ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 31 травня 1990 року. 16 година.

Головує депутат Плющ І.С.

Головуючий. Шановні товариші депутати, до уваги. Прохання зареєструватися. Слово для оголошення від Секретаріату надається депутату Кіпарісу. Декілька слів, вони стосуються нашої роботи. Будь ласка.

Кіпаріс Ф.С., начальник Полтавського вищого військового командного училища зв'язку (Київський виборчий округ, Полтавська область). Уважаемые депутаты, уважаемый председатель! У меня есть маленькое объявление. В связи с тем, что выступления от территориальных групп и от групп депутатов по интересам заблокированы, я прошу снова подать в Секретариат заявки на выступления. В процессе обсуждения потихонечку подавайте нам заявки, мы новый список составим. Спасибо за внимание.

З залу. (Не чути).

Кіпаріс Ф.С. Я отвечу на этот вопрос. Я хотел избежать всяких тут конфронтаций. Дело в том, что в Секретариате есть уважаемый депутат Макар Иван Иванович, который "сидел" на этих списках. И эти списки он решил припрятать, чтобы дать возможность выступить по индивидуальному списку, от групп не дать.

Головуючий. Отже, прохання передати записочки, а вони хай з'ясовують у Секретаріаті і потім нам повідомлять. (Шум у залі). Шановні товариші депутати! Продовжуємо роботу. Вечірнє засідання сесії оголошується відкритим. Іван Іванович, я вас дуже прошу, розберіться в Секретаріаті.

Продовжуємо нашу роботу по обговоренню кандидатур на пост Голови Верховної Ради Української РСР.

Слово надається депутату Павличенко, за ним буде виступати депутат Грищенко.

Павличенко В.К., начальник Сімферопольського вищого військового політехнічного будівельного училища (Залізничний виборчий округ, Кримська область). Уважаемые товарищи народные депутаты, председатель, члены президиума! Мы прослушали программы перестройки, вывода из кризиса экономики, социальной сферы, экологии республики. Десять претендентов на пост Председателя Верховного Совета Украины. Анализируя их, приходишь к выводу, что в программах народных депутатов товарищей Лукьяненко, Павлычко, Горыня, Яворивского, Чорновила, Драча очень мало содержится конкретных предложений для решения сложнейших проблем. В них в основном дается острая политическая оценка сложившейся ситуации в республике. В лучшую сторону выделяется программа народных депутатов товарища Юхновского и товарища Гринёва. Ибо в них немало конкретных предложений по выводу из кризиса экономики. Однако в них не нашли места пути глубокого решения социально-политической и экологической проблемы.

На наш взгляд, программа, предложенная товарищем Ивашко Владимиром Антоновичем, наиболее объективна и реальна. В ней предложены конкретные пути вывода из кризиса, в котором оказалась республика, в том числе и Крым. Во всем чувствуется здесь взвешенность, научный подход как ученого, так и политического и государственного деятеля.

Товарищи народные депутаты! Здесь уже прозвучало предложение избрать на этот пост Председателя Верховного Совета республики Владимира Антоновича Ивашко. Не могу не высказать своего мнения по этой кандидатуре потому, что знаю Владимира Антоновича по одному из сложнейших периодов в нашей истории - афганской войне.

Вспоминаю 80-е годы. Судьба военная меня, как и многих других, в том числе и депутатов Украины, привела тогда в Афганистан. Этой войне дана справедливая политическая оценка Съездом народных депутатов СССР и я не буду касаться этой проблемы. Скажу о другом - о наших людях, в подавляющем большинстве честно исполнивших свой воинский интернациональный долг. Среди них был и Владимир Антонович Ивашко. В той исключительно сложной обстановке он зарекомендовал себя опытным дипломатом, политическим руководителем,

умелым организатором, если хотите, я подчеркну, и военачальником. Часто, рискуя своей жизнью, он находился на передовой не только среди советских, но и афганских воинов, в отдаленных кишлаках и аулах, непосредственно в племенах населения этой страны. Он всегда, подчеркиваю, стремился не допустить кровопролития, пытался решать сложнейшие вопросы политическими методами. Этим самым Владимир Антонович завоевал уважение не только наших воинов, но и афганских, в том числе и трудового народа Афганистана.

Уважаемые товарищи депутаты! Владимир Антонович Ивашко

- честный, простой и доступный человек. Он нетерпим к несправедливости, чванству и показухе. Глубокие теоретические, экономические знания, опыт организаторской деятельности, умение убеждать массы явились основанием выдвижения Владимира Антоновича на руководящие посты в годы перестройки. Народ избрал его своим посланником в союзный и республиканский парламенты. Исходя из вышесказанного, от имени народных депутатов городов Севастополя, Керчи, Запорожья, всего Крыма, воинов-интернационалистов, депутатов-военнослужащих прошу поддержать кандидатуру товарища Ивашко и проголосовать за него на пост Председателя Верховного Совета УССР.

По поручению наших избирателей Крымская делегация ставит перед будущим председателем Верховного Совета ряд вопросов, требующих немедленного разрешения.

Первое и основное. Это выделение средств и фондов для строительства жилья в целом по Крыму с учетом возвращающегося крымско-татарского народа.

Второе. Обеспечение дополнительных поставок продуктов питания для прибывающих отдыхать в Крым. А это 8-10 миллионов человек.

И третье. Держать под строгим контролем прекращение строительства Крымской АЭС, проблемы экологии и водоснабжения всесоюзной здравницы. Благодарю за внимание.

Головуючий. Слово надається депутату Грищенку.

Грищенко І.М., голова Кролевецької районної Ради народних депутатів, перший секретар Кролевецького райкому Компартії України (Кролевецький виборчий округ, Сумська область). Шановні народні депутати! Шановна президія, шановні присутні! Заслухавши програми всіх кандидатів на посаду Голови Верховної Ради,

нам необхідно зробити правильний вибір, який би співпав з думкою більшості українського народу.

Кожна з програм заслуговує уваги і аналізу. Мені, як і більшості депутації Сумської області, подобається програма депутата Івашка Володимира Антоновича. Вона відповідає нинішньому духу перебудови, принципова, виважена, торкається болючих питань оновлення нашого суспільства. Ця програма відрізняється реальністю і конструктивністю. Особливої підтримки, на мою думку, заслуговує позиція кандидата щодо суверенітету та економічної реформи. Дійсно, в економіці вирішується доля перебудови, доля і майбутнє нашого народу. І не треба бути великим спеціалістом, щоб зрозуміти, що це істина, яка не потребує доказів. Одночасно привертає увагу відображення в програмі болючих проблем агропромислового комплексу республіки. Хочеться вірити в те, що, нарешті, ми перейдемо від лозунгів і обіцянок до соціальної перебудови села, до соціально справедливого ставлення до сільських жителів.

Я також поділяю точку зору автора, що змінити економічну, суспільно-політичну обстановку на краще ми зможемо не мітингами, а наполегливою, дисциплінованою працею. Мене хвилює те, що тема праці, тема людини праці слабо звучить сьогодні в суспільстві. Це справжня наша біда. Падає авторитет чесної і сумлінної праці. І представляючи своїх виборців хочу навести характерні слова одного робітника, які підтверджують справедливість цього висновку. В останні роки на мітингах, в засобах масової інформації та на першій сесії Верховної Ради УРСР стало ніби не модно говорити про людей праці, які годують і одягають країну, більше говорять про політику та владу. Не можна інакше характеризувати цей приклад, як неповажливе ставлення до безпосередніх творців благ.

Нам потрібно інше ставлення до людей праці. Необхідно відновити авторитет і пошану праці, бо реальні зміни у нашому житті можуть відбутися тільки в результаті кінцевих показників діяльності, тільки завдяки праці.

Актуально звучать в програмі й інші проблеми, які треба терміново вирішувати, але є таке побажання, щоб Голова, якого ми оберемо, синтезував все те раціональне, яке було в програмах кандидатів на цей пост для своєї практичної роботи. Що ж до особистості претендента, всім депутатам, безумовно, відоме ім'я комуніста Івашка. Ми маємо можливість оцінити його не тільки по

словах, по програмі, а й по конкретних ділах, по особистому вкладу в справу перебудови на Україні. Перед нами серйозний політик, професійний вчений. Він має не тільки серйозну програму, а й чітку перебудовчу позицію. Така людина може консолідувати наш парламент, наш колективний розум на творення, а не на розруху і розбрат.

Зрозуміла та особлива роль Голови Верховної Ради у прийнятті і втіленні в життя законів, які ми створюємо. Керівник такої великої держави повинен бути різнобічно розвиненою людиною і професійно підготовленою. Він повинен мати практичний досвід роботи з людьми на рівні трудового колективу, регіону, республіки.

Депутат Івашко Володимир Антонович - це людина, яка не тільки знає, що треба робити, а і вміє це робити і хоче втілити плани свої в життя для блага народу. Я вірю в щирість програми і відповідей на запитання, і вважаю, що ми повинні дати йому мандат довір'я на посаду Голови Верховної Ради і тим самим дати шанс Україні. Дякую за увагу.

Головуючий. Дякую. Слово надається депутату Мартиненку.

Мартиненко В.П., генеральний директор Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (Комсомольський виборчий округ, Полтавська область). Уважаемые депутаты, уважаемый президиум! Я не хотел бы сказать, что мы заслушали программы кандидатов на высшую должность республики - Председателя Верховного Совета. Скорее всего, за некоторым исключением, политические платформы, а порой, политические заявления. Некоторые кандидаты просто использовали трибуну для того, чтобы проявиться в голубом свете телевизионных экранов как политические лидеры готовящихся к регистрации партий. Но эти политические моменты, я считаю, имеют собственное восприятие да и восприятие всех тех, кто следит за ходом сессии. Безусловно, оно неоднозначно.

Мне импонирует то, что на политическую арену выходят люди, предлагающие борьбу за идеи парламентскими методами, предлагающие поставить все политические партии в равные условия. Хочу зачитать несколько положений Манифеста демократической партии Украины, опубликованного сегодня в газете "Літературна Україна". Здесь обозначено, что "закони повинні гарантувати рівноправність партій, свободу слова, поширення

інформації". Кто против этого возражает? Или таким образом: "Ми виступаємо за співпрацю з усіма силами та особами, які сприяють демократизації суспільства, у тому числі із демократичними силами КПРС". Тоже никто не возражает. И только, последнее, когда не насильственная смерть Коммунистической партии предлагается, я думаю, может быть, так же как с капитализмом. Очень долго и никогда.

Поэтому есть свое мнение, очевидно, оно тут так бытовать и будет. Я думаю, что, по-моему твердому убеждению, от их реализации, от этих решений Компартия Украины только выиграет. А если реализация пожелания, высказанная Иваном Федоровичем Драчем, что коммунисты, демократы и народники будут совместно решать социальные проблемы Украины, то от этого выиграет весь наш народ. Как видно из результатов нашей работы сегодня, а я считаю и в дальнейшем, нельзя не считаться с партией коммунистов Украины. И это видно по результатам голосования в зале. Тем более не корректно, диктатом ведет себя так называемое демократическое меньшинство, тем более сплачивается большинство - это закономерно. А у нас практически нет вопросов, которые мы бы не могли решить совместно, упрятав амбиции. У нас здесь, в Верховном Совете много платформ для консолидации. Это и положение села, это и беда в Чернобыле, это и кризис экономики, духовности, тяжелая жизнь людей.

Говоря о консолидации на общечеловеческих интересах, я бы хотел повториться, что сами по себе общечеловеческие ценности не принадлежат ни капитализму, ни социализму, ни какой-то другой системе, потому что они общечеловеческие, объединяют все, что накопило человечество и что есть лучшее во всех политических философиях. Чтобы спасти мир, свободу, будущее, надо похоронить предрассудки классовой ненависти, идеологической непримиримости. Это очень прочный фундамент для нашей консолидации.

Сегодня по телевидению в программе "120 минут" комментатор объявил, что за Председателя идет борьба трех партий на Украине. Я бы сказал по раскладу в зале - двух. Председателем Верховного Совета, на мой взгляд, должна быть личность, которая вела бы к дальнейшей демократизации наш парламент, могла повлиять на парламентское большинство и объединять парламентские силы на решение всех вопросов, волнующих наше общество: благосостояние народа, духовность, культуру, свободу и

независимость государства Украины. Я считаю, такой личностью может быть Ивашко Владимир Антонович. Что касается совмещения должностей, я согласен с депутатом Ивасюком, нужно было выслушать противоположную сторону. Пока не наберут силы альтернативные партии, такое совмещение, именно в личности Ивашка, я подчеркиваю, я считаю, что возможно.

И немного о предложениях к докладам претендентов. Я бы хотел высказать депутату Юхновскому. Уважаемый Игорь Рафаилович, от лица горняков и металлургов Украины я заявляю, мы вас не сможем понять. Остановить горное производство и металлургию - это не только лишить Украину основного производителя национального дохода, но и оставить сотни тысяч людей без работы, без средств существования, а путь деверсификации - это время и деньги.

И последнее. Государственный суверенитет, рыночная экономика, свобода предприятиям и предпринимательство - это у многих есть, а один из главных моментов - социальная защита нашего народа не завтра, а сегодня - это есть в программе депутата Ивашко. И это очень важно. Спасибо за внимание.

Головуючий. Слово надається депутату Лубківському. За ним буде виступати депутат Мороз.

Лубківський Р.М., голова правління Львівської організації Спілки письменників України (Яворівський виборчий округ, Львівська область). Шановні народні депутати, шановні голово і президія! Мені в програмах, які ми заслухали, дуже багато імпонує, незважаючи на різну протилежність тих чи інших людей, конструктивне начало і мудрість, яка була виявлена у програмах Драча, Яворівського, Лук'яненка, Чорновола. Без всякого сумніву, були цікаві пропозиції і їх треба підтримати в інших програмах.

Разом з тим я висловлюю жаль з приводу того, що депутат Павличко зняв свою кандидатуру, і я вважаю, що, знявши цю кандидатуру, ми маємо можливість все краще, в тому числі, зокрема, політичну і конструктивну частину його програми втілити у програмі академіка Юхновського.

Така гармонія доречна, доцільна і розумна. Знаю Ігоря Рафаїловича, як людину надзвичайно делікатну, толерантну, принципову, людину державного мислення, високої культури і разом з тим глибоко сучасну. І я думаю, що з цими міркуваннями погодяться багато народних депутатів. І, разом з тим, мене турбує

гармонія, так би мовити, в лапках, інша. Вчора депутат Гриньов, який претендує на високу посаду керівника Верховної Ради України, заявив про те, що він є породженням космополітичного, тобто безнаціонального Харкова. І на моє ім'я вчора надійшла телеграма з Харкова, де інженер-фізик Голованьов каже: "Те, що Гриньов називає космополітизмом, є наслідком тотальної русифікації". Не треба заходити в далекі історичні нетрі. Ясно, що політика русифікації проводилася та й проводиться, очевидно, й зараз, і, зокрема, тоді, коли в Харкові на високих партійних посадах перебував Володимир Антонович Івашко.

Ми не чули жодного спротиву з боку Володимира Антоновича щодо закриття українських шкіл, щодо витіснення української мови з усіх сфер життя. І це прикро. Не чули ми і його протесту щодо афганської авантюри. Більше того, на Пленумі ЦК Компартії України сьогоднішній депутат Єльченко з великою гордістю і, я б сказав, самосхваленням заявив про те, як він рекомендував Володимиру Антоновичу Івашку взяти участь в афганських подіях. На жаль, ця сторінка життя і діяльності сьогоднішнього претендента на високу державну посаду нам не відома. Я можу зрозуміти, що це доручення партії і уряду він виконав, але разом з тим я б хотів почути і весь український народ хотів би почути оцінку ту, яку ми зараз всі вистраждали, щодо цієї непотрібної авантюри, щодо загибелі цвіту українського народу і представників інших народів. На жаль, і сьогодні ця сторінка від нас закрита, і вона нам подається на високому, так би мовити, звучанні: "... гром победы раздавайся". І ми уже чуємо до всіх чеснот претендента ще одну чесноту, що він - великий воєначальник. Так недовго і до ордена високого і до Героя Радянського Союзу.

Я хотів би сказати, що мої претензії до Володимира Антоновича, як до претендента на цю державну функцію, зводяться і до питань, які мають глибоко принципове значення. Чому ми лише сьогодні з уст товариша Єльченка почули заяву про голод? Адже це вистраждана, болюча проблема, це кровна проблема всього українського народу, про яку волає цілий світ, і тільки сьогодні вона практично впівголоса була подана з тим, щоб скористатися цією трагічною сторінкою як політичною кон'юнктурою. Чому? Яка позиція Політбюро ЦК Компартії України, зокрема Володимира Антоновича, щодо послідовного нищення українського народу як злочину проти людства? Чому з трибуни Верховної Ради СРСР Володимир Антонович жодного разу не заявив про те, що

сталінізм та тоталітарна система нищили український народ і що не прийнято жодного найменшого документу про цей нечуваний злочин проти людства, проти людяності? Ми таких спроб не знаємо. Чому ми не відчуваємо особистого ставлення Володимира Антоновича щодо переміщень населення, так звані оргнабори, будівництво всесоюзними відомствами свого житла на Україні, що дестабілізує етнічно-демографічну ситуацію? Чому Володимир Антонович не став на захист історичного середовища українського народу - я маю на увазі нищення Хортиці, Канева, Берестечка, Чигирина? Чому він не висунув тут свої позиції? Далі. Яка його позиція щодо злочинної антинародної діяльності Щербицького та його опричників? І таких питань дуже і дуже багато.

Мені здається, що на ці питання, принципові питання нашого народу, треба дати достойну відповідь. І виходячи з цих міркувань, я просив би Володимира Антоновича: шануючи Вас, прошу звільнити свою кандидатуру з цієї посади. (Оплески).

Головуючий. Дякую. Слово надається депутату Морозу. За ним буде виступати депутат Червоній.

Мороз О.О., завідуючий аграрним відділом Київського обкому Компартії України (Таращанський виборчий округ, Київська область). Шановні депутати, шановна Президія, шановні претенденти! Що ми побачили за останніх два дні? Всі претенденти вихід з кризи вбачають у державному суверенітеті. Є різні бачення суверенітету, але в основному вони сходяться. Це дуже своєрідна ситуація. Вона позбавляє будь-кого можливості занадто експлуатувати тему про ініціативу, бо суверенітет - це об'єктивність. З іншого боку, ця об'єктивність стимулює консолідацію.

Справді, ми багато цікавого почули від усіх претендентів. Того, що має відбитися в концепції виходу з кризи. Спільним недоліком для більшості претендентів був пошук лише далекого коріння кризи, замовчування того, що нинішній стан - це наслідок економічного експериментування останніх років. А це застерігає нас від легковажного ставлення до економіки, підтверджує неприпустимість ні широких кавалерійських наскоків на неї, ні стерильних наукових рекомендацій.

І ще одна загальна риса агітації за свої програми більшості кандидатів. Пред'являючи претензії до минулого складу Верховної Ради, її керівництва, вони підходять з мірками Ради, яку ми ще маємо створити. А це вже орган зовсім іншої системи влади, коли

децентралізація владних функцій і децентралізація управління економікою стануть умовою і нормою нового життя суспільства. Мені сподобалися програми академіка Юхновського і доктора Гриньова. Володимиру Борисовичу, зокрема, можна не тільки подякувати за підняття планки. Він це зробив професіонально, хоч сам її брати, схоже, не збирається. Непідробна були увага у всіх до програми Ігоря Рафаїловича, а я голосуватиму за більшість позицій цієї програми. Але за самого претендента голосувати не буду, бо мені здається, що у нього занадто велика така, я б сказав, політична всеядність. Вона не може бути основою для консолідації. Він не може відстояти сам свою програму.

Щодо програм Павличка, Яворівського, Драча - шановних літераторів, їм не вистачає конструктивності, але це можна було б їм вибачити і, навіть, дещо абстрактні міркування з питань економічних. Та покластися на названих претендентів ніяк не можна.

Сьогодні всім зрозуміло, що ми - заложники централізації всієї системи суспільного життя у країні, але ми й творці цієї системи. І коли проаналізувати, хто міцнішу горошину поклав у фундамент збудованого, то слово митця там займе далеко не останнє місце. Воно виходить так, що ми гуртом ліпили, в'язали, гуртували цей лад, а коли виявилося, що йдемо не туди, ці люди вирвалися на обочину і показують пальцями: "Подивіться, вони не туди йдуть!" Я вважаю так: це занадто зручна позиція стороннього судді. Людина, яка відмовляється від відповідальності за минуле, не може на себе брати відповідальність за майбутнє.

Легко взяв на себе, а ще легше звільнився від відповідальності Іван Миколайович Салій. Він, здається, і не помітив: про що йшлося в його програмі, ним же відкинутої у відповідях на запитання.

Окремого аналізу заслуговували програми кандидатів Лук'яненка, Гориня, Чорновола. Добре, що Україна їх послухала. Люди в нас розумні, уміють робити висновки. Особисто мені імпонують ці люди вірністю ідеї, за яку дорого заплатили, умінням вести боротьбу. В цьому відношенні їх можна наслідувати. Наслідувати хоч би в майстерності придбання політичного багажу з рядової ситуації.

Знаєте, під час трагедії у Вірменії я працював першим секретарем партійного комітету тут, на території Київщини. У нас було 300 тисяч працюючих. Ми за два дні зібрали мільйон двісті тисяч карбованців як допомогу у такій біді. І нікому про це не говорили.

Це - не 10 тисяч. Що я хочу сказати: не робить реклами з цього приводу і Микола Іванович Приймаченко - перший секретар Поліського райкому партії. Це людина, народний депутат СРСР, якому ми всі мусимо поклонитися. Ні райком партії, ні він не заслуговують ніяких докорів ні від кого. А сказаний (не чути)... там Михайлом Максимовичем. Воно збігається в одному контексті і з тим лозунгом, що тут на площі майорить день за днем. Відомо, де комуністам потрібно жити. Тільки лозунг цей запізнився. Тому, що вони з перших хвилин аварії там були, разом з багатьма чесними безпартійними, і завдяки їм ми сьогодні тут такі розумники. (Оплески).

У програмах трьох згаданих претендентів є суттєві і суб'єктивні моменти, котрих потрібно було б доторкнутися. Не вдаючись до полеміки, хочу сказати, що абсолютний суверенітет - це абстракція. Політичне місце України - це, вибачте мені, абсурд і з точки зору будь-якої політекономії. Рівноваження України ринком балансу в Європі на сьогоднішній день, у всякому разі, це наївність. Хто може сьогодні взяти на себе відповідальність за майбутнє? Більшість кандидатів Київщини, депутати з Київщини голосують за Івашка. (Оплески).

Головуючий. Дякую. Шановні товариші! Мороз використав 4 хвилини регламенту. Табло не працювало, ми по годиннику засікали. Слово надається депутату Червонію.

Червоній В.М., апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" (Ленінський виборчий округ, Ровенська область). Шановні депутати! Я гадаю, що ми не повинні спрощувати важливість питання про сумісництво постів, прикриваючись заявами про існування багатопартійної системи в Україні, її, насправді, немає і не буде, поки всі партії не будуть поставлені в Україні в однакові парламентські умови існування. Ми вже знаємо, до чого призвело зосередження законодавчої, виконавчої і судової влади в руках однієї партії. Такого кривавого століття історія України ще не знала.

Дехто з депутатів приводить сьогодні приклад країн західної демократії, де лідер партії може стати лідером парламенту, головою парламенту або уряду. Так, може. Але, там уже десятки, а подекуди і сотні років панує багатопартійна демократична система. І, крім того, влада голови уряду чи парламенту там досить таки сильно обмежена. А давайте глянемо, яка спадщина дісталася нам.

В руках КПРС зараз знаходиться практично вся економіка, судова, виконавча, законодавча влада. Суд, міліція, прокуратура, юстиція, армія, засоби масової інформації, наука, освіта, культура і таке інше. Тобто, немає практично такої ділянки нашого життя, яку б не контролювала КПРС і де б КПРС не розставляла монопольно керівні кадри.

Я вважаю, що обрання на Голову Верховної Ради керівника будь-якої політичної партії, крім лідера КПРС, будуть мати зовсім інші наслідки. Чому?

Бо у випадку будь-якої партії не буде зміцнюватись уже те становище і закріплюватись, яке зараз є. Насправді, буде, припустимо, Левко Лук'яненко - то в його руках немає ні армії, ні КДБ, ні міліції, ні інших тих речей, про які я говорив. А зовсім інша справа, коли оберуть лідера КПРС на Голову Верховної Ради. В цьому разі я боюсь, щоб не пішла тенденція до подальшої централізації. А вона вже, відверто кажучи, пішла.

Ви знаєте про ту постанову Верховної Ради, яка обмежує владу місцевих Рад. КПРС і її окремі члени виступали на передвиборчій кампанії з гаслом "Вся влада Радам". Але це виявилось гасло лише на словах. Не встигла виборча кампанія закінчитись, як з'явився ряд указів. І от я сьогодні отримав телеграму від Ровенської міської Ради народних депутатів, яка звертається з проханням внести пропозицію не затверджувати Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 березня 1990 року "Про внесення змін і доповнень до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 23 вересня "Про відділи, управління виконавчих комітетів".

Фактично місцеві Ради залишились без засобів масової інформації, без міліції, не затверджують голів суду, народних суддів, керівників радіо і телебачення. Тобто, ми бачимо явну тенденцію до централізації. І до всього цього має пряме відношення ЦК КПУ.

Крім того, я боюся, що зараз і наше місто, наша міська Рада, буде в такому становищі, в якому зараз наші сусіди з Тернопільської області. Знову ця славнозвісна заява пошириться і на наше місто, бо у нас на сесії міської Ради три перших керівники вже обрані членами Руху і вони не підконтрольні будуть апарату ЦК, хоча двоє з них є комуністи.

Так що, друзі, я вважаю, що нам спочатку потрібно збудувати ось цю багатопартійну систему, відокремити партію від держави. А партія фактично є зараз державною структурою. І лише після того вже ставити питання таким чином, як сьогодні дехто ставив. В

умовах, тих реальних умовах, які зараз склалися, в умовах тієї спадщини, яку ми набули, нам є один вихід - розділити ці пости, а коли ми збудуємо багатопартійну систему, дійсно демократичну державу, тоді ми повернемось до досвіду цивілізованих країн. Але, пробачте, зараз ми з ними в один ряд поки що не стали. Дякую за увагу.

Головуючий. Слово надається депутату Білоблоцькому.

Білоблоцький М.П., другий секретар Черкаського обкому Компартії України (Жашківський виборчий округ, Черкаська область). Шановні народні депутати, голове, президія! Як і кожний з вас, депутація Черкаської області уважно вислухала і глибоко осмислила концепцію чи кредо платформи усіх претендентів, кожному дала об'єктивну, зважену оцінку. За дорученням хочу доповісти певні висновки, внести деякі пропозиції.

Перша. У програмах усіх кандидатів є раціональне позитивне ядро, і кожний керувався однією думкою - подолати кризу, зробити життя українського народу кращим, а Україну багатою суверенною державою. Все це підказує такий висновок. Незалежно від того, кого оберемо Головою Верховної Ради, було б доцільно взяти і все те корисне, розумне, що є в інших платформах, об'єднати і це, без сумніву, послужить тільки на користь справі.

Хоч кожний з нас зробив уже свій вибір, і наші виступи не що інше, як певне доповнення чи плюсів чи мінусів тому чи іншому кандидату, скажу, що нам до душі найбільше програма і платформа товариша Івашка. Чому саме?

Володимир Антонович об'єктивно оцінює ситуацію в республіці. Як реальність сприймає перебудовчі процеси, які проходять в умовах гострої політичної боротьби, бо набув в цьому певний досвід. На його користь говорить великий досвід роботи в крупних регіонах - Харківській та Дніпропетровській областях. Теоретичні знання, аналітичність і зваженість підходів у вирішенні питань, досвід ідеологічної, політичної, організаційної роботи в межах республіки, саме вміння переконувати та згуртовувати людей, лояльність до інших думок стали основою його висунення на керівну роботу в роки перебудови.

Життєвий шлях товариша Івашка - це шлях людини працелюбної, чесної, відкритої, принципової. Хто його знає, не може не поважати такі риси його характеру, як розсудливість, людяність, простота, доступність, здатність зберігати самовладання в

найгостріших ситуаціях, уміння вислухати наявні точки зору, відстояти принципову позицію.

Платформа депутата Івашка, як він сам сказав, базується на трьох основних принципах - розум, культура, відповідальність.

Почну з останнього. Думаю, він добре усвідомлює, що це за ноша - кермо республіки, яка її вага в цей, можна сказати, тривожний час в умовах майже повного розладу політичного та економічного компасу.

Мабуть, немає серед нас такого, хто б собі не задавав питання, а що буде далі? Це ж питання задають і наші виборці, коли ми говоримо з повною відповідальністю "Вся влада - Радам". Претендент на пост Голови повинен чітко бачити наперед на два, п'ять років. Вчитися немає коли. Що він може зробити для республіки в соціально-економічному, політичному плані, яка ж його відповідальність перед народом, нами, депутатами?

У цьому зв'язку всім депутатам передавалось одне спільне запитання: "Яким він бачить шляхи, принципи, методи виходу із загальної кризи найближчим часом, вирішення тієї чи іншої проблеми". У програмі товариша Івашка чітко визначена відповідь на ці питання, а політичний, державний, життєвий досвід будуть сприяти його вирішенню.

Хочу привести, можливо, на перший погляд і просте порівняння. Водій автобуса повинен мати права з повною фаховою категорією, бо він відповідає за 50-80 пасажирів. Ми ж ведемо розмову про відповідальність за всю нашу Україну. Тут освіта, політична підготовка, досвід та багато-багато інших передумов не тільки не є другорядними, а невід'ємними факторами. І товариш Івашко все це має в найбільшій мірі, і ми не повинні обмежувати його права.

Тому депутати Черкаської області закликають вас віддати всі свої голоси за Володимира Антоновича Івашка, який, на наш погляд, найбільше відповідає пропонованій посаді.

Головуючий. Дякую. Слово надається депутату Куземко. За нею буде виступати депутат Мокін.

Куземко М.В., письменниця, член Спілки письменників України (Тернопільський виборчий округ, Тернопільська область). Шановні депутати! В останній рік-півтора червоною загравою заволокло простори України. У цей час виходить реакційний Указ про збори, мітинги, вуличні походи, демонстрації, який суперечить статті 48 Конституції УРСР, де гарантується ця "свобода" зборів,

мітингів та демонстрацій. Як силовий гарант цього Указу для розгону мітингів створюються загони міліції особливого призначення. Протягом останнього року міліціонер з кийком у руці став звичним явищем. Наслідки - це масові побоїща мирних людей у Львові, Києві, Полтаві, а фестиваль "Червона Рута" в Чернівцях народ прозвав "кривавою рутою". Порушуючи статтю 48 Конституції, людей штрафують, кидають до в'язниці включно до сьогодні саме з політичних, а не з кримінальних міркувань. Про який гарант демократії може йти мова, коли людям затикають рота цим Указом?

Вибравши Головою Верховної Ради України першого секретаря ЦК Компартії України, чи є гарантія, що в певний момент політичної напруги під нашими вікнами не з'являться танки, чи маємо ми шанс вірити, що Володимир Антонович політичну напругу буде гасити тільки мирними засобами?

Далі. Ратуючи за передачу повноти влади Радам народних депутатів на місцях, скороспіло штампується постанова про передачу засобів масової інформації та органів міліції у підпорядкування Раді Міністрів УРСР. Таким чином обласні та районні Ради народних депутатів залишаються не тільки безправними, а й безголосими.

Мені скажуть, що під цими двома документами немає підпису депутата Івашка. Так, немає, але існує шоста стаття Конституції. Скажіть, будь ласка, Володимире Антоновичу, чому всупереч статті 50 Конституції УРСР, де говориться про свободу совісті, зумисне зволікається вирішення питання про реабілітацію української греко-католицької та української автокефальної церков, які були у свій час репресовані Сталіним? Чому робиться вигляд, що такої проблеми не існує, в той час, коли люди, доведені до відчаю, постали на грані кровопролиття. Щоб бути провідником народу, його лідером, треба любити, розуміти і жаліти той принижений, але надзвичайно добрий і прекрасний народ. Я особисто проти того, щоб керівник будь-якої партії очолював парламент.

Вважаю, що Голова Верховної Ради не повинен бути виразником якоїсь ідеології. Голова Верховної Ради має служити тільки загальнолюдським інтересам. Колектив заводу "Оріон", який мене висунув кандидатом у депутати, колектив виробничого об'єднання "Ватра" та мої виборці дали мені наказ донести до депутатів України їхнє звернення, зачитую: "Вважаємо кандидатури Івашка і Масола недостойними на посадах Голови Верховної Ради

і Голови Ради Міністрів УРСР. Вони були безпосередніми співучасниками розвалу економіки України, скриття правди Чорнобиля, провокують конфронтацію населення західного регіону України зі східним". Ось ці підписи, які привезли мені мої виборці, я передаю в Секретаріат для історії, більше тисячі підписів. Від групи депутатів обласної, районної Рад народних депутатів, заводу "Оріон" надійшла телеграма: "Звернення ЦК КПУ, Ради Міністрів і Президії Верховної Ради України, інтерв'ю Івашка в газеті "Правда" наповнені дезінформацією про становище в західних областях України. Вважаємо, що ця цілеспрямована політика нинішнього Уряду і партійного керівництва направлена на створення ворожнечі між східними і західними областями України. До цього причетні Івашко, Масол, Хоменко, Шевченко. Ці люди не мають морального права займати керівні пости в парламенті України". Депутати Барабаш, Демборинський, Левченко, Луцька, Заліщук, Лесів, Лужний (не чути). Дякую.

Головуючий. Слово надається депутату Мокіну. За ним буде виступать депутат Захарук.

Мокін Б.І., ректор Вінницького політехнічного інституту (Ленінський виборчий округ, Вінницька область). Шановні депутати, шановні гості! Від Комуністичної партії на посаду Голови Верховної Ради висунуто чотири кандидатури. Це перший секретар Центрального Комітету Володимир Антонович Івашко. Це перший секретар райкому партії Салій. Це директор інституту Юхновський. І це завідуючий кафедрою Харківського політехнічного інституту Гриньов.

Я член КПРС і тому повинен і буду голосувати за одного із висунутих від Комуністичної партії. Оскільки цілком природно, що кандидатурою номер один для нас, комуністів, є перший секретар Центрального Комітету, то я висловлюсь спочатку по цій кандидатурі.

Володимир Антонович - порядна, освічена, розумна людина і оскільки він гірник по спеціальності, а я одинадцять років жив у Кривому Розі, знаю добре гірників, і знаю, що вони сміливі і надійні люди, тому на посаду першого секретаря Центрального Комітету Комуністичної партії України нам другої кандидатури і не потрібно. І тому на сьогоднішній день, судячи з останніх пленуми Центрального Комітету Компартії України, альтернативи немає. Тому я, наприклад, вірю, що він знову буде першим секретарем Центрального Комітету.

Виходячи з цієї тези, я далі хочу сказати, що у мене є сумніви щодо того, щоб його обрати Головою Верховної Ради. Чому? Сумнів ось в чому полягає. Давайте подивимось на зайнятість як Голови Верховної Ради, так і першого секретаря. У них досить різні обов'язки. Що повинен робити перший секретар - це проводити засідання Політбюро, це проводити секретаріати, це працювати з секретарями, з завідуючими відділами по вирішенню різних питань партійного порядку, це кожну неділю виїжджати на засідання Політбюро в Москву, це напередодні з'їзду треба керувати підготовкою, а між іншим, всі секретарі тут сидять у нас, апарат готує з'їзд, а вони тільки, втомившись після засідань тут, йдуть потім туди і, мабуть, читають документи на стомлену голову. Таким чином, роботи дуже багато.

І, крім того, у Голови Верховної Ради теж буде дуже багато обов'язків, але вони зовсім інші. Працювати з постійними комісіями, читати законопроекти, обговорювати їх, зустрічатись з головами обласних Рад і таке інше. Теж цілий світловий день треба працювати. У нас дуже погано, що дуже багато почесних посад, тобто ми, якщо на декілька посад людину обираємо, то вона обов'язково на одній зосереджується, а іншою керує заступник. І тому у нас є така можливість, що буде Радою керувати заступник, або партією керувати заступник. І це не дуже добре.

І ще один сумнів. Це те, що у нього не буде достатньо часу для того, щоб і там, і тут керувати на повну потужність. А другий сумнів такий. Судячи по зверненнях Центрального Комітету Компартії України і КПРС до комуністів і характеру партійної преси, мабуть, після з'їзду все-таки залишиться принцип демократичного централізму. Згідно з цим принципом член колегіального органу, якщо навіть має протилежну думку, але цей колегіальний орган прийняв рішення відповідне, він повинен його виконувати. І тому, як член Політбюро, Володимир Антонович повинен буде виконувати все те, що буде вирішуватись у Москві, у Політбюро.

А ми знаємо з історії, що не завжди приймались там рішення такі, які були доцільні для України. І тому у нього буде роздвоєння особи. З однієї сторони і те треба виконувати, і те, що тут буде наказано, виконувати. А роздвоєння особи ніколи не було добре для людини з точки зору здоров'я її і нації. Тому я за Юхновського.

Головуючий. Дякую. Слово надається депутату Захаруку. За ним буде виступати депутат Мармазов.

Захарук Д.В., голова виконкому Івано-Франківської обласної

Ради народних депутатів (Снятинський виборчий округ, Івано-Франківська область). Шановні депутати! Таких етапів у житті нашого народу, як нині, було дуже мало. Погляньмо на наших державних достойників часів Хмельниччини, часів створення Української Народної Республіки і порівняємо тих, хто нині претендує на пост Голови Верховної Ради нашої України.

Центральний Комітет Компартії пропонує першого секретаря територіального підрозділу КПРС на Україні, члена Політбюро ЦК КПРС Івашка.

Я звертаюсь, насамперед, до комуністів, що сидять у цьому залі. Шановні депутати комуністи! Та уміло спланована і проведена операція огородження Івашка від не вельми неприємних до нього запитань, в тому числі ваш десант на балкон до четвертого і п'ятого мікрофонів, той опір, який ви чинили навіть самій постановці питання про несумісність посади Голови Верховної Ради з іншими посадами, ті перекручення програми Юхновського засвідчують, що ви доведете намічений план до кінця, як вам велено, які б аргументи тут не виставляли. Бо, на великий жаль, у нашому залі панує сьогодні логіка сили, а не сила логіки, як би це мало бути між державними мужами.

І все ж, давайте хоч не лукавити і не приписуйте депутатові Івашку більше, ніж у нього є. Порівняйте його з будь-ким із перших секретарів обкомів, чи навіть секретарів партійних комітетів на підприємствах. Зрештою, хай кожен з вас порівняє себе з Івашком, та ще й не лукавлячи все-таки згадає, що над його програмою працював цілий ЦК та й не тільки. То чи дуже вже багато переваг помітить. Говорімо просто, хочемо Івашка, бо нам так велить партійна дисципліна. І не робіть з нього видатного діяча, який завтра сягне чогось особливого. Депутат Івашко визнає, що Україна колонія, і разом з тим запитує: а де метрополія? А метрополія там, де й Івашко просиджує чи не більше, ніж на Україні. Метрополія у Москві. І найвищий уряд метрополії - Політбюро ЦК КПРС, членом якого є Івашко.

Я із скепсисом слухав, як чимало промовців ламали списи навколо інформації нашого Уряду, дивувалися, чому не вийшло розмови про політичну ситуацію. Шановні, хто в нас у республіці і в Союзі володіє найвищою владою? Керівна верхівка Компартії. Отже, на Україні це такий Івашко. Як же ж він покерував? А разом з такими ж як він довів свою Україну до повної катастрофи. Тут варто згадати порівняння, яке пролунало про водія автобуса, що автобус

має водити тільки водій. Але я не чув ще, щоб не забирали права у водія автобуса, який зробив катастрофу. (Оплески).

І скажіть ви, чи переконані ви, що момент обрання Головою Верховної Ради так може змінити людину, що вона завтра стане іншою, ніж була вчора. Хай мені хтось назве якусь важливу справу, яку організував і довів до кінця Івашко, як перша керівна особа в Україні, і я перший подам за нього голос і попрошу своїх виборців вибачити цій людині ту важку образу, якої вона завдала моїм прикарпатцям наклепницькою заявою з приводу становища в Західній Україні.

Тут дехто заявляє, що Івашко той, хто найбільше може консолідувати наш народ. Якщо та війна, яку очолив Івашко проти Західної України є прикладом консолідації, то що тоді розбрат? За браком часу не можу (не чути), але все-таки з повною відповідальністю заявляю, що під керівництвом очолюваного Івашком Центрального Комітету нині робиться все, щоб посварити Східну і Західну Україну, щоб спровокувати дії, які дали б змогу ввести надзвичайний стан, ввести війська, аби провчити непокірних прикарпатців, які, бачите, посміли обрати не тих, кого їм казали у райкомах чи обкомах комуністи.

За розпорядженням керованого Івашком ЦК Івано-Франківський обком партії пограбував обласну Раду, забравши газету, що була спільною, і лише масові протести жителів області заставили його переглянути своє рішення. Порядком партійної дисципліни у боротьбу з обласною Радою включили працівників правоохоронних органів. Начальник КДБ по Івано-Франківській області Левенко, незважаючи на настійні дзвінки голови виконкому, так і не знайшов часу зайти в обласну Раду, зате має час здійснювати ритуал проводів першого секретаря обкому до літака.

Не відповів він і на листа виконкому з проханням подати відповідну допомогу в конституційному захисті Рад як органів державної влади. Тут уже згадувалося про заяву нашої обласної Ради з приводу наклепницької образливої заяви трьох. Івашко так і не відповів на неї. То на закінчення скажіть мені, чи може очолити Раду людина, яка воює проти Рад?

Головуючий. Слово надається депутату Мармазову. За ним буде виступати депутат Яковишин.

Мармазов Є.В., перший секретар Кіровоградського обкому Компартії України (Олександрійський виборчий округ, Кіровоградська область). Уважаемые депутаты! Действительно, в

критический переходной период перестройки во главе нашего государства должен стоять человек демократичный по натуре, взвешенный, прогрессивно мыслящий, честный, пользующийся уважением и доверием народа, общественной организации, лидером которой он является, и умеющий в полную силу использовать законодательные акты во имя процветания Украины.

Исходя из этих критериев, в должности Председателя Верховного Совета республики я вижу народного депутата Ивашко. Его человеческие качества, нужно сказать, здесь правильно отмечали, его доступность, личную скромность, я бы отметил еще отзывчивость и умение понять человеческую беду, видя горе, не остаться равнодушным.

Если говорить, как работника, я Ивашко знаю уже около 15 лет и по работе в Харькове, и в Киевской области, и в Днепропетровской. И везде, тут отмечали товарищи, это действительно так и есть, везде он себя проявил положительно, находясь на любых постах. Для него всегда было характерно - это высокая работоспособность, чувство ответственности за порученное дело. Проявление творческого подхода к решению задач.

Нужно сказать, что это проявилось и тогда, когда он был на преподавательской, на партийной работе, и когда он выполнял интернациональный долг в Афганистане, сейчас в этом его упрекают, и когда он с первых дней принимал участие в ликвидации аварии Чернобыльской АЭС, а там ом находился с первых дней, в самый критический момент этой катастрофы.

Нужно сказать, что сейчас старается демократический блок обвинить Ивашко в существующих и не существующих грехах. Обвинили его и за 1933 г., обвинили его за Чернобыль, обвинили его за украинский язык, ну разве это правильно? Ведь мы же знаем, что человек старается, человек работает, отдается полностью работе. Ну, просто это непорядочно обливать грязью человека, который полностью отдается порученному участку работы.

Я хотел сказать несколько слов об Ивашко, как о политике. Он умеет выделить главное, найти пути решения, проявить принципиальность, последовательность, что очень важно. К сожалению, не все у нас проявляют последовательность и настойчивость. Если нужны примеры, то, пожалуйста. Мы все видели, как он отстаивал позицию республики на союзном уровне по закупке сельхозпродукции и по поставке сельхозпродукции. И, нужно сказать, его твердая линия о недопущении экономического

авантюризма по принятию непродуманных решений в экономической реформе...

Можно сказать, товарищи, что из всех претендентов Ивашко - единственный кандидат экономических наук, который профессионально владеет вопросами экономики и научного управления народным хозяйством. Это очень важно, когда экономический суверенитет республики выходит на передний план. Мы это тоже должны учитывать. И я считаю, что человек, обладающий именно такими качествами, может осуществить консолидацию всех здоровых сил для преодоления кризисных явлений, как в экономике, так и в политике, утверждение подлинного экономического, политического суверенитета Украины. Я убежден, что если мы окажем доверие Владимиру Антоновичу, он будет достойным Председателем Верховного Совета нашей республики.

И два слова по платформам. Я считаю, что платформа у народного депутата Ивашко взвешенная, спокойная. Она не играет на рекламу, там четко просматриваются все проблемы наши и - экономические, и политические, пути выхода из этих тупиковых наших положений. Что касается других платформ, я должен сказать, что нужно честно отметить, рациональные зерна имеются в платформе академика Юхновского. Она действительно привлекает, но она, так я бы сказал, в направлении в таком, экономическом. По остальным платформам, я должен сказать, что так складывается впечатление, что платформы многие непродуманные, лозунговые, а часть платформ просто направлены на свержение социалистического строя. А это конечно не приведет к консолидации сил у нас в республике. Об этом мы должны помнить, когда будем голосовать за Председателя Верховного Совета. Спасибо.

Головуючий. Дякую. Слово надається депутату Яковишину. За ним буде виступати депутат Башкіров.

Яковишин Л.Г. Шановні депутати, шановна президія і шановні виборці, які слухають дуже уважно, я думаю, сьогоднішній день засідання нашої Ради! В історії нашої України майнуло багато подій, забарвлених трагічним звучанням. І сьогодні соціально-економічна криза зачепила всі республіки, які входять до складу Союзу. Україна сьогодні стоїть перед вибором, який шлях вона сьогодні вибере. Багато залежить від того, кого сьогодні, чи днями ми оберемо на цей високий пост керівництва нашою республікою.

Я хочу поділитися і довести до вашого відома, що вчора, сьогодні не тільки телеграми, не тільки телефонні дзвінки, які

надійшли, а і особисті сьогодні відвідування дали право мені сьогодні сказати, що є розмаїття думок у цьому питанні так само, як розмаїття думок сьогодні в цьому залі, так і розмаїття думок і у наших виборців. Одні відстоюють позиції шановного депутата Юхновського, інші пропонували мені сьогодні віддати свій голос за шановного депутата товариша Яворівського.

Більшість моїх виборців просили мене і підтримали мою пропозицію, щоб ще раз я наголосив віддати свої голоси за шановного депутата Володимира Антоновича. Я не збираюся співати ніякі дифірамби, я не збираюсь повторювати те, про що було сказано. Звичайно, що сьогодні - це історичний крок в житті нашого парламенту. Я вніс таку пропозицію. Я вніс цю пропозицію сьогодні ну, можливо, я таку пропозицію не внесу через декілька років. Чому, товариші? Тому що 72 роки нашого господарювання ми часто цитуємо Володимира Ілліча Леніна і надто мало користуємось його вченням. А він писав, що справжні основи господарювання - це продовольчий фонд. Не маючи продовольчого фонду, державна влада ніщо. Без такого продовольчого фонду соціалістична політика залишається тільки побажанням. Я думаю, для мене сьогодні головне те, як буде спрямована робота нашого законодавчого органу, щоб протягом, буквально, півтора - двох років відбулися суттєві зміни в нашому соціальному облаштуванні села. Оце сьогодні, наприклад, найголовніше для мене і найголовніше для тих виборців, які стоять за мною.

І, звичайно, що я теж, наприклад, сьогодні приєднуюся до тих депутатів, що я не поділяю думку і підтримую пропозицію тих депутатів, які стоять за розмежування посад першого секретаря і Голови Верховної Ради. Чому? Тому, що сама історія довела про несумісність цих двох посад. І життя нас розсудить в цьому питанні. Сьогодні головне питання полягає в тому, що владу сьогодні Володимиру Антоновичу парламент дасть, але владу цю потрібно буде утримати, доказати всьому нашому працьовитому українському народу, що вибір парламент наш зробив правильний.

Я надіюся, що в цьому залі зібраний розум нашої нації, не тільки нашої нации. А зібраний розум й інших націй. І шановні депутати зроблять правильний підхід і віддадуть свої голоси за шановного депутата Володимира Антоновича. Дякую вам за увагу.

Головуючий. Слово надається депутату Башкірову. За ним буде виступати депутат Скальський.

Башкіров М.В., голова виконкому Миколаївської обласної

Ради народних депутатів (Снігурівський виборчий округ, Миколаївська область). Уважаемые депутаты! Сегодня мы стоим на грани серьезнейшего выбора. К этому нас обязывает практически предкризисная ситуация в правительстве Союза. К этому нас обязывает непоследовательность и нечеткость действий президентской власти в стране и, особенно, первые итоги работы Съезда народных депутатов России. Мне кажется, может быть я ошибаюсь, но фактор суверенитета России в том виде, в котором он будет принят, может быть окажется более сильным фактором суверенитета нашей Украины, чем все наши разговоры, вместе взятые. Поэтому из этого нам нужно исходить, и я хотел бы, чтобы мы из этого и исходили. Я хотел бы высказаться в отношении кандидатур, их качеств.

Прежде всего нужно, чтобы республику возглавлял человек взвешенный, принципиальный и готовый идти на компромисс, демократичный и доступный человек, который бы в полной мере отвечал за свои поступки, за поступки нашего парламента. В этом смысле главнейшим качеством считаю, что должна быть предсказуемость действий и политики нашего Председателя. Но, конечно, подкупает многих депутатов программа Юхновского, и меня лично. Депутата Юхновского и Гринева. И многие оценки, которые высказывались, я с ними согласен. Но будем реалистами, сегодня любой из кандидатов, какие выступали со своими предвыборными программами, мог наговорить что угодно, вплоть до отречения от того, во что он верил предыдущую свою жизнь. Разве мог кандидат в Председатели товарищ Ивашко изложить все? Ведь он сегодня отвечает, будем реально смотреть на вещи, за дела в республике. От каждого его слова, сказанного в этом здании, зависит не только нынешнее отношение между нашими республиками пока что, но и будущее отношение между суверенными странами или державами, которые будут у нас представлены в Союзе буквально через несколько месяцев. И поэтому далеко не все может быть высказано так, как это надо было сказать. Однако, думаю, что товарищ Ивашко совершенно не нуждается в каких-либо хвалебствиях с моей стороны. Больше доверия, чем оказали избиратели в его округе, где он конкурировал со многими кандидатами в депутаты, в том числе и платформами, сказали наверное больше, чем скажу я в своем выступлении. Но вместе с тем мы сегодня, как минеры на минном поле, не должны ошибиться. Потому что эта ошибка будет, можно сказать, последняя. И вручить в руки

людей с авантюристическими наклонностями судьбу такой державы, какой является Украина, сегодня было бы просто недопустимо.

Думаю, что для любого человека с партийным билетом, я не говорю даже о коммунистах, потому что в силу неоднозначности процессов в нашей партии трудно сказать, кто сегодня, носящий партийный билет, является коммунистом. Но для любого, носящего его на сегодняшний день, ни к чему слава политических геростратов. Мы должны четко и взвешенно вручить этот пост человеку, который предсказуем в своих действиях и поступках.

Я не думаю, что товарищ Ивашко нуждается в какой-то рекламе своих качеств. В этом смысле говорит весь его жизненный путь за то, что этот человек взвешенных поступков и действий.

Сам ход обсуждения программ и тот факт, что наша, я бы сказал, большевистская фракция в этом парламенте выставила только одного реального кандидата на пост Председателя, говорит о том, что в нашей партии есть силы, и мы не побоялись тех излияний грязи, потоков обвинений. Где-то с чем-то можно соглашаться. Но нельзя огульно критиковать всех присутствующих в зале коммунистов, как это было сделано во многих выступлениях кандидатов в Председатели. И в этом отношении мы не побоялись, нам нечего скрывать, я думаю, от народа и это только свидетельство силы нашей партии, которая еще проявит себя в лучших делах и поведет в нужном направлении развитие нашей республики или страны.

Многие критики Ивашко, выступавшие до меня, исходят из реалий вчерашнего дня. Но если мы заглянем хотя бы, может быть, на год вперед, будет Союз или в том виде, в каком он сегодня есть, или вообще его не будет? Будет ли после очередных съездов Компартия Украины и КПСС, будет ли вообще Политбюро? Будет ли у нас совмещение постов? Думаю, что сегодня, когда призывы звучали не один раз, что пусть рухнет мир, да здравствует юстиция, в большей мере мы руководствовались тем, что пусть рухнет мир, да здравствует амбиция. И мне кажется, что сегодня сидеть, когда масса дел у нас, от юбилея Петлюры до юбилея батька Махно нам нечего, нужно заниматься конкретными делами. Поэтому я призываю голосовать за товарища Ивашко. (Оплески).

Головуючий. Слово надається депутату Скальському. За ним буде виступати депутат Гнаткевич.

Скальський В.В., голова Городоцької районної Ради народних депутатів, перший секретар Городоцького райкому Компартії України (Городоцький виборчий округ, Хмельницька область). Шановні товариші депутати, шановний Голово. Всі ви мали можливість протягом двох днів вислухати програми кандидатів на пост Голови Верховної Ради. На мою думку, це була справжня боротьба позицій, поглядів, принципів. Претенденти наголошували на тому, що наша країна, республіка знаходяться в складному екологічному, політичному і соціально-культурному становищі. Багато прозвучало критики на адресу існуючого Уряду, суспільно-політичного ладу, та й перших років перебудови. Більшість депутатів Хмельницької області цілком поділяє таку оцінку. Дійсно, ми дійшли до такої відмітки, за якою безодня. І якщо в даній ситуації зробити помилку, може статися непоправиме. Тому вважаємо, що розгляд платформи кандидатів на цей високий пост повинен стати початком вибору курсу, по якому ми завтра розпочнемо будувати наше майбутнє.

Якщо об'єктивно підійти до оцінки представлених програм, то, на нашу думку, окремі з них заслуговують уваги, бо пропонують заходи щодо виходу республіки з кризової ситуації. Я підтримую товаришів депутатів, які виступали переді мною і схвалювали тези програм Юхновського, Гриньова. Однак не можу не сказати і про те, що чимала частина програм побудована на емоціях, поверховому аналізі і туманних, вибачте за слово, шляхах реалізації запропонованих заходів. Виступи деяких депутатів розцінити можна було б як політичний фарс. Були і такі вирази: такого терплячого народу не має жоден парламент світу. Або називались люди Іванами і таке інше. Розцінюю я це як образу. Така вільність у висловах не личить кандидатам на посаду Голови Верховної Ради. На мою думку, ми не маємо сьогодні повірити тому, хто міняв свої політичні погляди на життя, не має стійкої точки зору, а також тим кандидатам на цю високу посаду, які закликають до зміни суспільно-політичного ладу.

Нам потрібен такий Голова Верховної Ради, який би мав чітку позицію і найбільш конкретну програму перебудовчих процесів. Я і мої товариші не погоджуємось з думкою кандидата на посаду Голови Верховної Ради Гриньова, що обраний Голова має пройти шлях студента роботи в парламенті. Так, всі ми повинні вчитись, але не тоді, коли треба робити вивірені кроки. На цій посаді потрібна така людина, яка має і життєвий досвід, і відповідний рівень

знань, і моральне право, і сили для координації політичних угрупувань по виробітку консенсусу.

Абсолютна більшість депутатів Хмельницької області підтримує кандидатуру на посаду Голови Верховної Ради, на противагу виступу депутата Захарука, депутата Івашка Володимира Антоновича.

Вбачаєм, що це саме та людина, яка зможе, і я в цьому впевнений, справитись з поставленими завданнями і зуміє скоординувати дії в нашому парламенті у цей складний, занадто складний час.

Я не вірю в те, що за півтора року роботи першим секретарем можна було б заслужити таку негативну характеристику, яка сьогодні прозвучала в цьому залі із вуст народних депутатів на адресу Івашка.

За півтора року роботи ще ніхто із керівників не зміг зробити революцію і все зробити так, щоб все розставити на свої місця.

У товариша Івашка є ще дуже великі і можливості, і потенціал, і я впевнений в тому, що він зробить все можливе і неможливе для того, щоб зупинити кризову ситуацію і докласти всіх зусиль, щоб вийти із цієї ситуації.

Я закликаю товаришів із демблоку підтримати кандидатуру Івашка і скажу, що ми в цьому не помилимося. Дякую за увагу.

Головуючий. Слово надається депутату Гнаткевичу. За ним виступатиме депутат Котик.

Гнаткевич Ю.В., завідуючий кафедрою іноземних мов Київського політехнічного інституту (Індустріальний виборчий округ, м. Київ). Шановні депутати! Україна вперше за життя ряду останніх поколінь обирає голову свого законодавчого органу демократичним шляхом. І хоч у нас ще продовжує вживатися часом кліше - "Політбюро рекомендує", це кліше висловлюється його авторами і сприймається нами вже не з тим семантичним наповненням, яким було воно досі. Достатньо сказати, що поряд з товаришем Івашко висунуто ще декілька комуністів, незважаючи на це рішення Політбюро.

Думаю, що наш парламент має всі підстави (я звертаюсь до Секретаріату з цією пропозицією) бути занесеним до книги рекордів Гінесса, бо я щось не пригадую випадку, щоб на голову держави претендували поряд з керівником правлячої партії три колишніх арестанти, разом також і три колишніх члени цієї партії, які

щойно вийшли з неї, і чотири члени цієї партії, програми яких мають досить широкий діапазон розбіжностей.

Представлені три групи претендентів втілюють в собі широкий спектр політичних ідей, за ними стоять потужні політичні течії і цілі верстви українського населення.

Я знаю, що наші політв'язні не мають сьогодні шансів бути обраними, але я хочу сказати сьогодні про них. Я думаю, що вони не пройдуть, тому що їхньою основною ідеєю є ідея відокремлення України від Радянського Союзу, ідея самостійності України. Це ж ідея і республіканської партії, до якої вони належать.

Багатьом, звичайно, людям ця ідея незрозуміла. Багатьом вона здається ще передчасною, багатьом людям є ненависною. Але, погодьтесь зі мною, ця ідея має право на існування, бо кожна нація має дане їй природою і богом право на свою самостійність і державність. Не визнавати такого права за українцями, тим більше, якщо ми демократи, означає не визнавати самого факту існування української нації. Ми можемо по-різному ставитися до цієї ідеї. І я до неї ставлюсь не так, як вони, але вони мають право на таку постановку питання.

Тут казали, що програми Лук'яненка, Чорновола, Гориня мають мало конкретики, і що вони дійсно використали свою трибуну як політичну трибуну. Але хто нині доведе, що та конкретика, яка запропонована в інших програмах, є дійсно єдино правильною? А якої ще конкретики треба, якщо вони кажуть, що нам не слід розпускати колгоспи, просто слід від них відчепитись. І слід дати людям можливість брати землю. То що ж тут неконкретного? Хай люди самі вирішують.

Те ж саме і з заводами. І тут сказали, що нам пообіцяв багато Івашко. Ви знаєте, мені дуже подобається Володимир Антонович як людина, я з ним сиджу, спілкуюсь. Все, що про нього доброго кажуть, це правда. Він ось пообіцяв нам, що він ліквідує багато міністерств. Ця обіцянка хороша, я приєднуюсь, але побачимо, чи Володимир Антонович її дотримається. Я боюся, щоб міністерства, які нині мають потужну силу, не ліквідували ще нас разом з Володимиром Івановичем Івашком, якщо ми візьмемся за цю справу.

І я щасливий, що Україна могла позавчора ввечері почути звіт Левка Лук'яненка перед своїм народом. Звіт не в інтерпретації "Правды Украины" і "Радянської України". Я думаю, що того вечора не одне серце здригнулося, не одна жіноча сльоза покотилася, і не одна чоловіча голова похилилася із задумою над долею

цієї людини і над долею нашої української нації. І його фраза "Господи, то краще згинути, ніж дивитися на те, як наш народ, що має таку чорну землю, і талановитий, і працьовитий, ще сьогодні недоїдає". Кожна людина має гріх перед богом і перед своїм народом. Гріхи ж бувають вільні і невільні. Тому, товариші, я не розумію, чому так активно ми намагаємося один одного звинуватити в нещирості, в тому числі і наших поетів. Хіба ми всі були раніше щирими, хіба ми не бачили безладдя і безправ'я? Бачили, мовчали, аплодували бурхливо і брехливо, а часом користувалися з цього.

Прочитайте доповідь Єльцина на ХХУІ з'їзді, скільки разів він там згадав Брежнєва? Але зараз наша мета полягає в тому, щоб комуністи нас не звинувачували в нещирості. І я закликаю демократів не звинувачувати всю партію огульно, бо серед нас сидить велика частина комуністів. А, спокутуючи гріхи перед народом, я буду голосувати за Лук'яненка. (Оплески).

Головуючий. Слово надається депутату Котику.

Котик Б.Д., голова виконкому Львівської міської Ради народних депутатів (Радянський виборчий округ, Львівська область). Шановні депутати! Нам з Вами, шановний голово, належить зробити вибір найвищої службової особи, як сказано в 107 статті Конституції, в дуже складний, неоднозначний час. І кожний погодиться з тим, що це далеко вже не той час, коли нас всі шляхи вели динамічно і впевнено до розвитку України шляхом, визначеним з'їздами партії. Це далеко не той час, коли ці всі шляхи, якщо не вели до комунізму, то впевнено до розвинутого соціалізму.

Зараз всі ми констатуємо, що половина з них привела нас і вперлася в глуху стіну застою, зневір'я, громадської і особистої деградації. А друга половина цих шляхів прийшла і зупинилась на останній рисці, за якою - прірва соціально-економічна, а, можливо, і навіть глибше - соціально-економічна розруха. Якщо до цього додати, що внаслідок спотвореної національної і духовної політики, яка вела до єдиної спільності, почались міжнаціональні тертя, духовна незгода на різному грунті, в тому числі й на релігійному, то у нас є всі підстави сказати, що зараз дуже важливо знайти людину, яка б у цій ситуації могла консолідувати сили. І особливо зараз сили, коли вони стали різними, сили реальні, і політичні, і громадсько-політичні, і це проявляється в цьому залі.

Мені здається, що є така людина, і ми її слухали з цієї трибуни. Це академік Ігор Рафаїлович Юхновський. Я хотів звернути увагу на декілька моментів, бо дуже багато років його дуже добре знаю,

щодо цієї особи. Будучи глибоким фахівцем, людиною авторитетною в світових колах щодо фізики, він займається і проблемами, які найбільш глибоко хвилюють суспільство. А саме економікою, цією наукою, яка найбільш догматизована у нас ідеологією.

Він уже декілька років як зібрав кращих спеціалістів, фахівців, які ведуть оцінку землі, розробляють кадастри. Зробили новий і якісно нетрадиційний підхід до розробки цін, до її методології, порівняння її з світовими цінами. І, можливо, це найважливіше, що його і нас хвилює. І ми його тут чули, це нетрадиційно, це нехрестоматійно, а з якісно новими підходами.

Ми знаємо, як зараз народ хвилює майбутнє нашої науки. І Ігор Рафаїлович створює і веде у Львові багато років малу Академію наук, де добирає найкращих, найталановитіших учнів і виводить їх на велику дорогу науки, тим самим забезпечуючи майбутнє нашої науки. Мені здається, що є ще одна характерна риса цієї людини - це якийсь його особливий феномен говорити. Ви в цьому переконалися, що людина, яка виступає на міжнародних симпозіумах і конференціях, на пленумах партійних комітетів, на сесіях міських, обласних Рад і на багато-багаточисленних, багатотисячних мітингах, вона говорить тихим, спокійним голосом і до неї всі прислухаються. Мені здається, до людини, що так говорить, прислухатись можна тільки тоді, коли ти відчуваєш, що це її глибоке переконання, це її єство, і це її надзвичайно величезна компетентність. Саме таким всі знають у нас Ігоря Рафаїловича Юхновського.

Останнім часом, коли виникло дуже багато громадських організацій, кожна мріяла побачити його на чолі своєї організації. Він мав багато пропозицій, а погодився очолити найбільш благородну організацію, де багато цінного можна зробити,

- це "Меморіал", бо треба реабілітувати людей, треба поновити їх імена, добрі імена і т.п.

І саме в цьому - Ігор Рафаїлович Юхновський, який виступив з програмою далеко не просвітительською. Це не жорстока людина, як сприйняв його депутат Шевченко, це дуже добра, гуманна людина, і його невдалий жарт щодо ув'язнення, можете бути спокійними, не відповідає дійсності. Я - за Ігоря Рафаїловича Юхновського.

Головуючий. Слово надається депутату Кравчуку. За ним буде виступати депутат Щербина.

Кравчук Л.М., секретар ЦК Компартії України (Ямпільський виборчий округ, Вінницька область). Шановні товариші депутати!

Позиція кожного претендента - в його програмі. Але, на жаль, в багатьох виступах ми вже забули про програми, і йшлося вже про ті речі, які інколи до самої програми, до її аналізу не мали безпосереднього відношення.

Я хочу сказати, що в кожній програмі є щось позитивне і є щось негативне. І коли б ми проаналізували їх, то ми б зробили таку програму, яка відповідала б інтересам українського народу. В народі кажуть, що є люди, які засвічують свічки, і є люди, які їх гасять. Ті люди, які засвічують, - конструюють, а ті, які гасять,

- руйнують. І кожен може собі поновити в уяві програми і побачити, скільки у них засвічено свічок, а скільки там темряви. Ні в якому разі темрява не виведе нас на прогрес, на перебудову.

Я хотів би бачити кандидатом на пост Голови, або ж Головою, людину, яка забезпечить добробут для нас всіх найближчим часом. І, друге, яка забезпечить такий напрямок розвитку, який відповідатиме тому, чи буде Україна суверенною, чи буде вона державою суверенною, чи виробить вона шлях свого національного розвитку. Чи станемо ми народом, який має свою велику державу, свою велику культуру, свої ремісничі і землеробські таланти, тобто, чи ми відроджуватимемося і розвиватимемося.

І не треба боятися слів самостійність, незалежність, бо то є складові слова суверенність. Суверенність - це є незалежність, і нікого це не повинно лякати. І не потрібно шукати іншого слова і боятись інших слів. Мова йде про долю України, про її майбутнє, про її сьогодення.

Я не маю можливості говорити про всі деталі програми, свою позицію щодо Голови я висловив на Пленумі Центрального Комітету. Я хочу ось що сказати.

Товариші! Найвище, мабуть, зараз для нас - говорити з цієї трибуни правду. І я не можу, скажімо, погодитись навіть з тими депутатами, членами КПРС, які вважають, що людина не повинна використовувати трибуну для того, щоб свої політичні погляди викласти. Але ці погляди мають бути правдивими.

Про що я хочу сказати. Мова йде про заяву Центрального Комітету. Причому, мова йде не про те, яку роль відіграла заява, про це можна сперечатись, а мова йде про те, що вона від самого початку й до кінця неправдива. З цим я погодитись ніяк не можу.

Ось конкретні дані. Ви знаєте, що в Конституції України визначено, що кожна людина має право брати участь в управлінні державними і громадськими справами. Якщо не хочете Конституції,

то в Декларації прав людини, статті 21 визначено, що кожна людина має право рівного доступу до державної служби в своїй країні. Кожна.

Як же тоді розуміти, скажімо, декрет про владу першої сесії Львівської обласної Ради, де в пункті сказано, що Рада вважає недоцільним членство в будь-якій політичній партії голів Рад та їх виконавчих комітетів. А деякі Ради прямо написали, що це не прийнятно. Як можна розуміти те, що зараз в Івано-Франківській області звільнено 122 службові особи, яким новообрані керівники Рад і їх виконавчих комітетів не забезпечили надання роботи, рівнозначної попередній. А це - Кодекс законів про охорону праці, стаття 118. Як же можна говорити про те, що немає підстави (не чути) порушень законодавчих актів. Це ж факти, що свідчать про це.

Я хотів би ось що сказати. Я тільки на одному цьому прикладі хотів показати, що є підстави для такого аналізу. І товариш Івашко не інспірував, як тут хотіли його звинуватити, що він є інспіратором цього документа. Ні в якому разі. Це аналіз реальних фактів. Ми можемо сперечатись будь з ким. Я заявляю офіційно, оскільки в мене часу немає, я можу завтра на телебаченні будь з ким із секретарів Центрального Комітету, разом з товаришем Чорноволом, разом з іншими сісти і спробувати довести, хто з нас правий, а хто - ні. Не можна кидати в обличчя людям неправду, мусить бути тільки і тільки правда. (Оплески).

Головуючий. Дякую. Слово надається депутату Щербині. За ним буде виступати депутат Бедь.

Щербина В.О., завідуючий кафедрою Харківського державного університету (Радянський виборчий округ, Харківська область). Мое выступление преследует двойную цель. Первая, сделать все, чтобы наш выбор был осознан нами. Вторая, чтобы он был осознан избирателями со всей возможной полнотой. Вы, Владимир Антонович, в качестве кандидата представляете, по крайней мере сейчас, Компартию Украины, то есть украинскую часть КПСС, в двух планах - в плане декларативном - через платформу, и в аспекте практических методов, используемых вами и вашей организацией в процессе своей жизнедеятельности. На уровне декларации мы с вами союзники и по большинству проблем Украины, партия - инициатор перестройки. Я как сопредседатель Харьковского отделения "Рух за перебудову" - ее естественный союзник. Однако, спешу перейти к практическим аспектам.

Один из главных постулатов перестройки - передача всей полноты политической власти Советам. А вот что происходит на практике. В ряде мест обкомы партии в одностороннем порядке меняют статус совместных с Советами печатных органов, газет, объявляют их своими. И это в условиях практической монополии партии на полиграфические мощности, фонды бумаги, они распределены, по крайне мере, до конца года.

Харьковский областной Совет - без газеты, и, судя по прессе

- не только он. Президиум Валентины Семеновны, так сказать, уходя от нас, принимает под занавес решение покончить с двоевластием в органах милиции и на местах, выводя их из подчинения местных Советов. Выводя из-под опеки Советов областные комитеты по телевидению и радиовещанию. Надеюсь, первый секретарь не станет утверждать, что подобный указ появился вопреки воли ЦК КПУ в результате личной инициативы члена Политбюро Валентины Семеновны Шевченко.

Что мы видим? У Советов отчуждаются средства массовой информации, органы охраны общественного порядка переходят под полный контроль МВД, от органа исполнительного к такому, который партаппарату легко контролировать. Все его руководство - члены КПСС, сложились традиции, ставшие уже стереотипами поведения. Не оставлены без внимания и сами Советы. Партийные функционеры и номенклатура всех уровней активно двинулись в Советы. Здесь уже приводились некоторые цифры, а вот дополнительные данные. В Секретариат нашего Верховного Совета на руководящие должности перекочевали: первый секретарь Ивано-Франковского горкома Федорчук, первый секретарь горкома г. Николаева, заведующий сектором ЦК КПУ Яницкий, зам. зав. отделом ЦК Ярош, инспектор ЦК Качалов, консультант ЦК Мацюк. ЦК делегирует в наш Секретариат свою номенклатуру. И если я склонен в отдельных случаях воспринять это как проявление человеческой слабости и желание протолкнуть своего человека на хлебную должность, то акция со средствами массовой информации и милиции - эта попытка устроить тихий переворот.

Я отметаю ссылки на собственность партии - случай с прессой, так как доходы и преимущества, извлеченные в условиях искусственно созданной монополии, в цивилизованном мире расцениваются как незаконные.

Но вокруг этого вопроса есть другая сторона. О каком

сотрудничестве и авангардной роли говорят лидеры партии, прибегающие к подобным методам, а ведь это плохо не только потому, что речь идет о диктате. Ваша ненадежность как партнеров, в первую очередь, определяется вашей неспособностью правильно оценивать обстановку.

Политический прогноз столь низкого качества в сочетании с огромным запасом мускулатуры дает модель поведения типа "слон в посудной лавке", что крайне опасно в наше непростое время.

То, что происходит сейчас в политическом клане, представляет собой попытку вернуть через Советы, в том числе невыгодными методами и для неблагих целей, пошатнувшуюся власть в партократии. И это в условиях острого кадрового дефицита в ней самой, сохраняющегося из-за плохой кадровой работы.

Головуючий. Дякую. Ваш регламент закінчився. Слово надається депутату Бедю. За ним буде виступати депутат Дмитрієв.

Бедь В.В., адвокат Тячівської юридичної консультації (Тячівський виборчий округ, Закарпатська область). Шановні депутати, шановні виборці! В цьому залі зібрались люди із різним життєвим досвідом, різноманітними політичними переконаннями, різнобарвним світоглядом та неоднорідною партійністю. Але хочу вірити в те, що всі ми тут присутні з однаковим наміром - створити такі державно-правові передумови, які б дали можливість зажити простому багатостраждальному українському народу нормальним життям. Так чи інакше сьогодні ми переживаємо глибоку політичну, економічну та духовну кризу. Кризу, яка поки що день від дня тільки поглиблюється. Тому не варто шукати один серед одного недругів, бо в нас є один єдиний недруг - це існуюча тоталітарна система державно-політичного устрою. Нам слід чітко продумати, як вивести свою рідну Україну з прірви історичного шляху.

І весь тягар відповідальності за це тепер лежить на нас усіх як єдиному парламенті України. Ми обираємо сьогодні не Президента України, а тільки Голову Верховної Ради УРСР, завдання якого повинно бути спрямованим в основному на вмілу організацію роботи парламенту, чітке усвідомлення і сприяння втіленню в життя шляхів державно-правового, економічного та духовного відродження України.

Тому Головою Верховної Ради УРСР повинна бути людина, яка не пов'язана із старим партійно-державним бюрократичним

апаратом, людина, яка не вдається до ідеологічних амбіцій тієї чи іншої партії, людина поміркована, зважена, із життєвим досвідом. Я з повагою ставлюсь до всіх претендентів на цю високу посаду. При цьому не можу не сказати, що глибоку людську повагу, шанобливе ставлення викликала у мене скромна, витримана (не чути), якщо можна так мовити, постать Левка Лук'яненка. В особі цієї людини є взірець людської гідності, порядності та громадянської стійкості. Певно, якраз цих якостей завжди і не вистачало нашим високим керівникам, які очолювали нашу країну. Ця людина не міняла свої погляди від з'їзду до з'їзду чи Пленуму ЦК КПРС. На це хотів би звернути увагу особливо тих, хто, критикуючи тут творчість Дмитра Павличка, Яворівського, Драча, самі дуже швидко забули, що їх переконання та світогляд змінюються в залежності від того, як змінюється генеральна лінія Комуністичної партії.

Але говорячи про обрання Голови Верховної Ради і говорячи про реалії, я б хотів спинитись на іншій кандидатурі, за яку я буду голосувати, і прошу у цьому мене підтримати. Це академік Юхновський. Хто б що не говорив, але уважно перечитавши його програму, яка навіть опублікована в газеті, і її не можна рівняти далеко із програмою партійного лідера Івашка.

Це - велика різниця. Програма є науково обгрунтованою, вона базується на економічних висновках, чітко розмежовує реформу економіки, політики, права.

Перш за все, це є державний устрій, так він знає, що має бути реальний суверенітет, реальний, без якого не може існувати держава, - це верховенство республіканського законодавства. Це обов'язково ратифікація Законів СРСР на території України. Для того, щоб ми знову не опинилися під тією п'ятою, коли в нас не питають, що і як вирішувати. Поряд з тим - важливі напрями економічної реформи. Дехто міркує і зараз уже нав'язує думку, що нам треба уже регульований ринок і в цьому напрямі. Невже ринок може бути кимось і якось регульованим? Чи не оці регулювання - державні плани, зверхність існування міністерств, держпланів призвели до того, що наша економіка в глухому куті, наша товарна маса не відроджується, ми не встигаємо насичувати свій ринок. І я не вірю, що може бути ще якась регульована ринкова економіка, яка, не давши повної економічної самостійності в низи, може це змінити.

У академіка Юхновського проглядається те, що власність

повинна бути зміщена вниз, підприємства повинні стати економічно самостійними, мають бути введені всі форми власності без державного контролю. Держава може контролювати економіку тільки шляхом податків, шляхом встановлення вигідних режимів, одночасно необхідним виходом з економічної прірви є також і створення своїх національних банків, своєї грошової одиниці.

Поряд з тим я хотів би зауважити депутату Шевченку, який неправильно процитував Юхновського. Юхновський не говорив, що виграє та країна, яка швидше підніме ціни на продукти. Він говорив, що виграє та республіка, яка швидше підніме ціни взагалі. І це є реальністю. Тому що в умовах вільних економічних відносин той, хто буде диктувати свою вищу ціну, виграє на перших етапах тому, що витягне від другого економічний потенціал. Важливим також є напрям політичної реформи: правової держави без проведення деідеологізації наших правоохоронних органів ми мати не будемо. Закінчуючи свій виступ, хочу сказати і про те, що голосувати, наприклад, за депутата Івашка я не можу. Чисто по тих переконаннях, що коли говорив про те, що нашою спільною бідою є система, то якраз стрижнем цієї системи є Комуністична партія, яку він і очолює. Обраному Голові Верховної Ради бажаю повної злагоди в справах, керуватись не власною вигодою, а благом рідного народу. У діях своїх бути чесним перед народом і історією.

Головуючий. Слово надається депутату Дмитрієву. За ним буде виступати депутат Снігірьов.

Дмитрієв Є.І., голова Чернівецької обласної Ради народних депутатів, перший секретар Чернівецького обкому Компартії України (Новоселицький виборчий округ, Чернівецька область). Шановні народні депутати! Від того, хто буде обраний Головою Верховної Ради УРСР, значною мірою, і це без перебільшень можна сказати, буде залежати доля народу України. Це покладає на нас дуже високу відповідальність за вибір і вимагає ретельного підходу щодо визначення, кого обрати із запропонованих кандидатур на цю посаду. Я вважаю, я уважно ознайомився з програмами всіх претендентів, дещо в них є цікавого, що можна і треба використати й практичній діяльності, але в багатьох з них було багато поетичного і метафоричного. Що стосується суті підходу до вирішення тих злободенних проблем соціально-економічного розвитку республіки, поліпшення умов життя, добробуту людей, то, на мою думку, не всі претенденти показали себе компетентними

в цих дуже непростих питаннях, у знанні і розумінні шляхів виходу з тяжкого становища.

Дехто з претендентів на Голову Верховної Ради УРСР більше налягав на емоції, на критику, на пропаганду своїх ідей і поглядів. Врешті, у мене і деяких інших депутатів, з якими доводилося спілкуватись, склалося враження, що деякі з претендентів вирішили використати цю трибуну, щоб ганьбити партію без розбору і безпідставно. Йдуть, мабуть, і такі трюки, як, наприклад, Дмитро Васильович Павличко, який зробив сьогодні благородний жест з питання, як він уболіває за економію народних грошей і час народу.

Але треба спитати, чому саме він, як депутат Карпенко, не зняв свою кандидатуру напочатку, після висунення його? Ця трибуна претендентам так званого демократичного блоку Драчу, Яворівському, Чорноволу, Лук'яненку і іншим потрібна лише для нападок, згущування барв, висловлення своїх політичних амбіцій. Тому їх програми мали відверто негативістський, малоконструктивний характер і не сприяли ні вирішенню реальних шляхів подолання труднощів, ні консолідації новообраного парламенту республіки.

Безумовно, емоційність - невід'ємна риса будь-якого творчого процесу. Але, на мій погляд, цього явно недостатньо для державної діяльності, спрямованої на становлення нашого життя. Для мене як людини, яка вже має досвід суспільно-політичної роботи, більше імпонують тверезі, зважені підходи до вирішення всіх життєвих проблем. У зв'язку з цим віддаю перевагу депутату Івашку Володимиру Антоновичу. І не тому, що він керівник Компартії України. Моє позитивне ставлення до Володимира Антоновича, перш за все, визначається тим, що він - людина принципових позицій, реалістична по складу мислення і дій. Він відкритий, доступний, а найголовніше - здатний згуртувати людей різних точок зору і ідейно-політичних напрямів. А це в сьогоднішній ситуації, мабуть, якраз і є одним із головних напрямів. Керуючись високою парламентською відповідальністю, я вважаю, що вибір треба зробити тверезо, піднявшись над політичними і ідейними принципами. До цього, шановні депутати, закликаю вас. Вважаю, що для нас усіх, парламентаріїв, немає важливішого завдання, ніж розширити поле питань, при вирішенні яких ми були б єдині і домагались злагоди.

Я не згоден із виступаючим, який намагається якось

докорити Володимиру Антоновичу. З цього приводу хочу зауважити, що треба поважати один одного, бо всі ми обранці народу. Крім цього, ми, депутати і більшість трудящих Чернівецької області вперше чуємо, що в Чернівцях "Червону руту" називали "кривавою рутою". Незрозуміло, хто дав право депутату Куземко це заявляти, перекручувати факти і врешті-решт ображати жителів області. Ми вимагаємо вашого вибачення. Стосовно кандидатури, то буковинські депутати будуть голосувати за Володимира Антоновича Івашка. Дякую за увагу.

Головуючий. Слово надається депутату Снігірьову. За ним буде виступати митрополит Агафангел.

Снігірьов М.М., перший заступник голови виконкому Одеської обласної Ради народних депутатів (Комінтернівський виборчий округ, Одеська область). Уважаемые товарищи депутаты, хочу высказать свои соображения по поводу избрания Председателя Верховного Совета республики.

Наверное, никто не будет сегодня оспаривать то, что политическая и экономическая ситуация в республике сейчас чрезвычайно сложная. В этой ситуации, на мой взгляд, всем нам, депутатам, и особенно будущему Председателю Верховного Совета надо будет искать непростые решения многих проблем. Это значит, что новый лидер республики с момента избрания должен незамедлительно включиться в решение совершенно конкретных проблем. Для этого ему надо быть не только эрудитом в политике, экономике, организации производства, но и знать возможности если не каждого, то многих регионов республики, если не каждой отрасли, то хотя бы базовых. Надо знать финансовую систему, производственные мощности, болевые точки экологии регионов. То есть, надо обладать определенным объектом знаний.

Из выдвинутых кандидатур мы видим лишь одного кандидата, который обладает суммой таких знаний, товарища Ивашко. Он известная личность среди ученых, длительное время работал на поприще науки. Он кандидат экономических наук, что очень важно для нынешнего времени, когда экономика на грани развала. Ее надо спасать. Владимир Антонович известен и как организатор производства, то есть человек, который знает, что такое конкретная работа. Это тоже очень важно, так как еще великий Руставели говорил: "Если действовать не будешь, ни к чему ума палата". Если не начнем действовать, никому не нужны будут наши умные речи.

И еще одно. Для Председателя важно иметь и необходимые человеческие качества: прежде всего, демократичность, выдержку, справедливость, склонность к компромиссам и такое редкостное сегодня качество, как умение слушать людей. Сегодня все умеют говорить, а слушать разучились. Вот такими качествами товариш Ивашко обладает, а это значит, что он сумеет объединить усилия всех групп и партий ради решения главной задачи - выхода из кризиса.

Теперь относительно высказанного опасения, что товарищ Ивашко в сложных ситуациях будет оглядываться на ЦК КПСС, так как он является членом Политбюро. Думаю, он уже раскрыл свою позицию в вопросе внедрения рыночных взаимоотношений, предложив нам, депутатам сессии, проект резолюции, который мы с вами приняли и на которую товарищ Ельцин сослался на Российском Съезде, поставив в пример Украину. То есть в сложной ситуации он действовал безоглядно.

И последнее. Некоторые товарищи предлагают перенять опыт россиян при избрании Председателя. Я за то, чтобы поступить также, как там, - из выдвинутых кандидатур предпочтение отдать известным лидерам.

Абсолютное большинство членов одесской территориальной группы поручили мне призвать вас, уважаемые товарищи депутаты, голосовать за товарища Ивашко.

Головуючий. Дякую. Слово надається депутату Саввіну.

Саввін О.М., митрополит Вінницький і Брацлавський Агафангел, керуючий Вінницькою і Хмельницькою єпархіями (Староміський виборчий округ, Вінницька область).

Шановні народні депутати, шановний головуючий, дорогі друзі! Моє служіння проходить багато літ на Україні, і я вдячний українському братньому народу, який прийняв мене в свої обійми. Моє ставлення до української мови - дуже доброзичливе, і я прагну до того, щоб вивчити українську мову, яка стала для мене другою рідною мовою після російської. Але я прошу вибачення, мені краще розмовляти на своїй рідній мові.

Не лучшие часы переживаем мы с вами. Можно предполагать, что кто-то из нас причинил кому-то из коллег по парламенту даже боль обычной лексикой дискуссии. Но станем выше возможных амбиций, будем мудрее той мудрости, которую требует сама цель борьбы каждого из нас, ибо всех нас привела сюда

все-таки борьба за самое важное - за лучшую долю украинского народа, всех народов, живущих на Украине, как в родном родительском доме.

Мы должны избрать того, кто нас объединит, поведет республику к гармонии нормальной человеческой, по цивилизованным меркам, жизни не только в духовном, но и в материальном понимании. Народу в осуществлении его как первоочередных, так и исторических целей, нужен голова. Это очень хорошее меткое украинское слово - голова. Думается, что таким человеком, таким головой, который возглавил бы украинский парламент, мог бы стать народный депутат Владимир Антонович Ивашко. (Оплески).

Я не очень осведомлен в том, какой больше во Владимире Антоновиче руководитель - партийный или хозяйственный. Однако из частых выступлений его на сессии Верховного Совета СССР, из обнародованной через прессу предвыборной платформы, глубоко продуманной и научно взвешенной концепции возрождения Украины, как суверенного государства, критического и вдумчивого анализа состояния республиканской экономики и определения первоочередных мер по ее оздоровлению, неординарного видения и понимания политической ситуации, хода экономической реформы на Украине, доброжелательного отношения к зародившейся в молодежных недрах с участием писателей идеи украинской духовной республики снова видится спокойный, компетентный политик, верный сын своей земли-матери, своего народа.

Мы все профессионалы в своем деле. А вот в государственном нам всем надо учиться и учиться. Мы очень ответственны за этот свой выбор - вершить делами Украины. Могучей европейской державе нужен опытный практик в организаторской работе с кадрами. Такая практика у Владимира Антоновича Ивашко, как известно, есть, и достаточно огромная.

Сын рабочего, по профессии горный инженер, он стал ученым-экономистом, а это для нашей кризисной экономики совсем неплохо. Он длительное время работал на ответственных должностях в таких экономически важных районах Украины, как Харьковщина, Днепропетровщина. Прошел горький курс современной отечественной истории как советник в Афганистане. Нам известно, что Владимир Антонович любим и пользуется поддержкой молодежи, что ему чужда показуха, что он -

деликатный оппонент в политических дискуссиях и умелый оратор, что он стремится к настоящему единству всех прогрессивных сил республики и тем самым сделал немало практических шагов на этом пути. Я хочу сказать, почему я голосую за Владимира Антоновича Ивашко. Потому, что он человек совести. Мы строим правовое государство, требуем жить по принципам такого государства. Вместе с тем общественные силы не гнушаются возможности (не чути)...

И поэтому я не поддерживаю кандидатуры тех претендентов, которые, не имея никакого отношения к церкви, вмешиваются в ее дела и выступают за решение церковных дел. Я думаю, ни писателям, ни поэтам о делах церковных должно печься, не политиканы, а церковь... (Не чути).

Головуючий. Дякую. Шановні товариші депутати! До президії за ці дві години вечірнього засідання надійшло більше 10 записок з проханням припинити обговорення. Я дуже прошу депутатів, у вас є час до завтра, визначайтесь. Не можна так, домовились за Регламентом і пишуть безперервно.

На цьому вечірнє засідання оголошується закритим. Сесія продовжить роботу завтра о 10-й годині ранку.