ЗАСІДАННЯ ОДИНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 10 жовтня 1990 року. 10 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Можемо розпочинати роботу. Оголошую порядок роботи на сьогодні. Перше питання - про стан виконання постанови Верховної Ради УРСР від 30 липня, про що ми вчора говорили. Сьогодні потрібно, як домовилися, проголосувати за неї. Друге - про комплекс невідкладних заходів щодо стабілізації економічного становища республіки в перехідний до ринку період. І третє - про порядок денний. Ось такі три питання виносяться на сьогодні.

Перш ніж надати слово з першого питання Матвієнкові, я хочу зробити маленьку інформацію. Комісія попрацювала, сьогодні вранці Президія заслухала доповідь Матвієнка про зміст, характер цієї роботи, погодилася в цілому з проектом постанови, який у вас є. Але Президія доручила Матвієнкові внести дві маленькі правки до проекту, він доповість про них. Ми вважаємо, що вони уточнюють нашу постанову і знімають деякі недоречності. А після цього - проголосуємо. Президія вносить таку пропозицію.

Прошу, Анатолію Сергійовичу!

МАТВІЄНКО А.С., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у справах молоді /Бершадський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні депутати! Шановний Голово! Я розумію, що, можливо, ті пропозиції, які я зараз внесу, викличуть у депутатів якусь власну думку, якісь емоції. Але прошу вислухати мене до кінця, а потім задати запитання, реагуючи на ту чи іншу пропозицію.

Комісія підготувала проект, і він вам сьогодні розданий з урахуванням всього того, за що ми вчора проголосували. Але обговорення на комісії цього моменту викликало найбільшу напругу, а це пов'язано і з квотами, і з неоднозначним трактуванням саме цього пункту нашої постанови. Ця позиція викликала напруження /не чути/ громадськості. Вчора про це мова йшла й на зустрічі із студентами.

Комісія міркує таким чином. Нам зараз не треба втягуватися у суперечку і не ставати негайно на контрактний шлях, тобто добровільні і виключно добровільні засади служби за межами республіки, оскільки ми будемо враховувати сьогоднішні реалії. Ми до цього просто не готові і породимо нові протиріччя, бо цього пункту знову не виконаємо. Таким чином, авторитету нашій Верховній Раді це ні в якій мірі не додасть.

Але для того, щоб чітко визначити нашу позицію щодо добровільності, і те, що ми на що добровільність стали і до неї будемо йти згідно з Декларацією про державний суверенітет, і враховуючи те, що проект, який вам роздано, передбачає реформу проходження строкової служби і прийняття нової концепції, так званої нової військової доктрини, потішаючи вже з осені наступного року, комісія внесла пропозицію на засідання Президії. Сьогодні це питання обговорювалось, і ми дійшли до такого рішення: запропонувати компромісний

варіант, який міг би сьогодні зняти в певній мірі ту напругу, яка з цього приводу у нас виникла. Тому я просив би вас взяти олівець і записати спочатку нашу пропозицію, а потім висловити свої позиції щодо неї. На першій сторінці того документа, який вам сьогодні розданий, після двокрапки "здійснювати" першого параграфа, останній абзац почати зі слів "Під час осіннього 1990 та весняного 1991 років призовів у межах встановлених Радою Міністрів квот - і далі за текстом.

Таким чином, ми чітко визначаємо, що це - тимчасовий захід, який враховує реальну ситуацію, і що після цих двох призовів ми переходимо на нову концепцію, на нову військову доктрину. За цей час ми готуємо пакет документів, які забезпечили б виконання пункту Декларації, що стосується проходження строкової військової служби.

На другій сторінці і частково на третій, перший абзац, ви бачите місця, що їх підкреслено. У параграфі другому - один абзац і в параграфі третьому - остання частина речення. Я буду говорити спочатку про параграф другий, підкреслене речення, оскільки це не є принциповим, більше того, що в документі, який ми прийняли з вами 30 липня, і це мова про повернення всіх громадян. І це - якоюсь мірою повторює документ і дасть змогу його виконувати. Написане тут можна трактувати по-різному, щодо спеціалістів, тому пропонується цей підкреслений абзац зняти взагалі. Що стосується третього параграфа, то комісія вважає, що вчора ми з вами трошки погарячкували і піддалися емоціям, таким чином, ввели напругу між містом і селом.

Багато дзвінків було особисто мені, в тому числі і на квартиру, від матерів, які мають двоє і більше дітей. Юридичне тут записано не зовсім правильно, бо є багато трактувань, що значить сьогодні сільська місцевість. І ці протиріччя не знімають напруги, а навпаки, її створюють. Більше того, сьогодні діє норма, яка забороняє призивати на військову службу, у військові частини призовника, який є годувальником, тобто залишається ця остання єдина дитина. Комісія також пропонує обдумати серйозно це речення і підкреслену його частину зняти. За зміни на 4-й сторінці ми не голосували, але вважаємо за необхідне /це на ваш розгляд/ дописати, що постанова набуває чинності з моменту її прийняття. Якщо не буде заперечень, можна було б так і залишити.

ГОЛОВА. Добавляються, для уточнення, такі слова: "під час осіннього 1990 та весняного 1991 років призову" - і далі за текстом. Ось таке доповнення. Президія його розглядала і вважає, що воно конкретизує, не міняючи змісту цього абзацу, вносить більшу ясність в цю позицію. Повторюю, що ми тут ставимо питання так: нових ідей не вносимо, слухати їх не будемо, про це ми вчора домовлялись, розглянемо тільки те, що внесла Президія. Якщо є запитання - будь ласка. Є запитання? Другий мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., начальник технологічного бюро Нововолинського виробничого об'єднання "Оснастка" /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Таке запитання. Вчора ми чули пропозицію від Комісії у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства про те, що Верховна Рада бере під захист всіх військовослужбовців за межами України. Я хотів би заслухати пояснення, чому вона

не ввійшла /нерозбірливо/.

МАТВІЄНКО А.С. Якщо ви пам'ятаєте, вчора ми цю позицію на голосували в тій частині, тому параграфі, де вона внесена, бо її ніхто не наполягав проголосувати. Вона була внесена після того, як ми документ завершили розглядати, тому вона не голосувалася - ми її не мали права, згідно з домовленістю, включати до документа.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

НЕЧИПОРЕНКО О.Л., член Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Києво-Святошинський виборчий округ, Київська область/. Параграф перший починався словами - "Ради Міністрів" , а далі за текстом - "виконавчим комітетам обласних, міських" і так далі. За це голосували...

МАТВІЄНКО А.С, Я підняв стенограму, тому що в мене, власне, теж був сумнів. На сторінці 31 голосувалося - Рада Міністрів повинна організовувати всю цю роботу, а ми знову це забираємо на виконкоми, а не в Раду Міністрів.

Я дам пояснення, як розглядалося це питання в комісії. Справа в тому, що Рада Міністрів не здійснює призову, якщо тут ці два пункти... Дайте висловитися! Хвилиночку! Мені необхідно довести до відома те, як це питання розглядалося. Вам приймати рішення. Рада Міністрів не здійснює призову. Саме перший параграф говорить про те, що вона повинна не здійснювати, але регулювати призов. Для того, щоб Раду Міністрів не відсторонити взагалі від цього питання, ми записали, що контроль покладається на Раду Міністрів.

ГОЛОВА. Депутат просить проголосувати. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Ні, це поправка голосується.

"За" - 169. Рішення не прийняте. Хто ще до цього абзаца має доповнення?

МАТВІЄНТО А.С. Я підняв цю стенограму. Ми подивимося, якщо там проголосовано... Поки ми завершимо це питання, стенограму прочитаємо до кінця і внесемо. Якщо ми проголосували - це не принципово. Просто я подивився - перший раз проголосовано. Зараз дочитаємо, стенограму дадуть.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Скажіть, чи не обговорювали ви на засіданні комісії, коли йшлося в останньому абзаці першої сторінки про квоти під час осіннього 1990 року та весняного 1991 року призовів, далі за текстом. А для того, щоб гарантувати, що надалі буде все робитися на добровільних засадах... чи не думали ви над тим, щоб внести такі слова:"...а надалі виключно на добровільних засадах"? Це зняло б всякий сумнів відносно ваших пропозицій.

МАТВІЄНКО А.С. Так, поскільки у нас є пункт 2. Перший абзац на другій сторінці ми не можемо сьогодні зняти, тому що вважаємо

- за півроку у будь-якому випадку ми не зможемо забезпечити підготовку спеціалістів виключно на території України. Тому уточнення конкретних строків виконання першого пункту щодо лише двох призовів, зрозумію, юридичне знімає дію цього пункту на осінь 1991 року. Залишаються лише два пункти стосовно набуття військових спеціальностей.

А в усіх інших випадках - на добровільних засадах. Це не суперечить тому, про що ви говорите. Юридичне цей документ, юристи можуть підтвердити це, є саме те, про що ви ведете мову.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Уважаемый товарищ Председатель, уважаемые народные депутаты! Я бы хотел, чтобы председатель комиссии ответил на вопрос по пятому пункту этого решения. Как он мыслит, как законотворец, призыв производить, а отправку не производить? Накопители будете создавать или как? В связи с этим было очень хорошее предложение о том, что этот проект закона нуждается в хорошей экспертизе. Нужно было выслушать мнение действительно компетентных людей. К сожалению, это не было сделано. Я настаиваю - и обращаюсь ко всем народным депутатам - не принимать такого решения. На местах все местные Советы будут поставлены в тяжелейшее положение. Этот пятый пункт надо исключить.

МАТВІЄНКО А.С. Даю відповідь. Я вчора говорив і сьогодні повторюю, що масова відправка призовників за межі республіки розпочинається з листопада - десь наприкінці першої декади. А тому нам сьогодні необхідно прийняти ці документи, їхати на переговори, відпрацьовувати умови, затверджувати квоту і відправляти людей згідно із затвердженою Верховною Радою квотою. Якщо ми це будемо зволікати, то, дійсно, ми поставимо під загрозу виконання цього пункту. Я повторюю, що призов - це не лише відправка. Де й медкомісії, це робота призовної комісії. Це визначення, хто де може проходити службу. Тому цю роботу можна проводити, щоб бути

готовим до відправки. Це - результат в тому числі й переговорів і консультацій з військовими. Вони про цю позицію знають. Це не означає, що вони її підтримують. Але про те, що це якогось мірою є компроміс і важіль нашого впливу, я вже говорив. Я просто лише можу це повторити. І ми проголосували за цю позицію.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Анатолію Сергійовичу, одну хвилиночку. Ми домовилися з ваш, що ми, якщо знову будемо повертатися до кожного пункту, за який вчора проголосували... то це вже, я не знаю, четверте чи яке читання ми проводимо. Я поставив питання конкретно. Президія розглянула оці три пункти конкретизації.

На першій сторінці добавляється: "під час осіннього 1990 та весняного 1991 років призовів". Я ставлю запитання - щодо цього пункту є в когось якісь пропозиції та немає? Немає.

Є? Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. У меня к вам вопрос, конкретное предложение. Я хочу сначала услышать ответ, Как бы, будучи военкомом, например, будете, - я и еще вот стоит депутат Заяц, например, мы - призывники, - по какому принципу вы будете определять, кто из нас подпадает под квоту, а кто не подпадает? Если вы считаете, что принцип добровольности и заинтересованности не годен, предложите другой. Я настаиваю на том, чтобы было записано "на засадах добровільності" - и дальше по тексту.

МАТВІЄНКО А.С. Це питання задається не перший раз і не перший день. І давайте будемо відвертими. Воно надумане. Чому? Бо

сьогодні так чи інакше здійснюється призов і є квота. Ну, вона не називається квотою. Але є чітко визначена кількість людей, які відправляються сьогодні за межі республіки, і є чітко визначена кількість людей, які залишаються в межах республіки. І ніякої напруги сьогодні це питання не викликає. А тому я думаю, що його штучно сьогодні порушувати не потрібно.

Ми вводимо цю позицію лише з тієї точки зору, що це повинна регулювати Рада Міністрів, і що вона повинна значно зменшити ту кількість людей, які їдуть за межі республіки.

ГОЛОВА. Анатолію Сергійовичу, це вже відповідь. Ви її даєте четвертий раз. І вона одна й та ж. Нічого не змінюється, я ставлю запитання, як ви ставитеся до цього доповнення і тільки. Я ж не ставлю запитання про інші доповнення. Якщо ніхто з приводу цього нічого не каже, а вносить інші доповнення, то для чого ми обговорюємо? Це що - обговорення йде? Я закриваю обговорення. Проголосуємо. Я ставлю на голосування доповнення. У вас щодо доповнення?

Другий мікрофон.

ВЛОХ О.Г., завідуючий кафедрою Львівського державного університету імені І.Франка /Ленінський виборчий округ, Львівська область/. Анатолію Сергійовичу, я хотів запитати ось про що. У третьому пункті цього доповнення записано: "у всіх інших випадках на добровільних засадах". Що це означає? Чи це означає, якщо ми вносимо цю поправку відносно весняного і осіннього призовів, що цей пункт "на добровільних засадах" поширюється і в часовому смислі? Тобто, після цих двох - все інше "на добровільних засадах". Це моє запитання.

Це перше.

І друге. Я хотів би ще внести і пропозицію.

МАТВІЄНКО А.С. Це потрібно розглядати таким чином. Пункт "на добровільних засадах" діє з моменту прийняття цієї постанови. Але він діє незалежно. Що ж стосується квоти, яка буде встановлена Радою Міністрів і захищатиме інтереси нашої республіки, то тут може здійснюватися і "на добровільних засадах", і "не на добровільних засадах" для того, щоб врахувати реальності нашого життя і перехідний момент.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Якщо прийняти цю пропозицію, то це означатиме, що на період призову осіннього 1990 року і весняного 1991 року абсолютно нічого не змінюється і ніякий принцип добровільності діяти не буде. Тому я ще раз наполягаю - не перекреслювати постанову від 30 липня. Вписати також, що призов забезпечує проходження військової служби на території України, а за межами України - тільки за добровільним принципом. Якщо ми залишимо те, що ви пропонуєте, нічого не змінюється.

ГОЛОВА. Анатолію Сергійовичу, тут все зрозуміло, Я голосую за цю добавку під час осіннього 1990 та весняного 1991 років призову. Прошу проголосувати.

"За" - 276, Рішення прийняте. Доповнення прийняте.

Друга сторінка. Пропонується зовсім вилучити оце підкреслене з другого параграфа. Встановлено вирішити питання про комплектування військових частин, які дислокуються на території Української РСР, спеціалістами з числа громадян УРСР.

Є по цьому якісь зауваження? Немає. Ставлю на голосування. Прошу висловити своє ставлення: залишити чи вилучити? Голосуємо за вилучення. Хто за те, щоб вилучити?

"За" - 258. Рішення прийняте. Вилучається.

І тепер останнє, підкреслене. Це третій пункт. Поставити крапку після"...інвалідами, виконуючи військовий обов'язок". Решту - підкреслене вилучити. Ставлю на голосування. Хто за те, щоб вилучити, прошу проголосувати.

"За" - 236. Рішення прийняте. Вилучається. Ми її обговорювали вчора весь день. Я ставлю постанову на голосування в цілому. Прошу проголосувати.

"За" - 225. Постанову прийнято.

Товариші! Прошу зайняти свої місця. Тепер нам треба затвердити делегацію Української РСР для ведення переговорів із союзними органами з питань строкової військової служби та використання працівників правоохоронних органів республіки за її межами. Заступник Голови Верховної Ради Гриньов Володимир Борисович - голова делегації, Матвієнко Анатолій Сергійович - голова, постійної Комісії у справах молоді, Ємець Олександр Іванович - голова постійної Комісії у правах людини, Бандурка Олександр Маркович - член постійної Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю, Статинов Анатолій Сергійович - перший заступник Голови Ради Міністрів УРСР, Тимошок Валерій Іванович - голова Комітету по зв'язках з Міністерством оборони СРСР при Раді Міністрів УРСР, Трухманова Людмила Дмитрівна - голова Республіканського комітету солдатських матерів. 7 чоловік.

Яка пропозиція? Затвердити. Прошу проголосувати. Знову "За"

- 225. Рішення прийняте.

Я прошу мати на увазі, що військові будуть включені для консультації. Голова комісії введе в цю групу, кого він вважає за потрібне.

Все. З цим питанням ми закінчили, переходимо до другого питання. Слово надається Голові Раді Міністрів Масолу. Прошу, Віталію Андрійовичу.

МАСОЛ В.А., Голова Ради Міністрів Української РСР /Чернігівський виборчий округ, Чернігівська область/.

Шановні депутати, я думаю, треба закінчити дискусію...

ШУМ У ЗАЛІ.

МАСОЛ В.А. Шановні народні депутати, на минулому тижні Верховна Рада розглядала питання про заходи.../Шум у залі/.

ГОЛОВА. Я хочу звернутися до народних депутатів. Тут ось подали Тимчасовий регламент. В ньому сказано: від загальної кількості. Отже, потрібно 226, я так думаю.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Тому давайте ми тоді ще раз проголосуємо за це. Одну хвилинку... Я хочу уточнити - від загальної кількості депутатів чи мандатів?

ПЛЮЩ І.С., Перший заступник Голови Верховної Ради Української РСР. Депутатів.

ГОЛОВА. У нас одного депутата немає... Олександре Івановичу, прошу. Другий мікрофон.

ЄМЕЦЬ О.І., голова Комісії у правах людини /Центральний виборчий округ, м. Київ/. Я пропоную, оскільки потрібно нам і заспокоїтись, і продумати ситуацію, провести це повторне голосування після обіду відразу ж.

ГОЛОВА. Добре.

ЄМЕЦЬ О.І. Я не хочу зараз дискутувати з залом, ми потім поговоримо. Не потрібна зараз ця друга дискусія. Зараз збереться група юристів-депутатів, згадаємо це тлумачення, воно у нас було на першій сесії, таким чином, ми заспокоїмося і після обіду доповімо.

ГОЛОВА. Проголосуємо після перерви. Заспокойтеся. Віталію Андрійовичу, прошу вас.

МАСОЛ В.А. Шановні народні депутати! На минулому тижні Верховна Рада розглядала питання про заходи по стабілізації економічного становища в республіці. Під час обговоренім доповіді народні депутати, які виступали з цієї трибуни, висловили багато зауважень. З розумінням сприймаючи... /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Віталію Андрійовичу, я дуже прошу вас, вибачте, в такій ситуації працювати стає просто неможливо. Ми навіть не змогли запитати Голову Ради Міністрів, скільки він просить часу. Скільки, Віталію Андрійовичу?

МАСОЛ В.А. Приблизно 40 хвилин.

ГОЛОВА. Надамо?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так.

МАСОЛ В.А. З розумінням сприймаючи все сказане, хотів би дещо полонити. Справді, стабілізація економіки - це сьогодні ключова проблема нашого життя. Питания стоїть так: зможемо подолати глибоку економічну кризу і забезпечити організований, без соціальних потрясінь перехід до орієнтованої на людину ринкової економіки чи республіку чекає крах з найтяжчими для суспільства наслідками. Вважаю, що саме цим визначається цілком зрозуміла зацікавленість народних депутатів, їх активність і гострота при обговоренні питань.

У виступах, як видно із стенограми, відзначаюся зокрема, що в поданих матеріалах не розкрито шляхи нормалізації фінансовокредитної системи, подолання інфляції, ліквідації бюджетного дефіциту, демонополізації народного господарства, роздержавлення власності тощо. Але ж ми не зачіпали ці питання, оскільки про них мова у нас з вами піде тоді, коли будемо обговорювати програму переходу до ринку і пов'язаний з цим пакет законів. Звичайно, всі ми - і не тільки на Україні - прагнемо якнайшвидше знайти шляхи вирішення цих проблем. Вони перебувають зараз у центрі уваги всіх союзних республік, які обговорюють різні програми переходу до ринкової економіки. Як ви знаєте, поки що не визнано за можливе схвалити будь-яку з них. Вже доводилося говорити, що нас не влаштовує жодна із запропонованих програм. Нам потрібна своя, республіканська, програма. Наша принципова позиція виходить з того,

що перехід до ринку - це настільки серйозна справа, що будьякі поспішні імпровізації або невиважені дії просто неприпустимі. Тут потрібна всебічна, глибоко продумана і велика підготовча робота.

Ведеться вона у двох напрямках. Перший. Це розробка нашої концепції та програми формування структури і механізму переходу до ринку. Над ними зараз працює група компетентних фахівців, яку утворили Президія Верховної Ради і Уряд республіки. Обговорення цих документів передбачено порядком денним нинішньої сесії.

І другий напрямок підготовчої роботи - це створення міцної правової нормативної бази, без чого не може бути й мови про організований перехід на принципово нові економічні відносини. Ці два напрямки і склали основний зміст діяльності Уряду протягом двох місяців, що минули після його утворення.

Верховній Раді уже представлено більшу частину проектів із пакета законодавчих актів. Всього, як ви могли бачити з порядку денного, належить розглянути і прийняти понад 20 законів УРСР. Вони мають створити принципово нову обстановку у соціальноекономічній сфері, сформувати необхідні правові умови для функціонування нашої економіки на ринкових засадах, для нормальної роботи Уряду.

Як я розумію, термінове внесення до порядку денного сесії питання про стабілізацію економіки продиктоване насамперед глибокою стурбованістю народних депутатів становищем, що склалося в народному господарстві, бажання мати вичерпну інформацію від Уряду про його дії у цій екстремальній ситуації.

Перш ніж поінформувати вас про це, дозвольте коротко сказати про стан справ у нашій економіці. Реальністю є те, що економіка республіки глибоко інтегрована і тісно пов'язана з іншими регіонами. Зрозуміло, що негативні процеси, які відбуваються в цілому в країні,

не оминули і не могли оминути нашу республіку. Я маю на увазі, передусім, стагнацію виробництва, розлагодження споживчого ринку, деформацію грошового обігу, посилення інфляційних процесів, виникнення нових і нових дефіцитів. Наслідком усього цього є погіршення умов життя народу, зростання політичної нестабільності. Величезної шкоди завдають масові страйки і міжнаціональні конфлікти у різних регіонах, економічні блокади, загальне послаблення дисципліни і відповідальності. Загрозливим стає правовий нігілізм, беззаконня в економічній сфері, самовільне припинення роботи багатьох виробництв, що мають життєво важливе значення. Наведу кілька цифр, що характеризують результати роботи. Проти 9 місяців минулого року національний доход республіки зріс лише на 0,9 процента, а обсяги промислової продукції вперше за довгий час навіть зменшилися на 0,2 процента. Споживачам недопоставлено продукції за договірними зобов'язаннями на 1,9 мільярда карбованців, що майже в 1,5 рази перевищує рівень відповідного періоду минулого року. На роботі багатьох галузей дедалі відчутніше позначається зростаюча розбалансованість матеріально-технічного постачання. Вийти з цієї кризи дуже непросто, особливо якщо врахувати, що управління економікою в країні значною мірою дезорганізоване. Існуючі управлінські структури, перш за все на союзному рівні, на стан справ сьогодні практично не впливають, хоча й прагнуть ще зберегти в своїх руках важелі управління, перекласти відповідальність за труднощі та недоліки на республіки та місцеві органи.

Вважаю, що становище не було б таким тяжким, якби всі союзні республіки діяли узгоджено, не робили кроків, які ще більше загострюють ситуацію. На жаль, доводиться мати справу із фактами, коли окремі з них в односторонньому порядку приймають рішення, які дезорганізовують роботу народного господарства сусідніх регіонів, ставлять їх у надзвичайно несприятливе становище.

Це особливо проявилося у значному підвищенні Російською Федерацією, без консультацій з іншими республіками, закупівельних цін на тваринницьку продукцію. Не без підстав це сприйнято в наших областях, як економічний розбій і поставило нас перед необхідністю вжити відповідних заходів. Щоправда, через поспішність Росія вже сьогодні вносить корективи у це непродумане рішення. Деякі республіки пішли на значне - в 2-4 рази - підвищення роздрібних цін на продовольчі та інші товари.

Не можна не згадати про заходи, які вживають в окремих регіонах, щоб не допустити продаж різних товарів, як кажуть, "іногороднім". Як це загрожує спільному споживчому ринку, зрозуміло кожному. Хотів би в зв'язку з цим сказати про нашу позицію. Уряд республіки не вважає такі кроки виправданими ні з економічної, ні з політичної точки зору. Все це нічого, крім шкоди, не принесе. Але ми стоїмо перед фактами, і не рахуватися з ними не можемо.

Економічна ситуація, як бачите, непроста. Навряд чи треба доводити, що реальний стан народного господарства країни, тенденції його розвитку і наша взаємозалежність зараз такі, що виправити у короткий час становище в економіці окремо взятої республіки навіть найефективнішими заходами, неможливо. Проте саме ця реальність диктує необхідність діяти рішуче, швидко і оперативно робити все, щоб захистити споживчий ринок та інтереси населення нашої республіки, запобігти подальшому зростанню кризи і нормалізувати виробничий процес.

З цією метою Уряд республіки, керуючись Декларацією про державний суверенітет України, останнім часом прийняв ряд рішень, якими передбачено здійснити комплекс невідкладних заходів щодо стабілізації економічного становища.

Реалізацію заходів по нормалізації економічного становища практично вже розпочато ще до прийняття програми переходу до ринку.

Переконаний, що це ні якою мірою не зашкодить процесу становлення ринку. Більше того. Впевнений, що вся робота щодо стабілізації має здійснюватися паралельно з формуванням ринкової економіки, А з іншого, боку - саме включення ринкового механізму стане фактором стабілізації, важелем подолання негативних тенденцій, покращення стану справ на споживчому ринку.

Що конкретно зараз робиться та намічається Радою Міністрів у цьому напрямку і чого ми чекаємо від реалізації розробленого? На думку Уряду, головна мета цього, так би мовити, стабілізаційного періоду полягає в тому, щоб зробити реальні кроки до вирішення принаймні трьох найважливіших і найгостріших зараз проблем:

1. Через захист республіканського споживчого ринку стати на тлях товарно-грошової збалансованості.

2. Зрушити з місця процес оздоровлення фінансів і вже в цьому році добитися максимального скорочення бюджетного дефіциту.

3. В умовах ще нерозвиненої інфраструктури ринку і порушення виробничих зв'язків зберегти, наскільки це можливо, нормально діючий механізм матеріально-технічного забезпечення народного господарства.

Мабуть, немає потреби доводити, що ефективність заходів до стабілізації економіки буде значною мірою визначатися становищем на споживчому ринку. А та в свого чергу залежатиме від збалансування грошових доходів населення з ринком товарів народного споживання і платних послуг для населення.

На жаль, до останнього часу наші зусилля по виправленню становища на споживчому ринку не дали вагомих результатів. Відбувається, по суті, безперервний процес його погіршення, незважаючи на те, що за дев'ять місяців цього року продаж більшості продуктів харчування в натуральному обчисленні збільшився на 3-5 процентів, а по окремих

товарах народного споживання - 10-20 процентів. Які тут основні причини?

Перше. З різних обставин нам поки що не вдалося досягти намічуваного в розрахунках до плану збільшення випуску товарів народного споживання. За дев'ять місяців цього року їх приріст становив лише 5,5 процента при завданні на рік - 14,3.

Друге. З початку року продовжується випереджаюче порівняно з розрахунками зростання грошових доходів населення. За прогнозами на рік вони мають зрости на 7,2 процента, а фактично за дев'ять місяців цього року зросли на 14,6 процента, тоді як виробництво промислової продукції за цей час зменшилось, про що я вже казав, на 0,2 процента.

Третє. На споживчому ринку негативно позначилося виникнення по багатьох товарах попиту, що пов'язано з поширенням різних безпідставних чуток. Становище також ускладнюється майже масовим розривом усталених господарських зв'язків, нездоровими тенденціями в обособлен ні регіональних ринків та порушеннями договірних зобов'язань з боку наших торговельних партнерів в інших республіках. Наприклад, із Вірменії та Узбекистану ми недоодержали більше 13 мільйонів метрів бавовняних тканин. Із Російської Федерації від планових обсягів нам недопоставили близько 1 мільйона тонн бензину і більше 14 процентів шкіряного взуття. Звичайно, у відповідь ми змушені були вдатися, до адекватних дій, хоча я вважаю, що це і не найкращий засіб нормалізації стосунків. Я мав розмову з Силаєвим, коли був цього разу перед поїздкою до Америки в Москві. Я йому сказав, якщо ви нам не хочете поставляти бензин, а вам потрібен цукор, будь ласка, приїздіть до нас на Україну своїми машинами і забирайте все те, що вам потрібно. Вихід із становища Уряд вбачає в першу чергу б тому, щоб у найкоротші строки, використовуючи економічні механізми, добитися зростання

обсягів виробництва товарів народного споживання. Розрахунки показують, що в 1991 році випуск товарів повинен становити 87 мільярдів карбованців /у роздрібних цінах/, або зросте на 10 процентів. Обсяги платних послуг населенню ми можемо збільшити майже на 12 мільярдів карбованців, а продукції в кооперативному секторі - на 25 процентів. Щоб досягти цього, передбачається за рахунок конверсії перевести ряд виробничих потужностей на випуск споживчих товарів. Не дасть змогу не тільки збільшити їх виробництво, а й ефективно використати існуючий виробничий потенціал, збільшити кількість робочих місць. З метою стимулювання виробництва товарів для населення Уряд розробляє відповідні пільги для підприємств. У першу чергу це слід встановити для тих промислових товарів і продовольчої продукції, виробництво якої зараз є збитковим. Тим самим ми підвищимо зацікавленість виробничників у збільшенні випуску товарів і забезпеченні різноманітності їх асортименту. Щоб в умовах розширення сфери вільного ціноутворення запобігти необгрунтованому зростанню цін, розробляється надійний механізм їх регулювання. На нашу думку, він має базуватись на прогресивній шкалі податку на прибуток, встановленні кінцевих розмірів торговельних надбавок до договірної піни, введенні компенсацій населенню тощо.

З цього приводу хотів би, товариші, сказати ось про що. При всьому тому, що ми робимо для збільшення випуску товарів для населення, наші зусилля і надалі можуть бути малоефективними, якщо ми не створимо надійного захисту нашого внутрішньореспубліканського споживчого ринку. В ситуації, що склалася сьогодні, це - найголовніше завдання, вирішення якого позначиться на стабілізації всієї обстановки в республіці. Причому, хочу підкреслити, що впровадження є тому чи іншому виді нормованого розподілу продуктів і товарів ми повинні

здійснити не через те, що не маємо їх у такій кількості, щоб забезпечити гарантований мінімум споживання. Це зовсім не так. Мусимо рекомендувати цей вкрай непопулярний захід виключно через ажіотажний, навіть панічний, попит майже на всі товари і продукти, викликаний невпевненістю людей, їх піддатливістю до всіляких чуток. Нарешті, слід враховувати і вивезення значної кількості продовольчих товарів за межі республіки. Уряд розуміє, що найголовніше на перехідному етапі до ринкових відносин - є захист споживчого ринку республіки. Ось чому ми розробили і найближчим часом запропонуємо овій варіант захисту інтересів споживачів республіки. Це дасть нам можливість:

впорядкувати саму організацію нашої торгівлі і вперше за багато років здійснювати її в умовах, близьких до грошоворечового балансу;

різко зменшити або звести до мінімуму вивіз промислових і продовольчих товарів за межі республіки;

забезпечити придбання товарів на рівних умовах для всіх мешканців республіки виключно за зароблені гроші, перекриваючи тим самим більшість каналів для спекуляції.

Звичайно, товариші, ми йдемо на це, як ви розумієте, не від хорошого життя. Запровадження такої торгівлі - вимушене і тимчасове рішення, потреба в якому відпаде коли більш-менш запрацюють ринкові відносини.

Товариші! Найбільш серйозним фактором, що посилює матеріально-фінансову незбалансованість економіки, дестабілізує її, є високий рівень бюджетного дефіциту. Це, так би мовити, головний генератор інфляції. Попередні прогнозні оцінки показують, що дефіцит республіканського бюджету в цьому році може становити близько 800

мільйонів карбованців. Робота по ліквідації дефіциту бюджету і фінансовому оздоровлению в цілому ведеться нами на таких основних стратегічних напрямах: вишукання можливостей для скорочення витрат, в першу чергу в сфері управління, та обмеження фінансової підтримки збиткових і малорентабельних підприємств;

вилучення в доходи бюджету невикористаних асигнувань. включаючи припинення фінансування не розпочатих будівництвом об'єктів;

зменшення витрат бюджету на фінансування проектування і будівництва об'єктів виробничого призначення, крім тих галузей, що працюють на споживчий ринок;

реалізацію жорстких заходів по посиленню режиму економії бюджетних ресурсів, пошук шляхів для отримання додаткових доходів. Я хочу сказати, що такі напрямки за нашими розрахунками можуть в цілому вирішити цю проблему.

Урядом намічається ширте застосовувати економічні методи регулювання грошового обігу, особливо, що стосується кредитування, досягнення тісного, як я б сказав, жорсткого зв'язку доходів, заробітної плати населення з кінцевими результатами праці.

Передбачається також створити сприятливі економічні передумови для прискореного переходу до різноманітних форм власності і продажу населенню об'єктів торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, житла, акцій, облігацій та ін. Цей напрямок, ми вважаємо, на місцях сьогодні треба сміливіше реалізувати.

Декілька слів про проблеми матеріально-технічного забезпечення. Треба, товариші, дивитися на речі реально. Обговорюючи плани стабілізації економічного життя, виходити із тісної залежності нашого народного господарства від зовнішньореспубліканських поставок. Хіба можемо ми, піддаючись емоціям, ігнорувати те, що більш як 90 процентів нашої потреби в нафті, газі, товарній целюлозі, калійних добривах, вантажних автомобілях задовольняємо за рахунок поставок з інших республік? А в цілому ми одержуємо від них майже шосту частину всіх матеріальних ресурсів і виробів. Приблизно таку ж частку виробленої в нас продукції поставляємо в інші регіони. Хіба можна це руйнувати? А головне - в ім'я чого і в чиїх інтересах? Тому ми вважаємо, що головним завданням державного регулювання в цій важливій сфері є збереження усталених господарських зв'язків між регіонами і підприємствами, істотне підвищення їх відповідальності за виконання поставок, за нарощування обсягів виробництва.

Зараз, коли ще не почали працювати економічні підойми, діяти жорсткі антимонопольні заходи, не створені умови для конкуренції, без такого регулювання зв'язків може початися цілковите безладдя.

Водночас ми рішуче виступаємо проти диктату центру, союзних міністерств і відомств. Проводимо роботу по переведенню промислових підприємств на систему горизонтальних економічних зв'язків. Урядом уже підписані угоди про наміри співробітничати із 12 союзними республіками. Нещодавно закінчені переговори і підготовлений проект договорів про поставку продукції з Російської Федерації, Білорусії, щойно до нас приїхала делегація Грузії.

Я повинен сказати, що сьогодні окремі підприємства вже перебувають прямо таки в катастрофічному становищі. Це стосується перш за все легкої промисловості, де багато виробництв ось-ось зупиняться через відсутність сировини, яку постачають інші республіки і

закордон.

Сьогодні Уряд прийняв таке рішення. Не чекаючи, поки будуть вирішені питання нашими, як кажуть, союзними міністерствами, ми ведемо переговори і укладаємо договори на поставку сировини безпосередньо з тими постачальниками, хто нам раніше постачав сировину по імпорту, Будемо оформляти договори з розрахунком на те, щоб у 1991 році працювати на вільно конвертованій валюті. Такі переговори зараз Міністерство легкої промисловості веде, починав вести переговори Комітет ПС харчовій промисловості. Тому що какао і боби нам потрібні, без цього ми не можемо виробляти кондитерські вироби.

Постійно у полі зору Уряду - питання нормалізації роботи базових галузей промисловості, транспорту, реалізації напруженої будівельної програми, підготовки народного господарства до роботи а зимовий період. А зима нас чекає дуже складна. Мажуть бути великі труднощі з тепло-, енергопостачанням через нестачу потужностей, природного газу, палива. Ми це враховуємо і разом з місцевими органами влади вживаємо додаткових заходів, щоб максимально виправити становище. Сьогодні надзвичайно важливо, - і я хотів би це підкреслити, - на всіх ділянках посилити режим економії у використанні паливно-енергетичних ресурсів, зменшити їх витрати. Треба пам'ятати, що ми з вами прийняли мораторій на будівництво атомних електростанцій. Тому сьогодні наше найголовніше питання - це режим економії.

Окремо хотів би коротко проінформувати народних депутатів про стан справ у двох найважливіших народногосподарських комплексах - агропромисловому і будівельному. Ви розумієте, що від результатів нашої діяльності в цих сферах вирішальною мірою залежить ситуація в народному господарстві в цілому, В агропромисловому комплексі невідкладне завдання зараз - завершення сільськогосподарських робіт.

Перш за все це збирання соняшника, картоплі, овочів, цукрових буряків та кукурудзи. З цією метою відповідно до постанови Уряду на час до 10 листопада введено особливі умови роботи державних і господарських органів. Для посилення матеріального заохочення працівників, зайнятих на збиранні плодоовочевої продукції та картоплі, прийнято рішення видавати їм натуральну оплату в розмірі до 50 процентів зібраної ними продукції. Наявні ресурси пального, матеріально-технічного забезпечення спрямовується насамперед на збиральні роботи. Що ми зробили для покращення роботи колгоспів? Перш за все Уряд республіки змінив діюче законодавство і звільнив колгоспи, радгоспи і підприємства, які виробляють сільськогосподарську продукцію, від плати за трудові ресурси. По-друге, в півтора раза підвищені закупівельні ціни на зернові і зернобобові культури, що дозволить господарствам уже в цьому році одержати додатково 3,4 мільярда карбованців грошових надходжень. Для стимулювання закупівлі зерна виділені додатково гостродефіцитні матеріально-технічні ресурси.

Якщо говорити про деякі підсумки в цілому за поточний рік, то ми очікуємо одержати понад 53 мільйони тонн зерна. Отже, є можливість повністю забезпечити людей хлібом, хлібобулочними, макаронними і круп'яними виробами.

Я хотів би особливо підкреслити і сказати, що, незважаючи на дуже складні умови роботи сьогодні працівників сільського господарства, вони справились із найголовнішим завданням - збиранням зерна. Не вистачало пального, ми вимушені були вирішувати питання, щоб отримувати бензин із Румунії, Югославії. І сьогодні у нас на рейді стоять три танкери з 150 тисячами тонн бензину, а вже у жовтні Росія нам обіцяє 140 тисяч.

Я хотів би щиро подякувати від імені Уряду наших працівників сільського господарства і всіх, хто брав участь у збиранні врожаю, хто й сьогодні працює на полях, за їх дуже важку працю. Адже вони вирішили найголовніше завдання по забезпеченню населення республіки хлібом. /Оплески/.

Очікуємо, що з цього врожаю цукрових буряків буде вироблено 5,2, мільйона тонн цукру. Це нам дасть можливість наступного року дещо збільшити продаж цукру населенню. Виробництво молока порівняно з минулим роком збільшиться на 200 тисяч тонн. Непоганий урожай соняшника дозволить задовольнити потреби населення в олії на рівні, не нижчому від нинішнього року. Дещо зменшиться виробництво овочів, картоплі, а також м'яса. Зокрема, на кількість виробництва м'яса негативно вплинули зменшення в деяких областях поголів'я худоби і птиці та нестача кормів. Зараз найголовніше завдання працівників сільського господарства - вчасно зібрати кукурудзу, щоб мати вдосталь кормів. Але щоб не допустити погіршення постачання населення м'ясом, ми намітили зменшити його поставки до загальносоюзного фонду.

Коротко хотів би поінформувати депутатів, що вже зроблено в ході виконання постанови Верховної Ради про пріоритетний розвиток села та по вдосконаленню економічного механізму господарювання в агропромисловому комплексі...

ГОЛОВА. Я розумію, що є багато бажаючих задати запитання, але ми тут внесемо пропозицію, просимо на це дати 30 хвилин. Тому я прошу вас зайняти місця, а Віталій Андрійович має ще 10 хвилин. Будь ласка.

МАСОЛ В.А. Разом з відповідними комісіями Верховної Ради розроблено ряд проектів законів, зокрема про землю, оренду, селянське господарство, пріоритет соціального розвитку села.

Для забезпечення еквівалентного обміну між сільським господарством і промисловістю та впровадження гнучкої системи цін підготовлено проект Закону про ціноутворення.

Уряд створює відповідні умови для широкого розповсюдження різних форм власності та організації виробництва на селі. Крім колгоспів і радгоспів, у рівних економічних умовах будуть діяти орендні, кооперативні, селянські й інші господарства. І ще одне.

З метою створення найбільш сприятливих стартових умов для роботи агропромислового комплексу при переході до ринку Уряд республіки списав борги по довгострокових позиках колгоспів, радгоспів, підприємств цукрової та виноробної промисловості, а це вже не така й мала сума. Близька 11 мільярдів карбованців.

Щодо будівельного комплексу. У республіці останнім часом вжитий ряд дійових заходів, спрямованих у першу чергу на завершення пускової програми поточного року та підготовку до виконання завдань наступного. Прийнято рішення про консервацію великої кількості таких об'єктів загальною кошторисною вартістю понад 13 мільярдів карбованців. Окремі з них намічається передати в оренду або розпродати для створення потужностей по виробництву споживчих товарів.

Для покращення фінансового стану підрядних організацій Уряд республіки відмінив переведення у союзний бюджет штрафних санкцій за невведення в дію об'єктів. Щоб покращити забезпечення будівельно-матеріальними ресурсами в поточному році, значно зменшили вивіз за межі республіки цементу, керамічної плитки, лінолеуму та скла. Рада Міністрів звільнила з першого жовтня від додаткового оподаткування приросту фонду оплати праці майже всі будівельні організації, що

споруджують об'єкти, продукція яких буде використовуватися на споживчому ринку. Загальна сума коштів, яка залишається в їх розпорядженні в зв'язку з цими заходами, складе понад 100 мільйонів карбованців.

Керуючись Законом про економічну самостійність, Уряд республіки добився передачі в наше підпорядкування всіх підприємств цементної, азбоцементної промисловості, які зараз об'єднані в український державний концерн "Укрцемент". Для закріплення кадрів у будівництві найближчим часом буде прийнято спеціальну постанову Ради Міністрів, якою передбачаються заходи по стимулюванню праці та підвищенню престижу професії будівельників і їх соціальному захисту.

Товариші! Щойно я поінформував вас про найбільш гострі питання, що стосуються стабілізації ситуації в республіці, над вирішенням яких ми зараз працюємо. Звичайно, це не доповідь про всі напрями роботи Ради Міністрів. Мова йшла передусім про невідкладні, оперативні, можна сказати, надзвичайні заходи, яких вимагає сьогодні економічна і політична ситуація. Реалізація їх передбачається в четвертому кварталі поточного року та в 1991 році - переважно в його першій половині. Хотів би ще раз підкреслити, що в більш широкому плані всі питання стабілізації роботи народного господарства, підготовки його до ринкових відносин Верховна Рада республіки буде розглядати при обговоренні концепції та програми переходу до регульованої ринкової економіки. Розробка цих документів зараз закінчується, і вони незабаром будуть внесені на розгляд сесії.

Разом з тим, вже сьогодні перед Радою Міністрів постають деякі питання, які стримують її діяльність по нормалізації економічного становища, вирішення яких відноситься виключно до компетенції парламенту. Щоб зняти ці питання і надати Уряду більш широкі правові основи і гарантії щодо стабілізації економіки та захисту економічних інтересів республіки і населення, Рада Міністрів республіки розробила і внесла на розгляд Верховної Ради ряд постанов, проекти яких

вам роздані.

Зокрема, ми просили б прийняти постанови. Перше, про збереження до кінця 1991 року підприємствами республіки усталених і взаємовигідних та налагодження нових господарських зв'язків. Друге, про запровадження на території України єдиного державного замовлення на виробництво продукції, виконання робіт та послуг. Третє, про управління державним майном України.

Ми вважаємо, що ці рішення Верховної Ради будуть ще одним важливим кроком до практичного втілення в життя Декларації про державний суверенітет України і Закону про економічну самостійність. Вони також нададуть Уряду певні правові гарантії для проведення вже розпочатої роботи по стабілізації економічного становища більш масштабно і комплексно.

Разом з тим Рада Міністрів вважає за необхідне відмінити статтю 71 Конституції Української РСР, де мова йде про верховенство законів СРСР на території України. Наша повноцінна державна суверенність, конституційний пріоритет республіканських законів нададуть нам реальну можливість проводити в життя свою власну економічну політику.

Товариші народні депутати! Ми увійшли в складний перехідний період. У цей особливий час, коли Україна утверджує свій суверенітет, національну державність, економічну самостійність, Уряд концентрує зусилля на тому, щоб не допустити дезінтеграції економіки, дальшого погіршення умов життя народу. Ми намагаємося наполегливо вирішувати конкретні проблеми, досягти практичних результатів, щоб їх якнайшвидше відчули люди. Уряд вживає додаткових заходів, щоб економічними методами, податковою політикою, іншими засобами захистити інтереси населення республіки.

Завершуючи свій виступ, хотів би ще раз підкреслити, що здійснити вихід із кризи, стабілізувати економічне становище можна, лише спираючись на довіру і підтримку народу, через досягнення

громадської злагоди, зміцнення дисципліни і порядку в усіх ланках нашого суспільства.

Від імені Ради Міністрів я звертаюся до робітників, селян, інтелігенції, молоді, до всього народу суверенної України - підтримати зусилля і практичні дії Уряду в цей найбільш критичний і відповідальний момент нашої національної історії, коли ми стоїмо на порозі глибинного повороту. Наше благополуччя, наш добробут і гідні нашого народу умови життя ми можемо створити тільки високопродуктивною працею, через нарощування обсягів виробництва, збільшення достатку республіки, зміцнення її ресурсних можливостей. Сьогодні це головне. Виходячи з цього, ми твердо переконані, що на шляху до цієї привабливої мети, до створення високого рівня матеріального і духовного життя народів України не повинно бути місця політичним амбіціям і груповим інтересам. Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Доповідь завершена, ми домовляємося, що на відповіді і на запитання - 30 хвилин. Так?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Ну, давайте - до перерви. Тепер так: є письмові, а є усні запитання. Ділимо їх навпіл.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Значить, в дві пропозиції - відповідати тільки на усні, а в такі, щоб відповідати на письмові. У нас залишилось 45 хвилин -25 хвилин на усні і 20 хвилин на письмові. Починаємо з яких? З письмових, як завжди. Віталію Андрійовичу, будь ласка.

Шановні народні депутати! Досвід стояння в черзі у вас є. Помітьте собі номерки, сядьте, будь ласка, а потім станьте в такому порядку, як стояли. Відповідайте, Віталію Андрійовичу.

МАСОЛ В.А. "Що будемо робити з договірними цінами? Чи не потрібно нам пропорційно недопоставленому бензину не постачати в Росію цукор, м'ясо?"

Я в своїй доповіді сказав про це і хочу підкреслити - в тому договорі, який сьогодні підготовлений Урядом України і Урядом Росії, записано: "Зберегти поставки на рівні 1990 року". Тому ми, якщо Росія нам зменшить поставки бензину, зменшимо поставки цукру, м'яса й інших продуктів харчування, які ми їм даємо.

"Будут ли отданы легковые автомашины передовикам производства... /нерозбірливо/ продажу зерна в 1989 году и когда?"

Я хотів би сказати, що в цьому році ми максимально розрахуємося за все те, що обіцяв сьогодні союзний Уряд. Тому є ресурси і ми зараз розраховуємось. Зараз новий голова Держагропрому опрацьовує ці пропозиції таким чином, щоб ці питання зняти з порядку денного.

"Стабільність потрібна не тільки суспільству, а й і Уряду. Як ви ставитесь до пропозиції надати вашому Уряду надзвичайні повноваження на шість місяців для здійснення конкретних заходів. Після цього - звіт Уряду пред Верховною Радою. Ви підтримуєте таку постановку питання?"

Я хотів би сказати, що, дійсно, Уряду потрібен час. За один місяць зробити переворот в економіці практично неможливо. За цих два місяці ми розробили двадцять законів. Ми розробили постанови, про які я вам сказав. Ми підготували проект постанови і прийняли /що стосується переселення з чорнобильської зони/, яка коштує майже 700 мільйонів карбованців, і ще інші постанови. Тому я дійсно хотів сказати, давайте, товариші, дамо можливість попрацювати Верховній Раді, щоб вона прийняла закони, які сьогодні дозволять Уряду більш оперативно працювати, відмінити деякі статті Конституції, які мають верховенство над нашими законами, і прийняти ті закони, які ми сьогодні розробили, Тому що Закон про ціноутворення теж має велике значення для нашої республіки.

Кільки елів про заходи щодо стимулювання виробництва товарів масового попиту. Ми дотримуємося такої позиції. Є товари народного споживання, якими, я вважай, ми в майбутньому році зможемо наповнити ринок, Це, перш за все, - телевізори. Ми можемо значно збільшити і в проекті плану збільшимо виробництво пральних машин. Ми збільшили

виробництво електропилососів. Ми збільшимо і вирішимо багато питань щодо забезпечення будівельників будівельними матеріалами - це збільшення випуску ванн, збільшення випуску санфаянсу, збільшення випуску скла, лінолеуму, Я вважаю, що до кінця 1991 року ці питання будуть вирішені. Але деякі питання потребують більше часу. У нас, наприклад, немає промисловості, яка виробляє швейні машини. Тому я не можу сказати, що в 1991 чи 1992 році ця проблема буде вирішена. Тому ми надамо пільги для підприємств, які будуть виробляти товари народного споживання. Що це означає? Будуть під оподаткуванням тим трьохпроцентним податком підприємства, які будуть виробляти товари народного споживання. Вони в цьому зацікавлені. Ми і на 1991 рік створюємо такі умови, які будуть стимулювати будівельників споруджувати в першу чергу підприємства по виробництву товарів народного споживання, підприємства харчової і переробної промисловості.

ГОЛОВА. Віталію Андрійовичу! Вибачте, але люди мене не слухають, стоять біля мікрофонів, і у мене вже болить серце. Тому я пропоную продовжити запитання від мікрофонів. А вам ще буде надано час наприкінці. Ви 6 хвилин відповідали. Ще у вас є 14 хвилин. Перший мікрофон, будь ласка.

БОНДАРЕНКО А.Д., голова виконкому Сумської обласної Ради народних депутатів /Лебединський виборчий округ, Сумська область/. Виталий Андреевич! В ряде областей, которые производят мясо, возникает большая социальная напряженность. Они дважды обижены. Первое: потребляют меньше мяса. И второе: естественно, меньше на это мясо идет дотации. Как намерено Правительство ликвидировать эту социальную несправедливость?

МАСОЛ В.А. По-перше, я хотів би сказати щодо підвищення з 1 жовтня закупівельних пін на м'ясо. Я скажу нашу позицію. Перш за все, я вважаю, що роздрібні ціни на м'ясо споживчої кооперації не можуть бути сьогодні підвищені. Тому ми зараз вишукуємо компенсацію для вирішення цієї проблеми. Я з вами згоден, що в ньому разі ціни на м'ясо, яке виробляє сільське населення, будуть значно підвищені, Тому ми будемо зберігати роздрібні піни на це м'ясо незалежно від того, що закупівельні ціни на закупку м'яса у населення підвищені.

Ну, як я можу сказати? Хтось вважає, що на цю справу треба 100 мільйонів карбованців, інший хтось вважає, що більше. Зараз міністерство фінансів ці розрахунки робить. Але головна позиція Уряду - роздрібні ціни споживчої кооперації яв підвищувати.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ГАВРИЛОВ А.В., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Роздольненський виборчий округ, Кримська область/. Виталий Андреевич! Студенты выдвигают требования о вашей отставке, в парламенте такие требования есть.

избиратели то же говорят и так далее. Я бы хотел услышать ответ. Когда мы здесь назначали министров, у них были соловьиные трели, были какие-то определенные программы, концепции и так далее. Вы сегодня об этом не сказали. Как же работает кабинет Совета Министров? В частности, я хочу сказать, что сегодня, наверное, нужно вводить какие-то драконовские законы по борьбе со спекуляцией. Об этом в вашей концепции я ничего не услышал. Меня интересует, почему в таком случав Министерство внутренних дел не выходит с ходатайством перед Верховным Советом, перед вами? Ведь сейчас работники милиции повязаны тем законом. Он не дает им развязать руки. А на рынке сейчас можно купить все - от гвоздя до атомной бомбы. И люди поэтому взбудоражены. Так, может быть, пересмотреть и ввести какие-то санкции, какие-то полномочия, может быть, судам, прокуратуре, милиция? Ответьте мне на эти вопросы.

МАСОЛ В.А. Я хотів би сказати, що такни закон нині готується. У нас він є. Але ми його вивчили додатково і бачимо, що він не діє. Тому зараз Міністерство юстиції, наші спеціалісти разом з Міністерством внутрішніх справ готують, я сказав би, жорсткий закон для боротьби зі спекуляцією.

СВАТКОВ Л.Б., голова Миргородської районної Ради народних депутатів, перший секретар Миргородського міськкому Компартії України /Миргородський виборчий округ, Полтавська область/. /Не чути/... товарів для населення. Наші зусилля і надалі можуть бути малоефективними, якщо ми не створимо надійного захисту нашого внутрішньореспубліканського споживчого ринку.

МАСОЛ В.А. Вирішення цього питання позначиться на стабілізації всієї обстановки в республіці. При цьому хочу підкреслити, що впровадження у тому чи іншому вигляді нормованого розподілу продуктів і товарів ми повинні здійснити не тому, що не маємо їх у такій кількості, щоб забезпечити гарантований мінімум споживання. Це зовсім не так. Мусимо ввести цей украй непопулярний захід виключно через ажіотажний, навіть панічний попит майже на всі товари і продукти, викликаний невпевненістю людей, їх настроєністю на всілякі чутки.

Нарешті, слід ураховувати і вивезення значної кількості продовольчих товарів за межі республіки.

Уряд розуміє, що найголовнішим на перехідному етапі до ринкових відносин є захист споживчого ринку республіки. Ось чому ми розробили і найближчим часом запропонуємо свій варіант захисту інтересів споживачів республіки. Це дасть нам можливість упорядкувати саму організацію нашої торгівлі і вперше за багато років здійснити її в умовах, близьких до грошово-речового балансу. Різко зменшити або звести до мінімуму вивезення промислових і продовольчих товарів за мені республіки.

Забезпечити придбання товарів на рівних правах для всіх мешканців республіки, перекриваючи тим самим канали для спекуляції.

Звичайно, товариші, ми їдемо на це, як ви розумієте, не від солодкого життя. Запровадження такої торгівлі - вимушене і тимчасове, потреба в цьому відпаде, коли більш-менш запрацюють ринкові відносини. Але я хочу сказати, що ми не підвищимо життєвий рівень населення, не покращимо побут вашої республіки, якщо не збільшуватимемо обсяги виробництва. Розрахунки показують, що вирішити цю проблему можна, лише збільшивши обсяг виробництва.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Радії Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний Голово нашого Уряду! Я не буду вам задавати запитань про Чорнобиль, оскільки з вашої програми видно, скільки уваги ви приділили цій національній трагедії. Із зрозумілих причин я цього запитувати не буду. Запитання у мене до вас таке. Ви сказали крилату фразу - "заправляйте хлопці машини бензином, їздіть і беріть усе, що вам треба". У зв'язку з цим я хотів би вам сказати, що ви прекрасно знаєте драматичну ситуацію з бензином на Україні, черги інвалідів, які ночують ночами під заправочными станціями.

Як зрозуміти, що влітку цього року ви і ваш заступник Гладуш дали вказівку про вивезення із Кременчуцького нафтопереробного заводу понад 10000 тисяч тонн до Росії. Якщо це не секрет, то на що ви його виміняли?

І останнє запитання. У тому розкладі, який ви нам подали, не було посади радника. Але я прекрасно розумію, що Уряду, Голові Уряду такої велетенської республіки з такими страшними проблемами потрібен радник, тобто це - друга половина його державного мозку.

Кого ви взяли на цю посаду? І що він вам порадив у цій складній ситуації?

МАСОЛ В.А. Ну, перш за все, я нікому бензину з Кременчуцького заводу не відпускав. Це справа підприємства. Два проценти підприємство може продавати на свій розсуд. От дехто і продає бензин чи міняє на щось інше. Тому ми вводимо держзамовлення і кажемо: якщо ви хочете продати, будь ласка, але за рахунок збільшення обсягу виробництва. Що зробив Уряд - я вже сказав. Ми справді домовилися з Румунією і з Югославією на бартерній основі в зв'язку з тим, що Росія нам не поставляє бензин, обміняти мазут на бензин. Що ми Я зробили. І, незважаючи на дуже складні умови, я все ж таки вважаю, що селянство наше справилося і виконало дуже складну роботу по збиранню врожаю. Це

- перше.

Друге. У Голови Ради Міністрів радники є. У мене він не один. Я вважаю, що треба ще кілька мати, тому що дуже багато виникає питань. У мене немає радника з питань культури, народної освіти. У нас з відділ, який працює і сьогодні. Ми теж вважаємо, що у Раді Міністрів треба мати підвідділ, який би працював з Верховною Радою. Тому що виникає багато непорозумінь... /Не чути/. Кого б я хотів мати? Радників-журналістів, які володіють пером. Одного із юристів. Я знаю, про кого ви питаєте, я відповім вам. Це - Крючков Георгій Кирилович.

ГОЛОВА. Шановні товариші! Ми домовлялися з вами поводити себе пристойно, але знову не можемо стриматися. Я закликаю до порядку. Є мікрофон, і ви можете висловити будь-яку свою пропозицію.

Другий мікрофон.

КУЗЬМЕНКО М.І., голова колгоспу імені Жовтневої революції Красногвардійського району /Красногвардійський виборчий округ, Кримська область/. Виталий Андреевич! Мы слышали, что вы ездили на заседание Организации Объединенных Наций. Скажите, пожалуйста, с кем согласовывался этот вопрос и какую работу вы там проводили? Леонид Макарович! А к вам пожелание. После отчета нужно решить вопрос об этике, чтобы у нас был порядок в зале. Просто обидно за себя и некоторых депутатов.

МАСОЛ В.А. На запрошення Організації Об'єднаних Націй. Україні, яка є членом ООН, було надіслано запрошення взяти участь у Всесвітній нараді, присвяченій захисту дітей. Вона відбувалася у Нью-Йорку. Було запрошення Голові Верховної Ради і, коли це питання розглядалося, - а воно розглядалося, як мені відомо, і на Президії Верховної Ради, - було прийнято таке рішення У зв'язку з тим, що сесія відкривається 1 жовтня і Голова Верховної Ради не може поїхати, то треба було їхати Голові Ради Міністрів.

У цій нараді брали участь керівники сімдесят одної країни. В тому числі президент США Буш, прем'єр-міністр Канади Малруні, прем'єр-міністр Англії Тетчер, брав участь прем'єр-міністр Італії Андреотті та інші. Була підписана Декларація, я її також підписав від імені Уряду України, Таким чином, на нараді виступили 24 керівники різних країн. Було надане слово і Голові Ради Міністрів України, Хочу сказати, що потім було пленарне засідання ООН, Як Голова Уряду суверенної України 5 жовтня я виступав з промовою. Це було вперше за 25 років. Виступав я українською мовою. Були присутні американці українського походження. Моя промова опублікована в газеті. Більше того, я зустрічався з бізнесменами українського походження, зустрічайся з єврейською общиною, зустрічався у Вашінгтоні з бізнесменами української національності. Ми домовилися про встановлення контактів з деяких питань. Був на нью-йоркській біржі, де зустрічався з президентом цієї біржі, і запросив його на Україну для того, щоб він нас проконсультував про порядок переходу до ринкових відносин і про дії біржі. Підписав також деякі угоди. Фермери подарували нашій республіці ембріона, сто ембріонів у замороженому стані, які ми маємо забрати для генетичного покращення поколінь великої рогатої худоби.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЧЕРВОНІЙ В.М., апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" /Ленінський виборчий округ, Ровенська область/. Віталію Андрійовичу, не встигла висохнути фарба на постанові про мораторій, яку прийняла перса сесія Верховної Ради, як ваш заступник Гладуш дав телеграму директору Хмельницької АЕС Супрунову та начальнику управління будівництва Хмельницької АЕС Селіхову, де сказано: "Зважаючи на високу технічну готовність блокуй N 2, насиченість його дорогим обладнанням, вважати за доцільне завершити на ньому увесь комплекс будівельно-монтажних і налагоджувальних робіт без завантаження блоку ядерним паливом з подальшою його консервацією". Ми заборонили, а кабінет міністрів дає дозвіл на освоєння ще п'ятнадцяти мільйонів карбованців. Крім того, стан, так би мовити, бойової готовності другого енергоблоку може декого спокусити є разі зупинки" першого енергоблоку зимою лід тиском людей пустити другий енергоблок. Це викликає глибоке обурення людей навколишніх областей. Моє запитання до вас таке. Чи маєте ви персональне відношення до цієї телеграми і що робити Верховній Раді, коли Рада Міністрів просто зневажає її рішення? Відміняти цю телеграму чи міняти прем 'єра?

МАСОЛ В.А. По-перше, я хочу сказати, що я відношення до цього не маю. По-друге, в кожній справі треба розібратися. Якщо дійсно треба витратити ще 15 мільйонів і законсервувати цю споруду, то, я вважаю, це треба зробити. Може, через п'ять - десять років вчені знайдуть вирішення цієї проблеми, яке буде безпечним. Ви знаєте, що вони зараз працюють над цією проблемою. Не треба залишати народне добро просто неба. Тому перевірте, будь ласка, чи дійсно провадиться консервація, чи роблять щось інше.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СЕМЕНЕЦЬ С.В., перший секретар Ічнянського райкому ЛКСМ України /Борзнянський виборчий округ, Чернігівська область/. Шановний Віталію Андрійовичу! Ви нам розповідали про те, що в багатьох регіонах України скорочується виробництво і закриваються підприємства. Але згідно з Конституцією /стаття 18, пункт 6/ Рада Міністрів здійснює керівництво виконкомами і місцевими Радами народних депутатів. Виходить, що Рада Міністрів керувала скороченням виробництва того ж самого мила, прального порошку, цукерок та інших споживчих товарів.

Скажіть, будь ласка, чому така позиція Ради Міністрів нашої республіки?

МАСОЛ В.А. Рада Міністрів такої позиції не має. У порядку денному нашої сесії є три закони. Якщо ми з вами приймемо ці закони, то тоді справді ми матимемо право скасувати рішення тієї місцевої Ради, яка прийняла його про закриття того чи того виробництва.

У нас на сьогодні є Закон про самоврядування, але він не зовсім чіткий.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЛУБКІВСЬКИЙ Р.М., член Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Яворівський виборчий округ, Львівська область/. Віталію Андрійовичу, я маю до вас запитання не від себе, а від Комісії у закордонних справах. Скажіть, будь ласка, на якій підставі ваш заступник Урчукін поставив перед нами вимогу, щоб Україна сплачувала з кожного.

долара 39 відсотків у сильний центр, тобто Москві.

МАСОЛ В.А. Я хочу вам сказати, що розрахунки ще не закінчені і я не можу сказати, скільки процентів треба сплачувати. Але є деякі питання, які ми повинні справді вирішувати.

Я вам наведу кілька прикладів. Перше. Україна робить внески в Організацію Об'єднаних Націй, робить вона це сьогодні через центр. Ми повинні сплачувати, бо ми є членом ООН. Далі. Ми отримуємо сировину для робота легкої промисловості, Ми отримуємо її сьогодні через центр. Але я виступаю проти того, щоб ми сплачували борги, які має держава за закупівлю зерна, м'яса, молока, цукру, який купували на Кубі. Тому що Україна з цьому не брала участі. Зараз це питання остаточно не вирішено. Свою позицію я вам висловлюю. Я проти того, щоб ми сплачували борги за те, що ми не отримували.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ТЕРЯНИК В.І., член Комісії Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Краснолуцький виборчий округ, Луганська область/. Уважаемый Виталий Андреевич! Скажите, пожалуйста, что за зверь такой - договорные цены? Кто с кем договаривается и кто за это платит? Дело в том, что очень много нареканий от избирателей по этому поводу.

ШУМ У ЗАЛІ.

МАСОЛ В.А. Если вы побываете в районе китайского города, то... /не чути/, если кто из вас был в Индии то, например, там его наглядно видно. Грязь очень большая. Мне, допустим, после этого сутки не хотелось ничего кушать. Воли вы побываете там, где живут негры, то это городок, который, я бы оказал, относительно чистый, но там можно увидеть десятки бездомных, которые спят на улице. Во когда вы зайдете в магазин, то вы можете купить продукты за определенную сумму, от 50 центов и до 50 долларов стоит обед. Это сегодня есть в Америке. А если говорить о наших рыночных отношениях, то, наверное, в наших ресторанах тоже со временем будут определенные цены.

Что такое договорная цена? Договорная цена предусматривает некоторые вещи. Если вы сегодня закупили, допустим, мясо в Архангельске и везете его в Одессу - это одно расстояние, одни транспортные расходы. А если вы его закупили в Виннице и везете в Одессу - это другие транспортные расходы. Вот это и регулируется договорной ценой, чтобы потерь не было. Потому что когда мы доставляли товары в Москву, то, вот председатели колхозов могут сказать, они не хотели их туда возить, потому что им транспортные расходы не оплачивались .

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановний Віталію Андрійовичу, шановні депутати, які присутні коло мікрофонів! Мене попросили

депутати висловити маленьке прохання. Питання задавати коротко й стисло і відповіді теж. Часу немає. Тільки після відповідного Указу Президента наш Уряд почав ставити питання про договірну дисципліну. Мене цікавить, що Урядом зроблено, Віталію Андрійовичу, з цього питання до Указу?

МАСОЛ В.А. Я, перш за все, хочу сказати, що ми з Головпостачем прийняла рішення, провели переговори з більшістю наших підприємств, підписали договори. Сьогодні наші підприємства металургійної промисловості постачають прокат для Росії. Зараз всі знаходяться в Москві, і це найголовніше питання, яке сьогодні ще не вирішене. Справа в тому, що ми пішли по такому шляху. Ми, перш за все, задовольняємо потреби нашого господарства, наших підприємств, а потім робимо розрахунки, що ми повинні продати Росії, щоб отримати від неї готовий прокат.

Якщо в цілому у Союзі договори укладені десь на 30-35 процентів, то у нас - на 5-10 процентів більше. Я вважаю, найближчим часом ми цю роботу значно підтягнемо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ВЛОХ О.Г., завідуючий кафедрою Львівського державного університету імені І.Франка /Ленінський виборчий округ, Львівська область/. Віталію Андрійовичу, відомо, що в Союзі міністерства відмовляють нам: у поставках. Разом з тим з України масово вивозиться сировина і товари. Що зробив Уряд, щоб запобігти цьому? І далі. Куди ділися кошти, виділені для ліквідації чорнобильської аварії, зокрема, 7-9 мільйонів карбованців, на які немає ніяких документів про їх використання?

МАСОЛ В.А. Перше запитання. Я сказав, що ми сьогодні хочемо, щоб ви прийняла постанову про державне замовлення. Таким чином буде вирішено, хто і що буде вивозити. Ми вважаємо так: якщо є угода в підприємствами Росії, - можеш вивозити, якщо немає угоди,

- тоді, як кажуть, будуть діяти інші закони. Це перше.

Друге. Щодо коштів на ліквідацію чорнобильської аварії. Я не знаю, про які 9 мільйонів карбованців ви говорите, я знає більше, що затрати, які ми несемо по Чорнобилю, ми описуємо на союзний бюджет. У нас сьогодні з Мінфіном такого питання не виникало.

ГОЛОВА. Третій мікрофон. І останнє - відповіді на письмові запитання.

ГАВРИЛЕНКО М.М., заступник міністра геології СРСР - начальник головного координаційно-геологічного управління "Укргеологія" /Свердловський виборчий округ, Луганська область/. Виталий Андреевич, то, что вы оказали в докладе, в информации, во многом вызывает доверие. Я думаю, что нужно все-таки дать возможность Правительству попытаться реализовать эти меры.

Меня очень беспокоит теплоснабжение. Вы знаете, что в стране на 40 миллионов тонн упала добыча нефти. В республике - на 10 миллионов тонн добыча угля. Намечает ли Правительство чрезвычайные меры по стимулированию добычи угля?

МАСОЛ В.А. Перш за все, я хочу сказати, що Уряд провів переговори з італійськими фірмами і дав згоду на підписання угоди на 250 мільйонів доларів на постачання обладнання для Лисичанського нафтопереробного заводу. За рахунок більш глибокої переробки нафти.

ми збільшимо виробництво бензину практично на 1 мільйон. Таким чином, це зменшить напругу з бензином у 1991 році. Завдання тільки в тому, щоб ми це зробили в першому півріччі, до початку збирання врожаю. Крім того, ми підписали там же угоду про виробництво поліетилену для того, щоб ми могли збільшити виробництво тари й упаковки для харчових продуктів. Ми будемо розраховуватись з ними на компенсаційній основі. Ми підписали багато інших угод, зокрема, і на будівництво м'ясопереробного підприємства в Луганській області з німецькою фірмою "Аннусс". Хотілося б, щоб у 1991 році це підприємство було побудовано, і будівельники будуть робити все для цього. З цією ж фірмою підписано угоду про відкриття найближчим часом у Києві кількох магазинів по продажу цієї продукції, але поки що ми будемо отримувати її з Німеччини, щоб відрегулювати систему торгівлі на спільних підприємствах. Якщо це підприємство піде, то ми зробимо спеціальну програму, щоб побудувати на Україні десь близько 20-30 таких підприємств.

ГОЛОВА. Віталію Андрійовичу! Відповідайте, будь ласка, на письмові запитання.

МАСОЛ В.А. "Уважаемый Виталий Андреевич! Что вас конкретно не устраивает в программе Шаталина?"

Я уже когда-то по этому вопросу выступал и говорил, что программа Шаталина не предусматривает двух главных вопросов: заработной платы и системы ценообразования. Если мы эти вопросы не решим, тогда я себе четко представляю, как мы будем строить рыночные отношения. Я считаю, что это главные вопросы. Для их решения нужно определенное время и срок.

"Як ви вважаєте, коли треба прийняти Закон про національний банк України? Чи готується такий закон?"

Ми вже деякі банки створили, ви знаєте, є комерційний, агробанк. Ми й далі будемо працювати над вирішенням цієї проблеми.

"Що зробив Уряд для того, щоб у держзамовленні були враховані інтереси народного господарства республіки? Які контакти з цього приводу були з союзним Урядом?"

Були контакти з союзним Урядом, було дуже багато контактів. Поки що ми, як кажуть, не знайшли спільної мови. Ми хочемо від союзного Уряду отримати гарантію того, щоб у тому випадку, якщо ми підпишемо угоду, нам було гарантовано поставки нафти, лісу, бавовни, того, що ми отримуємо з інших регіонів. Поки що це питання залишилось відкритим.

"Чи ви й далі дотримуєтеся думки, що реалізація Закону про економічну самостійність України можлива тільки після підписання нового Союзного договору?"

Я ніколи не казав, що економічна самостійність України можлива тільки після підписання Союзного договору, Я хочу сказати, що ми підготували економічну угоду. Там усі ці питання вирішуються. І вони зовсім не пов'язані з Союзним договором. Це - окрема справа. Ну, якщо ви хочете знати мою думку, то я, наприклад, ще не маю уяви, яким він повинен бути. Будемо працювати, а там з часом це питання вирішуватиметься - бути чи не бути.

"Ми багато говоримо про пріоритетний розвиток всіх питань, які стосуються охорони природи і раціонального природокористування. Як Урядом республіки практично вирішуються ці проблеми?".

У проекті плану на 1991 рік передбачено збільшення капіталовкладень на охорону природи і природокористування на 25-30 процентів.

"Ви говорили про те, що економічними важелями на переговорах з Росією є цукор і м'ясо. Чому ви зводите українську економіку тільки до цукру і м'яса?".

Я хочу сказати, що я не зводжу. Я не зміг перерахувати всі ті питання, які в. У договорі, який ми підготували, в й інші питання. Ось я можу вам показати, будь ласка. Оце, бачите, перелік: оце Росія, оце Білорусія, оце Україна. Хто що вивозить, а хто що постачає. Тут все є. Те, що стосується і сільського господарства, і промисловості. Ми вивозимо і дванадцять мільйонів тонн прокату до Росії, а отримуємо від них два з половиною мільйони тонн. Зараз ідуть переговори в Москві з Міністерством чорної металургії з приводу того, хто повинен, і який прокат нам повинні віддати для того, щоб збалансувати наше господарство. Тому я не перераховував всі ті продукти, щодо яких сьогодні ми маємо вирішувати, в тому числі і руду, і вугілля й інші продукти.

"Що зроблено для того, щоб повернути ці галузі в розпорядження Уряду республіки?".

Я кажу, що ми почали повертати. Цемент ми забрали, зараз працюємо із розрахунками. Я ж не хочу, щоб ми забрали сьогодні Міністерство чорної металургії, щоб віддали нам ці підприємства з такими фінансовими показними, що ми з вами потім нічого зробити не зможемо. Тому зараз і товариш Плескановський в Москві працює. Ми робимо баланси, яким буде в нових умовах фінансове становище металургійної промисловості, і потім будемо вирішувати це питання.

"Стабілізація господарських зв'язків означає, що ми і надалі не будемо розпоряджатись продукцією союзних підприємств, які уклали договори на поставки, невигідні для України. Які ж договори буде укладати Україна, якщо вона не розпоряджається значною частиною валового національного продукту?"

Ця постанова, яку ми пропонуємо, де сказано про держзамовлення, стосується всіх підприємств.

"Какие меры помощи будут приняты в отношении малообеспеченных семей в этом году, так как здесь обстановка сложная?"

Ну, мы часть мер приняли и дальше сейчас работаем над теми предложениями, которые сегодня имеются в нашем распоряжении.

Я думаю, что с реализацией части постановлений их материальное положение будет защищено.

"Кримська ситуація. Яка доля республіканської програми, що мала бути подана 15 вересня? Чи встановиться там стабільність?"

Ну, я хотів би сказати, це стосується кримських татар - програма така розробляється. Вона повинна бути затверджена союзним Урядом. Дехто вважає, що ми повинні робити все за свої кошти, за свої фінанси. Наша позиція - все це повинно робитись за фінанси Союзу і спеціально окремим рядком - для кримських татар, для переселення.

Така програма є, ми надіслали її в комісію, зараз це питання розглядається.

У меня есть вопрос о продаже зерна государству.

Я, прежде всего, в своем докладе сказал и сейчас хочу повторить о том, что я поблагодарил работников сельского хозяйства. Сейчас самая главная задача - обеспечить фонды кормами на 1991 год. Это - сдача кукурузы. Сейчас сдача кукурузы началась. Я товарищу Костенко дал такое задание: все 150 тысяч тонн бензина, которые пришли на трех танкерах, отдать сельскому хозяйству, чтобы работники сельского хозяйства могли здать зерно кукурузы на наши комбикормовые заводы и в ответ - получить корма. Поэтому, если какому-то хозяйству нужно продать зерно, и оно выполнило и перевыполнило план, я думаю, что это - вопросы, которые могут решаться в оперативном порядке через наш Госагропром. А тех, у кого есть договора с другими предприятиями, с другими республиками, эти санкции не касаются.

ГОЛОВА. Віталію Андрійовичу, настав час перерви. Ваш час вичерпаний і на доповідь, і на відповіді.

Оголошується перерва до 12.30.

Після перерви.

ГОЛОВА. Прошу реєструватись.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я прошу зареєструватися всіх. У нас не все гаразд із дисципліною. Кожний день подають список, що на сесії повитою бути 425 депутатів. Ось зараз з'явились 344, де інші народні депутати - ми просто не знаємо. Тому я прошу зараз зареєструватись поіменно тих, хто в залі. Далі ми цього

терпіти вже не можемо. Ми не можемо голосувати, не можемо приймати рішення. Дуже багато людей ходять по коридорах, проводять якісь спільні засідання... Ми не починаємо своєчасно роботу. Люди нам роблять зауваження: оголошуємо перерву до 12.30, а починаємо о 12.40, тобто абсолютно ніякої дисципліни немає.

Прошу всіх зайняти місця. Хто мене чує в коридорах, нехай зайде в зал. Ми зараз зареєструємося поіменно і попросимо голів комісій дати пояснення, чому народні депутати не беруть участі в роботі сесії.

Прошу зареєструватись. У залі зареєстровано 369 депутатів. Но голосували? Давайте повторимо. Де принципово. Ми з цього мусимо робити висновки. Повторимо поіменне голосування. Реєстрація - кнопка "за".

В залі 393, зареєстровано 378. Якщо хтось не чує, то я вже нічого зробити не можу. Не голосувало 14. Чому?

Шановні товариші! Бачите, як ми працюємо! Елементарна річ - зареєструватися в залі. Може , в кого кнопки не працюють, перевірте. Втретє і востаннє прошу зареєструватися поіменно. Тиснемо кнопку "за", всі тиснуть кнопку "за". Вже більш-менш, все ж таки троє депутатів не голосувало. Мабуть, щось трапилося з ними. А, ось вони. Третій мікрофон.

ПУШИК С.Г., письменник, голова Івано-Франківського обласного товариства української мови імені Т.Шевченка /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Я б запропонував, щоб хоч раз лічильна комісія порахувала мандати. Я вже не раз помічав, що машина бреше. Ось дивіться! вже втрете ми всі голосуемо "за". Але обов'язково різнобій - або сяк, або так. І коли ми принципові питання вирішуємо і голосуємо машиною, мені здається, що тут в якісь маніпуляції.

ГОЛОВА. Давайте доручимо нашому Секретаріату, нехай вія разом з керівниками нашої "Ради"/нашої техніки, яка називається "Рада"/ ще раз перевірить.

Тепер я хочу з вами порадитись. Уже записались на виступи 60 народних депутатів. Це, якщо по 5 хвилин /а ми так домовлялися раніше. Давайте вирішимо 5 чи 10 - це вже справа Верховної Ради/, то це потрібно більше 5 з половиною годин роботи. Ми домовлялися, що працюємо сьогодні тільки на ранковому засіданні. Може, ми, враховуючи ситуацію, щоб уже обговорити чи прийняти якийсь документ, або ж підійти до того, щоб їх приймати, все ж таки попрацюємо сьогодні і на вечірньому засіданні? Немає заперечень? Немає.

Далі. Ще одне є. Проголосувати треба? Давайте проголосуємо. Хто за те, щоб працювати сьогодні і на вечірньому засіданні, прошу проголосувати?

"За" - 317, рішення прийняте.

Тепер, перш ніж перейти до обговорення доповіді Віталія Андрійовича Масола... ви пам'ятаєте, що ми так і не доголосували нашої постанови про проходження військової служби. Я не хочу займатися додатковою агітацією, але я переконаний в тому, що цю постанову

чекає, якщо не вся Україна, то жіноча частіша, матері і батьки її чекають з нетерпінням. І якщо ми її не приймемо, то їм будемо мати справу з досить серйозним загостренням ситуації. Я хотів би, щоб два наших крила в цьому залі зрозуміли відповідальність і ситуацію. Цю постанову ми вже голосували і більше обговорювати не будемо. Тому я прошу біля мікрофонів черги не влаштовувати. Мова може йти тільки про переголосування, без будь-яких пояснень, без будь-яких відповідей на запитання. Це вже ми завершили. Я тільки закликаю до розуму, звертаюся до кожного народного депутата зрозуміти відповідальність за те голосування, яке зараз будемо проводити. Ну, якщо є така пропозиція, давайте проголосуємо. Хто за те, щоб поіменно голосувати? Прошу... Приймається. Я не закінчив речення, тому дозвольте мені закінчити, Хочу закінчити закликом до розуму, розсудку і відповідальності перед тим, як люди поставляться до того, якщо ми не будемо відповідальними або не зрозуміємо ситуації. Прошу голосувати за постанову в цілому.

"За" - 333, рішення прийняте. Дякую.

Комісію також треба затвердити, щоб вона могла негайно їхати і спілкуватися з відповідними органами у Москві. Прошу проголосувати за комісію, переголосувати.

Я думаю, тут поіменно уже не потрібно? Хто "за", прошу.

"За" - 336. Повноважна делегація затверджена на чолі з заступником Голови Верховної Ради.

Тепер переходило до обговорення доповіді. Я хочу тільки дозватися. Ми визначимо час на обговорення доповіді?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Да!

ГОЛОВА. Які є пропозиції? Одну годину?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Да! Одну!

ГОЛОВА. Давайте так: до перерви.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Да! Добре...

ГОЛОВА. До перерви ми визначили час і можемо визначити. Це наше право. Прошу проголосувати: обговорювати до перерви /година, 15 хвилин/.

"За" - 288, рішення приймається. Обговорюється до перерви. Слово надається народному депутату Омельченку, за ним виступатиме Квасов.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Товариші, 5 хвилин, так?

ОМЕЛЬЧЕНКО М.Г., перший секретар Дніпропетровського обкому Компартії України /Новомосковський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые товарищи депутаты! Видимо, нет необходимости доказывать важность обсуждаемого сегодня вопроса и то, что и застой, и ускорение, и любое решение вопросов

- это все зависит от людей, от уровня их подхода. Если рассматривать сегодня с этой позиции доклад Виталия Андреевича Масола, с точки зрения задач, которые предстоит нам решать сегодня в республике, форм и методов подхода к их решению, то, наверное, сегодня удовлетворительную оценку ему поставить будет очень сложно. Ведь не представлено нам сегодня ни вопроса о насыщении рынка, ни о том, как сбалансировать денежное обращение.

Да и другие сложные вопросы в отношении выхода из создавшегося сегодня в республике положения. И если с этой точки зрения смотреть, то, мне кажется, это следует разделить на две проблемы. Прежде всего, это решение неотложных вопросов и вопрос о последовательности их решения. Мне непонятно, почему Виталий Андреевич и первый раз, когда отчитывался, и сегодня, когда выступал, не увязывает Все экономические проблемы с теми политическими, социально-психологическими факторами, которые происходят в обществе.

Это единое целое, и юс рассматривать надо только вместе. И, может быть, даже не удивительно, что те процессы, которые сегодня происходят на улице, на митингах, связаны именно с этими делами. Я Думаю, никакая концепция, какую бы ни представило сегодня Правительство, без этой увязки не может быть успешно решена.

Второе, на что мне хотелось бы обратить внимание, - это обстановка. Прошло пять с лишим лет. Нормальный ход событий требует посмотреть и сделать анализ; что нам удалось сделать за годы перестройки, что можно развивать и улучшать в дальнейшем. Какие-то вопросы не удалось решить, а некоторые мы решала ошибочно.

Если с этой позиции рассматривать вопрос, то сегодня, к примеру, Госприемку, где заняты тысячи высокооплачиваемых людей, давно мало было отменить. Сегодня заработная плата в непроизводственной сфере продолжает расти такими темпами, которые приводят к инфляции и тому подобному. Я не имею возможности подробнее остановиться на этих вопросах.

Если рассмотреть подход к кооперативам, тоже видно, сколько мы наделали ошибок. Я не против кооперативов, но есть кооперативы, которые взяли ссуды, годами их не возвращают и не дают никаких прибылей.

И результаты у них хуже, чем в общественном секторе. Подорвали госпредприятия. Много людей сегодня ушло из промышленных предприятий и строительных организаций. К целый ряд других вопросов, которые сегодня мешают нормальному решению проблемы. Из республики сегодня вывозится и промышленная продукция, и товары народного потребления, и продукту питания. В этом тоже никакой концепции нет. Кроме того, даже завоз в республику сегодня ... /не чути/, де следовало бы открыть дверь для завоза товаров и насыщения рынка республики. Однако и в этом отношении ничего не представлено Правительством. Не представлены также и вопросы интенсивности труда, которые вообще не рассматривались сегодня, а ведь это главный показатель перестройки.

Если посмотреть на план, который раньше служил административной дубинкой для производителя, он изменен с такой свободой, которая практически граничит с анархией.

А госдоговора на каком уровне сегодня закличеш на четвертый и первый кварталы? Это привело к тому, что система сегодня неуправляемая. Плановая дисциплина ничем сегодня практически не замене на. А те вопросы, которые должны решаться в трудовых коллективах, вынесены на улицу, решаются митинговым порядком, решаются методом давления, методом ультиматумов. Это, видимо, не те подходы и не те решения, которые нам нужны.

А ведь сейчас возникли те проблемы, которые не решались раньше. Ведь любая крайности граничит, по сути дела, с глупостью.

Именно слишком резкие, даже неумелые рывки из одной крайности в другую вывели экономику из длительного застоя, но и привели ее к ускоренному развалу.

Если сегодня не решать эти вопросы, Виталий Андреевич, то сложно будет переходить к рыночной экономике.

Система управления разрушена. Разломав централизованную административную систему, совершенно не заменили ее никакими другими формами, И сегодня фактически царит и экономическое, и политическое безвластие в стране. Заканчивай товарищи. Пока нет разделения законодательной и исполнительной власти в Советах, нам здесь не решить вопросы управления этим процессом. И последнее. Ведь всем понятно, что пока в стране, в республике не будет порядка, пока в каждом деле персональная ответственность будет подменяться общественно размытой безответственностью, пока в каждом деле не будут созданы действующие законы, пока не появится механизм их выполнения, пока на всех уровнях к решению важнейших вопросов не будем подходить с высокой ответственностью, заинтересованностью и цивилизовано, то положение дел изменить будет сложно. Глубоко убежден, что только высокопроизводительный заинтересованный труд, интеллект и власть могут вывести нас из создавшегося положения. Благодарю.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ШЕХОВЦОВ О.Д., провідний інженер-програміст спеціалізованого проектно-конструкторського і технологічного бюро по модернізації і технології ремонту обладнання "Важмашремонт". м. Краматорськ /Новокраматорський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги! Вы помните,

как два дня назад, в этом зале при обсуждении предложений комиссии Коцюбы по Конституции, шесть или семь раз прерывали его по требованию депутатов для предоставления слова по процедуре. Зал не мог понять, что он обсуждает и зачем. В связи с этим я хочу обратить внимание депутатов и внести предложение и просьбу. Смотрите. Мы рассматриваем пункт повестки дня "про заходи по стабілізації економічного становища в республіці". Правительство внесло пакет предложений. Мы его рассматриваем в первом чтении. Задача ораторов, участвующих в обсуждении, - привести аргументацию "за" или "против" принятия в первом чтении. Депутат имеет неотъемлемое право говорить с трибуны все, что он думает. Начать за здравие, вставить в центре текста за упокой... /Не чути/. Но в конце он должен сказать - я призываю голосовать "против" или "за" принятие в первом чтении, Тогда обсуждение обретает смысл. Вот оратор, который сейчас сошел с трибуны, говорил не о том, пусть он не обидится. Он так и не сказал, предлагает ли принять в первом чтении или отвергнуть. Пожалуйста, коллеги, имейте это в виду, обсуждение предназначено для этого. Спасибо.

ГОЛОВА. Не повторюйте, все зрозуміло.

Слово надається народному депутату Квасову, за ним виступатиме депутат Симоненко.

КВАСОВ В.І., генеральний директор виробничого об'єднання "Луганськтепловоз" /Ватутінський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые товарищи депутаты, избиратели! Я, как и большинство депутатов, многие

избиратели, крайне негативно воспринял меры Правительства по стабилизации экономического положения в республике, которые были предложены Верховному Совету 2 октября. Доклад Председателя Совета Министров депутата Масола по этому вопросу дает повод для некоторого оптимизма. Считаю, что можно дать время Правительству, возглавляемому Масолом, осуществить эти меры. Мы обязаны повернуть экономику Украины лицом к удовлетворению реальных потребностей людей труда, а не платежеспособных запросов обуржуазившейся неоэлиты, стоящей в очередях за золотом, покупающей на аукционах машины по 100 тысяч рублей. В коммерческих магазинах цены бешеные, они недоступны не только тем, кто живет за чертой бедности, а и средним слоям населения.

Осуществление этой задачи требует планомерного определения приоритетов социального развития. Речь, конечно же, не идет о том, чтобы в духе застойного периода все зацентрализовать и вернуться к самоедской экономике. Плановое управление должно осуществляться в структуре метроосевых балансов, потребностей и степени их удовлетворения. Планы должны формироваться снизу, от потребностей трудовой семьи. Решая проблемы, ввергнувшие Украину в кризис, в первую очередь нужно позаботиться не только о ликвидации дефицита платежного баланса, но и о конкретных людях, производителях, чей труд является средством покрытия всех и всячески: дефицитов.

Задача номер один для Совета Министров УССР - снять социальную напряженность за счет реального улучшения положения всех слоев населения и прежде всего инвалидов.. пенсионеров, многодетных семей, студентов. Ведь уже стало фактом, что овощи в государственной торговле вздорожали втрое, мойва - в 2,5 раза, о ценах на

базарах и говорить нечего.

Процессы государственной приватизации и связанные с этим вопросы становления и организации производства на новых основах потребуют времени и, думаю, значительного. Наивно полагать, что, приняв законы, - а это абсолютно необходимо, - мы тем самым сразу разрешим все проблемы. Неужели не ясно, что основное давление на рынок оказывают капиталы богатейшей прослойки граждан, в том числе дельцов теневой экономики? Не их ли это идея - отоварить свое богатство распродажей земли, квартир, заводов, магазинов и т.п. Я с большим трудом представляю, на какие средства будут выкупать свои квартиры токарь, слесарь, врач, учитель, работники культуры и миллионы наших соотечественников, влачащих жизнь от зарплаты до зарплаты. Именно этого, т.е. мер по выживанию нашего народа, требуют от Верховного Совета, Правительства республики трудящиеся производственного объединения "Лугансктепловоз", трикотажного объединения, химического цеха, Луганской ГРЭС и другие коллективы.

Давайте вдумаемся в ситуацию, возникшую в производственных коллективах. Административно-командная система парализована, взамен - ничего нового, никакого механизма не создано. Что же делать нам? Наступает 1991 год. Не заключена и половина договоров с потребителями.

Скажу, что для выпуска тепловозов из всех союзных республик с полутора тысяч предприятий нужно получить комплектующие изделия и материала. При заключении договоров они требуют принятия договорных иен .../не чути/ неудача средств из фонда материального поощрения, развития производств, валюту. Не

говоря уже о том, что требуют даже продукты питания, стройматериалы и так далее. В этом году нам дали 15 процентов металлопроката по прямым связям. Ничего, кроме тепловоза, мы предложить не можем. И вот 8 тысяч тонн металла повисло в воздухе ... /не розбірливо/ к поставщикам. Мы сегодня бедствуем, а ... /не розбірливо/ заявляет мне, что у тебя все в порядке.

Договорная кампания начинается в марте и кончается в октябре. Время упущено. Предлагаю принять постановление Совета Министров СССР о сохранении прямых связей на предприятиях республики... хотя бы на первый квартал 1991 года со строжайшей ответственностью руководителей коллективов за нарушение прямых связей. В противном случае тружеников тысяч коллективов, прежде всего машиностроительного комплекса, миллионы трудящихся едут серьезные испытания.

За девять месяцев по причинам срыва поставок материальных ресурсов недодано 250 магистральных тепловозов. Поэтому делаю официальный запрос Правительству республики, товарищу Масолу, о том, чтобы неотложно рассмотреть положение дел в этой отрасли.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Симоненку, за ним виступатиме народний депутат СРСР Щербак.

СИМОНЕНКО В.К., голова виконкому Одеської міської Ради народних депутатів /Малиновський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые товарищи депутаты! Я думаю, что мы все четко понимаем, что документ, который

сейчас мы с вами обсуждаем, не является программой перехода к рыночной экономике. Но я убежден в том, что этот документ и логически, и технологически должен быть связан с процессом перехода к рыночной экономике. Наша экономика, как показывает жизнь, сегодня не подлежит ремонту. Ее надо перестраивать и перестраивать с фундамента. Сегодня, сейчас. А для этого в первую очередь необходимо создавать в недрах нашей рушившейся экономики новые экономические структуры. И вот именно по этому направлению наше Правительство идет и робко, и непоследовательно.

Путь стабилизации экономики идет через самый низкий слой управления нашим республиканским хозяйством. И прежде всего через поселковые Советы, сельские Советы, через районы, город, область. Как же в этом направлений решает или развязывает руки Правительство? Именно этим структурам управления.

Я могу вам сказать, что за последние несколько месяцев лавина запросов, требований обрушилась на наш исполком города Одессы, Буквально десять различных социальных групп обратились с просьбой, с требованием повысить заработную плату, в противном случае - забастовка. Здесь и работники горэлектротранспорта, и хлебопеки, и работники дошкольных учреждений, и учителя. Кто нам помог? Министерство? Правительство? Даже область? Нет. Пока мы не, изыскали в своем бюджете 5 миллионов рублей заработной платы на четвертый квартал, мы эти вопросы практически не сдвинули с места. Значит, важность этого звена сегодня утверждает сама жизнь. Надо, чтобы Правительство развязало руки низовым звеньям управления. Но именно этого как раз - хочу подчеркнуть - и не прослеживается в тех документах, которые нам представлены. Вот что написано: "Місцевим Радам народних депутатів відновити діяльність виробництв,

продукція яких має вирішальне значення для достатньої збалансованості в народному господарстві". Так, ни партия, ни правительство не могли этот вопрос решить, а сегодня мы этот вопрос решаем. Значит, мы опять положены на жертвенный камень недостатков, как говорится, и люди будут смотреть на нас и с нас требовать.

Что же нужно делать? Я считаю, что прежде всего Совмину республики надо немедленно запустить механизм выполнения собственных решений. И тех решений, которые принимаются на всех уровнях управления, начиная с районного Совета и кончая областными Советами. С таким расчетом, чтобы все наши решения имели механизм исполнения, а не уходили в небытие. Вы знаете, что с 1 июля этого года действует союзный Закон об общих началах местного самоуправления и местного хозяйства СССР. Но этот закон практически деморализировал все уровни управления, А как на это реагирует наше Правительство да и наш Президиум? Да никак. Мы просто при этой деморализации присутствуем, теряя все нити управления.

Второй вопрос, который нам нужно решать. Мы сегодня говорим о насыщении товарной массы и потребительского рынка. И действительно, этот вопрос номер один. Но не цифры, которые предлагает нам сегодня Совмин, 114-115 процентов, должны решать это дело. Мы многие годы находились под магией этих цифр. Цифры годового, пятилетнего плана, месячных планов. Надо развязать руки, руки внизу, как говорится, людям, которые производят эту продукцию, с таким расчетом, чтобы они видели свою территорию, имели свою заинтересованность в их производстве. Нам сегодня в срочном порядке надо поддержать кооперативы. Ведь мы создали довольно солидную, мощную, производительную альтернативную силу, И в то же время со стороны Правительства эту силу не поддерживают.

А ведь сегодня у нас в Одессе существует около двух тысяч кооперативов, которые производят продукции на 450 млн. руб. А вопросы, связанные с материально-техническим снабжением, решаются как? Да никак не решаются. И кооперативы из производительной силы превращаются в силу, которая работает на себя.

Последний вопрос. Рыночная экономика не вырастает из самой себя. Она не вырастает на пустом месте, она вырастает из среды, которую нужно сегодня формировать, формовать. Именно на это должно быть нацелено Правительство. И я предлагаю те меры, которые предложены Правительством, утвердить и направить свей усилия в том плане, чтобы мы последовательно и грамотно формировали рыночную среду в нашей республике.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату СССР Щербаку, за ним виступатиме Яхеєва.

ЩЕРБАК С.М., народний депутат СРСР. Шановні депутати! Обговорюючи програму Уряду щодо стабілізації економіки, ми повинні пам'ятати, що голосування з цього питання вже почалося. Воно почалося на могильнохолодному камінні центральної площі Києва, там, де голодують студенти. Можна погоджуватись чи не погоджуватись з голодуючими, з методами їх політичної дії, але не можна забувати, що вони - совість і майбутнє нашого народу. Це наші діти. І треба зробити все, щоб врятувати їхні життя і здоров'я . Голодувати, на мій погляд, повинні не студенти, а ті, хто повів Україну до катастрофи. І всім нам - лівим, правим, радикалам, консерваторам - треба зрозуміти, що рятувати сьогодні треба не окремих посадових осіб, не окрему партію, не окремий уряд, і навіть не безнадійно застарілу форму держави, а народ, його дітей. Треба боротися за біологічне і духовне

виживання мільйонів людей. А саме цього стратегічного напряму бракує урядовій програмі.

Мені здається, що приймати цю програму в такому вигляді, як вона представлена сьогодні, не треба. Уряду України треба, нарешті, сказати людям сувору правду про дії на межі злочину тих у центрі, хто, рятуючи прогнилу ідеологічну, економічну систему, допустив за роки перебудови емісію грошей в астрономічних розмірах, привівши країну до фінансового краху. У доповіді є суха констатація, а немає глибинних аналізів ситуації. І я вважаю, що наївною є ілюзія про підвищення виробництва продуктів народного споживання при наявності фінансової катастрофи. І про це треба прямо казати.

Уряду України треба, нарешті, сказати правду у цифрах і фактах про стан нашої економіки, спрямованої насамперед на обслуговування військово-промислового комплексу, а не на виробництво товарів, необхідних людям. І не треба звинувачувати "зелених" у тому, що вони закрили кілька підприємств, миловарні заводи. Не в цьому справа, а в тому, що ми не виробляємо товарів, потрібних людям.

Уряду України треба було б, нарешті, представити чіткі стратегічні програми структурних змін у промисловості, енергетиці й аграрному комплексі. Так, як це робили колись уряди Південної Кореї, Малайзії та інших країн. Маючи великі можливості у створенні мікроелектроніки, інших науковоємких галузей, промисловість України і досі залишається сировинною базою. Про це треба казати.

Уряд України повинен, нарешті, вирішити, чи хоче він бути Урядом і чи Урядом України. Є поняття перших ста днів президента чи прем'єр-міністра. Це справа символіки, справа стилю, але справа дуже важлива, визначальна. Чим запам'ятався Уряд у перші дні його існування? Відпустками, запізнілими закликами збирати врожаї

у жовтні чи захистом дітей за океаном. Я вважаю, що дітей треба захищати в Чорнобильській зоні, туди треба їздити. Я думаю також, що перший державний візит прем'єр-міністра повинен бути не в США Д. Буша, а в Росію Єльцина, і там треба вести переговори. /Оплески/. Причини стану, що склався зараз, я бачу не стільки у фаховій некомпетентності Уряду, скільки у відсутності політичної волі до змін. Будь-який уряд, зацікавлений у створенні суверенної держави, просив би парламент якнайшвидше прийняти Закон про націоналізацію майна та фінансових ресурсів України, наполягав би на підведенні конституційної бази під Декларацію про суверенітет. Я пропоную перше: рішуче підтримати вимогу відставки Голови Уряду, вважати за потрібне не обмотуватись окремими персональними змінами, а докорінно змінити структуру Уряду відповідно до вимог Декларації про державний суверенітет України та концепції переходу до ринкової економіки. Сприяти формуванню коаліційного, багатопартійного Уряду - Уряду народного довір'я, фактично Уряду національного врятування.

Друге: враховуючи критичну економічну ситуацію, зростаюче зубожіння народних мас, нестачу основних продуктів і товарів широкого вжитку, Верховній Раді разом у оновленою Радою Міністрів УРСР створити антикризовий комітет, тимчасово наділивши його винятковими повноваженнями на всій території України для забезпечення нормальної життєдіяльності республіки, охорони економічних прав, соціальних гарантій життя та майна громадян УРСР.

Трете: Уряду України забезпечити всіма наявними державними засобами захист українського ринку і стабільність в роботі промислових підприємств, об'єктів транспорту і енергетики. Створити Міністерство зовнішніх економічних зв'язків, якому доручити розробку

програм широкої кооперації а союзними республіками і зарубіжними країнами.

Четверте: доручити Уряду негайно розробити програму забезпечення дітей України повноцінними екологічно чистими продуктами з метою недопущення білкововітамінного голодування, яке матиме фатальні демографічні наслідки. І нам треба думати про XXІ століття сьогодні.

П'яте: з метою радикального оздоровлення фінансового стану Верховній Раді УРСР прийняти рішення про звернення України до міжнародного валютного фонду, міжнародного банку реконструкції та розвитку, до провідних банків світу з проханням про допомогу у створенні вільної конвертованої валюти.

Шановні депутати! Залишилося обмаль часу. Змучений нестатками народ стомився від топтання на місці, демократії загрожують хаос і анархія, треба зробити все, щоб повернути народові віру в майбутнє, надію на швидкі радикальні зміни на краще. Спасибі! /Оплески/.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Яхеєвій, за нею буде виступати депутат Пшеничников.

ЯХЕЄВА Т.Н., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Деснянський виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні депутати, шановний Голово! Я хочу нагадати вам, що, коли ми обрали нашого Голову Уряду і Уряд на минулій сесії, Голова Уряду обіцяв на другу сесію представити його програму. Цієї програми ми не бачимо й досі.

Далі. Нам вдруге доповідають уже про заходи по стабілізації економічної ситуації на Україні, і вдруге ми не бачимо жодних заходів по стабілізації - ні на минулому тижні, ні сьогодні.

Те, з чим виходить до нас Уряд, не можна назвати програмою стабілізації економіки. Всі ті документи, які ми одержали, у мене склалося таке враження, спрямовані тільки на одне - це настійна вимога надання надзвичайних повноважень Уряду, і особливо в питанні по передачі функцій управління державним майном Раді Міністрів Української РСР. Мене це дуже турбує ось з яких причин.

Це одне з положень шаталінської програми, яку Верховна Рада України не розглядала, не затверджувала. І тому ми не маємо права до розгляду концепції приймати таке рішення або протягувати таке рішення через якісь укази і постанови.

Друге, Якщо ми надамо такі повноваження, яких просить Рада Міністрів, якщо ми дамо ці повноваження до прийняття концепції, до прийняття Закону про власність і до прийняття програми по роздержавленню, ми цим самим закреслимо серйозність своїх намірів щодо побудови правової держави в нашій республіці.

Чому я про це кажу? Зараз ми фактично маємо такий стан, що розпорядником і власником всього загальнореспубліканського майна виступає виконавча влада. Нам зараз пропонують закріпити це ще в указах і постановах, Я категорично проти цього. Розпорядником має виступати, перш за все, Верховна Рада через свої закони і постанови, а нам якраз пропонують юридичне передати своєю постановою всі повноваження власника Раді Міністрів.

Якщо ми ці повноваження передаємо Раді Міністрів / а тут у нас йдеться, що це вкрай необхідно для того, щоб можна було

приступати до процесу приватизації дрібних підприємств, підприємств торгівлі, побутового обслуговування і житла/, я теж не можу сказати, що ми можемо зараз приступати до прийняття цих постанов. Бо це - теж одне з положень програми Шаталіна. Це - його програма роздержавлення. Ми ще не приймали власного закону про власність і не приймали своєї програми роздержавлення.

Крім того, надання надзвичайних повноважень Уряду і утвердження отієї концепції приватизації через продаж дрібних підприємств посилить ті негативні явища в нашій економіці, які вже існують. Тобто, це буде і спекуляція, і повністю будуть розв'язані руки для відмивання грошей тіньовою економікою. Тобто, це - кримінальний варіант, який нам пропонується. Які надзвичайні повноваження може вимагати Рада Міністрів, якщо не використані її основні конституційні права, якщо вона не змогла реалізувати навіть те, що надано їй Конституцією?

Згідно з Конституцією, Рада Міністрів і так є найвищим виконавчим і розпорядчим органом державної влади. Згідно з Конституцією, стаття 117, новоутворена Рада Міністрів подає на розгляд Верховної Ради програму наступної діяльності на строк своїх повноважень. Вона цього не подала. Рада Міністрів правомочна вирішувати всі питання державного управління в Українській РСР. Рада Міністрів здійснює заходи щодо захисту інтересів держави, охорони соціалістичної власності, громадського порядку і так далі.

Якщо наша Рада Міністрів не змогла розпорядитися навіть своїм... не змогла використати навіть дані законом права, то я вважаю, що треба ставити питання не про надання їй надзвичайних повноважень, а ставити питання по іншому - про дієздатність нашого Уряду і його Голови Віталія Андрійовича Масола.

І ще я хочу... Одну хвилиночку...

ГОЛОВА. Час вичерпаний.

ЯХЕЄВА Т.М. Тому я приєднуюсь до пропозиції народного депутата СРСР Юрія Щербака і прошу серйозно поставитись до цього питання - запропонувати все ж відставку Голови Уряду. Це дасть нам змогу зробити ряд перетворень до переходу на ринкову економіку.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутатові Пшеничникову. За ним виступатиме депутат Виноградський.

ПШЕНИЧНИКОВ А.Є., голова колгоспу імені XXІ з'їзду КПРС Джанкойського району /Джанкойський виборчий округ, Кримська область/. Уважаемые депутаты! Сегодня наша республика, как и вся страна, оказалась в сложнейших экономических условиях, о чем мы прекрасно знаем. И выход из этой обстановки - в новом экономическом укладе республики, переходе к рынку, налаживании взаимовыгодных договоров с другими республиками и за рубежом.

Велика ведущая роль в этом деле нашего Совета Министров. Мы сейчас требуем от него немедленного решения экономических проблем, а что смог бы сделать Совет Министров за неполных три месяца своего существования? Да и то еще мы не сформировали его полностью.

Сегодня в кадровом отношении у нас сложился Совет Министров свободным и способным решить сложные задачи. Но ясно - есть и проблемы.

Первое. Для любого Совмина переход к рынку - это дело новое,

неизвестное.

Второе. Мы, парламентарии, не даем никакого срока на осуществление концепции перехода к рынку. Программу выложи завтра

- и на этом конец!

Третье. Совмину необходимо совместно с Верховным Советом определить срок выполнения программы стабилизации экономики республики. Ну, хотя бы как в России, установить 500, или 700, или 800 дней. Я говорю к примеру.

Четвертое. Мы, парламентарии, не даем возможности для плодотворной работы Совмину. Я скажу почему. Кроме Декларации о суверенитете и Закона об экономической самостоятельности республики, у нас нет ни единого основополагающего документа, касающегося изменений Конституции: законов о земле, аренде, собственности, ценообразовании, регулировании отношений в отраслях производства, предпринимательстве, государственном налоге и так далее. Наш Совмин пока полностью зависим от союзных ведомств. Они сами просят нас -принимайте, дорогие депутаты, быстрее документы.

Далее. Мы опекаем наше Правительство, как бы не доверяя ему, постоянно поучаем, даем рекомендации. И постоянно запугиваем его роспуском, в то же время сами ничего не сделав для него.

Самая большая беда для нас и Совмина - и, конечно, для республики - это наше твердолобство, нежелание заключения договоров между суверенными республиками. Мы даже не создали комиссию для заключения договоров.

А уже сейчас Россия не дает бензина, задолжала, как здесь было сказано, 1 миллион тонн. А я так мыслю: если перекроют газ, то Украине беда будет. И в этой беде мы же обвиним Совмин.

Поэтому в срочном порядке необходимо дать возможность работать Совмину, дать ему законы. Нужно заключить договора с республиками

и принять программу перехода к рынку, и срок ее осуществления. Необходимо дать Совмину самостоятельность, не отвлекая его, и закончить его формирование.

Нашему парламенту нужно перейти от политических амбиций к решению самых необходимых ключевых экономических вопросов. Заниматься законотворчеством, не превращая парламент в бедлам. И далее, товарищи, последнее.

О наболевшем. Буду говорить как руководитель хозяйства, думавший о наполнении республики продукцией промышленности и сельского хозяйства. Верховный Совет, не без участия, конечно, Совмина принял Указ о запрете вывоза продукции за пределы Украины. Понятное решение, но хозяйства имели договора с Россией о взаимообмене сверхплановой продукцией.

Мы вывозили, то есть ввозили, к себе лес, дощатку, шифер, строительные материалы. Сейчас это прекращено, В хозяйстве нет тары, потому что нет доски, нет стройматериалов. Украина к "снабы" нас полностью в этом вопросе не обеспечили, безусловно и не обеспечат. Поэтому нам необходима эта взаимосвязь. Нужно думать и о сельском хозяйстве, и о развитии как в социальном плане, так и в наращивании производства. Если не дать чувство хозяина хозяйствам над сверхплановой и даже частью плановой продукции, то после обязательного выполнения госзаказов, договоров, поставок никакой закон о приоритете села пока не даст результатов.

Заканчивая, хочу сказать, товарищи: считаю, что доклад Виталия Андреевича нужно одобрить. Он заслуживает воплощений в хозяйственную деятельность республики.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Виноградському, за ним виступатиме депутат Сухий.

ВИНОГРАДСЬКИЙ М.П., начальник Ленінського районного відділу внутрішніх справ м. Миколаєва / Ленінський виборчий округ, Миколаївська область/. Спасибі, Леоніде Макаровичу, що ви цього разу не сплутали мого прізвища. Шановні депутати! Действительно, мы живем сегодня в очень трудное время и четко вписываемся в пословицу великого китайского народа, Когда в Китае желают недругу ала, говорят: "чтоб тебе жить во времена великих перемен". И мы живем в это великое время. Очереди выстраиваются - от депутатов около микрофонов здесь до очередей в пивных ларьках. Да, действительно, опять-таки мы живем в великое время, когда премьеры говорят, что разрядят обстановку с сигаретами в октябре месяце, и как ирония судьбы, в газете "Сельская жизнь" сегодня сообщается о том, что сгорела табачная фабрика в Харьковской области. Действительно, какое-то непонятное ни для кого время. Да, обстановка напоминает нам кадр из фильма "Адьютант его превосходительства". Кто его смотрел, поройтесь немного в памяти, и вы вспомните один из эпизодов, когда степной атаман, разграбив поезд, пленил пассажиров с разными идеологическими убеждениями: анархистов, коммунистов, белых, красных, зеленых и тому подобных, собрал в одной избе и приговорил к смертной казни.

И вот все ожидают. Для того, чтобы выжить, им надо было собраться вместе, убить охрану и бежать. Что они и сделали. А затем каждый разошелся по своим политическим квартирам. На сегодняшний день у нас точно такая же обстановка. Мы все находимся в одной связке. Я не могу повышать на вас голос. Если бы я был в своей аудитории, я сказал бы: "Товарищи офицеры!" Но здесь я просто призываю вас к вежливости /я так понимаю, что здесь все вежливые/. И мотором у нас должно быть Правительство. Предлагаемый на сегодняшний день план Правительства, с моей точки зрения, должен был содержать две направления. Первое - снятие напряжения, которое присутствует на сегодняшний день в обществе. И второй момент - это заложить основу для перехода к рыночным отношениям. Но, к сожалению, я не увидел ни одного, ни другого.

Бы знаете, на мой взгляд, должна быть предложена здесь двухэтажная экономика, первый этаж которой позволил бы работать в старых условиях, сохранив договорные поставки, А второй этаж - это новые рыночные отношения. И мы бы безболезненно вошли в рынок, но этого я, к сожалению, не увидел.

Избрание Председателя Совета Министров происходило очень болезненно и трудно. И он, конечно, был поставлен а очень тяжелые условия в отличие от других премьеров которых избирали в той же России, избирали в той же Белоруссии. Ему не было дано ни процента кредита доверия. И, казалось бы, в этих условиях человек должен развить бурную деятельность. Я бы заставил этот Верховный Совет работать так, как привыкли у нас в милиции работать - при трудных условиях 16-18 часов в сутки. И работал бы Верховный Совет по 16-18 часов в сутки. Но это не милиция, здесь этого не получилось.

Мы имеем небольшой период - два или три месяца. Но этого достаточно для того, чтобы проанализировать законы, которые были. Закон по реализации воинской повинности, где он? Два дня подряд обсуждаем его и не можем провести. Наверное, было бы проще сегодня Совету Министров подсчитать, сколько же стоит вся эта служба, и сколько нам необходимо солдат для того, чтобы обеспечить обороноспособность Украины. И тогда все вопросы стали бы на свое место. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сухому, за ним виступатиме депутат Михайлюк.

СУХИЙ В.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Товариші, Комісія з питань відродження та соціального розвитку села обговорила ту ситуацію, яка склалася на сьогодні. Ми старалися підійти до цієї проблеми зважено, з урахуванням тих труднощів, які сьогодні об'єктивно присутні. Все це так. Але я повинен сьогодні сказати і про інші висновки членів нашої комісії.

По-перше. Віталію Андрійовичу, ви і інші члени Уряду не усвідомили тієї високої відповідальності, яка покладена на Уряд після прийняття Декларації про державний суверенітет. Тому і сьогодні по цілому ряду питань з боку Уряду немає ні ініціативи, ні конкретних дій. Як і раніше, дехто свою бездіяльність прикривав тим, що немає відповідних рішень з центру. А тим часом становище з забезпеченням підприємств сировиною, ринку товарами широкого вжитку, поширення злочинності, спекуляції викликає у людей і подальшу

невпевненість у завтрашньому дні.

Ви особисто, на наш погляд, як Голова Уряду, зробили далеко не все, щоб змінити ситуацію на краще. Потрібні приклади? Будь ласка.

По-перше. Яка республіка, крім нашої, до цього часу не має чіткого проекту Закону про перехід до ринкових відносин та про перехідний період? Яка республіка не уклала сьогодні договорів з Гостею та іншими республіками?

По-друге, Замість того, щоб у визначений постановою час доопрацювати Закон про пріоритетний розвиток села і до 1 жовтня внести на розгляд другої сесії пакет нормативних актів, пов'язаних з виконанням цього закону, визначитись, яке відображення він знайде а проекті бюджету на 1991 рік, і хоч частково зняти напругу, була запроваджена місячне переписка від одного чиновнике до другого. В результаті тільки вчора вдалося здати по Секретаріату один проект закону, а про все інше сьогодні нічого і говорити.

Три рази комісія планувала заслухати товариша Ткаченка про конкретні зміни в бюджеті з урахуванням основних положень цього закону. Так нічого конкретного і не домоглася. І ви сьогодні нічого конкретного про це не сказали, що наводить нас на серйозні роздуми.

Правда, під тиском комісії була прийнята постанова про створення комітету при Раді Міністрів, який повинен займатися реалізацією цього закону, тобто перебудовою села. Але і на сьогодні тим питанням конкретно ніхто не займається. А діло зволікається, від чого ні селу, ні селянину не легше.

Третє. Двічі сільськогосподарські комісії заслуховували звіт товариша Котенка про забезпечення агропромислового комплексу нафтопродуктами. І сьогодні їх одержують понад план інші, а агропром

так їх і недоодержав, що і є причиною загибелі частини врожаю пізніх культур. Тому комісія зробила такі висновки і виносить на розгляд сесії такі доповнення до проекту закону:

1. Роботу Голови Уряду товариша Масола В.А. по підготовці до роботи в умовах ринкової економіки, а також по впровадженню інших організаційних заходів, націлених на стабілізацію економічної та політичної обстановки в республіці, рахувати недостатньою.

2. Зажадати від нього найближчим часом вжити необхідних заходів по підвищенню відповідальності членів Уряду за доручену справу та попередити про його персональну відповідальність за виконання цієї постанови і через півроку повернутися до цього питання.

Вимогу депутатських груп, які виступають за термінову відставку Голови Ради Міністрів через два місяці після затвердження, рахуємо передчасною і такою, яка не спрямована на покращення роботи Уряду та стабілізацію обстановки в республіці.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Михайлюку, за ним виступатиме депутат Білий.

МИХАЙЛИК Б.П., голова Васильківської міської Ради народних депутатів, перший секретар Васильківського міськкому Компартії України, /Васильківський виборчий округ, Київська область/. Шановні товариші народні депутати! Сьогодні, очевидно, треба, обговорюючи доповідь Голови Уряду, говорити про два акценти. І в його доповіді якраз про один особливо було сказано: про ті 5-7 законопроектів, які сьогодні забезпечують нормальний перехід на ринкові відносини. Це, перш за все, закони про власність, про оренду, про землю, про податкову системи та інші.

Він сказав так, що їх навіть сьогодні немає. Але давайте ми з'ясуємо ті ситуації, що сьогодні ми союзні закони ці маємо і, як тут Сухий сказав, що Уряд якраз не працює в цьому плані. Та він не може працювати, тому що найголовніше те, що ці закони сьогодні є в союзному плані. Але справа в тому, що карбованець сьогодні неповноцінний, він не забезпечений товарами, він не забезпечений послугами. І ми сьогодні в першу чергу повинні говорити про те, як нам збільшити обсяги виробництва. Не основна проблема. За 5 років перебудови чесна людина стала гірше жити. Хто краще живе у нас? Спекулянт, злодій, нечесний кооператор. Ми знову повертаємося до того, що у нас карбованець все-таки неповноцінний. Ось чому основною умовою перехідного періоду є якраз формування ринкових цін, які віддзеркалювали б співвідношення попиту і пропозиції в умовах їх загальної збалансованості. Ось чому реформу роздрібних цін можливо здійснити тільки після відповідної збалансованості споживчого ринку і зняття соціальної напруги населення. Це питання підвищення цін. Так як Рижков скомпрометував Уряд у травні місяці, так сьогодні.

Віталій Андрійович скомпрометує Уряд республіки, якщо ми хоч якось мірою на це підемо. Цей термін повинен бути обумовлений. Весь 1992, 1993 рік, тоді, коли ми хоч якось наситимо ринок. Ми намагалися на засіданні Комісії у питаннях соціальної політики та праці, щоб перші дерев'яні карбованці були підкріплені паралельно якимось грошима, як казали, гривениками. Але справа в тому, щоб і чеків було стільки, скільки буде вироблено товарної маси в народному господарстві.

І другий аспект - політичний. Найважливішою умовою виходу із кризової ситуації ми вважаємо досягнення громадянської і національної злагоди, консолідації народу України, тобто політичної

стабілізації. Якщо цього ми не досягнемо, ні про яку економічну стабілізацію на споживчому ринку не може бути й мови.

Сьогодні лозунги - геть Уряд, геть Масола з'явилися з приводу, мені здається, трьох основних причин.

Перша. Це ставлення до нового Союзного договору.

Друга. Як вийти з економічної кризи.

Третя. Як вирішити національне питання.

То я хотів би сьогодні вас запитати. Хто знає, яким буде новий Союзний договір і чи він взагалі буде? Я хочу сказати, що комуністи, республіканці, соціал-демократи - ми всі за різні підходи сьогодні і до власності, і до законів відносно землі і податкової системи і таке інше. Але це різні речі. З основному ми повинні бачити економіку бездефіцитною, підпорядкованою інтересам споживача, позбавитися адміністративно-командної моделі економіки. Ми повинні діяти в цьому питанні спільно і єдиним фронтом.

І останнє. Я проти того, щоб Уряд пішов у відставку. Тому що це в дестабілізуючим фактом.

Сьогодні на політичній арені з'явилися нові політичні лідери і я вважаю, що заклик до громадянської непокори, до всеукраїнських страйків - це теж дестабілізація. Тільки чесність у наших стосунках, тільки чесна боротьба за те, щоб ми виправили ситуацію, буде служити нам для покращення стабілізації нашого політичного і економічного становища.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Білому, за ним виступатиме депутат Гопей.

БІЛИЙ В.П., голова Дубнівської міської Ради народних депутатів, другий секретар Дубнівського міськкому Компартії України /Дубнівський виборчий округ, Ровенська область/. Шановні народні депутати, шановна президіє! Після довгої розлуки зустрілися двоє друзів і один запитує: "Як живеш, друже"? А той йому відповідає: "Добре, тільки одна біда,-немає розуму, здоров'я і грошей". Я говорю це тому, що такий стан сьогодні повністю відповідає стану нашої економіки.

Вона така уже хвора, що їй потрібна реанімація. Грошей немає, це всі знають, і вони знецінюються.

Те, що в країні немає економічно розумних і мудрих людей, я не погоджуюся. Тільки ми чомусь не хочеш їх бачити. Я не можу зрозуміти, шановний Віталію Андрійовичу, чому наш Уряд і минулий, і теперішній, а він, до речі, не такий вже і новий, нічого не зробив сьогодні щодо стабілізації економіки? Невже не було видно, що господарський і реакційний механізм управління виробництвом, міжгалузевими і територіальними пропорціями зламаний?

Керованість народним господарством, як єдиним комплексом втрачено, система матеріально-технічного постачання демонтована. Адже ви зобов'язані були бачити, що в цьому році господарство країни ще за інерцією тримається на раніше створеному організаційному управлінському і постачальницькому запасі минулих років, свідомості директорів, голів колгоспів, робітників і селян.

Нині все це вже вичерпано. Чому Уряд досьогодні не оголосив надзвичайне становище щодо стабілізації продовольчого і споживчого ринку? Чому оперативно, не на словах, а на ділі, не були вжиті заходи щодо ефективного економічного стимулювання виробництва

сільськогосподарської продукції і товарів народного споживання, а також гарантованого їх постачання?

Я наголошую саме на економічному стимулюванні тому, що без зацікавленості, всім зрозуміло, економіка приречена на провал.

Мені дуже прикро, що Уряд цього не зробив раніше, і ще більш прикро, що запропоновані програми по стабілізації економіки повертають нас до старого, що вже віджило, як ми всі переконалися, і ні до чого хорошого нас не привели.

У доповіді Віталія Андрійовича чітко проглядав тільки централізація. Зовсім забуто про місцеве самоврядування. Повірте, шановні народні депутати, що не буде у нас багато товарів, коли тільки область буде мати право розпоряджатися двома процентами від того, що виробляє, а ні колектив, ні район не матимуть ніяко! зацікавленості. Сьогодні звинувачують селянина, що він не виконав план державного замовлення продажу хліба, і починаємо застосовувати заходи впливу, щоб план було виконано. Я розумію, без хліба країні буде біда, але ж хліб є. І тільки ніхто не хоче знати основної причини, чому селянин не продає хліб? Що ж, примусять голову колгоспу виконати план в цьому році. А коли буде фермер чи одноосібник? Підуть з міста продзагони на село заготовляти хліб? Як це планується на майбутнє?

Сьогодні лише ефективність економіки забезпечить соціальну справедливість і достаток у кожному домі. Це вже завдання Уряду, шановний Віталію Андрійовичу! Я звертаюся до вас, до всього Уряду

- невже ви не знаєте ситуації, що склалася в суспільстві? Це -

хаос, безладдя, злочинність, спекуляція, невпевненість людей у завтрашньому дні.

Повірте, що все це підриває віру в Уряд , а без віри пройти цей важкий шлях, який на нас чекає, просто неможливо. Я прошу вибачення у шановних народних депутатів, але гадаю, що люди вже зневірилися й у нас. Тому що працюємо ми, якщо говорити економічними категоріями, далеко не ефективно. Дій конкретних мало, а більше політичних протистоянь. Хотілося б, щоб ми більш виважено й мудро оцінювали ситуацію, працювали в ім'я народу, як ми обіцяли перед виборами.

Сьогодні наш економічний корабель тоне, і повірте, боротьба за місце біля керма стає сьогодні безглуздою і страшною. Треба всім разом швидше залатати економічну діру. Тільки, повірте, не так, як зробив Уряд Рижкова, оголосивши в травні перехід до ринку, підвищення цін, чим ускладнив і без того складну ситуацію на споживчому ринку. Те ж саме зробив товариш Статинов своєю інформацією 3 жовтня. Закликаю всіх до злагоди в роботі. Давайте припинимо штовхати одне одного до прірви. У кас ще є шанс: врятувати народ України від, катастрофи, Уряд прошу над цим серйозно замислитися.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Гопею, за ним виступатиме народний депутат СРСР Черняк.

ГОПЕЙ І.О., голова виконкому Полтавської обласної Ради народних депутатів /Карлівський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні товариші! Представлені сьогодні товаришем Масолом заходи по стабілізації економіки більш реальні і вселяють надію на вихід економіки із цього складного становища, в якому вона опинилась. Як вам відомо, вчора заступник Голови Верховної Ради України народний депутат Гриньов Володимир Борисович інформував нас про те, що Російська Федерація ставить у залежність укладання договору між Україною і Росією від нашого ставлення до Союзного договору. Тобто, чим швидше ми висловимося за його підписання, тим швидше позитивно вирішуватимуться економічні зв'язки на 1991 рік між нашими двома республіками. Не рахуватися з цим ми не можемо. Адже зменшення поставок нафти із Західного Сибіру тільки Кременчуцькому нафтопереробному заводу наступного року зменшить обсяги виробництва на 135 мільйонів карбованців з усіма подальшими наслідками. Якщо найближчим часом не буде вирішене питання поставок двигунів з Ярославля, редукторів з Мінська, інших комплектуючих, то Кременчуцький автомобільний завод змушений буде перейти до скорочення змін та звільнення тисячі працівників. Вже сьогодні в області шукають роботи близько 8 тисяч робітників і службовців, а за підрахунками на наступний рік їх кількість може зрости до 30 тисяч. Ось чому стан укладання договорів на 1991 рік викликає в нас велике

занепокоєння. Зараз їх укладено за прямими зв'язками 43 проценти, по ресурсах, які будуть розподіляти централізовано, - 25 процентів. Це, в основному, з підприємствами України. Таке становище в народному господарстві вимагає більш чітких і конкретних дій з боку Уряду, його Голови і заступників. Якщо не вдатися до екстрених заходів, то це може призвести до подальшого паралічу і розвалу економіки, про що з тривогою говорять виборці у своїх листах і телеграмах. І таке питання. Рада Міністрів нещодавно прийняла постанову про підвищення з 1 жовтня цього року заготівельних цін на худобу і птицю в середньому на 50 процентів. Відповідно підвищилися ціни і на м'ясо, яке закуповує споживча кооперація у населення. Це значить, що ціни автоматично підскочили майже вдвічі. І це на базарах Полтавщини, де м'ясо було найдешевшим у республіці, бо ми щорічно продавали населенню більше півмільйона /не чути/ голів поросят, майже 20-22 мільйонів голів птиці, 30 тисяч голів великої рогатої худоби.

Віталію Андрійовичу, я не згоден з вами, що закупівельні ціни споживча кооперація повинна була залишити на тому ж рівні. Вона б /кооперація/ нічого не закупила. Від того особливо постраждали низькооплачувані категорії населення: інваліди, пенсіонери. Впевнений, що підвищення закупівельних цін на худобу повинно було супроводжуватися розробкою і впровадженням механізму захисту людей. Таке становище треба якнайшвидше виправити. Звичайно, недоліків у роботі Уряду чимало. Але звинуватити і перекласти всю відповідальність лише на товариша Масола, коли вся країна кинута в хаос перехідного періоду до ринку, було б великою помилкою. Треба припинити щоденні розмови про відставку, бо за таких умов, з урахуванням мітингової ситуації, жоден Уряд нормально працювати не зможе. Заходи, запропоновані

Урядом, пропоную затвердити. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату СРСР Черняку, за ним виступатиме депутат Крижанівський.

ЧЕРНЯК В.К., народний депутат СРСР. Шановні депутати! Я не можу підтримати гасло: "Уряд у відставку!" Чому? Тому що у нас немає Уряду. /Оплески/.

Я маю на увазі не тільки і не стільки персональний склад Уряду, скільки його статус. Звичайно, персональний склад Уряду має надзвичайно велике значення. У нас немає Уряду вже 750 років. Без законодавчого забезпечення державного суверенітету України Уряду у нас не буде. А що робить Верховна Рада? Вона не прийняла рішення про надання Декларації про державний суверенітет України статусу конституційного закону. Сімдесят перша стаття нашої Конституції не відмінена. Якщо у нас буде власна держава, то у нас буде власний Уряд і у нього буде власна політика. Шлях виходу із кризи пов'язаний із створенням власної банківської і фінансової системи, своєї грошової одиниці, своєї митної системи. Особливого значення я надаю створенню і впровадженню своєї власної грошевої одиниці. Без цього ми не зможемо захистити наш внутрішній ринок і не зможемо підірвати основи тіньової економіки. В окремо взятій республіці, як частині Радянського Союзу, подолати кризу неможливо. Безглуздо дбати про здоров'я печінки при злоякісній пухлині мозку. /Оплески/.

Що зараз потрібно? По-перше, програма стабілізаційних заходів, по-друге, механізм переходу до ринкових відносин. Яка ж головна ланка, взявшись за яку, можна витягти весь ланцюг? На мій погляд, це створення нового мотиваційного механізму. Тобто, створення умов

за яких людям було б добре і вигідно працювати. Це пов'язано з докорінною перебудовою відносин власності, включаючи відносини власності на засоби виробництва, на землю, на житло тощо.

До речі, я нещодавно повернувся із Сполучених Штатів Америки. Я побував там трохи раніше, ніж наш прем'єр. Американці кажуть: чим менше управління, тим воно краще. За виробництво товарів відповідає не Уряд, а підприємства. І таку ситуацію, гадаю, треба створити й у нас.

Для того, щоб вийти із кризи - це зараз зрозуміло всім - потрібно зупинити лавиноподібний рух державних витрат. Державні витрати у нас зростають і їх потрібно зменшити. Без цього ми не зможемо вийти із кризи, тобто потрібне зменшення витрати на оборону введення квот на виробництво оборонної продукції, на управління. Зменшити інвестицію на дорогі і шкідливі програми. Закриття і перепрофілювання нерентабельних підприємств. Потрібно пожертвувати незавершеним будівництвом, зменшити наші витрати на допомогу іншим країнам.

І останнє. А які ж нам потрібні зараз пожежні заходи?

У мене обмаль часу, Я лише перерахую, на мій погляд, ці пожежні заходи.

Перше. Не душити підприємства, в тому числі й кооперативи, покрити зростання доходів зростанням виробництва товарів. Це - найбільш правильний, реальний, ефективний шлях.

Друге. Продаж державного майна, роздержавлення, приватизація, продаж підприємств, продаж квартир, продаж землі. Я маю на увазі не фермерам, а жителям міста.

Третє. Акціонування, випуск акцій. Декларуй доходи і купуй акції.

Четверте. Через Імпорт, через товар, враховуючи різницю в цінах, ми можемо відібрати гроші у населення.

П'яте. Через валютні аукціони.

Шосте. Через натуральні займи під автомобілі, під квартири. Але ці займи робити не за рахунок черги.

Сьоме. Через грошовий займ, але при цьому вільний продаж.

Я закінчую. Восьме. Через кредит з інших країн.

Дев'яте. Створення ефективного фінансового ринку, тобто створення товарних і фондових.../не чути/ праці...Цей шлях зможе привести нас до ринкових відносин і зможе вивести з тієї кризи, в якій ми опинилися.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Крижанівському.

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П., начальник відділу Українського науково-дослідного інституту "Проектстальконструкція" / Лівобережний виборчий округ, м.Київ/. Готуючись до виступу, я найуважніше переглянув програмний виступ Віталія Андрійовича Масола від 25 червня цього року, коли він обирався на посаду Голови Ради Міністрів, і скажу вам відверто ось що. Одним із найперших завдань, які він ставив перед собою, було таке: "Я вважаю, що найперше, що ми маємо зробити, це встановити прямі зв'язки і укласти договір з Росією? Як ви бачите, минуло три з половиною місяці, але віз і нині там.

Я не знаю, чи вже відбулася зустріч між Масолом і Силаєвим, але становище залишається практично на тому ж рівні, що й було. Нам

вдалося з'ясувати, що практично ніяких виходів на керівництво Росії у нашого керівництва Ради Міністрів не було. В цьому відчувається чітка позиція. Намагання всіма методами залишити статус-кво, який був. Ви можете згадати той виступ депутата Масола, Голови Ради Міністрів, коли він балотувався. Уявлення ринку для нього, і це він вважає одним із найкращих, - це те, що відбувається у нас на Бесарабці. Ото і є ринок. Себто, ринок того старого стилю. Ви розумієте, що мене вражає в цій позиції? Те, що, на мій погляд, Віталій Андрійович Масол, на мій погляд, просто генетичне не може ввійти в те, що має зараз відбуватися. І тому наш Уряд весь час відстає. Наш Уряд весь час чекає, поки щось зроблять у центрі. Як тільки щось зроблять у Москві, виникає, як-то кажуть, зворотний зв'язок, починаємо робити і ми. Жодного упереджувального кроку. Весь час намагання /не чути/. Взагалі, у мене таке враження, що Масол повністю настроєний на старі принципи. Себто, на Союз, на підпорядкування Союзу. З тим, щоб Рада Міністрів могла стояти на старих позиціях, тобто розподіляти те, що прийде з Москви. Вони призвичаєні до цього. Вони вміють це робити, і вони хотіли б і далі робити це. Тому жодного кроку вперед. Жодного кроку.

А дивіться, що робить Росія. Я спілкувався з депутатами із Росії, з простими представниками народу Росії, і видно, що У них є довіра до Уряду. Бо вони бачать, що Уряд намагається щось змінити. Те, що зараз запропоновано для стабілізації, це суто фіскальні методи. Абсолютно не відчувається якихось економічних зрушень, економічних нових позицій.

І подивіться, ми почали розробляти свою програму, як я розумію, тільки після того, коли цим почала займатися група депутатів Верховної Ради. Уряд практично нічого по розробці своєї програми

не робив, і здається, вичікував, хто переможе в центрі,- чи Москва, чи Рижков, чи позиція Єльцина. І тоді, дивлячись, хто вийде а цього переможцем, ми під того і будемо підстроюватись, будемо намагатися зробити це.

Розумієте, ми говоримо про те, що от депутат Михайлюк сказав: головним дестабілізуючим фактором у нас в ця політична нестабільність. Політична нестабільність випливає з того, що головним дестабілізуючим фактором з дестабілізована економіка. Економіка, в якій наш Уряд і, головне, керманич цього Уряду Віталій Андрійович Масол практично нічого кардинального не роблять для зміни того, що відбувається в нас у республіці. Це все перманентні якісь заходи, абсолютно нічого рішучого і цілеспрямованого. І ми так і далі підемо, я вас запевняю, якщо Уряд Масола збережеться. І головне, якщо його поводир збережеться, через два місяці прийдемо до ще більш зруйнованої економіки, яка буде руйнуватися зовсім не мітингами і демонстраціями. Тому я повністю приєднуюсь до того, що говорив депутат Щербак; потрібна відставка Голови Ради Міністрів Віталія Андрійовича Масола. І негайно.

ГОЛОВА. Оголошується перерва до 16 години.