ЗАСІДАННЯ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 5 лютого 1991 року. 16 година.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради Української РСР ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Згідно з нашою домовленістю перед кожним засіданням проводиться реєстрація. На вечірньому засіданні я не хочу, щоб ви про це мені нагадували. Тому маю виконати свій обов'язок.

Коли будемо проводити реєстрацію - зараз чи за кілька хвилин? Зараз? А донецькі товариші кажуть, щоб пізніше. Зараз? Може, дамо можливість виступити двом депутатам, а потім проведемо реєстрацію? Ні? У Регламенті сказано - перед кожним засіданням. Тоді проводимо реєстрацію. Прошу реєструватись. У залі присутній 351 депутат. Вечірнє засідання Верховної Ради Української РСР оголошується відкритим.

Продовжуємо обговорювати проекти концепції і законів про ліквідацію наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Виступило десять депутатів. Я вам повідомляв, що бажаючих взяти участь в обговоренні - більше сорока депутатів. За таким регламентом

ми не зможемо надати можливість усім виступити. Ви самі бачите, що виступали не від усіх областей, навіть від тих, які постраждали, не від усіх комісій, які подали заявки і хочуть взяти участь в обговоренні. І ряд депутатів наполягає на виступі. Тому пропонується перейти на п'ятихвилинний регламент, як ми вже декілька разів це практикували. У виступах депутатів є повторення. Більшість із них вже висловилася з питань, що обговорюються. Як бути? Перейдемо на п'ятихвилинний регламент? Хто за те, щоб перейти на п'ятихвилинний регламент, прошу проголосувати. "За" - 240. Приймається. Переходимо на п'ятихвилинний регламент. Прохання до депутатів - дотримуватись його, а в залі - уважно слухати. Слово надається депутату Будьку Валентину Семеновичу із Житомирської області. За ним виступатиме народний депутат СРСР Щербак.

БУДЬКО В.С., голова Народицької районної Ради народних депутатів, перший секретар Народицького райкому Компартії України /Малинський виборчий округ, Житомирська область/. Шановні народні депутати, шановні виборці! Я готувався на десять хвилин і прошу їх мені надати.

Народна мудрість говорить: утратив здоров'я - все втратив. І ось величезна кількість людей проживає в екстремальних умовах хронічного опромінення, щоденного. Майже п'ять років вони чекають юридично-правових норм для захисту свого здоров'я, своїх інтересів. І сьогодні на розгляд Верховної Ради подається цілий пакет законів, які відображають... /нерозбірливо/... життя після чорнобильської трагедії.

Що хотілося б сказати? Дійсно, проведено величезну роботу по підготовці цих законів, але й вони вкрай недостатні. Має

місце мінімізація всіх процесів, які плануються в цих законах, і вони не забезпечують нормального життя наших громадян на забрудненій території. Хотілося б дуже просити, щоб не тільки Комісія з питань Чорнобильської катастрофи брала участь у розробці цих законів. Тут своє вагоме слово повинні сказати Міністерство охорони здоров'я, Державний комітет по захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Державний комітет по праці, наші профспілки та інші органи.

Які треба було б внести зміни в проекти законів?

Перше. Досі виробляються сільськогосподарські продукти на забруднених територіях, особливо це стосується молочних продуктів. Вважає, це не тільки негуманно, а й злочинно. А ми продовжуємо виробляти і розсилати продукти по всій країні. Потрібно зупинити це негайно, а якщо залишити, то тільки для столу академіка Ільїна, Ізраеля та деяких інших і за ринковими цінами.

Наступне питання, на якому я хотів зупинитися, - це питання переселення. Це питання сьогодні не втратило своєї гостроти. Досі відселялися сім'ї, які мають дітей до 14 років. Це правильно, треба рятувати дітей. Водночас на забрудненій території живуть люди, які не перебувають у шлюбі, не мають сім'ї, часто приїжджають працювати у забруднені райони молоді спеціалісти, але у відомих урядових постановах вони віднесені до категорії "інших". Шановні депутати, дуже важко говорити про все це. Таке становище дуже турбує молодь.

Я пропоную статтю 10 викласти у такій редакції: "Категорично заборонити направляти на роботу в зону радіаційного забруднення випускників вищих, середніх закладів і профтехучилищ". Спеціалісти в цю зону можуть їхати тільки віком старші 45 років і тільки добровільно. Взагалі потрібно, щоб були зони відселення, щоб із них виїхали всі туди, які

мають вік до 45 років. Значна частина населення залишається жити на забрудненій території. Я прошу, ще раз прошу - доопрацюйте ці закони, щоб можна було дати гарантії проживання людям на забрудненій території.

Питання, яке хвилює виборців Народицького, Малинського і Радомишльського районів - це питання оздоровлення, і насамперед дітей. Неймовірно, але з оздоровленням дітей справи у нас просто страшні. Як розцінити, наприклад, той факт, що за умов жорсткого радіаційного контролю за весь минулий рік проведено лише один медогляд дітей, та й то не поглиблений? Адже при його проведенні були відсутні спеціалісти - радіологи, лікарі високої кваліфікації з певним досвідом лікування.

У результаті, коли настає час направляти дитину на оздоровлення, ні медичні працівники, ні працівники народної освіти, ні навіть батьки не можуть упевнено сказати, куди саме направляти дитину, щоб її оздоровити. І направляють наших дітей, як правило. У піонерські табори відпочинку, де в кращому випадку є один лікар або середній медичний працівник. Така практика триває п'ять років і викликає цілком справедливі нарікання батьків. Крім того, вже тепер у нас повинні були бути дані про те, скільки дітей потребує спеціалізованого лікування за кордоном. І для цього, незважаючи на наше скрутне становище, треба знайти потрібну валюту, щоб зберегти життя наших дітей.

І ще нам потрібно прийняти правовий документ, де було б чітко визначено, на кого покладається конкретна відповідальність за виконання вимог конкретних законів і яка буде кримінальна відповідальність за їх невиконання.

Тут сьогодні виступило два академіки. Я далекий від огульної критики Академії наук, але хочу сказати: шановна Академіє наук, шановні академіки, ви повинні взяти на себе величезну долю відповідальності за свою непідготовленість, непринципове ставлення до вирішення таких глобальних, проблем, як чорнобильська катастрофа.

Минає час. Забуваються імена тих; хто керував державою, хто керував республікою, хто був біля керма Академії наук, Міністерства охорони здоров'я. Сьогодні, через п'ять років, просто не можна назвати. Хто ж конкретно нестиме відповідальність: одна частина - "за", інша частина - ''проти". Мені дуже подобається. Святійший Католікос Грузії Вазгея П'ятий у своїй промові нещодавно сказав: "У Грузії відкрита священна книга, куди заноситимуть імена всіх тих, хто брав участь у вбивстві грузинів, для того щоб над ним висіло прокляття народу на сто років уперед''. Я думаю, що таку книгу потрібно завести й нам.

Шановні депутати! Ми приймаємо закони унікальні, такі, що не мають аналогій у світовій історії. Треба створити їх за найвищими мірками совісті, гуманності і справедливості, пам'ятаючи, що серед безлічі проблем республіки, які потребують рішучого, сміливого розв'язання, чорнобильські проблеми глобальні тим, що вони вічні і зачіпають долі сотень поколінь. І сьогодні прийняття концепції безпечного проживання людей, закону про їхні права покладає на нас особливу відповідальність через те, що у наш час гарантії того, що не повториться чорнобильська катастрофа, просто немає. Це потрібно пам'ятати.

Спасибі за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Минулого разу Валентин Семенович просив у нас за кожен рік, прожитий на забрудненій території, одну хвилину. Тому я його не міг обривати. Але до решти депутатів прохання - дотримуватись регламенту.

Слово надається народному депутату СРСР Щербаку Юрію Миколайовичу. За ним виступатиме депутат Мисник.

ПЕРВАК Ю.М., народний депутат СРСР. Шановні депутати! Я сьогодні весь день чекав, що хтось з депутатів запитає про ту радіоактивну хмару, про яку повідомило радіо наше, яка перебуває над Закарпаттям. І я хотів би дати запит нашому Уряду -відповісти на це питання. Що це за хмара? Чи не має вона зв'язку з бойовими діями в Перській затоці? І взагалі - чи існує вона?

Я думав, що починати уроки Чорнобиля треба з того - думати про те, чи насувається на нас небезпека, чи ні.

І ще хочу дати запит Урядові, щоб він нам сказав, яких заходів вжито щодо охорони державних кордонів України - екологічної охорони в зв'язку з діями в Перській затоці. Тому що там бомбардуються об'єкти атомні, об'єкти хімічні. Треба було знати народним депутатам про це.

Я хочу від імені Української екологічної асоціації "Зелений світ" внести кілька пропозицій.

Перша. Для повнішого правового забезпечення чорнобильської проблематики треба пришвидшити розробку Закону про атомну енергетику, ядерну безпеку УРСР, а в принциповому плані треба почати розробку Концепції національної екологічної безпеки

як складової частини Концепції державної безпеки. Йдеться про програму виживання народу України в умовах генетичної катастрофи. І ми повинні розуміти, що Чорнобиль - це складова частина комплексної екологічної проблеми України, а також зони екологічного лиха в інших регіонах, спричиненої хімічними факторами.

Друга. З метою реалізації положень Декларації про державний суверенітет України в ядерній сфері я пропоную негайно створити Національну комісію з ядерного регулювання, яка існує майже в усіх країнах, де є ядерна енергетика, незалежно від Мінатоменергопрому, а також Національний комітет радіоактивного захисту. Взяти під контроль державних органів України чорнобильську зону разом з КНО "Прип'ять", Всесоюзний центр радіаційної медицини в Києві та інші об'єкти, що мають статус ні чим не виправданої екстериторіальності. Доручити Академії наук УРСР здійснити науковий контроль за саркофагом і зоною з метою якнайшвидшої розробки довгострокової стратегії безпеки щодо саркофага та 800 могильників, "Зелений світ" пропонує провести міжнародну незалежну експертизу існуючих на Україні атомних електростанцій з метою перевірки їхніх систем безпеки і роботи.

Третя. Для забезпечення неухильного виконання "Чорнобильських законів" розробити за участю спеціалістів Прокуратури та Верховного Суду УРСР ряд нормативно-правових актів і внести відповідні зміни до Кримінального, Кримінальнопроцесуального та Цивільного кодексів УРСР та інших правових документів.

Четверта. Верховній Раді та Раді Міністрів УРСР порушити питання перед центром про конкретний обсяг валютних відрахувань. Ми з вами сьогодні говорили про гроші, взагалі про наші улюблені

дерев'яні гроші, але не казали про валюту. Це дуже важливо для Чорнобильської зони.

П'яте. Прийняти рішення про відкриття в Києві Міжнародного медичного центру та Центру радіаційної екології. Провести спеціальне розслідування на рівні парламентських слухань щодо доцільності і законності передачі медико-біологічної та фізичної інформації в Науковий центр МАГАТЕ в Обнінську.

Шоста. Уряду України підготувати та видати трьома мовами - українською, російською та англійською - "чорну книгу" Чорнобиля, яка б містила аналіз соціально-економічної та медикобіологічної ситуації через п'ять років після аварії, та опублікувати тексти законів і постанов, прийнятих Верховною Радою і Радою Міністрів УРСР.

Я хочу вас запевнити, товариші, що наші закони, тут прийняті, мають безпрецедентне, велике значення і для Радянського Союзу, і для міжнародного співтовариства, тому що це перші в історії людства закони такого типу.

Сьома. Здійснити фінансово-економічний аналіз і матеріальне обгрунтування "чорнобильських законів" і визначити суми грошей, які потрібні для виконання цієї програми. Найстрашніше, що може нас спіткати, - це повне невиконання цих законів. І нам треба, якщо приймати рішення, то одночасно з законами одразу ж приймати постанову про забезпечення грішми цих програм.

І восьма. 26 квітня 1991 року, в п'яту річницю трагедії, провести спеціальне засідання Верховної Ради України, на якому заслухати звіт Уряду про хід виконання прийнятих законів.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Миснику.

За ним виступатиме депутат Костюк.

МИСНИК П.О., другий секретар Чернігівського обкому Компартії України /Новгород-Сіверський виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні депутати! Дозвольте звернути вашу увагу на той факт, що, не ігноруючи певними сумнівами депутатів щодо можливості забезпечити втілення в життя поданих сьогодні законів /а така небезпека, виходячи із скрутного економічного та фінансового становища республіки, існує/, дані проектів законів пройшли се ж таки широку народну експертизу протягом останнього місяця. Маса листів і обговорення з виборцями це підтверджують. Право людей, яких захопило в полон велике Чорнобильське, на увагу і захист з боку держави, повинно бути записане в законах. Тому висловлюю думку і своїх виборців, з якими довелося обговорити ці проекти законів, що, критично оцінюючи їх, вносячи конструктив до їхнього змісту, їх все-таки можна рекомендувати і готувати до другого читання і не зволікати з прийняттям. А концепцію як теоретичну основу документів слід прийняти сьогодні. Бо стан справ на радіаційно забруднених територіях свідчить, що ми не справляємося з усуненням шкідливого впливу радіації на здоров'я людей.

Особливо велика тривога за дітей. Ось кілька фактів лише по нашій області. У 8 разів зросло число порушень функції "щитовидки", так званих тіреотоксикозів. Це лихе слово нин на устах матерів. Зростає "анемізація" населення, особливо дітей і вагітних жінок. Тому невипадково в області зменшилась народжуваність, і як результат - демографічний баланс мінусовий. Останнім часом декілька дітей прооперовано з діагнозом рак "щитовидки". Такого не було десятиріччями.

Проте на забруднених територіях ще й досі не забезпечується повноцінне медичне обстеження дітей, про що вже говорилося.

Але не можна не сказати від нашої області - не вистачає лікарів, бо ніхто не хоче йти працювати в зону. Ось чому треба передбачити в поданих на розгляд проектах законів створення відповідних матеріальних умов для фахівців.

На місцях хронічно не вистачає відповідної медичної апаратури, приладів. І навіть ті крихти, що надходять, наприклад УЗД, знову ж парадокси тут, йдуть не в повному комплекті - без приставок для обстеження "щитовидки".

Украй повільно розв'язуються інші медичні проблеми. Тому доцільно буде нагадати Урядові про те, що постанова Верховної Ради "Про невідкладні заходи з питань захисту громадян України від наслідків чорнобильської катастрофи", прийнята на першій сесії Верховної Ради, вимагає докорінної перебудови діючої системи охорони здоров'я в забруднених районах. І це рішення не повинно залишитися гаслом.

Не можна не торкнутися такої важливої проблеми, як організація харчування дітей чистими продуктами. Знову ж на початку цього року повторюються торішні безвідповідальні підходи Агропрому республіки і Мінторгу до поставок продуктів дитячого харчування, особливо овочевих, м'ясних, консервів, соків. Ціни на них договірні і поставляються, як правило, на Чернігівщину ці види продукції з Житомирської або Ровенської областей, а. мабуть, туди поставляються з Чернігівської області. Ось така допомога.

Нещодавно всі, хто читав газету "Правда Украины", звернули увагу на кореспонденцію "Молоко без цезия". Справді, якраз питання чистого молока для виготовлення в першу чергу дитячого харчування залишається невирішеним. Заплановий цех стерильного молока не будується, бо немає семи з половиною мільйонів інвалютних карбованців для імпортного обладнання. Тому виникає запитання, чому на Україні ніхто не займається організацією випуску цих фільтрів, про які йде мова в кореспонденції і які випускає Рязанський завод "Хімволокно"?

Ми створили на Україні Державний комітет УРСР по захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, проте його не чути. Він безправний /про це ми вже чули навіть із вуст голови цього комітету/, без грошей і без ресурсів, він ні на що і ні на кого не може сьогодні впливати.

Але ж які потрібно ресурси чи кошти, щоб своєчасно прийняти спільну постанову Ради Міністрів і Ради Федерації незалежних республіканських профспілок про літнє оздоровлення дітей із забрудненої території? На превеликий жаль, такої постанови ще й досі немає. Депутати, мабуть, пам'ятають, як на початку першої сесії, в травні минулого року, довелося створювати тимчасову депутатську комісію з питань оздоровлення дітей, яка просто-таки змусила Уряд і всі відомства повернутися обличчям до цієї проблеми. Тому не випадково, що сьогодні легше домовитись про оздоровлення дітей у здравницях Кавказу, ніж у нас, на Україні. Там зустрічають привітніше, аби гроші платили.

Потрібно твердо визначити, де оздоровлятимуться діти, щоб не випрошувати кожну путівку, як милостиню. Крім того, названою постановою передбачено протягом двох років, підкреслюю, двох останніх років, побудувати в екологічно чистих районах оздоровчі заклади для сімейного відпочинку, для відпочинку матерів з дітьми, для дітей і підлітків. Але, на превеликий жаль, хоч і є вже пропозиції щодо таких територій у південних областях нашої республіки, хоч ці пропозиції й погоджені вже з місцевими Радами, але Рада Міністрів не може прийняти постанову про виділення там земельних ділянок . Я думаю, що на це треба звернути найсерйознішу увагу.

І сьогодні, шановні депутати, слід наголосити на тому, що більшість програм з проблем Чорнобиля, затверджених минулими постановами, не виконується, погано фінансується, незадовільно забезпечується

ресурсами. Думаю, що Уряд повинен все-таки діяти активніше.

І останнє. в обговоренні такої серйозної проблеми слід, мабуть, було б з цієї трибуни виступити Голові Ради Міністрів нашої республіки щодо механізму реалізації цих законів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Костюку Олександру Власовичу, Ровенська область, 337 округ. За ним виступатиме Бондаренко.

КОСТЮК О.В., завідуючий травматологічним відділенням Дубровицької центральної районної лікарні /Дубровицький виборчий округ. Ровенська область. Шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні виборці! Я виступаю від імені моїх виборців, які проживають на забрудненій території Рівенщини, а також від Комісії з питань здоров'я людини. Враховуючи те, що проблема Чорнобиля це, насамперед, проблема збереження здоров'я та генофонду народу України, ми ретельно вивчили її і опублікували в пресі пакет документів, запропонований для розгляду на сесії. У комісії виникло багато пропозицій і зауважень щодо цих документів. Та, на жаль, більшість з них Комісія з питань Чорнобильської катастрофи не встигла внести до останнього варіанта законопроектів, який ви сьогодні маєте.

Ми вважаємо, що наші зауваження і пропозиції дуже серйозні, і вони повинні бути внесені по законопроекту.

Дозвольте зупинитися на найважливіших з них, насамперед, внесених до проекту Закону про статус території, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи.

Ми вважаємо цілком невиправданим і недоцільним визначати якісь конкретні цифрові показники відносно щільного забруднення тих або інших територій.

По-перше, щільно забруднені території будуть поступово змінюватися як внаслідок геофізичного розпаду, так і внаслідок заглиблення радіоактивних випадань. По-друге, на тих територіях, які ми сьогодні вважаємо безпечними завдяки постійним природним процесам, розчинність радіоактивних сполук може збільшитися, і, таким чином, вони стануть більш доступнішими для використання їх рослинами, тваринами, а потім людьми. Отже, через певний час ми будемо змушені знову міняти закони, вводити інші критерії щільності забруднення, а це аж ніяк не можна назвати доцільним.

Тож вважаємо, що керуватися у законі тільки критеріями цільності забруднення не можна. На нашу думку, в законі повинні бути зазначені загальні принципи безпеки та порядок визначення. Поясню цей факт на прикладі своєї області.

Властивості ландшафту геохімічної особливості Ровенщини, це коефіцієнт переходу радіонуклідів до рослин 40 і більше відсотків, а щільне забруднення, в основному, 1,5 кюрі на квадратний кілометр /маю на увазі за цезієм 134-137/ вимагають особливого підходу.

Жителі Зарічненського, Дубровицького, Рокитнінського, Сарненського, Володимирецького, Березнівського і частково Костопільського районів отримують за рахунок зовнішнього накопичення 4 берів за 70 років. А за рахунок внутрішнього накопичення в таких населених пунктах як, наприклад, Буцимля, Велюнь, є люди, котрі отримують до 30 і більше берів.

Але згідно з представленим проектом Закону про статус громадян, які постраждали від чорнобильської катастрофи, жителі цієї зони підпадають під пункт 4 статті 2, отже, будуть практично позбавлені

основних пільг. Ми запропонували доцільнішу, на нашу думку, редакцію відповідних статей, тобто класифікацію забруднених територій по зонах, порядок визначення рівнів безпеки і небезпеки. Але, наголошую ще раз, це не знайшло відображення в останньому, представленому сьогодні варіанті законопроекту. Зважаючи на те, що це дуже важливий момент. Комісія з питань здоров'я людини оформила свої пропозиції окремим документом, який хочу передати головуючому, а комісію прошу обов'язково врахувати наші зауваження при доробці закону. Інакше велика територія півночі нашої України залишиться поза межами впливу закону.

Пропоную концепцію схвалити в першому читанні, закон доопрацювати і в другому читанні подати розгляд . Враховуючи брак часу і те, що депутат Будько перевищив свій час, я скорочую свій виступ на кілька хвилин, хоча, як і Будько, теж проживаю в забрудненій зоні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Бондаренку Анатолію Дмитровичу, Сумська область, 351 округ. За ним виступатиме депутат Єщенко.

БОНДАРЕНКО А.Д., голова виконкому Сумської обласної Ради народних депутатів /Лебединський виборчий округ, Сумська область/. Уважаемые депутаты! Я хочу внести конкретные предложения. Прежде всего, считаю целесообразным создать республиканский фонд по оказанию помощи чернобыльцам, где сосредотачивались бы все материальные и денежные ресурсы. Этот фонд, думаю, должен способствовать решению всех проблем. Кроме того, сегодня многие вопросы должны решать и местные Советы, однако они не имеют для этого соответствующих структур, нет квалификации. Поэтому и вопросы будут решаться не так, как положено.

Следующий вопрос. На мой взгляд, слишком многоступенчаты льготы, такой пример возьмите. Есть у нас помощь детям. Пятьдесят процентов на питание тем же детям. И есть еще предложение: если ребенок не ходит в детсад, возвращать деньги. Я считаю, что все это нужно свести воедино и через один канал оказывать эту помощь, потому что мы потом с торговлей не сведем концы с концами. Никто не будет знать, сколько будут продуктов брать, каких продуктов, кто будет брать. Значит, надо талоны вводить, и так далее. Это будет очень сложная система, а так она упрощается.

Далее. Обратите внимание, в пятом разделе концепции на странице двенадцатой указывается, кто будет вести контроль за радиацией. Я насчитал четырнадцать организаций. А ведь известно, что у семи нянек ребенок без глазика. Когда же нянек буцет четырнадцать, то будет и без глазиков, и без головки. Создан у нас комитет, при нем нужно создавать мощную высококвалифицированную, вьсокооснащенную службу, которая должна вести все замеры и отвечать за положение дел в республике.

И последнее. Все здесь хорошо рассказывали: вот, мол, давайте мы переселим... Я не зря задавал вопрос о том, за какой же всетаки срок мы должны переселить людей? Никто в республике не знает. Все это дело расписали по областям, областям очень сложно сегодня работать, и практически отселение будет осложнено. В связи с этим я предлагаю все-таки создать постоянные строительные организации, - поскольку это будет стоить несколько миллиардов каждый год, - которые должны быть оснащены техникой, получать специальную зарплату и решать эти проблемы.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надеться депутату Єщенко Валентині Миколаївні, Київська область, 217 округ. За нею виступатиме депутат Рудик.

ЄЩЕНКО В.М., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Вишгородський виборчий округ. Київська область/. Шановні народні депутати, шановний головуючий! Законопроекти, що ми їх обговорюємо, названі в моєму виборчому окрузі як доленосні. Вони потрібні і для повернення віри у справедливість, державу, у правовий захист потерпілих від чорнобильської катастрофи. В цих законопроектах велика кількість пропозицій моїх виборців, і в разі прийняття законів на державу покладається створення безпечних умов проживання, правовий і соціальний захист усіх потерпілих від аварії. На засіданні Коміісії у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства завжди велике занепокоєння викликало питання оздоровлення дітей, забезпечення населення чистими продуктами харчування в зоні забруднення радіонуклідами. Ми вдячні членам Комісії з питань Чорнобильської катастрофи за підтримку нашої пропозиції про безкоштовне харчування та лікування дітей у зонах радіоактивного забруднення, за надання вагітним жінкам можливості оздоровитися, особливо в перші місяці вагітності.

В останньому варіанті законопроекту пропонується збільшити вдвічі сплату відпустки по догляду за дитиною, передбачена виплата певних коштів батькам кожної дитини, яка проживає на забрудненій території.

Але мені не зрозуміло, чому із запропонованого першого варіанту законопроекту про статус територій виключено розгляд та затвердження Верховною Радою Української РСР програми ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Статті про витрати на її реалізацію. Всім відомо, що зараз не реалізуються наші програми про переселення людей. Ось сьогодні я почула відповідь від Уряду відносно програми "Діти Чорнобиля". Якщо ми приймемо в такому вигляді статтю 9, то ми надамо можливість нашому Уряду працювати у такому стилі. Я вважаю, це неприпустимо. Вважаю також, що в статті 15, де йдеться про види діяльності, заборонені у зоні гарантованого відселення, повинне бути чіткіше обумовлена заборона на будівництво. Вже сьогодні звучать слова про заборону будівництва в цих місцевостях шкіл, медичних закладів, пунктів громадського харчування. Але ж люди в моєму Сухолуччі /щільність забруднення понад 5 кюрі на квадратний кілометр/ не мають ніяких намірів на відселення. І будувати школу, вирішувати питання газифікації, водопостачання в цих місцевостях потрібно і, мабуть, якнайшвидше.

В пояснювальній записці до Закону УРСР про статус громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, акцентується увага на дітях, які одержали високі дози опромінення. Так, дійсно, рятувати цих дітей треба. Всі вони на обліку, і вважаю, що цю групу дітей, навіть дітей із так званої зони радіоекологічного контролю, необхідно віднести в передбаченому проектом закону до третьої категорії з наданням цим дітям відповідних пільг.

Думаю, Міністерство охорони здоров'я Української РСР, Уряд республіки зроблять усе необхідне для розв'язання цієї національної проблеми. Адже медики республіки працюють у цьому напрямі, і Київський науково-дослідний інститут ендокринології та обміну речовин на чолі з шановним Миколою Даниловичем Траньком став практично республіканським центром, який подає відчутну допомогу дітям.

Мені все ж не зрозуміло, як можуть виникнути сумніви щодо права потерпілих дітей на одержання гуртожитку? Чи не досить

з них переїздів, поневірянь по світу? В зоні, де часто відсутні кваліфіковані спеціалісти, лише поодинокі діти закінчують школу на "відмінно". Ви бачите, як складаються справи із забезпеченням спеціалістами в цих зонах. Для чого ж тоді навантажувати таку дитину, яка одержала з відзнакою атестат, додатковим стресом при вступі до учбових закладів, при становленні у житті?

Стрес викликає ще більшу депресію імунних сил організму, який вже зазнав впливу радіації. Тому звертаю вашу увагу на 24 статтю і на пропозицію про її виключення. У другому варіанті проекту пропонується вилучити цю статтю. Вважаю, що це неприпустимо .

Останнє. Я завжди відстоюю соціальну справедливість щодо малозабезпечених. Але ось зараз вважаю, що прийнятим має бути другий варіант оплати праці.

Дійсно, пільги повинні бути однакові для всіх громадян щодо лікування, оздоровлення, забезпечення продуктами харчування, ліками. Однакова грошова допомога, але не зрівнялівка в оплаті праці, бо це не заохочує до підвищення професійного рівня. Чому ж ні в кого не викликає сумніву правильність оплати праці шкідливих умовах виробництва? Прошу вас, шановні народні депутати, підтримати законопроекти і надати можливість людям вижити в цій страшній біді. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Рудику Василю Назаровичу, Олевський 165 виборчий округ. За ним виступатиме депутат Івасюк.

РУДИК В.Н., голова Олевської районної Ради народних депутатів, перший секретар Олевського райкому Компартії України /Олевський

виборчий округ, Житомирська область/. Шановні депутати, шановний головуючий! Першого серпня минулого року Верховна Рада України проголосила своє прагнення зробити все можливе для захисту людей від наслідків чорнобильської катастрофи. І виступила за конструктивне співробітництво в цій справі з усіма громадсько-політичними організаціями, течіями і рухами. Слід сказати, що зрушено з місця багато проблем, вдалося зробити півкроку вперед. Серйозні завдання поставлені на цей рік. Але наші виборці і шановні народні депутати повинні знати, що і на п'ятому році трагедії населення Житомирської, Київської, Ровенської, Чернігівської областей, трагедії українського народу, багато проблем не вирішується. Або вирішується не повністю. Сьогодні ми розглядаємо проект нової концепції та два проекти важливих законів. Це, дійсно, принципово новий підхід, який дасть можливість в іншому світлі побачити життя враженого регіону, і хотілося б, щоб від великомасштабної всесоюзної балаканини по Чорнобилю перейшли до рятування людей, які потрапили в біду не з власної волі. Досить економити на народному горі! Ми бачимо, що населення північних районів, де рівень забрудненості грунту не перевищує 5 кюрі, перебуває на небезпечній межі. За даними вчених, стан здоров'я населення, яке отримало опромінення щитовидної залози поганий. Тільки на Житомирщині дозу опромінення щитовидної залози понад 100 берів отримали 290 дітей, від 200 до 500 берів - 2800 дітей, дозу від 500 до 900 берів - 777 дітей, дозу понад 1000 берів - 300 дітей і понад 1,5 тисячі берів отримали 160 дітей.

Прогнози вчених щодо наслідків йодового удару такі: на 22 тисячі збільшиться кількість випадків захворювань щитовидної залози.

Додаткова кількість захворювань щитовидної залози призведе до розвитку "слабоумія", кількість якого збільшиться на 12 тисяч випадків.

Додаткова кількість захворювань щитовидної залози призведе по первинної інвалідності, яка збільшиться на 6 тисяч випадків.

Проблема йодового удару залишається гострою, бо ще й досі в 70-85 процентах аналізів знаходять радіоактивний йод.

Практично медицина звинувачує і свідчить, що у дітей вже почали фіксувати випадки радіаційних пухлин щитовидної залози. Прогнози вчених, на жаль, не виправдовуються. Ось ціна наукових дискусій. Безліч нарад проведено з цього лиха на різних рівнях, і ніхто не несе відповідальності. А деякі навіть зуміли просунутися службовою драбиною, а люди постраждали і загубили своє здоров'я, і наше основне завдання сьогодні - рятувати, рятувати людей, і насамперед дітей.

Що ж передбачають ці закони? Хоч ми в Комісії з питань Чорнобильської катастрофи розуміємо, що не все змогли врахувати. Через те мова може йти не про обмеження пільг, не про те, що їх багато, а про те, чого ми ще не врахували.

У цій ситуації правильним буде, якщо Вітольд Павлович оцінюватиме роботу міністрів по тому, як вони вирішують чорнобильську проблему.

Виборців сьогодні хвилює те, що треба продовжити і надалі обстеження людей на забрудненій території, щоб надати право добровільного переселення сім'ям, де є діти віком до 14-ти років.

Не всім сьогодні ясно, як буде вестись газифікація цих районів, як працюватимуть шляховики, як буде здійснюватись централізоване водопостачання. Для виконання робіт доцільно було б створити будівельний концерн по Чорнобилю. Необхідно на ділі забезпечити медичне, торговельне, побутове обслуговування населення цього регіону, а також забезпечити його частими продуктами харчування, холодильниками, пилососами, пральними машинами, без яких у цій зоні не обійтися.

У нас ще великі претензії до Держагропрому та автомобілістів. На жаль, сьогодні, коли розглядається таке важливе, вистраждане питання, проекти законів, відсутні товариші Фокін і Масик. Аде я думаю, що Вітольд Павлович знатиме, що коли всі так будуть відгукуватись і так бездушно ставитись до чорнобильської катастрофи, як міністр Волков, то наші справи не поліпшаться. Ціни немає цьому бюрократу, і наш парламент, мабуть, зробив помилку, затвердити його на цій посаді.

Шановні народні депутати! Від результатів нашої роботи залежить майбутнє не лише окремих районів чи областей республіки, а Українського народу в цілому. Ми повинні опрацювати і найближчим часом прийняти закони, що докорінно змінять життя мільйонів людей, які постраждали від чорнобильської катастрофи, а також зажадати від У ряду безумовного їх виконання.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Івасюку Валерію Петровичу, за ним виступатиме депутат Ходоровський.

ІВАСЮК В.П., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань здоров'я людини /Ленінградський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Іване Степановичу, шановні депутати! Три чинники привели мене на цю трибуну.

Перший - логіка Володимира Яворівського, яка полягає в розумінні необхідності прийняття законів про ліквідацію наслідків чорнобильської катастрофи пакетом.

Другий - виступи члена Комісії з питань Чорнобильської катастрофи депутата Гуренка на спільному засіданні чотирьох комісій, де попередньо

опрацьовувався нинішній закон.

І третій - відмінність підходів Комісії з питань Чорнобильської катастрофи - з одного боку, і Академії наук Української РСР - з іншого до фундаментального питання, взагалі до проблеми ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи. Я маю на увазі граничні дози радіації, безпечного проживання на забруднених територіях.

Отже, перше. Пакет названих законів потрібно /і я в цьому абсолютно погоджуюся з депутатом Павленком/ розглядати разом з політико-економічними питаннями, що стосуються Чорнобиля, без вирішення яких отой пакет законів залишиться пустопорожнім. Громадянам України треба відповідально і однозначно сказати: доля законів, що стосуються чорнобильської катастрофи, як і доля державного суверенітету України, залежить від результатів всесоюзного референдуму 17 березня. І це не політичний шантаж, а політична дійсність. Самостійні економіка, банківська справа, республіканська грошова одиниця - ось те, що не дозволить нам втопитися в безодні ненажерливої пащі центру. Але це все не виключає, а навпаки, гарантує міцну співдружність республік. А крім того, нас об'єднало лихо Чорнобиля. І ця біда - спільна до віку. Маю надію, що знайду підтримку в цьому питанні серед української депутації, яка повинна в першу чергу бути агітатором цієї тези і цього висновку, оскільки думаю, що радість народження Кримської автономії в складі оновленого Союзу не затьмарило депутатам пам'ять, що остаточно і назавжди долю Кримської АЕС вирішила Українська держава.

Друге. 4 лютого депутат Гуренко, палко підтримуючи проекти законів при опрацюванні їх у Комісії з питань Чорнобильської катастрофи, сказав, що не слід попереду законів вирішувати питання їх Фінансового забезпечення. Мовляв, приймемо закони, а там буде видно. В чому тут справа?

В разі вивчення можливостей України щодо самозабезпечення всієї чорнобильської програми висновки були б вкрай незадовільні. Тоді звідки і за яким правом взяти гроші? Боржники відомі депутату Гуренку, як нікому. Якщо ми в судовому порядку не виставимо рахунок боржникам, то Комуністична партія України буде займатися політичним самозадоволенням, критикуючи сама себе в особі Уряду і бездіяльного парламенту. Маю право так говорити, спираючись на правильний висновок самого Гуренка, який сказав, що КПУ э правлячою партією. Пропоную першему секретарю Комуністичної партії України гасло: "Комуністи, виконуйте прийняте вами!" А то створюється враження, що виконавчу владу захопив Рух, а в парламенті комуністи в меншості.

Трете. Мені стало відомо, що Академія наук України в особі академіка Бар'яхтара запропонувала чергову варіацію на тему "гранично допустимих доз безпечного проживання".

Шановні автори 35-берної і 15-берної концепцій! Від ваших концепцій віє не благородним духом науки, а відчувається запах великих грошей, оскільки зниження гранично допустимих доз на один бер - це мільйони карбованців на відселення людей на чисті території.

Не наука, а життєва істина говорить: жодного бера понад природний фон. Цього не розуміють лише добровольці в медицині і науці.

І останнє. Від 1986 року на Україні народжується щороку 14 тисяч дітей з уродженими вадами. Тому пропоную ці проекти прийняти в першому читанні і скоріше прийняти в другому, остаточному читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Ходоровському Георгію Івановичу, за ним виступатиме депутат Кислий.

ХОДОРОВСЬКИЙ Г.Л., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Ленінський виборчий округ. Чернівецька область/. Шановні народні депутати! Прошу вважати мій виступ як продовження виступу Єщенко Валентини Миколаївни; члена нашої комісії. Зупинюся на двох питаннях, зокрема на статусі території, що є забрудненою. Хочу сказати, що у мене особисто немає чіткого уявлення, які все-таки території забруднені, а які незабруднені. І тому вчора, коли ми на засіданні чотирьох комісій обговорювали це питання, я зразу сказав, що для того, щоб розробляти закони, щоб підводити економічну базу під них, треба чітко знати, які території України і якою мірою забруднені. Ми такої картини чіткої не маємо. Хочу сказати, що якщо такої картини немає, то це породить труднощі в запровадженні законів у життя, у вирішенні завдання, як конкретно кожна людина пред'являтиме рахунок державі, щоб вона компенсувала заподіяні йому збитки.

З цієї трибуни прозвучало, що є екологічно чисті території, а саме Карпати. Ви це чули сьогодні зранку. Це зовсім не так, тому що вже Чернівецька область, частина Тернопільської та ІваноФранківської областей досить забруднені. Причому, там вважається, що ступінь забрудненості досягав 5 кюрі/км(квадратний). Але я хотів би сказати, що коли ми в цих документах користуємося даними величинами середнього ступеня забрудненості чи щільності забрудненості, то ми зовсім не беремо до уваги, що навіть у Кіцманському і Заставнівському районах Чернівецької області, які зазнали найбільшого

ураження від радіонуклідів, в такі території /наприклад. у нас на Кіцманщині/, де в десятки і навіть в сотні разів ступінь забрудненості перевищує допустимі норми. В деяких місцях він нормальний. А в середньому виходить до 5 кюрі на квадратний кілометр. То я й кажу: діти чи дорослі п'ють же молоко і воду не з якогось середнього забрудненого джерела чи відра, а п'ють конкретне молоко або воду, чи вживають інші продукти харчування. Тоді у мене виникає таке запитання: як же бути, якщо справа дійде до компенсацій? Якщо городня ділянка забруднена і там не можна вирощувати овочі, то як же людина знатиме, що вирощене ним забруднене? І тому я поставив би таким чином вимогу до Уряду: провести найретельніше вивчення і дослідження всієї території України, щоб кожна обласна, кожна районна і сільська Ради мали чітку картину того, що робиться на їх території. І якщо людина прийшла до Ради, то вона має отримати чітку інформацію - відноситься вона до забрудненої території і ступінь її забрудненості чи до незабрудненої. Інакше цей закон не працюватиме. Я так розумію. Бо якось усереднювати такі важливі справи, які стосуються здоров'я людей, не можна.

Тепер про суто медичні проблеми. Про них тут дуже багато говорили. Треба вже тепер чітко передбачити, що це тільки наближення до вирішення цієї катастрофічної ситуації на Україні. Хоч як би по-блюзнірському воно не звучало, я вас запевняю, що буде ще гірше. І тому я вважаю, що у нас повинен бути цілий ряд програм. У тому числі повинна бути і елементарна, проста програма щодо щитовидної залози. Бо я зараз не знаю, хто цю інформацію має, хто її збирає і хто стежить за тими дітьми, які вже в п'ятирічному віці вражені раком щитовидної залози.

Має бути, я вважаю, створена така можливість, щоб

був центр /особливо для дітей/ діагностично-лікувальний, де були б зосереджені всі зарубіжні досягнення, залучені зарубіжні спеціалісти, запрошені до нас, до Києва чи до іншого міста, які б навчили нас пересаджувати кістковий мозок, здійснювати інші медичні заходи, якими ми не володіємо. Бо оці посилання за кордон

- це лише трата валюти, грошей, за які можна було б купити і мати це на місці.

Тепер ще одне. Оскільки постраждала найчутливіша верства населення - діти, то я хотів би сказати, що нам терміново треба розробити програму захисту і збереження генофонду народу України. Я знаю, що вже займається професор... Ми повинні якомога швидше цю програму затвердити на цій сесії Верховної Ради. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від Комісії з питань народної освіти і науки надається депутату Кислому Павлу Степановичу. За ним виступатиме депутат Артеменко.

КИСЛИЙ П.С., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Промисловий виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати! Частина того, що буде мною сказано, вимагає вашого схвалення, якщо ви погодитеся з тим, що я скажу. Це стосується перш за все того, що потрібно, я вважаю, зменшити нижні рівні забрудненості для територій, які подані в концепції, саме для територій гарантованого відселення.

Чому я так вважаю? Справа в тому, що аналіз ситуації свідчить

- будь-які заходи щодо усунення шкідливого впливу радіації на людей фактично поки що неефективні. Те, що немає необхідних

медичних препаратів, загальновідомо. Але, на жаль, немає відповідного забезпечення населення чистими продуктами і достатнього збільшення в раціоні таких продуктів, які сприяють виведенню з організму радіонуклідів і зміцнюють імунну систему людини.

Нічого не зроблено для збільшення випуску сорбентів, пектину, каротину, ванілевої кислоти, які конче необхідні для захисту імунної системи людини. Значне зменшення дії катастрофи в Хіросімі і Нагасакі якраз викликане тим, що японці після неї значно збільшили у своєму раціоні вміст цих продуктів.

Не виконала і держава елементарного обов'язку перед своїм народом. Вірніше, Уряд не вирішив навіть такі прості питання, як забезпечення населення дозиметрами, які значно сприяли б полегшенню самозахисту людей. Мене дивує елементарна безвідповідальність Уряду. Дозиметри - це конкретна позиція, і вона повинна бути виконана, але, на жаль, досі нічого не зроблено.

У цій ситуації прийняття Концепції проживання населення - території України з підвищеним рівнем радіаційного забруднення є, мабуть, єдиним дійовим засобом захисту населення від впливу радіації.

Позитивним у концепції є семиберний базовий принцип замість тридцятиберного принципу в концепції Нікітіна. Правда, він вищий п'ятиберного принципу концепції МАГАТЕ. І це погано.

Що стосується принципу поетапного відселений людей в радіаційно чисті місця, то я хотів би зробити суттєве зауваження, Що стосується першого етапу - безумовне /обов'язкове/ відселення з території, забрудненої цезієм, стронцієм, плутонієм, відповідно цифри вказують - з цим можна погодитись. Але що стосується другого етапу - гарантованого, добровільного відселення з території,

забрудненої цезієм, стронцієм, плутонієм, відповідно рівні,

5- І5, 0,15-3 і 0,01 - 0,1 - погодитися не можна. Нижній рівень забрудненості території цезієм і стронцієм має бути 2,01 і 0,005 кюрі на квадратний кілометр. Обгрунтування цього дуже просте і зрозуміле. Це, по-перше, відповідає концепції МАГАТЕ про відселення, а по-друге, тільки на території з такою забрудненістю можливе виробництво чистої сільськогосподарської продукції - молока і м'яса. Це, звичайно, збільшує території гарантованого відселення, але я не думаю, що це для нації буде невигідним.

Багато хто може зі мной не погодитися. Але саме Академії наук потрібно до прийняття цього закону дати обгрунтування тих цифр, про які я кажу. Тому що проголосувати за вищі норми, ніж ті, які я назвав, - це означає проголосувати за те, що він, його діти і внуки будуть вживати їжу нечисту, яка вироблятиметься в зоні радіологічного контролю.

Я тут говорив про те, що землі з рівнем забруднення вищим, ніж названі, тобто нижніх, граничних рівнів 2,01 і 0,005 кюрі на квадратний кілометр відповідно для цезію, стронцію, плутонію, повинні бути вилучені з обороту і заліснені. Через 100-120 років наші нащадки отримають першосортну деревину, чисту від радіонуклідів, і скажуть нам за це велике спасибі. Повторюю, концепцію потрібно схвалити, але з нижчими рівнями. Це призведе до невеликого збільшення території відселення, а саме: на 120-200 тисяч гектарів, які треба буде заліснювати. Але, без сумніву значні економічні втрати потім для народу окупляться вигодою.

У нас страхітливе не тільки те, що ми розглядаємо, а й багато того, що ми не розглядаємо. І без сумніву, ми всі проблеми Чорнобиля могли б вирішити і вирішимо їх, я думаю, тільки тоді, коли наша держава, наш Уряд матимуть право все те вирішувати самостійно, чого, на жаль, Уряд поки що зробити не може. А треба. І це стане можливим лише тоді, коли ми будемо самостійною державою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Артеменку Миколі Михайловичу, Черкаська область, 429-й округ, академіку нової Академії аграрних наук. За ним виступатиме депутат Волощук. /Оплески/.

АРТЕМЕНКО М.М., генеральний директор наукововиробничого об'єднання "Сад", директор Мліївського науководослідного інституту садівництва лісостепу України імені Л.П.Симиренка /Шполянський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати, шановний головуючий, дорогі виборці! В концепції і проекті Закону про статус забруднених територій, які ми сьогодні приймемо чи завтра, на мою думку, в основі передбачено все, щоб ефективність ліквідації наслідків Чорнобиля була відчутнішою, щоб нарешті весь народ України міг повірити в турботу про них з боку Уряду, Верховної Ради. І хоч багато промовців вносили різні доповнення, зміни, критикували і так далі, - мабуть, не знайдеться в залі когось, хто не голосує за внесені пропозиції.

Свій виступ мені хочеться почати словами Володимира Яворівського, які він виголосив ще 31 липня 1990 року. Він сказав:

"Ми з нашою бідою нікому не потрібні, і нам треба самим шукати вихід із цього становища". Дуже правильна думка - самім шукати вихід із цього становища. Саме на це, на домашнє, а не заморське,

на сьогоднішнє, а не на перспективу оздоровлення мені хочеться спрямувати свій виступ і адресувати його не тільки присутнім тут у залі депутатам, а й насамперед усім, хто нас чує, хто нас бачить, бо кожному жителю нашої республіки треба на Бога надіятись, а самому не схибити. На постанови Верховної Ради і заходи Уряду республіки надіятись, а самим шукати вихід з чорнобильського та іншого подібного становища.

На щастя, такі підручні, усім доступні заходи і засоби дала нам природа. Ними є високовітамінні, незрівнянні щодо біоактивності ягоди чорної смородини, обліпихи, інших садових культур, здатних вивести з організму людини радіонукліди, важкі метали, запобігти і вилікувати від багатьох недугів, зокрема променевих хвороб.

Виходячи з цих властивостей чорної смородини, на базі нашого інституту в городищенській, вільшанській, шполянській, а тепер і в одній із київських лікарень створені і вже успішно працюють лабораторії і кабінети по оздоровленню людей, що потерпіли від чорнобильської аварії та внаслідок інших джерел опромінення. Спасибі українській Академії аграрних наук, що виділила на все необхідні кошти. Вони невеликі, але дуже дійові.

Роботу щодо оздоровлення людей ми розпочали з того, що постачали на облік усіх, хто постраждав ї нині проживає в районах виборчого округу. Залучили до цієї справи висококваліфікованих і авторитетних спеціалістів, лікарів, лаборантів.

Не менш важливим /навіть вирішальним/ є створення запасів концентратів соку чорної смородини, і якщо ще місяць-два тому на облік було взято лише 250-300 осіб, то сьогодні ми вже нараховуємо тисячі чорнобильських постраждальців. Вони, а також ті, хто проживає в зоні, виявили бажання і почали лікуватись за нашими методиками цими концентратами. Результати, прямо скажемо, відрадні,

обнадійливі. За курс лікування у людини на 7-6 одиниць збільшився гемоглобін, на 0,1-0,2 процента - еритроцити. Отже, білокрів'я відступає.

Спосіб надзвичайно простий, не вимагає великих коштів. Але, я б сказав, сьогодні ми всі тільки закликаємо. Мені, наприклад, не хотілося б зараз критикувати. Але... Ось у мене два листи. Вони адресовані Міністру охорони здоров'я товаришу Спіженку. Один

- датований 28.07. У ньому таке прохання. "З метою переведення оздоровлення на більш кваліфіковану основу, запровадженого в інших лікарнях та наукових закладах республіки, просимо надати Городищенській та Шполянській районним лікарням методичну допомогу, забезпечити кабінети оздоровлення чорнобильців необхідною апаратурою, радіометрами, іншими засобами, рекомендованими Інститутом радіаційної медицини. Щиро й з повагою

- Артеменко".

Першого лютого я написав другого листа. "Вельмишановний Юрію Прокоповичу! Листом від 28 липня 1990 року N 75, надісланим на ваше їм'я, я звертався з проханням надати методичну допомогу Городищенській та Шполянській районним лікарням в оздоровленні людей, що потерпіли від наслідків чорнобильської катастрофи. Минуло шість місяців, але не тільки допомоги, навіть відповіді ми не отримали, хоч листа було вручено вам особисто. Додаючи копії до того нещасного листа, я ще раз прошу відгукнутися на болі чорнобильців. З щирою повагою - Артеменко".

Шановні депутати! У мене часу практично вже немає і, закінчуючи, я хотів би закликати всіх вас переходити від слів до конкретних. справ. З першого дня чорнобильської аварії і донині, вже 4 роки поспіль, ми приймаємо на оздоровлення дітей 101-ої київської школи. Цього року сорок дітей цієї школи, понад двісті дітей 30-ої черкаської школи пройшли курс оздоровлення в нашому Інституті. Якби всі "чисті" господарства або наукові установи республіки оздоровили

стільки дітей, то не треба було б шукати Куби, Канади, іншої країни, іншої республіки. І можна було б сподіватися, що рішення Верховної Ради - не балаканина, як сказив товариш Яворівський сьогодні , а справді уболівання за нашу радянську українську людину. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Волощуку Михайлу Юрійовичу, Закарпатська область, 175 округ. За ним виступатиме депутат Заєць.

ВОЛОЩУК М.Ю., голова Закарпатської обласної Ради народних депутатів, перший секретар Закарпатського обкому Компартії України. /Свалявський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановні депутати! Я думаю, немає жодного депутата в цьому залі, який би схвально не ставився до цих законів. Але в мене особисто є велика турбота, що доля цих законів буде такою ж, як і доля інших законів, які ми вже прийняли.

Ви дивіться, ми прийняли Закон про пріоритетність розвитку села. І хочу вам доповісти, що вже після прийняття цього Закону зіткнулися з таким фактом. Якщо колгоспи Закарпатської області позаторік мали 153 мільйони прибутків, то торік збитки склали 97 мільйонів карбованців. Отже, я про те, щоб не була такою ж і доля цього Закону. Чому? Ось дивіться, перше. В Законі про статус громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи є стаття 63, де записано: "фінансування витрат, пов'язаних з введенням Закону про статус громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи, здійснюється Радою Міністрів СРСР." А вона завтра скаже:

"Ви - суверенна держава, ви в бюджеті даєте те, що ми просимо, ви отримуєте для Чорнобиля те, що отримували досі". Отже, наші закони повиснуть у повітрі, і авторитет депутатів серед народу

України, ви знаєте, який буде. Тому я пропоную не приймати цей закон доти, доки не буде розписано по статтях фінансування, кожен рік окремо. Тоді будемо знати, що цей документ буде виконуватися.

Друге. Статті 26-29 цього закону, де йдеться про допомогу дітям, не витримує ніякої критики. Я вважаю, що дітям треба не обстеження проводити, а лікувати їх і допомагати їм.

У зв'язку з цим я вношу пропозицію. Закарпатська область є однією із сприятливих для відпочинку, для лікування дітей Чорнобиля. Торік у нас відпочило близько 15 тисяч дітей. У Закарпатті вони всі дуже добре себе почували. Отже, я вношу пропозицію побудувати негайно у Закарпатті один серйозний, на 500-700 місць, комплекс для дітей Чорнобиля, де були б і школа, і спортивні зали. Ми маємо фірму, яка може спроектувати і побудувати цей комплекс за півтора року. Тож просимо Раду Міністрів України, Комісію з питань Чорнобильської катастрофи знайти валюту.

Третє. У нас на Закарпатті є близько десятка піонерських таборів, різних пансіонатів, які працюють два-три місяці на рік, а в інший час простоюють. Ми пропонуємо директорам заводів міста Києва, Київської області, міста Житомира приїхати туди, створити там відповідні умови. Маємо на увазі побудувати котельні, провести парове опалення, щоб ці пансіонати працювали цілорічно. Тоді протягом усього року там матимуть змогу відпочити десятки тисяч дітей.

Четверте. Ми вважаємо, що один санаторій у Закарпатті можна виділити для лікування жителів чорнобильської зони. Є ряд турбаз, які можна віддати для того, щоб там цілорічно лікувалися і відпочивали ці діти.

Наступне питання про четвертий блок. Я не спеціаліст, шановні депутати, але /нерозбірливо/ ... інформацію, що Яворівського, академіка нашого, ми відчуваємо, що цей блок /не чути/, як колись висловився академік Александров: "Смотрите, Чернобыльская электростанция, как детский горшок, завоняла, украинцы шумят на весь Союз и на весь мир". Отже, цей "горшок", дивіться, що нам дав, але цей блок ще повністю не виявив своїх можливостей. Судячи з цього, я пропоную Верховній Раді створити спеціальну експертну комісію, розібратися в усьому і доповісти нам, а потім ухвалити рішення про закриття цього блоку. Що може бути завтра з нами, ми не знаємо, але якщо щось трапиться, то буде справжня трагедія чорнобильська.

І ще одне. Досі кожна область на території Київської області будувала свої села для переселення потерпілих з чорнобильської зони. Ця робота проводиться дуже неорганізовано, з великими втратами. Тож я пропоную створити спеціальну будівельну організацію, яку очолив би заступник міністра будівництва України /нерозбірливо/.., щоб одна організація займалася будівництвом, а не всі області відразу.

І останнє. Над Карпатами з'явилася небезпечна радіаційна хмара, а у нас немає зараз ніякої системи гарантії від небезпеки, системи дослідження. Ми, депутати Закарпатської області, звертаємося до Уряду із запитом, нехай Уряд дасть пояснення, де ця хмара взялася над Карпатами. Одно ясно, що вона не взялася з нашої території, бо якби так, то Карпати б не пустили, і вона повисла б над Львівською областю.

А якщо вона повисла над Карпатами, то, певно, прийшла, з якихось європейських країн. Тому треба розібратися і дати відповідь депутатам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Зайцю Івану Олександровичу, 17 округ, м. Київ. За ним виступатиме депутат Романов.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Шановний головуючий, шановні депутати! Сьогоднішній розгляд законопроектів вважаю початком справжнього усвідомлення Верховною Радою всієї глибини чорнобильської трагедії українського народу. Те, що робилося протягом п'яти років для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, можна назвати, м'яко кажучи, справою любительського рівня, бо вся діяльність державних органів, зокрема Ради Міністрів, базувалася лише на підзаконних актах, а не на законах.

Лише наявність цілісної правової системи дасть можливість унормувати відносини між державою і людьми, дозволить громадянам відстояти свої права. Якщо ми приймемо ці закони, то будуть закладені перші камінці у споруду такої системи. А далі перец нами - непочатий край роботи. Чим швидше покінчимо з орієнтацією на підзаконні акти, тим краще буде людям, тим швидше розпочнеться етап відродження України. Сьогодні я пропоную зосередити увагу на обговоренні запропонованих законопроектів з тим, щоб у комісії була можливість для їх удосконалення. Але другому читанню має передувати звіт Ради Міністрів про попередню діяльність, про матеріальне забезпечення і виконання законів, про переробку програми тощо.

Одночасно з остаточним затвердженням законопроектів Верховна Рада має прийняти постанову про діяльність Ради Міністрів та облвиконкомів по виконанню постанови Верховної Ради про невідкладні заходи щодо захисту громадян України і від наслідків чорнобильської катастрофи, яку ми прийняли ще на першій сесії. Уже прийшла пора жнив і для Ради Міністрів, і для Верховної Ради. Тому і ми, і народ України має знати, чому не виконується план переселення людей з Народицького району. Та й не тільки з нього, в той же час, як організоване центральними відомствами переселення на Україну з Півночі та Сходу Союзу успішно реалізується, так само успішно буде збудовано з наших ресурсів два мільйони квадратних метрів житла для військових, які виводяться з країн Східної Європи. Я хочу, щоб тут ви мене зрозуміли правильно. Я не проти переселення людей, але я проти того, щоб наші люди гинули, а іншим людям за рахунок наших ресурсів будувалося щасливе життя. Чому люди із забруднених зон не одержують у достатній кількості чисті продукти? Чому в зонах забруднення ведеться повний комплекс сільськогосподарських робіт? Чому люди і досі не мають елементарних засобів захисту від радіації, зокрема дозиметрів? Чому будівництво будинків для переселенців ведеться неякісно, де ж державний нагляд за якістю робіт?

Я можу сказати, що ті будинки, які зараз будуються, то на сміх курям. Там пальцем можна проткнути стіну, а потім ми дивуємося, чому люди на зиму не заселяються у ці будинки. Я цураю, що державний нагляд за якістю повинен бути якнайвищий.

І таких питань назбиралося досить багато, але ми маємо остаточно дати відповідь, чого ж нам не вистачає, щоб якось поліпшити ситуації. Тут академік Бар'яхтар говорив, що у нас усе є - і кадри є,

і багато чого іншого. То чого ж нам все-таки не вистачає? Нам не вистачав своєї держави, і тут я згоден з Івасюком, котрий говорив, що коли буде референдум про Союзний договір, ото буде вирішуватися доля не тільки України, а буде вирішуватися доля тих людей, які зараз проживають на забрудненій території. Оскільки перший секретар ЦК КПУ Станіслав Гуренко скористався цією трибуною і закликав людей підтримати позицію, яка висловлена у рішеннях ЦК, я також звертаюся до народу України і говорю: не голосуйте за те формулювання, яке нам запропонував центр і Горбачев, те формулювання про оновлену федерацію - це погибель для нашої держави. А якщо в нас не буде власної держави, якщо знову в нас буде сім няньок, як тут говорилося, тоді дитина буде без очей.

Я думаю, що лише наша власна держава зможе об'єднати наші зусилля і використати всі ці можливості, щоб забезпечити людей.

А зараз кілька конкретних зауважень до законопроектів.

По-перше, при визначенні зон безумовного та гарантованого відселення не обмежуватися лише щільністю випромінення, а доповнити рівнем доз, що їх одержали люди в перші чотири роки. Критерій - не більше 0,1 бера на рік - може бути застосований лише до людей, які не були опромінені в перші роки.

По-друге, необхідно заборонити застосування в забруднених зонах хімічно-канцерогенних речовин, щоб не спричинити явища з енергії радіації і хімічних речовин.

По-третє, в статті 7 Закону про статус території, яка зазнала радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, доцільно конкретніше сформулювати правовий режим 30-кілометрової

зони, точніше визначити види діяльності в ній. Особливо доцільно законодавче закріпити виключне право Уряду України координувати всю наукову міжнародну діяльність у цій зоні і перетворення її в майбутньому на міжнародний радіологічний заповіт.

Якщо цього не можна зробити в законі, тому реалізувати це треба в окремій постанові, яку прийняти в пакеті з цими законами.

І останнє зауваження. До статті 13. Положення про адміністрацію зони, відчуження краще затверджувати Верховною Радою і в комплексі про положення про зону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Романову Юрію Сергійовичу, Одеська область, 294 округ. За ним від екологічної комісії виступатиме депутат Костенко.

РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І. Мечникова /Жовтневий виборчий округ, Одеська область. Уважаемые народные депутаты! Предыдущие депутаты, выступавшие здесь, рассмотрели ряд вопросов, которые я постараюсь не затрагивать. Предложенные проекты концепции и законов следует одобрить в первом чтении. Однако при принятии этих законов мы должны помнить, что любое дополнительное загрязнение наша отважная Украина может и не выдержать.

Дело в том, что ведь пострадало практически все население и практически вся территория республики. Особое внимание при этом следует уделить на те дозы, которые на сегодняшний день уже получило население. Это надо обязательно учитывать. Более того, одним из серьезнейших вопросов сегодня является вопрос, который связан с рядом неопределенностей. Это - вопрос внутреннего облучения.

Поэтому в концепции и в законах следует четко оговорить необходимость дальнейших уточнений и корректировки после выявления сложных последствий чернобыльской аварии. Здесь надо обратить внимание и на возростание отрицательных последствий на фоне общего загрязнения, существующие у нас в республике по всей окружающей среде.

В силу этого обстоятельства нужно очень осторожно подходить и к оздоровлению детей. Мы должны обязательно учитывать и отрицательное воздействие ультрафиолетового облучения при этом оздоровлении, а также тщательно контролировать, в частности, состояние озонового слоя.

Надо отметить, что у нас в южных областях, в частности в Одесской области, в течение этого времени было оздоровлено более 15 тысяч детей. К сожалению, часто дети приходили на оздоровление без соответствующего медицинского освидетельствования. В дальнейшем этого ни в коем случае нельзя допускать.

Хочу обратить внимание и на следующие обстоятельства. На сегодняшний день, к сожалению, то, что произошло, не стало горьким уроком для нашей дальнейшей хозяйственной деятельности. Можно провести целый ряд примеров. Я остановлюсь только на том факте, что Южный научный центр, в том числе и Одесское областное управление союза научных инженерных обществ,еще более 10 лет назад выступило с серьезной критикой по поводу концепции развития, в частности,

атомной энергетики и энергетики в целом. Обращаю ваше внимание на то обстоятельство, что Академия наук, в частности в лице академика Патона, поддержала нашу позицию, поддержал нашу позицию и Институт коммунальной гигиены. Сейчас об этом многие забывают. Могу напомнить к тому, что сказал академик Барьяхтар, что 10 марта 1960 года был настоящий бой со многими ведомствами, в том числе с Минэнерго УССР. Это наша беда. Не надо кивать на Ивана, мы должны думать о том, что мы сами делаем. Сегодня Минэнерго УССР стремится поставить на том месте, где предполагалось строительство атомной станции, другой аналогичный объект той же мощности. Но где он хочет поставить этот объект? К сожалению, у меня нет времени, чтобы раскрыть всю порочность этой идеологии. Я только подчеркну, что там находится стык двух тектонических нарушений, а это прямой аналог того, что мы имели в Спитаке. Так кто же будет нести ответственность за те расходы, за те неправильные решения, которые принимаются на уровне исполнительной власти, в частности Минэнерго Украины?

Уважаемые народные депутаты! Хотелось, чтобы все-таки эти наши законы послужили основой для серьезной ответственности за нарушения экологических законов и нормативов, которые допускались в прошлом и, по-видимому, стремятся некоторые ведомства допускать и сейчас.

Заканчивая свое выступление, я хочу еще раз подчеркнуть, что эту концепцию, эти законы надо принимать в первом чтении и, конечно, перейти к последующему, как можно скорейшему, принятию их в окончательной редакции.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово від Комісії у питаннях екології надається депутату Костенку. А потім ми порадимося з вами.

КОСТЕНКО Ю.І., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях екології та раціонального природокористування /Червоноармійський виборчий округ, м. Київ/. Шановний головуючий, шановні депутати! Безперечно, основу законів, які ми сьогодні розглядаємо, становить Концепція безпечного проживання населення. Необхідність прийняття саме такої концепції, а не якоїсь іншої, 15-чи 35-берної, диктують вимоги життя, які склалися внаслідок цієї катастрофи.

Однією з найголовніших проблем сьогодні є знешкодження доз, які вже отримали люди починаючи з 1986 року і які, безперечно, мають вирішальний вплив на здоров'я.

Під час йодового удару, тут вже говорилося, дозу, більшу критичної, отримали близько 80 тисяч дітей і 100 тисяч дорослих. Але, на жаль, було не лише опромінення щитовидної залози ізотопами йоду. Основне дозове навантаження на організм людини відбувалося не за рахунок йоду-131 і цезію, як це стверджувала офіційна версія Міністерства охорони здоров'я, а за рахунок цілого комплексу інших ізотопів, в першу чергу церію, ніопію, телурію, нептунію і інших.

Відповідні розрахунки показують, що, у 1506 році за рахунок цих ізотопів населення отримало 60 відсотків сумарної дози. Тобто Міністерство охорони здоров'я Союзу РСР робить ті розрахунки лише щодо йоду і цезію, які становлять приблизно 20 відсотків від усього комплексу радіонуклідів, що було викинуто з четвертого реактора, істотно знизило рівень дозового навантаження, отриманого населенням за чотири роки після катастрофи.

Ще один аргумент на користь цієї концепції. Спеціальний комітет у Сполучених Штатах Америки підрахував витрати на оздоровлення у доларах внаслідок впливу іонізуючої радіації. При дозі опромінення

бер ця сума становить від 12 до 120 доларів. Прості розрахунки показують, що згідно з цією концепцією витрати на оздоровлення населення, яке прилягає до чорнобильської зони, становитимуть сотні мільярдів доларів.

Тепер стосовно того, де брати кошти на те, щоб здійснити цю програму і виконати цей закон. Згідно з пропозиціями, що містяться у статті 9 Закону про статус території, роботи по подоланню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС здійснюються за рахунок коштів, які виділяються відповідно до державної союзно-республіканської програми.

Особисто я завжди виступав за те, щоб усі збитки, пов'язані з цією катастрофою, відшкодовували Україні Мінатоменергопром та Уряд Союзу РСР. Але сьогоднішні реалії невтішні. Як сказав на спільному засіданні комісій Костянтин Масик, при обговоренні проблем фінансування Чорнобиля у Москві наприкінці 1990 року Абалкін заявив, що якщо Україна буде займатися своєю суверенізацією, то грошей на чорнобильські проблеми вона на отримає зовсім. Така залежність від центру у вирішенні цього питання просто неприпустима, тим більше неприпустимо вводити цю норму в закон.

Виходячи з цього, я пропоную у статті 9 зробити такий запис: "Фінансування робіт здійснюється за рахунок бюджету республіки, в якому починаючи з 1990 року передбачається зменшення суми відрахувань до союзного бюджету в обсязі, необхідному для вирішення чорнобильських питань, а також за рахунок цільових платежів Мінатоменергопрому за заподіяні збитки. Для цього Уряд Україна повинен зробити необхідні розрахунки щодо суми цих збитків і подати їх на затвердження Верховній Раді".

Ще одне важливе питання стосується статті 15 цього закону. Дана стаття регламентує використання землі у зоні гарантованого відселення.

І згідно з цією статтею закладається витратний механізм компенсації за вироблену продукцію, що містить радіонукліди. Тобто чим більше вироблено радіоактивної продукції, тим більшою буде компенсація. У світі існує інша практика. Так, у Норвегії, де щільність забруднення цезієм... /нерозбірливо/... становить від 2-х до 15-и кюрі, фермеру компенсуються витрати, пов'язані з отриманням екологічно чистих продуктів харчування. Наслідком такої політики було те, що вже через півроку в цих зонах почали виробляти чисте коров'яче молоко. Між іншим, технологію, яку нам запропонували у Норвегії, заблокувало Міністерство охорони здоров'я Союзу РСР.

Таким чином, я пропоную статтю 15 викласти так: "Землевласники та землекористувачі отримують компенсацію за вироблену продукцію, що відповідає нормативам за вмістом радіонуклідів".

У цілому я пропоную прийняти запропоновані проекти за основу і з врахуванням усіх зауважень внести на розгляд сесії. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! До нас надходять записки такого змісту: звинувачують головуючого, що з міста Києва виступило багато депутатів, а також з Київської і Житомирської областей. Це й зрозуміло. Але депутат Мовчан кричить, що йому не дали слова. Він також відноситься до міста Києва.

Прошу уваги, я не закінчив. Доводжу до відома, що сьогодні обговорюються специфічні питання. І тому довелося надати слово депутату Кислому, виступили також голови комісій з питань Чорнобильської катастрофи і в питаннях екології, записані деякі депутати з Києва, той же Івасюк, лікар, четвертим у списку. Я звертаюся до тих, хто

несвоєчасно записується, а потім когось звинувачує. Тому я прошу це врахувати. Є записки й іншого змісту. Депутат Влох пише, що Україна не готує своїх кадрів для експлуатації АЕС, а також для виведення їх, не готує спеціалістів-радіологів та інших.

Вноситься пропозиція - не обов'язково виголошувати промови. Ми дамо доручення комісії. На сесії присутні представники Ради Міністрів, Міністерства охорони здоров'я і Академії наук. Товариші повинні розшифрувати нашу стенограму і взяти до виконання ті питання, які порушувалися під час обговорення і прийняття законів.

Залишилися в нас такі депутати: Мовчан - від Комісії з питань гласності, просить три хвилини; Шишкін - з Кіровоградської області, з Київської області не виступили депутат Коваленко і депутат Андріяка, з Харківської області - депутат Усатенко і ряд інших депутатів. Заключне слово просить депутат Яворівський. Вам роздана також заява, яку внесли комісії Верховної Ради у закордонних справах, з питань Чорнобильської катастрофи і міністерство закордонних справ УРСР. Депутату Павличку потрібно надати слово. Потім ми повинні прийняти проекти постанов, які вам запропоновано. Тому вноситься пропозиція припинити обговорення і перейти до завершення цих питань. Чи будуть у депутатів інші пропозиції? Хто за внесену пропозицій, прошу проголосувати.

"За" - 261. Рішення прийнято. Заключне слово має народний депутат Яворівський. Будь ласка.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О., голова комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи /Світловодський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні колеги! Я абсолютно переконаний - і думаю, що ви мене підтримаєте - в тому, що ми непогано почали перший робочий день нашої сесії, і, можливо, це буде один з найпродуктивніших наших днів. Видно, що скучили один за одним. Я просто дуже вдячний, що ми сьогодні так чітко, так продуктивно попрацювали над цими важливими моментами. Я знаю, що ви дуже втомилися, і єдине чим я можу догодити, - це недовго бути на цій трибуні. Я про це пам'ятатиму, бо у вас уже руки тягнуться до кнопок, щоб швидше проголосувати за ці законопроекти. Так я бачу по ваших очах. Але все-таки я хочу подякувати всім, хто висловив тут чесно, безкомпромісно свої думки, хочу подякувати всім комісіям, які надіслали нам свої зауваження. Ми це все опрацюємо, використаємо все розумне. Кожну зернину, якщо вона розумна, якщо вона на користь справі, ми використаємо. Тим депутатам, які нам надіслали листи /не називатиму прізвищ, бо когось пропущу, потім буду мати ще одного ворога/, дякую всім.

Є кілька запитань, на які я швиденько відповім. Депутат Меньшов: "Какие действуют защитные законы на человека, который попал в зону обязательного отселения и остался там?"

Я вважаю, що ніяких захисних законів не потрібно. Це аморально - купувати людину і змушувати, щоб вона там жила. Ми пішли шляхом, який би не ущемлював права людини, через те даємо пільги і заохочуємо, щоб вона виїжджала з цієї зони.

Друге запитання пані Калинець, депутата:

"Прошу відповісти на два запитання. Уже в період так званої перебудови велося інтенсивне будівництво для чорнобильців на території, яка виявилася радіаційною. В результаті - проблема повторного відселення. Знаєте, про що йдеться".

І друге запитання: "Між вашим законопроектом і законопроектом Ради Міністрів різниця мінімальна. Чому Рада Міністрів дала ще один цей дубль?"

Відповідаю на перше запитання. І можу вам уже з повною компетентністю відповісти, що будівництво міста Славутича на радіоактивній плямі повністю на совісті покійного, на жаль, покійного, Щербини. Це його вольове рішення було наперекір усім даним. Тут є депутати наші від геологів, які повністю підтверджують, що .дані були, дані попереджали, що ні в якому випадку місто будувати не будуть. Але Щербина...

Це, звичайно, інша причина. Це безхребетність і нашого Уряду. Через те такі помилки, пані Ірино, є і в доповіді про причини і наслідки чорнобильської катастрофи. Ми їх назвемо.

Тут є ще препозиції. Є таке запитання. Просто каверзні запитання. Щоб не подумали, що я якось їх обійшов. Товариш Звягільський із Донбасу, директор шахти наш шановний, пише: "Уважаемый Владимир Александрович, почему при рассмотрении столь важного вопроса нет Первого заместителя Прудседателя Совмина товарища Масика? Народные депутаты и вы лично утвердили его Первым зам-Председателя Совмина только потому, что он будет заниматься чернобыльской катастрофой".

Я думаю, що Костянтин Іванович Масик сьогодні весь день перериває свої процедури у Трускавці і, мабуть, не відходить від радіо, слухаючи, що тут відбувається. Я вважаю, що він мусив би бути з нами тут. Обговорюється надто серйозне питання. І мусив

би бути з нами тут. Я його підтримував, але - істина дорожче.

"Чому ви обходите пряму відповідь на запитання, що ж усетаки з Києвом? Чому досі ми не знаємо справжньої порайонної картини забруднення?"

Ціла низка підписів депутатських. Відповідаю вам. Що б нам наша справді високошановна Академія не говорила, але я повинен з цієї трибуни заявити: досі ми не маємо карт Києва, Академія цих карт не дала. Чому? У мене є різні здогади. Не хочуть обнародувати і таке інше. Я вважаю, що ці карти повинні бути, ми їх повинні знати. Більше того. Академія наук десь робить сьогодні чи завтра закрите засідання, де будуть обговорювати ці карти, і чомусь представники "чорнобильської комісії" на це засідання не допущені.

"Назвіть ядерну аварію на Україні до Чорнобиля".

Не просте запитання, але можу назвати. Ядерна аварія на Чорнобильській станції 1982 року. Була аварія дуже далеких, на щастя, масштабів від чорнобильської. І є люди, живі свідки, навіть, ті люди, що сидять у цьому залі, які цю аварію 82-го року приховали. Про неї знав увесь світ. Але ми напустили диму, затуманили, і так про цю аварію ніхто на довідався.

І останнє. Відповідь товаришу Федорову, шанованому мною. Він є? Нема. Вже поїхав на Житомир. Але відповісти мушу. Він каже, що він не може зрозуміти, чому ми пропонуємо, з одного боку, берну, так би мовити, систему захисту, а, з другого боку, беремо за одиницю виміру забруднення кюрі. Це дуже велика різниця.

Я хотів нагадати, вчитайтеся, товаришу Федоров, у нашу концепцію і ви побачите, що ми заклали ефективну еквівалентну дозу. Це той рівень, до якого ми повинні йти. Що таке еквівалентна доза?

Це все: зовнішня, внутрішня й інгаляційна. Це всі, абсолютно всі види, які тільки є. Ми туди їх заклали, Якщо ви, товаришу Федоров, маєте якийсь інший вимір, будь ласка, ви нам запропонуйте. Але я б вам відповів: найкращий вимір - це, звичайно, було б на кілограм, тому що в тому окрузі, від якого ви вибрані, ось у мене довідка, підмішують м'ясо забруднене до чистого, у Новоград Волинському на кінець 90-го року - .дві тонни, потім ще дві тонни і ще одну тонну. Так можу відповісти.

І наприкінці, шановному моєму колезі Бар'яхтару кілька слів буквально. Не йдеться про якісь амбіції, йдеться просто про істину. Про могильники, товаришу Бар'яхтар. Першим порушив питання Держатомнагляд у березні - квітні 1990 року. А після цього вже підключилася Академія. Давайте будемо називати речі своїми іменами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це можна з'ясувати не сьогодні.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Закінчую. Я піднімав тривогу і буду її піднімати, тому що ви не спростуєте того факту, що ми продаємо за кордон ядерне паливо, а відходи повертають до нас. Через те я турбувався, що в разі побудови "Вектора" в чорнобильській зоні чи НЄ будуть із усього світу до нас звозити відходи.

Усе, я закінчую.

Я вдячний абсолютно усім вам. Хай вам Бог помагає натиснути ту кнопку, яку сьогодні потрібно натиснути. На вас дивиться народ. Дивіться, може, поіменно проголосуємо? По-моєму, це теж було б цікаво.

Спасибі вам велике.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заключне слово надається Готовчицю Георгію Олександровичу, голові Державного комітету Української РСР по захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

ГОТОВЧИЦЬ Г.О. Уважаемые народные депутаты! Мы искренне благодарны всем, кто задавал сегодня вопросы в процессе обсуждения этих важнейших документов, кто выступил, поделился своими соображениями, высказал какие-то замечания, предложения, несогласие с теми или иными концептуальными подходами проектов законов и концепции. Я бы не хотел сегодня их анализировать. Обсуждение, мне кажется, прошло живо, поделовому, с большой заинтересованностью и тревогой за судьбы украинского народа. Я от имени Правительства хочу поблагодарить всех, кто принял участие в этом обсуждении, кто внес свои предложения, усные и письменные, и высказался с этой трибуны. Заверить, что это все будет очень внимательно, очень скрупулезно и тщательно на уровне научных сотрудников, на уровне общественных организаций совместно с депутатами, с местными Советами обобщено, проанализировано, экономически обсчитано, чтобы к следующему рассмотрению, окончательному, этих законов можно было учесть максимально все эти пожелания, дать подробную информацию об источниках покрытия предполагаемых затрат, отработать механизм реализации этих законов, чтобы они работали на благо народа и послужили доброй основой дальнейшего законотворчества в плане ликвидации последствий чернобыльской аварии, с чем вы сегодня столкнулись в этом зале. Спасибо за участие в обсуждении.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, слово щодо заяви Верховної Ради Української РСР надається голові постійної Комісії у закордонних справах депутату Павличку. Одну хвилину, Дмитре Васильовичу.

Постанови ми проголосуємо. Я прошу у депутатів уваги. Ми з вами обговорили цей порядок. Уся заява Верховної Ради... Ми зараз приймемо постанови. Я прошу уваги. Візьміть, будь .ласка, проекти постанов Верховної Ради. Постанова Верховної Ради Української РСР "Про концепцію проживания населення на територіях Української РСР з підвищеними рівнями радіаційного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи". Є постанова? Зачитувати не потрібно? Не потрібно. Ставиться проект даної постанови на голосування. Хто за те, щоб прийняти такий її текст, який вам запропоновано, прошу голосувати.

"За" - 335, "проти" - 2, утримався - 1, не голосував - 21. Всього 359.

Вноситься наступний проект постанови на ваш розгляд: "Про проект Закону Української РСР про статус території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи". Є постанова? Є. Не потрібно зачитувати? Ні. Хто за те, щоб прийняти запропонований текст постанови Верховної Ради Української РСР, прошу голосувати.

"За" - 347. Брав участь у голосуванні 361 депутат.

Наступний проект постанови. Постанова Верховної Ради Української РСР "Про проект Закону Української РСР про статус громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". Є постанова? Є. Не потрібно зачитувати? Ні. Хто за те, щоб прийняти запропонований текст постанови Верховної Ради Української РСР, прошу голосувати.

"За" - 346. Брали участь 360.

Приймаються ці постанови.

Тепер заява Верховної Ради Української РСР, яка вноситься названими комісіями і Міністерством закордонних справ. Будь ласка.

ПАВЛИЧКО Д.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Збаразький виборчий округ, Тернопільська область/. Шановний Іване Степановичу, шановна Верховна Рада! У грудні минулого року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй схвалила Резолюцію про подолання наслідків чорнобильської катастрофи. Авторами цієї Резолюції були 120 країн. Така одностайність у практиці роботи Генеральної Асамблеї рідко трапляється. Цією Резолюцією Генеральна Асамблея ООН звертається до всіх держав, до всіх урядів і міжурядових та позаурядових організацій із закликом допомогти потерпілим районам України, Білорусії і Росії. Ця Резолюція включає у систему допомоги Чорнобилю програми і системи Організації Об'єднаних Націй. Комісія у закордонних справах, Міністерство закордонних справ України, Комісія з питань Чорнобильської катастрофи опрацювали документ, який перед вами. Я .думаю, що ми не повинні залишитися глухими, коли до нас звертається Організація Об'єднаних Націй.

Я хотів би, щоб ви прослухали текст цього документа, він невеличкий.

Якщо у вас немає запитань або немає бажання, його слухати, то, я думаю, ми можемо просто проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до депутата Павличка? Немає. Тоді вноситься на ваш розгляд постанова. Дмитре Васильовичу, а де проект постанови? Хвилину. Проект постанови Верховної Ради у вас був, дайте його сюди, будь ласка.

Шановні депутати, я прошу хвилину уваги. Бо нам дзвонять і роблять зауваження, що ми не зачитуємо постанов. Пояснюю: ті постанови, які потім друкуються, - і так доступні. А ті, що не друкуємо, потрібно, звичайно, зачитувати. Нас просять про це радіослухачі, телеглядачі. Але всі три постанови, які ми прийняли, мають однаковий текст. Отже, треба доручити комісіям доопрацювати його і внести на розгляд у другому читанні. А зараз нам треба розглянути постанову Верховної Ради Української РСР про проект заяви Верховної Ради Української РСР шодо Резолюції 45-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН про міжнародне співробітництво в подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Верховна Рада постановляє: схвалити проект заяви Верховної Ради Української РСР у зв'язку з Резолюцією 45-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН про міжнародне співробітництво в подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і внести його на розгляд. Ми це і зробили.

Хто за те, щоб схвалити текст проекту заяви, прошу проголосувати.

"За" - 309, "проти" - 17. Постанова приймається.

Шановні депутати! У нас є кілька хвилин.

Я хочу оголосити кілька заяв і вимог, які надійшли від депутатів. Вони нагадують, що на пленарному засіданні ми домовилися, що після розгляду питань порядку денного ми повернемося до цього питання під час роботи в комісіях. Сьогодні вранці на засіданні

Президії ми розглядали це питання, і переважна більшість голів постійних комісій висловилася за підтримку такого порядку щодо висвітлення, про який ми з вами домовилися. Отже, Комісія з питань гласності та засобів масової інформації і Держкомітет підготували свої пропозиції, і ми винесемо їх на ваше обговорення. А сьогодні ми проводили засідання по-старому, так ми домовилися на засіданні Президії з усіма головами постійних комісій.

Я не зачитуватиму прізвища всіх депутатів, які підписали цей запит, але зміст його зводиться ось до чого: це не вперше в цьому залі вимагають звіт Ради Міністрів про виконання Закону про пріорітетність розвитку села.

Я вже повідомляв, що Уряд попросив ще кілька днів. Такий звіт готується від імені Уряду Першим заступником Голови Ради Міністрів Ткаченком Олександром Миколайовичем. Він виступить десь у першій половині лютого. Я вчора, я ще раз доповідаю, мав розмову з Головою Ради Міністрів Вітольдом Павловичем Фокіним, який сказав, що вони роблять усе для того, щоб виконати обіцяне при прийнятті цього закону. Давайте наберемося терпіння, поки Уряд підготовить це питання. Є ваша згода тих депутатів, я не буду зачитувати. Є?

ШУМ У ЗАЛІ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію Григоровичу, я вам ще раз повторюю, що Уряд робить усе для того, щоб виконати, і попросив кілька днів для підготовки цього питання.

ШУМ У ЗАЛІ.