ЗАСІДАННЯ П'ЯТДЕСЯТ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 21 травня 1991 року. 16 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Прошу підготувати систему "Рада" для реєстрації. Прошу зареєструватися.

В залі присутні 394 народні депутати.

Шановні народні депутати! На голосування вносяться альтернативні пропозиції, виголошені під час обговорення Концепції Конституції. Хочу вам нагадати, що виступили 64 народних депутати. Отже, обговорення відбулось - Конституційною комісією, на науково-практичній конференції та на сесії Верховної Ради. Таким чином, було б добре, якби ми вже не обговорювали Концепцію. Звичайно, якщо в когось із депутатів є уточнення чи доповнення - це слід урахувати. Адже ви самі розумієте, який це величезний матеріал, як важко було за такий короткий проміжок часу його скомпонувати і узагальнити. Отож прошу поставитись до цього з розумінням, кожен депутат може уточнити те чи інше формулювання, яке, може, неправильно викладене. Це перше.

Друге. Оскільки ми розпочинаємо голосування, я прошу вас усе глибоко проаналізувати. Концепція, яку ми так широко обговорили, в лише концепцією. Вона не є тим документом, що, так би мовити, дослівно буде в самій Конституції, яка голосуватиметься постатейно.

У виступах і пропозиціях було два принципових моменти - концептуальний і нормативний. Ну, скажімо, мати однопалатну чи двопалатну Верховну Раду. Це принципове питання. І ми його маємо вирішити. Але тут слід зазначити: скільки мав бути депутатів, на який термін вони обираються, який вік і таке інше.

Це нормативний момент, і голосувати сьогодні за це потреби немає. Тому що ми визначаємо робочу концепцію, принциповий напрям. За однопалатну, скажімо, Верховну Раду. А далі вже Конституційна комісія на основі цього принципового робочогоположення відпрацьовує всі нормативні документи, вводить статті, які ми будемо голосувати конституційною більшістю.

Це як приклад.

Отже, ми маємо виходити саме з цього. Я хочу ще раз підкреслити, що це не є наше остаточне рішення. Про остаточний варіант можна говорити тільки після всенародного обговорення. У вас є таблиці. В одній із них викладені думки і пропозиції народних депутатів. Ще раз підкреслюю: той, хто не задоволений формулюванням, може його уточнити.

Ось така ситуація, з урахуванням якої можна розпочинати роботу. Що мається на увазі? Беремо відповідну таблицю, називаємо формулювання. Тут присутні депутати, які працювали в робочій групі, всі вони члени Конституційної комісії. Ми запросили

також вчених. Отже, якщо буде потреба проконсультуватись чи уточнити щось - будь ласка. Я хочу лише одного-щоб у нас не виникало ніякої підозри, що хтось когось хоче одурити. Ні. Давайте працювати відкрито, щоб тут не було ніяких недомовок.

Ось така пропозиція. Можна з нею погодитись? Можна.

Перший мікрофон.

ЗАДОРОЖНИЙ Б.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях екології та раціонального природокористування /Маріупольський-Централь-ний виборчий округ, Донецька область/. Шановний Леоніде Макаровичу, шановні депутати! Враховуючи надзвичайну важливість питання, яке ми розглядаємо, пропоную голосувати поіменно. А оскільки в кілька варіантів, вважаю за доцільне проводити "м'яке" голосування, тобто по кількох варіантах.

ГОЛОВА. Я знаю, що голосування є різне, але у нас є Регламент, яким ми маємо керуватися. Отже, перша пропозиція - голосувати поіменно. Так?

Другий мікрофон.

МЕЛЬНИК М.Є., голова колгоспу імені Леніна Томашпільського району /Тульчинський виборчий округ, Вінницька область/. Шановні товариші депутати! Я підтримую депутата Задорожного - провести поіменне голосування. Адже ми знаємо, наскільки

це рішення важливе. Це, можна сказати, доленосне рішення. Тому прохання: підтримати і проголосувати поіменно.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЗАХАРУК Д.В., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань планування, бюджету, фінансів і цін /Снятинський виборчий округ, Івано-Франківська область/. Я з іншого питання. Коли будуть питання, наприклад, з мотивів голосування, щоб і мені надали слова?

ГОЛОВА. Звичайно, якщо будуть запитання до Голови, чи до когось із членів Конституційної комісії, або вченого, то ми будемо відповідати - це обов'язково.

Другий мікрофон.

БАТІГ М.І., редактор львівської обласної газети "Молода Галичина" /Буський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! Підтримуючи думку, що голосування, яке ми зараз з вами проведемо, буде мати доленосне значення, я наполягав би на таємному голосуванні.

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я ще раз хочу нагадати /звичайно, слова правильні, високі/, що це не є наше остаточне рішення, і доленосності тут не дуже багато. Доленосне рішення буде тоді, коли ми проголосуємо за нову Конституцію

суверенної України, а зараз приймається робочий документ як основа для роботи Конституційної комісії - не більше, не менше. Тому і рішення приймається простою більшістю /226 народних депутатів/, а не конституційною більшістю, коли будемо голосувати за Основний Закон. Перший мікрофон.

МАРЧЕНКО В.Р., начальник відділу Роменського заводу автоматичних телефонних станцій /Роменський виборчий округ, Сумська область/. Леонид Макарович! Я так понял, что депутатам, которые вносили предложения, вы будете давать до минуты - двух времени, чтобы в случае необходимости можно было высказать то или иное обоснование перед голосованием. Так я вас понял?

ГОЛОВА. Це якщо вас неправильно зрозуміли або неправильно виклали. А вже аргументації ніякої не треба. Всі, хто хотів, висловилися. По 10 хвилин говорили тут з трибуни і всю аргументацію виклали. Якщо все розпочинати спочатку, то це треба... /Шум у залі/.

Я ще раз підкреслюю: змогли виступити 64 народних депутати.

Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Леонид Макарович! Я поддерживаю ваше предложение: не надо ничего аргументировать.

Но, скажем, снимать отдельные правки, которые сделаны недобросовестно, я думаю, нужно.

Вот мне, в частности, приписали альтернативный вариант: "Передбачити обласну автономію в Республіці". Я такого не только не говорил, но и не слышал. И поэтому, конечно...

ГОЛОВА. Шановні народні депутати! Я згоден. Тільки буде можливість знімати недоречності щодо тих положень, за які йтиме голосування. Зрозуміло?

Третій мікрофон, і будемо розпочинати.

ШЕВЧЕНКО О.Є., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Голосіївський виборчий округ, м. Київ/. Я підтримую пропозицію про те, щоб голосування було поіменне. І хочу перед початком цього голосування звернутися до всіх колег, незалежно від того, чи вони визнають, що людство з'явилося з іскри Божої, чи зважають людське походження наслідком еволюції шимпанзе і орангутанга. Незалежно від того, я звертаюся до вас усіх, шановні колеги.

Сьогодні, приступаючи до Концепції нової Конституції, ми не стільки будемо вирішувати долю України - їй все одно бути незалежною, їй все одно мати свою незалежну Конституцію, - ми швидше сьогодні будемо вирішувати концепцію власної долі як народних депутатів...

ГОЛОВА. Я думаю, що вже все зрозуміло. Ми можемо приступити до голосування. Перша принципова, концептуальна позиція... /Шум у залі/.

Прошу проголосувати. Хто за те, щоб голосувати поіменно?

"За" - 156. Рішення прийняте. Голосування поіменне.

Вноситься на голосування перше: "Про офіційну назву Української держави та Конституції". /Шум у залі/.

Я можу говорити? Ви мене не консультуйте. Я бачу звідси краще, ніж ви з того боку. А якщо ви хочете поперед батька в пекло, то я й сам побіжу за вами.

Повторюю: офіційна назва. Хочу лише нагадати, що назва Конституції може бути скороченою, робочою. В багатьох державах світу назва конституції не збігається з офіційною назвою держави. Скажімо, в Японії - це просто конституція Японії. Але далі читаємо текст і бачимо, що Японія є такою-то державою, такий-то має парламент, такий-то склад і таке інше.

Мова йде зараз про назву Концепції і назву Конституції. Не про назву України, республіки. Зрозуміло?

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Так.

ГОЛОВА. Станіславе Івановичу, прошу. Перший мікрофон.

ГУРЕНКО С.І., перший секретар ЦК Компартії України /Іванківський виборчий округ, Київська область/. Цілком приєднуючись до ваших слів, я пропонував би все ж таки змінити формулювання питання і голосувати не за офіційну назву держави та Конституції, а за офіційну назву Конституції, щоб не було ніякої двозначності.

ГОЛОВА. Правильно. Це саме я якраз і хотів запропонувати, тому що у виступах народних депутатів була мішанина повна: поєднували назву держави і назву Конституції.

Я свідомо наголосив, що в багатьох країнах світу назва конституції не збігається з назвою держави, Вже перший абзац Конституції може говорити, що Україна є Республікою, або Україна є Радянською Республікою, Уряд - такий, структура - така, цілі - такі. А назва може бути простою: Конституція України. Ось про це я хочу сказати.

І Станіслав Іванович правильно поставив питання: ми зараз голосуємо не офіційну назву нашої держави, а назву Конституції. І Конституційна комісія запропонувала таку назву: "Конституція Республіки Україна". Це була перша пропозиція - від Конституційної комісії. Ми будемо голосувати так, як надходили пропозиції.

Таким чином, прошу висловити своє ставлення до назви Конституції, яку внесла Конституційна комісія, а саме: "Конституція Республіки Україна". Прошу проголосувати.

Поіменне голосування. Я не буду більше повторювати. Ми прийняли рішення для всіх випадків.

"За" - 201. Рішення не приймається.

Наступна пропозиція - "Конституція Української Республіки".

В дужках було - "України". Не треба оце в дужках, воно трохи ускладнює ситуацію.

Ставлю на голосування пропозицію: "Конституція Української Республіки". Прошу проголосувати.

"За" - 158. Не приймається.

Наступна пропозиція - просто: "Конституція України". Прошу проголосувати.

"За" - 206. Рішення не приймається.

Наступна пропозиція - "Конституція Української Демократичної Республіки". Ставлю на голосування. Прошу голосувати.

"За" - 106. Не приймається.

Наступна пропозиція - "Конституція Української Радянської Республіки". Прошу проголосувати.

"За" - 110. Не приймається.

Наступна пропозиція - "Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки". Прошу проголосувати.

"За" - 201. Не приймається.

І наступна - "Конституція Радянської України". Прошу проголосувати.

"За" - 166.

Таким чином, жодна пропозиція не пройшла. Дехто з народних депутатів аж піднявся від радощів. /Шум у залі/.

Шановні народні депутати! Заспокойтеся, будь ласка. Головне зараз - заспокоїтися і не радіти там, де є горе, де є біда.

З цього не треба радіти, тому що можна "дорадітися". Замість того, щоб думати і голосувати, дехто уже починав святкувати перемогу. А її зараз немає ні в кого. Є лихо, і з цього треба виходити. Я просив би вас дуже уважно поставитися до того, що ми зараз робимо.

Таким чином, не проголосували за жодну пропозицію. Є тут дві можливості: або ми вносимо на повторне голосування як робочу пропозицію ту назву, яка набрала найбільше голосів, або виносимо їх на опитування і вирішення народом.

Отже, яку назву будемо брати за основу? Дивіться, як воно пройшло - "Конституція Республіки Україна" - 201; "Конституція України" - 206; "Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки" - 201. Найбільше голосів - 206 - набрала назва "Конституція України". Ми можемо дати її як робочу назву Конституції? Можемо? Всі три дати? Ще раз голосувати? Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Я запропонував би такий компромісний варіант - ще раз поставиш на голосування дві пропозиції. Перша пропозиція та, що набрала найбільшу кількість голосів, тобто "Конституція України" - 206 голосів. І друга пропозиція - "Конституція Республіки України", яка набрала 201 голос, і проти неї проголосував 121 депутат. Що стосується назви - "Конституція Української Радянської Соціалістичної Республіки", то проти неї проголосував 131 депутат. Тобто проти неї проголосувало більше депутатів.

Якщо така пропозиція не проходить, тоді я пропоную винести це питання на референдум народу України. Якщо ж далі буде таке тривати, то тоді треба розпускати Верховну Раду.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я хочу уточнити: ми будемо виносити на референдум назву Конституції чи назву держави? Держави? Я теж так думаю. Все ж таки треба вирішити одне питання. Якщо ми винесемо на референдум назву держави - це цілком зрозуміло. Мабуть, треба на це піти. Але ж йдеться зараз про назву Конституції. Я вважаю, що нормальна назва - "Конституція України". Вона без будь-яких епітетів. А народ нехай вирішіть, як називати державу.

Я ставлю на голосування питання: яку робочу назву дати Конституції, маючи на увазі, що назва держави буде вирішуватися на референдумі. Прошу проголосувати за назву "Конституція України". Для роботи, бо над чимось треба ж працювати!

"За" - 227. Прийнято. /Оплески/.

Не треба свята. Ще попереду великі будні. Приймається робоча назва Конституції, а питання про назву держави виноситься не референдум.

Я хочу запитати вас: чи ми можемо зараз прийняти рішення, щоб винести питання про назву держави на референдум? Давайте ми зробимо так - коли будемо приймати текст Конституції, тоді винесемо і це питання. Згода? Чудово.

Далі - преамбула. Ви її зміст добре знаєте. Конституційна комісія внесла пропозицію, що "преамбула має підтвердити волю і рішучість народу України забезпечити умови життя, гідні людини, утвердити соціальну справедливість, побудувати суверенну, миролюбну, демократичну правову державу, відкриту для міжнародного співробітництва". Пропозиції були, щоб "в преамбулі підтвердити соціалістичний вибір народу України, його вірність радянській формі народовладдя, волю до єдності своєї держави, прихильність добровільному і рівноправному союзу народів, які об'єдналися в оновленому Союзі суверенних радянських республік".

Ось до цього звелися основні позиції, хоч була і така - "Українська РСР добровільно, на рівноправній договірній основі об'єднується з іншими суверенними республіками..."

Але це вже інше. Спочатку - про вибір. Голосується те, що запропонувала Конституційна комісія - відобразити в преамбулі те, що записано зліва.

Перший мікрофон.

ГУРЕНКО С.І. Леоніде Макаровичу! Я прошу пробачення, але, мені здається, - це може з технічних причин вийшло - некоректне протиставлення лівої і правої частіш внизу сторінки. Я не думаю, що хтось заперечував проти того, що "преамбула мав підтвердити волю і рішучість народу України забезпечити умови життя, гідні людини, утвердити соціальну справедливість, побудувати суверенну миролюбну демократичну"... - і так далі. Усі - "за". Просто було доповнення - відобразити... Тому я категорично не згоден, щоб протиставляти. Я думаю, що ніхто не заперечував.

А мова йде про те, що ставити чи не ставити в преамбулі те саме. Дякую.

ГОЛОВА. Я Думаю, що у цьому є здоровий глузд в тому плані, що одне не замінює іншого. Друге доповнює, розвиває перше. Я так вас зрозумів, Станіславе Івановичу? Але все ж таки ми спочатку проголосуємо за той текст, який Конституційна комісія пропонує. А далі - той текст, який у правій колонці. Ми його не будемо розглядати як протиставлення до тексту у лівій колонці, але він має бути доповнений в преамбулі.

Щодо процедури? Перший мікрофон.

МАТВІЄНКО А.С., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у оправах молоді /Бершадський виборчий округ, Вінницька область/. Леоніде Макаровичу! Можливо, з цієї ситуації, про яку говорив Станіслав Іванович, можна було б вийти таким чином. По кожному пункту /коли ми будемо голосувати з принципових питань, якщо є доповнення/ проголосувати ліву колонку за основу. Якщо вона проходять, розглядати можливі доповнення до цієї основи.

ГОЛОВА. Я ще раз хочу сказати - ніякої основи, тому що пропозиції альтернативні. Ми не голосуємо за документ в цілому. Ми голосуємо за окремі позиції принципового характеру. Тому було б правильно, коли б ми мали перед собою увесь документ. Так що давайте ми будемо робити так: Конституційна комісія пропонує - ось текст, за нього ми голосуємо. А далі голосуємо за

доповнення, яке викладено у правій колонці. Зрозуміло?

Ставлю на голосування пропозицію Конституційної комісії.

"За" - 255. Прийнято.

Ми тільки що вели мову про те, щоб в преамбулі записати, зафіксувати соціалістичний вибір, про що я тільки що читав. Зрозуміло? /Шум у залі/.

Що не зрозуміло?

Такого не було - або-або... Давайте ми спокійно поставимося до цього питання. Якщо хтось сьогодні вийде і скаже, що він відкидає те, що пропонує Конституційна комісія, а пропонує замість того своє, тоді - так. Але я так зрозумів товариша Гуренка: хай залишається те, що ми записали. Але це треба доповнити формулюванням, записаним у правій колонці. Це справа Верховної Ради. /Шум у залі/. Почекайте, альтернатива не в тому. Можна, скажімо, альтернативно обирати Президента. А в даному випадку мова йде про те, писати чи не писати про соціалістичний вибір. От і все.

Перший мікрофон. З мотивів голосування?

ІВАСЮК В.П., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань здоров'я людини /Ленінградський виборчий округ, м. Київ/. Я б хотів звинуватити Станіслава Івановича Гуренка в тавтології. Невже він інший зміст вкладає в соціалістичний вибір, аніж той, про що вже написано - це про гідні умови життя людини, утвердження соціальної справедливості і так далі?

Чи щось інше мав на увазі Станіслав Іванович під соціалістичним вибором? Це є тавтологія.

ГОЛОВА. Не треба нам зараз звинувачувати одне одного. Я вас прошу.

Справа в тому, що під час дводенного обговорення хто хотів, висловився з цього питання. Ось я вам називаю /почекайте хвилинку/ цифри.

За відображення в тексті Конституції соціалістичного вибору народу України висловилося 17 депутатів, проти - 17 депутатів, тобто вийшло так на так. Таким чином, 34 депутати висловилися з цього питання. "За" - 17, "проти" - 17.

Отже, не може бути такого, щоб ми не проголосували це, адже ж 17 депутатів запропонувало.

Третій мікрофон, будь ласка.

ЗАХАРУК Д.В. Леоніде Макаровичу! Якось у гарячці нашого обговорення питання поставлено так, наче немає альтернативи. Під час обговорення весь час це питання ставилося як альтернатива щодо цього пункту, за який ми сьогодні вже проголосували. Тому те, що ми сьогодні маємо під "соціалістичним вибором, абсолютно протилежне соціальній справедливості. Мені здається, що це питання зараз не можна ставити на голосування.

ГОЛОВА. Шановний народний депутате Захарук! Послухайте мене уважно. Я перечитав уважно виступи народних депутатів. Дехто в запалі говорив про те, що, скажімо, треба внести це положення, тому що ми звикли, ми так жили і таке інше. Це право аргументації. Але давайте будемо відвертими: адже ніхто не говорив, що ту частину преамбули, яка тут є, потрібно засудити, замінивши іншим поняттям. Не було ж цього. То для чого ви

зараз це пропонуєте?

Шановні товариші, я прошу зайняти свої місця. Все абсолютно зрозуміло. Ми проголосували за преамбулу, а тепер голосуємо за доповнення, яке внесли 17 народних депутатів. Невже ви хочете, щоб я нехтував цим?

Я ставлю на голосування препозицію 17 народних депутатів.

Другий мікрофон.

ТАРАСЕНКО О.Г., перший секретар Знам'янського міськкому Компартії України /Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний Леоніде Макаровичу, шановні народні депутати! Давайте ми будемо послідовними. Воно якось не так вийшло. Пропозиція Станіслава Івановича була конкретна, ви її повторили, а проголосували зовсім по-іншому. Давайте ми проголосуємо так, як було запропоновано. Об'єднати дві пропозиції і проголосувати.

ГОЛОВА. Що ми будемо голосувати? Надійшла пропозиція від Конституційної комісії, ми за неї проголосували і прийняли. А тепер голосуємо доповнення 17 народних депутатів, яке підтримують, як мені тільки що сказали, 33 аграрники /тут читали нам лист і заяву від них/. Отже, ми маємо проголосувати і цю пропозицію. Ставлю її на голосування.

"За" - 217. Рішення не прийнято. Таким чином, у преамбулі залишається так, як тут написано.

Відкривайте другу сторінку. В чому справа? Депутат Мороз

від більшості?

Другий мікрофон, будь ласка.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/. Леоніде Макаровичу! Мені здається, неправильно зроблено, що ми в цьому короткому варіанті розглядаємо тільки ті пропозиції, які вносила частина депутатів. Але у ширшому варіанті є ще багато пропозицій, які стосуються цієї частини. Зокрема, є абсолютно нормальне формулювання від групи депутатів-аграрників, за дорученням яких я виступаю. Там написано: "В преамбулі закріпити соціалістичний вибір як намір побудувати засноване на праці суспільство соціальної справедливості". /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Спокійно, шановні депутати! Я розумію, що в кожного є своя точка зору і свої позиції. Але треба бути справедливим у голосуванні. Група аграрників запропонувала, і депутат Мороз вносить цю пропозицію. Ми ж домовилися з вами, що будемо голосувати ті питання, які вносять групи депутатів. Чого ми маємо цим нехтувати, на якій підставі?

Перший мікрофон.

ЄМЕЦЬ О.І., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Центральний виборчий округ, м. Київ/. Леоніде Макаровичу! Це є форма як затягнути будь-яке голосування. Я гарантую, що при такій формі

роботи ми зараз зможемо на кожну пропозицію, не змінюючи її суті, знайти 30-35 формулювань і будемо всі їх голосувати. І від вашого таланту спікера залежить все-таки зробити вибір: чи ця пропозиція, чи ще якась запропонована, чи вона відрізняється від тієї, за яку ми вже проголосували, чи ні. Якщо вона не відрізняється, ви не можете її ставити на голосування, бо це намагання просто зірвати прийняття Концепції Конституції.

ГОЛОВА. Я не можу погодитися з цим, тому що, скажімо, те, що запропонував народний депутат Мороз, має певний відтінок. Тоді можна поставити по-іншому питання: чи відобразити в преамбулі проблеми соціалістичного вибору?

А якщо брати текстуально, то ми не можемо відходити від того, що запропонувала аграрна група. Це ж 33 народних депутати, ну побійтеся Бога!

Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Леоніде Макаровичу! А чи ви пам'ятаєте, що в п'ятницю Верховна Рада чітко визначилася, що ставимо на голосування принципові питання і що їх треба внести в окрему таблицю.

Окрім того, головним документом для нас є саме Концепція нової Конституції України. У ній відображені всі пропозиції, внесені від комуністичної більшості, від ЦК, щоб у депутатів буди узагальнені і виставлені як альтернативні варіанти. Отже, при голосуванні ми повинні користуватися саме цим документом, тобто Концепцією нової Конституції.

Ми проголосували варіант, запропонований Конституційною комісією, а альтернативний варіант відкинули. Тому всякі уловки - зліва чи справа - це просто намагання не поважати наше рішення, прийняте 255 голосами.

Ось чому я пропоную: на цьому закінчити і йти далі.

Дякую.

ГОЛОВА. Я не хочу, щоб ми нехтували. Цю Концепцію розглядала Верховна Рада. Отже, у нас є підстава - обговорення. І якщо група

- 33 народні депутати - вносить формулювання, то які у вас можуть бути підстави не голосувати? Я абсолютно нічого не відхиляю. Є протокол засідання. Присутні 33 народні депутати УРСР, які наполягають на тому, щоб ми проголосували їх формулювання. Які у вас підстави відхиляти ще? /Шум у залі/.

Заспокойтесь. Я пропоную проголосувати пропозицію, яку вніс народний депутат Мороз, як альтернативну. Будь ласка, прошу проголосувати за це. Зачитайте, тільки спокійно.

ДЕПУТАТ /не представився/ - Уважаемые депутаты! Уважаемый Леонид Макарович! Мы всегда уважали друг друга. Есть альтернатива

- 33 депутата подписалось, и я хочу зачитать вам дословно: "В преамбулі передбачити соціалістичний вибір як намір побудувати засноване на праці суспільство соціальної справедливості". Прошу за это проголосовать.

ГОЛОВА. Я прошу проголосувати.

Повторюю: "Соціалістичний вибір як намір побудувати засноване

на праці суспільство соціальної справедливості".

"За" - 228. /Шум у залі/.

Я хочу задати запитання авторові. Ви це вносите як альтернативу? Справа в тому, що він з трибуни сказав, що це альтернатива. Нехай скаже депутат Мороз.

МОРОЗ О.О. Я хотів би попросити всіх - давайте заспокоїмось. Тим більше, що один із депутатів говорив про те, що це не настільки принципові питання. Я не розумію, чому тоді треба йти до мікрофонів і говорити про це.

Мова іде ось про що. Станіслав Іванович виступив, вніс пропозицію: оскільки текст правої колонки не заперечує суті того, що викладено в лівій, то треба голосувати його як доповнення. Його пропозиція не пройшла. Пропозиція ж нашої групи, за дорученням якої я виступав, є доповненням. Редакційна група чи Конституційна комісія повинна все це редакційне узгодити. От і все.

ГОЛОВА. Давайте зважимо на це непорозуміння. З трибуни було сказано, що це як альтернатива. Потім уточнили, що автор помилився. Почекайте, ми ж переголосовували, не треба тут ставити так, як комусь хочеться, давайте будемо розумними.

Попалився, наскільки я розумію, Бичков. Отже, я ставив на голосування пропозиції) як альтернативу, а тепер - як доповнення. Це різні речі. За першу пропозицію проголосувало більше, ніж за другу - 255 і 228. Тому я ставлю на голосування формулювання групи аграріїв: "Соціалістичний вибір як намір побудувати засноване на праці суспільство соціальної справедливості", тобто цими словами доповнити частину преамбули, внесену Конституційною комісією, узгоджуючи, звичайно, всі ці питання.

Прошу проголосувати.

"За" - 241. Доповнення проходить. /Оплески, шум у залі/.

Прошу зайняти свої місця. Голосуємо другу частину преамбули. /Шум у залі/.

Займіть свої місця, я ж не можу так працювати.

Другий мікрофон.

РОМАНОВ В. С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І.Мечникова /Жовтневий виборчий округ, Одеська область/. Леонид Макарович! Депутаты просят, чтобы вы сидели, тогда лучше будет вас слышно. Это во-первых.

Во-вторых, у нас есть два документа, и нельзя их рассматривать в отрыве один от другого.

Поэтому я предлагаю: рассматривать эти документы одновременно. А потом - голосовать. Тогда у нас не будет возникать таких, как сейчас, противоречий.

Спасибо.

ГОЛОВА. Я з самого початку оказав, що в принципові питання, за які ми маємо голосувати. Принципові. Є нюанси, в групи депутатів, які наполягають, ми це голосуємо. Але якщо ми будемо голосувати за одне слово, яке не змінює суті, то це триватиме до третіх півнів.

Дня чого це ви пропонуєте?

Мова йде, скажімо, про соціалістичний вибір. Як ви не крутіть, як не вертіть, а це - головне питання. Друга частина преамбули...

Прошу зайняти місця. Ми не будемо повертатися до першої, голосували тричі.

Друга частина преамбули. Положення, запропоноване Конституційною комісією: "Україна на договірних засадах самостійно вирішує питання про утворення разом з іншими Республіками Союзу Суверенних Держав на основі Декларації про державний суверенітет України і насамперед таких принципів: добровільність входу і виходу; суверенна рівність і взаємовигідність; відмова від застосування сили або загрози застосування сили чи будь-яких інших засобів тиску; територіальна цілісність; непорушність існуючих кордонів; мирне врегулювання спорів і конфліктних ситуацій; невтручання у внутрішні справи; повага прав людини; рівноправність і право народу вирішувати свою долю; співробітництво і взаємоповага; сумлінне виконання договірних зобов'язань; здійснення спільної діяльності за взаємною згодою і в прийнятному для кожної держави обсязі; ненанесення шкоди інтересам одне одного і Союзу в цілому".

Це - пропозиція Конституційної комісії. Сюди включено всі основні положення нашої Декларації. Прошу проголосувати.

"За" - 288. Приймається.

Тепер - права колонка. Які тут були доповнення? Скажіть, це додається чи замість того тексту? Хто говоритиме від авторів?

Ви розумієте, питання досить серйозне: або це вноситься, щоб включити в текст, або пропонується замість нього.

Шановні депутати! Ми вносили на сесію альтернативні пропозиції і голосуємо альтернативні пропозиції. Тому я ставлю на голосування альтернативну пропозицію.

Прошу проголосувати.

"За" - 86. Не проходить.

У вас наступне питання? Третій мікрофон.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І., голова виробничого кооперативу "Олімп", м. Дніпропетровськ /Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Я обращаюсь к вам, уважаемый Леонид Макарович! В зале находятся не два, а три микрофона. Даже если возле третьего стоит Табурянский, и прошу, пожалуйста, не забывайте об этом никогда. Это - первая просьба.

Вторая просьба. Последние 15 минут прошли у нас несколько своеобразно. Вы, извините, ведете диалог с залом, с теми, кто громче крикнет. А я, как вы знаете, вообще громко никогда не говорю и сегодня не могу - я после болезни. Мы прошлое голосование провели неправильно - вот эти 230 или 240. Альтернативный вариант есть альтернативный. И вот этот диалог, который вы ведете с залом, это есть, извините, реверанс в сторону большинства для того, чтобы угробить то, что мы начинаем завоевывать. /Шум у залі/.

Я же не говорю, что вы сейчас говорите чепуху, уважаемый коллега. Как же не обращать внимания? Председатель должен обратить внимание. Вы же представители одной партии.

Уважаемый Леонид Макарович! Я убедительно вас прошу: вы, Председатель, пожалуйста, не вступайте в диалог. Не надо комментировать.

Пожалуйста, ведите сессию так, как это у нас должно быть. И мое выступление тоже не надо комментировать. Спасибо за внимание.

ГОЛОВА. Йдемо далі. Наступна позиція - "Права людини і громадянина". Пропонує Конституційна комісія: "Відповідно до Загальної Декларації..." /Шум у залі/.

Тут ще є альтернативні дві пропозиції, я їх пропустив у преамбулі. Отже, перша: "Україна не може бути членом союзних держав або союзів держав, які обмежують суверенітет і суверенні права Республіки". Така є пропозиція. Прошу проголосувати, висловити своє ставлення до неї.

"За" - 192. Відхиляється.

І ще одна пропозиція: "Україна як суверенна держава укладає міжнародні договори, вступає у політичні та економічні союзи, вільно з них виходить". Прошу висловити своє ставлення до цього.

Одну хвилиночку. Зараз вам надам слово, не хвилюйтеся.

"За" - 234. Приймається.

Будь ласка, другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/ Дякую дуже, але нагадую, що давати треба слово не тільки Гуренку і Морозу, але й іншим депутатам. Ми тут усі рівні.

ГОЛОВА. Тільки після того, як пройде голосування.

ДЕПУТАТ /не представився/. Ні, з мотивів голосування дається як перед голосуванням, так і після.

ГОЛОВА. Говоріть, а то час ваш вийде.

ДЕПУТАТ /не представився/. Дякую. Я хочу наголосити на тому, що ми проголосували тільки що про утворення з республіками Союзу суверенних держав. Такої поки ще абревіатури не існує, таких республік, котрі входять в цей Союз, не існує. Очевидно, ми не можемо записувати це у свою Концепцію. Інакше можна написати про галактичний союз якихось планет.

ГОЛОВА. Я ще раз прошу взяти до уваги, що ми голосуємо робочі варіанти. Для нас головне - підхід. А підхід полягав в тому, що 26 мільйонів народу України шляхом опитування висловилися за те, щоб Україна була в Союзі суверенних держав. Подобається вам особисто це чи не подобається, для народу України значення не має. От і все.

Так, "Права людини і громадянина" - наступна позиція. Може я прочитаю спочатку?

"Відповідно до Загальної Декларації, Міжнародних пактів та інших міжнародно-правових документів про права людини будуть імплементовані, регламентовані і тлумачені громадянські, політичні, економічні, соціальні і культурні права людини, а також права національних меншин та права української нації". /Шум у залі/. Українська нація, до речі, є. Якщо ви про неї забули, то я хочу, щоб ви про це пам'ятали. І буква "о" нічого не означає для української нації. Вона і без вашого "о" буде існувати. /Оплески/.

Таку вносить пропозицію Конституційна комісія. Зрозуміло?

Хто за цю пропозицію, прошу визначитися шляхом голосування.

"За" - 151. Не приймається. Другий мікрофон.

ТРИЗНА В.С., машиніст гірничих виймальних машин шахтоуправління "Октябрьское" виробничого об'єднання "Донецьквугілля" /Куйбишевський виборчий округ, Донецька область/. Леонид Макарович! У меня к вам вопрос. Я сразу же поясню коротко, почему я задаю вам этот вопрос. Что это за два документа у нас на руках? Кто их конкретно готовил? Нужно, чтобы в последующем на каждом документе была подпись того, кто их готовил. Это первое.

Почему я вас спрашиваю об этом? Потому, что мне как депутату не совсем понятна ситуация. Здесь много сделано так, чтобы депутатов поставить в такую ситуацию, когда нужно голосовать и за правую, и за левую колонки. Поэтому вы как Председатель Верховного Совета, имея двух заместителей под рукою и вон целую когорту Президиума, разобраться в такой простой вещи, мне кажется, могли бы и могли бы привести документ до нормального уровня рабочего, как мы всегда это делали. Мы запутали друг друга. Все.

ГОЛОВА. Я хочу вам ще раз нагадати. Звичайно, будь-яка пропозиція, якщо її вилучити із загального контексту наших домовленостей, звучить дуже смачно. Але ми домовилися з вами, що робоча група не буде змінювати текстуально тих пропозицій, які вносилися, бо такого права - коментувати, змінювати - їй ніхто не

давав. А якщо народний депутат виступав і каже, що не знав, за що голосувати, то це вже не моя вина. Це вина тих, хто виступає. Але взяти на себе відповідальність сформулювати за народних депутатів текст, ми не маємо на це повноважень. Ми змушені були давати текстуально так, як вносилися пропозиції народними депутатами з цієї трибуни - не більше і не менше.

Я повторюю, що ця пропозиція Конституційної комісії не пройшла.

Бачите, що конкретно іншого тексту ніхто не пропонував. Написано, щоб з тексту Концепції вилучити слова "національних меншин" і "української нації", замінити словами"...громадян України". Як у Декларації: "Почати розділ з того, що всі громадяни рівні перед законом незалежно від соціального походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять і місця проживання". А також "Передбачити спеціальну главу про обов'язки громадян". Але це - окремо. Тобто є пропозиція - записати точно так, як записано у Декларації.

Будь ласка.

ГОЛОВАТИЙ С.П., член Комісії Верховної Ради у закордонних справах /Сирецький виборчий округ, м. Київ/. Шановний Леоніде Макаровичу! Я хочу виступити саме з приводу пропозиції зняти слова "національних меншин". Звертаю особисто вашу увагу як Голови Верховної Ради на таке. Коли приїздив президент Угорської республіки і ви вели а ним переговори, я пам'ятаю, що була інформація Укрінформу про те,

що ви і президент Угорської республіки домовилися про те, що Україна і Угорщина залучаються до тієї спільної європейської роботи, яка йде у Європі по укладанню Європейської хартії прав національних меншин. Скоро буде в Європі ціла міжнародна регіональна конвенція, де будуть закріплені права національних меншин Європи у рамках міжнародного права. То є взірцем поважання прав національних меншин. Пропозиції зняти положення в нашій майбутній Конституції про права національних меншин я особисто розцінюю тільки як наслідок титанічної ідеологічної роботи Комуністичної партії, до якої причетні і ви, Леоніде Макаровичу. Міжнародне право знав і такі категорії, як "права людини", "права народів". У міжнародному праві в такі категорії, і буде закріплено - "права народів" і "права українського народу".

Отже, я б на вашому місці, шановний Голово Верховної Ради, не ставив пропозицію-зняти у нашій Конституції положення про регламентацію прав національних меншин і прав українського народу

- на голосування.

Дякую.

ГОЛОВА. Я, дійсно, є членом Комуністичної партії і голосував за те, щоб було в Конституції поняття "національні меншини". Ви можете подивитися у протоколі. Я переконаний, що воно мав бути. Але, вибачте, шановний депутате, я не можу не ставити на голосування, як ви мені пропонуєте, те, що вносять народні депутати, бо я з вашого дозволу і за вашою пропозицією порушив би Регламент, за який ми з вами проголосували. Так що моя позиція - це одне, а ставити на голосування - це зовсім інше.

Ось як написано в Декларації: "Громадяни Республіки всіх національностей становлять народ України. Народ України є єдиним джерелом державної влади в Республіці".

Якщо говорити про свою особисту позицію, я ще раз підкреслив би, що ми б були мудрими, коли б проблема національних меншин була відображена в нашій Конституції. Але це - моя особиста позиція.

Перший мікрофон.

ПІСКУН О.І., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Зарічний виборчий округ, Сумська область/. Шановні депутати! Шановний Леоніде Макаровичу! Я хотів би, щоб всі ви заспокоїлися. На початку нашої сьогоднішньої процедури обговорення Концепції Леонід Макарович сказав, що сюди запрошені фахівці. Я думаю, що зараз якраз доречно дати слово комусь із фахівців. Хочу сказати, чому.

Такі терміни як "нація" і "національні меншини" є в усіх документах Організації Об'єднаних Націй. Якщо ми запишемо так, як ми проголосували, - то тоді нам треба виступати із пропозицією - перейменувати Організацію Об'єднаних Націй в Організацію Об'єднаних Громадян. Мені здається, коли фахівці пояснять це питання, ми переголосуємо текст лівої колонки.

ГОЛОВА. Ви знаєте, у мене таке враження, що дехто побоюється, що поняття "національна меншина" принижує ту частину громадян, яка в це поняття входить. А насправді позначення в Конституції

положення про рівні права і можливості, навпаки, підносить і саму Конституцію, і становище національних меншин. Щоб ви знали це, бо і Хартія, і ООН це питання підкреслюють, записують скрізь, щоб висловити свою повагу до національних меншин. У вас страх перед тим, що тут є поняття "українська нація", і зразу - ООН.

За що ми будемо голосувати?

Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Перед тим як висловити свою пропозицію, декілька слів скажу з приводу цих національних меншин. Річ у тому, що якщо вони у нас існують /а у нас вони насправді існують так, як існує українська нація/, то щоб держава вирішила національне питання або національні права - це обов'язково треба записати в Конституцію. Тобто суспільство, яке хоче будувати поліетнічний соціум, багатокультурний соціум, як це робить Канада, як це роблять інші держави, повинно обов'язково це відобразити.

Якщо ви, шановні депутати, не хочете це відобразити /а я вважаю, що це було б великою нашою помилкою/, то я пропоную компромісний варіант. Прочитайте текст у лівій колонці, третій рядок знизу, де написано:"...економічні, соціальні і культурні права людини, а також права національних меншин та права української нації". Ми в крайньому випадку можемо написати так: "політичні, економічні, соціальні, культурні і національні права людини". Тому що вони існують. Це право на мову, це право на освіту, і якщо це не буде здекларовано в Конституції, тоді держава обов'язково буде уніфікувати і виробить геноцид.

ГОЛОВА. Оскільки ми вже проголосували це, я ставлю на голосування положення Декларації. Хто за те, щоб це положення внести в Концепцію і від нього не відходити, прошу голосувати. Я ж назвав - "Права людини і громадянина".

"За" - 298. Приймається.

Шановні товариші! Я просив би вас, щоб ми доручили комісії /все ж таки проголосували за це, зараз не будемо формулювати/, щоб в Конституції були відображені права національних меншин.

Прошу за це проголосувати, як доповнення до того, про що ми вже проголосували.

"За" - 290. Приймається.

Наступне питання - права громадян. "Передбачити спеціальну главу про обов'язки громадян". Така вносилася пропозиція, і я її ставлю на голосування.

"За" - 223. Не придається.

Ще одна пропозиція. "Передбачити право громадян на приватну власність". Прошу визначитися голосуванням.

"За" - 247. Приймається.

Тепер - "Територіальний устрій". Читаю те, що пропонує Конституційна комісія. Слухайте уважно.

"В розділі має бути закріплено адміністративно-територіальний поділ України, який охоплює області, райони, міста, райони у містах, селища, сільради.

В ньому буде закріплене також положення про те, що у складі України знаходиться Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка".

Ставлю на голосування положення, яке вносить Конституційна комісія.

"За" - 324. Приймається.

Тепер те, що записано у правій колонці: "Передбачити федеративний устрій Республіки, поділити її територію на землі, які історично склалися в Республіці". Читати по реченнях?

Перше речення: "Передбачити федеративний устрій республіки, поділити її територію на землі, які історично склалися в Республіці".

Прошу проголосувати.

"За" - 49. Не приймається.

Друге речення: "Передбачити обласну /територіальну/ автономію в Республіці". Прошу висловитися голосуванням.

"За" - 28. Не приймається.

Далі - "Про Президента і порядок його обрання". /Шум у залі/. Комісія працювала, вона взяла там, де їй належить взяти. Ось товариш Шишкін може сказати, я нічого тут не вигадую. Воно є там і пропонувалося - "Про Президента і порядок його обрання".

Тут цілий комплекс питань. Перше. "За чи проти введення президентської посади взагалі", а далі: "Порядок обрання Президента".

Спочатку принципово давайте визначимося: "За чи проти введення президентської посади взагалі".

Прошу голосувати.

"За" - 237. Приймається пропозиція про те, щоб президентська посада була.

Тепер питання про те; як обирати Президента, про порядок його обрання. Хочу вам нагадати, що з тих виступів, які лунали тут два дні, за введення президентської посади висловилися 34 депутати,

проти - 1, в тому числі за те, щоб він обирався народом, - 29, а за те, щоб обирався на сесії Верховної Ради - 5.

Я вам хочу сказати, що після того засідання Вади надійшло надто багато листів, де всі люди пропонують поіменне голосування, щоб дізнатися, хто довіряє народові, хто ні. /Оплески/. Навіть вносять пропозиції, щоб ми опублікували результати голосування в газеті.

Ставиться на голосування така пропозиція: "Президент обирається безпосередньо народом /шляхом прямих рівних загальних виборів при таємному голосуванні/". Прошу висловити своє ставлення поіменним голосуванням.

"За" - 313. Рішення прийнято.

Тепер нам треба домовитись, як обирати Президента. До прийняття Конституції? Вибачте, розглянемо "Противаги президентській владі". Противаги, підкреслюю, не переваги.

Одну хвилиночку. Тут є таке: "Президент обирається Верховною Радою". Ми його відхилили конституційною більшістю.

Перша противага: "Верховна Рада вправі накласти вето на нормативні укази Президента". Ставлю це на голосування.

"За" - 368. Чудово.

Наступна позиція: "Президент несе відповідальність перед Верховною Радою в порядку імпічменту". Нема такого українського слова, не знаю я такого. Ми доручимо комісії, щоб вона знайшла альтернативу. Отже, ставлю на голосування.

"За" - 316. Приймається.

Далі: "Повноваження Президента достроково припиняються шляхом ініціативного референдуму народу".

Ставлю на голосування.

"За" - 324. Приймається.

Наступна позиція? "Президент щорічно виступає на Верховній Раді з доповіддю про політичний і соціально-економічний стан в республіці".

Прошу проголосувати. "За" - 335. Приймається.

Далі: "Президент обмежений у вирішенні фінансових питань". Дещо незрозуміле. Може, бюджету й не буде ще.

Ставлю на голосування. "За" - 247. Приймається.

І останнє. "Склад Кабінету Міністрів за поданням Президента затверджується Верховною Радою". Ставлю на голосування... Третій мікрофон.

ЦЕРТ М.П., майстер-підривник шахти "Перевальська" виробничого об'єднання "Луганськвугілля" /Перевальський виборчий округ, Луганська область/. Мы сегодня ждали прав для Премьер-министра, а теперь получается, что Президент будет иметь право назначать министров. Это не входит в его компетенцию.

ГОЛОВА. Президент вносить, а Верховна Рада затверджує. Так

само вносить Прем'єр, а Верховна Рада затверджує. Ставлю на голосування.

"За" - 291. Приймається. Запитання до мене?

ВАСІН Є.М., директор державного орендного підприємства

"Полтавський тепловозоремонтний завод" /Ленінський виборчий округ, Полтавська область/. Леонид Макарович! В Конституционную комиссию я подавал предложение как один из вариантов - право предоставить Президенту распускать парламент, в конституционной декларации оговорить ряд положений этого права. Прошу поставить на голосование.

ГОЛОВА. Вікторе Івановичу Шишкін, така пропозиція була у вас

- президент може сам розпустити парламент, якщо захоче? Немає такої пропозиції.

ШИШКІН В.І., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область/. Извините, у депутата Носова было предложение, оно сюда просто не попало, но в той таблице есть, оно было по техническим причинам выпущено. Поэтому я прошу дать Владиславу Васильевичу слово по этому вопросу.

ГОЛОВА. Я говорив про це. Скажімо, Верховна Рада порушує питання про те, щоб Президента відкликати. Якщо народ не відкликав, тоді Верховна Рада сама себе розпускав.

ШИШКІН В.І. Именно это предложение есть у депутата Носова.

ГОЛОВА. Другий мікрофон, будь ласка.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Октябрський виборчий округ, Полтавська область/. Справа в тому, що відповідальність Президента в порядку імпічменту пов'язана з порушенням законів. Але може бути така політична ситуація, коли закони він не порушує, а країну тягне не туди. Тому я пропонував назвати на першій сторінці великої таблиці як кінцевий спосіб розв'язання кризи і взаємодії законодавчої і виконавчої влади: "Закріплюється право Верховної Ради оголосити референдум питання дострокового припинення повноважень Президента. При цьому, у випадку, коли за наслідками референдуму народ висловить довіру Президенту, Верховна Рада підлягає розпуску".

ГОЛОВА. Ось така вносилась пропозиція.

НОСОВ В.В. Хочу додати - як кінцевий спосіб. Це означає, що спочатку будуть механізми врегулювання...

ГОЛОВА. І це у виступі є, я читав. Так давайте проголосуємо. Будь ласка, ставлю на голосування пропозицію народного депутата Носова.

"За" - 225. Одного голосу не вистачило.

Тепер - "Час обрання Президента". Комісія вносить пропозицію: "Обрати Президента до прийняття нової Конституції з внесенням відповідних доповнень до діючої Конституції".

Я ставлю це питання на голосування. Ми маємо проголосувати за пропозицію комісії. /Шум у залі/.

Шановні депутати, заспокойтесь. Прямого відношення до Концепції Конституції це не мав. До неї мав відношення, бути чи не бути Президентові, які його обмеження, які противаги мають діяти. А коли обирати Президента - це окреме питання, яке ми маємо вирішити на сесії. Я хочу, щоб це ви знали. Тому питання може ставитись так: або Президент /якщо це Концепція/ обирається після прийняття Конституції, а в ній закладаються всі його противаги, дії, протидії, порядок, відповідальність, або в інший шлях - Президент обирається до прийняття Конституції. Але тоді приймаються відповідні доповнення до Конституції, зміни, і його повноваження. Але це вже, повторюю, до Концепції Конституції відношення прямого не мав. Зрозуміло?

Третій мікрофон.

МАТВІЄНКО А.С. Леоніде Макаровичу! Оскільки ця позиція не має відношення до Концепції Конституції - а ми обговорюємо зараз саме Концепцію Конституції, - тому я пропонував би взагалі її зараз не ставити на голосування. Обговорити Концепцію, принципові питання, а потім, якщо буде така потреба, внести це питання до порядку денного, надати можливість обговорити його і прийняти рішення.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ОСТРОУЩЕНКО С.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Приморський виборчий округ, Одеська область/. Леоніде Макаровичу! Ви пропустили щодо цього один варіант, дивіться: "Перший Президент обирається Верховною Радою, а наступний Президент - безпосередньо народом". Це ж треба проголосувати. Воно є в таблиці.

ГОЛОВА. Я ще не дійшов до цього. Це як варіант. Будь ласка, прошу вас.

ШИШКІН В.І. Уважаемые депутаты! По поводу этого предложения. Оно, действительно, не имеет отношения к Концепции. Но вспомним наше двухдневное обсуждение и принятое после этого решение. Этот вопрос возник дополнительно, и нашей рабочей группе вы рекомендовали поставить его. Он идет как бы автономно, но решить его нужно сегодня, то есть при голосовании по принципиальным позициям Конституции. Мы, выполняя ваше решение, и внесли его сюда.

ГОЛОВА. Зрозуміло? Отже, одна пропозиція, яка висувалася, полягала в тому, щоб Президент обирався Верховною Радою. Вона не пройшла. Але є ще друга: перший Президент обирається Верховною Радою, а вже наступний - народом. Ось така пропозиція вносилась.

Ні, це тільки про першого Президента йдеться. Шановні народні депутати! Ми вирішили принципово питання про те, що Президент обирається народом. Я підтримую пропозицію депутата Матвієнка про те, щоб зараз це все припинити, а пізніше повернутися до цього питання - коли обирати, обговорити його і тоді голосувати. Це питання вичерпане, пішли далі. /Шум у залі/.

Ставлю пропозицію депутата Матвієнка на голосування. Він каже, послухайте уважно.

Мова йде про те, щоб зараз питання про час обрання Президента не ставити. Принципово питання вирішили, а час обрання розглянути окремо. І тоді, обговоривши все, проголосувати. Зрозуміло? Тобто як окреме питання внести його до порядку денного сесії в червні. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.

"За" - 250. Приймається.

Тепер: "Про структуру Верховної Ради". У лівій колонці пропонується двопалатна Верховна Рада /я читати не буду, усі бачать/. У правій - альтернативний варіант: "Верховна Рада України /Парламент/ є однопалатним постійно діючим на професійних засадах органом законодавчої влади".

Голосується спочатку пропозиція Конституційної комісії. Прошу проголосувати.

"За" - 81.

Альтернативна пропозиція: "Верховна Рада України /Парламент/ в однопалатним постійно діючим на професійних засадах органом законодавчої влади". Прошу проголосувати за неї.

"За" - 316, Проходить ця пропозиція: однопалатний, професійний

орган законодавчої влади.

Тепер: "Про характер депутатського мандата". Хочу вам нагадати, що з цього питання - про депутатський мандат - за вільний депутатський мандат висловилося 5 депутатів, за імперативний - 17 депутатів.

Прошу проголосувати пропозицію Конституційної комісії. "За"

- 102. Не проходить.

Альтернативна пропозиція: "Народні депутати усіх рівнів діють на основі імперативного мандата". Прошу за це проголосувати.

"За" - 279. Приймається.

Наступна позиція: "Про взаємовідносини Республіки з Кримською Автономною Республікою" - так назвала її робоча група. У лівій колонці те, що вносить Конституційна комісія. Прошу цю пропозицію проголосувати.

"За" - 126. Не приймається.

Альтернативна пропозиція: "Передбачити входження Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки в Україну на конституційно-договірній основі.

Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка має свою Конституцію, яка відповідає Конституції Української РСР".

Ставлю на голосування.

По реченнях? За перше речення - "Передбачити входження Кримської АРСР в Україну на конституційно-договірній основі". Ну, кажуть - окремо...

"За" - 205. Не приймається.

"Кримська АРСР має свою Конституцію, яка відповідав Конституції Української РСР". Прошу проголосувати.

За" - 280. Таке положення прийняли.

Тепер: "Про органи судової влади". Ви бачите, яка щодо цього позиція Конституційної комісії, вона викладена. Ставлю пропозицію Конституційної комісії на голосування.

"За" - 133. Не приймається.

Не чули? Не голосували - це їх право. Усі чули..

Шановні народні депутати! Я поставив на голосування пропозиції" Конституційної комісії про органи судової влади. Ось ця ліва колонка, вона у всіх вас є. Є? Я ставив її на голосування. Всі зрозуміли, за що голосувати! Одні кажуть - "так", інші кажуть - "ні".

Третій мікрофон.

СМЕТАНІН В.І., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Кіровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Дело в том, Леонид Макарович, что мы уже приняли решение конституционным большинством о том, что у нас будет однопалатный парламент. Поэтому есть предложение - вообще про органы судебной власти нужно по абзацам голосовать. Например, последний - "Судді всіх судів України призначаються Палатою Представників ..." - уже не подходит. Поэтому нужно по каждому абзацу проголосовать, плюс то, что здесь записано справа, и мы примем решение концептуальное, а дальше уже будем разрабатывать.

ГОЛОВА. Правда тут. Пропозиція сформульована для двопалатної Верховної Ради. Тому треба по абзацах голосувати.

Ставлю на голосування перший абзац. Читаю. По реченнях? Гаразд, давайте по реченнях. Перше речення: "Судова влада здійснюється від імені Республіки".

Прошу за це проголосувати.

Нічого, нічого, проголосуємо так, щоб не було потім зайвих розмов, що хтось когось обійшов.

"За" - 335. Приймається.

"Судді незалежні і підкоряються лише закону".

Голосуйте, будь ласка.

"За" - 356. Приймається.

"Незалежність судової влади забезпечується незмінністю суддів". Тут було - "/довічним їх призначення/ і високим рівнем їхніх соціальних і матеріальних гарантій". Голосується це речення.

"За" - 80. Не приймається це речення.

Наступне речення: "Судами Республіки є Верховний Суд, обласні, районні /міські/ суди, військові суди". Прошу проголосувати.

"За" - 351. Приймається.

"Для вирішення господарських опорів в Республіці діють Вищий господарський суд України та обласні, господарські суди". Ставлю на голосування.

"За" - 215. Не приймається.

Що у вас?

ШИШКІН В. І. Уважаемые депутаты! Так получилось потому, что у части депутатов возникли сомнения относительно записи "Высший хозяйственный суд". Поскольку мы уже приняли за основу и проголосовали Закон об арбитражном суде, поэтому давайте приведем в соответствие, хотя структурно это, будем говорить, одно и то же.

ГОЛОВА. Таким чином: "Для вирішення господарських опорів в Республіці діють Арбітражний суд України та обласні арбітражні суди".

За таку пропозицію голосуємо. Іде голосування, займіть свої місця. Під час голосування ніхто не виступав.

"За" - 343. Приймається.

Ще одне речення. Тут воно вже не підходить. Тут в одне речення: "Вони можуть бути звільнені з посади за власним бажанням або за поданням Президента..." І поставити крапку. Загалом його треба зняти.

ШИШКІН В.І. Уважаемые депутаты! То, что здесь написано, необходимо оставить. Но, единственное, в связи с тем, что мы оставили однопалатный парламент, нужно заменить "Палату Представителей" на "Верховный Совет", а все остальное остается.

ГОЛОВА. Послухайте, як я буду тепер читати: "Судді для всіх судів України призначаються Верховною Радою за поданням

Президента Республіки. Вони можуть бути звільнені з посади за власний бажанням або за поданням Президента". /Шум у залі/.

Загалом, оскільки виникло питання у зв'язку з палатами, ми його знімаємо. Не можна так, на ходу.

Є ще пропозиції у правій колонці. Я їх буду читати: "Передбачити строк повноважень всіх суддів - 10 років". А не довічно. Прошу за це проголосувати.

"За" - 307. Приймається.

"Передбачити можливість розгляду окремих категорій кримінальних справ судами присяжних". Прошу проголосувати.

"За" - 280. Приймається.

"Передбачити, що судді Верховного Суду України призначаються Верховною Радою УРСР, а всі інші судді - Президентом Республіки за поданням Міністерства юстиції України". Ставлю на голосування.

"За" - 140. Не приймається.

"Передбачити, що судді Верховного Суду України, судді обласних судів призначаються Президією Верховної Ради за поданням Міністра юстиції, народні судді міських і районних судів обираються відповідними місцевими Радами". Прошу за це речення проголосувати.

"За" - 146. Не приймається.

І останнє: "Передбачити, що судді міських і районних народних судів обираються населенням таємним голосуванням". Прошу проголосувати.

"За" - 287. Приймається.

Другий мікрофон.

МАКАР І.І., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Старосамбірський виборчій округ, Львівська область/. Шановний Леоніде Макаровичу, шановні депутати! Я ютів у той час, коли розглядалося питання про господарські суди, сказати, що мною вносилася пропозиція до Конституційної комісії письмово про те, що мав бути єдина судова система. Ми могли б вирішити це питання в той час, як голосували. Чому ж ви не надали мені олова, хоч ви казали, що будете надавати слово з мотивів голосування у будь-який, час? Чому ви це робите, Леоніде Макаровичу, я не знаю. Я прошу вас поставити на голосування питання про єдину судову систему, в тому числі і Конституційного суду, щоб це було в єдиній судовій системі.

Дякую.

ГОЛОВА. Про яку систему? Давайте ми доручімо Комісії у питаннях законодавства і законності пропозицію депутата Макара сформулювати і завтра за неї проголосуємо.

Оголошується перерва до 10 години 22 травня.

ДОВІДКА

На пленарному засіданні Верховної Ради проводилося поіменне голосування всіх положень Концепції нової Конституції /Основного Закону/ Української РСР. Відбулося 53 голосування. Великий обсяг зазначених матеріалів не дозволяє включити їх до бюлетеня. Результати поіменного голосування знаходяться в Секретаріаті.