ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 30 липня 1990 року, 16 година

Головує заступник Голови Верховної! Ради Української РСР депутат Гриньов В. Б.

Головуючий. Так, товарищи, мы имеем право начать работу. Прежде я хочу напомнить о том, что завтра мы будем рассматривать вопрос Чернобыля. Владимир Александрович, завтра вопрос Чернобыля, завтра.

Кроме этого, я хочу довести до вашего сведения, что Председатель Совета Министров выдвинул три кандидатуры к тому списку, который мы с вами рассмотрели: товарища Шевченко Владимира Павловича - на пост министра высшего и среднего специального образования УССР; товарища Вербицкого Александра Евгеньевича - на пост председателя Комитета по жилищно-комунальному хозяйству; товарища Коваленко Александра Николаевича - на пост министра финансов Украины.

Вот три кандидатуры, которые предстоит рассмотреть на заседаниях постоянных комиссий. В силу жестких временных рамок постоянным комиссиям придется искать время для проведения заседаний, рассмотрения этих кандидатур, по всей " видимости, вне, так сказать, сетки пленарных заседаний. Поэтому я бы хотел, чтобы председатели постоянных комиссий уже сейчас подумали, когда, где заслушать эти три кандидатуры на соответствующие посты в Правительстве.

Ориентировочно мы будем завтра рассматривать, я повторяю, вопрос Чернобыля. Послезавтра - вопросы развития села. Ориентировочно, я повторяю. Так что окончание формирования Правительства переносится на четверг.

Исходя из этого, вот в эти дни - завтра, послезавтра комиссии

должны, я повторяю, вне сетки пленарных заседаний пригласить на свои заседания вот эти кандидатуры, рассмотреть их и так далее, и так далее. Все формальные вопросы, все формальные вещи выполнить.

Продолжаем работу по рассмотрению кандидатур членов Правительства. На посаду голови Державного комітету УРСР у справах молоді, фізичної культури та спорту пропонується Борзов Валерій Пилипович, видатний радянський спортсмен, дуже відома людина серед спортсменів. Будь ласка.

Нет возражений? Сколько минут вам нужно, чтоб сказать немножко? 3-4 хвилини взагалі.

Борзов В. П. Я про себе трішки скажу. Шановні народні депутати, мені 40 років. Народився в м. Самборі Львівської області, вчився і жив у Чернівцях, у Новій Каховці. Заслужений майстер спорту, чемпіон Олімпійських ігор. Закінчив Київський інститут фізичної культури, захистив дисертацію на вчену ступінь кандидата педагогічних наук, маю численні публікації, декілька книжок. Пройшов трудовий шлях від інструктора по фізичній культурі до секретаря ЇЖ комсомолу. Останні 4 роки - заступник голови Держкомспорту республіки, член Ради Європейської спортивної федерації. В КПРС з 1972 року. Одружений, маю доньку.

Тепер - коротенько щодо концепції, суті і перспектив діяльності першого в історії України Комітету у справах молоді, фізичної культури та спорту. Передусім хотів би надіятись, що вам цілком зрозуміла вся складність мого становища. За декілька днів осмислити таке завдання, поєднати такі глобальні категорії, як молодь, фізична культура та професійний спорт, дуже важко.

Ви також знаєте, що суспільство, яке тривалий час проголошувало гасла "Майбутнє належить молоді" і "Молодим скрізь у нас дорога!" і відкладало вирішення цих проблем на потім, опинилось в тупиковій ситуації, близькій до небезпечної. Ігнорування законних інтересів і потреб молодих людей призвело до адекватної реакції з боку юнаків та дівчат. Не - падіння авторитетів, стимулу до чесної праці, серйозна криза довіри до держави і суспільства, скептицизм, пасивність. Невирішеність соціальних проблем - чи не найголовніша причина злочинності, наркомани, пияцтва. Перспективи, на жаль, невтішні, якщо не вжити рішучих заходів.

А тепер, будь ласка, декілька пропозицій щодо великого

спорту. Я думаю, що це питання вас цікавить і з врахуванням часу. По-перше, прийняття Декларації про суверенітет України кардинально змінює акценти фізкультурно-спортивної діяльності.

Курс на незалежність вимагає інтенсивного пошуку достатніх основ для самопрожиття. Тому вкрай необхідно сьогодні домогтися розробки і прийняття нової нормативної і правової бази з опорних напрямів спорту, напрямів розвитку галузі, закріпити її Законом про фізичну культуру і спорт. Це дозволить, перш за все, зняти головне протиріччя між правом громадян на фізичну досконалість і фактичною відсутністю будь-якої юридичної, фінансової, навіть моральної відповідальності підприємств, організацій, установ та їх керівників за стан здоров'я населення. Внести суттєві корективи в застарілу філософську концепцію цієї сфери діяльності, відродити її духовні, загальнолюдські і гуманістичні цінності. Разом з парламентськими комісіями Держкомітет має опрацювати програмні цілі, переглянути і впорядкувати нові форми господарювання, систему фінансових, договірних і економічних відносин між усіма учасниками галузі. Впровадити механізм управління, адекватний суті Декларації.

Пропоную також з урахуванням вимог часу, просто здорового глузду покласти в основу управління триєдину організаційноцільову структуру - оздоровча і фізична культура, народний спорт, олімпійський або професійний спорт. Такий підхід дозволить забезпечити організацію всієї роботи з позиції інтересів особистості, сім'ї, соціальної групи як головних цінностей, наблизити епіцентр подій до місць проживання, навчання, праці та відпочинку.

Я навмисно не декларую і не хочу нав'язувати узагальнюючих форм роботи, розрахованих на робітника чи колгоспника, молодь чи пенсіонерів, вважаючи за доцільне передати ці пріоритети місцевим органам управління. Оце якраз і будуть ті самі основи горизонтальних структур, які дозволять взяти на озброєння усе найкраще, що є в народній медицині, нетрадиційних формах оздоровлення, старовинних українських обрядах та іграх.

Щодо фінансів. Звичайно, розраховуємо і на збільшення бюджетних асигнувань для розвитку, а також на більш якісне їх використання. Проте, думаємо, і спорт може мати власні прибутки. Приміром, за рахунок формування власної промисловості, підпорядкування республіці підприємств центру, створення індустрії культурно-спортивних розваг і дозвілля, в тому числі і зимового варіанта в зоні Карпат, комерційного виходу великого

спорту України на міжнародну арену. Створення власного видавництва, налагодження в перспективі економічних стосунків з телебаченням, передачі коштів "Спортлото" територіальним фізкультурним організаціям. До речі, це трохи більше, ніж річний бюджет Держкомспорту УРСР.

Тепер щодо великого спорту, професійного спорту. Моя позиція тут така: передусім треба позбутися бездумного і небезпечного протиставлення фізкультури спорту, знайти розумний баланс між ними. І це можливо, якщо відмовитися від адміністративних і керуватися економічними методами управління. Спортсмени повинні, нарешті, узаконити свої взаємини з державними та громадськими організаціями і об'єднаннями, користуватись усіма юридичними правами по найму, мати право на пенсійне забезпечення за спортивні досягнення і вислугу років. Слід терміново опрацювати правову основу професійної спортивної діяльності як в республіці, так і за її межами, створення професійних ліг, державно-громадських національних федерацій з видів спорту, переходу на принципи штатних команд, які утримуються за рахунок коштів республіки, клубну договірну основу між спортсменами, тренерами, іншим персоналом і спортивними організаціями. Все це буде істотно знижувати поріг матеріальної і організаційної залежності від центру. Вирішення питання про повний і реальний суверенітет великого спорту республіки, його самостійності і прямого виходу на міжнародну арену має увінчати створення визнаного МОКом Олімпійського комітету України, Причому духовним у цій загальнонародній справі повинен стати процес національного відродження, олімпізм і зростання добробуту людей. Дякую, я закінчив.

Головуючий. Дякую. Перший мікрофон, будь ласка.

Під'яблонський М.І. заступник голови профкому металургійного комбінату імені Ілліча, м. Маріуполь (Маріупольський-Іллічівський виборчий округ, Донецька область). Валерий Филиппович! У меня к вам два вопроса.

Первый. Вы, очевидно, помните фильм "Доживем до понедельника", где один из героев заявил о том, что России после Петра 1 на царей не везло. У меня к вам вопрос, почему после вашего ухода из большого спорта Украине не везет на олимпийских чемпионов в беге на короткие дистанции?

И второй вопрос. Сейчас вы знаете о том, что прорабатывается вариант проведения зимних Олимпийских игр в конце

XX столетия у нас, в городе Сочи. Не является ли, по вашему мнению, организация проведения вторых Олимпийских игр у нас в Союзе, когда мы находимся, ну, будем говорить, в катастрофическом экономическом положении, чем-то в общем-то явно надуманным и не совсем приемлемым для нас, налогоплательщиков? Спасибо.

Борзов В.П. Что касается первого вопроса, то для того, чтобы появились таланты в нашей республике и в стране в целом, прежде всего, необходимы таланты и трудолюбие. Кроме этого, система, которая позволяет готовить этих спортсменов с учетом и технического прогресса, и открытии в науке, и мощности медицинской, биологической. Весь комплекс этих вопросов, к сожалению, у нас работает не столько на отбор талантливой молодежи в спорте, большом профессиональном спорте, сколько в смешанном варианте работает и на физическую культуру, и на большой спорт. Поэтому в своем кратком выступлении, там, где я предлагал концептуальный подход к построению отрасли, я и предложил разделить физическую культуру, народный спорт и профессиональный спорт на самостоятельные подразделения, которые бы работали в системе триады, дополняя друг друга.

Что касается Олимпийских игр в Сочи. Вы знаете, мы имели практику проведения Олимпийских игр в Москве в 1980 году. И, к сожалению, взялись за коммерческую сторону, которая всегда сопутствует проведению крупных международных соревнований, очень поздно. Поэтому потеряли колоссальные суммы доходов. Если говорить о проекте проведения Олимпийских игр в Сочи, то он очень смелый. В нем есть оригинальность, он подкупает своей сложностью и в то же время контрастным таким подходом, чтобы в южной зоне нашей страны провести зимние соревнования. То есть сюжет в предложении этом - напряженный и интересный. Но единственным вопросом, которым я хотел бы сегодня закончить ответ на ваш вопрос, это способность наша развернуть программу по выколачиванию доходов из этого предприятия. Мы этого, наверное, не сможем с учетом нашей экономической обстановки. Поэтому вопрос об Олимпийских играх на сегодняшний день, с учетом обстановки, является весьма затруднительным.

Головуючий. Будь ласка, другий мікрофон.

Пулинець П.М., директор Херсонського обласного військовопатріотичного центру "Інтернаціоналіст" (Білозерський виборчий

округ, Херсонська область). Валерію Пилиповичу! 3 переходом на ринкову економіку молодь може стати однією з незахищених категорій - проблеми працевлаштування, соціальні гарантії і так далі. Бачите ви які-небудь шляхи, щоб послабити ту соціальну напругу, яка обов'язково виникне у молоді?

Борзов В.П. Действительно, при неизбежном переходе к рыночной экономике самым первым, кто почувствует этот переход, будут незащищенные категории и слои населения. Я бы к ним отнес прежде всего молодежь, работающую молодежь, которая не найдет себе места в системе рыночных взаимоотношений, и молодежь, которая будет увольняться из рядов Советской Армии.

Для того, чтобы снизить напряженность, которая будет существовать" я думаю, необходимо конкретно приступить к решению болевых социальных вопросов по молодежи, которые лежат на поверхности. Мы все о них знаем. Создание Государственного комитета по молодежи, физической культуре и спорту как исполнительного органа, я думаю, позволит сделать некоторые шаги в этом направлении. И я надеюсь, что совместно с парламентскими комиссиями, с вашей помощью удастся решить многие вопросы, которые требуют нашего внимания и рассмотрения.

Головуючий. Будь ласка, третій мікрофон.

Толстоухов А.В., заступник редактора Волноваської районної газети "Знамя Труда" -(Волноваський виборчий округ, Донецька область). Валерий Филиппович! После тех бесед, которые у нас с вами состоялись, я считаю, что вы имеете все основания возглавить данный Государственный комитет. Тем более, что беседы не проходят бесследно и для вас - вы вносите изменения в свою программу, она становится более четкой. У меня два вопроса. Какими вам видятся пути превращения Украины, в олимпийскую державу? И второй вопрос. Ваша жизнь (и в спорте, и после прекращения активных занятий в профессиональном спорте) сложилась, в общем-то, удачно. Но проблема социальной защищенности спортсменов существует. Как вы ее собираетесь решать? Спасибо.

Борзов В.П. Спасибо за вопрос. Он действительно волнует всю спортивную общественность и большую часть любителей спорта. К сожалению, на сегодняшний день мы имеем целый ряд проблем, связанных с обсуждением вопроса: быть профессиональному

спорту, быть профессии спортсмен в Советском Союзе или не быть?

Практически предпосылки к решению этого вопроса уже имеются. Прежде всего, имеется пенсионное обеспечение. В классификатор профессий внесена специальность спортсменинструктор. Значит, для того, чтобы решить вопрос о социальной защищенности спортсменов, нужно, как я говорил в своем выступлении, перейти на систему договоров между спортивными организациями, государственными организациями и спортсменами, потому что правовая база не успевает за прогрессом, который в спорте существует. И практически остаются белыми пятнами и нерешенными вопросы по целому комплексу проблему связанных с участием спортсменов в коммерческих соревнованиях, с выездом спортсменов по контракту для работы за границу и практически социальной защищенности после окончания занятия спортом. Поэтому первыми вопросами на повестке дня, я думаю, будут вопросы социальной защищенности спортсменов и молодежи.

Второе. Пути превращения в олимпийскую державу. Вопрос, с одной стороны практически решен. В общественном мнении имеется ряд сложностей, которые связаны не столько с нашими проблемами и с общественным мнением в нашей республике, сколько с взаимоотношениями с международными организациями и Международным олимпийским комитетом в том числе. Как вы знаете, олимпийские комитеты созданы в Российской Федерации и в Прибалтийских республиках, но до сих пор ни один из них не получил признания Международного олимпийского комитета. Я бы предложил такой путь решения этого вопроса.

Безусловно, нужно вносить предложения и активно воздействовать на двух представителей Международного олимпийского комитета, которые есть в нашей стране, с тем, чтобы они жестче ставили эти вопросы в Международном олимпийском комитете по изменению позиции "Хартии".

И второе. Значительно расширить международные контакты с зарубежными странами напрямую, между нашей республикой и федерациями, между нашими федерациями национальными и федерациями зарубежных стран. Это даст возможность иметь валюту и получить международное признание. Я вижу такие пути.

Головуючий. Будь ласка, перший мікрофон.

Пауль В.Й., начальник хімічного цеху Зуївської експериментальної теплоелектроцентралі Всесоюзного теплотехнічного інституту (Харцизький виборчий округ. Донецька область). Валерий Филиппович! Спорт дал вам выдержку, мужество, самодисциплину. Поэтому я думаю, что все эти качества непосредственно вам помогут в решении тех грандиозных задач, которые стоят перед вами, если вас изберут Председателем по молодежным вопросам, физкультуре и спорту. Поэтому у меня вопрос к вам такого характера. Из каких источников, материальных, финансовых, предполагается финансировать различные молодежные программы, а также спортивные программы?

Борзов В.П. Вопрос существенный и злободневный в связи с тем, что без финансов, конечно, решать поставленные проблемы, а тем более крупные молодежные программы не представляется возможным. Поэтому я бы вкратце перечислил те источники финансирования, которые позволят реализовать задуманное.

Прежде всего, бюджетные ассигнования. Пока что это самый надежный и самый стабильный источник дохода. Кроме этого (рассчитывая на то, что меня поддержат, если состоится решение, и в вопросе о создании и расширении молодежной индустрии, развитии молодежной индустрии, создании предприятий), конечно же, и спонсорская деятельность, привлеченные средства. Но самое главное, о чем бы я хотел сегодня сказать, - это включение позиций в коллективные договора первичных организаций и трудовых коллективов. Если в трудовом коллективе, в коллективном договоре мы не увидим расходов на молодежь и на спортивно-физкультурную часть, мы с вами сверху эту проблему не решим. Вот вкратце.

Головуючий. Спасибо. Мы заканчиваем обсуждение. Вопросы. Спасибо, Валерий Филиппович. Спасибо, вы свободны.

Борзов В. П. Дякую.

Головуючий. У меня в наличии целая группа документов по рассмотрению кандидатуры Борзова: от групп областных, и от целой совокупности постоянных комиссий. Положительные заключения, но, тем не менее, я хочу, чтобы здесь выступили.

Ярослав Кендзьор - від Комісії з питань культури та іншого. Будь ласка.

Кендзьор Я.-П.М., голова ради об'єднаного колективу фізкультури виробничого енергетичного об'єднання "Львівенерго" (Сокольський виборчий округ, Львівська область). Шановні народні депутати! У хворому, безнадійно хворому суспільстві не може залишитися здоровою якась одна невелика ланка його структури. Такою ж хворою структурою залишилась у нас система фізичного виховання і спорту: і як державна система, і як громадська система. У спадок нам зараз залишається надзвичайно багато проблем, пов'язаних із розвитком фізичної культури і спорту. Комісія з питань культури і духовного відродження розглядала і кандидатуру Валерія Пилиповича Борзова, і ті питання, які повинен вирішувати Державний комітет з фізичної культури і спорту. У Комісії є багато побажань Державному комітету фізичної культури і спорту і його майбутньому голові про те, що усі ці проблеми, які сьогодні назріли, повинні вирішуватися з розумінням великої державної ваги цих питань. Вони повинні вирішуватись з оглядом на прийняту Декларацію про державний суверенітет України.

Комісія проголосувала за кандидатуру Валерія Борзова. "За" проголосували 8 чоловік, "проти" - 2. Комісія висловила прохання і входить з пропозицією про зміну назви самого Державного комітету, який пропонується створити. Пропонується створити Державний комітет з фізичної культури, спорту і в справах молоді Комісія ж схильна до того, щоб був створений Комітет з фізичної культури і спорту. Ось така думка Комісії з питань культури і духовного відродження.

Головуючий. Дякую. Товарищи, здесь возникал уже вопрос неоднократно по поводу того, что этот Комитет должен быть отдельно по физической культуре, отдельно по молодежи. Всетаки давайте пусть этот Комитет поработает, и если мы увидим, в конце концов, что это разделение целесообразно, в процессе работы примем решение. Мы имеем сегодня (так, условно) временную структуру Правительства. Мы ее, кстати, окончательно не утверждали, но тем не менее... Вторая сторона важнейшая - работа этого Комитета.

Анатолій Сергійович Матвієнко, голова Комісії з питань молоді Будь ласка.

Матвієнко А.С., перший секретар ЦК ЛКСМ України (Бершадський виборчий округ, Вінницька область). Товариші! Я хотів би зупинитися на двох питаннях: на кандидатурі товариша

Борзова і, перш за все, на питанні, яке викликає в деяких депутатів сумнів і якісь вагання: щодо назви Комітету і його функцій. Дійсно, до чого тут молодь, і чому ми сьогодні стоїмо на такій позиції?

Я хочу вам сказати, що якщо ми проголосили з вами і усвідомили, що це надзвичайно серйозно - проблема молоді, і проголосили сильну державну молодіжну політику, то ми повинні робити крок за кроком.

Створивши молодіжну комісію, ми зробили перший крок. Якщо ми не зробимо сьогодні другого кроку, то це зупинитися на півдорозі, власне кажучи "танцювати, та не вклонитися". Ми виходили з двох позицій. І такі прецеденти є - в Росії та Білорусії створено окреме Міністерство в справах молоді або Державний комітет в справах молоді. Але після розмови з Головою нашого Уряду ми все-таки погодились як на компромісний варіант, як на варіант, який буде на перехідний етап, про поєднання саме такого Комітету

- в справах молоді, фізичної культури та спорту. Виходимо ми з того, що цю це найбільш близькі, найбільш влучні і вдалі поєднання. І в такому поєднанні Комітет міг би сьогодні працювати.

Ми гарантуємо в такому поєднанні слідуючи аргументи. Нова справа повинна виростати із чогось, і це дасть можливість нам перевірити на протязі року чи півтора доцільність такого Комітету, розвіяти сумніви. І, зрештою, трете. Сьогодні товариш Борзов як ніяка інша кандидатура підходить на те, щоб очолити Держкомітет по спорту. Але не в меншій мірі він підходить як ніяка інша кандидатура і на те, щоб очолити сьогодні Комітет у справах молоді. І якщо ми сьогодні "розірвемо" його, то ми втратимо або в одному, або в іншому. Я просив би безперечно це підтримати.

І саме останнє щодо кандидатури товариша Борзова. Він добре знає проблеми молоді, він професійний спортсмен. Якщо нам потрібна людина, яка справилася б з тим завданням, яке ми покладаємо на Комітет, й просив би всіх депутатів проголосувати за кандидатуру товариша Борзова.

Головуючий. Дякую. Ставиться на голосування пропозиція і кандидатура, І постанова. Вудь ласка, висловлюватись.

(Йде голосування).

"За" - 329, "проти" - 25. Поздоровляю, Валерію Пилиповичу.

Слідуючи кандидатура, я прошу вибачення, Миколо Яковичу,

на посаду голови Державного агропромислового комітету УРСР. Він уже знає. Як ви будете? П'ять хвилин про себе.

Сидоренко М.Я. голова ради агропромислових формувань Донецької області (Новоазовський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Президиум! Уважаемые товарищи, коллеги! Хочу прежде всего со всей откровенностью сказать, что выдвижение моей кандидатуры на поет председателя Госагропрома республики для меня явилось полной неожиданностью. Я немало думал, сомневался, прежде чем дал свое согласие и вышел на эту, самую высокую трибуну республики.

Поверьте, я хорошо понимаю масштабность стоящих задач, их новизну и в первую очередь экономические условия предстоящего периода, остроту социальной напряженности и скудности на продовольственном рынке. Отдаю себе отчет в том, что накопившиеся проблемы в одночасье не решить. Для этого понадобится время, которое, к сожалению, у нас в самом большом дефиците, и народ от нас требует другое. Ну, и, естественно, нужны ресурсы и самое главное, как я считаю, - это видение, понимание и участие в решении проблем всех граждан республики.

Но меня обнадеживает в первую очередь состав, (я имею в виду профессиональный) настоящего парламента. Когда еще в составе парламента будет более одной четверти депутатов-аграрников? Это - большая сила, большая поддержка. Ну, и то, с какой озабоченностью, тревогой, я бы сказал, даже болью выступают здесь многие депутаты о судьбе украинского села без учета или независимо от их политических взглядов, все это в сумме и позволило мне принять такое решение.

При этом я убежден, что парламент примет закон о приоритетном развитии села и агропромышленного комплекса, который, как и уже принятая Декларация о суверенитете Украины, станет отправным моментом новой государственной политики Украинской ССР.

Если позволите, вкратце о себе. Родился в 1947 году в селе Яровая Краснолиманского района Донецкой области. Здесь же окончил среднюю школу. Затем работа на Славянском завода "Строймаш" слесарем, учеба в Полтавском сельскохозяйственном институте. После окончания института по направлению был направлен на работу на Донецкую областную государственную сельскохозяйственную опытную станцию в качестве младшего

научного сотрудника. Работа интересная была. Потом - служба в армии, а затем несколько лет работы (небольшой промежуток времени) в комсомоле. Изъявил желание работать на хозяйственной работе, три года работал председателем колхоза. Затем семь лет на партийной и советской работе. Все это в Ясиноватском районе. И вот уже чуть более четырех лет работаю в областном агропромышленном совете (или совете агропромышленных формирований) заместителем, первым заместителем и чуть более двух лет - председателем совета агропромышленных формирований области.

Член КПСС с 1973 года. Женат, воспитываем двух детей, один из них - будущий аграрник.

О моих подходах, товарищи, об основных концепциях, я так понимаю, аграрного развития здесь уже докладывали и товарищ Масол Виталий Андреевич, и товарищ Ткаченко Александр Николаевич. Да и многие депутаты здесь уже об этом говорили. Думаю, мне как претенденту сегодня следует вести разговор более оперативно о тактических задачах, подходах, воззрениях, оценках. И, на мой взгляд, они заключаются в создании базиса для работы в условиях рыночной экономики.

Из чего при этом я исходил, и что под базисом подразумевается. Первое. Мы долгое время слепо верили в магическую силу центра и отеческое отношение его к нам, что породило практику хождения с протянутыми руками. Окажу откровенно, что я также - не исключение из этого ряда. И мне ведомы чувства ходока и известны дороги практически во все столичные ведомства которые представляют интерес для села.

Ну, и, конечно, самая горькая пилюля, которую получаешь, - это разочарование. Причем, если ее получаешь на самом высоком уровне, когда убеждаешься, что центру нужны лишь поставки в союзные фонды, а остальное по принципу: спасение утопающих - дело рук самих утопающих.

Помогло мне в этом убедиться и окончательно прозреть участие в работе учредительного крестьянского съезда. Ну, и, к сожалению, с этим выводом я приехал и с ХХVІІІ съезда КПСС. В этом прозрении и ответы на то, почему я голосовал за принятие Декларации о суверенитете Украинской ССР, хотя по некоторым проблемам и по некоторым моментам я не полностью согласен. И почему я за новый Союзный договор.

Из этого в первую очередь исхожу и определяю для себя задачу базиса, где первое - это социальное возрождение села

как фундамента продовольственной программы. Второе - это совершенствование производственных отношений на основе экономических законов. И третье - создание современной базы хранения, переработки и пищевых отраслей. Причем в центр внимания этой работы я ставлю конкретного человека, развитие его духовного мира, личностных ценностей.

Позвольте несколько развить содержание названных проблем.

Первое. Я глубоко убежден в том, что пришло то время или тот рубеж, когда селу надо не помогать, а на село надо работать. Причем обнищание достигло местами такого предела, что через 2- 3 года могут произойти, если не вмешаться, необратимые процессы. То есть отдельные населенные пункты будут исчезать с лица земли. Поэтому и моя предвыборная программа пронизана этой задачей.

Из этих соображений я работаю в парламентской Комиссии по данной проблеме и, чтобы долго не распространяться, скажу со всей откровенностью, что это мое жизненное кредо. И независимо от исхода сегодняшнего голосования. Где бы я ни работал, я буду верен ему. Опыт решения социальной проблемы села, хотя и небольшой, я имею. Думаю, что введения этого вполне достаточно,

Второе. Я признаю, и буду способствовать развитию многоукладности сельской экономики. Я за предоставление равных прав и возможностей колхозам, совхозам, арендным, фермерским, другим хозяйствам" поддерживаю разгосударствление экономики через доработку необходимых механизмов. При этом считаю, что все же главными поставщиками сельскохозяйственной продукции останутся крупные высокоиндустриальные, специализированные, с развитой социальной инфраструктурой хозяйства.

Роль мелких, я думаю, всем в зале понятна, но их надо развивать, поддерживать, создать условия для того, чтобы они работали. Понимаю, что, для реализации этого нужны будут кадры и серьезная экономическая правовая основа. Думается, что сегодняшний парламент способен такую базу создать.

И третье, последнее в этом контексте, - это то, что отсталость предприятий, базы хранения перерабатывающих пищевых отраслей ставит под сомнение необходимость наращивания сельскохозяйственной продукции. Думаю, всем понятно, что вступает в действие закон больших чисел. Чем больше производим,

тем больше теряем. Вот отсюда уже не говоря о... (нерозбірливо) потери при транспортировке, невозможность расфасовать и... (нерозбірливо) Я исхожу их необходимости совершенствования материально-технической базы этих отраслей и считаю, что для решения этого надо создать собственную базу по выпуску современного технологического оборудования, закупив для этого на первых порах необходимую технологию.

Это - как магистральный путь. Но пока определить на каждый год объемы валютных средств, расширить масштабы бартерных, лизинговых сделок, чтобы расшить узкие места, особенно в вопросах детского питания.

Под все это, товарищи, я понимаю, нужны горизонтальные управленческие структуры с конкретными функциями. И главное для меня здесь добиться, чтобы каждое республиканское формирование на деле стало партнером, а не начальником из Киева для тружеников села. Благодарю за внимание.

Головуючий. Пожалуйста, вопросы. Первый микрофон.

Сивкова Л.М., голова колгоспу імені Чапаева Добропільського району (Добропільський виборчий округ, Донецька область). Уважаемый Николай Яковлевич, я знаю вас на протяжении нескольких лет как лучшего работника Агропрома, как человека честного, энергичного, компетентного, как человека с высоким профессиональным уровнем.

Уважаемые коллеги (особенно я обращаюсь к уважаемым депутатам-мужчинам, которых в этом зале преобладающее большинство), пожалуйста, поддержите эту кандидатуру и голосуйте только кнопкой "за".

Николай Яковлевич, у меня к вам два вопроса, Первый - еще год назад колхозы и совхозы получили право продавать сверхплановое зерно за валюту. Поможет ли это новшество сегодня? И второй вопрос - в этом году уже повышены закупочные цены на зерно. Пожалуйста, ответьте, изменится ли от этого сложившаяся ситуация в сельском хозяйстве в лучшую сторону?

Сидоренко М.Я. Спасибо. Если можно, я бы, Лидия Николаевна, объединил эти ваши вопросы в один и попытался на них ответить, так как они друг друга дополняют, Что касается реализации зерна за валюту. Если говорить в принципе, то, видимо, правильный шаг Правительство страны приняло для того, чтобы стимулировать производство и закупки зерна, а в первую очередь, стимулировать крестьянина собственной страны на наращивание

объемов производства. Но сами цены, которые были установлены, мягко говоря, в прошлом году... Я лично был удивлен этими ценами. Если, к примеру, мы платим более 350 долларов за тонну того, что мы завозим из Штатов, или другим партнерам или другим клиентам, то вы знаете, что мы хотели платить собственному крестьянину. Вот тут возникает вопрос, кого мы стимулируем?

Что же касается роста закупочных цен на зерно в этом году или с нынешнего урожая, я в принципе поддерживаю такой шаг, согласен с ним. И особенно импонирует то, что найден хороший разбег с учетом качества зерна. Это положительно, но тут есть один момент несогласования, очередные ножницы заложены. Сегодня на зерно повысили закупочные цены, а в отношении продукции животноводства, которая во многом будет зависеть от объемов зернофуража, оставили на будущее. И вот тут мы можем с 1 января 1991 года и даже в зимовку текущего года оказаться в непредвиденных условиях. Думается, что это поспешность.

Головуючий. Спасибо. Второй микрофон.

Павлюк С.П. старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН УРСР (Турківський виборчий округ, Львівська область). Я почну з репліки. Україномовне село, наче іронія, отримало своїх керівників, переважно російськомовних. А тепер до вас запитання. Шановний Миколо Яковичу, українські чорноземи вважаються як золото, чорне золото. Більша половина з них уже зруйнована або нуклідами, або взагалі засолена. Яка ваша програма, щоб відновити якість, родючість українських чорноземів?

Сидоренко М.Я. Взагалі я очікував таку репліку і розумію, що село українське повинно мати керівника, який володіє набагато краще за мене українською мовою, тому я собі не дозволив при такій небагатій лексиці виходити на цю трибуну з українською мовою. Якщо, як на Україні кажуть, "буде воля ваша" і я буду призначений, то я опаную українською мовою або реанімую пізнання її, так буде краще, тому що я взагалі закінчив українську школу і Полтавський сільськогосподарський інститут, але більше двадцяти років практики мовної не маю. Тому прошу вибачення.

А что касается плодородия, возрождения плодородия земель, і это многофакторный процесс. Я вам скажу, что такие программы і есть, наработаны, концепция, есть и в сегодняшнем Госагропроме.

Это здесь не целина, она требует коррективов, и я знаком с ней в совершенстве. Смогу лишь некоторые элементы назвать в этой

связи. Уровень распаханности надо сегодня привести хотя бы до оптимального. Я думаю, со специалистами говорю. Вы знаете, о чем веду разговор - о внедрении прогрессивных форм обработки почвы, почвозащитных севооборотов и другом в этой связи. То есть я считаю, что уровень квалификации специалистов, который сегодня есть, способен эту проблему разработать и реализовать. Спасибо.

Головуючий. Пожалуйста, третий микрофон.

Галас І.І., голова Іршавської районної Ради народних депутатів, перший секретар Іршавського райкому Компартії України (Іршавський виборчий округ, Закарпатська область). Миколо Яковичу, в мене до вас таке запитання. Ви, напевне, знаєте, що сталося із горілчаними виробами після прийняття горезвісного антиалкогольного закону. Вони скоротили виробництво їх, люди перейшли на друге - самогоноваріння. Ми дали велику роботу нашим органам внутрішніх справ, ведеться боротьба але вонамалоефективна.

Може, це - неделікатне питання, але я мушу до вас звернутись по ньому. В Закарпатті багато фруктів, особливо слив, які є низькосортними, але мають високий вміст процента цукру, з яких можна виробляти (напевно, хто був у Закарпатті, знає) сливовицю. У нас є на чому виробляти, але люди у нас, особливо селяни, не зацікавлені в тому, бо за десять копійок продавати кілограм, скажімо, цієї сливи невигідно. В Чехословаччині, в Угорщині, скажімо, в Югославії роблять так; купують у громадян фрукти, енну кількість продають, потім хорошу горшку виробляють для населення, і йде між ними розрахунок. Це - одне моє запитання. Як ви дивитесь на цю справу, чи можна й вирішити позитивно?

Сидоренко М.Я. Спасибо. Ну, я, более того, скажу вам. Работая в Донецкой области, я натолкнулся на такую проблему: украинская сливянка может быть сегодня источником валютных поступлений. Я хочу со всей ответственностью сказать, что сегодня в Штатах проживает более 3 миллионов людей, которые когда-то выехали отсюда. А вы знаете, есть религиозные праздники, которые каждая семья должна встречать с бутылкой сливовицы. Так вот, если мы у себя это производство возобновим и используем эти каналы, - это будет не только каналом удовлетворения потребностей нашего населения, но и каналом валютных поступлений. Я бы так это рассмотрел.

Головуючий. Будьте добры, первый микрофон.

Тризна В.С., машиніст гірничих виймальних машин шахтоуправління "Октябрьское" виробничого об'єднання "Донецьквугілля" (Куйбишевський виборчий округ, Донецька область). Николай Яковлевич, мы с вами вместе были дома два дня. Сейчас самый острый вопрос возникает у рабочих шахт, заводов о табаке. На пачках с папиросами и сигаретами, если они к нам попадают (иногда нам дают по пачке в день), написано: "Держагропром". Меня интересует, знаете ли вы положение сейчас: сколько фабрик, сколько запасов сырья и что мешает выпуску? И когда на Украине рабочие и крестьяне, которые убирают урожай, получат сигареты?

Мне кажется, что мы, пережив физический геноцид народа, усугубляем геноцид моральный. И кто решит проблему эту? И можно ли ее решить в течение недельного, двухнедельного срока? Я обещал своим избирателям, что я задам вопрос этот Масолу Виталию Андреевичу. Ну, до него очередь дойдет еще.

Сидоренко М.Я. Ну, первое. Я помню хорошо, этот вопрос мы адресовали и товарищу Статинову Анатолию Сергеевичу. Он на него отвечал и обозначал во времени и пространстве, какими путями можно этот вопрос решить. Я отвечу так: сам не курю, но проблему эту знаю, насколько мне позволяет, владею сегодня этой проблемой. И, думается, что с торговлей и с кооперацией мы отработаем бартерные сделки. Сегодня, насколько я понимаю, на этот короткий период нужны бартерные сделки для того, чтобы пополнить, насытить рынок табачными изделиями. В то же время есть вопросы и на перспективу.

Что касается площадей возделывания этой культуры, которая является убыточной или невыгодной, на языке, как говорят, и для ивано-франковцев, и для крымчак. Видимо, здесь нужно изменить будет Госагропрому вместе с Совмином и заготовительную политику в этом направлении. То есть нужно стимулировать этот вопрос. Думается, что подходы имеем и проблему эту можно снять.

Головуючий. Спасибо, Николай Яковлевич. Ваше время закончилось.

Этот вопрос рассматривался в четырех комиссиях. Кто от комиссий? Василий Васильевич?

Слово має голова Комісії з питань відродження та соціального розвитку села Сухий Василь Васильович.

Сухий В.В., голова Павлоградської районної Ради народних

депутатів, перший секретар Павлоградського райкому Компартії України (Павлоградський виборчий округ, Дніпропетровська область). Товарищи! Вопрос обсуждался дважды в четырех, как сказано, комиссиях. Это - по чернобыльськой катастрофе, по экологии, по агропромышленному комплексу и Комиссии по социальному возрождению села. Итог таков: проголосовали после большого разговора "за" - за исключением одного воздержавшегося. Хочу вам по поручению комиссий сказать, что Комиссия по социальному возрождению села, членом которой Николай Яковлевич является, сознательно выходит с рекомендаций. Не буду говорить о его прошлых успехах, это вряд ли кому надо. Приведу только следующие аргументы.

Первое. Наверное, все понимают: на эту должность тот, кто мечтает о легкой жизни, просто не пойдет сегодня. Второе. На время работы в Комиссии на протяжении уже двух с половиной месяцев наши обмены мнениями о съезде убедили всех ее членов в том, что он человек компетентный, смелый. Его мысли не только новаторские, но полностью совпадают с мыслями большинства членов Комиссии по социальному возрождению села. А это, вы понимаете, немало, нам придется работать вместе.

И третье. Аграрным комиссиям, я имею в виду обоим, и Агропрому придется организовывать ту большую и нелегкую работу, за которую по поручению избирателей мы взялись. Мы считаем, что выполнить эти задачи могут только люди, которые лично знают сегодняшние беды и трудности крестьянина. Именно таким человеком он и является.

Поэтому мы просим всех депутатов понять нас правильно. Мы никаких других целей не преследуем, кроме одной цели, возродить село и накормить как можно быстрее наш народ. Поэтому просим всех вас поддержать мнение нашей комиссии, а мы обещаем, что будем слаженно работать. Спасибо.

Головуючий. Кандидатура и соответствующее постановление ставятся на голосование. Прошу голосовать.

"За" - 257, "против" - 90. Поздравляем Николая Яковлевича с избранием.

Итак, товарищи, сегодня все проблемы, которые планировались с выдвижением кандидатур, утверждением кандидатур на соответствующие посты в Правительстве, мы разрешили. Сейчас мы начинаем, минуточку, мы начинаем рассмотрение "разного". (Шум у залі). Минутку. (Шум у залі). То, что у меня есть сегодня подготовленного, то я дал. (Шум у залі).

Переходим к рассмотрению "разного". Обещано уже несколько дней подряд "разное". Но перед тем, как перейти к тому, чтобы давать слово, я хочу присоединиться (вот большая просьба от Донецкой области, депутатов этой области) и поздравить депутата Следнева Владимира Петровича. (Оплески).

Так, товарищи, от микрофонов. Вы по ведению или что-то такое? Нет, по "разному" давайте - у нас очень много записок. Включите первый микрофон, будьте добры.

Бичков В.В. перший заступник Голови виконкому Херсонської обласної Ради народних депутатів, голова ради обласного агропромислового комітету (Новотроїцький виборчий округ, Херсонська область). Владимир Борисович! На сессии мы поднимали вопрос (прошло уже больше месяца, а ответа мы не получили) о льготных тарифах для поселков городского типа. Есть у нас председатель Комитета по экономическим вопросам. Мы хотели бы уже, чтобы он и отдел цен ответили нам на вопрос - и депутатам, й избирателям. Времени прошло больше месяца.

Головуючий. Вот таких горячих вопросов довольно-таки много. Мы, конечно, будем стараться, чтобы они своевременно решались. Месяц - это, конечно-таки, многовато, но поверьте, сегодня не менее важные вопросы тоже стоят здесь. Что касается вот этих льгот, то, я думаю, в ближайшее время об этом будет сообщено вам. А сейчас давайте перейдем к рассмотрению "разного". Я хочу предоставить первое слово председателю Комиссии мандатной и по вопросам депутатской этики Рябоконю Василию Петровичу.

Рябоконь В.П. (Барський виборчий округ, Вінницька область). Шановні народні депутати! Сьогодні депутат Яковишин закинув докір Комісії мандатній і з питань депутатської етики, що в залі шумно, немає порядку і ніхто не може розібратися, про що йде мова. Дехто з народних депутатів в його підтримку заявив, що Комісія мандатна і з питань депутатської етики не працює. Я хотів би в рамках відведеного часу проінформувати вас, що це не зовсім так. З початку своєї діяльності Комісія провела 14 засідань. На них розглянуто 39 питань. Крім того, члени Комісії вивчили і внесли на розгляд Комісії більше 140 листів, звернень і скарг. В них ішлося про факти порушень виборчого законодавства в ході підготовки і проведення виборів, а також про неправильну поведінку окремих депутатів на засіданнях першої сесії Верховної Ради, порушення ними елементарних правил депутатської етики. В останніх випадках

Комісія поки що обмежується обговоренням цих питань, роз'ясненням депутатам правил поведінки, поваги до думки інших, вміння терпляче їх вислухати.

В даний час у пошті Комісії знаходиться майже 500 листів, одержаних від виборців та окремих депутатів. Розпочалась підготовка проекту Тимчасового положення про Комісію мандатну і з питань депутатської етики. В ньому намічається передбачити, що Комісія систематично проводитиме узагальнення, подаватиме доповіді і рекомендації Верховній Раді з питань додержання правил депутатської етики, буде організовувати включення порушення окремими депутатами етичних правил, а також норм законодавства про статус народних депутатів Української РСР після його прийняття. Розглядатиме заяви окремих депутатів або груп депутатів щодо порушень правил поведінки іншими депутатами.

Я разом з тим хотів би попросити народних депутатів, щоб ми зразу не закидали Комісію листами і скаргами один на одного. Думаю, що у нас є можливість і час зустрітися І вирішити між собою стосунки і ті питання, які цікавлять, і проблеми, а вже в крайніх випадках, якщо це буде необхідно, буде розглядати Комісія.

Проробляється також питання про заходи впливу, які можна було б вживати до тих, хто порушує правила депутатської етики, з боку Комісії і керівництва Верховної Ради Української РСР.

Ми зараз доручили членам Комісії вивчити окремі виступи, які звучали з цієї трибуни, вивчити поведінку окремих депутатів, які часто блокують мікрофони і фактично приводять до затримки нашої сесії. Висновки, які будуть зроблені Комісією, ми доведемо до вашого відома. Разом з тим я просив би вас дуже розуміти і пам'ятати, що Комісія мандатна і з питань депутатської етики - це не пожежники, які повинні реагувати на кожний випадок (там заблокували мікрофони, там шумно в залі, і зразу викрики: де це мандатна Комісія І чим вона займається!). Мені здається, що зібралися в цьому залі настільки підготовлені, настільки інтелігентні люди, депутати і члени парламенту, найвищого законодавчого органу нашої республіки, що кожен з нас повинен знати і розуміти, як себе вести, що етично, що неетично (це перш за все), і не вдаватися до мандатної Комісії і з питань депутатської етики. Кожен депутат сам має неухильно додержувати елементарних правил поведінки на засіданнях Верховної Ради. Це, думається, зрозуміло кожному. І хотілось би, щоб ми з вами, шановні депутати,

разом наводили порядок у своєму спільному домі Дякую за увагу.

Головуючий. Регламент, дійсно, перевищено, але дуже важливе питання. Прошу пробачення. Будь ласка. Депутат Чорновіл.

Чорновіл В. М., голова Львівської обласної Ради народних депутатів (Шевченківський виборчий округ, Львівська область). Шановні народні депутати, шановний голово! Я хочу повідомити про подію, яка, я вважаю, має велике значення і безпосередньо торкається нашої депутатської діяльності. Вчора і позавчора, тобто 28 і 29 липня, у місті Дніпродзержинську відбулася установча конференція асоціації демократичних Рад та демократичних блоків у Радах України. На конференції були представники з 45 Рад (де демократичний блок має більшість) різних рівнів - від районних до обласних з різних регіонів України - від Галичини до Донбасу, а також з 25 Рад, де є значні демократичні утворення, демократичні блоки. Винесено рішення про створення асоціації демократичних Рад та демократичних блоків України, яка ставить своїм завданням практичну реалізацію положень Декларації про державний суверенітет України, налагодження прямих інформаційних, економічних та культурних зв'язків між Радами, а також сприяння діяльності демократичної опозиції у Верховній Раді України. Ця установча конференція прийняла коротке звернення до Верховної Ради УРСР, яке я вам зачитаю:

"Установча конференція асоціації демократичних Рад України вважає, що необхідною умовою для впровадження демократії в усій сфері суспільного життя, ефективного розмітку економіки, підвищення життєвого рівня населення є утвердження реального державного суверенітету України, З цією метою вважаємо за необхідне невідкладно, ще до перерви в роботі сесії Верховної Ради УРСР:

1. Надати Декларації про державний суверенітет України чинності конституційного акта.

2. Прийняти Декрет про владу.

3. Прийняти постанову про верховенство республіканських законів над союзними.

4. Створити при Верховній Раді УРСР Комітет з питань оборони, якому доручити розробку концепції створення власних збройних сил.

5. Почати створення власної банкової, цінової, фінансової, грошової, митної, податкової системи.

6. Розпочати встановлення безпосередніх дипломатичних, консульських та торговельних зносин з іншими державами.

7. Законодавче закріпити статус Верховної Ради УРСР як постійно діючої із забороною депутатам будь-якого посадового сумісництва в державних чи партійних органах і установах.

Ми вимагаємо від Верховної Ради обмежитись короткочасною відпусткою народних депутатів, після чого опрацювати в комісіях і до 1 жовтня прийняти на сесії найнеобхідніші закони та постанови. А саме:

- про введення інституту президентства в Україні;

- про власність, про місцеве самоврядування, про землю, про підприємництво;

- про громадянство України, про режим державних кордонів та митницю, про військову службу громадян України, про оподаткування, про статус народного депутата, про порядок відкликання народних депутатів, про політичні партії та громадські організації.

У випадку ігнорування цих вимог ми зберігаємо за собою право звернутися до народу України із закликом розпочати з 1 жовтня 1990 року загальнонаціональну кампанію громадської непокори".

Звернення, як і всі інші рішення, були прийняті консенсусом. Дякую за увагу.

Головуючий. Спасибо.

Чорновіл В. М. Я ще маю 5 хвилин чи 5 секунд. Хочу сказати, що серед ухвал, які були прийняті, була ухвала на підтримку закликів голів Рад Львівської обласної - Чорновола, Московської - Попова, Ленінградської - Собчака, Дніпродзержинської - Сегаєва до голів Рад усіх рівнів - припинити членство в політичних партіях під час керування Радами, а також підтримку резолюції, прийнятої на мітингу шахтарських колективів. Ви знаєте, які там були, так би мовити, ухвали.

І, крім того, була ухвала, яку ми сьогодні виконали. Тобто був заклик прийняти Закон про армію і до 1 січня 1991 року закінчити відкликання наших громадян, що служать в різних республіках. Ми навіть стали демократичніші за демократичні Ради і вирішили зробити це до 1 грудня. Дякую.

Головуючий. Слово предоставляется депутату Евтухову, приготовиться депутату Чародееву.

Євтухов В.І, директор Криворізького заводу гірничого устаткування "Комуніст" (Центрально-Міський виборчий округ, Дніпропетровська область).

Моєму виходу на трибуну за дорученням народних депутатів 800-тисячного міста Кривого Рога сприяла велика підготовча робота. Тут уже з цій трибуни виступає у "різному" депутат Рябченко. Справа в тому, що більш як 100-річна хижацька експлуатація криворізьких надр призвела до того, що ми практично знищили природу і в місті, і навкруги нього.

Сьогодні 40 мільйонів кубічних метрів на рік високомінералізованих шахтних вод разом із стічними водами вже підтоплюють чорноземи не тільки в Дніпропетровській області, а біда вже розповзлася і в Херсонську область, і в Миколаївську, і в Кіровоградську.

Сьогодні місто Кривий Ріг-це перше в списку найбільш забруднених міст України, де шкідливі викиди становлять більш ніж 2 млн. тонн на рік, тобто більше трьох тонн на кожного жителя міста.

Ціна, якою розплачуються жителі міста за це, занадто велика. Я приведу тільки декілька цифр. За останні десять років в нашій області дитяча смертність знизилася на 8 відсотків, а у місті зросла на 11. Загальна смертність по місту зросла на 28 відсотків.

Шановні депутати! Шахтарі Кривбасу, його жителі розуміють, що жахливіше Чорнобиля на Україні немає. Ми не просто просимо щось, щоб нам хтось щось зробив. Ми благаємо вас дати нам змогу залишити частину прибутку підприємств нашого міста для вирішення своїх же проблем. Це можливе тільки за умови зміни статусу міста згідно з Конституцією Української РСР.

Мені разом з депутатами Пилипчуком, Рябченком було доручено Президією провести з цього приводу підготовчу роботу. Ось перед! мною узгоджене членами Уряду і його Головою рішення. Це рішення підтримують члени Президії. Я на ваш розгляд зачитаю підготовлений текст постанови, за яку я вас просто, товариші, не прошу, а благаю проголосувати, з тим щоб ми мали змогу щось самі вирішувати. Цей текст постанови у вас на руках. Там тільки дещо змінена преамбула. Ось текст постанови:

"Про подання президії та виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради народних депутатів про переведення міста Кривого Рога на централізоване забезпечення матеріально-технічними ресурсами".

Верховна Рада Української РСР постановляє:

1. Доручити Раді Міністрів Української РСР проаналізувати стан соціально-економічного розвитку міста Кривого Рога та концепцію його подальшого збалансованого розвитку. Поставити вимоги перед відповідними союзними міністерствами і відомствами щодо збільшення підвідомчим підприємствам обсягів капітальних вкладень та матеріально-технічних ресурсів на вирішення найбільш гострих проблем, що склалися в місті. Перш за все екологічних.

2. При складанні державних планів економічно-соціального розвитку республіки, починаючи з 1991 року, передбачити розробку основних показників по місту Кривому Рогу окремим рядком у складі Дніпропетровської області.

Я, товариші, просто благаю проголосувати, щоб не було так, що у питанні "різне" ми піднімали. Постанова у вас. роздана. (Шум у залі).

Головуючий. Так, товариші, маєте ви таку постанову чи ні? (Шум у залі). Є така постанова? (Шум у залі).

Євтухов В.І. Товариші! Я прошу проголосувати. Якщо ви проти цього, ставте "проти". Комісія підготувала, постанову роздали. (Шум у залі).

Головуючий. Товариші, у нас буде окреме питання. Цілий пакет питань адміністративно-територіального устрою.

В среду, четверг каждый из депутатов будет иметь соответствующий пакет по предложениям, и тогда мы проголосуем за это постановление. Слово имеет депутат Чародеев. (Шум у залі). Так, так, записувались. Але я не можу давати в порядку, я даю вразброс. По списку. Чому? Тому, щоб географічного устрою дотриматися. (Шум у залі). Дамо, дамо. (Шум у залі). Всім дамо. Будь ласка, Олександре Васильовичу.

Чародєєв О.В. секретар парткому шахти імені 60-річчя Радянської України виробничого об'єднання "Донецьквугілля" (Пролетарський виборчий округ, Донецька область).

Товарищи! Я прошу выслушать эту телеграмму и потом мое предложение по этому:

"Конференция учителей Пролетарского района Донецка (1350 человек) требует добиться включения вопроса о народном образовании в повестку ближайшей сессии. Считаем необходимым получить ответы на поставленные вопросы до 1 сентября 1990 года от соответствующих органов. В случае уклонения от их обсуждения

и последующего решения затронутых проблем считаем возможным пойти на крайнюю меру - предупредительную трехдневную забастовку с 3 по 6 сентября 1990 года...

Подождите, регламент есть регламент.

...Предлагаем рассмотреть следующие вопросы.

1. Прекратить практику финансирования школ по остаточному принципу.

2. Бюджет на нужды народного образования формировать снизу с учетом особенностей регионов.

3. Разработать систему научно обоснованных нормативов общественно необходимых затрат на содержание обучения одного воспитанника с учетом повышения цен, перехода на рыночные отношения. Пересмотреть зарплату работников народного образования с учетом инфляции, довести ее до уровня средней зарплаты по стране, учитывать сложность предмета, ступень обучения и подготовку к уроку. Пересмотреть оплату за проверку тетрадей. Учитывая условия труда и нервной нагрузки, установить возраст ухода на пенсию для женщин - 50 лет, для мужчин -55, отменив Закон о всеобщем среднем образовании".

Я был на всех районных форумах после шахтерских забастовок и уверяю вас, что все учителя негативно относились к забастовке. Возможно, не все продумано, а возможно, у этих терпеливых людей уже исчезает терпение, и убеждать их, что все наладится, трудно. Я сам, выступая в предвыборной кампании, повторял слова Клода Гельвеция, что никакая реформа в образовании невозможна без решительной реформы в форме правления. Чего мы с вами, к сожалению, еще не начали делать. Потому я передам телеграмму в Комиссию по образованию.

Я знаю, это только малая часть требований учителей. Очевидно, есть еще требования у других депутатов. Очевидно, они еще поступят в эту Комиссию. И я настоятельно прошу Игоря Рафаиловича и членов Комиссии в один из последних дней нашей сессии выступить в двух-трех минутах с заявлением и с предложением включить все-таки вопрос о школе. Как бы то ни было, пожертвовать можно любым вопросом, чем угодно, но жертвовать образованием, жертвовать будущими поколениями нельзя! Как говорил Дантон, после хлеба главное - школа. Я надеюсь, вы поддержите.

Головуючий. Дякую. Слово надається депутату Нагулку Тарасу Дмитровичу. Підготуватися - Шевченку.

Нагулко Т.Д, лікар Шепетівської залізничної лікарні (Шепетівський виборчий округ, Хмельницька область). Ви знаєте, так важко дочекатись, щоб вийти до мікрофона і говорити про наші проблеми повсякденні. Я собі так багато думав над тим, що ми в ролі швачок, ми виконуємо таку роль цирульника, якісь дірочки більші-менші хочемо дарувати, хочемо ледь-ледь вилити перед цим мікрофоном, щоб нас чули наші виборці і щоб розуміли, що ми їх все-таки пам'ятаємо, що ми про них думаємо, їхні проблеми наші і так далі. І от на протязі всього часу, що ми тут, я по декілька разів писав ці думи, щоб вийти і вести розмову, а все тільки перегориш, а тебе не викликають.

Мені цікаво, і тільки що депутат Шевченко це питання піднімав: яким чином надається слово кожному в "різному", що, якийсь вибірковий йде процес? Я ніяк не можу зрозуміти, хотілося б знати все-таки, Володимире Борисовичу, яким чином це робиться, щоб ми мали якесь поняття про це? А то вроді дитяча гра у якісь жмурки відбувається. Сьогодні я виступаю вже далеко не з тими проблемами, про які мав говорити раніше. Сьогодні в мене справа такого порядку. Хмельницькою обласною Радою було прийнято (нерозбірливо ) 6-4 рішення про мораторій на другий, третій і четвертий блоки на Хмельницькій атомній станції. Це рішення було прийнято о 12 годині ночі, 244), будемо говорити. Раділи ми надзвичайно, принесли цю вістку до своїх виборцю, вони раділи, думали, от щось зрушилось... Але ж давайте будемо об'єктивно до того всього відноситись. Якщо широке коло людей не розуміє ще, що значить прийняти мораторій, то ми у парламенті повинні до цього серйозно відноситись. Тобто не треба було давати такого повідомлення у пресі ("Трудівник Полісся"), що мораторій почав діяти, тобто що вже почалася консервація цієї станції, бо люди сприйняли, що це дійсно вже ввійшло в силу. А насправді нічого в силу не ввійшло, це був такий обман.! коли люди освідчилися у тому всьому, то, безумовно, стало питання про такі рішучі дії, про пікетування Хмельницької атомної станції.

Пікетування довгий час привело до того, що було правовими органами оформлено відповідні документи на певних осіб і постанови прийнято про штрафування декого з тих, хто пікетував Хмельницьку атомну станцію.

Справа в тому, що мають претензії один до одного і (нерозбірливо). Постанови ці привели до того, що вони ввійшли в дію. Дві зустрічі у Голови Верховної Ради Леоніда Кравчука звелися до

того, що він дав усне розпорядження відмінити ці постанови, і при цьому це було усно заявлено для депутатів Архіпової і Поперняка. Але вже на протязі п'яти днів не доведено до відома прокурорів і судів ні Хмельницька, ні Славути. І ці постанови пішли в дію на підприємства, а тому я сьогодні виступаю за дорученням нашого Голови Верховної Ради, щоб на місцях люди знали про те, що він своїм рішенням ці постанови відмінив. Дякую.

Головуючий. Так, товарищи, поскольку прозвучало определенное обвинение, что здесь как-то идет подбор, селекция выступающих, то я объясню, что, действительно, я даю слово по очереди, как это записана в документах, переданных из Секретариата. Почему? Да просто потому, что я хочу, чтобы здесь были представлены интересы всех областей, всех регионов. Я думаю, боль от проблемы, которая есть в Донецке, ничуть не больше, чем боль в Харькове или боль во Львове. То есть сегодня нужно соблюсти такой принцип. И я его пытаюсь соблюсти. Поэтому я предоставляю слово депутату Пуринец Павлу Николаевичу. Підготуватись депутату Лісовенку. (Шум у залі). Це моя помилка -Пулинець.

Пулинець П.М., директор Херсонського обласного військовопатріотичного центру "Інтернаціоналіст" (Білозерський виборчий округ, Херсонська область). Шановні депутати! Можливо, багато з вас з посмішкою віднесеться до того, що я сьогодні скажу, тому я прошу серйозно віднестись до тієї проблеми, яку я вам хочу зараз висвітлити. 23 липня цього року група людей, які проходять лікування в селі Даршка Херсонської області в установі ЮЗ 17П, не вийшла на роботу мотивуючи тим, що не вирішуються питання гуманізації і правової законності осіб, які знаходяться на лікуванні в ЛТП. В суботу я виїжджав на зустріч в цю установу і побачив, що хворі люди, які проходять лікування, утримуються там як злочинці, під охороною автоматів і кулеметів. Ці люди не зробили ніяких злочинів. Тому я прийняв від них наказ-вимогу, який є повністю в законі і має під собою всі підстави, щоб ми їх розглянули на засіданні Верховної Ради. Зачитаю їх вимоги.

Відмінити систему ЛТП як систему, яка порушує права людини. Якщо не вирішити це питання, то вирішити питання про передачу ЛТП з підпорядкування Міністерства внутрішніх справ Міністерству охорони здоров'я. І третій блок - це вже хоч би полегшити становище цих хворих людей.

Перше. Відмінити цензуру на листування. Зняття обмежень на побачення з рідними та близькими, а також одержання посилок

і передач. Друге. Скорочення строків лікування до 6 місяців. Відмінити примусову працю, відмінити 30-процентне вирахування з заробітної плати на утримання в ЛТП.

Шановні депутати! Я прошу звернути на це увагу і прийняти рішення про відміну системи ЛТП. Люди повинні лікуватись, а не позбавлятись волі І прохаю вас, давайте приймемо це рішення до перерви, тому що один день, проведений там, це час, який викреслений із життя цих людей. Деякі республіки уже відмовились від цієї системи. Дякую за увагу.

Головуючий. Слово надається депутату Лісовенку, підготуватись депутату Шевченку. Готуйтесь, готуйтесь.

Лісовенко В.Т., голова Чернігівської обласної Ради народних депутатів, перший секретар Чернігівського обкому Компартії України (Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область), Шановні народні депутати! Використати цю високу трибуну нас, групу народних депутатів, змусило тривожне рішення Тернопільської міської Ради народних депутатів про вивчення мов у початкових класах та дошкільних закладах міста Тернополя, яке нещодавно прийнято на її сесії. Нас особливо турбують деякі його положення, зокрема такі:

Перше. Вважати неприпустимим вивчення російської мови в українськомовних дошкільних закладах та початкових класах загальноосвітніх шкіл.

Друге. Припинити вивчення російської мови в перших класах українськомовних шкіл та дошкільних закладах, починаючи з 1990-1991 навчального року.

Третє. Відділу народної освіти міськвиконкому подати на розгляд третьої сесії комплекс заходів, які б передбачали: припинення обов'язкового вивчення російської мови в українськомовних школах, припинення вивчення російської мови в других - четвертих класах українськомовних шкіл з 1991-1992 навчального року, припинення функціонування змішаних українськомовних та російськомовних дошкільних закладів та шкіл.

Вважаємо, що коментар тут зайвий. Проте не буде зайвим нагадати, що Закон Української РСР про міську, районну в місті Раду народних депутатів Української РСР (стаття 24) не наділяє міську Раду правом реорганізовувати, ліквідовувати загальноосвітні школи, затверджувати навчальні програми, здійснювати навчально-методичне керівництво навчальновиховними закладами республіканського і місцевого підпорядкування. Всі ці питання

згідно з статтею 7 Закону Української РСР про народну освіту віднесено до компетенції найвищого органу державної влади і органів державного управління республіки. Це - по-перше.

По-друге. Рішення, прийняте сесією Тернопільської міськради суперечить і статті 27 Закону про мови Української РСР, яка передбачає, що вивчення в усіх загальноосвітніх школах української мови є обов'язковим. (Шум у залі).

По-третє.

Головуючий. Тихше. (Шум у залі).

Лісовенко В.Т. По-третє. Я прошу вислухати.

Головуючий. Дайте виступити депутату. Давайте ми навчимося, поважати, думку один одного. Будь ласка. (Шум у залі). Товарищи!

Лісовенко В.Т. По-третє.

Головуючий. Товарищи, я прошу занять свои места.

Лісовенко В.Т. Прийняття Тернопільською міською Радою народних депутатів рішення з питань, які віднесені до найвищих органів державної влади і органів державного управління республіки, грубо суперечить Декларант про державний суверенітет України, яку ми з вами прийняли в цьому залі, шановні народні депутати, і підриває процес утвердження правової держави - Української РСР. Таким чином, воно є незаконним. (Шум у залі).

Голоси із залу. Ганьба!!!

Лісовенко В.Т. Ми звертаємося т Президії Верховної Ради Української РСР розглянути дане питання. Вважаємо за засудити практику прийняття місцевими органами влади і управління рішень, які суперечать законам Української РСР. Інакше мови не може бути про побудову Української суверенної правової держави, що ми з вами, шановні народні депутати, проголосили саме в цьому залі (Шум у залі.)

Головуючий. Так, товарищи, займите места свои. (Шум у залі). Займите места, выскажетесь с трибуны. (Шум у залі). Так, товарищи, прошу занять места, я не прерываю выступление. Товарищи, займите свои места. (Шум у залі). Выскажете то, что вы считаете нужным. И вы, если вы чем-то недовольны. Подождите, подождите. (Шум у залі). Пожалуйста, займите места, товарищи депутаты, займите места.

Зробимо, тільки в спокійному режимі. Подождите, успокойтесь,

сядьте, пожалуйста. (Шум у залі.) Так, товарищи, я прошу занять места, (Шум у залі). Ничего хорошего в таком режиме у нас не получится. Прошу занять места. (Шуму залі). Займите свои мест, пожалуйста! (Шум у залі). Займите места, я еще раз прошу вас проделать эту операцию. (Шум у залі). Товарищи! Займите места. Ничего хорошего в таком режиме мы сделать не сможем. (Шум у залі). Спокойно.(Шум у залі). Товарищи! Я еще раз обращаюсь ко всем. Высказывание с трибуны может быть разным. Если оно кого-то не устраивает" кого-то оскорбляет, и такое может быть, у нас есть демократические процедуры, как это делать, чтобы указать на такие моменты. Поэтому выскакивать и стаскивать с трибуны не лучший вариант. (Шум у залі).

Мы должны в нашем парламенте исповедовать другие принципы. Если вас что-то не устраивает, сделайте заявление после выступления, обратитесь к Комиссии по депутатской этике. По-другому у нас ничего хорошего не постучится. Поэтому давайте мы продолжим обсуждение "разного". Слово предоставляется депутату Шевченко.

Шевченко О.Є., науковий редактор "Українського біологічного журналу" видавництва "Наукова думка" АН УРСР (Голосіївський виборчий округ, м. Київ). Шановні депутати! У 1948 році російська православна церква випустила ось оцю брошуру, яка називається "Украинская автокефальная церковь". В 1948 році російська православна церква писала: "Возникновение в Малороссии, называемой ныне Украиной, украинской церкви совпадает с периодом советского НЭПа на Украине 1921 -1930 гг. Исполнителем программы украинского НЭПа является кандидат в члены ВЦИКа и секретарь украинского ВЦИКа Скрыпник. Он как истинный украинский националист украинизировал учреждения Малороссии, учебные заведения и главное свое внимание обратил на украинизацию православной церкви, которая в то время была едина и сильна и составляла одно целое с Российской церковью". І от зараз російська православна церква друкує масовим тиражем оцю ж саму брошуру і продає на вулицях Києва. Таку пропаганду веде зараз російська православна церква в столиці України... Я читаю вам звернення: "Шановні депутати Верховної Ради України! До вас звертаються ієрархія, духовенство та віруючі УАГЩ. У червні 1990 року перший Всеукраїнський собор УАГЩ ухвалив обрання патріарха Української автокефальної православної церкви.

Патріарший престол у серці Київської Русі - то воістину найблагословенніший, найжаданіший плід для православних християн священної української землі, який вистигав цілих тисячу років, Ми молитовно вдячні сесії Верховної Ради і тим депутатам, які найактивніше попрацювали за дійове сприяння успіху Собору.

Сьогодні необхідно зробити наступний практичний крок у справі утвердження життєдіяльності нашої церкви, церквиспадкоємниці діянь святого Володимира, церкви преславного нашого козацтва, церкви, у 20-х роках відродженої найблагороднішими серцями України, але знищеної сталінським терором 30-х роки.

Сьогодні УАПЦ повинна стати повноправною складовою частиною вистражданого народом і вибраного сесією Верховної Рада суверенітету України. А дня цього необхідно оперативно розв'язати ось які невідкладні проблеми.

Перше. Покласти край бюрократичній каламуті, в якій загубилась в'їзна віза для патріарха Мстислава - патріарха Київського і всієї України. Де б ці бюрократи не каламутили -у Києві чи в Москві. Друге. Для Патріаршого центру передати УАПЦ Софійський собор, митрополичі палати, а також Андріївську церкву. Бо не можуть у суверенній державі усі церковні споруди, усі святині належати різним установам та церкві іншої держави, а патріархія - не мати свого місця на своїй землі. Дайте дихати своїй церкві! Дайте можливість підносити молитву господню!

За дорученням ієрархів та віруючих; місійний єпископ Володимир Романюк, протоієрей Андрущенко, диякон Петро Бойко".

Я вас закликаю розглянути, нарешті, питання про передачу святої Софа і Андріївської церкви Українській автокефальній церкві, щоб усі конфесії були рівноправні Тоді не буде ворожнечі ні тут, ні на Західній У країні.

Головуючий. Слово предоставляется Баландюку Николаю Степановичу, Приготовиться депутату Носову. Успокойтесь, я дам слово.

Баландюк М.С., начальник цеху виробничого об'єднання Дніпропетровський хімічний завод" (Баглійський виборчий округ, Дніпропетровська область). У меня заявление от днепродзержинцев, Город Днепродзержинск - почти с трехсоттысячным населением - занимает одно из первых мест на Украине по выпуску промышленной продукции на душу населения. На небольшой территории, при неблагоприятной дислокации в черте города, работают металлургический комбинат, цементный завод,

два коксохимических завода, два химических объединения, 37 других промышленных предприятий, 90 процентов которых находятся в союзном подчинении. В результате непродуманной, ведомственной политики министерств, целью которой является постоянное наращивание мощностей по выпуску кокса, металла, аммиака, минеральных удобрений, цемента, другой продукции, в городе сложилась катастрофическая экологическая обстановка. Ежесуточно над городом выбрасывается 85 наименований вредных веществ. Систематически превышение по ПДК составляет по взвешенным веществам в 10 раз, окиси азота - в 11, СО2 - в 14, СО - в 44, сероводорода - в 75, цианистого водорода - 22 раза и т. д. На каждого жителя города приходится огромное количество вредных веществ. Как следствие - показатели заболеваемости жителей города превышают общесоюзные: по злокачественным образованиям - в 2 раза, по заболеваниям дыхательных органов - в 2 раза, кожным заболеваниям - в 3 раза.

Еще более нетерпима детская заболеваемость. Злокачественные образования у детей в 3,7 раза чаще, чем в среднем по стране. Каждый третий-четвертый школьник имеет патологические отклонения по состоянию здоровья. Динамика этих показателей имеет тенденцию к росту.

Так дальше город жить не может и не хочет. Это нашло отражение в решении сессий районных, городского Советов народных депутатов. Однако союзные предприятия эти решения откладывают на неопределенный срок.

Кроме того, серьезной проблемой для города является сброс неочищенных вод в реку Днепр и прогрессирующее подтопление (нерозбірливо) и промышленных зон, устранение которых требует значительных капитальных затрат.

Исходя из вышеизложенного, считаю необходимым при формировании нормативов налогообложения предусмотреть средства для решения указанных проблем. Это-главное. И принять постановление Совета Министров УССР по улучшению экологической обстановки в городе Днепродзержинске в ближайшее время. Мы просим считать это запросом народных депутатов нашего города.

И второе, товарищи. Депутатам известна ситуация в Союзе, республиках. Она усложнилась в связи с последними указаниями Президента. Появилась ситуация, когда начинается противопоставление Верховного Совета СССР Верховному Совету

УССР. Но, поскольку в Декларации мы записали, что от имени народа может выступать только Верховный Совет Украины, и с целью недопущения ненужных трений между Верховными Советами, я предлагаю поручить Комиссии по суверенитету, по законодательству рассмотреть и вынести на обсуждение сессии вопрос о приостановлении полномочий депутатов Верховного Совета от Украины в союзном парламенте до принятия новой Конституции и заключения нового Союзного договора.

Головуючий. Слово предоставляется депутату Носову. Приготовиться депутату Короленко.

Носов В.В., інженер-електронник Полтавського заводу штучних алмазів і алмазного інструменту (Октябрський виборчий округ, Полтавська область). У меня два пункта. Один из них - по процедуре. По индуктивным каналам информации получены сведения, что одесский "Клуб джентльменов" разрабатывает для нас кодекс депутатской этики. Ну, вы все можете догадаться, как І мы будем себя чувствовать, читая этот кодекс.

Поэтому в этой ситуации нам остается одно красивое действие

- сделать красивое выражение лица и попросить их по официальным каналам помочь нам разработать такой кодекс. Это - один пункт, это - в шутку.

А теперь всерьез. Мы собираемся через два месяца приехать и принимать какие-то законы, Я встречался с моими избирателями, по крайней мере, с теми, с которыми встретился, и не смог объяснить, как мы их сумеем к этому времени подготовить. Я тут уже выступал, просил, чтобы Совмин нам выписал волшебную лампу Аладдина, но ему это не удалось.

Поэтому есть предложение: разъехаться на две недели, организовать своих секретарей-помощников - кому-то надо уволиться, написать заявление - а через две недели собраться, поработать в комиссиях с тем, чтобы за полтора месяца наработать какие-то материалы на следующую сессию. Я хочу обратить внимание, что в итальянской конституции в регламенте записано: 4 месяца на проработку законов. А если закон срочный - то два месяца. У нас с вами остается на авральную проработку около полутора месяца. Спасибо за внимание.

Головуючий. Спасибо. Слово предоставляется депутату Короленко, приготовиться депутату Поровскому.

Короленко Є.С., головний лікар Запорізької обласної клінічної

лікарні (Комунарський виборчий округ, Запорізька область). Уважаемые народные депутаты! Некоторые серьезные обстоятельства вынудили или заставили нас, группу медиков - народных депутатов, обратиться к Председателю Совета Министров УССР товарищу Масолу В.А. со следующим заявлением: "В соответствии с постановлением Совета Министров СССР Госкомитет по труду СССР и Секретариат ВЦСПС по согласованию с Министерством финансов СССР разрешили Советам Министров союзных, автономных республик, местным Советам с 1 июля 1990 года повышение тарифных ставок и должностных окладов работникам здравоохранения и социального обеспечения, других ведомств".

Однако в этом постановлении не указано, за счет каких денежных средств произвести повышение зарплаты. На местах возникла неоднозначная ситуация. Медицинские работники знают о таком решении Правительства и не понимают нас, руководителей лечучреждений, почему им не повышена зарплата с первого июля.

В то же время в органах здравоохранения (и по различным причинам) за первое полугодие образовалась так называемая мнимая экономия. То есть недоиспользование денежных средств в 10 миллионов рублей по республике по различным причинам, порой не зависящим от медицинских работников. Мы считаем правомерным, направить на повышение заработной платы указанные денежные средства.

В августе 1990 года планируется забастовка медицинских работников республики. Мы против такого решения. Однако мы не можем лишить своих коллег-медиков морального права отстаивать свое право на благополучие. Мы надеемся, что Совет Министров УССР проявит большую мудрость к нам, медицинским работникам, и до 5 августа 1990 года примет решение, за счет каких средств произвести повышение заработной платы медицинским работникам".

Заявление подписали народные депутаты Короленко, Матийко, Янушевич, Ходоровекии, Нагулко, Ещенко, Збитнев, Павлов,

Головуючий. Дякую. Виступить депутат Поровський, а тоді дамо біля мікрофонів слово.

Поровський М.І., відповідальний секретар Секретаріату Народного руху України за перебудову (Ровенський виборчий округ, Ровенська область). Шановні народні депутати! Кілька вікопомних

дат збігається цього року. Це - 500-річчя заснування Запорізької Січі, 300 років з дня народження останнього кошового отамана Петра Калнишевського та 310 літ з дня смерті легендарного січового отамана Івана Сірка.

У борні з ворогами запорожці захищали нашу волю і віру, нашу національну гідність, їх боротьбу - за утвердження української державності, незалежності українського народу зараз продовжують Народний рух України, Українська республіканська партія, наш з вами парламент та інші демократичні сили.

Ми зараз готуємо святкування днів Запорізької Січі на місці колишньої Січі біля міст Нікополя і Орджонікідзе. З другого по п'яте серпня там розпочнуться дні козацької слави. У містах Марганці, Нікополі, Запоріжжі, на могилі отамана Сірка в Капултці відбудеться загальноукраїнське свято, буде запалена козацька ватра, відбудуться концерти, посвячення молоді в козаки на острові Хортиця, а на місцях Січі буде встановлено пам'ятні знаки і насипана Могила пам'яті

Проте національне відродження, яке почалося скрізь, почуває жорстокий опір. Російський колоніалізм прагне увічнити свої завоювання на Україні. Ви чули з цієї трибуни виступ депутата Причкіна - другого секретаря Запорізького обкому партії, який зробити все для того, щоб це свято в Запоріжжі не відбулося. Я хочу сказати, що коли українські більшовики свого часу проводили українізацію на Україні, то такі, як депутат Причкін, протидіють процесу українізації, прикриваючись фразами про інтернаціоналізм, український народ і ненавидять все, що сприяє йому. (Шум у залі). Я хочу сказати, що в ці дні..

Головуючий. Депутат Поровський... Виключіть мікрофон.

Товарищи, подождите. Значит, мы договорились... Меня обвиняли в том, что я не выключаю микрофон, Я прошу каждого, выступающего с трибуны, избегать личностных выпадов, борьба идей не должна сопровождаться борьбой с конкретными людьми. Высказывайте идеи, какие вам хочется, но не обижайте, не унижайте других людей.

Прошу, продолжайте выступление. (Шум у залі).

Поровський М.І. 2 серпня відбудеться зустріч учасників походу по Дніпру. Козаки на вітрильниках прибудуть до села Олексіївка, і там їх будуть зустрічати прибулі з усіх кінців України. 3 серпня буде стояти почесна варта козацька біля могили Сірка, відбудеться

у місті Нікополі наукова конференція, присвячена 500-річчю днів козацької слави, і відбудуться піші та автомобільні походи в міста Орджонікідзе, Марганець, Томаківку, Мар'янське - давні козацькі села, де відбудуться святкові концерти та мітинги на стадіонах і площах.

4 серпня відбудеться урочисте відкриття свята днів козацької слави, буде почесний похід до могили січового отамана Сірка, покладання квітів на курган-могилу. З усіх кінців делегації привезуть по жменці української землі на Могилу пам'яті, і ця Могила пам'яті буде насипана землею з усіх кінців України.

Головуючий. Регламент истекает.

Поровський М.І. Відбудеться покладання, відкриття пам'ятного хреста на Могилі пам'яті і посвячення у козаки. 5 серпня відбудеться святкування у Запоріжжі і там відбудеться...

Головуючий. Дякую. Ваш час закінчився...

Поровський М.І. Я закінчую.

Головуючий. ...з добавкою, тією, що я вам дав.

Поровський М.І. ...відбудеться салют із козацької гармати.

Я хочу закликати вас, шановні депутати, весь український народ, всіх, які нас слухають, які зараз дивляться телевізор, прибути сюди, на цю древню українську землю, вклонитися вічній пам'яті козаків.

Головуючий. Дякую, дякую, ваш час закінчився.

Поровський М.І. І з'єднати там свої сили і серця для того, щоб наша Україна воскресла. Дякую за увагу. Слава Україні!

Головуючий. Требуют слова от микрофонов в зале, и вот я даю слово Льву Николаевичу Крупе, Тернопольская область, для короткой реплики, как я понимаю.

Крупа Л.М., старший науковий працівник картинної галереї Тернопільського обласного краєзнавчого музею (Теребовлянський виборчий округ, Тернопільська область). Я по питанню заяви депутата Лісовенка, першого секретаря Чернігівського обкому партії, голови обласної Ради.

Мені здається, що в цій ситуації, яка у нас склалася з мовою на Україна, ми змушені були приймати закон, аби захистити нашу мову і з огляду на те, якою мовою розмовляє зараз наша молодь і ми всі з вами навіть тут, вважаючи, що ми розмовляємо рідною або літературною мовою, - це наслідки тої політики, яка проводилася

протягом сторіч на Україні. І ось зараз, коли ми маємо закон, коли ми знаємо, що мовний апарат дитини формується до, 7, а то й до 10 років, тому вважаємо, що вивчення рідної мови повинно бути поставлено в пріоритетний стан. Дитина повинна спочатку вивчити українську мову, а потім вивчати всі інші В тому числі і російську. І хочеться мені запитати товариша Лісовенка: чому його так турбує Тернопільщина, а не турбує Чернігівщина? І хай він скаже, скільки шкіл і дитячих закладів збудував і відкрив він на українській мові на Чернігівщині. Спочатку огляньтесь на свій віз, шановний депутате Лісовенко, а потім тицяйте нам. Дякую за увагу. (Оплески).

Головуючий. Спасибо. Будьте добры, от микрофона представьтесь. Второй микрофон.

Депутат не представився. Уважаемые народные депутаты! Я просто, от своего имени, обращаюсь к вам. Давайте мы прекратим это так называемое "разное". Что здесь происходит? Вникните каждый: если у меня или у другого депутата в действительности наболел какой-то вопрос, я имею право сделать депутатский запрос, обратиться к кому угодно и получить положительный или отрицательный ответ. Здесь же используется... Это время, целый час мы убиваем, могли бы решить много проблем, здесь много министров неназначенных, а мы его убиваем. Здесь рисуются в полном смысле этого слова. Начинаются только оскорбления друг друга, и никому, на мой взгляд, это не нужно. Почему один выступает - молчат? Выступит другой - сразу соскакивают, блокируют трибуну. Это что такое? Я предлагаю, и думаю, что вы поддержите, прекратить это "разное" или сделать одну минуту времени всего на это "разное".

Головуючий. Товарищи! "Разное" - это важный элемент работы парламента, поэтому здесь, конечно, подход к нему должен быть разумным. Это верно, но, тем не менее, "разное" должно быть. Пожалуйста, третий микрофон.

Червоній В.М. апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" (Ленінський виборчий округ, Ровенська область).

Шановні депутати! Я хотів все ж таки закликати всіх вас бути більш терпеливими і толерантними і не дозволяти собі вибігати до трибуни, що б депутат з трибуни не говорив.

А тепер по суті. Я хотів би сказати, що згідно з рекомендацією ЮНЕСКО (а у виробленні цих рекомендацій брали участь провідні

вчені світу) дітям до 10 років не рекомендується вивчати, крім рідної мови, жодної іншої. Це пов'язано з формуванням кожної дитини. В одномовному режимі повинно йти це формування. Так що Тернопільська Рада не вчинила жодного антигуманного акту, вона лише виконала рекомендації, які виконуються в усьому цивілізованому світі. Я хотів би також сказати, що в той час, коли інтернаціоналісти витоптали українську мову на більшій частині України не лише в школах, але й у технікумах, вузах, в усіх державних установах, структурах, на підприємствах, то дехто із депутатів, які присутні сьогодні у залі, мовчали. Тоді вони цього не помічали. Зараз, коли відновлюється національна школа, чомусь почали бити в дзвони.

Шановні депутати! Ми, депутати від Народного руху, з початку виборчої кампанії виступали за відродження національної школи на Україні для всіх національних меншостей, яку свого часу заборонили інтернаціоналісти. І ми виступаємо за те, щоб в усіх національних школах виховували не радянських дітей, а виховували патріотів свого народу. Патріотів - росіян, українців, євреїв, поляків і таке інше. Тож давайте, шановні товариші - інтернаціоналісти, зі своїми указами, як-то кажуть, не лати в чужий монастир і дайте змогу всім національним школам відродитися так, як це робиться в усьому цивілізованому світі. Пробачте. Дякую за увагу.

Головуючий. Спасибо. У нас осталось две минуты. Можем сделать еще две короткие реплики. Только я прошу вас - по полминуты, буквально полминуты. Второй микрофон.

Чорновіл В. М. Шановні депутати! Я звертаю вашу увагу на те, що ніхто з демократичного блоку ні разу не піддавав критиці рішення Рад обласних, районних інших регіонів, де нема демократичного блоку. А саме вже декілька разів Причкін пробував поставити під сумнів - що робиться на Львівщині Зараз Тернопільщиною зацікавились. І кожен раз це - секретар обкому партії... Ще раз бачимо деструктивну антинаціональну політику Комуністичної партії України.

Головуючий. Перший мікрофон, будь ласка.

Бичков В.В., перший заступник голови виконкому Херсонської обласної Ради народних депутатів (Новотроїцький виборчий округ, Херсонська область). Уважаемые депутаты! Я прошу вас, уважаемый председатель, давайте мы поддержим предложения

депутата и в связи с тем, что мы сегодня утром договорились эту неделю работать продуктивно, на этой неделе вопросы "разное" не рассматривать, а вернуться к ним на второй сессии, чтобы мы могли завершить намеченную работу.

Головуючий. Дякую.

Товарищи, поступило несколько записок. Это наша сегодняшняя деятельность в зале этом, конечно же, привлекла внимание людей, которые звонят нам по "горячим телефонам". И я вам скажу, что возмущения просто уникальные. Я вот встречаюсь... То есть люди просто возмущаются. Возмущаются тем, что у нас не хватает того, что называется депутатской этикой. То есть мы должны сегодня показывать людям, что мы - мыслящие парламентарии, что мы видим глубже, чем просто в эмоциях у другого человека ищем какую-то негативную сторону. А у нас этого нет. Поэтому каждый из нас должен подумать, прежде чем вскакивать, эмоционально выкрикивать что-то. За всем этим должна стоять мысль.

Так, сегодняшнее заседание закончено. До завтра. Завтра - пленарное заседание по Чернобылю.