ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 16 квітня 1991 року. 10 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Прошу зареєструватися. У залі присутній 371 народний депутат, можемо розпочинати роботу. Але я бачу тут іще товариші підходять, то, очевидно, слід процедуру голосування повторити. Це ж ми після тривалої перерви зібралися на пленарне засідання, а до цього працювали в комісіях. Отже, я прошу ще раз включити нашу систему реєстрації. Депутатів, які стоять біля мікрофонів, я теж прошу зареєструватися. У залі 378 депутатів.

Наскільки я розумію, депутати, котрі стоять біля мікрофонів, хочуть обмінятися деякими враженнями після роботи в комісіях. Так? Мабуть, ми надамо їм можливість виступити. Як ви вважаєте? Є така потреба, чи будемо розпочинати роботу? Тільки не слід одразу розпочинати з емоцій, тому що у нас їх достатньо. Давайте заспокоїмось і висловимо свої пропозиції, поділимося враженнями спокійно, з урахуванням того, що це

сесія Верховної Ради і виступи з цього залу чує вся Україна. Перший мікрофон.

ГЛУХОВСЬКИЙ А.Я., голова Дунаєвецької районної Ради народних депутатів, голова виконкому /Дунаєвецький виборчий округ, Хмельницька область/. Нам сьогодні роздали орієнтовний графік пленарних засідань третьої сесії Верховної Ради України. Я вважаю, що коли ми приступимо до розгляду цих питань, то люди нас не зрозуміють.

Введення нових роздрібних цін на товари народного споживання і тарифів на послуги, що надаються населенню, викликало непорозуміння, оскільки невелика заробітна плата не дає можливості матеріально забезпечити більш-менш нормальний рівень життя.

Я вважаю, необхідно обговорити ситуацію, що склалася в республіці. Більша частина населення мого округу запитує, чому ми не дотримуємося вимог Декларації про державний суверенітет? Адже всі голосували за суверенну Україну, а керівні вказівки, як і раніше, йдуть з центру.

Необхідно вирішити питання, що хвилюють населення республіки. Визначити статус жителя республіки шляхом референдуму, який можна провести через 2-3 тижні. Коштів для проведення референдуму не потрібно, у нашому районі вдруге його можна провести безкоштовно. Слід упорядкувати ціни на продукти харчування так, щоб на селі і в місті вони були однакові. Колгоспник виробляє продукцію, а, купуючи її сьогодні, платить у

2-3 рази більше, ніж у місті.

На підприємствах, наприклад, ціни на вироблювану продукцію можуть зменшуватися, а колгоспникам на таке розраховувати не

доводиться.

Необхідно також відмінити 5-процентний податок з продажу.

Слід пояснити населенню республіки, чому дотація дорівнює 65 карбованцям. Усі запитують: чому 65, а, наприклад, не 80, 100 чи 150 карбованців? Чи ж можна сьогодні 65 карбованцями компенсувати ту різницю, яка у нас склалася. Вважаю, що необхідно зменшити ціни на дитячий одяг, які нині в 6-7 разів перевищують старі ціни. Це ж просто неможливо.

Потрібно, товариші, розглянути питання про збільшення заробітної плати. Адже є такі категорії людей, які працюють на початкову продукцію, зокрема у легкій промисловості. Оплата праці там дуже низька. І практично одержують близько 150 карбованців. Чи ж можна прожити на такі гроші?

Закликаю вас, шановні депутати, відкласти питання, внесені до порядку денного, і перейти до тих проблем, які сьогодні турбують наших людей найбільше.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні товариші! Я хотів би, щоб виступи від мікрофонів не перетворювалися на занадто тривалі. Ми ж обмінюємося інформацією. Дві-три хвилини максимум.

Другий мікрофон, будь ласка.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., начальник технологічного бюро Нововолинського виробничого об'єднання "Оснастка" /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Я хочу нагадати, що депутати Росії захистили своїх колег і відстояли їх. Від імені ста двадцяти двох депутатів вимагаю, щоб

депутат Хмара був поряд з нами. Це перше.

Друге. Вимагаємо виконання всіх вимог шахтарів та інших страйкових колективів, найголовніші з яких такі: "Україні - справжню, а не паперову державність!", "Вибори до Верховної Ради

- на багатопартійній основі з розпуском даного складу Верховної Ради!", "Розпуск КПРС і департизація всіх структур на Україні!", "Відміна всіх оподаткувань, введених Президентом СРСР і союзними органами!", "Термінова індексація зарплати в залежності від росту цін за станом на початок 1991 року!", "З першого травня - як мінімум трикратне підвищення зарплати!".

У республіці страйкують шахтарі. Уряд України і Верховна Рада реально дивляться на ці події. Прийшла на нашу землю довгождана весна, вирішальна весна відродження слов'янської душі України. Низько вклонимося нашим шахтарям, які першими відчинили двері цій весні. Мабуть, треба подякувати і КПРС, яка теж робить все можливе для того, щоб ми прокинулися: референдум, ціни, новий Союзний договір і федерація СРСР як унітарна держава.

Хто ми є на сьогодні? Парламент незалежної суверенної держави? Ні. Ми, Верховна Рада разом зі старим Урядом, є інструментом до втілення планів КПРС і її загону на Україні - КПУ. Характерна ознака - вчорашній пленум ЦК КПУ.

Відбулося засідання Президії Верховної Ради. Нам стало відомо, що перше питання, поставлене на ньому, - це нова структура Уряду, де опозиції, можливо, дадуть два портфелі. Там же пролунала пропозиція Дурдинця про надання особливих повноважень Кравчуку і Президії Верховної Ради. Аналогія - російський парламент. Але не даймо себе обдурити. Адже насправді це може бути новітня форма комітету національного порятунку, який найближчим часом може

підписати ганебний Союзний договір.

Ми всі пам'ятаємо, як Леонід Кравчук під час приїзду представників трьох південних областей зробив перерву для зустрічі депутатів зі своїми виборцями. Сьогодні тут шахтарі Нововолинська, Червонограда, Луганська, інших шахтарських регіонів, колективи Киева. Якщо для перших був доступ до Верховної Ради і гарячі обіди та готелі, то сьогодні перекриті всі ближні підступи. Від кого відгороджуємося? Від робітничого класу? Чи потрібна нам така керівна партія робітничого класу, селянства й інтелігенції, яка не захищає інтереси ні тих, ні других, ні третіх?

У місті Нововолинську сьогодні проходить засідання міськради щодо збору міського страйкового комітету. Те ж саме готується в Луцьку, Житомирі. Це взяли на себе Ради різних рівнів.

Ніхто не захистить наших інтересів, крім нас самих. Тому звертаюсь до трудових колективів усіх міст і областей утворити страйкові комітети. Готуймося разом з Асоціацією демократичних Рад, всіма опозиційними партіями за створення Всеукраїнського страйкового комітету і проведення загальнополітичного страйку.

Волю Хмарі, волю Україні! Геть державнополітичну мафію КПРС! Дякую.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати, давайте встановимо регламент для виступаючих. І ще. Я хотів би, щоб ви утримувалися від безпідставних звинувачень один одного. Це перше.

Друге. Мабуть, ніде у світі немає керівників і народних депутатів чи просто парламентарів, які б закликали свій народ не працювати. /Шум у залі/.

Третій мікрофон, будь ласка.

БІЛИЙ В.П., голова Дубнівської міської Ради народних депутатів, голова виконкому /Дубнівський виборчий округ, Ровенська область/. Шановний Леоніде Макаровичу! Ви, напевно, знаете.не гірше нас сьогоднішні проблеми, які хвилюють і нас, депутатів, і наших виборців. І сьогодні наше велике щастя, що народ України ще працює і, працюючи, вірить у те, що ми зробимо його життя кращим, ніж воно є зараз.

Я пропоную, Леоніде Макаровичу, відвести сьогодні годину чи дві часу і все-таки на засіданні Верховної Ради послухати інформацію нашого Уряду про те, як він планує впроваджувати ринок на Україні. Чи це буде той карикатурний ринок, який побачили в перші дні, чи це, дійсно, буде конкретна програма, і ринок входитиме в життя, несучи людям якусь світлу мету, впевненість у завтрашньому дні.

Нині різні чутки розходяться, і особливо по селу. Наприклад, чутки про те, що сьогодні вирізаються тисячі, мільйони голів худоби, тобто під ніж іде те, що завтра повинно лягати на стіл наш, та інші плітки. Гадаю, що повинні з цього приводу все-таки почати нашу роботу. Хотілося б заслухати інформацію Уряду, щоб люди України знали, як ми повинні і як ми будемо далі жити. Чи ми будуватимемо суверенну Україну, що відчують Уряд і народ України, чи просто виконуватимемо ті рішення, які прийматимуться союзним Урядом.

СУГОНЯКО О.А., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Корольовський виборчий округ, Житомирська область/. Мені доручено зачитати звернення Народної ради України від 16 квітня 1991 року.

"Шановні депутати, шановні виборці!

Для політичного розвитку України останнього часу були характерні відносна стабільність і поступова суверенізація мислення народу та практичних дій керівництва республіки.

Перехід правлячих кіл Союзу РСР від політики перебудови комуністичної наддержави, політики, яка провалилася, до політики збереження Союзу дестабілізує суспільно-політичний стан на Україні. Судорожні спроби центру врятувати агонізуючу систему та покращити свій фінансовий стан за рахунок коштів громадян та підприємств викликали законне невдоволення народу України. Через це політична ситуація на Україні загострюється. Значна частка вини за це лежить і на парламенті України.

Ескалація імперських акцій Кабінету Міністрів СРСР показує, що основна загроза демократії і суверенітету України іде з поза меж України - від союзного центру.

Народна рада вважає, що зараз критичний для розвитку України момент. Парламент республіки стоїть перед вибором: або служити інтересам союзної бюрократії, або своєму народові; або цивілізований поступ до суверенітету, або через хаос - до авторитарного режиму. На думку Народної ради, суть політичного моменту полягає в забезпеченні економічного суверенітету республіки. Лише за цих умов можна спинити сповзання економіки України в прірву та зупинити подальше зубожіння народу.

Виходячи зі сказаного, Народна рада пропонує:

1. Підвищити заробітну плату, пенсію та стипендію в три рази, щоб компенсувати підвищення цін. Ввести індексацію доходів населення і його соціальний захист при зростанні цін.

2. Обмежити розмір коштів, що перераховуються в союзний бюджет, лише коштами на здійснення узгоджених з Україною програм.

3. Захистити внутрішній ринок України шляхом випуску власної національної грошової одиниці і введення митниць.

4. Націоналізувати союзні підприємства, що розташовані на території України, та іншу союзну власність.

5. Провести роздержавлення та приватизацію державної власності.

6. Зменшити податки з громадян, підприємств і організацій. Впровадити власну податкову систему. Сприяти розвитку підприємства... "

ГОЛОВА. Дві хвилини ми давали...

СУГОНЯКО О.А. Я закінчую".. 7. Провести земельну реформу та приватизацію землі. Такі першочергові дії, на думку Народної ради, стабілізують політичну ситуацію у країні, створять умови для виходу з кризи та проведення реформування українського суспільства. До їх впровадження опозиція і закликає Верховну Раду України". Дякую!

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Давайте все ж таки ми з вами порадимось. Я бачу, збираються різні пропозиції, різні думки, надзвичайно широке коло питань порушується. Це вже стосується не тільки цін, але й всієї загальнополітичної ситуації. Ми до цього зараз не готові - просто брати і обговорювати ці питання, як кажуть, без підготовки. Це ж серйозні речі. А якщо є якісь заяви, то ми маємо відвести для них час в "Різному". Але тут надійшла надзвичайно велика кількість записок, в основному пропонується послухати інформацію Уряду про те, що зроблено у плані пом'якшення тієї ситуації, яка склалася в зв'язку з реформою цін. Може, все-таки варто звести нашу дискусію до якогось одного конкретного питання, а не порушувати всі питання -

від Декларації до ситуації, яка зараз склалась на вулиці. Для розгляду будь-якого питання треба готуватися. А так ми не можемо працювати.

Тому я хочу запропонувати послухати інформацію Уряду, а потім, якщо буде потреба, поставити запитання. Вітольде Павловичу, хто в нас зміг би відповісти на них? Може, ви? Будь ласка.

Прошу зайняти свої місця. Що там, перший мікрофон? Вітольде Павловичу, вибачте, будь ласка.

Перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый Леонид Макарович! В этом зале достаточное количество депутатов. Тем не менее сегодня я первым предлагаю внести в повестку дня вопрос о повышении цен. Ныне этот вопрос не только социальный, но и политический. Предлагаю поименно проголосовать за внесение данного вопроса. Рассмотреть его сейчас, до 16 часов, мы не готовы. Однако мы от этой проблемы просто никуда не уйдем. Вот у меня обращение трудовых коллективов города Горловки...

ГОЛОВА. Ясно, ясно.

ЧЕРНЕНКО В.Г. Прошу поставить на поименное голосование.

ГОЛОВА. Зараз, одну хвилинку. Ще є пропозиція від третього мікрофона?

Микола Поровський, заступник голови Народного руху.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., заступник голови Народного руху України, голова координаційної ради /Ровенський виборчий округ, Ровенська область/. Шановні народні депутати! Шановний Леоніде Макаровичу! Вважаю, що ми повинні першочергово внести в порядок денний питання про відміну 5-процентного податку з продажу. Гадаю, що треба переглянути, по-перше, ціни, а по-друге, повністю податкову систему. Зараз колгосп платить 26 відсотків. Я просив би Вітольда Павловича з трибуни дати гарантії про те, чи оподатковуватимуться домашня худоба, птиця, садки і т.п. Адже, як зараз казав мій попередник, масово винищується худоба, вирубуються садки. Є величезна непевність, ми повинні заспокоїти людей.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні товариші! Вітольде Павловичу, одну хвилиночку. Я прошу всіх зайняти свої місця, на трибуні стоїть прем'єр. Ви ж поважайте один одного.

Є конкретна пропозиція щодо порядку денного сесії - внести на розгляд питання про ціни /я так узагальнюю його/. Чи, може, краще зараз послухати інформацію, обговорити її і потім доручити комісіям підготувати відповідні проекти документів, тому що ми до цього не готувалися? Чи це зробити, скажімо, на вечірньому засіданні?

Пропонується поставити на поіменне голосування пропозицію про внесення в порядок денний сесії цього питання. Спочатку давайте проголосуємо за те, щоб голосувати поіменно.

"За" - 264. Прийнято. Буде голосування поіменне. Ставлю так питання. Вноситься на порядок денний сьогоднішнього дня сесії питання про підвищення цін і заходи по виходу з ситуації, яка склалася. Так? Пропозицію вніс народний депутат, а ви внесете свою потім. Прошу за це проголосувати. Голосування поіменне.

"За" - 351. Прийнято. Вноситься таке питання на обговорення. Одну хвилинку, ви мені дасте можливість працювати, чи я маю кожний раз просити на це дозволу?

Послухаємо інформацію Вітольда Павловича. Вітольде Павловичу, скільки вам потрібно часу?

ФОКІН.В.П., Голова Ради Міністрів Української РСР /Дарницький виборчий округ, м. Київ/. Я не можу встановити регламенту.

ГОЛОВА. Тридцять хвилин?

ФОКІН В.П. П'ятнадцять, може.

ГОЛОВА. До двадцяти хвилин. Одну хвилиночку, ви щось хотіли, біля третього мікрофону? Це останнє, тому що ми ніяк не можемо розпочати працювати.

ДЕПУТАТ /не представився/ Леонид Макарович! Я передал вам свои предложения. Если мы сегодня начнем обсуждать, не имея на руках никаких расчетов, как повлияло повышение цен на жизненный уровень населения, мы превратим это просто в политическую дискуссию. Поэтому я очень прошу зачитать мои предложения, чтобы Правительство, комиссии Верховного Совета сделали расчеты потребительской комиссии.

ГОЛОВА. Після інформації Голови Ради Міністрів.

ДЕПУТАТ /не представився/. После информации просил бы принять вот это постановление.

ГОЛОВА. Так, Вітольде Павловичу, будь ласка.

ФОКІН В.П. Шановні депутата! Нервова, напружена обстановка, що склалася сьогодні в нашому залі, дзеркально відображає ситуацію в усьому нашому суспільстві, в усій нашій республіці. Власне кажучи, вона і не може бути іншою, бо методи, використані союзним Урядом при здійсненні реформи цін, дуже нагадують проведення хірургічної операції без наркозу. В результаті - народ ввергнуто в шоковий стан, причому без забезпечення суттєвої терапевтичної допомоги. І цілком природно, що дії союзного керівництва викликають зараз широке невдоволення всіх верств населення не тільки на Україні, але у всій країні.

Але хотів би при цьому нагадати вам, шановні колеги, що розвал споживчого ринку почався не 2 квітня, а це 1 січня, коли були підвищені оптові і закупівельні ціни. І просто наївно було вважати, що ця акція не потягне за собою підвищення роздрібних цін. Адже це аксіома, яка зрозуміла навіть школяру.

Однак ніхто цьому не заперечував, і не тільки ми на Україні, але й усі республіки були наче загіпнотизовані обіцянками центру забезпечити надійний соціальний захист усім громадянам, усім верствам населення.

Можливо, саме тому ми не змогли зустріти цю реформу, яка нарешті відбулася, у всеозброєнні і використати всі можливості для того, щоб максимально пом'якшити негативні наслідки такого негайного підвищення цін. А наші можливості, треба відверто сказати, і без того були не дуже великі, але вони стали значно меншими наприкінці першого кварталу поточного року, протягом якого грошові доходи населення /я прошу вас це запам'ятати/ збільшилися на 15 відсотків, в той час, як національний доход республіки зменшився на 4,4 відсотка, обсяг промислового виробництва знизився на 4,1 відсотка, виробництво продовольчих товарів зменшилося більше, ніж на 5 відсотків /і знову таки роблю акцент/, виробництво продукції тваринництва зменшилося на 12,4 відсотка. Все це, шановні колеги, - об'єктивні фактори, з якими не можна не рахуватися.

На яке ж диво розраховували ті, хто сподівався, що після підвищення цін можна буде зайти до крамниці і побачити повний перелік забутих уже нині товарів продовольства, і таке інше?

Звідки такі надії?

Проте, я мушу бути самокритичним, це аж ні найменшою мірою не зменшує вини деяких республіканських урядових структур, котрі не використали час, що таки був у їх розпорядженні, для розробки ефективних заходів з метою недопущення хоча б тих грубих викривлень, які проявилися під час підвищення цін. А вони були, і про це треба чесно сказати. Я наведу лише декілька найбільш характерних прикладів.

Так, можна було б, напевно, передбачити, що під час переоцінки товарів торговельні організації намагатимуться по максимуму застосувати торговельні надбавки. Вони були встановлені, як вам відомо, до 20 процентів. Коли почали перевіряти, то не знайшли майже жодного прикладу, коли було 19 чи 18 процентів надбавки. Я вже не кажу, що не було і близько ні п'яти, ні десяти процентів. Скрізь однаково - двадцять процентів. І, на жаль, відповідні органи аж ніяк не перешкодили їм це зробити.

Або взяти товари, які ще до реформи реалізувалися за так званими договірними цінами, а не за фіксованими державними. Цілком очевидно, що зміна масштабів, яка прийшла, не поширювалася на ці види товарів, особливо з перших же днів. Бо сировина, продукція були закуплені ще до підвищення цін. Але працівниками кооперативної торгівлі, які недовго думали, були збільшені і договірні ціни майже вдвічі. /Шановні товариші, я дуже прошу, або слухайте, або, будь ласка, я сяду на своє місце/.

В результаті ми побачили шалені, абсолютно незбагненні ціни на делікатесні види ковбас, які коштували і 25, і 30, і навіть, як мені казали, бо я сам цього не бачив, 38 карбованців. Невимовне неподобство діється нині у побутовому обслуговуванні населення. Я звертаю вашу увагу на те, що саме в цій сфері не намічалося підвищення цін разом з підвищенням роздрібних цін на товари і продовольчі продукти. Треба сказати відверто, що з мовчазної згоди місцевих Рад у перукарнях деяких міст /Наприклад, у Києві/ беруть за чоловічу стрижку зараз і 7, і навіть 10 карбованців, а жінкам, щоб зробити зачіску, доводиться "розкошелюватися" на 30 і більше карбованців. Звичайно, органи виконавчої влади не повинні були

допускати всього цього. І запевняю вас, що Уряд і зараз, і надалі рішуче викорінюватиме будь-які спроби порушити встановлену систему ціноутворення і обов'язково наведе чіткий порядок у цій справі.

Водночас, шановні колеги, хочу категорично відкинути звинувачення Урядові України в тому, що начебто він зацікавлений у реформі цін, бо це, мовляв, дасть йому можливість приховати якісь свої недоробки. Це абсолютно не відповідає дійсності. Ось судіть самі з такого невеликого розрахунку.

Додаткова виручка в республіканський бюджет за рахунок реформи цін протягом тих дев'яти місяців, що залишилися, становитиме 19,4 мільярда карбованців. У той же час усі види компенсаційних виплат складатимуть 45 мільярдів карбованців, у тому числі із бюджету - 32,1 мільярда карбованців. Порівняйте - 19 і 32. Тобто, шановні колеги, весь "інтерес" республіки і її Уряду вимірюватиметься додатковим дефіцитом бюджету в розмірі 12,7 мільярда карбованців. Очевидно, що підвищення роздрібних цін, якщо й вигідне комусь, то в усякому разі не нашій республіці.

Незважаючи на всю гостроту соціально-економічної і, перш за все, фінансової ситуації, Уряд республіки вжив ряд заходів щодо захисту /звичайно, наскільки це можливо/ життєвого рівня народу України від негативного впливу підвищення цін.

По-перше, нами збільшено суми компенсаційних виплат на 5 карбованців на місяць. Я хочу скористатися можливістю й одразу відповісти на запитання Миколи Поровського, чому саме 65, а не 60.

Це зроблено для того, щоб компенсувати населенню додаткові виплати на сплату податків з продажу основних видів харчування -

м'яса і м'ясопродуктів, молока і молокопродуктів, яєць, борошна, крупів, рибопродуктів, олії, солі, цукру, маргаринової продукції, чаю, макаронних виробів. На це спрямовано понад 3 мільярди карбованців додаткових видатків бюджету. Тобто ми частково знизили тиск 5-процентного "президентського" податку на доходи населення. Але, шановний депутате Миколо Поровський, я прошу вас, та й інших депутатів зрозуміти, що наша республіка є "вивізною". Тобто республікою, яка вивозить товари. І нам просто, пробачте, вигідно, щоб за нашу продукцію десь за межами України розплачувалися за підвищеною ціною. Тобто ми на цьому дещо вигадуємо. Своєму ж населенню ми компенсували цей податок, причому навіть з деяким хоч невеликим, але перебільшенням. За розрахунками виходило 4 карбованці 75 копійок. Хтось скаже, мовляв, це дрібниця. Може, й дрібниця, але без копійки карбованця не буває.

Я вам скажу чесно, товариші, що наша республіка, якщо відмінити податок /це зробити можна/, програє двічі. Бо, перше, ми повинні тоді відібрати ці 5 карбованців, що дали народу. А це вже неприпустимо. Ми будемо вивозити свою продукцію за межі України і втрачати, за нашими підрахунками, за рік майже 2 мільярди карбованців. Ось що за цим криється.

Друге. Передбачено підвищити розмір місячної зарплати та інших доходів громадян, які не підлягають оподаткуванню, до 165 карбованців включно, замість 160 карбованців, запропонованих союзними органами.

Третє. Нещодавно Урядом скасовано діюче обмеження за розміром сукупного доходу на члена сім'ї /ви пам'ятаєте - 280 карбованців/ при встановленні компенсаційних виплат у розмірі 45 карбованців сім'ям з неповнолітніми дітьми у зв'язку з подорожчанням товарів дитячого асортименту. Відмінено довідки про доходи сім'ї, що значно спрощує процедуру компенсаційних виплат і поліпшує фінансові можливості багатьох сімей, що мають дітей.

Четверте. Прийнято рішення про запровадження нових щомісячних виплат у розмірі 45 карбованців непрацюючим жінкам, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років.

П'яте. Студентам і учням середніх спеціальних навчальних закладів збережено вартість харчування, яка діяла до підвищення роздрібних цін. Кілька слів про так званий шахтарський "тормозок". До підвищення роздрібних цін його вартість становила від 80 копійок до 1 карбованця 50 копійок. Зараз він коштує 3 карбованці 30 копійок, але шахтарям компенсаційні виплати збільшено до 105 карбованців, у той час як іншим верствам населення, як ви знаєте, тільки до 65 карбованців.

Шосте. Створена і приступає до роботи Державна інспекція Української РСР по контролю за цінами, мета якої - забезпечити надійний захист населення від безпідставного зростання цін і тарифів на товари та послуги. Слід підкреслити, що місцеві органи будуть позбавлені будь-яких можливостей втручатися в її роботу. Ця інспекція має особливий статус і найширші повноваження по контролю за реалізацією державної політики в галузі ціноутворення.

Сьоме. Для термінового практичного вирішення всіх питань, пов'язаних із здійсненням компенсаційних виплат населенню, створено спеціальну республіканську комісію, робоча група якої працює щоденно, без вихідних днів. Усім відомі телефони, за якими можна дзвонити для того, щоб отримати відповідь і дати якусь необхідну інформацію.

І нарешті, враховуючи надзвичайне, я б сказав, архіскладне економічне становище України, ми не змогли в поточному році перерахувати 8 мільярди карбованців до союзного фонду

стабілізації. Більше того, ми не можемо передати центру жодної копійки з тих 9 мільярдів карбованців, які Україна повинна була внести до союзного фонду соціальної підтримки населення. Інакше, шановні депутати, нам аж ніяк не вдасться хоч трохи підтримати в цей скрутний час свій власний народ.

Всі перелічені засоби, незважаючи на вагомість деяких з них, є лише першою, можна сказати, пожежною реакцією Уряду республіки на здійснену центром реформу цін. І вони вже найближчим часом будуть суттєво розширені. Мається на увазі насамперед припинити справжнє пограбування людей союзним Міністерством шляхів, яке підвищило вартість проїзду в приміському залізничному транспорті до розмірів, котрі не вкладаються ні в які рамки здорового глузду. Ви, мабуть, знаєте, що підвищено тарифи в п'ять, шість і навіть у десять разів. А саме цим транспортом користуються величезні групи робочого люду, які приїздять щоденно на роботу в Київ, Харків, Дніпропетровськ і в інші великі міста. Тому я звернувся до шановних товаришів Павлова і Конарєва з вимогою негайно покласти край діям, які викликали справжню хвилю справедливого обурення людей.

Далі. Ми переведемо на режим нульової рентабельності всю мережу робітничих їдалень, а студентським та шкільним надамо підтримку за рахунок бюджетних коштів та позабюджетних фондів. Завдяки цьому ціни у них істотно знизяться.

Крім того, ми ще раз переглянемо бюджетні статті /а саме цим зараз і займається Міністерство фінансів республіки/ і, думаю, знайдемо все-таки можливість знизити ціни на деякі продукти харчування.

Враховуючи високі кооперативні ціни на варено-копчені, сирокопчені, напівкопчені і копчені ковбаси, прийнято рішення

дозволити м'ясокомбінатам реалізувати ковбасу, вироблену із державних ресурсів м'яса, по оптових цінах з урахуванням торгової знижки в розмірі 5 процентів. За цих умов роздрібні ціни на вказані види ковбас знизяться, я гадаю, десь на 4-5 карбованців. До цього треба додати, що за дорученням Уряду республіки Комітет цін скасував явно завищені націнки в громадському харчуванні. Керівникам цих підприємств, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, надано право при необхідності знижувати розміри затверджених націнок.

І ще одне, шановні депутати. На розгляд Верховної Ради республіки буде внесено проект закону про реформу оплати праці і про мінімальний споживчий бюджет з метою індексації доходів, а також встановлення граничного рівня мінімальної заробітної плати.

На жаль, шановні колеги, при всьому моєму бажанні я не можу сказати, що при реалізації усіх цих і навіть інших додаткових заходів, які проробляються при підготовці нашої програми стабілізації економіки, життєвий рівень народу України швидко поліпшіться.

Ми зараз, як відомо, уже не виступаємо, а надалі тім більше не збираємося виступати в ролі слухняного хлопчика, проте варто усвідомлювати, що республіка сама по собі знизити масштаб цін просто не в змозі. Адже ми живемо не у вакуумі, а в живому оточенні. І якщо допустити навіть, що таке сталося, то ми за дуже короткий строк були б просто спустошені сусідами. А якби при цьому ми ще й відмінили б купони /а дуже багато є таких пропозицій, навіть мій заступник товариш Урчукін поклав мені вчора доповідну записку з цього приводу/, то можна собі уявити, що стало б з нашим споживчим ринком буквально на другий день.

Шановні колеги, скажу ще так. Мені б дуже хотілося, щоб кожен громадянин України усвідомив одну принципово важливу істину: і народ, і Уряд республіки зараз знаходяться по один бік барикад. І немає в нас іншої мети, ніж поліпшити життя людей. Досягнення цієї мети, на жаль, ще багато в чому сковується старими, віджилими організаційними структурами. Саме тому післязавтра на сесії Верховної Ради, я сподіваюся, розпочнеться надзвичайно відповідальна справа - докорінна перебудова всієї системи виконавчої влади в республіці. Але це вже інша розмова.

І на закінчення я хочу використати рядок із звернення Народної ради, Руху, яке щойно прозвучало. Я маю на увазі вимогу припинити сповзання економіки в кризу. Зараз Уряд республіки саме цим і займається і потребує підтримки народу, як ніколи раніше.

Зрозумійте, дорогі співвітчизники, що ті страйки і будь-які інші акти громадянської непокори, які, на перший погляд, начебто спрямовані проти диктату центру, насправді завдають відчутного удару в спину Урядові республіки, а по великому рахунку - і України в цілому.

Вихід із кризи і досягнення Україною державного суверенітету

- це дві колії нашого єдино можливого історичного шляху. І навіть найменший його відрізок нам не подолати без громадянської згоди, витримки і напруженої праці.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Переходимо до відповідей на запитання. Спочатку на письмові, гаразд? Відводимо 15 хвилин на це.

ФОКІН В.П. "Чи не здається вам, що треба вживати більше заходів для захисту економічних інтересів України, зокрема для зменшення пограбування в інтересах військово-промислового комплексу?

Коли будуть наші гроші? Депутат Захарук".

Я сказав, що ми жодної копійки ще не перерахували ні у фонд стабілізації, який саме для цього і створювався, ні у фонд соціальної підтримки населення.

А взагалі, я можу вам сказати, шановний депутате Захарук, що ми з вами затверджували державний бюджет по доходах у сумі 23,1 мільярда карбованців, а по видатках - 27,5 мільярда, тобто з дефіцитом 4,4 мільярда. Так от, у першому кварталі до республіканського бюджету надійшло всього 4,1 мільярда карбованців замість 5,4, на які ми розраховували. Недодержано 1,3 мільярда.

Ще раз повторімо: й копійки не відшкодували. Тепер щодо союзного фонду. Ви маєте уявлення, що являють собою союзні податки?..

ГОЛОВА. Вітольде Павловичу, не влаштовуйте дискусії з залом.

ФОКІН В.П. Я відповідаю на запитання.

Ми відшкодували 2,8 мільярда, це те, що повертається нам для того, щоб ми виплачували пенсію, бо ми зараз ще не поділені на дві абсолютно автономні структури, ось у чому справа.

"Чи не розцінюєте ви дії союзного Уряду з підвищенням цін без належної компенсації як цілеспрямовану заплановану акцію по зменшенню таким шляхом української нації? Адже підняті ціни на продуктові і промислові товари призведуть до різкого зменшення народжуваності, яка вже на сьогодні є найнижчою серед республік країни".

Записка без підпису, але не має значення. Я, звичайно, не згоден в автором. Хіба тільки на Україні підвищено ціни? Хіба тільки проти українців спрямована ця акція? Мабуть, ні. До речі, якщо не рахувати прибалтійські республіки і Росію, то тільки тоді Україна буде на першому місці по зниженню народжуваності.

"Ціни у нас були політичними, ринкові відносини, безумовно, повинні їх змінити. Але хто, які економісти рахували реальні витрати на ті чи інші товари?

Не науковий, а антинауковий підхід - збільшувати ціни в два з половиною, в три, чотири рази, цей підхід був би ганебним і в застійні часи. Яка ваша думка: хто конкретно в Уряді за це відповідає? Депутат Хилюк".

Шановні колеги! Ви, мабуть, чули відповідь на це запитання, яку дав Президент нашої країни. Коли його звинуватили в тому, що ціни підвищено в три-чотири рази замість обіцяних 80 відсотків, він відповів, що на деякі товари ціни, дійсно, підняли в три-чотири рази, на деякі навіть не змінили, а в середньому вийшло 80 відсотків. Зразу ж скажу, я з таким підходом принципово не згоден. Я вже вам зараз казав, що саме в такий спосіб діяв Міністр шляхів товариш Конарєв, який мені, приміром, так і відповів. Я не погодився з ним і вважаю, що на далеку відстань людина їде раз на рік чи, може, двічі, а на роботу їздить щодня. І підвищувати в 5-10 разів - це абсолютно неправильно.

А відносно того, які економісти рахували реальні витрати, я ось що хочу нагадати вам, шановний авторе цієї записки. Адже серед вас і зараз дуже багато прибічників так Званої концепції "500 днів". Ви знаєте, що саме ці темпи підвищення роздрібних і оптових цін було передбачено цією програмою, а її розробляли досить потужні наукові сили.

"Что делается для организации выпуска большего количества товаров народного потребления, большего количества продуктов питания?

Вопрос, конечно, очень интересный. Что делается? Прилагаются максимальные усилия для того, чтобы убедить не бастовать шахтеров, работников троллейбусных и автобусных парков. Все должны понимать, что если люди не вышли на работу из-за забастовки киевских транспортников, то это прежде всего удар по производству, удар по объемам товаров народного потребления.

"От повышения розничных цен республика получит 19 миллиардов рублей. Куда и сколько поступят остальные деньги?".

Товарищи, я думаю, что автор написал записку до того, как я об этом рассказал. Поэтому позвольте мне на нее не отвечать.

ГОЛОВА. Останнє.

ФОКІН В.П. Товариші, знову виникає питання, яке вже обговорювалося. Коли депутат стоїть біля мікрофона, то перш ніж поставити запитання, він обов'язково виступить і дуже багато втратить часу, а тут він дуже лаконічно викладає своє запитання.

"Чи передбачається перегляд існуючих норм виплати добових. Якщо так, то коли?"

Дуже правильне запитання. Так, дійсно, передбачається, і зараз в союзних органах виробляється саме така постанова, яка враховуватиме всі довідкові документи. Буде збільшено кошти на утримання кожної особи, яка знаходиться у відрядженні. Ми чекаємо такий документ.

Депутат Поровський: "Ви не відповіли на поставлене мною запитання від мікрофона; чи оподатковуватимуться худоба та інша живність, фруктові дерева і подібна власність селян?"

Якби ви, шановний пане Поровський, підійшли, ви б побачили, що я собі навіть записав ваше запитання і мав на увазі

обов'язково на нього відповісти, а оскільки ви вже звернулися і письмово, то я скажу: це буде звичайна орендна плата за землю. Стосовно якихось податків на худобу, живність, фруктові дерева, тобто на все, що входить до селянського господарства, - про це я не чув і я вважаю, що це просто чутки. Хтось їх поширює, може, свідомо, а, може, і ні.

Дуже цікаве питання. Народний депутат Колеснік питає: "Шановний Вітольде Павловичу, якщо ми по один бік барикади, то хто по інший?"

Мушу на нього відповісти. Я вважаю, що по інший бік барикади

- ті, хто не розуміє, що Україна, як і абсолютно всі інші республіки нашого Союзу, твердо стали на шлях незалежності, самостійності, і я гадаю, що вони дуже і дуже помиляються і собі, і нам на біду.

"Ви назвали підвищення цін "операцією без наркозу". Згоден, але що робити? Понизити ціни? Винесуть товари. Збільшити зарплату за рахунок бюджету України? Але він дефіцитний. Привести ціни і зарплату у відповідність без введення власних грошей неможливо. Чи планує Уряд введення власних грошей?"

Шановний депутате Піскун, дуже цікаві запитання. Жаль, що на них немає якихось зважених цікавих відповідей. Бо, дійсно, утворюється ситуація, яка дуже нагадує безвихідь. І нам треба задуматись, перш ніж якимось чином вирівняти оці ножиці. Ми працюємо зараз над програмою виходу з кризового становища. Вона матиме вигляд комплексної програми надзвичайних дій нашого Уряду. Ця програма в загальних рисах уже змонтована, але вона потребує ще дуже великої експертизи. Там ми намагаємося знайти відповідь і на ці питання.

Але я хочу сказати відносно власних грошей. Шановні

колеги, я дуже глибоко вивчав це питання і переконався в тому, що на якомусь етапі ми обов'язково будемо їх мати. Але скажіть, якщо навіть зараз були б не рублі, а карбованці, і в той же час тривав би шахтарський страйк, так само стояли тролейбуси, автобуси, так само не було чим сіяти, орати і таке інше, то хіба ми вийшли б з цього кризового становища?

Я не буду критись, ми зараз підготували пропозицію Уряду, більше того, я вже веду переговори з Валентином Сергійовичем Павловим. На жаль, захворів наш Міністр фінансів, бо він мав саме сьогодні ввечері відбути до Москви для остаточного вирішення.

Ми приймаємо, чи прийняли таку пропозицію: на наших радянських грошах робити спеціальні відзнаки і щоб ці гроші були тільки у сфері продуктових крамниць. Це треба зробити для того, щоб можна було за них купувати продукти народного вжитку, найнеобхідніші продукти, що входять до споживчого кошика. Якщо ми це зробимо, я вважаю, що ми будемо досить добре застраховані від несподіванок.

Шановні колеги, я розумій, чим викликав такий шум, але ж зважте на те, що скільки б не було тут вас, депутатів, у кожного буде своя думка. А думки, мабуть, будуть полярно протилежні. Тому ми шукаємо вихід, як кажуть, найбільш оптимальний.

"Указ Президента СССР о компенсации вкладов в Сбербанке издан 22 и оглашен в 21.00... Лично установил, что компенсировать все вклады... "/извините, просто очень плохо разбираю почерк/ "...а не 1 марта, как предусмотрено Указом. Предполагает ли Правительство Украины принять свои решения на этот счет? У меня не вызывает сомнений и то, что компенсация в 40 процентов - грабеж при росте цен в 2-4 раза... следует говорить о размере компенсации в 100 процентов, не менее. Депутат Шеховцов".

Трудно не согласиться с депутатом, конечно, исключая в записке острые обороты, что 40 процентов - это, конечно, не компенсация. Но по нашим расчетам, размер компенсации достигает все-таки порядка 60 процентов. Но я хочу, уважаемый депутат Шеховцов, сказать вам еще вот о чем. Мы все подвержены действию стереотипов. Мы все находимся под впечатлением однажды услышанного. И вот так однажды выступил по телевидению товарищ Щербаков Владимир Иванович и заявил, что будет компенсироваться разница в цене буквально всех продуктов и товаров. Я думаю, он оговорился, потому что речь шла о компенсации цен только потребительской корзины и товаров детского ассортимента.

ГОЛОВА. Вітольде Павловичу, час вичерпано. Так же можна до вечора. Ви ж бачите, що робиться. Давайте домовимося закінчити відповіді на запитання через десять хвилин. Ми ж не можемо перетворити нашу сесію у вечір запитань і відповідей.

ФОКІН В.П. "А что, если на Украине отменить пятипроцентный налог, а все остальные товары продавать с пятипроцентной надбавкой?"

Товарищ Черненко, вы близки к тому, о чем и мы думали. Но постепенно мы пришли к такому заключению: это было бы просто не порядочно по отношению к тем, с кем мы обмениваемся товаром. Сказали бы, что мы им даем специальную наценку. У нас без пятипроцентной, у них с пятипроцентной.

Но еще раз подчеркиваю: мы компенсировали эти пять процентов. Более того, буквально позавчера, нет, в субботу, я подписал еще одно постановление, согласно которому отменяется пятипроцентный налог на продукты детского питания и на детский ассортимент товаров.

"В связи о подорожанием сырья и топлива цены на строительные материалы возросли в три - три с половиной раза, что приведет к резкому сокращению строительства".

Уважаемые товарищи, вы правильно понимаете вопрос, но забываете, что объемы строительства сократятся в первую очередь от того, что не будет строительных материалов, а не от того, что они подорожали. Строительные материалы не остаются, все используются.

"Ви сказали, що Уряд вживатиме заходи щодо договірних цін й інших викрутасів у торгівлі, але скажіть конкретно, коли це буде?"

Шановний депутате Рапій. Я сказав, що Уряд буде дотримуватися тих норм стосовно договірних цін, які дійсно впроваджено. Але я був і залишаюся поки що прибічником такої теорії: ціни можуть бути при сьогоднішньому стані споживчого ринку тільки двох категорій - ціни суворо фіксовані і ціни регульовані, тобто обмежені відповідним рівнем рентабельності. Відносно договірних цін. Коли мене запитують, що ж то за договірні ціни і хто з ким домовлявся, то я відповідаю: домовляються торгова мережа /здебільшого кооперативна/ і той, хто виробляє цю продукцію.

"Чи не досить вже кивати лише на Москву, можливо, причина нашого становища криється у "ефективній" діяльності самого Уряду?"

Кожен має право мати власну думку. Я особисто так не вважаю, хоч і критично ставлюся до результатів діяльності Уряду, який я очолюю.

"Які повноваження вам необхідні для дійсно елективного керівництва державою?"

А ось за це запитання, шановний депутате Костенко, я дякую вам. Я буду мати можливість, доповідаючи про програму

дії Уряду, поставити і кілька обов'язкових вимог, в тому числі і до вас.

"Як реагує Уряд республіки на Указ Президента про відміну заборона вивозу товарів з республік? Наскільки відомо, цей Указ вступає в дію з завтрашнього дня".

Дякую, шановний депутате Козаренко, хоч ми з вами полаялися останнього разу, але дякую вам за це розумне запитання.

Пробачте, Леоніде Макаровичу, що я вас закликаю у свідки, але саме це запитання привело мене до трибуни на засіданні Ради федерації. Я прямо сказав Президенту, що цей Указ підривав тільки що народжувані горизонтальні зв'язки, які тільки що стали розвиватися, тільки почали виконуватися міжурядові угоди. Цей Указ дуже багато в чому завадить виконанню наших договірних зобов'язань. Він навіть мене спитав: "Ну якщо сім днів мало, то, може, тобі дати десять днів?" Я сказав, що просто треба під іншим кутом зору подивитися на цю програму.

ГОЛОВА. Вітольде Павловичу, я підтверджую це, я більше скажу, що на засіданні Ради федерації цей Указ не обговорювався.

І ще одне. Після виступу заступника Прем'єра Догужієва було зрозуміло, що такого Указу не буде, тому що він підтримав пропозицію не тільки України, а й інших республік, щоб діяли дві лінії: по вертикалі й горизонталі. Але чомусь Указ з'явився. Мені про це також невідомо.

Ще дві хвилини.

ФОКІН В.П. "Введення соціального захисту дітей на забрудненій радіонуклідами території, не пов'язане з додатковим

навантаженням, може бути здійснене по показнику щільності забруднення цезієм понад 1 кі/км. кв.? Чи до п'ятої річниці буде введений цей захист дітей?"

Я вважаю, що ця пропозиція слушна, але просто не знаю... Цим питанням займається, зокрема, Костянтин Іванович Масик. Може, ви зможете відповісти? Тоді я відповім трішки пізніше, я пораджуся з ним.

ГОЛОВА. Втратив голос наш перший заступник - захворів.

ФОКІН В.П. "Неужели вы верите в зашиту рынка при обозначении денежных единиц опознавательным украинским знаком? Кому эта операция под силу в банках, магазинах и так далее? Кому нужна эта дикая работа? Один вопрос. И какие органы и институты потребления... "А это уже второй вопрос.

Значит, по первому вопросу я отвечу депутату Рябченко следующее. Есть извечная, знакомая нам с детства пословица: критикуя, предлагай. Если у вас имеются другие предложения, мы охотно их выслушаем. Пока что не один я, а огромное множество специалистов пришли к такому заключению. Но - еще раз говорю - если вас посетило такое озарение, и у вас есть предложение, то спасибо.

ГОЛОВА. Вітольде Павловичу, вже все, дякую. Ми не будемо більше продовжувати відповіді на запитання. Це проблема настільки широка й глибока, що можна відповідати тривалий час, тим більше, що вже дещо й повторюється.

Шановні народні депутати, нам потрібно порадитись. Отже, записався на виступ 21 народний депутат. Я прочитаю цей список: Валеня, Артеменко, Касьяненко, Бойко, Жук, Степенко, Сметанін, Матійко, Веретенніков, Єщенко, Баландюк, Барабаш, Яковишин, Черненко, Герц, Чародєєв, Кінах, Ягоферов, Сватков, Волощук, Шкарбан.

Можна по 5 хвилин послухати тих, хто записався, й цим обмежитись.

Я прочитав прізвища записаних, які мені подав секретаріат. Давайте не будемо сперечатися. Спочатку послухаємо тих, що тут є. Дякую, Вітольде Павловичу. Прошу всіх зайняти свої місця. Я надаватиму слово з трибуни. Регламент 5 хвилин.

Ви вже по процедурі раз виступали. Спочатку треба питання обговорити, а потім будемо думати, що робити. Ще ж ніхто не виступив.

Слово надається товаришу Валені. За ним виступатиме Артеменко. Регламент 5 хвилин.

ВАЛЕНЯ І.Ю., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи /Комсомольський виборчий округ, Харківська область/. Шановні депутати! Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні виборці України! Я повністю згоден з тим, що сказав Вітольд Павлович: зараз Верховна Рада, Уряд України і народ України по один бік барикад. Зустрічаючись із виборцями, виступаючи на підприємствах /до речі, на Паску я виступив на трьох підприємствах міста Тернополя і в міській Раді/, я спостерігав, як наші люди завжди запитують, чому досі у Верховної Ради немає конкретної програми. І я їм відповідав, що у нас з вами в конкретна програма виведення України з кризи. Яка це програма?

Це - концепція нової Конституції України, це - проект нового Союзного договору, в якому ми віддамо всі повноваження на гору,

новому координуючому органу, лише в трьох галузях.

Перше - це оборона, включаючи ядерні сили. Друге - космічні дослідження. І третє - екологія. Всі інші питання Україна вирішуватиме сама.

Це насамперед. По-друге, функції в трьох названих галузях ми передаємо не навічно, а лише на деякий час, і це будемо постійно переглядати. Крім того, функції ми підкріпимо конкретними внесками у фонд цього координуючого органу, внесками, розміри яких будемо визначати ми з вами тут, а не Павлов, у центрі.

Ця наша конкретна програма включає також негайне створення нашого, українського національного банку. Ця наша програма включає й негайне створення незалежної української митниці. І кордони, якщо вони будуть потрібні, такі кордони, щоб зберігали наше народне добро. Ця кава конкретна програма включає введення власної грошової одиниці, але не просто введення. І я повністю згоден з нашим премьером у тому, що нам потрібно ввести грошову одиницю таким шляхом. Економісти підраховують багатство України. І саме на відповідну суму цього багатства ми випускаємо наших грошових одинець. І не так важливо, як вона буде називатись - карбованець, гривна чи ще інакше, на честь того чи іншого діяча України. Що це значить? Це значить, що кожен з нас отримуватиме платню "горбатими рублями" й нашими українськими карбованцями. Двадцять чи п'ятдесят процентів ми будемо отримувати платні й пенсій карбованцями, а решту - "горбатими рублями". З часом кількість карбованців збільшуватиметься, і до кінця перехідного терміну - я вважаю, що це буде рік, - ми повністю витіснимо "горбаті рублі" з території України. Таким чином ми введемо грошову одиницю, яка від самого зародження буде конвертована на території України. Тобто підкріплена конкретною продукцією, яку ми маємо сьогодні і яку будемо мати в майбутньому. Після того, як за якістю наша продукція

стане конкурентоспроможною на території Молдови, Білорусії, Росії й так далі, тоді й наш карбованець буде конвертований на території, яка поки що називається Радянським Союзом. А згодом, коли якість нашої продукції здобуде вагу на міжнародному ринку, наш карбованець стане конкурентоспроможним і на всій земній кулі.

Я гадаю, що це здійсниться до квітня 1996 року, тобто максимальний термін - 5 років. Через 5 років, після 15 чи 16 квітня 1996 року, за нашим українським карбованцем будуть ганятися, як сьогодні ганяються за американським доларом.

Третє. Ви запитаєте, де взяти гроші, щоб випустити цю валюту, наш карбованець. Є така можливість. Нині вже є попередня домовленість з українською діаспорою за межами України - Канада, Австралія і Штати. Не треба "окати" і не треба сміятися. Це реально. Вони нам дадуть гроші, валюту для випуску нашої власної грошової одиниці.

Четверте. Необхідне прийняття присяги всіма військовослужбовцями на території України зараз, негайно, з 1 червня чи 1 травня. Присяги на вірність народу України всіма військовослужбовцями, які служать на території республіки.

ГОЛОВА. Я прошу дотримуватися регламенту.

ВАЛЕНЯ І.Ю. П'яте. Повна передача з 1 липня 1991 року всього союзного майна у власність народу України і проведення на території України конкретної науково обгрунтованої конверсії з тим щоб не виготовляти непотрібну продукцію. Не треба випускати танки, нехай на танковому заводі в Харкові люди краще отримують зарплату, сидять дома, в'яжуть і розказують одне одному анекдоти. Ми не будемо витрачати метал на танки для Хусейна, а збережемо його

для іншої продукції.

Далі. Перетворення Верховної Ради України з 1 червня у постійно діючий орган. /Я просив би луганську делегацію не заважати. Це потрібно для того, щоб ви, товариші луганчани, вирішили, де будете працювати - тут чи там. Бо зараз ви ніде не працюєте/.

І останнє. Звернення Верховної Ради і Уряду України до всіх трудових колективів, до всіх громадян України - припинити страйки, повірити нарешті нам з вами і дати змогу будувати суверенну Україну. Це наша конкретна програма.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я прошу ораторів дотримуватися регламенту, а народних депутатів в залі поважати один одного.

Слово надається народному депутату Артеменку. Потім виступатиме депутат Касьяненко. Прошу.

АРТЕМЕНКО М.М., генеральний директор наукововиробничого об'єднання "Сад", директор Мліївського науководослідного Інституту садівництва Лісостепу України імені Л.П. Симиренка /Шполянський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні народні депутати, дорогі виборці! Усіх нас без винятку в однаковій мірі тривожить, хвилює і обурює рішення центру про підвищення цін. Та й хіба це слово "підвищення" відповідає ситуації? Треба сказати не підвищення, а десятикратне збільшення цін і таке ж зниження життєвого рівня усіх людей. То вже виходить далеко за межі економічної дестабілізації. Ця круто заварена каша викличе погіршення політичної ситуації і доведення до відчаю всіх людей.

Для того, щоб дати правильну оцінку такій, з дозволу сказати, реформі виходу на вільний ринок, щоб вивести народ на шлях добра і злагоди, потрібні не амбіції, не нервозність, не заклики,

а виваженість, розум, спокійний пошук шляхів захисту населення, насамперед дітей, матерів, пенсіонерів, які найбільше відчули на собі "турботи" Президента і його команди.

Мій онук каже: "Дідусю, тепер ніхто в школі не обідає, навіть ті школярі, що ходять на групу продовженого дня". "А як же, - питаю, - вони продовжують той день?" "А йдуть додому, пообідають, а потім повертаються на продовжений день".

Мені здасться, насамперед нам сьогодні треба розглянути питання щодо цін на дитячі товари і харчування в школах. Не знаю, правда, як це "впишеться" у президентський Указ. Це перше.

Друге. Тут лунали гасла: "Геть КПРС" і таке інше. Ну що можна сказати? Щоразу, виступаючи у парламенті, я закликаю до розуму, спокою і злагоди, бо всі депутати розумного блоку, я це підкреслюю, хочуть своему народу добра. Бо ж добро і спокій народу - то наше добро і спокій. І заклики "Геть!", "Ганьба!" не допоможуть. Потрібні розумні справи, пропозиції, дії.

Що ми пропонуємо? Пам'ятаєте, був такий лозунг під час революції 1917 року: "Завода й фабрики - робітникам, земля - селянам, мир - народам". Сьогодні від парламенту, від нашого Уряду якраз і вимагається здійснити цей лозунг. Я пропоную якнайшвидше провести на безоплатній основі роздержавлення всіх фондів, передати колгоспи, радгоспи, заводи, фабрики, шахти тим, хто там працює. Це на сьогоднішній день найкращий вихід із становиш.

Така приватизація дасть змогу в два-три рази підвищити всім зарплату, бо й ціни на продукцію, що її реалізовуватимуть заводи, фабрики, колгоспи, радгоспи, прийдуть у відповідність з цінами, прийнятими після 2 квітня.

Більше того, безоплатна передача фондів робітникам і селянам дає можливість негайно ввести механізм захисту пенсіонерів, які сьогодні перебувають на грані жебрацтва. У нас в конкретні пропозиції з цього приводу, ми можемо виступити в пресі, на телебаченні, радіо.

Закінчуючи, ще раз звертаюся до всіх депутатів. Якщо нам справді дорогі інтереси народу, якщо нам справді хочеться суверенної народної української держави, то треба думати, як її зробити багатою, а не ставити республіку через страйки і заклики до неробства на коліна перед капіталістами.

Я не взяв з собою книги Рейгана, яка вийшла в 1990 році у Москві. Він пише: якщо ми забудемо, що наша держава створена милістю божою, то ми самі підемо просити милостиню. Не забувайте про це.

І останнє. Дорогі депутати, доки ми будемо шарпати Уряд? Ми його обрали, то даймо йому можливість розвернутися. Це ж не колгосп чи радгосп, не завод чи фабрика, це - Україна. Треба ж зважувати на ситуацію. Ви думаете, що Леоніду Макаровичу і Вітольду Павловичу на тій Раді федерації просто було? То тут легко всім виступати, а їм треба думати, доїдеш чи не доїдеш додому. І я вважаю, що закликати до зброї - це не той метод, який потрібен нам сьогодні. Перед нами Союз, перед нами створення української держави, і якщо вона вам дорога, то слід пам'ятати, що не розбрід оцей і заклики, а дружба і солідарність, виваженість і злагода можуть вирішити наші проблеми. І саме цього чекають наші люди.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Касьяненку.

Потім виступатиме депутат Бойко.

КАСЬЯНЕНКО А.І., другий секретар Херсонського обкому Компартії України /Дніпровський виборчий округ, Херсонська область/. Уважаемый президиум, уважаемые депутаты! 2 апреля потребительский рынок Украины, как и всего Союза в целом, испытал самое сильное потрясение за последние тридцать лет. Последствия этого потрясения с каждым днем становятся все более взрывоопасными. Повышение цен оказалось более значительным, чем было официально объявлено. И это ударило практически по всем слоям населения.

Расчеты показывают, что при удорожании потребительской корзины в два с половиной раза советским гражданам для удовлетворения даже элементарных потребностей придется тратить около 250-260 рублей в месяц на члена семьи. А в крупных городах с учетом транспортных и других расходов - до 320 рублей.

Это означает, что примерно половина населения, даже учитывая компенсации, по уровню своего фактического потребления скатится за черту бедности. Необходимы чрезвычайные экономические, политические и социальные меры в рамках суверенной Украины и в целом по Союзу. Только таким путем можно вернуть доверие общества властям, подорванное грабительской реформой ценообразования.

В сложившейся критической ситуации, когда другие суверенные республики допускают нарушения подписанных соглашений, сводят на нет весь смысл проводимой реформы, необходимо надежно защитить население Украины от произвола разбушевавшейся неуправляемой стихии производителямонополиста, защитить наш внутренний рынок от окончательного распада. В связи с

тем, что буквально каждый день накаляется и без того взрывоопасная обстановка, предлагаю в срочном порядке принять чрезвычайные меры. В течении ближайшей недели выработать конкретное решение по социальной защите граждан, ожидаемое народом.

Предлагаю коренным образом пересмотреть политику компенсационных выплат и принять закон об индексации доходов населения, предусматривающий обязательное индексирование доходов граждан, работающих не в коммерческом секторе, на основании фактического роста цен, ежемесячно исчисляемых Советом Министров, снятие всяческих ограничений на рост фонда оплаты труда предприятий, ликвидацию взымаемого с предприятий налога на потребление, постоянную индексацию налогообложения доходов граждан и индексацию сбережений. Не подкрепленная никакими другими экономическими мерами, реформа цен может привести в скором времени к значительному увеличению массы денег в обращении, к обострению товарного голода, гиперинфляции.

Поэтому уже сейчас необходимо дать соответствующие полномочия Совету Министров до принятия пакетов законов. Давно пора понять, что интернационализация экономики не является показателем какой-то зависимости страны, а частью объективных процессов мировой экономики, что свидетельствует о силе и привлекательности нашего рынка. Рост капитала позволил бы Украине насытить рынок товарами, приобрести новые технологии, обучить людей современному производству. Считаю также, в случае самой крайней необходимости нам надо прибегнуть к использованию некоторой части стратегических запасов для срочного преодоления товарного голода.

Убежден, что в настоящее время не следует отменять применяемую купонную систему, ибо непоследовательные действия субъектов

федерации Союза ССР могут, в конечном счете, привести к распаду общесоюзного рынка, как ни тяжело об этом думать.

Для защиты внутреннего рынка Украины предлагаю в ближайшее время провести реформу исполнительной власти, ввести институт президентства. Уже сейчас требуется со стороны местных Советов и их исполнительных органов безусловное выполнение всех принимаемых Верховным Советом и Советом Министров Украины решений. В стране назрела острая необходимость создания контрольного органа Верховного Совета, следящего за деятельностью Совета Министров, исполнительных органов на местах. Здесь на прошлом заседании предлагалось слушать отчеты министров. Я думаю, что министры должны работать, а контролировать выполнение законов и постановлений должен специальный компетентный контрольный орган.

Сейчас Верховный Совет фактически не в состоянии контролировать постоянно растущие государственные расходы, которые в любой стране с кризисной экономикой всегда резко уменьшаются. У нас же все получается наоборот.

В заключение отмечу, что сейчас - именно тот момент, когда все силы нашего общества должны объединиться, если они действительно хотят осуществить переход от нашей абсурдной экономики к рыночной системе. Поэтому от нас ждут конкретных действий и результатов. Мы должны сказать людям правду. Это будет трудно, но другого выхода ради будущей лучшей жизни у нас просто нет. Забастовки и митинги просто ухудшают и без того кризисное состояние, отбрасывают нас еще дальше назад, превращают наши надежды на перемены в несбыточные мечты. Спасибо.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Бойку. Після

нього виступатиме депутат Жук.

БОЙКО І.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Кам'янсько-Дніпровський виборчий округ. Запорізька область/. Минуло два тижні з того дня, як було підвищено ціни практично на всі товари, якими користуються дорослі і діти, пенсіонери, інваліди, всі громадяни республіки.

Як великий маховик, у суспільстві набирає обертів справжній шок, який поступово, але впевнено підминає під себе всіх, і перш за все малозахищених громадян - інвалідів, пенсіонерів та дітей.

Що спонукало мене до виступу? До Верховної Ради звернулися президія районного комітету профспілки працівників агропромислового комплексу Кам'янсько-Дніпровського району від імені 16-тисячного колективу працівників сільського господарства, а також представників трудового колективу Запорізької атомної станції із зверненням у зв'язку з підвищенням цін. Я передам його вам, - Леоніде Макаровичу. Виступаючи від їх імені, від імені більшої частини нашої комісії, від імені малозахищених пенсіонерів та матерів, які щодня звертаються до комісії, я запитую членів Верховної Ради, я запитую вас, Леоніде Макаровичу, я запитую себе: чи маємо ми моральне право спостерігати за дослідницькою діяльністю Кабінету Міністрів Союзу РСР на території України? Чи ми повинні саме тут, у цьому залі, терміново вжити конкретних діючих заходів по захисту наших дітей, інвалідів, пенсіонерів від так званого

керованого ринку /іншого терміну поки що не знаходжу/?

Гадаю, що повинні. Наш обов'язок - захистити кожну людину. Що було запалом для вибуху людських емоцій у Білорусії, чим викликано новий синдром? Це життєвий приклад політики наших керівників. Головна причина не у піднятті цін, а в самому механізмі.

Усі - від селянина до міністра, всі ми добре знали, що ціни будуть підвищуватися, і ми розуміємо, що потрібно, щоб вони підвищувались. Нас люди докоряють не за те, а за суть процесу підвищення. В офіційних заявах, постановах, публікаціях на цю тему у березні наголошувалося, що підняття цін буде не більше, як у два рази. Був названий перелік груп товарів, які контролюються державою і таке інше.

А фактично ціни на дитячий асортимент, продукти харчування піднялися від 2 до 5, а часом і більше разів. Сьогодні панує повний хаос без будь-якого контролю. Зараз Олексій Миколайович Порада мені розповів, що вже по декілька разів ту ж саму варену ковбасу переварюють для того, щоб знову пустити її у продаж, але не знижують ціни. Супові набори за сім сорок - що можна тут говорити? До речі, багато товарів, навіть при їх наявності, стають недосяжними для людей, особливо людей похилого віку та інвалідів. Нас запевняють, що у цей складний період підприємства підтримують своїх працівників. Але, на жаль, більшість підприємств після відрахувань численних податків самі лишаються роздягнуті до нитки. А тому ми пропонуємо таке.

Перше, 5-процентний податок треба знімати не з якихось окремих груп товарів, як запропонувала Рада Міністрів, а вилучити його повністю як невчасно введений.

Друге. Припускаючи, що купони в певний час деякою мірою виконали

своє призначення, офіційно і негайно виключити їх з користування тому, що зараз, давайте говорити правду, купони - це самий дешевий товар.

Третє і, мабуть, головне. Як нам найшвидше визначити офіційний прожитковий мінімум для громадян України? Всі постанови та закони, які ми прийняли і будемо приймати щодо соціального захисту населення, не працюватимуть без закону про індексацію прибутків. Тільки з тим законом ми можемо підтягнути названу категорію людей до рівня нормального існування.

І від себе особисто. Я не прихильник введення грошової одиниці, але давайте говорити відверто. Вже сьогодні ясно, що громадяни похилого віку, мабуть, не доживуть до того часу, коли вони зможуть без клопоту придбати річ, яка їм потрібна, коли можна буде спокійно поїсти і одягнутись, здійснити те лікування, яке призначив лікар, одержати ті послуги, які має одержувати нормальна цивілізована людина. Ось якщо національна валюта України /після детального вивчення всіх "за" і "проти"/ сприятиме прискоренню розв'язання названих проблем, я голосуватиму за її введення, незважаючи на всі економічні та ідеологічні протидокази.

Треба поспішати. Опанувати цифри загалом по Україні - це зрозуміла річ. Але давайте врахуємо приватні можливості кожного громадянина України. Захистити наших громадян, особливо дітей та малозабезпечених, - значить захистити нашу Декларацію, про державний суверенітет України. Прошу вважати ці пропозиції колективним запитом народних депутатів України від більшості членів Комісії у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів. Дякую.

ГОЛОВА. Виступав народний депутат Жук. Після нього виступатиме депутат Степенко.

ЖУК В.В., перший секретар Сторожинецького райкому Компартії України /Сторожинецький виборчий округ, Чернівецька область/. Шановні товариші депутати! Думається, що розмова про підвищення цін і взагалі про обстановку, що склалась, повинна була відбутися заздалегідь, до 2 квітня. Впевнений, що багато чому можна і потрібно було б запобігти. І ще впевнений, що такі архіважливі заходи, як підвищення цін, без відповідної підготовки впроваджувати в життя не можна. Тим більше, що неодноразово на всіх рівнях було заявлено, що, по-перше, без ради з народом підвищення цін не буде впроваджуватися, що, по-друге, буде вироблено механізм захисту людей, і боятися підвищення цін не варто, що, по-третє, при високих цінах почнуть наповнюватися прилавки, і нехай хоч дорого, але щоб було. Крім того, в статті 9 Закону про ціни і ціноутворення, який ми недавно прийняли, записано, що Рада Міністрів республіки за погодженням Верховної Ради УРСР затверджує роздрібні ціни на хліб, борошно, м'ясо, молоко, дитяче харчування і таке інше.

А як в житті все склалося? Ні одна з умов - ні перша, ні друга, ні третя - не виконані, з людьми ніхто не радиться, механізм захисту не відпрацьований, а той, який є, - то не захист. Як нічого не було в магазинах, так і досі немає.

Обмануті люди залишилися віч-на-віч з сотнями своїх бід і проблем.

Ми чули звіт Вітольда Павловича про заходи, які вживає Уряд. Але основної проблеми вони сьогодні не вирішують. Хто більше всього відчув цю акцію? Думаю, що сім'ї, де є багато дітей. В нашому районі близько 8 тисяч сімей, в яких більше трьох дітей. Є багато таких, де 10 і більше дітей в сім'ї. Як їх можна сьогодні відправити в школу, коли вартість шкільної форми для дівчаток від 12 карбованців виросла до 50-65, або у 5-6 разів? Для хлопчиків зараз форма коштує 75-110 карбованців замість 20.

А вартість взуття, а всього іншого? До підвищення цін обід у шкільних їдальнях обходився у 30-40 копійок. Тепер більше одного карбованця. У школах діти перестали харчуватися, під питанням функціонування групи продовженого дня. А тут працюють вихователі

- що з ними, яка перспектива? Аналогічна обстановка складається і в дошкільних установах.

Посилання на місцевий бюджет не витримує ніякої критики. Кожен, хто знає, як він формувався, розуміє, якої складової там немає і що все профінансувати він не зможе. Для прикладу: у нас тільки для підвищення заробітної плати вчителям і медпрацівникам потрібно близько 5 мільйонів карбованців. Сьогодні для нормального функціонування народного господарства району потрібно мати додатково більше як 30 мільйонів карбованців. Де їх взяти сьогодні? Брати кредити у Держбанку /тут дорога відома/? Але сьогоднішні проценти за користування ними приведуть до банкрутства.

У зв'язку з високими державними цінами витрати на виробництво сільськогосподарської продукції збільшуються на 40- 50 відсотків, а виручка від реалізації - тільки на 25-29 процентів.

Чистий доход знизився більш ніж на половину. Стали збитковими і колгоспи. І це тоді, коли зараз всі мають прибуток, вільні кошти, зміцнілу економіку. Це зрозуміти і пояснити і собі, і людям неможливо.

На мою думку, до багатьох позицій постанови проти підвищення цін Урядом потрібно повернутися. Це питання про вартість одягу, взуття і всього іншого для дітей, обіди в шкільних і робітничих їдальнях і таке інше.

Потрібно ще раз розібратися в закупівельних цінах на сільськогосподарську продукцію. Не можна змиритися з тим, що вартість

пляшки води вища за вартість пляшки молока. Мабуть, немає потреби порівнювати затрати. Або закупівельна ціна одного кілограма зерна 20 копійок, а роздрібна ціна одного кілограма борошна вже 1 карбованець 20 копійок. Що, його легко виростити і так важко змолоти? Думаю, що навпаки. Мабуть, скрізь потрібно розібратися, як сформовані оптові ціни. Чи не буде так, що окремі підприємства будуть процвітати на біді і горі людей?

І ще про одне кілька слів. Думаю, що більшість людей розуміють, що майбутнє залежить у великій мірі і від кожного з нас. Не секрет, що багато хто зараз зайнявся політикою, забувши про все інше. Відбувається повний розвал економіки, посилюється політична нестабільність. Окремі мужі, займаючи посади аж до самого верхнього ешелону, цілеспрямовано розвалюють країну, при цьому одержуючи високі зарплати саме від цієї країни. У виступах офіційних осіб звучать слова, що є деструктивні сили, які гальмують перебудову. Вже шість років, як вона проголошена і як на арену вийшли ці сили. То за цей час не можна вже було розібратися, хто є хто? Думаю, що можна. Зараз у нас одна шана як тим, хто працює, не покладаючи рук, так і тим, хто підбурює людей, посилює нестабільність. І все це стає нормою життя. У країні, у республіці потрібно наводити саме елементарний порядок. І, мабуть, починаючи з нас, Верховної Ради. Наша безкультурність, безперестанне ходіння під час роботи сесії, базари біля мікрофонів аж ніяк не прикрашають депутатів, це поганий приклад для інших. За останній час щось не стало чути, що когось покарали і звільнили з роботи за зрив планових завдань, зменшення обсягів виробництва. Все всім сходить з рук. В той же час на селі вкрай погане матеріально-технічне забезпечення, в надзвичайне складних умовах проходить посівна. Як для весняного лану, так і

для себе особисто селяни не можуть придбати найнеобхіднішого. Закінчую. Скільки так може продовжуватися? Де межа терпіння? На усі ці запитання повинні дати відповідь і наш Уряд, і Президент країни.

Не можу не сказати і про таке. Біля мікрофону депутат Свідерський знову продовжує свої нападки на Комуністичну партію. Чи не пора вже схаменутися і зайнятися тими справами, які кожному з нас доручили наші виборці? Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Степенку. За ним виступатиме депутат Сметанін.

СТЕПЕНКО В.І., перший секретар Полтавського райкому Компартії України /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! Ми сьогодні обговорюємо надзвичайно важливе питання. Але на мою думку, ми повинні всетаки докопатися до головного. А головне, я вважаю, - це розібратися із Союзним договором. Ми говоримо, що пройшов референдум, що воля народу - за Союз. Але воля народу за Союз, і Україна повинна там бути як суверенна держава, яка самостійно вирішує економічні, соціальні й інші проблеми. До тих пір, поки ми цього питання не вирішено, ні про яке покращення економіки мови бути не може. Тепер, ми обрали Голову Верховної Ради, обрали Голову Ради Міністрів. Товариші, які привілеї мають ці люди, крім страшного тягаря відповідальності за стан справ, який сьогодні склався? А ми сьогодні говоримо: Уряд - геть, Голова Верховної Ради підписав документ про підвищення цін - він винуватий. А як він може не підписати, якщо підписали закупівельні

ціни на продукцію? Хто розбирається в економіці, не може так говорити. Я вважаю, що наш Уряд потрібно підтримати, треба врешті-решт дати нашому Уряду право навіть на помилку. Якщо ми цього не зробимо, нічого у нас не вийде.

Хіба можна сьогодні, ходячи по "гарячій сковороді", приймати якісь розумні рішення? Повірте мені, - крім помилок, ми нічого сьогодні не зробимо.

І ще одне. Мені хотілося сьогодні звернутися, товариші, з запитанням: чи ми віримо нашому Уряду, Президії Верховної Ради? Якщо віримо, давайте щось робити. Я звертаюся до страйкарів, до тих, хто сьогодні ніяк не стабілізує нашу економіку. Люди добрі, зрозумійте, що ми цим, крім шкоди, нічого не зробимо! Ми вимагаємо надати Декларації про державний суверенітет право чинності Конституції. Кому потрібен суверенітет, якщо ми сьогодні стоятимемо на колінах в економічному плані? Коли падаєш у прірву і кричиш "дайте мені волю", це, принаймні, не свідчить про здоровий глузд.

Товариші! Яке сьогодні різке збільшення виробництва? Тут виступають навіть учені мужі й говорять: мовляв, коли вжити якихось заходів - різко збільшиться виробництво продукції. Сьогодні повинне стояти одне питання: зупинити наше падіння. Якщо ми нього не зробимо, про який ріст можна говорити? Ви подивіться на дані агропромислової комісії: сьогодні на 12 процентів впало виробництво м'яса, на 8 процентів - виробництво молока. Це ж катастрофа. Але я вже тут 2 рази порушував питання - невже нікому розібратися в цьому? Якщо ми не піднімемо ціни на м'ясо і молоко, справи не поліпшаться. Ви повинні знати, що виробництво зерна має 250 процентів рентабельності, м'яса і молока - 20-25 процентів. Хто буде займатися виробництвом м'яса, молока? Ніхто. Відійшли від адміністративних методів, а до економічних, до карбованця, не прийшли. І в цьому криється причина того до ми страждаємо від такого становища.

На закінчення я хотів би, товариші, внести таку пропозицію: включити до порядку денного питання про Союзний договір. Ми повинні обговорити усі проблемі, що стосуються договору, вирішити всі питання і якщо треба, дати повноваження Леоніду Макаровичу і Президії Верховної Ради.

Повірте, що тільки ті люди, які діють впевнено, можуть вирішити питання.

Дякую за увагу.

Передаю звернення котелевських хліборобів до Верховної Ради Української РСР.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сметаніну.

СМЕТАНІН В.І., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Кіровський виборчий округ, Дніпропетровська область/.

Уважаемые народные депутаты! Уважаемый Председатель! Сегодня здесь прозвучало много конкретных предложений. Были и возмущения и эмоциональные всплески. Все это понятно. Мы встречались с избирателями и выражаем их возмущение, их мнение о том, что происходит.

Я не буду говорить о политических или экономических дискуссиях, подоплека их ясна. Я не буду подчеркивать, что у нас есть оппозиция. Мне сегодня, к примеру, прямо сказали: "Здравствуй, товарищ оппозиционер!" Это потому, что я в Партии демократического возрождения Украины. Не буду говорить и о том, что правящая партия нас загнала в этот угол, а сегодня она же оказала: если рабочие выйдут на демонстрацию, то мы встанем в первых рядах.

Я сегодня хочу предложить поддержать эксперимент, который начался в городе Днепропетровске по инициативе преподавателя Новикова. И я предлагаю нам сегодня - всем партиям, всем политическим движениям - консолидироваться вместе с уважаемым Правительством и с завтрашнего дня начать этот эксперимент.

Суть эксперимента такова. Самая низкая заработная плата у нас 90 рублей. Вчера Правительство докладывало и говорило, что прожиточный минимум - 150 рублей. Вот и давайте возьмем 150 рублей на проживание, прибавим 60 рублей компенсации на каждого и 5 рублей компенсации вот для этого пресловутого 5- процентного налога, положим всем в карманы.

Остальные деньги, сколько там мы еще зарабатываем, положим на книжку, чтобы семьи не пострадали, пусть на эти средства живут, а мы сами будем этим прожиточным минимумом обходиться месяц. С 17 числа и начинаем. Это и транспортные расходы, и газеты, словом, все. Только давайте не будем в транспорте пользоваться депутатским удостоверением /я не имею в виду самолет, а городской транспорт/, а ездить и платить деньги. Думаю, не умрем.

После месячного эксперимента подведем итоги: хватило ли нам денег, чтобы прожить более или менее сносно, или еще как, пока я не знаю. Потом обменяемся впечатлениями и вместе с Правительством будем решать, что делать. Ведь смотрите, сегодня стало модным говорить: дефицит бюджета, дефицит бюджета, как мы из него выберемся. И так подумаешь - действительно, вот сегодня в Союзе совершает Павлов эксперимент, и если бы мы цены свои оставили на прежнем уровне, Украину по досточкам, по косточкам уже растащили бы, тут вопросов нет. Значит, нам нужно думать о других мерах. О компенсации, индексации, повышении заработной платы, чтобы поднять жизненный уровень гражданина Украины, особенно малообеспеченных. Другими словами, нам нужно разобраться в этом бюджете.

Я уже третий раз говорю, а сегодня не просто говорю, я делаю официальный депутатский запрос Правительству и его руководителю товарищу Фокіну: когда, наконец, на рабочий стол народних депутатов вы положите расходную часть бюджета? Мы говорили о том, что это будет в феврале. Нет. Мы говорили - в марте. Нет. Почему это скрывается, в конце концов? Давайте же разберемся в своем собственном бюджете и тогда, может быть, станет яснее, куда идут наши деньги. На оборону ли, на космос или еще на какие-то антиграндиозные или слишком грандиозные мероприятия. И, возможно, мы сумеем, пользуясь нашей Декларацией о государственном суверенитете, пользуясь экономической самостоятельностью, все-таки защититься от союзного Правительства. Ведь когда мы говорим о заключении Договора, наверное, кому-то выгодно. Почему? Да потому, что и не надо, чего его заключать. Закон правительства о Кабинете Министров действует, он вас принизил, как только мог. У нас нет главы государства, нашей Украины, он сегодня должен подчиняться любому деятелю Кабинета министров, я уж не говорю о высших рангах. И поэтому сегодня заключение Договора - его жизнь нашей Украины. Что мы отдадим центру? Какой это будет договор? Это второй вопрос. Так давайте думать, как самим себя защитить. И этот вопрос - я поддерживаю предыдущих выступающих - нужно внести в повестку дня. И вот тогда, может бить, прекрасные предложения депутатов Касьяненко и Валені объединятся. Ведь когда мы после эксперимента, после этого прожиточного минимума, прийдем похудевшие, то, наверное, начнем думать серьезно. Ведь мы и в своих программах обещали, что мол, товарищи избиратели, будем заботиться об улучшении вашей жизни. А когда мы это обговорили, жизнь - то бала ще не так плоха. А что мы сегодня будем говорить? Год провел, мы по закону обязаны отчитаться. Но как же сказать людям, что мы улучшили их жизнь? Что ж мы такого сделали? Ведь в глаза стыдно людям смотреть. Давайте через месяц к этому вернемся, потом действительно составим мероприятия - границы ли закроем, зарплату ли повысим или, может, рубль свой введем. Но что-то надо делать. Так жить дальше нельзя!

Спасибо за внимание, товарищи.

ГОЛОВА. Оголошується перерва.

/Після перерви/

ГОЛОВА. Прошу займати місця. Запрошую народних депутатів до залу.

Слово надається народному депутату Матійку. За ним виступатиме депутат Веретенніков.

Шановні народні депутати! Я прошу дотримуватися регламенту, щоб нам усе ж таки завершити дане обговорення на цьому засіданні.

МАТІЙКО А.І., лікар хірургічного відділення Алуштинської центральної міської лікарні /Алуштинський виборчий округ, Кримська АРСР/. Уважаемые избиратели, уважаемые народные депутаты! Когда в 1967 году Аганбегян ратовал за повышение цен на мясо и молоко, успокаивая всех нас обещанием компенсировать потери повышением заработной платы, он никогда не отвечал прямо на вопрос, откуда он возьмет на это деньги. Если из госбюджета - то как быть с финансовым дефицитом и неизбежными потерями населения по другим статьям дохода? Если из доходов предприятий - то обязательно последует повышение себестоимости выпускаемой продукции, то есть в конечном счете тех же цен.

Так и произошло в результате сегодняшней реформы. Сегодня не только живьем снята шкура с налогоплательщика, но и разрушен его дом. А на этом фоне сам король в очередной раз оказался голым.

Не пришло ли время парламенту Украины выполнить свои обещания, данные студентам и шахтерам, и поставить вопрос об отставке

негоже экспериментирующего на народе союзного Правительства? Можно менять кабинеты и министров вопреки ложному мнению, что коней на переправе не меняют, если предстоящая переправа длинна и тяжела, а путь во мраке предстоит долгий, то оставляют лучших коней, а плохих выбраковывают. И кто не подчиняется этому правилу, тот погибает сам.

Известны экономические формулы теории межотраслевого баланса Василия Леонтьева и валового национального продукта Джона Кейнса. Наши экономисты, зная межотраслевой баланс Леонтьева, практически незнакомы с "мультипликатором" Кейнса или же думают, что он не относится к социалистической экономике. Этим и объясняются систематические недооценки Госпланом спроса на потребительские товары. То есть необходимы незамедлительная ликвидация распределительных и административных функций Госплана и отмена обязательных госзаказов на средства производства, ликвидация излишних предприятий группы "А", поглощающих больше ресурсов, чем они производят. Таковыми сейчас являются нерентабельные госкапвложения и военные расходы. Кстати, Канада поставила вопрос об их сокращении на 11 процентов. Соединенные Штаты сократили свои военные расходы на один миллиард. Каждый миллиард капвложений и военных расходов ведет к сокращению личного дохода населения на 2,5 - 3 миллиарда рублей. Необходимо срочно создать небольшие предприятия по производству потребительских товаров, обработке сельхозсырья, оказанию бытовых услуг населению, развитию сельской инфраструктуры, складского хозяйства, розничной торговли, общепита и общественного транспорта. Главное - помнить о необходимости систематического сокращения фонда заработной платы, затрат на ненужные дела, в том числе за счет сокращения массивного управленческого аппарата. Такова простая логика

макроэкономического регулирования спроса.

Необходим также контроль парламента и общественности за деятельностью Правительства. Отказ от гласности в экономике уже привел к фактической капитуляции Верховного Совета Союза перед Правительством и является основной причиной необходимости роспуска такого парламента. А нашему парламенту необходимо сделать соответствующий вывод.

Вот пример. При стоимости одной тонны зерна 80-180 рублей кто-то умудрился 800 граммов хлеба продавать за 60 копеек - 1 рубль 20 копеек. Коэффициент дохода составляет практически один к десяти. Да ведь любой предприниматель процветал бы невообразимо, а мы почему-то становимся нищими. При недифференцированной стоимости килограмма мяса 7 рублей 80 копеек кости и вырезка одинаково стоят. Умудрились в килограмм колбасы вложить 2,5 - 6 килограммов мяса. Такой колбасы я не ел, и вы, надеюсь, тоже. Кто-то умудрился создать условия, при которых перестанут рожать детей. Как одеть, накормить и доставить к месту учебы студента? Это ли есть забота государства и Правительства о сохранении и величии нации, о воспитании подрастающего поколения, лучших умов методом многолетнего голодания? Нет. Это политика обнищания и уничтожения масс.

Я вам приведу пример как врач. Опубликовано сообщение о повышении заработной платы медицинским работникам. В нее включены 60 рублей компенсации, которые при снятии подоходного налога превратились в пятьдесят рублей. Таким образом, повышение заработной платы будет составлять только 30-40 процентов. Кроме того, совершенно выпущена из виду постслужба. Так что, оперировать без - наркоза? Или ездить на "скорой помощи" без водителей?

Товарищи дорогие, мы привыкли работать, не бастовать, и мы будем работать, оказывать круглосуточно ургентную помощь. Но если Минфин отказал нам в повышении заработной платы, то я все-таки прошу обратить внимание: если будет забастовка врачей, это страшнее, чем забастовка шахтеров.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я після дзвінка буду вимикати мікрофон на трибуні. Іншого шляху немає, тому що домовилися, щоб усі виступили.

Слово надається депутату Веретеннікову. За ним виступатиме депутат Єщенко.

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О., генеральний директор колективного акціонерного підприємства молочного комбінату "Придніпровський", м. Дніпропетровськ /Індустріальний виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые коллеги, уважаемый Витольд Павлович! Я думаю, каждому понятно сегодня, что нынешнее повышение цен никак не является реформой цен, поскольку не стимулирует труд, не стимулирует развитие предприятий и, значит, не приводит и не приведет к увеличению выпуска товаров. То, что сегодня у нас происходит, - это чисто бюрократическое повышение цен, а не экономическая реформа. Вот так разовым, чисто волюнтаристским путем мы подняли цены на многие товары. А немало предприятий находятся в неравных условиях. Получается, что сегодня на многих предприятиях появилась возможность за счет роста цен на свои товары увеличивать свои доходы. А если увеличиваются доходы, то зачем же напрягаться, что-то дополнительно делать? Можно сокращать производство и при

этом увеличивать доходы, что сегодня налицо в нашей экономике. В магазинах ничего нет, полки пустые. В то же время, как докладывал Витольд Павлович, при снижении на 5 процентов в целом производства на Украине на 15 процентов поднялась заработная плата. То есть практически мы ничего не получили от этой реформы цен.

Я считаю, что такое разовое повышение цен чисто волюнтаристским путем возможно только в том случае, если нам необходимо выровнять паритет цен и при этом необходимо было поднять в таком же процентном соотношении - в 2-3 раза, - как поднялись цены, и заработную плату. Только в таком случае у нас было бы что-то сделано для людей, и мы, может быть, симулировали бы как-то развитие промышленности за счет выравнивания цен.

Что же сделало правительство Павлова? Я считаю, что Правительство Союза совершило настоящий разбой против своего народа. Правительство решило залатать дыры не экономическими методами, а путем обнищания своих людей. И сегодня ни у Правительства Союза, ни у Правительства Украины, как сегодня сказал Витольд Павлович Фокин, нет программы выхода Украины из кризиса.

В данном ценовом механизме, товарищи, заложено разорение многих предприятий, в первую очередь предприятий пищевой индустрии, где рентабельность составляет 1-3 процента, а значит, заложено и разорение населения.

В бюджете, даже в новом бюджете сегодня, заложена дотация на мясо и молоко. Животноводство тоже убыточно. Это говорит о том, что через несколько месяцев придется нам снова повышать цены и снова - за счет людей.

При рентабельности 1-3 процента на обновление основных фондов и внедрение новой технологии нам отмерено Правительством 30-50 лет, то есть нас отбрасывают в допотопное время. В таких условиях животноводство и пищевая индустрия обречены на деградацию, на полный развал. И чем позже мы это осознаем, Витольд Павлович, тем больше нам потребуется средств для выхода из кризиса. И мы не сможем выполнить первую обязанность перед нашими избирателями - накормить людей.

Уже сегодня, товарищи, в селах вырезают скот, уже невыгодно производить продукты животноводства. Только по нашей Днепропетровской области /я являюсь еще и депутатом областного Совета, так что мне известна ситуация на местах/ 49 тысяч голов крупного рогатого скота вырезано, в том числе 10 тысяч голов - дойного стада. По Украине - это сотни тысяч голов крупного рогатого скота. Вот к чему привела такая политика цен, которая применяется у нас сегодня, в частности в производстве продукции животноводства.

В декабре прошлого года я предлагал пойти по другому пути. И это предложение - вы, наверное, вспомните - было поддержано подавляющим большинством депутатов. Оно состояло в том, чтобы расходную часть бюджета на 1991 год, который мы тогда рассматривали, на продовольствие /предусматривалось 22 миллиарда рублей/ раздать в полном объеме людям и за счет этого повысить цены не на все продукты, а только на мясо, молоко, хлеб. Тогда бы народ наш совершенно не пострадал и был бы какой-то толчок как раз в реализации главной нашей программы, продовольственной программы, в том, чтобы накормить наших людей. При этом никто бы не пострадал. Предложение не было поставлено на голосование, так как сказали, что не проработано в Правительстве. И мы с вами тогда, вы помните, поручили Правительству проработать его. А что вышло, вы видите.

Если бы было принято наше предложение, то вместо 22 миллиардов рублей дотации из бюджета, которые сегодня идут на производство мяса и молока, эти предприятия, имея платежи от прибыли в размере 25 процентов, наоборот, внесли бы дополнительно в бюджет 5-6 миллиардов рублей. А вот сегодня Витольд Павлович как раз и говорил о том, что у нас дефицит бюджета всего 4 миллиарда рублей. Мы бы перекрыли дефицит, и еще два миллиарда рублей у нас осталось бы на то, чтобы повысить зарплату, решить другие наши социальные вопросы. Мы этого не сделали.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Єщенко. За ним виступатиме депутат Баландюк, Дніпропетровська область.

ЄЩЕНКО В.М., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Вишгородський виборчий округ. Київська область/. Шановний Голово, шановні народні депутати! Підвищення державних роздрібних цін боляче вдарило насамперед по сім'ях з дітьми. Члени Комісії Верховної Ради у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства занепокоєні станом справ, вивчали це питання у восьми міністерствах і відомствах, у своїх округах. Висновки, зроблені членами комісії вчора на засіданні цієї комісії, лягли в основу рішення про невідповідність заходів соціального захисту, які нам були запропоновані, і підвищення роздрібних цін. Рішення комісії було передано Президії Верховної Ради. Тому я здивована, що ми сьогодні не знаємо, чи розглянула Президія це питання і яке рішення вона прийняла.

Уряд республіки намагається вийти із скрутного становища, в яке загнав його союзний центр. Вважаю, що наш парламент і народ України дадуть належну оцінку діям союзного Уряду, реформі цін та запропонованим компенсаціям.

Вивчення стану справ членами нашої комісії в зв'язку з введенням у республіці нових роздрібних цін показало, що соціальна допомога не забезпечить збереження належного рівня життя сімей з дітьми. Уряд Союзу зобов'язаний був привести у відповідність еквівалентність підвищення цін та сум компенсацій, передбачених дітям та сім'ям з дітьми. Центр практично запропонував підвищення цін у 2-7 разів на дитячі товари, наприклад, легкої промисловості. Витрати на одну дитину до шістнадцятирічного віку лише по цих товарах становлять - я називаю точну цифру - 340 карбованців. В той же час компенсація додаткових витрат на кожну дитину передбачена в сумі 240 карбованців /і це лише по товарах легкої промисловості/.

При вивченні даного питання особливе занепокоєння членів комісії викликала організація харчування дітей. Адже стан здоров'я учнів шкіл нині викликає тривогу. Міністерство охорони здоров'я із занепокоєнням констатує, що понад 900 тисяч дітей страждають захворюваннями органів травлення. До закінчення школи тенденція захворюваності в підлітків зростає.

У зв'язку з підвищенням цін на продукти харчування значно зменшилася кількість учнів, які одержували гаряче харчування в шкільних їдальнях. За результатами вибіркових перевірок охоплення школярів харчуванням з 1 квітня становить у багатьох школах республіки 10-15 відсотків, а порівняно з 1990 роком - 83 відсотки.

Вимушена відмова від гарячих обідів негативно позначається на стані здоров'я дітей.

Викликає тривогу забезпечення дитячим харчуванням дошкільнят. Недопостачання продуктів для дітей раннього віку негативно вплине на якість харчування, збільшить потребу в додаткових коштах для сім'ї. Компенсація для дітей раннього віку не відповідає потребі.

Залишилися поза увагою Уряду жінки-матері, які зараз у відпустці по догляду за дітьми від 2-х до 3-х років, та діти, що знаходяться під опікою.

Зупинюся ще на одній величезній проблемі - соціальний захист дітей, які проживають на забрудненій території. Я була автором запитання Вітольду Павловичу Фокіну щодо компенсації соціального захисту дітей, котрі проживають на забруднених територіях. Ми з вами голосували за введення з 1 квітня в дію Закону про статус громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. У законі гарантувалось безкоштовне утримання дітей у дошкільних закладах, безкоштовне харчування школярів, оздоровлення. Причому пільги для дітей не залежать від дозового навантаження, їх можна і потрібно ввести до п'ятої річниці чорнобильської катастрофи, враховуючи щільність забруднення території радіонуклідами. Практично ця щільність забруднення визначена, тож, гадаю, нашому Урядові потрібно всетаки дане питання розглянути і вжити відповідних заходів.

Союзний Уряд передбачив виплату компенсації лише на території, де діяла постанова N 315. Так само продовжують планувати і оздоровлення дітей у 1991 році. Отже, наші діти нинішнього року знову не будуть оздоровлені. Маю на увазі тих дітей,

батьків яких весь час заспокоювали, що ви, мовляв, живете на чистих територіях. Згідно з цією постановою потреба в путівках задовольняється лише відносно тих дітей, які проживають у зоні жорсткого контролю. Тобто там, де діяла постанова N 315. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Баландюку. За ним виступатиме депутат Барабаш.

БАЛАНДЮК М.С., начальник цеху виробничого об'єднання "Придніпровський хімічний завод", м. Дніпродзержинськ /Баглійський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемый Леонид Макарович! Мы, депутаты, которые успели побывать в избирательных округах, может быть, впервые за все время работы в Верховном Совете ехали туда без желания, удрученней беспомощные. У меня лично впервые появилось желание не встречаться с людьми, в частности в трудовых коллективах.

Эта противоестественная для депутата ситуация вызвана одним

- мы не имели аргументов, чтобы ответить на главный вопрос, который задавали люди, - почему мы, депутаты Верховного Совета Украины, допустили очередной крупномасштабный, беспрецедентный обман избирателей?

Наш забытый Богом и Президентом терпеливый и мудрый народ, конечно же, понимает, что выйти из этого экономически сложного положения без ущерба для большинства населения, а может быть, и каждого из нас невозможно. И уже задолго до повышения цен морально был готов к этому. Во всяком случае на встречах с избирателями я неоднократно слышал, когда люди говорили:

"Да не тяните жилы, повышайте, лишь бы в магазинах что-то было".

Но это они говорили тогда, когда было заявлено и Президентом, и Премьер-министром, и другими членами их команд, что прежде, чем повышать цены, они будут советоваться с людьми. Мол, и то компенсируют, и другое, и третье... А когда покупатели пришли в магазины, то увидели, что практически все товары первой необходимости подорожали в два, три, пять, шесть раз. Люди пришли в столовую и там тоже оказалось, что за обычный обед, который стоил менее рубля, нужно платить три рубля. А тут еще обнаружилось, что необыкновенно высоко подскочили цены на содержание детей.

Выходит, все продолжается, как и раньше: на словах - одно, на деле - другое. Если бы можно было подсчитать, сколько проклятий прозвучало за эти две недели в адрес Президента и в адрес Премьер-министра, то, я думаю, все рекорды в книге Гиннеса померкли бы.

Ко мне подходило немало молодых людей, у которых малые дети, у которых жены, как правило, сидят с детьми. Они спрашивали: как можно прожить на 160 рублей? И действительно, как ни крути, выходит, что эти люди в ближайшие годы не будут иметь ни холодильника, ни телевизора, ни стиральной машины.

И я отвечал людям только одно: что Верховный Совет Украины не допустит, чтобы люди Украины жили хуже, чем в

других республиках. И поэтому прошу и Верховный Совет, и премьер-министра следовать этому.

Вот мои конкретные предложения.

Первое. Ликвидировать пятипроцентный налог на потребительскую корзину.

Второе. Ввести индексацию заработной платы и других доходов населения.

Третье. Я очень прошу собрать директоров союзных предприятий и оказать им поддержку, потому что эти предприятия очень страдают от ножниц цен.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Барабашу. За ним виступатиме депутат Яковишин.

БАРАБАШ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ. Дніпропетровська область/. Шановні депутати! Шановні виборці! Шановний Голово! 2 квітня - це надзвичайна подія в історії нашого народу, яка, я думаю, перевершить за своїм значенням, за глибиною впливу на наше життя деякі червоні дати в нашому календарі.

В історії людства ще не було такого випадку, щоб ціни підвищувалися на все одразу і в такому розмірі. Однак найбільше засмучує і приголомшує те, що акція ця здійснена абсолютно безглузда в економічному плані. Адже не вирішено жодної проблеми, які стояли перед ціновою реформою - ні перекосу в цінах, ні збалансування державного бюджету, ні недопущення зниження

життєвого рівня народу. Все зроблено якраз навпаки. Тепер вихід з цієї ситуації з економічної точки зору здається майже безнадійним. Вихід тут є тільки один: повинна бути розроблена програма і обрані політичні лідери, яким би повірив народ.

І я вам скажу з досвіду спілкування зі своїми виборцями, зараз деякий авторитет, деякий кредит довіри має Верховна Рада України, Рада Міністрів і її керівництво.

З вашого дозволу я зараз зачитаю одну телеграму, надіслану на мою адресу і на адресу Леоніда Макаровича.

"Коммунисты Южного радиозавода поддерживают вас, Леонид Макарович, в вашем стремлении заключить новый Союзный договор на принципах Союза суверенных государств. Собственность - право народа Украины. Средства от налогообложения всех республиканских, расположенных на территории Украины, юридических лиц направлять только в республиканский бюджет с последующим расчетом с центром.

Требуем немедленного принятия программы выхода из создавшегося кризисного положения, пакета об экономическом суверенитете Украины, проведения работы парламента на профессиональной основе. Вопрос о пересмотре цен на товары детского ассортимента, продукты питания требуем рассмотреть на заседании Верховного Совета 16-17 числа текущего месяца. Принято на общем собрании коммунистов Южного радиозавода".

Мені дуже приємно, що в принципових питаннях, у прагненні до суверенітету позиція рядових комуністів на місцях збігається з моєю як безпартійного. І я закликаю наше керівництво робити більш рішучі кроки до суверенітету. Це сприймають, у тому числі, я підкреслюю, рядові комуністи оборонного заводу союзного підпорядкування дотримуються цієї точки зору.

Потрібна програма. Я не буду зупинятися на багатьох її аспектах. Тут, можливо, необхідні і надзвичайні заходи реагування, коли мова йде про товари дитячого асортименту і такі продукти, як молоко, хліб. Мені здається, що це помилка нашого керівництва, що це досі не зроблено, а ми зараз оглядаємося на інші республіки. Дати додаткове навантаження на бюджет. Коли на таке, скажімо так, шахрайство з бюджетом пішли інші республіки, то в умовах единого економічного простору ми не тільки можемо, а й зобов'язані піти на такий же рівень інфляції, на такий же рівень навантаження бюджету, бо інакше турбота наших урядів про свої народи частково ляже і на наші плечі.

Головне в цій програмі, мені здається, те, що треба зробити акцент на проблеми приватизації і введення національної грошової одиниці. Про що вже неодноразово говорилося. Якщо російський інженер-самоучка Іван Орлов в 1695 році за один рік розробив і систему, і обладнання і впровадив нові гроші Російської імперії, якщо й досі вважається найкращою ця система захисту грошей, то в наш час міркування про те, що це надзвичайно велика програма, просто не можна вибачити.

І останній висновок. Це політична, так би мовити, підтримка, політична гарантія програми виходу з кризи. Це перш за все прагнення до суверенітету, реалізація суверенітету, окреслення нашого економічного простору, прийняття відповідних законів, і в тому числі Закону про митну систему.

І ще одне. Усім нам потрібно відмовитися від релігійної віри в так званий соціалістичний вибір, у те, що в розподільчій економіці можна ще щось зробити, відмовитися від віри в гуманний демократичний соціалізм. Яким він може бути гуманним, краще не наводити приклади. І не треба робити вигляд, що ми перші йдемо

цим шляхом.

Я зараз зачитав одну цитату. Людвіг Ерхард "Благосостояние для всех": "Это было время, когда большинство людей не хотело верить, что опыт валютной экономической реформы может удасться. Это было время, когда мы в Германии занимались вычислением, согласно которому на душу населения приходилось раз в пять лет по одной тарелке, раз в двенадцать лет - пара ботинок, раз в пятьдесят лет - по одному костюму. Мы вычислили, что только каждый пятый младенец может быть завернут в собственные пеленки и что лишь каждый третий немец может надеяться на то, что он будет похоронен в собственном гробу. Это Германия 1946 года. Мысль о том, что на основании подсчета запасов сырья и при помощи других статистических данных можно определять судьбу народа на многие годы вперед, свидетельствовала лишь о бесконечной наивности и ослепленности тех, кто был рабом экономического планирования".

Шановні депутати! Настав час істини. У нас є ще час, є маленький кредит довіри, і ми його повинні використати.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Яковишину. За ним виступатиме депутат Черненко, Донецька область.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспутехнікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні депутати! Шановні наші виборці, трудівники колгоспів і радгоспів! Я думаю, що багатьох з вас вразив той факт, коли на засіданні нашої Верховної Ради, в той день, коли ми мали від'їжджати додому, о 6-й годині вечора я вносив пропозицію: не маємо права роз'їхатися по домівках, не прийнявши постанову про підвищення цін. Я вважаю, що наш парламент

не може і не має права допустити ще такий випадок. До мене виборці звертаються й запитують: як ви могли роз'їхатися, не прийнявши постанови, чому парламент не відреагував на це питання? А сьогодні у нас виникли такі емоції, сьогодні такі пристрасті вирують.

Дорога, кажуть наші люди, ложка до обіду. І хоча сьогодні дехто каже - пізно, я вважаю, що не пізно.

У себе в господарстві ми зробили не так, як зробив Уряд. Я не підтримую Уряд, який нічого не зробив для соціального захисту наших робітників і селян. Ми в своєму господарстві... Правильно ви сказали - ганьба. Ми в своєму господарстві вирішили виплачувати дотацію 170 карбованців на кожного працюючого за рахунок наших фондів. У нас є прибуток. Але на сьогодні таких господарств у нас обмаль, таких господарств 10 процентів. А що будуть робити 90 процентів колгоспів і радгоспів, які не мають таких фондів? От питання! То хто порахував у союзному Уряді, хто порахував у нашому Уряді, де через місяць, через два наші колгоспи і радгоспи візьмуть кошти для виплати отих 65 карбованців? Хто порахував сьогодні? Ніхто. Я заявляю з усією відповідальністю, що ніхто не порахував. Все воно витікає з Москви, як витікало, так і сьогодні витікає. Хоч в одній газеті було повідомлення, що ціни зростуть у 2-3 рази? "Комсомолка" друкувала теж ці всі плітки базарні про 70-60 процентів, взявши інтерв'ю в Держкомцін. Зросли в 3 рази.

Питання в тому, товариші, що часу не так багато відведено. Конкретно. Уряду слід вирішити питання щодо соціального захисту робітників і селян. У селі 70 процентів платити нічим. Оце перше, що потрібно записати сьогодні в постанові, Леоніде Макаровичу.

Де брати гроші для 70 процентів у колгоспах і радгоспах? Це одне

питання. Я вважаю, якщо наша Верховна Рада не ратифікує Укази Президента про сплату 26 процентів податку з зарплати, про цей стабілізаційний фонд /удвічі зросли суми на обов'язкове страхування в колгоспах, десь процентів 25 необхідно для соціального відшкодування населенню/, ми не дамо відповіді на запитання: де брати гроші, на що жити далі селянинові?

Я думаю, що багато депутатів не знають, що є такі таємні постанови, ну, колишнього Голови Ради Міністрів товариша Рижкова і нашого шановного сьогодні Прем'єр-міністра Павлова.

От товариш Рижков у 1990 році підписав постанову за номером 1097. В ній написано: хто веде будівництво виробничих об'єктів за власні кошти, відраховує в бюджет 30 процентів вартості будівництва. При виконанні запланованого обсягу робіт повертається вам 20 процентів. Якщо ви не виконали план, 30 процентів залишаються в бюджеті.

Товарищ Павлов, будучи головним фінансистом, 21.12.1990 року підписав документ про переоцінку товарно-матеріальних цінностей за станом на 1.1.1991 року. Всі наднормативні запаси матеріальних цінностей, які не про кредитован і банком... /нерозбірливо/... 50 процентів союзних, 50 процентів республіканських. Чинність цих постанов на території республіки потрібно припинити.

Я вважаю, Леоніде Макаровичу, що ваш авторитет як Голови Верховної Ради зростав. Я за те, щоб він зростав і далі. Якщо в нас будуть й надалі такі укази Президента, якщо в нас будуть діяти такі постанови Ради Міністрів, то і вашого авторитету не буде, Леоніде Макаровичу, і нашого.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається депутату Черненку.

ЧЕРНЕНКО В.Г. Уважаемые депутаты, уважаемый Председатель! Ситуация, которая сложилась сегодня, в принципе была прогнозирована. О ней все думали и все знали, что мы придем к этому кризису. Я скажу, не побоюсь, что это не только экономический, но и политический кризис. Он родился в недрах той структуры, которая у нас сегодня создалась. Я не буду говорить о сроках, когда и что возникло, сколько лет это делалось. Но все реформы, которые проводились в нашем государстве, в том числе и на Украине, проводились - много слова не могу подобрать - зверскими методами.

Вот результаты одного из этих методов сегодня переживаем и мы. Я не думаю, что в каком-то цивилизованном государстве, цивилизованном мире можно было бы пойти на такие радикальные шаги, обобрав и расслоив наше общество.

Ни для кого не секрет, что сегодня - Витольд Павлович Фокин об этом говорил - сбережения в сберегательных кассах увеличились на 15 процентов, национальный доход снизился на 4 процента.

Я скажу больше. Ни для кого не секрет, что в мешках теневой экономики, мафиозных структур это накопление еще более значительное. И в этой ситуации они не на много проиграли, а может быть, даже и выиграли.

Но почему же мы, предвидя этот социальный взрыв и имея возможность как-то на него повлиять, ушли от решения тех проблем, которые поднимались в Верховном Совете и, я думаю, в Правительстве?

Мы знаем, что государственный бюджет на Украине можно сохранить, увеличить или уменьшить в основном четырьмя видами налогов. Может быть, кто-то еще предложит какой-то способ его сохранения или увеличения? Но до сих пор как-то решались проблемы во всем цивилизованном мире - либо урезали социальную программу /что у нас недопустимо/, либо повышались цены тем способом, который у нас применен. Последний путь есть более или менее цивилизованный, который поддерживается во всех государствах - это нужно что-то продать, что-то высвободить или просто провести приватизацию, разгосударствление. По этому пути мы почему-то не пошли. Я думаю, что этот путь будет наиболее реальный. Ведь нужно создать новый подход к труду, когда человек работал бы, не руководствуясь лозунгом, не под страхом какой-то дубинки, а действительно работал бы свободно на своем предприятии, честно зарабатывал бы деньги, был заинтересован в этом труде, а не получал деньги за счет раздутого дотационного бюджета.

Мне думается, четвертого-пятого не дано. Так почему же мы, работая над проектами различных законов, этот путь стыдливо обходили? Почему-то мы начинали замалчивать о нем, уходя от решения наших главных проблем.

Я хочу сказать, что путь приватизации - это не тот путь, который можно решить за один день, за один год. Этот путь потребует нескольких лет, если не десятилетия. Но сегодня мы могли бы стоять у порога того, чтобы приватизировать коммунальную собственность, службу быта, систему торговли, не Министерство торговли, а магазины.

Уважаемые депутаты, если мы сегодня не решим наиболее важный вопрос - за счет чего сохранить и наполнить наш бюджет, - ни о какой социальной защите народа Украины не может быть и речи.

Этот путь - единственный. Этот путь подсказывают все здравомыслящие политики, все здравомыслящие экономисты. К сожалению, сегодня не выступили наши ведущие экономисты, которые есть среди депутатов парламента. Есть у нас экономисты и на Украине, очень серьезные и здравомыслящие.

Я не хочу повторять о том социальном срыве, который произошел в обществе. Но вот несколько штрихов к обстановке, созданной ныне в Горловке. Мне абсолютно непонятно, как можно было так решать проблемы с ценами? У нас в столовых, рабочих столовых, уменьшилось количество посетителей в 2,5 раза. Причем очень характерно, что союзное Правительство пытается переложить всю ответственность на местные Советы, на предприятия - заводы, фабрики. Но вы извините, это путь, который приведет нас в никуда.

А еще один штришок к выступлению. Сегодня мы должны сказать так: либо мы идем по пути радикальных экономических перемен и предлагаем защитить малоимущих, детей, стариков, пенсионеров, инвалидов... А все обещаем: за труд, за свои кровные деньги, на своих предприятиях...

Спасибо.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Герцу. За ним виступатиме народный депутат Чародеев. Якщо зможе хтось менше п'яти хвилин, це буде добре, тому що йде повторення. Ви ж розумієте, просто повторюємо одне й те ж.

ГЕРЦ І.І., голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс", м. Ужгород /Перечинський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановні народні депутати!

Хоч союзний Уряд і доказував, що ми не підемо, як у Польщі, шляхом шокової терапії, і в нас цього не буде, але, підписавши угоду з Союзом про підвищення цін, ви довели людей сьогодні до шокового стану і цілковитої розгубленості.

Ми хоч і суверенна республіка, але в нас на сьогоднішній день немає своєї політики. А йдемо за центром, /і вибачте, будь ласка, шановні народні депутати/, як у нас кажуть, як у горах вівці біжать за вовком. І знає овечка, що вовк її з'їсть, але вона біжить за ним.

Хто ж замислювався, що буде з людьми, коли підвищать ціни? Ніхто! Прем'єр-міністр Павлов підрахував, що буде коефіцієнт - максимум 1,6. Звідки він узяв, важко сказати. Хоч життя сьогодні показало, і ми підрахували в себе, в нашому трудовому колективі, що тільки по товарах першої необхідності коефіцієнт становить 3,2. І якщо в минулому середня зарплата була десь близько 200 карбованців, то для того, щоб зберегти минулорічний життєвий рівень, сьогодні вже потрібно платити людям 700 карбованців. А як же заплатити ці 700 карбованців, якщо ми йдемо за рішенням союзного Уряду, який заморозив фонд споживання і дав тільки чотири проценти порівняно з базою минулого року?

Ми знову нічого тут не вирішуємо. Я хотів би тільки навести деякі приклади такого стану. До мене як керівника 50-тисячного колективу звертається лісоруби: що ж ви з нами робите? Радянська влада за те, що винищила всі Карпати, винищила національне багатство - ліс, - дала лісорубу мішок борошна на місяць, бо лісоруб не може без борошна. Це тормозок шахтаря. Сьогодні ціни зросли з 11 копійок до 50 копійок за кілограм. 15 відсотків місячної зарплати робітника йде тільки на

цей тормозок, на борошно. А всього по об'єднанню ми з кишені лісоруба забираемо за кукурудзяне борошно 12 мільйонів 600 тисяч карбованців. Що ж йому бідному робити? А що робити пенсіонеру-лісорубу, середня пенсія якого складав 75 карбованців /а їх десятки тисяч на Закарпатті/?

Я хотів би ще один приклад навести. Буквально 21 березня 1991 року Кабінет Міністрів СРСР прийняв постанову про заходи по стабілізації роботи підприємств та організацій хіміко-лісового комплексу і знову збільшив на один процент оптову ціну нашої продукції. Тобто знову заліз до кишені нашого працівника. Міністерство деревообробної промисловості України порахувало: виходить, що ми повинні віддати 5 мільйонів 746 тисяч карбованців.

Я просив би, щоб жодне подібне рішення союзного Кабінету Міністрів не проходило мимо Уряду нашої республіки.

Щоб довго не виступати, внесу декілька конкретних пропозицій. Що ж нам робити? Перше. Вважаю за необхідне /до речі, про це вже десятки разів говорилося на нашій сесії/ прийняти рішення Верховної Ради УРСР про запровадження мораторію на всі укази і постанови союзного Уряду, Президента та Верховної Ради Союзу на території України. Підстава - Декларація про державний суверенітет України. Потрібно негайно створити на Україні митну службу, бо ми є свідками масового вивозу в інші республіки та за кордон усіх товарів - і продовольчих, і промислових. Зробити, скажімо, так, як у Латвії.

Друге. З підприємств зняти обмеження на фонд споживання, дати їм повну самостійність у соціальному захисті трудящих.

Третє. Вважаю за необхідне, щоб ми на цьому тижні прийняли рішення про запровадження президентського правління в республіці, обравши на сесії президентом Леоніда Макаровича з обов'язковими після цього загальнонародними виборами президента. Потрібно дати йому необхідні повноваження в боротьбі за незалежність України.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Чародєєву. За ним виступатиме депутат Кінах.

ЧАРОДЄЄВ О.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Пролетарський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты! В предвыборной программе академика Сахарова был такой пункт: без всестороннего изучения последствий цены на мясо, молоко и продукты первой необходимости не повышать. Не нужно было обладать гением академика Сахарова, чтобы предвидеть, какой удар мы нанесем населению и какую реакцию получим. Как можно было не учесть пример Литвы, где ситуация была гараздо проще, а уровень доверия Правительству гораздо выше, и то, что породило повышение цен?

Мы разъехались на две недели безосновательно, беспричинно. Это непростительно. Скажете, не были готовы законопроекты?

Но в какой стране, ответьте мне, Леонид Макарович, парламент занимается только законотворческой деятельностью? Ни в какой!

Практикуются и обсуждение текущего положения, и обсуждение политики премьер-министра /а у нас есть и свой премьер, и союзный/. Мы же этого не сделали и допустили большую ошибку. Надо было нам срочно собраться на несколько дней раньше. Ибо каждый день приносит новые митинги и забастовки. А это не только колоссальный экономический урон, это и появление провокаций, и появление лжепророков, псевдодемократов, вождей, которые неизвестно, к чему приведут. В той же Литве появился Комитет национального спасения. У нас гораздо худшее может возникнуть. И не нужно ждать, когда подключатся к забастовке буквально все отрасли.

В Донецке вчера состоялась забастовка студентов горного техникума. Молодым людям скоро не на что будет жить, нечем питаться. Низкий уровень цен в столовых ситуацию не изменит. Я представляю, из чего скоро в этих столовых будут делать котлеты.

Я удивляюсь терпению нашего народа. В Бразилии во время футбольного матча умирает несколько человек от разрыва сердца, а если б им такое повышение цен? Пропала бы вся Бразилия. Мы действительно закаленный народ. Но такой чудовищный эксперимент и ему не выдержать. Просто часть населения не поняла еще, что будет впереди. Это какой-то страшный сон. Да и запасы у людей еще есть. А съедят они через несколько недель эти запасы? Да, какая-то часть будет молча умирать. Но, наверное, активная часть не допустит проведения над собой эксперимента и как минимум сметет парламент. И это надо понять.

Мы - единственный гарант стабильности на Украине. Нам нужно брать власть в свои руки. А депутаты фактически отстранены от власти в этом году. В прошлом месяце было всего пять пленарных заседаний. В этом - начали во вторник, а в четверг собираемся заканчивать, хотя нужно работать и в пятницу, и в субботу, а

может, не разъезжаться на эти две недели. И люди будут видеть, что идет работа, обсуждается ситуация, есть какая-то реакция. Нельзя с этим не считаться! Это наивысшая трибуна на Украине.

Леонид Макарович, вам нужно посмотреть на работу парламента по-другому. Я тоже вас поддерживаю, хотя за вас не голосовал. И отношусь к вам лучше, чем большая часть "більшості". Но я считаю, что вам надо занять более твердую позицию в этом плане и больше не отстранять депутатов от работы в парламенте. Действительно, возьмемся сейчас, дадим срок, максимум неделю, Правительству. Правительство Белоруссии 22 числа будет отчитываться перед народом. Мы давайте тоже, не позже 23 числа. Украина имеет огромный потенциал, и мы не должны для нашего народа ни на йоту изменять условия в худшую сторону.

Еще Конфуций определил, что есть три тягчайших бедствия для государства: потеря армии, потеря хлеба, то есть голод, и потеря доверия Правительству. Мы не имеем права дальше терять доверие нашего народа. Наш дальнейший путь - либо хаос, либо военное положение, либо диктатура. Нельзя допускать дальнейшего падения авторитета нашего парламента. Нельзя допускать его роспуска. Иначе придут более конфронтирующие группировки, и начнется борьба за власть в еще худшем варианте.

Ввести чрезвычайное положение во всех тех организациях, которые могут отвечать за экономическое состояние дел, в том числе в Совмине и в Верховном Совете. Нужно требовать департизации рабочего коллектива. Почему мы отступили от требований департизации прокуратуры, милиции? Даже в спокойной Белоруссии сейчас эти требования поставлены жестко.

А мы аппарат Верховного Совета не собираемся департизировать. Нужно, чтобы нам поверили. Попросить себе кредит доверия.

Фокину пока верят шахтеры. Для шахтеров лучшего премьера, чем "премьер-шахтер" пока быть не может. И то на ряде шахт больше месяца продолжаются забастовки.

Я считаю, люди бастуют потому, что не верят никому - ни КПСС, ни Народной раде, ни УВД. Отчаяние захлестнуло их. Шахты, которые уже по месяцу не работают, трудно вывести из создавшегося положения. Поэтому я прошу прекратить эти длинные перерывы, а все усилия Верховного Совета направить на выход из сложившейся ситуации.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Кінаху. За ним виступатиме депутат Ягоферов.

Ще один Сватков залишився з того списку, що я оголошував, і все.

КІНАХ А.К., начальник виробничо-диспетчерського відділу суднобудівного заводу "Океан", м. Миколаїв /Корабельний виборчий округ. Миколаївська область/. Уважаемые депутаты! Уважаемые избиратели! Так называемая реформа розничных цен /а по сути дела, кабинетная ревизия цен/ резко обострила ситуацию в нашем обществе

- и социальную, и политическую. Я считаю, что сегодня людям надо сказать правду. А правда заключается в том, что наш народ в очередной раз обманут. Он обманут в смысле обещанного уровня цен /вы знаете, этот уровень превышен более чем в три-четыре раза/, он обманут в смысле компенсации и в смысле обещаний нашего парламента о том, что реформа розничных цен ни в коем случае не будет претворяться в жизнь, пока не будет разработан механизм социальной защиты.

В чем заключается трагизм сегодняшней ситуации? Мы вступили, к сожалению, в так называемую стагфляцию, которая характеризуется тем, что цены растут, а объем производства уменьшается вследствие того, что наряду с реформой розничных цен практически ничего не сделано по внедрению рыночных механизмов в нашу промышленность. А это является одним из главнейших условий реформы.

Что мы сейчас имеем? Предприятиям, например, союзное Правительство великодушно оставило десять процентов от прибыли, гарантируя, что этих десять процентов будет достаточно, чтобы выплатить дотацию работающим. Сегодня /в частности, на примере Николаева/ на судостроительных предприятиях, которые находятся не в самом худшем положении, этих 10 процентов прибыли достаточно, чтобы выплачивать дотацию максимум два-три месяца. Что дальше? Дальше начинается перекачка средства из фондов развития производства, из фондов социально-культурного развития, то есть мы начинаем рубить сук, на котором сидим. Тормозятся технический прогресс /а вы знаете состояние основных фондов в республике/, тормозится осуществление социальных программ.

Времени, уважаемые коллеги, у нас очень мало. Как правильно было замечено в предыдущем выступления, тот запас на "черный" день, который есть у нашего народа, очень скоро иссякнет. И люди вплотную столкнутся с тем фактом, что уровень цен и уровень заработной платы абсолютно не состыкуются. Десятки миллионов людей фактически будут за чертой бедности. То есть необходимо принимать очень четкие чрезвычайные меры, не поддаваясь эмоциям, а основываясь на Декларации о суверенитете Украины и тех законах, которые мы уже приняли.

Что я имею в виду? Первое. Надо, чтобы у людей появилась уверенность в завтрашнем дне. Я считаю, что она появится в том случае, если мы безотлагательно примем два очень важных закона, которые лежат в основе социальной защиты населения, - Закон о минимальном прожиточном бюджете и Закон об индексации доходов.

Пусть эти законы будут внедряться последовательно, исходя из наших финансовых ресурсов, но люди должны видеть какую-то перспективу в этом отношении.

Второе. Необходимо, чтобы наше Правительство с помощью Верховного Совета разработало программу приватизации, программу разгосударствления собственности, которая содержала бы возможности развития хозяйственной инициативы, раскрепостила бы производителя, в том числе и предприятие, и заложила бы основу для роста объема производства. В этом плане нам также в ближайшие дни необходимо принимать Закон о разгосударствлении собственности.

Помимо этого, необходимо создавать Комитет по управлению государственным имуществом. И этот комитет обязательно, - уважаемые коллеги, это принципиально важно, - необходимо подчинить Верховному Совету, который позволял бы трудовым коллективам приобретать средства на той или иной основе и быть реальными хозяевами на производстве.

И в заключение. Я думаю, это самое главное. На сегодняшний день лично мне очень непонятна роль Совета федерации, та ситуация, которая возникла с нашими республиканскими законами. Для примера, здесь уже об этом упоминал Витольд Павлович, сегодня принимается решение на Совете федерации, часто касающееся Указа Президента о вывозе товара или заключения договоров с

республиками, являющиеся основой будущего Союза. На следующий день выходит Указ совершенно противоположного содержания, который уничтожает усилия республик наладить на равноправных, взаимовыгодных условиях хозяйственные, экономические и культурные связи.

Я приведу вам еще пример. Невзирая на то, что не только Украина, но и Белоруссия были против формирования Кабинета Министров до заключения Союзного договора, Кабинет Министров формируется.

Если мы эту ситуацию не изменим, если мы не создадим коалиционное Правительство - Правительство народного доверия, не дадим Совету Федерации реальную власть в руки, - что бы мы здесь ни решали, выхода из кризиса в ближайшее время у нас не будет. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Ягоферову. За ним виступатиме депутат Сватков. Це останній з оголошеного списку. А далі будемо радитися, бо потім дописувалося ще чимало депутатів, які бажали б виступити.

ЯГОФЕРОВ А, М., директор Луганського машинобудівного заводу імені Пархоменка / Артемівський виборчий округ, Луганська область/. Уважаемые депутаты! Мы сегодня обсуждаем важнейший вопрос. Но, по-моему, мы не до конца искренне признаем, а порой отбрасываем или снимает с себя вину за то, что происходит сегодня у нас на Украине, в Союзе в целом. Мы стараемся создавать атмосферу невмешательства или невозможности решать в нашем парламенте те или иные вопросы, связанные непосредственно с благополучием Украины. Мы пытаемся разделить

Союз, несмотря на то, что референдум подтвердил единство всех наших наций, желание быть в одном Союзе. Мы стараемся выделить только Украину. Невозможно нести носилки одному. Носилки возможно нести только вдвоем, втроем и так далее.

Мы говорим сегодня о суверенитете и под этим подразумеваем верховенство только своих мыслей, взглядов, но забываем о партнере. А такого Союза, такого взаимодействия, конечно, никогда не было и не будет.

Сегодня мы с вами говорим о ценах. Но, на мой взгляд, сегодня говорить о ценах - не самое главное. Сегодня повысили цены, но давайте мы снизим их в 5 раз и посмотрим, что завтра произойдет. При этом на минутку представим себе, что у нас есть свои деньги украинские, и мы защищены от всех других республик. Что будет сегодня? Больше товаров в магазине? Товаров в магазине нет и не будет. И по каким причинам не будет товаров? Прежде всего потому, что заводы сегодня останавливаются. Вот 9 апреля, во вторник, состоялось совещание в Совмине. Приехало более 40 директоров крупнейших украинских машиностроительных заводов, которые подчинены Минтяжмашу и другим министерствам. Кстати, Минтяжмаш - союзное министерство - сегодня уже ликвидировано.

Многие собирались в кабинете заместителя Председателя Совмина товарища Урчукина. Я являюсь директором завода, на котором работает 4000 человек. Мы 52 процента от общего налога платим Украине. Я просил товарища Урчукина: "Заберите наш завод к себе. Не хотят в Союзе - и не надо. Будем на Украине - обеспечивайте сырьем, ресурсами". К сожалению, ничего нет. Виктор Григорьевич Урчукин на этот вопрос ничего не смог ответить. Остановятся многие заводы. Сегодня бастуют шахтеры, а завтра остановятся заводы. Что будет?

Да волна просто сметет всех нас. И, конечно, в магазинах не будет ничего, если не будет производства. А сегодня производство остановлено.

Конечно, цены стимулируют производство, они должны влиять на производство. Конечно, от имени нашего парламента и Правительства было подписано соглашение о ценах, и по этой причине мы сегодня виновны в том, что произошло.

Вот если бы меня спросили о повышении цен, я бы сказал, что да, цены надо поднять, в том числе и оптовые. Но не выше уровня разумной рентабельности, которую можно было бы установить по всем отраслям, по всем хозяйствам для того, чтобы заработную плату люди все-таки могли заработать сами, а не жили вроде как нахлебники. К сожалению, такого совета не было. Мы сегодня критикуем союзное Правительство, которое хоть что-то делает не в пример нам, парламенту Украины.

Вы помните начало наших действий, когда с программой выступал Первый заместитель Председателя Совета Министров товариш Статинов? Стыдно было после этого идти на встречи с избирателями. Это была не программа, это было несерьезное выступление. И что после этого изменилось? Абсолютно ничего. Товариш Статинов как процветал, так и процветает, а программы на Украине как не было, так и нет.

Витольд Павлович - новый человек, и мы, машиностроители, очень рассчитываем на него, с его приходом что-то, может быть, у нас изменится. Но появляется новая и еще новая программа. Сколько же будет этих программ? Когда мы начнем работать? Заводы останавливаются, дело становится катастрофическим, а все стыдливо этого не замечают.

Сегодня, следуя нашему примеру, области запрещают вывозить за свои пределы товары и продукцию. Каков же будет обмен, как же будет все происходить, если мы таким образом будет строить хозяйство?

Посмотрите, такие примеры в мире уже есть. Возьмите маленькую ГДР. Там было 17 миллионов населения. Присоединили ее к большой, развитой ФРГ. Теперь здесь 60 миллионов. Ну и что происходит? Митинги, забастовки... Продукцию, производимую в ГДР, сегодня никто не покупает, потому что она неконкурентоспособна. Люди, по сути дела, безработные, требуют поднять уровень заработной платы до уровня заработной платы жителей ФРГ. Что из этого получается? Ничего. Потому что они не могут себя содержать. И если мы разорвем связи, кто в таком случае с нами будет сотрудничать, с нашей убогой продукцией? Никто!

Поэтому я думаю, что нам надо задуматься над тем, как мы будем эту продукцию производить и кто ее будет производить. Если мы эти проблемы не решим, то нас ждет такая же участь бедных родственников.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Сваткову.

СВАТКОВ Л.Б., перший секретар миргородського міськкому Компартії України. /Миргородський виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати, шановний Голово і члени Уряду! У своєму виступі я хотів би насамперед підтримати депутата Степенка і депутата Сметаніна. Не визначивши головного - хто ми є, які повноваження нашої Верховної Ради і нашого Уряду, нам немає про що вести тут розмову.

Нам потрібно сьогодні поставити питання про порядок денний, включити до нього питання про Союзний договір або припинити сесію. Якщо ми це питання не вирішимо, то залишимося придатком центру, і Уряд наш буде придатком Кабінету Міністрів Павлова. І на кожному необдуманому кроці, на кожному навіть авантюрному кроці Кабінету Міністрів Союзу і Президента ми будемо тільки борсатися, пристосовуватись і думати, як вийти з тієї чи іншої ситуації. Це перше питання.

Друге. До того часу, поки ми будемо укладати Союзний договір, нам потрібно хоч якимись заходами захистити населення України, соціально захистити.

Я пропоную конкретно. Перше. Сьогодні встановити граничні ціни на продукцію, яка виробляється в цехах Укоопспілки і реалізується на селі, на рівні державних цін. Ми прийняли Закон про пріоритетний розвиток села, там це записано. І сьогодні нехай в Укоопспілці міркують, як знизити собівартість проекції для того, щоб вона була рентабельною, щоб не реалізовувати її на селі у два-три рази дорожче.

Друге. Зменшити сьогодні, як мінімум, удвічі ціни на товари дитячого асортименту.

Третє - про компенсацію. У рішенні центру записано, що з наступного місяця компенсація буде включатись у посадові оклади і заробітну плату. Люди добрі, кого ж ми обманюємо? Ми обманюємо самих себе і обманюємо наших людей. Якщо жінкатрудівниця, яка має двох дітей, отримає компенсацію на себе і на двох дітей і це буде включено до її заробітної плати, то одне компенсація, тобто третина цієї суми, піде на прибутковий податок, її вже не буде, цієї компенсації, вона залишиться тільки на папері.

Четверте. Ми повинні залишити ціни на рівні тих, які були до підвищення у закладах громадського харчування, у студентських їдальнях, учнівських і в робітничих їдальнях, крім, звичайно, ресторанів.

Потрібно відмінити п'ятипроцентний президентський податок на всі товари, що реалізуються на Україні.

П'яте. Я підтримую Вітольда Павловича Фокіна в питанні про індексацію доходів цін і індексацію заощаджень. Але не можна проводити цю індексацію бездумно, як це зробив нещодавно з тими 40 відсотками центр. Є люди, які мають заощадження на "чорний" день, у багатьох вклади середнього розміру, а є ділки тіньової економіки, в яких сотні тисяч, мільйони карбованців. І вони за рахунок держави, за рахунок усіх наших людей отримали сорок процентів. Вийшло, як у тій російській приказці: "кому война, а кому мать родная." Хтось наживається на нашій біді. Тому проводити індексацію треба розумно, виходячи з середнього розміру заощаджень.

І шосте. Я хотів би з цієї трибуни звернутися до всіх трудящих України. У ці дні нам потрібно і якісно завершити весняні польові роботи, і не допустити розвалу економіки. Люди добрі, дайте можливість Верховній Раді прийняти Конституцію, укласти Союзний договір, проводити свою політику. Дайте кредит довіри буквально на два-три місяці, щоб ми могли будувати свою суверенну Україну, де кожен житиме щасливо.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Усі депутати виступили з оголошуваного списку. Але по ходу записалося на виступи дуже багато інших депутатів. Я розумію, що ми не зможемо охопити все, хоч би навіть до вечора обговорювали це питання. Усі бажають виступити. Є пропозиція все ж таки припинити дискусію.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Згода! Згода!

ГОЛОВА. Тепер ще одне питання. Прошу хвилиночку уваги.

Так не тільки ж ви, багато бажаючих записано. Секретаріат слідкує за цим, дає мені списки. Я роблю так, як належить.

У нас в звернення групи народних депутатів, і в залі присутні представники ради страйкуючих підприємств України товариші Волков, Мясніков, Гаяутдінов, Мосунов, Гавалко і Калінін. Вони просять, щоб одному з них ми надали можливість висловити свою позицію Верховній Раді.

Я думаю, слово потрібно надати. Бо протистояння між парламентом і колективами, які страйкують, не повинно бути. Якщо ви не заперечуєте, я надам слово товаришу Волкову. Де товариш Волков? Він спускається. Я прошу уважно послухати, а вже потім ми якось спробуємо підбити підсумки нашої розмови.

Скільки вам, товаришу Волков, потрібно часу? До п'яти хвилин? Будь ласка.

ВОЛКОВ І.Ф. Я представитель стачечного комитета, председатель СТК объединения "Красноармейскуголь". По поручению совета представителей бастующих предприятий позвольте мне, во-первых, поблагодарить вас за то, что вы согласились выслушать нас, за то, что вы уже второй раз в течение месяца даете нам возможность изложить свои позиции. Вы прекрасно понимаете ситуацию. Сегодня та забастовка, которая началась еще первого марта, раскручивается словно маховик, в нее вливаются все новые и новые предприятия.

За забастовку ли шахтеры? Шахтеры понимают всю разрушительность этого метода. Все понимают. Они не хотят, чтобы разрушалась экономика Украины...

ГОЛОВА. Я прошу уважно слухати.

ВОЛКОВ І.Ф. Шахтеры не хотят загубить свою Украину. Но позиция Правительства и позиция парламента страны нас обязывает применить именно такое средство для того, чтобы добиваться своих целей.

Мы не требуем ничего нового. Мы просили и требовали только выполнения наших соглашений после 1989 года. Бы знаете, о чем здесь речь.

На сегодняшний день, естественно, меняются и требования. Мы забастовали только потому, что наши требования не выполняются, не выполняются обещания Правительства, прежде всего союзного. Возможно ли решение наших проблем здесь, на Украине? Да, возможно. И решение этих проблем возможно благодаря вам, именно вам.

У нас есть экономические, есть политические требования. Мы излагали их перед вами. И только при условии решения политических требовании возможно решение экономических проблем. И прежде всего

- это конституционный характер суверенитета Украины. Это независимость Украины. Только при этом условии возможно решение всех остальных наших проблем. /Оплески/.

Вы убедились, и все мы убедились в том, что союзное Правительство, один раз пообещав, может "крутить хвостом", как однажды у вас один депутат выразился. Оно пытается замолчать нас, замолчать наши проблемы, замолчать нашу забастовку. Можно ли это допустить? Нет, нельзя.

Как ведет себя Правительство украинское? Примерно так же. Вчера закончился второй раунд наших переговоров. Вы помните о том, что здесь выступал наш представитель еще в марте этого года. С трибуны парламента была названа комиссия представителей бастующих предприятий. Что Правительство сделало? Оно действительно вело переговоры. Но вело их с теми, кто не бастует. Можно ли лечить зуб тому, у кого он не болит? Нет, нельзя. Правительство ввело вас в заблуждение, что протокол подписан нашими представителями. Не было этого. Тот протокол, который вам здесь зачитали, - это фикция чистой воды. При малейшем анализе вы это поймете, такой анализ очень просто сделать. Шахтеры это тоже поняли.

Теперь вспышка забастовок после второго апреля, после повышения цен. Здесь выступал депутат Ясинский и еще тогда говорил о том, что через месяц пойдет в разнос страна, если не принять никаких мер. Можно ли было предвидеть это? Разумеется, можно, ведь вы же здесь решаете все проблемы - не только политические, но и экономические. Значит, можно было настоять на том, чтобы Правительство пошло на переговоры именно с бастующими предприятиями, чтобы приостановить забастовку. И расходы на удовлетворение требований, которые были обещаны Правительством, и в частности товарищем Масолом, стоили бы неизмеримо меньше, чем сейчас.

Постоянные оглядки на центр сегодня опять почувствовались и в выступлении товарища Фокина. Без команды сверху он не может принять решение. Хотя, по правде говоря, ни одна республика, ни одно Правительство других республик не сделало так много для шахтеров, как Правительство Украины, а Союзное потом оглядывается на наше украинское.

Но, к сожалению, все, что сделано - это полумеры, это не решение проблеми. На сегодняшний день бастующие предприятия несут огромные, многомиллионые убытки. Но разве не ясно, что лучше вовремя договорятся? Вы же сами призывали к этому. Мы готовы были пойти на переговоры. А теперь получается, что в огороде бузина, а в Киеве Гладуш... Те документы, которые приняты второго апреля в Москве на так навиваемых переговорах /это было элементарное совещание/, вы тоже прекрасно понимаете, - это фикция чистой воды. Это даже не документы. Поэтому мы не можем согласиться с такой позицией. И с вашей позицией тоже, уважаемые депутати. Не надо закрывать глаза на происходящее.

В сегодняшних выступлениях только вскользь было оказано о том, что сейчас за стенами Верховного Совета на площади стоят шахтеры и рабочие многих других предприятий. И ви ведь знаете, что процесс будет и дальше идти. Нужно ли нам продолжать такую конфронтацию? Нельзя этого делать. Нам предлагали действительно оптимальный вариант, чтобы заткнуть рот тем, кто хочет повышения заработной платы. В прошлый раз выступали и говорили, что шахтеры тянут на себя одеяло, хотят только себе денег, а бедным колхозникам жить не легче. Но разве шахтеры виноваты в том, что колхозники так плохо живут? Кто за 73 года довел страну до такого состояния? Шахтеры? Нет. Где взять деньги? Вы утверждаете бюджет республики. Сегодня прозвучало, что вы даже не знаете бюджета.

ГОЛОВА. Час вичерпано, товарищу Волков.

ВОЛКОВ І.Ф. Взять деньги сейчас за счет национализации

предприятии, которые принадлежат Союзу. И это уже решение проблемы.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВА. Одну минуточку, товарищ Волков. Я хочу задать вам одни вопрос. Быть может, даже не вопрос, а просто хочу знать вашу позицию.

Я хочу сразу сказать, что парламент и я как Председатель никогда не отказывались и не отказываются от переговоров с бастующими шахтерами, со стачечными комитетами. И у нас была такая встреча.

Но у меня есть вопрос. Я понял из вашего выступления, что не выполняет своих обещаний прежде всего союзное Правительство. Может ли быть позиция, если союзное Правительство не выполняет своих обещаний, то шахтер не добывает уголь на Украине, чтобы поставить экономику Украины на колени? Просто нужна ваша позиция, потому что мы, как вы понимаете, не можем прямо повлиять на выполнение на не выполнение обещаний союзного Правительства. Мы отвечаем за свои действия.

ВОЛКОВ І.Ф. Все дело в том, что тот протокол, который был подписан в 1989 году, подписан и от имени Правительства Украины товарищем Масолом. Следовательно, обещание было украинское. Это первое.

Второе. 26 января 1991 года в Донецке товарищ Фокин тоже подписал документ, в соответствии с которым всю ответственность за выполнение постановления N 608 и по всем остальным параметрам берет на себя Правительство Украины. Более того, здесь, в парламенте, мы это знаем, заявлено было о том, что металлургическую и угольную промышленность Украины берет в свое ведение Правительство Украины. Да, действительно, так было заявлено. Но, деньги-то остались там, в центре. Командуют-то все равно по-прежнему, сверху.

Поэтому мы предлагаем парламенту в числе первых выполнить политическое требование: принять Закон о конституционном характере суверенитета Украины, Декларации о суверенитете Украины. Тогда возможно решение всех наших проблем. Национализировав предприятия на Украине, мы будем иметь деньги не в центре, а на Украине. /Оплески/.

Для того чтобы не поставить на колени экономику Украины, мы предлагали переговоры не только 16 января, но и после, согласны были на это. Но зачем вести страусиную политику /я иначе ее не могу назвать / прятать голову в песок, не замечая того, что творится вокруг нас? А Правительство только этим и занимается.

ГОЛОВА. Дякую, товарищу Волков, дякую.

Шановні депутати! Давайте будемо завершувати, залишилося дев'ять хвилин. Я хочу спробувати підсумувати щоб уже завершити це питання.

У кого є якісь пропозиції? Ще подумаємо?

Що я хочу, які хочу зробити висновки? Може, вони будуть і неповні, і не всеохоплюючі, це правда. Але що потрібно сказати, виходячи з виступів депутатів?

Дійсно, сьогодні, як ніколи, ми стоїмо перед вибором: або ми утримаємо ситуацію на Україні в своїх руках і будемо робити все можливе, я б сказав, і неможливе для того, щоб мирним, підкреслюю, мирним шляхом завойовувати суверенітет...

Я думаю, мене підтримає більшість людей і в цьому залі, і поза цим залом. Стою на тому, що ми маємо здобути суверенітет, розбудувати суверенну Україну, - це наш історичний шанс. Але зробити це треба мирним шляхом.

Ми маємо йти до суверенітету. Переконаний у тому, що зараз ставлення до суверенітету може бути з політичної точки зору єдиним, що об'єднає народ незалежно від того, які в кого політичні позиції, які є партії і політичні сили.

Я хочу закликати всіх вас. Тут якраз виступав товариш Волков від шахтарів. Як бачите, одне в нього питання до нас - коли ми скажемо, що Україна стала на шлях суверенітету і відповідає за свої дії і за долю свого народу? Ось ми маємо це питання вирішити. І не потрібно тут сперечатися, який це має бути суверенітет. Він є один: або він є, або його немає. А все решта - це просто зайві балачки, це просто намагання загнати ситуацію в глухий кут.

Верховна Рада - найвищий державний орган України - може вирішити будь-яке питання. Але вона його може вирішити тільки конституційним шляхом і тільки з урахуванням інтересів народу. Якщо вона цього не зробить, то вона зробить помилку.

Народ висловився за суверенітет, за те, щоб Україна була в Союзі як суверенна, повнокровна, незалежна держава. Це сказав народ. І ми маємо виконати його волю. Це перше.

Друге. Я не перебільшу, про це йшлося і у виступах, що поки що практично жодна соціально-економічна акція, може, дії, заходи союзного Уряду, центру не далі позитивних результатів. Я не хочу сказати, що й наші...

Товарищу Дорогунцов, я дякую вам за підказування. Ви все ж такі тримайте свої нерви в рухах, вони вам знадобляться для майбутніх дій. /Оплески/.

Я хочу сказати, що і наші дії /і Уряду, і парламенту/ поки що також не дали результату. Але це наші з вами дії. Якщо ми поділимось на розумних і нерозумних, як хтось хоче це зробити, далекоглядних і близькоглядних, то з цього нічого не вийде. Жоден з нас не має сьогодні підстав претендувати на істину в останньому тлумаченні. А у нас, на жаль, таких чимало. Це потрібно також мати на увазі. А якщо це не дало результатів, ні те ні се, як кажуть, то ми маємо зробити відповідні висновки. До чого ці висновки зводяться? Я їх тут записав.

Перше. Раді Міністрів найближчим часом внести на розгляд Верховної Ради програму виходу республіки з кризи. Я думаю, для того, щоб мати серйозну програму ми маємо дати Урядові днів десять.

Друге. Внести на розгляд Верховної Ради пропозиції і проекти документів про відміну постанов і указів центральних органів, які не відповідають корінним інтересам народу України, згідно зі статтею 71 нашої Конституції. /Оплески/.

Ми довго терпіли, ми все хотіли, щоб не загострювати ситуації, але терпець вже увірвався і наш, і народу. Доручити

нашим комісіям узгодити і утворити змішану комісію від Уряду і Верховної Ради, яка б внесла на розгляд і Верховної Ради, і народу нашого пропозиції щодо того, яким є дійсно реальний життєвий рівень людей, особливо малозабезпечених, і пропозиції щодо індексації доходів. Дати це на розгляд народу. Зробити правилом: жодної дії, яка торкається корінних інтересів народу, не можна розглядати, не порадившись з самим народом.

Далі. Я пропоную також, щоб Рада Міністрів з відповідними комісіями прискорила внесення на розгляд Верховної Ради саме тих проектів законів, які потрібні для здобуття суверенітету України, і тих, що стосуються соціального захисту людей.

Далі. Я хочу внести таку пропозицію, щоб ми утворили разом із страйковими комітетами або з радами страйкуючих колективів якийсь, я умовно називаю, "круглий стіл", за яким ми могли б вести розмови, дискусію, спільно вирішувати ті питання, що сьогодні перед нами стоять, і продавати на розгляд колективам.

Щоб люди знали, що ми робимо все від нас залежне для утримання, стабілізації обстановки сьогодні.

Далі. Я хочу також запропонувати, щоб наші комісії, особливо Комісія у справах молоді, організували зустріч народних депутатів, представників Уряду і керівництва Верховної Ради з молодіжними організаціями, всіма політичними силами цих організацій для того, що ми могли з'ясувати всі ситуації, які стосуються молоді, і відповідно проінформувати Верховну Раду.

І останнє. Я хочу запропонувати для поіменного голосування таке формулювання: "Будь-які заклики до страйків, незалежно від кого вони б виходили і які цілі переслідували, Верховна Рада розцінює як шлях до розвалу економіки, а значить і всього соціально-економічного життя, розцінює як дії проти інтересів народу України, проти її суверенітету". Я прошу проголосувати поіменно. Одну хвилинку, все зробимо, як належить.

Хто за те, щоб проголосувати за цю пропозицію поіменно, прошу голосувати. А зараз обгрунтую.

"За" - 244. Приймається.

Мені сказали, що треба обгрунтувати. Я зараз спробую це зробити. Ми можемо домовитися з шахтарями, і я вніс пропозицію сісти за "круглий стіл". Це не просто так, зненацька, я вніс. Ми можемо домовитися з молоддю і сядемо за "круглий стіл", якщо потрібно, проведемо прес-конференцію, будь-що. Але в цей час, коли ми ось тут ведемо розмову про те, як оволодіти ситуацією, деякі народні депутати, які залишили цей зал, на площі Жовтневої революції виступають і закликають іти до Верховної Ради і бойкотувати Верховну Раду.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Ганьба! Ганьба!

ГОЛОВА. То я хочу вас запевнити, шановні народні депутати, що я віддам усе, що в мене є в житті, я буду битися до крові за суверенну Україну. І я переконаний у тому, це не просто слова... Я переконаний у тому, що більшість народних депутатів, як би вони до мене не ставилися - це вже для мене практично значення не має

- підтримають цю ідею чи ні. Хто не підтримає, той не підтримає.

Це вже його особиста справа. /Оплески/.

Але говорити про це і закликати до страйку, до руйнування, до розвалу, а потім ставити питання про будівництво чогось на цих руїнах - я цього не сприймаю. Тому я прошу проголосувати за мою пропозицію. Це справа кожного. Голосування поіменне.

Що, смаженим запахло?

"За" - 275. /Оплески/.

Оголошується перерва на обід.