ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 12 липня 1990 року. 16 година.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради Української РСР депутат Плющ І.С.

Головуючий. Шановні товариші депутати! Прохання реєструватися.

Поки ви будете реєструватися, дозвольте оголосити одну пропозицію: "Пропоную домовитися з депутатами щодо продовження сьогодні вечірнього засідання до 20 години з тим, щоб завтра закінчити до 18 години і прийняти Декларацію. Депутат Алтунян".

Шановні товариші депутати, вечірнє засідання Верховної Ради Української РСР оголошується відкритим. Продовжуємо постатейне обговорення і голосування по проекту Декларації про державний суверенітет України.

Я прошу вас щодо цієї записки визначитись. Хто хоче висловитись з цього приводу? Немає бажаючих? Тоді ставлю на голосування: хто за те, щоб продовжити сьогодні роботу вечірнього засідання до 20 години, а завтра закінчити і прийняти Декларацію до 18 години, прошу проголосувати.

"За" -141, "проти" -157, рішення не приймається.

Товариші депутати! Продовжуємо нашу роботу. Миколо Олександровичу, будь ласка.

Шульга М.О. Іване Степановичу, ми з вами продовжуємо обговорювати поправки, які надійшли від комісій. Зараз ми знаходимось на 16 сторінці і дійшли до останньої пропозиції на цій сторінці від Комісії в питаннях діяльності Рад народних депутатів,

розвитку місцевого самоврядування. Вони пропонують у другому абзаці, замість слів "весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України", записати: "усе національне багатство, створене українським народом". От така пропозиція.

Головуючий. У кого з депутатів від Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів є зауваження? Михайле Васильовичу, ви не наполягаєте?

Наполягаєте. Ставиться на голосування ця пропозиція, прошу голосувати. Третій мікрофон, будь ласка.

Депутат не представився. Іване Степановичу, не можна голосувати "національне багатство". Воно створене не лише народом України. До національного багатства відносяться також і ті елементи, які є природними. І якщо записати таке: "створене", то це дуже звужує поняття "національного багатства". Отже, тут ми не можемо цього вносити.

Головуючий. Миколо Олександровичу, спростуйте, будь ласка, я поки не включився.

Шульга М.О. Тут нічого спростовувати.

Головуючий. Ви розділяєте цю думку?

Шульга М.О. Чому я повинен розділяти чи ні? Вони вносять, а ви ставте на голосування. Чому я по кожному пункту повинен висловлювати свою думку?

Головуючий. Ви ж обговорювали цю пропозицію...

Шульга М.О. Обговорювали її і не включили. Ми її виклали в правій колонці.

Головуючий. Так ви так і скажіть. Вам же допомагає ваш заступник. Будь ласка, другий мікрофон.

Корнєєв А.В., доцент кафедри філософії Донецького політехнічного інституту (Ворошиловський виборчий округ, Донецька область). Эта поправка была сделана ко второму абзацу, где речь идет о "власності" народа Украины.

Поскольку здесь речь идет уже не о собственности, а о том, что это является материальной основой, а перед этим в абзаце решен вопрос о том, что все национальное - богатство находится в распоряжении, пользовании, владении народов Украины, принимать эту поправку нет целесообразности.

Головуючий. Що будемо робити? Голосувати? Ставиться на голосування.

Третій мікрофон. Від комісії? Ви визначайтеся раніше, а то вас немає, то - "наполягаю", то - "від комісії".

Причкін О.О., другий секретар Запорізького обкому Компартії України (Василівський виборчий округ, Запорізька область). Я хотел бы обратить ваше внимание на то, что мы здесь вторгаемся в сферу отношений собственности. Конечно, природные факторы, вся среда природного обитания принадлежат исключительно народу. Но когда мы говорим о том, что "принадлежат предприятия, кооперативная собственность, организации", мы не можем это записывать - это было бы неграмотно. Поэтому и предлагается такая формулировка. Но лучше всего отражает и разделяет это та формулировка, которую предложила Комиссия по делам молодежи. Я считаю, что она более компетентна, квалифицированно и грамотно изложена.

Головуючий. Михайле Сергійовичу, визначайтесь, хто наполягає, хто ні? Вам до відома...

Шульга М.О. Остання пропозиція до цього абзацу. Це якраз та пропозиція, про яку зараз говорив народний депутат Причкін. Вона запропонована Комісією у справах молоді і звучить так: "земля, її надра, інші природні ресурси, які знаходяться в межах території Української РСР, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони є власністю народу. Усе це, а також весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, є матеріальною основою суверенітету республіки і використовується з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян".

Що стосується Комісії, то Комісія вважає, що тут дуже багато пропозицій, які перегукуються. Знову ж тут навколо питання, навколо "технічного потенціалу і економічного". Тобто кожен використовує своє трактування. Я б не хотів тут повторюватись. Краще, мабуть, коли б від Комісії ви нам довели, що це краще.

Головуючий. Так, від комісії? Перший мікрофон.

Матвієнко А.С., перший секретар ЦК ЛКСМУ (МДС) (Бершадський виборчий округ, Вінницька область). Товариші депутати! Якщо буде голосуватися те, що запропоновано Комісією по суверенітету, Комісія не наполягає, щоб зараз ставити на голосування.

Але нашу позицію я вже аргументував і аргументую її ще

додатковими цифрами. Наприклад, на території Сполучених Штатів Америки 12 процентів економічного та науково-технічного потенціалу інших країн. На території Канади - 20 процентів. На території ФРН - 14 процентів.

Тому ще раз повторюю: що стосується економічного та науково-технічного потенціалу, ми не можемо вважати його власністю. Цим і пояснюється позиція Комісії в справах молоді. Тому, якщо буде голосуватися поправка, яка внесена Комісією, ми не наполягаємо на тому, щоб нашу поправку ставити. Тому, що вже все враховано.

Головуючий. Другий мікрофон.

Депутат не представився. Прошу пробачення, але я повинен заперечити з цього приводу. Дійсно, у пропозиції Комісії враховується, що не вся власність, не весь потенціал може бути оголошений власністю народу. Але те, що говориться у третьому абзаці шостого розділу, не дозволить сказати, що вся загальносоюзна власність, державна, яка знаходиться на території України, є власністю її народу. Бо "власністю народу" є не тільки природно-географічні, так би "мовити, складові частини, а й економічний потенціал, матеріальна основа суверенітету республіки. Що це таке - невідомо, і таким чином уся власність, державна, загальносоюзного підпорядкування залишається не в такому стані...

Головуючий. Ваша пропозиція?

Депутат. Пропозиція? От я її можу подати в письмовій формі. Але зверніть увагу, що нижче написано в наступному абзаці (Шум у залі).

Депутат. Українська РСР має... на свою частку. Бачте, частка... (Шум у залі).

Головуючий. Так, третій мікрофон.

Заєць І.О., інженер Інституту економіки АН УРСР (Святошинський виборчий округ, м. Київ). Шановні депутати! Оця поправка Комісії у справах молоді здвигається за своїми ідейними спрямуваннями з тим, що дала Комісія Шульги в останньому варіанті і, на мою думку, абсолютно не прийнятна. Обгрунтую вам, чому. Річ у тому, що ми маємо проголосити цією Декларацією свій намір на те, що засоби виробництва, які знаходяться на території України, є власністю народу України. Якщо ж ми цього не зробимо, то це означає, що значна частина національного багатства, створена за рахунок ресурсів і працею наших людей, не є нашою власністю. А

якщо це не наша власність, то ми не маємо ніяких можливостей ні організаційних, ні політичних перебудувати наше народне господарство, спрямувавши його в бік соціальних потреб. Чому? Річ у тому, що коли ми не є власниками, ми не зможемо закрити це підприємство, ми не зможемо його перепрофілювати.

Ні, ні, Іване Степановичу, це обгрунтування досить серйозне. Я попрошу послухати. Я прошу пробачення.

Головуючий. Пропозицію вносьте.

Заєць І.О. Ми не зможемо його перепрофілювати. Іване Степановичу, дайте мені висловитись. Це центральне питання нашої Декларації. Або народ України буде мати багатство, або він його не буде мати. Ми чудово знаємо, що якщо національне багатство обмежується лише природними ресурсами (як це у третіх країнах світу), то іноземний капітал роздягає цю країну до тла. Там вони теж володарі своєї землі. Отаку саму річ закладаємо і ми, якщо ми не пишемо, що засоби виробництва є власністю нашого народу.

Депутата Матвієнка і інших депутатів турбує те, що ми таким чином немов би сьогодні забираємо ці засоби виробництва у свою власність. Це, депутате Матвієнко, не зовсім так, тому що наша Декларація - це не закон, Іване Степановичу, це не закон.

Головуючий. Шановні товариші депутати, я прошу пропозиції формулювати, а не виступати. Я нагадую депутатам, що ми визначили час - годину. І тому для виступів ніякої можливості нема, тим більше, що ми домовилися вчора і проголосували виступам до двох хвилин від комісій.

Товариші! Вноситься пропозиція поставити на голосування поправку, яка внесена Комісією у справах молоді. Прошу депутатів проголосувать.

(Іде голосування).

Шульга М.О. Іване Степановичу, знімається. Вони не претендують на неї.

Головуючий. Не такий, як вам здається, у нас принцип, "за" - 86, "проти" -135.

Далі. Щодо цього абзацу є ще одна пропозиція, вона на 20 сторінці. Це пропозиція Комісії з питань екології та раціонального природокористування.

20 сторінка, товариші, щоб легше вам було орієнтуватись, останній абзац. "Земля, її надра, інші природні ресурси, які знаходяться в межах території УРСР, її континентального шельфу та

виключної (морської) економічної зони, повітряний простір, рослинний і тваринний світ, весь економічний, інформаційний, технічний, науковий та інтелектуальний потенціал, що створений" і далі за текстом. Ви бачите, що це повторюється. Комісія наполягає на цьому?

Головуючий. Від Комісії з питань екології - ви наполягаєте? Ні. Комісія знімає. Не наполягає, вірніше, Миколо Олександровичу.

Шульга М.О. Тоді що стосується поправок саме до цього абзацу, який в нашому варіанті є третім абзацом, то більше пропозицій немає.

Депутат не представився. Товариші депутати! Питання економічного суверенітету дуже важливе. Якщо ми не проголосимо про те, що все, що знаходиться на території України, є нашою власністю, то я можу більше сказать: не тільки Декларація не потрібна, але й ми не будемо потрібні. Через те я пропоную перейти до того, що ми прийняли за основу, що було внесено Комісією з економічної реформи. Погляньте на лівий стовпчик, на ліву сторону, то є другим абзацом. Я пропоную тоді проголосувати і прийняти в тому формулюванні, як було закладено нами у другому абзаці. Прочитайте, будь ласка. Тоді давайте цей варіант приймемо. А якщо ми будемо претендувати тільки на частку, толку не буде. Нам потрібно все і зразу.

Головуючий. Товариші, депутат Щербина і депутат Пилипчук, голова постійної Комісії з економічної реформи, вносять пропозицію проголосувати цей абзац у такій редакції, яку в першому варіанті проекту Декларації взято за основу. Є потреба зачитувати?

"Земля, її надра, інші природні ресурси, які знаходяться в межах території Української РСР, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, є власністю її народу, матеріальною основою суверенітету республіки і використовується з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян".

Ставити на голосування? Ставиться на голосування.

(Іде голосування).

"За" - 247, "проти" - 63. Приймається.

Редакція друга.

Шульга М.О. Абзац четвертий. "Українська РСР має право на свою частку в загальносоюзному багатстві, зокрема в

загальносоюзних алмазному та валютному фондах, золотому запасі, яка створена завдяки зусиллям народу республіки".

Щодо цього абзаца, то тут є декілька пропозицій від комісій, зокрема Комісії у справах молоді, Комісія по боротьбі з злочинністю знімає свою пропозицію. А далі пропозиція Комісії у справах молоді. Вони пропонують четвертий абзац викласти в такій редакції: "Українська РСР має право на свою частку загальносоюзного багатства, яке створено завдяки зусиллям народу республіки", тобто без тієї конкретизації, яка є в нас.

Головуючий. Ви наполягаєте? Перший мікрофон.

Голос із залу. Ми наполягаємо і аргументуємо це тим, що будь-яка деталізація обмежує, і цього обмеження не слід робити, оскільки документ від цього робиться гіршим.

Головуючий. Хто з депутатів з цього приводу хоче висловитись? Ставимо на голосування. Ви по цьому питанню? Перший мікрофон.

Любенчук М.І., голова колгоспу Імені Котовського Кам'янець-Подільського району (Чемеровецький виборчий округ, Хмельницька область). Пропоную такий текст: "Українська РСР має право на свою частку загальносоюзного багатства згідно з окремим договором, яка створена завдяки трудовим зусиллям народу України".

Головуючий. Ви письмово дали цю поправку? Письмово є така поправка? Немає, тому передайте її в Комісію, будь ласка.

Любенчук М.І. Шановні колеги, я хотів би обгрунтувати, чому саме так записано. Тому, що розділити майно Радянського Союзу можна двома шляхами. Один шлях - обрахувати, скільки кожна республіка внесла в розвиток кожної іншої республіки. Тоді кожна республіка буде претендувати на те, щоб друга республіка передала їй. Цей шлях невірний. Як тільки ми почнемо всередині України ділити, що створено Росією, Молдавією, Прибалтикою, це призведе до важких наслідків.

І другий варіант є, який прийняла Росія і якому ми послідували, тобто те, що є на території республіки, уже не переглядається, є власністю республіки, і за це ми проголосували. Але окрім цього є ще валютний фонд, є золотий фонд і алмазний фонд.

Головуючий. Дякую, дякую. Через те пропонується четвертий абзац проголосувати в запропонованій редакції. Дякую. Тільки ви більше за свою Комісію, будь ласка.

Від Комісії у справах молоді є в депутатів зауваження? Немає? Вони наполягають на голосуванні. Тому ця пропозиція ставиться на голосування. Зачитую її. До уваги! 17 сторінка третій абзац друга колонка: "Четвертий абзац викласти в такій редакції: "Українська РСР має право на свою частку загальносоюзного багатства, яке створено завдяки зусиллям народу республіки".

Прошу голосувати.

"За" -201, "проти" - 131. Не приймається.

Миколо Олександровичу, далі.

Шульга М.О. Далі. Комісія у питаннях соціальної політики та праці пропонує цей пункт викласти так: "Українська РСР має право на свою частку загальносоюзного багатства, яка створена завдяки трудовим зусиллям народу республіки і використання Союзом її природних та інтелектуальних та матеріально-технічних ресурсів. Це питання вирішується при укладанні нового Союзного договору".

Головуючий. Комісія наполягає на своїй редакції? Наполягає. Хто від Комісії буде говорити? Ні. Наполягають на голосуванні. Ставиться пропозиція на голосування.

(Іде голосування).

Головуючий. "За" - 138, "проти" - 162. Не приймається. Далі, Миколо Олександровичу.

Шульга М.О. Комісія з питань відродження та соціального розвитку села пропонує доповнити четвертий абзац і викласти його так: "Українська РСР має право на свою частку загальносоюзного багатства, алмазному...", далі за текстом. "На свою частку загальносоюзного багатства" - у нас тепер так і є в нашому тексті справа.

Головуючий. Комісія не наполягає. Далі, будь ласка.

Шульга М.О. Далі. Комісія у закордонних справах пропонує: "Українська РСР заявляє про своє право на частку" і далі за текстом. Тобто тут по-іншому дієслово стоїть - не "має право", а "заявляє".

Головуючий. Не наполягає?

Шульга М.О. Не наполягає. Далі Комісії мандатна і з питань депутатської етики: виключити з абзаца чотири розділи положення про алмазний і валютний фонди і далі тут...

Головуючий. Ми вже не голосували.

Ви не наполягаєте? Ні, не наполягають. Ми вже це голосували. Далі.

Це була "молодіжна" пропозиція, я прошу слідкувати. Тим більше, що Комісія не наполягає.

Шульга М.О. Комісія з питань розвитку базових галузей народного господарства абзац четвертий пропонує виключити.

Головуючий. Так, Василю Івановичу? Не наполягають? Далі.

Шульга М.О. Більше пропозицій з цього немає.

Головуючий. Тому зачитується абзац у такій редакції. Ще від Комісії у питаннях законності і законодавства. Миколо Олександровичу, вибачте.

Коцюба О.П., доцент Республіканської вищої школи управління агропромислового комплексу Української РСР (Радянський виборчий округ, м. Київ). Шановні народні депутати! Мені по дорозі кажуть (нерозбірливо). Ви думаєте, що це залежить від того, чи ми хочемо чи не хочемо лишати. Ми повинні думати, які можуть наслідки наступити від цього.

Я даю пропозицію. Ви мені скажіть, якщо взяти газовий трубопровід Уренгой - Ужгород, то та його частина, яка знаходиться на території України, - це наша власність чи не власність?

Голос із залу.

Головуючий. Олександре Павловичу! Я прошу пропозицію, а не запитання до залу.

Коцюба О.П. Ми саме це врахували і через це зробили таким чином. Фактично ви прийняли ту редакцію, яка була запропонована в першій редакції і яка була підтримана Комісією з економічної реформи і Комісією по соцзаконності, але з деякою редакційною правкою. І це добре. Але далі ми переставили це питання, щоб не було цих спорів. Чому я привів приклад? Концептуально після цього абзаца йшло: "Підприємства, установи, організації та об'єкти інших держав і їхніх громадян, міжнародних організацій можуть розміщуватись на території Української РСР та використовувати природні ресурси України згідно із законами УРСР". А далі вже пішло питання про розподіл загальносоюзної частки України. Через те ми цей розділ... Якщо ви подивитесь в себе на 5 сторінці, він концептуально по-іншому побудований, не протирічить, на наш погляд, нормам міжнародного права і нормам існуючого права. І ми можемо будувати тоді нормальні економічні

відносини. Ми хочемо перейти до ринкових відносин і ми будемо годі вирішувати питання власності. Через те ми пропонуємо в цілому.

Головуючий. Усе.

Шановні товариші депутати! Ставиться на голосування в такій редакції, яка в третьому стовпчику проекту, який ми обговорюємо: "Українська РСР має право на свою частку в загальносоюзному багатстві, зокрема в загальносоюзних алмазному та валютному фондах і золотому запасі, яка створена завдяки зусиллям народу республіки". Прошу голосувати.

"За" - 244, "проти" - 84. Приймається. Далі, Миколо Олександровичу.

Шульга М.О. Товариші! У нас іде пункт п’ятий, до якого не надходило якихось пропозицій через те, що він новий з'явився тут завдяки співробітництву з Комісією по законодавству. Товариші! Ви зараз будете запитувати, а за що ми голосуємо? Це дуже серйозна річ.

Головуючий. Так, зачитую: "Підприємства, установи, організації...”.

Шульга М.О. Та ні, дайте я сам зачитаю!

Товариші! Це новий. Його немає зліва - це тільки справа. Тому уважно подивіться. Тут мова йде про те, про що говорив зараз Коцюба. Тобто, щоб не вийшло так, що ми проголосили все, що на нашій території, це наше і ні з ким ми не маємо ніяких відносин. Тому, щоб ми були (коли заявляємо свою Декларацію на весь світ) цивілізованими людьми, тут записано: "Вирішення питання загальносоюзної власності (спільної власності всіх республік) здійснюється на договірній основі між республіками - суб'єктами цієї власності".

Головуючий. Перший мікрофон.

Мельник Б.П., заступник начальника Головного планово-економічного управління Одеського облвиконкому (Тарутинський виборчий округ. Одеська область). Уважаемые товарищи депутаты!

Я предлагаю абзац пятій начать следующими словами: "Украинская ССР гарантирует на своей территории наличие всех форм собственности, включая и частную", а дальше по тексту.

Головуючий. Ми вже за форми сьогодні голосували. З цього приводу? Третій мікрофон.

Депутат не представився. У мене пропозиція така: виключити цей абзац. Тому що я, наприклад, економіст, не знаю, що таке загальносоюзна власність як спільність власності всіх республік. Назвіть мені, будь ласка, хоч один нормативний документ (правовий чи інший), де є таке трактування союзної власності.

Візьміть закон, наприклад про власність, де чітко сказано, що союзна власність - це власність, яка створюється за рахунок союзних бюджетів і так далі. Тобто це визначення, якого не мав світ. І якщо ми проголосуємо за це, то ми знову ж таки закріплюємо колоніальне становище нашої України.

Головуючий. Другий мікрофон.

Носов В.В., інженер-електронник Полтавського заводу штучних алмазів і алмазного інструменту (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Я не зря уступил слово Зайцу, потому что вычислил, что он этот вопрос задаст. Читаю: "Закон Союза ССР о собственности ("Известия", 11 марта). Собственность в СССР выступает в форме собственности советских граждан, коллективной и государственной собственности". Теперь государственную читаем: "К государственной собственности относятся общесоюзная собственность, собственность союзных республик, собственность автономных республик и так далее". Теперь, товарищи... Надо уметь дослушивать не крича. Дальше: "Имущество, создаваемое или приобретаемое за счет бюджетных или иных средств Союза ССР, - дальше там пропуск, - относится соответственно к общесоюзной собственности". Вот вам это определение. И поэтому, если мы не хотим заложить конфликты в других...

Головуючий. Депутате Носов, ваша конкретна пропозиція.

Носов В.В. Предложение: если мы не хотим заложить конфликты в следующих поколениях, то надо этот пункт оставить и выбрасывать его нельзя. Это гражданско-правовые отношения собственности.

Головуючий. Дякую. З цього приводу в депутатів є міркування? Другий мікрофон.

Чорновіл В.М. Якщо ми приймаємо положення про верховенство наших законів над всесоюзними, то нам треба розібратися з тою загальносоюзною власністю. Ви знаєте, що сьогодні майже все, загальносоюзна власність. Отже, я не проти того, щоб ділити її тут, як це написано. Але ця катавасія мене не влаштовує, оскільки є

всесоюзний закон. Ми приймаємо свій закон, який є верхнім над всесоюзним.

Головуючий. Третій мікрофон.

Осадчук П.І., письменник, секретар правління Київської Спілки письменників України (Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область). Усе-таки є така власність, як всесоюзна. Ми це знаємо. Наприклад, такі підприємства, як Чорнобильська атомна станція, як Калуський "Хлорвініл" і так далі, - це власність всесоюзна. Коли виникатиме питання про передачу різних союзних підприємств у республіці, то цей абзац, якщо ми його залишаємо, я пропоную доповнити такими словами: "Після екологічної експертизи всесоюзне підприємство, що завдало шкоди навколишньому середовищу, переходить у власність народу безкоштовно. У випадках, коли екологічно шкідливе підприємство завдало непоправної шкоди навколишньому середовищу... ".

Головуючий. Усе. Товариші! Ставиться на голосування. Передайте письмово, будь ласка. Ставиться на голосування. Прошу депутатів визначитись щодо залишення цього абзаца в такій редакції: "Вирішення питання загальносоюзної власності (спільної власності всіх республік) здійснюється на договірній основі між республіками, суб'єктами цієї власності". Прошу голосувати.

(Іде голосування).

Головуючий. "За" - 307, "проти" - 49. Приймається.

Шульга М.О. Далі в нас іде абзац: "Підприємства, установи, організації та об'єкти інших держав і їхніх громадян, міжнародних організацій можуть розміщуватись на території Української РСР та використовувати природні ресурси України згідно із законами УРСР".

Я не знайшов тут пропозицій. Може, я помиляюсь, але письмово я не знайшов. Я говорю про те, що тут у нас я їх не знайшов.

Головуючий. Другий мікрофон.

Романов Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І. Мечникова (Жовтневий виборчий округ, Одеська область). Там записана на 20 сторінці моя пропозиція. Тому що підприємства, установи, організації та об'єкти СРСР й інших держав, коли ми не зможемо дивитися, що вони роблять у нас, нічого кращого не вийде.

Головуючий. Назвіть. 20 сторінка. Який абзац - останній?

Романов Ю.С. У самому кінці.

Головуючий. Так ми ж говоримо зараз про інший абзац.

Романов Ю.С. Підприємства, установи, організації та об'єкти СРСР та інших держав...

Головуючий. А ви ж тут написали - передостанній абзац.

Романов Ю.С. Моя пропозиція, щоб включити ще об'єкти СРСР, які були б підконтрольні.

Головуючий. То це ви писали до пункту третього? Тому Микола Олександрович його не зачитав. Якщо пропозиція письмово є, будь ласка.

Пропонує подати так: "підприємства, установи, організації та об'єкти СРСР, інших держав і їхніх громадян" і далі за текстом.

Товариші, прошу визначитись щодо цієї поправки голосуванням.

"За" - 128, "проти" -156. Не приймається.

Головуючий. Зачитую: "підприємства, установи, організації та об'єкти інших держав і їхніх громадян, міжнародних організацій можуть розміщуватися на території Української РСР та використовувати природні ресурси України згідно із законами УРСР". Ставиться на голосування.

"За" - 353, "проти" - 6. Приймається. Далі.

Шульга М.О. Тепер у нас останній на цій сторінці абзац: "Українська РСР самостійно створює банківську, фінансову, фінансово-кредитну, податкову та грошову системи республіки, формує свій бюджет, визначає джерела його надходження і порядок видатків". Є досить багато пропозицій у письмовій формі, які тут на 18 сторінці в другій колонці.

Зокрема, Комісія з питань розвитку базових галузей народного господарства пропонує абзац п’ятий викласти в такій редакції: "Українська РСР самостійно створює банківську фінансову кредитну, податкову та при необхідності грошову системи" і далі за текстом.

Головуючий. Комісія з питань відродження та соціального розвитку села наполягає на цьому?

Наполягають. Ні? У мене записано так: з питань відродження та соціального розвитку села. На 18 сторінці. Так?

Шульга М.О. Так, але я спочатку зачитав пропозицію Комісії з питань розвитку базових галузей. Я не помітив цього.

Головуючий. Так. Будемо вважати, що це дві комісії вносять таку пропозицію.

Ні? Ну, ви зачитували: абзац п’ятий викласти в редакції, запропонованій Комісією з питань відродження та соціального розвитку села. Повторіть, що ви хочете?

Шульга М.О. Товариші, я прочитав ось цей пункт, який від Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства. На 18 сторінці: "Українська РСР самостійно створює банківську фінансово-кредитну, податкову та при необхідності грошову системи" і далі за текстом.

(Шум у залі).

Головуючий. Перший мікрофон.

Чернявський О.П., голова ради агропромислових формувань Сумської області (Сумський виборчий округ, Сумська область). Я з питання порядку голосування. Спочатку пропозиція Комісії з питань відродження та соціального розвитку села. Чому ж? Я вважаю, що це неправильно. І тому наполягаю на голосуванні першої пропозиції - нашої, яка стоїть. І я думаю, що решта депутатів під тримає нас.

Шульга М.О. Я прошу пробачення. Тут дрібно написано, і я просто це вилучив першим. Тому я і запропонував.

Головуючий. Та все ви правильно зробили. "Українська РСР самостійно створює банківську фінансову систем" і далі за текстом.

У вас з цього приводу? Другий мікрофон.

Чорновіл В.М. Як я зрозумів (бо дуже шумно), в одній пропозиції "при необхідності грошову", а в другій - взагалі знята "грошова". Так. Мені здається, що тут відбилися настрої нашого колишнього Голови Президії Верховної Ради УРСР Івашка, який боїться ринку як... Що таке? Я не розумію. Він подав заяву. Вибачте. Дайте мені слово. Товариш Івашко вже не є нашим Головою Президії, бо він подав заяву. Так от, він боїться ринку. Якщо ми хочемо мати ринок, нам треба свою грошову систему.

Головуючий. Так, дякую.

Шановні товариші! Я пропоную так. Василю Васильовичу, хвилину. Я надам слово. Миколо Олександровичу, спростовую. Слідкуйте тільки. 18 сторінка, другий абзац. Я прошу до уваги. Запорізька делегація й інші, прошу до уваги. Ви близько сидите.

Повертаємося. Відкрийте 18 сторінку, другий абзац. Комісія з питань відродження та соціального розвитку села пропонує абзац п’ятий викласти в такій редакції: "Українська РСР самостійно створює банківську систему в особі найвищих органів державної влади і управління, здійснює керівництво фінансово-кредитною і податковою системами, грошовим обігом республіки, формує свій бюджет, визначає джерела його надходження і порядок видатків". У вас будуть зауваження від Комісії?

Шульга М.О. Комісія зробила так тому, вважає, що дане формулювання не виключає (якщо це колись буде потрібно) і грошову одиницю. А зараз не варто це записувати. Інакше буде черговий бум, той, що вже був.

Головуючий. Так, ця пропозиція ставиться на голосування.

Третій мікрофон. Там "банкір" стоїть.

Гетьман В.П., голова правління Українського республіканського банку Агропромбанку СРСР (Уманський виборчий округ, Черкаська область). Шановні депутати! Я прошу уваги. Відкрийте сторінку 19 абзац п’ятий. Я хотів би звернути увагу, що в цій редакції, яку нам сьогодні запропонувала Комісія, є три суттєві моменти, на які я хотів би, щоб ви зважили.

Перше. Нажаль, у цьому абзаці категорія цін відсутня, тобто політика цін чомусь не включається в орбіту суверенітету республіки. Вважаю це помилкою. Тому в нашій редакції, де я наголосив на абзаці п’ятому, це є.

Друге. У нас там чомусь окремим рядком виділено зовнішньоекономічний банк. Далі. Цілком зрозуміло, що якщо ми сказали про створення своєї банківської системи, то зовнішньоекономічний банк входить в цю систему. Хотів би тільки сказати, що ніде в світі валютна діяльність підприємств не відокремлена від основної діяльності. І думаю, що (незрозуміло) це право не треба. Думаю, що створення окремого зовнішньоекономічного банку можна дозволити собі тільки на якомусь перехідному періоді. Адже, якщо ми вирішили рухатись по класичному, цивілізованому зразку, то нічого нам робити спроби створити свої велосипеди.

І останнє. Що стосується впровадження грошової одиниці, то я дуже просив би, товариші, до високої державної мудрості - залишити формулювання так, як ми записали. Створити сьогодні свою одиницю - значить, загнати себе в глухий кут, забувши мудре прислів'я, що перш ніж зайти, треба подумати, як вийти. Давайте

будемо політиками і залишимо якийсь маневр. Тому я пропоную так, як ми записали на 19 сторінці: "Українська РСР самостійно створює банківську, включаючи зовнішньоекономічний банк, цінову, фінансову системи, формує державний бюджет, а при необхідності впроваджує свою грошову одиницю". Це повністю дасть можливість нам, коли треба, створити цю одиницю. Дякую за увагу.

Головуючий. І далі, Вадиме Петровичу, закінчіть цей абзац: "Вищою кредитною установою Української РСР є Національний банк України, підзвітний Верховній Раді Української РСР".

Ця пропозиція об’єднує декілька пропозицій, тому вона ставиться на голосування.

Зачитую: абзаци п’ятий, шостий, сьомий розділу шостого викласти в такій редакції: "Українська РСР самостійно створює банкову, включаючи зовнішньоекономічний банк, цінову, фінансову системи, формує державний бюджет, а при необхідності впроваджує свою грошову одиницю. Вищою кредитною установою Української РСР є Національний банк України, підзвітний Верховній Раді Української РСР".

Прошу проголосувати (Іде голосування).

Головуючий. "За" - 322, "проти" - 35. Приймається. Далі, Миколо Олександровичу.

Шульга М.О. Ну, в такому випадку нам не треба другий раз уже повертатися і стверджувати.

Головуючий. Так, так.

Шульга М.О. У такому випадку ми переходимо аж до передостаннього абзаца.

Головуючий. Так, так. Приймається, переходьте.

Шульга М.О. Там он протестують. Є інші пропозиції, вони наполягають.

Головуючий. Так, товариші! Є інші пропозиції, але результати голосування такі, що вони визначені вже. Я нічого не порушую (Шум у залі).

Головуючий. Нічого не порушую. Далі. Так, товариші депутати, прошу визначитися голосуванням - зачитувати інші поправки чи ні з цього приводу. Проголосуйте, прошу визначитися голосуванням.

Хто за те, щоб но зачитувати інші поправки? Прошу голосувати (Іде голосування.)

Головуючий. "За" -277, "проти" - 65. Приймається. Усе, усе, Володимире Мефодійовичу, сядьте, будь ласка, на місце. Сядьте на місце. Продовжуйте.

Шульга М.О. Передостанній абзац: "Підприємства, установи, організації та виробничі одиниці, розташовані на території УРСР, вносять плату за використання землі, інших природних і трудових ресурсів, а також сплачують податки до місцевих та республіканських бюджет".

З цього приводу є також зауваження. Є зауваження Комісії у справах молоді - на 19 сторінці, це п'ятий абзац. На 19 сторінці Комісія у справах молоді пропонує сьомий абзац викласти в такій редакції: "На території УРСР, усі використовувачі землі, інших природних і трудових ресурсів вносять плату та сплачують податки до місцевих та республіканських бюджетів". Така пропозиція.

Головуючий. У кого є ще пропозицій? Перший мікрофон.

Гетьман В.П. Товариші депутати! Я вибачаюсь, але Комісія мені доручила цей розділ прокоментувати. Тому я так часто біля мікрофона. Я ще раз повторюю логіку нашого судження. Підприємства, установи та організації (як написано в редакції) пропонує Комісія. Цей перелік не гарантує, що ми всіх перерахували. Для прикладу: особистий власник, який буде мати землю і буде її використовувати, повинен сплачувати чи ні? Тут цього немає. Тому ми просимо вас подивитися на сторінку 19, яка не протирічить пропозиції Комісії, але є більш локанічною і правильною, і записати, що всі використовувачі вносять податки. І просимо нас підтримати.

Головуючий. Дякую. Другий мікрофон. У вас з цього приводу?

Гетьман В.П. Іване Степановичу, я пропоную цей пункт взагалі виключити. Тому що, коли ми створюємо власну банківську і всі інші системи, тоді там воно все записано, як ми регулюємо. Тим більше, що тут включено далеко не всі податки. Іване Степановичу, одну секунду.

Головуючий. Дякую. Третій мікрофон.

Депутат не представився. Шановні депутати! Я прошу вас відкрити сторінку 20 - абзац другий. У нашій редакції ми наголошуємо на принциповому формуванні бюджету знизу вгору. Усі податки направляються в місцевий бюджет, а звідти в нормативах відраховуються в інші.

Головуючий. Я дуже перепрошую, Вадиме Петровичу, ми дискутували пропозицію від Комісії у справах молоді. А ви відкриваєте знову свою пропозицію. Я вас прошу по цій пропозиції.

Депутат не представився. Іване Степановичу, вона вичерпує питання повністю.

Головуючий. Тобто кращу пропонує. А Комісія у справах молоді вважає, що в неї краща. Товариші, щодо редакції, яка запропонована Комісією у справах молоді, які є в депутатів зауваження? Ми потім надамо для кращої. Є? Ви висловилися, Миколо Олександровичу. Ставимо на голосування, пропозицію Комісії у справах молоді. Прошу проголосувати.

(Іде голосування).

Головуючий. "За" - 41, "проти" -281. Не приймається. Це, щоб ви не кричали більше.

Так, Вадиме Петровичу, будь ласка.

Гетьман В.П. Іване Степановичу, ще раз прошу товаришів, відкрийте сторінку 20 - абзац другий. Цим абзацом, два абзаци, які є внизу, ми повністю використовуємо і наголошуємо на принциповому формуванні бюджету знизу вгору. Усе йде в місцевий бюджет.

Головуючий. Оголошую, товариші: 20 сторінка - другий абзац: "Підприємства, установи, організації та виробничі одиниці, розташовані на території УРСР, вносять плату за використання земні, інших природних і трудових ресурсів, відрахування від валютних надходжень, а також сплачують податки до місцевих бюджетів". Ставиться на голосування. Прошу голосувати.

(Іде голосування).

Головуючий. "За" - 337, "проти" - 18. Миколо Олександровичу, продовжуйте.

Шульга М.О. Іване Степановичу, ми таким чином пройшли по всьому розділу. Останній пункт.

Головуючий. Шановні товариші депутати. До уваги!

Кондратьєв Я.Ю., голова постійної Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю (Печерський виборчий округ, м. Київ). Шановні товариші депутати! Прохання відкрити 18 сторінку - останній абзац. Комісія з питань правопорядку та боротьби із злочинністю пропонує записати тут: "Українська РСР забезпечує захист усіх форм власності". Більшість депутатів і від комісій вважають правильним цей запис.

Головуючий. Прошу проголосувати.

"За" - 303, "проти" - 20. Приймається.

Зачитуйте весь розділ. Я нагадую товаришам, що ми відвели годину, а працюємо вже півтори. Але так як цей розділ надзвичайно важливий, я не мав права вклинюватись.

Шановні товариші депутати! Миколо Олександровичу, розберіться - там випав один абзац.

Депутат не представився. Колеги депутати, я прошу уваги. У зв'язку з тим, що ми прийняли поправку, яку запропонував депутат Гетьман, лишились нерозглянутими податкова і митна системи. Через те я вважаю, що до того формулювання, яке ми прийняли про банківську грошову фінансово-кредитну систему в іншій редакції, треба ще додати - "податкову і митну системи".

Головуючий. Володимире Мефодійовичу, з'ясуйте. Миколо Олександровичу, запишіть зараз і ми прочитаємо її.

Так, Миколо Олександровичу, з'ясували? Будь ласка, третій мікрофон.

Депутат не представився. Товариші депутати! Комісія з питань розвитку базових галузей підтримує те, за що ви проголосували, і воно співпадає з нашою позицією. Але ми принципово просимо вас виключити з переліку податків той перелік, який там є. Тому що плата за воду, за землю, ресурси, це ж - довгостроковий документ. Це все увійде в закон - чи в закон про оподаткування, чи в закон про місцеве самоврядування. Гляньте, будь ласка, на 20 сторінці: виключили цей перелік, а ідея, смисл залишається.

Головуючий. Воно і так, і так правильно! Це, Василю Івановичу, тільки уточнення і розшифрування деякі, а так воно правильно...

Миколо Олександровичу, формулюйте, будь ласка.

Депутате Гудима, не заважайте, займіть місце. Ми тільки слово від Комісій даємо. Ви письмово зверніться в Комісію. Депутате Гудима, ми вам робимо зауваження, займіть своє місце.

До уваги, товариші, розділ надзвичайно важливий. Прошу уваги, дати можливість Миколі Олександровичу зачитати його правильно.

Шульга М.О. Зачекайте, я ж тут усе зведу. Товариші, давайте я буду читати зараз, а коли дійдемо до цих поправок, то ви мені допоможете, щоб нам не витрачати часу. Читаємо весь розділ.

Але, Іване Степановичу, ми не проголосували за дві поправки,

які пропонує Комісія. Нам треба їх сформулювати. Послухайте, будь ласка, товариші. Це - додаток, який запропонував народний депутат Гетьман на 19 сторінці - шостий абзац.

Головуючий. П'ятий абзац.

Шульга М.О. П'ятий, нехай буде: "Українська РСР самостійно створює банківську, включаючи зовнішньоекономічний банк, цінову, фінансову системи". Додати - "митну, податкову". Оце треба нам проголосувати.

Головуючий. Товариші, проголосуємо за цю поправку і з цими доповненнями - "митну і податкову". Так? Прошу проголосувати.

Депутат не представився. Ну, я нічого не можу зрозуміти зараз! Пробачте. Ну, краще тоді, коли...

Головуючий. Не заважайте! (Іде голосування). "За" - 305, "проти" - 23, приймається.

До уваги, товариші. Надзвичайно складно йому зачитувати з цими поправками при такому шумі.

Шульга М.О. Товариші, отже, я зачитую повністю весь шостий розділ "Економічна самостійність":

"Україна самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах. Народ України має виключне право...”.

Тут я хочу сказати, що слово "виключне" у нас, у Конституції, записано. Має виключне право на володіння, користування і розпорядження національним багатством України. Земля, її надра, води, повітряний простір, інші природні ресурси, які знаходяться в межах території Української РСР, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони є власністю... пробачте...

(Шум у залі).

Шульга М.О. ...(морської) економічної зони, весь економічний і науково-технічний потенціал, що створений на території України, є власністю її народу, матеріальною основою суверенітету республіки і використовується з метою забезпечення матеріальних і духовних потреб її громадян.

Українська РСР має право на свою частку в загальносоюзному багатстві. Зокрема, у загальносоюзних алмазному та валютному фондах та золотому запасі, яка створена завдяки зусиллям народу республіки.

Вирішення питання загальносоюзної власності (спільної

власності всіх республік) здійснюється на договірній основі між республіками - суб'єктами цієї власності.

Підприємства, установи, організації та об'єкти інших держав і їхніх громадян, міжнародних організацій можуть розміщуватись на території Української РСР та використовувати природні ресурси України згідно з законами УРСР".

Далі в нас поправка була: "Українська РСР самостійно створює банківську, включаючи зовнішньоекономічний банк, цінову, фінансову, митну, податкову системи, формує державний бюджет, а при необхідності впроваджує свою грошову одиницю. Вищою кредитною установою Української РСР є Національний банк України, підзвітний Верховній Раді Української РСР".

Зараз, одну хвилинку. Це 20 сторінка. "Підприємства, установи, організації та виробничі одиниці, розташовані на території УРСР, вносять плату за використання землі, інших природних і трудових ресурсів, відрахування від валютних надходжень, а також сплачують податки до місцевих бюджетів.

І ще додаток у нас є...

Головуючий. Додаток є.

Шульга М.О. "Українська РСР"... - ось у такому плані...

Головуючий. Так, товариші, ставиться на голосування весь розділ. Хто за те, щоб прийняти розділ у такій редакції, прошу голосувати.

"За" - 350, "проти" - 13. (Оплески).

Шульга М.О. Товариші, переходимо до сьомого розділу "Екологічна безпека". Сторінка 21.

Головуючий. Товариші, по цьому розділу в нас зауважень небагато. Визначимось: до 20 хвилин, до 15 хвилин. Будь ласка.

Шульга М.О. Товариші, оскільки всі настроєні працювати ударно, то дозвольте мені не зачитувати праву колонку. Є зауваження? Були такі зауваження. Другий абзац після слів: "Українська РСР" доповнити словами: "в особі Рад народних депутатів" і далі за текстом. Ми це не приймали, оскільки мається на увазі: що Українська РСР - радянська, то в особі Рад. Тому ми не записували це.

Головуючий. Не наполягають?

Шульга М.О. Так. Після другого абзаца записати додатковий абзац у такій редакції: "Українська РСР має свою національну

комісію радіаційного захисту населення". Товариші! Не буде уточнення узагальнюючого документа, який є.

Головуючий. Другий мікрофон.

Шовкошитний В.Ф., постійний позаштатний кореспондент журналу "Ранок", член Спілки письменників СРСР (Харківський виборчий округ, м. Київ). Від Комісії з питань Чорнобильської катастрофи. Ми наполягаємо на тому, щоб було внесено таке формулювання: "Українська РСР має свою національну комісію радіаційного захисту населення". Пояснюю. Ми з вами живемо в післячорнобильську епоху. Зараз національна комісія радіаційного захисту є в нас радянська. Та комісія на чолі з академіком Ільїним і академіком Булдаковим, яка нам виробила 35-берову концепцію.

Головуючий. Шановні товариші депутати! Я прошу вас, дуже прошу: давайте підтримаємо цю пропозицію. Давайте поставимо на голосування.

Шовкошитний В.Ф. Це важливий, дуже важливий елемент суверенітету.

Головуючий. Так, ставиться на голосування така редакція: "Українська РСР має свою національну комісію радіаційного захисту населення". Прошу проголосувати.

(Іде голосування).

"За" - 321, "проти" - 23. Приймається. Далі, будь ласка.

Шульга М.О. Далі. Комісія у справах ветеранів пропонує у другому абзаці зняти слова "на території республіки".

Головуючий. Ні, ви пропустили пропозицію Комісії з питань народної освіти та науки, Миколо Олександровичу. У розділі "екологічна безпека", у другому абзаці "на території республіки". Ви наполягаєте, Ігоре Рафаїловичу? Ні? Не наполягають. Далі.

Шульга М.О. Ідемо далі. Комісія у справах ветеранів в останньому абзаці сьомого розділу після слів "права громадян" пропонує зазначити: "України та сусідніх держав". Справа в тому, товариші, що в нас тут помінявся третій розділ, і там раніше було: "Українська РСР гарантує права громадян на екологічну безпеку". Ще воно мало б якийсь сенс так, як у нас зараз стоїть. Українська РСР дбає про екологічну безпеку громадян та ще й сусідніх держав - це вже буде трошки безглуздо.

Головуючий. Немає заперечень. Третій мікрофон. Є заперечення?

Депутат не представився. Шановні народні депутати! Хотілося б запропонувати наступну редакцію першого пункту: "Українська РСР самостійно встановлює порядок організації охорони природи на території республіки та порядок використання природних ресурсів у відповідності з міжнародними угодами...

Головуючий. Дайте цю правку письмово. Усе. Далі. Сьомий пункт у своєму розділі, запропонований Комісією у справах молоді, ви назвали, Миколо Олександровичу? Комісія з питань розвитку базових галузей знімає своє доповнення, Миколо Олександровичу.

Шульга М.О. Пробачте, я ще до Комісії у справах молоді не дійшов.

Головуючий. Ні, оце в розділі сьомому Комісія з питань розвитку базових галузей народного господарства знімає поправку.

Шульга М.О. Я зрозумів, але Комісія у справах молоді стоїть попереду.

Головуючий. Тоді вже підождіть. У сьомому розділі в останньому абзаці після слова "безпеку" Комісія у справах молоді пропонує записати: "дбає про генофонд нації, її молоде покоління".

Від Комісії у справах молоді ніхто не наполягає? Наполягають на голосуванні? Ставимо на голосування цю пропозицію. Останній абзац після слова "безпеку" записати: "дбає про генофонд нації, її молоде покоління". Прошу голосувати.

"За" - 246, "проти" - 77. Приймається ця поправка.

Комісія з базових галузей знімає пропозиції. Далі.

Шульга М.О. Далі. Комісія у справах людини пропонує залишити лише перший абзац, приєднавши його окремим пунктом до розділу шостого. Ми вже це обговорювали.

Комісія з питань агропромислового комплексу пропонує сьомий розділ проекту скоротити до одного, першого абзаца.

Головуючий. Перший мікрофон.

Мороз О.О., завідуючий аграрним відділом Київського обкому Компартії України (Таращанський виборчий округ. Київська область). Комісія з питань агропромислового комплексу вважає, що другий і третій абзаци (не чути), ці норми навіть нижче Конституції, нижче Закону. А в Декларації досить першого абзаца. Він все це розкриває. І це було б чітко, лаконічно і для Декларації підходяще.

Головуючий. Ставиться на голосування пропозиція Комісії з питань агропромислового комплексу, яка вважає можливим скоротити до одного, тобто першого абзаца.

Прошу голосувати.

(Іде голосування).

"За" - 108, "проти" - 214. Не проходить.

Шульга М.О. Комісія з питань гласності пропонує останній абзац цього розділу зробити першим. Замінити в ньому слово “гарантує" на "забезпечує". Ми взагалі змінили і написали не "забезпечує", а "дбає" бо забезпечити ми не завжди можемо. Чому? Ну, якщо уявимо, що десь у сусідній державі щось відбудеться...

Головуючий. Комісія не наполягає? Ні, не наполягає.

Шульга М.О. Комісія з питань відродження та соціального розвитку села пропонує абзац другий розпочати так: "Українська РСР має право незалежної екологічної експертизи, заборони будівництва та припинення функціонування" і далі за текстом.

Головуючий. Від комісії наполягають на голосуванні? Формулюйте.

Шульга М.О. Абзац другий розпочати так: "Українська РСР має право незалежної екологічної експертизи, заборони будівництва та припинення функціонування" і далі за текстом.

Головуючий. Прошу проголосувати за цю пропозицію.

"За" - 211. Рішення не приймається.

Шульга М.О. Ця ж комісія пропонує в кінці цього абзацу додати: "Українська РСР має право на відшкодування збитків, завданих екології України діями союзних органів".

Головуючий. Товариші, хто за таку поправку? Прошу проголосувати.

"За" - 309, "проти" - 26. Рішення приймається. Так, Ігор Рафаїлович Юхновський. Я сказав, що вони не мають, а вони наполягають на своїй поправці. Будь ласка.

Юхновський І.Р., керівник Львівського відділення статистичної фізики Інституту теоретичної фізики АН УРСР (Червоноармійський виборчий округ, Львівська область). Шановні товариші! Ми пропонуємо в другому абзаці останні дві лінійки читати таким чином: "які спричиняють загрозу екологічній безпеці території", а слово "на" і "республіки" викинути. Бо якщо, наприклад, Чорнобильська електростанція дає загрозу Білорусії, то не вже не є

територія нашої республіки. Але вона загрожує сусідній республіці. Тому грамотно буде залишити тільки слова: "безпеку території".

Головуючий. Так, товариші! Ставиться на голосування ця пропозиція. Ви зрозуміли? Я зачитую її.

"Території" - і крапка, а "республіка" відпадає. Так, другий мікрофон.

Чорновіл В.М., голова Львівської обласної Ради народних депутатів (Шевченківський виборчий округ, Львівська область). Можна було б погодитись, але виключивши слово "території". Бо то й людям, і всім... Просто "екологічної безпеки" - і поставити крапку. Стилістично незграбно - "території".

Головуючий. Перший мікрофон.

Депутат не представився. Від Комісії з питань екології. Справа в тому, що наші пропозиції десь були загублені, а в нас якраз до цього розділу були поправки. Якраз ми проти того, щоб викинути "на території республіки", тому що ми пропонуємо перед цими словами внести таку поправку: “і сприяє вирішенню екологічних проблем на території республіки". Тому, що держава може не тільки забороняти, а й повинна сприяти вирішенню екологічних проблем. Це була перша поправка Комісії з питань екології. Прошу поставити це на голосування.

Головуючий. Ми можемо поставити, якщо підтвердять, що була така поправка.

Була. Усі кричать, що була.

Миколо Олександровичу, формулюйте, будь ласка. У мене її немає.

Другий мікрофон.

Горохівський Л.Т. (Бережанський виборчий округ, Тернопільська область). У мене коротке зауваження. Замість слова "дбає" - "Українська РСР бере на себе відповідальність за екологічну безпеку громадян". Мені здається, що це буде сильніше, ніж слово "дбає".

Головуючий. Дякую. Третій мікрофон.

Московка В.М., інженер Харківського дослідно-експериментального заводу науково-виробничого об'єднання "Індекс" (Ленінський виборчий округ, Харківська область). Шановні депутати, я хочу звернути вашу увагу на те, що сказав академік Юхновський. Справа в тому, що якщо ми приймемо другий абзац у такій

редакції, яка в нас зараз є, то складається враження, що ми дбаємо тільки про екологічну безпеку нашої республіки і можемо дозволити на своїй території будівництво підприємства, яке буде екологічно небезпечним для сусідів наших. Цього не можна робити, і тому я прошу підтримати пропозицію Юхновського і викинути ці слова "на" і "республіки".

Головуючий. Ставимо на голосування цю пропозицію. Депутат Чорновіл, ви висловили свою думку, а депутат Московка має свою думку. Пропозицію вніс від Комісії депутат Юхновський. Тому я не маю права не поставити на голосування.

Ставиться на голосування і пропозиція після слова "території" поставити крапку, а друга пропозиція була залишити і слово "території".

До уваги. Другий абзац: "Українська РСР має право заборони ти будівництво та припинити функціонування будь-яких підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, які спричиняють загрозу екологічний безпеці" - і крапка. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.

(Іде голосування).

"За" - 292, "проти" - 32. Даю відповідь тому, хто кричав, що ми вже голосували. Я тоді сказав, що Комісія не наполягає, і ми пішли далі, не голосували цю поправку.

Шульга М.О. Іване Степановичу, тепер у нас ще Комісія з питань екології. У них була пропозиція.

Головуючий. Так, сформулюйте її, будь ласка.

Шульга М.О. Комісія з питань екології пропонує в другому абзаці вставити такі слова: "Українська РСР має право заборонити будівництво та припинити функціонування будь яких підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, які спричиняють загрозу екологічній безпеці", і додають: "і сприяє вирішенню екологічних проблем".

(Шум у залі).

Усе в мене.

Головуючий. Товариші! Ставиться на голосування ця пропозиція. Прошу голосувати.

(Іде голосування).

"За" - 132, "проти" - 190. Не приймається. Зачитуйте розділ.

Шульга М.О. Товариші, прошу уваги. Зачитую увесь розділ "Екологічна безпека": "Українська РСР самостійно встановлює

порядок організації охорони природи на території республіки та порядок використання природних ресурсів...”.

Головуючий. Товариші, тихше, бо не чути.

Шульга М.О. "Українська РСР має свою національну комісію радіаційного захисту населення. Українська РСР має право заборонити будівництво та припинити функціонування будь-яких підприємств, установ, організацій та інших об'єктів, які спричиняють загрозу екологічній безпеці.

Українська РСР дбає про екологічну безпеку громадян, дбає про генофонд нації і молоде покоління". І останній абзац: "Українська РСР має право на відшкодування збитків, завданих екології України діями союзних органів".

Головуючий. Так, товариші, прошу проголосувати за сьомий розділ "Екологічна безпека" в такій редакції.

По мотивах голосування? Перший мікрофон.

Депутат не представився. Комісія з питань екології має принципове зауваження. Українська РСР не дбає про екологічну безпеку громадян, ми дбали 70 років, а Українська РСР гарантує права громадян на екологічну безпеку. Це було в першому варіанті, і ми наполягаємо саме на такому формулюванні. Скажіть, будь ласка, як ви будете гарантувати?

Головуючий. Другий мікрофон.

Влох О.Г., завідуючий кафедрою Львівського державного університету імені І. Франка (Ленінський виборчий округ, Львівська область). Шановні товариші! Я прошу звернути вашу увагу на цей пункт, в якому ми говоримо, які маємо права. Я хочу зауважити, що в тому пункті (прошу мене вислухати) справа заборони функціонування будь-яких екологічно шкідливих підприємств питання міжнародного арбітражу. Ми можемо мати це право тільки на своїй території, і тому тільки так може бути: "Українська РСР має право на своїй території... ".

Головуючий. Третій мікрофон. Ми вже за це проголосували.

Депутат не представився. Я хочу нагадати, що вже в цьому залі пролунала пропозиція: слово "дбає" замінити на "відповідає", і це цілком можливо. Гарантувати не може, а може відповідати, відшкодовувати збитки.

Головуючий. Якби йшлося про Верховну Раду, то вона може відповідати, а в цілому республіка відповідати як може?

Голос із залу. Грошима!

Головуючий. Товариші, ми проголосували вже. Ставиться на голосування розділ сьомий в такій редакції. Прошу проголосувати.

(Іде голосування).

"За" - 350, "проти" - 8, розділ приймається.

Товариші! Наступний розділ "Культурний розвиток". Вистачить нам часу - до 30 хвилин?

Хто за те, щоб відвести на розгляд цього розділу 20 хвилин, прошу голосувати.

(Іде голосування).

"За" - 265, "проти" - 49. Приймається.

Будь ласка, Миколо Олександровичу.

Шульга М.О. Товариші, я читаю другу колонку, зауваження, які надійшли. Ви не заперечуєте, так я розумію? Є така пропозиція Комісії з питань правопорядку.

Головуючий. Товариші! Вибачте, Миколо Олександровичу. Товариші, я прошу до уваги. Неможливо слідкувати за текстом. Прошу дуже, будь ласка.

Шульга М.О. Пропонується змінити назву. Комісія з питань правопорядку пропонує назвати цей розділ "Духовність".

Головуючий. Так, товариші, ви наполягаєте? Не наполягають. Далі.

Шульга М.О. Далі. Комісія з питань розвитку базових галузей... Пробачте, я пропустив одне. Ця ж Комісія просить перший абзац цього розділу виключити.

Головуючий. Так. Наполягаєте? Ні, не наполягають.

Шульга М.О. Далі. Комісія з питань розвитку базових галузей, у справах жінок, з питань планування, мандатна, з питань агропромислового комплексу, у закордонних справах пропонують у першому абзаці восьмого розділу замість слів "української нації" записати "українського народу" або "народу України".

(Шум у залі).

Головуючий. Так, від цих комісій є бажаючі виступити? Ні.

Шульга М.О. Іване Степановичу, зверніть увагу, що в нас було тут у першому абзаці. Йшла мова про розвиток тільки української нації. Для того, щоб цього не було, ми написали: "Українська РСР самостійна у вирішенні питань науки, освіти, культурного і

духовного розвитку української нації та інших національних груп, що проживають на території республіки".

Головуючий. Усе зрозуміло. Не наполягають? Далі.

Перший мікрофон.

Депутат не представився. Товарищи депутаты, как можно назвать группой, национальной группой народ, который составляет 20 или 15 миллионов человек? Это больше нескольких республик Прибалтики. Поэтому, как можно согласиться с национальными группами народа Украины? Мы настаиваем на этом и у всех записаны наши замечания.

Головуючий. Товариші, ставиться на голосування. Хто за те, щоб замість слів "української нації" записати "українського народу" або "народу України"? Прошу голосувати.

(Іде голосування).

"За" - 234, "проти" - 126. Рішення приймається. Далі.

Голос із залу. Іване Степановичу, але ж тут "або" залишилось, ми ж повинні вже визначитись.

Головуючий. Визначаємось "народу України". Давайте тоді "українського народу".

(Шум у залі).

Перший мікрофон.

Скорик Л.П., доцент кафедри архітектури Київського державного художнього інституту (Артемівський виборчий округ, м. Київ). Шановне товариство, треба розуміти, що вся культура світова, культура народу складається з культур нації, а не інакше. Не буває якоїсь глобальної культури, одного якогось глобального народу, де всі нації, і це назвати культурою народу. Не буває так. Світова культура складається тільки з культур національних. І якщо тут написано "української нації і всіх національних груп", я не розумію, яка тут національна група чи яка нація почуває себе ущемленою в правах. Це вже, знаєте, якесь тенденційне розуміння і тенденційний підхід.

Головуючий. Товариші депутати, якщо можна, я пропозицію внесу. Дивіться, тут комісій стільки, що це майже всі депутати: комісії з питань розвитку базових галузей, у справах жінок, у читаннях фінансів, у питаннях депутатської етики, агропромислова, закордонних справ. Є пропозиція доручити цим комісіям ще раз зібратися...

(Шум у залі)

Депутат не представився. Я пропоную компромісний варіант: "української та інших націй, що проживають в Україні". Головуючий. Другий мікрофон.

Депутат не представився. Шановні депутати, тут депутат біля першого мікрофона висловлював пропозицію про те, щоб замінити "українську націю" на "народ України". У нас народ України складають не тільки українці, у нас живе багато мільйонів представників інших національностей. Тепер дивіться, що в нас виходить. Українська РСР - самостійна у вирішенні питань науки, освіти, культури, росіян, які живуть в Україні. Ось що ви запропонували.

В Україні живуть росіяни, і Українська РСР самостійна у вирішенні життя росіян. Такого не може бути. Українська РСР претендує на самостійне право тільки щодо української нації, з приводу росіян ми не можемо претендувати, бо є Росія, з приводу болгар теж, бо є Болгарія, з приводу греків, бо є Греція...

Головуючий. Дякую.

Карпенко В.О., редактор газети "Вечірній Київ" (Прирічний виборчий округ, м. Київ). Шановні товариші народні депутати! Шановний Голово! Це питання надзвичайно серйозне і до нього треба по-серйозному ставитися.

Я хочу одне нагадати: жодної культури у світі немає без національної. Давайте ми повернемося до Володимира Ілліча Леніна. Він розглядав дві культури в одній національній культурі, тому це зовсім не суперечить поняттю "український народ".

Народ України багатонаціональний, але культура українська національна. І якщо ми хочемо вже брати кількістю комісій, то це не той випадок. Є Комісія з питань культури, і треба, щоб її голос був провідним у цьому.

Головуючий. Другий мікрофон.

Чорновіл В.М. Іване Степановичу, те, що ми проголосували, не подумавши, - безсумнівно. Ми якусь, розумієте, космополітичну...

Головуючий. Я прошу, щоб думали всі, голосуючи. Я не можу сказати: не думавши чи подумавши.

Чорновіл В.М. ...Космополітичне формулювання. Ми звертаємось до якогось єдиного народу і до єдиної культури. Це ж абсолютно неточно, неправильно, з нас сміятися будуть. Треба повернутися до...

Головуючий. Я це поділяю, але прошу, щоб думали, коли голосують. Третій мікрофон.

Червоній В.М., апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" (Ленінський виборчий округ, Ровенська область). Шановні депутати! Українська РСР самостійна може бути лише у вирішенні питань розвитку української нації. Національні групи, що живуть в Україні, мають самоврядування, мають національну, культурну автономію. Ми не повинні їм нав'язувати. Українська РСР не повинна нав'язувати іншим національностям, що живуть в Україні, свою культуру. У них є, ми їм гарантуємо, національно-культурну автономію, вони є самоврядні в цьому.

І я пропоную після слів "розвитку української нації" викреслити "та інших національних груп" і проголосувати за третій абзац: "Українська РСР гарантує всім національностям, що проживають на території України, право вільного національно-культурного розвитку". Це буде найбільш точно, на мою думку.

Головуючий. Так, так. Миколо Олександровичу, вам слово.

Шульга М.О. Дорогі товариші! Я вас прошу, заспокойтесь і вдумайтесь. Трошки ми вже стомились під кінець і, може, не досить уважні буваємо.

Чому виступили оці всі групи депутатські? Я вам скажу. Зверніть увагу на ліву нашу колонку. Там мова йшла спочатку тільки про українську націю. Вони обурились, що мова йде тільки про українську націю. Коли Комісія обговорювала, то ми, щоб не було цього, додали, що мова йде про самостійність нашої республіки у вирішенні питань науки, освіти, культурного і духовного розвитку української нації, бо вона в нас - єдина нація.

Тут не треба ображатися, що це - національні групи. Так, це термінологія, усталена в нашій юридичній, науковій літературі. І от ми, усі громадяни Української РСР, тут можемо вирішити свої питання.

От у нас, наприклад, зараз немає центру по вивченню питань молдавської чи угорської (пробачте, угорської є), немає в нас центру польської культури. Українська РСР на рівні Ради Міністрів вирішить створити такий підрозділ при Академії наук. наприклад, і так далі. І це буде вирішуватись.

Головуючий. Миколо Олександровичу, а якщо замінити "народів України"?

Шульга М.О. Термінологія, товариші, усталена. Тут все

правильно сказано було в нашій пропозиції. Не треба об'єднувати нічого.

Головуючий. Сказано правильно, але проголосували. Тому я пропоную єдине рішення: нехай подумають. Ми ще не прийняли документ, усі ці комісії нехай ще зберуться і подумають, тому що, ви бачите, думки розділилися.

Визначилися з цього питання. Вважаємо передати його в ці комісії, які вносили пропозиції, разом з комісіями по суверенітету, закону і законності.

Ми не відміняємо голосування, але я ще раз прошу - нехай доопрацюють цю норму.

Будь ласка, далі.

Шульга М.О. Далі, товариші. Комісія у справах молоді пропонує перше речення у восьмому розділі після слова "нації"" доповнити "інших націй". Ми зараз про це говоримо, тобто мова йде про те, навколо чого зараз дискусія: "інших націй і народностей, представники яких проживають...”. Ми включили це.

Головуючий. Товариші, я бачу, що кожному хочеться по кожному пункту слова. Ми 20 хвилин визначились і тому прошу дотримуватися цього регламенту. Далі, Миколо Олександровичу.

Шульга М.О. Далі, товариші! Я думаю, Комісія не наполягає?

Головуючий. Не заперечує, ні.

Шульга М.О. У першому абзаці пропонується після слова "освіти" додати - "охорони здоров'я". І далі за текстом.

Головуючий. "Освіти, охорони здоров'я, культурного й духовного розвитку українського народу" і так далі. Як будемо з цього приводу?

Шульга М.О. Тут, товариші, трішки...

Головуючий. Наполягає комісія? Ні, не наполягає.

Шульга М.О. Далі. Тут, товариші, давайте уважно послухаємо, може, це нас виведе з тієї ситуації, в яку ми потрапили. Комісія з питань діяльності Рад народних депутатів пропонує перший і третій абзаци об'єднати і викласти в такій редакції: "Українська РСР самостійна у вирішенні питань науки і освіти, культурного й духовного розвитку української нації гарантує всім національностям, що проживають на території республіки, право вільного національного розвитку".

Головуючий. О! Оце форма! Товариші, цю пропозицію можна поставити на голосування. Хто за цю пропозицію, прошу визначитися шляхом голосування (Іде голосування).

"За" - 340, "проти" - 20. Дякуємо цій Комісії, яка внесла таку слушну пропозицію. Далі.

Шульга М.О. Далі, товариші! Пропонує Комісія з питань базових галузей народного господарства викласти другий абзац у такій редакції: "Українська РСР забезпечує національно-культурне відродження народів України, національно-етнографічних особливостей в усіх сферах суспільного життя".

Головуючий. Ви, Василю Івановичу, наполягаєте? Ні, не наполягаєте. Зняли.

Комісія з питань правопорядку та боротьби з злочинністю абзац другий, після слова "відродження" доповнити словами "і розвиток". Не наполягають.

У другому абзаці після слова "традицій" додати "символіки" - Комісія з питань культури та духовного відродження. Наполягаєте?

Перший мікрофон.

Депутат не представився. Наполягаємо. Тому, що навіть у документі ЦК партії, який було видано, сказано про розвиток символіки. А якщо ми жодного разу в Декларації ніде цього не згадаємо, то ми будемо зовсім...

Головуючий. Товариші, ставиться на голосування ця пропозиція. Після слова "традиція" додати "символіки". Прошу проголосувати.

(Іде голосування).

"За" - 176, "проти" - 138, не приймається. Перший мікрофон.

Депутат не представився. Уважаемый товарищ Председатель, уважаемые товарищи депутаты! Вы посмотрите, во что превращается наш сессионный зал и почему. Потому, что у депутатов нет документов, согласованных комиссиями. Надо это прекратить окончательно. Надо, чтобы нас не ставили в такое положение, чтобы выдавали своевременно отработанный согласованный документ всем депутатам двух комиссий или трех.

Головуючий. Виключіть мікрофон. Документи видані.

(Шум у залі).

Шульга М.О. Далі, товариші. Комісія в закордонних справах

пропонує другий абзац читати так: "функціонування української мови як державної", вони додають - "у всіх сферах суспільного життя".

Головуючий. Наполягає Комісія? Будь ласка, другий мікрофон.

Мостиський А.Б., геолог Ковельської геолого-розвідувальної партії (Ковельський виборчий округ, Волинська область). Ми знаємо, що прийнято закон про українську мову як державну.

Тому я вважаю, що в Декларації необхідно це відмітити. Прошу поставити на голосування.

Головуючий. Ставиться на голосування додаток від Комісії в закордонних справах - другий абзац читати: "функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя". Прошу проголосувати.

(Іде голосування). "За" - 192, "проти" - 133. Далі.

Шульга М.О. Далі. Комісія з питань відродження та соціального розвитку села пропонує другий абзац розпочати так: "Українська РСР забезпечує національно-культурне відродження народу".

Головуючий. Наполягає комісія? Не наполягає. Далі.

Шульга М.О. Комісія у справах молоді: у третьому абзаці після слова "республіка" записати "рівність".

Головуючий. Ми вже третій абзац проголосували. Далі.

Шульга М.О. Абзац третій.

Головуючий. Проголосували.

Шульга М.О. Комісія у справах жінок...

Головуючий. Це все - третій абзац ми вже проголосували.

Шульга М.О. Так, зрозуміло.

Головуючий. Четвертий абзац цього розділу виключити. Пропонують комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю, з питань відродження та соціального розвитку села. Наполягаєте на цьому? Ні. За третій абзац уже проголосували, другий і третій ми об'єднали - 340 депутатів голосували. Я прошу до уваги депутатів. Наполягають на цьому? Ні.

Шульга М.О. Ні?

Головуючий. Ні, Виключити з розділу п’ятого абзац. Комісії з питань

правопорядку та боротьби із злочинністю, питань народної освіти і науки. Наполягаєте? Ні.

Шульга М.О. Іване Степановичу, ми один пропустили.

Головуючий. Нічого не пропустили. Шостий абзац цього розділу виключити. Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю, з питань розвитку базових галузей народного господарства. Наполягають? Ні.

шостий розпочати так: "Українська РСР має право повернення" і далі за текстом - Комісія з питань відродження та соціального розвитку села. Наполягають на цьому? Ні.

Усі поправки закінчили. Будь ласка, перший мікрофон.

Депутат не представився. Шановні товариші! Я підтверджую те, що пропустили зауваження Комісії з питань планування бюджету, фінансів і цін. Абзац четвертий ми наполягаємо доповнити - "керуючись нормами міжнародного права або договорами". В іншому випадку виконати це неможливо.

Головуючий. У мене немає такого, я не бачу. Будь ласка, де? На якій сторінці?

Депутат. На сторінці 25, посередині, це - один, два, три – це четвертий абзац...

Головуючий. В абзаці четвертому після слів "Українська РСР" записати - "керуючись нормами міжнародного права або договорами" і далі за текстом.

От від Комісії по законності довідка. Будь ласка. Вони вважають, що це передбачено іншими нормами. Ставиться на голосування ця поправка. Прошу визначитись шляхом голосування.

(Іде голосування).

"За" -202, "проти" - 133, рішення не приймається. Зачитуйте, перший мікрофон.

Депутат не представився. От Комиссии по социальному возрождению села. Товарищи депутаты! Я хотел бы обратить ваше внимание, что мы торопимся и закладываем прецедент в шестой абзац. Вдумайтесь: "Вживає заходів щодо повернення". Ми объявляем дележ ценностей. Первая республика в стране. Если мы провозглашаем право на возврат это одно, если мы закладываем в Декларации, что мы "Вживаємо заходів", то это совершенно другое. Я бы просил поставить этот вопрос на голосование.

Головуючий. Так. Ви нас не звинувачуйте. Ми запитали по шостому абзацу. Відповіли, що не наполягають. Ставиться ця поправка на голосування. Прошу проголосувать. Шостий абзац. Зачитую: "Українська РСР має право повернення". Має право повернення, а не вживає заходів щодо повернення. Прошу голосувати.

"За" - 232, "проти" - 115. Приймається.

Другий мікрофон.

Хилюк О.О., голова виконкому Бердичівської міської Ради народних депутатів (Бердичівський виборчий округ, Житомирська область). Коли ми об'єднували і тут же добре проголосували за перший, другий і третій пункти, то ми пропустили дуже важливу поправку Комісії на сторінці 25: "Гарантує та забезпечує всім національностям, що проживають...". Гарантувати можна, але треба, щоб ще і забезпечила.

Головуючий. Третій мікрофон.

Шлемко В.Т., актор Івано-Франківського обласного музично-драматичного театру імені І. Франка (Косівський виборчий округ, Івано-Франківська область). Я прошу враховувати всі пропозиції. Я вносив у пункт другий, вірніше в другий абзац доповнення

- після слів "національно-етнографічних особливостей" слово "говірок".

Головуючий. Ми дуже уважно все враховували, але другий і третій абзаци, об'єднавши, ми прийняли 340 голосами. Дякую. Перший і третій. А по другому всі поправки ми проголосували.

Формулюйте розділ у цілому.

Шульга М.О. "Культурний розвиток. Українська РСР"... Але, Іване Степановичу, ми не проголосували...

Головуючий. Я вас прошу формулювати розділ.

Шульга М.О. Прошу пробачення, це був важливий момент. Хилюк зараз пропонував додати до "гарантує" ще - "забезпечує".

Головуючий. Якщо гарантує (Комісія по законності говорить), то це й забезпечує. Я прошу формулювати розділ.

Шульга М.О. "Культурний розвиток. Українська РСР самостійна у вирішенні питань науки і освіти, культурного і духовного розвитку української нації, гарантує всім національностям, що проживають на території республіки, право їх вільного національно-культурного розвитку.

Українська РСР забезпечує національно-культурне

відродження українського народу, його історичної свідомості і традицій, національно-етнографічних особливостей, функціонування української мови у всіх сферах суспільного життя.

Українська РСР виявляє піклування про задоволення національно-культурних, духовних і мовних потреб українців, що проживають за межами республіки.

Національні, культурні та історичні цінності на території Української РСР є виключно власністю народу республіки.

Українська РСР має право повернення у власність народу України національних, культурних та історичних цінностей, що знаходяться за межами УРСР".

Головуючий. Товариші! Хто за те, щоб сьомий розділ прийняти в такій редакції, прошу голосувати.

"За"- 356, "проти"- 10.

Це відповідь тим, хто махає.

Миколо Олександровичу, дякую. Сідайте.

Давайте подякуємо Миколі Олександровичу за плідну роботу.

(Оплески).

Шановні товариші депутати!

Від Секретаріату просять слово.

Секретаріат просить надати слово народному депутату УРСР Кравчуку.

Але перед цим я хочу визначитись з вами. Така записка: "Ми ночами працювали, треба зробити перерву на 30 хвилин і продовжити далі. Треба скористатися нормальною робочою ситуацією. Депутат Мельничук". Ми вже голосували за це, але прошу депутатів подумати після депутата Кравчука. Я поставлю цю пропозицію на голосування.

Слово надається депутату Кравчуку.

Кравчук Л.М., другий секретар ПК Компартії України (Ямпільський виборчий округ, Вінницька область).

Шановні товариші депутати! Ви знаєте, що вчора відбулися мітинги і страйки, в яких взяло участь понад 70 тисяч трудящих. Депутатська група комуністів, безпартійних "За Радянську суверенну Україну" вважає за потрібне зробити таку заяву:

"Шановні депутата, громадяни України! Тривога за день нинішньої і майбутньої України змушує нас, депутатів-комуністів, безпартійних використати трибуну сесії, щоб заявити таке.

В історії нашої багатостраждальної України настав відповідальний момент. Куди піде республіка, який шлях обере вона сьогодні, таким буде її завтра.

Верховна Рада Української РСР завершує розгляд документа історичної важливості - Декларації про державний суверенітет України, що гарантуватиме республіці реальну незалежність, а українському народові - право жити так, як велить його політична воля, повною мірою використати, скористатися всіма результатами власної праці.

Але суспільно-політичні процеси проходять нелегко, суперечливо, загострюють економічну, політичну і соціальну напруженість. За таких умов кожне необачне слово, а тим більше непродумані дії можуть викликати спалах пристрастей, громадянську конфронтацію.

Тому нам зараз, як ніколи, потрібні поміркованість, злагода, взаємотерпимість, довір'я. Сьогодні не можна ставити на перший план групові чи партійні інтереси, особисті амбіції. Вищими за все мають бути благо народу, його спокій і благополуччя, сьогоднішній і завтрашній день України.

Розв'язати гострі проблеми в економіці, соціальній сфері, добитися духовного відродження можна лише спільними зусиллями робітників, селян, інтелігенції, усього народу.

Наше найперше слово до шахтарів - того загону робітничого класу, який завжди відрізнявся високою свідомістю, згуртованістю і користувався незаперечним авторитетом у народів. З розумінням сприймаємо вашу невдоволеність у поліпшенні умов життя народу, зокрема гірників. Просимо, однак, задуматися над змістом ваших політичних вимог, тих звинувачень, які ви висуваєте проти комуністів. Така позиція не веде до злагоди, до прискорення демократичних процесів. То ж запитайте себе, чи виражають ваші інтереси ті, хто підбурює вас до політичного тиску на партійні комітети і організації, а то і до насильства?

Тільки упереджена людина не може бачити прагнення комуністів до оновлення партії, до конкретних реальних справ на благо народу. Корінні інтереси суспільства є предметом серйозного обговорення на ХХУІІІ з'їзді КПРС і ХХУІІІ з'їзді Компартії України.

Зокрема, закликаємо всіх народних депутатів до плідної продуктивної праці у Верховній Раді УРСР. Звертаємося до Рад, громадських організацій, до комуністів, членів інших партій і

політичних угруповань. Нам разом слід змінювати життя, забезпечувати мир і спокій в нашому спільному домі. Не час шукати винних, зводити рахунки. Ми вже знаємо до чого це призводить. Історія сама розставить усе на свої місця.

Час шукати вихід із становища, що склалося. Його ми, депутати, шукаємо на сесії Верховної Ради республіки. Потрібні висока діловитість, мобілізація всього інтелектуального потенціалу, врахування розмаїття думок нашого мудрого народу.

Здоровий глузд підказує: страйками, мітингами, конфронтацією справі не зарадиш. Ми переборемо всі труднощі, якщо об'єднаємо зусилля.

Уся робота сесії у вас на виду. Вам судити про ефективність цієї роботи. То ж тепер, коли ми приступили, нарешті, до справді важливих, принципових питань, розраховуємо на вашу довіру й підтримку. Правда не терпить політичної кон'юнктури. Нею не можна торгувати. Правда буває тільки одна.

Ми закликаємо всіх депутатів приєднатися до цього звернення. Сподіваємося, що нас почують всі, кожний, кому дорогі інтереси народу". Дякую за увагу.

Головуючий. Дякую. Шановні товариші депутати! Ставиться на голосування пропозиція депутата Мельничука: зробити 30 хвилинну перерву і продовжити роботу сесії (Шум у залі).

А я прошу зареєструватися. Картки вийняли - це не значить, що немає.

Депутат не представився. Я прошу надати мені слово...

Головуючий. Я вам слово не давав. Вчора ми надали одному депутату і сьогодні по проханню Секретаріату. Усе.

Я прошу вас, депутате Щербина. Я вам роблю зауваження. Я ставлю на голосування пропозицію депутата Мельничука - зробити перерву на 30 хвилин і продовжити роботу сесії. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати (Іде голосування).

Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

"За" - 113, "проти" - 213. Рішення не приймається.

Вечірнє засідання оголошується закритим. Завтра сесія продовжить роботу о 10 годині.