ЗАСІДАННЯ ДЕСЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 9 жовтня 1990 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Прошу реєструватися. Ми вже можемо розпочинати роботу. Я обіцяв людям, з якими зустрічався під час обідньої перерви, довести до вашого відома одну маленьку інформацію. Виявляється, вони дуже уважно слухають, що ми тут приймаємо і як редагуємо. Мені задали таке запитання: "От ви прийняли там таке формулювання... Сторінка дев'ята. Там ідеться про єдиного сина в сім'ї. А якщо, кажуть, один син і три дочки?"

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Я не зміг відповісти. Тому що, кажуть, дочки вийдуть заміж, буде три зяті - і є сім'я. А в кого двоє синів, і всі підуть до армії... Тому запропонували таку редакцію: "якщо син є єдиною дитиною в сім'ї..."

ШУМ У ЗАЛІ. /Оплески/.

ГОЛОВА. Бачте, наскільки розумна редакція. Вона нікого не ображає. Ставить усіх в однакове становище. Я не прихильник того, щоб переголосовувати, але люди слухають уважно. Усе це ми маємо враховувати. Тому що сесія для людей, а не люди - для сесії.

МАТВІЄНКО А.С. Леоніде Макаровичу, якщо можна, то я вніс би таку пропозицію... Шановні депутати! Потрібно врахувати цю інформацію, розглянути нашу постанову по пунктах, які ми не розглядали. А якщо буде потреба - повернутися потім до цієї поправки.

ГОЛОВА. Так. Продовжуємо. Будь ласка.

МАТВІЄНКО А.С. Четвертий пункт. Комісія розглянула всі зауваження, які надійшли. Враховуючи те, що більшість депутатів і комісій вносила пропозицію зняти слова "тимчасово", "депутатська група" і якось усе-таки записати, що це за депутатська група, тому що було різне тлумачення /це ж можуть бути депутати і обласної чи районної Радії/, ми пропонуємо подати пей пункт у такій редакції: "Вважати за необхідне створення Комісії Верховної Ради УРСР з питань оборони і державної безпеки, а також повноважної делегації для проведення консультацій з Верховною Радою СРСР, Урядом СРСР та Міністерством оборони СРСР", Президії Верховної Ради УРСР внести пропозиції у цих питань. Чому ми не пишем "постійної комісії"... Я думаю, що коля ми підготуємо відповідний проект постанови Верховної Ради, то там буде написано. А в цьому документі можна залишити в редакції, яку пропонує комісія.

ГОЛОВА. Давайте ми проголосуємо, якщо будуть доповнення або уточнення, ми їх ще будемо ставити. Так? Прошу проголосувати за четверту статтю. "За" - 246. Рішення приймається. П'ятий пункт...

МАТВІЄНКО А.С. Пункт 5, сторінка 11...

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Є доповнення до пункту 4?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так, є...

ГОЛОВА. Будь ласка, перший мікрофон.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, місто Київ/. У нас у Комісії з питань державного суверенітету міжреспубліканських і міжнаціональних відносин було ухвалено, щоб замість слова "тимчасової" сюди записати слово "постійної" комісії. Я прошу нашу пропозицію також поставити на голосування.

МАТВІЄНКО А.С. Я аргументував тим, що, коли ми будемо приймати рішення про цю комісію, там буде записано, яка це комісія - особлива чи постійна.

ГОЛОВА. Анатолію Сергійовичу, не треба повторювати. Ми час забираємо. Депутат хоче, щоб проголосували. Голосуємо, щоб записати не просто "комісії, а постійної комісії". Одну хвилинку, це я ставлю на голосування те, що пропонує Шевченко, а ви пропонуєте

інше... Отже, я формулюю:"... постійної Комісії з питань внутрішньої і зовнішньої безпеки". Як у Декларації.

МАТВІЄНКО А.С. Ні, я просив би проголосувати два рази. Перший - "постійної", а другий - "зовнішньої та внутрішньої безпеки".

ГОЛОВА. Вибачте, депутат вносить пропозицію. Я чию пропозицію ставлю на голосування - депутата чи кого? Депутата. Так не заважайте, будь ласка, Анатолію Сергійовичу, щоб я поставив... Ставлю на голосування пропозицію депутата Шевченка: "Постійної Комісії з питань внутрішньої і зовнішньої безпеки"... Вони об'єдналися з Комісією мандатною і з питань депутатської етики... Голосуємо. Прошу голосувати. "За" - 234. Рішення прийняте. Які ще є поповнення? Третій мікрофон.

ІСТРАТЕНКО М.В., бригадир рейкобалкового цеху Дніпровського металургійного комбінату /Заводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Предлагаю в четвертом пункте заменить слово "консультации" на слово "переговоры". "Для проведення переговорів".

ГОЛОВА. Здається, ми вже десь уже раз голосували з цього питання... Це воно вже було в нас у преамбулі. Ми не змінили. Тепер будемо голосувати ще раз? Хто за те, щоб замінити слова "проведення консультацій" на слова "проведення переговорів"? Голосуємо. Рішення не прийняте.

Далі, будь ласка. Ще є доповнення до цього? Немає? До четвертої статті є доповнення? Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., відповідальний секретар Секретаріату Народного руху України за перебудову /Ровенський виборчий округ, Ровенська область/. Я вносив пропозицію /вона тут є на десятій сторінці/...тільки я пропонував би створити постійнодіючу Комісію з питань оборони і державної безпеки з наданням їй повноважень міністерства. Ми повинні...

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Ну, що це за комісія?..

ПОРОВСЬКИЙ М.І. Ми повинні закласти якийсь механізм виконання... Щоб цій комісії був підпорядкований штат постійних працівників, які могли б виконувати її рішення. Тобто надати можливості створити виконавчий апарат.

ГОЛОВА. Я повторюю. Ви знаете, що дав постійна комісія Верховної Ради? То ми повинні змінювати статус постійної комісії і вносити доповнення? Як виняток розробити окремий статус цієї комісії, так я вважаю?

ПОРОВСЬКИЙ М.І. Леоніде Макаровичу, комісія в майбутньому повинна буде займатися національною гвардією і грунтовними питаннями...

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Хто за доповнення депутата Поровського, прошу проголосувати. "За" - 50. Рішення не прийняте. далі є доповнення? Немає. Голосуемо за четверту статтю.

МАТВІЄНКО А.С. Прочитати?

ГОЛОВА. Прочитайте.

МАТВІЄНКО А.С. Вважати за необхідне створення постійної Комісії Верховної Ради УРСР з питань зовнішньої і внутрішньої безпеки, а також визначення повноважних делегатів для проведення консультацій з Верховною Радою СРСР, Урядом СРСР та Міністерством оборони СРСР. Президія Верховної Ради УРСР повинна внести пропозиції з цих питань.

ГОЛОВА. Голосуємо. "За" - 331. Прийнято.

МАТВІЄНКО А.С. П'ятий пункт, сторінка 11.

Комісія врахувала цілий ряд доповнень та пропозицій і пропонує, знявши термін 5 жовтня, доповнити перше речення такими словами: "забезпечити організоване проведення осіннього призову 1990 року". Пропонуємо також доповнити друге речення, де йдеться про те, щоб припинити відправку громадян до прийняття відповідного рішення. Було багато запитань. Зокрема, про те, хто десть тоді команду проводити призов? Тож ми пропонуємо доповнити.../ нерозбірливо/ і відновити за рішенням Рада Міністрів УРСР, яка доповість нам на Верховній Раді, отримає згоду і прийме рішення.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Уважаемый депутат Матвиенко! Уважаемые товарищи депутаты! Я убедительно прошу вас внимательно вчитаться в этот пункт и сделать соответствующий вывод.

Что потянет за собой ситуация, когда мы приостановим призыв военнослужащих? Прежде всего это невольно приостановит увольнение военнослужащих из Вооруженных Сил. Значит, возникнут два конфликта. Сейчас у нас один конфликт, а тут возникнут сразу два конфликта. Это первое, к чему может привести данное решение.

И второе. Это то, что ни одно учебное заведение не будет пополнено. В результате сорвется обучение военнослужащих. Поэтому я убедительно настаиваю на своем предложении относительно второй части. В предложении "местным Советам и т.д. обеспечить организованное проведение осеннего призыва" убрать слово "осеннего", а также убрать слово "весенний". И тогда опять заседать по этому вопросу. То есть я предлагаю записать только о том, что нужно обеспечить призыв такого-то года, а дальше поставить точку. Прошу поставить это предложение на голосование.

ГОЛОВА. Тобто ви за те, щоб після крапки від слів "відправку громадян" і т.д. усе вилучити?

МАТВІЄНКО А.С. Що стосується цієї пропозиції, у мене коментаря особливого немає, тому що позиція комісій викладена, і де в єдиний інструмент, який забезпечує якимось чином виконання прийнятої постанови.

ГОЛОВА. Товариші, зрозуміло. Вноситься пропозиція. Другий мікрофон...

Я ставлю на голосування пропозицію народного депутата. Потім ви будете вносити пропозиції.

Ми вже прийняли за основу... Все, як належить. Повторюю, ставиться на голосування пропозиція народного депутата про те, щоб після слів "дев'яностого року" поставити крапку. А останнє речення, оце велике,

що починається зі слів "відправку громадян" - вилучити з тексту. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

"За" - 192. Рішення не прийнято.

Будуть доповнення? Перший мікрофон.

КУЦАЙ І.Л., перший заступник голови виконкому Київської обласної Ради народних депутатів - начальник головного плановоекономічного управління /Переяслав-Хмельницький виборній округ, Київська область/. Я пропоную п'ятий пункт виключити з нашої постанови. Якщо ми візьмемо перший пункт, то тут записано: "Раді Міністрів, виконавчим комітетам щодо осіннього призову починати робити" те-то і те-то. А ми тут вносимо протиріччя.. Тому цей пункт потрібно зовсім зняти.

ГОЛОВА. Хочете голосувати? Ставиться на голосування пропозиція зняти загалом п'ятий пункт.

Товариші, давайте ми домовимось...

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Це є в пропозиціях? Немає. Тоді чого, я вибачаюся, ви ставите це питання на голосування? С у ваших пропозиціях? Де воно, назвіть.

Анатолію Сергійовичу, поясніть.

МАТВІЄНКО А.С. Зараз, хвилиночку, Леоніде Макаровичу, Шановні депутати, є окремі пропозиції. Комісія з питань народної освіти і науки пропонує вилучити перше речення. І окремо є пропозиція депутата Кіпаріса: зняти друге речення. А пропозиції відносно того, щоб зняти цей абзац в цілому, немає.

ГОЛОВА. Отже, за те, щоб зняти друге речення, ми проголосували.

Тепер ставиться на голосування пропозиція відносно того, щоб зняти перше речення. Давайте будемо послідовними, щоб нас ніхто ні в чому не звинуватив.

Ставлю на голосування пропозицію зняти перше речення. Читаю його: "виконавчим комітетам обласних, Київської, Севастопольської міських Рад народних депутатів забезпечити організоване проведення осіннього призову 1990 року". Вноситься пропозиція зняти це. Треба пояснювати?

МАТВІЄНКО А.С. Я хочу дати пояснення депутатам. Товариші депутати! Я думаю, що наша непоінформованість з цього ряду питань просто може призвести до того, що ми будемо приймати рішення, які потім не зможемо виконати.

Справа в тому, що призов - це не лише відправка. Призов передбачає надзвичайно великий обсяг робіт. І якщо просто завтра цю роботу розпочати, можна не встигнути усе виконати. Тому пропонується все-таки організувати призов, організувати роботу призовних комісій, визначити роди військ і можливості проходження служби наших призовників у тому чи іншому регіоні, нехай також призовники пройдуть медогляд. А щодо відправки, то вони повинні просто бути готовими до цього. Але "припинити відправку" ми пропонуємо в другому реченні того пункту. Тому зовсім не записати першого речення, коли у нас і так у цілому ряді областей призовні комісії не працюють, не є сьогодні нормальним явищем.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я хочу дати вам ще одне пояснення. Якщо ми знімемо і перше, і друге речення, то п'ятий пункт залишиться у нас у тому вигляді, в якому він був внесений вчора, коли ми прийняли за основу...

Я голосую, щоб зняти перше речення. За друге ми вже голосували.

Прошу голосувати, щоб зняти перше речення. "За" - 110. Рішення не

прийнято. Другий мікрофон.

КАЗАК Л.В., голова Сімферопольської районної Ради народних депутатів, партий секретар Сімферопольського райкому Компартії України /Сімферопольський виборчий округ, Кримська область/. Аграрная комиссия, на мой взгляд, вносит по этому поводу компромиссное решение. В пятом пункте после слов "обеспечить организованное проведение осеннего призыва в 1990 году" записать следующий текст. Я прошу внимательно послушать: "Враховуючи протиріччя між конституційними положеннями та принципами Декларанті про державний суверенітет України, доручити Комісії у питаннях законодавства і законності до березня 1991 року підготувати проект Закону Української РСР про проходження дійсної військової служби громадянами УРСР". И будет все в рамках Конституции. Декларации, нашего сегодняшнего решения.

МАТВІЄНКО А.С. Можна задати запитання? Дозвольте запитати вас, це доповнення до п'ятого пункту чи цей текст пропонується замість другого рішення? Оскільки ми вже проголосували не знімати друге речення, ця пропозиція може розглядатися лише як доповнення до п'ятого пункту.

ШУМ У ЗАЛІ.

МАТВІЄНКО А.С. Леоніде Макаровичу, справа в тому, що депутат вносить пропозицію, щоб після слів "призову 1990 року" доповнити другим, третім абзацами на 11-й сторінці речення: "Враховуючи протиріччя" і далі за текстом. Але депутат наполягає на тому, щоб зняти друге речення пункту, яке вносить комісія.

ГОЛОВА. Ми голосували.

МАТВІЄНКО А.С. Я теж кажу, що ми вже голосували. Тому пропозицій можна розглядати лише як доповнення до п'ятого пункту.

ГОЛОВА. Доповнення у вас?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Я задаю вам запитання: ми голосувала і за перше речення, і за друге речення? Ми їх не зняли. Залишилася і перше, і друге речей ця. Тобто пункт залишився у такому вигляді, у якому він є. Ви пропонуєте доповнення записати після слів "Ради Міністрів" чи де?

Другий мікрофон.

КАЗАК Л.В. Я предлагаю, чтобы депутаты сейчас успокоились и внимательно выслушали предложение, которое я вношу от имени нашей комиссия. Это предложение снимает противоречие, обусловленное наличием этого закона в действующей Конституция и Закона о призыве в ряды Советской Армии.

ГОЛОВА. Я останній раз задаю вам запитання, дайте нам точну відповідь. Я ж нічого не запитую у вас зайвого. У нас п'ятий пункт залишився таким, яким він є. Ми голосували за перше речення і за друге речення. Воно залишалося. Я вам задаю елементарне запитання. Ви текст, який починається словами "враховуючи протиріччя..." і так далі, пропонуєте замість якогось речення чи як доповнення?

КАЗАК Л.В. Леонид Макарович! Если вторая часть проголосована, наше предложение можно рассматривать как дополнение.

ГОЛОВА. Ну ось і все.

Другий мікрофон. Юристів послухаємо.

ДЕПУТАТ /не представився/. Уважаемые депутаты! Я возражаю против этого предложения по следующим причинам. Что мы пишем - противоречия между конституционными положениями и Декларацией? Мы только что раздали вам предложения. Мы должны их обсудить. И тогда эти противоречия можно снять уже завтра после того, как мы внесем изменения в статьи 29 и 30 Конституции. О каких противоречиях может идти речь?

ГОЛОВА. Ну от бачите. Ви пропонуєте голосувати? Ви наполягаєте на голосуванні?

Голосуемо. Хто за те, щоб доповнити п'ятий пункт оцим величезним абзацом - "враховуючи протиріччя..." ' і так далі - прошу проголосувати. "За'' - 110. Рішення не прийнято.

Ще які є доповнення до цього абзаца? Третій мікрофон.

РЕВА В.М., перший заступник Міністра транспорту Української РСР /Феодосійський виборчий округ, Кримська область/. Леонид Макарович, уважаемые депутаты! Мы уже дважды голосовали этот пятый пункт. Я еще раз хочу высказать свое мнению по этому вопросу. Мы с какой-то непонятной легкостью относимся к голосованию пунктов этого важнейшего документа. Ведь мы обсуждаем и принимаем постановления для того,

чтобы они выполнялись. Депутат Остроущенко, выступая, сказала, что постановление, которое мы приняли в прошлый раз, в этой части не выполнено, И мы сегодня все осознаем, что в такой редакции эта вторая часть не может быть выполнена. Если мы соглашаемся принять такую редакцию, так сказать, по недостатку внимания - это вторая сторона вопроса.

Я еще раз прошу: товарищи депутаты, внимательно посмотрите на редакцию. Принятие пятого пункта в такой редакции практически перечеркивает наше постановление. И оно не будет выполнено. Мы сознательно заранее идем на конфронтацию с союзными органами, в данном случае с Министерством обороны.

Поэтому не надо так реагировать, тем более, что сегодня действительно эта проблема существует. Я считаю, что не нужно принимать все-таки вторую часть пятой статьи. Спасибо.

МАТВІЄНКО А.С. Шановні депутати! Ми записали цей пункт, керуючись тим, що дійсно нам потрібно. І ми записали вже в прийомній: "терміново створити повноважну делегацію", направити її для того, щоб всі питання, протиріччя зняти. Пасова відправка /я для вашої поінформованості це говорю/ починається в першій декаді листопада. У нас є практично місяць. За цей місяць ми повинні зняти всі протиріччя. Тому нам потрібно цю постанову приймати і виконувати.

ГОЛОВА. У кожного депутата на руках є документ. Я не думаю, що він читав його неуважно. Давайте ми не будемо закликати до того, щоб читати уважно. Давайте будемо уважно слухати, думати і голосувати. Є доповнення до п'ятої статті? Є чи нема?

Другий мікрофон.

СЕМЕНЕЦЬ С.В., перший секретар Ічнянського райкому ЛКСМ України /Борзнянський виборчий округ, Чернігівська область/. Я маю невелике доповнення. Справа в тому, що ми припиняли....

ГОЛОВА. Ви подавали його в письмовій формі?

СИМЕНЕЦЬ С.В. У письмовій формі немає, але воно має суттєве значення.

ГОЛОВА. Знімається. Вимкніть другий мікрофон. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Уважаемые депутаты, уважаемый Председатель! Я думаю, что у парламента начинается второе дыхание. И это очень хорошо. Мы со здравым смыслом сегодня целый день конструктивно обсуждаем деловое постановление. Не такое, которое мы приняли 30 июля, когда были абсолютно уставшие и не починали, кто за что голосовал. И что получилось? Это постановление, принятое 30 июля, не выполнено. Если мы сейчас примем в такой редакции пятую статью, через месяц тоже будем констатировать, что она не выполнена. А это судьбы наших парней, это слезы матерей и, наконец, это авторитет парламента.

Поэтому я считаю, что можно вообще снять пятую статью. У уважаемого председателя комиссии есть много таких предложений. Почитайте, товарищ Матвиенко, на последней странице, там есть.

По какой причине! Это, во-первых, Союзный договор, это поправки к Конституции, это, наконец, реформа Вооруженных Сил,

вывод войск и так далее. Для их принятия союзным органам необходимо какое-то время. Призванные молодые люди будут находиться непонятно в каком состоянии.

ГОЛОВА. Я вибачаюсь. Ви внесли пропозицію? Все.

ДЕПУТАТ /не представився/. Леонид Макарович, мы только что приняли хороший четвертый пункт постановления: создать парламентскую Комиссию по вопросам внутренней и внешней безопасности. Есть комитет, есть делегация. За определенное время будут решены все вопросы. Поэтому нужно снять пятую статью. Это будет разумно.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Уважаемый Леонид Макарович, уважаемые товарищи, я прошу минуточку внимания.

Мы ко второму пункту приняли дополнение, касающееся структуры органов, которые будут заниматься районными и районными в городах исполкомами. Я прошу, чтобы в пятом пункте была сохранена та же самая структура. Это механическая ошибка.

ГОЛОВА. Так що там пропонується? Я не зовсім зрозумів.

МАТВІЄНКО А.С. Леоніде Макаровичу, ми прийняли, я не пам'ятаю в якому пункті, доповнення про районні та міські Ради. Тому тут потрібно доповнити, щоб була відповідність.

ГОЛОВА. Отже, я хочу уточнити. Послухайте уважно. Вноситься редакційна поправка, за яку ми вже голосували на ранковому засіданні: "виконавчим комітетам", а далі - замість "обласних, Київської і Севастопольської міських", а потім "районних" доповнити, щоб у цьому реченні були відображені усі рівні Рад. Ми вже так зробили, і нема потреби голосувати. Третій мікрофон.

САНІН В.Н., начальник Політвідділу внутрішніх військ МВС СРСР по Українській РСР і Республіці Молдова / Жовтневий виборчий округ, Харківська область/.

Уважаемые депутаты, уважаемые избиратели, уважаемые родители! Действительно, мы уже покипи, как в результате принятого Верховным Советом Постановления от 30 июля возник конфликт. Чтобы не было второй неприятности с этим документом, давайте изложим пятый пункт в следующей редакции: "Виконавчім комітетам обласних, Київської, Севастопольської міських Рад народних депутатів" и дальше - второй столбик:"...розпочати осінній призов 1990 року з 10 жовтня. В основу формування військових частин покласти принцип" - и далее по тексту до конца, как предложила Комиссия по вопросам агропромышленного комплекса. Вот таким может быть пятый пункт.

ГОЛОВА. Є така пропозиція?

МАТВІЄНКО А.С. Шановні депутати! Ця пропозиція акумулює всі пропозиції, які тут були внесені. Такої редакції немає, але якщо розбити по частинах, то ми вже голосували за агропромисловий комплекс. В такій редакції пропозиція не вносилася, але вона зараз сформульована.

ГОЛОВА. На якій це сторінці?

МАТВІЄНКО А.С. На одинадцятій. Я попросив би тоді шановного депутата повністю зачитати від слів "на принципах" і далі за текстом. В якому реченні передбачено це Декорацією про державний суверенітет України. Доручити Комісії з питань законодавства і законності до березня 1991 року підготувати проект Закону Української РСР "Про проходження дійсної військової служби громадянами Української РСР". Але ми за цей абзац голосували, про що і кажу.

ГОЛОВА. Анатолію Сергійовичу, тут є й таке. На одинадцятій сторінці пропозиція Комісії з питань культури та духовного відродження.

МАТВІЄНКО А.С. АПК.

ГОЛОВА. Ми ж за неї тільки-но голосували.

МАТВІЄНКО А.С. Якщо дозволите, я зачитаю повністю внесену пропозицію: "Виконавчім комітетам обласних, Київської і Севастопольської міських, районних Рад народних депутатів забезпечити організоване проведення осіннього призову за принципом Декларації про державний суверенітет України" і далі за текстом. Так я зрозумів?

ГОЛОВА. Читайте, Анатолію Сергійовичу.

МАТВІЄНКО А.С. Читаю так, як вносив депутат: "Виконавчім комітетам обласних, Київської, Севастопольської міських районних Рад народних депутатів...", а далі дивіться третій абзац другої колонки:"...розпочати осінній призов 1990 року з 10 жовтня. В основу формування військових частин покласти принципи, передбачені в пункті 2 постанови." І далі: "враховуючи протиріччя між конституційними...", я читаю, як запропоновано: "між конституційними положеннями та принципами Декларації :про державний суверенітет України, доручити Комісії з питань законодавства і законності до березня 1991 року підготувати проект Закону Української РСР "Про проходження дійсної військової служби громадянами Української РСР".

ГОЛОВА. Прошу уваги. Депутат ніяких нових ідей не дав. Він взяв з трьох пунктів на 11 сторінці перший, вірніше, другий, третій і четвертий і сформулював свій. Він має право на це. Він зробив з трьох пунктів свій один. Ми маємо за це проголосувати.

Я прошу вибачити. Я повторюю - нових ідей не внесено. Колії вносяться нозі ідеї з голосу, то ми не можемо їх приймати. А він просто об'єднати, з трьох пунктів зробив один. Це його право. Одну хвилиночку. Давайте заспокоїмось. Ми за всі пропозиції, які вносили депутати, голосували, навіть за ті, які не були загалом у тексті. А тепер, коли депутат з трьох пунктів сформулював одне речення... Анатолій Сергійович прочитав їх...

МАТВІЄНКО А.С. Леоніде Макаровичу, тут є одне "але". Поперше, якщо говорити про пункт 2, то мається на увазі параграф 2. Якщо ви відкриєте сторінку 5, де викладено параграф 2, то тут немає ніяких принципів. Люди добрі, дивіться документ і приймайте рішення. Я не коментую.

ГОЛОВА. Внесена пропозиція. Це - право народного депутата. Я ставлю його пропозицію на голосування. Хто за те, щоб викласти в такій редакції, прошу голосувати. "За" - 182. Рішення не прийняте.

Таким чином, більше пропозицій з цього питання немає. Ми можемо голосувати за статтю 5. Власне кажучи, ми проголосували за те, вірніше, голосували проти першого і другого речень, але тепер потрібно проголосувати за статтю. Ставів на голосування. Другий мікрофон.

ШАПОВАЛ В.Н., голова виконкому Черкаської обласної Ради народних депутатів /Чигиринський виборчий округ, Черкаська область/. Товариші! Я як представник виконкому обласної Ради вношу таку пропозицію... Тому що нам доведеться організовувати виконання цієї постанови. В нас у пункті першому записано чітко і ясно, як потрібно робити призов. Я вношу пропозицію записати в п'ятому пункті так, як запропонувала Комісія з питань культури та духовного відродження. "Виконавчим комітетам обласних, Київської, Севастопольської міських Рад народних депутатів розпочати осінній призов 1990 року з 15 жовтня". Те, як потрібно проводити призов, і все інше написано в першому пункті.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Ця пропозиція є в тексті. Ставлю її на голосування. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Заспокойтесь. "За" - 244. Рішення прийняте. Таким чином, тепер треба прочитати так, як воно має бути. Чи у вас все є... Перший мікрофон.

СИМОНЕНКО В.К., голова виконкому Одеської міської Ради народних депутатів /Малиновський виборчий округ, Одеська область/. Леонид Макарович! Несколько слов с позиции человека, который должен выполнять этот пункт. Для городского, да и областного Совета этот пункт практически невыполним в те сроки, которые мы здесь оговариваем. Вы сказали, это уже третий или четвертый человек поднимается и вносит предложение, чтобы снять этот пункт вообще. Камнем преткновения стало то, что он не записан здесь целиком. Но мы перед этим голосовали, сконструировали, как вы выразились, этот пункт из трех предложений. А я предлагаю сконструировать его из двух предложений, Есть предложение снять первую часть, есть предложение снять вторую часть, а я вношу предложение снять вообще. Прошу проголосовать.

МАТВІЄНКО А.С. Леоніде Макаровичу! В мене нема пояснень. Я висловив думку комісій, чому цей пункт записаний. Тому... внесена депутатом пропозиція, ставте її на голосування.

ГОЛОВА. Товариші! Я прошу вас заспокоїтись. Ви розумієте, перше речення голосували - не пройшло, друге речення голосували -

не пройшло. А якщо тепер хтось думає скласти разом, то пройде... Тим більше, як сказав голова комісії, такої пропозиції не внесено. Я можу поставити її на голосування. Будь ласка. Але к тепер є ряд доповнень. Прочитайте тоді, як у цілому воно зараз?..

МАТВІЄНКО А.С. Наскільки я зрозумів, проголосувавши за поправку, яка була внесена другим абзацом від Комісії з питань культури та духовного відродження /правда, не знаю, чи це від саме цієї комісії вносилась поправка/ п'ятий пункт ми повинні залишити в такій редакції: "Виконавчим комітетам обласних, Київської, Севастопольської міських Рад народних депутатів розпочати осінній призов 1990 року з 15 жовтня".

ГОЛОВА. Проголосували ми за це? Проголосували. І на цьому ставиться крапка. Друге речення яке?

МАТВІЄНКО А.С. Коли депутат вносить пропозицію, ви ж слухайте, що він говорить. Він сказав: "Записати в такій редакції і поставити крапку". "За" проголосували 244, чи скільки депутатів? Ну я не знаю, я так розумію... Що стосується другого речення, вноситься пропозиція його зняти, але залишити цю редакцію.

ГОЛОВА. Давайте заспокоїмось. Будь ласка. Я прошу вас з місць не заважати працювати. Зараз ми все з'ясуємо. Я хочу... хто вносив цю пропозицію? Я повторюю... Одну хвилинку, я задам запитання людині, яка вносила пропозицію. Включіть другий мікрофон. Я хочу задати запитання.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Ось є голова комісії. У мене до вас запитання такого плану. Ви пропонуєте... Одну хвилинку, послухайте. Ви пропонуєте замість п'ятого пункту речення "і на цьому закінчити"? Чи далі? Будь ласка.

ДЕПУТАТ /не представився/. Ну от ви вдумайтесь у таку справу. В першому пункті записано чітко і ясно: "Починаючи з осіннього призову 1990 року, забезпечити направлення призовників для проходження строкової військової служби у військові частини, розташовані на території республіки, крім випадків, передбачених цією постановою". І далі: "Призов громадян УРСР для проходження строкової служби за межами республіки здійснити... і в межах... Тому я вніс пропозицію, а точніше підтримав пропозицію Комісії з питань культури та духовного відродження, щоб розпочати призов з 15 жовтня. Решта все записано чітко і ясно.

ГОЛОВА. Одну хвилинку, ви...

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Невже ви не розумієте, що коли в залі такий галас, то ми ж нічого не приймемо? Не заважайте, товариші. Ось голова комісії, нехай скаже. Перший мікрофон.

ТАНЮК Л.С. Комісія з питань культури та духовного відродження вносить пропозицію доповнити те, що ми вже проголосували. Окремо. Доповнити фразою: "розпочати призов з 15 жовтня".

ГОЛОВА. Ну, це ж інше справа...

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Як бачите, голова комісії...

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Товариші, я даю пояснення. Виявляється, ми проголосували за таке речення, повторюю його: "Виконавчим комітетам обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів розпочати осінній призов 1990 року з 15 жовтня". Воно не змінює п'яту статтю, а доповнює.

Тоді я ставлю на повторне голосування. Я ставлю на повторне голосування. Кажуть, що не зрозуміло. Думали, що це не доповнення, а новий текст, що замінює цю статтю. Я ставлю на голосування! Це не замість цієї статті. Послухайте уважно. То була окрема пропозиція депутата Шаповала: записати це речення замість цієї статті. Якщо ви маєте на увазі пропозицію Комісії з питань культури та духовного відродження, то голова комісії дав нам роз'яснення. Що стосується окремої позиції депутата Шаповала, то вона в цьому тексті не значиться.

Що ви ще хочете? Чого кричати?

Тоді я мушу поставити це питання на перегодовування. На переголосування, тому що деякі народні депутати зрозуміли, що це речення йде не як доповнення, а замість п'ятої статті.

Сідайте, будь ласка. Ви розумієте, ми до кінця цього року не проголосуємо! Що тут не зрозуміло? Що, хочете, щоб побачили ще когось по телебаченню вшосте?

Я ставлю на голосування... У нас має бути все чітко. Ми не можемо самі себе тут обдурювати. Треба голосувати так, як належить, як домовилися, щоб кожен знав, за що голосує. А ці ось штучки-дрючки,

вони не проходять, вибачте на слові. /Оплески/.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування. Хто за те, щоб доповнити статтю п'яту, замінити, вибачте, перше речення цієї статті на таке: "Виконавчим комітетам обласних, Київської і Севастопольської міських" і т.д. "розпочати осінній призов 1990 року з 15 жовтня". Далі все лишається за текстом. Ця поправка Комісії з питань культури та духовного відродження підтримана ще трьома комісіями.

Я запитую, чи має право Комісія з питань культури та духовного відродження ставити це на голосування? Якщо так, то голосуйте.

Хто за таку поправку, прошу проголосувати.

Повторюю, це доповнення.

"За" - 167. Рішення не прийнято. Залишається все так, як і було. /Оплески/.

ГОЛОВА. Є пропозиція проголосувати в цілому за п'яту статтю. Прочитайте, будь ласка.

МАТВІЄНКО А.С. Шановні депутати, я зачитую п'ятий пункт.

ГОЛОВА. Ви що, відносно мотивів голосування? Другий мікрофон.

ХМЕЛЬНЮК В.Я., перший секретар Одеського міськкому Компартії України /Таїровський виборчий округ, Одеська область/. Если следовать логике нашего рассуждения, что нельзя убрать ни первую часть, ни вторую... Потому я вношу радикальное предложение: "вообще убрать пятую позицию и принять предложение депутатов Духова, Шарикова, Некрасова, Павличенко.

Оно здесь даже сформулировано. Прошу проголосовать.

ГОЛОВА. Я не розумію, за що голосувати. Анатолію Сергійовичу!

МАТВІЄНКО А.С. Леоніде Макаровичу, відкрийте документ на 13 сторінці. Там є пропозиція депутатів Духова, Шарикова, Некрасова і Павличенка. Вони пропонують негайно звернутися до Президента з тим, щоб терміново відкликати військовослужбовців строкової служби з місць, де відбуваються міжнаціональні конфлікти, і припинити надалі відправку в ці райони громадян республіки для проходження гам військової служби. До прийняття рішень осінній призов 1990 року, відправку військовослужбовців за межі республіки не припиняти, а проводити згідно з діючим законодавством з включенням випадків використання громадян УРСР у районах міжнаціональних конфліктів.

Пропонується замість пункту 5 записати цей пункт. І прийняти його як документ, як постанову.

ГОЛОВА. Голосуємо за це? Голосуємо.

Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Рішення не прийнято. Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні товариші! Я дуже прошу вислухати, тому що тут депутати хвилюються... Так як же не кричати, коли не знаєш, включать чи не включать ще мікрофон. За все вже голосували відносно п'ятого пункту. За одне тільки не голосували: щоб прийняти його в цілому. То я прошу вас не приймати цей пункт.

ГОЛОВА. Це прохання, я так розумію, прохання. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні депутати, ми проголосували за те, щоб прийняти за основу цей пункт. Жодна поправка не пройшла. Отже, лишається те, за що ми проголосували.

ГОЛОВА. Ми будемо голосувати. Голосуємо по кожній статті. Перший мікрофон.

КАРПЕНКО В.О., редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати! На п'ятому пункті ми зайшли у безвихідь. Тому є пропозиція не втрачати більше часу на договори відносно цього пункту, а повернути його в комісію. Нехай комісія сформулює його, врахувавши усі пропозиції, які надходили під час дискусії, і потім запропонує нам. Інакше ми будемо і далі втрачати час.

ГОЛОВА. Цю пропозицію ставлю на голосування, оскільки виникла думка повернути цей пункт у комісію на доопрацювання, а завтра за нього проголосувати окремо.

Хто за це, прошу проголосувати.

Рішення не прийнято. Закінчуємо. Хто за те, щоб прийняти цей пункт в цілому?

Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановний Анатолію Сергійовичу! Я сумніваюся, що ми зараз приймемо п'ятий пункт. Я дуже хочу його прийняти і буду голосувати за це.

І звертаюся не тільки до вас, але й до всіх депутатів. Як бути з тим другим реченням щодо припинення відправки військовослужбовців за межі республіки, проти якого стільки опору і протестів у нас сьогодні? Як ви думаєте, легше чи важче буде нашій комісії, яка поїде в Москву, вести переговори з союзним міністерством, якщо ми запишемо таке речення в нашу постанову? Я вважаю, що знайти спільну мову з Міністром оборони буде значно легше, якщо ми заявимо про свою волю таким чином.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Хто за те, щоб голосувати поіменно. "За" - 151. Голосується поіменно. Будь ласка, перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Тільки що був заклик до того, щоб не приймати цю постанову в цілому. Я хочу, щоб усі чули, що неприйняття цієї постанови в цілому в тому випадку, коли ми проголосували за неї як за основу, - це є просто зрив, цілеспрямований зрив цієї постанови. Я хочу, щоб усі про це чули.

ГОЛОВА. Будь ласка, другий мікрофон.

ШКАРБАН М.І., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і

міжнаціональних відносин /Кобеляцький виборчий округ, Полтавська область/. Оскільки цей пункт прийнято за основу, а жодна поправка не пройшла, то, логічно, цей пункт залишається. /Оплески/. Тільки залишається у першому положенні.

ГОЛОВА. Залишається, але в першій колонці.

Щоб ви знали: якщо не приймаються поправки, залишається те, що ми приймали за основу.

Голосуємо. Хто за те, щоб прийняти п'ятий пункт в цілому, прошу проголосувати поіменно. "За" - 237. Рішення прийняте.

Далі, будь ласка. Шостий пункт.

МАТВІЄНКО А.С. Я прошу відкрити тринадцяту сторінку, шостий пункт. Ми врахували прохання Комісії у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства і внесли доповнення: контроль за виконанням даної постанови покласти на заступника Голови Верховної Ради Української РСР товариша Гриньова, Комісії Верховної Ради Української РСР - у справах молоді, у правах людини, з питань правопорядку та боротьби із злочинністю, у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства.

ГОЛОВА. Згода. Голосуємо. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні депутати! Перед тим, ял ви будете визначатися, підтримувати або ж ні думку нашої комісії, я хочу ще раз повернути вас до однієї пропозиції, яку подавала наша комісія. Дозволяючи службу наших юнаків згідно квот, ми зараз знову ж таки залишаємо їх без захисту Верховної Ради. І тому я

прошу вас врахувати все-таки думку нашої комісії про те, що вона буде відповідати за цю справу, і доповнити перший абзац словами, які ми подавали як пропозицію. Вона написана на п'ятій сторінці і звучить так: "Верховна Рада Української РСР захищає їх своєю владою". Пропоную ці слова поставити після слів "в усіх інших випадках на добровільних засадах".

ГОЛОВА. Отже, сторінка 4. Ми ж до цього пункту ще не підійшли. Але якщо комісія бере на себе таку відповідальність, то прошу врахувати.

Дякую вам за те, що ви не даєте нам можливість приймати шостий пункт. Є пропозиції щодо шостого пункту?

Другий мікрофон.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м.Київ/. Справа в тому, що ми зовсім недавно прийняли рішення Верховної Ради про створення постійної Комісії з питань зовнішньої та внутрішньої безпеки. Тому логічно додати її до цього списку комісій.

ГОЛОВА. Неправильно. Якщо є така комісія, то вона вже має працювати.

МАТВІЄНКО А.С. Я думаю, може, враховуючи пропозицію депутата Шевченка, написати, що на ці комісії покладається контроль до створення постійної комісії. А коли вона буде, то тоді вже

автоматично бере на себе контроль за виконанням цієї постанови.

ГОЛОВА. Давайте проголосуємо з урахуванням поправки, яку внесли і голова комісії, і народний депутат Шевченко.

МАТВІЄНКО А.С. Після слів "у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства" я доповнюю - "до створення постійної Комісії Верховної Ради Української РСР з питань зовнішньої і внутрішньої безпеки".

ГОЛОВА. Анатолію Сергійовичу, зачитайте текст перед словами "до створення". Що там?.. Тоді давайте випишемо. Прочитайте, будь ласка, як буде звучати тепер весь пункт.

МАТВІЄНКО А.С. "До створення постійної Комісії Верховної Ради Української РСР з питань зовнішньої і внутрішньої безпеки контроль за виконанням даної постанови покласти на заступника Голови Верховної Ради Української РСР товариша Гриньова, Комісії Верхов-нот Ради Української РСР - у справах молоді; у правах людини; з питань правопорядку та боротьби из злочинністю; у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства".

ГОЛОВА. Я тільки не зовсім розумію, ми створили цю комісію чи ні?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ні, ні...

ГОЛОВА. Зрозуміло. Голосую в цілому за пропоновану редакцію. Прошу проголосувати.

"За" - 308. Рішення прийняте.

Тепер у нас є дві позиції, які потрібно нам обговорити. Одну я назвав. Треба уточнити все ж таки те, що нам пропонують люди. Вони дуже уважно читають і дуже слушно нам пропонують. Це сторінка дев'ята. Замість слів "єдиним сином у сім'ї" записати слова "син є єдиною дитиною в сім'ї".

ШЕВЧЕНКО О.Є. Леоніде Макаровичу! Кому з нас невідомо, що селянське господарство тримається на чоловічих руках. Дочка вийде заміж - і пішла з двору. А господарство тримається, коли син є в хаті. Забирати єдиного сина - це підрив селянського господарства.

ГОЛОВА. Уявіть, всі мені одне питання задали, У нас виходить так. Якщо є в сім'ї два сини - близнюки і вони йдуть до армії, то нікого на господарстві не залишається. Якщо в сім'ї один син і п'ять дочок. Всі дочки або частина дочок вийшли заміж, є зяті, є сім'я, є кому працювати, є село.

А тут мовиться правильно. Це якщо син є єдиною дитиною, тобто він один у сім'ї, більше нікого немає, тоді його не беруть в армію.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Я ставлю це питання на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 246. Рішення прийняте.

Тепер далі. У мене є письмове прохання народного депутата Юхновського від імені восьми голів комісій. Надати йому слово для внесення ще однієї поправки. Будь ласка.

Анатолію Сергійовичу, ви можете сідати.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Шановний Леоніде Макаровичу, шановні товариші депутати! Виступаю від імені голів комісій; з питань народної освіти і науки; з питань культури та духовного відродження; у закордонних справах; з питань Чорнобильської катастрофи; з питань гласності та засобів масової інформації; у правах людини; з питань здоров'я людини; у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства; з питань агропромислового комплексу; з питань відродження та соціального розвитку села; з питань розвитку базових галузей народного господарства; у питаннях екології та раціонального природокористування. Я хочу звернути вашу увагу на те, що в цілому ми приймаємо дуже добру постанову. Але пункт перший цієї постанови, а саме сторінка перша і продовження на сторінці третій, знаходиться у протиріччі з іншими пунктами нашої програми. З одного боку - про проходження служби за межами республіки і з другого - встановлення Радою Міністрів квот, необхідних для комплектування родів військ Радянської Армії і Військово-Морського Флоту. Республіка повинна виконати квоти, докладені на неї, для забезпечення стратегічної оборони. Але люди, які служать в стратегічній обороні дуже далеко на півночі, мають бути оплачені по-іншому, ніж люди, які служать в стратегічній обороні на території республіки. Необхідно внести певні зміни. Вони викликаються за таких умов, коли потрібно уникнути можливості /не розбірливо/ корупції в ешелонах набору в армію і самій армії.

Потрібно уникнути цього, зміцнити і оновити організаційну структуру армії, враховуючи необхідність оплати в екстремальних умовах.

Третє. Поступово поліпшувати побут армії і на цій основі зміцнювати її обороноздатність.

Четверте. Припинити дезертирство з армії.

І в зв'язку з цим ми пропонуємо таку редакцію першого пункту, прошу дивитись на сторінку N 3, Беручи до уваги ті пункти, які були запропоновані Комісією з питань народної освіти і науки, у мене ось є протокол Комісії з питань здоров'я людини, частина першого пункту на третій сторінці виглядає так: "Призов громадян УРСР для проходження строкової військової служби за межами республіки здійснювати на добровільних засадах у межах встановлених Радою Міністрів УРСР квот" і т.д.

ШУМ У ЗАЛІ.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. І в кінці додаток із четвертої. сторінки. Третій абзац зверху: "Квота підлягає затвердженню Верховною Радою УРСР". Це є вкрай необхідна річ для того, щоб люди, які служать в стратегічних військах за межами республіки, відповідним чином оплачувались, щоб вони були на певній контрактній службі і щоб звільнити республіку від усяких виходів із армії і таке інше.

ГОЛОВА. Товариші, одну хвилинку. Подивіться, будь ласка, на четвертій сторінці є через дефіс: "В усіх інших випадках - на добровільних засадах". То це вже треба зняти.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Так, це знімається.

ГОЛОВА. Це перше, але не все. В такій редакції це доповнення не голосувалось.

ШУМ У ЗАЛІ.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Товариші, те, що я вам пропоную, випливає з необхідності зміцнення армії, з необхідності припинити дезертирство з армії. Люди, які служать в екстремальних умовах, мають бути відповідним чином оплачувані, інакше ми не зможемо зміцнити армію.

ГОЛОВА. Послухайте ще раз уважно. Я хочу, щоб усе було точно. Ми голосували за те, що призов громадян для проходження строкової служби за межами республіки здійснюється на добровільних засадах. Це при голосуванні не пройшло. Але є ще одне доповнення. За нього голосувалось протокольно, і воно пройшло. Пропонується, щоб оці квоти затверджувались Верховною Радою, 3 протокольного запису перенести в текст і викласти це разом. Ось до чого зводиться ця пропозиція. Зрозуміло тепер?

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р. Я ще раз повторю. Республіка зобов'язана виконувати квоти набору в стратегічну оборону, і ми зобов'язані це робити. Ми зобов'язані забезпечити проходження нашими молодими людьми служби в цих районах. Їх служба повинна відповідним чином оплачуватись.

ГОЛОВА. Ігоре Рафаїловичу, ви внесли пропозицію, будь ласка, сідайте. Анатолію Сергійовичу, продовжуйте. Що ви можете з цього приводу сказати?

МАТВІЄНКО А.С. Шановні депутати! Я прошу тоді відкрити наш документ на сторінці 3. Можете взяти стенограму, я повторюю те, що я говорив. Ви голосували за те, щоб пункт залишити таким, яким він є. Я ось взяв стенограму і хочу вам прочитати: "Здійснити протокольний запис про необхідність заслухати на засіданні Верховної Ради Української РСР звіт уповноважених делегацій про результати переговорів з Радою Міністрів СРСР та затвердження Верховною Радою Української РСР квоти осіннього 1990 року призову, встановленої Урядом республіки для проходження громадянами УРСР строкової військової служби за її межами".

Це ми прийняли протокольно. Тобто по квоті, яку Рада Міністрів нам запропонує, ми повинні заслухати її і ці квоти на осінній призов затвердити.

Що стосується наступних призовів, то ми можемо приймати відповідні рішення, якщо в цьому буде необхідність.

ГОЛОВА. Все зрозуміло.

МАТВІЄНКО А.С. Що стосується тези "на добровільних засадах", ми голосували за те, щоб записати у першому пункті: "призов громадян УРСР для проходження строкової військової служби за межами республіки здійснювати на добровільних засадах". Цей пункт не пройшов.

ГОЛОВА. Але депутат Юхновський від імені голів восьми комісій вніс таку пропозицію. Ігнорувати її ми не маємо права. Нас слухають люди, і ми мусимо за неї проголосувати. Проголосуємо з цим доповненням.

Перший мікрофон.

БОЙКО І.В., голова Чернівецької міської Ради народних депутатів /Першотравневий виборчий округ, Чернівецька область/. Шановні депутати! Мені здається, що ми, закінчивши всі пункти, повертаємося зараз до першого. І ми готові ще раз переголосувати за ті пункти, які ми прийняли.

В мене є конкретна пропозиція: вважати, що ми сьогодні в другому читанні прийняли закон. Треба віддрукувати все, що ми прийняли. Пропозиція товариша Юхновського повинна знайти письмове відображення. Не на слух сприймати. Завтра вранці ми можемо ще раз повернутися і в третьому читанні остаточно прийняти цей закон.

ГОЛОВА. Ні, ні...

ШУМ У ЗАЛІ.

ДЕПУТАТ / не представився/. Я чомусь, Леоніде Макаровичу... Чому я це кажу? Стосовно питання, що є таке єдиний син, ми вже всі заплуталися... Сьогодні говорили: може статися, що в одній сім'ї в селі буде двоє синів і обидва підуть служити, а в іншій буде один син і залишиться вдома. Приймаючи таке рішення, ми поставимо в нерівні умови. Тому я ще раз...

ГОЛОВА. Вимкніть перший мікрофон.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Приймаємо таке рішення, якщо склалася ця ситуація... Голосувати чи не голосувати за пропозицію депутата Юхновського? Тобто ставити на голосування чи не ставити? Прошу проголосувати.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. "За" - 147. Рішення не прийняте. Все. Знімаємо. Тепер документ можна прийняти в цілому.

ШУМ У ЗАЛІ.

ДЕПУТАТ /не представився/. Я хочу звернути увагу сесії на те, що ми практично перекреслюємо виконання одного пункту постанови від 30 вересня. Що я маю на увазі? Це пункт про вирішення питання про переведення до першого грудня 1990 року громадян Української РСР, які проходять військову строкову службу, на Україну. Цю постанову ніхто не відміняв, і пункт цей продовжує діяти. Ми створюємо якусь безглузду ситуацію. З одного боку ми зараз ... будемо відправляти людей за межі республіки, з другого боку ми їх відразу ж повинні повертати, виконуючи цей пункт постанови. Можна відмінити, безумовно... Можна міняти все через день, але ж це буде несерйозно. Я хочу сказати, що якби ми заклали сюди принцип добровільності, то змогли б обійти цей пункт. Ми б і людей туди набрали, повірте. Дуже багато є добровольців, які хочуть іти служити в контингенти, які перебувають за кордоном і є інших місцях. Досить багато добровольців. Я ще звертаю увагу на момент, який ми не врахували...

ГОЛОВА. Анатолію Сергійовичу, будь ласка.

МАТВІЄНКО А.С. Я не знаю, Олександр Іванович вносить таку пропозицію... Це в комісії обговорювалось. Ми даний пункт взагалі не включали до нашої постанови, її ніхто не відміняв. Що ж стосується відкликання, ми його прийняли. Закон зворотної сили не має, ми повинні його виконувати. А щодо направлення, ми прийняли просто підхід і принцип, за яким повинні виконувати цю постанову. Я особисто, на відміну від Олександра Івановича...

ГОЛОВА. Я ставлю постанову Верховної Ради на голосування в цілому... Перший мікрофон.

ПОЛЯХ В.І., перший секретар Золотоніського райкому Компартії України /Золотоніський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний Голово! Шановні депутати! Я не зрозумів у третьому пункті того, що ви поставили речення "звільнити він призову на військову службу юнаків, які працюють у сільському господарстві". І додали: "сім'ї, які мають одного юнака", Я не зрозумів цього... Чи може районний комісар призвати з сільської місцевості синів, яких двое-трое, чи взагалі всі родини, які мають від однієї до п'яти дітей, звільняються від, призову? І тут непорозуміння пішло по всьому залу. Якщо сім'я має три-п'ять, то можна призивати, а якщо одна дитина в сім'ї, то не призивати? А як же бути матерям, які народили двоє, троє, п'ятеро дітей і виряджатимуть п'ятьох в армію, а ті, що одного, - ні! Як тоді матері нас зрозуміють?

МАТВІЄНКО А.С. На дев'ятій сторінці пункт, який ми прийняли і внесли до нього відповідну поправку, визначає, що не підлягає призову громадянин, котрий постійно мешкає і працює в сільській місцевості і є єдиним працюючим чоловіком або єдиним сином у сім'ї. Таким чином, якщо є двоє синів, значить будуть служити двоє синів. Але мається на увазі те, що вони служитимуть у різний час.

ГОЛОВА. Товариші, увага, увага. Знову нічого не чути. Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Леоніде Макаровичу, я звертаюся до депутатів і особисто до вас з таким проханням. Складається враження, що від багатьох складних питань ми просто відмахуємось, завчасно відчуваючи їхню гостроту і наслідки. По суті, ми поставили під загрозу виконання окремих позицій закону...

З приводу попереднього питання. Пропоную, товариші депутати, не призивати не "єдиного сина" а того, хто залишається в сім'ї годувальником. Щоб не було такого, що якщо одна дитина, то можна, виходить, не йти в армію.

Ще одна пропозиція. Шановні депутати! Я прошу вас звернути увагу на восьму сторінку, другий пункт. Зверніть увагу на останнє речення: "Про комплектування військових частин, які дислокуються на території України, спеціалістами з числа громадян УРСР". Які наслідки цього формулювання?..

ГОЛОВА. Я прошу уваги, ніхто ж нічого не чує. В мене вже дзвоник зіпсувався...

ПАНАСЮК Ф.Т. Шановні депутати! На поставлене питання, кого вважати спеціалістами, сесія не дала відповіді. Я боюсь, що ми можемо потрапити в пастку, коли під словом "спеціалісти" будемо розуміти і офіцерів. А якщо це спеціаліст не як громадянин... так що, для нього служба закрита на Україні?

ГОЛОВА. Ви виступаєте, чи вносите пропозицію?

ПАНАСЮК Ф.Т. Я прошу і ще раз переконую, що потрібно даний проект у другому читанні взяти на доопрацювання і всетаки дати вичерпну відповідь на всі питання. Повернутись до нього завтра.

ГОЛОВА. Вноситься пропозиція, щоб прийняти в другому читанні, тобто не приймати в цілому... В другому читанні доопрацювати, а завтра проголосувати. Так я зрозумів вашу пропозицію? Ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу проголосувати. Рішення прийняте. Отже, доопрацює комісія і завтра...

МАТВІЄНКО А.С. З тоді таке зауваження, що ми ніяких пропозицій вже не розглядаємо, а з врахуванням внесених і дискусій доопрацьовуємо, віддруковуємо документ і віддаємо його на останнє читання.

ГОЛОВА. Дякую. Де питання ми завершили. Так? Зараз, товариші. У нас є дуже термінове питання, нам треба послухати голову Комісії у закордонних справах депутата Павличка. Він зараз доповість нам, у чому справа.

ПАВЛИЧКО Д.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Збаразький виборчий округ, Тернопільська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні депутати! З серпня 1990 року Сенат Польської республіки прийняв Постанову, в якій осудив операцію "Вісла". Ця операція, в основу якої була поставлена колективна відповідальність українського мирного населення за дії української повстанської армії, призвела до зруйнування етнічної цілісності українців у Польщі. Ця операція проводилася за фашистськими, сталінськими зразками. В українсько-польських, і без того складних та постійно напружених взаєминах, операція "Вісла" стала раною, болі якої відчувалися при кожному намаганні зрушити з місця історію ворожнечі, при кожній спробі перетворити її в історію приязні між польським і українським народами. І ось рана починає загоюватись. Постанова Сенату в Польщі, без перебільшення , - героїчний акт. Ця благородна дія спрямована на те, щоб між українцями і поляками нарешті запанували порозуміння і згода. Це - початок правдомовного, мирного, розумного у відносинах між нашими народами. І цей початок стосується як політичного, так і економічного та культурного життя. Цей крок польського Сенату Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки повинна, на нашу думку, не лише вітати, але й оцінювати як перемогу доброти і розуму.

При новому підході до історії та до завдань сучасності ми повинні виявити мудрість і доброту, Тільки так ми зможемо не тільки приглушити ненависть, але й обернути її в пошану до нашого, такого ж, як і ми, стражденного сусіда, який боротьбою за свою національну незалежність вписав золоті сторінки в історію Європи і всього людства.

Отже, ми повинні не лише сказати "вибачаємо", але навіть якщо

з українського боку провина менша, то дати "даруйте нам". Адже ми всі розуміємо, що взаємини незалежної України з Польщею - це один з основоположних фундаментів нового європейського дому, який прагнемо побудувати. Тому я пропоную схвалити заяву, яка роздана вам на руки і яка має невеликий розмір. Даруйте мені, але я хотів би прочитати її, щоб почули і слухачі, які нас дивляться і слухають.

"Заява Верховної Ради Української РСР з приводу Постанови Сенату Республіки Польща від 3 серпня 1990 року щодо акції "Вісла".

Народ України з розумінням сприйняв Постанову Сенату Республіки Польща від 3 серпня 1990 року щодо осуду санкціонованої польським повоєнним урядом і здійсненої 1947 року акції "Вісла".

Акція "Вісла" зруйнувала етнічну цілісність українців у Польській Народній Республіці.

Українці понесли величезні людські, матеріальні, духовні втрати. Насильницьки переселені, розсіяні, позбавлені рідних осель, свого майна, культурно-освітніх закладів та церков, вони втратили можливість повноправного національного життя і досі відчувають наслідки тієї трагедії.

Визнання Сенатом протиправності акції "Вісла" Верховна Рада УРСР розцінює як серйозний крок до виправлення кривд, заподіяних українцям у Польщі. Ми свідомі того, що з українського боку через давні взаємні непорозуміння поляки так само зазнали в ті часи немало горя і страждань. Ми засуджуємо також страхітливі злочини сталінського режиму проти поляків.

Верховна Рада Української РСР висловлює впевненість у тому, що спільними зусиллями українці та поляки подолають наслідки трагічної минувшини і започаткують новий етап відносин між нашими народами і державами".

Я пропоную прийняти цю заяву за основу. І за це прошу проголосувати.

До мене немає запитань?

ГОЛОВА. За основу не прийнято. Не голосувало 113 депутатів...Рішення прийняте. Я вибачаюсь.

Товариші! Це питання процедурне. Я вибачаюсь. Я ще раз повторюю. Тут із залу задавали запитання: чи є потреба в цій заяві?

Ви пам'ятаєте, коли на першій сесії Верховної Ради вносилася пропозиція висловити ставлення до агресії Іраку проти Кувейту, також були такі запитання. Але ми таки прийняли це розумне рішення і були першими в Організації Об'єднаних Націй. Невже мені потрібно пояснювати, навіщо цей документ?

Давайте проголосуємо в цілому.

Ставлю на голосування.

"За" - 277. Рішення прийняте.

Слово Гриньову Володимиру Борисовичу. Я говорив, що я надам йому слово для інформації. Будь ласка.

ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради Української РСР /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/.

6 октября в Киеве состоялась консультационная встреча парламентских делегаций России и Украины.

В составе делегации России были: Исаев Борис Михайлович - заместитель Председателя Верховного Совета РСФСР, Хотенков - председатель подкомиссии по иностранным делам, ШеловКовендяев - председатель подкомиссии по межреспубликанским отношениям, Кожохин - народный депутат, член Верховного Совета, Прокопьев - заведующий отделом Секретариата Верховного Совета и Шатилов - ответственный работник Министерства иностранных дел.

От нашей стороны, от парламента Украины, были члены Президиума Гринев, Коцюба, Шульга, Печеров, Чепурный, Юхновский и народные депутаты Хоменко, Гетьман, Крижанивский и Корнеев.

Нет смысла говорить о важности того, что происходит между парламентами Украины и России, какое это имеет политическое значение, экономическое, если хотите, значение, поскольку сегодня мы понимаем, что связи Украины и России в экономической области жизненно ваяны для экономики Украины.

Что обсуждалось на этой встрече? На этой встрече обсуждались несколько документов. Один из них - Соглашение о принципах отношений между Украиной и Россией. Мы исходили из того, что это

- первый шаг на пути взаимопонимания двух суверенных государств. И все действия, которые ми обсуждали, основывались на Декларациях о суверенитете Украина і России.

Соглашение пока не одобрено ни с нашей, на со стороны России. Возникло несколько противоречий. Сейчас Соглашение дорабатывается. Неокончательную доработку Соглашение должно пройти в комиссиях Верховных Советов. Ратифицировано - на уровне Верховных Советов республик.

Я считаю очень ванным событием то, что был предложен механизм реализации всевозможных связей, решения всевозможных проблем, которые возникают между парламентами двух государств.

Это создание постоянно действующей межпарламентской комиссии,

куда будут входить примерно по 6-7 человек. Эта комиссия будет постоянно действующая, она будет попеременно работать в Москве и в Киеве и держать в поле зрения все проблемы, которые связывают сегодня Украину и Россию. Мы считаем, что такой механизм позволит нам достаточно эффективно подойти и к заключении межправительственных соглашений. Сейчас Правительство Украины разработало первоначальный вариант такого соглашения. Это соглашение будет изучаться. Я думаю, что в ближайшее время оно тоже будет вынесено в парламент для рассмотрения.

Я очень кратко остановлюсь на некоторых тонкостях и моментах, которые возникли во время этих консультационных переговоров. Во-первых, било довольно точно сформулировано то обстоятельство, что уровень ответственности сегодня Украины и России прогнозирует ситуацию в целом. Чрезвычайно высокую ответственность демонстрирует сегодня и рядовой, по сути, житель России и Украины. И политические деятели других республик очень внимательно смотрят, что же происходит на Украине и в России? За этим процессом очень внимательно наблюдают и зарубежные государства. Это было /нерозбірливо/.

Второй момент. Не надо накрывать глаза не то, что Декларации о суверенитете Украины и России отличаются очень серьезными и важными пунктами. Декларация о суверенитете России объявлена в связи с жесткой необходимостью заключения Союзного договора. Более того, в этой Декларации сформулированы те полномочия, которые Россия согласна передать Союзу. В Декларации о суверенитете Украины такого нет.

И на этом фоне возникли определенные противоречия на наших переговорах. Делегация России придерживалась той точки зрения, что наше соглашение будет в значительной мере определяться тем, каким мы видим Союзный, договор. Делегация Украины считала, что

это соглашение должно быть инвариантно по отношению к там или иным формам Союзного договора. Мы говорили о том, что такая форма механизма как постоянно действующая комиссия не может быть закрытой. То есть мы считаем, что создаваемая постоянно действующая межпарламентская комиссия должна быть открыта для того, чтобы включить сюда парламент Белоруссии и парламенты других государств, что замыкаться в данной ситуации неэффективно.

Можно еще некоторые называть моменты. Я остановлюсь только на одном из них. Мы собираемся в ближайшее время совершить поездку в Москву, хотя, как вы все хорошо знаете, до настоящего времени у нас не утверждена Комиссия по межреспубликанским отношениям. То есть поездка в Москву, наверное, будет спять консультативной. Мы постараемся доработать этот документ, который называется соглашением, с тем, чтобы выпасти его на рассмотрение Президиумов наших Верховных Советов. Получил приглашение для поездки в Москву и Председатель Верховного Совета Украины Леонид Макарович Кравчук.

Я думаю, что сегодня вам надо достаточно активно действовать в этом направлении, достаточно активно поработать над документами, дать возможность нашему Правительству подготовить и заключить межправительственное соглашение с Россией, потому что приближаются, как вы понимаете, конец года и начале следующего года. Какая будет экономическая структура, какие будут отношения между Украиной и Россией - это очень сильно скажется на эффективности хозяйствования на Украине.

Вот все, что я вам хотел сказать. Я готов ответить на ваши вопросы.

ГОЛОВА. Я думаю, що ми приймемо до відома інформацію, будемо працювати і періодично інформувати Верховну Раду. Так?

Шановні товариші, вам що, не цікаво, якою є міжпарламентська

робота і по яких напрямках вона ведеться? Я думав, хто уважно слухав, той уяснив основні напрямки, А деталізувати немає потреби, оскільки ми сказали, що винесемо це питання на Верховну Раду. Але ми повинні знати, як іде робота. Ось і все. Інформацію ми прийняли до відома.

У вас запитання? Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Меня интересует /на таком высоком уровне была встреча парламентариев Украины й России!/, ставился ли вопрос, почему в текущем году Россия, которую мы уважаем, нашей Украине, которую не меньше уважают, недопоставляет один миллион тонн бензина? Как мы будем строить свои парламентские и экономическо-хозяйственные отношения?

ГОЛОВА. Будь ласка.

ГРИНЬОВ В.В. Ну, во-первых, для того, чтобы ставить вопрос об экономических отношениях, нужно иметь эти отношения, парламентские, межправительственные. Нужно пытаться заключить договора и так далее, и так далее. Это одна сторона вопроса. Другая сторона вопроса. Обвинения в том, что Россия сегодня недопоставила горючее. Об этом говорил Исаев на прессконференции, к его слова я повторяю буквально. Дело в том, что Россия находится примерно в том же положении, что и Украина. Сегодня горючее распределяется по централизованным фондам, и Россия пока не обладает монополией на горючее, которое производится на ее территории. Это для сведения парламентариев.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КАРПЕНКО В.О., редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ /. Я щодо попереднього питання. Шановний Володимире Борисовичу, в мене таке запитання. Судячи а повідомлень у пресі, наші переговори з Російською Федерацією запізнилися. Я пам'ятаю, була розмова з Єльциним. Він дуже давно висловлював таку думку, що Росія і Україна повинні першими укласти угоди, економічні угоди, не чекаючи ні Союзного договору, ні інших якихось до цього спонукань, якщо так можна сказати, Росія вже уклала угоди з деякими прибалтійськими республіками. Так ось таке запитання; чому ми запізнилися? Перша. І друге: чи ведуться якісь переговори з іншими республіками? З Білорусією, Молдовою, скажімо. Тому що час іде. Коротше кажучи, ви зрозуміли запитання: чому запізнилися переговори з Росією і чи ведуться вони з іншими республіками?

ГРИНЬОВ В.В. Ну, если вы хотите знать мое мнение, то мы действительно опоздали с проведением переговоров. Но я хочу, чтобы парламент осознавал, что в значительной мере мы сами виноваты в том, что опоздали. Почему? Потому что до сих пор, опасаясь того, что называют в народе "Союзным договором, мы не утвердили полномочную комиссию, которая была бы уполномочена вести межреспубликанские переговоры. Я мог бы напомнить все то, что происходило в парламенте. Но такая комиссия до сих пор не утверждена, в отличав от других парламентов. Россия утвердила такую комиссию в августе. Белоруссия такую комиссию утвердила примерно в то же время. Молдова имеет такую комиссию. Украина такой комиссии не имеет. И поэтому мы вынуждены вести такие переговоры, если хотите, полуподпольно. Это называется - консультационная встреча. Мы не уполномочены на ведение таких переговоров. Посему в значительной мере

виноват наш парламент. Но сегодня нам дальше нельзя тянуть с этим вопросом. Нужно утверждать комиссию и вести переговоры. Неофициальные контакты установлены. С двенадцатью республиками наш Совмин заключил протоколы намерения. Если хотите, назовите их так. Ведутся неофициальные поставки. Неофициальные потому, что нет полномочий вести переговоры с Молдовой, Белоруссией, с прибалтийскими республиками. Так что в этом плане что-то делается. Но, я повторяю, нужно активизировать эту работу. Надо в ближайшее время утвердить комиссию и действовать, действовать.

ГОЛОВА. Товариші! Ми влаштовуємо вечір запитань і відповідей. Дали інформацію, довели її до вашого відома і на цьому поставимо крапку. Для чого порушувати питання про пальне тощо? Сідайте, будь ласка. Володимире Борисовичу.

Біля першого мікрофона Микола Олександрович. Ви щось хочете сказати?

ШУЛЬГА М.О. Леоніде Макаровичу! Я прошу пробачення, що ми повертаємося назад. Я хотів би звернути увагу на ту заяву, яку ми прийняли. Це дуже серйозна річ. Ми поспішили і навіть не дали можливості задати Дмитру Васильовичу запитання. Ось дивіться, що у нас виходить. Щодо операції "Вісла". Що стосується непорозумінь у Польщі, то це робилося з боку держави, де здійснювалась операція "Вісла" Що стосується нас, то тут сказано: "ми свідомі того, що з українського боку через давні взаємні непорозуміння поляки також зазнали чимало горя і страждань". Я запитую: що таке "український бік"? Я вважаю, що оце речення треба вилучити з тексту. А далі тут все буде зрозуміло.

Ми засуджуємо страхітливі злочини сталінського режиму проти поляків. Бо незрозуміле, що це значить - "з українського боку". Я з свого боку ніколи не чинив нічого щодо поляків.

ПАВЛИЧКО Д.В. Дозвольте вам відповісти. Як ви знаєте, акція "Вісла" проводилася в результаті того, що на території Польщі - на Лемківщині, на Холмщині, на Сянотчині - діяла українська повстанська армія. Ми не хотіли писати в цьому документі, що це з вини української повстанської армії. Але коли б ми замовчували цей момент, коли б тільки хвалили польську сторону, що вона засудила операцію "Вісла", то це було б несправедливо і неправильно.

Тому ми вирішили використати такий вираз, який би ... /нерозбірливо/. Безперечно, не обходилось без кривд, завданих саме з українського боку польському населенню. Тому ми вибрали цей вираз, який означає те, що ми як нація маємо певні провини, але не як Верховна Рада і не як Українська Радянська Соціалістична Республіка.

ГОЛОВА. Я думаю, що ми прийняли це до відома і не будемо до нього повертатися. Я хочу звернутись до вас. Я прошу зайняти свої місця.

У вас що, запитання до Гриньова? Ми припинили вже задавати запитання. Давайте проголосуємо. Хто за те, щоб припинити задавати запитання Гриньову, прошу проголосувати. Шановні народні депутати! Я прошу вас зайняти свої місця.

Я тепер буду голосувати, мабуть, кожен крок. Хто за те, щоб припинити задавати запитання заступникові Голови Верховної Ради Гриньову, прошу проголосувати.

ШУМ У ЗАЛІ.

Будь ласка, другий мікрофон.

САЦЬКИЙ В.А., генеральний директор комбінату "Запоріжсталь" /Заводський виборчий округ, Запорізька, область/. Меня интересует такой вопрос. Украина ежегодно вывозит где-то около 16-18 миллионов тонн черных металлов в Россию и в другие республики. Сейчас у нас не балансируется для металлургов республики около 12-15 миллионов тонн угля. Мы не знаем, каким образом это решается. Мы хотели бы знать, как вопрос находит отражение в переговорах между отраслями... /нерозбірливо/. Я хотел бы услышать на это ответ.

ГОЛОВА. Оце ви вважаєте, що ми зараз маємо обговорювати питання поставок металу, вугілля, м'яса, молока і всього іншого? Сідайте на місце. Сесія так не може працювати. Я хочу прочитати вам одну телеграму, і на цьому закінчимо роботу, тому що ми перетворимо інформацію заступника Голови Верховної Ради про те, як ми розпочали і як маємо вести переговори, в обговорення проблем народногосподарського комплексу. Я бачу, йде до цього. Це ж окреме питання. Для того, щоб відповідати на запитання про метал, вугілля треба підготуватись...

"Правительственная. Киев. Украинскому Верховному Совету. В связи с трагическими событиями в Ошской области, значительно большим, сравнительно другими межнациональными конфликтами, объемом заботы по раскрытию, расследованию преступлений /230 погибших, более 1000 раненых/ убедительно просим принять меры возврату ранее направленных следователей, оперработников и направить дополнительно 20 следователей МВД, 30 оперуполномоченых уголовного розыска. Заранее благодарим за помощь, высокий интернационализм. Заместитель

Председателя Верховного Совета Киргизской ССР Логвинов".

Я чому цю телеграму вам читаю? Ми на минулій сесії прийняли рішення відкликати всіх і більше не посилати. Я не моху сам /це звергаються до мене/... я не можу сам прийняти таке рішення. Я ставлю... прошу зареєструватися всіх. Це питання таке, що я сам не можу вирішити. Люди чекають, ми маємо дати відповідь. Звертається Верховна Рада до нас. Від імені Верховної Ради заступник Голови. Треба нам дати відповідь.

ШУМ у залі. голова.

Я прошу всіх зареєструватись і ставлю це питання на голосування. Задовольнити це прохання чи не задовольнити?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Отже, вноситься така пропозиція: мовляв, як хто хоче, на добровільних засадах... Ви розумієте, це питання таке... Другий мікрофон.

ШИШКІН В.І., заступник голови Кіровоградського обласного суду /Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область/. Уважаемые депутати! Несколько суждений по поводу телеграммы. Мы приняли, вы знаете, решение в конце той сессии. Это решение имеет силу. Данная телеграмма может быть рассмотрена где-то в подкомиссия. Но голосовать по ней мы сейчас не можем. У нас есть решение сессии, которое действует.

Если есть необходимость внести соответствующие изменения в то решение или отменить его в какой-то части, принять новое решение, мы должны это провентилировать через соответствующие комиссии в том порядке, в котором у нас принято это делать в соответствии с Регламентом.

ГОЛОВА. Вноситься конкретна пропозиція: передати в комісії, а якщо комісії знайдуть за потрібне, вони винесуть на сесію. Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Уважаемые депутаты! Дело в том, что в постановлений вопросу, касающиеся следствия, не указаны. Надо нам решить это. Там оказано об органах, охраняющих общественной порядок. Следственного аппарата в этом постановлении почему-то не коснулись. Поэтому прежде, чем решать окончательно, надо, наверное, решить, что запретить а потом разрешить...

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ШИШКІН В.І. Товарищи, уважаемые депутаты! Я сейчас не могу точно сказать, но я не совсем согласен с прокурором. Помоему, мы принимали решение об отказе военнослужащих и работников правоохранительных органов. Понятие "правоохранительные органы" очень широкое, оно включает оперативный и следственный состав.

ГОЛОВА. Я прошу вибачення, ми прийняли рішення, треба передати комісії. Комісія вивчить.

ШИШКІН В.І. Вот написано: "Протягом місяця забезпечити повернення до постійного місця служби працівників правоохоронних органів республіки". Оно охватывает общее понятие...

ГОЛОВА. Все, закінчили це питання. Я обіцяв... зараз у нас залишилося чотири хвилини для "Різного". Слово депутату Табурянському. Будь ласка. Прошу зайняти місця. Я надав слово для "Різного". Ви заважаєте народному депутату Табурянському сказати. Він зранку записався, сказав, якщо залишиться ще для "Різкого".

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Я к його вчора оголошував, він не зміг виступити.

ШУМ У ЗАЛІ.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І., голова виробничого кооперативу "Олімп", м. Дніпропетровськ /Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! Шановні депутати! Дозвольте вам нагадати, що Голова Верховної Ради Леонід Макарович обіцяв мені дати слово тиждень тому. Я прошу підтвердити це.

ГОЛОВА. Так було.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І. Тиждень я чекав цього слова. Продовжувати українською чи російською?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Українського.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І. Будь ласка. Тоді будьте уважні кілька хвилин. Дякую за увагу. Мова про те, що сьогодні нам робити із студентами. Будьте уважні, коли ви мені надали таку можливість. Щодня я спілкувався з цими студентами і вчора... /шум у залі/... я спілкувався із студентами, і вчора їхнє становище значно погіршилося. Студенти вимагають, і ми повинні прислухатися до них. Вимоги вони ставлять дуже розумні. Там вимог мало.

Усього дві основних вимоги. Дві, які ми можемо розглянути. І ми повинні це зробити або сьогодні, або, як у нас не вистачає часу, обов'язково завтра вранці. Якщо ми уникнемо цих запитань і не розглянеш їх, то з того табору полум'я перекинеться на інші регіони. Я не збирався когось тут лякати або побити якісь не ті висновки. Я прошу тільки, будьте ласкаві, уважно поставтеся до вимог студентів. Студенти просять те, що ми можемо зробити. Я кажу конкретно. Студенти просять, щоб ми прийняли Закон про військове... те що ми сьогодні приймали. О 19 годині прийдуть представники студентів, і ми повинні підійти в одинадцяту кімнату, поговорити з ними... що закон ми приймаємо, він почне діяти. Студенти вимагають відставки Уряду. Ми прийняли рішення, що заслухаємо Голову Уряду, а тоді вже будемо робити висновки. Інші питання студенти мають змогу поставити в інший час. Але сьогодні ні Голова нашої Верховної Ради, ні товариш Юхновський по-справжньому на високому рівні ці питання із студентами

не вирішували. Я сьогодні закликаю представників усіх груп зібратися в одинадцятій кімнаті і поговорити із студентами. Тому що завтра стан може погіршитись. І там справді є люди, які можуть вдатися до крайніх заходів. Не треба нам робити якісь там посмішки і таке інше.

ГОЛОВА. Дякуємо. Зрозуміло. Оголошується перерва до завтра, до 10 години.