ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 24 грудня 1990 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Прошу реєструватися. Прошу займати місця і приготуватися до реєстрації. Прошу ввімкнути машину "Рада", будемо реєструватися. У залі зареєстровано 326 народних депутатів, другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановні народні депутати, шановний Леоніде Макаровичу! 20 грудня група депутатів звернулася з листом до Президії Верховної Ради з проханням поряд із обговоренням і затвердженням проекту бюджету на 1991 рік вирішити питання підпорядкування податкової служби Міністерству фінансів. До нас з таким

проханням люди звертаються на місцях, у виконкомах. Обгрунтування доцільності саме такої крайньої необхідності ми виклали в листі, направленому Президії.

Леоніде Макаровичу, прошу ознайомити з листом сесію, вислухати думку з цього приводу Голови Ради Міністрів товариша Фокіна Вітольда Павловича і товариша Коваленка - Міністра фінансів. Я звертаюсь до депутатів з проханням при обговоренні проекту бюджету на 1991 рік висловити своє ставлення до цього питання і передбачити розгляд його при затвердженні даного бюджету в середу, так як у нас якраз співзвучні одне і друге питання. Дякую.

ГОЛОВА. Шановні товариші, надходять записки, щоб продовжити сьогодні обговорення до 20 години, а завтра з 10 до 12. Давайте порадимося. В принципі, можна було б так, скажімо, зробити. Не продовжувати сьогодні, а дати можливість паралельно працювати в комісіях після 18 години, а завтра відвести весь час для обговорення з свіжими силами. Будуть думки якісь у комісіях сьогодні ввечері, можна було б їх завтра обговорити. Таким чином, щоб завтра все це вирішити десь в межах до 12 години. Тоді виступило б... Ми рахували: скажімо, 4 години, 240 розділимо на 5

- це була б достатня кількість людей, яка б взяла участь у обговоренні. Це десь 40-45 чоловік могли б виступити, крім сьогоднішніх 14, які вже виступили. Це, я думаю, нормально було б для обговорення такого важливого питання.

Отже, що у нас виходить? Ми будемо зараз продовжувати обговорення. У нас завжди на сесіях при обговоренні таких питань висловлювали свою точку зору профспілки. Вони зараз незалежні, але гроші спільні, і життя наше спільне, і економіка спільна, і соціально-

культурна і інші сфери також спільні. То, може, ми послухали б Голову Федерації незалежних профспілок України /вона тепер так називається/ Ковалевського Анатолія Михайловича. Немає заперечень? Прошу, Анатолію Михайловичу. За ним виступатиме депутат Толстоухов.

КОВАЛЕВСЬКИЙ А.М., Голова Федерації незалежних профспілок України. Шановні народні депутати! Ми хотіли теж висловити позицію ради Федерації незалежних профспілок України щодо проектів плану та бюджету республіки на наступний рік.

По-перше. Складається враження, що проекти цих документів розроблялися без врахування того, що республіка є суверенною державою і відповідно до закону, прийнятого Верховною Радою, є економічно самостійною. Тобто, спрацював стереотип мислення і шаблонів минулих літ. Плани не збалансовані по сировині та матеріально-технічних ресурсах, капіталовкладення не забезпечені на 2,5 мільярда карбованців.

По-друге. Уряд, проголосивши, що головним принципом економічної політики буде орієнтація на людину, всебічне задоволення її потреб, на жаль, в проектах плану і бюджету цього не реалізував. Більше того, не визначено чітких пріоритетів і важелів, за допомогою яких можна було б забезпечити збільшення.../нерозбірливо/...національного доходу, а зроблена в основному ставка лише на покриття дефіциту бюджету за рахунок трудових колективів та населення. Це чітко простежується на таких прикладах.

Передбачено збільшення різних податків, прямого вилучення коштів із підприємств, організацій, установ, підвищення цін і тарифів на комунальні послуги, транспорт тощо. Зменшуються обсяги житлового будівництва, практично не збільшується виробництво багатьох видів

товарів народного споживання. Продаж продовольчих товарів залишається на рівні поточного року. Загалом все це приведе до подальшого зниження життєвого рівня населення. Але в якій мірі, на скільки доведеться підтягувати ремінці, Уряд, на жаль нічого не сказав.

Дуже гостро хвилює невизначеність Уряду щодо здійснення політики цін. Якщо не сказати більше, складається враження, що взагалі втрачений контроль за цими процесами. Нібито офіційних рішень Урядом не приймається, а на практиці ціни різко зростають, відкидаючи за межі бідності все більше і більше людей. Очікувати іншого нам не доводиться, якщо в своїй доповіді шановний Міністр фінансів товариш Коваленко Олександр Миколайович фактично визнав неспроможність навіть прогнозувати зростання цін на 1991 рік.

І, нарешті, як можна формувати план і бюджет на наступний рік, коли ще не визначено величини прожиткового мінімуму і гарантованої мінімальної заробітної плати, про що запитували, але доповідачі скромно промовчали. Хоча статтею 9 Закону про економічну самостійність України це чітко визначено і там записано: "Держава гарантує всім громадянам республіки прожитковий мінімум". Підсумовуючи сказане, рада Федерації незалежних профспілок України вносить такі пропозиції:

Представлені проекти Основних напрямів економічного і соціального розвитку та Державного бюджету Української РСР на 1991 рік повернути Уряду на доопрацювання з урахуванням виступу Голови Уряду. Ми вважаємо, що можна погодитися з пропозиціями, які висловлювалися тут на сесії, і нашими пропозиціями.

Друге. Просити Верховну Раду республіки першочергово прийняти пакет законів УРСР, які б забезпечували економічні, трудові і соціальні гарантії. Ви знаєте, товариші, коли ми почали готуватися до переходу до ринкової економіки, це ми трудящим обіцяли. І нам треба

ці обіцянки виконувати. Які ж це закони? Про підприємства та оподаткування, про соціальний захист населення та захист прав споживача, про індексацію доходів і про зайнятість населення. Адже без прийняття цих законів ми не маємо морального права реалізувати пропозиції Уряду, які передбачені проектами плану і бюджету. Я маю на увазі ті статті, де йдеться про підвищення цін, тарифів і так далі.

І третє. Відносно цін. Або забезпечити їх стабільність на товари першої необхідності та послуги /тобто на ті, що входять до споживацького кошика і формують мінімальний душовий споживчий бюджет, що малоймовірно в нинішніх умовах/, якщо ж Уряд неспроможний гарантувати це /а ми вважаємо, що це дуже важко/, то потрібно віддати безпосередньо населенню кошти, які нині йдуть на відшкодування збитковості виробництва цих товарів. Про це представники комісії говорили, ми їх підтримуємо. Цих коштів вистачило б як на компенсацію витрат, пов'язаних з разовим підвищенням цін, так і на індексацію доходів. За нашими підрахунками, на це потрібно приблизно 12 мільярдів карбованців, а ви знаєте, що сума дотацій перевищує 20 мільярдів. Такі наші основні пропозиції. Ми сподіваємося на підтримку народних депутатів. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Толстоухову. За ним виступатиме депутат Гетьман.

ТОЛСТОУХОВ А.В., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у справах молоді /Волноваський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Председатель, уважаемые депутаты, уважаемые члены Правительства! В народе говорят: "Дорога ложка к обеду". К нашему стыду, мы с этой ложкой явно

опоздали даже к ужину. Может быть, поэтому еще в пятницу было удивительно слышать от докладчиков мысль о том, что парламенту представлено достижение, в котором и голос трудовых коллективов, и последнее слово экономической науки, и смелый взгляд в будущее. Мы исходим из того, что план и бюджет должны быть лишены всякого шаманства, а в них должно ощущаться гражданское мужество Правительства, отдающего себе отчет в том, что в сложившейся ситуации без непопулярных мер не обойтись. Наконец мы должны обеспечить действенность принятых законов, выйти на бюджет с минимальным дефицитом.

После выступления Витольда Павловича Фокина, можно сказать, что позиция у нашего Правительства вырисовывается все отчетливее. Сказанное им заслуживает всяческой поддержки, особенно что касается металлургической и угольной промышленности, а также повышения заработной платы работникам народного образования и здравоохранения. Мы боимся, что Союз может превратиться в развалины суверенных земель. Мы против того, чтобы армия разбрелась по национальным квартирам, нас это пугает. Почему мы не замечаем того, что молодежь давным-давно растащили по ведомственным норам, в которых ее судьбами занимались и занимаются порой совершенно случайные люди? Вслед за заявлением хотелось бы в плане и бюджете найти хотя бы скелет той государственной молодежной политики, которую мы благословили созданием Госкомитета по делам молодежи, физической культуры и спорта. Что же в действительности?

В лучшем случае, образно говоря, разбросаны по страницам проектов кости, которые могут быть раздроблены и проглочены рынком, ведомственным эгоизмом в условиях паралича власти.

В лице Госкомитета по делам молодежи, физической культуры и спорта мы имеем структуру, созданную с новой целью, при глубоком кадровом обновлении и увеличении штата на минимальное количество единиц. Это дает нам моральное право выступать, с одной стороны, против раздувания аппарата управления, но, с другой - вынуждает ставить вопрос о создании комитетов по делам молодежи на местах, в исполкомах, базових Советах. Мы рассчитываем на поддержку в этом отношении.

Опыт зарубежных стран показывает, что государственная молодежная политика дает социально значимые результаты там, где на государственных общественных началах вкладываются средства в соответствующую структуру и подготовку кадров.

Мы серьезно думаем об основании государственной общественной службы молодежи, института молодежи, Республиканского молодежного банка, Украинского фонда поддержки молодых политиков и предпринимателей.

Правительство выделяет в этом году на молодежные программы 3 миллиона рублей /без учета роста цен/.

Хватит ли этого? Или снова придется ходить с протянутой рукой, которая того и гляди отсохнет в обстановке всевозрастающей нужды и всеобщего лицемерия.

Достаточно сказать о том, что в критическом положении находятся детско-юношеские спортивные школы, которые только в этом году требуют 40 миллионов рублей, но не предполагается выделить ни копейки. И мы рассчитываем, что в этом вопросе помогут местные Советы народных депутатов и централизованные фонды.

Я должен оказать о том, что 22 декабря в 12.00 был создан Национальный олимпийский комитет Украины.

И это ставит вопрос о содержании сборных команд Украины. К сожалению, на эти нужды не выделяется ни рубля. И в итоге, на душу населения у нас сегодня приходится 18 копеек на развитие физической культуры и спорта. Это стыдно и смешно! О каком здоровом поколении может идти речь! Мы рассчитываем, что Правительство с пониманием будет относиться к инициативам Комиссии Верховного Совета Украинской ССР по делам молодежи, Комитета по делам молодежи, физической культуре и спорту, молодежных газет, издательств "Молодь", "Веселка", "Радянська школа", которые находятся в критическом положении. Впрочем, как и вся молодежная экономика, которую облагают налогами, и неизвестно, куда потом эти средства направляются. Мы хотели бы поставить вопрос о том, чтобы они целенаправленно шли на решение молодежных программ.

Так уж получается, что Правительство наше в пожарном порядке отважилось на более решительные и смелые шаги, которых приходилось ждать очень долго. Поэтому, мы думаем, что нужны еще день-два для того, чтобы над всеми прозвучавшими здесь сегодня предложениями, замечаниями поработали. Но ясно одно, что план и бюджет нам нужно принимать до наступления каникул. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Гетьману. За ним виступатиме депутат Дорофєєв.

ГЕТМАН В.П., голова правління республіканського акціонерно-комерційного агропромбанку "Україна" /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. Шановний Голово! Шановні мої колеги! Діагноз тяжкої хвороби нашої економіки

відомий. Катастрофічний стан нашого бюджету і плану на 1991 рік - а я це стверджую - викликаний виключно наслідком цінової колізії. З пояснювальної записки Мінфіну України видно, що тільки від неузгодженості системи оптових і роздрібних цін в 1991 році на одну третину скорочуються доходи бюджету і вдвічі збільшуються видатки. Оце весь дефіцит бюджету.

Яка причина такої колізії? Відповідь проста: не закінчено комплексну реформу цін. Нові оптові, закупівельні ціни підвищуються /по народногосподарському комплексу республіки більш як на 70 мільярдів карбованців/ і вводяться в дію з 1 січня 1991 року, в той час як система роздрібних цін залишилася непереглянутою. Тобто комплексної реформи цін просто не відбулося.

Склалася така ситуація: для того щоб підтримати виробництво товарів народного споживання на існуючому рівні і при цьому не перенести на плечі населення витрати, пов'язані з підвищенням цін, як закликає до цього товариш Ковалевський, нам потрібно виділити з бюджету в розрахунку на рік приблизно 35 мільярдів карбованців. Ви бачите, що наш бюджет за одним варіантом - 38, а за другим - 50 мільярдів, і можете підрахувати, що практично весь бюджет ми повинні направити на ці цілі. Назву тільки головні галузі, які потребують дотації: харчова промисловість - 23 мільярди карбованців, компенсація населенню цін на вугілля - 800 мільйонів, по культурно-побутових товарах - 500 мільйонів карбованців, на вироби легкої промисловості - 100 мільйонів карбованців і так далі.

Звичайно, у проекті бюджету планується залишити часткове відшкодування різниці між роздрібними і оптовими цінами. Все інше, так би мовити, - це проблеми підприємств. Тепер, я гадаю, всім зрозуміло, що питання стоїть так: або згорнути виробництво збиткових

і малорентабельних товарів та послуг для населення, або привести систему роздрібних цін на ті товари у повну відповідальність з новими оптовими і закупівельними цінами і тим самим стимулювати їх випуск. На мій погляд, в умовах переходу на ринкові відносини, в умовах порожніх полиць наших магазинів існує єдине соціально справедливе, економічно обгрунтоване рішення - привести роздрібні ціни у повну відповідальність з новими умовами виробництва. Але все це - тільки при умові одночасного здійснення радикальних заходів щодо соціального захисту населення.

Слід відзначити, що згідно з нашим Законом про ціноутворення Уряд буде готовий ввести в дію постанову про державне регулювання цін уже з 1 січня 1991 року. В той же час механізм соціального захисту малоімущих верств населення знаходиться ще в процесі підготовки. І це не випадково. На мій погляд, немає високого координатора цієї важливої роботи. Мінфін, Держкомекономіка, Мінпраця, Комітет по цінах, Держкомстат, Укрпрофрада - ось кілька таких відомств, і кожне працює само по собі, і це турбує. Залишилося дуже мало часу, і нам, щоб не зірвати... /нерозбірливо/... стан нашого суспільства, не можна піти на лібералізацію цін, не створивши механізму соціального захисту населення.

Зверніть увагу на пояснювальну записку Мінфіна - це сторінка 13, абзац 3. Там записано: "У зв'язку з тим, що зараз немає можливості визначити майбутню динаміку зміни роздрібних цін в умовах застосування вільних і договірних цін, у прогнозі використання фінансових ресурсів не враховуються видатки на індексацію доходів населення".

Тим часом у доповіді Президента на ІУ З'їзді народних депутатів СРСР сказано, що на матеріальну підтримку наших громадян з низькими

доходами в 1991 році будуть направлені кошти в розмірі більш як 65 мільярдів карбованців.

Я хочу спитати: де ці кошти, чи будуть вони передані республіці в централізованому порядку? Ніхто мені на це запитання відповіді не може дати. Тому повторюю, що я вважаю за необхідне запропонувати Уряду вводити новий порядок формування цін лише за умови затвердження Урядом механізму соціального захисту населення.

Більше того, це питання настільки гостре... товариші, у мене ще три хвилини. Я хотів би викласти цю концепцію, дайте будь ласка.

ГОЛОВА. Даємо?

ГЕТЬМАН В.П. Дякую. Це питання настільки гостре, що бажано було б, щоб сам механізм соціального захисту був розглянутий у нашому парламенті. Дійсно, чим наповнюватиметься ця споживча корзина? Який метод індексації доходів буде визначено? /Ви знаєте, що в Білорусії - сьогодні по радіо сповістили - вводяться в дію механізми індексації цін, але це - дещо інше/. Які верстви населення Уряд збирається взяти під свій захист? Хто конкретно в Уряді буде координувати це важливе питання? Чи будуть при цьому зняті обмеження на ріст заробітної плати? Ось неповний перелік питань, які хвилюють не тільки кожного з нас, але й усіх наших виборців.

Це тим більш актуально, що, як видно з бюджету, поїзд підвищення цін уже почав рухатися. Дивіться, на сторінці 8 уже запропоновано підвищити плату за житло, за транспорт, за медикаменти. Вже прийнято рішення Уряду про підвищення тарифів на послуги зв'язку - з коефіцієнтом 1,75. До речі, про це ніде нічого не говориться.

Особливо я не можу погодитися з планами підвищення цін на медикаменти. Усе може зрозуміти наш терплячий народ. Але він не зрозуміє наших дій відносно зростання цін на ліки. Це негайно треба, на мій погляд, виправити. Отже, шановні депутати, сьогодні багато залежатиме від зваженої політики цін, від того, чи знайдемо ми шлях не розорити до кінця нашу Україну і в той же час не посварити Уряд і Верховну Раду з народом. Давайте всі разом зробимо все можливе, щоб не допустити ні першого, ні другого.

Що стосується плану і бюджету республіки на 1991 рік, то вони чітко віддзеркалюють наслідки тієї глибокої соціальноекономічної кризи, яка охопила все наше суспільство. Тому помилково було б думати, що в умовах унітарної держави Україна могла б зробити щось інше. Помилково також чекати від Уряду, що він у проектах плану і бюджету в оцих умовах запропонує якесь диво.

Ви бачили з виступу Голови Ради Міністрів товариша Фокіна, що планувати якісь надзвичайно великі доходи - це нереально. В проекті плану знайшли найбільше відображення порушені традиційні господарські зв'язки і відхід від доктрини директивності плану. Тепер всі наші надії будуть пов'язані з реальним наповненням тих двосторонніх горизонтальних зв'язків між республіками, за які так енергійно взявся новий Голова Уряду товариш Фокін.

Нема нічого дивного і в тому, що наш бюджет планує фінансувати не розвиток народного господарства, а перш за все вже створені борги. Відкіля взятися прибуткам, якщо телевізори, холодильники, майже всі товари культурно-побутового призначення, товари побутової хімії, цегла, взуття, верхній трикотаж і таке інше - все це потребує дотації. Це є та сама цінова колізія, на що я практично використав свій регламент.

Вихід один: усю енергію Уряду, міністерств, відомств спрямувати на перехід до ринкових відносин, терміново провести лібералізацію цін і одночасно включити в дію надійний механізм соціального захисту окремих верств населення. Зважаючи на все це, я пропоную в цілому погодитися з пропозицією Уряду щодо плану і бюджету. Як то кажуть: "Лучше горькая правда, чем сладкая ложь".

І користуючись нагодою, хочу привітати всіх виборців, вас, дорогі товариші, з наступаючим Новим роком. Побажати всім плідної праці в наступному році. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Депутат скористався можливістю першим зробити це. Слово надається народному депутату Дорофєєву. За ним виступатиме депутат Яценко.

ДОРОФЄЄВ В.М., ректор Комунарського гірничометалургійного інституту /Комунарський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые товарищи! Комиссия по образованию и науке понимает, что предложенный проект бюджета на 1991 год является переходным, и в приходной части формировался по-старому. В этом, наверное, больше нашей вины /я имею в виду всех нас, депутатов/, чем вины Правительства. Но нас не устраивает то, что и расходная часть построена по-старому. Хотя некоторые правки внес уже сегодня Председатель Совета Министров товарищ Фокин.

Товарищи, более 30 лет мы даем образованию не столько, сколько нужно для образования, а столько, сколько останется, считая преподавателей и учащихся нахлебниками. К сожалению, предложенный проект исходит из той же идеи. Но Правительству и всем нам, товарищи депутаты, надо помнить, что за эти годы - вы только вдумайтесь в цифру -

мы сползли со второго, третьего места в мире на пятьдесят второе по уровню образованности молодежи. Это было бы полбеды, но дело в том, что в таком же темпе сокращался рост производительности труда в промышленности, на селе. Вместо того, чтобы вкладывать деньги в мозги и здоровье народа, мы их закапывали в долгострои и довели страну до нищеты.

Наша комиссия считает необходимым увеличить финансирование системы образования. Здесь уже Витольд Павлович сказал, что 1,6 миллиарда рублей они уже нашли. Но, как минимум, увеличить необходимо на 1,9 миллиарда рублей, и сделать это нужно, чтобы поднять заработная плату учителей с 1 января. Так уже поступила Россия, и мы просто не совсем солидно будем выглядеть на этом фоне с нашими предложениями. Иначе мы скатимся еще дальше в кризисную яму.

Еще я хотел бы обратить ваше внимание и внимание Правительства на то, что образование и здравоохранение дают отдачу 4,5 рубля на рубль вложений. В развитых капиталистических странах считается, что около двух третьих роста национального дохода достигаются благодаря подготовке работников системы образования.

Я обращаюсь к народным депутатам, ко всем отраслевым профсоюзам, руководителям предприятий, советам трудовых коллективов с просьбой - если Правительство не сможет найти деньги, необходимые на систему образованна, передать их в виде займа Правительству на нужды образования. Я подчеркиваю - на нужды образования 1,9 миллиарда рублей из фондов социальноэкономического развития, которые, к сожалению, из-за нехватки ресурсов все равно останутся неиспользованными. Мы это просим потому, что учим ваших детей и внуков. Как мы их выучим, так и будет обеспечена ваша старость, которая неумолимо нас всех ожидает. Как-то Бисмарка спросили: "Чем объясняется победа Германии над Францией?" Он ответил: "Наш учитель

был лучше". Давайте же и мы создадим хотя бы минимум условий, чтобы наш украинский учитель понял, что мы хотим, чтобы он был лучшим.

Да, я хотел добавить следующее. Мы здесь все говорили о том, что нужно добиваться открытости нашего общества. Но, товарищи, при этом нам надо не забывать, что открытость границ для тех, кому сейчас тридцать-сорок пять лет /я имею ввиду ученых/ станет очень большим искушением уехать на Запад. А мы все долины знать, что дешевле платить своему, я подчеркиваю, своему ученому приличную заработную плату, чем втридорога покупать знания в виде сложной техники и технологии за рубежом.

В своем выступлении товарищ Антонов сказал, что планируется увеличение заработной платы. Казалось, это достаточно прилично для учителей. Но поймите, это же планируется сделать за счет их перегрузки! А учителя уже недобро шутят. Говорят так: на одну заработную плату мне есть нечего, а если на две работать, то уже есть некогда.

Удивляет меня также и то, что у нас даже не начинается разговор об индексации заработной платы. Я поддерживаю выступление товарища Гетьмана об индексации заработной платы государственных служащих, которые не могут никак по-другому добиться ее повышения. Мы делаем вид, что инфляция - это сугубо капиталистическое явление, а сами говорим, что с января начнем отпускать цены. У нас в комиссии лежит стопка писем, телеграмм учителей, которые говорят уже сейчас о нищенском состоянии их семейного бюджета. Поэтому мы просим Правительство дать четкий ответ на вопрос, когда же будет введена индексация стипендий, зарплаты государственных служащих и пенсий.

Бюджет после доработки, я считаю, необходимо принять, поскольку лучше иметь не совсем блестящий бюджет, чем не иметь никакого. Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Яценку. За ним

виступатиме депутат Євтухов.

ЯЦЕНКО В.М., голова Коростенської міської Ради народних депутатів, перший секретар Коростенського міськкому Компартії України /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Шановні товариші! Оскільки я представляю Комісію з питань Чорнобильської катастрофи, то питання чорнобильське нас насамперед хвилює. Від імені своєї комісії ми подали на розгляд Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін понад 20 зауважень і пропозицій. Треба відзначити, що цього року зроблений таки крок уперед, зрушені з місця багато тих проблем, які тривалий час не вирішувались. Мається на увазі відома постанова | 315 і додатки до неї.

Досить великі завдання встановлені на 1991 рік. Значно збільшується обсяг будівельно-монтажних і науково-дослідних робіт в нашій зоні. Все це є, і про це і виборці, і шановні депутати повинні знати. Але вони повинні знати і про те, що велика кількість заходів, які містить ця постанова і наша постанова про невідкладні заходи по ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи, вирішуються взагалі або не вирішуються повною мірою. Ми слухали ці питання на комісії, і мене зобов'язано доповісти про це Верховній Раді. Мається на увазі забезпечення населення в повному обсязі продовольчими товарами згідно з раціональними формами справді чистими, з лікувальними добавками.

Не виконується в повному обсязі і програма добровільного переселення. У багатьох областях України вештаються сьогодні сотні, а то й тисячі сімей, люди не можуть трудовлаштуватись. Місцеві органи влади, посилаючись на перехід до ринку, на відсутність відповідного рядка у бюджеті, не влаштовують цих людей, не дають їм житла, змушують

купувати будівельні матеріали на купони. Хіба можна побудувати за ці купони будинок?! Відсутність відповідних розділів у планах і бюджетах викликає таку ситуацію, коли наче і є у людини можливість вирішити проблеми, породжені Чорнобилем, і в той же час понабудовували таких залізобетонних огорож, що їх не перескочиш. Ми всіляко намагались піднести всі ці постанови і пільги в ранг закону про захист населення від наслідків чорнобильської катастрофи, але Рада Міністрів зволікає і не надіслала досі до Верховної Ради проект цієї постанови. Про це ж йдеться і у зверненні трудящих Коростенщини до Верховної Ради, в якому є 15 тисяч підписів. Його я сьогодні передав до Президії. На превеликий жаль, Вітольде Павловичу, і в вашій короткій доповіді ви також не торкнулися цієї болючої проблеми. З великою надією ми чекали помітних зрушень у плануванні і фінансуванні цієї проблеми на наступний рік. Не дочекалися.

По-перше, не забезпечене надійне фінансування цієї проблеми. Передбачається здійснити це із союзного бюджету. Але ми розуміємо, що зв'язок між центром і республікою сьогодні такий, що може змінитися у будь-який час. І про це йшлося в доповідях товаришів Масика і Фокіна. Тощ не треба впадати в амбіцію, посилаючись на думку товариша Абалкіна, а розумно шукати згоди із союзним Урядом. Це - неможливо, це - необхідно.

По-друге, я просив би депутатів, керівників підприємств, організацій підтримати такий надзвичайний захід, як створення надзвичайного фонду для ліквідації наслідків Чорнобиля за рахунок

5-процентних відрахувань.

Щодо проекту Основних напрямів. Було б доцільним виділити в них окремий розділ, у якому б чітко йшлося про забезпечення продуктами харчування на душу населення, бо в одній із довідок Ради

Міністрів говориться про те, що в зоні живе один мільйон чоловік, а в іншій довідці - що 1,8 мільйона. А це - різні речі.

Треба думати про перехід до міжнародних рівнів забруднення продуктів харчування, щоб не ставити нам на м'ясо штамп - "не для дитячого харчування". Наша господарка варить борщ для дітей з цього самого м'яса. Необхідно забезпечувати товарами народного споживання відповідно до грошових компенсацій, особливо такими товарами, як холодильники, пилососи, пральні машини, без яких не можна обійтися в цій зоні. Хотілось забезпечитись цими товарами в цьому році, а тепер на два роки розтягують цю проблему. Треба включати фінансування всіх, без винятку, областей для влаштування переселенців, щоб голови Рад будь-якої області України твердо знали, де треба брати гроші.

Останнє. У забруднених районах важко тягнути Радам самостійно комунальне господарство. Ми не прохачі. Треба зрозуміти, що із забруднених районів виїхали люди, а ці райони входять в новий рік, який вже буде з елементом ринку, хочемо ми цього чи не хочемо, соціально-економічно ослабленими. Якщо не вжити відповідних заходів, то до тієї біди, що маємо, додасться зростаюче зубожіння населення забрудненої зони. А цього допустити не можна. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Євтухову. За ним виступатиме депутат Петров.

ЄВТУХОВ В.І., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань розвитку базових галузей народного господарства /Центрально-Міський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні депутати! Проект плану та бюджету розглядали на нашій комісії. Перше враження від нього - негативне. Письмово ми подали своє вражання із висновками щодо плану і бюджету. І воно негативне не тому, що великий дефіцит бюджету - 12 відсотків, а тому що в бюджеті неоднозначно даються відповіді на безліч питань. А раз так, то й неоднозначне їх тлумачення, їх виконання, тобто, можливий їх зрив. Я не буду говорити про галузі важкої промисловості. Як приклад, візьму транспорт та зв'язок, які із держзамовлення вилучено, тобто зроблено вигляд, що державі не потрібно регулювання в цих галузях. Як результат, не потрібне їх обов'язкове матеріально-технічне забезпечення. Але це ж не так! І це підтвердив завідуючий відділом по транспорту та зв'язку Держекономіки товариш Коваль. І транспортні проблеми у містах, і черги інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни у райвиконкомах, і відсутність зв'язку на селі. Це все одні й ті самі проблеми, які видно неозброєним оком. Чи не краще заявити правду, якою б вона гіркою не була, і потім на цій основі ці проблеми вирішувати?

Сьогодні вранці на Президії ми слухали Голову Ради Міністрів, встигли обговорити його інформацію на комісії, і ось до якого висновку ми дійшли.

Перше. Ми повністю підтримуємо Голову Уряду в тих діях, що стосуються змін у підпорядкуванні підприємств металургії та вугільної промисловості республіки та змін у стосунках республіканського та союзного бюджетів. Більш того, Вітольде Павловичу, ми вважаємо, що такі зміни слід робити більш рішуче. Згодні з тим, що сказане

слід відобразити письмово у самому плані та бюджеті, зокрема й ті моменти, що стосуються валютних коштів республіки. Про це говорилося на Президії. Ті заяви відносно забезпечення Закону про пріоритетний розвиток села матеріальними ресурсами тощо.

Нарешті, останнє принципове питання - приймати чи не приймати бюджет? Цей поганий бюджет, який ми маємо. Ми виходили з логіки можливих негативних наслідків нашого рішення. Якщо ми не приймаємо бюджет /цей поганий, я підкреслюю/, то все залишається по-старому. І підпорядкування підприємств, і взаємовідносини з центром /в тому числі з бюджетом/, і валюта, і все інше те, що ми сьогодні критикуємо. Принаймні на 1 квартал наступного року.

Друге. Якщо ми приймаємо цей бюджет, то щось зміниться. Нехай не такими темпами, не так швидко, але буде результат з одного боку, а з іншого - це вже буде й ставлення до Уряду. Тому, виходячи з конкретної ситуації, комісія наша пропонує відійти від відомчого чи політичного перетягування каната.

Шановні депутати! Хто б сьогодні на трибуну не вийшов з критикою бюджету, він матиме рацію, але не більше.

Слід доповнити обов'язково план та бюджет тими змінами, про які сказав Вітольд Павлович і які висловлені при обговоренні депутатами. Цими доповненнями змінити план і бюджет і працювати з ними.

Далі. Зобов'язати Уряд вийти зі звітом на сесію за результатами роботи в 1 кварталі 1991 року, тобто дати кредит довір'я, а після цього спитати.

І ще одне. Скажу відверто, Вітольде Павловичу, ваша доповідь дещо змінила ситуацію, змінила ставлення депутатів до проектів плану і бюджету. Але ж обговорення цього питання минулого четверга справило негативне, гнітюче враження. Тут на сесії Голова Верховної

Ради Леонід Макарович говорив, що на сесії затверджують кадри і тут же кадри знімають. То, можливо, коли виходити після результатів роботи за 1 квартал, у вас уже будуть якісь думки з цього приводу.

Справа в тому, що не можна так. Одні виступають - у нас складається одне враження, минуло два-три дні, - зовсім інше враження. Треба працювати в одній лямці. Як господарник розумію, що кадрова чехарда - це не краще питання. Але коли ми, промисловці, і багато моїх колег йдемо до республіканських товаришів, Уряду, питати правду, їхні союзні підприємства відсилають до Москви. На кого ці товариші працюють?

І останнє. Перед затвердженням бюджету вважаємо, що треба обов'язково обговорити Закон про оподаткування. Чому? Тому, що бюджет і цей закон - це взаємопов'язані питання. А сам бюджет якоюсь мірою базується на Законі про оподаткування.

Якщо ми його не приймемо або його змінимо, то буде змінюватися сам план та бюджет.

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Петрову, Полтавська область, від Комісії у питаннях соціальної політики та праці. Після нього виступатиме депутат Теряник.

ПЕТРОВ В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати, шановна президіє! Члени

комісії у питаннях соціальної політики та праці доручили мені висловити ту величезну стурбованість, що виникла у них під час ознайомлення з обговорюваними документами, а також від нашої роботи взагалі. Чому так? Тому що до нашої комісії, мабуть, і до кожного з вас дедалі частіше звертаються люди з таким простим питанням: як жити далі?

Тож чи допомагають обговорювані нами документи відповісти на ці питання? Навпаки, ні!

Тому що до того підвищення цін, яке зараз всіма очікується з санкцій союзних органів, ми хочемо додати суттєве підвищення цін на послуги та на деякі види товарів. До якого ж рівня упаде життя наших людей? Хто ж на це може відповісти? Мабуть, зовсім примітивний доказ у проекті. Так от, зростатиме середня заробітна плата, але всі ми розуміємо, що це зростання поглинається ростом цін. Я вам наведу деякі дані, які виникли після спроби обрахувати мінімальний споживчий бюджет, а на його основі встановити мінімальну заробітну плату та мінімальний розмір пенсії.

Шановні народні захисники! Я говорю про дуже важливі речі і ви про них ще сьогодні не чули, тому прошу хоч трошки уваги.

Так от. Вартість мінімального споживчого бюджету, яка обрахована за дуже мінімальними нормативами і за тих цін, які зараз можуть тільки приснитися, дорівнює в середньому по Україні 110 карбованцям. 130 карбованців для працюючого, 100 карбованців для пенсіонерів. За цих умов на Україні більш ніж 15 мільйонів чоловік житимуть за межами бідності. Повторюю, це за тими цінами, яких уже здебільшого немає. Що ж буде після того, як наш парламент затвердить оце запропоноване підвищення цін? До якого рівня, я повторюю, упаде життя

наших людей?

А тепер, шановні наші депутати, хочеться порівняти роботу нашого парламенту з парламентами інших республік. Те, про що я вже казав. Чому російський парламент встиг затвердити мінімальний розмір пенсії на рівні 100-120 карбованців, чому парламент Білорусії прийняв постанову про соціальний захист населення? Чому ж наша Верховна Рада неспроможна це зробити?

Можуть сказати, що на все це потрібні кошти. Так, безумовно. Але ці кошти можна знайти. І отой стабілізаційний податок в розмірі 11 відсотків від заробітної плати, він же з самого початку повинен був спрямовуватися на соціальне страхування. Так от, є розрахунки, які стверджують, що з цього стабілізаційного податку десь близько 3,5 мільярда карбованців вистачило б на те, щоб встановити з 1 січня на Україні мінімальну заробітну плату та мінімальну пенсію в розмірі 90 карбованців. І це, я вважаю, надзвичайно важливий був би для нас крок.

Далі. Мало встановити все-таки мінімальну заробітну плату. Ми вже знаємо, що зростання цін здійснюється дуже швидко. Ми повинні негайно все-таки прийняти постанови щодо індексації цін. І ми вважаємо, члени нашої комісії також, що на Україні індексація доходів у залежності від зростання цін повинна розпочатися з 1 кварталу наступного року. Але це легко сказати, потрібно докорінно перебудувати всю статистичну справу на Україні, щоб знати певні дані відносно зростання цін.

Я нагадую, що Міжнародна організація праці рекомендує публікувати індекси роздрібних цін щомісячно, або принаймні не рідше одного разу в три місяці. Ми про це не можемо навіть і мріяти.

І закінчуючи, я хочу ще висловити думку членів комісії. Безумовно, на Україні зараз надзвичайні обставини, але ці надзвичайні обставини вимагають від Уряду і надзвичайних заходів щодо їх подолання. На жаль, ми не бачимо надзвичайних заходів щодо скорочення витратів бюджету і таке інше. Тому члени комісії вважають, що ми не маємо права затверджувати бюджет у такому вигляді, ми повинні цей бюджет направити саме Уряду для його доопрацювання. Це надзвичайно важливо, тому що ми вже говорили: здорове суспільство може існувати тільки за умов довіри народу до Уряду.

Шановний Вітольде Павловичу! Усі пам'ятають, що місяць тому ви сказала з цієї трибуни, що вам потрібен рік для того, щоб ви довели, що наш курс правильний. Народ вам повірив. Але, я повторюю, місяць уже минув і ми ні в якому разі не можемо затвердити план і бюджет у такому вигляді, в якому всі труднощі перехідного періоду будуть покладені на плечі людей.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Терянику. За ним виступатиме Федоров. Після цього переходимо за списком. Комісії виступили.

ТЕРЯНИК В.І., член комісії Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Красколуцький виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые товарищи депутаты! В феврале 1989

года последние советские солдаты покинули Афганистан. Для нашего народа закончилась кровопролитная война, длившаяся почти десять лет. Сейчас много можно рассуждать о том, нужна она была или нет, это дело историков. Факт остается фактом; война была со всеми вытекающими отсюда последствиями. Война закончилась, но люди остались. И точно так же, как мы спустя 45 лет слышим отголоски Великой Отечественной войны, еще долгие годы будут звучать в сердцах и умах людей отголоски афганской войны. Такое не забывается, осталось страшное наследие: искалеченные люди, искалеченные судьбы. У нас в республике насчитывается 150 тысяч воинов-интернационалистов. На Украине 2 тысячи семей погибших, инвалидов 1 группы - 156 человек, инвалидов ІІ группы - 1250 человек, нуждающихся в протезировании - 251 человек, нуждающихся ежегодно в длительном стационарном лечении - 2565 человек, нуждающихся ежегодно в профилактическом лечении - 2400 человек. Нуждающихся в получении жилья - 31000 бывших воиновинтернационалистов, в улучшении жилищных условий - 3200 человек.

Большая беда всегда сплачивала людей. Так, по инициативе воинов-интернационалистов и при поддержке депутатов"афганцев" Верховного Совета СССР, а также Верховного Совета УССР, создана добровольная общественная организация - Союз воинов-интернационалистов Украины. Основной задачей этой организации является защита прав, экономическая помощь, социальная и медицинская реабилитация воиновинтернационалистов. Имеются ввиду не только воины-"афганцы", но и ветераны других войн, начиная с Испании и заканчивая Афганистаном. Ко многим народным депутатам сейчас обращаются воины-интернационалисты, семьи погибших с просьбой о помощи в решении той или иной проблемы. И мы знаем, как трудно, а зачастую и невозможно оказать эту помощь. Какой осадок в душе у них и у нас

остается, я думаю, объяснять не надо. Мы прекрасно понимаем, что в создавшейся в стране ситуации даже суверенная республика еще длительное время не сможет выполнять ранее принятые решения. Вспомним знаменитый лозунг Ильфа и Петрова: "Спасение утопающих - дело рук самих утопающих!" Мы приступили к созданию материально-производственной базы Союза воинов-интернационалистов Украины, призванной реально оказывать помощь в решении стоящих проблем. Но без решения ряда вопросов эта идея заранее обречена на провал.

Демократичный Председатель Верховного Совета РСФСР товарищ Ельцин, которого многие из нас уважают, и не менее демократичный парламент России сделали шаг навстречу этой категории людей. Поэтому я от имени всех воиновинтернационалистов Украины обращаюсь к вам, уважаемые народные депутаты, помогите нам стать на ноги, поддержите нас в этот нелегкий для нас период становления. Заверяю вас, ми сумеем оправдать ваше доверие и, если вы поможете, то в дальнейшем значительную часть проблем мы будем решать своими силами. Все технико-экономические показатели организации, производственно-хозяйственной деятельности, а также технико-экономическое обоснование потребности в ресурсах для обеспечения уставной деятельности нами переданы на рассмотрение планово-бюджетной комиссии. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Федорову. За ним виступатиме депутат Резнік.

ФЕДОРОВ В.Г., голова Житомирської обласної Ради народних депутатів, перший секретар Житомирського обкому Компартії України

/Новоград-Волинський виборчий округ, Житомирська область/. Уважаемые депутаты! Не случайно с такой щепетильностью и озабоченностью подходим к утверждению государственного плана и бюджета республики на будущий год. Не случайно форма традиционного одобрения цифр, предложенных Правительством, в этот раз не срабатывает. И не только потому, что проект плана не сбалансирован, а составлен от фактического уровня. В проектах плана и бюджета не хватает реальности, смелости, решительности требуемых для сегодняшней обстановки. Иначе нельзя, ибо сейчас параллельно с планом формируются принципы самостоятельной экономической политики нашей республики.

Я разделяю позицию Витольда Павловича Фокина, высказанную им на Съезде народных депутатов СССР, да и в сегодняшнем выступлении. Предстоящий переход к рынку, безусловно, во многом отразится на привычном государственном планировании и уже отражается. Слепая вера в предстоящее рыночное саморегулирование сыграла свою роковую роль. Бездумно прерваны или просто утрачены самые необходимые нити, координация управления. Более того, на всех уровнях проявляется отрицание плана, как средства управления, что в корне ошибочно. Нам необходимо разобраться, что такое сегодняшний план: сумма госзаказов предприятий или же баланс, пропорции развития экономики республики. Саморегулированный рынок, к которому мы стремимся, принципиально меняет условия жизни всего общества. Но то ли план, то ли увязка народнохозяйственного комплекса, как бы их там не называли, необходим республике сейчас и всегда. Сегодня нужно пересмотреть и заложить новые принципы формирования плана. Настало время обеспечить главный принцип: справедливое распределение национального дохода по отношению ко всем территориям и

областям, а главное - ко всем гражданам.

На протяжении многих лет социальная справедливость по отношению к нашей области постоянно нарушается. Мы производим национального дохода на душу населения значительно больше среднереспубликанского показателя, а потребляем на 20 процентов меньше. И это из года в год. Все это говорит о том, что область нищает не только от действия радиации, но и от социальной несправедливости, социальной обделенности наших жителей. И не случайно область физически вымирает.

Как же можно мириться с несправедливым распределением товарных ресурсов? Область по товарообороту занимает 24 место, на каждого человека товаров выделяется на 200 рублей меньше.

По расчетам прирост денежных доходов у населения в следующем году составит порядка 300-330 миллионов рублей. В основном это будут денежные доплаты жителям, проживающим на загрязненной радионуклидами территории, объем которых увеличится против текущего года в два раза. Однако при таком росте денежных доходов устанавливается розничный товарооборот на уровне этого года.

Здесь явно механический подход. Следовательно прирост денежных доходов у населения останется просто фикцией, если его не подкрепить конкретными товарами. Это обман людей, живущих в зоне. Может быть, мы хуже других занимаемся производством товаров? Да нет, вывозим больше, чем ввозим.

А до каких пор будет сохраняться несправедливость в торговле мясом? Почему в столице на каждого жителя продается по 86 килограммов мяса по государственным ценам, а у нас на городского жителя 27 килограммов, а сельские жители должны покупать его по базарным ценам? Разве наш сельский учитель получает большую зарплату, чем горожанин?

Да, в города мы обязаны поставлять продукцию, но цены должны быть одинаковые. Я подчеркиваю, одинаковые. Тем более, что закупочные цены теперь едины в городе и в селе. А стимулировать труд людей должны зарплатой и только зарплатой, с последующей... /нерозбірливо/.

И о самом больном для нашей области - подходе планирования по Чернобыльской зоне. Я обращаюсь к членам Правительства: будьте перед этими людьми ответственными! Коль приняли постановление, то обеспечьте этих людей в обязательном порядке чистыми продуктами, какие бы ни были сложности, но они должны быть ими обеспечены. В плане должен быть специальный сводный раздел по Чернобыльской зоне.

Всем ясна проблема бюджета, и при этом каждый старается урвать от общественного пирога побольше. Хотя практически его уже нет - съели. Дефицит бюджета стремительно растет, а доходы все сокращаются. Главная причина - в систематическом и необоснованном необеспеченном принятии постановлений о различных выплатах и льготах. Безо всякого анализа реальной обстановки.

В бюджете, вопреки здравому смыслу расходы растут колоссально, даже на управленческий аппарат. Нормативы отчислений от налога с оборота, которые определены нашей области, платежей с прибыли

предприятий союзно-республиканского подчинения, а также... Заканчиваю. Я представляю всю трудность формирования бюджета республики. И сколько бы мы его не критиковали, в таких условиях свести концы с концами будет трудно. Поэтому, возможно, нам нужно с пониманием подойти к принятию решения. Работу комиссий в основном одобрить и дать возможность Правительству по ходу вносить коррективы, информируя Верховный Совет. Пусть это будет не только бюджет республики, но и план действий нашего Правительства.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Резніку. За ним виступатиме депутат Єщенко.

РЕЗНІК Б.Я., завідуючий кафедрою педіатрії Одеського державного медичного інституту імені М.І. Пирогова /Центральний виборчий округ, Одеська область/.

Глубокоуважаемые члены Верховного Совета! Мне хотелось бы начать с того, что представленный на наше рассмотрение Государственный план основных направлений экономического и социального развития республики... /нерозбірливо/... здравоохранение, и оставляет чувство глубочайшего неудовлетворения. Это связано с тем, что за основу формирования капиталовложений взят прежний порочный принцип планирования, основанный на наращивании коечного фонда и количества врачей в соответствии с неизвестно кем придуманными нормативами и арифметическое деление этих показателей на области в зависимости от численности населения в них. В результате такого планирования в 1991 году за счет введения 9,5 тысячи коек в республике будет 135 коек на 10 тысяч

жителей, то есть в 2-2,5 раза больше, чем в любой стране мира. Например, в США этот показатель составляет 50, в Англии - 70, в Югославии - 60 и так далее. Количество врачей в 1991 году будет доведено до 42 на 10 тысяч населения. Это также один из самых высоких показателей в мире. В порядке иллюстрации я могу сказать, что на 10 тысяч населения в Англии имеется 18 врачей.

Вот и возникает вопрос: зачем нужно такое планирование, которое в течение многих десятилетий приводит к валовому значительному росту количества коек и врачей, мест в поликлиниках, а состояние здоровья народа прогрессивно ухудшается? Об этом свидетельствует рост... /нерозбірливо/.. недоношенных детей в 5 раз. Более двух процентов детей рождаются с врожденными пороками развития, около 80 процентов ребят заканчивают школу с хроническими заболеваниями. Наша жизнь на 6-9 лет короче, чем во многих странах мира.

Все это приводит, как уже указывалось, к прогрессивному снижению прироста населения на Украине. Это очень серьезный вопрос, требующий серьезного обсуждения.

Таким образом, факты убедительно свидетельствуют о том, что дело не в росте количества коек и врачей. Основой государственного планирования в такой важной сфере, как здравоохранение, должны быть значительно более серьезные показатели. Задача состоит в решении принципиальных вопросов, в реализации проводимой сейчас Министерством здравоохранения новой концепции здравоохранения, созданной на основе современных достижений науки и мирового опыта, новых подходов к пониманию здравоохранения в стране.

Очень коротко суть этих подходов состоит в том, что, вопервых, не следует наращивать количество коек. Количество коек следует уменьшать, но улучшать площади и качество лечебного процесса. Говоря о поликлиниках, надо отметить, что нет необходимости из года в год, как это указано в нашем Государственном плане, увеличивать площади для увеличения количества посещений. Нужны принципиально новые подходы, превращение наших поликлиник из регистрационно-канцелярских врачебных учреждений в истинно лечебные учреждения. Для этого необходимо создавать в них новые лечебные комплексы, однодневные стационары, чему уделяется исключительно большое внимание во всем мире.

К сожалению, у нас таких проектов не имеется. Все это невозможно, естественно, провести без специальных расчетов и решений в государственном плане.

Дальше. Мне хотелось бы отметить, что нам нужно формировать наши лечебные учреждения по типу лечебных учреждений нового типа, которые бы отражали эволюцию заболеваемости и смертности населения нашей республики. Я имею в виду создание центра ... /незрозуміло/... диагностики плода, для предупреждения рождения неполноценных детей, медико-теоретических центров... /Дорогие мои, да сколько же можно разговаривать в первом ряду, мешать работать? Товарищ Заец!/... лечения /нерозбірливо/... болезней. Современных диагностических центров и так далее. К сожалению, в Государственном плане по развитию здравоохранения этим моментам совершенно не уделяется внимания.

Мне хотелось бы отметить, что также нуждается в коренной реформе высшая школа, потому что сегодняшний врач, к сожалению, не подготовлен для решения серьезных вопросов. Наконец, серьезные изменения в здравоохранении невозможны без развития фундаментальных научных исследований, которые в последнее время перевернули представление о здоровом и больном человеке. Финансированию науки медицинских аспектов науки не уделяется достаточного внимания.

И заканчивая, я бы хотел сказать: необходимо в принципе проводить целевое планирование наиболее значимых социальных программ. Как можно согласиться с тем, что такие серьезные, государственные программы, как сохранение генофонда Украины, как профилактика СПИДа, не имеют специального финансирования и в связи с этим не ведется серьезная научная и практическая работа.

Исходя из высказанных соображений, я предлагаю социальноэкономический план развития по разделу здравоохранения и медицинской науки не утверждать, подвергнуть его коренной квалифицированной доработке и вновь рассмотреть в Верховном Совете. Если мы этого сейчас не сделаем, мы вновь останемся на уровне старых подходов, оптимистически-декларативных пустых лозунгов и нереализованных планов, то есть не обеспечим здоровье и жизнь населения Украины.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Єщенко. За нею виступатиме депутат Бондарев. Прошу дотримуватись регламенту.

ЄЩЕНКО В.М., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Вишгородський виборчий округ, Київська область/. Шановні народні депутати! Як сьогодні вже сказав Яценко Володимир Михайлович, народний депутат, на спільному засіданні п'яти комісій Верховної Ради констатувалося незадовільне забезпечення продуктами харчування навіть населення, яке постраждало від аварії на Чорнобильській атомній електростанції. І особливий акцент було зроблено на проблемі забезпечення продуктами вагітних жінок та дітей.

Дякую за допомогу всім тим, хто привіз дітям України продукти, але хочу наголосити, що це не вихід із становища. Нам самим потрібно невідкладно, серйозно займатися проблемою. Рішенням комісії було доручено Раді Міністрів Української РСР вважати першочерговим завданням виробництво продуктів дитячого харчування. Заявки торговельних організацій на молочні продукти - рідкі й пастоподібні - задовольняються лише на 16 відсотків, На сухі суміші "Малыш" і "Малютка" - наполовину. В республіці не виробляються для харчування дітей м'ясні гомогенізовані консерви, консерви з м'яса курчат та ряд інших. Незадовільно забезпечуються підприємства, зайняті виробництвом продуктів для дітей, технологічним обладнанням, тарою. Лише на 10-40 відсотків забезпечуються нині всі підприємства миючими, дезинфікуючими засобами. Відсутність, наприклад, тари на підприємствах Миколаївської, Хмельницької областей не дало можливості виконати план по виробництву продуктів дитячого харчування за 7 місяців. Повинна бути республіканська програма розвитку індустрії дитячого харчування з фінансуванням і наявністю валюти. Думаю,

час і реальність змусять нас повернутися до цього питання на сесії Верховної Ради УРСР. Щоб не витрачати дорогоцінного часу, пропоную прибуток, одержаний від виконання поставки продуктів дитячого харчування, а також компонентів технологічного обладнання, тари і тароупакувальних матеріалів для їх випуску у 1991 році направити на організацію виробничих підприємств дитячого харчування.

Мене не переконали сказані Віктором Івановичем в четвер слова про те, що планується збільшення виробництва молочних сумішей на 10,2, а плодоовочевих консервів на 30 відсотків. Необхідно задовольнити повністю потребу в продуктах для дітей, бо на порожніх полицях наших магазинів абсолютно мало що зміниться. В той же час репліка Вітольда Павловича голові комісії щодо збільшення бюджетних асигнувань знову таки ж іде... /нерозбірливо/... І це абсолютно не задовольнить дитячим харчуванням нашу республіку. Я прошу розглянути цю пропозицію ще раз і надати можливість сьогодні працювати тим підприємствам, які реально можуть випускати ці продукти. Тільки це дасть можливість у 1991 році змінити стан справ з виробництвом продуктів дитячого харчування.

На засіданні комісії, як уже говорив голова комісії Ходоровський Георгій Іванович, ми, дійсно, були стурбовані тим, що не проводиться індексація цін. Я поділяю ту точку зору, яку виклали Петров, Руденко. Пропозиції їх підтримую. Але ось що мене цікавить. Ми говоримо про перспективу, але сьогодні, коли ми в дитячих садках, у школах вже маємо соки, які коштують 80 копійок, 1 карбованець, - хто буде давати

дотації отим мамам, які мають 12 жебрацьких карбованців у багатодітних сім'ях на кожну дитину? Ми повинні сьогодні справді серйозно до цього поставитися і вимагати приймати бюджет разом із соціальним захистом цієї групи населення.

І останнє. Ми, медики, не можемо погодитися з тим, що реальне збільшення видатків на охорону здоров'я залишиться на рівні минулих років. Довіра до вас, шановний Вітольде Павловичу, не дає нам морального права залишити зал, як це зробили наші колеги - медики, депутати Білорусії, але при постійному зростанні захворюваності, відсутності належного матеріального забезпечення лікувальних закладів погодитися з тим фінансуванням охорони здоров'я людей - то значить приректи свій народ на самовиживання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Бондареву. За ним виступатиме депутат Бойко, Черкаська область.

БОНДАРЕВ В.П., заступник голови Житомирської обласної Ради народних депутатів /Овруцький виборчий округ, Житомирська область/. Уважаемый Председатель! Уважаемые депутат и члены Правительства! Меня и моих избирателей Овруцкого и других районов Житомирской области, пострадавших от аварии на Чернобыльской АЭС, естественно, волнует - какое место займут в плане социально-экономического развития республики вопросы ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС.

Боль, которую принесла чернобыльская трагедия, не утихает. За последние полтора-два года работа Правительства в этом плане активизировалась. Но это делается пока бессистемно, а главное - без научного подхода к решению проблем. На пятом году после аварии так и не принята концепция безопасности проживания, статус зоны, закон о правах граждан, пострадавших от аварии. Всю ответственность за это на себя должно взять Правительство республики, наука. Надо сказать, что притуплено внимание к этой беде и в Президиуме Верховного Совета республики. В результате проекты плана и бюджета на 1991 год разрабатывались без тех жизненно важных документов, которые внесли бы существенные коррективы в принятую программу, не допустили напрасных затрат.

Таким образом, прослеживается недооценка размеров и последствий аварии. Поэтому вношу предложение - доработать проект плана социально-экономического развития на 1991 год, выделив в нем самостоятельный раздел: основные задания проекта плана по ликвидации последствий аварии на ЧАЭС с определением по областям не только суммы затрат, но и натуральных объемов выполняемых работ в строительстве, работ по дезактивации, углубленному обследованию территории, обеспечению продуктами питания, сложной бытовой техникой, организации оздоровления и, главное, лечения матерей с детьми.

Вызывает серьезную тревогу обеспечение намеченного финансовыми и материальными ресурсами. Будучи две недели назад на заседании комитета Верховного Совета СССР, я так и не получил утвердительного ответа, будет ли союзный бюджет финансировать в полном объеме наши затраты на ликвидацию

последствий Чернобыльской аварии. Напрашивается вопрос о том, сколько мы еще будем в роди просителей? Не пора ли Правительству республики обратиться в Верховный Суд СССР с иском к Союзному Правительству о полном возмещении причиненного ущерба? И даже если возмещение будет идти поэтапно, то 3-5, 10 миллиардов рублей, естественно, найдутся.

Следующее. Как известно, постановлением Совета Министров УССР | 228 к выполнению строительно-монтажных работ по строительству жилья для отселяемых привлечены другие области республики. Воспринято это было далеко не однозначно. Очень многие прямо отказываются, а некоторые даже заручились поддержкой сессий своих обласных Советов. Так, конечно, продолжаться не может, ибо ставят под сомнение выполнение этого постановления Совмина. Каков же выход? Необходимо уже в следующем году создавать самостоятельный строительный концерн, которому передать объемы строительно-монтажных работ за счет освободившихся строителей Минатомэнерго, вернувшихся из Армении. Это позволит значительно сократить нерациональные затраты, а самое главное, повысить качество строительства.

Как известно, в этом году дезактивационные работы были сняты с войск гражданской обороны и легли на плечи Советов.

Практика показала их низкую эффективность. Поэтому мне думается, что Правительству, Госкомитету по защите населения от последствий Чернобыльской АЭС надо рассмотреть этот вопрос.

Необходимо передать эти работы проффесионалам, возможно, НПО "Припять".

На последних встречах с избирателями многие из них просили обратиться к сессии Верховного Совета, к Правительству - устранить несправедливость, которая была допущена на первой сессии Верховного Совета. Тогда было принято решение о том, что работники агропромышленного комплекса оплачивают электроэнергию по одной копейке. Медики, учителя, обслуживающие работников агропромышленного комплекса, проживающих в поселках городского типа, в районных центрах, тем более в загрязненных, должны пользоваться такой же льготой. Они просили, чтобы жителей загрязненных районов не коснулось повышение квартирной платы и тарифов на проезд в автотранспорте. Давайте не будем их дважды наказывать.

И последнее. Больше всего моих избирателей волнует будущее в условиях перехода к рынку. Ведь сегодня уже многие из них испытывает затруднения в приеме на работу, отказ в прописке, в постановке на квартирный учет.

А что будет завтра? Они могут стать первыми безработными, первыми оказаться в роли лишних.

Мы рассчитываем, что Правительство, Верховный Совет и местные Советы народных депутатов обратят внимание на эти вопросы.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Бойко. За нею виступатиме депутат Рибальченко.

БОЙКО К.В., генеральний директор Черкаського виробничого швейного обеднения /Придніпровський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні депутати! Показники проектів плану економічного і соціального розвитку і бюджету на 1991 рік викликають сумніви в їх реальності.

По-перше, невідомо, в яких цінах обраховані показники плану, по-друге, які нормативи прийнято в розрахунках доходної частини бюджету. Чому, не вирішивши питання про власність, про оподаткування, розробляємо показники плану та бюджету?

Проектом плану передбачається випуск товарів народного споживання на 87,5 мільярда карбованців, з них в легкій промисловості - на 16,2 мільярда карбованців при зростанні 2,3 мільярда. Такий проект плану сформований, виходячи з попередніх лімітів витрат сировини, збереження планового рівня імпортних поставок та наявних виробничих потужностей. Реальне забезпечення сировиною дає змогу підприємствам виробляти товарів тільки 50 процентів або на 8,8 мільярда карбованців.

До цього часу харчова та легка промисловості є основними постачальниками коштів у державний бюджет, і мене дуже дивує, чому сьогодні ми говоримо про що завгодно, тільки не про ці галузі, які годують всіх бюджетників. У тому числі і вчителів, і лікарів, і вихователів, і всіх інших. Невирішення забезпечення сировиною ставить під удар не тільки підприємства, яким не буде чим працювати, а також бюджети, які не буде чим доповняти.

Про критичний стан легкої промисловості я вже говорила на першій сесії. Подавала запит Уряду, але товариш Статинов нічого кращого не знайшов, як мій запит відправити до Міністра легкої промисловості, аби той мені пояснив, що робиться в легкій промисловості. Та він мені про це розповідає кожного дня, а я б хотіла, щоб Уряд все ж таки звернув увагу на цей критичний стан і повернувся обличчям до легкої промисловості, про яку ніхто не хоче згадувати. Як і раніше, ми не хочемо думати про те, що, якщо будемо виділяти коштів на розвиток цієї галузі всього 27,8 мільярда карбованців замість 162 мільярдів, намічених розрахунками на переозброєння,

реконструкцію, будівництво нових сировинних підприємств, то збільшення виробництва товарів не буде.

На превеликий жаль, ми живемо райдужними мріями: що наші проблеми можна вирішити тільки в сфері розподілу. А без збільшення виробництва де ж брати кошти в бюджет? За рахунок підвищення цін?

Що, до речі, і передбачено бюджетом. Так вони й так на сировину ростуть у геометричній прогресії без ніяких підстав. А заробіток залишається без змін. А де ж наша соціальна захищеність, про яку говорили сьогодні багато депутатів? З такими підходами до вирішення питань ми будемо голі, босі й голодні.

А як ми турбуємося про наших дітей? Діюча практика виробництва товарів для дітей свідчить, що випускати їх невигідно, ніякими дотаціями, державними замовленнями, директивами цю невигідність, не здолати. Крім того, обрахувати ці дотації просто неможливо при нестабільних і невідомих цінах на сировину. Але якщо їх і давати, то, на мою думку, потрібно сільському господарству, а не через кілька ланок промислового виробництва, або ж самим покупцям.

Крім підвищення цін на сировину, в 1991 році передбачається підвищення витрат на транспорт, електро- і теплоенергію, соціальне страхування, плату за трудові ресурси та інше. Таким чином, всі витрати роблять підприємство банкрутом. Наприклад, при існуючих цінах Черкаське виробниче швейне об'єднання замість прибутків у розмірі 18 мільйонів карбованців матиме збитки. Аналогічна ситуація на інших підприємствах легкої промисловості.

Тому пропоную підтримати пропозицію депутатів Гетьмана, Салія розглянути законодавче ціни, тобто встановити єдиний порядок ціноутворення, який би забезпечив рентабельність продукції не нижче 20 процентів. З метою захисту малозабезпечених сімей та пенсіонерів встановити щомісячну допомогу, яка компенсує підвищення цін на продовольчі та непродовольчі товари за рахунок тих дотацій, що надаються підприємствам, радгоспам та колгоспам. Відрахування бюджетних прибутків підприємств не повинно перевищувати 28 відсотків. Не треба ті галузі, які ще дають якусь віддачу, знищувати нанівець.

Враховуючи, що галузі по виробництву товарів народного споживання потребують значних капіталовкладень на технічне переозброєння, реконструкцію діючих підприємств, слід створити галузевий інвестиційний фонд у розмірі 50 процентів амортизаційних підрахувань, та не перераховувати амортизаційні відрахування до республіканського фонду. А кошти, на мою думку, можна знайти за рахунок зменшення відрахувань центру, що пропонував товариш Фоків, скорочення незавершеного та нерозпочатого будівництва, крім підприємств, що випускають товари народного споживання, скорочення асигнувань на утримання апарату управління.

Мені сподобалося так зване повідомлення Вітольда Павловича більше, ніж доповіді попередніх доповідачів. Тому вважаю, що проекти плану та бюджету можуть бути прийнятими після доопрацювання. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Рибальченку, Одеська область. За ним виступатиме депутат Дронь, Чернігівська область.

РИБАЛЬЧЕНКО А.А., віце-президент державного концерну "Укршляхбуд" /Котовський виборчий округ, Одеська областъ/. Уважаемые народные депутаты! Я хочу с большой тревогой обратить ваше внимание на то, что дорожное хозяйство, как одно из важнейших составляющих в общем комплексе развития народного хозяйства и, в первую очередь, приоритетности развития села, не нашло своего развития в рассматриваемых проектах плана и бюджета республики на будущий год.

Судите сами. С учетом изменения оптовых цен на продукцию, сметной стоимости на строительно-монтажные работы, прочие удорожания, затраты на развитие содержания автомобильных дорог даже на уровне текущего года должны были бы составить 2,2 миллиарда рублей. В плане будущего года заложено только 1,4 миллиарда рублей, то есть на 800 миллионов рублей меньше. Объемы бюджетных ассигнований по отрасли дорожного хозяйства, с учетом указанных факторов, также уменьшены на 60 миллионов рублей. Поэтому жизнерадостная запись на 7 странице в проекте бюджета о росте дорожного строительства на селе не соответствует действительности.

Неловко напоминать многие прописные истины типа того, что бездорожье дороже, или, что развитые государства имеют хорошие дороги не потому, что они богаты, а богаты потому, что имеют хорошие дороги. А большинство стран, имеющих хорошо развитую дорожную сеть, тратят из национального дохода на развитие сети дорог примерно в 8-10 раз больше, чем мы.

И, наконец, такой показатель. В Соединенных Штатах Америки финансирование на дорожное хозяйство занимает второе место после оборони. Все это правда, как правда и то, что потери на Украине из-за бездорожья... /нерозбірливо/... огромны и превышают 2 миллиарда рублей в год. Не говоря о больших моральных

и социальных издержках, об отсутствии подъездов с твердый покрытием более чем к 3 тысячам сельских населенных пунктов.

Конечно, у нас и у США разные условия. Трудно на все сразу выделить средства, но я хочу внести три конкретных предложения, хотел бы, чтобы депутаты их поддержали.

Первое. Совету Министров ускорить разработку предложение по созданию целевого бюджетного дорожного фонда, закон о котором предусмотрен в повестке дня нашей сессии.

Второе. Обеспечить целевое использование средств по так называемому транспортному налогу который... /нерозбірливо/... заложен в местных бюджетах на будущий год впервые. Мы его раньше отдавали в Москву, сейчас он будет в местных бюджетах. Но его нужно в соответствии и с просьбами избирателей и законом /он создан для этой цели/ направить на строительство местных автомобильных дорог. На места.

И третье. Запретить отвлечение средств, предусмотренных на дорожное строительство, на работы, связанные с аварией на Чернобыльской атомной станции. Мы ежегодно тратим на эти цели несколько миллионов рублей, которые практически нам не компенсируются. Это деньги, святые со строительства подъездов к сельским населенным пунктам. Вот эти три просьбы я убедительно прошу поддержать.

И в заключение я хочу поддержать депутата Панасюка о создании налоговой службы в составе Министерства финансов. Это целесообразно, это будет экономично.

Спасибо.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Дроню. За ним виступатиме депутат Рева.

ДРОНЬ А.А., заступник голови Державного комітету Української РСР по житлово-комунальному господарству /Ріпкинський виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні народні депутати, шановні члени Уряду! Я хочу привернути вашу увагу до деяких проблем житлово-комунального господарства у зв'язку з запропонованим проектом бюджету республіки на наступний рік. Впровадження елементів ринкової економіки, підвищення оптових цін і тарифів ставить в складне становище галузь, а значать і кожного громадянина республіки, який користується її послугами. До цього часу експлуатація житла, перевезення пасажирів міським електротранспортом були збитковими і одержували дотацію з бюджету. Тепер через названі вище причини збитковими стають ще ряд галузей житловокомунального господарства.

Всього збитки очікуються в сумі 1,8 мільярда карбованців проти 300 мільйонів у поточному році. При цьому Мінфін не передбачає в республіканському бюджеті, як було раніше, відповідної дотації, перекладаючи все на місцеві органи, надаючі при цьому відповідні права і рекомендації. Одна з рекомендацій стосується зміни плати за користування житлом. Безумовно, це непопулярний захід, бо призведе до

підвищення квартплати, але треба зважити на те, що тариф 13,2 копійки за квадратний метр житлової площі не змінюється у нас з 1928 року і тільки на третину покриває збитки на утримання житла. Запроваджена оплата в розмірі тих же 13 копійок, але тепер уже за квадратний метр загальної площі, а також диференціація в залежності від рівня благоустрою та місцерозташування будинків лише частково зменшить дотацію, але внесе і певний елемент соціальної справедливості, тому вважав би за можливе погодитися з пропозицією Мінфіну. Але для малозабезпечених верств населення потрібно встановити відповідну компенсацію. Про це тут вже йшлося. Разом з тим Раді Міністрів слід було б розглянути питання про недоцільність збереження пільг щодо оплати житла, які встановлені багатьом категоріям громадян в різні роки. За рахунок цього можна було б скоротити на десятки мільйонів карбованців збитки житлових органів. Вважаю за необхідне навести порядок щодо питання пільг на проїзд в міському пасажирському транспорті. Сьогодні право безплатного проїзду мають близько 30 категорій громадян, 15 процентів пасажирів, не рахуючи "зайців", їздять сьогодні безплатно. Взагалі комунальники не проти того, щоб окремі особи мали пільги, але відповідні органи повинні платити за це, як прийнято в таких випадках за ринкових умов.

Товариші, як видно з проекту Закону про бюджет, для покриття збитковості тепловодопостачання та каналізації виконкомам місцевих Рад запропоновано затверджувати свої тарифи, виходячи з можливості місцевого бюджету. Я не знаю, як поставляться до цього виконкоми, адже йдеться про підвищення тарифів. В усякому разі, поки ця робота на місцях проводитиметься, слід було б на перше півріччя чи хоча б на перший квартал передбачити відповідну дотацію з республіканського

бюджету. Не можна залишати колективи сам на сам з фінансовими проблемами, бо інакше в зимовий період комунальники можуть залишитися без зарплати, а населення без життєво необхідних послуг.

Шановні депутати! Розуміючи, що за умов дефіциту бюджету не всі галузі будуть забезпечені необхідним фінансуванням, не можу все ж погодитися із залишковим принципом фінансування діяльності комунальних служб. На 1991 рік на цю галузь виділено 984 мільйони карбованців. Це на 50 мільйонів менше, ніж у поточному році, а в порівнянні з середньорічним показником за останні 5 років це становить всього 60 процентів. З урахуванням значного зростання оптових цін фізичні обсяги робіт, переважно будівництва житла, благоустрою населених пунктів, будуть знижені в півтора-два рази. Я буду голосувати за фінансове і матеріально-технічне забезпечення села, але не можна різко загострювати і проблеми міста.

І останнє. Для стабілізації роботи галузі, вирішення соціальних питань комунальників, а ситуація тут, на жаль, вкрай гостра, необхідно надати пільги на оподаткування прибутку, передбаченого для організації комунальної сфери. Адже житловокомунальне господарство теж виконує найважливіші соціальні функції. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Реві. За ним виступатиме депутат Новіков.

РЕВА В.М., перший заступник Міністра транспорту Української РСР /Феодосійський виборчий округ, Кримська область/. Уважаемый Леонид Макарович! Уважаемые товарищи депутаты! Мне представляется, что нынешнее обсуждение Основных направлений экономического и социального развития республики на предстоящий год имеет особое значение. Сегодня, на пороге рыночных отношений, народ ждет от нас реалистичных, всесторонне взвешенных решений. Остановлюсь на проблематике транспорта. Уважаемый Виктор Иванович Антонов в своем докладе из 45 минут разделу транспорта и связи посвятил две минуты.

Я считаю, что проект Основных направлений не отражает всей остроты складывающейся на автотранспорте общего пользования ситуации, а по отдельным моментам в нем представлены просто не точные данные. Например, указано, что пассажирооборот транспорта общего пользования и объемы перевозок грузов в целом остаются на уровне текущего года. Отмечается, что определенные изменения в ценообразовании на потребляемые ресурсы, изменения в порядке начисления амортизации ухудшат финансовое состояние автотранспорта общего пользования, в силу чего требуется обеспечить поступление одного миллиарда шестисот восьми миллионов рублей, а не так, как сказано в выступлении, - один миллиард триста миллионов. И в основном это повышение доходов за счет принятия такой непопулярной меры, как повышение тарифов на автоперевозки.

Правительство информировано о кризисном состоянии автотранспорта общего пользования в свете изменений ценообразования на употребляемые отраслью ресурсы, уровня существующих тарифов на услуги транспорта и изменения методики формирования себестоимости. В следующем году отрасль автомобильного транспорта из рентабельной

превращается в убыточную. Примерно с 800 миллионов рублей прибыли в текущем году, в будущем - убытки будут составлять 234,2 миллиона рублей.

Ожидаемый финансовый кризис на транспорте общего пользования

- это не только внутриотраслевая проблема. Достаточно сказать, что непринятие мер по его предотвращению уже в первом квартале приведет к тяжелейшему в финансовом... /нерозбірливо/... автотранспорта со всеми вытекающими отсюда последствиями. И если мы сегодня говорим, что в государственном заказе, который утвержден постановлением Совета Министров республики | 335, приведено свыше 100 позиций, а услуги автомобильного транспорта, перевозки пассажиров не предусмотрены, то это вызывает удивление.

Складывается впечатление, что эти услуги не могут быть государственным заказом. Это и понятно, ведь отрасль не обеспечена ресурсами, имеется в виду ни подвижным составом, ни топливом. Топливом - порядка 70 процентов, а подвижным составом еще менее. Приведу несколько цифр. Если три года назад республика получала свыше 10,5 тысячи грузовых автомобилей, то на 1991 год эта -цифра составляет около двух тысяч.

Теперь относительно нашей Декларации и что значит наш суверенитет. Если Львовский завод выпускает 12 тысяч автобусов в год, то для нужд республики поставляет чуть-чуть более 2 тысяч, а последний... /нерозбірливо/... вам предлагает получать автобусы без двигателей, а только кузова.

Второй пример. Кременчугский автомобильный завод, который сегодня выпускает около 20 тысяч автомобилей, практически для отрасли ничего не дает. В этом году мы должны получить 228 автомобилей. Те благие намерения, которые были сформированы, приняты нами, практически ликвидированы Указом Президента, и

государственный заказ, который здесь мы с вами утверждали, сегодня в республике не действует. Поэтому нам предстоит очень тяжелый период работы в следующем году. Ситуацию, которая складывается, мы рассматривали у Первого заместителя председателя Совета Министров товарища Масика, намечен ряд серьезных мер. Но тем не менее, положение в системе транспорта общего пользования крайне сложное. Поэтому те меры, которые принимаются, и даже... /нерозбірливо/... перевозкам, мы к концу 1995 года при таком обеспечении можем выйти только на уровень 1985 года. Подумайте, уважаемые товарищи, что это значит при том дефиците, что у нас сегодня имеется, и о том положении, которое может нас ожидать. Поэтому я считаю, что нужно и Правительству, и Госкомитету по экономике выйти с претензиями к союзному Правительству. Надо решать вопрос на уровне Союза, потому что практически весь подвижной состав - это поставки из других республик. И необходимо решать у себя в республике то, что мы можем решить своими собственными ресурсами.

И последнее. Договоры, которые мы сегодня подписываем, в основном носят больше политический, нежели экономический характер. Я вам приводил примеры. Поэтому я считаю, что план и бюджет, которые сегодня нам представлены, можно принять в первом чтении и вернуться к ним на следующей сессии, потому что при такой несбалансированности их сразу принимать нельзя. Спасибо.

ГОЛОВА. Народний депутат Новіков зняв свій виступ. Слово надається народному депутатові Рапію, Сумська область. За ним виступатиме депутат Желіба.

РАПІЙ Р.К., начальник Охтирського нафтогазодобувного управління /Охтирський виборчий округ, Сумська область/. Шановні народні депутати, шановний Голово! Сьогодні розглядається одне з найважливіших питань нашої сесії: план соціального і економічного розвитку і бюджет республіки на 1991 рік. Я хотів би розділити ці два питання.

У плані соціального розвитку нашої республіки досить розгорнуто викладені всі галузі нашої промисловості і показане зростання майже всіх галузей і всіх наших підприємств. Треба сказати, що сам план не дуже відбиває ту ситуацію, яка сьогодні є на Україні.

Які зауваження стосовно плану економічного розвитку? Якщо взяти розділ будівництва, де сказано, що майже 750 підприємств буде законсервовано і якщо подивитися, що це за підприємства, то ми побачимо, що це не зовсім гарна картина, тому що самі будівельники сьогодні будуть в такому складному становищі, не знатимуть, що ж їм завтра робити.

По-друге. Ми сьогодні на ті об'єкти, які будували, маємо і комплектацію, і матеріальні ресурси. Завтра ми їх заморозимо. Капітальні вкладення спрямуємо на інші об'єкти, на які немає ні комплектації, ні матеріально-технічних ресурсів. Я думаю, що будівельники в тій чи іншій мірі можуть лишитися без роботи. А це викличе певне ... /нерозбірливо/... сил такої маси будівельників. Маючи сьогодні такі потужності, маючи сьогодні бази, непогані будівельні організації, нам потім буде важко створити знову такі бази і, напевно, не так просто буде й створити ті будівельні організації, які

сьогодні у нас є.

Напевно, Уряду треба подивитися на цю проблему, і я думаю, треба буде ще раз розглянути в комісіях об'єкти, на яких ми хочемо припинити будівництво.

Друге питання у плані соціального розвитку. Я думаю, що нашому Уряду та й нашому парламенту, треба звернути увагу на свої матеріальні, сировинні ресурси.

Сьогодні у нас на Україні, ми повторюємо це дуже часто, ресурси нафти й газу дуже невеликі. Ми добуваємо нафти лише 20 процентів від нашої потреби і десь 18,5 процентів газу. В цілому сьогодні і по Союзу добування газу падає, і на цей рік зниження вже становитиме десь до 40 мільйонів тонн. Напевно, і в наступні роки добування нафти падатиме. Ми вели, і я зокрема - на жаль, Вітольда Павловича немає - вели з ним розмову на цю тему. І я думаю, що нам потрібно в плані соціального розвитку збільшити капіталовкладення у розвідування родовищ нафти і газу. Хоча ми не досягнемо при цьому тієї кількості, яка нам потрібна на Україні, але все-таки підтримати рівень видобування сьогодні ми повинні. І я б запропонував включити в план соціального розвитку питання збільшення капіталовкладень на розвідування не тільки по Міністерству геології, а й по тих відомствах, які сьогодні добувають нафту і газ в нашій республіці.

Третє питання, його сьогодні вже піднімав депутат, стосується легкої промисловості. Не зовсім вдала картина в нашому плані соціального розвитку. Майже 37 процентів товарів дає сьогодні легка промисловість на споживчий ринок. А ставлення до неї не дуже гарне, і наші виборці, і працівники тих підприємств, які знаходяться в моєму окрузі, дуже часто скаржаться на

ставлення до швейних фабрик, до взуттєвих тощо. Ми уклали договори з урядами Росії, інших республік про матеріальнотехнічне забезпечення. Але керівники фабрик скаржаться, що немає сьогодні ресурсів, і вони не можуть вирішити проблеми забезпечення матеріальними ресурсами навіть на перший квартал наступного року.

І щодо бюджету. Я не думаю, що сьогодні потрібно... /нерозбірливо/... тих процентів податку, які сьогодні включені до бюджету. У багатьох - я закінчую - регіонах ми за рахунок прибутків, які маємо понад план, виконуємо ті чи інші обсяги робіт і вкладаємо гроші в будівництво лікарень, шкіл, дитячих садків і житла. А якщо ми сьогодні примусимо підприємства платити до 80 процентів податків, як це закладено в бюджеті, то у нас нічого не залишиться.

Я не знаю, чого ми не можемо піти, або Уряд не може піти, по шляху вільного заробітку, адже це дасть великий ріст внесків від заробітної плати до бюджету. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. До нас сьогодні прибуває делегація з Киргизстану на чолі з його Президентом для підписання відповідних угод. Вітольд Павлович Фокін поїхав зустрічати. Якщо посилаєтеся на нього, то він не пішов, а поїхав зустрічати делегацію.

Слово надається депутату Желібі. За ним виступатиме депутат Короленко.

ЖЕЛІБА В.І.. голова Кіровоградської обласної Ради народних депутатів /Новоархангельський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні народні депутати! І план, і бюджет, який ми сьогодні обговорюємо, дуже складні. В усякому разі за все моє свідоме життя, скільки я працюю, такого ще не було. Але Уряд, на мій погляд, з урахуванням, безумовно, сьогоднішнього виступу Вітольда Павловича, намітив реальні шляхи розв'язання тугих вузлів перехідного періоду до ринкової економіки. Позитивним є те, що план і бюджет мають явно виражену соціальну спрямованість.

Подивіться: суспільні фонди споживання збільшуються на 25,4 процента. І звинувачувати Уряд у бездарності - то не є якимось стимулом до натхненної роботи. М'яко кажучи - це нетактовна оцінка.

Але непокоїть те, що і в цьому залі, і на комісіях ми переважно говорили про те, куди спрямувати кошти, де наші пріоритети. Це, безумовно, правильно. Та поряд, з тим виробництво, дисципліна праці залишилися поза увагою. Не при тому, що майже відсутній приріст національного доходу. /Прошу вибачення, сьогодні про це говорив лише один Іван Миколайович Салій/. Тобто сьогодні ми прагнемо поділити шкіру невбитого ведмедя. Але ж відомо, щоб її поділити, як мінімум, необхідно наростити, щоб вона була. І у зв'язку з цим ось деякі проблеми, що стосуються нашої області.

Більшість непродовольчих товарів народного споживання, що випускаються промисловістю Кіровоградщини, не увійшли в державне замовлення, і їх виробництво не забезпечується матеріальними ресурсами. Це може призвести до різкого скорочення випуску і

негативно вплине на і до того розбалансований ринок. Я наведу кілька цифр. Торговельні організації в цьому році уклали договори на 193 мільйона карбованців менше на поставку продукції, ніж було в минулому році. І за такої умови передбачається приріст товарообороту на 63 мільйона карбованців. Тому вважаю, що всі товари народного споживання, які не потрапили до держзамовлення Союзу РСР, повинні бути державним замовленням республіки незалежно від підпорядкованості підприємств і забезпечуватись матеріальними ресурсами. І до цього - конкретні приклади забезпеченості ресурсами на 1991 рік: машинобудівельного комплексу на сьогоднішній день - 30 процентів, гірників Олександрії - на 22 процента, легкої промисловості - на 73 і місцевої - десь на 46 процентів. Аналогічне становище і з побутовим обслуговуванням: обласне управління побутового обслуговування забезпечене ресурсами на 50 процентів. Це ті галузі, які безпосередньо стосуються життя нашого населення.

Про транспорт говорив сьогодні товариш Рева. Тут взагалі дуже багато проблем.

І ще одне, товариші, з цього приводу. Турбує те, що така важлива соціальна проблема, як газифікація сільської місцевості, також не підкріплена ресурсами. Нам небагато на наступний рік - це мізер, 239 кілометрів - будувати газових магістралей, але на сьогоднішній день жодного метра труб ми не маємо. А говоримо про пріоритетний розвиток села.

І одне з таких головних питань. Наш край - хліборобський. Нині на Кіровоградщині виробляється на кожного мешканця більше двох тонн зерна. І продаємо ми державі більше 15 центнерів з гектара посіву зернових культур. За такої умови від області

вимагають високого розвитку тваринницької галузі. Тому ми внесли відповідні пропозиції в Держекономкомітет з тим, щоб привести у відповідність виробництво зерна і тваринницької продукції.

Кілька слів про бюджет. У доповіді Міністра фінансів Коваленка відзначалося, що бюджет передбачає витрати на впровадження в життя Закону про пріоритетність соціального розвитку села. Але в запропонованій сумі субвенції, та підрахувавши власні джерела доходів, ми не знайшли цих видатків. Якщо ці кошти передбачені в республіканському бюджеті, то чому їх відразу не передати до місцевого бюджету, що тут заважає? В нашій області розвинуте сільськогосподарське виробництво. А ви знаєте, сільське господарство має сезонний характер і структура бюджету у нас підпорядкована виробничому напрямку. Хотілося б урахувати всі негативні явища, які з цього випливають.

Я думаю, що після того, як будуть враховані всі наші пропозиції, нам необхідно буде затвердити бюджет і план на наступний рік.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Короленку.

КОРОЛЕНКО Є.С.. головний лікар Запорізької обласної клінічної лікарні /Комунарський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемые народные депутаты! Я понимаю, что вы уже устали, что вы уже согласны утвердить бюджет, но я бы вас просил уделить пять минут внимания врачу, ибо речь идет о нас с вами.

Уровень охраны здоровья населения преимущественно связан с увеличением обеспеченности населения койками и врачами. И в этом мы немало преуспели: занимаем ведущее место по количеству ... /нерозбірливо/... подготовленных врачей, а также технически оснащенных больничных коек. И несмотря на все это, мы продолжаем развивать эту безрассудную недальновидную практику.

В то же время мы занимаем 54-є место в мире по продолжительности жизни мужчин и 47-є - женщин. Не хватает лекарств и медицинской техники. По уровню отчисления национального дохода на нужды здравоохранения мы находимся в середине седьмого десятка из 126 стран, включая слаборазвитые.

Рассматривая бюджет здравоохранения на 1991 год, хочется задать вопрос его составителям: какими принципами и методиками они руководствовались при составлении бюджета? Да никакими. А дали здравоохранению то, что осталось, потому что действующая сегодня система финансирования здравоохранения не ориентируется на конечный результат - сохранение и укрепление здоровья населения.

Проектом бюджета в 1991 году предусмотрено увеличение расходов на здравоохранение на 2,5 миллиарда рублей, то есть увеличение на 58 процентов. Казалось бы, можно радоваться. Однако это не так. Из 2,5 миллиарда рублей 1,3 миллиарда предусмотрены на повышение цен, тарифов. Это - коммунальные услуги, вода. Увеличение... /нерозбірливо/... на заработную плату - с 7 до 26 процентов. /Нерозбірливо/... денег через здравоохранение составило 500 миллионов рублей. Таким образом, на дальнейшее развитие охраны здоровья ассигнования по бюджету на 1991 год увеличены по республике лишь на 600 миллионов, что составляет 14 процентов. В том числе 390 миллионов рублей - на медикаменты. Это означает увеличение расхода на медикаменты в среднем на одну больничную койку по 23 профилям аж... на 30 копеек в сутки!

Да, в больницах должно быть тепло, удобно для больного. Но этого не будет, так как 1 миллиард 200 миллионов рублей идет на содержание коммунальных служб, а не на создание удобств для больного. В больницах от этого не будет больше тепла, удобств. Я могу привести примеры, когда врачи были бессильны спасти больного, выходить его

из-за отсутствия лекарств в достаточном количестве. Да, это так. Мы должны об этом знать. После указанного повышения ассигнований на медикаменты в среднем на койку будет приходиться чуть более 2 рублей в сутки. Однако получат медикаментов в натуральном объеме только на 70-85 процентов от этих двух рублей, так как частично эти расходы идут на другие цели. В проекте Закона о республиканском бюджете Украинской ССР на 1991 год написано: "Для ліквідації збитковості житловокомунального господарства та підприємств міського пасажирського транспорту надати право місцевим Радам народних депутатів затверджувати тарифи на послуги тепло-, водопостачання та каналізації для всіх груп споживачів на даній території, виходячи з можливостей місцевого бюджету".

Уважаемые депутаты, найдите мне хоть один местный Совет, которому хватало бы денег? Такой пункт окончательно доведет бюджетные организаций, прежде всего здравоохранение, до полного обнищания. Беда наша не только в низких темпах роста расходов на здравоохранение, а в самой методике расчетов, когда на содержание здравоохранения идет денег больше, чем на храмы здоровья. Еще раз подчеркиваю, уважаемые депутаты, эти понятия не совсем одинаковые.

Меня поражает экономический инфантилизм тех руководителей любого ранга, которые не понимают того, что здравоохранение - это одна из самых эффективных, рентабельных отраслей народного хозяйства. На каждый вложенный рубль оно дает экономическую эффективность во много раз больше, чем другие отрасли. Ведь это - снижение всех видов заболеваемостей, преждевременной смертности, воспроизводство рабочей силы, повышение производительности труда, продление трудового долголетия и социальной активности. Если мы сможем увеличить продолжительность жизни на два года в трудоспособном возрасте, это даст экономический эффект по республике приблизительно в 80-90 миллиардов рублей.

Сегодня капиталист беспокоится о здоровье своего рабочего не только от большой любви к последнему.

Уважаемые депутаты! Повышение заработной платы медицинским работникам на 200 миллионов рублей - предусмотренное в проекте бюджета на 1991 год - не приблизит уровень заработной платы медработников к уровню средней заработной платы в народном хозяйстве и составит сегодня лишь 50-60 процентов от него.

Министерство здравоохранения республики подготовило для Совета Министров СССР проект новых условий оплаты труда. Именно новых, где высококвалифицированный врач будет получать больше, чем малоквалифицированный, у добросовестного работника зарплата будет больше, чем у иного.

Мне хочется сказать еще об одной категории работников - учителях. Учитель находится сегодня в унизительном положении. Положение учителей за 5 лет не улучшилось. Сегодня учителя на грани забастовки. Таким путем они хотят решить свои социальные проблема, у них нет выбора.

Уважаемые депутаты! Мы распространили обращение работников народного образования Запорожской области, просим его поддержать. Прошу вас поддержать следующее предложение: в Законе о республиканском бюджете Украинской ССР на 1991 год в статье 8 записать: "Запретить изъятие у бюджетных организаций здравоохранения, образования культуры... / нерозбірливо /... не по их вине денежных средств, а также уменьшение на эту сумму денежных средств, а также уменьшение на эту сумму денежных ассигнований на следующий плановый период. Поручить Совету Министров

рассмотреть в течение первого квартала 1991 года предложения о введении новой системы оплаты труда работников охраны здоровья, социального обеспечения, а также народного образования.

Не производить повышения цен на медикаменты. Для покрытия расходов промышленности и аптечной сети изыскать дополнительно ассигнования".

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, я на основі записок, які надійшли, їх уже чимало, хочу дати вам дві інформації. Народні депутати, а тут є підписи, кажуть, що вже йде повторення в обговоренні. Це - перше. І друге, що в виступах переважають критичні мотиви і дуже мало конструктивних. І трете, що кожен депутат захищає свою галузь.

Я хочу звернутися до вас з пропозицією, щоб ми використали час перерви для того, щоб зійтися /звичайно, кожен буде захищати свою позицію/, принаймні, в таких принципових позиціях - як забезпечити пріоритетний розвиток села, як знайти кошти для освіти, науки, культури, для підвищення заробітної плати вчителям і лікарям. Треба знайти кошти для того, щоб забезпечити соціальну сферу в тих межах, в яких ми можемо. І щоб завтра ми забезпечили те, що сьогодні хвилює людей найсильніше. Я вже не кажу про ті галузі, які працюють безпосередньо на людину.

Треба попрацювати сьогодні в комісіях з тим, щоб завтра ми вже виходили до мікрофона і вносили конкретні пропозиції. Ми могли б ще обговорити, скажімо, десь півтори години, а потім приступили до визначення принципових позицій, до прийняття цих документів. Згода?

І друга інформація. Це і для вас, і для віруючих, які нас слухають.

За останній час до Верховної Ради, до її Президії надходить дуже багато скарг від віруючих різних конфесії. І від Української православної церкви, і від Автокефальної церкви, і від грекокатолицькоі.

Мова йде про міжконфесійні конфлікти. Це - перше. Друге, про конфлікти між церквами і місцевою владою, яка не ставить ці церкви у рівноправне становище, що призводить до загострення ситуації на релігійному грунті.

Є багато прикладів того, коли віруючі захоплюють приміщення, які були відведені не під якісь другорядні справи, а, скажімо, під органний зал, під культурні центри. Це загострює ситуацію між віруючими і атеїстично спрямованими намірами людей. Враховуючи те, що ця ситуація надзвичайно гостра і вона може далі загострюватися, я доручив заступникові Голові Ради Міністрів товаришу Комісаренку разом з Головою Ради у справах релігій при Раді Міністрів УРСР товаришем Колесником створити відповідну групу чи комісію з тим, щоб вивчити цс питання детально по областях і внести на обговорення Президії Верховної Ради. Це я вам даю для інформації. А після того коли ми це питання розглянемо, ми поінформуємо депутатів.

Різдво? Різдво буде незалежно від того, чи хочемо ми того, чи не хочемо. Воно є. Я надаю слово для оголошення товаришу Шишкіну.

ШШІКІН В.І., заступник голови Кіровоградського обласного суду /Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область/. Уважаемые депутаты! Это не по вопросам религии, это - по другому вопросу - обращение, информация от нашей Комиссии по вопросам законодательства и законности.

Согласно нашему ориентировочному графику предполагалось при наличии времени рассмотреть в период завершения нашей сессии закон /простите, это будет, наверное, постановление/ о довыборах судей областных судов. Наша комиссия уже рассмотрела этот вопрос в четверг по тем материалам, которые нам представил Секретариат. Сегодня Леонид Макарович сказал, что у нас появляется такая возможность - рассмотреть этот вопрос либо в среду, либо завтра к концу дня, как получится. Мы рассмотрели этот вопрос только по тем материалам, которые были у нас. Но наша комиссия считает, что необходимо заручиться суждениями или выводами конкретных депутатских групп по тем областям, по которым доизбираются члены областных судов. Поэтому завтра утром, так сегодня заверила наша техническая служба, вам будут розданы конкретные фамилии по конкретной области. Просьба от нашей комиссии - если у вас есть какие-то замечания по этим кандидатурам, то соберитесь либо во время перерыва в 12 часов, либо в большом перерыве, обсудите и к концу дня дайте замечания нашей комиссии. Если замечаний не будет, то будем считать, что конкретная депутатская областная группа согласилась с кандидатурами, и мы будем их вносить тогда уже окончательно как согласованные. Если будут замечания, мы будем их рассматривать уже совместно с теми комиссиями, которым положено анализировать этот вопрос. Я вам сказал, что завтра утром вам будут материалы розданы. Посмотрите кандидатуры, которые предлагаются. Просьба от нашей комиссии, чтобы мы не затянули организационно этот вопрос. Спасибо.

ГОЛОВА. У нас є оголошення? Другий мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М. І, заступник Голови Народного руху України, голова координаційної ради /Ровенський виборчий округ, Ровенська область/. Шановні депутати, шановний Леоніде Макаровичу! У ваших рекомендаціях комісії щодо вдосконалення нашого бюджету був перерахований цілий ряд положень, але не було названо таке дуже важливе положення, як збільшення дотацій, збільшення коштів на допомогу районам, ураженим радіацією. Цілий ряд районів у нас не увійшли сьогодні в 315 постанову. Це ряд регіонів Ровенської області, а також на Житомирщині - м. Малин і Малинський район, Овруч. Ми передбачаємо, що згідно з висновками комісії до 315 постанови ці райони будуть включені. Тому я просив би шановних депутатів і вас, Леоніде Макаровичу, дати рекомендацію комісії, яка буде доробляти бюджет, передбачити кошти на те, щоб ряд районів був включений до 315 постанови, щоб у нас було належне грошове покриття для вирішення цієї трагедії. Дякую.

ГОЛОВА. Я хочу дати вам відповідь. Я не обійшов цього питання. Я його не назвав тільки тому, що воно у нас йде червоним рядком в союзному бюджеті. А ваші пропозиції щодо цього - це слушно. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Леоніде Макаровичу, до тих питань, які ви назвали, я ще прошу від імені нашої комісії додати все-таки перегляд розміру мінімальної зарплати, мінімальної пенсії та індексацію доходів населення.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Я оголошую перерву до завтра, 10 години.