ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 15 жовтня 1990 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Прошу реєструватися.

Я думаю, що ми введемо у практику перед кожним засіданням - ранковим, вечірнім - здійснювати поіменну реєстрацію. І друге, що я хотів би сказати. Кілька разів вносилась пропозиція, що дві години роботи сесії, а то й півтори, скажімо, між перервами, - це не такий тривалий час, щоб постійно виходити з залу. Це нормальний для роботи час, який дозволяє людині плідно працювати.

Я закликаю депутатів до того, щоб у залі був порядок. Перерва робиться достатня. На обід у нас дві години, плюс перерва 30 хвилин, це разом дві з половиною години. Нормальні умови для роботи. А щодо комісій, то у мене також прохання, щоб вони не працювали піп час роботи сесії. Тому що я зустрічався з випадками, коли тут іде сесія, а за столом в холі чи десь іще чомусь працює комісія. Незрозуміле, де йде сесія.

Я хотів би вибачитись перед народними депутатами, тому що з моєї вини тут сталося непорозуміння. Один депутат поступився словом іншому, і я не зміг надати слово ще одному депутату, який вже був на трибуні. Тому я просив, щоб не було нарікань, цьому депутату слово надати. Будь ласка.

Я прошу реєструватися. Включіть табло, тиснемо кнопку "за".

Отже, у нас зареєстровано 346. Ми тут домовились із Секретаріатом друкувати в бюлетені, а якщо буде найгірший стан, то навіть просити у газеті друкувати прізвища тих депутатів, хто постійно не реєструється, не бере участі в роботі сесії. Виходу у нас іншого просто немає. Ми вже і так кожен раз починаємо роботу із запізненням.

ДУБЕНКОВ Г.О., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань відродження та соціального розвитку села /Козятинський виборчий округ, Вінницька область/. Я хотів би звернутися до наших виборців і телерадіослухачів, які не менше, якщо не більше, ніж ми, переживають за те, що робиться в нашому парламенті, що твориться в нашому Уряді і в республіці в цілому. Чи в змозі ми працювати і продовжувати роботу, чи вистачить у нас мудрості, мужності і тверезого розуму - саме це питання стоїть, мабуть, сьогодні перед кожним депутатом. Півроку тому вперше, ми говоримо, на демократичній основі пройшли вибори в найвищий орган влади України. Обрані ті, кого підтримує сьогодні більшість виборців. Хочемо ми чи не хочемо - на нас покладена величезна відповідальність за долю України, долю наших людей, долю наших дітей, батьків. І я не підтримую

думку тих депутатів, які пропонують саморозпуститися, здати свої повноваження. Це зрада по відношенню до своїх виборців. Хоча це найпростіший варіант, щоб зняти з себе відповідальність у цей відповідальний період.

Так, ми не заслуговуємо своєю діяльністю, своєю неконструктивною і непослідовною роботою того, щоб називатися сьогодні парламентом, того, щоб нам довіряли. І для цього не треба народних референдумів. Для цього треба поїхати, як ми поїхали в п'ятницю, в суботу, до своїх виборців, зустрітися в трудових колективах. Виборці прямо сказали нам, що терпець вже уривається. Скільки можна говорити, скільки можна створювати ці політичні акції? Разом з тим, доля наша така, я маю на увазі всіх 449 депутатів, які обрані у Верховну Раду, до перехідного парламенту, зробити все, щоб стабілізувати політичну й економічну обстановку в республіці, не призвести своїми діями чи бездіями до біди і сліз матерів.

Я поважаю нашу молодь. Син у мене теж студент. Але я не хотів би, щоб парламент постійно працював під ультиматумом різних верств населення. Ось що пишуть мої виборці в телеграмі на ім'я Президії Верховної Ради: "Ми, учасники районної наради, висловлюємо незадоволення роботою другої сесії Верховної Рада. Закликаємо народних депутатів припинити політичні чвари в парламенті республіки". Головні питання, які вони вимагають порушити,- стабілізація економіки, наведення порядку, дисципліни, захист інтересів споживача, встановлення громадського спокою, укладення договорів з республіками. За дорученням 200 учасників наради підписали цей лист товариші Шубович, Стратійчук та інші.

Ми на порозі зими, на порозі холодів, на порозі невідомого і важкого нам 1991 року. Люди повинні бути впевнені в завтрашньому дні, і саме цю надію депутати парламенту повинні вселити своєю

роботою.

Я хотів би, товариші, щоб ми всі пройнялися почуттям такої відповідальності, мудрості і зваженості, як би не важко було, яка б гірка правда чи неправда не звучала з вуст керівників різних політичних партій - усе це треба пережити і витримати в ім'я людей, які зараз у полі, на заводах, на своїх робочих місцях. Давайте не будемо зводити наклепи, чіпляти ярлики, блокувати будинок Верховної Ради, давайте будемо разом спільно працювати для наших людей, для нашого майбутнього. Я закликаю всіх депутатів до цього. Спасибі.

ГОЛОВА. Як і домовлялися, ми пройшли два кола плюс один депутат мав додаткову можливість виступити. Тему ми можемо приступити до формулювання тих пропозицій, які вносились. А їх, власне кажучи, було дві.

Перша. Враховуючи те, що народ вимагає від нас роботи і що іншого шляху, як працювати, як вирішувати питання, які ставить народ, немає, і що це може зробити в даному випадку лише парламент /тим більше парламент, який працює в перехідний період, який мусить реагувати негайно на всі ситуації, які висуває життя/, - не ставити питання про розпуск Верховної Ради. Це була перша пропозиція.

Друга пропозиція. Вона також зводиться до того, щоб сьогодні не ставити це питання, а винести на обговорення сесії Верховної Ради Закон про референдум і коли цей закон приймати. Водночас винести питання про довіру до нашого парламенту.

Раніше, коли ми обговорювали питання про саморозпуск і таке інше, були ще такі пропозиції. Але основні - дві оці

пропозиції, третьої я не знайшов у виступах.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. /Не чути/

ГОЛОВА. Я щось її пропустив... Пропустив. Значить, тоді третя пропозиція - про постійно діючий парламент.

Я не чую. Ну, це - зрозуміло: постійно діючий парламент. І додаток такий, про те, що незалежно від того, скільки залишиться депутатів і скільки їх буде - 450 чи 350, 250 - це ж ми не можемо зараз. Депутати обрані народом. Їх - 449. Я думаю, що це - вже деталі. Головне питання - перетворити парламент або зробити парламент постійно діючим. Це гострі пропозиції. Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів / Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Я напоминаю, что я говорил о том, что кроме того, что необходим постоянно действующий парламент, мы должны принять решение о Законе об отзыве или Законе о статусе народных депутатов /и конкретный срок указать С этим предложением .../не розбірливо/ выступал и депутат Головатый.

И еще. Наша обязанность к окончанию этой сессии подготовить хотя бы проект Закона о выборах на многопартийной основе. Эти три вещи мы должны в качестве компромисса и в качестве ответа принять сейчас для студентов.

ГОЛОВА. Це вже інша ситуація. Все, що ви кажете про статус депутата, ми маємо у порядку денному. Комісія мандатна і з питань

етики щодо цього вносить пропозиції. Ми ж тут домовлялись про те, що мова буде йти про Регламент. На Президії в нас йшлося про постійно діючий Регламент. Там ці всі питання будуть. Зараз йде мова конкретно про три пропозиції. Якщо підійдемо до тих питань, то ми негайно будемо їх вирішувати. Це ж абсолютно зрозуміло. Які є уточнення чи ще щось? Другий мікрофон.

ГОЛОБОРОДЬКО О.М., директор Харківського виробничого кооперативу "Інструмент" /Червонозаводський виборчий округ, Харківська область/. Леонид Макарович! Ставить вопрос на референдум о роспуске или нероспуске парламента - неправильно. Нужен Закон об отзыве депутатов. И если мои избиратели видят, что я здесь, в парламенте, провожу антинародную политику, сни меня отзовут. Так что нужен не Закон о референдуме /нерозбірливо/, нужен Закон об отзыве депутата той группой избирателей, которая его сюда направила.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Ось ще одна пропозиція надійшла - про Закон про відкликання депутата. Ми знаємо. Це питання обговорювалось. Воно є там у проекті Закону про статус народного депутата, що є в порядку денному. Там передбачено і таке, але можна прийняти і окремо.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Чому окремо?

ГОЛОВА. В порядку денному.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. /не чути/.

ГОЛОВА. Отже, у поправках воно вже було. Є три пропозиції. Третій мікрофон.

МАЗУР Ю.М., редактор Одеської обласної газети "Знамя коммунизма" /Іллічівський виборчий округ, Одеська область/. Я не знаю, что вы имеете ввиду. Я хотел бы сказать, что нам, наверное, не удастся отделаться полумерами в этой ситуации. Ситуация очень серьезная. Парламент наш впервые попал в такую ситуацию, когда столкнулся с такой мощной силой, как студенты, С такой организованной, решительной силой, как голодающие студенты. Поэтому я считаю, что нам нужно сделать очень серьезные выводы из этого. Если мы не сделаем их, то нам ничего не остается, как самораспуститься. Поэтому я считаю, что нам нужно принять специальную резолюцию по этому вопросу. Мы должны отдавать себе отчет в том, что мы сегодня, наш парламент в целом, не выражаем общественного мнения студенческих масс. Точно так, как мы не выражаем, очевидно, в целом общественного мнения, скажем, шахтеров. И я боюсь, что мы, возможно, не выражаем мнения народа Украины, хотя мы все время это декларируем. Поэтому я предлагаю принять специальное постановление по ситуации, которая сложилась со студентами. Там должно быть спокойно, взвешенно и написано о том, что мы во-первых, поддерживаем требования студентов, кстати говоря, на мой взгляд, очень умеренные и вполне выполнимые.

Во-вторых, указать там, что реализация этих мер требует времени. В-третьих, необходимо дать гарантии того, что мы это все выполним. А остальное все по тексту. Я согласен с внесенным предложением.

ГОЛОВА. Я повторюю - більше пропозицій ми не вносимо. Щодо порядку голосування виступів ніяких недам. Все, закінчено. Ми ж голосуємо за кожну позицію вимог студентів. А ви знову повертаєтесь до того, щоб в цілому голосувати за вимоги студентів? Я не розумію. Перший мікрофон.

ОСТРОУЩЕНКО С.В., голова підкомісії з питань охорони сім'ї і материнства Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Приморський виборчий округ, Одеська область/. Леоніде Макаровичу! Для того, щоб ми не заплутались зараз, за що голосувати, я пропоную голосувати оці дві пропозиції, що ви назвали, бо ми вирішуємо долю парламенту.

Було дві пропозиції: про саморозпуск парламенту і моя пропозиція й інших депутатів - про проведення референдуму про вотум довіри парламенту. Всі інші пропозиції, як тут казали - про постійно діючий парламент, про відкликання депутатів, тощо - це інші питання, інші. Тому давайте голосувати ці дві пропозиції - і все.

ГОЛОВА. Я вважаю, що це найбільш слушно. Давайте ми припинимо вести навколо цього розмову, тому що цьому кінця не буде. Перед нами поставлено питання про долю парламенту. Так поставили його, до речі, студенти. Ми обговорюємо вимогу студентів. Тому, я повторюю, ми маємо дати відповідь. Є перша пропозиція: у зв'язку з тим, що ось така ситуація, депутати вносили пропозицію не розпускати парламент, а працювати. Це - перша пропозиція.

Друга пропозиція, яка була тут висловлена, - поставити питання про Закон про референдум і вирішити питання шляхом референдуму.

Голосуємо. Прошу зайняти свої місця. Перший мікрофон.

СПИС М.М., перший секретар Ялтинського міськкому Компартії України /Ялтинський виборчий округ, Кримська область/. У меня есть просто дополнение к первому предложению. Дело в том, и я думаю, что это предельно ясно всем здесь присутствующим: я не думаю, что здесь кто-то боится, что его не выберут или что-то другое произойдет...

ГОЛОВА. Вносьте пропозицію.

СПИС М.М. Мы сегодня знаем реально обстановку: могут не избрать или если изберут, то состав будет подобный. Но вся наша суета вокруг этого приведет к хаосу, к такой паузе, из которой мы нормально ухе не сможем выйти.

Я думаю, что интересам нашего украинского народа будет соответствовать одно решение - это не распустить, а увеличить его максимально, увеличить число тех, кто работает постоянно. Я дополняю первое предложение - увеличить как можно больше число депутатов, постоянно работающих в комиссиях.

ГОЛОВА. Це вже інше питання, зовсім інше, Воно не стосується в данному випадку діяльності парламенту. Я надаю слово депутату біля другого мікрофона. Цим завершуємо і голосуємо.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., відповідальний секретар Секретаріату Народного руху України за перебудову /Ровенський виборчий округ, Ровенська область/. Леоніде Макаровичу! Я вважаю, що було б неправильним виносити на голосування дві крайні точки зору - розпустити парламент чи не розпустити. Наше завдання в кожному випадку - знайти компроміс. Ці дві крайні точки - наслідок, з одного боку, тих сил, які зараз ...

ГОЛОВА. Вносьте пропозицію.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. Є одна пропозиція: проголосувати, що наш парламент є парламентом перехідного періоду, що він веде підготовку до проведення позачергових виборів. Прийняти необхідні закони про...

ГОЛОВА. Так це ж треба змінювати Конституцію.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. ...прийняти Закон про проведення виборів, прийняти Закон про загальнонародний референдум, призначити крайній термін позачергових виборів. Це і є якраз та середня позиція між двома крайніми точками, яка дасть нам якийсь вотум довір'я нашого народу. Тому що, з одного боку, - організовуються страйки, мітинги, з другого боку - кидають гранати у вікна ІваноФранківського міськвиконкому, готуючись до військового перевороту на Україні. Ми повинні знайти...

ГОЛОВА. Все зрозуміло.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Це питання зовсім іншого характеру. Це треба змінювати Конституцію і все таке, що потрібно для цього. Зараз про це не йдеться.

Я прошу зайняти свої місця. Ставлю першу пропозицію на голосування. Поіменно голосуємо Пропоную прийняти рішення про поіменне голосування, тобто щоб голосувати поіменно першу і другу пропозиції.

"За" - 289. Голосується поіменно.

Повторюю: перша пропозиція /цілий ряд депутатів її вносив/ - не ставити питання про саморозпуск. Працювати, вирішувати ті питання, які є, які ставить перед нами народ. Прошу цю пропозицію проголосувати поіменно.

"За" - 295. Рішення прийняте.

Ставлю на голосування другу пропозицію. Все, що було, - на голосування. Давайте будемо ... Є пропозиції - то вони пропозиції...Якщо ви з'єднуєте це, що проголосували, то ми можемо і не ставити. Але питання поставлене так, щоб прийняти спочатку Закон про референдум, і на референдумі вирішити питання про довіру парламенту. Голосуємо це. Поіменне голосування.

"За" - 142. Рішення не прийняте.

Шановні товариші! Я прошу зайняти місця. Ви розумієте, ми закликаємо до роботи і не можемо розпочати роботу. Ми проголосували. Я хочу сказати, дозвольте мені декілька слів сказати, підбити підсумок. Таким чином, виходячи з обговорення на сесії, ми дали можливість виступити із заявами, пропозиціями. Всі пропозиції, які вносились, ставились на голосування і шляхом вільного обговорення, шляхом дискусій /я вважав, що вони були спокійними і виваженими/ нам сьогодні вдалося дахи відповідь на ті вимоги, які поставили перед нами студенти. Ми виходили, і це дійсно відповідає реаліям нашої сесії, із законодавчих норм і меж нашої компетенції. З усього можна сказати, що ми готові до діалогу, до дискусії в різних формах - зустрічі, "круглі столи", прес-конференції і все, що можливе. Ми хочемо, щоб нас зрозуміли. Але ми проти тиску на Верховну Раду. І це підтвердили виступаючі народні депутати. Ми за розумний діалог, за співпрацю, за вирішення всіх питань за законами роботи парламенту. Ми не можемо і не будемо приймати закони і рішення шляхом диктату. Якщо

ми станемо на той шлях, то це вже буде не парламент. Ми будемо стояти на грунт: закону і моралі, будемо слухати всіх, враховуючи пропозиції, думки, працювати конструктивно. Тому, що зараз в тих тисячах листів, які надходять до Верховної Ради, люди ставлять питання так: іде зима, що буде з енергетикою, що буде з базовими галузями, що буде з продовольством? Ставляться питання, які гостро хвилюють наших людей. І ми повинні дати на них відповідь негайно. Ми повинні працювати і вирішувати їх. Повторюю: і повинні слухати не тільки одну категорію людей. Ми дуже поважаємо студентів, дуже поважаємо молодь, але в нас в робітничий клас, є селянство, є інтелігенція, є інваліди, є пенсіонери, є жінки багатодітні, є шахтарі. Вони також мають право, таке ж право на свій голос. І ми мусимо слухати всі категорії людей і давати відповідь всьому нашому народові.

Ми не сприймаємо силових дій, ми не сприймаємо насильства, що не мають нічого спільного з демократією і правопорядком. Ми розуміємо, що і в нас у цьому залі є різні точки зору і немає однакових поглядів, як з боку більшості, так і з боку меншості. Але ми розуміємо і закликаємо /я все кажу з того, про що виступали люди/, щоб працювати спільно. Щоб та частина депутатів, більша частина депутатів, яка хоче працювати, працювала і вирішувала питання. Народ це зрозуміє і відповідно оцінить.

Ми повинні ще раз сказати, що народні депутати відмежовуються від тих, хто провокує кризові ситуації. Я думаю, що вже настав час сказати точно, хто провокує кризові ситуації - я не знаю, це вже тут вирішимо тому, що далі там є цілий ряд пропозицій, і я до них повернусь - і в цій кризовій ситуації годен знехтувати навіть життям молодих людей.

Я звертаюсь до студентів. Вони починають життя, стають на

шлях нового життя, і дуже хотілось би, щоб вони не започаткували той стиль, той порядок мислення і дій, які ведуть до насильства і беззаконня. То є не правова держава, Я ще раз звертаюсь до студентів, викладачів, батьків, дідів, матерів - зрозуміти ситуацію, зважити все, не йти за тими, хто хоче використати молодь у своїх цілях. Ми віримо в здоровий глузд і розум молоді, найбільш інформованої, найбільш освідченої частини нашого населення. І будемо робити все можливе для того, щоб вона посіла гідне місце в житті нашого суспільства, в житті суверенної України. Я звертаюсь до студентів, які слухають: всі ті пропозиції, які вони внесли сьогодні /і про зустріч, і про "круглий стіл" тощо/, ми прийняли і дали їм відповідь .

Дякую за увагу.

Так, тепер ще одне питання, щоб я завершив. В ході цієї розмови, яка відбулась навколо ситуації зі студентами, було подано цілий ряд заяв. У тих заявах піднято в ході їх обговорення дуже багато пропозицій. Ми просимо вас дозволити Президії Верховної Ради їх проаналізувати. Дати відповідні доручення комісіям, головам комісій , членам Президії, щоб вони їх згрупували, проаналізували і внесли відповідні пропозиції. Може, з одного питання доведеться прийняти рішення, з іншого - постанову. Щось винести на більш широке обговорення, щоб ми сьогодні відразу не ставили ці питання, тому що вони надзвичайно складні. І прийняти їх сьогодні без аналізу, без обговорення комісіями, без дискусій, діалогу з депутатами різних депутатських груп - це було б неправильно. Я так вважаю. Якщо ви підтримуєте таку пропозицію, то ми це зробимо. Давайте ми за це проголосуємо. Прошу проголосувати. "За" - 237. Рішення прийняте.

ГОЛОВА. Таким чином, ми можемо приступати до порядку денного нашої роботи. А він полягає а тому, щоб затвердити постанову у питанні про заходи щодо стабілізації економічного становища в республіці.

Хто виступатиме з цього питання?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Товариш Печеров.

ГОЛОВА. Товариш Печеров, прошу вас.

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Шановні товариші народні депутати! Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін було доручено узагальнити пропозиції, які надійшли під час обговорення цього питання на сесії Верховної Ради, а також під час розгляду в постійних комісіях.

У вас ці матеріали є, більше 30 сторінок зауважень би на руках маєте. Проте, перш ніж підійти до постатейного голосування, я хочу повідомити про принципи, якими керувалася комісія при розробці пропозицій щодо прийняття тих чи інших зауважень.

Перше. Частина народних депутатів і окремі комісії висловилися за те, щоб ці документи не приймати. Комісія вважає, що з цим погодитись не можна в зв'язку з тим, що при обговоренні цього питання виявили всі таке побажання, щоб прийняти тільки ті постанови, які не може прийняти Уряд у зв'язку з тим, що це не

його компетенція.

Тому і вноситься така пропозиція, щоб прийняти ці три постанови в зв'язку з тим, що вони надають праве Уряду далі діяти по практичному виконанню Закону про економічну самостійність.

Наступне. Вносилися пропозиції об'єднати ці три постанови з тим, щоб зробити якийсь загальний документ. Комісія вважає недоцільним це робити в зв'язку з тим, що стабілізація економічного становища України торкається багатьох сторін життя: і політичного, і економічного, і правового. І якщо ми підемо шляхом окремих постанов, ми зможемо в залежності від ходу реалізації і конкретних обставин, які будуть складатися, приймати інші постанови, приймати їх з тим, щоб по ходу реалізації робити дійовими ці рішення.

І третє, чим керувалася комісія. Ми вже не один місяць в цьому залі проголошуємо, що потрібно щось робити. В той же час конкретних практичних документів, які б дали змогу це робити Уряду, ми поки що не прийняли. Тому комісія пропонує розглянути і прийняти ці три постанови. Проте порядок їх прийняття комісія пропонує дещо змінити. Перших 17 сторінок - цей проект постанови про стабілізацію господарських зв'язків у четвертому кварталі 1990 року і в 1991 році розглянути останнім, тому що редакція його буде залежати від того, чи будуть прийняті попередніх два. Першим розглянути проект постанови про управління державним майном Української РСР і другим документом розглянути постанову про запровадження на території Української РСР Єдиного державного замовлення на виробництво продукції, виконання робіт, послуг. Тому дозвольте в такому порядку вас проінформувати.

Перше питання - проект постанови про управління державним майном Української РСР. Це 5 останніх сторінок у тих матеріалах, які ви одержали. Перше, на що я хочу звернути увагу. Рада Міністрів

при доопрацюванні цих документів, а також Комісія з питань планування, бюджету, фінансів і цін дещо змінили першу редакцію і в зв'язку з цим вона вноситься як перша від Ради Міністрів і комісії. З текстом ви знайомі. Яка тут внесена принципова зміна? У преамбулі, не в преамбулі, а в цьому тексті "мета" переноситься після постановляючої частини і конкретизується, з якою метою це здійснюється.

Я хочу відповісти на багато запитань і пропозицій, які тут вносилися, проте.../ не розбірливо / спроба повернутися до адміністративних ... це ускладнить виконання інших нормативних документів і законів, які ми будемо приймати. Комісія при внесенні пропозицій керувалася тим, що, які б ми закони не приймали, державна власність, проти якої ніхто не може заперечити, в перехідний період існувати буде і функції управління державним майном повинен хтось виконувати.

Нам потрібно реалізовувати закон про роздержавлення власності, закон про власність, і без того органу, який виконував би ці функції, нам далі йти не можна.

Тому комісія вносить пропозицію прийняти редакцію, яка запропонована на 1 сторінці цих узагальнюючих матеріалів.

ГОЛОВА. Я прошу, товариші депутати, відкрити проект постанови про управління державним майном Української РСР.

Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів / Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Леонид Макарович! Я официально протестую по поводу нарушения вами регламента

и требую по окончании обсуждения этого вопроса проголосовать в качестве ответа студентам на их требования о роспуске то, что было предложено депутатом Носовым, депутатом Шкарбаном, депутатом Воробьевым. Я официально настаиваю именно на голосовании. Вы не вправе ставить вопрос так, как вы ставили. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Я дав пояснення, що це пов'язано зі зміною Конституції, але я думаю, що ми спочатку проголосуємо, товариш Воробйов.

Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Скажіть мені, будь ласка, стосовно управління державним майном Української РСР тут просять надати таке право, як здійснення функцій по управлінню державним майном Української РСР, Раді Міністрів?

Якщо ми візьмемо главу 13 Конституції УРСР, там є підрозділ "Рада Міністрів Української РСР", її повноваження, пункт 4, то читаємо:"...здійснює заходи щодо захисту інтересів держави, охорони соціалістичної власності і громадського порядку, щодо забезпечення та захисту прав і свобод громадян".

Для чого ми будемо приймати цю постанову, коли тут написано "охорона соціалістичної власності"? Це перше питання.

ГОЛОВА. Одне питання.

ЗАЄЦЬ І.О. Я представляю економічну комісію, Яка необхідність увійти в протиріччя.../далі нерозбірливо/.

ПЕЧЕРОВ А.В. Відповідаю. В Конституції записано - охорона Державної власності, а нам потрібно зробити орган, який би приймав нову власність України. І хто прийме, чітко невизначено. В Законі про Верховну Раду ці функції не обумовлені. І юридично Рада

Міністрів не може зараз ні приймати, ні передавати, ні створювати відповідні органи для проведення інвентаризації всього майна, яке вже є в розпорядженні нашої держави. ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЯХЕЄВА Т.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Деснянський виборчий округ.

Чернігівська область/. Вибачте, я хочу звернутися до вас. Тут у постанові йдеться про управління державним майном, що є у загальнореспубліканській власності. А не йдеться про передачу загальносоюзної власності у загальнореспубліканську.

ПЕЧЕРОВ А.В. Відповідаю на це запитання.

ЯХЕЄВА Т.М. Я своє запитання не висловила, я зробила тільки зауваження з приводу попереднього виступу. Я хочу поставити запитання: чому все-таки ця постанова виноситься? І ваша комісія її сприймає як належне, коли ми десь через тиждень-два будемо приймати і Закон про власність, і концепцію переходу до ринкової економіки і Закон про роздержавлення підприємств. Це взагалі пахне розпродажем в руки ділків тіньової економіки або ще бознакому, підприємств торгівлі, побутового обслуговування, житла і так далі.

ПЕЧЕРОВ А.В. Відповідаю на ваше запитання.

Записувати в проект нашої постанови і надавати право виконувати функції управління майном, яке поки що є у власності союзних органів, ми не маємо права. Створення такої комісії після прийняття цього майна у власність нашої держави, нашої республіки, автоматично покладає такі функції на відповідний орган, якому ми це доручимо. Наступне.

Який би ми закон не прийняли - про власність, про роздержавлення і тому подібне - все буде марно. Повинен бути орган, який представлятиме інтереси народу України при виконанні цієї надзвичайно важливої роботи. Якщо ми такий орган не утворимо, розтягування власності, майна продовжуватиметься, бо нема кому за цим слідкувати. І тому ми вважаємо, що потрібен такий орган.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КОСТЕНКО Ю.І., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях екології та раціонального природокористування /Червоноармійський виборчий округ, м. Київ/. Скажіть, будь ласка, тут зовсім незрозуміле, що є у загальнореспубліканській власності без посилань, наприклад, на Декларацію, де ми декларуємо: все те, що на території України, є нашою власністю. Зовсім незрозуміле, що то за загальнореспубліканська власність. Наскільки мені відомо, що всього-на-всього 43 відсотки існуючих підприємств і таке інше. Будь ласка, поясніть, що маєте на увазі.

ПЕЧЕРОВ А.В. В загальнореспубліканській власності буде все те, що ми визначимо згідно з Законом про власність і про роздержавлення. Це орган, який повинен виконувати всі закони, які ми приймемо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ГОЛОВАТИЙ С.П., член Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Сирецький виборчий округ, м. Київ/. Шановний доповідачу! Наш парламент уже прийняв один

закон, який стосується регламентації економічного життя республіки і складає правову базу для діяльності Уряду на перехідний період. Це - Закон про економічну самостійність. Далі. Згідно з статтею 18 Конституції Рада Міністрів Української РСР правомочна вирішувати всі питання державного управління, що належать до відома Української РСР. І, зокрема, саме Рада Міністрів забезпечує керівництво народним господарством і соціально-культурним будівництвом, розробляє і здійснює заходи щодо забезпечення зростання добробуту і культури народу, сприяє виконанню заходів щодо зміцнення грошової і кредитної системи і так далі. Політика цін, оплата праці, управління промисловими і будівельними сільськогосподарськими підприємствами, транспортним зв'язком, іншими організаціями та установами республіканського і місцевого підпорядкування. У мене виникає запитання. Маємо Закон про економічну самостійність, вироблений парламентом, маємо Конституцію, Закон про Раду Міністрів. Рада Міністрів має всі повноваження для вирішення тих питань, які містяться у пропонованих вами постановах Верховної Ради. То яких іще повноважень Раді Міністрів не вистачає згідно з заковом і Конституцією? І чому все-таки ваша комісія підтримує цей хід Ради Міністрів - знову ж таки, покласти відповідальність на Верховну Раду? Підмінити Раду Міністрів Верховного Радою і замінити безвідповідальність за всі ці заходи? Як це?

ПЕЧЕРОВ А.В. Відповідаю ще раз на це запитання. Згідно з Законом про Раду Міністрів функції управління державним майном невизначені. У зв'язку з тим є необхідність прийняття цього закону. Закон про економічну самостійність це завдання визначає. Закон про Раду Міністрів цю функцію не окреслює, або не приводить до належної норми. Наступний закон. Я гадаю, коли ми до нього дійдемо, ви побачите, що

питання поставлено принципово по-новому. Або ми почнемо керувати на Україні, або й надалі сховаємося і будемо очікувати, чим все це закінчиться. Другий закон вступає в певне протиріччя з Указом Президента. І третій проект постанови. Він стосується організації роботи підприємств і всіх виробничників, незалежно від форми власності в цей надзвичайно важкий період, практично на 1991 рік. Якщо ми не приймемо цей закон, у нас немає засобів впливу на ті підприємства, які поки що перебувають у союзній власності і не відомо, коли ми підпишемо документ про їх прийняття. Ось чому є необхідність прийняття цих законів, функції яких значно ширші, ніж це обумовлено Законом про Раду Міністрів республіки.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БАЙРАКА М.М., заступник генерального директора Криворізького металургійного комбінату "Криворіжсталь" імені В.І.Леніна /Дзержинський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні товариші депутати! Я можу вам сказати, що я також виступав проти цього Уряду, коли він формувався. Але зараз я скажу вам, що досить нам уже тут розводити теревені. Жоден не виступив з тих, хто на собі, на власній шкірі відчув, що це таке управління державою. Пішов я до Ради Міністрів, кажу, давайте вирішимо питання про управління підприємствами на території України, Вони не можуть вирішити сьогодні. Сімдесят перша стаття Конституції не прийнята. Про що ми тут балакаємо? Ми приймемо на три дні, а через три дні приймемо поправку до 71 статті Конституції, і ця постанова буде непотрібна. Доки ми будемо тут з вами розмовляти, Рада Міністрів повинна працювати. Тому я пропоную, Леоніде Макаровичу,

припинити балаканину, якщо ми хочемо дати можливість Раді Міністрів працювати, і прийняти ту постанову, яка викладена в отакій редакції нашої комісії.

ГОЛОВА. Яку постанову? Перший мікрофон.

СКОРИК Л.П., доцент кафедри архітектури Київського державного художнього інституту /Артемівський виборчий округ, м. Київ/. Мені здається, що зараз ми стоїмо перед таким фактом, який не можна назвати інакше, як збереження позицій адміністративно-командної системи плюс позицій тіньової економіки, плюс мафіозних ... /нерозбірливо/ і ще до того ж плюс корупції. Я хочу запитати, чи доповідаючому відомо про утворення так званої міжекономічної асоціації "Згода"? Це перше. І друге: чи не вважаєте ви, що з прийняттям такого закону ви узаконите розпродаж абсолютно будь-яких підприємств, будьяких будинків, будь-якого майна, передачу їх в руки тих людей, які не мають на це ніякого морального права? Це є просто крадіжка. Такий Закон утверджує крадіжку народного майна і розпродаж його абсолютно довільними способами.

ПЕЧЕРОВ А.В. Мені надзвичайно важко відповідати на ваші запитання тому, що комісія, як і більшість тих, хто знайомився з проектом цього документа, пропонує комусь доручити функції збереження державного майна. Ви ж говорите, що якщо ми комусь доручимо це, то тоді розпочнеться що завгодно.

Мені здається, вже зараз почалося те, що ми не керуємо... Потрібно визначити, з кого можна буде спитати за збереження державного майна.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СЕМЕНЕЦЬ С.В., перший секретар Ічнянського райкому ЛКСМ України /Борзнянський виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні депутати! Ми сьогодні не повинні керуватися емоціями, а спокійно розібратися в предметі обговорюваного питання. Ви мотивуєте необхідність прийняття цієї постанови тим, що треба передати загальносоюзну власність у республіканську. Але я ще раз, шановні депутати, наголошую і звертаю вашу увагу, що мова тут іде про майно, яке знаходиться у республіканській власності.

Це перше. Друге. Ви мотивуєте прийняття цієї постанови тим, що вона допоможе виконати закони про власність, про роздержавлення і т.д.

Я звертаю вашу увагу, що ми навіть у першому читанні не розглядали закони про власність, про роздержавлення. Ми сьогодні ще не маємо концепції конкретного переходу до ринкової економіки. І тому невідомо, чи буде необхідність у цьому комітеті, чи не буде. Якщо ви хочете передати союзне майно у республіканську власність, то треба створити комітет по передачі союзного майна у республіканську власність і так його й назвати.

ГОЛОВА. Вибачте, ви ставте запитання. Якщо ми так будемо говорити за кожним запитанням, до ранку не завершимо. Я буду вимушений виключати мікрофони.

ПЕЧЕРОВ А.В. Відповідаю, що питання загальносоюзної власності ми не маємо права ставити сьогодні на сесії. З моменту прийняття її, ще раз дозвольте пояснити, в державну власність України вона підпадає під відповідальність цього органу, який ми повинні створити, і ці функції покладаються на Раду Міністрів.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/. Перше. Давайте домовимось, що ми вестимемо розмову тільки навколо того, що тут відображено, а не продовжуватимемо вести довільні розмови. Друге. Андрію Васильовичу, на сторінці третій цього документа в пропозиція Комісії з питань агропромислового комплексу, яка, на мій погляд, зняла б багато протиріч, які сьогодні виникають. Пропонується цю фразу закінчити словами "як передбачено Декларацією про державний суверенітет України". А написано "враховано", фактично ж - не враховано. От з цього приводу в мене запитання: чому не враховано?

ПЕЧЕРОВ А.В. Ми при розробці другого проекту постанови вважали за доцільне ввести цю норму. З цього питання було більше пропозицій. У зв'язку з тим, що це пакет документів, три постанови і висвітлюють це питання.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/ Не кажется ли вам, что в одном из предложений на третьей странице выплеснули вместе с водой и ребенка. Это, в частности, последний абзац: "До прийняття законодавства про роздержавлення та приватизацію, вироблення механізму їх здійснення заборонити зміну власника державного майна, крім спеціально передбачених випадків". Ваша комиссия предлагает это передать при рассмотрении законов, а Комиссия по вопросам законодательства и законности предлагает это включить вторым пунктом к тому, что предлагает Совмин, т.е. до принятия этих законов запретить изменение форм собственности и собственника для того, чтобы избежать разворовывания.

ПЕЧЕРОВ А.В. Комісія керувалася тим, що цей закон надає право Раді Міністрів тільки виконувати функції і спочатку порахувати те, що ми маємо. Ми розуміємо, що ніяка робота по продажу, передачі і таке інше проводитися не буде. Навпаки, це проводиться з метою зберегти, щоб не розтягли цю власність в перехідний період.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ШКАРБАН М.І., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Кобеляцький виборчий округ, Полтавська область/. В усіх документах не показана думка Комісії з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносив про створення Комітету по власності. Наша комісія практично проголосувала проти такого комітету. Мотивування таке: потрібно створювати комітет по передачі загальносоюзної власності в республіканську, і я протестую, коли товариш Печеров сказав, що Верховна Рада не має права приймати такого рішення. Тоді ми не суверенні.

ПЕЧЕРОВ А.В. Ще раз пояснюю депутату Шкарбану. Ми не можемо сьогодні дати функції управління державним загальносоюзним майном. Нам потрібно прийняти його, як майно республіки. Давати функції за межі республіки ми не маємо права, ще раз повторюю.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕЦЬКІВ Т.О., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Мостиський виборчий округ, Львівська область/. У мене до вас запитання такого характеру. Судячи з того рішення, яке прийняла ваша комісія по цій постанові, я зрозумів, що ви взяли на себе роль адвоката Ради Міністрів і хочете нас запевнити, що Раді Міністрів до повного щастя не вистачає прийняття тільки цієї постанови. Чи здається вам, що прийняття такого

формулювання, яке ви запропонували, фактично ні до чого Раду Міністрів не зобов'язує? Чи не здається вам, що прийняття такої постанови без конкретних вказівок, що має робити Рада Міністрів, якщо вона не знає, що їй робити, буде просто порожнім звуком? Я, скажімо, подавав свою пропозицію, у ній кілька пунктів. Ви написали, що це треба передавати для розгляду при опрацюванні проектів законів УРСР про власність та про роздержавлення.

Прошу пояснити свою позицію, чому ви саме таке рішення винесли.

ПЕЧЕРОВ А.В. Відповідаю. Ми уважно вивчили всі ваші пропозиції, вони були внесені до всіх трьох проектів постанов. Вважаємо, що перший етап - це визначити, з кого Верховна Рада буде питати за збереження державної власності. Всі інші роботи з цим будуть регламентуватися відповідним законодавством про власність і про роздержавлення власності. Ось чому комісія і вважала за доцільне прийняти таке рішення. Проте, це справа народних депутатів. Ви можете підтримати, можете не підтримати, але комісія звертається з проханням підтримати редакцію, яка нею запропонована.

ГОЛОВА. Тут надходять записки, що нам потрібно визначати час на запитання. Інакше це стане вечором запитань і відповідей, і ми сьогодні нічого не виконаємо а того, що намітили, якщо навіть будемо і до 12-ї години працювати. Є пропозиція припинити запитання.

На комісіях цьому питанню було виділено надзвичайно багато часу. Комісії працювали, збиралися. Є пропозиція надавати слово для обговорення від кожної комісії. Якщо є якісь пропозиції - внести доповнення або зміни.

ПЕЧЕРОВ А.В. Шановні товариші народні депутати! Якщо ми хочемо щось сьогодні прийняти, давайте зупинимося на тих зауваженнях, які надійшли. Якщо ми знову сьогодні почнемо приймати нові зауваження, це вірний шлях до того, щоб провалити... щоб не прийняти постанову. Дякую.

ГОЛОВА. Я, може, обмовився, мова йде про висновки комісій. А вже зауважень - жодних. Ну от, скажімо, від Комісії з питань економічної реформи хоче виступити Іван Заєць. Що, я йому не надам слово для запитання?

Регламент який встановлюємо? 5 хвилин.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Прийняти цю постанову у такій редакції, яку нам запропонували і яку так добре відстоює Андрій Васильович Печеров,- це означає призначити сторожем біля курей лисицю.

Давайте поміркуємо, шановні... не заважайте працювати! Давайте подивимося уважно на преамбульну частину постанови і почитаємо, які ж тут нас просять функції надати Раді Міністрів... А от такі: "з метою захисту майнових прав та інтересів республіки, збереження державного майна, його ефективного використання"... Ми знову ж таки берегло статтю 118 Конституції, пункт четвертий. Там і написано: "захисту", тобто це й охорона. Охорона включає і захист. Тобто я не бачу вже ніякої необхідності видавати ще й постанову про якісь певні функції. Вони записані в Конституції, можете почитати.

Ефективне використання. знову ж таки, давайте подивимось.

Хто використовує або в кого на балансі це майно, той ефективно і використовує. Якщо ми говоримо, що від імені держави сьогодні у нас виступають відомства і міністерства, то це правда

- Рада Міністрів. І вони повинні за це відповідати. Це знову ж таки записано в цій Конституції, і давайте будемо слідувати букві і духу саме Конституції.

То для чого з'явилася ця постанова? Якби депутат Байрака мені розказав, наприклад, як при наданні таких повноважень Раді Міністрів потім можна було б забрати союзну власність у республіканську власність, то я б з депутатом Байракою погодився, що сьогодні, дійсно, треба прийняти таку постанову. Одначе не доти, поки ми не створимо Комітет з управління державним майном. Цей комітет, можливо, повинен бути створений при Раді Міністрів. Він, наприклад, буде мати цю оцінку майна. Лише тоді ми зможемо приступити до роздержавлення, якщо хочете, навіть розмежування союзної власності. Наша Рада Міністрів... /нерозбірливо/ на союзну Раду Міністрів, вона є її підрозділом. Згадаємо сьогодні Указ Президента про режим використання державної власності, де він пише, що режим використання державної власності залишається за Президентом. Прийняття цієї постанови означає, що і та частина загальнореспубліканської власності, яка сьогодні насправді є загальнонародною для України, вона буде підпорядкована через Раду Міністрів як складову частину союзної Ради Міністрів Указам Президента. Ось і вся логіка цього документа.

Я категорично проти такої постановки питання, тому що ми знаємо зараз, як створюються наші асоціації, як створюються інші корпорації і за ким ця власність фіксується. Вона фіксується своїм джерелом за центром. Тому я думаю, що сьогодні, дійсно, не варто приймати такої постанови за жодної умови, а краще прийняти постанову про створення Комітету з управління державним майном. Це

перше.

І друге. Якщо цього не досить, тоді ми, дійсно, повинні прийняти ще таку постанову, якщо хочете - услід до позавчорашнього Указу Президента про заборону змін і форм власності. Бо ми знаємо, що у нас сьогодні лише правове забезпечена фактично загальнонародна власність. Усі ці орендні підприємства, асоціації - вони фактично сьогодні такого правового захисту не маєшь. І ми знаємо, що якщо Раді Міністрів таке право буде надане, то вся власність, яка так чи інакше буде дотичною до власності КПУ, стане власністю КПУ. А потім оцей президентський Указ, який вже виданий на його підставі... /нерозбірливо/. Нам треба прийняти таку постанову, яка б забороняла зміну форм власності, так, як це зробив і Президент. Тільки Президент зробив це з політичних мотивів, з мотивів зберегти і власність КПУ, і дещо іншу, бо дуже багато колективів прагнуть стати власниками, але їм цього не дають... /нерозбірливо/. Вибачте, я закінчую. моя позиція і позиція нашої комісії зводиться до того, що у такому вигляді постанова прийнята бути не може, бо вона обкраде загальнонародну власність.

ГОЛОВА. Хто ще виступає від комісій? Від якої комісії? Від Комісії по законодавству і законності.

ДЕМИДОВ Г.В., голова підкомісії по законності Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Ленінський виборчий округ, Кримська область/. Товариш, я только по постановлению о наделении Совета Министров УССР правами на управление государственным имуществом Украинской ССР. Вопрос не в том, чтобы отказать Совету

Министров в наделении его какими-то полномочиями. Вопрос в том, чтобы Верховный Совет четко знал, какими полномочиями, в каком объеме, по каким направлениям он наделяет Совет Министров.

Почему это необходимо? Потому что у нас есть Конституция. Правильно, у нас есть Закон о Совете Министров, и поэтому я хотел бы знать, какими же конкретными, дополнительно, полномочиями хочет обладать Совет Министров? Мы должны всегда проверять именно вот этот момент. Нам нужны конкретные формулировки, потому что за этим могут быть в дальнейшем заложены злоупотребления.

Я вам приведу один короткий пример о том, как союзное министерство уже распорядилось союзно-министерской собственностью.

У нас, на территории моего Ленинского округа, расположена Крымская атомная станция. Прекращено строительство, и вот на базе предприятий атомной станции и других предприятий и учреждений создано творческое общество, координационный центр на принципах акционерного общества. В него вошли в качестве юридических лиц как предприятия и различные организации, так и физические лица. Всего внесено в общий уставной фонд более 2 миллионов рублей. Физические лица вносят по 1 тысяче рублей, но пунктом 6 устава этого общества предусмотрено, что доход этого общества будет делиться юридическим и физическим лицам по 50 процентов. Вот с чем я вас и поздравляю!

Вы понимаете, уставной фонд состоит в основном из имущества и взносов государственных предприятий и учреждений, а он будет делиться по 50 процентов между физическими и юридическими лицами! Кто же у нас включен в физические лица? Я вам зачитываю этот маленький список. Первый - замминистра атомной энергетики Решетников, директор атомной станции Танский, его главный инженер, представители облисполкома и райисполкома. Поэтому я еще раз вам говорю: вопрос не стоит о том, что нельзя наделять Совмин полномочиями по управлению государственным имуществом Украины. Нам нужно конкретно

знать, в каких пределах он может им распорядиться. Вот о чем речь. Нужно это постановление отклонить, /Оплески/.

ГОЛОВА. Так, ще хто від комісій, будь ласка. Нема більше бажаючих? Немає.

Тоді ставимо, будь ласка...

Значить, ви ж пам'ятаєте, що ми прийняли цей документ за основу. Зараз ці статті, які тут пропонуються, з урахуванням обговорення і запитань... Прошу. Називайте, будь ласка.

ПЕЧЕРОВ А.В. Комісія пропонує прийняти його в редакції, яка викладена в правій стороні матеріалів, які у вас є. Ще раз хочу після всіх виступів, які тут пролунали, сказати таке: або розпочнемо що-небудь робити, або давайте скажемо, що у нас безліч прийомів заблокувати будь-що, що ми зуміємо провалити будь-яке питання з тих, які і сьогодні, і завтра, і в наступні дні будемо вносити. Я прошу поставити на голосування редакцію, яку запропоновано. Можу її зачитати:

"Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:

З метою захисту майнових прав та інтересів республіки, ефективного використання і збереження державного майна в умовах переходу до ринкових відносин і різноманітності форм власності до прийняття Закону Української РСР про Раду Міністрів УРСР покласти на Раду Міністрів Української РСР здійснення функцій по управлінню державним майном Української РСР, що є у загальнореспубліканській власності.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Значить, ставимо це питання на голосування. По процедурі? Другий мікрофон.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська о6ласть/. Замечание по процедуре. Вносилось предложение дополнить пунктом вот это постановление /и вы, кстати, не возражаете/, что не будем предоставлять им право изменять собственника. На третьей странице последний абзац "до прийняття законодавства про роздержавлення та приватизацію, вироблення механізму їх здійснення заборонити зміни власника державного майна, крім спеціально передбачених випадків".

Если споров нет, то почему бы это и не сделать? Спасибо.

ГОЛОВА. Прошу відповісти. Я думаю, воно тут таке, що нічого не зміниш.

ПЕЧЕРОВ А.В. Товариші народні депутати! Це не ті функції, які повинні обговорюватись у постанові Верховної Ради. Буде положення, згідно з яким і будуть виконуватись ці функції. І вони повинні бути записані в два документи: Закон про власність і Закон про роздержавлення.

ГОЛОВА. Воно нічого не змінить, тільки доповнить.

ПЕЧЕРОВ А.В. Воно не змінить, воно доповнить і внесе нові питання, на які все одно будемо шукати відповідь у Законі про власність і Законі про роздержавлення. Зразу виникає питання, що це -

спеціально передбачені випадки, і всі парламентарії будуть над цим думати. Це справа конкретного закону. Тому комісія не вважиш за доцільне це приймати.

ГОЛОВА. Наполягаєте на голосуванні? Гаразд. Ставимо це доповнення, яке сформульовано... Я не чую. Ми прийняли вже за основу, той раз прийняли. Ну, як же ні? Зараз ідуть лише доповнення. Депутат наполягає, щоб його доповнення було проголосоване. Ставлю на голосування. Хто за те, щоб додати те, що запропонував депутат? Прошу проголосувати.

"За" - 173, рішення не прийняте.

Третій мікрофон.

ВОЛОЩУК М.Ю., голова Закарпатської обласної Ради народних депутатів, перший секретар Закарпатського обкому Компартії України /Свалявський виборчий округ, Закарпатська область/. Є пропозиція, щоб останню фразу, де написано, що "є у загальнореспубліканській власності", замінити словами "що є на території України". Тоді це буде відповідати суверенітету України і буде зрозуміло: господарем тієї власності, яка знаходиться на території України, є Рада Міністрів України, "На території України" замість Загальноукраїнської власності".

ПЕЧЕРОВ А.В. Цей запис робити не можна, тому що на території України, крім загальнодержавної власності і загальносоюзної або союзної, є особиста власність, є власність місцевих Рад та власність організацій і таке інше. Тому і запропоновано такий запис.

ГОЛОВА. Я прошу, ви наполягаєте на цьому?

ВОЛОЩУК М.Ю. Так.

ГОЛОВА. Ставимо на голосування доповнення або зміну, яку пропонує депутат Волощук.

Хто за неї, прошу проголосувати. "За" - 114, рішення не прийняте.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ.

ГОЛОВА. Дайте комісії доповісти. Будемо голосувати в цілому. Ви вже виступали, Іване Олександровичу, двічі з цього питання.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ.

ГОЛОВА. Комісія що пропонує? Проголосувати? Ставлю на голосування. Хто за те, щоб прийняти в редакції комісії, прошу проголосувати.

"За" - 234. Рішення прийняте.

ПЕЧЕРОВ А.В. Далі. Є необхідність перейти до другого проекту постанови. Рада Міністрів...

ГОЛОВА. Народний депутате Заєць, ви припините Дискусію в залі чи ні?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Ви виступали, у вас було зауваження. Працюйте.

ШУМ У ЗАЛІ.

ПЕЧЕРОВ А.В. Товариші! Згідно з проектом другої постанови нам потрібно визначитись.

Перше. Рада Міністрів і комісія пропонують змінити преамбулу. Це зв'язано з тим, що ми повинні чітко визначитись, на які нормативні акти спираємося при прийнятті цього надзвичайно важливого документа. Тому вноситься пропозиція погодитись з таким варіантом /на другій сторінці справа/: "Керуючись Декларацією про державний суверенітет України і Законом про економічну самостійність Української РСР, Верховна Рада... постановляє". Просимо прийняти в цій редакції.

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Є бажання виступити від комісії? Це пізніше. Ну, це ж про зауваження. Я прошу висловити своє ставлення. Погодимося з такою пропозицією? Проголосуємо.

Хто за, прошу проголосувати.

"За" - 257, рішення прийняте.

Далі, будь ласка.

ПЕЧЕРОВ А.В. Перший пункт викласти в редакції, яка запропонована також на другій сторінці справа. Різниця проти першого варіанта, який був вам розданий, в тому, що тут є деталізація мети: "З метою забезпечення державних потреб республіки, виконання міжреспубліканських угод та поставок на експорт найважливіших матеріально-технічних ресурсів, захисту інтересів народного господарства республіки в період переходу економіки на ринкові відносини", а також встановити, що виконання державного замовлення забезпечується необхідними матеріально-технічними ресурсами і роботами.

ГОЛОВА. Є до цього? Другий мікрофон.

ГОЛОБОРОДЬКО О.М., директор Харківського виробничого кооперативу "Інструмент" /Червонозаводський виборчий округ. Харківська область/. У меня вопрос не столько к комиссии, сколько к Совету Министров. Я сейчас обосную. Попрошу, чтобы только не перебивали меня. Уже проводилась эта работа для того, чтобы иметь общий заказ в республике. И нас, руководителей союзных предприятий /я обосную, и вопрос будет ясен/, приглашали, просиди заключить договор только с Госснабом республики. Мы не против. Но я хотел бы сегодня, пусть Госснаб ответит или Председатель Совета Министров , выполнят ли они четко и ясно второй абзац.

Мы готовы заключить договор с республикой на 100 процентов /не чути/ только с Госснабом Украины. Но Госснаб Украины должен нам гарантировать, что он обеспечит нас комплектующими. Это очень серьезный вопрос, потому что сегодня, если мы не примем госзаказ Госснаба СССР, нам не дадут комплектующих.

ГОЛОВА. Голова Держкомітету товариш Мінченко.

МІНЧЕНКО А.К., голова Держпостачу УРСР. Я отвечу вам, чем вызвано это постановление. Товарищи! Вот у меня в руках документ

- госзаказы идут от Совета Министров на металлургический комплекс, госзаказы идут на машиностроительный комплекс. Сегодня республика уже получает уровни лимитов от Госплана СССР, которые колеблются от 35 до 46 - 60 процентов. Вот все это и вызывает... В этих программах не учтены все республиканские нужды: даже полностью не учтена Чернобыльская авария, не учтено переселение татар, не учтено жилье и соцкультбыт республики. Исходя из этой ситуации, мы вынуждены сегодня /а мы имеем на руках Указ Президента/ пролонгировать договоры по уровню 1990 года.

Поэтому, если следовать этому Указу, у нас сегодня по этому году не пролонгировано, то есть не заключено договоров на 2,5 миллиона кубометров леса, 600 тысяч километров кабеля, 1,5 миллиона тонн проката. Не заключены контракты по импортному металлу, поскольку нет валюты. Если пролонгировать это все согласно Указу, значит республика в будущем году будет брошена снова в пучину несбалансированности плана.

Исходя из этой ситуации /я вам показывал документы/, другого выхода у нас нет, кроме единственной возможности - принять один государственный заказ на территории Украинской ССР, где учтены нужды республики, где учтены межреспубликанские договоры, о которых мы говорили, - мы проработали с 12 республиками, где учтены экспортные поставки. И если говорить об уровне госзаказа, то я вам скажу, что его нельзя ограничивать одними процентами, поскольку его надо считать. Вот он у нас просчитан: в целом по республике госзаказ будет составлять 79,8 процента. По одной отрасли он будет доходить до 45,6 процента, по другой - он будет подниматься до 90. Но все это исходя из нужд народного хозяйства.

И что касается ответа на тот вопрос, который задал депутат. Я вам скажу, что если мы по этому счету сегодня примем государственный заказ, то он будет увязая с теми всеми делами и с той сбалансированностью любой отрасли народного хозяйства, которые предполагает этот госзаказ. Это касается и союзных министерств, которые находятся на территории Украинской ССР.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СЛЄДНЄВ В.П., директор Донецького металургійного заводу імені В.І.Леніна /Ленінський виборчий округ,

Донецька область/. Я хотел обратить ваше внимание на следующее. Первое. Вот то, что перед нами сегодня стоит товарищ Печеров, то есть Комиссия по планированию, а не Комиссия по базовым отраслям, это уже говорит о том, что опять-таки мы планируем и распределяем прежде, чем производим.

Второй момент. Вот как мы приняли Декларацию о государственном суверенитете... вот настолько серьезен и вопрос о государственном заказе. Я выступаю не только от своего имени. Я выступаю от имени Комиссии по законодательству и законности.

ГОЛОВА. Это вы уже начинаете выступать, я понимаю.

СЛЄДНЄВ В.П. Нет, я задаю вопрос. Я прошу учесть потому, что я не знаю, позже мне выступить или сейчас.

Первое. Нам нужно четко сформулировать, что такое государственный заказ. У нас на Украине он должен учитывать нужды не только республики и межреспубликанских связей и экспорт. Он должен учитывать даже общегосударственные заказы или проблемы, то есть единый заказ на территории Украины, который учитывает абсолютно все. На этот заказ должен составляться договор между Главснабом... /нерозбірливо/ и предприятием на взаимовыгодной основе. Если полностью будет обеспечен госзаказ в установленных нормах, значит он полностью должен быть гарантирован. И с этого мы должны начать. Следующий момент. Сейчас Анатолий Каленикович сказал, что 79 процентов в среднем по Украине - это государственный заказ. Я думаю, что ни о каком рынке мы не можем вести разговор, если сегодня законодательно не будет установлен максимальный уровень государственного заказа, который должен быть доведен до предприятия.

Если предприятие хочет, пусть принимает больше. На каких-то выгодных условиях. Больше 80 процентов нельзя доводить до предприятия. Тогда мы можем в 1991 году вводить в пределах 15 процентов рыночные отношения... /не чути/.

ГОЛОВА. Вибачте, але я хочу нагадати депутатам, які вже збираються залишити зал, що ми будемо працювати довго і реєстрація буде після 18 години.

ПЕЧЕРОВ А.В. Товариші, я прошу звернути увагу. Сторінка 2, останній абзац. Пропозиція Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства. Те, про що зараз було сказано, повністю враховано. Нашій комісії було доручено узагальнити матеріали, ми їх вам і представляємо.

ГОЛОВА. Зараз доповнить товариш Мінченко. Прошу.

МІНЧЕНКО А.К. Я прошу прощения, но я хотел бы конкретно ответить товарищу Следневу. Нельзя ограничивать процент. Почему? Во-первых, тогда каждое предприятие получит ресурсы всего на 80 процентов. Что будут делать коллективы? Вот в частности, здесь есть товарищ Квасов - генеральный директор Луганского тепловозостроительного. Что он будет делать с оставшимися 20-ю процентами, если мы ему не дадим ресурсы? Это раз. Второе. N рассчитываем государственные нужды, значит, мы не можем обеспечивать чернобыльскую программу, татарский вопрос и другие,

- жилье, самообеспечение. Мы не можем обеспечивать 80 процентов, потому что

сразу покатится эта лавина несбалансированности планов коллективов. Поэтому я просил бы никаких процентов не устанавливать, поскольку все это по расчету, а не выдумка Госснаба или Госплана. Спасибо.

ГОЛОВА. Так, другий мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Сторінка З. Пропозиція внесена Комісією з питань відродження та соціального розвитку села. Записано: "Держзамовлення встановлюється не більше 80 процентів середньорічного випуску продукції за останні гри роки". Ваша комісія дає визначення, частково враховане. Для нас, аграрників, надзвичайно важливе це питання - встановлення державного замовлення на продукцію агропромислового комплексу 80 чи 70 процентів. Що ви можете конкретно відповісти? Я гадаю, що аграрники, я ще не закінчив...

ПЕЧЕРОВ А.В. Я можу чітко відповісти, що якщо хтось додумається до того, що в агропромисловому комплексі піднятися навіть до 70 процентів, це буде... /не чути/. Товариші, подумайте, яку ви пропозицію внесли. 80 відсотків виробництва з деяких видів продукції. Насіння по картоплі складає 32 проценти. Що ж ми будемо писати? Нам потрібно: де 40, де 50, де 70 процентів. Не можна однією цифрою визначати. Тільки що говорили про це. Або зерно.

Яких 80 процентів? 35-40 відсотків, не більше.

ГОЛОВА. Третій мікрофон і будемо голосувати.

МАРТИНЕНКО В.П., генеральний директор Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, м.Комсомольськ /Комсомольський виборчий округ, Полтавська область/. Я, вопервых, согласен с товарищем Следневым, который выступал по вопросу госзаказа. А затем следующий пункт, который отклонили: "Встановити, що державне замовлення не розповсюджується на непрофільну продукцію, а також на продукцію, яка випускається на потужностях, створених за рахунок власних або кооперативних у кожному підприємстві, об'єднанні і організації". Вы поставили предприятия сейчас в такое положение, что мы не будем заниматься выпуском продукции непрофильной или заниматься деверсификацией. То есть, металлургический завод не будет делать кирпич, обувную продукцию и так далее. Этого же нельзя делать. Это же деньги предприятий, скооперированные деньги. То есть, не давите рыночную экономику.

ПЕЧЕРОВ А.В. Якщо ви звернули увагу, то у запропонованому тексті державне замовлення незалежне від форм власності. Якщо ми не підемо цим шляхом, ніякого державного замовлення, яке збалансувало б виробництво найважливіших товарів народного споживання, зробити неможливо. Тому, якщо ми поширюємо на інші форми власності, нам зараз немає потреби виділяти в державній власності, або в іншій на кооперативній основі, акціонерній основі... /не чути/. Ми розуміємо, що це уточнення втрачає будь-який сенс.

ГОЛОВА. Товариші! Є пропозиція проголосувати за те, що пропонує нам комісія. Ставлю на голосування це питання у цілому. Прошу проголосувати.

"За" - 194. Рішення не прийняте.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. /Не чути/.

ГОЛОВА. Обговорити? Сідайте, будь ласка. Слово надається товаришу Рябченку від Комісії з питань будівництва і архітектури. Будь ласка. Ми ж так домовилися.

РЯБЧЕНКО М.А., директор Криворізького цементно-гірничого комбінату /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые народные депутаты! Мне поручила Комиссия по строительству, архитектуре и жилищнокоммунальному хозяйству обусловить причины дифференцированного подхода к госзаказу. Дело в том, что мы с вами переходим к рыночным отношениям. Сегодня нужно, чтобы предприятия, в том числе и управленческие, все организации прошли на переходном периоде обкатку. И загружать сегодня предприятия просто бессмысленно.

Не обеспечивается уже в течение, минимум, двух лет государственный заказ всеми исходными материалами. И если сегодня уважаемый Анатолий Каленикович говорит о том, что некоторым нужно по расчетам обеспечить не менее 90 процентов, то, может быть, это нужно, но мы с вами обязаны ограничить верхний потолок. Если под государственный заказ предприятию дают дополнительно фонды для

того, чтобы можно было его выполнять, тогда будет заинтересован любой директор, любое предприятие в повышении государственного заказа. Но мы о вами должны ограничить потолок. Мало того. Необходимо выяснить полезность выпускаемой продукции. Как сегодня, не обусловив предел государственного заказа, говорить о полезности той или иной продукции?

Надо ломать тоталитарную машину управления. Сегодня нужно переходить на посреднические функции /нерозбірливо/. Нельзя все время навязывать продукцию потребителю, если она не конкурентноспособна. Привлекательность государственного заказа в том, что любой производитель будет обеспечиваться под государственный заказ всеми необходимыми материалами. Поэтому, учитывая все изложенное, я просил бы, чтобы наше предложение о том, что "Рада Міністрів Української РСР відзначити диференційовано" встановити -"обсяги єдиного державного замовлення" і після крапки - "которые не должны превышать 75 процентов общего объема". Можна поспорить по поводу того, что 80 процентов, но не оговаривать потолка. Мы с вами, товарищи народные депутаты, не имеем права. И я прошу за это дело проголосовать. Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Від Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування слово має депутат Мартиненко.

МАРТИНЕНКО В.П., генеральний директор Полтавського гірничо-збагачувального комбінату /Комсомольський виборчий округ, Полтавська область/. Я еще раз повторяю, мы приняли единогласно, что устанавливать госзаказ на непрофильную продукцию и продукцию, которая сделана за счет кооперации

предприятий, где она предусмотрена уже в рыночной экономике, не имеет права Совет Министров. Поэтому надо за эту позицию проголосовать, иначе никто не будет производить непрофильную продукцию. Это один вопрос.

И второй. Наша комиссия наметила пункт о том, что производство 50 процентов изготовленной продукции сверх госзаказа предприятия и организации реализуют самостоятельно, а 50 процентов - по предложению сельских, районных и городских Советов народных депутатов. Надо дать возможность Советам тоже участвовать в рыночной экономике. Вот эти два пункта надо внести, в противном случае диктат Совета Министров разрушит всю нашу экономику, которая делается за счет средств предприятий. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Від Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством слово має депутат Веретенніков.

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О., генеральний директор виробничого молочного комбінату "Придніпровський" /Індустріальний виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые коллеги! Вот здесь у нас на 3 странице есть такой пункт: "Держзамовлення та...", абзаци 2 і 3 пункту 1, змінити на "Раді Міністрів розробити принципи державного замовлення, визначити його обсяги і внести на затвердження Верховної Ради УРСР". Так вот, этот пункт комиссия отменила. Почему отменила? Я хочу сказать, что он очень нужный. Вот это постановление, которое сегодня мы принимаем, оно не способствует рынку, быстрому внедрению рынка у нас на Украине. Оно будет тормозить развитие рыночных отношений.

Установили госзаказ, 80 процентов или сколько? В любой цивилизованной стране мира, развитой стране, там, где есть госзаказ, для каждого предприятия очень выгодно получить госзаказ. Мы же сегодня от него отбиваемся. Почему? Потому что госзаказ - это опять перекладывание через Совет Министров, через наши министерства того, что выработает предприятие, все-таки с одного кармана в другой. Предприятия опять лишаются возможности увеличивать количество выпускаемой продукции, потому что они не остаются хозяевами. Понимаете, хозяином является не тот, кто производит, а тот, который перераспределяет.

Поэтому я считаю, что нужно нам оставить госзаказ в размере не выше 50 процентов, а остальное - за счет того, что государство управляет экономическими рычагами. Может быть, даже на первом этапе так сделать, экономически заинтересовать каждое предприятие, чтобы оно брало больше 50 процентов госзаказ. Вот тогда будет правильно. И вот этот пункт, который здесь записан у нас, - "встановити, що виконання державного замовлення забезпечується необхідними матеріально-технічними ресурсами і роботами", а нет взаимной ответственности, товарищи. То есть мы, хозяйственные руководители, прекрасно знаем, когда формируется госзаказ, нам обещают материально-техническое снабжение и всевозможные таропроизводства. Сегодня у нас в Днепропетровской области есть пиво, молоко, но не во что его разлить. Такие телеграммы я получаю от пивоваров, от других предприятий. У нас совершенно нет никакой тары. Но ответственности ни Совет Министров, ни вышестоящие организации, которые обеспечивают снабжение, не несут. Поэтому я считаю, что надо доработать это постановление и пункт об ответственности вышестоящих организаций. После этого мы его можем принять.

ГОЛОВА. Хто ще від комісії буде виступати, будь ласка. Від якої? Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Я от Комиссии по вопросам социальной политики и труда. Мы вносили предложение вот по тому вопросу, о котором сказал товарищ Веретенников. Мы вносили такое предложение, что после, то есть первый пункт, второй абзац - "встановити, що виконання державного замовлення забезпечити необхідними матеріально-технічними ресурсами і роботами" и дальше /нерозбірливо/ "та іншим міністерствам і відомствам, які в основними постачальниками". То есть, чтобы и они отвечали на равне с предприятиями. Но почему-то наши предложения отклонили, почему - мы хотели бы узнать.

ГОЛОВА. Потрібно голосувати - приймати чи не приймати. Тут не зрозуміло, що у нас зараз відбувається.

ПЕЧЕРОВ А.В. Першу частину вашої пропозиції врахувати, а друга частина -це справа Ради Міністрів. Якщо Верховна Рада розпочне встановлювати завдання окремим органам Ради Міністрів, ми обов'язково щось не врахуємо і тільки ускладнимо виконання. Ми не проігнорували, а, навпаки, вважаємо, що Рада Міністрів розбереться, як вирішувати ці питання. Держзамовлення, другий абзац першого пункту. Це - відповідальність за забезпечення матеріальними ресурсами.

ГОЛОВА. Депутат Рябченко вніс пропозицію після слова "визначити" в кінці речення після коми дати слова: "які не можуть перевищувати 75 процентів загального обсягу". Все?

ПЕЧЕРОВ А.В. Товариші! Ще раз, якщо ми запишемо 75 процентів, ми завтра деякі виробничі колективи на Україні залишимо без роботи або зменшимо їх обсяги виробництва на 25 процентів. Це одразу зняти з цих підприємств ресурси. Тому, коли ми будемо розглядати інші законопроекти, там стимули за держзамовлення понад 80 процентів. З цього питання дійшли згоди.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте, товаришу Рябченко, на голосуванні? Одну хвилинку. Проголосуємо. Народний депутат Рябченко наполягає на голосуванні свого пункту. Ось він тут записаний, це четверта сторінка, після слів - "які не можуть перевищувати 75 процентів загального обсягу". Ставлю на голосування. Хто за це, прошу проголосувати.

"За" - 124. Рішення не прийняте.

Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Я прошу ще раз уважно послухати, що записано. "Держзамовлення встановлюється не більше 80 процентів середньорічного випуску продукції за останні три роки. Випуск продукції в сільському господарстві за останні 3 роки 80 процентів" - пише комісія з питань відродження і соціального розвитку села, а ваша комісія частково погоджується з цим питанням. Не від випуску взагалі, а від середньорічного замовлення за три останні роки. Це не в промисловості, а в аграрному секторі. Третя сторінка абзацу.

ПЕЧЕРОВ А.В. Ваша пропозиція була 80 відсотків середньорічного випуску продукції.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/.

Неправильно записано тут, слова не "випуск продукції", а "середньорічне замовлення продукції за останні три роки".

ПЕЧЕРОВ А.В. Товариші, мені незрозуміле, про що йдеться. У ваших зауваженнях, які ви передали комісії, записано, що з держзамовлення встановлюється не більше 80 відсотків середньорічного випуску продукції. Якщо це помилка, то одна справа. Ми вже знатимемо, що комісія помилилася чи не помилилася.

ГОЛОВА. Так давайте виправимо. Андрію Васильовичу, голосувати немає потреби, бо це просто помилка. Так я розумію? Товариші, не треба так одразу приймати. Є такі види продукції, якщо ми не вирішимо питання про 80-90 відсотків, ми не збалансуємо забезпечення населення необхідними продуктами харчування. Наприклад, тютюн. По тютюну потрібно забезпечити ресурсами і не зменшувати держзамовлення.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Перший мікрофон, будь ласка.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., голова ради агропромислових формувань Сумської області /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Я хочу пояснити від комісії, що ми мали на увазі, а це в редакції переплутали. Це стосується сільськогосподарської продукції. 80 процентів середньорічного

продажу за останні три роки. Чому? Тому, що в нас за останні 5 років матеріальне забезпечення ресурсами - не більше 30 процентів цементом, трубами тощо. Тому ми маємо на увазі, що 20 процентів у цьому обсязі досягнутого рівня продажу, все надпланове, щоб господарство мало змогу обміняти з промисловими підприємствами їхню продукцію. І частково - для забезпечення потреб села. Дякую.

ГОЛОВА. Андрію Васильовичу, що ви скажете?

ПЕЧЕРОВ А.В. Я відповів, товариші, і не можу міняти думку. Комісія не збиралася, щоб обговорити цю пропозицію, я один не можу відповісти. Проте, чи перший документ, який ми будемо приймати, чи останній повинен передбачити право того, хто виробляє, приймати 80 відсотків і кожний господарський керівник розбереться, брати йому чи не брати.

МІНЧЕНКО А.К. Товариші депутати! Це питання завтра вранці зніметься, коли будемо приймати Закон про пріоритетний розвиток села. Там чітко написано, прочитайте в законі. Буде доповнення до цього закону.

ГОЛОВА. Я думаю, що це доповнення. Ще є які зауваження? Перший мікрофон, що там у вас, доповнення?

ДЕПУТАТ /не представився/. Я від голодуючих.

ГОЛОВА. Виключіть перший мікрофон. Йдеться про постанову. Коли йтиме мова про голодуючих, значить будемо говорити. Зараз ми приймаємо постанову. Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України /Любарський виборчий округ. Житомирська область/. Шановні депутати, я прошу вас звернути увагу. Сьома сторінка, пункт 2, пропозиція була від Комісії з питань відродження та соціального розвитку села. Доповнення таке. "Держава гарантує поставку в першу чергу будівельних матеріалів і нафтопродуктів для сільськогосподарських машин в розмірі /не чути/ виручки від сільськогосподарської продукції, реалізованої від державних закупок в еквівалентному розмірі по вартості". І з цього приводу у нас була така пропозиція. Я не бачу підстав, чому комісія вважає за потрібне відхилити, товаришу Печеров. Настоюю на голосуванні по данному пункту.

ПЕЧЕРОВ А.В. Всі надходження, вся виручка від сільськогосподарської продукції використовується не тільки для придбання якихось матеріально-технічних ресурсів, а й на заробітну плату робітникам цього підприємства. Тому писати, що все забезпечити і залишити трудові колективи без заробітної плати, нам здається, неправильно. Ось чому відхилили.

ДЕПУТАТ /не представився/. Леоніде Макаровичу, з цього приводу я вношу поправку і ставлю додатково на голосування. Не менше вісімдесяти процентів.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Поправка "80 процентів". Хто "за", прошу проголосувати. "За" - 133, рішення не прийняте. Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Леоніде Макаровичу, від Комісії у питаннях соціальної політики та праці прошу все-таки поставити пункт, хто буде відповідальним за матеріально-технічне постачання. Якщо не Держпостач, не Держплан, то давайте постановимо, що за це відповідатиме Рада Міністрів. І прошу це питання поставити на голосування.

ГОЛОВА. Яка сторінка там, скажіть.

ДЕПУТАТ. Третя сторінка, перший абзац. Там написано: "від комісій у питаннях соціального", перший пункт...

ГОЛОВА. Абзац після слів "державного замовлення" доповнити "на основі пропозицій виготовлювачів різних галузей". Так?

ДЕПУТАТ. Ні, вгорі, друге. Я прочитаю ще раз: "Встановити, що виконання державного замовлення забезпечується необхідними матеріально-технічними ресурсами і роботами"... Держкомекономіки, Держпостачу і іншими міністерствами і відомствами, які являються основним постачальником...Якщо це не можна, то давайте запишемо, що Раді Міністрів. Але щоб хтось за цей пункт відповідав.

ГОЛОВА. Ставлю це доповнення на голосування. Хто "за",

прошу проголосувати.

ГОЛОВА. "За" - 213, не прийнято. Далі що в нас? Якісь доповнення є ще? Перший мікрофон.

СЛЄДНЄВ В.П. Я еще раз ставлю этот вопрос и прошу проголосовать. Первый пункт, третий абзац: "Раді Міністрів Української РСР визначити диференційні обсяги єдиного держзамовлення не більш як 85 відсотків від держпідприємства".

ГОЛОВА. Яка сторінка?

СЛЄДНЄВ В.П. Я не помню. Мы голосовали, оно не прошло. Мы ставим вопрос все-таки на 85, Поясняю. В этом году металлурги имеют 95 процентов госзаказов. Но из-за плохой сбалансированности мы еле вытаскиваем на 85, Мы обманываем потребителей, обманываем всех. Нужно установить реальный госзаказ, перейти на рыночные отношения, и это так зафиксировать. На 1991 год. И я прошу проголосовать.

МІНЧЕНКО А.К. Товарищи, я же объяснял, можно сегодня принять 85 процентов, как предлагает товарищ Следнев. Но я еще раз говорю. Чем сегодня это все обосновано? Проценты эти вырастают из потребностей государства. Это раз. Из тех договоров, которые мы подписываем, которые собираемся подписать со всеми союзными республиками. Из тех объемов, которые собираемся поставить на экспорт. Это не прихоть Госплана, Госснаба и других комитетов. Это раз.

Второе. Как можно - я опять привожу пример по Днепропетровскому электровозостроительному заводу - его обеспечить на 85 процентов? Я прошу не писать 85, 75 или 55. У одного будет 60, у другого - 40, а у третьего - 80, а будет цифра и такая, правильно товарищ Печеров говорит, что если на табак, так будет заказ все 90. Потому, что табака нет.

ГОЛОВА. Народний депутат наполягає на голосуванні. Хто за доповнення, щоб встановити 75 процентів, прошу проголосувати, "За" - 125, рішення не прийняте.

Перерва на тридцять хвилин, у 18.30 розпочинаємо роботу з реєстрацією.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Дискусію прошу завершити, Андрію Васильовичу, де ви? Прошу зайняти місця. Будемо реєструватися.

Буде реєстрація. Ми будемо реєструватися перед кожним засіданням. Бо я так зрозумів - всі народні депутати були одностайними, щоб ми працювали так, щоб приймати постанови. А якщо буде потрібно, то працювати стільки, скільки належить. Так? Ну, то зараз перевіримо, чи це всіх думка, чи це думка тільки частини народних депутатів. Бо я не отримав повідомлень про жодні надзвичайні ситуації, через які кудись викликали б народних депутатів. Тому всі народні депутати, які зареєстровані, мають бути в залі. Звичайно, реєстрація не поіменна.

Всі зареєструвались? Зараз зареєстровано 319 народних депутатів. На вранішньому засіданні було 383. Ось зараз перевіримо.

Я ще почекаю одну хвилину. Ті, хто стоять біля мікрофонів, як вони думають зареєструватись? Вже зареєструвались? Так но могли, тому що немає поки що на табло процесу реєстрації. Прошу включити систему. Реєструємося. Ось тепер зареєстровано в залі - 357, "за" - 325. На табло було - 319. Чому вірити? Я хотів би вже знати, чи наша система каже нам правду, чи, може, щось ні? Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні товариші депутати! Я попросив би, щоб ви всі сіли на свої місця і натиснули кнопки при поіменному голосуванні. Бо ті, хто не голосували, виймають мандати. Вони просто не натискають кнопки. Їх нема. А присутніх у залі - 357. Так воно і є.

ГОЛОВА. Тобто, я так розумію, що карток у залі - 357, так?

ДЕПУТАТ /не представився/. Ось зараз уже 363, вставляють картки.

ГОЛОВА. Ось уже 364. Ну, розумієте, товариші, невже ми не можемо оцю дитячу арифметику першого класу опанувати. Прошу вас ще раз зареєструватись, тиснемо кнопку "за". Зареєстровано в залі

- 363, не голосувало - 33. Ну, я вже нічого не можу зробити, це вже - все.

Так, Андрію Васильовичу, прошу вас.

ПЕЧЕРОВ А.В. Шановні товариші депутати! До перерви не було отримано вами чіткої відповіді щодо пропозиції із сторінки 3 - друга пропозиція Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування.

На непрофільну продукцію держзамовлення не існувало. Цей принцип закладений при підготовці цього проекту документа.

Друга пропозиція - щодо потужностей, створених за рахунок власних або кооперативних коштів. Потрібно в кожному конкретному випадку визначатись. Якщо цей об'єкт фінансувався за рахунок власних коштів, але був у плані, комплектувався і був найважливішою будовою, то, безумовно, тут повинно доводитися держзамовлення.

ГОЛОВА. Ви задали запитання, вам дали відповідь. Яку дали, таку дали. Я нічого не можу зробити. Третій мікрофон. Де - останній. Будемо голосувати, кінця цьому не буде.

ВОЛОЩУК М.Ю., голова Закарпатської обласної Ради народних депутатів, перший секретар Закарпатського обкому Компартії України /Свалявський виборчий округ, Закарпатська область/. Товариші депутати! Я дуже прошу: давайте уважно підходити до кожного слова у цих документах, бо за цими словами - доля колективів і доля багатьох справ. Дехто зовсім не голосує, а дехто сьогодні неуважно ставиться... Я пропоную дві пропозиції, Леоніде Макаровичу, і просив би поставити їх на голосування.

Ми сперечалися багато щодо постачання. Це найболючіше місце в народному господарстві. Я пропоную - перший пункт, друга сторінка, четвертий абзац записати так: "Встановити, що виконання державного замовлення здійснюється при забезпеченні необхідними матеріально-технічними ресурсами і роботами згідно з укладеними договорами". Здійснити виконання тоді, коли є забезпечення.

А немає забезпечення, нехай не думає, щоб колектив працював. Якщо не буде ця фраза прийнята, то буде дуже важко працювати колективам. Я прошу поставити на голосування.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, ви подавали таку пропозицію?

ВОЛОЩУК М.Ю. Я не подавав раніше.

ГОЛОВА. Значить, я на голосування не ставлю.

Ну що, домовились: пропозиції подаються письмово. Якщо вони не враховуються, то після пояснення голови комісії депутат наполягає, і ми голосуємо. Тепер вноситься вже на слух.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. То це яка сторінка?

ПЛЮЩ І.С., Перший заступник Голови Верховної Ради Української РСР /Макарівський виборчий округ, Київська область/. Друга сторінка, четвертий абзац.

ГОЛОВА. Тут також б ще комісія з питань планування, бюджету, фінансів і цін. То це ж - сама комісія!..

Андрію Васильовичу, що ви скажете з цього приводу?

ПЕЧЕРОВ А.В. Зміст пропозиції, яка тільки що була внесена, повністю відповідає тій пропозиції, яка записана в другому абзаці, і про яку ми ведемо мову: тобто "встановити, що виконання

державного замовлення забезпечується необхідними матеріально-технічними ресурсами і роботами". Сама форма укладення договору про державне замовлення передбачає і відповідальність, і матеріальне забезпечення. Ось з чого виходила комісія. Потрібно інакше записати? Я редакції іншої, близької до цієї, не бачу. Тому давайте голосуйте, товариші, це.

ГОЛОВА. Ну, що - будемо голосувати: слово замінити, чи що? Пропонується - замість слова "забезпечує" слово "здійснюється". "Здійснюється при забезпеченні". Якесь воно вже таке...

ПЕЧЕРОВ А.В. "Здійснюється при забезпеченні", а тут внесено "забезпечується". Ну, давайте проголосуємо, що воно й як. Різниці я не бачу.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Я вже просто не знаю, тому що тут уже йде не по суті, а по словах.

Хто за те, щоб замінити слово "забезпечується" на "здійснюється при забезпеченні", прошу проголосувати. Все, будемо зараз вже голосувати в цілому.

"За" - 173. Рішення не прийняте.

Вже йде обговорення цього пункту, я не знаю скільки. Ми ж домовились уже до того, що якось будемо приймати постанову. Цьому ж кінця не буде ніколи. Що ви можете сказати, Андрію Васильовичу?

ПЕЧЕРОВ А.В. Я вніс пропозицію, прошу поставити на голосування.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Хто за те, щоб прийняти

постанову в цілому, прошу проголосувати, "За" - 263. Прийнято. Що далі в нас, Андрію Васильовичу?

ПЕЧЕРОВ А.В. Проект постанови Верховної Ради Української РСР про стабілізацію господарських зв'язків у ІV кварталі 1990 р. і в 1991 році.

ГОЛОВА. Ну, прийняли ж постанову, голосували вже. Прийняли всю постанову. Ми не можемо переривати процес роботи. Закінчимо і я надам вам слово. Ну, не можемо ми працювати, товариші. Мене тиснуть з усіх боків, я прошу якось захистити мене. Ми працюємо. Я сказав, що закінчимо роботу, якщо будуть якісь питання, якісь пропозиції чи заяви...Раптом входять депутати і кажуть: "Припиняй, будемо робити заяви".

ПЕЧЕРОВ А.В. Товариші! Третій проект постанови про стабілізацію господарських зв'язків у ІV кварталі 1990 року і в 1991 році. По назві надійшло дві пропозиції народного депутата Стецьківа: назвати "у перехідний до ринку період". Комісія вважає недоцільним це приймати, тому що цей період буде занадто довгим, а поки що нам потрібно розібратися з.../нерозбірливо/.

ГОЛОВА. Депутат Стецьків наполягає на голосуванні? Ні.

ПЕЧЕРОВ А.В. Народний депутате Петренко: "про стабілізацію політичної обстановки в республіці та господарських зв'язків у ІV кварталі". Також відхилено у зв'язку з тим, що в цьому документі приймається тільки два положення про економічні зв'язки.

Політична обстановка - це зовсім інший документ, який буде вноситись на розгляд Верховної Ради. Тому ми вважаємо за недоцільне приймати цю поправку.

ГОЛОВА. Народний депутат Петренко не наполягає на цьому? Ні? Тобто ви хочете, щоб ми змінили цю назву і доповнили "політичної ситуації"? Голосуємо. Хто за те, щоб змінити так, як пропонує народний депутат Петренко:"...політичної обстановки в республіці", не просто "обстановки" і про господарські зв'язки, а "політичної обстановки" прошу проголосувати. Значить, я поставлю на голосування.

Товариші, тут наполягають народні депутати, щоб дати їм зараз перервати нашу роботу. Ні, ні, ні я поставлю на голосування.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Я пропоную закінчити, і тоді надати їм слово для заяви. Вони наполягають, щоб зараз припинити і надати слово.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування. Я вибачаюсь, але не треба тут пересмикувати. Я не заперечую проти заяви. Я сказав...

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Я не можу перервати роботу сесії тому, що ми працюємо зараз. Тут залишилось небагато часу для роботи. Ми домовились сьогодні працювати доти, доки все не вичерпаємо. І я вам гарантую,

що ви слово для заяви одержите. От до мене звернувся Дмитро Васильович Павличко. Я йому сказав, що слово для заяви йому надам. А зараз ми працюємо. Прошу.

ХМАРА С.І., член Комісії Верховної Рада Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Індустріальний виборчий округ, Львівська область/. Дві хвилини для екстренної заяви. Ви на свою відповідальність берете. І всі ви в вашому залі створите злочин сьогодні проти українського народу. Годинами, годинами там лежать діти, совість України. Ви злочинці, бо злочин чините. Все те ж саме робите, що робили в тридцятих роках, коли вбивали наш народ. Ви сьогодні вбиваєте цвіт нації - українських студентів, які 14 діб голодування лежать на цементі холодному. Де ваше сумління - ото жувачку жувати сьогодні? Схаменіться! І ви ж, демократи, чого ви сидите? Демократи львівські, чого ви сидите? Ви маєте сумління? Ви будете співучасниками того злочину. Ви будете так само, як генерали і секретарі обкомів.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ПЕЧЕРОВ А.В. Но преамбулі зауважень і пропозицій не надійшли, і тому ми просимо проголосувати за цей текст.

ГОЛОВА. Я ж не можу надати слова без дозволу сесії. Ну, я ж сказав, що як закінчимо - це моє право. А якщо перервати роботу сесії, то я маю просити дозволу.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Значить, товариші, давайте проголосуємо. Хто за те,

щоб дати слово для заяви, перервавши обговорення, прошу проголосувати.

"За" - 77, рішення не прийняте. Слово для заяви буде надано в кінці роботи. Одну хвилинку, будь ласка.

ПЕЧЕРОВ А.В. Прошу проголосувати редакцію преамбули. Пропозицій не надійшло.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати. Немає зауважень? Голосуємо преамбулу.

"За" - 277, рішення прийняте.

ПЕЧЕРОВ А.В. По першому пункту проекту Комісія з питань гласності та засобів масової інформації внесла пропозицію: виключити слово "взаємовигідних". Комісія вважає за доцільне погодитися. Прохання поставити на голосування.

ГОЛОВА. Комісія вважає за можливе погодитись. Ставлю на голосування. Хто за?

"За" - 248, прийнято.

ПЕЧЕРОВ А.В. Народний депутат Стецьків вніс пропозицію - вилучити фразу "і в 1991 році". Ми обгрунтували в назві. Це потрібно залишити, щоб обмежити строк дії цього документа. Вважаємо, що за нього проголосували і недоцільно ставити на голосування.

ГОЛОВА. Згода. Далі.

ПЕЧЕРОВ А.В. Народний депутат Петренко вносить пропозицію: "вжити рішучих заходів по забезпеченню на території республіки законності, правопорядку, зупинити ріст злочинності та спекуляції. В 10-ти денний строк внести пропозиції ... тобто питання політичної стабілізації. І в зв'язку з тим, що це окрема постанова, є пропозиція в цьому документі її не враховувати.

ГОЛОВА. Так, окрема постанова.

ПЕЧЕРОВ А.В. Комісія у справах молоді пропонує вилучити з першого абзаца статті після слів "збереження усталених ..." наступні слова"...взаємовигідних та налагодження нових..." "Взаємовигідних" - ми домовилися - частково враховано. А "налагодження нових ..." Чому ми повинні забороняти налагодження нових зв'язків?

ГОЛОВА. Погоджуємося. Далі.

ПЕЧЕРОВ А.В. Пропозицію доповнити перший абзац "Починаючи з 1992 р." комісія вважає необхідним відхилити, тому що строк - 1991 рік, як ми домовились.

ГОЛОВА. Немає інших пропозицій? Ідемо далі.

ПЕЧЕРОВ А.В., Комісія з питань планування, бюджету, фінансів і цін, а також Рада Міністрів пропонують вилучити слово "об'єднання", тому що підприємства і організації включають і об'єднання. Це слово зайве.

ГОЛОВА. Погодились. Далі.

ПЕЧЕРОВ Л.В. Другий абзац пункту 1. Після слів "для потреб республіки" доповнити"...у повному обсязі..." і далі за текстом. Товариші! Надзвичайно серйозна пропозиція, проте, на жаль, комісія вважає виконання її неможливим, тому що в повному обсязі, як ми з вами домовилися, забезпечується державне замовлення. А забезпечення інших господарських зв'язків - це справа угоди, яка укладається між сторонами.

ГОЛОВА. Погодитись. Далі.

ПЕЧЕРОВ А.В. Пропозиції Комісії в питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування. Змінити принцип укладання договорів на заготівлю сільськогосподарської продукції, надати пріоритет їх виробникам. Передбачити за продаж сільськогосподарської продукції зустрічну поставку матеріально-технічних ресурсів у повному обсязі.

"Продукцію сільськогосподарського виробництва вивозити централізовано. Транспортні витрати за вивезення сільськогосподарської продукції транспортом господарств оплачувати за прейскурантом для державних підприємств". Чому комісія вважає недоцільним вносити цю поправку? Ми не можемо одну або іншу сторону при укладенні господарських угод ставити в невигідне становище. Це справа тих сторін, які домовляються. А такт питання, як транспорт, це питання поточної роботи відповідних господарських органів. Тому вноситься пропозиція врахувати це при доробці Закону про пріоритетний розвиток села.

ГОЛОВА. Згода? Далі.

ПЕЧЕРОВ А.В. При прийнятті Закону про пріоритетний розвиток села розглянути і другу пропозицію: "Раді Міністрів Української РСР здійснити заходи на двосторонніх засадах з урядами відповідних республік, які б дали змогу промисловим підприємствам укласти договори з підприємствами і організаціями цих республік згідно з частиною 1 пункту 1 цієї постанови".

ГОЛОВА. Згода? Другий мікрофон.

МАРТИНЕНКО В.П., генеральний директор Полтавського гірничозбагачувального комбінату /Комсомольський виборчий округ, Полтавська область/. А как быть сегодня? Время прошло, комплектацию этого оборудования, которое должно делаться по госзаказу, это наша комиссия рассматривала. Или с Российской Федерацией, или с Узбекистаном надо же какие-то соглашения иметь. Сейчас не принимают те предприятия по комплектации. Надо, чтобы Правительство оказало помощь. Вот пусть скажет товарищ.

ГОЛОВА. Що це означає для Уряду?

МІНЧЕНКО А.К. Товарищи! Что касается комплектации. Я вам отвечу. Та комплектация, которая идет на выпуск продукции, а эти комплектующие изделия не находятся на территории Украинской ССР, она включается в договора межреспубликанских соглашений. Но я вам еще раз говорю, что это включается, мы же приняли госзаказ, учитываем поставки межреспубликанских соглашений и, следовательно, туда пойдут те комплектующие изделия, которые идут с других республик.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. /Не чути/.

ГОЛОВА. Згода. Далі.

ПЕЧЕРОВ А.В. В частині 2 пункту 1 проекту постанови після слів: "матеріально-технічні ресурси" доповнити таким текстом: "а також пріоритетне встановлюються ліміти на енергетичні, трудові та інші ресурси" і далі за текстом.

У зв'язку з тим, що енергетичні та інші ресурси враховані в цій редакції, комісія вважає слово "трудові" не вносити. Це не державне замовлення, це прямі договори і питання трудових ресурсів ми не можемо звідси вирішувати, тим більше, що у нас стоїть важливіше питання.

ГОЛОВА. Згода. Далі.

ПЕЧЕРОВ А.В. Така ж пропозиція, яка вже була в попередній постанові. Пункт 1 абзаца 2 після слів"... потреб республіки..." доповнити: "Держекономіки УПСР, Держпостачем УРСР, іншими міністерствами і відомствами, які являються основними постачальниками". Чому ми внесли пропозицію відхилити?

З технічних причин на 17 сторінці пропущено, і не змогли вже вчора підправити, один висновок, який ми пропонуємо доповнити в кінці цього документа. "Організацію виконання цієї постанови поклясти на Раду Міністрів УРСР, обласні, Київську та Севастопольську міські Ради народних депутатів".

Там багато питань, і в кінці постанови ми вважаємо за доцільне доручити організацію виконання. Організація виконання і передбачав вирішення цього питання, яке запропоноване у цій пропозиції.

ГОЛОВА. Згода. Так. Далі.

ПЕЧЕРОВ А.В. Народний депутат Руденко вніс дві пропозиції. "Змінити принцип укладання договорів на заготівлю сільськогосподарської продукції..."

ГОЛОВА. Не треба читати. Це в кожного є, нехай дивляться. Не треба витрачати час.

ПЕЧЕРОВ А.В. Це пункт Ради Міністрів при доопрацюванні відповідних документів з усіх питань. Тому ми вважаємо: не доцільно в постанові Верховної Ради, яка лише змінює законодавчий акт, вносити поточні питання роботи Ради Міністрів.

ГОЛОВА. Народний депутат Руденко не наполягає? Ви наполягаєте? Третій мікрофон. Наполягаєте?

РУДЕНКО В.М., заступник голови виконкому Гощанської районної Ради народних депутатів /Гощанський виборчий округ, Ровенська область/. Леоніде Макаровичу!

ГОЛОВА. Я прошу, ви наполягаєте?

РУДЕНКО В.М. Наполягаю.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

Хто за те, щоб взяти це доповнення депутата Руденка, прошу проголосувати.

"За" - 100. Рішення не прийнято.

ПЕЧЕРОВ А.В. Комісія у справах молоді внесла пропозицію доповнити абзац 2: "організаціям, які укладають нові договори на поставку". Чому комісія вважає за необхідне відхилити цю пропозицію? Якщо ми зробимо цей запис, ми зразу створюємо несприятливі умови для збереження існуючих господарських зв'язків. Туди піде пріоритетне виділення ресурсів, а давнім зв'язкам буде нанесена шкода.

ГОЛОВА. Згода?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так.

ГОЛОВА. У вас ще є щось.

ПЕЧЕРОВ А.В. Врахована пропозиція Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства, врахована пропозиція Комісії з питань будівництва, архітектури та житловокомунального господарства.

ГОЛОВА. Товариші! Про враховані пропозиція немає потреби говорити. Є ті, що не враховані.

ПЕЧЕРОВ А.В. Сьома сторінка. Внесена пропозиція - "підприємствам, об'єднанням і організаціям, які прийняли замовлення по випуску зазначеної продукції в повному обсязі і номенклатурі, виконують його на рівні, що перевищує 80 відсотків загального обсягу виробництва, розмір податку зменшується на прибуток, одержаний від реалізації цієї продукції понад встановлене держзамовлення". Ми, мабуть, десь півдня над цією фразою працювали, і вона не чітко викладає суть пропозиції. Тому вноситься пропозиція прийняти редакцію, яка запропонована нижче:

"Підприємства й організації, держзамовлення яких перевищує 80 процентів загального обсягу виробництва і яке не менше рівня 1990 року, звільняються від оподаткування прибутку в тій частині держзамовлення, яка перевищує ці 80 процентів".

ГОЛОВА. Зрозуміло? Ставлю на голосування. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. У кожного на руках є документи, прошу слідкувати. "За" - 266. Рішення прийняте.

ПЕЧЕРОВ А.В. Наступна пропозиція, пропозиція - "диференційовано". Але в зв'язку з тим, що ми вище прийняли рішення про те, що повністю звільняються, приймати недоцільно. Я обгрунтовую чого недоцільно, тому що ми прийняли рішення про те, що повністю звільняються.

Приймається наступна пропозиція про те, що там допущене редакційна неточність в найменуванні банків. Тому дозвольте привести у відповідність з офіційними назвами цих організацій такими, які не сьогодні існують. Дев'ята сторінка, після слів "не прийнятого до виконання замовлення" записати "за умови 100- процентного забезпечення державного замовлення без урахування прямих зв'язків" і далі за текстом. Стосовно питання держзамовлення тут не йдеться.

ГОЛОВА. Комісія з базових галузей наполягає на голосування? Ні? йдемо далі.

ПЕЧЕРОВ А.В. Наступна пропозиція Комісії з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства.

ГОЛОВА. Наполягаєте на голосуванні? Ні? Продовжуємо далі.

ПЕЧЕРОВ А.В. Погодитись з пропозицією народного депутата Стецьківа, 4-ий абзац вилучити.

ГОЛОВА. його немає. Тоді не будемо ставити питання. Погодитись з комісією. Далі.

ПЕЧЕРОВ А.В. Пропозиція Комісії з питань агропромислового комплексу врахована частково.

ГОЛОВА. Комісія погоджується? Ставлю на голосування. Третій мікрофон.

КАРАСИК В.М., генеральний директор Харківського виробничого об'єднання по виробництву, заготівлі та переробці цукрових буряків /Богодухівський виборчий округ, Харківська область/. "Збитки за недопоставку продукції, які завдані підприємствам з вини транспортних та інших організацій, компенсуються ними в повному обсязі". Сегодня складывается такие обстоятельства. Если мы не отгрузили потребителю сахар, то за один вагон сахара с нас взыскивается штраф в сумме 5 тысяч рублей. А железная дорога ввиду непредоставления вагона, компенсирует рубль за тонну, т.е. 60 рублей. Поэтому мы и предлагаем данный пункт. Я от имени комиссии.

ГОЛОВА. Це комісія і ви наполягаєте на голосуванні? Хто за таке доповнення, прошу проголосувати.

"За" - 278. Рішення прийняте. /Оплески/.

ПЕЧЕРОВ А.В. Наступну пропозицію Комісії з питань відродження та соціального розвитку села враховано. Замість 50 процентів включити -"70 процентів вилучається податковою інспекцією в місцевий бюджет".

ГОЛОВА. Комісія з питань відродження та соціального розвитку села наполягає на тому, щоб так встановити? Ви наполягаєте на голосуванні? Ні. Далі.

ПЕЧЕРОВ А.В. Також вноситься пропозиція відхилити "з вини підприємства". Тому що, щоб встановити вину підприємства, треба залучити для контролю за виконанням цієї постанови невідомо кого і які органи.

ГОЛОВА. Я думаю, що ми тут проголосували за всі три. Далі йдемо на сторінку 11.

ПЕЧЕРОВ А.В. На 11 сторінці нова редакція цього пункту і Комісія з питань планування бюджету, фінансів і цін вносить пропозицію доповнити ще одним словом "цієї", і прийняти його в такій редакції.

ГОЛОВА. Згодні?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так!

ГОЛОВА. Прошу проголосувати.

"За" - 249, прийнято. Другий мікрофон.

СЕМЕНЕЦЬ С.В. Я звертаю вашу увагу на пункт другий, сторінка одинадцята. У Комісії з питань державного суверенітету була пропозиція, яка викладена на сторінці 16 до цього пункту. Читайте, вона стосується саме цього пункту, яка звучить так: "Провести переговори з місцевими Радами про можливість відновлення діяльності або перепрофілювання підприємств різних галузей народного господарства при умові Гарантування екологічної безпеки, робота яких нині припинена за рішеннями місцевих органів до кінця 1990 року". А в нашій редакції - відновити. Я вважаю, що це Рада Міністрів іде по шляху найменшого опору. Не просто відновити рішення Верховної Ради, а провести переговори і відновити після того, як буде забезпечено нормальний захист навколишнього середовища.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я навмисне почав з пропозиції Комісії з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, яка пропонує рекомендувати місцевим Радам. Комісія до згоди не дійшла. Або залишити такий текст, як тут написано, або ввести слово "рекомендувати". Якщо введено слово "рекомендувати", тоді та пропозиція враховується.

ГОЛОВА. Ви згодні? Ставлю на голосування доповнення. Хто "за", прошу проголосувати.

"За" - 158, не приймається. Далі.

ПЕЧЕРОВ А.В. Пропозиція Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування. Другий абзац прийнятий повністю: "Прибуток таких виробництв звільняється від оподаткування, залишається на виробництві, і більша частина його використовується на природоохоронні цілі".

ГОЛОВА. Зрозуміло? Третій мікрофон.

ШЕВЧЕНКО В.П., голова підкомісії з питань діяльності Рад народних депутатів Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Бердянський міський виборчий округ, Запорізька область/. Дело в том, что если мы примем в такой редакции без вот этой поправки, то мы опять же... /не чути/, местные Советы, которые вели очень длительную борьбу за закрытие экологически вредных производств. Сейчас их просто-напросто открыли. А здесь написано, что "місцевим Радам народних депутатів разом з відповідними міністерствами відкрити їх". То есть, должны вести переговоры.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Прошу проголосувати. "За" - 243, прийнято.

ПЕЧЕРОВ А.В. Я не дуже зрозумів, яка це пропозиція.

ГОЛОВА. У протоколі записано.

ПЕЧЕРОВ А.В. Товариші, пропозиції ставляться на голосування так, як внесені, і в редакції, яка запропонована: не "міністерствам і відомствам", а записано "Радам і керівникам", тому що "міністерствам і відомствам" - це безадресний запис. Якщо за це голосувати, кому воно потрібне?

ДЕПУТАТ /не представився/. Имелся в виду на странице 12 абзац третий, где записано: "Пункт 2 проекту постанови викласти в такій редакції: "Місцевим Радам народних депутатів..."

ГОЛОВА. Та голосували ж тільки що.

ПЕЧЕРОВ А.В. "Комісії з питань гласності та засобів масової інформації, за винятком тих, що закриті з екологічних причин" - якщо цей запис зробити, тоді невідомо, про які питання вести мову. Тому вважаємо, що потрібно в кожному випадку і в цих випадках розібратися.

ГОЛОВА. Згода. Комісія не наполягав? Далі.

ПЕЧЕРОВ А.В. Пропозицію народного депутата Стецьківа також відхилити в зв'язку з тим, що це доручається місцевим Радам і міністерствам.

ГОЛОВА. 13 сторінка.

ПЕЧЕРОВ А.В. Це саме стосується і наступної пропозиції, ми з вами домовились.

ГОЛОВА. Відхиляється.

ПЕЧЕРОВ А.В. Домовились і проголосували, проте я вважаю і настоюю від комісії поставити на голосування редакцію, яка запропонована на 13 сторінці, третя колонка: "місцевим Радам народних депутатів, керівникам підприємств і установ відновити діяльність виробництв" - і далі за текстом.

ГОЛОВА. Воно ж прийнято.

ПЕЧЕТОВ А.В. Воно не так прийнято.

ГОЛОВА. Я не розумію, що не так. Написано "керівникам підприємств і установ відновити діяльність" - так це ж нижче. Про це йдеться!

ПЕЧЕРОВ А.В. Так.

ГОЛОВА. Ставити на голосування?

ПЕЧЕРОВ А.В. Так.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати. Не прийнято.

ПЕЧЕРОВ А.В. Значить, залишається в редакції "міністерствам і відомствам", як проголосували раніше. І останнє. Вноситься пропозиція: "Ця постанова набирає чинності з моменту її..." там було "прийняття", а пропонується "опублікування".

ГОЛОВА. Згода? Є пропозиція проголосувати в цілому за постанову. Прошу голосувати. "За" - 271. Прийнято. Постанови прийняті. Я не розумію, що по змісту? Віддрукують, віддадуть народним депутатам - і за все проголосуємо. Що? Що ще хочуть? Я не розумію. Закінчили з цим питанням. Те, що заяви будуть, ми будемо до цього звикати. Прошу.

СКОРИК Л.П. Я прошу, оскільки заява дуже коротка, не перебивати її "аплодисментами" в лапках та іншими акціями. "Ми, депутати від

Народної ради, вважаємо для себе аморальним вести дебати щодо третьорядних, життєво неспроможних проектів і питань тилу управління державним майном в умовах реальної колоніальної залежності України і нічим не обмеженого диктату КПРС. І це відбувається тоді, коли на площі перед Верховною Радою вже третій день голодують на холоді і так виснажені чорнобильською ситуацією студенти, які висунули абсолютно справедливі вимоги, у виконанні яких зацікавлений народ України. Замість того, щоб невідкладно вирішити ці питання, Верховна Рада ухиляється від відповідальності за здоров'я і життя студентів, за катастрофічний стан життя на Україні, за напругу, посилену переведенням на Україну великої кількості військових підрозділів, і хоче перекласти цю відповідальність на демократичні сили, участь яких у діяльності органів народовладдя блокується партократичною більшістю на всіх рівнях.

Ми вважаємо для себе недопустимим перебування у безпредметних дискусіях у приміщенні парламенту. Ми вважаємо за доцільніше вийти до виборців на округах, у трудові колективи, є учбові заклади , щоб докладно вивчити їх думки і отримати настанови щодо нашої подальшої діяльності у Верховній Раді.

Звертаємося до всіх виборців з проханням посприяти в організації цих зустрічей, а також звертаймось до трудових колективів по всій Україні самим знайти форми акцій на підтримку вимог студентів". Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Переходжу до наступного питання порядку денного - "Затвердження порядку денного, організації та висвітлення засобами масової інформації роботи другої сесії Верховної Ради УРСР". Хто у нас? Товариш Кондратьєв, будь ласка! По процедурі? Будь ласка, перший мікрофон.

БОЙКО І.В., голова Чернівецької міської Ради народних депутатів /Першотравневий виборчий округ, Чернівецька область/. Шановні товариші депутати! Всі ви бачили, хто стояв біля мікрофонів при розгляді питання про заходи по стабілізації економічного становища в республіці. Це ті депутати, які дійсно відстоюють інтереси людей України. На жаль, багато депутатів, включаючи і членів Президії, при розгляді цього питання взагалі покинули зал. Майже більшість - Львівська область, Тернопільська, Івано-Франківська. Я вважаю, що наші виборці, які сьогодні нас бачать і слухають, повинні дійсно знати, хто їхні інтереси відстоює, а хто, прикриваючись якимись політичними амбіціями, хоче збити парламент на неконструктивну роботу. /Оплески/.

У мене конкретна пропозиція. Перед тим, як буде виступати Кондратьєв, ще раз провести поіменну реєстрацію депутатів у залі, які зараз працюють після 19 години. І обов'язково - це я вношу пропозицію на голосування - опублікувати завтра описок тих депутатів, які сьогодні були і при розгляді цього питання покинули зал.

ГОЛОВА. Тут також такі записки надходять, тому я прошу це питання вирішити. Я так це питання зрозумів. Ще зареєструємось і завтра доведемо через засоби масової інформації прізвища конкретно тих народних депутатів, які покинули зал, які не брали участі у прийнятті дуже важливих для України постанов.

Прошу зареєструватись. Тиснемо кнопку "за".

Прошу зареєструватись. Голосування поіменне.

В залі - 315, зареєстровано - 294, чомусь не голосувало 17.

Товариші! Ми доручаємо нашому Секретаріату зробити відповідний аналіз і подати відповідні матеріали для обнародування, щоб люди знали, хто бере участь у конструктивній роботі, а хто не бере.

Ми вже проголосували за те, щоб опублікувати ці матеріали для обнародування. Ставлю питання на голосування. Прошу.

"За" - 276. Рішення прийняте. Починаємо працювати.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Печерський виборчий округ, м.Київ/. Шановні депутати! Шановний Голово! Шановні наші співвітчизники, які сьогодні дивляться, слухають і бачать хід нашої сесії! Сьогодні було дуже багато слів сказано про те, що обстановка дійсно складна. Кримінальна обстановка дійсно складна. Кожен день на території республіки скоюється до 700 карних злочинів. Від 5 до 20 вбивств, пограбувань розбійних нападів. Тільки в Києві цього року скоєно понад 7 тисяч злочинів проти особистої власності. У цьому році уже не розкрито понад 200 вбивств. Всього не розкрито по республіці майже 2 тисячі вбивств. У розшуку перебувають понад 8 тисяч карних злочинців. Ми стягуємо сили з республіки до Києва для того, щоб охороняти Верховну Раду, депутатів. Ми залишаємо без охорони наших батьків, наші сім'ї, які залишаються поза цим кордоном.

Як ви бачите, всі розуміють це, комусь це вигідно. І вигідно перш за все злочинному світу. Йому все одно, повірте мені, яка буде тут боротьба, йому головне те, що можна зайти в квартиру, що можна пограбувати, можна вбити. Буде потрібно багато часу, щоб їх притягнути до відповідальності. Перед нами стоять, ми бачимо, наші працівники. Вони вже не один день витримують натиск, вони не один день витримують моральні навантаження. До мене звертаються з листами працівники, їх жінки, діти і питають: коли ж буде наведено порядок, коли ви захистите, депутати, наших працівників?

Я звертаюсь, Віталію Андрійовичу, до вас. Виконавча влада повинна бути виконавчою владою. Становище дійсно складне, і я хотів би, щоб ті, хто сьогодні відсутні, взяли на себе відповідальність за те, що вони зривають роботу сесії. Ми з вами спрацювали порядок денний. Ми врахували всі ті питання, які були запропоновані. Зараз у вас на руках є проект. Я прошу його взяти, проголосувати, а потім розглянути ті пропозиції, які ще надійшли. Ми повинні сказати народу, над якими питаннями Верховна Рада буде працювати, має бажання працювати, і будемо просити підтримки у народу. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Внесено пропозицію проголосувати, і, якщо будуть доповнення, то внести їх шляхом голосування, так? Прошу проголосувати. Проголосуємо зараз, а потім - якщо будуть доповнення. Ставлю на голосування порядок денний.

"За" - 292. Прийнято. Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М. Я сегодня второй раз заявляю вам официальный протест по поводу нарушения Регламента. Вы пообещали, что тот вопрос, который мы не закончили /относительно требований студентов/, после рассмотрения этих постановлений рассмотрим. Вы своего обещания не выполнили. Это не делает вам чести. Я требую, чтобы после утверждения

повестки дня мы приступили к его рассмотрению.

ГОЛОВА. Я так і сказав. Закінчимо порядок на сьогодні - і проголосуємо це питання. А якщо вам хочеться швидше, то це зовсім не означав, що ми мусимо змінювати ситуацію в залі. Я вже до ваших протестів звик.

Другий мікрофон.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/. Минулого разу, коли ми розглядали питання про порядок денний, ми, на мій погляд, машинально пропустили одне із найважливіших питань - Закон про профспілки. І я наполягаю / з цього приводу у нас б багато телеграм/ включити до порядку денного питання про розгляд Закону про профспілки.

ГОЛОВА. Я думаю, що тут слушна пропозиція. Ми тоді якось дуже швидко це зробили, і у нас зараз надзвичайно ускладнилась ситуація. Нас не розуміють ні шахтарі, ні металурги, ніхто не розуміє, чого ми не взяли цього питання. 26 мільйонів. Я ставлю на поіменне голосування. Спочатку давайте проголосуємо за те, щоб голосувати поіменно. Прошу включитись.

ШУМ В ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Поіменне приймається. Голосується поіменно про включення до порядку денного Закону про профспілки. Прошу проголосувати. Включаємо систему "Рада".

"За" - 289. Рішення прийняте.

Так, далі. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., перший секретар Полтавського райкому Компартії України /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Леоніде Макаровичу! У мене доповнення до того, що сказав Кондратьев. Ми всі за правову державу. Товариші, я прошу уважно послухати, що я скажу. Я поцікавився у Міністерстві внутрішніх справ - за неповні три роки 47 міліціонерів загинуло, 700 травмовано, 20 тисяч стоять на черзі. 50 чоловік не укомплектовано в республіканському апараті прокуратури через відсутність робочих місць. Тому що тут розміщено міську прокуратуру, і два роки не вирішується міськвиконкомом питання про надання приміщення.

Товариші, ми створили парламентську комісію, щоб розслідувати інцидент від 2 жовтня. Я ще раз повторюю: ми що, недовіряємо правоохоронним органам? Ми їх тільки вчора затвердили. Якщо ми будемо брати на себе всю відповідальність: це інцидент чи прецедент, якого в світі немає. Ще зовсім не було розслідування цього діла, а ми вже призначили парламентську комісію. Так ми що будемо розслідувати? Я вважаю, що це абсолютно, товариші, неправильно. Депутатська комісія повинна розглядати тоді, коли вже пройде слідство. Якщо будуть скарги, що там щось робилося не зовсім правильно.

Ми щойно затвердили керівництво правоохоронних органів. Товариші, ми з вами їм повинні довіряти. Верховна Рада на сто процентів повинна бути упевненою у тому, що її закони будуть виконані. Але і правоохоронні органи повинні бути впевнені на сто процентів, що ця Верховна Рада їх захистить. Я не розумію ажіотажу, який створюється навколо військових, армії. Давайте пригадаємо перший день трагедії в Чорнобилі.

100 тисяч військових було кинуто на ліквідацію цієї страшної трагедії нашого українського народу. А ми сьогодні паплюжимо армію. Вношу конкретну пропозицію: розглянути питання повної довіри правоохоронним органам, забезпечення умов їх роботи і побуту. Ми повинні кінець кінцем зрозуміти: держава, яка не дотримується своїх законів, перестав бути державою.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Дайте відповідь.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Дозвольте я дам відповідь. Проекти законів про міліцію, про ВДВ, про прокуратуру включені в порядок денний і будуть розглядатися в міру того, як будуть готові законопроекти.

Відносно розслідування. Ніхто не заважав слідчій групі, прокуратурі Києва вести розслідування. На парламентську групу покладено тільки контроль, координацію, а також будемо інформувати вас про хід розслідування. Вміщуватися в діяльність правоохоронних органів наша комісія не має права.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Перший мікрофон.

ТКАЧУК А.Ф., інженер-конструктор Хмельницького радіотехнічного заводу імені ХХУ з'їзду КПРС /Заводський виборчий округ, Хмельницька область/. Товариш Кондратьев дуже гарно змалював нам ситуацію щодо злочинності. А чи не злочинне те, що кожен день двісті-триста міліціонерів стоять коло Верховної Ради? Минулого разу, хвилинку, ви кинули питання про створення національної гвардії. Я все-таки прошу повернутися до того, щоб Верховну Раду охороняли спеціалісти спеціального корпусу національної гвардії, а міліція займалася б своїми справами, ловила все-таки правопорушників.

ГОЛОВА. Я вибачаюсь, але товариш Кондратьєв відповів, що вони стоять не з своєї волі. Вони стоять тому, що так складається ситуація. І ця ситуація складається не стихійно, а відповідно ...

ТКАЧУК А.Ф. Ніхто не гарантований від того, що така ситуація не буде продовжуватись і далі. Це один момент. І другий момент. Ніхто не гарантований від іншого. Вони підпорядковані Міністру внутрішніх справ, і той же самий міністр може дати їм будь-яку команду, в тому числі і нас звідси забрати...

ГОЛОВА. Зрозуміло. Про національну гвардію - я так розумію питання. Будь ласка.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я висловлював свою точку зору про створення такого корпусу. Але до цього треба підійти аргументовано, підготувати це питання. І, на мою думку, такий корпус зняв би напругу з Міністерства внутрішніх справ і Комітету державної безпеки.

Це була моя особиста думка, я її відстоював, але ...

ГОЛОВА. Не проголосували...

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Не проголосували за неї.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., начальник відділу Роменського заводу автоматичних телефонних станцій /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый Леонид Макарович! Во-первых, я предлагаю в повестку дня внести вопрос о рассмотрении новой Конституции. Второе. Предложения депутата по повестке дня разделились на две категории. Первое. Это были дополнения к законопроектам.

Второе - порядок рассмотрения законопроектов.

Вот порядок рассмотрения законопроектов, я считаю, необходимо обсудить. Почему? Потому что сегодня поднимался вопрос о том, что необходимо в первую очередь рассмотреть закон о референдуме. И если, например, посмотреть те предложения, которые нам на 16 октября были даны, то мы увидим, что первым принимается закон о собственности. Закон о собственности и те законопроекты, экономические, которые предлагаются без рассмотрения Концепции о переходе к рыночной экономике, я считаю, принимать нецелесообразно.

Поэтому я предлагаю обсудить еще порядок дня и на основании этого вынести и сформировать вот эти предложения на каждый день. Я считаю это очень важным моментом.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Отвечаю на ваш вопрос. Как вы помните, в прошлый раз мы с вами договорились, что набираем пакет вопросов. Очередность рассмотрения проектов законов будет определяться на заседании Президиума Верховного Совета Украинской ССР каждую неделю и выноситься на утверждение сессии.

ГОЛОВА. Ми ж не можемо зараз знати, що будемо розглядати в січні місяці.

Третій мікрофон.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/ Есть у нас на руках проект "Про порядок денний та організацію роботи другої сесії Верховної Ради Української РСР", где есть предложение по временной организации работы сессии. Я давал свои предложения. Здесь то, что предложено Президиумом, очень неудобно. Я предлагал пленарные заседания начать во вторник со второй половины дня. Депутатам отвести субботу, воскресенье, понедельник.

ГОЛОВА. Це друга частина роботи. Давайте про питання, які... /не чути/.

НОСОВ В.В. Тогда прошу прощения.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ГРАБІН В.В., другий секретар Сумського обкому Компартії України /Глухівський виборчий округ, Сумська область/. Я пропоную до порядку денного внести

питання - "Закон про референдум".

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я прошу вибачення. Посередині блок про проект закону про народне голосування /референдум/.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І.Мечникова /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. 4 сторінка, 3 абзац. При передруку останнього тексту тут стало в однині, коли треба, щоб було в множині - " Про проекти законів УРСР про освіту".

Два проекти законів.

ГОЛОВА. Доведеться голосувати.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. На четвертій сторінці, в нашому попередньому проекті було "Про проекти законів УРСР" і потім йшло "про освіту, про культуру".

РОМАНОВ Ю.С. Значить, у тій редакції правильно викладено. Кожний закон має свою назву, а не так, як було у нас зроблено.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. "Проекти законів про освіту".

ГОЛОВА. Скільки у нас законів є про освіту: про вищу школу і про народну освіту...

ДЕПУТАТ /не представився/. Останій раз я вносив пропозицію про проект закону про особливий статус Південно-Західного Причорноморського району, як зони /не чути/. Це дуже важливе

питання. Зараз закінчила роботу експедиція по Дунаю і все це підтверджується , що треба розглядати проект закону.

ГОЛОВА. Ми ж голосували. Воно не пройшло.

ДЕПУТАТ / не представився/. Ні, це не лише Одеса. Це Одеса, Херсон, Миколаїв. Крим теж входить до Південно-Західного Причорноморського району.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Цей проект закону дуже важливий, і я думаю, що ми його розглянемо на третій сесії. І буде проект закону УРСР не по окремих зонах, а для України.

ГОЛОВА. Товариші, я думаю, що цьому вже кінця ніколи не буде. Ми домовилися з вами, що якщо виникне в ході нашої роботи якесь гостре питання, його потрібно поставити, ми голосуванням внесемо додатково. Я пропоную проголосувати за порядок денний.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Прошу голосувати.

ГОЛОВА. З поправками, звичайно. Все, що вносилося. "За" - 294. Прийнято. Друга частина. Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ / не представився/. Почему до третьего микрофона дошли и остановили? Есть вопрос, который депутаты согласны были сегодня, может, проголосовать.

ГОЛОВА. Ну, давайте, включайте його.

ДЕПУТАТ /не представився/. Вы заметили, что депутат.../нерозбірливо/ внес предложение о ликвидации Государственной приемки. Есть постановление, которое внес Президиум. Уважаемое Правительство внесло. Оно есть у всех депутатов. Это надо внести в повестку дня и проголосовать за это предложение. Прямо сегодня.

ГОЛОВА. Так давайте ми проголосуємо. Для чого вносити, постанова є.

ДЕПУТАТ /не представився/. А в повестке дня нет.

ГОЛОВА. Так проголосуємо зараз і все.

ДЕПУТАТ /не представився/. Я и прошу включить в повестку дня и проголосовать.

ГОЛОВА. Товариші! Є дві пропозиції. Щоб нагл двічі не голосувати, бо постанова давно роздана, зауважень немає. Ставлю її на голосування. Прошу голосувати. "За" - 281. Прийнято.

Товариші! Я прошу вас, після того, як проголосували, не заважайте працювати, це стає неможливим. Проголосували, потім хтось щось згадує. Домовилися ми з вами, що в ході роботи можуть бути якісь зміни, тоді будемо змінювати їх на сесіях. Де ж я можу це зробити? Переходимо до другої частини.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. /не чути/.

ГОЛОВА. Сто тисяч у Крим заїхало? Ви читали на 4 сторінці,

де написано про права національних меншостей в Українській РСР? Читали? Чи, може, недочитали? Я вибачаюся, то ви вже читайте, а то дезорганізували сесію, внесли відповідні ситуації, а тепер знову вже не бачите. Прошу вас.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Шановні депутати! Ми зараз переходимо з вами до другої частини. Чи можна було врахувати пропозиції депутатів, які виступали, а також ті пропозиції, які надходять? Нам потрібно затвердити календар роботи Верховної Ради. Є пропозиція роботу другої сесії закінчити 20 грудня цього року. Після цього зробити місячну перерву. А потім розпочати нашу роботу з 20 січня і продовжувати до 28 червня. Якщо ми затвердимо цей календар роботи, то зможемо вирішувати ті питання, які перед нами поставив народ.

ГОЛОВА. Я так розумію, що коли народні депутати надто активно вносили до порядку денного пропозиції, то вони розуміли, що на їх вирішення потрібен час. Тому зараз ставило питання про календарні строки: працювати до 20 грудня, зробити місячну перерву, а потім розпочати роботу з 20 січня і працювати до 28 червня, до літніх канікул.

Які щодо цього є пропозиції? Перший мікрофон. Ви голосували за нормальну роботу, будь ласка.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., голова ради агропромислових формувань Сумської області /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Я вношу конкретну пропозицію з цього приводу. Я вважаю, якщо у нас буде такий порядок роботи сесії, то ми тоді навіть і без канікул не вирішимо ці питання. Я вважаю, що нам треба так підготувати законопроекти, щоб можна було їх одразу

приймати, а організаційно побудувати роботу таким чином: два тижні працюємо за таким режимом, як сьогодні, з одним вихідним днем, тому що поїздки забирають у депутатів багато часу, здоров'я. Три-чотири дні відвести для роботи з виборцями і так далі. Сесію проводити протягом місяця, не більше, Я вважаю, треба так зробити.

ГОЛОВА. Можна задати вам запитання?

ЧЕРЯВСЬКИЙ О.П. Будь ласка.

ГОЛОВА. А коли ви відводите час для роботи в комісіях?

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Я маю на увазі цей тур. Два тижні з урахуванням роботи в комісіях. Моя думна така.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте, щоб проголосували за вашу пропозицію?

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П. Звичайно, її треба обговорити. Я гадаю, що не лише у мене така думка.

ГОЛОВА. Товариші, є пропозиція комісії, яка працювала. Ми її прийняли за основу?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так.

ГОЛОВА. Прийняли за основу. Може вас не було тоді, я не знаю. Зараз вноситься інша пропозиція. Щоб працювати, як я зрозумів, два тижні, в сьогоднішньому режимі. Потім зробити на чотири

дні перерву для поїздки в округи. Якщо в такому режимі працювати, то комісії можуть зібратися для роботи тільки після дванадцятої годині і ніяких законів обговорювати в комісіях ніхто не буде. Але пропозиція надійшла, і ставлю її на голосування. Прошу голосувати.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. "За" - 70. Рішення не прийняте. Сідайте, будь ласка.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/.

У меня предложение по режиму работы в течение недели. Я вносил предложение, на мой взгляд, очень конструктивное. Пленарные заседания начинать со второй половины дня во вторник, среду и полдня в четверг, то есть два полных дня. Вторая половина дня в четверг и пятницу - работа в комиссиях. Субботу, воскресенье, понедельник отдать депутатам. В субботу депутат может поехать и осуществить прием избирателей, в понедельник - посетить учреждения, встретиться с руководителями. В пятницу это делать очень трудно. Пятница - угасающий день ж никого нет, Что это дает? В понедельник сессия наша будет идти как штурмовщина. Этот режим работы дает возможность комиссиям поработать вторую половину четверга, пятницу, остаться на субботу. В понедельник комиссии обсуждают документы.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. "За" - 230. Рішення прийняте. Третій мікрофон.

ЧЕРВОНІЙ В.М., апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" /Ленінський виборчий округ, Ровенська область/.

Шановні депутати! Ні для кого не є таємницею, що ми значно відстаємо з прийняттям законодавчих актів у порівнянні з іншими союзними республіками, особливо з Росією.

У нас десятки невирішених питань порядку денного. І в той же час ми скоротили засідання в комісіях. Мали п'ять повних днів, тепер пропонується два з половиною. Я вважаю, що це вкрай недостатньо. Досвід показав, що в четвер і особливо в п'ятницю робота комісій ведеться не на повну потужність і не повним складом. Тому я пропоную зробити засідання комісій в середу, а в понеділок, вівторок, четвер і п'ятницю повинні бути пленарні засідання. Потім у суботу і неділю - робота підкомісій та у виборчих округах. Мені здається, що такий порядок денний - це просто потурання, чи як сказати, для великих господарських керівників, яке дає їм можливість займатися своїми справами. Ми повинні йти до створення професійного парламенту, ми не можемо собі дозволити працювати так мало і так неефективно.

Дякую.

ГОЛОВА. Дайте відповідь.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я думаю, що пропозиція слушна. Депутат свою думку висловив. Ми повинні з вами зрозуміти, що не можемо на весь період роботи сесії йти тільки за одним графіком на тиждень. Будуть враховуватись пропозиції і депутатів Червонія, Носова, і Президії, і інші варіанти роботи. Я ще раз повторюю: Президія кожен тиждень буде засідати, розглядати пріоритетні питання, які повинні бути розглянуті, і буде виносити на ваш розгляд і затвердження режим роботи на тиждень. Це дуже просто.

ГОЛОВА. Народний депутат Червоній, ви наполягаєте на голосуванні? Прошу проголосувати за пропозицію народного депутата Червонія.

"За" - 71. Рішення не прийняте. Ще які доповнення? Будь ласка, перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Уважаемые товарищи депутаты! Леонид Макарович! Может, мы пошли бы чуть-чуть вперед по каким-то вопросам? У нас во Временном регламенте записано, что на доклад, содоклад и выступления должно отводиться 2-3 часа. Это принимается. И в целом на доработку отводить один день на законопроект или проект закона. Потом один-два дня в целом на закон, и мы вложимся в то время, которое нужно нам. Я прошу проголосовать. Здесь 2,5-3 рабочих дня, я вношу один-два рабочих дня на законопроект. И один-два часа - на обсуждение.

КОВДРАТЬЄВ Я.Ю. Думаю, что в рабочем порядке мы будем учитывать его, но все мы должны с вами четко и ясно себе на носу зарубить. Спешить с принятием законов - можно так людей насмешить, что возникнут обратные ситуации.

ГОЛОВА. Можемо прийняти закон за один день, а можемо і за два, все к може бути. Другий мікрофон.

БОЙКО І.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Кам'янсько-Дніпровський виборчий округ, Запорізька область/. Шановний Леоніде Макаровичу! У мене таке доповнення, я не вимагаю на голосування ставити, це побажання Президії, особисто вам. Ми у понеділок, сьогодні, одержали орієнтовний графік роботи. Якщо ми так будемо одержувати і в цей же день працювати, він буде випадати, бо ми не готові. Тому у мене таке побажання; оскільки у депутата Носова пройшла ця пропозиція, я думаю, що в п'ятницю депутати повинні мати такі графіки обов'язково, а на понеділок або на вівторок - уже повністю готові.

ГОЛОВА. це слушне зауваження, його треба врахувати. Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Нам нужно что-то одно сделать либо сократить порядок дня раз в десять. У нас 60 законопроектов. Осталось рабочих всего лишь девять недель. Мы в любом случае сможем

принять 9 законов, как здесь предложено. Закон принимается за

2-2,5 рабочих дня. Так что либо 9 законов, либо 60, что-то одно надо делать.

ГОЛОВА. Тільки що ми про це говорили. Товариші, я пропоную проголосувати в основному за таку організацію роботи другої сесії Верховної Ради Української РСР. "За" - 229. Прийнято. Тепер

-висвітлення, третє питання. Де Правденко? Які є пропозиції щодо висвітлення? Третій мікрофон.

СЕВАСТЬЯНОВ В.І., заступник начальника учбового відділу Сімферопольського військового об'єднаного училища /Київський виборчий округ, Кримська область/. Уважаемый Леонид Макарович! Убедительно прошу вас начинать сессию с ознакомления с обстановкой в регионах республики. Это - в течение десяти - пятнадцати минут, ми не должны узнавать все .../не чути/ или с улицы, когда уже события свершились. Мы должны знать раньше, что может случиться.

ГОЛОВА. Це дійсно питання важливе, щоб ми інформували, але я не знаю, чи кожен день буде потрібно? Може, через день? Інформувати в залежності від ситуації сесію Верховної Ради, якщо в цьому виникає потреба. Перший мікрофон.

БОРЕЙКО М.С., голова Коростишівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Коростишівського райкому Компартії України /Коростишівський виборчий округ, Житомирська область/. Леоніде Макаровичу, шановні товариші! Якщо ми погодилися із цим порядком роботи

і будемо працювати практично вісім місяців на рік, то весь час будемо висвітлювати роботу по телебаченню. А в нас в окремих депутатів уже но тільки радіофобія у зв'язку з Чорнобилем, а телефобія. То коли ж люди мають подивитися кінофільм по телебаченню чи що інше? Висвітлення по телебаченню необхідне, але, думаю, достатньо годин увечері, щоб подати репортаж про основні події. Така моя пропозиція.

ГОЛОВА. Товариші! Це питання вже ставилось і раніше, надходили записки, воно обговорювалось на Президії, були різні точки зору. А зараз вноситься пропозиція, з урахуванням ситуації, не вести прямої трансляції сесії по телебаченню, а тільки робити репортажі на годину-півтори. В залежності від ситуації. Годинапівтори, може, колись потрібно буде й менше години, а коли

- більше. А важливі питання, які мають принципове значення для народу, транслювати повністю. Згода? Голосуємо за цю пропозицію? Гаразд, давайте обговоримо. По одному виступаючому біля мікрофона. Перший мікрофон, будь ласка.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні депутати, можна скоротити і до 10 хвилин, можна зовсім не показувати, Леоніде Макаровичу, це як вирішить більшість. Я, наприклад, з такою пропозицією не згоден, і ніхто з виборців не підтримає жодного депутата щоб не було прямого транслювання. Повністю трансляція повинна йти з сесійного залу. Повністю. І голосувати поіменно.

КОЗАРЕНКО В.І., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Антрацитівський виборчий округ, Луганська область/. Я пропоную вести трансляцію у скороченому вигляді, не більше однієї години і по радіо, і по телебаченню. Великий Бісмарк сказав, що той, хто любить сосиски і закони, не повинен заглядати на кухню, де вони готуються.

КОСТЮК О.В., завідуючий травматологічним відділенням Дубровицької центральної районної лікарні /Дубровицький виборчий округ, Ровенська область/.

Ситуація складається досить оригінальна. Багато бажаючих депутатів мати повну інформацію по телебаченню і радіо. Зустрічаючись із депутатами Херсонської області, я почув таку думку, що люди хочуть знати всю інформацію - чути детальний виступ, різні думки, погляди. Від цього формується загальний розвиток і політичне життя на Україні. Тому я рекомендую продовжити і надалі транслювати пленарні засідання, як і раніше. Тим паче, що залишається на пленарні засідання лише два дні.

ГОЛОВА. Зрозуміло, перший мікрофон, другий, третій - і все.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановний Леоніде Макаровичу! Я прошу півтори хвилини. Я вважаю, що повна передача всіх засідань сесії є важливим здобутком демократії на Україні і виявом гласності в роботі найвищого органу державної влади республіки. Аргументи на користь скороченого варіанту телезапису засідань є надуманими. Твердження про те, що окремі депутати, як це було у нас в залі,

роблять це з метою популістики, є також надуманими. Це також і думка всієї Народної ради. Ми можемо також сказати, що деякі депутати хотіли б приховати від народу свою пасивність.

До речі, зауваження, що телетрансляція сесії дорого обходиться державі, була, по суті, спростована головою Держтелерадіо товаришем Охмакевичем, який висловив думку, що його організації все одно у фінансовому плані. Мені здається, це вигідно тому, що нам не потрібно сплачувати гонорари і тому подібне. До речі, на мою адресу надійшов цілий ряд телеграм, зокрема від інвалідів мого Жовтневого району, які заявили, що пряма телетрансляція - це їх життя. Я не хотів би, щоб ми закрили їм це вікно . Від імені виборців ми вимагаємо збереження повної телетрансляції. Ми вважаємо, що наш народ має право бачити все - і хороше, і погане.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЗІНЧЕНКО А.Л., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Замостянський виборчий округ , Вінницька область/. Шановні депутати, шановний Леоніде Макаровичу! Оскільки ми з вами дуже часто прагнемо злагоди, вона нам потрібна, я хочу наголосити на тому, що якщо ми будемо наполягати на будь-якому урізуванні в телетрансляції, то неминуче виникне конфлікт як всередині Верховної Ради, так і конфлікт Верховної Ради із виборцями. І тому я звертаюся до вашого почуття зваженості і нагадую, що ми вже, по суті, двічі голосували за повну трансляцію.

100

Це тим більш необхідно, що сесія у нас іде, по суті, три дні, а не п'ять, як перша сесія. Я хотів би, щоб це питання все-таки ми голосували поіменно. А краще всього - не повертатись до цього питання, оскільки ми вже затвердили повну трансляцію.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЛИСЕНКО А.О., директор Чернігівського виробничого об'єднання "Хімволокно'' імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції /Новозаводський виборчий округ Чернігівська область/. Я звертаю увагу шановних депутатів на ложу преси. Коли ми до обідньої перерви розглядали питання, які пов'язані із студентськими хвилюваннями, вся ця ложа була заповнена. Як тільки ми перейшли до розгляду економічних питань, там більше 3 чоловік ніколи нема. Напевно, ні питання нікого на Україні не хвилюють. Тому як вони будуть.../ не розбірливо/ я не знаю. Тому є пропозиція, Я так вважаю, що треба перевірити, які люди там у нас сидять і скільки там потрібно. І друге. Що стосується телебачення, то я теж маю таку думку, що повністю транслювати сесію не потрібно.

ГОЛОВА. Будь ласка, від Комісії з питань гласності. Всіх прошу сідати, тому що більше слово нікому не буде надано. Ми домовились - два кола і все.

МОСКОВКА. В.М., секретар Комісії з питань гласності та засобів масової інформації /Ленінський виборчий округ, Харківська область/. Шановні депутати! Я хочу застерегти вас від дуже великої помилки - заборони повної

101

трансляції по телебаченню засідань нашої сесії. Наше суспільство переходить до нових економічних відносин. Політичні процеси, які відбуваються зараз у суспільстві, теж мають дуже важливе значення для всього населення. Але не сам ринок страшний. Страшне те, що у нас абсолютна економічна безграмотність нашого населення. Тому комісія вважає, що трансляція прийняття законів буде саме цією школою для населення нашої республіки, що все населення свідомо підключалося до вирішення тих проблем, які будуть виникати при переході до нових економічних відносин. Тому я дуже вас прошу проголосувати за ту постанову, яка рекомендована Президією, яка є у вас на руках. Тим паче, що всього два дні буде повна трансляція із засідань нашої сесії. Дякую.

ГОЛОВА. Одну хвилинку, шановні товариші! Я прошу зайняти місця, заспокоїтись. Хто хотів, виступив - час був відведений, для цього. Значить, я хочу нагадати, що вже за це рішення ми голосували двічі. Одну хвилинку! Послухайте! Голосували двічі. Друге - не треба тут поспішати з висновками. Справа в тому, що одні депутати пропонують, мовляв, їх виборці просять, щоб не транслювати. А одні - щоб транслювати. Я хочу попросити вас, якщо це можливо, врахувати таку ситуацію. Неголосувати зараз, залишити як є, а доручити вашим комісіям, щоб вони провели хоч маленьке соціологічне дослідження. Бо ми оперуєм завжди думкою людей, а її ніхто не знає. Тому я прошу проголосувати за той порядок , який вносить комісія.

Ставлю на голосування. Як і домовились, принято рішення за те, що запропоновано. Що це ви маєте сказати?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я прошу пробачення. Ще одну довідку щодо порядку денного - сторінка 3 уточнення. Буде розглянуте

102

питання про виконання постанови Верховної Ради УРСР про мораторій на спорудження АЕС і надпотужних РЛС. Воно буде включено, щоб у нас не було жодних ...

ГОЛОВА. Згода, одну хвилинку. Одну хвилинку. Не перерва, зараз голосуємо пропозицію Воробйова, тому що я, дійсно, тут пропустив. Одну хвилинку, сідайте, будь ласка. Ми вже це голосували.

Значить, я нагадую про те, що товариш Воробйов вніс пропозицію, щоб наша Верховна Рада була постійно діючою.

Одну хвилиночку, ще там хтось вносив. Коментуючи це, я сказав, що це можна було б вирішити, коли будемо приймати нову Конституцію. Але ставиться питання на голосування, то я прошу голосувати пропозицію товариша Воробйова.

Прошу вас, голосуйте.

Перший мікрофон, що там, не так я сформулював?

ВОРОБЙОВ О.М. Конечно. Уважаемые коллеги! Я напомню то, что я предлагал. В качестве ответа студентам на их требования о роспуске парламента предложить следующее. Это то, что мы должны решить вопрос сегодня о постоянно действующем парламенте. Можно внести изменения в Конституцию.

Второе. Мы должны четко сказать о сроке, когда будем принимать Закон об отзыве депутатов.

И третье. Это то, что мы включаем в повестку дня - в том числе наработку либо разработку нового закона, где будут предусмотрены выборы на многопартийной основе. Именно в качестве ответов студентам по третьему вопросу. Вот как я ставил вопрос на голосование.

103

ГОЛОВА. Це ж зовсім різні гри пропозиції: одна пропозиція - про постійно діючий парламент, друга пропозиція - про відклик депутатів. Він є в порядку денному.

Строк, коли буде готовий - тоді і розглянемо. І трете - про Конституцію. Там також є Конституційна комісія, яка буде працювати, якщо ми її створимо. Як тільки вона буде готова, ми негайно внесемо.

Все ж таки я ставлю ці пропозиції на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 58. Рішення не прийняте.

Щодо процедури?

ВОРОБЙОВ О.М. Уважаемые коллеги! Я обращаюсь сейчас ко всем вам. Некоторые товарищи нажимали клавиши за себя и за отсутствующих коллег. Прошу вытащить карточки и провести поименное голосование для регистрации. Я утверждаю, что многие из вас, особенно вот одессит сидит, депутат Мороз, - аж три карточки...У нас фактически после 7 часов времени кворума не было. Я требую, чтобы была проведена поименная регистрация.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МОРОЗ О.В., начальник юридичного бюро дослідного заводу "Кристал", м. Миколаїв /Заводський виборчий округ, Миколаївська область/. Депутат Мороз. Я протестую, я жодного разу не проголосував за когось, тільки за себе.

ГОЛОВА. Все. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Уважаемые коллеги! Судя

104

по сегодняшнему дню нашей работы /а, видимо, мы так довольно "вежливо" работать будем и дальше/, я хочу внести конкретные предложения. Не нужно ждать, когда у нас будет работать эта мандатная комиссия, когда мы будем еще рассматривать постоянный Регламент. На это уйдет масса времени. Я требую и прошу проголосовать за это предложение, чтобы завтра сформировать небольшую группу депутатов и доработать во Временном регламенте основополагающие принципы нашей работы, то, что мы почувствовали: это и защита Председателя Верховного Совета, и очередность выступлений, и, кстати, лишение права участвовать в работе сессии на день, на два для тех, кто себя ведет недостойно. Словом то, что мы почувствовали в процессе работы. Прошу проголосовать.

ГОЛОВА. Товариші! Я хочу дещо сказати "групі 239" під час перерви. Але ми, мабуть, настільки сьогодні стомилися, враховуючи ту ситуацію, яка була і до обіду, і зараз, що я хотів би попросити вас, щоб ми зробили сьогодні перерву, а завтра о 10 годині розпочали з питання "Про положення про Комісії Верховної Ради мандатної і з питань депутатської етики". Оголошується перерва до завтра, до 10-ї години.

105