ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 28 червня 1990 року. 10 година ранку.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР депутат Івашко В.А.

Голова. Добрий день, шановні товариші народні депутати! Я прошу пробачення від імені Президії Верховної Ради Української РСР за те, що ми на 15 хвилин пізніше починаємо нашу роботу. Ситуація склалася, я б сказав, незвичайна, і Президія Верховної Ради змушена була порадитись з цього приводу. Президія Верховної Ради доручила мені зробити заяву. Вона містить декілька тез. Перше. Президія рішуче засуджує поведінку і дії тих народних депутатів, які без поважних причин і дозволу Президії були відсутні вчора на сесії Верховної Ради Української РСР. Президія встановлює порядок, за яким відсутність того чи іншого депутата на засіданні Верховної Ради може мати місце лише на підставі письмової його заяви, з дозволу Голови чи заступників Голови Верховної Ради. Про всі випадки порушення цього правила ми будемо сповіщати сесії через засоби масової інформації і виборцям. Це - перше.

Друга теза. Президія Верховної Ради рішуче засуджує поведінку і дії тих депутатів, які вчора передали комусь для голосування: тих депутатів, які здійснювали акт голодування за інших; позиція тих депутатів, які видавали бюлетені не тим, кому треба було їх видавати, тобто по чужих посвідченнях.

Президія Верховної Ради виходить з того, що те, що відбулося потребує відповідного розбору для того, щоб зробити висновки і навести порядок. Тому Лічильна комісія повинна провести цей

розбір, доповісти Верховній Раді, Президії Верховної Ради, і, якщо виникне потреба, ми призначимо спеціальну комісію, яка б перевірила це питання, якщо цей розбір повною мірою нікого не задовольнить. Верховна Рада - це не те місце, де можна допускати щонайменші порушення законів і встановлених Верховною Радою регламентних правил.

Отаку заяву прошу прийняти до відома, бо інакше ми допрацюємося до дуже негативних явищ, якщо не буде порядку. Кожен, коли давав свою згоду на балотування, повинен був зважити на те, чим йому доведеться займатися.

Юхновський І.Р., керівник Львівського відділення статистичної фізики Інституту теоретичної фізики АН УРСР (Червоноармійський виборчий округ, Львівська область). Шановні товариші депутати! Опозиція "Народна Рада" з жалем констатує, що певне крило партапаратного представництва в парламенті вдалося до фальсифікації виборів Голови Верховної Ради, Голови Ради Міністрів...

Голова. Прошу всіх, одну хвилинку...

Юхновський І.Р. Я прошу вибачення...

Голова. Одну хвилинку, Ігоре Рафаїловичу (Шум в залі).

Я бачу, що висновки не робляться. Виступ товариша Юхновського погоджений з Президією Верховної Ради, це не самовільний виступ...

Юхновський І.Р. Я прошу вибачення, я помилився. Опозиція "Народна Рада" з жалем констатує, що певне крило партапаратного представництва у парламенті вдалося до фальсифікації виборів Голови Ради Міністрів.

Голова. Я прошу додержуватись тиші в залі. Буде надано слово й для інших виступів.

Юхновський І.Р. Кандидатами на цю високу державну посаду балотувалися від парламентської більшості член Політбюро КПУ Віталій Андрійович Масол і від опозиції - доктор економічних наук, депутат Верховної Ради СРСР Черняк. Щоб приховати розміри фальсифікації, партапарат та більшість парламенту зірвали повторні вибори.

Голова. Я прошу сісти. Ви не даєте змоги для інших виступів. Сідайте, сідайте! Будуть й інші виступи, інакше не буде ні цього, ні інших...

Юхновський І.Р. Опозиція вважає, що за вчинок консервативних депутатів у парламенті не може відповідати "Народна Рада" і прогресивні представники парламенту.

Фальсифікація процедури робить, неможливою і ненормальною роботу Верховної Ради і прийняття тих високих законів, на які чекає народ України. Все це загрожує паралізацією роботи Верховної Ради і ставить її на грань саморозпуску і призначення нових виборів. Вимагаємо створення парламентської комісії для розслідування інциденту і притягнення винних у фальсифікації до відповідальності. На закінчення я ще раз приношу мої вибачення перед Володимиром Антоновичем за помилку, яку допустив я на самому початку.

Голова. Слово має депутат Гуренко Станіслав Іванович.

Гуренко С.І., перший секретар ЦК Компартії України (Іванківський виборчий округ, Київська область). Шановні товариші депутати! Мені дуже шкода, що трибуна Верховної Ради періодично і, я б сказав, з певною настирливістю використовується для виступів і заяв, які не підкріплені детальним розслідуванням і фактами. Від імені моїх товаришів комуністів, які збиралися вчора у кількості близько 300 чоловік, там не було товариша Юхновського, я висловлюю категоричний протест проти цього і хотів би закликати опозицію ще й ще раз: товариші і пани, давайте разом працювати в парламенті. На жаль, нам відомі непоодинокі виступи ваших представників, насичені антикомуністичним ядом і закликами до розпуску парламенту. Ми вважаємо - є такі прізвища, я можу їх назвати в комісії по депутатській етиці, - чия поведінка неетична. Я категорично відмовляюсь визнати заяву товариша Юхновського щодо його узагальнень. Я не знаю такого крила партапарату, яке вдалося б до фальсифікації виборів, і заявляю про непричетність до цього.

Вважаю, шановна Президіє, шановний Голово, що ця заява потребує розбору у комісії по депутатській етиці і, якщо не буде встановлено факту змови або факту участі певної групи комуністів у цій справі, то слід буде поставити питання про доцільність перебування депутата Юхновського в складі Президії Верховної Ради (Оплески).

На закінчення: потрібні факти. Потрібні факти і факти потребують розслідування і розбору в тій комісії, яку ми створили. Я готовий відповідати за кожне слово, яке сказав з цієї трибуни, але прошу, щоб цю відповідальність ніс кожний, хто використовує трибуну і мікрофон. Я думаю, що це буде якраз те, чого чекає від нас народ України, до якого так часто звертаються деякі народні депутати. І хотів би закінчити на цьому.

Я хотів би, товариші комуністи, просити вас підтримати заяву Голови Верховної Ради УРСР товариша Івашка і конструктивно підійти до вирішення тієї кризи, яка сталася сьогодні в парламенті щодо виборів Голови ради Міністрів УРСР, і вирішити це питання конструктивно. Дякую за увагу.

Голова. Я б на цьому припинив обговорення даної ситуації. Президія Верховної Ради сказала своє слово, зроблено дві заяви, які характеризують різні точки зору. Все, що було сказано, буде розглянуто у відповідності із законом, а зараз треба виходити з тупика, в який ми зайшли.

У нас двічі було голосування, яке не дало результатів. Тому вноситься пропозиція - провести зараз остаточне, третє голосування, яке й визначить долю тих двох кандидатів, які внесені до бюлетенів для таємного голосування. Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу проголосувати.

Рішення прийнято. Прохання до Лічильної комісії - почати підготовку до голосування. Оголошується перерва на час роботи Лічильної комісії.

(Після перерви)

Голова. Слово надається Володимиру Васильовичу Дем'янову - голові Лічильної комісії.

Дем'янов В.В. Шановні депутати! Порядок проведення виборів той же, що був учора ввечері. Члени Лічильної комісії одержали інструктаж: бюлетень видається тільки тоді, коли депутат пред'являє посвідчення. Якщо в когось немає цього посвідчення (ну, так сталося), він пише заяву на ім'я голови Лічильної комісії. Я підходжу до того столу і разом з двома членами Лічильної комісії, які є там, вирішуємо-давати бюлетень чи ні. Є й інші якісь документи, по яких можна у крайньому разі це підтвердити. На списку, згідно з яким будуть видаватися бюлетені, ви повинні

розписатися, як ми і домовилися вчора.

Лічильна комісія просить, щоб за 30 хвилин ви закінчили голосування. Зараз 11 годин. В 11.05 почнемо. Отже в 11.35 вибори закінчаться.

Голова. Є запитання?

Голоси із залу. Ні.

Голова. Оголошується перерва на голосування.

Після голосування

Дем'янов В.В. Шановні депутати! Протокол N18 засідання Лічильної комісії Верховної Ради Української РСР дванадцятого скликання по призначенню Голови Ради Міністрів Української РСР, 28 червня 1990 року.

Голова Лічильної комісії Дем'янов, секретар Лічильної комісії Бойко, члени Лічильної комісії: Бабій, Віцяк, Дупляк. Збітнєв, Кінах, Козаренко, Колеснік, Матійко, Меньшов, Мороз, Мотюк, Передрій, Подчос, Попович, Колінець, Пушик, Савельєв, Семенець, Сербін, Старіченко, Шершун, Шишкін, Ярчук.

Слухали: про підсумки таємного голосування по призначенню Голови Ради Міністрів Української РСР.

В бюлетень для таємного голосування по призначенню Голови Ради Міністрів Української РСР були включені народний депутат СРСР і УРСР Масол Віталій Андрійович та народний депутат СРСР Черняк Володимир Кирилович.

На підставі результатів таємного голосування Лічильна комісія встановила: загальна кількість народних депутатів Української РСР, обраних на час проведення сесії, - 450, кількість народних депутатів, повноваження яких визнані Верховною Радою Української РСР - 450. Кількість народних депутатів Української РСР, які одержали бюлетені для таємного голосування - 403, кількість народних депутатів, які взяли участь у голосуванні - 403.

Прізвища кандидатів:

Масол Віталій Андрійович. Кількість голосів, поданих "за"-229. Кількість голосів, поданих "проти" - 173.

Черняк Володимир Кирилович: кількість голосів, поданих "за"

- 134, кількість голосів, поданих "проти" - 268, кількість бюлетенів, визнаних недійсними - 1.

Відповідно до статті 97 Конституції Української РСР, пункту 22 Тимчасового регламенту засідання Верховної Ради Української РСР дванадцятого скликання Лічильна комісія вирішила: вважати

Масола Віталія Андрійовича призначеним Головою Ради Міністрів Української РСР.

Голова Лічильної комісії - підпис є, секретар - є, підписи всіх членів Лічильної комісії - є. Ніяких порушень не було.

Голова. Які є запитання до Голови Лічильної комісії?

Перший мікрофон.

Воробйов. Хочу задать такой вопрос. Вы сказали: приняли участие 403 депутата. Я вижу, что в зале зарегистрировано сейчас 360. Вопрос и к Президиуму сессии, и к вам. Кому было дано разрешение депутатам покинуть на этот момент заседание сессии? Почему в зале у нас цифра 403 депутата сегодня вообще не называлась? Я, например, честно говоря, немножко сомневаюсь, есть сейчас все эти депутаты или нет.

Давайте проведем поименную регистрацию, чтобы выяснить - есть или нет...

Голова. В реєстраційному списку є підписи всіх народних депутатів, які взяли участь у голосуванні.

Воробйов. Владимир Антонович, давайте проведем регистрацию. Если было дано разрешение депутатам отсутствовать на заседании сессии, будем считать, что все нормально.

Голова. Ніяких дозволів ми нікому не давали. Просимо всіх вставити картки для реєстрації. Ми зараз Володимира Васильовича відпустимо і зробимо цю операцію.

Голос о залу (Не чути).

Голова. Ще які є запитання? Третій мікрофон.

Дем'янов В.В., голова виконкому Запорізької обласної Ради народних депутатів (Бердянський виборчий округ, Запорізька область). Товариші, я прошу народних депутатів на увагу. Об'ява для членів Лічильної комісії: о 15.00 зібратися не в кінозалі, він буде зайнятий, а в залі Президії Верховної Ради. На засідання просимо прибути депутатів Рябоконя з Київської області і Рябоконя з Вінницької області та представника з Херсонської області на 15 годину в зал Президії Верховної Ради. Дякую за увагу.

Голова. Сідайте, будь ласка. Треба затвердити протокол Лічильної комісії. Прошу проголосувати.

Рішення прийняте. Нам більше нічого не треба? Постанову про обрання? Ніяк не можу зрозуміти, чому двічі треба голосувати за одне і те ж. Отже, треба прийняти постанову про призначення депутата Масола Віталія Андрійовича Головою Ради Міністрів Української РСР. Прошу проголосувати. Рішення прийняте.

Тепер ми згідно з пропозицією депутатів проведемо поіменне голосування. Можна оголошувати?

Голос із залу(Не чути).

Голова. Оце й буде те, що дасть нам список присутніх у цьому залі депутатів. Потім зіставимо з тим, що є в списках, по яких видавали бюлетені, і побачимо різницю. Ось і все.

Другий мікрофон.

Кузьменко М.І., голова колгоспу імені Жовтневої революції Красногвардійського району (Красногвардійський виборчий округ. Кримська область). Владимир Антонович! Когда мы избирали заместителей Председателя Верховного Совета председателей постоянных комиссий, всех поздравляли. Есть предложение поздравить и Председателя Совета Министров УССР (Оплески).

Голова. Це ми своєчасно зробимо, йому треба задати ще декілька запитань. А зараз давайте закінчувати справу, оголошується поіменне голосування.

Проголосуйте, будь ласка - хто "за", хто "проти". Машина нам видасть список присутніх.

Що там, все вірно? Точнісінько, як є. Тільки тепер це буде видрукований машиною список. На цьому закачується.

Тепер, товариш Масол Віталій Андрійович, ми просимо вас на трибуну, у нас є декілька запитань до вас (Оплески).

Ми поздоровляємо вас з призначенням Головою Ради Міністрів Української РСР. Нам треба вирішити такі питання. Перш за все, це до депутатів звернення - просимо прийняти таку постанову: доручити Голові Ради Міністрів товаришу Масолу Віталію Андрійовичу внести на розгляд свої пропозиції щодо структури нового Уряду і його персонального окладу. Давайте ми приймемо таку пропозицію. Давайте проголосуємо, щоб прийняти таку постанову. Рішення прийняте.

Тепер ми б хотіли з'ясувати, щоб ви висвітлили, коли ви нам дасте на розгляд свої пропозиції щодо структури і персонального складу Уряду, щоб передати їх до комісій?

Масол В.А. Шановні народні депутати! Я, перш за все, хотів би подякувати вам за те, що ви мені висловили довір'я і призначили Головою Ради Міністрів. Я розумію, яка це складна посада і яку

відповідальність я беру на свої плечі. Але хочу запевнити, що я, перш за все, розраховую на наш новий парламент. Ми будемо злагоджено працювати. Думаю, буде дуже багато цікавих пропозицій з точки зору розвитку народного господарства нашої республіки, її економічної і державної незалежності.

Хочу запевнити, що буду з повагою ставитись до всіх тих пропозицій, які будуть надходити як з боку "Народної Ради", так і з боку господарських працівників, які сьогодні займаються сільським господарством і працюють у різних галузях народного господарства. Без вашої компетентної підтримки Уряд не зможе працювати. Тому я, перш за все, розраховую на вашу підтримку і запевняю вас у тому, то зроблю все для того, щоб у нас була консолідація, щоб ми разом створили такі законодавчі акти, які дозволили б Уряду бути дійсно Урядом.

Я хотів би сказати, що для формування Уряду потрібно десь днів десять. Але я хотів би мати від вас дозвіл на те, щоб я найближчим часом вирішив і вніс на ваш розгляд одне питання - це призначення першого заступника Голови Ради Міністрів по агропромисловому комплексу. Це я хочу зробити тому, що зараз почались жнива, працювати без керівництва, без координації в цей складний час дуже важко. Я згоден і хотів би найближчим часом зустрітися з аграріями і обговорити дане питання, тому що це, я вважаю, сьогодні найголовніше, а потім вирішити всі останні питання.

У нас дві галузі, по яких необхідно вирішити питання найближчим часом - це сільське господарство і будівництво. Потім можна вирішувати всі інші питання.

Якщо ви будете згодні, то я б сьогодні зустрівся з аграрниками і ми внесли б пропозиції про призначення першого заступника Голови Ради Міністрів, а може й про структуру, тому що вона зрозуміла. Я вважаю, що там точки зору співпадають. І таким чином ми вирішимо найголовніше питання - дамо можливість проводити жнива.

Дякую за увагу і хочу вас ще раз запевнити, що буду робити все з вашою допомогою, залучати до розробки нових законів компетентних спеціалістів. Мені дуже сподобався виступ товариша Черняка. Я хочу сказати: хай він розраховує на те, що йому теж прийдеться розробляти нові закони з тим, щоб наша республіка мала і дійсний суверенітет, і покрашення нашого побуту і життя.

Дякую за увагу (Оплески).

Дунтау О.М., голова комітету народного контролю Радянського Дунайського пароплавства (Ізмаїльський виборчий округ, Одеська область). Я обращаюсь и к вам, Владимир Антонович, и к новому Председателю Совета Министров Украинской ССР товарищу Масолу. Считаю, что будет предметным обсуждение вопроса, если товарищ Масол представит старую структуру управления народным хозяйством Украинской ССР. Это будет фазой для обсуждения этого вопроса через десять дней или другое время, когда вы подготовите предложения. Я думаю, что депутата поддержат меня. И, если есть возможность, дать хотя бы общие наметки о новой структуре.

Голова. Я думаю, ми так зробимо, як домовлялись на засіданні Президії Верховної Ради: Голова Уряду дасть нам пропозиції щодо структури, які треба буде розглянути. Ми повинні побачити структуру в цілому. Я не виключаю того, що, виходячи з нагальної потреби, можна призначити першого заступника Голови Ради Міністрів з питань агропромислового комплексу, якщо не буде заперечень. Бо якою б не була структура, але ця посада в Уряді потрібна. Це можна припустити як виключення. Але ми повинні розглянути пропозиції щодо структури в Президії і потім передати їх в комісії.

Нам необхідно виходити з того, що нова структура - це питання надзвичайно складне і дуже важливе. Я розумію, що ми одразу може й не розробимо на роки нової структури в остаточному вигляді, але зрозуміло, що побудова нової економіки на старій структурі просто неможлива. І якщо внести без попереднього розгляду, без обміну думками, обговорення в кожній комісії проекти нової структури, то тут, на загальних зборах депутатів, ми ніколи не дійдемо до згоди.

Таким повинен бути порядок. Я думаю, ми домовимося про це з Головою Ради Міністрів. Мені здається, що, може, всім загалом, а може, якимись блоками треба буде починати розглядати це вже із завтрашнього дня. Це перше, що я хотів би сказати.

І ще одне. Скажімо так: буде розглядатися питання щодо аграрного комплексу, але ми не підемо шляхом вузької спеціалізації.

Слід мати на увазі, що для того, щоб прийняти важливі рішення, комісії повинні будуть визначитися і подати до президії свої пропозиції - яких, скажімо, заступників Голови Ради Міністрів, міністрів, голів державних комітетів чи інших членів Уряду

буде розглядати, скажімо, Комісія з соціальної політики і праці. Члени Комісії, може, захочуть поговорити, зустрітися з кандидатурою на посаду заступника Голови з питань агропромислового комплексу. Що тут не природно? Те ж саме, скажімо, Комісія з питань планування бюджету, фінансів і цін. Так що заступникові Голови чи міністрові зараз треба проходити випробування через багато табелів.

Третій мікрофон. Питання є до вас.

Яковишин Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму (Козелецький виборчий округ, Чернігівська область). Я так думаю, шановний Володимире Антоновичу, що ви нам сьогодні даєте рекомендації, яким ми підемо шляхом. Я думаю, ми підемо тим шляхом, який визначать тут депутати - яка буде у нас структура Ради Міністрів і по інших питаннях.

Голова. А я що сказав?

Яковишин Л.Г. А ми так зрозуміли, що ви вже сьогодні даєте нам настанови і рекомендації з цього питання.

І друге. Не запитання до шановного Віталія Андрійовича. В попередній розмові з вами, Віталій Андрійович, ви нам сказали: якщо вас оберуть Головою Ради Міністрів, то ви хотіли б бачити на посаді Першого заступника по АПК Голову Держагропрому товариша Ткаченка Олександра Миколайовича. Ваша думка після того, як ви стали Головою Ради Міністрів, змінилася чи ні?

Масол В.А. Я завжди казав, що свої принципи й обіцянки не міняю. Я вам дякую.

Голова. Другий мікрофон.

Гринів Є.А., завідуючий відділом Інституту суспільних наук АН УРСР, м. Львів (Дрогобицький виборчий округ, Львівська область). Ми всі, мабуть, дивилися інтерв'ю Єльцина. Єльцин, ведучи це інтерв'ю, два рази відповів на одне і те ж питання. Він сказав, що з Урядом України ведуться двосторонні переговори про умови договору між Україною і Росією. Він сказав про це двічі. Що ви з цього приводу можете сказати? Які переговори, хто їх веде, і коло яких питань включене в ці переговори? Дякую.

Масол В.А. Перш за все, дійсно я вів переговори з новим Головою Ради Міністрів Росії тов. Силаєвим з приводу деяких питань. Ми розробляли концепцію нашого договору. Це перше,

що ми й зараз обговорюємо, але воно остаточного вигляду не має. Деякі питання вже вирішили. Ми вчора підписали протокол, договір, якщо можна так сказати, між Тюменською областю і Україною про те, що ми там будемо будувати житло, а вони нам будуть додатково давати два мільйони тонн нафти.

В такому розрізі ведуться переговори з Білорусією, Узбекистаном і з іншими республіками з точки зору того, щоб народне господарство було забезпечене сировиною, щоб були встановлені взаємовигідні контакти.

Голова. Перший мікрофон.

Заєць І.О., інженер Інституту економіки АН УРСР (Святошинський виборчий округ, м. Київ). Я хочу висловити своє здивування тією практикою, яка має місце в нашому парламенті постійно. Мені так і не входить у голову - є міністри чи немає у нас міністрів на Україні? Одержують вони платню чи не одержують вони платню? Я розумію так: якщо ми хочемо переходити до нової економіки, до ринкової економіки, то нам треба, перш за все, розглянути структуру Ради Міністрів, визначити принципи, напрямки, за якими буде сформований цей Уряд, а потім вже обирати заступників та інших людей. Я не розумію цього: нам треба провести зараз збирання урожаю, то для цього нам потрібен заступник. Це не постановка питання, шановні, це підгонка людей під людей, а не підгонка людей під функції, під Раду Міністрів.

Друге запитання у мене таке. Якщо ви ведете переговори з урядом Росії і кажете, що ми будемо будувати їм житло за нафту і газ, то де ми будемо будувати це житло? У Сибіру, на Таймирі чи на Україні - під Одесою, в Кагарлику чи в інших місцях?

Масол В.А. Я відповідав на це запитання і сказав, що наші люди, українці, працюють у Сибіру, де добувають нафту і газ, який ми сьогодні отримуємо. А для цього, для нашого народу, я вважав, вважаю і надалі буду вважати, ми повинні будувати житло, створити їм належні житлові умови. Це - перш за все.

А по-друге, я вважаю, що кожен може мати свою точку зору, але буду консультуватися з народними депутатами - яку структуру мати в Раді Міністрів з точки зору сільського господарства, і як вони вирішать, якої ми прийдемо згоди, так я і доповім.

Голова. Другий мікрофон.

Лубківський Р.М., голова правління Львівської організації

Спілки письменників України (Яворівський виборчий округ, Львівська область). Віталію Андрійовичу, ви перед нами висвітлювали свою програму, на запитання відповідали і заявили нам, що не ведете жодних переговорів у плані нового договору. Як зрозуміти ваші контакти і всі ці речі, про які тут нам стало відомо?

Я продовжу. Далі мене цікавить, яким титулом ви вчора позначали ці домовленості, в якому ранзі - це мене дуже цікавить.

Масол В.А. Ну, пробачте мені, шановні народні депутати, але ви доручили Уряду, який працював і був обраний Верховною Радою минулого скликання, продовжувати виконувати свої обов'язки, що ми й робили. Це доручення було Верховної Ради, його отримав Уряд, він працював, а життя є життя. До мене і сьогодні звертались. Якщо не ви, то товариш Чорновіл прислав мені телеграму, що ви, мовляв, дозволили з Миколаївського заводу взяти цемент. То що, я не повинен був вирішувати це питання? Ми вирішили. Життя є життя, і нікуди не подінемося від нього.

Голова. Так, ми зараз уже відхиляємося від порядку розгляду. Питань до Голови Ради Міністрів у кожного, хто сидить у цьому залі, багато. Будь ласка, Віталію Андрійовичу, сідайте. На цьому ми припиняємо ці справи (Оплески).

Я хотів би, шановні народні депутати, якщо ви погодитесь зі мною, висловити такі слова: під час розгляду питання про призначення Голови Ради Міністрів Української РСР, у цій роботі брали участь також народні депутати СРСР Вітольд Павлович Фокін і Володимир Кирилович Черняк. Це випробування дуже, я б сказав, складне і тяжке, але люди викладали свої думки, свої погляди, свої платформи, свою стурбованість за долю України. І якби ви не мали нічого проти, то я б від вашого імені висловив подяку їм за висловлені думки щодо нових наших республіканських структур за їх слова, спрямовані на благо нашої республіки (Оплески). З цього приводу, мабуть, все. Тільки ще мушу сказати товаришу Яковишину, що мене ніхто, і ви в тому числі, не позбавить права вносити якісь рекомендації. Будуть вони прийняті чи ні - то інша справа. Але не робіть спроб закривати мені рота. Я поки що Голова Верховної Ради (Оплески). Тепер нам треба йти далі за порядком денним. У нас ще не вирішено питання

про обрання голів двох комісій, на яких ми зупинилися. Думаю, що нам треба вирішити зараз це питання, якщо немає заперечень. Василь Іванович Євтухов, прошу на трибуну. Мені вже перед ним незручно, бо він, здається, третій раз іде до цієї трибуни. Василю Івановичу, коротенько про себе, а потім, якщо будуть до вас запитання, відповісте.

Євтухов ВЛ., директор Криворізького заводу гірничого устаткування "Комуніст" (ЦентральноМіський виборчий округ, Дніпропетровська область). Шановні депутати, народився в 1948 році в селі Нова Лозоватка Криворізького району. Закінчив Криворізький гірничорудний інститут у 1971 році. Після інституту був направлений на роботу на Криворізький завод гірничого устаткування, де працюю по цей день. Пройшов шлях від технолога до директора заводу, 1983 року захистив кандидатську дисертацію, а в 1987 році з посади головного інженера був обраний директором заводу. Не про себе.

Про мої наміри. За той час, що мені відведено, багато не скажеш, тому постараюсь коротко. Сьогодні базові галузі нашої промисловості підпорядковані центру, тому основною роботою цієї парламентської комісії повинна стати робота по формуванню важкої промисловості, базової промисловості республіки. Це, на мою думку, можливо тільки за умов суверенітету.

Друге. Вважаю, що галузям слід керувати не державним планом, а якоюсь концепцією чи соціальноекономічною програмою розвитку під цю концепцію. Тільки підприємствам, які будуть її виконувати, повинен бути забезпечений режим найбільшого сприяння. Чи то в кредитах, чи то в оподаткуванні, чи в матеріальному забезпеченні - то вже інше.

Наступне. Повинні бути забезпечені рівні можливості в базових галузях для різних форм власності. І в першу чергу, вважаю, що основне і головне - це не відірвати тих, хто виробляє продукцію, від результатів своєї праці. Маю на увазі, перш за все, безліч підзаконних актів, які зводять нанівець самостійність підприємств. Допускаю, що в деяких випадках державне втручання в роботу підприємства можливе, але вважаю, що повинен діяти механізм, згідно з яким повинна бути персональна, принаймні економічна, відповідальність за результати такого втручання.

І ще декілька питань. Щоб підвищити ефективність роботи

базових галузей, вважаю, що повинна бути єдність інтересів як підприємства, так і території. Це можливе в тому випадку, коли основою такої єдності, на мій погляд, є формування системи оподаткування знизу догори. Тобто територія повинна бути зацікавлена в результатах роботи підприємства. Зараз поки що навпаки. У нас, у Кривбасі чим більше ми виробляємо цементу, руди, металу, тим більше пилу, газів й інших невирішених екологічно-соціальних питань, замість того, щоб була якась вигода.

Це можна сказати й стосовно інших міст України.

І останнє. Я вважаю, що треба бути реалістами. Перехід до ринку, безумовно, викличе негативні тенденції. Тому в термін "регульований ринок" я вкладаю, перш за все, соціальну захищеність населення, а не якусь ширму для диктату над підприємствами. Диктат не допустимий.

У цій ситуації, коли будуть якісь соціальні хвилювання, я вважаю, що треба, перш за все, ці соціальні напруження знизити вирішенням продовольчої програми. Тому базові галузі промисловості, на мій погляд, повинні бути готові до роботи. І по своєму технічному переозброєнню в тих умовах, коли основна частина централізованих капіталовкладень, мабуть, буде направлена на село. І в цьому випадку, і за таких умов базові галузі повинні дати якнайбільше селу - від труб для газифікації до малої механізації для тих, хто нарешті візьме землю.

За цих умов ми й самі - базові галузі - зможемо дещо знизити соціальну напруженість у своїх колективах. Я це говорю тому, що вважаю: сьогодні проблема села - це вже проблема не економічна, а політична.

І на закінчення сказав би словами Кузьми Прудкова, що "нельзя объятъ необъятное". Тому для кваліфікованої роботи комісії, безумовно, я не все знаю. Буду враховувати вашу думку, залучати фахівців, науковий потенціал республіки для вирішення конкретних питань в конкретних галузях промисловості.

Голова. Є запитання до Василя Івановича? Запитання письмові є у вас? Одне?

Євтухов В.І. "Уважаемый Василий Иванович! Считаете ли вы, что оборонная промышленность входит в сферу влияния комиссии по развитию базовых отраслей? Если да, то изложите кратко свою позицию". О конверсии. Считаю, что пока позиции программы конверсии не существует. Входит ли это предприятие оборонной промышленности в эти базовые отрасли? На сегодняшний

день они не входят. Будут ли они входить завтра? Это зависит от структуры союзного договора. И если оборона войдет в тот союз, то, безусловно, они не войдут. Но считаю, в связи с конверсией, что часть проблем предприятий, которые находятся на территории республики, безусловно, должна быть в поле зрения этой комиссии.

Голова. Питання є? Немає. Сідайте, будь ласка. Перший мікрофон. Будь ласка. Правденко, 83 округ.

Правденко С.М., власний кореспондент газети "Економіка і життя" (Самарський виборчий округ, Дніпропетровська область). Я хочу запитати у претендента, програма якого мені сподобалася. Чи вважатиме Комісія за потрібне, як ми зараз почули від нашого прем'єра, щось будувати за додаткову нафту, чи як слід, перш за все, порахувати дійсний внесок республіки в освоєння тієї самої Тюмені? І ті наші загони, які літають туди зараз, і минулий наш внесок, перед тим, як заключати якісь паритетні умови?

Євтухов В.І., Я вважаю, що це основне, з чого треба починати.

Голова. Другий мікрофон.

Депутат не представився. Уважаемый претендент! Как вы считаете - включение в Комиссию базовых отраслей вопросов, связанных с развитием всех видов транспорта, не будет мешать работе Комиссии? Ведь это разные вещи. Транспорт - это не базовая отрасль, это - инфраструктура. Ваш ответ.

Євтухов В.І. Я считаю, что в вашем вопросе, безусловно, заложен здравый смысл, если так можно сказать. Я считаю, что Комиссия по развитию базовых отраслей очень емкая. Поэтому должны быть созданы, как минимум, подкомиссии, которые бы охватывали, в первую очередь, транспорт и связь, металлургию и горнодобывающую промышленность и отдельно - энергетику, машиностроение. Пока что, поскольку сессия так утвердила, на стадии подкомиссии.

Голова. Перший мікрофон.

Гнаткевич Ю.В., завідуючий кафедрою іноземних мов Київського політехнічного інституту (Індустріальний виборчий округ, м. Київ). Шановний Василь Іванович! Все-таки я хотів би уточнити, яку форму власності ви плануєте для крупних, великих підприємств, як ви мислите роздержавлення цих підприємств?

І друге запитання, Василю Івановичу. Ви закінчили технічний

вуз, проживаєте в Кривому Розі, директор заводу. Скажіть, як вам вдалося зберегти таку чисту, прекрасну українську мову? Дякую.

Євтухов В.І. Дякую за мову. Мені вдалося зберегти її, тому що я закінчив українську школу. Мати моя - вчителька української мови та літератури, правда вже на пенсії. В сім'ї розмовляю українською мовою.

Тепер щодо форм власності. Я вважаю, що у вашому питанні є підпихання: як я ставлюсь до приватної власності і чи буде вона в базових галузях. Я відповів би так. Завтра і через рік її не буде тому, що базові галузі до цього не готові. Це перше. І друге. До питання приватної власності можна, так би мовити, підійти з двох сторін. Перше - це експлуатація людини Людиною. Це - приватна власність, яку я відмітаю і вважаю неможливою. А з другого боку, приватна власність - це утвердження почуття хазяїна в людини. Я за це. Тому, і відповідаючи вже на ваше запитання - які форми власності я бачу найближчим часом - вважаю, що це буде оренда в базових галузях.

Голова. Час вийшов, переходимо до голосування.

Кандидатура депутата Євтухова на посаду голови Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства вноситься на голосування.

Будь ласка, включіть машину

(Оплески).

Рішення прийнято. "За" - 326, "проти" - 19, утрималося - 3.

Ставимо на розгляд питання про голову Комісії з питань Чорнобильської катастрофи. Як я вам вже оголошував, Комісія рекомендує на цю посаду депутата Яворівського Володимира Олександровича. Будь ласка, Володимире Олександровичу, на трибуну.

Яворівський В.О., письменник, секретар правління Спілки письменників України (Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область).Шановні депутатки і депутати! Мені дуже гірко, що я, чекаючи кілька днів того моменту, коли піднімусь на цю трибуну, піднімаюсь на неї в той момент, коли спалахнуло нове загострення в нашому Парламенті. І нам доведеться, мабуть, знову кілька днів висмоктувати його, як кров із рани. Нікуди не дінемося. Єдине, на що уповаю - що в ці дні збили оскому на голосуванні - "за" і "проти". Може це вже на мені не відіб'ється. Я думаю, що вам навіть набридло вже. Дуже вдячний вам і Володимиру Антоновичу за те, що ви почекали, поки я прибуду. Через те

я маю моральний обов'язок перед вами - сказати хоч кілька слів, де я був. Я був у Канаді. Не витратив на цю поїздку ні копійки державних грошей. Домовився про те, що Канада бере на оздоровлення і лікування півтори, а може й дві тисячі дітей. Був у кількох містах, провів зустрічі з діаспорою, українці здали ще у фонд оздоровлення дітей десь 170 з гаком тисяч доларів. Є домовленість, і про це знає Спіженко, наш міністр охорони здоров'я, що канадська діаспора буквально найближчим часом приступає тут, у нас у Києві до будівництва діагностичного центру по лікуванню чорнобильських дітей. Це те, що мені вдалося за ці дні зробити. Я думаю, шановні товариші, так: які б у нас пристрасті, а іноді і псевдопристрасті тут не розгортались, мабуть, найголовніше, що нас об'єднує в цьому залі і всіх, хто живе на території України і хто нас сьогодні чує і дивиться, - це те, що ми всі носимо на собі тавро Чорнобиля. Чорнобиль у всіх у нас чи в більшій, чи в меньшій мірі сьогодні в крові, в кістках, у мозку нашому. І, мабуть, більшої трагедії наша республіка не знала, і, дай боже, щоб вона її більше і не знала. Про Чорнобиль ви дуже багато знаєте, це те, що болить кожному. І кожен, хто піднявся на цю трибуну, міг би викласти свою програму, бо вона в нас уже сидить у нервах наших, у мозку нашому. Потрібно нам рятуватися як народові. Це вже зрозуміло всім. Я не буду повертатися назад, дуже багато ми про це знаємо. Єдине, що скажу, можливо, найголовніша причина Чорнобиля - це те, що у нас на відміну від інших цивілізованих держав, від інших цивілізованих суспільств не було, і немає досі атомного закону, закону про використання ядерної енергії. Якби був такий закон, не була б Чорнобильська станція побудована за чотири кілометри від першого мікрорайону міста Прип'яті. Не було б зроблено інших драматичних, трагічних на сьогодні порушень. Цей закон - він на нашій совісті. Верховна Рада повинна прийняти його і прийняти негайно. Він уже сьогодні потрібен. Сталося те, що в принципі мусило статись. Україна, яка посідає десь біля трьох процентів території від Союзу, несе в своєму тілі сьогодні 25 відсотків усіх ядерних блоків. При цьому, як правило, підтверджують і вчені, всі ці блоки збудовані на злочинному рівні.

Розумію всі ті проблеми, які є. Ми не можемо закрити сьогодні всі блоки, хоч би нам дуже цього хотілось. Але нам потрібна сьогодні стратегія. Думаю, що Комісія над нею буде працювати. Склалося так, що сьогодні на голову цієї Комісії може пропонуватись тільки напівсамогубець, тому що народ найшвидше нас

запитає. Щось може почекати, щось можна відкласти на завтрашній день. Нас запитають через півроку. Якщо ми нічого не зробимо, нас закидають камінням. Що потрібно робити в цьому напрямі?

Я дозволю собі коротенько, не зупиняючись на подробицях, які ви всі, звичайно, знаєте, сказати, що ми пропонуємо.

Нам потрібно не допустити дальшого розвитку ядерної енергетики на Україні. Україна перенасичена - це реальність. Ця держала - в центрі Європи. Ми не маємо права допустити будівництво жодного ядерного блока і про це повинні сказати від імені народу, сказати - годі.

У нас є різні пропозиції. Скажімо, президент союзу "Чорнобиль" пропонує триетапний підхід до чорнобильських проблем. Тут теж справедливо. Перший - вивчення, гласність повна. Новими очима подивитися на ту картину, яка є, бо вона не повна, або вона і досі напівгласна. Другий - це вирішення питання про негайне відселення людей, закриття Чорнобильської станції.

У мене дещо інша програма. Ми їх можемо погоджувати. Я вважаю, що потрібна програма "СОС", тому що те, що ми будемо робити зараз, мусили б робити його два-три роки тому. Тобто, ми вже повинні це робити на вчора.

Голова. Володимире Олександровичу, час. Чи є які запитання, бо у нас всього 10 хвилин.

Яворівський В.О. А вже час вийшов? Мені сказали - 10 хвилин.

Голова. 10 - це на все, і на відповіді.

Яворівський В.О. Володимире Антоновичу, я промахнувся.

Голова. То, може, ми вас вже слухаємо як голову Комісії?

Яворівський В.О. Хіба якщо мені дозволять ще 2-3 хвилини. Я думаю, це те, що всіх хвилює. Хотілося б щось і порадитись з вами.

Голова. Перший мікрофон, будь ласка.

Голоси із залу. Хай говорить!

Голова. Не розумію. Хай продовжує?

Голоси із залу. Так.

Яворівський В.О. Володимире Антоновичу, я вас прошу, якщо можна, 2-3 хвилини, я хоч перерахую - це злободенно.

Голова. Ну, давайте, 5 хвилин ще?

Яворівський В.О. Добре.

Голова. Ну, будь ласка.

Яворівський В.О. Просто перерахую. Потрібен Закон про зону. Ви знаєте прекрасно, що це наша територія, територія нашої республіки, але вона вже нам не належить. Ні нам, парламенту, ні Урядові. Вона повністю передана під Мінатоменерго. Ви знаєте, що відбувається. Нам вдалося ціною величезних зусиль зупинити будівництво реактора. Ви знаєте, і мені дісталося. Наші вчені виступали стільки проти мене, поки ми не довели, що це справді була їхня ініціатива. Сьогодні там уже є проект будівництва нового заводу по переробці ядерних відходів. Потрібен завод.

Я розумію, все це треба продовжувати, все це треба очистити. Але де гарантія, що за два-три роки ми переробимо все, що там є, а нам потім скажуть: давайте будемо звозити з інших держав. Як такий дорогий завод може стояти? Це все потрібно взяти під контроль, повинна бути повна гласність. І Закон про зону потрібен вкрай нам для того, щоб ми контролювали, щоб ми з вами як парламент знали, що там відбувається.

Блікс заявив, у нас учора була з ним зустріч, про те, що в нашу державу повертаються ядерні відходи від того палива, яке ми продаємо іншим державам.

Ви можете собі уявити, що відбувається? Закон про зону потрібен. Я вважаю, що наш інститут ядерної фізики необхідно перетворити на інститут Чорнобиля. Ми повинні мати в себе удома вчених, їх вистачає, повірте мені, у нас є прекрасні вчені, треба, їх перепрофілювати для того, щоб зараз працювати по ліквідації Чорнобиля. Я хотів би зробити таку заяву. Ми часто говоримо "ліквідація наслідків". Ми ніколи не ліквідуємо цих наслідків, їх ліквідувати не можна. Як ми ліквідуємо ті радіонукліди, період розпаду якихкілька десятків тисяч років? Через те ми сьогодні повинні думати: найголовніша проблема - врятувати народ, якомога більше врятувати народу і наших дітей. Оце найголовніше спрямування нашої Комісії. Я вважаю, що ми самі не обійдемося сьогодні. Рівень цивілізації сьогодні такий, що з аваріями, які будуть відбуватися, одній нації, одному народові не впоратись. Ми повинні, і це має бути тенденція роботи нашої комісії, привести сюди світ. Весь інтелект, який є в світі, мусить працювати на нас. Ми досі не звернулися до японців, які мають величезний досвід у цьому. Зрештою ми не використали навіть того, що, як кажуть, лежить біля нас. Ви, мабуть, прочитали недавно про Болотова. І я

вважаю, Володимире Антоновичу, ми повинні після затвердження цієї комісії запросити цю людину. Це геніальна людина, яка пропонує якісь конкретні речі. Ми повинні збирати все добре, що в нас сьогодні є. Є людина в Київському університеті, яка виготовила апарат, що знімає землю. До нього досі ніхто не звернувся. Ми повинні консолідувати, пригорнути до себе все те, що є в нас, і привести сюди світ. Я повинен вам сказати, ми були з Костянтином Івановичем Масиком - головою урядової комісії по Чорнобилю, в Америці. Люди сприймають нас. Нам потрібно виходити як парламентаріям, треба говорити правду, що в нас відбувається, і світ нам допоможе. На превеликий жаль, Чорнобиль нас застав в страшній ситуації економічний. І ми самі з цієї прірви, над якою Україна сьогодні стоїть, не вийдемо. Тому саме парламентська комісія може виконати цю місію. Привести всі кращі уми, всі кращі надбання, які сьогодні є, для того, щоб нам чорнобильські проблеми вирішувати бодай швидше.

І останнє. Я думаю, що нам треба підтримувати ідею, яка виникла в західних областях України. Товариші, ми перетримали людей в зоні. Ця проблема велетенська. Захворювання дітей росте. Ви це знаєте вже без мене. Це - реальності, від яких ми нікуди не дінемось.

Я вважаю, що комісія повинна цим зайнятися, підтримати цю ідею, щоб в усі напівзапустілі села, які сьогодні є, негайно вивезти людей. Але це так, як зробили уже один раз з нами: перевезли, наобіцяли, обізвали їх героями і забули на другий день.

Проблем дуже багато. Я не хочу всіх перераховувати, ви їх знаєте. Давайте я відповім на запитання. І що хотів би ще наголосити: радіологічний центр, який тут є, підпорядкований сьогодні центру. Він повинен бути на Україні і працювати на український народ.

Ви знаєте, його очолює Романенко, людина, скажемо прямо, неавторитетна серед нашого народу. Це не моя вигадка. Я вважаю, що цей Інститут потрібно перевести повністю у підпорядкування республіканського Міністерства охорони здоров'я.

Я закінчую. Проблем надзвичайно багато, але нас єднає те, що всі ми у своїх передвиборних програмах говорили про Чорнобиль. Сьогодні в комісію записалось 15 осіб. Люди добрі, це, може, одна з найголовніших комісій, не хочу перебільшувати її ваги. Але лікарів у нас майже немає, всі розійшлися. Це комісія порятунку, а вона дуже невеличка. Я просто вважаю, що в цій комісії багато людей повинно професійно працювати, на зарплаті, бо проблем

багато. Якщо нас через півроку запитають, а ми нічого не зробили, це буде ганьба не тільки для комісії, а й для всього нашого парламенту.

Голова. Перший мікрофон.

Єщенко В.М., головний лікар Новопетрівської дільничної лікарні Вишгородського району Вишгородський виборчий округ, Київська область). Я одна з тих лікарів, яка дійсно проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення і яка сьогодні не входить до складу вашої комісії, на превеликий жаль, враховуючи таку кількість жінок. Я буду обов'язково брати участь у вас з дорадчим голосом. І голосуватиму за вас як за голову цієї комісії. У мене до вас ось таке питання. Скажіть, будь ласка, як ви оцінюєте відому нам усім 315 постанову і конкретно іменно ті критерії, які клались в основу поширення зони, наприклад, поширення на 23 села Вишгородського району і непоширення на ті села, де йде до 5 кюрі?

Яворівський В.О. Дякую. Запитання глобальне. Про нього можна довго говорити. Я вважаю, що постанова ця не вирішує багатьох проблем, вона компромісна, у ній дуже багато білих плям. Я вважаю, що комісія сьогодні повинна розробити нові пропозиції, нам даються повноваження. Ми можемо залучити сьогодні вчених, можемо залучити весь світ української науки, і вони охоче на це підуть. Ми повинні зробити нові карти, нові визначення районів. Ви знаєте, як робилася 30-кілометрова зона. Наші генерали цивільної оборони поставили циркуль і обвели 30-кілометрову зону. І ми вже через п'ять днів після аварії знали, що в Іванківському районі є села, які треба було негайно вивозити, але в зоні були села, які могли ще і почекати.

Через те, я вважаю, що це визначення, яке ми маємо, дуже примітивне і несправедливе, його треба негайно переглядати.

Голова. Другий мікрофон.

Будько В.С., голова Народицької районної Ради народних депутатів, перший секретар Народицького райкому Компартії України (Малинський виборчий округ, Житомирська область). Я насамперед хочу попросити вибачення у голів постійних комісій, народних депутатів, які входять в інші комісії, але хочу сказати, що більш важливої комісії, яка б зачіпала життя і здоров'я мільйонів людей, як Комісія по Чорнобильській катастрофі, немає, тому що геноцид по відношенню до частини населення, яке п'ятий рік

проживає на забрудненій території, продовжується. Цілий ряд постанеш, які прийняті, не виконуються і не відповідають тій дійсності, яка є на місцях.

Так ось у мене конкретне запитання до вас, Володимире Олександровичу. Враховуючи те, що сьогодні з вечірньої передачі люди, які живуть там, будуть знати, хто обраний головою цієї комісії, хто їхній заступник, у мене до вас таке запитання.

Після очолення цієї комісії чи вистачить у вас разом з членами комісії розуму, мужності, напористості, сміливості, щоб вирішити питання, перемогти відомчий диктат Москви у вирішенні цієї страшної проблеми, щоб перемогти відомчі бюрократичні рогатки, які мають місце у нас в республіці? Чи дійсно будуть прийняті такі закони, які вирішать судьбу й долю мільйонів людей, які живуть на забрудненій території?

Яворівський В.О. Валентине Семеновичу! Я вам дуже вдячний за дуже суворе запитання. Ви перерахували цілий букет рис, які потрібні голові цієї Комісії.

Я вам можу ще раз сказати, що, мабуть, всього цього набору у мене немає. Якщо чогось не вистачить, я звернуся до вас. Я знаю, що у вас є дещо з того, що можна позичити у вас. Але відступати нам далі нікуди. Якщо ми цього не будемо робити, ганьба тоді всім нам.

Голова. Третій мікрофон.

Осадчук П.І., письменник, секретар правління Київської організації Спілки письменників України (Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановний Володимире Олександровичу! У мене до вас два невеличких, але, на мій погляд, важливих запитання.

Перше. Чорнобиль - це не тільки зона, не тільки Народичі, Славутич тощо. Це - вся Україна. І є такі місця, про які б ми навіть не могли подумати, що там щось упало і є радіаційне забруднення. Я недавно побував у Тлумацькому і Рожнятівському районах на Івано-Франківщині і зрозумів, що там виникла небезпека радіаційного зараження. І є така потреба, щоб провести там на урядовому рівні відповідне обстеження. Звертаються керівники районів у область, область їм дає відповідні пояснення і співчуття. Але все зводиться до того, що область має десь вишукати 300-500 тисяч карбованців, щоб оплатити тим, хто буде робити ці обстеження. Чи не здається вам, що гроші повинні платити ті, хто винен у забрудненні? І це питання треба вирішувати.

І друге запитання. Щодо продуктів харчування по всій країні, не тільки на Україні. Виникають різні і певно небезпідставні чутки, що продукти харчування, які виробляються десь в забруднених місцях, перекидають ледь не в Ярославль чи десь там на Івано-Франківщину, чи на Одещину і реалізують, як чисті. Питання полягає в тому, що така небезпека повинна якось бути для людей унеможливлена. Чи не думаєте ви, що треба прийняти закон про кримінальну відповідальність конкретних господарників і працівників торгівлі, які поширюють забруднення радіаційних продуктів.

Яворівський В.О. Відповідаю на друге запитання.

У моїй коротенькій програмі я просто не, назвав, що потрібна справді карна відповідальність за виготовлення забрудненої продукції. Ви знаєте факти, що із зони повезли гриби в Запорізьку область і продавали. Ви це знаєте. І це не єдиний факт. Досі блукає по Союзу вагон із радіоактивним м'ясом. Ви це все знаєте. Я думаю, що за нами слово і закон щодо відповідальності за виготовлення цих продуктів. До речі, харчування, яке ми споживаємо, найстрашніше. Зовнішня радіація - це, так би мовити, одне, а те, що ми споживаємо - інше. Це те, що на віки вічні осідає в наших кістках. І ці гарячі часточки вибивають нам оцей ланцюг - генетичний. Оце найстрашніше!

Голова. Друге запитання.

Яворівський В.О. Це дуже влучне запитання - про гроші, що повинен платити той, хто зробив.

Петре Іллічу, якраз у тому-то й вся річ. Недавно приїздили представники зелених з Західної Німеччини. Я їх возив до Чорнобиля. І розповідав, як було у ті дні. Показував їм: ось солдати наші стоять, ось те, ось це. Вони на мене дивилися, як на людину з іншої планети. Вам ставлять питання так: професіонали зробили аварію, професіонали повинні її ліквідовувати. Ми "угробили" в Чорнобилі наших хлопчиків - молодих солдатів. Скільки? І сьогодні ми беремо так званих "партизанів", посилаємо туди на рік-два здорових хлопців, які ще можуть жити й жити. Це питання, які потрібно вирішувати. Справді, треба виставити рахунок Міненерго. Я вважаю, що це вкрай необхідно. Але зробити це треба розумно, продумано, аргументовано.

Голова. Перший мікрофон.

Шовкошитний В.Ф., постійний позаштатний кореспондент журналу "Ранок" (Харківський виборчий округ, м. Київ). Шановні

депутати! Я звертаюсь до вас як президент всесоюзного товариства "Союз-Чорнобиль". Звертаюсь до вас як людина, яка працювала на ліквідації аварії, жила в Прип'яті, яка евакуйована разом зі своєю сім'єю 27 квітня 1986 року. Давайте ми з вами зараз проголосуємо за Володимира Олександровича. Я буду працювати теж в цій комісії. Комісія наша, чорнобильська, висловила йому довіру. Немає для нас важливішої проблеми, ніж Чорнобиль. Володимир Олександрович та людина, яка зможе очолити цю комісію, зможе організувати роботу. Я пропоную проголосувати за Яворівського.

Голова. Дякую. Володимире Олександровичу, час вийшов.

Яворівський В.О. Володимире Антоновичу, я маю дві записки. "Коли будуть дозиметри?" Товариші! Дозиметри вже розроблені, я просто не можу довідати, хто гальмує їх випуск. На заводі "Арсенал" вже почали їх випускати. Костянтин Іванович Масик приносив, обмірював мене. Де вони? Я не розумію. Комісія цим усім повинна зайнятись. Люди повинні мати це все. І останнє запитання. На яке я не можу не відповісти, бо мені його ще вчора задали депутати. "Яка різниця між Чорнобилем і Хіросімою й Нагасакі?" Дуже велика різниця. Чорнобиль - це 90 хіросимських бомб. Крім того, при вибуху бомби частина енергії йде у світло, а тут все пішло в нас. От вам і різниця.

Голова. Сідайте, будь ласка. Дякую. Ставлю на голосування пропозицію постійної комісії з питань Чорнобиля і Голови Верховної Ради про обрання депутата Яворівського головою цієї комісії (Оплески).

Депутат Яворівський обирається головою Комісії з питань Чорнобильської трагедії.

Так, з комісіями, здається, ми зробили все на першому етапі. Я підкреслюю - на першому. Бо зараз ще Президія Верховної Ради протягом певного часу працюватиме над складом цих комісій, будемо працювати з депутатами з тим, щоб зробити всі ці справи найбільш оптимальними.

Тепер треба далі продовжувати роботу за порядком денним. Тут можуть бути різні варіанти. У нас є питання щодо Декларації про державний суверенітет. Нам треба вирішити із заробітною платою людей, які зараз приходять на роботу до постійних комісій, взагалі у Верховну Раду. У нас є деякі організаційні питання.

Ми зараз в Президії Верховної Ради повинні будемо порадитись. Тому я оголошую перерву до 16 години.

Є дві об'яви. Перша - показ фільмів про події у Дніпропетровському слідчому ізоляторі відбудеться о 15 годині в кінозалі.

І друга. Комісію з питань відродження і соціального розвитку села та Комісію з питань агропромислового комплексу, а також всіх бажаючих аграрників прохання залишитися тут зразу після оголошення перерви.

Членів Президії прошу піднятися на третій поверх.