ЗАСІДАННЯ СОРОК ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 15 червня 1990 року, 10 година ранку.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР депутат Івашко В.А.

Голова. Шановні народні депутати, прошу сідати, реєструватись. Кворум є, починаємо ранкове засідання.

Продовжується розгляд питання про постійні комісії Верховної ради Української РСР. Комісія з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства; рекомендується на голову комісії депутат Череп Валерій Іванович. Будь ласка.

Будь ласка, увімкніть технічні засоби. Що ви хочете сказати про себе?

Череп В.І., заступник голови Держагропрому УРСР, голова Украгробуду, міністр Української РСР (Білопільський виборчий округ, Сумська область). Если можно, коротко о себе. Родился в 1940 году, образование высшее - инженер-строитель. 13 лет работал на стройках Кривбаса - от мастера до управляющего трестом "Кривбасе - Криворожиндусстрой", то есть, на промышленных стройках. Шесть лет был зампредом облисполкома, курировал объекты строительства коммунального хозяйства, архитектуры, транспорта.

Последние 12 лет занимаюсь вопросами капитального строительства на селе: Агрострой, Минсельстрой. После слияния всех министерств и ведомств - председатель Украгростроя - кооперативногосударственной организации, которая объединяет строительные организации республики на селе.

Какие основные направления моей программы? Все мы отлично понимаем, что дела в капитальном строительстве сегодня

очень сложные. Я совершенно убежден, что поправить их возможно только при условии разработки и принятия нормативных документов и законоположений, отвечающих условиям, которые можно создать только при условии полного суверенитета республики. Тем более, что сырьевая база республики богата. Образно говоря, на Украине сегодня сосредоточена вся таблица Менделеева.

Мы много законов принимали в последние годы и в 1989 году. Но ни одно из этих постановлений не срабатывает, потому что они были приняты непродуманно и диктовались сверху. Прежде всего, нужно нам ликвидировать диктат центра при формировании планов строительства и все подчинить договорной основе.

Голова. Переходимо до запитань. Будь ласка, третій мікрофон.

Попович І.В., генеральний директор виробничого об'єднання "Закарпатнерудпром" (Хустський виборчий округ, Закарпатська область). Шановний Валерію Івановичу! Вас більшість підтримала, максимальна більшість - як у комісії, так і в депутатській групі Разом з тим, скажіть: яке ваше ставлення до розвитку матеріально-технічної бази промисловості будівельних матеріалів і в цілому будівельної індустрії?

Череп В.І. Вопрос я понял. Я даже несколько подругому отвечу. Когда мы рассматриваем вопросы архитектуры и строительства, я бы всегда ставил вопрос архитектуры на первое место. Потому что, откровенно, строители постоянно диктуют архитекторам. Диктуют только потому, что сегодня нет набора тех строительных материалов, тех конструктивных элементов, которые можно было бы применять, выполняя умные решения архитекторов.

Поэтому я считаю, что такая базовая отрасль, как строительные материалы и конструкции, должна в течение полутора-двух лет получить самое широкое укрепление путем инвестиций, путем реконструкции, технического перевооружения. Я считаю, что это очень важная отрасль, без нее увеличить объемы капитальных вложений невозможно.

Голова. Другий мікрофон.

Мацялко М.В., генеральний директор наукововиробничого об'єднання "Укргаз" (Кременецький виборчий округ, Тернопільська область). Шановний Валерію Івановичу, шановні депутати! Я хотів би сказати, що рідко знайдеться тут, у залі, людина, яка не

знала б Валерія Івановича. Мені здається, він і народився будівельником. Ціле життя будував, будував багато і став будівельником з великої букви. Він зробив дуже багато на Україні

- в областях і в Чорнобильській зоні також. Я хотів би це вам сказати і просити вас усіх голосувати за Валерія Івановича.

Голова. Перший мікрофон.

Протасов В.І., старший вальцювальник цеху безшовних труб трубопрокатного заводу імені В.І. Леніна (Ленінський виборчий округ, Дніпропетровська область). Скажите, пожалуйста, у Вас есть концепция, представление, как решить проблему "долгостроев", которые давят на нашу экономику? Первый вопрос. Второй вопрос: у вас есть концепция поднятия жилищно-коммунального хозяйства в крупных городах?

Череп В.І. Спасибо. Есть. Я считаю, что на сегодняшний день сократить продолжительность количества строек (а у нас некоторые объекты, особенно в промышленности, сооружаются по 8-10 лет, а шахты - еще больше) возможно только одним путем - инвестицией.

Это значит - сократить количество строек, прекратить распыление капитальных вложений.

Я считаю, что нам надо ориентироваться на то, чтобы максимально направить капитальные вложения на техническое перевооружение и реконструкцию, модернизацию действующих предприятий. То есть, надо упор сделать на увеличение выпуска технологического оборудования самого современного и заняться реконструкцией действующих предприятий. Потому что вкладывать деньги во вновь строящиеся - это и растягивает элементы фондоотдачи. Да и толку мало, так как у нас основные фонды на сорок - шестьдесят процентов уже устарели.

Что касается городского строительства, я также свою точку зрения выскажу. Я считаю, что мы слишком увлеклись сборным железобетоном и совершенно забыли о других конструктивных материалах - о легких конструкциях, о модулях, о пластмассах. Считаю, что нам не нужно увеличивать объемы строительства из железобетона, а идти на искусственный материал, на монолитные пилоны и на другие новые конструктивные элементы. Тем более, что нам надо увеличить в полтора раза объемы строительства в городах и селах в социальной сфере.

Голова. Третій мікрофон.

Руденко В.М., заступник голови виконкому Гощанської районної Ради народних депутатів (Гощанський виборчий округ, Ровенська область). Як ви вважаєте, чи не є причиною низького рівня будівництва в нашій республіці те, що цією важливою галуззю керує надто багато відомств? Маю на увазі Державний комітет по будівництву, Міністерство будівництва України, Міністерство промисловості будівельних матеріалів, Міністерство спеціальних і монтажних робіт і очолюваний вами Украгробуд?

Череп В.І. Я с вами стопроцентно согласен, что разрывать эту важную отрасль на большие куски не нужно. Мне известно, что правительство, предлагая структуру управления капитальным строительством республики, в обязательном порядке учтет эти замечания. Отрасль должна управляться на договорных началах, и не нужно ее распылять по многочисленным организациям и предприятиям.

Голова. Другий мікрофон.

Яковишин Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму (Козелецький виборчий округ, Чернігівська область). Валерію Івановичу, перше запитання: чи збільшились обсяги капітального будівництва, коли злили Міністерство сільського господарства і Укрміжколгоспбуд? І далі я друге запитання задам...

Череп В.І. Отвечу откровенно. В целом в Агрострое по АПК за четыре года объемы капитальных вложений увеличились на 22 процента. Но в этом общем объеме пострадало в какой-то степени сельское хозяйство, потому что увеличились объемы на переработку, на другие направления, а село пострадало. Я считаю - что неправильно. Надо сегодня крен сделать в отношении сельского хозяйства, и особенно социальной сферы.

Яковишин Л.Г. Ваше ставлення до такого питання: чи роз'єднати, відновити функції Міністерства сільського будівництва і Укрміжколгоспбуду, чи залишити так, як є сьогодні?

Череп В.І. Я свою точку зрения высказываю: я категорически против того, чтобы воссоздавать новое Министерство сельского строительства. Предлагаю: те формы, демократические, которые существуют в Украгрострое, оставить, а создать ассоциацию, концерн - что угодно, но все отдать в район, область, на места.

Яковишин Л.Г. За час вашої роботи головою Агробуду зменшилася питома вага будівництва господарським способом на селі, як це розуміти?

Череп В.І. Не совсем понял вопрос. Повторите, пожалуйста.

Яковишин Л.Г. За час вашої роботи головою Агробуду питома вага будівництва господарським способом на селі зменшилась?

Череп В.І. Отвечаю. Питома вага обсягів, виконаних господарським способом, не зменшилась: був план десь 600 мільйонів, а зробили в минулому році на 1 мільярд 100 мільйонів.

Голова. Час вийшов. Прошу стежити за тим, що я кажу, бо перший мікрофон ми так і не включили, а від другого мікрофона йшли запитання одне за одним.

Сідайте, будь ласка. Яка думка?

Голоси з залу. Голосувати.

Голова, Вносимо кандидатуру депутата Черепа на голосування. Прошу включити технічні засоби, голосування почалося.

Валерію Івановичу, прошу сідати.

"За" - 299, "проти" - 48, "утрималось" -10.

(Оплески).

Депутат Череп обирається головою Комісії з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства.

У нас порушився порядок, не розумію чому. Обрані голови комісій повинні сісти там, де вони були вчора.

Наступна - Комісія з питань відродження та соціального розвитку села. Головою Комісії рекомендується депутат Сухий Василь Васильович.

Сухий В.В. Биография нужна? Тогда я кратко. Родился в с. Пещанка Новомосковского района Днепропетровской области в семье колхозника. Работал рядовым, работал в комсомоле, служил в армии, работал заместителем председателя колхоза, председателем колхоза, заместителем начальника областного управления сельского хозяйства. Восьмой год работаю первым секретарем вначале Межевского, затем - Павлоградского райкома партии, председателем районного Совета. О моих знаниях в этих вопросах, которые поручены комиссии, многие товарищи знают по работе в Межевском районе, знают Донецкая, Полтавская области, с которыми мы общались и сотрудничали. Если нужны будут детали, я готов о них рассказать.

В двух словах, каким я представляю обновленное село, чтобы не рассказывать всего остального. Я считаю так, что это - село, которое навсегда расстанется с бездорожьем, будет иметь газ, удобное, благоустроенное в инженерном плане жилье, социально-

бытовые и культурные учреждения, построенные, как и в городе, за счет бюджета, а не только за счет колхозника. Село, которое навсегда расстанется с существующей сегодня несправедливостью. Таких вопросов можно приводить сотни. Я имею в виду хотя бы те факты, о которых уже говорилось; колбаса производится в селе, но в городе она стоит 1 рубль 80 копеек, а и селе - 9 рублей. Село, в котором можно получить образование, медицинскую помощь, торговое и бытовое обслуживание на уровне Городского.

И последнее в этом плане. Комиссия новая, ответственность, понятно, большая. И я хотел бы сегодня сказать, что если будет только принят закон, который мы готовим, и не будет принято постановление Верховного Совета, которое бы было механизмом реализации этого закона, я считаю, что комиссий будет работать трудно, и вряд ли она сможет выполнить свои обязанности, кто бы ее ни возглавлял.

Учитывая то, что, как вы знаете, я не выдвигал свою кандидатуру, возник этот вопрос не по моей инициативе буквально вчера, хочу сказать, что я не мог посоветоваться со своими избирателями, И, пользуясь случаем, хочу просто сказать, что и они, и все остальные должны знать, что если вопрос будет решаться сегодня, то те обязательства, которые я перед ними брал, а они совпадают с функциями комиссий, я их, конечно, буду выполнять, хоть это ни в коей мере не значит, что я буду работать на свой регион. Спасибо.

Голова. Переходимо до запитань. Будь ласка, перший мікрофон.

Рябченко М.А., директор Криворізького цементногірничого комбінату (Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область). Уважаемый Василий Васильевич, пожалуйста, ваши убеждения и отношение к членству в партии. В последнее время многие члены партии меняют свои убеждения. Меня интересуют ваши убеждения.

Сухий В.В. Вопрос объемный. О том, что я коммунистом был, есть и буду, в этом, я думаю, ни у кого сомнения нет. Как я отношусь к происходящим событиям? Конечно, я уже многие свои взгляды поменял, меняю их и сейчас, и не потому, что вчера прозрел. Я и раньше со многим был не согласен. Кстати, как еще и сегодня со многим не согласен, что делается в партии и в некоторых вопросах в стране. Буду, наверняка, и дальше

менять свои ориентиры. Но менять Ленина на Петлюру или кого-то другого - никогда. Это должны все знать. Партийным билетом спекулировать никогда не буду, потому что считаю, что в любой ситуации к святыне так не относятся, даже если батюшка сегодня по каким-то причинам не туда ведет проповеди. Я считаю, что даже в пиковые годы меня слышали люди. Я работал в эти годы застоя в Межевском районе. Могу и тут честно сказать всем, что на мне эти годы не отражались. Я работал честно с людьми. Кстати, больше за пять лет сделал в Межевском районе, чем сейчас за период перестройки, работая в Павлоградском районе. Поэтому так эти вопросы я расцениваю. Буду такой линии придерживаться всегда.

Голова. другий мікрофон.

Коржик В.І., відповідальний організатор Харківського обкому Компартії України (Вовчанський виборчий округ, Харківська область). Вы знаете, что газификация сел на Украине составляет где-то пять процентов. Если мы не будем строить благоустроенное жилье, мы не заинтересуем молодежь, чтобы она шла в село.

Какая у вас программа или соображения, как в течение двух-трех лет решить проблему благоустройства квартир в сельской местности?

Сухий В.В. Товарищи, как-то неудобно заниматься рекламой. Но аграрники знают павлоградцев. Есть там какая-то частица и моя. Знают тот ультиматум, с которым мы выступили уже почти год назад в адрес Верховного Совета, Знают и решения этих вопросов. Я рассуждаю на этот счет так: считаю, что бед у нас много. Но если в нашей республике будут эти вопросы поняты правильно, мы их решим. Что я имею в виду? Все беды, весь этот тугой узел можно развязать только через обновление села. Расчет прост. Если мы сделаем так, что в селе будет то, что я сказал, - и газ, и благоустройство, в селе будет молодежь, будут люди. Только тогда мы сможем решать Продовольственную программу. Как это делать? Мы же с вами сейчас работаем над тем, чтобы заложить это в закон и в то постановление, о котором я сказал; В нем должно быть конкретно на каждый год расписано - сколько труб, в какой регион. Оно должно быть механизмом реализации этого закона. Добьемся - выполним, победим. Не добьемся - будем долго рассказывать о наших бедах и в

селе, и в городе, а решить ничего не сможем. Поэтому программа эта будет изложена в законе и постановлении.

Голова. Третій мікрофон.

Лазаренко П.І., голова ради агропромислового комплексу Дніпропетровської області (Широківський виборчий округ, Дніпропетровська область). Уважаемый Василий Васильевич, в Днепропетровской области был накоплен положительный опыт проведения научно-практических конференций по возрождению села. Вы были одним из инициаторов и непосредственным исполнителем проведения двух конференций. У меня вопрос конкретный: как вы, будучи избранным председателем комиссии, планируете или нет перенести накопленный опыт возрождения наиболее отсталых, запущенных регионов нашей республики?

Сухий В.В. Я считаю, что за последние годы в нашей области к этому вопросу относятся с прохладцей ввиду того, что это пришло из застоя. Я считаю, что это единственный путь, который контролирует ежегодное продвижение и средств, и материальных ресурсов, что оставляет за собой след. Я стою на тех позициях, что надо это делать и дальше. И в республике это знают. Это поддержали полтавчане. И сейчас, как ни трудно, как ни сложно, но мы в Павлоградском районе готовы в этом году такую конференцию провести, и где бы я ни работал, я считаю своим долгом довести этот вопрос до ума и там, и, если придется, то и в республике.

Голова. Дякую. Перший мікрофон.

Маякін В.А., директор Костянтинівського металургійного заводу імені М.Ф. Фрунзе (Костянтинівський виборчий округ, Донецька область). Та программа, уважаемый претендент, которую вы сейчас назвали, это не сиюминутная программа. Поэтому у меня к вам вопрос как вы относитесь к тем организациям, которые возникают сейчас? Я имею в виду промышленно-аграрные или аграрнопромышленные организации, то есть конкретно - работа промышленности с сельским хозяйством.

Сухий В.В. Вы имеете в виду помощь промышленности сельскому хозяйству?

Маякін В.А. Мне больше нравятся экономически взаимовыгодные условия, вот я об этом.

Сухий В.В. Я отношусь к этому вопросу положительно.

Считаю этот процесс и общеобязательным, и закономерным. В своем районе имеем опыт передачи отдельных хозяйств, например "Павлоградуглю", совместные предприятия. Многие шахты вместе с колхозом строят животноводческие помещения, покупают скот, а крестьяне эксплуатируют, и продукцию делят пополам. Я считаю это очень серьезным и нужным вопросом.

Голова. Шановні товариші, час закінчився. Ставиться на голосування пропозиція про обрання головою Комісії з питань відродження та соціального розвитку села народного депутата Сухого Василя Васильовича. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. "За" - 302, "проти" - 58. Рішення приймається.

Наступна комісія у питаннях соціальної політики та праці. Народний депутат Української РСР Білоблоцький Микола Петрович. Будь ласка.

Білоблоцький М.П., другий секретар Черкаського обкому Компартії України (Жашківський виборчий округ, Черкаська область). Шановні народні депутати!

Народився я на Херсонщині в багатодітній сільській сім'ї в 1943 році. Закінчив гідротехнічний технікум, сільськогосподарський інститут, академію, на кафедрі управління соціально-економічними процесами захистив дисертацію, кандидат економічних наук. Працював за фахом в Херсонській, Миколаївській областях, був на комсомольській роботі. Обирався секретарем ЦК комсомолу. Останній час працюю другим секретарем Черкаського обкому Компартії України.

Щодо програми Розмірковуючи над роботою названої комісії, думаю, що при всій різнобічності і надзвичайно непростих питаннях, які входять в компетенцію названої комісії і її діяльності, на перший план виступають проблеми, пов'язані з переходом на ринкові відносини. Тому забезпечення соціальної захищеності людей - це найважливіше, найскладніше питання. Тому я думаю, що соціальна спрямованість в умовах ринкової економіки-це те, що повинно закласти основу нашої законодавчої діяльності.

Перше. Треба розробити і затвердити закон про зайнятість населення, де б визначити законодавчо основи участі громадян в суспільне корисній праці статус безробітного. Треба виробити види і порядок компенсації малозабезпеченої частини населення та тих, які не будуть приймати участь у громадське корисній

праці. Треба розробити централізовані заходи, які б сприяли зайнятості населення.

Друге. В цьому залі уже велася мова про те, що така категорія людей, як солдатські вдови та одинокі, прямо скажемо, потребує особливої турботи. Та я і сам це відчув перш за все у своєму житті. В цьому залі була вже розмова про цю категорію людей, і у нас в області немало в цьому плані робиться. Зокрема, тільки в Чорнобаївському районі створено 21 будинок для цієї категорії. Багато делегатів побувало з інших областей, ознайомилися з цим досвідом, і думається, що треба йти таким шляхом. Тому особливого значення слід буде надати створенню механізмів соціального захисту населення саме такої категорії. Розробити, мабуть, і узаконити мінімум матеріального забезпечений, - так би мовити, індекс вартості життя. Багато у нас знедолених людей, прямо скажемо, на всій територіїнезалежно від того, чи це Прикарпаття, Закарпаття, схід чи південь, чи захід. Тому треба розробити в цьому плані програму.

Голова. Микола Петрович, закінчуйте.

Білоблоцький М.П. Треба займатись питаннями поновому і в торгівлі, і в побуті.

Голова. Перший мікрофон, будь ласка.

Задорожний Б.В., доцент кафедри охорони праці і навколишнього середовища Маріупольського металургійного інституту (МаріупольськийЦентральний виборчий округ, Донецька область). В мене таке запитання: яке місце в роботі комісії ви відводите проблемі охорони праці? Дякую.

Білоблоцький М.П. Я думаю, що ці питання безпосередньо якраз входять в коло питань цієї комісії. Тому, безумовно, треба займатись.

Голова. Другий мікрофон.

Старіченко О.Г., директор радгоспу "Красная звезда" Костянтинівського району (Дружківський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Николай Петрович, вы, наверное, знаете, что труженики сельского хозяйства, тарифные ставки которых составляют от 70 до 100 рублей, ждут от нашей сессии более глубокого, более правильного отношения как к людям, которые кормят наше государство. Что вы считаете нужным как председатель будущей комиссии сделать для того, чтобы поправить

данное положение и подойти к селянам по зарплате как к людям, а не как к самой низкой категории населения?

Білоблоцький М.П. Я хотів би сказати, що при зустрічах з виборцями мені якраз такі питання надходили. Ви знаєте, що пенси сільським трудівникам піднялись. Думаю, що не помилюсь, але в республіці у нас близько 800 тисяч цієї категорії людей, а заробітну плату отримує менше 50 карбованців. Тому мені Здається, що при визначенні соціальної програми пріоритет треба особливо надавати сільським людям, бо вони того заслужили.

Голова. Третій мікрофон.

Шаповал В.Н., голова виконкому Черкаської обласної Ради народних депутатів (Чигиринський виборчий округ, Черкаська область). Шановні депутати, шановний Голово, я вважаю, що, висуваючи ту чи іншу кандидатуру на відповідальну посаду є Верховній Раді, кожний з нас повинен нести відповідальність переш Верховною Радою за подальшу роботу депутата у цьому великому форумі. 3 цієї позиції я сьогодні і виступаю.

Я Миколу Петровича знаю давно, останні роки працюю разом з ним. Саме ці питання він веде в Черкаській області, захистив кандидатську дисертацію, це-чесна, порядна людина. І я вважаю, що він на цій посаді виправдає наше довір'я. Тому вношу пропозицію голосувати за його кандидатуру. Спасибі за увагу.

Голова. Перший мікрофон.

Архіпова Г.Г., голова Славутської міської Ради народних депутатів, Перший секретар Славутського міськкому Компартії України (Славутський виборчий округ, Хмельницька область). Микола Петрович, хочу вам сказати, що мені сподобались ваші міркування відносно зайнятості людей в умовах ринкової економіки. Бо це те питання, з яким ми вже зіткнулися і зіткнемося в найближчий час повною мірою.

Але в мене є запитання. Як ви думаєте вирішувати питання насичення ринку товарами народного споживання? Не теж одне із складних питань соціальної політики. Перш за все, я думаю, нам необхідно шукати нові концептуальні підходи у вирішенні цього питання. Що я маю на увазі?

Перше. Думається, що нам треба покінчити з валовим підходом до питань виробництва товарів народного споживання. І, перш за все, виробити таку програму, яка б забезпечувала безпосереднє виробництво цих товарів.

По-друге. Я думаю, що нам треба створити сприятливі умови для того, щоб підприємства, які випускають товари народного споживання, перш за все не обкладалися ніякими податками, і думається, що треба створювати умови для того, щоб інвестиції направлялися у цих підприємствах саме для розширення виробництва товарів народного споживання.

І мені здається, що треба створювати у нас на підприємствах інший механізм для того, щоб виробляти ці товари, тобто потрібні важелі механізму регулювання цим виробництвом. Ми багато втратили від того, що ті підприємства, які перейшли чи стали працювати в умовах конверсії, не розробили програми. І в нас у республіці немає програми. Я думаю, всі, хто має до цього питання відношення, зі мною погодяться, що ми в республіці не маємо такої програми. Прямо скажемо, великі недоречності маємо з цього приводу.

Голова. Другий мікрофон.

Ясинський В.В., машиніст підземних установок шахти імені Д.С. Коротченка виробничого об'єднання "Селидіввугілля" (Селидівський виборчий округ, Донецька область). Несмотря на принятие известного 608 постановления, вопросы быта, труда, социальные вопросы шахтерских районов решаются неудовлетворительно.

Прежде всего, по-прежнему гибнут люди. На каждого погибшего в три раза больше тяжело травмируемых людей. Социальные условия такие, что у нас в городе более трех тысяч женщин десятилетиями не могут найти работу и фактически являются безработными. Что вы думаете по части решения вот этих проблем, связанных с безопасностью труда и решением социальных вопросов с помощью 608 постановления, потому что союзное правительство решает эти вопросы неудовлетворительно?

Білоблоцький М.П. Спасибо. Я думаю, что все мы, кто причастен к этому вопросу, переживаем, страдаем и, прямо скажем, мучаемся от того, что происходит у нас в регионе Донбасса. Поэтому, если бы я спонтанно здесь вам дал ответ, что я уже готов выступить с программой и намерен завтра, например, какие-то выводы сделать, то это было бы, наверное, неправдой, скороспешным решением. Я полагаю, что вместе с депутатами-шахтерами, которые здесь есть, соответственно вместе с другими комиссиями которые затрагивают социальные вопросы, а это прежде всего комиссия по зарубежным связям во главе с

Дмитрием Васильевичем Павлычко, мы сможем способствовать решению социальных вопросов. Мы и раньше много говорили о социальной политике, но, как мы знаем, подвижки были незначительные: усилия затрачивались большие, а результаты - малые. Поэтому, мне думается, это тоже один из основных вопросов, который должен лечь в основу работы данной комиссии. Это могу вам обещать.

Голова Дякую. Час скінчився, Сідайте, будь ласка.

Які є пропозиції? Голосувати? Тоді прошу визначитись шляхом голосування по кандидатурі депутата Білоблоцького. (Йде голосування).

"За" - 312, "проти" - 41, утрималось - 9. Рішення прийняте, депутат Білоблоцький обирається головою комісії.

Комісія у питаннях екології та раціонального природокористування. Депутат Залудяк Микола Іванович.

Залудяк М.І., заступник генерального директора Кременчуцького виробничого об'єднання "Дормашина" (Кременчуцький-Крюківський виборчий округ, Полтавська область), Кілька слів про себе. Рік народження 1941. Народився в селі Вендичани Могилів-Подільського району Вінницької області. Після закінчення 10 класів працював 3 роки на цілині. Служив на Балтиці. Закінчив Харківський автомобільно-дорожній інститут. Працював на підприємстві: старшим інженером, начальником підрозділу, був запрошений на роботу в міськком партії. Пройшов шлях від інструктора до першого секретаря. В тому числі 5 років працював у Радах. Був головою міськвиконкому. Зараз працюю заступником генерального директора виробничого об'єднання "Шляхмашина" в місті Кременчуці.

Щодо програми. Програму, шановні товариші депутати, викласти у той термін, який відводиться, дуже важко, але просто тезисно можна сказати таке. Екологічна ситуація на Україні, як і в багатьох регіонах нашої країни в цілому, дуже складна і важка. Тому з точки зору збереження земельній ресурсів, водних ресурсів, атмосфери в лютому місяці цього року Верховна Рада минулого скликання розробила і затвердила програму. Те, що в майбутньому будуть розробляти науковці, Академія наук України з залученням спеціалістів і при допомозі нашої комісії, буде доповненням до цієї нової програми.

Голова. Третій мікрофон.

Істратенко М.В., бригадир рейкобалкового цеху Дніпровського металургійного комбінату імені Дзержинського, м. Дніпродзержинськ (Заводський виборчий округ, Дніпропетровська область). Скажите, пожалуйста. Вы были депутатом прошлого созыва и заместителем председателя Комиссии по экологии. Несете ли вы ответственность за бедственное экологическое положение на Украине и за сокрытие информации о радиационной обстановке в пострадавших районах? Имеете ли вы моральное право после этого возглавлять эту комиссию?

Залудяк М.І. Я відповім. Постійна комісія, яка називалась "З охорони природи і раціонального використання природних ресурсів", що змогла, те зробила. Отже, то була комісія не постійнодіюча. Вона тільки називалась постійною. Комісія залучалась до розробки і вирішення окремих питань на Україні тимчасово. Я думаю, що постійна комісія, яка буде створена сьогодні, в майбутньому буде постійнодіючою в постійнодіючому парламенті. Тоді ефективність цієї комісії буде набагато більша, ніж зараз. Але ми не приховували якісь дані. Дані давали спеціалісти союзного масштабу, в тому числі і МАГАТЕ, а спеціалісти в комісії у минулому скликанні не були такі сильні, я відверто скажу, щоб ці дані могли даватися нам і щоб ми інформували населення України. Яку я моральну несу відповідальність? Я запевняю вас, що те, що змогла зробити комісія, вона зробила. Але це наш біль - Чорнобиль. А проблеми екології треба завжди розглядати комплексно. Тему з в Кривбасі, і в Донбасі, і в Закарпатті, і в Чернігівській області, де ми працювали, дещо ми зробили.

Голова. Другий мікрофон.

Курашик В.В., голова виконкому Кримської обласної Ради народних депутатів (Євпаторійський виборчий округ, Кримська область). Уважаемый Николай Иванович! Вы знаете, что было принято решение о прекращении строительства Крымской атомной станции. Было принято решение и о прекращении строительства в Крыму всех промышленных предприятий. Каково будет ваше отношение к развитию уникального края - Крыма?

Залудяк М.І. Проблеми атомної енергетики всім вам відомі. Я за те, про що говорили депутати на початку роботи нашої сесії, - тобто за мораторій. Але мораторій поступовий. Зразу це зробити буде неможливо. Я знаю проблему Північного Криму, - проблему занапащення і підземних вод, і відкритих водойм. Тому я буду

підтримувати думки, які висловили спеціалісти, і буду підтримувати думки громадськості Криму.

Голова. Перший мікрофон.

Марченко І.Д., директор Артемівського машинобудівного заводу "Победа труда" (Артемівський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый претендент! Сегодня вы излагаете свою программу. Нам всем понятно. Из выступлений депутатов видно, что на Украине осталось очень мало мест, где экология соответствует требованиям человека. Поэтому у меня вопрос: через пять или семь минут мы вас изберем председателем комиссии - ваши первые шаги в направлений к улучшению экологической обстановки на Украине? Спасибо.

Залудяк М.І. Перші кроки, шановні товариші депутати, шановний депутате, повинні бути такі. У нас на сьогодні немає діючого правового законодавчого механізму з питань екологи. Тим більше немає і виконавчого, і в цьому всі наші біди на Україні. Якщо мене оберуть головою комісії, я разом з членами комісії, з спеціалістами України та з врахуванням думки громадськості візьмусь за створення законодавчих актів. Це найперше і головне. Сюди увійде збереження і лісів, і води, і так далі. Те, що я сказав на початку нашої розмови. Це перше. Друге. Виконавська дисципліна - від уряду і до місць. Не саме найголовніше, щоб не кивати один на одного.

Голова. Третій мікрофон.

Омельченко М.Г., другий секретар Дніпропетровського обкому Компартії України (Новомосковський виборчий округ, Дніпропетровська область). Как известно, промышленность республики работала не только на нужды республики, оставляя териконы, отработанные земли, отвалы, выемки, затопленные территории. Как вы собираетесь привлекать министерства, ведомства Союза на ликвидацию этих последствий?

Залудяк М.І. Коли ми з вами приймемо спочатку декларацію, а потім закон про економічний суверенітет нашої республіки, я думаю, в союзному договорі ми обумовимо всі справи і всі ті початкові заходи, які будуть спрямовані і на цю проблему. З цією проблемою я знайомий, я вивчав Рубіжансько-Лисичанський комплекс, бував на шахтах, на териконах, бував і на відмітці 800 метрів під землею. Я їх знаю, зустрічався з шахтарями. Тому союзне міністерство повинно віддати все те, що ми заробили за багато

десятиліть, і вкласти гроші в цю проблему, про яку ви зараз сказали.

Голова. Другий мікрофон.

Депутат не представився. Шановний Миколо Івановичу! Скажіть, будь ласка, як, на вашу думку, ваша комісія, якщо ви будете обраний, буде більш приділяти уваги і добиватися того, щоб проводилось закриття АЕС, чи все-таки ви будете за те, щоб біля АЕС створювались соціальні зони для населення з пільгами?

Залудяк М. І, Я на це питання так відповім. Шановні народні депутати, керівники, які сидять у ньому залі, багато вклали вже своєї праці, багато побудовано навколо 30-кілометрової зони. Але це не вихід з положення. Людей треба відселяти. Але це не вихід з положення. Людей треба відселяти. І в першу чергу - дітей, інвалідів, пенсіонерів. І їх треба відселяти подалі від цієї зони. Що буде далі в цій зоні - це скажуть нам спеціалісти. Але все те, що зроблено зараз урядом республіки, з точки зору пільг населенню, - це все треба виконати. Мені було б дивно, коли б ми розглядали питання і створювали окрему комісію по оздоровленню дітей з Чорнобильської зони. Це питання повинне бути вирішеним і без нашого парламенту, тобто урядом.

Голова. Перший мікрофон.

Депутат не представився. Шановний претенденте! У мене до вас будуть такі запитання: Що таке екологія? Це перше. Чому ми мусимо вас обрати, якщо вам комуністи міста Кременчука виявили недовіру? І що ви зробили за п'ять років у минулому скликанні з екологи?

Залудяк М.І. Перше. Недовір'я мені комуністи Кременчука не виявили. Була критика На конференції я свою кандидатуру зняв, але після цього, навіть заочно, комуністи Кременчука мене обрали членом міськкому, комуністи області - членом обласного комітету партії, після цього мене обрали депутатом міської Ради, депутатом Верховної Ради, і комуністи обрали мене делегатом на ХХVІІІ з'їзд нашої партії в Москву.

Голова. Записка у вас є.

Залудяк М.І. "Почему не вышел законопроект по 30- километровоії зоне вокруг АЭС?" В 1986-1990 годы это обсуждалось. Значит, видимо, все ждали, уважаемые товарищи, что

этот законопроект выйдет в Союзе и спасет Украину от всех наших бед. Поэтому такая была и надежда.

Голова. Час вийшов. Сідайте, будь ласка. Будемо визначатися по цій кандидатурі? Прошу включити технічні засоби.

(Шум у залі).

"За" - 238, "проти" - 128, "утрималось" - 6, Рішення прийнято. Депутат Залудяк Микола Іванович обирається головою Комісії.

Комісія з питань здоров'я людини. Депутат Віцяк Павло Іванович. Будь ласка.

Віцяк П.І., завідуючий відділом охорони здоров'я виконкому Волинської обласної Ради народних депутатів (Камінь-Каширський виборчий округ, Волинська область). Шановні народні депутати! Я, Віцяк Павло Іванович, народився 25 грудня 1934 року в селі Терепінь Польської Народної Республіки. Після звільнення Польщі, в 1945 році, мої батьки переїхали на постійне проживання у Волинську область, де я і проживаю. Я закінчив середню школу в селі, поступив у Львівський медичний інститут. Закінчив його в 1960 році. Був направлений на роботу в один із районів Волинської області, де працював 10 років: 5 років - лікарем, 5 років - головним лікарем протитуберкульозного диспансеру. В 1970 році був переведений на посаду заступника завідуючого облздороввідділом, де працював до 1975 року, В 3975 році мене призначили головним лікарем обласної лікарні. В 1983 році в січні місяці мене повернули в облздороввідділ на посаду завідуючого відділом, Дещо про програму. Товариші, ви чули у звітній доповіді голови нашого Уряду Віталія Андрійовича Масола, що у нас в півтора - два рази більше і ліжок, і лікарів (я маю на увазі порівняно з зарубіжними країнами), і в той же час населення не задоволене якістю медичної допомоги. Не задоволене тим, що дійсно стан здоров'я в республіці, як і в цілому в країні, досить складний.

Які перспективи, які шляхи його вирішення? Слід звернути увагу на цілий ряд проблем - це проблема медикаментозного забезпечення, технічного забезпечення, розвиток медико-генетичної служби, це проблема СНІДу. Дуже гостро стоїть проблема матеріально-технічної бази. Все це я бачу. Ці і ряд інших проблем слід об'єднати у закон, якого немає, але який необхідний.

Видана була постанова в 1971 році, щоб прийняти такий закон про охорону здоров'я людей. Я вважаю, що охорону здоров'я треба переводити на страхову медицину, оскільки ми живемо на залишкових принципах: 3,5 процента від національного доходу - це

надто мало, в той час як у розвинених країнах від національного доходу на охорону здоров'я відпускається десь 7-10 процентів.

Голова. Дякую. Потім відповісте на запитання.

Перший мікрофон.

Черненко В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату (ГорлівськийМикитівський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Павел Иванович, ваше отношение к ныне существующим объединениям "Фармация" и "Медтехника"? Что вы сделаете, чтобы их повернуть в лоно здравоохранения, поставить на службу здравоохранению? Потому что ныне они не отвечают тем требованиям, которые должны быть. Это первый вопрос. И - ваше отношение к ныне существующему институту главных врачей? Я считаю, что главные врачи на сегодня не главные врачи, а начальники ЖЭКов.

Віцяк П.І. Товариші! Дійсно, на рівні республіки, на рівні Союзу "Медтехніка" і "Фармація" підпорядковані міністрам. На рівні областей, районів, як говорить Віталій Григорович (очевидно, це його цікавить), вони не підпорядковуються. Це різні служби. Закінчують один Інститут та. як лебідь, рак і щука, ніхто нікому не підпорядковується. І тому це ускладнення виникає на місцях. Ми вже ставили питання перед Юрієм Прокоповичем в кулуарах, що, очевидно, потрібно, щоб все-таки на місцях був якийсь один господар, щоб підпорядковуватись якомусь одному керівнику.

Що стосується головних лікарів, дійсно, це зв'язано, Віталію Григоровичу, з тим, що сьогодні головні лікарі будь якого рангу більше завгоспи, ніж лікарі, тому що це все через ту бідність, яку ми сьогодні маємо. Тому він займається "вибиванням" усіх тих господарських потреб - то піску, то цементу, то цегли, то кругів і так далі.

Голова. Дякую. Другий мікрофон.

Головенко М.Я., завідуючий відділом Фізикохімічного інституту імені О.В. Богатського АН УРСР (Київський виборчий округ, Одеська область). Відомо, що добра наука дає можливість добре працювати галузі. То в мене є питання: скажіть, будь ласка, яке ваше враження і ваше ставлення до медичної науки, і чи буде ваша комісія займатися медичною наукою? Чи Ви її віддасте до відповідної комісії, тобто - Комісії з питань народної освіти і науки?

Віцяк П.І. Розвивати науку - дійсно важливо сьогодні. Я знаю пік, і з повідомлень міністра, що на Україні буде створена Медична

академія. Очевидно, наша Комісія з питань здоров'я людини буде співпрацювати з нею. Це якраз і буде наша основна функція: співпраця з іншими спорідненими комісіями. Очевидно, наукою будемо займатися і ми, і буде займатися Комісія з питань народної освіти і науки.

Голова. Третій мікрофон.

Поличко А.В., начальник Виноградівської пересувної механізованої колони N 78 об'єднання "Закарпаттямеліоводгосп" (Виноградівський виборчий округ, Закарпатська область). Шановний Павло Іванович! Будь ласка, скажіть, як ви дивитеся на використання Карпат та Закарпатської області як переважно оздоровчої зони? І далі. Що краще, на вашу думку: розширення промисловості, особливо крупних підприємств на Закарпатті, чи розширення функцій курортно-санаторної зони?

Віцяк П.І. На мою думку, товариші, я вважаю, що Карпатський край повинен все-таки давати віддачу, давати здоров'я людині. Це на мою думку. І взагалі, якщо говорити про промисловість, то сьогодні (будемо зважати на пріоритет села) я трохи призупинив би промисловість, зокрема по Закарпаттю, і надав би всетаки перевагу курортній справі.

Голова. Перший мікрофон.

Архіпова Г.Г., голова Славутської міської Ради народних депутатів, перший секретар Славутського міськкому Компартії України (Славутський виборчий округ, Хмельницька область). Всім відомо, який низький рівень професійної підготовки сьогоднішніх лікарів. Як бачиться Вам ця проблема для її вирішення? Це перше.

І друге. Якщо вас оберуть головою комісії, то якою буде ваша позиція відносно переходу до страхової медицини?

Віцяк П.І. Це наша біда з підготовкою кадрів, дійсно, ми готуємо ще низькопробних лікарів. І, я думаю, тут потрібна солідна реформа. Не така, яка вона була, а реформа вищої школи. Тому що ми повинні взагалі переглянути цілий ряд питань і забезпечити саме підготовку висококваліфікованих лікарів. Я - за реформу, і думаю, що комісія буде цим займатися.

І друге питання: страхова медицина. Так, я зачепив трохи це питання у своїй програмі. Ми, товариші, на тих мізерних коштах не зможемо існувати. Ми повинні шукати вихід для життя. Одним із виходів, я вважаю, є перехід на страхову медицину.

Голова. Другий мікрофон.

Задорожний Б.В., доцент Маріупольського металургійного інституту (Маріупольський - Центральний виборчий округ, Донецька область). Як ви оцінюєте небезпеку розповсюдження СНІДу? Що, на вашу думку, треба зробити, щоб принаймні зменшити цю небезпеку?

Віцяк П.І. Ну, товариші, СНІД - це не так сьогодні, як завтра. Ми повинні про нього думати, Він досить швидкими темпами розповсюджується, і ситуація епідеміологічна ускладнюється. Як відомо, у країні... (не чути) ...створена і прийнята урядом національна програма з профілактики захворювання на СНІД. Тут, безумовно, ми повинні сприяти особливо профілактиці. Мається на увазі і ті ж одноразові шприци, і різні біомедичні, соціальні аспекти. Якщо говорити про технічне забезпечення профілактики, то ви знаєте, у нас немає достатньо ще ні техніки, ні тих одноразових шприців (при плані 1 мільярд ми маємо їх сьогодні 82

- мільйони) і так далі, і так далі. Над цим, безумовно. Комісія з питань здоров'я людини буде серйозно працювати. Це одна із проблем, якою ми повинні займатися.

Голова, Дякую. Час вийшов. Прошу сідати. У вас щодо порядку ведення? Третій мікрофон, будь ласка.

Костюк О.В., завідуючий травматологічним відділенням Дубровицької центральної районної лікарні (Дубровицький виборчий округ, Ровенська область). Я, користуючись нагодою як представник медицини (а у нас у неділю професійне свято медиків), від імені парламенту хочу зараз привітати всіх медиків України з професійним святом, побажати їм здоров'я і найкращого розв'язання усіх питань. Дякую за увагу.

Голова. Переходимо до голосування. Так. Прошу визначитись.

"За" - 234, "проти" - 149, "утрималось" - 6, Рішення прийнято.

(Оплески) .

Депутат Віцяк Павло Іванович опирається головою комісії. Наступна - Комісія з питань народної освіти і науки. Головою Комісії рекомендується депутат Юхновський Ігор Рафаїлович.

Голоси із залу. (Не чути).

Голова. Може, перейдемо до питань зразу, оскільки слухали вже Ігоря Рафаїловича?

Голоси із залу. (Не чути).

Голова. Я не маю права, бо там стоять люди. Третій мікрофон.

Руденко В.М., заступник голови виконкому Гощанської районної Ради народних депутатів (Гощанський виборчий округ, Ровенська область). Шановний Ігоре Рафаїловичу! Який ви бачите вихід з того становища, яке склалося зараз у народній освіті? Я маю на увазі, що та шкільна реформа, яка розпочалася у 1984 році, практично ніякої користі не принесла.

Юхновський І.Р. Передусім я вважаю, що мають бути суттєво збільшені капіталовкладення й інвестиції в народну освіту.

По-друге. Я вважаю, що це приведе до суттєвого покращення матеріального рівня шкіл. Я вважаю, що інколи повинні одержати фінансову самостійність, тобто щоб школи мали свої рахунки в банку. Це дасть можливість різноманітним організаціям суттєво впливати на покращення стану шкіл. Крім того, я вважаю, що мають бути повністю змінені програми шкіл, особливо з точки зору гуманітарного виховання.

Я думаю, що потрібна більша самостійність учительських колективів шкіл і окремих регіонів. Я навіть думаю, що програми середніх шкіл в різних регіонах України можуть відрі тятися між собою. І це залежить від відповідних обласних Рад. Все це, разом узяте, дасть змогу суттєво підвищити рівень середньої освіти.

Голова. Шановні народні депутати, прошу до уваги. Другий мікрофон.

Гаврилов А.В., начальник відділу Державтоінспекції Роздольненського районного відділу внутрішніх справ (Роздольненський виборчий округ, Кримська область). Игорь Рафаилович, я, конечно, буду голосовать за вас двумя руками, но тем не менее у меня такой вопрос: когда решался вопрос по кандидатурам на председателей комиссий (я стою на демократической платформе КПУ), когда был такой договор, что 7 или 8 мест отдается Демблоку, а остальное - большинству, не был ли здесь нарушен демократический принцип, вернее, не был ли здесь опять применен принцип демократического централизма, потому что мы сегодня голосуем автоматически, только нажимая на кнопки, так как нет альтернативных кандидатур?

Как вы это объясните сегодня?

(Шум у залі).

Юхновський І.Р. Я вважаю, що комісії дуже докладно розглянули ті кандидатури на голів, які були тут запропоновані. Справді,

створена опозиція. І я вважаю, що наш український парламент може пишатися тим, що тут створена парламентська опозиція, яка дасть нам можливість, шановні товариші, вибирати найоптимальніші виходи з різноманітних ситуацій.

І у зв'язку з цим є консенсус договору, який і в майбутньому повинен мати місце. Безумовно, що у всякої речі є позитивна і негативна сторони. Не можна сказати, що будь-який вихід зі становища є в даному випадку оптимальний. Але мені здається, що те, чого ми досягли з Володимиром Антоновичем, дає змогу суттєво просунути роботу по вибору комісій вперед і досягти певного кінця. Це є позитивне і для нашого парламенту.

Голова. Перший мікрофон.

Рудик В.Н., голова Олевської районної Ради народних депутатів, перший секретар Олевського райкому Компартії України (Олевський виборчий округ, Житомирська область). Шановний Ігоре Рафаїловичу! З регіону, який постраждав від Чорнобиля, масово виїжджає інтелігенція, зокрема вчителі, лікарі і так далі. Практично сьогодні немає в школах вчителів. Яку ви запропонуєте концепцію забезпечення вчителями тих регіонів, які постраждали від чорнобильської катастрофи?

Юхновський І.Р. Суттєве зростання заробітної плати і суттєве покращення умов роботи.

Голова. Третій мікрофон.

Козярський Б.І., вчитель середньої школи N 11 м. Червонограда (Червоноградський виборчий округ, Львівська область). Вельмишановний Ігоре Рафаїловичу, як ви дивитеся на питання деідеологізації школи, демілітаризації її, а також па платне навчання"?

Юхновський І.Р. Я дивлюсь позитивно на платне навчання. Я не кажу, що плата за навчання має бути висока. Я вважаю, що вона має бути символічна, але завжди заплачена річ є більш цінною, ніж те, що називається у нас безплатною допомогою чи якось так. Тому я вважаю, що в загальному вища школа повинна бути платна. Хоч, повторюю, плата повинна бути символічною. Крім того, я вважаю, що у вищій школі повинні бути різноманітні форми стипендій, включаючи і стипендії, від промислових підприємств, іменні стипендії і так далі, які б урізноманітнили систему заохочення студентів і дітей до навчання. Відносно деідеологізації. Я стою на тому, що система наша має бути багатопартійною, що церква, так само, як і різні ідеологічні течії, має бути повністю

відділена від держави, а тому, що школа є державною установою, - значить, і від школи.

Що ви мене ще спитали?

Демілітаризація? Я вважаю, що мілітаризація - це вже є анахронізм. І, безумовно, я буду стояти на тому, щоб у наших школах була розвинена скаутська організація, така, яка є в цілому світі, яка має складатися з певних відділів, які б приймали дітей в залежності від їх нахилу. А саме - спортивний нахил; нахил "зелених", тобто захисту природи; нахил так званих левенят, тобто етнографічний; нахил Малої академії, тобто науковий; нахил сільськогосподарський, тобто молодіжна організація, яка б прищеплювала дітям любов до сільського господарства. Введення таких різноманітних нахилів дасть можливість дітям краще вибрати себе в тому, як би вони виховувались з точки зору своєї позашкільної поведінки. Це сприяло б, як ви кажете, демілітаризації. А слово "демілітаризація" - це значить одноманітність позашкільного виховання дітей.

Голова. Другий мікрофон.

Дубенков Г.О., голова Козятинської районної Ради народних депутатів, перший секретар Козятинського райкому Компартії України (Козятинський виборчий округ, Вінницька область). Шановний Ігоре Рафаїловичу, я буду голосувати за вас, але в мене є два запитання. Чи не вважаєте ви поспішною і непослідовною декларацію, яка опублікована вчора в газеті "Літературна Україна"? Ви пам'ятаєте, там написано так; вважаємо недоцільним для депутатів народного конгресу будь-яку участь у керівництві Верховною Радою. Невже голови постійних комісій, які сьогодні обрані і представляють Народну раду, та й ви рекомендуєтесь на голову комісії в тому числі, і заступник Голови Верховної Ради не є керівництвом Верховної Ради? Це перше запитання. І друге запитання. Воно теж виходить з цієї декларації. Чи не є образливим називати всіх депутатів, які не ввійшли в Народну раду, силами застою? Чи це теж ті самі ярлики, проти яких ви так боретесь?

Я, наприклад, вважаю, що це образливо сьогодні для багатьох депутатів. Дякую.

Юхновський І.Р. Я твердо стою на позиції консолідації прогресивних сил у нашому парламенті. Я глибоко переконаний у тому, що у кожного з нас є бажання допомогти республіці з точки зору її суверенітету, а досягнувши суверенітету, - дальшому

поступу республіки з точки зору її політики в міжрадянських відносинах.

Щодо декларації, в якій було сказано, що Народна рада не бере участі в керівництві на посадах голови і заступників голови, таке свідчення, дійсно, було зроблено. Але Народна рада бере участь у роботі комісій, які є у Верховній Раді. І я вважаю, що, працюючи в комісіях, ми будемо суттєво сприяти роботі нашого парламенту.

Щодо ярликів. Я дуже далекий від того, щоб вішати різноманітні ярлики. Я тільки хотів би, щоб сили застою, може, не сили застою, а звички застою, які живуть у кожному з нас, ніколи над нами не брали гору.

Голова. Перший мікрофон.

Депутат не представився. Игорь Рафаилович, сейчас положение в советской школе, будем говорить, угнетающее, и нужно что-то срочно сделать. Скажите, реально ли исходя из нового законодательства о школе, чтобы 1991 - 1992 учебный год мы уже начинали с новым законодательством?

Юхновський І.Р. Я вважаю, що суверенітет республіки означає максимальний суверенітет областей і районів. Тобто, фінансово-бюджетна самостійність республіки формується знизу. І тому в Комісії з питань народної освіти і науки я дам повну свободу всім прогресивним директорам шкіл, керівникам районних, обласних органів народної освіти виявити максимальну ініціативу з точки зору того, як повинна розвиватися наша школа. Я обіцяю, що комісія буде найбільш гріховним чином вивчати всі пропозиції, які будуть тут складені. Зокрема, ми маємо на увазі відвідати ті школи, де йде найкращим чином навчальний і виховний процес.

Голова. Дякую, Ігоре Рафаїловичу, час вийшов.

Переходимо до голосування. Прошу визначитись щодо кандидатури депутата Юхновського.

"За" - 307, "проти" - 72, утрималось - 4 . Депутат Юхновський Ігор Рафаїлович обирається Головою постійної Комісії з питань народної освіти і науки.

Комісія з питань культури та духовного відродження. Депутат Танюк Леонід Степанович, будь ласка.

Танюк Л.С., заступник голови Київського відділення Спілки театральних діячів України (Ватутінський виборчий округ, м. Київ).

Я хотів би зразу подякувати тим, хто мене висунув і я думаю, що не треба розповідати багато. Чи треба?

Голова. Давайте тоді запитання. Другий мікрофон.

Крупа Л.М., старший науковий працівник картинної галереї Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Теребовлянський виборчий округ, Тернопільська область). Як відомо, поняття культури - об'ємне поняття. І ось в областях існують так звані управління культури. Але відомо, що всякі культурні заходи проводять і профспілки, і профтехосвіта, і управління освіти. Чи потрібні ці управління культури?

Танюк Л.С. На мою думку, це дуже неприродне розширення штатів культури. І, очевидно, в тій новій концепції, яку ми будемо боронити, ставка буде зроблена, в основному, на громадські організації і на творчі спілки, на тих професіоналів культури, які це роблять не за гроші, а за ідею.

Голова. Третій мікрофон.

Руденко В.М. (Гощанський виборчий округ, Ровенська область). Шановний претенденте! Чи не вважаєте ви однією з причин низького рівня роботи культосвітніх закладав низьку заробітну плату працівників клубів, будинків культури, бібліотек? Це одне запитання.

Друге: як ви ставитесь до питання надання платних послуг сільськими культосвітніми закладами?

Танюк Л.С. Мені думається, що Радянський Союз - це єдина країна, в якій кошти розподілялися неправильно. В жодній Америці, в жодній Англії ми не маємо ні сільських клубів, ні сільських закладів на утриманні держави. Немає такого. Це, мені думається, старий відгомін прокультівської теорії підвищення низових рівнів культури, незважаючи на те, що сьогодні нам треба рівнятися все-таки не на культосвітні заклади, які часто несуть не культуру, а просто елементарну грамотність, хату - читальню і т.д. Тому, я думаю, від цього йшов і принцип розподілу цих грошей: це - надзвичайно низькі ставки в 70-80 карбованців, це - 15-20 книжок у бібліотеці. Це сміхотворно трагічна штука. І тому, звичайно, це треба переглядати кардинально, але треба міняти саму стратегію культури, а не просто давати трішки більше чи трішки менше грошей.

Голова. Перший мікрофон.

Мельник Б.П., заступник начальника Головного плановоекологічного управління Одеського облвиконкому (Тарутинський виборчий округ, Одеська область). При определении названий постоянных комиссий несколько дней назад неоднократно возникал вопрос о физкультуре и спорте. Ваше мнение - в какой комиссии должны рассматриваться вопросы физкультуры и спорта? И если в вашей, то скажите, пожалуйста, что вы думаєте делать или сделать для того, чтобы спорт вывести на международный уровень?

Танюк Л.С. Я глибоко переконаний, що це мусить бути тільки в Комісії з питань культури та духовного відродження. Тому що ми мусимо розглядати спорі не як фармакологію, не як спосіб лікування просто фізичного стану здоров'я. Спорт - це є духовне вираження людини. І колись в Олімпійських іграх в стародавній Греції спорт був найвищим гармонійним вираженням людської суті. Ми це забули у гонитві за рекордами і за таким культосвітнім спортом.

Тому я глибоко переконаний, що це мусить бути саме в комісії з питань культури, бо спорт є духовним відродженням. Що робити? Очевидно, повністю реорганізувати треба сьогодні наш Держкомітет по спорту, бо він є держкомітетом по рекордах, а не по духовному відродженню спорту.

Голова. Тоді, може, і в футбол будемо краще грати...

Танюк Л.С. Краще.

Голова. Другий мікрофон.

Іваничук Р.І., завідуючий відділом журналу "Дзвін" (Дрогобицький виборчий округ, Львівська область). Шановний Лесю Степановичу, ви краще це від мене знаєте, що в багатьох районах і в селах нашої України відпала потреба в культурі. Такий об'єктивний стан. Але ми її покликані повернути, врятувати, помножити, в який би це спосіб я думав? Я думав би - за допомогою примноження районних театрів, збільшення випуску газет, збільшення видавництв, створення народних домів і читалень замість цих безбарвних клубів, які зараз усюди функціонують, а то і не функціонують у селах. Як звісно, на це потрібні кошти. Як ви ставитесь до цього, що я сказав, і звідки ми могли б узяти кошти на таку грандіозну акцію?

Танюк Л.С. Мені думається, що ми неправильно ставимо питання, коли ми говоримо, що розвиток культури залежить

тільки від коштів. Ми мали на культуру досить багато коштів, хоч і залишкових, і всі вони йшли в пісок.

Мені думається, що питання треба ставити інакше. Треба "роздержавлювати" цілий ряд культурних бюрократичних установ. І потрібне абсолютно максимальне залучення, як за кордоном, культурних фондів різних підприємств, різних фондів, що називаються "фонди милосердя" і так далі. Треба звільнити від податків ті кооперативи, які можуть перераховувати великі фонди на культуру. Є такі кооперативи. Вони хочуть перераховувати, але з них беруть такі податки потім, що їм це невигідно робити.

Мені думається, що це дуже важливий спосіб формування культури, якщо ми залучимо до цього всю громадськість. Якщо ми залучимо сюди Товариство української мови, товариство "Меморіал", Товариство захисту історичного середовища, яке створилося, і всі двадцять творчих спілок і надамо їм можливість, не будемо їм заважати бюрократичним апаратом нашого Міністерства культури...

Голова. Леоніде Степановичу, у вас є письмові запитання? Танюк Л.С. Письмове запитання таке: "Це - ненормальне явище в плані кінопрокату: Держкіно для міст, профспілкова система кіно для села. Хіба це не дискримінація селян"?

Танюк Л.С. Думаю, що це - дискримінація. І взагалі, проблеми кінопрокату зараз не вирішені. Кіномайстри хочуть відлучити кінопрокат від Міністерства культури, тому що вони виробляють фільми, а гроші за те йдуть не їм, а державі, і від держави вони знову беруть якісь маленькі і крихти. Тому, очевидно, цю систему треба міняти. Треба, щоб самі ті, хто знімає фільми, мали можливість їх показувати на якихось державно-кооперативних засадах, як це робиться у всьому цивілізованому світі.

Голова. Третій мікрофон.

Козярський Б.І., вчитель середньої школи N 11 м. Червонограда (Червоноградський виборчий округ, Львівська область). Коли руйнували церкви, народ про те не питали, а руйнували, так би мовити, самочинно. Зараз стоїть питання про будівництво церков. І держава говорить, щоб люди, тобто віруючі, будували ці церкви самостійно. Яка ваша думка відносно цього? Це раз.

І друге. За цей місяць я вже чотири рази був в Молодіжному театрі, де ви працювали головним режисером. Розмовляв з адміністратором і багатьма акторами, і всі жаліють з приводу того, що

ви пішли з театру. То, власне, не до вас питання, а звертаюся до всіх народних депутатів, щоб підтримали такого талановитого режисера і обрали на посаду голови постійної Комісії з питань культури та духовного відродження.

Танюк Л.С. Про міжконфесійні взаємини, взаємини між церквою і державою сьогодні ми вже говорили. Я думаю, що там, де держава забрала церковні приміщення у людей під хліви і під різні тири і музеї атеїзму, - там це мусить бути повернуто. Ми знаємо дуже багато таких храмів. Але мені думається, що сьогодні не треба заважати людям будувати свої храми. Зараз ми в Биковні зібрали багато грошей для того, щоб збудувати храм по невинно убієнних сталінських жертвах, жертвах сталінських репресій. Але вже є спротиви державні проти цього. Отут, мені думається, треба бути чутливим до бажання віруючих.

Голова. Перший мікрофон.

Скорик Л.П., доцент кафедри архітектури Київського державного художнього інституту (Артемівський виборчий округ N1, м. Київ). Шановний Лесь Степанович! У вашій комісії є підкомісія з питань архітектури, урбаністики та захисту історичного середовища. Це дійсно слушно, оскільки саме втрата культурних категорій у цих сферах призвела до такої трагічної ситуації, яку ми маємо зараз, власне, у цій галузі.

У мене до вас є таке питання. Ви як режисер і як людина, що добре знає і цікавиться збереженням нашої історичної спадщини, як ви ставитесь до ідеї створення і, нарешті, дійсно реалізації у місті Києві Республіканського театрального центру імені Леся Курбаса? Яке ваше ставлення до розвитку цієї ідеї?

Танюк Л.С. Моє ставлення до цієї ідеї, Ларисо Павлівно, не може бути негативним, тому що я був ініціатором створення цього центру і наполягаю, щоб він був. І я думаю, що Комісій з питань культури та духовного відродження такий центр, безумовно, створить.

Голова. Дякую, сідайте, будь ласка.

Танюк Л.С. Ще одна хвилинка.

Голова. Будь ласка.

Танюк Л.С. Я хотів би, закінчуючи, сказати, що тут у нас є деяка напруга між Комісією з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства і між нашою. Я думаю, що

ми мусимо домовитись з товаришем Черепом відносно того, щоб все-таки слово "архітектура" було знято звідти, щоб воно повністю перейшло в Комісію з питань культури та духовного відродження, тому що все-таки перемогла, повірте мені, концепція прагматичного підходу до архітектури. А в Комісії з питань культури та духовного відродження архітектура займе належне їй місце. Прошу підтримати. І останнє. Ми б хотіли створити з культурної програми програмулокомотив, яка б витягла всі інші програми - і аграрні, і промислові. І ми розглядаємо культуру саме в такому аспекті. Дякую.

Голова. Я думаю, що це питання не даної хвилини. Треба, щоб всі запрацювали. Якщо хтось буде більше на себе тягти роботи, то і слава йому. Так що я думаю, що воно вирішиться. А зараз, думаю, не треба нам відходити вбік від основного.

Таким чином, можна переходити до голосування.

Прошу визначитись голосуванням щодо кандидатури депутата Танюка Леоніда Степановича.

"За" -231, "проти" - 138, "утрималось" - 6. Рішення прийняте, Головою Комісії з питань культури та духовного відродження обирається депутат Танюк Леонід Степанович.

Комісія у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства. Депутат Ходоровський.

Ходоровський Г.І., завідуючий кафедрою Чернівецького державного медичного інституту (Ленінський виборчий округ, Чернівецька область). Шановні депутати! Чи є необхідність розказати, хто я такий?

Якщо тридцять секунд, то мій життєвий шлях, на щастя, був досить прямим. Після школи навчався в Чернівецькому державному медичному інституті. З тих пір я там і працюю як аспірант, асистент, доцент. Зараз - доктор наук, професор, завідую кафедрою. Десять років був проректором по науковій роботі. Працював в Замбії. Понад чотири роки завідував кафедрою фізіології. Працював в Афганістані два роки як радник ректора інституту. Тільки в минулому році повернувся. Був на громадських посадах і тому подібне.

Голова. Перший мікрофон, будь ласка.

Марченко В.Р., начальник відділу Роменського заводу автоматичних телефонних станцій (Роменський виборчий округ, Сумська область). Как вы относитесь к предложению о

признании воспитания детей социально полезным трудом? Если относитесь положительно, то когда, считаете, на Украине, возможно, это реализовать? Спасибо.

Ходоровський Г.І. Я думаю, що це є природна справа, коли найбільшим регулятором, я би сказав, і свідомості, і моралі людини є праця. І тому, якщо ми ставимо питання так, як ви мені його задаєте, то я всебічно за те, щоб різні форми праці практикувались з самого раннього віку. І я думаю, що це було б дуже корисно для фізичного і духовного розвитку кожного з нас і кожної дитини.

Голова. Дякую. Другий мікрофон.

Топалов В.А., вибійник шахти імені Артема виробничого об'єднання ''Дзержинськвугілля'' (Дзержинський виборчий округ, Донецька область). Я вам хочу задать такой вопрос: как вы смотрите на то, чтобы женщину-мать частично или полностью освободить от работы и дать ей возможность заниматься своим делом

- воспитанием детей - и за это платить ей ежемесячное пособие, как это делается в других странах?

Ходоровський Г.І. В цьому питанні у мене є певна позиція. Я виходжу при цьому справді з досвіду різних країн, не тільки соціалістичного табору, а й тих, що розвиваються, а також цивілізованих в сучасному розумінні цього слова. І думаю, що концептуально, справді, державна політика, громадська думка і ставлення до жінки мають докорінно змінитися в тому напрямі, що ми її фізичні, творчі і духовні можливості повинні інакше використовувати. Зараз вона робоча, я - не ображаючи жінок, тяглова сила. А треба, щоб ці творчі і духовні потенціали, які є в жіноцтві, були б більше використані. Якщо існувала б така можливість, а я буду старатися в нашому парламенті, і в державі, і на Україні, щоб створити умови, коли б жінка могла обирати можливість або працювати, або займатися вихованням дітей. Я всеціло за такий їхній вибір у своєму життєвому шляху.

Голова. Дякую, третій мікрофон.

Шинкарук В.М., головний агроном колгоспу "Заповіт Ілліча" Кривоозерського району (Доманівський виборчий округ, Миколаївська область). Шановний претенденте, відомо, що жінки в сільському господарстві працюють надсилу. Як, на вашу думку, чи могла б Верховна Рада найближчим часом прийняти закон про надання жінкам трирічної відпустки по догляду за дитиною, із

збереженням середньомісячного заробітку, а також про зменшення їм робочого часу, особливо з важкими умовами праці?

Ходоровський Г.І. Питання це дуже болюче. Я сказав би, що і в будівництві, і в промисловості, і, наприклад, дві третини жінок зайняті некваліфікованою фізичною важкою, немеханізованою працею. Це половина жінок, що там працюють. А в сільському господарстві, напевне, всі 90 відсотків жінок працюють в таких умовах. І тому, безумовно, треба було б запровадити малу механізацію, щоб з тими кошиками, із різними іншими вантажами вони не возилися. Стосовно конкретної пропозиції надати змогу жінкам три роки не працювати, то я стою на прогресивних шляхах. Потрібно рухатися до цього. Але я не можу зараз вас запевнити, що коли ви мене оберете, то я завтра почну цим займатися, бо це дуже складне економічне питання. Інфраструктура сільського господарства така, що коли жінок вилучити на три роки, то, вибачте мені, чоловіки, хто ж там буде тоді працювати? В перспективі, я думаю, що це питання цілком можна вирішити позитивно.

Голова. Дякую. Перший мікрофон.

Мельник Б.П., заступник начальника Головного планово-економічного управління Одеського облвиконкому (Тарутинський виборчий округ, Одеська область). Уважаемый претендент. У меня к вам один вопрос: что вы вкладываете в понятие "охрана семьи"?

Ходоровський Г.І. Що я вкладаю в поняття "охорона сім'ї"? Я думаю, що у нас повинен з'явитися такий закон про сім'ю. Якщо такого закону не буде, то, скажімо, ставлення до жінки не тільки в суспільстві, не зміниться, а й в сім'ї... У мене один з таких концептуальних принципів: створення здорового способу взаємин в сім'ї бо вони деформовані усією нашою структурою соціальних відносин, в тому числі на рівні сім'ї. І якщо цей закон буде створений, то в ньому слід було б бути передбачено дуже багато питань щодо захисту жінки як члена сім'ї, а не тільки як члена нашого суспільства.

Голова. Дякую. Другий мікрофон.

Ребрик Б.В., член кооперативу "Виробничник" при обласному об'єднанні "Івано-Франківськводоканал" (Тисьменицький виборчий округ, Івано-Франківська область). Григорій Іванович! Ми вчора чули, і було дуже приємно, як про вас відгукувалися наші жінки. Це дуже гарно. Це наводить на думку про те, що ви знаєте,

що це таке - роль жінки в суспільстві. Я хотів би задати таке невеличке запитання: протягом сімдесяти років будувалася політика в країні під отими стереотипними гаслами, на зразок: "вірність ідеям Жовтня", "соціалістичний вибір", "практика наукового комунізму" і так далі. Це призвело до того, що, фактично, у нас в країні жінку перетворили в робочу, в тяглову силу - в шахтах, на залізницях (ви ж бачили на дорогах, як жінки тягають шпали, як вони тяжко працюють). Зрозуміло, що жінка в таких умовах практично не може народити нормальну дитину і вже діти будуть народжуватись ненормальні. Треба з цим питанням вирішувати, бо жінка - це основа життя.

Я б хотів почути, як ви думаєте: з чого б почати? Бо це треба буквально починати сьогодні чи з завтрашнього дня (як тільки ми сформуємо нашу нову Верховну Раду). Які ваші думки з цього приводу? Дякую.

Ходоровський Г.І. Моя думка така. Перш за все, і комісія, і парламент, на який ми будемо виносити питання щодо вирішення проблем, які стосуються жінок і дітей, будуть вирішуватись першочергово - незалежно від того, чи маємо - ми гроші зараз, чи не маємо, ми повинні вирішувати щодо праці жінок і такі стратегічні питання, які будуть ставитися з часом. Тому - це питання, яке ви задаєте сьогодні, вирішити повною мірою неможливо. Тому що, коли взяти певні види виробництва, де зайнято жінок до 90 відсотків, і зараз поставити питання так, як це потрібно було б, то це неможливо вирішити сьогодні. В законодавчому порядку треба було б вивільнити жінок з цілого ряду дуже важких виробничих умов, скажімо, з таких, як текстильна, як радіоприладобудівна промисловість, деякі інші. Особливо там, де є позмінна робота, де в дві, в три зміни жінки працюють. То можу сказати, що це треба обов'язково в найпершу чергу вирішувати, бо медициною доведено, що там, де жінки працюють в другу чи в третю зміну, де позмінний режим праці, вони на 10-20 процентів хворіють частіше і важче, ніж ті жінки, які не так працюють. Це для мене відомо. Але це проблема не першочергового вирішення, а стратегічного плану - хоча би, принаймні, на 2-3 роки.

Голова. Дякую, але біля другого мікрофона, я бачу, ніяк не хочуть поза чергою надати слово жінці. Будь ласка, другий мікрофон.

Депутат не представився. Шановні товариші депутати! Я стала сьогодні на захист нашого обранця. Думала, що ви будете його

критикувати, а вийшло так, що ви його захищаєте, і мені це дуже приємно. Хочу сьогодні продовжити мою вчорашню розмову, хочу, щоб ви зрозуміли нас, жінок, правильно. Те, що ми сьогодні своїм обранцем визначили чоловіка, це не слабкість наша жіноча, а якщо хочете, мудрість. Тому що ми дуже вдячні нашому обранцю, що він сьогодні згодився захищати нас, проблеми нашого жіноцтва, проблеми наших дітей. Перш за все дітей - інвалідів, сиріт, напівсиріт. І ми вдячні йому за це дуже. Спасибі.

Голова. Третій мікрофон.

Галас І.І., голова Іршавської районної Ради народних депутатів, перший секретар Іршавського райкому Компартії України (Іршавський виборчий округ, Закарпатська область). Я ось що, Григорій Іванович, хотів у вас запитати: як ви дивитесь на таку справу, що багато жінок працюють в шкідливих умовах праці? Закону у нас такого чіткого і строгого, я би сказав, поки що немає. Лікарі приписують: то те, то те треба робити, а керівники не виконують. Що ви думаєте щодо прийняття якогось строгого закону, щоб це питання було по-іншому вирішено?

Ходоровський Г.І. Я цілком згоден з вами. Що особливо на підприємствах радіоприладобудівної промисловості, там де виробництво зв'язане із зваркою, там, дійсно, умови такі. І медицина знає статистику, скільки дітей з вадами фізичними і розумовими народжується у таких жінок, а скільки втрачають дітородну можливість. Це є дуже болюче питання, особливо щодо того, що там працюють молоді жінки, які ще, може, навіть незаміжні.

Я думаю, що в законодавчому порядку в трудовому договорі між працівницею і адміністрацією повинно бути записано, що, якщо будуть завдані збитки здоров'ю цієї людини, то іде повне відшкодування, як кажуть, за найвищим рівнем ціни здоров'я і життя цієї людини. Так що, в законодавчому порядку якщо немає цього, то це повинно бути записано в трудовому договорі і певна відповідальність повинна бути у роботодавця за їда жінку, яку він приймає.

Голова. Дякую. Георгій Іванович, ваш час закінчився. Прохання сідати.

Шановні товариші депутати, хто за те, щоб обрати головою постійної Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства народного депутата Ходоровського Георгія Івановича, прошу голосувати.

"За" - 370, "проти" - 12. Рішення приймається. (Оплески).

Голова. Переходимо до наступної - Комісії у справах молоді. Слово надається народному депутату Матвієнку Анатолію Сергійовичу.

Матвієнко А.С., перший секретар ЦК ЛКСМ України (Бершадський виборчий округ, Вінницька область). Доброго дня, дорогі товариші депутати, дорогий головуючий! Декілька слів про себе. Народився в 1953 році у Вінницькій області. Після школи закінчив Львівський сільськогосподарський інститут. Працював завгаром, головним механіком, згодом пішов на комсомольську роботу. Пройшов від першого секретаря райкому комсомолу до секретаря ЦК комсомолу України. В 1988 році вступив до аспірантури. Навчався в. аспірантурі на кафедрі економіки Вищої партійної школи. Потім трапилось так, що знову повернувся на комсомольську роботу в 1989 році на посаду першого секретаря ЦК комсомолу України, на якій працюю до цього часу. Маю жінку, маю діти, як співав Кармелюк. Останнім часом дуже рідко їх бачу. Щодо програми...

Голова. Анатолію Сергійовичу, багато людей біля мікрофонів, давайте, якщо ви не заперечуєте, просто до відповідей.

Голова. Будь ласка, перший мікрофон.

Теряник В.І., робітник очисного вибою шахти імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції виробничого об'єднання "Донбасантрацит" (Краснолуцький виборчий округ, Луганська область). Вчера в молодежной группе возникла еще одна кандидатура на председателя Комиссии по делам молодежи. Это - Макеенко Владимир - авиадиспетчер, город Борисполь.

Но так как вчера руководители группы не смогли нам обеспечить кворум, то, естественно, принять какоето решение мы не смогли. Поэтому я предлагаю сессии обсудить эти две кандидатуры сегодня и сделать поистине демократический выбор между двумя кандидатурами. Спасибо за внимание.

Голова. Дякую.

Матвієнко А.С. Я підтримую цю пропозицію, якщо моя особиста думка може бути врахована.

Голова. Будь ласка, другий мікрофон.

Гаврилов А.В., начальник відділу Державтоінспекції Роздольненського районного відділу внутрішніх справ (Роздольненський

виборчий округ, Кримська область). Насколько я знаю, вас избрали первым секретарем комсомола Украины. Да?

Матвієнко А.С. Да. ЛКСМУ МДС.

Гаврилов А.В. У меня такой вопрос: не кажется ли вам, что вы на том посту, на который вас избрали, могли бы больше принести пользы для Союза Молодежи Украины, нежели в Комиссии по делам молодежи. Почему? Потому что все-таки здесь должен быть принят закон о молодежи. И именно то, что вы выполняли эту работу там, очень повлияло бы на решение вопроса о молодежи. Непонятно мне, как могло случиться, что вас там избрали, а вы уже здесь?

И второй вопрос: почему молодежь столицы не голосовала за вас? Вы баллотировались в Винницкой области. Это - ваше право, но меня это просто интересует.

Матвієнко А.С. Розпочну з другого запитання. Я родом з Бершаді. Це - Бершадський виборчий округ. Я просив довіри у своїх земляків і вважаю за необхідне повернути все те, що я маю, бо я там народився, виріс і виховався.

Що стосується першого запитання, то я все відверто доповів з'їзду. І з'їзд вирішив, що я можу балотуватися на посаду першого секретаря. Я балотувався, з'їзд мене обрав. З'їзд не заперечував. Я йому доповів, що я дав згоду, оскільки я не знав, що такий збіг обставин трапиться. Скажімо, в застійні чаш - це все було б зовсім по-іншому.

Наша сесія затягнулася. З'їзд повинен був працювати. Вам судити: я з'їзду сказав правду, я і вам кажу правду.

Що стосується моєї роботи, то де б я не працював, я там буду працювати сумлінно. Я сказав, що сумісництво я не підтримую. Тому, якщо я буду обраний тут, пленум ЦК комсомолу України повинен буде вирішити питання щодо першого секретаря.

Що стосується закону про молодь, то я вважаю, що не закон про молодь вирішить питання молоді. Кожний закон, який будемо приймати, повинен бути зорієнтований на молодіжні проблеми.

Голова. Третій мікрофон.

Павлюк С.П., старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (Турківський виборчий округ, Львівська область). Відомо, що народнозвичаєві традиції найбільш моральні у вихованні

людини взагалі, а тим більше - молодого покоління. У Львові за останній час відроджено багато традицій, зокрема товариством "Лева", по відзначенню таких, як зимовий цикл свят, гаївкові свята. Ви, як вожак молоді, тобто комсомолу на Україні, що ви зробили для того, щоб пропагувати, власне, оті львівські традиції і звичаї взагалі на всю Україну? То є раз. І як ви ставитесь до ось цього скаутського руху, який почався у Львові, тобто до такої молодіжної організації, як "Пласт".

Матвієнко А.С. Дякую. Що стосується моєї позиції щодо розвитку нашої культури і національних традицій, я підтримую всі цінні ініціативи. Скажімо, якщо назвати конкретно, то ми сьогодні започаткували спільно багатьма організаціями "Червону руту", що і розвиває, в тому числі, і ті проблеми, які зараз ви піднімали.

Що стосується різних дитячих, молодіжних організацій, я керуюсь одним принципом - загальнолюдські цінності я ставлю вище будь-яких ідеологій і вище інтересів будь-якої організації. Так я буду ставитись до тих організацій, які сьогодні створюються.

Голова. Перший мікрофон.

Чародєєв О.В., секретар парткому шахти імені 60- річчя Радянської України виробничого об'єднання "Донецьквугілля" (Пролетарський виборчий округ, Донецька область). А вы знаете, когда вчера молодые люди, очевидно, делегаты съезда комсомола, спросили у меня, что будет в отношении председателя Комиссии по делам молодежи, я им рассказал, по какому принципу идут у нас выборы. И они были очень раздосадованы. Вы на вчерашнее утро уже знали, что будет предлагаться ваша кандидатура. Может, все-таки нужно было отказаться тогда от должности первого секретаря? На утро вчерашнего дня вы знали, по какому принципу будете выбираться?

Матвієнко А.С. Спасибі. Я про це сказав делегатам з'їзду, і делегати з'їзду про це були поінформовані. Мене рекомендували, як і сюди, так і на посаду першого секретаря, і я дав слово балотуватися. Я не міг зняти свого слова, тому що я несу відповідальність за своє слово і повинен його дотримуватись.

Голова. Другий мікрофон.

Мостиський А.Б., геолог Ковельської геологорозвідувальної партії (Ковельський виборчий округ, Волинська область). Шановний претенденте! Як ви розцінюєте сам факт висунення першого

секретаря комсомолу на посаду голови постійної комісії? Чи не здається вам, що це означає і надалі монополізм комсомолу на молодіжне життя.

Матвієнко А.С. Дякую. Якщо ви уважно стежите за нашою позицією, то ми відмовились, принаймні, вже півтора року тому, наскільки я пам'ятаю, від монопольного впливу на молодь і вважаємо себе молодіжною організацією. Свої інтереси будемо відстоювати конституційними методами і підтримаємо всі організації, які не заперечують ні закону, ні Конституції.

Голова. Третій мікрофон.

Черненко В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату (ГорлівськийМикитівський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый претендент! Я должен так понять, что комсомол несет ответственность за нравственное воспитание молодежи. Лично вы, как относитесь к той ситуации, которая у нас возникла в городе? В частности, в округе, где я баллотировался - Никитовском - комсомол взял "шефство'' в самой грубой форме над видеопоказом. И показывают там такие "нравственновысокие" фильмы, что и в моем зрелом возрасте смотреть нельзя. Вы понимаете, кого вы воспитываете? Это первый вопрос. И второй: в состоянии ли вы руководить той высоко комиссией, на которую вы баллотируетесь? Спасибо.

Матвієнко А.С. Щодо відеопрокату і відеопоказу в молодіжних клубах. Я проти того, щоб ми карбованець ставили вище за будь-яку мораль і нашу ціль. Я не підтримую такі відеоклуби. Але, зрештою, ми сьогодні повинні думати, що повинна бути система в цілому, тобто механізм, який би запобігав цьому. Я думаю, що цей механізм повинен бути перш за все на рівні нашої республіки.

Що стосується моєї готовності - вам судити.

Голова. Перший мікрофон.

Депутат не представився. Если в нашем сессийном зале присутствуют люди, молодые душой, я вас призываю не пользоваться пережитками старины, то есть безальтернативностью, и предлагаю вам кандидатуру Юрия Збитнева - сопредседателя группы по проблемам молодежи.

Голова. Другий мікрофон.

Яковишин Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму

(Козелецький виборчий округ, Чернігівська область). Для мене все-таки не зовсім зрозуміла ваша позиція. Я хотів би, щоб ви чітко висловили її сьогодні. Щоб мені вирішити: голосувати за вас чи не голосувати.

Ви коли довідалися, що вас висунули на посаду голови постійної комісії?

Матвієнко А.С. Я не можу назвати конкретну дату. З 15 травня ми почали свою роботу, створили молодіжну депутатську групу і на засіданні одній" з молодіжних депутатських груп було вирішено, щоб мене туди рекомендувати. Потім було повторне засідання, де і було рекомендовано мене. Це сталося тижнів зо два тому. Голова. Другий мікрофон.

Яковишин Л.Г. Ви вважаєте, де вам краще працювати: на посаді першого секретаря чи головою постійної комісії?

Матвієнко А.С. Я заявив на з'їзді, що, коли мене оберуть на посаду голови комісії, я буду ставити питання щодо посади першого секретаря і про обрання нового першого секретаря.

Голова. Час вийшов, дякую.

Будемо ставити питання на голосування?

Другий мікрофон.

Макеєнко В.В., диспетчер Українського центру автоматизованого управління повітряним рухом "Стріла", м. Бориспіль (Бориспільський виборчий округ, Київська область). Уважаемая сессия! Уважаемые коллеги! Прошу вас, если вы хотите, чтобы у нас действительно были выборы, рассмотреть мою кандидатуру и дать мне 10 минут. Я не так часто выступаю в этом зале. (Оплески).

Голова. Шановні народні депутати! У нас був визначений порядок. Будемо від нього відхилятися в цьому випадку чи ні? Ні. Щоб не було ніяких з цього приводу недоречностей, я ставлю на голосування Прохання депутата, щойно вам висловлене.

Хто за те, щоб надати депутатові слово? Прошу проголосувати. Будь ласка. Тільки давайте ми зробимо так: не будемо переривати це питання, воно не просте. У нас ще є невеличке повідомлення голови Комісії з питань законодавства і законності, так? Я пропоную, щоб зараз виступив депутат Коцюба, а після перерви ми обговоримо це питання.

Так? Будь ласка, Олександре Павловичу.

Коцюба О.П., доцент Республіканської вищої школи управління агропромислового комплексу Української РСР (Радянський виборчий округ, м. Київ). Шановний Голово, шановна президія, шановні народні депутати! Ви два дні дебатували питання відносно тих подій, які склалися в Києві. Це події, які пов'язані з демонстрацією, санкціонованим мітингом і з тим, що сталося біля пам'ятника Володимиру Іллічу Леніну.

За дорученням президії сесії Верховної Ради була створена комісія в складі мене, як голови Комісії у питаннях законодавства і законності, Прокурора Української РСР Потебенька Михайла Олексійовича і міністра внутрішніх справ Гладуша Івана Дмитровича.

Ми вчора після закінчення сесії відвідали слідчий ізолятор, зустрілися з молодими людьми, які заарештовані, - Бердником Миколою, йому 21 рік, і Духовніковим Андрієм, якому 18 років.

Бесіда відбулася досить тривала, відверта. Мав можливість висловитись кожен із заарештованих, і мав можливість свою думку, свої переконання висловити кожний із комісії.

Я скажу, що було два аспекти політичної зрілості і оцінки реальних дій, які вчинили Бердник і Духовніков.

Ми зійшлись на одному, і я думаю, що вчинили вірно. Ви знаєте, що коли було протистояння Греції і Риму, то були Платоном сказані слова: "О мужність, мудрість, поміркованість!" Я думаю, що ми якраз знайшли тут спільну мову. Ми врахували те, що ідеологія цих молодих людей не врівноважена, тут потрібен час і знання.

Комісія поклала у основу ті реальні дії, ту політичну установку і особливо врахувала те, що одному з заарештованих - вісімнадцять, а другому - 21 рік, - це дуже молоді люди. І у їхній поведінці багато несвідомого.

Я думаю, що прокурор досить принципово підійшов до справи, коли кваліфікував їхні дії. В той же час у постанові сказано (я читаю її в оригіналі): "14 июня 1990 года Бердник и Духовников обратились с заявлением к Прокурору Украинской ССР, в котором осознали совершенные ими противоправные действия, глубоко раскаялись в происшедшем, а также заверили, что нарушение закона они впредь не будут допускать, и просят освободить из-под стражи, а дело прекратить. Рассмотрев эти заявления, а также принимая во внимание, что Бердник и Духовников преступление совершили впервые, явились рядовыми его исполнителями,

чистосердечно раскаялись в содеянном, и их молодой возраст (Берднику - 21, Духовникову - 18 лет), а также обращение отдельных народных депутатов с просьбой освободить данных лиц из-под ареста и прекратить в отношении их уголовное дело, поэтому считаю их исправление и перевоспитание при этих названных обстоятельствах возможным без изоляции от общества и привлечения к судебной ответственности. На основании изложенного, руководствуясь пунктом статьи 227 Уголовнопроцессуального кодекса Украинской ССР, постановил: уголовное дело по обвинению Бердника Николая и Духовникова Андрея по статье 206 части второй УК УССР прекратить. Избранную меру пресечения в отношении Бердника и в отношении Духовникова отменить, освободить из-под стражи немедленно". Они уже освобождены сегодня из-под стражи.

Вот такое постановление подписал Прокурор Украинской ССР - государственный советник юстиции первого класса Потебенько.

Голова. Сідайте, будь ласка. Дякую.

Питання вичерпане. Два оголошення.

Перше: я просив би Постійну комісію з питань розвитку базових галузей народного господарства, а також всіх депутатів базових галузей - не членів залишитись, бо питання дуже важливе. І у мене така записка є. Запрошує постійна комісія. Це перша об'ява.

Друга об'ява: 19 числа відкривається XXVІІІ з'їзд Комуністичної партії України. Всі депутати, члени партії, повинні визначитись для себе, хто хоче бути запрошеним на цей з'їзд... Я просив би зробити так. У кожній територіальній депутатській групі визначитися, прізвища записати і передати їх товаришу Хоменку Миколі Григоровичу, тобто керівникові нашого Секретаріату.

Голоси із залу.

Голова. Щодо сесії. Давайте ми зразу і визначимося. Сесія буде продовжувати працювати, але без пленарних засідань. Мабуть, так. Коли оберемо комісії, нам після перерви належить обговорити Закон про постійні комісії. Не ми зробимо. Проект у вас на руках е. Доповідь зробить голова Комісії з питань законодавства і законності. Далі у нас виникає величезний обсяг роботи для постійних комісій. Я скажу про це уже в кінці, якщо ми з цим законом сьогодні впораємося. Оскільки наша сесія, як це обумовлено документами, складається з пленарних засідань

І засідань постійних комісій, то я просив би всіх депутатів, зваживши на це, зробити так, щоб у нас на тому тижні пленарних засідань не було, а комісії будуть працювати. Уже є голови комісій. Вони там визначаться по кожному питанню. Чи є проти такого порядку якість заперечення? Немає? Є заперечення?

Головатий С.П., старший науковий співробітник Інституту соціальних та економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР (Сирецький виборчий округ, м. Київ). Володимире Антоновичу, ви сказали, що ми після перерви можемо розглядати Закон про постійні комісії. Він у нас визначений у порядку денному сесії, І, здається, вчора ніхто не оголошував, що буде розглядатися це питання. До нього, певно, треба було б готуватися, слухати доповідь і обговорювати. Чи варто проводити саме в такий спосіб обговорення питання про прийняття Закону про постійні комісії?

Голова. Ну, давайте порадимось.

Головатий С.П. Я гадаю, є дуже багато питань, які ще нам на ці дві години вистачить на сьогодні. Ви знаєте, що група "Вільні демократи" вносила поправку до пункту 21 Тимчасового регламенту, і дуже багато інших, які, певно, нам заповнять день, а також "різне" і так далі Дякую.

Голова. Сергій Петрович, ви самі собі суперечите. Поправка до Регламенту не входить до порядку денного, між іншим. Якщо ви так наполягаєте, щоб ми дотримувались порядку денного, то й ви ж його дотримуйтесь. Ви ж зробили поправку і хочете, щоб поза чергою негайно її розглянули. Хоча я мушу вам сказати, що всі ці документи депутати мають на руках.

Перший документ - це перелік комісій, проект, який ми розглядали.

Другий документ-це повноваження комісій і третій документ-проект Закону про постійні комісії. Отже, ніякої несподіванки в цьому ні для вас, ні для кого іншого бути не може. Ще ми порадимося після перерви, ми ще не скінчили першу частину роботи, а зараз оголошується перерва на 30 хвилин.

(Перерва)

Голова. Прошу сідати. Прошу зареєструватися. Я вам дам слово зразу. (Шум у залі).

Голова. Так, кворум є. Починаємо роботу. Другий мікрофон - щодо процедури.

Рева В.М., перший заступник Міністра транспорту Української РСР (Феодосійський виборчий округ, Кримська область). Я по поручению большинства нашей крымской делегации хочу поставить вопрос о процедуре сегодняшней работы. По вчерашнему проведению выборов или утверждению председателей комиссий, мы установили один порядок: комиссия или группа представляет вам на утверждение, вы вносите эту кандидатуру, и мы ее рассматриваем. Ни одной альтернативной кандидатуры и самовыдвижения мы не допускали. Так произошло с группой по базовым отраслям народного хозяйства, когда забаллотировали товарища Остапенко, и сегодня мы будем вносить другую кандидатуру.

И вдруг - почему-то сегодня мы на опыте молодежной нашей группы, или комиссии, хотим этот порядок нарушить, В чем он заключается? Прежде всего вы внесли, и мы поддерживаем, кандидатуру товарища Матвиенко. Мы, согласно нашему Регламенту, обязаны были рассмотреть, проголосовать "за" или "против" него. Если бы товарищ Матвиенко не прошел, тогда бы мы поручили снова молодежной группе рассмотреть этот вопрос и внести предложение.

А что получается сейчас? Выдвигает себя один молодой человек, не проголосовав за Матвиенко. Я знаю, что сзади стоят еще два молодых человека. Мы же нарушаем свои принципы. Поэтому я бы просил соблюдать тот принцип, который мы установили вчера. Спасибо за внимание.

Голова. Принципу ми не порушуємо, і кандидатуру Матвієнка буде поставлено на голосування так само, як усі інші. Але сесія проголосувала за те, щоб надати слово цьому депутатові. Він зараз виступить, як вирішила сесія, а далі ми підемо так, як було. Нічого не порушимо ні в якому разі.

Ви по процедурі? Будь ласка, третій мікрофон.

Депутат представився нерозбірливо. Согласно нашей процедуре, Временному регламенту, если мы дадим слово, то мы должны потом оговорить и выступать.

Голова. Ні, людина висловить свою думку, а ми після цього поставимо на голосування кандидатуру Матвієнка і все.

Депутат. Если можно, прежде чем поставить на голосование, после выступления прошу предоставить мне слово.

Голова. Ви по процедурі? Другий мікрофон.

Чорновіл В.М., голова Львівської обласної Ради народних депутатів (Шевченківський виборчий округ, Львівська область). Шановний головуючий, перед перервою ви сказали, що ми будемо робити. Очевидно, голосувати спочатку. Але будемо робити перерву у пленарних засіданнях і перейдемо до роботи комісій на період роботи з'їзду Компартії України.

Я не думаю, що це доцільно робити. Нас можуть не зрозуміти наші виборці. Справа в тому, що в нас є дуже багато термінових проектів, й альтернативних в тому числі, такі, як Декларація про суверенітет, про 6-у статтю Конституції.

Я не думаю, що з'їзд однієї з громадських організацій, яких у нас на Україні зараз багато, є достатньою причиною для того, щоб припиняти роботу найвищого органу Радянської влади. Тому я пропоную поставити це питання на поіменне голосування. Дякую.

Голова. Я зараз нічого не буду ставити. Було внесено пропозицію, вона ще буде обговорюватись.

Щодо процедури є якісь зауваження? Перший мікрофон.

Локтєв С.В., прохідник шахти "Кочегарка" виробничого об'єднання "Артемвугілля" (ГорлівськийЦентральний виборчий округ, Донецька область). Владимир Антонович, вчера мы действительно хорошо избирали председателей комиссий по одной кандидатуре, хотя у каждой комиссии было по две, а то и по три кандидатуры. Сегодня этот порядок нарушается. Ладно, раз сессия приняла - пусть будет по тому. Но если мы сейчас даєм слово товарищу Макеенко, 10 минут на изложение его программы, а программу товарища Матвиенко мы не слушали, а он только отвечал на вопросы, значит, нам нужно заслушать и программу товарища Матвиенко.

Что касается съезда. Я сам делегат съезда комсомола. На съезде поднимался вопрос, что товарищу Матвиенко предлагают баллотироваться на пост председателя комиссии. Он докладывал об этом съезду. Съезд принял решение - избрать его первым секретарем комсомола Украины и, тем не менее, дал добро, чтобы сегодня его кандидатура здесь рассматривалась. А те, которые говорили, будто бы человек поступает непорядочно, - я считаю, это были вопросы непорядочные.

Я решил работать в комиссии по делам молодежи еще до начала сессии. Мне небезразлично, кто будет председателем той комиссии, где я буду работать. Это одно.

Второе. Товарища Макеенко я уважаю, но дело в том, что до обеда позапрошлого дня он еще точно не определился, в какой комиссии ему работать. Он собирался работать в Комиссии "У закордонних справах". А сейчас он пришел в молодежную комиссию: я буду у вас работать, и получается самовыдвижение.

Вчера собиралась молодежная группа, кворума не было. Здесь прозвучало обвинение, что руководители молодежной группы не обеспечили кворум. Извините, как мы можем обеспечить кворум, если часто бывало такое, что на сессии не было кворума.

На этой же группе было проведено тайное голосование. Большинство поддержало Матвиенко. Вот такое у меня сообщение.

Голова. Значить, шановні товариші, щоб зняти це питання, я хочу сказати таке. Обговорюється внесена в порядку, як і всі інші, кандидатура Матвієнка. І ніякі інші кандидатури зараз не обговорюються. І буде вноситись на голосування кандидатура Матвієнка. Але ви самі погодилися з тим, щоб депутат Макеєнко виступив і щось сказав. Це ж не я вам нав'язую. Були результати голосування, що ж я можу тепер зробити? Він уже вийшов на трибуну, всі з цим погодились, і тільки й того, що прийшов час обіду. Значить, давайте ми з цього приводу йти вперед. Тут процедура вже сама собою вирішилась.

Перший мікрофон.

Колеснік С.В., прохідник шахти "Червона зірка" виробничого об'єднання "Торезантрацит" (Торезький виборчий округ, Донецька область). Шановні депутати! Я вас дуже прошу не відхиляйте мою пропозицію, внесіть до обрання на голову комісії в справах молоді Юрія Збітнєва. Ви дуже багато втратите, якщо його не оберете.

Голова. Значить, кандидатуру Юрія Збітнєва - одна з двох кандидатур, яка була внесена вчора. Ну, ось є у мене підсумковий документ по кожній комісії. Є декілька комісій, де було внесено депутатськими групами лише одне прізвище... Можу їх назвати. В більшості комісій було внесено два чи три прізвища на різних рівнях. Постійними комісіями, депутатськими територіальними групами були розглянуті всі ці пропозиції. І вчора я вам оголосив по одній кандидатурі.

Щодо молодіжної комісії, то тут було розглянуто дві кандидатури - Матвієнка і Збітнєва. Вони проходили через всі депутатські групи.

Чому вчора не виникла кандидатура депутата Макеєнка? Ні в нього, ні в депутатських трупах? Я ж цього не знаю. Тому ми не можемо зараз голосувати за все це. Але ви самі дозволили йому виступити з цієї трибуни. Ви самі вже проголосували.

Другий мікрофон, будь ласка.

Депутат не представився. Уважаемый Председатель! По процедуре. Уже избраны председатели большей части комиссий. Кандидатуры на председателей во многих случаях были более слабые, чем кандидат на председателя комиссии по делам молодежи. Тем не менее, альтернатива ими не выдвигалась. Если мы сейчас будем ставить вопрос подобным образом, тоя думаю, меня поддержат многие товарищи - мы поднимем вопрос о том, чтобы выдвинуть альтернативную кандидатуру на председателя Комиссии по вопросам здоровья человека и ряду других комиссий. Поэтому я предлагаю все-таки сначала поставить на голосование кандидатуру товарища Матвиенко. Если его кандидатура не наберет большинства голосов, тогда заслушать программы других кандидатов. Что касается лично кандидатуры товарища Матвиенко, то я хочу сказать следующее.

Уважаемые товарищи депутаты! Мы впервые создаем Комиссию по делам молодежи. И мы не можем не считаться с мнением съезда комсомола Украины, который был представлен молодежью, и она, собственно говоря, тоже приняла косвенное участие в выдвижении на этот пост товарища Матвиенко. Прошу учесть мнение съезда так же, как и мнение молодежной депутатской группы.

Голова. Приймається до уваги, але я хотів би сказати, що ніяких альтернативних голосувань зараз не буде. А оцінювати обраних голів комісій - комусь вони подобаються, комусь вони не подобаються. Будь ласка, перший мікрофон.

Депутат не представився. Шановні народні депутати! Шановний Володимире Антоновичу! Я прихильник тієї думки, що вироблений нами спільний консенсус і форма, яку ми знайшли - це достойна форма. І будь-які відхилення за рахунок самовисувань і самоініціативи, мені здається, шкодять нашій роботі.

Шановний депутат Макеєнко тільки, мабуть, вчора визначився з місцем своєї праці. Він мав належність до закордонної комісії. Він цікавий, ініціативний, але те, що він тільки сьогодні

заявив про свою готовність працювати у комісії, не дає йому права висуватись на посаду голови цієї комісії.

Тому я пропоную депутату, щоб він зняв свою пропозицію. І щоб ми голосували за депутата Матвієнка. Я думаю, що ми зійдемося на цій кандидатурі. Ми чули, що це інтелігентний товариш, людина, яка може працювати. І я просив би ставити на голосування кандидатуру Матвієнка.

Голова. Що будемо робити? Макеєнко, перший мікрофон.

Макеєнко В.В., диспетчер Українського центру автоматизованого управління повітряним рухом "Стріла", м. Бориспіль (Бориспільський виборчий округ, Київська область). Уважаемые коллеги! Спасибо вам за данную мне возможность выступить. Я хочу выступить с трибуны. Если мы парламент, мы должны уважать свои решения. Мы сделали ошибку с афганской комиссией, и я прошу дать мне слово.

Голоси із залу. (Не чути).

Голова. Другий мікрофон.

Депутат не представився. Шановні депутати, я пропоную все-таки дотримуватись того порядку, з яким ми погодилися вчора, тобто є кандидатури на посаду голів, і ми по них голосуємо. Давайте проведемо голосування, а тоді будемо слухати інші кандидатури.

Голова. Отож так і треба було голосувати. Але ж самі проголосувати інакше. Що будемо робити? Є рішення сесії про те, щоб надати слово депутату Макеєнко. (Шум у залі).

Голова. І вноситься велика кількість пропозицій про те, щоб поставити на голосування кандидатуру Матвієнка. Так? Голоси із залу. Так. Голова. Другий мікрофон.

Ребрик Б.В., член кооперативу "Виробничник" при обласному об'єднанні "Івано-Франківськводоканал" (Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область). Володимире Антоновичу, шановні депутати! Чому ви боїтеся? Ми проголосуємо за Матвієнка. Оскільки прийнято рішення-дати слово цьому молодому хлопцю, то вислухаймо його. Потім проголосуємо. Треба вислухати. (Шум у залі).

Ребрик. Прийнято рішення дати йому слово, він до перерви повинен був виступити.

Голова. Третій мікрофон.

Філенко В.П., секретар парткому радгоспу імені Гагаріна Готвальдівського району (Готвальдівський виборчий округ, Харківська область). Шановні депутати! Я прошу уваги. Я хочу цю саму думку, яка прозвучала, сформулювати більш чітко. Думаю, що оскільки ми знайшли консенсус, то більшість і одного блоку, і іншого блоку буде вірна тим принципам, які ми виробили. Я думаю, що запропонована кандидатура буде підтримана, але оскільки ми Прийняли рішення - надати слово, то давайте відведемо 10 хвилин сесійного часу і послухаємо, а потім проголосуємо, як це потрібно. Дякую.

Голова. Перший мікрофон.

Депутат не представився. Уважаемые депутаты! Действительно, мы проголосовали, чтобы дать слово Макеенко. Это правильно. Но мы не проголосовали, когда ему дать слово до или после. Значит, я предлагаю проголосовать за Матвиенко, а потом дать выступить. (Шум у залі).

Голова, Другий мікрофон.

Депутат не представився. Шановні депутати, шановний Володимир Антонович! Ваше право як головуючого і ваше право як Голови Верховної Ради висловити з цього питання свою думку. Я вважаю, наприклад, що ви правильно зробите, коли зараз поставите на голосування кандидатуру Матвієнка.

Голова. Третій мікрофон.

Поровський М.І., відповідальний секретар Секретаріату Народного руху України за перебудову (Ровенський виборчий округ, Ровенська область). Шановний головуючий, Володимире Антоновичу!

Я вам нагадую як головуючому, що сесія не приймала рішення про внесення альтернативної кандидатури на пост голови. Ми лише проголосували за те, щоб надати слово.

Голова. Так.

Поровський М.І. Коли надати слово, це не має значення. Отож, у нас є одна-єдина кандидатура на пост голови комісії - це кандидатура депутата Матвієнка. Прошу поставити на голосування, а слово надамо, коли треба буде. Дякую.

Голова. Другий мікрофон.

Демидов Г.В., прокурор відділу загального нагляду Азово-Чорноморської природоохоронної прокуратури (Ленінський виборчий округ, Кримська область). Товарищи депутаты! Давайте работать по Регламенту. А по Регламенту мы должны были сделать как? Мы избираем председателей постоянных комиссий только после того, как они обсуждены на депутатских группах. Сейчас же произошло следующее. Мы обсуждали кандидатуру Матвиенко. После этого предоставили слово, незаконно совершенно, вне Регламента, следующему товарищу. Я думаю, что мы должны работать по Регламенту. Это решение наше незаконно. Оно должно быть аннулировано. Он не лишается права выдвинуть свою кандидатуру через депутатскую группу.

Мы поднимем вопрос о том, чтобы выдвинуть альтернативную кандидатуру на председателя Комиссии по вопросам здоровья человека и ряд других комиссий. Поэтому я предлагаю все-таки сначала поставить на голосование кандидатуру товарища Матвиенко, а если его кандидатура не "наберет большинства голосов, тогда заслушать программы других кандидатов.

(Шум у залі).

Демидов Г.В. Что касается лично кандидатуры товарища Матвиенко, то я хочу сказать следующее.

Уважаемые товарищи депутаты!

Мы впервые создаем Комиссию по делам молодежи. И мы не можем не считаться с мнением съезда комсомола Украины, который был представлен молодежью, которая, собственно говоря, тоже приняла косвенное участие в выдвижении на этот пост товарища Матвиенко. Прошу учесть мнение съезда так же, как и мнение молодежной депутатской группы.

Голова. Приймається до уваги, але я хотів би ще раз наголосити: ніяких альтернативних голосувань зараз не буде. Ви самі надали йому слово - так проголосувала сесія.

Перший мікрофон.

Депутат не представився. Шановні народні депутати! Шановний Володимире Антоновичу! Я прихильник тої думки, що вироблений нами спільний консенсус, форма роботи, яку ми знайшли, - це достойна форма. І будь-які відхилення за рахунок самовисувань і самоініціативи, мені здається, шкодять нашій роботі.

Шановний депутат Макеєнко тільки, мабуть, вчора визначився із місцем своєї праці.

Голова. Який ми регламент установлюємо? П'ять хвилин. Будь ласка. Включити час.

Макеєнко В.В., диспетчер Українського центру автоматизованого управління повітряним рухом "Стріла" (Бориспільський виборчий округ, Київська область). Уважаемые мои старшие коллеги, спасибо за предоставленную возможность выступить перед вами. Почему возник такой шум вокруг молодежной комиссии? Наверное, она на то и молодежь, чтобы решения принимать не так, как запланировано, а посвоему, по-молодежному. Я все-таки представлю вам свою биографию в две минуты.

Владимир Макеенко, 1965 года рождения; школа; работал в Чернигове; Академия гражданской авиации, город Ленинград. Работал авиадиспетчером в Борисполе. Холост, близкие родственники - три сестры и мать. Работал с молодежью на протяжении семи лет в академии, на предприятии. Теперь - почему я здесь перед вами на этой трибуне? Во-первых, не самовыдвижение, а меня поддержали и выдвигали мою кандидатуру. Во-вторых, с первого дня я принимал участие в работе молодежной группы. И, если вы помните, я выступал с предложениями. Третье - мне 25 лет. Скажите, пожалуйста, кто должен руководить молодежью? Я считаю, именно молодой человек. Мой возраст, мои знания как раз находятся в золотой середине между теми, кто учится в школе, и между теми, которые работают, с молодыми семьями. Я иду работать постоянно. Постоянно буду работать в округе и в комиссии.

В отношении того, что я не определился с комиссией. Да скажите, а кто точно сразу определился? В основном мы новые люди. Тогда нужно сделать скидку на молодость, нужно знать картину, где работать.

Проблемы. Проблемы нашей молодежи вы прекрасно знаете. Но почему мы их не решаем? Да потому, что если есть проблема преступности, проблема безработицы, мы хватаемся за нее сверху, а любая другая проблема, молодежная в том числе, требует, чтобы смотреть в корень. Я вижу проблемы молодежи так; это воспитание и образование. Вот откуда нужно начинать.

И работу Комиссии по делам молодежи представляю как совместную работу с другими комиссиями. Я представляю сельскохозяйственный район. К сожалению, у нас молодежь на селе - это просто сельский труженик, и думаю, аграрники в этом вопросе меня поддержат.

Считаю, что любая молодежная политика формируется из мелких молодежных проблем. Например, если это ЗАГС, там уже сейчас стала платной свадьба, платные заявления подают. Проблема и то, что не принимают заявления от молодежи с 17 лет. Я иду со своими проблемами от общества, от земли в Комиссию по делам молодежи.

Что могу еще сказать? Вы говорите, что обсуждались кандидатуры на постоянных комиссиях. Я присутствовал в своей Киевской области на обсуждении кандидатур. Обсуждение шло так (и вы со мной согласитесь): Иванов - кто знает? Да это вот тот. Ну, ладно, поддержим.

Я считаю, что лучше один раз увидеть, услышать - это и будет ваше обсуждение. Спасибо за внимание. Пожалуйста, вопросы.

Голова. Питань не має? Перший мікрофон.

Депутат не представився. Уважаемый товарищ Макеенко! Я хотел бы спросить у вас такую вещь: судя по вашей логике, с молодежью должен работать тот, кто молод, - абсолютно правильно. Ответьте на такой риторический вопрос: кто должен работать с теми, кто ходит в детский сад?

Макеєнко В.В. С теми, кто ходит в детский сад, должен работать воспитатель, который работает в детском саду.

Голова. Другий мікрофон.

Депутат не представився. Шановний депутат! Шановний претенденте! У мене до вас запитань немає. (Оплески).

Голова. Товариші, давайте продовжувати працювати. Третій мікрофон.

Осадчук П.І., письменник, секретар правління Київської організації Спілки письменників України (Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановні народні депутати! Наш молодий колега добивався надати йому слово, щоб виступити з програмою. Ви всі чули, що він сказав. Ніякої програми в його виступі не було, ніякої концепції, ніяких підходів до вирішення проблем молоді. Єдине, що він вказав, що в основі має бути виховання і освіта. І у зв'язку з цим у мене є таке запитання.

Як ви, коли боролися за депутатський мандат, дивились на ці проблеми (при певній підтримці), коли зробили все, щоб директор передової школи на Київщині Валентина Стрілько (село Гнідин) не пройшла у народні депутати? Вибачте за дещо некоректне

запитання, але я змушений його поставити у зв'язку з тим, що ви виявили таку сміливість у самовисуванні при повній відсутності концепції.

Макеєнко В.В. В отношении моей предвыборной борьбы. На мандат нас было 12 человек, в том числе и директор Гнединской школы Валентина Васильевна Стрилько. Я боролся честно. Это подтвердят мои избиратели. Наверное, проголосовали за меня потому, что молод, мыслю по-новому и что-то могу внести в изменение нашей жизни. Проголосовало 66 процентов.

Голова. Так, закінчуємо. Товариші, це не лоділовому. І це, якщо хочете, вже виходить трохи за межі. Сідайте, будь ласка. Переходимо до Комісії з питань гласності та засобів масової інформації.

Правденко Сергій Макарович, будь ласка, запрошуємо вас до трибуни.

Правденко С.М., власний кореспондент газети "Економіка і життя" (Самарський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановний Голово, шановні народні депутати! Дозвольте перш за все, незалежно від результатів голосування, подякувати всім, хто висунув і підтримав мою кандидатуру. І дозвольте запитати: чи є погреба розповідати про себе?

Голова. Питання, чи будете щось говорити?

Правденко С.М. Якщо біографію, то коротенько. Народився містечку під Дніпропетровськом (зараз воно в складі Дніпропетровська). В сім'ї був п'ятим з живих. Працював на заводі. В цей же час закінчував вечірню школу робітничої молоді. Потім - стаціонар, Київський університет, факультет журналістики, закінчив у 1982 році. Вісім років після цього працював у республіканській "Робітничій газеті" у Києві. Потім три роки - редактором газети на турбоході "Максим Горький" Чорноморського морського пароплавства. Зробив три рейси навколо світу і багато інших. Дещо побачив. Написав кілька документальних книжок. З 1983 року - кореспондент газети "Радянська Україна" тут, у Києві. І з 1987 року працюю власним кореспондентом тижневика, раніше це була "Экономическая газета", з нового року - "Экономика и жизнь", по 9 областях Української РСР - від Чернігівської до Кримської. Зона дуже велика. Тижневик не вимагає так часто по ній мотатись, але все-таки клопоту вистачає. Одружений. Двоє дітей: син-студент першого курсу, дочка - восьмикласниця.

Якщо говорити про програму, то я хотів би почати з двох коротеньких тез. Не знаю, чи буде потреба їх розгортати, чи просто перейти до відповідей. Я виходжу з того, що ніхто не володіє монополією на істину, особливо в наш час. І вже, хоча з цього виходячи, багатопартійність для суспільства, для народу в цілому, безперечно, корисна.

Виходжу ще з однієї тези, яку любив повторювати Іван Дмитрович Сірко, що нужда закон змінює. Якщо коротко, то це все. Я готовий перейти до відповідей на запитання.

Голова. Перший мікрофон.

Під'яблонський М.І., заступник голови профкому металургійного комбінату Імені Ілліча, м. Маріуполь (Маріупольський - Іллічівський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Сергей Иванович, многим претендентам на пост председателя той или другой комиссии задавали вопрос о том, каковы будут их первые шаги. К сожалению, они не отличаются оригинальностью, ибо направлены в сторону почетной ложи. У меня к вам два вопроса. Первый. Что это - реальная необходимость или возвращение к прошлому? И в каких ложах, на Ваш взгляд, надо разместить заместителей председателей постоянных комиссий и секретарей?

Спасибо.

Правденко С.М. Я вибачаюсь, не розібрав першого запитання.

Під'яблонський М.І. Первый вопрос: размещение председателей комиссии в почетной ложе - это возвращение к прошлому или реальная необходимость?

Правденко С.М. Чесно кажучи, мені якось зручніше сидіти поруч з колегами-депутатами. Але це вже, як вирішить сесія, де бути головам комісій.

Голова. Другий мікрофон.

Заєць І.О., інженер Інституту економіки АН УРСР (Святошинський виборчий округ, м. Київ). Шановний претенденте! В умовах класичного одержавлення суспільного життя і монополії на істину з боку КПРС поліграфічна база практично опинилася в руках КПРС, а у нас - КПУ. Як Ви ставитесь до того, щоб ця поліграфічна база була націоналізована державою? Ще додам, що ці всі газети, які ми маємо, в переважній своїй більшості є підприємствами спільними: і державними, і КПРС. Тому Прибутки повинні також розподілятися між державою і КПРС. Ви знаєте, що вони йшли на рахунок КПРС?

Правденко С.М. Я вже говорив про те, що ніхто не володіє монополією на істину. Отже, КПРС теж нею не володіє. Ми бачимо це з практики життя. Краще знаходити спільні рішення на рівні консенсусу, особливо коли Йдеться про стратегічні питання розвитку суспільства.

Щодо націоналізації. Я вважаю, що якщо ми говоримо про перебудову і про власність, то ми всетаки маємо поважати право на власність, в тому числі і право кожної партії на власність, бо це кошти, це внески її членів. Це перше.

Але, якщо у нас зараз більшість органів обласних, окрема преса є органами і обкомів партії, і Рад народних депутатів, то з цим треба як слід розібратись. І пріоритет все-таки віддавати Радам.

Я виходжу з чого? Ради обираються всім народом, тобто вони надпартійні по суті. І інтереси будь-якої партії повинні бути нижчі за інтереси Рад. Хоча кожнапартія, безперечно, має право на свої видання і так далі. Якщо ж говорити про поліграфічну і про Інші бази, ми даремно будемо зараз ламати списи, бо наступний перехід до ринкової економіки багато що змінить на практиці в цьому питанні.

Голова. Третій мікрофон.

Баталов В.Г., редактор острозької районної газети "Зоря комунізму" (Здолбунівський виборчий округ, Ровенська область). Якою ви бачите систему соціального захисту журналістів, навіть у такому питанні, як заробітна плата? Заробіток кореспондента місцевих газет 130-140 карбованців, нижчий навіть, ніж у наших телевізійників. А в той же час заробіток інструктора райкому партії -300-320 карбованців. Якою ви бачите перспективу щодо соціального захисту журналістів?

Правденко С.М. Я дивлюся на не питання так. Я вітаю багатопартійність з точки зору професійної, журналістської, вже тому, що вона змусить партії належним чином, вибачте за грубість, оплачувати журналістський розум. Належним чином, а не диктувати якусь єдину умову, яку диктувала, скажімо, одна партія. Тобто у журналіста буде вибір і за матеріальними ознаками, і за його переконаннями, вже буде поєднання. З ним будуть більше рахуватись у суспільстві, я так вважаю.

Крім того, я вважаю, що це позитивні зміни у суспільстві. Я думаю, що і Комуністична партія, яка зараз повертається до цього питання, дещо підвищила зарплату. Думаю, що ще не раз повернеться до цього питання. Ось скажімо, мене теж пригнічує, що я,

власкор центральної газети, отримую менше, ніж завсектором преси обкому партії. Хоча у мене дев'ять областей за обслуговуванням. Мабуть, це кожна мудра партія перегляне.

Голова. Перший мікрофон.

Нагулко Т.Д., лікар Шепетівської залізничної лікарні (Шепетівський виборчий округ, Хмельницька область). У мене до вас таке запитання: на рівні районів, міст місцева преса належить міськкомам партії, будемо говорити, райкомам партії. Я з прикладу свого району хочу сказати, що постійно публікується необ'єктивність. Дуже часто йде перекручування, зміни заголовків, трактування або публікації різних таких місцевих подій анонімно. Без автора. Або дається автор, який має можливість опублікуватись односторонньо - тобто можна потім опублікувати спростування.

Як ви розцінюєте надалі от таку ситуацію? Чи будуть формуватися газети, які належатимуть Радам чи громадськості? Чи як?

Правденко С.М. Я вважаю, що республіці потрібен власний закон про інформацію, який би максимально розставив всі крапки над "і". І особисто я віддаю пріоритет пресі Рад. Я вже говорив, з яких причин. Але разом з тим кожна партія, яка б це партія не була, має право захищати свої позиції так, як вона це вважає за потрібне. І вже наша справа говорити про те, наскільки моральна чи неморальна та чи інша публікація, та чи інша позиція.

Голова. Другий мікрофон.

Зінченко А.Л., доцент кафедри загальної історії Вінницького державного педагогічного інституту імені М. Островського (Замостянський виборчий округ, Вінницька область). Скажіть, будь паска, на ваш погляд, яких заходів треба вжити для того, щоб перейти від принципу гласності до свободи слова і повноти суспільної інформації?

Правденко С.М. Я вважаю, і у мене тут навіть у тезах є, які я міг би виголосити, якби був час і бажання аудиторії, що закон про інформацію має розширити поняття гласності до поняття свободи слова. Бо гласність - це все-таки, як ото у Жванецького: ви нас запитуєте, а ми вам відповідаємо. Тобто уже розповідь про щось відоме суспільству, і суспільство цим цікавиться. Свобода слова - це більш широке поняття, але воно має бути, звичайно ж, поєднане з конкретною відповідальністю конкретного журналіста за те, що він проголошує. Тобто закон мас й це передбачити, надаючи свободу слову, свободу ефіру і так далі. Разом з тим не редактор,

не керівник системи телебачення має відповідати за те, що сказав саме цей журналіст. Якщо, скажімо, його спростовують, чи притягують до суду, чи - навпаки - вітають його точку зору.

Голова. Дякую. Час вийшов. Сідайте, будь ласка.

Кандидатура депутата Правденка Сергія Макаровича виноситься на голосування щодо обрання його головою Комісії з питань гласності та засобів масової інформації.

"За" - 298, "проти" - 47, утрималось - 12. Рішення прийняте. Депутат Правденко Сергій Макарович обирається головою Комісії з питань гласності та засобів масової інформації.

Тепер у нас є такі питання, з приводу яких треба порадитися. Як, може, ви помітили, я не виносив на ваш розсуд кандидатуру голови комісії з питань ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи, або, як точно вона називається - "З питань чорнобильської катастрофи". Не зробив це тому, що депутат, якого ми оголосили для розгляду, відсутній. Він у відрядженні. Мав бути сьогодні, але чогось немає. Я думаю, що в цій ситуації і в комісії треба поговорити, і до цієї заочної системи, мабуть, нам не варто звертатися. Він має відповісти на питання. Адже всім питання задавали, а цій людини - ні. Це один момент. І другий момент. Як ви знаєте, у нас є вакансія голови Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства. Зараз у перерві збирались люди і можуть доповісти з цього приводу. Але, як ми тут будемо виходити? Депутатські групи ще не обговорювали цю кандидатуру. Як будемо діяти? Будь ласка, до трибуни.

Островський З.В., директор Авдіївського коксохімічного заводу імені 50-річчя СРСР (Ясинуватський виборчий округ, Донецька область). В перерыве состоялось совместное заседание Постоянной комиссии по развитию базовых отраслей народного хозяйства и депутатской группы "За радикальное обновление экономики". Присутствовало на этой комиссии 86 человек. По большинству голосов при голосовании вношу предложение председателем Постоянной комиссии по вопросам развития базовых отраслей народного хозяйства избрать депутата Новикова Владимира Яковлевича (141 Славянский избирательный округ, Донецкая область).

Новикова вы уже слушали с этой трибуны. Я скажу, что ему 46 лет, украинец, образование высшее, экономист, закончил Донецкий университет. Трудовой стаж - 31 год. Последние пять лет работает

директором Славянского арматурно-изоляторного завода имени Артема.

С 1938 года четыре основных цеха этого завода работали в условиях эксперимента - на аренде. С 1 января 1989 года весь завод работает на аренде. До перехода на аренду рентабельность была 7,8 процента. За год выросла до 17,8 процента. Я хочу сказать, что сегодня на этом заводе решаются практически поновому все вопросы: и строительство жилья, и развитие строительной базы. Достаточно сказать, что сегодня на этом заводе построен цех по производству керамической плитки объемом более одного миллиона 600 тысяч штук в год. Строится очередь по производству умывальников, унитазов - совместное предприятие с итальянцами. И я прошу вас всех поддержать кандидатуру Владимира Яковлевича. А если - кто-то забыл, послушайте еще раз его концепцию по всем вопросам.

Голова. Будь ласка.

Ляхов І.А., інспектор ЦК Компартії України (Біловодський виборчий округ, Луганська область). До недавнего времени я работал первым секретарем Ворошиловградского обкома партии, поэтому я имею интерес к этому вопросу.

Товарищи! После вчерашнего дня впервые мне очень хотелось идти сегодня на заседание сессии. По известной вам причине - работали мы конструктивно, слаженно и результативно. Безусловно, вы можете нас понять, луганчан. Спали мы плохо, переживали за нашего товарища, который вчера не был избран председателем комиссии.

Меня на эту трибуну сейчас привели не амбиции, а просто глубокое человеческое понимание положения товарища Остапенко, в котором он оказался.

Он не просился на эту работу. Товарищи в его группе склонили его к такому решению. Мы поддержали это решение, и, естественно, находясь в парламенте впервые, он, может быть, избрал не ту интонацию, может, немного упростил изложение, своей программы, которая у него есть. Может быть, я не исключаю, щелкнули по носу в лице его и всю нашу делегацию за слишком активное поведение. Но случилось именно так.

Товарищи! Я хотел бы вам сказать, что Остапенко Александр Федорович родился в Винницкой области, в крестьянской семье. Воспитывает троих детей. Отец погиб на фронте. 27 лет проработал в Донецкой области на разных должностях. Когда было трудно

с кадрами в Краснодоне Ворошиловградской области, Донецкий обком поделился с нами. Мы всегда жили, живем и будем жить дружно. Поделился и помог: вот уже в течение 7-и лет Краснодонское производственное объединение устойчиво работает.

Но мне, конечно, хотелось бы, и это было бы, наверное, правильно, чтобы в нашем Президиуме были представлены прежде всего донецкие товарищи. Мы всегда считаем, что это - старшие товарищи. Возникни этот вопрос позавчера, мы бы, безусловно, без больших трудов Александра Федоровича уговорили работать там, где он трудится на сегодняшний день. Поймите его человеческое положение: у него хорошие деловые качества, обостренное чувство социальной справедливости, - я могу приводить много примеров, и он сегодня оказался в таком состоянии.

Я прошу понять депутата. Наш с вами принцип: если кто споткнулся - поднять, поддержать, а не переступать. Давайте мы придержимся этого принципа. Я прошу Владимира Антоновича использовать свое право и еще раз этот вопрос поставить на голосование.

Голова. Перший мікрофон, будь ласка.

Гавриленко М.М., заступник міністра геологи СРСР

- начальник головного координаційно-геологічного управління "Укргеологія", м. Київ (Свердловський виборчий округ. Луганська область). Уважаемые товарищи депутаты! Меня удивляет все-таки такое поспешное решение этой группы - рекомендовать директора арматурного завода, который не имеет никакого отношения к базовым отраслям, не знает программы, подобран в основном по территориальному признаку. Поэтому я просил бы посмотреть еще раз группам, подобрать кандидатуру, не исключая и Остапенко, и внести на рассмотрение сессии.

Голова. Дякую, третій мікрофон. (Шум у залі).

Голос із залу. У меня по первому вопросу.

Голова. Перший мікрофон.

Маякін В.А., директор Костянтинівського металургійного заводу імені М.В. Фрунзе (Костянтинівський виборчий округ, Донецька область). Товарищи депутаты, меня удивляют выступления предыдущих двух моих коллег - депутатов. Они ведут себя некорректно по отношению к группе, которая занимается вопросом "Відродження економіки". На этой группе присутствовало 86

человек, там на альтернативной основе рассматривались три кандидатуры. Кроме товарища Остапенко и товарища Новикова, рассматривался еще товарищ Евтухов.

Методом голосования товарищ Новиков набрал наибольшее количество голосов, и поэтому было принято решение на группе, что здесь мы будем выступать единым фронтом. И такой вот разнобой, Я еще раз говорю, что это просто некорректно к залу и к своим коллегам. А что касается компетентности товарища Новикова, это еще вопрос. Как говорят, мы изберем и посмотрим, как он будет работать. У меня все. Я за него.

Голова. Так приймаємо, чи ви щось хочете сказать? Другий мікрофон.

Гайсинський Ю.О., прокурор Московського району, м. Харків (Московський виборчий округ, Харківська область). Я призываю уважаемых товарищей депутатов обратить внимание на регламент. Призыв в выступлении товарища Ляхова к тому, чтобы Председатель Верховного Совета воспользовался своими правами, неправильный, так как в данном случае правомерно и законно выдвижение другого, депутата, что и сделала комиссия. Поэтому я считаю правильным рассматривать эту кандидатуру.

Голова. Закінчуємо дискусію, бо тут питання постало в такому ракурсі, що може викликати різні трактування. Отже, ми повинні виявити максимальний формалізм і точно дотримуватися Регламенту.

В Регламенті написано: "пропозиції про кандидатури на посади голів комісій попередньо обговорюються на зборах груп народних депутатів УРСР", Якби зараз тут не було цієї, як кажуть, неузгодженості, то воно б і пройшло, і все було б гаразд. Але зараз ми виносимо кандидатуру товариша Новікова, оскільки кандидатуру депутата Остапенка обговорювали в групах учора, а кандидатуру Новікова на посаду голови Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства не обговорювали.

То ми зараз, коли оголосимо перерву, попросимо депутатські групи висловити свою думку з цього приводу, і доведеться відкласти нам зараз розгляд цього питання. Тоді все буде законно. А так буде весь час висіти над нами вина, що ми щось порушили. Ось таке рішення.

Голоси із залу. Голова. Перший мікрофон.

Депутат не представився. У меня просьба: дайте Новикову эти 10 минут, чтобы мы хотя бы знали, кого обсуждать. Нельзя обсуждать заочно человека, не зная его.

Голова. Товариш Новіков, будь ласка, до трибуни.

Новіков В.Я., директор Слов'янського арматурноізоляторного заводу імені Артема (Слов'янський міський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые товарищи. С вашего разрешения я воздержусь от биографических данных, поскольку они как-то назывались, Я хочу сказать следующее. Я работаю в Министерстве энергетики (это базовая отрасль) 25 лет. Из них 15 лет работаю на руководящей работе - начальник управления, руководитель в тресте и директор завода последние пять лет. Свою основную экономическую концепцию я высказал в выступлении. Это моя жизненная позиция, а не какая-то программа, рассчитанная на момент или на конъюнктуру. Это подтверждается тем, что несмотря на то, что была глухая стена в части экономических переустройств (вы знаете, как действовала административно-командная система). Тем не менее нам удалось многотысячный коллектив нашего завода перевести на аренду. И я считаю, что это сегодня большой прогресс, к чему призываю всех, независимо от того, изберете вы меня или не изберете. Это первый вопрос.

Следующий вопрос. Если смотреть через проблему Украины на базовые отрасли, мое представление следующее. Все мы получили декларацию РСФСР, где ясно сказано о том, что Россия - это государство. Из информации Владимира Антоновича после Совета видно, что идет не о республиках, а о государствах. Стало быть, сегодня стоят вопрос о создании промышленности Украины, которой нет, потому что все, что касается базовых отраслей, принадлежит Союзу, к сожалению. На сегодняшний день ситуация тяжелейшая. Понимая, что это такое и что это за комиссия, я хочу сказать, что мы, может быть, несколько узковато смотрим, если говорим только о шахтерском деле, о металлургическом деле, энергетическом деле, транспорте и связи. Речь идет и о создании промышленности сельского хозяйства.

Дело в том, что на Украине промышленности сельского хозяйства вообще нет, кроме одного Кировоградского завода "Сельхозмаш", который делает сеялки. А где перерабатывающая промышленность, а где средства малой механизации, которые необходимы для того, чтобы был фермер, индивидуальные средства

по обработке земли и так далее? Поэтому этот вопрос требует чрезвычайно широкого рассмотрения. Я полагаю, что именно такое видение может быть главенствующим.

Следующий вопрос. Мы в своей экономике несколько "зашли в сучок". Я считаю, что экономика пошла не по широкому стволу дерева, а зашла в сучок. Дай бог развернуться в этом узком месте, не раздавить друг друга и пойти по магистральному пути. Речь идет о чем? Я себе задаю такой вопрос. Мы больше всех в мире производим на душу населения металла, добываем угля, газа и так далее, и у нас постоянно всего не хватает, В чем вопрос? А вопрос, оказывается, в анахронизме, который мы сами себе когда-то сотворили - ну, наши предки, будем так говорить. Речь идет о затратном механизме. У нас получается так: чем больше сегодня мы натолкали в рубль или в единицу товарной продукции затрат, тем больше у нас фонд заработной платы. Скажите, это ли не расточительный метод экономики? Может ли разумная экономика позволить себе такое расточительство? Никогда! Это есть главное в реформе нашей экономики. Теперь о шахтерах. Кстати говоря, я проработал десять лет в Донецке, в шахтерском районе, и нужды шахтеров знаю, потому что шахты и там, где я работал, это родные братья - энергетики и шахтеры.

Я сегодня знаю состояние дел по 608-му печально известному постановлению, которое на сегодняшний день не решило главного. Ведь шахтеры никогда не ставили главным вот эти ходовые отпуска да пенсии. Хоть и все это нужно, безусловно, главным они поставили одно: дайте экономическую самостоятельность, планирование снизу вверх и, естественно, на научной основе; и на той базе - получить право распоряжаться своим трудом, результатами своего труда, добывать соответствующий уголь, потому что цены, которые установлены на тонну угля, равны стоимости 6 пар колготок, по-моему. Это, конечно же, не есть материальный стимул.

Все. Извините, я закончил.

Голова. Так, послухали депутата Новикова. Не є достатньою базою для того, щоб уже обговорювати його кандидатуру. Люди стоять і хочуть задавати запитання.

Коли внесемо на розгляд, будете тоді йому задавали запитання. А зараз не ще не обговорення його кандидатури. Це представлення, оскільки треба депутатським групам зараз визначитись. Сідайте, будь ласка, дякую.

Ми не можемо одну людину обговорювати за одним порядком, а іншу - за іншим. Це ні для кого не буде зрозуміло, чому така несправедливість. Це вирішили, треба депутатським групам розглянути. Далі, щодо порядку подальшої роботи. Ви з питань подальшої роботи? Третій мікрофон.

Бондарєв В.П., голова Овруцької районної Ради народних депутатів, перший секретар Овруцького райкому Компартії України (Овруцький виборчий округ, Житомирська область). Уважаемый председатель, уважаемые депутаты! От имени группы депутатов Житомирской, Черниговской и Киевской областей мы просили бы сегодня рассмотреть вопрос о председателе Постоянной комиссии по вопросам чернобыльской аварии. Наши доводы. Время не ждет. Необходимо вести подготовку серьезнейших документов. Видимо, следующая неделя будет перерывом в работе парламента. Без председательствующего работа эта невозможна. Товарищ Яворивский - уважаемый человек. Знает его и международная общественность, и мы знаем. Но вместе с тем у нас есть сомнение, что он сумеет в этой комиссии постоянно работать. Поэтому предложения наши такие. Вынести на рассмотрение депутатов на председателя комиссии по вопросам Чернобыля кандидатуру депутата товарища Ершова - председателя Ровенского облисполкома. Имеет большой жизненный опыт, знает проблему изнутри. Просил бы этот вопрос поставить на голосование.

Голова. Внесена кандидатура обговорена в депутатських групах. А зараз ви пропонуєте все зламати, змінити. Цього не буде.

Щодо роботи комісії. Голова і його заступники запросять сьогодні всю комісію. Там живі люди, там вони можуть визначитись. Починати роботу можна хоч сьогодні. Це, я думаю, повинно бути так.

Другий мікрофон.

Шовкошитний В.Ф., постійний позаштатний кореспондент журналу "Ранок", член Спілки письменників СРСР (Харківський виборчий округ, м. Київ). Що стосується Чорнобильської комісії, я підтримую тут Володимира Антоновича. Кандидатуру Яворівського обговорювали. Давайте ми її залишимо. Я з Чорнобильської комісії теж, і єдиний в цьому залі інженер-атомник, і я знаю, що Володимир Яворівський зможе працювати. Я 10 років відпрацював на Чорнобильській атомній станції, півтора з них - на ліквідації

аварії. Я говорив з Яворівським ще до того, як він відлетів. Він погоджується працювати постійно головою комісії. Я його буду підтримувати в усіх його починаннях.

Голова. Я все-таки вважаю, що ми поставили питання правильно. Є жива людина, вона йде на голову комісії. Є у когось сумніви, їх треба вирішувати. Але вирішувати сьогодні не можемо. Тим більше не можемо розглядати інші кандидатури.

Другий мікрофон.

Демидов Г.В., прокурор відділу загального нагляду Азово-Чорноморської природоохоронної прокуратури (Ленінський виборчий округ, Кримська область). По поводу дальнейшей работы. Товарищи, мы с вами работаем больше месяца в режиме пленарного заседания. Это редчайший случай в истории парламентов. Поэтому я полагаю, что по такому пути впредь нельзя следовать. И давайте перестанем удивлять Европу. Я предлагаю сделать перерыв в заседаниях на неделю или две, как мы определимся, выехать в округа, поработать с теми жалобами, масса которых к нам поступила, о которых мы здесь очень много говорили. А затем приступить к работе.

Голова. Перший мікрофон.

Рудик В.Н., голова Олевської районної Ради народних депутатів, перший секретар Олевського райкому Компартії України (Олевський виборчий округ, Житомирська область). Володимире Антоновичу, шановні депутати! Ми не повинні і наша сесія не повинна припуститися помилки. Нам не потрібен почесний голова в комісії по Чорнобилю, нам не потрібен почесний генерал на весіллі. Товариш Єршов Аркадій Віталійович, член комісії Чорнобильської, - це шанована людина. У Ровенській області 60 процентів її території теж постраждало від чорнобильських злодіянь. Це людина чесна, порядна, людина, яка доводить слова і діла до кінця, авторитетна. Я вважаю, що кращої людини, яка змогла б виражати інтереси чорнобильців і їх вирішувати, у нас сьогодні немає. Тому прошу, Володимире Антоновичу, не допустити помилки в нашому парламенті.

Голова. Я ще раз, але, мабуть, вже востаннє кажу, що більше ніхто слова щодо питань голови Чорнобильської комісії зараз мати не буде. Я скористуюсь правом головуючого. Скільки разів казати? Внесена ж кандидатура, яке ж ми маємо право без розгляду цієї

кандидатури вирішувати щось інше? Люди добрі, давайте ж ми дотримуватись все-таки порядку. Третій мікрофон.

Єршов А.В., голова виконкому Ровенської обласної Ради народних депутатів (Сарненський виборчий округ, Ровенська область). Шановні товариші депутати! Шановний Володимире Антоновичу! Декілька разів на засіданні комісії вносилась пропозиція запропонувати мою кандидатуру на голову комісії. Я всім людям пояснював: я нещодавно обраний головою виконкому Ровенської обласної Ради. Обраний без всяких рекомендацій, народом. Нині 60 процентів загальної площі області забруднено, і у мене є дуже багато роботи, поєднаної з діяльністю цієї комісії. Я підтримую кандидатуру депутата Яворівського і думаю, що якщо буде добрий склад у цій комісії, товариш Яворівський добре буде в ній працювати. А яодин з членів комісії, який повинен дуже багато внести в б роботу, адже живу, працюю і обраний людьми, які сьогодні існують, прямо скажемо, в цій радіаційній зоні. Дякую за увагу.

Голова. Так. Все. Це був останній виступ з цього приводу.. Тепер з усіх Інших питань. Перший мікрофон.

Карпенко В.О., редактор газети "Вечірній Київ" (Прирічний виборчий округ, м. Київ). Шановні народні депутати! Шановний Голово! Ми практично закінчили обирання чи затвердження голів постійних комісій, за винятком цього випадку, коли неетично розглядати кандидатуру, бо товариш Яворівський відсутній. Минулого разу, на минулих засіданнях вносилися ще пропозиції про створення тимчасових депутатських комісій. Логічно було б після вирішення питань про постійні комісії повернутись до цього питання. Була, зокрема, пропозиція створити комісію з привілеїв. Як ви пам'ятаєте, тоді головуючий Іван Степанович сказав, що пропозиція приймається. Але вона не була проголосована. Я думаю, що нічого нам не заважає визначитись у цьому плані. І ще я вносив пропозицію, щоб питання про створення такої комісії провести поіменним голосуванням, оскільки питання це має принципове значення, стосується багатьох людей і дуже хвилює населення України. Дякую за увагу.

Голова. Добре. Другий мікрофон.

Яхеєва Т.М., доцент Чернігівського філіалу Київського політехнічного інституту (Деснянський виборчий округ, Чернігівська

область) Уважаемые коллеги! В этом зале за последние дни неоднократно звучали не то что предложения, а крик души многих депутатов в отношении создания постоянных комиссий по транспорту и связи.

Во-первых, ни транспорт, ни связь, ни информатика в базовые отрасли никогда не включались и не включаются. Это совершенно разные вещи. Кроме того, надо учесть следующее. Если мы всерьез говорим о переходе к рыночной модели экономики, а регулируется она не административным путем, в общем-то, через использование информационных сетей, то мы должны к этому вопросу подходить очень серьезно.

И если мы приняли такое непродуманное решение, и у нас еще комиссии полностью не сформированы и не избран один председатель, а также нет временных комиссий, я прошу вас очень, очень прошу: вернуться снова к этому вопросу, отменить наши необдуманные решения и все-таки хотя бы небольшую, но создать комиссию по транспорту, связи и информатике. Потому что специфические вопросы, которыми она должна заниматься, у нас будут все время вставать на Верховном Совете и в Совете Министров. Очень вас прошу прислушаться к этому мнению. Спасибо.

Голова. Третій мікрофон.

Башкіров М.В., голова виконкому Миколаївської обласної Ради народних депутатів (Снігурівський виборчий округ, Миколаївська область). Уважаемые товарищи! Я считаю, что мы только наметили пути для плодотворной работы, и вспоминаю начало сессии, когда мы совершенно не были вооружены никакими материалами, когда мы все съехались впервые сюда и неделю убили на отработку таких, может быть, совершенно неважных вопросов. Поэтому хотелось бы, чтобы вот мы все-таки взяли перерыв на неделю, с тем чтобы избранные и сформированные депутатские постоянные комиссии могли на протяжении этой недели сформулировать программу своей деятельности, свой функциональные обязанности. Затем распределить внутри комиссий обязанности и определить заместителей, секретарей. А мы, возвратившись через неделю, могли бы уже работать, обсуждая концепцию работы самих комиссий.

Кроме того, остаток дня, а у нас еще практически два часа работы, надо, может быть, посвятить тому, чтобы обсудить предложения по временным комиссиям, которые предлагаются

нашими депутатами. Считаю, что есть все условия и предпосылки для того, чтобы Председатель Верховного Совета внес сессии, посоветовавшись предварительно в перерыве с составом президиума, предложение по кандидатуре на должность Председателя Совета Министров, с тем чтобы комиссии на протяжении недели могли эту кандидатуру также обсудить. И тогда бы мы, не теряя времени, могли бы двинуться хорошими темпами дальше после недельного перерыва. Спасибо за внимание.

Дубенков Г.О., голова Козятинської районної Ради народних депутатів, перший секретар Козятинського райкому Компартії України (Козятинський виборчий округ, Вінницька область). Щодо подальшої нашої роботи я вніс би таку пропозицію. Враховуючи, що попереду і ХХVІІІ з'їзд Компартії України, і ХХVІІІ з'їзд КПРС, делегати виїдуть 29-30 червня, тому що 2 липня починається з'їзд, тижня нам все рівно буде замало, бо ми зробимо перерву, а потім знову треба буде робити перерву. Тим більше, що головуючий і багато із депутатів виїдуть на з'їзд КПРС. Тому я вношу пропозицію - на місяць зробити перерву, попрацювати, розібратися у своїх виборчих округах. У нас нагромадилося дуже багато питань. Ми практично за суботу і неділю не маємо можливості зустрітися як слід ні разу зі своїми виборцями. Я вибачаюсь. Все одно ми за цей тиждень не приймемо цього закону. До цього часу вирішити питання в комісіях по головах, заступниках, секретарях комісій і, можливо, десь можна було б попрацювати згідно з домовленістю по комісіях.

Друге питання. Володимире Антоновичу, я пропоную підтримати пропозицію щодо створення комісії з питань транспорту, зв'язку та інформатики. Це дуже важлива комісія. І я просив би повернутися ще раз до цього питання.

Голова. Перший мікрофон.

Баталов В.Г., редактор острозької районної газети "Зоря комунізму" (Здолбунівський виборчий округ, Ровенська область). Володимире Антоновичу! Я чергував дві години на "гарячому" телефоні. Трудящі настійно вимагають все-таки і наполягають, щоб ми створили комісію щодо привілеїв. І моя пропозиція - очолити комісію Віталію Карпенку. Це раз. Друге. Я пропонував би все-таки тиждень наших канікул використати для роботи в наших округах тому, що люди телефонують, нам треба зі скаргами розібратися і треба там попрацювати. Дякую.

Голова. Другий мікрофон.

Лубківський Р.М., голова правління Львівської організації Спілки письменників України (Яворівський виборчий округ, Львівська область). Володимире Антоновичу! У попередніх версіях порядку денного стояло питання про створення комісії щодо трагічних проблем голоду на Україні 1932-1933 років. Це питання випало з поля нашого зору. Тим часом депутат Єльченко нагадав нам про це питання. Я порушую клопотання перед президією нашої Верховної Ради про те, щоб створити тимчасову комісію для з'ясування обставин голоду 1932-1933 років, масового знищення інтелігенції в 1937 році, масових депортацій українського народу 1939-1941 років. Тобто весь комплекс проблем, пов'язаних зі злочинами сталінізму проти українського народу. Це складна, болюча, надзвичайно важлива і для міжнародної думки проблема. Я настоюю на тому і прошу Верховну Раду підтримати мене в тому, щоб така комісія, яка була тимчасовою і складалася тільки з депутатів, була створена з визначних державних діячів, політиків, вчених, могла ці питання з'ясувати і виступити перед українським народом, перед громадськістю. Причому з'ясувати весь комплекс цих жахливих злодіянь для того, щоб міжнародна громадськість могла осудити і побачити, що на шляху до суверенності ми ці питання розуміємо і ставимо перед усім світом.

Голова. Прошу третій мікрофон.

Лук'яненко Л.Г., голова Української республіканської партії (Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановні депутати! Рух від колишнього тоталітарного режиму до демократії пов'язаний очевидно із демонтажем колишньої тоталітарної системи. Одним із таких кроків, який, я думаю, служив би для демонтажу нашої Колишньої диктаторської системи, було б створення комісії по охороні нашої Верховної Ради. Я повертаюсь до того питання, на яке вже звертав вашу увагу. Так ось: до сьогоднішнього дня охорона Верховної Ради здійснюється однією партією за допомогою двох військових загонів - загону КДБ і загону МВС.

Я пропоную, як і пропонував, повернутися до цього питання з тим, щоб Верховну Раду, яка має стати у нас багатопартійним органом, або, інакше - взагалі не партійним органом, а органом народовиявлення українського народу, щоб ця Верховна Рада мала гарантію, що вона буде органом народовладдя, а не органом якоїсь однієї партії, то для цього необхідно охорону Верховної

Ради зробити не партійною, а позапартійною. Тобто залежною тільки від Верховної Ради Української республіки.

Охорона Верховної Ради - не зовсім проста річ. Це - не тільки внутрішня і зовнішня охорона будинків. Це ще система спеціального, високочастотного зв'язку Та іншого.

Отже, для того, щоб і цю проблему розв'язати практично і практично гарантувати, що Верховна Рада буде не партійним, а народним органом влади, і необхідно створення комісії по охороні Верховної Ради Української РСР.

Я вносив три пропозиції. Це - зобов'язати Секретаря Президії представити нам схему приміщень для ознайомлення із зазначенням, яке приміщення для чого використовується. Друге - заслухати на закритому засіданні Верховної Ради Української РСР доповідь голови Комітету державної безпеки України про те, яким способом організована і здійснюється охорона. І третя пропозиція - власне, вибори чи призначення комісії або комітету по охороні Верховної Ради Української РСР.

Я розумію, що ця проблема, можливо, потребує спеціальних консультацій Голови Верховної Ради Української РСР із фахівцями. Але, тим не менше, я наполягаю на тому, здоб зараз Голова Верховної Ради Української РСР відповів: чи можемо ми зараз поставити це питання на голосування, чи мені наполягати? Чи ви збираєтесь, Володимире Антоновичу, поставити, можливо, після нашої короткої перерви? Бо я буду наполягати, я цю проблему не залишу доти, доки не одержу відповідь способом голосування всієї Верховної Ради.

Отже, зараз мене цікавить тільки процедура, і я хотів би почути відповідь від вас, шановний Володимире Антоновичу.

Голова. Даю відповідь. Верховну Раду Української РСР охороняють державні, підкреслюю це, державні, а не якісь партійні чи інші органи. Перше.

Друге. Ви вже втретє говорите на цю тему. Як, ви вважаєте, я повинен був як Голова покинути розгляд того, що в нас іде за порядком денним, і вносити це питання на розгляд сесії? Ні, ми будемо працювати за порядком денним, а ваша пропозиція прийнята.

Для вас і для всіх інших товаришів, які вносили пропозицію щодо тимчасових комісій, я можу таке сказати: ті пропозиції, які вносились, будуть розглянуті Президією Верховної Ради і на Основі Наших рішень, які будуть прийняті, виноситимуться на сесію. Я

думаю, що навряд чи треба відхиляти пропозиції, якщо вони вже зовсім не перекривають якісь органи, які вже існують, - скажімо, постійну комісію чи щось інше.

Я лише просив би депутатів внести зараз у письмовій формі до Секретаріату чіткі формули з тих чи інших тимчасових комісій, щоб ми зі слова не приймали пропозицій. А Секретаріат передасть їх до Президії Верховної Ради. Я ще раз нагадую депутатам і прошу підтримки з цього боку: ніяких рішень з голосу приймати не можна. Ми - найвищий орган державної влади, і тут кожне слово має високу ціну, його потрібно розглядати через постійні комісії, через експертні групи, а тоді приймати рішення. Інакше може бути багато помилок.

Зінченко А.Л., доцент кафедри загальної історії Вінницького державного педагогічного інституту імені М. Островського (Замостянський виборчий округ, Вінницька область). Мене радує те, що протягом двох днів ми з вами дійшли у багатьох питаннях згоди. І тієї згоди, яка так потрібна Україні.

Разом з тим, ми всі відчуваємо потребу в тому, щоб не було ніяких зовнішніх моментів, які б цю згоду порушували. На превеликий жаль, учора вранці на багатомільйонну республіканську радіоаудиторію було зроблено повідомлення, яке, я вважаю, є політично безтактним. Разом з тим я хотів би, щоб ця моя заявазапит не сприймалася, як спроба до якоюсь нагнітання політичних пристрастей. Я хотів би, щоб ми разом такі завдання розв'язували.

Отже, 14 червня ц.р. у ранковій передачі першої республіканської програми Українського радіо "Останні вісті" широко подавалася і рекламувалася, починаючи з анонсу, ідея створення Донецької інтернаціональної республіки. Зважаючи на те, що цю передачу слухали мільйони громадян республіки і гості, і вона безпосередньо зачіпає інтереси громадян республіки, я вважаю за необхідне цей запит-заяву обнародувати.

Посилаючись на думку академіка Мамутова, на минулий досвід існування раднаргоспів і принципи регіонального економічного самоуправління, радіожурналісти повели коментар відірвано від цих принципів самоуправління економічного (проти яких ніхто ж, звичайно, не заперечує, як і проти щонайширшого поважання культурних запитів людей інших національностей), повели до створення політикоадміністративної одиниці під назвою "Донецька інтернаціональна республіка."

Справжній, одіозний зміст імперського інтернаціоналізму показала

практика нехтування інтересами українського та інших народів, в тому числі тих, які проживають на Донеччині До цього часу, попри всі зусилля громадськості, на Донеччині бракує україномовних шкіл, культурних та релігійних осередків. За цих умов подібні пропозиції авторитетного інформаційного центру явно шкодитимуть політичній стабільності в республіці, сіятимуть недовір'я між людьми.

Зважаючи на те, що громадськості України увесь час нав'язується думка про міфічну "Галицьку автономію", ця нова ідея "Донецької Інтернаціональної республіки" може бути розцінена не інакше, як свідомо взятий курс на ось такі недобрі явища, на розпалювання політичних пристрастей. Кому це вигідно?

Оскільки сьогодні засоби масової інформації перебувають під контролем ЦК КПУ, вважаю неприпустимим у час роботи сесії Верховної Ради України, напередодні чергового з'їзду Компартії України виходити до мільйонів людей з подібними радіоповідомленнями. Разом з тим, я б хотів би звернутися по допомогу до шановних колег із Луганської область у мене є приклад, який викликає сумнів. Ось у нас є такий журнал "Дзвін", у якому працівники одного шановного підприємства зі Львова просять повідомити, чи випускав Комунарський металургійний комбінат "швелер" різних сортів. Якщо випускає, то & сталі чи такої-то марки. Таке абсолютно конкретне звернення.

Відповідь: "Металл из стали 5 ГПФ не поставляем. Следующий раз письмо направляйте с переводчиком - вашу писанину не понимаю". Таким чином, шановні товариші, я закликаю вас до розуміння складності цих проблем. Я звертаю вашу увагу на необхідність поважання національних запитів російського, грецького, єврейського, польського і інших народів. Я вважаю, що до такого взаєморозуміння ми дійдемо, якщо не буде подібних радіозаяв.

Дякую за увагу.

Голова. Дякую. Оскільки залишилось 5 хвилин до перерви, нам потрібно визначитися. Була внесена пропозиція, щоб зробити перерву, яку депутати можуть використати, як ми домовлялися. Сьогодні вони посидять і побалакають між собою. Так, на тиждень, починаючи з наступного понеділка. Так, була така пропозиція. Робота може бути або по комісіях, або в округах. Це вже на розсуд комісії або самих депутатів.

І є заперечення, що не треба цього робити взагалі. Так? Ще на місяць? Я просив би вас зняти цю пропозицію, бо у нас тут є дуже

важливе питання. Це ж державний суверенітет. Це те, що над нами тяжіє, це те, від чого ми не можемо далі піти. Тому, я думаю, зробити 6 перерву на тиждень, а далі домовимось. Оскільки пропозицій дві, і вони підтримані різними листами, я вношу пропозицію - тиждень працювати без пленарних засідань, а в округах чи в комісіях - на ваше вирішення. Робота на тиждень без пленарних засідань. Хто "за", прошу голосувати.

Я прошу вибачення. Прошу зареєструватись. Кворум є. Тоді буде так. Тепер, оскільки перерва, пропонується такий порядок роботи. В цій перерві, як ми домовились, збираються депутатські групи і висловлюють свої міркування щодо Комісії з базових галузей індустрії. Зараз ми Президією Верховної Ради, та, що вже сформована, ненадовго збираємось на третьому поверсі. Далі. Група аграрників у складі обох комісій збирається в кінозалі о 14-й годині Написано "обязательно", що я вам і зачитую. Що у вас? Об'ява? Треба давати об'яви сюди. Є у нас запит. На скільки днів перерва? Відповідь дана - на тиждень. Так?

Чи зберігається за депутатами готель? Сьогодні вранці я просив наші служби апарату Верховної Ради, щоб зберегли готель, щоб не вішати піджаки в якійсь кімнаті. Бо, крім піджаків, є там і блокноти, і книжки. Якщо на довгий час виїздити, то інша справа. Миколо Григоровичу, вирішили це питання чи ні? Вирішили це питання.

Запитання - чи можуть піти на з'їзд КПУ представники інших партій або безпартійні? Я не знаю. Ніяких заявок з цього приводу до ЦК Компартії начебто не надходило.

Оголошується перерва до 16-ї години.