ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 20 грудня 1990 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Запродую всіх народних депутатів до залу. Запрошую на поіменну реєстрацію перед початком вечірнього засідання.

Поки народні депутати сходяться, я хочу поздоровити трьох народних депутатів, у яких сьогодні день народження: Бабанського Юрія Васильовича, Левченка Геннадія Петровича і Церта Миколу Петровича, і побажати їм здоров'я.

Давайте спробуємо під ці оплески зареєструватись за першим заходом. Прошу зареєструватись, реєстрація поіменна. Вмикайте "Раду", будь ласка.

Всього - 325. 347 було на ранковому засіданні. А депутати ще йдуть і йдуть.

Ми можемо розпочинати роботу. У вас відповідно до плану зараз питання про Основні напрями економічного і соціального

розвитку Української РСР на 1991 рік і про Державний бюджет Української РСР на 1991 рік та звіт про виконання Державного бюджету Української РСР за 1989 рік. Я хочу вам сказати, шановні народні депутати, що на Президії Верховної Ради ми розглядали попередньо пі питання і слухали доповіді, відповідно, Держплану і Міністерства фінансів.

Ми зараз хочемо звернутись до вас з такою пропозицією. Враховуючи важливість, складність цього питання, обрати таку схему нашої роботи: заслухати доповідь Держплану, відповіді на запитання, доповідь Міністерства фінансів, відповіді на запитання, а також заслухати інформацію голови нашого Держпостачу Мінчанка, який би доповнив ці доповіді дуже важливими моментами, на наш погляд, і не обговорювати сьогодні. Так, як ми це робили, пам'ятаєте, коли розглядали питання про Концепцію переходу до ринку. І завтра - це п'ятниця, а також у суботу, неділю /з урахуванням того, що документи у вас на руках, будуть заслухані доповіді і відповіді на запитання, які розширять амплітуду нашого розуміння цієї проблеми і всіх її аспектів/ можна було б попрацювати в комісіях, обміркувати все, зустрітися у міністерствах, в Уряді. Походити, як кажуть, поспілкуватися, повивчати, ще одержати відповіді на персональні запитання, які можуть виникнути в ході прочитання документів, і в понеділок приступити до обговорення. Підходить така схема? Давайте за неї проголосуємо, щоб це була наша спільна думка.

"За" - 253. Прийнято такий підхід до нашої роботи.

Хто у нас від Держплану виступає? Товариш Антонов? Прошу вас. Скільки вам часу? 45 хвилин. Надамо? Отже, 45 хвилин.

АНТОНОВ В.І., виконуючий обов'язки Голови Державного комітету

УРСР по економіці. Уважаемые народные депутаты! Совет Министров Украинской ССР вносит на ваше рассмотрение проект Государственного плана экономического и социального развития республики на 1991 год, который должен стать одним из важнейших рычагов перевода народного хозяйства на работу в условиях рыночных отношений. Это решающий этап как для становления подлинного суверенитета Украины, так и для коренного совершенствования хозяйственного механизма управления, стабилизации экономического и финансового положения в республике.

Материалы проекта плана вам розданы. Они рассматриваются сейчас уже в постоянных комиссиях Верховного Совета Украинской ССР. Поэтому в своем докладе я хотел бы обратить ваше внимание лишь на его отдельные, наиболее существенные особенности.

Разрабатывая Основные направления экономического и социального развития Украины на 1991 год, мы исходили из принципиально новых экономически-правовых и организационных основ формирования структуры, параметров и показателей плана, соотношения их с реальными условиями, сложившимися сегодня, и их развитием в перспективе.

В плане учтены требования Декларации о государственном суверенитете Украины, закона об экономической самостоятельности Украинской ССР и решения первой сессии Верховного Совета УССР двенадцатого созыва. Мы руководствовались также другими законодательными документами и нормативными актами, принятыми за последнее время.

В его основу положены предложения и расчеты предприятий и организаций, министерств и ведомств, обл- и горисполкомов. В то же время необходимо отметить, что в сформированных ими планах еще и на сегодня не учтены все потенциальные производственные возможности,

что отрицательно сказалось на конечных качественных показателях в целом по республике.

Наряду с этим экономические реалии сегодняшнего дня, рост напряженности как экономического, так и политического положения в республике существенно усложнили работу над проектом плана.

Во-первых. Экономическая реформа, которая проводится в народном хозяйстве страны и на которую возлагалось много надежд, пока не дает положительных сдвигов, а нередко приводит и к отрицательным последствиям.

В последнее время в народном хозяйстве Украины значительно усилилось действие дестабилизирующих факторов, связанных с разбалансированностью экономики как страны в целом, так и республики. Кризисные явления обусловлены тем, что союзными органами принят ряд необоснованных, поспешных решений, касающихся повышения заработной платы, отдельных льгот, глубоко не продуманных схем управления народным хозяйством. Практически демонтирован действовавший хозяйственный механизм, а новый еще только рождается, в результате чего нарушены как горизонтальные, так и вертикальные хозяйственные связи.

Как следствие снижаются объемы производства, строительства, перевозок народнохозяйственных грузов, полностью разбалансирован потребительский рынок, растет спекуляция, повышаются темпы инфляции, снижается жизненный уровень населения.

Во-вторых. Дестабилизирующее влияние на работу всех отраслей народного хозяйства республики оказывают нарушения функционирования общесоюзного рынка. Почти пятая часть /18%/ потребности Украины в ресурсах удовлетворяется за счет ввоза их из других республик. В частности, каучука мы ввозим 100 процентов, нефти

92, цветных металлов, энергетического оборудования, станков, инструмента, автомобилей - от 60 до 80 процентов, лесоматериалов, продукции целлюлозно-бумажной, текстильной и медицинской промышленности, химических волокон и нитей - от 40 до 70 процентов.

В подтверждение этого следует подчеркнуть, что работа почти 8 тысяч промышленных предприятий Украины зависит от кооперированных поставок 35 тысяч предприятий других республик.

Все это отрицательно сказалось на работе большинства предприятий в текущем году. Как результат - договоры на поставку продукции за 1990 год будут выполнены лишь на 98 процентов, недопоставлено продукция почти на 3 миллиарда рублей.

На нестабильную работу промышленности, особенно отраслей, работающих на потребительский рынок, значительное влияние оказали неритмичные поставки по импорту сырья и комплектующих. Для нормализации этих поставок необходима конвертируемая валюта, которой в республике хронически не хватает. Зарабатываем мы ее и сейчас в основном за счет экспорта сырья и материалов /более двух третьих экспорта/. На сегодня только 1,2 процента общего объема продукции машиностроения может конкурировать на внешнем рынке.

Положение с валютой осложняется и тем, что согласно действующему в настоящее время порядку использования валютных поступлений республика практически лишена возможности распоряжаться валютой, зарабатываемой расположенными на ее территории хозяйственными субъектами. Решать проблему валюты необходимо, последовательно реализуя положения Закона об экономическом суверенитете Украинской ССР, касающиеся формирования национального валютного фонда республики.

В этом году при хорошем урожае зерновых культур /53,3 миллиона тонн/ в закрома государства засыпано пока еще 15,2 миллиона тонн зерна при государственном заказе 17,5 миллиона тонн. Недопоставка зерна не дает возможности заготовить необходимое количество концкормов и отрицательно сказывается на продуктивности скота и птицы, а также соответственно на обеспечении населения продукцией животноводства.

Значительно меньше, чем в прошлом году, заготовлено картофеля и овощей. Задание по ним выполнено. соответственно, лишь на 64 и 78 процентов. Ниже прошлого года ожидаются закупки подсолнечника. Поэтому сложившаяся ситуация требует неординарных экстренных действий с тем, чтобы обеспечить бесперебойную поставку продуктов питания населению в зимневесенний период.

В третьих. Трудности, возникшие в экономике республики, и порожденные ими такие отрицательные явления, как инфляция, вывоз товаров за пределы республики, спекуляция, ажиотажный спрос населения, не позволяют заполнить товарами полки наших магазинов. Это в значительной мере обусловило введение в республике карточек потребителя, что будет способствовать стабилизации потребительского рынка.

По-прежнему рост заработной платы существенно опережает рост производительности труда, что усугубляет положение на рынке. За 11 месяцев текущего года производительность труда в промышленности увеличилась лишь на 1,4 процента, а оплата труда - на 9 процентов.

Такое положение в народном хозяйстве республики нельзя объяснить только "грузом прошлого", хотя его влияние, сила инерции ощущается до сих пор. Это также последствия усиления общественно-политического

напряжения, немотивированных призывов к забастовкам и манифестациям. Ситуацию обостряет игнорирование законов, нарушение горизонтальных хозяйственных связей между предприятиями, стремление решить экономические проблемы за счет натурального обмена. Нередко проявляется групповой и ведомственный эгоизм, монополизм, безразличие к государственным и общественным интересам.

В связи с этим Правительством принимаются соответствующие меры по уменьшению влияния некоторых из названных отрицательных явлений, чтобы приостановить углубление кризисной ситуации в республике. Главной чертой в методологии формирования плана на 1991 год, отличающей его от предыдущих, является то, что все макроэкономические, структурные, производственные, финансовые, балансовые, внешнеэкономические и другие пропорции и показатели сформированы не путем составления плановых директивных заданий, а исходя из тенденций и оценок, складывающихся в каждой области, министерстве и ведомстве республики. Учтены также многие факторы, которые будут действовать в следующем году, особенно в связи с реализацией основных направлений по стабилизации экономики и переходом к рыночным отношениям.

Теперь планом определен очень узкий круг показателей, включающих в себя лишь поставки продукции, выполнение работ и услуг для государственных потребностей, поставки продовольствия и сельскохозяйственного сырья в общереспубликанский и союзный фонды, лимиты централизованных капвложений и материальных ценностей, распределяемых централизованно, а также общегосударственные целевые комплексные программы.

Вместе с тем приведенные директивные задания государственного плана далеко не полностью охватывают все параметры комплексного развития. Они недостаточны для глубокого анализа возможности достижения поставленной цеди в следующем году, а поэтому не дают целостного представления о последующем характере социально-экономического развития республики.

В связи с этим в составе проекта государственного плана разработан специальный раздал "Основные направления экономического и социального развития Украинской ССР на 1991 год", содержании ряд общеэкономических, социальных, стоимостных натуральных показателей, а также показателей эффективности общественного производства, развития отраслей материальной сферы, используемых Правительством и центральными экономическими органами республики в качестве развернутой программы действий на плановый период.

Все это позволит плану стать главным организационноэкономическим рычагом реализации в 1991 году мер по выходу народного хозяйства республики из кризисной ситуации и обеспечения поэтапного, уверенного и обоснованного перехода экономики Украины к рыночным отношениям, а также усилить социальную защиту населения.

В территориальном развитии особое внимание уделяется регионам, требующим кардинальных экономических и социальных изменений. Это, в первую очередь, районы Донбасса, Карпаты, Кривбаса, Крым. По каждому из них разрабатываются целевые программы.

Решение этих задач требует осуществления кардинальных структурных сдвигов экономики, углубления экономической реформы, обеспечения реального экономического суверенитета республики и хозяйственной самостоятельности предприятий, перехода к экономическим и правовым методам и способам регулирования социально-экономических процессов.

Опираясь на новую систему цен и учитывая сложность реальной экономической ситуации, а также необходимость сбалансированного развития экономики, были выполнены много вариантные предплановые расчета развития народного хозяйства республики.

Первый вариант - сформирован по предложениям предприятий и ведомств. Два других - разработаны Госкомитетом по экономике.

Оценивая основные показатели первого варианта, можно сделать вывод: если среднегодовой прирост национального дохода за 1986 - 1989 года составил 3,4 процента, то в 1991 он будет равен только 1,7 процента. Темпы промышленного производства, соответственно, составляют 3,8 и 1,8 процента. С незначительным приростом против 1990 года /1,3 процента/ прогнозируются объемы производства сельскохозяйственной продукции.

Второй вариант исходит из достигнутого уровня использования производственных мощностей. Но мы считаем, что предприятия имеют реальные возможности стимулирования более напряженного хозяйственного развития. Проведенный Госкомитетом УССР по экономике углубленный анализ свидетельствует, что при реализации второго варианта можно рассчитывать на прирост производства национального дохода в размере не 1,7, а 3,2 процента. А по третьему варианту, дающему возможность полнее сбалансировать товарные и финансовые ресурсы, - на 3,8 процента. Необходимо отметить, что это потребует от всех министерств и ведомств, облгорисполкомов и предприятий дополнительной проработки мер по более экономному использованию сырьевых и материальных ресурсов, росту фондоотдачи и производительности труда, то есть задействовать все неиспользованные резервы повышения эффективности производства.

В представленном на ваше рассмотрение проекте плана в основном заложены предложения министерств, ведомств и облгорисполкомов, но с корректировкой их на дальнейшую социальную . переориентацию экономики.

При незначительном приросте национального дохода / как я сказал, 1,7 процента/ абсолютные объемы ресурсов используемого национального дохода, направляемые на текущее потребление и непроизводственное строительство, возрастут с 118,8 до 122,7 миллиарда рублей, или на 3,3 процента, а в промышленности выпуск предметов потребления /группа "Б"/ увеличится на 4 процента при росте средств производства /группа -"А"/ на 1 процент.

За счет модернизации производственной базы, более широкого использования достижения науки и техники производительность общественного труда планируется повысить на 2.2 процента. А в промышленности и строительстве - на 3 и получить за счет этого весь прирост национального дохода из чистой продукции промышленности и строительства. Относительная экономия живого труда в сфере материального производства составит более 400 тысяч человек.

В 1991 году будет продолжено осуществление мер по более рациональному использованию материальных ресурсов. В частности, вторичных ресурсов будет задействовано в производстве около 200 миллионов тонн. Их доля в общем объеме ресурс о потребления составит 13 процентов, что позволит заменить первичное сырье на сумму свыше 3 миллиардов рублей. На этой основе материалоемкость общественного продукта уменьшится на 0,2 процента, а относительная экономия материальных ресурсов составит 452 миллиона рублей.

Важным инструментом при достижении этих целей станут республиканские научно-технические программы "Ресурсосбережение", "Продовольствие-95", "Информатика и автоматизация", "Качество-2000" и научно-социальная программа "Здоровье человека и экология".

Повышение технического уровня производства даст возможность уменьшить численность промышленнопроизводственного персонала на 130 тысяч человек. Применение прогрессивных технологий, механизация и автоматизация труда почти на 290 тысяч уменьшает численность рабочих, занятых ручным трудом.

Научным организациям предусматривается почти в 1,5 раза увеличить выделение средств для достижения этих целей, из которых 48,8 процента направляется на развитие академической и вузовской науки, и прежде всего для проведения фундаментальных и поисковых исследований /52,2 процента/ и 20,8 процента - это 118,4 миллиона рублей - на реализацию республиканских научнотехнических и научно-социальных программ.

Необходимо отметить, что в основу проекта плана на 1991 год положены решения наиболее острых и неотложных социальных проблем, которые были подняты на первой сессии Верховного Совета Украинской ССР. Главное задание состоит в максимальном обеспечении масштабного развертывания реальных мер для скорейшего снятия социального напряжения в обществе.

На следующий год предусмотрена широкая программа государственных централизованных мер по улучшению уровня жизни народа. Среди них: повышение .заработной платы работникам здравоохранения, социального обеспечения, культуры, высших учебных заведений, стипендий студентам вузов и учащимся средних специальных учебных заведений; увеличение продолжительности дородового отпуска работающим женщинам

с 56 до 70 календарных дней и частично оплачиваемого отпуска по . уходу за ребенком до постижения им возраста 1,5 года, увеличение норм расхода на питание в дошкольных учреждениях; осуществление неотложных мер по улучшению положения женщин, охране материнства и детства, укреплению семьи; внедрение реформы пенсионного обеспечения населения и другие.

В решении предусмотренных заданий социального развития весомое место принадлежит общественным фондам потребления, которые у величаться по сравнению с 1990 годом на 25,4 процента и составят 42 миллиарда рублей. Наряду с чтим необходимо отметить, что пришло время, когда общественные фонды потребления необходимо превратить из благотворительного фонда для всех в целевые фонды помощи действительно нуждающимся членам общества.

Уже на 1991 год предусматривается, что четверть всех расходов из общественных бондов потребления будет осуществляться за счет предприятий и колхозов, которые смогут более дифференцированно подойти к выплатам из этих Фондов.

С целью стабилизации потребительского рынка активно будет наращиваться производство товаров народного потребления, выпуск которых достигнет 87,5 миллиарда рублей, что на 5,8 процента больше принятого предприятиями плана на текущий год.

Заданный рост объемов производства товаров предусматривается обеспечить в основном за счет конверсии оборонных отраслей промышленности, перепрофилирования предприятий группы "А" на выпуск технически сложных товаров, технического перевооружения, а также максимального использования возможностей специализированных отраслей промышленности, кооперативов, подсобных промыслов колхозов и совхозов.

Опережающими темпами намечено развивать производство непродовольственных товаров. Их выпуск возрастет на 6,8 процента и составит 43,6 миллиарда рублей.

Важное место в решении вопроса насыщения рынка товарами народного потребления принадлежит легкой промышленности, объем производства которой составляет 37 процентов выпуска непродовольственных товаров. В 1991 году производство товаров легкой промышленности увеличится на 800 миллионов рублей, или на 5 процентов. Возрастет выпуск тканей, обуви, колготок, чулочноносочных, трикотажных и швейных изделий.

Учитывая ситуацию на потребительском рынке, одну из главнейших задач предприятий, министерств и ведомств можно сформулировать так; не допустить спада производства непродовольственных товаров, сокращения ассортимента и ухудшения качества товаров для детей, лиц пожилого возраста и низкооплачиваемых слоев населения. Последнее слово в оценке ассортимента и качества продукции должно быть за потребителем, и поддержать его в этом должны органы Советской власти на местах.

Особое внимание уделяется улучшению снабжения населения продуктами питания, производство которых увеличится до 43,9 миллиарда рублей /или на 3,1 процента/.

Платных услуг населению предусматривается оказать на 12 миллиардов 350 миллионов рублей, или на один миллиард больше расчетов текущего года. Это составляет 8,9 процента.

Предусмотрены меры по улучшению обслуживания населения за счет преимущественного развития ремонтных и восстановительных работ /ремонт и строительство жилья и садовых домиков, техническое

обслуживание транспортных средств населения, ремонт сложной бытовой техники/. Возрастут объемы бытовых услуг, связи, жилищного хозяйства, физической культуры и спорта.

Прогнозируется увеличить объемы платных услуг колхозов и совхозов по обработке земли, прокату средств малой механизации и садово-огородного инвентаря, переработке сельскохозяйственной продукции, зооветеринарному и агрономическому обслуживанию.

Проведение в жизнь законодательных актов об увеличении оплаты труда, пенсии и пособий приведет к росту в 1991 году денежных доходов населения на 16,1 процента, в том числе по оплате труда - на 9,4, стипендиям - на 40,1, пенсиям и пособиям - на 53,3 процента.

В этих условиях розничный товарооборот государственной и кооперативной торговли для полного покрытия покупательных фондов населения должен оставить 89,2 миллиарда рублей. Однако, учитывая складывающиеся товарные ресурсы, с учетом ввоза и вывоза на основе межреспубликанских договоров, розничный товарооборот государственной и кооперативной торговли на 1991 год прогнозируется в объеме 78,5 миллиарда рублей, или с приростом на 8,4 процента к плану текущего года.

Предусматривается, что несбалансированные с товарами и услугами денежные доходы в сумме 10,7 миллиарда рублей население направит на приобретение акций, облигаций, квартир, садовых участков, малых предприятий и тому подобного.

Следует отметить, что по состоянию на 15 декабря текущего года на оптово-промышленных ярмарках торговлей еще не полностью закуплены товары у промышленности. В том числе по товарам

культурно-бытового назначения договора заключены лишь на 86,6 процента к уровню 1990 года, по спорттоварам - на 74,1, галантерее и парфюмерно-косметическим товарам - 69,9, мебели - 66,7, кожаной обуви - 70,2, швейным изделиям - 50, трикотажным изделиям - 43,6, чулочно-носочным изделиям - на 66,8 процента. Основной причиной недозакупки является отсутствие сырья материалов, комплектующих изделий в промышленности. В настоящее время проводится усиленная работа по решению этих проблем.

Несмотря на крайне ограниченные финансовые и материальные ресурсы на развитие материально-технической базы социальной сферы, предусматривается увеличить против текущего года общий объем финансирования с 14,2 миллиарда рублей до 14,8 /на 4,3 процента/. Из них за счет государственных средств - 10,5 миллиарда рублей /рост 101,1 процента/. Капитальные вложения на укрепление социальной сферы составляют более трети всех общих инвестиционных ресурсов по народно, у хозяйству.

В жилищное строительство за счет всех источников финансирования с учетом заданий по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС предполагалось направить 10,8 миллиарда рублей, что на 16 процентов больше плана текущего года. Это позволило бы ввести в эксплуатацию 24,5 миллиона квадратных метров общей площади жилых домов.

К сожалению, реальных возможностей для этого у нас сегодня не оказалось.

С учетом уровня обеспеченности финансовыми и материальнотехническими ресурсами эти показатели уточняются. По предварительным расчетам ввод в эксплуатацию жилья при этом составит 21,5 миллиона квадратных метров. Это меньше плана текущего года, но на 16 процентов больше ожидаемого выполнения.

Капитальные вложения в коммунальное строительство за счет всех источников финансирования предварительно намечаются в размере 2,5 миллиарда рублей /это на 200 миллионов рублей больше, чем в текущем году/, в том числе на ликвидацию последствий аварии на Чернобыльской АЭС в объеме 154 миллиона рублей.

За счет ввода новых мощностей намечается улучшить водоснабжение Симферополя, Бердянска, Мелитополя, Алушты, Ялты, Луцка, Полтавы, Чернигова и некоторых других городов.

Планируется газифицировать природным газом 16 городов и 22 поселка городского типа. Намечается более чем в два раза увеличить темпы газификации села. Это возможно только при соответствующих мерах, обеспечивающих необходимое увеличение производства и перераспределения труб.

Намечается ввести в действие очистные сооружения канализации мощностью 510 тысяч кубометров в сутки /в Киеве, Кривом Роге, Тараще. Балаклее и других городах/, отопительные котельные общей мощностью 1607 Гкал/час и ряд других мощностей.

Более чем на 240 миллионов рублей /это 19,1 процента/ возрастут капитальные вложения на укрепление материальной базы народного образования, которые составят 1 миллиард 490 миллионов рублей. Причем следует отметить, что основной прирост капитальных вложений /160 миллионов рублей/ будет получен за счет средств агропромышленного комплекса. Будет построено дошкольных учреждений на 84,4 тысячи мест, общеобразовательных школ - на 227,1 тысячи мест.

На строительство объектов культуры за счет всех источников финансирования предусматривается направить около 240 миллионов рублей. Но это лишь 88,4 процента к плану 1990 года. Будет введено в действие 9 постоянно действующих кинотеатров, 5 районных домов культуры, более 150 клубных учреждений. На проведение реставрационно-ремонтных работ памятников истории и культуры направляется 37,2 миллиона рублей бюджетных ассигнований, что в полтора раза больше, чем их было освоено в 1989 году.

Приоритетным в развитии здравоохранения будет строительство амбулаторно-поликлинических учреждений /их будет введено в действие на 33,9 тысячи посещений в смену/, усиление профилактических мер и продолжение мероприятий до сплошной диспансеризации населения. На строительство в этой сфере направляется 1 миллиард 120 миллионов рублей капвложений, что на 58,7 миллиона рублей больше, чем в текущем году. На конец следующего года количество, больничных коек в расчете на 10 тысяч жителей составит 135,7 /97 процентов нормативного уровня/, а мощность амбулаторно-поликлинических учреждений увеличится с 883,3 до 902,6 тысячи посещений в смену, что соответствует 73 процентам нормативной потребности республики.

В 1991 году будут осуществлены мероприятия по улучшению экологической обстановки в республике, для чего предусматривается выделить 1 миллиард 180 миллионов рублей /без учета Чернобыля/.

На 454 тысячи тонн предусматривается снизить общее количество вредных веществ, выбрасываемых в атмосферу стационарными источниками загрязнения. В наибольших объемах это будет осуществлено в Мариуполе, Кривом Роге, Днепродзержинске, Запорожье и других промышленных центрах.

Будет осуществлен комплекс мер по охране и рациональному использованию земельных ресурсов, в первую очередь, по борьбе с эрозией почв, а также по рекультивации отработанных нарушенных земель.

Главным направлением развития агропромышленного комплекса в условиях перехода к рыночной экономике является перестройка экономических отношений на селе, ускорение научнотехнического прогресса, социальная перестройка села, более эффективное использование производственного потенциала для существенного улучшения обеспечения населения продуктами питания. Основой этого будет дальнейшее укрепление материально-технической базы агропромышленного комплекса и развитие сельского хозяйства.

Уважаемые депутаты! При всех сложностях приоритет в обеспечении финансовыми и материальными ресурсами в плане на 1991 год отдается АПК. При этом часть средств в интересах АПК даже снимается с социальной сферы городов Для решения указанных задач намечается направить 13 миллиардов 800 миллионов рублей капвложений. Валовую продукцию сельского хозяйства предусмотрено довести до 65,1 миллиарда рублей или увеличить по сравнению с ожидаемым среднегодовым за текущую пятилетку на 6,5 процента.

Особое внимание обращено на осуществление земельной реформы,

повышение плодородия почв, широкое внедрение прогрессивных технологий производства продукции.

Продовольственные фонды на следующий год сформированы с учетом необходимости улучшения обеспечения "чистыми" продуктами питания населения, проживающего в зоне Чернобыльской АЭС, снабжения продовольствием шахтеров, металлургов, химиков, а также повышения уровня потребления / особенно мяса и молока/ в областях, которые поставляют значительные ресурсы продуктов в союзно-республиканский фонд. Для этого намечено значительно снизить объемы поставок в общесоюзный фонд мясо-молочных продуктов, картофеля и плодоовощей, часть из которых предусмотрено направить на межреспубликанские поставки по заключенным договорам.

Характерной особенностью проекта плана является то, что при определении объема поставок сельскохозяйственной продукция в союзно-республиканский фонд использовались научные разработки как специалистов Госкомэкономики республики, так и Института экономики Академии наук и других научных учреждений республики. Особое внимание при этом обращено на предложения облисполкомов и необходимость постепенного выравнивания душевого потребления продуктов питания в отдельных областях.

В перерабатывающих отраслях АПК намечено улучшить ассортимент и увеличить выпуск различных высококачественных продуктов питания повышенной пищевой и биологической ценностей.

Особое значение придается увеличению производства продукции детского питания. Производство жидких и пастообразных молочных продуктов увеличится на 10,3 процента, плодоовощных консервов - на 30 процентов.

Все это позволит увеличить общий уровень потребления населением продовольствия. Уже в будущем году планируется достичь рекомендуемой

нормы на 1995 год по всем основным видам продуктов питания, кроме мяса и мясопродуктов, яиц, фруктов, ягод и масла растительного.

Товарищи! Структурная перестройка промышленности в 1991 году направлена на временное сдерживание роста топливносырьевых отраслей производства, приоритетное развитие тех отраслей, продукция которых непосредственно связана с удовлетворением потребностей человека. Добыча нефти, включая газовый конденсат, в соответствии со снижением природных запасов составит 4,8 миллиона тонн, а газа - 23,2 миллиарда кубических метров, что соответственно меньше уровня текущего года на 8,2 процента и на 14,4 процента.

Исходя из имеющихся производственных мощностей и необходимости перехода шахт на общий выходной день, добыча угля намечается в объеме 166,9 миллиона тонн, что на 9 миллионов тонн меньше плана 1990 года.

Производство электроэнергии предусматривается в размере 298 миллиардов киловатт-часов, что обеспечит собственную потребность республики и экспорт ее в размере 20 миллиардов киловатт-часов /в 1990 году было 32,4 миллиарда киловатт-часов/. Такой уровень поставок обуславливается, в основном, мораторием на ввод новых мощностей АЭС, принятым недавно Верховным Советом республики.

В черной металлургии производство готового проката составит 39,6 миллиона тонн, а выпуск стальных труб - 6,9 миллиона тонн.

Возрастет выпуск концентрированных минеральных удобрений и уменьшится выпуск жидких азотных удобрений.

В машиностроении приоритетное развитие получит станко- и приборостроение, электротехническая промышленность и электроника, а также производство оборудования для агропромышленного комплекса.

В деревообрабатывающей и целлюлозно-бумажной промышленности возрастет выпуск мебели на 6 процентов, бумаги - на 5,2 процента,

картона - на 5,9 процента. В 1,8 раза увеличится выпуск обоев.

По транспорту и связи. Объем перевозок грузов и пассажирооборот практически остается на уровне текущего года. Будут построены подъезда с твердым покрытием к 433 населенным пунктам, введены в действие 2120 километров автомобильных дорог, в том числе 1870 в сельской местности.

По предварительным расчетам, исходя из задач структурной перестройки экономики республики и на основании предложений облисполкомов, министерств и ведомств, капитальные вложения, как я уже говорил. должны были бы увеличиться более чем на 19 процентов и достичь 82,8 миллиарда рублей, что далеко не обеспечивалось ни материальными. ни финансовыми ресурсами. После дополнительной проработки этих вопросов нами были предложены более реальные объемы капитальных вложений в размера 47,6 миллиарда рублей. Соответственно уменьшены также и объемы строительно-монтажных работ. Одновременно проводится работа по существенному сокращению фронта производственного строительства. Намечено окончательно прекратить сооружение 214 строек с остатком сметной стоимости 1,9 миллиарда рублей, продолжить консервацию и временно приостановить строительство 751 объекта о остатком сметной стоимости 11 миллиардов рублей.

Необходимо отметить, что в настоящее время республика располагает только предварительными данными об объемах ассигнований из союзного бюджета на проведение работ по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС - это 1 миллиард 580 миллионов рублей. До сих пор Совет Министров СССР не принял решения о дополнительном выделении ассигнований в размере 744 миллионов рублей на проведения первоочередных мер по переселению крымских татар на постоянное жительство в Крымскую область, на укрепление материально-технической

базы стройиндустрии и промышленности строительных материалов для обеспечения социально-экономического переустройства шахтерских городов и поселков, на выполнение заданий по строительству ряда других объектов, которое предусмотрено постановлениями союзного Правительства.

Поэтому сегодня, исходя из реальных финансовых и материально-технических ресурсов на 1991 год, определены объемы капитальных вложений по республике в размере, не превышающем 40 миллиардов рублей, что ниже намеченного в представленных вам материалах на 7,5 миллиарда рублей.

Это вызывает необходимость дальнейшего уточнения намеченной строительной программы на следующий год. а также сокращения ассигнований на развитие отдельных отраслей производственной и непроизводственной сфер.

Но и при этой сложной ситуации мы считаем необходимым обеспечить приоритетное развитие отраслей агропромышленного комплекса и его социальной сферы, а также реализацию мер по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС и отселение жителей из загрязненных районов, то есть, за основу будут приняты соответствующие законы и постановления Верховного Совета республики.

Как я уже говорил, будут изыскиваться дополнительные ресурсы для более полного решения программ по развитию жилищного строительства, здравоохранения, народного образования и культуры.

Уважаемые народные депутаты! Главным направлением в осуществлении экономической реформы будет реализация принципов государственного суверенитета и экономической самостоятельности, развития местного самоуправления, переход от вертикальных связей к горизонтальным между регионами и предприятиями всех форм собственности. Будут совершенствоваться межреспубликанские и внешнеэкономические

связи. А вы знаете, что на сегодня такие соглашения заключены с одиннадцатью союзными республиками.

Следует отметить крайне напряженное положение с заключением договоров на поставку продукции в 1991 году. Хотя оно и резко улучшилось за последний месяц, но составляет примерно 70 процентов, а месяц назад составляло 40.

В прошлом году на это время договора были заключены примерно на 89 процентов. Особенно плохое положение с заключением договоров в Минстрое УССР - 22,8 процента, Минлеспроме УССР - 55,5 процента, Госагропроме УССР - 62,3 процента.

Что касается материально-технических ресурсов, распределяемых централизованно, то в соответствии с решением Верховного Совета республики. Советом Министров УССР. утвержден единый государственный заказ на производство и поставку важнейших видов продукции для полного обеспечения потребностей промышленности, сельского хозяйства, капитального строительства, выполнения работ со ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС, ремонтно-аксплуатационных и других потребностей.

Товарищи! Заканчивая свой доклад, хочу подчеркнуть что в процессе работы над планом в последние месяцы улучшен ряд его показателей, в частности касающихся укрепления материальнотехнической базы социальной сферы. В то же время есть еще ряд нерешенных вопросов, проблем, над которыми нам придется как следует поработать. Это более полно обеспечит предприятия сырьем для производства товаров народного потребления, решит вопросы развития строительной индустрии. Над этим мы настойчиво сегодня работаем.

Товарищи депутаты. Я еще раз хочу напомнить, что для того, чтобы разделить пирог, его надо сначала испечь. Поэтому впереди нас ждет трудный год. Чтобы добиться положительных сдвигов в экономике, нам крайне необходимо принять кардинальные меры на всех направлениях перестройки, как можно безболезненней осуществить переход к рыночной экономике. Но для этого, как никогда, нам необходимо укрепить дисциплину, организованность, повысить персональную ответственность каждого за порученное дело. И в первую очередь увеличить объем производства.

Товарищи народные депутаты! Я надеюсь, что вы поддержите представленный проект Основных направлений социального и экономического развития республики на 1991 год.

ГОЛОВА. Скільки ми відводили на запитання і відповіді? 20 хвилин. Хто за 20 хвилин, прошу проголосувати. А скільки ж хочуть, я не знаю. Що, годину? Таким чином, ми сьогодні тільки план будемо розглядати. Як засвідчує досвід, я просто хочу, щоб не було зайвої ейфорії, завжди кажуть - до 20-ї, а після перерви у нас у залі пусто. То не треба цього. Уже ми маємо певний досвід. Півгодини. Хто за півгодини, прошу проголосувати.

Рішення прийнято. Півгодини для відповідей на запитання. Перший мікрофон. Бачите, як багато людей. Бажано чітко формулювати запитання. Одне на депутата. і чітка стисла відповідь.

КУЦАЙ І.Л., перший заступник голови виконкому Київської обласної Ради народних депутатів - начальник головного плановоекономічного управління /Переяслав-Хмельницький виборчий округ, Київська область/.

Шановний Вікторе Івановичу! Рада Міністрів довела до відома облвиконкомів держзамовлення на продаж' сільськогосподарської продукції. Якщо по нашій області взяти - тільки м'яса 75 процентів від плану закупок. Я не говорю зараз про справедливість.

Питання зараз буде.

Президент у своєму виступі сказав, що держзамовлення по агропромисловому комплексу не повинно перевищувати 60 процентів від середньорічних закупок. Як нам бути в даній ситуації? Тим більше, що всі товаровиробники почули це. Це перше. І друге. Що робити, як зацікавити, щоб держзамовлення республіки чи те, що буде з Союзу, якщо воно буде, все-таки товаровиробниками було прийняте?

АНТОНОВ В.І. Интересный вопрос. Поэтому хочу подробнее остановиться. В настоящее время отрабатываются механизм и объемы государственного заказа по продовольствию по Украине. Это будет чисто украинский госзаказ. В настоящее время отработаны Институтом экономики имени Шлихтера вот такие рекомендации. То есть госзаказ подробно отработан. Как он будет доводиться Советом Министров до областей, как область будет доводить до районов, как районы будут вместе с пятью заготовительными организациями... Это будет, так сказать, агроснабженческая организация. Министерств продуктов и так далее, с одной стороны, с другой стороны, колхозы, совхозы будут подписывать документ, что они сдают столько-то зерна, мяса и так далее и что они за это получат сколько-то техники, сколько-то бензина, сколько-то других материально-технических ресурсов.

Что касается объемов поставок сельхозпродукции. Это также будет решаться с каждой областью.

ГОЛОВА. Ви не сказали, як бути з президентським Указом.

АНТОНОВ В.І. А мы решаем сейчас, сколько процентов - 60, 70? Мы решаем.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПШЕНИЧНИКОВ А.Є., голова колгоспу Імені XXІ з'їзду КПРС Джанкойського району /Джанкойський виборчий округ, Кримська область/. Виктор Иванович! В соответствии с Законом о приоритетности развития села на строительство сельского водоснабжения /а мы знаем, что на Украине 911 сел на привозной воде, не имеют местных водоисточников/, а также на развитие баз Минводхоза по выпуску заборно- .../ нерозбірливо/... 161 миллион рублей. И в то же время по сравнению с потребностью в Госбюджете на 1991 год, ассигнований на водохозяйственное строительство предусмотрено меньше на 164 миллиона рублей, что резко снизит задел на 1992 год и на пятилетку в целом и приведёт к консервации строительства ряда орошаемых и осушаемых объектов. Пожалуйста, ответьте на этот вопрос.

АНТОНОВ В.І. Я должен сказать, уважаемые депутаты, что мы, как никогда, Поработали над выделением капиталовложений для агропрома, обеспечения приоритетности развития его. Мы выделили централизованных капвложений в 2,1 раза больше, чем в 1990 году. Общая сумма по агропрому составила 12 миллиардов 252 миллиона

рублей капвложений, из них 7 миллиардов 290 миллионов строймонтажу.

Что касается распределения по отраслям агропромышленного комплекса, то этот вопрос можно еще раз посмотреть. Потому что мы подумали, что нужно не только жилье, здравоохранение селу, но и вода. В тоже время в самом составе агропромышленного комплекса среди руководителей единого мнения нет. Они сказали, что, может быть, на водоводы для села денег совсем выделять не надо. Поэтому с учетом замечаний комиссий ещё раз давайте посмотрим эти вопросы.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БІЛИЙ В.П., голова Дубнівської міської Ради народних депутатів, другий секретар Дубнівського міськкому Компартії України. /Дубнівський виборчий округ, Ровенська область/. Шановний Вікторе Івановичу! Склалося таке протягом багатьох років ставлення Уряду до села, що примусило Верховну Раду на першій сесії створити комісію, яка називається з питань відродження та соціального розвитку села. Село ще можна відродити. Проте в проекті плану, який ви нам подали, немає цієї турботи про відродження села. Чому так? Невже ми призведемо село до того, що не буде що відроджувати? Чому немає окремої статті щодо відродження села?

АНТОНОВ В.І. Что я отвечу? Вопрос интересный. Я знаю, что треть депутатов - это представители агропромышленного комплекса. И действительно, назрела необходимость все, что возможно, отдать агропромышленному комплексу и его социальной сфере. Я не совсем

согласен с вами в том, что мы не уделили внимания селу. Я назвал цифры. Я могу сказать так, что в старых ценах агропромышленный комплекс централизованно получил обеспечение материальными ресурсами на сумму 3,9 миллиарда рублей. Но мы не для того, чтобы полностью обеспечить строительно-монтажные работы материалами, сняли с социальной сферы города, республики 600 миллионов рублей и отпали агропромышленному комплексу. Вы же смотрите, вот цифры: жилищное строительство - 75 процентов, коммунальное конечно, за счет города, то есть .../нерозбірливо/... за наши деньги. Но это не за счет уменьшения .../нерозбірливо/... будет на 20 процентов больше, а в городе будет меньше. Поэтому я с вами не согласен.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Леонид Макарович! Вы меня не перебивайте. У меня вопрос состоит из двух полувопросов.

Первое. Я понимаю, что очень трудно искать черную кошку в темной комнате. Особенно, если там ее нет. Вот такие две цифры прошу вас разъяснить. В Союз мы отдаем 13,4 миллиарда рублей, а получаем 32 миллиарда рублей. Поясните мне такую ситуацию. Неужели там такие добрые, что отдают больше, чем мы даем?

И второе. Как врач по профессии я знаю, что представляет собой наша медицина. И говоря в своем плане о ее развитии и не называя цифры и то, что будет сделано для развития фармацевтической медицинской промышленности...

Если мы оставим здравоохранение на уровне этого года /а он постепенно снижается, причем, прогрессивно/, то завтра мы пойдем по миру. Не просто руку протянем, но и ноги протянем. Нет медикаментов, нет зарплаты, нет кадров. Объясните мне, пожалуйста.

АНТОНОВ В.І. Первый вопрос, конечно, обращен больше к Министру финансов, но я поясню, как я понимаю этот вопрос.

Мы отдаем в союзный бюджет две главные статьи - налог с оборота и налог на прибыль, то есть первая статья - это 6,9 и вторая - 6,3 миллиарда рублей. Итого, действительно, правильно сказали - 13,2 миллиарда рублей.

А что мы оттуда выбираем? Мы с вами должны получить дотации для наших шахтеров - 13 миллиардов рублей; мы должны получить на ликвидацию аварии в Чернобыле огромные суммы. В частности мы получаем где-то и коло 3 миллиардов рублей.

Товарищи, содержание армии /за которую мы сегодня не платим/

- 11 миллиардов рублей. Но еще раз говорю: два источника - налог с оборота и налог на прибыль. Вот что мы платим Союзу. Больше, вы знаете, мы ничего не платим. Отдельной статьи на армию у нас нет сегодня.

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, від вас хочуть почути, скільки Україна як республіка в цілому дає у державний бюджет нашого Союзу.

АНТОНОВ В.І. Товарищи, давайте тогда так: общая прибыль по республике составляет 105 миллиардов рублей, общая прибыль - это и союзные предприятия, и республиканские, а в Союз - только две статьи.

КОВАЛЕНКО О.М., Міністр фінансів УРСР. Товарищи, мы мобилизуем финансовые ресурсы в республике без двойного счета капвложений - 105 миллиардов рублей на 1991 год. Сейчас рассчитано 50,4 миллиарда рублей. Это - платежи бюджету.

Разные источники этих 50,4 миллиарда рублей. Из них 13,2 миллиарда идет в союзный бюджет от платежей с прибыли и от налога с оборота. Кроме того, союзный бюджет сегодня получает от нас 4,5 миллиарда рублей от экспорта - импорта /разницу/, так как у нас нет своих нефтеэкономических... /нерозбірливо/. Там у нас небольшие суммы, вы видели, И часть, 50 процентов - от облигаций внутреннего 3-процентного займа. Это всего 110 миллионов рублей по облигациям 1982 года.

Такие суммы идут в союзный бюджет от нас. Когда же мы обсчитываем финансирование союзного бюджета в 1991 году /в нем предусмотрены расходы на оборону - 98 миллиардов рублей/, то удельный вес республики в этих расходах - 14,6 миллиарда рублей.

Угольная промышленность дает нам в будущем году в связи с ростом цен 13,5 миллиарда рублей против 2,5 миллиарда в этом году.

Кроме того /сегодня получена телеграмма из Министерства финансов СССР/, Союз будет финансировать расходы по ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС. В первом квартале на эти цели предусмотрено 2,6 миллиарда рублей. Я вам честно говорю. Я вам назвал: от налога с оборота... Вы не кричите. От налога с оборота

- 30 процентов - 6,3 миллиарда рублей. От платежей с прибыли 22 процента - это 6,9 миллиарда рублей. И 2,6 миллиарда рублей от экспорта-импорта. Все. И облигации - 110 миллионов рублей.

ГОЛОВА. Шановні товариші, ви заспокойтесь, будь ласка. Коли збираються в Москві, то кожна республіка щось бере, і таке враження складається, що кожна республіка нічого не дає, а все бере, бере і бере. І де це береться, ніхто не знає. Це називається "в мире интересных цифр". Вам поки що на ці запитання відповідей ніхто не дасть, тому що вони самі їх не знають. Тому не питайте їх, будь ласка. Доповідайте.

АНТОНОВ В.І. Товарищи? Был вопрос по здравоохранению. Все-таки, несмотря на огромные трудности, мы здравоохранению тоже отдали приоритет, даже среди отраслей социальной сферы. И из всех источников финансирования на территории республики выделяется 1 миллиард 121 миллион рублей - это 105,5 процента. Но, к сожалению, у нас огромные трудности, вы правильно подчеркнули, с медицинской промышленностью. Дело в том, что Союз уже отказывается от этой промышленности. К Правительству Украины обратился с просьбой выделить 54 миллиона рублей для окончания строительства начатых на нашей территории объектов. И мы думаем выделить эти средства, чтобы строились предприятия и были лекарства.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспу-технікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановний Вікторе Івановичу! Товариші депутати, прохання трохи тихіше, не чути нічого.

ГОЛОВА. Заспокойтесь, будь ласка.

ЯКОВИШИН Л.Г. У мене таке запитання до вас. Спущені на місця нормативи матеріально-технічного забезпечення колгоспів і радгоспів під державні замовлення на сільськогосподарську продукцію. 27 метрів труб на 100 тисяч реалізованої продукції, 20 листів шиферу на 100 тисяч реалізованої продукції і так далі, і тому подібне.

Яке ви маєте відношення, хто ініціатор, автор цієї концепції? Реакція, я вам скажу, непередбачена на ці нормативи. Господарства не будуть укладати договори на держзамовлення у зв'язку з такими нормативами. Прошу дати пояснення.

АНТОНОВ В.І. Что я вам поясню? Это очень больной вопрос. Я завтра буду в 15.00 на совместном заседании комиссий по возрождению и социальному развитию села, по вопросам агропромышленного комплекса и по вопросам строительства, архитектуры и жилищно-коммунального хозяйства. Я подробнейший ответ дам, вместе с органами обеспечения мы доложим. Но я коротко скажу так: все, что касается капитального строительства, весь строймонтаж, мы полностью берем на материальное обеспечение.

Что касается дополнительных выделений, товарищи, то только Агроснаб, свыше двухсот тысяч дополнительно, получил двести грузовых машин. Получено 1750 тракторов, 130 тысяч тонн цемента, металла и так далее. Дополнительно.

Но, товарищи, мы будем теперь изыскивать из своих ресурсов. А что такое свои ресурсы? Надо забрать из жилищного строительства, надо будет потеснить где-то здравоохранение... Сложный вопрос, но меры мы принимаем.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ПАСІЧНИК І.Д., голова Чорнобаївської районної Ради народних депутатів, перший секретар Чорнобаївського райкому Компартії України /Чорнобаївський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний Вікторе Івановичу! Чи мислиться все-таки ліквідувати величезну соціальну несправедливість, яка сьогодні існує в республіці у справі заготівель і розподілу тваринницької продукції?

Приклад. Чорнобаївський район продає у розрахунку на одного жителя 370 кілограмів м'яса і 1300 кілограмів молока. В той же час ні одного кілограма із державних ресурсів у районі не продається, хоча є й інтелігенція, і робітники, і службовці, які не можуть на потому поверсі утримувати будь-яку живність. До яких пір це буде? І судячи з проекту плану, в області знову доведено на 1991 рік держзамовлення в межах майже 80 процентів вироблюваного м'яса. Значить, ми ніколи цього й мати не будемо. Чи будемо ми коли-небудь мати в районі молоко і м'ясо, що ж нам людям поясняти?

АНТОНОВ В.І. Я еще раз могу конкретно сказать завтра по каждой области, если нужно, по каждому району. Я могу сказать

так, товарищи: во-первых, мы уменьшаем поставки мяса, молока и другой сельскохозяйственной продукции в союзный фонд, довели его до 100 тысяч тонн мяса в год. На 1990 год, вы знаете, у нас план был 569 тысяч тонн. Все это /если мы удержим/ мы отдадим областям, но за исключением Чернобыля и так далее. Более того, товарищи, сегодня нами принята методика, которая состоит в усилении заинтересованности районов и областей - мы на следующий год повышаем потребление мяса на пять-десять килограммов по этим областям, в том числе и по Черкасской. Повышается потребление мяса в этих областях...

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ФЕДОРОВ В.Г., голова Житомирської обласної Ради народних депутатів, перший секретар Житомирського обкому Компартії України /Новоград-Волинський виборчий округ. Житомирська область/. Виктор Иванович, не надо объяснять, это бесконечный вопрос. Четкий вопрос Правительству. Вы думаете установить единые цены на мясо?

АНТОНОВ В.І. Я лично считаю, что давно это надо сделать.

ФЕДОРОВ В.Г. Вы докладывайте, а не считайте. Я спрашиваю: вы думаете установить единые цены на мясо?

АНТОНОВ В.І. Розничные? Я думаю, что да, цены будут установлены. Но нужно, товарищи, вы же сами знаете, предварительно сейчас подработать И осуществить меры социальной защиты. Посчитать, сколько выдать компенсации малооплачиваемым - студентам и пенсионерам и проводить эту работу. Сначала компенсацию.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ГРЕБЕНЧЕНКО Л.Г., директор Горлівського фурнітурного заводу /Горлівський-Калінінський виборчий округ. Донецька область/. Уважаемый Леонид Макарович, вопросов у меня очень много, но я задам один, в расчете на то, что в понедельник вы предоставите мне возможность выступить от Комиссии до дедам ветеранов.

Уважаемый Виктор Иванович, в учительской среде сложилась сложнейшая социальная напряженность. Как предусматривается в проекте снимать эту напряженность? В перечисленном перечне профессий, для которых предполагается повышение заработной платы на 1991 год, учительства я на услышал.

АНТОНОВ В.І. Товарищи, вот как говорят применительно к сельскому хозяйству, что это нескончаемые процессы, так и у вас. Бесспорно, что учитель - действительно очень нужная профессия, но в 1986 году средняя заработная плата учителя была 160 рублей, а в 1989 - уже 203 рубля, то есть на 43 рубля повышена. Правда она не достигла среднего показателя по республике - 236 рублей. Я согласен с вами, хотя и вы должны знать, что в среднюю входят оплата и шахтеров, и металлургов, и других категорий, которые получают по 1000 и больше рублей.

Но в этих направлениях /и еще вот Министр финансов будет докладывать/ в графе "народное образование" ведь предусматривается повышение расходов на 40 процентов. Поэтому Правительство ищет возможность изыскать деньги. Может быть, профсоюзы помогут, может быть, еще что-то изыщем, чтобы действительно сегодня можно было добавить заработную плату учителям.

КУЗЬМЕНКО М.І., голова колгоспу імені Жовтневої революції Красногвардійського району /Красногвардійський виборчий округ, Кримська область/. Виктор Иванович, в связи с возвращением крымско-татарского населения в Крыму в последние годы сложилась крайне тяжелая экономическая и социальная ситуация. На протяжении двух лет Крым не получил дополнительно ни денег, ни материальных ресурсов для капитального строительства, ни продуктов питания.

Вы сейчас говорили, что разрабатывается программа. Я бы хотел, да и не только я, а все депутаты из Крыма хотели бы услышать что же это за программа /в двух словах/ и будет ли оказана помощь реально?

АНТОНОВ В.І. Хорошо, я коротко отвечу. Дело вот в чем. Конечно, можно сказать, что ведь мы, республика, крымских татар не выселяли. Это проблема всего Союза, посему мы надеялись, что в следующем году Союз предусмотрит из своего бюджета выделить нам 311 миллионов рублей. Так было намечено в программе. Но, к сожалению, кроме 90 миллионов рублей материального, а не финансового обеспечения, больше Москва ничего пока не гарантирует. Несмотря на это, мы в наше, очень ограниченном бюджете нашли возможность выделить 200 миллионов рублей, и даже, может быть, с материальным обеспечением,

чтобы помочь региону в вопросе крымских татар.

Так что обязательно предусматривается реальная помощь.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

НОВИЦЬКИЙ Є.А. заступник голови комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях діяльності Рад народник депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Рожнятинський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Вікторе Івановичу, ще раз про село і його жителів.

Коли ми приймали постанову про пріоритетність соціального розвитку села, всі відповідальні особи говорили про те, що результати всього записаного в цих документах як Верховної Ради. так і Ради Міністрів жителі села відчують уже наступного року. Відтак запитання. На скільки в планах передбачено забезпечення матеріальними ресурсами робочого 1991 року? І в цьому зв'язку друге, з попереднім тісно пов'язане. В деяких містах прийняли рішення про те, що торгівля м'ясом, ковбасою, маслом здійснюється по талонах. Жителі села запитують: "Що то за пріоритет? Коли раніше хоч мали можливість купити за свої гроші те, що виробляємо, то тепер нас і цього права позбавили." Поясніть, прошу...

АНТОНОВ В.І. Я уже отвечал и еще отвечу. Все статьи Закона о приоритетном развитии села ми тщательно проанализировали, включили, все абсолютно выполняются. Я думаю, что, представители агропромышленного комплекса, наверное, хотели бы большего. 'Но еще раз говорю - если в прошлом году было выделено 1 миллиард 386 миллионов централизованно, то в этом году - 2,9 миллиарда, в два с лишним раза больше. Более того - как я сказал, из социальной сферы 600 миллионов рублей передаются для материального

обеспечения агропромышленного комплекса. Вы знаете, когда рассматривали план, то я предлагал - 4 миллиарда хватит, не надо 4,4. Но заслуга Правительства и лично Витольда Павловича в том, что они оказали - обязательно добавить надо. Хотя я думал, что социальная сфера тоже должна иметь какие-то средства для развития в 1991 году.

Поэтому я еще раз обращаюсь к агропромышленному комплексу: вы получили практически все, что можно было в наших условиях. Относительно мяса и обеспечения - это сложный вопрос. Сегодня, действительно, мясо идет в первую очередь в города, где его не производят. У жителей села все-таки есть свой поросенок, своя корова, конечно.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАКЕЄНКО В.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у справах молоді /Бориспільський виборчий округ, Київська область/. Виктор Иванович! Мы знаем, какое в этом году было положение с бензином и нефтью. В документе, который вы нам роздали, написано, что только на 8,2 процента будут удовлетворены наши потребности в нефти. Остальное - за счет межреспубликанских договоров. В каком состоянии эти договоры и на что мы можем рассчитывать в этом году?

АНТОНОВ В.І. Товарищи, есть межправительственные соглашения, которые подписал наш Председатель Совета Министров Витольд Павлович Фокин. Россия обязуется поставить 60 миллионов тонн. И плюс наши 4,8, которые мы планируем для полного обеспечения потребностей Украины. Другое дело, товарищи - общее соглашение. Нам

еще нужно подписать договоры между предприятиями, и определенные вопросы. Вот Агропром говорит /тут кто-то мне записку прислал/ 10 тысяч .../нерозбірливо/... труб для агрокомплекса. Товарищи, не 10 тысяч. Сегодня 300 Тысяч тонн горючего идет агропромышленному комплексу. Выделено уже 450 тысяч тонн. Агропромышленный комплекс просит 580 тысяч тонн. А куда трубы наши идут? Как правило, в Россия. Мы можем не дать России труб, но взамен мы можем не получить несколько миллионов тонн нефти. Причем, учтите - мы ее получаем сегодня по 71 рублю тонна, а ведь не исключено, что завтра будет 140, а то и 180 долларов тонна. Подписано соглашение, обеспечивающее нашу потребность.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ФЕДОРОВ В.Г. Виктор Иванович, вы знаете положение дел в зоне чернобыльской аварии. Принято постановление N315, которое гарантирует людям обеспечение чистым питанием. В этом году оно выполнялось на 20-25 процентов. А это главная угроза для будущего людей. Вы просчитали и гарантируете нашим людям /и не только вашим житомирским, но и всем, живущим в зоне, порядка миллиона человек/ чистое питание?

АНТОНОВ В.І. Да, я могу сказать, Владимир Григорьевич, что как раз все намерение нашего Правительства меньше поставить в союзный фонд и обусловлены тем, чтобы отдать эти продукты в зоны, загрязненные чернобыльской катастрофой. И мясо, и молоко, и все остальное - вся эта разница в поставках по существу пойдет для чистого питания комплекса.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Вікторе Івановичу, скажіть, будь ласка, чи передбачений перерахунок коштів для першочергових заходів по ліквідації наслідків чорнобильської аварії з огляду на підвищення цін? Якщо цього не передбачено, а отже, не одну чверть доведеться фінансувати республіканським бюджетом, а не союзним, тоді ми зовсім нічого не зробимо по цих першочергових заходах.

АНТОНОВ В.І. Предусмотрены капиталовложения, я называл цифру

- 700 миллионов рублей строймонтажа, а на самом деле в новых ценах это 1 миллиард 182 миллиона рублей строймонтажа, или І миллиард 580 миллионов общих капвложений. Именно в новых ценах, так что это предусмотрено.

ГОЛОВА. Перший мікрофон, і останній... Другий мікрофон.

БОНДАРЕВ В.П., заступник голови Житомирської обласної Ради народних депутатів /Овруцький виборчий округ, Житомирська область/. Виктор Иванович, меня и моих избирателей волнует, какое место в программе социально-экономического развития в 1991 году займут вопросы Чернобыля. И непонятно, почему показательный план ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС был сделан отдельным разделом - это что, недооценка, иди какие-то есть сложности? И сразу же второе. В своем выступлении - я прошу прощения, но это одно к одному вы сказали, что потребности наши по Чернобылю большие, но у нас нет реальных возможностей. Отсюда вопрос: "у нас" - это в республике или "у нас" - это в целом Союзе?

АНТОНОВ В.І. Во-первых... Сразу последнее: в целом в Союзе. Мы вчера услышали о том, что Чернобыль остается первым объектом и для Союза. И все-таки деньги и ресурсы мы должны получить.

Что касается отдельной книги... Товарищи, у нас же вышло очень хорошее постановление N 288 в августе этого года, большая книжка. Предусмотрены все объекты, все, что будет сделано в 1991 году, что будет сделано в 1992 году. Мы решили, что эту толстую книжку на 200 листов заново издавать но надо. Мы издали то, что касается 1991 года, и вы эту книгу получили.

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу, дякую вам. Завтра і післязавтра збиратимуться комісії, відповідайте на запитання і аналізуйте.

Товаришу Коваленко, прошу вас. Вже немає часу, вичерпаний час... Скільки вам потрібно хвилин? До 30 хвилин.

КОВАЛЕНКО О.М., Міністр фінансів Української РСР. Шановний Голово! Шановні народні депутати! Рада Міністрів Української РСР...

ГОЛОВА. Регламент до ЗО хвилин.

КОВАЛЕНКО О.М. ... подає на ваш розгляд у складі Державного бюджету УРСР на 1991 рік проект республіканського бюджету і проект нормативів відрахувань від загальнореспубліканських податків та доходів до бюджетів областей і міст республіканського підпорядкування, а також звіт про виконання Державного бюджету республіки за 1989 рік.

Розробка основних показників проекту бюджету на 1991 рік проводилася в умовах становлення державного суверенітету і економічної самостійності республіки, поступового впровадження елементів ринкової економіки та нових взаємовідносин підприємств з бюджетом.

Фінансові ресурси України на наступний рік визначено на підставі прогнозних показників роботи народного господарства за обсягом виробництва та рівнем його ефективності з урахуванням введення нових оптових і закупівельних цін на продукцію, нових норм амортизаційних відрахувань, підвищених тарифів на державне соціальне страхування, а також змін складу затрат, що відносяться на собівартість продукції.

При визначенні напрямків використання бюджетних коштів враховано необхідність першочергового забезпечення грошовими ресурсами заходів, передбачених Законом Української РСР про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу в народному господарстві Української РСР та соціальної програми.

Шановні народні депутати! Перш ніж перейти до детальної характеристики проекту бюджету наступного року, дозвольте вас поінформувати про хід виконання Державного бюджету поточного року та про фінансовий стан, що склався зараз на Україні.

За попередніми розрахунками бюджет республіки цього року буде виконано по доходах на 100,4 відсотка, а по видатках - на 100 відсотків. Проте залишиться невиконаним республіканський бюджет по доходах на суму понад 700 мільйонів карбованців в основному через те, що не повністю розміщено Державну республіканську внутрішню п'ятипроцентну позику на суму 1,5 мільярда . карбованців та не надійдуть до бюджету платежі з прибутку підприємств системи Держагропрому УРСР, Міненерго УРСР, Мінлегпрому

УРСР, Міндеревпрому УРСР та деяких інших у розмірі десь близько 360 мільйонів карбованців.

Ускладнило фінансову ситуацію дострокове введення нових закупівельних цін без зміни роздрібних на окремі види сільськогосподарської продукції, збільшення заробітної плати багатьом категоріям працівників та інші обставини.

Це, а також матеріальна і фінансова розбалансованість у народному господарстві, зниження трудової, виробничої та договірної дисципліни, порушення господарських зв'язків, змусило Уряд вжити ряд жорстких, у тому числі з непопулярних заходів щодо подолання бюджетного дефіциту в поточному році, забезпечення необхідними грошовими ресурсами завдань, передбачених планом і бюджетом та вирішення невідкладних соціальних проблем.

Розробка проекту бюджетних ресурсів наступного року провадилась у напрямі повної мобілізації внутрішньогосподарських резервів, суворого режиму економі і у витрачанні державних ресурсів.

Разом з тим нам не вдалося сформувати бюджет без дефіциту. Перехід на нові оптові ціни і тарифи значно скорочує надходження податку з обороту - основного джерела доходів бюджету. Не буде стягуватися податок з обороту по легкових автомобілях, тютюнових виробах, хлібопродуктах, електроенергії, продукції шинної промисловості та ряду інших товарів. Втрати доходів бюджету становлять у зв'язку з цим 7 мільярдів карбованців.

Оподаткування прибутку підприємств і організацій за новими ставками також зменшує надходження податку на прибуток на 4,9 мільярда карбованців.

За розрахунками Міністерства фінансів УРСР і Державного комітету УРСР по економіці загальна сума фінансових ресурсів республіки в 1991 році становитиме 105 мільярдів карбованців.

З цієї суми через бюджет перерозподіляється трохи більше третини, а решта коштів залишається в розпорядженні господарств для їх. власних потреб. Крім того зазначу, що в розпорядженні підприємств будуть значні кошти фондів економічного стимулювання та цільового фінансування, які раніше не були використані у зв'язку з недостатністю матеріально-технічних ресурсів.

За станом на 1 січня 1990 року залишки таких коштів становили 24 мільярди карбованців, а на 1 січня 1991 року вони досягнуть орієнтовно 27 мільярдів карбованців.

Відповідно до Закону УРСР про економічну самостійність Української РСР формування доходної бази республіканського та місцевих бюджетів на 1991 рік провадиться самостійно. З той же час Українська РСР згідно з законом на договірних засадах повинна брати участь у цільовому фінансуванні зі свого бюджету загальносоюзних і міжреспубліканських програм.

Та оскільки зараз такі договори ще не укладено, в проекті бюджету на 1991 рік враховано передачу до союзного бюджету частини доходів, які надходять на територію республіки в розмірах, визначених союзними законами, а саме: 30 процентів від податку з обороту /це 6,4 мільярда карбованців/, 22 проценти прибутку підприємств союзного і республіканського підпорядкування /це 7 мільярдів карбованців/ та 50 процентів надходжень від реалізації облігацій Державної позики 1982 року - це сто десять мільйонів карбованців. Таким чином, загальна сума відрахувань до союзного бюджету становитиме понад 13 мільярдів карбованців або 12,4 процента загальної суми фінансових ресурсів республіки.

У розпорядженні республіки в 1991 році залишаються відрахування від податку з обороту /це 14,8 мільярда карбованців/, податку з прибутку державних підприємств і організацій та кооперативних і громадських організацій /це десь близько 11 мільярдів карбованців./

Загальний обсяг бюджетних ресурсів республіки на 1991 рік за спроектованими розрахунками визначено в сумі 38,4 мільярда карбованців.

Видатки бюджета України на 1991 рік визначені в розмірі 50,3 мільярда карбованців, або перевищують доходи на 11,9 мільярда карбованців. У порівняних умовах, тобто без коштів на виплату пенсій, що надходили з союзного бюджету, видатки бюджету на 1991 рік зростуть проти 1990 року на 18,6 мільярда карбованців. Із загальної суми видатків асигнування на фінансування народного господарства становитимуть 29,1 мільярда карбованців, або зростуть на 10,7 мільярда карбованців. Видатки на соціальнокультурні заходи складають 17,6 мільярда карбованців, або більше проти поточного року на 6,4 мільярда карбованців. Різке збільшення видатків викликане, насамперед, необхідністю забезпечення відповідними коштами пріоритетного розвитку села, здійснення активної соціальної політики в умовах переходу до ринкової економіки.

На розвиток агропромислового комплексу з урахуванням заходів, передбачених Законом Української РСР про пріоритетність соціального розвитку села, намічено спрямувати з бюджету 4 мільярди карбованців, що на 1,8 мільярда карбованців, або на 80 відсотків більше, ніж у поточному році. Крім того, одночасно зменшується надходження податків від господарств агропромислового комплексу на суму 1,5 мільярда карбованців. На розвиток агропромпслового

комплексу також направляється близько 12 мільярдів карбованців власних коштів господарств.

У соціальну сферу АПК і на створення матеріально-технічної бази переробної промисловості та інших його галузей направляються капітальні вкладення в розмірі 2,9 мільярда карбованців із загального обсягу 4,2 мільярда, або 68,6 процента. Їх питома вага, як передбачено законом, перевищує частку АПК в національному доході республіки на 15,6 пункта.

У 1991 році держава бере на утримання колгоспні дитячі садки, клуби, будинки ветеранів праці та інші установи, які раніше фінансувалися за рахунок коштів господарств. На це виділяється понад 800 мільйонів карбованій.

Шановні народні депутати! Збільшення асигнувань з бюджету на соціально-культурні заходи більш ніж на половину, або на 54.8 процента, дає можливість забезпечити нормальні умови для роботи розширеної мережі соціально-культурних закладів. У бюджеті повністю враховані кошти на підвищення ставок і посадових окладів, заробітної плати тим категоріям працівників народної освіти, підготовки кадрів, культури і охорони здоров'я, яким наближені строки підвищення зарплати. Це становить 846 мільйонів карбованців. Передбачено також введення нових умов стипендіального забезпечення - це 308 мільйонів карбованців: підвищення норм видатків на медикаменти 334 мільйона карбованців, придбання шприців і голок разового користування - це 210 мільйонів карбованців. Додаткові кошти виділяються також на збільшення грошових норм харчування у дитячих дошкільних закладах. на придбання шкільних підручників і літератури для бібліотечних фондів.

У наступному році передбачається ввести щомісячну допомогу на дітей віком від півтора до шести років, підвищити розмір державної допомоги одиноким матерям, допомоги на дітей малозабезпеченим сім'ям, на що виділяється 700 мільйонів карбованців.

У 1991 році майже вдвічі /з 331 мільйона до 644 мільйонів карбованців/ збільшуються бюджетні асигнування на фінансування науково-дослідних робіт. З метою забезпечення фінансування наукових досліджень з проблем агропромислового комплексу виділяється 120 мільйонів карбованців для новоствореної Української академії аграрних наук.

Перехід до ринку потребує створення певного резерву коштів для соціальної підтримки громадян, які тимчасово втратять роботу. З цією метою передбачається створення цільового Республіканського фонду професійної орієнтації і допомоги населенню, а також державної служби зайнятості. Фонд буде формуватися за рахунок різних джерел. У проекті бюджету на цю мету передбачено 500 мільйонів карбованців.

Шановні депутати! Наведені мною дані про виділення коштів на розвиток соціальної сфери наочно свідчать про те, що навіть у найскладніших умовах держава робить усе можливе для поліпшення життя наших людей та їхнього соціального захисту.

Тому не можуть не викликати обурення факти марнотратства, безгосподарності, привласниця коштів, байдужості при їх використанні, що набули широкого розповсюдження в республіці. Тільки за перше півріччя цього року апаратом КРУ Мінфіну УРСР виявлено незаконних витрат, недостач, розтрат і привласнень грошових коштів і матеріальних цінностей більш як на 18 мільйонів карбованців. На фінансування державних централізованих капіталовкладень, виходячи з реальних можливостей, із бюджету виділяється 4,2 мільярда карбованців, що перевищує асигнування поточного року на півмільярда карбованців. Із цієї суми, як я говорив раніше, 2,9 мільярда карбованців намічається виділити на фінансування потреб агропромислового комплексу.

Проте для повного забезпечення коштами лімітів державних капітальних вкладень не вистачає 4,1 мільярда карбованців. Тільки на третин? забезпечується асигнуваннями капіталовкладення в соціальну сферу, не вистачає їх для розвитку будівельної індустрії та промисловості будівельних матеріалів, житлового будівництва.

З метою недопущення зменшення обсягів вказаного будівництва, на думку Уряду, необхідні кошти потрібно вишукати за рахунок власних ресурсів, що є в розпорядженні підприємств і організацій. Було б доцільно, щоб такі кошти були зосереджені в республіканському інвестиційному фонді.

При визначенні асигнувань на житлово-комунальне господарство, транспорт враховано необхідність здійснення практичних кроків для обмеження виплат дотацій плановозбитковим підприємствам. Тому проблема збиткової діяльності міського електричного і автомобільного, річкового транспорту, а також житлового господарства повинна вирішуватися за рахунок докорінного поліпшення їх роботи, а також шляхом упорядкування діючих цін і тарифів. Асигнування з бюджету на дотації передбачаються тільки для організацій систем Мінкультури УРСР, Міністерства охорони здоров'я УРСР і Державного комітету УРСР у справах молоді, фізичної культури та спорту в загальній сумі 74,1 мільйона карбованців. У проекті Державного бюджету республіки на 1991 рік передбачені асигнування на утримання органів державної влади, управління, судів і нотаріальних контор в сумі 836 мільйонів карбованців, що більше поточного року на 263 мільйони карбованців. Збільшення асигнувань викликано, насамперед, передачею фінансування із союзного на республіканський бюджет

видатків на утримання деяких органів управління, створення податкових інспекцій, дев'яти нових республіканських комітетів - це 63,4 мільйона карбованців - та підвищення тарифів на соціальне страхування.

Останнім часом багато йде розмов про скорочення апарату управління. Дійсно, на його утримання витрачаються великі кошти. Та все закінчується тільки скороченням чисельності міністерств і відомств, тоді як величезний, надмірний управлінський апарат /понад 2,3 мільйона чоловік / зосереджено на підприємствах і в організаціях, і він утримується ними. У 1990 році ці витрати становитимуть близько 7 мільярдів карбованців. Саме цей апарат підлягає, мабуть, скороченню в першу чергу.

Товариші! Витрати на ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на переселення кримських татар у бюджеті республіки на 1991 рік не заплановані. Передбачається, що вони будуть провадитись із союзного бюджету, в тому числі на виплату пільг громадянам, які постраждали від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та тим, що проживають в радіаційно забруднених районах.

У проекті бюджету також не враховані видатки на індексацію доходів населення у зв'язку із застосуванням вільних і договірних цін. Мається на увазі, що кошти на цю мету будуть вишукуватися в ході виконання бюджету в залежності від зростання цін.

Шановні депутати, тепер - про республіканський бюджет, який ми повинні затверджувати. Виходячи з фінансових можливостей республіки в цілому, про які я вам доповідав, та керуючись щойно затвердженими Верховною Радою УРСР законами про бюджетну систему республіки і місцеве самоврядування, сформовано республіканський бюджет на 1991 рік по доходах і видатках у сумі 19 мільярдів 895 мільйонів карбованців.

Доходи республіканського бюджету включають надходження коштів: від податку з обороту за відрахуванням сум, що передаються до союзного та місцевих бюджетів /4,6 мільярда карбованців/, від прибутку підприємств і організацій союзного і республіканського підпорядкування в розмірі 10 процентів, або 4 мільярди карбованців, зборів та різних неподаткових доходів 377 мільйонів карбованців. Для того, щоб повністю профінансувати передбачені бюджетом заходи, необхідно в ході виконання бюджету вишукати додаткові доходи в сумі 9,3 мільярда карбованців, бо у нас дефіцит республіканського бюджету становить приблизно 48 процентів. Основний тягар дефіциту - 9,3 мільярда карбованців - ліг на республіканський бюджет.

Стосовно конкретних заходів, за рахунок яких намічається покрити бюджетний дефіцит, я доповім нижче.

Видатки республіканського бюджету визначені, передусім, з необхідності забезпечення коштами заходів галузей економічного і соціального розвитку, що мають загальнореспубліканське значення.

На фінансування соціально-культурної сфери передбачено 3,4 мільярда карбованців, з них на фінансування освіти й культури - 2 мільярди 37 мільйонів карбованців.

У республіканському бюджеті передбачено також 372 мільйони карбованців на утримання органів державної влади і управління, судів, що на 184 мільйони карбованців більше асигнувань 1990 року.

Перехід народного господарства республіки на ринкові відносини, безумовно, вимагає, докорінної перебудови структури і функцій органів управління. Ця робота проводиться постійно. За попередні два роки, наприклад, при перебудові структури управління народним господарством ліквідовано 9 міністерств і відомств, скорочено чисельність їх апарату на 5,6 тисячі одиниць або на 36 процентів. У поточному році за рішенням Верховної Ради і Уряду України ліквідовано три, реорганізовано 7 міністерств та передбачено додатково скоротити чисельність працівників апарату міністерств і відомств більш як на півтори тисячі одиниць, або на 16 процентів.

Шановні депутати! Починаючи з 1991 року на фінансування бюджету республіки переданий ряд підрозділів і установ Міністерства внутрішніх справ, які раніше утримувались за рахунок союзного бюджету.

У проекті республіканського бюджету на 1991 рік передбачено асигнування у вигляді субвенцій /цільовим призначенням/ областям і містам республіканського підпорядкування на виплату різниці в цінах по м'ясу, молоку та інших сільськогосподарських продуктах на загальну суму 2,2 мільярда карбованців.

Більше половини /63,4 процента/ обсягу доходів бюджету республіки на 1991 рік займають бюджети місцевих Рад народних депутатів. У бюджети місцевих Рад народних депутатів будуть зараховуватись усі закріплені діючим законодавством доходи. Шляхом загальнореспубліканських податків передбачається передати до місцевих бюджетів понад 48 процентів податку з обороту, податок

на прибуток в розмірі 13 процентів. Отже, на фінансування галузей народного господарства з місцевих бюджетів передбачається виділити 17,6 мільярда карбованців, на соціальнокультурні заходи

- 14,3 мільярда карбованців, на утримання місцевих органів державної влади і управління - 464 мільйони карбованців. На відміну від минулих років передбачається передати на фінансування з місцевих бюджетів відшкодування різниці між закупівельними та розрахунковими цінами на м'ясо і молоко, що споживається на місцях, у сумі 13 мільярдів карбованців. Це буде стимулювати підвищення ефективності виробництва і ощадливе використання бюджетних коштів на цю мету, а також сприятиме створенню передумов для реалізації принципів ринкової економіки.

У фінансуванні заходів, що здійснюються на території України, бере участь і союзний бюджет. Я про це говорив, й не буду повторюватись, мабуть.

Шановні народні депутати? Запроектований занадто великий дефіцит бюджету може викликати посилення дестабілізуючого впливу на економіку республіки, поставити під загрозу здійснення намічених соціальних програмі, заходів щодо пріоритетного розвитку села та призвести до інших важких наслідків.

Враховуючи становище, що склалося, Рада Міністрів УРСР подає на ваш розгляд розроблений комплекс заходів, які забезпечать збалансованість бюджету шляхом максимальної мобілізації в бюджет додаткових фінансових ресурсів. Серед них є й вимушені, тимчасові непопулярні заходи, оскільки вони безпосередньо зачіпають інтереси підприємств і населення. Тому я від імені Уряду звертаюсь до вас, шановні народні депутати, з проханням при розгляді

пропонованих заходів керуватися здоровим глуздом, спільністю наших інтересів щодо стабілізації фінансової обстановки в республіці, розумінням того, що Уряд вимушений іти на це. Іншого шляху сьогодні немає. Гадаю, що з розвитком ринкової економіки, із збільшенням виробництва і нагромаджень необхідність в них в подальшому відпаде.

Насамперед, пропонується ввести стабілізаційний податок з підприємств, об'єднань і організацій у розмірі 11 процентів до фонду оплати праці з віднесенням його на витрати виробництва. Введення цього податку економічно обгрунтовано, оскільки в затверджених оптових цінах і тарифах, що вводяться з 1 січня 1991 року, передбачені витрати на соціальне страхування в розмірі 37 процентів від фонду оплати праці, а фактично нарахування буде проводитися в розмірі 26 процентів.

Якщо не вилучити ці кошти, то в розпорядженні підприємств залишаться не зароблені колективами кошти в загальній сумі по господарству, тільки підпорядкованому Раді Міністрів УРСР, десь 3,3 мільярда карбованців.

Як уже було сказано, для фінансування капіталовкладень в соціальну сферу не вистачає 6 мільярдів карбованців. Уряд вважає можливим вишукати їх шляхом створення у складі республіканського бюджету інвестиційного фонду, який буде створюватися шляхом централізації 20 процентів від коштів амортизаційних відрахувань усіх розташованих на території республіки підприємств і організацій /крім підприємств агропромислового комплексу/, що буде для них необтяжливо, враховуючи великі залишки фондів економічного стимулювання минулих років, і дасть можливість залучити до бюджету 2,5 мільярда карбованців.

До цього фонду слід зарахувати плату за нове будівництво або розширення об'єктів виробничого призначення, що здійснюється за рахунок власних коштів, яку доцільно ввести в розмірі 30 процентів. Тут ми не враховуємо будівництво нових об'єктів по випуску товарів народного споживання і агропромислового комплексу і деяких інших.

Важливим джерелом поповнення цього фонду може стати введення плати за незавершене будівництво /законсервування або тимчасове припинення будівництва/ об'єктів у розмірі до 10 процентів його вартості, а також надходження коштів від продажу недобудованих об'єктів і основних фондів та інші надходження, що спрямовуються на капіталовкладення, на загальну суму десь 0,7 мільярда карбованців.

У зв'язку з дооцінкою товарно-матеріальних цінностей, що буде проведена за станом на 1 січня 1991 року за новими оптовими цінами, передбачається залучити до бюджету 50 процентів цієї дооцінки, тобто понад 500 мільйонів карбованців.

Шановні депутати! Використовуючи практику зарубіжних країн, вноситься пропозиція про введення так званих акцизів за ставками в процентах до роздрібних цін, встановлених прейскурантами, на легкові автомобілі усіх марок, крім тих, які продаються учасникам Великої Вітчизняної війни, чорнобильцям, афганцям за пільговими списками, а також, може, тих, які в цьому році не одержані, але за них кошти заплачені, телерадіоапаратуру, коньяки, шампанське, марочні вина, тютюнові вироби, кіно і фототовари в розмірі від 30 до 50 процентів. Це дасть можливість додатково одержати в бюджет 2,2 мільярда карбованців.

Враховуючи, що ряд республік запровадив договірні та комерційні ціни на окремі види сировини як для внутрішнього споживання,

так і для міжреспубліканських поставок, передбачається встановити податок з обороту на олію /40 процентів від оптової ціни/ та спирт етиловий /200 карбованців за один декалітр/ з одночасним переглядом ставок податку з обороту на продукцію їх переробки. Запровадження цього заходу забезпечить збільшення надходжень до бюджету в сумі 4,2 мільярда карбованців за рахунок реалізації цієї сировини за межі республіки.

Відсутність у торговельній мережі значних запасів товарів, які могли б потребувати додаткових витрат на їх уцінку, дає можливість вилучити до бюджету 50 процентів коштів фонду уцінки, що створюється за встановленими нормативами від товарообігу.

Шановні депутати, з метою скорочення наднормативних запасів та підвищення економічної відповідальності в справі раціонального використання матеріальних ресурсів вважаємо доцільним установити починаючи з 1991 року за наднормативні непрокредитовані залишки товарно-матеріальних цінностей і невстановлене устаткування плату до бюджету в розмірі 10 процентів від їх вартості за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємств. Це дасть змогу одержати в 1991 році в бюджет понад 350 мільйонів карбованців.

Протягом тривалого часу порушується питання про необхідність перегляду діючого розміру оплати житла в будинках державного і громадського житлового фонду, яка зараз становить 13,2 копійки за один квадратний метр житлової площі. Низький, і, можна сказати, символічний розмір квартирної плати не покриває навіть експлуатаційних витрат житлового фонду, не кажучи про витрати держави на його капітальний ремонт. Щорічно на утриманні житла в належному

стані з державного бюджету виділяються значні кошти.

Справляння квартирної плати тільки за житлову площу ставить у нерівні умови мешканців комунальних квартир і так званих "хрущовок" і тих, хто проживає в ізольованих, з усіма вигодами квартирах. Корисна площа будинків, яка зараз не оплачується її мешканцями, становить третину загальної площі житлових квартир.

На думку Уряду, було б соціальне справедливим поширити плату за діючими тарифами на загальну площу квартир. Це дасть змогу ліквідувати збиткову експлуатацію житлового фонду майже на 200 мільйонів карбованців.

ГОЛОВА. Ви просили до 30 хвилин...

КОВАЛЕНКО О.М, Я закінчую вже. Товариші, прийняття запропонованих Урядом цих та інших заходів дасть можливість повною мірою забезпечити необхідними коштами заплановані потреби, в першу чергу в соціальній сфері - підвищити заробітну плату вчителям, працівникам культури, медичним працівникам до рівня середньої заробітної плати в цілому по республіці.

На затвердження Верховної Ради Української РСР подається звіт про виконання Державного бюджету за 1989 рік. Вам роздані матеріали, в яких наведено детально дані про виконання бюджету, тому я доповім лише його загальні показники.

Державний бюджет Української РСР за 1989 рік виконаний по доходах у сумі 40 мільярдів 257 мільйонів карбованців, або на

101 процент і по видатках у сумі 39 мільярдів 605 мільйонів карбованців, або на 99,5 процента до уточнених призначень.

Перевищення доходів над видатками становить 652 мільйони карбованців.

Шановні народні депутати! У своєму виступі я намагався об'єктивно розповісти вам про особливості бюджету 1991 року. Вважаю, що ви погодитеся зі мною, що наступний фінансовий рік буде непростим.

Рада Міністрів республіки просить затвердити поданий проект республіканського бюджету на 1991 рік, нормативи відрахувань до бюджетів областей і міст...

Проте хочу нагадати відому стару істину - одними фінансовими заходами фінанси не поправити. Корінь нашого безладдя - у постійному економічному спаді, скороченні виробництва, його низькій ефективності. Тому впевнений, що ми досягнемо позитивних зрушень, якщо всі разом по-справжньому займемося невідкладною справою - стабілізацією роботи підприємств, збільшенням випуску продукції та зниженням витрат, реальним наповненням споживчого ринку. Спасибі.

ГОЛОВА. Шановні товариші, зараз час на перерву, але може ми дамо можливість відповісти на запитання - десь у межах 15 хвилин. Одну хвилинку, я ж висловлюю пропозицію, а ви будете

голосувати. Для чого цей галас піднімати за столами? Тоді можна було б, скажімо, ще послухати 10 хвилин товариша Мінченка і на цьому завершити сьогоднішнє засідання. Немає заперечень? Прекрасно. Перший мікрофон.

ТИМЧУК С.А., голова колгоспу "Шлях до комунізму" Кам'янецьПодільського району /Кам'нець-Подільський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний Олександре Миколайовичу! У 1990 році державних централізованих капіталовкладень планувалося на об'єкти соціальної сфери в держгоспах, колгоспах 182,5 мільйона карбованців. За планом на 1991 рік планується 1 мільярд 248 мільйонів карбованців. А за лімітами Мінфіну Української РСР виділяється лише 67,5 мільйона карбованців, що менше плану 1990 року на 50 процентів. То виникає питання. Хіба так повинен вирішуватися Закон про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу у народному господарстві України і чи потрібно бюджетні діри республіки латати за рахунок села? Адже ми їх латали саме так протягом багатьох років.

КОВАЛЕНКО О.М. Я не зрозумів, що ви сказали.

ТИМЧУК С.А. Ви вибачте, ви не слухали просто. Я говорив, що планом 1990 року капіталовкладень централізованих на об'єкти соціальної сфери у держгоспах і колгоспах виділялося 182,5 мільйона карбованців. Планується на 1991 рік - 1 мільярд 248 мільйонів карбованців, а виділяється лише 67,5 мільйона, що менше від плану цього року на 50 процентів.

КОВАЛЕНКО О.М. У нас асигнування, які виділяються на пріоритетність розвитку села, збільшуються по всіх позиціях. Це якісь цифри ви мені називаєте, я вам можу зараз прочитати всі цифри по Закону про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу у народному господарстві України. Якщо мені дозволять.

ГОЛОВА. Спробуйте.

КОВАЛЕНКО О.М. Ось закон. Тут було записано: "збільшення питомої ваги державних централізованих капітальних вкладень" виділяється 2,9 мільярда карбованців. Правда, запитання в тому, коли ми розглядали проект пріоритетності розвитку села. Це ви агропрому покажіть - куди, на що видали. Мені не показуйте це, цього в бюджеті немає. Розрахунок такий: 6,9 мільярда централізованих капітальних вкладень в бюджеті. Із них 68 процентів від національного доходу /це біля 3,8 мільярда карбованців/ У зв'язку з тим, що загальні бюджетні асигнування на централізовані вкладення зменшилися до 4,2, я назвав, які заходи ми передбачили, щоб перекрити ці кошти.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представилася/. Шановний Олександре Миколайовичу у своїй доповіді ви сказали, що дуже багато скоротилося міністерств. Я хочу поставити два таких питання. Поперше, куди подівалися ті бідні люди, яких скоротили, і за рахунок кого збільшується кількість управлінського апарату?

КОВАЛЕНКО О.М. Я назву вам зараз. Ми тільки в цьому році /Я не називаю те, що було два роки тому/ скоротили 36... /нерозбірливо/... працюють вони на місцях. Деякі міністерства ми тримали на державному бюджеті.

Таке Міністерство, як наприклад Мінпобут, було перейменоване в "Союзбытсервис", там налічувалось 160 одиниць. Я вам доповідаю про бюджет. З бюджету ми кошти на ці міністерства не виділяємо. Міншляхбуд, Мінмісцевпром стали концернами і так далі.

А в цьому році ми ввели за участю Верховної Ради: Держкомітет УРФ по вугільній промисловості - 80 осіб /це 585 тисяч карбованців/, Держкомітет УРСР по захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС - 120 осіб /це 928 тисяч карбованців/. Комітет по соціальному розвитку села - 60 осіб і т.д. -усього 562 чоловіки /4,5 мільярда карбованців/.

Це відповідь на ваше запитання.

ГОЛОВА. Ви знаєте, що коли затверджувався кандидат на посаду Голови Ради Міністрів УРСР, то він сказав, що буде вносити нову концепцію, створювати нову структуру Уряду. Я хочу сказати, що у нас з вами ще буде в перспективі величезна і надзвичайно складна в усіх відношеннях робота, спрямована на скорочення хоч декількох людей. Тому що вони не скорочуються, вони переходять з одного місця на інше.

Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановний Олександре Миколайовичу.

У цьому році на першій сесії Верховної Ради УРСР була прийнята

постанова про невідкладні заходи по ліквідації наслідків Чорнобильської аварії. На виконання цієї постанови Рада Міністрів прийняла свою постанову, в якій передбачено будівництво нових потужностей переробної промисловості. Зокрема, в Чернігові заплановано будівництво заводу, точніше цеху, який би переробляв молоко і виробляв стерильне молоко, аби забезпечити більш-менш "чистими" продуктами населення регіону. На це знадобиться сім з половиною мільйонів інвалютних карбованців. Зараз будівництво затримується. Чи є можливість хоча б у наступному році отримати ці гроші для обладнання, бо інакше заводу не буде.

КОВАЛЕНКО О.М. Це запитання, мабуть, треба було задавати не Міністрові фінансів. Справа в тому, що валюта Міністр фінансів на сьогодні не має, як і наш бюджет. Це треба, може, звернутися до Уряду?...

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ПІВЕНЬ М.І., голова колгоспу імені 118 загиблих комунарів Шахтарського району /Макіївський-Совєтський виборчий округ, Донецька область/. Бюджет наш с большим дефицитом, и это понятно. Помимо этого, мы говорим, что на медицину нужно добавить миллиард, на народное образование - 2 миллиарда, на АПК и соответственно на все добавлять. Неужели нас спасет сегодня повышение цен на продукты питания и, как вы назвали, на продовольственную группу. Ведь средний уровень жизни людей не увеличивается. И как объяснить

такую ситуацию, что в магазинах сегодня преобладают кооперативные товары во всех видах продукции. А какой удельный вес сегодня составляют кооперативы в государственной торговле? Так не лучше ли нам привести ценообразование в порядок, а тогда приступить к обсуждению бюджета?

КОВАЛЕНКО О.М. Понятен ваш вопрос. Дело в том, что я называю меры, которые мы предлагаем регулярно, и дефицит бюджета у нас складывается, в основном, из-за того, что предусмотрено почти 22 миллиарда рублей дотаций на то, что вы называли. В том числе 20,4 миллиарда рублей на сельскохозяйственную продукцию. Тут - 10,5 миллиарда рублей на мясо, 5,7 миллиарда - на молоко, но и этого еще недостаточно будет, мы видим. Кроме того, у нас 7 миллиардов рублей задолженности банку, который каждый день пишет нам бумаги, требует отдать деньги, ибо он стал акционерным и начисляет нам 6 процентов, сейчас уже, за пользование кредитом.

Еще и долги образовались за десять лет, и не по вине республики, потому что мы от Союза получали определенную сумму на дотацию, а за счет перевыполнения производства мяса, молока набежало потихоньку за каждый год около 7 миллиардов. Тут уже просто надо обращаться к Верховному Совету, когда мы будем рассматривать Закон о банках и когда у нас будет свой национальный банк /если он будет/, чтобы этот национальный банк кредитовал агропромышленный банк по каким-то хоть немного сниженным процентам.

И вы правильно говорите, видимо, эти меры предусматривают прежде всего покрытие дотации, и мы не покрыли капитальных вложений. Для чего просим создать инвестиционный фонд, чтобы дать 4 миллиарда, в том числе и АПК, и на строительную индустрию, и другим министерствам, которые этого требуют. Я за то, чтобы посмотреть и решить /если вы пойдете на это/, что вот эту дотацию отдать предприятиям, которые производят продукцию...

ГОЛОВА. Більш коротко, будь ласка.

КОВАЛЕНКО О.М. А тем, кто ее потребляет - населению. И особенно населению, которое не имеет прожиточного минимума.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

РИБАЛЬЧЕНКО А.А., віце-президент державного концерну "Укршляхбуд " /Котовський виборчий округ, Одеська область/. Убедительная просьба отвечать конкретнее, не читать нам лекции. А вопрос такой. Владельцы транспортных средств постоянно требуют, чтобы транспортный налог, который они выплачивают, использовался на улучшение состояния автомобильных дорог в регионах, как это предусмотрено соответствующим указом. Почему же это не выполняется?

КОВАЛЕНКО О.М. Я понял.

РИБАЛЬЧЕНКО А.А. Мы вводили .../нерозбірливо/... один раз, а сейчас просто в бюджет. Почему не на дороги?

КОВАЛЕНКО О.М. Дело в том, что вы имеете в виду транспортный налог, который платят не по указу, а который у нас два года подряд забирали на строительство дорог Нечерноземья. С 1991 года вся эта сумма - по предварительным расчетам это 286 миллионов рублей, поступает в местные бюджеты. И там решат, куда их направить. Я думаю, что как раз на дороги. Вы примете решения на своих сессиях, начиная от сельского Совета, оттуда, где будут формироваться бюджеты. Республиканский бюджет не получает ни одного рубля от этого налога.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЄРШОВ А.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи /Сарненський виборчий округ, Ровенська область/. Шановний Олександре Миколайовичу! На охорону здоров'я, згідно з поданим вами бюджетом, виділяється 6,7 мільярда карбованців, що на 2,5 мільярда більше минулого року / або на 58 процентів/. Але якщо розібратися далі, то з цієї ж суми 1,2 мільярда йде на підвищення цін і тарифів, півмільярда - на збільшення відрахувань з 7 до 26 процентів на заробітну плату і на підвищення зарплати ще 0,2 мільярда. Тобто, забирається з тієї суми 1,9 мільярда карбованців, і фактичного приросту на охорону здоров'я залишається 14 процентів, як і кожного року.

Поясніть будь ласка, навіщо "вуалювати" для красивої цифри ці - 58 процентів, коли фактично зростання видатків на охорону здоров'я 14 процентів? Я пропоную це питання, оскільки ми хочемо, щоб Міністерство охорони здоров'я надало значно більшу допомогу п'яти мільйонам населення, яке постраждало від чорнобильської аварії.

КОВАЛЕНКО О.М. Ви правильно говорите. Дійсно, виділяється на охорону здоров'я і фізичну культуру на 2,5 мільярди карбованців більше. Тільки ж, якщо їх "очистити" від оптових цін, від соціального страхування, куди закладено 26 процентів, то все ж видатки на охорону здоров'я збільшуються десь на 40 процентів. Це й підвищення заробітної плати медпрацівникам і збільшення асигнувань на медикаменти, які використовуються лікарнями. Зрештою, я можу доповісти комісії, яка буде цим займатися, про все досконально, до карбованця.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КУЦАЙ І.Л. Шановний Олександре Миколайовичу! З першого січня підвищуються оптові ціни на продукти, продукцію переробної й харчової промисловості, на будівельні матеріали. Це обов'язково позначиться на інтересах усіх верств нашого населення. В бюджеті немає компенсації на ці цілі, а це, мабуть, 20 - 25 мільярдів карбованців.

Запитання моє таке. Чи можемо ми прийняти план і бюджет раніше, ніж приймемо Закон про соціальний захист населення?

КОВАЛЕНКО О.М. Справа в тому, що ми індексацію будемо населенню .../нерозбірливо/... значить, щоб надходило в бюджет, або ж кошти направлятимуться .../нерозбірливо/. Інших коштів поки що немає. Я не знаю, наскільки зростуть роздрібні ціни, і будуть вони підвищені чи ні.

КУЦАЙ І.Л. Сьогодні одна тисяча цегли коштує 60 карбованців, а першого січня в торгівлі буде десь до 150 карбованців. Це сто карбованців на кожній тисячі цегли.

КОВАЛЕНКО А.М. Видатків на це ми не передбачали.

КУЦАЙ І.Л. Де ж соціальний захист населення в наших планах?

КОВАЛЕНКО О.М. Зрозумійте - чому ми зараз говоримо про бюджет так важко? Тому, що у всій нашій ціновій реформі такі перекоси. Підняли закупівельні ціни, піднімають оптові, але мовчать про ціни роздрібні. Такого ж ринку бути не може! Коли там така ціна, то де ж ми візьмемо кошти для того, щоб роздрібну зберегти? Просто незрозуміле.

ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу, дякую, ваш час вичерпаний. На письмові запитання відповісте на комісіях. Я надаю можливість виступити товаришу Мінченку, він просить 10 хвилин. Запитань до, Мінченка не буде, то вже на комісіях.

МІНЧЕНКО А.К., голова Державного Комітету УРСР по матеріально-технічному постачанню. Уважаемые депутаты, уважаемый Леонид Макарович! Одним из наиболее объективных показателей увязки планов с ресурсами является уровень заключенных договоров на поставку продукции. Этими вопросами Правительство республики, и в частности Госснаб, начали заниматься еще с апреля нынешнего года, приняв организующее постановление Совета Министров Украины. Удивительные неторопливость, нерешительность, а порой неорганизованность союзных органов по формированию планов материальнотехнического снабжения на 1991 год вынудили нас с вами принять решение Верховного Совета по внедрению на территории Украинской ССР единого государственного заказа. Эти решения, как показало время, были правильными и своевременными, хотя союзными органами были резко осуждены. Мы подверглись жесточайшей критике со стороны союзных органов. Сегодня я вам могу доложить, что республика вышла по заключению договоров на 75 процентов при союзном среднем уровне 43 процента.

Характерно, что до заключения договора на уровне союзных республик у нас в месяц заключалось договоров на сумму около 10 миллиардов рублей. А после заключения договоров с двенадцатью союзными республиками месячный темп возрос до 22 миллиардов рублей в месяц. Анализ работы показывает, что мы выбрали правильный путь, и только работая по горизонтальным связям, то есть по межреспубликанским договорам, можно увязать народнохозяйственный план будущего года.

Что делается сегодня Правительством и, в частности, Госснабом и Госкомэкономики республики? За каждой союзной республикой. по распоряжению Совета Министров закреплены руководители бригад на уровне заместителей Председателя Совета Министров. В разных

регионах Союза постоянно работают от 30 до 60 бригад по заключению договоров. Раз в семь дней проводятся селекторные совещания. в которых принимают участие представители всех министерств, ведомств, ГлавПЭУ облисполкомов. На них оперативно решаются вопросы. В Госснабе и Госкомэкономике созданы отделы по работе с союзными республиками. К этой работе активно подключился наш Госкомстат. Думаю, что при дружной работе мы сможем выйти в 1991 году по сбалансированности, я имею в виду по заключенным договорам, на уровень 90 - 95 процентов.

Какие сложности мы испытываем, выполняя эту работу? Прежде всего - это вопросы импорта. Союзным Правительством и сегодня не решен вопрос закупки по импорту сырья и материалов, необходимых для работы наших предприятий. А это предприятия Минлегпрома и агропромышленного комплекса, химии и машиностроения. Эти ресурсы

- на 1,6 миллиарда инвалютных рублей. Подвижки в этом вопросе, я должен сказать, сегодня есть. Прежде всего решается... практически решён вопрос по Минлегпрому, решаются вопросы по агропромышленному комплексу. Однако вопрос по химической промышленности, вопрос по машиностроительным предприятиям до конца еще не решен.

Президент позавчера, делая доклад, пообещал в ближайшие три-четыре дня решить эти вопросы. Надеемся, что эти вопросы будут решены.

Большие сложности и серьезное опасение вызывают вопросы лесоснабжения. Вы знаете, что в республике леса очень и очень мало. Из районов России мы должны получить и завезти в будущем году 12,2 миллиона кубометров леса. После заключения договора с Россией этот вопрос сдвинулся с мертвой точки, и мы сегодня имеем договоров на 8 миллионов кубометров леса, которые необходимо завезти из России. Но я подчеркиваю: помимо того, что идет заключение договоров, нам надо выполнять свои обязательства.

Это поставка продуктов питания, это поставка метала, проката и другой продукции. Россия, чтобы решить вопросы лесоснабжения, пошла на переруб лесосеки почти на 9 миллионов кубометров, отменила запрет на молевые сплавы, приняла и другие меры.

Вот здесь хотелось бы сказать о нашем отношении к поставке леса из территории нашей республики. Я имею в виду наши лесные области. Ряд областей объявили в своих регионах заповедники, стали сами распределять лес по своему усмотрению, сократили на 1991 год лесосечный фонд почти на миллион кубометров. В результате сегодня не обеспечено производство мебели, фанеры, плит ДВП, ДСП и другой лесопродукции.

Я убедительно прошу отменить эти решения, на каком бы уровне раньше они ни принимались. Без отмены этих решений мы, естественно, не сможем сбалансировать лесоснабжение по Украинской ССР на 1991 год. Это решение должно дать одно: мы должны сохранить уровень производства лесопродукции на территории Украины не ниже плана 1990 года.

Медленно, а порой и очень плохо запускается производство на остановленных или намеченных к остановке предприятиях. Это литейное производство, химическое производство в Днепропетровске, Луцке, Горловке, Белой Церкви и других городах. В целом на Украине закрыто или готовится к закрытию 61 литейное производство. Я мог бы перечислить таких примеров много. Это производство минерале ватных изделий и другие. Это очень существенно сказывается на сбалансированности плана 1991 года.

Я просил бы ... есть по этому поводу ваше решение. Здесь много присутствует председателей облисполкомов, исполкомов городов. Я просил бы пересмотреть эти решения, действия и выполнить решение, которое мы с вами в этом зале принимали.

Все эти меры выполнимы и реальны, но при одном условии, что мы вместе с вам отстоим наш впервые внедренных государственные заказ республики. При утверждении плана и госбюджета я просил бы, чтобы мм записали в постановлении: "Считать обязательным для предприятии и организаций, расположенных на территории республики, независимо от их ведомственной подчиненности и форм собственности выполнение установленного Советом Министров Украины единого государственного заказа. Органам Госарбитража республики обеспечить защиту прав предприятий по выполнению ими единого государственного госзаказа Украины". Союзные органы, выполняя указ Президента и постановления союзного Правительства, просто угрожают директорш предприятий, директорам объединений за выполнение нашего, а не союзного госзаказа. Мы просто просим, и я от имени предприятий прошу у вас защиты в этом вопросе. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Дякую. Я зараз зроблю оголошення. Шановні народні депутати! Завтра з 9 години в залі засідань Ради Міністрів, у кабінетах заступників керівників Держплану, Мінфіну депутати, групи депутатів можуть зібратися і з'ясувати будь-які проблеми, які в них виникають з питань плану, бюджету і такого іншого.

Далі. Завтра тут працюють комісії у кінозалі, залах, цьому залі. Запрошуються члени Уряду, особливо керівники Держплану і Мінфіну. Тут можна буде працювати, задавати запитання і одержувати відповіді. Ось така програма на завтра.

Працює повністю це приміщення і те, що через дорогу. Тут проводиться вся робота.

Таким чином, завтра, післязавтра і в неділю, якщо в когось виникне потреба, працюють комісії і обговорюють, аналізують проблеми, які ми сьогодні почули. У вас є документи, які можна аналізувати.

А в понеділок о 10 годині ми збираємося на пленарне засідання і починаемо обговорювати проекти плану і бюджету.

Ми порадимося з вами в понеділок, щоб ми обговорили... Якщо відвести... Порадимося скільки, може, й весь день доведеться присвятити цьому. Обговоримо, віддамо в комісії з урахуванням того, що комісії працювали. Вже сьогодні тут були відповіді на запитання. Дамо можливість комісіям попрацювати з таким розрахунком, щоб у середу приступити до прийняття цих документів.

Якщо ми впораємося з цією проблемою... Тому що у нас на вівторок є ряд інших проблем, зокрема, ви знаєте, й доповідь нашого Уряду про продовольче забезпечення. То ми могли б розраховувати на те, щоб у середу, прийнявши пі документи, завершити роботу і оголосити перерву до 20 січня.