ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

при розгляді питання "Про Концепцію нової

Конституції /Основного Закону/ Української РСР"

БІЛОУСЕНКО О.Ф., перший заступник голови виконавчого комітету Запорізької обласної Ради народних депутатів /Токмацький виборчий округ, Запорізька область/. Шановні колеги! Не дивлячись на те, що автори Концепції при її розробці керувалися Декларацією про державний суверенітет України, їм вдалося включити до неї багато нових питань, які потребують додаткового вивчення, окремого обговорення. Творити Основний Закон без врахування ситуації, в якій знаходиться Україна, без прогнозу, що вона дасть народу, неможливо. Думаю, що автори при розробці проекту не все врахували.

На мій погляд, нова Конституція і на перехідний період, і на перспективу повинна працювати на консолідацію української нації, створення умов для її розвитку, розквіту.

Якщо ж до Конституції будуть внесені запропоновані Конституційною комісією пропозиції щодо нових форм організації державної влади, республіка потрапить в смугу затяжних політичних баталій, пов'язаних з боротьбою за владу, реорганізацією управління.

В цій ситуації вдосконалення економічних відносин і надія на покращення життя населення будуть відкладені, як стверджує світовий та і наш досвід, на задній план і надовго.

Автори проекту Концепції, не враховуючи того, що на Україні ще не завершилась чергова перебудова влади, а за рік так і не сформовано Уряд, пропонують нову, безпідставно

стверджуючи, що "в конкретно-історичних умовах розвитку України прийнятною формою організації її влади є президентська республіка".

Україна історично ніколи не мала своїх монархів, а як добре відомо, на значній частині її нинішньої території діяло козацьке самоуправління.

Президент та його намісники в областях - тобто губернатори - це відхід від традицій, політики передачі влади місцевим Радам, які в умовах союзної унітарної держави ніколи її не мали, як не мали і можливості показати, на що вони здатні. В умовах, коли демократія ще навіть не народилася, а її державні структури тільки визначаються пунктиром, введення президентського правління створить реальну можливість узурпації влади. Впевнений, що ніякі конституційні перепони від цього нас не застрахують, тим більше, якщо Президента буде обрано прямим голосуванням.

Розробляючи розділ "Державний лад", його автори повинні були на основі глибокого аналізу переконати народних депутатів, що діюча нині форма організації влади поступається перед внесеною ними. Якщо ж президентські форма правління пропонується тому, що вона себе виправдала в ряді розвинених країн, то це інша справа. Але це не значить, що нова державна структура буде кращою, ніж діюча.

Ви, шановні колеги, пам'ятаєте виступ М.С. Горбачева на З'їзді народних депутатів Союзу РСР на користь введення президентства.

Пройшов час, і що ж ми маємо? Маємо Президента, а справи ні в економіці, ні в міжнаціональних відносинах кращими не стали. Як виявилось, справа не в президентському правлінні. Є й інші мотиви обрання в нашій республіці Президента, Один із них: "В Казахстані

- Президент, у Грузії - також, скоро його оберуть в Росії, а у нас - Голова Верховної Ради". Ну що ж, якщо це має принципове значення для спілкування керівників держав, республік, то можна погодитися на варіант, коли Верховна Рада обирає Президента і наділяє його певними повноваженнями.

Народ України з розумним і мудрим Головою Верховної Ради або обраним нею на період стабілізації економіки Президентом і дуже сильним і діяльним Урядом та місцевими органами влади справиться з усіма проблемами.

На перехідний період Прем'єр-міністр не повинен націлятись правом розпуску парламенту і призначенням нових виборців. Цим правом буде наділено Голову Уряду, якого призначить новий парламент, обраний на засадах багатопартійності.

В умовах політичної і економічної нестабільності нинішній склад парламенту, якому, впевнений, значна частина виборців України довіряє, повинен продовжити законодавчу роботу, тобто використати повністю свій час, прийняти таку Конституцію, яка б дозволила спокійно і виважено будувати державність республіки, забезпечила б нашому трудолюбивому і талановитому народу життя, якого він заслуговує.

Коротко хотів би звернути увагу на те, що при визначенні назви нової Конституції ми повинні врахувати, що на території України Верховною Радою створено Кримську Автономну Радянську

Соціалістичну Республіку, як і назви держав-республік, з якими ми маємо намір співробітничати.

Але кращої назви, яка б увібрала в себе всі політичні відтінки, відповідала б історичним традиціям як Конституція Радянської України, придумати неможливо.

Відносно органів судової влади. Погоджуюсь з першою частиною розділу, який закінчується словами "судоустрій України, статус суддів визначаються Конституційним законом", вважав би доцільним відійти від призначень, передбачених проектом, дати можливість в містах і районах судців обирати виборцям, судців обласних судів і Верховного Суду України -відповідно обласним Радам народних депутатів і Верховній Раді.

Це буде демократично і відповідатиме побажанням людей.

Однозначно підтримую альтернативний варіант відносно того, що народні депутати усіх рівнів діють на основі імперативного мандата. Тут і традиції, і надії виборців вирішити з допомогою обраного ними народного депутата хоча б окремі із сотень проблем. До вільного мандата необхідно дожити.

Просив би зорієнтуватись і відносно того, яку Конституцію ми сьогодні можемо створити: на перехідний період чи на віки? Тут одного бажання мало. Наше рішення більше залежить від суспільно-політичної ситуації на Україні, інших факторів.

Розробляючи Основний Закон, ми мусимо, як ніколи, керуватись відомим прислів'ям: "Сім разів відміряй, один

раз відріж". А "відміряти" і "відрізати" в проекті Концепції є що, як і доповнити його. Над проектом потрібні серйозна робота. На мою думку, закінчивши обговорення проекту Концепції, ми повинні визначитися щодо принципових питань, поставивши їх на голосування, доручити Конституційній комісії доопрацювати проект і внести його на повторне обговорення та прийняття в червні цього року. Де дало б можливість приступити до підготовки проекту нової Конституції та її обговорення на осінній сесії.

МАЦЯЛКО М.В., генеральний директор науково-виробничого об'єднання "Укргаз" /Кременецький виборчий округ, Тернопільська область/. Шановні депутати! Виходячи на цю високу трибуну, я глибоко усвідомлюю, що питання, яке ми сьогодні розглядаємо, є одним із найважливіших, а рішення, яке буде по цьому прийняте, справді доленосним для всього нашого народу і чи найвідповідальнішим за весь час нашої роботи після прийняття Декларації про суверенітет України.

Не маючи можливості за браком часу зупинитися на всіх тих положеннях проекту Концепції нової Конституції нашої республіки, які хвилюють як мене особисто, так і моїх виборців /я можу це з повним правом заявити, тому що мої думки з цього приводу були викладені в передвиборній програмі і одержали підтримку більшості виборців/, я хотів би

звернути вашу увагу на одне із них, яке є чи не найголовнішим у Концепції, а саме - на закріплення основних принципів взаємовідносин між республікою як суверенною державою і оновленим Союзом.

Скажу відразу, що я - за Союз тільки суверенних держав. Сьогодні може йти розмова тільки про такий союз. Чого я не схвалюю, не поціляю в міркуваннях тих моїх колег-депутатів, які дотримуються протилежної думки, так це того, що вони, на мою думку, допускають шарахання з однієї крайності в іншу. Хоча я щиро вірю чи хотів би виріти, що вони також уболівають за долю нашого народу, але вважаю, що шлях, який вони пропонують для покращення цієї долі, є помилковими. Чому Я говорю "шарахання", чому я вважаю, що мої опоненти помиляються?

Шарахання - це тому, що від критики Союзу, у складі якого ми є сьогодні /а це реальність/ і який дійсно зжив себе і не відповідає основним положенням Декларації про суверенітет України, шановні опоненти пропонують ідею відмови від Союзу взагалі як форми взаємного існування суверенних держав. У чому хибність такого міркування. У першу чергу, вважаю, в тому, що в категоричних виступах проти Союзу приймається до уваги лише форма, а не зміст" не суть нового Союзу. В той же час союз суверенних держав - це абсолютно інший порівняно з сьогоднішнім Союзом. Республіка як суверенна держава самостійно вирішує всі питання свого життя.

А помилковими, я вважаю, міркування про недоцільність створення Союзу суверенних держав тому, що динамічно розвиватися, забезпечити неухильне покращення умов життя народу,

кінець-кінців вижити ми зможемо лише тоді, коли в повній мірі використаємо /на докорінно іншій основі/ той потенціал, який у силу історичних умов був досягнутий за час існування сьогоднішнього Союзу. Так, я згодний, що потрібно багато змінювати, - переробляти, самим потрібно переучуватися і більше брати відповідальності на себе. Але ламати, розривати все те позитивне, що було створено в попередні роки спільними зусиллями,

- це не тільки не розумно, це рівнозначно самогубству.

Єдиний економічний простір - це не просто красиві слова, а реальність, з якою потрібно рахуватися. Я цілком згодний з тим, що Україна виживе, якщо вийде із складу Союзу. Адже, дійсно, у світі самостійно існують і менш розвинуті держави. Але я також добре розумію, як, мабуть, і більшість із вас, шановні депутати, що ціна цієї самостійності буде зовсім не на нашу користь.

Яскравою ілюстрацією до сказаного може бути такий приклад. Ми з вами зовсім недавно прийняли Закон про пріоритетний розвиток села. Особливий наголос було зроблено на газифікацію. У той же час порушення економічних зв'язків між республіками уже зараз ставить під загрозу виконання цієї програми - немає газових приладів, обладнання, труб тощо. Крім цього, ми пов'язані з кількома республіками в забезпеченні України газом і нафтою. Наявна третина українського газу не задовольняє наших потреб, без горизонтальних зв'язків на отримання решти газу ми не обійдемося.

Ми ще не готові до обміну товарною продукцією. Сьогодні імпорт перевищує український експорт. Має місце дефіцит валюти. А якщо додати проблеми кордонів, армії - це ще до

25 мільярдів карбованців видатків. Тут не можуть бути не враховані спільні еміграційні потоки, родинні й інші традиції.

До того ж, через референдум народ сказав своє тверде слово, з котрим не можна не рахуватися. Це найважливіше.

Враховуючи все сказане, я висловлююся за оновлений Союз суверенних держав. І тому вважаю, що в Основному Законі мають бути конкретно визначені: повноваження, які делегуються республікою Союзу; сфери діяльності, в яких республіка і Союз здійснюють повноваження спільно.

Свої відносини з іншими республіками Україна будує на основі рівності, поваги до суверенітету один одного, територіальної цілісності, невтручання у внутрішні справи, вирішення всіх суперечок мирними засобами, співробітництва, взаємної допомоги, сумлінного виконання зобов'язань як по відношенню до Союзу, так і за міжреспубліканськими угодами. Україна визнає невідчужуване право кожного народу на самовизначення і самоврядування, самостійне вирішення всіх питань свого розвитку. Все, що знаходиться на українській землі повинно бути її власністю незалежно від відомства.

Спори між Республікою і Союзом з питань компетенції /як і з інших питань/, а також спори з іншими союзними республіками вирішуються шляхом погодження і переговорів, як це має місце в світовій практиці.

Далі. Вважаю необхідним до обговорення Конституції провести референдум з приводу назви республіки, державної символіки і соціального вибору.

Крім цього, вважаю, що: 1. Парламент повинен бути однопалатний; 2. За основу президентської форми правління потрібно взяти форму Французької республіки; Президент нам потрібний.

РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І. Мечникова Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые народные депутаты! Уважаемые избиратели! Сегодня, через год после начала работы Верховного Совета УССР двенадцатого созыва, мы с вами рассматриваем важнейшие вопросы нашей жизни - принципы Конституции, которая будет определять всю деятельность республики в течение многих лет. Основой для обсуждения является Концепция новой Конституции Украины, подготовленная Конституционной комиссией Верховного Совета УССР.

Прежде всего необходимо отметить, что в Концепции не нашел должного отражения вопрос: для чего и для кого создается новая Конституция. Ведь Конституция должна обеспечить в широком смысле нормальные жизненные условия для на сюда Украины, то есть главным и определяющим следует рассматривать совокупность интересов отдельных граждан, что и составляет интересы государства. Таким образом, главное - это развитие демократии народовластия. Определяющие направления для такого развития выражены во Всеобщей декларации прав человека и Декларации с государственном. суверенитете Украины.

И вот уже в самом начале мы сталкиваемся с игнорированием наших избирателей. Текст Концепции не был опубликован. Поэтому считаю, что после учета замечаний, высказанных и представленных в комиссию, ее следует обязательно опубликовать во всех

областных газетах о тем, чтобы получить замечания от населения Украины по этому важнейшему вопросу.

В Конституции направление на развитие демократии должно бить определяющим. Одним из аспектов осуществления демократии должно быть развитие механизма референдума. Нельзя согласиться о прозвучавшим высказыванием относительно того, что комиссия не сможем разобраться в том, что предлагается. Такие высказывания - прямое нарушение прав человека и принижение достоинства отдельного человека. Народ Украины достаточно подготовлен, чтобы решать свою собственную судьбу.

Кроме того, нельзя убирать государственную собственность - в любой экономике она присутствует. Надо определить место государственной собственности.

Относительно вариантов названия. Если мы хотим обеспечить развитие демократии, то это можно осуществить через реально действующие Советы всех уровней. И не следует бояться сложностей. Так как альтернатива Советов - это в лучшем случае администрирование и централизация, что себя не оправдало ни на международном уровне, ни у нас. Поэтому можно согласиться о предложением назвать этот документ Конституцией Советской Украины, хотя это противоречит Декларации, где говорится об УССР.

Нельзя ликвидировать областные и Советы других уровней.

Относительно терминологии "национальные меншины". Это не соответствует ни официальным международным документам, ни Декларации о государственном суверенитете Украины. Это словосочетание может рассматриваться как сленг. Подход к данному разделу должен базироваться по крайней мере На Всеобщей декларации прав человека /1948 г. / и Международной

конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации /1966 г. /. Во втором разделе такой подход необходимо исключить.

Предлагаю четко определиться относительно унитарного или федеративного устройства Украины, лучше бы через референдум. Тогда и соответственно можно будет решать о Концепции новой Конституции.

В связи с тезисом об унитарности республики считаю, что предложение о двух палатах ему противоречит. Поэтому в Конституции следует предусмотреть однопалатную систему Верховного Совета о представительством порядка от 100 000 жителей на одного депутата. Категорически нельзя согласиться, чтобы народный депутат представил только платформу какойнибудь партии. Депутат может представить интересы или платформу партии, или только позицию избирателей. Определяющим здесь опять таки должны быть права человека.

Отсюда вытекает также поддержка императивного мандата депутата. Другие подхода являются отходом от достигнутого направления к демократии на сегодняшний день. Не надо бояться и возможности законного отзыва депутатов.

Относительно президентства. С точки зрения развития демократии на Украине не следовало бы переходить на президентскую форму правления. Однако в случае, если большинство выскажется за введение президентской республики, то следует четко ограничить власть Президента и во всяком случае нельзя переходить на управление через префектов. Это опять шаги назад от достигнутого. Ведь только реальное решение вопросов демократизации во всех сферах жизни позволит решать и культурные, и экономические, и национальные, и экологические, и другие проблемы в нашем обществе. А парламентская форма правления более

демократична.

Замечания к порядку принятия новой Конституции:

- после уточнения Концепции до внесения на рассмотрение Верховного Совета опубликовать ее во всех областных газетах,

- разработка на основе принятия Концепции проекта Конституции,

-публикация проекта Конституции в печати,

- рассмотрение текста проекта Конституции в первом чтении ні пленарном заседании Верховного Совета и вынесение его на референдум,

- проведение референдума по одобрению проекта и внесение замечаний ко второму чтению,

- принятие Верховным Советом текста Конституции во втором чтении и Закона о введении в действие Конституции Советской Украины.

В любом случае рассматриваемая Концепция требует серьезной доработки в самое кратчайшее время.

СЕВАСТЬЯНОВ В.І., заступник начальника учбового відділу Сімферопольського військового об'єднаного училища /Київський виборчий округ, Кримська АРСР/. Уважаемые коллеги! Уважаемый Леонид Макарович! В связи о тем, что многие депутаты уже высказали и осветили те вопросы, которые я хотел поднять в своем выступлении. Чтобы не повторяться и не задерживать ваше внимание, хочу сказать только о самом главном, чего не сказали выступившие до меня депутаты.

1. Считаю, что в преамбулу мы должны внести статью об отказе от войн, участия в военных блоках и указать, что республика и ее народ берут на себя нейтральный и безъядерный статус.

2. Вся преамбула должна быть записана от имени народа Украины, действующего через свои законодательные органы власти: Верховный Совет или парламент, которые будут и далее выражать волю народа Украины.

3. Не считаю необходимым вносить в преамбулу вопросы, касающиеся Союзного договора, но государстве имеет право вступать в союзы суверенных государств.

4. Дабы избежать идеологизации в названии и не менять название, считаю необходимым оставить название "Конституция Республики Украина", Здесь весь смысл будет не в гражданах украинской национальности, а в гражданах Украины различных национальностей, но с равными правами.

5. В разделе первом, считая, что приоритетом в республике является Человек независимо от национальности, расы, вероисповедания и т.д., только в конце указать, что Декларацией предусматривается самоопределение украинской нации в Республике Украине, как подобает настоящему культурному хозяину.

Как военный хочу остановиться и высказать свое мнение о разделе УП "Национальная безопасность".

Любое государство суверенное и правовое, имеет полное право на армию как условие собственной государственности. И поэтому раздел можно начать со статьи о том, что Украина имеет право на наличие собственных Вооруженных Сил и создание военного союза для защиты своих границ от нападения извне, так как несмотря на то, что многие государства в своих

конституциях записали, что народ - против войны и решения международных конфликтов при помощи военной силы, тем не менее создают собственные силы самообороны /например, Япония и ее конституция/.

Поступиться частью суверенитета ради мира. И здесь записать, что подписывая Союзный договор, Украинская Республика делегирует вопросы обороны Союзу, выделяя на это финансы и через комитет обороны республики контролирует использование средств, боеспособность армии при минимальных затратах на оборону.

И обязательно предусмотреть вопрос о профессиональной армии. Но взять надо не тот вариант, который предложен как опытный Генеральным штабом Верховному Совету СССР сегодня /это или незнание армии, или вредительство против армии, ее боеготовности/.

6. Как может быть республика Украина унитарной республикой, если в ее состав входит многонациональная Крымская АССР? Это противоречит нормальному понятию.

В разделе о правах и обязанностях народа мы должны указать, что:

- никто не имеет права содержаться в рабстве в какой-либо форме;

- свобода мысли и совести, вероисповедания, собраний и объединений, научной деятельности и так далее обеспечиваются государством.

7. Считаю, что Президента должен избирать весь народ Украины. Но он должен выполнять или осуществлять исполнительную власть в республике. И он должен быть наделен определенными правами и обязанностями, дабы из нашего Президента не получился очередной диктатор, то есть в какой-то определенной степени он должен быть подотчетен парламенту республики.

Ни в коем случае нельзя допускать представителей, так называемых наместников Президента в областях при многопартийной системе, чтобы не было конфронтации. У нас пока еще очень низкая не только экономическая, но и общая культура поведения.

8. Считаю, что прокуратура должна быть подчинена парламенту, но не соединена о судебной властью.

9. Считаю необходимым определить Конституцией после проведения референдума народа герб, флаг, гимн и столицу Республики Украина.

10. Не считаю необходимым наделять до выборов президентской властью Председателя Верховного Совета УССР - это совмещение должностей, а забот у него и так много.

Уважаемые товарищи депутаты! Мы все, присутствующие в зале, прекрасно понимаем, что нужна новая Конституция. И поэтому как коммунист прошу вас при разработке и принятии ее - этого Основного Закона нашей республики забыть о политических разногласиях, отбросить свои политические и идеологические амбиции, помнить сегодня одно: народ Украины ждет эту Конституцию, надеется, что она никому не позволит нарушать законы республики, позволит улучшить его жизнь.

На данном этапе нашей деятельности мы должны консолидировать все политические партии и группы в нашем Верховном Совете и совместными усилиями, опираясь на предложения граждан, создать Конституцию, которая выражала бы интересы и чаяния всех додай - граждан Украины независимо от национальности, вероисповедания и давала бы им равные возможности жизни и развития.

Данную Концепцию, хотя в ней имеется много положительного, все же нужно передать в Конституционную комиссию на доработку с учетам всех выступлений и предложений, внесенных депутатами, и еще в мае этого года внести на пленарное заседание. для повторного обсуждения. Считаю, что в Конституции не должно бытъ определения "национальные меньшинства". Должно быть одно определение - "народ Украины".

ЧУДАКОВ С.Р., завідуючий аграрним відділом ЦК Компартії У країни /Васильківський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые депутати! Обсуждением Концепции новой Конституции республиканский парламент подводит итог первого этапа подготовки нашего будущего Основного Закона.

По моему мнению, новая Конституция республики должна закрепить прежде всего государственный суверенитет, провозглашенный Верховным Советом в Декларации, принятой на первой сессии. В центре нового конституционного закона должен быть поставлен человек, как высшая социальная ценность и главная цель общественного развития. Вся деятельность государства должна быть направлена на то, чтобы права и свободы человека и гражданина реально защищались и неуклонно осуществлялись, чтобы последовательно воплощался в жизнь принцип: "Свободное развитие каждого является условием свободного развития всех".

Ознакомившись с предложенным Конституционной комиссией проектом Концепции, я, к большому сожалению, не нашел в ней надлежащего воплощения этих принципов. В условиях жесткого регламента нет возможности коснуться многих узких мест Концепции.

Но на одной принципиальной позиции я считаю нужным остановиться. Речь идет об отсутствии в Концепции подтверждения верности социалистическому выбору, сделанному народом Украины в декабре 1917 года, в марте 1991 года. Мне кажется, это не простое техническое упущение разработчиков Концепции. За этим просматривается осознанное стремление под предлогом так называемой деидеологизации Конституции изменить общественный и государственный строй в республике, заложить конституционные основы реставрации капитализма и ликвидации советской формы народовластия. Даже американскому советологу М. Голдману не нравится то, как злорадно мы расстаемся со своим прошлым.

Нельзя не видеть, что под воздействием идей коммунизма произошли изменения и в системе государственномонополистического капитализма. И этого не отрицают даже самые рьяные антисоветчики. Социалистические ростки появляются в рыночной экономике в результате усиления плановых начал общественного воспроизводства, а социальная ориентация экономики - кредо и реальная направленность деятельности западноевропейской социал-демократии.

Ряд западных стран с эффективной экономикой и высоким уровнем жизни /особенно ФРГ, Австрия, Швеция, Норвегия, Дания, Финляндия/ выделяется наибольшей выраженностью многих признаков социалистичности: развитостью системы социальной защищенности населения, решенностью в значительной степени проблем бедности, меньшей дифференциацией личных доходов, значительными элементами производственной демократии, укоренившимися в массовом сознании идеалами социальной справедливости. Разве это не подтверждение того, что идеи социализма не ушли в прошлое и там, а обрели новое дыхание, обусловленное происходящими в мире радикальными

переменами?

Чем другим, как попыткой осуществить конституционный переворот без совета с народом Украины, можно объяснить такой подход авторов Концепции? Я с этим категорически не согласен.

Да, противники социализма наш нынешний кризис преподносят как гибель коммунизма, как смерть социалистической идеи. Между тем эта идея имеет глубокие социально-экономические корни. И по-другому и быть не могло. Ибо в самой природе человека заложено его извечное стремление к социальной справедливости и равенству в сообществе свободных людей. А именно в этом - глубочайший смысл социалистической идеи. И то, что она не в полной мере по известным причинам реализована в нашей стране, вина не самого социализма, а условий как субъективных, так и объективных, в которых она воплощалась в жизнь.

Поэтому сегодня, когда от государственно-административного социализма мы переходим на новые демократические принципы нашого развития и появилась реальная возможность обеспечить экономические, социальные и духовные основы свободы и жизни каждой личности, отказываться от социалистического выбора ради чьих-то узкокорыстных интересов было бы преступлением. Наивно полагать, что таким способом можно быстро, как утверждают противники социализма, решить все наши проблемы. Убежден, что это может парализовать весь общественный механизм, ввергнуть народ Украины в хаос, столкнуть между собой в междоусобице различные слои населения.

Считаю, что предложенный проект Концепции не может быть взят даже за основу для дальнейшей работы над Конституцией УССР.

РУДЕНКО В.М., заступник голови виконавчого комітету Гощанської районної Ради народних депутатів /Гощанський виборчий округ, Ровенська область/. Шановні народні депутати! Шановний Леоніде Макаровичу! Вважаю за доцільне передбачити у структурі розділу у Конституції окремі глави "Виборча система" та "Народний депутат". В умовах України, на мій погляд, утворення двопалатної Верховної Ради недоцільне. Посилання на те, що при двопалатній системі парламент буде більш професійним, не має реальної основи, оскільки "певні вимоги" передбачається пред'являти лише до кандидатів у Палату Представників. Не досить обгрунтованим є й те, що при двопалатній системі виникають можливості для кращого врахування особливостей різних регіонів України, адже кожний регіон при однопалатній системі представлятимуть депутати пропорційно до кількості населення у регіоні.

У той же час наявність у парламенті двох палат з різним статусом, різними строками повноважень /отже, й народних депутатів однієї Верховної Ради з різними правами/ не сприятиме консолідації Ради, ускладнюватиме механізм прийняття рішень і роботу вищого органу державної влади республіки в цілому. Перехід до двопалатної системи викличе необхідність створення додаткових структур /керівництво палат, нові постійні, комісії, комітети/ і відповідно - збільшення апарату.

При розгляді даного питання не можна не враховувати і значне ускладнення механізму виборів, необхідність проведення їх кожних 3 роки. Але, крім того, ще й передбачається проведення виборів. Президента і Віце-президента, які не збігаються за строками /відповідно один раз на 3 і 4 чи 6 років/.

Наступне питання: ми хочемо мати президентську чи парламентську республіку? Концепція дає відповідь - президентську. З цим потрібно було б погодитися, якби в Концепції було дане чітке розмежування функцій парламенту і Президента, щоб парламент мав право зупиняти дії Президента, якщо вони суперечать Конституції і законам, щоб не було права надання Президенту надзвичайних повноважень. А обирати Президента потрібно лише всім народом строком на 5 років і не більше двох строків підряд.

Я вважаю, що в цей складний час необхідно доручити Комісії у питаннях законодавства т законності підготувати Закон про президентство, і ще на цій сесії обрати Президента із строком повноважень до введення в дію нової Конституції, я потім обрання Президента всенародним голосуванням,

У проекті Концепції не вказується, на якій основі здійснюється призначення державної адміністрації Президентом, за чиїм поданням, які критерії добору кандидатів на відповідні посади, не розглядаються інші питання, що мають велика значення для визначення доцільності створення такої адміністрації.

Запропонований у проекті принцип формування державної адміністрації /на рівні області/ "зверху", а також непідзвітність її населенню відповідного регіону або його повноважним представникам суперечить одному з основних принципі" Декларації про державний суверенітет України і самого проекту Концепції - держава для людини, а не навпаки. Тому погодитися із запропонованим принципом формування державної адміністрації аж ніяк не можна. Якщо ми визначилися, що встановлюємо президентське управління, то потрібно, щоб президентська влада була ефективною, а ефективною вона буде лише тоді, коли буде мати свій вплив на місцях.

Ми ж маємо вже приклад, коли введення президентського правління в Союзі РСР не поліпшило стану справ, а навпаки - загострило суперечності між центром і місцями. Тому, на мою думку, необхідно, щоб певною мірою форми президентського правління були в усіх структурах державного управління: від республіки і до кожного міста, селища, сільради.

Саме тому я вважаю необхідним, щоб на всіх рівнях /обласному, районному, міському, селищному, сільському/ обиралися голосуванням всього населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць обласні, районні, міські, селищні, сільські голови. Вони повинні бути найвищими посадовими особами відповідних територій і представниками Президента. При цьому дещо змінюються функції Рад народних депутатів, які, я вважаю, необхідно залишити в структурі державного управління як представницькі органи державної влади, які представляють інтереси населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць. А Конституція повинна чітко розмежувати функції найвищих посадових осіб і Рад народних депутатів та інших органів місцевого самоврядування. І щоб там не говорили, але і в самій суті Рад є багато позитивних моментів, які ми повинні і зобов'язані обов'язково використати. Тим більше, що Ради тепер почали по-новому працювати.

Що стосується інституту наказів виборців, то його можна було б зберегти за умови, що накази носитимуть характер загальних завдань щодо проведення депутатом відповідної лінії в парламенті, забезпечення здійснення депутатом відповідних положень його передвиборної програми. Підтримку або заперечення їх.

При розгляді питання про імперативний мандат необхідно виходити з того, що депутат - представник населення відповідного

виборчого округу, уповноважений ним вирішувати від його імені загальнодержавні питання, а не представник всього народу. Представником народу є Верховна Рада в цілому. Це і записано в нашій Декларації.

Відмова від імперативного мандата матиме негативний вплив на зв'язки депутата з виборцями, створить умови, коли при наявності багатопартійної системи і виборах на багатопартійній основі в діяльності депутата вузькопартійні інтереси можуть переважати над загальнонародними.

Вважаю, що наша нова Конституція повинна мати лаконічний виклад положень. І не можна погодитися з тими міркуваннями, що не потрібно переживати, адже нова Конституція - це перехідна Конституція. Якщо ми це зробимо, то ми закладемо новий прецедент: все, що ми робили цілий рік і що ще зробимо - перехідне, через це воно так і виконується, через це і наше життя погане. Ми повинні прийняти Конституцію за змістом таку? яка діяла б десятки і сотні років. Тоді і діяли б наші закони, і в людей була б віра в них, тоді і була б стабільність у нашому суспільстві.

ВЛОХ О.Г., завідуючий кафедрою Львівського державного університету імені І. Франка /Ленінський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Багато з тих думок, які я хотів би висловити, в тій чи іншій формі вже прозвучало з цієї трибуни. І тому те, що я скажу, відрізнятиметься хіба що аргументацією.

Без сумніву, Концепція нової Конституції України мусить випливати з Декларації про її суверенітет, і фактично Конституція узаконює державність. Але держава стає реальністю тільки тоді,

коли вона дістав міжнародне визнання. І хоч Україна в членом ООН, практично це абсолютно не визначає її міжнародного статусу і носить чисто формальний характер. Міжнародна ж визнання приходить тоді, коли держава самостійно вирішує всі свої внутрішні і зовнішні проблеми політичного, економічного, культурного характеру.

Отже, нова Конституція повинна б в першу чергу закріпити незалежність України. А це значить, що в ній мають бути зафіксовані цілісність, неподільність території. Але який механізм забезпечення цієї функції держави? Кожному зрозуміло, що неподільність території, захист кордонів і народу можна забезпечити тільки тоді, коли держава має власні збройні сили. Зрештою, де - невід'ємний атрибут державності. В цьому відношенні абсурдним є висловлювання про делегування оборони до центру, до Союзу. Це був би безпрецедентний парадоксальний випадок, коли незалежність держави забезпечує інша держава, або абсурдно ілюзорна наддержава, до складу якої входять так звані незалежні /суверенні/ держави. Разом з тим, виходячи з проголошених у Декларації про суверенітет нейтралітету, неучасті у військових блоках і безядерності України, договір про спільну стратегічну оборону мусив би мати тимчасовий характер. У майбутньою ця функція повинна відпасти.

У зв'язку з цим я повністю підтримую думку голові. Народної ради депутата Юхновського про необхідність вилучення з Концепції розділу про відношення до Союзу. Це питання, справді, неконституційне. Союзи можуть встановлюватися або розриватися, а держава повинна зберігатися. Ми повинні створювати Конституцію не для себе, а навіки. Інакше потомки наші скажуть про нас те, що тепер ми говоримо про так званий Союз і так звані сталінську чи брежневську Конституції.

Інший аспект політичної незалежності визначається громадянством. Не встановивши власне громадянство, закріплене Конституцією України, ми позбавимося однієї з найважливіших ознак державності на міжнародному рівні. Причому, це питання пов'язане і з територіально-адміністративною структурою, з проблемами національностей, які живуть на Україні. Адже ті, кого ми називаємо національними меншинами в Україні, мають свою державність на своїх територіях. Забезпечуючи цим меншинам рівні права і громадянство, Україна повинна існувати як унітарна держава. Тому дивно чути з уст деяких депутатів про право меншин не самовизначення. Таким чином можна зайти дуже далеко. Скільки це українських держав виходячи з таких позицій, треба було б створити на земній кулі? Адже ж за межами України проживають мільйони українців - у Росії. Казахстані на Далекому Сході. Хочу нагадати що в першому розділі Декларації ми оголосили про самовизначення української нації, національну державність українського народу і про те, що будь-які дії проти національної державності України переслідуються за законом.

Далі. У Декларації про суверенітет ми оголосили захист всіх форм власності. В зв'язку з тим виникає питання, як депутат Гуренко, пропонуючи в назві слово "соціалістична", думає забезпечити принцип рівноправності різних форм власності? Тоді, за його логікою, після слова "соціалістична" через кому треба б писати "приватна, кооперативна, акціонерна" тощо. Форми власності ніколи і ніде не виступали виразниками державності, зрештою, як і форми політичного устрою не закріплюють факту державності. Тому в назві нашої держави повинно фіксуватися тільки одна - Україна або ж Республіка Україна. І в цьому відношенні я підтримую депутата Павличка.

Далі. Політична самостійність неможлива без економічної незалежності. Відповідний закон ми вже прийняли. Але що з того? Промисловість, транспорт, фінанси досі перебувають у віданні московського центру, Ми навіть не змогли захистити населення України від підвищення цін, яке було запроваджене горезвісним указом центру. І зовнішньоекономічні зв'язки все ще впираються в залежність від Москви, у відсутність валюти. Закон про зовнішньоекономічну діяльність чудово виглядає лише на папері. Чи за таких умов поспішатимуть до нас з обіймами західні фірми? Отже, де ж механізми гарантії нашої економічної незалежності? Думаю, що вони випливають в першу чергу з існування власної фінансової системи, грошової одиниці, мита. Останнє знову ж стає реальним при наявності не тільки внутрішніх військ, але й армії і військового флоту.

Отже, в Конституції повинно бути закріплено, що Україна має власну фінансову систему і грошову одиницю. Про власні збройні сили, і я, й інші депутати вже говорили. І я не хотів би критикувати депутата Некрасова. Але в Українській Народній Республіці був свій військово-морський флот, і ми добре розуміємо, чому і ним він був затоплений. Так само добре розуміємо, чому в епоху сталінізму були розформовані українські полки, а все їх командування - розстріляне.

І нарешті, зовсім добре, що в Концепції нової Конституції є положення про гімн, прапор і герб. Те, що ми маємо в цьому відношенні тепер, абсолютно не сумісне з незалежною Україною. Адже це було "дароване" нам в 1949 році, коли на нашій землі буяв розгул сталініських репресій і депортацій, насильницької колективізації. Добре було б, щоб наші національні символи стели символами державними, щоб наші гімн, прапор, герб були святими ознаками єдності і національної згоди. Це відповідало б самовизначенню української нації відповідно до Декларації.

Нова Конституція повинна повністю закріпити незалежну, демократичну, правову Україну, Україну як президентську республіку, яка буде вільною у виборі союзників. Слово "суверенна" було і в старій так званій Конституції. Там було записано, цитую: "на основі добровільності" об'єдналась в "єдину союзну багатонаціональну державу". Борони нас Боже, щоб ми, називаючи себе суверенними, знову ж на такій "добровільній" основі втратили шанс побудувати справжню державу в європейському колі, в співдружності чи союзних стосунках з тими, хто також стає на шлях побудови незалежних держав. Думаю, що це єдиний природний, закономірний шлях до свободи особи і добробуту народу.

ВОРОБЙОВ О.К., голова ревізійної комісії Запорізької обласної парторганізації Пологівський виборчий округ, Запорізька область/. Уважаемые коллеги! В одном мы пришли или приходим к единому мнению: новая Конституция нужна.

И главное ее назначение - это построение демократического суверенного государства, которое должно гарантировать как права граждан, так и их социальную защиту, нормальную жизнь. Это и есть магистральный путь к правовому государству.

Избиратели моего округа говорили, что они устали от неистовой критики и очернительства при резком снижении жизненного уровня и даже появлении безработицы. И они вправе требовать такого Основного Закона, который бы гарантировал им нормальную жизнь.

Мне представляется, что мы зря так быстро списываем опыт. Ныне действующая Конституция обеспечивала каждого человека и работой, и бесплатным образованием, и медицинским обслуживанием,

гарантировала право на предоставление жилья, защищала и защищает его жизнь и спокойствие. И то, что в нашей республике в кризисный период не произошло драматических событий, тоже заслуга нашей Конституции.

Поэтому и новая Конституция должна сохранить такие важнейшие разделы социальной защиты каждого гражданина республики, особенно право на труд и жилье. А этого можно добиться, если мы пойдем путем совершенствования, обновления социализма на основе коллективизма, товарищества, если не допустим эксплуатации человека человеком.

Наши некоторые академики и профессору еще недавно доказывали преимущества социализма, учили нас быть верными социалистической идее. А сегодня? Уже не знают, что такое социализм. Бог с ними, пусть это останется на их совести.

Вот почему в нашей Конституции должен быть закреплен социалистический выбор.

Наша оппозиция эту идею не приемлет и пытается в проект Конституции внести такие положения, которые обеспечили бы планомерную его замену другим строем. Но в таком случае, нам не избежать разложения нашего общества на богатых и сверхбогатых, а о другой стороны - на бедных и нищих. И уже этого нам народ не простит.

Можно только приветствовать, что в проекте Конституции записано о гарантиях экономической свободы, о многообразии форм собственности. В нем нашли место и вопросы рыночных отношений как средства лучшей мотивации труда, повышения качества продукции, защиты прав потребителя. Заложены принципы гуманизма и социальной справедливости.

Но надо защитить и основные права - на труд, жилье.

Но даже предлагаемые структуры государственной власти вызывают опасения, что к власти могут прийти политики, для которых защита интересов своего народа - лишь выборный фарс.

И особую тревогу вызывают попытки похоронить Советы, а вместо них возродить элементы развенчанной командноадминистративной системы.

Лично я против двухпалатного парламента, депутатов двух категорий. Уж очень мы беспечно и механически переносим на свою почву чужой опыт. А ведь у нас имеются и свои традиции, и положительный, и печальный опыт государственного строительства. И его не следует игнорировать.

Что касается президентской формы правления, то я стою за то, чтобы Президент избирался парламентом и был ему подотчетен.

Разделяю высказанное ранее мнение, что народный депутат потому и народный, что избирается народом и ему подотчетен. "Плавающих", ни перед кем и ни за что не отвечающих депутатов нам не нужно.

Декларация о государственном суверенитете Украины исходит из того, что именно Верховный Совет и местные Советы являются органами власти. В Концепции же парламентской рабочей группы Советы рассматриваются только как представительные органы местного самоуправления, а такое важное звено системы представительных органов власти, как областные Советы, полностью исключено из действующей структуры.

И последнее. Я поддерживаю предложение, что проект Конституции пока не следует принимать за основу. Его надо доработать с учетом обсуждения и лишь, потом выносить на рассмотрение.

ДМИТРІЄВ Є.І., голова Чернівецької обласної Ради народних депутатів, перший секретар Чернівецького обкому Компартії України /Новоселицький виборчий округ, Чернівецька область/.

Шановні народні депутати! Насамперед хотів би сказати про своє тверде переконання в тому, що в самій Концепції, а відтак і в Конституції має бути відображена соціалістична спрямованість розвитку нашої республіки. Це відбивало б волю більшості народу України, висловлену під час референдуму.

Далі. У проекті Концепції відсутнє чітке визначення того, який саме суспільно-політичний лад підлягає закріпленню в новій Конституції. Це поняття словесно розмите в різних розділах і висловленнях. Однак синтезуючи їх суть, можна дійти висновку, що йдеться про намір законодавче ліквідувати соціалізм і конституційне закріпити на Україні державу буржуазнокапіталістичного ладу. А на такий крок, який змінює саму прароду нашого суспільства, нас народ не уповноважував.

Оскільки ми прийняли рішення про те, що Союзний договір може бути підписаний тільки після прийняття нової Конституції УРСР, то у проекті Концепції слід було б визначити позицію нашої республіки щодо Союзу суверенних держав, її статус як рівноправного члена Союзу відповідно до нового Союзного договору. І, безумовно, мав бути чітко визначений перелік основних повноважень, які республіка делегує Союзові.

У проекті Концепції, як і в попередніх його варіантах, знову нав'язується ряд положень, які вже піддавалися критиці. Це - встановлення президентської республіки як форми державного управління з фактично необмеженими повноваженнями Президента; штучне

розчленування на дві нерівноправні і різнофункціональні Палати єдиного, повновладного за своєю суттю, органу вищої державної влади - Верховної Ради республіки; ліквідація на рівні обласної ланки представницької влади народу, її виконавчих органів та заміна їх адміністрацією, яка призначається одноособове Президентом, що фактично різко звужує самоврядування народу до сфери управління справами місцевого, дріб'язкового значення.

У цілому ж запропонована Концепція президентської республіки призведе до спотворення демократії, заміни народовладдя авторитарним режимом в особі Президента та його громіздкого апарату функціонерів обласної адміністрації, виведе цей апарат

з-під контролю народу і його представницьких органів.

Пропозиція щодо двопалатного парламенту є принципово неприйнятною з цілого ряду причин. По-перше, недемократичними є принципи формування палат /однієї - шляхом безпосередніх виборів громадянами, а другої - формування із представників областей/. По-друге, неоднаковий рівень їх компетенції позбавляє народних депутатів частини їх владних повноважень. Вважаю, що діючий нині порядок формування, а також структура і компетенція Верховної Ради республіки є найбільш оптимальними.

Щодо введення поста Президента, то з точки зору зміцнення виконавчої влади воно здається доцільним. Разом з тим потрібно чітко визначити процедуру виборів Президента і обмеження його влади. Верховна Рада республіки повинна мати право виявлення вотуму недовір'я Президентові та призначення дострокових його виборів.

Встановлення к президентського правління в тій формі, як це пропонується проектом, є явним відходом від Декларації про

державний суверенітет України, відповідно до якої лише Верховна Рада може виступати від імені всього народу республіки.

Виключною прерогативою Верховної Ради, а не Президента, повинно бути формування Уряду республіки.

Положення про територіальні органи державної влади і державного управління слід відтворити в проекті Концепції, як і в самій Конституції, згідно з Законом про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування. Цей закон не так давно широко обговорювався, він опрацьований Верховною Радою, де враховано і пропозиції з місць.

Вважаю, що неправильним юридичне і хибним у демократичному аспекті в положення про те, що голова місцевої Ради одночасно став і представником Президента республіки. Ця посадова особа Президентом не призначається, а обирається громадянами, а тому в Раді і її адміністративно-територіальній одиниці виступав повноважним представником саме виборців і аж ніяк не Президента.

В розділі проекту, де викладено положення щодо прав людини і громадянина, йдеться про необхідність окремого визначення прав української нації і прав національних меншин, що йде врозріз із Декларацією /розділ ІV/, де підкреслюється рівноправність усіх громадян. Із змісту спеціального додатку до цього положення проекту Концепції видно, що мається на меті наділити більш широкими правами українську націю. Це недопустимо. І взагалі не слід у Конституції вживати терміни "українська нація", "національні меншини" і конституційне узаконювати розмежування людей за національною ознакою. Є загальноприйняті поняття, такі як "народ України", "громадяни республіки", "населення республіки". Ними, мабуть, і слід користуватися.

В Концепції обов'язково потрібно передбачити, що кожен громадянин республіки користується рівними конституційними правами незалежно від національності, раси, віри, осілості чи будь-яких інших цензів.

Вважаю, що в Концепції нової Конституції необхідно відобразити і поняття правлячої партії. Цього вимагають демократичні процеси і багатопартійна система. Зокрема, на мій погляд, політична партія, її організації, які одержали більшість мандатів на виборах до Верховної Ради Української РСР, Рад народних депутатів, повинні мати пріоритетне право на формування робочих органів Верховної Ради УРСР, відповідних Рад та органів виконавчої впади. Це не виключає можливості входження до складу цих органів представників інших партій, що підтверджене досвідом багатьох цивілізованих країн з багатопартійними системами.

Хочеться висловити і зауваження про те, що в проекті Концепції, як і в попередніх його варіантах, майже нічого немає - навіть у формі переліку - про обов'язки громадян перед державою і суспільством.

Не обгрунтовано функціональне призначення і компетенцію органів прокуратури. Зовсім обійдене питання про адвокатуру, яка відіграє важливу роль у захисті прав громадян і формуванні правової держави.

Підтримую пропозиції про те, що запропонований проект Концепції не можна приймати за основу. Він потребує доопрацювання в Конституційній комісії з наступним обговоренням по розділах, і тільки після того можна ставити питання про прийняття його за основу. Конституція - це Основний Закон нашого життя, і підходити до її розробки та прийняття поспішно, а тим більше допускати

суб'єктивістські підходи неприпустимо.

ТКАЧУК А.Ф., інженер-конструктор Хмельницького радіотехнічного заводу імені ХХУ з'їзду КПРС /Заводський виборчий округ, Хмельницька область/.

Шановні депутати, шановні виборці! Панове, добродії, товариші!

Коли 1,5 року тому на одній з передвиборних зустрічей мене запитали, яке головне завдання новообраної Верховної Ради, я відповів: "Прийняття нової демократичної Конституції України, яка б забезпечила нашим наступникам можливість демократичних виборів у новій Українській державі". І якщо ми це зробимо, я вважатиму, що свою програму-максимум я виконав.

От ми і розглядаємо Концепцію нової Конституції. Незважаючи на те, що Конституційна комісія попрацювала відмінно, і що в цій комісії основу становлять члени КПРС, Концепцію Конституції в основному підтримують члени інших партій і безпартійні. Це ще раз доводить можливість співпраці прагматичних комуністів і демократів.

Колись, у 1918 році Українська Центральна Рада підготувала Конституцію Української Народної Республіки, яка, безперечно, була найбільш демократичною Конституцию того часу, але демократична держава не могла встояти у вихорі революційного беззаконня, що бурхав на уламках Російської і Австро-Угорської імперій. Тепер часи трохи інші, але і зараз загроза тотального беззаконня і диктату висить над нами, що зайвий раз підкреслює нагальну потребу прийняття нової Конституції і на цій основі різкого

пришвидшення нашого поступу до незалежної держави.

Я не буду і не хочу при обговоренні Конституції посилатися на "соціалізм" конституцій Португалії чи Бірми, я просто нагадаю той факт, що в минулому році делегація з Папуа-Нової Гвінеї подарувала Радянському Союзові 100 тисяч одноразових шприців, але ж ніби недавно наш земляк Миклухо-Маклай досліджував ці дикі землі. Тому я виступаю проти ідеологізації Конституції, і як би ми себе не називали: соціалістична, радянська, демократична, гетьманська республіка - наш земля була, є і залишиться Україною. Тому єдино правильна назва нашої держави - Республіка Україна. Що ж до соціалістичного вибору, то для всіх нас буде краще, якщо в нас буде нормальне людське життя, а не тільки лозунг. Там паче, що у 1918 році у нас був не "вибір", а "вибивання", коли війська Муравйова "вибивали" кулями українську державність і таким чином "вибирали" соціалізм.

Оскільки ряд депутатів: Поперняк, Жук, Лісовенко звинуватили Концепцію в наданні якихось переваг українській нації, а люди, які слухають радіотрансляцію, не мають її перед собою, хочу наголосити, що це не так. І пропозиція інтернаціоналістів вилучити положення про національні меншини означає не що інше, як вилучити положення про те, що "меншини не можуть бути об'єктом насильної асиміляції і мають право вільно зберігати свою етнічну, культурну, мовну або релігійну самобутність... "Звичайно, так легше, не потрібно думати про національні школи, але хіба це інтернаціоналізм? Тим більше, що Конституція "націоналістичної" Центральної Ради вперше оголосила національно-персональну автономію і мала цілий розділ про меншини. Єдина перевага української нації - це забезпечення прав і свобод, збереження національних меншин від

асиміляції.

Щодо президентства. Безумовно, президент потрібен, тим паче після знаменитої зустрічі Горбачева, Єльцина і головних осіб автономій. Вибори Президента тільки прямі і всенародні, і якнайшвидше. Але влада Президента не може мати ніякого законодавчого характеру.

Який мандат повинен мати депутат - вільний чи імперативний? Якщо з популістської точки зору, то потрібно підтримувати імперативний, але, правду кажучи, уже й зараз відкликання практично неможливе, а в умовах багатопартійності імперативний мандат може привести до постійних міжпартійних чвар з організацією відкликання депутатів партій-конкурентів. Невже це буде на користь виборцям і державі?

Двопалатна Верховна Рада з теоретичної точки зору - де дуже добре. Але зараз це може привести до розмежування депутатів і при нашій початковій демократії приведе до суперечок не тільки між більшістю і меншістю, але й між палатами. Тому введення цього положення в дію потрібно відкласти ще років на 10.

На мій погляд, добрим здобутком Концепції є ліквідація структури обласних Рад. Одного разу, коля я зустрічався з депутатами місцевих Рад, там пролунала така думка: скільки б ви себе /Верховну Раду/ не розпускали, нічого не зміниться, якщо залишаться незмінні обласні Ради. Підтримуючи що тезу Концепції, пропоную розписати її більш повно, чітко вказати про місце у владних структурах Рад базового рівня і їхні можливості, тому що якраз неповність викладу викликає у багатьох депутатів побоювання щодо "ліквідації радянської влади".

Коли я кожен день бачу біля Верховної Ради десятки, а то й сотні міліціонерів, я ще і ще раз упевнююсь в необхідності створення загону національної гвардії. Тому з розділі "Національна безпека" було б доцільно вказати, ще все-таки забезпечується зовнішня і внутрішня безпека України, чи залишається загальна військова повинність.

Ще одне складне питання, що викликав суперечки між самостійниками і федералістами, це відношення України до Союзу. Примирення можливе, коли в Конституції буде тільки в самих загальних рисах сказано про можливість участі України в міжнародних союзах без втрати своєї державності.

Взагалі, потрібно подякувати Конституційній комісії за плідну роботу і попросити Всевишнього, щоб нову Конституцію України не спіткала доля Конституції УНР.