ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 27 липня 1990 року. 10 година ранку.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР депутат Кравчук Л. М.

Голова. Доброго ранку, шановні товариші! Шановні народні депутати! Прошу вас зареєструватися.

Кворум є, і ми можемо розпочати ранкове засідання Верховної Ради. Оголошую його відкритим.

Я хочу вас проінформувати про те, як ми хотіли б сьогодні налагодити нашу роботу. У нас Голова Ради Міністрів вніс кандидатури, ви знаєте, до складу Уряду. Я зачитаю зразу список тих кандидатур в такому порядку, в якому вони будуть обговорюватись, а потім порадимось далі. Це такі кандидатури:

Зленко Анатолій Максимович - рекомендується Міністром закордонних справ;

Самоплавський Валерій Іванович - Міністром лісового господарства;

Плітін Володимир Никифорович - Міністром будівництва;

Компанець Микола Прокопович - Міністром хлібопродуктів;

Хорєв Віктор Максимович - Міністром водних ресурсів і водного господарства;

Гудзь Віктор Корнійович - Головою Держбуду;

Волков Павло Порфирович - Міністром транспорту;

Дяченко Юрій Павлович - Головою Державного комітету по пресі;

Никитенко Григорій Григорович - Міністром легкої промисловості.

Таким чином, у нас є можливість з урахуванням вчорашнього дня, досвіду вчорашнього дня, на ранковому засіданні Верховної

Ради ці кандидатури обговорити і попросити Голову Ради Міністрів, щоб він вніс ще пакет кандидатур для того, щоб ми могли сьогодні вечірнього засідання не проводити, а передати 7 кандидатур, наскільки мені відомо, на комісії і в понеділок завершити затвердження членів Уряду.

У нас вимальовується досить, ну ми сподівались на гірше, але вимальовується непогана, скажімо, ситуація. Вівторок, середа, четвер і п'ятниця - чотири дні, щоб ми могли повирішувати всі питання, про які я говорив вчора. Правда, сьогодні ми хотіли б також затвердити, прийняти, вірніше, постанову і заяву, яка вчора обговорювалась. В Комісіях вона доопрацьована, ви текст новий маєте. Ось ще її сьогодні прийняти, тому що це питання загострюється. І, таким чином, я сподіваюсь, якщо ми будемо працювати плідно, то ми. могли б у п'ятницю завершити і поприймати оці всі постанови, рішення, без яких ми не можемо, я так сподіваюсь, завершити сесію Верховної Ради. Якщо ось буде згода на такий порядок, то ми можемо приступити до його реалізації.

Є згода? Тоді слово має Зленко Анатолій Максимович.

Зленко А.М. Шановний Голово, шановні депутати, шановний генеральний консул, який присутній на сьогоднішньому засіданні.

Коротко про себе. Народився в 1938 році на Київщині, в українській робітничо-селянській сім'ї. Після закінчення Ставищенської середньої школи пішов вчитися до Київського гірничобудівельного технікуму, по закінченні якого був розподілений на роботу до Луганської області в місто Кадієвку на шалу Максимівка Полога, де працював гірничим майстром. Потім служив 3 роки в лавах Радянської Армії.

Після армії поступив до Київського державного університету. По завершенні навчання в 1967 році був розподілений на роботу до Міністерства закордонних справ. Почав дипломатичну кар'єру з аташе.

За час роботи у міністерстві пройшов майже всі посадові сходинки. Займався проблематикою ООН і інших міжнародних організацій, працював за кордоном як міжнародний службовець, був слухачем Міжнародної дипломатичної академії у Парижі Брав участь у багатьох форумах по лінії ООН, інших міжнародних організацій.

Обирався до керівного складу на різних конференціях і

сесіях. Працював постійним представником республіки при ЮНЕСКО.

У 1987 році був достроково відкликаний і призначений на посаду Заступника міністра закордонних справ. Рік тому, у липні був призначений на посаду Першого заступника міністра. Водночас я є Головою Комісії Української РСР у справах ЮНЕСКО, що дає мені можливість підтримувати постійні контакти з нашою творчою інтелігенцією, діячами науки і культури. Одружений. Маю двох доньок, онука.

Товариші, як свідчить інформація, що надходить до Міністерства закордонних справ, прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України привернуло широку увагу громадськості і політичних кіп у зарубіжних країнах. Вона сприйнята як історичний факт волевиявлення українського народу. Щодо міжнародного розділу Декларації зазначається, що Україна, з урахуванням економічного потенціалу, географічного положення, культурного й інтелектуального рівня нації, досвіду участі міжнародних організацій у роботі, зможе в нових умовах відігравати важливу роль у міжнародних справах. Отже, товариші, за цих умов, як нам бачиться, Україна як суб'єкт між народного права має можливість і повинна використати міжнародну арену для реалізації міжнародних і національних інтересів у гармонійному поєднанні з загальнолюдськими інтересами і цінностями.

Наша зовнішня політика має бути спрямована на сприяння внутрішньому розвиткові республіки, на подальше налагодження міжнародного співробітництва, інтеграції у світові господарські зв'язки, на широке визнання України міжнародним співтовариством. Зазначу, що в цьому напрямі виконувався значний обсяг робіт, навіть в обмежених умовах часткової реалізації суверенних прав. І головним чином, стосовно міжнародних організацій, докладалося немало зусиль до утвердження республіки як суб'єкта міжнародного права.

Нагадаю, що республіка обиралася двічі до Ради безпеки ООН, економічної і соціальної Рад ООН, до керівних органів ЮНЕСКО, Міжнародної організації праці, ЮНІДО та інших. Вирішувалися питання про відкриття наших представництв при міжнародних організаціях. Ці представництва добре працюють, на міжнародний авторитет Української РСР.

Разом з тим слід зазначити, що досягнутій рівень участі республіки в міжнародному житті сьогодні вже нікого не може

задовольнити. Положення Декларації про державний суверенітет вимагають рішучої активізації двосторонніх зв'язків України, невідкладного залучення до міжнародного співробітництва в торговельно-економічній, науково-технічній, культурній та інших сферах.

Необхідність нашої інтеграції, наприклад, у світовому екологічному співробітництві найвиразніше унаочнюється масштабністю завдань з мінімізації наслідків чорнобильської аварії, з розв'язання проблем Чорного і Азовського морів, охорони Дунайського басейну тощо. Не менш актуальним є для нас вирішення питання про приєднання до європейського співробітництва. Адже сьогодні Україна фактично виключена з регіонального, багатостороннього співробітництва в Європі, за винятком участі в Європейській Економічній Комісії ООН.

Необхідність нашої причетності до подій в Європі зрозуміла. Україна постраждала від обох світових воєн, вона не може бути байдужою до перспектив німецького врегулювання. Невипадково підпис представників України стоїть під післявоєнними мирними договорами. Наша позиція зводиться до підтвердження принципу недоторканості кордонів у повоєнній Європі, що Історично склалися і знайшли своє підтвердження у Хельсінських домовленостях. Недопустимо, щоб у нас була неясність з нашими сусідами. Ми маємо з ними спільний кордон, маємо (не чути) національні меншості, яким необхідно забезпечити всі умови для вільного розвитку.

Загальний інтерес України, Польщі, Румуни, Угорщини, ЧехоСловаччини, інших країн полягає не у територіальних претензіях один до одного, а у розвитку співробітництва, забезпеченні та встановленні широких взаємовигідних зв'язків у найрізноманітніших сферах.

Це був би реальний, спільний внесок України і й сусідів у створення надійних політико-правових гарантій стабільності в Європі.

Отже, найперше завдання зовнішньої політики - домогтися, щоб країна жила в оточенні дружніх держав, що є найневідкладнішим на європейському напрямі.

По-перше. Необхідно встановити дружній зв'язок з нашими найближчими сусідами. Нам слід мати з ними безпосередні відносини і навіть, можливо, укласти договори про сусідство, дружбу і співробітництво.

По-друге. Відповідно до Декларації про суверенітет

необхідно домогтися безпосередньої участі України у загальноєвропейському процесі, що розвивається переважно в рамках європейської наради з безпеки і співробітництва.

Є ще один напрям - це прилучення до структур співробітництва, створених західними державами, і перетворення їх на загальноєвропейські. Отже, європейський напрям бачиться мені як найпріоритетніший в діяльності Міністерства закордонних справ.

Маючи відповідний мандат від Верховної Ради і Уряду республіки, Міністерство закордонних справ могло б уже тепер упритул взятися за розв'язання завдань на європейському напрямі. Незалежно від підходу до питання про державний устрій та склад Уряду, жодна суверенна держава не обходиться без відомства зовнішніх зносин. Звертає на себе увагу той факт, що, незважаючи на деякі збільшення в 80-ті роки, Міністерство за кордонних справ і на сьогодні залишається чисельно наймешним серед міністерств України, Це, з одного боку, свідчить про незначну роль зовнішніх зв'язків союзних республік в існуючій федерації. Але збереження такого становища надалі означало б уже недооцінку зовнішньополітичної діяльності республіки в нових умовах, коли на МЗС покладається величезної ваги відповідальність.

Згідно з Декларацією і діючою Конституцією, Україна має право здійснювати зносини з іноземними державами, обмінюватися відповідними представництвами. Щодо цих представництв, торговельних представництв, консульств, генконсульств, посольств, то вони можуть і повинні створюватися в міру виникнення відповідних умов на підставі обсягів співробітництва з тією чи іншою державою, наявності валютних коштів для фінансування такої діяльності.

Це, до речі, питання далеко не престижного характеру, але потрібні для початкових інститутів республіки і утвердження її у світовому співтоваристві як рівноправної і суверенної держави Взагалі зазначу, що про будь-яку активізацію міжнародної діяльності України не може бути мови, поки ми не вирішимо проб леми фінансування, Нам треба виходити з того, що ці витрати мають частково окупитися в майбутньому. Виходячи з сьогоднішніх умов, Міністерство закордонних справ вважає, що встановлення відносин з країнами дає значні чи переважаючі інтереси, з якими УРСР підтримує активні торговельно-економічні і культурні зв'язки, а також з країнами, де проживає значна

кількість виходців з України та їх нащадків. Відповідно до Декларації про суверенітет, ці питання треба вирішувати на принципово і якісно новій основі.

Хоч як не дивно може це прозвучати, але створення дипломатичних представництв - це кінцевий, а не початковий пункт налагодження відносин з країнами. Йому має передувати встановлення постійного контакту між міністерствами закордонних справ, обмін делегаціями, тобто приведення в дію всього переговорного механізму.

Шановні депутати! Міжнародна діяльність - багатогранна. Ми є свідками небаченої досі інтернаціоналізації суспільного життя. Широкі міжнародні зв'язки республіканських відомств, підприємств і організацій потребують відповідного консульського і дипломатичного забезпечення їхніх інтересів. В цьому МЗС, безперечно, повинно відігравати провідну роль.

І тут, треба зазначити, є загальне розуміння того, що міністерство повинно зайняти належне місце у новій структурі Уряду республіки. У нових умовах треба вирішувати питання про удосконалення структури та відповідне кадрове...

Голова. Анатолію Максимовичу, ваш час на це вичерпаний. Я просив би, щоб на запитання відповідали. Я третій раз звертаюсь до претендентів. Виграють ті, хто залишає більше часу на відповіді. Це справа претендента, але я звертаюсь втретє.

Зленко А.М. Дякую. Одна фраза. У нових умовах ми виходимо з того, що нам треба добиватися удосконалення структури роботи міністерства і вести відповідну роботу по його кадровому забезпеченню. Я сподіваюсь на вашу підтримку. Дякую за увагу.

Голова. Перший мікрофон.

Марченко В.Р., начальник відділу Роменського заводу автоматичних телефонних станцій (Роменський виборчий округ, Сумська область). Уважаемый Анатолий Максимович! После нескольких встреч с Вами буду голосовать за Вас как за квалифицированного специалиста, способного достойно представить Украину в международных отношениях и организовать работу министерства в новых условиях.

Однако у меня есть такой вопрос, в порядке уточнения. С принятием Декларации о государственном суверенитете и действием нынешней Конституции Украины, какие, на Ваш взгляд, еще необходимы документы для того, чтобы Украина стала полнокровным субъектом международного права. Спасибо.

Зленко А.М. Я должен сказать Вам следующее. Я говорил на наших встречах, что, как мне представляется, Декларация является тем набором принципов, которые не представляют собой правового характера, а прежде всего морального характера. Поэтому, я имею в виду в отношении, так сказать, всех нас, кто находится сегодня вне власти, хотя я представляю себе, что те принципы, которые закреплены в Декларации, представляют собой обязательную силу для министерств и для работы Верховного Совета. Поэтому, я считал бы, если Декларации мы придадим соответствующий характер законодательного акта или если мы в ближайшее время выработаем Конституцию, это будут те исходные законодательные акты, которые позволят вести ту работу, о которой Вы говорите.

Голова. Другий мікрофон.

Косів М.В., науковий співробітник Інституту суспільних наук АН УРСР (Пустомитівський виборчий округ, Львівська область). Вельмишановний Анатолію Максимовичу! Тут у нас в парламенті вже не раз виникало питання про повернення кримськотатарського населення, департованого свого часу із рідних земель, а також про автономію Криму. Як Ви, як міністр закордонних справ, уявляєте собі межі цієї автономії Криму і розв'язання цього питання.

І пов'язане з цим друге питання - це депортація українського населення внаслідок операції "Вісла", цілої етнографічної вітки українського народу лемків з їхньої предковічної землі Лемківщини. Я вже задавав вам це запитання. Хотів би почути вашу відповідь. Чи не пора б нам увійти у стосунки з польським Урядом і визнати операцію "Вісла" як вияв геноциду щодо українського народу?

Зленко А.М. Дякую. По першому питанню щодо кримського населення. Я повинен сказати, що це, звичайно, важлива проблема, яка знаходиться поза компетенцією нашого міністерства, Звичайно, у мене є своє особисте ставлення до цієї проблеми, і я думаю, що те, що робить зараз Уряд, всі ці акції заслуговують на увагу, на підтримку. Я думаю, що якраз той процес, який почався, він також вселяє віру в те, що ця проблема буде вирішена.

Щодо другого запитання, то я вже відповідав вам на нього на спільному засіданні постійних комісій. Зараз можу підтвердити, що у нас, до речі, дуже багато в даний час контактів з

Польщею щодо різних проблем, які потребують врегулювання. І, я б сказав, що зараз цих проблем більше надходить з боку Польщі, ніж з боку, скажімо, України. Так що ця проблема, я думаю, про яку Ви кажете, зокрема операція "Вісла", вона також заслуговує на те, щоб десь повернутися до її більш детальної проробки. Я сказав би так. Звичайно, я зараз не можу вам давати якісь обіцянки з цього приводу, але я думаю, що вона вже в нас, ця проблема, поставлена, і ми будемо прискіпливо працювати над її деталізацією. Дякую.

Голова. Третій мікрофон.

Влох О.Г., завідуючий кафедрою Львівського державного університету імені І.Франка (Ленінський виборчий округ, Львівська область). Вельмишановний Анатолію Максимовичу, відомо, що Україна має надзвичайно широку діаспору, і не тільки в країнах розвинутих, в країнах Заходу, чи, скажімо, в межах Радянського Союзу, в Сибіру, але й, зокрема, в Південній Америці. Я маю на увазі Бразілію, Аргентіну. Доля цього українського населення там зовсім незаздрісна. Як ви ставитеся до питання про можливість повернення з цих країн усіх українців на Україну. Це перше.

І друге запитання, Воно стосується наших багатств, які розсіяні в інших столичних містах, про їх повернення на Україну. Я маю на увазі культурні багатства в першу чергу, і ті, які мають велику цінність. Дякую.

Зленко А.М., Перше питання щодо діаспори, яка проживає в країнах Латинської Америки, я так розумію. Товариші, я повинен сказати, що цю проблему також треба розглядати в процесах, які відбуваються зараз у нашій країні взагалі, і зокрема, в нашій республіці. Я думаю, що тут не буде проблеми. І наскільки мені відомо, до Міністерства закордонних справ особистих звернень про повернення не було. Якщо такі звернення будуть, то, звичайно, ми будемо їх досить глибоко і уважно розглядати.

Щодо другого питання. Ще хотів би на завершення сказати вам про те, що, звичайно, ми працюємо над цим питанням, і не тільки з діаспорою, яка проживає в країнах Латинської Америки, але й у країнах Північної Америки. І я повинен сказати, що тут у нас немає проблем, наскільки ми бачимо. Хоч, звичайно, сама по собі проблема діаспора і Україна на сьогоднішній день це, мабуть, ще потребує відповідного розгляду і відповідних рішень. Я так би сказав.

Щодо другого питання, про повернення багатств, Я повинен

сказати, що Міністерство закордонних справ уже працює над цим питанням. Ми дали нашим постійним представникам відповідні вказівки для того, щоб якраз вони започатковували ведення цієї роботи. І я повинен сказати, що у нас є перші позитивні результати, хоч їх небагато, їх можна перерахувати на пальцях цих двох рук, не більше. Але вже те, що робиться, воно надихає і вселяє надію в нас на те, що якраз щось в цьому напрямі можна буде зробити, хоч, звичайно, є проблеми. Роман Мар'янович Лубківський стоїть, якраз він задавав таке запитання, я йому відповідав. Є проблеми, і діаспора досить обережно ставиться до того, як ми маємо вирішувати цю проблему. Вони вважають, що ми ще зараз не маємо такої програми, яка б зберігала ці культурні цінності, що від нас багато вивозять, що ми не контролюємо, і все таке інше. Так що тут є питання, але ми над ним працюємо, працюємо тільки в плані повернення, хотів би сказати. То інша проблема, яка має вирішуватись тут у нас на національному рівні. Дякую.

Голова. Депутати, мабуть, хотіли б послухати висновки Комісії. Час завершився, тому я прошу виступити від Комісії Дмитра Васильовича Павличка.

Павличко Д.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах (Збаразький виборчий округ, Тернопільська область). Шановний Голово, шановні депутати! Незалежна зовнішньополітична діяльність України має стати головним показником нашого реального суверенітету. Дотепер Міністерство закордонних справ України, незважаючи на те, що республіка брала доволі активну участь у міжнародних організаціях і, зокрема, в Організації Об'єднаних Націй і в її діяльності, було декоративним міністерством.

Я хотів би звернути вашу увагу на те, які не лише моральні, але й матеріальні втрати несла наша республіка і наш народ в результаті обмеження, незаконного протиконституційного обмеження зовнішньополітичної діяльності України. В Канаді, як ви знаєте, проживає близько мільйона громадян українського походження, українців, вони залишають дуже часто великий спадок.

Я приблизно обраховую на мільярди доларів той спадок, який повинен був би бути відсуджений нашими відповідними юридичними організаціями на адресу нашої республіки. Одначе всі ці мільярди доларів пішли в союзну казну,

Я тільки що повернувся з Канади, і був у магазині, який

називається "Українська книжка". Цей магазин знаходиться в Торонто, і він торгує українськими книжками і газетами, які виходять в нашій республіці. За післявоєнний час цей магазин перерахував "Международной книге" в Москву 75 млн. доларів. Це долари, які були взяті з канадських українців за нашу продукцію, за нашу письменницьку і періодичну журналістську продукцію. Я тільки назвав ці, так сказати, приклади для того, щоб ми зрозуміли, що коли ми не змінимо, не перебудуємо Міністерство закордонних справ, то ми будемо позбавлені не лише, я сказав би, чисто національної гідності, але будемо позбавлені тих законно належних Україні ресурсів, якими ми повинні розпоряджатися.

Анатолій Максимович Зленко - людина з великим дипломатичним досвідом, людина високої культури, яка знає досконало англійську, французьку, іспанську мови, людина, яка пройшла великий досвід роботи в дипломатичних організаціях, зокрема, працюючи представником Украйни в ЮНЕСКО в Парижі. Комісія у закордонних справах зустрічалася з ним не один раз. Ми окремо обговорили його кандидатуру на засіданні комісій, а також з іншими комісіями спільно, і кожен раз ми приходили до одностайної думки, що Анатолій Максимович може взяти на себе функцію перебудови всієї роботи Міністерства закордонних справ. Ми знаємо його уже тепер як людину із чіткою концепцією цієї перебудови. Анатолій Максимович цілком підтримує наміри комісії в тому, що ми повинні найближчим часом уже зробити і той документ, який ви одержали сьогодні, - проект Постанови Верховної Ради "Про зовнішньополітичну діяльність України". Я прошу вчитатися в нього. Це результат нашої спільної роботи, комісійна більше фактично туди роботи вклали співробітники Міністерства закордонних справ. Отже, комісія одностайно підтримує кандидатуру Анатолія Максимовича Зленка на посаду Міністра закордонних справ. Дякую.

Голова. Таким чином, товариші, я можу ставити на голосування кандидатуру Зленка про призначення його Міністром закордонних справ і разом з постановою. Прошу голосувати..

"За" - 309, "проти" - 29. Товариш Зленко (оплески) затверджений Міністром закордонних справ. Поздоровляємо його з призначенням.

Про призначення Міністром лісового господарства на засідання сесії виноситься кандидатура Самоплавського Валерія Івановича. Будь ласка, Валерій Іванович.

Самоплавський В.І. Добрий день, шановні депутати! Декілька слів про себе. Народився я в 1952 році на Житомирщині в невеличкому містечку Радомишль, в сім'ї вчителів української мови і літератури. В 1957 році батько, працюючи директором школи, був направлений на роботу в сільське господарство, де, попрацювавши 20 років головою колгоспу, в 1978 році помер.

Мама - пенсіонерка, проживає в даний час у Радомишлі. Після закінчення сільськогосподарської академії, лісогосподарського факультету в 1974 році за направленням був призначений помічником лісничого Тетерівського лісгоспу на Київщині. Працював три роки помічником лісничого, чотири роки лісником. В 1981 році після закінчення річних курсів організаторів лісогосподарського виробництва був призначений головним лісничим Баранівського лісгоспу на Житомирщині. В 1982 році - директором цього лісгоспу, в 1985 році - головним інженером Житомирського обласного управління лісового господарства, в 1986 - начальником обласного управління, в 1987 році - Міністром лісового господарства нашої республіки.

Народний депутат СРСР, Старосамбірський виборчий територіальний округ, Львівщина, N490. Голова робочої групи з лісового і мисливського господарства Комітету Верховної Ради СРСР з питань екології і раціонального використання природних ресурсів. Одружений. Дружина закінчила Київський державний університет їм. Т.Г. Шевченка, історик, в даний час аспірантка. Виховуємо двох дочок. На жаль, тільки двох. Це, коротенько і все.

Товариші депутати! Нами розроблено концепцію лісового господарства нашої республіки. На комісіях її було роздано, тому заждіть декілька хвилин, бо у відведений мені час немає змоги повністю спинитись на всіх проблемах нашої галузі та шляхах їх вирішення. Тому дозвольте спинитись на головних.

Перша. Ліси території України становлять всього 14 %, а в південних областях - всього 2-4 %. Темпи лісорозведення через дефіцит земельних ресурсів постійно знижуються, сьогодні незначні розораності сільськогосподарських угідь, більша частина господарств не має закінченої системи захисних насаджень. Позиція лісників в цій важливій для України справі однозначна -це прискорення робіт, спрямованих на захист лісорозведення. Прийнятою ж концепцією розвитку землеробства республіки передбачається зменшення на одну третину обсягів і уповільнення темпів заліснення. Ситуація потребує цю роботу виконати

в найближчі 7-10 років, і лісівники готові до цього. Для нас потрібно одне - це виділення землі.

Друге. Так склалося, що запаси експлуатаційних лісів у воєнні роки, і особливо в тяжкий відбудовчий післявоєнний період, виснажились і до цих пір не відновлені. Стиглих лісів залишилося всього 7 процентів, що майже втричі менше норми. Як же бути, коли деревина так необхідна нашому народному господарству, коли зараз дві третини до потреби завозяться з Роси, а до кінця століття потреби виростуть вдвічі? Наша лінія чітка. По-перше, це подальше нарощування лісосировинних ресурсів не тільки за рахунок розширення площ посадок, але й інтенсифікації лісовирощування. По-друге, це раціональне використання деревини. Наведу приклад. На виробництво тільки тари щорічно витрачається біля 1 мільйона кубометрів такої цінної сировини. Тому необхідно в найближчий час знайти принципово нові замінники деревини. По-третє. Все гострішою стає проблема охорони лісів від згубного впливу результатів так званої господарської діяльності людини і непомірного використання їх для відпочинку. Ліси гинуть від промислових викидів, лісових пожеж. В ослаблених лісах з'являються нові види шкідників і хвороб. В цій ситуації традиційними лісогосподарськими методами не обійтись. Якщо підприємства допускають викиди, то ми не повинні обмежуватись штрафами. Ми це робимо, а треба терміново реконструювати або ж навіть закривати таке виробництво. Якщо люди облюбували певну місцевість для відпочинку, ми не повинні забороняти їм відвідувати ліси, а створювати умови для їх відпочинку з меншою шкодою для лісу.

На цьому шляху ми стоїмо і будемо в майбутньому так працювати. Для цього потрібні значні кошти, і ми сподіваємось на допомогу місцевих Рад.

Трагедією нашого народу стала аварія на Чорнобильській атомній станції. Основний район радіоактивного забруднення -це Полісся, де традиційно життя людини пов'язане з лісом. Забруднення зазнали півтора мільйона гектарів лісів, вони відіграли виключно важливу роль у затриманні радіонуклідів і зараз практично виключають вітрову і водну міграцію. Тому наше головне завдання полягає в збереженні цих лісів. І навіть коли буде евакуйовано ряд населених пунктів, а це необхідно зробити найближчим часом, то лісники повинні будуть зберігати ліс віл пожеж. А для цього нам необхідна принципово нова

техніка, вирішення ряду соціальних питань, встановлення належної оплати праці, інших обгрунтованих пільг.

Товариші депутати, нарешті всі ми побачили, що без розвитку зовнішньоекономічної діяльності нам не обійтись. Нами зроблена в цьому напрямі велика робота, наведені тісні контакти з українською діаспорою в Канаді, підписані вигідні контракти з Італією, Австрією, іншими країнами. Маючи певний досвід в цій справі, скажу одне: тільки самостійність прямих економічних зв'язків у розвитку України з державами світу принесе бажані результати. Працювати за ті декілька процентів відрахувань від валютних надходжень із Москви ми більше не будемо.

Хочу сказати декілька слів про внутрішнє життя галузі. Умови праці у лісі важкі, оплата праці низька, планування зверху приз вели до зниження пріоритету лісовирощування, Ми ведемо активний пошук підвищення економічної ефективності ведення господарства, але без додаткових асигнувань великих зрушень очікувати не приходиться. Сьогоднішня економія на лісівничих програмах обернеться значними збитками завтра,

І останнє. Нам, лісоводам, край важливо, щоб ми одержали від вас такі закони, які конче необхідні для розвитку лісового господарства в умовах переходу до ринкової економіки. Врештірешт ми повинні самі встановлювати розміри лісокористування. Адже ми бачимо, що друзів українського лісу в Москві, на жаль, обмаль. Останні надії ми покладали на новий уряд країни Рад, Але і його думка, що ліс на Україні повинен вирубатись значно більше. Нам і тільки нам вирішувати долю лісів України нашої суверенної держави. Дякую за увагу.

Голова. Перший мікрофон.

Панасюк Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України (Любарський виборчий округ, Житомирська область). Шановний Валерій Іванович! Мені приходилося знати вас протягом багатьох років роботи на нашій багатостраждальній рідній Житомирщині. І я хочу просто сказати декілька слів добрих у ваш адрес за те, що ви доступний, як людина - чесний і прямий, відвертий. Разом з тим, користуючись нагодою, висловлюю вдячність за те, що ви знайшли можливість взяти участь в роботі районної сесії народних депутатів що надзвичайно мало спостерігається з боку вашого брата Міністра.

І тим не менш є у мене запитання. Те, яке мені хотілось би

почути сьогодні на сесії. Ми в багатьох питаннях залишаємося безправними на рівні керівників районної Ради народних депутатів у вирішенні питань втручання в лісове господарство. На території багатьох районів є різні лісництва, які підпорядковані різним відомствам. Ви по натурі - реформатор. Скажіть, будь ласка, ви змирилися з існуючою структурою, чи будете шукати підходи такі, які б, як сказали у виступі, опиралися на практичну допомогу місцевих Рад народних депутатів. Дякую.

Самоплавський В.І. Я вдячний за ці декілька добрих слів, що ви сказали в мою адресу. Ви знаєте: всі міністри, коли готувались до зустрічі з вами, доклали багато зусиль для того, щоб бути підготовленими. Я на цю трибуну взяв тільки Лісовий кодекс Української РСР, яким ми керуємося. Я хотів би, щоб ви, депутати, знали в цьому залі, і наші радіослухачі і телеглядачі, і по на даний час згідно Лісового кодексу державне управління лісами здійснюють Ради Міністрів, місцеві Ради, їх виконавчі комітети і спеціально уповноважені органи, тобто Міністерство гасового господарства. І державний контроль також покладено на місцеві Ради народних депутатів і на їх виконавчі органи. Тому на місцях ми не тільки повинні спостерігати, як працюють лісівники, але й контролювати їх діяльність. Якщо ви голова районної Ради, то і вся повнота влади в даний час знаходиться у ваших руках.

Голова. Другий мікрофон.

Будько В.С., голова Народицької районної Ради народних депутатів, перший секретар Народицького райкому Компартії України (Малинський виборчий округ, Житомирська область). Шановний Валерій Іванович! Я знаю вас як висококомпетентну людину і не тільки висококомпетентну людину, а людину, яка в екстремальних умовах знаходиться разом з людьми, як це було піл час авари на Чорнобильській атомній станції. Ви були разом з нами, розділяючи наше горе і страждання людей і багато зробили для полегшення їх долі у ті роки, коли ви були начальником Житомирського обласного управління і зараз на посту Міністра. Я з задоволенням буду голосувати за вас і прошу це зробити народних депутатів, але у мене до вас є запитання. Яка ж доля вирішення екологічного питання заповідника лісів зони відселення у зв'язку з аварією на Чорнобильській атомній станції?

Самоплавський В.І. Валентин Семенович, ви знаєте, що питання майже вирішено. Всі узгодження зроблені, всі

документи знаходяться у Раді Міністрів. Я думаю, що найближчим часом вийде постанова Ради Міністрів, і даний заповідник буде зроблено. Кому він буде підпорядкований, це вже інша справа. Практично ви знаєте, що ми значно скоротили рубку лісів, зменшили, не то що зменшили, а майже не заготовляємо в тій зоні ні грибів, ні ягід, ні лікарської сировини і так далі. Так що питання з заповідником вже вирішено, практично вирішено.

Голова. Третій мікрофон.

Білий В.П., голова Дубнівської міської Ради народних депутатів, другий секретар Дубнівського міськкому Компартії України (Дубнівський виборчий округ, Ровенська область). Шановний Валерію Івановичу! Сьогоднішня екологічна ситуація на Україні відома кожному. Відомо також і те, яку роль відіграють у збереженні, підтриманні нормального життєвого мікроклімату ліси. Проте, на мою думку, сьогодні ми не раціонально використовуємо наше багатство, наші ліси на Україні. Я думаю, що, маючи основну перевагу серед міністрів, бо ви самий молодий міністр у нас на Україні, сумніву немає, що хотілось, щоб Ви очолили це міністерство. Проте два запитання до вас.

Як ви плануєте своїм міністерством збільшувати чи зменшу вати рубки лісів на Україні і яка ваша думка, в чому причина, всетаки, що ми сьогодні ще нераціонально використовуємо ті ліси, які маємо?

Самоплавський В.І. Дякую за запитання. Ну, по-перше. Молодий, наймолодший, я з вами не згідний тут, чому? Було 35 років, як я був призначений міністром - це вже далеко не молодість. Молодість - це 25-27 років. Не, по-перше.

По-друге, конкретно відповіді на ваші конкретні запитання, Все діло в тому, що в даний час не міністр встановлює, скільки ми повинні рубати деревини, а для цього є надспеціальний орган, у нас (не чути)... лісовпорядник тільки науково обгрунтована норма. В даний час ми рубаємо майже 13 мільйонів кубометрів деревини і заготовляємо. Це головне користування разом з рубками, доглядом за лісами. На наступний рік рубка буде зменшуватись, а потреба у деревині буде зростати, я про це говорив коротенько у своєму виступі.

На даний час всі галузі народного господарства щорічно використовують близько 40 мільйонів кубометрів деревини. І до кінця століття потреба виросте, удвічі 80 мільйонів. А кількість

деревини, яку ми будемо заготовляти, на жаль,

зменшуватиметься. Тому що 50 процентів лісів - це ліси першої групи, третина - це особливі ліси, які сьогодні відіграють роль захисту грунтів і так далі, води, річок та інше. Майже 10 процентів лісів - це заповідники. Тому я б хотів сказати, що на Україні з кожним роком буде виникати все складніша ситуація з деревиною. Але наша позиція чітка, що ліси відіграють, в першу чергу - це клімато-регулююча їх роль, водозахисна, грунтозахисна і так далі. Так що така відповідь.

Голова. Перший мікрофон.

Кислий П.С., заступник директора по науковій роботі Інституту надтвердих матеріалів АН УРСР (Промисловий виборчий округ, м. Київ). Валерій Іванович, у мене до Вас таке запитання. В результаті катастрофи чорнобильської у нас, як ви сказали, десь півтора мільйона земель, які забруднені радіонуклідами. Як Ви ставитесь до того, щоб розробити відповідну програму, і всі ці півтора мільйона земель, на яких зараз ще вирощується продукція, заліснити, щоб наші предки, тобто послідовники, через 100-150 років могли використати той ліс і сказати нам спасибі.

І друге питання таке. Ви сказали, що діяльність людини призводить до знищення лісів. Чому Ви, як основний лісник нашої республіки, нічого не зробили для того, щоб протистояти знищенню лісів в с.Сулимівка Бориспільського району Київської області, де значна кількість лісу вирублена для того, щоб там побудувати дачі.

Самоплавський В.І. Я ваші запитання зрозумів. По першому запитанню. Півтора мільйона - це не полів, а це лісів, які попали гад радіоактивне забруднення. Лісники провели такі роботи в 10- кілометровій зоні, біля реактора заліснення рудого лісу -450 гектарів, і ми за 1989-1990 роки створили за 30-кілометровою зоною 5400 гектарів площі, де щільність забруднення більш як 80 кюрі на квадратному кілометрі і цю роботу ми продовжуємо.

По ватному другому запитанню. Я з вами, пробачте, не згоден з тим, що ми знищуємо ліси. Я вам наведу такий приклад. Щорічно ми ліси вирубуємо на площі близько 20-22 тисяч гектарів, я створюємо ліси на площі 50 тисяч гектарів. Підкреслюю -50 тисяч гектарів. І те, то ми бачимо, що в тому чи іншому місці рубається ліс - це ще не значить, то він знищується. Тобто, ліси стали стиглими, як людина, вони повинні скоро відмерти. Але перед тим, як дерево впаде на землю, ми ж повинні його

використати. Тому я не знаю про Бориспільський лісгосп, якщо є деякі факти недержавного підходу до тієї чи іншої площі, то потрібно конкретно розібратися. Раз ви сказали про Бориспіль, я обов'язково розберусь.

Голова. Другий мікрофон.

Хилюк О.О., голова виконкому Бердичівської міської Ради народних депутатів (Бердичівський виборчий округ, Житомирська область). Шановний Валерію Івановичу! Я знаю вас як людину обов'язкову, здібного організатора. Буду голосувати за вас. Але в мене до вас таке питання. В деяких областях України у нас немає обласних управлінь лісового господарства. Що треба зробити для того (де немає ваших органів), щоб відновити ті ліси, які були колись на Україні? Чи створюється така організація, яка змогла б відновити ліси на півдні України і в інших регіонах?

Самоплавський В.І. Питання зрозуміле. Я хотів би дати таку відповідь.

У нас в кожній області є обласне управління. Але, па жаль лісів на Україні залишилося дуже мало, тільки 14 процентів площі відведено під ліси. Якщо заглибитися в історію, то 250 років тому лісів на Україні було 27 мільйонів гектарів, тобто 44 про центи території було під лісами, Тому наше основне завдання полягає в тому, щоб у південних і східних областях України створити нові ліси. Неугідь, пісків, балок і т. д. у республіці на даний час є близько 500 тисяч гектарів, і лісівники готові до цього. Нам тільки потрібно головне - виділення землі, а все інше буде за нами. Тому я звертаюсь і до депутатів, і до всіх наших слухачів, хто працює на нашій землі, щоб нам, лісівникам, виділялася земля.

Голова. Лишилося менше однієї хвилини для того, щоб послухати висновок комісії.

Слово депутату Залудяку, голові комісії.

Залудяк М.І. Голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях екології та раціонального природокористування (Кременчуцький-Крюківський виборчий округ, Полтавська область). Шановні народа депутати! На спільному засіданні поспиш їх Комісій з питань екологи та раціонального природокористування, проблем Чорнобиля та агропромисловою комплексу кандидатура Валерія Івановича Самоплавського була розглянута на посаду Міністра лісового господарства України і обговорена

Якщо говорити, який рейтінг він одержав, то він одноголосно був підтриманий. Тобто його кандидатура на цю посаду. Програму, яку він виклав щодо відтворення і збереження лісів на Україні, депутати підтримали зі своїми зауваженнями. Депутати дуже цікавились не тільки великими лісами як ландшафтними масивами, але й цікавились тим, як в майбутньому зберігатимуться і наші лісосмуги, у яких немає господаря. Це лісосмуги вздовж залізниць, автомобільних шляхів тощо. Тобто є на майбутнє дуже велике прохання до Валерія Івановича, ми впевнені, що, безумовно, Ви оберете його до уряду - на Україні всі ліси повинні бути у єдиного господаря. Тільки за такої умови фахівці-лісівники будуть зберігати великі й малі масиви.

Тому просив би це підтримати, бо те, що твориться в нас у малих лісах, балках, яругах і тих лісосмугах уздовж залізниць і автомобільних шляхів, це просто безгосподарність і наша безекологія. Тому я прошу вас підтримати цю думку. А на посаду Міністра лісового господарства рекомендуємо тов. Самоплавського. Це та людина, якій властиві всі ці якості і так далі Дякую заувагу.

Голова. Таким чином, я можу ставити на голосування кандидатуру Валерія Івановича Самоплавського про призначення Міністром лісового господарства разом з відповідною постановою. Прошу голосувати.

(Йде голосування. )

"За" - 317, "проти" - 18, рішення приймається.

Валерій Іванович Самоплавський призначається Міністром лісового господарства, з чим його і поздоровляємо.

На обговорення ставиться кандидатура Плітіна Володимира Никифоровича про призначення його Міністром будівництва Української РСР. Прошу, Володимире Никифоровичу.

Плітін В.Н. Уважаемые народные депутаты, уважаемый председательствующий! Коротко о себе. 1938 года рождения, палился в семье рабочего, отец - тракторист.

Голова. Буде краще, якщо відповіді на запитання.

Тим більше, що я повторюю, ми мали на обговорення раніше 30 хвилин, тоді було більше часу від мікрофонів, а зараз його стало менше. Гак, домовились. Перший мікрофон, будь ласка.

Архіпова Г.Г., голова Славутської міської Ради народних депутатів, перший секретар Славутського міськкому Компартії України (Славутський виборчий округ, Хмельницька область).

Шановний Володимире Никифоровичу! Я думаю, що немає у мене сумніву та й у багатьох товаришів, які тут є в залі, що ви станете Міністром. Бо такі люди, як ви, повинні бути Міністром. І говорю це тому, що знаю вас по спільній роботі в області, знаю за ті об'єкти, на яких разом працювали. Але є питання, і питання те, яке сьогодні турбує всіх у цьому залі - чорнобильська трагедія. Що зроблено Міністерством, які плани на майбутнє, що буде робити Міністерство, щоб скоріше вивезти людей з забруднених територій? Дякую.

Плітін В.Н. Спасибо за вопрос. Вы знаєте, что с первых дней трагических чернобыльских бед Министерство принимало самое конкретное участие непосредственно в ликвидации этой аварии. Что сделано в этом году? Мы строим в Житомирской и Киевской областях сегодня 21-й областью. В Житомирской области надо сдать 890 индивидуальных домов площадью более 67 тысяч квадратных метров и стоимостью 27 миллионов рублей. В Киевской области - 850 квартир стоимостью более 17 миллионов рублей, две котельни и 17 километров инженерно-технических сетей.

Это все будет выполнено в период третьего квартала и октября месяца. Что намечается на следующий год? Как вы видите, если сегодня объемы работ составляют порядка 50 миллионов рублей, то на 1991 год объемы возрастают и возрастают по известным вам причинам. Здесь очень хорошо выступал первый секретарь Народичского горкома или райкома париш, объемы возрастают до 225 миллионов рублей с последующим возрастанием и на 1992 год. Такая программа поставлена Министерству, и она будет конкретно выполнена.

Голова. Другий мікрофон.

Сальніченко В.М., керуючий трестом "Рубіжанськхімбуд" (Рубіжанський виборчий округ, Луганська область). Уважаемый Владимир Никифорович, поддерживая Вашу кандидатуру как высококвалифицированного специалиста, я хочу все таки, чтобы вы ответили на мои вопросы.

Первый вопрос. Вам хорошо известно, что престиж профессии строителя катастрофически падает. Низкая заработная плата отпуск практически до сегодняшнего дня 15 дней - был на протяжении большого времени, отсутствие каких-либо льгот при выходе на пенсию. Ничем другим, как эксплуатацией, это не назовешь. Ответьте, пожалуйста, какие, вы считаете,

Министерство должно принять меры? И какие меры, может быть, надо принять вам с помощью парламента республики по поднятию и срочному поднятию престижа профессии строителя?

Второй вопрос касается прав собственности в строительстве. Если право собственника принадлежит Министерству - диктат прежний. И стройки опять на "ура". Какое ваше отношение к вопросу о передаче права собственника непосредственно строительным трестам, коллективам строительных трестов как основной производственной единице в сфере капитального строительства?

И последний вопрос. Правительством принималось множество решений по улучшению капитального строительства, которые никогда его не улучшали, а наоборот - даже усугубляли. Поэтому ваше мнение о целесообразности принятия и разработки парламентом республики Закона о капитальном строительстве. Благодарю.

Голова. Шановні товариші, ми домовлялися про одне запитання.

Плітін В.Н. Спасибо за вопрос. Я считаю и считал одной из важнейших своих задач - это улучшение условий труда строителей. В этом вопросе - и средства механизации, и бытовые условия на стройке, и прежде всего заработная плата. Если мы не решим заработную плату, а вопросы по заработной плате будут внесены как предложение в строительную комиссию для принятия закона, тогда вопрос будет решен. Один из путей стабилизации дел в строительстве - это максимальный перевод наших строителей и предприятий на арендный способ хозяйствования. Это первый вопрос.

Второй. В строительстве могут быть разные формы хозяйственных организаций. Это и государственные, и арендные, и кооперативные. Но все они должны быть, по моему глубокому убеждению, направлены на работу в равных условиях и на одну цель

-увеличение объемов работ и ввод объектов.

Что касается закона, то такой пакет предложений по строительству и по отпускам и по всем другим вопросам готовится для внесения в парламент. Основной строительной организацией, насколько я вас помял, мы считаем сегодня строительный трест на местах. Вся власть должна быть передана ему.

Первое. Формирование программ работ.

Второе. Лично рассматривать прибыль от своего дохода и

распоряжаться им. Право на создание своих предприятий. Это кратко. Целый каталог, перечень переданных функций на местах строительным подразделениям, малым и большим трестам, управлениям вы получите в скором будущем.

Голова. Третій мікрофон.

Дронь А.А. заступник Міністра житлово-комунального господарства Української РСР (Ріпкинський виборчий округ, Чернігівська область). Уважаемый Владимир Никифорович! Решение жилищной проблемы, как известно, сегодня уже ясно, невозможно без значительного расширения объемов индивидуального жилищного строительства. Сегодня организации вашего Министерства этим практически не занимаются, не выгодно. Планируете ли вы, как будущий Министр, а я не сомневаюсь, что вас сегодня назначат на эту должность, переориентировать часть организаций Минстроя на выполнение таких работ, в частности на селе? И я хотел бы также услышать ваше заверение о том, что вы также будете больше строить на селе школ, больниц, других необходимых объектов. То есть участвовать в возрождении села. Прошу вас.

Плітін В.Н. Спасибо за вопрос. Значит, я на Комиссии, не помню, кто задавал вопрос мне такой, отвечал, что мы сегодня имеем в своем распоряжении 21 проектный институт. Если мы два года назад не имели такой возможности проектировать, а греха таить нечего, от села наши товарищи на местах отталкивались, то сегодня развитие индивидуального строительства на селе будет нами проектироваться, и будет строиться. В каких конструкциях? Первое

- это в мелкоштучных, и второе - монолитное домостроение. Чтобы строить монолитные домостроения, мы будем обращаться в наше правительство с предложением о передаче ушедшего от нас министерства союзного подчинения - Минстройдормаша. Чтобы мы могли у себя делать строительную технику, будем просить машиностроительные заводы изготовить в кратчайшие сроки нашу оснастку, опалубку.

Второе. Мы готовы строить в селах школы, больницы, поли клиники. Этот вопрос, насколько я понимаю, требует более конкретного освещения, и я остановлюсь на нем бо нее подробно.

Если мы в 1990 году на селе строим 21, школу, то в 1991 году уже предложено построить на селе 37 школ. Клубов строим в текущем году 17, а на 1991 год планируется 18, 4 больницы и поликлиники строим в этом году, на следующий год предложили

пока 3. В этом году строим один пионерский лагерь, а на следующий год не предложено ни одного. Сооружается 7 детских садов, на следующий год планируется 18. Все эти объемы на селе взяты. Жилья в этом году строим 90 тыс. кв. метров, на следующий год намечаем ввести 127 тысяч. Вот ответ на Ваш вопрос.

Голова. Перший мікрофон.

Мацялко М.В., генеральний директор науково-виробничого об'єднання "Укргаз" (Кременецький виборчий округ, Тернопільська область). Шановний Володимир Никифорович! Я хочу вам сказати, що я буду голосувати за Вас, І, напевно, таких багато буде, я в тому переконаний. Буду голосувати тому, що ви обіцяли на засіданні комісії повернутися лицем до будівництва об'єктів соцкультпобуту. На відміну від вашого попередника, Ви сказали, що будете працювати на селі. В мене окреме питання. Чим пояснити, що в м. Кременці будується лікарня вже 4 роки, одна сторона вже розвалюється, а кінця не видно? Що ви можете сказати?

Плітін В.Н. Спасибо за вопрос. Действительно, в Тернопольской области в г. Кременце строится больница, подрядчиком которой является трест нашего министерства "Тернопольпромстрой", Этот объект на 400 коек и на 600 посещений поликлиника. По нормативному сроку стоимость этой больницы более 7 млн. руб., ввод - в 1992 году. На сегодняшний день без плана полугодия этого года освоено 2" млн. 10 тыс. руб., и план первого полугодия -1 млн 40 тыс. руб - на этот год выполняется. Больница будет введена в нормативный срок.

Голова. Другий мікрофон.

Асеев Г.С., директор Ніжинського заводу сільськогосподарського машинобудування (Ніжинський виборчий округ, Чернігівська область). Владимир Никифорович! Скажите, пожалуйста, какой контингент наших строителей в Армении, какова эффективность их работы, и не кажется ли Вам, что их возвращение необходимо форсировать на Украину для строительства объектов, связанных с чернобыльской аварией, хотя бы реализовать предложения наших крымских товарищей по долевому участию в сооружении объектов для оздоровления детей?

Плітін В.Н. Спасибо. У нас сегодня на или, будем говорить, при той беде, которая случилась в Армении, были подключены все строительные министерства республики и страны. Беда есть беда. В том числе и наши строители. У нас сегодня

насчитывается 6 тысяч, с лишним человек, тружеников в Армении. В этих 6 тысячах -1200 самих армян. Мы развернули очень большой объем работ. В этом году уже выполнили 33 миллиона рублей, а нам Москва ассигновала капиталовложений - только 36 миллионов рублей. Заканчиваем 36 миллионов рублей, и если не будет решен вопрос с Москвой о выделении дальнейших ресурсов и материально-технического снабжения, мое предложение, как поступит парламент - вам решать, стройку свернуть.

Голова. Третій мікрофон.

Степенко В.І., перший секретар Полтавського райкому Компартії України (Полтавський виборчий округ, Полтавська область). Шановний Володимир Никифорович! В даний час замовник повинен замовити проект, провести проектновишукувальні роботи, забезпечити обладнанням, погоджувати питання з десятками виконавців. Чому не впроваджується таке правило, коли замовник вибирає проект, оплачує роботи і одержує під ключ об'єкт? Якщо Ви за таку постановку питання, то що будете робити і що заважало Вам це робити, будучи заступником Міністра будівництва? Дякую за увагу.

Плітін В.Н. Вопрос неоднозначный, хороший, но чтобы не входить в большую дискуссию и полемику, прежде всего отвечу, что мешало. Мешало, как всегда, несвоевременное предоставление или площадок или документации. Если документация есть в полном объеме, наши строители не имеют права отказать взяті, объемы работ и выполнять в полном объеме под ключ.

Но есть всем известное существующее постановление N 809 Сегодня оно не сработало или, будем говорить, сегодня еще не работает на строителей. Если только будут внесены, а нами предложения будут внесены в парламент и в нашу строительную комиссию, это постановление нужно немедленно менять.

Голова. Перший мікрофон.

Депутат не представився. Шановний Володимир Никифорович! Наши города превратились в серию однообразных, обезличенных массивов. Какие Вы видите пути для преодоления такой ситуации, улучшения архитектурного облика наших городов и поселков.

И второе. Министерством строительства не выполняются объемы на строительстве жилья и объектов соцкультбыта для эвакуированных из зон Чернобыльской АЭС. Какие будут

предприняты меры, и какие гарантии Вы даете, что эти обязательства будут выполнены?

Плітін В.Н. Первый вопрос. Да, действительно, я в своей программе хотел изложить, что наши города приняли серый облик в архитектурном отношении. Мне видится сегодня несколько моментов, чтобы изменить в корне архитектуру наших городов. Это первое. Резкое расширение строительства из мелкоштучных элементов строительных материалов и облицованного строительного кирпича. Второе. Высокоплотная, не только высокоэтажная, но и низкоэтажная застройка наших микрорайонов. Следующее. Резкое развитие монолитного домостроения. Ведь во воем мире признано сегодня монолитное домостроение, а мы сегодня только начинаем развивать и думаем ввести к двухтысячному году около 5-ти миллионов квадратных метров жилья.

И следующее. Как мне представляется, любая застройка нашего микрорайона, города или целого района должна быть по проекту, принятому на конкурсной основе и согласованному с местными органами власти на местах, советами по экологии, санэпидстанциями и т. д.

Голова. Другий мікрофон.

Депутат. Второй вопрос. Какие меры будут приняты по экологии, по отселению сел из Житомирской, Киевской областей?

Плітін В.Н. Я уже называй, что мы в этом году строим в Житомирской области 890 индивидуальных домов, и они будут сданы в эксплуатацию. И в Киевской области - 855, две котельные и 17 километров инженерно-технических сетей. Это будет не сорвано, а введено.

Голова. У нас, товариші, лишилося півтори хвилини. Другий мікрофон.

Нечипоренко О.Л., адвокат юридичної консультації N 1 Залізничного району (Києво-Святошинський виборчий округ, Київська область). Готуючись до зустрічі з Вами, я ознайомився з деякими показниками діяльності Вашого міністерства, і зокрема тією, яку Ви опікаєте. Ви опікаєте ряд областей, наскільки я розумію, це, я можу назвать, Харківська, Полтавська, Вінницька, Волинська і Житомирська.

Так от, і ознайомившись з цими показниками, Ви знаєте, я справді погодився із думкою багатьох Ваших співробітників, інших працівників Вашої галузі про те, що Ви себе як керівник

вичерпали. Ось конкретне питання до Вас. В цих регіонах, де ви опікаєш будівництво, житлове будівництво за минулий рік виконано на 96 процентів, план вводу лікарень - на 79, 6 процента, школи - на 92 проценти, дитячі садочки - на 91 процент. Це саме та соціальна сфера, на яку треба звертати увагу.

Отже, питання конкретне. Чи думаєте Ви оці методи і результати такої Вашої,, діяльності" перенести на діяльність всього міністерства? Дякую.

Плітін В.Н. Спасибо за вопрос. И опять, чтобы коротко ответить. Такой факт есть, больницы не ввели в Житомирской области, а жилье - в Харьковской области. В остальных областях все перевыполнено.

Мы вступили в Харьковской области в большой процесс реконструкции домостроительного комбината, не останавливая, на ходу. Это частично повлияло. В Житомирской области сорвали по чисто нашим, строительным недоделкам. Этот грех я беру на себя и говорю Вам, что мы его исправим.

Голова. Слово від Комісії надається товаришу Черепу Валерію Івановичу.

Череп В.І., Голова Кокоси Верховної Ради Української РСР з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства (Білопільський виборчий округ, Сумська область). Шановні товариші депутати! За дорученням двох комісій я висловлю ставлення членів комісій до претендента на посаду Міністра будівництва товариша Плітіна Володимира Никифоровича.

Зрозуміло, що катастрофічне положення, в якому опинився будівельний комплекс, зумовлено передусім тими застійними процесами, що були присутні у всій нашій економіці в умовах диктату центру. Тепер зовсім інше. Ми з вами прийняли Декларацію, і, ясна річ, в нас з'явилася можливість кардинально змінити в позитивному напрямі ситуацію в будівельному комплексі республіки.

Щодо конкретно кандидатури, то думка наша така. Кандидатура товариша Плітіна Володимира Никифоровича, безумовно, викликала палкі суперечки. Тим паче, як було сказало зараз, що справи в будівництві і в Міністерстві промислового будівництва, прямо скажемо, з кожним днем погіршуються. А він, як відомо, зараз працює на посаді заступника Міністра і тому як член колегії безперечно несе на собі весь тягар відповідальності за справи в системі Мінбуду УРСР

Але працює він там не тривалий час. Людина сама по собі енергійна, як керівник володіє сучасними методами управління, і в умовах нових економічних відносин, на наш погляд, зуміє провести радикальні зміни в галузі.

На засіданні Комісії товаришу Плітіну запропоновано максимально послабити диктат апарату Міністерства стосовно підпорядкованих структур і максимально посилити горизонтальні зв'язки між всіма учасниками будівельного комплексу.

З урахуванням критичних зауважень і пропозицій, висловлених депутатами на адресу претендента, члени Комісії з питань будівництва, архітектури та житлового комунального господарства та Комісії з питань відродження та соціального розвитку села були одностайними і вносять сесії Верховної Ради пропозицію про затвердження товариша Плітіна Володимира Никифоровича на посаду Міністра будівництва УРСР. Дякую за увагу.

Голова. Таким чином, шановні народні депутати, кандидатура товариша Плітіна разом з відповідною постановою ставиться на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 213, "проти" -112. Рішення не прийнято.

Ставиться на обговорення кандидатура товариша Компания Миколи Петровича на затвердження його Міністром хлібопродуктів Української РСР.

Компанець М.П. Шановний Голово, шановні депутати! Народився на Чернігівщині, в селі Смолин Чернігівського району, в сім'ї колгоспника. Батько загинув на фронті, мати у 1945 році вбили через вікно. Виховувався один у бабусі Українець. Закінчив семирічку в рідному селі. В сусідньому селі закінчив 10 класів. Після школи вступив до Мелітопольського інституту механізації та електрифікації сільського господарства. Закінчив. За фахом - інженер-механік. Після інституту працював на Хмельниччині в колгоспі інженером-механіком, потім був обраний першим секретарем райкому комсомолу.

Після комсомолу 20 років працював на Вінниччині на господарській роботі - головним інженером хлібоприймального підприємства, директором Тростянецького хлібоприймального підприємства, 7 років керуючим райоб'єднанням "Сільгосптехніка", потім заступником голови обласного об'єднання "Сільгосптехніка" з механізації тваринництва, заступником керуючого трестом "Спецсільгоспмонтаж" з технічного обслуговування механізації тваринництва, 8 років начальником обласного управління

хлібопродуктів. З 1984 року - перший заступник Міністра заготівель, а з 1986 - перший заступник Міністра хлібопродуктів. Майже два роки - Міністр хлібопродуктів.

Стаж роботи 30 років. Жінка - інженер-економіст, син - аспірант політехнічного інституту.

Дозвольте дати вам стислу характеристику галузі хлібопродуктів. Про хліб ми мало говоримо, тому хочу сказати декілька слів.

Міністерство хлібопродуктів республіки є багатогалузевою системою, яка складається з елеваторної, борошно-млинокруп'яної, хлібопекарської, макаронної, комбікормової та насіннєвої промисловостей. Міністерство координує роботу 52 підвідомчих виробничих об'єднань, до складу яких входять 1345 підприємств і організацій з обсягом промислової та заготівельної діяльності понад 10 мільярдів карбованців. Якщо не заперечуєте, декілька слів, тоді вам буде легше задавати мені запитання.

Кількість працюючих у системі майже 160 тисяч чоловік. Можна без перебільшення зазначити, що наша галузь, незважаючи на труднощі з зерном, складну економічну ситуацію, стабільно і безперебійно забезпечує потреби населення в усіх видах борошна, круп, хлібобулочних, макаронних і кондитерських виробах. А це дуже важливо в умовах недостатнього постачання населення іншими продуктами харчування.

Тепер про мою концепцію щодо перспективи розвитку галузі. Хлібоприймальній діяльності - будівництво елеваторів середньої та малої місткості, приближения їх до виробництва, технічне переозброєння та реконструкція наявної матеріально-технічної бази. Сьогодні ми маємо тільки 37 процентів елеваторної місткості, а підприємств хлібоприймальних - 468, що явно недостатньо.

Підготовка договорів на вигідних умовах роботи з колгоспами і радгоспами на кінцевий результат. В насінництві - розробляється галузева програма "Насіння". Планується будівництво спільного підприємства з фірмами "Кутіво" Югославія і "КВС" ФРН.

Голова. Микола Прокопович, просять відповідати на запитання. Кажуть, що все це людям відомо. Ви не заперечуєте?

Компанець М.П. Не заперечую.

Голова. Я вибачаюсь, тут надходять записки, Третій мікрофон вважає своє становище дискримінаційним, тому що завжди починаємо з першого. Почнемо з третього.

Третій мікрофон.

Руденко В.М., заступник голови виконкому Гощанської районної Ради народних депутатів (Гощанський виборчий округ, Ровенська область). Микола Прокопович! Скажіть, будь ласка, які конкретні заходи ви думаєте вживати по забезпеченню борошном хлібозаводів, які обслуговують сільське населення? Для прикладу я скажу, що в нашій Ровенській області хлібозаводи, і зокрема Гощанський хлібозавод з мого виборчого округу, забезпечуються лише на третину борошном. Внаслідок цього хліба зараз не вистачає.

Компанець М.П. Спасибо за вопрос. Министерство для продуктов производит 3,7 млн. тонн хлебобулочных изделий, 60% республиканских. Остальные - 40 тыс. - производит Агропром и Укоопсоюз. Мы имеем возможности. Наши мощности не загружены потому, что потребление хлеба в республике за 3-4 года снизилось на 20 кг на человека. Мы миллион тонн хлеба имеем возможность давать сельскому населению, если будет разрешена транспортная проблема. Поэтому мы в основном кормим городское население. Но есть возможность давать миллион тонн и сельскому населению.

Конкретно, что касается Ровенской области и всего вопроса обеспечения мукой республики. Сегодня это очень напряженный вопрос. У нас остаток муки, где-то на 18 дней. Потребление муки идет необъяснимыми процессами. Может, от того, что намечается повышение цен, может, от других процессов, но практически все фонды, которые были по полугодию, по рыночным фондам выбраны.

Поэтому мы сегодня как бы регулируем эти процессы, чтобы не допустить перебоя в снабжении. Пока перебоев не допускаем. Москва у нас тоже просит 400 тысяч тонн муки. Отпустить мы им пока не имеем возможности и категорически отказываем, хотя получаем телеграммы от первого заместителя Председателя Совета Министров СССР товарища Никитина дать муку Азербайджану, Таджикистану, Узбекистану и другим. Пока не даем, и я вам обещаю, что мы не допустим перебоя в снабжении хлебобулочными изделиями населения республики, как и сделали совместно с исполкомами и железными дорогами республики до этого. И я отношу это к большой заслуге, кстати сказать, и аппарата министерства, и железной дороги, и областных исполкомов.

Голова. Другий мікрофон.

Куянов В.В., заступник Голови Державного агропромислового комітету Української РСР (Менський виборчий округ, Чернігівська область). Николай Прокофьевич! У меня вопрос как к претенденту. Всем известно, что почти в каждом административном регионе построены межхозяйственные комбикормовые заводы. Использование производственных мощностей плохое. Как на перспективу вы думаете в кооперации с государственными заводами улучшить снабжение компаньонов и улучшить в целом использование производственных мощностей? Будьте любезны.

Компанець М.П. Спасибо, Виктор Васильевич. Вопрос очень как бы обширный. Как же кратко ответить? Выскажу свое личное мнение скороговоркой, попробуйте уследить. Первое, на мой взгляд. В республике в конечном результате на прилавок сегодня работа не идет. Почему? Мы производим всего 20 миллионов тонн комбикормов при потребности 40. Мы в этом году производим на 3 миллиона тонн комбикормов меньше, чем в 1987. За счет чего? Москва не доводит лимитов производства с государственных ресурсов зерна, и комбикорма производим меньше. Ясно - на конечный результат не работаем, прилавок не изменится. И все усилия депутатов и разговоры о том, почему нет ничего на прилавке, ни к чему не приведут до тех пор, пока мы не будем производить больше комбикормов.

Это все должно свестись к чему? В республике нужно создать республиканский банк зерна 5, 5-6 миллионов тонн, и производить столько комбикормов, сколько необходимо хозяйствам. Мы ведем подсобное сельское хозяйство на предприятиях. Зачем это нужно? Оно практически нужно, чтобы использовать отходы. Но дай сегодня колхозам и совхозам комбикорм, дай сегодня населению в магазин достаточно комбикорма любого ассортимента, разве была бы проблема с мясом, молоком на прилавках? Не было бы ее.

Мы вокруг этой проблемы мечемся третий год. Сергей Иванович на комиссии мне задавал вопрос: по тонне на человека выращиваем хлеба и не имеем мяса, молока. Это преступление перед народом. Поэтому, не меняя структуры управления государственной комбикормовой промышленностью, не меняя структуры управления межколхозной, на базе этих двух ведомств нужно создать ассоциацию межколхозной комбикормовой и государственной промышленности, управлять из одного центра и производить комбикормов столько, сколько нужно для того, чтобы

накормить и государственные птицефабрики, и заводы, и колхозам дать в достаточном количестве комбикорма.

Реальный этот вопрос? Реальный. Выделить в отдельную структуру государственные комбикормовые заводы нельзя. Почему? Только 11 отдельно стоящих из 103, а все остальные завязаны в единую цепочку - элеватор хлебоприемный, мельзавод, крупзавод - и отруби. идут на комбикормовый завод. Поэтому на базе ассоциации этот вопрос разрешимый. И в республике можно резко изменить использование зерна, не пропускать транзитом его через животных в навоз и иметь государственную отдачу на привесах животноводства. Я думаю, Виктор Васильевич, это как бы программный документ для Министерства хлебопродуктов и Агропрома, и нового Заместителя председателя Совета Министров Александра Николаевича Ткаченко. Спасибо.

Голова. Перший мікрофон.

Глуховський А.Я., голова Дунаєвецької районної Ради народних депутатів, перший секретар Дунаевецького райкому Компартії України (Дунаєвецький виборчий округ, Хмельницька область). Шановний Миколо Прокопович! Дозвольте мені подякувати вам за ту допомогу, яку ви особисто надавали при будівництві на станції Дунаївці комбінату хлібопродуктів "Млин". І хочу задати вам такі питання. Перше. Чому відходи зерна, які надходять разом з зерном колгоспів, залишають на комбінаті хлібопродуктів, а не повертаються колгоспам?

І друге маленьке питання. На будівництво комбінату хлібопродуктів було витрачено близько 20 мільйонів карбованців і не знайшлося 300-400 тис, карбованців для того, щоб побудувати або капітально відремонтувати Будинок культури, якого сьогодні немає на станції Дунаївці, за що люди у претензії.

Компанець М.П. Благодарю. Два слова. Сегодня мельзавод -это крупнейшее предприятие, для строительства которого требуется 25 миллионов рублей. Это 16 тысяч наименований оборудования. Практически во всех областях такие заводы есть, за исключением нескольких. Такой завод построен в Дунаевцах Хмельницкой области.

Что касается отходов производства, по решению Совета Министров Союза отходы производства распределяются, кроме 10 процентов, остающихся за предприятием, областными Советами народных депутатов. Поэтому, если там имеются какие-то нарушения и директор или генеральный директор делает что-то не

так, я, если буду министром, если вы изберете меня, поправлю это дело.

И что касается Дома культуры. Кстати сказать, мы вкладываем в систему в этой пятилетке почти 900 миллионов рублей, на будущую пятилетку - 1 миллиард двести миллионов капитальных вложений. В том числе строим и дома культуры, профилактории, санатории, оздоровительные комплексы и так далее.

По станции Дунаевцы я занимался этим вопросом. Не решается этот вопрос только по одной причине - нет заказчика. Я не могу выступить заказчиком по Дому культуры. Если в Вапнярке идет капитальный ремонт Дома культуры, я сумел выделить средства и как бы финансировать. А по станции Дунаевцы, если кто-то выступит заказчиком, мы как долевики вступаем в долю и энную сумму выделим денег.

Голова. Третій мікрофон.

Баталов В.Г., редактор Острозької районної газети "Зоря комунізму" (Здолбунівський виборчий округ, Ровенська область). Миколо Прокоповичу! Ми йдемо до ринку. Ціни на хліб, хлібопродукти передбачається підвищувати, а це значить, відповідно можуть зрости ціни на м'ясо і на м'ясопродукти. І фактично селища, райцентри та й обласні центри забезпечує сільський дядько на ринку, значить, м'ясо буде дорожчати. Запитання: як Ви думаєте виробити систему соціального захисту тих людей, які будуть купляти м'ясо? І друге. Як ви думаєте забезпечити комбікормами тих людей, які мешкають в селах і годують худобу? Дякую.

Компанець М.П. Давление союзного правительства и меры, которые приняты в этом году, в первом квартале этого года. Практически Правительство не выделило ничего на реализацию населению комбикормов. Это те мероприятия, о которых я уже говорил. Прилавок наш от этого пустует. 50 тысяч выделили всего во втором полугодии. Если мы создадим у себя банк зерна, если мы будем республикой суверенной, а Москва уже отказывается от фуражного зерна... Кстати сказать, мы заготавливаем 17,5 миллиона тонн зерна. Наша промышленность перерабатывает 20 миллионов тонн. Нам еще 2,5 миллиона центр давал для того, чтобы работала промышленность. Если мы у себя не будем заготавливать 20 миллионов тонн зерна, никаких успехов, и практически никому ничего не даем за пределы, только в обмен лаем. Скажем, если даем муку, в обмен берем твердые пшеницы, кукурузу - на крупу. Если мы не заготовим у себя 20 млн. тонн зерна, значит,

обеспечение населения продуктами хлебобулочных изделий, кондитерских, а животноводство - комбикормами не ожидается. Поэтому все будет зависеть от того, как хозяйства наши, колхозы и совхозы, отнесутся к процессу выполнения договорных условий. Выполнят договора, сдадут план по культурам, сдадут фуражное зерно - мы будем, я вам предвещаю успех и скачок в вопросах выполнения производства сельхозпродуктов на рынок и на прилавок.

Если же мы сами этого не поймем, и каждый будет рассуждать так: я не сдаю зерно потому, что я стал хозяином, договор могу не выполнять. Я считаю, что выполнение договорных условий в первую очередь должно быть обязательным для всех. И только мы в суверенной республике сможем на договорных условиях с другими республиками и государствами решить все наши экономические проблемы. Если мы нарушим фондовую дисциплину, транспортные развязки и так далее, тогда окончательно погубим всё то, чего достигли.

Конкретно. Теперь есть такая возможность, и будет она в условиях самостоятельности республики - обеспечить население комбикормами.

Голова. Другий мікрофон.

Хижняк В.М., голова Немирівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Немирівського райкому Компартії України (Немирівський виборчий округ, Вінницька область). Я буду підтримувати вашу кандидатуру і прошу депутатів. Але перше. Пропозиція: міністерство повинно все зробити для того, щоб знизити собівартість комбікормів. І друге - запитання до вас: як буде міністерство в цьому році розраховуватися з колгоспами і радгоспами за здане зерно пшениці валютою?

Компанець М.П. Первое. Ладно, валюта. Условия по валюте остались прежними. Хотя они и кабальные для хозяйств потому, что мы покупаем за рубежом пшеницу за 187 долларов, а вы продаете нам по 40-60 инвалютных рублей. Конечно, условия не равные. Я считаю, что хозяйства как-то не согласны с такой постановкой вопроса, с таким постановлением. Но раз им всем на 3,5 млн., в прошлом году хозяйства реализовали продукции за валюту. Мы по комбикормам в этом году получили вот такое указание из центра: новые закупочные цены - в обмен зерно принимаем по новым закупочным ценам, а реализация комбикормов идет без налога с оборота по старым ценам, то есть

хозяйство на каждой тонне теперь будет иметь в зависимости от сданной культуры от 20 до 200 рублей дохода. Очень выгодный процесс. Поэтому при условии выполнения договоров можно сдавать в обмен, и будете иметь на выгодных условиях комбикорма. Такого раньше не было.

Голова. Перший мікрофон.

Компанець М.П. Кстати, я извиняюсь, республика получит на новых закупочных ценах дополнительные 2 млрд. дохода.

Черненко В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату (Горлівський - Микитівський виборчий округ, Донецька область). Я вам сразу скажу, Николай Прокофьевич, что я буду голосовать против и других призываю. И почему. Может быть, другим повезло, но вот Горловке не повезло с качеством хлеба. Утром его купишь - к вечеру он, как кирпич, а утром заплесневел. Технологическое оборудование хлебокомбинатов изношенное и попросту не только ассортимента, вообще хлеба не хватает. Это первое. Ответьте.

И второй вопрос. Почему не стало хлеба для диабетиков? Это мне как врачу ответьте.

Компанець М.П. Мы спецхлеба выпускаем до 10 процентов от общего количества, очень много для диабетиков, диетчиков и так далее, с отрубянистыми частицами. Забраковка хлеба в этом году у нас в 4 раза уменьшилась против прошлого года при освоении новых сортов. Но здесь такое. Горловке надо искать причину не в том, что хлебопродукты или министерства в этом виноваты. Я вам скажу; две хозяйки в одном доме, две дежи, одна и та же продукция, в одной печи выпекают хлеб - и получают разный. Поэтому дело в хлебопеке, который печет. Я, конечно, не в восхищении от того, что вы против меня будете голосовать. Вместе с тем разберемся, поможем Горловке. Я думаю, там причина в другом.

Голова. На друге питання відповідайте, будь ласка. (Шум у залі. )

Слово від комісії надається Чепурному Анатолію Григоровичу.

Чепурний А.Г., голова Комісії з питань агропромислового комплексу (Куп'янський виборчий округ, Харківська область). Уважаемые депутаты! Ох, и шум какой большой! Еще до выдвижения товарища Компанца на должность министра в Комиссии по АПК рассматривался вопрос вообще о целесообразности существования Министерства хлебопродуктов, и высказывалось

многие, и положительные, и отрицательные стороны о целесообразности его существования. Ну, в конце концов пришли к мнению о том, что министерство надо сохранить. И по настоянию товарища Масола, и по настоянию аппарата Госагропрома, Это министерство на сегодняшний день еще необходимо. Но все-таки в будущем функции, которые не присущи ему, такие как семеноводство, то есть подготовка семян, в обязательном порядке уже с 1 января 1991 года эти функции нужно от него забрать и передать их институтам и семеноводческим хозяйствам.

На совместном заседании трех Комиссий - по агропромышленному комплексу, экологии и чернобыльской катастрофе - была рассмотрена кандидатура товарища Компанца на должность министра хлебопродуктов. За исключением двух воздержавшихся, все три комиссии рекомендуют сессии Верховного Совета утвердить товарища Компанца министром хлебопродуктов. Спасибо.

Голова. Шановні товариші депутати, перш ніж поставити на голосування, я просив би, щоб ті народні депутати, які стоять біля мікрофонів, взяли участь у голосуванні.

Таким чином, ставлю кандидатуру товариша Компания Миколи Прокоповича на голосування про затвердження його Міністром хлібопродуктів разом з прийняттям відповідної постанови. Прошу голосувати.

"За" - 258, "проти" - 86, рішення прийнято.

Поздоровляємо Миколу Прокоповича з призначенням Міністром.

Тепер у нас кандидатура товариша Хорєва Віктора Максимовича. Але я хотів би, перш ніж запросити Віктора Максимовича на трибуну, поралитися з вами. Надходять пропозиції про те, щоб змінити назву цього міністерства, щоб не було в цій назві таких слів, як '"водні ресурси", тому що відповідно до нашої Декларації ресурси є надбанням всього народу. Я думаю, що в цьому є здоровий сенс, і ми можемо назвати це міністерство Міністерством водного господарства і водної меліорації або водних меліорацій. Яка буде думка? Залишити, як є? Тим більше, оскільки така пропозиція надійшла, я хочу поставити це питання на голосування тим, щоб остаточно з'ясувати, і щоб товариш Хорєв уже знав, на яку посаду він призначається.

Хто за те, щоб змінити або залишити в такій назві міністерство, прошу голосувати.

Товариші, не зрозуміло, що я пропоную? Так? Я не точно

сформулював. Хто за те, щоб змінити назву на Міністерство водного господарства і водних меліорацій, прошу проголосувати. Мова йде про слово ресурси. Щоб вилучити з назви міністерства слова "водні ресурси" тому, що господар ресурсів не міністерство. Нехай міністр, або кандидат на посаду міністра, розповість, може він нас ще до чогось приведе, а потім проголосуємо.

У депутатів будуть зауваження, запитання по цьому? Перший мікрофон.

Хорєв В.М. Товарищи, прежде чем рассказать о своей концепции как будущего, если вы меня изберете, министра, я хотел бы рассказать о себе, потому, потому что большинство меня не знает.

Товарищи, мне 49 лет. Родился я в городе Симферополе, В 1946 году родители переехали в город Ровно, где я учился. В 1952 году умерла мать и, в связи с тяжелым семейным положением, в 16 лет я пошел работать на стройку. Учился в вечерней школе, Закончил 10 классов, поступил в Украинский институт народного хозяйства в 1959 году. В 1964 году после окончания института служба в Советской Армии. Был направлен по назначению в город Красноперекопск Крымской области на строительство СевероКрымского канала, где я проработал 20 лет в Крыму в должности мастера, прораба, старшего прораба, главного инженера ПМК, начальника ПМК генподрядного СМУ, Затем был пере веден в город Симферополь главным инженером облводхоза и затем в 1985 году был назначен на должность Первого заместите ля министра мелиорации и водного хозяйства, где я работаю по настоящее время. Женат. Член КПСС. Двое детей. Дочь ходит в школу, сын после окончания профтехучилища и службы в Советской Армии поступил в институт. Окончил два курса. Отец умер у меня в 1990 году.

Работая в Министерстве, отвечал за внедрение научнотехнического прогресса в отрасли строительства объектов в южных областях республики, за вопросы материальнотехнической) снабжения, развития базы индустрии и так далее.

За всю свою деятельность в системе Минводхода я проработал в этой системе 25 лет, постоянно был связан с селом и глубоко знаю их беды и чаяния. Должен сказать, что последние годы наше Министерство резко подвергалось критике со стороны общественности, печати, радио, телевидения. Критика была острая, жесткая, и должен признаться, во многом справедливая.

Не снимаю с себя ответственности, имелись просчеты и

упущения. Эта критика в какой-то мере способствовала улучшению работы отрасли, изменению взглядов на ряд вопросов, которым зачастую не придавалось нашим Министерством значения. По этим вопросам принимались постановления Правительства, направленные на изменения деятельности нашей отрасли, ряд руководителей были жестко наказаны. И в 1986 году, чтобы вы знали, что с нашим Министерством произошло, - вошло оно в состав агропромышленного комплекса, а с 1987 года полностью перешло на обеспечение лимитами капиталовложений, выделений материальных ресурсов, оборудования, механизмов и функций заказчиком Госагропромом и облагропромом на местах. Мы не являемся заказчиками. Изменилась и структура Министерства. Министерство совместно с Госагропромом и областными организациями проделали определенную работу по совершенствованию системы управления водохозяйственных организаций и в республике, и на местах.

В областях были созданы производственные объединения, которые прошли все организации нашей отрасли, проведено сокращение аппарата на 40 процентов, как в министерстве, так и на местах. Эту работу считаю необходимым продолжить и далее.

Главное направление перестройки производственной деятельности на основании Декларации о суверенитете республики в условиях перехода к рыночным отношениям, полному хозрасчету и самофинансированию я вижу прежде всего, это первое (не чути)... особенно степной зоны Украины в зоне последствий аварии на Чернобыльской АЭС, Необходимо в кратчайший срок проложить более 30 тысяч километров водопровода с комплексным сооружением и обеспечить 7 тысяч сел. Водохозяйственные организации за последние годы увеличили в 10 раз окупаемость, буквально за 4 года - в 10 раз мы увеличили. Мы в этом году 300 сел обеспечиваем водой. Однако мы понимаем, что этого недостаточно. Для наращивания темпов строительства мы много сделали. Мы довели свои мощности по изготовлению труб, лично па тле министерство, до 2 тысяч километров. Считаю, что эту работу мало продолжать и выполнять до 4, 5 тысяч километров, своими силами изготавливать трубы. Я могу отвечать на вопросы. Пожалуйста, я готов ответить на вопросы.

Голова. Третій мікрофон.

Шершук М.Х., генеральний директор Ровенського обласного виробничого лісогосподарського об'єднання "Ровноліс"

(Костопільський виборчий округ, Ровенська область). Шановний Вікторе Максимовичу! Ровенщина - одна із перших областей республіки, де була розпочата меліорація земель. У мене запитання. Що вашим міністерством планується робити із тими об'єктами, які були побудовані 20-30 років назад, але ефективної віддачі від них не було?

Хорєв В.М. Товарищи, вопрос по существу правильный. В свое время, конечно, Министерство мелиорации, оно начало существовать только с 60-х годов, опыта не имело, значит, проводили осушение в Ровенской и других областях. Оно было односторонним - на отдачу, выпуск воды. Практически в последние годы вместе с наукой и проведением научных работ обоснованно научно стали проводить работы двухстороннего регулирования. И те сооружения, которые построены 20-30 лет тому назад, они должны сейчас реконструироваться под двухстороннее регулирование.

Поэтому концепция, которая разработана до 2005 года и, начиная с 1991 года входит в действие, утверждена Советом Министров. Предусматривается в счет нового строительства полная реконструкция, около 400 тысяч гектаров, то есть в три раза больше делать конструкций, чем было вот в эти пятилетки. Эти объекты будут входить в план реконструкции по Ровенской области.

Голова. Другий мікрофон.

Стадниченко В.Я., редактор газети "Радянська Україна" (Татарбунарський виборчий округ, Одеська область). Шановний Вікторе Максимовичу! Одне - запитання. Газета "Радянська Україна" протягом тривалого часу займається гострою і відомою вам, безперечно, проблемою озера Сасик в Татарбунарському районі Одеської області. Йдеться насамперед про ефективність зрошення земель, подачу питної води з Дунаю в села і міста Буджацького краю і різке оздоровлення екологічної обстановки навколо цього озера. Останнім часом, як на мій погляд, намітились певні, дуже невеликі зрушення в цьому питанні Але зараз у вашому міністерстві йде зміна керівництва. То чи зможете ви на всю республіку сказати і запевнити нашу сесію і моїх виборців, що ви докладете всіх зусиль для конкретного розв'язання цієї проблеми, тобто оздоровлення екологічної обстановки навколо озера Сасик? Дякую вам.

Хорєв В.М., Я могу однозначно ответить - да. Но я могу и

пояснить, что я знаю там обстановку. Сейчас проект находится на экспертизе. Мы к этой экспертизе, вы понимаете, не касаемся, она, между прочим, без министерства. Мы предложение дали. Да, ставится вопрос в последнем проекте. Три вида дали предложений. Водоснабжение Лиманским, Киевским - два, Днестровский - три. Киевский строится, Днестровский - строится в плане, а Лиманский - вопрос. Как раз с этим проектом, чтобы подать чистую воду Дунайскую, подать на эти поля, где построено орошение. Да, положение спасать надо. Я однозначно отвечаю. Да, этим вопросом буду заниматься вплотную. И я поддерживаю то решение, которое будет выработано экспертизой.

Голова. Перший мікрофон.

Петренко В.О., голова Приазовської районної Ради народних депутатів, перший секретар Приазовського райкому Компартії України (Приазовський виборчий округ, Запорізька область). Шановні народні депутати! Шановний Вікторе Максимовичу! В Запорізькій області близько 600 сіл, в яких немає питної води. Ваше міністерство проводить велику роботу, але занадто повільну. Я буду голосувати за те, щоб було таке міністерство і щоб ви були Міністром.

Шановні народні депутати! Я пропоную підтримати цю пропозицію. І таке питання пропоную тому, що це життя для села. Запорізька область, південь, який отримав Дніпрову воду, життя забуяло з новою силою. Яка ваша думка про будову Приазовської зрошувальної системи?

Хорєв В.М. Значит, я на первый вопрос отвечаю. То, что водоснабжение Запорожской области действительно необходимо, потому что только в Запорожской области 560 сел, где привозная вода. Вода привозится в села в бочках. Разработана программа в области, она введена в министерстве с учетом этой пятилетки на перспективу. Строится сегодня Западный групповой водопровод, который охватит 32 села. Вторая очередь заканчивается в этом году. Вот он должен быть сдан. Строиться будет вторая очередь в 1991-1995 гг. Будет Западный групповой водопровод, где будет 53 села обеспечено водой.

Строиться будет, товарищи, в 1991 году; если кого-то интересует, в Запорожской области Осипенковский групповой водопровод, который подключится к Западному групповому водопроводу, где будет обеспечено 22 села. Товарищи, но я хотел бы сказать,

какая стоимость каждого этого группового водопровода, -это 30-40 млн. Будет строиться Приморский групповой водопровод, Лозуватский, Центральный, Щербаковский, и сегодня, мы должны сдавать Новомлиновский и Западный групповой водопроводы.

Что касается Приазовской оросительной системы. Мы заканчиваем строительство первой очереди в следующем году, первой очереди канала и системы Приазовской.

Вторая очередь, при всех наших лимитах мизерных, лимитах, которые выделяет Госагропром, мы вместе с Госагропромом рассмотрели этот вопрос, который ставила область, ставил район. Там действительно беда, там нет воды, не то что питьевой. Поэтому мы проектируем вторую очередь, и я буду настаивать, чтобы мы продолжили без остановки подавать вам воду. Потому, что действительно запрос такой есть.

Голова. Третій мікрофон.

Степенко В.І. Вікторе Максимовичу, під час зустрічі у Комісії з агропромислових питань ви відповідали на запитання коротко, чесно, по-людськи, і завоювали симпатії. Тому я буду голосувати за вас і закликаю всіх депутатів зробити те ж саме. Але у мене таке запитання. Ви рекомендуєтесь на посаду Міністра не дуже, м'яко кажучи, популярного Міністерства, але у вас є шанс стати самим популярним Міністром, якщо Ви різко зміните функцій Міністерства, оголосите п'ятирічку очищення малих рік і будівництва ставків. За вашою базою це можливо. Спасибі за увагу.

Хорєв В.М. Я, товарищи, отвечу на этот вопрос так. Отчасти говоря, Министерство не является заказчиком. Вам выделяют 450 миллионов, и вы вместо того, чтобы строить Приазовский канал, вы бы их направили на очистку рек. Я хочу, товарищи, предупредить, что если Агропром отдаст на реки все эти деньги, мы их направим. Вопрос вот в чем. Все, что касается очистки рек, на это требуются деньги. 2,6 млрд. рублей нужно для очистки рек - 26 тысяч километров и 28 тысяч прудов. Мы считаем, мы готовы принять заказы от хозяйств по очистке прудов, и мы будем настаивать, потому что у нас есть мощности для этих целей. Мы думаем, что денег действительно нет, но у нас, как правило, штрафы за использование воды, сбросы воды, все эти деньги уходили от местных Советов. Считаю, что эти деньги должны оставаться в местных Советах и местные Советы должны вносить эти деньги на очистку рек, и мы будем выполнять эти работы. И мы

действительно объявим пятилетку именно этой работой. У меня это в программе есть.

Голова. Другий мікрофон.

Леміш В.П. перший заступник голови Республіканського кооперативно-державного об'єднання по агропромисловому будівництву (Ківерцівський виборчий округ, Волинська область). Виктор Максимович! Как известно, ваше министерство комплексное, т.е. первая часть - эксплуатация водных ресурсов, вторая часть - капитальное строительство, подрядная деятельность. Один вопрос. К сожалению, с Украгростроем, у нас с вами, контакты производственные слабые, но судьба все чаще сводит нас особенно в экстремальных условиях. Так вот вопрос. Как Вы как Министр планируете строить свои отношения с генподрядными строительными организациями, и прежде всего на строительстве объектов, связанных с Чернобылем, объектов, связанных с пере селением крымских татар, а также с возрождением тысяч населенных пунктов сельской местности? Там придется нам выполнять миллиарды рублей за долгие годы. Я прошу ответить на этот вопрос.

Хорєв В.М. Если говорить, то по чернобыльским переселениям мы будем работать совместно потому, что вы строите жилье, мы строим водоснабжение, мы должны подвести вам водоснабжение быстрее, чем вы начнете строить жилье, раньше. Я хотел бы сказать, что у нас хороший опыт получился по Армении. Мы вместо 150 км сегодня сделали уже 240 км. По Армении получилось, будем работать так, как в Армении.

Что касается Крыма. Да в Крыму, конечно, ситуация сложная сегодня. Я должен сказать, товарищи, таким образом, я родился в Крыму, у меня метрики, кстати, татарские, Татарской автономной области. Поэтому сегодня рассматривается вопрос таким образом, как загрузить население татарской национальности. Мы проектируем уже четвертую очередь Крымского канала. В тех селах, где будет на каждое село даваться 600-800 орошений, будут выращивать овощи, строить водоснабжение в Керченской, Черноморской и Раздольницкой, групповые водопроводы. Вот три групповых водопровода стоимостью в пределах 67 миллионов рублей. Мы намечаем так, чтобы загрузить население и водоснабжением, те 45 миллионов рублей, которые выделяют сейчас по переселению нам, будем работать вместе с вами в контакте.

Голова. Перший мікрофон.

Кислий П.С. Віктор Максимович! У мене таке питання. Вашому міністерству належить не тільки користуватися водними ресурсами, а оберігати їх, так? У нас величезні водні ресурси - Київське море у якому зараз, як ви знаєте, міститься десь близько 45 тисяч кюрі і ще кожного року туди добавляється майже 10 тисяч кюрі, так що через, скажімо, 5 років море стане взагалі непридатним не лише для користування, але й для пересування.

І крім того, у нас дуже багато водоймищ на Україні, які теж заражені радіоактивними відходами. Чи існує у вашому міністерстві хоч би який-небудь проект або замовляли ви його, або ви взагалі цим питанням займетесь чи ні?

Хорєв В.М. Во-первых, у нас создано радиологическое управление с лабораториями в областях за контролем всех вод по радионуклидам, по цезию, по стронцию и общей радиации. Так же это делается во всех областях. Мы знаем, где какие илы и их состояние. Имеем эти, знаем эти пятна и как они перемещаются.

Что касается вопроса, как этот ил вытащить. Практически у нас в Союзе такой техники нет. Вы знаете, что предложение есть закупить за границей технику, которая может перерабатывать эти илы, пятна этих илов и, значит, переводить их путем уменьшения там радионуклидов и сделать чистым дно.

Мы готовы выполнить эту работу, если будет такая техника. Пока в Советском Союзе техники нет. Рассматривается, что на сегодняшний день я скажу, товарищи, что верхние слои илов, которые имели очень большие загрязнения, они на сегодняшний день прикрыты илами чистыми и на сегодняшний день верхняя часть - чистая. Постоянно идет такое наслоение. Однако пятна эти есть и мы знаем, их надо очищать. Пока их нечем чистить.

Голова. Слово від комісії товаришу Яворівському, голові Комісії Ми просимо Володимира Олександровича висловити свою думку щодо назви цього міністерства. Будь ласка.

Яворівський В.О. Голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань чорнобильської катастрофи (Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область). Шановний голово, шановний парламент, шановні претенденти на посаду Міністра. Я все прекрасно розумію, є і несвітська парламентська втома всіх нас, є і ностальгія за сімейними гніздами, яка вже підступає до кожного чоловічого серця тут. Але чи не здається вам, я себе на такій

думці заскочив, що ми в принципі печемо наших Міністрів, як в інкубаторі випускаємо курчат. Все прекрасно розумію, однак піднявся на цю трибуну від імені нашої Чорнобильської комісії, від імені ще кількох комісій, щоб просто нагадати вам, і собі, може, на якусь одну мить, так би мовити, прокинутись, що ми затверджуємо людину на особливе міністерство і хотів би вам сказати, що як прогнозують вчені, чесні вчені, на кінець цього століття найбільшою цінністю на нашій планеті буде не золото, не платина, а саме вода.

Можна було б перерахувати цілий зловісний реєстр злочинів цього відомства перед нашим народом - і перед українським, і перед всім народом. І на нашій комісії з архітектури і будівництва, яку очолював Єльцин, я в цій комісії працював, ми відважилися на те, що не дозволили відомому міністру очолити це міністерство.

Я нічого не маю проти, я прекрасно розумію аграрників, які криком кричать, що потрібна вода. Ми обговорювали кандидата на нашій комісії, і я просто хотів би вам нагадати ще один раз. Саме на це міністерство повинна прийти людина, яка зможе переламати в принципі всю політику. Я вважаю, що це міністерство має бути госпрозрахунковим в першу чергу, бо вони до цього часу самі рвали з нас гроші державні, самі собі планували, самі приймали і самі собі ордени і медалі вішали. І через це ми сьогодні те і маємо.

Я нічого не маю проти, я просто хотів би, щоб ми не поспішали. Людина прекрасна, фахівець, будівельник, але нам сюди потрібна особлива людина, особливий політик, який би викликав нам свою програму. Я голосував на комісії проти і вважав своїм обов'язком, що і зараз я також проголосую проти. Це прекрасна людина, але ми не туди його ставимо, де він мусить бути. Це ваша воля, як голосувати. Я сказав те, що вважав за потрібне. Наша комісія чорнобильська голосувала в більшості своїй проти, тому що це міністерство ще недавно, даруйте мені, товариші, ну я закінчую, я ж ніколи не зловживаю вашим терпінням, тому що зроблено ще один злочин. Хочете, нагадаю вам?

Мінводгосп перегородив малі річки для того, щоб вода не потрапила в Київське море, а сьогодні підтопило зону, сьогодні рудий ліс уже плаває в цій воді. Допущена ще одна зловісна помилка. Через те більшість з нас проголосувала проти. Це моя думка, ви як хочете, так і голосуйте, ваша воля.

Голова. Слово Голові комісії Чепурному Анатолію Григоровичу.

Чепурний А.Г., Голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу (Куп'янський виборчий округ, Харківська область). Уважаемые депутаты, после столь эмоционального выступления товарища Яворивского очень трудно агитировать за этого Министра. Но доля такая, чтобы всетаки доказать всем депутатам, или постараться убедить в том, что это министерство на сегодня до высшей степени необходимо и что Виктор Максимович соответствует той должности, на которую мы сегодня его рекомендуем.

То, что говорит товарищ Яворивский в отношении того, что большинство комиссии проголосовало так, это действительно так. Из всех присутствующих трех комиссий против Виктора Максимовича проголосовало 7 человек, 4 человека воздержались, все остальные и комиссия АПК проголосовали единогласно "за" и рекомендовали Виктора Максимовича на должность Министра водного хозяйства и мелиорации.

Пресса, радио и телевидение, министерство союзное и административно-командная система и плюс ко всему товарищ Васильев все сделали для того, чтобы это министерство стало нарицательным.

Хотя в принципе, мелиорация - это великолепное дело. Я не буду рассказывать, я только единственное вас прошу от всей комиссии АПК, от всех крестьян, которые есть, от тех людей, которые в 6 тысячах сел на сегодняшний день живут на привозной воде. Пора голосовать за Виктора Максимовича, который знает это дело.

Голова. Шановні товариші, голови комісій, висловились, я буду ставити це питання на голосування, але зараз ми повинні все ж таки визначитись щодо назви. Це питання принципове в правовому і юридичному плані. Щоб у нас не було суперечностей між документом, який ми прийняли, і тим, якому ми зараз даємо назву. Тут іншого ж немає, а в назві, дійсно, "ресурси водні". Це ж не буде підпорядковане, безпосередньо господарем їх не буде міністерство. Вносяться такі пропозиції: назвати його Міністерством водного господарства і меліорації. Я прошу проголосувати за зміну назви.

"За"-218, "проти" -73. Рішення не прийнято. Залишається та назва, яка внесена.

Ще є одна пропозиція. Давайте все врахуємо, оскільки питання принципове. Таку назву пропонується, товариші депутати, я просив би з місця не влаштовувати... Іван Тимофійович, я ще раз повторюю

- це вносили пропозиції досить інтелігентні і досить знаючі люди.

Значить, вносилась така пропозиція"... водного господарства і водорегулювання".

Я ставлю цю назву на голосування. Прошу проголосувати. За назву таку - "Водного господарства і водного регулювання". (Йде голосування. )

Не прийнято рішення.

Ставиться кандидатура товариша Хорєва Віктора Максимовича на затвердження Міністром водних ресурсів і водного господарства разом з постановою. Прошу голосувати.

"За"-264, "проти"-88. Рішення прийнято. Поздоровляємо Віктора Максимовича з призначенням Міністром.

Оголошується перерва на 30 хвилин.

(Перерва. )

Головує Голова Верховної Ради Української РСР депутат Кравчук Л.М.

Голова. Слово має товариш Гудзь Віктор Корнійович.

Гудзь В. К, Трудову діяльність розпочав майстром на будові, потім працював в різних наукових та технологічних інститутах. Сім років очолював інститут "Дніпроцивільпроект" у місті Дніпропетровську. З 1980 року працюю в центральному апараті Держбуду. Спочатку начальником управління, останні роки - Заступником Голови.

Тепер по суті питань. Держбуд сьогодні - це міжвідомчий орган союзно-республіканського підпорядкування, який здійснює загальнотехнічну і архітектурно-містобудівну політику, проектні і кошторисні справи, у будівельному виробництві і розвитку населених місць, а також організацію наукових досліджень та формування господарчого механізму, ціноутворення в галузі. Контроль за додержанням будівельних норм, стандартів, проведення реставрації пам'ятників архітектури та інше.

Реалізація положень про Декларацію, про суверенітет України, перехід до ринкової економіки ставлять перед комітетом нові завдання. Він повинен бути перетворений у комітет по

будівництву і архітектурі і взяти не себе обов'язки Союзного Держбуду та Держкомархітектури СРСР.

Центральними питаннями тепер стануть: участь у розробці проектів законів та інших актів, які регулюють відносини сторін в інвестиційній діяльності і містобудуванні, створення і підтримання в робочому стані всій державної нормативнотехнічної містобудівельної цінової та кошторисної бази в галузі організації ліцензування, сертифікації системи експертизи та страхування проектної, науково-технічної будівельної продукції, а також інші види діяльності, які захищають інтереси споживачів.

Тепер, що стосується програми. Перше. Якщо говорити про стратегію перебудови інвенстиційної діяльності, то, передусім, я вважав би за необхідне різко скоротити фронт будівництва та обсяги незавершеного виробництва. Створити систему економічної відповідальності за ефективне використання капітальних вкладень. Зламати затратний механізм господарювання, несприятливий до науково-технічного прогресу. Цього можна досягти за рахунок перепрофілювання, консервації, розпродажу непотрібних будов, переходу від безкоштовних централізованих капітальних вкладень до кредитів банків та коштів підприємств, від прямого, централізованого керування будівельною справою до державного регулювання умов здійснення інвестиційної діяльності У законодавчому плані все це знайде відображення в законі про інвестиційну діяльність, над проектом якого ми зараз працюємо, і через три місяці він повинен бути готовий.

Друге. Житлова проблема. Її вирішення, перш за все, я бачу в різкій зміні пріоритетів в інвестиційній політиці в бік будівництва об'єктів соціальної сфери, що потребує прискорення переорієнтації структури капітальних вкладень.

Поки цей процес йде повільно. Необхідно значно розширити джерела і види фінансування житлового будівництва, в короткі строки наростити потужності по випуску стінових, оздоблювальних матеріалів, усіх предметів домовлаштування, здійснити децентралізацію управління житловим будівництвом, підвищити роль підприємств і організацій у задоволенні житлових потреб людей. Через систему економічних заходів і пільг нам треба звільнитись від утриманського стереотипу, швидко подолати занедбаність будівництва індивідуального житла, потрібно погосподарському використовувати те житло, що є, недопускаючи його зносу, що, на жаль, те у нас трапляється і дуже часто.

Третє. Одним з головних завдань у роботі комітету вважаю відродження тісного співробітництва зі спілками архітекторів, цивільних інженерів, товариства урбаністів української національної архітектури та містобудування, створення оптимального середовища проживання людей. Багаторічне нехтування архітектури та містобудування завдало великої шкоди соціально-економічному розвиткові населених міст, екології цілих регіонів, призвело до втрати їх національного колориту, негативно позначилося на моральному і духовному вихованні людей. Тому вважаю за необхідне законодавче закріпити основні принципи прийняття і реалізації архітектурно-містобудівельних програм, забезпечити широку гласність їх, соціальне захистити професійних архітекторів, для чого прийняти негайно містобудівельний Кодекс України. Ми розраховуємо на підтримку цього з боку Верховної Ради.

Не можна більше миритись з теперішнім архітектурним виглядом будинків, сірістю та невиразливістю жилих районів, міст і сіл. Проте треба мати на увазі, що архітектура існує в умовах обмежених матеріальних і фінансових ресурсів. Ми будемо спільно працювати з місцевими Радами, будемо домагатися комплексної забудови жилих районів поряд з підвищенням споживчих властивостей масового житла. Комітет буде здійснювати політику децентралізації типового проектування, розвивати регіональні проектно-будівельні системи, всіляко сприяти будівництву за індивідуальними проектами з урахуванням національних особливостей, місцевих традицій і конкретних умов. Треба забезпечити свободу інтелектуальній творчості фахівців, у питанні забудови населених пунктів має бути виключений адміністративний диктат, звідки б він не виходив, у тому числі диктат будівельника над архітектором.

Необхідно відродити авторитет будівництва, поліпшити підготовку кадрів, підвищити їх професіоналізм. Вважаю за необхідне відродити Академію архітектури та будівництва України як науковий, методичний та практичний центр по вивченню, розвитку національної архітектури, створенню шкіл професіональної майстерності

В числі пріоритетних напрямів роботи Комітету - відродження та соціальний розвиток українського села. Багато надій покладалося на реалізацію довгострокової комплексної програми соціальної перебудови сіл, схваленої Урядом республіки у 1987 році. На жаль, вона виконується незадовільно і вже не відповідає вимогам

сьогоднішнього дня. Я вважаю, що і ця програма по кожній області та республіці в цілому має бути негайно переглянута і затверджена як програма державного, національного, якщо хочете, значення. Сільський трудівник заслуговує того, щоб мати. все необхідне для забезпечення його духовних та матеріальних потреб.

Сучасне житло має бути з повним інженерним обладнанням, системою побутово-комунальних послуг, культурно-оздоровчих закладів. Для цього з боку комітету будуть розширені обсяги, наукових досліджень, організована розробка комплексних схем районного планування сільських районів, що включають систему обслуговування інженерних мереж та доріг. Майже для третини сіл необхідно виготовити генеральні плани, розробити нові проекти для громадських та житлових будівель з урахуванням нових форм господарювання на селі

На засіданні Комісії Верховної Ради були зроблені слушні зауваження на адресу Комітету, які будуть враховані в подальшій роботі

Далі. Я поділяю турботу депутатів, які в ході роботи сесії неодноразово висловлювали занепокоєння про стан охорони та використання пам'яток. Відродження національної самосвідомості народу потребує нових підходів до питань забезпечення збереження культурної спадщини, зокрема до реставрації пам'яток архітектури. Подолати залишковий принцип виділення коштів, особливо ресурсів, на дані цілі, значно наростити потужності реставраційних організацій протягом найближчих п'яти років, створити сучасну матеріально-технічну базу і умови підготовки фахівців, розвивати міжнародне співробітництво в цій галузі Ось ці напрями, де маємо наміри працювати.

Справа охорони і використання пам'яток історії та культури вимагає нового закону, до розробки якого належить приступити негайно. Перехід від охорони певних пам'яток до комплексного захисту історичного середовища з усіма його складовими частинами

- ось ті засади, на яких він повинен формуватись.

І на закінчення. Декілька слів про інтелектуальний потенціал будівельної галузі. Я маю на увазі передусім розташовані на території республіки наукові проектні та вишукувальні організації, де сьогодні працює понад 160 тисяч чоловік. Без перебудови їх роботи, умов господарювання підвищити ефективність галузі неможливо. Головне - скоротити шлях від ідеї до виробництва. Цього можна досягти лише, створивши умови для вільної

конкуренції на замовлення, переходу до виконання розробок на конкурсній основі, організації ринків проектів і наукових ідей. Необхідно також ліквідувати монополізм, забезпечити розукрупнення організацій з тим, щоб на кожному напрямі працювало декілька організацій. Дякую за увагу.

Голова. Третій мікрофон.

Рибальченко А.А., перший заступник Міністра будівництва і експлуатації автомобільних шляхів УРСР (Котовський виборчий округ, Одеська область). Шановний Вікторе Корнійовичу, будь ласка, ваша думка щодо вирішення проблеми дефіциту стінових матеріалів, зокрема сучасних, а не цегли, а також думка щодо підвищення рівня технічних проектів, зокрема на житло? Будь ласка.

Гудзь В.К. Що стосується підвищення технічного рівня проектів. Я повинен сказати, що я розділяю вашу турботу з цього приводу. Дійсно, з переходом, особливо на госпрозрахунок, технічний рівень проектно-кошторисної документації не підвищується, якщо не сказати гірше. Причини я бачу тут преславуті оті самі ліміти проектних робіт, і у зв'язку з цим постійний голод на проектно-кошторисну документацію.

Друге. Монопольне становище проектних і розвідувальних організацій. Як вирішити ці питання? Перш за все, треба задовольнити попит. Є у нас для цього всі можливості. У нас 230 проектних організацій на території, і менше половини працює тільки на республіканські потреби. Всі останні працюють на потреби кого завгодно.

Треба зняти всякі обмеження по спеціалізації інститутів. Дещо вже зроблено з цього питання, обсяги проектних робіт за останні три роки зросли втроє. То вже немає потреби в кількісному виразі, а далі треба демонополізувати роботу проектних організацій. Треба всіляко сприяти створенню кооперативів, їх у нас більше 400, Треба впровадити розукрупнення і наукових, і проектних організацій з тим, щоб на кожному напрямі працювало декілька організацій, щоб вони могли між собою боротися за замовлення, конкурси і т. д. Я не виключаю контрольних функцій, функцій експертизи. Їі роль на сучасному етапі дуже велика, хоч це не той шлях, яким треба йти. Треба йти економічними шляхами,

І що стосується стінових матеріалів, то я повинен сказати, що...

Голова. Бажано коротко відповідати, тому що бачите чергу.

Гудзь В.К. Програми є, ми збираємося підвищити виробництво будівельних матеріалів, стінових - десь на - на 5, 4 мільярда. Це нам дозволить забезпечити кількісну частину.

Голова. Другий мікрофон.

Скорик Л.П., доцент кафедри архітектури Київського державного художнього інституту (Артемівський виборчий округ, м. Київ). Віктор Корнійович, Ви тут сказали, що збираєтесь тісно співпрацювати з Спілкою архітекторів. Як зрозуміти, мабуть, ця праця вже почалась, що ви повністю зігнорували пропозиції Спілки архітекторів, головна пропозиція яких полягала в тому, що необхідна ліквідація Держбуду як інституції, абсолютно неспроможної для того, щоб підняти справу архітектури містобудування? Ви як спеціаліст будівельник-залізничник маєте тепер очолювати цю інституцію, в якій архітектура знову буде на другому місці. І скажіть, будь ласка, як можна оцінити вашу позицію в такій страшній, я б сказала, ситуації, коли програму "Житло-2000" ви збираєтесь вирішувати, наприклад, таким чином. Із італійською фірмою "Пласт-бау" створюється зараз і створена спільно у Горлівці лінія для випуску дешевого житла, яке має в першу чергу, я знаю, широко будуватись в Маріуполі від 1 до 4 поверхів із панелей полістиролових. Це панелі, які можуть використовуватись тільки в тимчасовому житлі, і сама фірма "Пласт-бау" використовує їх для тимчасового житла. Практично така технологія, яку ви пропонуєте без скловолокнистого бетону, це канцерогенний варіант. Тобто Ви нам на постійно пропонуєте поселити в ці будинки людей, а це абсолютне порушення будьяких людських норм. Як оцінити вашу позицію, позицією Держбуду в одному, і другому питанні?

Гудзь В.К. Спасибі, Лариса Павлівна! За пекуче питання, особливо перше. Я постараюсь на нього відповісти коротко.

Значить, що стосується бути чи не бути Держбуду? Це питання, мабуть, комплексне, і повинно вирішуватися в тій структурі управління народним господарством, яка сьогодні є і яка повинна бути завтра. Если говорить о структуре той, которая сегодня есть, то я считаю, что она сегодня правильная. Значит, мы не готовы перейти к тому, чтобы отойти от этой структуры. В итоге, по мере того как будут передаваться функции предприятиям на места, по мере того как будет идти разгосударствление государственных организаций, по мере того как будет осваиваться закон о предприятии, министерства должны свои функции производственные,

так сказать, ликвидировать, и мы придем в итоге к Комитету. Но Комитет этот не будет заниматься производственными функциями, а будет регулировать инвестиционную деятельность, разрабатывать нормативы, контролировать их исполнение.

Теперь, что касается ваших предложений о создании Комитета по охране исторической среды. Я должен вам сказать, что это правильная постановка вопроса. И, если бы это от меня зависело, я всячески поддерживал бы создание такого Комитета. Где ему быть? Я не знаю. Но сегодня терпеть такое положение, когда охраной памятников занимаются Рада Міністрів СРСР, Рада Міністрів УРСР, облвиконкоми, міськвиконкоми і так далі, і так далі, то я не бачу в цьому ніякого резону.

Тепер, що стосується спільної роботи, Лариса Павловна, я считаю, что у нас нечего делить с Союзом архитекторов. Нам нужно, наверное, сосредоточить свои усилия сегодня и немедленно на том, чтобы вместе заниматься вопросом возрождения архитектуры.

Что касается домов "Пласт-бау". Мне не известна эта проблема. С Госстроем она не решалась. Я готов разобраться и ответить по этому вопросу, что там сделали в Горловке и какие решения приняли.

Скорик Л.П. І ще одне зауваження. Як можна проблеми архітектури вирішувати без архітектора-спеціаліста, який би керував цими проблемами? Чому будівельник-залізничник має вирішувати ці питання? Я не можу цього зрозуміти.

Гудзь В.С. Я по образованию инженер-строитель по промышленному и гражданскому строительству, я не инженержелезнодорожник.

Голова. Віктор Корнійович! І ваш час, і час відповідей від мікрофонів завершено. Слово від комісії, лишилося дуже мало часу, товаришу Черепу Валерію Івановичу.

Череп В.І. Шановні депутати! На своєму спільному засіданні Комісії з питань будівництва, архітектури та житловокомунального господарства, а також з питань відродження та соціального розвитку села, розглянувши кандидатуру товариша Гудзя Віктора Корнійовича на посаду Голови Держбуду УРСР, підтримали цю кандидатуру, знаючи вимогливість, принциповість і працьовитість Віктора Корнійовича і очікуючи, що йому вдасться рішуче повернути діяльність Держбуду на нові рейки в час переходу до ринкової економіки.

Проте одразу маю сказати, що обговорення ролі Держбуду в нашому житті пройшло дуже гостро. Але це не торкалося в основному особи товариша Гудзя, а лише завдань, що мають бути вирішені Держбудом в умовах прийняття нами Декларації про суверенітет України. Адже саме він, тобто Держбуд, повинен перейняти у союзного Держбуду весь набір питань по створенню концепції будови міст та сіл України, займатись нормотворчою політикою, створенню науково-технічних структур, питаннями організації та економіки будівельного комплексу.

Члени комісії вважають, що саме Держбуд має бути заспівувачем перебудови галузі, побудувавши систему своєї роботи знизу вверх і існуючи на принципах повного госпрозрахунку.

І ще одне. В своїй повсякденній діяльності Держбуд має виходити з примату архітектури, бо тільки таким чином можливо врешті-решт створити нове обличчя українських міст і сіл, щоб вони були неповторною візитною карточкою нашої суверенної держави.

Ряд депутатів висловлювались за потрібне назвати Комітет дещо інакше - Державний комітет з архітектури та будівництва. І останнє.

Лакмусовим папірцем роботи Комітету буде його ставлення до питань розбудови нашого села. Адже до цього часу відношення до села було за залишковим принципом. Прошу депутатів підтримати думку наших Комісій і затвердити кандидатуру товариша Гудзя Віктора Корнійовича на посаду Голови Комітету. Дякую за увагу.

Голова. Кандидатура Гудзя Віктора Корнійовича разом з відповідною постановою ставиться на голосування про призначення його Головою Державного Комітету Української РСР у справах будівництва та архітектури. Прошу голосувати.

"За" - 215, "проти" - 88. Рішення не прийнято.

Є одна записка, яку я вважаю для себе особисто принциповою і хочу вам її зачитати. Надіслав її депутат Панасовський, округ N 121, Донецька область:

"Уважаемый Леонид Макарович! Меня поражает ваша непоследовательность. Вы практически не ограничиваете депутатов - тт. Яворивского, Павлычко при их выступлениях от Комиссий по кандидатурам на посты Министров и лишаете такой возможности других. Что это? Боязнь и нежелание вступить в конфронтацию с так именуемым себя Демократическим блоком или ранее не

проявленная вами, тут трудно понимать, приверженность идее неистинным выразителям интересов трудящихся?"

Значить, я, шановні товариші, хочу до вас звернутися. Всі ми, присутні в цьому залі і депутат Панасовський, сьогодні від комісій виступали товариші Залудяк, Череп, Чепурний, вони тут присутні. Я обмежив хоч одного з них у часі.

Голоси. Ні.

Голова. Ні. То я хотів би, щоб у нас були не емоції, а було взаємне. розуміння. Моя посада така, що я ні з ким загравати не буду, але, вибачте на слові, брехні сприймати також не буду. Якщо я в чому помилився, у мене знайдеться мужність вибачитися. І я вважаю, що депутату Панасовському, якщо у нього є така мужність, потрібно зробити те саме.

А тепер слово надається Волкову Павлу Порфировичу.

Волков П.П. Шановні товариші народні депутати! Шановний Голово! Дозвольте не спинятися на моїх біографічних даних. Вони у вас є. Одразу по суті питання.

Транспортний комплекс, який є одним з ключових в інфраструктурі республіки. Його вагомою частиною є "Інтранс", до складу якого зараз входить кілька підприємств автомобільного транспорту загального користування та авторемонтна промисловість. Раніше був тут Головрічфлот. Думаю, що немає необхідності давати повну характеристику галузі, приводити дані виконання показників. Хотілося тільки зазначити, що кількість працюючих майже півмільйона відданих своїй справі людей. Щодобово перевозиться понад 23 мільйони пасажирів і 5 мільйонів тонн вантажів. Загальна вартість основних виробничих фондів становить 3,5 мільярда карбованців. Виконуємо стало в останні роки плани. Працюємо прибуткової Але, оцінюючи самокритично свою роботу, ми чітко розуміємо, що рівень задоволення потреб народного господарства і населення республіки ще недостатній.

Що, на мій погляд, треба робити. Перше. Автомобільним транспортом загального користування, а питома вага його становить зараз тільки 11,4 процента і по автобусах - 44 процента, забезпечує перевезення 20 процентів всіх вантажів і 82 процентів пасажирів. А тому підвищення питомої ваги транспорту загального користування, а це можливо зробити тільки в умовах економічного суверенітету, дасть змогу значно скоротити витрати на транспортні поснути і оздоровити екологічний стан в республіці. І це я вбачаю як один з основних напрямів в роботі. Бо кожний

процент дає економію народові 20 мільйонів карбованців і 37, 5 тисяч тонн пального.

Треба також значно і дуже значно поліпшити якість пасажирських перевезень. І тут справа не тільки у поліпшенні їх організації. Значною мірою це залежить від забезпечення галузі рухомим складом і пальним. Для досягнення соціальних нормативів, забезпечення потреб населення нам вже зараз додатково необхідно мати 17 тисяч автобусів і 14 тисяч легкових таксі.

На жаль, сьогодні плекати надії на постачання рухомого складу ззовні по якихось лімітах нічого. А тому в рамках економічного суверенітету, я ще раз підкреслюю, ще раз наголошую, це треба вирішувати спочатку за рахунок використання промислових потужностей республіки, в тому числі і власних наших потужностей. І ми до цього вже приступили. А також до укладання договорів на відповідних умовах з іншими республіками та пошуку валютних коштів для придбання рухомого складу за кордоном, А такі можливості придбати валюту є, я про це нижче скажу. Вирішення цього питання дозволить досягти головно! мети - з'єднати автобусним сполученням кожне село, хоча зараз 1611 сіл не мають шляхів з твердим покриттям. І моя мрія особиста, якщо і запитаєте мене як людину, то я все це хочу здійснити, щоб в кожне село прийшов автобус, бо я дуже добре відчуваю і відчував, бо колись пришилось чимало ходити по стежках до школи, за багато кілометрів пішки.

Щодо вантажних перевезень. Тут ми маємо програму. Найважливіше - це поліпшення транспортного процесу за рахунок збільшення обсягів пакетованих, контейнерних перевезень, перевезень міжміського сполучення. Але найголовніше в цій програмі - це удосконалення транспортно-експедиційного обслуговування і організації народного господарства. Рішення останніх двох питань значною мірою залежить від того, як на практиці будуть реалізовуватись положення Декларації про державний суверенітет України і як скоро Верховна Рада прийме закони про економічний суверенітет та, власність, - які, на мою думку, вкрай необхідні вже сьогодні.

По цих питаннях ми внесли в Уряд конкретні пропозиції. Зокрема, створення в республіці об'єднання "Укрзовніштранс", враховуючи те, що 70 процентів обсягів союзних перевезень вантажів у міжнародному сполученні автотранспортом формуються у нас, на Україні. А ще нам дозволить залишати в республіці значні

валютні надходження, яких нам так не вистачає для придбання автобусів.

Заслуговує на особливу увагу стан справ з шляховим сервісом. Якщо багато няньок, то завжди дитина плаче. Цим питанням займається багато відомств. І якщо на наших підприємствах питання забезпечення умов для працюючих більш-менш вирішені, то на автошляхах сервіс майже відсутній. Дякую.

Голова. Третій мікрофон.

Шершун М.X. Шановний Павло Порфирович, останнім часом багато говориться про соціальне відродження села. На мою думку, кожна галузь зобов'язана внести певну частку у вирішення цього важливого заходу. У мене запитання. Ви дещо відповіли на нього, але я хотів би більш конкретно. Який вклад ваше міністерство внесло в соціальне відродження села, і що село може чекати від вас і вашого міністерства в майбутньому?

Волков П.П. Ми, транспортники, працюємо в дуже тісному контакті. І я повинен сказати, що 24, 5 процента від загального обсягу перевезень ми виконуємо для агропромислового комплексу. Сільськогосподарської продукції кожного року ми перевозимо понад 26 мільйонів тонн, беремо участь у збиранні врожаю, активну участь. Десь працює близько 24 тисяч автомобілів. 30 процентів автобусів рейсових, що в нас працюють на лінії, це автобуси, котрі працюють на селі. Значить, ми вважаємо, що будемо нарощувати наші спроможності з тим, щоб надати якнайбільше допомоги селу. Але ж ми виконуємо ремонтні роботи по ремонту автомобільної техніки на наших 42 заводах. Я ще раз повторюю, я вже це говорив, що нам, шляховикам, треба вирішити питання з'єднання сіл шляхами з твердим покриттям. І що є така мрія, про котру я вам казав, прийти до кожного села автобусом, і щоб вона здійснилась у цій п'ятирічці. І ми все будемо для цього робити.

Голова. Другий мікрофон.

Дзюба М.Г., водій автомобіля АТП 13070 (Оболонський виборчий округам. Київ). Шановні товариші депутати! Я один з небагатьох представників автотранспорту тут, у цьому залі. Тому два слова хочу сказати. Я вчора був присутнім у себе на підприємстві, яке налічує 800 чоловік, на зборах о 7 годині ранку. Мої робітники просили, передати через мене прохання підтримати кандидатуру Волкова Павла Порфировича. І від себе додаю, що я як бригадир водив багато разів з ним зустрічався, бував у нього в кабінеті. До

речі, вирішив питання з автомобілями, які посилалися на буряки, коли гналися вони без урахування потреб. Ми з ним вирішили їда складне питання. Багато разів зустрічались в Чорнобилі. Тому прошу підтримати його кандидатуру, і Комісії у справах молоді теж. Питання таке, я вибачаюсь, я все-таки автомобіліст. Питання таке, Павло Порфирович, до вас. Ви знаєте, ми з вами говорили, що в основному тільки 3 проценти автомобілістів доживають до пенсії, 3 проценти. Зараз вирішилось питання автобусників, уже буде прийнято рішення про те, що вони будуть йти на пенсію в 55 років. Як ви дивитесь щодо інших категорій, водіїв грузових автомобілів та інших?

І друге питання. Зараз у Києві склалося дуже складне становище з газом. Не вистачає бензину, закрилася Васильківська газонаповнювальна станція, і на сьогодні практично (я вранці був в автотранспортному підприємстві) автомобілі стоять. Що. робиться вами для того, щоб покращити становище в цьому питанні? Дякую.

Волков П.П. Дякую. Щодо пенсійного забезпечення. Дійсно, якщо говорити про водіїв автобусів міського сполучення, то у нас до пенсії допрацьовує тільки 1 процент. І ми давно вже ставили це питання і виходили на різні союзні рівні, але ж зараз ми вже бачимо, і це буде залежати від вас, шановні народні депутати, це питання вже на стадії вирішення. Що стосується інших категорій, то зараз ми проводимо разом з медициною обстежування умов праці. І з цими питаннями щодо соціального забезпечення будемо входити і в Верховну Раду, і до Уряду нашої республіки.

Що стосується зрідженого газу. Так, тяжке становище сталося зараз - Васильківська база стала на реконструкцію. Я декілька разів зустрічався з керівництвом Союзгазу і нашого підрозділу українського. Ми готові вкласти свої капітальні вкладення з тим, щоб розширити можливості цій Васильківської кущової бази, але зараз треба якнайбільше брати цей газ з Прилук і Житомира. Ми вживаємо заходів, щоб придбати найбільшу кількість газовозів з тим, щоб забезпечити автомобільний транспорт столиці паливом.

Голова. Перший мікрофон.

Звягільський Ю.Л., директор шахти імені О.Ф. Засядька виробничого об'єднання "Донецьквугілля" (Київський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Павел Порфирьевич! В Киевском районе города Донецка, где проживает 150 тысяч

жителей, в центре стоит Северный автовокзал на 750 отправлений крупных автобусов. В районе нечем дышать. У меня к вам вопрос: когда уважаемые народные депутаты вас утвердят министром, вы сможете в короткие сроки вынести этот Северный автовокзал в район старого аэропорта? Ответьте.

Волков П.П. Що стосується цих вокзалів, і Южного, і Північного, то вони дійсно зупинили, стали в (не чути) і там таке скрутне становище. Для того, щоб розрядити цю обстановку, ми викупили старий аеропорт. До кінця року ми проведемо реконструкцію і знімемо навантаження з цих вокзалів. Але ж там треба зробити будинок транспортних послуг. А для Донецька такий будинок потрібний, бо більше мільйона населення. І ми вже домовилися з міською Радою, готові зараз приступити і винайти кошти. Приступити до проектування з тим, щоб в найкоротший час побудувати новий автобусний вокзал і полегшити екологічну ситуацію в цьому районі.

Голова. Третій мікрофон.

Баталов В.Г. Шановний Павле Порфировичу! Пам'ятаєте, ми разом з вашими службами розбирали конфлікт - страйк водив у місті Острозі, великовагових автомобілів. Нам тоді вдалося погасити пожежу. Але ж яка в подальшому буде система соціального захисту цієї та інших категорій водіїв? Це одне. І у нас надзвичайно складна проблема з пасажирським транспортом, та це не тільки в нас. Однак місто Острог розташоване за 3 км від Хмельницької АЕС. На випадок екстремальних ситуацій, що передбачено заходами, треба мешканців міста, а також району негайно евакуювати. На жаль, пасажирського транспорту у нас такого є ледь на 20 відсотків. Дякую.

Волков П.П. Дякую. Що стосується евакуації, то бодай би, щоб її не було. Бо ми вже маємо дуже сумний досвід, коли евакуювали Прип'ять і Чорнобиль. Це по-перше. По-друге, стосовно водіїв великовантажних автомобілів, то зараз питання вирішили щодо соціального їх забезпечення. Ми зараз обстежуємо їхні умови і прийнято вже рішення щодо того, щоб ці водії виходили на пенсію так само, як і ті працівники, які працюють чи то в кар'єрі, чи то у відвалі шахтному і так далі, і так далі.

А по поставках автобусів я у своєму виступі трохи говорив. Ми вже зараз створили асоціацію, власну асоціацію і приступаємо

до виготовлення власними силами рухомого складу - автобусів. Дякую.

Голова. Другий мікрофон.

Гаврилов А.В., начальник відділу державтоінспекції Роздольненського районного відділу внутрішніх справ (Роздольненський виборчий округ, Кримська область). Меня интересует такой вопрос. Когда у нас началось выдвижение министров, и все почему-то говорят министры: мы вносим, мы делаем, мы будем делать и так далее. У меня в связи с этим вопрос. С 1982 года вы возглавляли Министерство автомобильного транспорта, с 1987 года - министр транспорта Украинской ССР. Сейчас вы опять-таки говорите, что Вы будете вносить, вы вносите, вы что-то будете делать.

Но вы понимаете, надо менять структуру работы. Я начальник ГАИ отделения, 19 лет работаю с шоферами. Это люди, к которым нужно повернуться лицом. Они работают в таких кабальных условиях, что это вообще невыносимо. И они остаются на заднем плане. Я хочу сегодня услышать конкретно, что вы сделали с 1984 года по 1988 год, и с 1988 года по сегодняшний день. Что конкретно именно в материальном плане или в благосостоянии этих людей, водителей, вы лично пытались сделать. Какие были приняты решения в этом плане? Почему? Потому что я буду вынужден голосовать против вас, потому что не вижу реалий.

Волков П.П. Що стосується соціальних справ на транспорті Справді, в умовах тяжких працюють, тяжкі умови роботи. А у нас найгостріша, найболючіша проблема - це житло. За останні роки ми в 3, 5 раза збільшили будівництво житла власними силами і маємо змогу зараз вкладати кожного року десь близько 40 мільйонів карбованців. Для цього потрібні матеріали, хоча і цими справами займаємося і вже маємо деякі підсобні підприємства з вироблення будівельних матеріалів.

Що стосується умов на самому підприємстві, то душовими, їдальнями, кімнатами для роздягальні й таке інше, ми зараз забезпечені на 97%. Причому це за два роки ми десь на 17% підвищили цей рівень забезпеченості. Але щодо цих питань пенсійного забезпечення, то там багато скарг і багато треба, вирішувати. І я вже сказав, як ми це питання вирішуємо.

Голова. Перший мікрофон.

Депутат не представився. Шановний Павле Порфировичу!

Я, мабуть, буду голосувати за вас, бо у вашій програмі є якась надія на покращення. Але у мене таке питання. Ось я щойно одержала газету з Одеси, де я працюю. Газета "Гласність". І в цій статті розповідається, як один одеський таксопарк протягом року воює з вами за вихід на оренду, а ви не відпускаєте, хоча є всесоюзний закон про оренду. То яке ваше ставлення до оренди взагалі, і чому саме цей таксопарк ви не відпускаєте на орендні відносини? Дякую.

Волков П.П. Дякую за запитання. Я за оренду. Чому там так трапилося з цим підприємством? Там трохи вони не погодилися з тими умовами, саме об'єднання, яке їм ті умови виставило. Але ж я вважаю, зараз закон союзний прийнятий по оренді, я вважаю, що цей закон недосконалий, і я дуже прошу вас, шановні народні депутати, треба якнайшвидше приймати наш республіканський закон. Він повинен бути більш людяним. Але ж вихід на оренду не означає, що підприємство буде робити все, що захочеться кожному працюючому там. Так може статися, що в Одесі не залишиться жодного таксомотору, вони всі будуть десь там на Північному Кавказі возити відпочиваючих, і таке може статися, Так що я за оренду, я за ліцензії, але ж треба якнайшвидше прийняти цей закон.

Голова. Слово від Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства надається депутату Грабіну Володимиру Володимировичу.

Грабін В.В. (Глухівський виборчий округ, Сумська область). Шановні товариші депутати! Кандидатура товариша Волкова Павла Порфировича на посаду Міністра у нашій комісії була розглянута дуже уважно. Ми двічі розглядали це питання. На першому засіданні наші думки розмежувалися, десь половина на половину. Тоді ми вивчили думку про товариша Волкова в деяких трудових колективах, про що казав депутат Дзюба, а також поспілкувалися з тими людьми, які з ним спілкуються по праці, і дійшли висновку для своєї комісії після цього, що товариш Волков працює значно краще, ніж виступає. Після затвердження Заступником Голови Ради Міністрів Масика вчора на комісії заслухали його думку з цього приводу, і на своєму другому засіданні дійшли висновку рекомендувати товариша Волкова на запропоновану посаду. Запрошуємо вас підтримати цю кандидатуру. Спасибі за увагу.

Голова. Кандидатура товариша Волкова про призначення Міністром транспорту ставиться на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 251, "проти" - 73. Рішення прийнято (Оплески).

Поздоровляємо товариша Волкова з призначенням його міністром.

Голова. Тепер нам належить порадитись, шановні народні депутати. Я спочатку, коли відкривав ранкове засідання, сказав, що у нас є відповідна заява Верховної Ради Української РСР про відбування дійсної військової служби громадянами Української РСР та про використання працівників правоохоронних органів республіки. Ця заява ретельно обговорювалася в комісіях, вчора зранку йшла розмова, обговорення цій заяви. Думки розійшлися, були внесені пропозиції. У вас є цей документ.

Що я хотів би попросити, якщо б ви погодились. Ось в такому вигляді, як він зараз є, ми могли б його прийняти в цілому, а потім поставити питання про те, щоб пропозиції, поправки вносилися від мікрофонів. І ми могли б за кожну поправку голосувати, щоб більше не виносити це на широке обговорення. Можна так поставити питання? Можна.

Тоді я пропоную поставити на голосування питання про прийняття заяви і постанови в цілому з тим, щоб поправки голосувати окремо кожну. Прошу голосувати.

"За" - 274, "проти" - 25. Рішення прийнято.

Тепер вносимо поправки. Я підкреслюю, мова йде про поправки, за які будемо голосувати, не про виступи, не про заяви навколо цій заяви, а про конкретні формулювання і поправки. Перший мікрофон.

Воробйов О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів (Ковпаківський виборчий округ, Сумська область). Я все-таки хочу настоять именно в том контексте, потому что это заявление не сработает, как это должно быть. Вчера было предложение о том, чтобы придать Декларации о суверенитете Украины статус конституционного закона. И я требую, сначала давайте мы проголосуем, а потом мы это заявление, в какой форме будет, это уже совершенно по-другому. Поэтому я прошу, чтобы мы проголосовали, и придали Декларации статус конституционного закона. Прошу поставить на голосование.

Головуючий. Значить, товариші, давайте завершимо з тим, до

чого ми підійшли. Ми ж не можемо переривати зараз вирішення цього питання. Розглянемо це, а далі будемо вирішувати інше питання. Другий мікрофон.

Дмитришин Я.І., заступник начальника відділу технічного контролю 28 Державного підшипникового заводу (Луцький виборчий округ, Волинська область). Я думаю, якщо ми приймемо таку постанову, якою вона є, люди нам цього не простять. Тому що вона не вирішує долі наших дітей. Я вношу таку пропозицію, я її вносив вже, але вона зовом не врахована.

Перше. Я вважаю, що треба конкретизувати її у зв'язку з тим, що МВС і КДБ підпорядковані Верховній Раді України. Ви повинні тут внести конкретний пункт про те, що до такого-то часу, або з такого-то часу починаючи, військовослужбовці внутрішніх військ, співпрацівники правоохоронних органів повинні бути повернуті на Україну, конкретно.

По-друге, Що стосується Збройних Сил, я вважаю, що має бути дещо змінена редакція і в самій заяві, і в постанові. В заяві замість "депутати Верховної Ради не вважають за необхідне довести своє переконання" слід записати просто "депутати вимагають припинити використання у районах".., а далі за текстом. Це - за заявою.

А щодо тієї частини постанови, то я вважаю, що треба конкретно вказати, що ми вимагаємо від Верховної Ради і Міністра оборони припинити це. Крім того, починаючи з осіннього набору 1990 року, встановити дійсну військову службу для громадян України в межах України. Тільки в такій хоча б редакції ця постанова може мати сенс. Дякую.

Голова. Ну бачите, тут важко щось навіть сформулювати. Значить, вимагаємо. Ну це вже редакційна справа, і я не думаю, що, я вибачаюсь за те, що висловлюю свою думку, але від того, що : буде слово "вимагаємо", то нічого не зміниться. Ми настільки високий орган, що чим толерантніше і делікатніше ми пишемо й говоримо, тим нас далі чути.

А що стосується ось інших пропозицій про повернення працівників внутрішніх справ і таке інше на Україну з такого-то терміну, або починаючи з такого терміну на території республіки служити, то у нас тут є таке: доручити Раді Міністрів розглянути разом питання про відбування дійсної військової служби громадянами, використання працівників правоохоронних органів республіки у відповідності з положенням Декларації, Тобто йдеться про те, що Раді Міністрів дано таке доручення, і Рада Міністрів має доповісти

Верховній Раді. Хіба потрібно нам встановлювати в цій нашій Заяві строки? Я думаю, що немає потреби, але якщо депутат вніс таку пропозицію, давайте поставимо її на голосування.

Хто за те, щоб внести до Заяви ось такі поправки, я не називаю редакційних, - про встановлення строку повернення, і починаючи знову-таки з такого строку служити на території республіки? Хто за те, щоб проголосувати і висловити своє ставлення, прошу голосувати?

"За" - 202, "проти" - 118. Рішення не прийнято.

Третій мікрофон.

Степенко В. І. Шановні товариші! Я маю на увазі, що ми в парламенті повинні приймати закони, які будуть чіткими і зрозумілими для народу. Вчора ми не прийшли до єдиної думки тільки тому, що постанова нікого ні до чого не зобов'язує і перемішана із заявою. Вона не зрозуміла для батьків воїнів, членів сімей тих, хто сьогодні в гарячих точках. І шуміла, Іван Степанович, не тільки Львівська область, а й Полтавська шуміла. Тому що той, хто відповідає перед виборцями, не може проголосувати за таку постанову.

Це моя особиста думка, а не думка від групи. Я вношу конкретну пропозицію, У другому пункті після слів: "Та Міністерство внутрішніх справ СРСР" добавити: вирішити питання". Перше. Протягом місяця повернути працівників правоохоронних органів республіки, що беруть безпосередню участь в охороні громадського порядку та локалізацій міжнаціональних конфліктів в інших регіонах країни.

Друге, Протягом б місяців перевести громадян УРСР, які проходять дійсну військову службу в органах Внутрішніх Справ, на територію України.

І третє. Починаючи з осіннього призову 1990 року не направляти призовників для проходження дійсної військової служби за межами УРСР, крім військ стратегічного призначення, які ні в якому разі не можуть брати участь в міжнаціональних та інших конфліктних ситуаціях за межами республіки". Дякую за увагу.

(Оплески. )

Голова, Шановні товариші депутати! Тут вноситься конкретна пропозиція, щоб доповнити цю нашу постанову, другий пункт постанови не приймати, це зробити як постанову. Тут деталь така зразу: доручити Раді Міністрів розглянути разом з Міністерством внутрішніх справ і таке інше і вирішити ці питання. Не вирішувати

це сьогодні і не. декларувати сьогодні, не констатувати сьогодні, а саме поставити ці питання про вирішення.

Я не хочу зараз його читати. Тут все зрозуміло. Ставлю питання на голосування. Прошу голосувати.

Голоси із залу. (Не чути. )

Голова. Знімається голосування. Повторюю. Тільки що ви слухали депутата всі?

Проголосувати за пропозицію депутата, яку він оголосив і передав до Президії. Прошу голосувати.

"За" - 296, "проти" - 35. Рішення прийнято.

Перший мікрофон, будь ласка. Я вибачаюсь, Іван Тимофійович.

Депутат не представився. Шановні депутати! Прошу хвилинку уваги. Річ у тому, що ця пропозиція, яка була висловлена депутатом Воробйовим, має великий сенс. Нам до неї все рівно прийдеться повернутися, але, оскільки ми не надали нашій Декларації сили конституційного закону, то мені здається, що доцільно у постанову включити такий пункт:

Раді Міністрів УРСР розпочати створення незалежних внутрішніх військ республіки і КДБ. Там немає. Це перше.

Друге. Коли ми повідомляємо, надсилаємо нашу постанову Президенту СРСР, Верховній Раді СРСР, Міністру оборони, то тут доцільно надіслати її у Верховні Ради тих республік, які є в зоні міжнаціональних напружених відносин. Це друге.

Третє. У другому абзаці заяви, де написано: "депутати Верховної Ради України вважають за необхідне довести до відома Президентові СРСР" замінити так: "депутати Верховної Ради України заявляють про недопустимість використання у районах загострення міжнаціональних відносин військовослужбовців та працівників правоохоронних органів республіки і закликають Президента СРСР до вирішення міжнаціональних та інших конфліктів політичними засобами".

Голова. Я тут не зрозумів, яке тут доповнення. Ми ще будемо давати комісіям, якщо це стосується редакції і не стосується змісту, якщо редакція не змінює змісту.

Але ось про цю пропозицію, що Раді Міністрів розпочати створення внутрішніх збройних сил і КДБ? У нас КІШ, вже ми перевели в підпорядкування Верховної Ради. То воно у нас є. Про що йдеться, яке створення? (Шум у залі)

То це ж не потрібно в цій же, може окрему тоді. А от давайте про створення внутрішніх збройних сил - то це ми можемо поставити на голосування.

Я прошу проголосувати, хто за те, щоб... Незрозуміло? Зараз скажу.

Внутрішні війська у нас не підпорядковані, повторюю, Міністерство внутрішніх справ України, внутрішні війська є компетенцією Міністерства внутрішніх справ СРСР, тобто, у нас немає своїх, це ж доповідав вам і Міністр.

Я так зрозумів депутата Зайця, що ми маємо приступити до створення власних внутрішніх збройних сил України. Зрозуміло? (Шум у залі).

Що? Я не розумію. Я вибачаюсь, зараз депутат Дурдинець нам внесе ясність.

Я дав слово, Василь Васильович, будь ласка.

Дурдинець В. В., перший заступник Міністра внутрішніх справ Української РСР (Бобринецький виборчий округ, Кіровоградська область), шановні народні депутати! Я прошу вас, давайте дуже відповідально, з усією серйозністю підійдемо до обговорення проекту заяви і постанови "Про відбування дійсної військової служби громадян Української РСР" та "Про використання працівників правоохоронних органів республіки". Як уже вчора доповідав Голова Комісії з питань правопорядку і боротьби із злочинністю товариш Кондратьев і ті пропозиції, які вами були внесені, вчора були доопрацьовані. І, на мій погляд, на сьогодні найбільш оптимальний варіант, який може Верховна Рада розглянути і прийняти, це той проект постанови, який ми прийняли за основу. Ми не можемо не рахуватись з тим, що в центральних і республіканських газетах опубліковано Указ Президента нашої країни "Про заборону створення збройних формувань, не передбачених законодавством Радянського Союзу". (Шум у залі).

І якщо мова йде про те, що ви викрикуєте - про створення своїх формувань внутрішніх військ, то ми повинні виходити з того, як уже було сказано Головою Верховної Ради республіки товаришем Кравчуком Леонідом Макаровичем, що на сьогоднішній день ми не маємо власних внутрішніх військ, а тільки ті, які підпорядковані союзному Міністерству. І якраз те, про що ви кажете, в Декларації про державний суверенітет Української РСР передбачено, щоб ці війська були підпорядковані Верховній Раді України.

Голос із залу. (Не чути).

Дурдинець В.В. Почекайте! Я вас, товариш Заєць, не перебивав. Ви дуже багато собі дозволяєте, і ви, і багато інших депутатів. Я прошу поважати один одного, бо ми вирішуємо дуже серйозну справу. Я прошу всіх народних депутатів, щоб ми сьогодні з вами не приймали рішень, які суперечать діючому законодавству Радянського Союзу і України, і такі пропозиції, які сьогодні тут було внесено, зокрема депутатом Зайцем, я б просив депутатів не приймати. Це з приводу цього рішення.

Голова. Василь Васильович! Дайте мені газету з Заявою Президента. (Шум у залі).

Шановні депутати! Я розумію тривогу депутата Дурдинця, але я хотів би звернути увагу всіх депутатів на одну деталь. Останнім часом в ряді регіонів країни при потуранні місцевих властей створюються збройні формування, які не входять до складу Збройних Сил, прикордонних, внутрішніх, залізничних військ та інших воєнізованих формувань, передбачених законодавством. Ми не створюємо внутрішні війська, які не входять у систему внутрішніх військ, і ніякого порушення Указу Президента тут не існує. (Оплески).

Внесено пропозицію товаришем Зайцем. Ставлю її на голосування. Хто за те, щоб прийняти таку пропозицію - доповнення, прошу проголосувати.

(Йде голосування).

Рішення не прийнято.

Будь ласка, центральний мікрофон.

Депутат не представився. Шановні народні депутати! Я вважаю, що так ми таких законів понаприймаємо, що завтра нам буде соромно вертатись додому.

Давайте так. Тихіше! Давайте слухати один одного і не поспішати натискать на важелі, на клавіші. Давайте подивимось, що нам пропонують? Те, що було вчора, було краще. Сьогодні підкорегували, і, пробачте, я не знайду пристойного слова сказати, що залишилось з вчорашньої заяви.

Приклад. Це не заява, а це вірнопідданицький донос якийсь. Читаємо проект постанови, перший пункт: "Схвалити заяву Верховної Ради Української РСР з зазначеного питання. Надіслати її Президенту, Верховній Раді СРСР". Вважаю за доречне поставити далі крапку. Верховна Рада не повинна звертатись до Міністра оборони, Міністра внутрішніх справ, Голови КДБ і Генерального прокурора СРСР. Досить звернутись до Президента і до Верховної

Ради. А далі внизу, другий пункт: "Доручити Раді Міністрів Української РСР розглянути разом з Радою Міністрів СРСР", а далі за текстом, "питання про відбування дійсної служби" і так далі. Для чого повторювати, з яким міністерством наша Рада Міністрів повинна узгоджувати свої дії? Давайте притримуватись вже якогось рангу.

А тепер перевернемо цей аркуш на зворотній бік. "До Верховної Ради з багатьох областей надходять листи та звернення громадян". Це факт, хоча ми ці заяви, листи тут не дуже читали. І виходить, що ми ніби скаржимося патронові, що до нас приходять листи і щось пробуємо просити. Це не заява. В російській мові є таке слово "клянчить". Що таке клянчить? Це вимагати, стоячи на колінах. Це заява, і ми вимагаємо, стоячи на колінах. Я просив би заспокоїтись, і те, що ми взяли за основу, переголосувати, відкинути. Вважаю заяву цю сирою. Комісія попрацювала безвідповідально, і ми навіть не маємо того, що було вчора. Дякую за увагу.

Голова. Другий мікрофон.

Лубківський Р.М., голова правління Львівської організації Спілки письменників України (Яворівський виборчий округ, Львівська область). Шановний Леоніде Макаровичу! Я хочу сказати, що ви вчасно підправили Дурдинця, тому що він хибно зорієнтував сесію Верховної Ради. Адже мова в Указі Президента йде про формування зовсім іншого порядку, які не базуються на законності урядів тих чи інших республік. І він нас ввів в оману, і я проти цього хотів би протестувати.

Друге. Я погоджуюсь з думкою мого попередника про те, що цей документ сирий. На підтвердження цього хотів би сказати, що у заяві передостанній абзац - "Верховна Рада Української РСР вважає", мені здається, що це форма якась така, ну, ніяка - "заявляє" або "стверджує". Це вже буде відповідати духові і часові.

І ще одне. Мені здається, що ми йдемо не те що прогресуючим шляхом, ми виконуємо волю нашого народу. І мені здається, обтічне "як правило" там далі по тексту, треба зняти.

І ще одне. Зняти на сторінці, де йдеться про постанову, результати доповісти на другій сесії. Народ чекає вирішення цього питання зараз. Тому я прошу вас, Леоніде Макаровичу, доручити комісії попрацювати за рахунок перерви, внести ці правки і вернутися з тим, щоб ми о четвертій годині проголосували цей документ. Дякую.

Голова. Шановні товариші! Я бачу, що ми нічого з вами не (не чути), як кажуть, сьогодні. І я боюся, якщо ми так будемо підходити до документів, то чи втнемо що-небудь в цьому залі.

Один має свою думку, і це природньо, інший - свою. Але є правильне читання будь-якого документа і правильне його тлумачення.

Тому я пропоную доручити комісіям все це ще раз спробувати опрацювати, якось з'ясувати думки. Доопрацювати і прийняти цю постанову принаймні в понеділок. Зараз не зможемо, тому що ми домовилися з вами надати слово прем'єру нашому товаришу Масолу, який внесе кандидатури. Оскільки його немає, він зайнятий з делегацією, так, будь ласка, запитання є?

Депутат не представився. Оскільки я брав участь у виробці цього тексту, правда, він потім дуже чомусь сильно змінився. Якраз з'явилося тут те, що тут правильно сказано - клянчання. Так ось я хочу до вас звернутися. Тим комісіям, які будуть це доробляти, чи ми повинні врахувати наше голосування? І те, що проголосовано, ми вже не змінюємо? Так я розумію?

Голова. Я так зрозумів. Ми проголосували за основу і за внесення деяких поправок. Оскільки виникли тут непорозуміння, то тепер сформулювати точно поправки, пропозиції під час обговорення, і те, що вже остаточно вирішено, внести. Тому що були категоричні, як бачите, пропозиції. Або годиться, або не годиться, або не так, або так. Давайте, щоб ми сказали, що це думка комісій принаймні вже остаточна - трьох, чотирьох, п'яти, шести, скільки там буде, комісій.

Товариш Масол вніс такі пропозиції:

про призначення товариша Делікатного Володимира Івановича Міністром зв'язку;

про призначення Шпека Романа Васильовича - Міністром деревообробної промисловості;

про призначення Сидоренка Миколи Яковича Галовою державного агропромислового комітету УРСР;

про призначення товариша Сургая Миколи Сафроновича Головою державного комітету УРСР по вугільній промисловості;

про призначення товариша Борзова Валерія Пилиповича Головою державного комітету УРСР по фізичній культурі, спорту та у справах молоді. Об'єктивні дані є. Вони підготовлені і в комісіях будуть.

Але зараз у мене є ще невеличкий борг. Вчора товариш

Воробйов з Запорізької області стояв тут, і я не дав йому слово. Він хоче внести деякі уточнення щодо святкування 500-річчя запорізького козацтва, тому що це питання принципове і для нас, і для всій України. Хочу нагадати народним депутатам, що високо оцінював цю акцію запорізького козацтва і Карл Маркс, тому що він бачив у цьому вже зародки демократії, зародки тієї Декларації, яку ми з вами прийняли.

Воробйов О.К., секретар Запорізького обкому Компартії України (Пологівський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые коллеги! Вчера могло сложиться у вас мнение и у общественности Украины, что запорожцы чуть ли не являются тормозом этого празднования. Это ошибочное мнение. Месяц тому назад большинство депутатов от Запорожской области распространили обращение к Верховному Совету о том, чтобы было принято специальное решение правительства, и мы подготовили предложения. Вам три недели назад это всем было роздано. То есть инициатива была от запорожцев. Я не говорю о том, что мы уже разработали самые широкие мероприятия празднования - до 1995 года. Почему?

Я хочу сказать об одной очень существенной детали. Вместе с учеными, нашими светилами, самыми видными историками нашей республики мы провели в начале года на нашей Хортице научную конференцию с одной целью - определить точно, исторически правдиво, когда начинать это празднование. Наши ученые и мы очень благодарны киевлянам, которые определили и разработали рекомендации, согласно которым 500-летие действительно начинать надо праздновать исторически вернее всего в 1992 году. Это, конечно, не означает, что будем мы ждать 1992 года. Я почему так говорю. В наших мероприятиях предусмотрен уже 1991 год и ряд мероприятий в этом году. В частности, в июне мы провели республиканский первый фестиваль казацкой песни на острове Хортица с участием многих областей.

Тепер я хочу звернутися до керівництва Руху. Якщо керівництво Руху поважає історію запорізького козацтва, а я вважаю, що поважає, то воно повинне пам'ятати, що запоріжці нікому не дозволяли втручатись у внутрішні справи - ні російському царю, ні турецькому султану, ні кримському хану, ні польському королю. І дійсно, це була перша демократична республіка в нашій країні.

Тому, якщо керівництво Руху хотіло якусь провести акцію, то

воно повинно було це питання узгодити з запоріжцями, з радянською владою, яка там є. Далі. (Шум у залі. )

Голова. Якомога швидше.

Воробйов О.К. Друзі, я прошу вас, дуже прошу, вислухайте.

Наши ученые историко-культурного заповедника подсчитали, что если на острове самом проводить эти массовые мероприятия, нельзя более 5 тысяч человек. И то будет вред нанесен. А если 50 тысяч - как готовится в акции? Это перлина наша, не только Украины. Это мировая культура - остров Хортица. Его... (Шум у залі.) Тому не можна 50 тысяч. Я поэтому... Не мешайте, не перебивайте...

Голова. Давайте ми, товариші, завершимо це питання, бо ми його перетворимо вже в якусь незрозумілу річ.

Воробйов О.К. У нас єсть такая просьба, чтобы руководство Руха эту акцию, посвященную 500-летию казацтва, не превратили в политическую кампанию, которая сегодня готовится. И это можно предотвратить.

Голова. Я прошу завершувати. Ваш регламент вичерпано. Товариші, я не хочу більше, щоб ми обговорювали це питання, тому що вже час вичерпано. Я хочу лише вас попросити, щоб ми офіційно, Верховна Рада, доручила Раді Міністрів провести це свято під контролем Уряду, як і належить проводити свята такого масштабу. Щоб ми доручили засобам масової інформації дати об'єктивну, широку інформацію щодо значення і масштабу цього свята. А все інше - це деталі, які ми будемо контролювати разом з Радами Запорізької області. Звичайно, все коректуючи, корегуючи, тому що влада на місці, вона також є влада, і з цим потрібно рахуватись.

Оголошується перерва. З 16-ї години працюють комісії. Оголошується перерва до завтра до 10 години. Я вибачаюсь, до понеділка.