ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 13 липня 1990 року. 16 година.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради Української РСР депутат Плющ І.С.

Гриньов В.Б., заступник Голови Верховної Ради Української РСР (Індустріальний виборчий округ, Харківська область). Товарищи, минуточку внимания! Сейчас идет тиражирование текста Декларации. Небольшая задержка. Через 10-15 минут текст будет у вас на руках. Поэтому просьба подождать, не обижаясь на президиум.

Головуючий. Шановні товариші депутати! Прохання реєструватись. Є в залі кворум? Прохання реєструватися.

Вечірнє засідання Верховної Ради Української РСР оголошується відкритим. Продовжуємо обговорення проекту Декларації про державний суверенітет Української Радянської Соціалістичної Республіки. Ми з вами проголосували за останній абзац після зірочок цього тексту, який вам роздано. У всіх депутатів є тексти?

Голоси. Є.

Головуючий. Остання сторінка, восьма, після зірочок - абзац, ми за нього й голосували. Це ми привернули вашу увагу до того, на чому закінчили. Тепер голосується розділ. Ми окремо проголосували "Міжнародні відносини"? Проголосували? Проголосували. Так, тому повертаємося до громадянства. Микола Олександрович і Олександр Павлович просять надати із цього приводу слово депутату Шишкіну. Будь ласка.

Шишкін В.І., заступник голови Комісії у питаннях законодавства і законності (Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область). Уважаемые товарищи! Вы знаєте, что вчера не был проголосован рассмотренный нами и проголосованный по абзацам в целом раздел "Громадянство Української РСР". Не проголосован он в связи с тем, что возникли противоречия по поводу первого абзаца, то есть: "Українська РСР має своє громадянство і за кожним громадянином УРСР зберігається громадянство СРСР".

За него голосовали, но причиной того, что не был проголосован раздел в целом, явился именно этот абзац. Вы же знаете, что не было набрано 226 голосов при голосовании за раздел в целом.

В связи с этим вчера вечером вновь состоялось заседание Комиссии по суверенитету квалифицированным составом, то есть, больше половины. В этом заседании также приняли участие юристы от Комиссии по вопросам законодательства и законности. Были председатель Комиссии Коцюба, я и Лукьяненко. Также были представители Комиссии по вопросам правопорядка и борьбы с преступностью, представители наших военных кругов и представители некоторых других комиссий. Я просто не имею протокола, потому что его вел член Комиссии по суверенитету, поэтому я так, по памяти.

Мы долго обсуждали различные варианты, пытаясь найти консенсус для того, чтобы определиться. Во всяком случае, текст был выработан большинством тех, кто принял участие в этой работе.

В связи с этим мы предлагаем уточнить абзац, содержание которого, как нам казалось, должно устроить все стороны, все политические стороны. Голосование у нас в комиссии состоялось следующим образом: 19 проголосовали "за", 2 - "против", при двух воздержавшихся.

То есть фактически, как вы видите, по количественному составу за предлагаемую сейчас мной формулировку проголосовало значительное большинство двух комиссий.

Мы предлагаем следующее. Первое предложение первого абзаца - "Українська РСР має своє громадянство" остается, а второе предложение этого первого абзаца излагается следующим образом: "Громадянин УРСР має право на збереження громадянства СРСР". Поясняю. Это та формула, которая была у нас раньше.

Головуючий. Вікторе Івановичу, перепрошую. Шановні депутати, відкрийте четверту сторінку, там, справа -

"Громадянство Української РСР", зліва - те, за що ми вчора постатейно проголосували. Справа - варіант, про який доповідає депутат Шишкін.

Тому дозвольте мені зачитати так, як тут написано.

Варіант, узгоджений комісіями: "Українська РСР має своє громадянство. Громадянин України має право на збереження громадянства СРСР". І далі абзаци... Я бачу, вони відрізняються, Вікторе Івановичу?

Шишкін В.І. При перепечатке пропустили: "...підстави набуття і втрати громадянства УРСР визначаються Законом УРСР про громадянство". У нас по этому поводу сомнений не было. Это просто техническое упущение при перепечатке.

Головуючий. Тому пропонується варіант, що справа.

Так, товариші, прошу уваги, права колонка четвертої сторінки. Варіант, узгоджений комісіями: "Українська РСР має своє громадянство. Громадянин України має право на збереження громадянства СРСР. Всім громадянам Української РСР гарантуються права і свободи".

Другий абзац проголосованого постатейно першого варіанту переноситься третім абзацом у праву колонку.

Зачитую спочатку: "Українська РСР має своє громадянство. Громадянин України має право на збереження громадянства СРСР. Підстави набуття і втрати громадянства УРСР визначаються Законом УРСР про громадянство. Всім громадянам Української РСР гарантуються права і свободи, які передбачені Конституцією УРСР і нормами міжнародного права, визнаними Українською РСР, Українська РСР забезпечує рівність перед законом усіх громадян республіки, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, освіти, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Українська РСР регулює імміграційні процеси. Українська РСР виявляє турботу і вживає заходів щодо охорони і захисту інтересів громадян УРСР, які перебувають за межами республіки".

Така редакція нового, узгодженого комісіями варіанта ІV розділу "Громадянство Української РСР".

Що будемо робити? Обговорювати будемо? Ставити на голосування? Вікторе Івановичу, ваша позиція?

Шишкін В.І. Если у депутатов появится необходимость, чтобы я дал пояснения, я могу дать. Почему, как мы обсуждали вопросы и почему именно такая формула? Если нет необходимости - не надо.

Головуючий. Ставиться на голосування варіант, узгоджений комісіями. Прошу голосувати.

"За" - 195, "проти" - 116. Рішення не прийнято.

Так, приступаємо до обговорення варіанта, узгодженого комісіями.

Шишкін В.І. Тогда я вынужден дать пояснения. Да, Иван Степанович?

Головуючий. А ви будете давати пояснення. Будь ласка, перший мікрофон.

Колінець В.В., викладач кафедри російської і зарубіжної літератури Тернопільського державного педагогічного інституту імені Я. Галана (Тернопільський міський виборчий округ, Тернопільська область). Шановні депутати! У мене в руках є дуже цікавий документ. Це резолюція...

Головуючий. Ви від погоджувальної Комісії чи від кого?

Колінець В.В. Так, і з цього приводу. Це резолюція ХХVІІІ з'їзду Компартії України про державний суверенітет України. Тут є пункт про громадянство. Він звучить так: "Встановлення інституту громадянства Української РСР". Виникає питання: невже Компартія України виступає проти того, щоб громадянин УРСР ще мав би громадянство СРСР? Ні. Але тут цей пункт з юридичної точки зору сформульований правильно, і я думаю, що товариші комуністи, перш ніж голосувати за неграмотно сформульований пункт, повинні все-таки звернутися до цього документа, а не зневажати його, і саме в такій редакції, як тут є, проголосувати. Просто відновити, тобто "Україна має своє громадянство (не чути) громадянство СРСР", точно, як тут в резолюції.

Головуючий. Дякую. Ну, він просить, щоб проголосували за таку редакцію. От його пропозиція. Будь ласка, другий мікрофон.

Дорогунцов С.І., голова ради по вивченню продуктивних сил Української РСР АН УРСР (Суворовський виборчий округ, Одеська область). У мене два запитання до авторів, які мають тлумачити свої пропозиції і формулювання. Перше питання. Шановний депутат Шишкін, як ви тлумачите фразу або формулу "за кожним

громадянином УРСР зберігається громадянство СРСР" і другу "громадянин України має право на збереження громадянства СРСР"? Що спільного між цими двома формулами і чим вони відрізняються в юридичному плані? Це перше запитання. І друге.

Вчора ми проголосували за четвертий абзац колонки справа. Чого це не позначено в нашому новому проекті? Ми ж голосували і навіть обговорювали питання обставин чи ознак. І голосували за цю формулу. А чого вона не попала в ліву колонку, а тільки в праву?

Шишкін В.І. Уважаемый Иван Сергеевич и депутаты! Простите, Сергей Иванович Дорогунцов, и остальные депутаты.

Я уполномочен дать пояснения только лишь по первому абзацу. Поэтому по всем остальным абзацам, пожалуйста, ко мне не обращайтесь. Потому что мы обсуждали именно эти вопросы, остальные вопросы к технической комиссии или к тем, кто размножал этот проект.

Мы обсуждали на Комиссии только лишь первый абзац. (Шум у залі).

Головуючий. Так. Відповідайте на перше запитання.

Шишкін В.І. А я сейчас расскажу, вы не спешите. Теперь я даю пояснения. Вы же видите, что за каждым "громадянином УРСР зберігається громадянство СРСР". То есть здесь дана утвердительная формула, что за всеми нами сохраняется гражданство СССР, независимо от того, каким образом и как, в каких пределах и в какой компетенции будет заключен новый Союзный договор или Договор союзных суверенных республик. Как он будет называться, нам еще это неизвестно. Это - в утвердительной форме.

Поскольку мы пытаемся здесь достичь политического паритета или политического уравновешивания, то, наверное, должна быть избрана более оптимальная формула. Формула, которая бы давала возможность альтернативы, то есть разных действий. Поэтому предложенная формула дает право на сбережение "громадянства СРСР", то есть то, как распорядиться этим своим правом, будет зависеть от конкретного гражданина Украинской ССР в будущем. Вот что имеется в виду.

Если вы ко мне обращаетесь как к юристу, то наиболее чистой юридической формулой было бы оставить первое предложение. Это я вчера говорил и на Комиссии. То есть "Украинская ССР имеет свое гражданство". И все. И только лишь. По поскольку у

нас, вы знаете, парламент - с различными политическими течениями, отсюда и попытка достичь какой-то новой формы приемлемого решения этого вопроса.

Почему я отстаиваю именно то, что точка должна быть поставлена на первом предложении. Потому что гражданство Украинской ССР - это свойство суверенитета, ведь мы провозглашаем суверенитет государственный, суверенитет Украинской Советской Социалистической Республики, поэтому мы должны определиться именно с теми положениями, которые свойственны этому явлению. А этому явлению свойственно гражданство. И выходить сейчас, в этой Декларации, на уровень какого-то гражданства - юридически было бы неверно. Но я еще раз повторяю, что здесь, в этой формуле, заложено не столько юридическое прочтение, сколько политическое. Как юрист еще раз повторяю, я оставил бы только первое предложение.

Головуючий. Дякую. Третій мікрофон.

Хижняк В.М., голова Немирівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Немирівського райкому Компартії України (Немирівський виборчий округ, Вінницька область). Шановні товариші! Ми приймаємо надзвичайно важливий документ. Ми вже бачимо, що після тих поправок і узгоджень у нас все-таки є неточності. І свідченням цього є, товариші, дзвінки, які надходять на депутатську адресу. Сьогодні у перерві я зв'язався з двома трудовими колективами. Повинен сказати, що позиції неоднозначні з деяких питань. Люди просять зважено підійти до вирішення цих питань, тому я вношу пропозицію: мабуть, було б правильно сьогодні роз'їхатися до своїх виборців, порадитись, і в понеділок повернутися до цього питання.

Головуючий. Дякую. (Шум у залі).

Шишкін В.І. Отвечаю на этот вопрос. Дело в том, что предложенная согласительной комиссией формула должна устроить обе стороны, все политические течения, потому что она отвечает интересам обоих политических течений.

Головуючий. Так. Будь ласка.

Депутат не представився. Уважаемые депутаты, парламентарии! У меня складывается такое впечатление, я не юрист, что нас иногда хотят увести в сторону. В чем все дело? Фраза "громадянин

України має право на збереження громадянства СРСР" автоматически означает, что меня этого права, то есть гражданства СССР, лишили. Поэтому я должен это право восстановить в каком-то виде. Поэтому я предлагаю чуть подругому: "Громадянин України має право позбавитися громадянства СРСР". И второе. Товарищи! Я прошу обратить внимание на то, что документ подготовлен крайне некачественно. Этот абзац забыли сюда перевести, а откуда взялся абзац "Українська РСР забезпечує рівність перед законом усіх громадян республіки" и так далее?

Головуючий. Він проголосований учора.

Ви тільки не так швидко комісії звинувачуйте. Там такі ж депутати працюють і в перерву, і вночі. Слідкувати потрібно за текстом і працювати над документами.

Шишкін В.І. Уважаемые депутаты! Отвечаю на этот вопрос. Я повторяю, что я уполномочен дать пояснение только лишь по первому абзацу. Почему появились несоответствия в дальнейшем...

Головуючий. Вікторе Івановичу, повторюватися не потрібно. Я ще раз говорю, що дійсно ви знаєте, як цей документ друкували, і тому Комісія попросила вибачення за один абзац. Перенесли його - і не потрібно із цього робити висновки.

Шишкін В.І. Иван Степанович, я должен ответить и на первую часть того, о чем сказал депутат. Ответ на первую часть, о чем только что с трибуны говорил депутат. О том, что якобы эта формула лишает его гражданства. Прошу, товарищи, здесь очень внимательно подойти с оценочной стороны к этому документу. Это - Декларация о государственном суверенитете республики. Что такое Декларация - это совокупность политико-правовых принципов, которые определяют правовое направление или направление деятельности государства в будущем. Этим документом не может быть упразднено гражданство и не может быть приобретено, даже если мы сейчас примем любую редакцию, как решите вы. Этой Декларацией мы никого не лишим никакого гражданства, но и никому этого гражданства не дадим. Потому, что это, само гражданство, основывается лишь на таком акте, как Конституция и Закон о гражданстве той или иной республики. Это совокупность актов, и никого ничего она не лишает. Не надо здесь вводить в заблуждение друг друга и наших избирателей.

Головуючий. Перший мікрофон.

Депутат не представився. Уважаемые депутаты, я хочу вам

напомнить, что раздел в целом не был проголосован и принят не только из-за разнонаправленности мнений по гражданству. Я например, голосовал против из-за того, что в этот раздел включена фраза: "Українська РСР регулює і контролює імміграційний процес". Подумайте, товарищи, что мы делаем, ни одна цивилизованная демократическая страна не позволит себе в общегосударственный документ внести эту фразу. Я понимаю, что государство обязано юридическими нормами обеспечивать реализацию права человека на свободу передвижений. Подумайте, что мы делаем.

В первом, во втором абзаце о гражданстве, в первом его варианте, который был проголосован, я не вижу юридического парадокса и противоречий и я не понимаю, почему вокруг этого разгорелись споры. Поэтому я предлагаю исключить фразу о регулировании и контроле иммиграционных процессов и проголосовать по первому варианту.

Головуючий. Другий мікрофон.

Носов В.В., інженер-електронник Полтавського заводу штучних алмазів і алмазного інструменту (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). Я никак не могу понять концепцию, что же такое гражданство? Мне казалось, что гражданство - это как бы договор между государством и гражданином. Государство обеспечивает ему его права. А гражданин берется нести какие-то обязанности. Сейчас мы закладываем новую Конституцию, то есть Украина берется гарантировать гражданам их права. Если мы говорим о гражданстве Союза, то, значит, мы тогда передаем эту функцию Союзу, то есть 14 оставшихся республик будут гарантировать права наших граждан на нашей территории, так что ли? Я не могу понять этой идеи - "Гражданство Союза ССР".

Шишкін В.І. Уважаемый депутат Носов! Мы этой Декларацией, как я еще и раньше отмечал, никому не даем гражданство и ничего пока не гарантируем. Мы только провозглашаем, сохраняя при этом за гражданином возможность быть гражданином Союза ССР, которая ему в соответствии с Конституцией СССР либо Законом о гражданстве Союза ССР будет гарантировать те или иные права.

Головуючий. Третій мікрофон.

Шлемко В.Т., актор Івано-Франківського обласного музично-драматичного театру імені І. Франка (Косівський виборчий округ,

Івано-Франківська область). Я вважаю, що з юридичної точки зору існування перших двох пунктів, я маю на увазі "Українська РСР має своє громадянство" і Громадянин України має право на збереження громадянства СРСР" у розділі "Громадянство Української РСР" просто не має права на існування. Чому? Навіть згідно з діючою Конституцією Україна має право на вихід із Союзу. Це буде означати, що громадяни України все одно будуть залишатися громадянами Союзу, але запитується, чому вони не можуть бути громадянами Англії, Сполучених Штатів? Тому я вважаю неправомірним присутність цих двох пунктів одночасно. І вважаю, що треба залишити лише "Українська РСР має своє громадянство".

Головуючий. Дякую, будь ласка.

Шишкін В.І. Товарищ депутат, неужели я до этого, так сказать, не разъяснял, что здесь заложена альтернатива...

Головуючий. Так, Вікторе Івановичу, ви давали відповідь із цього питання. Ви давали відповідь уже. Ваша точка зору - залишити перший абзац. І все. Будь ласка, дайте можливість виступити депутату Карпенку.

Ні, ні. Будь ласка, просто ми чередуемо. Від мікрофонів і з трибуни.

Карпенко В.О., редактор газети "Вечірній Київ" (Прирічний виборчий округ, м. Київ). Шановні народні депутати, шановний голово! Сьогодні ми вирішуємо надто принципове питання. На ньому ми спіткнулися вчора і, як бачимо, поділилися думки у депутатів на протилежні. Я під враженням вчорашнього. Я не був на обговоренні, тому що ми з Миколою Григоровичем Дзюбою чергували на "гарячих" телефонах, я вже вчора казав думку людей. Дозвольте висловити таке міркування.

Оскільки питання надзвичайно серйозне і оскільки ми не можемо, очевидно, керуватися груповими інтересами і не можемо вирішувати остаточно. Коротше кажучи, ми не можемо прийняти таке рішення, щоб позбавити будь-кого громадянства СРСР і не можемо нав'язувати громадянство СРСР. Тому ми повинні прийняти рішення таке, яке б влаштовувало, скажімо, ці протилежні сторони. Мені здається, що комісії попрацювали досить плідно. І оце компромісне рішення могло б лягти в основу Декларації, оскільки, справді, воно не позбавляє нікого громадянства СРСР і нікому його не нав'язує.

Оскільки ми раніше приймали рішення, про поіменне голосування (це я до того, що нашу позицію повинні знати наші

виборці), тому я зараз вношу таку пропозицію. Визначитися, щоб саме по цьому розділу, а також по всій Декларації цілком була зроблена розпечатка поіменного голосування і опублікована в республіканській і місцевій пресі. Хто за це візьметься? Я думаю, що виборці повинні знати нашу позицію і вони нас поправлять. Дякую за увагу.

Головуючий. Товариші депутати! Що, будемо продовжувати надавати слово? Перший мікрофон.

Депутат не представився. Шановні народні депутати! У першому варіанті статті 4 "Громадянство Української РСР" (четвертий абзац) ми з вами розійшлися на думках: "Українська РСР регулює і контролює імміграційні процеси". Питання щодо слова "контролює" погоджувальна комісія вирішила і пропонує нам ці варіанти. А тому я пропоную в цілому проголосувати за той варіант, що ми проголосували постатейно.

Головуючий. Другий мікрофон.

Ковінько А.І., другий секретар Полтавського обкому Компартії України (Хорольський виборчий округ, Полтавська область). Шановні товариші депутати! Я просив би хвилинку уваги. Ми з вами обрали Президію Верховної Ради УРСР. І, на мою думку, ми через те сьогодні застряли, що не доручили Президії розглянути і від імені Президії внести пропозицію щодо розгляду сесією цього дуже важливого документу. Тому я вношу пропозицію, щоб Президія розглянула і внесла пропозицію на сесію і ми тут би, мабуть, знайшли спільне вирішення тих питань, якби робочий орган нашої сесії вніс свої пропозиції.

Головуючий. Дякую. Третій мікрофон.

Цеков С.П., лікар Сакської центральної районної лікарні (Сакський виборчий округ, Кримська область). Декларация, провозглашая суверенитет Украины, утверждает гражданство УССР. Это понятно. Но дело в том, что в настоящий момент все мы являемся гражданами СССР. Декларация прав человека говорит о том, что никто не может быть произвольно лишен гражданства. Поэтому то, за что мы проголосовали вчера, соответствует этой Декларации. То, что предлагается нам сегодня, по сути дела действительно означает, что кто-то лишил меня гражданства, а я имею на него право. Поэтому считаю, что, действительно, вчерашняя формулировка более правильная. И считаю - ее изменять не надо.

Головуючий. Дякую. Біля трибуни. Будь ласка.

Рябоконь В.П., другий секретар Вінницького обкому Компартії України (Барський виборчий округ, Вінницька область). Шановні народні депутати! Перша моя пропозиція. Ми з вами постатейно проголосували і визначилися. Таке формулювання, якщо звернули ви увагу, записано і в Декларації, яка прийнята на з'їзді Російської Федерації. Я думаю, що там теж працювали юристи і працювали багато. І сказати, що це неправильно буде визначено (чи подібне цьому), вважаю, що це неправильно. Це перше.

І друге. Оскільки ми сьогодні і вчора працювали в надзвичайно наелектризованій обстановці і не всі депутати іноді розуміли, за що вони голосують, що - "за", що - "проти". Я думаю, що нам треба все-таки дати можливість, щоб цей документ, який ми отримали, а перед нами стоїть величезна відповідальність за його прийняття, ми могли його осмислити і в понеділок повернутися до його прийняття в цілому.

Головуючий. Товариші! Надійшло три пропозиції. Поставити на голосування варіант, який проголосований постатейно, але вчора не був прийнятий. Тобто перший варіант цього документа.

Я не розумію залу. Прошу висловитися із цього приводу. Перший мікрофон.

Нечипоренко О.Л., адвокат юридичної консультації N1 Залізничного району м. Києва (Києво-Святошинський виборчий округ, м. Київ). Ми вчора визначилися із цього приводу. Я хочу сказати, що є пропозиція за ту редакцію першого абзацу проголосувати окремо. Ми сьогодні не голосували. Ну, поіменно - це само собою. Окремо проголосувати. Саме цей абзац. Крім того, я хочу висловити своє судження відносно змісту цього першого абзацу. Зараз світова практика йде тим шляхом, що кожна країна повинна мати одне громадянство. Тому що наявність громадянства двох країн призводить до колізії між законодавством і між правом громадянина. Ми не йдемо цим шляхом, поки ще є громадянство однієї країни. А тому і є така редакція, і вона, я думаю, абсолютно відповідає тій ситуації, яка склалася у нас в Україні. Пропоную проголосувати саме за цю редакцію, і окремо за цей абзац.

Головуючий. Але, тут два абзаци в другому варіанті, ви бачите?

Депутат не представився. Шановні депутати! Громадянство

це і приналежність до країни, і обов'язки, і право захисту. Коли пропонувалась учора оця теза: "Кожний громадянин УРСР зберігає за собою громадянство СРСР", малося на увазі, що коли українець чи росіянин з України поїде в Казахстан чи Білорусію, то не буде там значитися чужоземцем, а він буде громадянином СРСР і буде користуватися всією повнотою прав і на захист, і на обов'язки. Ну, поки ще громадянство СРСР існує, то чого ж його виключати. Учора за це проголосувало 259 депутатів. Сьогодні це той поріг, який треба переступити, відзначити наше громадянство СРСР.

Інша проблема тут - три мільйони змішаних сімей, де, будемо казати, різні національності, 15 мільйонів російськомовного й іншого населення. Ну як ми можемо сьогодні породжувати оцю напругу в республіці у зв'язку з тим громадянством. Я думаю, що вже і шановні наші опоненти з цим погодилися. Тоді давайте будемо голосувати. Голосуємо по вчорашньому формулюванню.

Головуючий. Так, третій мікрофон.

Мельник А.М., директор Новомосковського трубного заводу імені 50-річчя Радянської України (Новомосковський виборчий округ, Дніпропетровська область). Уважаемый Иван Степанович! Мы вчера проголосовали за пять пунктов, и спор возник только по первому, следовательно, сегодня правая часть текста не должна существовать, кроме первого пункта.

Головуючий. Правильно, я поділяю вашу думку.

Мельник А.М. Что касается первого пункта, то я считаю, что слово "має право" гораздо лучше, чем "сохранить гражданство". Я предпочитаю, что я сегодня (и не надо на этом спекулировать, не надо пугать избирателя) и мы все - граждане СССР. Когда будет суверенная республика, каждый гражданин, если он не хочет быть в составе СССР или гражданином СССР, вправе только сам решать этот вопрос в соответствии со всеми международными правилами. Он напишет заявление и станет гражданином только Украины. Спасибо за внимание.

Головуючий. Так, шановні товариші депутати, я бачу ми так далеко зайдемо. Є така записка: "Считаю, что принимаем мы очень серьезный документ, и необходимо этот проект направить на экспертизу в правовой вуз, чтобы там его рассмотрели и дали заключение о правовой основе".

Я доводжу до відома депутата Гаврилова (256 округ), що над

проектом цього документа працювали всі вузи України, правові установи і внесли його. Депутат Дорогунцов робив доповідь, після цього ми доручили двом комісіям за участю правових сил республіки, і вони працювали і працюють день і ніч над цим документом. Це свідчить про те, що не всі депутати уважно ставляться до розгляду цього питання.

Товариші! Остання пропозиція була такого змісту (це нова пропозиція), що права колонка, крім першого абзацу і другого, вчорашніх і сьогоднішніх, не повинна обговорюватися. Вона прийнята і проголосована. Обговорюються тільки перших два абзаци. Вони також проголосовані. Я прошу не нагадувати, ми вже про це декілька разів говорили. Якщо хтось із депутатів у Секретаріаті не пам'ятає, нагадайте для себе. Тому розгорнулася дискусія й узгоджувались на комісіях питання тільки першого абзацу. І депутат Шишкін, виступаючи від Комісії сказав, що він коментує і дає відповіді тільки по першому абзацу. Ми просимо додержуватися цього. Тому закінчуємо дискусії з цього приводу, надаємо слово по одному депутату біля мікрофонів. Ні, так не можна. По одному біля мікрофонів і на цьому припиняємо обговорення і ставимо на голосування внесену поправку, узгоджену комісіями. Будь ласка, від трибуни. Хто з вас тут виступатиме, домовтеся.

Третій мікрофон був тільки що, перед нами говорили. Чому ви дивуєтесь, своїй неуважності? Я прошу бути уважним. Перший, другий і третій. І біля трибуни. Будь ласка, депутат Головатий.

Головатий С.П., старший науковий співробітник Інституту соціальних та економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР (Сирецький виборчий округ, м. Київ). Шановні народні депутати, тут депутат Бандурка говорив про те, що є багато російськомовного й іншого населення. Все населення, яке проживає на території України, незалежно від того, яким, згідно з нашою Декларацією, надається право зберігати союзне громадянство. В чому тут протиріччя? Я не бачу.

Шановний депутат із Секретаріату наводив нам Всеросійську Декларацію і говорив про те, що всі росіяни пішли таким шляхом, який є в лівій колонці. Наші юристи пішли іншим шляхом.

Російські юристи пішли, вирішуючи за людину. Вони вирішили надати пріоритет державі вирішувати справу громадянства. Держава нав'язує своїм громадянам, ким їм бути. Наш підхід у правій колонці дає право громадянину України вирішити свій

статус. Бути йому, мати йому союзне громадянство чи не мати. Саме й про те говорять міжнародні правові акти у площині захисту прав людини.

Давайте рухатися від свободи особистості, від людини. І те, що ми записуємо, що громадянин України має право на збереження громадянства, то це дійсно є повнота прав людини і ніхто цим її нічого не позбавляє. І вдумайтеся ще в одне. Якщо ми автоматично запишемо, що за громадянином УРСР зберігається громадянство СРСР, тобто ми автоматично нав'язуємо, тоді дійсно наші молоді люди, про яких ми голосували у розділі Збройних Сил, будуть служити на Камчатці. Тому що на них поширюється обов'язок, який випливає з громадянства Союзу РСР.

Головуючий. Перший мікрофон.

Гусєв В.І., директор середньої школи N92 м. Донецька (Кіровський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые товарищи депутаты! Вы понимаете, если мы сейчас примем двойное гражданство и впишем каждого, мы фактически перечеркнем многие статьи из того, что мы приняли в других разделах. Это, во-первых.

Во-вторых. Михаил Сергеевич Горбачев сказал, что Союз будет уже не тот, который был до сегодня. Это будет Союз суверенных государств. Мало того, вы же, наверное, отдаете себе отчет в том, что, допустим, Литва или Латвия, или Эстония, может быть и Азербайджан, уже они просто не пожелают войти в новый Союз. Может такое быть или нет? Так чего мы будем писать то, чего в принципе в общем-то и быть не может уже.

Поэтому мы... Не надо ссылаться больше на юристов. У нас здесь полсотни юристов в зале - куда еще, о чем можно говорить? Сейчас Карпенко и Головатый говорили, нужно поддержать, проголосовать, как узгоджувальна комісія нам зараз дала, та й усе.

Головуючий. Другий мікрофон.

Петренко В.О., голова Приазовської районної Ради народних депутатів, перший секретар Приазовського райкому Компартії України (Приазовський виборчий округ, Запорізька область). Вчера уважаемый депутат Коцюба предложил нам учиться работать в парламенте. Вот посмотрите, товарищи, о чем мы сегодня вот здесь говорим. Одни депутаты убеждают нас, что

гражданство СССР вступает в противоречие, другие, не признавая СССР, цитируют выступления Шеварднадзе на уровне закона.

Головувати. По суті, будь ласка.

Петренко В.О. У мене є 2 хвилини, так, є дві хвилини? На мою думку, все це від лукавого. В деяких руках закон як дишло. Тому моя думка така.

Кожен громадянин на основі Конституції, яка у нас поки що є, України, зберігає за собою і громадянство СРСР. Оскільки вибір громадянства - це право кожної особи і вирішується воно залежно від її волевиявлення в кожному конкретному випадку, то не можна позбавити людину громадянства СРСР, якщо вона цього не бажає. Даний проект, вчорашній проект: якщо не бажаєш - пиши заяву і не будеш громадянином СРСР.

Головуючий. Так, я прошу вибачення у товариша біля третього мікрофона, але хочу нагадати депутатам, щоб ми дуже обережно ставилися, коли ми посилаємось на ту чи іншу думку того чи іншого депутата. То один говорить, що не думають, як голосують. Це ви за себе можете сказати: думали, коли голосували, чи ні. І не має чого звинувачувати. Другі - "роздають", що непотрібно нам у цьому залі Кожний депутат має право сказати те, що він має у розрізі регламенту.

Така записка. "Депутат Бандурка знову вдався до розпалювання міжнаціональної ворожнечі, зв'язавши надання громадянства з національністю. Ніби хтось хоче позбавити громадянства росіян чи змішані сім'ї. Оскільки це пішло в ефір і може пошкодити взаєморозумінню національностей України, прошу надати мені слово для спростування. Депутат Чорновіл".

Я думаю, слово надавати не будемо, але прошу депутатів бути уважними. Я це зв'язав із цими виступами. Будь ласка, третій мікрофон.

Пустовойтенко В.П., голова виконкому Дніпропетровської міської Ради народних депутатів (Жовтневий виборчий округ, Дніпропетровська область). Я по процедурі, Іване Степановичу. Ми вчора проголосували за всі п'ять абзаців розділу шостого "Громадянство Української Радянської Соціалістичної Республіки". Тому пропоную, якщо у когось є зміни, значить, вносити ці зміни до кожного абзацу окремо і ставити на голосування. І в нашому абзаці "Українська РСР регулює і контролює імміграційні процеси" ми вчора викреслили слово "контролює". Тому прошу поставити

постатейно, по абзацу на голосування ті зміни, які будуть у кожному абзаці.

Головуючий. Дякую, але я вас тоже прошу до уваги. Ви ж бачите, слова "контролює" нема вже в новій формі.

Товариші, все! Ми надали слово по одному біля мікрофонів і з трибуни. Чотири депутати, ми зазначаємо, пропонують залишити проголосований учора текст четвертого розділу, крім перших двох абзаців і не повертатися до нього. З приводу перших двох абзаців провести голосування.

Депутат Карпенко вніс пропозицію, щоб голосування по цьому абзацу зробили поіменним і опублікувати в пресі. Як будемо ставитися до цієї пропозиції? Проголосувати. Ставиться на голосування пропозиція депутата Карпенка, бо записки йдуть, чому не ставиться пропозиція на голосування. Обговорювати не потрібно?

Голоси з залу. Ні!

Головуючий. Ставиться на голосування пропозиція Карпенка, щоб провести по цьому абзацу поіменне голосування і надрукувати в пресі. Прошу проголосувати із цього приводу. Прошу голосувати. "За" - 189, "проти" - 118. Рішення прийнято.

Так, 346 у залі присутніх. Один з депутатів, я не пам'ятаю зараз, сказав, що..., а депутат Ковінько сказав, що є Президія, і вона недопрацювала. Ми з вами доручали це комісіям, але Президія брала дуже активну участь. І от голови комісій Верховної Ради УРСР, які й становлять Президію, підтримують пропозицію Комісії з питань суверенітету щодо пункту: "громадянин України має право на збереження громадянства СРСР".

Підтримуємо також інші пропозиції Комісії з питань суверенітету, викладені у правій частині колонки 4-ї - Комісії з питань культури, з питань Чорнобиля, у справах ветеранів, Комісії з питань законодавства, з питань роботи Рад, з питань жінок, з питань здоров'я людини, з питань екології, базових галузей, з питань народної освіти і науки.

Я прошу до уваги. Ми відповідаємо. І в мене записка, підписана такими ж депутатами і членами Президії. Не викрикуйте. Народної освіти і науки, соціального розвитку села і тринадцять комісій дали відповідь і на це питання. Є всі підстави поставити на голосування. Голосування, згідно з домовленістю з вами - ви прийняли рішення - проводиться поіменне і буде публікуватися у пресі.

У зв'язку із цим нагадую (прошу уваги): голосується варіант, за який висловились і який підтримано Президією і комісіями, в четвертій колонці. Наступна редакція: "Українська РСР має своє громадянство. Громадянин України має право на збереження громадянства СРСР". Прошу голосувати.

Голоси з залу. (Не чути).

Головуючий. "За" - 183, "проти" - 63. Не голосували - 86. Так, усі пропозиції вичерпано. Що далі робити? Повторити голосування?

Голоси з залу. (Не чути).

Головуючий. Другий мікрофон.

Депутат не представився. Шановні депутати! Шановний Головуючий! Ми вчора проголосували перший абзац, він звучить так: "Українська РСР має своє громадянство. За кожним громадянином УРСР зберігається громадянство СРСР". Воно проголосовано, пропоную до того, що проголосовано, додати слова "за його бажанням".

Головуючий. Це я не можу на слух, якщо комісії внесуть -тоді.

Депутат. Це проголосовано, а додати тільки оці слова.

Головуючий. Доповнення голосується, депутат Бойко.

Депутат. Ну, так проголосуйте (Шум у залі).

Депутат не представився. Шановні товариші депутати! Я вважаю за доцільне висловитися з приводу голосування. Народний депутат Дорогунцов поставив запитання, чим відрізняється перший варіант від другого. Я хочу відповісти, що перший варіант дає право вийти з громадянства СРСР, а другий варіант дає право бути, вступити. У зв'язку із цим, враховуючи те, що це надзвичайно важливо для стабілізації всієї обстановки на Україні, я вважаю, що ми вчора розумно зробили, прийняли рішення. До його реалізації ще потрібно буде дуже довго й багато працювати і у нас зараз немає необхідності сіяти смуту і ставити на ноги цілі регіони нашої республіки. Я пропоную повернутися до лівої колонки. Дякую за увагу.

Головуючий. Миколо Олександровичу, будь ласка.

Шульга М.О. Ну, пропозиції надійшли, Іване Степановичу!

Головуючий. Що далі робити? Перший мікрофон.

Депутат не представилася. Шановні депутати! Можливо, ми пристанемо на таку пропозицю? Якщо, може, багатьом людям неприємно думати, що вони, так би мовити, спочатку втратять громадянство СРСР, а потім тут же одержать його, то, може, ми примиримося на такому формулюванні: "За кожним громадянином УРСР зберігається громадянство СРСР, а також право вийти з нього". Хто не захоче бути громадянином СРСР - той вийде, а за іншими громадянами залишиться це невід'ємне право.

Головуючий. Товариші! Ця пропозиція збігається з пропозицією Бойка, який сказав, що... Світлана Вікторівна, дайте письмово вашу пропозицію. Другий мікрофон.

Депутат не представився. Шановні товариші! Іване Степановиче, ну не можна говорити.

Головуючий. Отак, мені не можна говорити, як ви весь час говорите.

Депутат. Шановні товариші депутати! Дуже багато пропозицій. Ось і Бойко тут був, біля цього мікрофона, і там. Пропозиції всі близькі до того, що вони слушні. Близькі одна до одної. Я думаю, давайте ми трішки потримаємо це питання. Справа в тому, що у нас ще багато правок там є дійсно. От був на трибуні тільки що голова Комісії - там правок багато. Я думаю, що ми сьогодні все одно не встигнемо прийняти і проголосувати. Давайте ми залишимо, як воно є, подумаємо ще гарненько, а в понеділок за дві години закінчимо і приймемо.

Головуючий. Третій мікрофон.

Червоній В.М., апаратник Рівненського виробничого об'єднання "Азот" (Ленінський виборчий округ, Рівненська область). Шановні депутати! Мені здається, непорозуміння вийшло через те при голосуванні, що ми дещо, напевно, неправильно з процедурного питання визначилися. Я пропоную голосувати окремо по кожному пункту. Якщо той, хто хоче завалити ці розділи, має право завалити цей другий розділ, але ми, я думаю, депутати від демократичного блоку, обов'язково за друге речення все ж таки проголосуємо. Проголосуємо тому, що в останньому реченні загальної Декларації (стаття 15) прав людини записано: "Никто не может быть произвольно лишен права изменить свое гражданство". Перша вчорашня редакція якраз цього права нас позбавляє. Друга редакція, яка опрацьована спільною комісією, залишає право за кожним громадянином як змінювати своє громадянство,

так і зберігати його. Отож, вона є найоптимальнішою з юридичної точки зору. Пропоную постатейне поіменне голосування по двох окремих реченнях.

Головуючий. Так, Світлано Вікторівно, я чекаю вашу пропозицію. Тому що більшість. Так, будь ласка. Ну, не можна біля одного мікрофона.

Депутат не представився. Шановні депутати! Я все-таки закликаю вас пройнятися відповідальністю перед українським народом і подумати, що ми робимо. Я далекий від думки, що це просто від нерозуміння. Це все робиться від розуміння. Тому що пропозиція, яка побудована на "має право", передбачає, що я, наприклад, українець, якщо захочу позбутися громадянства УРСР, маю зробити заяву, що я позбуваюся. Тобто я роблю таку активну діяльність. Той, хто не хоче позбутися громадянства, він не позбувається. Це ясно, тому що не ми наділяли громадянством УРСР і не ми його позбавляємо.

Тепер візьмемо пропозицію, що дав Бойко. Він сказав, що за кожним громадянином УРСР зберігається громадянство СРСР за бажанням. Тобто уже той, хто хоче, наприклад, росіянин, який не хоче його позбутися, повинен подавати заяву. То, вибачте, що ми тут викручуємося або приймаємо - або ту, або іншу. Моя пропозиція... Мені здається (я звертаюся до росіян, звертаюся до людей російськомовних, зрозумійте), що ми будемо виявляти активність, а не ви, і ваша совість буде чиста, і ваші люди вас зрозуміють. Через те моя пропозиція: проголосувати за варіант, який дала Комісія.

Головуючий. Дякую. Шановні товариші депутати! Жінка внесла пропозицію. Давайте до неї повернемося. Тим більше, що, я бачу, делегації з Донецька, Запоріжжя, Сум прислуховуються до неї.

Ця пропозиція зводиться до того, що до тієї редакції, яку ми прийняли вчора, це в лівій колонці, редакція буде така: "Українська РСР має своє громадянство. За кожним громадянином УРСР зберігається громадянство СРСР або право вийти з нього". Можна поставити на голосування? Можна.

Тоді ми обговорюємо цю пропозицію.

Будь ласка, другий мікрофон.

Депутат не представився. Уважаемые депутаты! Нашу николаевскую делегацию не так часто баловали телеграммами.

Сегодня пошел поток телеграмм в отношении того, что мы принимаем поспешные решения. Кстати говоря, многих наших избирателей беспокоило и обсуждение вопроса по гражданству. В обсуждении было высказано депутатом Поровским, что уже сегодня в Киеве идет регистрация украинских граждан. За три дня 10 тысяч граждан Украины уже зарегистрировались. В этом смысле у меня первое предложение или вопрос и как депутатский запрос Комиссии по законодательству.

На каком основании, исходя из какой статьи Конституции ведется эта регистрация, что вносит большущий дисбаланс в межнациональные отношения? Кто это организовал? И поэтому я вношу предложение проголосовать, чтобы наша Комиссия по законодательству рассмотрела этот вопрос и в понедельник нам доложила этот момент.

Что касается мотивов голосования. Все-таки мы проголосовали вчера за тот вариант, который у нас изложен слева. И спрашивается, если большинство - 259 человек - голосовало за этот вариант, то почему не утвердили в целом статью? Мы же, как говорится, наш блок мог голосовать.

Но другое дело, что она не вся была поставлена на голосование. То есть у многих депутатов, особенно там, где у нас многонациональные территории, вызвал сомнение пункт по регулированию иммиграционных процессов. Поэтому ограничиваться только рассмотрением первой статьи, первого абзаца вот этого раздела нельзя и нужно обсуждать все постатейно.

Головуючий. Я доповідаю депутату Башкірову і прошу слухати, що ми робимо, й стежити в залі. Ми вчора проголосували за все. 259 - за цей абзац проголосували постатейно. Але коли голосували за розділ, ми не набрали 226 голосів, і тому ми повернулися. Правильно, так ви інформуйте в ефір правильно.

Перший мікрофон.

Дурдинець В.В., перший заступник Міністра внутрішніх справ Української РСР (Бобринецький виборчий округ, Кіровоградська область). Шановні народні депутати, я би хотів вас усіх запросити до уваги і спокою і слідуюче хочу сказати. Ми сьогодні приймаємо і в попередні дні працювали над проектом Декларації, цього дійсно історичного документа. І оскільки вчора, а особливо сьогодні немає у нас єдиної думки, я би сказав про найпринциповіше питання, яке зачіпає інтереси кожного громадянина нашої великої республіки.

Пропоную таке: сьогодні не ставити це питання на голосування. У кожного з нас є зараз віддрукований проект Декларації. Треба уважно продумати кожну фразу цього виключно важливого для долі України документа, створити редакційну комісію нашої сесії і дати письмові зауваження щодо цього розділу про громадянство Української РСР, а також, мабуть, будуть і деякі інші зауваження, і тоді в понеділок приступити до його обговорення в цілому. Дякую за увагу.

Головуючий. Шановні товариші депутати, така записка, прошу уваги. "Вчера мы проголосовали уже по каждому пункту левой колонки, приняли". Так от я доповідаю, що ми проголосували по кожному пункту, а в цілому розділ не прийняли. При голосуванні не вистачило голосів - це я на перше відповідаю. (Читає записку). "Проголосовать по этим пунктам - значит нарушить принятый Регламент в который раз. Мы можем только что-то добавить к уже проголосованному". Це і робила погоджувальна комісія.

(Читає): "Прошу только потому, что вы обещали еще вчера, но не дали мне слова и сегодня, превышая свои полномочия. Депутат Шевченко, 133 округ". Я доповідаю всім депутатам, що я ніяких повноважень не перевищую, але потрібно стежити, тому що розділ був не прийнятий, ми повернулися до нього і голосуємо по першому абзацу. Голосували три рази, але жодний варіант не проходить.

Голоси в залі. (Не чути).

Головуючий. Жіночий варіант можна. Я вважаю, що жіночих варіантів немає, але варіант, який вносить Остроущенко Світлана Вікторівна, депутат від Одеської області, можна врахувати. Вона додає тільки речення: "За кожним громадянином УРСР зберігається громадянство СРСР або право вийти з нього," і все, нічого не міняється.

Голоси із залу. (Не чути).

Головуючий. Ставити на голосування?

Голоси із залу. Так!

Головуючий. Прошу зареєструватися. Я прошу зайняти місця. Яка вже різниця? Ви дивіться на голосування. Я вас прошу сісти на місце. Я вам роблю зауваження.

Шановні товариші, наша сесія зараз неправомочна вирішувати

це питання. На табло 289-287. Надходять пропозиції зробити поіменну реєстрацію, що ми і робимо. Проводиться поіменна реєстрація. Прошу підготуватися (Шум у залі).

Так не можна працювати. В залі вже 328 зразу, про що це говорить?

Так, прошу підготуватися до голосування.

Товариші, від Комісії у справах молоді надамо слово... Не спішіть, біля одного мікрофона. Вносять пропозицію замінити словами "або право вийти з нього" кращою редакцією "або право його позбавитись". Ставиться на голосування ця пропозиція. Тобто зачитую: "За кожним громадянином УРСР зберігається громадянство СРСР або право його позбавитись".

"Позбутися" - я читаю, як мені записали. Це ви, Анатолію Сергійовичу, скажіть. Зачитую ще раз: "За кожним громадянином УРСР зберігається громадянство СРСР або право його позбутися". Прошу голосувати.

"За" - 205, "проти" - 81. Не прийнято (Шум у залі).

Так, шановні товариші депутати. Я не маю далі можливості ставити на голосування всі пропозиції (Шум у залі).

Какие три минуты? Ми три тижні вирішуємо це питання. Це справжнє блокування (Шум у залі).

Яка пропозиція? Ну яка, яка різниця - одне слово? Воно все записано у вас, два слова додається.

Так, я прошу зайняти місця, я прошу всіх зайняти свої місця. Я прошу зайняти місце. Займіть своє місце. Так, Леоніде Макаровичу, будь ласка. Слово надається депутату Кравчуку Леоніду Макаровичу з приводу пропозиції.

Кравчук Л.М., секретар ЦК Компартії України (Ямпільський виборчий округ, Вінницька область). Товариші! Шановні депутати! Я, звичайно, не юрист, і мені важко сформулювати точно, але я так зрозумів, що у нас, у всіх депутатів, є якась тривога, що після того, як ми запишемо таку фразу, що громадянин України має право на збереження громадянства СРСР, то в когось виникнуть якісь можливості позбутися його, або раптом почнуть писати заяви, тобто держава тут буде знаходитися якось збоку.

Тому я вношу ще одну редакцію (прошу дуже уважно її послухати), де активну роль буде мати держава, захищаючи інтереси громадянина: "Українська РСР має своє громадянство і

гарантує" - слово "гарантує" тут несе навантаження - "кожному громадянину право на збереження громадянства СРСР".

Головуючий. Товариші, потрібно обговорювати цю пропозицію? Ні. Ставлю на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 259, "проти" - 45. Дякую, Леоніде Макаровичу.

Так, шановні товариші депутати, всі розділи нами проголосовано постатейно і прийнято. У вас на руках. Голосується розділ четвертий у цілому. Тому, що надходили пропозиції. Голосується розділ четвертий у цілому. Редакцію зачитую, Миколо Олександровичу, зачитую редакцію, будь ласка, стежте.

"Громадянство Української РСР.

Українська РСР має своє громадянство і гарантує кожному громадянину право на збереження громадянства СРСР". Далі зачитую текст, який був у лівій колонці. "Підстави набуття і втрати громадянства УРСР визначаються Законом УРСР про громадянство (це з лівої в праву переноситься колонку). Всім громадянам Української РСР гарантуються права і свободи, які передбачені Конституцією УРСР і нормами міжнародного права, визнаними Українською РСР.

Українська РСР забезпечує рівність перед законом усіх громадян Республіки, незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, освіти, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Українська РСР регулює імміграційні процеси. Українська РСР виявляє турботу і вживає заходів щодо охорони і захисту інтересів громадян УРСР, які перебувають за межами Республіки".

Текст розділу четвертого "Громадянство Української РСР" у такій редакції ставиться на голосування. По всіх розділах проводиться поіменне голосування, прошу голосувати.

"За" - 296, "проти" - 27. Рішення прийнято (Оплески).

Таким чином, усі розділи проекту Декларації проголосовано. Обговорено постатейно і проголосовано. Проголосовано також по розділах у цілому.

Депутат не представився. Шановні товариші! Хочу привернути увагу до того, що ми вперше бачимо з вами розділ, який називається "Зовнішня і внутрішня безпека". Очима своїми бачимо вперше.

Головуючий. Товариші, я не розумію вас, про що це ви? Ми за нього проголосували.

Товариші, прошу відкрити сьому сторінку, я нагадую, ми

голосували за нього. Голова Комісії з питань державного суверенітету привертає вашу увагу до цього тексту.

Шульга М.О. Я хочу, товариші, щоб ви прочитали його, ми його тільки на слух сприйняли. Ми голосували за нього.

Головуючий. Шановні товариші!

Головатий С.П. Шановні народні депутати! В цьому розділі є невеличка редакційна неточність, яка стосується формулювання принципу - трьох неядерних принципів. Справа в тому, що при подачі цієї пропозиції робився переклад з англійського варіанту договору про нерозповсюдження ядерної зброї, і той переклад був зроблений трохи неточно. В перерві уточнили переклад, і після двокрапки має бути так: "відмова від вироблення, придбання і випробування ядерної зброї". Прошу це врахувати.

Головуючий. Іване Федоровичу, ви вносили цей текст. Що ви з цього приводу скажете?

Драч І.Ф. Товариші, я єдине хочу сказати, що текст клеїли в обід, у тому числі і я його клеїв частково. Нам дали тоді, коли ми були вже в залі. Тому ви повинні цей текст приймати як такий, що треба вичитати і відредагувати.

Головуючий. Який текст, який ви маєте на увазі текст?

Драч І.Ф. Оцей. Я його вперше бачу. Що тут написано, які помилки допустила друкарка, я не знаю.

Головуючий. Так. Шановні товариші депутати! Давайте ми визначимося принципово. Восьма сторінка, зачитую абзац восьмої сторінки. "Українська РСР урочисто проголошує про свій намір стати в майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів". І далі редакція, будь ласка...

Драч І.Ф. "Відмова від вироблення, придбання і випробування ядерної зброї".

Головуючий. Так. Є у депутатів з цього приводу зауваження? Ставити на голосування? На голосування поіменне?

Я не зрозумів. До мікрофона, депутат Башкіров.

Так, я зрозумів. Депутат Башкіров вносить пропозицію поставити цей абзац першим, а всі інші потім у такій редакції.

Так, товариші, зачитую тоді увесь розділ, прошу уваги.

"Зовнішня і внутрішня безпека.

Українська РСР урочисто проголошує про свій намір стати в

майбутньому постійно нейтральною державою, яка не бере участі у військових блоках і дотримується трьох неядерних принципів". Будь ласка, Миколо Олександровичу, ці три принципи.

Шульга М.О. "Відмова від вироблення, придбання і випробування ядерної зброї".

Головуючий. "Українська РСР має право на власні Збройні Сили.

Українська РСР має власні внутрішні війська та органи державної безпеки, підпорядковані Верховній Раді УРСР.

Українська РСР визначає порядок проходження військової служби громадянами УРСР.

Громадяни Української РСР проходять дійсну військову службу, як правило, на території республіки і не можуть використовуватись у військових цілях за її межами без згоди Верховної Ради УРСР".

Все. Поміняли місцями. Пропозиція була депутата Башкірова. Ставлю на голосування у такій редакції.

Другий мікрофон.

Тризна В.С., машиніст гірничих виймальних машин шахтоуправління "Октябрьское" виробничого об'єднання "Донецьквугілля" (Куйбишевський виборчий округ, Донецька область). Иван Степанович, мне непонятно: одни говорят, другим нельзя. Что вы, действительно...

Значит, одну вещь я хочу уяснить для себя и для своих избирателей. Читаю: "...Декларація про суверенітет України використовується для укладання Союзного договору". Далі, якщо ми укладаємо Союзний договір, то що з цього виходить?.. Почекайте, дайте сказати. Підправлять мене тут люди. Ми делегуємо, наприклад, якесь об'єднання Союзу. А зараз декларуємо про якісь принципи. Ми декларували, що наше покоління буде жити при комунізмі. Ми не живемо при комунізмі. І зараз декларуємо, якісь...

Головуючий. Так, дякую. Пропозиції?

Тризна В.С. Це ж неправильно!

Головуючий. Так. Дякую. Шановні товариші депутати, депутат Башкіров вніс пропозицію замінити, поставити абзац, за який ми з вами голосували, на перше місце, а потім усі останні в такому порядку (Шум у залі).

Ні, ми не можемо, ми проголосували. Ми голосуємо тільки, щоб абзац на перше місце. Хто за те, щоб розмістити абзац так, як запропонував Башкіров? Прошу голосувати.

"За" -171, "проти" - 126. Не прийнято.

Перший мікрофон.

Мороз О.О., завідуючий аграрним відділом Київського обкому Компартії України (Таращанський виборчий округ, Київська область). По-перше, по змісту самого пункту поправки, доповнення Івана Федоровича Драча стосовно принципів. Друге слово "розповсюдження, відмова від розповсюдження" - це буквально. Далі. Це доповнення виходить за межі назви розділу, і тому я ще раз повторюю, втретє: нам не потрібні назви розділів, а треба пункти. І прошу, ви обіцяли проголосувати. І ця поправка має велике значення. Може, не менш як вся Декларація...

Головуючий. Ми голосували за цей абзац. Голосували. Це внесли поправку тільки що. Ми вже за нього проголосували до обіду.

Товариші, прошу уваги. Тихо! Дайте від президії сказати. Ми радилися у президії, як визначитися, коли підійдемо до цього моменту. Ви чули, що сказав голова постійної комісії Шульга. Це підтверджує голова постійної комісії Коцюба та ряд інших товаришів, які працювали над текстом. Вони просять нас, Верховну Раду, проголосувати за Декларацію в цілому. Але доручити комісії у такому складі: Шульга - керівник, Гнаткевич, Кондратьев, Корнєєв, Коцюба, Юхновський - члени комісії. До понеділка. Після того, як проголосуємо в цілому, не редагувати, а стилістично-орфографічно подивитись... І в понеділок дати цей текст для того, щоб ми його погодили для друкування в пресі. Будь ласка.

Депутат не представився. Шановний Іване Степановичу, шановні депутати! Поки ви тут балакали над громадянством, ми з Юрієм Гнаткевичем акуратно проредагували весь зміст цього тексту, що вам усім поширено. І ми зовсім готові вам його зараз зачитати для того, щоб його сьогодні прийняти.

Головуючий. Так, товариші, вноситься пропозиція прийняти Декларацію в цілому. Це ваша справа - приймати чи ні. Я вношу пропозицію. І доручити комісії у складі народних депутатів Української РСР: Шульга Микола Олександрович - керівник, голова постійної Комісії з питань державного суверенітету, народні депутати

Гнаткевич, Кондратьев, Корнєєв, Коцюба, Юхновський... Не згодні? А хто буде працювати над цим? (Шум у залі).

Депутате Яценко. Я не можу працювати так. Я сказав, що всі пункти, розділи ми обговорили і проголосували. Але вам роздано проект документа, де і комісія просить вибачення, один абзац потрібно перенести. Тому в такому вигляді його сьогодні давати не можна в пресу, а у нас ждуть його. Я не берусь редагувати його. Тому вносилася пропозиція на ваше вирішення. Прийняти його в цілому і доручити не комісії, а депутатам і головам комісій підготувати до друку і внести текст на розгляд сесії в понеділок.

Голосувати не можна, 256 на табло.

Шановні товариші депутати, час пленарного вечірнього засідання закінчився.

Ви не мене умовляйте, ви переконуйте 218 депутатів.

Сесія продовжить роботу в понеділок о 10 годині ранку.