ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР, 26 липня 1990 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР депутат Кравчук Я.М.

Голова. Шановні товариші депутати, прошу реєструватися. Я хочу вам нагадати, що ми формуємо Уряд, і прохання всіх зареєструватися, щоб ми могли розпочати роботу. Зараз у нас немає кворуму.

Я хотів би внести вам пропозицію і попросити з нею погодитись враховуючи те, що у нас сьогодні день такий був - переривався зустрічами і таке інше, щоб ми на "різне" відвели півгодини.

Дякую. Вже можемо розпочати роботу? Вноситься на затвердження сесії кандидатура Бойка Віталія Федоровича на посаду міністра юстиції України.

Бойко В.Ф. Шановний товаришу Голова, шановні товариші народні депутати! Коротко про себе. Народився в 1937 році, Ніжинський район на Чернігівщині, в сім'ї колгоспника. У 1954 році після закінчення культурно-освітнього технікуму два роки працював за фахом, після чого - 4 роки - служба в Радянській Армії. Потім навчався в Харківському юридичному інституті, який закінчив у 1963 році. В цьому ж році був обраний на посаду народного судді в місті Дніпропетровську, де й працював спочатку народним суддею, головою народного суду, заступником голови обласного суду по цивільних справах. У 1976 році був обраний головою Донецького обласного суду, де працював два строки, тобто десять років, а в 1986 році - призначений першим заступником міністра юстиції України. Працюю й зараз на цій посаді.

Член КПРС з 1960 року. Маю ще одну посаду, як ви пам'ятаєте, по сумісництву, на громадських засадах - голова Центральної виборчої комісії.

Одружений, маю двох дочок і внука.

Стосовно моїх думок відповідно виконання тих функцій, які покладені на Міністерство юстиції.

Діяльність Міністерства юстиції умовно можна окреслити двома дуже важливими сферами. Перша - сфера професійного забезпечення законодавчої і нормативної діяльності. Друга - це сфера організації виконання законів у тій галузі, яка пов'язана з діяльністю органів юстиції й інших органів нашої системи.

Стосовно першої сфери. Докорінні зміни, що відбуваються в суспільстві, перехід до регульованої ринкової економіки вимагають створення принципово нової правової законодавчої бази, яка б забезпечила чітке регулювання відносин у державному будівництві та соціально-економічному житті республіки. До речі, необхідного створення нових важелів для регулювання політичних, економічних та інших питань суспільного життя вимагає й прийнята вами Декларація про суверенітет нашої республіки.

Перш за все треба законодавче врегулювати питання економічної самостійності республіки, керівництва економікою та соціальною сферою на принципах самоврядування і самофінансування, розмежування компетенції республіканських органів і місцевих Рад народних депутатів в умовах перебудови керівництва економікою. Уряд республіки, як відомо, має право законодавчої ініціативи, і тому першочергове завдання міністерства - це забезпечення на належному професійному рівні підготовки необхідних законопроектів, які підлягають розгляду Верховною Радою УРСР, тобто нормативних актів, які має прийняти Уряд у межах своєї компетенції.

Слід мати на увазі і таке: сьогодні діюча нормативна база, по суті, є гальмом у розвитку нашого суспільства тому, що вона регулювала відносини, які складалися при адміністративнокомандній системі і спрямовані переважно на її обслуговування. Тому не менш важливе завдання - перегляд раніше прийнятого законодавства та внесення пропозицій про його скасування. І це також дуже важлива функція Міністерства юстиції по очищенню діючого законодавства від застарілих, непотрібних норм, які, я повторюю, є гальмом на шляху перебудови.

Життя вимагає реального посилення боротьби із злочинністю, особливо з організованою. Створенню необхідних прогресивних умов для поліпшення діяльності в цьому напрямі правоохоронних органів сприятимуть розробка і прийняття проектів кримінального, кримінально-процесуального, кримінальновиконавчого

кодексів. Потрібно докорінно переглянути у бік дальшого вдосконалення, з врахуванням потреб сьогоднішнього дня, шлюбно-сімейного, трудового, адміністративного та інших галузей законодавства.

Стосовно другої сфери - сфери забезпечення дії законів. Перш за все слід відмітити, що на Міністерство юстиції покладені важливі завдання по організаційному забезпеченню діяльності судів, Всі задуми і дії по проведенню політичної, економічної реформ, встановленню гарантій по захисту прав коленої людини будуть малоефективні, якщо не сказати більше, якщо в державі не буде такого гаранту, яким є незалежна судова влада.

Перші кроки в законодавчому забезпеченні незалежної судової влади вже зроблені. Змінено порядок виборів суддів, прийнято закон про їх статус, підготовлено пакет проектів республіканських законодавчих актів з цих питань. Але з точки зору поліпшення організації роботи, в першу чергу наших судових органів, потрібно далі вдосконалювати діюче законодавство.

Що я маю на увазі? Це, по-перше, порядок формування судового корпусу. Ми відійшли від порядку виборів народних суддів населенням і передали це вищестоящим Радам. Практика обрання суддів обласними Радами показала, що цей закон має багато дефектів. Замість телефонного права ми одержали інше право впливу на незалежних суддів, і зараз єдиний вихід - прийняття законів, які надійніше гарантували б незалежність суддів, тобто вибори суддів потрібно проводити на рівні Верховної Ради нашої республіки.

Слідуюче питання, - яке, на наш погляд, потрібно вирішити. Це

- створення належних умов для діяльності судових органів. Я вам приведу одну цифру: із 708 судів більш як 300 розташовані в непридатних приміщеннях. Деякі судці не мають окремих кабінетів, немає залів судового засідання. Все це не надає поваги до суду. Треба нам усім пам'ятати, що судця представляє закон, і в яких умовах цей закон представляється, така і повага до того закону, який приймається вищим органом нашої республіки.

Ще одна проблема в цьому напрямі. Дуже велике навантаження в роботі народних судів, і, як ми бачимо, всі ці законодавчі акти, які зараз приймаються на союзному рівні і які будуть прийматися на рівні республіки, все більше питань буде передавати, якщо виникає спір, на розгляд судових органів. Але суди працюють з дуже великим навантаженням. Щорічно в суди республіки

надходить більше мільйона кримінальних та адміністративних справ. І отже, це також одна із причин того, що не завжди суддя має можливість вдумливо, уважно розглянути ту чи іншу справу.

І ще хотів звернути вашу увагу на проблему, яку потрібно вирішити. Я розумію, що це завдання Міністерства юстиції, але разом з тим тут потрібна, так би мовити, і підтримка законодавчої влади, тому що яка буде судова влада, багато, якщо не все, залежить від законодавчої влади по створенню умов по прийняттю законодавства, яке буде регулювати діяльність судів.

І останнє. Стосовно правового, юридичного всеобучу, юридичного навчання. На Міністерство юстиції покладена важлива функція координування цієї роботи. Але потрібна державна програма, яка, так би мовити, створювала умови для юридичного навчання на всіх етапах діяльності і підприємств, і керівників, і всього населення, що також сприяло б закріпленню соціалістичної законності.

На засіданнях комісій було висловлено багато зауважень, пропозицій, вони всі слушні, і в практичній діяльності Міністерство юстиції вживе всіх заходів до того, щоб ці пропозиції були враховані. Дякую за увагу.

Голова. Перший мікрофон.

Яворівський В.О., письменник, секретар правління Спілки письменників України (Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область). Шановний Віталію Федоровичу! Ще порожнє, може, найголовніше крісло нашої Української республіки, крісло, в яке сяде людина, яка диригуватиме найвищою інституцією - правосуддям.

Ми з вами познайомилися під час виборчої кампанії цього року. Не було незвичайне знайомство і не дуже приємне. Ви знаєте, ви були головою комісії, було дуже багато випадків порушень, грубих порушень (я відповідаю за ці слова) з боку нижчих виборчих комісій, і ваша комісія, на превеликий жать, їх підтримала. Один приклад. Дмитро Павличко як народний депутат, який обирався людьми, на тих самих зборах був зареєстрований через те, що він - народний депутат СРСР. Люди, які висувалися в міську, в районну Раду на цих же самих зборах, не були зареєстровані. Поїзд пішов. Я розумію, що вже нічого повернути не можна, але я хотів би почути від вас відповідь: як ви зараз оцінюєте свою роботу на посаді голови виборчої комісії, особливо перед тим, як, ще раз нагадую, ви сядете, коли ми вам доручимо (якщо за вас

проголосує тут більшість) відповідальність за правосуддя на Україні?

Бойко В.Ф. Стосовно моєї роботи на посаді голови Центральної виборчої комісії. Звіт про цю роботу і висновок Мандатної комісії ви слухали. Відомо і те, що Верховна Рада працює. Я вважаю, що в цілому вибори народних депутатів у республіці пройшли при додержанні виборчого закону. Окремі порушення, які були (про це ми говорили), я вважаю, не впливали на кінцевий результат - за або проти того чи іншого кандидата. З цим висновком погодилася і Мандатна комісія.

По конкретному питанню відносно Дмитра Васильовича. Дійсно, було допущено (і з моєї точки зору, і з точки зору Центральної виборчої комісії) порушення закону, коли відмовили йому в реєстрації. Центральна виборча комісія це порушення закону виправила, зареєструвала Дмитра Васильовича. На виборах він не балотувався, оскільки потім свою кандидатуру зняв.

Відносно того, що від цієї ж організації, Товариства української мови імені Тараса Шевченка, районного об'єднання, не були зареєстровані як кандидати в народні депутати районної і міської Рад. Я вважаю, що це неправильно, але повторюю, що Центральна виборча комісія контролювала додержання закону тільки при організації проведення виборів народних депутатів республіки.

Голова. Другий мікрофон.

Алтунян Г.О., слюсар підприємства "Кінотехпром", м. Харків (Київський виборчий округ, Харківська область). Шановний Віталію Федоровичу! Під час вашого керування Донецьким обласним судом у місті Дружківка були засуджені голова і член Хельсінської української групи Микола Данилович Руденко і Олекса Тихий. Олекса Тихий, як відомо, загинув у концтаборі, а Микола Данилович Руденко весь термін отримав, прожив і зараз виїхав з країни.

Я розумію, що то була не ваша ініціатива, але я б хотів, щоб ви зараз відповіли, яке ваше ставлення до того судовища, за яке зараз всім нам дуже соромно.

Бойко В.Ф. Дійсно, я пам'ятаю цю справу, яка надійшла десь, по-моєму, в 1977 році Відносно тих діянь, які розцінювались, як злочинні, і судова колегія по кримінальних справах розглядала цю справу в місті Дружківка (головував на цій судовій колеги заступник по кримінальних справах) і винесла обвинувальний вирок. Згідно з тими змінами, які пройшли в законодавстві, згідно з усіма тими переоцінками, які робляться сьогодні, ясна річ, ті

звинувачення, які були (і відносно того процесу, який сьогодні йде) з позицій сьогоднішнього дня, я підкреслюю, ті звинувачення, які тоді давали цим громадянам, були безпідставні.

Голова. Третій мікрофон.

Петренко М.Я., голова Галицької районної Ради народних депутатів, перший секретар Гадяцького райкому Компартії України (Гадяцький виборчий округ, Полтавська область). Шановний Віталію Федоровичу! Скажіть, будь ласка, яке ваше ставлення до поділу влади на рівні обласних, районних Рад на законодавчу і виконавчу, до створення президій, які сьогодні створені?

Бойко В.Ф. Я б хотів перш за все відмітити, що поділ законодавчої влади проходить тільки на рівні республіканських органів, так би мовити. Оскільки закони може прийняти тільки верховний орган нашої республіки, яким є Верховна Рада республіки. Стосовно поділу, так би мовити, на президію обласної Ради і виконком. Дійсно, тут є різні думки, і особливо стосовно такого поділу на міському і районному рівнях. Я думаю, що скоро, незабаром, ви будете обговорювати закони про обласну, міську, районну і сільську Ради і приймете рішення, так би мовити, правильне рішення. Я думаю, що такого поділу для обласної Ради не потрібно. Це моя особиста думка.

Голова. Перший мікрофон.

Скорик Л.П., доцент кафедри архітектури Київського державного художнього інституту (Артемівський виборчий округ, м. Київ). Шановний Віталію Федоровичу! Як відомо, у 1946 році Радянський Союз підписав угоду про створення міжнародного трибуналу для суду над нацистськими злочинцями, В статуті трибуналу (стаття 2, параграф 5, вірніше, так - параграф є) є дуже чітке оприділення, дефініція, що саме означає злочин проти людства. Був підкріплений цей статут у 1946 році резолюцією Генеральної Асамблеї ООН. Членом цієї організації є і Україна. В той самий час можна констатувати, що Україна до сих пір не слідує ні духу, ні букві цього законодавства. І до сих пір у нас, як кажуть, цей громадсько-політичний, правовий дефект не усунено. Чи не вважаєте ви за доцільне внести до Конституції України положення про те, що всі міжнародні конвенції, пакти і угоди, які підписала Україна, є обов'язковими для виконання всіма судами на території України? Це перше питання.

І друге. Чи вважаєте за доцільне ввести у кримінальне

законодавство України статтю, яка б передбачала покарання за будь-які, здійснені на території України, злочини проти людства, незважаючи на те, чиїми приспішниками - Гітлера, Сталіна чи будь-кого іншого, - вони були здійснені.

Бойко В.Ф. Ну, стосовно першого питання. Суди керуються законодавством, яке приймається верховною владою нашої республіки

- Верховною Радою, а Верховна Рада, в свою чергу, приймає закони такі, які відповідають тим міжнародним угодам, які ратифіковані нашим Урядом.

І, до речі, щорічно ми надаємо всілякі інформації, вірніше Міністерство закордонних справ, а ми готуємо необхідні матеріали, готуємо інформації про виконання тих чи інших міжнародних угод.

Стосовно введення у Кримінальний кодекс спеціальних статей, які б встановлювали відповідальність за злочини минулого часу. Так я вас зрозумів?

Голова. Перший мікрофон.

Скорик Л.П. Статтю про відповідальність за злочини проти людства, вчинені на території України будь-ким, особливо тими, хто ще має змогу відповідати за них сьогодні.

Бойко В.Ф. Я думаю, що така стаття про злочини проти людства не помішала б для майбутнього, щоб не повторювались такі злочини, які були в нашій історії.

Голова. Так, ми вже час вичерпали. Слово від комісій. Першим буде виступати Олександр Павлович Коцюба. Будь ласка, сідайте.

Коцюба О.П. Шановна президія, шановні народні депутати! Двадцять четвертого липня 1990 року на засіданні трьох комісій - Комісії з питань законодавства і законності. Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю, Мандатної комісії та з питань етики була заслухана доповідь Бойка Віталія Федоровича і розглянуто питання про можливість рекомендації його на пост міністра юстиції Української РСР. Розмова була принциповою і неоднозначною. Були різні точки зору, в тому числі і критичні, і в тому числі з точки зору бачення Віталієм Федоровичем перспективи розвитку Міністерства юстиції як органу, який координує дуже багато діяльності правоохоронних органів.

Я повинен сказати, що виважено підійшли члени комісій і критично зауважили на його роботу в Центральній комісії, і я приєднуюсь до тих зауважень, які були викладені, і разом з тим

була оцінена його робота на всіх ланках правоохоронних органів. Було враховано те, що Віталій Федорович (це вже був висновок окремих бесід) особисто не брав участі в засудженні тих людей, про які тут ішла мова. Звернула на себе увагу і така риса діяльності Віталія Федоровича, як професіоналізм і компетентність. Бойко бачить перспективу розвитку Міністерства юстиції не тільки як окремого відомства, але й як координаційного органу в системі правоохоронних органів Української республіки. Він бачить чітко роботу законодавчу, яка нас з вами чекає, - розвиток юридичних служб в народному господарстві, реформи в судовій системі, підвищення ролі адвокатури, юридичної освіти, юридичного всеобучу.

Через це, після детального обговорення, виступів народних депутатів, за протоколом N 1 одержані такі результати: Мандатна комісія та з питань етики -14 "за", проти не було; Комісія з питань законодавства і законності - 8 "за", 2 "проти"; Комісія з питань правопорядку і боротьби із злочинністю -13 "за", проти не було. Тобто із 37 членів комісій 35 народних депутатів проголосувало "за", 2 - "проти". Комісія по правах людини: хто проти, я можу вам назвати - Богдан Федорович Бойко і Володимир Володимирович Колінець. Комісія з прав людини брала участь в обговоренні, були виступи членів комісії, але вона вирішила обговорити це питання окремо, і я думаю, що депутат Ємець О.І. про це доповість. В цілому комісії підтримують кандидатуру Бойка і надіються, що Бойко як людина, яка призначена Верховною Радою, міністр юстиції, виправдає наше депутатське довір'я і зробить все, щоб ми сформували правову державу. Дякую за увагу.

Голова. Слово надається Олександру Івановичу Ємцю.

Ємець О. Ц науковий співробітник Київської вищої школи МВС СРСР імені Ф.Е. Дзержинського (Центральний виборчий округ, м.Київ). Хочу виправити невелику некоректність. Моя Комісія не брала участі в обговоренні і не виступала, а тільки ставила запитання. Ми вважали, що потрібно більш детально обговорити.

Обговоривши на засіданні Комісії з прав людини кандидатуру Бойка Віталія Федоровича на пост міністра юстиції, члени Комісії відзначили:

1. Відсутність чіткої програми в діяльності Міністерства юстиції.

2. Надзвичайно низький рівень організації виборів і роботи

Центрвиборчкому, який очолював товариш Бойко Віталій Федорович (у нас дуже багато заяв і скарг).

3. З точки зору Комісії були приклади прямого порушення Закону самою Центральною виборчою комісією. Про один такий випадок я доповідав з цієї трибуни.

4. Відсутність принципової позиції при оцінці діючих правових норм, які порушують права людини. При голосуванні голоси розділилися: за кандидатуру товариша Бойка - 1 депутат, проти -8. Таким чином, Комісія практично одностайно проголосувала проти кандидатури товариша Бойка на пост міністра юстиції. Дякую за увагу.

Голова. Таким чином, ми обговорили, заслухали висновки комісій з урахуванням ситуації і думок комісій. Ставлю кандидатуру товариша Бойка на голосування. Знову ж таки із прийняттям постанови Верховної Ради про його призначення. Прошу голосувати.

Йде голосування.

"За" - 224, "проти" -108. Рішення не прийнято. Товариш Бойко повторив мою долю -224. (Шум у залі).

Правда, потім вона була виправлена, але тут уже ми не зможемо це зробити.

Слово надається Василишину Андрію Володимировичу. Затвердження його міністром внутрішніх справ Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Василишин А.В. Шановні народні депутати, шановна Президія! Перш за все коротко про себе. Народився в 1933 році в селянській сім'ї в селі Веснянка Старо-Констянтинівського району Хмельницької області Українець, член КПРС. До служби в Радянській Армії працював водієм (не розбірливо), років прослужив у військовій авіації, літав. Після армії закінчив юридичну школу міліції в м. Києві та юридичний факультет Київського державного університету їм. Т.Г. Шевченка. Пройшов службу від лейтенанта, рядового оперуповноваженого, слідчого до начальника управління внутрішніх справ, заступника міністра.

Працював на різних оперативно-слідчих посадах у місті Києві, Київській області та Міністерстві внутрішніх справ. З посади начальника відділу міністерства був призначений начальником управління внутрішніх справ Чернівецької області, де працював 8 років. Потім 3 роки на цій же посаді працював у Київській області і 6 років працюю в місті Києві. Одружений, маю одного сина.

Теперь по существу. Сложную социально-экономическую ситуацию на Украине, о чем уже много говорилось на сессии, значительно дополняет тревожная криминальная ситуация. Преступность растет. В чем вижу основные причины?

Наряду с недостатками в деятельности правоохранительных органов, и особенно милиции, на состояние борьбы с преступностью существенное влияние оказывают трудности перестроечных процессов. Дают о себе знать несовершенство законодательства, рост цен, бесхозяйственность, перекосы в кооперативном движении.

Стали реальностью игровой бизнес, рэкет, теневая экономика. Обратите внимание: за последние 5 лет у расхитителей, спекулянтов, взяточников изъято денег и ценностей и описано имущества на 144 миллиона рублей, в том числе изъято 170 килограммов золота.

Поэтому первоочередными задачами считаю прежде всего коренным образом перестроить работу Министерства внутренних дел с учетом принятой Декларации, оперативной обстановки и той ситуации, которая складывается. Совместно с другими правоохранительными и контролирующими органами повести решительную борьбу с преступностью в сфере экономики, коррупцией, взяточничеством, спекуляцией. В центре и на местах создать мощные специализированные подразделения из наиболее профессиональных следователей, оперативных работников розыска и ОБХСС. Передать им лучшую технику, придать дополнительные силы из ОМОНа, именно из милиции особого назначения.

Эта работа уже у нас, в городе Киеве, да и в республике, продолжается. В прошлом году на Украине обезврежено 450 организованных преступных групп, из них 48 в городе Киеве. За последние полтора года только в столице задержано 130 преступных групп.

Что характерно, товарищи, обратите, пожалуйста, внимание: существующие формы кредитования, финансирования и контроля нередко способствуют незаконным обогащениям. Непонятно - вот банки республики уже выдали кооператорам в виде ссуд 2 миллиарда 300 миллионов рублей, а государству возвращена только десятая часть, то есть 10 процентов. Эту проблему намерен комплексно изучить, внести Правительству конкретные предложения. Это касается и полной ревизии кооперативов, которые нуждаются в изучении, обобщении и внесении конкретных предложений.

Считаю необходимым принятие общереспубликанской комплексной программы профилактики борьбы с преступностью, правительственных решений, которые бы смогли в хозяйственном механизме, в системе торговли, внешнеэкономической и кооперативной деятельности закрыть возможности корыстных злоупотреблений. А главное, усилить гласный общественный контроль за распределением ценностей, товаров народного потребления, установить ответственность хозяйственных руководителей за создание условий, способствующих совершению преступлений.

По этим вопросам у нас есть программа, и я ее готов доложить правительству. Намерен принять активное участие в детальной разработке всех вопросов, вытекающих из принятой Декларации о государственном суверенитете. Это касается структуры, статуса органов внутренних дел, принципов их формирования и взаимодействия с другими государственными учреждениями, отбора кадров, источников финансирования, в том числе пенсионного, и социального обеспечения.

Сегодня, к сожалению, товарищи, многими демократизация и гласность восприняты как вседозволенность. Нередко уважение к закону перестает быть общепринятой нормой. Поэтому полагаю, что закон и только один закон, я подчеркиваю, только один закон должен определять действие и поведение субъектов права и прежде всего блюстителей порядка. Граждане республики должны реально почувствовать свою защищенность от преступных посягательств, должны почувствовать, что есть милиция, есть органы внутренних дел.

Буду добиваться более широкого привлечения практиков к разработке новых законодательных и распорядительных актов, создания в республике широких сетей правового всеобуча населения, консолидации и взаимодействия со всеми государственными структурами, ведомствами, прогрессивными формированиями в утверждении действительно демократического и гуманного правового государства. Намерен для поднятия творческой инициативы сотрудников в центре и на местах с целью выработки жизненно обоснованных решений и рекомендаций создать банк идей, предложений и замечаний.

Одним из главных условий успешного решения задач, стоящих перед органами внутренних дел, вижу повышение социальной защищенности и общественное престижа всей милиции, пожарной службы, системы исправительно-трудовых учреждений.

Особое внимание заслуживают уголовный розыск, следствие, служба ОБХСС. Намерен лично заниматься этим вопросом, потому что знаю, что это за труд. Необходим новый подход к разработке и принятию закона о милиции. Тот закон, который сейчас принимается, обсуждается, требует серьезной доработки для того, чтобы почувствовать самостоятельность нашей республики. И там есть много вопросов, которые требуют решений.

Особенно это относится к местной милиции. На мой взгляд, линии на создание ее за счет добровольных отчислений из фонда заработной платы предприятий и учреждений очень сомнительна. Убежден, такие формирования нужны, но на гарантированной основе. На деле получается, что мы формируем новые вооруженные подразделения, не имея никаких правовых, экономических, социальных основ их существования.

Жизнь настоящая требует и создания экологических, санитарных и некоторых других подразделений милиции за счет заинтересованных ведомств. Думаю, что такая милиция, такие подразделения оказали бы большую помощь именно в экологическом улучшении в республике, да и по Чернобыльской трагедии.

Я считаю, что возникает необходимость пересмотра многих вопросов уголовно-процессуально-административного и исправительно-трудового права, содержания осужденных в местах лишения свободы, их социальной адаптации после освобождения. Надо укреплять транспортную дисциплину, которая после отмены талонов предупреждений резко упала. На этот счет уже есть наши предложения, их надо рассматривать, их надо решать.

С переходом к рынку, различным формам собственности криминогенная ситуация будет резко обостряться. Дополнительно увеличится нагрузка на практических работников. Но уже сейчас ведущие наши службы работают с большой перенагрузкой.

Вам, депутатам, наверное, известно, что по нагрузке на одного работника милиции, материальному и техническому оснащению мы в десятки раз выглядим хуже полицейских западных стран. Отсюда характерен и дефицит квалифицированных кадров. Посмотрите, пожалуйста: до 40 процентов оперативного состава на своих должностях работает менее 3 лет. До пенсии дослуживает лишь третья часть сотрудников, а остальные уходят.

Нас беспокоит, - что среди личного состава еще допускаются нарушения законности, дисциплины, бескультурье, неуважительное отношение к людям. С этим намерены решительно бороться.

И мне позорно, что и вчера был здесь инцидент, около Президиума Верховного Совета. Я назначил служебную проверку, и будет дана острая оценка.

Но, товарищи народные депутаты, людей не хватает, сил в органах мало. Имеющимися патрульными нарядами закрывается лишь 20 процентов территории в областных центрах.

Голова. Андрію Володимировичу, залишилась одна хвилина.

Василишин А.В. А что касается именно столицы, то и того меньше. При этом нужно учитывать, что значительная часть личного состава задействуется для выполнения охраны общественного порядка при проведении разных мероприятий. В то же время внутренние войска, которые призваны для охраны общественного порядка нести службу в г. Киеве и в республике, отсутствуют. Я приветствую это решение и ту озабоченность народных депутатов, которые бьют по этому вопросу тревогу. Наряду с этим буду решать вопросы профессионализации органов внутренних дел, особенно в вопросах предупреждения и раскрытия преступлений, технического перевооружения, развития социальной сферы, использования науки и опыта других стран. Намерен ставить вопрос о передаче учебных заведений системы МВД в подчинение МВД республики. Особое значение придаю повышению авторитета и роли Советов всех рангов в вопросах поддержания правопорядка и борьбы с преступностью.

Считаю, что в нынешних условиях работники правоохранительных органов должны идти в народ, обсуждать свои проблемы, делиться, докладывать, над чем работают и какие возникают вопросы.

Благодарю за внимание, готов ответить на вопросы.

Голова. Перший мікрофон.

Поперняк А.Н., голова Хмельницької обласної Ради народних депутатів (Летичівський виборчий округ, Хмельницька область). Шановний претенденте! До вас два коротеньких питання. Перше питання: як ви оцінюєте матеріально-технічну базу правоохоронних органів, підпорядкованих, зокрема, МВС?

І друге: скільки загинуло працівників міліції в 1989 році на Україні?

Василишин А.В. Значит, по этим вопросам. Действительно, товарищи, как и в целом, мне кажется, в стране и в нашем регионе много гибнет людей. С 1988 года погибло при исполнении

служебных обязанностей 40 человек, ранено 650. По городу Киеву ранено 23 человека, один погиб.

Что касается материально-технической базы, я вам скажу только некоторые моменты. Транспорт приходит в негодное состояние, и 40 процентов необходимо (это самое малое) заменить. На очереди в городе Киеве 3600 человек на квартиры, по республике

- 28 тысяч. По зарплате. Вот говорим, что сейчас милиции добавили и лучше стало. А добавлено 36 рублей, и сейчас только приходит работник милиции на службу, он получает 170 рублей, через 20 лет он получит 236. Что касается заработной платы. Если подсчитать и сравнить с другими странами, то офицер милиции или офицер органов внутренних дел получает в 60 раз меньше нежели за границей. Рядовой работник, полицейский, на 80 процентов получает больше за рубежом. Вот это кратко. Так что, я думаю, есть проблема, и мы намерены ставить эти вопросы. И эти вопросы надо решать.

Голова. Другий мікрофон.

Тарасенко О.Г., голова Знам'янської міської Ради народних депутатів, перший секретар Знам'янського міськкому Компартії України (Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область). Шановний Андрію Володимировичу! Ваша позиція сьогодні і особливо, коли ми на комісіях слухали вас, дає можливість голосувати за те, щоб вас затвердити. Але в мене таке питання. Зараз немає фронту у нас, але на трасах республіки, як видно з оперативних зведень, статистичних даних, гине маса людей. Це відбувається тому, що з кожним днем добавляється транспорт, але і багато недисциплінованих людей на цьому транспорті. Крім того, транспорт дуже приносить багато шкоди екології. Тому, на мою думку, треба зміцнити службу ДАІ і, може, змінити її функції. Які для цього треба заходи з боку держави нашої, України, щоб зміцнити цю службу, і яка ваша позиція, щоб вона працювала значно краще?

Василишин А.В. Вопрос правильный. Действительно, много в мирное время гибнет людей при дорожно-транспортных происшествиях. Я считаю, что, прежде всего, те меры, которые приняты по отмене "талона предупреждения", очень отрицательно повлияли на состояние транспортной дисциплины. Мы почитали где-то, пример взяли за рубежом, что это надо. Но я думаю, что мы еще не созрели для этого.

Следующий вопрос. Службу в государственной

автомобильной инспекции надо увеличить количественно. Надо поставить вопрос перед местными Советами, чтобы определили, сколько необходимо именно этой службы для того, чтобы прочно контролировать территорию.

Следующий вопрос. Надо ее в обязательном порядке технически укрепить, посмотреть, как это делается за рубежом. Я не буду вам рассказывать: там в машине все есть. Там он справку получает раз в год о машине, о человеке, о ситуации, которая складывается в том или ином регионе. Считаю, что эта служба очень важная, ответственная и ее надо просто и технически, и морально, и материально укрепить.

Голова. Третій мікрофон.

Баталов В.Г., редактор острозької районної газети "Зоря комунізму" (Здолбунівський виборчий округ, Ровенська область). У мене таке запитання. Кілька ваших попередників, кого ми тут обирали заступниками Голови Ради Міністрів, а також на посади міністрів, досить розпливчасто говорили щодо департизації органів МВС, прокуратури, суду. Яка. ваша позиція, сформулюйте, будь ласка, її чітко. І наступне питання: чи є у нас такі випадки, що загинули працівники ваших органів (не розбірливо) в Азербайджані, в Нагірному Карабасі? Дякую.

Василишин А.В. Первый вопрос - деполитизация. Мое отношение и мой ответ - все должно регулироваться законом. И задача Президиума Верховного Совета республики это определить. Но отвечаю более конкретно: министр, товарищ Бакатин, дал интервью по этой части и сказал, что у нас идет деполитизация органов внутренних дел. Я считаю, что здесь нужно взвешенно посмотреть - и с учетом жизни, и с учетом того решения, которое будет принято Верховным Советом республики, и решать эти вопросы. Мы - люди в погонах, военные: какое решение будет принято, какие будут рекомендации - мы будем выполнять.

Голова. О департизации идет речь...

Василишин А.В. Я - член партии и считаю, что каждый должен определиться. Это будет ущемление, если навязывать какие-то вопросы именно в этом плане.

Я был за границей и с удовлетворением обратил внимание на эту сторону. Там разные партии, люді выполняют боевую задачу по охране общественного порядка, и одно другому не мешает.

Голос із залу. (Не чути).

Василишин А.В. Парткомы сейчас приняты. Товарищ Бакатин дал на этот счет интервью, и мы, конечно, прислушаемся. Он сказал, что крупные парткомы уже будут упразднены. Жизнь требует просто изучения этого вопроса. А буду ли я министром, буду ли начальником управления, я могу высказывать свое предложение. Но я решать не смогу. Это - приоритет именно народных депутатов.

Голова. Товариші, не влаштовуйте дискусії з місця з претендентом. У нас час підходить до тої межі, коли повинні виступати представники комісій. Тим більше, що будуть виступати два представники - і товариш Кондратьев, і товариш Ємець.

Андрію Володимировичу, дякуємо вам, сідайте, будь ласка. А слово має товариш Кондратьев. Прошу вас.

Кондратьев Я.Ю., начальник управління карного розшуку МВС УРСР (Печерський виборчий округ, м.Київ). Шановні депутати! Позавчора на спільному засіданні комісій відбулося обговорення кандидатур на посаду міністра внутрішніх справ України, їх було дві. Це -заступник міністра внутрішніх справ генерал-лейтенант А.В. Василишин, який тільки що перед вами виступив, і перший заступник міністра внутрішніх справ В.В. Дурдинець, який зняв свою кандидатуру і виявив бажання залишатися депутатом. Він також підтримав кандидатуру Василишина.

На мій погляд, під час обговорення депутати отримали необхідну інформацію, щоб зробити висновок про ділові якості претендента, про стан боротьби із злочинністю в республіці, а також про ті заходи, які генерал Василишин буде разом з начальниками і особовим складом вживати, щоб населення республіки захистити від протиправних дій злочинців.

Результати голосування свідчать про те, що члени Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю, Мандатної і з питань депутатської етики одноголосно підтримали пропозицію щодо призначення Андрія Володимировича Василишина на посаду міністра.

У Комісії з питань законодавства і законності два депутати голосували проти, один - утримався. Від себе хочу сказати, що претендента на пост міністра внутрішніх справ знаю особисто, буду голосувати за нього і прошу вас, шановні депутати, підтримати кандидатуру Андрія Володимировича Василишина. Це - професіонал, знає республіку Особовий склад республіки також його знає. Він працював довгий час у Чернівецькій, Київській областях, а з

1985 року, як ви вже знаєте, працює заступником міністра і начальником управління внутрішніх справ Київського міськвиконкому.

Особисто мені імпонує те, що претендент - за розробку і прийняття закону про республіканську міліцію і створення муніципальної міліції. Надіюсь, ми підтримаємо пропозицію, щоб навчальні заклади, які знаходяться на території республіки, були підпорядковані міністру (я маю на увазі заклади внутрішніх справ). Думаю, що з учбових закладів повинні зникнути такі назви, як "школи", "курси". Нам потрібні юридичні інститути Міністерства внутрішніх справ. Не буде цього, ми не зможемо подолати кадровий голод.

Народ республіки вимагає рішучих дій від органів внутрішніх справ по забезпеченню правопорядку в республіці. В зв'язку з цим перед претендентом стоїть важливе завдання - підняти активність підрозділів по попередженню і розкриттю злочинів. У цей складний час необхідно зміцнити, і реально зміцнити, підрозділи, які займаються розкриттям убивств, крадіжок, пограбувань, ведуть боротьбу з організованою злочинністю і наркобізнесом. Закінчуючи виступ, я ще раз звертаюся до народних депутатів з проханням підтримати кандидатуру генерал-лейтенанта Василишина. Дякую за увагу.

Голова. Слово надається голові Комісії у правах людини депутату Ємцю О.І.

Ємець О.І (Центральний виборчий округ, м.Київ). Відразу скажу, що при обговоренні в Комісії у правах людини думки розділились. Були виступи і в підтримку, були і критичні. Із критичних зауважень висловлювались:

1. Нечітка позиція в питанні про деполітизацію органів внутрішніх справ.

2. Є факти, коли управління внутрішніх справ каста Києва не стало на захист своїх співробітників від незаслужених гонінь з боку парторганів і прокуратури.

3. Є скарги на порушення прав людини співробітниками управління внутрішніх справ, і не завжди принципове реагування на ці скарги.

Одна з історій - це історія, зв'язана з письменником Кагарлицьким. І хоча якраз із цієї історії, здається, уроки були зроблені і ОМОН після того, як був застосований до хору Ященка, більше в Києві, здається, вже не застосовувався для вирішення політичних питань, але якісь висновки, на погляд Комісії, все-таки зроблені були.

Тому ще раз підкреслюю - голоси розділились:

"За" - 3, "проти" - 3, утримались - 2 Так що, можна сказати, комісія чітко не визначилась.

Голова. Шановні народні депутати! Я прошу уваги, щоб потім не було проблем у нас - хтось не чув, хтось не зрозумів. Ставлю на голосування кандидатуру Василишина Андрія Володимировича на призначення міністром внутрішніх справ. Прошу голосувати.

"За" - 265, "проти" - 70. Поздоровляю Андрія Володимировича з призначенням міністром внутрішніх справ.

Слово надається... Вірніше, вибачаюсь, на затвердження міністром промисловості будівельних матеріалів вноситься кандидатура Золотарьова Анатолія Івановича.

Золотарьов А.І. Шановні товариші депутати! Коротко про себе. Народився в селі на Сумщині. Батьки - селяни. Українець, член КПРС. Після закінчення в 1958 році гірничого факультету Київського політехнічного інституту працював майстром на шахті, потім начальником цеху, головним інженером вапнякового заводу. Більше 25 років працював у місті Харкові на посаді директора цегельного заводу, 11 років - генеральним директором об'єднання будівельних матеріалів, 7 років - директором (нерозбірливо) заводу. З 1986 року працюю заступником міністра будівельних матеріалів, Одружений, маю сина і онуку.

Тепер про платформу. Міністерство промисловості будівельних матеріалів є багатогалузевим комплексом. У його складі налічується 402 підприємства, де зайнято 185 тисяч чоловік. Протягом минулих років п'ятирічки промисловістю забезпечувався випуск будівельних матеріалів на рівні прийнятої в республіці програми самозабезпечення. Виробництво збільшилось на 17 відсотків. Разом з тим у зв'язку з розширенням індивідуального будівництва, вирішенням непередбачених завдань суттєвого перелому у постачанні будівельних матеріалів не відбулося, і дефіцит досі не ліквідовано.

Через те вважаю своїм головним завданням якнайшвидше задоволення зростаючих потреб народного господарства України і населення у будівельних матеріалах та виробах. Для цього, в першу чергу, ми займаємося введенням в експлуатацію нових об'єктів на базі нової техніки. Вже в поточному році будуть введені нові потужності по випуску стінових матеріалів в обсязі 300 мільйонів штук. В тринадцятій п'ятирічці буде збудовано 14 механізованих цегельних заводів із застосуванням відходів

вуглезбагачення як основної сировини та 10 цехів по виробництву блоків з ніздрюватих бетонів сумарною потужністю 1 мільярд 600 мільйонів штук. У півтора рази збільшиться випуск предметів домовлаштування.

Значним резервом для збільшення випуску продукції буде підвищення коефіцієнту використання потужностей. Завдяки цьому ми отримаємо приріст 450 мільйонів штук цегли.

За рахунок вказаних факторів буде досягнуто сумарний приріст стінових матеріалів в обсязі близько 2 мільярдів штук. Все це дозволить значно зменшити дефіцит головних стінових будівельних матеріалів, починаючи з 1992 року.

З прийняттям Декларації про суверенітет України зміняться економічні відносини між республіками, які треба поширити і на промисловість будівельних матеріалів. Враховуючи складне економічне становище, доцільно у 2 рази скоротити вивіз за межі України нашої продукції, що дозволить значну кількість будівельних матеріалів залишити на Україні.

В сучасних умовах у своїй роботі ми намагаємося всіляко сприяти реалізації принципу пріоритетного розвитку села. З цією метою ми готові разом з підприємствами агропромислового комплексу реалізувати програму по дальшому розвитку виробництва стінових матеріалів, черепиці, склотари, пляшок, вапняного борошна та інших виробів. Вважаємо за доцільне весь приріст будівельних матеріалів, отриманих у тринадцятій п'ятирічці, направити тільки на село.

Виконуючи побажання депутатів за їх наказами для більш повного насичення ринку, доведемо в 1995 році поставки товарів народного споживання до одного мільярда карбованців проти 770 мільйонів карбованців у поточному році. При цьому випуск їх на один карбованець заробітної плати зросте до двох карбованців.

Невідкладним завданням вважаю подальше вирішення соціальних і житлових питань трудових колективів підвідомчих підприємств. Для цього плануємо щорічно вводити в галузі 250- 300 тис. квадратних метрів житла, що дозволить до 2000 року надати квартири всім 18 000 родин, які знаходяться на квартирному обліку.

Поділяючи тривогу учасників попередньої сесії Верховної Ради України з приводу загострення екологічних проблем, ми затвердили програму, за якою передбачається в 1991 році вивести з експлуатації шкідливі виробництва із застосуванням фенолу, до 1992

року налагодити на всіх підприємствах оборотне водопостачання, ще через рік довести пилогазові викиди до нормативних. В той же час нові заводи будуватимуться тільки як екологічно чисті підприємства.

Велику увагу будемо приділяти раціональному використанню землі Щорічно плануємо вивільняти після рекультивації 500 гектарів земельних угідь, при відведенні щорічно площі на рівні 360 гектарів. Одночасно застосування вторинних ресурсів буде доведено до 20 відсотків від матеріальних витрат.

Не секрет, що зараз нестача обладнання є ахіллесовою п'ятою не тільки для нових, й для діючих підприємств. Тому в умовах, які склались, міністерство суттєво розширить власну машинобудівну базу і частково буде використовувати потенціал конверсії та прямі договірні зв'язки для організації виробництва високопродуктивного обладнання по випуску будівельних матеріалів. Вже зараз налагоджені зв'язки з заводами "Азовмаш", Новокраматорським машинобудівним, Харківським турбінним та іншими підприємствами. Доцільно також передати до складу міністерства ряд заводів машинобудування союзного підпорядкування, які випускають устаткування для галузі і знаходяться на території республіки. Вирішення проблем з обладнанням передбачається і за рахунок доведення обсягу експортних поставок до 30 мільйонів карбованців на рік.

З переходом на економічні методи управління та ринкові відносини суттєво змінюється структура управління галуззю. Первинною ланкою стає підприємство з наданням йому повної самостійності і свободи підприємництва з урахуванням розвитку різноманітних форм власності. Передбачається організувати на договірній основі республіканські та обласні концерни і господарські асоціації по виробництву будівельних матеріалів. Створення концернів, асоціацій докорінно змінить функції центрального апарату і повністю ліквідує адміністративнокомандні методи. В результаті вдосконалення структури на всіх рівнях управління, чисельність апарату зменшиться на 700 чоловік і значна частина - в центральному апараті

Уся наша робота проводиться, безумовно, в тісній взаємодії з місцевими Радами народних депутатів у суворій відповідності з законодавчими актами, прийнятими Верховною Радою республіки. Дякую за увагу.

Голова. Перший мікрофон.

Мацялко М.В., генеральний директор науково-виробничого об'єднання "Укргаз" (Кременецький виборчий округ, Тернопільська область). Шановний Анатолію Івановичу! Дуже приємно, що у своїй програмі передбачається подання великої допомоги сільській місцевості. Ми знаємо про те, що у вас є досвід у роботі по створенню нових потужностей для вироблення будівельних матеріалів, але разом з тим я повинен зауважити, що у вашому міністерстві є дуже багато підприємств, які знаходяться у вкрай незадовільному стані з точки зору екологи. Є такий у чудовому, красивому краї крейдовий завод у Кремінці Що ви збираєтесь зробити? Там важкий стан, а Кременець - то історичне місто, і його так забруднювати не можна. Прошу дати відповідь.

Золотарьов А.І. Я понял вопрос, он состоит из двух частей. Существующий завод, который выпускает 70 тысяч тонн мела, обеспечивает в основном промышленность химическую. Мы до начала строительства нового завода на промплощадке приводим его в порядок, чтобы довести выбросы, которые он сегодня имеет, до нормативных. Сегодня уже закончена разработка проектносметной документации на новом промузле. Стоимость этого завода - 11,5 миллиона рублей. Мы ищем дольщиков, дольщиками у нас сегодня выступают химики ("Укрсельхозхимия") и я думаю, что мы с 1992 года начнем строительство нового завода, а пока приведем действующее предприятие в нормальное состояние.

Голова. Другий мікрофон.

Яковишин Л.Г., директор Бобровицького радгоспу-технікуму (Козелецький виборчий округ. Чернігівська область). Шановний Анатолію Івановичу? До висунення вашої кандидатури на посаду міністра я цікавився у зв'язку з залишенням посади Олександром Тихоновичем, кого ж Рада Міністрів буде рекомендувати на цю посаду. В розмові з директором виробничого об'єднання Повзіком і іншими вони дали вам найчудовішу характеристику. Так що я буду голосувати за вас і буду прохати й інших депутатів вас підтримати. Але мене цікавить одне питання. Наша Чернігівська область в соціальному розвитку відстала від усіх

областей нашої республіки десь на 10 років. Враховуючи те, що наша область входить в зону екологічного лиха, я хочу, щоб ви мені дали чітку відповідь: як буде ліквідований дефіцит будівельних матеріалів (я маю на увазі по нашій, Чернігівській області) і конкретні строки, тому що цей дефіцит сьогодні становить не менше двох мільйонів.

Золотарьов А.І Вопрос понятен. Действительно, в связи с тем, что в вашей области нет запасов щебня, мы поставляем его вам где-то около 800 тысяч кубометров. Сегодня мы заканчиваем реконструкцию завода в Винницкой области, наращиваем мощности около 300 тысяч кубометров инертных материалов. Я думаю, что за счет этого мы значительно увеличим вам поставки.

Что касается увеличения мощности по стеновым материалам. Мы сейчас строим у вас завод мощностью 60 миллионов штук стеновых материалов в Корюковке. Он у нас по нашему проекту вводится в этом году. Но в связи с тем (как я излагал в своей программе), что нет сегодня машиностроения для нас и тем более, что Россия от нас напрочь отказалась, мы ничего не получаем оттуда. Я думаю, что мы все-таки в следующем году эту мощность введем.

Кроме всего прочего, мы увеличиваем мощности на действующих предприятиях. В частности, ваш генеральный директор (он очень активный человек) предлагает новые формы сотрудничества с другими предприятиями и, в частности, привлекает акции других предприятий для расширения действующих предприятий. Вчера я уже подписал два договора о создании малых предприятий. Это тоже очень удобная, хорошая форма для тех маленьких предприятий, которые хотят получить незначительное количество материалов, - 200-300 тысяч штук в год.

Голова. Третій мікрофон.

Білий В.П., голова Дубнівської міської Ради народних депутатів, другий секретар Дубнівського міськкому Компартії України (Дубнівський виборчий округ, Ровенська область). Шановний Анатолій Іванович! На спільному засіданні комісій по будівництву і архітектурі, по соціальному відродженню села ви особисто мене твердо переконали, що вам можна очолювати навіть міністерство, я буду голосувати за вас. Це підтверджують ті люди, які вас знають. Разом з тим хочу почути відповідь на два запитання: скільки будівельних матеріалів на сьогоднішній день вивозиться за межі

України? І друге запитання: який борг вашого міністерства по рекультивації земель? Дякую.

Золотарьов А.І. Я понял. Мы за пределы республики стеновые материалы, как правило, не вывозим. Но, в связи с той ситуацией, что нам оборудования не дают, мы по согласованию с Госпланом иногда в обмен на получение материалов за счет кирпича, который оставлен в распоряжение предприятия (у нас по кирпичу госзаказ доведен до 90 процентов), незначительную часть вывозим. Но я вам докладывал, что мы сегодня привлекаем большое количество других предприятий для того, чтобы организовать собственное машиностроение. Что касается рекультивации - мы идем с опережением. Вот за 4 года текущей пятилетки мы передали сверх плана 2 тысячи 300 гектаров земли - то, что нам предусматривалось по плану. Когда мы работаем в этом вопросе, мы не только смотрим на тот карьер, который разрабатываем, то и на прилегающие территории, которые можно было бы рекультивировать и передать для использования колхозам, совхозам или лесному хозяйству.

Голова. Перший мікрофон.

Портной В.С., перший секретар Прилуцького міськкому Компартії України (Прилуцький міський виборчий округ, Чернігівська область). Уважаемый Анатолий Иванович! Обсуждение вашей кандидатуры на Комиссии по строительству показало, что вы человек, способный к радикальным изменениям в непростой этой отрасли. Но тем не менее за прошедшие годы сложился крайне острый дефицит на рынке строительных материалов для хозспособа, и в том числе для индивидуального строительства, переросший в социальную проблему.

В этой связи у меня к вам вопрос. Как вы собираетесь, если будете избраны министром (а я думаю, будете), решать этот острейший вопрос по выделению ресурсов для хозяйственного способа и, особенно, для индивидуального строительства?

Золотарьов А.І. Ясен вопрос. Сегодня сложилась ситуация такая, что всю продукцию нашего министерства можно продать на рынок. На сегодня мы 24% материалов, выпускаемых министерством, отдаем широкому рынку. Естественно, мы не удовлетворяем ни широкий рынок, не удовлетворяем и хозспособ.

У нас есть множество примеров, каким образом можно увеличить поставки кирпича, в первую очередь, предприятиям.

И я вам приведу множество примеров. Если взять такие области, как Сумская, Харьковская, Львовская и другие, они за счет предприятий вкладывают средства на ту долю, на какую они получают дополнительный прирост кирпича.

Второй пример. Мы строим совместное предприятие в городе Артемовске с объединением "Краснодонуголь". Мы договорились с генеральным директором товарищем Остапенковым, уважаемым нашим депутатом, что он часть оборудования нам поставит и мы уже в 1992 году введем мощности на 30 миллионов кирпича. И 10 миллионов он будет гарантированно получать в течение 10 лет.

Следующий момент. Значит, собрались коллективы Днепродзержинска (там у нас есть небольшой завод) и решили решить проблему строительства завода. Собрали акции машиностроительные заводы, которые изготовят оборудование, оснастку. Мы его построим и будем таким образом увеличивать выпуск этих материалов.

Я хочу вам сказать, что у нас сегодня одновременно строится 20 заводов, крупных заводов мощностью и 60 миллионов, и 160 миллионов. И я с этой трибуны приглашаю к нам в долю: то ли в виде акций, то ли, понимаете, как оборудование для того, чтобы мы вместе быстрее решили ту проблему, которая у нас сегодня сложилась.

Голова. У нас лишилось півхвилини для виступу голови Комісії товариша Черепа.

Череп В.І., голова постійної Комісії з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства (Білопільський виборчий округ, Сумська область). Шановні товариші депутати! На своєму спільному засіданні постійні комісії з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, а також з питань відродження та соціального розвитку села розглянули і обговорили як структуру міністерства, так і кандидатуру на посаду міністра промисловості будівельних матеріалів Української РСР. Комісії доручили мені коротко висловитись по цьому питанню.

1. Щодо доцільності такого міністерства взагалі. Питання було спірне, але прийшли до згоди. Комісії вважають, що ліквідація в такий відповідальний перехідний період, в час переходу до ринкових відносин координуючого центру в галузі промисловості будівельних матеріалів і розпорошення окремих підприємств по

других структурах призведе до дезорганізації всього будівельного конвеєра.

В той же час визнано необхідним в галузі будівельних матеріалів створити ряд акціонерних товариств, концернів та асоціацій, зокрема створити республіканський концерн "Укрцемент", терміново підпорядкувавши всі підприємства союзного значення міністерству нашої республіки. Серйозну роботу треба провести по підприємствах щодо екологічної проблеми.

Щодо кандидатури на посаду міністра, то комісії одноголосно підтримали пропозицію Голови Ради Міністрів УРСР товариша Масола про призначення міністром промисловості будівельних матеріалів товариша Золотарьова Анатолія Івановича і просять Верховну Раду проголосувати за цю кандидатуру. Людина думає перспективно, рішуча, має і уміє відстоювати свою думку. Дякую заувагу.

Голова. Ставлю на голосування питання про призначення товариша Золотарьова Анатолія Івановича міністром промисловості будівельних матеріалів Української РСР разом з постановою з цього питання. Прошу голосувати.

"За" - 302, "проти" - 25. Рішення прийнято. Поздоровляємо Анатолія Івановича з призначенням міністром.

Шановні товариші депутати, у нас уже часу для того, щоб внести на обговорення ще одну кандидатуру, немає. Як і домовились, ми переходимо до "різного". Але я ось про що хочу вас попросити. Я не хочу, щоб я сам змінював те рішення, яке мі прийняли вчора і про яке йшлося позавчора. Я просив депутатів сьогодні вранці, що в нас дуже багато проблем, дуже багато гострих питань, які потрібно вирішувати, в тому числі і питання затвердження Уряду. То якщо депутати не наполягають на "різному", зміг би тоді з вашого благословення, як кажуть, поставити ще одну або дві кандидатури на затвердження. Яка ваша думка? Немає таких категоричних заперечень з цього питання? Дякую сердечно вам за взаємне розуміння. Ставлю на голосування. Є заперечення? Ставлю питання на голосування. Хто за те, щоб продовжити обговорення кандидатур для формування Уряду? Прошу висловити своє ставлення.

"За" - 287, "проти" - 50. Рішення прийнято. Продовжуємо формувати Уряд. Перший мікрофон.

Карпенко В.О., редактор газети "Вечірній Київ" (Прирічний виборчий округ, м.Київ). Я по процедурі хочу сказати. Я думаю,

що це не зовсім правильно: у нас кожний раз ущемлюються права депутатів, я не розумію. Я до цього питання не повертаюся, я попросився до мікрофона, нагадав вам, у мене було заперечення. Раз ставилося питання, треба було його вислухати.

Друге. Ми дуже часто змінюємо самі свої рішення. В такому випадку давайте дивитися, скільки перший раз проголосувало за рішення і скільки потім його скасовує. Тут повинна бути якась справедливість. Я ще раз хочу сказати, що, відмовляючись від "різного", ми неправильно робимо. Ми від реальності відходимо, від гостроти сьогоднішніх проблем. Дякую за увагу.

Голова. Так, як я це розумію, рішення приймається більшістю голосів. Я хочу сказати про одну записку, щоб тут не було непорозумінь.

Депутати надсилали записки і запитання: чому у нас є одна жінка на посаду міністра і ми ніяк не можемо надати їй слово, все ж таки витримуємо її мужність? Але я вас хочу проінформувати, що 4 комісії висловили таке побажання, щоб цей блок соціальний був розділений, щоб не поєднувати Міністерство соціального забезпечення з Комітетом по праці. Це питання відноситься до компетенції Уряду, але як така записка була і такі пропозиції надходили, я мав консультацію з Прем'єром нашим, і він погоджується з рішенням комісій. Тому ми вже сьогодні не будемо вирішувати це питання щодо Олександри Михайлівни. Вона є? Я вибачаюсь, тому що я не бачив. Ми спочатку все ж таки, щоб воно було для неї не зненацька, надамо слово... Виноситься кандидатура товариша Охмакевича Миколи Федоровича на затвердження головою Державного комітету УРСР по телебаченню і радіомовленню.

(Шум у залі).

Голова. Товариші, є така пропозиція, дійсно, я вам хочу сказати відверто, що я тут сиджу і бачу реагування всього залу - виграють ті кандидатури, які відповідають на запитання, а не проголошують довгих промов. Якщо, Миколо Федоровичу, ви не заперечуєте, то у відповідях на запитання ви так чи інакше викладете всю свою програму в більш повному обсязі. Перший мікрофон.

Воробйов О.М., інженер-технолог-програміст Сумського машинобудівного науково-виробничого об'єднання імені М.В. Фрунзе (Ковпаківський виборчий округ, Сумська область). Один вопрос. Как вы смотрите на то, что зимой этого года мы требовали

отставки председателя областного телерадиокомитета. Я понимаю, что может быть неправомочны избиратели сами решать, но все-таки та информация, которая идет по областному телерадиокомитету... Полная зависимость от партийного аппарата области телерадиокомитетов имеется, неправомочность вот этих явлений. И в то же время без вашего согласия или с вашим согласием эти телерадиокомитеты подчиняются центру. Ваше отношение к тому, чтобы при подборе кадров учитывалось мнение тех трудовых коллективов и тех избирателей, для которых работают эти телерадиокомитеты? Ваша позиция и ваше отношение к тому, чтобы телерадиокомитеты подчинялись местным Советам? Вот ответьте на эти вопросы.

Охмакевич М.Ф. Я знаю про цей факт, який був у Сумському комітеті. Наскільки я пам'ятаю (тому що час уже пройшов), голову Комітету захистив колектив. Там відбулися збори, і вони прийняли рішення про те, що голова Комітету забезпечує керівництво і якісь інші, так би мовити, адміністративні кроки ми не могли робити в цьому випадку.

Що стосується підпорядкування комітетів (я так думаю, що ви маєте на увазі насамперед той Указ Верховної Ради, який був, наскільки я пам'ятаю, у травні цього року, коли комітети були виведені із-під того, щоб затверджувати керівників комітетів на Радах), наскільки я знаю, цей Указ вами ще не затверджений. Я думаю, що Верховна Рада повернеться до цього питання. Що стосується моєї позиції, я думаю, що вона заслуговує на перегляд.

Голова. Другий мікрофон.

Батіг М.І., редактор Львівської обласної газети "Молода Галичина" (Буський виборчий округ, Львівська область). Миколо Федоровичу! В цьому залі неодноразово звучали заяви депутатів про те, що в ряді областей України місцеві керівники самовільно припиняють трансляцію сесії нашої Верховної Ради з тих чи інших причин. Чи знаєте ви про такі факти, як їх оцінюєте і що робите для того, щоб таке не повторялося?

Охмакевич М.Ф. Ви правильно сказали, до нас справді надходили такі сигнали з кількох областей. До речі, деякі, навіть і депутати народні, тут виступали і вимагали, щоб, скажімо, у той час, коли ми транслюємо сесію Верховної Ради, можна було одночасно транслювати і сесії місцевих Рад.

Як правило, ми намагалися роз'яснювати, що це все залежить насамперед від рішення вашої сесії, а не від нас персонально.

Такі приклади були в Криму. Причому там зайняли досить-таки дивну позицію керівники комітету, і тільки через деякий час нам вдалося переконати, що цього робити аж ніяк не можна. Крим - своєрідна частина України, але, я знаю, такі факти були. З цього приводу ми в кожному конкретному випадку на це реагували.

Голова. Третій мікрофон.

Табурянський Л.І., голова виробничого кооперативу "Олімп", м. Дніпропетровськ (Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область). Два вопроса. Первый, короткий. Скажите, пожалуйста, Николай Федорович, будет ли отменена передача 31 июля в 21 час о бунте в Днепропетровской тюрьме, о положении заключенных и работников правоохранительных органов? Будет ли она отменена или все-таки состоится? Это первый вопрос, пожалуйста.

Охмакевич М.Ф. А чому вона повинна бути відмінена?

Табурянський Л.І. Спасибо, я понял, что она состоится. Второй вопрос. Сможете ли вы, Николай Федорович, сделать таким образом, чтобы ни один комитет по телевидению и радиовещанию ни в одной области, особенно включая Днепропетровскую, не подвергался давлению со стороны партийных органов и чтобы он в своей работе руководствовался законом, а не тем, что скажут ему в обкоме партии? Сможете ли вы это сделать или нет? Также краткий ответ, пожалуйста. Спасибо за него.

Охмакевич М.Ф. Ну, я можу вам одне відповісти. До мене, наприклад, таких сигналів не надходило, що, скажімо, в Дніпропетровську є такі випадки, коли обком парти безпосередньо втручається в роботу комітету. Що стосується мене конкретно як голову Комітету, то все ми робимо для того, щоб мати певну незалежність наших організацій, які знаходяться в областях.

Голова. Перший мікрофон.

Скорик Л.П., доцент кафедри архітектури Київського державного художнього інституту (Артемівський виборчий округ, м.Київ). Шановний Миколо Федоровичу! Поясніть, будь ласка, яка була причина того, що передачі "З полум'я забуття" тричі знімали з ефіру без будь-якого попереднього попередження? Знаємо, що ця передача висвітлювала історичні факти і події і давала їм оцінку, яка далеко відбігає від того славнозвісного, пам'ятного Указу ЦК КПРС 1947 року, який явно фальсифікував історію України.

Так от, ця передача після трикратного зняття з ефіру нарешті вийшла 4 липня в ефір без будь-якого теж попередження в газеті у дуже невигідний час, так що дуже мало людей могло її подивитися. Перше питання.

І друге. Чи вважаєте ви для себе можливим подальший прогресивний розвиток справи телебачення при співпраці із вашим першим заступником Декаленком, ідеологічні позиції якого нав'язують на всіх до позавчорашнього дня? Дякую.

Охмакевич М Ф. Ну, що стосується цієї передачі, я вперше чую від вас таку інформацію, що її знімали. Я абсолютно серйозно заявляю: можливо, це було пов'язано з тими постійними змінами, які зараз відбуваються у нас у програмах, у зв'язку з трансляціями сесії. Але, як ви кажете, вона пройшла 4 липня.

Голоси із залу.

Охмакевич М.Ф. Я не можу вам відповісти. До мене така інформація не доходила. Ну, а що стосується, скажімо, інших керівників, які працюють у нас у Комітеті, то я можу вирішувати ці питання тільки в тому випадку, коли я сам буду керівником. А на цій стадії я зараз не можу вам сказати, як я зможу вчинити.

Голова. Другий мікрофон.

Депутат не представився. Шановний Миколо Федоровичу! Зараз дуже багато кажуть про альтернативне радіо і телебачення. Зокрема, у Києві створено акціонерну фірму ТБ "Старт". Все у них є: руки, голови, розум, можливо, навіть і талант, подивимося. Але немає основного, немає приміщення. Як ви подивитесь, якщо ви дасте їм хоча б порівняно невелику студію на Хрещатику, 26? Тим більше, що ви скоро маєте отримати величезний телевізійний комплекс на Сирці. Ми б дуже хотіли, щоб ви сприяли оцій боротьбі проти монополії.

Охмакевич М.Ф. Ну, я думаю, що розвиток альтернативного телебачення й радіомовлення справді не за горами. Я думаю, що зараз складаються саме такі, належні обставини, коли воно буде розвиватися. Але те, що ви пропонуєте, щоб ми надали хоч щось у себе зараз, я вас запевняю (тут ось стоять за камерами наші працівники, вони можуть вам сказати, в якій неймовірній тісноті ми зараз працюємо), що можливостей немає. Може, ми зможемо про ці речі говорити, а, я думаю, напевно-таки будемо говорити на тому етапі, коли будемо переходити в новий апаратно-студійний комплекс телебачення, будівництво якого зараз завершується у

Києві На тому етапі, я думаю, ми напевно-таки будемо ділитися своїми виробничими площами і в оренду здавати.

Голова. Третій мікрофон.

Шлемко В.Т., актор Івано-Франківського обласного музичнодраматичного театру імені І.Франка (Косівський виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановний Миколо Федоровичу! Всім відомо, що радіо і телебачення - це політичний рупор Компартії України, яка використовує його в своїх вузькопартійних інтересах. Моє запитання таке: як ви думаєте працювати з вщент заідеологізованим колективом радіо і телебачення? Крім того, телепередачі на досить низькому професійному рівні Який ви вбачаєте вихід з цього?

І ще одне запитання, яке стосується всього нашого депутатського корпусу. Недавно я захотів побувати в Агентстві Укрінформ - в минулому РАТАУ. Але на порозі мене перепинив черговий міліціонер і сказав, що право вільного входу мають лише члени ЦК Компартії України та деякі інші високі посадові особи, але не народні депутати України. Я вважаю, що це - зневага не лише до депутатського корпусу, але й до всієї Верховної Ради України.

Голова. Друге питання, мабуть, не до Миколи Федоровича. Будь ласка.

Охмакевич М.Ф. По другому питанню, Леоніде Макаровичу. Річ у тому, що, звичайно, нам Укрінформ не підпорядкований, і в прямому розумінні я не можу відповідати за ті умови, в які ви потрапили. Але ви знайте, що і в нас є чергові на вході і це, - воєнізована охорона. Охорона взагалі телебачення і радіо в усіх країнах світу є. Прохід народних депутатів України в Держтелерадіо вільний.

Що стосується першого питання. Я повинен сказати, що в цьому напрямі теж відбуваються серйозні зміни. Я маю на увазі ті зміни, які за останній час відбуваються у взаєминах з Центральним Комітетом партії. На комісіях я вже говорив про те, що раніше у Центральному Комітеті партії був сектор телебачення і радіо. В даний час такого сектора в Центральному Комітеті партії немає.

Те, що ви кажете, що зараз такий є колектив. Ви розумієте, колектив наш сьогодні складає 3,5 тисячі чоловік тільки в Києві. Це - люди, які одержали спеціальну освіту - і журналістську, і режисерську, і операторську. Ви зрозумієте, що це просто нереально навіть ставити перед собою завдання, щоб замінити цей колектив. З цим колективом треба працювати, це так. Але, з іншого боку, я

повинен вам сказати, колектив у нас реагує дуже чутливо на всі ті процеси, які відбуваються зараз у республіці і навіть на сесії Верховної Ради.

Колектив, як і все в житті, міняється. І я сподіваюсь, що потреби такої не буде, щоб міняти цей колектив. Тим більше цілий колектив. Можна міняти одного чоловіка...

Голова. Перший мікрофон.

Депутат не представився. Маленьке зауваження, Леоніде Макаровичу. Ми ж зранку домовлялись, що один депутат - одне запитання. Чому ми не додержуємося цього?

Скажіть, будь ласка, що ви маєте зробити, які у вас плани щодо жахливого матеріально-технічного стану нашого телебачення і радіомовлення, яке знаходиться на рівні печерного віку? Що у нас з кабельним телебаченням? Чи можете ви заробляти гроші і купувати техніку за кордоном? Що ви маєте зробити, щоб якось переломити цю ситуацію?

Охмакевич М.Ф. Ви, напевне, помітили, що керівники й працівники Центрального телебачення - і ті скаржаться на жахливі виробничі умови, на технічну базу, яку вони мають. Ви собі можете уявити, наскільки гірша база у нас в республіці Єдине, що нас радує і на що ми покладаємо особливі надії, це те, що зараз ми завершуємо будівництво апаратно-студійного комплексу телебачення у Києві, який відкриє абсолютно нові перспективи для нашої творчості. Але головна біда в тому, що немає вітчизняної портативної техніки, і таку техніку ми можемо купляти за валюту. Останній раз Уряд допоміг нам вирішити цю проблему десь років 4 назад, виділивши для цієї мети близько 400 тис. інвалютних карбованців першої категорії. За останній час одержати такі гроші нам в Уряді не вдавалося.

Ви говорите - заробляти. Так. ми почали цю роботу. Але я повинен сказати - не так легко можна заробити таку кількість грошей. Особливо на таку дорогу техніку, якою є телевізійна техніка. Ми, наприклад, у минулому році заробили 150 тис. інвалютних карбованців, але їх тільки вистачило, щоб закупити імпортну плівку та ще запасні частини до цієї техніки, яка тут стоїть, щоб підтримувати й діяльність. Тому я сподіваюся, що всетаки в нових умовах ми будемо працювати, що Верховна Рада з розумінням поставиться до наших проблем і, треба думати, таку допомогу буде подано.

Голова. Другий мікрофон.

Бойко В.Л., старший редактор Головної редакції програм для молоді Українського телебачення (Кременчуцький - Автозаводський виборчий округ, Полтавська область). Як працівник телебачення я можу сказати, Миколо Федоровичу, що з вами питання вирішувати можна. Але з вашим першим заступником їх вирішувати дуже важко інколи. І я хочу спитати вас: якщо ви будете обрані, чи будете ви набирати нову команду помічників?

Охмакевич М.Ф. Ну, взагалі, це дуже цікаве питання з тієї точки зору, що, скажімо, нам, міністрам і головам комітетів, доводиться проходити такі серйозні випробування. А в принципі скажу, що мої заступники і апарат залишаються на своїх місцях і охороняються нашим трудовим законодавством. Так що тут є своя проблема у цьому відношенні.

Що стосується конкретно того, про що ви говорите. Безперечно, ми обов'язково будемо розглядати ці питання.

Голова. Третій мікрофон.

Кендзьор Я.-П М., голова об'єднаного колективу фізкультури виробничого енергетичного об'єднання "Львівенерго" (Сокальський виборчий округ, Львівська область). Шановний Миколо Федоровичу! Я хочу сподіватися, що після того, як ви будете затвердженим головою Державного комітету радіо і телебачення, комітет, справді, стане нарешті державним, а не партійним комітетом радіо і телебачення.

Зараз умови на Україні склалися такими, що з'явилося багато партій, рухів і так далі. Як ви мислите рівномірно розподілити можливість користування телебаченням і радіо усіма партіями і рухами? Це перше запитання.

І друге. Хотів би вас попросити, щоб ви всім депутатам і телеглядачам пояснили, скільки коштує трансляція сесії. Тому що деколи депутати спекулюють: мовляв, ми багато інколи непродуктивно працюємо, а трансляція йде, і тим самим Верховна Рада терпить такі колосальні матеріальні збитки.

Охмакевич М.Ф. Ну, що стосується рівномірного розподілу. Які у нас є можливості, щоб розподіляти між усіма громадськими організаціями, партіями і так далі? Я вам скажу, що це питання вирішувати надзвичайно важко. Ми спробували рівномірно надавати ці можливості, коли ви обиралися як депутат Верховної Ради, і це нам не завжди вдавалося. Але з моєї точки зору, справді, реальності такі, що ми зараз приходимо до тієї ситуації, коли

будемо надавати таку можливість і для виступів, і для інших партій.

Які можуть бути форми? Можуть бути форми, з одного боку, прямої зацікавленості самих редакцій. Це один підхід. А з другого боку, може бути, так би мовити, з боку тих чи інших партій, громадських організацій, що доведеться оплачувати наші канали. Я не виключаю таких можливостей. Хоча повинен вам сказати, це справа дійсно недешева, якщо ви зрозуміли по тому, скільки ЦК КПРС заплатив за трансляцію XXVІІІ з'їзду КПРС.

Що стосується вартості роботи сесії. Ну, це ви розумієте, така - умовна - економіка. Річ у тому, що ми даємо трансляцію в той час, коли у нас і так працювало б телебачення, незалежно від того, що там було б на каналах - чи йде сесія, чи давали б художні фільми, чи давали б мультфільми. Є тут певні витрати, безперечно. З одного боку, можливо, для якоїсь частини населення. Але є тут й певний виграш. Якщо говорити в цифрах (ця цифра тут звучала), то десь у середньому ви працюєте близько шести годин, а це обходиться в 55 тисяч карбованцю.

Голова. Товариші народні депутати! Час вичерпано, у нас є інформація, що мають виступати голови комісій - товариші Правденко і Яворівський. Слово має голова Комісії народний депутат Правденко.

Правденко С М., голова Комісії з питань гласності та засобів масової Інформації. Шановні колеги! Я хотів би перш за все сказати, що ніяких сигналів з Дніпропетровська... Я хотів би відповісти депутату Табурянському, що ніяких сигналів з Дніпропетровська про тиск з боку обкому на телебачення немає. І наскільки я знаю і працівників Дніпропетровського телебачення, і працівників сектора преси обкому, вони працюють в нормальних умовах - і ті, й інші. І ніхто нікому не заважає творчо працювати. Я можу сказати тільки, що дніпропетровські телевізійники не змогли зняти сюжет у кооперативі самого товариша Табурянського, бо його працівники заважали ньому, Така інформація у мене є. Не для ясності. І це є.

Комісія наша вважає, що Микола Федорович Охмакевич... Тут голоси розподілилися так: 8 членів Комісії - за затвердження Миколи Федоровича. Проти - немає. Утрималися - 3. Тобто в цілому Комісія вважає, що це висококваліфікований журналіст, спеціаліст, хороший організатор. Про це говорить не так те, скільки він зусиль доклав до створення нового апаратностудійного комплексу. Як те, що є вже результат - комплекс на фініші. Бо багато хто

зусилля прикладає, потім каже: "Я нічого не можу зробити". У цього керівника є реальні результати.

Крім того, разом з нами, висловивши певні зауваження, підтримують що кандидатуру Комісія з питань культури і духовного відродження та Комісія з питань науки і освіти. Отже, загальна думка і загальне прохання до вас - підтримати дану кандидатуру.

Крім того, стикаючись з даною кандидатурою і з іншими кандидатурами, ми хотіли б просити вас: може, на наступний час переглянути таку практику, коли ми затверджуємо голову комітету або міністра (ми йому повністю довіряємо), а разом з тим команду його заступників призначає Рада Міністрів. То, може, все-таки нам, призначаючи міністра, давати йому право, щоб він підбирав і колегію відповідну. Тоді ми з нього повнішою мірою і питатимемо за роботу, коли дамо право самому формувати свою команду. У мене все. Дякую за увагу. Прошу підтримати дану кандидатуру.

Голова. Слово має голова Комісії Яворівський.

Яворівський В.О., голова Комісії з питань чорнобильської катастрофи. Шановний Голово! Шановні колеги! Шановний Миколо Федоровичу! Через хвилину, я думаю, ви станете міністром радіо і телебачення, і це буде справедливо. Комісія по культурі, Комісія по науці, по Чорнобилю підтримує вашу кандидатуру, тому що кращого претендента ми зараз не бачимо, його немає. Я проголосую за вас, ми проголосуємо за вас. Я думаю, це буде справедливо.

Одначе вважаю своїм обов'язком (мене уповноважили мої колеги) обов'язково сказати і надіюсь, що на цей раз, Миколо Федоровичу, ви не будете розводити руками і показувати кудись туди, у вищі сфери, тому що, хай це прозвучить з цієї найвищої нашої трибуни і хай не буде для вас наказом: ви можете очолювати цю прекрасну, складну і важку інституцію, яка проникла в кожну хату і через яку йде головна інформація, професійно з усіх сторін. Але вся біда Українського радіо і телебачення в тому, що у вас страшенно некомпетентні заступники, їх вам згортали із того стола, коли вони вже не підходили якійсь іншій організації, і вам їх посилали на доживання. І вони довели телебачення до такого стану, який він є. Через те ми вам даємо право поміняти все, що ви хочете там поміняти, і зобов'язуємо вас, щоб Українське телебачення, телебачення суверенної Української республіки нічим не поступалося Московському, щоб воно не було хуторянським, щоб

з нього йшли різні думки, різні позиції, щоб нарешті ми заговорили з екранів телебачення як європейська цивілізована держава. І якщо через рік ми вас покличемо на цю саму трибуну, щоб ви нам прозвітували (я думаю, це потрібно), а ви знову будете кивати туди, ми вам не повіримо, тому що ми вам сьогодні даємо такі повноваження. Хай вам щастить у ролі міністра.

Голова. Ну, товариші, коли вже відбулося поздоровлення, то я думаю, ми ж не можемо підвести голову Комісії. Я ставлю на голосування кандидатуру Миколи Федоровича на затвердження головою Комітету з питань телебачення і радіо з прийняттям постанови такої про нього. Прошу голосувати.

"За" - 310, "проти" - 40. Поздоровляємо вас, Миколо Федоровичу, і вас, Володимире Олександровичу, з прогнозом на передбачення.

Шановні товариші депутати, ми вже знервували дещо Олександру Михайлівну. Я вас благаю, щоб вона спала спокійно, або вже зовсім неспокійно, то, може, все-таки ми надамо можливість, щоб її затвердити. Прошу, Олександра Михайлівно.

Шановні товариші народні депутати! Я сподіваюсь, що жінки, які там стали до мікрофона, на цей раз (хоч жінки, кажуть, не підтримують жінок) з благородними намірами стоять. Все ж таки я вас прошу десять хвилин надати Олександрі Михайлівні, щоб вона відповіла на деякі запитання, а промови не проголошувала. Так? Перший мікрофон.

Архіпова Г.Г., голова Славутської міської Ради народних депутатів, перший секретар Славутського міськкому Компартії України (Славутський виборчий округ, Хмельницька область). Олександра Михайлівно! Ми вступили практично в ринкові відносини. Прийнято Декларацію про суверенітет. Чи готові ви будете (і як скоро) внести свої пропозиції Верховній Раді про пенсійне забезпечення в республіці? Будь ласка.

Лук'яненко О.М. Шановні товариші депутати! Декілька слів... Я не буду вас стомлювати, спасибі вам за терпіння. Я розумію, що закінчується час, але я повинна декілька слів сказати. Сьогодні у нас в республіці 12,8 мільйона пенсіонерів. По прогнозу, до кінця п'ятирічки буде 13,5. Новим законом про пенсійне забезпечення крім тих 11 мільярдів карбованців, які асигнуються, передбачено додатково ще 10 мільярдів карбованців. Але це питання не вирішується тільки новим законом про пенсійне забезпечення. Бо на сьогоднішній день за межею бідності або прожиткового мінімуму у

нас в республіці знаходиться 8 мільйонів чоловік. Тому нам з вами, Верховній Раді і Уряду республіки, а також Радам на місцях, колективам промисловим, треба вишукувати 2 мільярди карбованців для того, щоб вирішити питання, щоб всі громадяни нашої республіки мали прожитковий мінімум.

З цією метою Міністерство соціального забезпечення підготувало пакет законів про пенсійне забезпечення в нашій республіці, де, крім питань, які були опубліковані в пресі, вирішені питання про людей, які постраждали від чорнобильської катастрофи, про дітей, про омі з малими доходами. Вирішені питання про репресованих і реабілітованих, вирішені питання взагалі про надання прожиткового мінімуму всім громадянам нашої республіки. Ми готові передати такий закон на розгляд Уряду і на розгляд Верховної Ради. Він, крім тих питань, що вирішені союзним законом, охоплює близько 50 проблем і коштує 2 мільярди карбованців. Ми готові доповісти. Дякую.

Голова. Другий мікрофон.

Васильєва Г.І., заступник голови виконкому Білоцерківської міської Ради народних депутатів (Білоцерківський міський виборчий округ, Київська область). Шановні депутати, у залі дуже шумно. Я думаю, що ви повинні поважати жінку - міністра, тому прошу не шуміти.

Шановна Олександра Михайлівно, я вас знаю, знаю досить як фахівця, знаю як хорошу, чуйну людину. Тому буду голосувати за вас і закликаю голосувати всіх чоловіків. Але в мене буде запитання: скільки у нас на Україні людей похилого віку і яка робота ведеться по їх обслуговуванню? Що ви намічаєте по цьому питанню на майбутнє?

Лук'яненко О.М. Із 12 мільйонів чоловік, людей похилого віку, 2 мільйони чоловік в нашій республіці це - одинокі люди, які потребують спеціального догляду. Не вирішується в республіці кількома шляхами. Перше, будинками-інтернатами, їх у нас 275, і 95 процентів із них уже побудовано за типовими проектами, і ми вважаємо, що за найближчих два роки всі будинки-інтернати будуть благоустроєні.

Крім того, двісті тисяч чоловік потребують сторонньої допомоги. І ми цим людям допомогу надаємо - на сьогоднішній день ста сорока тисячам чоловік, а до кінця року - 170 тисячам чоловік. Для цього створені спеціальні територіальні центри, спеціальні служби, які обслуговують одиноких престарілих громадян. Я

вважаю, що ця форма обслуговування найбільш підходить для престарілих громадян, які залишаються у своїх квартирах.

Крім того, будівництво жилих будинків за спеціальними проектами, а також будівництво колгоспних будинків-інтернатів. І по цьому питанню у нас є проект закону про захист прав одиноких громадян. Ми висловлюємо надію, що цей закон на другій сесії Верховної Ради буде вами розглянутий і прийнятий. Це - комплексний підхід до проблеми ветеранів.

Голова. Третій мікрофон.

Табурянський Л.І. Уважаемые депутаты, я убедительно прошу - выслушайте меня внимательно. Я прошу забыть, что я - из Народной рады, и что на трибуне стоит женщина, которая претендует на пост министра. Отвечая за каждое слово, я имею честь заявить следующее: товарищ Лукьяненко не мажет быть назначена министром, потому что... (Спасибо за внимание, я отвечаю почему), Значит, у меня имеется не одна тысяча писем от инвалидов со всей Украины: и запрет на производство колясок, на оказание помощи этим инвалидам, и на все, что связано с этим. Выслушайте, пожалуйста, внимательно, речь идет, речь же идет...

Голова. Я прошу задавати запитання, задавати запитання...

Табурянський Л.І. Ответьте, пожалуйста: считаете ли вы себя вправе после всего того, что сделали лично вы и ваш аппарат по необеспечению инвалидными средствами передвижения, претендовать на этот высокий пост?

Лук'яненко О.М. Товариші депутати, я відповім дуже коротко. Ми мали довгу розмову з депутатом Табурянським. Мені дуже незручно, що таку розмову він переносить на трибуну сесії, але я відповім. Кооператив "Олімп" спочатку випустив 6 колясок для інвалідів. Ми просимо цей кооператив розширити випуск колясок, і якщо він обіцяє 6 тисяч чи 5 тисяч, чи 4 тисячі колясок - кріслаколяски, ви знаєте, які застосовуються для інвалідів, - ми із задоволенням оформимо на них державне замовлення і про це ми в перерві домовились з вами, і ці коляски у вас заберемо. Що ви маєте ще на увазі, які ви маєте претензії, я не знаю. Я можу підписати, запишіть це в стенограму, що, якщо ви випустите 6 тисяч колясок, ми їх заберемо у вас завтра і розподілимо між інвалідами республіки. Завтра. І дві заберемо...

(Шум у залі).

Голова. Товариші народні депутати! Я ще раз звертаюсь...

Лук'яненко О.М. Заберемо. Міністерство випускає, до вашого відома, 13 тисяч колясок на Львівському заводі. (Шум у залі).

Лук'яненко О.М. Якщо кооператив випустить кращі, ми будемо стимулювати всіляко...

Голова. Не вже йде розмова з залом. Я звертаюся до чоловічої шляхетності і хочу разом з тим запропонувати, як ми й домовились

- 10 хвилин вичерпано. Але від комісій слово просить полковник Науменко. Я думаю, що чоловіча мужність буде говорити про жіночу ніжність. Будь ласка.

Шумейко М.В. (Центральний виборчий округ, Хмельницька область). Товарищи депутаты, кандидатура на пост министра социального обеспечения Александры Михайловны обсуждалась на четырех комиссиях и из более чем 60 человек присутствующих ни один не проголосовал против. Поэтому я, как председатель Комиссии, которая, как вы знаете, объединяет людей и знает все эти коляски и все прочее, обращаюсь к вам и прошу поддержать предложение наших четырех комиссий и проголосовать за Александру Михайловну Лукьяненко.

Голова. Ставлю кандидатуру Олександри Михайлівни Лук'яненко на голосування про призначення її міністром соціального забезпечення Української РСР разом з постановою. Прошу голосувати.

"За" - 264, "проти" - 65. Олександра Михайлівна Лук'яненко призначається міністром, поздоровляємо її.

Час засідання вичерпаний. Завтра засідання о 10 годині.