ЗАСІДАННЯ ВІСІМНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради

Української РСР. 17 жовтня 1990 року, 16 година.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради Української РСР ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Прохання реєструватися, ми марно витрачаємо час. Так, Василю Васильовичу, будь ласка.

СУХИЙ В.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Товариші! Стаття 8, "Перевага села в соціальнокультурному та побутовому забезпеченні." Визначені в статті пріоритети спрямовані на розв'язання проблеми соціальної справедливості між містом і селом з питань побутового і соціально-культурного обслуговування. Доопрацьована з урахуванням пропозицій депутатів Івано-Франківщини. Електропостачання включено, послуги радіо також. Усі зауваження, які надійшли до комісії, враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У кого з депутатів будуть пропозиції, зауваження щодо редакції статті 8 проекту Закону? Буде кворум. Ви не кричіть, депутате Сметанін. Будь ласка, перший мікрофон ...Станіславе Івановичу, сідайте, будь ласка.

ДЕПУТАТ /не представився/. Василю Васильовичу, щодо 8 пункту. Який буде розроблено механізм для виконання цієї статті? Селу надається перевага. Але це звучить досить декларативно. Перевага в тому, що сьогодні на тисячу чоловік у місті 460 квадратних метрів житла, а на селі всього-на-всього - 260. Як ви вважаєте, які підзаконні акти будуть розроблені для забезпечення виконання пункту 8?

СУХИЙ В.В. Ми з вами радилися та з іншими депутатами і вже в шістнадцятому варіанті механізм реалізації окремих статей і всього Закону записали. Про це свідчить стаття 24, де визначена відповідальність за виконання Закону, і стаття 25, -де чітко сказано, що відповідальність покладена на Раду Міністрів, місцеві Ради і структури, які для цього створені.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є зауваження щодо 8 статті? Немає. Ставлю на голосування статтю 8 у такій редакції, яка запропонована комісіями. Прошу голосувати. "За" - 251. Рішення прийняте. Будь ласка, Василю Васильовичу.

СУХИЙ В.В. Стаття 9. Пільги особам, які переселяються у трудонедостатні населені пункти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У кого будуть зауваження, пропозиції? Будь ласка, перший мікрофон.

ТРИЗНА В.С., машиніст гірничих виймальних машин шахтоуправління "Октябрьское" виробничого об'єднання "Донецьквугілля" /Куйбишевський виборчий округ, Донецька область/. Я вважаю, що статтю цю треба назвати так: пільги особам, які переселяються у трудонедостатні населені пункти, та особам, що утворюють приватні сільські господарства. І додати другим абзацом таке: особи, що утворюють приватні фермерські господарства, будуть забезпечені безпроцентним кредитом від 300 тисяч до 500 тисяч, сплачування якого починається через 10 років після утворення такого господарства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи надходили в комісії такі пропозиції?

СУХИЙ В.В. Щодо першого питання. Стаття цілком розшифровує те, що ви сказали. Тут не обумовлюється те, що якщо це приватне господарство, то воно не має на це права. Якщо ви уважно прочитаєте текст статті, ви це зрозумієте. Стосовно другого питання останнім часом не надходило від депутатів до комісій ніяких зауважень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. І ще одне. У статті 9 записано: "Місцевим Радам народних депутатів надається право на збереження за особами, які виявили бажання виїхати на роботу в трудонедостатню сільську місцевість, житлової площі за місцем постійного проживання на обумовлений договором строк", Я вважаю, що треба написати так: "місцеві Ради народних депутатів повинні гарантувати". Бо "надається право" - це розпливчате формулювання. То можна надати таке право, а можна й не надати. У нас були вже такі випадки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Василю Васильовичу.

СУХИЙ В.В. Дві комісії це питання вивчали. Такі пропозиції були. Але ця позиція записана в основному законодавстві і ми не стали її дублювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У комісіях були письмові пропозиції щодо цього питання?

СУХИЙ В.В. Ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не було. Тому їх потрібно буде враховувати. Другий мікрофон.

СМЕТАНІН В.І., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Кіровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Предлагаю после пункта 1 пунктом 2 такой текст: "семьям, переселяющимся в трудонеобеспеченные пункты, с целью организации фермерского хозяйства продается земельный участок не менее чем 10 гектаров, выделяется кредит и материально-технические средства на организацию фермерского хозяйства".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комісії спростовують цю пропозицію, бо це є в земельному кодексі. Третій мікрофон.

НОВИЦЬКИЙ Є.А., другий секретар ІваноФранківського обкому Компартії України /Рожнятівський виборчий

округ, Івано-Франківська область/. На попередній сесії народний депутат Пушик і я пропонували, щоб під час розробки проекту закону врахувати обов'язково села гірських районів.

Ці пропозиції не враховані. Про що йдеться? Хто знає умови життя в гірських селах, той погодиться, що вони набагато важчі, ніж у селах рівнинних районів. Бездоріжжя, тисячі людей щорічно виїжджають на сезонні довготривалі роботи за межі республіки. Залишаються сім'ї, діти. Все це ускладнює обстановку. Школи, лікувальні заклади, торгівля надзвичайно незадовільні. Я вчора одержав листзаяву від учителів Рожнятівського району про те, щоб порушити це питання. Вони висловлюють незадоволення умовами, в яких працюють і живуть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваші пропозиції?

НОВИЦЬКИЙ Є.А, Оскільки ці пропозиції не ввійшли до проекту Закону, прошу при розробці нормативних актів стосовно статей 9, 11, 13 врахувати умови, в яких працюють і живуть люди гірських районів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комісія протокольно готова прийняти ці пропозиції і врахувати їх. Які ще будуть у депутатів зауваження щодо 9 статті, Так, третій мікрофон, будь ласка. Ні пропозиції і протокольно враховані.

ДОРОФЄЄВ В.М., ректор Комунарського гірнично-металургійного інституту /Комунарський виборчий округ

луганська область/. Я прошу добавить в первом абзаце буквально три слова. Не хочу никого агитировать, все знают, какое состояние школ вообще, а сельских в особенности. Поэтому прошу добавить, три слова. После слов "в агропромисловому комплексі" - та "установах освіти". Щоб ми залучили учителя до школи. Бо їх немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що можна, якщо комісія не заперечує. Були такі пропозиції?

СУХИЙ В.В. Комісія не буде заперечувати. Коли розглядали, то вийшли до такого питання: учителя запиши, а медика тоді теж треба. Чи як?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що від комісії? Скажіть, будь ласка, ви розглядали це?

СУХИЙ В.В. Так, у 11 статті це є. Будь ласка, Олександре Олександровичу.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/. і хотів би запитати шановного депутата, який тільки що вносив пропозицію, чи він дивився 11 статтю, де прирівнені пільги і для працівників АПК, і для тих, хто обслуговує сільське населення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні товариші. Комісія вважає, що це враховано в 11 статті.

Ще будуть зауваження? Другий мікрофон.

ЗІНЧЕНКО А.Л., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Замостянський виборчий округ, Вінницька область/. Я хочу категорично зауважити, що в 11 статті йдеться про сферу обслуговування сільського населення. Учитель - це не сфера обслуговування. Ось до якого стану ми довели школу - розглядаємо вчителя як другорядну чи третьорядну особу.

СУХИЙ В.В. Давайте допишемо і проголосуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комісії погодилися, вони розглядали, може, не повною мірою. Давайте так: доповниш словами "і соціальної сфери". Це широке поняття - це і вчителі, і лікарі, і люди інших професій, які потрібні для обслуговування сільського населення.

Хто за таку пропозицію?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. /Не чути./

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не так. Послухаємо, як думає депутат Яковишин. Перший мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспу-технікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. У першому читанні в газеті "Сільські вісті" було надруковано, які пільги встановити. Ця ж пропозиція розглядалася в комісії. Пільги повинні бути встановлені

для спеціалістів сільського господарства, медиків, вчителів, працівників побуту, які проживають і працюють на селі. Щоб опалення, житло, освітлення і т.д.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте розшифруємо і запишемо так. Щоб воно було зрозуміло всім.

СУХИЙ В.В. Товариші, ми все плутаємо. Стаття 12. Читайте, які там пільги для тих людей, які проживають у сільській місцевості. Ніхто нікого там не виділяє.

Була пропозиція записати так, як запропонував попередній депутат - "працювати в агропромисловому комплексі та в соціальній сфері села". І це поєднає ті пропозиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Надійшли пропозиції поставити на голосування. Хто за таку редакцію, прошу голосувати.

"За" - 262. Приймається. Голосуємо в цілому статтю 9. Хто за те, щоб в такій редакції викласти 9 статтю, прошу голосувати.

"За" - 250. Приймається.

СУХИЙ В.В. 10 стаття. Недопустимість...

ГОЛОВУЮЧИЙ. У кого з депутатів є зауваження і пропозиції щодо 10 статті? Ставити на голосування?

Хто за те, щоб викласти 10 статтю у такій редакції, прошу голосувати. "За" - 248. Приймається. Другий мікрофон.

ГРИНІВ Є.А., голова Львівського обласного комітету народного контролю /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. А тепер послухайте, шановні, за що ви проголосували. По-перше...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви пропозицію вносьте, депутате Гринів.

ГРИНІВ Є.А. Якщо регулюється територія села тільки рішенням районної Ради без згоди жителів, то, по-перше, є ціляй ряд претензій між одним населеним пунктом і іншим, і як вони будуть вирішувати - битися чи як? Бо тут непередбачено можливості судового втручання.

І друге. Рекреаційні зони, да потрібно виділяти курортні зони, Жителі того села ніколи не дозволять, щоб там будувалися курортні зони. Як бути з цим питанням?

СУХИЙ В.В. По-перше, ми не могли писати біля кожної статті, що це вирішується...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Комісія вважає за недоцільне приймати таке. Так, 11 стаття.

Перший мікрофон.

ХИЖНЯК В.М., голова Немирівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Немирівського райкому Компартії України /Немирівський виборчий округ, Вінницька область/. Я вважаю за доцільне сформулювати 1 пункт так: "Уряд Української республіки та місцеві Ради народних депутатів сприяють розвитку індивідуального житлового будівництва

на селі, створюють усім забудовникам..." далі"...у тому числі працівникам сфери обслуговування" - випустити, тому що і вчитель, і лікар, і працівник культури, вони всі повинні мати рівні права.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вносили таку пропозицію? Від комісії я прошу, Василю Васильовичу.

СУХИЙ В.В. С письмове зауваження, воно було і раніше. Комісії готові його пропозицію врахувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, враховано. Ще є зауваження стосовно 11 статті? Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Я думаю, що треба б сказати "лікарям, учителям, працівникам культури та іншим, що працюють на селі в сфері обслуговування". Це щодо цього. І тут далі, товариші, йдеться: "компенсується через 5 років після введення будівлі в експлуатацію для тих, хто працює в сільськогосподарському виробництві". Знову ж таки - доповнити "і лікарям, вчителям, працівникам культури та іншим, що працюють у сфері обслуговування".

І, товариші, ми тут в нерівні умови поставили переселенців і молоді сім'ї. Переселенці через 10 років мають вже право на безкоштовне житло. А молоді сім'ї, які починають будувати свою сім'ю, навіть якщо за 50 процентів, то ви підрахуйте - це була десь 17 або 20 тисяч. Тому я хотів би, щоб у статті 11 записати і поставити на голосування: молода сім'я, якщо вона прожила 10 років на селі, працює в сфері виробництва або ж у сфері обслуговування, як ви говорите, тобто вчитель, лікар і т.д., мас право теж на безкоштовне житло.

СУХИЙ В.В. Мені доведеться зачитати для всіх чітко ту пропозицію, яка була внесена: "Уряд Української РСР та місцеві Ради народних депутатів сприяють розвиткові індивідуального житлового будівництва на селі, створюють забудовникам, у тому числі працівникам сфери обслуговування сільського населення, які проживають на селі, пільгові умови по забезпеченню будівельними матеріалами й обладнанням із зниженою їх вартістю на 50 процентів. Це стосується всіх. Порядок і норми відшкодування з 50 процентної вартості будівельних матеріалів встановлюються Радою Міністрів УРСР. Розмір індивідуальних житлових і господарських споруд на селі не регламентується. Це в законі є. Чого так записали? Бо це теж треба по регіонах регулювати. Я думаю, що ваше зауваження тут враховане.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. За пропозицію, яку тільки що зачитав Василь Васильович, потрібно проголосувати, тому що /не чути/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона збігається з пропозицією депутата Мисника і вашою. Ставиться на голосування. Хто за те, щоб у зачитаній редакції включити, прошу голосувати.

Голосуйте, депутате Мисник, бо ви за свою пропозицію не проголосуєте.

"За" - 254. Приймається.

Товариші, ставиться на голосування стаття 11 в цілому. Хто за те, щоб прийняти її в такій редакції, прошу голосувати.

"За" - 276, приймається. Далі.

СУХИЙ В.В. Статья 12. "Пільги на електроенергію". Було дуже багато пропозицій від депутатів, всі вони враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, по 12 статті є зауваження? Третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М., заступник голови виконкому Гощанської районної Ради народних депутатів /Гощанський виборчий округ, Ровенська область/. Я вважаю, Василю Васильовичу, що повинні бути враховані пропозиції і Херсонської, і Ровенської областей про пільги на електроенергію і для селищ міського типу, і для міст районного підпорядкування. Ми виділяємо тут тільки працівників агропромислового комплексу, а чим відрізняються селище міського типу або місто районного підпорядкування від села? Практично нічим. Тому я пропоную записати: "Сільські жителі, жителі селищ міського типу, міст районного підпорядкування використовують електроенергію за пільговими тарифами". Тим більше, що вони ведуть і сільське господарство - підсобне.

СУХИЙ В.В. Я вже сказав, що ті питання, які ви ставите не один раз, комісія обговорювала і прийшла до такого рішення: залишити те, в такій редакції, в якій....

ГОЛОВУЮЧИЙ. В такій редакції, як воно є.

Ще в кого з депутатів є щодо 12 статті? Перший мікрофон.

ТИМЧУК С.А., голова колгоспу "Шлях до комунізму" Кам'янець-Подільського району /Кам'янець-Подільський виборчий округ, Хмельницька область/. Я вношу пропозицію до статті 12. Де написано:

"сільські жителі та працівники агропромислового комплексу...", додати"... і працівники соціальної сфери, які їх обслуговують і проживають у селищах міського типу, використовують електроенергію за пільговими тарифами". Цю пропозицію я вже вносив неодноразово. Тому, що це буде соціальна несправедливість.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу! Закличте своїх колег, щоб вони читали всі статті, щоб не одну статтю вихоплювали, а всі статті, будь ласка.

СУХИЙ В.В. Це раз. А сільські жителі - це ж і учителі, і медики. Тут же не написано "колгоспники".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу все-таки працювати над законами в комісіях, товариші. Не потрібно інтерпретувати кожне речення тут.

Ставиться 12 стаття на голосування. Хто за таку редакцію 12 статті, прошу голосувати.

Треба було б говорити протягом 4 місяців.

"За" - 254, проти - 11. Приймається.

СУХИЙ В.В. Товариші! Якщо хтось із вас чогось не доказав, подавайте в письмовій формі. Комісія буде доопрацьовувати, і одна, й друга.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 13, У кого з депутатів є зауваження, пропозиції по 13 статті? Третій мікрофон.

ВОЛОЩУК М.Ю., голова Закарпатської обласної Ради народних депутатів, перший секретар Закарпатського обкому Компартії України / Свалявський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановні товариші депутати! В гірських районах Закарпатської області є тисячі багатодітних сімей і матеріводиночок, які живуть на межі величезної бідності. Тому я вас переконливо прошу, що в 13 статтю, в першому абзаці після слів"...вдів і дітей-сиріт" додати слова"...та багатодітних сімей".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядалася така пропозиція?

СУХИЙ В.В. Розглядалась, Іване Степанович?... Не треба нас звинувачувати. Було включено, просто механічно випало.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, включається. Потрібно голосувати? Ні. Включається. Другий мікрофон.

РУДИК В.Н., голова Олевської районної Ради народних депутатів, перший секретар Олевського райкому Компартії України /Олевський виборчий округ, Житомирська область/. Безумовно, стаття 13 даже хороша. Я за неї голосував і прошу, щоб всі депутати проголосували. Але в першому абзаці після слів "товари масового вжитку" додати"...та підвищеного попиту для села і міста реалізуються за єдиними цінами. Забезпечення цими товарами пенсіонерів, ветеранів" і далі по тексту. Тобто

внести слова "та підвищеного попиту", тому що в більшості міст товари підвищеного попиту є, а в селах їх немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не було такої пропозиції, а на слух ми домовилися не приймати. Перший мікрофон.

СМИРНОВ Ю.К., голова Донецької обласної Ради народних депутатів /Краснолиманський виборчий округ, Донецька область/. Я хотел бы получить небольшое разъяснение. Здесь написано, что сельским жителям наделять половину рыночных фондов на автотранспорт и 90 процентов - на строительные материалы. Если это имеются в виду рыночные фонды области, то это один подход, если республики - то другой. У нас в области 5 миллионов 200 тысяч городского населения и всего 200 тысяч сельского. Тут надо устанавливать или какую-то пропорцию или срок. У нас есть и шахтерские поселки, и города, 90 процентов установить на все пункты... Я голосовал за, но мне этот пункт непонятен.

СУХИЙ В.В. Якщо я правильно зрозумів, ви хочете розшифрувати, що таке 90 процентів: які це матеріали, риночний фонд?

СМИРНОВ Ю.К. Я еще раз подчеркиваю: это рыночные фонды области или республики?

СУХИЙ В.В. Республіки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміло. Ще є по 13 статті?

ПОЛИЧКО А.В., голова виконкому Виноградівської районної Ради народних депутатів /Виноградівський виборчий округ, Закарпатська область/. Я просив би після першого абзацу зробити ще один абзац. Ми знаємо, що всі жителі села мають обмежену кількість палива. Тому я прошу додати:"...зняти будь-які обмеження по забезпеченню сільського населення паливом". Перше. І продовження:"...виділяти селу товари підвищеного попиту, такі, як телевізори, холодильники, пральні машини тощо в обсязі питомої ваги національного доходу сільського господарства у загальному національному доході республіки за попередній рік".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Такої пропозиції у комісії не було, але говорять, що таку можна. Продовжити: "забезпечити паливом, бо це надзвичайно складне питання, особливо в окремих районах республіки.

Можна записати так: "Зняти обмеження по забезпеченню населення паливом". Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати. Потрібно сільське населення забезпечити паливом.

"За" - 207, рішення не прийняте - залишаємо в такій редакції.

Не голосували 118 депутатів. Так ви не на мене кричіть, ви на себе кричіть. Я ж не відповідаю за те, що ви не голосували.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Я звертаюсь до вас сьогодні протягом другої години вже вдруге: давайте не вдаватися до переголосування. При такому шумі не тільки голосувати - працювати неможливо.

Ставиться на голосування: додати до першого абзацу слова:"...зняти обмеження по забезпеченню сільського населення паливом". Прошу голосувати.

"За" - 275, приймається.

Ще є доповнення? Третій мікрофон.

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О., генеральний директор виробничого молочного комбінату "Придніпровський" м. Дніпропетровськ /Індустріальний виборчий округ, Дніпропетровська область/. У меня вопрос, Василий Васильевич. Объясните, пожалуйста. Статья 13 и статья 15. В статье 13 говорится: "Товари масового вжитку для села і міста реалізуються за єдиними цінами".

Статья 15: "Політика цін спрямовується на постійне дотримання еквівалентного обміну між сільським господарством та промисловістю... через систему закупівельних цін..."

Когда мы будем в 1991 году работать при рынке, как эти статьи можно связать - они же противоречат друг другу?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, депутат Веретенніков, в комісію ви такі пропозиції не вносили. Перший мікрофон.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях соціальної політики та праці /Жашківський виборчий округ, Черкаська область/.

Я про перше речення. Сьогодні в Комісії у питаннях соціальної політики та праці ми радилися з міністрами торгівлі, фінансів, Укоопспілкою, і вони всі висловились за те, що в політичному плані, дійсно, це, відверто кажучи, дуже добре наше бажання.

Але виконати його неможливо. То я хотів би сказати, як ми можемо сьогодні реалізувати товари за єдиними цінами? Цей пункт просто руйнує Укоопспілку як систему.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми з високою повагою ставимося до вашої комісії, Миколо Петровичу. Але просимо її і її голову працювати над проектами документів тоді, коли потрібно. Ця пропозиція Ради Міністрів підтримана більшістю комісій.

Стаття 13 навиться на голосування в цілому.

СУХИЙ В.В. Всі міністерства дали обгрунтування і поставили свої підписи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування стаття 13 в цілому.

Прошу голосувати.

"За" - 243. Приймається.

Стаття 14. У кого з депутатів є зауваження? Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановний Іване Степановичу, шановні депутати! Василю Васильовичу, я прошу, щоб в цій статті, яка присвячена сільським жінкам, все-таки ми записали таким чином: "Жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві, створити умови для вивільнення їх із важких і небезпечних умов праці". Я дуже прошу, щоб хоч раз одним реченням прозвучало це в цьому важливому законі.

СУХИЙ В.В. Кому це адресуватиметься? Тут є слушні пропозиції.

Щоб менше було запитань /і Ходоровський тут правильно говорив, і Волощук/, порадившись з перервами прийшли до висновку, що оці пропозиції треба включити до Закону про пенсійне забезпечення при його розробці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, з цілому ряді пропозицій, які надходили з цього привода, йшлося про те, що їх необхідно розглянути при розробці Закону про пенсійне забезпечення. Треба це сьогодні зафіксувати.

Так, товариші, ця пропозиція підтримується. Голосувати потрібної Ні. Так, 14 стаття ставиться на голосування в цілому... Я тільки що надавав слово депутатові біля першого мікрофону. Я прошу підготувати табло для голосування.

"За" - 246. Приймається.

Була пропозиція - голосувати в цілому за проект закону. Тому ми можемо поставити й так, якщо будете наполягати. Так, розділ 4, стаття 15. У кого з депутатів є зауваження та пропозиції по 15 статті?

СУХИЙ В.В. Письмових заперечень не було.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова говорить про те, що письмових заперечень не було. Ставиться 15 стаття в редакції, запропонованій комісіями, на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 287. Приймається. Стаття 16. У кого з депутатів є зауваження до статті 16? Другий мікрофон.

РОМАНЮК В.С., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Стрийський виборчий округ, Львівська область/. Я не встиг сказати, Іване Степановичу, то ви не перебивайте. Зараз ми слухали дуже важливий розділ щодо соціальної захищеності жителів села. Але в усьому законі і в цьому розділі, зокрема, насправді не видно нашої захищеності - ні нашої землі, ні людей, які живуть на ній. В основному в законі захищаються кабально-розподільчі інтереси нашого АПК.

От, наприклад, у моєму селі отрутохімікатами обробляється хмілярня. Уже померло 7 людей. Так само вся наша земля отруєна тими ж отрутохімікатами, міндобривами. Їх продовжують застосовувати в безмежній кількості. Але я не про це хочу сказати, Дозвольте мені сказати взагалі про цей закон, який ми приймаємо.

Шановне товариство! Гадаю, що нинішній закон - це закон вчорашнього дня. 10 років тому треба було приймати такий закон. Очевидно він ліпився закомплексованими агропромисловим комплексом людьми. Тут немає...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виключіть другий мікрофон.

РЕВА В.М., перший заступник Міністра транспорту Української РСР /Феодосійський виборчий округ, Кримська область/. Де ж ви були, незакомплексовані, три місяці, якщо ви вболіваєте так?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон. Немає? Більше пропозицій до 16 статті не надходить. Прошу... Другий мікрофон.

ШЕХОВЦОВ О.Д., провідний інженерпрограміст спеціалізованого проектноконструкторського і технологічного бюро по модернізації і технології ремонту обладнання "Важмашремонт", м.Краматорськ /Новокраматорський виборчий округ, Донецька область/. Я предлагаю вообще эту статью выбросить. Вот почему: мы уже ввели статью о том, что вся продукция, вся прибыль, получаемая от продукции, производимой в интересах АПК, освобождается от налога. Это очень мощный стимул для производителя для того, чтобы он хотел перейти на выпуск этой продукции. А здесь мы еще его и поощряем. Затраты чрезмерные. То есть, стимулом должно быть освобождение от налога, а не чрезмерные затраты на перепрофилирование.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Надходили такі пропозиції в комісію - виключити статтю?

СУХИЙ В.В. Були.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Такі пропозиції в комісії були. Але комісія вважає за доцільне залишити цю статтю. Але у такому вигляді як було, ставиться на голосування. Перша пропозиція - від комісії: залишити статтю в такій редакції. Прошу голосувати.

"За" - 213. Не приймається. Ставиться на голосування друга пропозиція - виключити цю статтю. Прошу голосувати.

ДЕПУТАТ /не представився/. Ми вносимо пропозицію - поіменно проголосувати, тоді воно буде ясно. А то деякі депутати просто не голосують і...

ГОЛОВУЮЧИЙ. "За" 129. "Проти" - 114. Стаття не вилучена і не залишена. У кого з депутатів є обгрунтування? Будь ласка, депутате Мороз, як голова комісії. Від комісії, вірніше.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/. Значить, мова йде про те, що ми повинні простимулювати підприємства металургії, енергетики і машинобудівного комплексу взагалі для того, щоб вони виконували роботи в інтересах агропромислового комплексу і соціальної сфери села. Це не ті позиції, що передбачені в інших статтях. Я настійно прошу вас від імені комісії - підтримайте цю пропозицію. За неї, до речі, і керівники промислових підприємств. Коли ми будемо тепер робити структурні зміни в організації виробництва на користь села - це обов'язкова умова, тому що це вимагає додаткових витрат промислових підприємств на перебудову самих виробництв.

ШУМ У ЗАЛІ.

МОРОЗ О.О. Самі к керівники виробничих підприємств внесли ці пропозиції. Я міг би назвати їх прізвища.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, на вимогу депутатів це питання ставиться на повторне голосування. Востаннє.

Надходять пропозиції, що голосування поіменне. Хто за те, щоб цю статтю голосувати поіменним голосуванням, прошу голосувати.

"За" - 212. Голосування проводиться поіменне. Хто за те, щоб залишити 16 статтю в такій редакції, прошу голосувати.

"За" - 256. Але не голосувало 60 депутатів. По 17 статті у кого з депутатів будуть зауваження? Третій мікрофон.

РЕВА В.М. Шановний Василю Васильовичу! У мене є таке запитання. Прошу його пояснити. У другому реченні першого абзацу записано так: "Їм надається право /на договорній основі/ прийняття державного замовлення на продукція чи на вільну торгівлю". Два дні тому ми прийняли постанову про державне замовлення. Чи не вступає така редакція в протиріччя з тією постановою, яку ми прийняли? Як може бути державне замовлення на добровільній основі?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи надходила ця пропозиція в комісії? Но надходила. Не приймається. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Вона виникла тому, що прийнято... /нерозбірливо/. Треба працювати раніше, депутате Рева. То постанова на перехідний період.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні депутати! Я пропоную при вести формулювання 17 статті у відповідність з тим, які зміни ми вже зробили в четвертім статті. Тобто, знову акценти перемістити. Тут починається - "Колгоспам, радгоспам, іншим державним..." І таке інше. Я ж пропоную знову почати - "Селянським господарствам, їх добровільним об'єднанням в колгоспи і радгоспи" І далі за текстом.

СУХИЙ В.В. Товариші! Я тоді не займав вашого часу. Хочу пояснити один раз - закон буде діяти і пишеться поки що для тих структур, які сьогодні переважно є в сільському господарстві, - це колгоспи і радгоспи.

Чого ж ми виділяємо те, що ще колись буде?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/, Іване Степанович, шановні депутати! Я чесно визнаю, що не давав доповнення до 17 статті, але я хочу, щоб все-таки було доповнення: "Їм надається право на добровільне /чи на договірній основі/ прийняття державного замовлення на продукцію чи на вільну торгівлю" - сюди слід додати "в межах республіки", інакше можна продати всю продукцію за кордон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу, будете відповідати?

СУХИЙ В.В. Я думаю, що сьогодні це питання слушне, але завтра, коли продукції буде вдосталь, як тоді буде закон діяти?

ДЕПУТАТ /не представився/. Хвилинку, можна пояснити? Товариші, цього дописувати ні в якому разі не можна. Чому? Тому, що сьогодні виноград лежить, інша продукція, багато товарів вже лежить. Це насіннєва, кукурудза, якої продаємо за межі республіки на 200 мільйонів карбованців. Не можна такого записувати, що за межі республіки не слід продавати продукцію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, немає більше поправок? Будь ласка, третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М., заступник голови виконкому Гощанської районної Ради народних депутатів /Гощанський виборчий округ, Ровенська область/. Позавчора при обговоренні питання про договори на продукцію була внесена пропозиція, яка була підтримана Комісією у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування про те, щоб цю статтю доповнити. На жаль, вона не була врахована. тому я ще раз наголошую - треба змінити принцип укладання договорів на заготівлю сільськогосподарської продукції, надати пріоритет їх виробникам. Передбачити за продаж сільськогосподарської продукції зустрічну поставку матеріальнотехнічних ресурсів у повному обсязі. Продукцію сільськогосподарського виробництва вивозити централізовано. Транспортні витрати за вивезення сільськогосподарської продукції транспортом господарств оплачувати за прейскурантом для державних автопідприємств.

СУХИЙ В.В. Ви читаєте договір, а не закон.

РУДЕНКО В.М. Василю Васильовичу! Це не тільки моя вимога, є також звернення Української селянської спілки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте.

СУХИЙ В.В. Тут написано все правильно, враховано і те, що ви сказали. Тільки ми тут ширше його записали, з урахуванням ринкових відносин. Якщо ми будемо тільки добровільний договір укладати на поставку сільгосппродукції, то укладатимемо лише на ту суму, на яку держава постачає нам ресурси.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так і на засіданнях комісій ішла мова. 17 стаття ставиться на голосування в такій редакції, як вона запропонована комісіями. Прошу голосувати. "За" - 244. Рішення приймається. Василю Васильовичу, дачі.

СУХИЙ В.В. Стаття 18.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є у депутатів що по 18 статті? Перший мікрофон.

РЯБОКОНЬ В.П., голова Комісії Верховної Ради Української РСР мандатної і з питань депутатської етики /Барський виборчий округ, Вінницька область/. Іване Степановичу, я хотів би зауважити по процедурі нашого голосування. Ми приймаємо закон. І не можна так спішити. Цей же закон треба буде виконувати потім.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це, на вашу думку ми спішимо, а, на думку інших, ми дуже повільно приймаємо цей закон. У вас пропозиція? Другій мікрофон.

банку, одержаних" і так далі - викинути. Нам же Масол доповідав, що списано боргів 11 мільярдів карбованців, я не пам'ятаю, за який термін. Це знову змивання грошей в лежачі колгоспи і радгоспи? Якби оті 11 мільярдів карбованців хоча б по 100 тисяч були роздані фермерам, то ми б мали 100 тисяч фермерів на Україні. Отже, я пропоную вишукати якийсь інший механізм, у крайньому випадку, продавати індивідуальним власникам ці борги, але за умови, що вони купують борги, і на цю частину боргу радгоспу чи колгоспу отримують землю, техніку, приміщення, а не описують.

СУХИЙ В.В. Це некомпетентна, звичайно, пропозиція...

ДЕПУТАТ /не представився/. Товариші, ви уважно читайте; "позичок банку, одержаних на будівництво об'єктів соціальної сфери в сільській місцевості". Вся соціальна сфера в селі створена за рахунок колгоспів. Колгоспи, яким не вистачило грошей, брали у держави позичку, тепер їм треба списати, і нехай держава викупить - будинки культури, школи, лікарні, магазини, шляхи, каналізацію і все останнє. Цей пункт треба обов'язково пропустити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ТИМЧУК С.А., голова колгоспу "Шлях до комунізму" Кам'янець-Подільського району /Кам'янець-Подільський виборчий округ, Хмельницька область/ . Другий абзац вісімнадцятої статті після слів

"Всі види позичок банку", Василю Васильовичу, пропоную добавити "та комерційні позички агропромислових комбінатів". Тому що господарства, які входять до складу агрокомбінатів, будуть соціальне) скривдженими. Я вносив цю пропозицію неодноразово, але вона чомусь не врахована.

СУХИЙ В.В. Треба порадитися, це, мабуть, справа комбінату в першу чергу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу, що ви скажете з цього питання?

СУХИЙ В.В. Я думаю, тут щось є. Треба поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проголосуємо за що суттєву поправку... Хто за те, щоб внести цю поправку до 18 статті, прошу проголосувати. "За" - 205, не прийнята поправка. Товариші, я хочу все-таки запитати: 107 не голосували, чи їх немає, чи вони не голосують?

ШУМ В ЗАЛІ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 107 чоловік не голосують, що це означає? Не встигли, чи що? Не встигли? Давайте переголосуємо. Увага.

Спокій і увага - це єдина дорога до злагоди і правильного рішення. Я прошу проголосувати за те доповнення, яке внесено. Зрозуміло, Василю Васильовичу? Всі зрозуміли? Включаємо табло і голосуємо організовано.

"За" - 244, рішення прийняте. Третій мікрофон, і на цьому завершуємо.

СТЕПЕНКО В.І., перший секретар Полтавського райкому Компартії України /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. По-перше, Іване Степановичу, чому ви мені не дали слова? Я такий депутат, як і всі, не часто виходжу до мікрофона. У мене є пропозиція, ви сказати, що пропозиція є, а все одно голосуємо. Так робити не можна.

Я вношу конкретну пропозицію - додати такий пункт; "Продаж сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших державних і кооперативних підприємствах провадиться пенсіонерам на одержану пенсію, вчителям, лікарям і всім тим, хто живе і працює на селі, на одержану заробітну плату по ціні і на рівні цих колективів, за їх згодою". Тому що сьогодні людина на роботі, а завтра - пенсіонер. Є підсобне господарство. Товариші, це дуже болюче питання для трудівника села, і він не гарантований, що йому видадуть натуральну оплату. І вчителі. Вчителям продають по 20 - 30 копійок, а колгоспникам - по 10. Ділять людей на "своїх" і на "чужих". А хто чужі?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний депутате, де ви були чотири місяці, щоб внести сьогодні біля мікрофона цю пропозицію?

СТЕПЕНКО В.І. Іване Степановичу, я письмово вносив цю пропозицію у комісію, вона не пройшла, я маю право її поставити. Я обіцяв це виборцям. Дякую за увагу. І прошу поставити на поіменно голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комісії скажіть.

МОРОЗ О.О. Ця поправка вносилась і розглядалась комісією і була підтримана. Чому в результаті не опубліковано, я не знаю. Я пропоную проголосувати одноголосно за цю поправку.

Шановні, товариші! Я звертаюся до товариша Панасюка. Ви розумієте, що у нас не зовсім солідно йде обговорення цього документа. Я вибачаюся, Василь Іванович Степенко щойно виступав... /нерозбірливо/.

То ви і говоріть, Василю Івановичу, що це поправка ось до такої статті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Івановичу, ви маєте право своєчасно це робити, а не самовільно захоплювати трибуну. Робимо вам зауваження за таку поведінку.

МОРОЗ О.О. Я ще раз Звертаю увагу на те, що ми творимо закон. Це прекрасне побажання, за яке я теж голосував обома руками, ала це справа кожного господарства і населеного пункту. Якщо ми це в законі запишемо, то ми зв'яжемо руки колективам, які працюють на землі, У них є статут і вони керуватимуться цим статутом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування стаття 18 в тій редакції, яка запропонована комісією. Прошу голосувати.

"За" - 246. Рішення прийняте. Переходимо до розгляду 19 статті. У кого є зауваження і пропозиції? Перший мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспу-технікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Василю Васильовичу, другий абзац статті 19 "колгоспи, міжгосподарські підприємства, організації..." і т.д. тут пропущене слово. Після "міжгосподарські підприємства" потрібно вставити" і агропромислові об'єднання". Згода?

СУХИЙ В.В. Згода.

ЯКОВИШИН Л.Г. Обов'язково, Далі, шановні депутати, прошу прослухати такі доповнення, які відхилені Мінфіном. Перше. Ввести добровільне страхування майна в радгоспах, як це сьогодні робиться в колгоспах. Така поправка вносилася, її відхилили. Друге доповнення. Прибутковий податок не брати з робітників радгоспів, а брати із загального прибутку господарства, так як це робиться в колгоспах. Робітники й колгоспники повинні бути в рівних умовах. Я прошу підтримати ці доповнення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 19 статтю. Ви спростовуєте?

МОРОЗ О.О. У мене зауваження. Вірніше, репліка відносно зауваження про добровільне страхування, Я прошу всіх уважно послухати. Це питання багато разів порушувалося, коли ми розглядали цю статтю. Але річ у тому, що ініціатори добровільного страхування - наші депутати, це, як правило, керівники міцних господарств,

а фонди страхові утворюються для всіх працівників агропромислового комплексу. За останні 10 років тільки тричі господарства опинилися в програші. А ми ж створюємо не тільки для закритого виробництва, а й для тих, хто справді бідний і нещасний. Якщо ми записуємо сьогодні "добровільне", то ми втричі підвищуємо норми страхових платежів і самі погіршуємо умови тих, хто змушений страхувати. Тому я прошу не втручатися у норми страхування і порядок страхування, передбачений Радою Міністрів.

СУХИЙ В.В. Товариші, ми ж не просто від себе говоримо, ми запрошували міністерства і робили розрахунки, можемо і зараз їх вам показати. Все це обгрунтовано. Якщо ми підемо таким шляхом, то не буде бюджету. Де ми візьмемо оці мільйони і мільярди? Хто їх нам віддасть?

ДЕПУТАТ /не представився/. На совместном заседании трех комиссий /АПК, социальной и строительства/ окончательная редакция этого пункта в отношении добровольного страхования была: "колхозы страхуются добровольно, все остальные в обязательном порядке". Поэтому Совет Министров в окончательном варианте при перепечатке это выбросил. Так что вам решать этот вопрос. Я считаю, что в конце концов пора кончать перекачивать из худших в лучшие и из лучших в худшие. Должны работать все, как положено. Поэтому нужно решить вопрос о добровольном страховании.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так все ж таки яка пропозиція? Будь ласка. Олександре Миколайовичу!

ТКАЧЕНКО О.М., перший заступник Голови Ради Міністрів УРСР. Шановні товариші депутати! Я думаю, що депутат Мороз у популярній формі все пояснив. Тому я вважаю, що пропозиція, яка вносилася депутатом Чепурним, не відповідає дійсності. А ту пропозицію, яку ми викинули, товариш Мороз виклав з урахуванням не тільки передових господарств. Тому я прошу вас до цього питання, як. воно висловлено тут, так і підійти. Вносити його сюди не потрібно, якщо ми справді бажаємо добра всім господарствам.

СУХИЙ В.В. Це обговорювалося не один раз.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ставлю на голосування статтю 19 в редакції, що запропонована комісією. А потім вашу поставимо..

"За" - 207, Рішення не приймається.

Так, прошу депутата Яковишина сформулювати поправку до цієї статті. Прошу до уваги.

ЯКОВИШИН Л.Г. Формулюється так: "Добровільне страхування майна в радгоспах". В радгоспах, як товариш Чепурний сказав.

Тоді, починаючи з 1991 року, проводити добровільне страхування майна в колгоспах і радгоспах. І прошу за таке Формулювання проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ставиться ця пропозиція на голосування. Я гадаю, що було достатньо часу у керівників агропромислового комплексу, щоб з'ясувати це питання.

"За" - 195. Не проходить така пропозиція. Третій мікрофон.

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О., генеральний директор виробничого молочного комбінату "Придніпровський" /Індустріальний виборчий округ, Дніпропетровська область/. Иван Степанович, я прежде всего уважаю ваше умение танком переть, когда нужно пробить брешь. Я согласен с вами, но если есть у депутатов мнения, которые расходятся с вашим мнением, вы не идите танком. Я прошу так не делать. Первое.

Второе. В этом законе совершенно не учтены потребности предприятий, перерабатывающих сельскохозяйственное сырье. Почему не учтены? Да потому, что без переработки глубокой мы в период... /Не чути/.

Конкретное предложение. Я его предлагал на первой сессии. Можете поднять 89 протокол, страница 16. Я сейчас специально проверю, чтобы вы меня не перебивали. Так вот, пожалуйста, перерабатывающая отрасль поставлена в статьях 19 и 29. Определено 25 процентов налога с прибыли. В то же время сельскому хозяйству там определено 1,5 и 5 процентов, но наши предприятия в тех же селах находятся. Это одно и то же. И если мы сегодня будем один и тот же воз тянуть двумя тягловыми силами, то одни будут идти чуть впереди, а другие позади. Мы же будем его тормозить. И вот наши товарищи, которые не поняли, я считаю, что сделали неправильно... Поэтому я прошу проголосовать за вопрос, который я вносил на первой сессии. Вносили его еще много депутатов промышленников. Промышленность должна быть перерабатывающей и... 5 процентов прибыли на первые пять лет, чтобы ей стать на ноги.

Мы даже освобождаем те предприятия, в этом законе ... /Не чути/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви думаєте, 5 процентів прибутку...

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О. /Не чути /. ... 5 процентов в налоге, вот как здесь записано, для села.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, пожалуйста, дайте сюда его.

ВЕРИТЕННІКОВ В.О. Ну, я же сказал. Пожалуйста, проголосуйте за него.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильович!

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О, Поставьте на голосование.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте сюди, де там записано? Багато ж говорилось. і не зовсім зрозуміло. Ви сказали, "5 процентов прибыли"

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О. /Не чути /. То есть 5 процентов для предприятий, перерабатывающих сельхозсырье от прибыли, налогоприбыли. 5 процентов. Это - первый вопрос. И второй. На первые 5 лет освободить от налогов на прибыль. Это поддерживают все пищевые предприятия. У нас рентабельность 3 процента.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

СУХИЙ В.В. Зачитує, як написано в статті:"...кооперативно-державні /державнокооперативні/, будівельні, ремонтно-будівельні, промислові та інші підприємства і організації системи Державного агропромислового комітету Української РСР - у розмірі 5 процентів". У чому питания? Не розумію.

ШУМ У ЗАЛІ.

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О. Василий Васильевичу читаю: "Для державних несільськогосподарських промислових, обслуговуючих та інших підприємств і організацій агропромислового комплексу встановлюються податки з прибутку в розмірі 25 процентів.

СУХИЙ В.В. Де ви питаете, яку?

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О. Я этот вопрос задавал Первому заместителю Председателя Совета Министров Ткаченко Александру Николаевичу, он тоже подтвердил, что 25 процентов. Вот куда вы отнесли переработку, Василий Васильевич?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. /Не чути /.

СУХИЙ В.В. Объясните, товарищ Веретенников, почему он об этом говорит.

КОВАЛЕНКО О.М., Міністр фінансів УРСР, Дело в том, что колхозы до сих пор уплачивали от производственного потенциала где-то 1,3 процента платежей в бюджет. Мы практически оставили их на этом же уровне. Предприятия не должны платить 45 процентов.

Учитывая потребность села, мы записали, что для несельскохозяйственных предприятий АПК, в том числе и молокозавода, который вы возглавляете, который вы выкупили, при /не чути / 25 процентах против 45 процентов, а это уже 661 миллион рублей мы с бюджета отдали на эти цели. Мы собираемся через 2-3 недели рассматривать этот вопрос, и вы посмотрите, какой у нас будет бюджет.

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О. Министр запутывает нас.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний депутате Карасик і депутате Веретенніков. Я вас прошу підійти до урядової ложі і з'ясувати це питання, а ми повернемось до нього. Не затримуйте сесію.

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О. Иван Степанович, я прошу, я назову только две цифры.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми повернемося до цього, я вас прошу.

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О. Я хочу для депутатов назвать две цифры по поводу выступления министра финансов. Вот возьмем наше предприятие, небольшое , среднее, У нас на 50 миллионов товарной продукции...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть третій мікрофон. Шановні товариші депутати! Я прошу депутатів з'ясувати з міністром, а ми будемо розглядати інші питання, а. потім повернемося до цього питання і проголосуємо. Підійдіть до міністра.

Третій мікрофон, ввімкніть.

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О. Я называю две цифры. Только наше одно небольшое предприятие, среднее для сельского хозяйства, имеет на 50 миллионов рублей товара, 70 миллионов мы получаем дотации из госбюджета. А по Украине это сколько? Зачем же Правительство сначала с нас эти деньги берет, из нашего кармана, а потом обратно нам дает. Поэтому я прошу, чтобы было 5 процентов. Это все промышленники поддержат, иначе мы не сдвинем возок. Весь Запад уже пошел вперед, а мы будем изобретать велосипед в селе и не будем ничего давать на прилавки магазинов. 5 процентов - как для села. Пожалуйста, поставьте на голосование.

КАРАСИК В.М. Щоб село доїло корову з 4 годин, а ви щоб лише переробили, очистили й однаковий прибуток мали? Це було б здорово!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, депутате Карасик, заспокойтеся. Ви ж поважайте свого колегу, він такий же депутат як і ви. Це питання розглядали в комісії, і вам депутат доповідає думку комісії, а ви звинувачуєте, його.

КАРАСИК В.М. Извините, Иван Степанович, извините, пожалуйста. Это принципиальный вопрос. Речь идет о судьбе перерабатывающей промышленности, и мы просим, чтобы в законе было записано. Товарищ министр называет новую цифру - 45 процентов. Мы хотим, чтобы было четко записано, какой процент отчисления от прибыли в бюджет будет с перерабатывающих предприятий.

КОВАЛЕНКО О.М. Відповідаю на ваше запитання. Давайте ми зійдемося ось на чому.../не чути/. Закон о приоритетном развитии села, а не о перерабатывающей промышленности...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні товариші депутати! Василю Васильовичу, все. Шановні товариші депутати! Давайте ми протокольно доручимо Першому заступнику Голови Ради Міністрів Ткаченку Олександру Миколайовичу разом з комісіями, з участю Міністра фінансів повернутись до цього питання, розглянути і знайти компромісне рішення. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

"За" - 206. Не голосувало 93 депутати.

Шановні товариші, так же не можна. Ви розумієте, в чому справа, чого я зараз ставлю вашу пропозицію на голосування. Мова йде про проценти відрахування. Мова йде про фінанси і бюджет. Не всі ми, депутати, я, принаймні, не можу сьогодні встановити 5 чи 10, чи 20 цим голосуванням. Ми давали для цього час, щоб компетентні люди визначилися разом з вами. І внесли нам зважені пропозиції. Якщо ваша пропозиція не підтримується двома комісіями, міністром фінансів, заступником Голови Ради Міністрів, то як я можу, скажіть, народні депутати, ставити її на голосування? Ставлю на голосування пропозицію, сформульовану депутатом Веретенніковим і підтриману депутатом Карасиком, і ще депутат із Кіровоградської області - директор цукрового комбінату, вибачте, не знаю прізвища. Ставиться ця пропозиція на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 112. "Проти" - 172. Прошу зайняти свої місця. Але, товариші, я думаю, і давайте ми погодимось, що протокольно доручаємо ним товаришам зняти це питання. Так? Дякую. Ставиться

на голосування стаття 19 в редакції, запропонованій комісіями з поправкою, яку ми голосували. Прошу голосувати.

"За" - 276. "Проти" - 18. Приймається.

Стаття 20. У кого з депутатів є щодо 20 статті?

СУХИЙ В.В. Всі пропозиції - і Київського міськвиконкому, і всіх комісій, і базових галузей враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стосовно 20 статті немає зауважень? Ставиться на голосування в редакції запропонованій комісіями. Прошу голосувати.

"За" - 277. "Проти" - 7. Приймається.

Стаття 21. Розділ шостий "Наукове й кадрове забезпечення". Василю Васильовичу, як із змінами?

СУХИЙ В.В. Узгоджено. Є тільки одне у товариша Кислого доповнення, але він вносив усне.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ШЕПА В.В., директор Закарпатського науково-дослідного інституту агропромислового виробництва /Берегівський виборчий округ, Закарпатська область/. Я вважаю, що соціальний розвиток аграрної науки - це не розділ, не частина соціального розвитку села. Ми подали з ведучими науковцями багато пропозиція, дуже вдячний, що деякі враховані, але думаю, що основна частина їх не врахована. Я дуже вибачаюсь, але хочу два слова сказати.

На аграрну науку... тобто наш аграрний сектор дає 30 процентів національного доходу. А з усього, що виділяється, на аграрну науку припадає 6 процентів. І тут ще записано в 21 пункті таке: "Фінансування наукових досліджень а проблем розвитку села і агропромислового комплексу здійснюється головним чином за рахунок державного бюджету" Головним чином - це 51, 99 процента. Це означає /тут нам Василь Васильович розповів/, в якому стані наш аграрний сектор, що ми маємо іти з торбами в колгоспи і радгоспи, щоб забезпечити наші наукові дослідження. І тому я вважаю, що нам доцільно записати цей пункт таким чином: "Фінансування наукових досліджень з проблем розвитку села і агропромислового комплексу здійснюється головним чином за рахунок"... Ні, ні, я хочу його сформулювати таким порядком, що фінансування наукових досліджень з проблем розвитку села і агропромислового комплексу здійснюється за рахунок державного бюджету з врахуванням вартості валової продукції агропромислового комплексу, але не менше двох відсотків, тому що наша аграрна наука ходить з торбою. І я прошу врахувати цю пропозицію.

Декілька разів ми подавали пропозиції у письмовій формі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Така пропозиція в комісіях була. Ставиться на голосування пропозиція доповнити перший абзац словами: "з врахуванням вартості сільськогосподарської продукції не менше двох відсотків".

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Голосуємо.

"За" - 161, "проти" - 95, рішення не прийняте.

Стаття 21 ставиться на голосування в цілому. Я не був при всьому тому, але я бачу: якщо ми і двадцятий раз надрукували цей закон і двадцятий раз обговорив народ, все одно була б процедура і все можливо Перший мікрофон.

ЧЕРНЯВСЬКИЙ О.П., голова ради агропромислових формувань Сумської області /Сумський виборчий округ, Сумська область/. Постійно не бере участі у голосуванні з проблем села /мені, наприклад, соромно/ 80-90 чоловік, і через те не проходять такі слушні пропозиції, як нинішня. Я звертаюсь до депутатів і просив би результати поіменного голосування вивісити перед входом у буфет, щоб кожний бачив чи бере він участь у розв'язанні проблем села, чи ні.

ГОЛОВА. Мені здається дуже цікавою ця пропозиція. Я так розумію, що всі ходять до буфету. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/ У мене в така пропозиція: останній абзац зовсім вилучити з статті 21, бо це службові обов'язки Академії аграрних наук.

ГОЛОВА. Була така пропозиція?

СУХИЙ В.В. Ні, була пропозиція одна - щодо Академії наук. Було обгрунтування, чому так трапилось. Тому що Росія вже зробила.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Комісія так вважає, як записано. Ви наполягаєте на голосуванні?

ДЕПУТАТ. Так, бо в законі ми записуємо службові обов'язки.

ГОЛОВА. Ви не вносили до цього пропозиції.

ДЕПУТАТ. Я зараз вношу - вилучити.

ГОЛОВА. Ні, одну хвилинку. Ми як домовились? Проект закону був надрукований, було народне обговорення, подавалось двічітричі в комісії, комісії працювали зі спеціалістами. Раптом із залу вноситься пропозиція - вилучити, без аргументації, без обговорення в комісіях. Хіба можна так ставити питання?

ДЕПУТАТ. Можна, бо це ви почитайте, що тут написано.

ГОЛОВА. Це ваша думка.

ДЕПУТАТ. Це службові обов'язки. Давайте ми ще допишемо: "і обов'язково ходити на роботу".

ГОЛОВА. Я прошу висловитись з цього питання Першого заступника Голови Ради Міністрів.

ТКАЧЕНКО О.М. Василь Васильович вніс тут пропозицію, але я хотів би зробити таке уточнення. Валова продукція агропромислового комплексу республіки становить сьогодні 93,5 мільярда карбованців. Два проценти - скільки це буде? 1,8 мільярда. Яка наука освоїть сьогодні?

ГОЛОВА. Товариші, ну, не можна, давайте говорити реально. /Не розбірливо/... це достатньо для агропромислової науки на цілий рік.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. /Не чути/.

ГОЛОВА. Шановні товариші!

СУХИЙ В.В. Треба ставити на голосування. Академія внесла, пояснила.

ГОЛОВА. Ставлю статтю 21 на голосування. Прошу проголосувати. Всі голосують, щоб ніхто не забув.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. За те, щоб залишити, чи за те, щоб вилучити?

ГОЛОВА. "За" - 226, рішення прийняте. Прошу далі.

СУХИЙ В.В. Так, ми в цілому.

ГОЛОВА. Читайте 22 статтю.

СУХИЙ В.В. Стаття 22: "Квота прийому студентів і учнів до видих та середніх спеціальних учбових закладів для роботи у сільській місцевості". З усіма комісіями погоджено.

ГОЛОВА. Стаття 22. Які є зауваження. Другий мікрофон.

БОРЕЙКО М.С., голова Коростишівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Коростишівського райкому Компартії України /Коростишівський виборчий округ, Житомирська область/. Шановні товариші!

Складається враження, що ми досить надумано підходимо до вирішення даного питання. Ну, зрозумійте мене правильно, адже і аграрники слухають і дивляться. Бо завтра вийдемо на вулицю і будемо знову слухати, які це ми квоти встановили. Вже за одні квоти проголосували...

Якщо ми через декілька днів будемо приймати закони про власність, про землю і так далі, і так далі, то для кого тоді будуть ці квоти? Для орендаря, для фермера? У нас сьогодні спеціалістів достатньо. Ще будемо думати, де їх влаштовувати. То одна справа, що потрібно підтягнути під пріоритетність даного питання, але не в такому плані. Пріоритет при зарахуванні на навчання - я розумію це, бо вже цими квотами ми себе поставили в одну ситуацію...

ГОЛОВА. Що ви пропонуєте? Будь ласка.

БОРЕЙКО М.С. Треба створити сьогодні такі умови, щоб спеціалісти прийшли на село і студенти до Інституту вступили. А другу частину статті 22 можна було б перенести в статтю 21. Ви, Леоніде Макаровичу, не дали мені слова, "Підготовка, перепідготовка..." - це можна було о продовжити 21 статтю, і все було б гаразд.

СУХИЙ В.В. Мова йде про спеціалістів для села, Це не значить, що тільки про зоотехніка - і про агронома, і про медика, і про учителя, і т.ін. Так при чому тут, хто коли перейде на фермерство?

ГОЛОВА. Ще третій мікрофон, прошу.

ПЕТРЕНКО М.Я., голова Гадяцької районної Ради народних депутатів, перший секретар Галицького райкому Компартії України /Гадяцький виборчий округ, Полтавська область/. До цієї статті вносили письмову пропозицію надавати юнакам, що працюють у сільськогосподарському виробництві на селі, відстрочку від призову. Розглядалася ця пропозиція, було її внесено, але сьогодні її тут немає.

ГОЛОВА. Ми ж її зняли. Її зняли при розгляді постанови, яка приймалася. Я ще раз вам кажу, що коли приймали постанову про службу...

ПЕТРЕНКО М.Я. Леоніде Макаровичу! Ми тоді, коли зняли, домовилися, що це буде відображено в законі про проходження військової служби. Сьогодні люди потрібні, а тільки 1 травня буде запропоновано положення про альтернативну службу, тільки запропоновано порядок.

ГОЛОВА. Що ви пропонуєте?

ПЕТРЕНКО М.Я. Я пропоную поставити на повторне голосування. Надати відстрочку юнакам, які проживають у селі і працюють у сільськогосподарському виробництві.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Товариші, ми ж обговорювали це питання, і так просто надавати відстрочку, без будь-яких мотивів, тільки тому, що людина працює в селі... То це означає, що кожен юнак, який працює в селі, матиме відстрочку від служби в армії. Я так вас розумію?

ПЕТРЕНКО М.Я. Сьогодні є нормативний акт, яким надається відстрочка сільським вчителям. Є такий нормативний акт.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні?

ПЕТРЕНКО М.Я. Наполягаю.

ГОЛОВА. Народний депутат має право наполягати хоч сто раз. Прошу проголосувати за поправку.

ПЕТРЕНКО М.Я. Треба точно сформулювати, напевне,"...основних сільськогосподарських професій."

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. "За" - 97. Всі заспокоїлися. Другий мікрофон.

ГРИНІВ Є.А., голова Львівського обласного комітету народного контролю /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Квоти для сільського господарства абсолютно необхідні як стимулювання, але я хотів би, щоб ми керувалися в цьому питанні науковими статистичними соціологічними даними. На сьогоднішній день службовці агропромислового комплексу становлять 15-21 процент - максимум. Ми провели аналіз учбових закладів, і виявилося, що 74 проценти дітей, які навчаються за існуючими і неіснуючими квотами, - це діти службовців і керівників агропромислового комплексу. Тому я пропоную внести сюди таке доповнення:"...квоти, але в яких процент від службовців не повинен перевищувати їхню литому вагу в агропромисловому комплексі". Або 15-20 процентів - не обов'язково,

і прошу поставити на голосування.

СУХИЙ В.В. Тут дуже легке пояснення, Хіба закон може передбачити, чия дитина поступить в інститут? Та, яка здібна, поступить. І причому тут, чия вона - доярки чи агронома? Це можна якось обмежити тоді, вже у тих законодавчих актах, які будуть.

ГОЛОВА. Я пояснив, що за все будемо голосувати. Ми менше часу витрачаємо на голосування, ніж на пояснення. Ставлю на голосування. За доповнення. Комісія, підкреслюю, заперечує, але депутат наполягав. Хто "за", прошу голосувати.

"За" - 73, на 20 відсотків менше від попередньої пропозиції.

Так, далі йдемо. Голосуємо за 22 статтю в цілому.

"За" - 277. Стаття прийнята. Стаття 23. Прошу, Василю Васильовичу!

СУХИЙ В.В. Стаття 23: "Плата за трудові ресурси". Може ця стаття у декого і викличе якісь там заперечення, але, товариші, повірте, й багатьох регіонах і в тому, де я працював, сьогодні вже так неможливо. Більшість тих, хто живе в селі, працює за його межами, а колгоспу доводиться питання соцкультпобуту вирішувати.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради Української РСР ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які є зауваження до цієї статті? Другий мікрофон, будь ласка.

ПРАВДЕНКО С.М., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань гласності та засобів масової інформації /Самарський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Пропозицію, яку я внесу зараз, прошу розглянути, бо вона вносилась, просто десь по дорозі загубилась. Але вона погоджена з депутатами Безуглим, Печеровим і Сухим, і вважаю, що плата за трудові ресурси - це надто легко. Бо, скажімо, частина селян працює у промисловості, на заводі, який поруч у місті, в районі. Вони складають певну частину цього колективу, створюють там фонди соціального розвитку, а ці фонди на село не витрачаються. Тому я прошу уважно вислухати. Після слів:"...плату за трудові ресурси" далі така вставка пропонується:"...а також пропорційну частину з фондів соціального розвитку підприємств". Погодьтеся, що це соціальне справедливо, бо ці люди з села створюють там своїми руками оці фонди, а часткою відповідною не користуються.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комісія вважає, що доповнення слушне, і пропонує поставити на голосування, депутат також наполягає. Не прийнято, "за" - 205, не вистачило голосів. Третій мікрофон.

ГЕРЦ І.І., голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс" /Перечинський виборчий округ, Закарпатська область/. Просив би вас включити до цієї статті після слів:"...за винятком їхніх підсобних сільських" слова"...та лісових господарств". Лісова охорона не має чим платити. А з рештою я згодний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу!

СУХИЙ В.В. Справді, "та лісові" нами випущено, треба доповнити, пропущена ціла величезна галузь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми доповнимо і проголосуємо. Хто за цю пропозицію? "За" - 264, прийнята. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Леоніде Макаровичу, перед 24-ю статтею я хочу нагадати, що одна стаття випущена з першого читання. Тому я вас дуже прошу цю статтю відновити. Всіх, хто тут сидить, прошу за неї проголосувати. Справа в тому, що страхові контори - як паразити на здоровому тілі сільського населення. Тому я прошу в такій редакції подати: "Страхування майна колгоспів, кооперативів, орендарів, селянських господарств та інших сільськогосподарських підприємств здійснювати на добровільній основі."

СУХИЙ В.В. До якої це статті?

ДЕПУТАТ / не представився /. Стаття 15, була в першому читанні, вона випущена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ми ж голосуємо за 23-ю статтю.

ДЕПУТАТ /не представився/. Ні, за 23-ю проголосували, я кажу, перед 24-ю статтею я хотів би сказати про цю, 15-у статтю, щоб прийняти її, а далі ви приймете загалом все, і тоді ми не зможемо прийняти...

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я вас прошу - ми тут не в класі. Будьте ласкаві, говоріть спокійно, точно і виважено. Бо я, наприклад, з вашої промови нічого не зрозумів. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Стаття 15 з першого читання була упущена. Сьогодні подані оці нові редакції, тому я прошу вас цю статтю таки затвердити і за неї проголосувати: "Страхування майна колгоспів, кооперативів, орендарів, селянських господарств та інших сільськогосподарських підприємств здійснюється на добровільній основі".

СУХИЙ В.В. Ми розглядали цю статтю, витратили стільки часу, голосували все. Ми, аграрники, просимо голосувати. Це досить важливо для колгоспів. Тут, можливо, багато товаришів, які не живуть у солі і не знають, що це таке... Тому ми просимо вас - дуже зважити це питання і ще раз проголосувати.

ГОЛОВА. Значить, ви наполягаєте на тому...

ДЕПУТАТ /не представився/. На добровільному... /нерозбірливо/ в 1991 році.

СУХИЙ В.В. Це ж - неможливо. Ну, як ми можемо?

ДЕПУТАТ /не представився/. А чого це неможливо?

ГОЛОВА. Ну, розумієте, є можливість довести логікою, а є можливість довести голосуванням. То чого ми маємо тут сперечатися? Голосували? Раз голосували, то немає чого його переголосовувати. Далі йдемо, будь ласка.

СУХИЙ В.В, Ми розглядаємо 23 статтю, товариші.

ГОЛОВА. Товариші, ми на сесії Верховної Ради, я прошу вас, не треба. Це ми вже завершили. Які з пропозиції щодо цієї статті? Другий мікрофон.

ЄЛІАШЕВИЧ І.В., генеральний директор Закарпатського виробничо-торгового взуттєвого об'єднання /Ужгородський виборчий округ, Закарпатська область/. На мой взгляд, 23 статья в отдельных регионах может принести не пользу, а вред. И вот какой. Например, на Закарпатье в селах - избыток рабочей силы. Там, где нет избытка, где недостаток, - там все правильно, но не там, где избыток рабочей силы, Рассмотрите с позиций коллективов, которые должны принять людей.

Первый вопрос - все члены коллективов, уже работая в коллективе, пользуются , определенными социальными благами. Это - базы отдыха, пионерские лагеря, клубы, художественная самодеятельность

и так далее. И коллектив должен эту всю часть отдать в село. А мы, например, сегодня еще и другую ввели социальную услугу для жителей, которые приходят я у нас работают - например, мы даем на 10 лет безвозвратную после 10 лет ссуду на индивидуальное строительство. Значит, мы перестанем эти услуги давать. Вы создаете этой статьей условия, при которых мы не будем заинтересованы нанимать свободную рабочую силу.

Я считаю, что надо подумать и статью, мне кажется, надо снять.

СУХИЙ В.В. Хорошо, отвечаю на ваш вопрос. Сьогодні понад півтора мільйона чоловік, які проживають в селах, а працюють...

ГОЛОВА. Я прошу вінницьку делегацію, депутацію з Вінницької області, облишити дискусію. Я до вас звертаюся, персонально, Хочете, щоб назвав прізвище? Не треба? Дякую.

СУХИЙ В.В. Сьогодні склалося так, що півтора мільйона чоловік проживають у селах, а працюють на промислових підприємствах у містах, в організаціях і тому подібне. Їм треба створити всю інфраструктуру на селі - це і школа, і садок, і той же магазин, і клуб, і лікарня. Все, згідно з сьогоднішніми законами, робиться колгоспом. Чого він повинен робити все це для них? Тому мова йде про певний процент, який ви будете відраховувати у сільський бюджет за одну людину. А будинки відпочинку створюйте так, як і створювали. Це також є набутком робочої людини, яка у вас працює.

ГОЛОВА. Пропозиція комісії яка?

СУХИЙ В.В. Залишити в такій редакції, як воно в.

ГОЛОВА. Залишити в такій редакції, як воно є. Голосувати потрібно в цілому? Є пропозиція проголосувати в цілому за 23 статтю. Ставлю на голосування.

Рішення прийняте. 280 - "за". Розділ 7 - "Забезпечення виконання Закову", стаття 24 - "Відповідальність за виконання Закону". Будь ласка, перший мікрофон.

ХИЖНЯК В.М., голова Немирівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Невмирівського райкому Компартії України /Немирівський виборчий округ, Вінницька область/. Є пропозиція додати - "Рада Міністрів України один раз на рік звітує перед сесією Верховної Ради про виконання Закону".

ГОЛОВА. Будь ласка, перший мікрофон.

СУХИЙ В.В. Це в постанову треба включати, а не в Закон. Так я розумію.

ГОЛОВА. Товариші, я абсолютно погоджуюсь з пропозицією народного депутата Хяжняка. Але, ви знаете, ми трошки втратимо, коли будемо в наших законах нормувати, скільки саме потрібно звітувати Раді Міністрів. А може - не один раз на рік, а два рази, а, може, й три. У залежності від ситуації. Хоч пропозиція абсолютно правильне. Що у вас? Другий мікрофон.

БОРЕЙКО М.С., голова Коростишівської районної Гали народних депутатів, перший секретар Коростишівського райкому Компартії України /Коростишівськяй виборчий округ, Житомирська область/. Ми практично підходимо до завершення обговорення даного Закону. Досить важливий Закон. Як на мене, його необхідно було прийняти ще років п'ятнадцять тому, коли я працював головою колгоспу і...

ГОЛОВА. Ну, не прийняли 15 років тому, вносьте пропозицію.

БОРЕЙКО М.С. Так, я хочу внести пропозицію. Я пробачаюсь, я вас не перебивав. Є пропозиція, щоб контроль покласти чи відповідальність не тільки на Раду Міністрів, а й на комісії, які сьогодні доповідали. Ні-ні! Це - моя думка. Ви мене пробачте. Дайте завершити думку. Потрібно, щоб взяли під свою відповідальність комісії і Рада Міністрів. Чому? Тому, що у нас мало часу в зв'язку з тим, що скоро прийматимемо інші законодавчі акти. Цьому Закону жити, і щоб його ув'язати з тими законодавчими актами, які будемо приймати, без комісій, без їхнього контролю ми не обійдемося. Якщо комісії від цього відійдуть - ну, нехай мене вибачать мої колеги, мною шановані депутати, товариш Сухий і товариш Чепурний, бо отак в кулуарах ми говоримо, що це виконається тільки тоді, коли по габаритах товариш Сухий стане таким, як Чепурний.

ГОЛОВА. Я прошу вас, Я так не дуже...

СУХИЙ В.В. Я зрозумів. Пояснюю. Я вашу тривогу поділяю. Думаю, що в постанову, яку ми будемо приймати, треба записати

наші комісії. Для того, щоб і комісії контролювали і працювали разом з Радою Міністрів. Така вже домовленість у нас є. 25 стаття якраз вашу другу частину і забезпечує. Вона говорить, що цей Закон в обов'язковим при розробці та прийнятті інших законодавчих і нормативних актів.

ГОЛОВА. Надходять пропозиції - голосувати статтю 24 в цілому. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Є пропозиція записати статтю 24 в такій редакції; "Доручити Раді Міністрів Української РСР розробити механізм забезпечення виконання даного Закону". Щоб наш сьогоднішній Закон мав життєву силу, щоб не трапилося так, що приймемо його і не будемо знати, як забезпечити його виконання.

СУХИЙ В.В. Ми ж на самому початку сказали, що це записано в постанові, яку ми прийняли ще на тій сесії. Рада Міністрів уже видала 15 нормативних актів на її реалізацію.

ГОЛОВА. Є постанова, в постанові з про цей Заков. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО І.Д., директор Артемівського машинобудівного заводу "Победа труда" /Артемівський виборчий округ, Донецька область/. Учитывая нестабильность положения и в Верховном Совете, и в Совете Министров, я хотел бы записать, чтобы контроль в Совете Министров бил возложен на первого заместителя, кто б там не был, й чтобы был в этой статье такой пункт: "Изменение статей Закона не производится.

Если оно ухудшает или отменяет существующее содержание статья".

ГОЛОВА. Василю Васильовичу, що це означає?

СУХИЙ В.В. Якби так записали щодо першого питання, ми зразу звільнили б Голову Ради Міністрів від відповідальності за виконання цього закону. Тільки відповідав би перший заступник.

ГОЛОВА. Зрозуміло, товариші, тут персоналії і закон - це ж найвищий рівень нашої Верховної Ради. Є пропозиція прийняти 24 статтю в цілому, ставлю на голосування.

"За" - 256, "проти"-11. Рішення прийняте. Остання, 25 стаття: "Обов'язковість врахування положень Закону при розробці та прийнятті інших законодавчих і нормативних актів". Є до неї зауваження, немає? Перший мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г. По статті 19 я вносив два доповнення. Шановний Іване Степановичу, ви мені що сказали? Проголосували за добровільне страхування, а про прибутковий податок, щоб не брати з робітників радгоспу, а брати з загального прибутку господарства, - не проголосували. Я наполягаю поставити це доповнення на голосування.

ГОЛОВА. Ми ж цю статтю вже проходили. Я поставив на голосування 25 статтю. Це стосується 25 статті? Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Товариші депутати! Давайте подивимося уважно на 25 статтю. Тут сказано так, що положення цього закону є обов'язковими при розробці та прийнятті інших законодавчих актів. Ми хочемо прирівняти цей закон до рівня Конституції.

Може, все-таки, є резон записати "враховуються", а не "є обов'язковими", тому що, крім того, товариш Сухий нам сказав, що цей закон пишеться для тих структур, які зараз є. Навіщо ми будемо писати те, що має бути? А тепер ми хочемо це дотягти вже до рівня Конституції. А потім що ми маємо робити а цим законом? Це, мабуть, мала бути постанова Ради Міністрів, а не закон.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Будь ласка.

МОРОЗ О.О. Я пояснюю про 25 статтю таким чином. Коли ви робите такт висновки, то треба виходити із суті всіх попередніх 24 статей. Ці 24 статті передбачають майже на кожну прийняття або подзаконного акту, або якогось нормативу. І виходячи з цього, ми записуємо у цьому законі, що його положення є обов'язковими при розробці цих. нормативних і законодавчих актів. Цей закон абсолютно не вступає в протиріччя із законами майбутніми про власність, оренду і так далі. І через те він не містить у собі протиріч, про які говорив тільки що депутат, Я вважаю, що це потрібно запасати.

ГОЛОВА. Пояснення прийнято? Ставлю на голосування статтю 25 в цілому.

"За" - 263, "проти" - 29. Рішення прийняте. Всі статті ми обговорили, о тут істотне зауваження, дайте мені завершити, Тут ми пропустили. Іван Степанович каже. Народний депутат Чулаков вніс доповнення у назву про пріоритетність соціально-економічного розвитку села, Інвентаризація документів показала, що таке доповнення було письмове і ми не можемо нехтувати тим, що просить народний депутат Чудаков, - поставити на голосування.

Щоб замість назви "Про пріоритетність соціального розвитку села" написати, "Про пріоритетність соціально-економічного розвитку села" і далі - за текстом. Прошу за це проголосувати. "За" - 282, не прийнято, не вистачило кілька голосів.

Товариші, тепер ми маємо проголосувати за закон в цілому. Тут надійшов цілий ряд пропозицій, щоб зробити ще редагування закону, є письмові. Я думаю, що це потрібно. Ми дещо тут доповнили, разом з літераторами, юристами, всіма людьми, які мають причетність і можливість робити цей закон таким, яким він має бути від Верховної Ради. Щоб вони це зробили, не змінюючи, звичайно, суті того, за що ми проголосували. Третій мікрофон.

ПОЛЯХ В.І., перший секретар Золотоніського райкому Компартії України /Золотоніський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні депутати! Коли розглядалася 14 стаття закону, Іван Степанович закрив цю статтю баз переголосування. Ми неодноразово на комісії, хоч і в неповному складі, ряд позицій цієї статті обговорювали. Я на першій сесії вносив пропозицію. Тому вношу на ваш розсуд пропозицію статтю назвати "Пільги матерям, молодим сім'ям та молоді" і додати такі пункти: "Молодим сім'ям на селі давати позику на 5 тисяч карбованців, яку погашати через 5 років. Сім'ям, які мають троє дітей, ця сума списується". Друге. "Жінці-матері в сільській місцевості надавати допологові відпустки до трьох місяців, післяпологові - до двох років". І основне. В цьому залі декілька разів сперечалися - надавати

чи не надавати можливості позачергової відпустки до призову до дав Радянської Армії. Ми прийшли до такого висновку, щоб юнаків, які працюють після отримання посвідчення тракториста-машиніста на селі механізаторами, звільнити від призову в армію. Маючи своє депутатське право, я вношу пропозицію, прошу поставити на поіменне голосування.

ГОЛОВА. Товариші, якщо стати на формальний шлях, то ми можемо відмовити, тому що ми вже за це голосували і все завершили. Але тут є ще записки, які дійсно ставлять перед нами питання, щоб зберегти наше село і його робочу силу. Це ж правда? Правда. Робоча сила на селі - це з перш за все механізатори, трактористи і інші. Можна поставити так, що є закони, які регулюють пенсійну і інші соціальні проблеми, а можна й інакше поставити.

Молодіжна комісія ставить від себе питання, пронизане турботою про те, щоб на селі залишалися юнаки, спеціалісти, щоб молоді сім'ї мали можливість працювати на селі, народжувати дітей і змінювати наше село. Так я розумію?

Я хочу поставити все ж таки це питання на голосування в такій редакції, як поставив народний депутат. Суть цього питання викладена так, як говорилося. Давайте проголосуємо поіменно.

Хто за те, щоб внести це доповнення, прошу проголосувати поіменно. Повторіть ще раз, народний депутате, люди не розуміють за що ми голосуємо. Чітко скажіть, за що ми голосуемо.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Я порушую цей принцип. Іван Степанович каже, щоб я це взяв на себе. Я вже багато брав на себе, візьму і цей гріх.

ПОЛЯХ В.І., перший секретар Золотоніського райкому Компартії України /Золотоніський виборчий округ, Черкаська область/. Ми вносимо пропозицію 14 статтю назвати так: "Пільги матерям, молодим сім'ям та молоді".

ГОЛОВА. Всі уважно слухають. Далі.

ПОЛЯХ В.І. Додати до того пункту, який ми затвердили, таке: "молодим сім'ям на селі надавати позичку п'ять тисяч карбованців, яку розпочати оплачувати через п'ять років.

Сім'ям, які мають трьох дітей, суму списувати".

Наступне: "жінці-матері в сільській місцевості надавати відпустку до пологів - три місяці, відпустку після пологів - два роки"

Четверте. "Юнаки, які після закінчення училища одержують посвідчення трактористамашиніста і працюють на селі механізаторами, звільняються від призову в армію."

Голосуємо за це поіменно.

ГОЛОВА. Голосуємо поіменно. Прошу вас.

СУХИЙ В.В. Поясніть ще раз, Леоніде Макаровичу. Я думаю, що ні в кого немає сумніву, що в комісії, коли розглядали це питання, захищали не селянина, а когось іншого.

ГОЛОВА. Рішення не прийняте. Ще які є пропозиції?

ШУМ У ЗАЛІ.

СУХИЙ В.В. Леоніде Макаровичу, вислухайте мене дві хвилини. Товариші, я пропоную... Я пропоную домовитися так. Послухайте, ви ж не чуєте, тоді будете знову говорити те ж саме. Я пропоную, щоб завтра з 9 до 11 години сіли обидві комісії, прийшла робоча комісія Ради Міністрів, усі товариші, які мають такі письмові записки, з'явилися туди і те, що можна буде включити доповнення до того, що ми прийняли.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я прошу вас зайняти свої місця. Я пояснив, що ми не можемо після того, коли приймемо Закон, ще робити доповнення. Закон є закон. Тому я пропоную проголосувати за нього в цілому, зробивши після цього лише редакцію. Ставлю на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 278. Закон прийнятий. Я хочу поздоровити нашу сесію і селянство наше з прийняттям цього важливого Закону, який - ми переконані в тому -зробить значний крок для того, щоб селянству нашому жилося краще. А тоді воно і працюватиме краще і буде вірити нам.

Товариші!

Тепер треба порадитися. У нас ще є ряд моментів, пов'язаних з погоджувальною комісією та із студентами, які голодують. То я хочу попросити вас, щоб ми зробили перерву і повернулися до цього питання після перерви.

Перерва на 30 хвилин.

/Після перерви./

ГОЛОВА. Я прошу всіх народних депутатів зареєструватись, У нас лишилась постанова Верховної Ради про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу у народному господарстві України".

У вас є цей проект закону? Є потреба його обговорювати? Ні. Ставлю на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 302. Рішення прийняте.

Тепер ми переходимо до тих питань, які винесла на наш розгляд погоджувальна комісія.

Прошу всіх зайняти свої місця.

Я думаю, що ми, мабуть, попросило все х таки спеціалістів нашої "Ради" /іншого виходу я не бачу/, щоб вопи ще раз перевірили можливості розмови з місця, щоб забрати з залу мікрофони. Я ще не сказав, не закінчив першого речення, а біля мікрофонів

зразу ж стоять люди. Нічого ще не відомо: що буде, про що буде йтися - аби тільки зайняти місце. І мені буде легше, бо тоді буде висвічуватись на цьому табло, і я буду витримувати, і ніякої не буде суперечки.

Погоджувальна комісія внесла. Перше - це інформація. Протокол я вам зачитаю. Я думаю: нехай люди почують - це ми маємо, а народ його не має.

"Протокол N1 засідання погоджувальної комісії Верховної Ради УРСР, утвореної 16 жовтня 1990 року, м.Київ. Погоджувальна комісія в складі:

- від депутатської більшості: Гуренко, Залудяк, Коцюба, Мороз, Сухий;

- від Народної ради: Головатий, Горинь, Філенко, Шевченко, Юхновський;

- від Президії Верховної Ради УРСР: Плющ із запрошеними представниками студентів: Барков, Бащук, Доній, Іващишин, Канафоцький - провела засідання з розгляду вимог голодуючих студентів, поданих до Президії Верховної Ради УРСР 2 жовтня 1990 року.

З приводу висунутих вимог висловилися всі члени погоджувальної комісії та запрошені студенти.

В ході обговорення досягнуто згоди по всіх пунктах вимог, які запропоновані в проекті постанови Верховної Ради УРСР.

Пропозиції членів погоджувальної комісії Верховної Ради УРСР і представників студентів доручено опрацювати членам комісії Морозу і Головатому для складання проекту постанови.

Головуючий - Плющ; від депутатської більшості - Коцюба; від Народної ради - Головатий.

Протокол N 2 засідання погоджувальної комісії Верховної Ради Української РСР. 17 жовтня, тобто сьогодні, м. Київ.

Погоджувальна комісія Верховної Ради УРСР у повному складі розглянула робочий проект постанова Верховної Ради УРСР "Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в місті Києві з 2 жовтня 1990 року" і шляхом консенсусу прийняла проект постанови в остаточній редакції.

Текст проекту додається.

Головуючий - Юхновський; від депутатської більшості-Коцюба; від Народної ради - Головатий".

Проект, внесений погоджувальною комісією Верховної Ради УРСР , утвореною 16 жовтня 1990 року.

Постанова Верховної Ради Української РСР "Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в місті Києві з 2 жовтня 1990 року" .

"Розглянувши вимоги студентів, які проводять голодування в м. Києві, передані Президії Верховної Ради УРСР 2 жовтня 1990 року, та взявши до уваги результати роботи погоджувальної комісії Верховної Ради УРСР, утвореної 16 жовтня 1990 року, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки постановляє:

1. Стосовно проведення нових виборів:

Впродовж другої сесії Верховної Ради УРСР прийняти Закон про референдум в Українській РСР, Закон про громадські об'єднання та організації в Українській РСР, Закон про статус народного депутата Української РСР, передбачені порядком денним, та Закон про вибори в Українській РСР на багатопартійній основі.

В І991 році провести в Українській РСР народне голосування /референдум/ з питання довіри Верховній Раді Української РСР дванадцятого скликання і за його результатами вирішити питання про проведення нових виборів до кінця року.

2. Стосовно військової служби громадян України: Забезпечити проходження строкової військової служби громадянами України поза межами республіки тільки за добровільною згодою громадянина.

З цією метою по 31 грудня 1990 року прийняти Закон про проходження строкової військової служби громадянами України на території республіки, Закон про альтернативну військову службу, а також утворити необхідні державні органи.

3. Стосовно націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України:

Відповідно до постанови Верховної Ради УРСР від 15 жовтня 1990 року розглянути на сесійному засіданні висновки Державного арбітражу УРСР, Міністерства юстиції УРСР і Державного комітету УРСР по економіці у питанні щодо націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України і до 1 грудня 1990 року утворити тимчасову комісію Верховної Ради УРСР з цього питання.

4. Стосовно Союзного договору:

Згідно з Зверненням Президії Верховної Ради УРСР, схваленим Верховною Радою УРСР 15 жовтня 1990 року, спрямувати всі зусилля Верховної Ради УРСР на стабілізацію політичної і економічної ситуації в республіці, на побудову правової суверенної Української держави, прийняття нової Конституції республіки, і поки цього не досягнуто, укладення Союзного договору вважати передчасним.

5. Стосовно відставки Голови Ради Міністрів УРСР: Прийняти до відома повідомлення Голови Верховної Ради УРСР Кравчука Л.М. від 17 жовтня 1990 року стосовно відставки Голови Ради Міністрів УРСР Масола В.А. і вирішити це питання у порядку, передбаченому статтею 97 п.9, статтею 108 п.4 Конституції УРСР.

6. З метою створення правової основи для виконання цієї постанови до 30 листопада 1990 року привести діючу Конституцію УРСР у відповідність з положеннями Декларації про державний суверенітет України.

Члени, погоджувальної комісії: від депутатської більшості - Гуренко, Залудяк, Коцюба, Мороз, Сухий; від Народної ради - Головатий, Горинь, Філенко, Шевченко, Юхновський; від Президії Верховної Ради - Плющ.

Усі підписи є.

Тепер давайте радитись. Я хочу нагадати вам, що навколо всіх цих питань, які тут позначені, уже відбулась багатогодинна дискусія. Не знаю, може, я помиляюсь, але мені здається, що вже щось нове доповнити або щось пояснити, що кому неясно, було б не так просто. Хоч, звичайно, різні точки зору, різні думки можуть бути. Це перше.

Друге. Як я поінформований, члени погоджувальної комісії мали консультації з різними групами депутатськими і з різними позиціями людей. Або з людьми, які займають різні позиції, так воно точніше. Я також знаю, що погоджувальна комісія проаналізувала цілий пакет листів, звернень, пояснень. Мала пряму або опосередковану можливість зустрічатись і з матерями, які висловили і свої вимоги з цього приводу. Вони вислухали і студентів, і їхні позиції. Як я зрозумів, позиції студентів були висловлені точно, помірковано, і вони зважили всі ситуації і всі реалії нашого політичного життя, нашого сьогодення.

Я також знаю, що комісія -щойно я мав спілкування з представниками нашої комісії, яку ми відрядили до Москви, - зараз там веде переговори, і, наскільки мені відомо, ці переговори плідні. Тобто результативні. Щоправда, члени комісії хотіли б бути присутніми -це вони просили від усіх членів комісії - при обговоренні другого пункту стосовно військової служби громадян України.

Це тільки що відбулася телефонна розмова, ну ми тут вирішимо.

Для чого я так тривало веду цей монолог? У мене до вас одне прохання: не розгортати дискусію навколо цих питань. Тому що ми зараз заглибимось у вир пояснень, у вир дискусій, ми знову все

почнемо спочатку. Я хочу сказати, що у мене у свідомості закарбувалася одна теза, власне кажучи, теза з сьогоднішньої розмови - спокій, виваженість і конструктивність нашої розмови тут є початком спокою і конструктивної роботи за межами нашого залу. Не всі, на жаль, це розуміють і не кожному це просто так довести, і не треба зневажати іншу думку. Одна справа - позиція, докази, аргументація, а інша справа - розпочинати дискусію. Я хотів би, щоб ми були розсудливими.

І ще одне, мабуть, найважливіше. У таких випадках, коли іде така гостра дискусія і коли спочатку приймається одне рішення, а потім воно змінюється і приймається інше, то у кожного а душі, з того чи з іншого боку, затремтить одна /і це властиво кожній людині/ ідея - нарешті перемогли.

Я хотів би, щоб ми всі схилилися до того, що якщо ми проголосуємо, якщо ми підтримаємо те єдине для нас і для всього народу, то щоб переміг здоровий глузд, перемогла злагода, тверезість, розум. Ми започаткували при всіх пристрастях і при всій, я б вказав, знервованості нашого розуму і нашої душі, крок для роботи, реальної роботи.

А далі життя покаже. Якщо і після цього ми уже не знайдемо можливості заспокоїти не тільки себе, а й наш народ, то ви знаете, це вже буде інший етап, інший рівень, інша межа для нашої роботи.

У зв'язку з цим, якщо ви мені дозволите ще одну хвилину, то я, може, після цього окажу, що сьогодні ми підписали на рівні двох держав - України і Білорусії - заяву і економічну угоду. /Оплески/.

Ви знаете, що ми з вами, як кажуть, прожили не один рік. Я справді був щасливим. Щасливим від того, що було повне розуміння і що з обох боків було сказано, що незалежно від того, як на нас подивляться - справа, зліва, згори, знизу - ми будемо виконувати свої зобов'язання так, як належить державам, які поважають одна одну. Як належить народам, які жили в дружбі і мають намір так жити далі і спілкуватися без посередників. /Оплески/.

Це справа не тільки в тому, що когось розпирає від того, що він підписав цей документ, ні. Справа в тому, що є надія, велика надія і великі сподівання, що ми будемо йти тією дорогою, яку ми намітили 16 липня. Але для цього нам потрібен спокій, виваженість, розум, і да треба у розпалі гніву звинувачувати один одного. І коли ми до цього дійдемо, то ми зробимо все, як належить. Я можу поінформувати вас в деталях, якщо це буде потрібно, але цей момент в контекст цього вплітається. Він здався мені настільки важливим, політичне гострим і сучасним, що про нього не можна не сказати. Тепер давайте радитися. Я хотів би, щоб ми не обговорювали, а голосували.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. У нас присутніх - 352. Я прошу нас голосувати пропозицію погоджувальної комісії. Ставлю на голосування. Що, що?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, значить, є пропозиції голосувати в цілому за всі пункти. Це - перша пропозиція. А є пропозиція - по статтях. Ставлю на голосування першу пропозицію - голосувати Із цілому. Прошу голосувати.

Ну, вже ж почалось! Я думаю, це той випадок, коли поіменного не потрібно лякатись. "За" - 296. Рішення прийняте. /Оплески/.

ГОЛОВА. Це - в цілому. Ні, цей вже документ прийняли, так я розумію, за те, щоб голосувати в цілому. За все рішення. Тепер будемо голосувати за все рішення, підписане нашою погоджувальною комісією. Що, що?

ПЛЮЩ І.С. Із проектом ознайомлені студенти.

ГОЛОВА. А, оце я пропустив, що з проектом постанови ознайомлені студенти і погодились з ним. Вони присутні в цьому залі. Ставлю на голосування. Хто за те, щоб прийняти в цілому, як ми проголосували? Прошу голосувати.

"За" - 314.

Шановні товариші! У цьому залі, я переконаний, того не буде, щоб був спокій. Але я чомусь переконаний в тому, що ми почнемо працювати з цього дня, з цього вечора, з 18.00, почнемо працювати так, як належить цивілізованим депутатам. Тепер у нас є ще одна проблема. Давайте ми її тут... Я хочу надати слово голові Комісії Юхновському, який виходив з пропозиціями і який від

Комісії погоджувальної і як голова Комісії з питань науки і освіти хоче сказати декілька слів. І як голова Народної ради. Є ще голова більшості, і ще хтось має виступати. Він виступає як голова комісії. Дмитре Васильовичу, я ввечері не можу так слідкувати за вашою думкою і тому піддаються вашому впливові. Будь ласка.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Червоноармійський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Сьогоднішній день знову ж таки - один з найбільш знаменних днів у житті нашої Верховної Ради. По-перше, на Україні пробуджується активність мас, молоді. Молодь висунула перед Верховною Радою цілий ряд вимог, які ми вважали справедливими і прийняли. Відбулося унікальне явище у житті нашої республіки. Коли мудрість Верховної Ради зійшла до палкості і завзятості молодого покоління і ушанувало його. Ми не тільки прийняли вимоги студентів. За дуже короткий строк ми виконали неймовірну виховну роботу. Ми показали молоді всієї України, що є Верховна Рада, яка готова вислухати молодь. Ми показали, що в цій Україні є молодь, і є її самий Верховний Совет - наша Верховна Рада.

І те, що ми зараз одноголосно проголосували за це, сильно нас зблизило з народом, додало нам дуже великого авторитету і дуже великої ваги. Це означає, що нам і в майбутньому доведеться подібне повторювати. Ми не можемо собі нічого подібного гарантувати. Але набувши один раз подібний досвід, я глибоко переконаний, що ми і в майбутньому знайдемо ще не одну погоджувальну комісію, яка також спокійно вирішать різноманітні складні проблеми, які будуть стояти перед нашою республікою. Я хочу звернутись до шановних студентів, які голодували протягом такого тривалого

часу з подякою за їхню витримку, за їхню самопожертву, за їхню стійкість.

Я хочу звернутись з подякою до тих депутатів Верховної Ради, які підтримали студентів у голодівці. Але я хочу сказати, що то, що ми тут здійснили, це є договір між партнерами. Ми визнати молодь як свого партнера. І просимо молодь визнати Верховну Раду як свою Верховну Раду. Раз ми домовились про те, що ми прийняли їхні умови, ми просимо молодь припинити негайно голодування. Ми просимо керівників молодіжних таборів зняти ці табори протягом завтрашнього дня, або як там в них буде виходити, зняти табори, припинити голодування і приступити до навчання. Відбувся певний акт взаємної згоди, відбулась певна угода. Ця угода повинна витримуватись з обох сторін. Верховна Рада свою місію виконає. Ми просимо молодь виконати свої зобов'язання. Так дай же нам Боже і в майбутньому так успішно працювати. Дуже вам всім дякую. /Оплески/.

ГОЛОВА. Шановні товариші! Я прошу, я хотів би, щоб саме на цій ноті завершилось це засідання.

Оголошується перерва до вівторка наступного тижня, 16 години.

ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

ОМЕЛЬЧЕНКО М.Г., перший секретар Дніпропетровського обкому Компартії України /Новомосковський виборчий округ, Дніпропетровська область/.

Шановні товариші депутати!

Усі ми пов'язуємо певні надії з цим законом. Він містить у собі не тільки важливі заходи щодо оздоровлення нашого села, але, я сказав би, і нову філософію, нове ставлення до сільського господарства, надання йому того місця, яке воно заслуговує нині.

Він покликаний насамперед покінчити з хибною, помилковою думкою про другорядність, обмеженість сільського способу життя і сільськогосподарської праці.

Закон підносить на новий ступінь поняття про соціальну справедливість, пропонуючи ефективні заходи еквівалентного обміну між містом і селом, підвищуючи роль сільського трудівника як виробника і як споживача.

І, нарешті, закон вперте розглядає село не ізольовано, а комплексно, в єдності усіх його функцій - виробничих, соціальних, демографічних тощо.

Такого комплексного підходу нам явно не вистачало в минулому, коли державні органи, як скупі хазяї, намагалися заощадити то на неперспективних селах, то на будівництві, то на місцевих бюджетах сільських Рад, збираючи на благоустрій копійки з кожного двору.

Багатьох заколисувала розхожа формула про гегемонію робітничого класу, його вищість над селянством, довгострокові процеси зближення села з містом. А якщо довго, то можна й почекати.

Наш обов'язок - відмовитися від цих догм, зробити село і рівноправним партнером, і активним учасником, виробником і споживачем благ сучасного життя.

Що, на мій погляд, необхідно зробити в першу чергу?

1. Встановити науково обгрунтовану частку капітальних вкладень, спрямованих на розвиток аграрного сектора в загальному обсязі інвестицій в народне господарство.

Зараз у нашій Дніпропетровській області вона становить 18 відсотків при загальносоюзному показнику 26 відсотків. І тут навряд чи треба розраховувати на те, що цей показник під час ринкових відносин буде встановлено автоматично.

В усьому світі держава активно і цілеспрямовано підтримує фермерів. Не можна, щоб ми кинулися в протилежну крайність. Відставання в розвитку села закладалося в господарські рішення десятиріччями. І сьогодні в містах і селах - різна стартова базаліому доцільні лише ті заходи, які вирівнюють ці диспропорції.

На мою думку, цього можна домогтися, якщо забезпечувати соціальні інвестиції на душу сільського населення в обсягах, вищих, ніж у містах, проводити тверду державну політику на підтримку єдиних у містах і на селі роздрібних цін на продукти харчування та непродовольчі товари і послуги. Причому при гнучкому державному регулюванні еквівалентності взаємовідносин міста і села за рахунок податків, кредитів, дотацій та адміністративних заходів щодо економічної та соціальної політики.

2. Не можна допустити несприятливих змін у структурі сільського будівництва. Я маю на увазі, насамперед, будівництво комунікацій, транспортних артерій.

Значну роль тут могли б відіграти загальноукраїнські комплексно-цільові програми з дорожного будівництва, газифікації, телефонізації,

водопостачання сільських населених пунктів.

Настав час поставити перед союзним Урядом питання про дозвіл на підключення наших колгоспів і радгоспів до діючих магістральних мереж, в тому числі і до міжнародних.

Наявність потужностей для виготовлення труб на Україні дозволяє подати газ і воду нашим селам раніше, ніж у будь-якій республіці. І відмовлятися від цього було б нерозумно.

3. Зараз, як ніколи раніше, важливо забезпечити системний, комплексний підхід до перевлаштування села. Не можна вирвати з нього будь-яку ланку без шкоди іншим.

Звідси - головна вимога до закону, що приймається: взаємопов'язаність заходів, які пропонуються.

Найпростіший приклад: огульне нарощування житлового будівництва без поліпшення якості сільських квартир.

4. Незважаючи на прийняті в минулому рішення, на селі, як і раніше, немає потужностей мобільної комунальної служби.

І якщо це якось можна пояснити, то чим, наприклад, виправдати брак автобусів, щоб підвезти дітей до школи, засобів пересувного обслуговування, особливо автомобілів "швидкої допомоги"?

5. Треба, нарешті, покінчити з усіма бездумними лімітами на харчування сільських дітей у дитячих садках та школах, на обладнання та інше.

6. Закон повинен явно і чітко сказати, що віднині й назавжди закриття малокомплектних установ обслуговування в сільській місцевості відбуватися не повинно.

7. І ще одне. Явно застаріло багато соціальних нормативів. До того ж, більшість з них, як і в містах, розраховуються на 10 тисяч мешканців.

Абсурдність цього очевидна і визнається всіма, але практично нічого не змінюється.

8: Немає ефективної соціальної статистики, не вистачав глибоких аналітичних матеріалів щодо вивчення селянської родини.

Парадокс, але факт. Ми приймаємо закон, спрямований на задоволення інтересів селян, а що являє собою селянська родина, її структура, динаміка запитів і таке інше, майже не знаємо.

У нас відсутнє головне - філософія та ідеологія селянського життя. Десь в кабінетах вирішуємо - забрати чи не забрати землю в селянина, не враховуючи його думки.

Усе це, на перший погляд, поза межами закону, що сьогодні розглядається. Але це не так.

Адже і в минулому були спроби вирішити всі проблеми села з одного маху. Прикладів відносно цього достатньо.

На мій же погляд, потрібні послідовні заходи, які поєднуватимуть весь ланцюжок відносин; вибори - обмін - споживання, як, власне, у самому селі, так і між селом і містом.

9. Потрібний, нарешті, механізм для реалізації закону. Вважаю за необхідне прийняти спеціальну постанову Верховної Ради, яка гарантувала б виконання цього закону на всіх рівнях, а також гарантувала б відповідну систему контролю.

ПЕТРЕНКО М.Я., голова Гадяцької районної Ради народних депутатів, перший секретар Гадяцького райкому Компартії України /Гадяцький виборчий округ, Полтавська область/. Шановні народні депутати! Шановний Леоніде Макаровичу!

Я хочу висловитися з приводу проекту постанови Про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу у народному господарстві України.

Мабуть, не помилюсь, якщо скажу, що ми вже всі глибоко усвідомили, що без надання селу пріоритету в усьому не зможемо вивести нашу республіку із кризи.

Згадаймо, з яким душевним болем говорили депутати-аграрники на першій сесії про те, що село продовжує вимирати, бідніють землі, вкладені кошти не дають належної віддачі, постачається село за залишковим принципом. У жодній країні світу немає таких ножиць між цінами на сільськогосподарську і промислову продукцію на користь останньої , в колгоспах та радгоспах майже всю продукцію забирають за держзамовленням.

Минуло декілька місяців, постійні комісії Верховної Ради уже відпрацювали шістнадцятий варіант закону, а повороту до проблем села з боку нашого Уряду поки що не відбулося.

З доповіді шановного Олександра Миколайовича ми зрозуміли, що поворот цей настане 1 січня 1991 року. Щороку треба буде освоювати лише державних капітальних вкладень на селі 4,5-5 мільйонів карбованців. Село повинно буде стати будівельним майданчиком, як підкреслено в доповіді.

Проте незрозуміло: де ж взяти робочі руки на всі ці обсяги?

Ми знаємо, що в найнапруженіші періоди сільськогосподарських робіт дефіцит робочої сили на селі складає близько півтора мільйона чоловій.

Щороку сільські населені пункти залишають майже 200 тисяч молодих людей.

До лав Радянської Армії лише із сіл нашого району призивають щороку 170-200 юнаків. Більшість із них не повертається в сільськогосподарське виробництво.

Навесні доводилось чути не від одного голови колгоспу: "Останнього молодого тракториста із нашого села забрали".

Нині діє нормативний акт, який дає можливість відстрочки від призову на військову службу юнаків, що працюють учителями в селах. Чому б не поширити цю норму і на хлопців, які зайняті в сільськогосподарському виробництві і проживають на селі? Це дало б можливість щороку збільшувати трудовий потенціал села майже на десять тисяч чоловік.

Мені здається, це не буде помилкою, якщо ми дали відстрочку вчителям, звільнили від служби студентів.

Таку пропозицію я вносив до розділу XІ проекту постанові, але її чомусь не врахували.

Під час розгляду питання "Про стан виконання постанови Верховної Ради УРСР від 30 липня 1990 року" ця пропозиція в проекті постанови була, але не набрала належної кількості голосів. Тоді пояснили, що буде введена альтернативна служба.

Справді, до 1 травня 1991 року Раді Міністрів УРСР доручено внести пропозиції щодо створення в республіці альтернативної служби. Так це ж лише пропозиції, а робочі руки потрібні були вчора, сьогодні. Та й чи не чекає альтернативну службу в республіці така доля,

як у Латвії, коли латиші відмовляються від неї?

Тому я ще раз прошу вас, шановні народні депутати, замислитись над цим питанням і вирішити так, як нам наказувала більшість виборців.

І ще про одне. Ми в цьому залі чомусь намагаємось розвести в різні кінці економіку і політику. Про це я намагався сказати ще на першій сесії, а позавчора наполягав на голосуванні, але з розумінням поставились до цього лише 46 депутатів. І в той же час ми щоденно більшу частину робочого часу витрачаємо на політику, про що свідчить учорашнє засідання.

Думаю, відродження села ще на невизначений час буде відкладене, якщо нам не вдасться стабілізувати суспільно-політичну обстановку, добитися громадянської злагоди.

І останнє. Щодо Комітету по соціальному розвитку села при Раді Міністрів Української РСР, то це, мабуть, непотрібна адміністративна структура. Всі питання соціального відродження села, передбачені проектом цього закону, повинні вирішувати місцеві Ради народних депутатів під керівництвом і з допомогою Ради Міністрів УРСР.

Щиро дякую за увагу.

ПОПИК І.В., голова колгоспу імені Петровського Тростянецького району /Тростянецький виборчий округ, Вінницька область/.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Мій виступ з високої трибуни парламенту зумовлюється глибокою стурбованістю за критичний стан сільського господарства - однієї з найскладніших, життєво найнеобхідніших галузей економіки. Вона, як кожна інша впливав на всебічний розвиток будь-якого суспільства, фізіологічний, духовний, соціальний та інтелектуальний розвиток кожної людини. Тому є цілком закономірним винесення на розгляд сесії питання про пріоритетність соціального розвитку села.

Україна наділена винятково сприятливими природними і економічними умовами, і що найголовніше - талановитим, працелюбним народом, хліборобська слава якого споконвіку відома на всіх континентах світу. І тим більш прикро усвідомлювати нездатність нашого сільського господарства забезпечити населення республіки продуктами харчування на рівні розвинутих зарубіжних країн.

Одним з важливих мірил розвитку сільського господарства кожної країни є виробництво зерна на душу населення. Вважається, що виробництво тонни зерна на кожного жителя створює можливості для повного задоволення потреб населення у висококалорійних продуктах харчування. Досвід ряду країн з таким рівнем виробництва зерна свідчить про споживання одним жителем 100-120 кілограмів м'ясопродуктів та достатньої кількості інших продуктів тваринництва.

Україна теж вийшла на такі рубежі у виробництві зерна,

але ми всі є свідками значного дефіциту сільськогосподарської продукції. Це створює соціальну напруженість. Продовольча проблема нині перетворилася в загальнонаціональну біду. Такий стан пояснюється відсутністю суверенітету республіки, економічної самостійності і наявністю в державі жорсткого механізму централізованого розподілу і перерозподілу національного продукту, ігноруванням економічних законів, штучним створенням соціальної нерівності селянства з іншими верствами населення, відчуженням селянина від землі та засобів виробництва, позбавленням його прав на розподіл ним же виробленої продукції.

Виникло і значно поглибилось основне протиріччя суспільства ~ невідповідність виробничих відносин характеру продуктивних сил. Вихід з критичного становища, на мій погляд, - у розвитку багатоукладності економіки сільського господарства, створенні умов для утвердження різних форм господарювання, наданні колгоспам, радгоспам, фермерським, сімейним та іншим господарствам практичної самостійності у вирішенні всіх виробничих питань. Вирішить продовольчу проблему і перехід на ринкові відносини, повернення селянам почуття гідного господаря на землі.

Без комплексного вирішення цих питань не можна говорити про виведення галузі і всього агропромислового комплексу з критичного стану, про докорінне поліпшення постачання населення продуктами харчування та переробної промисловості сировиною.

В умовах переходу до ринкової економіки необхідно мати відрегульований ціновий механізм, який повинен забезпечити відшкодування суспільне необхідних затрат, еквівалентний обмін між промисловістю і сільським господарством, необхідні нагромадження для розширеного

відтворення та поставити всіх виробників продукції у рівні умови. Існуючий порядок встановлення закупівельних цін союзними органами не забезпечує цих вимог, у більшості випадків ставить республіку в гірші умови. Вважаю, що питання ціноутворення за економічного суверенітету республіки є прерогативою уряду України.

Шановні народні депутати! Становище, в якому опинилося наше трудове селянство, вимагає прийняття невідкладних радикальних рішень по приіоритетному розвитку села. Насамперед необхідно законодавче закріпити соціальну рівність селян з іншими верств ми населення, забезпечити гарантії соціальних та економічних прав. Слід не на словах, а на ділі надати право вільного вибору форм і видів господарювання: працювати в колгоспі, радгоспі чи створювати селянські господарства, організовувати кооперативи а орендні колективи. Земля повинна належати тим, хто її обробляє.

Настав час, щоб держава взяла на себе вирішення питань прискореного розвитку соціальної інфраструктури села, створення селянам рівних умов у забезпеченні житлом, закладами охорони здоров'я, народної освіти, комунально-побутових умов, будівництві шляхів та інших соціально-культурних потреб.

На селі залишаються невирішеними насущні питання побуту, зокрема, забезпечення паливом, водопостачанням, будівельними матерій лами, необхідними товарами повсякденного попиту. Ми знаємо, скільки проблем з будівництвом на селі, а будівельні органі ації Украгробуду продовжують виконувати значні обсяги робіт у містах, для інших галузей народного господарства. Або візьмемо переробну промисловість. Переважна більшість її підприємств зосереджена у великих містах, що призводить до втрат продукції, з иження її якості та зайвих транспортних витрат. Слід взяти курс на будівництво невеликих переробних

85 підприємств і цехів безпосередньо у місцях виробництва сировини. Це сприятиме підвищенню зайнятості селян, розвитку конкуренції, насиченню продовольчого ринку необхідною продукцією. Одним із основних напрямів здійснення пріоритетного розвитку села повинна стати переорієнтація інвестиційної політики у народногосподарському комплексі на користь агропромислового виробництва. Це потрібно закріпити законодавчо і передбачити план ми економічного і соціального розвитку республіки.