ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 16 травня 1990 року. 16 година.

Головуючий. До уваги, товариші, прохання зареєструватися. Не всі зареєструвались. Ми домовлялись з вами, що секретаріат дасть нам на 16-у годину ті пропозиції, що надійшли. У секретаріаті їх уже не 23 питання, а 54. Секретаріат їх розпечатує зараз, роздруковує і є таке прохання: нам 2 години працювати, щоб годину - з 16-ї до 17-ї - продовжити внесення пропозицій до порядку денного. Щоб з 17-ї до 18-ї години все-таки секретаріат міг їх систематизувати і видати депутатам хоч під кінець робочого дня. З тим, щоб ми завтра змогли продовжити роботу вже по кожному пункту обговорення порядку денного. А час із 17-ї до 18-ї години потратити на обговорення таких питань як заяви, запити і те, що відноситься до "різне". Згодні з такою пропозицією чи будуть інші пропозиції? Згодні.

Потрібно голосувати, щоб ми о 17-й годині припинили роботу? Тому що коли ми перший раз проголосували за припинення обговорення і внесення пропозицій, декілька депутатів, групи депутатів, особливо юристи, підходили і говорили, що це неправомірно, це ви не могли ставити на голосування, це недемократично і так далі, і тому подібне.

Не потрібно чи потрібно голосувати? До 17-ї години, щоб потім після 17-ї години всі ми дружно припинили. Давайте проголосуємо. Прошу підготовити табло для голосування.

Голос із залу. Є пояснення.

Головуючий. Так, будь ласка, від секретаріату довідку.

Від секретаріату. Така справа: зараз у секретаріаті по послідовності тих, скажімо, заявок, які надійшли, уже є 78 чоловік. Президія собі дозволила порушити почергові надходження заявок до секретаріату. Якщо перших п'ять було по тій черговості, по якій надходили, то пізніше президія той порядок порушила і надала слово. Позачерговістю в такому випадку робиться дискримінація депутатів. Я вважаю, що то є недопустимо, і тому голосувати за припинення в 17 годин обговорення даного питання є просто дійсно дискримінацією депутатів. Ось і в такому випадку останнім виступав 49 Іван Драч, то, значить, я вважаю, що ми повинні надати слово до 49 усім решті. Дякую.

Головуючий. Так, усе у вас? Дякую, спасибі. Товариші, спростовуємо цю заяву. Дійсно, сьогодні на даний час у списку, переданому секретаріату, 78 чоловік. Це список, який надходить, і тому вчора була пропозиція, щоб Головуючий, і так записано в Тимчасовому регламенті, президія й Головуючий координували список і давали можливість виступати переважній більшості областей, щоб від усіх делегацій були виступи. Я вам доповідаю, що сьогодні із цих 78 рознесено по областях 62, з них виступили по порядку денному, прошу секретаріат, хто робив ці заяви, прислухатися: з 62 виступів по порядку денному - усього п'ять-сім чоловік. Із них: Дніпропетровська область - два, Донецька область - один, Львівська - один, Рівненська - один, м. Київ - один, Чернігівська - один і всі.

Решта товаришів виступала по пропозиціях до порядку ведення того питання, яке ми обговорювали, і так далі. А тепер скажіть: із 78 з м. Києва подано сім записок, із цієї області - одна. Так ми будем як давати? Ви ж самі сказали, що Іван Федорович Драч виступав 49, тому що він виступав по порядку денному. А то були пропозиції.

Прошу, ми будемо дотримуватись Регламенту так, щоб була можливість більшості областей взяти участь в обговоренні. Правильно? Так, тоді ставимо на голосування: хто за те, щоб продовжити обговорення і внесення пропозицій до 17-ї години? О 17-й годині припиняємо. Прошу проголосувати за таку пропозицію.

Рішення приймається.

Був оголошений до виступу депутат Носов, наступним буде виступати депутат Філенко.

Товариші, надано слово депутату Носову, давайте будемо ввічливими.

Носов В.В., інженер-електронник Полтавського заводу штучних алмазів і алмазного інструменту (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). У меня предложение по порядку дня, по пункту 8. Здесь предусмотрены изменения редакции статей 7-й и 6-й Конституции. Мы договаривались на рабочей группе, что изменения будут самые необходимые. Одно из самых необходимых изменений - это статья 101 Конституции Украинской ССР "Верховна Рада Української РСР проводить свою роботу сесійно. Верховна Рада Української РСР має бути постійно діючою".

Есть предложение перебросить этот вопрос в комиссии, но в комиссиях этот вопрос не решается, хотя, в принципе, он уже был решен. Если взять Конституцию СССР, откорректированную в 1988 году, то статья 138 гласит: "Верховный Совет союзной республики - постоянно действующий законодательный, распорядительный, контрольный орган государственной власти союзной республики", т.е. этот вопрос был уже решен.

К сожалению, Конституция Украинской ССР не была соответствующим образом скорректирована и остался у нас сессионный порядок работы.

Считаю, что если наш Верховный Совет будет не постоянно действующим, то это будет хорошим залогом для того, чтобы провалить все наши перестроечные процессы и выход из кризиса. Поэтому считаю, что этот вопрос должен быть рассмотрен на сессии.

Второе предложение, пункт 9: "Утворення постійних комісій Верховної Ради Української РСР". Здесь возникали вопросы, что нужны еще и временные комиссии по расследованию в частности, поэтому предлагаю, чтобы пункт звучал так: "Утворення постійних та тимчасових комісій Верховної Ради Української РСР".

И тут же объясню почему. Я настаиваю на том, чтобы была создана временная комиссия по расследованию, такая, как была создана в Белоруссии. Это - "Тимчасова комісія для розслідування дій службових осіб, винних у приховуванні масштабів та наслідків Чорнобильської трагедії" ("Известия" 28.04.90 сообщали об этом). Если мы такую комиссию не создадим, мы фактически заблокируем работу аналогичной белорусской комиссии.

Думаю, нас не поймут ни белорусский народ, ни украинский, ни вся мировая общественность. В рабочей группе выдвигались

предложения: поскольку у нас будет по Чернобылю отдельная постоянная комиссия, передать это туда. Но постоянная комиссия и комиссия по расследованию - это совершенно разные комиссии. Поручить постоянной это можно, но она с этим может не справиться. А во временную комиссию могут войти разные представители: и юристы, и физики, и врачи из других комиссий, а на постоянную работу в комиссию по Чернобылю они не пойдут. Поэтому я считаю, что эта комиссия должна быть отдельной, и вношу такое предложение. Благодарю за внимание.

Головуючий. Слово надається депутату Лук'яненку Л.Г.

Лук'яненко Л.Г. (Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область). Доки ми обідали, з Одеси надійшла така інформація...

Головуючий. Депутат Лук'яненко, прошу вас до уваги. Ми домовились, що після 17-ї будемо розглядати заяви, телеграми тощо. Це відноситься до питання "різне".

Лук'яненко Л.Г. Через те, що Голова Верховної Ради не обраний, але є Голова Президії, я це питання адресую до шановної Шевченко. Питання ось у чому. Воно коротке.

Головуючий. Виключіть мікрофон. Будь ласка, сядьте на своє місце. Порушите його після 17-ї години. Товариші, прошу такі питання зараз не ставити. Продовжуємо обговорення. Слово надається депутату Філенку Володимиру Пилиповичу, за ним буде виступати депутат Рудик.

Філенко В.П., секретар парткому радгоспу імені Гагаріна Готвальдівського району, Харківська область. Шановні депутати, шановна президія! Я думаю, що ситуація, яка в нас склалася, наша робота протягом майже двох днів викликана не скільки тим, що протистоять різні сили на цій сесії, але й не досить чіткою роботою президії. Останній інцидент, коли я йшов уже до цієї трибуни, свідчить про те, що, на жаль, багато слушних пропозицій, які звучали уже з цієї трибуни, не були прийняті до уваги. І знову не кожен чітко уявляє, над чим ми зараз працюємо. Тому, я перепрошую, оскільки я записувався на виступ ще вчора, але слово одержав тільки сьогодні, цілий ряд пропозицій, які я хотів внести стосовно порядку денного, вже внесені. Я хочу використати свій час для того, щоб допомогти президії сесії більш чітко працювати надалі. Нагадую, що була одна слушна пропозиція: спочатку висловити всі побажання стосовно порядку денного,

набрати наше меню, над яким ми будемо працювати, потім застосувати так званий принцип "лезо об камінь", тобто відсікти всі пропозиції до порядку денного, які наша сесія до розгляду не прийматиме. Якщо наберемо 70 чи й 80 пунктів, ми голосуванням по кожному пункту відкинемо все, що не будемо розглядати на цій сесії, а потім уже після цього, теж шляхом голосування, встановимо, які питання будемо розглядати. Вважаю це найбільш оптимальним підходом у цій ситуації, найбільш зрозумілим. Тому настоюватиму саме на такій процедурі. Більше того, у зв'язку з тим, що пропозицій до порядку денного вже багато, якщо ми по кожному питанню із запропонованих будемо відкривати дискусію, включати його чи не включати, ми можемо теж дуже довго працювати. Тому після того, як буде підведена риска по висуненню, я пропоную відвести годину чи дві, на розсуд депутатів, для того, щоб провести, так би мовити, загальну дискусію.

Кожен з депутатів може мати бажання висловитися по кожному з питань, скажімо, з 10 питань, якщо він буде виходити 10 разів, це займе багато часу. Краще було б, аби ми дали 2-3 хвилини згідно з нашим регламентом кожному з бажаючих депутатів для обгрунтування тих чи інших підходів по порядку денному.

Думаю, що якби ми цей час виділили, то ми б значно просунулись вперед і зекономили дорогий час нашої сесії.

Оскільки, а я сподіваюсь, що депутати приймуть цю пропозицію, в нас дійсно буде якась година для загальної дискусії по порядку денному, то я залишаю за собою право ще взяти участь у цій дискусії. А цей мій вихід прошу вважати як вихід по процедурі.

Головуючий. Спасибі. Слово для виступу надається депутату Рудику Василю Назаровичу, підготуватись депутату Костенко.

Рудик В.Н., голова Олевської районної Ради народних депутатів, перший секретар Олевського райкому Компартії України. (Олевський виборчий округ, Житомирська область). Шановні товариші народні депутати, шановна президія!

Дійсно, у Чорнобилі сталася найбільша за всю історію землі катастрофа. І сьогодні всім нам ясно, що цю катастрофу по наслідках та масштабах не можна ні з чим порівняти на всій Землі, така вона велика. І, дійсно, у зоні національної біди живуть не сотні тисяч, а мільйони людей.

Виборці, яких я представляю тут, а це 120 тисяч жителів Ємільчинського і Олевського районів, а також інші люди північних районів Житомирської області, сьогодні протестують проти того, що

над нами, над нашими дітьми продовжується такий страшний експеримент.

Дійсно, трапилась, товариші, біда, біда не на десять років, а, мабуть, більше, ніж на сотні років. І тому сказати, що ми переселимося на іншу планету, мабуть, цього не буде. Треба сьогодні спасати людей в повному розумінні цього слова. Мені як депутату, людям, які проживають у північних, так званих забруднених районах, не зрозуміла позиція керівництва нашої республіки, і не зрозуміла позиція шановної Валентини Семенівни. Мабуть, не вистачило мудрості, розуму, щоб масштабно, глибоко розглянути це питання. А питання стоїть про долю народу нашої прекрасної України. Можна сказати тут про те, що велику, грубу політичну помилку робить керівництво республіки, Уряд нашої республіки, що не рятуємо людей із цієї зони. Люди не можуть більше терпіти такої безмежної байдужості, безмежної жорстокості, не можуть терпіти те, що їх так обдурюють. Тому я звертаюсь до вас, шановні народні депутати, з проханням поставитись з розумінням до біди і включити до порядку денного нашої сесії це питання. Я підтримую тих депутатів, які вносили пропозицію заслухати звіт Уряду по Чорнобилю. І просив би дану пропозицію поставити на голосування.

Що хотілося б ще сказати, товариші. Ми живемо разом з білорусами. Вони вже двічі розглянули на сесії ці проблеми і сьогодні в них також йде сесія і підготовча група включила дану проблему в порядок денний. Прошу, шановні народні депутати, вас про те, що якщо нам доведеться голосувати, а, я думаю, що доведеться голосувати по цьому питанню, про звіт Уряду республіки по Чорнобилю, пам'ятати одне-єдине: аварія в Чорнобилі - злочин. Але не меншим злочином сьогодні являється і те, що протягом 5 років не вживається ефективних, конкретних, масштабних заходів. Люди протягом 5 років щоденно дихають отруєним повітрям, споживають отруєну їжу, п'ють отруєну воду і ходять по отруєній землі. Дякую, товариші.

Головуючий. Слово надається депутату Костенку Юрію Івановичу. Підготуватися депутату Матвєєву.

Костенко Ю.І., науковий співробітник Інституту електрозварювання імені Є.О. Патона АН УРСР (Червоноармійський виборчий округ, м. Київ). Я підтримую виступи попередніх депутатів, у тому числі Носова і попереднього, про те, що питання Чорнобиля - питання виживання українського народу. Тому воно дуже

важливе. Пропоную після доповіді Мандатної комісії включити до нашого порядку денного питання про політичне, соціально-економічне та екологічне становище в Україні, обговорити питання, пов'язані з проблемами Чорнобиля, проблемами нашого агропромислового комплексу, відродження села і прийняти з цих питань постанову Верховної Ради України. Що стосується конкретних законодавчих актів, які потрібно приймати з цього приводу, то це ми, дійсно, можемо зробити після того, як будуть організовані постійні комісії Верховної Ради. Але саме звернення до народу України ми можемо прийняти до цього. На це я звертаю увагу. Депутат Носов висловив думку, і це дуже слушна думка, яку порушують виборці, про створення тимчасової комісії з розгляду всіх питань, пов'язаних з Чорнобильською трагедією. До цього часу приховуються масштаби цієї трагедії. До цього часу народ не знає дійсного стану справ - що вони споживають, у яких умовах вони живуть. Тому ця комісія повинна бути створена і повинна розглянути питання, пов'язані з Чорнобилем. Це прямо стосується і вчорашнього випадку. Бо вчора ми бачили тут дітей. Я вже сьогодні отримав записку від вчительки, яка привела цих дітей. Ви знаєте, що вони просили? Вони просили від нас вирішити проблему чистого хліба, чистої води, чистого неба. Це не був пропагандистський акт.

Головуючий. Юріє Івановичу, не гайте часу на агітацію, вносьте, будь ласка, конкретні пропозиції. Ми всі за те, щоб і чисті продукти були, і інше. Це зрозуміло. Я не хочу коментувати.

Костенко Ю.І. Я ще не використав три хвилини.

Головуючий. Ні. Я вас просто попереджаю.

Костенко Ю.І. Питання з Чорнобилем потрібно вирішувати зараз. Місто Київ чомусь відходить від цієї зони. У нас Київська Рада звернулася з проханням 19 травня організувати вивезення дітей для їх оздоровлення, але Міністерство освіти республіки відхилило це прохання. Як бачимо, це прохання тісно пов'язане з нинішньою ситуацією і роботою нашої сесії. Тому я приєднуюсь до попередніх депутатів і прошу вас, щоб ви проголосували за внесення питання Чорнобиля як одного з перших. Дякую за увагу.

Головуючий. Слово надається депутату Матвєєву Володимиру Йосиповичу. За ним буде виступати депутат Ткачук.

Матвєєв В.Й., другий секретар Миколаївського обкому Компартії України (Центральний виборчий округ, Миколаївська область). Уважаемые товарищи депутаты! Я хотел бы обратить

внимание, что тот проект повестки дня, который разработала рабочая группа, подкорректировал Президиум Верховного Совета и от своего имени представил сессии. В результате он носит эклектический характер, то есть там смешаны стили и методы. Прежде всего, там смешаны вопросы организационные, экономические и политические. Я хотел бы, чтобы мы четко в этом разобрались и поняли, для чего наша сессия предназначена.

Считаю, что нам в первую очередь нужно решить организационные вопросы, вопрос о власти. Кто будет руководить республикой, кто будет осуществлять власть? И период безвластия должен закончиться как можно скорее.

Сегодня в областях нарастает паника. Я не боюсь этого слова, потому что на самом деле так оно и есть. В Николаевской области подскочила продажа соли, спичек, то есть того, что обычно люди покупают перед большой бедой, если говорить мягко. Все это случилось потому, что Николай Иванович Рыжков в своем выступлении о ценах неосторожно выразился, и у людей, естественно, возникло беспокойство за свою судьбу. Если мы отложим вопрос избрания Председателя Верховного Совета, Председателя Совета Министров, формирования кабинета, мы еще дальше оттянем решение насущных социальных вопросов жизни Украины.

Сегодня в магазинах Киева утром уже не достать молочных продуктов. Люди стоят, ждут, когда же хоть что-то привезут. Я сам этому был свидетель. То же происходит и на местах. Если мы будем откладывать вопросы о власти, затягивать решение этого вопроса еще до конца этого месяца, нас никто не поймет. Понимаете, нас, народных депутатов, нужно тогда будет отзывать. Это первый вопрос.

Второй вопрос. Нам нужно исходить все-таки из принципа необходимости. Все вопросы на этой сессии мы решить просто-на-просто не сможем. У нас настолько запущена экономика, настолько запущено законодательное и законотворческое дело, у нас столько дыр сегодня, пробелов, темных и светлых пятен, просто белых пятен, что мы на этой сессии все не сможем решить. Работа до бесконечности тоже, наверное, невозможна, потому что нас же ждут люди на местах. Те люди, которые нас избирали. Поэтому давайте будем работать быстрее. Давайте не будем сводить решение вопросов к политическим спорам.

Здесь вносилось предложение о том, чтобы дать оценку политической ситуации в республике. Товарищи! Сегодня здесь было сказано одним из депутатов о том, что в нас сегодня есть

две политические партии. Каждая политическая партия даст свою политическую оценку. Неужели это неизвестно? И решение вот таким способом политической оценки, давать политическую оценку - это сумасшедший дом. Мы никогда не придем ни к какому единому мнению, а решать эти вопросы большинством, вы сами понимаете, что это будет далеко не объективно. Поэтому я предлагаю: вопросы о политической оценке ситуации не вносить на рассмотрение этой сессии.

И последнее. Предлагается здесь заслушать отчет Совета Министров и Президиума Верховного Совета. Знаете, есть один из законов женской логики: чем хуже - тем лучше. Понимаете. Ну, поковыряем у себя в душе, что плохо у нас на Украине! Нам нужно сегодня засучивать рукава и браться за дело.

Но у нас есть письменный отчет Совета Министров. На основании этого письменного отчета любой граммотный человек может сделать выводы те, которые, действительно, можно сделать на основании цифр, на основании каких-то сравнений. Давайте будем думать и пойдем по этому пути, а не сталкивать все в болото пройденного. Мы тогда будем все двигаться вперед с перевернутой головой, то есть, оглядываться назад.

У меня все. Спасибо за внимание.

Головуючий. Слово надається депутату Ткачуку Анатолію Федоровичу.

Ткачук А.Ф., інженер-конструктор Хмельницького радіотехнічного заводу імені XXV з'їзду КПРС (Заводський виборчий округ, Хмельницька область). Шановні товариші депутати, поки я дочекався слова, майже все, що я хотів сказати, сказали. Але я хочу звернути вашу увагу на таку проблему.

Тут багато людей говорили про проблему Чорнобиля, аналогічна проблема виникає зараз у нас у Хмельницькій області. Напруга доходить до тієї межі, яку вже може не витримати населення. Наша обласна Рада прийняла рішення про мораторій. Рішення прийнято півтора місяця тому, але конкретного руху немає. Тому я прошу всіх вас підтримати мою пропозицію щодо включення в порядок денний сесії в розділ "різне" затвердження рішення Хмельницької обласної Ради. Це перша пропозиція.

Друга пропозиція. Щоб у нас не було більше таких ситуацій, як було в Чорнобилі, я також пропоную в порядок денний включити обговорення проекту закону про відповідальність посадових осіб за свідомий обман і дезінформацію населення. І я думаю, що

такий закон у нас потрібен. І ще. У нас у секретаріаті дуже багато пропозицій до порядку денного. Я розумію, що всі вони не можуть ввійти в порядок денний, який ми приймемо. Прошу вас підійти до цього моменту виважено і, коли будуть обговорюватись ці пропозиції, не відкидати їх просто так. Ми приймаємо або відкидаємо, може, частину їх переведемо в розряд "різне", а частину залишимо для розгляду в порядку денному наступної сесії. Дякую за увагу.

Головуючий. Слово надається депутату Дорогунцову Сергію Івановичу, за ним буде виступати депутат Осадчук.

Дорогунцов С.І., голова ради по вивченню продуктивних сил Української РСР АН УРСР (Суворовський виборчий округ, Одеська область). Шановні товариші депутати! Коли ознайомишся з порядком денним, який підготувала минула Президія Верховної Ради УРСР, то може скластися враження, що економіка України процвітає, а її народ найщасливіший на землі, бо тут я не бачу ніякої тривоги про нашу долю і не бачу заходів, які могли б нас зупинити на краю прірви і повернути назад, у бік піднесення нашої економіки і підвищення життєвого рівня нашого народу. Тому я хочу внести такі пропозиції.

Мені здається, що в цьому переліку, мабуть, немає непотрібних питань, усі вони важливі. Я підтримую пропозицію про те, що ми не можемо допустити безвладдя на Україні, нам треба для початку хоча б обрати Голову Верховної Ради України, щоб у когось була влада. Ну зараз нема ж кому. Стара Президія вже пішла, здала повноваження. Уряд уже не керує республікою. Так немає ж ніякої влади.

Шановні депутати! Ми вже на прикладі Київради, та не тільки Київради, побачили, що якби отак протягли два-три тижні, то ми б узагалі з торбами пішли по окрузі. Так же не можна.

Вношу таку пропозицію. Після розгляду Тимчасового регламенту, тієї частини, що стосується виборів Голови Верховної Ради, обговорити це питання і на альтернативній основі обрати Голову.

Далі. Пункт 10 порядку денного. Тут усе зібрали докупи. Я пропоную його розділити на декілька пунктів.

Пункт 1. Звіт Уряду. Товариші, це справедлива вимога депутатів.

Звіт Уряду Української РСР про соціально-економічне становище республіки. Де ми знаходимося, і чи ми зупинимося перед прірвою, чи ми полетимо туди вниз. Ну, ми вже на шляху до цього.

Це перше. Друге. Затвердження Голови Ради Міністрів УРСР.

Далі, три питання з пункту 10. Це як окремі пункти.

Третє. Програма дій майбутнього Уряду.

Четверте. Формування Уряду і так далі.

Крім того, як окреме питання, пропоную розглянути заходи, надзвичайні заходи по виведенню економіки республіки з кризи і поліпшення добробуту народу. Якщо цього пункту не буде і ми цього не зробимо, то з чим ви прийдете до своїх виборців? Ви скажете, ми обрали Голову Ради, спасибі, ми обрали Уряд, спасибі, а що ви зробили для нас?

Я підтримую і всі інші пропозиції у цьому напрямі, включаючи Чорнобиль, бо це є пряме піклування про долю наших людей. Нарешті, я підтримую пропозицію про те, що ми повинні розглянути екологічну ситуацію, яка склалася в республіці, у всіх її регіонах. Я представляю тут Одеську область і хочу сказати, що є там збудований припортовий завод, за проханням Хаммера. Він є новим Чорнобилем на Україні, який може загубити мільйонне місто.

І останнє, я підтримую пропозицію про те, щоб на цій сесії ми вирішили питання про друкований орган Верховної Ради Української РСР. Є дві такі газети. Одну з цих газет можна було б передати Верховній Раді.

Головуючий. Спасибі. Слово надається депутату Осадчуку Петру Іллічу. За ним буде виступати депутат Цеков.

Осадчук П.І., секретар правління Київської організації Спілки письменників України (Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановні народні депутати України! Депутат Дорогунцов дещо перебільшує. Влада на Україні є, і не одна. Зрештою, Президія Верховної Ради Української РСР продовжує працювати, поки не буде сформована нова Верховна Рада.

А зараз ближче до суті. Судячи з того, як ми вчора обрали робочу президію і як працюємо другий день під орудою цієї президії, ми поки що не професійні політики, але якщо ми, дійсно, народні обранці, сини і дочки свого народу, то це вище, аніж бути політиком, звичайно, за умови, що ми люди мудрі і чесні.

Порядок денний повинен виражати найголовніші проблеми сьогоднішнього кризового часу, першочергові завдання реформи політичної системи, які потребують невідкладного вирішення.

Певно, ви знаєте, що на I З'їзді народних депутатів Російської Федерації в порядку денному передбачено обговорення

політичного і економічного становища в республіці. У нас цього не передбачено.

Миколаївський депутат прискорює, як мені здається, події. Він вважає, що в тому звіті, розтиражованому і розданому, цифри зрозуміє кожний мудрий, і буде повна картина. Це далеко не так, як і неправий він був тоді, коли тут ішлося про політичні справи. Він закликає нас обходити політичні оцінки. Я не уявляю собі нашої сесії без політичної дискусії ще до обрання Голови Верховної Ради і формування Уряду. Усі добре бачимо, що криза економіки поглиблюється кризою влади. Люди на майдані, біля Верховної Ради - це кричущий наслідок кризи в суспільстві, кризи в соціальних ідеалах, невирішеності багатьох соціальних проблем.

Обговоривши всі ці проблеми, будемо мати уявлення, який політичний спадок ми одержали від попереднього керівництва. З'ясуємо: хто є хто. Побачимо, як і чим засвітяться депутати, які виступатимуть з трибуни сесії. Підкреслюю, це матиме принципове значення під час виборів Голови Верховної Ради і формування Уряду. Тому наполягаю, щоб до порядку денного було включено питання про політичне, соціально-економічне і екологічне становище в Україні. При його обговоренні цілком закономірно може бути охоплено більшість запропонованих депутатами питань, починаючи від Чорнобиля до відродження села та до реабілітації безвинно репресованих у сталінські та ближчі до нас часи.

Пропоную також повернути до порядку денного питання про зміни і доповнення до Конституції УРСР, яке було в одному з попередніх варіантів. Без вирішення цього питання ті зміни, які ми передбачаємо зробити в статтях 6 і 7 , будуть недостатніми. Так само без цього не можна всерйоз говорити про суверенітет. Відповідно до статті 71 нині діючої Конституції УРСР, якщо ми не внесемо змін і доповнень, Декларацію про суверенітет довелося б назвати приміром так: "Декларація про суверенітет Української РСР" з обов'язковим додержанням законів СРСР на території України. Це буде парадокс, а не суверенітет.

І останнє. Пропоную зняти з порядку денного питання "Заява Верховної Ради Української РСР з приводу ситуації в республіках Прибалтики". По-перше, у нас помітна обмаль інформації про ситуацію в Прибалтиці. По-друге, треба спочатку навести порядок у власному домі, створити високі вікна до вільного неба, а потім давати поради сусідам.

Пропоную також зняти і таке питання: "Про обрання Комітету

конституційного нагляду Української РСР". Спочатку треба прийняти нову, істинно демократичну Конституцію, а потім дбати про її недоторканність, а недоторканність нинішньої Конституції, в основі своїй сталінської, покликана обслуговувати адміністративно-репресивну систему. Спасибі за увагу.

Головуючий. Слово надається депутату Цекову Сергію Павловичу. За ним буде виступати від депутатської групи аграріїв депутат Коцюба О.П.

Цеков С.П., лікар Сакської центральної районної лікарні (Сакський виборчий округ, Кримська область). Уважаемые товарищи депутаты! У меня складывается впечатление, что на сегодняшней сессии мы в основном будем заниматься, кроме организационных вопросов, политическими вопросами. Я в общем-то против этого ничего не имею, так как сам стою на позиции радикальной политической реформы. Однако, я считаю, что политическая реформа общества должна осуществляться одновременно с экономической реформой. В ином случае она обречена на провал, а вот экономических вопросов в повестке дня очень небольшое количество.

Я - не аграрник. Но в то же время я являюсь депутатом от преимущественно сельскохозяйственного избирательного округа. Поэтому поддерживаю предложения аграрников, которые прозвучали в предыдущих выступлениях. Одновременно предлагаю включить в повестку дня рассмотрение законов о земле и о собственности. Считаю, эти законы чрезвычайно важными для реформы сельского хозяйства. Знаю, что многие из руководителей сельского хозяйства относятся к этим законам негативно, но я беседовал с частью своих избирателей, сельскохозяйственных работников, простых людей, которые к этим законам относятся с очень большим одобрением у нас в Крыму.

Это первое мое предложение.

Второе. У нас в Крыму чрезвычайно сложная национальная проблема. Вы знаете, что это связано с переселением крымско-татарского народа. Эта проблема пущена на самотек. Возможно, она для вас и не важна, но она чрезвычайно важна для нас. И поэтому, я думаю, что нам на этой сессии необходимо рассмотреть вопрос о создании комплексной государственной программы по вопросам переселения крымско-татарского народа. Благодарю за внимание.

Головуючий. Слово надається депутату Коцюбі Олександру Павловичу, за ним буде виступати депутат Куземко М.В.

Коцюба О.П., доцент Республіканської вищої школи управління агропромислового комплексу Української РСР (Радянський виборчий округ, м. Київ). Шановні народні депутати, шановний Голово! Я хотів би звернути увагу і звернутися до всіх народних депутатів з такими питаннями щодо порядку денного. Чим вища нормативність законів, а я - юрист, і юрист уже 28 років без малого, тим легше буде нам працювати, тим більш якісно ми подивимося на те, що робиться на Україні, тим більш чітко ми виявимо ті закономірності, які потрібно зафіксувати і розвивати далі. Через це я думаю, що нам варто було б правильно і якісно скомпонувати безліч питань порядку денного.

Наприклад, пропонувалося внести зміни, як ми бачимо, тільки статей 6, 7 Конституції республіки. Але є й пункт 18 по утворенню конституційної комісії, а це, я думаю, питання одного напряму, однієї проблеми. Нам доцільно було б зробити таким чином - внести часткові зміни до Конституції, ті, які забезпечили б нам роботу в межах правопорядку і законності. І тут же - розглянути питання про створення конституційної комісії і затвердження концепції нової Конституції.

Нам це необхідно, не лише окремий закон. Я виходжу зі свого досвіду і досвіду міжнародного і нашого внутрісоюзного. Ви бачили, скільки було пробуксовок на З'їзді народних депутатів Союзу РСР, коли було потрібно приймати закон, але він суперечив Конституції і не можна було далі діяти. Значить, ми, коли затвердимо тільки ці часткові зміни і дамо концепцію, то ми в концепції передбачимо все. Бо сьогодні часткові зміни ми не зможемо внести, це практично треба переглядати всю Конституцію, усі розділи.

Візьміть місцеві Ради. Тут дуже багато людей, які добре знають село і так далі. Перехід на самоврядування міняє всю роботу і всю гаму відносин місцевих органів. Це міняє централізацію і децентралізацію і так далі.

Я думаю, що нам потрібно було б почати з преамбули, виробити основні принципи. Ми такі запропонуємо, вони в нас відпрацьовані. А потім розподілити Конституцію саме в порядку нової концепції і почати не з політичної системи, а почати так, як почали всі цивілізовані держави, і так, як, до речі, вона була відпрацьована ще в 1710-1712 роках в нашій славній Україні. Треба використовувати і свої традиції, і поставити спершу розділ громадянство і (нерозбірливо) Української РСР, а далі, відштовхуючись від самого первинного, першооснови - людини, іти далі. Ми таку концепцію запропонуємо.

Я підтримую і тих товаришів, які висунули ці питання, і наших аграріїв. Я виступаю певною мірою від групи аграрників. Думаю, що виступлять ще й виробничники. Потрібен не просто Закон про пріоритет міст і розвиток села, а теж концепції. І ось чому. Я взяв з собою цілу гаму законів союзних. Я беру один з них про програму соціального розвитку села.

Вам хочу показати те, що ви маєте, і уважно подивитися на комплексну програму соціальної перебудови сіл Української РСР на XII п'ятирічку і на період до 2000 року. Коли зазначити, що ця комплексна програма знову ж таки не виконується, то виходить, що одними законами цих питань не врегулюємо. Через те тут потрібно нам теж зробити концепцію. Ми з Головатим розмовляли на цю тему і він вніс цю пропозицію, не тому що він підмінив аграрників, а саме тому, що вони - демократи, і розділяв думку аграрників, і підтримує це питання. І, думаю, що підтримають з цього приводу нас усі.

Вважаю, що в цю концепцію повинна увійти окремою проблемою і Чорнобильська подія, хоча вона масштабніша. Думаю, що там, де ми ставимо питання тільки про суверенітет, - теж глибокі концептуальні питання - і там розглянути тільки як один із законів про економічний суверенітет України. Гадаю, що такий якісний підхід дозволить нам скоротити порядок денний, виробити основні напрями і концепції, виробити блок законів і закласти основу для майбутньої п'ятирічної і кропіткої діяльності. Спасибі за увагу.

Голос із залу. Шановний товариш головуючий, я протестую проти цього. Товариша Коцюбу ніхто не уповноважував виступати від агропромислового комплексу, ніхто не уповноважував.

Головуючий. Слово надається депутату Куземко Марії Василівні. 363 округ, Тернопільська область.

Куземко М.В., письменниця, член Спілки письменників України (Тернопільський виборчий округ, Тернопільська область). Шановні депутати! На сьогоднішній день у західних областях України створилася надзвичайно складна релігійна обстановка. У 1946 році була проведена Сталіним репресивна акція щодо української греко-католицької церкви. У 1930-1940 роках - щодо української православної автокефальної церкви. Зараз іде легалізація цих двох релігійних громад. Процес легалізації проходить болісно і у складних умовах. У деяких місцях міжрелігійні сутички закінчуються фізичною розправою.

Ми, депутати, не маємо права робити вигляд, що такої проблеми не існує. Пропоную внести в порядок денний обговорення релігійної обстановки на Україні. Я готова взяти участь у підготовці цього питання на розгляд сесії.

Ще скажу. На мене покладено обов'язки голови постійної комісії Тернопільської обласної Ради народних депутатів з питань культури та духовного виховання. Наша комісія прийняла рішення з цього питання. Фрагмент цього рішення зачитую: "Постійна комісія Тернопільської обласної Ради народних депутатів з питань культури та духовного виховання вважає Львівський собор 1946 року про ліквідацію Української греко-католицької церкви репресивною акцією Сталіна та НКВС, а не канонічним церковним актом". З цього випливає, що розірвання договору між державою і релігійними греко-католицькими громадами про користування культовими спорудами є незаконним.

Виходячи з позиції відновлення елементарної справедливості, комісія засуджує факт знищення греко-католицької церкви і вважає необхідною її повну реабілітацію з поверненням їй церковних споруд та церковного майна, якими вона Користувалась до собору 1946 року.

Постійна комісія обласної Ради народних депутатів вважає також ліквідацію у 30-40-х роках української православної автокефальної церкви актом сталінського беззаконня, засуджує його і вважає за необхідне реабілітацію цієї церкви та повернення їй церковних споруд і церковного майна, якими вона користувалась.

Разом з тим комісія вважає, що Українська православна церква, руська має право на збереження своїх громад і будівництво для них храмів.

Головуючий. Яка комісія?

Куземко М.В. Постійна комісія обласної Ради народних депутатів.

Головуючий. Так, будь ласка, по порядку денному. Які конкретні пропозиції до порядку денного?

Куземко М.В. Я вже сказала.

Головуючий. Сказали, спасибі.

Куземко М.В. Дозвольте мені рішення зачитати.

Головуючий. Не можна, ви внесли пропозиції і все. Будь ласка. І 3 хвилини використано. У нас 17 годин, а залишилось ще 2

депутати з двох областей, які ще не виступили. Будь ласка. Спасибі.

Слово надається депутату Сербіну Юрію Сергійовичу від Сумської області. Будь ласка.

Сербін Ю.С., керуючий трестом "Шостхімбуд" (Шосткинський виборчий округ, Сумська область). Уважаемые товарищи! Я поддерживаю предложение о включении в повестку дня вопросов по Чернобыльской аварии и по селу. Но, кроме этого, я считаю, что мы должны в обязательном порядке решить вопрос, и как можно скорее, о Председателе Верховного Совета нашей республики. Потому что, рассматривая два очень важных вопроса, мы должны кому-то поручать их выполнение и подготовку. Эти вопросы необходимо решить заранее, но перед этим поставить на голосование и обсуждение вопрос о суверенитете нашей республики, потому что, приняв решение о суверенитете, нам будет легче выбирать кандидатуру на пост Председателя Верховного Совета Украинской ССР.

У меня все.

Головуючий. Спасибі. Для довідки слово від депутатів має депутат Чепурний. Для довідки і пропозицій до 3 хвилин.

Чепурний А.Г., голова колгоспу "Зоря" Борівського району Харківської області (Куп'янський виборчий округ, Харківська область). Уважаемые депутаты! Прошу прощения, как-то неудобно получилось, что от группы аграрников выступил товарищ Коцюба. Вчера на собрании аграрников было поручено мне выступить. Там было принято решение сегодня внести в повестку дня сессии вопрос о концепции развития сельского хозяйства. Не концепции, а закона о приоритетном развитии сельского хозяйства. И почему возникла эта ситуация? 72 года Советская держава уничтожает крестьян. Больше 40 лет мы были рабами. У нас не было паспорта. За 50 лет Советской власти из села по справкам забрали более 60 миллионов человек. Около 60 процентов всех репрессированных 37, 40, 53 годов - это крестьяне. По Харьковской области 62 процента из репрессированных - это крестьяне. Голодом заморены на Украине более 3,5 миллионов человек. Это репрессивное отношение к крестьянству не закончилось до сегодняшнего дня. И те постановления, которые принимаются по улучшению всей работы сельского хозяйства, не выполняются. На сегодняшний день ни одно не выполняется. И каждое постановление направлено на то, чтобы оттянуть на

завтра, на послезавтра и так далее решение вопросов подъема и развития сельского хозяйства.

Приведу много примеров. Самое последнее решение правительства, принятое в 1988 году, предусматривало передать 15 процентов капитальных вложений промышленности на развитие сельского хозяйства, но не выполнено ни копейки. В постановлении II Съезда народных депутатов СССР по утверждению плана развития народного хозяйства на 1990 год уже четко было сказано - 10 процентов передать. Пошел уже 5-й месяц, но ни копейки не передано. И нет никаких надежд, что что-то будет передано. За последние 3-4 года материально-техническое снабжение ухудшилось в

3-4 раза. Если мы не примем закона о приоритетном развитии сельского хозяйства, значит, так и дальше будет продолжаться. То, что мы обещали людям в продовольственной программе, не выполняем. Мы становимся просто "брехунами" перед людьми. Я им не хочу быть. Поэтому от группы аграрников вношу предложение внести в повестку дня обсуждение закона о приоритетном развитии сельского хозяйства. Группа аграрников этот закон где-то 18-19 вопросов отработает в обязательном порядке.

Еще поддерживаю депутата Ивашко в том, что сразу после утверждения регламента нашей сессии надо создать комиссии, которые смогли бы работать по законодательству. Этот вопрос нужно решить, а потом председателя выбирать.

И еще хочу, уважаемые депутаты, обратиться к вам. Каждый из вас, большинство, родились и выросли в селе. Если кто-то родился в городе, то ваши корни в деревне, ваши отцы и матери, деды и прадеды, братья и сестры там. От наших депутатов ждут таких решений, чтобы мы перестали тюфяками топить, чтобы мы перестали под соломенной крышей жить, чтобы вопросы сельскохозяйственного производства планировались не в последнюю очередь. Я прошу единственное: проголосовать за повестку дня поименным голосованием.

Головуючий. Так, спасибі (Оплески). Товариші депутати! Час закінчився. У нас не виступили депутати із Запорізької і з Волинської областей. Ми б вас дуже просили. Тоді б усі області взяли участь. Це по 3 хвилини, тобто 6 хвилин, і для довідки по третьому мікрофону - 1 хвилину, щоб закінчити в 18 годин і 10 хвилин. Можна так? Будь ласка. Для довідки включіть третій мікрофон.

Голос із залу. Шановні колеги депутати! Мене дуже вражає

одне питання: чому інколи депутати виступають від імені групи і несуть нісенітницю. По-перше, я не згодний, наприклад, з шановним депутатом Анатолієм Чепурним, що його уповноважувала аграрна група. Заявляти такі слова, що ми - раби. Я не відчував себе ніколи рабом, не відчували себе рабами й інші наші аграрники. Для чого потрібні такі заяви? Ми уповноважували товариша Чепурного зробити єдину заяву - внести пропозицію про створення комісії по пріоритетному розвитку села і соціальній захищеності селянина. Чітко внести пропозицію. А свої емоції і свої інші думки нехай він висловлює в дискусіях. Дякую за увагу.

Головуючий. Спасибі. Слово надається депутату Причкіну Олексію Олексійовичу.

Причкін О.О., другий секретар Запорізького обкому Компартії України (Василівський виборчий округ, Запорізька область). Шановні депутати! Практично всюди сформовані органи місцевої влади. Вони приступили до роботи. Але як і попередні Ради, вони не мають законного інструменту для реалізації реального народовладдя. У проекті порядку денного, який вноситься Президією Верховної Ради республіки, пропонується розглянути проекти законів про обласну, районну, міську, сільську і селищну Ради. Чи достатньо цих законів для того, щоб передати всю владу? Ні! Хоча вони, як слід думати, будуть значно удосконалені.

Потрібен закон про місцеве самоврядування. Він врегулює складні відносини з питань виробництва, розподілу матеріальних та фінансових ресурсів. Без цього закону місцевий бюджет, як і раніше, буде доводитись зверху, подушно, без будь-якого стимулювання активної господарської діяльності місцевих Рад. Без цього закону голова виконкому Ради, як і раніш, правда разом з головою Ради, взявши торбу або кашкета, будуть їздити по міністерствах та Держпланах, випрошувати гроші, цеглу, труби, фонди, ліміти. Без такого закону буде тривати диктат. А де повновладдя Рад? Без нього Ради не виконають покладені на них функції, не зможуть стати суб'єктами ринкової економки, на яку ми переходимо.

Тому, товариші, пропоную внести в порядок денний закон про самоврядування. Це - перше.

По-друге, було б непогано, якби ми, народні депутати, подавали декларацію про свої прибутки. Мова йде не тільки про заробітну плату, а й особисте майно, транспортні засоби, вклади в ощадних касах, може, і в зарубіжних. Наші виборці повинні знати,

з яких джерел живуть депутати. Це буде гласно і демократично. Було б непогано, якби ми зараз за це проголосували.

Головуючий. Спасибі. Другий мікрофон. Херсонська область.

Голос із залу. Уважаемый Председательствующий! Чтобы мы плодотворно работали, нам надо не повторяться по тем же вопросам. По повестке дня мы обусловили все вопросы. Давайте подведем черту и приступим к формированию вопросов повестки дня. Сегодня мы говорим: и то надо, и то. Да, Чернобыль - это боль всех. Да, сельское хозяйство - боль всех. И так далее. Давайте по повестке дня: изберем Председателя из нашего парламента и будем двигаться дальше по повестке дня.

Головуючий. Спасибі. Слово надається депутату з Волинської області. Тоді будуть усі області. Дві хвилини вам. Будь ласка.

Голос із залу. Вимагаю 1 хвилину для зауваження.

Головуючий. Дам зараз, 2 хвилини.

Гудима О.В., викладач Луцького педагогічного училища імені Ярослава Галана (Луцький Центральний виборчий округ, Волинська область). У мене є така пропозиція: Верховна Рада Української РСР повинна проголосити мораторій на подальше будівництво атомних електростанцій в Україні. У нас під боком знаходиться Рівненська атомна. Це міна повільної дії для всієї України. Якщо бути біді, то там біда може мати ще більш тяжкі наслідки для України.

Кілька слів про останню сесію одинадцятого скликання Верховної Ради України. Як ви пам'ятаєте, вона була присвячена проблемам екології. Я назву дві цілі, які переслідувала попередня сесія: перша - надбати політичний капітал перед виборами, друга - заблокувати подальший розгляд проблем екології, у тому числі і проблеми Чорнобиля, відтягнути вирішення цієї проблеми на майбутнє. І тому, як ви бачите, на сьогоднішній день проблеми екології постали на перше місце.

Велике прохання до депутатського корпусу підтримати наш запит (це може бути запит депутатів і Волині, і Рівненщини) щодо заборони пуску четвертого готового енергоблоку Рівненської атомної електростанції. Це буде біда наша. Тим більше, що екологічна ситуація на Волині до цього часу ще не вивчена. Якщо на Рівненщині недавно почали платити смертні, то в нас 15 карбованців і ще гадають, кому платити, кому не платити.

Дякую.

Головуючий. Товариші, закінчили. Зараз 17 годин 11 хвилин, представники всіх областей взяли участь в обговоренні цього питання, крім Луганської.

Ми б просили депутатів від Луганської області виступити, ми вам дамо слово. Будь ласка, від Луганської області. Депутат Лобач В.І.

Лобач В.І., голова Лисичанської міської Ради народних депутатів, перший секретар Лисичанського міськкому Компартії України (Лисичанський виборчий округ, Луганська область). Давайте, уважаемые депутаты, решим, что же все-таки первично, яйцо или курица. Если мы говорим, что руководствуемся Конституцией, то давайте сегодня проголосуем так: или мы будем избирать Председателя Верховного Совета, Правительство и постоянные комиссии, которые будут работать над всеми вопросами, или будем говорить о разном.

Мы не против, все понимаем: болезнь Чернобыля - это болезнь всей Украины.

Однако сегодня весь Донбасс тоже может "похвалиться" подобными бедами. Давайте же сегодня решать первый заглавный вопрос, поэтому первое, что я попрошу, давайте все-таки решим: будем мы избирать правительство или будем говорить, обсуждать дальше.

Второе. У нас есть сформировавшиеся группы - аграрники, молодежь, по территории. Давайте, чтобы каждый здесь не красовался перед телевидением и не рассказывал о своих болячках и проблемах, давайте все свои предложения сдадим секретариату.

Секретариат обобщит все предложения, будет 100 вопросов. Предложим завтра президиуму каждый пункт вынести на обсуждение, потому что по каждому предложению, я больше чем уверен, будут желающие высказаться. А сегодня выходят от каждой делегации и говорят, практически повторяют одни и те же вопросы, по крайней мере, многие. Поэтому я вношу такое предложение. Спасибо.

Головуючий. Депутат від Кіровоградської області дуже просить ще 2 хвилини.

Депутат не представився. Несколько предложений. Первое: председатель обязан начинать с текущей информации по истекшему дню и по сегодняшнему. Мы бы избежали многого. Это первое.

Второе. Работать только через систему. Мы ее обсуждали,

давайте все-таки примем ее и научимся. Она дорогая для того, чтобы простаивала. Мы сэкономим много времени.

И у меня тоже есть такое петушиное желание выйти сюда на трибуну, высказаться обо всех проблемах, в том числе заявить таким образом. Пока в Александрии с экологией не решат, пока полигон не отменят, хоч умру, а не піду звідси. Але, думаю, що повинні всі погодитись з цією думкою: що є щось те, що треба зразу зробити, і те, що в другу чергу. Что это такое, на мой взгляд? Никакие наши проблемы, о которых мы сегодня говорим: ни экология, ни сельское хозяйство, ни атомная энергетика, ни мораторий не имеют никакого значения, если у нас нет Верховного Совета, его органов и правительства. Поэтому предлагаю весь блок вопросов, который там предложен, а их уже около сотни, разбить на группы и в первую группу включить вопросы выборов правительства, органов Верховного Совета. Пока мы это не сделаем, мы никуда не сдвинемся. Для того, чтобы эти вопросы решить, нужно понять, как к ним подойти. Если мы не заложим сюда идеологию, мы ничего не решим. И таким образом, прежде чем избирать органы Верховного Совета, правительство, комиссии Верховного Совета, считаю необходимым в первую очередь заслушать отчет Председателя Совета Министров, для того чтобы мы поняли, какой корабль мы принимаем. Не отчет Верховного Совета и Председателя Президиума, потому что политическая власть ушла, ее бесполезно сегодня слушать, а вот что касается Председателя правительства, то все равно нам придется его слушать, нам надо послушать его сейчас, для того чтобы подготовить свою позицию.

Головуючий. Дякую.

Голос із залу. Если мы не примем предложение, связанное с декларацией или законом о суверенитете, бесполезно избирать Председателя Верховного Совета и Председателя Совета Министров, то есть, это знамена, под которые мы должны подобрать свои собственные позиции. Подойдет она или не подойдет. С одним знаменем и я могу пойти, а с другим я не согласен пойти. Поэтому эти два вопроса первоочередные. До выборов органов власти.

Головуючий. Завтра мы будем определяться с порядком рассмотрения вопросов.

Голос із залу. И последний вопрос. Тоже предложение к порядку дня. Я считаю, что необходимо подготовить закон или порядок об отчетах в Верховном Совете государственной власти, по

истечению ее полномочий. Если такой закон будет принят, в следующем созыве не возникнет вопросов законно ли отчитываться или незаконно. Такой порядок существует практически во всех странах.

И последнее. Предлагаю отказаться или запретить совмещение высших государственных постов (Аплодисменты).

Головуючий. Товариші депутати, ми закінчили, вичерпали 18 хвилин. Усі області виступили. На цьому припиняється обговорення порядку денного і внесення пропозицій. Ми вже за це проголосували. Переходимо до питання про різне.

Голос із залу. Вимагаю слова.

Головуючий. Будь ласка, для довідки включіть третій мікрофон.

Поровський М.І., відповідальний секретар секретаріату Народного руху України за перебудову (Рівненський виборчий округ, Рівненська область). Хочу висловити свій протест як депутат, головуючому з приводу надання слова для виступу по областях депутатам. Оскільки в нас делегації від областей досить різні і якби делегатів уповноважували обласні делегації виступати, цей принцип був би справедливий. Інакше - черга і тільки черга має бути критерієм для того, щоб виступити з трибуни.

Тепер хочу доповнити по порядку денному. Вважаю, що з більшості проблем, що звучали тут з трибуни, в основі їх вирішення лежить влада і кошти, від яких залежить вирішення тієї чи іншої проблеми. У нас якою владою володіє Уряд України - ясно. І наша республіка, як колонія, платить данину в обсязі 47 мільярдів карбованців, що відраховуються в кишені московських міністерств і відомств. Тому, щоб ці гроші направити на благо нашого народу, треба до порядку денного включити питання про статус підприємств, установ та організацій союзного та союзно-республіканського підпорядкування, які знаходяться на території України, та про зміну статусу вищих органів державного управління. Це дасть змогу 47 мільярдів плюс 20 мільярдів карбованців, які наша Україна платить як податок з обороту, використати на власні потреби.

Головуючий. Вибачте, перед тим як виключити мікрофон, я хочу вас запитати: ви довідку якусь даєте? Чи що ви даєте?

Поровський М.І. Ні, я сказав: прошу включити в порядок денний питання для обговорення про статус підприємств, установ

та організацій союзного і союзно-республіканського підпорядкування.

Головуючий. Усе передавайте в секретаріат.

Поровський М.І. Є ще зауваження. Оскільки я обирався по сільських районах і там зараз працюють зрання до смеркання, і в нас зараз дефіцит з часом, а ми працюємо чистого часу 6 годин, пропоную продовжити на 2 години засідання сесії, скажімо, до 20-ї години. Ми готові тут працювати так само, як і селяни зараз працюють, - зрання і до смеркання, - але для того, щоб не згортати питання, щоб ішла дискусія, щоб у нас був вільний обмін думок, а не (нечутно). Так, як це було колись у застійні часи. Дайте людям прийти до спільної думки, обговорити докладно всі питання. Дякую.

Головуючий. Ми якраз, так як ви нам рекомендуєте, теж прийшли до спільної думки більшістю голосів - 349 із 365 присутніх.

Обговорення закінчено. Товариші, переходимо до питання про різне. Залишилося в нас 40 хвилин працювати, потім поставимо на обговорення пропозицію - продовжувати чи не продовжувати. Який ми приймемо порядок при обговоренні питання про різне?

Присядьте, будь ласка, ми ж вам давали слово. Присядьте.

Голос із залу. Я вносив конкретну пропозицію.

Головуючий. Хочу до вас особисто звернутися, наскільки пам'ятаю, Володимире Пилиповичу Філенко, присядьте. Не можна зловживати, присядьте, ми вас просимо.

Товариші, “різне” будемо обговорювати - до 3 хвилин? Так?

Регламент такий у зв'язку з тим, що дуже багато хочуть висловитись з різних питань.

Значить, у нас Лук'яненко. Включіть, будь ласка, третій мікрофон.

Лук'яненко Л.Г. (Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область). Поки ми обідали, з Одеси надійшла інформація такого змісту, і я подаю її як депутатський запит, шановній нашій Валентині Шевченко або Масолу - залежно від того, від кого це залежить.

Одеське обласне радіо сьогодні зранку замість передавати матеріали про сесію Верховної Ради Української РСР, передавало про роботу сесії Верховної Ради РРФСР. У чому справа? Прошу відповісти.

Головуючий. Спасибі. Секретаріат фіксує всі ці запитання. Товариші, до уваги, до уваги.

Борзих О.І., директор радгоспу "40 років Жовтня" Слов'яносербського району (Кам'янобрідський виборчий округ, Луганська область).

Пропоную в розділі "Інше" порядку денного обов'язково на одному із засідань розглянути питання про відміну щорічного переходу на так званий літній час. Тими рішеннями ті, хто їх прийняв, змусили на 4 години працювати більше на добу насамперед селян. І двічі на рік негативно впливати на біоритми всіх людей, а особливо дітей. Спасибі (Оплески).

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, другий мікрофон.

Косів М.В., науковий співробітник Інституту суспільних наук АН УРСР, м. Львів (Пустомитівський виборчий округ, Львівська область). Я з приводу заяви народного депутата Саввіна - митрополита Вінницького. Дійсно, обстановка релігійна в західних областях напружена, одначе засоби масової інформації, республіканські, всесоюзні надають чомусь перевагу для повідомлення з цього приводу тільки одній стороні. Заради об'єктивності варто було б, щоб прозвучала й думка іншої сторони.

До 1946 року у Львові була одна православна церква. Отже, зараз іде болісний процес повернення віруючих греко-католицької церкви до своєї батьківської віри. Отож, захоплення православних храмів там не відбувається, ваше преосвященство, владико Вінницький. Там просто віруючі греко-католицької церкви повертають собі ті храми, які їм належали.

Я розумію, що це процес не простий. Ми розуміємо, що потрібні будуть зусилля і Верховної Ради, і влади на місцях, аби цей процес проходив якомога безболісніше, аби нічиї інтереси не були ущемлені, але вирішувати їх однобоко, як це робилося до цього часу, ми не маємо права. Я не знаю, чи це питання (не чути), тому вважав за потрібне це сказати.

Головуючий. Будь ласка, включіть третій мікрофон.

Голубець М.А., керівник Львівського відділення Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного АН УРСР (Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область). Я не чув, щоб пропозиція щодо обговорення порядку денного голосувалася в тому варіанті, щоб виступали від областей. Львівська область справді зробила заяву про те, щоб обговорити питання про народну освіту, яка також

страшенно запущена в нас. І від області не дали виступити. Я ж у зв'язку з цим, а ще є ціла низка важливих питань, які треба було б обговорити і внести до порядку денного, пропоную завтра виділити хоча б годину, по 3 хвилини депутатам, для продовження цієї роботи.

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, другий мікрофон.

Деркач І.С., старший інженер Фізико-механічного інституту АН УРСР (Самбірський виборчий округ, Львівська область). Шановні депутати, шановний головуючий! Ви, очевидно, пам'ятаєте, що ми вчора ставили питання про події, які мали місце в м. Полтаві. З приводу цього надходять скарги від тих громадян, які постраждали в місті Полтаві, і від тих людей, котрі переживають за долю своїх родичів. Щодо цього вношу депутатський запит. 13 травня в м. Полтаві було заарештовано мешканця м. Києва Ігоря Ткачука. До сьогоднішнього дня Ігор Ткачук перебуває під арештом в м. Полтаві. 15 травня в місті Сімферополі заарештовано Духовнікова Андрія Юрійовича, сьогодні його перевезено до м. Києва. Звертаємось до Міністра внутрішніх справ УРСР, щоб він дав роз'яснення з приводу вищенаведених фактів.

Далі. Я говорив сьогодні з Міністром внутрішніх справ Гладушем Іваном Дмитровичем. Він сказав, що готовий надати інформацію на наш депутатський запит з приводу подій, які мали місце в м. Полтаві. Однак, я наполягаю на своїй пропозиції про те, що необхідно скласти тимчасову депутатську комісію, яка могла б зайнятися розслідуванням цих подій. Я пропоную в цю депутатську комісію включити депутата Павлюка Степана Петровича, депутата від виборчого округу N 280.

Ще я хотів прореагувати на виступ одного депутата з Полтавської області, який говорив про те, що чому саме цих людей там затримали, що відбувалося святкування 111-річниці з дня народження Симона Петлюри. Ви, очевидно, знаєте, хто такий Симон Петлюра, і як кожна історична особа він має право на святкування чи дня народження, чи дня смерті. І тому не правоохоронним органам вирішувати питання про святкування цього чи іншого свята, чи взагалі не святкувати. Симон Петлюра є видатна особистість, будівничий Української Народної Республіки, тому тут недоречні такі закиди на його адресу, тобто я наполягаю на тому, щоб поставити питання на голосування про утворення комісії.

Головуючий. Ваш час закінчився. Спасибі. Будь ласка, перший мікрофон.

Скорик Л.П., доцент Київського державного художнього інституту (Артемівський виборчий округ, м. Київ). Прийшло звернення від робітників Київського інституту автоматики до Верховної Ради про проблеми міграції, яка зараз відбувається в Україні і загрожує їй, особливо, як ви знаєте, у зв'язку з подіями, що відбуваються з переселенням військовослужбовців в Україну. Ці проблеми загрожують восени.

Щодо цього працівники просять створити у Верховній Раді комісію по розробці і впровадженню закону про громадянство в Українській РСР та вивченню проблем міграції в Україні. Це перше.

Друге. У зв'язку з репресіями по відношенню до людей, які були звільнені за критику, звернутись із заявою до представників асоціації безробітних. Ці півсотні людей в Україні звільнені завдяки підтасовкам, фальсифікаціям ...судових органів та прокуратури, у даний час вони можуть бути притягнуті до відповідальності і не мають засобів існування. Просимо негайно створити депутатську тимчасову комісію по перевірці дій прокуратури і захистити законні дії адміністрації підприємств.

У продовження цієї теми про створення комісії по реабілітації є звернення до (не чути) Шевченківського, Сирецького виборчих округів, що стосується повідомлення Прокуратури УРСР (не чути) ...українського поета Василя Стуса. Хочу передати звернення в секретаріат, а його зміст такий: "Вимагаємо, щоб Прокуратура УРСР здійснила свою першу гідну... (не чути).

Вважаємо, що повинні бути створені депутатські комісії в Радах на всіх рівнях і організації, які займались би питаннями реабілітації не тільки жертв сталінської сваволі, а й всіх інших... (не чути)".

Головуючий. Ларисе Павлівно, здайте в секретаріат ці пропозиції. Слово надається депутату Павличку Д.В., за ним буде виступати депутат Алтунян Г.О.

Павличко Д.В., секретар правління Спілки письменників України (Збаразький виборчий округ, Тернопільська область). Шановний голово, шановні депутати! Прийшла телеграма: "Сделайте депутатский запрос. Почему вопреки всем заверениям правительства о прекращении строительства Южно-Украинской атомной электростанции строительство продолжается? Кто обманывает народ? Ответ ждем. Грищенко и другие. Адреса людей".

Я не знаю про цю ситуацію, але телеграма прийшла на моє прізвище. Вважаю, що повинен був її оголосити. Однак

я вийшов на трибуну, бо маю ще одну ідею, як мені здається, важливу.

Давайте заспокоїмося і послухаємо. Ми тут усі люди, які жили в минулому. Хто не з нами, той проти нас. Це було правило, що змушувало нас відповідно жити в минулому, воно в'їлося в наші душі, як шлеї в конячі шиї, і тому, я вважаю, що ми, як оті коні, випущені і взяті з тих шлей. Ми інколи ось так і поводимося. Треба навчитися жити при свободі.

Ми нагадуємо одні - тих дітей, які в голодний рік зривають зеленець, не можуть дочекатися, коли яблуко достигне, і від цього буде боліти живіт, а інші нагадують мені тих кубинських партизан, які обіймають свого товариша, а рукою шукають, чи нема кольта ззаду, тут, на ремені.

Ми не довіряємо один одному. Я думаю, що ми повинні (давайте попросимо наш уряд) створити депутатський дискусійний клуб, у якому могли б після наших засідань збиратися вечорами за чашкою чаю, а може й за іншою чашкою, поговорити та з'ясувати деякі, так би мовити, взаємини, познайомитися ближче. Тому що ми після цих засідань, товариш Поровський, де ми працюємо до шести годин, селяни на полях, йдемо далі на роботу, адже ж ми працюємо. Через це, я гадаю, ми маємо право мати приміщення.

У кожній цивілізованій країні є такі дискусійні депутатські клуби. Отже, прошу подумати над цим і створити таку комісію, можливо, навіть завтра, а, можливо, ми конкретно запропонуємо людей, які б думали про це, про якісь спеціальні взаємопорозуміння, обмін думками, адже ідея незалежності України, мені здається, усім дорога і рідна. От тільки інакше кожен з нас її розуміє, і як до неї дійти. Так давайте створимо такий клуб і будемо працювати вечорами і, можливо, тоді відкинемо в тій роботі те, з чим ми виходимо на наші пленарні засідання.

Головуючий. Спасибі (Оплески). Слово надається депутату Алтуняну Г.О. Прохання тільки представлятися, називатися звідки. За ним буде виступати депутат Колінець.

Алтунян Г.О., слюсар підприємства "Кінотехпром", м. Харків (Київський виборчий округ, Харківська область). Дорогие друзья! Я, как и многие из вас, тоже получил телеграммы о том, что происходило в Полтаве. Сейчас не хочу их зачитывать, а просто хочу сказать следующее. Обращаюсь в правоохранительные органы

республики с еще одним предложением. Я вас убедительно прошу, чтобы то сдержанное отношение, которое мы здесь видим, я скажу именно так - сдержанное отношение, которое мы видим со стороны правоохранительных органов к народу, к людям, было таким же одинаковым по всей республике. Могу сказать, что в Харькове постепенно это отношение менялось в лучшую сторону. Было время, когда только появление "жовтоблакитного прапора" вызывало, извиняюсь, резкое, негативное отношение. Срывали флаг, рвали, тащили в кутузку, даже некоторые наши сограждане получали штраф в размере тысячи рублей. Штраф, кстати сказать, до сих пор не отменен. Постепенно отношение меняется. До Полтавы, видимо, это дело не дошло. Независимо от того, чей день рождения отмечался, независимо от того, как мы относимся к тому или иному политическому деятелю, никто не имеет права без санкции прокурора ни арестовывать, ни обыскивать, ни совершать принудительные действия. Надо строго руководствоваться законом. Я убежден. Это первое, что я хотел сказать. Обращаюсь сегодня, в том числе и к заместителю Министра, который является и депутатом, или к Министру, которые здесь присутствуют. Все то напряжение, которое сегодня у нас сложилось к обеду, легко и просто можно было решить без вмешательства власти. Наших исполнительных органов вполне для этого хватало. Я удивляюсь одному, что какие-то государственные деятели таковыми не являются. Эту обстановку можно было бы прогнозировать легко и просто. Просто властью районного РОВД города Киева, я не знаю, в каком районе мы находимся. Я видел там гражданских лиц, хорошо сложенных. Очевидно, это были наши друзья из Комитета госбезопасности.

Последнее, что хочу сказать. Обращаюсь к вам, депутаты, с просьбой, щоб ми скасували оте негативне ставлення до нашого брата, як це було з депутатом від Кременчука - Куценком, до якого так віднеслась торішня сесія. Вважаю, що мы тут должны принести извинения за то, что с него сорвали значок с галстука, и за то, что его так обесчестили здесь.

Головуючий. Нема цієї сесії. Закінчуйте, будь ласка.

Алтунян Г.О. Именно сессия должна это сделать. Спасибо (Оплески).

Головуючий. Слово надається депутату Колінцю Володимиру Володимировичу.

Колінець В.В., викладач кафедри російської і зарубіжної

літератури Тернопільського державного педагогічного інституту імені Я. Галана (Тернопільський міський виборчий округ, Тернопільська область). Шановні депутати! Мені хотілося б буквально кілька слів сказати щодо нашої завтрашньої роботи. Завтра в нас буде нелегка робота. Висунуто біля 50 пропозицій щодо порядку дня. Ви пам'ятаєте ситуацію, яка була на II З'їзді народних депутатів у Москві. Більше ніж 100 депутатів виступили з пропозицією, щоб у порядок денний включити перегляд статті 6 Конституції, але вона більшістю була відхилена. Виходячи з того, що ми тимчасового регламенту не приймали, а користуємося ним, нам треба переглянути один пункт цього регламенту, а саме

- виробити механізм захисту інтересів меншості, виходячи з інтересів нас усіх. Щоб наші пропозиції були враховані і внесені в порядок денний, пропоную до завтрашнього дня подумати над таким питанням. Якщо ми будемо виходити з цього регламенту, який є, то він передбачає, що кожна пропозиція вноситься в порядок денний більшістю голосів. Вважаю, що це недемократично. І тому пропоную переглянути цей момент. А саме, щоб пропозиція була правосильною, правомочною, якщо вона виходить від окремої групи, а група нараховує 20 чоловік, або хоча б і п'яту частину депутатів. Це все, що я хотів сказати. Дякую за увагу.

Головуючий. Будь ласка. Я бачу, народний депутат Челишев. Ви ж тільки що виступали, то сядьте посидьте. Зараз буде виступати Хмара С.І.

Хмара С.І., лікар-стоматолог Червоноградської міської стоматологічної поліклініки (Індустріальний виборчий округ, Львівська область). Шановні народні депутати! Хочу привернути вашу увагу до проблеми депутатського запиту. Бо й вам доведеться найближчим часом зіткнутися з цим. Коли запити даються, а відповіді на них даються надто пізно, або не даються взагалі. Хочу нагадати, що на минулій сесії я давав запит і мені сказали, що Уряд одержить доручення про аналіз ситуації на Каховському водосховищі, про аналіз навколо Запорізької АЕС, про неможливість її розширення і про можливість пониження рівня Каховського моря на 1 метр, бо це вже розглядалось. Відповіді жодної я так і не одержав. Тепер нам скажуть, що був один Уряд, одна сесія, а зараз інший Уряд, інша сесія. Думаю, що якась спадкоємність повинна бути. Це перше.

Друге. Я подав сьогодні депутатський запит про 3 вагони з радіоактивними речовинами, які наче курсують у Черкаській області. Ця інформація була одержана від Руху. Я як представник екологічного комітету Верховної Ради буду цим займатися теж. Прошу протягом 3 діб, як це і належить щодо депутатського запиту, знайти відповідь. Чи є ці вагони, чи немає? Бо нам краще оперувати фактами, а не чутками.

Третє. Від комітету Верховної Ради по законодавству і законності Президія Верховної Ради одержала листа від мене. А я - від 34 депутатів Запорізької обласної Ради, де ставилося питання про законність обрання головою Запорізької обласної Ради товариша Харченка, бо він набрав 95 голосів, а не 101, як належало. Відповіді на це запитання також немає.

І останнє. Народні депутати СРСР просили знову мене передати листа за багатьма підписами, якого вже було надіслано сюди, про долю апаратного санаторію в Криму. Цей санаторій й досі не переданий дітям. Хоча минулий Уряд обіцяв дітям цей санаторій передати. Я хотів почути відповідь. Дякую.

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, перший мікрофон включіть.

Півень М.І., голова колгоспу імені 118 загиблих комунарів Шахтарського району (Макіївський-Совєтський виборчий округ, Донецька область). Товарищи! Второй день ждал выступления. Давайте внесем предложение, чтобы завтра с утра все-таки начать работать с техникой. А то получается, что кто смелый, тот несколько раз выступил, а кто не может добраться до этого микрофона, получается в конце, когда остается где-то в пределах 10 минут до перерыва. Я поддерживаю те вопросы, которые поднимались, в том числе и об отмене летнего времени. И предложение хочу внести, чтобы после 18 часов все-таки были здесь министры, чтобы депутаты могли по вопросам, которые поступают, встречаться с ними и решать.

Второе. Необходимо законы, которые принимались Верховным Советом СССР, их было более 20 принято, подготовить и вручить народным депутатам для работы. В газетах они есть, но с газетами очень трудно работать. И просил бы всех народных депутатов, которые здесь присутствуют, вносить свои вопросы подготовленными, отработанными. Если вопрос ставится не четко, как это было по поводу приоритетного развития сельского хозяйства, и приподнесли его не те, кому нужно было, он получился смазанным. Спасибо за внимание.

Головуючий. Пожалуйста, третий микрофон, уступите место.

Голос із залу. Я думаю, товариші депутати, що ми всі хочемо одного і того ж. Майже всі тут люди хочуть добра, але шляхи можуть бути різні. І тому в мене є пропозиція, щоб не було так, що від аграрників виступають самозванці, потім іще від якоїсь групи. Пропоную, а Тимчасовий регламент це дозволяє, наступне. Президія повинна зібрати протоколи, офіційно розпечатати їх, щоб ми бачили, що це - група чи, можливо, якась партія. І тоді представники цих груп регулюють, щоб не повторювати десять разів Чорнобиль, десять разів аграрне питання, десять разів кожне інше питання, яке виникає, щоб представники груп регулювали черги до мікрофонів, і щоб не виходило так, що деякі виступатимуть по тридцять разів, а 400 чоловік поїдуть додому, так і не виступивши жодного разу.

Головуючий. Депутат Хмара. Другий мікрофон. Будь ласка. Вибачте. Ви там домовтесь удвох. Сідайте.

Бондаренко В.С., директор хімічного заводу імені Петровського (Антрацитівський виборчий округ, Луганська область). Товарищи, мы очень много рассматриваем всяких вопросов. Вопросы в основном рассматриваются политического характера. Мы знаем, что всякая политика зиждется на экономике и пока на сегодняшний день мы ни одного такого вопроса не рассмотрели. Мы все рассматриваем. Но вопрос о медицине никто не поднял. Вы знаете, какое состояние у нас в медицине. Вопрос об образовании тоже никто не поднял, хотя вы знаете, что в 50-х годах мы были по образовательному цензу на втором, а сейчас находимся на 47 месте. Поэтому нужно эти вопросы, я считаю, ставить и рассматривать. И последний вопрос. У нас работает Мандатная комиссия. О результатах ее работы мы пока ничего не знаем. Российский парламент начал работать только сегодня и уже имеет результаты, а мы пока сидим не признанные, что-ли, депутатами. Все.

Головуючий. Спасибі. Довідка, товариші. Мандатна комісія працює, вона написала нам листа. Про результати роботи доповісти ще не готова. Як тільки вона буде готова, ми обов'язково надамо їй слово.

Слово депутату Хмарі. Уже було оголошено. Будь ласка.

Хмара С.І., лікар-стоматолог Червоноградської міської стоматологічної поліклініки (Індустріальний виборчий округ, Львівська область). Шановні депутати, шановний голово! Ми зібралися тут,

щоб будувати правову демократичну державу. Але ми повинні пам'ятати, що в той час, коли ми тут засідаємо, раз по раз в різних кінцях України чиниться брутальне беззаконня, порушуються елементарні права, які гарантовані нам навіть тою недосконалою Конституцією з боку правоохоронних органів. Скажімо, полтавські події, де в дуже брутальній формі порушувались статті 48, 52, 55 діючої нині Конституції органами МВД. І мене з цього приводу дуже тривожить позиція, яку зайняв тут Міністр, заступник Міністра внутрішніх справ, який заявив, що він не підпорядковується Верховній Раді. У розмові в перерві заявив, що він владі підпорядковується. Я запитую, хто ж та влада, ми власне і є найвища влада - Верховна Рада, але відповіді не почув.

Три дні тому ми подали депутатський запит Міністру внутрішніх справ України. Минуло вже три дні, на депутатський запит відповіді не отримано.

Ще я хочу сказати, що це не просто якісь ординарні такі непорозуміння і випадки. Ми бачимо, що протягом останніх років раз по раз організовується кампанія, щоб припинити чи загальмувати демократичні процеси в Україні.

Ми ще не забули про ганебні дії органів внутрішніх справ 12 березня і 1 жовтня у Львові минулого року. У жовтні в Чернівцях минулого року і шостого травня поточного року знову в Чернівцях на стадіоні теж були прикрі інциденти, коли працівники міліції і КДБ затримували безпідставно громадян і вчиняли безпідставні особисті обшуки.

Я хочу сказати, що це стосується не лише органів внутрішніх справ. Цю проблему слід розглядати в ширшому контексті, власне в тому контексті тієї політики, яку зайняла Комуністична партія України. І власні дії правоохоронних органів виходять як логічні дії з тієї заяви і цілого ряду інших документів, які недавно підписали Центральний Комітет Компартії України, Верховна Рада і не дуже доброї слави Президія Верховної Ради попереднього скликання.

Тому, виходячи з цього, я дуже прошу, щоб невідкладно розглянути питання на нашій сесії про правове забезпечення громадян України та дії правоохоронних органів України. Дякую.

Головуючий. Товариші депутати! Залишилось 9 хвилин. Я пропоную наступне. Якщо ми таке маємо, то Міністру внутрішніх справ Гладушу Івану Дмитровичу надати декілька хвилин. А поки він буде готуватись і йти до трибуни, біля кожного мікрофону надати по 2 хвилини.

Головуючий. Ви давайте визначіться біля мікрофонів по одному.

Іванчук Р.І., завідуючий відділом журналу "Дзвін", м. Львів (Дрогобицький міський виборчий округ, Львівська область). Я хочу зробити зауваження етичного порядку Митрополиту Вінницькому, його Преосвященству Агафангелу.

Він назвав Українську греко-католицьку церкву "так званою". Це образливо, ці слова часто вживали ще в застійні часи і зараз застосовують їх до неприйнятних осіб, партій, організацій, конфесій.

Я хочу нагадати його Преосвященству, що із тієї "так званої" греко-католицької церкви вийшли просвітителі українського народу: Маркіян Шашкевич, Головатий, Іван Вагелевич, Іван Могильницький, батько і син Устияновичі, ті, хто не дали сполонізуватися українському народу західних областей України. І можу нагадати, що Православна церква дозволяла русифікуватися українському народу.

Прошу його Преосвященство принести вибачення.

Головуючий. Будь ласка, 3 мікрофон.

Пушик С.Г., письменник, голова Івано-Франківського обласного товариства української мови імені Тараса Шевченка (Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область). Я пропоную створити комісію, яка б нарешті дала відповідь про причини облисіння дітей в Чернівцях, дітей на Івано-Франківщині і звірів теж на Івано-Франківщині. Це перше.

Так, нарешті ми маємо народові сказати причину цієї біди. Може, такої ж, як і чорнобильська. Друге. Телебачення і радіо повинні в нас в Україні бути парламентськими. Я пропоную, аби не було таких ексцесів, як в Одесі, вивести телебачення з-під влади Ради Міністрів, щоб було телебачення Верховної Ради України. Щоб час літній в західних областях був скасований, тому що люди не витримують цього навантаження. Дуже великою, майже у три години є різниця між західними і східними областями. І останнє, я ось одержав телеграму: "Дорогі мої колеги, посланці народу України і всіх народів, які проживають в Україні! Хочу звернутись до всіх нас, аби ми йшли ближче один одному назустріч, я познайомився з багатьма прекрасними керівниками східних областей. Давайте не будемо так багато витрачати часу на те, що користі не дає ні нам, ні народові, ні всім народам. Давайте не будемо “гар-гар”, “гудя-гудя”, як у нас кажуть, а будемо дружити і

будемо йти до спільної мети". Я як письменник, також прошу вас. Ось телеграма в мене в руці, просять мої земляки, аби ви шанували закон про мову нашу українську. Я бачу українців, які можуть виступати українською мовою, нас слухає вся Україна. Це великий урок для України. Я вас дуже прошу. Шануймо той закон, який ми недавно прийняли, і кланяюсь вам низько і дякую вам, Голово, що ви мені надали слово.

Влох О.Г., завідуючий кафедрою Львівського державного університету імені Івана Франка (Ленінський виборчий округ, Львівська область). Я хотів би оголосити звернення моїх виборців до Верховної Ради Української РСР. Звернення невелике, коротке, дозвольте мені його прочитати: "Ми, співробітники та студенти хімічного факультету Львівського університету імені Івана Франка, висловлюємо надзвичайну стурбованість у зв'язку з екологічною катастрофою, що склалася в Україні внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та подальшої експлуатації Чорнобильської, розширення Рівненської, Хмельницької АЕС, планами спорудження ядерних реакторів".

Головуючий. Шановний депутат. Влох О.Г. То дуже коротке.

Головуючий. Будь ласка. Тому що там лєнта така. Вам 3 хвилини. Вже ви використали півтори.

Влох О.Г. З вимогами.

Голос із залу. Ви не маєте права коментувати виступи. Це вам заборонено регламентом.

Головуючий. Я не коментую. Я просто попереджаю, що за 3 хвилини прочитати таку лєнту неможливо. Тому я прошу. Я півхвилини на те, що переривав, додам. Будь ласка.

Влох О.Г. Я зачитаю тоді скорочено.

"У результаті Україна займає перше місце у світі по екологічних захворюваннях і дитячій смертності. Над нашим народом зависла загроза нового нечуваного геноциду, що спрямований насамперед проти дітей, майбутніх поколінь нашого народу.

Вимагаємо:

Перше. Закриття Чорнобильської атомної електростанції.

Друге. Відшкодування Мінатоменерго СРСР збитків, завданих республіці аварією 1986 року.

Третє. Виведення з підпорядкування Мінатоменерго СРСР

атомних електростанцій, розташованих на території України, та підпорядкування їх новому Уряду України.

Четверте. Заборонити розширення будівництва Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій.

П'яте. Вважаємо недоцільним продаж електроенергії за кордон з території України". Це останній.

Ще маса підписів. Дякую.

Головуючий. Передайте в секретаріат, будь ласка.

Слово надається Міністру внутрішніх справ Гладушу Івану Дмитровичу.

Гладуш І.Д., Міністр внутрішніх справ УРСР. Шановні товариші депутати! Народні депутати Ігор Деркач, Степан Хмара дійсно написали листа про ті події, які відбулися 13 травня в м. Полтаві.

Перед тим, як дати відповідь з цього питання, хочу наголосити на тому, що депутат, а в цьому я переконаний, повинен бути завжди, навіть у найбільш скрутній ситуації, обачливим, обережним. Усвідомлювати наслідки своїх дій, тобто моя думка полягає в тому, що виборці чекають від вас мудрості, а не підстроювання до емоцій і настрою окремих людей, або якихось чуток. Думаю, що депутати про це знають, але мене змусив це сказати той запит, чи той протест, який, на мій погляд, зовсім, м'яко кажучи, не об'єктивно показаний депутатами. Що сталося в Полтаві? Я поділяю думку про те, що справа совісті кожного, яку дату, який день народження відмічати, але в Полтаві відбулося зовсім інше. Там, на нашу думку, готувався глум над радянською історією, принципами соціалістичного співжиття. Стало відомо про підготовку до проведення в Полтаві 13 травня недозволених масових заходів, мітингів, демонстрацій і таке інше. Не дозволили масових заходів, мітингів, демонстрацій тощо. у зв'язку з днем народження українського контрреволюційного вождя буржуазно-націоналістичного руху Симона Петлюри. Взяли участь представники інших областей республіки. Причому, я хотів би наголосити, що вся ця робота була явно скоординована. Про це свідчить уже хоча б те, що це, з дозволу сказати, святкування вирішили проводити не 5 травня, а саме того дня народився Петлюра, а 13 травня.

Скринька відкривається тут дуже просто. Відразу після травневих свят було б менше бажаючих їхати в таку неблизьку Полтаву й квитки на різні види транспорту в ті дні придбати було значно важче.

Таке святкування полтавчани сприйняли з великим болем. Адже скільки людської крові пролив Петлюра саме в Полтаві. Ці факти, якщо потрібно депутатам, є, я можу їх навести. Прочитати тим, хто забув.

Організатори безплатно роздавали і квитки, і гроші. Можна навести велику кількість пояснень. Я дозволю одне з них зачитати. Це пише Андріїв Йосип Миронович з м. Тернополя: "12 травня 1990 року я у своїй організації краєвої ради Народного Руху м. Тернополя одержав 30 карбованців і поїхав на вокзал, щоб їхати в м. Полтаву. На вокзалі я дав гроші 10 карбованців і мені купили квиток. А в о.12 хвилин поїхав з вокзалу. Приїхав у Полтаву о дев'ятій ранку. Нас ніхто з рухівців не зустрів (я читаю дослівно), а зустріли працівники міліції. Ми їхали в місто Полтаву на мітинг, який повинен був відбутися о 12 годині, і нам сказали, що він санкціонований. Я взяв з собою синьо-жовтий прапор і три палки для нього по 1 метру. Більше в мене нічого не було. Тільки значок з написом "Українська держава", на якому синьо-жовтий прапор з тризубом".

Ці пояснення, а їх у мене зараз 30 штук, аналогічні. Хто їм платив за цю поїздку, як вони дуже хотіли їхати в цю поїздку, як вони туди потрапили.

12-13 травня в м. Полтаву в масовому порядку прибували активні організатори і учасники проведення цього несанкціонованого збору. З Тернополя, з Сум, з Харкова, з Дніпропетровська, з Житомирської та інших областей, у тому числі з столиці нашої - славнозвісного Києва, 80 чоловік. Із собою навезли заздалегідь заготовлені лозунги "Слава Симону Петлюрі", не тільки жовто-блакитні, а й червоно-чорні прапори. Тисячі різних значків, виготовлених друкарським способом. Портрети Петлюри, вимпели, націоналістичні календарі, десятки табличок з написом: "Будинок, вулиця Симона Петлюри" і так далі.

Хотів би підкреслити, товариші, і всі ви знаєте, що існує закон, існує порядок в нашій державі святкування історичних дат, шанування пам'яті відомих державних діячів. Однак проведення мітингів, демонстрацій у м. Полтаві санкціоноване не було.

Тому з метою недопущення порушень громадського порядку місцеві правоохоронні органи, а це їхня справа, спільно з органами влади, підкреслюю, громадськості, з дозволу прокурора (я розмовляв з прокурором області) провели ряд передбачених законом запобіжних заходів. Передусім, проводились бесіди з особами, які прибули для участі в цих акціях. Вони попереджувались про

відповідальність за протизаконні дії. Але частина з них вела себе нахабно, агресивно, чинила опір працівникам міліції. У такій обстановці особовий склад був змушений запросити в місцеві органи міліції 156 осіб з 9 областей республіки і м. Києва. Серед них було 27 неповнолітніх - дітей 12, 14, 16 років, студентів і учнів, 21 особа, які ніде не працюють і нічим не займається - вільні люди, тому роз'їжджають за гроші, які їм дають.

Після розбору всі вони, підкреслюю, усі були відпущені і виїхали додому. Крім того, у ніч з 12 на 13 травня серед осіб, які затримані і будуть нести відповідальність, місцеві мешканці: Гриня - робітник кооперативу "Зоря", Арбузов - робітник їдальні, наш киянин Різник - робітник кооперативу "Київський каштан", які стояли із закликами переіменувати декілька вулиць м. Полтави, у тому числі вулицю генерала Зігельда, який звільняв від фашистів Полтаву і поліг за Полтаву.

Ці громадяни затримані, дійсно, на них складено відповідні документи, і вони будуть нести відповідальність у встановленому порядку.

Крім того, був затриманий місцевий житель Курочка - фельдшер одного з автотранспортних підприємств. У парку Слави він розкидав вінки з могил невідомих радянських воїнів. Ну, думаю, що тут не потрібне якесь пояснення, яке святотатство він робив.

У результаті за допущені правопорушення на 16 осіб складені протоколи, у тому числі 8 з ний попереджено, 2 притягнуто до адмінарешту. Серед них і Ткачук, який був засуджений судом на три доби. Його вже звільнили.

Шість матеріалів направлено на розгляд комісії. По п'яти неповнолітніх запрошувалися рідні, їх батьки, яким ці діти були віддані. До речі, з батьками проведено бесіди, їх не покарано ні в адміністративному, ні в іншому порядку, хоч це, можливо, і не дуже здорово.

Хочу підкреслити, що скарги громадянина Тломацького в правоохоронні органи, про якого згадується в запиті депутата, не надходило, за медичною допомогою він не звертався. За цією допомогою зверталися два громадянина - Харченко і Березанський. Проте в них ніяких пошкоджень не виявлено. Про це свідчить документ медичного закладу. Він є у мене.

На цьому я б і закінчив, щоб не затримувати дуже вашу увагу, товариші.

Головуючий. Іван Дмитрович, можна втрутитись? Ми дуже хотіли б закінчити сьогодні. Якщо в когось з депутатів будуть запитання, бажано сформулювати їх у письмовій формі і здати до секретаріату. Секретаріат передасть їх міністру, який підготується і наступнго разу відповість на ці запитання. Ви не заперечуєте проти такої пропозиції? Іван Дмитрович, ви не заперечуєте?

Я хотів би, щоб Деркач, молода людина, та Хмара, що старше його, добре розуміли статус народного депутата.

Головуючий. Товариші депутати! Запитання письмові передайте в секретаріат. І ви, Іване Дмитровичу, будь ласка, усі ці папери передайте в секретаріат. Закінчуємо, товариші, вже 18 годин 10 хвилин.

Голос із залу (Не чути).

Гладуш І.Д. За дії, які вчинили 22 квітня в Києві. Ви всі бачили це по телебаченню і чули по радіо, і в газетах писалося, за що їх заарештували.

Головуючий. Товариші депутати! Вісімнадцять десять, сподіваюсь, перерви робити не будемо (Шум у залі). Депутатський запит передайте, будь ласка, депутате Деркачу, в секретаріат. Ми домовилися, якщо буде дуже багато запитань, передати всі їх до секретаріату. У нас попереду ніч і завтра день, Гладуш Іван Дмитрович підготується з цих питань, надамо йому слово і хай відповідає.

Якщо вас ця відповідь не влаштовує, я звертаюся до депутатів і Деркача, і Хмари, й інших товаришів: надішліть ще раз ці запити до секретаріату. Ми ще довго будемо працювати і, щоб сьогодні не розводити, бо за 5 хвилин ми не закінчимо цю дискусію, продовжимо її потім у наступних "різне". Наступного разу він відповість усно. А зараз вас дуже прошу – закінчуємо (Шум у залі).

Головуючий. Миколо Федоровичу, пізно. Ми будемо давати відповіді, але у відведений для цього час. Зараз – 18 годин 11 хвилин, давайте домовимося, як будемо працювати. Міністр же нікуди не подінеться, і ми нікуди не дінемося. Відведемо для цього час - годину - тоді буде міністр відповідати на ваше запитання (Шум у залі).

Головуючий. Так, товариші! По-перше, дивіться на табло. Зареєстровано в залі лише 88 чоловік, а ніхто ще - ні Головуючий, ні інші товариші депутати - не вносили пропозиції про припинення роботи. А в Тимчасовому регламенті сказано, що ми можемо

й відступати, тим більше, що такі пропозиції були. Тому я прошу мати витримку і не ховати раніше карточки.

Депутат Павличко Дмитро Васильович вніс, на наш погляд, дуже слушну пропозицію: про організацію депутатського клубу чи, як його можна назвати, - для більшого зближення депутатів, для дальшого знайомства і праці. Ми вважаємо, що така пропозиція слушна і тому від президії звернемося до секретаріату Верховної Ради і відповідальних працівників Президії, щоб подумати, де організувати приміщення і проводити таку роботу.

Тепер, товариші, була пропозиція депутата Деркача створити комісію по розслідуванню тих фактів, про які йшлося в їх запитах. Як поставимося до цього питання? Внести пропозицію і поставити на голосування? Давайте ми зараз вирішимо: на голосування, може, потрібно поставити питання про комісію. Сьогодні ми вже не встигнемо цього зробити, тому можна повернутися до цього питання пізніше.

Значить, є пропозиція сьогодні вирішити питання взагалі - створювати комісію чи не створювати, а вже потім повернутися до цього питання детальніше. Тому прошу зареєструватись усіх депутатів. Ми не готові до голосування.

Поки будуть готуватись, хотілося б дати таку довідку. Всі ці пропозиції, які надійшли до президії, передані в секретаріат. Є така домовленість з секретаріатом, а я зараз надам слово його завідуючому - Желібі Володимиру Івановичу, що завтра вони будуть оформлені і роздані всім депутатам.

Тепер ми готові до голосування.

Голос із залу. Я з приводу того хотів би коротенько... Ми зараз вже люди втомлені. Давайте перенесемо питання голосування на завтра, на початок робочого дня. Голосування щодо комісії...

Головуючий. Сідайте, будь ласка. Спасибі.

Товариші. Ми до голосування практично готові. На реєстрації

- 381 депутат. Кворум у нас є. Пропозиція перша - проголосувати сьогодні.

Хто за те, щоб створити депутатську комісію по розслідуванню тих фактів, які були названі у виступах депутатів і письмових запитах депутата Деркача і депутата Хмари, - прошу визначитись шляхом голосування. Прошу голосувати.

"За" - 182. Не приймається.

Слово від секретаріату надається депутату Желібі.

Голоси із залу. Не зрозуміло. Створювати чи не створювати комісії?

Головуючий. Ви, будь ласка, сядьте, шановний депутате. І не викрикуйте. Ви сьогодні це робите вже вдруге. Ми вас дуже просимо (Шум у залі).

Головуючий. Товариші, я прошу депутатів не збивати, а вас дуже прошу не викрикувати. Бо ми теж у президії маємо право увійти із запитом, що ви заважаєте нам працювати.

Желіба В.І. Шановні товариші, майте трішки чемності один до одного. Секретаріат сесії зосереджує увагу на створенні умов для чіткої, плодотворної роботи народних депутатів нашої республіки, для того, щоб висловлені учасниками сесії пропозиції по вирішенню тих корінних проблем, що стоять перед республікою, були враховані при підготовці проекти рішень.

Кілька слів про організацію роботи секретаріату. Секретаріат сесії розташований у кімнаті N 12. Там - нагородний зал по вулиці Кірова, 18/2, 9 під'їзд.

У складі секретаріату з числа його членів утворено 8 груп по основних напрямах роботи. Це - групи по розгляду прохань про надання слова для виступу, по обліку пропозицій і зауважень у питаннях порядку денного та процедури ведення сесії, по роботі з депутатськими запитами, по розгляду прохань депутатів про розповсюдження або оголошення на сесії звернень і заяв, по розгляду інших звернень народних депутатів, по розгляду кореспонденції, що надходить від громадян і організацій. А ще - по підготовці інформації для президії сесії та редакційно-інформаційна група в кількості двох чоловік. У кулуарах цього приміщення в кімнаті 49 встановлено прямі телефони, по яких з 10-ї до 18-ї години будь-який громадянин може подзвонити, висловити пропозиції, побажання на адресу сесії або конкретного народного депутата і такі пропозиції вже надходять.

Для запису на виступ у дебатах прохання користуватися бланками, які вручаються при реєстрації. У міру надходження від народних депутатів заявок на виступ вони будуть вводитися в пам'ять електронно-обчислювальної машини для формування і поновлення списку, який подається до президії сесії. До секретаріату надійшла велика кількість телеграм, листів, заяв, скарг громадян на адресу сесії. Ведеться їх облік і аналіз. Про звернення, що надійшли, їх характер і зміст, вас періодично будуть інформувати. Хочу вам доповісти, що в перший день роботи сесії

одержано більше 3000 листів і телеграм. З них 500 адресовано особисто депутатам. Найбільш характерні питання, що ставляться, стосуються порядку денного сесії, суверенітету Української Радянської Соціалістичної Республіки, нового союзного договору, української національної символіки, вирішення проблем Чорнобиля, розвитку атомної енергетики в Україні. Багато відгуків на заяву ЦК Компартії України, Президії Верховної Ради республіки, Ради Міністрів УРСР про становище в західних областях, а також листів з соціально-економічних, екологічних, релігійних питань. Велика кількість пропозицій висловлюється громадянами по прямому телефонному зв'язку. Зараз за нами вони слідкують. Тут організовано постійне чергування депутатів, членів секретаріату. Трудящі обурюються нераціональним використанням часу і неконструктивною роботою народних обранців. Вони закликають депутатів до більш організованої, результативної роботи. Хотів би сказати депутатам: досить різкі і критичні ці зауваження, ми за ніч їх опрацюємо і передамо завтра депутатам.

Товариші. Уже на другий день роботи сесії секретаріат захлинається від безкінченої кількості листів, телеграм, прохань, пропозицій. Тому ми просимо всіх працювати більш результативно, оперативно. Швидше перейти до створення постійних комісій, яким ми могли б передати значну частину цих пропозицій, які надходять і від депутатів, і від громадян. Якщо хоче хтось ознайомитись і нам допомогти, будь ласка, зайдіть у 12 кімнату, можете прочитати ту кореспонденцію, яка надходить з ваших округів. Оце щодо роботи секретаріату. І далі, товариші. Голова президії нинішньої сесії сказав, що всі ті зауваження, які висловлювалися учора і сьогодні щодо порядку денного, нами опрацьовані. Але хотів би зауважити, товариші, що вони опрацьовані десь на 16 годину. Біля трьох, п'яти зауважень сюди не ввійшло. Вони видрукувані. Уже 53 пропозиції до порядку денного. Це у два рази більше, ніж учора затверджено на сесії Білоруської РСР. Ну, це не має ніякого відношення, просто.

Голос із залу. Де вони?

Головуючий. До інформації. Вони будуть лежати на столах реєстрації. Просимо вас дуже, зараз, коли ви будете виходити після цього засідання, підійдіть до своїх столів реєстрації і одержте, щоб ви за ніч попрацювали і ми могли завтра розпочати вести розмову по них. І ще, товариші, до цього. Я сказав, що нам досить

тяжко працювати, від Рівненщини чомусь народний депутат відмовився працювати в секретаріаті і ми просто не вправляємося оперативно опрацьовувати всю кореспонденцію. Тому ті звернення, які стосуються особисто депутата, не надсилайте нам. От пише нам депутат, що десь у якомусь місті когось заарештували і просить секретаріат розглянути. Це не треба нам, депутат сам має можливість з ким потрібно зв'язатися. Інша група депутатів звертається, що ми будемо чекати в кулуарах цього залу зустрічі з такою керівною особою. Така керівна особа присутня в цьому залі і, будь ласка, ви з нею зустріньтесь і вирішіть питання.

І ще одне, товариші. Тут говорив головуючий, що в нас є групи депутатів по різних напрямках і інтересах. Будь ласка, дайте нам зауваження до порядку денного сесії, ми їх опрацюємо і визначимо, хто виступав. От у нас досить добре зроблено по групі, яка складається з молоді. Спасибі за увагу.

Головуючий. Ми дамо їм завтра ці групи і вони визначаться, перевірять і потім скажуть.

Товариші, надходила пропозиція, щоб продовжити наш робочий день. Не приймається? На голосування ставити не потрібно. Так. Приймається.

Товариші, надходила пропозиція все-таки про зустріч з керівниками міністерств і відомств. Ми просимо від імені президії Керуючого Справами Ради Міністрів організувати таку зустріч - це не значить сьогодні, зараз, порадитись з керівниками міністерств і відомств і довести це до відома депутатів: де, коли, в який час вони могли б вирішити всі ці питання. Дуже просимо.

Перед тим, як закрити сьогодні засідання, є одна записка. Ось її зміст. "Прошу объявить о порядке работы на последующие дни. Предлагаю сделать рабочими днями субботу и воскресенье. Московский округ, Донецкая область". Так. Будем вважати, що це питання доведено до відома депутатів і вирішено.

Хвилину, товариші! Є декілька оголошень. Я прошу до уваги. Ви ставите нас в таке незручне становище. Перекричати неможливо, зауваження робити - кричати неетично, там слово сказав - не коментуйте і так далі. Так що ж тоді, давайте думати, яку нам техніку включити. Ніяка техніка з нами не спрацює. Тому давайте, ми все-таки, я за техніку, і будемо зараз відпрацьовувати її, щоб завтра включити.

Товариші депутати! Надійшла відповідь на запит Ірини Онуфріївни Калинець, який вона сьогодні робила. Валентина Семенівна

Шевченко повідомляє, що вона сьогодні прийняла біля 50 чоловік з площі з різних областей і різних питань.

Стосовно матері 12 дітей, у якої діти хворі, за вашими словами, то вона відмовилася прийти на прийом, хоч її чекали півдня у приймальній, і заступник Міністра охорони здоров'я. Тому ми просимо прийняти це до уваги, і якщо ця мати є - все-таки якось потрібно, щоб її прийняли і надали належну допомогу.

Декілька оголошень. До уваги, прошу зробити оголошення: депутатів екологів просять зібратися після завершення засідання на 10-15 хвилин у ложі, що знаходиться зліва від президії сесії, депутатів аграрників просять зібратися в передній частині залу на п'ять хвилин. Група по проблемах молоді збирається біля першого стола для реєстрації.

Товариші депутати, на цьому засідання оголошується закритим. Завтра продовжуємо роботу о 10 годині.