ЗАСІДАННЯ СОРОК ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 25 червня 1990 року. 10 година ранку.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР депутат Івашко В.А.

Голова. Добрий день! Починаємо наше ранкове засідання. Прошу всіх зареєструватись.

Шановні народні депутати! Кворум є. Починаємо нашу роботу.

Декілька слів щодо організації нашої роботи на ці дні. Ми розглядали можливі варіанти, виходячи із затвердженого порядку денного, і з того, як нам зробити найбільш ефективною нашу роботу. Дійшли такого висновку, який я вношу на ваш розгляд.

У нас залишилися не затвердженими голови двох постійних комісій. Одну комісію ми готові були б розглядати. По Комісії з базових галузей індустрії такої готовності немає. Треба буде за сьогоднішній день, за час обідньої перерви у встановленому порядку визначитись з кандидатурою чи з кандидатурами для того, щоб ми могли завершити цю роботу.

Ще є пропозиції щодо трьох тимчасових комісій, які нам теж належить сформувати. До цього ми теж сьогодні не готові. Тому вноситься пропозиція почати нашу роботу з розгляду Декларації про державний суверенітет Української РСР. Буде доповідь. Потім депутати, які захочуть, візьмуть слово в обговоренні Ми вносимо на ваш розгляд такий підхід. Розглядати у виступах принципові, я б сказав, концептуальні моменти. Що стосується зауважень, доповнень, змін і всього іншого відносно статей запропонованого проекту Декларації, одноразово і Звернення, які є, треба було б у письмовій формі. Інакше це буде зволікання часу і, обов'язково,

якісь непорозуміння, бо з голосу такі важливі моменти вловити дуже важко.

Це все негайно передавати до комісій, вони будуть працювати. Як мені відомо, є, я б сказав, альтернативні, може, це слово не зовсім підходить, може, якось інакше сформульовані матеріали цієї Декларації, їх теж треба було б переглядати. Як ми з вами домовились, не буде жодної пропозиції, альтернативної чи доповнюючої, чи ще якоїсь, яка б не була розглянута. На це можна було б витратити певний час. Потім припинити обговорення, постійна Комісія з питань державного суверенітету і інші комісії, які мають до цього відношення, почали б працювати. А ми могли б з вами приступити до обговорення кандидатури на посаду Голови Ради Міністрів Української РСР. Бо це теж потребує не тільки певної процедурної динаміки, але й по суті треба буде все це розглядати. Тоді ми могли б найбільш енергійно і по-діловому провести засідання нашої сесії з цих двох найважливіших питань, які підійшли по порядку денному. Зрозуміло, ми живемо в реальній ситуації, в реальному часі, як кажуть, і у депутатів є питання, якісь запити, якісь моменти, які потребують розгляду в оперативному порядку. Ми вважаємо, що треба було б зробити так, щоб товариші, в яких виникає така потреба, на клаптику паперу швиденько виклали, про що йдеться. Ми паралельно могли б працювати, у нас тут не урочисте засідання, це робочий орган, могли б все це розглядати паралельно і знайти час, якщо це потребує обговорення всією сесією, для того, щоб ці питання поставити. Ось отака пропозиція щодо порядку роботи. Нам здається, що це зможе підвищити ефективність нашої роботи.

Приймається чи не приймається такий порядок? Ви щодо порядку? Другий мікрофон.

Яковишин Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму (Козелецький виборчий округ, Чернігівська область). Шановні депутати і шановний Володимир Антонович! Я змушений зробити сьогодні заяву, тому що по приїзді додому сказали: "Шановний депутат Яковишин, чого ти там сидиш? Тридцять днів стоїть автотранспорт, вісімдесят вантажних автомобілів не використовується на роботі. Фонди по другому кварталу бензину не вибрані". Хто дасть сьогодні чітку відповідь, коли буде бензин?

Голова. Я тільки що просив вас всіх, шановні народні депутати, якщо є питання нашого поточного життя, прошу вас всіх, ми всі робимо одну справу, напишіть на клаптику паперу. Зараз ми

почнемо обговорення цього питання. Питання гостре, необхідне. Ми доручимо Голові Ради Міністрів чи комусь іншому і знайдемо час, щоб він відповів. Не можемо ми зараз розглядати всі питання поточного життя, які є.

Шановний депутат Яковишин, ми сприймаємо ваш цей виступ. Але не треба відволікати 400 чоловік на всі ці питання, якими б вони не були гострими. Погодьтесь зі мною. Третій мікрофон.

Яхеєва Т.М., доцент Чернігівського філіалу Київського політехнічного інституту (Деснянський виборчий округ, Чернігівська область). У мене є питання. Як ми можемо обговорювати різні варіанти Декларації про суверенітет на постійних комісіях, якщо у нас ці постійні комісії до кінця не сформовані? Коли буде формування постійних комісій і коли буде можливість включитися в їх нормальну роботу?

Голова. Я думаю, що люди, які записалися до складу постійних комісій, можуть брати в них участь і працювати. А затвердити їх, я думаю, ми зможемо завтра, коли закінчимо формування двох постійних комісій і остаточно утрясеться їх склад. Тим більше, що наші засідання і робота наших постійних комісій, як ми домовились, відкриті і якщо, скажімо, в роботі комісій буде брати участь депутат, який входить до складу іншої комісії, то що ж тут страшного, це тільки підвищує демократичність нашої Верховної Ради. Другий мікрофон.

Колінець В.В., викладач Тернопільського державного педагогічного інституту імені Я. Галана (Тернопільський виборчий округ, Тернопільська область). Шановні депутати! Ось Володимир Антонович тільки що сказав, що всі питання нашого поточного життя ми обов'язково повинні розглядати. Це, безперечно, вірно. Але ми повинні їх розглядати не будь-коли, а в "різному". Це питання ставили неодноразово. Кожного дня, починаючи з 17 години, нам це питання треба розглядати. Багато проблем нагромадилось. І я попросив би шановного Володимира Антоновича цю пропозицію поза увагою не залишати.

Я вважаю, що в попередню п'ятницю, коли засідання наше було закінчено на годину раніше, наша шановна президія побоялась поставити питання про "різне". Тому що там би обов'язково піднялось питання про те, чому ця сесія перервана заради партійного з'їзду. І коли виступав депутат Головатий, і коли декілька депутатів писали заявки на "різне", все-таки це питання треба було поставити на обговорення. І я вважаю, що Володимир Антонович

поступив нечесно по відношенню до нас, тому що не запитав...

Голова. Я прошу вас дотримуватись нормальної етики, я нечесно не поступаю, я користуюсь 28 пунктом Регламенту, я вас попереджаю, що я за свої слова відповідаю.

Колінець В.В. Я вважаю, що Голова Верховної Ради повинен був поставити питання на голосування. Чи повинні закінчувати ми сесію, чи ні? А не самовільно закривати сесію. Я вважаю, що тут порушення етики немає і попрошу в майбутньому всіх нас поважати. Дякую за увагу.

Голова. Я ще раз кажу. Я прошу вас всіх дотримуватись нормальної людської етики і не звинувачувати нікого у будь-яких особистих злочинах, бо для цього підстав ніяких немає.

Що стосується розгляду "різного", то я вже сказав, але для того, щоб це було чіткіше, треба знати перелік цих питань, бо з них добру половину, якщо не більше, можна вирішити без виходу до мікрофона, або трибуни, на екрани телевізорів, а в робочому порядку. Бо інакше ми будемо тут сидіти дуже багато і не зрозуміло по порядку денному. Перший мікрофон.

Нечипоренко О.Л., адвокат юридичної консультації N 1 Залізничного району м. Києва (КиєвоСвятошинський виборчий округ, Київська область). Я вважаю, що не закінчивши формування постійних комісій, сесія не зможе далі повноцінно працювати, тому що те, що стосується Декларації, стосується всіх комісій. На великий жаль, двох голів комісій немає. Не обрані заступники, секретарі деяких комісій, крім того, кілька разів з ваших уст прозвучало "швиденько, швиденько" і, на превеликий жаль, це стосується прийняття Декларації.

Я вважаю, що це документ такий серйозний, що обов'язково потрібно повноцінно його проробити в комісіях, які повинні бути остаточно сформовані Я тим більше стурбований, згадуючи той факт, коли була скликана Рада Федерації, ми не були поставлені до відома. Зараз я не хочу вірить чуткам, можливо, ви спростуєте мої висловлення, що начебто вже сформована-якась робоча група і направлена в Москву для опрацювання Союзного договору.

Тому я хотів би, щоб ви відповіли саме на це останнє питання, якщо хтось їх посилав, то які в них компетенції? Я вважаю необхідним обговорити питання про склад цих робочих груп, які поїхали туди.

Крім того, невеличке прохання, транслювати наше засідання на площу, тому що люди чекають трансляцію на площі Дякую за увагу.

Голова. Другий мікрофон.

Семенець С.В., перший секретар Ічнянського райкому ЛКСМУ (Борзнянський виборчий округ, Чернігівська область). Вельмишановний Голово! Шановні депутати! Ми протягом більше ніж місяця говорили про те, що наша Декларація про суверенітет носить виключно важливий характер.

Тим більше мені не зрозуміло, чому ми з такою поспішністю залишаємо питання про постійні комісії і переходимо до її обговорення.

Мені не зрозуміло, що заважає нам сьогодні добрати двох голів комісій, і не зрозуміло, що заважає нам затвердити склад постійних комісій.

Крім того, для того, щоб ці комісії працювали ефективно і один раз і назавжди зняти це питання, ми повинні розглянути Закон про постійні комісії, проект якого є на руках, і після цього перейти до розгляду Декларації, попередньо обговоривши її на комісіях. Крім того, всі ви знаєте, що є декілька варіантів Декларації, тобто є альтернативні проекти.

Я думаю, що всі ці проекти повинні бути розглянуті на постійних комісіях, і тільки після того, як комісії визначаться з якимось одним варіантом, ми повинні перейти до обговорення того чи іншого проекту.

Сьогодні мова йде про обговорення одного проекту, який запропонований офіційно, але я ще раз наголошую, що є цілий ряд альтернативних проектів, і ми не домовились про те, як ми будемо враховувати думки, закладені в ці проекти.

Тому я пропоную сьогодні продовжити питання про тимчасові комісії, потім перейти до Закону про постійні комісії, навіть якщо ми не будемо його затверджувати, то хоча б домовитись, так як ми домовились по Тимчасовому регламенту, що ми будемо керуватися цим проектом до його затвердження. Дякую.

Голова. Третій мікрофон.

Єліашевич І.В., генеральний директор Закарпатського виробничо-торгового об'єднання (Ужгородський виборчий округ, Закарпатська область). Я вношу слідуючу пропозицію. Економічне становище України з кожним днем стає складнішим. І питання оце, яке було підняте, за бензин, це не єдине питання.

Я тому вношу пропозицію - прискорити обрання Голови Ради Міністрів, для цього комісії не потрібні. Голова Ради Міністрів зможе зайнятися після виборів формуванням Уряду і вносити вже якісь пропозиції.

Після обрання Голови Ради Міністрів приступити і затвердити комісії і потім приступити до державного суверенітету. На все це треба час і гаяти його сьогодні не можна. Йде формування плану. Наш Уряд зараз практично не діє, ви зрозумійте, люди сидять на своїх місцях і не знають, чи буде він, чи не буде; вже і рішення такі приймаються або ніякі не приймаються. І мені здається, що сьогодні це питання найголовніше і прискорити його треба якомога швидше. Дякую за увагу.

Голова. Я згоден з вами, ми розглядали цей варіант, але поскільки я мав уже чимало докорів і зараз, як бачите, маю, що ми порушуємо начебто затверджений порядок розгляду питань, виходячи з цього, так уже підійшли трохи формально. Перший мікрофон.

Тризна В.С., машиніст шахтоуправління "Жовтневе" виробничого об'єднання ,Донецьквугілля" (Куйбишевський виборчий округ, Донецька область). Товарищи депутаты! Возвращаясь к этому же вопросу, прошу извинить меня. Но, Владимир Антонович, вопрос идет не о какой-то проблеме острой, которых у нас много, вопрос идет об уборке урожая, а это закладывается жизнь на следующий год и, может быть, не только на следующий. Вы знаете, что во многих областях заправляются только машины "скорой помощи" и машины, которые возят продукты в детские садики. Если мы не можем изменить рассмотрение вопроса по повестке дня, то у меня есть другое предложение, чтобы Председатель Совета Министров Украинской ССР, который сейчас работает вместе со своим кабинетом и получает деньги, никто еще из министров не отказался от них по-моему, к концу сегодняшнего рабочего дня за час или меньше все-таки сообщил депутатам, которые отвечают перед своими избирателями, о том, как они будут жить в следующем году, и не только в следующем, о положении не только с горючим, а вообще, как готовится к уборке урожая наша республика. А урожай, вы знаете, неплохой. Но его же нужно собрать. Эти вопросы задаются в Донецкой области очень остро и в самом городе Донецке. И не только. Так что я вас прошу, пусть Председатель Совмина даст ответ - где бензин и все остальные горючие вещества? Где? Кто не дает? С чего срывается? И давайте действовать.

Голова. Я з вами цілком згоден і це буде зроблено. Воно і малося на увазі. Бо це саме гостре питання зараз. Другий мікрофон.

Тарасенко О.Г., голова Знам'янської міської Ради народних депутатів, перший секретар Знам'янського міськкому Компартії України (Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область). Я підтримую депутата, який біля третього мікрофона був. Ситуація в народному господарстві з кожним днем ускладнюється. Додому навіть соромно їхати. Тому пропоную взяти приклад з наших побратимів росіян, ущільнити час нашої роботи, можливо, за рахунок скорочення обідньої перерви до одної години, мабуть, і в суботу працювати. Можливо, працювати до 19 години і скоріше вирішувати тут питання.

Я думаю, Володимир Антонович, треба зараз нам проголосувати і вирішити питання Голови Ради Міністрів. Перш за все. Тому що, дійсно, злива, яка пройшла у Кіровоградській області може вплинути на добірний хліб. Скільки не ув'язаних питань. Нам треба і тут бути, і їхати додому, і вирішувати питання. Але вирішувати ці питання й Уряду республіки. Тому пропоную скоріше вирішити питання про Уряд.

Голова. Зрозуміло. Третій мікрофон.

Хижняк В.М., голова Немирівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Немирівського райкому Компартії України (Немирівський виборчий округ, Вінницька область). Шановні депутати! Шановний Володимир Антонович! Я підтримую виступи попередніх товаришів. Ми були в округах, зустрічалися з людьми. І люди вимагають від нас іншого підходу щодо вирішення питань життя

- бензин, шкарпетки, інші питання. Я просив би підтримати пропозицію формування Уряду нашої республіки.

Голова. Перший мікрофон.

Скорик Л.П., доцент кафедри архітектури Київського державного художнього інституту (Артемівський виборчий округ, м. Київ). Мені дуже прикро, що шановна президія зовсім забула про таке питання, яке для України є найважливіше, на сьогоднішній день.

Я маю на увазі Чорнобиль. Й це питання було відкладено з порядку денного на 12 місце, хоч Демократичний блок наполягав внести його до виборів навіть Голови Верховної Ради. Тепер, коли у нас не сформована ще комісія по Чорнобилю, не обраний Голова,

я хочу заявити, що тільки на моє ім'я до цієї комісії прийшло 41 звернення і прохання. Саме по питанню Чорнобиля. Я не можу зрозуміти логіки нашої дії, коли ми знову не обираємо і не формуємо цієї комісії, відкладаємо на невизначений термін.

Голова. Зрозуміло.

Скорик Л.П. Я вважаю, що постійні комісії, особливо постійна комісія по Чорнобилю, повинні зараз, сьогодні мати уже обраним свого Голову і почати працювати негайно.

Тепер, друге. Мене дуже дивує цей поспіх не тільки з Декларацією про суверенітет. Взагалі не зрозуміло, як основна Декларація, основне наше рішення цієї сесії можна зводити до такого поспіху. Всі тепер раптом дуже заспішили, але тиждень тому, коли ми ставили питання, що може не робити перерву у зв'язку із з'їздом Компартії і цілий тиждень можна було б прекрасно працювати і вирішити всі питання, то тепер уже всі вирішили робити все це в один день.

І третє. Я вважаю, що зараз необхідно доповісти залу, парламентаріям, на якій основі і чому саме товариш Масол був, вірніше, увійшов до складу цієї таємничої робочої комісії по розробці Союзного договору. Як це сталось і з яких повноважень? Тут він уже не Голова Ради Міністрів, але чомусь він входить в цю комісію і взагалі по якому праву без відома Верховної Ради таке представництво від України було сформовано? Тепер ще відносно самого Голови Ради Міністрів. Він є, він функціонує, і якщо виникають такі питання, які входять до його компетенції, хай він покаже, наскільки він оперативно це може зробити зараз. Тим більше, що його кандидатура була висунута Пленумом Компартії України на нового Голову Ради Міністрів. Дякую.

Голова. Я не знаю, звідки ви взяли, що Масол увійшов до якоїсь робочої групи. І він, і я про це вперше чуємо. Так що я не знаю, звідки у вас така інформація. Звідки це? Другий мікрофон.

Лисенко А.О., директор Чернігівського виробничого об'єднання "Хімволокно" імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції (Новозаводський виборчий округ, Чернігівська область). Уважаемый Владимир Антонович, уважаемые товарищи депутаты! На сегодняшний день у нас на предприятии производство сокращено на 25 процентов. В коллективе работает 10 тысяч человек. Апеллировать не к кому, сырья нет. Я прошу уважаемых товарищей депутатов вернуться и поставить первым сегодня вопрос о нашем правительстве. Прошу поддержать.

Голова. Так. Ми починаємо повторюватись. Я на цьому припинив би, якщо немає заперечень. Є три пропозиції, і більше ніхто нічого не називає. Є три моменти, які тут можуть зараз бути проголосовані, і все якось вирішиться. Згодні з цим? Згодні. Тоді, будь ласка, сідайте.

Перший момент. Це те, про що я починав говорити. Приступити сьогодні до обговорення Декларації про державний суверенітет Української РСР. Це виходить з порядку денного, хоча з певним порушенням його. Про що я і говорив. Це одна пропозиція.

Друга пропозиція полягає в тому, щоб завершити формування двох постійних комісій, які у нас залишилися, і затвердити склад цих комісій, а після цього йти уже по питаннях державного суверенітету. Щодо, між іншим, поспішності незрозумілої. Проект Декларації був розданий, ну, щонайменше, днів двадцять тому і включений до порядку денного, і я не знаю, де тут є яка поспішність. І третя пропозиція - висунути зараз на розгляд питання про Голову Ради Міністрів, а потім уже розглядати усе інше.

Голос із залу. (Не чути). А що в Регламенті?.. (Не чути).

Голова. То вже поточна справа, ми зараз говоримо про розгляд питань. Тоді давайте ми всі ці справи і вирішувати. Можна дійсно зараз розглядати ці дві комісії, але одна - Комісія з важкої індустрії, з базових галузей, я ж казав, не підготовлена. Так що все одно голів двох комісій зараз ми обрати не можемо, тому що питання вирішується.

Чорнобильську? Чорнобильську ми можемо розглянути, одна буде. Все одно всіх комісій не буде.

Так як будемо діяти? Я ставлю тоді оці три пропозиції, так?

Перша - приступити до розгляду Декларації з питань державного суверенітету. Друга - приступити до розгляду питань комісій. І третя - приступити до розгляду питання про обрання Голови Ради Міністрів. Хоч це Верховна Рада бере на себе зміну порядку денного - я попереджаю про це. Тому приготуйте, будь ласка, техніку для голосування.

Перша пропозиція-приступити до розгляду Декларації про державний суверенітет Української РСР.

Рішення не прийнято.

Друга пропозиція-розглядати питання комісій, постійних комісій. Я так коротко кажу, бо воно всім зрозуміло, що це.

Будь ласка, хто "за"? Так на так вийшло. Рішення не прийнято.

І третє - приступити до розгляду кандидатури на посаду Голови Ради Міністрів Української РСР. Рішення прийнято Радою. Це я кажу всім тим, які можуть мати якісь претензії до головуючого.

Так, приступаємо до цього розгляду. Згідно статті 108 Конституції УРСР на розгляд Верховної Ради для призначення на посаду Голови Ради Міністрів Української РСР представляю кандидатуру Масола Віталія Андрійовича. Виходжу при цьому ось із чого.

Депутат Масол протягом ряду років працював директором дуже великого заводу, у Держпланізаступником, а потім Головою його, Головою Ради Міністрів протягом двох років.

Зараз, хочемо ми цього чи ні, але ми увійшли в перехідний період, коли загальносоюзні, відомчі системи ще існують, хоча й відмирають на очах, що ми й бачимо на стані нашої економіки. Нова система ще не створена. В цій ситуації вважаю, що людина, яка знає цю систему і має наміри змінити її, реформувати, найбільш підходить на цю посаду.

Мій виступ закінчився. Який далі будемо приймати порядок?

Другий мікрофон.

Депутат не представився. Володимире Антоновичу, До вас таке запитання. Поясніть, будь ласка, чим ви особисто як Голова Верховної Ради керуєтесь, що в одному випадку ви використовуєте своє право Голови і пропонуєте одну кандидатуру безальтернативно, а в інших випадках ви пропонуєте цілий ряд на вибір кандидатур, як, зокрема, було на посади заступників Голови Верховної Ради. Цікаво було б знати ці засади.

Голова. Я тільки що сказав, чим я керуюсь, називаючи цю кандидатуру. У нас один Голова Ради Міністрів, який працює, який був Головою Держплану. Іншої такої кандидатури в республіці я не бачу. Виходячи з обставин перехідного періоду, я і пропоную цю кандидатуру. Третій мікрофон.

Шаповал В.Н., голова виконкому Черкаської обласної Ради народних депутатів (Чигиринський виборчий округ, Черкаська область). Товариші! Чому я підтримую цю кандидатуру? Три позиції.

Голова. Ні, зачекайте, зачекайте. Ми до розгляду кандидатури не підійшли, і не треба нам зараз цього. Який ми приймемо порядок?

Значить, з одного боку, Голова Ради Міністрів тут звітував, і згідно Регламенту він ще буде нам, якщо оберемо, викладати урядову програму. Зараз, якби ви погодились, можна було б, щоб товариш Масол відповів на запитання депутатів.

Чи виклав би зразу, як він бачить свою програму? Тут є певне порушення Регламенту, але нічого страшного в цьому не бачу. Віталій Андрійович, Ви готові до цього зараз? Готові чи ні? Готовий. Що ви хотіли? Другий мікрофон.

Ківшик П.А., генеральний директор Полтавського облагропостачу (Глобинський виборчий округ, Полтавська область).

Я вношу альтернативну пропозицію - на Голову Ради Міністрів Чулакова Євгенія Родіоновича.

Голова. Я думаю, Вам треба було б підійти до мене раніше. Ви ж знаєте - право вносити кандидатури має Голова Верховної Ради.

Ківшик П.А. Так я ж і прошу, щоб Ви внесли. (Оплески). Голова. Я вже вніс. Будь ласка, перший мікрофон.

Заєць І.О., інженер Інституту економіки АН УРСР (Святошинський виборчий округ, м. Київ). Я думаю, якщо ми переходимо до обрання Голови Ради Міністрів, то нам треба просто звернутись до порядку денного, в якому стоїть так питання: утворення Уряду УРСР - Ради Міністрів Української РСР, програма майбутньої діяльності Уряду Української РСР. Тобто, я пропоную не просто ставити питання про обрання одного Голови, а щоб було викладено позицію Уряду. Тобто приступити до утворення Уряду УРСР.

Голова. Мені здається, що це все так і є. Заєць І.О. Голова

- це ще не Уряд республіки.

Голова. Звичайно, але ж з нього треба починати, бо далі він буде вносити пропозиції щодо членів Уряду. Третій мікрофон.

Коробко М.І., науковий співробітник Криворізького науково-дослідного гірничорудного інституту (Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановний Володимир Антонович! Я так зрозумів, що Вам можна задавати запитання відносно того, чому Ви спинились саме на цій кандидатурі.

Голова. Мені здається, що я відповів на всі ці запитання.

Товаришу Масол, прошу Вас на трибуну.

Так, одну хвилинку. Давайте домовимось щодо часу.

Так, 30 хвилин у нас за Регламентом. Будь ласка, 30 хвилин, Віталій Андрійович.

Масол В.А. (Чернігівський виборчий округ, Чернігівська область). Шановні народні депутати! Хоч досі на сесії розглядаються здебільшого організаційні питання, в ході дискусії ми досить часто звертаємося до політичного і соціально-економічного стану республіки. І це зрозуміло, бо чимало є тут гострих, невирішених проблем (це і сьогодні ми чули у виступах наших депутатів), які сьогодні негативно впливають на життєвий рівень наших людей, їх настрій, зумовлюють соціальну напруженість. Щоб здобути довір'я виборців, ми повинні ці проблеми розв'язати.

Передусім - стримати негативні процеси в економіці, які сьогодні особливо позначаються на розбалансованості споживчого ринку. Здійснити перехід до вирішення невідкладних соціальних програм. Завдання нелегке. Бо готових рецептів на сьогодні по виходу з кризи немає.

То ж, які головні принципи і пріоритети слід покласти в основу наступної діяльності республіканського Уряду, щоб добитися бажаних змін? Аналіз ситуації, певний досвід управлінської роботи дають мені деякі підстави для таких висновків. Головною і визначальною умовою стабільного економічного і соціального розвитку республіки, духовного прогресу її народу вважаю економічний суверенітет нашої республіки. Не зупиняючись на змісті цього широкого поняття, оскільки досить докладно це було сказано не тільки мною з цієї трибуни, обмежусь короткою формулою: багатство республіки, матеріальні і фінансові ресурси

-все, що виробляється на її території, належить народові України і використовується в його інтересах.

Нам, депутатам, належить невідкладно прийняти Закон про економічну самостійність України. А новому Уряду повернути в підпорядкування республіки всі підприємства і організації, які розташовані на її території. (Оплески).

Розглядаю проголошення економічного, суверенітету України не як акт сепаратизму, а як крок до реального встановлення Радянської Федерації нового типу. Федерації, заснованої на міжнаціональній гармонії, економічно обгрунтованому розподілі праці, еквівалентному обміні продукції між союзними республіками, договірних засадах будови Союзу, правових і реальних гарантій суверенітету його членів. У цій федерації немає диктату

центру, його функції спільно визначаються і добровільно делегуються республіками.

Виходячи з власних інтересів, республіки самостійно регулюють відносини одна з одною. І перш за все, я вважаю, нам треба найближчим часом укласти договори з Росією, яка сьогодні, на жаль, не постачає бензин, про який вже дуже багато йде мова, а також з Білорусією, Казахстаном і Узбекистаном, які мають найбільш тісні економічні зв'язки.

Динамічний розвиток народного господарства України пов'язую з дальшою кардинальною перебудовою його структури, усуненням існуючого протягом тривалого періоду перекосу на користь виробництва засобів виробництва, збільшення частки продукції галузей, які працюють на споживчий ринок. І я повинен сказати, що, працюючи Головою Держплану, я все це дуже відчував. На Україні ми дуже мало займалися розвитком виробництва товарів народного споживання. Адже головний критерій економічного прогресу - це рівень задоволення попиту і потреб людей. Тому необхідно віддати пріоритет розвитку переробних галузей, харчової і легкої промисловості, збільшити у наступному п'ятиріччі випуск продовольства на ЗО, а промислових товарів народного споживання - на 50 відсотків. З цією метою слід краще використовувати можливості, що їх відкриває конверсія оборонного комплексу, передати для організації випуску товарів незадіяні виробничі споруди, перепрофілювати окремі підприємства і цехи базових галузей.

Треба створити умови для інтенсивного будівництва житла, доріг, об'єктів соціально-побутового та культурного призначення. Вважаю негайною необхідністю технічне і технологічне переоснащення виробництва, прискорення впровадження досягнень науки в усіх галузях господарської діяльності.

Шлях до оздоровлення економіки, кращого задоволення споживчого попиту лежить через перехід народного господарства на ринкові відносини. Але, на моє глибоке переконання, не можна вводити ринкові механізми поспіхом, командно-адміністративним методом, декретом, не добившись соціальної згоди за рахунок зниження рівня життя населення. Для ефективного функціонування ринку необхідно забезпечити реальну самостійність і економічну відповідальність підприємств, мати в наявності резерви виробничих потужностей, усунути монополізм товаровиробників, перебудувати, в якщо сказати вірніше, запровадити нову банківську систему.

У нас сьогодні, я повинен сказати, в республіці її немає. І Росія прийняла теж акт про створення самостійної банківської системи у себе. Треба створити надійний механізм - державне економічне регулювання, який би забезпечив, зокрема, соціальну захищеність громадян.

Одне з корінних питань переходу до ринку-реформа ціноутворення. Вона має бути економічно обгрунтованою. Тому слід здійснити комплекс заходів, розрахованих на усунення деформації у політиці цін, забезпечення здорової конкуренції товаровиробників, яка стала б регулятором цін і фактором, що стримує їх зростання, знижує собівартість. Необхідно посилити вплив цін на збільшення обсягів виробництва продукції, особливо в сільському господарстві. Ціни повинні стимулювати спеціалізоване товаровиробництво, зокрема продуктів тваринництва, насамперед в регіонах з сприятливими природнокліматичними умовами і низькими затратами.

Що стосується пропозицій, поданих союзним Урядом сесії Верховної Ради СРСР, то вважаю, що вони повинні бути всебічно розглянуті парламентом нашої республіки. Йдеться, звичайно, не про відмову переходу до ринку. Товариші, у нас він практично сьогодні існує. Будь ласка, побувайте на Бесарабці і ви побачите ринок. А про те, щоб такий перехід був, поперше, здійснений без соціальних втрат, по-друге, гарантував реальне зростання життя народу, а не його зниження в перші роки, як це пропонує союзний Уряд.

Хочу звернути вашу увагу і на те, що концепція Ради Міністрів СРСР передбачає практично всі важелі регулювання зосередити в руках центру, тобто виходить, що Ради народних депутатів республіки, включаючи і нашу Верховну Раду, будуть фактично усунуті від цієї справи, а регулювати ринок буде союзна командно-адміністративна система. Такого, вважаю, допустити не можна. (Оплески).

Я вважаю, товариші, що ми сьогодні можемо теж починати переходити на ринкові відносини. В нас є такі галузі, насамперед це галузь побуту. Там можна передавати і продавати перукарні, маленькі підприємства. З цього можна сьогодні переходити на ринкові відносини.

Пожвавлення економіки пов'язано з дедалі ширшим впровадженням прогресивних форм господарювання і управління, активнішим створенням орендних колективів, акціонерних товариств, концернів.

Це та змога ліквідувати відомчу залежність трудових колективів, подолати відчуженість працівника від засобів виробництва, результатів праці. Всіляко підтримую ідею самостійності товаровиробників, а тому виступаю за рівноправний розвиток та здорове суперництво всіх форм власності при збереженні вирішальної ролі суспільної власності на засоби виробництва.

Життя вимагає децентралізації управління народним господарством, демократизації економіки. Передумови для практичних кроків у цьому напрямі створені прийняттям законів про власність, землекористування, оренду, місцеве самоврядування. Тому, вважаю, настав час переглядати функції республіканських і регіональних органів управління. Передусім розширити права обласних Рад народних депутатів. Чи треба говорити в цій аудиторії, що тим самим значно зростає і їх відповідальність за рівень життя населення на підпорядкованих територіях?

Для реального утвердження влади місцевих Рад треба створити відповідну правову, матеріальну та фінансову основу. Таку основу, яка б виключала економічну самоізоляцію та регіональний егоїзм, сприяла інтеграції інтересів різних територій на здоровій економічній основі. За державою, Урядом республіки слід залишити визначення найважливіших господарських пропорцій, здійснення великомасштабних науково-технічних та соціальних програм, розробку проектів законодавчих актів, створення сприятливих умов для розвитку економіки, надання бюджетної допомоги, податкових пільг, кредитів тим галузям, від яких залежить рівень життя людей.

Для зміцнення економіки республіки, повнішого задоволення потреб населення в сучасних товарах і послугах необхідно всіляко розширювати зовнішньоекономічні зв'язки України, її участь у міжнародному поділі праці.

Інтенсифікація зовнішньоекономічних, торговельних, науково-технічних і культурних відносин республіки з іншими державами зумовлює необхідність активніше реалізовувати конституційне право України на належне забезпечення її представництва за рубежем.

Найголовніше, я б сказав, першочергове завдання - забезпечення людей продуктами харчування. І ми можемо зробити це найближчим часом, якщо предметно візьмемось за розв'язання проблем агропромислового комплексу, переорієнтуємо

на його користь все народне господарство, особливо матеріально-технічне забезпечення. Доцільно зменшити вкладення у промислове будівництво і за рахунок цього направити в 1,8 раза більше коштів на розвиток соціальної сфери села, спорудження комфортного житла, сучасних медичних та дитячих дошкільних закладів, шкіл і будинків культури. Треба знайти додаткові кошти, ресурси для розширеного будівництва доріг, щоб до кінця наступної п'ятирічки до кожного села прокласти автомобільний шлях з твердим покриттям і в населених пунктах сільської місцевості почати прокладати шляхи з твердим покриттям.

Цілком реально втричі збільшити обсяги робіт по газифікації у сільській місцевості. Одночасно подбати і про краще забезпечення сільського виробництва і побуту електричною енергією.

Вважаю, що відповідним міністерствам треба серйозно зайнятись тим, щоб рівень торгового, транспортного, побутового, інших видів обслуговування населення був не нижчим, ніж у жителів міст.

На мою думку, обов'язок нового Уряду - краще розпорядитися потужним промисловим потенціалом республіки для технічного переозброєння агропромислового комплексу. Треба максимально використати можливості машинобудування, перш за все, і конверсію оборонних галузей для розширення виробництва засобів комплексної механізації сільськогосподарських робіт, впровадження сучасних технологій переробки і зберігання продукції. Для зменшення втрат" вважаю, найперспективнішим будівництво невеликих переробних підприємств безпосередньо в зоні виробництва сировини.

Особливо маємо потурбуватися про відродження родючості грантів, зокрема на основі впровадження контурно-меліоративної системи землеробства. Фінансування цих робіт, а вони вимагають чималих коштів, повинно здійснюватись як за рахунок держави, так і господарств. Значну їх частину повинні компенсувати відомства, які завдали шкоди землі.

Шлях до вирішення продовольчої проблеми бачу в тому, щоб зробити селянина справжнім господарем на землі, а відтак зацікавити його в кінцевих результатах праці Поважаю право селян на вільний вибір форм і видів трудової діяльності і виступаю за створення рівних економічних умов для паралельного розвитку господарств різного типу - колективних, орендних, фермерських, а також пов'язую надію з підвищенням ролі і значення

колгоспно-радгоспного виробництва у нарощуванні продовольства. Поважаю всіх тих, хто буде збільшувати обсяги виробництва продукції.

Найважливіша, загальнолюдська проблема - охорона та оздоровлення навколишнього середовища. Будь-яка господарська діяльність повинна відповідати екологічним вимогам не шкодити людині. Необхідно прискорювати введення в дію очисних споруд та об'єктів, створювати альтернативні технологічно чисті потужності з тим, щоб якомога швидше вивести з експлуатації шкідливе виробництво. Маємо вжити невідкладних заходів до оздоровлення обстановки в районах екологічної кризи - Донбасі, Кривбасі, Придніпров'ї, рятування Дніпра, інших великих і малих річок, Чорного і Азовського морів.

Я переконаний, що дальше нарощування продуктивних сил республіки повинно спиратися на екологічно обгрунтовану стратегію розвитку народного господарства. Будь-який новий проект може здійснюватись лише після проведення екологічної експертизи і погодження з відповідними Радами народних депутатів. Щоб зберегти для нас і наших нащадків природні багатства, чистоту навколишнього середовища, необхідно підвищувати роль нормативноправового механізму природокористування. Недбалість у цій справі буде економічно згубною. Не виключаю доцільності і адміністративних заходів щодо винних. Виступаю за повну гласність щодо питань екологічного стану республіки та її регіонів.

Усі ми, шановні депутати, в більшій чи меншій мірі стали заложниками найбільшої екологічної катастрофи сучасності - аварії на Чорнобильській АЕС. Ліквідація наслідків - справа всієї країни і повинна фінансуватися з союзного бюджету відповідно до єдиної союзнореспубліканської програми. На цьому керівництво республіки твердо наполягало і, на мою думку, має наполягати і надалі.

Водночас вважаю, що наш гуманний обов'язок перед людьми, які опинилися в зоні біди, знайти і в республіці додаткові матеріальні та фінансові ресурси, щоб подати всіляку можливу допомогу, створити умови для безпечного проживанню, забезпечити чистими продуктами, належним рівнем медичного, торгово-побутового та інших видів обслуговування. Я, товариші, вважаю, що ми повинні перш за все зробити, щоб у 1991 році закінчити переселення людей з тих зон, де неможливо проживати. Не в 1992, як записано в союзній програмі, а в 1991 році. Це дуже важко зробити, але, я вважаю, ми повинні не зробити, не наше найголовніше завдання.

Необхідно впритул зайнятися питаннями виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС. Союзний уряд за поданням Ради Міністрів республіки створив комісію, яка має за кілька місяців проробити проблеми, пов'язані з зупиненням енергоблоків станції. Я вважаю, що комісія ця повинна скоріше робити цю справу, щоб була програма, яка дозволить в найкоротший час закрити експлуатацію блоків на Чорнобильській АЕС.

Вважаю за необхідне внести істотні корективи до програми забезпечення населення житлом, у півтора раза підвищити темпи його спорудження. Для цього слід повніше залучити всі джерела фінансування, здійснити відповідний перерозподіл капіталовкладень і сил будівельних організацій.

Взагалі наша інвестиційна політика має набути чіткого соціального спрямування. Недоцільно витрачати державні кошти на задоволення відомчих амбіцій, що здебільшого призводить до зростання обсягів незавершеного будівництва. Державні капіталовкладення повинні, передусім, направлятися на спорудження об'єктів невиробничого призначення - природоохоронних, медичних, торгових, закладів побуту, культури, освіти. Ми повинні створити режим найбільшого сприяння індивідуальному забудовникові, забезпечити його необхідними ресурсами.

І ще одне. Потребу у будівельних матеріалах Україна має задовольняти власними силами, з цією метою здійснюється соціальна програма вартістю 7 мільярдів карбованців.

Не уявляю сталого розвитку економіки без опори на досягнення науки і техніки. Тому я за надання їм статусу найбільшого сприяння з боку держави. Вважаю за необхідне нарощувати обсяги бюджетних фінансувань фундаментальних досліджень. Їх напрями має визначати автономна Академія наук нашої республіки. Поряд з нею в республіці повинні існувати і Академія мистецтв, Академії медичних, сільськогосподарських наук.

З метою прискорення науково-технічного прогресу треба буде, на мою думку, застосувати систему економічних та організаційно правових підоймефективне ціноутворення, податкову, кредитну і амортизаційну політику. Треба активніше створювати малі інноваційні підприємства, тимчасові творчі колективи, науково-технічні кооперативи по впровадженню розробок учених і винахідників.

Перебудова всіх верств життя республіки потребує значного підвищення духовного рівня суспільства. Нинішній стан науки,

культури і освіти не відповідає творчому потенціалу України, багатству її талантів, історичним традиціям. Тому, вважаю, ми зобов'язані відродити, зберегти і забезпечити дальший розвиток української культури як оригінального, самобутнього явища світової цивілізації, а також культур інших національних груп, які проживають на території України. Необхідно створити належні умови для всебічного і гармонійного розвитку кожної людини, розкриття її здібностей та обдарувань.

Бачу потребу в перебудові і народної освіти. Наша школа - і середня, і вища - має стати справді демократичною і національною, повністю забезпеченою всім необхідним для інтелектуального зростання і фізичного загартування підростаючого покоління. Багато належить зробити для практичної реалізації Закону про державність української мови і водночас вільного функціонування і прогресу мов інших народів, які проживають в республіці.

Товариші! Якщо ми хочемо бути впевненими в завтрашньому дні республіки, то повинні виробити цілісну державну політику щодо молоді. Головне, на мій погляд, - добитись повороту суспільства до вирішення її проблем, забезпечити активну участь юнаків і дівчат в соціально-економічних перетвореннях. Вся атмосфера в суспільстві повинна сприяти виявленню і приумноженню творчого потенціалу молодого покоління. Це воно буде, як кажуть, закінчувати перехід на ринкові відносини, це воно буде закінчувати відродження нашої української культури, науки, нації. Тому я вважаю, що ми повинні створити всі умови для того, щоб молодь і краще вчилась, і краще працювала.

Об'єкт особливої уваги - міжнаціональні відносини а республіці. Вони повинні будуватись на основі взаємодовіри, взаєморозуміння, рівноправності. Вирішення будь-якої проблеми в інтересах однієї національної групи не повинно зачіпати інтересів інших груп. Регулюванням цих питань повинен займатись Державний комітет у справах національностей, який нам з вами фактично належить утворити. Поряд з національною згодою нам погрібна згода соціальна.

Реальністю сьогоднішнього дня є політична поляризація суспільства. Тому треба вчитися цивілізованим нормам життя в умовах багатопартійності, уникати руйнівних антагонізмів. Рушійною силою суспільного прогресу повинен стати, як я вважаю, зважений та неупереджений плюралізм думок, ідей та дій на основі консолідації всіх здорових сил суспільства.

Ми маємо виходити при цьому з загальнолюдських ідеалів гуманізму, добра і справедливості, безумовно гарантувати через формування правової держави і самоврядованого соціального суспільства конституційні права і свободи людини-громадські, політичні, соціальні, національні, культурні, релігійні.

Переконаний, що розвиток демократії повинен супроводжуватись випереджаючим процесом зміцнення правових основ, реформування радянського законодавства. Однак, поки закон діє, його треба поважати і беззаперечно виконувати. Тому поділяю думку про необхідність підвищити авторитет і дієздатність органів правопорядку.

У справі вирішення всіх гострих проблем нашого сьогодення потрібне ділове, конструктивне співробітництво органів управління з різноманітними громадськими організаціями, рухами, об'єднаннями, групами і товариствами. Воно має здійснюватись на основі спільної копіткої роботи, єдності дій і кінцевих результатів.

Шановні народні депутати, підбиваючи підсумки викладеному, хочу зробити деякі узагальнення, привернути вашу увагу до того, що вважаю найголовнішим.

Перше. Для того, щоб добитися помітних зрушень в соціально-економічному розвитку України, треба докорінно змінити умови, в яких функціонує наше народне господарство. Цього ми досягнемо через економічний суверенітет, створення рівних можливостей для співіснування різних форм гласності, демократизації управління економікою.

Друге. Хоч би які права і свободи ми надали людям, вони не відчують себе справді вільними, якщо не забезпечити їм високий рівень споживання матеріальних благ. Тому я глибоко переконаний, що лише стабільне нарощування обсягів виробництва продукції, збільшення приросту валового національного продукту, а він у нас сьогодні ПО мільярдів карбованців, дозволять підвищити добробут народу, забезпечити людині гідні умови життя і праці, можливості всебічного розвитку.

І третє. Ми повинні робити все, щоб наше суспільство стало суспільством соціальної справедливості. Це, поняття обов'язково має включати як головний елемент заохочення продуктивної праці, таланту, тобто оплату по кінцевих результатах діяльності. Це ключовий підхід.

Водночас необхідна риса такого суспільства - посилення турботи про моральне і фізичне здоров'я народу, виховання

підростаючого покоління, поліпшення соціального забезпечення ветеранів війни і праці, престарілих громадян та інвалідів.

Такі головні принципи, які я вважав би за потрібне покласти в основу наступної діяльності Уряду України. Думаю, що послідовно керуючись ними, можна буде надати необхідного динамізму народному господарству України, вирішити невідкладні соціальні завдання, вивести республіку з нинішнього кризового стану.

Цьому, безперечно, сприяла б конструктивна підтримка з боку Верховної Ради, комісій і комітетів. Звичайно, за умов розмежування законодавчої і виконавчої влади, при зосередженні кожної з них на виконанні своїх функцій. Дякую за увагу.

Голова. Так, за нашим Регламентом є 32 хвилини для відповідей на запитання. Половину - на письмові, половину - на усні. Так, Будь ласка.

Масол В.А. (читає записки, відповідає на них). "Яка ваша думка щодо безкоштовної передачі будинків їх власникам, переселеним із зони ЧАЕС у 1986 році? Із принципу гуманності, з метою збереження цих сіл це необхідно зробити".

Я хочу сказати, що це можна зробити першим актом нового Уряду і нової Верховної Ради.

Скажите, пожалуйста, что конкретно сделал Совет Министров для ветеранов войны, инвалидов и малообеспеченных граждан за последние два года? Почему не выполняется Постановление Совмина СССР о выделении десяти процентов дешевого участия квартир для военнослужащих в республике?

Я хочу сказать, товарищи, что в целом я считаю, что если так говорить о военнослужащих, то мы решили один самый главный, принципиальный вопрос. Мы решили, что сейчас всем военнослужащим, которые сегодня увольняются, мы за счет всех организаций и ведомств, которые строят жилье на Украине, будем выделять им в течение 1990-1991 гг. пять процентов жилья. Мы этот вопрос, я скажу, решали год, написали порядка пяти писем, и на последнем Верховном Совете, в октябре прошлого года, было принято такое постановление, потому что действительно это сегодня наш мир, наше спокойствие. И мы должны сделать все для того, чтобы обеспечить наших военнослужащих, которые сегодня сокращаются, жильем. Такое решение принято. Я думаю, оно позволит значительно облегчить обстановку с жильем. Приняты постановления по инвалидам и малообеспеченным. Их

было принято довольно много. Я не хотел бы их сегодня перечислять.

"Ваше ставлення до створення Міністерства сільськогосподарського машинобудування. Якщо так, то при утворенні Уряду буде призначено нового міністра, чи це питання майбутнього?"

Я хочу сказати, що я не виступаю за те, щоб створювати додаткове міністерство на Україні з точки зору сільськогосподарського машинобудування. Ми повинні забрати підприємства машинобудування у своє підпорядкування. Створювати концерни, асоціації, об'єднання і все інше, але не міністерство. Міністерство машинобудування сьогодні на Україні, в моєму понятті, не потрібне.

"Сколько у вас министерств и комитетов? Не считаете ли вы необходимым сократить не только их количество, но и какие-то экономические вопросы передать для решения союзным органам? Как вы лично относитесь к понятию номенклатурной работы?"

У нас сегодня в целом в республике было 55, затем стало 46. Я думаю, что новое правительство сократит, число министерств. Но я сегодня должен сказать, что на этом переходном этапе мы министерства и ведомства должны еще сохранить. Почему? Сегодня все очень правильно говорили о кризисном состоянии в республике. Мы в некоторых отраслях промышленности потеряли управление. Надо разработать новые нормативы, надо разработать новые законодательные акты, надо сделать баланс в целом по республике, что нам нужно для того, чтобы мы могли обеспечить повышение жизненного уровня населения. И на этом этапе мы должны эту работу делать при помощи министерств и комитетов. В целом я считаю, что число министерств в республике в будущем где-то будет порядка 20-25.

Какие экономические вопросы необходимо передать для решения в союзных органах? Владимир Антонович говорил, что я в какой-то комиссии участвую, но я ни в какой комиссии о заключении Союзного договора не участвую, С моей точки зрения, вопросы обороны, вопросы железнодорожного транспорта, воздушного и морского - вот то, что можно сегодня рассмотреть о возможности передачи в подчинение союзных органов.

Как отношусь к понятию номенклатурный работник? Я вообще его не люблю. Есть специалисты, есть менеджеры. Вот это понятие, которое должно у нас существовать. Если говорить о переходе к рыночным отношениям, мне больше нравятся слова

"предпринимательская деятельность". Если говорить, что мы переходим к предпринимательской деятельности, то никакого понятия "номенклатурный работник" не должно быть.

Ну, об этом министерстве, я уже отвечал...

"Ваше відношення до шахтарської проблеми, яким ви бачите майбутнє шахтарського краю?"

Товарищи! Шахтерская проблема действительно сложна, и я должен сказать, что вот на том этапе, на первых годах перестройки, это был 1988 год, когда шел вопрос реорганизации управления промышленностью, мы действительно выступали против того, чтобы у нас, на Украине, было ликвидировано Министерство угольной промышленности. Мы в какой-то степени сохранили проблему управления металлургами, потому что это и пять объединений, но у нас первый заместитель министра черной металлургии СССР товарищ Плискановский, который корректирует эту работу. Здесь нас не поддержали. Были ГПО, потом они были ликвидированы, и действительно, сегодня возникла сложность в этом вопросе. Первое, с точки зрения шахтерского края. Мы сейчас закончили разработку программы, социальной программы для решения шахтерских проблем.

Я был в Донецке как народный депутат СССР, я сегодня считаю это самым главным. Мы должны решить проблемы социального обеспечения шахтеров. Это, прежде всего, решить проблему жилья. Вот это главное. Те поселки, которые у них есть, их там называют по-разному, "колонии" и так далее, я считаю в целом надо со временем ликвидировать. И мы в том округе, где я сегодня депутат, в целом договорились, что эту работу будем вести. Для этого надо в Донецке и в Мариуполе построить домостроительные комбинаты, они пусковые в этом году.

Введя мощности по строительству жилья, мы можем нарастить мощности для строительств в шахтерском крае.

И с точки зрения производства. Добыча угля в целом в республике не будет расти. Поэтому мы сегодня должны определиться с энергетической программой. Сейчас заканчивается разработка этой программы и должен сказать, что мы останавливаемся на добыче угля не 178, а, может быть, 170 миллионов тонн.

В связи с тем, что будем переводить наше сельское хозяйство на газификацию, можно будет за счет этого сократить добычу угля. Того угля, который наше сельское население не хочет покупать. Это в основном, как говорят, пыли, штыбы. Поэтому

считаю, что это программа поддержания мощностей шахт и улучшения социальной жизни шахтеров. Там, где шахты будут закрываться в перспективе, мы должны построить предприятия для создания дополнительных рабочих мест, где будут заняты освобождающиеся шахтеры.

Товарищи! Есть вопрос по горючему. Я отвечал по этому вопросу сегодня и раньше. У нас пошли все наши заводы, которые стояли в установке по выработке бензина. Бензина сегодня мы получаем столько, сколько расходуем в сутки. В чем наша проблема? Мы, товарищи, "съели" все те переходящие остатки в баках, которые у нас были. Поэтому сегодня вот это главный вопрос.

А с точки зрения, сегодня, ну во всяком случае ближайших, я так считаю, недель, у нас с горючим обстановка должна быть нормальной. Те вопросы, о которых я раньше говорил и сегодня хочу повторить. Мы на этой неделе начнем получать дополнительно топливо, бензин из Румынии. Дизельного топлива у нас достаточно, одна проблема по бензину, и мощности наши в Одессе, Кременчуге и Лисичанске пошли. Вот теперь проблема создать резервы. За эту проблему мы с Россией воюем. К сожалению, я еще раз подчеркиваю, Россия пока нам бензина практически не грузит, несмотря на наши неоднократные обращения. Норма, согласно которой мы расходуем 30 тысяч в сутки, а получаем где-то порядка 30-32.

"Почему не выполнено распоряжение Совмина по встречной продаже сельхозтехники и стройматериалов за сдачу сверхплановой сельскохозяйственной продукции и зерна за 1988-89 гг.?"

Потому что, товарищи, не обеспечено было выполнение плана по поставкам машиностроительными предприятиями. Если хотите знать мое личное отношение к этому вопросу, то я к нему отношусь, я бы сказал, негативно, потому что для того, чтобы создать изобилие, нужно увеличить объемы производства. А идет в принципе перераспределение. У одних забирают, другим дают. Это основная причина, почему они не выполняются.

Много вопросов есть, товарищи, с точки зрения заключения договоров. Сейчас идет кампания по заключению договоров на 1991 год. Поэтому это главный вопрос. От того, как мы эту кампанию проведем, зависит успех работы в 1991 году. К сожалению, сегодня отдельные предприятия начинают переходить на натуральный обмен. Я такой подход не одобряю. Поэтому мы сегодня, если будет создано новое Правительство, будем эти вопросы решать и проводить соответствующие ярмарки.

"Ви сказали, що молодь буде завершувати перехід до ринкових відносин. Коли цей перехід, на вашу думку, закінчиться?"

Я би сказав так: Не кажи гоп, поки не перескочиш!

"Ви сказали, що нам необхідно запровадити нову банківську систему. Ви ще сказали, що Росія прийняла рішення створити самостійну банківську систему".

Я теж за самостійну банківську систему на Україні.

"Скажіть, будь ласка, коли будуть переглянуті норми на харчування хворих у лікарнях? Сьогодні вони дуже низькі, злиденні, в середньому один карбованець сорок дві копійки."

Товариші, я думаю, що новий Уряд розгляне це питання. Ми дуже багато вирішили питань збільшення норм на харчування в наших дитячих санаторіях, в наших лікарнях, в наших інших лікувальних закладах. Новий Уряд це питання розгляне. Я вважаю, що воно заслуговує на увагу.

Товариші, є дуже багато питань по Чорнобилю. Я хотів сказати, що ми з вами створили комісію. Вона вивчить ці питання. Я на деякі питання відповів. Якщо хто хоче почути, що було в перші дні, то я вже один раз казав. І сьогодні міг би сказати, як кажуть, трошки більше. Хоч тільки декілька слів.

Ви повинні зрозуміти, що в перші дні, коли я приїхав 2 травня, то йшла мова про інше. Ми, товариші, чекали вибуху. І це на комісії 2 травня розглядалось. Перший тиждень, з 2 по 8 травня, ми всі займалися тим, як зробити, щоб цього вибуху не було. І ми це завдання виконали. Я вважаю, це найголовніше, що було вирішено комісією, яка працювала ті дні в Чорнобилі.

Коли я приїхав, температура в реакторі була 1450 градусів. Критична - 2770, ми дожили до 2400.

Питання було вирішено. Це наші кияни. Перші, хто ходив під реактор і хто вирішував це питання. Спитати можна начальника нашого метробуду. Він розкаже, що він перший отримав премію за вирішення цього питання.

це одна риса цього найважливішого питання і тих обставин, які були в той час. Тому зараз є комісія, хай вона вирішує всі питання, я можу розказати, якщо бажаєте, ще більше, тому що перші три тижні ми вирішували всі найголовніші питання.

Скажіть, будь ласка, якщо сьогодні вчені сказали, Веліхов, Легасов (з якими я працював), що може бути забруднення Дніпра радіонуклідами, де проживає 35 мільйонів нашого населення, що ми повинні були зробити в цій комісії? Перш за все, врятувати

води Дніпра від забруднення. І зробити те, щоб перевести наші міста на можливий такий варіант. Це було зроблено в нашій республіці.

Треба було, як кажуть, вирішити питання і про те, щоб захистити місто Київ від забруднення. Для цього, як кажуть, з консультації Легасова, вирішили питання - возити вантажі водним шляхом. Ви можете запитати у нашого керівника річфлоту товариша Славова. Так що комісія хай вивчає це питання, і тоді вам стане значно зрозуміліше, які були ті обставини в той час.

Есть такой вопрос. "Россия не поставляет бензин. Что сделало Правительство республики о прекращении поставок угля, масла, сахара, энергии, металла и др.?"

Я хочу сказать, что я не разделяю этой точки зрения. Это называется конфронтация.

Мы пока ведем разговор с товарищем Силаевым, с Председателем Госкомнефтепродукта СССР. Завтра приезжает министр нефтяной промышленности, с которым у меня на 9 часов утра назначена встреча, и мы хотим с ним подписать соглашение о поставке нам нефти.

Вот такой путь я считаю наиболее рациональным. А переходить на то, чтобы начинать заниматься конфронтацией, я против этого. И вы слышали, когда Владимир Антонович произносил в отношении Львовской области что там экономические санкции. Товарищи, я против этого, и Владимир Антонович против этого. Мы за консолидацию, за то, чтобы на договорной основе работать со всеми союзными республиками и всеми предприятиями.

Голова. Час на письмові запитання закінчився. Перший мікрофон.

Збітнєв Ю.І., лікар клінічної лікарні N 2 м. Києва (Гагарінський виборчий округ, м. Київ). Шановний Віталій Андрійович. Я від імені тієї молоді, яка, з ваших слів, має завершувати перехід до ринкової економіки. Дуже важко нам це буде. Тим більше, що ви почали зі слів, що готового рецепта у вас немає. А далі ваша програма заключалась, що нам треба, що ми повинні і що нам збільшити.

На жаль, це ми самі знаємо. І дуже прикро, що майбутній голова Уряду не має готового рецепта. Звідси конкретні питання, які будуть цікаві всьому депутатському корпусу і всій Україні.

Скажіть, будь ласка, який строк бере Уряд для того, щоб довести свою дієздатність і за якої умови він подасть у відставку?

Масол В.А. Я повинен сказати, що деякі питання можуть бути вирішені найближчим часом. От, якщо казати з точки зору вирішення і покращення екологічної обстановки і з точки зору забезпечення паливом і будівництва шляхів, то це є програма, яку Уряд розробив і яку я сьогодні підтримую. В 1993 році ці питання зняти з розпорядку денного. Якщо казати сьогодні про сільськогосподарське виробництво, то я повинен сказати, що ми сьогодні дуже багато уваги приділяємо розвитку переробної промисловості, будівництву нових підприємств і переведенню їх на нову технологічну основу.

Я вважаю, що багато питань, пов'язаних з виробництвом продуктів харчування, за винятком м'ясних продуктів, теж можуть бути вирішені в найближчі 2-3 роки.

З точки зору виробництва продукції тваринництва є 2 питання. Я вважаю сьогодні необхідним, перш за все, переглянути закупівельні ціни на виробництво продуктів тваринництва, щоб вони були не збиткові для нас, як сьогодні є. Якщо сьогодні у нас найнижча собівартість виробництва свинини і ми маємо збитковою цю продукцію, то я найголовнішим вважаю це питання. Ми над ним зараз працювали. Новий Уряд, я теж вважаю, буде працювати і з 1991 року ми повинні перейти на нові закупівельні ціни.

У зв'язку з цим виникає питання, яке теж потрібно вирішити. Ми сьогодні маємо дві роздрібні ціни на м'ясопродукти, в місті державна ціна і на селі кооперативна. Я вважаю, що ці ціни повинні бути вирівняні. Якщо ми ці питання в найближчі два-три роки вирішимо, я вважаю, що збільшення виробництва м'яса і постачання його в торговельну мережу значно покращає.

З точки зору виробництва товарів народного споживання. Я вважаю, що деякі питання, за винятком того, що ми сьогодні будемо працювати на конверсії оборонних галузей, ми можемо вирішити найближчим часом. Перш за все - виробництво телевізорів. Ми їх сьогодні виробляємо 4 мільйони. Я думаю, якщо ми збільшимо десь тисяч на 306, вони на полицях магазинів наших будуть. Це стосується також пральних машин, електропилососів. Більш складне питання - виробництво автомобілів. Я мушу сказати, що і через 10 років в країні це питання вирішене не буде. Сьогодні Україна виробляє всього-навсього 200 тисяч автомобілів

легкових. На це потрібні значні вкладення. Все залежить від того, як ми з вами будемо працювати. Якщо ми будемо досить значними темпами збільшувати національний валовий продукт, то ми можемо це питання вирішити найскоріше. І так по кожній галузі Я думаю, що наступний уряд доповість про цю програму.

Голова. Другий мікрофон.

Алтунян Г.О., голова Харківського міського комітету народного контролю (Київський виборчий округ, Харківська область). Скажіть, будь ласка, шановний претендент. Скажіть, будь ласка, в мене два запитання до вас. Перше. Ви дуже слушно зауважили, що не треба ніякої конфронтації, а треба якісь мати переговори з Російським урядом. Це вірно. Але чому ви як Голова Уряду все ж таки пішли на конфронтацію з Литвою, теж не пішли на переговори? Це перше запитання. .

Друге. Чи знаєте ви і що зроблено з цього приводу Радою Міністрів, Урядом, що майже двохмільйонний сьогодні Харків не має сигарет у продажу.

Масол В.А.Чого?

Алтунян Г.О. Сигарет. Палива немає.

І мені здається, що така ж справа і в Києві, і по Україні в цілому. От два запитання, будь ласка.

Голова. Товариші, я прошу задавати по одному запитанню. Подивіться, які черги. І коротші задавати питання.

Масол В.А. Товариші, ми з Литвою на конфронтацію не йшли. Ми сказали Литві, їх представники у нас були. Ми сказали: ми з вами будемо працювати за дуже простим принципом: ти - мені, я - тобі. Вони відмовили нам у постачанні ліків, які вони повинні нам постачати. Якщо вони приїдуть і з нами захочуть заключити договори на взаємовигідній основі - ми згодні А працювати так, що ми тобі будемо давати, а ти нам - ні, я не згоден. Це одне питання.

По-друге, з точки зору цигарок. Сімферопольська фабрика згоріла. Ми зараз працюємо над тим, як збільшити виробництво цигарок.

Голова. Третій мікрофон. Народні депутати, я прошу тиші в залі.

Петров В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин (Лубенський виборчий округ, Полтавська область). Шановний

Віталій Андрійович! На мою думку, і в програмі, і у відповіді занадто багато загальних фраз, побажань та закликів. Тому питання в мене такі. Чи для обгрунтування програми Уряду використовувались сучасні методи прогнозування? Зокрема, методи математичного моделювання. І якщо так, то все-таки хотілось би почути, який конкретний термін потрібен Уряду для того, щоб через суттєве підвищення життєвого рівня народу довести те, що його програма вірна? Дякую.

Масол В.А. Я хочу сказати, що використовувалися вся сучасна техніка і всі сучасні розробки наших вчених-економістів. Є дуже багато варіантів розвитку народного господарства нашої республіки, але в останньому варіанті ми зупинилися на тому варіанті, про який я вам розповідав. Перш за все. На тому, щоб ми збільшили виробництво обладнання переробної, харчової і легкої промисловості і таким чином збільшили виробництво товарів народного споживання. Без цього ніякого збільшення життєвого рівня у нас в республіці не буде. Ми, перш за все, це питання розглядаємо. З точки зору важких галузей промисловості Ми вважаємо, перш за все, що є ряд важких галузей, які повинні сьогодні розвиватися у нас в республіці. Це перш за все промисловість по виробництву хімічних волокон і різних лаків і смол. Чому? Тому, що без збільшення виробництва цих видів продукції ми не можемо збільшити виробництво ні ліків, ні виробництво товарів народного споживання, ні упаковки для нашої переробної промисловості Це найголовніше питання, але воно сьогодні ще в проекті розвитку народного господарства на 13 п'ятирічку не знайшло достатніх, я б сказав, умов для його вирішення. Я вважаю, що новий Уряд повинен, перш за все, вирішити це питання. Воно, я вважаю, сьогодні найголовніше.

Голова. Перший мікрофон.

Архіпова Г.Г., голова Славутської міської Ради народних депутатів, перший секретар Славутського міськкому Компартії України (Славутський виборчий округ, Хмельницька область). У мене два питання, Віталію Андрійовичу. Перше. Ми прекрасно розуміємо, що відомчий диктат зробив безправними цілі регіони України, а що заважало Уряду республіки і вам особисто соціально справедливо розподіляти те, що ми вже мали на території республіки? Я скажу лише одне порівняння. Хмельницька область на душу населення виробляє 702 кілограми молока, а з

ринкових фондів отримує 332, Львівська область виробляє 403, а з ринкових фондів міський житель отримує 452 кілограми. Прошу пояснити. Перше.

І друге. 6 квітня 1990 року сесія Хмельницької обласної Ради прийняла рішення про мораторій на будівництво Хмельницької атомної станції і термінове проведення позавідомчої експертизи першого блоку. Про це були повідомлені ви, Рижков, Верховна рада СРСР. Відповіді до цього часу ми не отримали. І станом на суботу позавідомча експертиза не розпочала своєї роботи.

Чи ви не знаєте, чи ви зайняті на сесії" і просто ще не приступили до вирішення цього питання? Прошу відповісти коротко.

Масол В.А. Перше. Я відповів, що я сьогодні вважаю соціальну напругу в тому, що на продукцію тваринництва є різні роздрібні ціни. Мова йде тільки про це. Я виступаю за те, щоб ці ціни були найближчим часом переглянуті і вважаю, що це дійсно таке питання, яке сьогодні створює напругу, в цілому не тільки в нашій республіці, а і в багатьох регіонах країни. Тому я за перегляд цього питання.

І по-друге. Ви повинні всі зрозуміти одну справу. Я теж за мораторій і за розвиток атомної енергетики на Україні. Ми колись мали першу цифру. 48 блоків на Україні. Сьогодні ми залишились на 17, які зараз у нас, в цілому, в республіці будуються. Але, я хочу сказати, я не можу вирішувати питання з точки зору - закрити. Закрити - це не виключити вимикач у кімнаті Одразу не стане світла. Ми повинні подбати про те, де, хто буде працювати, що треба зупинити і як вирішити питання з точки зору забезпечення електроенергією в цілому всього народного господарства нашої республіки. Тому я за те і підтримую пропозицію про створення комісії, яка б розглянула ці питання і винесла їх на обговорення. Це повинні вирішити компетентні люди, а не рішення однієї людини. Я проти такого підходу до цієї справи. Питання повинні вирішити спеціалісти, компетентна комісія. Як вона вирішить, так і буде.

Голова. Другий мікрофон.

Батюшко С.В., старший викладач Харківського вищого військового авіаційного училища льотчиків імені двічі Героя Радянського Союзу С.І. Грицевця (Орджонікідзевський виборчий округ, Харківська область). Виталий Андреевич, как я понял, вы - сторонник перехода нашей экономики на рыночные отношения. И в то же время вы считаете, что даже после перехода нашей

экономики сохранится, по меньшей мере, около 25 министерств. Правильно ли это? И второй вопрос. Вы также сторонник того, чтобы в нашей республике была самостоятельная банковская система. Сторонник ли вы создания и самостоятельной денежной единицы в республике?

Масол В.А. Значит, первое. Если вы посчитаете министерства, то вы остановитесь на моей же цифре. Это Министерство финансов, оно должно быть, это Министерство юстиции, Министерство внутренних дел и т.д. Это те министерства, которые сегодня ограничены. Ни одно государство без министерств не работает. Америка имеет министерство сельского хозяйства, которое насчитывает 10 тысяч человек. Я считаю, что со временем мы вместо сегодня существующих четырех министерств создадим одно - министерство сельского хозяйства. А оно должно быть. Развитие сельского хозяйства не может идти без основных направлений, по которым мы должны развиваться. Поэтому, когда вы подсчитаете, вы остановитесь на этой системе. Второе. Для того чтобы иметь свои денежные знаки, надо иметь золотой запас для того, чтобы они были гарантированы, или какие-то другие ресурсы. Сегодня к этому вопросу, я бы сказал, никто не готов. Может быть, со временем этот вопрос и возникнет.

Голова. Третій мікрофон.

Депутат не представився. Шановний Віталій Андрійович! У виступі і у відповідях на запитання депутата Збітнєва прозвучало: щоб наситити порожні прилавки магазинів, і потрібно збільшувати випуск товарів народного споживання і продуктів харчування. В той же час відомо і Уряду, із засобів масової інформації республіки, і виступав депутат Гринів, скільки за добу через митниці проходить за кордон товарів народного споживання і продуктів харчування. У мене запитання такого плану: що заважало Уряду повернути ці товари на прилавки для потреб наших людей, і чому Уряд дозволяє сьогодні так обкрадати наш народ?

Масол В.А. Перш за все, я хочу сказати, що внесемо найближчим часом до Верховної Ради пропозицію з цього питання. Ви, Верховна Рада, вирішите, яку прийняти постанову з цього питання. Вона у нас підготовлена, і ми вважаємо, що ця постанова повинна бути прийнята.

По-друге, ви повинні зрозуміти, що ми сьогодні ще працюємо в умовах Радянського Союзу. І міжнародні відносини - це була

компетенція союзного уряду. Тому ми не завжди... хоч я повинен сказати, що ми декілька разів звертались з цього питання, але було прийнято, я б сказав, половинчасте рішення з цього питання.

Голова. Все. Час вийшов. Сідайте, Віталію Андрійовичу. Переходимо до виступів.

Голос із залу. (Нерозбірливо).

Голова. Так, як у нас було встановлено - 2 години 30 хвилин, і виступ... це було і для Голови Верховної Ради...

Голос із залу. (Не чути).

Голова. Так, все зрозуміло, в нашому Тимчасовому регламенті написано, що ці 2 години - 30 хвилин для доповіді, і таке інше стосується лише обрання Голови Верховної Ради. Є депутати, які заперечують, щоб поширити цей порядок і на Голову Ради Міністрів. Мені нічого не залишається, крім одного: можна поширити, а можна і встановити новий Регламент. От я і ставлю на голосування питання, чи поширюється Регламент щодо обговорення кандидатури Голови Ради Міністрів той, що був для Голови Верховної Ради, чи ні?

Хто за те, щоб поширити цей порядок, прошу проголосувати.

Рішення прийнято. Переходимо до обговорення. Будь ласка, другий мікрофон.

Депутат не представився. Шановна президія! Наскільки ми зрозуміли, Віталій Андрійович Масол зробив заяву майбутнього уряду. Ми приступаємо до обговорення і аналізу її. І все це на слух, на руках у нас немає цього важливого документа. Як же це зрозуміти?

Голова. Наскільки я розумію, і досі всі ті претенденти на різні посади у Верховній Раді не подали до Верховної Ради ніяких письмових документів.

Депутат Масол як кандидатура на посаду викладав свої погляди на діяльність майбутнього уряду. Чи є це програмою, чи ні? Третій мікрофон. По порядку ведення? Ні? Другий мікрофон.

Яценко В.М., голова Коростенської міської Ради народних депутатів, другий секретар Коростенського міськкому Компартії України (Коростенський виборчий округ, Житомирська область). Владимир Антонович, вы меня извините, но мы подали записки не из-за своего любопытства просто, а из-за того, что мы по сути дела сегодня решаем судьбу нашей республики. Если Виталию

Андреевичу нужны эти полчаса, чтобы подготовиться и ответить на наши записки, в частности по Чернобылю и т.д., - ведь четкая позиция не прозвучала, давайте после обеда дадим еще полчаса, чтобы услышать ответы на письменные обращения. Это необходимо. На письменные, мы же готовились к этой встрече, подали записки, как же так?

Голова. Верховна Рада прийняла рішення. Ви що хочете, щоб я його відмінив?

Голос із залу. Мы можем изменить это решение.

Голова. Я думаю, можна знайти якийсь буферний варіант. Тут є така пропозиція: нехай товариш Масол відповіді сформулює письмово, а їх, у свою чергу, підшити до сьогоднішнього бюлетеня. Це для нас важлива Такий варіант пропонується. Може, його і треба прийняти?

Тому давайте так. Ми проголосували за порядок, є одна дуже цікава пропозиція, ми її можемо сформулювати, і друга пропозиція

- це та, що ми можемо при подальшій роботі знайти, може, дірку для цього часу.

Переходимо до виступів. Так? Що там у вас, Іван Олександрович?

Другий мікрофон. Де ми, що порушуємо?

Депутат не представився. Тимчасовий регламент, пункт 15 говорить: призначення і обрання службових осіб до складу Ради Міністрів Української РСР, Комітету народного контролю Української РСР, Верховного Суду Української РСР, обласних і Київського міського судів, а також Колеги Державного арбітражу Української РСР та інших органів проводиться при наявності висновку відповідних постійних комісій Верховної Ради Української РСР.

А якщо Голови це не стосується, вибачте. Я думаю, що це стосується. Але я хочу ще з іншого приводу сказати. Якщо у нас не буде обговорено або не буде матеріалів цієї доповіді, яку зробив Віталій Андрійович у комісії, ми нічого не можемо на слух робити. Ми знаємо, що вже була доповідь Голови Верховної Ради, а нам дали стенограми через три чи через чотири дні. Тому моя пропозиція така: буквально через годину чи через дві роздати нам доповідь Голови Ради Міністрів.

Голова. Так з якого пункту Регламенту це витікає? Немає цього в Регламенті Немає про письмове. Що стосується всього іншого, то ми ж повинні мати на увазі початок 15 статті Тимчасового

регламенту, де сказано: "Верховна Рада за представленням Голови Верховної Ради призначає Голову Ради Міністрів". Це сказано про Голову. Між іншим, треба дивитись і на прецеденти. Згадайте, як призначався Голова Ради Міністрів, скажімо, Радянського Союзу чи в якій завгодно республіці. Це є прецедент. І тут комісії аж ніяк... Всі інші будуть розглядатись у комісії, починаючи від першого заступника і далі. Щодо порядку ще є зауваження? Перший мікрофон.

Депутат не представився. Володимир Антонович, ми прийняли рішення, тільки що проголосували, по Голові Ради Міністрів діє стаття 9, та ще до Голови Верховної Ради. Але тут останній абзац дає нам можливість продовжити обговорення. Тут написано так: при необхідності за рішенням сесії час обговорення може бути продовжено. І я прошу це зробити. Чому? Коли місяць назад був звіт Уряду, я подавав письмовий запит Голові Ради Міністрів, але відповіді на нього до цих пір не маю. Сьогодні хотів задати питання усно, простояв біля цього мікрофона і не дійшов. Тому ми можемо зараз ще на півгодини чи на скільки потрібно продовжити питання і обговорення. І я прошу поставити це питання і сесію його підтримати. Це дуже важливо - Голова Ради Міністрів.

Голова. Тут написано - час обговорення може бути продовжено. Ми ще не розпочали обговорення. Давайте витратимо ту годину, що є. Якщо буде така потреба...

Голос о залу. Сюди входять і питання...

Голова. Уже зараз три десятки людей записалися.

Голос із залу. У ті дві години входять і питання. Тут же не визначено, що на питання - 30 хвилин.

Голова. Я не можу ставити через 5 хвилин одне і те ж питання на голосування. Сесія прийняла рішення. Я нічого вже зробити не можу щодо запитань.

Ось є пропозиція, щоб у письмовій формі відповів. Я вважаю, що це треба зробити.

Голос із залу. Володимир Антонович, ви не зрозуміли. Сесія прийняла рішення йти за Регламентом. А тут написано (останній абзац 9 пункту), що при необхідності сесія вирішує час обговорення. При цьому сюди входять і питання. На питання ніде не виділено - 30 хвилин, час може бути продовжено.

Голова. Я цілком з вами згоден в тому, що час обговорення

може бути продовжено, але щодо обговорення входять ще і питання - це ніде не видно. Ви думаєте так, а інші люди думають інакше. Другий мікрофон.

Шкарбан М.І., голова колгоспу "Радянський" Кобеляцького району (Кобеляцький виборчий округ, Полтавська область). Вважаю, що неправомірно зупиняти відповіді на запитання, тому що запитання можуть бути такими, що визначать голосування. Якщо претендент не дає відповіді на запитання, він може приховати факти. А депутату треба прийняти рішення - голосувати за нього чи ні Без повної відповіді неможливо це вирішити.

Голова. Боже мій, я ж ставив на голосування. Чого ж ви до мене маєте претензії? Самі ж проголосували. Третій мікрофон.

Шаповал В.Н., голова виконкому Черкаської обласної Ради народних депутатів (Чигиринський виборчий округ, Черкаська область). Шановні депутати! Я твердо переконаний в тому, що в цьому залі немає жодного чоловіка, який би мав такі серйозні, неприємні розмови з товаришем Масолом, як я, тому що я працюю довгий час головою виконкому, а він - Головою Ради Міністрів.

Голова. Ну при чому...

Шаповал В.В. Але щоб мені другий раз не виступати, чому я підтримую пропозицію Голови Верховної Ради. Повірте мені...

Голова. Зараз це ми не можемо робити. Це порушення порядку. Ми повинні звикати до порядку. Ми зараз не обговорюємо. Ще не приступили. Другий мікрофон.

Зінченко А.Л., доцент Вінницького державного педагогічного інституту імені М. Островського (Замостянський виборчий округ, Вінницька область). Шановний Володимире Антоновичу! Я хочу зауважити, ще раз звернутися до тієї пропозиції, яку висловив Іван Олександрович Заєць. Тут йдеться в 15 пункті про те, що призначення і обрання службових осіб до складу Ради Міністрів провадиться при наявності висновку відповідних постійних комісій. Це ж наш Регламент. Спокійно. А що, Голова не входить до складу Ради Міністрів? Ні?

І ще. Володимире Антоновичу, я все-таки думаю, що коли ви як головуючий питаєте про думку Верховної Ради, то при цьому ви зобов'язані дотримуватися Регламенту, в тому числі і в цьому пункті.

Голова. Буквально у першій фразі п'ятнадцятого параграф

Регламенту значиться - за представленням Голови Верховної Ради Верховна Рада розглядає це питання. Чому ви берете останню фразу, а не берете першої.

Так, давайте знімемо напругу, товариші Я ще раз до вас звертаюсь з таким питанням. Ми тільки що проголосували, щоб дотримуватись Регламенту, встановленого для Голови Верховної Ради. Тільки що вирішили. Але є у людей невдоволення тим, що Голова Ради Міністрів не відповів на всі запитання, які були йому подані Є дві пропозиції. Одна - щоб він відповів письмово і це ввійшло до документів Верховної Ради. І інша пропозиція - щоб продовжити відповіді на запитання депутатів. Так?

Голоси із залу. (Не чути).

Голова. Не чую.

Голоси із залу. (Не чути).

Голова. На письмові. Усні перетворяться на письмові. Це зрозуміло. Значить, дати відповіді на письмові, ось тут які є письмові запитання депутатів. Ви згодні з тим, щоб це...

Голоси із залу. (Не чути).

Голова. Що?

Голоси із залу. (Не чути).

Голова. І які були подані раніше, ще є доповнення. Так. Ось я і ставлю таку пропозицію. Хто за те, щоб на раніше подані письмові запитання депутат Масол продовжив відповідати, прошу проголосувати. (Шум у залі).

Голова. Усно, звичайно. Не пройшло. Ну будуть ще якісь на мою адресу докори? Уже ж я поставив вдруге. Що? Перший мікрофон.

Голос із залу. Була ж пропозиція продовжити усно. Голова. Що, що?

Голос із залу. Пропозиція була продовжити запитання звідси, від мікрофонів. Давайте на півгодини продовжимо.

Голова. Ставлю на голосування. Хто за те, щоб продовжити відповіді товариша Масола на усні запитання? Внесено пропозицію, я повинен поставити на голосування. (Йде голосування).

Не прийнято рішення. Я прошу порядку і тиші в залі. Я всім надаю слово, все йде у нас цілком демократично. Другий мікрофон.

Голос із залу. Владимир Антонович! Это процедурный вопрос, а у нас половина присутствующих...

Голова. Товаришу Заєць, спокійно...

Голос із залу. Половина присутствующих, и так было принято. Посчитайте еще раз - 350.

Голова. Такі ж точно зауваження мені зараз зробили й інші товариші. Я тут не винний, бо як привчили читати, так я і прочитав. Було 220, так? Тобто продовжує товариш Масол відповідати на письмові запитання.

Зараз розберемося. Тому оголошується перерва на 30 хвилин, а після цього будемо продовжувати відповіді на питання.

(Перерва).

Після перерви головує Голова Верховної Ради Української РСР депутат Івашко В.А.

Голова. Шановні народні депутати! Продовжуємо роботу сесії. Прошу зареєструватись. Так. Було прийнято рішення про продовження відповідей на ті письмові записки, які надійшли депутату Масолу. Але я все-таки думаю, і ми порадились з заступниками, що треба якось обмежити час. Скільки там у вас тих записок, Віталію Андрійовичу?

Масол В.А. (Не чути).

Голова. Ну, це на три дні. Давайте визначимось, скільки ми ще даємо часу для відповідей на записки? 30 хвилин, так? Потім що? Обговорення. Усні пройшли у нас рішення чи ні?

Голос із залу. (Не чути).

Голова. Прийнято, так? 30 хвилин на усні, так?

Голоси із залу. Так... так...

Голова. 30 - на ті і 30 - на ті.

Голоси із залу. (Не чути).

Голова. Що? Так, тоді, Віталій Андрійович, будь ласка, до трибуни. Чи треба проголосувати? Проголосуємо для міцності Хто за те, щоб 30 хвилин на письмові і 30 хвилин на усні, прошу проголосувати. (Йде голосування).

Від 315 рахуємо? 361? Від цієї кількості? Чи ще раз треба? Ще раз прошу, техніка.

Все, рішення прийнято, Віталія Андрійовича прошу до трибуни.

Масол В.А. Шановні товариші! Я хочу сказати, що дуже багато є питань, які відносяться до майбутньої діяльності Уряду.

Голова. Увімкніть електронний годинник, будь ласка.

Масол В.А. Сьогодні Уряду в республіці ще нема, тому я деякі пропозиції хотів би внести, оце ті запитання, які були направлені до Уряду в письмовому вигляді. 103 депутати задали питання. Якщо я вам на них почну відповідати, ви повинні зрозуміти, скільки треба часу. Тому я таке компромісне рішення пропоную: я відповім на деякі питання, а на запити і питання ми дамо письмову відповідь кожному депутату. Чи ви тоді згодні, що тут три депутати по 5 хвилин? Підрахуйте час і знайте, скільки це, як кажуть, буде коштувати. Тому я відповім на ці, а потім ви прийміть рішення. Я пропонував, що ми дамо вам письмові відповіді на ті запитання, які надійшли.

Московка В.М., інженер Харківського дослідноекспериментального заводу науково-виробничого об'єднання "Індекс" (Ленінський виборчий округ, Харківська область). Віталій Андрійович, хто персонально брав участь у складанні програми Уряду, яку ви нам щойно доповіли?

Масол В.А. Я повинен сказати, що я не програму Уряду доповідав. Уряду сьогодні немає, коли він буде створений, тоді Уряд розробить програму і повинен з нею виступити. Сьогодні я доповідав, як я бачу майбутню діяльність Уряду, який буде створений цією Верховною Радою, і в яких напрямах він повинен працювати. Це, як кажуть, те, що є в моїх думках.

Мельник М.Є., голова колгоспу імені Леніна Томашпільського району (Тульчинський виборчий округ, Вінницька область). У вас відсутня програма соціального розвитку села, а декларація, проголошена вами, далеко не переконлива. За який час можна газифікувати село, за який час беретесь забезпечити село водопровідними трубами, за який час можна забезпечити село фаянсом?

Масол В.А. По-перше, що я хотів би сказати. Ви оберете Головою Ради Міністрів, припустимо, мене. То я повинен сказати, ще свою діяльність я почну з першого, що я повинен створити керівництво агропромисловим комплексом. Сьогодні у нас в республіці почались жнива. Тому я перш за все, з вашого дозволу, якщо

ви вирішите це питання, піду до аграрників і з ними вирішу всі ці питання. Тому що без вирішення цього питання ми далі працювати практично не зможемо. Це буде першим моїм кроком, як я буду розв'язувати соціальні проблеми.

По-друге. Всі ці питання будуть вирішені і викладені в майбутній діяльності Уряду. Але я хотів би сьогодні сказати, як я бачу ці три питання.

Перше. Ми вважаємо, щоб в тринадцятій п'ятирічці, до 1995 року, програму забезпечення тих сіл, де сьогодні привізна вода, буде вирішено практично повністю. Ми повинні забезпечити і підвести воду до 900 сіл, які сьогодні живуть на привізній воді. І я, якщо повинен сказати, то скажу так: це буде моєю найголовнішою мрією, яку, я вважаю, повинен виконати.

За який час можна газифікувати село? Я хочу сказати, що сьогодні є мотиви збільшити в три рази темпи газифікації села і таким чином значно прискорити цю роботу, але зараз не закінчено розробку програми, а без додаткового газопроводу, який повинен бути прокладений з Сибіру, в цілому ми не зможемо вирішити всі екологічні питання. Я б сказав, що газифікацію села ми в першу чергу вирішимо, а от екологічне питання буде ускладнюватись. Необхідно також враховувати перехід на нові види виробництва електроенергії. Тому зараз цей етап закінчиться розробкою програми, а потім, коли вже будемо розглядати програму на 1991 рік, там ці питання знайдуть відображення.

За який час можна забезпечити село фаянсом? Така програма розроблена, її реалізація закінчиться в 1994 році, коштує вона 7 мільярдів карбованців, у ній передбачено всі питання з точки зору збільшення виробництва будівельних матеріалів, в тому числі фаянсу.

Масол В.А. (читає записки, відповідає на них).

"Виталий Андреевич, как вы думаєте снизить незавершенное строительство? Почему в 1989 году было открыто более 1200 новых строек промышленного и производственного назначения, каковы объемы незавершенки в республике?"

Незавершенка где-то порядка 19 миллиардов, это большая цифра, она выросла и выросла потому, что когда все промышленные предприятия получили самостоятельность, каждый, прежде всего считал наиболее главным начать новую стройку. Поэтому мы себе в программу будущей деятельности правительства записали - пересмотреть и максимально сократить промышленное

строительство. Все средства сконцентрировать на увеличении объемов социального развития республики, ввести максимум объектов по перерабатывающей промышленности, по легкой промышленности и по пищевой промышленности, и по увеличению производства товаров народного потребления. А промышленное строительство сократить до минимума с таким расчетом, чтобы хотя бы в ближайшие два года войти в норматив незавершенного строительства.

Кстати говоря, два года назад мы были в нормативе по незавершенному строительству. А затем многие начали новые стройки, даже необеспеченные не только материальными, но и финансовыми ресурсами. Мы, я считаю, должны этот вопрос пересмотреть.

"Уважаемый Виталий Андреевич! Очевидно, рынок не стабилизируется, если будем продолжать торговлю только вермишелью. Как вы относитесь к тому, чтобы торговать всем, что можно продать? Сократить наполовину служебные автомобили, грузовые автомобили, автобусы, списанную технику, оборудование, мебель, магазины и так далее?"

Я уже говорил я сегодня, хочу подчеркнуть. Я к этому вопросу отношусь сегодня позитивно. Но я говорил, что я больше люблю слово "предпринимательская деятельность", чем "рыночные отношения", надо начинать вот с этого.

Я считаю, что мы в ближайшем будущем вообще откажемся от служебных машин - каждый пусть, как говорят, покупает машину и ездит, а ему, может быть, давать компенсацию. Это все то, что нужно будет решать уже новому правительству. Таким образом продавать и грузовые автомобили, и автобусы, и земельные участки, и списанную технику.

Я считаю, что это то будущее, которое мы должны будем постепенно претворять в жизнь.

"Чи будете ви наполягати на тому, щоб Україні було віддано частину золотого запасу Союзу?"

Ну якщо ми хочемо створювати банківську систему самостійну, то я буду наполягати на даму при складання Союзного договору.

"Шановний Віталію Андрійовичу, за час вашої дотеперішньої діяльності склалася ситуація, коли підприємства союзного підпорядкування забруднюють, отруюють середовище, не несучи за це відповідальності. Зокрема, Ровенське виробниче об'єднання

"Азот" систематично викидає в атмосферу отруйні речовини, ростуть гори фосфогіпсу на мільйони тонн, йде систематичне отруєння густозеленого сільськогосподарського району. Які невідкладні адміністративні заходи ви застосуєте, щоб це припинити?"

Ну, перш за все, я хочу сказати, що я в цілому проти адміністративних заходів. Я - за економічні заходи. Щоб були розроблені такі законодавчі акти, які б примусили підприємство не працювати на екологічно забруднюючих технологіях. Я за це, але я не виключаю можливості того, що інколи можна застосувати і адміністративні методи. Тому я почну свою діяльність з розробки законодавчих актів з точки зору збереження нашого навколишнього середовища.

"Виталий Андреевич, многие годы наша экономика находилась практически в изоляции от внешнего рынка. Сейчас появились первые совместные предприятия. Ваше мнение? Макеенко, округ 209".

Я считаю, что мы должны идти таким путем: создавать совместные предприятия, потому что сегодня наше машиностроение не готово полностью к производству нового оборудования на современной технологии. Поэтому развитие совместных предприятий я считаю тоже одним из главных моментов в нашей работе, если мы хотим сегодня повысить жизненный уровень населения.

Мы создаем такие совместные предприятия. Но я должен сказать, что сегодня совместных предприятий у нас немного больше в области производства медицинского оборудования. Это вот у нас и в Киеве, создаются предприятия в Харькове, в Донецке и в ряде других городов. Поэтому я приветствую создание совместных предприятий, которые направлены на то, чтобы мы могли насытить наш рынок. Такая форма совместной деятельности, как говорят, сегодня у нас положительная.

Товарищи! Здесь я просмотрел все остальные вопросы, которые были. Они в целом касались тех вопросов, на которые уже отвечено, есть и много конкретных вопросов. Поэтому я хотел бы сказать так.

Первое. Принципиальные вопросы по Чернобылю. У нас будет специально этот вопрос рассматриваться на сессии. Здесь есть также ряд вопросов, которые касаются отдельных населенных пунктов, отдельных регионов. Принципиально задача была поставлена, мы должны отселить людей. Вот я, как говорят, на этой позиции стоял и буду стоять.

Сейчас такая программа разрабатывается, мы приняли ряд постановлений вот за последнее время, и кто хочет, может их посмотреть - здесь у нас 6 постановлений, которые приняты по Чернобыльской зоне. Если депутаты желают, мы можем их раздать. Многие из тех, кто работает в Чернобыльской зоне, получили.

Сейчас, кроме отселения, главные вопросы такие. Я сказал, что мы работаем с медиками, чтобы определить концепцию проживания в этой зоне не 35 бэр, как там записано, а чтобы медики четко сформулировали всю эту концепцию. Сегодня, к сожалению, у нас ее нет. В Верховном Совете СССР эту задачу постановили решить к концу этого года. Мы контролируем эти вопросы. И вопросы, о которых я говорил. Это обеспечение чистыми продуктами. Для этого мы должны создавать мощности. Мощности создаются у нас в перерабатывающей промышленности. В том числе и в городе Киеве. Я уже говорил, но хочу еще раз сказать. Для того, чтобы обеспечить водой, нам надо в течение полутора лет ввести мощности по производству бутылок. И сегодня, если будет создано новое Правительство, мы обратимся к предприятиям с просьбой взять в долг валюту, чтобы купить оборудование и решить эту проблему.

С точки зрения проблемы молока. В Киеве эти проблемы решаются и будут обеспечивать весь северный регион. Это строительство четвертого молокозавода на новом импортном оборудовании. Это строительство завода по производству бумаги - "тетрапак". Производство наливного маргарина, которое, как вы знаете, в Донецке мы в этом году вводим где-то в сентябре месяце. Киев сделает все, чтобы в этом году ввести эти линии. Это все будет в упакованном и расфасованном виде. Все это будет направляться в зоны, пострадавшие от чернобыльской аварии. Это снимет всякие вопросы с точки зрения, чистые они или нечистые. Остальные будут в докладе, их надо рассмотреть.

"Шановний Віталію Андрійовичу! Жителі міста і села вимагають збільшення норм продажу цукру - гине сільськогосподарська продукція. Селяни змушені рубати сади, знищувати ягоду. Що передбачає з цього приводу зробити Уряд?"

Шановні товариші, ми сьогодні в цілому маємо на одного чоловіка 21 кілограм - це що продаємо через торгівлю. Ми ще виробляємо кондитерські вироби - більше одного мільйона тонн, на які теж іде цукор. Більш усього для Чорнобильської зони ми

збільшили - на 6 кілограмів видачу цукру і видаємо їм не 21, а 27 кілограмів.

Що треба зробити? Перше. Я вже казав і мушу ще раз зробити таку заяву: збільшити виробництво пляшок для збільшення виробництва сьогодні води і солодких напою.

По-друге. За рахунок чого треба збільшити виробництво виноградного вина. Ми підписали таку постанову Уряду, якою передбачається збільшення ціни на вино, і ці гроші підуть на те, щоб замість тих виноградників, які були в свій час знищені, посадити нові. Таким чином, збільшити виробництво вина, потім збільшити виробництво деяких горілчаних виробів низької міцності і збільшити продаж їх в торгівлі Без вирішення цього питання, щоб наситити ринок споживання цими видами і води, і горілчаних виробів, і вина, проблема цукру вирішена не буде.

По-третє. Сьогодні ми вважаємо, що треба зробити перерозподіл-забрати цукор з виробництва кондитерських виробів, які сьогодні ми вже практично почали мати в продажі: з'явились печиво і цукерки, і за рахунок того, щоб зменшити видачу нашим бджолярам цукру для бджіл, я вважаю, що це ми робити сьогодні не повинні.

Виробництво цукру в цьому році було в нас 5 мільйонів 400. На цей рік план виробництва цукру-5 мільйонів 150. Якщо буде понадпланове виробництво цукру, ми його практично 50 процентів віддамо селянам, які виробляють цукор, що в цьому році і було зроблено.

Ми в цілому по республіці додатково видали селянам 70 тисяч тонн цукру для виробництва кондитерських виробів. Що ви, як я вважаю, мали змогу і в цих районах відчути. Тобто, без збільшення виробництва цукру, без збільшення виробництва напоїв ми в цілому вирішити цю проблему не зможемо.

Але я вважаю, що ми повинні розглянути питання таким чином: може, за рахунок деякого перерозподілу цукру на видачу в грудні, в січні місяці збільшити продаж цукру в червні, липні і серпні місяці Я думаю, що новий Уряд повинен це питання розглянути.

Інші питання, які тут були, я їх продивився. Я вже сказав, чого вони стосуються. На ці питання, якщо ви вважаєте, що поступили запити до Уряду, я повинен відповісти. Я почну відповідати, але в моєму розумінні краще, щоб ми це кожному депутату дали. Яке ви приймете рішення, я так і буду робити.

Голова. Я так зрозумів, Віталій Андрійович, що у вас закінчились записки?

Масол В.А. Ні, вони не закінчились, є ще письмові, ті, що раніше були.

Голова. Відповіді на письмові запитання закінчились. Переходимо до усних запитань. Будь ласка, перший мікрофон. Так, одну хвилинку.

Скорик Л.П. У мене питання такого порядку. Які повноваження ви вважаєте за доцільне делегувати центру, так як ви сказали, крім тих повноважень, де сказали, що всі повноваження повинні належати республіці, крім тих, які будуть делеговані центру, що ви розумієте під цим? Перше питання. Друге питання одразу. Друге питання я хочу задати такого плану. Скажіть, будь ласка, як ви уявляєте собі міжекономічну політику, тобто чи буде в ній діяти та ж система квот і ліцензій. Я маю на увазі міжнародно-економічну політику. І третє питання. Скільки процентів продукції ви плануєте в найближчий час Україна зможе дати на експорт. І четверте питання, пробачте, ваша участь у будівництві Славутича.

Масол В.А. Я уже відповідав, що я бачу з точки зору делегувати функції до союзного Уряду. Це - Міністерство оборони, це шляхи сполучення, це повітряний транспорт і це морський. Інше питання, я сьогодні повинен так сказати. Ми повинні ще додатково вивчити, повинні розглянути це питання наші парламентські комісії і потім на парламенті обговорити це питання і прийняти рішення, що ми делегуємо. Я вважаю, що тут не повинен вирішувати тільки Уряд, повинен вирішити парламент. Як ми з вами підготуємо, так ми потім і приймемо рішення. А моє відношення я сказав.

По-друге, це Славутич. Славутич я приймав тільки з точки зору, коли, як кажуть, приймали рішення - де будувати, в обговорюванні, яке місце взяти, чи це повинна бути Вільча, чи повинен бути Іванків, чи це повинен бути Славутич. Я брав участь в цьому обговорюванні і, враховуючи, що Іванків не має шляху сьогодні залізничного, я сказав, що Славутич повинен бути побудований так. А де його будувати, його змістили на 5 кілометрів, якщо казати, від того місця, де було перше написано село. Це зробила урядова комісія на чолі з товаришем Щербиною. Третє давайте.

Скорик Л.П. Не включають мікрофон. Я задавала це питання:

яка система буде діяти у міжнародних економічних зв'язках. Чи знову система квот і ліцензій?

Масол В.А. Я хочу сказати, та система, яка працює в усьому світі. В усьому світі працює система квот, і законодавчих, і нормативних актів. Оце ми повинні з вами розробити.

Я вважаю, що в першу чергу ми повинні наситити наш ринок, щоб, як кажуть, наше населення було забезпечено товарами народного споживання і в раціональному використанні наших ресурсів.

Як це пояснити? Якщо сьогодні ми виробляємо 800 тисяч холодильників і нам пропонують 100 тисяч холодильників купити, допустимо, італійська фірма, щоб переоснастити підприємство по виробництву холодильників і збільшити їх випуск, я такі питання буду вирішувати позитивно.

Скорик Л.П. (Не чути) ...України на експорт на найближчий час, який буде процент?

Масол В.А. Я так можу сказати, що якщо ми, Україна в цілому, продавали продукцію для країн соціалістичного табору, якщо він переходить сьогодні на долари, то я вважаю, що ми будемо мати десь порядку 5-6 мільярдів карбованців.

Скорик Л.П. Який це процент?

Масол В.А. Врахуйте. 150 мільярдів у нас. Сьогодні виробництво в цілому промислове в Україні.

Голова. Другий мікрофон.

Васін Є.М., начальник Полтавського тепловозоремонтного заводу (Ленінський виборчий округ, Полтавська область). Уважаемый Виталий Андреевич, у меня к вам такой вопрос. Мы сейчас очень много говорим о рынке, о рыночных отношениях, а рыночные отношения - это, по всей вероятности, и наш общественный фонд, и потребление тоже станут рыночными. Кроме социальной защиты населения, возникнут и эти проблемы. Как Вы считаете, решение этих проблем должно быть в программе правительства или это ляжет на плечи руководителей предприятий?

Масол В.А. Я по этому вопросу так скажу. Здесь должно быть двойное. Прежде всего программа Правительства. Часть вопросов ляжет на предприятие, потому что пенсионное обеспечение сегодня идет через предприятие.

Весь вопрос, что мы заложим в программы. Я, допустим,

считаю, что мелкие предприятия сегодня можно продавать в частную собственность. А ряд законов в системе ценообразования и построения заработной платы мы должны определить. Они все начинаются с услуг. Какие тарифы будут за железнодорожный, воздушный транспорт, это мы должны сказать. Будет платное медицинское обслуживание или бесплатное, общественный фонд - это бесплатный, а раз платный, тогда мы должны сказать, какова доля будет в заработной плате.

Вот таким образом следует определиться на ближайшую перспективу. Тогда будет четкая система построения ценообразования в целом по республике.

Головуючий. Третій мікрофон.

Бондарєв В.П., голова Овруцької районної Ради народних депутатів, перший секретар Овруцького райкому Компартії України (Овруцький виборчий округ, Житомирська область). Уважаемый Виталий Андреевич. И все-таки снова вопрос - чернобыльский. Действия и работу Правительства по ликвидации последствий аварии мои избиратели оценивают неудовлетворительно. Причина - невыполнение собственных решений Правительством. Хотя многие из них и были вроде бы нормальными. Не добавило авторитета Правительству и последнее постановление, принятое по доплатам. Оказались ущемленными люди, проживающие на загрязненной территории с плотностью до 5 кюри на квадратный километр, хотя получить чистой продукции невозможно. Это серьезные волнения. И, видимо, сегодня будет и начинает поступать масса телеграмм. Отсюда у меня 2 вопроса.

Первый. Видите ли вы как будущий Председатель Совета Министров механизм, обеспечивающий выполнение собственных решений?

Второе. Когда же Правительство скажет и даст ответ, где можно жить людям, подвергнувшимся радиоактивному загрязнению? И когда же, наконец, мы скажем, что проживание на этой территории безопасно?

Масол В.В. Первое, Правительство все работы по переселению, по обеспечению всех тех мероприятий финансирует. Источники финансирования по всем определены, ни за одну работу, выполненную по дезактивации, по переселению, никому задолженности финансовой нет. Это предусмотрено в тех программах, которые сегодня подписаны Правительством. Ничего там за счет местного бюджета не делается.

Хотя, я должен сказать, такой вопрос возникал. При подготовке этого документа мы его отклонили. Все делается за счет союзного бюджета. Я подчеркиваю. Мы это берем, если так говорить, немножко за черту. Но союзный бюджет на сегодняшний день с нами по этим вопросам рассчитывается.

Второе. Я сказал, что концепция 35-бэрного проживания была составлена в первые дни и в первые дни, то есть через полтора года, были приняты решения по отселению всех населенных пунктов, где загрязнение более 35 бэр. На 35 бэр весь ученый мир из специалистов дал заключение, что проживание в этой зоне после проведения дезактивационных работ возможно. Однако проведенные дезактивационные работы в 1988 и в начале 1989 года не дали того результата, который ожидали. После этого все программы сегодня пересматриваются. Я считаю, что это правильное решение вопросов. Мы их должны уже, как говорят, определить в концепцию. Вот новой концепции безопасного проживания, к сожалению, ее еще нет. Сейчас весь ученый мир, в том числе и медики нашей республики, и медики страны, работает над разработкой этой концепции. Ее обещают разработать к концу этого года. Тогда будут поставлены точки над "і". Где возможно проживание, а где невозможно.

Голос із залу. (Не чути).

Масол В.А. Да, я сейчас. И последний вопрос. Действительно, мы подписали от 5 бэр. Я думаю, что это будет одной из первых задач нового Правительства, чтобы рассмотреть вопрос или 3 бэра, или 1 бэр, или от нуля бэр. Эту проблему надо решить. Посчитать определенные финансы и принять решение. Я думаю, что, считайте, - это поручение новому Правительству для его решения.

Голова. Перший мікрофон.

Піскун О.І., старший викладач Сумського філіалу Харківського політехнічного інституту імені В.І. Леніна (Зарічний виборчий округ, Сумська область). Шановний Віталію Андрійовичу, у вашій доповіді зовсім обійдено військове питання. Ще місяць назад під час вашого звіту про політичне, соціальноекономічне і екологічне становище України я подавав питання, а потім і депутатський запит на офіційному бланку про військові стратегічні бази на території України, РЛС і так далі, і конкретно три ракетні бази на території Сумщини. Як стало відомо з тижневика "Аргументы и факты", це не військова таємниця, якраз на території Сумщини

три таких ракетні бази, і жителям Сумщини про це давно відомо. Нас хвилює екологічна ситуація навколо цих баз. І у зв'язку з цим питання: чи давав Уряд республіки дозвіл на розміщення цих баз? Чи контролює їх діяльність, хоча б екологічну? І саме головне. Ваша позиція щодо вирішення подібних питань в майбутньому. Чи повинно це бути під контролем республіканського Уряду?

Масол В.А. Я відповідаю, що раніше Уряд не давав такої згоди тому, що такі питання з нами практично не погоджувались, за винятком деяких регіонів, де наше обласне керівництво погоджувало ці питання.

По-друге. Я вважаю, і сказав в своїй концепції, що всі питання розміщення будь-яких підприємств, чи Міністерства оборони, чи Міністерства хімічної промисловості, повинні погоджуватись з обласною Радою і Урядом республіки, і тільки після їхньої згоди може бути дано дозвіл на будівництво.

Така буде і є наша позиція.

Голова. Другий мікрофон.

Котик Б.Д., голова виконкому Львівської міської Ради народних депутатів (Радянський виборчий округ, Львівська область). Шановний Віталію Андрійовичу! У своєму виступі ви зробили, на мій погляд, дуже радикальну заяву, сказавши, що все, що знаходиться на території України, повинно бути власністю українського народу. В цей час в залі пролунали аплодисменти. Але вже через 20 хвилин, відповідаючи на письмове запитання, ви сказали, що такі об'єкти, як порти, об'єкти оборони, залізниці, комунікації, будуть віднесені до союзної компетенції.

Погодьтеся, це взаємовиключні речі Таким чином, на Україні буде інша союзна власть. Отже, запитання. Ставши Головою Ради Міністрів, реально ви будете перетворювати в життя концепцію своєї заяви чи тих положень, які ви висловили у відповіді на письмове запитання?

Масол В.А. Я повинен сказати, і те, й інше не суперечать одне одному. Справа в тому, що в цілому я за те, що все, що розташоване на території нашої республіки повинно належати республіці і використовуватися на благо її народу. А те, що може бути передано в підпорядкування союзного уряду, ми повинні вирішити. Мені задали питання, як би я вважав, я сказав. Але це не значить, що я буду стояти на цій точці зору. Може бути передано? Може. Це як вирішить наш парламент. Тут ніякого протиріччя немає. Я буду

відстоювати концепцію, щоб все це було в підпорядкуванні Уряду республіки. А як ми з вами вирішимо - це наша справа.

Голова. Третій мікрофон.

Галас І.І., голова Іршавської районної Ради народних депутатів, перший секретар Іршавського райкому Компартії України (Іршавський виборчий округ, Закарпатська область). Віталію Андрійовичу! Вже давно ведеться розмова, щоб Закарпаття зробити курортною зоною. Надати йому статус. Це поки що розмова. Це перше моє питання. Яке буде ваше відношення до цього, якщо ми вас сьогодні оберемо або затвердимо Головою Вади Міністрів?

Друге питання. У нас 16 відсотків землі на душу населення орної. А люди нашої Закарпатської області найменше вживають м'яса, десь 42 кілограми. Це останнє місце в республіці. І ще ми продаємо в союзний, республіканський фонди близько 9 тис. тонн м'яса і зерно продаємо. Ми виробляємо на душу населення 3,5 центнера зерна. Чи доцільно це так робити?

Масол В.А. Перше. Я вважаю, що повинна бути розроблена програма по Карпатах як регіону, який більше має значення оздоровчого регіону, з точки зору відпочинку, туризму й іншого для наших Карпат. Бо це дуже чудовий край.

По-друге. З точки зору того, що мука, м'ясо чи інші продукти. Я б так відповів. Давайте, товариші, підрахуємо, нам необхідно вирішити питання. Які питання?

Перше. Це про забезпечення населення необхідними продуктами харчування. Ви знаєте, що й Закарпатська область без муки прожити не може, їй повинні ми давати з інших регіонів. А раз ми даємо з інших регіонів, то щось повинна давати Закарпатська область. Так як вона не може сьогодні себе прогодувати і молокопродуктами, тому при розрахунку продуктів харчування на 1991-1992 роки прийметься саме найактивніша участь. При розробці проекту на 1991 рік будуть вирішені всі питання, які ви будете ставити. Я за те, що сьогодні, сказав і повторюю, без збільшення обсягів виробництва збільшення життєвого рівня населення не буде.

Голова. Перший мікрофон.

Тимчук С.А., голова колгоспу "Шлях до комунізму" Кам'янець-Подільського району (Кам'янецьПодільський виборчий округ, Хмельницька область). Шановний Віталію Андрійовичу! Ми, депутати від Хмельниччини, незадоволені вашою відповіддю,

яку ви дали на запитання депутата Архіпової. Наша Хмельницька область виробляє на душу населення 702 кілограми молока, а одержує по ринкових фондах лише 332. Виробляє м'яса 110,8 кілограма, одержує лише 27,1. Тоді виникає питання, чому наш Уряд республіки допускає, так би мовити, соціальну несправедливість у розподілі цих продуктів. Адже ми не відчуваємо ніякого пріоритетного забезпечення іншими якимись видами техніки чи друге. Якби ми ліквідували оцю несправедливість, я думаю, жителі нашого міста відчули б це.

Масол В.А. Я уже відповів представнику Карпат і вам теж хочу сказати. Давайте ми подивимося ці цифри, коли вони будуть при розробці на 1991 рік, щоб ми тут не дискутували. Справа в тому, що дискусію можна вести дуже довго, а я так вам хочу сказати: отам у мене є в папці цифри, що ви в цьому році продовжуєте зменшення поголів'я великої рогатої худоби, в тому числі і корів. Якщо ви будете продовжувати робити це й далі, то ніякого збільшення обсягів виробництва не буде.

Голова. Другий мікрофон.

Демидов Г.В., прокурор відділу загального нагляду Азово-Чорноморської природоохоронної прокуратури (Ленінський виборчий округ, Кримська область). Виталий Андреевич! Нынешняя система министерств республики и Совета Министров в целом несовместимы с рынком, с экономической самостоятельностью предприятий, с экономической самостоятельностью регионов. Я хотел бы услышать конкретный ваш ответ. Как вы намерены реформировать Совет Министров и министерства с тем, чтобы обеспечить переход к рынку, экономическую самостоятельность предприятий и регионов? Я имею в виду функции и методы управления. И второй вопрос. Как вы относитесь к идее восстановления автономной республики в Крыму?

Масол В.А. Первое. Я хочу сказать, что я уже ответил и сейчас хочу повторить. Если вы хотите спросить меня на будущее, то я допускаю, что через определенный час не будет в республике Совета Министров, а будет Премьер-министр и соответствующее правительство, которое будет состоять, допустим, не из 50 человек, как сейчас, а может быть, всего, как говорят, 20 или 15, это уже определится. Но на сегодняшнем переходном этапе все-таки у нас в республике положение по сравнению с регионами России значительно лучше. Мы все-таки не все ликвидировали.

Ликвидировать - это самая простая задача, а вот создать? Ликвидировать это можно, как говорят, и за 5 минут, даже меньше, чтобы подписать постановление. А вот чтобы создать - нужны годы. Так вот, я сегодня стою на позициях, что мы постепенно должны ликвидировать министерства и те отрасли, которые сегодня готовы к переходу на предпринимательскую работу, и их поощрять. А те, которые еще не готовы, их готовить, разрабатывая нормативные акты, экономические законы, создавая банковскую систему, совместные коммерческие и инвестиционные и другие предприятия. Вот, если говорить, я так это вижу. А в целом, если брать лет через 5 или через сколько, то вообще, я думаю, что мы с вами дойдем и до Премьерминистра.

И второе. Я считаю, что этот вопрос должно решить крымское население.

Голова. Третій мікрофон.

Поровський М.І., відповідальний секретар Секретаріату Народного руху України за перебудову (Ровенський виборчий округ, Ровенська область). Шановний Віталій Андрійович! За час вашої попередньої роботи утвердилась практика виділення землі і продажу її союзним міністерствам і відомствам. Зокрема, "Якутзолото", "Тюменьгаз" і тому подібне для будівництва котеджів і цілих навіть містечок. Зокрема, будується біля Мотроненського монастиря

- це Холодного яру, про який писав Шевченко, цілий мікрорайон. "Тюменьгаз" будує у Черкаській області., (не чути) біля Грушівки на 500 місць. Вже є 100 котеджів у Фастові, Полтаві і тому подібне.

Скажіть, будь ласка, якщо вас затвердять, чи ви й далі будете практикувати продаж української землі союзним міністерствам з тим, щоб вони проводили переселення сюди людей із твердим сибірським характером, і таким чином закладати міни в майбутнє міжнаціональних конфліктів?

І в руслі цього теж саме питання: чому ж ви підписали розпорядження про зняття будівельних матеріалів .із ринкового фонду? Тобто, що наші українські селяни, зокрема у моїх районах, де я обирався (Ровенський і Млинівський), не можуть, не мають можливості люди купити у магазинах ні шиферу, ні фаянсу, ні іншого. І чому ви, знаючи про такий дефіцит, відхилили пропозицію литовського уряду на бартерній основі закупити у них ванни, шифер, панчішно-шкарпеткові вироби, бумагу, друкарську телевізори, побутові холодильники, електромотори і так

далі? Тут перелік більше ста. До речі, вони на це йдуть дуже охоче. Слухаю вас.

Масол В.А. По-перше. Мені не відомо, коли ми відхиляли чи відмовляли бартерну торгівлю.

По-друге. З точки зору будівництва у нас житла для тих людей, які працюють сьогодні на Півночі. Я б хотів, товариші, сказати, що це дуже складне питання. Там працюють і наші українці, які поїхали туди працювати і робити все для того, щоб сьогодні ми мали забезпечення і газом, і лісом, і іншими матеріалами, яких сьогодні у нас немає. Тому в цілому я проти того, щоб була міграція до нас населення з інших регіонів, але я за те, щоб ті наші українці, які поікали працювати на Північ, мали змогу повернутися на свою рідну батьківщину. От для цих людей, я повинен сказати, ми повинні використовувати кошти тих організацій, які сьогодні працюють на Півночі, і будувати для них житло.

Тому тут справа така: українець є українець, і ми повинні про них теж дбати. А щоб інші поїхали, тут треба вже розглядати в кожному конкретному випадку.

Голова. Перший мікрофон.

Масол В.А. По-перше. Дійсно, я підписав таку заяву про зменшення ринкових фондів для міста, а для села - ні для того, щоб ми могли вирішити питання про скоріше переселення з Чорнобильської зони. Я тут теж повинен сказати, що якщо на 1991 рік мені прийдеться вирішувати це питання, я віддам перевагу Чорнобильській зоні переселення. Місто по будівництву дач може трохи почекати, хай мене вибачають.

Воробйов О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів (Ковпаківський виборчий округ, Сумська область). У меня два вопроса к вам. Я очень рад, что вы являетесь, вроде бы по словам, по программному заявлению, сторонником разрушения административно-командной системы управления народным хозяйством. Поэтому, исходя из этого, я задаю два следующих вопроса.

Прежде всего, когда вы готовы будете предложить нашему парламенту в порядке законодательной инициативы наш украинский Закон о налогах, потому что союзный, я считаю, предпринимательства, к сожалению, поощрять не будет.

И второй вопрос. Что вы можете предложить и будет ли принято соответствующее постановление Совета Министров Украины

в отношении передачи предприятий местного значения непосредственно тем Советам, на территории которых они располагаются? Я имею в виду, прежде всего предприятия сферы обслуживания, торговли, предприятия по производству строительных материалов и т.д., то что забирают на себя функции распределения областные Советы и республиканское правительство.

Масол В.А. Отвечаю на ваш последний вопрос. Хочу сказать: хоть сегодня. Мы готовы эти вопросы решать, если область готова взять и заниматься развитием соответствующих баз этих предприятий.

И второе.

Я думаю, что есть сегодня Закон о возрождении села, мы его рассмотрим в ближайшее время. Практически мы его рассмотрели, я думаю, что это один из первых документов, который будет подписывать новое Правительство, так. А с точки зрения системы налогообложения - мы сейчас работаем. Я хочу сказать, что это будет главная задача нового Правительства - разработать систему налогообложения. Потому что без системы налогообложения и без использования экономических рычагов развивать дальше народное хозяйство практически будет очень сложно.

Голова. Другий мікрофон.

Макеєнко В.В., диспетчер Українського центру автоматизованого управління повітряним рухом "Стріла", м. Бориспіль (Бориспільський виборчий округ, Київська область). Уважаемый Виталий Андреевич. Я хочу обратить ваше внимание на такой вопрос. Два дня назад я вместе с работниками Бориспольского банка провел такой анализ. За прошлый год эмиссия денег составила 900 тысяч рублей. В этом году эмиссия продолжается.

Понимаете, мы сегодня хотим сбалансировать стоимость и количество товаров народного потребления и услуг и в то же время с количеством денег. Но сегодня идет самая откровенная перекачка безналичных денег в наличные при помощи кооперативов. Я хотел бы услышать ваш ответ, почему в течение двух с половиной лет идет вот эта эмиссия денег и тенденция увеличивается? Что сегодня нужно сделать для того, чтобы прекратить это?

Масол В.Д. Первое. Действительно, у нас за прошлый год и за 1988 была эмиссия денег. У нас предусмотрена была эмиссия денег и на первое полугодие этого года, где-то порядка миллиарда

с лишним рублей. Но я, к сожалению, если можно так сказать - в кавычках - должен вас огорчить. За первое полугодие у нас практически эмиссии денег не будет. Вот те данные, которые я имею на сегодняшнее число. Поэтому, я думаю, что здесь начали действовать определенные экономические законы. Часть из них, которые действительно бы стимулировали, мы еще должны будем разработать. Но я прямо должен сказать: в целом мировая практика говорит, что один-два процента эмиссии денег будет ежегодно.

Голова. Третій мікрофон.

Сухоруков А.О., доцент Харківського державного університету імені О.М. Горького (Дзержинський виборчий округ, Харківська область). Шановні депутати! Дозвольте, передусім, висловити задоволення тим, що Володимир Антонович Івашко прислухався-таки до наших зауважень і покинув головну партійну посаду для того, щоб впритул зайнятися нашими парламентськими справами. (Оплески). Мені незрозуміло у зв'язку з цим, нащо ви, шановний Віталій Андрійович, погодились увійти в нове Політбюро, коли, на мій погляд, програма Уряду, м'яко кажучи, ще недосконала?

Голова. Віталій Андрійович, вимагають відповіді, чому ви увійшли до Політбюро.

Масол В.А. Член Политбюро - это не должность, это обязанность коммуниста. Поэтому я, как говорят... (Шум в залі).

Голова. Перший мікрофон.

Васильєв В.І., робітник очисного вибою шахти імені Стаханова виробничого об'єднання "Красноармійськвугілля" (Красноармійський міський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Виталий Андреевич! Я хочу вам задать следующие вопросы. Виталий Андреевич, прошлый год забастовки шахтеров потрясали все наше общество. Но почему-то они не нашли отклика у украинского Правительства и вас лично. Мы давали телеграмму сюда, но вы упорно молчали, оставались равнодушными. Как это объяснить? Да и сейчас вы не очень-то смотрите в сторону шахтеров, положа руку на сердце.

Второй вопрос. Опять о сахаре. Ведь вы же прекрасно понимаете, что это решение о повышении норм сахара должно быть немедленным, потому что погибнет продукция. И мы опять за ту

же самую валюту, которой у нас не хватает, будем вынуждены покупать за границей соки, джемы и так далее.

И третий вопрос, касающийся бензина. Вы тут сказали, что Румыния к нам лицом повернулась и она даст нам бензин. Виталий Андреевич, ведь не секрет, что мы за границу продаем до 8 млн. тонн бензина. А не проще ли сделать так: не на Румынию смотреть, а самим перекрыть краны и в первую очередь здесь свои нужды решить.

Масол В.А. Первое. Я хочу сказать, что я все 8 дней, когда была забастовка шахтеров, был в Донбассе и в составе правительственной комиссии принимал участие во всех митингах и встречах, которые происходили в это время в районе. Так что я там был и принимал участие.

Второе. Разработанная программа, которая была записана в постановлениях о том, как обеспечить и решить социальные вопросы шахтеров, в настоящее время практически согласована и утверждается.

И третье. О том, что Правительство не принимает... Не надо считать, что Председатель Совета Министров может быть на всех совещаниях. На съезде шахтеров, который был в Донецке, принимал участие заместитель Председателя Совета Министров товарищ Гладуш Виктор Дмитриевич. Он принимает активное участие во всех встречах с шахтерами и тех вопросах, которые там рассматриваются.

Голова. Виталий Андреевич, румынский бензин и сахар.

Масол В.А. Я уже отвечал, что мне - пять раз повторять? Извините, но я отвечал о сахаре. Если мы сегодня вместо 6 млн. 100 тыс. тонн сахара, которые должны произвести по пятилетнему плану, сделали 5 млн. 400, то у Правительства сегодня увеличить ресурсы на сахар возможности больше нет. Мы работаем над этим вопросом, я сказал. Посмотрим с точки зрения, чтобы сделать определенное перераспределение. Один килограмм сахара на душу - это 52 тысячи тонн. Вот теперь и считайте. Десять килограммов добавить - это полмиллиона тонн. Поэтому сегодня, я сказал, мы еще будем рассматривать этот вопрос.

И о бензине я говорил и повторяю. Бензин. Сегодня наши заводы заработали. Мы получаем 30 тысяч тонн бензина в сутки, это наша ежедневная норма сегодня. Но в связи с тем, что переходящие остатки уменьшились, в отдельных регионах перебои еще есть. Начнем получать через 2-3 дня из Румынии. Мы берем

немножко бензина у военных. Они дополнительно дали 50 тыс. тонн. И мы тот бензин, который идет, прямогонный как говорят, сегодня на экспорт, в том числе для Грузии, Азербайджана, мы его переработаем на 76-й бензин, это тоже порядка 100 тысяч тонн бензина мы сможем получить дополнительно. Но я прямо вам говорю, учитывая, что баки были пустые, перебои в отдельных регионах есть. Здесь нужна более оперативная работа служб Госкомнефтепродукта и облисполкомов.

Голова. Другий мікрофон.

Барабаш О.Л., начальник технологічного бюро цеху N6 заводу "Електрон" (Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область). Виталий Андреевич, мне представляется неудовлетворительной ваша позиция по такому важному и сложному вопросу, как конверсия.

И в первом докладе, и в сегодняшнем у вас прозвучал, на мой взгляд, такой поверхностный и, я бы сказал, чересчур радужный подход к конверсии как источнику производства телевизоров, холодильников, стиральных машин. В то время, когда это очень сложная и техническая, и финансовая, и социальная проблема. Конечно, производить телевизоры - это очень хорошее и нужное дело, но далеко не все предприятия к этому готовы. Что делать очень крупным предприятиям, например, с основными фондами 500 миллионов рублей, когда они могут использовать для гражданской продукции только 20 процентов своей мощности? Мне хотелось, чтобы вы дали короткий и конкретный ответ. Ваша основная позиция по вопросу конверсии и, самое главное, где источник для проведения конверсии, какие акты должно принять Правительство, и в том числе и Верховный Совет, по этому вопросу в ближайшее время?

Масол В.А. Я с вами согласен, но я давал ответ с точки зрения производства товаров народного потребления, хотя в целом то, что вы сказали о конверсии оборонных отраслей, это очень сложный вопрос. Тот, кто делал ракеты, сегодня не может делать товары народного потребления. Поэтому эта проблема действительно заслуживает особого внимания. И мы сегодня работаем с союзным Правительством по этим вопросам, как переоснастить часть предприятий и как решить проблемы те, о которых вы говорите. Потому что, действительно, у нас в целом на миллиард рублей идет снижение прибыли по республике только

в результате того, что оборонные отрасли промышленности уменьшают свои объемы производства.

Это затрагивает интересы многих коллективов. Поэтому мы разрабатываем программу из двух этапов. Программу первую, чтобы увеличить за счет конверсии производство товаров народного потребления. А потом, если можно так сказать, создать программу, я бы сказал, социальной защищенности трудящихся, которые работают в этих отраслях.

Голова. Третій мікрофон.

Виноградський М.П., начальник відділу внутрішніх справ Ленінського району м. Миколаєва (Ленінський виборчий округ, Миколаївська область). Уважаемый Виталий Андреевич! Я хочу вам передать вопросы, которые мне задали на трансформаторном заводе города Николаева избиратели, на которые я отвечал, но не сумел ответить.

Первый. Почему, начиная с апреля месяца, резко поднялись цены на мясо? Второй вопрос. Почему отсутствуют носки, чулки, ну, сигареты, здесь уже сказали, сгорела фабрика, трусы и тому подобное. Это, так сказать, одна половина.

От себя хочу добавить в этом разрезе. Когда уходит руководитель предприятия с предприятия и сразу несколько падает показатель, то руководитель предприятия получает оценку "плохо" за свою деятельность. В этой связи хотел бы услышать ваш ответ. Как вы оцениваете работу Правительства, если оно только ушло, две недели как подало в отставку, а сразу почувствовались показатели его работы? Второй вопрос. Что это стиль или накладка? Вам направили мы, депутаты Николаевской области, запросы по вопросу сахара, чтобы получить от вас ответы. Ответа не получили. Если это накладка, то это одно, если это стиль работы, то это совершенно другое. И третий вопрос. Мы поднимаем наряду с другими моментами проблему преступности. Она заняла свое негативное место в обществе. И при всем этом такое нищенское положение милиции у нас в республике.

Масол В.А. Я хочу сказать, что действуют экономические законы. Если Правительство страны заявило в апреле месяце, когда первый раз я был на Совмине и выступал против повышения розничных цен, которые вводили на хлебобулочные изделия, я выступал с предложением о повышении закупочных и

розничных цен на продукцию животноводства, которые у нас сегодня наиболее создают социальную напряженность, то естественная реакция населения, где бы ни было, будут расти розничные цены на рынках.

Это вы почувствовали после того, как товарищ Рыжков выступил с заявлением и сказал о повышении цен. Это закономерное явление, которое происходит во всем мире, в том числе и у нас, я об этом говорил и на заседании Совета Министров, когда выступал по этому вопросу. Когда скажем о том, что повышаются розничные цены, они возрастут, и с полок магазинов исчезнут товары. К сожалению, Правительство страны к этому вопросу, я бы сказал, не прислушивалось. Второе. С точки зрения ответа, я бы сказал, что скорее накладки, потому что сто три ответа здесь лежат, может быть, и ваш здесь. Это, как говорят, и есть, я сказал и сейчас могу повторить, что мы можем их направить тем товарищам, которые посылали в виде запросов, в виде пожеланий и так далее. Вопрос в отношении милиции. Он заслуживает особого внимания будущего Правительства и должен быть рассмотрен.

Голова. Перший мікрофон.

Масол В.А. Товарищи, носки, чулки, это все касается увеличения производства товаров народного потребления. Они исчезли по простой причине. Идет повышение розничных цен, об этом объявляется, в магазине все покупают подряд.

Голова. Перший мікрофон.

Сухий В.В., голова Павлоградської районної Ради народних депутатів, перший секретар Павлоградського райкому Компартії України (Павлоградський виборчий округ, Дніпропетровська область).

Виталий Андреевич, аграрники не без оснований считают, что многие беды села идут и от того, что в составе Правительства очень мало сельскохозяйственников, выходцев из села. Поэтому такое требование еще в начале нашей работы - исключить этот недостаток - они поставили на этой сессии. Вопрос конкретный и прошу такой же конкретный ответ. В случае вашего избрания Председателем, кто будет, можно не по фамилии, а будет ли аграрник первым заместителем Председателя Совмина?

Масол В.А. Я бы хотел сказать так, что если вы действительно

изберете меня Председателем Совета Министров, то первым вопросом и с просьбой, с которой я обращусь к нашему парламенту, это решить проблему назначения заместителя Председателя Совета Министров по агропромышленному комплексу и сформирование такого блока, состоящего там из 5 или 4 министерств, которые будут в этом блоке.

Я, прежде всего, если меня изберут, в первый же день пойду к аграрникам. Почему? Потому что сегодня у нас началась уборочная кампания ("жнива"). Возникают тысячи вопросов, которые необходимо решать. Товарищ Коломиец ушел на пенсию, поэтому первый вопрос, который я буду решать, - это решать блок АПК.

И второе. Меня езде не избрали, делать кадровые перестановки я не могу, но я могу сказать, что я себе в первые заместители по АПК возьму специалиста сельского хозяйства. А фамилию я им скажу, когда с ними встречусь, если меня изберут.

Голова. Другий мікрофон.

Терехов В.П., письменник, член Спілки письменників СРСР (Центральний виборчий округ, Кримська область).

Украина пока вроде бы не собирается отказываться от Крыма. Будет ли она материально участвовать в решении крымско-татарской проблемы? Второй вопрос. Вы назвали 17 блоков АЭС, которые, сейчас пришли к такому решению, оставить на Украине. Сюда входят и строящиеся. Так вот, входит ли туда строящийся блок Крымской АЭС?

Масол В.П. Нет, не входит.

Терехов В.П. Прекрасно. Дальше. Вы говорите об энергетической программе и не упомянули ничего о нетрадиционной энергетике. Какое место занимает эта энергетика в энергетической программе?

И последнее. Поскольку все-таки насилие ведомств сильно и не только в Крыму, но и вообще везде по стране, а в Крыму особенно. Я почему говорю, что всетаки АЭС под другим названием - "Крымское", она продолжает строиться. Как вы относитесь к предоставлению Крыму статуса здравницы - всесоюзной, всенародной, всеукраинской, но именно - здравница и специализация ее. Вы упоминали о Закарпатье, а вот о Крыме как?

Масол В.А. Я отвечаю с последнего вопроса. Я вообще считаю в целом. Если будет новое Правительство

работать, то нам Крым несколько надо будет переориентировать с точки зрения сельскохозяйственного производства для того, чтобы оно работало на Крымскую здравницу. У нас в Крыму сегодня очень много зерна. Имея благоприятные погодные условия, очень мало производится фруктов. Поэтому я за то, чтобы была разработана программа по Крыму как здравницы, в связи с этим переориентировано несколько сельское хозяйство на увеличение производства фруктов, которых у нас в целом не хватает в стране, и таким образом решить некоторые проблемы, связанные с обеспечением населения фруктами.

И с точки зрения переселения крымских татар. Правительство республики относится положительно к этому вопросу. Мы разработали государственную программу, в которой предусматривается, как сейчас любят слово, "квота" на переселение крымских татар. Поэтому эта программа должна осуществляться за счет общесоюзного бюджета. Мы считаем сегодня, что республика не принимала участия в первом случае, так что второй за счет фондов республики не должно делаться, но оказать посильную помощь, которую могут наши областные, республиканские организации в быстрейшем решении жилищной программы, - это мы должны сделать.

Голова. Так, час вийшов. На цьому закінчуються запитання. Сідайте, будь ласка.

Переходимо до обговорення. Слово надається депутату Гетьману Вадиму Петровичу, голові правління Українського республіканського банку Агропромбанку СРСР (Уманський виборчий округ, Черкаська область). За ним буде виступати депутат Бичков.

Гетьман В.П. Шановні депутати! З величезною відповідальністю перед своєю совістю, перед десятками тисяч своїх виборців, я, як і кожний із вас, усвідомлюю, що від нашого рішення про Голову Ради Міністрів значною мірою буде залежати доля перебудови економіки республіки. 3 цим питанням ми пов'язуємо і свої надії на покращення життя наших людей.

Так сталося, що, не займаючи найвищого щабля в ієрархічній системі влади, Голова нового Уряду повинен прийняти на себе чи не найбільшу відповідальність в цей історичний момент, коли вирішується доля нашої державності Яким же якостям повинен відповідати кандидат на цей високий державний пост? Як на мій погляд, це повинна бути глибоко професійна людина, перш за все в галузі економіки, і відома не тільки в республіці, а й далеко за її

межами. Це повинна бути людина послідовна і тверда у відстоюванні інтересів суверенної республіки і її народу. Це повинна бути людина сама по собі демократична, доступна, готова до гострого діалогу з народом, здатна знайти компроміс з своїми опонентами. Розумію, що, говорячи так, я поставив перед собою надзвичайно складне питання, щоб знайти серед нас ідеального державного діяча, і все ж, виходячи із реалій сьогодення, я не бачу іншої, окрім Віталія Андрійовича Масола, кандидатури, який би зміг сьогодні очолити новий Уряд в цей судьбоносний час нашого народу.

Що стосується професійних компетенцій і твердості в діалогу з союзними відомствами по відстоюванню суверенітету республіки, то, на мій погляд, кандидатура товариша Масола повністю відповідає цим високим вимогам. Одночасно хотілось побажати Віталію Андрійовичу більш гнучкого ставлення до своїх опонентів. Мені часто прихопиться бувати на засіданнях Уряду, брати участь в ділових зустрічах з питань економічного життя і скажу відверто, що мені імпонує його стиль роботи, його прагматизм, вміння відшукати нестандартне рішення. Це з його призначенням засідання Уряду стали більш конструктивними. Голови виконкомів стали ретельно готуватись до засідань. Змушені досконало вивчити, скажімо, стан свого товарообігу. Або як студенти знати (не чути) частини касового плану, грошового обігу. І тепер всім відомо, що знання предмета, так би мовити, "в цілому" у нього не проходить.

Кожну людину характеризують, а державного діяча тим паче, конкретні діла. Що я міг би віднести до активу нашого Уряду і товариша Масола особисто?

Якщо говорити за економіку, то слід зважити на те, що в умовах майже катастрофічної ситуації в економіці тоталітарної держави було б нереально сподіватись на якісь автономні, казкові зрушення в якійсь окремій республіці.

І все ж, незважаючи на це, не помічати позитивних змін в економіці нашої республіки було б не об'єктивно. Уряду все-таки вдалося переломити негативну тенденцію минулого і добитися випередження темпів зростання випуску продукції споживання порівняно з темпами виробництва засобів виробництва. Для нас це надзвичайно важливо. Адже структура народного господарства республіки за довгі роки на 2/3 була зорієнтована на виробництво продукції групи "А", що зараз поставило Україну в далеко не

рівноправне становище з нашими сусідами. За всяку ціну нам конче потрібно переорієнтувати економіку, і добре, що наш Уряд пішов по цьому шляху. Я хотів би сказати, що товариш Масол - смілива і рішуча людина, яка не боїться зіпсувати свої стосунки з центром. Я пам'ятаю, товариші, як в самий пік антиалкогольної кампанії він безбожно карав голів облвиконкомів за неповну виборку фондів на горілчані вироби, за що отримав великодержавний окрик зверху, але погодьтесь, що в цьому відношенні... Голова. Ваш час кінчився. Речення закінчуйте і все.

Гетьман В.П. Я думав, що 10. Я хотів би дві хвилини попросити.

Голова. Регламент - 5 хвилин.

25 параграф Тимчасового регламенту, перша частина. Зачитую: для повторних виступів, виступів по кандидатурах, для виступів по постатейному обговоренні проектів - до 5 хвилин.

Гетьман В.П. Товариші, я закінчую. За рівнем професійної компетентності, глибиною, масштабністю бачення і практичним володінням всім спектром надзвичайно складних проблем економіки, я думаю, що сьогодні товариш Масол - це дійсно та людина, яка сьогодні так потрібна республіці, щоб відстоювати її самостійність у вируючому ринку стихії. Я закликаю вас, шановні депутати, підтримати пропозицію по Голові Уряду, яку вніс Володимир Антонович Івашко. Дякую за увагу.

Голова. Слово надається депутату Бичкову В'ячеславу Васильовичу, першому заступнику голови Херсонського облвиконкому, голові обласного агропромислового комплексу. За ним - товариш Мокін.

Бичков В.В. (Новотроїцький виборчий округ, Херсонська область). Уважаемые депутаты! Уважаемый Председатель! По поручению большинства депутатов Херсонской области мне поручено изложить нашу позицию по кандидатуре Председателя Совета Министров. Наше мнение однозначно. Виталий Андреевич Масол сегодня тот человек, который по праву готов и дальше возглавлять Совет Министров. Какие аргументы "за"?

Компетентный, знает беды, проблемы республики за эти полтора года, которые возглавляет Совмин. Ему не надо сегодня время для освоения, для ознакомления, имеет свое мнение, умеет его отстаивать. Уже те, кто был с ним не знаком до сессии, познакомились в период работы сессии и могут тоже убедиться

в этом. Я имею право так утверждать, так как знаю Виталия Андреевича уже вот более 5 лет, работая в должности председателя Херсонского облагропрома, Часто приходилось сталкиваться по работе и приведу вам один эпизод.

Впервые нас, аграрников, председателей облагропромов, собрали, когда Виталий Андреевич только стал Председателем. Более чем 4-часовая беседа была с товарищем Масолом, где мы выясняли наши беды, проблемы, и многие из тех вопросов, которые ставились, были решены.

Приведу пример еще конкретнее. Я лично поставил вопрос о ценах на консервируемую продукцию. Виталий Андреевич, как я сразу подумал, легко ответил на этот вопрос. А когда подсчитали, этот вопрос стоил более 10 миллионов по республике. Но этот вопрос был решен. И цены на определенные виды консервированной продукции были для предприятий подняты.

Нам просто не верилось, чтобы пригласили и решали с нами вопросы, что так можно работать с товарищами, которые отвечают за село. Дело выиграло, и я тогда подумал, что к власти пришел деловой человек.

И хочу сегодня вас тоже убедить в этом. Виталий Андреевич, как только стал Председателем, посетил нашу область. Мне тоже импонировало то, что человек ушел от лозунгов, конкретно интересовался проблемами и конкретно отвечал на вопросы. И многие вопросы помимо тех, что рассматривались в области, нашли отражение и решение в дальнейшей его работе. Я надеюсь, уважаемые депутаты, что вы поддержите наше предложение, и я прошу также поддержки у Демократического блока.

Но я бы сегодня не был справедливым, если бы не сказал и не пожелал Виталию Андреевичу быть более твердым в своей работе по некоторым вопросам.

Звучала на нашей сессии сегодня проблема водных ресурсов республики. А что касается Юга, это еще вопрос стабильного производства, это вопрос жизни села и, в целом можно сказать, нашей области.

В области 445 тысяч гектаров орошаемых. Сегодня звучали здесь обвинения. Обвиняли днепровские каскады, водохранилища и обвиняли уже орошение. Но, за то время, начиная с 60-х годов, когда в области построено орошение, область увеличила мясопроизводство в 3 раза, молока - 2,2 раза, яиц - 3,6 раза. Мы берем сегодня с орошения зерна - 30 процентов, овощей - 90

процентов, кормов - 60 процентов. Но и это не главное, а главное то, что со строительством орошения у нас сегодня сохранены села. И в тех районах, куда пришла днепровская вода, за последние 10 лет численность сельского населения увеличилась. А в семи богарных районах, где нет орошения, численность сельского населения сократилась. На Юге нашей республики без орошения нельзя.

Отсюда и просьба, и пожелания, как наказ на будущее. Вам, Виталий Андреевич, надо вкладывать в орошения средства хотя бы на уровне среднегодовом одиннадцатой пятилетки. Может, больше и не надо.

Второе. Разработать республиканскую программу "Водные ресурсы". Почему республика не забирает воды Дуная, положенные нам по конвенции? Неужели мы сегодня умнее всех в Европе? В основе этого и за всех должно отвечать Министерство водных ресурсов и мелиорации республики. Хочу повториться, Министерство именно водных ресурсов. И хотел бы еще вам пожелать, Виталий Андреевич. Вы будете нам предлагать заместителей и формировать свой штат, аппарат. Берите в свою команду молодых людей, которые бы брали ношу ответственности, и чтобы они конкретно отвечали делом. Один из примеров, сколько ставится сегодня вопросов, в частности, к товарищу Котенко о наших нефтепродуктах. Нет бензина. Но Котенко по сегодняшний день не ответил, сколько он грузил вне фондов и сколько недодал селу. А село приоритетно. Я прошу вас поддержать кандидатуру товарища Масола.

Голова. Слово надається депутату Мокіну Борису Івановичу, ректору Вінницького політехнічного інституту.

Мокін Б.І. (Ленінський виборчий округ, Вінницька область). Шановні депутати! Перш ніж визначитись по кандидатурі Віталія Андрійовича Масола, я хотів би звернути вашу увагу на декілька обставин. Мабуть, більше чим дві, мені не вдасться висловити, тому що час буде вичерпаний.

Перша. Віталій Андрійович - голова Уряду, який виконує ці функції і сьогодні. Тому, коли він буде формувати новий Уряд, то перш за все він буде дивитись на тих міністрів і заступників, які у нього є зараз. Тому що він добре знає як сильні, так і слабкі їх сторони, і якби хтось з них його не задовольняв, то він уже й раніше їх увільнив. Таким чином, мабуть, заступники і основні провідні міністри будуть ті ж самі. Але ті ж самі заступники і міністри з

тієї самої причини, що вони добре знають і слабкі і сильні сторони своїх начальників управлінь, теж оберуть тих же самих начальників управлінь. По тій же самій причині начальники управлінь оберуть начальників відділів, в свою чергу ті - провідних спеціалістів теж залишать по тому ж принципу. І, таким чином, я боюсь, що у нас залишиться та ж сама, може, тільки в меншій кількості, команда, яку ми зараз маємо.

Але ця команда все-таки завела нас зразу в два глухих кути - екологічний і економічний, і що вона нам скаже робити далі, це брати кайла і довбати стінку в надії, що вона не дуже товста і що за нею нас чекає широкий шлях і всякі блага.

Друга обставина. Я хочу звернути увагу на слова Володимира Антоновича Івашка, які він сказав на З'їзді про те, що Віталій Андрійович не цікавився і був у протистоянні з чорною металургією, тому що це було союзне відомство. Але ж чорна металургія наряду з хімією і енергетикою - це один із чинників екологічної кризи на Україні і якщо він раніше цим не займався, то він не має чітких планів на те, як же перебудовувати чорну металургію, а там стан досить тяжкий. Вона потребує дуже багато уваги, і компетенція Віталія Андрійовича в цих питаннях мені трохи сумнівна.

Третя обставина. Я не знаю жодної людини, яка б в 60 років змінила філософію поведінки. Віталій Андрійович звик виконувати рішення й накази вищестоящих органів, і я не вірю, точніше, сумніваюсь в тому, що якщо навіть у нього буде власна точка зору, що він зможе вистояти під натиском союзного Уряду чи навіть нашого республіканського Політбюро, якщо вони будуть приймати рішення не ті, які він хотів би відстоювати.

І остання обставина, в мене ще є час. На питання про те, чи він згоден ввести нову грошову одиницю, Віталій Андрійович сказав, фактично, ні. Але я нагадаю вам, що в царській Росії одночасно існували двадцять сім грошових систем і двадцять сім грошових одиниць, які не заважали одна одній. І я вважаю, якби Віталій Андрійович сказав, що я введу одиницю, скажімо, один Масол, і ця одиниця буде паралельно йти за тим карбованцем, і що в нашому банку ці рідні "масли" будуть обмінюватися, то я вважаю, що ми їх зробимо конвертованими набагато раніше, чим союзний карбованець. І тому ця нечітка позиція в цьому питанні, мені здається, може закінчитися тим, що економічний суверенітет буде тільки проголошений на папері, але не буде в жилі. І мені здається, що Віталій Андрійович з його досвідом був би прекрасним

радником Голови Ради Міністрів, який би був більш молодший, більш сміливіший, і його досвід був підходящим.

Що стосується Голови Ради Міністрів, я сумніваюсь, що Віталій Андрійович зможе зробити нашу республіку економічно самостійною. Дякую за увагу. (Оплески).

Голова. Після перерви буде виступати першим депутат Романчук з Запоріжжя.

Були внесені пропозиції раніше щодо скорочення перерви. Які думки з цього приводу? (Діалог із залом).

Ні. Значить, я повинен поставити це питання на голосування?

Хвилинку. Є Регламент. Пропозиція була внесена. Ну хіба ж можна мені не зважати на це?

В Регламенті 2 години. Не можна ставити? Ні.

Регламент затверджений. Так це зрозуміло мені.

І останнє. Ми, може, будемо робити так. Це буде хвилину тривати. Якусь інформаційну хвилинку. Просто тому, що в нас, і за це ніхто не повинен на мене ображатися, бо всі ми однакові в цьому приводі, подекуди звучать такі тези, які не дуже, як кажуть, спираються на те, що потрібно.

Цими днями поки що вироблено приблизний, я підкреслюю це, приблизний перелік законів, які нам треба прийняти для переходу на ринкові відносини, на економічну самостійність республіки. Я коротенько, це хвилину займе, зачитаю.

Закони.

Про економічну самостійність України.

Про власність.

Про землю.

Про аренду.

Про податки.

Про зайнятість населення Української РСР.

Про свободу господарської діяльності і розвиток підприємства.

Про зовнішньоекономічну діяльність УРСР.

Про банки і банківську діяльність.

Про ціни і ціноутворення Української РСР.

Про інвестиційну діяльність Української РСР.

Про демонополізацію народного господарства.

Про цінні папери і фондову біржу.

Про товарну біржу.

Про малі підприємства.

Про сумісні підприємства.

Про акціонерні підприємства і товариства.

Про іноземні інвестиції на території УРСР.

Про страхову медицину.

Про індексацію прибутків населення з урахуванням зміни цін на товари і послуги.

Про селянські господарства в Українській РСР.

Про соціальний захист громадян Української РСР при переході на ринкові відносини.

Про натуральний податок в сільському господарстві. І далі ще, мабуть, те, до чого ми з вами не дійшли. Це я кажу вам про перелік можливий, це невідкладні акти, це ті, без яких нічого не вийде. Це щоб всі зважували на це. На цьому б я оголосив пе ерву. Депутата Чорновола просив би підійти на хвилинку до президії.