ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

 

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.  30 жовтня 1990 року. 10 година.

 

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК І.М.

 

     ГОЛОВА. Доброго ранку,  шановні народні депутати!  Прошу вас реєструватись.

 

     Учора ми пізно закінчили роботу.  Я прошу уваги.  Ви знаєте, що вчора ми не змогли обрати Голову Ради Міністрів.  І був пізній час  для  того,  щоб  внести  кандидатуру  на  посаду Голови Ради Міністрів.  Поперше,  для цього однієї,  навіть  безсонної,  ночі мало.  Тим більше,  що я не зміг проконсультуватись і депутати не змогли поспілкуватись у цьому плані.  Тому я просив би вас надати мені   ще   дві   години   для   того,   щоб   я  мав  можливість проконсультуватись, і зробити перерву до 12-ї години.

 

     Але, перш ніж оголосити перерву,  я хотів нагадати  вам,  що сьогодні   день  народження  Михайла  Андрійовича  ГОЛУБЦЯ,  йому виповнюється 60 років.  Тому я хочу привітати його від  Верховної Ради. /Оплески/. Побажати йому міцного здоров'я і успіхів

 

     3

 

     у його роботі, в тому числі й на депутатській ниві.

 

     Тепер слово  для  інформації  на  одну-дві  хвилини  просить голова Комісії у правах ліщини товариш Ємець.

 

     ЄМЕЦЬ О.І.,  голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Центральний виборчий округ, м. Київ/.

 

     Шановні депутати!  У складній історії нашої Батьківщини було багато трагічних сторінок,  і одна з таких сторінок  пов'язана  з політичними  в'язнями.  Ми  пам'ятаємо  політкаторжан,  ми знаємо політв'язнів більш пізніх часів,  ми бачимо сьогодні у цьому залі вчорашніх політв'язнів.

 

     Сьогодні у  нашій  країні вперше офіційно відзначається День політв'язня.  Я не знаю,  чи можна назвати цей  день  святом,  чи можна назвати його днем пам'яті або днем нагадування.  Але я дуже хотів би,  щоб сьогодні з цієї трибуни прозвучали щирі вітання  і щирі  побажання нашим колегам-депутатам - вчорашнім політв'язням. Неспокійні це люди,  важко з ними.  Важко з ними,  мабуть,  і нам сьогодні.  Але,  напевно, саме тому, що вони - такі неспокійні, і довелося їм  свого  часу  стати  політв'язнями.  Це  -  В'ячеслав Чорновіл,  Михайло  Горинь,  Богдан Горинь,  Степан Хмара,  Ірина Калинець,  Генріх Алтунян,  Олесь Шевченко,  Левон  Горохівський, Левко Лук'яненко, Богдан Ребрик.

 

     Я думаю,   що   ми   всі  побажаємо  їм  здоров'я,  такої  ж наполегливості в досягненні своїх цілей,  якою вони  відзначалися завжди.

 

     Це - перша частина.  А друга частина, мабуть, більш траурна. Це ті громадяни України,  теж  політв'язні,  які  вже  ніколи  не зможуть повернутися на свою Батьківщину,  а якщо повертаються, то тільки

 

     4

 

     своїм прахом.  Я хочу, щоб ми сьогодні згадали їх, вшанували їх пам'ять хвилиною мовчання.

 

     ГОЛОВА. Оголошується перерва до 12-ї години. /Після перерви/.

 

     ГОЛОВА. Виникає   потреба   продовжиш   консультації    щодо кандидатур на заміщення посади Голови Ради Міністрів УРСР.

 

     Зараз 13  годин  30  хвилин.  Потрібен  ще якийсь час.  Тому зробимо таким чином.  Оголосимо перерву на обід до 15  години  30 хвилин, а потім продовжимо роботу.

 

     ШУМ У ЗАЛІ.

 

     ГОЛОВА. Я  вибачаюся,  перерва  на  обід до 15-ї години.  До 15-ї.

 

 

 

     5