ЗАСІДАННЯ ВІСІМДЕСЯТ П'ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 3 липня 1991 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Рада Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Прошу підготувати нашу систему для реєстрації. Починається реєстрація. Присутні 369 народних депутатів, можна працювати.

Я уже благаю, якщо можна таке слово вжити, народних депутатів, враховуючі надзвичайно напружену програму нашої роботи, лишитися в залі ще дві годині. Кожен може, мені здається, дві години витримати, бо потім виходить так, що депутати зареєструвались, а там дивишся - виходять із залу. Я хотів з вами порадитись - може, двері закривати? Давайте серйозно порадимося. А що робити? Коли я виходив у коридор, бачив, що буквально через кожні 5 хвилин з'являвся хтось новий, і, перш за все, голови комісій. Що з ними робити? Я не знаю. Я думав, перш за все, треба звідти позабирати телевізори. Тому що дехто курить біля них. Познімаємо телефони. Це я Секретаріату дав таке доручення. Інакше нічого не вийде. Це вже не сесія, а дві сесії - одна в коридорі

при телевізорі, друга - в залі. Це ж правда, я нічого не перебільшую. Ви розумієте, у нас три дні - середа, четвер, п'ятниця, і може, доведеться засідати і в суботу, щоб вирішити таку кількість питань. Отож, телевізори зніжено. А щодо телефонів порадимося ще. Будь ласка, телевізори з коридорів зніміть. І радіо виключіть.

Перший мікрофон.

ЄМЕЦЬ О.І., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Центральний виборчий округ, м. Київ/. Леоніде Макаровичу! Мабуть, усі втомилися, і давайте не поспішати приймати таке рішення. Можна прийняти рішення, щоб і двері закрити, і ключі здати сюди на цей період. Але нехай спочатку Президія це продумає, потім і це питання вирішимо.

Тому що є частина роботи /це знав кожен голова комісії/ - розмноження документів, наприклад, терміново треба зробити те, друге, третє. Це не значить, що люди не беруть участі у роботі.

ГОЛОВА. З телевізорами це не зв'язано.

ЄМЕЦЬ О.І. Справа не в телевізорах.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Ви запитали, що робити, але це запитання не риторичне, воно має

відповідь. Отой референдум щодо довір'я Верховній Раді треба транслювати - чи потрібна нам постійно діюча Верховна Рада, чи ні. І провести референдум саме такий. Дякую.

ГОЛОВА. Коли б я був переконаний в тому, що ті люди, які зареєструвалися, не будуть виходити з залу - мова йде про те, що зареєструвалися і вже немає нікого, - про це тільки йдеться. Так, це ми вже вирішили - ніяких телевізорів.

Будь ласка, депутате Байрака, прошу вас. Давайте закінчимо питання, потім по порядку денному.

БАЙРАКА М.М., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Дзержинський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановні народні депутати, я перед перервою вам доповів думки нашої комісії щодо внесеного законопроекту Кабінету Міністрів, але хотів би привернути увагу ось до чого: якщо ми перейдемо до голосування у першому читанні, то виходить, що у першому читанні ми повинні додати до того, що пропонує Кабінет Міністрів, іще деякі статті. Послухайте, будь ласка, їх, і якщо у вас виникнуть якісь зауваження чи думки з цього приводу, ви можете їх висловити. Для узгодження проекту постанови Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дів на території Української РСР у 1991 році Закону СРСР про податки з підприємств, об'єднань і організацій з ще раніше прийнятими Верховною Радою Української РСР законами в частині, що відноситься до оподаткування /з технічних причин в проекті закону є упущення/ ми пропонуємо від комісії внести такі доповнення.

У статті 4 пункт 1 доповнити підпунктами такого змісту:

звільняються від сплати податків державні навчально-виховні заклади, установи системи освіти, діяльність яких, повністю або частково фінансується з бюджету, коштів галузі без обмеження рівня рентабельності; далі: прибуток чи доход підприємств, організацій, установ, громадян в частині, що спрямовується на розвиток освіти, сум прибутку державних страхових організацій, одержану від інвестиційної діяльності, яка спрямовується в резерв внесків, довгострокових видів страхування.

Особливо я хотів би звернути увагу на те, що були у нас досить бурхливі дебати щодо агропромислового комплексу. Народний депутат Гетьман разом з працівниками агропромислового комплексу вийшов з пропозицією, яка була схвалена, про те, що комерційні банки, які обслуговують агропромисловий комплекс, направляють не менше 50 процентів своїх прибутків на зниження плати за надані кредити сільськогосподарським підприємствам та фермерам. Тобто, якщо комерційні банки направляють більше 50 процентів своїх прибутків на агропромисловий комплекс, вони звільняються від податків. Тому ми вважаємо, що це якраз стимулюватиме діяльність агропромислового комплексу, і буде вважатися, що не тільки один Агропромисловий банк, а й будь-які комерційні банки, зацікавлені в розвитку агропромислового комплексу, теж повинні мати такі пільги для того, щоб стимулювати розвиток агропромислового комплексу.

Пропонуємо статтю 4 доповнити новим пунктом: "Підприємствам і організаціям, що виконують роботи для підприємств агропромислового комплексу, одержують прибуток від виробництва, переробки та зберігання сільськогосподарської продукції, та іншим підприємствам надаються пільги щодо податку відповідно до законодавства УРСР про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу".

З такими пропозиціями комісія виходить з тим, щоб доповнити

закон, який був прочитаний від імені Кабінету Міністрів, і ці доповнення прийняти. Пропонуємо прийняти закон в першому читанні, і потім, якщо надійдуть пропозиції, доопрацювати ще додатково ті пропозиції і ще прийняти остаточне рішення по законопроекту.

Ще хотів би наголосити все те, що доповів Кабінет Міністрів по цьому закону, не погіршує діяльність господарських підприємств, а навпаки, стимулюватиме розвиток підприємницької діяльності і розвиток підприємств.

Тому є пропозиція, Леоніде Макаровичу, більше не гаяти часу, проголосувати за цей закон в першому читанні і потім працювати, щоб ввести на обговорення.

ГОЛОВА. Отже, ви пропонуєте не обговорювати? Тут сім депутатів записалися на виступ - Марков. Кислий, Осадчук, Герц, Мартиненко, Полячко і Головенко. Є запитання?

Перший мікрофон.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Печерський виборчий округ, м. Київ/. У мене таке запитання: чому не враховані пропозиції нашої комісії відносно того, щоб звільнити пожежні добровільні товариства від оплати податку? Ми тричі направляли вам свої пропозиції.

На Україні одне добровільне пожежне товариство, люди на громадських засадах ведуть цю роботу. В інших республіках звільнили такі товариства від сплаті податку, а ви навіть не надіслали нам відповіді, чому відхилено наші пропозиції. Прошу відповісти.

БАЙРАКА М.М. Малі підприємства і всі будь-які організації, які свої кошти направляють на статутну діяльність, звільняються від оподаткування, це записано. Тобто незалежно від того, чи це пожежне товариство, чи якесь інше - якщо кошти спрямовуються на підсилення статутної діяльності, такі організації звільняються від оподаткування.

Зачитаю вам статтю щодо малих підприємств: "Кошти малих підприємств, вивільнені від оподаткування в зв'язку з наданням пільг, передбачених в цих підпунктах, направляються на формування статутного фонду. В разі невиконання цієї умови прибуток малих підприємств оподатковується за підсумками роботи на загальних підставах".

Це записано в пункті 8, підпункт "б".

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ПОЛЯХ В.І., перший секретар Золотоніського райкому Компартії України /Золотоніський виборчий округ, Черкаська область/. У цьому проекті Закону прозвучало, що податок з обороту від підсобних промислів колгоспів ! радгоспів, повинен іти не в союзно-республіканський бюджет, а в місцевий - за місцем знаходження даного підприємства. Мається на увазі, що прибуток від обороту використовуватиметься для розвитку цього господарства і даної місцевості.

БАЙРАКА М.М. Ваше запитання не стосується цього закону. На наступну сесію Верховної Ради ми внесемо Закон про бюджетну

систему, в якому маємо розписати, які податки і куди надходять. ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ГОЛУБЕЦЬ М.А., керівник Львівського відділення Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного АН УРСР /Калуський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Михайле Миколайовичу! Ви зробили суттєві доповнення до статті 4, але я просив би вас висловити своє думку з приводу того, щоб доповнити її таким чином, аби пільга Поширювалися також на науково-інженерні, наукові товариства, а також доброчинні фонди. Наприклад, екологічний фонд, який ставить собі за мету тільки фінансування наукових програм. І зауваження суто редакційного характеру. Підпункти статті означено літерами, однак при цьому не витримується алфавітний порядок. Треба підпункти. Мій додаток тоді йтиме під літерою "к".

БАЙРАКА М.М. Стосовно екологічних програм. Ви знаєте, що надходження від підприємств до екологічних фондів не оподатковуються. Якщо екологічний фонд направляє кошти науково-дослідним інститутам, які займаються вирішенням екологічних проблем, то ці кошти теж не оподатковуються. Тобто кошти з фондів, які направляються на статутну діяльність або на науково-дослідні розробка по екології, податком не обкладаються.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАКЕДОНСЬКИЙ І.І., голова Болградської районної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету, перший секретар

Болградського райкому Компартії України /Болградський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Михаил Николаевич! Группа депутатов предлагала /сегодня эти предложения уже звучали/ освободить от уплаты налога национально-культурные общества. На Украине создано 13 таких обществ, в том числе 9 - в городе Киеве. Эти организации сегодня, образно говоря, голые абсолютно. Единственные поступления - это членские взносы. А ведь они решают вопросы изучение языка, культуры и так далее. Налогообложение вынужденно ведет к распаду. Я считаю это налогообложение неэтичным.

БАЙРАКА М.М. У відповідності з Указом Президента творчі спілки - письменників, композиторів, художників, театральних діячів, кінематографістів, журналістів, архітекторів, дизайнерів, Музичне товариство Української РСР, художній фонд, а також прибуток госпрозрахункових підприємств творчих спілок, що входять в систему цих спілок за станом на 1 січня 1991 року, не оподатковується. Це записано у нас. Ті організації, які до цього переліку не входять, обкладаються податком. Якщо ви наполягаєте на своїй пропозиції, будь ласка, ми поставимо її на голосування.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАКЕДОНСЬКИЙ І.І. Михаил Николаевич! Национально культурные общества в данный перечень не входят, я интересовался в Министерстве финансов. Поэтому их надо туда включить. Спасибо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

СУГОНЯКО О.А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Корольовський виборчий округ, Житомирська область/. Михайло Миколайовичу, я хочу повторити своє запитання, яке адресував заступнику Міністра.

Пункти 3, 4 і 5 статті 4, я зачитаю, щоб було зрозуміло не тільки депутатам, які присутні в залі /вони коротенькі/.

Отже, пункт 3. "Кошти кооперативів вивільнені від оподаткування в зв'язку з наданням пільг, передбачених в цьому підпункті, направляються на формування статутного фонду". /Пункт це такий же, там тільки йдеться про малі підприємства/. Тобто прибутком розпоряджається підприємство. Продовжую: "В разі невиконання цієї умови прибуток кооперативів оподатковується за підсумками року на загальних підставах".

Я тут знайшов пункт 1 статті 18 Закону про підприємства з Українській РСР. Читаю: "Порядок використання прибутку визначає власник підприємства або уповноважений ним орган".

Ми порушуємо цей закон, закони про власність та про кооперативи СРСР. Мене не задовольнила відповідь заступника Міністра. А що ви на це скажете?

БАЙРАКА М.М. В жодному з наведених вами прикладів немає слова "забороняється". Однак цілком справедливо зазначається, що коли мале підприємство направить свої кошти на статутну діяльність, то оподаткуванню не підлягатиме. Якщо ж ці кошти будуть затрачені на іншу діяльність, то треба платити податок. Чому мале підприємство, яке направляє кошти на споживання, не повинно платити податки? Нехай платить 35 відсотків. Але якщо ці кошти пішли на те, щоб закупити машини, технологію, устаткування, про податки немає й мови.

ГОЛОВА. Слово надається депутату Скорик.

СКОРИК Л.П., доцент кафедри архітектури Київського державного художнього інституту /Артемівський виборчий округ, м. Київ/. Дуже вдячна. Я хотіла запитати: як ви ставитесь до протокольної постанови Президії Верховної Ради, в якій було зазначено, що, крім перелічених творчих спілок, туди входять деякі громадські організації, пов'язані виключно з пам'ятками культури, їх збереженням і таке інше.

БАЙРАКА М.М. Я цитував той пункт, де йдеться щодо творчих спілок - художників, кінематографістів, архітекторів, дизайнерів.

СКОРИК Л.П. У протокольній постанові Президії Верховної Ради йшлося про повний перелік, а сюди він чомусь не ввійшов.

В чому причина? Чи є можливість внести цю пропозицію до другого читання?

БАЙРАКА М.М. Якщо ви подасте письмово, я думаю ми ще обговоримо.

СКОРИК Л.П. У принципі, ця постанова була, і ми подавали пропозиції.

БАЙРАКА М.М. Ми врахуємо це.

ГОЛОВА. Останнє коло - перший, другий і третій мікрофони.

ГРИНІВ Є.А., голова Львівського обласного народного контролю /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Ми подавали в комісію пропозицію про те, щоб у перелік включити дві організації

- Всеукраїнську організацію репресованих і організацію "Меморіал".

У цілому світі благодійницькі фонди і благодійницькі організації не оподатковуються, У нас "Меморіал" на сьогоднішній день - це та незначна кількість людей, які залишилися після репресій. Вони сьогодні займаються і упорядкуванням могил, і відновленням пам'яток матеріальної культури, і розкопками, а в той же час вони підпадають під оподаткування. З цього сміятиметься весь світ. Ми прийняли Закон про додаткові пільги для репресованих, але він поки що не діє, тому слід обов'язково включити ці дві організації.

БАЙРАКА М.М. Я хотів, щоб ви процитували, до чого ви маєте зауваження? Будь ласка, до якої статті?

ГРИНІВ Є.А. До статті 4, де ведеться перелік. Там в переліку треба сказати.

БАЙРАКА М.М. Тут наводиться перелік, хто звільняється від оподаткування. Ви ведете мову про організації, що не займаються комерційною діяльністю. Ви назвали деякі, що не займаються комерційною діяльністю, отже, кошти ідуть згідно статуту, якщо у вас він розроблений. Якщо ви порушуватимете напрями використання коштів, тобто не за статутом, то будете оподатковані за загальними ставками, як підприємство. Я не бачу тут ніякої суперечності з логікою. Якщо ви витратили кошти і в статуті записано, що вони виплачуються на такі-то цілі, будь ласка. Але ви не можете використовувати ці кошти не за призначенням. Ось в чому є принципові розбіжності між нашими позиціями.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

МАРЧЕНКО І.Д., директор Артемівського машинобудівного Заводу "Победа труда" /Артемівський виборний округ. Донецька область/. У меня вопрос по статье 3 "Ставки податку на прибуток", где записано": "Прибуток підприємств в межах граничного рівня рентабельності, який відзначається в порядку, встановленому Законом СРСР, оподатковується за ставкою 35 процентів". У меня вопрос к вам как к докладчику. Как вы относитесь к тому, что установлено ограничение уровня рентабельности предпринимателей?

БАЙРАКА М.М. Ми вважаємо, це наша концепція комісії, і Кабінету Міністрів, щоб не обмежувати рівень рентабельності. У зв'язку з тим, що ми приймаємо цей закон тільки на півроку, і вже сформовані всі ці бюджети, ми вважаємо, що не слід ламати цю систему, залишити на півроку. А в новому законі ми це повинні врахувати, щоб цього не було в ньому.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БАРАБАШ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний Михайле Миколайовичу! У мене викликає великий сумнів пункт "є" статті 3: "Для малих підприємств ставки оподаткування встановлюються в залежності від виду підприємств і галузі народного

господарства, до якої вони відносяться".

Адже тут немає жодної згадки про те, що встановлюються якісь пільги для малих підприємств. І взагалі з цієї статті можна зрозуміти, що податок для малих підприємств в залежності від галузі може бути навіть більшим, ніж для великих підприємств. І якщо зараз це порівняти, наприклад, з останньою постановою Кабінету Міністрів про введення податку на реєстрацію підприємств, який вдарить перш за все по малих підприємствах, бо там встановлюється податок до 5 тисяч карбованців, то складається враження, що замість світової практики сприяння розвитку малих підприємств у нас зараз з Кабінетом Міністрів взята лінія на те, щоб придушувати мале підприємство. Спробуєте, будь ласка, розвіяти ці сумніви.

БАЙРАКА М.М. Будь ласка. Для того, щоб у нас не було різного трактування цього положення, ми і написали, що для малих підприємств ставки оподаткування встановляються в залежності від виду підприємств і галузі народного господарства, до якої вони відносяться. Максимальний податок на прибуток встановлений 35 відсотків. Чому ми так - записали? Тому що дуже багато підприємств згідно з своєю виробничою діяльністю можуть відноситися до агропромислового комплексу, будівництва і таке інше. Якщо мале підприємство займається переробкою сільськогосподарської продукції чи вирощуванням її, воно повинно оподаткуватися за такою ж ставкою як і колгоспи; якщо це мале підприємство, скажімо, по будівництву - застосовуються ставки, які існують системи будівництва.

Тобто тим самим ми ще раз упорядковуємо порядок оподаткування малих підприємств. Але жодне мале підприємство не може бути оподатковано більше ніж на 35 відсотків, оскільки максимальний

відсоток - 35. Тону тут ніяких сумнівів не виникає, що ми десь малу підприємницьку діяльність "душимо" чи щось робимо не те.

ГОЛОВА. Михайле Миколайовичу, ви вичерпали свій час. Слово надається народному депутату Маркову. За ним виступатиме депутат Кислий. Регламент - 5 хвилин.

МАРКОВ Б.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Суворовський виборчий округ, Херсонська область/. Шановні колеги! Приймаючи закони про прибутковий податок з громадян Української РСР, іноземних громадян і осіб без громадянства і про податки з підприємств, об'єднань і організацій, я хочу звернути вашу увагу, що наші законопроекти набагато жорстокіші, ніж російські і навіть союзні.

До чого це приведе? Це приведе до того, що самі підприємства реєструватимуться в інших республіках, а у нас працюватимуть для того, щоб викачати звідси ресурси. І тому я хочу конкретно постатейно нагадати, що є в інших республіках, і закликати вас дещо змінити в законопроекті про податки з підприємств, об'єднань і організацій.

Стаття 3, пункт 1, де встановлюється загальна ставка - 35 відсотків. Я вважаю, що було б краще, якби ми так зробили як Росія - 32 відсотки від прибутку. Це поставило б в однакові умови наші підприємства з тими, які діють там.

Тепер стаття 3, пункт 2 - оподаткування банків. У нас записана стала 55 процентів від

прибутку, в Росії - 32. Це означатиме, що всі вони реєструватимуться там, а діятимуть на нашій території, викачуючи звідси ресурси. Крім того, у банків немає власних грошей, фактично - це гроші підприємств і організацій, отже, 55 процентів

- це з ваших.

Я звертаюся до директорів заводів і керівників інших підприємств: з ваших же грошей забиратимуть 55 процентів і не видаватимуть їх акціонерам. Зараз у Росії тисячі банків вже створено, у нас їх трохи більше п'ятдесяти. Цим ми взагалі підрубуємо дуже важливу справу. Те ж стосується і пункту 2 статті 3, підпункт "ж", де також різні ставки. Я вважаю, що треба визначити 35 процентів для цих всіх організацій. В той же час ми могли б підвищити ставки для відеосалонів, казино до 70 процентів, для видовищних закладів - 45 процентів.

Стаття 3, пункт 3 - щодо того, як використовуються кошти. Я вважаю, що треба виключити слово "союзного".

Стаття 4, пункт 1 "д": "звільняються від сплати податку підприємства, колгоспи, радгоспи, розташовані у зонах гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю". Це фактично стимулюватиме розвиток підприємницької діяльності в цій зоні. Цього не слід робити, треба пільги давати людям, а не підприємствам.

Стаття 4, пункт 2 - про пільги, пов'язані з інвестиційною діяльністю. Вони тут поставлені в залежність від використання амортизаційних фондів. Я вважаю, що це треба вилучити. Незалежно від того, використає підприємство амортизаційний фонд чи не використає, а ці пільги треба було б надавати, якщо ми хочемо оновити наш виробничий потенціал.

Стаття 4, пункт 5. Це ці права, які має Кабінет Міністрів і місцеві Ради щодо того, щоб установлювати ще додаткові пільги.

Я хочу нагадати тут слова Адама Сміта: з його чотирьох принципів назвати два, які він відносив до оподаткування, про те, що податок, який зобов'язаний сплачувати кожен, повинен бути точно визначеним, а не довільним; частина його сплати, спосіб і розмір внеску повинен бути ясним і відомим як сплатнику, так і всякому іншому. А в даному випадку в нас цієї ясності не буде, якщо одним пільги є, а іншим немає.

Я вважаю, що цих пільг не повинно бути.

Далі. Хочу звернути вашу увагу на союзний проект податків на майбутній рік: це ті заходи союзного Кабінету Міністрів, які ми критикуємо. Ми тут провели дискусію щодо того, як сплачувати податки, і відмовились від податку з реалізації. А союзний Уряд планує з 1 січня майбутнього року відмінити податок з прибутку і ввести федеральний податок в розмірі 10 процентів вартості реалізованої продукції, який включається в собівартість. Фактично те, що ми казали, - йде введення нового податку на обсяг реалізованої продукції. Ми даремно цього не зробили, а вони вже випередили нас в цьому.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Кислому. За ним виступатиме депутат Осадчук.

КИСЛИЙ П.С., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Промисловий виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати! Податкова політика держави повинна бути спрямована на те, щоб трудова діяльність людей якомога поглиблювалась, прискорювалась, щоб вона була вигідною для людини, яка працює в певній галузі.

Я хочу звернути вашу увагу на те, що у нас склалася досить незвична ситуація, скажімо, в промисловості, сільському господарстві. Ми знаємо, що виробничі фонди наших підприємств зношені на 70-80 процентів, а то й на 90. І наша промисловість фактично не сприймає наукові розробки наукових установ. Але ми повинні бути певні, що тільки тоді вийдемо з кризи, якщо наука, розробки наших вчених вийдуть на відповідний рівень, а головне, сприйматимуться промисловістю.

Тому я вважаю, що наша податкова система має бути зорієнтована на те, щоб стимулювати розвиток науки, підприємств чи установ, які сприяють науці або самі є науковими.

Я хочу звернути вашу увагу на те, що наша Академія наук - специфічна організація, але і вона відрізняється від Академії наук Союзу РСР. Скажімо, всі союзні інститути, інститути союзної Академії - це чисто бюджетні організації. Наша Академія наук України, повторюю, суттєво відрізняється від союзної саме тим, що більша частина, тобто 50 процентів фінансування Академії - це якраз гроші, які зароблені самою Академією. При наших інститутах існують дослідні виробничі підприємства, скажімо, СКТБ /є не тільки малі, а й великі дослідні заводи, скажімо, такі, як Інститут електрозварювання імені Є.О.Патона АН УРСР тощо/.

Тому, я хотів би, щоб у цьому законопроекті /про що неодноразово наголошувала Академія наук/, наприклад, у статті 3, було записано, що такі дослідні виробничі підприємства наукових установ Академії наук 10 процентів - для прибутків від реалізації нової продукції, 35 процентів - для прибутків від реалізації продукції, що випускається більше 5 років... Тобто треба, щоб це було записано, і воно вимагатиме від підприємств і навіть науково-дослідних установ поновлювати свою продукцію безперервно. Крім того, оскільки законопроект про оподаткування фактично є тимчасовим, розрахованим на період надзвичайного стану, треба спеціально записати про підприємства, які пов'язані з науковою діяльністю і не є підприємствами, скажімо, вищої школи /до речі, про вищу школу те саме можна сказати/, й про громадські наукові об'єднання.

Тому у статті 4 після п'ятого пункту доцільно ввести новий пункт "л" і написати "наукові асоціації, наукові, інженерні товариства, а також прибуток їх госпрозрахункових підприємств в частині, що направляється на їх статутну діяльність". Те, що сказав депутат Байрака - абсолютно правильно. Але ми вже неодноразово стикалися з таким ставленням у банку /якщо вас не записали, як, скажімо, наукову асоціацію, то треба бігти до Ради Міністрів/.

Тому, гадаю, що це треба записати.

Я думаю, що було б дуже непогано, якби ми у частині, де йдеться про звільнення від податків, також записати: "дослідновиробничі підприємства наукових установ Академії наук у частині прибутків, що направляються на статутну діяльність наукових організацій". Тобто якщо ті СКТБ і дослідні заводи Академії наук направляють свої гроші до інституту на фундаментальну

науку, то щоб вони теж не оподатковувалися, але саме в цій частині а в решті - хай оподатковуються. Тоді наш закон сприятиме розвитку науки.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Осадчуку. Після нього виступатиме депутат Герц.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановні народні депутати! Шановний Голово! Мені вже доводилося говорити з цієї трибуни під час першого попереднього обговорення цього законопроекту про те, що сучасному селу потрібні зовсім нові принципи оподаткування підприємств агропромислового комплексу.

У зв'язку а тим я подав у комісій відповідні пропозиції, і якоюсь мірою, як мені здалося, ці пропозиції враховані, тому я більше на цьому питанні не буду зупинятися.

Я хотів би звернути увагу на те, що в сучасному селі на засадах теперішніх колгоспів відбуваються дуже цікаві реформації. Я вже тут наводив приклад селянської спілки "Покуття" в Городенківському районі і ставив питання, щоб їй спілки не прирівнювалися де кооператорів при оподаткуванні. Мені із Міністерства фінансів відповіли /і, очевидно, справедливо, на основі своїх розрахунків/, що в цьому році такі спілки, і зокрема спілка "Покуття", не прирівнюватимуться до кооператорів, а оподатковуватимуться так, як і колгоспи, що виконують державне замовлення.

Але виникає запитання: а що буде наступного року? І тому хотілося б, щоб вже в цьому законопроекті чи в тому, який вироблятиметься на його основі, на наступні роки передбачити такі принципи оподаткування цих селянських спілок, як і щодо тих підприємств, що виконують державні замовлення.

Я тут вже говорив слова подяки депутату з Одещини Македонському, який підтримав мою думку про оподаткування національно-культурних товариств.

Шановні народні депутати! У нас на Україні практично у кожній області зараз є багато національно-культурних товариств, - молдавських, болгарських, польських, румунських, єврейських та інших. І ці товариства бідують, у них немає приміщень, немає засобів до існування. І тому я вважаю, що в тій частині статті 4, де говориться про пільги щодо оподаткування творчих спілок, треба обов'язково записати і про національне культурні товариства, які тільки-но спираються на ноги і потребують всебічної допомоги.

І ще одне питання. Ви знаєте про те, що був Указ Президента СРСР про пільги в оподаткуванні творчих спілок, він поширюється і на Україну. Зараз ми живемо в єдиному Союзі, але у нас є багато творчих спілок і організацій культурнопросвітницьких, які не є філіями всесоюзних структур. Тому і я, і наша Комісія з питань культури та духовного відродження порушували ці питання і вносили відповідні пропозиції, щоб у статті 4, де йде перелік цих творчих організацій, обов'язково записати культурно-просвітницькі організації,

які діють тільки на рівні України. Ці пропозиції ми внесли.

Зрештою, Президія Верховної Ради могла б після сесії прийняти окрему постанову про державний захист культури і мистецтва Української РСР у період переходу до ринкової економіки, Комісія з питань культури та духовного відродження підготувала такі документи, вони зараз розглядаються. А говорю про це тому, що хочу одержати моральну підтримку всієї Верховної Ради і, ми повинні зрозуміти, що без державної опіки культура не виживе в умовах ринку. Тому пропозиція, яка обгрунтована в державних організаціях, у Кабінеті Міністрів, яка подана Комісією з питань культури та духовного відродження, повинна бути прийнята окремою постановою. Спасибі за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Герцу. Після нього виступатиме депутат Мартиненко.

ГЕРЦ І.І., голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс", м. Ужгород /Перечинський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановні народні депутати! Безумовно, відносно 1991 року треба погодитись з Урядом щодо прийняття деяких тимчасових обмежень. Але я хотів би зупинитися конкретно на статті 3. Я підтримую народного депутата Маркова. Все-таки ми мали б робити, так /якщо вносимо зміни до союзного закону, щоб деякі пільги надавати, коли істинно прагнемо іти до ринку.

І брати 35 процентів. Я вважаю, що це не буде йти нам на користь.

Хотів би зупинитися на статті 3, пункт 2 "в". Тут прийнято пільгу для господарств по виробництву сільськогосподарської продукції /колгоспів, державних сільськогосподарських підприємств, незалежно від підпорядкованості/ - 1,5 процента.

Але ми ж планували розвиток саме малих підприємств і незалежно від форм власності. То чи не треба було для того, щоб істинно гроші пішли на розвиток виробництва всієї сільськогосподарської продукції, товарів народного споживання, привести цей процент саме до них?

Не можу не підтримати народного депутата Маркова відносно пункту "г". Що таке сьогодні комерційний банк? У нас є Лісбанк, який створений для розвитку лісового комплексу. Усі наші підприємства там фінансуються. Пропонується 55 процентів і подвійне оподаткування наших підприємств, які вкладають туди кошти, фінансуються саме для того, щоб розвивати виробництво товарів народного споживання. Вважаю, що процент повинен бути не вищим, ніж прийнятий по пункту 1 статті 3 /для малих підприємств/.

Шановні народні депутати! Ми мали на увазі /і я минулого разу говорив/, що головне у виході із кризи Уряд вбачає у стимулюванні і державній підтримці малих підприємств. У законопроекті про це забуто, нічого не сказано.

Так ми повинні сказати: потрібні пільги для малих підприємств незалежно від форм власності. Як створити таке підприємство? Створили приватні особи, взяли кредит у комерційному банку з високим процентом, треба за нього розраховуватись

і зразу платити 35 процентів? Я вважаю, Михайле Миколайовичу, неправильно ви тут трактуєте, закон повинен служити саме для стимуляції масового розвитку малого підприємства і підприємств в цілому, інакше ми не вийдемо з кризи. Загальмувати зараз буквально на півтора-два роки розвиток приватизації - це нам нічого не дасть. Підтримують пропозицію відносно кооперативів

- 55 процентів /тут говорили/ для підприємств громадського харчування. І так уже той шашлик у цих кооперативах по 10-20-30 карбованців. І це знову буде іти з кишені наших людей.

Щодо статті 3, пункт 4 - по орендних підприємствах. Я звертався до Міністерства фінансів і звернувся до вас особисто з листом. Орендна плата перераховується в доход відповідного бюджету в залежності від підпорядкованості підприємства, зданого в оренду.

І знову прийшла інструкція Міністерства фінансів з Москви. Ви її продублювали, дали на місця, податкова інспекція зразу ж забирає: хто підпорядкований Москві - орендна плата зразу ж йде в Москву, хто Києву - в Київ, а хто місцевій владі - на місця.

Так де ж тоді діяльність нашого парламенту? Я просив би дати відповідь на це і дати податковим інспекціям на місця вказівку: раз одноканальна - так одноканальна система по оподаткуванню. І якщо ми взяли під юрисдикцію ці - підприємства, то виконувати волю Верховної Ради. І відмінити нашу інструкцію, будемо говорити, буквально на цих днях після прийняття закону про вихід з кризи.

Ще раз звертаюсь до Уряду, звертаюсь до міністерства. Я вас дуже прошу: ми, виробничники і економісти, розуміємо, що виходу немає, що треба щось робити. Але не за рахунок того,

щоб затиснути нас так, щоб ми два роки практично не розвивалися. А потім, через 2 роки, ви нас випустите, але час буде втрачений.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Мартиненку. За ним виступатиме депутат Поличко.

МАРТИНЕНКО В.П., генеральний директор Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, м. Комсомольськ /Комсомольський виборчий округ, Полтавська область/. Уважаемые депутаты, уважаемый Председатель!

Сегодня нам выдали три таких интересных документа, которые в общем-то определят нашу работу в будущем: про заходи по врегулюванню окремих невідкладних питань зовнішньоекономічної діяльності, про часткове припинення на період реалізації програми надзвичайних заходів... и то, что сегодня обсуждаем - про порядок дії на території Української РСР в 1991 році Закону СРСР "Про податки з підприємств, об'єднань і організацій".

Я бы хотел ответить коллеге Носову. Тут сидят директора предприятий, и поверьте, что работать постоянно здесь гораздо тяжелее, чем быть директором или генеральным директором предприятия и порхать, как мотылек над костром: если сил не хватит, то крылышки подпалил и упал в костер.

Поэтому директорам крупных предприятий, многотысячных коллективов, трудно приходится: сидя здесь, думаешь, как научить рабочих заработать деньги, и как сделать законы, которые позволяли бы им заработать деньги, такими, чтобы они не были нищими.

Поэтому не спешите, опозданий в гости к Богу не бывает. Мы сегодня еще должны поработать, а потом, сами уйдем, потому что нелегко тут работать.

Я хочу сказать, что законы здесь мы принимаем, а работаем но союзным законам, которые уже делают так, что у нас спина трещит. Трещит, потому что даже Правительство наше не знает, что делается по тем законам. Есть Закон о налогообложении Союза ССР и там есть фиксированная цифра на экспорт - 30 процентов. Берут прямо с выручки. Делается это таким образом: у нас таможня нет, они через свою таможню пропускают вагоны за границу и тут же, минуя торговую организацию и предприятие, дают прямо в банки задание изъять 30 процентов от выручки. И получается таким образом: по всем видам продукции мы отправляем на 260 миллионов рублей за границу /в пересчете на коммерческий рубль/, из них 100 миллионов уходит сразу. И получается, что каждый вид продукции или каждая тонна металлургического сырья убыточны на 10-15 рублей каждая.

Так разве ж можно так жить? Поэтому я считаю, что не только те союзные законы, которые как бы ратифицированы, а и все остальные, которые мешают работать или наносят вред народу Украины, надо отменить. Тем более, что наш Президент согласовал такой пункт в Договоре, в котором говорится о том, что республика на своей территории вправе приостанавливать действие законов Союза и опротестовывать, если противоречат Конституции и законам республики. Давайте же сделаем так, чтобы ни один закон, который, как говорится, давит Украину, не действовал на территории Украины.

Поэтому я считаю необходимым записать в этом законе: отменить действие статьи о налоге на экспорт, фиксированы 30 процентов, а разницу между чистой прибылью, конкретными экспортными и внутренними ценами определяет Кабинет Министров Украины. Кроме того, он сам определяет, какой процент оставить у себя в

бюджете, а какой оставить предприятию. Это будет, безусловно, справедливо. Спасибо за внимание. /Оплески/.

ГОЛОВА. Слова надається народному депутату Поличку. За ним виступатиме депутат Рябченко.

ПОЛИЧКО А.В., голова Виноградівської районної Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Виноградівський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановні народні депутати! Коли ми говоримо про пошуки ефективних шляхів виходу з економічної кризи, то маємо на увазі таке розв'язання назрілих проблем, які б обов'язково дали позитивний результат для народного господарства в цілому і кожного виробника зокрема. Погодьтеся, що такого, на жаль, не буває.

Хочемо цього чи ні, а Закон України про податки з підприємств, об'єднань і організацій не може бути безболісним, він обов'язково зачепить чиїсь інтереси: коли не надприбутковість певних галузей, то економічну міць підприємств, організацій, кооперативів, фермерів і тому подібне.

Саме тому ми маємо відійти від однобічної оцінки проекту закону в розумінні того, що ставки податків завеликі, і повинні думати сьогодні про інтереси України як народногосподарського комплексу. Із цих позицій я виділив би два основних принципи щодо кінцевого варіанта закону.

Перший. Не допустити монополізму в галузі оподаткування, коли одні виробничники користуватимуться виключно пільгами щодо сплати податків, а інші платитимуть максимально.

Другий. Система оподаткування має передбачати пільговий порядок і диференціацію платежів із тих виробників, які в даний конкретний період для України, області, району і тому подібне вигідні. Маються на увазі перш за все підприємства, колективи, які виробляють гостродефіцитні товари народного споживання, ліки, нові технології товарів і тому подібне.

Ми знаємо, що податкова політика повинна зараз зайняти центральне місце у фінансовій діяльності. А це значить, що адміністративно-командний спосіб оподаткування має поступитись демократизованому оподаткуванню. Чи є ця гарантія в нашому проекті закону? Думаю, що в цілому є, проте ряд статей потребує уточнень і доповнень саме в плані демократизації оподаткування.

По-перше, що стосується ставок податків. Я більш ніж впевнений, що в даній ситуації надання підприємствам економічної свободі розв'язує їм руки і, безперечно, відіб'ється на ефективності їх виробництва і наповненні ринку товарами.

Проте навряд чи розумно встановлювати в законі, приймається не на один рік, мінімальні ставки чи максимальні ставки оподаткування. Буде, напевно, більш вірно, якщо в законі ми визначимо, що прибуток підприємств оподатковується за загальною ставкою 25 процентів, а окремою постановою Верховної Ради встановимо, що на період стабілізації, на превеликий жаль, от мусимо це прийняти, ця ставка становитиме 35 процентів. Це стосується й інших власників.

Друге. Відносно пільг по оподаткуванню. Ми прийняли Закон про пріоритетний розвиток села, однак у наступних нормативних актах, які приймаємо, про нього забуваємо.

Зокрема, ні для кого не секрет, що фінансову основу багатьох колгоспів і радгоспів становлять підсобні промисли. Вони організовувалися господарниками, можна сказати, на голому місці. Держава в абсолютній більшості випадків не вклала сюди ні копійки. Усі нерентабельні галузі сільського господарства практично існують саме завдяки підсобним промислам, а ми хочемо їх розорити. Це особливо відчутно у нас на Закарпатті, де на одного жителя припадає всього 0,15 га ріллі. Пропоную доповнити статтю 3 положенням, згідно з яким підсобні промисли колгоспів і радгоспів звільняються від сплати податку на прибуток.

Якщо комусь це здається необгрунтованим, можна передбачити в законі порядок, згідно з яким Ради народних депутатів можуть не тільки надавати додаткові пільги щодо податку на прибуток, а й звільняти від такого.

Третє. Впровадження нових форм виробництва, роздержавлення, приватизація не повинні супроводжуватися тими помилками, які ми вже допускали. Я маю на увазі ті випадки, коли державне підприємство вважалося найбільш ефективним і перед ним усі схиляли голови.

Демократизація оподаткування має означати однаковий підхід до всіх підприємств, незалежно від способів господарювання. Інша справа, що в кожному конкретному вкладку може йти мова про пільги щодо оподаткування, якщо виробники мають на це підстави, а Ради народних депутатів у цьому зацікавлені.

Чому ми, наприклад, не надаємо сільськогосподарським, будівельним, ремонтно-будівельним та іншим кооперативам у перші два роки пільги щодо сплати податку? Це було б правильно.

Я вважаю необгрунтованими інші пільги. Можливо, таке законодавче регулювання виходить із принципів заохочення розвитку відповідних кооперативів. Але чому не віддати право вирішення місцевим Радам, яким видніше, хто і скільки має платити у рамках загальних ставок податку.

У даний час на місцях ще немає ні органів, ні системи контролю, які б, скажімо, в найближчі два роки проконтролювали належним чином діяльність цих кооперативів чи інших форм власності, і тому в законі ми надаємо подібні пільги і кооперативам. Що ж стосується малих підприємств, то боюся, що, на превеликий жаль, може, завтра під виглядом будівельних, сільськогосподарських та інших малих підприємств діятимуть зовсім інші, які займатимуться не тим, чим потрібно, але матимуть певні пільги.

І останнє. В проекті закону записано, що кооперативи, спілки, об'єднання, а також філіали оплачують податок на прибуток до відповідних місцевих бюджетів за місцем реєстрації. Однак частіше буває навпаки.

Я вважаю, що ми в цьому законі повинні зазначити, що цей кооператив або мале підприємство повинно сплачувати податки конкретним місцевим Радам народних депутатів, тобто тим Радам, на території яких вони знаходяться.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Рябченку.

РЯБЧЕНКО М.А., директор Криворізького цемонтно-гірничого комбінату /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! Народное государство, отбирая постоянно

дохода у промышленных предприятий и установив баснословно низкие закупочные цены на продукцию сельского хозяйства, по сути дела превратило своих трудящихся в крепостных, не имеющих права возражать и протестовать.

Мы работаем сегодня практически из-под палки на старых, изношенных Фондах, без инициативы. Как правило, наша продукция неконкурентоспособна.

Безграничный произвол в руководстве экономическим развитием страны, чрезмерная политизация всех отраслей народного хозяйства привели к росту контрольных органов, которые не доверяют хозяйственным руководителям. Мы наплодили и продолжаем плодить всевозможных управленцев - контролеров, раздуваем отчетность, я уже сегодня об этом говорил. И снова собираемся за счет предприятий пополнять бюджеты.

Казалось, перестройка должна была положить всему этому конец. Но кто может сказать, возможно ли, чтобы старая система управления ушла со сцены сама, без борьбы.

Однако борьба со своим народом, на мой взгляд, обречена на провал. Сверхплановая продукция - это продукция физических и умственных усилий трудовых коллективов промышленных предприятий. Это личная собственность трудового коллектива, если хотите, и такая собственность, как и урожай с приусадебного участка крестьянина, не должна изыматься.

Прибыль, полученная от выпуска сверхплановой продукции, ее реализации, должна оставаться у предприятия. Это его собственность.

Со стороны государства не должно быть никаких ограничений на сверхплановую продукцию, сверхплановую прибыль, фонд оплаты

труда, фонд накопления, фонда потребления. На мой взгляд, противоестественно, если такие вещи имеют место, это один из главных недостатков современного плакирования. Принимаемый закон также не свободен от таких недостатков. Я имею в виду ограничение уровня рентабельности предприятий, работающих в условиях фиксированных, государственных оптовых цен. Только в условиях договорных, не ограниченных государством цен можно ограничивать рентабельность.

Для предприятий, реализующих свою продукцию по фиксированным оптовым ценам, какие бы они ни были, ограничивать рост рентабельности - означает сознательно толкать их к высоким затратам и перерасходу материальных ресурсов, к расхлябанности и бесхозяйственности.

Разве уважающее себя правительство и государство может ограничивать рентабельность предприятий, выпускающих продукцию установленным, фиксированным оптовым ценам? Нет, только неуч и враг своего народа может позволить себе такую вольность. В народном государстве ото недопустимо. Наоборот, государство обязано поощрять предприятие, работающее с высоким уровнем рентабельностиі.

Я целиком и полностью поддерживаю народного депутата относительно 50-процентных отчислений на всевозможные нужды. Это недопустимо. Пункты "г" "д" и "ж" должны быть исключены. Надо прекращать вольное обращение с законами. Я также поддерживаю выступление народного депутата Герца, который требует считаться с принятыми законами.

Относительно закона, который мы обсуждаем. Считаю, что с учетом всех замечаний, высказанных депутатами, его можно принять в первом чтении. Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Таким чином, всі, хто хотів, виступили. Пропонувалося прийняти закон у першому читанні з доповненнями від комісії, Михайло Миколайович вносив пропозицію доопрацювати і прийняти його з урахуванням тих питань, що ставилися в процесі обговорення - про податки, про систему, яка потрібна для того, щоб відкрити підприємствам дорогу до праці.

Третій мікрофон.

ЧОРНОКУР В.Р., директор рудоуправління імені XX партз'їзду, м. Кривий Ріг /Горняцький виборчий округ, Дніпропетровська область/. Предлагаю дополнить проект двумя пунктами. Дело в том, что на Украине хорошо развита сырьевая отрасль, а такого понятия, как арендная плата, нет ни в союзном законе, ни в нашем. Его надо ввести. Я объясню, почему.

Арендная плата устанавливается для предприятий добывающих отраслей народного хозяйства независимо от форм хозяйствования. Нормативы арендной платы и порядок ее установления утверждается Кабинетом Министров по представлению Министерства финансов или соответствующих, комитетов.

Для чего это нужно? Дело в том, что имеются разные месторождения. Сегодня уже такая политика проводится, что коллективы берут в аренду удобные месторождения, а арендную плату пытаются

при этом не платить. Поєтому в законе следует предусмотреть такой момент. Это актуально.

И еще один вопрос. Налоговые инспекции уже начали работать. Поэтому мне бы хотелось, чтобы на них ложилась такая же ответственность, как и на предприятия. То есть если налоговая инспекция неправильно взымает налоги, она должна возвращать их в двойном размере.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Можна тепер проголосувати за цю пропозицію? Отже, голосуємо.

"За" - 285. Прийняли.

Наступна в нас тема - проект програми надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки і виходу її з кризового стану в другому читанні.

Ємельянов Олександре Сергійовичу, прошу.

ЄМЕЛЬЯНОВ О.С., перший заступник голови Державної ради Української РСР з питань економічної політики /Соснівський виборчий округ, Черкаська область/. Уважаемый Леонид Макарович! Уважаемые депутаты! Программу пару дней назад представлял в парламенте Премьер-министр, она довольно дружно была принята за основу, после чего состоялся серьезный обмен мнениями. И о результатах рассмотрения поступивших предложений мне поручено информировать вас.

Прежде всего, цифровая информация. В выступлениях, в письменных предложениях, направленных Верховному Совету и Кабинету Министров, содержалось 153 предложения. Причем, надо прямо сказать, они продолжают поступать и в настоящий момент. Вот только что передали еще два предложения.

Такая небывалая активность, заинтересованность депутатов показывает прямую причастность всего депутатского корпуса к этому важнейшему для Украины вопросу, я бы сказал, самому важному на данном этапе. Это, несомненно, является одним из симптомов того, что программа станет нашим общим делом, и претворение ее в жизнь будет вполне реально. Следует подчеркнуть, что во всех 153 предложениях - и устных, и письменных - содержится положительная оценка программы. Анализ показывает, что абсолютно все предложения содержат конкретные позиции, носят конструктивный характер и направлены на улучшение дел в экономике.

Я позволю себе перечислить фамилии депутатов заранее прошу прощения, что не всех депутатов назову, потому что это заняло бы очень много времени. Поэтому я некоторых перечислю, по группам, по направлениям предложений.

Депутаты Васильева, Савченко, Качура, Мороз, Костенко и другие в своих предложениях ставят вопрос об уточнений мехаразгосударствления, приватизации и борьбы с монополизацией. Нужно сказать, что одни из депутатов считают, что бесплатная передача в собственность на основе сертификатов, так, как предусмотрено в программе, - это не лучший из вариантов. Они видят путь в том, чтобы продавать государственную собственность за деньги. Другая группа депутатов ставит вопрос о

том, что надо передавать бесплатно, но не всем гражданам, а коллективам предприятии. Третья группа видит выход в бесплатной раздаче всем гражданам. Естественно, что этот вопрос требует дополнительной проработки. И Правительство согласилось с депутатами, что в программе чрезвычайных мер не должно содержаться самого механизма разгосударствления. Это предложение принято Кабинетом Министров. Это должна быть прерогатива специального закона, специальной программы. Такие документы готовятся и Кабинетом Министров под руководством Государственного министра товарища Ланового, и постоянной комиссией под руководством Владимира Мефодиевича Пилипчука. Поэтому эти вопросы учтены в программе. Все предложения по этому поводу будут учтены.

Ряд предложений поступил по вопросам, связанным с социальной защитой населения. Предложения по этому поводу направили депутаты Сербии, Дорогунцов, Хананов, Бычков, Шевченко, Пушик и другие. Большая часть этих предложений полностью учтена в законопроектах, которые сегодня приняты парламентом, и других актах, которые будут приниматься в развитие программы.

Серьезную тревогу вызвала у депутатов проблема, связанная с разгосударствлением, приватизацией жилья. Ряд депутатов - Дронь, Ляшко и другие - по этому поводу высказывали тревогу в части того, что передача в собственность повысит квартплату за жилье, а это может негативно повлиять на социальное положение большой группы населения.

Эти предложения учтены. Мы исключили из программы эти вопросы и считаем, что они должны найти детальное отражение после серьезного обсуждения в специальном законе и специальной

программе о замене жилья.

Высказывалась тревога в части реализации постановления N717 относительно шахтеров. Этот вопрос находится в поле зрения, и все пункты этого постановления Правительство контролирует. Они будут выполнены.

Следующий вопрос, по которому поступило много предложений, - это мери по развитию сельского хозяйства и обеспечению населения продовольствием. Здесь, пожалуй, было наибольшее количество предложений. Это предложение депутатов Ревенко, Гетьмана, Дубенкова, Яковишина, Желибы, Рябоконя и других.

Прежде всего позволю себе напомнить, что днями было принято постановление Верховного Совета. Кабинет Министров, выполняя это постановление, уже принял распоряжение о списании долговременных задолженностей колхозов, совхозов, межхозяйственных предприятий. Будет компенсирована индивидуальным застройщикам разница между новыми и старыми ценами по строительству. Решено также уже в этом году возместить расходы на строительство объектов соцкультбыта, газификации, дорог.

Создан Украинский фонд поддержки крестьянских/фермерских/ хозяйств, куда направлено 100 миллионов рублей. Об этих вопросах говорили депутаты, и они в полной мере учтены в программе.

Серьезный, я бы сказал, проблемный вопрос, который вносится на ваше рассмотрение, - это вопрос об отсрочке призыва в армию тех молодых людей, которые работают в производственной сфере сельского хозяйства. В программе содержится пункт, который предполагает принять такое решение на период про ведения чрезвычайных мер для того, чтобы обеспечить

сельское хозяйство рабочей силой.

Плюете о тем среда замечаний депутатов, в частности, председателя комиссии Дурдинца и других, выражается тревога по поводу того, что будет нанесен существенный ущерб контингенту, призывающемуся в армию. Другие депутаты высказывают мысль, что не только это надо принять, а принять и вопрос, связанный с альтернативной службой, то есть вместо службы направлять на работу в сельское хозяйство.

Правительственная комиссия рассмотрела этот вопрос и поддерживает предложение депутата Дурдинца в той части, что призывать из сельской местности в армию на период проведения чрезвычайных мер необходимо один раз в год /после проведения сельскохозяйственных работ/ - в декабре вместо того, чтобы призывать два раза в год. Этот вопрос вносится на ваше решение.

Ряд предложений депутатов связан с особенностями и спецификой развития базовых отраслей. Вы помните, что такие предложения вносили депутаты Следнев, Качура, Сацкий, а в письменном виде - депутат Евтухов. Они считают, что в программе недостаточно места уделено базовым отраслям.

Позвольте мне, во-первых, не согласиться с этим тезисом. Программа охватывает не просто меры, а чрезвычайные меры. Эти меры носят не вообще характер, так сказать, программной деятельности Правительства, а определенный период тушения пожара. И все эти меры имеют, как правило, функциональный характер и относятся ко всем отраслям, в том числе и базовым.

Разве не относится безналоговое, сверхплановое производство к базовым отраслям? Разве не относится валютный республиканский фонд, при 50 процентах его, оставляемых у предприятий, к базовым отраслям? Да и ряд других вопросов.

Во-вторых, нужно подчеркнуть, что эта программа охватывает основные направления их деятельности. В ее развитие будет принят ряд постановлений Правительства, в том числе и по всем главный вопросам по базовым отраслям. Основные вопросы должны найти отражение в этих постановлениях.

В выступлениях депутатов Следнева, Петрова и других высказывалась справедливая критика того, что в программе намечены меры, связанные с вмешательством в деятельность предприятий по вопросам содержания аппарата. Предполагалось в этих материалах обязать предприятия сократить на 30 процентов аппарат и тем самым увеличить доходы бюджета. Мы считаем, что этот вопрос правильно поставлен и из программы он исключен, ибо это прерогатива предприятий, а не государственных органов управления.

Несколько слов об организационном механизме реализации программы. Мы считали, что одной из важнейших задач в деле реализации нашей программы, судя по оценкам, является создание организационного механизма. В настоящее время те программы, которые мы хорошо знаем - и союзная, и российская, и другие - страдает тем, что одновременно с их созданием не был решен вопрос: как организовать реализацию той или иной программы? Мне поручено доложить вам, что Кабинет Министров подготовил и через несколько часов после утверждения программы примет постановление об организационном механизме реализации

программы. Этим постановлением предполагается незамедлительное создание координационного органа по реализации программы, причем, сквозного органа, В этом органе каждый государственный министр будет отвечать за конкретный раздел программы.

Соответствующие органы будут созданы в облисполкомах, в которых за каждый раздел программы будет отвечать ответственный руководитель, а также в министерствах, в которых тоже каждый руководитель будет отвечать за конкретный раздел программы. Это позволит обеспечить и анализ, и контроль как по вертикали, так и по горизонтали.

Мы думаем, что необходимо /и в проекте постановления это предусмотрено/, чтобы наше Министерство статистики разработало специальную статистическую информацию и периодически, не реже, чем раз в квартал, обеспечивало его и Правительство, и местные органы управления, и министерства. Мы думаем, что такой комплекс вопросов позволит серьезно управлять процессами реализации программы.

Уважаемые депутаты, позвольте мне высказать еще один тезис. Как я вам сказал, поступило 153 предложения. Они и сегодня еще поступают... Позвольте мне закончить. Технически невозможно так сделать, чтобы сегодня они у вас были... Позвольте мне высказать мысль по этому доводу.

Правительство внесло свою программу. Поступило 153 замечания. Если все эти замечания отразить в программе, то это уже будет программа не этого Правительства и не эта программа. Это будет другая программа, другого Правительства, которое должно будет ее реализовать.

"Основные моменты, которые находятся в русле программы, - отражены. Я о них сказал.

Те же вопросы, которые выходят за рамки программы, будут реализовываться другим путем. Поэтому я полагаю, что рассматривать сегодня 153 замечания попунктно - вряд ли реально и целесообразно. Правительство внесло свою программу и собирается ее реализовать. И мне думается, что сегодня нет более важной задачи, чем та, чтобы эту программу, так сказать, одобрить и развязать руки Правительству.

И последнее. Вам роздан проект постановления, который требует решения парламента, потому что некоторые союзные и наши законодательные акты мешают претворению в жизнь программы. В основном, это - союзный вопрос /о нем специально доложит Государственный министр товарищ Минченко/. Но я полагаю, что в комплексе с этими вопросами, развязывая рука Правительству, мы можем надеяться на успешное претворение в жизнь этой программы.

ГОЛОВА. Шановні товариші, схема нашої роботи така: Уряд вніс програму, ми її обговорили. Те, що Урал, вважає за потрібне, виходячи не тільки із свого власного бачення, а й із своїх можливостей, він доповнив і вніс на наш розгляд у другому читанні. І просить нас: про одне: погодитися з тим, що він сьогодні може зробити. Ми можемо внести ще пропозиції на дві такі прогарами, але тоді Уряд скаже, що він їх не вносив і виконати не спроможний. Ми сказали, що програма в принципі підходить, як надзвичайна програма в умовах кризи.

Я вважаю, що не треба зараз знову вносити пропозиції, які не можуть бути, як кажуть, прийняті негайно Урядом, тому що вони не мають під собою підстав.

Давайте вирішимо. Якщо ми погоджуємось, то треба приймати рішення про часткове припинення на період реалізації програми різних законодавчих актів, щоб дати можливість працювати.

Хто має якісь зауваження?

ЕМЕЛЬЯНОВ О.С. Да вот еще поступают замечания.

ГОЛОВА. А чому ви їх не взяли? Кажуть - немає. Я кажу - ось програма, є постанова... Тому що, я бачу, все починається з самого початку.

Перший мікрофон.

СЕРБІН Ю.С., голова Шосткинської міської Рада народних депутатів, голова виконавчого комітету /Шосткинський виборчий округ, Сумська область/. Мне вообще непонятно, почему этот вопрос внесен на сессию? Мы выступали, и большинство из нас говорило о том, что надо поддержать Правительство и принять эту программу. Договаривались о том, чтобы относительно этих замечаний Правительство само решало, коль мы ему доверяем. И вдруг сейчас, вы извините меня, мы провоцируем этот вопрос. Поэтому я бы считал так /это мое предложение/ - программу сейчас все-таки одобрить, а тот вопрос, который внесен вторым постановлением о приостановке законов, сейчас обсудить. Однако программу следует принять, и

пусть работает. Иначе если по 150 замечаний будем обсуждать, мы сделаем совершенно другую программу, и потом Правительство нам скажет: уважаемые товарищи, вы ж не дали нам возможность внедрить программу, что же вы от нас хотите? Поэтому надо сейчас за нее голосовать.

ГОЛОВА. Про це й Олександр Сергійович Ємельянов правильно говорив. Все можна врахувати, але то вже буде програмою Верховної Ради, і нам потрібно буде її взяти і виконувати без Уряду.

Я пропоную програму схвалити і приступити зараз до обговорення того, що заважає її виконанню. Це дуже важливий момент.

Можна так, немає заперечень?

Перший мікрофон.

БАРАБАШ О.Л. Шановний Леоніде Макаровичу! Ми сьогодні перенесли фундаментальне питання про перехід власності у власність народу України на завтра. Без вирішення цього питання вся ця програма стає порожньою прокламацією.

Тому я повністю погоджуюсь з тим, щоб приймати цю програму, що всі 153 зауваження розглядати зараз не треба. Це дійсно програма Уряду, але це питання є фундаментальним, без нього ця програма просто не буде працювати. Давайте зробимо ці кроки послідовно. Спочатку приймемо постанову про перехід власності, а після нього вже будемо приймати програму Уряду.

Дякую.

ГОЛОВА. Я вам хочу сказати, що всі праві, але почекайте.

Уряд каже, що він хоче виконувати програму. Завтра Прем'єрміністр, знаючи, що він має виконувати, вийде, як ми домовились, і ми вирішимо це питання. Якщо він хоче виконувати - він підтримає, ми обговоримо і приймемо. Другий мікрофон.

ЄМЕЛЬЯНОВ О.С. Депутат Барабаш, я за решение этого вопроса, о котором вы говорите. Но представьте себе, что мы его не решаем, значит, на программе надо ставить крест. Надо тот вопрос решать, я считаю, что это очень важно, но в прямую зависимость ставить нельзя.

ГОЛОВА. Давайте голосувати за програму і працювати. Попрошу зайняти свої місця. Нічого вже, як кажуть, не додається до того, а тільки буде піддано сумніву те, що потрібно приймати. Я ставлю на голосування, а потім головна проблема - оці закони треба послухати.

Ставлю на голосування. Хто за те, щоб схвалити постанову? Ми її схвалюємо і доручаємо Уряду виконувати, він має приймати заходи, для того, щоб вона діяла. А ми будемо потрібні документи приймати для цього. Ото є позиція, прошу за це проголосувати.

"За" - 271. Приймається.

До роботи, як кажуть, товариші! Це ж ми прийняли постанову, а що ж ми прийняли? Постанову і прийняли. Тепер наступне, дуже важливе питання. Що?

Третій мікрофон.

БІЛИЙ В.П., голова Дубнівської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Дубнівський виборчий округ, Рівненська область/. Леоніде Макаровичу! Для того, щоб виконати цю програму, Уряд нам сьогодні дав ще проект постанови "Про часткове припинення на період реалізації програми надзвичайних заходів..." і так далі. Ми її зобов'язані прийняти.

ГОЛОВА. Це я надам слово зараз товаришу Мінченку, і приступимо до цього питання. Нормально все іде. Прошу вас.

МІНЧЕНКО А.К., Державний міністр - Міністр у справах економіки Української РСР. Уважаемый Леонид Макарович! Уважаемые депутаты! В соответствии с вашим же поручением, которое вы дали 28 июня, с учетом всех замечаний, о которых только что говорил товарищ Емельянов, мы за эти четыре дня буквально все 75 пунктов программы проанализировали. Для того, чтобы обеспечить выполнение этой программы, мы пришли к следующему выводу.

Необходимо временно приостановить рад актов союзного Правительства с целью обеспечения выполнения программы чрезвычайных мер. Я понимаю, что на мою долю выпала тяжелая миссия говорить об этом, но, тем не менее, надо сегодня приостановить действие семи таких актов союзного Правительства и остановить действие трех наших республиканских актов.

Я хочу остановиться на тех актах союзного Правительства, которые сегодня не дают нам работать и выполнять программу. Что это за акты? Это, прежде всего, огромнейшее постановление товарища Павлова от 16 июня, которое полностью узурпирует, ставит, будем говорить, крест на нашем суверенитете, на нашей экономической самостоятельности, на наших программах, которые мы с вами здесь, в этом зале, наработали в течение этого года. Это первое.

Второе. Мы вынуждены сегодня приостановить действие двух указов Президента, к нескольких постановлений союзного Правительства, которые были изданы в последнее время. У вас на руках эти документы есть, они были изданы по поводу развития и ведения внешнеэкономической деятельности. Это - и бартерные сделки, и отчисление валюты, и экспорт. Выступал генеральный директор ГОКа. Он сказал, что дожились до того, что сегодня поставка на экспорт железорудного сырья ж окатыша является убыточной. Документы, эти постановления есть у вас на руках, поэтому я не буду на них останавливаться конкретно. Если комуто что-то непонятно, я могу дать пояснение. Тем не менее, таких постановлений 7, надо остановить их действие.

Что касается наших постановлений. Есть два постановления, которые мы должны остановить. Сегодня уже говорилось с этой трибуны: прежде всего, это касается научно-производственных консультационных организаций, которые сегодня перекачивают безналичные деньги в наличные и выталкивают на рынок массу бумажных денег, не обеспеченных товарными ресурсами. Это один вопрос.

И второй вопрос. У нас было записано в Законе о предприятиях что в случае необходимости местные Советы могут остановить работу того или иного предприятия.

Учитывая наличие нашей программы чрезвычайных мер, мы координацию этих действий поднимаем на уровень Правительства. Поэтому мы и просим вас: рассмотреть эти все акты, этот проект постановления, дать добро на приостановление актов, о которых я говорил.

Я хотел бы обратить ваше внимание на второй пункт проекта постановления, где записано: "Установити, що положення програм надзвичайних заходів.., які мають нормативний характер, застосовуються безпосередньо без прийняття актів державними органами і є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території Української РСР".

Что имеется в виду? Чтобы не рождать массу бумаг, не рождать массу всевозможных нормативных актов, мы хотим, чтобы сразу с сегодняшнего дня, как будет принято это постановление, начала действовать программа, и мы смогли однозначно выполнять те пункты, те положения, о которых говорится в этой программе. Спасибо.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

СЛЄДНЄВ В.П., директор Донецького металургійного заводу імені В.І Леніна /Ленінський виборчий округ, Донецька область/. Я поддерживаю предложение Анатолия Калениковича отменить действие всех указов, актов союзного Кабинета Министров, даже Организации Объединенных Наций.

Но я убедительно просил бы поддержать нас в том, чтобы законы, которые мы сегодня наработали, которые носят демократический характер, которые направлены на построение действительно правового общества у нас на Украине, не трогать. Прежде, чем требовать выполнения законов от всех трудящихся и населения Украины, мы должны уважать их сами.

Поэтому я просил бы: то, что касается указов, которые законно наработаны, оставить нетронутыми.

Спасибо.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинськнй виборчий округ, м. Київ/. Я підтримую депутата Слєднєва. Це дуже розумна пропозиція - розбити зараз цю постанову на дві частини, і в одній окремо виділити законодавчі акти і закони Української РСР. Тому що я не бачу тут таких суттєвих обмежень для Кабінету Міністрів, які б зв'язали нашим міністрам руки і ноги. Мені здається, що ми не повинні чіпати наші закони.

Якщо проаналізувати програму надзвичайних заходів, то можна переконатися що це наскрізь адміністративна програма. Там немає жодного слова, жодної пропозиції, які були б спрямовані на те, щоб шляхи прискорення економічних реформ, шляхом прискорення процесів роздержавлення і приватизації якось стимулювати інтерес громадян до розвитку економіки. А якщо ми відкинемо ще й українські закони, то це буде останній замах на ті зачатки економічної реформи, на яку ми так сподіваємося. Дякую.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

БАЙРАКА М.М. Уважаемый Анатолий Каленикович! Мы с Виталием Антоновичем Сацким вносим такие предположения.

Мы внимательно изучили это постановление и хотим обратить ваше внимание на ту часть законодательных актов, которые вы не учли. В частности, Указ Президента СССР от 27 сентября 1990 года о неотложных мерах по стабилизации хозяйственных связей в ІV квартале 1990 года и в течение 1991 года, постановление Совета Министров от 12 октября 1990 года, изданное во исполнение вышеназванного Указа в части применения к предприятиям повышенных до 50 процентов штрафов за незаключение договоров и недопоставки продукции в ІV квартале 1990 года.

Это постановление следует отменить, потому что мы подчиняемся нашему закону и нашим договорным поставкам, а штрафы снимают в Москву. Мы должны подчиняться нашему закону и штрафы, если нужно, платить в наш бюджет. Это первое.

Второе. Все решения бывшего Совета Министров СССР и нынешнего Кабинета об установлении штрафов в пятикратном и выше размере за простой вагонов, перерасход энергии, газа, в частности, постановление Кабинета Министров СССР от 15 июня 1991 года N362. Кроме пополнения прибыли союзных министерств и союзного бюджета эти штрафы ничего не дают, то есть они не влияют на реальное улучшение дел в народном хозяйстве на Украине.

Это касается также Указа Президента от 2 ноября 1990 года /записано в пункте 3/. Нужно еще добавить

изданное во исполнение Указа постановление Совета Министров от 8 декабря 1990 года N1253 о формировании валютных фондов в 1991 году, подзаконные акты союзных министерств.

Ими установлены обязательства по продаже большей части валютной выручки, запрет бартерных сделок, налоги и сборы за экспорт и импорт, блокируется самостоятельный выход наших предприятий на внешний рынок.

Третье. Закон СССР от 26 марта 1991 года о таможенном тарифе, в соответствии с которым вся суша штрафов взыскивается в доход союзного бюджета.

Следующее постановление Совета Министров от 7 марта 1989 года N 203, изданные на его основе союзными органами инструкции и положения практически лишают сошные республики возможности производить выдачи лицензий на экспорт производимой в республиках продукции. Поэтому и предлагается изменить порядок лицензирования и передачи права по выдаче лицензий на экспорт-импорт продукции нашей республике.

И последнее. Постановление Верховного Совета от 15 июня 1990 года о порядке введения в действие Закона СССР об установлении уровня заработной платы соответственно 400 и 480 рублей. Вы знаете, что сегодня уровень заработной штаты в базовых отраслях больше 400 рублей, поэтому его нужно отменить и издать свое постановление. Спасибо за внимание.

МІНЧЕНКО А.К. "Что касается постановления N1253 - мы учли. Это первое.

Второе. Я не зря обратил ваше внимание на пункт 2 постановления. Там записано, что"...без прийняття актів державними органами і є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій..." Для того, чтобы не рождать массу всевозможных нормативных актов, массу постановлений, мы записали это все в пункте 2.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЖУКОВ В.Р., голова Макіївської міської Ради народних депутатів, голова виконавчого комітету /Макіївський Гірницький виборчий округ, Донецька область/. Анатолий Каленикович, вы предлагаете отменить пункт 5 статьи 22 Закона о местных Советах. До сих пор местные Советы ходят с протянутой рукой. Мы под эти 20 процентов разработали конкретную программу на будущий год. Это первое.

Второе. Цифры, которые здесь приведены, вызывают серьезные сомнения. Я не хочу выпячивать конкретно Советы, а вношу предложение, касающееся закона Украинской ССР, который мы уже приняли.

МІНЧЕНКО А.К. Я понял, вы имеете в виду пункт 5 статьи 22, Я могу сказать одно, товарищи, не подвергайте сомнению эти цифры, они выверены. И поймите, надо учитывать состояние рынка

сегодня.

Республика потребляет всего миллион 900 тысяч тонн сахара. Если идти по этому пункту, то миллион 400 тысяч тонн сахара останется там, где он производится. Мы начали анализировать состояние дел со всеми товарами народного потребления и пришли к выводу, что просто развалим рынок, если не примем это сегодня. Развалим полностью даже такой, бедный, как он сегодня есть.

Могу привести примеры по телевизорам, холодильникам, по другим вещам, которые производятся только в одном регионе, а в других их не хватает.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ВЛОХ О.Г., завідуючий кафедрою Львівського державного університету імені І. Франка /Ленінський виборчий округ, Львівська область/. Шановний доповідачу, я хотів би сформулювати досить широке питання.

Десь три тижні тому я вносив пропозицію, щоб у протокольному плані Уряд вжив заходів щодо збереження майна республіки. Відомо, що зараз центром впроваджено нову митну систему, яка працює фактично проти розвитку нашої економіки.

З другого боку відбувається конверсія виробництва, яка приводить до того, що, наприклад, застаріла військова техніка, котра може бути використана у нас для сільського господарства, вивозиться за межі України.

Минулого тижня з цією проблемою до нас в аграрну комісію і в комісію по науці звернулося керівництво організації Агроконверс.

Далі. Чи може закон, ця постанова забезпечити стабілізацію і вихід з кризи, якщо основні проблеми не будуть розв'язані.

Проблеми стосуються, як я вже сказав, і митної системи, і збереження майна республіки, і закону про громадянство, закону про міграцію і грошову одиницю.

Чи може цей закон бути ефективним, якщо ми працюємо по дрібницях? А якщо йдеться про дрібниці, то не така то вже й мала дрібниця в пункті 62. Там зазначається про впровадження централізованого фондування фонду оплати для наукових установ, вузів, проектно-конструкторських установ.

Вважаю, що цей пункт працює не на користь розвитку науки, а проти науки.

Я хотів би почути від вас вашу думку з цього приводу, а також дізнатися, яких конкретних заходів вживає Уряд для того, щоб справді стабілізувати економіку, щоб ті потоки, які ідуть проти нашої економіки, були б перервані. Прошу дати роз'яснення.

МІНЧЕНКО А.К. Мы сделали очень серьезный и верный, я считаю, шаг - взяли под свою юрисдикцию все предприятия, находящиеся на территории Украинской ССР, Этот первый- шаг я считаю абсолютно правильным.

Сегодня Правительство работает над тем, чтобы забрать собственность. Вы, наверное, помните, я выступал с этой трибуны и сказал, что если до середины 1992 года 90-92 процента собственности будет украинской, значит мы не зря работали. Это мое кредо, и я на этом стою. Правительство идет

по этому пути.

Согласен с вами, что есть сегодня утечка собственности из республики, но, тем не менее, после того, как мы приняли все предприятия в свою юрисдикцию, процессы приостановлены. Мы записали: все, что делается без решения Правительства, подлежит аннулированию. Это первое.

Второе. Вы говорите, что это направлено не на развитие науки. К науке это не имеет отношения. Это касается коммерческих, посреднических фирм, чтобы им перекрыть дорогу для притока бестоварных денег, лишить их "крыши". Никакого ущерба наука не несет. Это я вам могу сказать однозначно.

ГОЛОВА. Я хочу вам запропонувати. Кожен кладе перед собою перелік законів. Беремо пункт 1. Пункти 2 і 3 статті 2, розділ ІV і голосуємо.

Пункт 2, пункт 7 постанови, потім пункт 3. Указ... і так далі. За кожний пункт. І все стане ясно, тому що зараз знову повертаємося до постанови, яку вже прийняли. Згодні? Оце буде конкретна робота.

Я прошу всіх народних депутатів зайняти свої місця, а тих, хто у коридорах, зайти до залу. Зараз голосуватимемо, бажано, щоб всі були...

Я читаю. Одну хвилиночку, не заважайте мені працювати. Все буде, як належить. Тут в кожному пункті все написано.

Пункти 2 і 3 статті 2, розділ ІV /податок на експорт та імпорт/ Закону СРСР від 14 червня 1990 року про податки з підприємств, об'єднань та організацій.

Ставиться на голосування. Йдеться про відміну. "За" - 308. Відмінили.

Пункт 7 постанови Верховної Ради СРСР від 14 червня 1990 року "Про порядок введення в дію Закону СРСР "Про податки з підприємств, об'єднань та організацій".

Ставлю на голосування. В залі має бути спокій і увага максимальна.

"За" - 307. Відмінили.

Указ Президента СРСР від 2 листопада 1990 року "Про особливий порядок використання валютних ресурсів у 1991 році".

Ставлю на голосування.

"За" - 296, Відмінний.

Пункт 2 Указу Президента СРСР від 22 березня 1991 року "Про зведення тимчасового порядку стягування податків з підприємств, об'єднань, організацій та громадян."

Ставлю на голосування.

"За" - 309. Відмінили.

Постанова Ради Міністрів СРСР від 8 грудня 1990 року N1253 "Про формування валютних фондів у 1991 році".

Ставлю на голосування.

"За" - 306. Відмінили.

Постанова Ради Міністрів СРСР від 10 січня 1991 року

N27 "Про встановлення на 1991 рік ставок на експорт та імпорт по зовнішньоторговельних операціях".

Ставлю на голосування.

"За" - 311. Відмінили.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР від 15 червня 1991 року N360 "Про організаційні заходи щодо розробки виробничих програм і прогнозів соціально-економічного розвитку підприємств, регіонів,

республіки і Союзу РСР на 1992 рік в умовах формування ринкових відносин". Ставлю на голосування. "За" - 308. Відмінили.

Статті 62 і 65 Кодексу законів про працю Української РСР.

Просять пояснити, що це за статті.

МІНЧЕНКО А.К. Це стаття 62, 65 Кодексу законів про працю. Это ограничение на сверхнормативный рабочий день. Мы снимаем всякие ограничения, чтобы никому не мешать работать.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування.

"За" - 293. Відмінили.

Пункт 5 статті 22. Одну хвилиночку, ми домовилися, що голосуемо окремо за союзні і українські. Всі, хто хотів, висловився, а тепер у вас є кнопка і ви можете визначитися.

Пункт 5 статті 22 Закону УРСР від 7 грудня 1990 року "Про місцеві Рада народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування, а також пункт 10 статті 25 цього Закону щодо права зупиняти роботу підприємств, які виконують державне замовлення.

"За" - 155. Не відмінили.

Ви не знаєте про що? Я думаю, що коли йшли, то все дочитали.

МІНЧЕНКО А.К. Товарищи, я просил бы успокоиться. О чем идет речь? В соответствии с законом местные органы имеют право остановить предприятие. И сегодня на территории Украины таким

образом остановлено 37 предприятий. Это химические, шлаковые это те, которые нарушают экологию или технологию. Поэтому, чтобы не было этих разговоров, что, мол, каждый санитар останавливает производство и затем теряется продукция, и выбивается целая цепь продукции с колеи, мы берем это под эгиду Кабинета Министров. Будем эти вопросы регулировать сами. Вот о чем идет речь. Я имею в виду "щодо права зупиняти роботу підприємств, які виконують державні замовлення".

ГОЛОВА. Мова йде про пункт 9. Я бачу, зараз пояснимо.

МІНЧЕНКО А.К. Я говорю о пункте 9 проекта постановления.

ГОЛОВА. Я й кажу - 9. За цей пункт ми проголосували і йдемо до пункту 10.

Так ми ж не проголосували за нього. Не відмінили пункту 9, тільки 155 депутатів проголосували.

Отже, шановні товариші, тут дві проблеми в одному пункті.

Перша проблема - залишати місцевим органам 20 процентів, а друга - зупиняти підприємства.

Давайте ми тоді окремо за них проголосуємо.

Одну хвилиночку... Анатолію Калениковичу, ви вже пояснили, чому Кабінет Міністрів у надзвичайних ситуаціях мав лишати в себе якусь частину продукції, інакше ми можемо в умовах переходу до ринку остаточно зруйнувати цей ринок.

Це одне питання.

А інше - зупиняти підприємства.

Ставлю їх окремо на голосування. Зараз ставиться на голосування питання про надання права Кабінету Міністрів зупиняти підприємства /не так, як було раніше, коли це робили і роблять органи місцевої влади/. Прошу проголосувати.

"За" - 226. Приймається.

Тепер про те, щоб надати право Кабінету Міністрів регулювати ринок, щоб з як було раніше, 20 процентів лишалося місцевим органам влада...

Перший мікрофон. Що у вас?

ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые коллеги! Я считаю, что наше Правительство, внося проект постановления, которое юридически безграмотно, вводит нас в заблуждение.

Что касается союзного законодательства, то его не надо было обсуждать. Эти вопросы мы неоднократно поднимали. Сегодня мы созрели для этого и путем голосования определились.

Что касается законодательства украинского, то в данном случае в КЗоТе /статьи 62, 65/ не определено, что такое сверхурочные работы. Коль нет понятия "сверхурочные работы", то и оплаты двойной, тройной, следовательно, не будет. И эти нормативы, Леонид Макарович, никогда у нас не работали. Что касается приостановления работы предприятия, то об этом у нас идет речь

в двух законах, которые мы недавно приняли.

Поэтому Правительство должно позаботиться о том, чтобы формулировка была совершенно иной - что без ведома Правительства органы местной власти не могут остановить предприятия, которые выполняют госзаказ. С этим можно согласиться.

А забрать право у местных Советов - это неправильно. И это касается и других моментов нашего законодательства.

ГОЛОВА. Це називається - з мотивів голосування?! Я ще раз кажу, ми окремо поставили кожен пункт. І ми вже все сказали. Я хочу принести вибачення, не треба пересмикувати, якщо вам щось дуже хочеться. Ми обговорили, домовились, ставимо на голосування кожен пункт і голосуємо. А ви тепер повертаєтесь до обговорення кожного пункту.

Тепер на голосування ставиться друга позиція цього пункту 9. Формулюйте.

МІНЧЕНКО А.К. Я хотел бы еще раз вот что объяснить депутатам. Товарищ, на примерах я уже доказывал; что необходимо то, что сегодня при такой ситуации, которая сложилась у нас на критерии окраины, право регулировать поставки товаров народного потребления между областями, городами, поселками и так далее было дано Правительству. Я еще раз подчеркиваю, если телевизоры выпускаются во Львове, то они не могут осесть только во Львове, ибо все остальные останутся без телевизоров. Я имею в виду десятки видов товаров народного потребления.

Поэтому мы ж просим об этом.

ГОЛОВА. Анатолію Калениковичу, прошу вас. Ставлю на голосування. Прошу проголосувати, "За" - 139. Не приймається.

Ну, навіщо ви заважаєте працювати? Ми його вже проголосували. Що, ви хочете повернутися до обговорення? Тоді зробимо це завтра, коли будемо приступати до іншого. Я скільки дроту - коли проголосували, не забирайте часу у народних депутатів, у своїх колег, це - неповага до Верховної Ради.

У Законі УРСР від 27 березня 1991 року про підприємства в Українській РСР в абзаці другому пункті першому статті 18 йдеться про використання прибутку на оплату виробничих, науково-дослідних, проектно-конструкторських, консультаційних та інформаційних послуг, не передбачених державним замовленням, а також на оплату посередницької діяльності підприємницьких організацій, до не займаються безпосередньо торговельними організаціями. Ставлю на голосування.

"За" - 177. Не приймається.

Пункт перший статті 19 щодо науково-дослідних установ, проектних, проектно-конструкторських і технологічних організацій. Ставлю на голосування.

"За" - 159. Не приймається.

Абзац перший пункту першого статті 20, а також пункт другий статті 25 і частіші використання валютних надходжень. Ставлю на голосування.

"За" - 185. Не приймається.

І пункт третій статті 24 в частині про права підприємств відкривати рахунки для зберігання коштів у будь-якому банку інших союзних республік та держав.

Ставлю на голосування.

"За" - 241. Приймається. Все.

Тепер постанова - давайте ж її вже закінчімо. Тут є пункт і про те, щоб припинити на період реалізації всього, що ми тут переголосувати тільки що: Кабінет Міністрів у ході здійснення зазначеної програми при необхідності може внести пропозиції.

І другий, дуже важливий пункт, про який, говорив Анатолії Каленикович: встановити, що положення програми надзвичайних заходів щодо стабілізації економіки в Україні та виходу її з кризового стану, які мають нормативний характер, застосовуються безпосередньо, без прийняття актів державними органами і є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території Української РСР.

Перший мікрофон.

СЛЄДНЄВ В.П. Леонид Макарович! Мне непонятно, первые три абзаца десятого пункта - они исключаются или наоборот, остаются?

ГОЛОВА. Ми за них не проголосували, отже, вони лишаються, ми їх не відмінили.

СЛЄДНЄВ В.П. Но тогда, когда мы принимали соответствующий закон, за эту статью голосовало большинство, по крайней мере больше, чем 226 человек.

ГОЛОВА. А яке це має значення?

СЛЄДНЄВ В.П. Потому что мы отменяем ранее принятый закон меньшим количеством голосов.

ГОЛОВА. Тут кількість голосів не має значення. Другий мікрофон.

ДУНТАУ О.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Ізмаїльський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые депутаты! Не так давно мы вместе с вами в прессе прочитали о новом постановлении Кабинета Министров СССР о новых таможенных тарифах. Так вот, я хотел бы спросить у представителей Кабинета Министров Украинской ССР: вы согласны с таким положением относительно новых таможенных тарифов? Если нет, то почему этого документа здесь нет, в этом перечне? Простите, я понимаю, что это могла быть чисто механическая ошибка. Объясните, пожалуйста.

МІНЧЕНКО А.К. Правительство Украины с таким положением по тарифам совершенно не согласно, поэтому это будет учтено во втором пункте вашего постановления. Это-первое.

И второе. Мы запишем дополнение в следующее постановление о внешнеэкономической деятельности.

Если вы хотите, давайте допишем...

ГОЛОВА. Давайте заспокоїмося! Це ж неможливо, коли такий галас, я нічого не чую. Уряд не заперечує проти того, але пункт другий постанови йому дає право. Може в когось є сумніви, що це право не буде використане? Ви вносите пропозицію проголосувати за відміну?

Я думаю, що будуть ще пропозиції, щоб ми тут не наробили тріску великого. Давайте до завтра зосередимося і повернемося до постанови і до пропозицій.

Оголошується перерва до 9 години.