ЗАСІДАННЯ СІМДЕСЯТ ДЕВ'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 25 липня 1990 року. 16 година.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради Української РСР депутат Плющ І.С.

Головуючий. Шановні товариші депутати! Дозвольте вечірнє засідання Верховної Ради Української РСР оголосити відкритим.

Ми з вами затвердили всіх заступників Голови Ради Міністрів УРСР, переходимо до розгляд кандидатур на посади Міністрів та Керуючого Справами Ради Міністрів УРСР. У зв'язку з тим, що міністрів багато, а Керуючий Справами- один, тому я прошу вашей згоди розглянути питання про Керуючого Отравами, тому що йому вже потрібно організовувати роботу.

Слово надається Пєхоті Володимиру Юлійовичу - Керуючому Справами Ради Міністрів УРСР.

Регламент 20 хвилин у нас. Ми з вами проголосували.

Пєхота В.Ю. Шановні депутати! При обговоренні в постійних комісіях моєї кандидатури на посаду Керуючого Справами було висловлено ряд пропозицій, зауважень, які, я думаю, треба врахувати мені в роботі.

Я, виступаючи сьогодні, хотів би викласти свою концепцію щодо подальшої роботи Управління Справами Ради Міністрів. Тому для економії часу не буду повторюватися те, що йшлося на комісіях, а розповім коротко про себе, - про свої погляди на особливості соціально-економічного розвитку республіки та моє бачення організації робот в Управлінні Справами Ради Міністрів.

Народився я в 1939 році в місті Харкові. Тут закінчив школу, навчався в професійно-технічному училищі Пройшов шлях від робітника до начальника конструкторського відділу одного з заводів міста Львова. Закінчив Львівський політехнічний інститут,

Академію суспільних наук. Працював на виборних посадах партійних і радянських органів, зокрема вісім років головою Львівського міськвиконкому. Обирався депутатом Верховної Ради Української РСР. Одружений, маю двох дорослих дітей та онука.

Півтора року тому був призначений Керуючим Отравами Ради Міністрів республіки. В коло моїх обов'язків входить створення умов для діяльності Уряду, підготовка необхідних матеріалів з питань, що розглядаються Радою Міністрів та президією, забезпечення системного аналізу стану розвитку економіки і соціальної сфери, вироблення на основі цього відповідних рекомендацій Урядові республіки.

Що визначатиме нашу роботу в наступному періоді Безумовно, прийняття Декларації про державний суверенітет України, наповнення реальними справами проголошених в цьому акті ідей. От на чому будуть зосереджені основні зусилля колективу.

Першорядне завдання, що стоїть сьогодні перед народним господарством і до якого колектив управління також має безпосереднє відношення, - стабілізувати економіку, полегшити ситуацію на споживчому ринку, вирвати його з полону наростаючих дефіцитів. Вирішенню цього завдання допоможе запровадження в нашу економіку ринкових відносин, але, щоб розчистити шлях для їх впровадження, треба переглянути весь законодавчо-нормативний масив, який нагромадився десятиріччями і несе на собі давно застарілі методи управління всіма сторонами суспільного життя, передусім народного господарства, і на якому фактично базується вся командноадміністративна система. Це вежлива складова частина правової реформи, яку слід нам активніше здійснювати. Така реформа, до речі, виробить норми нашого життя за умов багатопартійності, а найголовніше - вона має забезпечити на ділі найширші права людини, незалежно від її національності, статі, віку, політичних та релігійних переконань.

Шановні депутати! Події, що відбуваються в республіці, створюють якісно нові умови для діяльності Уряду. З одного боку значно розширюється коло його повноважень, з другого - він повинен рішуче відмовлятися від традиційних методів управління, опановувати економічні підойми. Про це докладно говорив, представляючи структуру органів управління, Віталій Андрійович Масол. Вое це потребує значних змін як у структурі Управління Справами Ради Міністрів, так і у методах його діяльності.

Найголовніше нині, як я вважаю, - так організувати роботу колективу, щоб було забезпечено виконання програм Уряду, а також нових завдань, які покладаються на Раду Міністрів відповідно до розподілу в республіці державної влади на законодавчу, виконавчу та судову.

Треба буде посадити кадровий потенціал Управління Справами, відійти від традиційних підходів до його комплектування за галузевим принципом. Сьогодні нам потрібно більше спеціалістів широкого профілю, здатних аналізувати процеси, що відбуваються в республіці. Передусім економістів, які добре розуміються в питаннях, пов'язаних з переведенням народного господарства на ринкові відносини, зовнішньоекономічних зв'язках, а також юристів-фахівців у галузях державного права та господарського законодавства.

В умовах формування правової держави соціально-економічні відносини мають регулюватися не урядовими актами, а законами. Тому одним із головних напрямів нашої роботи, як і діяльності міністерств і відомств, має стати підготовка законопроектів з необхідним обгрунтуванням і винесених на розгляд Верховної Ради республіки.

Серед них - законопроекти про економічну самостійність України, про умови і порядок переходу до регульованої ринкової економіки, всього 16 повинно бути підготовлено таких документів. Проекти законів про місцеве самоврядування і місцеве господарство, селянське господарство, про охорону природи, про культуру, про народну освіту і таке інше. І цей пакет найважливіших актів треба підготувати в основному уже в цьому і в наступному році.

У полі діяльності апарату повинні займати важливі місця питання соціальної політики, культури, житла, екології, забезпечення інтересів усіх верств населення і, насамперед, дітей і молоді, інваліда і пенсіонерів, жінок.

Предмет особливої уваги - соціальний захист людей в умовах ринкової економіки. Відповідно до нових завдань пропонуємо зробити структурні зміни в Управлінні Справами. Буде зміцнено або створено нові підрозділи, які будуть займатися питаннями впровадження ринкових відносин, роздержавлення і децентралізації власності, передачі союзних підприємств і організацій у власність народу республіки.

На один із нових підрозділів прокладатимуться питання соціального забезпечення охорони здоров'я, сім'ї, материнства і

дитинства. Для розв'язання деяких важливих проблем, зокрема розробки альтернативних проектів урядових програм, складних законопроектів, підготовки концепції розвитку окремих галузей народного господарства і регіонів, в Управлінні Справами будуть створюватися також тимчасові творчі колективи або групи, до роботи в яких будуть запрошуватися провідні фахівці і науковці.

Вважаю за потрібне відмовитися від застарілих форм контролю, зайвих перевірок, що нерідко паралізують роботу колективів. Більш виправданим, на мій погляд, є комплексне вивчення проблем на місцях з залученням для цього провідних вчених і спеціалістів.

Шановні депутати! Зростаючі складність і динамізм процесів, що відбуваються в суспільстві, потребують своєчасного і глибокого соціально-економічного аналізу. Тому я вважаю за потрібне запровадити в роботу урядового апарату сучасні інформаційні системи, банки даних, технічні засоби пошуку і обробки інформації. Це зумовлює необхідність відповідної підготовки кадрів, до чого ми вже практично приступили. Потрібно свіжі ідеї щодо шляхів розв'язання існуючих проблем. У своїй діяльності ми будемо відкриті для співробітництва з усіма державними, громадськими організаціями, об'єднаннями і рухами. Я впевнений, що тільки розум, доброта і культура, повага до законів, один до одного повинні об'єднати людей і допоможуть нам подолати нинішні труднощі. Дякую за увагу.

Головуючий. Шановні депутати, переходимо до запитань і відповідей. Будь ласка, перший мікрофон.

Депутат не представився. Володимир Юлійович! Наскільки я знаю, у вас під вашим крилом є така установа, яса називається УБУБ (Управління будівництва урядових будинків). На території мого виборчого округу (я з Києва, депутат Крижанівський) є декілька будинків, які збудовані цим управлінням. Вони істотно відрізняються від усіх інших житлових будинків району: і площею, і умовами, і будівництвом, і якістю, і всіма іншими питаннями. Вони знаходяться в найвигідніших точках. Тут тобі і п'ять хвилин до метро, практично не треба користуватися транспортом, все чомусь не так, як для інших рядових громадян. І під час своєї виборчої кампанії (в мене таких десь сім будинків на території округу) мене виборці запитали, чи буде отаке і зараз, під час перебудови, продовжуватись, чи ні? Я хочу почути вашу відповідь.

Пехота В.Ю. У нас дійсно є організація УБУБ, в функції якої входить насамперед ремонт урядових будинків, у тому числі Верховної Ради, Марийського палацу, який поруч, і ряд інших об'єктів. Останнім часом це управління скоротило обсяг будівництва таких будинків, про які ви ведете мову.

Наприклад, у Печерському районі ми взяли в ремонт школу, дитячий садок, будівництво торгового центру, будуємо для інтернаціоналістів та інвалідів два будинки, для міської Ради і таке інше.

Кількість таких будинків значно окорочено. Це по-перше. А подруге, може, дійсно раніше різниця в оздобленні була значною, але сьогодні, буваючи на цих об'єктах, цієї великої різниці між тим будинком, який будується для міської Ради і тим, що будувався і здавався в експлуатацію для управління, не бачу.

Колектив там такий, який має хороших спеціалістів і веде дуже великі роботи по реставрації і по ремонту будівель.

Головуючий. Другий мікрофон.

Хилюк О.О., голова виконкому Бердичівської міської Ради народних депутатів (Бердичівський виборчий округ, Житомирська область). Уважаемый Владимир Юльевич! Как вы, если вас изберут, представляєте реализацию решения правительства Украины в условиях действия Закона о самоуправлении территорий и неподчинении Совету или исполкому, вышестоящим организациям, в том числе и Совмину.

Пехота В.Ю. По-перше, я скажу, що це досить складне питання. Мені доводилося працювати в комісії в Москві, яка працювала над законопроектом про місцеве самоврядування. По-перше, я прийшов до висновку, що там було мало практиків, там були підготовлені теоретики, але практиків було досить мало. І тому, на мій погляд, дуже багато розбіжностей між практичними справами і між тим, що записано в цьому законі.

Я думаю, що при розробці закону вже для республіки, Верховна Рада повинна ці моменти врахувати. Ну, наприклад, в селищній або сільській Раді одне начальство, нікому навіть дати ту ж довідку для колгоспника, тобто розмежування на цьому рівні законодавчої і виконавчої влади, на мій погляд, недоречно. Навіть воно недоречно і на районному рівні. Це моя особиста думка, я її висловлював і я на тому залишаюся, що цей закон, на мій погляд, більш зроблений з теоретичної, ніж з практичної точки зору.

Головуючий. Третій мікрофон.

Чебан О.О., голова колгоспу імені Леніна Арбузинського району (Арбузинський виборчий округ, Миколаївська область). Шановний Володимир Юлійович! Ви, мабуть, добре ознайомилися з Декларацією про державний суверенітет України. Я хотів би вас спитати, як ви розумієте п'ятий розділ "Територіальне верховенство" і особливо останній абзац: "Українська РСР самостійно визначає адміністративно-територіальний устрій республіки та порядок утворення національно-адміністративних одиниць".

Пєхота В.Ю. Ну, по-перше, я його розумію так, як він записаний в Декларації. Це по-перше.

А по-друге, зараз дуже багато звернень, які йдуть на адресу Ради Міністрів, а це питання не Ради Міністрів, а Верховної Ради щодо деяких питань територіального устрою. Там - створити місто республіканського підпорядкування, там - з'єднати райони там - роз'єднати райони.

Я думаю, що тут повинна бути копітка робота безпосередньо на місцях, в областях і повинні бути пропозиції. Бо дуже багато є, на мій погляд, таких питань, які були штучно створені.

Ну, припустимо, в місті, яке нараховує 200-300 тисяч населення, є сьогодні 2 райони. Це дві Ради, два виконкоми, стільки-то відповідно організацій і тому подібне. Якщо ми підемо шляхом зменшення апарату і направимо його саме на конкретні дії, то треба, напевне, вживати заходи для того, щоб і в цьому плані наводити порядок.

Головуючий. Перший мікрофон.

Мацялко М.В., генеральний директор науково-виробничого об'єднання "Укргаз" (Кременецький виборчий округ, Тернопільська область). Володимир Юлійович! Працюєте ви недавно, спадщина вам дісталася... можна бажати кращої. Були нарікання на роботу Уряду. Від роботи Уряду залежить, як працює апарат Ради Міністрів. Чи не вважаєте Ви значно обновити апарат Ради Міністрів у зв'язку з новими, як кажуть, вимогами?

Пєхота В.Ю. Я вам хочу сказати, що нарікання на адресу Уряду

- це прямі нарікання на адресу апарату. Це - по-перше. По-друге. Безумовно, в тих умовах, в яких буде сьогодні працювати Уряд, потребує значної реконструкції і його апарат, Я десь у своєму виступі на це зробив деякі наголошення, чи звернув

на це увагу. І сьогодні саме життя підказує, що нам треба більше економістів, більше юристів, бо кожен наш акт повинен бути законодавчим актом, який би потім не відміняла Верховна Рада. І для цього нам треба спеціалістів підготовлених, і в кожному відділі, щоб був у нас юрист, і відповідно були відділи, які б займалися тими напрямами, які сьогодні значно потребують поліпшення в роботі.

Але не дублювати структуру міністерств і не дублювати структуру Верховної Ради.

Головуючий. Другий мікрофон.

Ємельянов О.С., заступник Голови Державного планового комітету Української РСР (Соснівський виборчий округ, Черкаська область). Управление Делами Совета Министров - это очень ответственное подразделение, через которое проходят все бумаги, и из которого выходит еще больше бумаг. И первое, что я хотел пожелать, чтобы, в этом огромном бумажном потоке, наш претендент не превратился все-таки в бумажного человека. Это - главное. Ну и тем не менее такой вопрос к Вам, как не бумажному человеку. Не считаете ли Вы, что все-таки сильно раздутый аппарат Управления Делами сам рождает очень много дополнительных бумаг и на себя замыкает очень много функций, которые не нужно на себя замыкать. Собираетесь ли вы все-таки над этим серьезно думать и изменять это положение?

Пехота В.Ю. По-перше, дякую, що я не паперовий, не снігова людина. Подруге, Безумовно, може здатися, підходячи до цього будинку Ради Міністрів, що там сидить шалена кількість людей. Всього в апараті Управління Справами 225 фахівців. Ще є допоміжні працівники. Разом нараховується 449 з допоміжними працівниками.

Я вважаю, що якщо ми сьогодні повинні зайнятися законотворчою роботою і готувати проекти разом з Верховною Радою, то ми повинні зробити реконструкцію апарату. Може, деякі відділи будуть скорочені або зменшені. Але сьогодні піти на значене скорочення після того, як з 25 відділів залишилося 13? Я вважаю, що треба нам подивитися з часом, яке навантаження ляже саме на цей апарат.

Головуючий. Дякую. Ваш час закінчився. Слово від комісій, в яких обговорювалася кандидатура товариша Пєхоти, надається голові Комісії у питаннях діяльності Рад народних

депутатів, розвитку місцевого самоврядування депутату Гришку Михайлу Васильовичу.

Гришко М.В. (Бахмацький виборчий округ, Чернігівська область).

Шановні народні депутати! Вчора члени трьох комісій розглядали питання про можливість рекомендувати товариша Пехоту Володимира Юлійовича на посаду Керуючого Справами Ради Міністрів Української РСР. Були висловлені рекомендації, як вже було сказано в доповіді, щодо роботи апарату, скорочення термінів часу проходження постанов і розпоряджень, якості їх підготовки.

Було поставлено ряд інших питань - забезпечення виконкомів сільських і вищестоящих Рад транспортом та інші питання. При розгляді виявилося, що товариш Пєхота дійсно проявив себе людиною, яка знає свою справу, професійно компетентна, прямо скажемо, незакомплексована, бачить перспективу і можливість вирішення багатьох питань, пов'язаних з економікою і з місцевим господарством, місцевим самоврядуванням, з роботою виконкомів Рад народних депутатів у світлі уже прийнятої нами з вами Декларації суверенної України. Має свої переконання, позицію щодо структури Уряду і базових галузей народного господарства. Тому три Комісії, присутні члени трьох Комісій: з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин та у питаннях діяльності Рад народних депутатів одноголосно визнали можливим рекомендувати товариша Пехоту на посаду Керуючого Справами Ради Міністрів. Мені деякий час довелося спілкуватися по роботі з товаришем Пехотою Володимиром Юлійовичем. Це тактовний, витриманий керівник, у якого не розходяться слово з ділом в межах його компетенції. Тому я підгримую висновки трьох Комісій і закликаю вас затвердити на цю посаду товариша Пехоту. Дякую за увагу.

Головуючий. Шановні товариші депутати! Ставиться на голосування пропозиція трьох комісій, висловлена депутатом Гришком, а також проект постанови Верховної Ради Української РСР: призначити товариша Пехоту Володимира Юлійовича Керуючим Справами Ради Міністрів Української РСР. Прошу голосувати.

"За" - 261, "проти" - 61. Рішення приймається. Товариш Пєхота призначається Керуючим Справами Ради Міністрів Української РСР.

Слово надається товаришу Слєпічеву Олегу Івановичу, кандидатура якого рекомендована Головою Ради Міністрів і розглянута комісіями на посаду Міністра торгівлі республіки. Товариші, є записка така, щоб розпочинати з виступів від комісій, потім ганяння, а потім затвердження, але ми будемо дотримуватись однакових умов. Будь ласка.

Слєпічев О.І. Шановні народні депутати, шановний головуючий! Сьогодні усі стріли людського гніву спрямовані на галузь торгівлі. І нікого не цікавлять, мене теж, позитивні результати, справні цифри з приводу виконання товарообігу. Всі критикують, і не тільки у цьому залі, вважаю, справедливо, бо вкрай негативні нашарування у торгівлі дають для цього підставу.

З 1200 найменувань товарів, за якими стежить статистика, 1150 зникли з прилавків і перейшли у ранг дефіциту. На 40 процентів зменшилися залишки товарів у роздрібній мережі. Якщо З роки тому їх було на 77 днів торгівлі, то зараз всього на 49 днів. За один день продаємо ми товарів на 200 мільйонів карбованців. За перше півріччя виробництво товарів народного споживання зросло на 7 процентів замість 14, а товарообіг у торгівлі на 173 процента. Ніхто не хоче усвідомлювати, що торгівля не виробляє, а тільки торгує тими товарами, що виробляє промисловість. Нестача товарів породжує порушення у галузі, сприяє спекуляції, вивозу дефіцитних товарів за кордон.

Сказати, що не вживаються заходи по підвищенню відповідальності не можна. За рік 30 тисяч працівників караємо (від загальної чисельності 600 тисяч, яка підпорядкована Міністерству торгівлі). З них 5 тисяч звільняємо з посад, в тому числі понад 800 керівників. Передаємо матеріали слідчим органам - понад 300 матеріалів. Навіть вийшов Указ: за приховування товарів

-10 років тюрми із конфіскацією майна.

Я розумію, якби не було, Міністр несе відповідальність і персонально, і разом з апаратом міністерства, в якому, можливо, і треба підняти дисципліну та кваліфікацію. Ми його значно скоротили в минулому році, на 40 процентів, - спростили структуру на 50.

Але що мене турбує сьогодні? Працює людина гарно - одержує ставку і погано - теж одержує. Тобто, одержує гроші за вихід на роботу, а не за результати. Я прийшов до висновку - навести порядок в умовах адміністративно-командної, монополізованої економічної системи вкрай важко. Не можна примусити людину

сумлінно працювати за наказом, не можна до кожного продавця приставити контролера. Боротися треба не з наслідками, а з явищами. Тому я палкий прихильник поступового переходу до ринку.

Що б з цього приводу я запропонував? Перше і найголовніше. Я уважно вивчав ваші передвиборні платформи - це наситити ринок товарами, а вишукувати товари можливо з усіх джерел, їх багато. Можна шукати те, що є. А якщо немає, що зробити, щоб негайно виправити становище? Тому разом з Держпостачем ми запропонували Уряду, щоб він представив на ваш розгляд проект тимчасового, на три роки, закону з такого приводу: треба, щоб всі підприємства, розташовані в межах нашої республіки, які вироблять товари народного споживання, продавали товар торгівлі за угодами. А товари... (не чути)... Це дозволить нам перейти на горизонтальні зв'язки з іншими республіками і країнами. Ми, насамперед, розглядали б структуру наших товарів і уже б в наступному році могли б послабити тиск дефіциту. Я думаю, що зараз цей проект Закону вивчає Уряд і він представить його Верховній Раді. Друге, що можна зробити, це створити умови для переходу до ринкових відносин шляхом непопулярного заходу - це соціально справедливого розподілення товарів по областях, а не по торгових системах. Це запропоновано, але не всі області це використовують. Далі. Зараз ми закінчуємо готувати Закон про роздержавлення торгівлі шляхом оренди, акцій, приватної власності Це потягне зміни в ціноутворенні, їх буде запропоновано три категорії. Одна, це коли ціни утворює держава тверда. Друга, це ціни, які погоджуються з державою. І третє - вільні ціни.

Товариші, треба дозволити нашим керівникам підприємств вишукувати товари за межами країни. Якщо немає цитрусових, чому не можна поїхати купити їх, привезти, тут продати по цінах нижче, ніж на ринку, а не за тими цінами, які утворені по прейскурантах. А якщо ми привозимо і продаємо, то з нас вдвічі забирають прибуток до бюджету.

Третє і найголовніше. Треба створити Закон про торгівлю. Предметом регулювання в ньому буде вся сфера діяльності внутрішньої і зовнішньої торгівлі, а головне - захист прав покупців та продавців.

Зараз ми по-іншому працюємо з кадрами і готуємо кадри. З цього року починаємо готувати фахівців - комерсантів, менеджерів, товарознавців зовнішніх зв'язків. Працюємо над програмою

поліпшення умов праці наших працівників, бо у нас їх більшість жінки, а рівень механізації 17 процентів. Це і фасування товарів, це і впровадження тари і обладнання.

Вирішуємо зараз соціальні проблеми і надалі їх будемо вирішувати, це проблема житла. Ми тільки в минулому році збудували для своїх працівників і вручили ордери на квартири понад 1500 працівникам, А на жаль, від місцевих Рад одержали тільки 370, на 80 менше, ніж у 1988 році.

Складне становище з матеріальною базою. Магазинів у нас в республіці втричі менше, ніж у високо розвинутих країнах і зараз коли полиці пусті - це не біда, а коли почнуть діяти ті наші заходи і буде нарощуватись випуск товарів, то це буде вже гальмувати організацію торгівлі. Складських площ - 39 процентів до нормативу, холодильних ємкостей -76.

Найголовніше - це перебудова структури галузі, як у перехідний період уже сьогодні, так і при переході да ринкових відносин. Ми створюємо республіканський комерційний центр, товарні біржі. На рівні областей замість управлінь торгівлі - торгові об'єднання.

А на майбутнє при переході до ринкових відносин створимо республіканське акціонерне товариство, ринок, на рівні областей - торгово-промислові асоціації. А також створення міністерства внутрішньої і зовнішньої торгівлі, яке зосередиться на основних напрямах роботи. Все це дозволить значно скоротити апарат управління і поліпшити організацію обслуговування. Я уже бачу, що зараз до мене буде дуже багато запитань. Я можу все пояснити, але від цього легше не буде. Треба розв'язати руки для справжньої роботи. Я вважаю, що, може, хтось і запитає, що, шановний претенденте, чи не придбали б партію товарів, яку ми виробляємо, а може, хтось і знайдеться в цьому залі я відповім, що все купуємо оптом, продаємо вроздріб. Я вірю, що ми приймемо разом закони і якщо ви мене підтримаєте у прагненнях, то недалеко той час, коли продавці будуть носити на руках покупців.

Головуючий. Перший мікрофон.

Черненко В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату (Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Олег Иванович! Вы, понимаете, у меня создается впечатление, что вот тот дефицит, который у нас существует, кому-то выгоден. Не кажется ли Вам, что кто-то из крупных и ответственных, с позволения сказать,

руководителей, этой ситуацией руководит? Потому, что вот не стало водки, она - у спекулянтов, не стало сигарет - они у спекулянтов. Я понимаю, что это не много, но это есть. У меня сложилось впечатление, что вся система поражена воровством, взяточничеством, просто наживаются за счет народа. Что вы лично сделаете, если вас изберут, чтобы поломать не кого-то одногодвоих, а сломать всю эту систему, негативную, которая культивировалась на протяжении десятков лет? И какая вам помощь нужна от Верховного Совета, чтобы эти меры были действительно радикальные? Это первый вопрос.

И второй. Что вы лично предпримете для того, чтобы всех наших младенцев обеспечить детским питанием? Спасибо.

Слєпічев О.І. Ну прежде всего, я сказал, мне нужна помощь. Через Правительство республики мы будем вносить проекты законов. И уже внесли часть. Это, конечно, позволит улучшить организацию торговли и уменьшить не фазу, на какой-то процент, нарушения и вот эти все негативные явления. Но я хотел бы сказать, что, действительно, я не могу отрицать, что есть в торговле вот эти всевозможные нарушения и путей попадания товаров на "черный" рынок очень много. Но процент, кто этим занимается, очень малый. Я думаю, здесь бы нужно было нам вместе с обществом потребителей, вместе с правоохранительными органами, поверьте мне, что я, пройдя жизненный путь, знаю примерно, где могут быть какие каналы и их в первую очередь перекрыть.

Какими б путями можно было их перекрыть? Но, прежде всего, вы посмотрите, какие товары попадают на "черный" рынок или на теневой рынок? Ну, возьмем даже для примера. Я считаю, что нужно было бы открыть коммерческий магазин...

Головуючий. Я бачу, що біля мікрофонів багато депутатів хочуть задати питання, прохання до вас давати коротшу відповідь. Будь ласка, перший мікрофон.

Черненко В.Г. Олег Иванович! Вы сказали, нарушение - это не нарушение, это преступление, и не только преступление экономическое - это политическое. Это та веревка, которой нас всех удавят, и вновь избранное Правительство, и Верховный Совет.

Головуючий. Будь ласка.

Слєпічев О.І., Ну, если вы обратили внимание даже в моем

выступлении, что нужно бороться не со следствием, когда оно свершилось, а предотвратить эти следствия. У меня есть пакет мер, которые позволят вместе с названными органами принять действенные меры. Что касается детского питания, то мы наряду с тем, что требуем больше от промышленности, зарабатываем немного валюты и тратим ее не на оборудование, а на приобретение, в первую очередь, детского питания. И будем это продолжать делать.

Головуючий. Другий мікрофон.

Богатирьова Р.В., заступник головного лікаря Краматорської центральної міської лікарні (Краматорський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Олег Иванович! Мой вопрос связан с деятельностью предприятий общепита. Вы знаете, за текущие полгода в республике зарегистрировано более 51 тысячи острых кишечных заболеваний. Половина этих заболеваний приходится на детей, и экономический ущерб от этого более 12 миллионов рублей. Прежде всего, это связано с тем, что у нас на предприятиях общепита не хватает холодильного, технологического оборудования, нарушаются правила приготовления пищи, сроки хранения и реализации продуктов и правила личной гигиены. Вы вчера на комиссии, отвечая на этот вопрос, сказали, перечислили то количество штрафных санкций, которые вы применяли, и административных взысканий, но результатов этой работы нет. Конкретный вопрос все-таки: какие меры вы готовы сегодня принять, для того, чтобы исправить существующее положение дел? И второй вопрос кто сегодня из поставщиков конкретно виноват в сложившемся дефиците, в частности, в торговле тканями, женским и детским бельем?

Слєпічев О.І. Что касается первого вопроса, то, когда мы примем закон о торговле, там будут предусмотрены меры, и самые строгие, я считаю, не только административные, за действия, которые влекут за собой подрыв здоровья людей, а и в уголовном порядке обязательна.

Что касается товаров. Поверьте мне, что у меня есть громадное желание продать все то, что вырабатывается у нас в республике и за ее пределами. И я не стал говорить о том, что торговля на 4 миллиарда в прошлом году, на 3 миллиарда в этом полугодии уже завезла товаров и продает дополнительно. Но я хочу сказать, что многие сегодня приобретают товары в какой-то мере и про запас. Я не хочу сказать, что по чулочно-носочным...

Мы вместе с Минлегпромом рассматривали этот вопрос, и Министр легкой промышленности пообещал. На него опирается, вы знаете, как замкнутый круг, цепь - сырье. Когда мы перейдем на прямые связи работы, я почему сосредотачивал внимание всех, что вместе с Госснабом мы должны работать с другими республиками. Потому, что у нас многие тысячи предприятий вырабатывают товары народного потребления. Они не смогут сориентироваться с республиками, какой товар продать, какой завезти, какой оставить. Тем самым мы решили бы проблему сырья для легкой промышленности, а она бы увеличила выпуск носков и чулков.

Головуючий. Третій мікрофон.

Веретенніков В.О., генеральний директор виробничого молочного комбінату "Придніпровський", м. Дніпропетровськ (Індустріальний виборчий округ. Дніпропетровська область). Уважаемый Олег Иванович! Я, конечно, работая руководителем предприятия хозяйственного, которое непосредственно ежедневно имеет отношение к торговле, хорошо понимаю, что главное в тем, что наши прилавки - так скудны, зависит от работы промышленности, то есть как мы работаем - то мы и видим на своих прилавках. Но все же у меня есть такой вопрос к вам.

Мне кажется, что торговля наша стала в основном как продолжение нашего общего котла заниматься не столько коммерческой деятельностью, сколько перераспределением и не стимулирует совершенно предприятия в том, чтобы вырабатывать ту или иную продукцию. Допустим, я такие примеры приводил, что новые продукты мы вырабатываем и хозяевами сразу не становимся, и те же рабочие наши не имеют возможности их приобрести. Поэтому у меня вопрос такой к вам: как вы намерены заниматься коммерческой деятельностью в будущем?

И второе. Вопрос искусственного дефицита. У нас на той неделе была в Днепропетровске забастовка курильщиков, когда они в течение пяти часов перекрыли дороги и трамвайные пути, не давали проезда транспорту, и все-таки через четыре часа нашелся этот табак. Вот все-таки есть на базах он! Вот, пожалуйста.

Слєпічев О.І. Правильно заметили, я с вами согласен, что сегодня торговли как таковой нет. Уничтожили ее мы все дружно, сейчас идет распределение. А то, что нашли сигареты, то, товарищи, поверьте, бегаем, как пожарники с одного места в другое

там, где горит, там и тушим. Это не значит, что у нас товары есть. По табачным изделиям мы вместе с товарищем Кулінічем, Министром агропрома, дали ответ в Секретариат. Я просто не хочу задерживать время. Это не то явление, что мы его прячем или нет. Страшнее дефицита на сегодняшний день нет. И там все причины раскрыты.

Головуючий. Другий мікрофон.

Білоусенко О.Ф., перший заступник голови виконкому Запорізької обласної Ради народних депутат, начальник головного планово-економічного управління (Токмацький виборчий округ, Запорізька область). Шановний Олег Іванович! Знаючи вас як професіонала, людину, віддану справі, ініціативну і небайдужу, я буду голосувати за вас, як за Міністра. Але мене дивує якраз та відповідь, про яку тільки що оказали, яку ви підписали разом з Кулі-нічем. Ви пояснюєте, як ви сказали перед цим, "следствие" так: недодумали, недоробили, недовіддали. І питання у зв'язку з цим -це ваша позиція, чи ви піддалися тому, що вас хтось агітував і ви підписали? А де ж ви були раніше, ваші служби, чому ж не прогнозували разом з Кулінічем і його службами? На це питання хотілось би отримати вашу відповідь.

Слєпічев О.І. Дякую. Я зараз відповім. У мене є уже прогноз попиту на товари народного споживання на 1991 рік. І це становище, яке зараз трапилося не тільки по табачних, а й по інших виробах, ми попереджували, згортали увагу. Але це ми звертали увагу, що промисловість не одержує валютних коштів (а вона працює тільки на імпортному обладнанні), що треба приділити цьому увагу, ставили ці питання. І перевірити мене просто - це питання ми ставили, починаючи з 1988 року.

Головуючий. Олег Іванович! Ваш час закінчився. Дякую. Слово від Комісій у питаннях соціальної політики та праці, у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства, у справах ветеранів, пенсіонерів, інваліда, репресованих, з питань здоров'я людини надається Голові Комісії у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства депутату Ходоровському Георгію Івановичу.

Ходоровський Г.І. (Ленінський виборчий округ, Чернівецька область). Шановні депутати, не буду перелічувати той список Комісій, на яких, ми слухали претендента на пост Міністра торгівлі Слєпічева Олега Івановича. Хочу сказати, що досить принципово, гостро обговорювалася ця кандидатура на засіданні комісій. Було

задано дуже багато питань, критичних зауважень, бо, чого, як кажуть, гріха таїти, якби ми тут сиділи ще пару годин, то ми б знайшли, що сказати, що порекомендувати йому. В цілому, всі комісії після обговорень дійшли висновку, щоб рекомендувати Олега Івановича на цю посаду.

Чим ми при цьому користувалися і з чого виходили. Перш за все те, що перед нами, якщо говорити про тих претендентів, яких ми ще слухали, був професіонал. Олег Іванович, хочу вам доповісти, молода людина, йому 41 рік. Він прийшов від звичайного продавця через ті сходинки отої нашої торгової системи до Магістра, яким він був призначений тільки в грудні минулого року. Тобто, він у цій ролі виступає всього один рік. Пройшовши вся ті сходинки, він ясно перед нами представ як професіонал, який досить добре розбирається в усіх нюансах, дуже зважено підходить до перспектив розвитку цієї соціальної сфери нашої держави. Досить добре узгоджується його програма з тою Декларацією про суверенітет, що ми прийняли нещодавно. Виходячи також з того, що перед ним ще перспектива росту є досить значна, ми внесли таку рекомендацію, щоб його обрати, вірніше, призначити на цей пост, і тому просимо всю Верховну Раду проголосувати за цю кандидатуру. Дякую за увагу.

Головуючий. Дякую. Шановні товариші депутати, вноситься на ваш розгляд пропозиція, внесена Георгієм Івановичем від названих комісій, а також проект постанови про призначення товариша Слєпічева Олега Івановича Міністром торгівлі Української РСР. Прошу голосувати.

"За" - 259, "проти" - 54. Товариш Слєпічев Олег Іванович призначається Міністром торгівлі.

Слово надається товаришу Спіженку Юрію Прокоповичу, який, рекомендований Головою Уряду Міністром охорони здоров'я республіки. Шановні товариш, до уваги. Будь ласка, Юрій Прокопович. Юрій Прокопович, може, у зв'язку з тим, що багато біля мікрофонів, розпочнемо з відповідей прямо? Не буде заперечень, товариші? Будь ласка, перший мікрофон.

Шановні товариші депутати, за погодженням з Юрієм Прокоповичем розпочнемо з мікрофонів, запитання і відповіді, тому що ви бачите, який підвищений інтерес.

Лобенко А.О., головний лікар Чорноморської центральної клінічної лікарні на водному транспорті (Чорноморський виборчий округ, Одеська область). Уважаемый Юрий Прокофьевич, я буду

голосовать за вас как за опытного организатора здравоохранения, Однако разрешите мне задать такой вопрос.

Сегодня здравоохранение республики находится в состоянии полного истощения, оно напоминает больного с тяжелой травмой, который нуждается в проведении неотложных реабилитационных мероприятий, нуждается в остановке кровотечения, в выведении из шокового состояния, в лечении хирургическом и в реабилитации. Я прошу ответить на вопрос. Как вы будете выведать здраво охранение из этого состояния?

Спіженко Ю.П. В таком случае мне надо было ознакомить вас с программой, потому что вы мне поставили вопрос, на который ответить не так просто. Если говорить о здравоохранении, мы действительно находимся в чрезвычайно сложной ситуации и таком же положении.

Я вчера и на комиссии знакомил депутатов, Есть три направления, если очень кратко. Первое - обеспечение идеологической самостоятельности украинского здравоохранения, для чего необходимо создать несколько необходимых комитетов и самостоятельную Академию медицинских наук.

Два таких комитета на сегодняшний день созданы, несмотря на большое сопротивление Министерства здравоохранения Союза. Они созданы два или три месяца назад - это комитет по новой технике и комитет фармакологический. Это даст нам возможность в ближайшее время значительно сократить сроки прохождения апробации медицинских препаратов, аппаратуры и инструментария. Создание медицинской академии под приоритеты, а не под ученых, как создавалась у нас медицинская академия в 1944 году. Приоритеты с учетом Чернобыля и экологического кризиса я вижу такие: это иммунология, эндокринология, генетика, онкология, гематология.

Второе направление, если вы поддержите меня, вот здесь нужна ваша поддержка - радикально изменить состояние, систему здравоохранения, перейти к системе страховой медицины. С концепцией ее вы могли ознакомиться. Первый вариант вам роздан несколько дней назад.

И третье - это самообеспечение Украины. Хотелось бы акцентировать внимание на самообеспечении инструментарием, сложной медицинской техникой. Если говорить о сложной медицинской технике, то Председателем Совета Министров на сегодняшний день утверждена программа по киевскому заводу "Реле и

автоматики" совместно с фирмами "Сименс" по пяти сложным позициям. Это производство компьютерных томографов, аппаратов ядерно-магнитного резонанса, ультразвуковые диагностические аппараты, гамма камеры и аппараты для дробления камней в почках. Практически в этом году будет сделано уже несколько компьютеров с долей до 70 процентов "Сименса" и 30 процентов - завода "Реле и автоматики". По инструментарию мы можем обеспечить примерно за три года республику полностью, по травматологическому - сегодня уже вопрос решен. Вот так. Короче я не мог ответить на ваш вопрос.

Головуючий. Другий мікрофон.

Звягільський Ю.Л., директор шахти імені О.Ф. Засядька виробничого об'єднання,, Донецьквугілля" (Київський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Юрий Прокофьевич! По вашему мнению, с переходом к рыночным отношениям, можно ли избежать повышения цен на медикаменты, медицинскую аппаратуру или это процесс неминуемый? Это у меня первый вопрос.

И второй вопрос. Будете ли вы изменять структуру министерства, облздравотделов, есть ли новые подходы в организации охраны здоровья людей? Вот два вопроса.

Спіженко Ю.П. В отношении первого вопроса - цены на медикаменты и аппаратуру. Я понимаю, что все сидящие здесь в зале хотели бы услышать, что эти цены повышаться не будут. Это тоже зависит от вас. Как вы посмотрите и поддержите ли в этом направлении? Но то, что цены длительное время не повышались, а только снижались, привело к тому, что сегодня республика вырабатывает медицинских препарате" всего-навсего семь процентов, семь процентов от необходимого. Практически все заводы, а их имеется 14 заводов Минмедпрома, находятся на дотации. Если мы будем придерживаться и дальше такой практики, у нас нет никакой перспективы на собственную фармацевтическую промышленность. Мы и останемся республикой или страной без фармацевтической промышленности.

Поэтому я считаю, что аппарат и препарат должен стоить столько, сколько он стоит, плюс прибыль для предприятия. А эти цены должны быть заложены, конечно, в компенсационные механизмы при переходе к страховой медицине - за счет предприятий, не за счет больного, как обычно это практикуется в экономически развитых странах всего мира, и она оправдалась на протяжении десятилетий.

В отношении рынка. Я кратко скажу. Мы примерно начали работу года два назад, когда начали организовывать ассоциации. И мы практически сейчас подходим к тому, что рынок скажется и на системе здравоохранения. Мы к этому себя готовили.

Что касается второго вопроса. Практически мы структуру министерства будем менять. Она уже сокращена на 40 процентов. Но сейчас будет вводиться за счет внутренних резервов управление по страховой медицине. Это в первую очередь.

Головуючий. Третій мікрофон.

Костяк О.Е., завідуючий травматологічним відділенням Дубровицької центральної районної лікарні (Дубровицький виборчий округ, Ровенська область). Шановний Юрію Прокоповичу! З глибокою симпатією від імені всіх медиків ми радіємо тому, що ви є Міністром охорони здоров'я, і думаю, що всі присутні проголосують одностайно за вас.

Ви були першою яку ми людиною яку побачили в Польській зоні, як Міністра охорони здоров'я - в Чорнобильській зоні. Але у зв'язку з цим у мене виникає питання. Останнім часом існує проблема з лікарськими кадрами на Ровенщині, Черкащині, Київщині, у Чернігівській та інших областях. Як ви думаєте вирішувати питання з лікарськими кадрами? Чи виникло у вас питання організувати філіал одного з інститутів на одній із уражених зон України? Дякую за відповідь.

Спіженко Ю.П. Питання надзвичайно складне для мене, тому що воно на сьогоднішній день не вешено, і чітко відповісти, що завтра це питання буде вирішено на 100 відсотків, я не можу. Що робить міністерство для цього? Ви знаєте, що зараз Урядом прийнято рішення про стимулювання оплати, підвищення оплати різних категорій працівників різних галузей народного господарства залежно від щільності забруднення, але, на превеликий жаль, території до 5 кюрі не увійшли, а на тих територіях проживає 1 мільйон 200 тисяч населення.

Ви знаєте, що Міністерство охорони здоров'я Української РСР практично цю постанову завізувало з посиланням на те, щоб і до 5 кюрі дати змогу одержувати підвищену заробітну плату, тому що інших механізмів заінтересувати людину я не бачу. Також порушено питання, яке розглядається зараз в Уряді, про виділення декількох сотень легкових автомобілів для придбання у власне користування лікарями за договором за два роки роботи. Стосовно середніх медичних працівників ми пішли на те, щоб відкрити

декілька медичних училищ, якщо є така потреб. І... (не чути) області, ми готові розглянути і зробити це.

Головуючий. Перший мікрофон.

Депутат не представився. Уважаемый Юрий Прокофьевич. Вы, очевидно, знаете, что ежегодно из средств бюджета социального страхования по больничным листам выплачивается более одного миллиарда рублей. И в основном это из-за плохих условий труда и быта на предприятиях, кроме эпидемий. Какие, вот вы, намечаете меры совместно с профсоюзами, хозяйственными руководителями для решения этой проблемы?

Спіженко Ю.П. Вопрос очень серьезен, особенно для здравоохранения. Вы знаете, что действительно у работников различных отраслей народного хозяйства отчисления идут от 7 до 20 процентов. Если вы поддержите нас в этом, то будет поручено Институтам экономики, государства и права АН УССР разработать уже конкретную программу перехода на страховую медицину. Тогда эти отчисления должны идти прямо (и я тут не соглашаюсь с вами) не через профсоюз, а прямо, чтобы человек знал: если страховой полис, то 30 рублей, которые он ежемесячно или 20 рублей выделяет, он непосредственно оплатит страховому агенту, а не через профсоюз. То же самое можно сказать и о прямых налогах, в отчислении с которых примерно 14-17 рублей ежемесячно идут... (не чути), а потом выделяют на здравоохранение.

Головуючий. Другий мікрофон.

Депутат не представилася. Шановний Юрію Прокоповичу. Мені дуже приємно сьогодні задати вам питання як колега колезі. По-перше, я, напевно, єдина в цьому залі людина, яка знає вас з перших днів вашої трудової діяльності, тому що ми з вами разом працювали в області, з якої ви починали свою трудову діяльність. Я знаю вас як новатора, як хорошого організатора охорони здоров'я, я знаю вас як практика, людину, яка любить не тільки організацію охорони здоров'я, а любить і лікувальну роботу.

Я не сумніваюсь у тому, що вас підтримають, звичайно, зовсім не сумніваюсь. Але у мене до вас запитання такого порядку. Я розумію, що ми маємо турбуватися за здоров'я всіх наших людей, але хотіла б знати вашу думку щодо соціальної несправедливості до нас, медичних працівників. Адже всім відомо, що медичні працівники, як ніхто інший, кваліфіковані медичні працівники, - одержують найменшу заробітну плату, і в той же час вони одержують

квартири найгірше. Вони хворіють найбільше і живуть найменше. І разом з тим у них немає ніяких оздоровчих закладів.

Я хотіла б знати вашу думку, як ви думаєте працювати у цьому напрямі, щоб цю соціальну несправедливість все-таки ліквідувати? Спасибі вам.

Спіженко Ю.П. Шановна Станіславе Іванівно. Я хотів свій програмний виступ закінчити саме цим питанням. Ви знаєте, що працівники охорони здоров'я практично отримують саму низьку заробітну плату. Середня заробітна плата становить 132 карбованці, в той час як по Радянському Союзу -158 карбованців. В Естонії була найвища по Союзу заробітна плата-167 карбованців. (У цілому по народному господарству-218 карбованців). Для -того, щоб підвищити зарплату до рівня хоча б медпрацівників Союзу, нам потрібно сьогодні 216 мільйонів карбованців, до рівня Естонії

-470 мільйонів карбованців, і до рівня працівників інших галузей народного господарства -1 мільярд 216 тисяч карбованців. Я чітко уявляю, що це сьогодні надзвичайно важко зробити. Але, товариші, я хотів би попросити у вас підтримки. Давайте ми подумаємо, що ми можемо чекати вад цього лікаря, який одержує 100 карбованців, і від якого ми чекаємо всього, чекаємо здоров'я.

Це - несумісно. Тому нам слід найближчим часом продумати програму, як підняти рівень заробітної плат, тому що зараз йдеться про загальнореспубліканський страйк медичних працівників, призначений на 19 серпня. Я розумію, страшно, коли страйкують шахтарі, але буде ще страшніше, коли будуть страйкувати лікарі.

Підтримайте нас із підвищенням заробітної плати, і медики вас ніколи не забудуть.

Головуючий. Третій мікрофон.

Лісовенко В.Т., голова Чернігівської обласної Ради народних депутатів, перший секретар Чернігівського обкому Компартії України (Прилуцький виборчій округ, Чернігівська область). Шановний Юрію Прокоповичу. Я хочу сказати, що чернігівська депутація підтримує вашу кандидатуру, але є декілька запитань. Ми хотіли б почути ваші плани щодо медикаментозного забезпечення, особливо в зоні періодичного контролю. Це перше запитання.

І друге. Як ви дивитесь на таку пропозицію, щоб у місті Чернігові протягом двох-трьох років за нашої активної роботи створити

базу для філіалу медичного інституту? Оскільки в нашій зоні не вистачає дуже багато лікарів, зокрема 1700 на сьогодні, і таких, як радіологів, гематологів, ендокринологів. Сьогодні вони вкрай потрібні.

Спіженко Ю.П. Перше запитання. Відносно забезпечення медикаментами. Я вас дуже коротко знайомив із відповідями на запитання депутата Лобенка, що буде зроблено в республіці щодо забезпечення інструментарієм і складною медичною технікою. Тут у нас є чітка програма, і ми знаємо, що через три роки у нас інструментів буде вдосталь, а через п'ять років ми зробимо декілька позицій складної медичної техніки. Хай не зовсім задовольнимо потреби республіки. Набагато складніше становище із забезпеченням медикаментами.

Сьогодні наші підприємства, які є на території республіки, випускають десь близько 700 назв препаратів, але на 90 процентів усі препарати виробляються з сировини, яка завозиться з інших республік. Тому ви уявляєте, що нас чекає, якщо ми невчасно зрозуміємо необхідність підтримати або налагодити горизонтальні зв'язки. Ми тепер цим займаємось. Ось із республіками Прибалтики ми зараз починаємо обмінюватися на ортопедичнотравматологічний інструментарій. Десь близько двох десятків препаратів, в основному анальгетики, - ті препарати, які потрібні для проведення хірургічних втручань і т.д. Ведемо переговори зараз з французькими і канадськими фірмами про будівництво (не чути). Мав розмову з депутатами по Донецьку з заводу фармацевтичного. Але паралельно з цим ми беремо напрям і на немедикаментозні напрями лікування, такі як гомеопатія, фітотерапія, голкотерапія і т.д. Рішенням Ради Міністрів десь місяць тому створено міжгалузевий концерн "Укрфітотерапія", який на сьогоднішній день об'єднує вже близько двох десятків підприємств. Так що, я думаю, паралельно впроваджуючи нетрадиційні методи лікування, і знову таки, користуючись вашею підтримкою, ми зможемо через деякий час дещо поліпшити становище з медикаментозним забезпеченням.

Щодо медикаментів для зон жорсткого контролю, то там місяців чотири тому збільшено еквівалент постачання медичних препаратів.

Щодо відкриття філіалу інституту. Ми тепер збільшили кількість цільових направлень для чотирьох областей: Київської, Чернігівської, Житомирської і Ровенської. По Чернігівській області, якщо

мені не зраджує пам'ять, це десь близько семисот чоловік цільових направлень. Якщо ви їх усі використаєте і якщо доберете таких людей, які трохи вчаться, щоб вони ж не зовсім були неграмотними, то я думаю, що це певною мірою закриє проблему. А в Київському інституті вже на сьогоднішній день створено курс радіаційної медицини, випускники якого направлятимуться в ці райони, враховуючи їх побажання.

Головуючий. Перший мікрофон.

Рудик В.Н., голова Олевської районної Ради народних депутатів, перший секретар Олевського райкому Компартії України (Олевський виборчий округ, Житомирська область). Шановний Юрію Прокоповичу, я знаю, що ви володієте якостями, які потрібні для керівника на рівні держави, на рівні республіки. І, мабуть, основне те, що у вас дуже добре поєднується теоретична підготовка і практична робота. Однак я хотів би, щоб ви відповіли на два запитання моїх виборців.

У Чорнобильській зоні дуже велика нестача лікарів і насамперед - радіологів. Коли буде все-таки вирішено цю проблему?

І друге питання. Важке становище у нас. Якщо по Україні 32 лікарі на 10 тисяч населення, то у наших районах - 8-9 лікарів, а в місті Києві - 80 лікарів, або в десять разів більше. Чи не бачите ви виходу в тому, щоб створити у місті Житомирі медичний інститут, тому що лікарі із столиці ніколи не поїдуть у забруднену зону?

І останнє. Коли ви останній раз робили операцію?

Спіженко Ю.П. Щодо створенім медінституту, то подібне запитання задавали представники з Чернігова. Для Житомирської області також збільшено квоту - десь до 900 цільових направлень. Але я вважаю, що тут питання має вирішуватися комплексно, і це не так медична, як соціальна проблема. Лікарі повинні зразу отримати квартири. Вони зараз приїжджають у райони, і по десять п'ятнадцять сімей лікарів без квартир. Тут слід вирішувати і з вашого боку, і з нашого. Про лікарів з таким радіаційним ухилом я говорив. У Києві вже відкрили курс і відкриємо, мабуть, іще в трьох інститутах. Я думаю, що вже через рік ці лікарі почнуть поступати. Що стосується філіалу медінституту, то це не так просто, бо інститут не так просто створити. Це величезна база має бути, це кілька сотень квартир. Велика клінічна база, великі лікарні повинні бути. Я думаю, що краще нам буде вирішити це питання за рахунок заінтересованості, щоб люди поїхали туди працювати. Тому що в

нас гарантії також нема, що житомиряни закінчать медінститут і будуть працювати в Олевському районі. Щодо операції, то з часу призначення міністром, я жодного разу ще не оперував.

Головуючий. Час вичерпано. Ми просимо виступити від комісій Резніка Бориса Яковича. А вас просимо сідати. Де наш Резнік? Будь ласка, Борис Якович.

Резнік Б.Я., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань здоров'я людини (Центральний виборчий округ, Одеська область). Глубоко уважаемые товарищи. Я имею честь сегодня от наших четырех комиссий высказать точку зрения в отношении Министра здравоохранения Юрия Прокофьевича Спиженко. Мне хотелось начать с того, что все сложности, все проблемы политические, экономические, экологические, нравственные и социальные в конечном счете сфокусировались в нашем здравоохранении. И сегодняшнее наше здравоохранение совершенно неудовлетворяет никакому минимальному уровню охраны здоровья человека. И, к сожалению, до сегодняшнего дня, когда решались вопросы здравоохранения, в основном все ссылки были на плохое строительство, финансирование, плохую помощь и так далее. А по сути, здравоохранение по своей сути никуда не годно, потому что научный уровень низок. Поэтому дети с лейкозами погибают, поэтому полторы тысячи детей с врожденными пороками сердца ежегодно погибают в нашей республике, хотя в любой зарубежной стране они выздоравливают, так как там проводится соответствующее лечение. Организация никуда не годна, она рутинная, она создана в первые годы Советской власти, не претерпела никаких изменений и сегодня, по сути говоря, направлена на дисквалификацию врачей и на низкий уровень помощи.

Административно-командный стиль здравоохранения выражен в большей степени, чем во всех других областях. Поэтому здравоохранение нуждается в очень серьезных принципиальных изменениях. И эти принципиальные изменения может сделать, с одной стороны, Министерство здравоохранения при помощи всего Верховного Совета.

Наша единодушная точка зрения, что человек, который может возглавлять эту работу, министр - это Юрий Прокофьевич Спиженко. Это молодой, энергичный, не обремененный грузом стереотипов и стандартных подходов человек, и поэтому мы все 60 человек вчера единодушно проголосовали за то, чтобы

рекомендовать сессии утвердить Юрия Прокофьевича Спиженко министром здравоохранения.

Головуючий. Дякую. Як бачите, Комісія одностайна, обговорення відбулось. І я можу поставити кандидатуру Спіженка Юрія Прокоповича на затвердження Міністром охорони здоров'я Української РСР. Прошу проголосувати. І постанову одночасно, я не повторюю, тому що ми весь час це робимо.

"За"-350, "проти" - 4. Рішення прийнято. Поздоровляємо Юрія Прокоповича з призначенням Міністром.

Шановні товариші, як ми з вами й домовлялися, зараз переходимо до "різного". І я першому надам слово, як і домовлялися, депутату Філенку. Але я хочу прочитати вам з "гарячого" телефону звернення" "Кияни дуже схвильовані повідомленням в газеті "Рабочая газета" про аварію на Івацькому склозаводі, внаслідок якої до притоки Десни потрапило багато рідкої смоли з високим вмістом фенолу та ацетону. Чи не потрапить отрута до Десни, а потім у систему водопостачання багатостраждального Киша". Ми звернулися до заступника Голови Ради Міністрів товариша Масика з цим запитанням і він повідомив, що Держкомприроди контролює ситуацію, вживаються заходи, щоб отруйна пляма була знешкоджена. Загрози для жителів Києва не існує.

Прошу депутата Філенка.

Філенко В.П., секретар парткому радгоспу імені Гагаріна Готвальдівського району (Готвальдівський виборчий округ, Харківська область). Шановні народні депутати! Шановна Президія! Шановні громадяни України!

28 народних депутатів України з 11 областей республіки, що входять до групи "Демократична платформа в КПУ", а також інших депутатських груп, доручили мені зробити таку заяву.

Наше суспільство перебуває в стані глибокої кризи. Повну та безумовну відповідальність за це несе КПРС, що понад 70 років є при владі в тоталітарній системі. 5 років перебудови показали, що надії людей на нормальне життя можуть збутися значною мірою лише за умов радикального перетворення самої партії, докорінних змін 3 рога і місця в суспільстві. Саме цього чекали рядові комуністи та безпартійні від ХХУШ з'їзду КПРС.

Але з'їзд не виправдав цих нагади. КПРС і надалі залишається не партією, а державно-управлінською структурою. Розмиті формулювання в основних документах з'їзду, наявність очевидних протиріч між програмною заявою і новим Статутом КПРС, збереження

на всіх рівнях партійної влади консервативної номенклатури ми сприймаємо, як прагнення партії залишатися монопольно правлячою, авангардною і надконституційною. Партія продовжує бути цементуючого опорою, основою унітарної держави з єдиним всесоюзним центром і своєю присутністю в усіх державних, економічних, правових і репресивних структурах.

Проголосувавши проти пропозиції визнати минулі злочини проти свого народу як проти людяності і людства, ХХУШ з'їзд КПРС відмовився від морального очищення партії. КПРС виявилася неспроможною піднятися на рівень вимог часу і продовжує залишатися гальмом суспільного прогресу.

Судячи з розвитку подій, на сесії Верховної Ради УРСР під час виборів Голови Верховної Ради і в першому, і в другому випадках КПРС та її невід'ємна складова частина КПУ не відмовилися від тієї керівної і спрямовуючої ролі, що привела наш народ на грань катастрофи. Партійні комітети продовжують ставити себе над Радами народних депутатів. Усе це робить наше подальше перебування в цій партії неможливим.

Заради того, щоб краще виконувати волю своїх виборців, реалізувати свої передвиборні програми, боротися за реальний державний суверенітет України, добиватися департизації виробництва, освіти, науки, культури, армії, МВС, КДБ, суду і прокуратури, ми, народні депутати Української РСР, заявляємо про свій вихід з КПРС і закликаємо інших народних депутатів ставити загальні народні інтереси над партійними.

Ніхто з нас не припиняє активну політичну діяльність, її, хто стоїть на позиції створення на базі демократичної платформи сучасної демократичної партії парламентського типу, разом з координаційною Радою демплатформи України входять до оргкомітету по підготовці і проведенню в листопаді 1990 року її установчого з'їзду. Частина з нас обирає інші форми громадськополітичної діяльності.

Закликаємо депутатів місцевих Рад, що поділяють наші погляди, приєднатися до нас. Наш визначальний принцип - Союз демократичних сил суверенної України в ім'я народного блага.

Заяву підписали народні депутати: Гриньов - Харків, Філенко

- Харківська область, Гусєв- Донецька область, Сметанін - Дніпропетровська область, Маслюк - Донецька область, Валеня - Харків, Байрака - Кривий Ріг, Мотюк - Тернопільська область, Мещеряков - Харків, Піскун - Суми, Віцяк - Луцьк, Василів -

Донецька область, Топалов - Дзержинськ, Осадчук - ІваноФранківська область, Московка - Харків, Нечипоренко - Київська область, Воробйов - Суми, Соболев -Запоріжжя, Зінченко - Вінниця, Ємець-Київ, Серебрянников-Донецьк, Ясинський - Донецька область, Усатенко - Харківська область, Пиріг-Іванофранківська область, Бондарчук - Волинська область, Спаський - Донецька область, Шевченко - Бердянськ, Цеков- Кримська область.

Ми передаємо заяву до Секретаріату, просимо поширити й" як офіційний документ депутатської групи "Демократична платформа" і опублікувати згідно з нашим Регламентом у газетах "Радянська Україна" і "Правда Украины". Дякую за увагу. (Оплески).

Головуючий. Шановні товариші депутати! Я хочу довести до вашого відома, що я просив представників,, Демократичної платформи" не виносити свої внутріпартійні справи на сесію Верховної Ради. (Шум V залі).

Партійні квитки можна, якщо комусь це дуже хочеться, здати у своїх первинних партійних організаціях. І нічого тут не додано до того, що ми вже знаємо. Я ще раз хочу попросити вас і сесію, щоб ми на цьому припинили розглядати внутріпартійні справи. Це не з'їзд партійний, навіть не міжпартійні стосунки, а це сесія, законодавчий орган. Але демплатформа хоче, щоб про їх кроки знав увесь український народ, то вони цього домоглися.

Слово надається тов. Чорнокуру Володимиру Романовичу. З питання "різне".

Немає? Слідуючий за списком йде депутат Ейсмонт Володимир Юхимович, Біла Церква. Будь ласка. За ним буде виступати Македонський Іван Іванович. До трьох хвилин регламент.

Ейсмонт В.Ю., генеральний директор Білоцерківського агропромислового комбінату "Рось" (Білоцерківський виборчий округ, Київська область). Товариші! Я хотів би підняти питання - це питання забезпечення продовольством нашого населення, Я працюю генеральним директором агропромислового комбінату "Рось", який має забезпечувати білоцерківський регіон продуктами харчування. Населення становить 200 тисяч міста Білої Церкви та 60 тисяч сільського населення. Ми на сьогоднішній день зіткнулися з таким питанням. Це питання державного замовлення. Ми про нього дуже багато говоримо, а воно, на сьогоднішній день, не вирішується. Ми просто хотіли б поставити це питання, щоб

все-таки держзамовлення становило 60 процентів, а 40 процентами продуктів повинен розпоряджатися агропромисловий комбінат на прямих зв'язках з містом Білою Церквою.

Друге питання, товариші, це питання переробки продукції нашого агропромислового комбінату, яке стосується всіх, мабуть всіх до єдиного. Мається на увазі, що на сьогоднішній день ми маємо переробну промисловість десь на 157 мільйонів карбованців, яка зношена на 60 процентів і практично ми не можемо нічого на ній робити. Хотілося, все-таки, щоб державні кошти виділялися на переробну промисловість, щоб ми не робили це за рахунок сільського населення.

Дуже багато, товариші, питань сьогодні задають виборці по забезпеченню цукром. Маючи два заводи в агропромисловому комбінаті, ми не можемо розпоряджатися цим цукром. Сьогодні я одержав три листи з проханням все-таки додати. Ми просили б Міністрів, які сьогодні призначені, вивчити це питання і все-таки додати по два, два з половиною кілограми цукру населенню на чоловіка якраз на цей період.

І, товариші, дуже цікаве питання, яке сьогодні піднімалося не один раз. Це питання нашого бджільництва на Україні Мається на увазі приватного сектору. Необхідно вирішити це питання, щоб було принципово виділено для бджільництва по 7-10 кілограмів цукру на одну бджолину сім'ю, щоб врятувати його сьогодні на Україні, так як в цьому році воно значне. Дякую за увагу.

Головуючий. Слово надається товаришу Македонському Івану Івановичу.

Македонський І.І., голова Белградської районної Ради народних депутатів, перший секретар Белградського райкому Компартії України (Белградський виборчий округ, Одеська область). Уважаемые товарищи депутаты! По решению Министерства водного хозяйства СССР три года тому назад было принято решение об орошении юга Молдавии, используя воды озера (не чути ) и реки Дунай.

Израсходовано 100 миллионов рублей. Эта система до сегодняшнего дня не действует. И благодаря этому союзному ведомству сегодня гибнет самое большое озеро на Украине. Уровень воды сегодня находится ниже минимальной точки, вода начала гнить. Это озеро является основным источником для снабжения целого региона водой, в том числе и города Болграда.

Мы неоднократно обращались в союзные и в наше республиканское

ведомства по решению этой проблемы, однако до настоящего времени, в принципе, мер по спасению этого уникального озера, имеющего 800 миллионов кубических метров воды, не принято.

Уважаемый Леонид Макарович! Я очень прошу и вас, и сессию, надо чтобы совместно, потому что Украина сама не сможет решить эту проблему, эта проблема является проблемой двух республик - Украины и Молдавии, нужно срочно решить, что делать с этим гаером? Иначе это озеро постигнет судьба Арала. А в этом регионе живет порядка полутора миллионов людей. Я вас прошу.

Головуючий. Слово надається товаришу Марченку Володимиру Романовичу, за ним - Романюк Віталій Степанович.

Марченко В.Р., начальник відділу Роменського заводу автоматичних телефонних станцій (Роменський виборчий округ, Сумська область). Уважаемые депутаты! Выношу на ваше рассмотрение два вопроса, волнующих меня и моих избирателей. Велика трагедия аварии Чернобыльской атомной электростанции, устранение последствий которой, даже в обозримом будущем, трудно определимо. Одним из важнейших является уменьшение ее воздействия, локализация очага аварии на загрязненной территории, недопущение распространения по территории Украины радиоактивно загрязненных веществ.

Но то в одних, то в другие местах республики поднимаются народные волнения, связанные с использованием строительных материалов повышенного уровня радиоактивности - таких как радиоактивный щебень, железобетонные перекрытия. Людей волнует неубедительный способ измерения уровня радиации и качество измерительных средств. В этом году несколько районов Сумской области, в том числе и Роменского, столкнулись с этой проблемой.

Поэтому предлагаем. Первое. В качественный показатель стройматериалов через государственные и отраслевые стандарты внести показатель - уровень радиоактивности, определить его норму и стопроцентный выходной контроль. Второе. При отгрузке стройматериалов в сертификатах указывать уровень радиоактивности и иметь ясную подпись контролеров. Третье. Установить единую методику контроля уровня радиоактивности с доведением его до городских и районных организаций. И четвертое. Законодательно определить административную и уголовную.

Ответственность должностных лиц, нарушающих порядок радиоактивного контроля и искажающих данные.

В настоящий кризисный момент экономики в разбалансированном рынке все более остро встает дефицит промышленных товаров. Но ко всем бедам, связанным с неудовлетворенностью опроса, спекуляцией, дефицит добавляет еще одно - влияние на природу. Да еще такое, какое, как считают мои избиратели, можно сравнить в аварией на Чернобыльской атомной электростанции.

Дело в том, уважаемые депутаты, что, как всем известно, дефицитные промышленные импортные и отечественные товары продаются под сдачу лекарственных растений. Потому это достояние природы и человека в настоящий момент беспощадно уничтожается. И чем дальше, тем больше. Процесс неуправляемый.

Поэтому избиратели Роменского района Сумской области требуют незамедлительно запретить всем торговым организациям продажу дефицитных импортных и отечественных товаров под сдачу лекарственных трав.

Второе. Сбор лекарственных трав взять под контроль Общества охраны природы, законодательно обеспечив его правами. Ответ, полученный на мой письменный депутатский запрос по этому вопросу, еще более убедил меня в необходимости выступления, так как в нем просьба Министерства об оказании поддержки со стороны депутатов в законодательном разрешении этой проблемы.

Оба поднятых мной вопроса прошу считать депутатским запросом и все, что требует законодательного разрешения, выношу на рассмотрение соответствующих комиссий. Спасибо.

Головуючий. Слово надається депутату Романюку Віталію Степановичу. За ним буде виступати Шкарбан Микола Іванович.

Товариші, я прошу мати на увазі. Я надаю слово за списком, який подав до Президії Секретаріат. Від мікрофонів слово надавати не буду.

Романюк В.С., директор Стрийського Будинку працівників освіти (Стрийський виборчий округ, Львівська область). Шановні колеги! У нашому прикарпатському регіоні, як і у всій Європі, екологічне становище нагадує рік 1941. Воно робить нашу чорнобильську катастрофу ще трагічнішою. Безперестанно димить і отруює все довкола Дашавський сажовий завод, який викидає в

атмосферу 127 тисяч тонн шкідливих речовин, що перевищує допустимі норми у 100 разів. Щодобово спалюється 1,5 мільйона кубічних метрів газу, а 75 відсотків високоякісної сажі викидається в повітря. Дерева, тварини, уся природа довкола чорні, хворі діти. Тривожить нас також Калуський апокаліпсис, спричинений виробничим об'єднанням "Хлорвініл". Тисячі тонн найшкідливіших хімічних викидів щоденно вдихають жителі Калуша, навколишніх сіл. Отруйні відходи потрапляють у воду, хімічний коктейль п'ють тут люди. Нелюдські нарощування потужностей тривають. Благодатний край перетворюється на пекло. Вмирають люди.

Неподалік отрутою дихають Миколаївський цемзавод, Новороздольський сірчаний та Стеблівський калійний комбінати. На чотири-п'ять років вкорочує життя краянам несамовитий рев літаків над містом і селами району. Власне, тут розташована військова авіаційна база, на озброєнні якої оскільки важкі бомбардувальники третього покоління та ядерний потенціал, що перевищує за потужністю аварійний чорнобильський реактор. З цієї причини прошу сесію підтримати прохання до Президента СРСР Горбачева, прийняте сесією Львівської обласної Ради народних депутатів, включити Стрийську авіаційну базу в договір між СРСР та США про скорочення стратегічних ядерних озброєнь, включаючи засоби доставки, з метою повної ліквідації авіабази.

Я одержую десятки телеграм і листів із сотнями, тисячами підписів від своїх виборців, в яких вони протестують проти введення в дію Закону про мови народів в СРСР, вважаючи його антиконституційним, антинародним, він останній викликає великодержавні настрої і, як реакцію на них - спалах міжнаціональної ворожнечі, яка не дасть здійснити принципи суверенності республік СРСР. Виборці просять не надавати чинності цьому Закону.

Прошу розглянути екологічний стан у Прикарпатському регіоні на засіданні комісії і прийшли відповідні рішення, а також наполягаю не надавати чинності Закону про мови в СРСР.

І ще до вашої уваги така телеграма:

"Львівською обласною прокуратурою порушено кримінальну справу по факту масового знищення людей в Стрийській тюрмі в 40-х роках. 26 червня виявлено місце захоронения людей на подвір'ї спецшколи колишньої тюрми. Протягом 3 днів знайдено останки 130 чоловік. Роботи по ексгумації жертв тривають. Є дані

про інші місця захоронения на території та у підвалах спецшколи. Потрібно розширити пошукові роботи з застосуванням технічних засобів. Просимо направити в Стрий компетентну, авторитетну комісію за участю народних депутатів УРСР для вирішення питань розширення робіт щодо ексгумації жертв репресій комуністичного режиму. Стрийська об'єднана Рада народних депутатів". Дякую за увагу.

Головуючий. Шановні депутати? Я думаю, ви розумієте, що мова йде про "різне", вноситься чимало пропозицій, вони фіксуються і будуть розглянуті. Якщо Президія знайде за можливе їх вивчити, щоб відреагувати, то будуть відповідні умови для такого вивчення.

Депутат Микола Іванович Шкарбан поступився своїм словом Виноградському Максиму Павловичу. Тому він виступає зараз. Будь ласка.

За ним буде Соболєв Сергій Владиславович. Виноградський М.П., начальник Ленінського районного відділу внутрішніх справ м. Миколаєва (Ленінський виборчий округ, Миколаївська область). Шановні депутати! Я хочу обратиться к вам с таким вопросом. Несколько моментов по организации работы нашей сессии сегодня и на перспективу.

Сегодня мы с вами находимся во времена великих перемен, находимся в социальном, политическом, экономическом тупике и создаем переходное правительство. Дабы не повторять ошибки предыдущего парламента, я предлагаю, чтобы перед началом каждой сессии, она дважды в году у нас или сколько она будет по времени, Председатель Совета Министров, министры ведущих, так сказать, отраслей: легкой промышленности, торговли и тому подобное, всех министерств, которые создают социальное напряжение в обществе, отчитывались перед нами о положении дел, а также перспективах, программах и мерах по реализации. И мы тем самым будем снимать напряжение в обществе и будем владеть обстановкой. Это одна сторона.

Второе. Мы избрали Президиум, председателей постоянных комиссий. Я, в общем-то сказать, ни к одному не имею ничего, никаких претензий, но вместе с тем у меня складывается впечатление, что Президиум на сегодняшний день не несет и не чувствует, никакой ответственности, не буду перечислять (не слышно) повестки дня и тому подобное. Могу только, не называя фамилий здесь всех, были такие, что выступает и говорит:

я ни за что не несу ответственности. В этом контексте хотел бы привести с положительной стороны пример председателя комиссии Яворивского, многим бы и ответственность его и клопіт, як то кажуть, за порученное дело. На минуту я представил, что он не несет ответственности за это дело.

Так вот, предлагаю: Президиум утверждает свой план работы на сессии, текущий, какой хотите, на квартал, а затем через квартал, через время отчитывается за выполнение и утверждает новый. И тем самым мы будем управлять всеми процессами работы нашего парламента. Спасибо за внимание.

Головуючий. Слово надається депутату Соболеву Сергію Владиславовичу. За ним буде виступати Горохівський Леон Теодорович.

Соболев С.В., викладач Запорізького педагогічного училища N і (Хортицький виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые товарищи! На прошлой неделе в городе Запорожье состоялся Всеукраинский форум солдатских матерей. Этот форум рассматривал вопросы прохождения службы нашими воинами за пределами республики. Я зачитаю вам обращение участниц этого форума к нам, парламентариям, поскольку я посмотрел сегодня уже проект заявления - он практически абсолютно не отвечает требованиям солдатских матерей.

"Прошло 45 лет, как окончилась последняя для нас освободительная война, с которой не возвратились мужья, отцы, деды. За это время завоеватель не ступал на нашу землю. Почему же в наши дома продолжают приходить похоронки? Почему те солдаты, которым удалось возвратиться живыми после службы, нередко покалечены не только морально, но и физически? Мы протестуем против того, чтобы нашими детьми, как пешками, играли в межгосударственные игры на политической доске. Нам предостаточно пролитой крови на полях неправедных сражений: на полях Венгрии, Чехословакии, в Египте, Сирии, Алжире, Афганистане. Тем более, что те, кто отдавал преступные приказы, никак не наказаны до сих пор. Мы протестуем против того, чтобы наших детей, вчерашних школьников, едва успев вручить оружие, бросали в пламя этнических или национальных конфликтов в Закавказье, Средней Азии или туда, где будут стрелять завтра.

Мы выступаем за:

деполитизацию КГБ, армии, МВД, срочное возвращение

домой юношей, призванных с Украины, домой из тех мест и республик, где сейчас ищет или возможна гражданская война;

решительные действия Верховного Совета и Правительства Украины в стремлении к политическому суверенитету и экономической независимости нашей республики;

миролюбие и невмешательство во внутренние дела других. государств и республик Союза;

профессиональную армию и альтернативную службу;

расформирование строительных отрядов как пример подневольного рабского труда.

Требуем от парламента защищать интересы граждан Украины".

Матери проводят свой очередной форум - Всеукраинский съезд в сентябре месяце. Они дали срок нашему парламенту - до первого сентября по возможности рассмотреть эти вопросы.

Сегодня состоится пресс-конференция в здании Союза писателей, где как раз и будут выступать представители форума солдатских матерей. Всех желающих приглашаем на эту конференцию в 18.30.

Головуючий. Слово надається депутату Горохівському.

Горохівський Л.Т. (Бережанський виборчий округ, Тернопільська область). Шановні депутати! Я фактично звертаюся знову з попередньою вимогою, з якою я виступав тут перед вами, тобто про утворення тимчасово! депутатської комісії по розслідуванню порушень людських прав у селі Улашківцях і селі Рудках Тернопільської області. Вже тиждень тому я подав заяву і до сьогоднішнього дня ніякої відповіді немає, реакції також ніякої.

Я вважаю, що ця комісія повинна бути утворена якнайскоріше, тому що за даними обласної Ради, комісії обласної Рада, яка виїжджала в ці села, є суперечливі дані, і деякі потерпілі не виявлені до сьогоднішнього дня. Чи вони знаходяться в спецлікарні, чи їх десь заховали? Невідомо, де вони є. Тому є нагальна потреба у створенні цієї комісії. Я звертався до Голови Комісії по правах людини депутата Ємця. Він сказав, що заяву не хочуть підписувати. Є бажаючі, депутат цього, Чортківського округу, Мирослав Мотюк, Володимир Колінець, депутат Семенець і депутат Степан Хмара, які можуть завтра виїхати, вилетіти туди і вияснити ці всі порушення. Порушення кричущі, тому що було побито мирне населення і були прояви шовінізму, викрики "бандерівці" і "вот вам самостийна Украина". Я вважаю, що ці порушення

не вкладаються у звичайні норми і тому їх треба перевірити обов'язково. Перевірити компетентною комісією Верховної Ради.

Головуючий. Зрозуміло. Ви завершили?

Горохівський Л.Т. Я завершив і прошу, щоб ця комісія була сьогодні.

Головуючий. Я зараз дам інформацію. Перш за все, я не сказав би, що немає ніякого реагування. Заведено кримінальну справу, є дві попередні відповіді, але там не все так повно, як це потрібно. Тому вчора на Президії це питання було поставлене, і ми доручили двом комісіям - з правопорядку і прав людини створити групу депутатську і відрядити її до Тернополя.

Слово надається Дорогунцову Сергію Івановичу, за ним виступатиме депутат Мельник Микола Євтихійович.

Немає? Тоді буде виступати депутат Волощук Михайло Юрійович.

Дорогунцов С.І., голова ради по вивченню продуктивних сил Української РСР АН УРСР (Суворовський виборчий округ, Одеська область). Шановний Голово, шановні народні депутати! Я, як і інші народні депутати, з кількома запитами звернувся до Голови Уряду України. Зокрема, це були запити щодо Криворізького гірничо-збагачувального комбінату по переробці окислених руд у Кіровоградській області, припортового заводу, який був побудований спільно з Хаммером на компенсаційній основі і про який сьогодні також була вже мова, про сімнадцятий причал, на якому мають перевантажуватися з Марокко і Сірії мільйони тонн фосфатної сировини, (фосфоритів), яка містить велику дозу радіонуклідів і небезпечна з цього боку, як і з іншого сама по собі, бо Чорному морю не вистачає ще тільки фосфору - там уже все є, щоб воно загинуло остаточно. Далі про Берегівський хімзавод. Ви чули тут відповідь заступника Голови Ради Міністрів товариша Гладуша.

І нарешті запит про Дністровське водосховище, не те, що вже існує, а про нове водосховище, яке будується, розпочинається на території Чернівецької і Вінницької областей. Займе величезну територію, в результаті чого треба буде відселяти населені пункти, багато людей і так далі. Так, я взяв слово не тільки для того, щоб навести цей перелік, а хотів би привернути вашу увагу ось до чого. У мене складається таке враження, що вирішення тих питань, а точніше невирішення, йде по-старому. Тобто, одержуючи відповідь з Ради Міністрів, я раптом відчуваю, що опинився в тій точці, з якої

починов. Тобто, мене повертають назад до того стану - я нічого не знаю. Мої виборці так само не можуть зорієнтуватися в ситуації.

Тому я просив би, щоб на мої запити і на запите інших шановних народних депутатів відповіді були чіткі і ясні, яка позиція Уряду з того чи іншого питання. А це питання надзвичайно важливе, якщо говорити про гроші і ресурси. Це багато мільярдів карбованців, яких нам не вистачає на вирішення соціальних проблем.

Скажу тільки, що Дністровська АЕС, крім докору, про який я вже говорив, обійдеться вартістю у 400 мільйонів карбованців. А ви, шановні депутати, запитуєте, куди дівається наше багатство, і вже 100 мільйонів закопали ми в землю.

І нарешті 5 я хотів тут кілька слів сказати про наше з вами забезпечення. Але оскільки воно буде обговорюватись окремо, то я зараз не стану порушувані його. Дякую за увагу.

Головуючий. Тим більше, що Регламент давно вичерпаний.

Слово надається депутату Волощуку, за ним буде виступати депутат Соболев Сергій Владиславович.

Немає? Тоді депутат Мороз Олександр Олександрович.

Волощук М.Ю., голова Закарпатської обласної Ради народних депутатів, перший секретар Закарпатського обкому Компартії України (Свалявський виборчий округ, Закарпатська область).

Шановні депутати! Я вже один раз з цієї трибуни порушував одне досить серйозне питання для сільських, селищних Рад про те, щоб ми, нарешті, могли встановити, вірніше впорядкувати структуру сільських, селищних Рад, а також районних і міських. Якщо ми це не зробимо, товариші, на цій сесії, перенесемо на осінь, то будуть дуже великі ускладнення щодо змісту роботи селищних Рад. То ми б дуже просили, якщо є можливість, до кінця роботи цієї сесії розглянути це питання. Тому що дійсно можуть бути просто великі ускладнення.

І друге. Порушуючи це питання, я хочу вас поінформувати, оскільки дійсно двічі сесія Верховної Ради України посилала телеграми на ім'я товариша Горбачева щодо РЛС у Закарпатській області Я хочу вам сказати, що ми вживаємо всіх заходів для того, щоб рішення сесії обласної Ради і телеграми сесії Верховної Ради України (дві) були до кінця доведені, і щоб ми нарешті мали відповідь від Президента нашей країни і товариша Рижкова.

Ми на листи відповіді не маємо. Підтримка є. Тому я просив би вашої згоди - на тому тижні я поїду до Москви, особисто до товариша Горбачева на прийом, якщо не буде у нас остаточного

рішення, я просив би вас, щоб ми потім могли затвердити рішення обласної Ради по цьому об'єкту на цій сесії. Спасибі.

Головуючий. Слово надається депутату Морозу Олександру Олександровичу. За ним буде виступати Дідик Микола Анатолійович.

Мороз О.О., завідуючий аграрним відділом Київського обкому Компартії України (Таращанський виборчий округ, Київська область). Шановні депутати! Хочу звернутися в котрий раз до всіх депутатів з пропозицією щодо консолідації. Ми немало разів демонстрували перед усією Україною здатність до узгоджених дій. Але ще більше нам вдалося продемонструвати наше, даруйте, безкультур'я. Нам усім пора зрозуміти, що передвиборні мітинги закінчилися, що ми вже депутати, що люди чекають від нас не демонстрації, хто правіший, хто лівіший, а, найперше, тих законів, які стануть нормою для всіх, забезпечать реальне поліпшення життя.

Нам потрібна щирість у взаєминах як умова консолідації. Не може викликати довіри людина, яка у цьому залі ніби відстоює принципи єдності, а на різноманітних мітингах закликає до розпуску парламенту, звинувачує велику групу депутатів у нечесності, у приході до Верховної Ради шляхом махінацій. Один з депутатів назвав навіть багатьох членів парламенту катами українського народу.

Не треба кілька разів настирливо демонструвати свою принциповість, як це було, наприклад, щодо публікації списків однієї з депутатських груп. Я входжу до цій групи, не соромлюся того і не боюся опублікування списку. Бо дії завжди були і залишаються чесними. Це і відповідь, до речі, багатьом авторам анонімних листів і дзвінків, які я одержую. Я тільки хочу - у мене немає іншої можливості відповісти на це все. Я прошу вас тільки: у мене є специфічні домашні умови, я прошу вас не робити дзвінків, краще пишіть. Тому що ці дії просто нелюдські, так робити не можна, а щодо публікації списку груп, так жодна група списків не публікувала. Навіть обнародування складу Народної ради зроблено поза волею частини депутатів про що говорив один з депутатів на з'їзді Компартії України. Думаю, що лицемірство не сумісне зі статусом депутата. Треба тут на трибуні говорити те, що думаєш, а не щось інше.

Дійшло до того, що один з претендентів на пост Голови Верховної Ради перед організованим ним же натовпом (хай люди

мене вибачать, але так як робили вони в понеділок після виборів, так це було, точнішої характеристики не знайдеш) обзивав інших депутатів словами, які я чув, коли був пастушком. Але то говорили дати з дитячим розумом, а не обранець народу. Я не хочу, щоб створювали депутатську комісію, я вважаю, що нижче гідності отут перемивати один одному кістки і звинувачувати один одного. Але так робити не можна.

Ще раз звергаюся до всіх депутатів, говоріть те, що думаєте. Користь буде всім нам. Користь буде народу. Не буде претензій на зразок - що ви там робите, коли буяєте ділом займатися.

Ви, шановні виборці, я звертаюся до вас, знайте - ми такі як ви нас обрали. І переконаний, що всім нам найбільше сьогодні потрібен громадянський спокій, і тоді будуть і шкарпетки, і бензин, і продукти харчування. Давайте всі разом не шукати винних, це дою абсолютно безперспективне, тупикове і може, не дай бот, закінчитись великою кров'ю. Давайте разом цукати вихід, і приклад у цьому маємо показати ми, народні депутати. (Оплески. )

Головуючий. Слово надається депутату Дідику Миколі Анатолійовичу. За ним буде виступати депутат Панасовський Олег Григорович.

Дідик М.А., голова виконкому Вінницької обласної Ради народних депутатів (Вінницький виборчий округ, Вінницька область). Шановні народні депутати! З 16. 07. цього року наша республіка перебуває в зовсім новому якісному стані. Україна - суверенна держава! Однак центральні органи у Москві приступили до блокування цієї суверенності. І тому я за вимогою своїх виборців хочу зачитати їх телеграми.

"Пока вы заседаете, Москва грабит банки области и республики. Постановлением Совмина СССР N 662 от 10 июля Жилсоцбанк преобразован в акционерный коммерческий банк социального развития, учредителем которого и уполномоченным управлять имуществом банка устанавливается Минфин СССР. Аналогично постановлением Совмина N 703 от 18 июля преобразован такой же акционерно-коммерческий банк в Агропромбанк СССР. Вновь созданные коммерческие банки будут подчиняться только Москве. Туда же будут идти доходы. Председатель правления Госбанка СССР Геращенко 12 июля издал приказ N 79 о передаче вычислительных центров Госбанка в непосредственное подчинение главному вычислительному центру Госбанка СССР и потребовал основные и оборотные средства. Боясь, что на местах могут

по-разному воспринять его указания, Геращенко телеграммой от 16 июля предупредил начальников областных управлений Госбанка СССР, что какие-либо указания республиканских банков, противоречащие нормативным положениям Госбанка СССР, исполнению не подлежат. По поручению коллективов банков и совета банков Винницкой области Плакотнюк".

Тому я звертаюся до Президії Верховної Ради і Уряду республіки вжити конкретних заходів, які б блокували дії московських центральних органів і дали нам можливість на практиці добиватись суверенітету нашої республіки. (Оплески. )

Головуючий. Шановні товариші народні депутати, працівники банківської системи України про це знають і вивчають цю проблему. Зараз, тільки що підійшов Ігор Рафаїлович, він має документ, підготовлений проект про економічний суверенітет Української Радянської Соціалістичної Республіки, де ці питання позначені Але, звичайно, ми на слух зараз нічого приймати не можемо, тому передамо до Президії і, може, якщо буде рішення, цей документ, роздамо депутатам. А потім, якщо буде час, то його ж потрібно обговорити.

Я надаю слово Панасовському Олегу Григоровичу. За ним буде виступати депутат Пушик. До 3 хвилин, ніякого винятку . робити не будемо.

Панасовський О.Г., директор Вуглегірської ДРЕС імені ХХУ з'їзду КПРС (Дебальцівський виборчий округ, Донецька область). Уважаемые депутаты, считаю необходимым изложить некоторые свои соображения по обеспечению результативной работы постоянных комиссий. Принятие Декларации о государственном суверенитете Украинской ССР, предоставление Украине экономической самостоятельности, передача промышленности союзного подчинения в республиканское ведение, переход республики к регулируемой рыночной экономике, с ее неизбежными процессами преобразования государственной собственности в другие формы, (я уже не говорю о рынке денег, ценных бумаг - составных компонентов рыночной экономики) - все это потребует грамотной научной проработки.

По силам ли эта работа нашей Комиссии по законодательству и законности? Для обеспечения надлежащего уровня принимаемых Верховным Советом законов и решений необходимо привлечь к их разработке и подготовке ведущих ученых-юристов и экономистов, работников научно-исследовательских институтов

советского строительства, законодательства, создав при нашем парламенте специальную мощную группу, которая помогала бы в подготовке законопроектов, давала бы экспертные оценки представленным актам, документам, ценным бумагам, консультировала бы народных депутатов.

Законопроекты должны представляться в парламент органами и лицами, обладающими правом законодательной инициативы. Проработка законопроектов должна проходить в несколько этапов. Первая стадия

- обсуждение его в комиссиях, его концепций, основных положений и идей. Это задача народных депутатов. Вторая стадия - формирование конкретных правовых норм и правил. Это предметы сферы деятельности квалифицированных юристов. И третья стадия -это процесс обсуждения уже готовых законопроектов и других актов в комиссиях с обязательным участием в обсуждении авторов проектов и других представителей правовой науки.

Чтобы избежать ошибок и, как следствие, потери доверия к парламенту, надо исключить возможность рассмотрения законопроектов в комиссиях без официального представления их компетентными органами и лицами.

Вызывает большое сомнение работа Комиссии по зарубежным делам. Мне представляется, этой комиссии предстоит заняться совершенно новым для себя видом деятельности, связанным с выходом предприятий-производителей, продукции нашей республики на внешний рынок, а не только культурными связями.

Мне кажется, нам потребуется создание республиканской внешнеэкономической комиссии либо при Верховном Совете, либо при Совете Министров - надотраслевого органа, разрабатывающего общие вопросы внешнеэкономических связей, установления контактов с представителями иностранных фирм, помощь в области изучения рынка, маркетинга, изменения законодательных актов и нормативных документов, в связи с необходимостью разработки и ввода дифференцированных валютных коэффициентов, так как внешнеторговая деятельность будет вестись, я полагаю, на основах валютной самоокупаемости и самофинансирования.

Одним словом, я считаю, нам надо вернуться еще и детально разобраться с функциями каждой комиссии. Благодарю за внимание.

Головуючий. Слово надається депутату Пушику Степану

Григоровичу. Я думаю, що на цьому ми завершимо, оскільки час засідання буде вичерпано.

Пушик С.Г., письменник, голова Івано-Франківського обласного товариства української мови імені Тараса Шевченка (Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область). Я вибачаюсь, бо я чергую на "червоному" телефоні, почув, що мені надали слово, і прибіг. Я найперше хочу сказати про те, що в Івано-Франківську відбувся зліт матерів, сини яких служать в армії.

Ми були разом з Чучуком. Всі матері ридають, я ніколи не бачив такої страшної, моторошної оцени, як оце в Будинку культури N1 в Івано-Франківську. Вимагають, щоб сини наші служили на Україні. Але цей проект, який з'явився у нас сьогодні, говорить про те, що деякі наші керівники чи члени Президії, поставилися до нашої вимоги і до вимоги матерів досить несерйозно. Це буде чергова відписка, чергова постанова. І я вважаю, що треба розглядати той проект, який підготувала ІваноФранківська делегація, івано-франківські депутати.

Разом з тим, оскільки я вже кілька днів чекав, коли мені нададуть слово, я хочу поставити таке питання: чи працює комісія по чернівецькій хворобі, чи не працює, яку я два з половиною місяці тому пропонував створити? Я думаю, що це забуто, і треба повернутися знову до цього. Лисіють діти не тільки в Чернівцях, лисіють і на Прикарпатті. Так само лисіють і тварини. Я вимагаю, щоб ця комісія працювала і щоб новий уряд, нові заступники нашого прем'єра все-таки знайшли спосіб заміряти рівень радіації на Прикарпатті в усіх районах.

Поки що тільки у Снятинському районі ми виявили на п'ятий рік після авари, що у нас високий рівень радіації. В окремих місцях такий, що не можна жити. Ми вимагаємо комплексного обстеження нашої області.

Судячи по дзвінках "червоного" телефону, до нас надходять зауваження, що у нас Голова Верховної Ради поводить себе так, як у себе в Центральному Комітеті партії. Виборці вимагають більш коректно вестися. Мається на увазі товариш Кравчук. Він ще молодий, не обтесаний на цій посаді, але я надіюсь, що найближчим часом він обтешеться. Це може не парламентський вислів, але ви мені як письменнику вже пробачте.

Головуючий. Я вам щиро вдячний за інтелігентні формулювання.

Пушик С.Г. Прошу. Я на другий раз буду, це мені так сказали по "гарячій лінії". І також, товариство, багато дзвонять люди про те, що ми ведемо себе вкрай негарно всі. (Шум у залі. )

Головуючий. Шановні товариші! Час вичерпано. Вечірнє засідання оголошується закритим. Через 10 хвилин збираємося в цьому залі на закрите засідання.

ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ПРОМОВ

Лук'яненко Л.Г., голова Української республіканської партії (Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область).

Шановні депутати! Що Україна знаходиться в катастрофічному стані - це визнаємо вже всі. Цей сумний етан склався внаслідок трьох причин: по-перше, колоніального становища України і тотального підпорядкування всіх сторін суспільного й духовного життя єдиному центру; по-друге, націоналізації засобів виробництва і запровадження до економіки позаекономічних (поліцейських) методів керівництва; потрете, відчуження трудівників від вироблюваної ними продукції.

Шлях виведення України з кризового становища у подоланні цих трьох причин, тобто у припиненні залежності України від імперського центру, у роздержавленні економічних методів керівництва економікою, у запровадженні свободи економічної діяльності та поверненні трудівникові права власності на результати його праці.

Криза охоплює все суспільство і все воно має перебудовуватися, того участь у перебудованих процесах мають брати всі верстви і всі політичні парти та громадські організації. Самостійну Україну збудує не Українська республіканська партія чи ще якась організація, а весь народ руками своїх найдіяльніших представників. У системі органів державної влади Верховна Рада посідає центральне місце і того їй належить головна роль у творенні незалежної української держави як і в подоланні двох інших причин національного лиха - націоналізації та адміністрування в економіці.

Декларація про державній суверенітет проголошує основні напрями перетворень, що мають привести Україну до незалежності та вивести з кризи. З точки зору юридичної техніки Декларація - це не закон, а тільки формулювання бажань, намірів, але позаяк у цих двох бажаннях втілена воля абсолютної більшості депутатів Верховної Ради, то вони мають вольовий характер і як такі стають програмою діяльності вищого органу влади республіки. Отже, Верховна Рада має спрямувати свою діяльність на втілення Декларації в дійсність.

Усі завдання, що їх необхідно розв'язувати, можна поділити на дві категорії в залежності від того, можна чи не можна їх розв'язати вольовим рішенням Верховної Ради.

До першої категорії проблем належать такі, які об'єктивно

можуть бути розв'язані без попередньої організаційної підготовки волею Верховної Ради вже тепер, це:

- виведення з-під союзних міністерств і підпорядкування відповідним республіканським міністерствам:

а) усіх 13-х сільськогосподарських вузів і загалом всієї вищої освіти, науки, культури, Академії наук і заснування при ній Вищої атестаційної комісії;

б) усіх спортивних, туристичних організацій та системи охорони здоров'я.

Виведення з-під влади Союзу Прокурора УРСР, Верховного Суду, КДВ, МВС та заснування судової колеги в господарських справах Верховного Суду УРСР і припинення дальності на Україні Держарбітражу. Інші проблеми потребують більшої підготовки.

Одне з найголовніших питань сьогодення - це селянське питання. Воно має два боки: забезпечення України харчами й сировиною та покращення умов селянського життя.

Група депутатів внесла законопроект про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу. Слово "паритетність" нагадує мені сталінські і хрущовські гасла: "техника решает все", "люди решают все", "кукуруза спасет нас", "химия разрешит все проблемы" і т. ін. В економіці бувало знаходили одну ланку і, ухопившись за неї всією силою адміністративно-командної системи, намагалися витягнути з кризи всю економіку.

Наслідки такої політики знаємо. Думаю, що й на цей раз маємо лишень підновлений варіант старого методу розв'язування проблем і ощасливлення народу зверху.

Я пропоную рішуче запровадження свободи економічної діяльності на основі, по-перше, приватизації землі і засобів виробництва, по-друге, усунення керівництва зверху сільськогосподарським виробництвом і відновлення довір'я до розуму і хисту самих селян, по-третє, признання за селянином, як і за всяким іншим трудівником; права власності на вироблювану ним продукцію.

Як у програмі уряду, так і в багатьох депутатів звучить патерналістична думка: держава врятує село своїм добродійством. Не це потрібно. Потрібен протилежний підхід: село само зробить усе йому необхідне, аби лиш держава перестала його грабувати. Шляхи, вулиці, водогін, телефонізацію і каналізацію селяни зроблять самі швидше і краще, коли будуть власниками землі і свой продукції, бо вони хотітимуть упорядкувати свою садибу і все село не на одну пору року, а на десятиріччя вперед.

Селянин сам все зробить, коли відчує себе господарем, а це станеться тільки тоді, коли він повірить владі. Досі він знав владу, яка націоналізувала, конфіскувала, вилучала, забороняла і постійно доводила селянинові, що в його оселі ніщо не належить йому більше, аніж воно належить державі. Держава - єдино всевладний господар всього селянського двору, в тому числі й самого господаря, якого вона в будь-який момент може спровадити на Соловки. Скаржитись було нікуди, бо всюди одна й та ж керівна сила - КПРС, переїжджати в іншу область не було сенсу, бо всюду ті ж самі порядки, а через кордон тікати неможливо - цілковита безвихідь. Безвихідь породила апатію і байдуже ставлення до землі, пасивне ставлення до політичного життя, до долі власної сім'ї. Нам все стало байдужим, того гноїли плуги й сівалки в полі під дощем, того усунули від виборів депутатів Верховної Ради і дали партократії легко провести туди своїх людей, того так легко розпадаються сім'ї і збільшується кількість самітніх людей. Сіра суспільна зневіра, що на кожному кроці проривалася роздратованобезнадійним: "Та пропади воно все пропадом!" І пропадаємо від масового недбальства чорнобильською радіацією, отруйною хімізацією самих же себе.

Перебудова почала пробуджувати в людей світлу надію, та наша консервативна Верховна Рада як мокрим рядном гасить усі ці надії. Не може селянин і міський трудівник повірити в надійність свого права власності на землю та зроблену своїми руками продукцію, доки він у Верховній Рад бачить тих самих людей, що за Хрущова забирали в них корів, за Брежнєва отримували медалі за вивезення в імперську бездонну прірву хліба і м'яса з їхнього села і ось тепер співали Осанну Івашку.

Тільки заміна сучасної реакційної Верховної Ради на справді народну раду відновить у селян довіру до влади, віру в надійність права власності і приверне його серце до землі. Коли селянин знатиме, що влада в Києві - це не окупаційна адміністрація, а Своя влада, що вона збирається не пограбувати його в черговий раз, а допомогти, тоді не треба буде заохочувати його до пращ червоними вимпелами та потоком пропагандистських чаклунських заклинань.

Не думаю, що клас експлуататорів і їхніх посланців у Верховній Раді можна загітувати служити не собі, а робітникам і селянам. Це безнадійна справа, їх необхідно усунути з Верховної Ради шляхом відкликання або розпуску Верховної Ради і призначення. нових

виборів. Хотілось би їм порадити не доходити у відстоюванні своїх привілеїв до загострення суспільних взаємин, бо за мирного переходу влади від них народу вони мають шанси вижити в нових суспільних ролях, а загострення може знести їх за румунським зразком.

Проблеми села існують не ізольовано, але в тісному зв'язку з іншими проблемами, того й розв'язувати їх треба разом з іншими проблемами. Держава, проводячи політику свободи економічної діяльності, повинна сприяти створенню приватних підприємств у виробництві будівельних матеріалів, сприяти утворенню будівничих організацій різного профілю, в тому числі для будівництва інфраструктури на села.

Для успішної діяльності економіки необхідний ринок будівельних матеріалів і ринок засобів виробництва.

Питання соціального розвитку села необхідно опустити та низ до районного і сільського рівня.

За умов широкої децентралізації економічної діяльності селяни (село) матимуть можливість з власної ініціативи укладати договори на конкурентній основі з будь-якою проектною чи будівничого організацією для будівництва необхідного об'єкту. Ціна об'єкту буде економічно виправдана, а якість відповідатиме вищому різню будівельної майстерності в Україні у даний час.

Для швидкої реорганізації сільськогосподарського виробництва необхідно ухвалити закон про землю і відповідно до свободи економічної діяльності надати селянам можливість заснувати приватні господарства одноосібного, родинного чи кооперативного типів. Землю селянам слід за символічну суму продати, аби в кожного господаря був документ про його право власності.

У системі Ради Міністрів утворити Міністерство сільського господарства з управліннями землевпорядкування, лісового, водного господарств, контролю за хімікатами і чистотою сільгосппродуктів та сільськогосподарської освіти і поширення досвіду передових країн світу.

Як розумію проблему промисловості? Для мене проблема промисловості - це передусім проблема людей, а не техніки, бо техніка має служилі людям, а не люди - техніці. Того необхідно робітничий клас зробити власником промисловості, для чого треба найперше вивести всі галузі промисловості з підпорядкування московських міністерств. Далі комплекс управління економікою Ради Міністрів УРСР повинен вивчити характер економічних

взаємин всіх суб'єктів господарської діяльності України і, поперше, за допомогою системи договорів переорієнтувати їх на внутрішньоукраїнський господарчий комплекс; по-друге, роздержавити промисловість способом передачі підприємств трудовим колективам в оренду, випуску акцій і розподіл їх між трудівниками тощо. Ключ для підвищення продуктивності праці в промисловості один - зробити трудівника власником засобів виробництва й товару і надати йому право вільного продажу своєї продукції зі здобуттям справедливого зиску.

Для подолання однобоко-сировинної орієнтації української економіки необхідно в найближчі рік - два збудувати дрібні підприємства та перепрофілювати підрозділи в великих підприємствах на виробництво необхідних товарів для різкого зменшення залежності України від зовнішніх постачальників.

Коли Україна перестане бути колонією і наші багатства залишатимуться на Україні, в умовах приветного господарювання робітник швидко відчує реальну користь від своєї праці. Тоді він не удаватиме, що працює, а працюватиме справді Кожна людина хоче жити заможна Прибуток - могутня спокуса до праць Не химера - земний комуністичний рай, - якою нас манили 70 років до праці, а прибуток, додаток сім'ї - ось що насправді міняє ставлення людини до праці. Того я проголошую гасло: "Через збагачення сім'ї до збагачення України"

За тонну нашого коксу Ефіопія пропонує тонну обробленого м'яса. Ба, Україна не мав змоги скористатися з цього надзвичайно вигідного обміну, бо вона рабиня і не розпоряджається плодами свой праці. Коли Україна здобуде можливість розпоряджатися своїми багатствами, тоді вона здобуде значно більше засобів для виходу з економічної кризи.

Хто тепер урядує Україною? КПРС з її республіканською філією та імперські міністерства за допомогою сили - силенної різних адміністраторів і начальників та стрункої централізованої системи репресованих органів. Між верховною владою і трудящими тьма-тьмуща трутнів і дармоїдів.

Хто урядуватиме самостійного демократичною Україною? Добре оплачувана і споряджена постійно діюча Верховна Рада і повноправні громадяни - власники (одноосібні, колективні та ін. господарі) і зовсім нечисленний прошарок службовців. Суспільства раціоналізується, бо зникає проміжний клас погонича.

Відновлення справедливості Забравши у людей власність,

держава не спромоглася задовільнити життєві потреби народу і скривдила мільйони, що тепер шукають правди за допомогою скарг та клопотань. Повернення людям власності робить їхній добробут залежним від них самих: хто більше працює, той більше має, у цей спосіб відновлюється справедливість.

Чи спроможна вести Україну до цієї справедливості сучасна Верховна Рада і той Уряд, який вона почала формувати? Безперечну ні. Депутат Масол представив Верховній Раді схему структури Уряду. Як консервативна більшість у Верховній Раді не сприяє прогресу, а плентається услід за подіями в суспільстві, - так і Масол спланував Україні не злам адміністративно-командної системи, а її еволюцію і вживання в нові умови. Він назвав її тимчасовою і просив депутатів затвердити її на один рік. Далебі, за рік можна велику кількість старої партократи улаштувати на нові посади. ЦК КПУ зумів за кілька місяців до початку сесії Верховної Ради нового скликання перевести з ЦК до Верховної Ради близько півтори сотні своїх функціонерів на різні посади. І Масол за рік зуміє пересадити сотні людей своєї партократії до нових крісел. А Україна замість швидкого вивільнення з-під влади імперських міністерств і покращення життєвих умов безсило тріпатиметься у старих тенетах.

Із тих заходів, що їх не можна проводити без підготовки, Верховна Рада повинна в найближчий час запровадити свою фінансове

- грошову систему та республіканське громадянство і ухвалити інші заходи для встановлення повного контролю за всіма ресурсами і багатством України.

Оволодіння свезши природними і створеними багатствами означає більші можливості для модернізації промисловості, транспорту, зв'язку, сільського господарства і розв'язання екологічних проблем, збільшення можливостей для розширення наукових досліджень, мережі культурних закладів, для проведення шкільної реформи та відродження межи, традицій та піднесення культури народу.

Верховна Рада мусила б відчувати прагнення народу України до незалежності і тому повинна б енергійно приступити до обрізування імперських пут і почати проводити власну економічну політику, зовнішню політику, створення республіканських Збройних Сил і організацію зовнішньої оборони кордонів України та свою митну службу.

Для заощадження часу пропоную зняти з порядку денного

наступної сесії обговорення статей 6 і 7 Конституції, а натомість утворити Конституційну комісію і зобов'язати її створити цілком нову Конституцію, яка закріпила б юридичне новий державний і суспільний лад, що відповідав би статуту незалежної Української держави.

Конституція самостійної України має закріпити:

- права людини в об'ємі загальної декларації прав людини ООН;

- політичний плюралізм;

- демократичний державний лад;

- свободу економічної діяльності і плюралізм форм власності;

- демократичну виборчу систему;

- поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову;

- неподільність української території;

- право на культурно-національну автономію громадян неукраїнської національності.

Незалежну Україну хотів би будувати не на ненависті і пошуках катів та помсти, а на християнському прощенні і любові. Хай Україна увійде в коло вільних народів світу, не умочивши руки свої у кров ворогів своїх, а з високим почуттям великодушності.

Воробйов О.К., секретар Запорізького обкому Компартії України (Пологівський виборчий округ, Запорізька область). Шановні товариші депутати! В цьому залі розгорнулася гостра дискусія відносно Декларації про суверенітет України. Були і брудні атаки на Договір від 1922 року, на КПРС, соціалізм, В.І. Леніна.

Хотів би спинитися на питаннях суверенітету відносно зовнішньої політики.

Так, всі ми відчуваємо нагальну потребу взаємодії України з зовнішнім світом по широкому спектру проблем і на основі принципів, що стали звичним у сучасному спілкуванні країн і народів.

Головне завдання цієї діяльності - забезпечити сприятливі умови для сюціально-економічного і культурного розвитку республіки, поліпшення матеріального добробуту нашого народу.

Об'єктивно перебудовні процеси створюють передумови для широкого включення республіки у міжнародне життя. Є реальні зрушення. Про це йшла мова в звіті Уряду, проектах програм кандидатів на пост голови Верховної Ради України, проекті Декларації. Та на кожному кроці ми наштовхуємося на зайву зацентралізованість, на відсутність суверенності республіки. Хоча в Законі Союзу РСР "Про оновлення Союзного договору на розмежування

повноважень СРСР і союзних республік" зовнішньоекономічні зв'язки відносяться до компетенції союзних республік.

У документах ХХУІІІ з'їзду Компартії України сформульовані принципові позиції про суверенітет республіки, в т.ч. деякі положення щодо участі Української РСР у міжнародному житті, а саме: Українська республіка повинна знайти двосторонні зв'язки, в т.ч. дипломатичні і консульські з зарубіжними країнами. В цьому, і виявляється суверенітет республіки.

Ви можете заперечити. У ст. 74 Конституції УРСР таке право записано, і що нового немає в названих документах. Так, в цій статті записано. Цитую: "Українська РСР вступає у відносини з іноземними державами, укладає з ними договори і обмінюється дипломатичними і консульськими представниками, бере участь у діяльності міжнародних організацій". Можна погодитися з ним, але це конституційне положения реалізовано лише стосовно міжнародних організацій, і тому, що республіка не мала Декларації про суверенність.

Так, ці функції брали на себе союзні міністерства і відомства, чим обмежували суверенітет республіки. Ми вирішили покінчити з такою практикою. В проекті Декларації записані інтересні ідеї відносно цього.

Практика підтверджує, що МЗС та інші союзні міністерства, як свідчить сьогодні сумний досвід, не збираються поступитися своїми інтересами. Тому найважливіше прийняття Закону про суверенітет республіки.

На мій погляд, треба розробити концепцію зовнішньої політики УРСР, при цьому необхідно буде критично проаналізувати практику, що склалася в результаті жорстокої централізації міжнародних зв'язків, принципово виходячи з національних інтересів України, підійти до розмежування функцій з центром, визначити шляхи, форми і завдання реалізації суверенітету. Я проти формулювання: "Україна здійснює безпосередньо з іншими державами"... На мій погляд, треба: "Здійснює безпосередні відносини з іноземними державами". Пропозиції.

Перше. Необхідно добитися прийняття Закону СРСР про загальний порядок зносин союзних республік з іноземними державами і міжнародними організаціями, який би закріпив становище союзних республік як суверенних держав.

Друге. В історичному і географічному контексті доля українського

народу тісно пов'язана з Європою. Тому Україна має право розраховувати на участь в хельсінкському процесі, в т.ч. у європейських форумах з проблем миру і міжнародної безпеки екологічного, економічного та гуманітарного співробітництва.

Третє. Для нашої республіки важливе значення мають добросусідські відносини з Польщею, Чехо-Словаччиною, Угорщиною, Румунією, з якими у нас спільні кордони.

Четверте. Особливої уваги заслуговують питання розвитку відносин з країнами, де проживає значна кількість населення українського походження.

П'яте. У перебігу змін, що мають місце в світі, у центрі та на сході Європи, до нас доходять окремі безвідповідальні заклики до перегляду післявоєнних кордонів, в тому числі і Української РСР.

Вважаю, що ми всі відкидаємо спроби ревізувати кордони, зокрема порушити територіальну цілісність України.

Наш народ віками прагнув об'єднати свої зв'язані походженням, етнічною, культурною спільністю землі і повний рішучості відстоювати історично справедливий акт національного возз'єднання.

Шосте. Перебудова діяльності МЗС України.

Особливо: питання двосторонніх зв'язків з зарубіжними країнами;

участь у загальноєвропейському процесі;

захисту інтересів Української РСР.

Слід було б вивчиш і поспавши у площину практичного вирішення питання про відкриття посольств, консульських установ, торгових представництв УРСР у тих країнах, де це зумовлено специфічними інтересами України.

Треба нарощувати наші зусилля в Організації Об'єднаних Націй по зміцненню миру і міжнародної безпеки.

Сьоме. Треба переосмислити ставлення міністерств, відомств, наукових інститутів до співробітництва з зарубіжними країнами і міжнародними організаціями в галузі охорони навколишнього середовища, в т.ч. і у питаннях ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.