ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 1 березня 1991 року. 10 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прошу займати місця і підготуватись до реєстрації. В залі З57 народних депутатів, можна розпочинати роботу.

Шановні народні депутати! Порядком денним сесії, ви знаєте, передбачено заслухати інформацію Ради Міністрів про проведену роботу та заходи по забезпеченню виконання Закону, який ми прийняли, про пріоритетність розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві. Надходять пропозиції, і вони слушні, щоб прискорити і розглянути це питання сьогодні, Я думаю, це дуже важливо і потрібно. Ми могли б, якщо є ваша згода, послухати Ткаченка Олександра Миколайовича, дати йому для інформації 15 хвилин. Потім послухати Корнієнка - заступника голови Державного комітету по економіці, Мінчанка - голову Державного комітету по матеріально-технічному постачанню, Бортника - голову правління концерну "Украгротехсервіс", Гетьмана

- голову правління

республіканського акціонерного комерційного банку, поставити їм запитання. Потім дати можливість виступити голові Комісії з питань відродження та соціального розвитку села Сухому Василю Васильовичу. Давайте працювати таким чином, щоб це питання розглянути протягом двох годин. Є згода? Треба голосувати? Ні. Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Леонид Макарович! Я хотел бы поднять такой вопрос, так как мы приняли постановление о проведении республиканского опроса, а у нас нет документов, регламентирующих, как мы можем доносить, так сказать, наши точки зрения до людей. Поэтому есть предложение дать поручение Президиуму Верховного Совета УССР в ближайшее время издать постановление, в котором предписать областным телерадиокомитетам провести депутатские каналы с участием представителей депутатских групп разной политической направленности. Потому что сейчас на местах происходят интересные веши. Например, от некоторых депутатов УССР у нас, в городе Сумах, стали требовать арендную плату за проведение встреч с избирателями. Хотелось бы, чтобы в этом постановлении было отражено, что они нарушают соответствующие акты Союза ССР.

Поэтому, если вас это интересует, предлагаю либо проголосовать, либо как Председателю Верховного Совета согласиться с этим доводом.

ГОЛОВА. Ми це питання розглядаємо весь час у Президії, а ось будемо розглядати форму бюлетеня і дамо відповідні рекомендації.

А що стосується депутатського каналу, то він у нас є, і Держтелерадіо може його вести, як хоче. А в областях вирішуйте на сесіях про такі канали, ми в це не будемо втручатися. У нас області надзвичайно самостійні.

Другий мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Леоніде Макаровичу! Мене і інших депутатів цікавить, чи буде присутній Голова Уряду товариш Фокін при слуханні цього важливого питання?

ГОЛОВА, Шановні депутати! Голова Уряду вчора вночі повернувся з Донбасу, а зараз він має безпосереднє завдання від нас. Ми дали доручення щодо цін, він встановлює термінові зв'язки з прем'єрами республік, зокрема, Росії, Білорусії. Я тільки що з ним розмовляв, він повинен зайнятись цим болючим питанням. А перший заступник, що відповідає за це питання, буде присутній, і ми зможемо з ним говорити.

Третій мікрофон. І давайте будемо розпочинати роботу.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І., голова виробничого кооперативу "Олімп" /Петровський виборчий округ,

Дніпропетровська область/. Многоуважаемый Леонид Макарович, уважаемые депутаты! Мы сейчас будем обсуждать опять вопрос о приоритетном развитии села.

Мы обещали к 15 марта опубликовать или развернуть работу по составлению земельных кадастров. Вот буквально два эти момента. Я прошу обратить внимание. Вот китайская тушонка, которая весит менее 400 граммов, продается сегодня в Киеве по цене более девяти рублей. Китай с населением в три раза больше, чем в Советском Союзе, кормит нас мясом. Мы покупаем пшеницу в Саудовской Аравии. Это происходит потому, что сегодня не решен до конца вопрос передачи земли в руки крестьян. Я обращаюсь к депутатам - аграрникам... /Шум в залі/.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Давайте розпочнемо роботу. Це ж по темі. Якщо у вас буде запитання до товариша Ткаченка, ви поставите його, це ж по темі. /Шум в залі/.

Шановний народний депутате Табурянський! Повторюю, ви можете поставити запитання товаришу Ткаченку, він вам відповість після інформації. /Шум в залі/. Будемо вирішувати, що робити. Зрозуміло? Олександре Миколайовичу, прошу вас. Вам за регламентом надається 25 хвилин.

ТКАЧЕНКО О.М., Перший заступник Голови Ради Міністрів Української РСР.

Шановні народні депутати, шановний Голово! Селянство, яке десятиріччями терпіло утиски і непомірні обмеження, з великою надією зустріло Закон про пріоритетність розвитку села і агропромислового комплексу в народному господарстві України. Хоч і з великим запізненням, але він дав трудівникам села не лише право самим вирішувати свою долю, добровільно вибирати форми господарювання і розпоряджатися результатами своєї праці, закріпив за державою обов'язок неухильно провадити конструктивну соціальну політику у розвитку аграрного сектора економіки та захисту жителів села.

Отже, з прийняттям Закону уже не потрібно, а вірніше, не правомірно буде підганяти селянське життя до інтересів держави, а навпаки, держава в найістотніших пунктах цього унікального юридичного акту застосовує весь, свій авторитет, усі свої засоби і сили для досягнення національного відродження. Це, головним чином, здійснення організаційних та економічних заходів, спрямованих на реформацію власності, проведення земельної реформи, формування багатоукладної економіки і створення умов для розвитку різних тилів підприємств та господарств. Мова йде, передусім, про повернення притаманних лише селянству інститутів традиційного укладу життя та праці на умовах пріоритетності загальнолюдських цінностей.

З цього погляду, напевне, вперше за всю історію роботи нового українського парламенту мені доводиться звітувати з питання, яке нарівні з суверенітетом України оволоділо думками і помислами не лише депутатів, а й усього українського народу, консолідуючи його на вирішенні доленосних національних завдань, що набули "критичної маси" насамперед в галузі аграрних відносин і системи землекористування.

Уряд республіки добре усвідомлює, що цей Закон усім нам дав добрий шанс повернути довіру людей, вдихнути нове життя в послаблені економічні зв'язки, наповнити господарські структури ринковими стимуляторами росту. І нарешті, здійснити широкомасштабне удосконалення у виробничій та соціальній інфраструктурі на селі.

Одночасно хотів би особливо підкреслити, що в ньому, як у будь-якому повноцінному живому організмі на всю широчінь проявилася життєдайна сила, яка вже створила умови для ефективної протидії тій складній економічній і політичній обстановці, в яку потрапила країна і наша республіка зокрема.

Закон працює і, незважаючи на складності його реалізації на нинішньому етапі, вселяє оптимізм і сам по собі розвіює сумніви щодо його ефективності. Звичайно, зараз важко передбачити всі його позитивні результати. Але вже сьогодні видно, які переваги дає він для соціального розвитку села.

Про що конкретно йде мова і що за ці чотири місяці нам вдалося зробити? Відповідно до його статей визначено механізм його дії, менше пріоритетності, які знайшли вираз у прийнятих Урядом десяти постановах. Особливе місце серед них займають рішення з питань формування інвестицій, забезпечення його матеріально-технічними ресурсами, розширення індивідуального будівництва та поліпшення демографічної ситуації в трудонестатніх районах, плати за трудові

ресурси, розвитку науки та інше.

Крім того, підготовлено ряд проектів законодавчих актів, які, на наш погляд, зможуть розв'язати вузлові питання в сфері агровиробництва. Серед них проект про селянське господарство та оподаткування, а також державні програми газифікації, водопостачання сіл і розвитку власної бази будівельної індустрії, слабкість матеріально-технічної бази якої не дозволяє розгорнути крупномасштабні роботи по забудові села.

Усе це створило необхідні передумови для прийняття виважених рішень У галузі інвестиційної політики. Достатньо сказати, що всього на розвиток агропромислового комплексу за рахунок усіх джерел фінансування виділено 14,3 мільярда карбованців капіталовкладень, що на 1,6 мільярда більше, ніж у минулому році. При цьому на невиробниче будівництво спрямовується понад 5 мільярдів карбованців, у тому числі 2 мільярди карбованців державних капіталовкладень. Усе це дає можливість у 1991 році втричі в порівнянні з минулим роком збільшити обсяги будівництва газових і в 2,4 раза водопровідних мереж. Буде збудовано близько 900 під'їздів з твердим покриттям або більше ніж третину з того, що залишилося в республіці. Заплановано побудувати в 1,7 раза більше проти фактично введених в минулому році шкіл, у 1,6 раза - клубів, у 2,4 раза - дитячих дошкільних закладів, на 1,3 мільйона квадратних метрів більше буде побудовано житла.

Спеціальною постановою Ради Міністрів УРСР визначено цілий комплекс додаткових заходів по сприянню індивідуальному житловому будівництву та поліпшенню соціально-демографічної ситуації у трудонедостатніх господарствах. Зазначеною постановою передбачено надання сільським забудовникам допомоги в будівництві житла, забезпечення їх будівельними матеріалами, а в трудонедостатніх селах будівництво житла та господарських споруд для переселенців буде здійснюватися

за рахунок республіканського бюджету.

Зараз завершується розробка методики по визначенню трудонедостатніх районів, де в першу чергу враховуються вимоги закону про необхідність збереження сіл і розвитку нових форм господарської діяльності.

У будівництві індивідуального житла будуть брати участь і будівельні організації. У 1991 році силами підрядників Держагропрому УРСР передбачено здійснити індивідуальне будівництво на суму 290 мільйонів карбованців.

Друге - матеріально-технічне забезпечення. Ні для кого не секрет, що на цьому питанні сконцентрована вся увага Уряду, та й мимо вас, шановні депутати, це питання не проходить. І насамперед це тому, що ця позиція вимагав не лише зміни структури Інвестицій в народному господарстві, а й переорієнтації промислового виробництва на потреби села, забезпечення зростання обсягів капіталовкладень та ресурсів.

Наприклад, для того, щоб забезпечити вже в поточному році матеріалами майже на 8 мільярдів карбованців монтажних робіт, довелося майже п'яту частину їх вишукати в республіці. Таким чином, нам вдалося збільшити ресурси основної будівельної номенклатури, зокрема, цементу - на 456 тисяч тонн, металопрокату

- на 75, труб - на 150 тисяч тонн, шиферу - на 30 мільйонів умовних плиток.

Слід сказати, що процес формування плану матеріального забезпечення де не закінчено. Окремі заводи, до яких прикріплені фонди, на жаль, відмовляються приймати до виконання наряди, пред'являють вимоги по виділенню їм продуктів харчування або вимагають розраховуватися валютою.

Усі ці питання розглядаються Держпостачем і держкомекономікою за участю керівництва заводів, і по кожному приймається конкретне рішення. Уже повністю прикріплені до постачальників виділені фонди на цемент та шифер. Проте в цілому потреби з урахуванням ремонтно-експлуатаційних робіт та машинобудування задовольняються в металопрокаті лише на 63 проценти, шифері - на 79, цементі - на 89, сталевих трубах - на 92, а лісоматеріалів виділено лише близько 4 процентів/ і то це той обсяг, який іде на ліквідацію наслідків чорнобильської аварії/.

Звичайно, в таких умовах доводиться працювати в різних напрямках - як з Урядом Російської Федерації, так і з окремими постачальниками. Ми ще не втратили надію, що найближчим часом ці питання будуть безперечно поправлені.

Третє - фінансове забезпечення. Незважаючи на труднощі в формуванні бюджету, Урядом зроблено все можливе щодо максимального фінансування заходів.

У бюджеті на 1991 рік для агропромислового комплексу передбачено майже 3 мільярди карбованців державних централізованих капіталовкладень, що становить 70,2 процента до всіх централізованих капіталовкладень республіки.

Забезпечено також джерелами фінансування роботи по будівництву для села об'єктів соціально-культурного призначення, шляхів з твердим покриттям, експлуатації систем і водогосподарських споруд міжгосподарського призначення на загальну суму 446 мільйонів карбованців.

На фінансування наукових досліджень передбачено в бюджеті 120 мільйонів карбованців, а на підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації кадрів - майже 180 мільйонів карбованців.

У цій аудиторії вже говорилося про списання заборгованості по позиці в сумі 714 мільйонів карбованців. У даний час проводиться робота по підготовці матеріалів по списаний решти заборгованості, яка становить на сьогодні 3,4 мільярда карбованців.

Важливим джерелом надходження коштів для розвитку села стане плата за трудові ресурси, що зайняті на відхідництві. Це дасть змогу отримати щорічно додатково ще 700 мільйонів карбованців.

Звичайно, товариші, цей захід не викликав захоплення у значної частини керівників промисловості, які раніше безкоштовно користувалися цією робочою силою і не брали участі у створенні необхідних культурно-побутових та житлових умов за місцем проживання.

Передбачено також певні пільги, а то і зовсім звільнення від сплати за користування трудовими ресурсами, якщо ці підприємства будуть безпосередньо брати участь у відбудові села.

З метою зацікавлення будівельників вони будуть звільнятися від оподаткування прибутків, одержаних за виконання робіт по зміцненню виробничої та соціальної інфраструктури на селі.

Чимало суперечливих думок висловлюється у відношенні статті 6 Закону, якою передбачено, що витрати по утриманню всіх соціально-культурних закладів на селі фінансуються з місцевого бюджету. Розрахунками було визначено на цю мету 849 мільйонів карбованців. Проте обстеженнями встановлено, що в багатьох випадках обласні Ради народних депутатів у місцевих бюджетах таких коштів не передбачили.

Тощ Радою Міністрів УРСР у січні цього року доручено Мінфіну УРСР подати необхідну допомогу виконкомам місцевих Рад народних депутатів у вишуканні необхідних коштів для фінансування цих затрат. Говорячи про фінансове забезпечення, хочу підкреслити, що

за рахунок пільг по податках нам вдалося зменшити платежі в бюджет майже на 1,5 мільярда карбованців, тобто довести їх до 25 процентів, а до цього вони становили 45 процентів, відмінили націнки по системі споживчої кооперації на реалізацію товарів масового вжитку. Виграш від цього сільським жителям становитиме 168 мільйонів карбованців. Таким чином, практично всі питання фінансового забезпечення Закону враховано.

Щодо статті 16 Закону, якою передбачено, що всі види позичок з банку одержаних на будівництво об'єктів соціальної сфери в сільській місцевості, підлягають списанню, то це питання, яке, я вже сказав, також вирішено. Щодо першого абзаца цієї статті, де мова йде про процентні ставки за кредити, одержані до першого вересня 1990 р., то тут складна ситуація. Вона викликана не зовсім обгрунтованими і погодженими з інтересами республіки діями центральних органів влади та Держбанку СРСР.

Позавчора на цю тему була розмова в цьому залі. Ви знаєте, що на виконання Указу Президента СРСР від 25 жовтня 1990 року "Про підвищення заінтересованості громадян у зберіганні заощаджень в установах Ощадного банку СРСР" Держбанком СРСР прийнято рішення про значне підвищення з 1 листопада 1990 року процентних ставок за кредити /від,6 до 11 процентів річних/ та плати комерційних банків за централізовані кредитні ресурси /в ІV кварталі 1990 року 6, а з 1 січня 1991 року - 8 процентів річних/. Таке різке підвищення плати за кредит наприкінці року і зумовлена ним необхідність переоформлення кредитних договорів на нових умовах викликали справедливі скарги з боку господарств, підприємств і організацій агропромислового комплексу, оскільки це дещо погіршило в листопаді-грудні минулого року їх фінансове становище.

У поточному році, за підрахунками спеціалістів Держагропрому УРСР та Агропромбанку "Україна", витрати господарств АПК можуть зрости через підвищення процентних ставок за кредити при існуючих обсягах кредитної заборгованості на 440 мільйонів карбованців. Проте, треба відзначити, що відповідна компенсація господарствам за підвищення процентних ставок передбачена у нових закупівельних цінах на сільськогосподарську продукцію і становить 715 мільйонів карбованців.

Таким чином плата за одержані у 1991 році кредитні ресурси по підвищених процентних ставках не повинна дуже вплинути на фінансове становище господарств, хоч стурбованість багатьох керівників обгрунтована, оскільки введення вільних цін на запасні частини, більшість машин і обладнання для сільського господарства та на інші ресурси, особливо ті, що надходять з поза меж республіки, призводить до додаткових витрат та зниження прибутків господарств.

Водночас перевірки показують, що така ситуація складається в тих колгоспах і радгоспах, які мали значні диференційовані надбавки, які інколи в два, а то й більше разів перевищували закупівельні ціни, що не завжди було економічно обгрунтованим.

У зв'язку із включенням раніше діючих надбавок до нових закупівельних цін у тих господарствах, що їх одержували у значних розмірах, нині рентабельність, безумовно, знизиться. Що ж, це - закономірний процес, і керівникам необхідно уважно подивитися, як складається собівартість продукції, і вжити необхідних заходів до її здешевлення. Що стосується основної частини господарств республіки, то для неї ці втрати не дуже великі і, як я раніше говорив, компенсуються новими закупівельними цінами на продукцію сільського господарства.

Кілька слів щодо страхового захисту сільських підприємств. Нагадаю, що при розгляді проекту закону це питання вже порушувалося. Деякі народні депутати висловлювали думку про добровільну форму страхування майна колгоспів. При прийнятті закону були зроблені обгрунтовані висновки про недоцільність відміни обов'язкового страхування майна колгоспів. Висновки ці базуються на багаторічному досвіді взаєморозрахунків між сільськогосподарськими підприємствами і органами державного страхування.

Державне обов'язкове страхування майна сільськогосподарських підприємств не має на меті комерційних цілей і діє на принципах повної еквівалентності зобов'язань страхових органів і всіх господарств .

Наприклад, у минулому 1990 році незважаючи на рекордний урожай багатьох культур, органами державного страхування по збитках виплачено 1,3 мільярда карбованців страхового відшкодування сільськогосподарським підприємствам, тоді як передбачена на цю мету сума страхових платежів становила лише 1,2 мільярда карбованців. Виплати відшкодування в розмірах, що перевищували одержані платежі, в минулому році мали місце в дванадцяти областях республіки.

Нині Уряд республіки розглядає проект постанови про вдосконалення обов'язкового державного страхування майна сільськогосподарських підприємств, внесений Держагропромом і Мінфіном республіки.

Шановні народні депутати! Всі ми одностайні в тому, що нам потрібно поправити справи на продовольчому ринку і позбутися того розпачу, який буквально пронизує наше суспільство. Ось чому весь наш подальший розвиток, зусилля всіх галузей і верств населення мусять бути спрямовані на вирішення цього надзвичайно складного і відповідального завдання.

Головним критерієм при оцінці будь-якого виробництва сьогодні має стати внесок, який воно робить у зміцнення АПК, відродження села. Це мета і стратегічна, і щоденно наша практична. Інший підхід, як це ми спостерігали в попередні роки, веде до величезних втрат продукції і неспроможності довести їх в хорошому стані до споживача.

Я так ставлю питання не випадково. Сьогодні у нас від 50 по 60 процентів основних фондів переробних галузей не лише застаріли фізично й морально, а й практично непридатні для подальшої роботи. Праця на таких виробництвах межує з величезним ризиком. Дійшло до того, що на грані зупинки не лише деякі галузі харчової промисловості, а й багато інших сільськогосподарських підприємств. Крім того, з'явилися протиправні вимоги окремих промислових підприємств, що вимагають укладення бартерних угод на постачання продукції сільського господарства і переробної промисловості. Якщо ми не покладемо край таким явищам, то забезпечення населення товарами народного споживання може перетворитися у фікцію.

Щоб постанова Уряду з нього питання спрацювала, необхідно, щоб місцеві Ради використали своє право контролю за ходом постачання трудівників села, як це роблять в Хмельницькій, Полтавській, Кіровоградській, Тернопільській, Вінницькій та в деяких інших областях. Проте, треба сказати відверто, що не всі облвиконкоми вірно зрозуміли вимогу Закону УРСР і рішення Уряду та відповідально підійшли до розподілу товарів між містом і селом.

Вважаю, що Рада Міністрів УРСР після підбиття підсумків за перший квартал нього року знайде важелі впливу на такі облвиконкоми, щоб навісти відповідний порядок.

Нещодавно Уряд доручив Мінторгу і Укоопспілці за погодженням із Держкомекономіки розподіляти разом з облвиконкомами товари між областями республіки з урахуванням чисельності сільського і міського населення, забезпечуючи поступове вирівнювання споживання цих товарів між сільським і міським населенням.

Завдяки вжитим заходам сьогодні ми добилися певного зрушення. Так, якщо в 1990 році для споживчої кооперації у ринкових фондах республіки товари легкої промисловості становили 32 проценти, то нині визначено - в межах 40 процентів.

Разом з тим слід відзначити, що на даний час складається критичне становище із закупівлею на поточний рік окремих видів цієї продукції. Так, у процентах до І990 року одяг та білизна становили лише 55, трикотажні вироби - 45 процентів. Причина полягав у тому, що промислові підприємства республіки і союзні міністерства відмовляються продавати товари в обсязі 1990 року внаслідок незабезпеченості виробництва сировиною та ресурсами.

При надходженні ринкових фондів на легкові машини /а це відбудеться наприкінці березня - на початку квітня/ проводитиметься відповідний розподіл, як намічено в Законі, у межах 50 процентів.

Ми підрахували /вчора якраз відбулася зустріч із депутатами Комісії з питань агропромислового комплексу по республіканських Фондах/, що минулого року одержували легкових автомобілів десь у межах 60 в половиною тисяч. Таким чином, якщо врахувати те, що половина з них виділяється для сільського населення, ми повинні в цьому році надати сільському населенню суму в межах 30 тисяч. У 1990 році виділялося всього 16 тисяч.

Держагропром, виконком обласних Рад народних депутатів працюють над тим, про забезпечити першочерговий продаж сільським жителям техніки, інвентаря, товарів переважно сільського попиту.

У даний час, як передбачено статтею 13 закону, більшість областей, виконкоми обласних Рад прийняли рішення по такому важливому питанню, як встановлення єдиних норм і періодичності продажу товарів підвищеного попиту для ветеранів, інвалідів, вдів, дітей-сиріт, багатодітних сімей, які проживають як у міській, так і в сільській місцевості. Вживаються заходи для того, щоб найближчим часом завершити цю роботу і в решті областей.

Окремо хочеться сказати про забезпечення сільських жителів будівельними матеріалами. Починаючи з 1991 року організаціями споживчої кооперації їх виділяється 90 процентів від республіканських ринкових фондів, йдеться також про нові матеріали в обсягах, необхідних для забезпечення потреб сільських жителів, які працюють в агропромисловому комплексі.

Заборонено також надалі відволікати ринкові фонди будівельних матеріалів для позаринкової торгівлі. Але в цьому питанні в одна важлива деталь, на якій сьогодні неможливо не зупинитися. Як відомо, оптові ярмарки по закупівлі будівельних матеріалів на 1991 рік відбулися ще в березні-травні минулого року, тобто до прийняття даного Закону.

Доля закупки споживчої кооперації на такі матеріали, як цемент, шифер, пиломатеріали, деревина, цинкована сталь, склалась на рівні 60-75 процентів, плитка облицювальна, лінолеум, радіатори - у межах 45-60 процентів.

Здається, в цих умовах необхідно зробити переукладення договорів у бік збільшення ринкових ресурсів споживчої кооперації. Однак розривання укладених договорів і перерознарядка поставки /особливо на лісові матеріали/ з постачальниками, які знаходяться за межами республіки, може призвести до того, що республіка взагалі може но одержати ці матеріали.

Тому ми поставили перед торгівлею завдання організувати в поточному році забезпечення сільського населення лісовими будівельними матеріалами через торговельну мережу як споживчої кооперації, так і держторгівлі. При цьому визначено, що хто б не займався реалізацією будівельних матеріалів, 90 процентів їх буде продано сільському населенню. Уряд зобов'язав облвиконкоми, Мінторг, Укоопспілку постійно контролювати це питання.

Відповідно до статті 12 і прийнятої на її виконання постанови Ради Міністрів про пільги на електроенергію сільським жителям і працівникам агропромислового комплексу Міненерго УРСР, Держагропром розробили і направили в області порядок застосування пільгових тарифів. Проте, шановні товариші, реалізувати ці пільгові умови надзвичайно важко, а в деяких регіонах практично неможливо через відсутність необхідних потужностей Міненерго. Тому Уряд доручив Міністерству електрофікації, Держпостачу, Держкомекономіки внести реальні пропозиції по зміцненню матеріальної бази сільської електромережі. Одночасно хочу зауважити, що наші промислові гіганти могли б, не чекаючи розпоряджень, проявити ініціативу і допомогти нам розв'язати цю дуже важливу проблему.

Шановні депутати! Цей принципово новий підхід до соціальних проблем села, започаткований нинішнім складом депутатського корпусу, вимагав повсякденної уваги не лише Уряду, а й усіх суспільно-соціальних органів та організацій. І ми повинні зробити все можливе для того, щоб наш Закон не спіткала доля всіх попередніх реформ і програм. Закон цей народився в складній соціально-економічній ситуації.

Тим більше буде нам честі при його виконанні, при пошуку нових резервів для його реалізації. Тому я хочу завершити свій звіт на оптимістичній ноті. Якщо ми зуміли за чотири місяці перебудувати інвестиційну політику, суттєво поправити матеріально-технічне забезпечення і надати йому незворотнього характеру, поліпшити бюджетні відносини і систему оподаткування, взаємовідносини з обслуговуючими організаціями і, нарешті, поставити шефську допомогу на рейки державної політики, то, очевидно, що при спільності наших взаємних інтересів нам вдасться подолати інерцію, невіру людей, здійснити позитивні зміни і дати предметні уроки справжньої турботи про село, про його трудівників, їх життя і побут.

Для координації всієї цієї роботи при Раді Міністрів створено комітет по соціальному розвитку села, який у контакті з іншими відомствами мусить знайти своє місце і, не оглядаючись, рухати цю справу на компетентній основі.

Безумовне виконання цього Закону - ключ до добробуту нашого народу, стабілізації економіки і, зрештою, утвердження за республікою статусу суверенної держави з міцними внутрісоюзними і міжнародними зв'язками.

ГОЛОВА. 15 хвилин - для відповідей на запитання. Перший мікрофон.

ШЕХОВЦОВ О.Д., провідний інженер-програміст спеціалізованого проектно-конструкторського і технологічного бюро по модернізації і технології ремонту обладнання "Важмашремонт", м. Краматорськ /Новокраматорський виборчий округ, Донецька область/. В соответствии о нашим постановлением о порядке введення в действие Земельного кодекса

Правительству Украины до 15 января нужно было внести на наше рассмотрение проекты законодательных актов о порядке изъятия, предоставления земель и о форме актов.

Во вторник кто-то из депутатов спрашивал у Леонида Макаровича, где же эти документы. Президиум покивал на зал, все о'кей, на этой неделе будем рассматривать. Однако проектов этих документов нет. Мы разъезжаемся до 18 марта, а о 15 марта местные Советы имеют право изымать землю.

Процедура эта в наших законодательных решениях плохо оговорена. Это приведет к тому, что наша земельная реформа превратится в очередной мыльный пузырь или приведет к конфликтам на местах. Один из главных вопросов - это госзаказ. Если мы изымаем землю, что тогда происходит с госзаказом? Поэтому у меня к вам вопрос: где эти проекты законодательных актов и где эта земельная реформа?

ТКАЧЕНКО О.М. Кодекс законів про земельну реформу ми з вами прийняли.У цей час над нормативними актами по реалізації цього Закону, а їх 22, працює і Уряд, і комісії. І ми до 15 березня всі нормативні акти представимо у Верховну Раду депутатам.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я прошу вас ставити запитання. Це буде швидше, а то ви вступну частину затягнули, а запитань немає.

Другий мікрофон.

ПШЕНИЧНИКОВ А.Є., голова колгоспу Імені XXІ з'їзду КПРС Джанкойського району /Джанкойській виборчий округ, Кримська область/. Александр Николаевич! мы знаем вашу заботу и постоянный контроль за соблюдением

Закона о приоритете села. Но вчера здесь выступал заместитель Министра финансов нашей республики. Мы ему задали вопрос, на который он ответил, что налоги от стабилизационного Фонда, о котором мы вчера вели речь /26 процентов фонда потребления/ не работает. Сегодня я звонил в свое хозяйство, и мне главный бухгалтер доложила, что их, буквально всех, вчера вызвали в район, в финансовые органы. Приехали они, а им и говорят: если не перечислите в течение дня, пеняйте на себя и прочее. Все мы перечислили. Вы можете ответить на этот вопрос?

ТКАЧЕНКО О.М. Так, можу.

ПШЕНИЧНИКОВ А.Є. Пожалуйста.

ТКАЧЕНКО О.М. Шановні депутати! Ви розумієте, що прийняття трьох союзних указів, які підписав Президент, - по п'яти процентах по продажу, по 11 процентах щодо відрахування по стабілізаційному фонду, по нормативах і по ставках на кредити, безперечно, суперечить прийнятому нами Закону про пріоритетний розвиток села. І в нас одразу виникло таке питання, що дай пріоритет практично не спрацює, адже ці укази перекреслюють все те, що непередбачене.

А непередбачено цим законом от що. Коли ми з вами вперше розраховували, а точніше, обраховували закон, то він становив додатково 4,9 мільярда карбованців. Коли ми, як кажуть, порахували сьогодні все, то показник цей становить вже 5,7 мільярда. Але йдеться ще про 5 процентів, про 11 процентів, про нові ставки на кредити. Ми підрахували, що цього року повинні одержати за новими закупівельними цінами на всі види сільськогосподарської продукції, переробної промисловості прибутків за рівнем реалізації продукції 1990 року в межах 20 мільярдів

карбованців. Якщо порівняти з попереднім роком, цей показник становить 14,6 мільярда. По селу у минулому році становив 9,2, а в цьому році повинен становити в мехах 12,7-13.

Таким чином, все те, про що ми сперечалися, цей закон перекреслює. Якщо порахувати за новими закупівельними цінами, то у нас ще виходить значний пню. Тому і перший раз, коли цей закон обраховували спеціалісти Держагропрому, дійсно, шановні товариші, було таке враження, що цей закон перекреслюється. Ну тоді вже прийшло роз'яснення закону, і ми знов перерахували по всіх канонах. Ми пріоритет закону не перекреслюємо. Навпаки, наші колгоспи і радгоспи матимуть значно більший прибуток у порівнянні з попереднім. Тому, ведучи розмову про цей стабілізаційний фонд, треба зрозуміти, що він закладений у цінах. Норматив - 26, а прийнято - 37, тому 11 процентів закладено в цінах десь в межах більше 5 мільярдів карбованців, і вони цінами перекриваються.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ШЕРШУН М.Х., генеральний директор Ровенського обласного виробничого лісогосподарського об'єднання "Ровноліс" /Костопільський виборчій округ, Ровенська область/. Шановній Олександре Миколайовичу! На превеликій жаль, роботи по газифікації села на сьогоднішній день зриваються. Головна причина

- виділення і прикріплення труб та інших ресурсів. Держагропром не передав їх Укргазу і сам не вирішує це питання.

Конкретно по Ровенській області за планом газифікації 460 кілометрів нині прийнято 280. Але закінчується перший квартал, тому б

настійне прохання від ровенської депутації вирішити це питання найближчим часом.

ТКАЧЕНКО О.М. Я зрозумів питання. Шановні товариші! Дійсно, тут тех в якесь протиріччя, незважаючи на те, що сьогодні Уряд і Держпостач виділили труби, за виключенням 38-39 тисяч. Сьогодні не все зроблено щодо прикріплення, ці питання будуть ставити.

Ми не все довели до кінця у питанні розподілу - чи віддати його товаришу Мацялку, щоб він як головний підрядник виконував цю роботу, чи передати областям. І коли ми з керівниками областей розглядали це питання, то думки розійшлися. Одні вимагають передати їм в область - вони, мовляв, знають, куди треба в першу чергу, інші вимагають передати товаришу Мацялку. Тому я вважав, що це питання, як - то кажуть, чисто практичне. І ми можемо негайно вирішити, чи передати ці фонди товаришу Мацялку, чи Ровенській або іншим областям.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

РИБАЛЬЧЕНКО А.А., віце-президент державного концерну "Укршляхбуд" /Котовський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Александр Николаевич! Согласно шестой статье Закона в общее пользование передается примерно двоять тысяч километров бывших внутрихозяйственных дорог. Несмотря на ваше личное участие в решении вопросов финансового, материального обеспечения, они до сих пор не решены. Что будем делать? Ведь стало хуже, чем было до принятия Закона. Убедительная просьба к вам решить эти вопросы.

ТКАЧЕНКО О.М. Я з керівником вашого дорожнього концерну це питання розглядав, і ми на першому етапі знайшли рішення цього питання. Проте всіх тих капіталовкладень, якими ми сьогодні розпоряджаємося в системі Держагропрому, на дорожників, на Мінзв'язок трохи не вистачав. Я думаю, що ми знайдемо позитивне рішення, але ви знаете, що Законом про пріоритет села передбачено, що ці дороги, десять тисяч кілометрів, які передано вашому концерну, повинні зекономити колгоспам майже 26 мільйонів карбованців. Вони на вас перекладаються і з колгоспів знімаються. Тому, мабуть, давайте ще раз сядемо з вами і уважно розглянемо ці питання.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

КУЗЬМЕНКО М.І., голова колгоспу імені Жовтневої революції Красногвардійського району /Красногвардійський виборчий округ, Кримська область/. Александр Николаевич! Вот мой коллега с Крыма задавал вам вопрос. Вы знаете, мы тоже можем считать и посчитали, учитывая то, что в этом году селяне будут платить всевозможные налоги. К примеру, наш колхоз раньше платил 670 тысяч, а сейчас будет платить два миллиона рублей налога.

В связи с тем, что в два-три раза подорожали строительство, реконструкция орошаемых сетей, подорожал и уголь, который нужен селянам, а мы берем тысячу тонн - а это 900 рублей надо платить за него. Если это все сложить, то выходит, что высокорентабельное хозяйство и район, в котором я живу, простотаки разорятся. Так оно и есть. Мы уже прикинули все эти налоги на год.

Следующий вопрос. Вы сейчас сказали, что за повышение квалификации кадров платы не берете. В то же время мы платим за под. готовку кадров, мы за своих стипендиатов по три с половиной тысячи в институты платим.

Скажите, пожалуйста, будет ли в этом году строительство социально-культурных объектов за счет капвложений? Я имею в виду детские сады, дороги, водопроводы и газификацию. И сколько, на какую сумму? Потому что, куда мы не обращаемся, никто нам толком не может ответить.

ТКАЧЕНКО О.М. Я зрозумів питання. Ви поставили три питання, не одне.

По-перше. Про податки. Нам, шановні депутати, насамперед аграрники, треба враховувати те, що податки з колгоспів і радгоспів зменшено на півтора мільярда карбованців. Сьогодні, безперечно, ще не всі це враховують, але півтора мільярда вже в бюджет не надійде, як то було в попередні роки.

По-друге. Вся компенсація, я ще раз кажу, за виключенням надбавки на продаж сільськогосподарської техніки, становитиме десь у межах 100-125 мільйонів. Але ми вважаємо, що при 20 мільярдах оця різниця є незначною. Адже одержується майже на 6-7 мільярдів більше порівняно з попереднім роком.

Що стосується кадрів, про які ви порушили питання, то я ясно сказав, що з держбюджету виділяється 178 мільйонів на підвищення кваліфікації всіх кадрів.

Тому цього року з колгоспів і радгоспів ми не повинні брати так, як це йде по лінії бюджету.

І трете. Ви поставили запитання про будівництво соціальнокультурних об'єктів. Я тут вже сказав. Що на будівництво соціально-культурних об'єктів виділено за рахунок централізованих державних вкладень 446 мільйонів карбованців...

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ТКАЧЕНКО О.М. Це з одного мільярда, що виділено податкове.

БІЛИЙ В.П., голова Дубнівської міської Рада народних депутатів /Дубнівський виборчий округ, Ровенська область/. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановні присутні тут члени Уряду! Я заздалегідь прошу вибачення за своє, можливо, не зовсім коректне запитання, але, якщо можна, хочу почути на нього відповідь.

Чи зрозумів сьогодні наш Уряд, що при бідному селі і селянинові ми ніколи не збудуємо багатої держави? У нас, селян, складається таке враження, що такого розуміння й досі немає. Так чи ні?

ТКАЧЕНКО М.О. Я думаю, що, дійсно, при бідному виселенні чи то міста, чи села багатою держава не може бути. І це всім зрозуміло, Я думав, ви уважно слухали питання фінансового забезпечення пріорітетного розвитку села. Напевно, помітили, що ми сьогодні ніяких заперечень не маємо - ні з боку Мінфіну, ні з боку Уряду в цілому. І всі питання майже вирішено за винятком одного: коли пам'ятаєте, перший раз вносилась пропозиція до

50 процентів плюс 15 надбавки вийти на 68,5 централізованих капіталовкладень. Але тоді це рахувалося при нормі централізованих капіталоукладень - 4,4 мільярда, тобто планували одержати 6,2 мільярда, а одержали лише 4,4. Я в інформації сказав: на розвиток села виділяється 3 мільярди централізованих капіталовкладень, що становить 70,2% процента. Це перше.

Друге. Я вважаю, що як би сам не було, але для того, щоб село сьогодні запрацювало, треба створити належні умови для селянина.

Питання фінансів більш-менш вирішуються. Я думаю, товариші виступатимуть з цього приводу. Що ж стосується матеріального забезпечення, то тут ще в проблеми: 14,3 мільярда карбованців капіталовкладень на сьогодні не забезпечено матеріальними ресурсами. Чому? Так, ми недоодержали до нормативів 400 тонн цементу, хоча постачання збільшилося майже на 456 тонн, 127 мільйонів умовних листів шиферу, 501 тисячу тонн металопрокату, труб стальних та інших матеріальних ресурсів.

Лісоматеріалів, наприклад, ми одержали всього 3,6 процента від потреби. Прикріплення відбувається вкрай незадовільно, особливо за межами республіки. Я думаю, наступні промовці дадуть вичерпну відповідь з приводу того, як нони думають допомогти селу.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ШВЕНЬ М.І., голова колгоспу імені 118 загиблих комунарів Шахтарського району /Макіївський-Гірницький виборчий округ, Донецька область/.

Уважаемый Александр Николаевич? Здесь все понятно. Извините меня, пожалуйста, но мне кажется, что вы просто тянете время и не даете конкретных ответов на вопросы. Я председатель колхоза,

и мне непонятно, как могут колхозы работать, если в прошлом году рентабельность хозяйства составляла 42 процента, а в этом году при пересчете на новые цены - 11 процентов.

Я дал расчеты товарищу Ситнику Виктору Петровичу, который передал их в Донецк. Там посчитали ж накрутили своим колхозам рентабельность 20 процентов. Вы рассказываете, что нужно делать, но это все чепуха, не обижайтесь. Закон о приоритетном развитии сельского хозяйства не работает и не будет работать. Нам, наверное, надо принять закон о системе полного уничтожения колхозов и совхозов, а потом и республики в целом. Это не эмоции, эта та реальная ситуация, которая сегодня возникла.

ГОЛОВА. Прошу запитання.

ПІВЕНЬ М.І. Я посчитал, если республика под вашим руководством увеличит на 50 процентов производство зерна и его будет произведено 78 миллионов тонн, то всем вам надо присваивать звание Героя Социалистического Труда, столько наград давать, как было у Брежнева.

Ответьте на мой вопрос.

ТКАЧЕНКО О.М. Відповідаю. По-перше, я ніколи не затягую час, а намагаюсь...

ГОЛОВА. Олександре Миколайовичу, відповідайте на запитання.

ТКАЧЕНКО О.М. Леоніде Макаровичу! Я думаю, що депутат необ'єктивний і запитання не виважене. Я не знаю, яку відповідь вам дав товариш Ситник, але спеціалісти обрахували все. Навіть

при нових цінах ми повинні вийти по рентабельності на рівень 42-46 процентів. У минулому році ми мали 33,9 процента, при цьому в республіці було 9 збиткових колгоспів і 3 радгоспи, тобто 12 господарств.

Я відзначав у своїй інформації, що нові ціни великою мірою знижать рентабельність.

Не знаю досконально вашого колгоспу, а тим господарствам, де була висока собівартість, надавалися кредити, щоб якось вирівняти становище.

А при нових цінах, коли і для середніх господарств, і для передових встановлені однакові закупівельні ціни, безперечно, у колгоспах і радгоспах з високою собівартістю продукції рентабільність упаде.

І нічого дивного тут немає. Проте в цілому по республіці при нових закупівельних пінах /у мене в розрахунки/ рентабельність повинна становити не менше 40-42 процентів при 33,9 в минулому році.

Ми можемо сісти з вами разом і по вашому господарству всі позиції обрахувати. І прошу мене не звинувачувати,

ГОЛОВА. Другий мікрофон,

ТАРАСЕНКО О.Г., перший секретар Знам'янського міськкому Компартії України /Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний Олександре Миколайовичу! Договори на заготівлю сільськогосподарської продукції, які укладено нещодавно, не мають юридичної сили. Справа з тому, що договір підписує голова колгоспу і директор заводу хлібопродуктів або маслозаводу, м'ясокомбінату, які не мають в

руках матеріальних ресурсів. Напрошується запитання: хто буде відповідати від імені держави за отоварювання сільськогосподарської продукції матеріальними ресурсами? Чи не думаєте ви, що потрібна відповідна структура?

ТКАЧЕНКО О.М. Відповідатиме Держагропром, оскільки інспекція по заготівлях підпорядкована безпосередньо йому.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г. Олександре Миколайовичу! По-перше, я щодо питання, яке поставив мій колега. Воно правильне по суті, але дещо некоректне. Я хочу вибачитися за мого колегу щодо цього питання, Перший, хто нас сьогодні захищає в них питаннях і на кого ми покладаємо надії, - це Олександр Миколайович. І треба сказати, ще його підтримують усі депутати, Олександре Миколайовичу! В Законі про пріоритетність соціального розвитку села стержньового моменту - держзамовлення на сільськогосподарську продукцію колгоспам і радгоспам немає. Колгоспи і радгоспи самі вправі встановлювати. А ви подивіться, що робиться на місцях.

ГОЛОВА. Запитання ставте.

ЯКОВИШИН Л.Г. Що робиться на місцях? Як і раніше - 100- процентні державні замовлення на всю сільськогосподарську продукцію. Хто в цьому винен? Обкоми, облвиконкоми чи Рада Міністрів?

ТКАЧЕНКО О.М. Зрозумів запитання.

ГОЛОВА. Конкретно. Висвітліть коротко.

ТКАЧЕНКО О.М. Шановні депутати! Для того, щоб сьогодні виконувати держзамовлення і забезпечувати ринок хоча б на рівні 1990 року, нам потрібно держзамовлення встановлювати на рівні 90 процентів.

ГОЛОВА. Дякую. Ви відповіли на запитання, можете сідати. Слово надається депутату Корнієнку. Регламент 5 хвилин.

КОРНІЄНКО Л.Я., заступник Голови Державного комітету Української РСР по економіці /Львівський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые народные депутаты! Прежде чем говорить об обеспечении агропромышленного комплекса, я хочу остановиться на общей ситуации, которая сложилась сегодня в стране и у нас в республике с материально-техническим снабжением. Очень кратко.

ГОЛОВА. У вас за регламентом 5 хвилин. Я попереджую.

КОРНІЄНКО Л.Я. Очень кратко. Общая ситуация такова, что государственный заказ Украины, который мы с вами приняли как приоритетный, 14 декабря прошлого года был отменен Президентом. Приоритета в материально-техническом обеспечении у нас нет. Однако, несмотря на Указ Президента, мы с товарищем Минченко все-таки сегодня занимаемся полным материально - техническим обеспечением. Что я хочу сказать? 27 февраля мы были у товарища Догужиева и с ним рассматривали вопросы, которые тянут за собой целую цепочку других вопросов. Все эти вопросы должны рассматриваться с участием нашего Правительства

в понедельник, 4 марта. О чем идет речь? Речь идет о том, чтобы до конца текущего года централизованно увеличить государственный заказ, А какой сегодня государственный заказ у нас? Если строительно-монтажные работы запланированы на этот год в объеме 9,7 миллиарда рублей, то централизованные капиталовложения на материально-технические ресурсы выделены только на 7 миллиардов рублей,

То есть, 2,7 миллиарда рублей сегодня совершенно не обеспечены материально-техническими ресурсами. Откуда их брать? Значит, эти материальные ресурсы надо искать только з республике. Других источников у нас нет. И никто нам в этом деле не поможет.

Какой же разговор состоялся у товарища Догужиева? Догужиев пригласил председателей Госпланов и председателей Госснабов всех союзных республик и хотел выслушать нашу точку зрения о том, как нам жить и работать а сложившейся ситуации, когда централизованное обеспечение разрушено, а взамен его никакие новые системы не созданы.

Как вы понимаете, никакого рынка материально-технических ресурсов нет и в ближайшем будущем не будет. Почему? Потому что резко падает производство, которому мы почему-то в последнее время не уделяли абсолютно никакого внимания.. Мы потеряем на том, что оставляем в распоряжении предприятий от 5- 15 процентов произведенной продукции. То, что мы распределяли централизованно два года назад и брали за 100 процентов, сегодня оно составляет только 70 процентов.

И вот теми 70 процентами мы надеемся сегодня обеспечить народное хозяйство Украины на 100 процентов. Если мы не воспользуемся сегодня приоритетом государственного заказа Украины, то мы народное хозяйство Украины материальнотехническими ресурсами не обеспечим. Сегодня мы пользуемся этим приоритетом и, я думаю, в дальнейшем будем пользоваться им.

Я уже говорил, что товарищ Догужиев поддержал предложение республик /России, Украины и Казахстана/ о том, что увеличивать государственный заказ на поставку материально-технических ресурсов в текущем году нет смысла. Мы договорились работать по тем связям, которые нам удалось установить с союзными республиками. Я хочу доложить, что мы с Россией подписали экономический договор. Лес в количестве 9,5 миллиона кубов, в котором нам отказывала Россия, мы должны получать по протоколу, который подписали.

Кратко о том, как обеспечивается агропромышленный комплекс.

Уважаемые депутаты! Агропромышленный комплекс обеспечивается централизованно. Первоначально он был обеспечен ресурсами, где на 100, где на 103, где на 114 процентов под объем 4 миллиарда 22 миллиона рублей. Но мы должны с вами выполнять объем не в 4 миллиарда 22 миллиона, а 4 миллиарда 700 миллионов рублей. Вот, исходя из этой цифры, Госплан и Госснаб приняли совместное распоряжение N 1/16 от 25 января 1991 года, в котором записали, что недостающие материальные ресурсы целевым назначением должны быть направлены в АПК. Сейчас Госснаб занимается этим вопросом. Не все сегодня есть. Есть вопросы по прикреплению, по поставкам. Но нам надо закончить эту работу в ближайшее время с тем, чтобы дать возможность работать в этом направлении. Госэкономика все эти задачи четко понимает и будет делать все возможное, чтобы полностью обеспечить

выполнение постановления,. которое мы с вами приняли.

ГОЛОВА. Слово надається товарищу Мінченку.

МІНЧЕНКО А.К., Голова Державного комітету по матеріальнотехнічному постачанню УРСР, Уважаемые народные депутаты! В конце декабря прошлого года был утвержден народнохозяйственный план, в том числе утвержден план по селу к Закон о приоритетности социального развития села.

Исходя из этой ситуаций, Госснас республики /я вам должен сегодня доложить/ закончил - тягостью прикреплений металлопроката, цемента и шафера под план производства. У нас сегодня создались трудности. Я тогда еще, когда мы здесь в этом пале собирались перед принятием плана, рассказывал товарищам какие будут у нас трудности с прикреплением 205 тысяч тонн труб.

В чем тут вопрос? Значит, прежде всего в том, что часть этих труб у нас, на территории республики. не выпускается. Я хотел бы, чтобы это все знали. Хотя мы делаем 6,9 миллиона тонн труб, но часть таких труб, которые идут на газификацию, у нас в республике не выпускается.

Далее. Значит, термопластовые труби делаются у нас. Но импортное сырье, которое закупалось для них, в этом году закуплено не било и, наверное, не будет закуплено из-за отсутствия валюты. Вот эти два момента создали трудности прикрепления и поставки труб для агропромышленного комплекса.

Леонид Яковлевич уже сказал, что Указ Президента, вышедший 14 декабря, вынудил все предприятия, наводящиеся на территории республики и, естественно, на территории Советского Союза, работать

по аналогии с первым кварталом 1990 года. А там не было у нас тех объемов, которые мы предусмотрели на 1991 год.

Несмотря на это, возникает масса всевозможных трудностей. Мы, конечно, находим сегодня все пути, чтобы решать эти вопросы.

Какая сегодня сложилась ситуация с трубами?

На сегодня осталось прикрепить 103 тысячи труб для того, чтобы выполнить обещание Правительства. И Правительство четко понимает ту ответственность, которая ложится на него по выполнению Закона о приоритете села. И у нас 103 тысячи тонн труб пока не прикреплено. Что это за трубы? Это 50 тысяч тонн труб, которые мы сегодня по контракту закупаем по импорту. Это трубы, о которых мы договорились с крупными заводами, которые делают штрипс, с заводами, находящимися на территории республики, - 43 тысячи тонн вот этих труб. Мы должны буквально до 15 марта утрясти эти вопросы и связать их с народнохозяйственным планом.

Следующий вопрос, на который я хотел бы обратить внимание депутатов, это нерешенный вопрос по лесоснабжению. Здесь надо прямо сказать, что в этом году создались просто неимоверные трудности в связи с тем, что Госплан Союза и Госснаб СССР, чувствуя свою, я не могу это иначе выразить, безысходность, сбросили план снабжения лесоматериалом на республики, на межреспубликанские договора.

В результате длительных переговоров с Россией лес мы получаем, в основном 90 процентов идет из России. Переговоры были длительными только потому, что мы решили уменьшить поставки России мяса, молока, других продуктов питания. Переговоры шли каждый день на протяжении, буквально, месяца. Наконец, позавчера в Москве /и Леонид Яковлевич об этом говорил / мы подписали такой протокол в Госплане России и утвердили у заместителя Председателя Совмина РСФСР.

Нам подтвердили согласие на поставку леса. Обещают до 15 марта

определить поставщиков, с которыми мы должны немедленно заключить договора, и начать поставлять лес.

Что касается остальных строительных материалов и вообще снабжения агропромышленного комплекса, я еще раз хочу сказать, что эти вопросы на постоянном контроле в Госснабе республики, И буквально позавчера у нас состоялась коллегия, на которой по нашей собственной инициативе специально рассматривался вопрос о ситуации, сложившейся со снабжением агропромышленного комплекса. Многие здесь присутствующие были на этой коллегии. Я думаю, что те усилия, которые мы прикладываем для выполнения Закона о приоритете села, принесут результаты.

Вчера в этом зале прозвучал вопрос: а что нам дал государственный заказ?

Сегодня я хотел бы проинформировать депутатов по этому поводу. Государственный заказ Украинской ССР дал нам сегодня возможность по крайней мере удержать, не вывести из республики и распределить на народное хозяйство З,5 миллиона тонн проката, порядка 2 миллионов тонн цемента. Я не говорю уже о массе машиностроительной продукции. Я не говорю о многих других вещах. Но, товарищи, хотелось бы вас тоже спросить. Здесь сидят многие директора предприятий. У нас сегодня складывается серьезнейшая ситуация по этому вопросу. Нужно, чтобы именно они поддержали госзаказ. Госзаказ республики должен выполняться. Такую поддержку мы получили позавчера у товарища Догужиева, и уже госзаказ не будет пролонгироваться Указом Президента, Я имею в виду, что на второй-четвертый кварталы этого года не будет такого Указа, не будет увеличиваться госзаказ, Судет поддержана система работы горизонтальных связей межреспубликанских поставок.

Вот тут должен работать наш единый государственный заказ. При

этой ситуации мы обязательно выполним те решения, которые наметил Совет Министров Украинской ССР.

ГОЛОВА. Слово надається депутату Бортнику.

БОРТНИК В.Ф., начальник головного управління матеріальнотехнічного постачання Державного агропромислового комітету Української РСР /Ізяславський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановні депутати! Закон Української РСР про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу в народному господарстві України діє з 1 листопада 1990 року і передбачає повне ресурсне забезпечення соціальноекономічного розвитку села і агропромислового комплексу.

Проте, незважаючи на це, а також на розпорядження Уряду про першочергову поставку споживачам АПК матеріальних ресурсів, прийняті раніше, в 1990 році, селу недопоставлено значну кількість техніки, металопрокату, сталевих труб, будівельних, лісних та інших матеріалів. Внаслідок неприкріплення виділених лімітів до постачальників, порушення договірної дисципліни з їх боку та відмови від укладання договорів село в минулому році недоотримало 48 тисяч тонн прокату, 36 тысяч тонн сталевих труб, 513 тисяч тонн цементу, 3,5 мільйона кубометрів лісу, один мільйон 576 кубометрів лісоматеріалів та інших ресурсів. Не повністю вирішується питання матеріально-технічного забезпечення агропромислового комплексу у 1991 році.

У цілому, включаючи ремонт та експлуатаційні потреби машинобудування, агропромисловий комплекс не забезпечений матеріальними ре-печений: цементом - на 460 тисяч тонн, шифером - на 83 мільйони умовних плиток, металопрокатом - на - 185 тисяч тонн, трубами сталевими - на 39 тисяч тонн.

Не виділено паливно-мастильні матеріали для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Це призводить до перевитрат пального за рахунок основних фондів і негативно впливає на накопичення автобензину та дизельного палива до сезону весняних польових робіт.

Держпостачу республіки у порівнянні з минулим роком зменшено ліміти агропромислового комплексу на вентилятори, навантажувачі, спецодяг та інше. Через незадовільну забезпеченість багато труднощів викликає комплектування вже нових будинків та об'єктів соціально-побутового призначення запірною арматурою, котлами, опалювальними приборами та іншим обладнанням.

Незважаючи на збільшення обсягів сільськогосподарської продукції, що перевозиться в упакованому вигляді, рік у рік зменшуються фонди селу на транспортну тару та відповідні матеріали. У порівнянні з минулими роками зменшено ліміти: на дерев'яну тару - на 42 проценти, пиломатеріали, фанеру для тароупаковки - відповідно на 40 і 45 процентів. Як і в минулі роки, Держпостач УРСР не повністю прикріплює ресурси, що централізовано виділено агропромисловому комплексу.

Станом на 1 березня цього року до постачальників не прикріплено з урахуванням умов заводу 173 тисячі тонн сталевих труб, або 35 процентів від ліміту. Крім того, на 150 тисяч тонн труб, що додатково виділено агропромисловому комплексу для газифікації села, наряди оформляються за рахунок додаткового виробництва. Це неминуче призведе до недопоставки ресурсів і в кінцевому результаті - до невиконання прийнятої програми. І це знову буде черговим обманом села.

Дуже напружена обстановка складається з поставкою лісоматеріалів. Ділової деревини та пиломатеріалів прикріплено нижче 21 процента від авансових лімітів. Із 5,7 мільйона кубометрів лісу, що

заготовляється в республіці, для АПК виділено лише 188 тисяч кубометрів, або 3,6 процента. Не занаряжено 800 кубометрів фанери, тобто 21 процент ліміту, дерево-волокнистих плит - 99 процентів ліміту. Зовсім не прикріплено деревостружкової плити, ліміт якої становить 10 тисяч кубівних метрів.

Залишається невирішеним питання прикріплення електродвигунів, фарб, поліетилену низького тиску, кабельної продукції та ряду інших ресурсів. При цьому у багатьох випадках від укладення договорів відмовляються заводи, розташовані на території республіки. Так, з 36 тисяч двигунів, які до цього часу не прикріплені, 26 тисяч відмовилися поставляти республіканські заводи.

Агропромисловий комплекс не має пріоритетного права на прикріплення ресурсів до підприємств України, хоча є всі можливості вирішення цих питань. Так, із виділених 397 тисяч сталевих дуг 124 тисячі прикріплено до заводів інших республіка реальність поставки підтверджена лише на 19 тисяч тонн.

Не враховано потреб агропромислового комплексу республіки і при формуванні республіканського держзамовлення. До нього не увійшло виробництво холодильних установок, обладнання для тваринницьких ферм і комплексів, запасні частини та інші ресурси. Зовсім не вирішені питання, пов'язані з придбанням імпортної техніки та запасних частин до неї.

Підсумовуючи все сказане, я можу наголосити, що залишковий принцип виділення і поставки ресурсів для потреб агропромислового комплексу, не зважаючи на вимоги Закону УРСР про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України в частині забезпечення матеріально-технічними ресурсами практично залишився без змін. Для вирішення цих питань необхідно терміново прийняти постанову Ради Міністрів УРСР, проект

якої уже підготовлений до розгляду. І ми просимо Верховну Раду Української РСР покласти відповідальність за це доручення на Голову Ради Міністрів УРСР товариша Фокіна Вітольда Павловича.

ГОЛОВА. У вас все? Слово надається депутату Гетьману. Потім виступатиме депутат Сухий.

ГЕТЬМАН В.П., голова правління республіканського акціонерно-комерційного агропромбанку "Україна" /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. У мене таке запитання: чи відомо було при прийнятті закону про те, що будуть вводитися нові процентні ставки за кредит? І якщо було відомо, то чому при затвердженні статті 18 закону депутатам не було роз'яснено це питання?

Хотів би сказати, що ще у постанові Ради Міністрів СРСР від 4 травня 1990 року, тобто задовго до виходу названого закону, зазначалося: з 1 січня 1991 року вводяться нові процентні ставки за кредит, які становитимуть від 6 до 11 процентів. Ця постанова була відома усім, зокрема банк розіслав своїм клієнтам листа з цього приводу.

Керівництво банку "Україна" брало активну участь у розробці Закону про пріоритетний розвиток села. В робочій комісії Верховної Ради і Ради Міністрів постійно працював заступник голови правління. Але хотілося б наголосити, товариші, що у всіх варіантах закону мова йшла про повне списання довгострокових позичок з колгоспів.

Таким чином створювалися стартові умови для входу нашого сільського господарства на ринок. І банк підтримував ці дії. Коли і на якому етапі з'явився пункт 18 Закону, де замість "списання кредитів" виник такий запис: "збереження пільгових процентів за кредит"? Хто

автор цього варіанту? Я, наприклад, і сьогодні не можу знайти відповіді на це запитання.

На жаль, у той час, коли обговорювався закон, я не був присутній на сесії і не зміг взяти участь у дискусії з цього питання. Проте мій заступник подав письмове зауваження з цього приводу /у комісії є його записка/. Там зазначено, що пільги, які надаються банкам згідно зі статтями такими-то, компенсуються з державного бюджету. В преамбулі записано, що це зауваження доцільно врахувати, але воно так і залишилося без уваги. Мова йде про те, що згідно з діючим банківським законодавством орган, який встановлює пільгові умови кредитування, зобов'язаний одночасно встановлювати порядок компенсації комерційним банкам витрат по залученню кредитних ресурсів на зазначені цілі. Наш закон такого порядку, на жаль, не встановив.

Звичайно, ми не стояли осторонь. Проте неодноразові звернення банку "Україна" до Уряду і Мінфіну республіки позитивного результату не дали.

Я, наприклад, двічі звертався до Голови Ради Міністрів, писав на ім'я Голови Верховної Ради. Я знаю, що Голова Верховної Ради передав нашого листа Президентові Союзу. Проте і сьогодні підвідомчий акт, який би регулював видачу пільгових кредитів, так і не розроблено.

Тільки після втручання постійних комісій Верховної Ради Української РСР Уряд республіки розпорядженням N 33 /про це сказав Олександр Миколайович/ доручив Держагропрому, агробанку "Україна" та Мінфіну УРСР вивчити питання щодо списання довгострокових кредитів.

Тільки таким чином можна вирішити наші проблеми, кардинально вирішити проблеми. Але треба зробити це не до липня, як записано у

розпорядженні Ради Міністрів, а значно раніше. Я думаю, що ми повинні до 1 квітня закінчити цю роботу. Учора ввечері я і товариш Ситник підписали листа, адресованого всім нашим обласним організаціям, з проханням представити необхідні відомості. Цього листа повинен підписати товариш Тентюк, Я сподіваюся, що у перерві ми його підпишемо, і за місяць питання буде вирішено. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається депутату Сухому Василю Васильовичу.

СУХИЙ В.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Товариші! Заради об'єктивності з самого початку хочу сказати, що обидві сільськогосподарські комісії погоджуються з тим, що за останні два місяці Рада Міністрів, зокрема Голова Уряду товариш Фокін, товариші Ткаченко, Сидоренко, міністерства і відомства республіки дійсно почали працювати над Законом, і деякі зрушення є.

ГОЛОВА. Регламент 15 хвилин.

СУХИЙ В.В. Я це заявляю цілком відповідально, хоч і знаю, що багато з тих, хто мене слухає в цьому залі і по телебаченню, думає; мабуть, з ним щось сталося від перевантаження. У сільському господарстві справи гірші, ніж були до Закону, а він говорить, що зрушення є. Все це так. Але підбиваючи підсумки, потрібно враховувати такі фактори.

Перше. Я переконаний, якби не було цього Закону і певної роботи під час його підготовки, становище в сільському господарстві

було у 10 разів гіршим, ніж воно є сьогодні.

Друге. Коли в казані кипить вода, то ще нікому не вдалося зробити так, щоб у якомусь закутку цього казана вода залишалася холодною. Це я до того, що коли в країні в цілому не розбереш, що діється, то Уряду республіки ще важче, часто просто неможливо утримати стабільність.

І трете. Коли ми побудували тваринницьку ферму, я вже не кажу про великий завод, поставили в неї нетелей, а потім відкрили розрахунки проектантів і побачили, що на цій фермі планується одержувати по 4 тисячі кілограмів молока від корови, то це не значить, що через місяць молоко потече рікою. Навіть при дуже хорошому керівництві ферма вийде на проектну потужність не раніше, ніж через два роки. Ми ж інколи хочемо, щоб увечері закон написали, а вранці проснулись у дворі лежать і труби, і цемент. Та ще більш, ніж треба.

І ще хочу сказати, що вимагаючи сьогодні від шахтаря збільшення виробництва вугілля, а від сталевара - труб, потрібно і нам більше постачати до столу трудящих і молока, і м'яса, й інших продуктів. Та, на жаль, дехто з нас робить все, щоб постачалося менше.

Я вважаю, що на даному етапі комісія дає виважену оцінку. Але такої оцінки заслуговують не всі, хто відповідає за виконання Закону. Я не буду критикувати когось за дрібниці. В цьому немає потреби. Мені зроблено серйозне зауваження за те, що комісія дуже вимогливо ставиться до деяких керівників відомств і заважає спокійно працювати чи спокійно жити, до кінця я тоді не зрозумів.

Хочу, щоб ті, хто приходив із скаргою, і ті, хто нас критикував, знали: якщо таке і було, то не від того, що хтось когось недооцінює, а себе дуже переоцінює. Я процитую Расула Гамзатова: "Не будет пусть никто из нас голодным, и пусть никто не будет слишком сыт. Один от голода бывает злобным, другой нам зло от сытости творит".

А теперь конкретно про тих і про інших. Чим же ми завинили перед товаришем Гетьманом, якщо кілька разів йому нагадали про те, що він з іншими членами Уряду повинен забезпечити виконання статті 18 Закону, де записано, що процентні ставки за кредити, одержані АПК до 1 вересня 1990 року, не змінюються. Закон законом, а процентні ставки за кредити, вже всі знають, збільшились у 6-9 разів.

Я не знаю, чи правий я. Я думаю, що товариш Гетьман не поїхав у Москву до Президента, щоб знайти вихід і допомогти колгоспу, який всіх годує. Тут він комусь доручив займатися цим питанням. А коли вчора питали про заробітну плату, то познаходив інструкції, які ще Катерина В писала, і що Павлов сказавши скільки він сам одержує - все знайшов. То чого ж ви тут не знайшли як допомогти тому селу, яке гроші у ваш банк вкладає, і вас годує, як і всіх інших? /Оплески/. А ви сьогодні заявляєте про те, що ви не були на сесії, хтось дописав лівою рукою. Хіба ця постанова не писалася в комісії Ради Міністрів? І не затверджувалася там, на засіданні Президії? То чого ж ви на когось звалюєте?

Або такий приклад. Для того, щоб Закон працював, потрібен механізм реалізації кожної статті. Таким механізмом є постанова Ради Міністрів, в якій повинно конкретно бути визначено, хто, як і що робить на виконання того чи іншого розділу Закону. Написали на статтю 23 "Плата за трудові ресурси" постанову N 367. В ній конкретно вказано, що за одного селянина, який працює на виробництві, підприємство сплачує сільській Раді 600 карбованців на рік. Все як в тексті Закону. Але зроблено приписку: "Плата вноситься підприємствами з прибутку, який залишається в їхньому розпорядженні". На заводі прочитали і кажуть: "Такого, щоб нікуди діти, прибутку у нас немає і ніколи не буде". Стаття не працює, ніхто не одержав ні копійки. Можна вважати, що справу зроблено.

Стаття 13. Є постанова N 368 "Про постачання сільського населення товарами народного споживання". Говорив Олександр Миколайович, що в Законі записано про те, що 50 процентів ринкових фондів легкових автомобілів направити в село, де немає не тільки тролейбуса й таксі, а й автобус ходить раз на два тижні. Постанову переписали буква в букву так, як записано в Законі. Тоді поставили кому і дописали:"...за винятком фондів для централізованих і спільних одержувачів". Це означає, що буде ще гірше, ніж було. Так само зробили і по інших статтях.

Пішли до товариша Фокіна, показали ці постанови. Він звичайно, зреагував. Кинув постанови - йдіть вирішуйте. Минуло вже два тижні. Сьогодні хоч розмова є за машини. Ніби вже цифри є у Олександра Миколайовича. А інші - ми відрехтуємо, поправимо, змінимо. Рехтують і до сьогоднішнього дня.

То я запитую, що це: неграмотні люди сидять, які пишуть такі документи, чи спеціальна команда, яка з будь-якого закону за хвилину зробить кучу непотрібного паперу? В цьому треба розібратися. /Оплески/.

В цілому Закон діє з 1 листопада минулого року. За ці місяці написано 10 постанов, 25 статей. Я й думаю; скільки ж потрібно ще місяців, щоб написати решту постанов?

І головне. Ми домовлялися, затверджуючи план і бюджет, як і записано в Законі, АПК на 100 процентів забезпечуватиметься матеріально-технічними ресурсами. Минуло два місяці поточного року. Із прикріплених для АПК майже 400 тисяч тонн сталевих труб , 124 тисячі тонн виділено з інших республік, які підтвердили поставки тільки на 19 тисяч тонн. А їх немає, а вже працювати потрібно. Для водопостачання навіть четверту частину ніде не прикріплено. Для поставки поліетиленових труб майже нічого не зроблено. З семи мільйонів

кубічних метрів лісоматеріалів, що заготовляються в нашій республіці, для АПК виділено тільки б процентів, а ми просили виділити для села 15 процентів лісу з республіканських заготовок.

А хіба не можна дати і цемент? Його теж потрібно для села всього 10 процентів від того, що виробляється на Україні. І труби дати з наших заводів, а не посилати колгоспника за такими ж трубами кудись у Росію. Йде весна. Запчастин немає до комбайнів, інших машин, немає вже потрібних будівельних матеріалів. Я хочу запитати, невже у нас міністерства, відомства тільки для того, щоб розділити те, що дасть Москва? А хто ж займатиметься реконструкцією своїх заводів, будівництвом нових і виробництвом цих матеріалів у нас в республіці? Я хочу, що б на ці всі питання таки колись відповіли в Уряді. Ми говоримо, що всі міністерства у нас напружено працюють. Працюють, тільки я не знаю, на кого. І хто думає за селянина, скажіть, коли сприяє створенню комерційних банків, концернів, кооперативів? Не на виробництві, а в республіканських структурах управління. Які нічого, я можу прямо сказати, поки що не додають, а тільки накручують процент, як ото в банку, та ціни. І роблять з селянина жебрака. Це все потрібно зломати, а тих, хто не знає, що це так, то їх пора направити в село на стажування.

У зв'язку з цим особливе занепокоєння у депутатів-аграрників викликає стан справ у економіці. Послухайте, будь ласка, поперше; не встигли підвищити ціни на сільськогосподарську продукцію, як в декілька раз підскочили ціни на промислові товари для села. Розрахунки вже сьогодні показують, що непокрита товарами сума подорожчання досягає 1 мільярда карбованців, Ось розрахунки, хто не знає, хай подивиться.

По-друге, катастрофічне ростуть ціни на будівництво, вартість будівництва зростає не в 1,6, як намічалося раніше, а в 2,8 раза,

а це потребує додатково 8,3 мільярда карбованців. А всього на будівництво планується, як ви знаєте, 12,7 мільярда карбованців. Де ж їх взяти ?

По-третє, з 1,6 до 5,9 мільярда карбованців зростуть відрахування державі, що приведе до відповідного зменшення прибутків у сільському господарстві.

Попередні розрахунки показують, що додаткові витрати колгоспів і радгоспів зростуть на 9,5 мільярда карбованців, а прибуток збільшиться тільки на 3,2 мільярда. Таким чином, понад 6 мільярдів карбованців залишається без джерел фінансування, плюс 1,6 мільярда централізованих капіталовкладень, які не забезпечені коштами. Де ж тут пріоритет, кому він допомагає? А люди /не встигає комісія відповідати/ пишуть: "Рятуйте село. Було погано без закону, а з законом стало ще гірше"

Одним словом, дехто /не всі/ і не думав виконувати Закон і допомагати селу. Я повинен за дорученням комісії заявити, що для них це остання агітація і останній дзвоник.

Я від комісії вношу пропозицію до постанови: дати змогу чотири місяці працювати міністерствам і щоб ніхто /і наша комісія/ їм не перешкоджали. Але повернутися до цього питання після першого півріччя. Вини комісії в тому не буде, якщо хтось не втримається на досягнутих рубежах. Спасибі за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Нам потрібно прийняти постанову. Дозвольте мені прочитати звернення до нас установчого з'їзду Асоціації селянських /фермерських/ господарств України. Я думаю, що це цікаво послухати. Хай люди почують і керівники господарств.

До Верховної Ради УРСР

ЗВЕРНЕННЯ

Ми, делегати установчого з'їзду, що створили Асоціацію селянських /фермерських/ господарств України, звертаємося до вас, народних депутатів і членів Уряду, з проханням вжити всіх можливих заходів, щоб зсунути з мертвої точки проведення на Україні земельної реформи, яка є стрижнем аграрної і економічної реформ у республіці.

Констатуємо, що із створених у попередні роки 512 сільськогосподарських кооперативів майже 60 відсотків уже ліквідовано з різних причин: не виділили землю, кредитів, не дали можливості придбати техніку, паливно-мастильні та будівельні матеріали, добрива, пестициди, насіння тощо. Із 138 селянських господарств, які функціонували в 1989-90 роках, залишилося 87. Фермери змушені купувати непридатні для роботи машини і механізми, напівзруйновані приміщення, вибракованих тварин. Крім того, нинішні землевласники -колгоспи, радгоспи та інші, які не платять державі за землю ні копійки, через механізм довільно встановленої ними так званої плати душать кооперативний і фермерський рухи на селі в зародку. Від нас, селян, за гектар землі вимагають від 1200 до 5000 карбованців. Таких сум, не розорившись, не виплатить жодне господарство. Але ми не згортаємо виробництво, бо надіємося на вашу державну

мудрість, на те, що парламент і Уряд республіки, не гаючись, розв'яжуть цю проблему.

Також констатуємо, що через відсутність ефективного економічного механізму здійснення земельної реформи, який базувався б на оптимальному податку на гектар землі, не працює як слід і Закон про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України.

На нашу думку, для всіх землекористувачів, які займаються сільським господарством, платежі за землю мають бути рівновеликими, незалежно від форм власності і господарювання. І цілком логічно, що й орендна плата за землю не повинна перевищувати даного рівня. Водночас планку мінімального розміру сільськогосподарського податку слід підняти на таку висоту, яка б спонукала теперішніх колективних хазяїн або працювати значно ефективніше, або ж відмовитися від значної частини перелогових, низькопродуктивних та інших угідь. Платежі за землю мають надходити на банкірські рахунки сільських Рад, а в селах, де таких немає, - на відповідні рахунки органів громадського самоврядування. Лише за цих умов Радянська влада на місцях нарешті "прокинеться" й сама почне шукати бажаючих працювати на землі, а отже, сприятиме становлению та розвитку селянських /фермерських/ господарств.

На сьогодні проведення земельної реформи не вигідне ні сільським, ні районним Радам, де більшість депутатів, - керівники господарств, які, природно, не захочуть вирощувати собі конкурентів. Тому цю роботу виконують тільки незалежні структури, підпорядковані Верховній Раді УРСР. Це можуть бути спеціальні комітети по земельній реформі /республіканські, обласні, районні, сільські/, в яких поруч з депутатами працюватимуть учені, спеціалісти по землеустрою та землевпорядкуванню, представники селянських господарств та інші.

Паралельно з проведенням земельної реформи у кожному районі необхідно організувати пункти прокату чи оренди сільськогосподарської техніки і транспорту. Ми вважаємо, що за грамотної з боку держави податкової політики на землю колгоспи і радгоспи віддадуть у резервні фонди не менш як 20-30 відсотків наявних у них угідь.

Змушені нагадати вам і про те, що для становлення і розвитку селянських господарств та сільгоспкооперативів уряд Росії виділив на цей рік 1,2 мільярда карбованців, а в нашій республіці про фонд для селян забули. Просимо розглянути це питання й цільовим призначенням виділити для позики і кредитів селянським /фермерським/ господарствам України хоча б півмільярда карбованців.

Засмучує нас і такий факт. Колгоспні борги держава списала. Водночас із фермерів, які зобов'язалися виплатити частину заборгованості своїх колишніх господарств, ці борги не списано. Просимо також вирішити питання матеріально-технічного забезпечення селянських господарств та сільгоспкооперативів.

Виділення ресурсів доцільно здійснювати окремим рядком через обласні асоціації селянських господарств України за схемою:

республіка - область. Виконання запропонованих заходів дасть можливість не загубити ще один сільськогосподарський рік і реально, на нашу думку, вплине на процеси відродження села, розвиток сільського господарства, а, в кінцевому підсумку, позначиться збільшенням виробництва, покращенням асортименту та якості продовольчих товарів".

Я прочитав вам це звернення тому, що воно досить рельєфно вписується в ті проблеми, які ми сьогодні розглядаємо.

Дозвольте мені сказати декілька слів перед тим, як перейти до постанови. З тих виступів і доповідей, що тут прозвучали, я можу зробити такий висновок, що вони надто оптимістичні. І це повторюється, на жаль, кожного разу. Тут приходять, розповідають нам, що все йде добре, а насправді воно не так, як є.

Далі. Я думаю, що нам потрібно припинити ходити на засідання Верховної Ради плакати. Якщо є якісь проблеми, то давайте ми будемо їх вирішувати. Вносьте відповідні проекти і документи, ми їх тут прийматимемо. І даватимемо можливість працювати тоді, коли є якісь перепони. А якщо немає, то для того є люди, які повинні займатися вирішенням питань, а не розповідати тут про тяжкі часи перебудови. Ми й так вже це відчуваємо на собі.

І ще. Звичайно, не кращий шлях періодично слухати на засіданнях Верховної Ради про виконання того чи іншого закону. Але, Я думаю, що ми будемо це продовжувати. Продовжуватимемо тому, що маємо такі кадри, які звикли до того, щоб на них весь час тисли і нагадували їм. Це нам, на жаль, породила адміністративна система. Інших людей у нас немає - які є, такі є. І поки на них не натиснемо, нічого з цього не вийде. Або ми їх, або вони нас. /Оплески/. Я думаю, що те, що сказав тут Василь

Васильович, це правда. Ми все ж таки ще через певний час повернемося до цього. І якщо нам знову розповідатимуть про важкі часи, то ми нікого слухати не будемо, а зробимо відповідний висновок. Закон про пріоритетний розвиток села працюватиме за будь-яких умов. /Оплески/. Інакше це буде та ж пуста розмова - знову на полицях немає того, того. Давайте приймати закони.

Тепер така проблема. Я хочу з вами порадитись. Ось подивіться, ми створюємо різні асоціації, концерни. Де, здається, відповідає потребі дня. Але чи не втратить наш Уряд і його, так би мовити, аграрний сектор Уряду важелі, за допомогою яких він міг би впливати на процеси виробництва і розподілу? Тому давайте будемо відвертими. За моїми даними, на сьогодні контрактації становлять десь 50 процентів. Якщо і далі так піде, то поки ми тут розглядатимемо, нас просто за горло візьмуть. Давайте будемо думати про те, щоб не втрачати позицій. Бо якщо ця частина аграрного сектора втратить важелі реального впливу і на розподіл, і на виробництво, то ситуація стане ще складнішою, Я згоден з Олександром Миколайовичем, та й ще хтось говорив, що ринку у нас ще дійсно немає. Нам потрібно зараз все взяти в свої руки і по справедливості, як це визначено Законом, розподіляти і допомагати колгоспам, і радгоспам, і тим же фермерським господарствам. Якщо цього не буде, то наші розмови не дадуть ніяких реальних наслідків.

І останнє. Давайте припинимо розмови про укази Президента і нещасну долю парламенту України. Кожен починає з того, що укази Президента ставлять нас на коліна. А потім доводить до нас думку, що, незважаючи на ці укази, вирішено те чи інше питання. Я ніяк не можу зрозуміти, навіщо це робиться, щоб сказати, в яких

важких умовах працюють наші кадри, і що всупереч цим умовам, коли Президент стоїть перед ним стіною, вони все-таки його обходять і роблять свою справу? /Оплески/. Чи це вже щось інше? Давайте вирішимо так. Заважає - ми приймаємо відповідне рішення, на яке маємо право, і закон спрацює. А якщо не заважає, то не лякайте нас і людей, а працюйте, як належить. Ось що я хотів сказати перец тим, як прийняти постанову.

Шановні товариші! Я хочу вам нагадати, що у нас є гості - делегація Генеральної асамблеї Уругваю, яка перебуває у нашій країні на запрошення Верховної Ради і виявила бажання відвідати Україну. Делегацію очолює сенатор Антоніо Морель, Я хочу привітати наших шановних гостей. /Оплески/.

Тепер обміняємося думками з приводу постанови.

Перший мікрофон.

АРХІПОВА Г.Г., перший секретар Славутського міськкому Компартії України /Славутський виборчий округ, Хмельницька область/. Я не знаю, Леоніде Макаровичу, чи ви цю постанову бачили, але після вашого виступу мені простіше буде говорити.

Вважаю, що постанова - зразок махрового формалізму. Ви тільки вдумайтеся, шановні депутати! "Верховна Рада Української

радянської Соціалістичної Республіки постановляє: Раді Міністрів УРСР продовжити роботу по забезпеченню безумовного виконання вимог всіх статей Закону". А що, можна не виконувати ці статті ? ще наводжу приклад: "Раді Міністрів розглянути питання про персональну відповідальність керівників". Мені це нагадує клуб веселих і винахідливих.

Ми дали Закон, ми дали Раді міністрів повноту влади, ми обирали Уряд під бурхливі оплески, і нехай вони виконують тепер ті закони, які ми виробляємо. А контролювати кожного міністра ми не повинні.

Я вношу таку пропозицію. Прийняти до відома інформацію тих товаришів, які виступили, а через чотири місяці, як правильно сказав депутат Сухий, повернулись до цього питання і тоді вирішити долю нашого агропромислового комплексу і долю керівників, яким ми довірили цю галузь.

Я вважаю, тільки так повинно бути. Бо сьогодні в кожному магазині, в кожному колгоспі, в кожному селі питають не Ткаченка, не Сидоренка, а питають, що Верховна Рада зробила, чого вона не зробила.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БІЛОУСЕНКО О.Ф., перший заступник голови виконкому Запорізької обласної Ради народних депутатів /Токмацький виборчий округ, Запорізька область/. Я підтримую колег, які виступали, і хочу сказати, Леоніде Макаровичу, що проаналізувавши ситуацію, прийшов до думки: закон Урядом не виконується. Ми у Запорізькій області так і не побачили, де відбувалися якісь зміни. Капіталовкладення зменшилися, ресурсів немає, і я пропоную визнати роботу Уряду незадовільною, а не недостатньою, як казали тут товариші.

Я хочу вам сказати, що і далі не буде у нас нічого. Я поважаю товариша Мінчека, але як розцінювати його виступ? 7 мільйонів тонн труб ми виробляємо на Україні, 23 мільйони тонн цементу.

І сьогодні ми говоримо про те, що у нас не ті діаметри. А скажіть, будь ласка, раніше ми не знали, які нам труби потрібні для газифікації, водопостачання, чи ми сьогодні не можемо поставити необхідне обладнання і випускати ті діаметри, які потрібні? А з 23 мільйонів тонн цементу ми не можемо сьогодні взяти 3 мільйони, щоб віддати селянам? І з шифером, Леоніде Яковичу, шановний колего, теж не можемо вирішити питання?

Якщо ми їздитимемо так, як і сьогодні, в Москву і з Москви, то нічого у нас ніколи не буде. Ви, Леоніде Макаровичу, говорили, що Уряд найближчим часом повинен внести пропозицію у Верховну Раду. Ну що ж, коли у нього сил немає, то ми його підтримаємо, але питання треба вирішити однозначно. Те, що на папері, нічого не дає. ще раз пропоную роботу Уряду визнати незадовільною і повернутися до цього питання в червні, тому що ми закінчуємо роботу в червні, а не в серпні.

ГОЛОВА. Гаразд. Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Я вважаю, що потрібно вирішити головне питання. Ми, можливо, поспішили, прийнявши статтю по пріоритетному розвитку села на цю п'ятирічку, чим дали господарствам повну самостійність. Сьогодні дуже складна ситуація склалася на місцях із держзамовленням. Як сьогодні вирішити це питання, адже Рада Міністрів не має права змінювати Закон?

Я вношу пропозицію встановити на 1991 рік держзамовлення на сільськогосподарську продукцію на рівні 90 процентів, не менше. Обстановка надто складна, зменшуються обсяги заготівель м'яса, молока і таке інше.

Ми не знаємо, чим усе це може закінчитися. А штрафи, звичайно, усі треба відмінити.

ГОЛОВА. Тут велика проблема, товариші. Хай Уряд попрацює, і ми повернемося до цього питання з урахуванням пропозицій депутатів.

Прошу, вам слово.

ЧЕРЕП В.І., голова об'єднання "Украгробуд" /Білопільський виборчий округ, Сумська область/. По постановлению хочу высказаться, Леонид Макарович. Я согласен с вами, что каждый должен заниматься своим делом, но не могу согласиться с тем, что в постановлении нужно записать о возвращении к этому вопросу через 4 месяца. Контролировать через 4 месяца будет нечего, и не надо себя обманывать. Первый квартал заканчивается, а дело не идет.

Я предлагаю конкретно. Учитывая, что вопрос нельзя решать в ложе, надо сегодня собирать всех крупных руководителей республики, /я имею в виду цементную промышленность, металлургию, шахты/ в Госплане или в Совете Министров и конкретно решать все наболевшие вопросы. Разница между госзаказом и планом должна оставаться на территории республики для украинских строителей. Это первое.

Второе. Надо ехать в союзные органы и требовать то, что положено. Я об этом говорил.

О Чернобыле. На сегодняшний день Союз для Чернобыля должен поставить 100 процентов материальных ресурсов, но 35-40 процентов труб не прикреплено, их нет. А мы вчера рассуждали, как помочь бедным людям и решить проблему.

Предлагаю дать срок Правительству до 18 марта. Поработать со всеми предприятиями республики, с комиссиями Верховного Совета и 18 марта представить краткую, без обсуждения, информацию. Вот тогда мы и примем решение.

ГОЛОВА. Давайте визначимося, бо наближається перерва. Отже, було дві пропозиції. Одна зводилася до того, щоб не розписувати детально: продовжити роботу, розглянути і таке інше. Це і так зрозуміло.

Другу можна сформулювати таким чином: інформацію Першого заступника Голови Ради Міністрів взяти до відома і визнати роботу Уряду недостатньою або незадовільною. Було два варіанти запропоновано. А відносно інших моментів визначимося пізніше, після 18 березня. Ми до цього повернемося. Будемо ставити на голосування у такій редакції? /Шум у залі/. Все ясно? Є ще третя пропозиція - обмежитися тільки обговоренням, до 18 березня попрацювати і тоді знову винести на розгляд Ради. Так буде найкраще, мені здається. Хто за пропозицію депутата Черепа ? Повторюю її ще раз.

Інформацію взяти до відома і доручити двом основним комісіям

- комісії депутата Сухого і комісії депутата Чепурного, щоб вони підготували це питання на обговорення Ради 18 березня. І тоді ми висловимо своє ставлення до обговорюваного питання. Хто за це, прошу проголосувати.

Система "Рада" не працює. Оголошується перерва.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Прошу реєструватися. Як там наша система "Рада", вже її підготували? Давайте займемо місця і доведемо до кінця те, що не зробили до перерви, тому що машина нас трохи підвела, до страйку вдалася. Ми дуже багато говоримо тут про страйки, і вона вирішила страйкувати. В деяких місцях надзвичайно складна ситуація...

Другий мікрофон.

ГРИНІВ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Нестеровський виборчий округ, Львівська область/. Леоніде Макаровичу! Сьогодні сталася чергова неприємність. У парламенті поширена стаття Терехова, де він звинувачує своїх колег по парламенту в тому, що у парламенті звучать слова про російську окупацію, російський геноцид, про те, що треба росіян позбавити права селитися на території України. Тобто лунають слова: "Изгоняйте из парламента русский язык!"

І поширено цю статтю сьогодні у парламенті знову, наче, Секретаріатом. Я довідався, яким чином ця стаття була поширена. Виявляється, це була справа лідера більшості товариша Мороза. Коли я підійшов до нього і запитав, він відповів, як це він робив. Мовляв, стаття лежала у нього на столі, і той, хто підходив, брав її.

Але ж ми домовилися, що всі папери в парламенті поширюються одним-єдиним методом - через Секретаріат.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я хочу ще раз повернутися до цього і сказати своє слово. Будь-який документ, повторюю, будьякий документ, який поширюється не через Секретаріат, не є для Верховної Ради документом, а є ганчіркою. Так до цього потрібно і ставитися. /Оплески/. І все! І закриємо це питання. Є порядок. А що приносить сюди хтось, або виносить звідси, це вже його особиста справа.

Давайте повернемося до нашого документа. Я ще раз нагадую, вносилася пропозиція надати можливість чотирьом комісіям - Комісії у питаннях соціальної політики та праці, Комісії з питань агропромислового комплексу, Комісії з питань будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, Комісії з питань планування, бюджету, фінансів і цін разом з представниками Уряду відпрацювати постанову таким чином, щоб вона не була загальною. Поставити ті питання, які потрібно вирішити, і записати такі формулювання, які могли б зняти ті чи інші перепони, що стоять на шляху здійснення Закону про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України. Не забути і про фермерські господарства. Це те, про що ми тут говорили. Усе треба опрацювати, сформулювати і 18 березня, коли знову почнуться пленарні засідання, це питання поставити і тоді проголосувати. Згода? Пропоную за цю пропозицію проголосувати. "За" - 258. Приймається.

Тепер я хочу настроїти вас на добрий лад, щоб ми далі плідно працювали. Хочу поздоровити Пирога Любомира Антоновича - йому сьогодні виповнюється бо років - і побажати йому доброго здоров'я, щастя, і добра. /Оплески/.

А також поздоровити з ювілеєм Серебрянникова Юрія Пилиповича, йому виповнюється 50 років. /Оплески/.

Що? Барабашу 36? То це ж не 50 років. Коли йому виповниться 50 років, тоді, я думаю, він сидітиме на іншому місці. Я не хочу про це конкретно говорити, але ви здогадалися, що я маю на увазі.

І Нечипоренку? А я вже, вибачте, хотів усіх поздоровляти.

Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ / не представився/. Я хочу довести до відома депутатів, що в нас є ще один іменинник. Де - Мороз Олександр Олександрович, який народився 29 лютого. І, як бачите, через те, що нинішнього року в лютому 28 днів, день народження переноситься на 1 березня.

ГОЛОВА. Прекрасно Олександре Олександровичу! Ми вас поздоровляємо з днем народження, бажаємо вам міцного здоров'я. /Оплески/. І це ж треба, щоб лише один раз у чотири роки був день народження! Поздоровляємо вас!

Шановні товариші! Зараз ми перейдемо до розгляду проекту Закону про зайнятість населення. І я хочу відкрити вам одну таємницю. У мене є надзвичайне бажання, думаю, що воно співпадає з вашим: завершити роботу до вечірнього засідання. Але це багато в чому залежатиме від того, як ми організуємо обговорення, бо нам треба прийняти цей закон. Правда, ми вже проект його обговорювали. Для того ми й робимо великі перерви між, пленарними засіданнями, щоб на комісіях опрацьовувати законопроекти, щоб усі поточні питання вирішувати там, а на пленарні засідання сесії вносити тільки принципові питання. Ось давайте спробуємо так організувати

роботу, щоб провести обговорення законопроекту кваліфіковано і швидко. Немає заперечень? Немає.

До трибуни я запрошую Петрова Віктора Михайловича, голову підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях соціальної політики та праці.

ПЕТРОВ В.М., директор Лубенського заводу лічильних машин /Лубенський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! Комісія у питаннях соціальної політики та праці разом з представниками Ради Міністрів, Ради федерації незалежних профспілок України разом з фахівцями Доопрацювала проект Закону про зайнятість населення після першого читання. Після того згідно з постановою Верховної Ради він був переданий на обговорення в усі постійні комісії. Висновки комісії вже після врахування пропозицій і узагальнення їх внесено на сьогоднішнє обговорення. Загалом від депутатів, комісій до проекту надійшло 216 пропозицій, зауважень і поправок.

У процесі роботи над їх узагальненням відбулися зустрічі й розмови з окремими народними депутатами, які вносили свої пропозиції до законопроекту. Це дало змогу з'ясувати позиції, узгодити розбіжності відносно тих чи інших норм - словом, така робота пішла на користь. Сподіваємося, що все це певною мірою сприятиме більш оперативному веденню обговорення проекту. Додам ще, повторю, що проект відповідає нормам Конвенції, прийнятої Міжнародною організацією праці. У ньому враховано норми тих республіканських законів, які вже були прийняті до цього часу.

Загалом нам бракує лише єдиного: практичного досвіду дії цього закону. Отже, комісія теж вважає, що ми повинні обов'язково прийняти цей закон, аби нагромадити практичний досвід.

Якщо дозволите, перейдемо до розгляду законопроекту.

ГОЛОВА. Так, прошу.

ПЕТРОВ В.М. Щодо назви була одна пропозиція. Але все-таки комісія пропонує таку назву: Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки "Про зайнятість населення".

ГОЛОВА. Немає інших пропозицій? Давайте домовимось; якщо немає інших пропозицій, то не треба щоразу голосувати, тому що в цьому немає сенсу.

ПЕТРОВ В.М. Щодо преамбули надійшли деякі пропозиції. Вони враховані. Немає заперечень щодо тексту преамбули? Немає.

ГОЛОВА. Далі.

ПЕТРОВ В.М. Перший розділ. Загальні положення з першої до сьомої статті. Перша стаття дає визначення зайнятості населення. Надійшли пропозиції. Вони в переважній більшості враховані. Я думаю, цю статтю можна голосувати.

ГОЛОВА. Може, давайте побудуємо роботу таким чином: я ставитиму запитання, чи є принципові зауваження одразу до всіх статей розділу, і будемо голосувати по розділах. Можна так?

Отже, чи є зауваження щодо першого розділу?

Перший мікрофон.

ТКАЧУК А.Ф., інженер-конструктор Хмельницького радіотехнічного заводу імені ХХV з'їзду КПРС /Заводський виборчий округ, Хмельницька область/. Комісія з

питань державного суверенітету подавала зауваження. Я хотів би уточнити. Зайнятість, ми говорили, це лише тоді, коли є доход. Отже, коли людина зайнята копанням рову чи іншим, що дає доход, чи буде вона одержувати якусь компенсацію? У правій колонці написано: "як правило, приносить їм доход".

ПЕТРОВ В.М. Я просив би вас уважніше читати ці пункти. Справа в тому, що ми визнаємо зайнятими і тих людей, які, наприклад, заховують дітей. Ця діяльність не приносить їм доходу. Але, визнаючи їх зайнятими, ми, так би мовити, підвищуємо їхній соціальний статус, їх уже ніхто не буде називані: неробами. Тому так записано; "як правило, проносить їм доход".

ТКАЧУК А.Ф. Це принципове зауваження. Давайте ми виясняю, щоб потім уже не повертатися до нього, тому що ми й далі вносили поправку, яка стосується матерів і тих, хто доглядає за інвалідами. Якщо зайняті, отже, вже не будуть мати права на якусь доплату.

ПЕТРОВ В.М. Це одна приклад. Може бути і громадська діяльність без одержання доходу. Це теж буде зайнятість.

ГОЛОВА. Зрозуміло? це які є зауваження? Ставиться на голосування перший розділ.

"За" - 249. Розділ приймається.

Другий розділ.

ПЕТРОВ В.М. Розділ Другий охоплює статті з 8 по 12 і визначає права громадян на зайнятість і таке інше. Слушні пропозиції враховані..

ГОЛОВА. Є принципові зауваження у народних депутатів щодо другого розділу /статті з в по 12/? Є зауваження. Тоді виходьте, будь ласка, до мікрофону.

ЗБІТНЄВ Ю.І., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у справах молоді /Гагарінський виборчий округ, м. Київ/, Вибачте, ми ж не постанову приймаємо, ми закон приймаємо. Я розумію, усі вже хочуть їхати. Але ж не можна навіть зосередитися, Лише починаєш шукати свою поправку, а вже проголосували "проти". Це не законотворча робота, це ж мітинг.

ГОЛОВА. Я так розумію: кожна людина, яка йде на сесію, для того щоб приймати закон, хай не всі, але хоч свої поправки може знайти заздалегідь, але не тут біля мікрофона.

ЗБІТНЄВ Ю.І. Ось у мене є поправки, але я поки дійшов - вже проголосували цей розділ. Це ж несерйозно. Думаю, депутати мене підтримають. Це ж дуже важливо - обговорюється документ про зайнятість. У нас же буде маса безробітних. Комісія у справах молоді теж зацікавлена в тому, щоб розглянули поправки до статей, внесені нами.

ГОЛОВА. Так хто вам не давав такої можливості?

ЗБІТНЄВ Ю.І. Ні, я вважаю, що це несерйозна підготовка нового закону.

ГОЛОВА. Давайте вирішимо: чи будемо слухати, що це несерйозно, чи будемо продовжувати роботу. Перший мікрофон.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях соціальної політики та праці /Жашківський виборчий округ, Черкаська область/, Я хотів би пояснити депутатам. Ви пам'ятаєте, ми прийняли рішення провести друге читання законопроекту б комісіях і потім внести проект закону на розгляд депутатів. Вважаю за потрібне нагадати, що зауваження, які надійшли від комісій, розглянуті, погоджені в комісіях. Тому ми можемо так і розглядати законопроект, бо друге читання його було проведене в комісіях. І хто хотів, той запропонував свої зауваження.

ПЕТРОВ В.М. Я про це тех: казав, Миколо Петровичу.

ГОЛОВА. Може, хтось не знав про це? Прошу зауваження щодо другого розділу. Є зауваження чи немає? Можна голосувати? Ставлю на голосування.

"За" - 260. Рішення прийнято.

ПЕТРОВ В.М, Розділ третій "Регулювання та організація зайнятості населення". Тут є кілька статей, які носять...

ГОЛОВА. Це які статті? З якої до якої?

ПЕТРОВ В.М. З 13 по 24, Сторінки? З 24 сторінки, стаття 13

"Регулювання зайнятості". Тут є цілий ряд статей, які носять, так би мовити, загальний характер, Я повторюю, що зауваження опрацьовані, враховані. Принципових розбіжностей, суперечностей практично не було. Я хотів би звернути вашу увагу в цьому розділі ще на статтю 22, де йдеться про Державний фонд сприяння зайнятості населення, тому що в ній дещо змінені форми створення цього фонду.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАКАРЕНКО С.М., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Макіївський - Червоногвардійський виборчий округ, Донецька область/. Мы благодарны, что поправки, предложенные нашей комиссией, в основном учтены. Но на странице 37 предложено "у пункті другому виключити частину дев'яту..." Аргументація комісії "Недоцільно, це позбавить місцеві Ради можливості регулювати ринок праці на підвідомчій території".

Мы исходили ют из чего. В Законе с местном самоуправлении вводится понятие коммунальной собственности. Если, скажем, это предприятие республиканского подчинения, может ли районный или городской Совет рекомендовать предприятию, не являющемуся его собственностью, остановить действия по сокращению сотрудников? Мы считаем, что как раз это - не дело местных Советов.

ПЕТРОВ В.М. Це справа саме місцевих Рад, тому що це ж люди, які працюють на території цих Рад, і про них Рада повинна піклуватися. Якщо буде прийнято рішення про припинення вивільнення працюючих, то цьому підприємству з Державного фонду сприяння зайнятості буде виплачуватися певна компенсація. Цей фонд зайнятості створюється також за рахунок місцевих бюджетів. Всі ці питання пов'язані між собою, і без місцевих Рад аж ніяк не можна їх вирішувати.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАКАРЕНКО С.М. Компенсація витрат частково або давністю з якого бюджету буде надходити - з місцевого чи з Державного фонду сприяння зайнятості? Тут про це досить туманно сказано.

ПЕТРОВ В.М. Треба ж далі читати, що таке Державний фонд сприяння зайнятості і як він створюється, і на що кошти спрямовуються.

МАКАРЕНКО С.М. Я настаиваю, чтобы проголосовали поправку, предложенную комиссией.

ГОЛОВА. Прохання проголосувати поправку комісії.

ПЕТРОВ В.М. Це сторінка 37, верхній абзац. Мова йде про те, щоб не включати до пункту 2 частину: "вносити пропозиції до місцевих Рад..."

ГОЛОВА. "За" - 91. Не приймається. Другий мікрофон.

ДУДЧЕНКО В.І., голова ради федерації профспілок Одеської області /Біляївський виборчий округ, Одеська область/. Виктор Михайлович! Мне не понятно, откуда в статье 22 /страница 46/ появился новый источник формирования фондов содействия занятости

- обязательные взносы предприятия? Как вы знаете, на переговорах с профсоюзами Министерство труда й ваша комиссия согласились снять такой источник, Теперь он появился опять в этом тексте. Мы и так уже обобрали предприятия, по сути дела, до нитки. Теперь вводим

обязательные "внески підприємств". Я прошу ответить, откуда вы взяли это?

ПЕТРОВ В.М. Я просив депутатів спрямувати увагу саме на цю статтю - про Державний фонд сприяння зайнятості, тому що тут з'явилася норма, якої не було в законопроекті.

Що я можу сказати? Ми, шановні депутати, змушені формувати Державний фонд сприяння зайнятості відповідно до тих рамок бюджету, за який ми проголосували в грудні.

Попередні розрахунки обсягу Державного фонду сприяння зайнятості показують, що при його формуванні за рахунок республіканського та місцевого бюджетів до повного обсягу не вистачатиме близько 400 мільйонів карбованців. Тому ми змушені були вдатися до такої норми. Вона, до речі, існує в Основах законодавства Союзу РСР і союзних республік про зайнятість населення. Інші союзні республіки теж прийняли норму про обов'язкові внески підприємств. Розмір цих внесків повинен затверджуватися щороку парламентом. Є розрахунки, що на 1991 рік вони повинні становити 0,6 відсотка від фонду заробітної плати.

Я розумію так, що ви, заперечивши, повинні сказати, звідки ж знайти кошти для формування Державного фонду.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Розумієте, яка в нас складається ситуація? Давайте спокійно до цього поставимося. Як тільки ми вносимо на сесію Верховної Ради питання, що торкається формування того чи іншого фонду і яке безпосередньо торкається підприємства, колективу, всі керівники господарств, директори підприємств проти.

Давайте тоді відповімо ще на одне запитання - де беруться гроші? Де? Хотілося б про це знати. Невже їх тільки друкарський

верстат виготовляє? Це ж не просто робиться, що комусь хочеться. У нас тепер усі виступають у ролі захисників. А що робити далі? Давайте будемо захищати.

ПЕТРОВ В.М. Вибачте, я додам. Я керівник промислового підприємства і прекрасно це розумію, але я хотів би звернути вашу увагу ось на що. Тут наприкінці законопроекту є стаття відносно добровільного соціального страхування затятості. Так ми неминуче прийдемо до цієї справи. Як у багатьох інших країнах, соціальне страхування зайнятості провадиться і за рахунок працюючих, і за рахунок підприємства. Це - один із елементів цієї системи.

ГОЛОВА. Міністр нехай скаже.

ВАСИЛЬЧЕНКО В.С., Міністр праці УРСР. Віктор Михайлович з цього питання довідку вже давав. Я ж до цього ще додам: 0,6 відсотка від фонду оплати праці... Скільки становить фонд сплата праці у собівартості продукції? Десь, мабуть, до 30 відсотків. Тобто, У собівартості це навіть не 0,6 відсотка, а тільки 0,18-0.19 відсотка. Тому навряд чи можна далі про це вести мову.

ГОЛОВА. У нас уже склалася така ситуація. Я розумію роль, незалежних профспілок у нашому суспільстві. Але зараз профспілки виступають в одній ролі: вони добренькі і всіх захищають. А ми всі тут погані, бо нікого не захищаємо. І це вже стає традицією. Про це я хочу сказати, щоб усім було зрозуміло. Тому що ніхто нічого не пропонує взамін, а тільки каже: "Не торкайтесь". Нехай хтось внесе пропозицію. А стояти і захищати, знаєте, це вже... Кого захищати? Людей, які хочуть створити фонд для того,

щоб допомогти людям? І проти цього виступають? Треба ж мати якусь межу, просто усвідомлювати це питання,

Ставлю на голосування пропозицію комісії. Прошу проголосувати.

"За" - 236. Пропозиція комісії приймається.

ПЕТРОВ В.М. У цьому розділі я ще просив би звернути увагу на те, що вводиться стаття про оплату праці осіб, зайнятих на громадських роботах, та стаття про професійну підготовку та перепідготовку незайнятих громадян. Цими статтями закінчується третій розділ. Мабуть, можна проголосувати за розділ у цілому.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СЛЄДНЄВ В.П., директор Донецького металургійного заводу імені В.І. Леніна /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Я предлагал в статье 20 исключить пункт 2. Он гласит: "Підприємства, установи і організації..."

ГОЛОВА. Яка це сторінка?

СЛЄЦНЄВ В.П. Страница 38, четвертая колонка, последний пункт: "Підприємства, установи і організації зобов'язані створювати відповідно до рішень місцевих Рад народних депутатів спеціалізовані робочі місця для працевлаштування інвалідів". Привожу конкретный пример. Районный Совет вдруг выносит решение о том, чтобы создать на металлургическом заводе тысячу рабочих мест для инвалидов. Нет ни средств, ни другой возможности. И сразу же

начинается отчисление в государственный бюджет/умножим на 20/ - 120 тысяч рублей. За что?

ПЕТРОВ В.М. Владимир Петрович, извините, но я все-таки должен сказать: вы не совсем внимательно прочитали проект закона. В одной из предыдущих статей написано - до 5 процентов рабочих мест для трудоустройства лиц, которые нуждаются в социальной защите. Инвалиды входят в число этих лиц, молодежь, женщины, имеющие малолетних детей, и так далее. Но почему выделены инвалиды? Потому что для остальных категорий лиц, нуждающихся в социальной защите, специализированные рабочие места не нужны. А для инвалидов нужны специализированные рабочие места. Я еще раз подчеркивав, что ота норма находится в соответствии с принятыми международными нормами по защите инвалидов. Мы два дня тому назад рассматривали специальный закон об инвалидах. Иначе нельзя. /Шум у залі/.

Я извиняюсь, но давайте все-таки говорить так: на любом категорийном предприятии есть контора и есть вредные цехи. И если рабочие места для инвалидов должны быть в пределах пяти процентов /мы, кстати, имеем данные о том, что этот размер для всех лиц, нуждающихся в социальной защите, фактически будет составлять не более трех процентов/, так сколько же придется создавать специализированных рабочих мест для инвалидов? Мне кажется, что мы сейчас ведем споры на пустом месте. Инвалиды есть инвалиды, дорогие товарищи.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЗБІТНЄВ Ю.І. Справа в тому /я тут хотів би підтримати доповідача/, що, дійсно, введено п'ятипроцентну квоту. І якщо ми врахуємо

міжнародний досвід, то, наприклад, у Канаді кожне десяте робоче місце повинно бути гарантоване для інвалідів або молоді.

Я думаю, що це потрібно, і прошу підтримати цю поправку.

ПЕТРОВ В.М. Це обов'язково.

ЗБІТНЄВ Ю.І. Це в статті 5. Ми вже це проголосували. А щоб у нас закон не створював колізію, то за цю статтю потрібно проголосувати, оскільки концепція закону одна.

ГОЛОВА. Можна голосувати за розділ? Ставлю його на голосування.

"За" - 246. Наступний розділ.

ПЕТРОВ В.М. Це найважливіший розділ, який починається на сторінці 51. Розділ четвертий "Компенсація при втраті роботи". Він охоплює статті з 25 по 33, Може, доцільно пройти постатейно?

ГОЛОВА. Будь ласка, якщо є зауваження.

ПЕТРОВ В.М. Стаття 25. Вона носить загальний характер. Нема заперечень? Немає.

ГОЛОВА. Нема пропозицій? Стаття 26.

ПЕТРОВ В.М. Я звертаю увагу на статтю 26, сторінка 5-2, тому що такої статті не було в законопроекті. Ми ввели її, виходячи з пропозицій великої кількості депутатів. Стаття носить назву: "Особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці". Ця стаття повинна захистити саме тих людей, які зараз втрачають роботу через порушення господарських зв'язків, нестачу сировини, матеріалів тощо.

ГОЛОВА. Є зауваження до цієї статті? Немає. Наступна.

ПЕТРОВ В.М. Стаття 27 "Розміри стипендій у період професійної підготовки та перепідготовки". Немає зауважень?

ГОЛОВА. Немає.

ПЕТРОВ В.М. Стаття 28 "Умови виплати допомоги по безробіттю".

ГОЛОВА. Є зауваження? Є. Другий мікрофон.

ДУДЧЕНКО В.І. Леонид Макарович! Я думаю, что вы напрасно обвинили профсоюзы в популизме. Профсоюзы у нас как раз пока что беззубы и на публику не играют. Это я просто к сведению,

Теперь по статье 43, Я предлагал и еще раз предлагаю, что при стаже до 30 лет увеличить срок выплаты помощи до 18 месяцев. Мы не можем ставить в одинаковые условия тех, кто 3-4 года проработал, с теши кто проработал 30 лет.

ГОЛОВА. Яка про позиція?

ПЕТРОВ В.М. Шановні депутати! Я прошу звернути увагу /це сторінка 55, стаття 28/, тут написано:"...для осіб передпенсійного віку /за два роки до отримання права на повну пенсію/ - до 18 місяців", тобто така норма вводиться для людей похилого віку

Я ще раз прошу а вернути увагу на те, що в багатьох країнах ці норми встановлюються на триваліший строк. Але всі ці виплати забезпечуються за рахунок особистого страхування від безробіття. В нас поки що цього немає, і коштів теж немає, і коли пропонували саме такі норми, то ми виходили все ж таки з нашого реального життя.

ГОЛОВА. Профспілки задоволені? Не дочитали до кінця чи як зрозуміти?

ПЕТРОВ В.М. Голосувати, мабуть, треба.

ГОЛОДА. Ставлю на, голосування статтю 28. "За" - 334. Приймається.

ПЕТРОВ В.М. Стаття 29 "Розміри допомоги по безробіттю". Є заперечення щодо тексту?

ГОЛОВА. Немає. Стаття 30.

ПЕТРОВ В.М. Стаття 30 теж дуже важлива - "Відкладення виплати допомоги по безробіттю". Це мається на увазі у випадку, коли безробітний в основному порушує встановлені норми.

ГОЛОВА. Є зауваження? Немає.

ПЕТРОВ В.М. Стаття 31 "Матеріальна допомога". Немає зауважень.

Стаття 32 "Добровільне соціальне страхування зайнятості". Я звертаю вашу увагу на те, що це дуже важлива справа, але вона повинна бути відрегульована окремим законом.

Стаття 33. Це норма загального характеру.

ГОЛОВА. Є зауваження до статті 33? Можна голосувати за розділ? Ставлю його на голосування. "За" - 252. Приймається.

ПЕТРОВ В.М. І останній, п'ятий розділ "Контроль і відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення" /на останній, 62 сторінці/. У ньому лише дві статті - 34 та 35. Тут серйозних зауважень немає. Є пропозиція голосувати за розділ.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати. "За" - 250. Приймається. Тепер треба прийняти закон у цілому.

ЗБІТНЄВ Ю.І. Шановний Леоніде Макаровичу! Враховуючи нестандартність нашого підходу до цього проекту, враховуючи, як ви кажете те, що ми все-таки прийшли в парламент, щоб працювати, а не просто голосувати, я дуже прошу вас і народних депутатів підтримати мене і вернутися до статті 6 /це сторінка 17/. Там наша комісія внесла дві поправки. Я хочу дати аргументацію з цього приводу, і прошу парламент проголосувати, висловити свою думку.

Сторінка 17, поправка Комісії у справах молоді. Я тільки що виступав на підтримку цієї статті, де дається квота до 5 процентів. Але суть нашої поправки полягає в тому, щоб кількість робочих місць, які бронюються на підприємствах, в установах і організаціях, була не нижче п'яти процентів. Адже якщо записати "до 5 процентів", буде незрозуміле, якою ж конкретно буде ця квота.

Хотілося б, щоб було все-таки гарантовано: не нижче 5 процентів...

ПЕТРОВ В.М. Я уже говорив про те, що є розрахунки, які свідчать, що близько трьох відсотків повинно вистачити для всіх категорій осіб, які потребують соціального захисту. А на самому початку я сказав, що нам не вистачає головного: у нас немає будьякого досвіду. Тому я і запропонував - давайте ми приймемо закон, введемо його в дію, нагромадимо досвід. А якщо буде потреба, змінимо цю цифру.

ГОЛОВА. Комісія у справах молоді пропонує записати - "не нижче 5 процентів". Тобто щоб це не було 1-2 проценти, а була якась межа. І просить проголосувати. Це дуже важлива пропозиція, для молоді особливо. Я прошу за неї проголосувати. Будь ласка, включайте.

"За" - 176. Не приймається.

Другий мікрофон.

ЯЦЕНКО В.М., голова Коростенської міської Ради народних депутатів, перший секретар Коростенського міськкому Компартії України /Коростенський виборчий округ, Житомирська область/. Перед тим, як проголосувати в цілому, я хотів би звернути увагу на третю сторінку, тобто трохи повернутися назад. У пункті другому записано, що "Добровільна незайнятість громадян не є підставою для притягнення їх до адміністративної або кримінальної відповідальності". А діюче законодавство передбачає притягнення до відповідальності тих, хто не працює. Отже, як бачите, тут закладено протиріччя.

ПЕТРОВ В.М. У проекті постанови записано, що тепер треба привести діюче законодавство у відповідність до цього Закону.

ЯЦЕНЮ В.М. Отже, не притягується? ПЕТРОВ В.М. Проект постанови почитайте.

ГОЛОВА. Привести у відповідність потрібно. Все. Третій мікрофон.

СОБОЛЄВ С.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Хортицький виборчий округ, Запорізька область/. Сторінка 50. Подивіться, будь ласка, на другий пункт, де йдеться про професійну підготовку, підвищення кваліфікації. Оскільки до професійної підготовки входить і навчання у вищих учбових

закладах, наша комісія пропонувала після слів: "у діючих учбових закладах" доповнити"... крім вузів, згідно з укладеними договорами і відповідно до правил прийому". Мені здається, це треба врахувати, оскільки є свої правила прийому до вищих учбових закладів, і не можна цими правилами нехтувати.

ПЕТРОВ В.М. Шановні товариші! Я повинен сказати, що в жодній країні закони про зайнятість не регулюють трудові відносини осіб, які одержали вищу освіту. Такий закон регулює навчання безробітних. Отже, те, що ви пропонуєте, абсолютно не є нормою цього закону.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЗБІТНЄВ Ю.І. Я знову ж таки повертаюся до сторінки 17. Друга наша поправка: після другого абзаца окремим положенням записати: "Держава гарантує..." і далі за текстом. Поправка складається з двох абзаців. Я не заперечуватиму, якщо голосуватимуть окремо за кожен з двох абзаців.

Але тут написано, що пропозиція слушна, що її потрібно врахувати при розробці нового Кодексу законів про працю. Моли ми давали пропозиції до Кодексу законів про працю, вони, ці пропозиції, були відкинуті. Тепер нам дали нові пропозиції до Кодексу законів про працю і там знову цього немає.

Отже, або ви мені дайте зараз гарантію, що в новому Кодексі законів про працю це буде враховано, або, якщо ви таку гарантію дати не можете, прошу проголосувати і врахувати. Це стосується наших дітей, тих, хто навчається. І кожен підприємець чи працівник Ради зацікавлений у тому, щоб ця поправка пройшла.

ПЕТРОВ В.М. Сторінка 13, права колонка, пункт "і". Я знову повторюю, що ми, виходячи, можливо, саме зі специфічних наших умов, внесли до цього законопроекту ті норми, яких практично немає в жодній країні, які абсолютно не регулюються конвенціями. Тут написано, що держава гарантує надання роботи за фахом на період не менше трьох років тим особам, які були раніше заявлені підприємствами.

ЗБІТНЄВ Ю.І. Це зовсім різні речі. Ми пропонуємо гарантію щодо першого місця роботи. Скрізь, у всіх країнах є така гарантія.

ПЕТРОВ В.М. Немає такого!

ЗБІТНЄВ Ю.І. Прошу проголосувати.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування пропозицію народного депутата Збітнєва.

"За" - 96. Не приймається. Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ /. Я все-таки думаю, що нам у цьому залі треба "прокинутись" і думати, за що ми голосуємо. Річ у тому, що пропозиція, про яку говорив Збітнев, дуже слушна. Не можна вводити до закону норму - "не нижче п'яти відсотків". А ще є колізія інтересів підприємця і інтересів Ради. Якщо є така норма - до 5 відсотків, це означає, що підприємство встановлюватиме норму, яка йому вигідна, а не відповідно до ситуації.

ПЕТРОВ В.М. Не підприємство встановлює, а Рада.

ЗАЄЦЬ І.О. Рада, так, Рада. Немає значення. Вона встановлює до 5 відсотків, а все-таки є ще й інтерес підприємства.

ГОЛОВА. Іване Олександровичу! Ви хочете повернутися і переголосувати? Що ви хочете?

ЗАЄЦЬ І.О. Хочу переголосувати.

ГОЛОВА. Займіть своє місце.

ЗАЄЦЬ І.О. Добре. Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БАЙРАКА М.М., заступник генерального директора Криворізького металургійного комбінату "Криворіжсталь" імені В.І.Леніна /Дзержинський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Леоніде Макаровичу! Подивіться, будь ласка, на статтю 30, пункт "а". Я вважаю, що там є неюридичний термін - "відмови громадянина від пропозицій підходящої роботи". "Підходяща робота"- це неюридичний термін, і він може в різних - місцевих органах...

ГОЛОВА. А що ви пропонуєте?

ПЕТРОВ В.М. Вибачте, шановні товариші! Ви можете довіряти комісії, фахівцям, що таке юридичний термін, що таке неюридичний термін? Це термін Міжнародної організації праці. Що таке

"підходяща робота?" У нас на початку закону є ціла стаття, яка роз'яснює, що вважається підходящою роботою.

ГОЛОВА. Вони знають краще. Давайте не будемо втручатися. Можна проголосувати закон у цілому? Ставлю його на голосування. Прошу уважно голосувати.

"За" - 257. Закон прийнято.

Тепер постанова.

ПЕТРОВ В.М. Леоніде Макаровичу! Вибачте, щодо постанови. Тут є кілька принципових моментів. Я прошу звернути увагу. В першому пункті йдеться про те, що закон вводиться в дію з дня його опублікування, стаття 10 /це про можливість працювати за кордоном/ - з часу введення в дію законодавчого акту про в'їзд і виїзд, а статті 27 - 32 розділу ІV "Компенсація при втраті роботи" з 1 липня 1991 року. Але четвертий пункт прошу уважно почитати: "Встановити на 1991-1992 роки як умову виплати допомоги по безробіттю громадянам, які мають право на її отримання відповідно до підпункту "а" пункту 1 статті 29, період виконання оплачуваних робіт не менше 36 календарних тижнів протягом 12 місяців, що передували початку безробіття".

Цим пунктом ми врахували, можна сказати, сумний досвід деяких інших європейських країн, зокрема Польщі, які ввели ці норми, і статус безробітних отримали люди, що практично ніколи не працювали. Давайте поміркуємо: якщо ми закон вводимо в дію з 1 липня, то з моменту його опублікування якраз буде достатньо часу, щоб попрацювати тим людям, які не працювали до цього багато років. Тому й пропонується ввести цю норму.

ГОЛОВА. Які зауваження щодо проекту?

Перший мікрофон.

ЗБІТНЄВ Ю.І. Скажіть, будь ласка, у вас новий проект постанови чи той, що нам роздали? Бо в тому, який я маю, про підпункт "і" статті 4 не йдеться.

ПЕТРОВ В.М. Ви маєте на увазі підпукт "і"? Цю норму взято із Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про зайнятість населення, вона не принципова.

ЗБІТНЄВ Ю.І. Для мене - принципова, враховуючи те, як вона викладена вами. Прочитайте, будь ласка, як у вас викладено цей абзац. Тому що у мене старий проект постанови.

ПЕТРОВ В.М. "Дія підпункту "і" пункту 1 статті 4 цього Закону поширюється на молодих спеціалістів - випускників державних навчальних закладів, які вступили до них з 1 вересня 1991 року".

ЗБІТНЄВ Ю.І. У зв'язку з цим у мене таке зауваження. "Випускникам державних навчальних закладів, які вступили до них з 1 вересня 1991 року, цей закон дає гарантії. Ті, які стали студентами з 1 вересня 1991 року, закінчують навчальні заклади в 1995 році. Отже, ті, які зараз будуть закінчувати навчальні заклада, гарантій, викладених у підпункті "і", не матимуть. Сьогодні страйкують і шахтарі, і медики. Завтра, оскільки не буде дійсним цей підпункт "і" для тих, хто закінчує зараз навчальні заклади, да них приєднаються десятки тисяч студентів і учнів середніх професійно-технічних училищ. Тому це потрібно виключити.

Коли цей пункт не вступить у дію, у нас, можливо, стабілізується економіка. А якщо це буде дійсним для тих лише, хто розпочав навчання з 1 вересня, такої стабілізації не буде. Ми таким чином можемо вигнати на вулицю дуже багато людей. Я пропоную записати: "Дія підпункту "і" пункту 1 статті 4 цього закону починається з 1 вересня 1991 року",

ПЕТРОВ В.М. Я вважаю, що можна.

ГОЛОВА. Краще, давайте проголосуємо цю поправку, вона слушна. Голосуйте, будь ласка.

"За" - 251. Приймається. Перший мікрофон.

СЛЄДНЄВ В.П. Уважаемые депутаты! По второму пункту.

ГОЛОВА. Щодо другого?

СЛЄДНЄВ В.П. Щодо другого. Я не возражаю против того, что эту службу нужно содержать. Я не возражаю, что 0,6 процента нужно отчислять из фонда оплаты труда. Но я возражаю против того, чтобы эти расходы мы относили только на себестоимость, а не на цену продукции. Поймите, металлургический комплекс, угольный комплекс

- там фиксированные цены. Мы сегодня себестоимость уже подняли, оставили ту же цену. То есть на 0,6 процента мы уменьшили прибыль предприятия.

Поэтому я бы просил во втором пункте учесть: 0,6 процента отнести на себестоимость и соответственно на отпускную цену металлопродукции или продукции. Или рассмотреть этот вопрос вместе, когда мы будем рассматривать вопрос о прибыли, отчислениях,

налогах по стабилизационному фонду. Иначе 0,6 процента мы просто теряем.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ПЕТРОВ В.М. Во-первых, я все-таки должен оказать, что эти 0,6 процента пойдут не на содержание службы занятости. На ее содержание денег не так много надо, оно составляет не более одной десятой. Это необходимо все-таки для выплаты пособий по безработице. Куда относить - это все, действительно, можно законодательством о налогах предусмотреть. Тем более, что нас ждет реформа цен и так далее. Это не самый принципиальный вопрос.

ГОЛОВА. Тобто ви пропонуєте, коли ми будемо приймати після 18 березня Закон про податки, там його розглянути? Так я розумію?

ПЕТРОВ В.М. Я вважаю, шановні депутати, треба голосувати в такому випадку.

МАРКОВ Б.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Суворовський виборчий округ, Херсонська область/. Леоніде Макаровичу! Я пропоную вирішити питання з тими внесками, які спочатку розглядалися як добровільні, а потім записали, що вони обов'язкові. У нас передбачено створення координаційної комісії, в яку ввійдуть представники державних органів усіх профспілок /не тільки, незалежних/, представники від підприємців. Я вважаю, що їм теж пора об'єднатися. І ось ця комісія визначатиме розмір

обов'язкових внесків. Це буде робитися щороку незалежно від того, яким буде в цей час рівень безробіття. Зараз 0,6 процента - ніби невеличкі відрахування, а насправді це будуть значні кошти, і вони будуть проїдатися службою зайнятості.

ГОЛОВА. Що ви пропонуєте?

МАРКОВ Б.І. Я вважаю, що розмір цієї плати повинен визначатися координаційною комісією, яку передбачено створити згідно з цим законом.

ПЕТРОВ В.М. Шановні депутати! Цього робити не можна, тому що

- я ще раз повторюю, і ви ж, мабуть, прекрасно знаєте - це все ж таки якийсь податок. Так ось, світовий досвід говорить про те, що розміри податків повинні визначатися тільки Верховною Радою, а не якимись іншими колективними органами.

ГОЛОВА. Коли ми утворимо цю комісію, то ми будемо тільки розглядати, чи вони законні, чи незаконні. Тут треба якусь межу встановити і враховувати...

ПЕТРОВ В.М. ...І враховувати досвід, тому що розмір цих внесків буде змінюватися щорічно. На цей рік визначили 0,6 відсотка. На наступний рік можна визначити 0,3 відсотка. Я вважаю, що ми зараз шукаємо те, чого тут немає. Думаю, що треба голосувати за цей пункт, бо в мене є ще зауваження до постанови.

ГОЛОВА. Б ще зауваження до постанови? Ви прийшли сюди зауваження робити чи доповідати про постанову?

ПЕТРОВ В.М. Леоніде Макаровичу! Я прошу вибачення. Я розумію, що ви хочете, щоб було швидше.

ГОЛОВА. Та нічого я не хочу. Ви ж вносите проект постанови і до нього зауваження робите. Мені не зрозуміла ваша позиція.

ПЕТРОВ В.М. Так дайте я скажу...

ГОЛОВА. Будь ласка.

ПЕТРОВ В.М. Коли проект постанови готувався і обговорювався у комісії, то ми наполягали на тому, щоб до проекту постанови були внесені два важливих моменти. Під час остаточного візування в Уряді ці два важливих моменти були загублені. А вчора зранку нам роздали цю постанову. Я повторюю - комісія наполягає на тому, про що ми говорили під час першого читання. Ми не можемо обходити питання про прописку громадян. Коли ми говоримо про те, що приймаємо закони, які потім не діють, то ми не можемо приймати зараз саме такий закон. Ми розуміємо, що прописка громадян - це питання надзвичайно важливе, але його не можна тут обходити.

Тому я пропоную пункт 5 доповнити таким абзацом: "Раді Міністрів УРСР разом з Комісією Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності розглянути у першому півріччі 1991 року акти, які регулюють прописку громадян, і внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо скасування прописки".

Зачем? Я повторяю еще раз. Когда человек остается без работы, у нас теоретически будет существовать рынок жилья. Он переезжает в соседний город, покупает там жилье, приходит на предприятие, а что дальше? Нет прописки - не принимаем на работу, а не прописываем потому, что нет работы. /Шум у залі/.

ВАСИЛЬЧЕНКО В.С. Постановка вопроса, уважаемые народные депутаты, абсолютно правильна, потому что этот Закон снизит свою эффективность, если у нас останется прописка и если не будет рынка жилья. Но дело в том, что Украина не принимала законодательных актов о прописке. Есть акт союзный, и отменить его может только Союз. А если ми локально примем такой акт, то это внесет определенную сумятицу. Мы же не отгорожены от остальных республик.

ПЕТРОВ В.М. Я пропоную поки що таке округле формулювання - внести пропозиції. Мабуть, якщо Верховна Рада України промовчить, то він ніколи не буде скасований. Ми ж повинні висловити свою думку.

ГОЛОВА. Давайте ми зробимо таким чином, щоб вийти з цієї ситуації. Дамо протокольно доручення Раді Міністрів розробити і внести пропозицію, щоб не вступати в протиріччя, ми вже стільки наприймали всього, що вистачить ще одному скликанню Верховної Ради розбиратися в тому.

Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановний Леоніде Макаровичу! Я в принципі погоджуюся з тим, що прописку в перспективі нам

потрібно відмінити. Але якщо зробити це з першого липня, то як же буде діяти Закон, як здійснюватиметься плата за трудові ресурси? А ми ж передбачили в Законі, що за рахунок цього піднімемо соціальний розвиток села,

ПЕТРОВ В.М. Шановний колего! У мене теж є доповнення до третього абзаца цього ж пункту 5. Ми знову - таки не можемо приймати закони, які протирічать один одному. Так от, коли ми в Законі про зайнятість не один раз проголошуємо, що держава, місцеві Ради сприяють створенню робочих місць, то не може паралельно існувати плата за трудові ресурси, бо це вже не сприяння. Це же антисприяння.

Тут можуть сказати таку річ, що, передбачивши своїм Законом про пріоритетний розвиток села підвищену плату за трудові ресурси /про це тут говорив перед перервою товариш Ткаченко, ми зробили це для блага жителів сільської місцевості, які працюють на міських підприємствах.

Тут протиріч немає ніяких, це все можна передбачити в Законі про оподаткування прибутку підприємств. Тому що основи, якими ми тепер керуємось, говорять про те, що податки до місцевого та республіканського бюджетів, які включатимуть плату за трудові ресурси, не можуть перевищувати 23 відсотків від прибутку. Тобто сума податків не зменшиться, а порядок їх спрямування повинен визначатися Законом про оподаткування. Тому я теж вношу пропозицію додати до третього абзаца /пункт 5/ такі слова, якщо йдеться тут про скасування актів, в тому числі й тих, що встановлюють плату за трудові ресурси. Без цього наш Закон буде неповноцінним.

ГОЛОВА. Отже, ми одну пропозицію врахували - протокольно дали доручення Уряду. Це також можна.

ПЕТРОВ В.М. Також протокольно дати доручення Уряду...

ГОЛОВА. Нехай Уряд зробить це одночасно, щоб ми тут разом з комісією знову ж таки кваліфіковано підійшли до вирішення цього питання.

Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Леоніде Макаровичу! Отут якраз ми підійшли до того моменту, коли треба згадати Закон про громадянство.

Річ у тому, що скасовувати прописку /це абсолютно демократичний захід, і я виступаю за нього/ без введення інституту громадянства - це все одно, що перетворити Україну на прохідний двір.

Ви пам'ятаєте, що при формуванні порядку денного це питання порушувалося мною. Воно вже порушувалося на наших сесіях 9 разів. І я вважаю, що ми зараз повинні також протокольно доручити Раді Міністрів, щоб вона буквально протягом 10-15 днів поклала нам на стіл законопроект про громадянство. Інакше ми не вирішимо ні соціальних, ні економічних, ні політичних проблем. Наприклад, без Закону про громадянство ми не зможемо приступити до роздержавлення, не зможемо відмінити прописку, а її відміняти треба.

Дякую.

ГОЛОВА. Таке доручення Уряд вже має. Ще раз нагадуємо про те, що потрібно такий закон вносити. Можна приймати постанову з доповненнями і протокольними дорученнями Уряду? Прошу проголосувати.

"За" - 260. Приймається. Дякую.

ПЕТРОВ В.М. Мені залишається тільки щиро подякувати всім фахівцям, народним депутатам, які взяли активну участь у розробці проекту, і висловити побажання щоб цей закон служив справі соціального захисту нашого народу. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. У нас є це одне питання - про внесення змін і доповнень до Кодексу законів про працю. Будь ласка, Миколо Петровичу!

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях соціальної політики та праці /Жашківський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати! Ви знаєте, що в другому читанні ми не прийняли сім статей щодо змін і доповнень до Кодексу законів про працю при переході республіки до ринкових відносин. Комісії було доручено доопрацювати.

Комісія у питаннях соціальної політики та праці разом з представниками Уряду та Комісією у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства зробила свої висновки, виклала їх у таблиці, яку ви маєте. Хотів би зауважити, що шлях до компромісних рішень був не легким, але все ж таки /прошу на це

звернути увагу/ дві наші комісії дійшли згоди. Прямо скажемо, багато було "за" і "проти", особливо, коли мова йшла про джерела фінансування, про кошти. Є щодо цього розбіжності з Мінфіном. Але я хотів би просити у вас підтримати саме ті пропозиції, які сьогодні вам роздані.

ГОЛОВА. Які є зауваження?

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Пропозиції майже всі враховані.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Перший мікрофон.

МАРКОВ Б.І. Ми вносили пропозиції до статті 50 - узгодити тривалість робочого часу в республіці з тими міжнародними нормами, які були прийняті у 1935 році та ратифіковані Урядом Союзу в 1956 році і які мали діяти з 1957 року. Тому ми наполягаємо на тому, щоб була записана конкретна тривалість робочого часу - 40 годин. А не компромісне, що пропонується, - не може перевищувати 41 годину. Залишається те, що було раніше.

ГОЛОВА. Все. Досить.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Шановний Борисе Івановичу; Я хочу ще раз зауважити таке. Ви посилаєтесь на Конвенцію Міжнародної організації праці N 47. Там сказано, що тривалість робочого часу поступово повинна скорочуватись і не перевищувати 40 годин. Дивіться, що ми записали. Ми ж дали доповнення: "Підприємства і організації при укладанні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено в частині 1 цієї статті". Тобто якщо у підприємства є така можливість.

ГОЛОВА. Дискусія з цього питання припиняється.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Тому я прошу поставити на голосування.

ГОЛОВА. Я ставлю на голосування статтю 50. Прошу проголосувати.

"За" -222.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П. Шановні депутати! Я ще раз звертаюсь до вас: 35 депутатів не голосувало. Це досить серйозна оправа. Адже ми кажемо, що компроміс знайдено.

Ми зараз розглядаємо доповнення до Кодексу. Наступного року, коли будемо розглядати новий кодекс, вноситимемо нові пропозиції.

Якщо ця пропозиція не підходить, то стаття залишається такою, як була.

ГОЛОВА. У зв'язку з тим, що депутати входять і виходять, це питання знімається з обговорення. Все, закінчили. Займіть свої місця.

Орієнтовний графік ви маєте? Які є до нього зауваження? Немає. Пленарні засідання ми розпочнемо 19 березня, це вівторок. До цього працюємо у виборчих округах і комісіях. Самі розумієте, тут надзвичайно багате складних питань. Отже, прохання до депутатів - за цей час плідно попрацювати в комісіях. Виносяться дуже важливі документи. Повторюю, це орієнтовний графік, ми нічого в ньому змінювати не будемо. А далі - так як ми з вами і домовлялися: кожного разу Президія

Верховної Ради перед початком роботи виносить на ваш розгляд уже уточнений план, і після цього ми можемо змінювати або доповнювати. Поки що - орієнтовний графік. Все? Другий мікрофон.

ІЗМАЛКОВ В.М., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Шевченківський виборчий округ, Запорізька область/. Леонид Макарович. У меня вопрос и предложение. Вопрос касается трех законопроектов о налогообложении. Рассматривать их предполагается в один день.

Как нам сказал председатель комиссии, Совет Министров отозвал те проекты, которые мы имели на руках. А сейчас готовятся какие-то другие. По каким проектам мы будем работать?

ГОЛОВА. Після повернення з округів ви працюватиме в комісіях і все там буде поставлено на свої місця.

ІЗМАЛКОВ В.М. И дополнение, Леонид Макарович. Две недели тому назад народный депутат Порада с болью говорил о том, как сейчас трудно работать предприятиям в условиях давления Указов Президента. Отнимаются то там, то там проценты. Я предлагаю внести в повестку дня вопрос об отношении Верховного Совета Украины к некоторым указам Президента СССР.

ГОЛОВА. Давайте зберемось 19 березня і будемо це питання вирішувати. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні депутати! Оскільки до 18 березня всі ми працюємо в округах, я хотів би, щоб Голова Верховної Ради поздоровив усіх жінок республіки, жінокдепутатів з святом. /Оплески/.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я прошу зайняти свої місця, ми й так працюємо з випередженням. Я хочу вас поінформувати. Учора на сесії Верховної Ради ми обговорювали питання про становище у вугільних басейнах. Ось дані, які ми маємо від нашого Держвуглепрому: абсолютна більшість шахтарських колективів вийшла на роботу і працює. /Оплески/.

І я хочу щиро від імені Верховної Ради подякувати шахтарям, всім колективам, профспілкам, керівництву колективів, які зрозуміли ситуацію, врахували складне економічне становище і працюють для того, щоб економіка України виходила з тої кризи, в яку вона потрапила. І ми бажаємо шахтарям, шахтарським колективам, їх сім'ям, жінкам, дочкам, коханим щастя, добра і здоров'я в цей відповідальний час, /Оплески/.

Оголошується перерва до 19 березня. До побачення.