ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 17 травня 1991 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Я прошу народних депутатів зайняти свої місця і підготуватися до реєстрації.

Іване Олександровичу, може, саме одного депутата не вистачить, щоб розпочати роботу. Я бачу, вам більше подобається працювати на балконі. Ви там утворили одноосібну опозицію чи що?

Прошу підготувати нашу систему і будемо реєструватися.

У залі 336 депутатів. Можемо починати роботу.

Шановні товариші, ми з вами працювали хоч і важко, але плідно. Усі ці 6 днів у нас була складна робота. Я маю на увазі не ситуацію в залі. Мені здається, що навіть обговорення гострих питань проходило чемно. Були, звичайно, деякі невеличкі непорозуміння, але це дрібниці. Однак ми стомилися, це також правда, проте змогли виконати все, що запланували.

Хотів би порадитись з приводу орієнтовного графіка роботи

на наступний тиждень. Вам роздали? Отже, насамперед треба вирішити ці питання. Оскільки ми працювали 6 днів, то для того, щоб не порушувати власного регламенту, повинні відпрацювати ще 2 дні - вівторок і середу, адже там у нас записано 8 днів.

З приводу нашої подальшої роботи було чимало різних пропозицій. Група депутатів, наприклад, вважав, що на наступному тижні ми повинні попрацювати 5 днів. Але це буде порушенням регламенту.

Деякі депутати висловлюють незадоволення розданим графіком оскільки рішення приймалося без їхньої участі. Але ж ми для цього й зібралися, щоб вирішити разом з вами, як діяти далі.

Як на мою думку, то не слід порушувати регламент. Проведемо у вівторок і середу пленарні засідання, а потім, до червня будемо працювати в комісіях, оскільки у нас виникло дуже багато складних питань. Крім того, треба опрацювати Концепцію.

На початку ж червня, як завжди, знову розпочнемо пленарні засідання.

Я не хочу, щоб мені тут натякали, нібито я порушую одноосібне наші рішення і демократичні форми роботи, і тому прошу визначитися у цьому питанні.

Які є думки відносно нашої роботи? Два дні працюємо?

Хто за те, щоб працювати у відповідності із затвердженим регламентом, не змінюючи його, і на наступному тижні провести два пленарних засідання, а потім працювати в комісіях прошу проголосувати.

"За" - 237.

Рішення прийнято.

Отже, повторюю: ми у вівторок і середу проводимо пленарні засідання, а потім працюємо в комісіях. Це питання вирішили.

Тепер щодо питань, які ми розглядатимемо. Насамперед питання про Кабінет Міністрів Української РСР. Гадаю, ми саме з цього розпочнемо. А потім я пропоную перейти до Концепції нової Конституції.

Питання про оренду ми поки що знімаємо з порядку денного, оскільки є певні складнощі у підходах Уряду і комісій.

Отже, розглядаємо питання про Кабінет Міністрів і Концепцію нової Конституції. Голосуватимемо, як і домовлялися.

Це наш план роботи. На середу у нас два питання, але якщо ми їх розглянемо швидко, то, може, ще щось додамо. У нас є, зокрема, проект Закону про освіту у другому читанні. Я пропоную розглянути його у вівторок, матимемо три питання на порядку денному /це замість проекту Закону про оренду/. Не встигнемо, то перенесемо на наступний день. Тоді, це буде перше питання порядку денного. Документ дуже важливий, а ми, чесно кажучи, питанням освіти, культури, загалом гуманітарним проблемам, не дуже багато уваги приділяємо.

Пропоную також розглянути питання про акціонерні товариства та інші види господарських товариств. Я потім поясню, у чому тут справа.

Потребує розгляду і питання про громадські об'єднання Української РСР. Дуже багато прохань, листів з цього приводу. Я гадаю, що обговорення питань діяльності професійних спілок України можна перенести з 24 на 22 травня. Якщо встигнемо, розглянемо три питання.

Отже, на вівторок у нас три питання і на середу три.

Тепер щодо проекту Союзного договору.

У залі присутні голови комісій - Ігор Рафаїлович Юхновський і Микола Олександрович Шульга. Сьогодні ми зустрічалися з ними з

цього приводу. Очевидно, десь на вівторок вони підготують документи. Ми маємо розглянути їх на засіданні Президії, а це такий "гроссбух" Крім того, існують різні концептуальні позиції щодо принципових питань. Треба усі розбіжності усунути. Усе це ми розглянемо в Президії, потім передамо в постійні комісії і лише після цього винесемо на сесію.

Документ надзвичайно серйозний і вимагає копіткої роботи. Я думаю, що до червня комісії над ним як слід попрацюють і підготують його до початку пленарних засідань.

Тепер щодо зміни Конституції. Я вважаю, нам слід зачекати. Не хочу, як то кажуть, забігати наперед, але оскільки запитання поставили, то я на нього відповім. Мені здається, що після обговорення Концепції Конституції найбільш ймовірне вирішення питання про президентство - це таке вирішення, яке пропонували і від більшості, і від меншості. Ми проаналізували варіанти обрання Президента і посадових осіб з усіма механізмами, обмеженнями і "гальмами" для Президента після прийняття Конституції. А до того часу треба вирішити на сесії питання про додаткові повноваження Голови. І тоді потрібно буде це вносити знову ж таки до Конституції. І ми таким чином знімемо це питання.

Будемо працювати, життя нам підкаже, поживимося, як це відбувається в інших регіонах, будемо трошки мудрішими в цьому плані, наберемося досвіду. Життя обов'язково виведе нас на правильне рішення. А зараз необхідно працювати і думати, тим більше, що є над чим думати.

Отже, враховуючи все це, ми внесемо доповнення до Конституції.

Ось чому я і пропоную це питання трохи перенести.

Чи згодні ви з таким орієнтовним графіком роботи на два дні? Згода? Голосуємо. Шість питань - на два дні.

"За" - 277. Приймається.

Таким чином, запишіть собі, будь ласка, - шість питань на два дні. І давайте візьмемо зобов'язання їх розв'язати. Прошу вас настроювати себе саме на це під час відпочинку в суботу і в неділю. Настроювати на добрий лад. Питання про роботу на наступному тижні вирішили.

Тут є інформація, я вам її зачитаю. Щоб ви знали, у нас утворилась нова депутатська група. Відповідно до пункту 21 Тимчасового регламенту утворилась депутатська група у складі 23 народних депутатів, називається вона - "Демократична фракція". Уповноваженими представляти групу визначені народні депутати Дмитро Павличко і Волковецький. Ось така у нас фракція.

Одночасно інформую вас про те, що депутатська група "За освіту" оголосила про припинення своєї діяльності.

Таким чином, як бачите, в нас іде діалектичний процес утворення і ліквідації, боротьби протилежностей. Хто входить до "Демократичної фракції"? Читаю: Влох, Волковецький, Голубець, Гринів, Гудима, Драч, Захарук, Іваничук, Кислий, Крупа, Марков, Мовчан, Мостиський, Осадчук, Павличко, Павлюк, Романюк, Чучук, Швайка, Щербина, Яворівський. Пиріг, Дмитришин - 23 народних депутати.

Одне слово, питання про "Демократичну фракцію" ми з вами також розглянули.

Що у вас? Будь ласка, третій мікрофон.

СМЕТАНІН В.І., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /кіровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Спасибо, Леонид Макарович! Я по процедуре. Дело в том, что относительно того, что вы сейчас предложили по повестке дня, по графику, по

нашей работе и по соблюдению регламента - у меня с вами разногласий абсолютно нет.

Я не хочу сказать, что мы нарушаем регламент. Однако уже полгода от многих депутатов поступали предложения провести закрытое заседание сессии. В своем горячем выступлении депутат Артеменко, я считаю, оскорбил народных депутатов, которые работают на постоянной основе. Он это бросил избирателям для того, чтобы они нас спрашивали, почему мы так много зарабатываем. Мы своим избирателям говорили, что мы зарабатываем по 600, а я как заместитель председателя комиссии - 700 рублей, и вроде возражений не было. А теперь я должен объяснять, почему я зарабатываю 1300 и почему 600 рублей от них скрыл.

Дело в том, что ни Секретариат, ни Президиум - никто не занялся нашим бытом. Мы сегодня, питаясь в ресторанах и выбирая между котлетой и биточками, тратим в день по 20-25 рублей. Помножьте это на 25 рабочих дней. Домой мы не привозим ни копейки, но у нас же есть семьи. Питание наше не организовано. Быт наш не организован. Недавно нам продали носки, так "Комсомольская правда" уже объявила, что депутаты, мол, пользуются льготами. Я уже просил Министра торговли назвать мне тот магазин, в который я хочу сдать эти две пары носков, которые купил. В крайнем случае, если у меня их не будет, я буду рисовать на ногах нечто типа носков.

Товарищи, назрела необходимость рассмотреть наши вопросы, иначе работать на постоянной основе уже невозможно. Может, это специально делается для того, чтобы мы ушли из парламента и вопрос о профессиональной работе был закрыт?

Поэтому я прошу этот вопрос решить цивилизованно. Прошу сейчас поставить на голосование предложение включить в повестку дня этот

вопрос, пусть он либо вклинится в эти два дня, либо в четверг с 10 до 12 проведем такое заседание, а потом пойдем работать в постоянные комиссии. Спасибо.

ГОЛОВА. Я зараз поставлю цю пропозицію на голосування, тільки спочатку хочу внести корективу. Оскільки це питання закрите і є нашою внутрішньою справою, то давайте ми його обговоримо в неробочий час - у вівторок після шостої години. Згода? Ставлю на голосування... В середу - останній день. Вівторок, гаразд... Почекайте, у вівторок увечері я не маю можливості, у мене вечір з хорватами.

У середу ж - Шевченківські дні...

Давайте тоді на четвер, на ранок. З 10 до 12 години проведемо закрите засідання. Прошу проголосувати.

ГОЛОВА. "За" - 254. Отже, у четвер проводимо закрите засідання. Але щоб ніхто не думав, що ми тут будемо щось закрито вирішувати. Йдеться про побут, життя й ефективну працю народних депутатів. Це все є наша внутрішня справа, і вона не є предметом широкого обговорення. Це буде без телебачення. Я кажу це свідомо, щоб не було ніяких недомовок, що, мовляв, тут зібрались і щось вирішують знову ж таки закрито...

Таким чином, у четвер - з 10 до 12 години.

Другий мікрофон.

БОЙКО І.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих,

малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Кам'янськоДніпровський виборчий округ, Запорізька область/. Шановний Леоніде Макаровичу, шановні депутати! У зв'язку з тим, що я не зміг висловити свою думку одразу після закінчення розгляду проекту Закону пре пенсійне забезпечення, я ось що хотів сказати.

ГОЛОВА. Я хочу сказати, що ми зараз надамо час для "Різного", і ви зможете виступити.

БОЙКО І.Г. Це більш процедурне питання, Леоніде Макаровичу. Тут питання ось про що. Багато депутатів висловлювалися і письмово, і усно про те, що нам уже пора покласти край тому, що комісії в основному майже не готують документи, проекти, про те, щоб не було у нас непорозумінь фінансових, щоб це більш виходило із нашого Кабінету Міністрів. Так от, у мене таке прохання і пропозиція. Сьогодні ми розглянули у першому читанні проект Закону про пенсійне забезпечення. Готувало цей проект Міністерство соціального забезпечення /умовно скажемо - Кабінет Міністрів/. Оскільки це стосується не тільки нашої комісії, Комісії у питаннях соціальної політики та праці, а й інших, то, щоб ми потім над цим проектом не працювали до другого читання, я пропоную передавати зауваження від комісій і ті, що є зараз у депутатів, Міністерству соціального забезпечення, щоб там готували законопроект для розгляду у другому читанні. Ми перед цим на спільному засіданні комісій розглянули проект. Тільки так ми зможемо охопити всі питання, в тому числі і фінансове забезпечення. Я пропоную дати офіційне доручення від вас, щоб для другого

читання готували такий документ у Міністерстві соціального забезпечення.

ГОЛОВА. Гаразд. Перший мікрофон.

ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. У меня тоже процедурный вопрос. Я, конечно, вам, Леонид Макарович, не хочу высказать какой-то упрек, но все-таки Иван Степанович допустил нарушение - при обсуждении закона не предоставил слово выступающему от нашей фракции "Демократическое возрождение Украины" депутату Байраке. Дело в том, что наша фракция при обсуждении этого законопроекта высказалась, что концептуально построен он неверно, повторяет союзное законодательство и имеет ряд существенных недоработок. Наше предложение сводилось к тому, чтобы проект отправить на доработку. Так как Иван Степанович нарушил процедуру, я все-таки прошу по этому предложению по крайней мере провести переголосование. То есть проект отправить на доработку. С первым чтением я не соглашусь. Это чистый популизм. Это обещание нашим избирателям, что мы решим их социальные проблемы. А я не верю, что таким способом, как там записано, можно будет это сделать.

ГОЛОВА. Ми приймаємо вашу заяву як зауваження, щоб не допускати подібного на майбутнє. Але переголосовувати зараз ми не можемо. Ми вже проголосували. Що ж ми будемо переголосовувати? Будемо вважати, що трапилася недоречність або, точніше, певне

неузгодження. Ну, може, розпочнемо "Різне"? Ми ж проголосували за порядок денний, Проголосували і затвердили. Так починаємо "Різне"? Ми відводимо на "Різне" годину. Зараз 16 годин 27 хвилин. Як і домовлялися, завершуємо о 17 годині 27 хвилин.

У список для виступу записалося 26 народних депутатів. Перших я називаю: Лисенко, Гусєв, Головатий, Старіченко, Черненко, Осадчук, Завадська, Тарасенко і так далі. Читайте на табло, будь паска. Ми для виступів у "Різному" відводимо три хвилини, як було у нас завжди.

Слово надається народному депутатові Лисенку. За ним виступатиме депутат Гусєв.

ЛИСЕНКО А.О., директор Чернігівського виробничого об'єднання "Хімволокно" імені 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції /Новозаводський виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні товариші депутати, шановний Леоніде Макаровичу! Я хочу порушити два питання, які вже в цьому залі звучали, але не всі мали змогу висловитись. Перше. Щодо Закону про податки з підприємств, об'єднань і організацій. Я оголошую телеграму голови обласної Ради: "В проекте Закона Украинской ССР в налогах с предприятий, объединений и организаций исключены льгота по налогам кооперативам ветеранов войны, труда и пенсионеров, предусмотренные законом СССР от 14 июня 1990 года. Пренебрежение интересами ветеранов в решении возможности социальной самозащиты вызывает глубокое возмущение четырехсот тысяч пенсионеров области. От имени их президиум просит проявить чувство гражданственности и социальной справедливости, уважение к родителям, не допустить проявления презрения к живым гражданам Украины, принять в законе льготы

кооперативам, предприятиям пенсионеров. Председатель областного совета ветеранов Беспалов".

Друге. Звернення Чернігівської обласної Ради народних депутатів до Верховної Ради та Уряду Української РСР щодо підвищення цін.

"Шановні товариші! Депутати обласної Ради висловлюють своє занепокоєння зниженням життєвого рівня населення, викликаним різким підвищенням цін на товари першочергового вжитку та продукти харчування. Заробітна плата і компенсаційні виплати не забезпечують навіть прожиткового мінімуму. Непродумані фінансові обмеження з боку союзного Уряду обумовили неможливість використання прибутку підприємств для підвищення заробітної плати своїх працівників. На підприємствах області створилася соціальна напруга, лунають заклики до страйків, висуваються вимоги про підвищення заробітної плати або компенсаційних виплат. Ці настрої підсилюються ситуацією у сусідній Білоруській РСР, де постановою республіканського Уряду знято обмеження з базового фонду оплати праці, що приймався для обчислення фонду споживання.

Враховуючи, що вирішення цих питань є прерогативою Верховної Ради та Уряду республіки, Чернігівська обласна Рада народних депутатів наполягає на терміновому прийнятті таких рішень:

1/. Зняти обмеження з фонду споживання підприємств, направленого на оплату праці.

2/. Підвищити обсяг компенсаційних виплат.

3/. Знизити тарифи на проїзд залізничним транспортом приміського сполучення.

Переконані, що оперативне вирішення цих проблем буде стабілізуючим кроком виходу із кризового стану і відповідатиме життєвим інтересам людей".

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Гусєву. За ним виступатиме депутат Головатий. Я бачу, що Головатого немає. Тоді виступатиме депутат Старіченко. Як бачите, дехто з тих, хто записався на виступ, не прийшов. То, може, будете виступати від мікрофонів?

ГУСЄВ В.І., директор середньої школи N 92 м. Донецька /Кіровський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты, уважаемый Председатель! 4 мая я часа три провел со стачкомом хдопчато-бумажного комбината Донецка и сейчас передаю вам самые наилучшие пожелания. Объясню, почему.

Во-первых, я считаю, что забастовав, они, наверное, не все это продумали, и я им пытался доказать, что нужно было поступать иначе. Но дело в том, что они имеют зарплату 150-160 рублей - и такой гигантский скачок цен! Мы с вами здесь, в этом зале, возмущались, что, в общем-то, далеко не все было продумано в решении, принятом Павловым. Нельзя снижать жизненный уровень населения сразу в два-три ваза, И вот это в основном и послужило причиной того взрыва, который привел к спонтанной забастовке.

Чего же хотят работники этого предприятия? Во-первых, они ставят вопрос о департизации, причем всех воспитательных учреждений и так далее. Они считают, что рынок - это не только повышение

цен, но рынок прежде всего должен стимулировать производителя, ускорять приватизацию, обязательно предусмотреть индексацию заработной платы. Работники также просят рассмотреть вопрос о 40-часовой рабочей неделе, о том, чтобы отпуск, особенно на предприятиях с вредными условиями производства, был не менее, чем 24 рабочих дня. Наконец, больничный лист. Пособие по больничному листу должно исчисляться не из ставки, а из зарплаты, потому что ставка у них - каких-то 120-150 рублей, и для того, чтобы больше заработать, они пытаются обслуживать больше станков. Ведь это же неправильно, если пребывание на больничном оплачивается не из зарплаты, а только с маленькой ставки.

Самое приятное для сидящих в зале то, что среди 60 присутствующих членов стачечного комитета только трое высказались за недоверие нынешнему Верховному Совету Украины. И я считаю, что это для нас с вами - последняя возможность оправдаться. Они согласились даже с тем, что Декларации не обязательно придавать статус конституционного Закона, а вот Конституцию на основе Декларации нужно принимать как можно быстрее. И очень просили нас избегать догм, чтобы не было "социализм", "капитализм", "коммунизм", а чтобы было общество, где просто люди хорошо живут.

Я вижу в этом еще одно свидетельство того, что такое понятие, как "социализм", потерпел, к сожалению, крах. И у нас, и в других странах. Поэтому не надо размахивать вот этим красным полотнищем перед глазами, лучше обойтись без него. На следующий неделе нам с вами по этому вопросу нужно голосовать.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Старіченку. За ним виступатиме Карпенко.

СТАРІЧЕНКО О.Г., директор радгоспу "Красная Звезда" Костантинівського району /Дружківський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые народные депутаты! Члены Верховного Совета Украины, без сомнения, занимаются важными законотворческими делами. Но, наверное, нельзя заниматься только законами, надо иногда оглядываться на тот мир, в котором мы сегодня живем. Поэтому я хотел бы в своем коротком выступлении поднять ряд вопросов, которые волнуют меня и моих избирателей.

Вопрос первый. Повышение со 2 апреля цен, а также последующие постановления Правительства по отмене на некоторые виды товара 5-процентного налога, снижение цен на отдельные виды продукции с 15 мая породили у населения чувство недоумения и неуверенности. До этого было так, что люди знали, какие у нас цены, уже к ним привыкли, а теперь как неделя, так и новое постановление об изменениях. Человек идет в магазин /в особенности пенсионеры/ и не может сориентироваться, он не ведает, что с него берут.

Поэтому мои избиратели просили передать нашему Правительству просьбу определиться как-то и сделать так, чтобы человек мог в любом магазине увидеть действительные цены.

Когда у нас в повестке дня идет "Разное", я хотел бы, чтобы на заседании присутствовали члены Правительства, слушали эти вопросы и могли их быстро решать.

Второй вопрос, товарищи. В связи с повышением цен в некоторых отраслях промышленности, да и во многих колхозах и совхозах, нашли возможность поднять за счет собственных средств зарплату своим работникам. Надо сказать, что это сделали в основном предприятия,

которые имеют солидные суммы на своих счетах. Но все дело в том, что не эти предприятия сегодня определяют уровень объема абсолютного производства продукции. Определяют как раз те, которые не имеют таких значительных средств.

Поэтому я предлагаю - чтобы у нас не созревал конфликт в сфере сельского хозяйства, нашему министерству следует рассмотреть этот вопрос и выработать методику, как практически его решить.

Все дело усугубляется еще и тем / и это все сегодня знают/, что нарушен паритет между ценами материально-технического обеспечения, которые определяет нам промышленность и ценами на продукцию сельского хозяйства. Я обращался с депутатским запросом к Председателю Агропромышленного комитета, почему этот вопрос не решается. Получил ответ, что наш Госагропром вышел на союзный уровень по поводу повышения цен или достижения этого паритета. К сожалению, реализация продукции сельского хозяйства не стоит на месте. Через месяц мы будем говорить о том, что должны реализовать зерно и другую продукцию, а ответа на эти вопросы нет. Поэтому я просил бы, чтобы министерство все-таки обратило внимание на этот вопрос.

И последнее, товарищи. Минтруда и Минфин издали постановление, вернее, разослали в области письмо о том, чтобы средства, которые

направляются в фонд занятости, централизовались в областях. Еще одно слово... Считаю необходимым обратить ваше внимание на то, что сегодня так делать нельзя. Предприятия, которые отдают свои средства в области, а потом у области просят на организацию службы занятости, получают одни копейки. Нужна немедленная инструкция, как располагать средствами для того, чтобы эти средства оставались в основном на местах, там, где они формируются. Спасибо.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Карпенку. За ним виступатиме депутат Черненко.

КАРПЕНКО В.О., редактор газети "Вечірній Київ" /Прирічний виборчий округ, м. Київ/. Шановні колеги! Дозвольте повернутися до теми, яка вже не раз звучала в цьому залі, однак не одержала логічного завершення. Це - тема "Соціальна справедливість і привілеї". /Шум у залі/.

Леоніде Макаровичу, я прошу не враховувати сміх мені в регламент.

ГОЛОВА. Ні, ні в якому разі, тим більше, що ви не сміялися.

КАРПЕНКО В.О. І вона не втратила своєї гостроти, а й набула надзвичайної актуальності.

По-перше, проблема привілеїв не зникла, не зникли й самі привілеї, а тільки загнані всередину, приховані ще глибше від людського ока.

По-друге: в наш час катастрофічного зниження рівня життя народу, за рахунок якого робиться спроба вирватися із кризи і на плечі якого перекладається весь тягар переходу до ринку, привілеї для партійно-управлінської верхівки - не тільки аморальне явище, а й таке, що представляє інтерес для криміналістики.

По-третє, про актуальність проблеми свідчать тисячі й тисячі листів, які отримав я особисто, які находять до редакції "Вечірнього Києва" та, за моїми даними, до Верховної Ради. В

окремих листах, як наприклад і з заводу "Арсенал", де працює гвардія київського робітничого класу, стоять і по 3 тисячі підписів.

Давайте глибше поцікавимося, що таке привілеї. За Володимиром Далем - "исключительное право /підкреслюю/ в ремеслах и промыслах личное право, преимущество: привилегированные сословия высшие, которым даны права преимущества перед простым народом"

За Грінченком - такого слова взагалі не існує, і це дозволяє зробити висновок, що історичні привілеї не характерні для українського народу.

За словником іншомовних слів з латинської "привус" - особливий і "лекс" - переваги, пільги, право - підкреслюю, надане законом окремим особам, групам людей або певному класові, станові.

Виходячи з тих лінгвістичних викладок, можна дійти висновку: ніяких привілеїв у більшості випадків у нас просто немає. Бо привілеї - це право, надане законом. Те, чим у нас користується бюрократична верхівка, законом не передбачене і законом не надавалось.

Далі. Щоб не напружувати атмосферу, я не наводжу конкретних прикладів про існування спецгосподарств, спецбуфетів, про те, як за персональними пенсіонерами підкочують державні автомашини прямо до трапу літака, який якісний, так би мовити, склад корпусу персональних пенсіонерів і де вони мешкають, як організовувалась першотравнева, тобто перед святом солідарності трудящих, торгівля для працівників Ради Міністрів Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки, про що писала газета "Крымский комсомолец" і багато, багато інших фактів.

Коли б їх усіх назвати, стало б набагато зрозуміліше, чому немало депутатів так наполегливо обстоювали соціалістичний вибір при обговоренні Концепції Конституції України, чому багато хто так обстоював оновлений Союз. Тому, що соціалізм справді для них має суттєве значення, а дехто уже жив у вищій його стадії. Тому, що без Союзу не буде пенсіонерів союзного значення, а це теж світле майбутнє для декого з депутатів.

Я повертаюсь до цього питання і вношу пропозицію.

Перше. Створити парламентську комісію з питань соціальної справедливості та привілеїв. Підкреслюю, це не мав ніякого відношення до пільг для ветеранів війни, чорнобильців та інших категорій, які встановлені на законних підставах.

Друге. Доручити комісії розібратись з системою привілеїв, /а це айсберг, роботи вистачить надовго/ і внести на розгляд Верховної. Ради пропозицію щодо відновлення соціальної справедливості там, де вона порушена, а також подати пропозиції щодо законних привілеїв для верхнього ешелону, які диктуються необхідністю ефективного виконання ними своїх обов'язків. Усі ці дані треба обнародувати, щоб не виникало різних пересудів.

Третє. Знаючи негативне ставлення певної групи депутатів до цієї проблеми, прошу поставити мою пропозицію на поіменне голосування. Хочу звернутися до всіх народних депутатів - до опозиції, до більшості, до центристів: не біймося ставити це питання на голосування, не біймося створення комісії. Якщо привілеїв у нас не існує, то взагалі будь-кому нічого боятись. Якщо вони в, то наш святий обов'язок детально і зважено розібратися й навести в цьому питанні належний порядок.

Дякую.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку. Я хочу вам повідомити, що коли ми оголошуємо "Різне", то ніякі рішення не приймаються і нічого не ставиться на голосування. Ви це добре знаєте. Для того, щоб питання поставити на голосування, його треба внести до порядку денного.

Навіщо ж ви мене ставите в незручне становище? Ви розумієте,

що я не можу ставити на голосування, бо добре знаєте Регламент.

Слово надається народному депутату Черненку. За ним виступатиме депутат Осадчук.

ЧЕРНЕНКО В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський - Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Я по поводу привилегий. Виталий Афанасьевич говорил, я тоже ими не пользуюсь. Прошу дать одну-две минутки.

ТОЛОВА. Дві хвилини, будь ласка.

ЧЕРНЕНКО В.Г. Товарищи, позвольте довести до вашего сведения решение Горловского городского Совета народных депутатов, с которым маня уполномочили обратиться к Верховному Совету. Перед нами поставлен ряд вопросов, которые мы должны решить.

"1. Включение механизма повышения производства товаров народного потребления.

2. Об отмене моратория на приватизацию, разгосударствление предприятий торговли, быта и коммунальной службы.

3. Об отмене налога с продаж.

4. О пересмотре размера компенсаций, в первую очередь для детей, и установления их с учетом повышения цен на детские товары.

5. Об определении реального минимального прожиточного минимума и принятии закона об индексации доходов населения.

6. О принятии срочных и неотложных мер по борьбе с организованной и уголовной преступностью на Украине".

Позвольте вас ознакомить также с обращением трудящихся автотранспортных предприятий города Горловки, которые озабочены ухудшением в последнее время социальноэкономического положения.

"Резкое повышение цен, мизерные дотации на их компенсацию создали дисбаланс между ростом цен и заработной платой. Водители города Горловки требуют увеличить заработную плату не менее, чем в два раза, установить срок выхода на пенсию водителям всех категорий: в 55 лет - мужчинам, проработавшим на автомобильном транспорте не менее 20 лет и имеющим общий стаж 25 лет; в 50 лет

- женщинам, проработавшим водителями автомобилей не менее 15 лет.

Снять все ограничения по расходам из фонда потребления, в том числе на заработную плату трудящихся.

Полная компенсация повышения цен на продовольственные товары, а также на промышленные товары первой необходимости. Увеличить оплату суточных командировочных расходов в три раза, а остальные командировочные расходы оплачивать по предоставлении документов.

Исключить из сумм, облагаемых налогом, средства, получаемые рабочими и служащими в виде льготных путевок на лечение, отдых, экскурсии и тому подобное.

Компенсировать 100 процентов материальных затрат на приобретение товаров детского ассортимента".

И последнее. Ко мне от имени шахтеров обратилось

руководство производственного объединения "Артем-уголь" со своими требованиями.

"В связи с реформой розничных цен повышена выплата компенсации шахтерам до 105 рублей. Эту сумму с мая текущего года предполагается включить в заработную плату.

Учитывая, что размер этих выплат ни в коей мере не компенсирует возросшего в 2-3 раза уровня цен на основные продовольственные и непродовольственные товары, просим рассмотреть вопрос о выключении компенсационных выплат в доходы, подлежащие налогообложению". Спасибо.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Осадчуку. Потім виступатиме депутат Завадська.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/.

Шановний Леоніде Макаровичу, шановні депутати! У Рожнятівському районі на Івано-Франківщині створено селянську спілку "Покуття". Бона виникла на основі докорінної економічної реформації місцевого колгоспу, внаслідок чого колишні колгоспники стали реальними власниками тих багатств, які вони та їхні батьки створювали і примножували впродовж десятиліть. Вони стали акціонерами, господарями а не наймитами на своїй землі.

Від загального прибутку селянської спілки "Покуття" кожний спілчанин відповідно до свого трудового вкладу має певний пай, одержує дивіденди. Той, хто йде на пенсію, має

можливість відразу отримати 10-15 тисяч карбованців.

Це - шлях реформації колгоспів на здоровій економічній основі. Біда в тому, і саме через те я піднявся на цю трибуну, що податкова інспекція ставиться до спілчан як до кооператорів, душить у зародку нову, перспективну справу. Якщо ми хочемо розвивати село, то повинні захистити такі селянські спілки, як "Покуття". Вони вже створюються, і то є перспектива для села. Це перше.

Друге. Вважаю, що теперішня непроста ситуація на селі вимагає принципово нових підходів до вироблення засад соціального захисту сільських трудівників. Ті, що працюють на землі, зазнали не менших кривд, аніж ті, хто працює під землею. Особливо постраждало перше колгоспне покоління та їхні діти, вигнані в західних областях України силоміць з своїх доглянутих господарств на колгоспну ниву.

Відомо, що колективізація супроводжувалася масовими репресіями як на Великій Україні, так і в західних областях.

Голодомор 33-го - це набувала в світі великомасштабна репресія проти свого народу.

До чого я веду. До тих пенсій, про які ми сьогодні так швидко і мало поговорили. У зв'язку з тим, що наша Верховна Рада недавно прийняла Закон про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні, пропоную в законопроекті, який ми тільки почали обговорювати, прирівняти перше покоління колгоспників та їхніх дітей до жертв політичних репресій.

Отже, всім тим, хто вижив, селянам і їхнім дітям, треба виплатити компенсацію у розмірі 12 тисяч карбованців і призначити пільгові пенсії як репресованим. Якщо до того законопроекту, який ми обговорюємо, цього не можна включити, то я пропоную прийняти окремий закон про статус громадян, які

постраждали від соціалістичного вибору на селі.

І на закінчення. Підтримую виступ Віталія Карпенка і ставлю в порядку депутатського запиту запитання: чому лідер КПУ Станіслав Гуренко літає до Москви на державному літаку? Чому лідер КПУ Станіслав Гуренко поселяється в Москві у спеціальних апартаментах, які спадково перейшли до нього від Шелеста, Щербицького і далі у глибину? Чому для нього будується дача з плавальним басейном? Якщо це не так, я буду радий, коли це буде спростовано.

Спасибі за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається депутату Завадській. Потім виступатиме депутат Тарасенко.

ЗАВАДСЬКА К.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Зборівський виборчий округ, Тернопільська область/. Шановні народні депутати, шановний Голово і поважна Президіє! Я маю до вас звернення.

"24 квітня 1991 року начальник Тернопільського обласного управління внутрішніх справ Хмель ознайомив Тернопільську міську Раду народних депутатів з наказом заступника Міністра Внутрішніх Справ УРСР Барташевича про звільнення з посади начальника Тернопільського міського управління внутрішніх справ підполковника Головка.

Супровідна записка про звільнення до Ради доведена не була. Однак саме звільнення Головка мотивувалось послабленням керівництва підлеглими та зловживанням службовим становищем.

Комісія з питань законності Тернопільської міської Ради, вивчивши дане питання, прийшла до висновку, що підстав для звільнення Головка з посади не було і пред'явлені йому звинувачення є недоказовими. На думку комісії, причиною є те, що Головко виступив у місцевій пресі з приводу зловживання службовим становищем вищим керівництвом правоохоронних органів Тернопільської області /дивіться газету "Ровесник" N 8, 1991 рік/. Ми, народні депутати Української РСР від Тернопільської області, повністю поділяємо висновки комісії міської Ради з питання мотивів звільнення Головка з посади. Вважаємо звільнення Головка незаконним, оскільки з порушення пункту 6 статті 38 Закону про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування, а саме призначення та звільнення керівників відділів, управлінь та інших органів виконкому в виключно компетенцією Ради народних депутатів. Відповідно до статті 1 Закону про міліцію міліція є державним озброєним органом виконавчої влади. Наказ про звільнення Головка був доведений до Тернопільської міської Ради народних депутатів лише через 44 дні після його появи, саме тоді, коли Головко був зареєстрований кандидатом у депутати Тернопільської міської Ради. Наказом Барташевича про звільнення Головка проігноровано і Тернопільську міську Раду народних депутатів, і чинне законодавство. Тому ми просимо Президію Верховної Ради УРСР даний наказ відмінити.

Народні депутати від Тернопільської області".

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Тарасенку, Кіровоградська область. Після нього виступатиме депутат Поровський,

Ровенська область.

ТАРАСЕНКО О.Г., перший секретар Знам'янського міськкому Компартії України /Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановні народні депутати, шановний Леоніде Макаровичу! Я хочу, щоб мій коротенький виступ був оформлений через Секретаріат як депутатський запит до нашого Уряду. Ми багато питань вирішуємо у цьому залі, але Уряд всетаки підзвітний нам, народним депутатам, Верховній Раді. Наші керівники і члени Уряду багато їздять, але життя від цього й досі не стало кращим. У нас

- і в країні в цілому, і в республіці - мав місце прецедент, коли не було ні мила, ні миючих засобів. Але було вжито жорстких заходів і зараз ці товари першої необхідності з'явилися.

Виборці постійно задають нам запитання: коли, врешті-решт, на полицях наших магазинів /і це республіка наша може зробити без чиєїсь допомоги / з'являться дитячий одяг, можливо, найсучасніших зразків, чоловічі шкарпетки, жіноча білизна, коли заявляться пральні машини, телевізори, які республіка випускає достатньо тощо?

Я думаю, що стилем роботи Верховної Ради, і особливо Президії, повинно стати систематичне заслуховування звітів Уряду, досить нам жаліти Вітольда Павловича з цих питань, адже ми всі винуваті перед нашими виборцями.

Дякую за увагу. /Оплески/.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Поровському. Після нього виступатиме депутат Заєць.

ПОРОВСЬКИЙ М.І., заступник голови Народного руху України, голова координаційної ради /Ровенський виборчий округ, Ровенська область/. Я хочу звернути увагу парламенту на те, як реалізується нещодавно прийнятий нами Закон про міліцію, до якого не була введена стаття про департизацію органів міліції, як того вимагала опозиція, і виведення органів КПРС із структур Міністерства внутрішніх справ.

Отже, чи став наш закон на сторожі прав громадян, організації демократичних засад у суспільстві?

У дні підготовки до референдуму в Донецьку міліцією під керівництвом підполковника Науменкова, заступника начальника обласного управління, у членів донецького Руху було відібрано 30 тисяч листівок, в яких містилися заклики голосувати за бюлетень республіканського опитування. 14 березня в Донецьку на вокзалі міліцією під керівництвом підполковника міліції Івана Мальованого був пограбований кур"єр секретаріату Руху і силою вилучено майно нашої організації - вже 92 тисячі листівок аналогічного змісту.

Сесія Донецької міської Ради по цих фактах порушення закону і самоуправства прийняла рішення - розслідувати інцидент, але коли комісія депутатів у складі Формонюка і Таранухи звернулася до Київського районного відділу УВС міста Донецька, то за вказівкою начальника комісії їх було просто виштовхнуто за двері. Це, до речі, - підсумок ігнорування більшістю пропозицій про підпорядкування міліції Радам.

16 березня в селищі Савицьке Машівського району на Полтавщині інспектор ДАІ Бойко та невідомий у цивільному зупинили "Запорожець", в якому їхали водій Гаврилов та депутат

сільської Ради Шепета. Міліціонер вирвав із рук депутата сумку, в якій знаходилися листівки по референдуму, зламав замок, вигріб листівки разом із конвертом з грішми - 60 карбованцями та передав це людині в цивільному. На заяву Шепети, що він є депутатом і вимагає припинити грабіж, лейтенант Бойко погрозив пістолетом.

З наведених фактів незаперечне видно, що підполковники міліції Науменко, Мальований, лейтенант Бойко підпадають під кримінальну відповідальність за статтею 166 Кримінального кодексу щодо самоуправства. До речі, звинувачений за цією статтею Степан Хмара півроку перебував у в'язниці.

Прошу прокурора Потебенька відповісти, чому закон стосується народного депутата і не стосується офіцерів міліції. Зокрема, дії лейтенанта Бойка підлягають під кримінальну відповідальність за статтею 140, де йдеться про крадіжки.

З наведеними фактами я звернувся до Міністра внутрішніх справ Василішина і до республіканської прокуратури з вимогоюпровести розслідування. Але найвищі посадові особи кинулися захищати честь мундира. Заступник Міністра внутрішніх справ Корнійчук у відповіді визнав факт пограбування міліцією майна Руху - 120 листівок, але справу загальмувало те, що буцімто у даному випадку не виявлено власника. У той же час у відповіді заступника прокурора Даниленка вказується: Ратникова, голова організації Руху, заявила, що листівки належать їй, і визнається факт вилучення листівок. Але порушень закону не виявлено.

Як бачите, високі посадові особи вдаються до фальсифікації і прямої брехні, аби вберегти полковників Науменкова, Мальованого від відповідальності за протизаконні дії, а точніше, щоб уберегти тих, хто ховається за їхніми спинами.

У протизаконних діях міліціонера Бойка, генерал Недригайло не виявив складу злочину.

Я прошу парламент захистити честь і гідність вашого колеги - депутата сільської Ради. Я вимагаю від прокурора Потебенька порушення кримінальної справи по наведених фактах щодо пограбування міліцією майна Народного руху. Я вимагаю притягнення до дисциплінарної відповідальності генерала Недригайла, заступника Міністра Корнійчука, заступника прокурора Даниленка, які стали на шлях фальсифікації та вигородження злочинців. Вимагаю створення парламентської комісії для розслідування цих фактів. Вимагаю також у порядку законодавчої ініціативи поставити на розгляд питання про департизацію органів прокуратури і міліції.

Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Зайцю. Після нього виступатиме депутат Костюк. Прошу дотримуватися регламенту.

ЗАЄЦЬ Т.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Заява керівника комуністичної більшості Олександра Мороза про те, що в Концепції Конституції відстоюється вищість нації над людиною, і про мою причетність саме до такої доктрини є не чим іншим, як фальсифікацією.

Подібні заяви робили й інші депутати, зокрема, це стосується і депутата Лісовенка. Справжні мотиви таких заяв полягають у тому, що за два дні інтенсивного обговорення в комуністичних функціонерів не знайшлося серйозних аргументів для того, щоб відкинути запропоновану Конституційною комісією Концепцію Конституції.

Запропоновано модель президентської форми правління. Одночасно в них не знайшлося вагомих аргументів на захист так званої системи радянського народовладдя. Ніхто з тих виступаючих не запропонував конкретної моделі розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову у системі Рад. І народ України це бачить.

Тому ці депутати вирішили зторпедувати Концепцію, а одночасно і нашу державність, за допомогою давно заїждженого "коника" - так званого українського націоналізму чи націоналфашизму, який ніби-то вже проліз і в Концепцію Конституції, штучно стверджуючи, що в Концепції закладена зверхність української нації над правами людини, що в Концепції пропонується закласти основи суспільного ладу не на засадах пізнання і дотримання прав людини /вони подібні із правами народу/, а нібито через зверхність нації. Це намагання сформувати громадську думку про недопустимість прийняття запропонованої Концепції.

Я розумію прагнення імперкомуністів торпедувати Концепцію Конституції, бо вельми вже хочеться переконати у неможливості розподілу влади і зберегти так звану систему радянського народовладдя з панівною номенклатурою, зберегти систему кругової поруки і кругової безвідповідальності, зберегти власні крісла, з яких ніколи не було видно турбот народу України.

Але я не можу збагнути потребу в таких засобах, що використовуються. Реалізація лозунгу "Вся власть - Советам!" вже обернулася для

народу України і втратою державності, і втратою кількох десятків мільйонів людей.

Що стосується висловів безпосередньо в мій бік, то я розцінюю це як намагання персоніфікувати облудно створений і насправді неіснуючий образ українського націоналізму з депутатами Народної ради і тими депутатами Верховної Ради, які виступають за прийняття Концепції, за власну державу.

Персоніфікована брехня завжди вагоміша і триваліша. Також я розцінюю такі закиди в мою адресу як намагання дискредитувати мене як прихильника президентської республіки, як прихильника обрання Президента України всенародним голосуванням, як прихильника неподільності комплексу прав людини і прав народу, як прихильника інституту громадянства як найефективнішого засобу вирішення національних проблем, як прихильника суспільного ладу, ядром якого є визнання і дотримання прав людини, тобто того, що закладено в Концепції Конституції,

Дякую. /Оплески/.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Костюку. За ним виступатиме депутат Танюк.

КОСТЮК О.В., завідуючий травматологічним відділенням Дубровицької центральної районної лікарні /Дубровицький виборчий округ, Ровенська область/. Шановний Леоніде Макаровичу, шановні депутати! Хочу привернути вашу увагу до стану працюючих в легкій промисловості, зокрема, в Дубровицькій бавовнопрядильній фабриці. Колектив звернувся з запитом до Голови Верховної Ради, до Прем'єр-міністра.

"Після підвищення цін нормальний життєвий рівень

забезпечити стає практично неможливо. Середній рівень заробітної плати на фабриці - 223 карбованці. Фабрика знаходиться в зоні радіоактивного забруднення. Міграція працюючих велика. Ціни на сировину збільшилися в середньому в 2,4 раза. Транспортні послуги - в три рази, паливо - в два рази. Збільшились затрати на комерційні, посередницькі послуги, а ціни на випуск прядива фактично фіксовані і залишилися майже без змін. Виходячи з реальності, необхідно дати підприємству можливість реалізувати продукцію за договірними цінами, визначеними по собівартості і рентабельності. У зв'язку з відсутністю матеріальних ресурсів практично припинено будівництво об'єктів житла і соціального побуту. За перший квартал 1991 року освоєно лише 5 відсотків річного обсягу капіталовкладень. Усі ці умови нав'язані Мінлегпромом без розгляду і обговорення з трудовим колективом. І трудовий колектив Дубровицької бавовнопрядильної фабрики поставив такі вимоги.

Перше. Дати право встановлювати договірні ціни на прядиво, виходячи з собівартості його виробництва і рентабельності.

Друге. Зняти обмеження на фонди оплати праці і надати самостійність у розподілі прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства.

Трете. Диференціювати розмір відрахунку від прибутку в залежності від рентабельності підприємства і загального обсягу прибутку, встановлення мінімальної суми прибутку, яка підлягає оподаткуванню. Четверте. Звільнити від оплати за трудові ресурси підприємство як таке, що розташоване в сільськогосподарському районі.

П'яте. У зв'язку з відтоком робочої сили із зони, яка зазнала радіоактивного забруднення, задовольнити вимоги адміністрації по частковому розірванню договорів на поставку продукції, не виробленої з причин, які не залежать від підприємства. Також забезпечити держзамовлення на 100 відсотків фондами на матеріальні і сировинні ресурси або знизити обсяги держзамовлення відповідно до забезпеченості матеріальними і сировинними ресурсами. Віднести місто Дубровицю до категорії ІІІ зони, якій гарантовано добровільне відселення. Гарантувати першочергове забезпечення централізованих капітальних вкладів на будівництво об'єктів житла і соцкультпобуту фабрики із урахуванням подорожчання будівництва у зв'язку із змінами кошторисних цін. Дозволити підприємству реалізувати 15 відсотків від виробленої продукції за прямими господарськими зв'язками. З метою уникнення загострення становища колектив висловлює надію на позитивне вирішення наших вимог. За дорученням колективу фабрики, голова ради трудового колективу Афанасьєв". Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Танюку. За ним виступатиме депутат Чародєєв.

ТАНЮК Л.С., полова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Ватутінський виборчий округ, м. Київ/. Шановні депутати, шановний Голово! Я хочу привернути вашу увагу до однієї дуже гострої проблеми, яку ми на засіданні Президії до певної міри вирішили, звернувшись до республік Вірменії і Азербайджану з проханням негайно припинити там військові дії і вивести війська з активу. Але останні дані, а я їх одержую як голова Всеукраїнського

меморіалу імені Василя Стуса, говорять про те, що ситуація заходить в дальший кут і в нові жертви. Ми можемо сьогодні говорити про 6 нових сіл, які називаються "хатинями перебудови". Гинуть невинні люди, і ми мусимо це трактувати не тільки як вузьконаціональний конфлікт між Вірменією і Азербайджаном, а і як спробу певних центристських консервативних сил зупинити той процес демократизації, який є сьогодні у Вірменії. Саме про це свідчать ті документи, які є в нашому розпорядженні, які ми можемо передати в нашу Президію.

Тому я думаю, що добре було б все-таки піти назустріч побажанню наших вірменських друзів і зажадати від Ради безпеки її термінового зібрання. Щоб зібралися нарешті ці дві армії і домовилися між собою припинити військові дії /четвертої армії так само, як їх не веде сьома армія на території Вірменії/.

Також в прохання постпредства Вірменії до українського парламенту зробити все для того, аби існуюча інформаційна блокада була перервана, ми маємо і програму "Время", яка абсолютно недостовірно, однобічно подав всі ці документи, не передаючи вірменських документів. В умовах повної і, як завжди, ретельно організованої інформаційної блокади ми маємо абсолютно односторонню інформацію про те, ар це виключно етнічний національний конфлікт.

Я прошу і закликаю всіх депутатів на наступному засіданні у вівторок зробити якусь таку акцію, яка б показала, що Україна допомогла братнім республікам Вірменії й Азербайджану припинити цей жахливий і безвихідний на цей час конфлікт. Тому що це конфлікт армії центру з однією з республік.

ГОЛОВА. Тут хочу дати інформацію. Питання ставиться слушно, правильно, тому що справді ллється кров, гинуть люди. Але ми ось відряджали до Вірменії трьох наших народних депутатів - Єльченка, Черепа, Піскуна. Вони там на власні очі все бачили і доповідали Президії. Президія підготувала звернення, на наш погляд, досить виважене у всіх, так би мовити, аспектах - і гуманістичних, і правових, і дружніх. Звернення завтра, мабуть, буде надруковане.

Слово надається народному депутату Чародєєву. За ним виступатиме депутат Гудима.

ЧАРОДЄЄВ О.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Пролетарський виборчий округ, Донецька область/. Товарищи! Через два дня исполнится год, как вот здесь, в этом зале, у нас были гости - зарубежные парламентарии. Украинский институт менеджмента организовал эту встречу. Мы, кстати, не поблагодарили за эту встречу. В апреле прошлого года мы в подготовительной группе настаивали на качественной учебе депутатов. Надеялись на это. Но надежды эти не оправдались. После того семинара было несколько бледных встреч, лекций и больше ничего. Ни о какой системе вообще говорить не приходится. Две с половиной тысячи лет назад китайский мудрец Лао Цзи сказал: "Очень трудно управлять государством, когда в нем много умных подданных". И я думаю, наверное, на этом принципе руководство парламента основано. Трудно будет потом. Но с Другой стороны, сейчас наступает такое жесткое время, что будет хуже, если будут люди невежественны. Я удивился, когда позавчера как-то бойко ратовали за однопалатный парламент, за двупалатный парламент. С 8 лет собираю книги по истории. Я

знаю, при любом режиме удавалось вывести государство из кризиса, если только приходили умные, компетентные, энергичные люди. А вот невежество во все времена много бед приносило народу. Одни избиратели думают, что вред приносит "группа 239", другие думают - что Рух и Народная рада, а больше всего это происходит из-за неинформированности и неподготовленности депутатов.

Да, выборная система, так сказать, не позволила придти в парламент всем наиболее компетентным людям, но это же можно поправить, организовав такую учебу. Пять дней назад я был в Институте менеджмента, говорил с академиком-белоруссом. Он удивлен и огорчен тем, что никто этим не интересуется и что я первый пришел к нему по этому вопросу.

Через три недели те же зарубежные парламентарии будут здесь на сессии института. Может быть, стоило бы их пригласить, поговорить, может быть, заранее Гаврилишину позвонить, чтобы договориться об этой встрече.

На днях проходил семинар о свободных экономических зонах в Киеве, затем в Донецк, в Одессу они поехали. Это же крупнейшие бизнесмены из ООН, из Международной федерации по экономическим зонам. Ведь есть с кем встретиться", есть о чем поговорить.

Тот же академик-белорусс Олег Григорьевич говорил, что мы могли бы организовать цикл лекций два раза в месяц, которые бы действительно принесли конкретную пользу. Мы же этого не делаем.

Я, может, и не говорил бы об этом на таком малочисленном нашем форуме /потому что осталась почти в полном составе только одна Донецкая делегация/, но мне хочется, чтобы избиратели тоже знали, какое зло их подстерегает. Потому что в Библии давно сказано: если слепой ведет слепого, оба они упадут в яму. А мы стоим, честно говоря, на краю ямы, и упасть туда - дело уже

нехитрое.

Потому я оформляю свое выступление в виде депутатского запроса Леониду Макаровичу о том, чтобы не экспромтом /у него бывают хорошие экспромты, но не они сейчас нужны/, а тщательно продумать и ответить, будет ли налажена систематическая учеба депутатов.

ГОЛОВА. Запит правильний, приймається. Слово надається народному депутату Гудимі. За ним виступатиме депутат Філенко.

ГУДИМА О.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /ЛуцькийЦентральний виборчий округ, Волинська область/. Шановні депутати, шановний Голово! Я хочу передати вам запрошення - всім присутнім і неприсутнім у цьому залі - відвідати Волинь з 5 по 9 червня, де відбудеться фестиваль співаної поезії та авторської пісні "Оберіг-91". Попередньо ви робите заявки, вас влаштовують у готелі, і ви можете бути активними учасниками цього фестивалю. Крім того, 15-16 червня в Берестечку на Пляшовій проводиться вшанування пам'яті героїв Берестечківської битви. І теж запрошуємо в ці дні весь депутатський корпус, усіх прихильників національного відродження в Берестечко. Крім того, 23 червня в місті Луцьку відбудеться громадянська панахида по жертвах розстрілу службою НКВС в'язнів Луцької тюрми. Від дня цієї сумної дати виповнюється 50 років.

Депутати Влох і Алтунян зробили депутатський запит Міністерству фінансів відносно того, як утримується військовопромисловий комплекс в межах України, і одержали таку відповідь.

В бюджет України кошти на фінансування як військовопромислового комплексу, так і Збройних Сил, розташованих на території республіки, не передбачаються. На вказані заходи щорічно виділяються кошти з союзного бюджету. Для здійснення цих та інших загальнодержавних заходів і програм мобілізуються із республіки кошти у вигляді відрахувань в розмірі 22 проценти від прибутку підприємств союзного та республіканського підпорядкування, 50 процентів надходжень від реалізації державної позики, X процентів податку з продажів, а також надходжень від зовнішньоекономічної діяльності.

До підписання Союзного договору загальна сума участі республік у формуванні союзного бюджету по прогнозних показниках на 1991 рік складав 13,9 мільярда карбованців.

Крім того, я хотів би від імені Луцької міської Ради внести до Верховної Ради запит, щоб наша Верховна Рада дала на нього відповідь, - про долю Рівненської атомної станції, про її негайне закриття. Тому що АЕС стоїть на карстових порожнинах і в будьякий момент може повторити трагедію Чорнобиля. Поспішаймо!

Дякую.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Філенку, За ним виступатиме Васильєв.

ФІЛЕНКО В.П., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Зміївський виборчий округ, Харківська область/. Шановні депутати, шановний Голово! Вигляд сьогоднішнього залу мені вже в котрий раз нагадує вигляд цивілізованого англійського парламенту,

де депутати з'являються, аби проголосити свої заяви часто в зовсім порожньому залі. Можливо, це й не зовсім страшно.

Що мене змусило сьогодні вийти в "Різному?". Справа в тому, що поки одні депутати борються за Хмару, а інші за соціалізм; одні бігають і вибивають труби або ще щось для своїх округів, а інші вирішують, чи йти сьогодні обідати, чи ні, незважаючи на недавні пасажі депутата Артеменка; поки одні наполегливо сидять над законами, а інші й доріжку сюди забули, а якщо й з'являються, то постійно на годинника дивляться, як би з цього парламенту втекти, - то нас, на мою думку, втягують у Союз без Союзного договору.

Я маю на увазі "заяву десяти" та антикризову програму.

Стосовно заяви. Якщо порівняти, Леоніде Макаровичу, ваші виступи на прес-конференції і тут на сесії з вашим інтерв'ю в "Рабочей трибуне" 7 травня, то вони різні, якщо не сказати - протилежні, стосовно оцінки заяви, стосовно антикризової програми, яка повністю побудована на президентському проекті Союзного договору. Відомо, що 29 квітня Урчукін її підписав, незважаючи на те, що - цитую: "Документ за своїм змістом і структурою не є програмою виведення економіки з кризи, в цілому він справляв враження декларативного, голослівного і демагогічного документу, оскільки містить у собі набір некоректних, безадресних, неузгоджених між собою положень". Це з висновків Плюща, Білоблоцького, Шишкіна. Нам цих висновків не показали, але, мабуть, Вітольду Фокіну вони відомі. Чому ж він пише у вчорашній "Правде": "В целом одобрив программу, высказали ряд конкретных предложений, пожелали, а не просили" і так далі?

Так у "Правде" і в інтерв'ю Українському телебаченню він говорив дещо інше. То маю запитання, і нехай воно не здається

вам некоректним, я готовий заздалегідь вибачитись. Чи наші керівники, зокрема й Уряду, займають таку ж позицію у Москві, яку вони відстоюють у Києві, чи ні? Чи не вдасться через заяви, антикризові програми тощо втягти нас у "Союз непорушний" без згоди Верховної Ради і 12 червня, як планує Президент, прийняти цей договір? Просив би їх бути більш послідовними, а то якось - вибачте за непарламентський вислів - тоскно від усього цього на душі.

Просив би і вас, Леоніде Макаровичу, й Урчукіна, та Фокіна дати нам і нашим виборцям необхідні пояснення. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Я вже не знаю, які пояснення давати. Я про цю заяву кожного разу говорю одне і те ж. Ще раз скажу, що вона не є юридичним, правовим документом, вона не має ніякої сили, крім основної функції - щоб на її основі творити закони і постанови. Але ми їх будемо творити тут, якщо це стосується нас.

Я так це розумію, і так ми будемо йти. А що я ще можу. сказати? Нічого більше. А що стосується висновків, то вони роздані всім комісіям, комісії ознайомили з ними депутатів. І наскільки я розумію, вони й Вітольду Павловичу передані, він їх має. Тому я нічого нового не говорив. Хіба що там якісь нюанси є. Але, розумієте, я ж не можу скрізь повторювати одне й те ж. Тим більше, що мій виступ тут є основним виступом, а вже, скажімо, в інтерв"ю я можу маневрувати у висловлюваннях. Тож не треба вже мене ловити за кожну кому.

Слово надається Васильєву. За ним виступатиме Лук'яненко.

ВАСИЛЬЄВ В.І., робітник очисного вибою шахти імені Стаханова виробничого об'єднання "Красноармїйськвугілля" /Красноармійський

міський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый президиум!

Важно не то, что мы хотим, а важно, что мы делаем. Но пока особой радости наши дела у избирателей не вызывают, павловское оздоровление экономики, выразившееся в апрельском "упорядочении" цен, вызвало бурю радости мафиозных работников нашей торговли и различных теневых дельцов. Их жизненный уровень, который и до этого повышения был райским, вырос во столько раз, во сколько упал для всех остальных слоев населения. А то и больше.

А мы, народные депутаты, оказались просто свидетелями очередного обмана населения и нас тоже, интересно, в общем, получилось: принимали решение одни, а ответ перед избирателями держали и продолжают держать другие, в частности мы. И дело, конечно, не только в ответственности. Скажите, кто из присутствующих в зале верит в то, что мы сейчас идем по правильному пути в экономике? Говорим о рынке, а сохранили Министерство торговли.

При обсуждении проекта Концепции Конституции депутат Сметанин задал вопрос: как заставить депутатов правильно голосовать за важные для народа решения? Я считаю, для этого нужно результаты голосования публиковать в нашей парламентской газете "Голос України". А то у микрофона очень многие рвут на себе рубашку "за народ", а когда смотришь результаты голосования, то убеждаешься в обратном.

Еще хочется сказать, что когда предоставляется слово, не надо делить депутатов на две палаты, к тому же у нас пока общий Верховный Совет. Порядковый номер нужно называть сразу.

Подходит лето, и опять надвигается проблема сахара. Может быть, это и не совсем "высокий" вопрос, но я считаю необходимым, чтобы Витольд Павлович Фокин конкретно сказал на следующей неделе, сможет ли украинское Правительство увеличить нормы сахара для отпуска населению, причем конкретно.

Сегодня, товарищи, я не получил слова при обсуждении проекта Закона о пенсионном обеспечении, но все равно хочу с трибуны высказаться по этому поводу. Я имею в виду участников Великой Отечественной войны. Считаю, что им нужно отдать человеческий долг и необходимо освободить их от всех налогов, в частности обеспечить бесплатное жилье, бесплатный проезд на всех видах транспорта, бесплатное пользование землей и так далее.

Мне могут возразить: где взять деньги на это дело? Я считаю, что нужно сократить до минимума процент отчисления в центр. Спасибо.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Лук'яненку. Потім виступатиме депутат Півень.

ЛУК'ЯНЕНКО Л.Г., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Залізничний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Я хочу знову звернути увагу шановних депутатів до санкції Верховної Ради Української РСР на дозвіл на арешт Степана Хмари.

Прокурор Української РСР як депутат Верховної Ради звернувся до сесії з законодавчою ініціативою незаконного характеру. Він як юрист і прокурор знав, що Рада не мав права прийняти рішення про дачу санкції на арешт, оскільки не було

проведено розслідування і Комісія мандатна і з питань депутатської етики не розглянула це питання. Отже, він знав, що подає законодавчу ініціативу незаконного характеру.

На підставі цієї незаконної ініціативи він увів в оману багатьох депутатів і багато хто з вас проголосував за цю незаконну ініціативу, з якої народилася незаконна постанова. Прокурор дав санкцію на арешт Хмари - і Степана Хмару заарештували.

Від цього другого незаконного акту витікає наступне. Народ обурений і дуже незадоволений тим, що Верховна Рада, а потім і Прокурор республіки діють незаконно. У цих акціях народ бачить спробу задушити свободу і демократію і виражає свій протест на зборах, мітингах, демонстраціях, їде сюди, у Київ, у великій кількості з різних областей.

Міліція неодноразово висловлювала своє незадоволення мені і багатьом керівникам Народного руху, партій тим, що сюди приїжджають люди. Але ці люди діють мирним способом, вони звертаються із словами обурення, яке викликано тим, що ми успадкували несправедливість від попереднього ладу. Ця несправедливість не може бути ліквідована швидко, її потрібно з часом ліквідувати.

Обуреним людям, які приїжджають сюди, необхідно дати можливість виражати своє незадоволення, бо не можна погодитися з тим, що людина повинна мовчати тоді, коли в неї немає житла, коли її звільнили з роботи несправедливо, коли вона не одержує пенсії.

Отже, я пропоную: необхідно дати можливість нормального, демократичного і мирного, вияву незадоволення, щоб це обурення

не набувало якихось гостріших форм. Необхідно нам повернутися до проблеми, яка вже мала місце. Я маю на увазі дозвіл громадянам бути присутніми тут, на площі коло Верховної Ради України. Це дасть можливість розрядити те незадоволення, яке наростає і наростає. Ми не можемо робити вигляд, що народ задоволений, коли народ має усі підстави бути незадоволеним. Якби ми дали йому можливість прийти сюди, він би тут виражав мирними способами своє незадоволення, і це розрядило б напруження.

ГОЛОВА. Слово надається народному депутату Півню.

ПІВЕНЬ М.Т., голова колгоспу імені 118 загиблих комунарів Шахтарського району /Макіївський - Совєтський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые товарищи! Ветераны Великой Отечественной войны Советского района города Макеевки 9 мая попросили меня передать вам, чтобы мы помнили о них, потому что они прошли славный боевой путь. А для того, чтобы у нас была консолидация, то надо всем вместе собраться и посетить Музей Великой Отечественной войны, который находится здесь, в городе Киеве.

Там, сказали ветераны, виден весь пройденный нами путь, а то в последнее время вы стали забывать о нас.

Теперь, товарищи, я хотел бы сказать несколько слов о работе Совмина. Необходимо отдельных министров, которые постоянно раздают обещания, но ничего не делают, ставить на место. А то они отговариваются, что сегодня трудности большие в работе, плохое материально-техническое снабжение, разбалансированная экономика и так далее. Однако от этого никому не становится легче. Когда мы шли в депутаты, мы знали, на что идем. Мы вырабатываем

законы, о которых они нас просят, а они должны выполнять свою работу. Если кому-то эта работа не по плечу, необходимо, наверное, оставить ее и идти искать другое место в жизни. А на имеющиеся трудности ссылаться не надо. От нас требует народ, и мы должны требовать от органа управления, который сами создавали.

И последнее. Здесь уже говорили о том, что Макеевская хлопкопрядильная фабрика обратилась в Верховный Совет Украины с требованием. Мы должны его рассмотреть. Я передам этот документ Леониду Макаровичу для изучения и рассмотрения.

Я поддерживаю мнение депутата Васильева, который сказал о проблеме сахара. В прошлом году мы обещали людям выдать сахар, говорили, что 300 тонн найдем на июнь, июль и август, когда начинается консервирование ягод и фруктов.

Вопрос необходимо решить, а то потом опять будем обращаться к болгарам и другим товарищам, чтоб завозить сюда эти продукты. Между тем юг Украины в прошлом году потерял фрукты, и в этом году мы тоже можем потерять.

Давайте будем последовательными. Вы знаете, что и товарищ Слепичев, и товарищ Статинов, выступая с этой трибуны, обещали разобраться с данным вопросом.

Спасибо.

ГОЛОВА. Шановні народі депутати, ми вичерпали відведений час. Але до мене продовжують надходити записки, депутати просять слова. Ми не можемо зараз голосувати з цього приводу, бо вже проголосовано.

Давайте домовимось так: ті, хто не виступив сьогодні, виступлять наступного разу. "Різне" розглядатимемо і на наступному

тижні.

Ми зараз перепишем прізвища: Бондарчук, Кислий, Шевченко, Дзюба, Єліашевич, Борщенко, Панасюк, Головатий, Нагулію, Панченко. Вони виступатимуть першими.

Тепер я ще одне хочу сказати. Багато записок з вимогою негайно дати відповідь щодо особливих привілеїв і таке інше. Я не можу зараз відповісти на ці запитання. Я не готовий і не точу когось ввести в оману. Дійсно питання щодо привілеїв у цьому залі виникав чи не вп'яте, зокрема чотири рази ставив його народний депутат Карпенко та й інші депутати. Пропонувалося утворити комісію, яка б розглянула все це.

Ми не можемо зараз проводити голосування з цього приводу. Дозвольте Президії Верховної Ради розглянути ці питання і вийти з певними пропозиціями.

Немає заперечень? Немає.

Оголошуємо перерву до вівторка. Зустрічаємось о 10 годині.