложение: к этой редакции названия этой комиссии,

добавить " а также незаконно репрессированных и иных граждан, нуждающихся в социальной защищенности".

Головуючий. Шановні товариші депутати! Я повторюю редакцію назви комісії, за яку будемо голосувати поіменно. Тому прошу вашої уваги. Комісія у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, малозабезпечених та репресованих. (Шум у залі).

Будь ласка, третій мікрофон. Ми не можемо так визначитись. Одному одне слово не підходить, другому - інше. І не може бути такої редакції. Будь ласка, третій мікрофон.

Шведенко М.М., директор Луганського обласного виробничого рибкомбінату (Станично-Луганський виборчий округ, Луганська область). Шановний депутат Юхновський сказав, що всі інтернаціоналісти входять до категорії ветеранів. Він не знає, що до категорії ветеранів входять тільки воїни-афганці, а всі інші, що воювали у В'єтнамі, вони до ветеранів не входять. Так що я пропоную все-таки ввести ветеранів і воїнів - інтернаціоналістів, і малозабезпечених. Спасибі вам.

Головуючий. Будь ласка.

Науменко М.В., старший викладач Хмельницького вищого командного артилерійського училища (Центральний виборчий округ, Хмельницька область). Товарищи депутати! Я предлагаю, чтобы эта комиссия была названа - по делам ветеранов, пенсионеров, инвалидов, репрессированных и воиновинтернационалистов, (Оплески).

Головуючий. Шановні товариші, я прошу до уваги. До мене депутат прийшов у президію. Я ж робив зауваження: не йти у президію і на вухо не говорити, копи говорять на трибуні. Я дуже прошу. Але я ще раз говорю, Я зачитав усі пропозицій Найбільш вдалі і вони співпали - це пропозиції депутата Юхновського і депутата Сметаніна від робочої групи. Я прошу депутата Сметаніна сформулюйте ще раз цю пропозицію. Остання. Йде останній товариш. До мікрофона, до першого. Будь ласка, включіть перший мікрофон.

До уваги, товариші.

Шумейко М.В., Я вносил предложение и в комиссию и так далее

- по делам ветеранов, пенсионеров, инвалидов, репрессированных и воинов-интернационалистов. Остальные все войдут в другие комиссии.

Головуючий. Шановні товариші депутати! Ставиться на голосування, на поіменне голосування назва комісії в такій редакції -"У справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих і воїнів-інтернаціоналістів". Малозабезпечених?

Шановні товариші депутати! Ставлю на голосування.

Я ставлю на голосування. Ставиться на голосування така редакція: "Комісія у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів". Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

"За" -342, "проти" -7. Рішення приймається. (Оплески).

Шановні товариші депутати! До уваги.

Переходимо до наступної комісії. Комісія у справах молоді. Хто з депутатів хоче висловитись з цього приводу? Будь ласка, перший мікрофон.

Грабін В.В., другий секретар Сумського обкому Компартії України (Глухівський виборчий округ, Сумська область). Товариші! Я пропоную, щоб Комісія у справах молоді обов'язково була. Багато з нас у передвиборній кампанії цей напрям використовували. І взагалі, дуже багато проблем з питань молоді, тому я вважаю, що така комісія обов'язково повинна бути.

Головуючий. Дякую. Будь ласка, другий мікрофон.

Локтев С.В., прохідник шахти "Кочегарка" виробничого об'єднання "Артемвугілля" (Горлівський-Центральний виборчий округ, Донецька область). Уже мы утвердили 21 комиссию, 22-я комиссия - "Комісія у справах молоді".

Головуючий. Шановні товариші депутати! До уваги, я дуже прошу.

Локтев С.В. Уважаемые депутаты! Давайте уважать друг друга, давайте друг друга слушать. Так вот, я к чему. Задача наша, нашего парламента, чтобы будущему парламенту было меньше проблем, меньше комиссий, но Комиссия по делам молодежи будет существовать всегда. И я прошу вас поддержать наше мнение, уважаемые депутат, давайте друг друга уважать, Я прошу вас поддержать наше мнение, что такая комиссия должна быть. Давайте не будем из нашего молодого поколения, из нашего будущего страны не будем делать пенсионеров, не будем делать ветеранов, а потом ими заниматься. Я буду очень благодарен, если вы поддержите, что такая комиссия должна быть и проголосуете за нее.

Головуючий. Дякую. Будь ласка, третій мікрофон. Я прошу до уваги товаришів депутатів.

Новицький Є.А., другий секретар Івано-Франківського обкому Компартії України (Рожнятівський виборчий округ, ІваноФранківська область). Ми два дні шукаємо місце Комісії з проблем фізкультури і спорту. Сьогодні народний депутат Танюк запропонував цю проблему віднести в Комісію культури і духовного відродження. Логіка є в цьому, і ми, в принципі, погодились, але мені здається, що логіка є і в іншому, щоб назвати комісію так: "Комісія в справах молоді, фізичної культури і спорту". Чому? Які аргументи мої?

По-перше. Ми розвантажимо комісію по культурі і духовному відродженню. Вона перевантажена.

По-друге. Проблему фізкультури і спорту ми все-таки виносимо в заголовок, а це підіймає й значимість, а не через кому.

По-третє. Переплітаються діяльність молодіжних організацій і фізкультурних колективів.

І останнє. У багатьох країнах світу є спеціальні комітети, спеціальні міністерства в справах молоді, фізкультури і спорту.

Головуючий. Дякую. Будь ласка, з трибуни.

Головач В.М., робітник очисного вибою шахти імені Менжинського виробничого об'єднання "Первомайськвугілля" (Первомайський виборчий округ, Луганська область). Уважаемые депутаты! Я вышел сюда не агитировать вас, чтобы вы проголосовали за Комиссию по делам молодежи. Вчера были предложения соединить эту комиссию с другой. Почему я вышел. Аргументирую свое предложение. Потому что у нас перед лицом факты, которые не могут нас не волновать. Это прежде всего то, что молодежь все больше и больше включается в беспорядки, организованные беспорядки на митингах, также в других городах. Здесь втягивание молодежи в теневую экономику, также в организованную преступность. Есть даже такие статистические данные, которые мы не можем здесь их забыть. Это прежде всего заработная плата молодежи, которая составляет 120-140 рублей. У 11 процентов молодых одиноких матерей доход в месяц составляет 90 рублей, 70 процентов - 75 рублей, у 6 процентов - 25 рублей. Лишь только 8 процентов молодых людей, которые удовлетворены участием в делах и работой своего трудового коллектива.

Головуючий. Я вас прошу конкретну пропозицію.

Головач В.М. Конкретное предложение, это проголосовать за Комиссию по делам молодежи. Спасибо за внимание.

Головуючий. Дякую. Будь ласка, перший мікрофон.

Депутат не представився. Шановні депутати, я не погоджуюсь з депутатом Новицьким, який вніс пропозицію об'єднати комісію по молоді і спорту. Я вважаю, що проблем, які сьогодні є у молоді, майбутнього нашого, достатньо, і їх не можна поєднувати. Я просив би все-таки депутатів підтримати думку робочої комісії - створити окрему комісію по молоді, яка б займалась питанням і інтересами молоді, прийняла закон про молодіжну політику. І це особливо важливо в ці дні, коли проходить з'їзд комсомолу нашої республіки.

Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

Головуючий. Дякую, будь ласка, третій мікрофон.

Кендзьор Я.-П.М. Я також вважаю, що Комісія у справах молоді повинна бути Комісією у справах молоді без добавлення до неї інших функцій. Якщо виходити з мотивів депутата Новицького, молодь не буде займатися спортом, якщо не буде там питань розвитку фізкультури і спорту, чи не буде займатися наукою. культурою й освітою, якщо там не буде до цієї комісії прилучено цих назв.

Головуючий. Шановні товариші депутати, останній біля трибуни.

на то, что меняем свои постановления Верховного Совета, я предлагаю изменить еще раз свое же постановление. При молодежной комиссии сделать подкомиссию по вопросам воиновинтернационалистов. Потому что мне очень обидно, что мы предыдущую комиссию скомкали до того, что 15 минут только выговаривали ее название. Можете себе представить, какая будет работа этой комиссии на таком обширном фронте.

Я предлагаю этот вопрос включить в молодежную комиссию, будет немножко легче и афганцам, и интернационалистам, и молодежи, и всем тем людям, которые включены в предыдущую комиссию. Спасибо за внимание.

Головуючий. Шановні товариші депутати! Від комісії потреби немає. Ми визначились. Ставиться на голосування така редакція, щоб утворити постійну комісію Верховної Рада Української РСР у справах молоді. Прошу голосувати.

"За" - 355, "проти" - 27. Рішення приймається.

Шановні товариші депутати! Була і пропозиція - "в справах молоді, фізичної культури і спорту". Я думаю, немає потреби голосувати. Ніхто не наполягає?

Далі - комісія "з питань гласності, прав і звернень громадян" Будь ласка. Перший мікрофон.

Остроущенко С.В., заступник редактора газета "Гласність" (Приморський виборчий округ, Одеська область). Виходячи з попереднього обговорення вчора, у нас виявились такі розбіжності

- дві принципові і дві не принципові.

Перша принципова розбіжність - чи робити цю комісію у правах людини і гласності одну, чи робити дві різні комісії: у правах людини - одну і гласності - іншу.

Мені здається, якщо у нас багато людей, то можна робити дві комісії, і ми будемо шляхом голосування визначатись. Але мені також здається, якщо у нас людей не вистачає, то можна зробили одну спільну комісію, у третьому варіанті вона звучить - у правах людини і гласності. Бо гласність - це є одне з прав людини. А комісія визначиться, чи утворювати підкомісію з питань гласності.

Це перша принципова розбіжність. Друга принципова розбіжність в тому, що у назві комісії є - "і звернень громадян". Я категорично проти цього, бо розгляд звернень громадян перетворить комісію на бюро скарг. Не треба цього робити. Бюро скарг при Президії є, а комісія має контролювати його роботу, а якщо потрібно, і

переформувати його роботу. Оце дві принципові розбіжності. І одна не принципова була пропозиція, щоб назвати - гласності і інформації. Мені здасться, що це входить у поняття гласність, яка вбирає в себе і інформацію, і засоби масової інформації.

Головуючий. Дякую. Будь ласка, другий мікрофон.

Панченко В.С., відповідальний секретар Кіровоградської обласної організації Спілки письменників України, доцент Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О.С. Пушкіна (Ленінський виборчий округ, Кіровоградська область). Я пропоную утворити дві комісії. Першу назвати "Комісія з прав людини і звернень громадян", другу - "Комісія з питань гласності та засобів масової інформації". Я акцентую на засобах масової інформації, тому що у нас незабаром з цього приводу виникне багато колізій у зв'язку з тим, що скоро і приймається Закон про пресу, і нам доведеться в багатьох областях, і не тільки в областях, а й у республіці в цілому, міняти статус багатьох видань Виникнуть проблеми з матеріальною базою, підпорядкуванням радіотелекомітетів. Через те я пропоную утворити окрему комісію - з питань гласності та засобів масової інформації.

Головуючий. Дякую. З трибуни - депутат Карпенко.

Карпенко В.О., редактор газети "Вечірній Київ" (Прирічний виборчий округ, м. Київ). Шановні народні депутати! Я вийшов на цю трибуну не тому, що присвятив пресі ЗО років життя і зараз працюю в пресі. Просто хотів вис повити деякі міркування, з логіком яких мені хотілося б, щоб ви погодилися. Тут є кілька варіантів у нас щодо цієї комісії.

Мені здається, що найдоцільніше було б зупинитися на Комісії з питань гласності та засобів масової інформації, оскільки гласність - це кисень демократії, а засоби масової інформації - це рідна сестра гласності.

У нас сьогодні в республіці випускається 19 республіканських газет, 72 обласні, 112 міських, 423 районні. Якщо врахувати, що газети зараз народжуються, як гриби після дощу, - уже профспілкова газета буде, випускає свою газету Рух, випускає Товариство української мови - то, безумовно, із прийняттям Закону про пресу Союзу у нас постає маса проблем законодавчого регулювання цього процесу. Тому така комісія просто необхідна, для більшої переконливості вам кажу, при нинішній структурі засобів масової інформації - у партійних комі плах і сектори преси, починаючи з

ЦК до обкомів партії, а де немає секторів, там є інструктори, які займаються засобами масової інформації. Ось чому цю комісію треба було б виділити в окрему, і з таким формулюванням можна було б погодитися. Дякую за увагу.

Головуючий. Шановні товариші депутати, оголошується перерва до 16-ї години.