ЗАСІДАННЯ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 1 лютого 1991 року. 10 година.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради Української РСР ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні товариші депутати, гості, радіослухачі й телеглядачі! Кворум згідно з даними табло є, тому дозвольте третю сесію Верховної Ради Української РСР оголосити відкритою.

Мені показують уже, що треба провести поіменну реєстрацію, але я думаю, що ми трошки ще поговоримо, може хто з депутатів підійде /деякі поїзди запізнюються, інші причини є/. Ми трошечки пізніше проведемо поіменну реєстрацію. Не буде заперечень? Ні. Товариші депутати! Ви знаєте, що під час перерви у пленарних засіданнях та у роботі постійних комісій Верховна Рада продовжувала працювати. Тому мені хотілося б дещо повідомити про наші "канікули". За цей час проведено три засідання Президії Верховної Ради. Більшість комісій постійно працювали, хоч і не в повному складі,

над тими документами, які ми прийняли під час першої та другої сесій, велика робота була проведена щодо підготовки ряду документів і питань, зокрема по опрацюванню Регламенту Верховної Ради, а також пропозицій щодо подальшої організації роботи третьої сесії Верховної Ради і висвітлення її засобами масової інформації. Я від Президії можу вам сказати, що це питання розглядалося на всіх трьох засіданнях, ми заслухали переважну більшість пропозицій і від більшості, і від опозиції, і від парламентських груп, окремих депутатів. Усі вони знайшли відображення у запропонованому проекті Регламенту, а також в інших документах, які ви одержали під час реєстрації. Але це ніяк не означає, і ми цим керувалися, коли їх розглядали, що це вже якісь ідеальні варіанти проектів, і що Верховна Рада має їх приймати. Ми вважаємо лише, що зроблено все можливе на такому рівні, а тепер постійні комісії у повному складі зможуть більш ефективно працювати і внести зміни і доповнення, щоб, коли ми вноситимемо ці проекти на розгляд пленарного засідання Верховної Ради, вони відбивали думку переважної більшості депутатів.

Ви знаєте, які за цей час відбулися події - і в світі, і в країні. Президія Верховної Ради висловила у заяві своє ставлення до подій у Прибалтиці, була заява Голови Верховної Ради Леоніда Макаровича Кравчука щодо подій у Перській затоці.

За цей час ми повинні були розглянути питання про стабілізацію економіки в республіці. Ви знаєте, що економічне життя надзвичайно нестабільне. Уряд звернувся до Президії з тим, щоб надати йому можливість продовжити дотації на ряд продуктів харчування та інші товари першої необхідності. Ці пропозиції були розглянуті,

і ми від імені Президії дали таку можливість Уряду, про що вже було повідомлено у постанові Ради Міністрів республіки.

Оце коротенько перелік тих питань, над якими працювали. Він Далеко не повний, але це основні питання, які стосувалися соціального захисту та іншого.

Я хотів би підкреслити, що Комісія з питань Чорнобильської катастрофи в цей час активно працювала над пакетом законів, яких від нас чекають люди, що проживають на забруднених територіях і зазнали великої біди. Тому в розданих вам документах цим питанням надається першочергового значення, але в нас там не все гаразд, і я просив представників Уряду доопрацювати третій документ, щоб ми могли усі їх розглянути і прийняти. Буде надзвичайно незвучно, якщо ми прийдемо до п'ятої річниці, а цей пакет документів не буде прийнятий.

Тепер щодо нашої подальшої роботи. Багато сказано про це і на прес-конференції, яку проводили депутати від більшості, і мені доводилося говорити. Я стежив і за передачами телебачення під час реєстрації депутатів. Це дає можливість сказати, що депутати обізнані в основному і з порядком подальшої роботи, і з тими пропозиціями, які вироблені, напрацьовані. Вони викладені у розданих вам документах.

Сьогодні пропонується такий порядок роботи: розглянути питання про порядок денний, організацію та висвітлення засобами масової Інформації роботи третьої сесії Верховної Ради Української РСР, про зміни у складі центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів Української РСР, про передачу підприємств і організацій металургійної та вугільної промисловості СРСР, що розташовані

на території Української РСР, у власність республіки.

Що стосується останнього, то ви пам'ятаєте, що питання, яке у нас сьогодні значиться третім, було внесено у порядок денний другої сесії. Його було всебічно обговорено і розглянуто, і Уряд вже приймає нормативні акти щодо нього. Але у зв'язку з тим, що в оcтанній день у нас не було кворуму, то не було можливості проголоcувати за таку постанову. Тому токе прохання до вас: не обговорювати це питання, не відкривати дискусій. Тим більше, що. хочу вам доповісти, у нас присутні сьогодні на засіданні представники територіальних комітетів від Донецького краю, які схвально кивають нам і також приєднуються, я так розумію, до мого прохання не відкривати дискусії. Тим більше, що, як ми чули, вчора створена урядова комісія. Очолює її заступник Голови Ряди Міністрів Гладуш Віктор Дмитрович, якому дані повноваження залучати до роботи цієї комісії і спеціалістів, і науковців, і громадські організації, усіх, хто необхідний для завершення цієї роботи.

Постанова роздавалася минулого разу, роздана вона вам і сьогодні. У нас в порядку денному є ще питання. Ми до нього повернемося тоді, коли Рада Міністрів продовжить таку ж роботу шодо інших галузей промисловості союзного підпорядкування.

Можна ставити її на голосування? Давайте ми проголосуємо за таку постанову. Хто за те, щоб прийняти постанову Верховної Ради з цього приводу, прошу голосувати.

Так, прошу відмінити. Пропонують обов'язково провести поіменну реєстрацію. Тому давайте проведемо поіменну реєстрацію. Я думав це зробити дещо пізніше, але оскільки ви наполягаєте, тоді вже давайте.

Прошу підготувати технічні засоби для поіменної реєстрації. Готові? Прошу голосувати. Всього присутні 325 депутатів.

Тепер ставиться на голосування названа мною постанова Верховної Ради Української РСР про передачу підприємств і організацій металургійної та вугільної промисловості СРСР, що розташовані на території України, у власність республіки. Прошу голосувати. "За" - 304, "проти" - 7. Приймається. Я хочу вам сказати, що ми вже не один раз домовлялися, і це записано в нашому Регламенті, що під час голосування нікому з будь-якого приводу слово не надається. Це - перше. Друге. Ми визначили з вами, що цю постанову приймаємо без обговорювання. Постанова прийнята. Будь ласка, другий мікрофон.

ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ Ю.Л., директор шахти імені О.Ф. Засядька виробничого об'єднання "донецьквугілля" /Київський виборчий округ. Донецька область/. Иван Степанович, почему ви заставляєте нас, депутатов, голосовать втемную. Дело в том, что 29 января Председатель Совета Министров и Президент рассматривали вопрос об угольной промышленности. Но о чем шел разговор, к чему они там пришли, нам ничего не известно. Пусть нас проинформируют и том, что там решили, а потом мы будем определяться, как голосовать. Например, мне известно, что они отдали угольную промышленность. Вы, мол, давайте углем занимайтесь, а централизацию, все основные фонды министр оставил у себя. Почему я должен за это голосовать?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Юхиме Леонідовичу, /я звертаюся до депутата Звягільського/, ці питання з'ясуєте в комісії Гладуша. А ми вже проголосували за таку постанову і правильно зробили, і будемо й далі голосувати. Так, спасибі.

Товариші депутати! Одне питання ми вирішили, тепер по порядку. Може, ми будемо іти знизу вверх? Давайте так. Друге питання щодо змін у складі Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів Української РСР.

Я думаю, що ви знаєте, чим викликані зміни. Ми просимо вас погодитися з таким порядком розгляду цього питання. Спочатку надати слово голові постійної Комісії у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування Гришку Михайлу Васильовичу. Потім будемо визначати - чи обговорювати, чи не обговорювати, чи вносити інші пропозиції. Будь ласка.

ГРИШКО М.В. голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Бахмацький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні депутати! Як відомо, про це вже сказав головуючий, 28 січня відбулося засідання Президії Верховної Ради Української РСР, на якому поряд з іншими розглянуто питання, пов'язані з проведенням на території нашої республіки 17 березня 1991 року Всесоюзного референдуму. Президія з цього питання прийняла відповідну постанову. В чому полягає суть змін?

У відповідності з Законом СРСР про всенародне голосування /референдум/ в СРСР його підготовку, проведення здійснюють комісії референдуму. Зокрема в республіках цю роботу очолюють Центральні республіканські комісії референдуму, обов'язки яких, відповідно до статті І7-ї зазначеного Закону покладаються на Центральні виборчі комісії по виборах народних депутатів відповідних республік.

У нашій республіці нині діюча Центральна виборча комісія, згідно з Законом про вибори народних депутатів Української РСР, була утворена Верховною Радою минулого скликання постановою від 26 жовтня 1989 року в складі голови, двох заступників, секретаря і 27 членів комісії.

На сьогодні з комісії ніхто не вибув, усі її члени продовжують працювати.

Разом з тим, враховуючи зміни, які відбулися за цей час у суспільно-політичному житті республіки /зокрема виникнення нових політичних партій, громадських організацій, рухів/, під час обговорення на засіданні Президії Верховної Ради УРСР питання про проведення референдуму окремі члени Президії запропонували розширити склад Центральної виборчої комісії за рахунок включення до неї представників новоутворених громадських організацій. Внести пропозиції щодо цього Президія Верховної Ради доручила нашій комісії.

Ця пропозиція обговорювалася на засіданні Комісії Верховної Ради у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування і в основному одержала схвалення. У зв'язку з цим комісія входить з пропозицією до Верховної Ради щодо внесення змін до статті 21 Закону Української РСР "Про вибори народних депутатів Української РСР".

Зокрема збільшити кількість членів Центральної виборчої комісії з 27 до 31.

Одночасно, виходячи з того, що недавно прийнятим Верховною Радою республіки Законом про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування не передбачається утворення президій місцевих Рад, на наш погляд, було б доцільно в цій же статті встановити, що з поданням у Верховну Раду щодо кандидатур до складу Центрвиборчкому поряд з обласними, Київською, Севастопольською міськими Радами народних депутатів можуть входити їх

виконавчі комітети, а не президії, як це зараз зазначено в Законі.

Порівняльна таблиця вам роздана, вона на зворотній стороні проекту постанови.

Зміни до тексту статті 21 Закону про вибори народних депутатів Української РСР, а також проект постанови вносяться на ваш розгляд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання до депутата Гришка? Будь ласка, третій мікрофон.

КОРОБКО М.І., науковий співробітник Криворізького науководослідного гірничорудного інституту /Тернівський виборчий округ. Дніпропетровська область/. Я прошу пояснити, чи допускаються зміни в аналогічних виборчих комісіях нижчих рангів?

ГРИЖО М.В. Відповідні зміни повинні бути внесені і на місцях. Нинішні комісії повинні внести свої пропозиції.

КОРОБКО М.І. Хто це регулюватиме?

ГРИШКО М.В. Окружні комісії там на місцях вирішать. Це ж не Верховна Рада вирішує, це на місцях вирішується.

КОРОБКО М.І. Справа в тім, і досвід підказує, що Центральна виборча комісія місцевих питань не вирішує, а на місці це теж не зовсім зрозуміло.

ГРИШКО М.В. Якщо ми з вами внесемо ці зміни, то це і буде рекомендацією, як треба зробити на місцях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

СУГОНЯКО О.А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Корольовський виборчий округ, Житомирська область/. Михайле Васильовичу, ви пам'ятаєте, що в Законі про місцеві Ради та місцеве самоврядування є пункт про те, що ми визнаємо за базовий рівень міські Ради. Чому ж тоді тільки за поданням обласних Рад створюється Центральна виборча комісія? Чому виключені міські Ради обласних центрів?

ГРИШКО М.В. Вони входять туди, і це вирішується сьогодні, є у нас окружні, обласні комісії. А ми з вами говоримо сьогодні про Центральну виборчу комісію. Коли цей закон приймали, тоді ще не було базових рівнів.

СУГОНЯКО О.А. Але ж ми сьогодні маємо врахувати закон, який ми прийняли.

ГРИШКО М.В. Будь ласка, вносьте пропозицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так. Пропозиція внесена, ви її доопрацюєте.

ГРИШКО М.В. Ми опрацювали цю пропозицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви доопрацюйте її, потім доповісте. У вас запитання?

З процедури?

Перший мікрофон.

МОВЧАН П.М., письменник, секретар правління Спілки письменників України та Київської організації СПУ /Березняківський виборчий округ, м. Київ/.

Шановний головуючий! Я хотів би повідомити комісію, що вчора Товариство української мови висунуло свого представника до Центральної виборчої комісії, і тому ми хотіли б, щоб ви врахували це. Ми не встигли сьогодні подати протокол. Прізвище можна занотувати. Це Авдієнко Марія Григорівна - завідуюча освітнім відділом Товариства української мови. Сьогодні о 12 годині ми принесемо протокол.

ГРИШКО М.В. Така пропозиція нам вчора надійшла. Ми розглядали в комісії три протоколи. Було внесено шість кандидатур від Народної ради, від Руху - три кандидатури, від Меморіалу - дві.

Комісія разом з цими політичними організаціями визначилася, і ми вам внесли на розгляд, тобто є в нас ці пропозиції.

Давайте, мабуть, по порядку йти, зразу внесемо зміни до закону, а тоді будемо говорити...

ГОЛОВУЮЧИЙ. У запропонованих змінах і кількість вказана. Третій мікрофон.

ВОЛКОВЕЦЬКИИ С.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР мандатної і з питань депутатської етики /Долинський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Михайле Васильовичу. Ви сказали, що у зв'язку із зміною політичної ситуації і появою політичних партій пропонується доповнити склад Центральної виборчої комісії. Чи не варто взагалі переобрати склад виборчої комісії у зв'язку з цими причинами?

ГРИШКО М.В. Мабуть, не варто. Ця комісія обрана на 5 років згідно з законом, і підстав для того, щоб її переобирати, немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Васильовичу, додайте, що ми це питання розглядали в Президії, і Президія також одноголосно прийняла таку пропозицію: залишити цю комісію, але доповнити її 4 членами. У кого з депутатів ще зауваження, запитання є? Другий мікрофон.

ГРИНІВ Є.А., голова Львівського обласного комітету народного контролю /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Є пропозиція перейти до голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую.

Товариші депутати! Вам роздано проект постанови про розширення складу Центральної виборчої комісії. Не треба його зачитувати? Але ви бачите... Давайте ми зразу приймемо постанову про внесення змін до Закону Української РСР "Про вибори народних депутатів

Української РСР". Знайдіть: "Верховна Рада постановляє..."

Знайшли? Ви бачите в кінці - у складі голови, двох заступників голови, секретаря і 31 члена комісії. Голосуємо за цей проект.

Хто за те, щоб прийняти постанову Верховної Ради "Про внесення змін до Закону Української РСР "Про вибори народних депутатів Української РСР" і статтю 21 закону викласти в такій редакції, в якій вона вам запропонована. Нема потреби зачитувати? Нема. Ставиться на голосування. "За" - 267 , "проти" - 20. Приймається.

ГРИШКО М.В. Тепер була пропозиція депутата Мовчана про збільшення кількості членів комісії. Мова йде не про збільшення кількісного складу. Ми з вами тільки що проголосували за розширення складу Центрвиборчкому до 31 члена. Сьогодні для доповнення Центральної виборчої комісії у списках значиться три особи - Лавринович, Рубцов і Сабітова. Ми внесли тільки три. Чому? Тому що до нас надійшли протоколи про висунення цих людей. Товариш Мовчан вніс пропозицію, але я не бачу цих документів. Тому, якщо ви не заперечуєте, то зараз доповнити Центральну виборчу комісію трьома особами, а коли наша комісія розгляне документи, які надійдуть, вона внесе додатково стосовно цієї кандидатури пропозиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви пропонуєте проголосувати за проект цієї постанови, а пропозицію товариша Мовчана вивчити в комісії, і потім ви внесете на розгляд.

ГРИШКО М.В. У нас займається цим голова підкомісії, якщо ці документи надійшли, будь ласка, ми можемо розглянути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

Г'РИНІВ Є.А. Я хочу доповнити. Не потрібно змінювати кількість, бо 31 - це якраз є оте резервне місце. Ми знали про висунення від Товариства української мови і залишили одне резервне місце, і за це ви вже проголосували тільки що. Щоб був 31 член. Поки що ми проголосуємо за прізвища, які є. Так що абсолютно нічого не протирічить. Ми можемо завтра додатково розглянути кандидатуру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Документа вам не надійшло? Ні?

ГРИНІВ Є.А. Протокол буде сьогодні о 12 годині.

ГРИШКО М.В - Ми обговоримо в комісі, тоді додатково це внесемо на ваш розгляд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

МИХАЙЛЮК В.П., голова, Васильківської міської Ради народних депутатів, перший секретар Васильківського міськкому Компартії України /Васильківський виборчий округ. Київська область/. Шановний Іване Степановичу, шановні народні депутати! Взагалі незрозуміле, чому ми витрачаємо сьогодні час на це питання. Згідно з Законом про вибори, це прерогатива Президії Верховної Ради. Вона визначилася з самого початку щодо складу?

Центральної виборчої Комісії, і можна було б у такому порядку продовжити і вирішити це питання. А зараз перейти до інших питань,

які сьогодні більш болючі й вимагають негайного вирішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Візьміть текст проекту постанови Верховної Ради УРСР "Про збільшення складу Центральної виборчої комісії по виборах народних депутатів Української РСР". Пропонується включити до нього:

Лавриновича Олександра Володимировича - заступника голови Народного руху України; Рубцова Валерія Павловича - члена координаційної ради Українського добровільного історикопросвітницького товариства "Меморіал", заступника голови постійної комісії Київської міської Ради народних депутатів з питань економічної реформи, підприємництва та самоврядування; Сабітову Наталію Сергіївну -інженера-конструктора наукововиробничого об'єднання "Квант".

"За" - 235, "проти" - 45. Рішення приймається.

ГРИШКО М.В. Дякую вам, товариші. Змін до цього закону ще багато буде. Ми, мабуть, будемо з вами відпрацьовувати закон про вибори на багатопартійній основі. Так що зміни ще будуть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до третього питання порядку денного нашого засідання - "Про порядок денний, організацію та висвітлення засобами масової інформації роботи третьої сесії Верховної Ради Української РСР". У вас є пропозиція?

Перший мікрофон.

КАРПЕНКО В.О., редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ/. Шановний Іване Степановичу! Якщо можна, одне зауваження щодо процедури, потім - щодо обговорення цього питання.

Розпочавши сесію, ми все поставили з ніг на голову, почали з кінця. Ми не затвердили поряцку дня на сьогодні, а треба було б затвердити порядок дня та всієї сесії. Очевидно, це було б правильно.

Я розумію, що ми скоротили якийсь час, швиденько прийняли постанови і звільнили руки. Але порядок мав бути, і мені здається, що з цього треба було починати.

Тепер з приводу порядку дня, який пропонується на ці дні, та питань, які виносяться на третю сесію. Безумовно, тут дуже багато актуальних документів, які нам треба приймати негайно. Мені. наприклад, імпонує те, що при нинішньому Регламенті акцент зроблено на роботу в комісіях, для того, щоб закони, законопроекти вносилися на сесію більш відпрацьованими.

Ми могли б тоді швидше працювати на пленарних засіданнях. Все це так. Але я хотів би внести кілька доповнень до цього порядку денного.

Він зараз відірваний від здоби дня, від тих подій, які відбуваються в країні.

Мені здається, що ми повинні хоча б коротенько обговорити питання про січневі події в Литві та Латвії, про наказ міністрів. Це не говорильня, це стосується успіху нашої перебудови, наступу консервативних сил на демократію. Ми повинні обговорити наказ Міністра внутрішніх справ і Міністра оборони СРСР про залучення військ і військової техніки до патрулюванні у великих містах. Це стосується нас усіх, і обминути ці питання ми не можемо.

І трете питання. Дуже багато виборців приходить на прийом, багато листів надходить до нас в редакцію про те, що постанова Верховної Ради УРСР про проходження строкової військової служби юнаками Україн.і виключно на території України, а поза її межами на добровільних засадах - не виконується. Мені знається, треба було б заслухати інформацію Ради Міністрів з огляду на цей пункт призовної кампанії, аби дати чітку відповідь матерям.

І ще одне. Нині широко обговорюється питання про референдум, про новий Союзний договір. Обминути його, звичайно, ми не можемо. Треба хоча б коротко обмінятися думками. І останнє, шановний Іване Степановичу. Це вже на третій сесії я вношу пропозицію і чомусь шановні колеги мене не хочуть підтримати, хоч у кулуарах підтримують. Потрібно все ж таки створити постійну комісію з питань соціальної справедливості та привілеїв.

Товариші народні депутати! Ваш сміх недоречний. Думаю, що питання назріло. Якщо ви вважаєте, що вона не потрібна, то, будь ласка, вийдіть до мікрофона, наведіть аргументи і спростуйте. Скажіть, що в нас усе в порядку, нам така комісія не потрібна, хай люди це почують.

З приводу порядку висвітлення...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію Опанасовичу! Це вже обговорення. Я так зрозумів, що ...

КАРПЕНКО В.О. Я вніс пропозиції, хочу зауважити з приводу порядку висвітлення, щоб не брати вдруге слова. У цьому порядку

висвітлення є чимало позитивних моментів. Зокрема те, що будь-яка газета може критикувати свого представника у Верховній Раді, що депутати мають право публікувати свої виступи за місцем проживання. Але у цій постанові є принаймні два дуже консервативні положення.

Перше-це те, що пропонується скасувати пряму трансляцію. повний запис у повному обсязі пленарних засідань. Це нічим не обгрунтовано хоча б тому, що пленарні засідання пропонується проводити стисліше, економніше і в хорошому темпі.

Я не бачу причин, чому ми повинні відмовлятися від тої традиції, яка у нас була.

По-друге. З приводу останнього наступу на пресу, тих голосів, які пропонували припинити дію Закону про пресу. Це слід розцінювати як консервативний наступ на гласність.

По-третє. Товариші депутати тут кажуть: "Цього просять люди. люди цього не просять. Хто не хоче дивитися телепередачі, може просто вимкнути телевізор або перемкнути на іншу програму. Хай люди бачать те, що тут відбувається, про що ми говоримо, хто яку позицію відстоює. Я думаю, що тут немає ніякого сенсу цього робити. Тим більше, що це нічого не варто. Не буде іти сесія, буде іти якийсь фільм.

І ще одне. Візьміть другу сторінку, абзац перший. Тут запроваджується цензура на виступи народних депутатів, на заяви від депутатських груп. Запроваджується цензура Верховної Ради, Комісії з питань гласності і засобів масової інформації. Це неприпустимо. Це йде врозріз із союзним Законом про пресу. Тут можна погоджувати тільки час цих заяв, але не їх зміст.

Тому я пропоную:

Перше. Відмовитися віц цього абзацу, де йдеться лише про відбір певних телерепортажів. Чому ми повинні давати на відкуп журналістів? Я сам журналіст. Як це - показувати їм те, чого вони не можуть показати? Хай люди дивляться все, що відбувається в сесійному залі. Це не так багато.

І друге - це скасували цензуру на виступи депутатів і депутатських груп.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні товариші депутати! В одній із заміток говорилося, що ми покладаємо багато надій, на більш організоване проведення третьої сесії. І далі йшло так: ну, побачимо, як вона розпочнеться.

Я прошу вашої уваги, давайте проводити її більш-менш організовано.

З Вашого дозволу два питання ми розглянули позачергово, оскільки вони не потребували обговорення, а над ними потрібно працювати, але зауваження слушне.

Щойно ми оголосили порядок, вірніше питання про порядок денний, організацію та висвітлення роботи нашої сесії.

Депутат Карпенко використав час і для пропозицій, і для виступу. Давайте домовимося, як ми будемо обговорювати це питання. Якщо на роздані вам пропозиції виникатимуть запитання, на них може відповісти Головуючий, члени Президії, Керівник Секретаріату - Хоменко Микола Григорович. Після запитань будуть виступи, потім ми повинні прийняти чи за основу, чи в цілому дані питання.

Прошу вибачення у депутатів, які стоять біля мікрофонів, хочу вам сказати від Президії, що, розглядаючи перелік цих

питань. Президія ні в якому разі не мала на увазі, що порядок їх обговорення буде такий, як тут викладено.

Я повторюю: ми домовились, якщо ви погодитеся з таким порядком, що Президія кожного тижня визначатиме перелік питань на наступний тиждень в міру їх підготовки. Критерієм винесення того чи іншого питання для обговорення на пленарне засідання є ступінь його підготовки. Цей ступінь визначають Президія і постійні комісії. На кожний тиждень ці питання виноси погодженням з Президією і постійними комісіями. Тобто ми будемо планувати. Це - перше.

Друге, щодо тих питань, які, за словами депутата Карпенка, не знайшли відображення. Це ніяк не означає, що тут усі питання, які ми повинні розглянути. Виноситимуться вони на пленарне засідання тільки в тому разі, якщо за ступенем підготовки їх можна буде винести для обговорення і прийняття.

Щодо висвітлення було надзвичайно багато пропозицій. Їх обговорювали в комісіях, три рази - в Президії і зійшлися на такій формі. Ваше права її критикувати, пропонувати інші. Ми будемо голосувати, які ви приймете, такі й будуть.

Давайте визначимось. Є запитання до Президії, до головуючого, до Керівника Секретаріату щодо цього? Є запитання? Другий мікрофон.

ВОЛОЩУК М.Ю., голова Закарпатської обласної Ради народних депутатів, перший секретар Закарпатського обкому Компартії України /Свалявський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановний Іване Степановичу, шановні товариші депутати! Ми переконливо просимо вас включити в перелік питань, які будуть розглядатися в міру

готовності, питання про зону спільного підприємництва Закарпаття. Всі матеріали здано до Президії Верховної Ради. Вони будуть готові, я думаю, ближчим часом повністю. Прохання, щоб у переліку питань, які обговорюються в міру готовності, були питання про зону спільного підприємництва Закарпаття.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Юрійовичу, це вже пропозиція, це ж не запитання. Другий мікрофон.

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастроф, президент спілки "Чорнобиль" /Харківський виборчий округ, м. Київ/. У мене запитання від імені спілки "Чорнобиль" і Комісії з питань Чорнобильської катастрофи, від імені всіх тих, хто живе на забруднених територіях: чому не включали третій закон чорнобильський - про статус громадян, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи? Проект готовий, але не включений, на лютий нема. якщо в цьому залі є політики, Іване Степановичу, а я вас вважаю чудовим політиком, то давайте включимо цей проект, щоб він консолідував нас, як нас консолідувала колись Декларація. Запитання: чому Президія відмінила рішення сесії?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він у нас є, він тільки цими днями... Будь ласка, Миколо Григоровичу.

ХОМЕНКО М.Г., Керівник Секретаріату Верховної Ради Української РСР /Конотопський виборчий округ, Сумська область/. Шановні народні депутати! Всі ці три питання з проблеми Чорнобиля мається на увазі розглянути 5 лютого. Але Уряд, тобто Рада Міністрів, ще не подали проекту у зв'язку з тим, що там потрібні кошти. Вони працюють, щоб визначитися з цим, і ми просто не мали можливості включити їх. Як тільки Рада Міністрів подасть цей проект, це питання обов'язково піде разом з двома іншими.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. Володимир Яворівський.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ. Кіровоградська область/. Я хочу, щоб усі закони дати в одному блоці, інакше вони не можуть іти. Миколо Григоровичу, давайте не будемо звалювати на Уряд, який, до речі затягнув подання цих документів. Ми - Верховна Рада, ми повинні змусити Уряд. Хай вони швиденько подадуть. Усі три закони про Чорнобиль, яких чекають люди, повинні йти на вівторок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ШОВКОШИТНИЙ В.Ф. Я хочу сказати депутатам одне слово. Я щойно повернувся з Москви, де є проект Союзного договору. І союзний Уряд виділяє ці кошти приблизно на рік на весь Союз. П'ять мільярдів карбованців.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми Уряду дамо таку Інформацію. Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. У мене таке запитання. Ми одержали під час реєстрації такий гарний томик законів і постанов, прийнятих Верховною Радою за першу і другу сесії. І складається враження, що всі ті закони можуть бути перекреслені тими указами Президента СРСР, які ми читаємо в кожному номері. В мене таке запитання: чому в зв'язку з цим до порядку денного не внесено питання про відповідність цих законів і указів нашому законодавству і чому ми не можемо обговорити зараз останній Указ Президента, який нібито спрямований на захист правопорядку? Насправді це якась профілактика можливих заворушень у зв'язку з підвищенням цін, у зв'язку з соціальним напруженням. Нам треба це обговорити.

ХОМЕНКО М.Г. Президія, розглядаючи порядок денний нашої сесії, вважала на той час за непотрібне виносити ці питання, маючи на увазі, що в цьому списку 93 питання, а ми зможемо розглянути від сили 40-45. Якщо така необхідність виникне, то можна буде доручити комісії Кондратьєва, комісії Коцюби та іншим підготувати це питання і внести на розгляд Верховної Ради. /Шум у залі/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

СЕРБІН Ю.С., голова Шосткинської міської Ради народних депутатів, перший секретар Шосткинського міськкому Компартії України,

Шосткинський виборчий округ, Сумська область/. У меня такой вопрос. Почему в повестке дня нет информации Правительства о существующем экономическом положении, какие меры принимаются после принятия нами законов, как они выполняются? И сейчас очень много неясностей. Кроме того, на прошлой, второй сессии мы задавали при утверждении бюджета ряд вопросов министру финансов, в том числе и такие: что будет с коммунальными службами, с бытовыми службами, что будем делать с компенсацией для жилищно-строительных кооперативов, нашим строительством? Нам неизвестна политика в области цен. И вместе и тем информации Правительства нет в повестке дня.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я відповім на це запитання. Дійсно, це так, але тільки не зовсім правильно, що їх нема у порядку денному. По-перше, як ви бачите, у п'ятницю Уряд буде нам доповідати, якщо він буде готовий. Голова Уряду дав інтерв'ю Українському радіо і телебаченню, в якому сказав, що виїжджає для вирішення цих питань до Москви. Ми плануємо на наступну п'ятницю інформацію про механізм соціального захисту, а він стосується всього комплексу, всієї гами питань соціально-економічного розвитку.

І далі у нас є таке питання: інформація Уряду про наслідки роботи в першому кварталі - як ми з вами домовлялися. Так що в нас двічі включено до порядку денного інформацію Уряду. Але ви повністю праві в тому, що сьогодні багато законів, які ми прийняли, не спрацьовують. Та для цього потрібен час. І в міру підготовки ми будемо визначати час для інформації Уряду з цих питань. Перший мікрофон.

СЕРБІН Ю.С. Иван Степанович! Тогда давайте поступим логично. Поставим на пятницу полностью информацию Правительства. Ведь

стабилизация не касается, предположим, ответов Министра финансов. А у нас законов много. Поэтому - информацию.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша пропозиція приймається протокольно передаємо її, тому що буде таких багато.

Все, немає більше запитань? Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., начальник відділу Роменського заводу автоматичних телефонних станцій /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемый Николай Григорьевич! Мы знаем, что Организация Объединенных Наций обратилась к парламентам всех стран по поводу ратификации Конвенции о правах ребенка. Это мы рассматривали на второй сессии, и этот правовой документ, который определяет права и детей, и родителей, и государства, был включен в план для рассмотрения на очередной сессии. Почему он не включен в повестку дня третьей сессии?

ХОМЕНКО М.Г. Тут на третій сторінці є питання про ратифікацію міжнародних актів. Мається на увазі поряд з ними і ратифікація Конвенції про права дитини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає більше запитань? Є? Перший мікрофон.

ТОПАЛОВ В.А., вибійник шахти імені Артема виробничого об'єднання "дзержинськвугілля" Дзержинський виборчий округ, Донецька область/. Иван Степанович, меня интересует, будет ли рассматриваться на третьей сессии закон об индекации денежных доходов населения, а также

денежных сбережений в зависимости от роста цен? Если будет, то когда?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це питання входить в механізм соціального захисту. Будь ласка, перший мікрофон.

ЗАДОРОЖНИЙ Б.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях екології та раціонального природокористування /Маріупольський - Центральний виборчий округ, Донецька область/. Іване Степановичу, у мене в руках орієнтований графік роботи третьої сесії Верховної Ради на лютий-березень. І в цьому графіку я не бачу, щоб у лютому був відведений час для роботи у виборчих округах. Чи треба це зрозуміти так, що в лютому ми не будемо працювати у себе у виборчих округах? Питання надзвичайно важливе, особливо для тих депутатів, які постійно працюють у Верховній Раді.

На минулій сесії у нас був один тиждень, виділений для цього. Причому це був третій тиждень, уже виборці про це знають. Тому я вважаю, що треба це питання врахувати і залишити той же третій тиждень, інакше незручно буде перед виборцями.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я також так вважаю, Миколо Григоровичу, я вже говорив про це. Депутати дзвонили, але роздали так, постарому. Там, в зв'язку із святами, скажіть...

ХОМЕНКО М.Г. Малося на увазі, що там у нас буде чотири дні вільних. Це якраз припадає на той час, який відведено на роботу в комісіях, по-перше. А по-друге, малося на увазі, що нам в лютому потрібно напрацювати достатню кількість законопроектів, щоб можна було їх оперативніше приймати на наступних засіданнях. І, по-третє, як відомо, лютий - місяць найменший за кількістю днів. Ще надійшло письмове запитання, чому в порядок денний не включено проект Закону про 30-кілометрову зону.

На сторінці 2 сказано, що на 5 лютого включено питиння про проект Закону про статус території, що зазнала радіаційного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС. Мається на увазі, що до цього проекту включається питання щодо 30-кілометрової зони.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

МАКЕДОНСЬКИЙ І.І., голова Болградської районної Ради народних депутатів, перший секретар Белградського райкому Компартії України / Болградський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Иван Степанович! В повестке дня второй сессии у нас был целый блок вопросов, который касался стабилизации межнациональных отношений на Украине. Три вопроса было. Эти вопросы были рекомендованы Комиссией по вопросам государственного суверенитета, межреспубликанских и межнациональных отношений. В повестке дня, которая предлагается, эти вопросы сняты. Кроме того, что по некоторым вопросам мы опаздываем, плюс и эти вопросы сегодня сняты. Я прошу прошу объяснить - почему?

ХОМЕНКО М.І. З цього питання я хотів би поінформувати шановного народного депутата, що в нас будуть стояти питання про проект Закону про національно-адміністративно-територіальні одиниці Української РСР і мається на увазі, що ми на цій сесії підійдемо впритул до прийняття Конституції Української РСР. це будуть дуже широко визначені питання. На цій же сесії нам належить розглянути питання щодо статусу автономії нині Кримської області, а потім - Кримської республіки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ЧУЧУК М.Є., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Центральний виборчий округ, Івано - Франківська область/.

Скажіть, будь ласка, чому не включено питання про проект нової Конституції України або хоч би Інформація, чим займається наша Конституційна комісія?

ХОМЕНКО М.Г. Справа в тому, що концепцію Конституції Конституційне комісія підготувала. Але оскільки цей документ не розглянуто, ми не готові відповтсти, коли саме він буде вручений народним депутатам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Готується новий варіант.

ХОМЕНКО М.Г. Я думаю, що про це питання в міру його готовності, обов'язково буде поінформовано депутатів на сесії Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

БОЙКО І.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Кам'янсько - Дніпровський виборчий округ, Запорізька область/. Іване Степановичу, Миколо Григоровичу! Це було на другій сесії, повторюється на третій. Тільки що прозвучало запитання про 30- кілометрову зону. Як ми тоді

відстоювали, так і зараз Микола Григорович відповів.

Це питання не стосується. Вірніше, воно стосується, але не тільки чорнобильської зони. Розумієте? 30-кілометрова соціальна зона. Той закон, проект якого буде поданий, стосується кожної атомної станції, кожної зони. Не треба цього, розумієте, це не зв'язано з Чорнобилем безпосередньо. Ми наполягаємо, щоб це питання було внесено сюди. Нехай на пізніше, але даний проект повинен бути внесений.

ХОМЕНКО М.Г. Давайте зазначимо в протоколі.

ГСЛОВУЮЧИЙ. Приймається. Над таким проектом працюють і в Союзі, і в республіці. Є ще запитання? Перший мікрофон.

БОРЕЙКО М.С. голова Коростишівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Коростишівського райкому Компартії України /Коростишівський виборчий округ, Житомирська область/. У мене таке запитання. Наскільки мені відомо, ми повинні розглянути текст бюлетеня про референдум. Треба, щоб це було включено в порядок денний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включено. БОРЕЙКО М.С. На коли?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Воно включено на четвер, подивіться там. Третій мікрофон.

ФІЛЕНКО В.П. секретар Комісії Верховної Ради Української

РСР у правах людини /Зміївський виборчий округ, Харківська область/. Шановний Миколо Григоровичу! Згідно з тією постановою, яку ми приймали під час голодування студентів, ми вирішили, що протягом цього року буде проведено референдум з приводу довіри Верховній Раді і що ми будемо приймати новий закон про вибори на багатопартійній основі. Тут цих питань немає. Коли ми будемо це приймати і коли воно вступить в дію, якщо в цьому році треба проводити і референдум, і, в разі необхідності, ми повинні мати закон про вибори на багатопартійній основі?

ХОМЕНКО М.Г. Дякую. Цим порядком денним, як ви звернули увагу, визначено, що нам потрібно відпрацювати Закон про референдум Української РСР, а також прийняти Закон про політичні партії. Паралельно з роботою над цими законопроектами ведеться роботи і над тими питаннями, про які йшла мова.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

СУГОНЯКО О.А. Дев'ятим пунктом в порядку денному записано: "доповідь Ради Міністрів УРСР про механізм соціального захисту населення". Але ж ми всі чекаємо підвищення цін. Ми також знаємо, що білоруси прийняли закон про соціальний захист і про індексацію. Чому мова йде тільки про доповідь? Ми маємо прийняти якесь рішення. Ми маємо забезпечити захист населення. Де закон чи постанова Верховної Ради?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передбачається. По цій доповіді буде прийнято рішення. Це питання включає в себе той перелік, про який ви сказали.

СУГОНЯКО О.А. Ми не приймаємо закону про соціальний захист?

ГОЛОВУЮЧИЙ. А там ми з вами вже вийдемо чи на закон, чи на постанову.

ХОМЕНКО М.Г. Рада Міністрів готує пакет законодавчих актів з цього питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон. Це ж зрозуміло.

ЯЦЕНКО В.М., голова Коростенської міської Ради народних депутатів, перший секретар Коростеноького міськкому Компартії України /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Миколо Григоровичу, питання про Національну комісію радіаційного захисту населення України, яке ви включили "в міру їх готовності", вже давним-давно відпрацьоване і лежить у вас у Секретаріаті місяців три мінімум. То я вважаю, що треба його приймати у блоці чорнобильських законів, тим більше, що ці закони посилаються в багатьох пунктах саме на цю комісію. Ця постанова невеличка, і її треба туди включити.

ХОМЕНКО М.Г. При плануванні роботи на тиждень це буде враховано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ПОЛЯХ В.І., перший секретар Золотоніського райкому Компартії України /Золотоніський виборчий округ, Черкаська область/. Сьогодні село не відчуває дії Закону про пріоритетність соціального розвитку села. Чи не можна поставити саме в лютому інформацію Ради Міністрів про впровадження

даного Закону в життя, а не в іншому місяці - у березні чи, може, в квітні? Бо сьогодні на зустрічах з селянами люди прямо кажуть, що не відчували і, мабуть, не відчують дії цього Закону. В місто вони поїдуть, візьмуть ковбасу за два шістдесят, а в селі вона коштує 6 карбованців. Дайте мені, будь ласка, відповідь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Сьогодні ми /депутат Сухий Василь Васильович, голова постійної комісії, ось він сидить в президії/ домовилися, це четвертий раз за цей місяць, що всетаки даємо можливість Уряду протягом двох тижнів доопрацювати цілий ряд нормативних докуменгів, які випливають з цього Закону, а потім буде інформація Уряду з цього питання.

Другий мікрофон.

СКОРИК Л.П., доцент кафедри Київського державного художнього Інституту /Артемівський виборчий округ, м.Київ/. Шановний Миколо Григоровичу! Я хочу запитати вас, чи всі ті питання, які були внесені на розгляд Верховної Ради у жовтні в зв'язку з голодуванням студентів, перекладені? На яку сесію вони перенесені? Чому під час цієї сесії жодне з цих питань не розгдядається? Я маю на увазі крім того питання, яке поставив Фіденко, питання про довіру Верховній Раді, про вибори, про націоналізацію майна КПРС.

ХОМЕНКО М.Г. Вивчити питання щодо націоналізації майна, як ви пам'ятаєте, було доручено Держплану, Арбітражу, Міністерству юстиції. Воно вивчене, матеріали є. Я думаю, що їх необхідно подати кожному народному депутатові і потім вирішити, що-нам робити далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, досить запитань, а будете вже вносити пропозиції? Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. У мене питань немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає. Третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., заступник голови Народного руху України, голова координаційної ради /Ровенський виборчий округ, Ровенська область/. Шановні депутати, шановний Миколо Григоровичу! На поперечній сесії я двічі вносив пропозицію про те, що нам необхідно розглянути питання про створення державної скарбниці УРСР та про її статус.

Зарад у нас у Карпатах знайшли поклади золота, передбачається промислова розробка їх, а до сьогодні кожен грам полота, який знаходиться на Україні, вивозиться за її межі. Двічі вносив пропозицію і не отримав жодної відповіді. І зараз бачу, що до порядку денного її не включено. Чому таке надзвичайно важливе питання не включене?

ХОМЕНКО М.Г. Я думаю, це питання можна доручити Раді Міністрів. Підготувати і внести пропозиції з цього питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема більше залитань? Нема. Прошу уваги. Перший мікрофон.

МОВЧАН П.М. Миколо Григоровичу! Я хотів би запитати, чи 12 лютого передбачається обговорення такого питання: "Про відтворення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки"? Якщо

застосували цю формулу, то чому не зазначили повноти саме цього питання - відтворення Кримської Татарської Автономної Республіки? Бо це звучить зовсім інакше, ніж створення нової автономної республіки.

Це зовсім інші означення, інші дефініції. Ви розумієте чи ні? Або треба відтворення Кримської Татарської Автономної Республіки, або створення. Це дуже важливі питання.

ХОМЕНКО М.І. Шановний народний депутате Мовчан! Як вам дуже добре відомо, Кримської Татарської Автономної Республіки ніколи не було. Була Кримська Автономна Радянсьна Соціалістична Республіка.

Тому відтворювати можна тільки те, що вже було.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, нема запитань? Третій мікрофон.

КОЗЯРСЬКИЙ Б.І., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Червоноградський виборчий округ, Львівська область/. У мене в окрузі, Миколо Григоровичу, є люди, які постраждали ще в 50-60- х роках від променевої хвороби. Отже, запитання: чи не можна їх прирівняти цо тих людей, які постраждали від Чорнобильської катастрофи?

ХОМЕНКО М.Г. Шановні народні депутати! Таких питань виникає безліч. Питання, яке ви зацали тільки що, будь ласка, віддайте його в комісію, яка готує ці проекти документів, і воно там буде розглянуте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми домовилися, що не на пленарних засіцаннях ці питання будемо розглядати. Подавайте їх у комісії, комісії будуть вносити до Президії, а Президія - на ваш розгляд. Так ми з вами домовилися. А ми сьогодні хочемо вирішити цілий ряд таких питань. Дякую, Миколо Григоровичу.

давайте домовимося, як далі бути. Бо багато депутатів біля мікрофонів, які хочуть внести пропозиції, я так розумію.

Я прошу членів Президії і Секретаріату фіксувати усі ці пропозиції. Тому що надходять письмові, за які ми з вами проголосуємо.

А зараз регламент - до трьох хвилин біля мікрофонів, а потім ми надамо можливість депутатам внести їх у письмовій формі. На виступ поки записалося двоє. Будь ласка, згодні з такою пропозицією? Ні? Тому ставиться на голосування. Хто за те, щоб продовжити обговорення цього питання, надати можливість депутатам біля мікрофонів внести пропозиції /регламент до трьох хвилин/? Це і пропозиції, і зауваження, і виступ. Прошу, до 12-ої години. Прошу за таку пропозицію проголосувати.

"За" - 194. Це процедурне питання. Рішення приймається.

Тепер запитання: чи використовуємо трибуну як четвертий мікрофон? Кто за те, щоб використовувати трибуну як четвертий мікрофон, прошу голосувати.

"За" - 100. Не приймається. Перший мікрофон.

ЛЮБЕНЧУК М.І., голова колгоспу Імені Котовського Кам'янець-Подільського району /Чемеровецький виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний Іване Степановичу! Шановні колеги! Перед тим, як завершити другу сесію, групою депутатів на ім'я Президії було написано лист, де пропонувалося докорінно змінити Регламент роботи нашої сесії. Я хочу сказати, що сьогоднішній Регламент роботи фактично створений для тої меншості, яка практично постійно працювала безпосередньо тут, у парламенті. Він не підходить для тих людей, хто сьогодні виконує роботу і на місці, і в парламенті. Тому нам треба добре продумати

це питання, бо на сьогодні воно надзвичайно важливе. Ряд депутатів позбувається роботи і, мабуть, декому з нас доведеться вирішувати, що робити. Чи п'ять місяців сидіти тут, у Верховній Раді, чи подавати заяву і йти на виробництво? Це перше.

Друге. Дуже приємно, що ми набрали такий великий перелік оцих законів різних, проте дуже неприємно, що жоден із законів, які ми прийняли, практично не працює. Я не хочу перелічувати їх, тому скажу єдине, що нам необхідно ще раз оцією сесією визначитися. Біля вас працюватимуть закони Горбачева, або на Україні працюватимуть закони, які приймає наш український парламент. Якщо не визначимося у цьому питанні, я вважаю, далі ніяких законів приймати не потрібно, тому що ми витрачаємо час. Якщо ми, ще раз кажу, творитимемо закони і вони нікому не потрібні сьогодні, бо не діють на нашій території, то дайте мені, будь ласка, відловідь, для чого потрібні ці витрати великих сум грошей, якщо ми можемо користуватися тими законами, які поставляєнам Москва?

І останнє. Я все-таки просив би шановних депутатів погоджуватися з тим орієнтовним графіком, який подано у цьому регламенті роботи. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ГОЛОБОРОДЬКО О.М., директор Харківського виробничого кооперативу "Інструмент" /Червонозаводський виборчий округ, Харківська область/. Иван Степанович! На 5 февраля очень важные вопросы вынесены. Мне кажется, сегодня мы должны в первую очередь дать возможность работать промышленности. Если промышленность не будет работать, то мы не найдем средств, чтобы решить практически хотя бы один социальный вопрос.

Поэтому я предлагаю 5 февраля начать рассматривать Закон о предпринимательстве, а самое главное - Закон о налогообложении. К сожалению, сегодня мы утвердили бюджет и не утвердили такой важный закон, как Закон о налогообложении. Спрашивается, а если мы здесь утвердим другой закон, как мы будем выполнять бюджет и наоборот? Это первое. Поэтому я предлагаю 5 числа заняться рассмотрением в первую очередь именно этих вопросов, в том числе Законом о налогообложении.

Следующее. Я полностью согласен с предыдущим выступающим. За прошедшие 7 месяцев работы мы приняли всего-навсего 11 законодательных актов. Я уже не говорю, работают они или не работают, но именно 11 законов за семь месяцев. Я думаю, это очень и очень мало. Я считаю, такое положение связано с тем, что у нас неправильно организована робота. И тех депутатов, которые работают постоянно в Верховном Совете, и тех людей, которые не работают постоянно. Поэтому я предлагаю сегодня график работы сессии не принимать, а обсудить его предварительно в депутатских группах и только после этого его утверждать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

КЕНДЗЬОР Я.-П.М., заступник голови Комісії Верховної Ради УРСР з питань культури та духовного відродження /Сокальський виборчий округ, Львівська область/. Шановний Іване Степановичу, шановні народні депутати! В першу чергу я хотів би висловити надію, що робота третьої сесії Верховної Ради буде докорінно відрізнятися від попередніх наших засідань.

Я сподіваюся, що останні події, які відбулися у Прибалтиці - ці і знайшли відгук не тільки у республіках Союзу, а й у цілому світі, якоюсь мірою сконсолідують тепер наш парламент, і у нас не буде чітко відмежованої більшості і меншості у парламенті. Тепер щодо конкретного порядку денного і порядку висвітлення сесії Верховної Ради. Мені здається, що дуже личило б нашій Верховній Раді буквально завтра, тобто на початку наступного тижня розглянути питання, про які я щойно згадував, а саме про події у Литві. Ви всі інформовані, бачили, що парламенти багатьох країн світу, парламент Росії та інших республік все-таки зупинилися на цих подіях, оскільки це події не прості.

Адже пролилася кров, тож Верховна Рада з цього приводу мусить висловити своє ставлення. Гадаю, що Верховній Раді обов'язково слід також розглянути в першочерговому порядку питання про накази двох міністрів, тому що незрозуміло буде, коли у нашій хаті хтось буде наводити порядок, без нашого відома. Як до цього поставиться найвищий орган державної влади республіки? Якщо ми на це не відреагуємо і не висловимо свого ставлення, то я просто не розумію такої ситуації.

Щодо висвітлення роботи сесії Верховної ради. На превеликий жаль, запропонований проект передбачає лише інформаційні телевізійні блоки з сесії Верховної Ради. На моє глибоке переконання, треба зберегти повне висвітлення інформації. Тим паче, що сесійні засідання у нас будуть проводити значно рідше. Висловивши це попереднє своє передбачення, робота Верховної Ради буде значно конструктивнішою на третій сесії, гадаю, що обов'язково сьогодні треба прийняти рішення про те, щоб депутатський телевізійній канал працював щотижня. Щотижня обов'язково.

У чітко визначений час, щоб учасників телевізійних дебатів визначала і та, і та сторона. Щоб дві, абсолютно протилежні думки панували у нашому парламенті.

Остання пропозиція. Іване Степановичу, у нас є відеофільм пор події у Литві, весь Союз і вся Україна бачили відеофільм, створений Невзоровим. Я дуже просив би Верховну Раду, всіх шановних народних депутатів одразу після завершення сесійного засідання спуститися у кінозал і проглянути цей годинний відеофільм про події у Литві. А потім ми вирішимо сесією, як зробити, щоб вся Україна подивилась цей відеофільм.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ГНАТКЕВИЧ Ю.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Індустріальний виборчий округ, м.Київ/. Шановний Іване Степановичу! В цілому позитивно оцінюючи зміни у порядку висвітлення роботи нашої сесії, я дозволю собі висловити занепокоєння. Коли реакційна комісія або просто кореспонденти будуть вільно висвітлювати всі наші виступи і роботу, боюся, що ми можемо просто пересваритися. Скажімо, мені не сподобається, як мене передали, а комусь щось інше. Я думаю, що погоджувальна комісія тут наврядчи допоможе. Переконаний, що значно скоротивши саму трансляцію, ми повинні керуватися певними об'єктивними стабільними критеріями. Вношу конкретну пропозицію. Щоб мати не менш як півторагодинний звіт про кожний день сесійної роботи. Треба, починаючи з 2 години, повністю транслювати виголошення доповідей з питань порядку денного та всіх виступів до них з трибуни,

лише з трибуни.

Вважаю, що депутатський канал, який зараз практикується, варто застосовувати для висвітлення роботи постійних комісій. Люди цим дуже цікавляться. Комісій дуже багато. А крім того, ввести обов'язкову щотижневу двогодинну рубрику. Одну годину для парламентської більшості, одну годину для парламентської меншості, для оцінки роботи сесії за тиждень.

Я недавно їздив до людей. Був у Лубнах, на Черкащині. І прості люди дуже мало розуміються на тому, про що ми говоримо. І я думаю, що їм потрібно в цьому допомогти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

МЕЛЬНИК М.Є., голова колгоспу імені В.І.Леніна Томашпільського району /Тульчинський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні товариші! На 13 лютого винесено Закон про оренду. Хотів би всім нагадати, що корпорація, кооперація, акціонерне товариство - це результат підприємницької діяльності. А оренда - наслідок цієї діяльності. Тому я б дуже вас просив віднести Закон про оренду на пізніший строк, а внести Закони про кооперацію. Сьогодні конче потрібний цей закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Товариші, якщо в кого з депутатів є ще такі пропозиції, я хочу, не коментуючи внести ясність. Внесено і про корпорацію, і про фермерство, і про оренду, і т.д. Над ними потрібно працювати, але коли під час опрацьовування цих законопроектів депутати в комісіях прийдуть до висновку, що такий закон треба внести, Президія внесе його на ваш розгляд, Давайте не будемо повторюватись. Давайте визначимося в загальному.

Всі питання, які тут є, мають право на обговорення на пленарному засіданні, але після детального опрацювання в комісіях і розгляду в Президії.

Будь ласка, третій мікрофон.

ПОРОВСЬКИЙ М.І. Шановні депутати, шановний Головуючий! Я пропоную внести до порядку денного сесії питання про порядок запровадження в дію указів Президента та постанов Верховної Ради Союзу РСР на території УРСР. Тому, що часто ті рішення, які ми приймаємо тут, абсолютно перекреслюються указами Президента і постановами Верховної Ради Союзу.

Зокрема, ви пам'ятаєте, ми прийняли постанову про відрахування 45 відсотків від прибутків підприємств: 23 - республіці, 22 - Союзу. Незабаром вийшов Указ Президента про створення стабілізаційного фонду, і сьогодні наші підприємства поставлені практично у критичне становище. На 75 відсотків зношені основні фонди у базових та переробних галузях промисловості. Ми намагалися створити підприємствам умови, щоб вони оновили технологічні лінії, оновили устаткування. Та на сьогодні те, що ми напрацювали, фактично перекреслено.

Ми повинні, вважаю, обговорити ці питання - про порядок запровадження на території УРСР указів Президента, і в руслі цього обговорення ми можемо вирішити питання про запровадження фактично військового стану на Україні, про це патрулювання. Адже ми робимо вигляд, що ми засідаємо, що ми впливаємо на становище в республіці, і в той же час приїдуть танки на площу перед Верховною Радою, ми будемо вдавати напевно, що знову ж таки нічого не сталося, адже намагаються запровадити військовий стан

на території України для того, щоб протидіяти головному народові, який в цій ситуації дійшов до відчаю.

Друге. Я пропоную, щоб у нас прозвучав звіт Ради Міністрів про забезпечення населення товарами першої необхідності. Тому що сьогодні ситуація критична. Я обраний від сільських районів, там катастрофічна ситуація. В Ровенській області протизаконно ввели талони на товари промислової групи, якими перебачено одну сорочку на три роки. І що людина може купити? Або штани, або костюм, або верхній одяг - на три роки? Ви уявляєте? Це вже навіть не відчай, це просто збиткування над народом. І тому звіт Ради Мністрів про те, яка ситуація у нас, і що буде покращено найближчим часом, вважаю необхідним. А також ми повинні почути запевнення в тому, що, крім купонної системи, інша система талонів у нас в республіці віцмінена.

І останнє. Я пропоную розглянути питання про відшкодування збитків репресованим у період репресій КПРС 20-80-х років. Звертається маса виборців з тим, що в той час пограбували, забрали у них майно...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ЧАРОДЕЄВ С.В., член комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Пролетарський виборчий округ, Донецька область/. Иван Степанович! Первое, о чем я хотел сказать, что не верю в полную трансляцию. Но и в том порядке, в каком это предлагается, делать этоо не следует. Вопрос очень серьезный, давайте его рассмотрим в постоянных комиссиях. Однако, что бросается сразу в глаза? Трансляция дневника сессии после 22 часов. У нас на востоке

Украины никто смотреть его не будет. Там будут смотреть Центральное телевидение, художественный фильм, сессию Верховного Совета России - что угодно, но только не это. Газета "Голос Украина", вопреки надеждам Правденко, в киосках не раскупается. Информации будет поступать очень мало в этот регион. Предложение о том, чтобы отдельные проекты рассматривать. Давайте мы, сразу рассмотрев перечень, определимся, что нужно для полной трансляции, а что не нужно. Да, действительно, второе чтение, может быть, не нужно, и еще ряд моментов, может быть, не нужно. И я верю, что это не даст повода депутатам снова выходить к микрофонам и затягивать вопросы. Некоторых телевидение, наоборот, сдерживает. Это, я думаю, только перессорит депутатов.

И последнее, в отношений Литвы. Я тоже был в Литве в эти дни, 18-19-го, был в парламенте, и твердо убежден, что занимать позицию, как будто бы ничего не случилось, по меньшей мере, недостойно. РСФСР рассматривает очень тщательно. Этот колокол звонит и по нам тоже. Поэтому уделить этому время -это просто гражданский долг наш.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ПАНАСЮК Ф.Т., голова Чуднівської районної Ради народних депутатів, перший секретар Чуднівського райкому Компартії України /Любарський виборчий округ, Житомирська область/. Шановний Іване Степановичу і народні депутати! Сьогодні в залі звучить обгрунтована тривога за долю наших законодавчих актів, які приймає Верховна Рада.

Мене теж це турбує, і я просив би Івана Степановича розглянути це питання в Президії Верховної Ради з такою метою, щоб визначитися щодо відповідальності за реалізацію кожного закону і постанови, прийнятих Верховною Радою. Немає чого гріха таїти, на місцях беруть на себе таку відповідальність керівники різних рівнів. Внаслідок суб'єктивних підходів іде пряме ігнорування, невиконання, перекручування законів, які є основним продуктом нашої діяльності. Населення наше виховане, на превеликий жаль, в дусі неповаги до законів. І це тим більше видно сьогодні. Чим керуватися в цьому питанні? Я просив би дати з цього приводу відповідь на сесії нам, депутатам.

Друге. Просив би Президію Верховної ради, Секретаріат розробити якийсь механізм інформування щодо пропозицій, заяв. Ящо ви пам'ятаєте, в жовтні мені вдалося виступити з листом, надісланим українцями з міста Шауляй з Прибалтики, в якому вони просили політичного притулку на Україні. Я мав декілька разів неприємну розмову з цього приведу, і мені незручно, що ми так халатно ставимося до долі людей, які опинилися в такій гострій політичній ситуації. Треба хоча б визначити, чи ми в змозі відреагувати, чи ні. Інакше це підриває авторитет не тільки нас, депутатів, а в цілому Президії і Верховної Ради.

Є запитання і щодо порядку денного.

Пропоную і прошу підтримати групу депутатів-комуністів, які розробили у порядку законодавчої ініціативи проект Закону урср про національні меншості в українській радянській соціалістичній Республіці. Нестабільність політичної обстановки диктує необхідність включення даного проекту Закону в міру його підготовки до розгляду. Я прошу в перелік основних питань, які передбачаються, включити його з врахуванням того,

що проект Закону є, я його передаю в Президію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

АРТЕМЕНКО М.М., генеральний директор наукововиробничого об'єднання ''Сад", директор Мліївського науководослідного інституту садівництва України імені Л.П. Симиренка /Шполянський виборчий округ округ, Черкаська область/. Порядок денний в цілому, можна сказати, набраний добре, але у нас на Україні найменш захищена частина населення - інваліди і пенсіонери. Ви сказали, що ми зможемо пересувати питання порядку денного. Але хоча наша комісія здала проект Закону давним-давно, на другій сесії, питання не було вирішене тоді. 1991 рік почався, і людям існувати нема за що. Тому я вношу пропозицію - не від себе, а від Комісії у справах ветеранів, інвалідів, репресованих - заслухати ці питання зразу після понеділка, тому що людям треба існувати. Це - перше.

Друге. Щоб робота Верховної Ради на сесіях була більш конструктивною, я вносив минулого разу і вношу зараз пропозицію категорично заборонити слова ''більшість", "меншість", "опозиція", "не опозиція". Повинні звучати слова: "Ми - народні депутати, ми за народ, за його інтереси, ми не за амбіції комуністичної, республіканської, демократичної чи будь-якої партії."

І, нарешті, Іване Степановичу, третє питання. Я вас переконливо прошу, відмовтеся від цього образливого слова "канікули". Які в мене були канікули? За місяць, що минув,

я прийняв 167 виборців; у мене, слава Богу, 68 господарств і таке інше. У мене канікул не було, я не мав можливості піти в лікарню. тому вважаю, що слово "канікули" назавжди слід забути. Не канікули, а перерва між засіданнями Верховної Ради. Бо робота депутата - і вночі. І тут я мав не менш як 20 телефонних дзвінків. То які ж канікули і кому ці канікули?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Думаю, що ми одностайні в тому, чим закінчив свій виступ депутат Артеменко. Я також не вважаю це канікулами. Буде більш об'єктивно, якщо ми скажемо "перерва між пленарними засіданнями". Тому що постійні комісії працюють, може, не в повному складі, але працюють. Я вже не говорю про ту роботу, про яку сказав Микола Михайлович.

Перший мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м.Київ/. Шановні депутати! Я хочу звернути вашу увагу, що третя сесія повинна стати сесією з питань економіки. І з цього приводу я пропоную обов'язково включити Закон про громадянство у число перших, а не в міру його готовності. Як ви пам'ятаєте, це питання було включене ще на другу сесію. Треба зрозуміти, що без громадянства ми не зможемо розпочати економічної реформи, не зможемо роздержавити нашу власність, соціально захистити наших громадян. І ігнорувати це питання постійно, від сесії до сесії, я думаю, нерозумно.

Друге. Пропоную перенести Закон про підприємство з 6 лютого на 7 лютого, а з 7 лютого на 6 лютого - Закон про підприємництво. Тому що Закону про підприємство повинен передувати саме Закон про підприємництво, і перше читання у нас вже було.

Потім я б ще пропонував Закон про зовнішньоекономічну діяльність поставити у числі перших, оскільки саме ця ділянка у нас дуже слабо врегульована законодавством.

Крім того, я пропоную включити в обговорення питання про реалізацію концепції переходу до ринкової економіки, бо сума оцих усіх документів, які пропонуються на розгляд сесії, не дає нам цілісної картини, і ми не бачимо процесу підготовки до переходу до ринкової економіки. Зокрема, не зовсім зрозуміле питання про введення власної валютию. Ми бачимо, що стихійні процеси в економіці наростають. Ми бачимо, що укази Президента ще більше дестабілізують економічну ситуацію, але ми не бачимо комплексу заходів з боку Ради Міністрів, як зупинити оці всі процеси. Тому мені здається, що розгляд реалізації Концепції переходу до ринкової економіки дуже доцільний.

Я також підтримую ту думку, що питання про розгляд підготовки Конституції також повинно стояти. Уже є концепція, яка розроблена групою вчених. Ми знаємо, що є вже альтернативні концепції, які розроблені в ЦК КПУ. Питання пророблене і його треба ставити, інакше воно ж лімітує виконання постанови щодо студентів та інші. Я не бачу доцільності перенесення цього питання надалі. Також я підтримую тих депутатів, які кажуть, щоб розглянути Укази Президента і розглянути питання по Литві.

Я думаю, що коли ми кажемо: центр ваги переноситься на роботу у комісіях, і, мовляв, давайте там ці питання розглядати,

- це просто відведення від себе відповідальності. Думаю, що ці питання

повинні бути розглянуті сесією в першу чергу. Адже ситуація така, яка вимагає швидкої реакції нашого парламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

СКОРИК Л.П. Я вношу пропозицію. Оскільки питання щодо Прибалтики є дійсно дуже актуальним, і ми повинні його тут розглянути, я вважаю за необхідне нарешті сформувати офіційну делегацію від нашого парламенту, яка могла б побувати в парламентах і Литви, і Латвії, і там поспілкувавшись, оглянувши проблеми з різних точок зору, нам тут доповісти. Бо ви знаєте, хоч шановний депутат Артеменко сказав, що у нас немає "більшості" і "меншості", все-таки була делегація в парламенті Литви виключно від "меншості", офіційно сформованої делегації не було, хоча там від усіх республік були офіційні делегації від парламентів. І коли ми перебували в парламенті Литви, ми навіть були ознайомлені з тим, що від Білорусії, від білоруського парламенту були аж дві делегації. Тому я вважаю, що неприпустимо для парламенту такої солідної держави, яка нараховує стільки мільйонів населення, не представити свою офіційну делегацію у такий скрутний час, який може виявитися надзвичайно скрутним і для України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Головуючий, шановні депутати! Я минулого разу, на першій сесії, пропонував розглянути таке питання. І тепер

практика показує, що до нього знову необхідно повернутися. Маю на увазі...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Левку Григоровичу, ви представтеся для протоколу, бо не буде записано.

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г. Левко Лук'яненко, 196 виборчий округ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка.

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г. Отже, я на першій сесії пропонував і зараз хотів би запропонувати знову, що необхідно створити комісію по охороні Верховної Ради Української РСР. Ця комісія обов'язково має бути при Президії Верховної Ради Української РСР. Необхідно створити військовий загін, який підпорядковувався б тільки цій комісії і нікому більше. Цей військовий загін мав би охороняти Верховну Раду і забезпечувати безпеку нашої діяльності. Події в Литві додатково підтверджують, що охорона Верховної Ради необхідна, і те, що цю охорону має здійснювати об'єктивний, якийсь незалежний від інших органів військовий загін.

Отже, пропоную внести до порядку денного питання про створення комісії при Президії Верховної Ради Української РСР по забезпеченню безпеки діяльності Верховної Ради Української РСР.

Друге питання. Я пропоную поставити уже зараз питання про проведення референдуму на території Української РСР. Ми розглядали питання, і раніше Верховна Рада розробила свою точку зору на цю тему. Ми вважали, що укладення Союзного договору є передчасним. Тепер Указом Президії Верховної Ради Союзу РСР нам хочуть те саме питання занести в інший спосіб. Замість Союзного договору тепер

пропонують провести референдум, який би знову вирішив те саме питання, що його мав би розв'язати Союзний договір.

Проведення референдуму я вважаю незаконним з двох причин.

По-перше, немає Закону Української республіки про референдум; по-друге, ця пропозиція про проведення референдуму апелює до громадян України. Але таким чином він виходить із висновку, що Радянський Союз - це унітарна держава, а не союз республік. Тому він незаконний.

Цей референдум несправедливий. Тому шо перед референдумом не були надані однакові можливості для різних політичних сил. Тому пропоную внести до нашого порядку денного і розглянути найближчим часом питання про проведення цього референдуму і винести постанову.

Вважаю проведення референдуму на території Української РСР передчасним.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! давайте порадимось. Уже йде повторення пропозицій. Я відмічаю, що про події в Литві вже шестеро депутатів виступило, про економіку промисловості... Ми домовилися працювати до дванадцятої години, але я хотів би просити вашого дозволу на таку пропозицію. Давайте домовимося так. Більшість депутатів вносила пропозиції про те, щоб прийняти порядок денний за основу /ми деякі пропозиції проголосуємо/, а потім продовжити в комісіях працювати, щоб потім внести свої пропозиції. Тому давайте вирішимо так - до 12.30 попрацюємо, проголосуємо пропозиції, приймемо за основу, якщо буде ваша згода, і після цього зробимо перерву для подальшого опрацювання в комісіях. Підходить така пропозиція? Тоді ми продовжуємо обговорення. Ще є у нас список тих, хто записався на виступ з трибуни. До 12-ї, а потім дамо з

трибуни. Перший мікрофон, будь ласка.

ТАНЮК Л.С., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Ватутінський виборчий округ, м. Київ/. Я думаю, що політика - політикою, а культура - культурою, і ми б зробили досить приємну і гарну справу, якби сьогодні від імені нашої сесії привітали Голову дружнього парламенту Бориса Миколайовича Єльцина з днем народження. Сьогодні йоту шістдесят років. /Оплески/. Якщо сесія підтримує таке, то комісія дасть текст такої телеграми.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я доводжу до відома депутатів, що Володимир Борисович Гриньов з членами Президії відпрацьовує це питання, і ми наприкінці нашого засідання внесемо його на ваше обговорення.

ГАНЮК Л.С. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І. Мечникова /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Шановні народні депутати! Звертаю вашу увагу на трагічну Ситуацію, яка складається на північно-західному узбережжі Чорного моря. Ми з вами на цей час залишаємося без найважливішого ресурсу України. Мова йде про можливість оздоровлення нашого населення. На першій сесії воно не розглядалося, було записано, що питання розглядатиметься на другій сесії, воно було записано протокольно, але і зараз воно не потрапило до порядку денного.

Мова йде про проект Закону про особливу охорону курортнорекреаційної території північно-західного Причорномор'я. Я підкреслюю: "північно", тому що у протоколах редакційна комісія кожного разу виправляє на "південне". Це помилка. Коли ми говоримо про південне - це Турція, а північно-західне - це наш район. Тому я пропоную включити до порядку денного чи у перелік питань для розгляду на третій сесії питання про проект Закону про особливу охорону курортно-рекреаційної території північно-західного Причорномор'я. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ДУБЕНКОВ Г.О., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань відродження та соціального розвитку села /Козятинський виборчий округ, Зінницька область/. Іване Степановичу, я просив - мабуть, всім депутатам буде цікаво, - щоб ми отримали у вівторок інформацію від Секретаріату Верховної Ради щодо витрат на другу сесію: скільки коштує один день, телевізійна передача, радіопередача, випуски бюлетенів, депутатські і так далі? Нехай дадуть ці дані нам письмове. Як сьогодні обговорювати питання про висвітлення сесії, якшо ми не знаємо, скільки працює сьогодні в Секретаріаті, скільки працює на постійній роботі і т.д. Нехай дадуть письмову інформацію. У нас буде можливість глибше підійти до цього питання. Це перше.

Тепер друге питання. В принципі, мабуть, кожен погодиться, шо на місяць треба давати десять днів чи тиждень для роботи у виборчих округах, особливо тим, хто не працює на постійній роботі. Це пов'язано із виробничою діяльністю.

Водночас, мабуть, сьогодні нераціонально планувати, щоб на місяць десять днів працювати в постійних комісіях, бо практично не буде цієї роботи. Щонайменше 2 дні можуть депутати побути на засіданнях цієї комісії. Тому я пропоную 2 дні пленарних засідань Наприклад, середа и четвер/ працювати в постійних комісіях, доопрацьовувати законопроекти. Це, мабуть, буде раціональніше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

КОЛЕСНІК С.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Торезький виборчий округ, Донецька область/. Шановні депутати! Враховуючи зростання політичної напруженості в СРСР, про що свідчить і Указ Президента про патрулювання в містах, враховуючи призов, який скоро відбудеться, враховуючи перекидання військових підрозділів із східної Європи, а також враховуючи те, що Декларацію про суверенітет колись треба буде наповнювати реальним змістом, пропоную питання про голову Комісії з питань зовнішньовнутрішньої безпеки перенести на найближче число. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, другий мікрофон.

ДОРОГУНЦОВ С.І., голова ради по вивченню продуктивних сил Української РСР АН УРСР /Суворовський виборчий округ, Одеська область/. Шановні народні депутати! Я пропоную як пріоритетне включити до порядку денного питання про соціальноекономтчне та політичне становище на Україні.

У мене складається таке враження, що декого э вас більше цікавить становище в Прибалтиці, Перській затоці, Північному Кавказі, аніж у нас на батьківщині, на нашій Україні.

А становище це катастрофічне. Ціни невпинно зростають, економіка падає. Найстрашнішим буде цей рік. Ми ставимо на грань виживання великі маси населення, насамперед, усіх тих, хто живе на заробітну плату, і особливо низькооплачуваних. Тому я пропоную дати невеликий термін для підготовки цього питання, і стосовно нього заслухати доповідь Голови Верховної Ради Української РСР. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ДЕМИДОВ Г.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Ленінський виборчий округ, Кримська область/. Уважаемые депутаты! Я просил бы поддержать идею об образовании специальной делегации Верховного Совета, которая была бы направлена в прибалтийские республики. Почему? Я объясню. Мы дали бы оценку законности применения вооруженных сил в республиках. Это первое. Второе. Мы дали бы оценку образованию там параллельных государственных структур, которые присваивают себе функции органов власти. Согласно Декларации о государственном суверенитете Украины мы приняли на себя обязательство защищать и охранять интересы граждан

Украины за прецелами Украины. Мы должны были бы изучить этот вопрос и дать оценку и положению украинцев и других граждан Украины за ее пределами. И третье. Возможно, что в результате всего этого мы бы создали какой-то правовой механизм по рассмотрению, разрешению споров между центром и союзными республиками. Наверное, это не последний спор.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський - Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты, уважаемый Иван Степанович! Я бы хотел, чтобы в повестке дня нашей сессии стал вопрос о второй функции нашего Верховного Совета, то есть прежде всего контролирующие функции за нашим исполнительным органом, я имею в виду Совет Министров. Скоро будет уже год как мы работаем совместно. Но я до сих пор конкретного отчета не получил о социальной, экономической, политической ситуации на Украине. Ели скажут, почему она намного ухудшилась, тогда нам станет ясно, почему наши законы, которые мы приняли, не работают, кто в этом повинен и какие меры нужно принять, чтобы они заработали. Хватит нам аморфности, хватит нам безответственности. Нам нужен сегодня деловой подход к проблемам, которые назрели.

Второе. Мне не совсем понятно, почему столько времени царит разброд в комиссиях. Мне казалось, что если ми пойдем по тому пути работы нашей сессии, о котором говорили, то комиссии бутут лучше работать. Что же полупилось? Со второго по четвертое наши депутаты работают в комиссиях, а пятого - пленарное заседание. А почему?

У комиссии было достаточно времени для работы, а мы начнем работу непосредственно в понедельник. Почему?

Третья позиция. Сегодня первый день работы сессии, я думаю, что депутаты должны были все приехать. Зарегистрировалось 325 человек. Я смотрю, что они и те же лица на сессии. Ну почему складывается такая ситуация, неужели такая занятость на местах? Я думаю, что сегодня каждый депутат прежде всего цолжен подумать о той роли, которую он должен играть в Верховном Совете, и о своей позиции, которую он должен занять здесь, на сессии.

Четвертое. Нам нужно сегодня пересмотреть саму концепцию подхода к ситуации в экономике, которая сложилась на Украине, дальше нам от этого уходить нельзя. Иначе мы сегодня потеряем все, что имели. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ЗАДОРОЖНИЙ В.В. Шановні депутати! Я підрахував, що до порядку денного третьої сесії внесено 57 питань, тобто виходить, що 92 депутати додатково вносили ряд пропозицій щодо порядку денного. Виникає цілком слушне запитання: а як же організувати роботу Верховної Ради, щоб можна було розглянути ці питання? Тому я вважаю, що пропозиції стосовно організації роботи Верховної Ради заслуговують на увагу, і їх треба прийняти, тобто зробити основний наголос на роботі в постійних комісіях. Це перше.

Далі. У мене виникає таке запитання. От ми дві сесії працювали, третя сесія також має великий порядок денний. Але яка віддача, яка користь законопроектів, які ми прийняли? Адже одного чудового дня всі ці законопроекти можуть бути відмінені або вважатимуться недійсними, якщо Президент своїм Указом зводить їх нанівець.

Зокрема, конкретний приклад.

Ми розглянули і прийняли Закон про міліцію, але заходи, вжиті Президентом, звели нанівець цей Закон. Він майже нічого не вартий. Тому я вважаю, що слушні пропозиції були внесені депутатом Карпенком, і ми повинні спершу визначитись щодо тих заходів, які вживає союзний

Уряд і, зокрема, Президент. Друге, на що я хотів звернути увагу, -це порядок висвітлення засобами масової інформації сесії Верховної Ради.

Скажу ше раз, якби ці питання розглядалися, зокрема, питання про висвітлення на телебаченні наприкінці минулої сесії, я голосував би за те, щоб повністю не транслювати, але ті події, які відбулися останнім часом, і те висвітлення, яке ми зустрічаємо, зокрема по центральному телебаченню, та й упередження чи однобічне тлумачення тих чи інших кореспондентів цих подїй, - все це вимагає об'ективного і всебічного висвітлення роботи Верховної Ради. Саме повний звіт і дасть таку можливість виборцям побачити, хто і з яких позицій виступає, хто за що голосує. Більше того, виборці під час зустрічей пропонували, щоб цепутати, які виступають, називали свою партійну приналежність. Депутат Артеменко ідилічну картину змалював, картину нібито повної одностайності, але такого бути не може.

Отже, я пропоную: в тих випадках, коли стоять принципові питання, відповідати і на питання, хто до якого партійного угруповання належить .

І, нарешті, останнє, на що я хочу звернути увагу. Незважаючи на такий великий порядок денний, я хочу нагадати, що в порядку денному другої сесії Верховної Ради було питання про екологічне становище в Донецькому, Придніпровському регіонах. В мене є всі підстави вважати, і я можу це довести, що це зона екологічного лиха. І тому

розглядати це питання треба також невідкладно, адже йдеться про умови існування мільйонів людей. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

НОВИЦЬКИЙ Є.А., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях діяльності Рад народних депутатів та місцевого самоврядування /Рожнятівський виборчий округ, ІваноФранківська область/.

Іване Степановичу, серед питань, які можуть бути розглянуті на третій сесії, в питання про свободу совісті. Але вони можуть бути і розглянуті, і не розглянуті. Тому я пропоную, щоб це питання обов'язково наша третя сесія розглянула і не наприкінці сесії, в червні, а якнайшвидше. Якщо не в лютому, то в березні. Справа в тому, що ситуація на релігійному грунті в ряді областей, я маю на увазі насамперед Івано-Франківську область, надзвичайно складна. Конфлікти. Фактично йде неоголошена безкровна релігійна війна. Тому нам потрібно не чекати, коли хтось подасть закон, а ми повинні прискорити розгляд цього питання. Якщо ми цього не зробимо, то це буде рівноцінно тому, що ми зацікавлені в тому, щоб підтримувати напругу, яка склалася в деяких областях на міжрелігійному грунті. Ми повинні прийняти закон, який би дав право і можливість віруючим самим, без втручання народних цепутатів шановних, без втручання представників влади вибирати релігію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Перший мікрофон.

МОВЧАН П.М. Шановні депутати, шановний головуючий! Я не випадково сьогодні робив уточнення у другому пункті, який винесений на

22 люте, про відтворення Кримської Автономної Республіки.

Справа в тому, як ви знаєте, що ця акція, яка відбулася за спиною Верховної Ради, як мені здається, є зазіханням на територіальний переділ України і є тільки початком.

Справа в тому, що депутат Ванеєв, який уточнював, що такої назви Кримсько-Татарської Автономної республіки не було, можливо й має слушність. Ну, татарів там немає, їх виселили. Як ви знаєте, депортація відбувалася давно, повернення відбувається дуже сутужно.

Україна зараз під загрозою чергового переділу. Справа в тому, що теорія професора Сурилова, викладача Одеського державного університету спонукає до цього. Він сьогодні підігрує шовіністичним настроям населення південних областей України.

Запропоновано кілька варіантів переділу. Один із них - це створення Новоросії, створення Криворізько-Донецької республіки, створення Тавріди. І через те моє категоричне наполягання на тому, щоб у цьому 2 пункті було зазначено так: Про відтворення Кримської Автономної Татарської Радянської Соціалістичної Республіки та про недопустимість адміністративного переділу України. Південні області України сьогодні активно заселяються людьми з Півночі. Сьогодні продаються землі і в Миколаївській, і в Херсонській, і в Одеській області. І через те ми сьогодні вже повинні передбачити всі конфлікти, які назрівають. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

БОНДАРЧУК А.І., власний кореспондент газети "Голос України" по

Волинській області /Горохівський виборчий округ. Волинська область/. Шановний Іване Степановичу, шановні депутати. Ми вже багато говоримо про соціальний захист людини, але поки що нічого для цього практично не зробили, а якщо й зробили, то дуже мало. І забуваємо про соціальний захист нашого майбутнього, я маю на увазі дітей наших. Зараз у наших магазинах нічого купити: ні іграшок, ні взуття, ні одягу. Сила-силенна скарги матерів на те, що ні в що взути, одягнути дітей. Тому я пропоную ввести в порядок денний питання про пріоритетність розвитку промисловості, яка випускає товари для дітей. Ми якось можемо потерпіти ще трохи, та дітей треба забезпечити хоч мінімально.

По-друге. Тут вже були пропозиції щодо розгляду проблеми служби наших юнаків в армії. У мене є багато листів і від матерів, і віц солдатів, які служать.

Ці листи, я вам скажу, страшно читати. Нічого буквально не робиться, щоб припинити таку практику, коли ігнорується постанова, нами ж прийнята.

Тому питання необхідно обговорити і повернути юнаків, які служать за межами України, на свою рідну землю. Ще одне. У порядку денному, який нам роздали, ніде не вказано, що ми будемо розглядати "Різне". А практика свідчить, що на минулій сесії ми дуже багато питань відклали і до них не повернулися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ПУШИК С.Г., письменник /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область/.

Я хочу звернутися до Голови і заступника Голови Верховної Ради, аби в нас створили на рівні Ради Міністрів групу людей, яка б могла врятувати книжку. В нас на грані закриття видавництва, такі як "Мистецтво", як "Музична Україна". Вони взагалі не виживуть, і ми утратимо кацри, які розуміються на нотах, живописі. Просто людям нема де й чого робити, їх скорочують, - нема паперу.

Те ж саме стосується й наших письменницьких видавництв. В той же час у нас виникло море різних кооперативних видавництв, які видають що завгодно - порнографію, сонники, гороскопи. У нас дійшло до того, що цим займаються працівники органів культури. Іде страшенна спекуляція книжками, ніякого контролю над цим немає ні з боку міліції, ні з боку інших органів. Книжка коштує по 25 - 50 крб. Спекулянти набивають кишені. Ця каламуть, що ринула на республіку, та й не тільки на республіку, загрожує нас затопити. А нас такими, якими ми є /за висловом одного письменника/, зробила саме книжка. Хай це буде Голова Верховної Ради, чи письменник, чи інженер, хто б то не був, але те, що зараз робиться у нас в республіці з книжкою, гідне пера найбільшого сатирика. Втрачено абсолютно будь-який контроль над цим. Люди без роботи. Найбільш незахищені люди творчої праці, які живуть на гонорари. Вони не мають ні купонів, їх обставили страшними податками, Податки сягають 45 процентів. Я пропоную негайно створити таку рятувальну групу чи комітет, чи як його назвати, але той папір, який є у нас в військових відомствах, на заводах, в багатьох інших організаціях, це йде фактично перепродаж паперу, аби був він під контролем Ради Міністрів. Рада Міністрів навіть під час війни використовувала цей папір для того, аби народ був народом. Ми зараз виглядаємо в світі цикунами. Такого немає ніде. Ми займаємося чим

завгодно, говоримо про що завгодно - тільки не про книжку.

Друге. Ми повинні негайно вийти на Москву і сказати Горбачеву, що експерименти над народом мають нарешті закінчитися. Народ не витримує того. Навіть медики над звіриною того не роблять, коли вчаться оперувати, що робиться з народом. Люди нічим не забезпечені, людям кожного дня підсовується нова і нова ідея. Навіть якщо породистого коня шарпати так, завтра це буце шкапа, а не кінь.

Якщо ми з народом далі будемо так чинити, то він утратить всяке довір'я. Мені соромно зустрічатися з виборцями, ми їм обіцяли багато, але ми безсилі, бо що б ми не вирішили, Москва тут же відміняє президентським указом. Ми або суверенна держава, або ми граємося в котика й мишку. Пора нарешті закінчувати.

Ще одне слово. Ми говоримо, що хлопці повинні служити на Україні, але в той же час військові роблять, що хочуть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні нароцні депутати! Ми з вами домовлялися, що проведемо таке обговорення для внесення пропозицій і зауважень до 12 години. Це ми виконали, але я просив вашої згоди працювати нам цо 12 години 30 хвилин з тим, щоб надати товаришам, які записалися, слово. Їх лише двоє, по 3 хвилини. Після цього ми віп президії дещо узагальнимо ці пропозиції, визначимось і приймемо рішення щодо цього питання.

Слово надається - регламент 3 хвилини - з трибуни депутату Філенку, після нього - депутат Червоній.

ФІЛЕНКО В.П., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Зміївський вибо рчийокруг, Харківська област ь/. Шановні депутати, шановна президіє' Як співголова координаційної ради партії "Демократичне відродження України" скажу кілька слів щодо порядку денного.

Перш за все я хочу підтримати пропозиції: розглянути пакет законів по Чорнобилю повністю, в тому числі і про статус громадян, які постраждали від чорнобильської аварії.

Про укази Президента. Я хочу звернутися до вас з таким питанням: навіщо ми приймали статтю 71 Конституції, де записали, що всі закони на території України набувають чинності тільки після розгляду їх Верховною Радою? Це і укази Президента, про що вже говорилося сьогодні багато, і ряд інших моментів. Я хочу навести тільки один приклад.

Прийняли ми Постанову про проходження військової служби громадянами. Указ Президента відмінив це, і діє президентський Указ. Потім інші укази, які сипляться на нашу голову. І яка буде їх дія, і яка на них буде реакція? Якщо ми хочемо нести за це відповідальність, давайте ці питання розглядати.

У зв'язку з подіями в Прибалтиці, про що теж говорилося багато, я пропоную розглянути питання ширше. Не просто про події в Прибалтиці, не просто про укази Президента, а сформулювати це в одному питанні, а саме: про захист суверенітету республіки. Якщо ми беремо відповідальність - всі, хто голосував за прийняття Декларації, а тільки четверо голосувало проти - давайте захищати нашу Декларацію, і давайте захищати наш суверенітет.

Стосовно висвітлення і організації роботи сесії. Президія Верковної Ради розглядала це питання, була створена робоча група для

підготовки нового проекту Регламенту Верховної Ради.

Водночас розглядалися пропозиції щодо організації висвітлення. Я хочу сказати, що в дій групі працювали від меншості -Крижанівський, я, від більшості - депутат Мороз, депутат Коцюба; працювали також депутат Носов, ряд фахівців. І мені так здавалося, що знайшли там спільну мову, зроблено по кроку назустріч один одному. І перспективи підготовки Регламенту досить, на мій погляд, непогані. Але разом з тим в цих пропозиціях, які роздано сьогодні і щодо організації роботи Верховної Ради, і щодо Регламенту, вибачте, нічого немає про висвітлення роботи сесії. Абсолютно нічого. Тому нам пропонується тепер працювати по-старому. Я пропоную до прийняття Регламенту - внутрішньої конституції Верховної Ради нічого не міняти. Нехай іде висвітлення так, як було, тим більше, що ми передбачаємо значне скорочення пленарних засідань. Нехай люди дивляться. Я вчора ввечері проводив зустріч зі своїми виборцями. Прийшли пенсіонери, вчителі. Вони всі в один голос нас лають, кажуть, у вас там базар і таке інше, але в один голос - і бабусі, і педагоги Шелудьківської школи - кажуть; показуйте, так ми хоч що-небуть знатимемо. Тому я пропоную транслювати пленарні засідання повністю.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Червонію.

ЧЕРВОНІЙ В.М., апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" /Ленінський виборчий округ. Р овенська облясть/. Шановні народні депутати! Президія Верховної Ради Української РСР внесла на наш розгляд проект постанови про порядок денний, організацію роботи третьої сесії Верховної Ради Української РСР та висвітлення її засобами масової інформації.

В ньому три надзвичайно важливих питання. Але чомусь, і мені здається, що це навмисно, їх збито докупи. Якщо я в принципі не проти порядку денного з тими доповненнями, які прозвучали, якщо я в принципі не проти того Регламенту роботи сесії, то я, наприклад, категорично проти третього питання - порядку висвітлення. І в мене є пропозиція - розділити це на три питання і голосувати окремо по кожному з них. Щодо порядку денного. Я в основному підтримую всі доповнення, які були внесені народними депутатами. І також хочу запропонувати одне невеличке доповнення, яке, на мою думку, дуже важливе. В цей період - місяць перерви у роботі сесії - ми, звичайно, були не на канікулах. Всі ми, народні депутати, приймали сотні виборців. Але мені кинулося у вічі, що найбільше скарг, болю іде від солдатських матерів. Я ще не встиг приїхати сьогодні, а мені вже переказують, що мене чекають на вулиці виборці з нашої області. Наших громадян продовжують відправляти за межі України, вони гинуть, вони продовжують ставати каліками.

Друге - це, звичайно, плач матерів чорнобильської зони.У зв'язку з цим я пропоную питання про голову Комісії Верховної Ради УРСР а питань зовнішньої та внутрішньої безпеки сформулювати так: "Про утворення постійної Комісії з питань зовнішньої та внутрішньої безпеки і створення відповідного виконавчого органу - Міністерства оборони УРСР". Поки в нас не буде виконавчого органу, всі ці наші комісії будуть просто статистами. Люди їдуть сюди і не знають, до кого звернутися. Повинен бути чітко визначений виконавчий орган, току що тисячі і тисячі скарг.

Тепер стосовно останнього, третього питання - про висвітлення. Мені здається, що ми обрали не зовсім той шлях. Ми жаліємося на те, що трансляція сесії відбирає багато телевізійного часу. Наша сесія Ровенської обласної Ради звернулася до Ради Міністрів, до

Президії Верховної Ради з тим, щоб другу центральну програму передати у відання України. Ми повинні йти в бік збільшення телевізійних програм так, як це робить Росія. Уявіть собі ситуацію, коли ми скоротимо показ або ліквідуємо його, і наші виборці, громадяни України, спостерігатимуть повну трансляцію сесії РРФСР, а нашу сесію не побачать. Чи буде це правильно? Я думаю, не зовсім. І тому я вношу пропозицію до порядку денного: розглянути питання про передачу другої центральної програми СРСР у відання України і створення на її базі другої програми України.

Тепер останнє. Щоб не було більше спекуляцій щодо того, що це буде дорого обходитися народу, наші депутати підрахували: утримання одного народного депутата для одного виборця протягом 5 років обходиться 99 копійок. Н думаю, що це не така велика сума. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Всі, хто бажав, висловилися. Біля першого мікрофона депутат Бондаренко дуже просить, багато хто бачте що робить. Сацький із Запоріжжя кричить, що йому не надали слова... Що будемо робити?

Слово надається депутату Сацькому, тому що він записаний на виступ. Зачекайте, час уже вичерпаний, до 12 години... Я роблю зауваження депутату Дорогунцову...

САЦЬКИЙ В.А., генеральний директор комбінату "Запоріжсталь" /Заводський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемые народные депутаты! Здесь было много предложений, Я поддерживаю депутатов, которые выступали, но должен сказать: такой хаос творится в экономике, что, мне кажется, мы не сможем решить ни один вопрос, поставленный в

повестка дня. Поэтому я предлагаю в повестку дня нашей сессии первым пунктом поставить вопрос о рассмотрении экономического состояния народного хозяйства Украины в 1991 году.

Что имеется в виду? Прежде чем обсуждать республиканские законы перспективного характера, такие как Закон о налогообложении и так далее, нам нужно сейчас жить, работать и обеспечивать народное

хозяйство и население страны необходимыми продуктами и товарами. За время перерыва ситуация в стране резко изменилась, и прежде всего - в экономике. Так как механизм хозяйствования не создан, то в стране параллельно действуют законы Союза ССР и Украины, вышли взаимоисключающие постановления Совета Министров СССР и Украины. 'Издаются укази Президента, которые идут вразрез с принятыми в республике законами.

Руководители предприятии, особенно союзного подчинения, находятся между двумя огнями в плане соблюдения законов, до сих пор не имеют возможности планировать свое экономическое и финансовое состояние на 1991 год для заключения договоров с трудовыми коллективами. Одним словом, в вопросах экономики, финансов на предприятиях начался такой же хаос, как и в политике. Мы предполагали падение уровня производства на 10- 15 процентов по сравнению с 1990 годом. Но сейчас есть такая тенденция, что он может упасть в более чем до 40 и 50 процентов. Депутаты, которые связаны с производством, хорошо понимают и чувствуют, к чему мы пришли, уже по результатам работы за январь. Поэтому я предлагаю оперативно рассмотреть этот вопрос, принять соответствующие решения и направить их в трудовые коллективы предприятий с тем, чтобы они могли работать, имея стимулирующий, а не отбивающий охоту механизм хозяйствования. Прежде всего это касается следующих вопросов.

Первое. Необходимо немедленно ввести на Украине

авансированную индексацию компенсации доходов населения с учетом роста уровня цен на товары и услуги. При этом нужно дать указания торгующим организациям поступающие товары не брать на хранение, а продавать населению по ценам, действующим на Украине, не дожидаясь, когда будут решены противоречия по розничным ценам между Союзом ССР и Украиной.

Второе. Срочно решить с союзным Правительством вопрос об установлении договорных, не фиксированных оптовых цен в народном хозяйстве, об установлении предельного уровня рентабельности в размерах 20-30 процентов. Время истекло, и у меня, товарищи, есть такое предложение - передать в Президиум просьбу, чтобы Совет Министров выступил и подготовил эти вопросы, если мы хотим решить те вопросы, которые заложены в нашу повестку дня. Спасибо за внимание,

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні товариші, я прошу депутатів, які стоять біля мікрофонів - ми ж домовилися. Василю Васильовичу, я вас дуже прошу. Так, шановні товариші депутата, наш час вичерпується, тому що частина стояла от і депутат Мокін стояв, ми не надали слова. Він тепер питає, чому ж іншим надають. Я не можу так, ми проголосували з вами це ви вирішили, не я.

Товариші, п'ять депутатів, це за моїми тільки підрахунками, і останній депутат Сацький від Запоріжжя, вносили пропозицію про те, щоб все-таки був звіт, чи доповідь, чи якось інакше назвати інформацію Ради Міністрів про подальший соціальний і економічний розвиток республіки. У нас, я ж вам говорив, два питання є: доповідь Ради Міністрів про механізм соціального захисту населення і звіт про підсумки роботи у першому кварталі. Вноситься на ваш розгляд така пропозиція: доручити Раді Міністрів зробити доповідь /я прошу

уваги депутатів із Закарпаття/ з двох питань. Перше - стан економіки і її подальший розвиток і друге - механізм соціального захисту. У цій доповіді треба буде передбачити і індексацію, і інші питання.

Була пропозиція депутата Дорогунцова про політичний і соціально-вкономічний розвиток... Давайте після того, як ми заслухаємо це питання, тоді визначимось, чи потрібна буде ще й інша доповідь.

Приймається така пропозиція? Приймається. Наступне питання.

Сім депутатів вносили пропозицію, щоб визначитись все-таки із цією "війною" законів. Тобто визначитись нам, які закони діють у нас, а також щодо ратифікації указів та інших документів.

Це питання приймається. Давайте ми доручимо Комісії у питаннях законодавства і законності, Уряду підготуаати це питання і в міру готовності внести на наш розгляд. Не буде заперечень? Нема.

Третє питання - це вже пішли пропозиції, доповнення до порядку денного. Сім депутатів висловлювались, щоб розглянути питання про події в Литві та Латвії, тобто в республіках Прибалтики, про створення комісії і таке інше. Давайте ми з цього приводу вчинимо так: доручимо Президії, Комісії з питань державного суверенітету, міжреспубліканських та міжнаціональних відносин, комісі Ємця /на розгляд Президії, кого ще доцільно залучити/ розглянути ці питання. Коли вони будуть готові, внести на наш розгляд.

Я не знаю, хто сьогодні може доповісти з цього питання. Ми сьогодні вранці обговорювали в Президії, я не можу сказати, хто може доповісти. В міру їх готовності ми будемо ці питання роз'лядати.

Тепер питанння про наказ міністрів внутрішніх справ та оборони. Чотири депутати вносили такі пропозиції: з цієї трибуни депутат

Хоменко говорив, що було б доцільно доручити комісіям Кондратьєва, Коцюби разом з Міністерством внутрішніх справ, Комітетом по зв'язках, з Міністерством оборони, Комісією у правах людини це питання підготувати і винести також на розгляд. Президія це доручення дала, в міру готовності воно буде винесено.

Третє питання. Вірніше ряд питань, пов'язаних з виконанням постанови Верховної Ради УРСР про проходження строкової військової служби. Ви бачили, що в цьому переліку, який вам розданий, є два питання: закони про проходження служби і про альтернативну службу. Давайте ми ці питания розглянемо, коли підійдемо до цих законів. Нема заперечень? Вони тісно пов'язані.

Наступний ряд питань - про проведення референдуму. В нас є це питання. Коли ми 7 лютого будемо його розглядати, будемо його обговорювати. Питання про створення /я так розумію, що це пропозиція депутата Карпенка/ тимчасової комісії по пільгах і привілеях. Давайте ми зробимо так. Ви будете працювати в комісіях. Домовтеся, чи потрібно таку комісію створювати, щоб голови комісій, всі вони члени Президії, висловилися. Якщо така комісія потрібна, давайте її створимо, тимчасову комісію, і хай вона попрацює. З'ясуйте, чи є ці пільги, чи нема, у кого вони, які і т.д. Але це попередньо треба розглянути у комісіях, і; нехай тоді депутати висловляться.

Пропозиція депутата Лук'яненка про цей загін. Левку Григоровичу, який це загін? Я вже не знаю, кому його доручати. Давайте ми поручимо комісії, Президії ще раз повернутися до цього питання, якось визначитися. Тепер питання про свободу совісті у нас є. Цілий ряд було таких питань, які включені до порядку денного і будуть внесені по мірі їх готовності. Згодні?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. З приводу Закарпаття. Це питання також по мірі готовності буде включене до порядку денного. Працюйте з Радою Міністрів і з комісіями. Про папір протокольно даємо доручення. Я не знаю, де шукати цей папір. Я, наприклад, не бачу, хай Уряд визначиться, як він використовується.

Це цілий ряд питань, які стосувалися, товариші, порядку денного.

Друга частина нашого обговорення стосувалася висвітлення сесії. Висловлені думки зводилися, по-перше, до того, що всі депутати згодні з тим порядком денним, який запропонований, з тим, щоб його взяти за основу, але доопрацювати питання, які вносилися депутатом Карпенком. Він же в Комісії з підтань гласності! Нам слід утворити погоджувальну редакційну комісію щодо питання висвітлення роботи, яку назвали ледве не цензурою.

Надходили прапозиції - у зв'язку з тим, що зменшується кількість пленарних засідань, продовжити висвітлення сесії у тому порядку, який був і раніше. Тому на ваш розгляд буде й така пропозиція подана.

Ви будете під час роботи в комісіях ще обговорювати це питання. Ми даємо доручення Комісії з питань гласності і засобів масової інформації, Держтелерадіо. Я запитував Миколу Федоровича, керівника цієї організації, чи правда, що у нас депутатському каналу не давали годин. Він говорить, що, як правило, всі бажаючі виступали по депутатському каналу. Тому будемо вважати, що пропозицію про те, щоб обов'язково щотижня була надана така можливість. Комітет з Комісією з питань гласності врахує.

У нас одне питання. Транслювати пленарні засідання так, як і транслювали, або ж дві години? Над цим працюйте ще в комісіях і ми остаточно визначимося на наступному засіданні стосовно цього

питання.

Я всі пропозиції назвав? Не всі?

Про що? Про референдум у нас включено питання, ми будемо його обговорювати. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Щодо періоду проведення сесії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Період проведення сесії ви будете ще обговорювати.

Ми поки приймаємо за основу, а доповнення будуть внесені. Другий мікрофон.

ВЛОХ О.Г., завідуючий кафедрою Львівського державного університету імені І.Франка /Ленінський виборчий округ, Львівська область/. Іване Степановичу, тут були пропозиції з приводу Закону про громадянство. Я думаю, що де все-таки дуже важливо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я також вважаю, що важливо. Як тільки ви його підготуєте і винесете на обговорення, ми його прискоримо, Іван Олександрович Заєць вносив пакет питань економічного блоку. Хто ж проти цих питань! Будуть вони готові - будемо вносити і обговорювати. Не можна поставити всі першочерговими. Визначилися з цього приводу, і ви підтримали більшістю, щоб перш за все розглянути чорнобильський пакет, а потім інші питання.

Про товари для дітей тут пропонували. Товариші, так хіба тільки товари для дітей! Я думаю, що в цих двох доповідях, які робитиме Рада Міністрів, буде, зокрема, висвітлено і це питання.

Згодні? Тоді давайте проголосуємо, щоб запропонований порядок і організацію висвітлення сесії прийняти за основу, продовжити над

ним працювати, доопрацювати з урахуванням нашого обговорення. Третій мікрофон.

ЧЕРВОНІЙ В.М. Шановний Іване Степановичу Пробачте, будь ласка, я дозволю собі вам нагадати, що я вносив іншу пропозицію щодо цієї постанови. Її потрібно розділити на три окремих постанови. Тому що це абсолютно різні питання. І з вашого дозволу, другу пропозицію, ви не зауважили, це про утворення другої Української Програми телебачення на базі другої центральної. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як ж цю пропозицію врахував: дати доручення 'Комісії з питань гласності і Держтелерадіо, щоб вони внесли пропозицію. Не можна на слух сприйняти, яку програму забрати, куди, скільки і так далі. Щоб перелічити всі ці пропозиції, потрібно дві години. Вони ж усі в стенограмі. Під час опрацювання їх ви ж будете звіряти і бачити, чи ввійшла ваша пропозиція. Це і є та чорнова депутатська робота, про яку ми з вами вели мову.

Отже, ставиться на голосування. Хто за те, щоб запропонований від Президії порядок денний щодо організації та висвітлення засобами масової інформації роботи третьої сесії Верховної Ради Української РСР прийняти за основу з урахуванням пропозицій щодо її доопрацювання, прошу проголосувати. "За" - 244, приймається. Так, товариші депутати, до президії надійшло кілька записок. Від Президії слово надається заступнику Голови Верховної Ради Володимиру Борисовичу Гриньову.

ГРИНЬОВ В.Б., заступник Голови Верховної Ради Української РСР Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Президиум предлагает вашему

вниманию текст поздравительной телеграммы в адрес Єльцина в связи с его шестидесятилетием. Текст телеграммы подготовлен Морозом, Юхновским, Павлычко и согласован со всеми членами Президиума.

"Уважаемый Борис Николаевич!

Верховный Совет Украины сердечно поздравляет Вас с шестидесятилетием.

Выражая уважение к Вашей деятельности как руководителя братской России, высоко ценим Ваш вклад в разработку и принятие договора между нашими республиками, открывающим новую страницу во взаимоотношениях между народами Украины и России.

Желаем Вам успеха в Вашей деятельности, добра, счастья, здоровья, долголетия.

Верховный Совет Украины".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Я прошу дослухати. Я прошу уваги. Ви закінчили?

ГРИНЬОВ В.Б. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон. Будь ласка.

ДЕПУТАТ. /Не представився/. Уважаемые товарищи! Я думаю , не только мы затягиваем сессию ненужными разговорами, опять политическая трескотня. Сколько ушло времени - это просто невозможно. Это первое. Второе. Все такие приветственные телеграммы, я думаю, вправе решать Президиум Верховного Совета, поэтому предлагаю впредь никогда не выносить их на заседания Верховного Совета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон

ОСТРОУЩЕНКО С.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Приморський виборчий округ, Одеськ а область/. Уважаемые товарищи! Я вношу такое предложение. Не имея ничего против этой приветственной телеграммы, я все-таки не понимаю, чего же мы не поздравляем с днем рождения других президентов и председателей Верховных: Советов союзных республик. Если мы делаем это сейчас, то надо взять за правило точно так же поздравлять других президентов и председателей Верховных Советов всех союзных республик, и делать это действительно на

Президиуме, не вынося на сессию.

ГОЛОВУЮЧИЙ, Шановні товариші депутати! Пропозиція депутата Остроущенко, я думаю, заслуговує на увагу. Це ювілей, 60 - річчя. І з ювілейними датами слід вітати всіх керівників братніх республік.

Товариші, щодо тексту цієї телеграми, будуть які зауваження? Нема?

Другий мікрофон.

БАНДУРКА. О.М., начальник управління внутрішніх справ виконкому Харківської обласної Ради народних депутатів /Дергачівський виборчий округ, Xарківська область/ Шановні депутати! Ми тут представляємо суверенну державу, то чому ми вітання шлемо іншою мовою5 а не державною мовою. Я не буду голосувати за телеграму, написану не державною мовою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, було дві пропозиції. Прошу уваги. Телеграма запропонована від Верховної Ради, тому потрібно з вами погоджувати. А якщо ви доручаєте Президії, то Президія підписала цей текст, він завізований членами Президії. Все. Хто за першу пропозицію, прошу голосувати.

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перша пропозиція вносилася депутатом Гриньовим: надіслати телеграму від Верховної Ради. Вона завізована членами Президії. Прошу голосувати за таку постанову.

"За" - 127. Надсилається від Президії.

Товариші, одну хвилину.

Сьогодні у нас перше засідання, давайте ми визначимось стосовно такого питання.

Нам надсилають записки щодо поздоровлень депутатів з днем народження.

Але вони різного змісту. Частина депутатів говорить, що це потрібно робити, а друга частина говорить, що цього не потрібно робити. Тому сьогодні надійшла записка щодо восьми депутатів, у яких був день народження в січні. Я думаю, що це вже пізно.

Я хочу все-таки визначитись, як нам бути. Будемо надалі зачитувати, чи ні? Ні. Не потрібно голосувати?.

Тоді, товариші, те, що ми сьогодні з вами запланували на пленарному засіданні, вирішили. Верховна Рада продовжить роботу в постійних комісіях, а пленарне засідання відбудеться у вівторок о 10 годині ранку.