ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійній зал Верховної Ради Української РСР. 16 квітня 1991 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Запрошую всіх до залу.

Прошу підготувати систему "Рада" до реєстрації. Прошу зареєструватися. У залі 364 депутати. Можемо починати роботу. Що, знову розпочнемо дискусію? Перший мікрофон.

ЯКОВИШИН Л.Г., директор Бобровицького радгоспу - технікуму /Козелецький виборчий округ, Чернігівська область/. Коли ми роз'їжджалися, ви погодилися з тим, що в перший чи другий день нашої роботи ми проведемо закрите засідання Верховної Ради. Я прошу, скажіть конкретно: сьогодні, завтра, післязавтра.

ГОЛОВА. Давайте ми хоч щось зробимо на відкритому

засіданні. Поки що ми два засідання проговорили, а потрібно ще щось зробити, якісь документи прийняти.

ЯКОВИШИН Л.Г. Після 18 години мається на увазі.

ГОЛОВА. Шановні товариші! Ми не будемо більше пускати слова на вітер, а щось робитимемо конкретно. Було запропоновано відмінити дію Указу Президента СРСР від 12 квітня "Про надзвичайні заходи по забезпеченню матеріальними ресурсами підприємств, об'єднань і організацій" на території Української РСР , який вступає в дію з завтрашнього дня. Або ми його сьогодні відмінимо, або завтра ми втрачаємо і метал, і все таке інше.

У мене є проект постанови, який підписаний і Урядом, і головами комісій. Я можу зачитати його. Спокійно тільки, будь ласка. "Постанова Верховної Ради Української РСР про дію Указу Президента Союзу РСР від 12 квітня 1991 року "Про надзвичайні заходи по забезпеченню матеріальними ресурсами підприємств, об'єднань і організацій" на території Української РСР.

Виданий Президентом Союзу РСР Указ від 12 квітня 1991 року "Про надзвичайні заходи по забезпеченню матеріальними ресурсами підприємств, об'єднань і організацій" на території Української РСР вступає в протиріччя із статтею 71 Конституції УРСР, Законом УРСР про пріоритетність соціального розвитку села і агропромислового комплексу в народному господарстві України, постановою Верховної Ради Української РСР від 15 жовтня 1990 року "Про запровадження на території Української РСР єдиного державного замовлення на виробництво продукції, виконання робіт /послуг/". Зазначений

Указ не погоджений з Верховною Радою і Радою Міністрів Української РСР.

Верховна Рада Української РСР постановляє:

1. Зупинити дію пунктів 1 та 3 Указу Президента Союзу РСР від 12 квітня 1991 року "Про надзвичайні заходи по забезпеченню матеріальними ресурсами підприємств, об'єднань і организацій" на території Української РСР.

2. Керівникам підприємств, об'єднань і організацій незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності, що знаходяться на території Української РСР, вжити додаткових заходів до безумовного виконання вимог постанови Верховної Ради Української РСР від 15 жовтня 1990 року "Про запровадження на території Української РСР єдиного державного замовлення на виробництво продукції, виконання робіт /послуг/".

3. Вищому арбітражному суду, Прокуратурі, банкам, Міністерству фінансів Української РСР, їх обласним підрозділам забезпечити захист господарських інтересів підприємств, об'єднань і організацій по виконанню цієї постанови Верховної Ради Української РСР.

Треба обговорювати? Прошу проголосувати.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не треба голосувати.

ГОЛОВА. Давайте все ж проголосуємо, "За" - 267. Постанова прийнята. /Оплески/. Що стосується інших постанов, то вони Урядом будуть внесені, і ми їх обговоримо пізніше. Зараз нам потрібно було прийняти саме цю постанову, тому що завтра починається дія Указу Президента.

Завтра чи післязавтра постанову надрукуємо. У вас щодо порядку денного?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так!

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Леоніде Макаровичу! Робота Комісії Верховної Ради УРСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин паралізована. Це сталося внаслідок того, що нам нав'язано розгляд проекту Союзного договору, ухваленого в Москві і опублікованого в центральних газетах напередодні проведення референдум. Цілий ряд комісій Верховної Ради УРСР уже ухвалили, що цей договір не підлягає розгляду, оскільки вік суперечить Декларації про державний суверенітет України. Оце торпедування роботи Верховної Ради продовжуватиметься і надалі, допоки ми не надамо Декларації про державний суверенітет України сили конституційного закону. Я прошу поставати і це питання не поіменне голосування у Верховній Раді.

ГОЛОВА. Шановні товариші, я маю такі пропозицій надзвичайно багато. Мене просто закидали цими пропозиціями. Оскільки це питання виникло, треба його чітко сформулювати, щоб це був документ, а не просто поставити на голосування. Адже йдеться про надзвичайний

документ. Тому я прошу комісії Коцюби, Дурдинця сформулювати пропозицію, щоб нас не зрозуміли так, що нашої Конституції не буде. Треба написати так, щоб зрозуміло було, що діє і Декларація, і ніхто не відміняє Конституції. Це ж серйозне рішення. Треба, щоб було записано згідно з законом.

Перший мікрофон. І починатимемо працювати за порядком денним.

СКОРИК Л.П., доцент кафедри архітектури Київського державного художнього інституту /Аремівський виборчий округ, м. Київ/. Шановний Леоніде Макаровичу! Ви сьогодні сказали про необхідність проведення "круглого столу" з питання страйкарів і взагалі всієї дуже складної ситуації. Я думаю, що необхідно сьогодні вирішити, коли він буде проведений, визначити точну дату і не зволікати із проведенням цієї акції. По-перше.

І друге...

ГОЛОВА. Щоб я не забув, я прошу комісію Білоблоцького підготувати список осіб, які братимуть участь у "круглому столі" від Верховної Ради, Уряду.

СКОРИК Л.П. Щодо принципів підготовки такого списку. Адже у Верховній Раді існує опозиція, і, напевне, її представники мають бути представлені.

ГОЛОВА. Безумовно, у співвідношенні два до одного.

СКОРИК Л.П. Ясно. Друге питання щодо порядку денного.

Шановний Леоніде Макаровичу! Склалася дуже дивна ситуація

-народний депутат Степан Хмара чомусь опинився в тюрмі у місті Сумах. Це дуже дивно, тому що виходить так, що мрія провести суд над ним далеко за межами Києва може бути здійснена абсолютно без жодної аргументації. Треба поставити питання про повернення його до Києва, тому що немає абсолютно ніяких причин для того, щоб він опинився саме там.

ГОЛОВА. Шановні городні депутати! Я хочу вирішити з вами одне принципове питання, щоб ми до нього не поверталися. Звичайно, це справа кожного депутата - повертатись чи не повертатись. Але в той час, коли справа депутата Хмари передана до суду, будь-який виступ, особливо в цьому залі, - а це сесія Верховної Ради, і виступ на сесії відрізняється від виступу на мітингу, бо так чи інакше втягується Верховна Рада в обговорення цієї проблеми, - може бути сприйнятий як відповідний тиск на суд,

Я не хочу, щоб нас зрозуміли так, ніби Верховна Рада втручається в справи суду. Я не маю інформації, в чому там справа, але коли мова йде про народного депутата, я спробую, не використовуючи телефонного права /я даю вам це слово сьогодні і буду ним керуватися завжди/, з'ясувати в чому там річ. Другий мікрофон.

МАСЛЮК Г.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Петровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Леонид Макарович!

У меня такое предложение: поручить комиссиям по вопросам государственного суверенитета, межреспубликанских и межнациональных отношений, по вопросам законодательства и законности, по вопросам экономической реформы и управления народным хозяйством подготовить перечень решений, в том числе и политических, которые необходимо принять Верховному Совету для того, чтобы защитить Украину от грабительской политики центра. Это первое.

Второе. Относительно забастовок. Среди требований шахтеров есть требования и политического характера. И, наверное, Правительство не вправе решать эти требования. Поэтому необходимо создать комиссию именно Верховного Совета. Мы уже поднимали этот вопрос еще до перерыва в пленарных заседаниях.

ГОЛОВА. Давайте зробимо так. Ми знову повертаємося до того, про що тільки-но домовились. Я щойно говорив про це у своєму виступі: ми створимо комісію, проведемо "круглий стіл", з'ясуємо, чого хочуть шахтарі, що входить в нашу компетенцію. Але коли перед нами ставлять питання про зміну Президента, то це не є конституційний шлях, це не наша компетенція. Невже ви цього не розумієте?

МАСЛЮК Г.Є. Комиссия бы разобралась.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

СВАТКОВ Л.Б., перший секретар Миргородського міськкому Компартії України /Миргородський виборчій округ, Полтавська область/. Леоніде Макаровичу! Депутати вносили пропозицію включити до порядку денного

питання про Союзний договір. Це питання обговорено практично у всіх постійних комісіях. Не вирішивши головного питання, ми не вирішимо й інших. Давайте проголосуємо за включення питання про Союзний договір до порядку денного.

Далі. Депутати також вносили конкретні пропозиції щодо захисту населення. Мабуть, потрібно доручити Уряду протягом двох-трьох днів розглянути таке питання - як не включати компенсацію до заробітної плати. Це ж ми можемо спокійно вирішити на сесії і не обманювати наших людей.

ГОЛОВА. Ви ж чули, що я говорив. Утворити змішану комісію, яка б визначила, який є реальний життєвий рівень, особливо малозабезпечених сімей, внесла відповідні пропозиції з цього питання -про індексацію доходів тощо.

СВАТКОВ Л.Б. Ну, а про Союзний договір? Ми можемо включити до порядку денного це питання?

ГОЛОВА. Щодо Союзного договору. Дійсно, в комісіях це питання обговорено. Не всі вони дійшли остаточного висновку. Ми з вами тут домовлялися і навіть проголосували за те, щоб утворити комісію Президії Верховної Ради. І я вам доповідав, що до неї ввійшли депутати Коцюба, Шульга, Юхновський. Вони підібрали консультантів. На основі рішень комісії доопроцьовується підсумковий документ, його ще в природі немає. Цей підсумковий документ має розглядатися спочатку на Президії Верховної Ради, потім його буде внесено на розгляд Верховної Ради. Але як ми можемо зараз голосувати те, чого ще не бачила Президія Верховної Ради? Як тільки документ

з'явиться /а комісії працюють досить активно/, ми негайно внесемо на сесію.

Шановні народні депутати! Давайте розглядати питання порядку денного. Але щоб вже остаточно до нього перейти, я хочу дати вам інформацію. Ви, мабуть, знаєте, що сьогодні відкрився X з'їзд письменників України. Я думаю, що ми зробимо правильно, якщо від імені Верховної Ради привітаємо з'їзд і побажаємо, щоб чистий голос письменників не тільки бринів, а й дзвенів на всю свою могуть і служив інтересам народу України.

Таким чином, на порядку денному в нас зараз у другому читанні проект Закону про зовнішньоекономічну діяльність. Я запрошую до трибуни народного депутата Дунтау Олександра Михайловича.

Я прошу уваги, шановні товариші депутати.

ДУНТАУ О.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Ізмаїльський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый Председатель, уважаемые народные депутаты!

ГОЛОВА. Заспокойтеся, будь ласка, заспокойтеся. Дуже серйозний документ будемо обговорювати.

ДУНТАУ О.М. Сегодня во втором чтении вносится законопроект о внешнеэкономической деятельности Украинской ССР. Если вы помните, при рассмотрении его в первом чтении в своем выступлении я сказал о том, что предварительно законопроект апробировали эксперты, он рассматривался на некоторых предприятиях, в организациях и учреждениях Украины, имеющих непосредственное отношение к этой

деятельности, а также в министерствах и ведомствах республики. Таким образом, в сравнительной таблице учтены предложения, поступившие от ряда предприятий, организаций, учреждений, а также от министерств и ведомств Украины.

Я предлагаю вам при рассмотрении сравнительной таблицы обращать внимание и на те замечания, которые поступали от депутатов и постоянных комиссий. Сегодня мы будем обсуждать именно замечания депутатов и постоянных комиссий.

И еще одно. Я прошу прощения у депутатов за тот шрифт, которым напечатана сравнительная таблица. Дело в том, что законопроект готовился с использованием ЭВМ от момента поступления всех замечаний вплоть до печатания этой таблицы. В принятом постановлении Верховного Совета после первого чтения были оговорены сроки подачи тех или иных замечаний депутатами и постоянными комиссиями. Это вызвано, в первую очередь, сложностью работы над данным законопроектом и, кроме того, тем, что для этой работы необходимо некоторое время.

Сложилось так, что ряд комиссий подавали замечания от 5 до 13 апреля, когда все замечания, весь текст были уже в машине. Таким образом, ряд комиссий здесь не указан , но это не значит, что экспертная группа в комиссии не рассматривала этих замечаний. По ходу обсуждения статей я об этом буду говорить. А сейчас давайте начнем работать.

ГОЛОВА. Одна така деталь. У нас в залі є наукові експерти. Якщо в когось виникне потреба проконсультуватися і якщо ми не зможемо разом це з'ясувати, то будемо запрошувати їх для пояснення.

Це важливо, тому що закон, дійсно, складний і приймається вперше в такій редакції. Будь ласка.

ДУНТАУ О.М. Зауваження до проекту Закону УРСР про зовнішньо-економічну діяльність, які надійшли 9 квітня 1991 року. Я не буду называть все замечания, не буду говорить о сути этих замечаний -сравнительная таблица у вас на руках.

Предложения по тексту преамбулы: два замечания дал депутат Лобач, по одному - депутат Череп и депутат Шепа.

ГОЛОВА. Олександре Михайловичу! Може, ми так побудуємо роботу: я ставитиму запитання, а ви казатимете, які надійшли зауваження, що враховано, що не враховано. Я буду звертатися до депутатів, чи наполягають вони на своїх формулюваннях, чи не наполягають. Якщо хтось наполягає, то ми його будемо слухати, якщо не наполягає, будемо голосувати.

ДУНТАУ О.М. Хорошо. Таким образом, из пяти замечаний, поступивших по преамбуле, три учтены, два отклонены. Сравнительная таблица у вас.

ГОЛОВА. Хто наполягає на зауваженні, яке не врахували? Немає таких? Можна голосувати за преамбулу? Ставлю на голосування преамбулу.

"3а" - 273. Преамбулу прийнято.

ДУНГАУ О.М. Стаття 1 "Визначення термінів".

ГОЛОВА. Сторінку називайте.

ДУНТАУ О.М. Сторінка 2.

Уважаемые депутаты! Здесь поступило довольно много замечаний. Значительная часть учтена. Сравнительная таблица перед вами, пожалуйста, делайте выводы самостоятельно.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосовать!

ГОЛОВА. Можна голосувати статтю 1?

Одну хвилиночку. Це ж закон, давайте не так швидко. Може, у когось будуть якісь зауваження? Отже, статтю 1 можна голосувати?

Ставлю на голосування статтю 1.

"За" - 261. Стаття 1 приймається.

ДУНТАУ О.М. Статья 2 /страница 10/ "Принципы внешнеэкономической деятельности".

Здесь также поступило много замечаний. Более 70 процентов учтено.

ГОЛОВА. Можна статтю 2 голосувати? Немає заперечень? Прошу проголосувати за статтю 2.

"За" - 250. Стаття 2 приймається.

ДУНТАУ О.М. Статья 3 "Субъекты внешнеэкономической деятельности". Разрешите, я на этой статье немного остановлюсь.

ГОЛОВА. Це яка сторінка?

ДУНТАУ О.М. Страница 16.

ГОЛОВА. Треба пояснювати? Тоді, будь ласка, натисніть кнопку "за".

Тут усе викладено. Я хочу сказати, що проект закону, дійсно, опрацьований досить серйозно. Це не компліменти. Працювали над ним тривалий час, і опрацьовано все, навіть з самої схеми видно, як опрацьовано.

Голосується стаття 3. Прошу.

"За" - 243. Прийнята.

Але чогось весь час зменшується кількість тих, хто голосував "за".

ДУНТАУ О.М. Статья 4 /страница 17/ "Виды внешнеэкономической деятельности".

ГОЛОВА. Які є зауваження? Можна голосувати статтю 4? Прошу проголосувати.

"За" - 238. Стаття прийнята.

ДУНТАУ О.М. Стаття 5 /сторінка 21/ "Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності".

ГОЛОВА. Є якісь зауваження до статті? Другий мікрофон.

ХИЛЮК О.О., перший заступник голови виконкому Бердичівської міської Ради народних депутатів /Бердичівський виборчий округ, Житомирська область/. За дорученням Комісії з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин пропоную у третьому пункті після слів "на підставі подання до нього заяви подавача у довільній формі" замість слів "копій статутних документів або копій документів ..." записати: "нотаріально завірених копій статутних документів "або" нотаріально завірених документів фізичної особи".

ГОЛОВА. Додати слова "нотаріально завірених". Як ставиться комісія, яка доповідає? Можна, Олександре Михайловичу ? Не треба?

ХИЛЮК О.О. Я прошу предложение поставить на голосование. /Шум у залі/.

ДУНТАУ О.М. Пожалуйста, еще раз повторите, потому что здесь было плохо слышно. Вы имеете в виду второй пункт, да?

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ХИЛЮК О.О. Сторінка 22, права колонка, перше верхнє речення:"...на підставі подання до нього заяви подавача у довільній формі". Додати: "Нотаріально завірених копій статутних документів". Це юридичний термін. Не просто копій, а нотаріально завірених копій, бо будуть судові справи.

ГОЛОВА. Я думаю, це правильно: не будь-який документ, а

нотаріально завірений.

ДУНТАУ О.М. Можно принять поправку.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю з поправкою.

"За" - 232. Прийнято.

Шановні народні депутати! По-перше, частина депутатів весь час чогось виходить із залу. Я вже не знаю, куди вони ходять? Тільки-но розпочали роботу, а частини депутатів уже немає в залі. Я запрошую всіх народних депутатів, які десь - у комісіях, чи, може, у кулуарах, чи це бог знає де, прибути до залу. Нам потрібно працювати. Надзвичайно важливий закон приймається.

Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. На тій же 22 сторінці... Я знаю, що подано нову структуру Уряду. Там Державного комітету по зовнішньоекономічних зв'язках немає. Ми ще будемо обговорювати її. То чи варто зараз записувати тут "Державний комітет", якого ще немає? Або якщо тут запишемо, тоді треба передбачити його в структурі Уряду.

ГОЛОВА. Може, не треба записувати конкретно про комітет, тому що ми не знаємо ще структури Уряду? Наперед записувати, може, не потрібно?

ДУНТАУ О.М. Уважаемый Леонид Макаровнч! Здесь можно, конечно, записать "відповідними державними органами". Но мы вместе с вами прекрасно понимаем, что государственная система управления внешнеэкономической деятельностью через комиссии сегодня устарела.

Во всех союзных республиках созданы министерства, государственные

комитеты. Мы сегодня говорим о формировании структуры исполнительной власти, имея в виду кабинет министров. Я не могу понять вас и не соглашусь с вами в том, что, допустим, будет создано Министерство экономики, в составе которого будет государственный комитет или комиссия по внешнеэкономической деятельности. Во всем цивилизованном мире эта структура существует самостоятельно.

ГОЛОВА. Може, ми не будемо писати "державний", а просто "комітет" напишемо або нічого не будемо писати поки що? Коли Уряд будемо затверджувати, тоді і проголосуємо відповідно.

Так, є слушна пропозиція, щоб це зараз не записувати, а проголосувати всю статтю з двома поправками. Можна голосувати? Прошу.

"За" - 239. Прийнято.

Наступна стаття.

ДУНТАУ О.М. Статья 6. Уважаемые депутаты!

ГОЛОВА. Яка сторінка? Називайте сторінку.

ДУНТАУ О.М. Страница 27, статья 6. В соответствии с поступившими предложениями статья 6 "Міжнародні договори з питань зовнішньоекономічної діяльності" будет перенесена в раздел ІV после статьи 28. Поэтому следующей /я имею в виду колонку справа сравнительной таблицы/ будет идти статья 6 под названием "Договори /контракти/ суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та право, що застосовується до них".

ГОЛОВА. Є зауваження до цієї статті? Можна голосувати? Прошу.

"За" - 253. Прийнята стаття.

ДУНТАУ О.М. Следующая статья 7 "Основы регулирования внешнеэкономической деятельности".

ГОЛОВА. Олександре Михайловичу! Яка сторінка?

ДУНТАУ О.М. Страница 33.

ГОЛОВА. Називайте сторінку, бо тут важко знайти.

ДУНТАУ О.М. Страница 33, статья 7.

ГОЛОВА. Які є зауваження до статті? Є зауваження? Перший мікрофон.

КОРНЄЄВ А.В., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Ворошиловський виборчий округ, Донецька область/. Здесь есть такая формулировка: "Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Українській РСР здійснюється державою Української РСР" ... Это совершенно неправильный термин. Українська РСР є державою, и еще говорить "державою Української РСР" - это держава державы, что-ли?

ДУНТАУ О.М. Вы совершенно правильно подметили. Это было замечание Комиссии по вопросам государственного суверенитета,

межреспубликанских и межнациональных отношений. К большому сожалению, это слово из редакции статьи не было выведено. Спасибо.

ГОЛОВА. Так, щоб це не повторювати, редакційно треба виправити.

ДУНТАУ О.М. Это - редакционно поправить.

ГОЛОВА. Можна голосувати з редакційною поправкою? Прошу. "За" - 245. Приймається рішення.

ДУНТАУ О.М. Страница 35, статья 8 "Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності".

ГОЛОВА. Які є зауваження до статті? Немає зауважень? Ставлю на голосування статтю.

"За" - 242. Приймається стаття.

ДУНТАУ О.М. Страница 37, статья 9 "Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності".

ГОЛОВА. Є зауваження до статті? Другий мікрофон.

ХИЛЮК О.О. Комісія з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин. 37 сторінка, права колонка, стаття 9. Зауваження щодо слів "До виключної компетенції..." Наша комісія вважає, що недоречно вживати слова "до виключної компетенції", бо це є предметом конституційного регулювання. За значенням це є повноваженнями Верховної Ради

Української РСР, які випливають з її виключної компетенції.

ДУНТАУ О.М. Ваше предложение по редакции?

ХИЛЮК О.О. Слово "виключної" треба вилучити, бо Верховна Рада вирішує виключні питання.

ГОЛОВА. Просто - "до компетенції". Слово "виключної" - вилучити.

ХИЛЮК О.О. Це ж - Верховна Рада, вищого вже немає органу.

ГОЛОВА. Можна з такою поправкою ставити на голосування? Ставлю на голосування.

"За" - 229. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Страница 41, статья 10 "Органи місцевого управління зовнішньоекономічною діяльністю".

ГОЛОВА. Які є зауваження до статті 10? Немає. Можна голосувати? Голосуємо статтю 10. "За" - 232. Стаття приймається.

ДУНТАУ О.М. Страница 43, статья 11 "Принципи оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності".

ГОЛОВА. Є зауваження до статті? Немає? Ставлю на голосування статтю 11.

"За" - 224. Рішення не прийняте.

Одну хвилиночку. Я ще раз звертаюся до народних депутатів. Перед початком засідання в залі було більше людей, зараз стало менше. Хіба так можна працювати? Я не розумію!

Я запрошую всіх народних депутатів... Чи, може, викликати працівників апарату, щоб пошукали десь людей. Що робити?

Я звертаюся до секретаріату, подивіться там у коридорах. Голови комісій теж десь ходять.

У мене складається враження, що це несерйозне ставлення до роботи і до такого важливого документа.

Давайте переголосуємо статтю 11.

Другий мікрофон.

РЕВА В.М., перший заступник Міністра транспорту Української РСР /Феодосійський виборчий округ, Кримська АРСР /. Леоніде Макаровичу! На 47 сторінці у нас було зауваження до цієї статті. Ми не проголосували за неї, тому я хочу повернутися знову до цього. Пропонується після слів "що приймається одночасно із затвердженням Державного бюджету УРСР" записати "При цьому максимальне вилучення частики виручки в іноземній валюті з урахуванням податків та обов'язковий продаж валюти державі та місцевим Радам народних депутатів не може перевищувати 55 процентів від загальної суми зазначеної виручки".

Про що йдеться? Зараз підприємства, які займаються міжнародними перевезеннями чи, наприклад, зовнішньоекономічними зв'язками, практично до 80 процентів валюти перераховують в союзний, республіканський фонди і місцевим органам. Якщо говорити про транспорт, то у нас залишається 21 процент від валюти, яку ми заробляємо. І практично ці перевезення є збитковими для системи транспорту і для інших господарств. Тому я вважаю, що все-таки потрібно проголосувати, щоб було не більше 55 процентів.

ГОЛОВА. Що ви скажете, Олександре Михайловичу?

ДУНТАУ О.М. Дело в том, что эти нормы устанавливает Закон о налогообложении. Давайте мы с вами не будем волноваться, потому что речь в этой статье идет о принципах, а вы вводите норму Закона о налогообложении. Понимаете? А сложность этой ситуации заключается в следующем. Этот закон является базовым законом, на основании которого будет строиться целая серия законодательных актов, формирующих собой систему. Поэтому я и говорю, что невозможно в один законопроект вложить все, что вы хотите и предлагаете. Понимаете, это же нормативный акт превратится в огромный том и главное -он будет беспредметным.

РЕВА В.М. Вы понимаете, в чем дело? Дело здесь в принципе. Когда мы будем говорить о налогообложении в целом, то мы не будем касаться отдельно внешнеэкономической деятельности. Поэтому я не предлагаю разложить по каким-то статьям, но предельную цифру, предельный размер назвать. Чтобы была заинтересованность наших предприятий.

ГОЛОВА. Формулюйте своє доповнення і ми проголосуємо.

РЕВА В.М. Воно тут є.

ГОЛОВА. На якій сторінці?

РЕВА В.М. На 47 сторінці.

ГОЛОВА. Читайте його, щоб усі чули. Читайте, будь ласка.

РЕВА В.М. "При цьому максимальне вилучення частини виручки в іноземній валюті з врахуванням податків та обов'язковий продаж валюти державі та місцевим Радам народних депутатів не може перевищувати 55 процентів від загальної суми зазначеної виручки".

ГОЛОВА. Голосуємо пропозицію народного депутата. Прошу висловити своє ставлення щодо доповнення до статті.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Леонид Макарович, это же неправильно.

ДУНГАУ О.М. Здесь в общем-то получилась небольшая накладка. Я же сказал, что у нас изменилась нумерация. Та статья, которая должна быть под номером 12, идет под номером 11. Депутат Рева немножко поторопился, понимаете? Он упредил статью 11 статьей 12. И вот отсюда разночтения. Поэтому я прошу проголосовать статью в целом. Именно статью 11.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю 11. "За" - 271. Стаття приймається. Тепер стаття 12. Це яка сторінка?

ДУНГАУ О.М. Страница 45, стаття 12 "Обов'язковий розподіл виручки в іноземній валюті від зовнішньоекономічної діяльності".

ГОЛОВА. Це депутат Рева цю статтю доповнив. Значить, спочатку давайте проголосуємо доповнення, сформульоване депутатом Ревою.

"За" - 218. Доповнення не пройшло.

Можна тепер ставити на голосування статтю?

Третій мікрофон.

РЕБРИК Б.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів - інтернаціоналістів /Тисменицький виборчий округ, Івано - Франківська область/. Я вносив пропозицію, щоб цю статтю доповнити таким пунктом: "Про пільгове оподаткування для підприємств, які займаються виготовленням протезних напівфабрикатів та інших товарів для інвалідів". Ось на 50 сторінці комісія передрукувала моє зауваження, але ніякого ставлення до нього не висловила.

ДУНТАУ О.М Уважаемый депутат Ребрик, вы поймите, пожалуйста, правильно. Ваше предложение очень интересное и содержательное, но это не норма этого закона. Это норма Закона о налогообложении. Здесь же, в статье 12, речь идет о принципах. Понимаете, о принципах. Для этого будет соответствующий Закон о налогообложении, где отдельным разделом будут выделяться вопросы, связанные с системой налогов по внешнеэкономической деятельности.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

РЯБЧЕНКО М.А., директор Криворізького цементно - гірничого комбінату /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Народный депутат Рева уже вносил предложение. Есть и моя аналогичная поправка. Я просил бы народних депутатов проголосовать за этот же процент, который остается в распоряжении экспортера, то есть предприятия, которое занимается экспортом. Но добавить то, что я здесь предлагал: что имеется возможность у предприятий, которые располагают валютой, на самых выгодных началах обменивать эту валюту с местными органами самоуправления. То есть сочетать эти два момента. На 47 странице моя поправка. Я прошу внимательно ее прочесть и проголосовать за нее. Дело в том, уважаемые депутаты, что вы смотрите на замечания относительно старой редакции статьи. Но вы не прочли правую колонку. Я вас очень прошу, пожалуйста, прочтите новую редакцию статьи и вы поймете, что принципы, изложенные в этой статье, включая последний пункт, несколько отличны. Поэтому если мы раньше в старой редакции говорили о 75 процентах /указывали конкретно/, о после множественных замечаний, включая ваши, мы пришли к выводу о том, что проценты нет необходимости сюда закладывать, поскольку есть другие соответствующие законы.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте? Ні?

Можна голосувати статтю 12? Прошу проголосувати. "За" - 266. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Страница 51, стаття 13 "Принципи митного регулювання при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності".

ГОЛОВА. Є зауваження? Другий мікрофон.

ХИЛЮК О.О. Від Комісії з питань державного суверенітету міжреспубліканських і міжнаціональних відносин. Пункт 2 ми пропонуємо...

ГОЛОВА. Що сталося? Я хочу звернутися до народних депутатів: або ми будемо працювати, або я зараз проведу реєстрацію і завтра вранці оголошу прізвища тих, хто виступав так шалено за суверенітет і раптом пішов із залу. Доки це буде тривати?

Я прошу всіх повернутися до залу. Скажу відверто, це просто неможливо. В кожного свої справи: той бігає, той пропонує редакцію, той зацікавлений зовсім іншим. Невже вас не хвилює, що тут діється?

Я сьогодні наприкінці дня зареєструю всіх народних депутатів поіменним голосуванням, а завтра вранці скажу людям, хто працює, а хто ні. /Оплески/.

Другий мікрофон.

ХИЛЮК О.О. Шановний Леоніде Макаровичу! Комісія з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин просить Верховну Раду доповнити пункт 2, сторінка 5: "Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється згідно з цим Законом та міжнародними договорами Української РСР" словами "а також міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать цілям і принципам зовнішньоекономічної політики Української РСР".

ГОЛОВА. Можна? Будь ласка.

ДУНТАУ О.М. Уважаемые депутаты! Я прошу вас, пожалуйста, прочтите следующий за этим пункт. Дело в том, что речь идет о принятии законопроекта, вернее, закона республиканского действия. Все, что будет протекать в рамках международных соглашений между Украинской ССР и другими республиками, - это прерогатива Украинской ССР. Если мы говорим о Союзе, то это освещает следующий пункт, поэтому не надо говорить, простите, масло масляное. Оно и так масло. Здесь пункт 3 об этом говорит. Нет смысла здесь дважды говорить об одном и том же.

ГОЛОВА. Вы наполягаєте? Знімаєте? Другий мікрофон.

ХИЛЮК О.О. Комиссия имела в виду договоры Союза ССР, которые уже были и которые в сегодняшней деятельности по "мытной" службе нам, Украине, могут принести какие-то "недоречності".

ДУНГАУ О.М. Я с вами абсолютно согласен. Но вы же еще раз прочтите, пожалуйста, пункт 3. В нем четко сказано, что мы ведем разговор о создании таможенного союза, что автоматически накладывает на нас обязательства выполнения всех существующих соглашений.

ГОЛОВА. Можна голосувати статтю? Прошу проголосувати.

"За" - 267. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Страница 53, статья 14 "Введення розрахунків та кредитування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності".

ГОЛОВА Є пропозиції? Другій мікрофон.

ГЕТЬМАН В.П., голова правління республіканського акціонерно

- комерційного агропромбанку "Україна" /Уманський виборчий округ, Черкаська область/

Леоніде Макаровичу! Тут ми за нашою пропозицією ввели такий термін - "уповноважені банки". Це фінансово-кредитною установи, які отримали ліцензію на кредитне обслуговування зовнішньо-економічної діяльності. Але ось у цій статті.

ГОЛОВА. На якій сторінці?

ГЕТЬМАН В.П. На сторінці 54, стаття 5. Комісія відхилила. Я думаю, що це неправильно, тому що уповноважені банки, тобто ті банки, які одержали ліцензію, виключаються із сфери діяльності, якщо так би мовити, держава буде замовником. Але справа держави - це розміщувати свої замовлення. Тому не можна так. Це повинні бути і зовнішньоекономічний банк і ті банки, що вибере держава для цього комерційного кредитування. Ми вчора на комісії розглядали і з цим погодилися. Думаю, це треба включити.

ГОЛОВА. Я думаю, це слушна пропозиція. Давайте ми з цим доповненням і проголосуємо статтю.

"За" - 284. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Страница 57, статья 15 "Страхування зовнішньоекономічних операцій".

ГОЛОВА. Є зауваження?

ДУНТАУ О.М. Немає.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування статтю 15. "За" - 279. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Уважаемые депутаты! Поскольку у нас статья 17 перенесена в статью 12, в колонке справа будет следовать статья 16.

Страница 60, статья 16 "Ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій".

ГОЛОВА. Можна голосувати статтю 16? Прошу проголосувати.

"За" - 265. Приймається.

ДУНГАУ О.М. Страница 67, статья 17 "Заборона окремих видів експорту та імпорту".

ГОЛОВА. Є зауваження? Немає? Ставлю на голосування. "За"!

- 271. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Страница 68, статья 18 "Порядок встановлення і використання технічних, фармакологічних, санітарних, фітосанітарних, ветеринарних та екологічних стандартів та вимог".

ГОЛОВА. Є зауваження до статті? Можна голосувати? Прошу. "За" - 264. Стаття 18 приймається.

ДУНТАУ О.М. Страница 71, статья 19 "Специальные импортные процедуры".

ГОЛОВА. Є зауваження до статті? Можна ставити на голосування її? Прошу проголосувати.

"За" - 265. Приймається стаття 19.

ДУНТАУ О.М. Сторінка 74, стаття 20 "Антимонопольні заходи у галузі зовнішньоекономічної діяльності".

ГОЛОВА. Немає зауважень? Можна ставити на голосування? Прошу проголосувати.

"За" - 278. Стаття 20 приймається.

ДУНТАУ О.М. Сторінка 78, стаття 21 "Державні замовлення".

ГОЛОВА. Є доповнення, зауваження? Немає? Ставлю статтю на голосування.

"За" - 273. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Сторінка 79, статья 22 "Облік зовнішньоекономічних операцій, звітність та ревізія /аудит/ суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності".

ГОЛОВА. Я бачу, немає заперечень. Ставлю статтю на голосування. Будь ласка.

"За" - 273. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Сторінка 82, стаття 23 "Інформаційне забезпечення зовнішньоекономічної діяльності".

ГОЛОВА. Є зауваження? Немає? Ставлю статтю на голосування. "За" - 279. Приймається стаття 23.

ДУНТАУ О.М. Сторінка 85, розділ 3, стаття 26 "Спеціальні економічні зони".

ГОЛОВА. Є зауваження? Немає? Голосуємо статтю 26. "За" - 271. Приймається стаття.

ДУНТАУ О.М. Сторінка 86, стаття 27 "Інші спеціальні правові режими зовнішньоекономічної діяльності".

ГОЛОВА. Я бачу, немає заперечень. Можна ставити на голосування? Прошу.

"За" - 261. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Стаття 27 "Відносини з міжурядовими міжнародними економічними організаціями", сторінка 88.

ГОЛОВА. Є зауваження?

ДУНТАУ О.М. Нет, все правильно.

ГОЛОВА. Сторінка 87, стаття 28 "Економічні відносини між Українською РСР та іншими державами". Можна ставити на голосування? Прошу.

"За" - 271. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Нет, нет, страница 89. Этот лист...

ГОЛОВА. Стаття 28 "Захист прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності Української РСР..."

Щось тут наплутано, Олександре Михайловичу. Дивіться: тільки що була стаття 28 "Економічні відносини між Українською РСР та іншими державами".

Проголосували.

Гортаємо, сторінка 88. Знову стаття 27, але вже називається "Відносини з міжурядовими міжнародними економічними організаціями". Вона потрібна тут?

ДУНТАУ О.М. Ошибка это, ошибка.

ГОЛОВА. Так де помилка, скажіть, у чому вона? А потім знову стаття 28?

Я вас хвалив, хвалив і дохвалився.

ДУНТАУ О.М. Сейчас, не спешите. Это статья 29.

ГОЛОВА. Як її назвати?

ДУНТАУ О.М. Понимаете, здесь сбой нумерации произошел на две единицы. Сейчас, сейчас...

ГОЛОВА. Зараз розберемося. Тихенько. Головне - розібратися, щоб правильно проголосувати. Консультант може потрібний? То будь ласка, допоможіть.

ДУНТАУ О.М. Не надо, я уже разобрался.

Уважаемые депутаты! Все очень просто объясняется. Дело в том, что здесь техническая опечатка была. Я с самого начала не обратил на нее внимания. Вы помните, мы голосовали за специальные экономические зоны - статья 24. Если вернуться к ней, то получается все правильно: статья 24, потом статья 25 "Інші спеціальні правові режими зовнішньоекономічної діяльності", статья 26 "Економічні відносини між Українською РСР...". Здесь мы опять заложниками машины стали.

Статья 28, все правильно. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Назвіть статтю, яку зараз маємо голосувати. Назвіть її, не порядковий номер, а як вона називається.

ДУНТАУ О.М. "Відносини з міжурядовими міжнародними економічними організаціями".

ГОЛОВА. Зрозуміло, на сторінці 88. Є зауваження до цієї статті? Можна голосувати. Прошу.

"За" - 274. Приймається стаття. Далі.

ДУНТАУ О.М. Сторінка 89, стаття 29 "Захист прав та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності Української РСР за межами Української РСР".

ГОЛОВА7 Усі бачать статтю? Зауваження є? Ставлю її на голосування. Прошу проголосувати. "За" - 267. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Сторінка 90, стаття 30 "Заходи у відповідь на дискримінаційні та недружні дії іноземних держав".

ГОЛОВА. Тепер - це стаття 30. Є зауваження? Немає? Ставлю на голосування статтю 30 /ми з порядковими номерами потім розберемося, головне - назва статті/.

"За" - 239. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Сторінка 91, стаття 31 "Обмеження реекспорту".

ГОЛОВА. Де воно? З якого боку остаточна редакція? "Обмеження реекспорту". Так?

ДУНТАУ О.М. Статья "Обмеження реекспорту".

ГОЛОВА. Які є пропозиції, зауваження? Немає? Ставлю на голосування статтю 31.

"За" - 274. Приймається стаття.

ДУНТАУ О.М. Страница 92, статья 32 "Заходи проти недобросовісної конкуренції".

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., начальник відділу Роменського заводу автоматичних телефонних станцій /Романський виборчий округ, Сумська область/. Редакционная поправка -"...проти недобросовісної конкуренції".

ГОЛОВА. "Заходи проти..." Немає слова "проти". Прочитали правильно, а слова - немає. Додаємо це слово в редакцію статті. Можна голосувати?

"За" - 270. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Страница 94, статья 33 "Загальні засади відповідальності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності".

ГОЛОВА. Які є зауваження? Врахували зауваження всіх? Ніхто не заперечує проти якихось положень? Ні? Можемо голосувати. Прошу.

"За" - 250. Стаття приймається.

ДУНТАУ О.М. Страница 96, статья 34 "Види та форми відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності".

ГОЛОВА. Можна голосувати?

Проголосували "За" - 225. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Страница 93, статья 3.

ДУНГАУ О.М. Немає.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування. "За" - 204. Приймається стаття. Наступна стаття.

ДУНТАУ О.М. Страница 100, статья 36 "Відповідальність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності".

ГОЛОВА. Всі мають перед собою текст? Які є думки? Можемо голосувати? Ставлю на голосування. "За" - 268. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Страница 101, статья 37 "Порядок здійснення відповідальності". Можна голосувати? Прошу. "За" - 261. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Страница 102, статья 38 "Спеціальні санкції за порушення цього та пов'язаних з ним законів Української РСР".

ГОЛОВА. Можна голосувати? Прошу. "За" - 277. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Страница !04, статья 39 "Розгляд спорів, що виникають у процес і зовнішньоекономічної діяльності".

ГОЛОВА. Немає заперечень? Є? Додати слова - "відповідно до міжнародних угод"? Я вважаю, що це можна додати. Цим ми піднімемо авторитет нашого закону, тому що він регулюватиметься не тільки внутрішніми, а й відповідними міжнародними актами. З доповненням статтю ставлю на голосування.

"За" - 268. Приймається.

ДУНТАУ О.М. Страница 105, статья 40 "Спори, що виникають при застосуванні цього Закону".

ГОЛОВА. Є зауваження? Немає зауважень. Ставлю на голосування.

"За" -260. Приймається. Що в нас тут є?

ДУНТАУ О.М. Дальше у нас статей нет. Прошу проголосовать в целом проект Закона.

ГОЛОВА. Прошу зосередитися і проголосувати проект закону В цілому.

"За" - 293. Закон приймається.

ДУНТАУ О.М. Большое спасибо за доверие, которое вы оказали своим активным участием в этой работе.

ГОЛОВА. А де постанова? У нас її немає.

ДУНТАУ О.М. Леонид Макарович, есть еще и постановление. Оно маленькое. Это все.

Уважаемые депутаты, пускай вас это пополнение не смущает. Оно техническое. При перенесении в ЭВМ текста проекта Закона слева в правую колонку были опущены в двух местах небольшие разделы. Вот это дополнение как раз и компенсирует ту часть, которой не хватало. Там абсолютно ничего другого нет. Это просто компенсирует издержки в работе ЭВМ.

ГОЛОВА. Які є доповнення, зауваження, пропозиції до постанови? Є чи немає?

ДУНТАУ О.М. Уважаемый Леонид Макарович! Я прошу прощения, уважаемые депутаты! Здесь от комиссии и от группы

экспертов, работавших над этим законопроектом, в пункте 4 есть следующее изменение. Я прошу вас, посмотрите, возьмите постановление, пункт 4. Изменение следующее: "Раді Міністрів Української РСР провести переговори з Кабінетом Міністрів СРСР та Міністерством зовнішньоекономічних зв'язків СРСР про розподіл функцій союзного і республіканського зовнішньоекономічних відомств і до 1 липня 1991 року створити Державний комітет зовнішньоекономічних зв'язків Української РСР".

ГОДОВА. Ми домовилися, що він буде утворений тоді, коли ми будемо розглядати склад Уряду.

ДУНТАУ О.М. Хорошо, снимается. Прошу проголосовать постановление в целом.

ГОЛОВА. Я прошу проголосувати за постанову в цілому. Два зауваження?. Будь ласка.

УРЧУКІН В.Г., заступник Голови Ради Міністрів Української РСР.

Щодо пункту 6, другого абзацу. Виключити другий абзац з пункту 6, тому що представником у союзно-республіканському валютному Комітеті є прем'єр - міністр Української РСР. Він член цього союзно - республіканського валютного комітету. Писати: приймати рішення від імені УРСР тільки після затвердження такого рішення Верховною Радою УРСР" - не можна. Слід виключити другий абзац пункту 6.

ГОЛОВА. Я бачу.

УРЧУКІН В.Г. Це одне зауваження. Друге стосується пункту 8.

ГОЛОВА. Чекайте, спочатку потрібно щось зробити з одним, а потім з іншим. Ви запропонували вилучити, бо вважаєте, що прем'єр діє незалежно від того...

УРЧУКІН В.Г. Він діє за дорученням Верховної Ради. І тому я думаю, що коли рішення приймається союзно - республіканським валютним комітетом спочатку, потім тут розглядати його і знову їхати туди. Це, вибачте...

ГОЛОВА. Дійсно, тут щось не зовсім зрозуміло. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р. Мысль была такая: правительство взяло кредиты, а рассчитываться чем будем? Если правительство наше взяло кредиты, а сейчас на Верховном Совете возник вопрос о том, чем платить долги /пока неизвестно/, поэтому предлагается внести этот пункт в постановление. Видимо, есть необходимость наиболее важные моменты оставить под контролем Верховного Совета.

ГОЛОВА. Я думаю, що це не просто якась інструкція, а що при прийнятті принципово важливих рішень в союзно - республіканському валютному Комітеті треба узгоджувати їх з Верховною Радою УРСР. При прийнятті рішень щодо валюти, які стосуються інтересів України, узгоджувати позицію з Верховною Радою. Щоб ми

знали, кому йдуть ці гроші, валюта, на що вони підуть і хто має платити. Можна так?

Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановні депутати! В пункті 5, абзац 3, записано: "розпочати переговори з Кабінетом Міністрів СРСР і Банком зовнішньоекономічної діяльності СРСР про передачу майна..." і так далі. У нас все це визначено в Законі про банки і банківську діяльність. Крім того, абзац 5. Теж уже визначено, як діятиме наша банківська система, в цьому законі.

ГОЛОВА. Що ви пропонуєте?

ДЕПУТАТ /не представився/. Треба вилучити ці два абзаци - З і 5, бо те, про що в них ідеться, вже відрегульовано Законом про банки і банківську діяльність.

ГОЛОВА. Правильно. Вилучаємо їх.

Можна тепер голосувати за постанову в цілому? Прошу проголосувати.

ДУНТАУ О.М. Уважаемые депутаты, тут есть одна деталь. В Законе о банках и банковской деятельности мы упустили Банк внешнеэкономической деятельности.

ГОЛОС І3 ЗАЛУ. Потом добавим.

ГОЛОВА. Вікторе Григоровичу, ну що ви під руку говорите? Я не розумію. Займіть, будь ласка, своє місце.

ДУНТАУ О.М. Здесь очень шумно, ничего не слышно.

ГОЛОВА. Що ви, Олександре Заєць, хотіли сказати? Мова йде про те, щоб вилучити ці два абзаци, які вже визначені Законом про банки і банківську діяльність. Якщо там визначено, то воно і діє. Я так розумію.

Значить, вилучаються два абзаци і голосуємо за постанову в цілому. Редакційні правки якісь можуть бути внесені, тому що я на слух сформулював.

Прошу проголосувати за постанову в цілому. Так, з доповненнями і зауваженнями.

"За" - 292. Постанова приймається і Закон приймається.

ДУНТАУ О.М. Теперь я прошу минуточку внимания. Уважаемые депутаты, уважаемый Леонид Макарович! Я хочу искренне поблагодарить работников наших институтов, представителей министерств и ведомств, кто непосредственно, будем говорить прямо, на добровольных началах работал практически более 3 месяцев над творением этого законопроекта. Большое спасибо им. /Оплески /.

ГОЛОВА. Закон прийняли, всім подякували, а тепер дякуватимемо тим, хто його виконуватиме. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р. Уважаемый Леонид Макарович! Александр Михайлович сказал, что молодые ученые активно, длительное время и на добровольных началах работали над этим законопроектом. Мы неоднократно на своей комиссии обращались к председателю Дмитрию Васильевичу с тем, чтобы он помог решить вопрос оплаты. До сих пор этот вопрос не решен. Я вас прошу подключиться к этому делу, чтобы отблагодарить этих ученых, за подготовку хорошего законопроекта.

ГОЛОВА. У нас є для цього кошти. Микола Григорович має таке доручення Президії і Голови стимулювати тих, хто бере участь у консультаціях і в нашій роботі. Поки що не валютою, а карбованцями.

У кас наступний проект Закону про цінні папери і фондову біржу. Якраз є 25 хвилин. Я прошу Віктора Григоровича доповісти нам про це. Скільки вам треба часу? 12 хвилин? Будь ласка.

УРЧУКІН В.Г. Шановний Голово! Шановні народні депутати! На ваш розгляд внесено спільно з Радою Міністрів УРСР та постійними комісіями з питань планування, бюджету, фінансів і цін, з питань економічної реформи і управління народним господарством та у питаннях законодавства і законності проект Закону Української РСР про цінні папери і фондову біржу. Цей закон розглядається, як один із важливих на шляху створення ринку і проведення

роздержавлення власності і розвитку акціонерної власності на Україні. При розробці проекту закону в його основу покладено Декларацію про державний суверенітет України, Закон про економічну самостійність Української РСР.

У зв'язку з тим, що настав час проведення "роздержавлення більшої частки власності у промисловості, будівництві, транспорті, у сфері послуг, торгівлі, з перетворенням її в акціонерну власність, значно зросла необхідність у прийнятті цього закону. Сьогодні в республіці вже існують більш як 60 акціонерних товариств, 27 комерційних банків, більше 2 тисяч орендних підприємств і понад 500 асоціацій, консорціумів, концернів та інших форм господарювання. Все це вимагає створення фондових бірж, регулювання процесів обігу цінних паперів. Проект закону поєднує два розділи: про цінні папери і порядок їх обігу, і окремо про фондову біржу, що в цілому викладено у статті 61.

Проект закону дає визначення кожному із видів цінних паперів, передбачає умови і порядок їх випуску та обігу, характеризує взаємовідносини між юридичними і фізичними особами, які випустили цінні папери, та їх власниками, порядок виплати доходу у вигляді дивідендів або процентів, можливість передачі грошових та інших прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Доцільність випуску цінних паперів /акцій, облігацій, казначейських зобов'язань, векселів тощо/ підтверджено світовою практикою. В проекті передбачено, що всі цінні папери будуть розповсюджуватися на абсолютно добровільних засадах, а їх випуск в обіг провадитиметься тільки юридичними особами. Цінні папери можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів.

Щодо випуску таких цінних паперів, як акція, то проектом передбачається їх випуск іменними та на пред'явника, привілейованими та простими. Громадяни мають право бути власниками лише іменних акцій. У поданому проекті закону передбачається випуск тільки акцій акціонерного товариства. Справа в тому, що випущені до цього часу в республіці акції трудових колективів /випущено акцій на 161,6 мільйона карбованців, розміщено - на 57,6 мільйона карбованців/ і акції підприємств /відповідно на 65,8 мільйона карбованців і 21 мільйон карбованців/ є іменними акціями, і вони не можуть купуватися на біржі. Це по суті не акції у повному розумінні цього слова, а облігації. Вони не мають перспективи, тому що на фондовій біржі не будуть котируватися.

Таким чином, заміна акцій трудових колективів і акцій підприємств на "справжні" повинна пройти поступово, в міру реформування державних підприємств у акціонерні. Випускатимуться акції акціонерними товариствами на суму їх статутного фонду на основі протокольних рішень про їх випуск, що прийматимуться загальними зборами акціонерів.

Право на випуск акцій надаватиметься з моменту реєстрації цього випуску у фінансових органах.

У поданому проекті закону, на відміну від союзного законодавства, виключено вимоги про обов'язковий додаток до акцій, запропонованих для відкритого продажу, купонного листа. Адже акція - це безстрокове зобов'язання емітента, і визначити скільки купонів повинен містити купонний лист - неможливо. Крім того, у купоні неможливо заздалегідь визначити розмір дивідендів та інші реквізити.

Випуску таких цінних паперів, як облігації, то проектом передбачається, що вони можуть випускатися підприємствами усіх форм власності, об'єднаннями підприємств, акціонерними та іншими товариствами після їх реєстрації у фінансових органах і пропонуватися для відкритого продажу, тобто для продажу на фондовій біржі.

Акціонерні товариства можуть випускати облігації на суму не більш, як 25 процентів від розміру статутного фонду і лише після повної оплати усіх випущених акцій. Підприємствам надається право купувати облігації усіх видів за рахунок коштів, що надходять у розпорядження їх трудових колективів.

Ми вважаємо недоцільним щорічне проведення тиражів по облігаціях, які підлягають викупу, як це передбачено діючим у даний час законодавством. Тиражування може залишитися як один із можливих засобів їх викупу, і обмежувати інші варіанти тільки тиражним нема потреби. Тому в проекті закону передбачено, що порядок викупу облігацій усіх видів, крім цільових, визначається при їх випуску.

Враховуючи досвід випуску державних казначейських зобов'язань СРСР, коли протягом минулого року Уряд повинен був змінити їх умови, а саме, скоротити строки їх випуску з 16 років до 8 та збільшити виплату доходу із розрахунку 10 процентів річних замість 5 - в проекті закону пропонується випускати казначейські зобов'язання із дещо скороченим строком обігу. Наприклад, довгострокові зобов'язання - від 5 до 10 років, середньострокові - до 5 років, короткострокові - до 1 року.

Рішення про випуск в обіг довгострокових і середньострокових зобов'язань повинно прийматися Урядом республіки. Що стосується короткострокових зобов'язань, то таке право

повинен мати Мінфін республіки для погашення тимчасових касових розривів протягом року.

Відомо, що після кредитної реформи 1930 року, якою встановлено систему прямого банківського кредитування підприємств і заборонено господарським організаціям взаємне кредитування, вексельний обіг практично було ліквідовано.

У проекті цього закону ми передбачаємо відновлення цієї форми розрахунків. Функціонування вексельного обігу слід доручити визначати Уряду Української РСР, оскільки постанова ЦВК і РНК СРСР від 7 серпня 1937 року з цього питання застаріла і вона регулює вексельний обіг тільки в зовнішньоторгових та інших міжнародних розрахунках.

Безумовно, підприємства і населення зможуть розміщувати вільні грошові кошти у цінні папери тільки в тому випадку, коли вони будуть мати можливість будь-якого часу одержувати їх назад. І це можна зробити на фондовій біржі.

У проекті закону визначено порядок створення та діяльності фондової біржі, яка являє собою організаційно оформлений, регулярно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами. Адже при ринкових відносинах різниця між наявними грішми та безготівковими буде згладжуватися, і державні цінні папери почнуть циркулювати між населенням і підприємствами на одних і тих же умовах.

Проектом цього закону передбачається, що фондова біржа має бути акціонерним товариством, яке буде концентрувати попит і пропозиції на цінні папери, що будуть котируватися на ній, тобто займатися організацією обороту цінних паперів. В її створенні можуть брати участь не менш як 20 засновників - торговців цінними паперами, які є основними учасниками біржового обігу і

мають дозвіл на здійснення діяльності з цінними паперами.

Посередницька діяльність по випуску і обігу цінних паперів може здійснюватися банками, акціонерними та іншими товариствами, статутний фонд яких формовано за рахунок виключно іменних акцій.

Дозвіл на здійснення такої діяльності по випуску та обігу цінних паперів буде надаватися Міністерством фінансів УРСР. Це дасть можливість певною мірою проконтролювати недопущення на біржу учасників з нестійким фінансовим станом.

Відображаючи відношення покупців і торговців до окремих акцій, облігацій, біржа, як барометр, буде показувати не тільки фінансове становище окремих підприємств, але й народного господарства республіки в цілому.

Несумлінне ставлення до укладення біржових угод може викликати серйозні економічні потрясіння. Тому в проекті закону передбачається встановити за діяльністю біржі суворий контроль.

Безперечно, така біржа, про яку я говорю, буде створена не завтра. Але вже сьогодні ми повинні вести підготовку відповідних працівників /філерів, брокерів, маклерів/, створювати необхідну матеріально - технічну базу, а найголовніше - акціонерні товариства, які одержать право на те, щоб випускати акції.

Закінчуючи свій виступ, хочу відзначити, що в підготовці цього законопроекту брали участь спеціалісти Мінфіну УРСР, банків, Держкомекономіки, Мінюсту, Суду. Інституту економіки Академії наук України.

Прошу, шановні депутати, прийняти проект закону в першому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я бачу, сьогодні надзвичайно стомилися всі. Але я хочу виконати свою обіцянку і зробити "генезис", як казали філософи, сьогоднішнього дня.

Ми маємо реєстрацію ранкову, маємо реєстрацію вечірню. А зараз зареєструємося наприкінці дня і побачимо, як ми працюємо. Нехай знає і народ наш. Це буде неждано - негадано. Я запрошую тих народних депутатів, зараз побачимо, де вони.

От вони. Бачте, як воно все. Може бути виняток для Івана Федоровича Драча - у нього сьогодні з'їзд письменників. І він і тут, і там.

Але поки зійдуться всі, я надам слово для запиту депутату Приймаченку, а вас прошу зайняти своє місце. Запитання завтра вже почнемо зранку. На свіжу голову буде краще.

Будь ласка, запит щодо Чорнобиля. Всі займають свої місця, а я прошу телебачення проконтролювати, хто і коли заходить, щоб все було видно.

ПРИЙМАЧЕНКО М.І., народний депутат СРСР. Шановні народні депутати! Шановний Голово! Ми, народні депутати СРСР, Української РСР і Київської області, хочемо ще раз привернути вашу увагу до нашої спільної великої біди. Минає 5 років, а для тих, хто постраждав від чорнобильського лиха, не минають, а навпаки, зростають болі і тривоги. Адже десятки тисяч людей, незважаючи на всі прийняті рішення і постанови, продовжують жити на забрудненій території, а в дітей добавляються хвороби. Усі вони не перестають чекати не лише співчуття, а й конкретної допомоги.

Одним з таких конкретних кроків у допомозі постраждалим мала стати постанова Уряду республіки від 23 серпня 1990 року N 228 про будівництво житла для відселення людей із забруднених

територій. На жаль, виконання її зволікається. Про це мене просили передати і мої колеги з Житомирської області.

Постановою визначено, хто конкретно відповідає за здійснення цього будівництва. Разом з Київський облвиконкомом відповідають за це Дніпропетровський, Запорізький, Харківський, Полтавський, Сумський облвиконкоми та Київський міськвиконком. Однак більшість з них вирішила, що будувати легше і вигідніше на своїх територіях. І частина жителів наших населених пунктів дали згоду на переселення в Полтавську, Сумську і Харківську області. Відповідні ліміти на будівництво цим областям передані.

Але цілком зрозуміле бажання більшості людей залишитися у Київській області, з якою вони пов'язані кровними узами. Згаданою постановою передбачено в цьому році в Київській області виконати будівельних робіт на суму понад 190 мільйонів карбованців. Однак це завдання знаходиться під реальною загрозою зриву. На сьогодні лише для 45 процентів загального обсягу будівельно - монтажних робіт по спорудженню житла в області визначені генеральні підрядні організації. Дніпропетровський, Харківський облвиконкоми повністю та Запорізький частково відмовляються від направлення будівельників у Київську область. В результаті не тільки не ведеться будівництво, а й припинені проектні роботи на об'єктах, за будівництво яких відповідають зазначені облвиконкоми.

Ось чому і звертаємось ми до Верховної Ради і Уряду республіки, депутатів Верховної Ради Української РСР від цих областей, депутатів місцевих Рад Дніпропетровської, Харківської, Запорізької областей та до керівників цих областей з проханням вжити негайних заходів для прискорення будівництва житла для людей.

Треба швидше відселити їх з територій, де рівні забруднення перевищують 15 кюрі на квадратний кілометр, щоб люди, і в першу чергу діти, ходили по чистій землі, дихали чистим повітрям.

Запит підписали народні депутати СРСР Ведмідь, Волоха, Гуренко, Приймаченко, Тюпа; народні депутати УРСР Андріяка, Куцай, Мороз, Михайлюк, Швець - усього 16 чоловік.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. У вас щодо цього запиту? Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Леонид Макарович! Уважаемые депутаты! Запрос народного депутата СССР чрезвычайно актуален и требует внимания к нему. Дело в том, что такой принцип организации строительства, обеспечения огромного объема работ по переселению населения нереален. Правительство пошло по наиболее легкому пути: переложило функции организации этого важнейшего дела на местные Советы. При сегодняшней демократии от того, как проголосуют депутаты Днепропетровского областного Совета, зависит жить людям в чистой зоне или не жить.

Для спасения людей в Армении мы создали отряд, и он строил от имени Украины для потерпевших от землетресения. Я предлагаю конкретно: или же создать такой сводный отряд

для строительства, или же подключить освобождающихся строителей с атомных станций. Надо найти решение. Я поддерживаю этот запрос.

ГОЛОВА. Давайте ми доручимо нашому Урядові, щоб він сформулював це питання. І, може, ми до нього якось на сесії висловимо своє ставлення. Я вважаю, це потрібно. Ми маємо інформацію, що виконуються ці наші постанови повільно, і переселення іде з великим запізненням.

Третій мікрофон.

ЄРШОВ А.В., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи /Сарненський виборчий округ, Ровенська обдасть/. Шановний Леоніде Макаровичу! Ровенська депутація та й Комісія з питань Чорнобильської катастрофи підтримують заяву товариша Приймаченка. Ми вважаємо, що в першу чергу підрядником повинен бути Атоменергобуд - є у нас такий підрозділ, який зараз звільнений від будівництва атомних станцій і блоків і може багато зробити. І такі спеціальні загони, про які говорив Володимир Григорович.

У мене ще одне прохання до народного депутата Приймаченка, до всіх народних депутатів Союзу РСР, які тут присутні. З сьогоднішнього дня депутати Комісії з питань Чорнобильської катастрофи працюють в союзному парламенті. І треба, щоб у цьому куцому законі, який вони прийняли в першому читанні, було враховано все, що ми прийняли в своїх законах.

Тому прохання від нашої комісії до народних депутатів Союзу

- виїхати в Москву і відстояти у другому читанні все те, що ми просимо сьогодні для виконання нашого закону. Адже сплатити вартість закону повинен Уряд Союзу РСР, якому належить Мінатоменергопром, з вини якого сталася ця катастрофа.

СУХИЙ В.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Товарищи! О том, что нужно решать чернобыльскую проблему и вопрос о переселении людей, наверное, не стоит говорить. Все убеждены, что это надо делать быстрее. Но почему этот вопрос так плохо решался до сегодняшнего дня? Критикуют и Днепропетровскую область, и другие. Как был поставлен вопрос? Доведено задание строительным организациям района - сельского. А в районе она одна, эта строительная организация, и работает там, а в самом районе ничего не строится.

То же самое и сейчас. Одни и те же строительные организации должны в каждой области отстраивать село, выполняя принятый закон, и строить поселки для переселения.

Я думаю, что надо решить Правительству этот вопрос, доведя задания областям. Сегодня каждый колхоз имеет возможность сам строить жилье и принимать людей. И нужда в этом такая есть во многих колхозах. Это - один путь.

И второй. Создать специализированные управления за счет городских строительных организаций, которые будут строить поселки для этих людей. Просто так сегодня забирать людей не удастся, и будет это тянуться так, как тянулось до сегодняшнего дня. И четко распределить фонды: что выделяется в соответствии с Законом о приоритетности социального развития села, а что -на решение чернобыльской проблемы.

ГОЛОВА. Шановні товариші! Ми доручимо Урядові, щоб він з урахуванням запитів і пропозицій, які внесені, та інших, прийшов до якогось рішення і нас про це поінформував.

Голова комісії Білоблоцький готовий доповісти нам щодо комісії для переговорів з страйкуючими шахтарями. Може ми зразу і вирішимо це?

Будь ласка.

БІЛОБЛОЦЬКИЙ М.П., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях соціальної політики та праці /Жашківський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні депутати! Зараз ми переговорили з шахтарями, які присутні тут у нас на сесії, і домовилися про те, що завтра можна буде зранку розпочати переговори з ними. Від Уряду візьме участь товариш Гладуш Віктор Дмитрович, від комісій - товариші Євтухов, Білоблоцький /як голови комісій/ і від Президії - депутати Іоффе Юлій Якович, Звягільськнй Юхим Леонідович, Валеня Іван Юрійович, Васильєв Василь Іванович. От такий склад.

ГОЛОВА. Авторитетна комісія? Можемо за неї проголосувати?

Прошу проголосувати і доручити, щоб зона активно працювала і вела переговори. І припинила страйки, головне.

"За" - 282. Склад комісії затверджено.

Нехай комісія починає працювати і інформує Верховну Раду.

Оголошується перерва до завтра.