ЗАСІДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 10 жовтня 1990 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Д.М.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Прошу реєструватись. Можемо розпочинати роботу. Шановні народні депутати, ми сьогодні протягом трьох годин обговорила подані Урядом три проекти документів: про стабілізацію господарських зв'язків у четвертому кварталі 1990 року і на 1991 рік, про запровадження на території Української РСР єдиного державного замовлення на виробництво продукції, виконання робіт і послуг, про управління державним майном Української РСР.

Я хочу нагадати, що ми і на тому тижні обговорювали ці ж проблеми, але не в такій редакції. І минулого разу, і тепер було висловлено дуже багато пропозицій, зауважень, побажань.

Пропозиції, висловлені на тому тижні, коли з доповіддю виступив перший заступник Голови Ради Міністрів Статинов, звичайно, враховані в документах, які нам надійшли сьогодні.

Таким чином, ми вже витратили /може, слово "витратили" не зовсім точне/ - зайняли для обговорення цього важливого питання чимало часу. А час цей плине, і люди чекають від нас конкретних

документів уже. А якщо точніше, то ще більше чекають конкретної роботи. Надійшло дві пропозиції, я їх узагальнив. Перша - прийняти ці постанови і дати можливість Урядові працювати. Це вже узагальнена пропозиція, вона висловлювалася кількома депутатами. А інші депутати, навпаки, говорили, що ці проекти не дають відповіді на ті гострі питання, які є, і не відповідають повною мірою вирішенню тих завдань, які зараз стоять перед республікою. От давайте будемо радитись, як ми маємо діяти у цьому випадку. Ми могли б, скажімо, дати депутатам можливість сьогодні знести конкретні пропозиції до цих постанов, якщо буде в цьому потреба, а тоді прийняти їх. Це було б, звичайно, для роботи і для справи найкраще. Але я хочу послухати ваші думки з цього приводу. Другий мікрофон.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. По крайней мере, постановление "Про управління державним майном Української РСР", на мой взгляд, принимать в таком виде нельзя. Дело в том, что здесь в завуалированном виде скрыта просьба на право фактически передавать, менять собственника государственного имущества. И это постановление надо будет дополнить, может быть, в первом чтении, вот таким текстом: "До прийняття законодавства про роздержавлення власності та створення, механізму його здійснення заборонити зміну власника та фонд власності державного майна, крім випадків передачі майна радгоспам і колгоспам в оренду та продажу квартир у власність громадян". Дело в том, что в тех республиках, которые этим начали заниматься, не имея пакета" законов, появились крупные злоупотребления. Поэтому вынуждены

были принимать такие постановления. Это право Совмина распоряжаться имуществом тоже надо ограничить в таком же духе.

ГОЛОВА. Отже, ваша пропозиція зводиться до того, щоб передати цю постанову...

НОСОВ В.В. ... передать на рассмотрение в комиссиях, потому что в будущем нам придется столкнуться с большими конфликтами, если так просто мы позволим передавать государственное имущество в собственность.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЛОБАЧ В.І., голова Лисичанської міської Ради народних депутатів, перший секретар Лисичанського міськкому Компартії України /Лисичанський виборчий округ, Луганська область/. Что касается постановления о стабилизации хозяйственных связей в ІV квартале 1990 года и в 1991 году. Здесь есть такие слова: "встановити, що за відмову від укладання договорів про взаємовигідні господарські зв'язки, крім встановленої відповідальності перед споживачем, з постачальника стягується штраф до місцевого бюджету в розмірі до 50 процентів вартості не прийнятого до виконання замовлення". Здесь вопрос в том, что, согласно сущеcтвующему законодательству, если мы введем этот пункт, все руководители промышленных предприятий заключат договора и за невыполнение договоров заплатят штраф в размере 8 процентов. Это дешевле. Потому все будут заключать договора и

на самом деле никаких реальных сдвигов не произойдет. Реальных. Поэтому, во-первых, я считаю, что и данное постановление нужно проработать в соответствующих комиссиях. Второе: в этом постановлении не сказано о валютных отчислениях. Тем более, что много сырья получают наши предприятия "із закордону". А если у них не будет сегодня сырья, которого нет в Союзе, соответственно, они также будут отказываться заключать договора...

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я ще раз повторюю своє прохання. Ми зараз на слух не будемо обговорювати, а тільки вносимо пропозицію: прийняти постанову чи передати на обговорення комісіям. Якщо вирішимо передати комісіям, то тоді ми мусимо просити всі комісії, всіх депутатів здати свої сформульовані письмово пропозиції. Комісії зроблять висновки, а тоді винесемо ці пропозиції на друге читання. Оце так. А якщо зараз знову почнемо обговорювати, то цьому ніколи кінця не буде.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні колеги!..

ГОЛОВА. Пройдемо по колу і будемо голосувати.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Шановні мої колеги, я прошу кілька хвилин, вислухайте мене. У біографії нашого молодого українського парламенту, який ледве-ледве спинається на ноги, сьогодні, можливо, найдраматичніший, а ще точніше, може, навіть, найтрагічніший момент. Я думаю, що сьогодні іспит перед нами і перед українським народом

вигримує не Віталій Андрійович Масол, а, в першу чергу, ми з вами. Я б дуже хотів, щоб ми з вами відчули, що сьогодні на плече кожного з нас лягла тяжка, втомлена рука нашого народу, яка... Одну секундочку, зачекайте, я зараз все скаку! Я вважаю, сьогодні ми з вами маємо три варіанти. Один, найідеальніший, варіант був би такий... Ви прекрасно розумієте і давайте не будемо тут лукавити, з усією відповідальністю дивляться нам в очі сьогодні не лише студенти. Багатомільйонні мітинги вимагають відставки Віталія Андрійовича Масола. І найкращий варіант, найрозумніший варіант... /Шум у залі/. Ви мене не закричите, дозвольте мені висловити свою позицію, я такий же депутат, як і ви. Вислухайте, будь ласка.

Найкращий варіант був би... Одну секунду! Найкращий і наймирніший варіант був би, коли б Віталій Андрійович Масол сам, відчуваючи цю відповідальність, подав у відставку. /Оплески/.

Є ще один варіант. Зараз я закінчую. Леоніде Макаровичу, я по суті, відносно мотивів голосування - це моє депутатське право. Другий варіант - найлегший. Це не міняти Масола, а поміняти український народ. Але іншого народу у нас, на жаль, немає, є тільки цей.

Є третій варіант. Відправити Віталія Андрійовича на заслужений відпочинок, узяти його радником нового Голови Ради Міністрів /а радником обов'язково потрібно буде брати/ і все, що каже Віталій Андрійович, робити навпаки. І все буде нормально.

Я хотів звернутися... Леоніде Макаровичу, ну не осмикуйте мене, одну секунду. Я хотів звернутися до наших колег по парламенту - комуністів. Шановні товариші, сьогодні, може, наступає той момент, коли ми зможемо назавжди зламати бар'єри, які ми самі собі набудували. Ви пропонували Віталія Андрійовича. Як було, так і було. Але я вважаю, що сьогодні авторитет партії лише підніметься, коли ми скажемо: "Це була помилка, цей Уряд нездатний нас вивести із

того тупика, куди ми рухаємось".

Я як депутат готовий дати всі повноваження Уряду. Але я не впевнений , що ті повноваження будуть використані належним чином.

Я пропоную розглянути сьогодні головне, принципове, кардинальне питання - довіряємо ми нашому Уряду чи не довіряємо. Всі постанови розглянути в комісіях. Якщо ми вирішимо це питання, ми будемо знати, на кого і для чого ми працюємо. Я вас дуже прошу ще раз відчути цю відповідальність. І давайте доведемо, що ми зрілий парламент, який має здоровий центр, і виконаємо волю нашого народу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я пропоную вам усім більше ніякою агітацією не займатися. Питання про недовір'я до Уряду, вірніше до нашого Голови Ради Міністрів, внесено, і ми будемо ставити його сьогодні на голосування після того, як вирішимо, що нам робити з цими документами. Одну хвилинку, не заважайте. Я хочу це сказати, щоб більше ніхто цього питання не порушував, воно вже порушене. І я думаю, що за ці дні кожний народний депутат уже для себе вирішив, як йому голосувати. Перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., голова ради агропромислових формувань Сумської області /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Шановний Леоніде Макаровичу, шановні депутати! У перерві на вулиці люди, які не належать ні до яких партій, просто безпартійні, говорять: "За такі дії наш парламент треба просто розігнати". Я передаю дослівно. Я хочу в цьому плані...

ГОЛОВА. За які дії, ви уточніть нам.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. За те, що ми просто проводимо час... /нерозбірливо/. Замість конкретних дій, яких чекає від нас народ, ми витрачаємо час на розмови, не визначили нашого розпорядку.

Що я хочу конкретно? Щоб ми визначились із порядком денним і так далі. Щоб визначились із порядком розгляду законів, скільки часу на розгляд якого закону відводиться.

Далі. Що таке опозиція? Я політик слабкий, але я розумію, що опозиція не бере участі в Уряді і в органах, які створює Верховна Рада. У нас половина Президії - члени опозиції. Як це зрозуміти? Якщо ми отак будемо продовжувати роботу, то я думаю, що...

ГОЛОВА. Ми зараз цього питання не обговорюємо. А у нас є на порядку денному питання про відставку Уряду. У нас є на порядку денному питання про стабілізацію становища. От ми їх і повинні розглядати, а ми повертаємося раз за разом до питання про Масола і так далі. Я не розумію, чому? Я говорю, що не все зроблено Урядом, але ж ми не даємо йому працювати. Ми повинні дати йому закони, які забезпечували б роботу Уряду. Що ми робимо з вами, народні обранці? Я дякую за увагу і прошу...

Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Я підтримую внесену пропозицію. Мені здається, що не можна просто зразу кидати питання, вибачте за такий вираз, на аудиторію і ставити питання про відставку Уряду або його Голови. Питання так но може вирішуватися.

Ми вносимо багато пропозицій. Але якщо на сьогоднішній день ставити за мету ускладнити ситуацію, знову розпочати тяганину, затягнути розгляд питання на декілька тижнів, нас люди українські не зрозуміють. Більше того, мені здається, складеться враження, що ми будемо йти за планом деструктивних сил. Нам це страшно. Я прошу питання зняти.

І друге. Щодо проектів законів. Я пропоную сьогодні прийняти

- для того, щоб не затримувати вирішення питань, які порушує Уряд у цьому плані,-проекти постанов за основу і підтримую думку, вами сказану, що всі...

ПЛЮЩ І.С. Ведіть себе, як потрібно.

ПАНАСЮК Ф.Т.... і в цьому відношенні врахувати всі доповнення і зауваження. Якщо можна, я одне з них назвав би. По суті справи те, що стосується села.

ГОЛОВА. Так ви передайте тоді свої зауваження в комісії.

ПАНАСЮК Ф.Т. Якщо будуть розглядатись. А якщо ні...

ГОЛОВА. Будуть, будуть. Для того і даємо можливість говорити. Третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М., заступник голови виконкому Гощанської районної Ради народних депутатів /Гощанський виборчий округ, Ровенська область/. Я також пропоную передати всі три проекти документів для обговорення в постійних комісіях. Але я хотів би звернутися до постійних комісій з таким проханням. У проекті першому постанови Верховної Ради Української РСР про стабілізацію господарських зв'язків у четвертому кварталі 1990 року і 1991 році зовсім нічого не говориться про село. Я подав у першій половині дня конкретну пропозицію і хотів би все-таки, щоб її врахували.

Отже, я пропоную змінити принцип укладення договорів на заготівлю сільськогосподарської продукції, надати пріоритет її виробникам. Передбачити запродаж сільськогосподарської продукції зустрічну поставку матеріально-технічних ресурсів у повному обсязі і за нормами, прийнятими для промисловості. При підвищенні цін на поставлені селу ресурси передбачити відповідну компенсацію. Я передав, але чомусь вона не врахована.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Товариші, я думаю, що тут все вже ясно. Є пропозиція прийняти за основу і передати в комісії всі зауваження, сформульовані в письмовій формі, Хай комісії працюють і внесуть нам на розгляд опрацьовані постанови. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати, "За" - 276. Рішення прийнято. Головна комісія, ведуча, - Комісія з питань планування бюджету, фінансів і цін, плюс Комісія з питань розвитку базових галузей народного господарства і Комісія з питань агропромислового комплексу та Комісія у питаннях законодавства і законності. Всього чотири комісії. Решта підпрягаються, як кажуть, і працюють всі.

Я зараз про строк хочу сказати. Тут надходили пропозиції /і ми на засіданні Президії спеціально розглянули їх, щоб це не було від, скажімо, тільки головуючого/ про те, щоб наступний тик-день /він у нас третій/ за нашою пропозицією, яка закладена в порядку денному, зробити вільним для роботи в округах. Одну хвилинку, я ж не можу завершити речення, мені заважають. Коли цей мітинг закінчиться в нашому парламенті?

Повторюю. Надходили пропозиції, щоб у зв'язку з тим, що у нас великий обсяг роботи, зробити наступний тиждень робочим. Повністю чи не повністю робочим - тоді вирішимо. Відносно першого тижня листопада. Виходить так, що четвер, п'ятниця і субота /1,2 і 3/ листопада за нашим регламентом - це робота в комісіях, а потім 4,5,6,7,8 листопада - суцільні свята і перенесені дні. Отже, на тому тижні, якщо вже свята, то відпочивати на святах і працювати в округах. Ось така вносилася пропозиція. Ми у Президії її розглядали, і Президія висловилася, що можна було б підтримати її і поставити на ваш розгляд. Якщо ви підтримаєте нас, то давайте проголосуємо за цю пропозицію. Ставлю на голосування. "За" - 260. Рішення прийняте.

Працюємо завтра і післязавтра в комісіях. У понеділок переходимо до пленарної роботи. А там подивимося - чи цілий тиждень, чи не цілий тиждень будуть пленарні засідання. Це вже буде залежати від характеру роботи. Так?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так!

ГОЛОВА. Гаразд. Тепер повертаємося до питання, пов'язаного з недовір'ям Голові Ради Міністрів УРСР. Дайте мені можливість сформулювати це питання так, як воно було внесене у пропозиції

народного депутата Табурянського ще тієї середи. Тоді ми відклали вирішення цього питання, тому що не було в залі Голови Ради Міністрів. Пам'ятаєте? Питання ставилося так: висловити недовір'я Голові Ради Міністрів Української РСР.

Я думаю, що обговорювати дане питання, як тут пропонувалося, немає потреби. Його обговорювали весь час: і у виступах після доповіді, і коли задавали запитання, і на тому тижні, і сьогодні. То до чого це обговорення, до чого? Я ще раз підкреслюю, що кожен народний депутат - я переконаний у цьому - сформулював для себе свою власну позицію. Ставиться питання...

Є запитання? До мене особисто? Будь ласка, задавайте, Другий мікрофон.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Зараз ви хочете ставити на голосування питання про недовір'я Голові Ради Міністрів. У зв'язку з тим, що цю кандидатуру висував Голова Верховної Ради Української РСР, то тепер ви як Голова Верховної Ради Української РСР перш ніж ставити на голосування, мусите нам окреслити вашу особисту позицію з цього питання.

ГОЛОВА. Я хетів би, щоб мене зрозуміли досить точно. Це буде в залежність від голосування. Якщо буде проголосовано за відставку Віталія Андрійовича Масола, то я буду вносити за конституційним правом пропозицію щодо Голови Ради Міністрів і висловлю свою позицію щодо нього, висловлю точно і ясно, і буду її відстоювати. По-перше, коли висувалась кандидатура Віталія Андрійовича,

я не був Головою Верховної Ради. По-друге, я голосував тоді за Віталія Андрійовича Масола, щоб було всім ясно. І більше я вам нічого не скажу. І не потрібно тут гратися в картки. Ми в Українському парламенті, і я ставлю питання на голосування. Одну хвилинку, ніякого поіменного. Тут у мене є пропозиція провести таємне голосування. Ми обирали таємним, а тепер будемо голосувати... Я прошу перевернути свої картки. Одну хвилинку! Я не розумію, в чому справа? Третій мікрофон.

РЕКА В.М., перший заступник Міністра транспорту Української РСР /Феодосійський виборчий округ, Кримська область/.

Леонид Макарович! Вы хотите поставить вопрос о доверии Правительству, о недоверии Правительству на голосование. Почему мы считаем, что не должны послушать по этому вопросу товарища Масола? Или он не имеет права, или это решение предрешено? Мы сегодня ставим вопрос о доверия Председателю; Мы его заслушали, после этого проголосуем и таким образом на этом дело кончится. Я считаю, что в данной ситуаций надо выслушать мнение Виталия Андреевича, если он захочет, и после этого принимать решение. Если мы готовы к нему. Спасибо.

ГОЛОВА. Це - слушка пропозиція. Я хочу запитати вас, Віталію Андрійовичу, ви хочете ще виступити чи ні?

МАСОЛ В.А. Ви мене пробачте, але я хотів сказати, що я є своїй доповіді і відповідях відставки не просив.

ГОЛОВА. Як кажуть, все зрозуміло. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. З приводу голосування по процедурі. Шановні депутати, ми обирали Віталія Андрійовича таємним голосуванням, очевидно, і вотум довір'я чи недовір'я йому треба висловлювати таким же чином. Розумієте? Голова Ради Міністрів - то є найвища посадова особа, і я думаю, що голосування має бути таємним, а не пальцями, як ми голосуемо. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні депутати, я прошу вас заспокоїтись. Голосування відбудеться. Чого ви хвилюєтесь? Я не розумію. Я вам сказав, що наша система забезпечує таємне голосування. Потрібно тільки перевернути наші картки в системі, Прем'єр відмовився від коментарів. Він сказав, що у своїй доповіді відставки не просив.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Всі перевернули картки...

ДЕПУТАТ /не представився/. Я прошу одну хвилинку, товариші. Я хотів би зауважити, що ми сьогодні не ставимо питання про голосування - бути Масолу чи не бути. Була внесена пропозиція - ставити шатания на голосування по довір'ю чи недовір'ю чи не ставити, А бути Масолу чи не бути Головою, вибачте, - так питання не стоїть. То давайте ми пропозицію... Ніякого таємного голосування... Бо ми про вибори не ставили питання і порядком денним не передбачені вибори Голови Ради Міністрів. Ми повинні виявити шляхом голосування нашу позицію; підтримати чи не підтримати. /Оплески/. Ще раз кажу: в нас у порядку денному ні слова нема про вибори Голови Ради Міністрів. Немає в нас у порядку денному цього

питання. І воно сьогодні не стоїть. Нам треба проголосувати за пропозицію, яка була внесена Табурянським. Проголосувати "за" чи "проти" і все.

ГОЛОВА. Значить, я повторюю... я вибачаюсь, почекайте. Ну для чого ви влаштовуєте, я вибачаюсь, цей базар? Народний депутат Табурянський...

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Ваше право. Це право...

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Шановні товариші! Ви ж не даєте мені слова сказати. Я прошу всіх зайняти свої місця. Лише після цього почнемо роботу. Займіть свої місця, всі народні депутати. Прошу зайняти свої місця. Тільки після цього розпочнемо роботу.

Це вже стає просто... одну хвилинку, займіть свої місця. Я ставлю так, як формулював народний депутат. Я прошу не допомагати мені щодо редакції, в мене усе записано. Народний депутат Табурянський... це його право, кожного депутата законодавче право. Невже це я вам повинен пояснювати? Він поставив питання про недовір'я.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Товаришу Табурянський, я правильно сформулював?

ШУМ У ЗАЛІ.

КОЦЮБА О.П. Шановні народні депутати! Тільки від нашої з вами виваженості, від нашої солідності, від нашої кваліфікації народ може отримати... можем ми зробити все те, що пообіцяли, те, що прийме... Декларація і Закон про економічну самостійність.

Хто ж підніметься і скаже, що хоча б в одному парламенті світу, два місяці тому призначивши прем'єра, піднімалися один, два депутати і заявляли звільнити.

ГОЛОВА. Ми домовилися: слухаємо кожного депутата.

КОЦЮБА О.П. Я прошу вас на ще одне питання звернути увагу. Це дуже важливо. Скільки нас з цієї трибуни заявляли про розпуск парламенту, про недовіру Голові Верховної Ради! Ми що, щоразу голосували? Може, потрібно покласти край спробам тих, хто зацікавлений у дезорганізації нашої" роботи? /Оплески/. Я пропоную законні шляхи. Оскільки у нас парламент має меншість, я звертаюсь до народних депутатів, до їх здорового глузду з пропозицією організувати парламентську депутатську більшість. Дякую за увагу.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий

округ, м. Київ/. Я передусім хотів би запитати Коцюбу, яка стаття в нього в, щоб не ставити дане питання? Це перше.

І друге. Ми вже це питання обговорювали на попередньому засіданні минулого тижня і домовилися, що коли буде Віталій Андрійович, питання неодмінно поставимо і розв'яжемо. Товариш Коцюба повинен це пам'ятати.

Трете. Це питання може бути проголосована лиш таємно, Чому? Тому що ми повинні мати рівні умови у його вирішенні. Ми знаємо сумний досвід із виборами Віталія Андрійовича, коли були підтасовки. Ви це чудово розумієте, і я зараз можу вам назвати депутатів, які тримають у руках дві карточки. Тобто, якщо ми не підемо через таємне голосування, через кабіни, ми знову матимемо сфальсифіковані результати голосування.

Тому наша пропозиція полягає в тому, щоб голосування було таємним.

Не вірите? Я можу вам показати тих, хто тримає дві карточки в руках.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯЦУБА В.Г., голова Дніпропетровської міської ради народних депутатів, перший секретар Дніпропетровського міськкому Компартії України /Амур - Нижньодніпровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! Неделю назад я был точно в таком же положении, как уважаемый товарищ Масол, только будучи председателем Совета, Поэтому я хотел бы поделиться опытом. Хочу

сказать, что даже центральная газета "Правда" опубликовала уже статью о том, что Яцубу переизбрали. Но я вот сейчас слушаю и думаю: чего же стоит ныне наш премьер, если одного голоса с постановкой вопроса о его освобождении достаточно, чтобы поставить этот вопрос на голосование. В Днепропетровском городском Совете /я готов передать для президиума наш регламент работы/ предусмотрено, что поставить этот вопрос может президиум, депутатская группа или одна пятая депутатов. И только после этого голосуем о включении этого вопроса в повестку дня. Набрать нужно одну треть голосов для того, чтобы включить в повестку дня. Поэтому, уважаемый Леонид Макарович, голосовать даже после постановки вопроса уважаемым мною товарищем Табурянским неправомерно. Мы унижаем и принижаем значение Совета Министров Украинской ССР. Поэтому можно это делать только после того, как одна пятая проголосует за рассмотрение этого вопроса. Нам нужно поддержать товарища Масола после трех месяцев работы, а не унижать, /Оплески/.

КАРПЕНКО В.О., редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, місто Київ/.

Шановні народні депутати! Що питання назріло і те, що у нас назріла урядова криза - думка не одного Табурянського. Сьогодні з трибуни звучала серйозна критика на адресу нашего Уряду і на адресу Віталія Андрійовича. Зрештою, ви знаєте, що і студенти, які голодують, теж ставлять таку вимогу. Знаєте ви також про те, що таке питання ставить громадськість. Тому наші виборці, шановні народні депутати, якщо криза назріла, її треба розв'язати.

І сьогодні не виникає питання голосувати чи не голосувати. А от як формулювати питання, тут, мені здається, треба внести ясність. Я думаю, що питання про недовір'я прем'єр-міністру поставлене неправильно. Треба ставити питання про вотум довір'я. Давайте пошкодуємо і його самолюбство... Якщо ми так ставимо питання, це, по-перше, не гречно до нього самого, а по-друге, в усіх парламентах цивілізованих країн питання стоїть про вотум довір'я, а не про вотум недовір'я. Тому я хотів би внести таке уточнення. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Товариші, я ж хочу... ну я не можу до кінця сформулювати свою пропозицію, свою думку, і це викликає отаке гаряче обговорення.

Зараз ми ставимо питання так: ставити чи не ставити на голосування питання про вотум довір'я Голові Верховної Ради? Розумієте? Ми включаємо, якщо включаємо, тоді голосуємо таємно. Так, як пропонують товариші. Що тут не ясно?

Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Уважаемый Леонид Макарович, уважаемые народные депутаты! Давайте уважать свое временное положение. У нас по положению временному, по процедуре записано: "Любое предложение, которое вносит народный депутат, ставится на голосование". И как голосовать - открыто, поименно, тайно - для этого надо проголосовать решение сессии, Леонид Макарович, вам не дано право устанавливать, что именно тайно, Для этого надо наше согласие получить, наше решение. Поэтому точно, открыто, поименно. Я вношу по этому вопросу предложение провести голосование поименно, открыто. По времени мы должны определиться.

ГОЛОВА. Це буде надзвичайно нове слово у парламенті і в законодавстві - голосували таємно, а тепер відкрито і поіменно. Це вже ви дійсно зайшли дуже далеко, я вибачаюсь.

Третій мікрофон.

ПОЛЯХ В.І., перший секретар Золотоніського райкому Компартії України /Золотоніський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний Леоніде Макаровичу, ви проаналізуйте вчорашнє вечірнє засідання і сьогоднішнє засідання. Сьогодні в республіці потрібен порядок. Ми, особисто ви повинні навести порядок у нашому парламенті, щоб ми чітко працювали, щоб цей регламент, який ми встановили на 8-10 числа, був виконаний. Від нас люди, народ України чекають законів, які б допомогли навести порядок.

Якщо ми це не зробимо і ви не проаналізуєте чітко, то ми не наведемо в республіці порядок. І хто говорив, хто кричав про відставку чи недовір'я. В цьому залі також лунали голоси про недовір'я й Голові Президії Верховної Ради і таке подібне.

Почнемо за Масола голосувати - і знову втягнемося у такий базар, який ми й робили на першій сесії, а люди від нас чекають порядку. Так що моя пропозиція; проаналізуйте роботу цих двох днів і як іде сесія. І наведіть порядок у цьому залі.

ГОЛОВА. Товариші, ви не ставте мене в таке становище, щоб я нехтував Регламентом. В ньому сказано, що депутати ставлять питання і ми за це голосуємо. Це к у Регламенті записано, давайте тоді почнемо з того, що повернемося до Регламенту, оскільки це питання стосується Голови Ради Міністрів, за якого ми голосували таємно. І правильно говорять депутати - не можна прямо так - або з залу

хтось скаже, або з вулиці - негайно ставити на голосування питання про довіру, про вотум довір'я, як поправив Віталій Опанасович Карпенко. Та я а хочу весь час з'ясувати, щоб ми зараз проголосували - чи ставити, чи не ставити це питання на голосування Верховної Ради. Після цього ми вирішимо це питання далі. Якщо буде більшість голосів, що ставити, тоді ми вирішимо, як ставити - чи таємно, чи не таємно. Ось про що я весь час веду мову.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Поставте картки так, як їм належить стояти, не на таємне, це ж не буде таємним голосуванням. Тепер вноситься пропозиція, щоб цю постановку питання /ставити чи не ставити на голосування/, пропозицію про вотум довір'я Голові Ради Міністрів проголосувати поіменним голосуванням. Я вибачаюсь, дякую, Іване Степановичу. Ви читаєте Регламент: поіменне голосування не проводиться стосовно службових осіб або органів, що обираються Верховною Радою Української РСР. Не стосується, написано, службових осіб, не треба, тут уже нічого не додасте і не знімете, голосується як належить. Ставлю питання на голосування. Повторюю: ми діємо у відповідності з Регламентом, но порушуйте самі його. Ставиться так питання: вносити на розгляд сесії Верховної Ради чи не вносити питання про вотум довір'я Голові Ради Міністрів. Ясно? Я ж повторюю, невже ж не можна сказати: вносити. Голосуйте, дорогі товариші.

ІВАСЮК В.П., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань здоров'я людини /Ленінградський виборчий округ, м. Київ/. По процедурі

голосування, яке зараз проведе шановний Голова нашого парламенту. Я пропоную це голосування - про те, ставити чи не ставити вотум довір'я на голосування,- провести поіменно, оскільки ми і люди повинні знати, хто стає співучасником тихого злочину. Тихого вбивства дітей на площі.

ГОЛОВА. Я не буду порушувати Регламенту. Сідайте. Я ставлю на голосування... Та не буде поіменного. Ви чули, що я вам читав? Я ставлю на голосування. Не буду ставити поіменно, я Регламенту порушувати не буду. Ставлю питання на голосування. Хто з юристів нам допоможе? Будь ласка. Перший мікрофон.

БИЧКОВ В.В., перший заступник голови виконкому Херсонської обласної Ради народних депутатів, голова ради Херсонського обласного агропромислового комітету /Новотроїцький виборчий округ, Херсонська область/. Уважаемый Леонид Макарович, уважаемые депутаты. Мы вчера с вами договорились: центральную трибуну ни по каким вопросам не предоставлять. Почему вы сегодня предоставляете центральную трибуну? Это первое.

Второе. Здесь выступал депутат, говорил об "урядовій кризі". Если, Леонід Макарович, мы сейчас поставим вопрос о недоверии Правительству, это будет вопрос не "урядової кризи", а "політичної кризи". Если сегодня ставить о доверии Правительству, давайте ставить на голосование. Было первое предложение Танюка. И я вас прошу, депутаты, поддержать в этом. Мы избрали Правительство, оно два месяца не поработало, пусть же работает. И кто из нас сегодня в состоянии править? Если два месяца - и уже недоверие?!

ГОЛОВА. Що ви пропонуєте?

БИЧКОВ В.В. Я вношу предложение: этот вопрос снять с голосования.

КОВДРАТЬЄВ Я.Ю., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Печерський виборчий округ, м.Київ/. Шановні депутати, я прошу хвилинку уваги. Ми дійсно перехиляємося в бік анархізму. Чому виникла така ситуація? Тому, що ми з вами не затвердили Регламент. Депутат Табурянський має право внести пропозицію. Цю пропозицію повинна підтримати якась кількість депутатів. Питання: а яка кількість депутатів? Де у нас визначено це? В Конституції нема, в Регламенті - немає. І ми з вами зараз можемо порушити такий закон.

Я прошу вислухати. Ми повинні визначитися, яка кількість депутатів повинна підтримати цю пропозицію. І тільки після цього ми можемо проводити голосування.

Моя пропозиція така: або зробити перерву, щоб порадитися, або зняти це питання взагалі.

ШУМ У ЗАЛІ.

ЄМЕЦЬ О.І., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Центральний виборчий округ, м.Київ/. Я згодний з Ярославом Юрійовичем, що у нас тут є прогалина у правових нормах. Але ми знаємо, якщо є прогалина в правових нормах, за виключенням кримінально-процесуального

права використовується аналогія права, або аналогія закону. Візьмемо навіть той наш убогий Регламент, поки що тимчасовий. Тут є стаття 20, де сказано, що для відповіді на запит може бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менш, як одна п'ята частина народних депутатів. це дозволяє також прийняти постанову. Таким чином, за аналогією ми можемо взяти цю квоту - одну п'яту.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Товариші, як бачите, ми зараз просто не готові вирішувати таке питання, як вотум довір'я Голові Ради Міністрів і ставити це питання на голосування. Не готові, От і все. Тому ми зараз це питання знімаємо. Одну хвилинку, я пропоную його зняти, провести консультації. Ми це зможемо зробити завтра, післязавтра.

Я вибачаюсь, не треба сюди студентів. Ми працюємо у парламенті, а не на вулиці. І маємо працювати за законами і порядком.

Третій мікрофон, будь ласка.

МАТВЄЄВ В.Й., другий секретар Миколаївського обкому Компартії України/ Центральний виборчий округ, Миколаївська область/, Я прошу минутку внимания. Хочу предложить выход из создавшейся ситуации. Действительно, Временным регламентом не предусмотрено голосование за вотум доверия Правительству. Но, как сказал

депутат Емец, в таких случаях используют прецедент или же переносят на этот случай действие другого закона. Только он назвал другую статтю, не ту, которую следует. Мы говорим сегодня о разделении законодательной, исполнительной и судебной власти. У нас в зале сегодня присутствует и законодательная, и исполнительная власть. Я считаю, что эти две власти равноценные. Поэтому к Председателю Совета Министров Масолу нужно применить ту же статью, что применяется к Председателю Верховного Совета. То есть абзац второй статьи 11. Читаю: "Вопрос об отзыве Председателя Верховного Совета Украинской ССР включается в порядок дня сессии, если за принятие этого предложения было подано больше половины голосов от общего числа народных депутатов Украинской ССР". Поэтому я предлагаю внести в повестку дня и поставить на открытое голосование вопрос о недоверии Правительству, распространив эту статью на Председателя Совета Министров. Если это предложение получит больше половины голосов, то есть 225, тогда внести его в повестку дня сессии. После этого можно рассматривать.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БЕДЬ В.В., адвокат Тячівської юридичної консультації /Тячівський виборчий округ, Закарпатська область/. Те, що запропонував виступаючий переді мною народний депутат, є неприйнятним, тому що принцип

розподілу влади на сьогоднішній день у нас ніде не закріплений. Ви проголосували проти того, щоб надати Декларації конституційної сили. А в нині діючій Конституції цей принцип не затверджений.

Щодо нинішнього Регламенту, то тут стоїть таке питання. Вносити на розгляд сесії питання про довіру Уряду чи не вносити? Де процедурне питання, от і поставте його на голосування.

Але згідно зі статтею 23 Регламенту це питання, оскільки воно є процедурним, може бути поіменно проголосовано. Адже не ставиться питання, довіряти Масолу чи не довіряти. Питання ставиться по-іншому: винести це питання на розгляд сесії чи ні. Отже, депутати, які ставлять питання про поіменне голосування з цього процедурного питання, повністю праві.

ГОЛОВА. Я думаю, що ця пропозиція слушна. Голосуємо. Хто за те, щоб цю проблему вирішити поіменним голосуванням, прошу проголосувати.

"За" - 144. Зареєстровано триста дев'яносто.

Рішення прийняте. Через те, що проголосувала одна третина від присутніх у залі. Отже, голосується поіменно пропозиція, яку поставив депутат Бедь. Виносити це питання на розгляд сесії чи не виносити. Вносити у порядок денний питання про вотум довір'я Голові Ради Міністрів чи ні? Прошу проголосувати. Голосуємо поіменно. Якщо буде такий галас, то ми ні за що не проголосуємо.

"За" - 161. Рішення не прийняте. Все, питання з порядку денного знімається. /Оплески/.

ГОЛОВА. Переходимо до третього питання: про порядок денний. Слово надається депутату Кондратьєву.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Печерський виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати, я прошу заспокоїтись, тому що нам потрібно вирішити зараз дуже важливі і дуже складні питання. За дорученням Президії Верховної Ради була створена робоча група для доопрацювання пропозицій, які надійшли від народних депутатів щодо порядку денного. На двох засіданнях, які провела робоча група, всі пропозиції проаналізовані, розглянуті. На думку робочої групи, більшість із пропонованих додаткових питань заслуговують на увагу, так як вони спрямовані на врегулювання важливих суспільних процесів на Україні.

Шановні депутати, я прошу заспокоїтись. Ми починаємо працювати над важливим питанням, а в залі ходять. Ну, хіба можна так працювати? Я звертаюся до вас! Шановні депутати!

ГОЛОВА. Одну хвилинку, я прошу зайняти свої місця. В усіх народних депутатів є місця. Чи може внести стільці?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Починаємо працювати. Я прошу уважно вислухати, тому що я розповім про схему обговорюваного питання, Я пропоную розглядати його в такій послідовності:

1. Визначити і затвердити повний перелік питань, які необхідно розглянути нам з вами на осінній 1990 року і весняній 1991 року сесіях, Ми повинні з вами визначити пакет питань. Пріоритетність розгляду питань "на кожний тиждень попередньо визначати на засіданні Президії і вносити на затвердження Верховної Ради.

2. Затвердити календар роботи Верховної Ради на 1990-1991 роки.

3. Затвердити щотижневий порядок організації роботи сесії.

Якщо така схема є прийнятною, тоді можна розпочати обговорення і голосування по кожному питанню порядку денного. Для цього я пропоную вам кожному взяти в руки таблицю "Пропозиції до порядку денного".

На першій сторінці ви бачите проект, внесений Президією, який ми розглядали. Середня колонка - пропозиції народних депутатів, які надійшли, і пропозиції Президії Верховної Ради після доопрацювання.

Порядок такий: розглядаємо питання про утворення Конституційної комісії Верховної Ради Української РСР. Пропозиції від народних депутатів не надійшла, пропозиція Президії - залишити у порядку денному в редакції проекту.

ГОЛОВА. Порядок вам зрозумілий?

Хто за те, щоб цю пропозицію про утворення Конституційної комісії Верховної Ради Української РСР залишити в порядку денному, прошу проголосувати, "За" - 310. Рішення прийняте.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступне питання про делегацію уповноважених представників Верховної Ради на переговори з питань укладення договорів між союзними республіками. Надійшла одна пропозиція - виключити з порядку денного. Президія пропонує включити до порядку денного в редакції нашого проекту. Прохання проголосувати за включення в порядок денний питання про делегацію уповноважених представників.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати. Голосуємо. "За" - 311. Рішення прийняте.

Є доповнення? Перший мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Я думаю, що рішення тільки просто приймаються за основу і можна запропонувати доповнення. Я пропоную записати не "між союзними республіками", а "з союзними республіками", тому що цей вираз "між союзними республіками" - це те ж саме, що й "союз". А ми формуємо комісію, яка буде діяти з союзними республіками.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. У принципі правильна поправка. Але було прохання подавати пропозиції. Більше пропозицій не надходило. І згідно з Регламентом вони уже не повинні прийматися. Але доповнення правильне, і ми його...

ГОЛОВА. Так це редакційна поправка, просто слово міняють.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступне питання.

ГОЛОВА. Що, голосувати будемо доповнення? Не будемо голосувати. Це ж редакційна поправка. Далі, будь ласка.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Шановні депутати! Я прошу заспокоїтися, давайте оперативно працювати. Наступне питання порядку денного: "Про внесення липких змін і доповнень до Конституції".

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Я прошу вас, шановні депутати! Делайте будемо працювати.

ШУМ У ЗАЛІ.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступне питання порядку денного :" Про внесення деяких змін і доповнень до Конституції" Є пропозиція - включити до порядку денного в редакції проекту. Прохання проголосувати.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати. Ми ж його, щоправда, розглядали, але проголосувати потрібно, щоб не порушувати порядок. "За" - 315. Прийнято. Наступне.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Пропозиція народних депутатів - включити до порядку денного проект Закону про департизацію державних установ, органів внутрішніх справ, Прокуратури та КДБ. Пропозиція Президії Верховної Ради - включити в такій редакції: про департизацію органів державного управління та правоохоронних органів. Прохання проголосувати.

ГОЛОВА. Це яка пропозиція?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Пропозиція Президії. Голосується вперше, пропозиція Президії, а потім...

ГОЛОВА. Ставлю на голосування, прошу проголосувати. "За" - 168. Рішення не прийняте. Далі.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Ідемо далі. Голосується тепер пропозиція народних депутатів - проект закону про департизацію державних установ, органів внутрішніх справ, Прокуратури та КДБ.

ГОЛОВА. Хто за те, щоб включити до порядку денного проект Закону про департизацію державних установ, прошу проголосувати. "За" - 153. Рішення не прийняте. Далі.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступне питання порядку денного: "Про концепцію та Програму переходу Української РСР до регульованої ринкової економіки". Пропозицій не надійшло. Від Президії - включити до порядку денного у редакції проекту.

ГОЛОВА. Хто за цю пропозицію прошу проголосувати. "За" - 316. Включається. Прошу.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступні пропозиції надійшли від народних депутатів. Я відразу їх назву: "Про Енергетичну програму республіки", "Про утворення додаткової комісії по виробництву і забезпеченню населення товарами народного споживання". На думку Президії, ці питання включати до порядку денного не потрібно, тому що вони йтимуть /нерозбірливо/ в концепцію.

ГОЛОВА. Спочатку пропозицію депутатів чи Президії? Хто за те, щоб підтримати пропозицію Президії і не включати ці питання в порядок денний? Прошу голосувати. "За" - 276. Не включаються. Далі.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступне питання: "Про заходи по стабілізації економічного становища в республіці". Пропозиція Президії - включити до порядку денного в редакції проекту.

ГОЛОВА. Воно вже розглянуте. Немає потреби.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступне. Була пропозиція депутатів розглянути проект Закону про захист інтересів народу України. Президія пропонує включити у такій редакції: "Про соціальний захист населення Української РСР при переході до ринку". Хто за таку редакцію Президії, прохання проголосувати.

ГОЛОВА. Голосуємо. "За" - 311. Рішення прийняте.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Шановні депутати! На наступній, на другій сторінці, тильна сторона. Від депутатів надійшла пропозиція щодо програми впровадження національної грошової одиниці. Пропозиція Президії -не включати, тому що питання буде також в концепції та програмі і в законах. Пропозиція - не включати до порядку денного.

ГОЛОВА. І це мотивується не тим, що дане питання не буде розглядатися, а тим, що воно є в пакеті тих документів, які зараз готуються.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Абсолютно правильно.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Хто за те, щоб не включати. "За" -253. Рішення прийнято. Не включається. Будемо розглядати в тому пакеті.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція народних депутатів

- про організацію системи управління народним господарством. Президія пропонує також не включати це питання, тому що воно буде розглядатися в концепції та програмі по переходу до регульованої ринкової економіки.

ГОЛОВА. Так, ставимо на голосування. Прошу голосувати. "За"

- 298. Рішення прийняте. Будь ласка, перший мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Ви добре знаєте, що ми такі речі раніше робили таким чином. Ставили пропозицію того, хто її подавав, і писали: подав такий-то, чи комісія, чи окремо депутат. Потім - пропозиція комісії, кінцева пропозиція, і голосували. Голосуємо за пропозицію. Якщо цей варіант не проходить, ми повертаємося до пропозиції депутата. Депутат обгрунтовує, чому він подав цю пропозицію.

Сьогодні ми не написали, хто подає цю пропозицію, ніхто її не обгрунтовує, а просто так ставиться: "так", "ні". Мені такий порядок незрозумілий. Колись у нас був зовсім інший, справедливий порядок. Треба обгрунтовувати будь-яку пропозицію. Ніхто нічого не зрозумів, тому що пропозиції не обговорювалися.

ГОЛОВА. Вимикайте перший мікрофон.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Продовжуємо, Наступне питання.

ГОЛОВА. Скільки питань розглянула Президія?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція, яка надійшла від народних депутатів, - проекти законів про приватизацію. Пропозиція Президії -розглянути при обговоренні концепції та програми переходу Української РСР до ринку. Те, що ми будемо з вами розглядати.

ГОЛОВА. Там, у пакеті документів, є цілий ряд і законів, і розділів. Прошу проголосувати. Хто за те, щоб не включати? "За" - 258. Рішення прийнято, не включається. Далі, будь ласка.

ГОРИНЬ Б.М., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Жидачівський виборчий

округ, Львівська область/.

Важко зрозуміти, чому вносяться спочатку пропозиції народних депутатів і не ставляться на голосування, а зразу ставиться на голосування пропозиція Президії Верховної Ради УРСР? Я вважаю, що спочатку ми повинні ставити на голосування пропозиції народних депутатів, а після того - пропозицію Президії Верховної Ради. Бо ми будемо тільки підтверджувати те, що запропонувала Президія.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Пропозиції голосуються в порядку надходження. Я прошу пробачення, продовжуємо роботу. Надійшла пропозиція включити до порядку денного проект Закону про боротьбу із спекуляцією та організованим бандитизмом. Для довідки. Зараз Мінюст, Міністерство внутрішніх справ. Прокуратура доопрацьовують Кримінальний кодекс. Є пропозиція віднести цей проект до доповнень до Кримінального кодексу України.

ГОЛОВА. Нічого не розумію. Одну хвилинку. Зрозуміла пропозиція товариша Кондратьева? Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Леонид Макарович! Я считаю, что мы и так принимаем не все решения, которые требуют от нас избиратели, занимаемся разговорами. Но если мы еще не сделаем и этого, не примем Закон о борьбе со спекуляцией, как одну из важнейших мер, я вас заверяю - нам здесь делать нечего. Я настаиваю на том, чтобы внести этот проект в повестку дня, потому что кодекс будет через год, нельзя по-другому.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію, яка тільки що внесена, щоб внести до порядку денного питання, як воно сформульоване: "Про проект Закону про боротьбу із спекуляцією, організованим бандитизмом", тобто із організованою злочинністю. Ставлю це питання на голосування

Хто за те, щоб внести в такій редакції до порядку денного, прошу проголосувати .

"За" - 305. Рішення прийняте. Внесено. Далі, будь ласка.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція - про виконання ... я прошу пробачення. Була пропозиція про перевірку виконання Урядом республіки доручень першої сесії Верховної Ради. Зауважень від народних депутатів не надійшло, тому після доопрацювання пропонується включити її до порядку денного.

ГОЛОВА. Голосуємо. Хто за те, щоб включити, прошу голосувати. У вас по процедурі? Другий мікрофон. Зараз, тільки дадуть нам результати. Рішення не прийняте. Прошу.

Ну, якщо не голосували, то що я маю за кожним ходити і голосувати, чи як? Другий мікрофон, будь ласка.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., начальник технологічного бюро Нововолинського виробничого об'єднання "Оснастка" /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Леоніде Макаровичу! У мене до вас зауваження. Ми під час розгляду всіх законопроектів і взагалі під час роботи посилалися на те, що спочатку повинна бути письмова пропозиція. Зараз же ми приймаємо

резолюції /чи вірніше формулювання/ на слух і спокійно за них голосуемо. Попередня, тільки що ...

ГОЛОВА. По-перше, не на слух, Я повторюю, на слух нічого ніхто не приймав. Якщо у вас немає або ви загубили, то це вже не моя вина. Не ставте себе в незручне становище перед депутатами і українським народом, я благаю вас. Прошу.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Продовжуємо працювати, Була пропозиція включити до порядку денного пункт про конкретні строки по реалізації Урядом Декларації про державний суверенітет України.

Президія вирішила не включати це питання. Воно мало бути порушене під час розгляду іншого питання - про виконання Урядом республіки доручень першої сесії.

ГОЛОВА. Ми вже обговорювали це питання і голосували.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Це ж, стосується і політичного звіту про виконання постанови про мораторій на спорудження АЕС і про заходи по впровадженню мораторію на АЕС. Давайте проголосуємо кожну пропозицію окремо. Про політичний звіт не включаємо, тому що ми слухали.

ГОЛОВА. Про виконання постанови про мораторій на спорудження АЕС. Ми лише прийняли постанову місяць чи два тому. Що, будемо включати? Є пропозиція Президії не включати це питання до порядку денного. Її підтримував і Володимир Олександрович - він звертався до Віталія Андрійовича, щоб у доповіді було висвітлене це питання. Є пропозиція, прошу проголосувати. Рішення не прийняте.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Ну не прийняте ж рішення... Уже втрете по процедурі? Другий мікрофон.

ЗІНЧЕНКО А.Л., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Замостянський виборчий округ, Вінницька область/. Я прошу, шановні депутати, шановний Голово, звернути увагу на те, проти чого ми зараз проголосували. Ми проголосували проти того, щоб Уряд звітував про виконання доручень першої сесії Верховної Ради, проти звіту про конкретні строки реалізації Декларації. І нарешті, ми проголосували проти того, щоб Уряд звітував перец Верховною Радою. От проти чого ми голосували. Я хочу запитати: чи всі комуністичні уряди відмовляються від звітності перед Верховною Радою? Як ви думаєте?

ШУМ У ЗАЛІ.

ЗІНЧЕНКО А.Л. Прошу дати відповідь. І чи потрібна Верховній Раді звітність Уряду перед нею?

ГОЛОВА. Я вибачаюсь, ви що, до сесії звертаєтесь? Щоб вам сесія дала відповідь, чи що?

ЗІНЧЕНКО А.Л. До доповідача. Чи взагалі буде прийнято рішення, щоб наш Уряд звітував перед Верховною Радою?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Це ж обов'язково, це за Конституцією. В Конституції записано, що Уряд раз на рік звітує перед сесією.

ЗІНЧЕНКО А.Л. А одна Верховна Рада розписується в тому, що Уряд їй непідзвітний.

КОНДРАТЬЄВ Я.В. Шановні депутати, давайте заспокоїмося і будемо далі...

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Справа в тому, що ми раніше голосували в цілому за порядок денний. Це означає, що позиція про виконання Урядом республіки доручень першої сесії Верховної Ради УРСР уже проголосована. Ніяких пропозицій щодо цього не надходило. Ви однак... Президія ставить питання включити до порядку денного... редакції проекту... тобто він уже включений. Але для того, щоб схитрувати і щоб виключити його, зроблена ота правка: "включити". Тому рішення, яке ми сьогодні прийняли /щоб його виключити/, неправомочне, бо не було пропозиції і воно залишається в порядку денному. І прошу, Леоніде Макаровичу, надалі пильнувати за цими речами. Якщо пропозицій не надходило, а в лівій колонці воно є /тобто воно вже раз проголосоване, то за нього ні під яким приводом упруге

голосувати не можна/. Отже, шановні депутати, питання про виконання Урядом республіки доручень першої сесії Верховної Ради УРСР проголосоване, і є в порядку денному.

ГОЛОВА. Ставилось питання про включення до порядку денного. Президія запропонувала включити, а депутати не проголосували. Навіщо тоді ставити на голосування? Ставляться на голосування або нові пропозиції, або ті, які надійшли. Ми потім за все разом будемо голосувати. Далі, будь ласка.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Продовжуємо роботу. У мене до вас прохання. Ми по кожному проекту закону будемо голосувати чи за весь пакет?

ГОЛОВА. Значить, ми минулого разу трошечки неточність допустили, і товариші депутати нас поправили і правильно зробили. Ми минулого разу прийняли за основу і домовились, що будемо розглядати тільки ті позиції, які надійшли. Президія їх розглянула, і ті, які вже проголосовані, не варто повторювати голосуванням.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Пішли далі, третя сторінка. Надійшла пропозиція від народних депутатів включити в порядок денний Закон УРСР про зайнятість населення. Пропозиція Президії: включити до порядку денного Закон про зайнятість населення. Прошу проголосувати.

ГОЛОВА. Хто за те, щоб включити? "За" - 270. Рішення прийняте. Дані.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. П'ята сторінка. Четверта, я прошу вибачення. Питання обрання складу обласних і Київського міського судів: була пропозиція не обирати, а дообирати. Пропозиція Президії: залишити в

редакції проекту - "обирати".

ГОЛОВА. Значить, ми так проголосували, тоді вже вона лишається. Далі. Другий мікрофон.

ШИШКІН В.І., заступник голови Кіровоградського обласного суду /Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область/. Уважаемые депутаты, это было предложение Комиссии по вопросам законодательства и законности. Всей комиссии, поэтому прошу обратить внимание, я тот раз обосновывал. Правда, это несколько скомкано получилось в связи с некоторыми событиями возле трибуны. Кто невнимательно тот раз прослушал, я попитаюсь сейчас обосновать. Почему мы ставим вопрос доизбирать областные суды. а не выбирать? Сейчас, для того чтобы избрать всех членов областных судов, нам нужно рассмотреть примерно 500-550 дел. При том огромном объеме работы, который вам предлагается здесь, вы сами себе представляете размах.

Я еще раз повторяю, даже если мы списочным составом здесь, на сессии, подойдем к избранию членов областных судов, то во всяком случае, в нашей комиссии, в Комиссии по вопросам правопорядка и борьбы с преступностью, в Комиссии по правам человека нам нужно все равно перелопатить это количество дел. Вы представляете, какой это огромный объем работы! Это кроме того, что мы еще должны пересмотреть все эти законы, которые поступают в нашу комиссию на апробацию. Процедуру здесь никак нельзя сократить. Если мы только поставим вопрос доизбрать, нам придется пересмотреть примерно 50 дел, может, 40.

Еще один довод. Дело в том, что сейчас нет необходимости, нет железной необходимости переизбирать полный состав всех областных судов. Областные суды избраны в 1987 году, срок их полномочий - 5 лет

по старому законодательству, следовательно, их конституционный срок истекает в 1992 году. Поэтому сегодня решать вопрос о полном переизбрании состава областных судов просто нет необходимости. Касательно Верховного суда, предположим, это правильно. А вот областной... Подумайте над этим вопросом.

ГОЛОВА. Я думаю, що народний депутат Шишкін дуже аргументовано довів свою правоту. Давайте ми проголосуємо за його пропозицію. "За" - 252. Рішення прийняте. Далі.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступною була пропозиція включити до порядку денного проект Закону про професійні спілки УРСР. Думка Президії - не включати це питання, оскільки буде прийматись Закон про громадські об'єднання в Українській РСР, де буде мова йти і про професійні спілки. Крім того, такого проекту ні в Секретаріаті, ні в Президії ще немає.

ГОЛОВА. Я хочу висловити свою думку. Я якраз не був причетний до цього рішення, я вважаю, що це потрібно включити, тому що з'їзд профспілок звернувся до нас з таким проханням. Дуже гостро це питання обговорювалось на триденному з'їзді профспілок, а це двадцять шість мільйонів членів профспілки, Я думаю, що ми мусимо такий закон включити. Прошу, третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Товарищи депутаты, я просил бы вас включить этот закон, потому что на съезде все тысяча делегатов высказали большую просьбу к вам, депутатам Верховного Совета. И я прошу вас, прошу убедительно, давайте рассмотрим этот закон. Идем

ведь к рыночным отношениям.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування. Хто за те, щоб включити цей закон до порядку денного нашої сесії, прошу проголосувати. Не прийнято рішення. Далі.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступне. Була пропозиція про громадський контроль в УРСР. Пропозиція Президії не включати в порядок денний. Ми будемо розглядати проект Закону про громадські об'єднання.

ГОЛОВА. Хто за те, щоб не включати, прошу проголосувати. "За" - 249. Рішення прийняте.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція: проект Закону про 30-кілометрові зони АЕС. Пропозиція комісії - не включати.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БАТАЛОВ В.Г., редактор Острозької районної газети "Зоря комунізму'' /Здолбунівський виборчий округ/ Ровенська область/. Цю пропозицію треба включити обов'язково і від імені депутатів Ровенщини, Тернопільщини, Хмельницького, Миколаєва. Прошу поставити на голосування і проголосувати за цю пропозицію.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні товариші, я дуже хотів би подивитися в очі нашим шановним членам Президії, які зробили так, що цей Закон про 30-кілометрову зону лишився поза нашою увагою. Чому? Тому що зараз союзний Уряд розробив проект про якісь відшкодування місцевим /я точно не можу назвати/ Радам, конкретно відносно цієї 30-кілометрової зони навколо АЕС. Розумієте, це треба включити обов'язково. Я прошу поставити на голосування.

ДЕПУТАТ /не представився/. Я прошу, Леоніде Макаровичу, надати слово Володимиру Олександровичу.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Леоніде Макаровичу, я півхвилини. Шановні товариші, ми не спимо, і не подумайте, що там якісь непорозуміння, ви просто не вчитались. Там є Закон про всі зони, тобто де буде 30-кілометрова та інші зони, через те не панікуйте. Закон усе передбачає. В порядку денному де є, і я прошу Це питання зняті. Повірте мені.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні товариші, в усіх цих проектах конкретно говориться про чорнобильську аварію. Ви розумієте, 30-кілометрова соціальна зона, це зовсім інше питання. Тисячі людей у нас біля АЕС знаходяться, ви розумієте. Біля кожної АЕС повинна бути 30-кілометрова соціальна зона. Я прошу поставити це питання на

голосування.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування. Хто за те, щоб не включати? Прошу голосувати. Хто за? "За" - 149. Включається. Питання включається.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Включається.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступне. П'ята сторінка. Надійшла пропозиція включити до порядку денного проект Закону УРСР про відкликання народних депутатів Української РСР. Пропозиція Президії: включити до порядку денного проект закону.

ГОЛОВА. Відносно цього питання проголосуємо зараз. Перший мікрофон.

ІВАСЮК В.П. Шановні депутати, зважаючи на дві обставини, що Закон про відкликання народних депутатів є певним механізмом... Якщо ми приймемо цей закон... Аби виборці знали, хто боїться відкликання! Пропоную поставити цей закон на поіменне голосування.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЄМЕЦЬ О.І. Я хочу зробити маленьке уточнення, тому що до мене вже йдуть запитання. Ви, як член Президії, відхилили це питання? Президія доручила це питання групі депутатів. І, мабуть, було б правильніше говорити, що та група з членів Президії вважає за необхідне підтримати. Не можна говорити за всю Президію. Ми ж не голосували на засіданні Президії. Коли мене запитують про мотивацію, я навіть пояснити не можу, чому Президія відхилила. Цей проект готувала група членів Президії, а вся Президія не голосувала за ці пункти.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я ж і даю пояснення від робочої групи.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДУНТАУ О.М., голова підкомісії у зовнішньоекономічних зв'язках Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Ізмаїльський виборчий округ, Одеська область/. Леонид Макарович! Я прошу минуточку внимания, дорогие товарищи! Мы, когда принимали здесь пакет законов, состоящий более чем из 20-ти штук... Я прошу все-таки послушать і прошу вас, очень прошу! ...Мы оговаривали Закон о внешнеэкономической деятельности. Первое: банки, кредиты и все остальное. Но механически был пропущен Закон о таможенном тарифе, а это же касается защиты экономических интересов республики при экспортных или импортных поставках. Так вот этот закон должен быть логическим завершением этого пакета. То есть, не приняв его сейчас, мы все равно вернемся к нему в последующем.

Поэтому очень прошу включить его сейчас в пакет законов.

ГОЛОВА. Одну хвилинку, ви його вносили після обговорення?

ДУНТАУ О.М. Я не успел внести.

ГОЛОВА. Товариші, я прошу уваги. Пропозиція слушна, але у нас на третій сторінці є Закон про зовнішньоекономічну діяльність. Там це все буде внесено.

Далі, будь ласка.

Ось ми ще не проголосували відносно проекту Закону про відкликання народних депутатів Української РСР. Давайте ж проголосуємо.

У вас якесь запитання щодо цього Закону про відкликання народних депутатів. Що? Так я ж ставлю на голосування це.

Треба проголосувати за цю пропозицію поіменно. Прошу голосувати. Яке це має значення? Хто нас може налякати поіменним

голосуванням? Голосується поіменно. Хто за те, щоб включити проект Закону про відкликання народних депутатів, прошу проголосувати. "За" - 295. Рішення прийняте.

Перший мікрофон. Одну хвилинку.

ДЕПУТАТ /не представився/. Леоніде Макаровичу, шановні депутати! Оскільки ми вже працюємо другий тиждень, а практичного рішення, по суті, не прийняли, і багатьма депутатами вносилися пропозиції, щоб ми працювали творчо, щоб люди це бачили і брали з нас приклад, вношу пропозицію закінчити розгляд пропозицій, які вносилися сьогодні. Тобто працювати, поки не закінчимо їх розгляд.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати. Хто за те, щоб працювати до тих пір, поки не закінчимо, прошу голосувати. "За" - 278. Будемо продовжувати працювати.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Прохання оперативно включитися в роботу. Шоста сторінка. Надійшла пропозиція від депутатів включити до порядку денного Декрет про владу. Пропозиція робочої групи - включити в такій редакції: про проект Декрету про владу Української РСР.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Хто за те, прошу голосувати. "За" - 260. Прийнято. Далі.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступне. Про створення Комісії Верховної Ради з питань, як ми вже говоримо, внутрішньої і зовнішньої безпеки.

ГОЛОВА. Я не розумію, що тут.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Надійшла пропозиція - про створення Комісії Верховної Ради з питань оборони та безпеки.

ГОЛОВА. Ну, створена вона вже. Ми ж прийняли рішення.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Прийняте рішення про створення.

ГОЛОВА. Отже, вона залишається.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Сьома сторінка...

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Не заважайте працювати, я нічого не чую.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Сьома сторінка. Надійшла пропозиція - внести в порядок денний питання про створення Міністерства оборони. Думка робочої групи - доручити Раді Міністрів УРСР вивчити і внести пропозицію щодо цього питання.

ГОЛОВА. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Хто за те, щоб доручити Раді Міністрів вивчити і внести пропозицію? "За"

- 233. Рішення прийняте. Далі, будь ласка.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція - про захист суверенітету. Пропозиція робочої групи - не включати, тому що той пакет законів, який буде прийматися, щодо захисту суверенітету і ті питання, інші, вони виключають це. Пропозиція робочої групи - до порядку денного це питання не включати.

ГОЛОВА. Прошу голосувати. Хто за пропозицію робочої групи? "За" - 253. Рішення прийняте.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція - включити до порядку денного звіт Секретаріату Верховної Ради УРСР. Пропозиція робочої групи - не включати це питання.

ГОЛОВА. Хто за пропозицію не включати в порядок денний звіт Секретаріату, прошу проголосувати.

Рішення не прийняте. Отже, включається.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Голосуемо тепер за те, щоб...

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Є пропозиція...

ГОЛОВА. Коли закінчило, я надам вам слово. Не заважайте працювати. Наступна пропозиція.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Проект Закону про Регламент. Пропозиція робочої групи - включити в такій редакції: "Про проект Регламенту

Верховної Ради УРСР".

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 310. Далі.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція - проект кодексу депутатської етики. А робоча група пропонує передбачити це в проекті Регламенту.

ГОЛОВА. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Рішення не прийняте, тобто включається.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Так, тепер хто за те, щоб включити проект...

ГОЛОВА. Не заважайте працювати, Іване Олександровичу! Я надам вам слово після того, як розглянемо всі питання. Неможливо працювати. Ну що це таке?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Ви хочете висловитись щодо мотивів голосування?

КОВДРАТЬЄВ Я.В. Так, наступна пропозиція.

ГОЛОВА. Перший мікрофон. Вшосте виступ з мотивів голосування.

ЗАЄЦЬ І.О. Леоніде Макаровичу! Я вам подав записку, в якій написав чітко /ви не захотіли її прочитати/, що це мої пропозиції щодо захисту суверенітету, звіту Секретаріату Верховної Ради УРСР, проекту Закону про Регламент, Закону про громадянство. І я попереджував вас, що треба їх мотивувати перед тим, як ставити на голосування. Як ви пам'ятаєте, ви мені не дали слова раніше, і я змушений був тільки назвати їх. Вони потрапили таким чином у цю пропозицію.

Отже, що стосується Закону про громадянство. Я повинен, шановні депутати, вам сказати, якщо не проголосуємо за цей закон, ми не зможемо здійснити економічної реформи.

ГОЛОВА. Вимкніть перший мікрофон. Я ще раз кажу товаришу Зайцю, що обіцяв надати йому слово, коли закінчимо. Далі будуть доповнення. Він, незважаючи на те, що просить слова щодо мотивів голосування, виступає вже втрете. Ну доки ми будемо це терпіти?

Далі.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція - проект Закону про громадянство. Робоча група пропонує включити до порядку денного у такій редакції - про проект Закону УРСР про громадянство Української РСР.

ГОЛОВА. Тобто зміна редакції? Прошу проголосувати. Хто за? За - 250.

Далі.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція - включити до порядку денного проект Закону про конверсію. Є лист Ради Міністрів про недоцільність включати це питання до порядку денного. Пропозиція робочої групи - також не включати.

ГОЛОВА. Хто за те, щоб не включати? "За" - 235. Не включається. Далі.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція - проект Закону про механізм впровадження законів і відповідальність за їх невиконання. Є постанова Президії, доручено Комісії у питаннях законодавства і законності проект Закону розробити і внести на розгляд. Пропозиція робочої групи - включити.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати. Хто за? "За" - 299. Рішення прийняте.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція - про розробку законів про народну освіту, про охорону здоров'я, про культуру. Пропозиція робочої групи - про проекти законів УРСР: про народну освіту, про культуру, про охорону здоров'я.

ГОЛОВА. Тобто всі вони підтримуються. Другий мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Здесь надо либо "про освіту", либо добавить: "про вищу, середню спеціальну освіту". Я дважды подавал записку. Это разные законы. "Закон про народну освіту" и "Закон про вищу освіту". Это два разных пакета.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Тогда просто - "про освіту".

ГОЛОВА. Вноситься маленька редакція - вилучити слово "народна". Про освіту, про культуру, про охорону здоров'я. Хто за це, прошу проголосувати. Далі.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція - проект Закону про медичне страхування населення Української РСР.

ГОЛОВА. Ну, підтримати. Редакція невеличка. Прошу проголосувати.

"За" - 317. Рішення прийняте.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Була пропозиція включити питання про релігійну ситуацію на Україні і правові основи... /нероз6ірливо/, стосунки. Пропозиція робочої групи - про проект Закону УРСР "Про свободу совісті".

ГОЛОВА. Хто за таку редакцію, прошу проголосувати. "За" - 306, Прийнято. Остання сторінка.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Була пропозиція про підписання і ратифікацію Конвенції про права дитини. Пропозиція робочої групи дати в такій редакції: "Про ратифікацію Конвенції про права дитини".

ГОЛОВА. Прошу голосувати, хто за цю пропозицію? "За" - 317. Рішення прийняте.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція - про питання, які були поставлені у вимогах страйкарів, і про відміну на території України дії Конституції СРСР. Пропозиція робочої групи - не включати. Ці питання будуть у порядку денному, вони так чи інакше стосуватимуться нашої роботи, і окремо виносити це питання, ми вважаємо, не потрібно.

ГОЛОВА. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. "За" -259. Рішення прийняте, не включається. Далі.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція - про проект Закону про національну символіку України. Пропозиція робочої групи.

ГОЛОВА. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Пропозиція Президії - про національну символіку України.

ГОЛОВА. Голосуємо. "За" - 230. Рішення прийняте. Далі.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Була пропозиція - про законопроекти, що стосуються правоохоронних органів, міліції, КДБ, судоустрою, Прокуратури. Пропозиція робочої групи - проект Закону УРСР про Прокуратуру Української РСР, тому що проекти інших законів уже включені до порядку денного. Вноситься пропозиція - проголосувати за включення до порядку денного питання "Про проект Закону УРСР про Прокуратуру Української РСР".

ГОЛОВА. Прошу проголосувати. "За" - 279. Рішення прийняте.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Там була репліка щодо КДБ. У порядку денному з проект Закону про КДБ, і -остання пропозиція робочої групи - про створення національної гвардії при Верховній Раді Української РСР.

ГОЛОВА. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Рішення не прийняте.

Так, всі пропозиції проголосовані. Я обіцяв надати слово депутатові біля першого мікрофона. Будь ласка.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні народні депутати, Леоніде Макаровичу! З технічних причин до порядку денного не включено проект Закону про врегулювання відносин у галузі праці. Ми повинні були його розглядати на цьому тижні. Він був розданий нам, обговорений у комісії. Я просив би його включити. З технічних причин він не включений. На цьому тижні ми повинні були розглядати його, Просто технічна помилка. Це - Закон про врегулювання відносин у галузі праці при переході до ринкових відносин.

ГОЛОВА. Є пропозиція включити його і проголосувати. Як формулювати пропозицію?

ДЕПУТАТ. Ми минулий раз за нього голосували.

ГОЛОВА. Проголосуємо. Хто за те, щоб включити проект цього закону, прошу проголосувати. "За" - 228. Прийнято, включається.

Другий мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С. Леонид Макарович! Дважды я подавал, опять-таки, предложение по поводу закона, и он был за чертой повестки дня первой сессии. Поэтому я прошу проголосовать включение в повестку дня второй сессии вопроса "Про проект Закону про особливий статус Південно-Західного Причорноморського району як зони рекреації".

ГОЛОВА. Така пропозиція вносилася.

РОМАНОВ Ю.С. Двічі я вносив пропозицію. і вона була позарозглядом на першій сесії.

ГОЛОВА. Було таке чи ні? Не було такого.

РОМАНОВ Ю.С. Я двічі подавав на ваше ім'я записки - 14 і 9.

ГОЛОВА. Товариші, ми домовилися, що не - порядок денний і він може змінюватись.

РОМАНОВ Ю.С. Я подавав пропозицію ще 14 вересня.

ГОЛОВА. Давайте проголосуємо. Як ви його формулюєте?

РОМАНОВ Ю.С. "Закон про особливий статус ПівденноЗахідного Причорноморського району як зони рекреації".

ГОЛОВА. Нема вже кому голосувати. В залі. 261 депутат. Є така пропозиція: тут були деякі редакційні доповнення, які треба внести, треба їх уточнити, надрукувати, роздати депутатам і в понеділок розглянемо, коли будемо за порядок денний голосувати в цілому.

Оголошується перерва до понеділка.