ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 17 травня 1990 року. 16 година.

Головує депутат Плющ І.С.

Головуючий. Товариші депутати! Прохання зареєструватись.

Товариші депутати! Декілька пропозицій дозвольте оголосити вам.

"Президиум, почему вы допускаете во время сессии свободное движение депутатов по залу, не связанное с выступлениями?"

Група депутатів - підписи.

Правильно. Але скажіть, як не допускати? Давайте домовимось, що ніхто не буде ходити, і все буде правильно. Приймається.

"Головуючому. Пропозиція. Запис на виступи - тільки через машину, надавати слово тільки через машину, це дозволить відпрацьовувати техніку. Виступи тільки з трибуни".

Приймається.

"С целью более эффективного использования технических средств вношу предложение: поручить Секретариату составить график опробования и наладки системы по делегациям областей с 9 до 10 и в обеденный перерыв, а также с 18 и до 20 часов. Это позволит в более краткий срок освоить технические средства". Правильно? Правильно.

"Пропоную створити депутатську комісію для прийомки електронної системи "Рада" і підготовки пропозицій щодо її експлуатації у кількості 5 чоловік з числа депутатів - фахівців в галузі електронної інформаційної техніки. Московка, 365-й округ, м. Харків".

Як поставимося до цієї пропозиції? Попросити депутата Московку з Харкова підібрати цих 5 чоловік і допомогти нам у цій справі.

Не буде заперечень? Спасибі.

Товариші! Продовжуємо нашу роботу.

Ще одна, вибачте, записка. Група депутатів Кримської області просить включити систему синхронного перекладу на російську мову і подавати основні проекти документів російською мовою разом з українським текстом. Наскільки відомо, Секретаріат повідомив, що такої можливості в даний час у них немає. (Шум в залі).

Товариші! На технічних засобах - темно. Я прошу групу товаришів по технічних засобах, на екранах - темно. Я зачитував записки. Ми вас просили поки опрацьовувати, щоб ми давали слово, щоб записувались через машину і тут було висвітлено те, що до обіду було, зараз - темно.

Товариші депутати, ми продовжуємо обговорення питання порядку денного. Учора ми з вами спинились на тому, що Секретаріат систематизує всі наші пропозиції, які були висловлені письмово і усно. Слово від Секретаріату надається його голові, депутату Желібі.

Желіба В.І., голова Кіровоградської обласної Ради народних депутатів (Новоархангельський виборчий округ, Кіровоградська область). Шановні товариші депутати! Вчора ми віддрукували і роздали для кожного депутата той зведений перелік питань, який вносився на розгляд нинішньої сесії.

До розданого проекту порядку денного сесії подали пропозиції в Секретаріат, я хочу, щоб ви запам'ятали цифру, - 272 депутати. І ми, коли аналізували, співставляли "за" чи "проти" з цією цифрою - 272.

Підтримано включення до проекту порядку денного таких питань. Всі 23 питання, які готувалися Президією Верховної Ради і підготовчою групою. Тому я не буду їх зачитувати. Вони всі дістали підтримку. Далі, товариші. Підтримано інші питання, які були у цій анкеті, в цьому регламенті. Я починаю з цього: питання тимчасового положення про забезпечення діяльності народних депутатів, Регламенту Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки знайшли підтримку. Далі - питання Закону про народне голосування, референдум, законів про обласну Раду народних депутатів республіки, про районну Раду народних депутатів республіки, про міську Раду народних депутатів республіки, про селищну Раду, про організацію роботи по підготовці законодавчих актів, про невідкладні заходи у питанні захисту

громадян України від наслідків Чорнобильської аварії, про пріоритетний розвиток села в народногосподарському комплексі республіки, про політичне, соціально-економічне та екологічне становище України, про розробку законів України про землю, гласність, місцеве самоврядування, про мораторій на дальше спорудження атомних електростанцій на Україні, прийняття закону про економічну самостійність республіки, про друкований орган Верховної Ради республіки, різне ми перенесли сюди.

Не одержали підтримки 272 депутатів, які нам повернули порядок денний: заява Верховної Ради республіки з приводу ситуації в Прибалтиці, звіт Голови Ради Міністрів республіки перед Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки. У нас такий розклад голосів - з 272 висловились за те, щоб був цей звіт - 145 депутатів. Не знайшли також підтримки питання про обрання судової влади, обрання Керуючого Справами Верховної Ради республіки, інформаційна доповідь Президії Верховної Ради республіки перед Верховною Радою, розгляд і прийняття декрету про владу, про доцільність впровадження посади Президента України та системи президентської влади в республіці і підготовку до загальнонародних прямих виборів Президента УРСР, про розробку закону УРСР про багатопартійну систему, про невідкладні завдання щодо поліпшення фінансового та економічного стану України, про хід виконання Закону про мови у республіці та про розробку закону про культурний розвиток України, прийняття Закону про верховенство законів республіки на території УРСР, рішення про заборону переселення на територію республіки, питання про суверенітет Литви, перегляд статті 97 пункту 10 Конституції УРСР (там ідеться про Комітет народного контролю і Верховний Суд), прийняття закону про аренду, про припинення будівництва Пістрялівської радіорелейної станції на території Мукачівського району Закарпатської області, про службу громадян в армії на території республіки, про невідкладні заходи по виходу з економічної кризи, про застосування національної символіки, про голод 33 року, питання про розвиток освіти. Прийняття Закону про оподаткування, питання про чернівецьку хімічну хворобу, про реабілітацію всіх колишніх політичних в'язнів та статус незаконно репресованих за роки Радянської влади.

Не підтримано додатково включені питання про статус підприємств, установ і організацій союзного та союзнореспубліканського підпорядкування, які знаходяться на території України, та про зміни статусу вищих органів державної влади і про закон про

особливий захист Південно-Західного Чорноморського району як зони.

Народні депутати від Демократичного блоку внесли свої 43 питання. До порядку денного багато внесено редакційних поправок. Вони всі будуть враховані і, мабуть, після того, коли висловляться депутати. Ось такий, товариші, результат цього анкетування, якщо можна, його так назвати.

Головуючий. Спасибі. Запитання є? Прошу. Будь ласка, депутат Заєць.(Шум в залі, не чути).

Желіба В.І. Ні, там було чотири пропозиції про пріоритети, це я по пам'яті говорю, три пропозиції. Про пріоритетний розвиток села, вони є. Дайте мені, будь ласка, цей список.

Голос із залу. (Не чути).

Желіба В.І. Про невідкладні заходи в питаннях захисту громадян. Це є. Питання по Чорнобильській аварії. Там воно пройшло. Про пріоритетний розвиток села - це питання, товариші, включено. Про політично-економічний і екологічний стан - є це питання. І про зміни редакції 6 і 7 статей Конституції УРСР, де є і декларація про державний суверенітет України, є.

Голос із залу. (Не чути).

Желіба В.І. Про політичне, соціально-економічне та екологічне становище, а інформація доповіді Президії Верховної Ради, там воно йде окремим питанням і воно не дістало підтримки. Я ще називаю, з 272 голосів більшість проголосувала за те, щоб не було інформаційної доповіді Президії Верховної Ради.

Головуючий. Товариші, давайте будемо голосувати.

Голос із залу. (Не чути).

Желіба В.І. Товариші, можливо я не претендую на повний перелік, ми брали із стенограми тієї, яка ведеться на засіданні Верховної Ради. Давайте після сьогоднішнього розгляду ще раз повернемось до цього.

Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

Короленко Є.С., головний лікар Запорізької обласної клінічної лікарні (Комунарський виборчий округ, Запорізька область). Вчера я передал, не надеясь на то, что мне будет предоставлено слово, в Секретариат записку о внесении на рассмотрение сессии вопроса о статусе городов экологического бедствия. Я конкретно говорю о городе Запорожье и к нему приравненным городам

зоны Донецко-Приднепровского региона: Днепропетровск, Кривой Рог, Мариуполь, Днепродзержинск, Донецк. Поэтому я настаиваю внести этот вопрос в повестку дня работы сессии.

Головуючий. Я б просив, щоб прийняли до відома, що над тими, які будуть надходити, пропозиціями, ми будемо працювати, товариші.

Будь ласка, третій мікрофон, у вас є питання до Володимира Івановича?

Голос із залу. Там сформулировать закон не о приоритетном развитии села, а о проекте закона о приоритетном развитии села.

Желіба В.І. Добре, давайте. Там було декілька формулювань, ми вибрали формулювання, яке пропонує Демократичний блок.

Головуючий. Другий мікрофон. Уточнення.

Депутат не представився. Шановний товаришу голово, я так розумію, і мабуть правильно, що ця інформація соціологічного зрізу, думки наших депутатів не є остаточними, що питання будуть поставлені на голосування. Бо, зокрема, ми дотримуємося тієї думки, що інформаційний звіт, а краще давайте уникнемо цього слова, поскільки воно не зовсім конституційне, просто: замість звіту - інформація Верховної Ради і Ради Міністрів буде голосуватися. Голосуванням буде визначено: вноситься до порядку денного чи не вноситься. Так я розумію? Голосуванням це питання буде вирішуватися.

Головуючий. Так. Питань немає. Спасибі. Товариші, продовжуємо обговорення зазначених питань. Ми вас просимо від імені Секретаріату і від імені Президії, щоб ви нам дозволили підвести риску під цим переліком питань, а потім ми перейдемо до обговорення по кожному пункту окремо. Це одна пропозиція.

І друга пропозиція. Ми радилися під час перерви про те, щоб по блоках, але Секретаріат їх по блоках не виділив, а всі пропозиції подавав по порядку. Тому блоків у нас немає. Є пропозиція перша - проголосувати і обговорити, підвести риску, а потім розпочати обговорення кожного питання окремо. І визначити, хто "за", хто "проти" або утримався.

Деякі товариші піднімають мандати для уточнення. Пропоную надати їм слово, а потім уже сформулювати. Будь ласка, другий мікрофон.

Романов Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І. Мєчникова (Жовтневий

виборчий округ, Одеська область). Я вчера неоднократно подавал записки, чтобы включить в повестку дня утверждение предложений до порядку денного другої сесії тому, що ми можемо перенести частину питань для розгляду на другій сесії і не треба думати про другу сесію, а ми це все опускаємо.

Головуючий. Коли ми будемо обговорювати кожне з цих питань окремо, тоді ви внесете пропозицію, які з них необхідно, на вашу думку, перенести на другу сесію.

Романов Ю.С. Ми повинні обговорити на цій сесії...

Головуючий. Дайте нам, будь ласка, сформулювати порядок цієї сесії, а потім будемо думати за другу. Коли ми будемо обговорювати питання, які ви вважаєте за необхідне віднести до другої сесії, тоді і будемо вирішувати. Спасибі.

Романов Ю.С. Я ще не закінчив... Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

Голос із залу. Там сформулировано было так: "Прийняття Закону про особливий статус Південно-Західного і Причорноморського районів як зони рекреації".

Головуючий. Шановний депутат, я вношу на розгляд порядок денний сесії. Необхідно вирішити питання про його затвердження. Будемо голосувати в цілому за порядок денний, чи окремо по кожному його пункту? Такий порядок пропонується для того, щоб приступити до голосування. Спасибі вам.

Будь ласка, третій мікрофон.

Кінах А.К., начальник відділу суднобудівного заводу "Океан" (Корабельний виборчий округ, Миколаївська область). Я хочу сделать заявление. Вчера нас попросили сдать свои предложения в Секретариат по повестке дня. Я сделал это. Однако, когда Секретариат подготовил перечень дополнительных предложений, я обнаружил, что ряд моих предложений не вошли в этот перечень. Я предлагаю внести в повестку дня отдельным вопросом доклад Правительства республики о работе, которая проведена на сегодняшний день по ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС. И хочу вам напомнить, дорогие коллеги, что этот вопрос включен в повестку дня первой сессии Белоруссии.

Я считаю необходимым внести в повестку дня вопрос о создании временной комиссии Верховного Совета по установлению персональной ответственности лиц, ответственных за сокрытие информации о зараженных зонах после аварии на Чернобыльской АЭС.

Вы знаете, что сокрытие информации привело к тому, что не были приняты меры по спасению людей в этих зонах, а это привело к серьезному разбазариванию материальных и трудовых ресурсов. Сегодня мы вынуждены в третий раз отселять людей из поселков, которые недавно были построены. Вопрос считаю принципиальным как с правовой, так и с моральной стороны, и прошу вас поддержать и поставить эти два очень принципиальных вопроса на поименное голосование. Учитывая то, что в скором времени мы будем избирать новый состав Правительства Украины и многие из тех руководителей, которые ответственны за эти вещи, будут наверняка претендовать на получение портфелей в нашем Правительстве. Спасибо.

Головуючий. Так, спасибі. Прохання до Секретаріату чітко фіксувати кожну пропозицію депутата щодо питань, які вони пропонують внести до порядку денного нашої сесії, і передавати їх до президії. Домовилися! Будь ласка, перший мікрофон.

Матвієнко А.С., перший секретар ЦК ЛКСМУ (Бершадський виборчий округ, Вінницька область). Щодо розгляду питань порядку денного. Наскільки я розумію, вчора ми підвели риску, зафіксували перелік питань. Тому зараз необхідно ставити питання на голосування.

По-друге, я підтримую висловлену пропозицію, щоб кожне питання, яке внесене в цей перелік, ставилося на голосування, незалежно від інформації, яку нам зробив Секретаріат.

Третє, для того, щоб скоротити нашу роботу, я пропоную проголосувати, скажімо, домовившись, по кожному питанню можна висловитись (не чути). Крім того, може скористатися своїм правом кожна група. Таким чином, ми скоротимо час обговорення того чи іншого питання про включення його до порядку денного.

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, другий мікрофон.

Депутат не представився. Товарищи! У нас в Закарпатье сложилась чрезвычайная обстановка: сегодня состоялся митинг возле станции РЛС и нам известно, что завтра может быть забастовка. Я вынужден сейчас обратиться вне повестки дня. И прошу вас внимательно выслушать. Станция построена вопреки воле закарпатцев. Вчера выступал наш депутат и рассказывал об этом.

Головуючий. Шановний товаришу.

Депутат. К сожалению я настаиваю, чтобы меня выслушали. Вопрос очень серьезный. С этим шутить нельзя.

Головуючий. Я прошу хвилинку.

Депутат. Вчера товарищи видели, что не было уделено внимания этому вопросу со стороны депутатов. В зале шумели. К нам были звонки сегодня. Мы просим отправить сейчас телеграмму на имя Президента Горбачева следующего содержания: "Враховуючи дуже складну соціально-політичну ситуацію в Закарпатській області Верховна Рада УРСР просить..." (Шум у залі).

Головуючий. Питання про будівництво РЛС у Закарпатській області не залишилося поза увагою. Я прошу зараз вести розмову щодо порядку денного. Вельмишановний депутате, я до вас звертаюсь, а ви не реагуєте.

Депутат. Я реагую, я слухаю вас.

Головуючий. Спасибі вам, що ви слухаєте. Минулої сесії була делегація із Закарпатської області. Депутати їх приймали у Будинку офіцерів. Ми тоді їм пообіцяли, що Верховна Рада минулого скликання підніме це питання. Я Вам цитую лист, який було направлено Міністру оборони СРСР тов. Язову 15 лютого 1990 року.

Депутат. А сьогодні яке? А де рішення?

Головуючий. Ну ви ж вислухайте, товариші депутати. Я прошу Закарпатську делегацію. Я вам зачитую копію листів, і відповідь Міністра оборони. Лист був підписаний Головою Президії Верховної Ради Української РСР тов. Шевченко В.С. Відповідь Міністра оборони тов. Язова. "Правительственная. Верховный Совет Украинской ССР". Лист 17 лютого. Це відповідь товариша Язова (Шум у залі).

"Учитывая, - далі йде преамбула, потім, - учитывая озабоченность общественности Закарпатской области, считаем необходимым согласиться с предложением Верховного Совета УССР о приостановлении строительства РЛС в районе Мукачево на время работы комиссии. Соответствующие указания строителям и монтажным организациям, участвующим в строительстве РЛС, даны. Генерал армии Язов и Белоусов".

Ось така відповідь. Якщо не витримуються ці обіцянки, ми вам гарантуємо, що від імені Президії сесії направимо телеграму маршалу Радянського Союзу, Міністру оборони Язову.

Депутат. Президенту Горбачову. І з цим би ми погодились.

Головуючий. Я, шановний депутате, вам зачитав відповідь і прошу інших депутатів не думати про те, що ми не фіксуємо разом із Секретаріатом, і ніяких заходів до цього не вживаємо.

Товариші, прошу щодо порядку денного. Ну не можна так використовувати час, немає у нас, на жаль, ще такого приладу, щоб ми вже з'ясували.

Куземко М.В., письменниця (Тернопільський виборчий округ, Тернопільська область). Я вчора виступила з пропозицією, щоб внести до порядку денного питання про обговорення релігійної обстановки на Україні. Сьогодні я одержала три телеграми, я їх зачитувати не буду, а телеграми продовжують надходити. Не розумію, чому не внесено це питання до порядку денного і наполягаю внести до порядку денного це питання.

Головуючий. Товариші, ми звертаємося до Секретаріату і просимо, щоб всі ці питання були внесені. Ми створимо постійні комісії, і передамо ці питання до комісій для подальшого розгляду. Нам треба визначитись з першочерговими, а потім підійдемо і до цих питань, тому я прошу Секретаріат підготувати блок питань, які не увійшли і відносяться до подальшої роботи нашої Верховної Ради. Будь ласка, третій мікрофон.

Шкарбан М.І., голова колгоспу "Радянський" Кобеляцького району (Кобеляцький виборчий округ, Полтавська область). Я зауважую Секретаріату і президії, оскільки вносив пропозицію до 4 пункту порядку денного. Зараз прочитаю формулу, а там конкретно було названо пропозицію: Верховна Рада Української РСР -постійно діючий законодавчий, розпоряджувальний, контрольний орган державної влади УРСР, що має право вирішувати будь-яке питання своєї... (не чути). Таке формулювання вносив і Носов.

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, перший мікрофон.

Чародєєв О.В., секретар парткому шахти імені 60-річчя Радянської України виробничого об'єднання "Донецьквугілля". Я считаю, что необходимо, пусть в конце, но включить для рассмотрения на первой сессии вопрос о ходе выполнения шахтерских требований, поставленных июльскими забастовками. Этот вопрос нельзя оставлять на осень. Такого взрывоопасного региона больше нет. По плотности населения и профессии. Это первое.

Второе. Я напоминаю, что по отчету Совета Министров РСФСР принято такое решение. Второе. Я сам предлагал 5 мая и была... (не чути) ...и товарищ Хоменко тогда записал о том, чтобы был письменный отчет за подписью каждого министра по отрасли и Председателя Совета Министров, а нам дан отчет, подписанный Председателем Госкомстата. В отношении наших... (не чути)...

управлений, также и в отношении бюро погоды масса анекдотов. Это не документ, поэтому нам надо обязательно вопрос включать в рассмотрение.

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, другий мікрофон.

Бондарчук А.І., власний кореспондент газети "Правда Украины" по Волинській і Рівненській областях (Горохівський виборчий округ, Волинська область). Я ще позавчора записувався на виступ, і багато з тих пропозицій, які ще тоді хотів висловити, знайшли своє відображення. Але залишилась у мене одна пропозиція така, і я хочу, щоб вона була включена до порядку денного. Про офіційне визнання святковими днів Різдва і Великодня. Значить, якщо для економіки дуже сутужно, можна по одному дню забрати із жовтневих і травневих свят.

Головуючий. Спасибі. Прохання до Секретаріату записати. Будь ласка, третій мікрофон. До уваги, товариші!

Виноградський М.П., начальник Ленінського райвідділу внутрішніх справ (Ленінський виборчий округ, Миколаївська область). Здесь в течение двух дней вносились правильные предложения в повестку дня, но я хочу сказать, что без вопроса о правовой и социальной защищенности личности двигаться и разрешать дальнейшие вопросы, я считаю, просто нельзя. История нарисовала темную палитру из этих красок.

Я не хочу туда дальше вникать, но некоторые моменты из сегодняшнего дня. За прошедший 1989 год на Украине совершено 2589 убийств, 5939 тяжких телесных повреждений и 5056 дорожно-транспортных происшествий со смертельным исходом...

Головуючий. Шановний депутат, прошу формулювати пропозиції.

Виноградський М.П. Сейчас я скажу. Это ровно столько, сколько погибло за всю Афганскую кампанию, за десять лет. Я могу и дальше развивать эту мысль о том, с чем мы встречаемся в нашей ежедневной жизни, поднимая вопросы о Чернобыле, о которых говорили. Если бы была правовая социальная защищенность личности, их бы не было. И заканчиваю тем, что сегодня можно видеть, когда, простите за такую банальность, любой пьяный обнимает милиционера и считает, что это его лучший друг, оскорбил и ушел. Поэтому я ставлю вопрос... Так вот, я ставлю вопрос, что необходимо в повестку дня включить вопрос о правовой

и социальной защищенности личности и ее нравственном возрождении. У меня все, спасибо.

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, перший мікрофон.

Шевченко В.І., генеральний директор Макіївського металургійного комбінату імені С.М. Кірова (Макіївський Центральний виборчий округ, Донецька область). Очевидно, ошибочно председателем было сказано, чтобы подвести черту и непонятно, потому что, во-первых, в опросе участвовало менее двух третей депутатов. Поэтому меня особо интересует вопрос, который оказался вычеркнутым, - это вопрос о налогообложении доходов предприятий, без которого (требуют особого здесь разъяснения все народные депутаты), без решения этого вопроса не может быть решен ни один вопрос в республике - ни Чернобыльский, ни самостоятельность местных сельских, городских, районных и так далее органов власти. Поэтому группа депутатов промышленно-строительного, угольного комплекса, которая собиралась в перерыве, настаивает на том, чтобы этот вопрос был особо рассмотрен.

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, другий мікрофон.

Голос із залу. Демидов Г.В., прокурор (254 избирательный округ).

Головуючий. Шановний депутате, ми б вас просили дуже, щоб скоротити час, називати: депутат і область.

Демидов Г.В., прокурор відділу загального нагляду Азово-Чорноморської природоохоронної прокуратури (Ленінський виборчий округ, Кримська область). Я подавал записки о выступлении, но они где-то потерялись, и некоторые мои предложения не прошли в этом перечне. Поэтому я хотел бы дополнить этот перечень. Во-первых, на мой взгляд, уже никого не нужно убеждать в том, что в стране и на Украине разразился экономический кризис и мы не выйдем из этого кризиса, если...

Головуючий. Шановний товаришу!

Демидов Г.В. Мое предложение. Мы не выйдем из кризиса, если не изменим систему управления экономикой, а поэтому нам нужно уже сейчас же приняться за разработку закона о Совете Министров УРСР, определить функции министерств, их количество и методы управления хозяйством.

Второе предложение. Нам уже сейчас необходимо подумать о принятии закона о занятости. В республике масса безработных.

О них нужно подумать. И мы должны об этом подумать, парламентарии. Нам нужно уже думать о пособиях по безработице, о профессиональном обучении этих людей и так далее.

Третье предложение. Уже сейчас можно было бы Верховному Совету принять решение о повышении с 1 января 1991 года размера пенсии, пособий, стипендий, а также зарплаты работникам госбюджетных учреждений и организаций в соответствии с ростом цен, мы о них не подумали. Цены растут каждый день, а пенсии остаются в прежнем размере, давайте подумаем об этих людях.

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, третій мікрофон.

Рябченко М.А., директор Криворізького цементно-гірничого комбінату (Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область). Что я попросил бы, во-первых, нам очень неудобно работать, потому что у многих депутатов нет листочков, где переписана повестка дня. И нам будет очень тяжело ориентироваться в работе, просил бы Секретариат возвратить эти листки.

Второе. Мы, несколько депутатов, вносили предложение, чтобы рассматривали не только 6 и 7 статьи Конституции, а отдельные статьи Конституции, мотивируя тем, что символика, которая сегодня имеется в государстве, попирается и требует защиты. Этот вопрос считал бы необходимым тоже внести.

Кроме того, депутат Евтухов выступал, вносил предложение по народному контролю, а мы его будем выбирать, так что эти статьи Конституции нужно будет отдельно рассматривать.

Третье. Что касается вообще ведения нашего парламента, если честно говорить, очень тяжело вот так, выступая, все время подаешь либо записки, либо еще что-то, ну не получается выйти к микрофону. Я попросил бы, чтобы больше внимания обращали в Секретариате на то, о чем пишут в этих записках.

Головуючий. Будь ласка, перший мікрофон.

Івасюк В.П., аспірант Київського державного медичного інституту імені О.О. Богомольця (Ленінградський виборчий округ, м. Київ). Я звертаюсь до шановного Секретаріату. Одна з пропозицій щодо порядку денного від Демократичного блоку в оригіналі звучала так: "Про політичне, соціально-економічне та екологічне становище України, інформаційні доповіді Президії Верховної Ради УРСР та Ради Міністрів УРСР".

Справа в тому, що то є логічний зв'язок цих двох питань і саме тому така пропозиція була надіслана від Демократичного блоку. Дякую.

Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

Ходоровський Г.І., завідуючий кафедрою Чернівецького державного медичного інституту (Ленінський виборчий округ, Чернівецька область). Я хотів би наголосити на тому, щоб привернути увагу народних депутатів, вибачаюсь, що стою спиною, на таке становище, що в Чернівцях ця хвороба, що почалася наприкінці літа 1988 року, на жаль, не тільки не припинилась, не тільки не обмежилася містом Чернівці, але і поширюється зараз на Чернівецьку область, на сусідні області, про що ви вже вчора чули репліку з цього залу. І тому я хотів би наголосити на тому (не маю можливості викласти вам цифри і характер цього захворювання), що ті комісії союзного, республіканського рівня, які займалися цією хворобою, і навіть та міжнародна комісія, що була в Чернівцях, я з нею працював, не дійшли висновку, що є причиною цієї хвороби. Це раз.

По-друге, дітей з Чорнобиля досі присилають в нашу Чернівецьку область, яка ніби є більш благополучною в екологічному відношенні. І виходить так, що ті, що мають променеву хворобу, ще отримують і хімічну хворобу. І тому я думаю, що, якби ми включили до порядку денного нашої сесії питання про чернівецьку хімічну хворобу, це було б правильно. Це не територіальні претензії чи амбіції: я представляю цей регіон, це є дуже серйозна справа, бо за 2 роки нічого з цього питання не зроблено.

Прошу народних депутатів прислухатись до цього.

Головуючий. Спасибі, будь ласка, третій мікрофон.

Терехов В.П., письменник (Центральний виборчий округ, Кримська область). Вчера прозвучало предложение депутата включить в повестку дня вопрос об этносах и межэтнических отношениях. Я сам тоже в письменном виде подавал такое предложение.

У меня вопрос к комиссии. Почему в новом перечне это не было отражено? Правда, там появился другой вопрос, вопрос о запрещении переселения на Украину. Я думаю, что это перекликается с тем плакатом, который есть на площади. Но это вопрос другой.

Я хочу сказать, что для двух с половиной миллионного населения крымчан эти вопросы не праздные. Дело в том, что наблюдается уже сейчас и, видимо, будет более бурно проходить вселение крымско-татарского населения, возвращение коренного населения. Вот вчера газета "Известия" сообщила, что наконец-то готова государственная программа по этому процессу, этому делу.

Но для крымчан, для русских, для украинцев и для других, кто там проживает, не только на государственной программе заключается весь этот вопрос. Дело в том, что нужно просчитать снизу, что там возможно. Некоторые вещи не видны сверху. Вот мы тут говорили, что санаторий "Ай-Даниль" был передан детям, а оказалось, что для детей его приспособить невозможно. А это сверху было сделано. Может, решение будет вынесено таким образом, что нанесет ущерб, даже с учетом государственной программы, нанесет ущерб жителям. А ведь все упирается во что? В рабочие места. А это значит - дальнейшая индустриализация Крыма, всесоюзной, всеукраинской здравницы. Упирается в продовольственную программу, упирается в жилищную программу. Я думаю, что население должно участвовать в этом процессе, в создании программы снизу. И предлагаю, чтобы этот вопрос, ну если для вас всех он кажется очень частным, то, по крайней мере, где-то должен найти отражение среди других вопросов, быть отмечен, и от внимания Верховного Совета не должно это ускользнуть.

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, перший мікрофон.

Піскун О.І., старший викладач Сумського філіалу Харківського політехнічного інституту імені В.І. Леніна (Зарічний виборчий округ, Сумська область). Шановні депутати! В мене є пропозиція об'єднати декілька позицій нашого порядку денного. Що я маю на увазі і мої аргументи. От тут пункт 8 - про зміну редакції 6 і 7 статей Конституції, пункт 41 - перегляд статті 97, пункт 10 Конституції УРСР про Комітет народного контролю. На мій погляд, ще декілька статей Конституції потребують зміни. Про це щойно говорив депутат, коли мова йшла про зміну національної символіки. Коли ми будемо розглядати декларацію про суверенітет України, обов'язково наштовхнемося на статтю 163 - Прокурор Української РСР і прокурори областей призначаються Генеральним прокурором СРСР.

Я думаю, що декілька статей Конституції нам доведеться обов'язково розглядати, і тому я пропоную об'єднати ці питання порядку денного і назвати його - про зміни і доповнення Конституції. Дякую.

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, другий мікрофон.

Бойко І.Г., голова Кам'янсько-Дніпровського райкому профспілки працівників агропромислового комплексу (Кам'янсько-Дніпровський

виборчий округ, Запорізька область). Товариші, за ці три дні питання і проблеми атомних станцій майже кожна делегація піднімала. Це наш біль - це по-перше.

Друге. Після нашого анкетування все-таки питання мораторію на будівництво нових станцій також залишається. Але я хочу, щоб до того, як ми підійдемо до розгляду цього питання, щоб ми сформулювали цей пункт таким чином: про стан діючих АЕС, мораторій на будівництво нових та створення соціальних зон для жителів, які проживають у районах діючих АЕС.

Головуючий. Будь ласка, третій мікрофон.

Філенко В.П., секретар парткому радгоспу імені Гагаріна (Готвальдівський виборчий округ, Харківська область). Шановні депутати, шановна президія, я щиро перепрошую, але я знову змушений використати свій вихід до мікрофона, щоб говорити по нашій процедурі. На жаль, моя вчорашня пропозиція не знайшла підтримки. Я дещо повторююсь. Не зовсім зрозуміло, яку форму роботи ми обрали. Я не бачу логіки. Розумієте, одна справа, коли голова тріщить думати по кожному питанню. А отаке перескакування з питання на питання зовсім шкодить нашій роботі. Час вже нам трошки бути дорослішими. Ми вже працюємо третій день. І вже час більшості депутатів зрозуміти, що кожен народний депутат може зараз внести десять, двадцять пропозицій щодо свого виборчого округу. Ми ж можемо тут тиждень висувати пропозиції.

Я нагадую про те, що я говорив учора. Давайте так, якщо ми висуваємо пропозиції до порядку денного, то ми тільки їх висуваємо. Якщо ми обговорюємо порядок денний, то ми тільки обговорюємо. Тоді ми б швидше пішли. Я б запропонував набрати меню і підвести риску, відсікти все, що зайве. Потім, яке питання на яке місце поставити і почати розглядати. Я ставлю цю пропозицію на голосування.

Лобач В.І., голова Лисичанської міської Ради народних депутатів, перший секретар Лисичанського міськкому Компартії України (Лисичанський виборчий округ, Луганська область). Я сегодня хотел бы уважаемым депутатам еще раз сказать, что сегодняшнее вечернее заседание опять напоминает вчерашнее.

Первое. Я вчера внес два предложения и просил поставить их на голосование. Первое предложение от Секретариата и от себя лично. Мы просили всех депутатов, у кого есть какие предложения по повестке дня, сдать Секретариату. У нас сегодня получается

так, сколько депутатов, столько и наказов для них, о которых можно сегодня здесь говорить. Поэтому просьба все сдать. Набрать эту всю повестку, а затем, когда Секретариат передаст президиуму, он будет по порядку поступления обсуждать. Это первое.

Второе. Я вчера внес предложение от имени Луганской делегации. И сегодня его повторяю и прошу поставить на голосование. Мы внесли предложение о том, чтобы разделить эти все вопросы на два блока. Первый вопрос - решить организационные вопросы до конца, по Временному регламенту заседаний. Второй вопрос - определиться с вопросами, которые касаются органов Верховного Совета. Это по Председателю и Правительству и все то, что касается их. Прошу поставить на голосование этот вопрос по блокам вопросов, а потом уже набирать другие вопросы, спасибо.

Головуючий. Шановні товариші депутати, ми повторюємося в багатьох питаннях. Я або ми після перерви не вловили оці блоки, які тільки що запропонував шановний депутат. Вони є, і депутат Желіба доповів, що першочерговий напрям по 38 питаннях не одержав поки що підтримки. І додатково запропоновано 2, в тому числі і про статус підприємств, установ і організацій і так далі. Я не буду їх перераховувати. Це три блоки, про які ми тут говоримо з вами, і тому вчора дійсно не була підведена риска. Тому що в нас ця норма не була зумовлена в Регламенті.

У нас в регламенті обумовлено дві норми. Дві третини голосів і більше половини обраних, а більше половини присутніх у нашому регламенті норм не обумовлено. Це я до депутата Матвієнка звертаюсь. Тому риска не підведена була вчора. Такої норми немає, ми з вами повинні визначити. Сьогодні всі пропозиції, які щойно були внесені депутатами, знаходяться у цих 3 блоках.

Якщо деяких з них ще немає, то в нас є йде час, і ми ці два блоки останніх будемо ще формувати, а сьогодні давайте все-таки визначимося, щоб підвести риску під цими 38 питаннями, останнє, тридцять восьме, - "різне". Дуже погано, що їх у вас на руках немає, але вони є у нас. І тому їх потрібно просто систематизувати. Завтра вони будуть у вас. Так Секретаріат обіцяє. Я буду зачитувати, і ми по пункту кожного із 38 потім будемо обговорювати. Тому прошу депутатів, які стоять біля мікрофонів, зайняти свої місця.

Я цю пропозицію буду ставити на голосування, а потім будемо обговорювати по кожному пункту і ви будете давати конкретні пропозиції.

Прошу, товариші депутати, займіть свої місця. Адже не закінчено. Ми 50 хвилин уже працюємо і поки називали всі ті питання, які є в цих трьох блоках.

Голос із залу. Немає цих питань.

Головуючий. Прошу дуже вас, займіть свої місця. Дайте, будь ласка, дайте, будь ласка, працювати, можливість таку. Шановні депутати, біля другого мікрофону, займіть свої місця.

Шановні товариші депутати! Це ніяк не визначає, що ми на цьому закінчуємо, але потрібен порядок. Підведемо риску, щоб нам була можливість обговорити порядок.

Вношу пропозицію. Технічні засоби прошу підготувати до голосування. Хто за те, щоб підвести риску під першим блоком питань, які складаються з 38, в тому числі "різне", прошу голосувати.

Товариші, дозвольте з вашого дозволу, люди на площі також просили, щоб я оголошував рішення, що приймається, якою кількістю голосів. Значить, рішення про підведення риски під першим блоком питань, які включають 38 питань, в тому числі і "різне", приймається. "За" - 337, "проти" - 32, утрималось - 3, не голосувало 46. Рішення прийнято.

Тепер приступаємо до обговорення цих питань.

Голос із залу. Я прошу слова по процедурі.

Головуючий. Шановні товариші, до уваги, по процедурі.

Головатий С.П., старший науковий співробітник Інституту соціальних та економічних проблем зарубіжних країн АН УРСР (Сирецький виборчий округ, м. Київ). Шановні товариші депутати, я не можу зрозуміти головуючого, про які він три блоки питань говорить, і про які тридцять вісім питань. Нам усім було вчора роздано список, перелік пунктів до порядку денного, які підготував Секретаріат. Він містить 53 пункти. Про які 38 може йти мова? Секретаріат доповів, але ми не маємо на руках цих пунктів і ми будемо приймати все на слух.

Крім того, Секретаріат певно не досить досконало виконав свої функції, тому що хтось собі дозволив якісь питання сам зняти, провести якесь попереднє вибіркове регулювання цього питання, і таким чином розмежування по якихось групах, чим зумисне затягується сесія. Якби ми пішли голосувати по всіх пунктах одразу, які були внесені всіма, це було б набагато швидше і продуктивніше. Дякую за увагу.

Головуючий. Спасибі. Товариші, у вас по процедурі чи обговорення? Шановні товариші, я ще раз звертаюсь до вас з проханням, щоб ми по кожному з пунктів приступили до обговорення.

Обрання Президії сесії, - перший пункт ми вже виконали. Обрання Мандатної комісії - виконали. Обрання Секретаріату - виконали. Затвердження порядку денного, таке питання потрібне, нікуди не дінемося - виконуємо. П'яте про Тимчасовий регламент засідань, я ж думаю, не буде ніяких заперечень, не можна без порядку. Про Тимчасовий регламент засідань Верховної Ради Української РСР. Які будуть пропозиції? Немає.

Голос із залу. (Не чути).

Головуючий. Я думаю, є потреба голосувати. Вносяться пропозиції голосувати по кожному пункту. Прошу підготувати технічні засоби для голосування. Виноситься на голосування пункт п'ятий - про Тимчасовий регламент засідань Верховної Ради Української РСР. Прошу голосувати.

Результати голосування: "За" - 395, "проти" - 5, рішення приймається.

Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

Голос із залу. Але це означає, що тільки вноситься це питання, але про порядок зараз... (не чути).

Головуючий. Тільки вноситься питання порядку денного. Товариші, продовжуємо. Обрання Голови Верховної Ради Української РСР. Я не бачу потреби голосувати. Хоч ви і кричите, ну як можна. Хто за те, щоб залишити питання про обрання Голови Верховної Ради Української РСР - прошу голосувати.

Результати голосування: "за" -397. Приймається.

Голос із залу. По процедурі.

Головуючий. Обрання Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради Української РСР. Хто за те, щоб таке питання було внесено, прошу... (шум).

Хто за те, щоб залишити пункт обрання Першого заступника та заступника Голови Верховної Ради, прошу голосувати.

Головуючий. Будь ласка, третій мікрофон.

Макар І.І., інженер-конструктор СКТБ Інституту прикладних проблем механіки і математики АН УРСР (Старосамбірський виборчий округ, Львівська область). Я по процедурі хочу зробити зауваження. Ті питання, які є в даному переліку, були сформовані

ще вчора до обіду. Уже ті виступи, які робилися після обіду, не враховані, не враховано ще ряд виступів. Вчора ввечері, коли зібрався Секретаріат і були спроби (коли ми побачили, що там ряд питань бракує) кількох членів Секретаріату доповнити даний перелік, щоб ми сьогодні могли проголосувати, наші пропозиції було відкинуто, відхилено. Так що, практично цілий день вчора від обіду і до сьогодні у нас втрачено, ми працювали марно. Я пропоную припинити зараз голосування, приступити до питання "різне". Секретаріат допрацює даний перелік, завтра ранком пред’явить вам доповнений список, і тоді ми зможемо голосувати. Дякую за увагу.

Головуючий. Спасибі. Закінчуємо. Товариші, продовжуємо нашу роботу. А вы от кого? Если вы от Секретариата? Не от Секретариата? Товариші. Давайте до уваги. Восьмий пункт. Про зміну редакції 6 і 7 статті Конституції (Основного Закону) Української РСР.

Хто хоче з цього питання висловитись? (Шум в залі).

Головуючий. Прошу, хто за те, щоб залишити пункт в такій редакції, прошу проголосувати. Приймається.

Головуючий. Для довідки слово бере депутат Заєць. Будь ласка.

Заєць І.О., інженер Інституту економіки АН УРСР (Святошинський виборчий округ, м. Київ). Я думаю, що при голосуванні по цьому пункту треба враховувати і ту поправку, яка була зроблена депутатами від Демократичного блоку. Річ у тому, що це у пропозиції Демократичного блоку вже було викладено в такій редакції: при зміні редакції статті 6 та 7 Конституції УРСР плюс декрет про владу. Він ішов одним рядком. Так що це суттєво.

Головуючий. Про владу перенесено питання, другий блок...

Заєць О.І. Я можу спростувати ваші ствердження. У нас є документи, які ми вранці подали і вчора ввечері, ось перед нами ці документи, то вже інша річ. Я спростовую ваші твердження, і прошу головуючого повернутися до цього питання.

Головуючий. Шановні депутати, я думаю, що нічого страшного не відбувається. Депутат Заєць вніс другу поправку, у нас ще буде можливість, коли ми будемо обговорювати це питання, ми зможемо тоді редакційно поправити і так далі. Ми принципово вирішуємо питання.

Утворення постійних комісій Верховної Ради Української РСР. Хто за те, щоб залишити таке питання, прошу голосувати. Залишити питання про утворення постійних комісій. Приймається, "за" - 397. Товариші, до уваги. Вам важко, але і нам не легше. Утворення Уряду республіки - Ради Міністрів Української РСР. Про програму майбутньої діяльності Уряду Української РСР. Отут і доповідь Голови Уряду, який і дасть cоціально-економічний аналіз.

Голоси із залу. (Не чути).

Головуючий. Не проходить. Що, сказати не можна? Вам усе можна, а нам нічого? Ставимо на голосування. Хто за те, щоб залишити таке питання, прошу голосувати.

"За" - 387, "проти" - 12, приймається.

Утворення Комітету народного контролю Української РСР. Товариші, хто за те, щоб залишити питання про утворення Комітету народного контролю Української РСР, прошу голосувати. Технічні засоби не підготовлені. Будь ласка, голосуємо.

(Йде голосування).

Головуючий. Товариші, рішення не прийнято. "За" - 209, "проти" - 195, "утрималось" - 6, не голосували - 14.

Слово для довідки надається депутату Хоменку. А як Зайцю надавав для довідки, то не кричали, а як Хоменку, то вже кричите.

Хоменко М.Г. Шановні народні депутати. Я прошу вибачення, але не вважайте, що я зловживаю.

Справа в тому, що в діючій Конституції передбачено утворення Комітету народного контролю. Це не означає, що він буде утворений на цій чи іншій сесії. Це покаже розгляд питань, але оскільки існує Конституція, існує передбачена структура, то її передбачено в порядку денному. А коли вона буде розглядатися і яким чином вона буде вирішуватись - це вже справа наступних наших днів. Дякую.

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, слово депутату Федорову. Проголосували, ми ж не переголосуємо. Хочуть визначитися і просять депутати, тому, товариші, давайте будемо ввічливими.

Федоров В.Г., голова Житомирської обласної Ради народних депутатів, перший секретар Житомирського обкому Компартії України (Новоград-Волинський виборчий округ, Житомирська область). Уважаемые товарищи народные депутаты! Во всех

странах есть государственный контроль. И царская Россия в 1913 году, до революции, тоже отмечала столетие государственного контроля. Другое дело, мы можем изменить Закон о контроле, но оставлять государство без контроля? Функции изменять - это наше дело и наше право. Но оставлять без контроля, наверное, нет смысла. Поэтому я хотел просить поддержать государственный или народный контроль в любом виде, но иметь контроль.

Головуючий. Товариші, будь ласка. Назвіть себе, назвіть.

Сметанін В.І., начальник тунельного загону N 38 об'єднання "Дніпрометробуд" (Кіровський виборчий округ, Дніпропетровська область). Постольку поскольку я вносил это предложение, я хочу высказать еще раз свое мнение и, в том числе, ответить депутату Федорову. У нас есть такая позиция, что мы собираемся с вами и, наверное, сделаем, установим правовое государство. В правовом государстве должна быть власть законодательная, она вот здесь сидит. Власть исполнительная, мы ее будем назначать, и власть судебная тоже.

Народный контроль никаких нормальных позиций не имеет. Есть у нас, кроме этого, еще и правоохранительные органы в лице Министерства внутренних дел, государственной безопасности и так далее. Получается, что народный контроль повторяет их функции, а в лучшем (или худшем) случае переправляет бумаги в прокуратуру для разбора. Туда так-то, туда так-то.

Товарищи! Я считаю, что те деньги, которые тратятся на эту систему, можно направить на другие дела, которые мы с вами будем еще решать. И поэтому я на этом вопросе настаиваю. Но я согласен с народным депутатом Хоменко, согласен.

Головуючий. До уваги, товариші. Будьмо ввічливими.

Сметанін В.І. Я как юрист говорю, что необходимо там, где мы будем ставить вопрос об изменении Конституции, так, как я предлагал, - это статья 97, пункт 10, мы его рассмотрим, и тогда, естественно, уже пункт 14 мы просто, так сказать, его рассматривать не будем. Поэтому, пока действует Конституция, мы ее не отменили, пункт повестки дня надо оставлять, а вопрос пойдет сам собой, как только мы сделаем изменения в Конституции. Спасибо за внимание.

Голос із залу. По процедуре, по процедуре только.

Головуючий. Шановні товариші, тихіше. Давайте ми все-таки будемо по процедурі. Будь ласка, другий мікрофон.

Мельничук В.Г., головний економіст Житомирського заводу "Вібросепаратор" (Промисловий виборчий округ, Житомирська область). Шановні депутати, є такий вислів, що демократія - це процедура, а процедура - це демократія, і мені здається, для того, щоб ми нормально працювали, ми повинні дуже суворо додержуватись процедури. Тим більше, на початку своєї роботи, а ми зараз знаходимося тільки на стадії становлення. І ось зараз ми прийняли одне рішення і після цього його обговорюємо. Ми порушуємо процедуру. Тому давайте будемо працювати так, як ми домовлялись.

Головуючий. Приймається. Всі депутати біля мікрофона, займіть свої місця. Приймається пропозиція: Утворення Державного арбітражу. Товариші - це не вина президії. Я хочу вам сказати, що потрібно було б при обговоренні брати слово, а вже коли проголосували, то ми просто для довідки дали.

Голос із залу. (Не чути).

Головуючий. Вибачте нас, займіть своє місце. Утворення Державного арбітражу Української Радянської Соціалістичної Республіки. Вноситься пропозиція залишити це питання. Прошу проголосувати.

За - 389, проти - 16. Приймається.

Обрання Голови Верховного Суду Української РСР та дообрання членів Верховного Суду УРСР.

Голос із залу. По процедурі, можна?

Головуючий. Будь ласка.

Голос із залу. Чому вийшло так у нас із Комітетом народного контролю? Ми, здається, швидко проганяємо. А як би добре було почути противників. Чому нам не потрібна така структура? Адже зараз нерозуміння ні в наших глядачів, ні в залі. Давайте не спішити, давайте все-таки обговорювати питання.

Головуючий. Приймається. Тільки так, може, давайте визначимо: скільки часу на обговорення? Будь ласка, другий мікрофон.

Панченко В.Є., відповідальний секретар Кіровоградської обласної організації Спілки письменників України, доцент Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О.С. Пушкіна. (Ленінський виборчий округ, Кіровоградська область). Я пропоную до розгляду цього питання піти далі. У нас є серед пропозицій

питання під номером 41, яке формулюється так: перегляд статті 97. Тоді ми якраз це питання і обговоримо.

Головуючий. Яке?

Панченко В.Є. (Не чути). Правильно, через те я пропоную йти далі до наступного питання, не зупинятися.

Головуючий. Спасибі. Депутат Алтунян, будь ласка, що ви там так переживаєте?

Алтунян Г.О. Я не переживаю, незважаючи на те, що я голова народного контролю міста Харкова. (Пожвавлення в залі, оплески).

Справа в тому, що ми, на жаль, продемонстрували, що ми юридично безграмотні, вибачте мене, так не можна, Конституцію не змінили, Закон про народний контроль є, а ми так - не будемо включати. Це по-перше!

По-друге. Є зауваження до того шановного депутата, який казав, що ми створюємо правову державу. Це не від того залежить, чи є в нас зараз вільний ринок, чи його немає. Треба бути серйозними людьми, ну хіба можна так?

Головуючий. Спасибі, вам потрібно було б попросити слово тоді, коли ми обговорювали це питання. Вже це не ми, а ми всі разом. Будь ласка, займіть своє місце.

Товариші, продовжуємо нашу роботу. Обрання Голови Верховного Суду Української РСР та дообрання членів Верховного Суду. Прийнято пропозицію депутата Чорновола про те, що давайте, товариші, якщо є питання про обговорення, то піднімайте мандати, ми будемо надавати слово для обговорення.

Є по цьому питанню бажаючі виступити? Ставиться на голосування. Хто за те, щоб залишити питання про обрання Голови Верховного Суду та дообрання членів Верховного Суду республіки, прошу голосувати.

Рішення приймається: за - 404, проти - 5.

Далі. Обрання членів обласних і Київського міського судів.

Будь ласка, другий мікрофон.

Шишкін В.І., заступник голови Кіровоградського обласного суду (Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область). Товарищи! Этот вопрос можно было бы и позже поднять. Дело в том, что не совсем верно изложена редакция "обрання членів обласного суду". Я бы не так поставил вопросы, руководствовался здесь Конституцией.

В чем вопрос? С 1 декабря прошлого года действуют новые основы законодательства о судоустройстве СССР и весь судебный корпус вышестоящих судов подразделяется на четыре позиции: Председатель суда, либо Верховного, либо областного, первый заместитель, заместитель и члены. В таком случае, если так мы изложим эти формулировки, мы откидываем три позиции, а оставляем только членов.

Я бы сформулировал так, как об этом говорит конституционная статья 97, пункт 10: "Избрание судей областных судов". Судьи областных судов - это родовое понятие, оно охватит все 4 позиции.

Головуючий. Приймається така думка. Будь ласка. Депутат Володимир Ілліч. Прізвище забув.

Сметанін В.І. Постольку поскольку я вчера тоже вносил это предложение, я хочу еще раз пояснить. Можно включить в повестку дня, а можно и исключить. Почему? Потому, что нам необходимо этот вопрос передать в комиссию либо Мандатную, либо по соцзаконности, рассмотреть и избрание это будет или утверждение только на второй сессии. А если мы при изменении 97 статьи Конституции (пункта 10) примем решение отдать (не чути), тогда этот вопрос тоже сам по себе уйдет.

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, третій мікрофон.

Пилипчук В.М., доцент Українського інституту інженерів водного господарства. (Жовтневий виборчий округ, Ровенська область). Товариші! Взагалі процедура обрання суддів на таких форумах перетворюється, м'яко кажучи, на призначення. Ми не знаємо суддів, ми не знаємо, як вони судили, то не є обрання, то є призначення. Я - депутат обласної Ради, і ми проходили цю процедуру. У нас 15 районів, і ми призначали в кожний район суддів. По якому є запитання, по якому надійшли скарги - того відхиляють, а потім, через тиждень, коли ми починаємо розбиратися, то з'ясовується, що скарга надійшла випадково і що він - найбільш кваліфікований, і навпаки, на тих суддів, на яких скарг не було, проходять транзитом. В мене є пропозиція по виборах суддів: повернутися до старої системи, через те що ми не знаємо ні їх кваліфікаційного рівня, ні скільки в них помилок, ні думку людей. Повернутись до старої системи. Пропозиція - відхилити, зняти з порядку денного це питання.

Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

Шишкін В.І. Уважаемые депутаты! Я уже теперь по другому вопросу. В ответ на то, что было сказано, я бы тоже не рекомендовал

как юрист изменять действующее законодательство. Вопервых, это союзное законодательство - избрание судей вышестоящими Советами. Но если кого-то не очень интересует сейчас позиция Закона, могу перейти на теоретическую основу. То есть, мы все говорим сейчас здесь о формировании правового государства, что центр, что левый, что правый и т.д. Значит, говоря о правовом государстве, мы должны для себя уяснить одну-единственную позицию. То, что правовое государство может быть создано только тогда, когда существует тривластие: законодательное, исполнительное и судебное. Если мы судебную власть переведем на тот же уровень, на котором она существовала ранее, у нас не будет никакой судебной власти и, следовательно, ни о каком правовом государстве и в дальнейшем вообще не может быть и речи. Если мы сравним судебную систему с другими странами, возьмем, например, конституцию Соединенных Штатов, то судья назначается там пожизненно Президентом и не подчинен никаким местным властям.

Сейчас мы то, что всегда критиковали, и то, чего все юристы добивались (я имею в виду прежде всего демократических, прогрессивных юристов), мы хотим сейчас собственными руками в новом демократическом парламенте вернуть на старые позиции.

Подумайте над этими вопросами.

Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

Депутат не представився. Те, що сказав мій попередник, справедливо, справедливо за однієї умови, якщо ми взагалі не будемо обирати суддів. Але якщо ми їх будемо обирати, то нам сьогодні обирати суддю Кримської області, Харківської області, а так далі неможливо, ми не знаємо їхньої характеристики. Це буде штампування. Якщо ми ще в області маємо з тим проблему, коли обласна Рада затверджує суддів районних, ми відклали на місяць, щоб вивчити питання. Через те, тільки через те, перенесли на місяць закінчення сесії. Це серйозне питання. Штампувати не можна. Або тоді взагалі обрання суддів зняти. Це треба міняти Конституцію або цей пункт треба анулювати і передати це в області.

Головуючий. Спасибі. Третій мікрофон.

Червоній В.М. Шановні депутати! На першій сесії нашої обласної Ради створилась парадоксальна ситуація. Практично всі депутати обласної Ради від міста Ровно висловили недовір'я голові міського суду, і в той же час вона була обрана. Її обрали в інших регіонах області. Депутати, які мали повноваження від народу, тобто

від своїх виборців, фактично виявили їхню волю, але воля виборців, на території яких судить цей суддя, просто-напросто не врахована і відкинута. Я вважаю, що такий підхід був би недоречний, і підтримую пропозицію попереднього депутата не розглядати це питання сьогодні.

Бойко Б.Ф., старший викладач кафедри філософії і політичної економії Тернопільського державного педагогічного інституту імені Я.Галана (Підволочиський виборчий округ, Тернопільська область).

Я чув виступи своїх попередників від Демократичного блоку. Я також від Демократичного блоку - голова крайової Тернопільської ради Руху, але я не згідний з їхньою позицією. Я все-таки вважаю, що обласних суддів повинна обрати сесія Верховної Ради. Повинна, обирати тому, щоб вивести їх з-під контролю місцевого апарату, і в тому є своя логіка, і це підпорядковано Конституції.

Грищук В.П., народний депутат СРСР. Товариші! Я хочу ось що сказати: всі ці питання, які входять в порядок денний, можна розбити на 2 групи. Перша група питань - які випливають із самого життя - про чернівецьку хворобу, про Чорнобиль.

А друга група питань - ті, які випливають із Конституції і із законів існуючих. Ці питання, які входять до другої групи, автоматично повинні включатися, а потім вже можна, коли вони вже будуть розглядатися, все це казати. Що там недосконало - те, те, те, і, якщо ви хочете, наприклад, не обирати голів обласних суддів, ви повинні змінювати закон або повинні змінювати Конституцію.

Але моя пропозиція вже буде де порядку денного. Оскільки вже тут і про народний контроль, і про суддів казали, що, може, недоцільно там обирати обласний суд чи народний контроль. Ці питання, якщо будуть так вирішені, будуть потребувати змін в Конституції, тому, певно, треба в порядок денний ввести більше ще питань про зміни в Конституції, а не тільки так, як тут записано про 6 і 7 статті. А це питання, це вже повинна Президія сказати, товариші, це випливає з Конституції, Закону, тому воно автоматично входить. Дякую за увагу.

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, перший мікрофон.

Коцюба О.П., доцент Республіканської вищої школи управління агропромислового комплексу Української РСР (Радянський виборчий округ N16, м. Київ). Шановні народні депутати! Тут вже друге питання ми розглядаємо так, що ми спішимо, хоча діє

Конституція. Ми - Верховна Рада, парламент республіки, ми не можемо повторювати помилок, а тим більше показувати свою правову неграмотність. Ми недавно змінили Конституцію Української Радянської Соціалістичної Республіки. Якщо ви подивитесь статтю 97, пункт 10, зокрема, там чітко вказано порядок обрання суддів. Якщо ви подивитесь це в контексті статті 147, 150 Конституції Української РСР, ви ж знову побачите, що існує той порядок, який проголосовано, який затверджено, який сьогодні існує в усій судовій системі - і Союзу, і Української республіки. Ми не можемо зараз ставить так питання, щоб відкласти. Суди діють і суди повинні бути незалежними. Через це були внесені зміни, щоб суд вищестоящим органом затверджувався. Вже друге питання - чи та комісія, яка буде стежити за законністю, правопорядком і так дальше, буде готувати це питання, і ми будемо на сесії слухати звіт обласних і міських судів. Давайте ж будемо вирішувати питання відповідно до Конституції Української РСР. Тому що нас ніхто не зрозуміє. Я пропоную єдине: з порядку денного забрати "членів суду", привести у відповідність з термінологією Конституції і залишити цей пункт. Спасибі за увагу.

Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

Яцуба В.Г., Голова Дніпропетровської міської Ради народних депутатів, перший секретар Дніпропетровського міськкому Компартії України (Амур-Нижньодніпровський 75 виборчий округ). О том, что утверждать областных судей мы должны, это однозначно. Надо областных судей вывести из подчинения областей. Первое.

Второе. Утверждать судей или избирать сегодня здесь, не изучив эти кандидатуры, я тоже считаю недемократичным. Поэтому предлагаю рассмотреть кандидатуры на постоянных комиссиях, которые будут созданы здесь. И после этого вынести утверждение этих кандидатур на второй сессии.

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, третій мікрофон.

Яцуба В.Г. Секундочку, я не закончил. Думаю, будет, я прошу, товарищи депутаты...

Головуючий. Вибачте, я вважав, що ви закінчили. Будь ласка, другий мікрофон.

Яцуба В.Г. Думаю, будет логично и потому, что вновь избранный Председатель Верховного Суда республики сможет разобраться с теми судьями, которых предлагают в области. Спасибо.

Головуючий. Будь ласка, третій мікрофон. І на цьому закінчуємо.

Потебенько М.О., Прокурор Української РСР (Новобузький виборчий округ, Миколаївська область).

Уважаемые товарищи депутаты! Тут спор абсолютно непонятен, совершенно беспредметный спор. Во-первых, если мы сегодня говорим о строительстве правового государства, очевидно, мы должны строго придерживаться закона. В соответствии с Конституцией Союза ССР принята Конституция Украинской Республики, которая не изменена. Естественно, она не должна противоречить союзному законодательству. Если изменять, то только в соответствии, так сказать, с договоренностью, принятой 26 апреля: разграничение полномочий между Союзом ССР и субъектами федерации. А здесь сказано - статья 10 Конституции УССР - о том, что избрание Верховного Суда Украинской ССР и судов областей входит в компетенцию Верховного Совета республики. Вопрос единственный, что мы должны вынести на сессию, в повестку включить - это избрать. Почему так пошел законодатель? Чтобы вывести суды из подчинения и зависимости от местных органов. И тут понятен разговор тоже. Но тем не менее я тоже говорю: мы войдем в противоречия с законодательством и это невозможно сегодня допустить.

Головуючий. Спасибі. Товариші! До Президії надійшла така пропозиція. І вона співпадає з пропозицією, щойно внесеною депутатом біля другого мікрофона. Я згоден з тим, що більшість депутатів сходяться на тому, що в принципі правильно, але по процедурі все-таки не спішити. А коли ми з вами оберемо постійні комісії, ми залишаємо питання це в порядку денному, а вже конкретну справу будуть вирішувати в комісіях, які внесуть пропозиції. Будь ласка.

Голос із залу. Третя пропозиція.

Головуючий. Третя пропозиція, я ще не закінчив першу, а ви вже третю пропозицію. Перша пропозиція зводиться до того, що залишити це питання у порядку денному, а розглядати його після внесення на розгляд постійних комісій. Будь ласка, формулюйте свою пропозицію, третій мікрофон.

Костюк О.В., завідуючий відділенням Дубровицької центральної районної лікарні (Дубровицький виборчий округ, Рівненська область).

Є зміна. Якщо ми говоримо про обрання суду на альтернативній основі, то ми можемо ставити питання і про призначення.

Треба змінити положення, а тоді, на мою думку, вирішувати питання про призначення, а не обрання суду.

Головуючий. Спасибі. Ставиться на голосування перша пропозиція в порядку її надходження. Хто за сформульовану пропозицію, тобто, щоб питання залишилося, але розглядати його після внесення пропозицій постійною комісією, прошу голосувати.

Приймається. "За" - 382, "проти" - 23.

Декларація про суверенітет Української РСР. Слово надається депутату Валені. (Шум в залі).

Товариші, не треба. Ми домовились з вами про те, що при обговоренні питань ми надаємо слово. Будь ласка, включіть другий мікрофон.

Валеня І.Ю., завідуючий науково-дослідним відділом Харківського авіаційного інституту імені М.Є. Жуковського (Комсомольський виборчий округ, Харківська область).

У зв'язку з тим, що я працював протягом місяця в групі фахівців в галузі права, ми розглядали декларацію про суверенітет Української РСР і про звернення до парламентів республік. Між іншим, я розробив варіанти декларації про суверенітет і звернення. (Шум в залі).

Головуючий. Товариші, будьте уважнішими.

Валеня І.Ю. Я пропоную об'єднати 15 і 16 питання в одне питання тому, що у нас буде ще постанова Верховної Ради УРСР про введення декларації. І ці питання нерозривні, їх необхідно об'єднати та назвати одним пунктом: про суверенітет Української РСР.

Головуючий. Спасибі. Товаришу, будь ласка, назвіть себе.

Правденко С.М., власний кореспондент газети "Економіка і життя" (Самарський виборчий округ, Дніпропетровська область).

Я ризикую опинитись, мабуть, в меншості, але вважаю, що нам не треба зараз приймати, принаймі так рано, 15 чи 16 питанням, декларацію про суверенітет Української РСР і слідом звернення. Чому я так вважаю? Декларацій у нас і так багато, можна цілу торбу набрати. Декларації - це, на мою думку, пусті слова, якщо за ними немає економічних підойм, влади та якщо не визначилась з цього питання позиція. Тоді як можна звертатися далі до утворення нового союзного договору. Я вважаю, що в цьому пункті треба думати і ставити на перегляд не декларації, а розглянути проект закону про економічну самостійність України, добре розібратися

і прийняти закон, який забезпечив би повну економічну самостійність республіки.

Проект є. Він наприкінці квітня опублікований, нехай поки що куций, слабкий, але основа є. Я пропоную до порядку денного внести саме це питання спочатку, а потім, маючи на руках економічні підйоми та економічну владу, приймати надалі декларацію про суверенітет, звернення про укладення нового союзного договору, тощо.

Крім того, я вважаю, що за питанням про суверенітет, наскільки це важливо, бо ми й досі не знаємо наш економічний стан, а говоримо про атомні станції зараз і про те, що треба мораторій і т.д. Більшість не знають того, що на мільярд карбованців щороку продаємо електроенергії. Звичайно, нам не треба атомних станцій. Питання про суверенітет, економічні речі наші відносини з республіками зразу поставлять на свої місця. І нам буде ясно, за який ми союзний договір, за які в ньому пункти чи моменти.

Слідом за цим, я вважаю, що наступним питанням обов'язково має йти обговорення закону про місцеве самоврядування і місцеве господарство.

Крім того, ще один пункт, два слова буквально. Треба, мабуть, ставити питання на порядку денному не про друкований орган, а про газети.

Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

Білоусенко О.Ф., перший заступник голови виконкому Запорізької обласної Ради народних депутатів - начальник ГоловПЕУ (Токмацький виборчий округ, Запорізька область). Я підтримую пропозицію народних депутатів про те, щоб ми слово "декларація", замінили словом "закон". І сьогодні нам необхідно отримати право та мати повноваження займатися законотворчістю. Тому я пропоную створити тимчасову комісію, яка б могла приступити до розробки проекту Закону про суверенітет Української республіки. І ще одне. У зв'язку з тим, що ми розірвали порядок розгляду питань і по першій групі їх не обговорювали, я хотів би внести пропозицію щодо питання про зміну редакції 6 та 7 статей Конституції на питання "про часткові зміни Конституції Української республіки".

Головуючий. Спасибі. Будь ласка.

Байрака М.М., заступник генерального директора Криворізького металургійного комбінату "Криворіжсталь" імені В.І. Леніна (Дзержинський виборчий округ, Дніпропетровська область).

Я не згоден з товаришем Валенею, з депутатом, а тому пропоную 15 пункт залишити і нема необхідності його об'єднувати з 16 пунктом, через те, що в 16 пункті, на мій погляд, є помилки. Його потрібно перефразувати таким чином: "Звернення Верховної Ради Української РСР до Верховних Рад та з'їздів Радянських Соціалістичних республік про укладення нового союзного договору, тому що нема у нас стосунків з Верховною Радою Союзу РСР".

Головуючий. Спасибі, будь ласка, третій мікрофон.

Бедь В.В., адвокат Тячівської юридичної консультації (Тячівський виборчий округ, Закарпатська область). Шановні депутати! Я прошу вас дуже уважно поставитися до питання про прийняття нормативного акту про суверенітет республіки. Це питання має значення як політичне, юридичне, так і міжнародне. Без визначення юридичного статусу України як держави, особливо в цей період, коли ми говоримо про надання суверенних прав союзним республікам, ми не зможемо навіть правильно приймати закон про ту саму економічну самостійність, бо це поняття визначає суверенітет, що належить республіці, або є визначенням того, чим має розпоряджуватися республіка. Вибачте, ми не зможемо вийти на економічні поняття.

Також дуже прошу не об'єднувати ці два питання. Якщо ми включаємо у питання про суверенітет України питання про укладення нового союзного договору, то ми практично вже вичерпуємо цей Закон, тому що не може існувати суверенітет і Закон про нього або декларація, в якій уже записано, що в обов'язковому порядку має бути укладено союзний закон. Це різні питання. Питання про суверенітет - це тільки перший крок до майбутнього, якщо на це піде республіка, на укладення союзного договору.

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, другий мікрофон.

Юхновський І.Р., академік АН УРСР (Червоноармійський виборчий округ, Львівська область). Шановні депутати! В жодній суверенній країні світу не приймається закон про суверенітет. Суверенітет закріплюється в Конституції, але республіки Радянського Союзу знаходяться на особливому положенні. В зв'язку з цим, треба прийняти цей закон для того, щоб зменшити долю чужої власності на території республіки, яка у нас є завеликою і яка заважає нам мати той суверенітет. Тому закону ми прийняти не можемо, такого закону ще не існує, має бути прийнята ця декларація і ця декларація буде мати вагу конституційного закону.

І тому я пропоную прийняти 15 пункт так, як він тут записаний.

Головуючий. Спасибі, спасибі. Досить, товариші. Досить, я думаю вже достатньо.

Голос із залу. Ще зауваження, одне доповнення. Я наполягаю.

Головуючий. Будь ласка, займіть свої місця. Хто за внесену пропозицію. Я думаю, депутат Валеня, ви не будете наполягати на тому, що більшість висловилася за те, щоб залишити питання про Декларацію про суверенітет Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Голос із залу. Пропозиція по процедурі. По процедурі голосування. Пропоную на поіменне голосування.

Головуючий. Прошу голосувати. Потім Вам дам слово.

Рішення приймається. "За" - 373, "проти" - 15. (Оплески).

Звернення Верховної Ради Української РСР до Верховної Ради Союзу РСР, Верховних Рад Радянських Соціалістичних Республік про укладення нового Союзного договору.

Товариші, вже була внесена поправка щодо першої пропозиції. Я формулюю звернення Верховної Ради Української РСР до Верховних Рад та з'їздів союзних республік про укладення нового союзного договору.

Ставлю на голосування.

Головатий С.П. Я хочу дати коротку довідку з приводу цього пункту, оскільки брав участь у роботі робочої групи Президії Верховної Ради Української РСР, яка опрацьовувала проект Декларації про державний суверенітет Української РСР у пакеті ще з двома іншими документами - постановою Верховної Ради про реалізацію цієї Декларації і Зверненням нашої Верховної Ради до вищих органів державної влади інших республік з проханням про переговори з приводу укладання нового союзного договору.

Таким чином, пункт 15, який ми з вами ухвалили, тобто Декларацію про державний суверенітет в тому варіанті, який підготувала робоча група Президії Верховної Ради Української РСР, поглинає і тому, певно, немає потреби окремо ставити це питання, оскільки воно комплексно входить. Дякую за увагу.

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, другий мікрофон.

Лубківський Р.М. (Яворівський виборчий округ, Львівська область).

Шановний голово, шановні депутати! Ми підійшли до важливого питання про суверенітет. Ми ще цього суверенітету не досягли. Разом з нами за цей суверенітет голосує російський народ на своєму з'їзді. Давайте досягнемо цього суверенітету, а тоді будемо виступати з відозвами про новий союзний договір. Тому я пропоную це питання про звернення відставити на майбутню сесію.

Головуючий. Спасибі. Ставлю на голосування. Перша пропозиція була з уточненою редакцією Звернення Верховної Ради Української РСР до Верховних Рад і з'їздів Радянських Соціалістичних Республік про укладення нового союзного договору. Хто за те, щоб залишити в такій редакції, прошу проголосувати.

Рішення приймається. "За" - 288, "проти" - 109. Про утворення Конституційної комісії Верховної Ради Української РСР. Ставлю на голосування. Хто за те, щоб залишити питання про утворення Конституційної комісії Верховної Ради Української РСР, прошу проголосувати. Сімнадцятого немає в новій редакції, це у вас стара редакція. Я користуюсь новою.

Прошу проголосувати. Приймається. "За" - 368, "проти" - 15.

Обрання Комітету конституційного нагляду Української РСР. Будь ласка, другий мікрофон.

Шишкин В.І. Уважаемые депутаты! Я бы предложил пойти по линии апробированной практики Съезда народных депутатов СССР и не рассматривать этот вопрос на этой сессии, а перенести на следующую. Согласно последней части статьи 112 Конституции Украинской ССР организация, порядок деятельности Комитета конституционного надзора определяется законодательством Союза ССР и Украинской ССР. Украинская ССР такого порядка еще пока не определила, поскольку у нас нет Закона о Конституционном надзоре в Украинской ССР. Следовательно, сейчас формировать орган, у которого не будет, будем говорить, достаточной базы для работы завтра, мы просто не можем.

Аналогичным образом поступил Съезд народных депутатов СССР, первый, если вы помните, отложил рассмотрение этого вопроса до второго Съезда, когда был подготовлен закон, и после принятия закона был избран Комитет конституционного надзора.

Головуючий. Спасибі, будь ласка, третій мікрофон.

Осадчук П.І., письменник (Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область). Ми щойно ухвалили ввести до порядку денного питання про утворення Конституційної комісії

Верховної Ради Української РСР. Отже, у нас поки що немає тієї Конституції, яку треба оберігати. Тому я пропоную зняти це питання з порядку денного.

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, перший мікрофон.

Коцюба О.П. Шановний голово, шановні народні депутати! Я працював у робочій комісії і повинен сказати, що робоча комісія напрацювала проект не тільки про вибори, про обрання Комітету конституційного нагляду, але і проект про створення Конституційного суду і якщо ми ставимо питання, ви зверніть увагу, нам ще до цього питання доведеться повернутися. Восьме - про зміни, вісімнадцяте - про Конституційну комісію, сорок перше - про перегляд інших статей. Візьміть оцю статтю, то ми все рівно в комплексі до неї повертаємося, і ця Конституційна комісія буде займатися. Ми в першій редакції все рівно відпрацюємо. Якщо на цій сесії, то дуже добре і все рівно воно буде розглядатися на другій сесії Верховної Ради. Тому я пропоную залишити, сконкретизувати ці проблеми і питання і розглянути.

Головуючий. І так, дві пропозиції. Перша пропозиція була не включати в першочерговий порядок денний, перенести його у блок другий або винести. І друга пропозиція - залишити. По надходженню пропозицій ставиться на голосування. Хто за те, щоб зняти розгляд цього питання на даній сесії, прошу проголосувати.

"За" - 316, "проти" - 89. Знімається.

Про затвердження Указів Президії Верховної Ради Української РСР. Будь ласка, другий мікрофон.

Голос із залу. Тільки з уточненнями - не "затвердження", а "розгляд". Якщо ми Указ від 30 березня затвердимо, це буде ганьба.

Головуючий. Приймається. Про розгляд і затвердження Указів Президії Верховної Ради Української РСР. Хто за залишення, прошу проголосувати. Будь ласка.

Голос із залу. Пробачте. Ви сказали зараз про розгляд, без розгляду?

Головуючий. Голосуємо. Про розгляд і затвердження. Приймається. "За" - 380, "проти" - 9.

Про проекти законодавчих актів і Закону про постійні комісії Верховної Ради Української РСР, Закону про статус народного депутата Української РСР, Тимчасового положення про

забезпечення діяльності народних депутатів Української РСР, Регламенту Верховної Ради Української РСР, Закону про народне голосування, тобто референдум, Закону про обласну Раду народних депутатів Української РСР, Закону про районну Раду народних депутатів Української РСР, Закону про міську, районну в місті Раду народних депутатів Української РСР, Закону про селищну, сільську Ради народних депутатів республіки.

Хто за те, щоб залишити такі питання, прошу проголосувати.

Приймається. "За" - 416, "проти" - 3.

Про організацію роботи по підготовці законодавчих актів. Потрібне питання. Всі дійшли згоди. Прошу проголосувати.

Про залишення питання про організацію роботи по підготовці законодавчих актів.

Прошу проголосувати. Приймається. "За" - 406, "проти" - 3. Про невідкладні заходи у питанні захисту громадян України від наслідків Чорнобильської аварії. Прошу голосувати. Приймається. "За" - 409, "проти" - 5. Спасибі.

Про пріоритетність розвитку села в народногосподарському комплексі України. Була редакція депутата Чепурного про закон. Він говорив, в якій редакції будемо залишати. В такій, як є?

Голос із залу. В такій, як є.

Головуючий. Перша пропозиція - в такій, як є. Хто за таку пропозицію? (Шум в залі).

Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

Голос із залу. А навіщо нам ці варіанти, давайте Закон. Це дуже важливий Закон, хай воно матиме законодавчу силу. Закон. Не треба взагалі голосувати, отак як воно є.

Головуючий. Товариші! Більшість сходиться на тому, що про Закон по пріоритетному розвитку села. Хто за таку постановку питання, прошу проголосувати. Прошу проголосувати, а потім кричати.

Приймається. "За" - 389.

(Оплески).

Про політичне, соціально-економічне та екологічне становище України. Залишити питання, всі висловились. Прошу проголосувати. Уже голосуємо, вже пізно. "За" - 269, "проти" - 57. Будь ласка, для довідки депутат Заєць. Що ви хотіли сказати? Немає в нього довідки?

Заєць О.І. Як ви пам'ятаєте, вчора, я вже майже повторююся, ми подали цю пропозицію в такій редакції: про політичне, соціально-економічне та екологічне становище України. (Інформаційні доповіді Президії Верховної Ради УРСР та Голови Ради Міністрів УРСР перед Верховною Радою УРСР).

Головуючий. Будемо визначатися тоді при розгляді питання. В порядку і відредагуємо. Сідайте. Спасибі.

Заєць О.І. Порядок надходження, ось же вона є тут у нас.

Головуючий. Все, спасибі. Про розробку Законів України про землю, власність, місцеве самоврядування.

Заєць О.І. Почекайте, про який порядок. Давайте все-таки з'ясуємо.

Головуючий. Депутат Заєць, залиште трибуну. Залиште.

Заєць О.І. Шановний головуючий, я прошу не чинити тиску, а давайте, керуйте так, як це треба.

Головуючий. Ми вже проголосували. Ваша пропозиція.

Заєць О.І. Як відомо, вчора ви спотворили нашу пропозицію, сьогодні ж спричиняєте до того, щоб її протягнути. Я протестую, протестує весь Демократичний блок. Це не питання. Давайте або я обґрунтую свою позицію, або давайте...

Головуючий. Товариші, вже прийнято. Депутат Заєць, залиште трибуну.

Заєць О.І. Тоді, будь ласка, поясніть мені, яким чином із нашої пропозиції зникла оця частина речення. Я хочу знати, на якій підставі воно зникло.

Головуючий. Будь ласка, залиште трибуну.

Заєць О.І. Я прошу Вас пояснити як головуючого. Або голова Секретаріату, будь ласка.

Головуючий. Залиште трибуну. Ми вам дамо слово. Депутат Желіба.

Желіба В.І. Була редакція така, як говорить шановний депутат Заєць, і далі йшло питання про звіт Уряду. Коли ми складали перелік цих питань, подивились: два рази йде питання про звіт Уряду і ми залишили його в одному місці. Значить інформація така, як зараз було зачитано, а в другому - звіт Уряду. Малось на увазі, що коли Уряд буде звітувати, мабуть ці питання знайдуть відображення в цьому звіті.

Головуючий. Спасибі. Будь ласка, другий мікрофон. Так, все по цьому питанню вже прийнято. Прохання залишити.

Голос із залу. Перепрошуємо, не по цьому.

Головуючий. Про розробку законів України про землю, власність, місцеве самоврядування. Будь ласка, депутат...

Голоси з місця. (Не чути).

Головуючий. Уже залишилося. Ми вже проголосували. Вже не будемо обговорювати. Ми ж будемо його розглядати і потім уточнимо. Будь ласка, товариші. Зачитую.

Про розробку законів України про землю, власність, місцеве самоврядування.

Голоси з залу. (Не чути).

Головуючий. Я не свідомо. Я з другого документу. То не шпаргалка. Це з Секретаріату. Ви не довіряєте Секретаріату? Ви тільки не ображайте, "шпаргалка" там і так далі.

Голос з залу. Товариші, прошу слова.

Головуючий. Товариші депутати, займіть свої робочі місця.

Голос із залу. А як же таки висловитися?

Головуючий. Займіть свої робочі місця. 18.03, ми зараз будемо визначатись.

Голос із залу. Мы же голосуем и голосовали тогда. Вы посмотрите, что мы делаем. Разорвали одно предложение на две части, одно проходит, что выгодно, а что не выгодно, не проходит. И слово нельзя взять. Заблокировались на слове 38 вопросов, которые, как кто-то сказал, что они более важны.

Головуючий. Шановні товариші депутати. Займіть свої робочі місця. Ми працюємо, вже 18 годин 04 хвилини, ми визначимося з подальшим порядком нашої роботи, займіть робочі місця. Депутат Валеня, займіть робоче місце.

Василь Максимович, я вас дуже прошу, займіть своє робоче місце.

Голос із залу. Я хочу компроміс. Компроміс.

Головуючий. Прошу, займіть робочі місця. Ларисо Павлівно, присядьте, будь ласка. Товариші, ми працюємо 2 години. Виникла потреба з вами порадитись. У нас залишилося 4 питання для того, щоб закінчити з порядком денним. Перший блок порядку денного. Яка буде пропозиція щодо перерви? Закінчувати? Хто за те,

щоб закінчити обговорення цих питань, під якими підвели риску? Прошу проголосувати.

Рішення прийнято. Для довідки до порядку денного. Будь ласка. Депутат Кравчук.

Кравчук Л.М., секретар ЦК Компартії України (Ямпільський виборчий округ, Вінницька область). Я хочу звернутись до голови, до депутатів з великим проханням - бути послідовними і принциповими. Я так зрозумів, що ми сьогодні визначаємо перелік питань, які вносяться до порядку денного, а завтра всі будемо їх обговорювати.

Головуючий. Не всі, ми уже сьогодні обговорювали, порядок денний.

Кравчук Л.М. Порядок і кожне питання. Головуючий. Порядок, а потім і кожне питання.

Кравчук Л.М. І так. Ми робимо що, приймаємо рішення, потім голова веде себе непринципово, дозволяє депутатам виходити і не поважати тих, хто голосував. Нам натякають, що ви, мовляв, юридично некваліфіковані. Я думаю, що депутат може вийти тільки після прийняття рішення в тому випадку, коли в нього є підстави, що голосування було невірне. Іншого не може бути. Не може бути й мови. Це неповага до депутатів.

Друге. Нам роздали 53 питання. Раптом виник якийсь інший документ, якого ми не маємо. Значить, такого документа немає. Переді мною лежить 53 питання, називають інші питання. Це принципово, ми не можемо на це піти. Нехай подасть Секретаріат і те, що має Голова, і завтра ми продовжимо обговорення, тому що це не рядове питання.

Я ще раз закликаю і голову, і депутатів поважати нас. Тому що, коли виходить депутат після прийняття рішення і натякає на нашу неповноцінність, це неповага до всіх. Дякую за увагу. (Шум в залі).

Головуючий. Так, все. Спасибі, Леоніде Макаровичу. Все, не треба, не потрібно. Будь ласка, другий мікрофон.

Депутат не представився. Ви знаєте, ми неправильно голосували зараз. Закінчити, я, наприклад, зрозумів, що закінчити роботу сесії, багато з нас так зрозуміли. Тому, мабуть, це той унікальний випадок, що я підтримую Леоніда Макаровича в зв'язку з тим, що в нас непорозуміння було, за що ми

голосуємо. Нам справді треба припинити, розібратися далі з цими питаннями. Припинити голосування. Переголосувати, так?

Головуючий. Шановні товариші депутати, до уваги. Ми повинні з вами порадитись ще по цілому ряду питань, і в нас є об'ява, я прошу до уваги.

Ми вас дуже просимо від імені Секретаріату і Президії. У нас залишилось питання про друкований орган Верховної Ради. Як і всі, ми схвалюємо прийняття закону про економічну самостійність, про мораторій на подальше спорудження атомних електростанцій. І про розробку закону про землю, власне, це - місцеве самоврядування. Це - блок. Я думаю, що жодного депутата немає в залі, який би не хотів, щоб ці питання були розглянуті. Тому прошу проголосувати за те, щоб залишити ці питання в порядку денному: про розробку законів України про землю, власність, місцеве самоврядування - раз, про мораторій на подальше спорудження АЕС на Україні - два, прийняття закону про економічну самостійність України - три, про друкований орган Верховної Ради УРСР - чотири, і "різне" - п'ять.

Хто за ці питання, прошу визначитись і проголосувати.

(Шум у залі).

Головуючий. Товариші, я думаю, ми так уже багато зробили. Якщо ми вже такі принципові з вами і залишилось п'ять хвилин, то так вже не можна. Вельмишановний депутат Карпенко, товариші. Але все-таки справедливість є справедливість, регламент є регламент і тому ставимо на голосування. Хто за те, щоб припинити обговорення і закінчити роботу після оголошень, я так зрозумів вашу вимогу?

Голос із залу. (Не чути).

Головуючий. Ми прийняли регламент, але нам в цьому регламенті дано право ще визначитись як працювати. Депутат Мовчан, ми ж усі читаемо регламент.

Голос із залу. По веденню.

Головуючий. Я вас дуже прошу, дуже прошу, товариші депутати, біля чого ми здійняли бучу? Вячеславе Максимовичу, проти чого ми бучу здійняли? Хто проти цих питань, я вас дуже прошу? Хто проти цих питань: про мораторій, за економічну самостійність, друкований орган і так далі? Немає.

Голос із залу. (Не чути).

Головуючий. То ми переносимо все на завтра?

Голос із залу. Можемо голосувати, залишається на завтра...

Головуючий. Товариші, після пропозиції Кравчука Л.М. були інші пропозиції?

Голос із залу. Шановний головуючий! Ви організуйте голосування. Я ж не хочу поставити, а кричати, що ви не маєте права...

Головуючий. Я хочу, щоб ви не кричали. Залиште місця біля мікрофону. Ні, не дозволю. Товариш Карпенко, ми вам слова не даємо. Вибачте нас, я дуже вас прошу, займіть своє місце, дамо вам слово для критичного зауваження, тільки не зараз. Я вас прошу дуже, займіть своє місце.

(Оплески).

Товариші депутати, ставлю на голосування. Хто за те, щоб закінчити обговорення цих 38 питань, проголосувати, а потім завтра продовжимо обговорення, це перша пропозиція.

І друга пропозиція була внесена депутатом Кравчуком про те, щоб припинити роботу сесії і продовжити завтра. В порядку надходження. Я також депутат і формулював цю пропозицію до того, як вніс депутат Кравчук.

Ставлю в порядку надходження пропозицію. Хто за те, щоб зачитані питання залишити, повторюю: про розробку Законів України про землю, власність, місцеве самоврядування, про мораторій на подальше спорудження АЕС, прийняття закону про економічну самостійність і про друкований орган, прошу проголосувати. Прошу включити табло для голосування. Прошу проголосувати. Рішення не прийнято.

Товариші! До уваги, рішення не прийнято. Закінчуємо роботу. Перед тим, як закінчити, дозвольте декілька об'яв щодо нашої подальшої роботи.

Перше. Секретаріат виготовив депутатські знаки, їх можна, якщо депутати згодні, отримати завтра ранком на столах реєстрації. Це перше. Друге...

Голос із залу. Прошу надати слово для інформації від Секретаріату.

Головуючий. Будь ласка. Слово від Секретаріату надається Стадниченку Володимиру Яковичу.

Стадниченко В.Я., редактор газети "Радянська Україна" (Татарбунарський виборчий округ, Одеська область).

Шановні депутати! Секретаріат доручив мені познайомити вас з гласною інформаційною оцінкою нашої роботи за два дні. Але я хотів би вас запитати, чи не занадто ми стомилися для такої інформації?

Дозвольте тоді дійсно інформаційно, але із сподіваннями на наші спільні роздуми. Як ви знаєте, "гаряча лінія", за яку так гаряче виступали деякі депутати, діє з учорашнього дня. Номери телефонів оголошено і вони, повірте, не змовкають ні на хвилину. Члени Секретаріату, і в цьому, я думаю, ми повинні висловити їм вдячність, намагаються дослівно занотувати зміст усіх телефонних петицій, але, зрозуміло, це не комп'ютерний запис. Хочу представити вам лише перший і частину другого сесійного телефонного дня, коли уже "гаряча лінія" діяла. Це кліше телефонно точне, єдине, що ми собі дозволили, це згрупувати дзвінки тематично і за спільністю зауважень та пропозицій.

Перше. До процедури ведення сесій. Одностайне прохання. Депутат, який виступає, повинен чітко називати своє прізвище, назву і номер округу, область, місто, район, а також ким працює.

Товариші! Я думаю, це просто людей цікавить, тільки з цих міркувань.

Друге. Вимога щодо чіткості в роботі президії сесії, а саме: ввести ротацію президії, доповнити її юристами. Серед кандидатур до президії називалися депутати Головатий, Кравчук, Рябченко, Драч, Ємець. Далі, вимога до народних депутатів, які не беруть участі в голосуванні, все ж таки не забувати виконувати цю процедуру. Про таких серед нас запитують, цитую: "Чого він їхав на сесію?" Розуміння мовної ситуації на сесії, але з чіткою вимогою виступати - чисто українською або чисто російською мовами, а не займатися словесною гібридизацією.

Друге. Друга група питань. Це оцінка результативності і якості роботи депутатів. Насамперед, вимога працювати конкретно і з виходом на практичний результат, а не змагатися в словесних баталіях.

Найхарактерніший з цього приводу телефонний дзвінок Путилової Раїси Михайлівни з Маріуполя, наведу мовою оригіналу, російською: "Товарищи депутаты! Избирая своих депутатов,

мы возлагали на них большие надежды, на их результативную работу на сессии. На вас и вашу работу затрачены большие деньги, помните это при теперешнем положении в республике. Уже второй день в зале заседания нет нормальной организованной работы, идут митингования, призывы, депутаты, опережая друг друга, рвутся к микрофону, экрану. Невозможно смотреть и слушать без чувства раздражения и жалости. С такой дисциплиной и за наши деньги вам не хватит и года, чтобы подойти к какому-то решению!" (Оплески).

Товариші, це мене надихає, тоді більш точніше, бо я дещо хотів скоротити, але тут дійсно такі документи, які варто нам послухати. Це дещо скоригує нашу роботу. "Народу нужна результативность, а не бесполезные речи, не оскорбления. При таком поведении депутатов страшно быть председателем. Этим можно довести его до инфаркта" (Сміх у залі. Оплески).

"Сочувствую киевлянам - ни проехать, ни пройти. Страшно быть депутатом сессии, где гарантии, если у дворца могут стереть в порошок".

"Не нужно делать трибунал у дворца. Ведь вы послали на сессию доверенных. Дайте им возможность работать. Возмущена, что депутаты не голосуют ни "за", ни "против". Создайте нормальную работу сессии".

З інших оцінок буквально штрихи. "Товариші депутати, вас соромно слухати, для чого ми вас обирали?" - це Київ, "Ленінська кузня". "Серце обливається кров'ю за невігластво депутатів", - Ірпінь Київської області. Вибачайте, що я наводжу ці оцінки.

"Не будьте циркачами, не смішіть народ" - Дубровиця Рівненської області (Оплески).

"Вимагаємо від депутатів дисципліни, порядку і організованості. Не забувайте, для чого ви зібралися і кого ви представляєте", - це Вінницька область, Біликівці, якщо я правильно називаю, на слух записана назва населеного пункту.

І, як висновок, вимога, що прозвучала з Запорізької області, село Преслав: "Хай Президія оголосить на всю республіку, у скільки обходиться один день проведення сесії".

Голос із залу. Правильно (Оплески).

Третє. Оцінка позиції депутатів, груп депутатів та їх політичних платформ.

Президія... (не чути) ... Ради народних депутатів Вінницької області: "Обурені поведінкою депутатів Гориня, Скорик, Чорновола, які намагаються направити сесію не по конструктивному шляху. Таким шляхом перебудови не досягнемо". Найрясніше звертань до депутата Скорик. Цитую: "Депутат Скорик балотувалася по нашому району, вона обіцяла одне, а своєю поведінкою компрометує свій депутатський мандат. Мені соромно за свого депутата (Оплески). Прошу довести до відома сесії і депутата Скорик. Тому я і виконую це прохання, шановний Василь Федорович (Не чути).

Голос із залу. Ганьба! Ганьба! Він спеціально компрометує. Ганьба! Провокація! Ми залишаємо засідання!

Головуючий. Шановні товариші депутати, прошу зайняти місця (Шум у залі).

Головуючий. Товариші депутати, засідання оголошується закритим. Вечірнє засідання оголошується закритим. Завтра о 10 годині сесія продовжить свою роботу.