ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ВОСЬМЕ

Сесійний зал  Верховної Ради Української РСР.  25 липня 1990 року. 10 година ранку.

Головує Голова  Верховної  Ради  Української   РСР   депутат Кравчук Л.М.

     Голами Ранкове  засідання  Верховної  Ради  Української  РСР дозвольте вважати відкритим.

     Слово на   одну   хвилину   надається   народному   депутату Табурянському.

     Табурянський Л.І.,  голова  виробничого  кооперативу "Олімп" (Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область).

     Многоуважаемый председатель!  Уважаемый президиум, уважаемые депутаты!  Дорогие граждане Украины!  10 лет тому назад перестало биться сердце Владимира Высоцкого.  Я думаю,  что народ  Украины, как  и народ всей нашей страны,  с глубоким почтением относится к этому   выдающемуся   поэту,   гражданину,   и   я   прошу   всех присутствующих  депутатов  почтить память этого великого человека вставанием и минутой молчания. (Всі встають).

     Табурянський Л.І. Спасибо.

     Голова. Прошу  сідати.  Шановні  товариші!   Вчора   ввечері Президія  Верховної  Ради розглянула кілька варіантів організації нашої подальшої роботи.  Ми про це  доповімо  вам  дещо  пізніше. Сьогодні  пропонується  продовжити  розгляд питання про утворення Уряду  республіки,  про  що  ми  вчора  на  ранковому   засіданні домовилися,  і  просимо  продовжити  цю  дуже  важливу  для  нас, Верховної Ради, роботу.

     Постійні комісії активно працювали і в основному завершили

     3

     розгляд внесених  кандидатур.  Підготували   по   них   свої пропозиції,  висновки,  тобто ми маємо всі підстави приступити до цієї роботи.

     Перед цим нам потрібно  погодити  регламент.  Учора,  як  ви пам'ятаєте, про це говорилось на сесії і говорили ми на засіданні Президії Верховної ради.  Депутати,  члени Президії одностайні  в тому, щоб прискорити розгляд кандидатур, оскільки у нас у порядку денному дуже багато важливих і невирішених питань,  які ми мусимо кришити на цьому, першому засіданні Верховної Ради.

     Пропонується для   розгляду  кандидатур,  рекомендованих  на посади заступників Голови ради Міністрів,  відвести до 40  хвилин кожній кандидатурі А для розгляду кандидатур,  які рекомендуються на посади міністрів та голю держкомітетів, до З0 хвилин. Багато?

     Голоси з залу. (Не чути).

     Голова. Ну були вчора,  я вам відверто скажу, і на засіданні Президії  пропозиції  скоротити  час  з  тим,  щоб  ми могли мати можливість вирішити ті питання,  я повторюю,  які ми не можемо на цій сесії обійти.

     Давайте порадилось.  Скажімо,  були такі пропозиції, щоб для заступників Голови Вада Міністрів - до З0 хвилин і для  міністрів і  голів  комітетів  -  до 20 хвилин,  але я хочу сказати,  що ми поставимо в нерівне становище ці кандидатури порівняно.

     3 тими,  які  тут  вже  обговорювались  і   затверджувались. Давайте поставимо на голосування.

     Перша пропозиція,  яка  була  розглянута  ще в той час і яка ставить в рівне становище всіх претендентів,  дати для Заступника Голови  Ради  Міністрів  до  40  хвилин  і  для міністрів і голів комітетів - З0 хвилин. Прошу голосувати.

     (Йде голосування)

     Рішення не  прийнято.   Ставиться   на   голосування   друга пропозиція.  Хто за те,  щоб для обговорення кандидатур на посаду заступників Голови Ради Міністрів  надати  до  30  хвилин,  і  на посаду  міністрів  і  голів  комітетів  -  до  20  хвилин.  Прошу голосувати.

     (Йде голосування)

     Рішення прийнято.  Тому дозвольте приступити до  обговорення кандидатур. (Шум у залі).

     4

     Товариші! Прийнято  решения  про  те,  що  де приступаємо до обговорення  кандидатур  на  посаду   заступників   Голови   Ради Міністрів. І ми не будемо весь час переривати нашу роботу.

     Слово надасться   кандидатурі   на  заступника  Голови  Ради Міністрів товаришу Масику Костянтину Івановичу! (Шум у залі).

     Я поставлю питання на голосування. Товарищи Я ставлю питання на голосування.  Хто за те,  щоб продовжити розгляд кандидатур на посаду заступників Голови і не  переривати  роботу  сесії,  прошу проголосувати.

     (Йде голосування)

     Рішення прийнята  Товариш  Воробйов,  сесія приймає рішення, щоб ми приступили до обговорення кандидатур на посаду заступників Голови Ради Міністрів...

     Воробйов О.М.,     інженер-технолог-програміст     Сумського машинобудівного науково виробничого об'єднання імені М.В.  Фрунзе (Ковпаківський  виборчий  округ,  Сумська область).  Мы заслушали информацию об отчете,  я имею в виду заседание Совете  федерации, по союзному договору.  Были Гринев и Фокин намипосланы. Мы должны получить информацию.

     Следующий вопрос,  который необходимо все-таки поднять.  Уже более недели проект Декрет о власти,  проект,  который разработан депутатом Сметаниным,  лежит и  через  Секретариат  не  раздается депутатам. Этот вопрос необходимо тоже поднять. Я требую, прежде, чем мы будем рассматривать министров,  мы должны заслушать именно эти вопросы.

     И еще.   Народный  депутат  Филенко  обратился  к  Вам,  как Председателю Верховного Совета,  от  депутатской  группы  сделать соответствующее обращение. Вами дан отказ. Я настаиваю установить время,  когда будет предоставлено слово  для  обращения  депутату Филенко. Будьте добры, ответить на эти вопросы.

     Голова. Я  прошу Вас,  народний депутате,  я Вас благаю,  не займайтесь самозахватом трибуни.

     Воробйов О.М.  А я Вас,  уважая,  призываю уважать народного депутата.  Будьте добры,  я Вас предупреждал. Леонид Макарович, я не хочу никаких конфронтации.  Я не хочу,  чтобы Иван  Степанович Плющ.   Вы   или  Гринев,  или  кто-либо  другой  попирали  права депутатов.

     Голова. Товариші народні депутати, я прошу вас заспокоїтись.

     5

     Вчора на засіданні Президії Верховної Ради, про що я сказав, обговорювалось  питання  порядку денного,  обговорювалось питання про те,  щоб я проінформував пізніше, про що йшлося, в тому числі про  інформацію,  яку  підготує товариш Гриньов письмово,  і вона буде роздана депутатам для ознайомлення.

     Буде питання про внесення додаткових питань  на  розгляд,  в тому  числі  і  питання  про Декрет про владу,  про комісії,  які повинні працювати над директивними законодавчими документами. Але зараз,  по  скільки ми розглядали це дуже пізно,  зараз готується порядок денний, який я вам доповім.

     Я повторюю,  час для заяв буде  виділено  окремо.  Зараз  ми працюємо за схваленим порядком денним. Інформація буде сьогодні.

     Ну що це таке? Виключіть трибуну.

     Воробйов О.М.  Уважаемые  колеги!  Уважаемая  группа-239!  Я прошу выслушать в течение минуты.  Депутат Квасов, можете "геть з трибуни"  кричать другим.  Значит,  уважаемые коллеги!  Уважаемые коллеги! Я прошу выслушать..

     Голова. Я прошу, виключіть трибуну, (Шум у залі).

     Товариші народні депутати!  Товариші народні депутати!  Я ще раз повторюю, що всі ці питання, та підняті товаришем Воробйовим, сьогодні будуть поставлені і сесія буде  проінформована.  Але  ми зараз просто ще не готові.  Я казав це з самого початку. Народний депутат Воробйов,  ну що це таке?  (Шум у залі). Народний депутат Воробйов!  Я  відповів  на  всі ваші запитання.  Що ви ще хочете? Скажіть.

     На вас дивляться люди,  дивиться Україна.  Я відповів на всі ваші запитання.  Сказав,  що сесія буде поінформована,  що будуть поставлені всі ці питання,  які ви порушуєте,  на голосування. Що ви ще хочете?  Вони вже внесені і вони будуть проголосовані. Вони розглянуті Президією.  Президія їх внесе.  Перший мікрофон,  будь ласка.

     Мазур Ю.М.,   редактор   одеської   обласної  газети  "Знамя коммунизма"  (Іллічівський  виборчий  округ,  Одеська   область). Леонид  Макарович!  Мы  уважаем  Президиум,  мы  уважаем  решения Президиума,  мы готовы выслушать предложения,  которые  Президиум нам  представляет.  Но  так вести сессию,  как вы начали сегодня, просто невозможно - нельзя будет ничего сказать и  отсюда  или  с трибуны.

     6

     Я убедительно  прошу дать возможность депутату высказать то, что он хочет высказать.

     Голова. Я  повторюю,  що  кожному   депутату   буде   надана можливість висловити те,  що він хоче висловити.  Але після того, коли проголосували за порядок денний і почали роботу,  чого ми  3 весь час зриваємо? Я мікрофон включати не буду.

     Голоси в залі (Не чути).

     Голова. Третій мікрофон, будь ласка.

     Соболев С.В.,  викладач Запорізького педагогічного училища N 1  (Хортицький  виборчий  округ,  Запорізька   область).   Леонид Макарович!  Уважая решение Президиума,  вы в то же время,  должны всегда с утра выслушать мнение и других депутатов. И только тогда ставить  на  голосование.  У меня сразу же по ходу сессии вопрос. Окажите,  пожалуйста,  когда  будет   предоставлено   слово   для заявления группе Демократическая платформа"?

     Голова. Я  не  розумію  вашого  запитання,  повторіть,  будь ласка.

     Соболев С.В.  Когда   будет   предоставлено   слово   группе "Демократическая платформа"?

     Галова. З якого питання?

     Соболев С.В.  Для  заявления.  К  вам  обращались  по  этому вопросу.

     Голова. Заяву від  групи.  Демократична  платформа"  депутат Павличко зробив. Ще яка заява?

     Соболев С.В.,  Демократична платформа в КПУ". Голоси з залу. (Не чути).

     Голова. Від  Народної  ради,  я  вибачаюсь.  Ми,   товариші, давайте  домовимося  так.  Вчора  ми з вами прийняли рішення,  що будемо сьогодні продовжувати роботу по затвердженню членів Уряду. Ми  так і розпочаті цю роботу.  Всі питання стосуються заяв.  Для інших виступів ми будемо відводити час в кінці роботи  сесії.  Що стосується  засідання вчорашньої Президії,  то я порядок денний і ті пропозиції, які. були обговоренні на Президії, буду вносити на сесію  і  інформувати вас.  Про що ще йдеться,  я хотів би знати? Другий мікрофон.

     Мещеряков В.Ф.,  доцент Харківського державного університету імені О.М. Горького (Вузівський виборчий округ,

     7

     Харківська область).   Депутатская  группа  "Демократическая платформа в КПУ.

     Сегодня должно быть "Разное".  Леонид Макарович,  будет ли в этом   "разном"   нам   предоставлена   возможность  выступить  с трехминутным заявлением от депутатской группы?  По Регламенту  мы имеем на это право.

     Голова. Буде надано вам слово в "Різному". Товариші, депутат Воробйов  просить  проголосувати.  За  що,  будь  ласка,  скажіть голосувати?

     Голоси з залу. (Не чути).

     Голова. Перший мікрофон, будь ласка.

     Депутат не представився. Шановні народні депутати! Коли один депутат в одній єдиній особі хоче зараз провести конфронтацію,  я вважаю, що перш за все він порушує депутатську етику. Я думаю, що сьогодні  є  можливість,  зараз  виступаю  з  тамою   пропозицією конкретною  -  виділити час для викладення всіх тих позицій,  які мають сьогодні політичні угруповання всіх нас, народних депутатів України.  І  ось у той час буде надано слово,  я думав,  депутату Воробйову.  Сьогодні ми працюємо по нашому Тимчасовому регламенту згідно порядку денного і нікому з депутатів не дано право зривати наші пленарні засідання. Дякую. ( Оплески).

     Голова. Я ще раз пропоную,  що буде відведено час з 5  до  6 години  для "різного" і депутат Воробйов отримає слово.  Декілька проектів буде роздано. Получите, получите. (Шум у залі). Він тут. Товариші!  Я  прошу,  я прошу ще раз,  що в "різному" буде надано слово і депутату Воробйову, і по заявах, різних інформаціях. (Шум у залі).

     Товариші! Не  вже  виходить  за межі будь-яких стосунків.  Я підкреслюю,  що вчора Президія Верховної Ради  доручила  депутату Гриньову  підготувати  письмову інформацію і роздати Е Що депутат Воробйов  вимагає  від  Президії,  я  не  розумію.  Скільки   вам потрібно, Володимир Борисович, для інформації?

     Голос із залу. (Не чути).

     Голова. Готує.  Президія  прийняла  рішення,  щоб це питання було зроблено,  інформація  -  письмова.  Другий  мікрофон,  будь ласка.

     Чорновіл В.М.,  голова  Львівської  обласної  Ради  народних депутатів (Шевченківський виборчий округ, Львівська область).

     8

     Шановний Леонід Макарович,  ви зразу  взяли  трошки  не  той стиль  роботи.  Перш  ніж  ставити на голосування порядок денний, дайте людям висловитись з приводу порядку  денного.  Ви  вчора  й сьогодні  не  дивилися на те,  що люди стоять біля мікрофонів,  а потім  ставте  на  голосування.  Може,  в  когось  будуть   якісь пропозиції  чи уточнення.  Ви думку Президії нав'язуєте і відразу ставите її на голосування.

     Я ще раз хочу нагадати вам,  що  проект  Декрету  про  владу віддрукований у 450 примірниках, тиждень валяється у Президії. Це наше  законне  право,  навіть  окремого  депутата,  розповсюдити, розмножити і роздати проект будь-якого закону.

     Голова. Ми даємо доручення Секретаріату розмножити і роздати цей проект. Третій мікрофон.

     Лісовенко В.Т.,  голова Чернігівської обласної Ради народних депутатів,   перший   секретар  Чернігівського  обкому  Компартії України (Прилуцький виборчий округ,  Чернігівська область). Я від Комісії  мандатної  і  з  питань  депутатської  етики  вношу таку пропозицію:  кошти,  які витрачені  на  те,  що  ми  сьогодні  не працюємо,  віднести за рахунок депутата Воробйова.  (Оплески).  І прошу поставити це питання на голосування.

     Друге. Я  хочу  сказати,  що  ми   отримали   від   виборців Чернігівської  області  дуже  багато  телеграм  про  те,  що вони просять продуктивніше працювати по  створенню  Уряду  і  кабінету міністрів.  Сьогодні йде збирання хліба, немає паливно-мастильних матеріалів,  не вистачає запчастин.  Сьогодні під загрозою справа врожаю  цього  року.  Тому  ми  просимо  активніше  працювати  по створенню Уряду.  Сьогодні, крім цього, не працює ряд підприємств через  те,  що немає до кого звернутись по сировинних матеріалах. Тому я прошу врахувати прохання по першій  пропозиції.  Поставити на   голосування,   що   віднести  витрати  за  рахунок  депутата Воробйова.

     Голова. Другий мікрофон.

     Депутат не представився.  Шановні народні депутати,  я вношу таку  пропозицію:  кожного разу,  коли ми починаємо свою роботу з заяв,  у нас на це витрачається дві години.  Ми так працювати  не можемо.  Тому  давайте  кожного  дня  для  таких заяв відведемо в "різному" від 5 до 6 години.

     Друга пропозиція. Справу депутата Воробйова негайно передати до Комісії мандатної і з питань депутатської етики і сьогодні нам доповісти про її результати, про результати розгляду.

     9

     І третє.  Негайно розпочати роботу по  порядку  денному.  Не може  одна  людина  нав'язувати свою волю 450 народним депутатам, його треба вивести з залу. (Шум у залі).

     Голова. Товариші депутати, я прошу зайняти свої місця. Слово надається товаришу Масику.

     Товариші, я  хочу вас проінформувати,  що комісії,  з питань агропромислового комплексу,  з питань екології  та  раціонального природокористування  і  з питань чорнобильське!  катастрофи,  ясі розглядали   кандидатуру   товариша   Масика,    підтримали    цю кандидатуру.

     Прошу, Костянтин Іванович.

     Масик К.І.  Шановний товаришу Голова Верховної Ради України, шановні народні депутати.  Повірте,  дуже  важко  стояти  на  цій трибуні вам,  мабуть, особливо тим, яро претендує на той чи інший поет сьогодні. Там більше після такого початку нашої сесії.

     Мені -  54  роки,  українець,  член  КПРС.  Народився  я   в Хмельницькій області, маю вищу освіту, за фахом - інженермеханік. Одружений,  маю двох дітей і онуку.  Після  закінчення  інституту працював на заводі тут, у Києві.

     Після цього був на комсомольській,  партійній роботі. 3 1981 року  працював  заступником  Голови  Ради  Міністрів,  потім  був переведений  на  роботу  в  ЦК  КПРС Працював у Київській міській партійній організації.  І з серпня минулого року знову повернувся до Ради Міністрів нашої республіки.

     За розподілом   обов'язків  відповідаю  за  роботу  урядової Комісії  з  питань  надзвичайних  ситуацій,  а   також   займаюсь питаннями розвитку транспорту в нашій республіці.

     Дозвольте стисло, в межах того регламенту, що ви встановили, доповісти свої позиції,  свої  погляди  на  роботу  цих  важливих напрямків діяльності нашого Уряду.

     Комісія з  питань  надзвичайних ситуацій працює в республіці небагато часу,  десь приблизно два роки. І її робота показала, що вона  є необхідною сьогодні в республіці,  де структурна побудова промисловості -  гірнича,  металургійна,  точне,  транспорт  тощо призводять  до  багатьох техногенних аварій,  катастроф,  а також знаходиться під дією стихійних явищ.  Лише  за  півтора  останніх роки  в республіці трапилось 183 техногенні катастрофи та аварії, під час яких постраждало близько 4 тисяч чоловік та загинуло  136 тисяч  чоловік.  Сьогодні  ми  підходимо  до створення і побудови комісії трохи по-іншому. Головний її робочий орган - це загони

     10

     цивільної оборони,  які сьогодні будуть будуватися поіншому. Ми  плануємо  і  є  принципова  згода  центральних  органів Союзу підпорядкувати всі частини цивільної оборони безпосередньо  Уряду України, який на них і буде спиратися.

     Головне, чим   я   займався   майже  рік,  працюючи  в  Раді Міністрів,  це питання,  пов'язані з чорнобильською  катастрофою, пом'якшенням  її  дії  на  людей і вжиттям заходів,  пов'язаних з ліквідацією її наслідків. Вам повинен доповісти, що чорнобильська катастрофа  має  згубний  вплив  на здоров'я величезного регіону, його екологію,  на здоров'я людей.  Світ таких  катастроф,  таких трагедій  ще не знав.  І тому я вважаю своїм боргом перед народом України,  і це не гучні слова,  зробити максимально для того, щоб пом'якшити   дію   чорнобильської  катастрофи,  її  наслідків  на здоров'я і життя людей.

     Сьогодні на  Україні  понад  5  млн.   гектарів   забруднено радіонуклідами.    З    них    3,5   млн.   гектарів   становлять сільгоспугіддя.  Понад мільйон вісімсот тисяч людей,  серед  яких 384  тис.  дітей,  і  сьогодні  знаходяться  під  згубним впливом чорнобильської трагедії.  Пом'якшити, зменшити сьогодні її вплив, покращити здоров'я людей - це, я вважаю, головне завдання комісії і Уряду нашої республіки.  Хоча для цього потрібно  дуже  і  дуже багато ресурсів.

     Ось уже    п'ятий   рік   люди   знаходяться   під   впливом чорнобильської  катастрофи.   Я   не   можу   сьогодні   сказати, доповідаючи  вам,  що  нічого  не  було  зроблено.  Так,  дійсно, особливо в перші роки після катастрофи було  зроблено  багато.  З 116  тисяч,  які  були  відселені з зони по Радянському Союзу:  з Білорусії,  Роси,  України  -  92  тисячі  -  це  мешканці  нашої республіки.  Було зроблено багато і для інших справ, особливо для порятунку Дніпра, головної магістралі нашої республіки.

     Але, товариші,  якщо покласти сьогодні те, що було зроблено, на чашу ватів і те, то треба зробити, покласти відповідальність і союзного Уряду,  і Уряду нашої республіки,  то треба сказати,  що зроблено ще дуже-дуже мало,  і відверто кажучи,  ми стоїмо тільки на початку великого і тяжкого шляху боротьби за здоров'я і  життя людей,   які  знаходяться  сьогодні  під  впливом  чорнобильської трагедії.

     Що зроблено за останній час?  Ми розробили і представили  на минулу  сесію  Верховної  Ради комплексну програму по пом'якшенню наслідків чорнобильської катастрофи,  яка  розглядалась  в  цьому залі і дістала схвалення, її також схвалене і Верховною

     11

     Радою Союзу   РСР,  і  Урядом  Союзу  РСР,  і  Урядом  нашої республіки.  Ця програма розрахована до 2000  року  і  передбачає освоєння   на  створення  соціальної  сфери,  поліпшення  охорони здоров'я  16,8  мільярда  карбованців.  Уряд   республіки   зумів доказати,  вибороти, щоб було створено єдину союзну програму, яка передбачає на вирішення всіх цих заходів на  1990-1991  роки  3,6 мільярда карбованців. Ви знаєте, що Уряд нашей республіки, вчені, міністерство охорони здоров'я України, Академія наук відкинули як антигуманну  концепцію  70  років  життя.  Ми  з  нею  ніколи  не рахувались,  не  враховували  її  в   своєму   житті,   в   своїй повсякденній  роботі  До  кінця  року  така концепція за активною участю наших вчених,  медиків а також світової думки, міжнародної світової  думки,  має  бути  розроблена,  і  тоді  програму  буде переглянуто з точки зору  відселення  людей  з  тих  районів,  де сьогодні жити просто не можна.

     Вам доповідали  з  цій трибуни,  що в цьому році ми плануємо відселити  ще  приблизно  15  тисяч  людей  з  Поліського  району Київської  і  Народицького  району Житомирської областей.  Урядом прийнято також рішення відселити протягом наступного року вже, не розтягуючи  на  три,  з  зони забруднення,  так званого жорсткого контролю,  ще приблизно 67 населених пунктів і приблизно 40 тисяч чоловік.  Концепція,  яку ми розробимо і затвердимо в цьому році, проект  якої  вам  буде  представлено,  вирішить  остаточно   всі питання,   пов'язані   з  забезпеченням  всього  необхідного  для здоров'я людей.

     Хочу відверто  сказати,   товариші,   розробка   комплексної програми  -  це  ще не вирішення великого кола питань,  це тільки початок величезної роботи.  Мене сьогодні особливо бентежить  те, що  навіть  на цей рік гроші,  які передбачено,  союзним урядом у повному обсязі республіці не виділяються.  І ми ведемо розрахунки и свого власного бюджету. Тому я вважаю, що з допомогою Комісії у справах Чорнобиля,  з вашою допомогою дуже назрілі,  дуже гострі, дуже болючі питання Чорнобиля можуть бути вирішені.

     Що стосується    моїх    позицій    у   розробці   концепції функціонування  транспортного  комплексу  України.  Я,  товариші, глибоко переконаний,  що здійснити радикальну економічну реформу, утвердити національну державність  України  можна  тільки  шляхом організації  економічного  життя  на  принципах  самоврядування і господарської самостійності. У мене немає часу доповідати вам про транспортний комплекс,  я хотів тільки підкреслити,  що сьогодні, на жаль, він не задовольняє потреби народного господарства

     12

     та населення республіки у перевезеннях.  І це пояснюється  в першу  чергу  тим,  що  у нас діє відомча розпорошеність,  слабка координація роботи різних його видів, немає єдиної технологічної, економічної політики всього транспортного процесу.

     Десятиріччями у   розвитку   транспорту   панував  відомчий, споживацький підхід,  залишкові принципи.  Бездумно  переносилися економічні  моделі  функціонування промисловості на транспорт без урахування його специфічних  особливостей.  Командно-бюрократична система  призвела  до  занепаду  розвитку  транспорту  загального користування,  який у всіх країнах світу займає 45,  у розвинутих країнах світу - 45- 60 відсотків. У нас же цього не сталося, і це призвело до серйозних збочень у його розвитку.

     Тому я,  керуючись  Декларацією  про  державний  суверенітет України,  виходячи  із  її  основних  положень  про верховенство, економічну самостійність,  вважаю,  що повинна набути  докорінних змін   концепція  функціонування  транспортного  комплексу  нашої республіки.

     На мій  погляд,  у  її   основу   повинно   бути   покладено впровадження   нових   економічних  відносин  між  транспортом  і галузями  народного   господарства,   заснованих   на   принципах самоврядування і господарської самостійності. Шляхи їх реалізації я бачу в здійсненні таких основних  принципів:  демократизація  і децентралізація    управління,    розвиток   різноманітних   форм організації   структур   виробництва,    свобода    господарської діяльності різних виробничих структур.  На мою думку,  паралельно можуть  існувати  державні  об'єднання,  асоціації,  кооперативні орендні   підприємства  спільні  з  участю  іноземного  капіталу, індивідуальна власність. Це і організація міжнародної комерційної діяльності всіх виробничих формувань.

     Це, товариші,  загальні положення цієї концепції. Кожний вид транспорту має свої підходи,  свої розрахунки.  Вони є  і  будуть подані на розгляд Верховної Ради при затвердженні Закону про нашу економічну самостійність.

     Я на цьому можу спинитись. Мій час скінчився. Дякую.

     Голова. Запитання, товариші. Перший мікрофон.

     Гнаткевич Ю.В., завідуючий кафедрою іноземних мов Київського політехнічного   інституту  (Індустріальний  виборчий  округ,  м. Київ).  Шановний Костянтине Івановичу, у мене в руках замітка від 15  березня  1990 року з газети "Вечірній Київ",  яка називається "Чи потрібні навчання під Києвом?". Володимир Марущак пише,

     13

     що військові навчання,  які були проведені у нас восени  під Києвом,  бойова техніка можуть спричинити до того,  що здіймуться аерозолі і так далі, погіршиться екологічна ситуація. В зв'язку з цим  у мене запитання:  чи погоджує союзне Міністерство оборони з нашим  Урядом  такі   питання?   Чи   проводити   навчання   біля 30-кілометрової  зони  і  чи  будете  ви як заступник Голови Ради Міністрів перешкоджати проведенню таких навчань в майбутньому?

     Масик К.І.  На жаль,  до  нього  часу  не  погоджували  такі навчання,  але  зараз,  не  чекаючи нашої сесії,  Декларації,  ми вживали Урядом  такі  заходи,  які  забороняли  проводити  великі військові  навчання  в  тих  зонах,  де  ми  вважаємо  це  робити недоцільним.

     Ми вирішили і ряд інших питань.  Я вам повинен  сказати,  що Уряд   республіки  буде  вживати  всіх  захода,  щоб  там,  де  і екологічна і радіаційна обстановка погіршувалась,  такі  навчання чи інші якісь їй не проводились.

     Голова. Другий мікрофон.

     Івасюк В.П.,   аспірант   Київського   державного  медичного інституту   (Ленінградський    виборчий    округ,    м.    Київ). Глибокошановний Костянтин Іванович, ваша оцінка концепції 35 бер, авторами якої є Ізраель, Ільїн, отримала схвальну реакцію в цьому парламенті.  Так  от,  зважаючи  на  те,  як  ви  сказали,  що ця концепція антигуманна,  Київська міська Рада одностайно  прийняла рішення  вважати  Ізраеля,  Ільїна персонами нон грата для Києва. Має запитання для вас.  Чи не  треба  і  Верховній  Раді  України прийняти  таке  саме рішення,  а також і по тих парамедиках,  які підгримують що концепцію (я маю  на  увазі  академіка  Гончарука, ректора Київського медичного інституту і академіка Шандалу)?

     Масик К.І. Ну це, мабуть, позиція Верховноюї Ради, не моя. Я повинен тільки сказати вам,  що і Ільїн - професор і академік,  і тим  більше  Ізраїль,  Києва  бояться,  як  чорт ладану,  бояться з'являтися тут перед людьми  і  в  зоні.  Були  вони  зі  мною  в минулому році,  так сиділи тишком і мовчки на задніх стільцях. Що стосується інших  питань,  товариші,  то  в  науці  сьогодні  йде боротьба за вирішення концепції безпечного проживання.

     Я вже  казав  вам  про  те,  що ми вже нікому не віримо.  Ми запросили досвідчених світових фахівців,  щоб визначити концепцію безпечного проживання людей.  До кінця року вона буде визначена і про це вам буде сказано відкрито і чесно.

     Голова. Третій мікрофон, будь ласка.

     14

     Іваничук Р.І.,   завідуючий   відділом    журналу    "Дзвін" (Дрогобицький   виборчий   округ,  Львівська  область).  Шановний Костянтине Івановичу.  Я знаю,  що ви не маєте ніякого відношення до злочину 1 травня 1986 року. Але я задавав це питання Івашкові, він мені не відповів.  То хочу  задати  його  вам,  як,  можливо, майбутньому  заступникові Голови Ради Міністрів і спитати,  чи ви порушите кримінальну справу за цей злочин  до  персон-  посмертно Щербицького і приживотно Валентини Шевченко?

     Масик К.І. Я на сторінках газети неодноразово висловлювався, що проведення маніфестації 1 травня 1986 року було недоцільним. В той час у Києві було 1753 мікрорентгени по гамма-фону. Безумовно, виводити дітей та й дорослих,  то  це  була  або  безграмотність, вибачте  мені,  або  щось інше перед своїми людьми.  Кримінальної справи я не порушую.  Це справа ваша.  Я знаю, що з'їзд Компартії України (останній з'їзд) утворив спеціальну комісію для того, щоб розібратися в усіх цих питаннях.  Якщо це створить Верховна Рада, то це - ваша особиста справа.

     Голова. Перший мікрофон, будь ласка.

     Єщенко В.М.,   головний   лікар  Новопетрівської  дільничної лікарні  Вишгородського  району  (Вишгородський  виборчий  округ, Київська  область).  Шановний  Костянтин Івановичі Ви знаєте,  що тимчасова комісія,  яка була створена Верховною Радою,  займалась проблемою оздоровлення дітей із зони Чорнобиля.  Ви знаєте, що це надзвичайно болюче питання для цієї зони і бачили Ви особисто, як важко воно вирішувалось і практично.  На жаль, ми констатуємо, що воно повністю не вирішено.  Тому мене сьогодні дивує  відсутність програми  "Діти  Чорнобиля",  яку  було  доручено  розробити Раді Міністрів  в  першому  півріччі.  Як   ви   оцінюєте,   по-перше, зволікання   з  розробкою  цієї  програми  "Діти  Чорнобиля"?  І, по-друге, все ж таки, коли нарешті ми зможемо ознайомитися з цією програмою? Це перше запитання. У мене є ще одне.

     Масик К.І.  Дякую. Відповідати мені? Програма ця розроблена, але не затверджена. Розумієте? Це погано, безумовно. І ті, хто її розробляв і не доробили там,  вони повинні за це відповідати.  Що стосується комплексної програми,  про яку вам доповідав, і едино! програми  заходів,  що  ми  приймемо  в 1990-1991 роках,  то вони передбачають виділення союзним Урядом на ці справи,  про  які  ви казали,  на  лікування і оздоровлення дітей цілеспрямовано 47,  5 мільйона карбованців. За ці кошти ми повинні протягом поточного

     15

     і наступного років за два роки збудувати піонерські  табори, лікарні,  будинки  відпочинку для дітей і матерів з дітьми.  І це буде зроблено, безумовно.

     Єщенко В.М.  І,  якщо можна, у мене ще орне запитання. Як ви особисто  оцінюєте відсутність нашого Президента,  коли слухалося питання чорнобильської катастрофи Верховною Радою СРСР?

     Масик К.І. Ви маєте на увазі Михайла Сергійовича Горбачова?

     Єщенко В.М. Звичайно, у нас же один Президент.

     Масик К.І.  Мені важко відповідати  за  Михайла  Сергійовича Горбачова.  Я  повинен вам сказати,  що Уряд Радянського Союзу на засіданні Верховної Рада Союзу РСР був присутній у повному складі і   брав  дуже  активну  участь.  Було  засідання  президії  Ради Міністрів СРСР.  А те, тоне було Михайла Сергійовича Горбачова, я думаю,  що  тут треба розглядати його ставлення до чорнобильської катастрофи...

     Голова. Другий мікрофон, будь ласка.

     Депутат не представився.  Константин Иванович,  я в  субботу был в Славутиче, видел там много красивых людей, и видел там даже бананы.  Но я не видел там доски с информацией  о  загрязненности этого города.  Я хотел бы знать вашу личную позицию, что касается Славутича.

     Масик К.І.  Отвечу  вам.  Во-первых,  я  считаю,   что   при строительстве   Славутича  командно  -  бюрократическая  система, исходя из остаточных  методов  планирования,  пошла  на  то,  что посадила  город  на  зараженном  пятне  до  15  кюри по цезию и в близкой зоне.  Это, безусловно, было совершено преступление перед теми  людьми,  которые уже пострадали один раз,  посадив на пятне город,  Дезактивация,  проведенная  в  городе,  дала  результаты. Уменьшено   напряжение,   но   тем  не  менее  есть,  особенно  в северо-восточной  части  пятна,  которые  нужно  дезактивировать, обрабатывать сегодня.

     Поэтому мы  рассмотрели  тщательно  с  комплексной комиссией Минздрава и Союза,  и Украины,  Гидромета, Академии наук все дозы облучения,  которые получают сегодня жители Славутича. У нас есть документ с печатью, что сегодня прямой угрозы нет. Но ограничения там существуют - это безусловно.

     Голова. Третій мікрофон.

     Веретенніков В.О.,    генеральний    директор    виробничого молочного

     16

     комбінату "Придніпровський" (Індустріальний виборчий  округ, Дніпропетровська  область).  Уважаемый Константин Иванович!  Вы в правительстве возглавляете очень  важный  участок  работы,  -  по чрезвычайным   ситуациям.   В   своей   программе  вы  первый  из претендентов  заявили   о   борьбе   с   командно-бюрократическим аппаратом,  системой  управления,  что  очень располагает к вам и чувствуется,  что вы очень прогрессивный человек.  И то,  что  вы возглавляете Чернобыльскую комиссию - это очень важно.

     Но у  меня есть к вам конкретный вопрос.  После Чернобыля на втором    месте    по    экономической    загрязненности    стоит Приднепровско-Донецкий     бассейн.     Над     Днепропетровском, Днепродзержинском,  Кривым Рогом,  Донецком  и  прочими  городами висят,  ядовитые "лисье-волчьи хвосты".  Вопрос такой.  Есть ли у правительства  программа   оздоровления   Донецко-Приднепровского бассейна?

     Масик К.І.  Сейчас в Советском Союзе разработана, с учетом и нашей  тяжелой  экологически  кризисной  обстановки,  особенно  в Приднепровском   бассейне   Украины,  национальная  программа  по улучшению  экологических  вопросов.   Она   будет   вынесена   на рассмотрение  осенней сессии.  У Правительства Украины есть очень четкие позиции,  направленные на то,  что там, где сегодня нельзя уменьшить  экологическую опасность тех или иных предприятий,  они подлежат закрытию, пусть и с ущербом для народного хозяйства. Это позиция Правительства республики. Поэтому я считаю, что в связи с принятием Декларации,  если будет принята  по  Украине  усеченная союзная программа,  сессия Верховного Совета должна принять очень конкретную программу  по  экологическим  проблемам  Украины.  Они сегодня перешли уже критическую черту.

     Голова. Перший мікрофон.

     Заєць І.О.,    інженер    Інституту    економіки   АН   УРСР (Святошинський виборчий округ,  м.  Київ). Костянтин Іванович, Ви знаєте,  що я сам родом з Народицького району і добре обізнаний з тими проблемами і діяльністю нашого Уряду.

     Масик К.І. Я знаю, що ви з Лозниці Народицького району.

     Заєць І.О.  З Лозниці.  Дякую.  І  добре  обізнаний  з  тими справами,  які  робить  Рада  Міністрів  щодо переселення жителів Народицького району і інших районів в найчистіші  землі.  І  інші проблеми  мені відомі.  Скажіть,  будь ласка,  які Ви могли зараз назвати

     17

     заходи, ті що уже робить Рада Міністрів,  які б  гарантували переселення  цих людей у наступному році на чисті землі?  Тому що вам теж відомо,  що та сама Лозниця має верхню межу - 82 кюрі  на квадратний кілометр. Це межа, за якою не можуть проживати люди.

     Масик К.І.  Я  вам розповідав про те,  що 82 - це одна єдина точка,  але вона є.  В Лозниці трохи менше. Це максимальна - одна точка,  один радіонуклід чи п'ять, чи десять їх. Я вже сказав про це і Голова Уряду Віталій Андрійович Масол казав з цієї  трибуни, що  в  цьому  році  ми  переселяємо  12 сіл Народицького району і Поліського району Київської області,  плюс всі сім'ї з  дітьми  з селищ міського типу Поліське і Народичі.  З цією метою ми будуємо 5 тисяч 100 квартир і будинків садибного типу.  На наступний рік, Голова Уряду заявив з цієї трибуни,  ще 67 населених пунктів і 40 тисяч чоловік буде відселено.  Це наша честь, наш борг перед тими людьми, які живуть там сьогодні.

     Голова. Другий мікрофон.

     Депутат не представився.  Костянтин Івановичі Два невеличких питання.  Пройшло немало часу, але сьогодні у нас в республіці ще не   організовано   випуск  відповідних  приладів  -  дозиметрів, радіометрів. На превеликий жаль, вони на підприємствах Києва та й на  інших  підприємствах  республіки тільки на стадії організації самого виробництва.

     То як ми все-таки збираємося вплинути,  Ви  безпосередньо  і Уряд,  на те,  щоб прискорити цей процес і припинити те, що зараз робиться на рівні Союзу?  Ті підприємства  суміжники,  які  дають деталі до цих приладів,  буквально стягують,  буквально вимагають різні матеріали,  ресурси і  так  дат  з  таких  підприємств,  як виробничі   об'єднання  ім.  Корольова,  ім.  Артема,  завод  ім. Петровського і штих. Причому, це вимагання призведе до того, що у нас не буде приладів.

     І друге  коротке  питання.  У  вас досить багато обов'язків, якщо подивитися по тому розподілу і по тому  комплексу,  який  ви будете   вести   -  це  надзвичайні  ситуації,  це  екологія,  це транспорт,  це і Чорнобиль,  і так далі,  А Чорнобиль, мабуть, це великий комплекс питань, який би треба вирішувати безпосередньо і не з таким комплексом обов'язків, які на вас будуть покладені.

     Масик К.І.  Дякую.  Що  стосується  випуску  дозиметрів.   Я повинен сказати, не хочу когось звинувачувати особисто, хоча

     18

     можна і  звинуватити  особисто,  наші  вчені  Академії наук, Інституту ядерних досліджень розробили чудовий прилад "Прип'ять". Ви  його бачили - я вам показував його на комісії ще у 1987 році. Але те,  що хтось хотів  випускати,  хтось  не  хотів  випускати, призвело до того, що ми його не випустили і сьогодні. Це на жаль. Це і самокритично про себе я кажу сьогодні.

     На сьогодні я кажу про це вже впевнено.  В цьому  році  буде випущено   приблизно   40   тисяч  дозиметрів.  Підприємства  ім. Корольова і "Арсенал" зволікали цю  справу,  зволікали  її  і  ті товариш,  що  є  Уряді  займалися цим питанням два роки.  Не було виділено коштів для їх розвитку.  Ви  все  це  знаєте  і  це  все призвело  до  того.  Сьогодні пізніше всіх почало діяти Львівське об'єднання "Полірон". Але воно вже виготовило цей прилад і покаже киянам,  як  це  треба  робити,  Ми  ще  домовились - знайшли два підприємства в Російській Федерації,  які будуть за наші кошти, з наших  деталей  робити  ці  прилади.  Сорок тисяч буде зроблено в цьому році.

     Відносно розподілу обов'язків.  Тут ви казали  про  те,  чим буде  займатись  президія Ради Міністрів.  Хоча дійсно ви кажете, питань складних дуже багато. Якщо питати мене, чим би я займався, якщо ви мені довірите,  то це, безумовно, комісія по надзвичайних ситуаціях, Чорнобиль і питання розвитку транспорту.

     Голова. Шановні товариші депутати!  У нас  електронне  табло показує  час неточно,  Костянтин Іванович розпочав свою промову о 10.30.  Пройшло 25 хвилин.  Є пропозиція припинити виступи  перед мікрофонами  і  надати  слово  від комісії,  тому що ми просто не встигнемо  вкластися  в  регламент.  Від  комісії  просить  слово народний депутат Яворівський.

     Голос з залу. (Не чути).

     Тоді ми вийдемо за регламент.  Василь Іванович,  я прошу вас сідати. Володимир Олександрович, прошу.

     Яворівський В.О.,  голова  Комісії  Верховної  Ради  УРСР  з питань  чорнобильської катастрофи (Світловодський виборчий округ, Кіровоградська  область).  Шановні  колеги!   Кілька   слів   про ставлення  Комісії  по  наслідках  чорнобильської  катастрофи  до претендента, який щойно відстояв тутовій час.

     Наша думка така.  Мабуть, є в нашому суспільстві кращий, ніж Масик,  претендент  на  цю  посаду  .Є.  Але  ми  його поки що не знайшли. Думка наша така. Попередник Костянтина

     19

     Івановича - Качаловський.  На його совісті дуже багато того, що  було  замовчано,  того,  що  було не зроблено.  Масик прийшов недавно і не зміг він переламати всю ту систему, яка вже котиться могутнім  шквалом.  Але  люди  з  міст,  із Житомирської області, Чернігівської,  просто дуже приємно,  що  заговорили,  що  людина цього рангу побувала в усіх районах, зустрічалася з людьми. Через це ми рекомендуємо Костянтина Івановича Масика.

     Але, якщо ми зараз гад гарний настрій,  бо бачу він  справив непогане   враження   на  вас,  проголосуємо  і  затвердимо  його Заступником,  я вас попереджаю,  ми запускаємо міну  уповільненої дії.  Який  би  Масик не був,  якби він був навіть у кілька разів кращий,  ніж він є сьогодні,  та ситуація,  в  яку  його  ставить сьогодні Масол,  і та система,  в якій він існує, ми з Чорнобилем нічого з вами не вирішимо. І через 5 років будемо посипати голову попелом і ганьбою.

     Кажуть, то  давайте відкладемо на завтра,  то давайте будемо вирішувати післязавтра.  Справа не в Масику. Оберіть, будь ласка, когось  іншого,  але  ви  подивіться,  що ми робимо сьогодні.  Ми живемо,  давайте нагадаємо собі,  в республіці,  яка перенасичена ядерними  блоками,  деякі з шейх працюють,  стоячи на бос,  як на Рівненщині.

     Ми живемо  в  республіці,  начиненій  ядерними  морями,  які висять над містами, скажімо над Києвом, над столицею. Ми живемо в республіці,  в  якій  працюють  велетенські  хімічні  гіганти  на позавчорашньому   обладнанні   і   може   статися  будьщо,  а  ми призначаємо людину головою по надзвичайних ситуаціях і  відводимо йому роль "енного" заступника.

     Товариші! У нього немає зараз нічого, у Масика, - ні грошей, ні фондів.  Не приведи Господи,  завтра що-небудь  станеться.  Ми знову будемо говорити, що ми прогавили.

     Я наполягаю  від  імені нашої комісії,  від імені комісії по екології,  тут немає Масола,  і я боюся,  що ми так це діло зараз прожуємо  і так воно й залишиться.  Я наполягаю - ця людина,  цей заступник повинен бути на одній з старших ролей, мати надзвичайні повноваження. Якщо ми цього не зробимо, гріш ціна нашому рішенню. Дякую вам за увагу.

     Голова. Шановні  товариші!  Час,   який   ми   відвели   для обговорення  кандидатур  на  Заступника  Голови  Ради Міністрів - Костянтина Івановича Масика, вичерпано.

     Шановні товариші! Я хочу, щоб ми поважали те, за що ми

     20

     голосували. Я  не  можу  ставити  кожен   раз   питання   на голосування.  Ми  проголосували  за  ЗО хвилин.  Я можу поставити питання на голосування.  Але в даному випадку, я вже як Голова не маю права порушувати регламент,  за який проголосувала сесія.  Ви вимагаєте поставити на голосування?  Дамо три хвилини  Народичам? Дві хвилини, другий мікрофон.

     Будько В.О.,   голова  Народицької  районної  Ради  народних депутатів  (Малинський  виборчий  округ,  Житомирська   область). Шановні  товариші!  Два  питання  я  хочу  висвітлити у зв'язку з виступом  і  затвердженням  Костянтина  Івановича  Масика.  Перше питання.  Я  повністю  підтримую  цю  кандидатуру,  буду за нього голосувати і прошу вас зробити те  ж  саме,  бо  з  приходом  цій людини  (11  місяців він працює) справи почали вирішуватись.  Але разом з тим я хочу сьогодні заявити і сказати,  що ті  постанови, які прийняті Радою Міністрів, не виконуються.

     Перше, це  відселення  людей,  які  п'ятий рік проживают" на забрудненій  території.  У  заклику  ЦК   Компартії   України   в передвиборній програмі,  рішенні останньої сесії,  виступі Голови Ради Міністрів товариша Масола заявляється,  що в цьому році 2600 сімей Народицького району з дітьми будуть відселені.

     Я у  суботу  об'їхав  всі  населені  пункти,  які будуються. Зустрічався з тими людьми з  Народичів,  які  відселяються  у  18 областей нашої республіки. В неділю провели термінове засідання з тим,  щоб негайно знову у  Народицькому  районі  готувати  школи, дитячі садки.  Те,  що я побачив на будівництві, говорить про те, що в цьому році,  до кінця року, діти з Народичів знову не будуть відселені.  Так  що  ця  заява  Уряду  на  сьогоднішній  день  не виконується. І це я доводжу до відома всіх депутатів.

     Друге. Оздоровлення  дітей  і  людей,  які   проживають   на забрудненій   території   П'ятий   рік  пішов  після  аварії.  Не побудовано  жодного  санаторію,   не   перепрофільовано   жодного санаторію  для  оздоровлення і лікування цих людей.  Скажіть,  до яких пір ми будемо приймати рішення, які не виконуються?

     Я вас прошу і ставлю це питання "руба". Зробіть усе можливе, товариші народні депутати, щоб хоч би оті постанови, оті рішення, які прийняв Уряд по ліквідацій наслідків аварії  на  сьогоднішній день,  де  вирішується  доля  більше двох мільйонів чоловік і 370 тисяч дітей,  щоб вони негайно вирішувалися,  починаючи просто  з сьогоднішнього дня. Спасибі за увагу. (Оплески ).

     Голова. Товариші! Кандидатура товариша Масика на посаду

     21

     Заступника Голови   Ради  Міністрів  Української  Радянської Соціалістичної Республіки..,.

     Голоси з залу. (Не чути).

     Голова. Це питання Уряду, а не Верховної Ради. Товариш Масол вніс на розгляд сесії Верховної Ради схему, ми за неї в основному проголосували,  і  він  вніс  пропозицію  про  двох  заступників. Пропозиції  Уряду  з  цього  питання  не  було,  а  це питання не Верховної Ради в даному випадку, а Уряду.

     Звичайно, сесія Верховної Ради має  право,  але  має  внести Уряд, ми ж йому доручили. Я ставлю кандидатуру товариша Масика на голосування і прийняти таку постанову: "Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:

     Призначити товариша  Масика Костянтина Івановича Заступником Голови Ради Міністрів Української РСР". Прошу голосувати.

     Рішення прийнято,  поздоровляємо  Костянтина   Івановича   з призначенням  його  на  пост  Заступника  Голови  Ради Міністрів. (Оплески).

     Слово надається  товаришу  Статінову  Анатолію  Сергійовичу, який  рекомендований  Головою  Ради  Міністрів  на  пост  Першого заступника Голови Ради Міністрів.

     Статінов А.С.  Шановні депутати!  Шановний Голово! Дозвольте висловити  вам мою вдячність за надану можливість виступити перед вами. за пропозицію, внесену товаришем Масолом, який запропонував мою   кандидатуру  на  посаду  Першого  заступника,  за  виявлене довір'я.

     Підтримуючи вже проголошені основні принципи  та  пріоритети наступної діяльності Уряду, хотів би викласти деякі свої особисті міркування відносно шляхів вирішення соціальних питань.  В умовах переходу  на  економічну самостійність і ринкову економіку,  коли без прийняття найпопулярніше рішень нам не  обійтися,  особливого значення  набуває  комплексне вирішення завдань у галузі прані та її оплати,  а також забезпечення соціальних  гарантій  населення. Для  цього  нам  необхідно створити в республіці державну систему стадіального захисту і матеріальної підтримки малозабезпечених та багатодітних  сімей,  забезпечити економічними методами рівновагу між  попитом  і  пропонованою  робочою  силою  та  ринком  праці, створити   державну   службу   зайнятості,   центри  перенавчання громадян, забезпечити

     22

     регулювання заробітної   плати   на   підприємствах   та   в організаціях   державного  та  інших  секторів.  Введення  нового пенсійного  закону,  розширення  мережі  будинків-інтернатів  для пенсіонерів,  збільшення  кількості підприємств,  цехів та ательє протезної промисловості.

     Оцінюючи ситуацію,  яка склалася у нас на споживчому  ринку, як  критичну,  вважаю,  що  причиною  такого  становища є те,  що економіка республіки дуже слабо зорієнтована на  потреби  людини. Тому  з  моєї  точки  зору  принциповими  є  питання пре негайний перерозподіл інвестицій між  галузями  групи  "А"  і  групи  "Б". Необхідно за рахунок скорочення частки перших як мінімум подвоїти частку других.  Це дозволить протягом 5  років  підвищити  частку предметів  споживання у загальному обсязі випуску продукції до 40 відсотків, як це сказав депутат Правденко.

     Друге. Виробництво непродовольчих товарів у 1991-1995  роках у   нас   повинно  зрости  в  2  рази  і  становити  23  мільярди карбованців.

     Третє. Це  реалізація  вже   затвердженої   широкомасштабної програми    по   технічному   переозброєнню,   реконструкції   та будівництву   нових   підприємств   та    проведення    часткової денаціоналізації  і  повної  демонополізації.  Окремо,  товариші, скажу про причини незадоволення потреб населення у товарах легкої промисловості.  Голосних дві - це слабка матеріальнотехнічна база та незабезпеченість підприємств  необхідними  видами  сировини  і матеріалів.

     Товариші депутати!   Сьогодні   майже   на  дві  третини  ми забезпечуємося сировиною та матеріалами для  виробництва  товарів легкої  промисловості  за  рахунок  ввозу  з  інших  республік та імпорту.  Причому,  через посилення  міжнаціональних  конфліктів, недосконалість  Закону  Союзу про державне підприємство,  нестачу валюти  плани  поставок  постійно  не  виконуються   і   все   це дезорганізує наш ринок.

     Тому, товариші депутати,  я вважаю, що в числі першочергових завдань потрібно:  технічно переозброїти  сировинні  підприємства (така програма є); реконструювати п'ять оздоблювальних виробництв на діючих  підприємствах  (така  програма  є).  І  треба  з  вами порадитись,  треба  вкласти  свої  інвестиції в розвиток суміжних підприємств  по  переробці  бавовни  Узбекистану   і   шерсті   в Казахстані, щоб звідти мати гарантовану частку продукції.

     Четверте. Це     пріоритетний    розвиток    села,    всього агропромислового

     23

     комплексу і   збільшення   на   цій    основі    виробництва сільськогосподарської продукції.

     Товариші, для   того,   щоб   зняти   гостроту  забезпечення населення  продуктами  харчування,  ми  повинні  довести   випуск продовольчих  товарів  в  1995  році до 45 мільярдів карбованців, тобто збільшити на третину.  Хотів би лише висловити  деякі  свої особисті міркування відносно принципових питань розвитку села.

     Перше. Рівноправний  розвиток  усіх форм власності на землю. Друге.  Ціни на сільськогосподарську та промислову продукцію,  що ним  споживається,  повинні бути еквівалентними.  Третє.  Повинна бути  повна  самостійність   господарств   у   вирішенні   питань виробництва і збуту свою продукції,  а разом з тим, на мою думку, нам необхідно відпрацювати,  і  це  Уряд  повинен  зробити,  нові економічні   стимули   і   підойми,   які  б  спонукали  сільське господарство збільшувати  обсяги  виробництва  екологічно  чистих продуктів, а промисловість - її переробити.

     Тепер про  орієнтири  загальних  обсягів виробництва товарів народного споживання. Розрахунки показують, що в 1995 році доходи населення  в  республіці  будуть  128 мільярда карбованців,  а на купівлю товарів буде  направлятись  95  мільярдів.  Таким  чином, враховуючи  структуру товарів народного споживання,  що склалася, необхідно буде в республіці забезпечити до 1995  року  випуск  на 110 мільярдів карбованців.

     Щоб не  допустити  погіршення становища на споживчому ринку, потрібно зберегти державне замовлення на виробництво, на поставку товарів    народного    споживання    з   обов'язковим   наданням підприємствам,  які його будуть  виконувати,  режиму  найбільшого сприяння, забезпечення матеріальними і кредитними ресурсами.

     Є ще  один  момент,  на  який  би хотів звернути вашу увагу. Наведені  мною  розрахунки  зроблені  виходячи  з  діючого  рівня роздрібних цін.  Вони повинні бути відповідним чином перераховані в разі їх зміни чи застосування міжнародних цін, як це пропонував депутат  Юхновський,  з  чим я цілком згоден.  Бо це дало б змогу нам,  товариші,  краще   формувати   структуру   виробництва   та споживання.  Я  хотів  би вам ще що сказати:  це ж безглуздя,  що вартість одного автомобіля дорівнює вартості 5 тонн  м'яса  і  30 тонн хліба, тобто стільки, скільки людина з'їдає за своє життя.

     Коротко про  торгівлю.  Це  сфера,  в  якій,  як в дзеркалі, відображаються всі болячки нашої економіки. Для стабілізації

     24

     споживчого ринку,  на  мою  думку,  потрібно  вирішити  такі головні завдання: досягти в основному збалансованості грошової та товарної маси,  створити ринок  товарів,  ринок  капіталу,  ринок робочої   сили,  ринок  цінних  паперів,  закласти  основи  нової структури.

     Маю право,  товариші,  зробити такий висновок:  не зміниться відношення   продавця   до  покупця,  якщо  не  буде  ліквідовано дефіцитність  і  не  вирішено  питання   демонополізації   і   її роздержавлювання.

     Протягом найближчих двох років потрібно продати або передати в  оренду,  колективну,  сімейну,  особисту  власність  приблизно половину    підприємств    торгівлі,   громадського   харчування, побутового  обслуговування,  як  це  робиться  у  Львові  і   всі вертикальні зв'язки або структури при цьому рушаться.

     Далі, товариші.   Чільне   місце  в  підвищенні  економічної зацікавленості торгівлі,  в нарощуванні продажу  товарів  повинна зайняти  нова  система цін і торговельних скидок.  До речі,  вони сьогодні становлять 7 відсотків,  а в інших країнах -  27-35.  Ми повинні   ліквідувати   "виколачування"  через  бюджет  прибутків торговельних підприємств, які належить направити в першу чергу на розвиток їх матеріально-технічної бази.  Я,  товариші, вам скажу, сьогодні з кожного карбованця,  який  вилучається  в  бюджет,  на розвиток торгівлі повертається лише 3 копійки.  Тому не дивно, що за  забезпеченістю  торговою  площею  та   місцями   громадського харчування  ми  посідаємо  одне з останніх місць в Європі Якщо ви мене затвердите,  то я  буду  працювати  над  тим,  щоб  особливо фінансові  та  інші  пільги  були надані і організаціям споживчої кооперації.  Зокрема,  компенсувати витрати,  що дозволили  б  їй повністю  відмінити  надбавки  до  роздрібних  цін на товари,  що продаються в глибинних районах, і тим самим вирівняти ціни на всі без винятку товари в місті і селі.

     Товариші, суверенітет республіки,  який проголосила Верховна Рада,  надає торгівлі широкі права перейти, товариші депутати, на еквівалентну  міжреспубліканську  торгівлю  без  диктату  центру. Декілька слів по  аспекту  цієї  проблеми.  Тим  більше,  що  при обговоренні  доповіді  товариша Масола виступали депутати Ткачук, Яковишин і... (не чути).

     Товариші! Декілька слів про міжреспубліканські поставки.  На мою думку,  вони повинні розвиватись без участі центру, на основі прямих договорів з  урядами  інших  суверенних  держав.  Важливим напрямом в поліпшенні становища на споживчому

     25

     ринку повинна   стати   самостійність  України  в  зовнішній торгівлі.  І моя позиція,  товариші,  буде такою:  вся валюта  за експортну продукцію з території республіки повинна надходити в її доход, за відрахуванням бюджету за згодою України та Союзу.

     Як це  передбачається  Декларацією,  Уряд  самостійно   буде вирішувати,  скільки  витрачати  валюти  на  закупку  сировини  й обладнання.  Це  буде  головним  в  моїй  роботі,  якщо  ви  мене затвердите.

     І останнє,  товариші.  Платні  послуги  переходять у ведення місцевих Рад, і в 1995 рощ загальний обсяг платних послуг буде 22 мільярди. Це 400 карбованців на одного чоловіка.

     Товариші! У   нас   будуть   звільнятися   люди.  Ми  будемо переводити народне господарство на ринкову економіку.  Треба  нам зробити так, щоб було створено державну систему перекваліфікації. У нас безпосередньо в сфері  обслуговування  сьогодні  працює  25 відсотків  всього  працездатного населення,  тоді як у розвинутих країнах - 40 відсотків.

     Товариші, я вважаю,  депутати вірно тут говорили про те,  що необхідна  націоналізація  всієї  оздоровчої  нашої  індустрії  в Криму,  Карпатах,  Приазов'ї. Такими, шановні депутати, в основні напрями  та пріоритети тієї роботи,  яка мені доручається,  цьому безпосередньо сприяла також  конструктивна  підтримка  комісії  і Верховної Ради. Дякую за увагу.

     Голова. Тепер відповіді на запитання.  Перший мікрофон, будь ласка.

     Яковишин Л.Г.,  директор   Бобровицького   радгоспутехнікуму (Козелецький  виборчий  округ,  Чернігівська  область).  Шановний Анатолій Сергійович!  Ми вчора слухали вас на двох комісіях  -  з питань  відродження села і з АПК.  Ми в основному були задоволені вашими відповідями і одностайно за вас голосували.  Я  хотів  би, щоб  ви  сьогодні з цієї високої трибуни,  коли ви через декілька хвилин будете вже вибраним на  цю  посаду,  щоб  весь  наш  народ почув, як ви відповідали вчора нам.

     Перше питання.  Ви  знаєте,  що  той штучний дефіцит у ніс в країні з цукром створено виключно з вини уряду нашого союзного. Я маю  на  увазі  підвищення  цін  на  горілчані  вироби.  То чи не вважаєте ви, коли ви станете Першим закупником, що перше питання, яке  ми  повинні  вирішити у нас і ліквідувати цей дефіцит,  - це знизити ціни на горілку, цим самим нанести нещадний

     26

     удар по  самогоноварінню  і  вирішити  питання  з  дефіцитом цукру. Це перше питання.

     Друге питання.  Ви знаєте,  як село забезпечується у нас. Я, наприклад,  отримав 317 листів від інвалідів,  учасників  Великої Вітчизняної  війни  та  інших.  Це питання забезпечення легковими автомобілями на селі Фонди на цей-рік зменшилися вдвічі на  селі. Куди  ці  легкові  автомобілі  йдуть,  хто  в цьому винен?  Як ви вважаєте,  якими будуть принципи у 1991 році в питаннях розподілу легкових автомобілів для села?

     Статінов А.С. Дозвольте, будь ласка, товариші депутати, мені відповісти,  бо часу дуже мало,  російською мовою.  Щодо горілки. Мое  личное  мнение  -  это ничего не даст,  а проблему сахара на Украине мы можем решить,  и обязаны решить,  и решить ее  в  этом году.  Но  будет маленький вопрос.  Вы знаете,  что в стране и по областям республики большие перепады с  сахаром.  Чтобы  не  было перекачки,  перевоза,  спекуляции,  нужно продумать увеличение на душу населения объема выдачи сахара.  Я думаю,  в этом  году  эту проблему правительство может решить.

     По автомобилям. Товарищи, в этом году фонды на 25, около 30 процентов  выделены   Украине   на   автомобили   меньше.   Мы автомобилей не производим. Немножко, вы знаете Запорожский завод. А в основном  вы  знаете"  где  предприятия  расположены.  Но  я, например, считаю, приоритет для сельского хозяйства должен быть и здесь.  Мне на  комиссии  задавали  вопрос,  почему  не  выделены автомобили  "Темп" тем,  кто продавал больше положенного по плану хлеба.  Что оказалось?  Оказалось,  что выделили автомобили, 2700 штук, для тружеников села. Сейчас они получили только 200, а 2500 не получили. Почему?

     Центросоюз через  свои  базы  хотел   вазовские   автомобили продать труженикам села.  Ну, вы знаете, кто продает, у того есть определенные доходы.  А руководители предприятия отказались через Центросоюз  продать.  И  только  14 июля решили руководители ВАЗа 2500 автомобилей продать труженикам села.  Если вы меня утвердите в  этой  должности,  я даю вам слово,  что все долги,  какие есть перед тружениками села,  будут устранены в этом году. В течение 3 месяцев автомобили будут получены.

     Голова. Другий мікрофон, будь ласка.

     Курашик В.В.,   голова  виконкому  Кримської  обласної  Ради народних депутатів (Євпаторійський виборчий округ, Кримська

     27

     область). Уважаемый Анатолий Сергеевич!  Мы изучили подробно вашу  автобиографию.  Подкупает,  что вы прошли шахтерскую школу, значит, у вас должен быть характер. У меня к вам два вопроса. Как вы  видите решение проблемы крымско-татарского народа в Крыму как член государственной комиссии?  И второй вопрос. Ваше отношение к кооперативам.  Как  вы  видите,  что нужно,  чтобы их направить в необходимое русло по решению проблем народа.

     Статінов А.С.  Да, товарищи! Я член государственной комиссии по  этим  проблемам.  Первое.  Эту проблему надо решать,  решение Правительства по этому вопросу есть.  Я считаю,  товарищи, нельзя тут работать в стихийном плане.  8- 10 тысяч квота перевоза семей крымских татар.  Нужно обеспечить их полностью  всем  необходимым для жизни, рабочими местами и так далее.

     Я считаю,  что  это должно быть в организованном порядке.  И самое главное - мы не должны эту работу делать за  счет  Украины. Нашей вины в этом никакой нет. Это общегосударственная программа, и государственные руководители должны оплатить этот весь  процесс переезда крымских татар в Крым.

     Но я   не   складываю,   так   сказать,  ответственности  за Правительство.  Если буду я в этой должности, мы будем решать эти вопросы.  Но самое главное - это общая государственная программа. И участие тех республик, откуда будут переезжать. Из Узбекистана, например,  будет  переезжать  170 тысяч человек.  Соответственно, свои фонды на продукты питания, на одежду, товары и так далее они должны передавать Крымскому облисполкому.

     О кооперативах. Дело в том, что я за те кооперативы, которые дают товар на рынок.  Те,  которые дополняют нам товары,  которые необходимы, и услуги. Но товары сделать можно из ресурсов, сырья. Мы же,  если помните,  сырье,  ресурсы не дали. Они где брали? Вы знаете,  где они брали.  Нарушали законы. Поэтому, я думаю, здесь очень были неправильные подходы. Поддерживать кооперативы, а их у нас  тысяч  30,  они  делают услуги,  товары не на плохую сумму - где-то около 3 миллиардов рублей.  Но я,  например,  считаю,  что надо    поддержать    те    кооперативы,   которые   вырабатывают дополнительные товары для рынка.

     Голова. Третій мікрофон.

     Карпенко В.О.,  редактор газети "Вечірній  Київ"  (Прирічний виборчий округ,  м. Київ). Шановний Анатолію Сергійовичу! Я хотів би запитати ось що. Свого часу газета "Вечірній Київ"

     28

     виступила з рядом матеріалів,  спрямованих  проти  привілеїв для номенклатурної верхівки. Ви у вашу бутність Міністра торгівлі брали участь у прес-конференції  в  Раді  Міністрів.  По  каналах РАТАУ було їда розповсюджено у всіх газетах,  коли ви сказали, що таких привілеїв немає.  Потім з'ясувалось, що вони є. Вже під час роботи  сесії  газета  виступила  із  статтею.  Наш  кореспондент побував у Васильківському районі і проілюстрував фотографіями, де працівники Ради Міністрів споруджують так звані садові будиночки, котеджі.  На один з них йде до 60 тисяч цегли,  тоді як  місцевий колгосп, все село отримало фонди - 10 тисяч цегли на рік.

     У зв'язку  з цим у мене таке запитання.  Як Ви особисто,  як перший заступник,  ставитесь до  питання  відновлення  соціальної справедливості і скасування всіляких привілеїв?  І конкретно - як Рада Міністрів,  а це стосується її  працівників,  розібралася  з цими матеріалами, які названі в газеті нещодавно?

     І друге   запитання   -  від  мене  особисто,  від  депутата Сметаніна і цілого ряду депутатів.  У цьому залі  звучали  голоси про  те,  що  нам  треба  негайно затвердити Уряд,  тому що вкрай розвалюється економіка нашої республіки.  В той же час відомо, що повноваження  нинішнього  Уряду продовжені.  От би висловили свою програму і Вас знову затвердять першим заступником.  Чи зміниться все  те,  що  зараз,  і  чому  до цього часу Ви нічого не робили, чекали,  поки  Вас  затвердять?  Давайте  відповідь  на  ці   два запитання.

     Статінов А.С.  По привилегиям.  Я на вашей стороне полностью чтобы  привилегии,  а  это  то,  какая  зарплата   у   депутатов, представителей   комиссий,   членов  Президії  де,  требуется  ли автомобиль,  как  лечить,  как  обслуживать  членов  семьи,   как распределять  путевки - опубликовать в прессе и поставить на этом точку.  Что это нужно узаконить.  А все то, что не будет входить, то,  как  вы  решите  на Верховном Совете,  за это нужно карать и наказывать.

     В отношении моего интервью.  Я проработал очень  мало.  И  я сейчас  приношу  извинения перед читателями,  слушателями,  перед Вами, что я поступил, не зная обстановки дела.

     В отношении кирпича.  Товарищи! Некоторые области, исполкомы и Советы приняли правильное решение.  Я,  например, считаю, никто не обидится сейчас,  кто  слушает  нас  по  радио  и  смотрит  по телевидению. Мы имеем право и возможность временно,

     29

     на года   полтора-два,   прекратить   выдавать  строительные материалы тем,  кто строит себе второй-третий дом,  а отдать  все селу.  И я думаю, народ Украины это дело поймет, а за полтора-два года мы можем решить в селе крупные проблемы в социальном  плане, пока  через два года правительство решит проблему по строительным материалам.  Я думаю,  на нас никто не обидится, если мы временно приостановим  выделение строительных материалов для строительства этих дач.

     Зміниться чи не зміниться?  Я вам даю слово, сколько будет у меня здоровья, сил, все сделаю, чтоб все "змінилось".

     Голова. Перший мікрофон.

     Васильєва Г.І.,     заступник     голови    Білоцерківського міськвиконкому (Білоцерківський міський виборчий округ,  Київська область).  Шановний  Анатолій  Сергійовичі В комплекс соціального розвитку, який буде вам підпорядкований, відноситься міністерство праці і соціальних проблем, яке об'єднує в сой 2 міністерства.

     Учора, на  засіданні комісій більшість була за те,  щоб ці 2 міністерства  функціонували  окремо  -   міністерство   праці   і міністерство соціального забезпечення.  В зв'язку з тим,  що ці 2 міністерства -  це  міністерства,  які  на  бюджеті  і  не  можна спростовувати   це   тим,   що  ми  скорочуємо  міністерства.  Ці міністерства  залишаться  і  тоді,  коли  ми  впровадимо  ринкові відносини.   Чи   змінилася   у   Вис   за  цей  час  думка  щодо функціонування цих міністерств окремо?

     Статінов А.С.  Я благодарен за ту критику и серьезный,  я бы сказал  справедливый,  нажим.  А  моя  точка  зрения  -  я всегда подчиняюсь мнению большинства.  Воля депутатов сессии - для  меня закон.

     Голова. Другий мікрофон.

     Яценко В.М.,  голова  Коростенської  міської  Ради  народних депутатів (Коростенський виборчий  округ,  Житомирська  область). Анатолій   Сергійович!   Два  запитання  до  Вас.  Перше.  Згідно постанови N 315 Ради Міністрів УРСР,  ще починаючи з грудня  1989 року  населення  потерпілих від чорнобильської катастрофи районів повинно   бути   забезпечено   продуктами    харчування    згідно раціональних   норм.  Що  заважає  Вам,  як  першому  заступнику, виконати цю постанову Уряду? Це - перше.

     І друге.  Я звертався до Вас з таким  депутатським  запитом. Які надзвичайні заходи вживаєте Ви, як Перший заступник

     30

     Голови Ради   Міністрів,   щоб  терміново  зняти  так  звану "тютюнову" проблему?  Ця проблема стає політичною.  От  такі  два запитання.

     Статінов А.С. Постановление N 315. Товарищи! Я хочу сказать, что ни товарищ Масик Константин Иванович,  ни  Статинов  Анатолий Сергеевич  проблему  Чернобыльскую  не  решат.  Решать должны все члены  Правительства,  Верховный  Совет  -   быстрейшим   образом построить все объекты,  которые будут давать продукты питания для всех,  кто пострадал.  Незамедлительно сконцентрировать туда  все силы  строительные,  а  так как новые объекты строиться не будут, будет  консервация  многих  строительных  объектов,   перебросить рабочую  силу,  ресурсы  на  эти  объекты  и  решить  эту задачу. Незамедлительно, считаю.

     В отношении табака.  Товарищи,  я думаю вы помните, проблема табака была. Если бы депутаты Верховного Совета, члены Президиума первые показали пример и бросили курить,  я думаю мы бы попросили все население Украины, чтобы Украина не курила и получила хорошее здоровье.  Это  в  порядке  шутки.  А  если   серьезно,   Украина производит папирос 400 пачек на одного курящего.  Мы считаем, что курит в республике 10 млн.  человек. 400 пачек на курящего, много это или мало?

     Поэтому, конечно,  дефицит  произошел  так,  как  и с мылом, стиральным  порошком.  Это  проблема  вам   известная.   Обвиняли торговлю  и еще кого-то обвиняли в общенациональной проблеме.  Но Украина задачу эту решит. Но, товарищи, не надо уменьшать площади посева   под  табак.  Особенно  я  просил  бы  об  этом  крымских товарищей.  У нас будут поставки из Югославии, из Болгарии. У нас вводится  в  строй  сейчас  после  ремонта фабрика.  Нам помогает Прибалтика бумагой для этого  дела.  Вы  знаете,  чтобы  сигареты делать и фильтр надо иметь.  Мы принимаем срочные меры, чтобы эту проблему снять.

     Голова. Шановні товариші!  Ви бачите,  на електронному табло час відведений вичерпується.  У нас інформація, що хоче виступити Голова комісії - товариш Білоблоцький.

     Я думаю,  що ми повинні надати йому слово,  щоб  він  сказав своє ставлення.  Прошу,  народний депутат Білоблоцький.  Анатолій Сергійович, сідайте, будь ласка.

     Білоблоцький М.П., Голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях соціальної політики та праці (Жашківський виборчий округ,  Черкаська область).  Шановні  народні  депутата,  шановна президія. Вчора на стольному засіданні чотирьох постійних

     31

     комісій, зокрема у питаннях соціальної політики та праці,  у справах жінок,  охорони сім'ї, материнства і дитинства, у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів, з питань здоров'я людини, розглянуто структуру  комплексу  соціального розвитку та всебічно обговорено кандидатури до складу Ради Міністрів, що стосуються цього блоку.

     Повинен проінформувати  сесію,  що  обговорення  кандидатури товариша  Статінова  пройшло  в  критичній,  вимогливій атмосфері Усвідомлюючи всю складність проблем, які необхідно вирішувати для покращення   добробуту   народу   України,   соціального  захисту громадян,  депутати,  я б сказав, прискіпливо з'ясували позицію і підходи претендента на цю відповідальну посаду, і, прямо скажемо, з приводу тих пекучих проблем, які сьогодні існують.

     Ми переконалися,  що товариш  Статінов  -  відповідальний  і зрілий керівник.  Депутати відмічали, що він вболіває за доручену справу,  володіє обстановкою,  має значний  досвід  практичної  і організаторської   роботи,   бачить  шляхи  вирішення  зазначених питань.  На засіданнях комісій були висловлені побажання товаришу Статінову: більш наполегливо домагатися соціальної справедливості у вирішенні проблем,  пов'язаних  з  чорнобильською  катастрофою, наведенням належного порядку в торгівлі, сфері послуг, посиленням боротьби з спекуляцією і безгосподарністю.

     Ці турботи депутатів знайшли належне розуміння з його  боку. Виходячи  з  наведеного,  комісії дійшли висновку - рекомендувати сесії  Верховної  Ради  Української  РСР   затвердити   Статінова Анатолія  Сергійовича  на  посаду  Першого заступника Голови Ради Міністрів Української РСР.

     Голова. Товариші,  з   урахуванням   висновків   комісій   і обговорення  кандидатури товариша Статінова Анатолія Сергійовича, яке відбулося,  ставлю на  голосування  питання  про  призначення товариша Статінова Анатолія Сергійовича Першим заступником Голови Ради Міністрів Української Радянської Соціалістичної  Республіки. Прошу  голосувати.  І  приймемо  зразу ж постанову такого змісту: Призначити  товариша  Статінова   Анатолія   Сергійовича   Першим заступником Голови Ради Міністрів Української РСР.

     (Йде голосування)

     32

     "За" -  229,  "проти"  -  123.  Рішення прийнято.  Дозвольте поздоровити   Анатолія   Сергійовича   з   призначенням    Першим заступником Голови Ради Міністрів Української РСР. (Оплески).

     Голова. Вноситься  на  розгляд Верховної Ради пропозиція про призначення Заступником Голови  Ради  Міністрів  Української  РСР товариша Комісаренка Сергія Васильовича.

     Комісаренко С.В. Шановний головуючий, шановні депутати. Перш за все дозвольте щиро подякувати за ту честь бути на цій трибуні, а потім коротко розповісти про себе.

     Комісаренко Сергій   Васильович,   українець,   член   КПРС, народився в 1943  році.  Батьки  -українці,  науковці,  зараз  на пенсії.  Маю  дружину  та  дочку.  Закінчив  у  Києві  спеціальну українську англійську школу імені Івана Франка, потім з відзнакою

-  Київський  медичний інститут.  Під час навчання у медінституті вчився ще в університеті на фізикоматематичному факультеті,  а  з 1966  рейсу  весь час працюю в Інституті біохімії імені Палладіна Академії наук УРСР.

     Пройшовши весь  шлях  науковця,  від  аспіранта  до  доктора біологічних  наук,  члена  кореспондента  Академії  наук України, минулого року обраний директором Інституту.

     Мої наукові інтереси - це біохімія імунітету і може для  вас це  буде  цікавим.  Чому?  Тому,  що  мої  наукові інтереси якраз останні  роки  були  пов'язані  якоюсь  мірою  з   чорнобильською катастрофою та з діагностикою різних захворювань, які можуть бути дуже цікавими і дуже,  я маю на увазі  ефективність  діагностики, корисними для України.

     Рік працював  у  Франції  в  інституті Пастера,  півроку - у протираковому центрі у Нью-Йорку,  який є  одним  з  найкращих  у світі.  Учора на комісіях я досить детально виклав свою програму, вона зайняла 30 хвилин.  Тому сьогодні,  мені  здається,  якщо  я навіть  одну хвилину потрачу на ті проблеми,  або на ті комплекси проблем, які входять у цей загальнокультурною світній комплекс, і за який я маю відповідати,  якщо ви мене оберете, то моя доповідь буде  дуже  і  дуже  короткою  і,  мабуть,  не  дасть  загального враження.  Тому  дозвольте  мені  сьогодні  тільки  спинитись  на загальних питаннях.

     Мені здається,  що  моє   завдання   полягає   у   створенні оптимальних умов для відновлення культури українського народу. Це

     33

     можливо, на мою думку, тільки комплексно, на базі стабільної економіки,  розвитку   науки   і   науково-технічного   прогресу, відновлення   духовності   суспільства   шляхом   естетичного  та гармонійного виховання  вільної,  гуманної,  з  почуттям  високої гідності і поваги до інших людей людини,  патріота своєї землі та народу,  людини працьовитої,  що бажає докласти  свої  знання  та вміння і одержати достойні її умови існування.

     Наука, охорона здоров'я,  культура, освіта - всі ці проблеми зараз є одними з найболючіших для нашого суспільства,  для  нашої республіки.  І,  на  мою думку,  для відновлення культури України головне - це  побороти  загальну  пасивність,  зневіру,  залучити людей  - ентузіастів до відтворення атмосфери загальної культури. Ця атмосфера має бути насичена елементами національної  культури. Успіх  буде  повністю  залежати  від  ефективності наших спільних зусиль  парламенту,   Уряду,   діячів   культури,   широких   кіл громадськості,  від того,  яку родючу землю ми створимо для цього саду культури, як дбайливо будемо доглядати .

     Мені здається,  що у відповідях на ваші запитання мені краще вдасться викласти програму, про яку я вже казав. Дякую за увагу.

     Голова. Можемо приступити до відповідей на запитання.

     Прошу, перший мікрофон.

     Депутат не  представився.  Шановний претендент,  я б хотів у вас  спитати  про  таке,  Я  зустрічався  з  виборцями  у  своєму виборчому  окрузі  N 360 у Кременці,  і вони просили запитати вас особисто,  чи не варто відмінити  в  середніх  школах  республіки викладання   початкової   військової   підготовки?   В   сучасних міжнародних умовах в школах є це вчорашнім  днем.  За  свідченням самих військових,  для армії користі вона не приносить ніякої,  а кошти витрачаються великі.

     Друге. Чи  не  варто  в  навчальний   план   середніх   шкіл республіки ввести історію України,  як окремий навчальний предмет з тижневим навчанням як  мінімум  по  одній  годині?  Це  можливо зробити  за  рахунок  скорочення  годин з історії СРСР.  До цього історія України вивчалась у складі історії  СРСР  як  другорядний предмет. Прошу відповісти.

     Комісаренко С.В. Про перше запитання - військову підготовку. Мені здається, що зараз з загальною тенденцією демілітаризації та розвитку гуманних ідей, я не знаю, чи може бути взагалі відмінена такого   типу   підготовка,   вона   може   бути   об'єднана    з загальнофізичною підготовкою. Але, якщо я пам'ятаю, то за ті

     34

     роки, коли    я   вчився,   ця   підготовка   дійсно   стала мілітаризованою.  Я думаю,  що було б доброю ідеєю її або взагалі скасувати,  або зробити її значно іншою,  ніж такою,  якою вона є зараз.

     Про друге питання.  У своїй програмі вчора я викладав  якраз про те, що потрібно вивчати і викладати історію Украйни, може, не як обов'язковий предмет,  але щоб вона була інтегрована.  Історію України,  географію  України,  і  не  тільки  історія і географія України,  а ще й історія і географія  рідного  краю,  тобто  того місця,  де знаходиться ця школа.  І діти мають виховуватись у цій атмосфері національної культури, поваги до національної історії і до національної географа.

     Голова. Другий мікрофон, будь ласка.

     Кислий П.С.,   заступник   директора   по   науковій  роботі Інституту надтвердих матеріалів АН  УРСР,  м.  Київ  (Промисловий виборчий  округ,  м.  Київ).  У  мене таке питання.  Ви будете як Заступник   Голови    Ради    Міністрів    керувати    комплексом культурно-освітнім. Цей комплекс, тобто міністерства, які входять у цей комплекс,  не відповідають Декларації про суверенітет,  яку ми  прийняли.  Тут  абсолютно  багато  того,  чого  не  вистачає. Наприклад, немає Комітету по науці, немає Держкомстандарту, немає Комітету по винаходах і так далі.

     Як Заступник Голови Ради Міністрів ви вважаєте, що достатньо в цьому комплексі того,  що  є,  для  незалежної  держави  чи  не достатньо? Це перше запитання.

     І друге запитання, на яке я хочу, щоб ви відповіли. Вчора на міськраді було піднято синьо-жовтий прапор,  національний  прапор України.  Яке ваше ставлення до цього питання?  Як ви відноситесь до цього факту?

     Комісаренко С.В.  Перше питання.  Я  вважаю,  що  дійсно  на Україні  мають  бути  організації,  які відповідають за винаходи, стандарти, за науку. Можливо, це не має бути Держкомітет з науки, який  він  є  в  Москві.  Бо  ця  організація,  з моєї думки,  не відповідає дійсно керуванню наукою,  якщо воно  взагалі  можливе, керування наукою.  Або те, що потрібно мати координаційний якийсь комітет.

     Очевидно, що на Україні має бути  якась  організація,  може, громадська при Уряді, яка буде координувати найголовніші напрямки розвитку науки на Україні,  адаптованої до наших республіканських потреб.  І що особливо мені здається важливим,  це має бути якась група експертів з усіх які будуть

     35

     проводити глибоку і незалежну експертизу наукових розробок і наукових проектів. Це-перше питання, відповідь на перше питання.

     Стандарти існують загальносвітові, і в кожній країні існують свої стандарти.  Але в кожній країні свої стандарти, адаптовані з одного  боку до світових стандартів,  а з другого боку адаптовані до своєї власної економіки. Маючи на увазі, що вони адаптовані до своєї власної економіки,  як, наприклад, Дойчестандарт в Західній Німеччині,  то Україна, якщо вона буде мати свою особисту, а вона повинна  мати  свою  особисту економіку,  то вона має мати і свої власні потреби до стандартів.

     І друге питання. Це дуже і дуже важливе для мене питання. Бо я  як українець поважаю і чую українську національність.  !  якщо офіційно прийнято, що нашим прапором зараз є червоно-блакитний як державний  прапор,  а  жовто-блакитний  як відображаючий загальну тенденцію  до  національної  культури,  то   вони   мають   право співіснувати.   Але   це  юридичний  навіть  акт,  тому  це  ваша компетенція прийняти його.

     Голова. Маленьке  уточнення:  прапор  дійсно  прийнято,  але рішення міської Ради не існує. Третій мікрофон.

     Комісаренко С.В. Я про це не знав.

     Іваничук Р.І.  Шановний Сергію Васильовичу, моє питання може буде випадати із цього плану,  але прошу мене вислухати.  Я вчора був у Батурина, столиці Івана Мазепи.

     Комісаренко С.В. Підождіть хвилинку, я вас не чую.

     Іваничук Р.І.  Прошу слова,  це важливе питання для всіх.  Я вчора був у Батурині,  столиці Івана Мазепи  і  у  рідному  місті останнього гетьмана Кирила Розумовського.  Я оглядав палац Кирила Розумовського, цю перлину українського зодчества в стилі барокко. Це цілковита руїна,  на яку складаються батуринці своїми грішми і склали всього дві тисячі.  Просили  у  Олененка  5  мільйонів.  Я думаю,  що  5  мільйонів  для  України  -  це не багато,  але він відмовився їх дати.  Тепер у цьому будинку  Розумовського  робить якісь свої будинки відпочинку Мурманськ чи що. Це ганьба для нас, як ми до цього допустимо?  Невже  ми  допустимо,  щоб  у  столиці козацтва  ми  не  мали хоч би для художників,  письменників,  для хворих і т.д.

     Я говорив  із  головою  міської,  селищної  Ради   Згурським Олександром   Пилиповичем,  і  він  просив,  щоб  я  виступив  на Верховній

     36

     Раді, коли будете ви обиратись. Щоб це село, селище міського типу  стало  обласного підпорядкування,  якщо не районом.  Інакше воно загибає, і ми втрачаємо нашу історичну пам'ятку, якою є ціле село,  а в ньому палац Кирила Розумовського.  Я прошу звернути на це увагу і відповісти мені, як ви ставитесь до цього питання.

     Комісаренко С.В.  Я  думаю,  що  тут  усі  на  сесії   мають одностайну  думку - що пам'ятки історії та культури України мають першорядне значення для нашої республіки,  для  нашої  країни.  І вони мають зберігатися у достойному стані. Тільки одностайне...

     Голоси з залу. (Не чути).

     Комісаренко С.В.  Є відповідь Віталія Андрійовича, що будуть виділені ці гроші на цей палац.  Ви мали на увазі, мабуть, палац, який за Козельцем, так?

     Голова. Перший мікрофон, будь ласка.

     Чернявський О.П.,   голова  ради  агропромислових  формувань Сумської області  (Сумський  виборчий  округ,  Сумська  область). Шановний Сергій Васильович!  Всім у залі відомо,  яка роль науки, науково-технічного прогресу у вирішенні тих питань, які склалися, ну,  тяжкі  питання  майже у всіх галузях народного господарства. Яку ви вбачаєте роль науки у вирішенні цих питань (це  я  питання хочу  два  таких поставити)?  Як ви вбачаєте впорядкування оплати праці наукових працівників в залежності від їх вкладу  у  народне господарство?  Це перше.  І друге. Як ви плануєте втілити в життя ті  наукові  розробки,  які  існують,  але,  нажаль,  через  нашу нерозпорядливість не втілені в життя? Оце два питання. Дякую.

     Комісаренко С.В.  Ну,  перш за все, мені здається, що це теж одностайна думка,  що зараз розвиток  научи  відображає  розвиток нації  і  розвиток  цивілізації,  а в нашій республіці - розвиток нашої республіки.  І від  того,  як  ефективно  буде  розвиватися наука,  а  особливо  фундаментальні  науки,  залежить  прогрес  і економічна незалежність країни.

     Ви казали про оплату праці науковців, але я маю нагадати, що заробітна плата науковців залишається на одному і тому ж рівні, і мені здається, я не пам'ятаю точно, або з 1936 або з 1938 року. В ті  роки  праця  вченого  вважалася однією з найбільш таких,  ну, престижних,  і вона була на першому,  другому,  а може і третьому місці.  Зараз  плата  науковця  є десь на 45 чи 46 місці,  але ця плата праці науковця,  і вже зараз є підойми економічні, має бути диференційованою. Тобто, не взагалі плата залежно від посади, яку

     37

     цей науковець   займає,  або  від  стажу  роботи,  вона  має відповідати тому внеску цього вченого,  який він зробив  у  науку або,  наприклад, у економіку, якщо це має значення для прикладних досліджень.  Тобто,  я за те,  щоб підвищити плату  для  наукових співробітників, і за те, щоб максимально розвивати фундаментальні науки.

     Може ви знаете, що раніше фундаментальні науки фінансувалися з  Москви,  з Держкомітету по науці і техніці або з Академії наук Радянського Союзу.  В останні роки це фінансування  катастрофічне зменшилося, а інколи, навіть, входячи в спеціальні програми, наші вчені не одержали взагалі цих фінансів.  Я  дуже  добре  знаю  цю проблему,  бо я особисто теж фінансувався з тих же джерел.  ! ось зараз постає питання про те,  що ми повинні,  ми,  я маю на увазі Верховна Рада і Уряд, мають забезпечити якесь базове, обов'язкове фінансування нашої фундаментальної  науки.  Я  маю  на  увазі  не тільки Академію наук,  але й інших фундаментальних наук.  А потім дальший   розвиток,   наприклад,   прикладних    розробок,    має фінансуватися вже цільовими програмами.

     Голова. Другий мікрофон.

     Депутат не  представився.  Як  у  відношенні  до тих,  котрі нічого науці не лають, а займають посади і народному господарству від цього ніякої користі?

     Комісаренко С.В.  Так, але не вже справа тих підприємств або теж установ, мають таких співробітників.

     Голова. Другий мікрофон.

     Задорожний Б.В.,   доцент   кафедри    охорони    праці    і навколишнього середовища Маріупольського металургійного інституту (Маріупольський - Центральний виборчий округ,  Донецька область), Що   на   вашу   думку  треба  зробити  для  зменшення  небезпеки розповсюдження СНІДу і який ваш особистий вклад у вирішення  цієї проблеми як біохіміка? Дякую.

     Комісаренко С.В.  За той час, коли я тут на сесії, я жодного разу не чув про  СНІД.  Тут  весь  час  ми  розбираємо  або  інші проблеми,  або кажемо про Чорнобиль.  Але мені здається,  скажімо так, я впевнений, що через декілька років ця проблема буде однією з  найстрашніших,  які  будуть  стояти  перед нашим суспільством. Зараз разом з Міністерством охорони здоров'я,  Академією наук  та іншими установами або іншими відомствами розробляється

     38

     національна програма для боротьби з синдромом або з вірусом, який викликає синдром набутого імунодефіциту людини.  І  одним  з питань,  яке  буде винесено на засідання Верховної Ради,  це буде питання про затвердження національної  програми  боротьби  з  цим захворюванням та шляхи, як запобігти розповсюдженню цього вірусу. Я думаю, що депутати дуже скоро почують про цю програму.

     Голова. Третій мікрофон, будь ласка.

     Шлемко В.Т.,       начальник       управління       культури ІваноФранківського   облвиконкому   (Косівський  виборчий  округ, Івано-Франківська область).  Шановний Сергій Васильович! Вчора ми мали  змогу  заслухати  вас на засіданні постійних комісій,  Дуже прикро,  але ви як вчений біолог в галузі культури проявили певну некомпетентність.  Але може статися так, що вас буде обрано на цю високу посаду,  тому  я  хотів  би  задати  вам  одне  запитання. Працівники  українського  кіно  ставлять  питання про вихід з-під крила Міністерства культури України. Мене як начальника обласного управління   культури   цікавить  таке  питання:  куди  подаються кіновідеопрокат,     а     також      матеріально-технічна      і ремонтнобудівельна база, які належали колись кінофікації?

     Комісаренко С.В.  Перш за все, тут є маленька неточність. Що я маю на увазі?  Тут я декілька разів чув,  що Уряд звинуватили в тому,  що  в ньому немає нових людей,  Я якраз є не тільки новою, але дуже новою людиною,  яка  вперше  потрапила  на  таку  високу трибуну  або  може  потрапити  до Уряду.  Але якщо приходить ноші людина,  то  вона  не  може  відразу  мати  повну  компетенцію  у питаннях, які відносяться до неї.

     По-друге. Може,  вам і здалося,  що я якісь питання не знав, але я ні від кого не чув,  щоб хтось мені сказав,  що я  в  цьому питанні проявив дійсно глибоку некомпетентність.

     Відносно того,  що  ви  казали.  Мені  здасться,  що  Спілка кінематографістів,  якщо вона бажає відокремитись,  то вона  може відокремитись,  але  не як творча Спілка кінематографістів,  а як ціла галузь виробництва кіно.  Якщо вона відокремиться, то, певна річ,  з  нею  відокремиться  і  розповсюдження  кіно,  тобто  вся кіномережах і засоби розповсюдження.

     Я не бачу ніяких проблем.  Тобто,  ми  повернемося  до  того статусу, який був декілька років тому, коли існувало Держкіно.

     Голова. Перший мікрофон.

     39

     Депутат не представився. Глубокоуважаемый Сергей Васильевич. У меня к вам вопрос такого рода.  Я думаю,  что вы  отдаете  себе отчет в том,  что катастрофическое положение современной медицины в нашей республике связано не только с  дефектами  строительства, финансированием,  а  и с тем,  что современные достижения мировой науки не стали фундаментом развития нашей медицины.

     И этим  определяется  вся  рутинная  диагностика,   рутинное лечение, определяющее то, что на 10 лет меньше живут люди в нашей республике, чем в других странах. Есть ли у вас какието серьезные взгляды на то, как можно изменить существующее положение вещей?

     Комісаренко С.В.  Бачите,  охорона здоров'я на Україні, вона зараз  не  задовольняє  ні   населення   України,   ні   медичних працівників,  які  дійсно  інколи постають без всякої зброї перед захворюваннями.

     Рівень медичної допомоги  в  країні  і  в  нашій  республіці завжди відображає загальний стан економіки,  фінансів,  добробуту України і її культури.  Коли ви казали,  справедливо казали,  про недостатній  розвиток  медичних наук,  то це дійсно так,  це наша вада,  дуже велика вада.  Бо,  на жаль, медичні науки на Україні, м'яко кажучи,  не відповідають сучасному рівню світових досягнень у цій галузі.

     Але вирішення проблем охорони здоров'я має бути комплексним. Тут не можна сказати,  що потрібна матеріальна база,  чи потрібно зробити кращими науково-медичні інститути,  чи підготовку кадрів. Все  це  має бути комплексним,  проводитись одночасно.  І якщо ми проведемо таке комплексне поліпшення  системи  охорони  здоров'я, то,  я вважаю,  що ми зможемо досягти певних успіхів. Особливо це буде пов'язано з тим,  що зараз Уряд пропонує перевести  медицину на бюджетно-соціальні рельси,  на бюджетно-соціальну систему,  що підприємства,  які зацікавлені в тому,  щоб їхні працівники  були здорові,   будуть  виділяти  гроші,  які  підуть  на  підтримання матеріальної бази системи охорони здоров'я. Але повірте мені, для того,  щоб  зараз  проаналізувати  ці  перспективи,  які потрібно зробити,  ну,  перш за все,  це буде  програма  Міністра  охорони здоров'я, потрібно дуже багато часу на висвітлення цих питань.

     Голова. Другий, перший мікрофон.

     Депутат не представився). Уважаемый Сергей Васильевич! Я

     40

     понимаю, что  вопрос  комплексный,  но  от  вас  я бы ожидал вопрос в  отношении  развития  молекулярной  биологии,  генетики, внедрения этих вопросов в практику медицины,  а не вообще ответ в отношении того, что надо развивать все комплексно.

     Комісаренко С.В.  Спасибі за зауваження,  я з вами  повністю згоден.  Але, можливо, в цій аудитори не потрібно розповідати про ті фантастичні досягнення в галузі молекулярної біології,  які  є основою  для  сучасної  медичної науки і для того,  щоб ефективно лікувати людей. Але, дійсно, воно так і є.

     Голова. Другий мікрофон.

     Мисник П.О., другий секретар Чернігівського обкому Компартії України   (Новгород-Сіверський   виборчий   округ,   Чернігівська область).

     В областях,  які прилягають до Чорнобильської зони, сьогодні катастрофічно  не  вистачає лікарів.  Як Ви думаєте вирішувати цю проблему,  і чи не вважаєте Ви, що все-таки в цих областях, в цих регіонах необхідно відкривати вищі медичні заклади з тим,  щоб на місці готувати  своїх  лікарів,  бо  з  інших  регіонів  люди  не закріпляються, виїжджають назад.

     Комісаренко С.В.  Ви  розумієте,  якщо ми підемо тим шляхом, мені  здається,  він  буде  малоефективним,  тому  що  ми  будемо готувати деякі сурогати лікарів.  Лікарі мають готуватися там, де є відповідна база,  тобто відповідні педагоги,  де  є  відповідна матеріальна  база для виховання лікарів.  Зараз на базах навіть у Києві,  навіть у найкращих наших вищих медичних закладах, таких ж у Харкові,  у Сімферополі,  підготовка лікарів має багато вад.  І якщо ми будемо організовувати  нові  медичні  вищі  заклади  і  у місцях,  де  ця підготовка не буде ефективною,  то і лікарі,  які будуть там готуватися,  будуть малоефективними.  Але  я  повністю згоден  з  Вами,  що  забезпечення  медичними  працівниками у цих областях має бути повним.

     Голова. Третій мікрофон, будь ласка.

     Червоній В.М.,  апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" (Ленінський виборчий округ, Ровенська область).

     Шановний Сергій  Васильович!  Скажіть,  будь  ласка,  в разі вашого обрання,  чи  будете  Ви  вести  політику,  спрямовану  на переведення   якомога   швидше  всіх  українських  вищих  учбових закладів на державну мову викладання?

     І друге запитання.  Вчора в  розмові  з  Вами  на  засіданні спільних

     41

     комісій депутати  зрозуміли,  що ви плануєте поєднувати своє директорство в інституті,  який Ви зараз очолюєте,  з  роботою  в кабінеті міністрів.  Скажіть,  будь ласка, як Ви будете планувати свій робочий день?  Вранці, до обіду в інституті, а після обіду в міністерстві, чи навпаки? Дякую за увагу.

     Комісаренко С.В.  Почну з першого.  Я поки що не можу кинути одну роботу, не маючи другої. А відносно вузів, переводу вузів на українську  мову  ми  вчора  досить  детально  спинялись на цьому Питанні, і я вважаю, що вузи мають переходити на українську мову, але  для  цього  потрібно  створити  всі  умови,  тобто  потрібно створити, мабуть, кафедри української мови, які будуть готувати і педагогів,  і будуть перекладати підручники, і будуть перекладати всю ту  методичну  літературу,  яка  є  на  російській  мові,  на українську мову.  Але цей процес має бути поступовим і не повинно бути ніякого тиску на людей.

     Потім було  ще  одне  питання,  про  створення  всіх   нових підручників на українській мові. Мені здається, це недоцільно, бо значно ефективнішим є переклад на українську мову  тих  найкращих підручників або тих найкращих монографій,  які існують у світовій літературі і у світовій педагогіці.

     Голова. Час плине надто швидко, і ми мусимо надати слово від комісії.  Просить  слово  голова  Комісії  з  питань  культури та духовного відродження - Танюк.

     Танюк Л.С.  (Ватутінський виборчий округ м.  Київ).  Шановні депутати! Шановний Голово! Висновки у нас неоднозначні. Я не хочу зразу зачитати висновки Комісії з  питань  гласності  та  засобів масової інформації,  яка ухвалила не рекомендувати Верховній Раді УРСР  товариша  Комісаренка  на  посаду  заступника  Голови  Ради Міністрів  і  запропонувала  Масолу висунути іншу кандидатуру,  а також  надати  можливість  народним   депутатам   УРСР   висунути альтернативну кандидатуру. Голосували "за"-10, "проти" -1.

     У нас  відбулося засідання двох комісій;  - Комісії з питань науки і з питань культури,  і голоси  у  нас  теж  поділитись.  З одного  боку ми відзначили доволі високий рівень інтелігентності, знання мов і міжнародних аспектів культури,  які  проявив  Сергій Васильович, а з другого боку визначили все-таки дуже такий рівень малої компетентності у плані взаємин з творчими спілками  і  саме те, що стосується Міністерства культури.

     Тут є  одна  драматична  ситуація,  яку  я хотів би,  щоб ви зрозуміли.

     42

     Комісія з питань культури та духовного відродження  висунула план,  і ми перед вами виступали з цього приводу,  як перетворити традиційне  Міністерство   культури   України   на   нетрадиційне Міністерство культури,  інформації,  спорту і туризму. План, який Віталій Андрійович Масол не підтримав,  не підтримав наші кадрові пропозиції  з  цього приводу і,  очевидно,  це створює певну таку напругу зараз.

     Значить, яке було наше компромісне рішення? Комісія з питань культури  та  духовного відродження все-таки більшістю схиляється до того,  щоб не підтримати  кандидатуру  Сергія  Васильовича.  А комісія з питань науки схиляється більшістю до того, щоб все-таки підтримати.

     То ми знайшли спільну мову,  компромісну, таку, що ми хотіли б  звернутися  до  вас  з проханням підтримати кандидатуру Сергія Васильовича,  але з  однією  умовою,  що  він  проявить  максимум ентузіазму і можливостей для того, щоб до міністерства культури і міністерства освіти прийшли нові,  нетрадиційні кадри.  Тому наша умова така,  що якщо Сергій Васильович і Віталій Андрійович Масол підтримають кандидатуру член-кореспондента Академії  наук  Миколи Жоленського  на  посаду  Міністра культури,  а на посаду Міністра освіти підтримають  кандидатуру  Миколи  Григоровича  Погребного, доктора філологічних наук,  тоді ми вважаємо,  що ця конфронтація якимось чином зніметься.  І ще.  Я трошки перечекаю,  тому що  це дуже  важливо,  А  якщо ми станемо на таку позицію,  що ми нічого міняти  не  будемо  і  будемо  бачити   в   цій   посаді   тільки представництво,  і  знову будуть керувати культурою люди,  які не мають відношення професійного до культури, як був Демичев, хімік, як  була Фурцева,  як був ветеран Бабійчук,  і так далі,  тоді ми звичайно  ніякої   культури   не   зробимо,   ніякого   духовного відродження на Україні не буде.

     Тому ми  зараз  просимо  Віталія Андрійовича Масола і Сергія Васильовича дослухатися уважно до цієї  категоричної  заяви  двох наших   комісій  і  до  категоричної  відмови  комісії  з  питань гласності та засобів масової інформації.  Тому  що  у  противному разі  нас  чекає  дуже  серйозна  і  дуже  тривала конфронтація у питаннях стратегій і розвитку української культури і  української освіти. Дякую за увагу.

     Голова. Я  думаю,  що з урахуванням виступу товариша Танюка, все  ж  таки,  підтримали   комісії   пропозицію   про   внесення кандидатури товариша Комісаренка на голосування,  а все інше - це вже

     43

     звернення до  Уряду.   Тому   я   маю   підстави   поставити кандидатуру  Комісаренка  Сергія  Васильовича  на голосування про його призначення Заступником голови Ради Міністрів,  одночасно  з постановою такого змісту:

     "Верховна Рада Української РСР постановляє:

     Призначити товариша     Комісаренка    Сергія    Васильовича Заступником Голови Ради Міністрів Української РСР. "

     Прошу голосувати.

     Йде голосування.

     "За" -  316,  "проти"  -  55,  рішення  приймається.  Сергій Васильович,  поздоровляємо  вас з призначенням Заступником Голови Ради Міністрів.

     Оголошується перерва на 30 хвилин. (Перерва)

     Головує Голова  Верховної  Ради  Української   РСР   депутат Кравчук Л.М.

     Голова. Можемо  продовжувати  роботу.  Вноситься  на розгляд пропозиція Голови Ради Міністрів про обговорення  і  затвердження Заступником   Голови  Ради  Міністрів  Української  РСР  товариша Урчукіна Віктора Григоровича.

     Урчукін В.Г.  Шановні народні депутати.  Коротко  про  себе. Народився в 1940 році в родині терських козаків,  росіянин. Після закінчення  профтехучилища  у  1958  році,  почав  працювати   на "Запоріжсталі"    монтажником,    бригадиром    монтажників.    У Запорізькому    спецуправлінні    "Південдомнаремонт"    працював технологом, старшим виконробом механо-вантажних робіт.

     З 1965 року був начальником управління,  головним інженером, керуючим трестом "Укрметалургремонт".  Після закінчення  академії народного   господарства   при   Раді   Міністрів  СРСР  працював директором інституту,  генеральним директором науково-виробничого об'єднання у місті Дніпропетровську.

     В березні   1987   року  захистив  докторську  дисертацію  з економіки.  В кінці червня 1987 року був призначений  Заступником Голови Ради Міністрів УРСР. Член КПРС, одружений, маю сина.

     Про платформу  діяльності.  У  зовнішньоекономічних зв'язках мої принципи такі.  Перше. Україна, як суверенна держава, повинна бути  господарем  надр  та всіє продукції,  що виробляється на її території.

     Друге. Всі підприємства,  колгоспи,  кооперативи мають право на розвиток зовнішньоекономічних зв'язків з будь-якою закордонною

     44

     фірмою з  обов'язковим відрахуванням валюти місту,  області, республіці.

     Третє. Уряд  України  самостійно  вирішує  питання  квот   і ліцензій,  експорту всієї мінеральної сировини, що видобувається, і продукції,  що виробляється підприємствами і  організаціями  та кооперативами.   Створення   в   межах   республіки   спільних  з закордонними партнерами  підприємств,  вільних  економічних  зон, укладання  міжнародних  договорів  і угод,  відкриття генеральних консульств,  торговельних представництв у прикордонних країнах, а також  в першу чергу в Канада і Сполучених Штатах,  де є численна українська діаспора.

     Четверте. Необхідно для зацікавленості працюючих у зростанні експорту    ввести    в    республіці   виплату   підприємствами, організаціями,  кооперативами на  трудові  акції  всім  працюючим дивідендів  не  тільки у карбованцях,  а й у валюті за рахунок їх валютних фондів.

     П'яте. Держава  повинна  підтримувати   нормативи   валютних відрахувань і систему оподаткування збільшення зростання експорту готових   виробів,   особливо   обладнання.   У    роботі    буде забезпечуватись  принцип  рівного  підходу  для  всіх експортерів продукції та послуг, незалежно від форм власності, господарювання або  належності до суспільної парти товариства.  Для забезпечення економічної  самостійності  України  та  валютної   самоокупності планується  вже  в  цьому  році  створити самостійний акціонерний український зовнішньо-економічний банк, відкрити Республіканський торговий дім з філіалами в Одесі, Львові, Ужгороді для продажу за валюту  імпортних  та  кращих   вітчизняних   товарів   народного споживання.    Взяти    у   власність   республіки   всі   готелі Держкомінтуристу СРСР і дати  всім  підприємствам,  організаціям, кооперативам після акредитації право прийому іноземних туристів з відрахуванням по нормативах  валюти  місту,  області,  республіці Прискорити створення матеріальних баз розвитку митниць,  введення митних зборів від експорту сировини,  імпорту готових  виробів  з відрахуванням  30  відсотків  областям  і  30  відсотків у бюджет республіки.

     Домовитися про оплату валютного експорту товарів з  морських портів, нафти і газу по продуктопроводах, що пролягають по землях України, а також за використання шляхів з боку Молдови.

     Створити самостійно    об'єднання    "Укрзовніштранс"    для забезпечення   перевезень   експортних   та   імпортних  вантажів автомобільним

     45

     транспортом. Щоб не починати  розвиток  зовнішньоекономічних зв'язків  з  монополії,  потрібний для координації та організації всієї зовнішньоекономічної діяльності високого рівня такий орган, як  управління,  як  Державна  зовнішньоекономічна  комісія  Ради Міністрів України.

     Я хочу підкреслити,  що я проти  прийнятої  Верховною  Радою СРСР  системи  оподаткування,  що  стосується експорту та імпорту товарів.  Вони  знову  беруть  собі  гроші,  а   відповідальність залишають нам.

     Тому нам потрібний український закон про зовнішньоекономічну діяльність і систему валютних відрахувань від  експорту.  В  1991 році  нас  чекають великі складності з валютною самоокупністю.  В 1989  році  підприємствами  та  організаціями,  розташованими  на Україні,  поставлено на експорт товарів на суму 6,3 млрд. крб., у тому числі на вільно конвертовану валюту - на 593  млн.  крб.  За рахунок централізованих фондів СРСР закуплена лінія, устаткування сировини   товарів   народного   споживання   для    підприємств, підпорядкованих  Раді  Міністрів  УРСР,  більш як на 2 млрд.  280 мільйонів  карбованців,  у  тому  числі  на   737   мільйонів   у вільно-конвертованій валюті.  За експорт продукції підприємствами та організаціями відраховано до їх  власних  фондів  451  мільйон карбованців   валюти,  у  тому  числі  вільноконвертованої  -  72 мільйони карбованців.

     Вперше облвиконкомом  відраховано  більш  як  10   мільйонів карбованців  валюти,  в  тому  числі  і вільноконвертованої - 1,7 мільйона.

     Рада Міністрів  мала   відрахувань   близько   7   мільйонів карбованців,  у  тому  числі  і  вільноконвертованої тільки - 2,9 мільйона.

     Ми не маємо  даних,  скільки  витрачено  з  централізованого валютного фонду на розвиток підприємств союзного підпорядкування. Однак із наведених цифр видно,  що ми мали на потреби  республіки більше  вільноконвертованої  валюти,  ніж  її самі заробляли.  За моїми розрахунками наш експорт у 1991 році скоротиться  більш  як на  30  відсотків  у зв'язку з переходом на розрахунки з країнами Східної Європи у вільноконвертованій валюті.  Незважаючи  на  всі ускладнення,  які нас чекають у 1991 році, ми зможемо забезпечити республіку ліками,  сировиною, паливом, обладнанням на рівні 1989 року    тільки    за   рахунок   підвищення   якості   обладнання машинобудування і в  оборонному  комплексі,  розвитку  іноземного туризму,    скорочення    на   5-6   відсотків   витрат   палива, енергоресурсів в усіх галузях народного господарства.

     46

     Ми повинні збільшити витрати валюти на  розвиток  культурних зв'язків,  створення дипломатичних, торговельних представництв за кордоном.  У першу чергу у  Канаді  і  Сполучених  Штатах,  де  є чисельна  українська  діаспора.  На  мій погляд,  необхідно більш зважено підходити надалі  і  сьогодні  до  вирішення  екологічних питань,  екологічного  становища  республіки.  Ми  сьогодні маємо такий  стан,  що  практично  розвиток  іноземного  туризму   буде залежати  від того,  як ми будемо це вирішувати.  І тому потрібно сьогодні  від  розмови  по   екологічному   становищу   одночасно переходити  до вирішення цього питання.  Тому я сьогодні приділяю велику  увагу  науковцям,  розвитку  науки,  і  тому  я  пропоную повністю   залишати   валютну   виручку   від  продажу  ліцензій, обладнання, власного виробництва академічними Інститутами, вузами з  метою  використання  валюти  на  підготовку  молодих вчених за кордоном,  залучення іноземних вчених для  роботи  в  українських інститутах та на закупівлю наукового обладнання і приладів.

     Про програму     по     передачі     підприємств    союзного підпорядкування у власність республіки,  розвитку машинобудування і конверсії.  Я вважаю за необхідне взяти у власність республіки, у першу чергу, всі підприємства машинобудування, металургії та ті об'єднання оборонного комплексу,  які виробляють складну побутову техніку,  обладнання для харчової, легкої промисловості, побутову електроніку,  нафтопереробну  промисловість,  все,  що стосується сфери послуга та туризму.  Порядок і строки передачі повинні бути визначені союзним Урядом вже у третьому кварталі цього року.

     У зв'язку  з  цим  велика робота передбачається Комітету при Раді Міністрів по нагляду за державним майном, який ми пропонуємо створити.

     Не перше.  Робота  по  передачі  у власність республіки всіх підприємств союзного підпорядкування.

     Друге. Координація   діяльності    підприємств    колишнього союзного    підпорядкування    для   структурної   перебудови   у промисловості  і  збільшення   виробництва   складної   побутової техніки,  обладнання  для  сільського  господарства,  харчової  і легкої промисловості, медичного устаткування.

     Третє. Допомога  підприємствам,  об'єднанням   у   створенні акціонерних товариств, консорціумів, концернів.

     Четверте. Координація   вирішення   питань,   пов'язаних   з розвитком орендних і ринкових відносин у промисловості.

     47

     Я підтримую створення акціонерних  консорціумів,  концернів, асоціацій   як   у   машинобудуванні,   так   і   з  металургами, підприємствами хімічної промисловості, будівельних матеріалів.

     Голова. Віктор Григорович, завершуйте, будь ласка.

     Урчукін В.Г.   Для    розвитку    горизонтальних    зв'язків обов'язково  потрібно  прийняття закону про акціонерну власність. Без  чого  не  можливо  чекати  позитивних   змін   в   економіці республіки.  Тільки сьогодні ринок, особливо світовий, спроможний оцінювати    рівень    якості    продукції.    Сьогодні     перед машинобудуванням,  оборонним  комплексом  стоїть  велика задача - потрібно збільшити експорт в  загальному  обсязі  виробництва  на 50-60  відсотків.  Я  маю на увазі постачання обладнання у союзні республіки.  Завдання дуже і дуже складне,  але  іншого  шляху  в майбутнє  у  нас  не залишилось і ми не зможемо надалі нарощувати експорт сировини.  Це злочин по відношенню до нашего суспільства. Метал  і  добрива  -  це  екологія  і  великі  витрати  палива та ресурсів.

     Всі ці  питання  по   зовнішньоекономічних   зв'язках,   про передачу   підприємств   союзного   підпорядкування  у  власність республіки,  розвитку  машинобудування  і  оборонного   комплексу пов'язані  між  собою.  І коли народні депутати доручать,  з мого боку  будуть  вжиті  всі  заходи,  щоб  Україна  перетворилась  у незалежну економічно самостійну державу. Дякую за увагу.

     Голова. Можемо приступити до відповідей на запитання. Тільки я прошу, щоб в залі одночасно не виступали десятки депутатів. Тут просто працювати дуже складно і відповідаючий на запитання не чує цих запитань, а ви не чуєте відповідей. Прошу, перший мікрофон.

     Приходько В.А.,  голова виконкому Носівської  районної  Ради народних   депутатів  (Носівський  виборчий  округ,  Чернігівська область).  Шановний Віктор Григорович! Як ви рахуєте, чи потрібно нам   Закон  про  спільну  підприємственність  на  Україні?  Якщо потрібно, то коли ви можете дати Верховній Раді?

     Урчукін В.Г.  Я с вашего позволения буду отвечать на русаком языке,  потому  что  еще  недостаточно  хорошо  владею украинской мовой.  Мы готовим сейчас,  и если будут с этим согласны народные депутаты,  на  рассмотрение  второй  сессии  мы внесем украинский Закон про совместные предприятия и соответствующую систему с тем, чтобы  полностью  все  вопросы об организации местных предприятий решались на Украине, а не в Москве.

     48

     Голова. Другий мікрофон.

     Мартиненко В.П.,    генеральний    директор     Полтавського гірничозбагачувального  комбінату (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область). У меня вопрос, который всех интересует. Наша медицина рассчитана на поставку импортных лекарств.  Поэтому один из таких вопросов.  Как вы думаете решить эту проблему по импорту поставки  в  четвертом квартале и в 1991 году?  Я думаю,  что ваш ответ должен быть и обязательством вашим по этим поставкам.

     И второй вопрос. Вас заслушали на комиссии, у вас была такая линия  недопустимости  филиалов совместных предприятий,  особенно московских.   Не   является   ли   это   нарушением   Закона    о социалистическом предприятии?

     Урчукін В.Г. Спасибо. Что касается первого вопроса. В другом проекте  закона,  который   кол   тоже   собираемся   внести   на рассмотрение  вам,  народным  депутатам,  на  вторую сессию - это Закон о внешнеэкономической деятельности  и  нормативах  валютных отчислений всеми предприятиями,  организациями, которые находятся на территории.  В этом проекте  закона  мы  хотим  предусмотреть, чтобы  каждый  сельский район,  город область имели свои валютные отчисления.  И по моим расчетам,  которые сделаны по 1991 год под экспорт,  валютных  отчислений в сельских районах и в городах,  в этом случае на Украине и в областях, должно быть по 550 миллионов валюты.  Этого  достаточно,  чтобы  на  местах  потом  решать все вопросы обеспечения населения лекарствами и развития городского и местного  хозяйства  районов  и  городов.  Потому  что  без этого принцип  самоуправления  городов,  областей   просто   будет   не обеспечен.

     Что касается  второго  вопроса  -  мое  отношение к филиалам совместных предприятий,  которые  находятся  в  Москве.  Я  вчера отвечал  на  этот  вопрос  и  хочу  только подтвердить.  В Москве сегодня  организовано   900   совместных   предприятий,   которые устремились  сейчас  на  Украину.  У нас этих филиалов образовано 140,  они ничего не перечисляют ни району, ни городу, ни области, ни  республике.  Они  любыми путями вывозят сырье и материалы.  И поэтому я всячески борюсь против того,  чтобы этого, так сказать, у нас не было.  И благодаря принятым законам,  которые мы внесем, мы фактически приостановим такое  нашествие  сегодня  со  стороны совместных предприятий,  находящихся в Москве,  Ленинграде,  даже есть у нас, которые образованы с Хабаровска. Мы собираемся

     49

     проводить самостоятельную политику в организации  совместных предприятий и это не нарушает сегодня закона.  В Союзе не принято никакого закона по совместными предприятиям.

     Голова. Третій мікрофон.

     Волощук М.Ю.,  голова Закарпатської обласної  Ради  карооких депутатів,   перший   секретар  Закарпатського  обкому  Компартії України  (Свалявський  виборчий  округ,  Закарпатська   область). Шановний Віктор Григорович!  У зв'язку з суверенітетом України чи вважаєте ви  за  необхідне  проробити  таке  питання,  щоб  із  6 мільярдів  карбованців,  які  ми вивозимо,  експортуємо товарів з України,  щоб  не  на  один  мільярд  оставалось  на  Украйна,  а абсолютна більшість.

     Це одне,  а  по-друге.  Ви  знаєте  складність  на західному кордоні нашої України,  де виникає дуже багато складних  проблем. Чи  думаєте  ви  особисто,  у  вашій особі Рада Міністрів Украйни зайнятися серйозно разом з нами на місцях наведенням  порядку  на західному кордоні,  і у зв'язку з цим,  чи будете ви підтримувати пропозицію  області  про  створення  в  Закарпатті   самостійного митного  управління,  яке  буде підпорядковане митному управлінню республіки,  де  є  зараз  три  самостійні  митниці,  скоро  буде четверта?

     Урчукін В.Г.   По  первому  вопросу.  Из  6  миллиардов  300 миллионов,  которые у нас были,  я сказал о  том,  что,  по  моим подсчетам,  в 1991 году экспорт у нас несколько упадет.  Вместе с тем, все расчеты, сейчас идет борьба за нормативы между Москвой и нами,  и я думаю,  что это должно быть потом определено в Союзном Договоре,  мы отдаем туда с учетом, что внешнеэкономические долги остаются   за  Союзом.  Мы  отдаем  в  среднем  где-то  около  30 процентов,  а больше чем 70 процентов валюты должны оставаться  у нас.  Это по нашим расчетам. И в этом случае у нас основная масса средств будет попадать на предприятия и организации,  потом  идет по массе в районы, города и области по массе, меньшая часть будет в Совете Министров и примерно такого же уровня будет  отчисляться в  Совет  Министров  СССР  для  того,  чтобы рассчитываться с той частью долгов, которые по расчету попадают и на Украину.

     Что касается организации таможенного контроля.  Я  сказал  в своей  программе  о  том,  что мы практически уже договорились об организации Украинского управления таможенного контроля.  Правда, не все таможни это разделяют, потому что многие сегодня,

     50

     как говорится,  "и бог, и царь" во многих городах. Им это не очень нравится и свидетельство этому сегодня выпад,  прямой выпад против меня в "Рабочей газете", когда уполномоченный Министерства внешнеэкономических связей СССР при Совете  Министров  видя,  что при  той  политике,  которую мы ведем,  приведет к тому,  что эта организация  будет  ликвидирована,  и  в  таможнях   тоже   будет ликвидирована   сегодня  эта  власть,  которой  они  беспредельно владеют.  Поэтому мы за  то,  чтобы  было  Украинское  управление таможенного контроля, и по Закарпатской области, учитывая высокую нагрузку,  было  отдельное,   самостоятельное   управление   этой организации.

     Голова. Перший мікрофон.

     Марченко В.Р.,    начальник   відділу   Ровенського   заводу автоматичних  телефонних  станцій  (Роменський  виборчий   округ, Сумська  область).  Уважаемый  Виктор Григорьевич!  Притягательна ваша позиция по принципу внешнеэкономических связей,  и  особенно выход  предприятий  и  хозяйств  на  прямые  связи  с зарубежными партнерами  в  рамках  экономической  самостоятельности  Украины. Однако у меня есть вопрос.  В условиях обостряющегося внутреннего дефицита  товаров  и  оборудования,  как  вы  представляете  себе механизм  защиты жителей Украины и предприятий от бесконтрольного экспорта дефицитных товаров? Спасибо.

     Урчукін В.Г.  Объясняю.  Я стою за то,  чтобы  была  введена одновременно,  уже с четвертого квартала,  система квотирования и лицензирования той группы товаров,  которая у нас дефицитна,  Это одна часть.

     Второе. Созданием    Украинского    управления   таможенного контроля будет обеспечена единая система учета движения продукции как  по  экспорту,  так  и  по  импорту в связи с обязательностью заполнения деклараций  и  компьютерной  системы  централизованной информации. То есть, мы будем в Киеве, и Верховный Совет, и Совет Министров будут располагать самой современной информацией.

     Голова. Другий мікрофон.

     Портной В.С.,   перший   секретар   Прилуцького    міськкому Компартії    України    (Прилуцький   міський   виборчий   округ, Чернігівська  область).  Уважаемый  Виктор   Григорьевич,   нашей сессией принята в основном программа структуры управления, но как переходная.  Вы в своей программе тоже  говорите,  что  предстоят новые

     51

     производственные, экономические связи.  Учитывая то,  что вы Заместитель  Председателя  Совмина,   работали   уже   и   сейчас балотируетесь на эту должность, видимо, при переходе на эти новые экономические  связи,  и  консорциумы,  и  ассоциации,  надо   бы зампреду  где-то набивать руку.  В этой связи у меня вопрос.  Что сделано на сегодняшний день в этом аспекте лично вами по созданию координации,  изучению позитивных и негативних вариантов создания этих структур,  чтобы они у нас заработали в переходном  периоде? Спасибо.

     Урчукін В.Г.  Я могу сказать, что начиная с 1987 года, когда я начал работать,  то со  Львовским  объединением  "Конвейер"  мы начали   заниматься   первыми   опытами   в  области  акционерной собственности.  Это был первый опыт и в республике,  и в  стране. Сейчас   фактически  созданы  и  работают  различных  акционерных консорциумов,  ассоциаций - 15. В том числе такие, как Укртелеком

-  это  по  спутниковой  связи и кабельному телевидению.  Создана ассоциация акционерная по  персональным  компьютерам,  в  которую вошло  сегодня  более 36 объединений Украины.  Создана ассоциация "Таврия" по производству легковых автомобилей, и мы рассчитываем, что  в  ближайшие  полтора  года  увеличим  производство легковых автомобилей,  несмотря на недостаточность валюты  и  средств,  на 40-50 тысяч единиц.  Я могу продолжить этот перечень.  Я иначе не могу подходить, потому что внешнеэкономическая деятельность - это в  первую  очередь  рынок,  и  поэтому  я  -  сторонник  рыночных отношений и фактически я это проводил в жизнь, работая в Совмине.

     Голова. Третій мікрофон.

     Лісовенко В.Т.  Шановний  Вікторе  Григоровичу!  У   нас   в Чернігівській  області  цілий ряд підприємств робить перші спроби по виходу на міжнародний ринок з тим,  щоб  на  зароблену  валюту закупити  технології,  окремі машини та обладнання.  Але на цьому шляху дуже багато перепон.  Ви розповіли про свої наміри,  але чи не бачиться вам, що сьогодні центральний Уряд робить багато спроб з  тим,  щоб  зберегти  за  собою  владу  на  зовнішньоекономічну діяльність?  Як  ви  ставитесь  до  цього питання і як ви думаєте протистояти цьому явищу?

     Урчукін В.Г.  Я  могу  ответить,  что  в  этом  году   Совет Министров  СССР хотел любыми способами создать такую организацию, как  Главное  управление  по  квотированию,  лицензированию  всей экспортируемой продукции. Этот вопрос рассматривался несколько

     52

     раз и   в   Совете  Министров  СССР,  и  на  Государственной внешне-экономической комиссии СССР.

     Я выступил  против,  и  фактически  все  союзные  республики поддержали  меня в этом вопросе.  Я выступил сегодня против того, чтобы действовал такой комитет,  как Государственный  комитет  по иностранному туризму.  Это было в прошлом году, и Совет Министров в структуре это не  предусмотрел.  Были  всякие,  как  говорится, разговоры,  но  фактически  мы  сегодня  положение переломили.  И Украина во многих вопросах совершенствования  системы  управления внешнеэкономических  связей  пользуется  авторитетом среди других республик.  И я думаю,  что сообща мы будем постепенно  и  твердо отстаивать свои позиции.

     Голова. Перший мікрофон.

     Веретенніков В.О.    Уважаемый   Виктор   Григорьевич!   Как известно,  сегодня  социальная  напряженность  в   нашей   стране определяется нашими пустыми прилавками и,  прежде всего, тем, что не хватает продовольствия. Вы отвечаете за конверсию, и поэтому у меня  такой к вам вопрос.  За последние годы,  когда введена была конверсия,  мы  по  решению  Совета  Министров  разорили  пищевые предприятия,  которые делали машины для пищевой промышленности, а то,  что делают сегодня  оборонные  заводы,  пущено  на  самотек, каждая   область   сама   по   себе.  И  поэтому  каждая  единица оборудования обходится в " -5 раз  дороже  -  это  не  только  не способствует  улучшению развития пищевой индустрии,  а и разоряет пищевые предприятия,  которые и так далеко разорены.  Поэтому  мы изобретаем тот велосипед, который уже имели в старом Министерстве машиностроения для пищевой промышленности.  Какова ваша позиция в дальнейшем     улучшении    обеспечения    новым    прогрессивным оборудованием пищевой индустрии? И есть ли вообще у нас сейчас на Украине  и  сколько  предприятий,  именно совместных предприятий, которые работают не по старой технологии, как мы сейчас делаем, а именно по передовой, взятой на Западе?

     Урчукін В.Г.  Я хочу с вами согласиться в оценке того, что у нас есть.  Раньше Совет Министров  Украины  совсем  не  занимался оборонными  предприятиями.  И  только  сейчас,  начиная  где-то с апреля месяца, мы начали работать понастоящему, вплотную. Раньше, фактически,  мы  занимались этими вопросами любительски.  Поэтому сейчас   разрабатываются   конкретные   программы    с    широким привлечением предприятий не только оборонного комплекса,

     53

     но действительно   зарубежных   партнеров.   Потому  что  мы считаем,  что  ряд  технологий  и  новое  оборудование  не  нужно изобретать,  а  нужно  взять лицензии,  взять новую технологию за рубежом и производить лучшее оборудование, которое есть в мире.

     До апреля  Совмин   фактически   не   занимался   оборонными предприятиями.

     Голова. У  нас  до  завершення  регламенту  лишилось менше 2 хвилин.  Тому слово від комісії надається голові Комісії товаришу Шульзі.

     Шульга М.О., Голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань    державного    суверенітету,    міжреспубліканських    і міжнаціональних відносин (Лутугинський виборчий округ, Луганська, область).  Шановні народні депутати!  Вчора засідали спільно  три Комісії  з питань Державного суверенітету,  у питаннях діяльності Ради  і  у  закордонних  справах.  Ми  обговорювали   кандидатуру Урчукіна  Віктора  Григоровича  на  пост  Заступника  Голови Ради Міністрів Української РСР.

     Обговорення було всебічним  -  висловився  претендент,  було багато запитань,  були виступи,  характеристики і т.д. Претендент показав глибоку компетентність,  професіоналізм, ерудицію, широту поглядів.  Разом з тим,  члени комісії висловили багато критичних зауважень щодо окремих напрямів роботи Уряду,  свої пропозиції та вимоги.  В  цілому  комісії переважною більшістю проголосували за те,  щоб  підтримати  кандидатуру  товариша  Урчукіна   на   пост Заступника  Голови  Ради  Міністрів.  Я вас прошу підтримати нашу пропозицію.

     Голова. Я можу ставити питання на голосування знову  ж  таки разом  з постановою Верховної Ради Української РСР такого змісту: Призначити  товариша  Урчукіна  Віктора  Григоровича  Заступником Голови Ради Міністрів Української РСР.

     Прошу голосувати.

     (Йде голосування).

     "За" - 285, "проти" - 53. Рішення приймається. Поздоровляємо Віктора Григоровича з призначенням на  посаду  Заступника  Голови Ради Міністрів.

     Слово надається Гладушу Віктору Дмитровичу. Його кандидатура внесена Головою Ради Міністрів на розгляд  про  призначення  його Заступником Голови Ради Міністрів.

     54

     Гладуш В.Д.   Шановний  Голово,  шановні  народні  депутати! Коротко про себе.

     Народився я в 1937 році в багатодітній сім'ї в селі  Мишурин Ріг  Дніпропетровської  області  (там  жили  мої діди і прадіди), українець.

     Закінчив школу в 1954 році.  Навчався  в  Дніпропетровському металургійному  інституті.  В  1959  році  закінчив технологічний факультет  цього  інституту,  потім  був  посланий  працювати  до Кривого    Рога   на   металургійний   комбінат.   Там   працював вальцювальником,  старшим  вальцювальником,   майстром,   старшим майстром,  начальником  прокатного стана,  заступником начальника цеху,  начальником цеху, головним прокатником комбінату, головним інженером.  Останні  сім  років  -  директором  цього  комбінату. Дев'ять з половиною років гарячого стажу, добре знаю і ціную дуже нелегкий хліб важкої індустрії.

     Більше двох рейсів працюю в Раді Міністрів.  Одружений,  маю дорослого сина та онука.

     Теперь о концепции.  Исходя из Декларации о  государственном суверенитете   Украины,   следует,   что   весь  экономический  и научно-технический потенциал,  созданный на  территории  Украины, является   собственностью   его   народа,   материальной  основой суверенитета.

     Значительная часть этого потенциала,  а точнее 70 процентов, занимают   базовые   отрасли,   которые   сегодня   находятся   в собственности  Союза   ССР.   Среди   них   наиболее   мощные   - металлургическая,     угольная,     химическая    промышленность, энергетика.  Основные фонды этих  отраслей  составляют  более  90 миллиардов рублей.  Из недр республики ежегодно извлекается почти половина всей добычи железной руды,  более 80 процентов марганца, значительное   количество   урановой,  титановой  руды,  серы,  5 миллионов  тонн  нефти,  30  миллиардов  кубов  природного  газа, генерируется  более  300 миллиардов киловат-часов электроэнергии, производится более 1 тонны стали на душу населения,  вывозится за пределы  республики  более  13  миллионов  тонн проката и свыше 4 миллионов труб.

     Украина является крупным потребителем нефтепродуктов

-83 миллиона в перерасчете на сырую нефть. Мы потребляем 120 миллиардов кубов природного газа. Половину сжигаемого топлива электроэнергии  потребляет  группа  "А",  то есть отрасли тяжелой индустрии.

     55

     Под структуру   тяжелых   отраслей   соответственно   развит промышленный транспорт,  основные фонды которого составляют более 30 миллиардов рублей,  из  них  21  миллиард  -  железнодорожный. Хорошо  развит  трубопроводный транспорт по транспортировке газа, нефти и нефтепродуктов.

     Имеем мощный  отраслевой  строительный   комплекс,   который осваивает ежегодно более 3 миллиардов рублей капиталовложений.

     В то  же  время  в отраслях тяжелой индустрии основные фонды морально и физически устарели,  степень износа их достигает от 38 до  70%,  то  есть  мы  имеем  высокоотходные  с  низкой степенью переработки,  высокозатратные,  материалоемкие   и   энергоемкие, экологически    опасные    производства    с   большой   степенью использования крайне тяжелого физического  труда,  с  устаревшими технологиями и низким качеством выпускаемой продукции.

     В целом эффективность базовых отраслей ниже среднесоюзной, а силу  объективных  причин,  хотя  квалификация  персонала   наших отраслей    общепризнано   выше   среднесоюзного   уровня.   Наша индустриализация создавалась в  тот  период,  когда  конфронтация между Востоком и Западом находилась в апогее,  и мощь государства определялась темпами и объемами выплавки стали.

     В утешение  можно  сказать,  что  так  выглядели   несколько десятков лет назад и западная индустриализация,  и промышленность Манчестера,  Питсбурга и Рура.  В  концепции  опасности,  которая нависла над человечеством,  на третьем месте стоит экологическая, после военной и экономической. Техногенная нагрузка на территорию Украины  достигла предела.  Общие отходы горнодобывающей отрасли, металлургических   предприятий,   тепловой   энергетики   у   нас составляют  ежегодно  более  2 миллиардов тонн в год.  Выбросы от стационарных источников составляют  более  двух  третей  от  всех выбросов  в атмосферу промышленных предприятий республики.  Сотни тысяч  гектаров  земли  отведены  и  отводятся  для   дальнейшего складирования   отходов,   загрязняются   подземные  воды,  земли минеральными солями, резко нарастает протест общественности.

     Для улучшения экологической обстановки,  а по антропогенному влиянию  Донецко-Приднепровский  регион  держит  печальную пальму первенства в Союзе ССР,  необходимо 10-12 процентов национального дохода. Сейчас мы на эти цели по всей территории

     56

     республики вкладываем  0,6 процента всего.  Большие средства потребуются на конверсию  оборонных  отраслей,  расположенных  на территории республики,  обновление основных фондов, переоснащение современными  технологиями,  улучшение  условий  труда,  а  также изменение     структуры     народного    хозяйства    республики, удовлетворение социальных программ.

     В адрес  промьшленников  от  общественности  и  гуманитарной интеллигенции   звучит   призыв  к  покаянию.  В  чем  оно  может выражаться.  Как  можно  быстрее  необходимо  насытить  розничную торговлю   товарами   базовых  отраслей.  Я  не  имею  ввиду  тот незначительный объем товаров народного потребления,  который дают сейчас  тяжелые  отрасли,  а  имею  ввиду  то,  что  сейчас  мало индексируется как товары народного потребления,  а именуется, как продукция  общетехнического  назначения.  Это  то производство на душу населения,  которое выглядит у нас победно и убого  выглядит душевое  потребление.  Огромная ракета между валовым национальным продуктом и.  душевым потреблением в  развитых  капиталистических странах, например, в США - 68 процентов, в СССР - 44. Она связана не только с затратами на военные цели,  она и в структуре  нашего хозяйства, ориентируемую на группу "А" с самоедской экономикой.

     Трудно объяснить,   почему  гри  таких  вкладах  в  угольную промышленность мы продаем сортовое топливо по карточках. Выпуская стали и труб больше,  чем вся остальная Европа и Северная Америка вместе взятые,  мы не даем в розничную продажу  достаточно  труб, металла,  а следовательно - не даем возможности населению за свои деньги  улучить  комфортность  своего  была.  Это  бы   уменьшило социальную напряженность и не создавало бы впечатления у жителей, скажем Запорожья,  что им остается только дым и грязь  от  мощной металлургии.

     Что дальше,    после   индустриальной   цивилизации.   Нужно переоснастить   индустрию   новыми   технологиями,   безотходными наукоемкими,  понижений  материальной  энергоемкости производства продукта.  Нужно интеллектуальное наполнение  продукта,  качество этого   продукта,   компьютеризация   и  информатика.  Для  этого потребуются огромные финансовые,  материальные средства,  где  их взять?  Как резко повысить эффективность экономики,  где выход из тупика? Мудрые говорят, нужно вернуться чуть назад, фундамент для этого  у  нашей  республики есть - это квалифицированные рабочие, инженеры, научный и интеллектуальный

     57

     потенциал в  республике,  умы  и  руки,   которые   способны изменить   крайне   утяжеленную   структуру   экономики.   Считаю необходимым:

     а) принять программу переориентации тяжелой  индустрии.  Это даст снижение затрат и высвобождение ресурсов;

     б) разрешив  определенную квоту по продаже на конвертируемую валюту  своего  продукта  для  переоснащения  производства,  дать централизованный  кредит  инвалютных рублей для особо эффективных производств  и   технологий,   скажем,   в   нефтепереработке   и металлургии;

     в) изменение инфраструктур создания рабочих мест. Размещение для этого новых предприятий должно осуществляться прежде всего  в тех регионах,  где неизбежное понижение занятости.  Это Донбасс и Кривбасе;

     г) для решения комплекса этих архисложных  проблем  не  надо исключать прямую инвестицию иностранного капитала, нужно ускорить обмен в науке,  технологиях,  инвестиционных делах, признать, что закрытая  и  замкнутая  система  имеет  самый  низкий КПД,  нужен крупномасштабный импорт в достижении науки и техники.

     Отношения республиканского и союзного  бюджета  должны  быть созданы  до  финансирования,  по  финансированию  соответственных республиканских  программ.  Функциям  союзного  регулирования   и финансирования      следовало      бы      отнести     программы: топливно-энергетическую,      конверсию      военно-промышленного комплекса,  вопросы  стратегии  и  обороны,  космических проблем, экологии и других трансконтинентальных программ.

     Переход на рыночные отношения. Суверенитет республики должен быть  полным,  только обладая полной независимостью можно строить рыночные  отношения  и  менять   производственные   отношения   в республике.

     Сегодня можно    уверенно   утверждать,   что   в   кадровом соперничестве,  в идеологии победила демократия,  в  экономике  - рыночные отношения.  Только рыночная экономика может мотивировать и  стимулировать  труд.  Развитие   рыночных   отношений   должно сопровождаться  изменением  форм собственности,  в том числе и на средства производства.

     Что касается  мелкотоварного  производства  и  сферы  услуг, механизм  передачи  в частную собственность осязаем и не вызывает столь жарких споров ни у зарубежных, ни у отечественных

     58

     реформаторов. Но,  учитывая,  что  основная  масса  капитала находится  в  базовых  отраслях,  к  денационализации  его  нужно подходить особенно взвешенно.  Применяя в этих отраслях  элементы новых производственных отношений,  аренду, акции, все же огромная масса   собственности   будет   находиться   в    государственном регулировании. Регулятор экономики по отношению к государственным предприятиям  и  к  предпринимательству  должны  мотивировать   и стимулировать эффективность работы этих предприятий.

     Какие регулирующие функции должно иметь государство?  Мощную налоговую  инспекцию,  национальный  банк,   кредитную   систему, механизм  защиты  национального рынка - это ввоз,  вывоз,  квоты, закон о безработице,  закон о  ликвидации  предприятий  в  защиту граждан  с фиксированными доходами.  Чтобы экономическая политика государства была эффективной, она должна обладать всем комплексом инструментов хозяйственного регулирования. Полагая, что в большей части   базовая    промышленность    останется    в    республике национализированной,     должны     быть     и    соответственные государственные структуры регулирования.

     Для реализации  этих  функций  в   структуре   Правительства республики  должны  быть  соответственные органы государственного регулирования.  В промышленнотранспортном комплексе  предлагается иметь   Министерство   энергетики   и  электрификации.  По-моему, необходимость этого министерства не требует  доказательства,  оно имеется   хотя  бы  потому,  что  во  всех  самых  высокоразвитых государствах стратегия  социального  развития  угольных  регионов должна сосредоточится в госкомиздате по угольной промышленности.

     Переходный период передачи предприятий союзного подчинения в собственность республики,  стратегию этого процесса должно  взять Министерство  по делам предприятий союзных отраслей,  находящихся на территории УССР.  Это предложение внесла Комиссия  по  базовых отраслях  и  я  бы  просил  депутатов поддержать их предложения в структуре Правительства.

     Совет Министров    республики,    его    структуры    должны соответствовать  и изменяться в зависимости и по мере наработки и принятия законов, регулирующих экономику республики.

     Структура Совета   Министров   не   должна   вмешиваться   в управление предприятиями, свято выполнять Закон о предприятии

     59

     и предпринимательстве   и   обязана   всячески   поощрять  и создавать условия для их активной работы.

     Предприятиями должны   управлять   директора,   управляющие, советы арендаторов, советы акционеров, в зависимости от отхода от жесткого государственного регулирования.

     И наконец,  о темпах и сроках переходного периода.  Они,  на мой  взгляд,  будут зависеть от законодательной инициативы Совета Министров и сроков принятия Верховным Советом республики  законов и  программ,  при  успешной работе этих органов можно формировать бюджет республики с учетом полной собственности на  все  средства производства  республики,  начиная  с  1992  года.  Благодарю  за внимание.

     Голова. Переходимо до відповідей на запитання. Прошу, перший мікрофон.

     Хотлубей Ю.Ю.,  голова  Маріупольської міської Рада народних депутатів,  перший секретар Маріупольського  міськкому  Компартії України  (Маріупольський  -  Жовтневий  виборчий округ,  Донецька область).

     Уважаемый Виктор    Дмитриевич!    Поясните,     пожалуйста, положение,  то, в котором мы сейчас находимся. Насколько я понял, Константин Иванович Масик тяготеет больше к решению Чернобыльской проблемы и по всей видимости - это правильно.

     И таким  образом  получается безгвоздной проблема экологии в нашей республике.  Я обращаюсь к вам,  так как вы  имеете  прямое отношение  к  металлургии.  Сейчас мы вырабатываем механизм,  как говорится,  своим умом пытаемся дойти до решения проблемы в нашем городе.    Пять    процентов    продукции,   которую   производят металлургические  комбинаты,  реализовывать  на   Западе   и   по бартерным  сделкам  получать  оборудование,  технологии для того, чтоб решать проблемы в нашем городе.

     Какое ваше  отношение  к  этому  делу?  И   второй   вопрос. Насколько  я  слышал,  вы  являетесь  не сторонником того,  чтобы металлургические   предприятия    были    собственностью    нашей республики? У меня все.

     Гладуш В.Д.  Начну  с  последнего.  Я как раз ярый сторонник того,  чтобы все отрасли, включая и оборонные, все без исключения перешли в собственность республики.  Иначе нам очень трудно будет перейти на рыночные отношения.  Это  одно  из  самых  необходимых условий перехода на рыночные отношения.

     На ваш второй вопрос. Именно так мой коллега уже отвечал.

     60

     Мы хотим,  чтобы где-то 30 процентов вошло уже со следующего года,  отчислялось союзному правительству  для  расчета  с  нашей частью   долгов,   которые   имеются  по  конвертируемой  валюте. Остальная -вся оставалась на территории республики.  Только таким образом  мы  можем  переоснастить металлургию,  которой Мариуполь насыщен, так сказать, до предела. Вы это знаете. Я здесь ваш ярый сторонник.

     Голова. Другий мікрофон.

     Дорогунцов С.І.,  голова  ради  по вивченню продуктивних сил Української РСР АН УРСР  (Суворовський  виборчий  округ,  Одеська область).

     Шановний Віктор  Дмитрович!  В  попередні  часи  ми  нерідко стояли з вами по різні сторони екологічної барикади.  Я  схильний підтримати  вас на посаду Заступника Голови Ради Міністрів.  Я не буду вас запитувати  про  ваше  ставлення  до  загальних  проблем екології, воно виявляється в ставленні до конкретних об'єктів.

     Перше питання. На мій депутатський запит ви відповіли, що на Україні  не  буде  будуватися  Березівський  хімічний  завод.  Чи означає  це,  що  даний  хімічний  завод  не  буде  будуватися на Україні?  Бо ви можете пересунути його в Доманівку  і  побудувати там.  То  як  розуміти  ваше твердження:  Уряд прийняв рішення не будувати цей хімічний завод?

     Друге питання.  Ваше ставлення до будівництва  Криворізького гірничо-збагачувального  комбінату  по  переробці окислених руд в районі  міст  Долинська,  Кіровоградська  область.   Відомо,   що вартість  цього об'єкту 3 мільярди карбованців.  Сотні тисяч тонн цементу, металу, дерева і так далі. Десятки тисяч зайнятих. Чи не краще  нам  цю  нікому  не  потрібну будову припинити,  а гроші і ресурси, включаючи трудові, повернути на соціальні потреби.

     І ще   одне   маленьке    побажання.    Не    дуже    будьте дисциплінованими щодо диктату союзних відомств. Дякую.

     Гладуш В.Д.  Дякую,  Сергій Іванович.  По первому вопросу. В отношении  строительства  завода   для   производства   фосфорных удобрений  и  в ответе,  Сергей Иванович,  который вы имеете,  мы отказываемся от строительства  фосфатного  завода  на  территории Украины, то есть, включая всю территорию Украины.

     В отношении   ГОКОР,  действительно  это  была  политическая стройка.  ГОКОР предполагался для переработки окисленных  руд  на компенсационной     основе.     Строительство     велось    пятью Восточноевропейскими государствами, то есть нашего СЭВа, бывшего

     61

     содружества. Действительно,  этот завод  стоит  2  миллиарда рублей.  Вы  показываете  три.  Пока  что  в  смете строительства значится 2 млрд.  рублей.  Возможно,  у нас все удорожает, Сергей Иванович,  не  обижайтесь,  я  пока  оперирую  цифрами,  которыми владею.

     Действительно, на сегодняшний день вложено в  этот  комбинат один миллиард рублей. Сейчас по поручению Верховного Совета Союза ССР среди 8 таких же компенсационных строек  будет  рассматривать комиссия. Я думаю, Сергей Иванович, что строительство его таки не состоится,  но помните, что миллиард денег налогоплательщиков это не "колпаковы" деньги, они останутся там.

     Перепрофилировать этот  комбинат  очень сложно,  скажем,  на какое-то  другое  производство.  Даже,  вот   мне   подсказывают, невозможно.  Но я не столь буду категоричный, действительно - это специализированное предприятие.

     И, наконец,  третий  вопрос.  Пожелания.  Я   принимаю   это пожелание.

     Голова. Третій мікрофон.

     Хомич Д.М.,    перший   секретар   Криворізького   міськкому Компартії України (Інгулецький виборчий  округ,  Дніпропетровська область).

     Уважаемый Виктор  Дмитриевич,  и  во  вчерашней  встрече и а сегодняшней вашей программе можно уже судить о взвешенном подходе к  оценке  положения  дел  в  промышленнотранспортном комплексе и реальных путях выхода  из  создавшегося  экономического  кризиса. Поэтому  я буду голосовать за вас,  за ваше назначение и призываю своих коллег к этому. Но у меня есть один проблемный вопрос.

     Я в субботу встречался с представителями  всех  шахт  города Кривого  Рога и горняками горно-обогатительных комбинатов.  Людей волнует сокращение производства рудного сырья.  Мы также вплотную подошли  к закрытию металлургических экологически неблагополучных предприятий.  Вопрос.  Какова  судьба  десятков  тысяч   рабочих, которые  могут  в  результате этого потерять рабочие места?  И не сторонник ли вы создания, немедленно, специальной республиканской программы для этого.

     Гладуш В.Д.  Я под грифом "а" назвал ту программу, о которой говорит депутат Дмитрий Михайлович из Кривого  Рога.  Она  звучит так,  что  утвердить,  принять  программу  по изменению структуры тяжелых отраслей. Да, действительно, этот процесс

     62

     болезненный и  его  нужно  утвердить  программой.  Я   нажал Донбасс  и  Кривбасе,  которые  предположительно  могут попасть в самую   затруднительную   ситуацию.   Поэтому   при    размещении производительных  сил  уже сегодня этой программой предусмотрено, чтобы занятость там не стала катастрофической.

     Голова. Перший мікрофон.

     Васильєва Г.І.  Шановний Вікторе  Дмитровичу!  Питання  моїх виборців до вас.  Справа в тому,  що до комплексу, який ви будете очолювати,  відноситься і Міністерство зв'язку. Україна займає 76 місце у світі по кількості телефонів на 100 чоловік, в той час як Союз навіть на 12 порядків вище,  64 місце. Та телефонізація, яка є  в  сільській місцевості,  більше не працює,  чим працює.  Ваші плани, ваші наміри в цьому відношенні щоб виправити це становище?

     Гладуш В.Д.  Дякую.  Значит,  по телефонизации.  На  сегодня Украина   выглядит   следующим   образом.   У  нас  телефонизация составляет лишь 29%  процентов,  то есть на 100 домов или квартир 29 телефонов.  К сожалению,  в сельской местности этот показатель составляет только 10 процентов.  Программой,  которая  будет  вам представлена, предполагается в течение ближайших 5 лет довести по Украине телефонизацию до 50%.  Это программой предусмотрено. Есть там   хорошие   дела   такие,  как  к  этому  времени  Кию  будет телефонизирован полностью, но это только Киев, только столица.

     Голова. Другий мікрофон.

     Васін Є.М.,   начальник   Полтавського   тепловозоремонтного заводу (Ленінський виборчий округ, Полтавська область). Уважаемый Виктор Дмитриевич! Я не буду за вас голосовать лишь потому, что в возглавляемом вами комплексе не отображены те структуры народного хозяйства,  которые сейчас находятся на положении государственной собственности.  И  ваша концепция такова,  что они не должны пока входить  в  эту  структуру.  Скажите,  как  вы   дальше   думаете относиться  к тем отраслям,  которые находятся на государственной собственности?  Дело в том,  что,  взяв их  в  структуру,  вы  их оставляете на положении народного дела в республике. Спасибо.

     Гладуш В.Д.  Я  понял.  Я  в  своей  концепции  сказал,  что основным,  так сказать,  основополагающим для суверенитета и  для того,  чтобы  вводить  новые  рыночные отношения и изменения форм собственности, мы должны все, без исключения, взять в

     63

     собственность республики. На переходный период мы предлагали или   вчера  по  настоянию  комиссии  предлагался  правительством Комитет так называемого "державного майна". Я их поддерживаю, еще раз  прошу  поддержать  их,  в  структуру  внести Министерство по передаче,  Министерство по делам промышленности,  находящееся  на территории СССР.  То есть,  сам факт передачи в переходный период должно выполнить это министерство.

     Голова. Третій мікрофон.

     Мартиненко В.П.  Виктор  Дмитриевич,  я  хочу  выступить  по вопросу  насыщения  села промышленной продукцией и услугами.  Наш промышленный потенциал Украины мед4 бы  сделать  это  быстро  при определенной заинтересованности промышленных предприятий.  Как вы смотрите на то,  чтобы подготовить проект Закона  об  ограничении или   вообще   недопущении  налогообложения  ежегодного  прироста продукции и услуг для села?

     Гладуш В.Д.  Я понял, Владимир Петрович, вопрос. Что вошло в мою  концепцию  и  как я себе ее представляю?  Мы должны и можем, обязаны,  не откладывая на  какие-то  годы,  немедленно  насытить рынок  продукцией  тяжелых  отраслей  промышленности,  дать  ее в розничную торговлю,  которая  идет  прямо  на  улучшение  быта  и комфорта  жизни.  Это  такая продукция,  как топливо,  которое мы выдаем по карточкам,  как трубы,  металл и прочее, которые должны быть  в продаже.  Во-первых,  это и розничная торговля,  взять те деньги,  за которые мы  не  знаем,  что  взять,  и  второе,  дает возможность человеку о себе побеспокоиться.  Все это у нас есть и требуется только воля для принятия решения.

     В отношении тех услуг,  которые оказываются в  сфере  услуг, они облагаются, вы знаете, не такими налогами и не замораживается заработная плата.  Возможно,  вы имеете в виду другую  еще  форму налогообложения.  Надо  ее посмотреть.  Таких предложений пока на сферу услуг не было. Хотя я вам должен сказать, товаров народного потребления   не   так   уж   мало   производят  тяжелые  отрасли промышленности.  Десять  процентов  всего   производства   -   на территории Украины.

     Голова. Ми,  товариші  депутати,  повинні послухати висновки комісії. Я прошу Голову Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства товариша Євтухова.

     Євтухов В.І.     (Центрально-Міський     виборчий     округ, Дніпропетровська область). Товариші депутати? Комісія розглянула

     64

     кандидатуру Гладуша  на  посаду   Заступника   Голови   Ради Міністрів.  Члени  комісії  відмітили його професійну підготовку, розуміння  екологічних  проблем,  що   виникають   в   результаті промислової діяльності базових галузей,  та майбутніх проблем, що виникнуть у зв'язку з переходом до ринку.

     Комісія схвалила  думку  претендента  про  те,  що   основну діяльність  економіки  республіки  слід  покласти в основу.  Слід покласти шостий розділ нашої Декларації в світлі  її  економічної самостійності.  Але,  підтримуючи кандидатуру Гладуша,  "за" -19, "проти" -4 комісія зобов'язала мене заявити, що вона наполягає на тому,  що  у  структурі  Уряду  повинен  бути підрозділ,  який би займався    республіканською    промисловістю    нині    союзного підпорядкування.

     Мається на увазі,  чи то буде Міністерство промисловості, чи комітет,  назвати можна його як завгодно,  і підкреслюю, що це не комітет по управлінню державним майном, функції якого обмежуються стосунками республіка -центр, а зовсім інше.

     В комісії склалося враження,  що Віктор Дмитрович за це, але хтось йому заважає.  Це прозвучало з трибуни, тому, якщо кимось у Раді Міністрів це не сприймається,  то можна застосувати і  владу Верховної   Ради.   Маю  на  увазі  прийняти  негайно  Закон  про економічну самостійність республіки.  Цей би Закон повторив буква в  букву  шостий  розділ  нашої  Декларації і,  виходячи з цього, вимагати від Уряду його негайної реалізації.

     І друге.  Строки передачі союзних підприємств до  юрисдикції республіки,   запропоновані   Гладушем  Віктором  Дмитровичем  на комісії,  в 2-3 роки не можуть бути прийняті. Цю роботу, на думку кокоси,  треба  почати  негайно.  Тільки  за  умови прийняття цих пунктів претендентом, а він з ними погодився і з трибуни цієї про це  теж  заявив,  комісія  пропонує  сесії  затвердити  на посаду Заступника  Голови  Ради  Міністрів  товариша   Гладуша   Віктора Дмитровича.

     Голова. Ми  послухали  висновок комісії,  обговорили і є всі підстави у нас поставити питання на голосування,  знову  ж  таки, спільно  з  постановою  про  призначення товариша Гладуша Віктора Дмитровича Заступником Голови  Рада  Міністрів  Української  РСР. Прошу голосувати.

     Рішення приймається. "За" - 264, "проти" - 59. Поздоровляємо Віктора  Дмитровича  з  призначенням  Заступником   Голови   Ради Міністрів. (Оплески ).

     65

     Тепер, як бачите,  товариші,  у нас лишилось тройки часу. Ми уже не встигнемо обговорити кандидатуру на посаду Міністра,  тому ми  можемо  цей  час використати для того,  щоб,  якщо у когось з депутатів є якась  інформація  або  щось  інше,  то  ми  могли  б використати цей час до перерви.

     Я хочу  зачитати  вам одну записку:  "В залі відсутні багато депутатів  і  за  них  голосують.  Це  -   неподобство.   Депутат Крижанівський".

     Я прошу  депутатів,  щоб  після  перерви  ми  на  цю записку звернули увагу. Будь ласка.

     Гринів Є.А.,  завідуючий відділом Інституту суспільних  наук АН   УРСР,  м.  Львів  (Дрогобицький  виборчий  округ,  Львівська область).  Я повернувся зі Львова, не був два дні, не брав участі в роботі і от що,  шановні депутати,  Леонід Макарович, діється в нашій області Наша область не отримує металу, не отримує труб, Не отримує сантехніки, що ставить під загрозу введення всього житла, в тому числі шкільного і шкіл в цьому році Про це є документи.

     Голова. Ми  тільки  що  затвердили  Заступника  Голови  Ради Міністрів, який займається цими питаннями, але я прошу все ж таки не виголошувати тут різні проблеми з областей,  тому що в  кожній такі проблеми існують. Давайте якісь конструктивні пропозиції.

     Гринів Є.А.  Леонід Макарович!  Я погоджуюсь,  але специфіка західних  областей  України  і  непостачання  в  західні  області України  дістає  специфічно  колоритне  забарвлення,  і населення інтерпретує це,  як в тому дусі, можливо, воно й не так. Але коли повністю  піврічна  норма  не постачається,  я прошу новообраний, власне  Раду  Міністрів  і  міністра   конкретно,   безпосередньо зайнятись цим питанням, бо у нас соціальне напруження.

     Голова. Уряд  тут  присутній,  чує  виступ  депутата  і  має звернути на це увагу. Другий мікрофон, будь ласка.

     Остроущенко С.В.,  заступник  редактора  газети  "Гласність" (Приморський виборчий округ,  Одеська область). Я хочу привернути увагу сесії до того,  що відбувається зараз  в  Одеса  і  про  що йшлося   в   програмі  "Чає"  вчора.  Там  буде,  мабуть,  страйк величезного  колективу   Припортового   заводу,   бо   створилася надзвичайна ситуація.  Одесити борються за закриття цього заводу, і цілком,  мабуть,  зрозуміло це,  бо він дуже є  небезпечним.  А колектив

     66

     заводу вимагає,  і  справедливо  вимагає,  щоб було створено якусь дуже компетентну,  можливо міжнародну,  комісію, яка дала б свою резолюцію, чи загрожує цей завод Одесі, чи ні і якщо не буде створено цю міжнародну комісію, то величезний колектив, З тисячі, застрайкує.  Воші оголосили вже це. Ми не можемо допустити цього, і я не знаю, до кого звернутися, до якого Міністра зокрема, бо це всесоюзного підпорядкування завод. Але, щоб не допустити цього, я прошу  сесію  прийняти  якесь  рішення,  щоб  було  створено   цю міжнародну комісію,  яка б дала свій кінцевий висновок щодо цього заводу.

     Голова. Зрозуміло. Я думаю, товариші, що ми поступимо вірно, якщо   доручимо  нашому  Урядові  відповідно  проконсультуватися, поставити це питання перед союзними  міністерствами  і  дати  нам відповідну  інформацію,  тому що комісію,  мабуть з цього приводу створювати нема потреби.

     Третій мікрофон, будь ласка.

     Яковишин Л.Г.  Шановний Леонід Макарович, я звертаюся до вас і  вношу  таку пропозицію.  Прошу депутатів,  щоб підтримали.  Ми повинні провести закрите засідання Верховної Ради.  Є ряд  досить наболівших,  серйозних проблем,  по яких ми не можемо перед всією Україною  вести  дебати,  надто  серйозних  проблем.  Прошу   мою пропозицію  поставити на голосування,  щоб таке засідання закрите провести сьогодні після шостої години.

     Голова. Це вчора на Президії вирішено,  і сьогодні о  шостій годині почнеться закрите засідання Верховної Ради.

     Перший мікрофона, буде ласка.

     Гребенченко Л.Г.  директор  Горлівського фурнітурного заводу (Горлівський-Калінінський  виборчий  округ,  Донецька   область). Избиратели города Горловки просили довести до сведения депутатов, народных   депутатов,   обращение,   которое   подписали    сотни избирателей.

     "Мы, жители  города Горловка,  с тревогой и болью слышим все новые и новые сообщения о массовых, беспорядках, террористических актах  и  бесчинствах,  совершаемых  в  ряде  союзных республик и регионов СССР. Гнет и возмущение вызывают факты попустительства и прямого    содействия    экстремистам    со    стороны    местных правоохранительных органов и властей.  Руководство этих республик и  регионов  не только не управляет на вверенных ему территориях, но и не несет никакой ответственности за беззаконие,

     67

     погромы, гибель людей,  появление сотни  тысяч  беженцев.  В этот огромный котел, кипящий злобой и ненавистью, межнациональных распрей,  территориальных претензий, чьих-то политических амбиций брошены и граждане Украины.  Наши дети,  мужья, братья, солдаты и сержанты,  проходящие  действительную  воинскую  службу  в  рядах Советской Армии,  брошены на оскорбления, издевательства, а порой и на гибель.

     Мы убеждены,  что  никакими  словами   о   дружбе   народов, интернационализме,  патриотическом  долге нельзя оправдать смерть 18-20-летних  ребят.  Никакими  лозунгами   не   притупить   горя родителей,  потерявших  своих  детей  или получивших их со службы инвалидами.  Это страшная плата за чьи-то ошибки  в  национальной политике, за чье-то неумение управлять государством.

     Мы также  убеждены,  что  направление граждан УССР в составе любых  родов  войск  за   пределы   республики   не   только   не соответствуют,  но  и  противоречат интересам Украины.  Верховные Советы   республик   Прибалтики   и   Белоруссии   решительно   и своевременно  стали на защиту своих граждан.  Активно выступила и часть родителей  призывниковмосквичей  против  отправления  своих сыновей  в Закавказье.  И только мы,  жители Украины,  безропотно продолжаем провожать своих детей туда,  куда надо.  Но  кому  это надо,  зачем это надо? Мы просим, чтобы туда, куда надо, посыпали тех, кто принимает решения.

     Вам, депутатам Верховного Совета Украины, мы доверили судьбу многонационального народа Украины.  Поэтому мы обращаемся к вам с требованием принять незамедлительные  меры  по  возвращению  всех военнослужащих, проходящих действительную воинскую службу граждан Украины,  независимо  от  рода  войск.  16  июля  текущего   года Верховный  Совет  Украины  принял  Декларацию  о  государственном суверенитете,  вселяющую надежду.  Мы вручили вам власть и будьте достойны нашего доверия;

     Голова. Інформую Верховну Раду,  що проект постанови з цього питання підготовлено,  після великої перерви  його  буде  роздано народним  депутатам,  і  ми  зможемо  прийняти  з  цього  питання рішення.

     Другий мікрофон.

     Чорновіл В.М.  Шановний головуючий,  шановні  депутати!  Уже декілька  разів  представниками,  до  речі,  різних  орієнтацій у парламенті нашому піднімалося питання про голосування для надання

     68

     сили конституційного закону найди Декларації  про  державний суверенітет.  Я думаю,  таке голосування, яке займе 5-10 хвилин у нас,  абсолютно необхідне, бо ми не встигнемо розробити цілий ряд документів  на  основі  Декларації і роз'їдемося.  А нам потрібно працювати  на  основі  цій  Декларації,  а  потім  поступово  уже перетворювати це в конституційні акти.

     Я прошу це зробити ще до закінчення нашої роботи, до перерви нашої, так само як і Декрет про владу.

     Голова. Я бачу,  що в нашому залі зараз... Якщо ми поставимо це на поіменне голосування, то ми з вами прийдемо до висновку, що для такого серйозного голосування у нас немає зараз депутатів.  Я не  заперечую  проти  цього,  але ж давайте ми поставимо це тоді, коли буде в зали більше депутатів.

     (Шум у залі).

     А, до канікул? То це інша справа.

     Прошу, на трибуні.

     Чучук М.Є.,  асистент кафедри  біології  Івано-Франківського державного   медичного  інституту  (Центральний  виборчий  округ, Івано-Франківська область).  Шановні  народні  депутати!  Я  хочу підтримати   ту   пропозицію,   котра  була  висловлена  стосовно проходження служби,  і зачитати вам коротенький проект постанови, який  я  згодом  перелам  у  президію з тим,  щоб вежа також булл розмножена у порядку законодавчої ініціативи.  (Шум  у  залі).  А можливо  цей проект буде кращий.  Ось дві фрази:  "Грунтуючись на Декларації  про  державний  суверенітет  України   і   враховуючи численні   звернення  громадян,  Верховна  Рада  Української  РСР постановляє:

     Зобов'язати Уряд України невідкладно  вирішити  питання  про негайне  переведення  громадян  України,  що  відбувають службу в Збройних Силах за межами республіки,  на службу в межах  кордонів Української  РСР  і  проінформувати  Верховну  Раду  України  про результати на першому засіданні другої сесії.

     Починаючи з осені 1990 року, всі призови громадою України на службу  в  Збройних  Силах.  здійснювати  у  збройні  формування, дислоковані на території У країни.

     Народні депутати  Івано-Франківської  області".   Дякую   за увагу.  Голова.  Передайте.  Ми доручимо все це розглянути і тоді поставимо відповідно до нашої процедури.  Третій  мікрофон,  будь ласка.

     69

     Єршов А.В.,   голова   виконкому  Ровенської  обласної  Ради народних  депутатів  (Сарненський   виборчий   округ,   Ровенська область).  Я  звертаюсь від Комісії по чорнобильській катастрофі, звертаюсь від областей, які постраждали від чорнобильської аварії Нами подано багато заяв на адресу Ради Міністрів Української РСР. Перше і головне - це збільшення заробітної плати працюючим в зоні з  щільністю радіонуклідів 1,5 кюрі на квадратний кілометр.  Досі ми не маємо  ніякої  відповіді  Проходить  вже  два  тижні,  люди звертаються,   пишуть.   Ми  просили  Уряд  республіки,  Президію Верховної Ради вплинути на Уряд,  дати відповідь,  коли,  з  якої дати люди будуть отримувати цю плату. Це перше. І друге. Шановний Леонід Макарович!  Комісія по чорнобильській катастрофі  разом  з Комісією  по  агропромисловому  комплексу і екологи незадоволенні вирішенням питання про затвердження товариша Масика. Ми вважаємо, що   ця  людина  повинна  бути  Першим  заступником  Голови  Ради Міністрів і вирішувати лише питання чорнобильської  катастрофи  і надзвичайних ситуацій.  Інакше це просто буде людина, яка фізично не зможе виконувати своїх функцій.

     Голова. Я думаю,  що ми це питання поставимо  перед  Головою Ради Міністрів і попросимо його,  щоб він став за цю трибуну і ще раз нам пояснив і проголосуємо.  Тому що це питання  Голови  Ради Міністрів, питання Уряду.

     Другий мікрофон і на цьому завершуємо.

     Депутат не  представився.  Я звертаюсь до шановних депутатів від імені делегації депутатів районної,  міської та обласної  Рад Закарпатської області,  які приїхали сюди у справі Пістрялівської РЛС.  Справа в тому,  що вони  пройшли  усі  шляхи  і  всі  етапи боротьби - від референдуму до пікетування самого об'єкта і навіть Верховної Ради.

     Вони звертаються із проханням: "Надія засвітила для нас коли ви,   шановні   депутати,  прийняли  Декларацію  про  суверенітет України.  Просимо вас,  зробіть наступний крок і прийміть рішення про  закриття Пістрялівської РЛС,  так як це зробила Закарпатська обласна, міська і районна Ради.

     Справа в тому, що Москва відмовляє розглядати звернення, під яким  підписані  850  тисяч  мешканців Закарпаття.  Деталі про це можуть засвідчити представники-делегати з Закарпатської  області. Дякую за увагу.

     Голова. У   нас   зараз,   товариші,  може  я  пообіцяв,  що завершуємо,

     70

     але поскільки це питання порушено,  у нас  присутній  голова Закарпатської  обласної Ради,  нехай він скаже більш компетентно, що там діється.

     Волощук М.Ю.  Шановні товариші депутати!  Це питання,  як ви знаєте,  давно  вже  крутиться,  вирішується,  народ  хвилюється. Обласна Рада прийняла своє рішення,  яким безповоротно припинила, будівництво  цього  об'єкту.  Об'єкт  взято  під охорону органами внутрішніх справ, будівництво там припинено. Будівельні матеріали звідти майже всі вивезені, техніка, так би мовити, вже продається іншим організаціям,  військові  частини  звідти  виведені  Об'єкт знаходиться під охороною міліції. Перше.

     Друге. Реакція   Москви.  Значить,  були  наші  з  вами  дві телеграми Москві,  ви знаєте це в  Верховній  Раді.  Після  сесії обласної Ради я особисто був на прийомі у товариша Рижкова Миколи Івановича по цьому питанню.  Двічі говорив з товаришем Горбачовим Михайлом   Сергійовичем.   Президент   дав   спеціальне  питанню. Підтримка в принципі в Москві е,  але справа в тому,  що  скажемо там,  ну,  сьогодні  (не  чути)  кінцевого неможливо.  Я особисто вважаю,  що підстав для хвилювання в Закарпатті немає,  об'єкт не будується,  рішення  сесії  виконується.  Поки  що  Уряд  СРСР  і Президент розглядають ці питання і підстав для хвилювання  немає. Я вважаю, що сесія свою справу зробила.

     Якщо буде необхідно... (не чути).

     Воєнні і   особисто   Президент  не  підтримають  референдум трудящих області і рішення обласної  Ради,  тоді  будемо  до  вас звертатися, до цілої держави України.

     Голова. Дякую.   Шановні  товариші!  Одну  хвилиночку,  одну хвилиночку.  Я у зв'язку  з  цим  просив  би  народних  депутатів виступати  і  від  мікрофону,  і від трибуни з питань,  краще від свого виборчого округу, де вони ліпше знають, що там діється.

     Оголошується перерва до 16-ї години.

     71