ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 19 грудня 1990 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Поки ви влаштовуєтесь, я зачитаю список народних депутатів, які не зареєструвалися вранці з невідомих для президії причин.

Танюк /Київ/, Збітнєв /Київ/, Головатий /Київ/, Гринчук /Вінниця/, Гавриленко /Луганська область/, Хананов /Луганська/, Яцуба /Дніпропетровська/, Павлов /Дніпропетровська/, Пустовойтенко /Дніпропетровська/ Сівцов /Дніпропетровська/, Хотлубей /Донецька/, Зайко /Житомирська/, Мельничук /Житомирська/, Бедь /Закарпатська/, Ізмалков /Запорізька/. Хоча я Бедя бачив тут, не знаю, чому він не зареєструвався. І бачив Збітнєва, але він чомусь теж не зареєстрований. І депутатів Луганської області бачив. Що ж це за машина у вас, я не розумів. Може, ви пізніше прийшли і не зареєструвалися?

Я все ж таки буду читати. Ізмалков /Запорізька/, Гоменюк /Запорізька/, Пушик /Івано-Франківська/, Шлемко /Івано- Франківська/, Михайлюк /Київська/, Єщенко /Київська/, Чорновіл /Львівська/, Козярський /Львівська/, Гринів /Львівська/, Павлюк /Львівська/, Чебан /Миколаївська/, Шинкарук Дійколаївоька/, Мазур /Одеська/, Дудченко /Одеська/, Васін /Полтавська/, Мартиненко /Полтавська/, Сербін /Сумська/, Колінець /Тернопільська/, Бойко /Тернопільська/, Сухоруков /Харківська/, Марков /Херсонська/, Юрченко /Херсонська/, Бідений /Чернівецька/. Ось таких депутатів машина не зареєструвала.

Бачу Бедя, Збітнєва бачу, декого з Луганської області. Так, шановні депутати, дайте мені списочок, я все ж таки внесу деякі поправки - поправлю машину. Але прошу реєструватися. Давайте тепер зареєструємося дружно. Включайтеся всі, реєструйтесь. Іде поіменна реєстрація перед початком вечірнього засідання. Всього присутні 348 народних депутатів, а було 355. Може, хтось не прийшов чи по дорозі заблукав? Другий мікрофон.

ВЛОХ О.Г., завідуючий кафедрою Львівського державного університету імені І.Франка /Ленінський виборчий округ, Львівська область/. Леоніде Макаровичу! Я хотів би запропонувати висвітити все-таки на табло усіх, хто записався на обговорення по першому питанню. Так ви робили минулого разу, вчора. Або зачитайте список бажаючих виступити. Адже багато людей не має можливості виступити, але вони хочуть бути переконані, що були включені до числа виступаючих.

ГОЛОВА. 90 осіб записалися на виступ.

ВЛОХ О.Г. То на табло можна дуло б висвітити всіх.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Навіть якщо вони будуть записані, це не означає, що всі зможуть виступити, я так вважаю. Треба надрукувати, хто записався. І нехай машина це запише. Зараз ось тут Секретаріат мені скаже щось.

Більше того, Микола Григорович вносить слушну пропозицію. Якщо у когось є тексти або тези, але він не виступив, нехай передасть їх до Секретаріату і ми включимо цей виступ до бюлетеня. Це відносно цього питання.

Перший мікрофон.

МОВЧАН П.М., письменник, секретар Правління Спілки письменників України та Київської організації СПУ /Березняківський виборчий округ, м.Київ/. Леоніде Макаровичу! Справа в тому, що сьогодні знову ж за якимись невідомими принципами партійним надавалося слово, а безпартійним... До речі, я належу до них. І я належу до абсолютної більшості безпартійних, тому що таких 48 мільйонів. Я вже не кажу про своїх виборців, серед яких теж більше безпартійних. Цього принципу не було дотримано. Але потреба висвітлити наші позиції, перш за все, в періодиці, в пресі дуже відчутна. Наприклад, я звертаюся до нашої "Літературної України", але у них є один аргумент: ти не був біля мікрофона, тобі не надали слова. Так відповіла "Вечірка" в особі Карпенка. Я думаю, що ми маємо право на своє слово, якщо не біля мікрофона, то хоча б на шпальтах тих сторінок, де ми можемо реалізувати цю можливість виступити.

ГОЛОВА. Я вважаю так, і ми вже домовилися, що ті, хто не встиг виступити, можуть передати в Секретаріат свої тези, і ми надрукуємо ці виступи в бюлетенях. А що стосується виступів у пресі, то вона у нас вільна. У нас зараз є такі газети, які ні з ким не мають ніяких стосунків, існують самі по собі, і хто хоче там друкуватися, будь ласка. Я не думаю, що ці газети будуть проти того, щоб надрукувати такі мудрі виступи таких шановних народних депутатів. Це було б найкраще, я думаю.

Тепер ми вже можемо переходити до питання про проект Закону про міліцію. Кондратьєв Ярославе Юрійовичу, прошу вас на трибуну. Дайте нам інформацію, що ви за цей час зробили.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Печорський виборчий округ, м.Київ/. Добре.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Згідно з дорученням Верховної Ради Української РСР, доопрацьовуючи проект Закону про міліцію, Комісія з питань правопорядку та боротьби із злочинністю за участю депутатів від інших комісій розглянула всі пропозиції, які надійшли в письмовому вигляді від депутатів Гаврилова, Рибальченка, Нагулка, Переладіна, Борзих, Гопея, Ківшика, Козаренка, Протасова, Білоусенка, Пасічника, Поровського, Свідерського, Списа, Шишкіна, Барабаша, Півня, Бадова, Бандурки, Бедя, Гайсінського, Гнаткевича, Задорожнього, Сальніченка, Червонія, Гусєва, Новицького, Ляшка, Баталова, Колесника, Мартиненка, Воробйова, Васильєвої, Остроущенко, Чародєєва, Цекова, Пулинця, Севастьянова, Рапія, Романюка, Ярчука та інших.

Також були розглянуті пропозиції, які надійшли від колективів органів міліції та трудящих.

Ці пропозиції стосуються правової основи діяльності міліції, структури її органів, діяльності міліції та прав громадян, забезпечення законності в діяльності міліції, її підпорядкованості і підзвітності, правового захисту працівників міліції, фінансового і матеріально-технічного забезпечення органів міліції.

Вчора в роботі комісії і обговоренні пропозицій безпосередню участь взяли члени інших комісій, зокрема, депутати Цеков, Чародєєв, Пулинець, Свідерський, Остроущекко, Барабаш, Сальніченко, Поровський, Шишкін. Більшість пропозицій була врахована в раніше запропонованому проекті, і вони повторюються.

Частина додаткових пропозицій включена для розгляду додатково до порівняльної таблиці, яку вам роздано.

Значна частина пропозицій буде врахована при розробці законів про профілактику правопорушень та оперативнорозшукову діяльність органів внутрішніх справ, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Положення про проходження служби особовим складом, Положення про порядок і умови державного страхування працівників міліції, а також при внесенні змін до Кримінально-процесуального, Кримінального та Адміністративного кодексів.

Комісія відзначає, що частина запропонованих пропозицій суперечить Конституції та іншому чинному законодавству, міжнародним угодам про права людини або вже регулюється Кримінальним, Кримінально-процесуальним кодексами чи законодавством про адміністративну відповідальність. Тому комісією вони були відхилені і в таблицю не вносилися.

У цілому комісія розглянула вчора 328 додаткових пропозицій, крім тих 600, які були розглянуті раніше.

Комісія щиро вдячна всім депутатам, які подали пропозиції і взяли участь у їх обговоренні.

Це свідчить про їхнє вболівання за стан правопорядку в республіці, про прагнення створити належні умови захисту прав громадян від злочинних посягань. Проект закону з додатковими пропозиціями більш чітко визначає права і обов'язки міліції щодо її службової діяльності. Комісія і всі депутати, які брали безпосередню участь в роботі над пропозиціями, вносять даний законопроект на ваш розгляд.

Дякую за увагу. І, якщо можна, Леоніде Макаровичу...

ГОЛОВА. Починаємо працювати.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Починаємо працювати над статтями.

Вчора ми зупинилися на другій статті. Щодо назви - "Основні завдання міліції" - зауважень не було. Надійшли пропозиції від народного депутата Голубця - доповнити абзац 5 словами: "в тому числі екологічних". Ця пропозиція врахована в тексті статті, оскільки поняття "виявлення і розкриття злочинів" включає й екологічні злочини. Доповнити абзац 6 словами: "і забезпечення екологічної нешкідливості дорожнього транспорту". Ця пропозиція врахована в статті 11, пункт 21. Була пропозиція Мацялка /ми вчора не проголосували/ з останнього абзаца виключити слова: "участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам". І в абзаці 4 врахована пропозиція народних депутатів Яхеєвої і Семенця. Якщо народний депутат Мацялко не наполягає, можна голосувати цю статтю.

ГОЛОВА. Не наполягає? Прекрасно, але я бачу там ще... Я хочу запропонувати такий порядок. Комісія вносить текст. Ось він один в четвертій колонці: "Основні завдання міліції"

і так далі. Текст в четвертій колонці, в якому враховано чи не враховано, всі чи не всі пропозиції народних депутатів. Я пропоную таку схему. Голосуємо за те, що вносить комісія. Потім - всі доповнення, зміни можливі, які будуть вносити народні депутата, які внесли, але які не враховані або не повністю враховані. Підходить така схема? Другий мікрофон.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Дело в том, что у нас еще полный Регламент не принят. Но сначала голосуются поправки, которые больше всего изменяют статью, потом - меньше, еще меньше и в конце - сама статья. Иначе депутаты могут попасть в ловушку. Ну, например. Если есть такое выражение, скажем, "солнышко светит черное" в основной статье. Депутат вносит поправку: слово "черное" заменить на "ясное" и надеется, что она пройдет. А она не проходит. И таким образом он в статье проголосует за "солнышко светит черное".

ГОЛОВА.. В Регламенті такого, що ви кажете "чорного сонечка", я не бачу. Де воно?

НОСОВ В.В. Поэтому - сначала поправки, а после поправок - статья.

Это во всем мире так делается, во всех парламентах.

ГОЛОВА. Це ми самі вирішуємо, як робити, тому що в Регламенті не позначено: так чи не так. Як вирішимо, так і буде. Тому що, розумієте, настільки важко воно йде потім. Вже не зрозумієш, де, що ми взяли чи не взяли за основу. Ми ж брали за основу, голосували. Це вже друге читання.

Окремо поправки? Давайте - поправки, щоб не було "чорних і ясних сонець".

Голосуємо за другу статтю в редакції, яку запропонувала комісія, з змінами і доповненнями, що були вже внесені.

"За" - 248. Прийнята стаття.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Стаття 3. "Принципи діяльності міліції". Щодо назви пропозицій не було. Надійшла пропозиція від народного депутата Голубця: доповнити статтю словом "позапартійності". Не потрібно читати? Суть...

Я прошу пробачення. Ця стаття складається з трьох частин. Перша частина. Доповнили: "громадськими організаціями й населенням". Це пропозиція депутата Крижанівського. Друга частина. Доповнення депутатів Дурдинця і Остроущенко. Щодо третьої частини у нас виникло декілька позицій. Комісія третю частину виклала. Ця розбіжність виникла через різні підходи до департизації. Тому в мене є така пропозиція в зв'язку з цим: проголосувати поправки, які вносились, а потім проголосувати, яка поправка проходить. Тоді ми і...

ГОЛОВА. Називайте поправки.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Поправки. Перша - доповнити статтю після слова "гуманізму" словом "позапартійності" /народний депутат

Голубець/. Якщо він не знімає, будемо голосувати її.

ГОЛОВА. Ви просите голосувати?

Повторіть, щоб було зрозуміло, за що ми голосуємо.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. "Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, позапартійності..."

ГОЛОВА. Додає народний депутат Голубець слово "позапартійності". Голосується за те, щоб включити слово "позапартійності", що пропонує народний депутат Голубець. Ставлю на голосування. Хто за те, щоб включити таке слово - "позапартійності"?

"За" - 122. Не проходить.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція депутата Шишкіна: "неналежності до будь-якої політичної партії чи політичної організації".

ГОЛОВА. Читайте, як воно буде в тексті.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. "Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, неналежності до будь-якої політичної партії чи політичної організації..."

ГОЛОВА. Неналежності?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Неналежності.

ГОЛОВА. Неналежності, тобто, щоб не належати. Це не те саме, воно має вже якийсь нюанс. Зміст, звичайно, зміст. Хто це вносив?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Депутат Шишкін.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте? Наполягає. За пропозицію Шишкіна прошу голосувати.

"За" - 127. Не проходить.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна поправка надійшла від Комісії у правах людини: "У міліції забороняється створювати структурні ланки партій, політичних організацій та рухів. При виконанні службових обов'язків співробітник міліції незалежний від політичних впливів".

ГОЛОВА. Хто вносив? Другий мікрофон.

ЄМЕЦЬ О.І., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Центральний виборчий округ, м.Київ/. Я хочу сказати буквально два слова. Перше. Однією з основних вимог /я, правда, не хочу говорити страйкому, бо скажете ще, що я лякаю страйком/ працівників міліції, які тут виступали, мається на увазі, що вони виражали точку зору якоїсь частини працівників міліції, була саме ось така вимога - про департизацію.

В міжнародно-правових документах саме в статті про право на створення партій є єдине можливе обмеження - це для працівників правоохоронних органів. Таким чином, це обмеження допускається міжнародно-правовими документами.

Тому я прошу поставити це питання, вважаючи, що воно дуже важливе і принципове, на поіменне голосування. Якщо можна, саме цю пропозицію щодо департизації коротко обговорити в залі. Вноситься пропозиція поіменно голосувати. Хто за це, прошу висловити своє ставлення.

ГОЛОВА. "За" - 128. Прийнято, будемо голосувати поіменно. Що, з мотивів? Перший мікрофон.

ЧАРОДЄЄВ О.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР У закордонних справах /Пролетарський виборчий округ, Донецька область/. Леонид Макарович! Я тоже такую поправку давал вчера, просто вчера не было времени опять ее впечатывать. Только без второго предложения, где есть слова:"...милиционер независимо от политических партий". Мы это внесли, вернее, комиссия. Главное - это запрет создания партии. Леонид Макарович, я вас умоляю, обратите внимание. Проекты законов о милиции России и других республик содержат такие пункты. Все республики, кроме Узбекистана и Украины. Леонид Макарович!

ГОЛОВА. Я розумію, давайте будемо спокійно обговорювати і голосувати. Пропозиція Ємця, яку підтримує Чародєєв. Ви ж підтримуєте цю пропозицію? Підтримуєте.

Ще раз прочитайте уважно, шановні товариші, я прошу уваги!

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я ще раз зачитую пропозицію:"...у міліції забороняється створювати структурні ланки партій, політичних організацій та рухів. При виконанні службових обов'язків співробітник міліції незалежний від політичних впливів".

ГОЛОВА. Ми не домовлялись обговорювати це питання. Ми домовлялись про те, що будемо голосувати поіменно за пропозицію, яку вніс народний депутат голова комісії Ємець. Ось давайте це будемо голосувати. Ставлю на голосування, поіменне. В чому справа, я не розумію? Займіть свої місця. Припиніть поки що. Ми домовлялись... Хто говорив, що буде обговорення? Ми прийняли рішення про обговорення?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Значить, була ще одна пропозиція...

ГОЛОВА. Всі проголосували? Я припинив голосування. Ви не даєте працювати. Тільки що ми домовились, вніс пропозицію народний депутат Ємець і попросив, щоб ми цю пропозицію проголосували поіменно. На це має право депутат Ємець? Має. Ми визначилися голосуванням, що будемо голосувати поіменно. Я ставлю пропозицію депутата Ємця на голосування. Не заважайте мені робити це. Ще раз прочитайте.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Леонид Макарович! Дело в том, что, как все поняли в зале, третья статья со всеми поправками уже обсуждена. Фактически получается так, я Ярославу Юрьевичу говорил об этом. Наша поправка от Комиссии по вопросам государственного суверенитета, межреспубликанских и межнациональных отношений отнесена к шестой статье. Но ссылка так сделана, что она учтена в третьей статье. Поэтому я лично от комиссии предлагаю эту статью обсудить. И нашу поправку от комиссии обязательно надо поставить на голосование. Она находится на шестой странице.

Нет, она не в другой статье. Здесь сделана ссылка, что она учтена в третьей статье.

ГОЛОВА. Так почекайте. Може, спочатку ви дасте право, щоб проголосувати пропозицію Ємця?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Даєте таке право?

ДЕПУТАТ /ні представився/. Мы ее дополняем: обсудить с учетом нашей поправки. Это предложение от комиссии.

ГОЛОВА. Я бачу, що тут мова йде вже про інше. Вже хочуть окремо статтю обговорювати. Ми, домовлялися, що у другому читанні ми статей не обговорюємо, а тільки додатки, доповнення

обговорюємо. Давайте тоді проголосуємо, щоб не було тут зайвих розмов.

Хто за те, щоб обговорювати третю статтю ще, прошу проголосувати.

"За" - 102. Ніякого обговорення немає. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Ємця.

Я припинив голосування, тому що... Ну почекайте, не заважайте ж працювати. Ми тільки почали. Хіба ж можна працювати в таких умовах?

Домовились: дайте проголосувати. Зразу виникають інші. Я маю право поставити пропозицію Ємця на голосування?

Ставлю пропозицію Ємця на голосування.

"За" - 140, не проходить. Які інші пропозиції?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція, яка надійшла від комісії:"...не можуть бути організації та органи політичних партій і громадсько-політичних рухів".

ГОЛОВА. Що - що? Ще раз.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. "В органах міліції не можуть бути організації та органи політичних партій і громадсько-політичних рухів".

ГОЛОВА. Хто вніс пропозицію?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Це від Комісії з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин.

ГОЛОВА. Наполягає комісія? Наполягає. Ставимо на голосування. Уважно, будь ласка, уважно слухайте.

ГОЛОВА. "За" - 133. Не проходить.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Пропонується редакція статті "Принципи діяльності міліції":

"Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особа, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями і населенням. Діяльність міліції є гласною. Вона інформує орган влади і управління, трудові колективи, громадські організації, населення і засоби масової інформації про свою діяльність, стан правопорядку та заходи щодо його зміцнення. За погодженням з міліцією засобі масової інформації можуть акредитувати своїх журналістів при її органах. Не підлягають розголошенню відомості, що становлять державну або службову таємницю.

При виконанні службових обов'язків працівник міліції незалежний від впливів будь-яких партій і рухів". Редакція, яку пропонує комісія.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати за третю статтю. "За" - 239. /Оплески/.

Треба, щоб частіше ця цифра заявлялася, опозиція завжди мала б веселий настрій і ми б далі швидше працювали.

Будь ласка.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Стаття 4 - "Правова основа діяльності міліції". Зауважень по назві не було. Комісією відхилені такі пропозиції: депутата Кельмана, який після слів "рішення місцевих Рад народних депутатів" пропонував дописати:"...що не суперечать Конституції Української РСР"; відхилена пропозиція депутата Крижанівського, який після слів"...державний суверенітет України" пропонує дати:"...Законом про економічну самостійність України".

Крім того, відхилена пропозиція народного депутата Червонія, який пропонує доповнити цю статтю реченням: "Правовою основою діяльності органів міліції не можуть бути таємні й підзаконні акти та інструкції". Також до цієї статті надійшли пропозиції: від народного депутата Барабаша "працівники міліції припиняють членство у будь-якій партії на час служби у МВС". І другий варіант він виклав таким чином: "працівники міліції не можуть бути членами будь-якої політичної партії".

ГОЛОВА. Я тепер запитую, хто наполягає на своїх пропозиціях? Третій мікрофон.

БАРАБАШ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. На жаль, ми не провели дискусії з приводу попередньої статті, тому я змушений цього разу наполягати на голосуванні. Чому? Та тому, що для мене це особливо цінна пропозиція. Вона, до речі, не тільки

і навіть не стільки моя, скільки самих працівників міліції. Вони ж навіть поставили два варіанти, один більш такий жорсткий, другий менш. Тому я пропоную, враховуючи знову ж таки важливість цього питання, поставити його на поіменне голосування. І проголосувати обидва варіанти.

Це трошки не те, за що ми голосували в попередніх статтях. Це варіант, який ми прийняли, наприклад, коли голосували поправки до Конституції, для представників Конституційного суду і для суддів. Тому я пропоную проголосувати обидві поправки: "Не можуть бути членами партії" і другий варіант - "припиняють членство на час роботи в МВС".

ГОЛОВА. Отже, пропозицію Барабаша ви зрозуміли.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я її ще раз вам зачитаю. Варіант перший: "Працівники міліції припиняють членство у будь-якій партії на час служби у міністерстві внутрішніх справ".

ГОЛОВА. В Міністерстві?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. В Міністерстві внутрішніх справ...

ГОЛОВА. А якщо не в Міністерстві?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Значить, ми не вносимо правку, було сказано "у Міністерстві внутрішніх справ".

ГОЛОВА. Ну, якщо вніс народний депутат Барабаш таку правку, то я й ставлю йому таке запитання.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Значить, вчора ми з вами дуже довго розглядали ваші пропозиції. Було - "на час служби у Міністерстві внутрішніх справ". Записано так.

ГОЛОВА. Така пропозиція народного депутата Барабаша ставиться на голосування,"...припиняють членство у будь-якій партії на час служби в Міністерстві внутрішніх справ". Давайте спочатку вирішимо, чи це поіменне голосування. Виношу на голосування, висловіть своє ставлення до того, щоб голосувати поіменно.

"За" - 112. Рішення прийнято.

Третя частина. Голосування поіменне. Читайте пропозиції.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. "Працівники міліції припиняють членство в будь-якій партії на час служби у Міністерстві внутрішніх справ".

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Барабаша. Не відволікайтесь. "За" - 139. Не прийнято. Ще яка пропозиція?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Друга пропозиція. "Працівники міліції не можуть бути членами будь-якої політичної партії".

ГОЛОВА. Це чия?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Це другий варіант тієї ж пропозиції. Зрозуміло, що поіменно.

ГОЛОВА. Так, так, Іване Заєць, не хвилюйтесь, поіменно. Всі знатимуть, не бійтесь. Голосуйте, будь ласка! "За" - 137. Рішення не прийнято.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція була від народного депутата Червонія: "Правовою основою діяльності органів міліції не можуть бути таємні й підзаконні акти та інструкції". Відхилено у зв'язку з тим, що в цій статті у перелік нормативних актів не включені таємні нормативні акти та інструкції. Тому вони не становлять правової основи діяльності. Це думка комісії.

ГОЛОВА. Наполягаєте на голосуванні? Ставлю на голосування пропозицію. Я прошу вас, шановні депутати, не треба кожному ще раз займатися агітацією. Депутати достатньо підготовлені, щоб зрозуміти суть тієї чи іншої поправки. Ви внесли? Ставлю на голосування.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Сторінка 3.

ГОЛОВА. Сторінка 3. Прошу проголосувати. "За" - 87. Не прийнято рішення. Далі що?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція була від народного депутата Крижанівського. Після слів: "державний суверенітет України"...

ГОЛОВА. Він її знімає. Он показує вам.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Ясно. Я прошу вибачення.

ГОЛОВА. Ще хто?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Від народного депутата Кельмана. Після слів: "рішення місцевих Рад народних депутатів..." додати слова: "що не суперечать Конституції".

ГОЛОВА. Знімаєте? Знімає.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Інших пропозицій, які комісією відхилені, немає. Дозвольте зачитати текст цієї статті.

"Правовою основою діяльності міліції є Конституція Української РСР, цей закон, інші законодавчі акти Української РСР, постанови Ради Міністрів УРСР, рішення місцевих Рад народних депутатів, які прийняті у межах їх компетенції, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ Української РСР, а також Конституція СРСР, інші законодавчі акти СРСР, нормативні акти Міністерства внутрішніх справ СРСР, якщо вони не суперечать Конституції Української РСР, Декларації про державний суверенітет України, а так само загальна Декларація прав людини та міжнародні правові норми, ратифіковані у встановленому порядку".

ГОЛОВА. Ось така редакція, ставлю на голосування. Прошу проголосувати.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Декларація є політичне законним документом.

ГОЛОВА. "За" - 220. Не прийнято рішення. Шановний народний депутате! Я вчора говорив і сьогодні повторював, що доведеться дійсно застосовувати якісь санкції. Ви розумієте - йде голосування, а ви підходите до мікрофона, більше того - зовсім безпідставно робите заяву, яка не має під собою ніякої суттєвої чи правової основи, та й просто здорового глузду. Збиваєте сесію з режиму голосування, і ми маємо те, що маємо.

Значить, або ми переголосуємо, або залишається те, що було. Але, пропонується значно краща редакція. Давайте переголосуємо. Прошу всіх уважно ставитися до голосування. "За" - 252. Рішення прийнято.

Я ще раз прошу, шановні народні депутати: поважайте і себе, і своїх колег.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Стаття 5 - "Діяльність міліції та права громадян". Була пропозиція народного депутата Шишкіна назвати статтю "Основи діяльності міліції і права громадян". Цю пропозицію комісія відхилила.

ГОЛОВА. Ви знімаєте? Так.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. У частині 1 було доповнення, воно враховане. По частині 2 також доповнення враховані. До положень частин 3 і 4 були зауваження від народних депутатів Семенця і Яковишина. Відхилено, бо зазначені права надаються на виконання міліцією покладених на неї обов'язків. Було посилання на те, що ці частини статті порушують права громадян. Частини 3 і 4 статті ми залишили без змін і відхилили пропозиції.

ГОЛОВА. Так, хто наполягає на якихось своїх пропозиціях, які не враховані? Другий мікрофон.

СЕМЕНЕЦЬ С.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Борзнянський виборчий округ, Чернігівська область/. Ми пропонували не приймати в такій редакції статті 3 і 4, бо вони суперечать...

ГОЛОВА. Йдеться про статтю 5.

СЕМЕНЕЦЬ С.В. Я маю на увазі пункти 3 і 4 статті 5.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. давайте називати "частини 3 і 4".

СЕМЕНЕЦЬ С.В. Так от, у такій редакції вони суперечать статтям 54 і 55 нашої Конституції. Якщо ми їх таки приймемо, то повинні зробити відповідні правки до цих статей. Крім того, дані положення порушують Декларацію прав людини, про яку ми щойно говорили. В такій редакції стаття не може бути прийнята.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Значить, ви наполягаєте на голосуванні?

СЕМЕНЕЦЬ С.В. Я наполягаю на голосуванні.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Отже, пропозиція народного депутата...

ГОЛОВА. Прочитайте її.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Народний депутат пропонує зняти частину: "Міліція не розголошує відомостей, що зачіпають особисте життя, принижують честь і гідність людини, якщо виконання обов'язків не вимагає іншого".

ГОЛОВА. Це що, вноситься така пропозиція?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Щоб зняти цю частину.

ГОЛОВА. Він пояснює, що це суперечить статті 55 Конституції. Ось її зміст: "Поважання особи, охорона прав і свобод громадян - обов'язок усіх державних органів, громадських організацій і службових осіб.

Громадяни Української РСР мають право на судовий захист від посягань на честь і гідність, життя і здоров'я, на особисту свободу та майно". Це так звучить стаття 55 Конституції. Народний депутат пропонує вилучити з тексту проекту частину яка, на його погляд, суперечить статті 55 Конституції.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Аналогічна пропозиція надійшла від народного депутата Яковишина. Ви наполягаєте?

ГОЛОВА. Знімає.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Була пропозиція народного депутата Шишкіна - частину 3 викласти в такій редакції /я зачитую російською мовою/: "Не подлежат оглашению милицией сведения, которые затрагивают личную жизнь, унижают честь и достоинство граждан, а также содержат

коммерческую тайну лиц и организаций, если исполнением обязанностей не требуется иного. Нарушение этого требования влечет дисциплинарную, административную, материальную, а в случае повлечения тяжких последствий - уголовную ответственность".

ГОЛОВА. Ви відхилили це, так? Комісія врахувала?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Ні, ми відхилили пропозицію.

ГОЛОВА. Я ж про це й кажу. Народний депутат Шишкін наполягає на голосуванні?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Наполягає. Прошу проголосувати за пропозицію народного депутата Шишкіна. Голосуйте, будь ласка.

"За" - 205. Рішення не прийнято.

Не голосувало 33 народних депутати. Одну хвилинну, одну хвилинку, Ярославе Юрійовичу, одну хвилинку. Тут дехто, кажуть, не голосував, не встиг проголосувати.

Не треба... ми переголосовуємо, коли люди просять. І тут позиції. Краще переголосувати, але не треба загострювати ситуацію, тому що комусь це не подобається і зразу один каже: "треба", другий - "не треба". Має бути однакове ставлення до пропозиції кожного депутата. Майте терпіння і повагу. Переголосовуємо пропозицію народного депутата Шишкіна. Переголосовуємо.

"За" - 223. Утрете ми не будемо... Утретє ми вже не голосуємо ніколи.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Частіша 4 статті 5. Відхилена пропозиція Комісії у правах людини, яка запропонувала варіант, що міліція при необхідності обмежує в рамках чинного законодавства права й свободи громадян... Відносно частини 4 більше не було пропозицій.

ГОЛОВА. По статті 5?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Ні, це частина 4 цієї статті.

ГОЛОВА. Не було більше. Перший мікрофон. Комісія у правах людини, депутат Ємець.

ЄМЕЦЬ О.Г. По-перше, у мене до вас, Леоніде Макаровичу, суто процедурне прохання: говорити, що це пропозиція Комісії у правах людини, а не пропозиція Ємця. Чому? Тому що депутати шукають поправку по прізвищу, і минулого року шукали і довго не могли знайти, тому що тут записано: Комісія у правах людини.

Те, що ми доповнюємо, стосується одного моменту, що "міліція при необхідності обмежує в рамках чинного законодавства права і свободи громадян", а далі за текстом. Тільки це, все інше залишається за текстом. Якщо відхилити нашу пропозицію, то ця норма буде абсолютно гумова і її можна буде трактувати, як кому заманеться.

ГОЛОВА. Як воно буде тепер? Читайте.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. "Міліція тимчасово обмежує в рамках чинного законодавства права і свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконані покладені на неї обов'язки".

ГОЛОВА. Комісія вносить доповнення:"...в рамках "чинного законодавства", щоб це спиралося на закон. Зрозуміло? І народний депутат Ємець від комісії просить проголосувати це доповнення"...в межах чинного законодавства".

Ставлю на голосування. Голосуйте, будь ласка. "За" - 244. Доповнення прийняте.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Відносно частини 5 були зауваження, вони враховані. Щодо пропозицій, які відхилено, комісія не приймала рішень.

ГОЛОВА. Можемо голосувати вже за статтю? Ставлю на голосування статтю 5. Прошу проголосувати.

"За" - 275. Рішення прийнято.

У мене є прохання до вас, шановні народні депутати. Коли я кажу, що ставлю на голосування, не треба вигукувати або агітувати, тому що дехто, я дивлюся, просто щось голосно скаже, а інший повертається і думає, що це вноситься пропозиція, і не голосує.

Коли відбувається голосування, бажано, щоб було тихо в залі. Адже іде творення закону, без агітації, тим більше без якогось тиску.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Стаття 6 - "Участь державних органів, громадських об'єднань, трудових колективів і громадян у виконанні завдань міліції". Це була основа. Від депутата Шишкіна надійшла пропозиція:

у назві статті слово "участь" замінити на слово "сприяння". А далі в тексті статті замість слова "сприяють" вжити "зобов'язані сприяти". Це доповнення до першої частини, тільки доповнення. Пропозиції вносили народний депутат Шишкін і народні депутати Андріяка, Петренко, Ганжа, Панасюк. Їхні пропозиції враховані.

ГОЛОВА. Ви їх врахували? Гаразд.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Переходимо до другої частини. Була пропозиція доповнити статтю посиланням на народних дружинників, яким за участь в охороні громадського правопорядку додається до відпустки три дні. Комісія відхилила цю пропозицію, адже в статті йдеться про громадські об'єднання, до яких входять і народні дружин. Виділяти окремі з них навряд чи доцільно. Тим більше, що питання про окремі громадські об'єднання - це справа Ради Міністрів.

ГОЛОВА. Знімаєте? Знімають. Далі.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Була пропозиція від народних депутатів Яхеєвої і Семенця виключити другу частину статті.

Вони пропонують виключити абзац, який починається словами: "Міліція має право..." і далі за текстом.

ГОЛОВА. Оце виключити, весь абзац?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Весь абзац, другу частину.

ГОЛОВА. Другу частину? Прошу.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Прочитати? "Міліція має право для виконання покладених на неї завдань залучати громадян за їхньою згодою до співробітництва у встановленому законом порядку". Комісія відхилила пропозицію, оскільки це положення грунтується на Конституції /стаття 63/.

ЯХЕЄВА Т.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Деснянський виборчий округ, Чернігівська область/. Ми наполягаємо. Тим більше, якщо у вас враховані зауваження депутатів Андрійки і Панасюка, Петренка і Ганжі, тобто у першій частині ви записуєте, що громадяни зобов'язані сприяти міліції. А другий абзац, якщо він підтверджується положенням Конституції, вірніше повторює положення Конституції, взагалі не несе ніякого навантаження. Його треба просто-напросто виключити. Бо, якщо буде написано, що громадяни зобов'язані сприяти міліції, більше вже нічого не треба.

ГОЛОВА. Отже, ви наполягаєте на голосуванні? Ставлю на голосування пропозицію, яку внесла народний депутат Яхеєва, щоб виключити цю частину статті. Прошу проголосувати. "За" - 97. Лишається.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я прошу дозволу зачитати всю статтю.

ГОЛОВА. Будь ласка. Ні, одну хвилиночку. Третій мікрофон.

ПРОТАСОВ В.І., старший вальцювальник цеху безшовних труб Дніпропетровського трубопрокатного заводу імені В.І.Леніна /Ленінський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Вы знаете, Леонид Макарович, мои предложения были отданы в комиссию. Но они не прошли, так как не изменяют ничего, а только дополняют. Дополнения касаются тех людей, которые помогают милиций. Я могу прочитать. Это очень важно. Им же нужна социальная защита, если они помогают милиции и пострадали, как и работники милиции.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я сразу вам даю ответ. По этому вопросу мы вместе с вами будем в этом зале рассматривать и принимать Закон об оперативно-розыскной деятельности органов внутренних дел. Там мы учтем эти все замечания.

ГОЛОВА. Читайте текст статті.

КОНДРАТЪЄВ Я.Ю. Стаття 6 - "Сприяння державних органів, громадських об'єднань, трудових колективів і громадян у виконанні завдань міліції. Державні органи, громадські об'єднання, службові особи, трудові колективи, громадяни зобов'язані сприяти міліції в охороні громадського порядку і боротьби із злочинністю. Міліція має право для виконання покладених на неї завдань залучати громадян за їхньою згодою до співробітництва у порядку, встановленому законами, що регулюють профілактичну та оперативно-розшукову діяльність. Примусове залучення громадян до співробітництва з міліцією забороняється".

ГОЛОВА. Прошу проголосувати за статтю. "За" - 249. Рішення прийнято. Перший мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м.Київ/. Якщо ми будемо далі так голосувати, як проголосували статтю 6, то ми наголосуємо, вибачте, невідомо що. Якщо була пропозиція записати "зобов'язані сприяти" і комісія каже, що врахувала її, чому ми за це не голосуємо? Я, наприклад, проти цієї поправки, тому що вона змінює суть статті. Отож, будьте ласкаві, усякі поправки, враховані вони чи не враховані, приймати з дозволу залу, тобто ставити на голосування. От ви сьогодні записали, що громадяни зобов'язані сприяти міліції. Міліціонер підійде і скаже: "Давай, громадянин, біжи зі мною". Не можна так голосувати.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я даю відповідь вам. Ви висловились шляхом голосування. Пропозиції, які ви могли внести, ви не внесли. А зараз ми голосуємо. І я спитав, є якісь інші думки з цього приводу чи немає. Так що тут процедура не порушена.

ГОЛОВА. Іване Олександровичу, я ж просив, щоб той, хто наполягає на якихось змінах, ішов до мікрофона. Але я хочу просто вам порадити: коли б у ваших пропозиціях було більше ласки, ніж металу, вони проходили б, мабуть, з більшою толерантністю. Ви дуже наполягаєте на своєму якоюсь такого силою не аргументів, а голосу. Більше цього треба. Не просто порада.

Наступна стаття.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Стаття 7. Я прошу бути уважними. Зараз нам треба працювати над серйозною статтею. Дуже складна стаття. "Організація міліції та її підпорядкованість".

Надійшли пропозиції від Комісії з питань здоров'я людини /народні депутати Черненко, Яхеєва, Семенець, Поровський/. До першої частини у народного депутата Голубця були доповнення. Ми зняли ці пропозиції щодо першої частини. Якщо народні депутати не знімають свої пропозиції, я буду їх зачитувати, щоб швидше, і будемо голосувати.

ГОЛОВА. Не знімають. Наполягаєте? Не наполягають. Наполягають. Читайте. У них немає тут єдності.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Після слів: "державної автомобільної інспекції" доповнити словами"...муніципальної міліції", тобто ще один підрозділ міліції. Чому ми відхилили? Муніципалітетів у нас немає. Ідея створення паралельних підрозділів озброєної міліції є неприйнятною.

Прошу ставити на голосування.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Хто за те, щоб ще була муніципальна міліція? Народний депутат наполягає на тому, щоб проголосувати. Не зрозуміло, за що голосуємо, так?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Це перший абзац. Я прошу уважно читати.

Народний депутат Семенець пропонує у частині першій після слів: "державної автомобільної інспекції" дописати:"...муніципальної міліції". Тобто міліція складається з підрозділів: кримінальної, державної автомобільної інспекції плюс муніципальної міліції. Комісія відхилила цю пропозицію, оскільки вважає, що паралельних підрозділів озброєної міліції у нас не повинно бути.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 100. Не прийнято.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Наступна пропозиція надійшла від Комісії з питань здоров'я людини.

ГОЛОВА. Тихіше, будь ласка, важко працювати.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Виключити слова: "транспортної міліції", "державної автомобільної інспекції", поклавши ці функції на міліцію громадської безпеки. Ми відхилили цю пропозицію. Чому? Тому що це самостійні напрями роботи, і не просто самостійні, а життєво важливі. І ми даємо їх як окремі підрозділи міліції.

ГОЛОВА. Хто вносив?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Комісія з питань здоров'я людини. Вона знімає пропозицію.

ГОЛОВА. Знімається.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Комісія з питань народної освіти і науки... Ми вже проголосували щодо "муніципальної міліції". Решта пропозицій, які надійшли, враховані. Це: більш детально регламентувати функції і доповнити статтю визначенням кожного з підрозділів міліції та їх функцій. Була така пропозиція депутата Пауля. Вона буде далі за текстом. Дозвольте мені зачитати першу частину.

ГОЛОВА. Ярославе Юрійовичу! Одну хвилинку. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні Леоніде Макаровичу і Ярославе Юрійовичу! Враховуючи те, що ми вчора прийняли пропозицію академіка Голубця, що міліція відповідає і за екологічну безпеку, і те, що ми готуємо сьогодні документ на далеку перспективу, а також те, що за ринкових умов ми всі будемо дбати про прибутки, а не про екологічну безпеку, та маючи на увазі досвід херсонської міліції /вчора було повідомлення по радіо, що в них є санітарна дія/, а також те, що ваші доповнення про спеціальну міліцію стосуються скоріше наслідків екологічного лиха, а не попереджень цього лиха, я все-таки вніс учора, і ще раніше наша комісія вносила пропозицію створити і екологічну міліцію. Я розумію, що створення такої міліції не вимагало б багато коштів і багато людей. Я вношу цю пропозицію, бо обіцяв це виборцям найзабрудненішого в Києві Жовтневого району.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я відповідаю на ваше питання. "Міліція громадської безпеки та екологічної". Такою була ця пропозиція. Народний депутат Голубець зняв її.

Тепер щодо того, що ви пропонуєте. Якщо Рада Міністрів, Комітет по охороні природи передадуть Міністерству внутрішніх справ гроші, напевно, міністерство погодиться. У зв'язку з тим, що 50 процентів забруднення припадає на автомобільний транспорт, в обов'язки державної автомобільної інспекції входить... Подивіться статтю 11, пункт 20. Там цей обов'язок є. А створювати зараз поки що немає можливостей.

ГОЛОВА. Зрозуміло? Ви наполягаєте на голосуванні?

ДЕПУТАТ /не представився/. Я вважаю, що можуть бути такі підрозділи в складі окремих спеціальних підрозділів, і наполягаю на голосуванні.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, прошу уваги! Ставлю на голосування пропозицію народного депутата створити спеціальну екологічну міліцію, або ж, точніше, створити підрозділи екологічної міліції. Хто за, прошу проголосувати.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. "За" - 101. Рішення не прийняте. Перший мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Ви сказали, шановний голово комісії, коли ми голосували доповнення про міліцію муніципальну, що у нас немає муніципалітетів. Комісія з питань народної освіти написала так:

"Місцеві Ради створюють муніципальну міліцію". У цьому трактуванні це просто назва, але чітко приписується до органу влади. Тому я прошу поставити цю пропозицію на голосування.

ГОЛОВА. Яку пропозицію? Уточніть.

ЗАЄЦЬ І.О. Ні, ні. То ми голосували за муніципальну міліцію. А це - сказали, що немає.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Комісія з питань народної освіти і науки. Ви з цієї комісії?

ГОЛОВА. Знімаєте?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Давайте поставимо і проголосуємо. Комісія з питань народної освіти і науки.

ГОЛОВА. Я так розумію: Іван Заєць від імені Комісії з питань народної освіти і науки. Так? Ставлю на голосування.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я зачитаю її: "Місцеві Ради створюють муніципальну міліцію". Була така пропозиція.

ГОЛОВА. Голосуйте, будь ласка. "За" - 85. Рішення не прийняте.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Частина друга... Я прошу, давайте оперативніше працювати.

Частина друга. Пропозиції, які надійшли, враховані. Я прошу дозволу зачитати частину другу. "Для забезпечення правопорядку на об'єктах і територіях, які мають особливе народногосподарське значення або є потерпілими від стихійного лиха, екологічного забруднення, катастрофи, Міністерством внутрішніх справ Української РСР з дозволу Ради Міністрів Української РСР можуть створюватися спеціальні підрозділи міліції.

На території Української РСР забороняється створення охоронних та інших воєнізованих формувань, не передбачених законодавством Української РСР".

ГОЛОВА. Зрозуміло? Ми за першу частину голосували? Значить, пройшли першу й другу частини. Тепер потрібно читати всю статтю? Ставлю на голосування, голосуємо за першу й другу частини. "За" - 248. Рішення прийняте.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Третя частина. Відхилені пропозиції народних депутатів Дмитришина, Черненка, Поперняка, Комісії з питань народної освіти і науки, народних депутатів Яхеєвої і Семенця, Червонія.

ГОЛОВА. Голосуємо за третю частину статті.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Дозвольте тоді її зачитати. "Організаційна структура і штатна чисельність міліції визначаються в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР.

Права і обов'язки, організація роботи та структура підрозділів міліції визначаються положеннями, які затверджуються Міністерством внутрішніх справ Української РСР у відповідності з цим Законом". Третя частина.

ГОЛОВА. Ставлю її на голосування, прошу проголосувати. "За"

- 237, прийнято рішення. Четверта частина.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. По четвертій частині відхилені пропозиції народних депутатів Червонія, Поровського, Поличка, Дмитришина, Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства.

ГОЛОВА. Ці пропозиції до чого зводяться?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. "У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ Української РСР і підзвітна відповідним Радам народних депутатів у питаннях, віднесених до їхньої компетенції".

Це редакція, яку комісія дає.

ГОЛОВА. Третій мікрофон. Одну хвилиночку, народні депутати, які вносили пропозицію...

ПОЛИЧКО А.В., голова виконкому Виноградівської районної Ради народних депутатів /Виноградівський виборчий округ, Закарпатська область/. Я наполягаю чому? Тому що я вважаю, що сьогодні саме міліція повинна перш за все бути підпорядкована місцевим Радам, а тільки після того - Міністерству внутрішніх справ, а не навпаки. А зараз воно у нас навпаки. Має бути підзвітна і підпорядкована

місцевим Радам, саме Радам, я наполягаю на голосуванні.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Ваша позиція зрозуміла.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, ви маєте перед собою текст. Народний депутат наполягає на тому, щоб проголосувати його пропозицію, яка полягає в тому, щоб міліція була підпорядкована і підзвітна місцевим Радам народних депутатів. Ставлю на голосування.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Можна зачитати редакцію?

ГОЛОВА. Одну хвилиночку почекайте. Є ж доповнення якесь. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Леонид Макарович, дело в том, что мы приняли Закон о местных Советах народных депутатов Украинской ССР и местном самоуправлении. Там сказано "підпорядковано", мы не можем сейчас два закона сталкивать.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., заступник голови, голова координаційної ради Народного руху України /Ровенський виборчий округ, Ровенська область/. Шановні депутати, прошу звернути увагу. На сторінці восьмій два доповнення, які нам видали сьогодні. Пропоную частину 5 статті 7 викласти в такій редакції: "У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ Української РСР, а також

підзвітна /додається слово/ і підпорядкована відповідним Радам народних депутатів у питаннях, віднесених до їх компетенції". Тобто вода підпорядкована Радам тільки у питаннях, віднесених до їх компетенції. Попередній депутат про це говорив і я прошу поставити саме в такій редакції на голосування.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановний Ярославе Юрійовичу, в мене деякі сумніви в цьому питанні, я прошу пояснити мені.

В частині 3 статті 2 Конституції УРСР записано чітко, що всі інші державні органи підзвітні і підконтрольні Радам народних депутатів. Підзвітні і підконтрольні. То я пропоную: тут, де написано "підзвітні" , поставити слова "і підконтрольні" - відповідно до Конституції нашої республіки.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Ви маєте на увазі додати слова "і підконтрольні". Так, як в Конституції? Зрозуміло.

ГОЛОВА. "У питаннях, віднесених до їхньої компетенції". Шановні депутати! Ви читали те, що пропонує комісія. Народний депутат Яковишин хоче додати ще одне слово "підконтрольні" - у відповідності з Конституцією УРСР. Але тут була пропозиція народних депутатів із Закарпаття та міста Ровно, щоб було поставлено на голосування їхню пропозицію, яка не кореспондує з пропозицією комісії. Ставлю на голосування.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я зачитаю пропозицію депутата Поличка: "У своїй діяльності міліція підпорядковується відповідним Радам народних депутатів у питаннях, віднесених до їх компетенції, і є підзвітною Міністерству внутрішніх справ". Ми відхилили це, тому що це перевертає зовсім все.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Прошу проголосувати. Ну, якщо ви не знаєте тепер за що, то треба слухати. "За" - 68. Не прийнято. Читайте тепер остаточну редакцію.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я зачитаю пропозицію депутата Поровського. "У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ Української РСР, а також підзвітна і підпорядкована відповідним Радам народних депутатів у питаннях, віднесених до їхньої компетенції". Це, по-перше, протиріччя з Конституцією УРСР і з тією пропозицією, з якою виступив народний депутат Яковишин.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. Будь ласка, проголосуйте. "За" - 86. Не прийнято.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Остаточна редакція: "У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ Української РСР, підзвітна і підконтрольна відповідним Радам народних депутатів у питаннях, віднесених до їхньої компетенції".

ГОЛОВА. Ставлю на голосування частину четверту. Не прийнято рішення.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Тоді залишається редакція, яка була прийнята за основу: "У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству

внутрішніх справ Української РСР, а також підзвітна відповідним Радам народних депутатів у питаннях, віднесених до їх компетенції".

ГОЛОВА. Наступна частина. Ми ж проголосували вже! Продовжуйте.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Частина 5. Надійшла пропозиція від депутатів Яхеєвої і Семенця доповнити частину "Міністр внутрішніх справ Української РСР здійснює керівництво всією міліцією республіки" словами: "і підзвітний тільки Верховній Раді УРСР".

Цю пропозицію відхилено, бо вона суперечить Конституції.

ГОЛОВА. Якщо ми приймемо нову Конституцію, тоді відповідно до неї і будемо змінювати інші закони.

Хто вніс пропозицію, Ярославе Юрійовичу, Семенець?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Так, депутат Семенець. Ви наполягаєте на голосуванні?

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СЕМЕНЕЦЬ С.В. Я не зовсім розумію таку аргументацію. Адже там, де була пряма суперечність Конституції, прямо в статті, то була відхилена пропозиція, а тут, посилаючись на суперечення Конституції, теж не враховується. То як ми розглядаємо Конституцію - там, де вигідно, ми враховуємо, де невигідно - не враховуємо? Я вважаю, що Міністр внутрішніх справ повинен бути підзвітний тільки Верховній Раді Української РСР.

ГОЛОВА. Одну хвилинку, шановні народні депутати! Не поспішайте з висновками.

Депутат Семенець наполягає на своїй редакції, вірніше, на такому доповненні, що "Міністр внутрішніх справ Української РСР здійснює керівництво всією міліцією республіки і підзвітний тільки Верховній Раді УРСР".

Я підкреслюю - слово "тільки" означає, що більше нікому. Народний депутат просить поставити його пропозицію на голосування. Ставлю на голосування. "За" - 68. Не прийнято.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Частина шоста. Я прошу...

ГОЛОВА. Будь ласка.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Відхилена пропозиція депутата Поровського і частково враховано в новій редакції поправки депутата Крижанівського та Комісії у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства. Депутат Поровський наполягає на голосуванні?

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. Шановні депутати! Я хотів би пояснити: тут закладено те, що ми усуваємо начальників управлінь, відділів внутрішніх справ від затвердження на сесіях відповідної Ради. Це є до певної міри недовіра - і з причини відсутності контактів, і відсторонення від вирішення місцевих проблем. Я все-таки прошу, щоб залишалося в такій редакції: "В областях, районах, містах міліцією керують начальники управлінь /відділів/ внутрішніх справ, яких на посаді затверджують сесії відповідних Рад народних депутатів". Це сприятиме вирішенню саме місцевих проблем з боку міліції.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Пропозиція зрозуміла. Народний депутат пропонує - "В областях, районах, містах міліцією керують начальники управлінь /відділів/ внутрішніх справ, яких на посаді затверджують сесії відповідних Рад народних депутатів".

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 103. Не прийнято. Перший мікрофон.

КРИЖАНІВСЬКИЙ В. П., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань будівництва, архітектури та житловокомунального господарства /Лівобережний виборчий округ, м.Київ/. Ви розумієте, я не втямив, яким чином тут враховано мою редакцію. Спитав у розумних людей Дурдинця і Салія, вони кажуть - ні, не враховано. То покажіть мені, як же все-таки врахували?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я вам зараз сказу. Зачитуватиму текст і поясню, як. Отже, текст цієї частини: "В областях, районах, містах міліцією керуйсь начальники управлінь /відділів/ внутрішніх справ облміськвиконкомів, які призначаються за погодженням з виконкомами відповідних Рад народних депутатів: Міністром внутрішніх справ УРСР - начальники управлінь внутрішніх справ областей, облвиконкомів та міськвиконкомів Києва й Севастополя, а начальниками управлінь внутрішніх справ облвиконкомів та міськвиконкомів - начальники міських, районних відділів /управлінь/ внутрішніх справ". Зрозуміло?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це те, що в Києві?

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. Яка сторінка?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Дивіться доповнення, додаток.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ну, то ж немає там районів у місті...

ГОЛОВА. Народний депутат Кондратьєв каже, що в доповненнях є. Ви там подивіться. Може, у вас немає доповнень?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Ваша пропозиція якраз врахована у новій редакції.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г. Ярославе Юрійовичу! Я прошу вашого пояснення, позаяк тут у мене виникають деякі сумніви. Адже наш закон повинен бути узгоджений з іншими законами. Ось нещодавно ми прийняли Закон про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування. Є стаття 52, де визнано повноваження виконавчих комітетів. Ці документи повинні бути ув'язані або тоді в попередній слід внести ці зміни. Якщо районний відділ внутрішніх справ є відділом райвиконкому, то, як і всі - завідуючі відділами /давайте це узгодимо/, начальник має затверджуватись на сесії.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я відповідаю. Цей закон...

ГОЛОВА. Народний депутате, ми щойно голосували за це. Де ви були, коли голосували?

ЯКОВИШИН Л.Г. Як ув'язати їх? Ми ж повинні це зробити.

ГОЛОВА. Ну, ув'язуйте. Ми проголосували, а ви в'яжіть.

ЯКОВИШИН Л.Г. Ви вважаєте, що ми вже ув'язали, так?

ГОЛОВА. В'яжіть /нерозбірливо/. Рада проголосувала. Треба к було тоді ще розбиратися, як голосували.

А, не всі грамотні? Ну, тоді поділіть сесію на грамотних і неграмотних, і будемо голосувати - окремо для грамотних, окремо для неграмотних...

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Одну хвилинку.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Давайте не будемо дискусію влаштовувати.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Які є доповнення до цього? Яка це частина, п'ята?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Так.

ГОЛОВА. Яку ми зараз частину розглядаємо?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Частину шосту.

ГОЛОВА. До шостої частини є зауваження? Немає більше? Ставлю на голосування шосту частину.

"За" - 230. Прийнята шоста частина.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Частина 7. За основу взятий такий текст проекту: "На території Української РСР відповідно до угод між Урядом СРСР та Урядом Української РСР можуть створюватись органи, підрозділи і установи союзної міліції". Депутат Поровський пропонує в кінці речення записати: "затверджених Верховною Радою УРСР". Були також пропозиції повністю виключити частину 7 /від народного депутата Червонія/ і доповнити статтю... Ні, це я прошу пробачення... Значить, була пропозиція зняти цю частину.

ГОЛОВА. Тобто сьому частину зовсім зняти?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Зовсім зняти. Ми цю частину знімаємо, але переводимо її до статті 8 з урахуванням тих пропозицій, які надійшли від депутатів.

ГОЛОВА. Значить, про неї будемо говорити тоді, коли підійдемо до восьмої статті. Зараз вважаємо, що цієї частини тут немає. Таким чином, стаття 7 складається з шести частин. За всі ми проголосували і тепер можемо голосувати за всю статтю. Ставлю на голосування.

Я хочу запитати вас, що ми маємо до депутата Воробйова, що за шум? Він просто склав з себе тимчасово повноваження народного депутата, перейшов на балкон і сидить, як громадянин, і спостерігає за залом. Це його право.

У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Я так зрозумів, що з Крижанівським з'ясували. Будь ласка, я вам даю слово. Іване Миколайовичу, я так зрозумів, що ви з Крижанівським заодно були, і що ви все з'ясували. Перший мікрофон.

САЛІЙ І.М., голова Подільської районної Ради народних депутатів міста Києва /Подільський виборчий округ, м.Київ/. Я хотів би, товариші, аби ми звернули увагу, що в шостій частині, за яку ми проголосували, врахована пропозиція Комісії у справах жінок... йдеться про затвердження начальника райвідділу чи начальника управління Радою. Ми ж написали: "Враховано", а вийшло чомусь, що"... за погодженням з виконкомами". Виконавчий комітет і Рада - це різні органи. Як на мій погляд, всетаки в даному випадку міліція повинна бути підконтрольна органу відповідної Ради. Якщо вона буде зовсім непідконтрольна і не узгоджуватися Радою, то це не зовсім правильно. Тому я вважаю, що пропозиція депутата Крижанівського і Комісії у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства не врахована. А доповідач сказав, що врахована.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, там є пояснення, що міст, районів у містах...

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я відповідаю. Начальників управлінь внутрішніх справ облвиконкомів та міськвиконкомів Києва і Севастополя призначають за погодженням з виконкомом. Ми проголосували за це.

ГОЛОВА. Ми проголосували вже. Третій мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Якщо ми проголосували і відкинули пропозицію, що місцеві Ради контролюють, то зверніть увагу, шановні депутати, на статтю 31 Закону про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування, де чітко сказано: контролюють. Отже, щоб не створювати правових колізій, щоб бути послідовними в своїй правовій законотворчій діяльності, давайте приведемо частину 4 статті 7 у відповідність із Законом про місцеве самоврядування, це сказано: контролюють. Тобто будемо писати у частині 4 статті 7 і "підзвітна", і "підконтрольна".

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Уважно читайте проект Закону про міліцію. Якщо у вас є час, сядьте і відкрийте останню сторінку, де написано, хто контролює і в яких межах. Це стаття 26. Прочитайте, будь ласка, статтю 31 Закону про місцеві Ради народних депутатів і місцеве самоврядування. Стаття 26 Закону про міліцію якраз не суперечить статті 31 Закону про місцеві Ради народних депутатів і місцеве самоврядування.

ГОЛОВА. Так, ставлю статтю 7 на голосування. Прошу проголосувати.

"За" - 232. Рішення прийняте. Стаття прийнята.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Стаття 8. Ми відхилили пропозиції народного депутата Матійка і народного депутата Червонія.

Народний депутат Червоній взагалі пропонує зняти статтю 8. Ми відхилили цю пропозицію і вважаємо, що взаємодія з відповідними підрозділами інших держав є необхідною умовою успішної боротьби із злочинністю.

Відхилена також пропозиція депутата Матійка. Він пропонує доповнити статтю реченням, що угода повинна затверджуватися Верховною Радою УРСР. Це компетенція виконавчої влади. Рада Міністрів має таку... надане їй таке право, і вона може ним користуватись.

Значить, якщо ... у народних депутатів немає зауважень, я можу зачитати назву і всю статтю.

ГОЛОВА. Хто наполягає на своїх пропозиціях? Другий мікрофон.

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/.

До статті 8. Взаємовідносини у сфері діяльності міліції між Міністерством внутрішніх справ Української РСР і Міністерством внутрішніх справ СРСР, відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями кримінальної поліції будуються на підставі угод між ними, погодженими з Радою Міністрів Української РСР.

Я пропоную слово "погодженими" замінити, словом "затвердженими". Я вважаю, що Рада Міністрів повинна мати більше компетенції і відносно діяльності Міністерства внутрішніх справ, зокрема

міліції. Тому варто замінити це слово. Вношу це на голосування.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я гадаю, що голосувати ми це не будемо, а пропозиція слушна, приймемо без голосування.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, я не буду ставити питання так, як Ярослав Юрійович. Як ставиться комісія до цієї пропозиції?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я думаю, що пропозиція правильна. Не за погодженням, а за затвердженням Ради Міністрів.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування цю пропозицію: замість слова "погодження" вжита слово "затвердження". Прошу проголосувати. "За" - 232. Рішення прийняте.

Перший мікрофон.

РЯБОКОНЬ В.П., голова Комісії Верховної Ради Української РСР мандатної і з питань депутатської етики /Барський виборчий округ, Вінницька область/.

Леоніде Макаровичу, якщо є якесь недовір'я у депутата Воробйова, інших депутатів, які зверху починають контролювати, то я думаю, що це Голова може доручити Комісії мандатній і з питань депутатської етики. Просто некрасиво, щоб ходили зверху і стежили за депутатами, хто як голосує, і навіть фотографували. Я прошу це врахувати.

ГОЛОВА. Я не просто прошу врахувати. Я тоді прошу Комісію мандатну і з питань депутатської етики розібратися з цією справою.

Чого це народний депутат Воробйов з фотоапаратом ходить по балкону, фотографує зал під час роботи сесії? Я підкреслюю, розібратися і доповісти і Раді, і виборцям, які прислали нам на сесію такого депутата. От і все. Ще раз другий мікрофон, будь ласка.

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г. Третя частина цієї статті звучить так: "На території Української РСР відповідно до угод між Урядом Союзу СРСР та Урядом Української РСР можуть діяти підрозділи союзної міліції". Що це за органи союзної міліції? Далі, остання частина: "Працівники міліції Української РСР можуть направлятись для забезпечення громадського порядку за межі республіки лише з дозволу Уряду Української РСР і на добровільних засадах". Я вважаю, що міліція - це не Збройні Сили. Міліція займається охороною внутрішнього порядку. І тому переведення органів міліції з однієї республіки в іншу не має підстав. Що стосується договірних взаємовідносин між міліцією Української республіки і міністерствами внутрішніх справ інших республік, вони не повинні бути пов'язані із переведенням підрозділів міліції в інші республіки. Для цього є інші форми взаємодії. І коли треба буде, то Міністерство внутрішніх справ Української Республіки може звернутися до Міністерства внутрішніх справ Білорусії, наприклад, і Міністерство внутрішніх справ Білорусії виконає його доручення відповідно до умов, так, як це робиться в Інтерполі. А посилати загони міліції з однієї республіки в іншу не можна. Я пропоную другу і третю частини цієї статті вилучити.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я вам дуже дякую за вашу пропозицію і промову, але, раніше таких пропозицій від вас не надходило. Тому, будь ласка, ви висловіть про своє ставлення до цієї статті шляхом

голосування. А я вам відповідаю, щоб усі депутати знали, чому на території Української РСР можуть бути підрозділи союзної міліції. Тому що хочемо ми цього чи не хочемо, а життя змусить створювати підрозділи для боротьби із організованою злочинністю, наркобізнесом і так далі. І не треба політику плутати з боротьбою із кримінальною злочинністю.

Відносно другої частини. Ми тут чітко визначаємо: що працівники міліції не направляються, а можуть направлятися за межі республіки, і тільки з дозволу Уряду та на добровільних засадах. Правильно сказано, якщо якась республіка звернеться до нас, а ми від неї відвернемося, як це буде сприйматися? А якщо громадський порядок треба забезпечити після землетрусу чи після якогось іншого стихійного лиха? Ні, я не поділяю вашої думки.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Ярослав Юрьевич, я вам вчера подавал свои предложения. Во-первых, я предлагал сократить само название этой статьи. "Взаимоотношения Министерства внутренних дел Украинской ССР в области милиции" Просто и понятно, с кем угодно, хоть с Министерством внутренних дел СССР, хоть с иностранными державами.

И я вам также предлагал исключить вторую часть статьи 8, потому что она полностью представлена в первой части статьи 8.

КОНДРАТЬЕВ Я.Ю. Ваше предложение обсуждалось, комиссия оставила его без удовлетворения.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЧЕРВОНІЙ В.М., апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" /Ленінський виборчий округ, Ровенська область/. Шановні депутати! На засіданні Комісії з питань державного суверенітету міжреспубліканських і міжнаціональних відносин члени комісії одноголосно дійшли висновку, що та частина статті, де сказано, що "на території Української РСР відповідно до угод між Урядом СРСР та Урядом Української РСР можуть діяти підрозділи союзної міліції", повинна бути повністю вилучена як така, що не відповідає нашій Декларації. І комісія звернулася з цією пропозицією, ми просили підтримати це рішення комісії і вилучити цю статтю.

Я особисто вважаю, що за угодами між союзними республіками ми, звичайно, можемо робити те, що сказав депутат.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Пропозиція народного депутата Червонія

- вилучити цю частину статті.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію депутата Червонія - повністю вилучити цю частину статті. "За" - 89. Рішення не прийнято.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Дозвольте зачитати всю статтю. ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАСЛЮК Г.Є., член Комісії Верховної Ради Української

РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Петровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Леонид Макарович! Ставлю вас в известность как Председателя Верховного Совета, что результаты голосования постоянно фальсифицируются. В голосовании участвуют порядка 50 карточек, а людей на этих местах нет. Ваше дальнейшее решение уже сами принимайте.

ГОЛОВА. По-перше, треба, щоб ви це довели. По-друге, дякую вам за контролерські функції. Може, ви будете й далі їх виконувати?

Я ставлю на голосування статтю. Зачитайте.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. "Взаємовідносини у сфері діяльності міліції між Міністерством внутрішніх справ Української РСР і Міністерством внутрішніх справ СРСР, відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями кримінальної поліції будуються на підставі угод між ними, затвердженими Радою Міністрів Української РСР.

На території Української РСР відповідно до угод між Урядом СРСР та Урядом Української РСР можуть діяти підрозділи союзної міліції.

Працівники міліції Української РСР можуть направлятись для забезпечення громадського порядку за межі республіки лише з дозволу Уряду Української РСР і на добровільних засадах".

ГОЛОВА. Все? Третій мікрофон.

СЛЄСАРЕНКО В.М., начальник відділу слідчого управління Управління внутрішніх справ Запорізької області /Жовтневий виборчий округ, Запорізька область/. К третьей части этой статьи есть другая редакция, которую я вносил при обсуждении проекта Закона и которая, как и многие другие, не вошла, вообще не рассматривалась комиссией.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Повторите, пожалуйста, более четко.

СЛЄСАРЕНКО В.М. Есть поправка к третьей части этой статьи, которую я вносил при обсуждении проекта Закона о милиции и которую комиссия не рассматривала. Это в стенограмме было. Вот стенограмма передо мной. Но ее не рассматривали и не включили.

Я прошу выслушать ее. Это другая редакция.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Ваши все предложения рассмотрены. И я бы хотел в связи с этим... Можно?

ГОЛОВА. Будь ласка, говоріть.

КОНДРАТЬЄВ Я.С. Уважаемый народный депутат Слесаренко! Вы - член комиссии /мне больно и обидно говорить об этом/, но вы оставили свои предложения и уехали. И в течение недели вы не работали в комиссии. Кроме того, вчера, когда было поручение Председателя Верховного Совета, высшего должностного лица в республике, вы пришли на комиссию и сказали, что у

вас нет времени для работы в ней. Хотя депутаты работали в комиссии до трех часов ночи вместе с теми, кто добровольно согласился. Сегодня утром вы пришли и положили мне, даже не мне, а секретарю, в начале десятого свои предложения.

Депутаты, я объективно, как есть, как на духу вам ответил.

ГОЛОВА. Ставиться на голосування стаття, яку зачитав голова комісії. Прошу проголосувати. Не прийнято.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Отже, залишається тоді стаття 8, яку було прийнято за основу.

ГОЛОВА. Яка? Читайте її.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. "Взаємовідносини у сфері діяльності міліції між Міністерством внутрішніх справ Української РСР і Міністерством внутрішніх справ СРСР будуються на підставі угоди між ними, погодженої з Радою Міністрів Української РСР".

ГОЛОВА. Затверджено, ми проголосували за це. За цю поправку ми проголосували, вона пройшла.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Стаття 9.

ГОЛОВА. Яка стаття? Частина? Так, стаття 9.

Я хочу, шановні народні депутати, звернутись до вас з проханням. Ми ж не можемо переголосовувати весь час. Хто не встигає,

майте на увазі, якщо ми не голосуємо за кращу редакцію, лишається та, яка була.

Будь ласка. Дев'ята стаття.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Стаття 9 - "Залучення до виконання завдань міліції інших працівників органів внутрішніх справ".

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я звертаюся до всіх, хто вийшов із залу: зайдіть, будь ласка, до залу. І я хочу ще попросити: давайте все-таки зробимо так. Коли йде засідання Ради, щоб не було цього ходіння по залу. Я бачу там, у тому куточку, симпатичну жінку. Я спостерігаю не тому, що вона жінка, а тому, що у мене таке враження, що вона ніколи не сидить. Вона весь час стоїть. От я не можу зрозуміти, чого? І наскільки я знаю, то не там її місце. Вона десь там сиділа. Я втретє звертаюсь з проханням до народних депутатів зайняти свої позначені місця.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Перестаньте ходити по залу. Неможливо ж так працювати. Це вже просто, як на плацу. Я не розумію. Я звертаюсь до Секретаріату. Прошу дати мені пояснення, з яких причин народні депутати не сидять на своїх місцях.

Треба ж почувати відповідальність перед тим документом, який ми приймаємо. Я ще раз звертаюсь. Це справа кожного народного депутата. Це його позиція. Але я звертаюсь з проханням до всіх. Приймається закон, іде голосування. Люди ходять по залу, виходять весь час із залу. Я стежу за роботою сесії Верховної

Ради РРФСР по телебаченню. Я думаю, що наша сесія увійде в історію як приклад того, що дехто хоче перетворити сесію в такі собі мандрівки по плацу. Перший мікрофон.

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. Я півтора дня сидів на З'їзді народних депутатів РРФСР. Те, що робиться у нас, - це благодать. Там робиться щось неймовірне. В залі стоїть постійний шум, і чоловік 40 весь час ходять по залу. Оце так.

ГОЛОВА. Цього не може бути. А якщо й так, то це не може бути прикладом для нас.

Другий мікрофон.

КЕНДЗЬОР Я-П.М., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Сокальський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Я - щодо процедури. Я хочу сказати таку тривожну річ. Мене дуже непокоїть і страшить великою мірою те, що ви отримуєте час від часу настільки серйозні сигнали про те, як фальшується робота нашої сесії. Вам не раз називали конкретні прізвища депутатів, які відсутні в залі, але які зареєстровані. Сьогоднішній цей епізод повинен був стурбувати страшенно вас як Голову Верховної Ради, коли у залі немає десяток...

ГОЛОВА. Вимкніть другий мікрофон.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Ви розумієте, іде обговорення документа. Раптом виникають інші мотиви. Якщо ви... Дайте мені документ, і я буду розглядати.

Ярославе Юрійовичу, статтю 9, будь ласка.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Стаття 9 - "Залучення до виконання завдань міліції інших працівників органів внутрішніх справ". Доповнення, які були до цієї статті, враховані.

Стаття 9 викладена в новій редакції.

ГОЛОВА. Ніхто не наполягає? Ставлю її на голосування. "За" - 231. Рішення прийнято. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Обидно, конечно, возвращаться к статье 8. Одну секундочку, товарищи! Мы приняли такое... Давайте проголосуем по абзацам. Мы обрезали себе то, - что имеем возможность сами обратиться в Интерпол по каким-то вопросам. Ну что мы делаем? Давайте смотреть. Давайте, как делали, по абзацам. Тогда работали как? Вы читайте, что мы голосуем. Вы же, товарищи, смотрите сами, что голосуете. А мы сами обрубили. Ну что вы делаете? Вы смотрите, за что голосуете.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

НОСОВ В.В. По процедуре. Мне очень жаль, но второе чтение предполагает голосование каждой статьи. Если какая-то статья не проходит, то зачитывать текст, принятый раньше за основу, - это не годится. Потому что одно дело - за основу, другое - постатейно. Статья 8 получилась непроголосована. Это означает, что надо снова или открывать обсуждение, или обращаться к согласительной комиссии.

КОНДРАТЪЄВ Я.Ю. Если мы согласимся переголосовать статью, это будет абсолютно правильно. Потому что, действительно, проголосовав и отвергнув то, что мы предлагали в доработанном и в уже усовершенствованном виде, отбросив статью 8 в той редакции, которую мы предлагали, мы совершили грубую ошибку. Органы внутренних дел не могут теперь без Союза решать вопросы взаимодействия. Если вы согласны переголосовать, давайте переголосуем статью.

ГОЛОВА. Ярославе Юрійовичу, ми статтю 8 не проголосували у новій редакції. Вона лишилася в старій редакції, яку ми брали за основу. Шановні депутати, тут були пропозиції по частинах її голосувати. Давайте по частинах проголосуємо.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Є пропозиція по частинах проголосувати цю статтю. Можна?

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Давайте успокоимся, Леонид Макарович. Мы, не проголосовав, отбросили, с водой выплеснули ребенка. Зачем по частям голосовать? Депутати /не чути/... ее в целом. Ее уже обсудили. Там же существенные поправки - и по выходу на другие организации Министерства внутренних дел, ж на Интерпол, и прочее. Здесь же мы оставили какой-то выхолощенный, куцый хвостик той статьи, которая была в первом чтении. Просто повторно проголосовать и все. Я как автор поправки на этом настаиваю. В целом проголосовать статью.

КОНДРАТЬЕВ Я.Ю. Я зачитую статтю в цілому: "Взаємовідносини у сфері діяльності міліції між Міністерством внутрішніх справ Української РСР і Міністерством внутрішніх справ СРСР, відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями кримінальної поліції будуються на підставі угод між ними, погодженими з Радою Міністрів Української РСР.

ГОЛОВА. Це перша частіша. Голосуємо за неї.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Друга. Голосуємо по частинах.

ГОЛОВА. "За" - 264. Прийнято.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Друга частина: "На території Української РСР відповідно до угод між Урядом СРСР та Урядом Української РСР можуть діяти підрозділи союзної міліції".

ГОЛОВА. Проголосуйте за цю частину.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Голосуємо.

ГОЛОВА. Не пройшла. Лишається тільки в тій частині, яка проголосована.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. І третя частина: "Працівники міліції Української РСР можуть направлятись для забезпечення громадського порядку за межі республіки лише з дозволу Уряду Української РСР і на добровільних засадах".

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

Вам не ясно, для чого? Якщо попросить Російська Федерація. А якщо попросить? Не пройшла.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Залишилася...

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, залишилася тільки перша частина статті і все.

Оголошується перерва на 30 хвилин.

/Після перерви/.

ГОЛОВА. Тут увесь час надходять записки про характер нашої роботи. Я розумію, що кожен депутат може висловлювати свої пропозиції на зразок того, щоб працювати і в суботу, і в неділю. Але ми з вами так дружно проголосували, щоб працювати до 20 години, та бачимо, як складно це зробити. Мабуть, не треба це вже так узагальнювати, що, мовляв, одні хочуть працювати, а інші не хочуть. Треба дивитись на конкретну ситуацію. От ми зараз зібралися, а для роботи вже нас не так і густо. І скільки ж я разів звертався до свідомості народних депутатів - іде творення законів, тут зараз вирішується доля і законів, і нашого майбутнього.

Мені зауважують, що є на місцях у кожного народного депутата своя справа, і це можна зрозуміти. Але я розумію інше: у кожного голови на місці є заступник, який може виконувати його обов'язки. А от обов'язки народного депутата, крім народного депутата, ніхто не може виконувати. І коли дійсно вирішуються найважливіші проблеми життя України, а народні депутати цього не розуміють, - важко пояснити таку ситуацію нашим виборцям. Весь час ми закликаємо один одного - давайте працювати, і весь час потім говоримо про те, що у залі немає людей. Тож я знову хочу сказати, шановні народні депутати - хто має інформацію або якісь конкретні факти щодо того, що один за іншого голосує, то ви, будь ласка, називайте прізвища. Скажімо, такі прізвища народних депутатів були названі й Бедьом, і іншими, коли їм обговорювали відповідну ситуацію. Я взяв у кожного з названих народних депутатів письмове пояснення і передав до Мандатної комісії.

Всі інші заяви, що в залі немає 40, 30, 50 депутатів - це загальні слова. Саме тому я й не хочу вступати в дискусію з тими, хто виголошує від мікрофонів такі заяви. Якщо у вас є

документальне підтвердження - будь ласка, давайте конкретні прізвища. А загалом звинувачувати сесію - це просто несерйозно.

Третій мікрофон.

ЄРШОВ А.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи /Сарненський виборчий округ, Ровенська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! У мене є до вас прохання - зараз за три хвилини провести поіменну реєстрацію і віддати цей список на зарахування дня роботи тут. І якщо ми домовились до восьмої вечора працювати, робити так щодня.

ГОЛОВА. Я не заперечую. Давайте зареєструємось. Поіменна реєстрація для Секретаріату.

Оскільки вже, дійсно, це перетворюється в якусь недостойну ситуацію.

Прошу підготувати нашу "Раду" для поіменної реєстрації. А завтра вранці я оголошу результати, 295 присутніх зараз. Ну, ми працювати можемо, за Регламентом ми працюємо навіть тоді, коли менше 300, як ви знаєте. Справа не в тому. Я прошу дати мені список ранкової реєстрації і вечірньої для порівняння - хто пішов з залу протягом дня. А завтра вранці зроблю відповідне оголошення.

Другий мікрофон.

ШИШКІН В.І., заступник голови Кіровоградського обласного суду /Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область/. По Регламенту мы можеш работать при количестве менее 300 депутатов лишь в том случае, если какая-то группа умышленно покидает зал, а не в этой ситуации. Сейчас совсем иная ситуация.

ШИШКІН В.І. Смотрите: "в разі відмови частини народних депутатів від участі в роботі". А это не отказ, "відмова" - это когда заявляют и покидают заседание.

ГОЛОВА. Значить, народний депутат Шишкін тут має рацію. Ніхто у нас не зробив офіційної заяви, що він відмовляється, а просто залишив зал, нікого не попередивши. Це вже дійсно лихо, тільки не стихійне, я лихо народних депутатів.

Одну хвилинку. Шановні народні депутати, таким чином, як ви бачите, ми далі працювати не можемо. І з відомих для вас причин - оскільки народні депутати не з'явились з невідомих для нас причин.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Леонид Макарович, когда сказали о Воробьеве, то депутаты Шевченко, Скорик встали, сказали, что в такой ситуации работать не могут и ушли.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВА. Заспокойтесь, будь ласка. Повторюю для всіх... Я бачу, що дехто з народних депутатів заходить до залу. Тому давайте ще раз повторно зареєструємось. І якщо вже немає кворуму, значить, немає.

Поіменна реєстрація ще раз. 290 присутніх.

Оголошується перерва до завтра до 10 години.