ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 23 липня 1990 року.16 година.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради Української РСР депутат Плющ І.С.

Головуючий. Шановні депутати, прохання займати свої місця, реєструватись.

Шановні товариші депутати, дозвольте вечірнє засідання Верховної Ради Української РСР оголосити відкритим. Слово надається голові Лічильної комісії, народному депутату Дем'янову Володимиру Васильовичу.

Дем'янов В.В., голова виконавчого комітету Запорізької обласної Ради народних депутатів (Бердянський виборчий округ, Запорізька область).

Протокол засідання Лічильної комісії Верховної Ради Української РСР дванадцятого скликання по виборах Голови Верховної Ради Української РСР.

Голова лічильної комісії Дем'янов, заступник голови Лічильної комісії Козаренко, секретар Бойко, члени Лічильної комісії: Бабій, Віцяк, Гринів, Дупляк, Збітнєв, Кінах, Колєснік, Матійко, Меньшов, Мороз, Мотюк, Передрій, Подчос, Попович, Пулинець, Пушик, Савельєв, Семенець, Сербін, Старіченко, Шершун, Шишкін, Ярчук.

Слухали: Про підсумки таємного голосування по виборах Голови Верховної Ради Української РСР.

У бюлетень для таємного голосування по виборах Голови Верховної Ради Української РСР були включені народні депутати Української РСР: Артеменко Микола Михайлович, Кравчук Леонід Макарович, Мокін Борис Іванович, Правденко Сергій Макарович, Юхновський Ігор Рафаїлович.

На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила: загальна кількість народних депутатів Української РСР, обраних на час проведення сесії, - 449; кількість депутатів, повноваження яких визнані Верховною Радою Української РСР, - 449; кількість народних депутатів, які одержали бюлетені для

таємного голосування, - 407; кількість депутатів, які взяли участь у голосуванні, - 407.

Прізвища, ім'я та по батькові кандидатів, кількість голосів за кандидата і проти - друга цифра. . Артеменко Микола Михайлович

- "за" - 9, "проти" - 397. Кравчук Леонід Макарович - "за" - 224, "проти" - 182. Мокін Борис Іванович - "за" - 19, "проти" - 387 Правденко Сергій Макарович - "за" - 4, "проти" - 402 Юхновський Ігор Рафаїлович - "за" - 140, "проти" - 266. Кількість бюлетенів, визнаних недійсними, - 1. Відповідно до статті 97 Конституції Української РСР та пункту 22 Тимчасового регламенту засідань Верховної Ради Української РСР дванадцятого скликання Лічильна комісія констатує, що жоден з народних депутатів Української РСР, кандидатів на посаду Голови Верховної Ради не одержав потрібної для обрання кількості голосів. Найбільшу кількість голосів одержали народні депутати Української РСР Кравчук Леонід Макарович і Юхновський Ігор Рафаїлович.

Підписи голови і всіх членів Лічильної комісії є.

Головуючий. Шановні товариші депутати! Повідомлення Лічильної комісії приймаємо до відома.

Протоколи, Володимире Васильовичу, затверджувати потрібно? Потрібно затвердити ці протоколи. Тоді ставиться на голосування. Зачитайте номер протоколу. Який у вас? Протокол N19 Лічильної комісії по виборах Голови Верховної Ради Української РСР затвердити. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. "За" -359, "проти" - 2. Затверджується.

Товариші, згідно з нашим Тимчасовим регламентом (сторінка 4, пункт 10) в разі, якщо на посаду Голови Верховної Ради УРСР було висунуто більше двох кандидатур і жодна з них не одержала кількості голосів, що потрібна для обрання, відбувається повторне голосування по двох кандидатурах, які одержали найбільшу кількість голосів. Тому я прошу голову Лічильної комісії інформувати Верховну Раду щодо готовності по проведенню повторного голосування.

Дем'янов В.В. Шановні депутати! Якщо Верховна Рада не заперечує, ми готувалися до цього, маючи такі результати. Тому, якщо ви нам дасте 15 хвилин, ми вас чекаємо біля столиків для того, щоб провести повторне голосування. Такий же порядок: через 15 хвилин, 30 хвилин - на голосування.

Головуючий. Згодні з такою пропозицією? Згодні. Тому оголошується перерва на час голосування.

Товариші, один з претендентів просить надати слово. Товариші, я прошу до уваги.

Шановні товариші депутати, ми з вами домовлялися, що претенденту-кандидату надається слово на його вимогу. Так ми з вами й робили. Тому, будь ласка, до уваги: слово надається народному депутату Юхновському Ігору Рафаїловичу.

Юхновський І.Р., керівник Львівського відділення статичної фізики Інституту теоретичної фізики АН УРСР (Червоноармійський виборчий округ, Львівська область). Шановні депутати! Я хочу вам подякувати сердечно за те, що мені вже двічі дали можливість прийняти участь виборах. А далі я вже не хочу приймати участь у виборах. Я хочу зняти свою кандидатуру. Дякую вам.

Головуючий. Так, товариші, оголошується перерва на час голосування.

Після перерви.

Головуючий. Продовжуємо нашу роботу. Товариші, згідно з нашим Тимчасовим регламентом, самовідвід приймається Верховною Радою без голосування, що ми з вами й зробили. Але, оскільки була вже оголошена перерва на голосування і Ігор Рафаїлович Юхновський дещо запізнився, а до цього його записки до президії не було, щоб йому надати слово, тому нам потрібно було проговорити з кандидатом на пост Голови Верховної Ради, який набрав слідом за Юхновським більшість голосів.

Ми поговорили з претендентом на пост Голови Верховної Ради УРСР народним депутатом Мокіним Борисом Івановичем.

Він набрав слідуючу більшість голосів після депутата Юхновського. Борис Іванович таку згоду нам дав. Тобто, ми хочемо довести до відома сесії, що у бюлетені для таємного голосування буде два прізвища - народних депутатів Кравчука Леоніда Макаровича і Мокіна Бориса Івановича.

Від Лічильної комісії є якісь пропозиції, зауваження і конкретно щодо часу? Будь ласка.

Дем'янов В.В. У зв'язку з тим, що потрібен час на підготовку бюлетеня, ми десь хвилин 25 просимо для того, щоб підготуватися до голосування.

Головуючий. Давайте, товариші...

Дем'янов В.В. Як тільки ми будемо готові, зразу ж за столиками...

Головуючий. Товариші, давайте визначимося. Беремо на підготовку бюлетенів і голосування годину?

Голоси із залу. Так!

Головуючий. Достатньо буде Лічильній?

Дем'янов В.В. Без 10-ти п'ять почнемо голосувати - о 4-й годині 30 хвилин...

Головуючий. А якщо раніше, без 15-ти п'ять, розпочати?

Дем'янов В.В. Ну, якщо встигнемо...

Головуючий. Тобто, так, товариші, коли Лічильна комісія буде готова, ми дамо дзвінки до початку голосування. Не буде заперечень?

Голоси із залу. Ні!

Головуючий. За що проголосувати?

Голоси в залі.

Головуючий. Шановні товариші депутати! До списку автоматично вносяться дві кандидатури, які набрали найбільшу кількість голосів. Самовідвід депутата Юхновського не голосується. Тому, наступним за ним йде депутат, що набрав більшість. Це - автоматично, ніхто не голосує. Будь ласка, включайте в списки і йдіть, голосуйте.

Після голосування.

Головуючий. Так, товариші, продовжуємо нашу роботу. Слово надається народному депутату Дем'янову Володимиру Васильовичу - голові Лічильної комісії.

Дем'янов В.В. Протокол N23 засідання Лічильної комісії Верховної Ради Української РСР дванадцятого скликання по виборах Голови Верховної Ради Української РСР, 23 липня 1990 року.

Присутні: голова Лічильної комісії Дем'янов, заступник голови Козаренко, секретар Бойко, члени Лічильної комісії: Бабій, Віцяк, Гринів, Дупляк, Збітнєв, Кінах, Колєснік, Матійко, Меньшов, Мороз, Мотюк, Передрій, Подчос, Попович, Пулинець, Пушик, Савельєв, Семенець, Сербін, Старіченко, Шершун, Шишкін, Ярчук.

Слухали про підсумки таємного голосування по виборах Голови Верховної Ради Української РСР.

У бюлетень для таємного голосування по виборах Голови Верховної Ради Української РСР були включені народні депутати Української РСР Кравчук Леонід Макарович і Мокін Борис Іванович.

На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила: загальна кількість народних депутатів Української РСР, обраних на час сесії - 449; кількість депутатів, повноваження яких визнані Верховною Радою Української РСР, - 449; кількість народних депутатів Української РСР, які одержали бюлетені для таємного голосування, - 315; кількість народних депутатів, які взяли участь в голосуванні, - 315.

Прізвища, ім'я та по-батькові кандидатів, голоси "за" і "проти".

Кравчук Леонід Макарович - "за" - 239, "проти" - 74.

Мокін Борис Іванович - "за" - 47, "проти" - 266.

Кількість бюлетенів, визнаних недійсними, - 2.

Відповідно до статті 97 Конституції Української РСР і пункту 22 Тимчасового регламенту засідань Верховної Ради Української РСР дванадцятого скликання Лічильна комісія вирішила: вважати Кравчука Леоніда Макаровича обраним Головою Верховної Ради Української РСР.

Підписи всіх членів комісії є. (Оплески)

Головуючий. Шановні товариші депутати! Чи є запитання до голови Лічильної комісії?

Голоси з залу. Немає!

Головуючий. Немає. Дякую. Тоді ставиться на голосування затвердження протоколу Лічильної комісії по наслідках голосування на посаду Голови Верховної Ради Української РСР. Давайте зразу і постанову. Зачитується постанова Верховної Ради Української РСР про Голову Верховної Ради Української РСР.

Голос із залу. (Не чути). Головуючий. Постанову приймемо і буде. Давайте так, хто за те, щоб затвердити протокол Лічильної комісії по наслідках голосування? Прошу голосувати. Йде голосування.

Головуючий. "За" - 292, "проти" - 25. Приймається. Постанова Верховної Ради Української РСР про Голову Верховної

Ради Української РСР. Верховна Рада Української РСР постановляє:

Обрати Головою Верховної Ради Української РСР народного депутата УРСР КРАВЧУКА Леоніда Макаровича.

Хто за те, щоб прийняти таку постанову, прошу голосувати.

(Йде голосування).

Головуючий. "За" - 287, "проти" - 31. Постанова приймається. (Оплески).

Поздоровляємо Голову і прошу зайняти місце.

Кравчук Л.М., Голова Верховної Ради УРСР. Шановні товариші депутати! Я перш за все хочу висловити слова вдячності Верховній Раді, яка обрала мене на цей надзвичайно високий в Радянській Україні пост. Я розумію всю відповідальність, яка покладається на Голову Верховної Ради. Я розумію місце і роль цієї найвищої в республіці посадової особи у вирішенні тих питань, які сьогодні повинні вирішуватись. Але я також розумію і те, що без депутатів, без підтримки вас ні Голова, ні Президія Верховної Ради нічого самі не зроблять.

Я також розумію, що в цьому залі знаходяться люди з різними політичними позиціями, але переконаний у тому, що, коли буде йтися про великі державні справи, коли будуть вирішуватися без перебільшення доленосні питання, ми знайдемо спільну мову, так, як ми знайшли спільну мову по Декларації про суверенітет. Я сподіваюся на це, сподіваюся на цю підтримку.

Складний зараз час для нас, для народу України, для всієї нашої країни. І діалектика цього часу полягає в тому, що поряд з великими проблемами перебудови, які піднімають найглибинніші пласти нашого життя, паралельно ідуть гострі поточні невирішені питання.

Якщо ми тут, у цьому залі і за межами нашого залу не зрозуміємо цієї діалектики, не будемо швидко й оперативно вирішувати ті самі питання, які сьогодні печуть нас, найпекучіші проблеми нашого життя, то ніякі процеси, глибокі і перспективні, не будуть іти так швидко, як цього нам хотілося б.

Тому ця діалектика взаємозв'язку полягає саме в тому, щоб, паралельно, вирішуючи питання перспективи нашого життя, життя України, вирішувати питання, пов'язані з кожноденним нашим життям. І це, я вважаю, сьогодні - найважливіша, найсерйозніша проблема і для Верховної Ради, і для Уряду нашого, для всіх наших людей - і комуністів, і безпартійних.

Я не можу не сказати про те, що здеформована минулими часами свідомість людей, знервована свідомість, і душа нашого народу з помилками сьогоднішнього дня дуже боляче і гостро сприймає все те, що діється і в цьому залі, і за його межами. Я розумію, що ми мусимо зробити все для того, щоб не стимулювати далі конфронтації, не тиснути на й так здеформовану свідомість наший людей.

Якщо ми хочемо добра, якщо ми хочемо злагоди, якщо ми хочемо перспективи, на яку ми стали на основі Декларації, то ми мусимо це зрозуміти і кожен крок, кожне слово виважувати саме через ці проблеми.

Я хочу і не можу не сказати про те, що розумію політичні перетворення, які відбуваються сьогодні в нашому житті через призму загальнодемократичного процесу. Я хочу сказати, що ми саме у цьому залі маємо вирішувати питання і про Декрет про владу, і про Союзний договір. Я не хочу і ніколи не буду сприймати того, щоб такі великі питання, такі серйозні проблеми сприймати на слух, голосувати або не голосувати, не маючи перед собою проробленого документа. Я хочу сказати, що саме тут, у цьому залі, на основі великих принципів демократизму, Радянської влади і соціалістичного вибору ми мусимо робити всі кроки навколо цих принципів. Якщо хтось буде прагнути шукати інший шлях, це буде шлях, який приведе людей до (нерозбірливо).

Я хочу сказати, що тільки на цій основі, на основі прийнятої нашим парламентом, Верховною Радою Декларації на основі тих місяців дискусій, діалогу і навіть прикрих непорозумінь, які були в цьому залі, ми не змогли зробити того, що планували. Але ми кінець кінцем мусимо сказати нашому народові, що час конфронтацій завершився, і почався час конструктивної роботи. Час діалогу спокійного, виваженого, тому що ми, люди, тут, в цьому залі, потрібні один одному. Ми потрібні хоча б тому, що ми різні. Але якщо до цього ще додати культуру, парламентську культуру, політичну культуру, якщо до цього додати високу відповідальність перед народом, який нам довірив велику роботу, то ми знайдемо вирішення або шляхи вирішення всіх питань.

Я хочу з усією силою заявити, що бачу свою найважливішу роботу саме у Верховній Раді. Я хочу сказати, що ніяка тінь, кого б то не було, не може падати на людину, якщо для цього немає реальних, фактичних якихось документів або підстав. Ми мусимо жити у мирі, у добрі. Мусимо вирішувати питання крок за кроком.

Саме на цьому я хотів би завершити свою промову, свою подяку і побажати усім нам плідної, творчої робити. (Оплески).

Головуючий. Слово надається народному депутату Павличку Дмитру Васильовичу.

Павличко Д.В., поет, секретар правління Спілки письменників України, голова Товариства української мови імені Т.Г. Шевченка (Збаразький виборчий округ, Тернопільська область). Шановний Голово! Шановні народні депутати! Народна рада уповноважила мене заявити: у зв'язку з тим, що намагання Демократичного блоку піти назустріч усім політичним течіям у парламенті не знайшли розуміння, і партійні інтереси, як показав перший тур голосування, взяли верх над інтересами народу, члени Народної ради не брали участі у другому турі виборів. Народна рада заявляє, що залишається далі в опозиції і знімає з себе відповідальність за дії новообраного Голови Верховної Ради УРСР.

(Шум у залі).

Павличко Д.В. Разом з тим, шановні товариші, я... (Шум у залі).

Головуючий. Так, дякую, Дмитре Васильовичу, дякую.

Павличко Д.В. ...ви можете слухати стоячи - це буде добре. Разом з тим ми хочемо підкреслити, що Народна рада продовжуватиме працювати у парламенті на рівні комісій і сприятиме всім демократичним намірам і діям Президії, Голови Верховної Ради УРСР та Уряду республіки.

Головуючий. Так, Дмитре Васильовичу, дякую. Вечірнє засідання оголошується закритим. Сесія продовжить роботу завтра о 10 годині ранку.

НЕВИГОЛОШЕНІ ВИСТУПИ ДЕПУТАТІВ

Любенчук М.І., голова колгоспу імені Котовського Кам'янецьПодільського району (Чемеровецький виборчий округ, Хмельницька область). Шановний Іване Степановичу, шановні члени президії, депутати, запрошені, представники засобів масової інформації, мої виборці, шановний український народе! Завдяки своїй чесності по відношенню до людей, любові до своєї Батьківщини я сьогодні стою на цій трибуні. Хоч дехто тут намагається віднести мене і мені подібних до ворогів мого народу тільки тому, що я - член КПРС.

Як комуніст я засуджую вчинок колеги по партії, колишнього депутата УРСР Івашка. Він - недостойний член КПРС. Мені прикро, що партія, членом якої я є, не дала даному комуністу принципової партійної оцінки, аж до виключення з партії. На жаль, у нашій партії не один такий Івашко, завдяки чому вона і втрачає свій авторитет серед народу.

Особисто я не думав виступати. Проте втрата часу на так звані політичні маніпуляції з боку більшості претендентів змушує. І дуже дивно, що значна кількість депутатів схвалюють аферу, яка обійдеться не в одну тисячу карбованців, зароблених потом і мозолями наших виборців, покриваючи все це правом, наданим депутату. А скажіть, шановні, хіба хтось залишав на совісті? Ви, окремі претенденти, прочитайте ще раз свої програми, і вам самим стане соромно за себе.

Проте, заслухавши всіх кандидатів, я зробив для себе такий висновок: всі вони, хоч і по-різному, вболівають за Батьківщину, в основу своїх програм ставлять людину. Проте реалізацію своїх програм, на жаль, окремі вбачають дуже по-різному. І що саме головне - знову прикриваються народом, який аж ніяк не дав їм права (і, я думаю, не дасть) втягнути його в нове безглуздя, в нову громадянську війну.

Хочу висловити вдячність тим, хто реально оцінює можливості, зекономив час, зняв свою кандидатуру, чим би він не мотивував це.

Не підтримую вчинок т. Гуренка С.І. Рахував і рахую, що сьогодні наш парламент повинна очолити людина його складу. І не

тому, що він - член КПРС, а тому, що молодий, енергійний, демократичний, справедливий, про що говорять його вчинок та виступ. Глибоко розумію тих, кого життя не балувало, хто пройшов тюрми. І якщо в цьому дійсно винна моя партія, то я щиро прошу в них пробачення, хоч закон - для всіх. І все-таки голосувати за них не буду тому, що нам потрібен сьогодні Голова, який не зводив би рахунки, а консолідував би присутніх у цьому залі.

Реальним претендентом рахував Юхновського. Хоч ви, Ігоре Рафаїловичу, відповідями на запитання втратили велику кількість голосів з числа комуністів, в тому числі і мій. До вподоби мені мудрість депутата-людини Артеменка Миколи Михайловича. І, якщо ця людина має гарне здоров'я (адже вік є віком), я цілком віддав би свій голос за нього.

Шановні, для чого ми сьогодні ведемо мову про новий Договір. Адже ніякого відношення до виборів Голови він не має. Договір будемо складати ми спільно з республіками, державами та країнами. Тому нічого заводити в заблуду людей.

Окремі з претендентів прикрились "якимсь" договором, знімаючи свої кандидатури. Хоч добре знають, що на посаду Голови вони могли б претендувати хіба що в джунглях.

І все-таки за кого буду голосувати і чому? За Артеменка або Мокіна. Вони не відносяться ні до лівих, ні до правих. В їх словах немає бажання влади над народом, а є бажання допомогти йому. Причому допомогти людськими методами, а не з-за вутла мечем.

Пиріг Л.А. заступник директора Київського науково-дослідного інституту уролога та нефрології (Рогатинський виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановні народні депутати! Шановний головуючий! Думаю собі, чи не звернутися нам до постійної Комісії з питань гласності та засобів масової інформації з проханням встановити, чи не зміг би наш парламент прославитися, зайнявши місце в книзі рекордів Гіннесса: не знаю, чи був в історії прецедент висування на посаду найвищої в державі особи 27 кандидатів.

Що це - шаленство демократії після абстиненції минулих років, коли вибори перетворювалися у фарс? Тут називали фарсом теперішню нашу ситуацію, але, як мені здається, комедійнішою була ситуація, коли депутати "вибирали" з одного запропонованого кандидата. Чи це результат великої вільності серед нас осіб, внутрішньо готових повести державу та ще й у такий критичний

період? Чи брак політичного досвіду, легковаження місії Верховної Ради, а рівно ж і власної ролі депутата?

Від коментарів утримаюся. У всякому разі, вибір маємо великий, якщо врахувати навіть, що вибирати будемо із п'яти, а не з 27-ми. Не виключаю, що перед голосуванням ще деякі депутати знімуть свої кандидатури.

Виступили люди менш чи більш освідомлені, хто в галузі політики, історії, хто в економіці, в питаннях духовної культури, виступили особи різного ступеня інтелігентності. Ніхто не посмів обминути Декларацію про державний суверенітет України, але відчувалися неоднакова глибина проникнення в її суть, різні кути зору на неї, у декого - відсутність віри в необхідність і можливість її реалізації. Відповідно до власного темпераменту одні виступали у формі раціонально-науковій, інші - в емоційно-мітинговій. Отже, кожний з кандидатів своєрідний. Може, й чисто суб'єктивно, але деяким кандидатам я не повірив у щирість їхніх висловлювань.

Одна особа інтегрувала в собі риси, необхідні для особи N1 у державі: розум, ерудицію, інтелект, відчуття реальності ситуації, життєвий досвід, стриманість. І хоча шановна депутат Лариса Скорик вважала, що чоловікам (на відміну від жінок) притаманніше аналітичне мислення, наважуюся стверджувати, що депутатові Юхновському (я мову веду про нього) притаманне аналітично-синтетичне мислення.

Я майже впевнений, що в разі висунення його більшістю, якщо б він не належав до опозиційної меншості, більшість голосів на виборах була б йому забезпечена, тому що серед наявних конкурентів нема йому рівних в чіткості уявлень про грядущу політику законодавчої влади республіки.

Тому звертаюся з закликом до групи, що забезпечує більшість голосів: принесіть в жертву честь партійного мундира на користь державної мудрості. Депутат Юхновський відповідає сучасній політичній ситуації, спрямований поглядом у майбутнє, він єдиний, спроможний консолідувати наші ряди і тримати в рівновазі емоційно-політичні завихрення у Верховній Раді.