ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 1 листопада 1990 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Прошу реєструватися. Шановні народні депутати! У нас народному депутату від Запорізької області Романчуку Володимиру Миколайовичу завтра виповнюється 41 рік. Привітаємо його з днем народження! /Оплески/.

Шановні товариші! Прошу реєструватися. Я бачу, що ми не зможемо відкрити сесію.

Другий мікрофон ввімкніть. Що ви хочете сказати, Я не чую.

ДЕПУТАТ /не представився/. Я кажу, Леоніде Макаровичу, що там...

ГОЛОВА. Може, людина хоче поздоровити? Чого ви не даєте

можливості? Там, кажуть, щось проводиться? Ні? Немає депутатів. Зареєструвалося 248. Я прошу реєструватися.

Не можу розпочати засідання сесії. На табло цифра 270.

Звичайно, реєстрацію можна провести, але від цього сесію не розпочнеш.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Там проводять засідання.

ГОЛОВА. Хто проводить засідання? Як він може проводити, якщо о 16-їй годині має бути на трибуні?

Я прошу секретаріат, будь ласка, підійдіть туди, де засідають, і скажіть, що на них чекає сесія.

Якщо вони не підготували питання, то ми не будемо їх слухати. Прошу реєструватися.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Прошу реєструватися.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Три депутати не зареєструвалися. Другий мікрофон. Ви стоїте біля другого мікрофона, я до вас звертаюся, товаришу Яковишин.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. То вже триста три є.

ГОЛОВА. То я до вас і звернувся, коли стало триста.

ЯКОВИШИН Л.Г. Дякую, Леоніде Макаровичу. Хочу звернутися до вас із таким проханням. Обговорення цього питання все-таки показало, що ми утворили мікрофонний марафон. А питання обговорюється дуже важливе. Депутати висловлювали незадоволення. Але все-таки я прошу вас як Голову Верховної Ради, давайте більш зважено поставимося до цього питання і не ставте так поспішно його на голосування. Три хвилини біля мікрофонів і тридцять чоловік, то це йде обговорення питання "галопом по Європі."

Я, наприклад, з великим задоволенням послухав економістів, юристів та інших фахівців. Але я хотів би, щоб усі послухали і нашу думку, аграрників, тому що стрижневе питання кожної концепції - це аграрне питання. Я пропоную, Леоніде Макаровичу, закінчити на - вечірньому засіданні обговорення цього питання і не виносити сьогодні на обговорення Закон про місцеве самоврядування. Я вважаю, що за цей час кожен, хто ще не виступив, міг би висловити свої міркування, і всі залишилися б задоволені. І щоб такий порядок був у нас і надалі.

ГОЛОВА. Гаразд, ми вже голосували з цього питання. Я тут почекаю тільки комісію. Немає поки що комісії, а що вона нам скаже, побачимо. Зараз я просив би вас подивитися постанови, які вам роздані. Може, ми приймемо їх? Дві коротенькі постанови.

Одна - про внесення змін до Тимчасового положення про забезпечення діяльності народних депутатів Української РСР. Усі мають цю постанову? Є потреба обговорювати? Немає. Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. У меня вопрос. Я в данном случае хочу уточнить: что, у нас для всех депутатов отменяются эти суточные? Ну, коллеги, я хочу уточнить для себя. Вам ясно, а мне никто толком не ответил. Или это касается тех товарищей, которые у нас сейчас на постоянной работе в Верховном Совете и проживают в гостинице?

ГОЛОВА. Тут сказано, хто живе на службовій житловій площі, тобто одержав квартиру. А в разі тимчасового проживання, в готелях, щоб не ставити їх у такі нерівні умови, то пропонується, щоб їм сплачувати добові в розмірі 9 карбованців, без врахування оплати за проживання в готелі. Є пропозиція проголосувати.

Прошу проголосувати. "За" - 257. Рішення прийняте.

Одну хвилинку. Тепер у нас були прохання, щоб ми послухали, як відбувається впровадження в життя постанови N 330. Тут створили відповідну ситуацію. Ну, скажімо, виборці звернулися і народні депутати своїми виступами сьогодні загострили проблему. То є потреба, щоб коротеньку інформацію в межах 5-10 хвилин дав Міністр торгівлі. Будь ласка.

СЛЄПІЧЕВ О.І., Міністр торгівлі УРСР. Шановні народні депутати! 31 жовтня розпорядженням Ради Міністрів затверджена республіканська робоча група по впровадженню заходів, передбачених постановою N 330. Очолює її заступник Голови Ради Міністрів товариш

В.Г.Урчукін. Я є заступником керівника групи. Всі міністерства причетні до цієї справи.

Учора ввечері група, проаналізувавши зауваження та пропозиції депутатів, розподілила їх на дві категорії: першочергові та ті, що потребують детальних підрахунків. За першочерговими прийняли рішення і внесли зміни до інструкції. Я хотів би їх оголосити.

Перше. Жінки, які мають неоплачувані відпустки по догляду за дітьми до трирічного віку, юнаки, які демобілізовані з лав Радянської Армії та тимчасово, до 3-х місяців, не працюють, громадяни, які звільнені за власним баханням і тимчасово, до одного місяця, не працюють, престарілі одинокі громадяни, які не отримують пенсії та соціальних допомог, громадяни, які звільнені з місць позбавлення волі та тимчасово, до одного місяця, не працюють, - мають право одержати книжку споживача з купонами в обсязі 50 карбованців на місяць у виконкомах місцевих Рад народних депутатів.

Друге. Іноземні громадяни, які працюють у республіці та отримують заробітну плату в карбованцях, одержують книжки споживача з купонами на тих же підставах, що й жителі Української РСР, які працюють.

Третє. Іноземні громадяни, що проживають у республіці, перебувають у відрядженні та не отримують заробітну плату в карбованцях, мають право обміну вільно конвертованої валюти на карбованці з отриманням книжки споживача з купонами.

Четверте. Підприємства торгівлі здають, а установи банків приймають відрізні купони одночасно з грошовою виручкою щоденно на умовах здачі грошових знаків. У підприємствах торгівлі, де грошова виручка не інкасується, а здається відділенням зв'язку, купони приймаються та знищуються в установленому порядку комісіями, створеними виконкомами місцевих Рад народних депутатів.

П'яте. Іноземним студентам, що проходять навчання у вузах республіки, видаються картки споживача з купонами в розмірі 50 карбованців на місяць. За ними залишається право обміну вільноконвертованої валюти на карбованці з картками споживача, як за іноземними громадянами.

Шосте. Політичним партіям для виплати заробітної плати членам, як і працюють у керівних органах, картки споживача видаються установами банків на підставі пред'явлених розрахунків.

Сьоме. У листопаді без карток споживача і купонів реалізуються товарі за довідками ЗАГСу для молодожонів, які вступають у шлюб вперше.

За повідомленнями з місць, на ранок 1 листопада 17 областей були не готові до виконання постанови. Тому сьогодні о 12 годині робочою групою була проведена селекторна нарада, в якій взяли участь голови або заступники голів виконкомів обласних Рад народних депутатів та інші товариші, причетні до цієї справі.

З'ясовано, що головною причиною невиконання постанови є те, що не встигли видати картки споживача /а на мою особисту думку, зайняли позицію спостерігачів/, а також нерозуміння важливості одночасного запровадження їх в дію на всій території республіки.

Виконкоми посилаються на те, що відсутні картки споживача на 50-75 карбованців, а є в банках тільки на 100 та 200 карбованців, забуваючи про те, що відбувається авансова видача купонів без грошей. Авансова видача, тобто видаються купони без грошей, авансом.

Це наслідки недостатньої роботи виконкомів та банківських установ. Крім того, ряд облвиконкомів своїми рішеннями вніс деякі корективи до постанови Ради Міністрів. Так, Вінницький облвиконком встановив до 10 листопада продаж товарів вартістю до 2 карбованців без купонів, Одеський - продавати без купонів хлібні вироби і молочні продукти. Черкаський - продавати без купонів товари вартістю до 1 карбованця, Львівський - в листопаді не запроваджувати купони на торгівлю хлібом, молоком і овочами.

Комісія прийняла рішення: промислові товари в усіх областях продавати з купонами з 1 листопада. Ще раз звертаюсь до всіх виконкомів обласних Рад народних депутатів. По продовольчих товарах якнайшвидше, по мірі готовності, але не пізніше 3 листопада впровадити картки споживача.

Яке становище в місті Києві? Завершується видача купонів. Усі промислові та продовольчі магазини працюють і, в основному без черг. Товари є. Без купонів поки що торгують хлібом і хлібобулочними виробами, молоком, деякими кисломолочними продуктами, /кефіром, ряжанкою/ і окремими овочами. Але виникали питання по салонах молодожонів та магазинах ювелірних виробів. Це питання вирішене. Крім того, Мінський райвиконком міста Києва наполягає торгувати без купонів, але вся відповідальність лягає на галузь.

Але ж кордонів району немає. В деяких магазинах з'явилися товари підвищеного попиту. І м'ясопродукти, овочі /такі, наприклад, як виноград/, промислові товари підвищеного попиту. Розмови, які йдуть в магазинах, - що дії Уряду правильні, і це дійсно б'є тих, хто не працює. Поки що безробітних немає, а робочі місця є - хай ідуть і працюють. Та б'є спекулянтів, в яких немає можливості витрачати нечесно зароблені гроші, тому вони і каламутять воду. Вважаю, що результату можна досягти твердою дисципліною у виконанні прийнятих рішень, а також оперативним вирішенням питань, що виникають у населення. У мене все.

ГОЛОВА. Дякую. Товариші, я хотів би з вами порадитись. Я бачу, що ми знову перетворюємо це в дискусію. Прошу сідати. Прошу зайняти свої місця. Ми домовились про інформацію, а не про дискусію навколо цього питання. У нас для обговорення його було майже два засідання. Якщо є пропозиції, то треба здати їх до Уряду. Сказали ще вчора, що хто звернеться безпосередньо - вирішать на місці. Для чого сесії вирішувати? Це ж Уряд буде вирішувати. Зверніться, і хай вирішують. Я прошу зайняти місця.

Ми переходимо до продовження обговорення внесеного питання. Слово надається голові комісії товаришу Пилипчуку. Будь ласка.

ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ, Ровенська область/. Шановні колеги! Я прошу уваги. До комісії надійшло дуже багато пропозицій і зауважень відносно Програми і Концепції переходу до ринку. Ми в перерві їх всі

не встигли навіть розглянути. Ми можемо це зараз винести на ваш розсуд. Але ті, що встигли розглянути, відносяться до законодавчою го регулювання виконання положення. Якщо у вас є бажання, я зараз вам можу зачитати, і кожна із пропозицій повинна найти своє відображення в тому чи іншому законі.

Наприклад, пропонується не обмежувати зростання рентабельності: не слід обмежувати зростання рентабельності, якщо вона забезпечується за рахунок впровадження досягнень науки і техніки. Ця пропозиція сама по собі не є програмою, але це положення повинно найти своє відображення у Законі про податки. Коли рентабельність збільшується і навіть високими темпами, але за рахунок зниження собівартості, то це не повинно бути об'єктом оподаткування. Через те у Програмі ми цього писати не будемо. Буде окремий закон, який реалізує цю пропорцію.

Далі. Про порядок роздержавлення теж буде закон, який обумовить порядок роздержавлення. Всі ці положення повинні ввійти до нього.

Із цих пропозицій ми розглянули десь третину. Але всі вони відносяться не до програми, а до законів, які вже будуть регулювати і порядок роздержавлення, і порядок видачі акцій, і порядок функціонування акціонерної системи, і всі інші положення.

Як ми будемо розглядати? Я хочу з вами проконсультуватися. Будемо розглядати всі ці пропозиції і затверджувати кожну з них у тому чи іншому законі, чи приймемо загальну постанову про те, що всі ці пропозиції передати до Ради Міністрів і всім комісіям дому що це стосується не тільки нашої комісії/ і при розробці законодавчих актів врахувати пропозиції.

Далі. Тоді давайте поставимо на голосування. Тому що, розумієте, що Програма не є закон. Кожне положення Програми пов'язане з окремим законом. І розглядати пропозицію слід у гой момент, коли буде виноситися відповідний закон.

Через те є два варіанти, я ще раз повторюю. Або ми розглядаємо кожну пропозицію і приймаємо її або відхиляємо - але вона все одно повинна бути внесена на розгляд при підготовці закону. Цим вже будуть напрацьовані деякі положення до закону. Або приймемо рішення про те, що основні положення Концепції схвалюємо. Але пропозиції, що тут були висловлені, треба врахувати в законах, які спрямовані на реалізацію цієї Програми.

ГОЛОВА. Володимире Мефодійовичу, ми будемо голосувати ваші пропозиції, чи у вас є проект постанови?

ПИЛИПЧУК В.М. В мене є проект постанови.

ГОЛОВА. А за що ми голосуємо?

ПИЛИПЧУК В.М. Спочатку за пропозицію про розгляд кожного зауваження і відсилання його до конкретного закону. Або окремою постановою узагальнимо це і приймемо.

ГОЛОВА. Я не розумію.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. /Не чути/.

ГОЛОВА. Давайте обміняємося думками, тому що це принциповий момент. Перший мікрофон.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромис нового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/. Я пропоную, не хай Володимир Мефодійович назве тільки ті поправки до Концепції, які можуть бути сьогодні включені, і в принципі погодитися з тим проектом постанови, що комісія підготувала. А інші зауваження розглянемо тоді, коли ми будемо обговорювати проекти законів, що будуть розвивати всю Програму.

ГОЛОВА. Володимире Мефодійовичу! Ви зрозуміли, що пропонується вам? Назвати принципові зміни до Концепції, все інше врахувати при підготовці законів і постанов. Другий мікрофон.

МАКАР І.І., провідний конструктор МП "РІС" Інституту прикладних проблем механіки і математики АН УРСР /Старосамбірський виборчий округ, Львівська область/. Я пропоную створити редакційну комісію, оскільки депутат Пилипчук, як показав досвід роботи у комісії, упереджено ставиться до якихось альтернативних пропозицій. Було б добре створити таку комісію, яка б видала кінцевий варіант Концепції. Дякую.

ГОЛОВА. Значить, створити редакційну комісію? Третій мікрофон.

ЄЛІАШЕВИЧ І.В., генеральний директор Закарпатського виробничо-торгового взуттєвого об'єднання /Ужгородський виборчий округ, Закарпатська область/. Владимир Мефодиевич сказал о том, что они рассмотрели только треть предложений. Надо дать комиссии все вопросы. Если в одной третьей части только те вопросы, которые касаются законов, то правильно, надо будет перенести их к рассмотрению законов. Но все предложения, которые касаются конкретно Концепции, необходимо все-таки рассмотреть по докладу комиссии, и за каждое в отдельности проголосовать. Спасибо.

ГОЛОВА. Перший мікрофон, будь ласка.

ПАУЛЬ В.Л., член Комісії Верховної Ради Української РСР у справах молоді /Xарцизький виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! Я думаю, что Концепцию, которую мы сегодня рассматриваем, необходимо принять за основу, опубликовать в печати, чтобы все наши избиратели могли принять участие во всенародном обсуждении этого важного документа. Затем замечания и предложения, которые будут поступать от народа Украины, необходимо будет обосновать и уже при разработке определенных законов учесть. Я прошу этот вопрос поставить на голосование. Я думаю, это - самый оптимальный вариант, выход из тупика.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! У нас відпрацьована практика аналізу пропозицій до законопроекту. Я маю на увазі порівняльні таблиці. Я також був присутнім на засіданні комісії. Повірте, так багато матеріалу нагромадилося, що поспіхом ми просто не можемо зорієнтуватися, як бути. Я пропоную не приймати за основу проект Концепції, доки не опрацюються так, як потрібно, всі зауваження і пропозиції в комісії, не внесуться на розгляд. А після того вже, не поспішаючи, треба прийняти такий документ, який би врахував всі думки і пропозиції, і винести його на чергове засідання сесії. Підказують товариші: проект постанови треба розмножити і дати для ознайомлення.

ГОЛОВА. Проект постанови розданий чи ні?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не розданий.

ГОЛОВА. То давайте ми зараз і виробимо його? Тут є пропозиції, що постанова може бути з одного пункту.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Заперечують на слух приймати, просять всетаки розмножити.

ГОЛОВА. Зараз, третій мікрофон.

СМЕТАНІН В.І., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Кіровський виборчий округ, Дніпропетровська область/.

Я соглашаюсь с предложением депутата Пилипчука и депутата Мороза. Однако, есть у меня конкретное предложение. Мы сегодня рассматриваем Концепцию, но не приняли никаких еще законов в развитие этой Концепции, а жизнь идет. Мы сегодня говорим о приватизации. Еще не приняли решения о том, как это будет происходить, а уже идет распродажа. Например, у нас в Днепропетровске, как мне известно, продали один ресторан стоимостью 2 миллиона 300 тысяч рублей. Пока мы здесь говорим, происходит действие. Второе. Мы еще не решили вопроса о разгосударствлении. Мы не решили вопроса /на странице 30 Концепции/ о разъединении объединений и даже ликвидации объединений. Сегодня же происходит иное. Пользуясь тем, что у нас нет своего закона, а действуют законы союзные и инструкции министерств, объединение "Днепрометрострой", спасая себя, сегодня создает малые предприятия под этой... /не чути/, и разбивает созданные структуры. Хотя в постановлении Совета Министров говорится о том, что малое предприятие состоит не более, чем из 50 человек, создает по 200-250 работающих и, по сути дела, гробят систему.

Я считаю, что, во-первых, Совет Министров должен сейчас прекратить эти действия до тех пор, пока мы не примем отдельного закона по каждому вопросу - по аренде, предприятиям, приватизации. Иначе, когда мы их примем, там уже свои меры примут, как приняли по талонам. Сегодня я интересовался: один купон стоит 5 рублей в Киеве.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАСЛЮК Г.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Петровський виборчий округ, Донецька область/. От "Демократической платформы". Уважаемые депутаты! Несмотря на то, что мы сегодня собираемся обсуждать -принимать Программу, Концепцию, или не принимать, эта Программа начала действовать. Наше Правительство введением купонов фактически запустило этот механизм. И сейчас мы должны говорить не о том, принимать или не принимать ее, проводить референдум или нет, а очень быстро создать законодательное обеспечение этой Программы. Часовой механизм уже включен. Если мы не будем принимать сейчас каких-то оперативных решений по обеспечению этой Программы, то это - может плохо кончиться.

ГОЛОВА. Другий мікрофон. Третій, завершуємо.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! Я звертаюся до керівництва Верховної Ради. Я звертаюся до Президії Верховної Ради УРСР за дорученням фракції від Української республіканської партії в нашому парламенті. Ми вносимо пропозицію не розходитися на перерву, працювати щодня до того часу, поки не приймемо Програму переходу на ринкову економіку. /Оплески/.

ГОЛОВА. Третій мікрофон. Все. Ми завершуємо вже.

ПАВЛЕНКО Ф.О., генеральний директор науково-виробничого об'єднання "Олександрійський електромеханічний завод" /Олександрійський виборчий округ, Кіровоградська область/.

У меня есть такое предложение. Так как предложений о конкретных действиях очень много, а сама Концепция содержит в себе лишь несколько принципиальных элементов, то я предлагаю, чтобы комиссия Пилипчука подготовила только несколько вопросов, касающихся Концепции в целом для нашего голосования. Какие это будут вопросы, на мой взгляд? Отношение к Союзу, валюта, розгосударствление и принцип розгосударствления. То есть создание равных условий или условий выкупа.

Следующий вопрос, который тоже требует голосования здесь, а может быть, и привлечения общественности к этому вопросу. Это

-отношение к земле. Земля - это собственность пли нет? Я назвал четыре элемента, которые составляют стержень всей Концепции. А все остальное лишь может чуть улучшить ее, принять такую технологию или другую. А вот эти четыре вопроса рассмотреть сейчас голосованием, остальное отложить на доработку.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ПИЛИПЧУК В.М. Шановний колега Павленко, я з вами повністю погоджуюсь, що Концепцію програми складають кілька основних стрижньових питань. Але кожне з них буде розглядатися з Законі про землю, в Законі про власність, в Законі про роздержавлення, в Законі про податки, в Законі про бюджет.

Я вважаю, що немає потреби двічі це робити - зараз і коли буде розглядатися закон. У зв'язку з цим хотів би запропонувати вам таку постанову: "Схвалити основні положення Концепції та Програми переходу України до ринкової економіки, подані Радою Міністрів УРСР". І інше: "Раді Міністрів УРСР, комісіям Верховної Ради Української РСР /не тільки нашій, а й іншим комісіям/ при розробці проектів законів та законодавчих актів Української РСР, що стосуються питань соціально-економічного розвитку та управління народним господарством республіки, дотримуватись Концепції та Програми переходу до ринкової економіки з урахуванням зауважень і пропозицій, висловлених комісіями і народними депутатами при їх обговоренні. Тобто при винесенні законопроектів все це врахувати, зауваження не відкласти вбік чи не вносити до Програми, а при розгляді конкретних законів, спрямованих на реалізацію цієї Програші, врахувати і тоді обговорити, щоб не повторювати двічі.

Я пропоную проголосувати за цю постанову.

ГОЛОВА. Одну хвилинку, як ми домовимося - будемо голосувати? У всіх є проект цієї постанови? Немає? Тоді я вимушений дещо уточнити з урахуванням обговорення. Один пункт Володимир Мефодійович уже прочитав. А ще є один пункт, але він у ході обговорення набув такої редакції: "Концепцію переходу до ринку Української РСР прийняти за основу і надрукувати для обговорення. Всі пропозиції врахувати при підготовці", а тут доповнити"...і прийнятті законів, спрямованих на реалізацію або на здійснення Концепції". Тобто два пункти буде: перший - Концепцію переходу до ринку прийняти за основу і другий - надрукувати для народного обговорення, щоб ми мали більше пропозицій, коли будемо приймати закони

і постанови на реалізацію цієї програми.

ПИЛИПЧУК В.М. Тоді я просив би поставити на голосування по пунктах - перший пункт і другий пункт.

ГОЛОВА. Другий мікрофон. По мотивах голосування?

МАКАР І.І. Я хочу, шановні депутати, закликати вас не голосувати, не приймати за основу, тому що є альтернативні пропозиції, які, на жаль, не вдалося висловити і на які на комісії, скажімо, Пилипчук реагувати не хоче. Розумієте, протягує винятково свою думку, через що я і пропонував створити редакційну комісію, І ще раз прошу вас проголосувати, щоб створити редакційну комісію, яка підготує остаточний варіант, і вже тоді прийняти його за основу. Дякую за увагу.

ПИЛИПЧУК В.М. Голосуємо по пунктах.

МАРТИНЧУК В.Й., голова колгоспу імені П.М.Буйка Фастівського району /Фастівський виборчий округ, Київська область/. Леоніде Макаровичу, є пропозиція з цього приводу: проголосувати не за основу, а в основному, без урахування тих основних позицій, про які говорив до цього депутат. І опублікувати у пресі.

ГОЛОВА. В основному?

МАРТИНЧУК В.Й. Так. Перший пункт - в основному.

ГОЛОВА. І надрукувати, як пропонував депутат Мороз?

МАРТИНЧУК В.Й. І створити редакційну комісію, те, що вносив депутат Макар.

ГОЛОВА. І додати: "створити редакційну комісію", як пропонує депутат Макар. Тут навіть уже є пропозиції тринадцяти чоловік: Пилипчук, Емельянов, Юхновськйй, Печеров, Євтухов, Заєць, Байрака, Гетьман, Мельник, Чепурний, Шишкін, Череп. Другий мікрофон.

СТУПНИКОВ Ю.І., голова Севастопольської міської Ради народних депутатів /Ленінський виборчий округ, м. Севастополь/. Леонид Макарович, уважаемые депутаты! Еще немножко, несколько дней, и наша Программа так же, как программа Шаталина, Явлинского, Горбачева я других, будет нивелирована полностью. Еще две недели и будет нивелировка по принципу и по подходам, подобно польской программе. Это однозначно. Поэтому нам дальше рассуждать некуда, нужно ли принять решение, состоящее из двух пунктов, или принять к сведению, развязать Правительству руки для того, чтобы оно действовало в плане подготовки. А что касается принципиальных моментов - приватизация земли, разгосударствливание собственности, национальные деньги, - они должны быть в конкретных законах. Поэтому я поддерживаю предложение комиссии.

ГОЛОВА. Голосуємо за перший пункт. Я його формулюю: "Схвалити в основному положення Концепції переходу до ринкової економіки, подані Радою Міністрів Української РСР, опублікувати в газетах для всенародного обговорення". Пропонують так. Перший мікрофон.

МОРОЗ О.О. Шановні депутати! Все правильно, крім закінчений

- "для всенародного обговорення". Просто - "опублікувати", не треба організовувати всенародне обговорення.

ГОЛОВА. Просто "опублікувати в пресі", крапка. Голосуємо. Хто за цей пункт, прошу проголосувати.

"За" - 257, прийнято.

Читаю другий пункт: "Раді Міністрів УРСР, комісіям Верховної Ради Української РСР при розробці проектів законів та законодавчих актів Української РСР, що стосуються питань соціально-економічного розвитку та управління народним господарством республіки, дотримуватися Концепції і Програми переходу Української РСР до ринкової економіки з урахуванням зауважень і пропозицій, висловлених комісіями і народними депутатами при їх обговоренні". Може, додати "а також при їх обговоренні"? Це буде означати і обговорення того, що надруковано.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Що? Не розумію.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Як же немає Концепції? Ми ж за неї тільки що проголосували. За другий пункт хто? Прошу проголосувати у такій редакції, яку тільки що я прочитав.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Якщо хтось не чув, я можу повторити ще раз. "За" - 236, прийнято.

Одну хвилиночку, почекайте. Депутат Макар пропонував ще утворити редакційну комісію для доопрацювання Концепті, для того, щоб вона враховувала зауваження і редагувала їх разом з комісією.

ПИЛИПЧУК В.М. Концепція вже відійшла. Вони вже будуть враховані у законах.

ГОЛОВА. Я прошу, депутат подав пропозицію, я ставлю її на голосування.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Я прошу вас проголосувати. Депутат вніс пропозицію утворити редакційну комісію, щоб грамотно було надруковано з усіх проблем. Давайте проголосуємо, у чому тут проблема. Ставлю на голосування. Не прийнято, 211 - "за".

Тепер у нас, шановні народні депутати, з питанням все. Я хочу запропонувати від Президії на ваш розгляд проект постанови, вона коротенька, на слух.

"Про відзначення 73-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:

Провести 6 листопада 1990 року від імені Верховної Ради Української РСР в Палаці культури "Україна", місто Київ, урочисте засідання, присвячене 73-й річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції. Запросити на засідання народних депутатів Української РСР, представників трудових колективів,

громадських організацій, ветеранів праці, революції, війни міста Києва та Київської області, воїнів Київського військового округу. Організацію підготовки та проведення урочистого засідання покласти на Президію Верховної Ради Української РСР".

Ось такий проект постанови виноситься на ваш розгляд. Президія Верховної Ради розглянула, більшістю голосів прийняла. Є пропозиція обговорювати? Є дві пропозиції: одні кажуть - немає, інші - є. Я вимушений поставити на голосування, у мене іншого виходу немає. Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Вы сказали, что будут приглашены представители. Я хотел бы более четко уточнить, будут ли приглашены на это заседание представители всех структур? Я имею в виду и представителей республиканской партии, демократической партии. Я не о депутатах речь веду, а о тех структурах, оргкомитетах по созданию различных партий, которые действуют сейчас у нас на Украине.

ГОЛОВА. Тут написано чітко: представників трудових колективів, громадських організацій. Всі громадські організації, я підкреслюю. Що вам ще не ясно?

ВОРОБЙОВ О.М. Я хотел бы более конкретно получить ответ - да или нет. Я говорю, что представители демократических Советов, республиканская партия, демократическая партия...

ГОЛОВА. Це громадські організації, будуть запрошені. Виключіть перший мікрофон, будь ласка. Ще є запитання до мене? Другий мікрофон.

ХМАРА С.І., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Індустріальний виборчий округ, Львівська область/. Шановний Леоніде Макаровичу, вчора за дорученням групи депутатів - членів Української республіканської партії я вийшов на трибуну для того, щоб зробити заяву, під якою підписалися 19 народних депутатів України. Я хочу сказати, що те, що вчора сталося, коли мене обірвали після першої фрази... Я заявляю, що ці депутати, які так себе нечемно поводили, вони образили всіх виборців цих депутатів, прізвища яких стоять під заявою. Це сотні тисяч громадян України. І взагалі, хто дав право затикати рот народному депутату? Я прошу відповісти на це запитання.

ГОЛОВА. Я не був присутнім при цьому, не можу сказати вам.

ХМАРА С.І. Але цей факт мав місце, і я прошу висловити свою позицію.

ГОЛОВА. Так я ж не був присутній, я не знаю.

ХМАРА С.І. Так я вас поінформував через те, що ви не були присутні, я вам виклав суть справи.

ГОЛОВА. Я вважаю, що кожен народний депутат, я підкреслюю, кожен народний депутат Верховної Ради Української РСР має право на своє слово і на свою думку.

ХМАРА С.І. Так чому в такому разі...

ГОЛОВА. Одну хвилинку, я хочу відповісти. Ви мені даєте можливість?

ХМАРА С.І. Так, будь ласка.

ГОЛОВА. Ми вже домовились в цьому залі, що ми маємо вислуховувати один одного обов'язково. І друге: ми закликаємо всіх народних депутатів, до якої б сили, партії або групи вони не належали, не створювати в залі ситуацію, яка веде не до миру, а до конфронтації. Оце я можу вам сказати, більше нічого не можу.

ХМАРА С.І. Тоді, Леоніде Макаровичу...

ГОЛОВА. Третій мікрофон. У нас вже дискусія. Третій мікрофон. Я відповів на ваше запитання.

ДЕПУТАТ /не представився/. Леонид Макарович... Включен микрофон? Я считаю, товарищи, что нужно поддержать решение Президиума Верховного Совета.

ГОЛОВА. Надамо вам слово, зараз приймемо, ми ж тут підійшли

до питання про постанову.

ДЕПУТАТ /не представився/ Леонид Макарович, у меня предложение. Я предлагаю поставить вопрос о проведении торжественного собрания, посвященного 73-й годовщине Октября, на голосование.

ГОЛОВА. Є пропозиція проголосувати за постанову. Доповнення? Будь ласка.

ЄМЕЦЬ О.І., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Центральний виборчий округ, м. Київ/. Учора я голосував би "проти", а сьогодні голосую "за", але з доповненням. У мене в руках звернення, підписане виконуючим обов'язки голови Київської міськради Мосіюком. Я не буду зачитувати все звернення, щоб не затримувати вашу увагу. Основний його зміст зводиться до того, що дуже напружена ситуація склалася на.../нерозбірливо/... проведення параду в м. Києві. Мосіюк просить нас заборонити проведення військового параду в Києві сьомого. Тому я пропоную: хто вважає за необхідне провести засідання святкове в Палаці, він голосує за цю постанову. Доповнюємо цю постанову пунктом про заборону проведення військового параду. Отже, голосуємо "за". Це дасть нам змогу голосувати за цю постанову і зняти напругу з однієї й іншої сторони.

ГОЛОВА. Я хочу внести певну ясність. Як ви зрозуміли, ми цією постановою абсолютно не втручаємось... /не чути/... місцевих органів влади. Вони самі /це за їх повноваженнями і компетенцією/ вирішують питання, що проводити в містах, районах

і селах. Це їх компетенція.

Якщо нас втягнуть в цю ситуацію, то постане питання, чому тільки місто Київ? Парад мав пройти в місті Львові, наскільки я знаю, в інших містах - там, де є військові округи. То це треба приймати на всю Україну?

Ми знову приймемо постанову, яка буде обмежувати, підкреслюю, права, функції місцевих органів влади. А тут тільки сказано про проведення урочистого засідання від імені Верховної Ради, і більше нічогісінько. Тобто ми в ті інші питання - демонстрацій, мітингів, парадів - ми цією постановою не втручаємося. І я прошу вас зважити на те, щоб нас не втягнули в якісь дії, або постанови, які обмежують демократію, права тих органів влади, які мають цим керуватись. Знову запитання? А вже немає чого запитувати. До кого запитання? Перший мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., відповідальний секретар Секретаріату Народного руху України за перебудову /Ровенський виборчий округ, Ровенська область/. Леоніде Макаровичу! Група політичних партій і громадських організацій числом 12 звернулася до вас і до Верховної Ради з проханням. Оскільки в нашому місті дуже напружена обстановка, і ці політичні партії заявляють про недопустимість військового параду /не мирної демонстрації, а саме військового параду як мілітаристського акту, як акту, який суперечить нашій Декларації - про державний суверенітет України/ не допустити проведення параду. Я хотів би, щоб ви, Леоніде Макаровичу, не ставали в позицію Пілата Понтійського, не вмивали руки, посилаючись на рішення. Оскільки на рішення Київської міської Ради громадський процес проти військового параду відбудеться.

І я хочу звернутися до здорового глузду присутніх тут народних депутатів: провести обговорення цього питання або на погоджувальній комісії, або на відкритій дискусії в цьому залі. Але будь-яким чином виконати свій депутатський обов'язок і не допустити зіткнення громадян із армією, із збройною силою, оскільки політичні організації, партії все одно вийдуть на акцію протесту проти демонстрування збройної сили і протидії, таким чином, ідеї суверенітету надої України. Я пропоную так поступити.

ГОЛОВА. Тут виявилося два питання. Одне питання - про урочисте засідання і тільки. Давайте ми цю постанову проголосуємо, а потім повернемося до питання про проведення параду. Парад до цієї постанови ніякого відношення не має. Це інше питання. Я ставлю цю постанову, яку я оголосив, на голосування, а потім перейдемо до іншого питання. Пізніше ми до цього повернемося.

Третій мікрофон.

ЧЕРВОНІЙ В.М., апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" /Ленінський виборчий округ, Ровенська область/. Шановні депутати! У мене запитання є саме по постанові. Оскільки урочисте засідання планується провести з ініціативи Верховної Ради, я хотів би, щоб ми знали, хто буде сплачувати всі витрати на нього, і яка вартість цих витрат. Якщо це буде сплачувати Верховна Рада, то в мене є конкретна пропозиція.

ГОЛОВА. Звичайно, витрати будуть, і це буде доручено Урядові.

ЧЕРВОНІЙ В.М. Якщо це будуть витрати з державного бюджету, то я запропонував би ці витрати перенести на рахунок Компартії України.

ГОЛОВА. Якщо ви вносите пропозицію, то потрібно зважувати її. Коди б це буяо 70-річчя РСДРП, то ця ваша пропозиція могла б розглядатися. Мова ж іде про державне свято. При чому тут те, що ви вносите? Я вибачаюсь.

ЧЕРВОНІЙ В.М. Саме тому я і вношу цю пропозицію. І прошу її розглянути.

ГОЛОВА. Мені запитання! Будь ласка.

МОВЧАН П.М., письменник, секретар правління Спілки письменників України та Київської організації СПУ /Березняківський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Голово, шановні депутати! Дивно розглядається пропозиція щодо прийняття постанови про святкування. Приймаючи постанову, ми ніби не втручаємося в дії міської Ради. А приймаючи чи не приймаючи постанову про проведення параду, ми втручаємося. І взагалі я вважаю, що 7 і 8 число - це дні національної скорботи.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Я з ранку запрошував народних депутатів до того, щоб ми мали історичну пам'ять і зважено підходили до того, що було

в нашому житті і в нашій історії. Мова йде не про те, щоб, скажімо, створювати якусь ситуацію навколо річниці. А мова йде про те, щоб від імені Верховної Ради.../нерозбірливо/...і тільки про одне урочисте засідання. Усіх інших питань ми не ставимо сьогодні. Зараз поставили народні депутати питання про військовий парад. Це - інше питання. Давайте ми до нього повернемося, якщо є потреба, коли буде внесений проект постанови. Тоді будемо його обговорювати, а не так прямо. От Президія внесла вам таку постанову. Але ми, на жаль, не можемо ні обговорювати, ні вирішувати, бо на табло у нас - 278 депутатів. Я так розумію народних депутатів: пропозиції про те, щоб працювати доти, доки ми не вирішимо всі найскладніші питання - і ринку, і самоврядування, - ми знімаємо а порядку денного? Перший мікрофон.

МОРОЗ О.О. Я не радився із активом більшості, але мені здається, що мене підтримали б депутати. Я просив би, вирішуючи це питання, не переносити наші якісь політичні неузгодження на всенародне свято. Я просив би голосувати поіменно відносно урочистого засідання. Відносно ж військового параду хотів би звернутися до депутата Поровського й інших, які висловлюють інші міркування: не робіть акцій, які могли б привести до якихось неприємностей, бо інакше ви на себе покладете відповідальність за ці акції. Треба мати історичну пам'ять. Ми такі, які є сьогодні. Треба традиції шанувати.

ГОЛОВА. Я тільки хочу додати одне. Попереду у нас і в січні, і в лютому, і в березні, і далі будуть у календарі дати, які ми повинні відзначати і до яких повинні поставитися відповідно всією Верховною Радою. Якщо ми хочемо, щоб у нас не було двох течій в цьому залі, то ми маємо ставитися відповідно до всіх дат нашої історії, всіх без винятку. Якщо буде Жовтнева революція - і буде висмикувати картки опозиція, а якщо буде дата Української Народної Республіки -і буде висмикувати картки більшість, то ми знову ні до чого з вами не домовимось. А я про парад нічого й не кажу! Я кажу про постанову, про відзначення в Палаці "Україна". Ось я прочитав вам постанову. Будемо закривати сесію? Немає тут параду. Я кажу, що тут про парад ми нічого не кажемо. Ну, я не можу заборонити. У нас навіть немає зараз що обговорювати. Я хочу це прийняти, а потім повернутись до того. Це ж різні речі!

Товариші! Я не можу більше працювати, У нас немає в залі необхідної кількості людей.

Оголошується перерва до 10 години ранку.