ЗАСІДАННЯ ШІСТНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 16 жовтня 1990 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Прошу реєструватися.

На ранковому засіданні ми доручили головам комісій товаришам Залудяку, Кондратьєву, Павличку, Чепурному і Юхновському внести пропозицію про склад погоджувальної комісії. Враховуючи розстановку сил у Верховній Раді, а також ситуацію, що склалася поза Верховною Радою, і для того, щоб нам надалі працювати плідно, конструктивно, необхідно мати комісію, яка спілкувалася б з усіма, в тому числі з голодуючими студентами.

Ми повинні всі питання вирішувати за допомогою цієї комісії, а не безпосередньо в залі Верховної Ради, щоб зал Верховної Ради був місцем роботи, а не для з'ясування політичних та інших пристрастей. Комісія повинна розв'язувати й інші завдання, які виникатимуть по ходу нашої з вами роботи. У позасесійний час комісія має розпочати дискусії, організувати з'ясування ситуацій за "круглим столом", тому що треба виходити з реалій життя, а не лише з

наших бажань. Хоч вони можуть бути і благородними, але не завади можуть бути виконаними, якщо не буде створено механізму відповідного з'ясування позицій. Як мені відомо, товариші готові нам такий склад комісії доповісти. Хто доповідатиме? Будь ласка. Товариш Залудяк Микола Іванович, прошу вас.

ЗАЛУДЯК М.І., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях екології та раціонального природокористування /Крюківський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься пропозиція про склад погоджувальної комісії Верховної Ради Української РСР, яка б змогла в цей дуже складний і відповідальний для нас час вирішувати ті питання, про які сказав Голова Верховної Ради товариш Кравчук.

Оголошую склад комісії на ваш розгляд. Може, не всі пропозиції надійшли, ви маєте право додатково вносити пропозиції. До складу комісії запропоновані такі товариші: Кравчук, Гуренко, Плющ Коцюба, Горинь Михайло Миколайович, Сухий, Залудяк, Череп, Морозов, Юхновський, Яворівський. Всього її чоловік.

ГОЛОВА. Список, як я розумію, погоджений з відповідними групами. Так?

ЗАЛУДЯК М.І. Так. У нас була злагода. Ми говорили з Михайлом Горинем, щоб були і керівники республіки. До складу комісії повинні входити депутати, які можуть виходити, коли це потрібно, до студентів і до різних угруповань.

ГОЛОВА. Перш ніж обговорювати далі це питання, треба з'ясувати деякі організаційні моменти та кількість членів комісії. Я до чого це веду? Може, потрібно буде комісії зібратися, а сесія повинна працювати, то я пропоную свою кандидатуру зняти, а нехай залишається в комісії Іван Степанович Плющ, тому що комусь треба сидіти за цим пультом. Другий мікрофон.

ЛУБКІВСЬКИЙ Р.М., член Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Яворівський виборчий округ, Львівська область/. Я хотів висловити свою думку стосовно депутата Коцюби. Я категорично проти Коцюби. Тому що не може бути в цій комісії людина, яка себе скомпрометувала. І я вважаю, що це тільки викличе роздратування у людей. Я пропоную зняти кандидатуру депутата Коцюби із складу погоджувальної комісії. Дякую.

ГОЛОВА. Я хочу задати запитання. Я зрозумів, що весь склад комісії себе скомпрометував?

ЛУБКІВСЬКИЙ Р.М. Я ставлю питання лише про одного Коцюбу.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А., керівник Львівського відділення Інституту ботаніки імені М.Г.Холодного АН УРСР /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Я цілковито підтримую думку депутата Лубківського і просив би також врахувати те, що депутат Коцюба останнім часом надто нервово виступає, надто тенденційно поводиться в залі, і треба було б знайти

людину більш спокійну. Це міг би зробити, скажімо, шановний депутат Віктор Іванович Шишкін. Розумна, спокійна людина, яка може справді працювати на узгодження, а не на конфронтацію.

ГОЛОВА. Гадаю, що зараз не будемо голосувати. Поки що вислухаємо всі пропозиції, а тоді вже будемо голосувати по кожній кандидатурі. Так? Обговоримо в цілому, чи як ви запропонуєте? Перший мікрофон.

ГУСЄВ В.І., директор середньої школи N 92 /Кіровський виборчий округ, Донецька область/. Треба ввести до складу комісії Філенка Володимира від депутатської групи "Демократична платформа".

ГОЛОВА. Так, другий мікрофон, Я ще раз підкреслюю, товариші, якщо погоджувальна комісія буде 30 чоловік, то ми не зможемо працювати або ця комісія просто не зможе працювати.

ЗАЛУДЯК М.І. Ми запропонували 11 чоловік. Ваші пропозиції? Давайте проголосуємо.

ГОЛОВА. Давайте проголосуємо за кількість. Є 11. Можна, скажімо, 13, 15, 9. Давайте проголосуємо за те, щоб погоджувальна комісія була в складі 11 народних депутатів. Прошу за цю пропозицію проголосувати. А далі будемо вже вирішувати персонально.

"За" - 329. Рішення прийняте. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановний Леоніде Макаровичу! Щойно при обговоренні кандидатур до складу комісії депутат Лубківський

перед усіма телеглядачами і перед усім народом України на одного члена цієї комісії, члена Президії Коцюбу сказав, що він себе скомпрометував. Чим скомпрометував конкретно? Нехай Лубківський зараз пояснить народу України і не кидає тінь... Зараз хтось вийде і ще скаже: "Він скомпрометував". Навіщо тоді ми обираемо комісію?

ГОЛОВА. Значить, товариші, я хочу підтримати одну пропозицію. Я просив би вас послухати. Кожен депутат може висувати пропозицію, давати відводи, самовідводи, але я справді просив би утриматися від кваліфікації. Скажімо, не підходить за діловими якостями, не підходить за характером, але підкреслюю, сказати - скомпрометував, то це вже треба довести. А це вже дискусія. Не потрібно цього. Ми вас закликаемо до нормальної роботи.

Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановний Леоніде Макаровичу! Я думаю, що не личить нам, членам парламенту, одне одного так називати. Хто кого скомпрометував?

І я за те, щоб депутат Коцюба був у цій комісії, тому що він, як кваліфікований юрист, має повне право бути в ній. Можливо, декому з депутатів не подобається, що він справді сильний опонент, користується не емоціями, а розумом і законом. Так це інша справа.

Тому я підтримую пропозицію, щоб депутат Коцюба був у цій комісії.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. /Не чути/.

ГОЛОВА. Я взяв самовідвід. Голосуйте.

ЗАЛУДЯК М.І. Отже, шановні народні депутати, перше питання. Леонід Макарович Кравчук взяв самовідвід, я прошу проголосувати.

ШУМ У ЗАЛІ.

ЗАЛУДЯК М.І. Далі за списком, який я запропонував і як записано у нас. Тобто пропозиції депутатів Шишкіна і Філенка.

ГОЛОВА. Одну хвилину. Тут у мене є записка від молодіжної комісії. Це ж студенти, молодь, і я думаю, що є всі підстави Андріяку ввести.

ЗАЛУДЯК М.І. Тоді так, як я запропонував - за алфавітом? Депутат Гуренко. По кожному окремо будемо?..

ГОЛОВА. Окремо.

ЗАЛУДЯК М.І. Депутат Гуренко. Хто "за"?

ГОЛОВА. Голосуємо. Хто за те, щоб до складу комісії ввести депутата Гуренка? До погоджувальної комісії.

ГОЛОВА. "За" - 310. Прийнято.

ЗАЛУДЯК М.І. Депутат Плющ.

ГОЛОВА. Плющ Іван Степанович. Ставиться на голосування його кандидатура. До складу комісії." За" - 325. Прийнято.

Депутат Залудяк. Ставиться на голосування.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Якщо дійде до прізвищ... треба обговорювати... "3а"- 293. Прийнято.

Товариш Коцюба, спокійно. Зараз обговорюємо. Це ж я не ставлю на голосування.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Я не чую. Що таке? З мотивів голосування? Перший мікрофон.

ТАНЮК Л.С., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Ватутінський виборчий округ, м. Київ/. Мені здається, ми робимо зараз неправильне діло, тому що ми обираємо погоджувальну комісію голосуванням. Погоджувальна комісія не може обиратися голосуванням, тому що більшість, політична більшість тоді не пропустить представників меншості. Це неправильно і не буде кого з ким

погоджувати. Крім того, я хотів би сказати, що представники далеко не всіх партій, які є в залі, представлені в цій комісії.

Тому я пропонував би поставити на обговорення кандидатуру Лук'яненка як представника Української республіканської партії. Крім того, я думаю, що обрання Коцюби на це місце треба сприймати як жарт. Ця людина не має твердих політичних поглядів; вона заявила, що покладе партійний квиток за Народну раду, потім партійний квиток похапцем забрала назад. Це є політична, даруйте мені на слові, проституція, і я наполягаю, щоб його обрання відхилити.

ГОЛОВА. Я прошу сісти. Шановні товариші! Шановні товариші, я прошу зайняти свої місця. Не треба це...

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Не треба все переводити в площину голосування. Одну хвилинку! Я прошу вас, заспокойтеся. Проголосувати - це справа нескладна. Ми голосуємо не просто за якусь проблему, а за погоджувальну комісію.

Я вважаю, якщо хтось буде голосувати або "проти", або "за", то це одна справа, а коли в залі вже є опозиція, то це вже не погоджувальна комісія.

Я хочу висловити свою точку зору, Я знаю товариша Коцюбу як нормальну людину, як кваліфікованого юриста. І цього ніхто, якщо бути чесним перед собою, заперечувати не може.

Якщо говорити про погоджувальну комісію, то вона зразу ж з цього залу вийде не погоджувальною, коли виникав така ситуація, що зразу піднімається опозиція у повному складі. Тому я не знаю, про що вони говорили. Вони до чогось домовилися, але я не знаю, я при цьому не був.

Погоджувальна комісія не може бути прийнята силою.

КОЦЮБА О.П., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Радянський виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати! У нас дійсно відбулася більш ніж годинна розмова і відбулася ця розмова з представниками опозиції. Були пропозиції Юхновського і Гориня Михайла Миколайовича. У нас відбулася, мені здається, виважена, шаноблива розмова. І один із принципів, як домовилися, був такий, що одна сторона, тобто депутатська більшість, і друга сторона не втручаються в справи тих, кого вони будуть висувати представниками. Я знаю, що багатьом, особливо екстремістським силам, я дуже незручний противник. І знаю, що якщо Танюк, очолюючи Комісію з питань культури та духовного відродження, займається такими компрометуючими матеріалами чи висловлюваннями, то я собі цього відносно нього не можу дозволити, бо мені не дозволяв і культура, і духовне надбання. /Оплески/.

Я не знімаю своєї кандидатури тільки тому, що кожний незручний противник опозиції буде так само скомпрометований, то я хочу скомпрометувати себе. Що стосується моєї позиції, то ви її пам'ятаєте. Я висловив свій протест тоді, коли ставилося питання про поєднання влади. Я можу це перевірити по бюлетеню, і опозиція може там подивитися. Оскільки це було вирішено позитивно - ні Івашко, ні Гуренко, ні Леонід Макарович не поєднують постів - то я вважаю, що той протест з мого боку задоволений. Тому у мене немає підстав виходити з партії, в якій я перебуваю. Дякую вам за увагу.

ГОЛОВА. Перший мікрофон, по процедурі.

ГРАБІН В.В., другий секретар Сумського обкому Компартії України /Глухівський виборчий округ, Сумська область/. Леоніде Макаровичу! Ми зараз робимо не дуже вірно. Я вважаю, що представників у погоджувальну комісію повинні призначити політичні групи, сили, чи як ми їх назвемо. Дійсно, що тут комусь щось буде не подобатись. Але подобається чи не подобається - кого делегували, той і повинен там працювати. Це - перше.

Друге. Я вважаю, що депутат Танюк повинен вибачитись перед товаришем Коцюбою.

І третє. Я підтримую Коцюбу і вважаю, що не Коцюба зрадив, а Рада зрадила де в чому, і він дійсно правильно зробив.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., відповідальний секретар Секретаріату Народного руху України за перебудову /Ровенський виборчий округ, Ровенська область/. Леоніде Макаровичу! Шановні депутати! Я гадаю, що у погоджувальну комісію ми не можемо механічно направити своїх представників, а повинні, перш за все, обрати людей поміркованих, авторитетних, близьких за поглядами до центру. Тих, які могли б впливати якимось чином на всі політичні групи. Тому що, якщо ми в цю погоджувальну комісію введемо, скажімо, з одного боку Хмару, з другого боку Причкіна, добродія, якого я дуже шаную, то навряд чи щось вони узгодять там. Тому я наполягаю, щоб там були люди авторитетні. Яким авторитетом може для нас бути депутат Коцюба, який, коли стояло питання про висунення до складу Президії Верховної Ради, був активним

провідником у Народній раді, заявив про те, що він виходить з партії. Так би мовити, кинув партквиток. Потім підняв, поцілував, оказав, що він чесний марксист, і пішов до партійної більшості, коли постало питання про те, за ким сила в парламенті. Я категорично даю відвід цій кандидатурі і хочу сказати, що його присутність у погоджувальній комісії буде тим яблуком незгоди, яке розсварить нас усіх. І крім того, студенти, які його бачили на мітингу, теж категорично заперечували проти цієї кандидатури.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ШАПОВАЛ В.Н., голова виконкому Черкаської обласної Ради народних депутатів /Чигиринський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Хотіли б ми чи не хотіли цього, але прийде час, і там, на вулиці, і тут, у цьому залі, будуть діяти закони. Тому що у будь-якій цивілізованій країні діє закон, а не ніяка кліка, як прийнято говорити в цьому залі - комуністична кліка, демократична, ще якась. Діяти повинен закон. Тому і підхід повинен бути по закону. І коли ми сьогодні робимо, я вважаю, лише перший крок до того, щоб усе-таки діяти за законами, то я прошу шановних депутатів підходити до будь-якої кандидатури тільки з цієї позиції. Відкинути всі амбіції, відкинути пріоритети до тих, хто виляє, я вибачаюсь, як сука хвостом, в залежності від політичної обстановки.

/ШУМ У ЗАЛІ/. Єдиний підхід - порядність, законність. Лише тоді ми прийдемо колись до спільної думки. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Перший мікрофон, з мотивів голосування.

ГОЛОВАТИЙ С.П., член Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Сирецький виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! При вирішенні цього питання, на мій погляд, зроблено помилку методологічного плану. Мова йде про створення погоджувальної комісії. Погоджувальна - вона на те і є, щоб досягти згоди. Отже, згоди немає через протистояння двох протилежних сил. Тому погоджувальну комісію може бути створено не за принципом голосування, а за принципом делегування від фракцій, які протистоять одна одній. Є більшість, є меншість. І обов'язково на паритетних засадах. Ми можемо визначити кількість. Хай то буде 10, але має бути порівну: по 5 осіб від кожної сторони. 5 від групи "За суверенну Радянську Україну", 5 від Народної ради. Тільки за рівних умов. І кандидатури мають бути висунуті на засіданні фракцій. Ми уникнемо тут обговорення персоналій, ми уникнемо характеристик осіб і так далі. Це справа кожної фракції. У такому разі це буде дійсно погоджувальна комісія, яка на паритетних началах може досягти якоїсь згоди. Дякую.

ГОЛОВА. Товариші! Тут продовжують надходити записки саме такого характеру /от і Пилипенко надіслав записку в цьому плані/, що ми робимо помилку, коли виносимо на голосування погоджувальну комісію, яка має узгодити між собою політичні групи, фракції, скажімо, і так далі. Значить, я не знаю /це просять поставити на голосування/, чи потрібно нам голосувати за

персоналії? Я ставлю це питання на голосування. Воно тут має принципове значення. Це керівник фракції нам таку пропозицію вносить, щоб тільки узгодити. Але ми тоді не можемо узгодити навіть кількості, тому що ми не знаємо, від кого скільки у нас буде. Якщо ми узгодимо кількість, то ми обмежимо можливість, скажімо, когось ввести. Там з'являється ще одна фракція.

Ставиться на голосування /просить Філенко, щоб ми порадились і проголосували/, що фракції повинні зібратись, кожна делегує одного чи двох - я не знаю, то нехай порадяться - і просто нас поінформують. Ніякого голосування в залі. Тому що погоджувальна комісія, яка призначена шляхом голосування, вже тоді втрачає можливість маневру. Вона вже є такою, що тільки має до Верховної Ради все узгоджувати.

Я ставлю цю пропозицію на голосування. Повторюю її: щоб фракції, групи висунули своїх представників, обрали, скажімо. Тут не може бути навіть голови. І хтось, кому буде доручено, нас поінформував, хто входить до цієї комісії. І ніякого голосування, ніяких заперечень, ніяких, скажімо, обговорень - цього не робити.

Ну, що значить тільки .../не чути/? Я ж тільки що пояснював. Хто знає, скільки у нас тут цих фракцій і цих груп.

А ми ж голосували щодо одинадцяти чоловік. Так, це ж голосували з процедури. Другий мікрофон. Що ви хочете?

ДЕПУТАТ /не представився/. Питання щодо процедури. З приводу того, що ви говорили. Ви чітко сказали про те, що тільки представники фракцій. У данному випадку, якщо йдеться, скажімо, про Коцюбу чи про іншого, то це не представник фракції.

ГОЛОВА. Значить, Коцюба - не представник? Але він же входить в якусь організацію.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ні, ні, нікуди!

ГРИНІВ Є.А., голова Львівського обласного комітету народного контролю /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Від нас він пішов, і у вас його теж нема. Він не в представником жодної фракції.

ШУМ У ЗАЛІ.

ЗАЛУДЯК М.І. Шановні народні депутати! Згідно тієї пропозиції, яка внесена, погоджувальна комісія визначається у кількості одинадцяти чоловік. Підібрано її якісний склад. Неможливо врахувати представників усіх фракцій. Але дивіться - тут і товариш Юхновський, голова Народної ради, тут і Горинь Михайло Миколайович, тут і Яворівський, тут і Філенко, і Коцюба. Тут всі є.

ДЕПУТАТ /не представився/. Ну, ви все називаєте Коцюбу! Яворівський є.

ГОЛОВА. Будь ласка. Тут одинадцять чоловік. Якщо так, то давайте по іншому вирішувати. Третій мікрофон.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ /Не чути/.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні колеги! Я хочу внести роз'яснення, тому що я вніс ту пропозицію, що була продубльована потім і Сергієм Головатим.

Не треба зараз загострювати це. Як би ми там по фракціях не визначалися, реально їх є декілька. Я їх можу назвати. Це офіційна опозиція - Народна рада, яка об'єднує декілька фракцій - Демократичної партії України, Демплатформи, Української республіканської партії. І є офіційна більшість. Це - представники КПУ. Я пропоную конкретно: по 5 чоловік від більшості і від Народної ради. Ми там самі визначимось. Хай більшість сама теж визначиться. Нехай більшість не дивує, що їх більше, а в комісії від них всього п'ять представників. Так робиться в усьому цивілізованому світі. Кожна фракція дає рівну кількість представників, але при узгодженні враховується реальна кількість голосів або реальна кількість мандатів у тій чи іншій фракції.

ГОЛОВА. Ви зрозуміли, яка пропозиція? Значить, 5 і 5. Але ще один має бути, бо десять ні до чого не домовляться. Все, закінчуємо. Голосуємо цю пропозицію. Хто за цю пропозицію? Ще раз формулюю питання, послухайте уважно, щоб не було розмов, що хтось не знає, за що він голосує.

Перший мікрофон.

РЯБОКОНЬ В.П., голова Комісії Верховної Ради Української РСР Мандатної і з питань депутатської етики /Барський виборчий округ, Вінницька область/. Я думаю, що треба - 5 і 5 і від Президії Івана Степановича. Він не

входить до фракцій і буде разом - одинадцять. Це перше.

Друга моя пропозиція. Зараз це питання не обговорювати, а перейти до наступного. Це ж питання обговорити після закінчення нашої роботи. Поправки... /нерозбірливо/ депутати зберуться, обговорять завтра питання зранку, внесуть пропозиції, щоб не затримувати сесію.

Останній момент. Я не знаю, як хто думає, але я вважаю, що перед народним депутатом Коцюбою народні депутати, які заявили сьогодні про нього /один, що він скомпрометував себе, другий, депутат Танюк, ще гірше сказав/, повинні вибачитися. Ви знаєте, скільки нападок з боку представників Народної ради на комуністів. Ніхто із комуністів про це не говорив. Ніхто. І голосували за тих же самих представників Народної ради. Це неетично. На нашій сесії такого не може бути, щоб будь-що говорити про людину без будь-яких на те підстав.

ГОЛОВА. Підтримую це. Другий мікрофон.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.І., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Ленінський виборчий округ, Чернівецька область/. Я хотів би, шановні товариші, Леоніде Макаровичу, сказати про те, щоб до цієї комісії обов'язково увійшла хоча б одна людина - працівник вищої школи. У нас стільки тут представників, які мають багаторічний досвід роботи з молоддю... і жоден не був внесений туди... Юхновський - працівник науково-дослідної установи, а не вищої школи.

ГОЛОВА. У вас яке запитання? Перший мікрофон.

ТАНЮК Л.С. Я хочу вибачитися перед шановним товариством за те, що я назвав депутата Коцюбу "політичною проституткою". Але товариш Ленін, взірець нашої етики, вважав своїх політичних противників "архіполітичними проститутками". Водночас вибачаюсь і за товариша Леніна. /Оплески/.

ГОЛОВА. Ви вже вдруге виступаєте? Все. Сідайте, будь ласка. Займіть усі свої місця. Я прошу всіх народних депутатів утримуватись від емоцій. Я ще раз хочу сказати /я це вже говорив/, що не потрібно звинувачувати Голову в тому, в чому його не слід звинувачувати. Я категорично, як Голова Верховної Ради засуджую будь-які звинувачення, будь-які зневаги, будь-які образи

- від кого б вони не були.

Повірте, що я натерпівся образ від вулиці стільки, що, мабуть, ніхто з вас стільки і в чорних снах не чув і не бачив. Але я мовчу. І в цьому залі також. То це характеризує кожного депутата. Для цього у нас є Мандатна комісія, яка має це питання розглянути і внести відповідні пропозиції.

Я ставлю питання таким чином: голосували за И чоловік із всіх фракцій. Як пропонує товариш Філенко, фракції вносять по 5 осіб і починає працювати погоджувальна комісія. Нас лише ставлять до відома, і ми ніякого голосування не проводимо. Ставлю цю пропозицію на голосування. Хто за це, прошу голосувати. Депутат Плющ, як вже сказали, входить до комісії від Президії. "За" - 268. Прийнято.

Але я прошу ще раз Мандатну комісію та з етики питання про образу в залі депутатів розглянути і дати нам інформацію.

Тепер ми переходимо до іншого питання, щодо нього треба порадитись з вами.

Значить, у нас зараз підготовлений проект Закону про пріоритетність соціального розвитку села. Комісія наших аграрників просить, щоб ми зараз розглянули питання, до якого сьогодні на ранковому засіданні ми так і не дійшли, але воно вже визріло. Але в нас на порядку денному наступним йде положення про Комісію мандатну і з питань депутатської етики. Я прошу визначитися - яке будемо питання обговорювати? Ставлю це на голосування, бо аграрники до нас звернулися. З кожного питання ми не будемо утворювати тут дискусію. Йдеться лише про те, яке питання обговоріться за яким. Що, знову будемо відкривати дискусію?

Я виніс на обговорення питання про те, що зараз поставити в першу чергу. Воно в нас у порядку денному є. Ми підійшли до Комісії мандатної і з питань депутатської етики, затвердили порядок денний. Воно стоїть третім у нас. Ось воно, ви бачите? І ми повинні зараз його розглядати. Аграрники просять, щоб ми розглянули пріоритети соціального розвитку села. Будемо розглядати по порядку? Прошу. А для чого голосувати? Питання є в порядку денному. Голосувати треба тоді, коли необхідно його переставити.

РЯБОКОНЬ В.П. Шановні народні депутати! Ви самі розумієте, що наша робота була б набагато ефективнішою і пліднішою, якби в цьому залі була краща дисципліна серед депутатів. Я думаю, не випадково ви сьогодні поставили питання, щоб прискорити розгляд положення про Комісію мандатну і з питань депутатської етики. Але, разом з тим, хочу сказати, що одне положення не вирішить проблему, якщо всі ми з вами не будемо дотримуватись тих норм і правил, що існують для народних депутатів. Тому в доповнення положення про комісію я хотів би підтримати пропозицію депутатів

прискорити підготовку Регламенту і прискорити прийняття Закону про статус народного депутата.

Комісія Верховної Ради Української РСР мандатна і з питань депутатської етики спільно з Комісією у питаннях законодавства і законності та з Комісією з питань правопорядку та боротьби із злочинністю підготували і вносять на ваш розгляд проект положення про Комісію Верховної Ради мандатної і з питань депутатської етики.

Такий документ викликаний тим, що вже сьогодні розгляду потребує велика кількість справ, пов'язаних з порушеннями правил депутатської етики, поведінкою окремих депутатів як у Верховній Раді, так і за її межами. На нашу думку, положення забезпечить правову основу діяльності комісії, допоможе оперативно й кваліфіковано організувати цю роботу та розглядати справи. Поданий проект положення - це результат колективної праці ряду комісій Верховної Ради. В ньому враховані конструктивні пропозиції, висловлені на засіданні Президії Верховної Ради Української РСР, яка в основному схвалила проект положення і передала на розгляд народних депутатів. Думаю, що немає потреби зупинятись на всіх положеннях проекту. Цей документ є у кожного з вас, і ви мали змогу його проаналізувати. Хочу лише підкреслити, що Комісія мандатна і з питань депутатської етики, як це зазначено в преамбулі проекту положення, створюється для перевірки повноважень народних депутатів Української РСР, а також розгляду питань, що стосуються моральних норм поведінки депутатів у Верховній Раді на її сесії, засіданнях постійних комісій, у побуті, за місцем роботи, в інших місцях.

Цим сказано, що комісія може розглядати факти порушень депутатом норм поведінки, що стосуються усіх сторін його життя і діяльності. У проекті положення подано досить широкий перелік порушень правил етики, за які народний депутат може бути заслуханий на засіданні комісії, і до якого можуть бути застосовані відповідні заходи впливу.

Зокрема, комісія заслуховує того з народних депутатів, хто своїми діями, заявами і вчинками скомпрометував орган, до складу якого його обрано

порушив Регламент Верховної Ради Української РСР, законодавство, яке регулює повноваження народного депутата Української РСР;

принизив честь і гідність інших депутатів Української РСР, під час засідань Верховної Ради допустив образливі вигуки з місця, перешкодив виступу іншого депутата;

розголосив дані, які стосуються питань, розглянутих на закритих засіданнях Верховної Рада Української РСР і Президії, постійних комісій і не підлягають розголосу, а також відомості, які відносяться до таємниці особистого життя депутатів або виборців, що охороняється законом;

висунув необгрунтовані звинувачення на адресу комісій Верховної Ради Української РСР, груп народних депутатів Української РСР, Уряду, інших державних органів і громадських організацій;

не виконує без поважних причин доручень Верховної Ради і її президії, комісії, до складу якої він входить;

систематично пропускає без поважних причин засідання Верховної Ради, комісії, до складу якої він обраний;

передовірив голосування інший особі або голосував за іншого депутата;

навмисно вжив у публічних виступах недостовірні або неперевірені факти;

допустив некоректні висловлювання на адресу державних органів, громадських організацій і осіб, що зачіпають їх гідність і честь, і відмовився добровільно визнати некоректність своїх висловлень і вибачитися;

допустив використання депутатського статусу для одержання особистої вигоди;

допустив некоректні висловлювання на адресу народних депутатів УРСР в інших виборчих округах, або проводив агітаційну роботу за їх відкликання а народних депутатів, не маючи на те відповідних повноважень Верховної Ради.

У разі неетичної поведінки службових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються Верховною Радою Української РСР, питання про їх поведінку ставиться на розгляд народних депутатів Української РСР за висновком Комісії мандатної і з питань депутатської етики.

Комісія Верховної Ради Української РСР мандатна і з питань депутатської етики застосовуй щодо народного депутата, що порушив етичні правила і моральні норми, такі заходи впливу: робить усне зауваження, робить зауваження з занесенням до протоколу засідання, входить з пропозицією до Президії Верховної Ради Української РСР про позбавлення його слова на трьох, або п'яти пленарних засіданнях Верховної Ради, або накладення на депутата штрафу в розмірі 200 карбованців, або про повідомлення через засоби масової інформації відповідного виборчого округу про заходи впливу, які вживались до народного депутата.

Я хочу звернути вашу увагу, оскільки комісія сама юридичних прав не матиме, визначились, які вживати заходи. Вона може тільки виносити свої пропозиції на розгляд Президії або на розгляд сесії Верховної Ради. В разі відсутності без поважних причин більше чверті робочого часу на сесіях Верховної Ради УРСР, засіданнях її постійних комісій або не реагування народного депутата на зауваження щодо порушення етичних норм комісія може порушити перед Верховною Радою і виборцями відповідного округу питання про позбавлення його депутатських повноважень.

При попередньому розгляді проекту положення на засіданні Президії, у відповідних постійних комісіях тривалий час дебетувалось питання щодо третього пункту другого розділу положення, де передбачено заходи впливу до депутатів, які порушили норми депутатської етики. Виходячи з реалій, які склалися, майже всі члени комісії, за винятком одного, погодились з тим, щоб такі заходи впливу положення залишити. Якщо цього не зробити, то комісія не буде мати ефективних важелів, які примушували б окремих депутатів утримуватись від порушення етики г моральних норм поведінки. Адже на зауваження, як ми не раз уже переконались, не всі реагують належним чином.

Для переконливості наших доказів ми проаналізували, як вирішується питання депутатської етики у парламентах ряду зарубіжних країн. Ось про що коротенько я хотів би вас Поінформувати. У конгресі Сполучених Штатів Америки законодавці зобов'язані бути присутніми на засіданнях своєї палати, в іншому разі за відсутності кворуму їх явка забезпечується силою. /Оплески/.

У Великобританії головна роль в організації роботи парламенту та дотриманні етики дебатів належить спікеру. Він надає право виступу тому чи іншому законодавцю, має право винесення дисциплінарних

покарань, зокрема, випровадження порушника дисципліни з палати общин. Проте найсуворіше покарання для британського законодавця полягає в тому, що спікер називає ім'я того, хто завинив. Після цього за пропозицією найбільш високопоставленого із присутніх на засіданні міністрів палата приймає резолюцію, яка забороняє тому, хто порушив спокій, заходити в будинок парламенту протягом п'яти робочих днів. Якщо через деякий час спікер повторно називає по імені цього ж законодавця, той позбавляється права бути присутнім у парламенті протягом двадцяти робочих днів. Третє звернення до парламентарія тягне за собою усунення від засідань на невизначений строк.

У парламенті Франції порушень депутатської етики може потягнути за собою позбавлення депутата на місяць або півроку від чверті до половини грошового утримання. Тут застосовується і тимчасова випровадження депутата з палацу зборів, і на різні строки, максимально - до шести місяців, у проекті положення, який вам роздано, регламентовано порядок та принцип утворення комісії, визначені її повноваження. Є окремі розділи про порядок розгляду питань та про організацію роботи комісії. Зокрема, передбачено, що комісія розглядає питання порушення правил депутатської етики за письмовою заявою депутата чи групи депутатів, за листами і зверненнями виборців, за дорученням Верховної Ради Української РСР або її Президії.

Комісія може розглянути питання, які входять до її компетенції, і за власною ініціативою, якщо постанову про необхідність такого розгляду прийнято більшістю її членів. Комісія Верховної Ради Української РСР мандатна і з питань депутатської етики просить народних депутатів розглянути запропонований проект положення, внести до нього відповідні пропозиції, зауваження і затвердити його.

У нас в протоколах є зауваження Комісії у питаннях законодавства і законності. Вони лише вчора надійшли, ми не встигли їх опрацювати. Я гадаю, що сьогодні будуть додаткові зауваження. Ми тоді розглянемо всі зауваження на комісії і вам доповімо на одному із засідань Верховної Ради. У мене все.

ГОЛОВА. Запитання є? Перший мікрофон.

ДУБЕНКОВ Г.О., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань відродження та соціального розвитку села /Козятинський виборчий округ, Вінницька область/.

Леоніде Макаровичу! Я вношу пропозицію, мабуть, від більшості депутатів, щоб прийняти запропонований проект положення за основу і проголосувати за нього. А вже потім вносити доповнення і якісь зміни.

І таке запитання до Василя Петровича. Які повинні бути поважні причини для відсутності депутата на сесійному засіданні? Щодня відсутні 60-70 депутатів. Чи передбачена положенням систематична відсутність депутатів без поважних причин? Чи враховані положенням хвороба, відрядження та інші причини?

РЯБОКОНЬ В.П. Відрядження з дозволу керівництва, як у нас визначено.

ГОЛОВА. Одну хвилинку. Треба проголосувати. Була пропозиція прийняти за основу, а далі вносити зміни, доповнення і таке інше. Ставлю на голосування цю пропозицію.

"За" - 284. Рішення прийняте.

Тепер давайте вносити пропозиції, запитання, доповнення. Другий мікрофон.

ПЕТРЕНКО В.О., голова Приазовської районної Рада народних депутатів, перший секретар Приазовського райкому Компартії України /Приазовський виборчий округ, Запорізька область/.

Шановний голово комісії! Дехто з депутатів, в тому числі і я, на першій сесії подали вам заяву, де засуджувані вчинок депутата Воробйова із Сум, коли він захопив трибуну і півгодини ми не працювали. Він ледь не зірвав сесію. Аналогічні вчинки були у депутата Зайця, депутата Хмари та інших депутатів. Скажіть, будь ласка, чи до прийняття положення це все списується, чи комісія буде розглядати такі вчинки?

РЯБОКОНЬ В.П. Комісія розглянула вчинок народного депутата Воробйова і запропонувала йому вибачитися перед сесією. Народний депутат Воробйов до цього часу не вибачився, аде у нас не було положення, яке дозволило б нам вжита певних заходів впливу.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В., доцент кафедри вищої математики Івано-Франківського інституту нафти і газу /Долинський виборчий округ, Івано-Франківська область/.

У мене є чотири пропозиції, я не знаю, як мені їх оформити.

ГОЛОВА. У письмовій формі.

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В. У письмовій формі я вже подав учора зранку. Значить....

ГОЛОВА. Значить, висловите потім, зараз ідуть запитання. У вас й запитання?

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В. Є запитання. Запитання таке. В одному місці написано, що комісія не розглядає питань, які належать до компетенції суду, прокуратури і так далі. А в іншому місці написано, що Мандатна комісія розглядає поведінку депутата, який припустився некоректних висловлювань проти депутатів, що зачіпають їх гідність та честь. Чи не логічніше було б тому депутату звернутися безпосередньо до правоохоронних органів і нехай вони згідно з законом захищають його честь.

ГОЛОВА. Я бачу, що стоїть багато людей біля мікрофонів, а ми не визначили час на запитання. У нас визначений час на запитання

- 15 хвилин, то я прошу включити табло. Інших пропозицій немає? Немає. Голосувати потрібно? Прошу проголосувати. Хто за те, щоб визначити на запитання 15 хвилин?

Прошу проголосувати.

"За" - 208. Рішення прийняте. Для відповідей на запитання - 15 хвилин. Прошу.

РЯБОКОНЬ В.П. Ви знаете, ми були б згодні з тим, що народні депутати ніж собою знаходили спільну мову. Тому що і вчора, і сьогодні до нас надходять заяви про те, що один депутат щось десь сказав другому.

Я хотів би попросити, щоб депутати поводилися етично, щоб не було образливих висловлювань. А якщо вже щось трапилося, то якомога швидше знайти спільну мову і не доводити до розгляду комісії. Разом з тим, якщо депутати наполягатимуть, ми не зможемо не розглядати цих питань, оскільки вони стосуються безпосередньо нашої комісії.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С.І., голова ради по вивченню продуктивних сил Української РСР АН УРСР /Суворовський виборчий округ, Одеська область/.

У мене склалося таке враження, що цей документ має звинувачувальний ухил. І питання. Чи може і чи буде Мандатна комісія і з питань депутатської етики захищати честь і гідність депутатів? Бо якщо ми образимо один одного, то ми можемо вибачитеся. А якщо образа ця з боку інших осіб, не депутатів або органів масової інформації, то чи ви берете на себе обов'язок захищати депутата?

РЯБОКОНЬ В.П. Я хотів би сказати, що це більше стосується закону про статус депутата, який ми будемо приймати, А все те, що може Мандатна комісія, на нашу думку, записано в проекті цього положення.

ГОЛОВА. Так, другий мікрофон.

ГУДИМА О.В., викладач Луцького педагогічного училища імені Ярослава Галана /Луцький-Центральний виборчий округ, Волинська область/. Я хотів би запитати голову Мандатної комісії, чи мали ви перед собою Декларацію з прав людини? Адже, вслухаючись у ваші слова, можна зрозуміти , що депутат взагалі не користуватиметься жодними правами.

РЯБОКОНЬ В.П. Я не думаю, що з вами можна погодитись, народний депутате Гудима. Ми Декларацію цю мали, Я ще раз повторюю, що Мандатна комісія не бере на себе функцій криничних, а бере лише ті функції, які їй належать, щоб розглянути і внести свої пропозиції. А які там захопи будуть вживатися, це справа і Президії, і Верховної Ради.

Хочу сказати, що ми користувалися тими матеріалами, які є і в нашому Союзі. На жаль, там також ще не прийнято положення, тільки зараз обговорюється проект у Верховній Раді Союзу, а також в інших парламентах.

Мені здається, що ми дуже коректно підійшли до всіх питань, які стосуються поведінки наших депутатів.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БАТАЛОВ В.Г., редактор острозької районної газети "Зоря комунізму" /Здолбунівський виборчий округ, Ровенська область/. Я вважаю, що це справді документ, який носить більш репресивний характер. Двадцять пунктів репресивного характеру і лише один готує висновки з питань щодо недоторканості.

Я вношу конкретну пропозицію.

Перший абзац закінчити... /Не чути/.

ГОЛОВА. Я вибачаюся, зараз ідуть запитання. Ви можете пізніше виступити і внести пропозиції, зараз запитання і відповіді на них.

РЯБОКОНЬ В.П. Шановні народні депутати! Я хочу ще раз вам пояснити, що немає зразка, яким ми могли б керуватися.

Що зроблено силами комісії, представлено на ваш розгляд. А яка буде ваша думка, -що доповнити, що вилучити, - то ми топі розглянемо з урахуванням ваших зауважень і знову внесемо на ваш розгляд. Як ви вирішите, так і буде.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ГОЛОВАТИЙ С.П., член Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Сирецький виборчий округ, м. Київ/. Шановний доповідачу! У своїй доповіді ви навели приклади парламентської демократії США, Англії, Франції і т.д. Але ви прекрасно розумієте, що в регламентах цих парламентів офіційно визнані опозиції з їхнім правовим статусом, їхніми правами і повноваженнями.

Отже, чи вважаєте ви, що тоді, коли основним джерелом конфліктів у нашому парламенті є систематичне порушення Тимчасового регламенту, коли оцей проект положення не був опрацьований і розглянутий постійними комісіями, коли опозиція не має своєї частки представництва навіть у Комісії мандатній і з питань депутатської етики, коли опозиція не має ніяких прав у Тимчасовому регламенті, - чи вважаєте ви, що цей документ буде свідчити про демократію у нашому парламенті? І чи вважаєте ви, що коли він містить багато порушень загальної декларації прав людини, чи що це не є жандармський акт? Дякую.

РЯБОКОНЬ В.П. По-перше, з того, про ще я проінформував - як в інших парламентах США, Англії, Франції, - ми нічого не взяли в проект положення нашої комісії. І по-друге. Ні, я не вважаю, то це буде жандармський акт. Я ще раз повторюю, що якщо у вас є свої пропозиції, зауваження, ви з чимось незгодні, або проти чогось заперечуєте, або у вас є щось доповнити, ви на це маєте право, і ми будемо мати можливість обговорити всі ці питання. Так це ж прийняла сесія за основу, а не я прийняв за основу.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

АЛТУНЯН Г.О., слюсар підприємства "Кінотехпром", м. Харків /Київський виборчий округ, Харківська область/. Я звертаю вашу увагу на 4 сторінку вашого проекту. Тут є таке висловлювання: "допустив некоректні висловлювання на адресу народних депутатів в інших виборчих округах або проводив агітаційну роботу за їх відкликання з народних депутатів, не маючи на те відповідних повноважень Верховної Ради УРСР.

Скажіть, будь ласка, в якому випадку про це взагалі може йти мова? Це перше запитання. Що, мені хтось дасть повноваження, щоб я їхав або ви їхали в мій округ і там проводили цю роботу? Як це можна? Що ви мали на увазі?

РЯБОКОНЬ В.П. Що я хочу вам сказати. У нас на сьогоднішній день є чимало листів і заяв якраз з цих питань. Окремі депутати їздять. Якщо ми будемо вирішувати на сесії питання про відкликання депутата, то ми можемо тоді доручити депутатам роз'яснити виборцям, чому таке питання ставиться. Це вже прерогатива сесії, а не Мандатної комісії.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СУХОРУКОВ А.О., член Комісії Верховної Ради Української РСР я питань народної освіти і науки /Дзержинський виборчий округ, Харківська область/. Скажіть, будь ласка, як передбачається розгляд персональних справ депутатів у вашій комісії, а саме: повинен я приходити зі своїм адвокатом, бо на 4 сторінці всі пункти такі, що без адвоката я не можу захистити себе.

РЯБОКОНЬ В.П. Я думаю, що не треба вам приходити з адвокатом, і взагалі, щоб ви не приходили, - це було б краще. Це найголовніше - нам треба поводити себе так, щоб не приходити...

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

НАГУЛКО Т.Д., лікар Шепетівської залізничної лікарні /Шепетівський виборчий округ, Хмельницька область/. Я знову повертаюсь на сторінку 4 до графи"... проводив агітаційну роботу за їх відкликання з народних депутатів ..." А саме поняття "народний депутат України" не говорить про те, що він мав можливість у будь-якій області, в будь-якому місті виступати за однакових умов, а не тільки у себе, бо топі він буде не народний депутат України, а буде народний депутат Шепетівки. Так? Це одне.

Друге. Якщо я буду виступати в іншій області і буду викладати свою позицію, то я не можу зачіпати особу того депутата, який є на цій території? А коли моя позиція інша, і чи сприйме мене той народ, чи не сприйме, чи сприймуть мене виборці, чи не сприймуть, значить, уже тільки з цієї позиції мене можна закликати до відповідальності? Я щось цього не розумію.

РЯБОКОНЬ В.П. Ви не так зрозуміли. Кожний народний депутат має право виступати саме як народний депутат України. Це не забороняється. Тут конкретно сказано: "допустив некоректні висловлювання на адресу народних депутатів". Маються на увазі образливі висловлювання або агітація за його відкликання.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. /Не чути/.

РЯБОКОНЬ В.П. Ми вносимо на розгляд. Це ваша справа - давати свої пропозиції, відхиляти.

ГОЛОВА. Другий мікрофон. Я просив би. Знову дискусія? Всі ж виступили біля мікрофонів.

ЧАРОДЄЄВ О.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Пролетарський виборчий округ, Доненька область/. Я хотел спросить. Во 2 пункте есть раздел о том, что комиссия заслушивает нарушающих Регламент. Это будет распространяться на Председателя Верховного Совета? Когда вот Леонид Макарович преждевременно прерывает заседание, скомкал окончание первой сессии. Вы считаете, что достаточно этого документа или необходим кодекс чести депутата? Потому, что есть ряд моментов, за которые наказывать нельзя. За полгода в вашей комиссии можно было выработать такой кодекс чести, Может быть, его принять и всем выполнять. А наказывать, дергать депутата - это бесперспективно.

РЯБОКОНЬ В.П. Ясно. Я відповідаю вам. По-перше, Шановні народні депутати! Якщо ми з вами обрали Голову Верховної Ради, то я вважаю, що ми повинні його поважати. І мені здається, що нам потрібно було прискорити підготовку Регламенту, де визначити функції і обов'язки Голови Верховної Ради. А якщо ми на кожному кроці будемо робити тільки нападки на Голову Верховної Ради, то це не робить честі нашому парламенту. Я так вважаю.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

МОСКОВКА В.М., секретар Комісії з питань гласності та засобів масової інформації /Ленінський виборчий округ, Харківська область/. 4 сторінка: "допустив некоректні висловлювання на адресу державних органів, громадських організацій і осіб". Чи не є це спроба захистити відомі наші громадські організації і державні органи від народної критики? І далі: "допустив використання депутатського статусу для одержання особистої вигоди". Багато в нашому залі народних депутатів в керівниками підприємств. То його депутатський статус зараз дозволяє більш стабільно вести роботу на своїх підприємствах, користуючись прямим виходом на Раду Міністрів та інші установи. А особиста вигода в ньому - це преміальні, які отримуються за стабільну роботу підприємства. Так під цей пункт підпадуть наші народні депутати-керівники чи ні?

РЯБОКОНЬ В.П. Ні, під цей пункт вони не підпадають. Мається на увазі зловживання своїм депутатським статусом. А якщо говорити про захист, то я думаю, що наші народні депутати повинні утримуватись від некоректних висловів на адресу

і громадських організацій, і державних органів, і всіх інших. На те ми а вами народні депутати.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

РЯБОКОНЬ В.П. Я вибачаюсь. Ми кодекс честі внесли до порядку денного, як ви знаете. Ми будемо працювати і внесемо його на розгляд.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ФЕДОРОВ В.Г., голова Житомирської обласної Ради народних депутатів, перший, секретар Житомирського обкому Компартії України /Новоград-Волинський виборчий округ, Житомирська область/. Нам пригодится работать в таких экстремальных условиях, когда не соблюдаются не только нормы парламентской этики, но й человеческие, и правовые, допускается в действиях депутатов неуважение к решениям Верховного Совета. Василий Петрович, мы тут смотрели /хотя вместе с вами работал в комиссии/, неверное, есть смысл еще один пункт дописать: "допустил своими действиями пренебрежение к решениям, принятым Верховным Советом".

РЯБОКОНЬ В.П. Ну, це вже пропозиції, доповнення. Ми можемо внести, коли будемо розглядати їх.

ГОЛОВА. Я думаю, що їх треба враховувати всі. Третій мікрофон.

КОРОБКО М.І., науковий співробітник Криворізького науководослідного гірничорудного інституту /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Здається, кожна особа і колектив має право на критику і на самокритику. На сторінці 2 в абзац, де сказано, що поведінка депутата розглядається, якщо він своїми діями, заявами і вчинками скомпрометував орган, до складу якого його обрано. Скажіть, будь ласка, якщо я буду не вдоволений ходом роботи нашого засідання і дам інтерв'ю, де буде піддана критиці ця робота, то це я вже скомпрометував? То це вже мене треба притягати до відповідальності?

РЯБОКОНЬ В.П. Я думаю, що ви прекрасно розумієте, що критика і самокритика і компрометація - це різні речі. Так що ви маєте право оцінювати роботу і робити свої зауваження, як ви вважаєте за потрібне. Верховна Рада повинна була б вирішувати ті чи інші питання. Але це не значить, що ви скомпрометували Верховну Раду.

ГОЛОВА. Товариші, час на запитання вичерпаний, переходимо до обговорення. Дякую, Василю Петровичу.

Значить, як і раніше, у нас для виступів 5 хвилин. Так? Скільки? В Регламенті 5 хвилин записано. З хвилини?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Да.

ГОЛОВА. Тоді потрібно проголосувати, якщо три хвилини.

244 - "за", рішення прийняте. Для виступів надається 3 хвилини.

З процедури? Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Леонид Макарович! Я по процедуре. Я считаю, что сегодня голосовать за этот документ ми не можем. Почему? Потому, что предложения были собраны от всех комиссий. Я не вижу сравнительную таблицу и не вижу авторов предложений. Ни одного предложения от Комиссий по вопросам законодательства и законности фактически здесь не учтено. Поэтому голосовать сегодня за этот документ постатейно не имеет смысла. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Ми не збираємося сьогодні голосувати постатейно. Сьогодні ми прийняли його за основу. Обговоримо, далі комісія внесе цей порівняльний документ, і тоді будемо голосувати. Зараз іде обговорення. Після цього комісія буде працювати, все враховувати і внесе якраз те, що ви просите.

Тепер ще одне питання. Скільки відведемо часу на це обговорення? Години вистачить? 40 хвилин? Голосуємо. 40 хвилин?

285 - "за". Рішення прийняте, Значить, до 18 години.

Перший мікрофон.

ПІД'ЯБЛОНСЬКИЙ М.І., заступник голови профкому металургійного комбінату імені Ілліча, м. Маріуполь /Маріупольський-Іллічівський виборчий округ, Донецька область/. На пятой странице вносится предложение: "За нетактичное или неправильное поведение депутата лишать его слова на трех или пяти пленарных заседаниях Верховного Совета". Эта страница чем-то напоминает игровые виды спорта, когда за нарушение спортивных норм человек удаляется с поля и т.д.

Если мы на данном этапе приравняем себя к спортсменам - а ведь будем говорить так - из-за выхода из игры ведущего спортсмена проигрывает только команда. У нас же может сложиться такая ситуация, когда мы, лишив человека слова, лишаем его права вносить те или иные предложения, которые в конечном итоге могут далеко не лучшим образом отразиться на принимаемых нами документах.

Исходя из того, что в последнее время даже большинство спортсменов переходят на экономические санкции, то я считаю, что наиболее реальной и оправданной мерой воздействия на любого депутата, присутствующего в этом зале, являются штрафные санкции. Я поддерживаю предложение о материальном наказании депутатов.

Следующее. На 6 странице, в предпоследнем абзаце, где идет речь о том, что по просьбе депутата или по согласию комиссии на заседание могут быть приглашены другие лица, которые имеют право дать необходимую информацию. Я считаю, что слова "по согласию комиссии" надо убрать, потому что возникнет такая ситуация, когда депутат в целях своей реабилитации будет вести лиц, которые подтвердят его правоту, а комиссия может не принять этих людей. И в общем-то возникнет кризисная ситуация. Это по тому или другому отдельному депутату. Тем более что мы знаем: у нас к одному депутату симпатия, а к другому - антипатия. Я считаю, что слова "за згодою комісії"

надо убрать из предлагаемого нам постановления. Спасибо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БОЙКО І.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Кам'янсько-Дніпровський виборчий округ, Запорізька область/. По-перше, тут є маленька пропозиція. На сторінці 4 другий абзац зовсім треба зняти, тому що у нас четвертий абзац на сторінці 3 - це те ж саме. Я прошу депутатів подивитись і зважити на це.

Друга пропозиція. На сторінці 7 замість четвертого пункту я пропоную такий пункт під номером четвертим; комісія не рідше, ніж один раз у 2 тижні, календарні тижні /тому що у нас графік дещо змінюється, які б ми там правила не приймали/ доповідав Верховній Раді УРСР про всі матеріали, які поступили, які розглянуті, а також випускає бюлетень "Моральне обличчя депутата УРСР". Я думаю, що це б нас дисциплінувало. Тому я вношу таку пропозицію до цього пункту.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В. У мене є чотири пропозиції. Перша. Прошу подивитися: четверта сторінка, пункт 4 згори я пропоную скоротити і записати його так: "допустив некоректні висловлювання на адресу народних депутатів УРСР", а далі поставити крапку. А решту викинути, викинути слова:"... в інших виборчих округах". Тому що

нікому не відомо, де один депутат може образити іншого. Чому тільки "у виборчих округах"? Значить, це уточнення не потрібне. І так само не потрібно"...або проводив агітаційну роботу, не маючи на те відповідних повноважень Верховної Ради УРСР". А що, хіба Верховна Рада дає якісь подібні повноваження? Безумовно, тут сенсу ніякого немає. Тому я пропоную це зняти.

Друга пропозиція. На сторінці 5 у восьмому рядку згори замість"...штрафу в розмірі 200 карбованців" я пропоную написати"...штрафу в розмірі до 200 карбованців". Звідки ця цифра

- рівно 200 карбованців? Вона нічим не обгрунтована, і я вважаю, що тут повинен бути широкий простір для того, щоб комісія могла вирішувати: а може, 5 карбованців, може, 10 карбованців, може, 100?

Третя пропозиція. На сторінці 5 в десятому рядку знизу є слово "вправі". "Вправі" - слово російське. Українською мовою повинно бути "має право". Тому я пропоную замінити, замість "вправі" написати "має право".

Четверта пропозиція. На сторінці 5, абзац, що починається словами: "В разі відсутності...", зняти, а замість нього записати: "Вказані заходи застосовуються у випадках відсутності депутатів без поважних причин на сесіях Верховної Ради УРСР і на засіданнях її постійних комісій або нереагування народних депутатів на зауваження щодо порушення етичних норм".

Ще одна пропозиція стосується сторінки 3. Тут є такий пункт, який починається словами /це пункт 4 знизу/: "висловив необгрунтовані звинувачення на адресу..."

Хто може сказати, де різниця і та грань, яка відділяє необгрунтовані звинувачення від звичайної критики, на яку, безумовно, має право кожний із народних депутатів? Такої грані ніхто не може встановити. А раз так, то потрібно, з мого погляду, вилучити цей

пункт, і дати можливість всім депутатам нормально працювати. Яка ж робота може бути без критики?

І останнє, Я вважаю, що наш парламент, наша Верховна Рада могла б набагато плідніше працювати, з мого погляду, без всякого сумніву, якби у нас були зафіксовані права меншості. У будьякому демократичному суспільстві, у будь-якому демократичному парламенті такі права зафіксовані. Тоді не було б того напруження і тих конфронтацій, які є тепер. Тому я пропоную це питання, в терміновому порядку розглянути. Повірте мені, результати були б інші. Дякую за увагу!

ГОЛОВА. Ваш час вичерпаний.

ГОЛОВАТИЙ С.П. Шановний Леоніде Макаровичу! Я ще раз хочу звернути вашу увагу, як Голови Верховної Ради, на те, що основна маса всіх порушень, особливо вигуків з місця, спровоковані тим, що і досі ігноруються права опозиції.

Якби у нас у п. 21 Тимчасового регламенту був закріплений офіційно правовий статус опозиції і головуючий на засіданні діяв згідно з Тимчасовим регламентом, половини всіх сесійних правопорушень не було б. Ми навіть сьогодні працюємо при обговоренні у трихвилинному регламенті, це є порушенням Тимчасового регламенту, і так коченого разу головуючий його порушує. Якщо ви дійсно хочете порядку, якщо ви хочете справді демократичної процедури сесійних засідань, нам необхідно визначити правовий статус опозиції. Це перше.

Друге. Якщо взяти цей документ, то і він обговорюється знову ж таки з порушенням процедури, оскільки жодна комісія своїх

висновків не подала, і голосування за основу відбулося без усякого обговорення. Це є порушенням з боку головуючого.

Третє. Візьміть другий пункт цього проекту положення. У другому пункті з усіх перерахованих випадків /їх 12/ я нарахував 8, тобто дві третини, це такі, які порушують права людини. Вони звужують правовий статус депутата навіть порівняно із правовим статусом громадянина, який він має згідно з Конституцією. Коли ми приймемо цей документ, то у нас, як у народних депутатів, буде менше прав, ніж у будь-якого громадянина. Мені ніхто не заборонить розголошувати інформацію, яка стосується питань, розглянутих на закритих засіданнях. На наших закритих засіданнях розглядалося питання щодо нашого матеріального забезпечення

-зарплата, квартира, машини, пільги і таке інше. Я завжди буду це розголошувати. І таких - вісім пунктів. Вони можуть розглядатися тільки у судовому порядку, у порядку цивільного чи кримінального судочинства. Це 8 пунктів із 12. Отже, ми не маємо права взагалі його зараз обговорювати. Він має бути обговорений у комісіях, а тоді повернутися до питання доцільності його прийняття взагалі. Дякую.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

XИЛЮК О.О., голова виконкому Бердичівської міської Ради народних депутатів /Бердичівський виборчий округ, Житомирська область/. П'ята сторінка - "у разі відсутності без поважних причин". Це дуже важливе питання. На засіданнях постійних комісій практично не

буває кворуму для вирішення тих чи інших питань. А тут записано, що депутати понад чверть робочого часу на сесіях можуть бути відсутніми. Уявіть собі: ми всі будемо працювати чотири місяці і одночасно даємо змогу місяць комусь тут не працювати. А якщо робітник тільки дозволить собі три години не попрацювати, може бути звільнений. Тому я пропоную цей запис зробити таким чином; депутати, які постійно працюють у Верховній Раді і без дозволу Президії або комісії пропускають засідання на сесіях або в комісіях, позбавляються заробітної плати за ці дні, а матеріали направляються до Центральної виборчої комісії до відома. Там вони повинні накопичуватися.

Те ж саме стосується й депутатів, які не працюють постійно у Верховній Раді, на засіданнях сесії і на засіданнях комісій не бувають, але отримують командировочні. Я свою пропозицію сформулюю і передам до комісії.

ГОЛОВА. Гаразд. Другий мікрофон.

СКОРИК Л.П. Тут виступав Сергій Головатий і сказав, що він нарахував вісім пунктів, які порушують права людини. Я вже нарахувала десять. І взагалі - можна назвати цю декларацію, вірніше оцю постанову, такою школярською. Мені здається, що це неприпустимо на такому високому рівні писати, в такому наївному тоні, а разом з: тим і у жорстокому, який забороняє всі можливі і неможливі права людини, а не тільки права депутата. Взагалі не потрібно обговорювати таку постанову. Мені здається, що ми втрачаємо час так само, як і вчора. Говоримо про непідготовлені, некомпетентні і непрофесійні документи, які нікому не потрібні.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СУХОРУКОВ А.О., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Дзержинський виборчий округ, Харківська область/. Стоячи поряд з Генеральним прокурором України, я жахаюся юридичним і не юридичним недолікам цього документа. Ну, подивіться, той же пункт - "допустив використання депутатського статусу... для одержання особистої вигоди". Якщо 1000 карбованців чи 10, то мене давно треба притягти до карної відповідальності... Як можна писати таке, я не знаю!

Чому 200 карбованців? Бачите, треба робити у межах нашої компетентності. Покарати якимось там... /нерозбірливо/ - це одне, а на 200 карбованців тільки суд, я вважаю, може покарати. Далі: Верховна Рада /дивіться на 5 сторінці/ може порушити перед виборцями питання про позбавлення депутата депутатських повноважень. Пробачте, про що йдеться? Хіба у нас є правила відкликання депутатів? Хто їх знає сьогодні? Я їх, наприклад, не знаю. Що там сказано, шановний прокуроре?.. Там нічого такого не сказано. Ми ще не приймали такого.

Тепер щодо листів і звернень виборців /6 сторінка/. Ну, що це таке? Я вам таких листів організую на кожного депутата, що я не знаю, що з ним можна зробити! Не треба так. Треба хоч написати про те, що Мандатна комісія при попередньому розгляді, при перевірці цих листів і таке інше і таке інше... Це досить сирі документи. Я не знаю, про що тут казати. Дякую.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ДЕПУТАТ /не представився/. Уважаемые депутаты, уважаемый Председатель. Я позволю несколько слов по процедуре, потому что мы как-то непредсказуемо обсуждаем этот вопрос. Вчера нам была роздана повестка дня. Стоял этот вопрос. Я записался на выступление. Насколько мне известно, в списке стою первый. Непонятно, почему мы выстраиваемся снова в очереди у микрофона вместо отведенных пята минут говорим три, хотя уже за это сессия проголосовала. Короче говоря, есть основания после утверждения этого положения определить претензии председательствующему, который нарушает Регламент сессии Верховного Совета.

А теперь позвольте по существу вопроса. Есть несколько принципиальных соображений. Они касаются следующего. Мне кажется, будет корректно называть пока этот документ не "положение", а "временное положение". Почему? Потому что, по логике вещей, ті сначала должны принять Закон о постоянных комиссиях. И чтобы все положения, касающиеся деятельности постоянных комиссий, находились во взаимосвязи с этим законом.

Второе, Мне кажется, что каждый народный депутат должен иметь представление о том, как мы все и Комиссия мандатная и по вопросам депутатской этики будем толковать, что такое депутатская этика. До тех пор, пока этого нет, возможна страшная разбежность во взглядах, в мнениях, и мы можем договориться бог весть до чего.

В-третьих, здесь есть несколько пунктов, которые ставят Комиссию мандатную и по вопросам депутатской этики в особое положение з нашем парламенте.

В частности, "Комісія заслуховує, якщо депутат не виконує без поважних причин доручення Верховної Ради Української РСР, її Президії, комісії, до складу якої він входить". Меня интересует вопрос: а как это комиссия будет ходить и проверять - на свой взгляд, на

свое усмотрение? А кто будет проверять тогда ее? Мне кажется, что этот пункт вообще нужно снять потому, что относительно самой комиссии записано, что она проводит свои заседания по мере необходимости. Как это - по мере необходимости? Мы же не знаем, Закон о постоянных комиссиях, вероятно, четко окажет, сколько должна заседать та или иная постоянная комиссия и в определенное время.

Теперь конкретно. В первом абзаце речь идет о моральных нормах "поведінки народного депутата у Верховній Раді, на її сесії, засіданні постійної комісії, в побуті, за місцем роботи та в інших місцях". Мне кажется, это все можно написать гораздо короче: "Стосується поведінки народного депутата у Верховній Раді, а також у діяльності, пов'язаній з виконанням депутатських обов'язків". Мне кажется, что необходимо слово "навмисно" /нерозбірливо/ викреслити, тому що всі ми в цьому парламенті діємо з відповідальністю за те, що робимо.

Ще останнє зауваження, воно стосується ось чого. Здесь речь идет о том, что организационно-техническое обслуживание комиссии обеспечивается отделом советского строительства. Я не знаю, сумеет ли обеспечить этот отдел деятельность этой комиссии и других, Я хотел бы, чтобы комиссия, кроме всего прочего, посмотрела на те условия, в которых работают сегодня постоянные комиссии, и взялась первой за защиту прав депутатов. Потому что те условия, в которых мы работаем, не выдерживают никакой критики. Спасибо за внимание. /Оплески/.

ГОЛОВА. Я хочу вибачитись перед депутатами. Справа в тому, що тут у мене записалось тільки шість чоловік, і я не хотів би, щоб депутати стояли біля мікрофонів. Слово надається депутату Носову.

за ним виступатиме депутат Петров.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Я хотел бы сказать несколько слов по концепции этого положения. Сначала я вам зачитаю вот что: "Статут Итальянского Королевства, 4 марта 1848 года. Никто не может быть изъят из поведения своих естественных судей, в соответствии с этим не могут быть создаваемы чрезвычайные суды иди комиссии". То есть те, которые распространяют свою деятельность дальше, чем суды. В этом положении записано, что комиссия "не розглядає питань, які входять до компетенції виборчих комісій, суду і прокуратури". То есть она те не рассматривает, а хочет идти дальше. Вообще-то настроение такое, что у меня возникла такая ассоциация, когда я прочитал, вспомнил /нерозбірливо/ конституцию в Испании, там такая фраза есть: "запрещаются какие бы то ни было гражданские суд и честь". Вот эта ассоциация у меня возникла.

Посмотрим на проект Закона о статусе депутата СССР, он уже принят. Здесь сделана более-менее демократичная норма: народный депутат СССР не может быть привлечен к ответственности за выраженную им позицию в выступлениях и при голосовании, при рассмотрении вопросов на съезде народных депутатов СССР, на заседаниях Верховного Совета или депутатских органов, если не допустил действия, прямо запрещенные законом. Правильно говорил депутат Головатый, что депутат не может иметь меньше прав, чем любой другой гражданин.

И действительно, если посмотреть перечень наказаний, которые здесь предусматриваются, тут два раза повторена статья 11 прим, всем известная. Здесь предусматривается, кроме того, наказание за

нарушение этики в связи с исполнением депутатских полномочий. Например, если кто-то в семье подрался, в соответствии о нынешним законодательством, если, скажем, жена не жалуется, то никто не имеет права туда соваться, только по жалобе потерпевшей заводится дело. Здесь же почему-то получается, что комиссия как бы имеет право туда влезать даже без иска потерпевшего.

Я не призываю драться в семье, но просто комиссия хочет присвоить себе юридические полномочия значительно дальше. Кроме того, хотя здесь докладчики сказали, что комиссия только готовит материалы, однако в тексте что записано? Что "вона вживає... заходи впливу". То есть комиссия берет на себя право "вживати заходи". В соответствии же со статьей 109 нашей Конституции УССР следует, что постоянные комиссии Верховного Совета Украинской ССР создаются "для ведення законопроектної роботи, попереднього розгляду і підготовки питань, що належать до відання Верховної Ради Української РСР..."

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Петрову, за ним виступатиме депутат Санін.

ПЕТРОВ В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати, шановний Голово! Я з вашого дозволу спробую повернути розмову в дещо іншому напрямку. Це обговорення і всі ці гарячі суперечки, які точилися щодня в нашому залі, мабуть, ні в кого не залишили сумніву в тому , що Україні вкрай необхідний високоефективний парламент, високопрофесійний парламент.

Але для того, щоб той парламент став таким, треба, щоб був підрозділ, який би допомагав депутатам стати професіоналами. І я вважаю, що, мабуть, недоцільно створювати ще одну комісію, а вношу пропозицію, щоб покласти на Комісію мандатну і з питань депутатської етики контроль, координацію всіх цих заходів щодо забезпечення високоефективної діяльності депутатів.

Що я маю на увазі? Це - і забезпечення засобами обчислювальної техніки та інформатики, і надання консультацій, це і навчання, це і створення необхідних побутових умов. Без вирішення цих питань, я думаю, парламент ніколи не буде працювати ефективно. Створювати ще одну комісію, мабуть, недоцільно. Ми нічого не зможемо зробити, якщо спершу не затвердимо кодекс депутатської етики, а потім уже будемо мати на увазі, що ж порушується. Тому що ми не маємо, так би мовити, основи поведінки.

І тому я сподіваюсь, що після того, як буде цей кодекс, у членів комісії роботи буде не дуже багато, і вона більше займатиметься справами забезпечення діяльності депутатів.

І щодо порушень регламенту наших засідань. Моя особиста думка така. Я гадаю, що все-таки ми не можемо обійтися без того, щоб у нас у залі на сесії був справжній спікер, Ми можемо подякувати Леоніду Макаровичу за те, що він одночасно займається вирішенням найгостріших політичних проблем і командує: "Перший, другий, третій мікрофон", але ми бачимо, що це не дуже просто. І не зовсім зрозуміло, чому все-таки на період цього найбільшого напруження роль спікера в цьому залі не міг би взяти на себе хтось із його заступників. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Саніну. За ним виступатиме депутат Полях.

САНІН В.Н., начальник Політвідділу внутрішніх військ МВС СРСР по Українській РСР і СР Молдова /Жовтневий виборчий округ, Харківська область/.

Уважаемые депутаты, уважаемый Председатель! При таком поведении народных депутатов может не помочь и принятие этого документа. С этой трибуны неоднократно подчеркивалось, что в парламенте кризис. Да! И кризис в республике, он усугубляется. Из кризиса мы можем выйти только через преодоление его развития качественным развитием. А это, товарищи, наша интеллектуальная задача. Я считаю, что при обсуждении этого документа необходимо глубоко осознать задачу развития своих собственных способностей, и не просто способностей, а способностей /нерозбірливо/. Сегодня же при ярко выраженной полярности сторон членов парламента идет оскандаливание, опозоривание, а то и оскорбление друг друга. То есть, если мы не позаботимся о своем интеллекте и какой-то учебе, которая велась бы с нами, с депутатами Верховного Совета Украины, мы будем постоянно конфликтовать.

Иногда мне становится стыдно за то, что присутствую в этом зале.

Мы зачастую законность трактуем, извините, как ширму. То есть, когда нам выгодно прикрываться законом или статьей Конституции, теперь Декларацией, мы приводим ее в качестве аргумента. А когда она нам не выгодна, вспоминаем сразу застой, оскорбляем закон и по сути нередко ведем себя так, что вроде бы жизнь на Украине началась с нашим приходом в парламент. Я усматриваю в этом опять недостаток нашего интеллекта.

Считаю, что с документом, вынесенным сегодня на обсуждение, можна согласиться в первом чтении, затем отдать его на доработку в комиссии, а уж затем вернуться к нему повторно о учетом всех замечаний, которые сегодня здесь высказывались.

Я не анализирую данный документ, потому что со многими предложениями согласен, но они будут звучать значительно лучше, если мы вернемся к нему повторно. Спасибо.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Поляху, за ним виступатиме депутат Каменчук.

ПОЛЯХ В.І., перший секретар Золотоніського райкому Компартії України /Золотоніський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні депутати! Шановний Голово! У більшості моїх виступів у цьому залі були заклики до порядку. Ця трибуна, цей зал бачив і танці, і крики, і за груда хапання, і таке інше.

Святе місце, де повинні народжуватися закони, перетворилося на місце різних політичних амбіцій, навіть хуліганських вчинків. Тому я вношу пропозицію, щоб ми працювали без зривів і був належний порядок. На тих депутатів, які зірвуть роботу сесії, накладати грошове стягнення і рахунок надсилати на виборчий округ депутата. А якщо цей депутат і надалі поводитиметься так, то виборці округу спитають його, як він там працює, бо ці кошти розраховані на допомогу знедоленим, на ремонт шляхів тощо.

І друге. Якщо Президія, наш Голова і його заступники ведуть сесії так, що не вирішується жодного питання, а відбувався так званий "серпантин у Кавказьких горах" то на них за марно витрачений сесійний час також нараховувати відповідну грошову суму і надсилати рахунок на їхній виборчий округ, дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово має народний депутат Каменчук. Більше ніхто не записався?

КАМЕНЧУК С.О., голова Володимирецької районної Ради народних депутатів, перший секретар Володимирецького райкому Компартії України /Володимирецький виборчий округ, Ровенська область/. Шановні народні депутати! Приїхавши на сесію Верховної Ради, кожний із нас привозить думку певної кількості населення щодо роботи парламенту України. Соромно приймати докір, що ми працюємо не в робочому настрої, що не робимо того, що роблять парламенти інших республік. Парламент України вже зайняв першість по мітинговій галасливості. Чого не скажеш про парламентарів Російської Федерації, які виробляють закони та інші нормативні документи. А ми зводимо політичні рахунки й влаштовуємо спектаклі із антиконституційними прапорами і не зовсім гідною поведінкою окремих народних депутатів біля трибуни, мікрофонів,

в період перебування поза сесійною роботою. Фактів можна навести безліч. Хочу їх назвати тому, що вони так і не одержали оцінки, якої чекають виборці і самі народні депутати. Усі пригадують захват на 30 хвилин трибуни народним депутатом із Сум Воробйовим, стягування опонентами з трибуни депутата Толубка, крик депутата Хмари, відомий вояж по Україні й області депутатів Рудими та Червонія.

Виборці задають запитання - чому Голова Верховної Ради України не наводить порядок у Верховній Раді, коли відсутні без поважних причин на сесії від 100 до 140 депутатів? Чого не застосовує жодних заходів, коли на адресу лунають образливі вигуки, чого під час пленарних засідань дозволено ходіння, зневажливе ставлення одне до одного і до виборців? Чому на засіданнях комісій присутні лише до 50 депутатів? Хіба для цього нас обирали виборці? Мабуть, обирали не для того, щоб дивитися циркову виставу, а щоб депутати шукали вихід із складної економічної ситуації, щоб швидше перевести економіку на ринкові відносини. Виникає таке питання, чи є в кас Комісія мандатна і з депутатської етики.

Її немає. А тому такі депутати бачать певну безкарність за свої вчинки і поводяться неетично.

Хто відповідатиме за те, що було зірвано роботу сесії не на один день? Хто відповідатиме за завдані одне одному травми? Таке чиниться щоденно, і треба комісії інформувати про свого роботу сесію і народ України хоч раз на тиждень.

Я підтримую слова Голови Верховної Ради України Кравчука Леоніда Макаровича про те, що кому не хочеться працювати, то нехай не заважає і надасть можливість іншим працювати. Вважаю, що всім фактам грубої, неетичної поведінки слід давати оцінку, як у комісіях, так і безпосередньо на сесіях. Нам потрібен документ і я пропоную положення про Комісію Верховної Ради Мандатну і з питань депутатської етики прийняти з усіма доповненнями. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПЕЧЕРОВ А.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань планування, бюджету, фінансів і пін /Великомихайлівський виборчий округ, Одеська область/. Я хочу підтримати пропозицію про необхідність прийняття цього документа. З чого я виходжу? Виборці, все населення України можуть визначити ефективність нашої роботи двома шляхами. Перший, коли відчують позитивні зрушення. І другий, він швидкий, коли побачать, як це робиться. Поки відчують наші виборці якісь позитивні зрушення, пройде багато часу. Особливо, якщо ми будемо й надалі так безплідно працювати. А от побачити, як ми працюємо, це вже була змога майже за чотиримісячний період умовлянь. Інших засобів впливу на окремих депутатів ні до чого серйозного не призвів, а навпаки - відчуваючи безкарність, окремі - депутати дедалі більше нахабніють. Тому я вважаю, що з метою збереження нашої честі, з метою одержання ще якоїсь довіри від наших виборців потрібно піти на цей захід. Я розумію, що це тимчасовий захід, з часом він відпаде, дехто змінить свої позиції, дехто не зможе тут працювати.

Люди самі визначаться, а нам це потрібно прийняти. Тому хочу звернути вашу увагу, що якщо ми проведемо поіменне голосування, проти будуть ті, кого перш за все це стосується. Я вважаю за необхідне внести цю пропозицію про поіменне голосування.

Далі. Я вношу конкретні 4 пропозиції. На сторінці 4, у першому реченні слово " навмисно" зняти. Депутат не має права користуватися плітками, занадто велика ціна його висловлювань, це незвичайний громадянин. Яке б слово не було сказано депутатом, воно має вагу вісімдесяти тисяч народних виборців. Я вважаю, що /і на 5 сторінці/ потрібно друкувати не тільки по виборчих округах, де депутат балотується, а і в друкованому органі парламенту. Я вважаю, що і останній абзац цього розділу - "спочатку має право звернутися у Президію". І 6 сторінка, 4 розділ, 5 абзац - тут просто є норма, яку потрібно ввести. Це комісія проводить відкриті або закриті засідання. Питання про форму засідань вирішується більшістю голосів присутніх членів комісії. Це потрібно ввести, тому що зайдемо у безвихідь, як у нас часто буває. Дякую.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАСЛЮК Г.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Петровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые коллеги! Не создав нормальную работоспособную структуру парламента, не определив права и ответственность и большинства, и меньшинства, не создав нормальные парламентские

фракции, не приняв статус депутата, не утвердив постоянный Регламент, а приняв этот законопроект, мы обязательно внесем в работу Мандатной комиссии элемент субъективизма, позволив этой комиссии по-своему трактовать это положение. Это обязательно приведет к конфронтации в этом зале. Поэтому я прошу вас пока воздержаться от принятия этого законопроекта. Это преждевременно. Благодарю вас.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І., перший секретар Полтавського райкому Компартії України /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. На 5 сторінці після слів"... в розмірі 200 карбованців "дописати: "обов'язково повідомляючи через засоби масової інформації виборців відповідного виборчого округу про порушення та заходи впливу". І далі за текстом. У нас складається цікава ситуація. Якщо ми, товариші, найвища влада, то ми повинні показувати приклад для всіх жителів України. Ми всі хочемо прав і чомусь боїмося відповідальності. Ви помітили, що ті не хочуть відповідальності, хто постійно порушує регламент, нормальну людську етику і нормальні правила поведінки. Ми шукаємо звинувачення на адресу Голови Верховної Ради і ... /не чути/. Але товариші, давайте подивимося правді в очі. Хіба ми не бачимо, що коїться в залі? Сідають за стіл президії, постійно ходять по залу, захоплюють трибуни. Якщо ми хочемо, щоб поважали Верховну Раду, давайте перш за все наведемо у цій Верховній Раді порядок. І відносно пункту"...допустив використання депутатського статусу для одержання особистої вигоди."

Ви знаєте до все одно комісія буде ставити питання перед Верховною Радою про притягнення до відповідальності народного депутата. І якщо він щось порушив, нехай він відповідає. Нам не тільки потрібні права, повинна ще бути відповідальність. І останнє. Я вношу пропозицію проголосувати, правильніше, підтримую пропозицію проголосувати поіменно, щоб люди почули і побачили, хто проти порядку в залі засідань Верховної Ради. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Одну хвилинку. У нас ще є дві хвилини і ми закінчимо.

ДЕПУТАТ /не представився/. Я коротко. Перше. Положення, яке нам сьогодні запропонували - половину його не прийнято. Закону про постійні комісії ще не прийнято. Регламент постійний ще не прийнято. Тобто, це знову буде положення на основі тих документів, яких ще немає.

Друге. Я підтримую позицію Головатого, що нам потрібно виробити і захистити права меншості. Далі. Якщо ми тут згадуємо Конгрес США, то там є закон про етику поведінки в державних установах. У нас його немає. Тому ми не знаємо, етична наша поведінка чи неетична. Тому, якщо ми згадуємо знову ж таки захист прав меншості, про те, що ми тут говорили, захищати ті чи інші наші види діяльності, хочу сказати, що ця постанова спрямована все-таки проти галасливої меншості, як любить висловлюватись депутат Козаренко. А ми повинні тут ще врахувати і права мовчазної більшості. А якщо згідно з Декларацією про державний суверенітет ми записали, що в нас буде розподіл на законодавчу, виконавчу та судову владу, то маємо знати - законодавча влада повинна бути незалежна. А в нас більшість депутатів, які не погоджуються постійно працювати в парламенті. Вони залежні від своїх

колгоспів, заводів, кооперативів. Згідно з цим регламентом і цим положенням вони будуть використовувати це для того, щоб задовольняти потреби своїх підприємств. А вони повинні керуватися тільки законом і лише законом. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні товариші! Ми завершили. У нас 18 годин. Зараз має бути оголошена перерва.

Я хочу з вами порадитись. Ми прийняли цей документ за основу, проголосували. Вноситься пропозиція - з урахуванням обговорення - це те, що вносилося від мікрофонів, виступів, а депутати, які бажають внести пропозиції внесіть їх до комісії. Щоб комісія працювала, зробила порівняльну таблицю. Тоді ми зможемо стосовно конкретного пункту обговорювати і голосувати.

Приймається така пропозиція? Гаразд. Голосувати потрібно?

Тепер ще одне. Ми будемо працювати сьогодні за вчорашнім графі ком?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так.

ГОЛОВА. Значить, я підкреслюю. Вчора ми домовилися, що будемо працювати і надалі, але я мушу щоразу, мабуть, ставити це питання перед вами. Ми будемо працювати так, щоб хоч щось зробити за день.

Одну хвилинку! У нас кожен день важкий...

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. /Не чути/.

Вносьте пропозицію. Давайте працювати. Комусь здається, що це важкий день, а в нас легких днів не буде.

Тому ми просимо вас після перерви... у нас тут деякі документи ще потребують якогось уточнення. У нас найбільш підготовлений проект Закону про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу народного господарства України.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Леоніде Макаровичу! Такий документ, як Закон про пріоритетний розвиток села, приймати на вечірньому засіданні сьогодні я вважаю недоцільним. Його потрібно розглядати лише на ранковому засіданні. Прошу мою позицію підтримати.

ГОЛОВА. Пропозицію про внесення, про обговорення вносять голови двох комісій. Тому, я думаю, що ми його сьогодні й не завершимо.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/. Шановні депутати! Ви одержали звернення депутатів-аграрників, які входять до складу двох комісій. Я хочу підкреслити, що проект Закону про пріоритетність соціального розвитку села

обговорювався всім населенням України і напрацьовувався в комісіях. Його остаточний варіант - це 15 варіантів Закону. Я не кажу про те, що ми повинні його обов'язково проголосувати сьогодні, але обговорити ми його сьогодні зобов'язані. Зволікати далі нікуди, тому що в Законі закладені основи формування політики в агропромисловому комплексі на наступний і на інші роки. Відкладати неможна.

ГОЛОВА. Оголошую перерву до 18.30.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Прошу реєструватись. Будь ласка, перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., голова ради агропромислових формувань Сумської області /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Я підтримую пропозицію поіменного зареєструватись, але просив би поінформувати народ України, хто вчора був відсутній. Щоб знали, хто хоче працювати над вирішенням питань для народу, а хто - на словах тільки.

ГОЛОВА. Гаразд, ми доручаємо Секретаріату дати нам таку довідку.

ПЛЮЩ І.С., Перший заступник Голови Верховної Ради

Української РСР /Макарівський виборчий округ, Київська область/. Така довідка є. Ми роздали в комісії, щоб вони з'ясували причини, і якщо комісії вважатимуть, що депутат був відсутній без поважних причин, ми опублікуємо.

ГОЛОВА. Голови комісій з'ясують причини, щоб ми нікого не поставили в скрутне становище, дехто має дозвіл. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні товариші! Леоніде Макаровичу! Я прошу мою пропозицію - не розглядати на вечірньому засіданні Закон про пріоритетний розвиток села - поставити на голосування.

ГОЛОВА. Я вибачаюсь, у нас затверджений порядок денний на два дні.

ДЕПУТАТ. Затверджений. Я вносив пропозицію перенести на ранкове засідання. Ви розумієте, що закінчення розгляду цього питання буде близько дванадцятої години ночі, а можливо, й пізніше. Хто, наприклад, з наших аграрників у селах сидить сьогодні о 12 ночі, коли в б годин ранку люди йдуть на роботу?

ГОЛОВА. Даю відповідь. Ми маємо на меті провести одне засідання, але більше ми сьогодні уже не витримаємо. Це півтори години. Ми сьогодні працювали з 10-ї до 11-ї, потім 5 годин тривала перерва. Почалася передача о 18. Отже, в селі вона

закінчиться в 22.30. Я хочу послухати голову комісії, зніміть з мене цю відповідальність.

СУХИЙ В.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Леоніде Макаровичу, ми дійсно просили і від обох комісій поставити це питання сьогодні, але зразу ж після обіду. Коли склалася така обстановка, то я пропоную такий компроміс. Заслухати сьогодні одну доповідь, піти додому і ще раз осмислити її, а завтра зранку заслухати співдоповідь і в чотири години обговорити і прийняти все.

ГОЛОВА. Я тільки просив би, щоб доповідь і співдоповідь сьогодні не обговорювати. Третій мікрофон.

ЗАХАРУК Д.В. Про повідомлення щодо вчорашньої відсутності групи депутатів. Я протестую проти політичної оцінки факту присутності чи неприсутності. Бо так можна сказати, що у цей список потраплять депутати, які пішли до студентів організувати, щоб вони не позамерзали. Тож сьогодні якісь дефініції відкиньмо!

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ВЛОХ О.Г., завідуючий кафедрою Львівського державного університету імені І.Франка /Ленінський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні депутати! Ми сьогоднішнє ранкове засідання почали із долі студентської, із вимог і заяв, які були тут проголошені, Однак далі це питання відтягнулося Фактично ще на добу. Зараз ми створили погоджувальну комісію, ми не встановили регламенту її роботи, доки вона має прийти і повідомити про висновки, до яких угод прийшла із студентами, що голодують. Так це питання може відтягуватись довго. Я просив би відкласти все, а врешті-решт вирішити долю тих людей, які можуть дійти до стравного стану. Прошу це прийняти до уваги.

ГОЛОВА. Прийняв до уваги, і вже не вперше. Хто доповідь має? Прошу вас. Товариш Ткаченко, перший заступник Голови Ради Міністрів. Скільки ви просите?

ТКАЧЕНКО О.М., перший заступник Голови Ради Міністрів УРСР. До двадцяти хвилин.

ГОЛОВА. Двадцять хвилин.

ТКАЧЕНКО О.М. шановні народні депутати! Проект Закону про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу в народному господарстві України, як відомо, на початку серпня в першому читанні був розглянутий на сесії Верховної Ради Української РСР, після того опублікований у пресі, тобто фактично винесений на всенародне обговорення.

За час, що минув, надійшло більше тисячі зауважень, пропозицій від окремих громадян, трудових колективів, Рад народних депутатів усіх рівнів. З їх урахуванням проект закону був кардинально допрацьований створеною Урядом робочою групою в складі спеціалістів Держкомекономіки, Держагропрому, Мінюсту, Мінфіну, Мінпраці, банківських працівників і вчених нашої республіки.

Пропозиції робочої групи на чотирьох засіданнях розглядалися урядовою комісією в складі керівників центральних економічних органів, агропромислового комплексу, органів юстиції і профспілок.

П'ять разів проект закону, з урахуванням внесених пропозицій і зауважень, обговорювався постійними комісіями Верховної Ради республіки - з питань відродження та соціального розвитку села і з питань агропромислового комплексу. Активну участь у підготовці проекту закону брали народні депутати з комісій у питаннях законодавства і законності та з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства. В результаті він докорінно обновився, змінено або суттєво уточнено більш як дві третини статей - 18 із 25. При цьому враховано більше половини істотних пропозицій. Решту їх доручено розглянути міністерствам і відомствам республіки при підготовці законодавчих та нормативних актів на виконання цього закону.

Правда, частина пропозицій відхилена через недостатню обгрунтованість, нереальність вирішення поставлених завдань або вузьку відомчість підходу. Наприклад, багато вносилось пропозицій про припинення будівництва житла в містах. Звичайно, прийняття цього заходу значно прискорило б соціальний переустрій села, проте він дуже нагнітив би соціальну атмосферу в місті, створив би і без того значне напруження в нашому суспільстві.

На наш погляд, проект закону в новій редакції чіткіше і конкретніше порушує організаційні, економічні, правові аспекти пріоритетності прискореного соціального відродження села і розвитку агропромислового комплексу в цілому. Він дає можливість розширити економічні передумови для зміни інвестиційної політики, повного ресурсного забезпечення АПК, еквівалентного товарного обміну між промисловістю і сільським господарством, формування належної соціальної інфраструктури, поліпшення демографічної ситуації, закріплення кадрів у сільській місцевості. В проекті закону знаходить конкретне втілення в життя принцип повернення боргів селу.

Дозвольте, шановні народні депутати, в межах визначеного часу доповісти вам про ті зміни і доповнення, що внесені в проект Закону про пріоритетність соціального розвитку села після кардинального його доопрацювання . Мабуть, резонно буде почати з інвестиції. Створюючи третину національного доходу республіки, агропромисловий комплекс одержує лише 18 процентів державних централізованих капіталовкладень від їх загального обсягу у народному господарстві по території республіки. Тому для забезпечення пріоритетності в інвестиційній політиці на користь АПК в статті 5 пропонується, щоб питома вага державних централізованих капіталовкладень у перлі 5 років з часу введення закону перевищувала його частку в національному доході не менш як на 15 пунктів. Розрахунки показують, що це дасть можливість збільшити обсяг державних централізованих капітало-вкладень з 1,5 мільярда карбованців до 4,4, тобто на 2,9 мільярда карбованців за рік. В наступні роки питома вага централізованих капіталовкладень має бути на рівні частки АПК в національному доході. Для відродження села, створення його жителям не гірших, ніж у місті умов життя і праці, зростання ефективності АПК, необхідно зміцнити

відповідну соціальну інфраструктуру, здійснити заходи до збереженню земель та підвищенню їх родючості.

Враховуючи, що така робота має бути здійснена в максимально короткий строк, а економічний стан сільськогосподарських підприємств не дозволяє профінансувати ці затрати за рахунок власних коштів, виникає потреба в залученні бюджетних асигнувань. Для фінансування заходів, передбачених статтею 6, щорічно спрямовувати 2,3 мільярда карбованців на ці цілі.

В трудонедостатніх селах і господарствах, крім згаданих заходів, намічається здійснювати за рахунок республіканського та місцевого бюджетів будівництво житла. З метою посилення зацікавленості людей у переселенні у малозабезпечені трудовими ресурсами райони стаття 9 доповнена дуже важливою позицією. Вона полягає у тому, що житло, побудоване в сільській місцевості за рахунок бюджетних коштів, через 10 років передасться в особисту власність переселенцям за умови їх робити в агропромисловому комплексі.

Не менш важливе таке питання, як розподіл товарів масового вжитку. Не секрет, що в даний час він здійснюється на користь міста. Наслідок цього - роздрібний товарооборот на душу сільського населення в 2,5 раза менший, ніж міського, тобто з 660 карбованців в місті ця цифра становить 1650. Тому до тих заходів, що раніше намічалися статтею 13, - постачання товарами масового вжитку, а також забезпечення ними пенсіонерів, ветеранів, інвалідів, вдів та дітей-сиріт за тими ж нормативами й цінами, що й для міста. Це теж внесено відповідне доповнення. Ним передбачається виділяти сільським жителям головину ринкових фондів на автотранспорт та 90 процентів на будівельні матеріали. Їм також гарантується першочерговий продаж сільськогосподарської техніки, інвентаря та інших товарів.

Виявляється турбота про сільську жінку-матір. До тих пільг, які вона вже має, передбачається ще й така: жінкам, які працюють у сільському господарстві і виростили п'ятеро дітей, надається право виходу на пенсію, незалежно від віку і трудового стажу.

Значна увага и проекті закону приділяється фінансовому оздоровленню колгоспів, радгоспів, підприємств і організацій. Однак, не дивлячись на те, що з 1 січня 1989 року з агропромислового комплексу списано більш як 11 мільярдів карбованців не забезпеченої поверненням заборгованості по позичках банку, фінансовий стан багатьох господарств і підприємств залишається напруженим. Заборгованість по дострокових, позичках банку на сьогодні складає майже 7 мільярдів карбованців. Вона в основному припадає на низькорентабельні колгоспи й радгоспи та збиткові підприємства, здебільшого з незалежних, об'єктивних причин.

Передбачено пільги у взаємовідносинах з бюджетом. Незважаючи на те, що Украгропромбанк реорганізовано в Республіканський комерційний банк, в наслідок чого процентні ставки істотно підвищились, статтею 18 намічено зберегти процентні ставки за кредити, одержані підприємствами і організаціями АПК до 1 вересня цього року.

Намічено також списання всіх видів позичок банку, одержаних на будівництво об'єктів соціальної сфери, незалежно від строків їх одержання. Це створює більш сприятливі стартові передумови для роботи в умовах ринкових відносин.

З 1 жовтня поточного року введені нові закупівельні ціни на худобу і птицю, які в середньому збільшені на 50 процентів, а на решту сільськогосподарських продуктів вони будуть введені з 1 січня 1991 року. Нові закупівельні ціни дадуть змогу господарствам республіки отримати вже в поточному році 1,2 мільярда карбованців додаткових коштів, а в 1991 році цей прибуток, а точніше виручка, становитиме не менше 12 мільярдів. Це дозволить підвищити рентабельність сільськогосподарського виробництва до 47 - 50 процентів проти 35-37 процентів в минулому і нинішньому роках.

Важливим заходом, спрямованим на поліпшення роботи всіх без винятку ланок агропромислового комплексу, є передбачення статтею 19 пільг по податках. Судіть самі: на 1990 рік платежі в бюджет тільки державними несільськогосподарськими підприємствами заплановані в обсязі 661 мільйон карбованців, або 32 проценти від їх прибутку.

В той же час на фінансування їх платних витрат, включаючи не-централізовані капіталовкладення, щорічно не вистачає в межах 400 -450 мільйонів. Вказаною статтею державним несільськогосподарським підприємствам встановлюються податки з прибутку в розмірі 25 процентів замість 45 відповідне до Закону УРСР про податки з підприємств, об'єднань і організацій. Це позволить збільшити виділення власних капіталовкладень на реконструкцію і технічне переозброєння підприємств, збільшити випуск продовольчих товарів.

Колгоспам, радгоспам та іншим державним сільськогосподарським підприємствам пропонується встановити ставку податку з прибутку в розмірі 1,5 процента, кооперативнодержавним будівельним, ремонтнобудівельним, промисловим та іншим підприємствам і організаціям системи Держагропрому - 5 процентів і кооперативно-державним проектно-вирішувальним організаціям цієї системи - 15 процентів. В цілому зменшення становитиме в межах 900 мільйонів карбованців.

Члени новостворених селянських господарств звільняються від оподаткування на 5 років, а в трудонедостатніх селах - на 10 років.

Все це має створити сприятливі умови для їх становлення, відтворення на якісному рівні всіх процесів виробництва.

Ряд доповнень і змін внесено ще у 14 статей /ці статті, тут перераховуються/.

Введена стаття 24, якого передбачені державні органи, відповідальні за виконання даного закону. Це Рада Міністрів Української РСР, місцеві Ради народних депутатів та створені для цього відповідні структурні одиниці на місцях.

Також новою статтею 25 встановлюється обов'язковість врахування положень закону при розробці і прийнятті всіх інших законодавчих та нормативних актів.

Шановні депутати! Жоден закон, в тому числі і цей, який ми сьогодні розглядаємо, не може успішно працювати, не маючи для цього відповідного механізму його реалізації. Виходячи з цього, Уряд підготував пакет нормативних актів. Ви розумієте, що це проекти нормативних актів, з урахуванням тих зауважень, які будуть внесені в старий закон щодо забезпечення пріоритетності соціального розвитку села і агропромислового комплексу в народному господарстві нашої республіки.

Хотів би почати чи не з найголовнішого, на мій погляд, проекту постанови Ради Міністрів УРСР. Це про порядок формування державних інвестицій на соціальний розвиток села і в цілому на агропромисловий комплекс.

Як уже зазначалось, державні централізовані капіталовкладення для АПК передбачено збільшити проти 1990 року на 2,9 мільярда карбованців. Крім того, на цю мету буде спрямована частина коштів місцевих бюджетів з урахуванням плати за трудові ресурси, що будуть надходити від підприємств і організацій, працівники яких проживають у сільській місцевості. Розрахунки показують, що ця цифра повинна сягати в межах 600-700 мільйонів карбованців щорічно. Вказані капітальні вкладення, а також власні кошти підприємств і організацій проект постанови передбачає забезпечувати в повному обсязі необхідними матеріально-технічними ресурсами. Будівництво об'єктів соціально-культурного призначення для села, шляхів з твердим покриттям, інженерне облаштування, а в трудонедостатніх селах житла, як уже відмічалось раніш, здійснюватиметься за рахунок республіканського та місцевих бюджетів. Уже в проекті плану на 1991 рік обсяг капіталовкладень в цілому по АПК проти плану на 1990 рік збільшено на третину, і становитиме 10,8 мільярда карбованців, а державні вкладення зростуть у півтора рази, тобто з 3,8 мільярда до шести.

Кошти на об'єкти невиробничого призначення передбачене збільшити на 31 процент, тобто з 2,2 до 2,9 мільярда, це дасть змогу збільшити будівництво житла проти запланованого на цей рік на третину, газових мереж збільшити майже удвічі. Істотно зростуть обсяги спорудження об'єктів освіти, охорони здоров'я, водопроводів, внутрігосподарських шляхів.

Логічним продовженням попереднього документа з проекти урядових актів щодо розвитку індивідуального житлового будівництва, газифікації сільських населених пунктів, збільшення електроенергії на побутові потреби села.

Силами підрядних організацій передбачається першочергове спорудження індивідуальних житлових будинків на селі. Прибутки, одержані від нього, не оподатковуються, що підсилить їх економічну заінтересованість в роботі на селі. З наступного року весь ринковий

фонд дерев'яних будинків буде виділятися тільки для будівництва на селі. Сільським забудовникам намічено видавати пільги, пільгові кредити. Молодим сім'ям, які проживають або переїхали в сільську місцевість і побудували будинок, компенсується 75 процентів заборгованості по кредитах. Сім'ям, які переселяються в трудонедостатні райони, буде виплачуватись одноразова грошова допомога на обзаведення господарством у розмірі двох тисяч карбованців на голову сім'ї і по п'ятсот карбованців на кожного члена сім'ї.

Передбачено багато інших заходів по наданню допомоги індивідуальним забудовникам, закріпленню кадрів, поліпшенню соціально-демографічної ситуації на селі.

У наступному п'ятиріччі істотно розширяться роботи по газифікації сільських населених пунктів. За цей період намічається газифікувати 1 мільйон 400 тисяч житлових будинків. Рівень газифікації повинен становити не менш як 24-25 процентів проти 7 процентів на кінець цієї п'ятирічки. Ще більшого застосування в побуті набуде електрична енергія. Зокрема, нею буде опалюватися 800 тисяч будинків, тобто 12 процентів будинків від їх загальної кількості. Слід додати, що з 1 січня 1991 року існуючий пільговий тариф на електроенергію /до 1 копійці за кіловат-годину/ передбачено поширити, крім жителів сіл, також на працівників агропромислового комплексу, які проживають у селищах міського типу, а також на працівників колгоспів, радгоспів, інших сільськогосподарських підприємств, які проживають у місцях обласного і районного підпорядкування.

Передбачені також заходи по поліпшенню забезпечення агропромислового комплексу матеріально-технічними ресурсами, віднесенню шляхів, що зв'язують сільські населені пункти, до категорії шляхів загального користування, постачанню сільського населення товарами масового вжитку та деякі інші.

Шановні народні депутати! Для втілення в життя Закону про пріоритетність соціального розвитку села Урядом буде розроблена конкретна програма, невід'ємною складовою частиною якої стануть заходи, спрямовані на захист населення від наслідків чорнобильської катастрофи. До виконання цієї програми мається на увазі залучити всі міністерства і відомства, вчених, тобто весь науково-технічний потенціал республіки а урахуванням того, що відродження села і розвиток агропромислового комплексу - це всенародна справа. При цьому будуть чітко визначені етапи і строки виконання, тобто розраховано, що потрібно зробити за рік, за два і наступний період. Село сьогодні має стати будівельним майданчиком, де беруть участь всі галузі народного господарства.

Розрахунки показують, що для виконання всіх заходів, передбачених Законом про пріоритетність села, потрібно щорічно додатково виділяти не менш як 4,9 - 5 мільярдів карбованців протягом цієї п'ятирічки.

Це, звичайно, немало, і вишукати таку суму в бюджеті далеко не просто. Але ми обов'язково повинні це зробити з вами, виходячи з вимог значного підвищення добробуту наших людей, навіть поступившись у здійсненні інших вкрай важливих справ.

Наступне десятиріччя має стати періодом інтенсивного формування сільської соціальної інфрастуктури, створення повноцінних умов для життя і роботи всіх мешканців села.

На закінчення хочу сказати, що Закон, який ми обговорюємо, на мій погляд, буде головним в усій історії українського села. Його прийняття підніме авторитет нашого парламенту, наслідки виконання наміченої програми дадуть відповідну оцінку нашому Уряду. Впевнений, що при такому підході до цієї справи сільське господарство не буде сировинним гри датком і республіканським донором, а стане рівноправною, повнокровною галуззю народного господарства нашої суверенної республіки.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію, що запитання є. Давайте ще раз уточнимо. Ми так домовилися, що будуть виголошені доповідь і співдоповідь. А завтра почнемо задавати запитання і обговорювати. Так я зрозумів? Так.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуй! Сідайте, Хто у нас із співдоповіддю виступає? Будь ласка, Василю Васильовичу, прошу вас.

СУХИЙ В.В. Шановні товариші депутати! Перш за все, хочу передати вам якусь частку тієї тривоги і болю, якою переповнена душа кожного працівника сільського господарства. Та й не тільки селян, але й більшості городян, які добре знають, що продовольчу проблему можна вирішити тільки тоді, коли в селі буде кому працювати, коли настане елементарна соціальна справедливість, і селянин відчує вперше за всю свою історію, що держава , її найвищий орган влади цінять його тяжку працю, громадянську свідомість і

готові йому допомогти не на словах /цього було і раніше занадто/, а конкретним вирішенням проблем, які не дають йому працювати з повною віддачею. Про це свідчить багато фактів. Але я назву тільки найголовніші.

Перше. Досі наше ставлення до села визначалось лозунгом - "стереть грань между селом и городом". На ділі вийшло навпаки, - стерли село. Проклята грань не тільки залишилась, а стала гранітною і неприступною сьогодні. Через неї сьогодні в сільській місцевості на тисячу жителів вводиться житла в два з лишнім рази менше, ніж в містах. Питома вага населених пунктів, забезпечених природним газом, лише сім процентів.

Тисяча сільських поселень користуються привозною водою тоді, коли привезуть, а коли ні, то ні. Третина сіл на мають установ охорони здоров'я, незважаючи на те, що там проживають переважно престарілі наші батьки і матері. Четверта частина не має клубних закладів, дві третини - підприємств громадського харчування, будинків побуту чи приймальних пунктів. Я не кажу про торгове обслуговування, бо воно сплановане так, що за фуфайкою треба сьогодні їхати до райцентру. Більше десяти процентів сіл не мають доріг з твердим покриттям, а значить - в період бездоріжжя, а воно в селі, як ви знаєте, займає переважну більшість року - не мають і автобусного сполучення. Це та ситуація, коли хворого за декілька десятків кілометрів везуть у лікарню гусеничним трактором.

Значна частина населених пунктів, це ті, Що значаться неперспективними або значились. Вони приречені на вимирання. А скільки їх уже вимерло , за останні двадцять років? Така ситуація призвела до того, що за останні дев'ять років чисельність сільського населення зменшилась в республіці на 2 мільйони 124 тисячі чоловік, а число людей пенсійного віку в селі зросло до 30 процентів.

Друге. Це те, що при такій недостатній кількості працюючих забезпеченість агропромислового комплексу тракторами становить 83 проценти, вантажними автомобілями - 79, автобусами - 35, автокранами - 30, автогрейдерами - 18. А в якому стані знаходиться цей парк, якщо зношеність виробничих фондів становить до 40 відсотків, та і як можна виправляти становище за таких обставин, коли продуктивність трактора МТТ-80 практично залишилася на рівні трактора МТТ-50, а ціна зросла майже в два рази. Ціна силосного комбайна зросла в 7,5 раза, а зернового - з 12 тисяч до 50 тисяч карбованців при незначному рості продуктивності та якості роботи. Ну, а скільки одержує колгосп від держави лісу, цементу, шиферу, труб - це всі добре знають.

Оце і є та ситуація, коли колгоспник працює від зорі до зорі

- раніше за трудодні, а це значить безплатно, а тепер за невелику платню. Залишається і зам бідним і його господарство таким же. За станом на 1 серпня заборгованість на підприємствах АПК тільки по довгострокових позичках дорівнює 7 мільярдам карбованців. Я не хочу нікого звинувачувати, але життя розпорядилося так, що немає на селі людей, техніки, а багато трудових колективів підприємств і навчальних закладів відмовляються допомагати селу і стоять на позиціях чіткого розмежування функцій: на виробників і споживачів. Все це нібито й правильно, кожен повинен виконувати свою роботу, але сільська жінка, мати кількох дітей, працюючи дояркою, не має сьогодні часу ні на відпочинок, ні на виховання своїх дітей, незважаючи на те, що її робочий день щодня починається о 4 годині і закінчується о 20 годині вечора і проходить не в кращих умовах. А на пенсію вона виходить, як і працівник контори, в 55 років.

Далеко не всі можуть витримати такі навантаження і допрацювати до пенсії. Це відомо.

Трете. Це те, що стосується громадянської свідомості. За роки перебудови тільки агропромисловий комплекс республіки збільшив виробництво своєї продукції і становить третину національного доходу, хоч і одержує тільки 18 процентів державних централізованих капіталовкладень. Відстав, можливо, лише в одному: знаходячись у таких важких умовах, жодного разу не страйкував. То це пояснюється впевненістю кожного селянина, що при розгляді цього закону Верховною Радою, його врештірешт зрозуміють і підтримають. Щодо закону, скажу лише одне. Наша комісія, а також аграрна, з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, з питань законодавства і законності просто важко назвати, яка комісія чи парламентська фракція до нього не причетна. Працювали над ним з самого початку роботи нашого парламенту. Не один раз радилися з виборцями. Одержали понад тисячу письмових та усних пропозицій. Хотілося багато. Але коли обраховували попередні варіанти і побачили, що на їх виконання буде витрачена значна частина бюджета, а це негативно вплине на промисловість і місто, ми їх свідомо відхилили. Сьогодні на ваш розгляд пропонується шістнадцятий варіант, щодо якого члени Комісії о питань відродження та соціального розвитку села гарантують, що нічого зайвого тут немає. Жодних інтересів він не утискує, і я готовий нести за це відповідальність перед вами і перед людьми.

Всіх ми запрошуємо разок а нами нести відповідальність на його виконання. Хочу вас запевнити, що можливість допомогти селу у нас є. Ми також це підрахували. Про це свідчить навіть і такий невеличкий приклад. Якби ми три поки назад взялися за відбудову села так, як за будівництво дач, то вже сьогодні і закону приймати не було б потреби, бо було б уже багато нових сіл. Я також хочу вибачитися

перед представниками промисловості. Того разу ви мене неправильно зрозуміли, коли подумали, що я не хотів, щоб ви виступали - це не так. Я сам був і робітником, і колгоспником рядовим, то розумію проблеми і тих і інших. Добре знаю, що і ви з повагою ставитесь до меншого брата. Інакше не може й бути, бо і серед вас немало тих, що вийшли із селян. Також знаю, що без вашої підтримки не буде злагоди ні зараз, ні при виконанні цього закону. Але маю всі підстави розраховувати на таку ж підтримку, яку завжди мав робітничий клас від селянства. І останнє.

Цей закон має концептуальний характер, скажімо, як Закон про економічну самостійність України. На кожен його розділ відпрацьований нормативний акт або постанова, Я говорю це тому, що у нас буде ще змога обговорювати і з'ясовувати постатейно. Тому, враховуючи те, що він прийнятий за основу, кожний із вас працював з ним і у виборчих округах, і в комісіях, мав змогу знести пропозиції і вносив їх, а також ваше шанобливе ставлення до селян, прошу завтра прийняти його в цілому. Від 110 депутатів-аграрників дякую вам за підтримку. Впевнений, що після прийняття цього закону кожен із вас одержить подяку від наших виборців, Дякую.

ГОЛОВА. Таким чином, товариші, ми виконали те, що запланували. Доповідь і співдоповідь проголошені і ми переносимо обговорення цього документа на завтра. Тепер нам треба домовитись. У нас є час до 20-ї години, тобто у нас ще 40 хвилин. Ми можемо працювати, але тут, якщо ви подавитесь наш орієнтовний графік на сьогодні і на вчора, то ми його, звичайно, що не виконуємо. Але тут є таке питання: "Про внесення деяких змін і доповнень до Конституції". Гадаю, починати його не треба. Я висловлюю свою думку. Якщо ви

наполягаєте, скажімо, на тому, то ми могли б розпочати. Але це складний документ. Про утворення Конституційної комісії. Ці питання пов'язані. Треба кожне прізвище обговорювати. Є таке питання про заснування друкованого органу Верховної Ради - газети "Голос України". Ми могли б заслухати голову комісії депутата Правденка. Це б не зайняло багато часу. Будь ласка.

ПРАВДЕНКО С.М., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань гласності та засобів масової інформації /Самарський виборчий округ, Дніпропетровська область/.

Шановний Леоніде Макаровичу, шановні колеги! Наша комісія

- люди не горді.

ГОЛОВА. Я вибачаюся, але у нас в залі працює погоджувальна комісія, кажуть, але ж це така справа, ми мусимо працювати. Прошу депутатів зареєструватися.

Не включена машина?

Головує Перший заступник Голови Верховної Рада Української РСР ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Будемо реєструватися поіменно?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу підготувати техніку для голосування. Голосуємо.

"За" - 329, "проти" - 3 і "не голосувало" - 22. У нас є всі можливості для того, щоб продовжувати роботу. Я так розумію, що ми розглядаємо питання про друкований орган.

ПРАВДЕНКО С.М. Шановний головуючий, шановні колеги! Я дуже прошу вас підтримати пропозицію, яка внесена постійними комісіями Верховної Ради з питань гласності та засобів масової інформації, у питаннях законодавства і законності, з питань народної освіти і культури. Ми довге шліфували проект постанови. Він у вас у всіх є. бо передплата на газету вже йде, а постанови Верховної Ради досі немає. Якщо ми не вирішимо всіх питань, пов'язаних з газетою, то врешті-решт ми і кадрів не наберемо. Ви ж знаєте: якщо людина звідкись переходить, то треба за 2 місяці подати заяву. З першого січня вже має газета виходити, а редакція повинна почати працювати раніше. Тобто часу у нас залишилося зовсім мало.

Я з вашого дозволу зачитаю проект постанови. В усіх є? Є потреба читати чи ні? Немає. Тоді я дуже прошу підтримати цей проект і прийняти постанову про заснування друкованого органу Верховної Ради - газети "Голос України". Результати передплати за перший місяць показали, що з-поміж заснованих видань вона стоїть на першому місці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні товариші депутати! Проект постанови вам роздано. Сказали, що зачитувати потреби немає. Достатньо було часу для того, щоб його обговорити і визначитися щодо нього. Ставиться даний проект на голосування. Будь ласка, перший мікрофон.

ОСТРОУЩЕНКО С.В., голова підкомісії з питань охорони сім'ї і материнства Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Приморський виборчий округ, Одеська область/.

Я вношу пропозицію, тобто я її повторюю, бо вона вже звучала в залі при обговоренні. Буде вже занадто, якщо ми організуємо новий орган, витративши на нього, як нам доповідали, 2 мільйони на рік, при тому, що у ЦК Компартії України є два друкованих органи - "Правда Украины" і "Радянська Україна", є багато й інших органів. То чому, скажіть мені - ось я журналістка, в цій сфері працюю - то чому один із цих органів зараз не передати Верховній Раді, назвавши його так, як тут сказано: "Голос України"? Останні пункти так і залишити. Але не витрачати гроші і на влаштування нового друкованого органу, а передати одну з цих газет. Тут говорили, мовляв, щоб не руйнувати одну з редакцій і таке інше. Та нічого, ніякого руйнування не відбудеться, просто буде написано, що це орган Верховної Ради і все. Я пропоную проголосувати за мою пропозицію.

ПРАВДЕНКО С.М. Шановна колего! Як кажуть, ми це вже проходили. І я можу тільки на підтвердження своєї позиції зачитати один лист, - це займе півхвилини, на моє ім'я. Кіровоградська

область, Новгородківський район, село Тарасівка, автор Щербина. "Шановний депутате..." і так далі. "Я слухав ваш виступ на другій сесії Верховної Ради про видання газети - органу Верховної Ради "Голос України". Дехто з депутатів вносив пропозицію, щоб газету створити на базі видавництва "Радянська Україна", тобто щоб забрати ці газети, Боже вас упаси, не треба прищеплювати... /нерозбірливо/, тому що буде терпкий плід". Я прошу підтримати уже кілька разів відшліфовану пропозицію, в якій є досить розумний 4 пункт. Я прошу, щоб ідея про створення газети "Голос України" не пов'язувалася з іншими речами, бо ми так знову забалотуємо це питання і воно знову відкладеться, на жаль.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Другий мікрофон. У вас запитання чи пропозиція? Другий мікрофон.

ПАНЧЕНКО В.Є., відповідальний секретар Кіровоградської обласної організації Спілки письменників України, доцент Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О.С. Пушкіна /Ленінський виборчий округ, Кіровогродська область/.

До проекту постанови у мене в маленька поправка редакційного характеру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ПАНЧЕНКО В.С. Тут, Сергію Макаровичу, у пункті 4 написано: "Доручити Президії Верховної Ради протягом тижня сформувати комісію для виявлення та визначення". Мені здасться, що"... для виявлення..." треба зняти.

Йдеться про виявлення юридичного права. Залишити без цих обох слів: "для виявлення", Вони ні до чого, вони навіть абсурдні.

ПРАВДЕНКО С.М. Можна зняти в принципі. Головне - визначити це право і в чому воно полягає, яка доля.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Внесена пропозиція. Сергію Макаровичу! Внесена пропозиція. Ви підтримуєте від комісії цю пропозицію? 4 пункт викласти в такій редакції: "Доручити Президії Верховної Ради протягом тижня сформувати комісію для визначення юридичного права". Не суті не міняє.

Хто за внесену пропозицію, щоб змінити 4 пункт проекту постанови, прошу голосувати.

Не голосували за основу, не прийнята вона? Барабаш, не збивайте. Голосували і прийняли.

Тому за внесену зміну 4 пункту проекту постанови прошу проголосувати.

"За" - 249. "Проти" - 21. Рішення приймається.

Третій мікрофон.

СЕВАСТЬЯНОВ В.І., заступник начальника учбового відділу Сімферопольського військового об'єднаного училища /Київський виборчий округ, Кримська область/. Есть предложение, чтобы печатний орган Верховного Совета Украинской ССР выходил на двух языках - также и на русском - пропорционально русскоязычного населения Украины.

ПРАВДЕНКО С.М. Дозвольте мені замість власної відповіді концептувати слова досить кваліфікованої людини з національного

питання - я маю на увазі статтю /нерозбірливо/ Івана Дзюби. Це не займе багато часу. "Від того, як житиметься на Україні людям усіх національностей, як задовольнятимуться їхні національні, культурні, соціально-економічні потреби і інтереси, великою мірою залежатиме /не чути/, а й її стосунки з іншими державами. Але цілковите забезпечення таких інтересів неможливе доти, доки Україна не стане володарем своєї долі. Це стосується і російського населення на Україні, його нинішній фактичний статус

- не національна меншість на Україні, а національна більшість у Союзі. Історично у багатьох росіян виробилося на завжди усвідомлене відчуття своєї домінантості на Україні те в інших республіках. І всякий крок до урівнення в реальних національних і мовнокультурних можливостях такі люди сприймають тоді, як ущемлення. А у відповідь маємо гостру реакцію з боку частини українців. З досягненням фактичної національної рівності зникатимуть ті ненормальності. Росіяни зрозуміють наше праве бути собою у світі. А ми зрозуміємо, навіть ті, хто сьогодні нічого не сприймає, що росіяни ближче нам, ніж будь хто у світі."

Таким чином, я вважаю, що газета - орган Верховної Ради України - має виходити українською мовою. Я вибачаюсь, Я відповів на подібне запитання, здається, досить аргументовано. Але це від нашої духовної лінії ... /нерозбірливо/ ми не бажаємо вивчати братню слов'янську мову /нерозбірливо/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні депутати! Ви наполягаєте на голосуванні?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ /нерозбірливо/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, це питання надзвичайно важливе. Не потрібно так зразу підходити. Якщо ви наполягаєте на голосуванні, то нам потрібно обговорити тоді цю внесену пропозицію. З голосу голосувати зразу не можна, тому що тоді це стане прецедентом.

Товариші! Не можна ставити зразу на голосування. Відкривається коротенька дискусія з цього приводу. По одному біля мікрофонів.

Будь ласка, другий мікрофон, бо ми біля першого надавали вже.

СТАДНИЧЕНКО В.Я., редактор газети "Радянська Україна" /Татарбунарський виборчий округ, Одеська область/. Іване Степановичу! Ми приймаємо надзвичайно важливу постанову. Всі ми це розуміємо. В комісіях обговорювали. Я за те, щоб прийняти цю постанову, і щоб наш "Голос України" нарешті здобув своє фізичне виявлення. Хоча я вам мушу сказати, що вже а теплих рукостисканнях "Радянської України" газета ця представлена, і її працівники вже виступали. Я думаю, що ви помітили. Це сталося десь тиждень тому. Але я хочу особливо зосередити вашу увагу на двох пунктах цієї постанови. Мені здається, що ми повинні нашу нову газету назвати все-таки не органом Верховної Ради, а газетою Верховної Ради. Це повинна бути масова, демократична газета, перш за все 33 мільйонів виборців і депутатського корпусу. Щоб вона ні в якому разі не стала газетою апаратною. І я буду дуже вдячний, якщо в системі самої Верховної Ради не буде спеціально створеного управління по керівництву цією газетою. Це - перше. Я думаю, що це дуже важливо.

І друге. Товариші! Що стосується пункту четвертого, де йде мова про майнові стосунки між Компартією України і радянськими й

державними установами. Я уже з цього приводу виступав, не буду повторюватись. Хочу тільки нагадати вам, що вчора ми прийняли більш солідне рішення про те, щоб ці стосунки розв'язати через Державний арбітраж, Мінюст і Комітет економіки, В тому числі і поліграфічну базу і основні видавничі фонди. Я боюсь одного - якщо цей пункт буде пов'язаний із створенням "Голосу України", то вона 1 січня просто не вийде /а газета має бути зверстана фактично вже 20 грудня/. І тому я хотів би вас просити проголосувати за цю постанову, за її три перших пункти, за створення газети на новій поліграфічній базі, при нових службових редакційних приміщеннях. Це буде правильно. А те питання буде розв'язане в комплексі, і про це ми вчора уже прийняли спеціальне рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Ми відкрили дискусію з приводу внесеної пропозиції щодо випуску газети на двох мовах. А ви внесли пропозицію, але не з цього приводу. Давайте ми по темі будемо говорити. Будь ласка, перший мікрофон.

ГРАБІН В.В., другий секретар Сумського обкому Компартії України /Глухівський виборчий округ, Сумська область/. Товарищи! Я обращаюсь к русскоязычным депутатам и прошу вопрос об издании газеты на двух языках снять. Ця газета повинна бути на українській мові, і давайте ми це підтримаємо, не треба нічого видумувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ВЛОХ О.Г., завідуючий кафедрою Львівського державного університету імені І.Франка /Ленінський виборчий

округ, Львівська область/. Шановні депутати! Я хотів би звернути вашу увагу на цю дискусію про мову. Біда полягає в тому, що ми вже це питання розглядали. І через те, що дуже часто ці питання одне за одним ідуть і проносяться... тобто починаємо якусь проблему розглядати, потім робимо перерву і знов до неї повертаємось. Я хочу вам нагадати, що мова вже про це була. І тоді було прийнято рішення, що газета буде виходити українською мовою як державною мовою. То чому ж, ми знов повертаємося до цього питання? Прошу припинити дискусію на цю тему.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Зараз по одному біля мікрофонів надамо, і все.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні депутати! Мої дослідження показати, що на Україні практично немає людей, які б не володіли пасивно /рецептивно - такий науковий термін/ українською мовою. Не всі активно володіють, але рецептивно, тобто читати, слухати завдяки пресі, радіо, телебаченню, школі вміють практично всі. І я звертаюсь до наших друзів росіян бути інтернаціоналістами і допомогти українській мові вижити у цей важкий для неї час. Вже минають ці часи. І я вірю, що ви проголосуєте за те, щоб наша газета виходила українською мовою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон, і на цьому закінчимо.

ГРИНІВ І.О., голова підкомісії з питань "розвитку місцевого самоврядування Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Нестеровський виборчий округ, Львівська область/.

Я хочу сказати ось що. Я був цього року в Криму, і дуже довго. В Криму проживає півтора мільйона росіян. Росіяни, які, безперечно, не мали шансів і можливості вивчити українську мову, бо вона там не функціонує. Я вважаю, що для такої області, як Крим, у відповідності з законом щодо часу впровадження української мови /а там є розкладка 5, 8 і 10 років/ потрібно дозволити видавати цю газету і російською мовою. Це перше питання. І я звертаюсь до своїх однодумців і хочу, щоб вони замислилися над тим, чому ми з упертістю фанатичною хочемо на сьогоднішній день позбавити можливості впливу на цю частину населення. Це раз.

І друге. Хочу поцілитися досвідом. Щодо пропозиції товариша депутата з Одеси, в якій йдеться про те, що потрібно партійну газету перетворити у газету Верховної Ради. Ми маємо досвід. У Львові ми билися над цим питанням декілька місяців, і жодного кроку не зробили, і успіху не досягла. Партія своїх газет не віддає, і ми заведемо цю справу в тупик. Тому потрібно створювати свою незалежну самостійну газету Верховної Ради України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні товариші депутати! Ми біля першого мікрофона надавали слово з цього приводу. Ну, як же, із Сум виступав депутат. Надавали, не потрібно... Товариші! Я прошу вас до уваги, щоб ви задумались. Товариш Правденко вже давав з цього приводу пояснення, що це газета Верховної Ради України. І тому я

прошу задуматись над цим питанням, вона повинна виходити українською мовою. Це питання ставиться на голосування.

Може, знімуть? Не знімають.

Хто за внесений проект постанови від комісії, прошу голосувати. Щоб видавати газету українською мовою. "За" - 261, приймається.

Товариші! Депутат Стадниченко вносив пропозицію про те, щоб змінити назву нашого проекту постанови про заснування газети Верховної Ради Української РСР "Голос України". Тому що його пропозиція щодо четвертого пункту вже голосувалась і ми по ній визначились. Але про назву... Будуть у депутатів думки з цього приводу? Голосувати? Обговорювати не потрібно? Ставиться на голосування пропозиція...

У вас з цього приводу? Ні.

Так, голосується пропозиція депутата Стадниченка. Хто за те, щоб було не "про заснування друкованого органу", а "про газету", прошу голосувати.

Він не з цього приводу. Ви до нього зверніться, а не до мене.

"За" - 274, "проти" - 38. Які ще будуть думки у депутатів?

Перший мікрофон.

МАЗУР Ю.М., редактор Одеської обласної газети "Знамя коммунизма" /Іллічівський виборчий округ, Одеська область/. Я член Комиссии по вопросам гласности, голосовал против этого проекта постановления и хотел бы кратко объяснить свою позицию.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я прошу від вас пропозицію.

МАЗУР Ю.М. Вы знаете, что ЦК Компартии Украины принял решение в одностороннем порядке о том, чтобы с 1 января следующего года обе газеты-"Радянська Україна" и "Правда Украины"

- выходили как органы ЦК Компартии Украины. Я говорю - в одностороннем порядке, потому что вопрос этот не рассматривался в Верховном Совете, хотя обе газеты являются и органами Верховного Совета.

Я думаю, что решение, которое мы сегодня должны принять, продиктовано не заботой о гласности, а какими-то другими причинами. Потому нужно сначала определить законность решения ЦК Компартии Украины. На мой взгляд, оно является абсолютно незаконным. По крайней мере, Верховный Совет должен обсудить вопрос о том, что же делать с его органами. Я думаю, что такой вариант решения продиктован имущественной лихорадкой, которой, к сожалению, больна сейчас КПСС.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу - вносьте конкретну пропозицію.

МАЗУР Ю.М. Я хочу закончить. И это распространяется, к сожалению, и на газеты, и на типографии, и на издательства, и даже, я вам скажу, на наш журналистский труд. Вы, наверное, прекрасно знаете, что сейчас происходит с районными газетами. Колхозы берут на содержание эти районные газеты, и журналисты превращаются в рупор хозяйственников. Кроме того, в этом решении не учтены интересы областных и всех остальных региональных газет.

Я понимаю, что товарищ Масол одним росчерком пера отдаст сейчас бумагу вновь созданной газете. Но это - наша бумага. Это та бумага, которую нам не дадут. Наша областная газета с 10 декабря уже в этом году может вообще до конца года не выходить, потому

что нам недодают на 13 номеров бумаги. Первый пункт, на мой взгляд, можна сформулировать только таким образом: "Передать одну из республиканских газет Верховному Совету вместе с фондами бумаги", А дальше - по тексту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Ця пропозиція вже голосувалась, а мова у попередній частині пропозицій стосувалася іншого питання. У вас з цього приводу? Другий мікрофон.

ПАВЛЕНКО Ф.О., генеральній директор науково-виробничого об'єднаний "Олександрійський електромеханічний завод" /Олександрійський міський виборчий округ, Кіровоградська область/. Я два слова хочу сказать по мотивам голосования. Товарищи! Мы, наше сельское хозяйство, находимся в такой ситуации, в такой нищете! Сколько у нас дыр на Украине, и при этом сегодня одним росчерком пера направлять десяток миллионов на создание материальной базы новой газеты - это, честно говоря, преступление, я предлагаю четвертым пунктом записать, дополнить к четвертому пункту:"...за счет материальной базы газет ЦК Компартии Украины, которые есть и газеты Верховного Совета тоже". Иначе нас совершенно не поймут.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні товариші депутати! Я прошу уваги. Ми вже проголосували всі з ваші за газету "Голос України" після того, як депутат Правденко зачитав вам листа. Ми ж після цього вже голосували. Тому переголосовувати потреби немає. Третій мікрофон, будь ласка.

СПИС М.М., перший секретар Ялтинського міськкому Компартії України /Ялтинський виборчий округ, Кримська область/. Здесь проголосовали о том, на каком языке будет выходить газета. Все абсолютно правильно. Но было и другое предложение, за которое надо было голосовать. Мы здесь обменялись мнениями и вносим в общем-то такое компромиссное предложение: когда газета будет печатать законы, то эти законы, видимо, надо печатать на двух языках. И это будет абсолютно правильно. Это первое. И второе. Я тоже член этой комиссии, придерживаюсь несколько иного мнения. Поскольку вопрос будет голосоваться в делом, я хотел бы высказаться в поддержку решения нашей комиссии о создании принципиального нового органа, если мы хотим иметь хорошую газету. А что касается такого очень острого вопроса, как совместные издания или общая стоимость, то, видимо, если мы стремимся жить в правовом государстве, нам надо руководствоваться законами и, прежде всего, решать этот вопрос только на основе Гражданского кодекса УССР, там в 11 главе говорится, я просто процитирую, чтобы было ясно: "Владение, пользование, распоряжение имуществом при общей собственности осуществляется с согласия всех участников. А при отсутствии согласия спор разрешается судом". Я думаю, что не надо нам здесь вот вокруг этого вопроса разводить дискуссии. Мы ведь знаем и другое, то, что если сегодня на базе какого-то другого, иного коллектива будет создаваться эта газета, она просто не получится, потому что у коллектива за десятилетия сложились свои подходы, свои приемы, свой стиль работы. Они невольно будут следовать сложившимся стереотипам и, кстати, тому политическому направлению, которое они вели до этого. Да и опыт наш подсказывает, что новое содержание достичь в старой форме довольно сложно.

Я бы мог аргументировать это и дальше. Но я думаю, что уже всем достаточно понятно - если мы хотим, чтобы задача обеспечения разнообразной государственно-правовой, политической информации решалась очень хорошо у нас в республике, чтобы наши трудящиеся имели возможность получать такую информацию, которая позволила бы им активно использовать ее для дела, участвовать в управлении государством, то надо голосовать за тот проект, который мы вынесли в комиссии.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні депутати! Ця пропозиція частково врахована. А що стосується пропозиції про випуск окремих номерів газети російською мовою, то я думаю, коли газета буде працювати, ми потім будемо визначатись...

Другий мікрофон.

КУЗЬМЕМКО М.І., голова колгоспу імені Жовтневої революції Красногвардійського району /Красногвардійський виборчий округ, Кримська область/. Я целиком и полностью поддерживаю предложение товарища Гринива. Сегодня у нас в Крыму живет около 100 тысяч представителей татарской национальности и будет - 400. Кроме этого - полтора миллиона русскоязычного населения. Мы должны сегодня учесть, чтобы редакция готовилась к этому, особенно для Крыма, может, еще и для других регионов. Газета должна выпускаться и на русском языке. Сегодня у нас, кроме того, 10 миллионов отдыхающих. Разве это будет плохо, если все будут читать нашу газету?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам вдячний, але ми вже з цього приводу голосували. Більше зауважень до проекту не надійшло.

Ми голосували, а це будемо вирішувати в робочому порядку, коли буде газета. Ставиться на голосування проект постанови в цілому. Хто за прийняття такої постанови, прошу проголосувати.

"За" - 276. Рішення приймається.

Шановні товариші депутати! У нас, якщо за вчорашнім графіком будемо працювати, то залишилося 15 хвилин. Щоб працювати далі, у нас можливостей дуже мало. Давайте ми розглянемо одну записку щодо подальшої роботи. І вчора були такі пропозиції, і є документ, щодо якого нам потрібно було коротеньку постанову прийняти. Звернувся до Верховної Ради депутат Сидоренко. Він сидить і не зовсім добре себе почуває. "Голові Верховної Ради Української РСР Кравчуку.

Заява.

У зв'язку з призначення мене на посаду Голови Держагропрому УРСР та згідно до статті 8 Закону СГСР про статус народних депутатів СРСР прошу розглянути питання про дострокове припинення повноважень народного депутата Української РСР. Дякую за цікаву сумісну роботу та виявлене довір'я".

Які будуть пропозиції з цього приводу?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо немає пропозицій, то на ваш розгляд вноситься такий проект постанови: "Про дострокове припинення повноважень народного депутата Української РСР Сидоренка Миколи Яковича".

Так, товариші, подивіться, що там робиться, я прошу зареєструватись. Бо проведемо поіменну реєстрацію.

У зв'язку з призначенням народного депутата Української РСР Сидоренка Головою Державного Агропромислового Комітету Української РСР і особистою заявою про складення ним депутатських повноважень Верховна Рада Української РСР постановляв: на підставі статті 85 Конституції /Основного Закону/ Української РСР вважати повноваження народного депутата Української РСР від Новоазовського виборчого округу N 151 Донецької області Сидоренка Миколи Яковича припиненими достроково.

Будуть інші пропозиції? Немає. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Ми побачимо результати голосування, а потім будете показувати.

"За" - 307, "проти" - 16. Приймається. Миколо Григоровичу! У вас записка ця була? Товариші! Надійшла записка, в якій депутати просять поінформувати про порядок нашої подальшої роботи. Мова йде про те, що ми учора дещо змінили, коли приймали порядок денний, організацію нашої роботи. Ви знаєте, що ми вчора проголосували за те, що у понеділок буде не сесійна робота, а робота в округах. А у вівторок була пропозиція розпочинати пленарне засідання о 16 годині. Тому на цьому тижні пропонується порядок роботи, який був депутатам розданий. У середу ми проводимо ранкове засідання, а в четвер і п'ятницю - обговорення законопроектів в комісіях і підготовку їх до другого читання на пленарних засіданнях Верховної Ради, Будуть якісь доповнення? Голосувати не треба? З наступного тижня будемо працювати так, як учора проголосували.

Третій мікрофон, будь ласка.

ПУСТОВОЙТЕНКО В.П., голова виконкому Дніпропетровської міської Ради народних депутатів /Жовтневий виборчий округ, Дніпропетровська область/. Товариші депутати! Нині у місцевих Радах дуже скрутне становище з керівництвом місцевим господарством. Найкраще склалися стосунки між виконкомами і президіями.

Наближається 1991 рік. Для успішного формування плану соціально-економічного розвитку і бюджету міст, районів, сіл та областей пропоную президії негайно включити до порядку денного розгляд проекту Закону про місцеве самоврядування та про місцеві Ради народних депутатів Української РСР, а також Закон про фінансово-бюджетну систему Української РСР і поставити це питання на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні товариші! Такі пропозиції надходять кожному із нас. Ця пропозиція розглядалася вже кілька разів у Президії. Товариші, щоб винести питання на розгляд комісії, воно готове, але щоб прийняти виважену постанову з цього приводу, потрібно визначитися з цілим рядом законопроектів. Тоді постанова буде працювати. Правильно ви говорите, спочатку треба прийняти закон. Приймається така точка зору? Ми враховуємо вашу заяву.

МОСКОВКА В.М., секретар Комісії з питань гласності та засобів масової інформації /Ленінський виборчий округ, Харківська область/. Щойно ми прийняли постанову про газету Верховної Ради "Голос

України". Але я прошу вас згадати виступ редактора "Радянської України" депутата Стадниченка, який сказав, що перший номер цієї газети має бути зверстаний вже 20 грудня. Сьогодні ж редакція ще не набирається. Тому я дуже прошу буквально завтра розглянути питання про головного редактора цієї газети, щоб можна було набирати штат цієї газети.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, це питання розглядалося, але воно повинно вноситися Головою Верховної Ради. Якщо він буде завтра готовий внести пропозицію, поставимо на розгляд. Приймається така постановка? Слово надається Яворівському.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні колеги, ви вже втомилися, але буде непогано, якщо ми сьогодні, буквально за кілька хвилин, так би мовити, напрацюємо в наш багаж ще одну таку річ. Вам було роздано приблизний список комісії. Це наша з вами постанова по Чорнобилю, комісії, яка називається так: Тимчасова депутатська комісія Верховної Ради УРСР по розслідуванню всього кола проблем, пов'язаних з аварією на ЧАЕС, а також дій посадових осіб, які приховували інформацію. Чому я скористався цими трьома хвилинами? Незабаром вже й п'ята річниця Чорнобиля, і треба, щоб комісія працювала, і бодай до п'ятої річниці вже назвати імена. Я хочу зробити маленький коментар. Ми звернулися до усіх комісій, щоб вони дали по своєму представнику. Деякі комісії дали, деякі - ні. Ми намагалися врахувати, щоб були представлені і

всі політичні сили, які є у нашому парламенті, щоб були представлені і міліція, і прокуратура, і таке інше. Самі розумієте, щоб все укомплектувати, врахувати, було дуже важко, і через те чорнобильська комісія, яка вийшла з цією ініціативою, пропонує вам, а ви, будь ласка, якщо будуть якісь запитання, доповнення... Я цей список вам зачитаю.

Ви знаєте його? Якщо ви не заперечуєте, тоді давайте просто проголосуємо. Товариші, тут є деякі зміни. Ми потім на комісії внесли до списку всіх, кого пропонували комісії. Давайте я краще зачитаю, щоб потім не було ніяких непорозумінь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки реєструйтесь, будь ласка.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. На превеликий жаль, немає поки що.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для депутата Пирога даємо довідку. Цей проект розданий, скільки часу минуло, Володимире Олександровичу?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Вже тиждень тому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна було за два тижні задати це запитання г в робочому порядку. Давайте будемо працювати.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Товариші, ми більше втратимо часу. Я зачитаю вам і все стане зрозуміло. Тут є деякі корективи, і ви все зрозумієте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ставимо на голосування. Немає більше запитань?

Немає. Зачитайте список, будь ласка.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Краще зачитати, щоб потім не було непорозумінь.

Яворівський - голова Комісії по Чорнобильській аварії; Бедь

- член Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю, Будько, Дурдинець, Єршов, Єщенко, Залудяк, генерал Кіпаріс, Костенко, Крижанівський - Комісія з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства додала, Мороз, Потебенько, Вадим Бойко - наголошую на цьому, Танюк, Шишкін, Шовкошитний, Яхеєва.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Представлені всі сили, так би мовити.

ВОЛКОВЕЦЬКИЙ С.В. Є пропозиція до складу комісії включити ще народного депутата України, професора, президента асоціації медиків Любомира Пирога. Якщо не заперечуєте, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які будуть пропозиції? Включити, так?

ДЕПУТАТ /не представився/. Я не з цього питання. Але в зв'язку з цим, я хочу запропонувати до складу цієї комісії академіка Голубця.

100

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Гринів, дайте можливість виступити.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Я прекрасно розумію, що не все ми врахували.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Я пропоную внести кандидатуру бувшого начальника контррозвідки України, нині начальника Управління Комітету державної безпеки УРСР по Дніпропетровській області Слободенюка В.М. Я мав з ним особисту розмову, і він дуже хотів увійти до складу цієї комісії. Але зараз він хворий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, тоді нам потрібно проголосувати за кількісний склад комісії. Є пропозиція ввести до складу комісії депутатів Пирога і Слободенюка і на цьому закінчити. Немає заперечень? Ставлю на голосування.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Товариші, це я склав поіменний список. Якщо ви за цей список, давайте проголосуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, прошу голосувати.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Іване Степановичу, треба за голову проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сама комісія визначить. "За" - 250. Рішення приймається. Дякую. Даю довідку, що Слободенюк хворіє. Але це ж таке: сьогодні хворіє, а завтра видужає.

Товариші, оголошується перерва до завтра, до 10 години ранку. На все добре!

101