ЗАСІДАННЯ СОРОК ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 25 квітня 1991 року, 10 година.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради Української РСР ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати! Поки ми готуємо картки для поіменної реєстрації, дозвольте оголосити вам записку такого змісту: "25 квітня виповнюється 30 років Терянику Віктору Івановичу, нашому молодому депутату, члену Комісії у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів..." /Оплески/. Дякую.

Можна починати реєстрацію? Можна. Тоді, будь ласка, увімкніть табло. Прошу реєструватися.

У залі присутні 346 депутатів. Дозвольте ранкове засідання Верховної Ради Української РСР оголосити відкритим.

Як ця вчора з вами домовилися, перше питання, яке ми будемо розглядати, - проект Закону УРСР про митну справу в Українській РСР.

Я бачу депутатів біля мікрофонів. От ви і вчора стояли.

Що ви хочете сказати? Третій мікрофон.

КОЗЯРСЬКИЙ Б. І., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Червоноградський виборчий округ, Львівська область/. Шановні депутати! У місті Червонограді надзвичайне становище: 44-й день страйкують шахтарі. Страйкує 21 шахта Львівсько-Волинського вугільного басейну. Становище мало того, що критичне...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вибачення. Ми будемо розглядати ці питання

- три питання, до яких ми вчора поверталися. Але сьогодні ще не всі документи опрацьовані. Коли вони будуть узгоджені та підготовлені, ми відведемо для цього час і будемо розглядати соціально-економічне становище, політичну заяву і питання про Хмару. Тому я не бачу потреби зараз говорити про це.

Перший мікрофон.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф., начальник технологічного бюро Нововолинського виробничого об'єднання "Оснастка" /Нововолинський виборчий округ, Волинська область/. Шановні народні депутати! Шановний Іване Степановичу! Я хочу нагадати, що незважаючи на рішення погоджувальної комісії щодо шахтарських вимог...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це одне і те ж.

СВІДЕРСЬКИЙ Ф.Ф. Це не те, не те ! Був окремий пункт про непереслідування членів страйкових комітетів. Керівники страйкомів шахти імені Героїв космосу об'єднання "Павлоградвугілля" Ніколаєнко і Щербина рішенням Дніпропетровського обласного суду... І підтримано це рішення Верховним Судом України...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми говоримо про одне, а ви про інше. Група шахтарів знову приїхала. Я о 14 годині буду а ними зустрічатися... Чи ви хочете сказати, що краще за всіх знаєте становище страйкуючих шахтарів? Я думаю, ніхто не може на це претендувати.

Другий мікрофон.

ГУДИМА член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /ЛуцькийЦентральний виборчий округ, Волинська область/. Шановні депутати! Шановний Іване Степановичу! Я не думаю, що зараз мене спіткає доля моїх колег, яких Іван Степанович обірвав на півслові. Мене найчастіше у цьому залі обривав головуючий: або Іван Степанович, або Леонід Макарович.

Я прошу послухати одну хвилину.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про що ви хочете сказати?

ГУДИМА О.В. Я хочу процитувати з бюлетеня другої сесії Верховної Ради за номером 36 постанову Верховної Ради Української РСР, яка гласить: "Верховна Рада Української РСР постановляє: дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт народного депутата Української РСР Хмари Степана Ілліча".

І от я застереження зробив, що...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви зробили застереження, але я також робив застереження.

Слово для доповіді надається заступнику Голови Рада Міністрів Української РСР Урчукіну Віктору Григоровичу. /Шум у залі/.

Регламент до 10 хвилин.

УРЧУКІН В.Г., заступник Голови Ради Міністрів Української РСР. Шановний головуючий! Шановні народні депутати!

На ваш розгляд внесено після доробки проект Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки про митну справу в Українській РСР як концептуальні положення. За цей час Верховною Радою... /Шум у залі/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу вибачення, Вікторе Григоровичу. Шановні депутати! Ми приступили до надзвичайно важливого питання, про яке говорили майже рік - про власну митницю. Давайте послухаємо, що ж це таке. Будь ласка.

УРЧУКІН В.Г. За час, що минув після першого обговорення проекту Верховною Радою УРСР прийнято Митний кодекс СРСР і Закон про митні тарифи. У Митному кодексі СРСР передбачається єдність митної території, митних податків і тарифів у цілому на всій території СРСР. Керівництво митними справами здійснюється вищими державними органами СРСР.

Для республік передбачається участь у митно-тарифній раді при центральному митному органі СРСР. У складі центрального митного органу СРСР визначені регіональні митні управління СРСР і митниці СРСР. Керівники регіональних митних управлінь СРСР призначаються центральним митним органом СРСР з урахуванням думки республіки, на території якої знаходиться такий митний орган СРСР.

Митний кодекс СРСР прийнято 26 березня 1991 року практично з порушенням Декларації про державний суверенітет Української РСР, а також Закону про економічну самостійність Української РСР. Тому внесений проект Закону про митну справу в Українській РСР має виняткове значення для проведення самостійної зовнішньоекономічної діяльності Української РСР.

Я хочу підкреслити тільки те, що створення національної митниці не означає, що Українська РСР відокремлюється від Союзу. Українська РСР залишається в межах єдиного ринкового простору СРСР, створює з іншими республіками єдиний митний Союз СРСР, в якому на зовнішньому кордоні існують форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, єдині митні тарифи і податки.

Існування національної митниці потрібно для того, щоб розподіляти прибутки від митних тарифів і податків між Українською РСР, Союзом та іншими союзними республіками на договірній основі.

Мої виступи за створення національної Української митниці не залишаються без уваги як з боку Москви, так і митних органів у нас на Україні. Це питання я підняв вперше у квітні 1990 року перед Державною зовнішньоекономічною комісією Ради Міністрів СРСР, наполягаючи, щоб передали республіці право самостійно квотувати і ліцензувати експорт продукції. Кожний раз, коли я знову наполягаю на створенні національної митниці або на самостійному проведенні квотування і ліцензування експорту продукції /з 1 квітня 1991 року почала діяти Зовнішньоекономічна комісія Ради Міністрів УРСР/, знову ті самі заходи як з боку Москви, так і з боку місцевих митниць: я можу сказати, що, практично, ті ліцензії, які ми почали видавати на експорт продукції, знову не виконуються на митних кордонах.

Монопольна діяльність Головного управління митного контролю СРСР, яка не підлягає контролю з боку Ради Міністрів УРСР дозволяє робити великі порушення в діючих законах як СРСР, так і Української РСР. Їх діяльність знаходить підтримку з боку деяких місцевих Рад, а особливо морських портів і морських пароплавств. Так, у потаємній угоді за кожну тонну експорту наших продуктів експортер сплачував Одеському порту півтора долара; Радбункеру - півтора долара; Одеському підприємству Держкомнафтопродуктів - півтора долара, у порту Роні за одну тонну коксохімічної смоли беруть 5 доларів, крім того, Союззовніштрансу - півтора долара.

Де ж ті долари, коли в банку на рахунках цих організацій доларів зовсім немає? Усі ці організації мають валютні рахунки за кордоном. Кому після цього буде потрібна національна українська митниця і чому після цього не обвинувачувати Раду Міністрів чи Кабінет Міністрів України сьогодні у яких завгодно гріхах.

Після прийняття Митного кодексу СРСР як закону, зростає наша відповідальність. Ми повинні підійти до прийняття цього закону зважено. І тому я прошу прийняти цей законопроект у першому читанні, щоб ми мали вплив на те, що тепер робиться у наших портах.

Тільки на 26 березня 1991 року в Маріупольському порту знаходилося 260 тисяч тонн коксівного вугілля за межами плану експорту, більшість якого з наших українських вахт, в той час, як коксові батареї залишалися без вугілля. Те ж саме стосується чавуну - близько 30 тисяч тонн у Маріуполі і понад 40 тисяч тонн у Миколаївському порту. В той же час ливарні і цехи АвтоЗАЗу припинили роботу через відсутність чавуну.

Такий порядок дуже влаштовує таке московське об'єднання як "Исток", яке очолює Артем Михайлович Тарасов, котрий під час збирання врожаю в 1990 році експортував з Одеси бензин і дизельне паливо - понад 250 тисяч тонн, а ми на Україні не мали моторного палива.

Хтось згадав, що я помилився у розрахунках про митні тарифи та податки. Розрахунки свідчать, що помилки немає. У 1991 році понад 11 мільярдів карбованців буде одержано бюджетом СРСР через українські митниці. У 1991 році через зовнішні кордони Української РСР експортується іншими республіками і українськими підприємствами 27 мільйонів тонн сирої нафти, 3.6 мільйона тонн мазуту, 23.2 мільйона тонн залізної руди, 3.9 мільйона тонн чавуну, 3 мільйони тонн готового прокату. Тільки з експорту у 1991 році через митні податки буде відраховано до союзного бюджету 5.2 мільярда карбованців і понад 6 мільярдів карбованців від податків з імпорту.

Нас лякають, що створення національної митниці порушить всі відносини між республіками. Але у загальноєвропейському ринку є єдиний митний союз, і в кожній країні зберігається власна національна митниця. Усі працюють за єдиним митним кодексом, за єдиними митними тарифами. Між країнами в межах економічного простору загальноєвропейського ринку немає митних кордонів, немає ніяких митних податків. Митні збори розподіляються між кожною національною країною і загальноєвропейським парламентом. І немає ніякої боротьби. Це цивілізовані стосунки між суверенними державами, які почали будувати свій загальноєвропейський ринок одночасно із створенням єдиного митного союзу.

Проект закону зараз доповнений, він став більш чітким. Його прийняття в першому читанні дасть можливість внести в нього головні положення до Союзного договору, який Українська РСР буде через деякий час підписувати. Тому я прошу, шановні народні депутати, прийняти сьогодні проект закону в першому читанні. Я думаю, що це буде на користь і Українській республіці, і в цілому нашому єдиному Союзу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Віктора Григоровича?

ОСТРОУЩЕНКО С.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства / Приморський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемый товарищ Урчукин! Вы, конечно, старались сейчас показать, что этот закон вполне нужен, возможен и даже обязателен и тогда, когда мы будем жить в рамках Союза. Но не кажется ли вам, что было бы разумнее принимать этот закон после подписания Союзного договора, где будут как-то сформулированы отношения между республиками, в том числе и в этой области? Мы все-таки хотим понимать Союз не как ЕС или СЭВ, а как государство. А в государстве между республиками существование таких таможен, о каких вы говорите, может быть и нужно, но после подписания Союзного договора. Тогда лишь мы о чем-то договоримся.

Что вы можете об этом сказать? Я лично считаю, что сейчас этот закон преждевременно принимать. Его надо принимать после подписания Союзного договора.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна зрозуміти Світлану Вікторівну так, що ми повинні спочатку стати державою, а потім вже щось підписувати. Так? Правильно. /Оплески/.

УРЧУКІН В.Г. Шановна Світлано Вікторівно ! Кожна держава повинна мати три важелі управління економікою.

Перший важіль - це система податків. Другий - система кредитування. І третій важіль - це митна система. І коли держава наша, українська, і ми плануємо займатися управлінням економікою, то повинна зберігатися митниця як один із важелів управління економікою. Я можу сказати, що в проекті про створення загальноєвропейського дому з 1 січня 1991 року в усіх країнах Європи зберігаються національні митниці, бо це відноситься до одного з головних важелів управління економікою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

БОНДАРЧУК А.І., власний кореспондент газети "Голос України" по Волинській області /Горохівський виборчий округ, Волинська область/. Вікторе Григоровичу Українські митниці, як відомо, дають величезні прибутки - до 11 мільярдів карбованців. Україна від цього нічого не має. Якби мала, то залатала б великі дірки, які є у бюджеті. Як ви вважаєте, з прийняттям цього закону ми станемо господарями цих прибутків чи ні?

УРЧУКІН В.Г. Я можу вам відповісти, що в 1991 році у зв'язку з підписанням економічної угоди ці відрахування будуть надходити до союзного бюджету. З 1992 року, як ми раніше і пропонували, ці гроші повинні розподілятися між Українською республікою і Союзом порівну. Таким чином буде залишатися у бюджеті Української РСР 5,5 мільярда карбованців.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ЧУЧУК М.Є., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Центральний виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Вікторе Григоровичу! Скажіть, будь ласка, чи не вважаєте ви за доцільне ввести у цей закон окремий розділ, який би, власне, і регулював, як фінансується митна справа в Українській РСР і як розподіляються прибутки. Це по-перше.

По-друге. Скажіть, будь ласка, чому концерн Укрінторг, який створений на Україні, 20 відсотків свого прибутку відраховує в Союз? Невже ми самі не можемо цю справу організувати?

УРЧУКІН В.Г. Що стосується цього закону, то він є основним положенням. Ми готуємо одночасно Митний кодекс Української РСР, який і буде чітко відповідати на ті запитання, які ви поставили. І щодо тарифів, щодо основних положень він буде практично таким же, як у Союзі, адже він регулюватиме відносини щодо митних зборів і податків.

Що стосується другого питання, то я можу сказати, що згідно з Указом Президента і економічною угодою, яка підписана на 1991 рік усіма республіками, валютні відрахування тепер проводяться за цим Указом. І тому ми сьогодні не можемо приймати інше рішення. Я думаю, що це одне з питань, яке також вирішуватиметься при підписанні Союзного договору.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

КОСТЕНКО Ю.І., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях екології та раціонального природокористування /Червоноармійський виборчий округ, м. Київ/. Я повністю поділяю вашу думку, що без власних митниць ми не зможемо захистити економічні інтереси нашої республіки. Але цей проект закону більше нагадує положення про митницю, а не Закон про митну справу. То якщо ми приймемо цей закон, чи допоможе він вирішити сьогодні, саме сьогодні, таку важливу і пекучу справу, як одержання допомоги в чорнобильських справах. Адже сьогодні багато вантажів знаходяться на митницях тиждень, місяць, два місяці, і ми не можемо це питання розв'язати.

Отже, чи допоможе прийняття цього закону вирішити ці проблеми? Дякую.

УРЧУКІН В.Г. Шановний народний депутате Костенко, можу вам сказати, що після прийняття цього закону у складі Кабінету Міністрів передбачається створення Державного комітету митного контролю Української РСР.

Поки що ми не маємо своїх державних органів управління, і тому кожного разу вирішуємо ці питання, звертаючись до союзних органів. Але ми сьогодні працюємо з митницями і намагаємося вирішити всі питання, що стосуються безпосередньо Чорнобиля.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Вікторе Григоровичу! Ми абсолютно погоджуємося з тим, що крок до власної митної служби і відповідно до ліцензування - це важливий етап будівництва нашої держави.

Зміст мого запитання полягає в наступному. На наш погляд, недостатньо розвинутий аспект по ліцензуванню ввозу товарів на нашу територію.

Ми, зокрема в Львівській області, ви знаєте, намагалися своїми зусиллями створити напівмитну службу, щоб перешкодити вивезенню товарів. Ми не досягли цього, тому що стояло на перешкоді саме союзне положення про видачу ліцензій. Якби ми видавали ліцензію для Новгорода /що можна звідти вивезти/, то ми тем його за місяць-два розпродали б з ніг до голови. Так от, чи передбачається поглиблення питання ввозу товарів в нашу республіку, Державу?

УРЧУКІН В.Г. Я можу вам відповісти, що ми з вами прийняли Закон про зовнішньоекономічну діяльність, де визначені головні положення про квотування, ліцензування. Крім того, 22 квітня в Москві на засіданні робочої групи союзно-республіканського валютного комітету передбачено, що ми будемо давати всі ліцензії на товари, які виробляються на всій території Української РСР. Ми почали цим займатися з 1 квітня. Маємо якісь складності, але в цілому в Союзі погодилися, що всі ліцензії будуть видавати у кожній союзній республіці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

РЕБРИК Б.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область /. Вікторе Григоровичу, я хочу поставити вам таке запитання. Ви, мабуть, добре знаєте, що через територію кожної держави інші держави перевозять свої вантажі чи товари, і за це кожна держава має величезні прибутки. Це стосується і землі, і моря, і повітря. Через Україну провозиться величезна кількість таких вантажів. Я хочу торкнутися повітряних перевезень і тільки бориспільської зони. Від перельоту іноземних літаків над цією зоною ми маємо прибуток близько 1 мільйона доларів на рік. Жодного долара Україна не одержує. Жодного! Розумієте? У проекті закону, який ми сьогодні розглядаємо, абсолютно нічого не говориться про це питання. Як ви думаєте зробити, щоб не грабували нас?

УРЧУКІН В.Г. Я можу сказати, що всі ці конкретні питання будуть вирішені у Митному кодексі Української РСР. Я також хочу підтвердити, що практично до 1 січня 1991 року ніякі митні тарифи, ніякі митні податки фактично не збиралися, паша країна ніколи не вирішувала це питання через митні податки.

Митні податки, оця сума в 11 мільярдів карбованців - це буде вперше в 1991 році. Тому ми і йдемо з вами поступово до вирішення цих питань. З прийняттям Митного кодексу питання щодо повітряного простору також буде вирішуватися. Воно на цей рік передбачено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон. .

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановний Вікторе Григоровичу! Я хочу два питання з'ясувати у вас. Перше питання. Чи правда, що митниця дасть нам 11 мільярдів доларів на рік, чи ця цифра взята зі стелі?

І друге питання. Воно безпосередньо не стосується вашої доповіді. Відомо, що у 1984 році Радянський Союз мав зовнішній борг 15 мільярдів доларів. Сьогодні цей борг становить 60 мільярдів карбованців. За 6 років він зріс у 4 рази. Ні я, ні 52 мільйони жителів нашої республіки якось не відчули цього, що ми стільки з-за кордону одержали доларів, валюти. То скажіть, будь ласка, яка доля України в тому борзі, щоб ми знали. І чи митниця нам допоможе?

І нарешті, останнє. Я в цілому підтримую цей документ.

УРЧУКІН В.Г. Насамперед, не 11 мільярдів доларів, а 11 мільярдів карбованців /податки беруться в карбованцях/. Є розрахунки згідно з постановою Ради Міністрів про податки. Я можу сказати тільки про те, що сира нафта експортується .../не чути/... мільйонів тонн, тому ці розрахунки зроблені, це не просто розмови, і тому 11 мільярдів - це реально. Ми ніколи їх не одержу вали. В минулому році в цілому ця сума була надто мала.

Що стосується боргу. Дійсно, в 1985 році валютний борг СРСР був 20 мільярдів інвалютних карбованців, але зараз він становить не 60, а 39 мільярдів інвалютних карбованців, без колишніх соціалістичних країн Східної Європи.

Ми стоїмо на тому, щоб наша частка в цьому борзі була пропорційна, імпорту, який ми одержували за останні 10 років. Інші країни пропонують поділити пропорційно чисельності населення, національному доходу. Але це буде нам не на користь, тому ми чітко відстоюємо фактичні витрати, які мала Україна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон, і закінчуємо.

ЧЕРНЕНКО В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату / Горлівський - Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Виктор Григорьевич! Вы упомянули, что Тарасов вывез 250 тонн бензина через таможню. Завтра, например, мне понадобится вывезти корону Российской империи. Кому же будет подчинятся наша украинская таможня: Кабинету Фокина или Кабинету Павлова?

УРЧУКІН В. Г. Коли буде національна митниця, вона буде підпорядкована Прем'єр-міністру Фокіну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Григоровичу.

Слово для співдоповіді надається голові постійної? комісії Пилипчуку. Володимире Мефодійовичу, до десяти хвилин, якщо не зможете за п'ять.

ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ, Ровенська область/. Шановні колеги! Я повинен відзначити характерну особливість: при внесені законопроектів на обговорення від Ради Міністрів ми часто маємо справу з їх некомплектністю, з незавершеністю. І бюджет ми приймали без податків, і структуру - без програми та функцій.

Ми внесли проект закону про митну справу, а треба - про митну систему, щоб усі питання вирішувати комплексно. Отже, потрібен Закон про митну систему. Я думаю, що Верховна Рада доручить нашій комісії і Комісії у закордонних справах доопрацювати законопроект. Адже він вноситься вдруге.

В цьому законі слід чітко визначити органи, які будуть функціонувати в нашій республіці: їхні функції, підпорядкованість, компетенцію, взаємовідносини із митними органами інших республік та держав.

Входження у міжнародні митні союзи також треба виділити в окремий розділ про митні тарифи, про митні податки, про митні збори. Можливо, подібні розділи потрібно буде потім деталізувати в окремих законах про митні тарифи, будуть встановлені шкали, якими передбачатиметься розподіл між республіками, а не між Союзом.

Тому що експортує не Союз, а республіки. Скажімо, через нашу територію експортує РСФСР. Тут ми повинні зберегти пропорцію між республіками - 50 на 50. Але коли експортує Україна через наші митні кордони, то виникає питання; чому ми маємо віддавати ще кудись свої кошти? Зайві вони в нас чи що?

Ми також повинні розглянути питання про створення митних союзів з іншими республіками. Тут депутат Остроущенко задавала цілком слушне питання: як бути з іншими республіками? Ми маємо зазначити в нашому законі, яким чином будемо регулювати взаємовідносини з республіками, але не Союзом.

Якщо ми залишимо джерело надходжень за союзним Урядом чи союзним бюджетом, то запам'ятайте: воно буде повністю вичерпане. Тобто якщо ми залишаємо ставку, то ця ставка виросте до 100 процентів. Давайте чинити так, як ми з вами домовилися. Коли ми будемо мати а іншими республіками спільні програми й проблеми, то фінансування здійснюватимемо цільовим порядком. Ми встановимо відповідну шкалу, відповідний процент від митних зборів, що будуть перерахуватися в ті спільні органи. На сьогоднішній день товарооборот через наші митні кордони становить 60 мільярдів карбованців, 4,7 процента тарифу - це близько 2,5 мільярдів карбованців. Якщо ми цю суму поділимо навпіл, вийде до 1,5 мільярда Таким чином, збільшуючи обсяги експортно-імпортних операцій, ми автоматично збільшуємо і відрахування союзним органам. У них з'явиться надлишок фінансових коштів, отож вони будуть створювати додаткові органи, які їх поглинатимуть.

Через те я вважаю, що митний договір повинен бути між республіками - як західними, так і східними, тобто республіками як суб'єктами міжнародного права.

У зв'язку з цим слід виділити і розшифрувати положення про митну територію, кордони, митне законодавство, митні союзи і про митні тарифи, митні податки, ліцензування та інше.

Гадаю, в постанові ми маємо записати, що Рада Міністрів повинна швидко надати нам для розгляду в цілому Митний Кодекс Української держави.

Вважаю, що зволікати з цим довго не слід - надати для цієї справи місяць часу, тим більше, що документ у стадії завершення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Уважаемый товарищ Пилипчук. Из вашего содоклада мне непонятно: работает ли ваша комиссия и работала ли она прошедшие два-три месяца над этими двумя проектами совместно с Советом Министров?

Вы говорите о некомплектности, о многих недостатках. Почему нельзя было совместно подработать этот законопроект, чтобы внести его в готовом виде для рассмотрения Верховным Советом?

ПИЛИПЧУК В.М. Відповідаю. Через те, що ми не прийняли Закон про постійні комісії, тепер у нас відбувається чехарда. Якщо законопроект вносить наша комісія, то це одне, якщо ж вносить Рада Міністрів... Адже саме цей орган має вносити законопроект до нашої комісії, яка резюмує: допускати його до сесії чи ні. Зараз же діється навпаки. Рада Міністрів внесла, у комісії були зауваження до першого варіанта, тобто ми відхилили законопроект, повернули його на доопрацювання.

Але Рада Міністрів не врахувала зауважень і знову внесла в попередньому варіанті. Отже, треба визначитись: якщо законопроекти проходять через копією, то тоді з неї можна й спитати. Адже Секретаріат не приймав від комісій законопроекти для розмноження без візи Ради Міністрів. Тобто складається враження, що ми підпорядковані Раді Міністрів.

Давайте ми приймемо постанову про відповідальність комісій за внесення законопроектів, незважаючи на те, хто має законодавчу ініціативу. Тоді не буде у нас цих непорозумінь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

СЕМЕНЕЦЬ С.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Борзнянський виборчий округ, Чернігівська обдасть/. Шановний Володимире Мефодійовичу! Із документів, які я маю і які стосуються спільного підприємства "Фентекс", випливає, що Віктор Григорович свого часу всупереч існуючим законам дав розпорядження Бориспільській митниці відвантажити відбілену бавовну.

Зараз спільне підприємство "Фентекс" шукає виходу для відправки сировини через інші митниці, зокрема Прибалтики.

Я хотів би вас запитати: якою ви бачите в цьому законі систему захисту від силового тиску і телефонного права? Адже сировина, яка є цінною для України, зараз, власне кажучи, розбазарюється і продається за безцінь.

Дякую.

ПИЛИПЧУК В.М. Ганьба! Дійсно, таке мало місце коли було пересортування продукції, вона була визнана контрабандною того щоб такого не було надалі, нам потрібні закони: і валютні, і про митний союз, щоб інші республіки також знали наші закони. Наприклад Білорусія, знаючи, що в нас відбілене бавовняне волокно в строго ліцензованою продукцією, може пропустити її для внутрішнього вживання на свою територію, спільну митну територію щодо тих продуктів, які ми визначимо у договорі з іншими республіками Але вона не випустить її за межі країни через те, що там буде сертифікат з України, або поверне назад на Україну. Так у Сполучених Штатах Америки: в кожного штату є свої особливості і один штат по відношенню до іншого поважає закони, вступаючи в союзи, не дозволяв руйнувати економіку штатів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.Т., перший секретар Полтавського райкому Компартії України /Полтавський виборчий округ, Полтавська область/. Шановний Володимире Мефодійовичу! Скажіть мені відверто: ви вірите в те, що до укладення Союзного договору і прийняття Конституції Української РСР можна налагодити митну справу?

ПИЛИПЧУК В.М. Вірю, якщо своя митна служба буде створена і поставлена на кордонах. Що ж тут незрозумілого? Інша справа, яким чином це здійснюватиметься: чи екстремістським шляхом, чи іншим. Адже договір між кимось укладається - Між Союзом і Україною, вірніше, між союзним Урядом, бо ми дуже часто плутаємо Союз і союзний Уряд. Союз - це ми, республіки, які підписують спільні угоди, а союзний Уряд - зовсім інше.

Союзний Уряд на сьогоднішній день має диктаторські функції Якщо ми створимо митний союз, то ця справа буде набагато полегшена. Але й тепер ми маємо право ввести свою митну службу, якщо наш митні тарифи, наприклад, митні умови відрізнятимуться від союзних.

ГОЛОВУЮЧИЙ Володимире Мефодійовичу!

Шановні депутати! Надійшла записка про те, що можна ставити другий варіант на голосування без обговорення. Підписали її 6 депутатів. Але на обговорення записалося 4 депутати. Дати їм можливість виступити по 5 хвилин? Так!

Першим записався депутат Сербін. Будь ласка.

Список є на табло.

СЕРБІН Ю.С., голова Шосткинської міської Ради народних депутатів. голова виконкому /Шосткинський виборчий округ, Сумська область/. Шановні депутати! На мій погляд, запропонований на наш розгляд законопроект є ще одним кроком на шляху до суверенності нашої республіки; але потрібно, щоб цей крок був дійовий. Для цього необхідно прийняти ще Закон про митні тарифи Української РСР і Митний кодекс

До речі, коли в грудні Рада Міністрів пропонувала перший варіант законопроекту, у постанові було записано, що в лютому нам ці два документи будуть подані на розгляд. Закінчується квітень, а цих документів ще немає.

Тому я пропоную після того як ми приймемо цей законопроект у першому читанні - а на мій погляд, це потрібно зробити, - записати в постанову, що в травні ці два документи будуть подані на розгляд Верховної Ради.

Проект закону, як і багато інших, що нам пропонують, не має економічного обгрунтування. Ми не знаємо, скільки часу потрібно для того, щоб реконструювати існуючі митниці, ми не знаємо де будемо готувати кадри для цих митниць, - тобто не знаємо, коли закон зможе діяти. Тому коли ми розглядатимемо законопроект у другому читанні, Рада чи Кабінет Міністрів мав це все подати нам.

І найголовніше - нема мережі митниць. Де вони будуть розташовуватися: чи на існуючих кордонах, на існуючих місцях, чи ми будемо їх розташовувати і на кордонах з союзними республіками? Це питання входить виключно, на мій погляд, до компетенції Верховної Ради. Тому потрібно і його вирішити при другому читанні.

У статті 3, на мій погляд, правильно зазначено, що митниці ліквідуються або створюються за погодженням з обласними Радами. Тільки треба додати, щоб була матеріальна зацікавленість обласних Рад, додати якісь відрахування до їх бюджетів. Тоді вони більше будуть зацікавлені.

Зовсім незрозуміла стаття 6 цього законопроекту, де йдеться про таке: "Якщо міжнародним Договором Української РСР встановлені інші правила, ніж ті, які вміщуються в цьому Законі ... про митну справу, то застосовуються правила міжнародного договору". Але міжнародні договори і угоди будуть підписувати не тільки наш Голова Верховної Ради та його заступники, а також Прем'єр-міністр, Віце-прем'єр і навіть Державний Міністр.

Якщо ми приймемо цю статтю, виконавча влада одержить право ігнорувати наш закон, і тим самим ми поставимо її вище, ніж Верховну Раду. Якщо ж запропонований проект закону суперечить міжнародним правилам і порядкам, то треба його сьогодні не приймати, а переробити. А якщо він не вступав в протиріччя, то треба зараз його приймати, але цю статтю або вилучити, або надати виключне право порушувати закон тільки Голові Верховної Ради з обов'язковим повторним звітом перед Верховною Радою, чому він порушив наш закон. Інакше це нонсенс, що рішення виконавчої влади мають верховенство над рішеннями Верховної Ради.

У законопроекті не передбачена відповідальність за порушення закону. Це теж треба передбачити.

Закінчуючи свій виступ, я хочу сказати, що законопроект потрібно прийняти в першому читанні, доробити його в комісіях і разом з Законом про митну справу і Митним кодексом затвердити в травні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Мостиському. За ним виступатиме депутат Корнєєв.

МОСТИСЬКИЙ А.Б., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у закордонних справах /Ковельський виборчий округ, Волинська область/. Шановні депутати! Перед Законом про митну справу в Українській РСР, а також перед наступними законами, які повинні бути прийняті в розвиток даного закону /це, зокрема, як уже говорилося, Митний кодекс УРСР, Закон про митний тариф УРСР/, стоїть надзвичайно важливе завдання - врегулювати ту ненормальну в буквальному розумінні слова ситуацію, яка склалася сьогодні в даній сфері державного функціонування.

Думаю, що в цьому залі немає людей, які б не розуміли необхідності прийняття такого закону. Я впевнений, що закон, який ми сьогодні розглядаємо, повинен був прийнятий ще 2 роки тому, коли почалася децентралізація зовнішньої торгівлі і ажіотаж поїздок за кордон.

Я представляю прикордонний виборчий округ - Ковельський - і ці проблеми мені добре відомі. Річ у тім, що жителі прикордонних західних областей особливо відчувають на собі цей ажіотаж поїздок і вивозу товарів за кордон.

Тут уже достатньо говорилося і в доповіді, і у співдоповіді про те, яка величезна кількість товарів випливає з України за її межі, і зокрема в Республіку Польщу. Я мав можливість минулого місяця бути на прикордонному переході Ягодин /це автомобільний і залізничний перехід/, спостерігати безпосередньо за роботою органів митного контролю і бачити ситуацію, яка там склалася. Мені довелося побачити величезну кількість товарів, про які ми, мабуть, сьогодні всі забули. Прості радянські трудящі везли скажімо, і дитячий одяг. і дитяче взуття, і електротовари. Усі гостродефіцитні товари, які сьогодні неможливо купити, вони вивозили за кордон.

І я вважаю, що ми повинні сьогодні прийняти цей законопроект і ряд інших, щоб припинити вивіз таких товарів за межі України. Майже на кожній моїй зустрічі з виборцями вони ставлять перед і мною категоричне завдання закрити кордон, щоб товари не вимивалися за межі України. Але я вважаю, звичайно, що це неправильно, що не можна плутати нашу політику інтеграції в Європу, в світ із нашою недолугою зовнішньоекономічною політикою і митною політикою. Ці речі не мають між собою нічого спільного.

Ми передбачили створення власної митниці в Декларації про державний суверенітет України, Законі про економічну самостійність, в Законі про зовнішньоекономічну діяльність. Підставою для такого рішення була не просто чиясь політична амбіція, а нагальна економічна необхідність. Вона полягала в тому, що економічний простір Союзу РСР серйозно порушено, і окремі республіки створюють економічні умови, які відрізняються від умов загальносоюзних і умов на Україні.

Я маю на увазі, перш за все, ці нові розбіжності у цінах на споживчі товари. Вам відомо, що ліміти підвищення цін, які було узгоджено в договорах про реформу дій, не витримано кількома республіками Союзу. Оскільки кордони наші символічні, то, приміром, купивши на Україні центнер м'яса, ви можете продати його у Грузії і мати 100 процентів прибутку.

Другий канал вимивання товару та капіталу з України - це філії різноманітних спільних підприємств, асоціацій, які зареєстровані за межами республіки. Так, наприклад, ми маємо більш як 300 філій спільних підприємств, зареєстрованих на Україні. Їхні доходи вільно вивозяться з республіки, яка втрачає на цьому великі кошти, як уже говорилося.

За існуючих умов на Україну вільно ввозяться порожні грошові банкноти, випуском яких активно займається центр. Ви, мабуть, знаєте, що дефіцит союзного бюджету вже зараз перевищує річний ліміт і фінансується за рахунок друку порожніх банкнот, які безконтрольно пливуть і до нас. Я впевнений, що до кінця року слід очікувати ще одного підвищення цін.

Надання ряду банків з інших республік права на валютні операції за кордоном створило ще один канал витікання валютних коштів а Україна. Наприклад, це Естібанк у Талліні.

Створення систем регулювання зовнішньоекономічної діяльності передбачає як необхідну умову власні митну службу і банківську систему. Рішення про банки ми вже прийняли у відповідному законі. Настав час вирішити питання і з митною системою.

Комісія у закордонних справах неодноразово розглядала це питання і просить шановних депутатів проголосувати за даний проект у першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Корнєєву. За ним буде виступати депутат Шишкін.

КОРНЄЄВ А.В., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Ворошиловський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые народные депутаты! Уважаемый председательствующий! Комиссия по вопросам государственного суверенитета, межреспубликанских и межнациональных отношений рассмотрела проект Закона о таможенном деле. Исходя из требований Декларации о государственном суверенитете, пришла к выводу о необходимости для Украины этого закона. Но проект, представленный 13 декабря, был подвергнут очень серьезной критике, и существенные замечания, высказанные до проекту, не позволили комиссии одобрить его. И тот проект был признан не годным для того, чтобы его обсуждать.

Для обсуждения проекта, представленного 2 апреля, наша комиссия вчера не могла собраться в силу ряда причин. Но в контексте тех замечаний, которые были высказаны по старому проекту, мы с работниками сектора рассмотрели данный проект и пришли к заключению, которое, я думаю, не будет оспорено нашей комиссией.

Данный проект в большей мере соответствует тем задачам, которые перед ним ставятся. Поэтому я считаю, что этот Проект может быть основой для дальнейшей его доработки и внесения для утверждения в третьем чтении.

Вместе с тем мы считаем, что в законопроект такого порядка целесообразно внести дополнительные статьи или, может быть, в процессе доработки статью 1 разделить на ряд новых статей, в которых были бы решены те вопросы, без которых этот закон не будет действовать. Прежде всего, мы считаем целесообразным, чтобы в атом законе была предусмотрена статья 1, которая могла бы быть названа таким образом - "Таможенная политика и таможенное дело". И, видимо, будет целесообразным, если определение таможенного дела будет близко согласовываться о тем определением, которое дано в Таможенном кодексе СССР. Тут нужно ввести из этой первой статьи еще статью 2 - "Таможенная территория и таможенная граница Украинской ССР". Без решения этих вопросов каких-то конкретных решений мы не получим. Вопрос очень сложный. Поскольку в Таможенном кодексе Союза написано, что таможенными границами Союза являются государственные границы, мы здесь вообще сталкиваемся о очень сложной проблемой. Государственной границы Украины в настоящее время нет, она не определена. Мы каким-то образом должны выходить на эту проблему и, видимо, вводить этот термин - "государственная граница Украины", коль мы ведем речь об Украине как о суверенном государстве.

Я думаю, что нет особой необходимости аргументировать такое замечание, чтобы название нашего Правительства было приведено в соответствие с действующим законодательством, и вместо "Совета Министров" говорили - "Кабинет Министров".

Далее. При перечислении задач таможенных органов Украинской ССР я не думаю, что на первое место надо ставить задачу содействия социально-экономическому развитию республики я укреплению ее внешнеэкономических связей. Это одна из задач, которые наряду с другими органами выполняет таможня, а на первое место надо поставить - обеспечение соблюдения законодательства Украинской ССР о таможенном деле. Оно, собственно говоря, так и в Таможенном кодексе Союза записано.

Еще один вопрос, который требует обсуждения, и от него просто так не уйдешь, - что таможенное дело сейчас во всех проектах признается сферой совместного сотрудничества, сферой сотрудничества всех республик, суверенных государств, которые предполагают образовать Союз. Поэтому, мы хотим серьезно решать эти вопросы, то мы должны записать, что руководствоваться таможенные органы должны не только украинским законодательством, но и союзным законодательством по этому вопросу, которое не противоречит законодательству Украины. И аналогичным образом - не только международными договорами, заключенными Украиной с другими странами, но и союзными договорами, которые не противоречат также законодательству и договорам Украины.

Я думаю, что имеет основание замечание народного депутата Сербина. Но этот вопрос должен быть разрешен в законе о заключении договоров, их ратификации и денонсации. Проект этого закона надо как можно быстрее вносить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату ШИШКІНУ.

ШИШКІН В.І., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Кіровський виборчий округ, Кіровоградська область/. Уважаемые депутаты! Комиссия по вопросам законодательства и законности также рассматривала данный проект и дала согласие принять за основу.

Проект данного закона содержит, с нашей точки зрения, в основном декларативные положения. Это его слабость. Но одновременно, если исходить из концептуального подхода к данному закону, по-другому нельзя было здесь поступить. Как называется закон? "О таможенном деде, то есть фактически данный закон является сводом намерений республики по вопросам, связанным с организацией своего таможенного дела, таможенной службы, таможенного контроля и всех иных направлений, которые связаны с контрольной службой. Он должен носить несколько декларативную форму, поскольку он должен обязательно приниматься в пакете с целым рядом других нормативных актов, о которых здесь уже говорили некоторые депутаты, включая и депутата Сербина. Поэтому, учитывая эти обстоятельства, Комиссия по вопросам законодательства и законности сочла необходимым рекомендовать сессии для принятия его в первом чтении. Естественно, конечно, с теми значительными доработками, о которых здесь уже говорилось.

Думаем , что Совет Министров и те специалисты, которые работали над проектом этого закона, будут сотрудничать с нашей комиссией при разработке окончательного варианта проекта этого Закона. Но одновременно мы хотим предложить и депутатам, и разработчикам этого законопроекта следующий подход. Наверное, нам придется принимать /а это вызывается необходимость/ три закона, в комплексе, в пакете одновременно.

Предположим так, как мы делаем с законами о налогообложении. Потому что те декларативные положения, которые содержатся в этом законе, их целесообразность, их необходимость будет видна в конкретных нормативных актах - имеется в виду Таможенный кодекс, или Закон о таможенной службе, или еще какие-то дополнительные нормативные акты. Только в пакете мы увидим либо целесообразность тех норм, которые здесь записаны, либо их несостоятельность. А сейчас они могут рассматриваться только как нормы, которые вуалируют наши намерения в будущем, вуалируют нашу политику. Это недопустимо. Мы не можем принимать законы, которые блуждают в потемках.

Поэтому при принятии постановления мы должны прежде всего определить, что окончательную редакцию этого законопроекта рассматривать в комплексе с соответствующими более конкретными нормативными актами. В принципе, я повторяю, наша комиссия рекомендует принять его за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Більшість пропозицій? зводиться до того, щоб прийняти запропонований вам проект постанови Верховної Ради, замінивши слова "Ради Міністрів" на "Кабінет Міністрів" і доповнивши суттєвою пропозицією про Митний кодекс УРСР. Зобов'язати Кабінет Міністрів прискорити розробку Митного кодексу УРСР, а також механізму реалізації з тим, щоб у травні ці документи були передані до Верховної Ради.

Будуть ще якісь суттєві зауваження до проекту постанови? Немає. Тоді з урахуванням внесених пропозицій прошу проголосувати за проект постанови.

"За" - 269, Приймається.

Шановні народні депутати! Ви знаєте, що завтра у нас скорботна п'ята річниця Чорнобильської катастрофи. На Україні і в світі проводяться державні, громадські заходи. Сьогодні розпочинається телерадіомарафон, у якому візьме участь Володимир Борисович Гриньов. Від народних депутатів України надходять пропозиції, щоб матеріально взяти участь у цій акції. Члени Комісії з питань Чорнобильської катастрофи і члени Президії вже внесли по 100 карбованців у фонд ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Пропонується внести по 50 карбованців від депутатів. Як це зробити, давайте ми домовимося. Мабуть, нехай бухгалтерія перерахує, Якщо хтось бажає більше перерахувати, нехай повідомить бухгалтерію.

Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

ГРИНЬОВ В.Б,, заступник Голови Верховної Ради Української РСР. /Індустріальний виборчий округ, Харківська область/. Мабуть, не потрібно голосувати

ГОЛОВУЮЧИЙ Голосувати, кажуть, не потрібно, щоб нам не зводити і цю гуманну акцію до формальності. В кого інші пропозиції? На який рахунок? Рахунок "Дзвона Чорнобиля".

Товариші, переходимо до розгляду другого питання - про проект постанови Верховної Ради... Я прошу вибачення. Василю Васильовичу, щоб, вам було менше запитань. Від Секретаріату до Президії надійшов депутатський запит, який підписали 150 депутатів, в якому говориться про складну економічну і політичну ситуацію, що склалася на Україні, і пропонується провести закрите засідання Верховної Ради, щоб зажадати від Уряду, Мінфіну, банку відвертої інформації про етан справ з бюджетом, боргами, і плани відносно виходу з кризової ситуації.

Ці 150 підписів є. Один депутат, правда, двічі підписався. Сьогодні Вітольд Павлович Фокін повернувся до Києва, я мав вранці розмову з ним. Якщо ви не заперечуватимете, завтра о 16 годині Вітольд Павлович Фокін зробить інформацію з цього питання. /Шум у залі/.

Зранку він не встигне, йому потрібно підготуватися, ви розумієте, він зараз працює над цим. Ми з вами уже домовилися, що відпрацюємо п'яницю. І давайте все-таки дотримуватися домовленості бо не можна ж нікого зорієнтувати.

Один раз у п'ятницю працюємо цілий день, інший - тільки зранку.

Зранку будуть дуже важливі питання - пакет законів про оподаткування і про річницю Чорнобильської катастрофи.

Слово надається голові постійної Комісії з питань відродження та соціального розвитку села Сухому Василю Васильовичу.

Пропонується такий порядок. Василю Васильовичу для інформації до 20 хвилин. А потім ЗО хвилин на запитання і відповіді. Відповідати будуть Василь Васильович, Олександр Миколайович, та інші члени Уряду.

Будь ласка.

СУХИЙ В.В., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань відродження та соціального розвитку села /Павлоградський виборчий округ. Дніпропетровська область/. Товариші депутати! Комісія з питань відродження та соціального розвитку села, Комісії з питань агропромислового комплексу, Комісія з питань будівництва архітектури та житлово-комунального господарства, Комісія з питань планування, бюджету, фінансів і цін доповідають Верховній Раді про наслідки роботи з Урядом республіки, проведеної за вашим дорученням по вирішенню питань фінансового, матеріально-технічного і енергетичного забезпечення діяльності агропромислового комплексу у цій надто складній економічній ситуації, а також по забезпеченню сільського населення товарами масового вжитку, легковими автомобілями і будівельними матеріалами.

Спочатку хочу відповісти на запитання наших виборців і депутатів-аграрників: чому ми не вийшли на цю трибуну два тижні тому?

Перше. Як відомо, йде реорганізація Уряду, і ми повинні були добитися, щоб відповідальність за виконання кожного пункту заходів, що ви одержали, була покладена на тих людей, які увійдуть до складу Кабінету Міністрів.

Друге. Ми повинні були не тільки вишукати резерви, а і впевнитись, що наряди на труби, ліс, шифер - це не фікція /як було раніше/, а мають силу урядового документа - товариш Ткаченко про це скаже.

Трете. Щоб вишукати 18 мільярдів карбованців на покриття збитків АЖ від постійно зростаючих цін на промислову продукцію, а ви знаєте про що іде мова, - про те, що селяни нарешті діждалися від союзного Уряду "високої" оцінки своєї праці. Якщо рік тому ми були незадоволені тим, що літр молока коштував 24 копійки, а солодка вода 1 карбованець 50 копійок /на 80 копірок дорожча від молока/, то зараз, після реакції на критику молоко коштує 50 копійок, а "Фанта" - 2 карбованці 70 копійок /на 2 карбованці 20 копійок дорожча від молока/. Так от, щоб винайти шляхи покриття цих збитків, довелося двічі вести переговори з союзним Урядом. Товариші Фокін і Ткаченко їздили до Москви з цим питанням.

А тепер конкретно щодо суті питання. Після розгляду на сесії звіту товариша Ткаченка про виконання Закону про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України та зустрічі аграрників з товаришем Фокіним, Урядом були створені робочі групи. Групу по вирішенню питань фінансового забезпечення очолив Віктор Петрович Ситник, до матеріально-технічному, енергетичному забезпеченню - товариш Сьомик, заступник голови Держпостачу; групу з питань забезпечення сільського населення товарами масового вжитку, легковими автомобілями та будівельними матеріалами - заступник голови Держекономіки товариш Двойних.

Комісії працювали з ними принципово і конкретно. Що ж фактично зроблено на сьогодні?

Перше. Урядом вирішено виділити 694 мільйони карбованців На компенсацію подорожчання капітального будівництва, що здійснюється за рахунок державних централізованих капітальних вкладень. Для індивідуальних забудовників збільшено кредит з 20 до 50 тисяч карбованців, із встановленням пільгової процентної ставки до 2 відсотків, а в трудонедостатніх районах - до 1 відсотка. Починаючи з 1996 року, будуть виділятися асигнування з республіканського та місцевого бюджетів на погашення половини довгострокових банківських кредитів індивідуальним забудовникам на селі, як це передбачено статтею 11 закону.

Доручено Мінфіну підготувати пропозицію про списання з колгоспів, радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств заборгованості по довгострокових кредитах банків, що рахувались на 1 вересня 1990 року.

Крім цього; аграрні комісії розглянули ці заходи і пропонують Уряду внести до них такі доповнення /їх вам роздано/: до пункту 1 статті 3 додати абзац: "враховуючи, що встановлений розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 05.04.91. 117 коефіцієнт 1,9 не покриває подорожчання вартості будівництва, компенсувати підрядним організаціям збитки на об'єктах, що споруджуються за рахунок державних централізованих капітальних вкладень, з бюджету по фактичних витратах".

З пункту 4 статті 4 вилучити в кінці абзацу слова: "не забезпечених власними джерелами повернення". Мова йде про те, що списати борги треба всім колгоспам, а не тільки тим, які погано працюють.

Це буде несправедливо. Цей же пункт після слів "на 1 вересня 1990 року", доповнити: "а також про надання підприємствам агропромислового комплексу пільгових кредитів на виплату заробітної плати в межах 3-5 відсотків".

Я думаю, зрозуміло, з чим це пов'язано. Товариш Тентюк обіцяв сьогодні роздати депутатам інструкції щодо виділення коштів на компенсацію підвищення роздрібних цін для колгоспів і радгоспів. Вчора вніс цінну пропозицію товариш Гетьман, він сам її прокоментує.

Друге. Як вам відомо, ще місяць тому не було остаточного рішення щодо повного забезпечення АПК матеріально-технічними ресурсами, як це передбачено законом. Не вистачало понад 500 тисяч тонн металопрокату, 100 тисяч тонн сталевих труб, понад 1,2 мільйона кубометрів лісоматеріалів, 82 тисячі умовних плиток шиферу, обладнання для газифікації сіл, нафтобітуму тощо.

25 березня цього року товариш Фокін прийняв рішення виділити для АПК заявлену потребу труб - сталевих, термопластових, азбестоцементних, шиферу, а також ліміти на лісоматеріали на рівні минулого року, а металопрокату виділено на 530 тисяч тонн більше, ніж минулого року. Ця робота тривав.

За здійснення заходів відповідальність покладено на товаришів Корніенка, Сьомика, Котенка та інших.

В результаті спільної роботи Держпостачу, Держагропрому, Держекономіки, Украгробуду, Комітету по соціальному розвитку села практично зняті проблеми по виділенню ресурсів. Але - тільки по виділенню ресурсів. До кінця квітня необхідно завершити оформлення відповідних документів.

Замінено на реальні фонди на труби 54 тисячі тонн, що раніше виділялись за рахунок додаткового виробництва, якого, як правило, не було в останні роки.

Прийнято рішення по забезпеченню АПК опалювальними котлами, плитами, ізоляційними матеріалами для газифікації. Треба сказати відверто, що коли на рівні республіки питання матеріально-технічного постачання в основному вирішено, то труднощі з прикріпленням ресурсів до підприємствпостачальників ще в. Тому копітка робота по реалізації виділених фондів повинна продовжуватися і в Уряді, і на всіх рівнях.

Адже сьогодні ми приймаємо документ /щоб ми тут не припустилися помилки/, який визначав напрямки дій, самі ж дії - попереду.

З метою оперативного вирішення питань постачання металопрокату, труб, цементу, шиферу, лісоматеріалів та нафтобітуму при Держпостачі УРСР створено постійнодіючу групу з керівників зацікавлених міністерств і відомств, яку очолює перший заступник Голови Держпостачу товариш Сьомик. Кожному з вас, шановні депутати, а також керівникам місцевих Рад, господарств АПК надається можливість безпосередньо зустрітися з представниками цієї групи і в робочому порядку вирішувати питання, які будуть виникати.

Одне слово, для початку роботи по забудові на селі ресурси е. Зараз необхідно активізувати роботу в областях, районах, господарствах по забезпеченню виконання завдань будівництва та введення в дію об'єктів соціальної сфери та виробничих потужностей.

Міненерго УРСР зобов'язано укласти договори на відпуск електроенергії для АПК в повній потребі. Доручено товаришам Склярову і Сидоренку до Т травня підготувати зміни до раніше прийнятих Урядом постанов з цього питання.

Справедливо вирішено також питання оплати за використання електроенергії сільськими пенсіонерами, що проживають у містах.

Третє. Зобов'язано облвиконкоми переглянути розподіл ресурсів то варів народного споживання з тим, щоб вже до кінця квітня здійснити їх вирівнювання з розрахунку на душу населення, що обслуговується кооперацією і державною торгівлею. Ми повинні знати, що це питання вирішує не тільки Уряд, а й області.

Для того щоб раз і назавжди покінчити з дискримінацією селян в забезпеченні будівельними матеріалами, вирішено покласти, починаючи з 1994 року, функції фондоутримувача на Укоопспілку. Це дасть змогу чітко виконувати положення закону про виділення селянам 90 відсотків ринкових фондів на матеріали.

Що стосується легкових автомобілів, то їх буде виділено для сільських жителів, що працюють в АПК і соціальній сфері села, 60 відсотків від того. чим розпоряджається республіка, тобто близько 35 тисяч /якщо їх припаде на республіку стільки ж, скільки хоча б у минулому році/. Раніше для села виділялось трохи більш, ніж 20 тисяч автомобілів.

Доручено облміськвиконкомам забезпечити першочергове задоволення потреб індивідуальних сільських забудовників цеглою. Враховуючи, що вирішення питань, пов'язаних з діяльністю агропромислового комплексу, потребує подальшої копіткої роботи, Уряд створив постійнодіючу робочу групу, до складу якої увійшли товариші Борисовський, Урчукін, Сидоренко. Коваленко, Недашковський, Антонов, Корнієнко, Мїнченко, Котенко, Золотарьов, Слепічев, Скляров. Очолює групу перший заступник Голови Ради Міністрів товариш Ткаченко.

Необхідно також, щоб у роботі по перебудові села більш активно включився і Комітет по соціальному розвитку села при Раді

- Міністрів. Віднині він буде Державним комітетом, тож повноважень для вирішення питань у нього достатньо.

Уже розпочали працювати підрозділи цього комітету у Волинській, Полтавській, Кіровоградській, Харківській та інших областях. На жаль, не розуміють важливості цієї роботи в Київській, Херсонській, Донецькій, Львівській та Миколаївській областях.

Сьогодні я хочу сказати про те, що комісія розуміє, що керівники цих областей відповідальність перед законом і людьми, беруть на себе. І будуть відповідати, якщо провалять програму будівництва на селі в цьому році.

Хотілось би звернути увагу керівників обласних, районних і сільських Рад народних депутатів на те, що матеріальні ресурси в першу чергу повинні направлятись тим господарствам, які не допускають зниження обсягів виробництва сільгосппродукції. Господарства ж, які не забезпечують виконання завдань, не можуть претендувати на першочергове отримання матеріальнотехнічних ресурсів. Ми щиро віримо: керівники промислових підприємств /серед депутатів Їх багато/, їх трудові колективи знають, що сьогодні вирішити продуктову проблему можна тільки спільними зусиллями, і зроблять все, щоб допомогти селянам своєчасно отоварити наряди. Доцільно сьогодні сказати і таке: якщо через страйки село не одержить деяких ресурсів, я не знаю, як тоді зможе село нагодувати людей.

Ми сьогодні не вели мови про ті республіканські відомства, які ще не дуже спішать виконувати закон, але вони все-таки є. Наприклад, при розробці плану на 1991 рік керівники Держкомекономіки запевняли нас, що з виділених для АПК 3 мільярдів карбованців на соціальну сферу буде спрямовано більше мільярда. Запевняли, а на ділі мало що міняється.

Тому ми наполягаємо, щоб на рівні Верховної Ради було прийнято рішення про спрямування на невиробниче будівництво на селі не менше половини бюджетних коштів, які виділяються для АПК на капітальне будівництво. І ці показники потрібно затверджувати в плані економічного і соціального розвитку окремим рядком. А також, просимо республіканську пресу опублікувати заходи Уряду по забезпеченню виконання вимог закону, щоб люди знали, кому персонально доручено вирішення тих чи інших питань, і разом з комісією оцінювали їх працездатність.

І останнє. Дехто говорить, що зроблено не дуже багато. Я теж не схиляюсь до передчасних тріумфів, але скажу відверто:

на цьому етапі зробити більше, ніж передбачено заходами, Уряд і особисто Прем'єр-міністр товариш Фокін не могли. Вони зробили все, що можливо зробити сьогодні. Крім того, Вітодьд Павлович пообіцяв аграрникам, що Віце-прем'єром буде людина, яка добре знав труднощі сільського життя і буде проводити цю політику у вищому ешелоні влади.

І якщо тепер поставлять справу так, що кожний пункт цих заходів буде своєчасно виконаний, то за всю історію це буде перший Прем'єр-міністр і перший Уряд, до яких селянство буде завжди ставитися з повагою і яких завжди буде підтримувати.

Ну, а хто не виконає, той буде мати змогу зробити відповідні висновки раніше, ніж їх зроблять інші. Тому вношу пропозицію: проект постанови Верховної Ради затвердити.

Спасибі за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші депутати! Обговорення проекту постанови не буде. Ми вже достатньо наговорилися а цього питання. Півгодини на відповіді.

Перший мікрофон, будь ласка.

МАЦЯЛКО М.В., генеральний директор науково-виробничого об'єднання "Укргаз" /Кременецький виборчий округ, Тернопільська область/. Василю Васильовичу! Напевно, ви краще за інших знаєте, що таке газифікація на селі. І я хочу сказати саме про газифікацію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайле Васильовичу! Я прошу вибачення. Товариші депутати Давайте перестанемо агітувати. Ви бачите, скільки людей біля мікрофонів? Запитання конкретно і відповідь конкретно.

А про значення газифікації ми вже стільки сказали, що газу не вистачить.

МАЦЯЛКО М.В. Іване Степановичу ! Не вирішується питання, і тому я ще раз концентрую увагу на ньому.

У комісії ми говорили про необхідність доручити Уряду республіки розглянути питання про створення на базі якоїсь організації /була пропозиція зробити це на базі Укргазу/ єдиного замовника і підрядника з газифікації. У постанові ми цього не бачимо. Василю Васильовичу, в чому справа?

СУХИЙ В.В. Я відповім на це запитання так. Дійсно, розмова така була. Але давайте будемо самі працювати краще, бо ми ж з однієї комісії. Була розмова, і після розмови розійшлися. Одні кажуть, що це доцільно. Інші кажуть, що це недоцільно, і наводять приклад, скажімо, з шляхового будівництва, де один є і замовником, і підрядником: сам будує, сам приймає, сам платить,

а діла нема. Тому давайте ми це питання з Урядом вирішимо. Давайте ми його викладемо конкретно на папері, ще раз його обговоримо і включимо пізніше у заходи, аби з цього була користь. А всі інші пропозиції про передачу вам фондів на труби, на плити, на котли - ви бачите, це в у заходах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ТАРАСЕНКО О.Г., перший секретар Знам'янського міськкому Компартії України /Знам'янський виборчий округ, Кіровоградська область/. Іване Степановичу! Ви говорили, що можна запитання ставити і товаришу Ткаченку,

Олександре Миколайовичу ! У мене таке запитання до вас. Що робить Уряд і ви особисто як перший заступник, щоб ресурси, які виділяються дія села, попадали за призначенням - конкретному колгоспові, конкретному агропромисловому об'єднанню Усі ресурси попадають у руки кооперативів і так далі, які деруть з колгоспів у десятки разів більше, ніж ці ресурси коштують. Що робить Уряд з цього приводу?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Миколайович?

СУХИЙ В.В. Нехай відповідає Ткаченко, я думаю. Два питання: один каже, щоб концентрувати в організаціях, другий - як зробити, щоб було все у колгоспах. Тут нам самим треба визначитися.

ТКАЧЕНКО О.М., перший заступник Голови Ради Міністрів Української РСР. Шановні депутати! Це питання, дійсно, правильне. Уряд підходить до нього так.

Перше. Ми створили сьогодні концерн по сервісному обслуговуванню села. І думаю, що цей концерн відіграв роль у тому, щоб усі матеріальні засоби, які направляються для розвитку села. попадали лише в село. Він, цей концерн, підпорядкований Міністерству сільського господарства, яке є у новій структурі. Тому цілеспрямованість його визначена.

Друге. Ви знаєте, що при Держпостачі створена робоча група на чолі з товаришем Мінченком, яка буде контролювати поставки агропромисловому комплексу всіх матеріальних ресурсів.

І останнє, третє. Держпостач після розгляду на комісіях з питань агропромислового комплексу і відродження та соціального розвитку села прийняв постанову від 9 квітня 1991 року, де чітко вказано, що всі ресурси, які виділяються агропромисловому комплексу, Ідуть не тільки окремим рядком, а червоною стрічкою. І такі документи вже видані, і всі постачальники їх матимуть. Тому сам процес контролю буде здійснюватися більш конкретно будь-яким керівником чи депутатом або працівником будь-якої ланки - від районної до республіканської.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Третій мікрофон.

СТЕПЕНКО В.І. У мене питання до Олександра Миколайовича або Василя Васильовича. Я пропоную на сторінці 5 у пункт 7 дописати; "Встановити фіксовані ціни на сільськогосподарську техніку, яка поставляється сільському господарству для зустрічного продажу, пропорційно вартості проданої сільськогосподарської продукції".

Ви знаєте, що закупівельні ціни зафіксовані на сільськогосподарську продукцію. А за комбайн тернопільці вимагають 39 тисяч

- це фіксована ціна і 35 - договірна, тобто коштує він 74 тисячі, Я вважаю, до такий пункт вкрай тут потрібний, щоб не знущатися 8 усього сільського господарства.

ТКАЧЕНКО О.М. Думаємо, товариші, що можна цей пункт додати. Але давайте врахуємо таке. Дійсно, на сільськогосподарську продукцію зафіксували ціни, і на роздріб теж зафіксували. На промислові - відпустили. Зараз це питання розглядається. Буквально декілька днів тому я був у Москві для того, щоб починаючи а 1992 року /у цьому році нам компенсацію видадуть/ ліквідувати цю різницю в ціновому механізмі і допущену помилку. У 1992 році на сільськогосподарську продукцію піднімається відповідна ціна. Але буде введений закон про паритетність цін, те, що ми практично до деякої міри вже мали У 1990 році. Тому я думаю, можна записувати і можна не записувати це.

СУХИЙ В.В. Мабуть, треба, якщо ви наполягаєте, записати це як доручення товаришу Ткаченку, бо якщо ми в себе приймемо постанову, то це ж буде поширюватися тільки на наші підприємства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я кілька слів тільки хочу сказати. Це питання вже було, і ми так відповідали. Тому треба його зафіксувати.

СУХИЙ В.В. Зафіксувати дорученням групі Дяченка, щоб вона вийшла на Союз і там його довели до кінця.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Василий Васильевич, у меня к вам такой вопрос. Сегодня сдерживается выделение земли для садовых участков и других нужд из-за принятого нами решения, что эти вопросы рассматриваются на сессии, а это - сотни документов. Как вы относитесь к тому, чтобы все-таки поручить это дело исполкомам с последующим обнародованием или обсуждением на сессии? Иначе

-это камень преткновения.

СУХИЙ В.В. Спасибі за питання. Багатьох воно хвилює, хвилює і мене, і думаю, це дужче-комісію АПК. Є багато в цьому непорозумінь. Я б сказав відверто /оскільки сам в районі цю роботу проводжу/, що в законі і в тих постановах, що ми з вами прийняли, все записано правильно, надається можливість працювати і комісіям, і Радам. То лише - хай хоч сердяться, хоч не сердяться - одні бюрократи знаходять привід. Дійсно, хіба щодо кожної заяви буде засідати Рада ? Не буде. Комісія утворена, вона розглядає заяви, на виконкомі приймають рішення, а Рада затверджу в.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не можуть зрозуміти, по землю потрібно дати людям.

Другий Мікрофон.

СУХИЙ В.В. У своєму районі ми зібрали-актив, виділили у резервний фонд понад 7 тисяч гектарів для того, щоб у першу чергу роздати її тим, хто хоче мати присадибну ділянку, а живе в місті. Може, не там, де кожний хоче. Але там, де в у нас змога, ми повинні це зробити якомога швидше. Ми записали, що відповідно тій кількості землі, яку ми відведемо, держзамовлення з колгоспу знімається, так що питань нема. Цю роботу потрібно

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ГЕТЬМАН В.П., голова правління республіканського акціонерно-комерційного агропромбанку "Україна" /Уманський виборчий округ, Черкаська область/. Шановні ! депутати! У мене не питання, а, пропозиції. У вас на руках в мої дві коротенькі пропозиції; на період кризового стану економіки розробити фінансову програму державної підтримки сільського господарства з метою недопущення зростання процентних ставок за банківський кредит. Питання не нове. Я кілька разів його піднімав тут на сесії, в своїх доповідних записках на адресу Уряду...

ГОДОВУЮЧИЙ. Вадиме Петровичу! Я хочу вам зберегти час. Олександр Миколайович погоджується, комісія підтримує. Це приймається. Депутатам роздано. Голосувати будемо в цілому з цим додатком.

ГЕТЬМАН В.П. Дякую. Друга пропозиція - закомулювати кошти страхових компаній. У межах нашого агрокомплексу - це 1 мільярд 300 мільйонів карбованців на рік, які можна спрямувати як кредитні ресурси.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М., заступник голови виконкому Гощанської районної Ради народних депутатів /Гощанський виборчий округ, Ровенська область/. Третій розділ, сторінка 9, пункти і 1, 2. Олександре Миколайовичу, мені здається, що пункт і /записано;"...щоб здійснити часткове вирівнювання їх виділення на душу населення, яке обслуговується споживчою кооперацією і державною торгівлею"/ суперечить Закону про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України. Вже майже рік минув, як ми його прийняли. Там записано, що однаково розподіляється на місто і село. І в другому пункті у нас записано, що ринкові фонди будівельних матеріалів передати Укоопспілці. Ми знаємо, що, звичайно, на Укоопспілку треба покласти питання оптової торгівлі, складання замовлень промисловості, проведення оптових промислових ярмарок. Але все-таки в даній ситуації, будемо реалістами, питання фондового утримання і вивчення попиту населення, мабуть, варто покласти на відділи Комітету по соціальному розвитку села. Це Їхньою справою повинно бути. Бо якщо ми покладемо ці обов'язки на Укоопспілку, то ці товари підуть не туди, куди треба /потрібні будівельні матеріали, мається на увазі/.

ТКАЧЕНКО О.М. Я зрозумів питання.

Шановні товариші депутати! Зауваження щодо першого питання. Ми його розглядали разом з Мінторгом і Укоопспілкою. Ви знаєте, що існує такий порядок - всі товари народного споживання розподіляє Мінторг на області, а області розподіляють на державну торгівлю і кооперативну торгівлю. Чи можна це вирішити за рік?

Безперечно, практично не можна вирішити за рік. тому було на останньому засіданні всіх комісій доручено протягом 1991-1993 років ці питання вирішити. І я думаю, що це заперечень не викликав. Що ж стосується другого питання, тут тільки слово "часткове" треба забрати. Ви повинні зрозуміти - якщо 90 процентів фондів від 100 передається для села через Укоопспілку, то вже вона - фондоутримувач. А якщо вона - фондоутримувач, то повинна укладати договори з усіма будівельними організаціями на ярмарках.

Тому передавати ці фонди, наприклад. Державному комітету по соціальному розвитку села, безперечно, немає необхідності, але Державний комітет по соціальному розвитку села вправі буде координувати цю роботу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І контролювати.

ТКАЧЕНКО.О.М. І контролювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ТИМЧУК С.А., голова колгоспу "Шлях до комунізму" Кам'янець-Подільського району Кам'янець-Подільський виборчий округ, Хмельницька область. Шановний Олександре Миколайовичу і Василю Васильовичу ! У статті 18 Закону про пріоритетність соціального розвитку села записано: "Всі види позичок банку, одержаних на будівництво об'єктів, соціальної сфери в сільській місцевості /незалежно від строків їх одержання, а також від того, входять чи не входять колгоспи і радгоспи в агропромислові формування/ підлягають списанню". Але, всі ми знаємо, що ці позички не списуються.

Списані лише довгострокові позички, яких було дуже мало, бо їх ніхто не давав. Тут же записано - "всі види позичок". До кого я не звертаюся, мені відповідають, що короткострокові позички не видавалися на будівництво об'єктів соціально-культурного призначення. То я думаю якщо це не списують, знову село обманюють /я відповідаю за своє слово!/. То, може, записати в нашій постанові: якщо об'єкти соціально-культурного призначення побудовані в колгоспах, то слід якось компенсувати хоча б це будівництво. Адже хто буде будувати ці об'єкти соціальнокультурного призначення сьогодні, в цих складних умовах?

СУХИЙ В.В. Вас зрозуміли. Ця робота була поставлена так. Коли готувалися до цього списання, облвиконкоми формували списки об'єктів, які будувалися за рахунок всіх кредитів. І подавали це банку. Набралася певна сума, і ця сума списана.

Давайте розберемося. Ми вам відверто говоримо, якщо цей об'єкт з якихось причин не увійшов до цього переліку, то це вже не вина банку, а якщо увійшов, то комісія може сама розібратися з конкретним банком, з конкретною областю. Але час уже минув, і в усіх областях це списання проведено,

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

СТАДНИЧЕНКО В.Я., головний редактор газети "Радянська Україна" /Татарбунарський виборчий округ, Одеська область/. Вельмишановний Василю Васильовичу і у мене до вас в запитання, поєднане з пропозицією.

Справа в тому, що особливо в ці дні в редакцію надходять десятки і сотні листів з тривогою про те, що Закон про пріоритетність соціального розвитку села дуже незадовільно матеріалізується, втілюється в життя.

Останньою краплиною був лист з колгоспу імені Димитрова, підписаний від імені трудового колективу головою - Віктором Григоровичем Донкогловим. Це лист, як кажуть, зневіри і відчаю.

Ми попросили Олександра Миколайовича прокоментувати ці листи, він люб'язно зробив це, найближчим часом ми надрукуємо цей матеріал.

Але у мене в все-таки така пропозиція. Контроль за постановою покладено на дві парламентські комісії і Кабінет Міністрів. Всетаки давайте звернемося разом з вашою комісією до всів! нашої преси, до громадськості, щоб контроль за цією постановою здійснювала це а преса. Якщо ви не заперечуєте, ми згодні з вами попрацювати.

СУХИЙ В.В. Я не тільки не заперечую, а буду вам вдячний за це Коли ми працювали над цим питанням, тоді і телебачення підключалося. І надалі бажано так робити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

КАРАСИК В.М., генеральний директор Харківського виробничого об'єднання по виробництву, заготівлі та переробці цукрових буряків /Богодухівський виборчий округ, Харківська область/. Василий Васильевич, я не могу разделить вашего оптимизма в части улучшения материально-технического снабжения.

Поэтому я вторично задав вопрос Анатолии Калениковичу. Когда же все-таки реально будут прикреплены материальнотехнические ресурсы по трубам, по металлопрокату, по лесу?

На сегодняшний день сотни тонн труб и металлопроката не прикреплены. Закончился первый квартал, мы сорвем подготовку сахарных заводов к производству. Неоднократные обращения к Анатолию Калениковичу положительных результатов не дают.

И второй вопрос. У меня убедительная просьба ко воем депутатам поддержать предложение Комиссии по вопросам возрождения в социального развития села. Ведь сегодня в соответствии о распоряжением Совета Министров от 5 апреля мы строителей, ведущих стройки на объектах пищевой промышленности, поставили в такие условия, что они прекратили работы, так как коэффициент 1,9 ни в коей мере не покрывает их издержки по строительству. Возьмем Губинихский сахарный завод в Днепропетровской области. Строители несут убытки более 1.2 миллиона рублей. Если мы не решим вопрос по этим стройкам, которые сооружаются за счет государственных централизованных капитальных вложений из бюджета, строительство этих объектов будет сорвано. Поэтому я убедительно прошу поддержать предложение комиссии по данному постановлению.

СУХИЙ В.В. Анатолій Каленикович відповість на ваше запитання, а я на вступну частину дам відповідь. Я, дійсно, оптимістично настроєний щодо цього, тому що Вітольд Павлович сказав, що він сам в гарантом виконання тих заходів. Це - перше.

Друге. Комісія тут більше не з'ясовуватиме: чи є труби, чи нема труб. Тут записано, хто конкретно за що відповідає. І надалі комісія виходитиме з пропозиціями щодо кадрів, а не щодо нарядів на труби.

МІНЧЕНКО А.К., Голова Державного комітету УРСР по матеріально-технічному постачанню. Товарищи депутаты!

Фонды Госагропрома республики по трубам составляли 316 тысяч тонн. В течение прошедших трех месяцев они были доведены до 540 тысяч тонн. Трубы для АПК стянуты практически со всего народного хозяйства.

Докладываю вам, что на сегодняшний день трубы всевозможных диаметров, ассортиментов, марок - все прикреплены, за исключением 40 тысяч тонн, которые мы должны купить по импорту в Венгрии или в Турции.

Такая работа ведется внешэкономкомиссией при Совете Министров УССР. Заказ на остальные трубы, которые предусмотрены планом поставок, правильно говорит генеральный директор, не принимал Таганрогский завод, не принимал даже Новомосковский трубный завод.

Но все эти вопросы отрегулированы, и сегодня трубы поставляются.

Чтобы контролировать эти вопросы, в Госснабе республики создан специальный штаб, который будет следить за поставкой труб агропромышленному комплексу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ВЕРЕТЕННІКОВ В.О., генеральний директор колективного акціонерного підприємства молочного комбінату "Придніпровський", м. Дніпропетровськ /Індустріальний виборчий округ, Дніпропетровська область/. У меня вопрос к Александру Николаевичу. Александр Николаевич, вы, наверное, хорошо представляете, что самое сложное сегодня у нас складывается положение в животноводстве - как по производству продукции, так по ее переработке. Вопрос такой. С одной стороны заморожены закупочные цены в перерабатывающих отраслях, а с другой стороны - и розничные цены заморожены.

И те цены, оптовые, которые определены для мясной в молочной отрасли, не позволяют развиваться этим отраслям. Совет Министров ухе своим новым документом в феврале этого года определил рентабельность 10 процентов, фактически получается - 5. Для того чтобы отрасли могли развиваться, нужно хотя бы обеспечить стартовую рентабельность - 15 процентов, как в среднем по стране. Что думает предпринять Совет Министров в атом направлении, или уже Кабинет Министров? Мы понимаем, что один возок на разных скоростях не потянешь, Поэтому как сделать, чтобы оптовые цены обеспечили рентабельность 15 процентов?

ТКАЧЕНКО О.М. Я зрозумів. Шановні депутати, ви знаєте, що, дійсно, в першому обрахунку Закону про пріоритетність соціального розвитку села в ціновому механізмі було закладено все те, що повинно окупити і створити рентабельність у межах 42- 46 процентів. Коли були зафіксовані закупівельні ціни на роздріб, на сільськогосподарську продукцію, дійсно, ми потрапили в цейтнот, тому що плюсова рентабельність стала мінусовою. Питання дуже слушне. Коли ми по республіці обрахували, то сьогодні АПК для того, щоб вести розширене виробництво, не вистачає в середньому 18-18,5 мільярда карбованців. Це питання сьогодні вирішується, щоб, дійсно, вивести рентабельність тваринництва хоча б у межах 15-20 процентів.

Компенсація колгоспам, радгоспам і всім підприємствам, які входять до системи АПК, буде вирішена за рахунок бюджету республіки в сумі 7,2 мільярда /у тому числі 5,2 мільярда - на село/. Решту - 10 мільярдів компенсує в цьому році союзний бюджет. Ці розрахунки ми з депутатом Ситником представили в Москві, з нами погодились. Практично у нас розбіжностей з цього питання нема. У цю ж компенсацію закладено також капітальне будівництво.

І ми, дійсно, оцих 10 мільярдів, безперечно, вкладемо в галузь тваринництва, і у виробництво, і в переробку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Другий мікрофон.

ПЕТРЕНКО В.О., перший заступник голови виконкому Приазовської районної Ради народних депутатів /Приазовський виборчий округ, Запорізька область. У мене запитання і пропозиція. Після прийняття закону, вірніше, Земельного кодексу, у Приазовському районі вилучено у колгоспів і радгоспів 20 тисяч гектарів орної землі, а держзамовлення залишилось. Як у такому випадку бути? Це питання цікавить не тільки мене одного.

І пропозиція. Одразу після прийняття Закону про пріоритетність соціального розвитку сіл та агропромислового комплексу він почав іржавіти, тобто не виконуватись. А ті спроби виконання не зовсім цілеспрямовані і малоефективні. Від частини запорізьких депутатів пропоную Кабінету Міністрів республіки до листопада нинішнього року розробити програму, соціальнокультурного розвитку села, залучивши до цього всі галузі народного господарства, які забезпечують його життєдіяльність.

Дякую.

СУХИЙ В.В. Щодо першого...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Васильовичу, я прошу вибачення. Я згадав. як ми з депутатом Петренком говорили про те, що люди не хочуть брати землю. Сьогодні він каже, що 20 тисяч гектарів землі вже взяли.

Це добре, що люди беруть землю. Будь ласка.

СУХИЙ В.В. Щодо першого питання. Ми з вами прийняли рішення /в про це постанова/, що відповідно до того, скільки землі віддаємо, стільки ж знімається и держзамовлення. А як депутат, ви повинні вимагати в своєму окрузі, щоб це рішення виконувалось.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Миколайович підтверджує це. Третій мікрофон.

БІЛИЙ В.П., голова Дубнівської міської Ради народних депутатів, голова виконкому /Дубнівський виборчий округ, Ровенська область/. Шановний Іване Степановичу! Я займу одну хвилину і просив би мене не перебивати. Мушу вказати те, що вважаю за потрібне.

У муках народжувався наш Закон про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу. Ще в більших муках просувається сьогодні його виконання. Багато сил і енергії віддає нам Олександр Миколайович, тож хочу особисто сказати йому спасибі.

Однак /я прошу вибачення у шановних народних депутатів/ сьогодні мене хвилює те, що не до кінця всі ми зрозуміли, хто є насправді селянин. Я сам селянин, тож скажу чесно і відверто, що ми люди живучі, виживемо в будь-якій ситуації. Ми зоремо для себе землю сохою чи з допомогою корови, вижнемо серпом, хліб змолотимо ціпом, змелемо на жорнах, але ми виживемо. Але подумайте: що буде їсти завтра місто?

Сьогодні ми ділимо те, що з кожним днем зменшується. Тому я хочу звернутися /борони боже, щоб цього не сталося/ до наших машинобудівників, металургів, шахтарів, нафтовиків - не залишайте село самим з собою наодинці.

Повірте, зима не за горами, і не буде чого їсти. Я пропоную намічені заходи сьогодні прийняти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Перший мікрофон.

ЗІНЧЕНКО А.Л., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки / Замостянський виборчий округ, Вінницька область. Шановний Олександре Миколайовичу! Шановний Василю Васильовичу! Я хотів би попросити вас дати дуже конкретну відповідь на таке запитання. Відомо, що нам не уникнути труднощів з продовольством у цьому році. Скажіть, будь ласка, чи готова Рада Міністрів забезпечити городян і всіх бажаючих городами, щоб люди могли посадити овочі? Чи буде це проголошено урочисто Верховною Радою, Урядом, як це зроблено в Росії? Я робив про це запит і кілька днів про це говорив. Скажіть про це конкретно.

СУХИЙ В.В. Я думаю, що всі ми з вами - і Верховна Рада, і Уряд зробили все для того, щоб це відбулося. Можливо, не так урочисто, як у Росії, то це вже інша справа. У кожного своя ситуація, там вона більш складна, у нас - менш складна. Але я повторюю, що ми з вами зробили все, а тепер давайте доб'ємось, щоб ці закони і постанови виконувалися на місцях. Звичайно, земля у городян буде, там, де її можна виділити. До комісії надходить багато запитань, на які ми не встигаємо відповісти. Отже, підкреслюю: там, де в змога, ніхто не мав права припинити виділення землі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Я звертаюся і до міністра, і до депутата Сухого. Документ, який ми сьогодні обговорюємо, це - типовий зразок діяльності адміністративно-розподільчої системи. Чому я так кажу? Тому що в документі нічого немає про програму розвитку фермерства, про державний фонд підтримки фермерів. Тому сподіватися на якість результату, думаю, марно.

Маю до вас конкретне запитання. Скажіть, будь ласка, чи думаєте ви невідкладно створювати державний фонд підтримки фермерів, шукати ресурси.

Друге запитання. Чи в програма і коли ви подасте її на затвердження Верховної Ради з тим, щоб надати цьому напрямку розвитку?

СУХИЙ В.В. Відповідь така. По-перше, все, що можна було зробити для фермерів, ми записали в Земельному кодексі. Наша комісія разом з Урядом завершила підготовку закону про фермерське господарство, Отже, говорити про те, що ми нічого для цього не робимо, підстав у вас немає. Це в нас просто біда - говорити багато про те, чого достовірно не знаємо,

Я думаю, що це питання ми вирішимо, скоро внесемо законопроект на розгляд Верховної Ради.

ТКАЧЕНКО О.М. Шановні депутати ! Закон про селянське господарство і фермерство підготовлено. Гадаю, що найближчим часом його буде внесено на розгляд сесії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Олександре Миколайовичу, сідайте. Ввімкніть трибуну, скажіть.

СУХИЙ В.В. Я хочу сказати, Що не всі депутати задавали питання і не всі люди нашу дискусію чули. Тому ми а товаришем Ткаченком відразу після свят попросимо годину на телебаченні, щоб інформацію з цього питання вичерпати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати ! Ми до цього питання повертаємося вже втрете.

Вам роздано проекти цих документів з деякими і поправками до цієї маленької постанови, але ви знаєте, що удосконаленню немає мех. Отже, документ можна розглядати і двічі, і тричі, і чотири рази, поправки ж будуть все одно.. Ми погодилися включати суттєві

- такі внесли депутат Степенко, Олександр Миколайович Ткаченко. На мою думку, висловив дуже слушне зауваження щодо державного фонду підтримки фермерства депутат Заєць.

Нам треба визначитися, тим більше, що ніхто проти цього не може заперечувати - в усіх документах мова йде про рівні форми

власності. Якщо погоджуєтесь, я поставлю їй голосування проект цих документів. Можна? Прошу проголосувати.

"За" - 248. Рішення приймається.

Шановні народні депутати! Учора ввечері /а були й такі депутати, які працювали майже всю ніч/ підготовлені тексти заяв, які будуть прийматися від Верховної Ради - таке доручення ми давали.

Прохання на час цієї перерви більшості залишитися в цьому залі. Опозиція знає, де їм зібратись, а ми маємо ратифікувати ці заяви, щоб менше витрачати пленарного часу, і прийняти їх після перерви.

Оголошується перерва на 40 хвилин.

/Після перерви/

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прохання до депутатів зайняти свої місця.

Я прошу Народну раду припинити своє засідання /ми вже витратили на перерву майже годину/ і зайняти місця в сесійному залі Верховної Ради. Вони чують мене там, це засідають, чи ні?

А це цепу тат Філенко? Дякуємо. Депутат Гринів пішов за ними.

Під час цієї перерви з'ясувалося, що друга заява, яку було зроблено вчора, сьогодні прозвучала по радіо /і я це чув/ як заява від Верховної Ради. Сьогодні працювала погоджувальна комісія, або робоча група. Де цепу тат Тарасенко? Олександре Григоровичу, у вас в її текст? Мені Олександр Олександрович Мороз та інші депутати сказали, що вона ніяких змін не зазнала. Тобто вважається, що друга заява нами схвалена ще вчора.

Чи будуть у депутатів ще якісь зауваження? Немає. Голосувати ми не будемо. Що? Дві заяви стосувалися соціально-економічного становища. Першу зробив депутат Мороз, а другу - депутат Зінченко. Ці дві заяви - на одну тему. А з заявою на іншу тему виступив депутат Голубець Михайло Андрійович. Оскільки вони вчора зібрались і повністю погодили редакцію тексту, то вона пішла як схвалена Верховною Радою.

Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Іване Степановичу, її треба ще раз зачитати, Щоб не було ніяких непорозумінь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Питань немає. Я вам доповідаю те, що мені сказали. Ось Олександр Олександрович Мороз зараз працює над коригуванням заяви соціально-економічного змісту. Але він сказав, що по цій заяві у нас не було розбіжностей і відповідає за неї Олександр Григорович Тарасенко. Ми її зачитаємо. Ви розумієте, якщо хочеться, то все сприймається. Якщо комусь не хочеться, то нічого на слух не сприймається. Якщо не сприймається на слух, то треба було б працювати над нею. є тільки депутати, які хочуть - сприймають, не хочуть - не сприймають. Це справа кожного депутата. Але я Просто закликаю до взаємоповаги і взаємовідповідальності. Ми всі тут несемо відповідальність. Зачитаємо...

Шановні депутати, зараз немає представників Народної Ради, і я просто намагаюсь використати час, поки вони підійдуть.

Василь Іванович Євтухов хоче виступити, але нам потрібно голосувати за цю постанову, тому зараз я не можу вам, Василю Івановичу, надати слово. Почекаємо, поки підійдуть представники Народної ради.

Я хочу висловити свою думку щодо другої заяви, яку тільки-но було оголошено в цьому залі на нараді більшості і яку зараз доопрацьовують. Вона виникла, ви розумієте, чому.

Вчора було зачитано два варіанти. і перший, і другий зводяться до того, що соціально-економічне становище в республіці /а воно тісно пов'язане з політичним/, склалося таке, що Верховна Рада не може не відредагувати на нього. Всі 150 підписів, про які я вам говорив, відбивають зміст цієї заяви.

Все це знав Вітольд Павлович Фокін. І він готує на завтра відповідь на всі ті запитання, які поставлено в цій заяві.

Я просив би вас про одне - коли ми її зараз оголосимо, не треба висловлювати конкретні зауваження щодо того чи іншого пункту. Ми висловлюємо ту стурбованість, яка сьогодні в у народу України. І ми ці ви заявою закликаємо і Верховну Раду, і її комісії, і Уряд, і всі трудові колективи, і всіх - взятись за діло , щоб стабілізувати наше становище. Це - політичний зміст цієї заяви. А Вітольд Павлович завтра доповість, що Уряд запропонує щодо стабілізації економічного становища на Україні, виходячи вже з цього документа. Він знав про нього. Я не хочу переказувати все те, що він сьогодні говорив. Завтра ви самі все послухаєте. І те, що наш бюджет - не бюджет, і те, що програми у нас немає. Це вже вирішувати нам і нашим виборцям.

Володимире Мефодійовичу, ми потім повернемося до цього питання. Ми зараз Мого не обговорюємо. Перший мікрофон.

СЕРБІН Ю.С., голова Шосткинської міської Ради народних депутатів, голова виконкому /Шосткинський виборчий округ, Сумська область/. Все правильно, только одно-единственное пожелание - давайте начнем рассмотрение с 10 часов, а не с 16. Это слишком серьезный вопрос, чтобы мы отводили на него два часа.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж вам сьогодні дав ясно зрозуміти, що для підготовки доповіді Прем'єр-міністру потрібен час. /Шум у залі/.

Ми завтра працюємо цілий день. Кому не цікаво, хто хоче поїхати зранку, - то це його справа. Ви знаєте, який завтра день

- 26 квітня. Вам роздано програму. Я вчора говорив про те, з чого ми розпочинаємо завтрашній день.

Інша справа, що надійшла записка з проханням врахувати завтрашній день 1 до 14 години розглянути пакет заковів про оподаткування, зробити перерву на ЗО хвилин, а о 14.30 надати можливість виступити Вітольду Павловичу Фокіну.

Якщо така пропозиція підходить, давайте з нею погодимося і попросимо Вітольда Павловича раніше підготуватися. Підходить така пропозиція? /Шум у залі/. Ви знаєте, що в цьому залі жодного разу не було так, щоб усім все підійшло. Жодного! Одному - підходить, а, скажімо, депутату Пилипчуку - ні. То давайте вирішимо більшістю: завтра до 14 години працюємо за звичайним регламентом, робимо на 30 хвилин перерву і о 14.30 розпочинаємо слухати доповідь Вітольда Павловича Фокіна. /Шум у залі/. Так, Василю Івановичу, будь ласка.

ЄВТХОВ В.І., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань розвитку базових галузей народного господарства /Центрально-Міський виборчий округ, Дніпропетровська область /. Шановні депутати! Тут дуже важливе питання. Справа в тому, що ми приймали Закон про підприємства в Українській РСР,

приймали постанову. До цього часу ні закон, ні постанова не вийшли. Щодо закону вже питань немає, він готовий да Друку. Якщо ми зараз проголосуємо позитивно, то закон завтра буде надруковано.

Коли ми приймали постанову, то депутат Мартиненко виступив з двома пропозиціями. Перша пропозиція - поміняти строк введення цієї постанови з першого травня на перше квітня; друга пропозиція

- відмінити дію на території України статті 8 Закону Союзу РСР про союзний бюджет.

Коли ми тут про голосували за цю пропозицію зі слів...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Івановичу, я перепрошую, знайшли ви цей проект постанови?

ЄВТУХОВ В.І. Я роз'яснюю .Цей проект постанови точно такий, за який ми вже з вами проголосували, але в ньому немає пропозиції депутата Мартиненка. Зважаючи на те, що ми за нього вже проголосували, я не маю права без вашої згоди випустити цю постанову.

Суть питання; у статті 8 є 7 абзаців, і коли ми приймаємо в тому вигляді, за який проголосували, то ми одночасно вводимо знову той абалкінський процент, який статтею і знімається.

Більше того, депутат Мартиненко говорить, що ми дійшли згоди з Міністерством фінансів, а нашою комісією - Комісією з питань економічної реформи і управління народним господарством, що недоцільно у постанові про введення Закону про підприємства піднімати це питання, тому що з введенням у 1991 році

нових цін і тарифів, підвищення заробітної плати по окремих галузях господарства, виплати компенсації працюючим /у зв'язку з підвищенням роздрібних цін/ призведуть до зменшення коштів, що залишаються у розпорядженні господарств. Тому прийшли до згоди і з депутатом Мартиненком, і з комісіями, і з Мінфіном - повернутися до питання про оподаткування завтра, Це питання на сторінці 6,стаття 4, третій абзац. Тому я вас прошу проголосувати за цю постанову, яка вам роздана з тим, щоб завтра можна було випустити її у світ. Ця постанова відрізняється від тієї, що була прийнята раніше, тільки вищезгаданим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання до Василя Івановича Євтухова?

Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Якщо вже приймали постанову, і у нас с якісь відмінності або чи хочемо виключити якийсь пункт, то давайте просто знімемо його і залишимо цю постанову.

Ми, наприклад, кажемо: ця постанова така ж сама, як та, тільки з різницею у пункті 8. Я думаю, наприклад, щодо пункту 5 - "Здійснити до 1 січня 1992 року відповідно до цього закону перереєстрацію підприємств та об'єднань Чи це справді написали до 1 січня 1992 року, чи не справді? Чи не краще виключити просто пункт і залишити там все так, як в?

ГОЛОВУЮЧИЙ. можна про зміни.

ЗАЄЦЬ І.О. Саме про зміни, ось це буде говорити про те, що...

ЄВТУХОВ В. І. Ми ж повинні знати, про що йде мова.

МАРТИНЕНКО В.П., генеральний директор Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, м. Комсомольск /Комсомольський виборчий округ, Полтавська обдасть/. Первый пункт-"3 1 квітня...

"-пусть так остается, но этот пункт все равно надо ввести в Закон о налогообложении. Иначе Закон о предприятиях действовать не будет.

ЄВТУХОВ В.І. Точно.

МАРТИНЕНКО В.П. Вот мы и согласовали этот вопрос.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас прошу проголосувати за це. Погоджено. Як краще - будемо вносити зміни до прийнятої постанови чи проголосуємо за постанову, дамо в такій редакції, яка сьогодні обговорена?

ЄВТУХОВ В.І. Шановні депутати! Давайте погодимося з тим, що оказав депутат Заєць, - за зміни у постанові. А зміни у постанові стосуються /у вас вони в/ тільки пункту 8, про що оказав депутат Мартиненко. Це та постанова, яку ми з вами приймали, з якої виключена пропозиція депутата Мартиненка в частині статті 8 Закону Союзу РСР про бюджет. Все інше тут залишається. Я прошу це підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ Можна поставити на голосування? Прошу проголосувати за зміни да постанови Верховної Рада Української РСР "Про порядок введення в дію Закону Української РСР про підприємства" в редакції, зачитаній Василем Івановичем Євтуховим. Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати.

"За" - 293.

Дякую. Шановні депутати! Вам роздано проект постанови Верховної Ради про утворення тимчасової комісії у питанні щодо націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України. Слово надається депутату Матвієнку.

МАТВІЄНКО А.С., голова Комісії Верховної Вада Української РСР у справах молоді Бершадський виборчий округ. Вінницька область/. Шановні депутати? Логіка запропонованої вам постанови зводиться ось до чого. Як ви пам'ятаєте, 15 жовтня була прийнята постанова Верховної Ради щодо націоналізації майна. Було доручено Держарбітражу, Мінюсту та Держкомекономіки вивчити відповідне питання і запропонувати свої висновки. У постанові Верховної Ради УРСР від 15 жовтня 1990 року було записано про необхідність створення тимчасової комісії для вивчення питання щодо націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України з числа народних депутатів і представників відповідних установ республіканського рівня.

Комісія мав завдання узагальнити ті висновки, подані Мінюстом, Держарбітражем, Держкомекономіки. Якщо потрібно, уточнити щось і внести на розгляд Верховної Ради свої висновки.

Я хотів би проінформувати, що цей склад комісії погоджений з керівниками як депутатської більшості, так і Народної ради.

Додатково да списку комісії було внесено ряд прізвищ депутатів на засіданні Президії Верховної Ради. Таким чином, пропонується затвердити цією постановою комісію з 12 осіб. Постанова називається "Про утворення тимчасової комісії Верховної Ради Української РСР у питанні щодо націоналізації майна КПРС та ВЛКСМ на території України".

ГОЛОВУЮЧИЙ, Анатолію Сергійовичу, я прошу вибачення. Шановні депутати, вчора на засіданні Президії було розглянуто питання про стан виконання постанови Верховної Ради Української РСР від 17 жовтня з приводу вимог студентів.

Ви знаєте, що було проведено дві зустрічі. Зустрічався з студентами Голова Верховної Ради Леонід Макарович Кравчук, в також група депутатів на чолі а Володимиром Борисовичем Гриньовим. Студенти говорять, що не всі їхні вимоги виконуються Верховною Радою. Тому вчора Президія доручила комісіям у питаннях законності і законодавства, з питань внутрішньої і зовнішньої безпеки, у справах молоді проаналізувати стан виконання постанови Верховної Ради й інформувати про наслідки Президію до І2 травня. Один пункт у цих вимогах стосувався створення тимчасової депутатської комісії. Він не був виконаний тому Що ми чекали цих висновків, які роздруковані і розмножені. Тепер у нас в доручення Верховної Ради, підписане, як ви бачите Головним державним арбітром, Міністром юстиції і першим заступником Голови Держкомекономіки.

Після цього ми доручаємо депутатській тимчасовій комісії ще раз повернутися да цього питання. Мова йде про утворення такої комісії. Проект постанови вам розданий. Персональний склад комісії, як оказав Анатолій Сергійович, обговорювався представниками і опозиції, і більшості і на Президії Верховної Ради

Можна поставити на голосування? Будь ласка, прошу проголосувати.

"За" - 249, Така комісія утворюється.

Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Я дякую вам за те, що ви постійно порушуєте регламент.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я під час голосування нікому слова не даю.

ДЕПУТАТ /не представився/. Я просив слова ще до голосування з мотивів голосування. І то вже не перший раз так робиться.

ГОЛОВУЮЧИЙ Ви розумієте, ми ж так ні воли не проголосуємо... Будь ласка, скажіть, що ви хотіли.

ДЕПУТАТ /не представився/. Звичайно, тут потрібно було прийняти рішення, але я думаю, що слід було також дати можливість висловитися з мотивів. От що мене, наприклад, цікавить: я до цих пір не розумію, який партійний склад членів тієї комісії. Серйозна

комісія, йде мова про націоналізацію майна КПРС. Очевидно, туди мали входити люди, абсолютно не. зацікавлені, Тому логічно поставити питання - скільки в ній в членів КПРС. скільки безпартійних, скільки членів інших партій. Хіба це не так?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, вимкніть мікрофон. З цього питання? Ні, ми вже проголосували. Все. Іване Олександровичу, я вас дуже прошу

- ми вже проголосували. Два депутати - депутат Матвієнко і депутат Плющ - доповідали вам, з ким погоджено цей список. І знову порушується це питання.

Наступне питання, товариші, - про ратифікацію Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин.

Слово надається першому заступнику Міністра закордонних справ Макаревичу Миколі Петровичу.

МАКАРЕВИЧ М.П., перший заступник Міністра закордонних справ Української РСР. Шановний Іване Степановичу, шановні депутати! Дозвольте мені внести на вав розгляд пропозицію Уряду республіки про ратифікацію Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, прийняту у 1968 році. Завданням цього важливого міжнародного універсального договору, в розробці якого активну участь брала і делегація України, є боротьба з наркоманією - однією з найбільш потворних хвороб соціального життя сучасного суспільства. Конвенція є важливим доповненням діючих універсальних договорів у сфері боротьби з наркоманією, тобто - єдиної Конвенції про наркотичні засоби 1961 року, Конвенції про психотропні речовини 1971 року, стороною якої є Україна.

За цією Конвенцією її учасники повинні налагодити співробітництво з питань карного переслідування торговців наркотиками, конфіскації прибутків, взаємної юридичної допомоги по розслідуванню злочинів, контролю над наркотиками та речовинами, які використовуються при незаконному виготовленні наркотичних засобів і психотропних речовин.

Конвенція передбачає також надання допомоги країнам транзиту, через територію яких здійснюються незаконні поставки наркотиків. В разі ратифікації Конвенції до законодавства нашої республіки мають бути внесені необхідні доповнення і зміни, пропозиції щодо яких відповідні міністерства й відомства подадуть Уряду в тримісячний отрок.

На сьогоднішній день Конвенцію ратифікувало 36 країн, в тому числі СРСР, США, більшість західноєвропейських країн та інші. Вона вступила в силу в листопаді минулого року.

Шановні депутати Ратифікація цієї Конвенції і прийняття таким чином Україною на себе відповідних зобов'язань сприяли б приведенню нашого законодавства і практики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків до рівня міжнародних стандартів.

Це був би дуже важливий крок, оскільки служив би він справі захисту здоров'я населення, і насамперед здоров'я молодого покоління України, побудови підвалин правової держави Тому хотів би висловити надію, що наш парламент схвально поставиться до ратифікації цієї Конвенції і прийме відповідну постанову.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання? Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Скажіть, будь ласка, як свідчать повідомлення /не можу сказати, чи це передбачено законом/, як правило, конфісковані наркотичні речовини після конфіскації знищуються. Чи це завжди обов'язково? Це - по-перше. А по-друге - хіба це доцільніше все-таки якусь частину чи всі їх використовувати? Скажімо, в медицині чи в інших галузях вашого господарства.

МАКАРЕВИЧ М.П. Ви правильно говорите. Я думаю, що так воно й робиться в тих країнах, які намагаються використати всі можливості для свого піднесення Тобто там наркотики і психотропні речовини використовуються в медицині для приготування відповідних препаратів. І така практика застосовується.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи в це запитання в депутатів? Немає? Які в пропозиції? Другий мікрофон.

МОСТИСЬКИЙ і. Б. Шановні депутати! Комісія у закордонних справах розглядала цю Конвенцію, яка подається сьогодні на вав розгляд, і прийшла до одностайної думки, - просити депутатів підтримати пропозицію про ратифікацію даної Конвенції.

ГОЛОВУЮЧИЙ Депутати погоджуються, щоб я поставив це на голосування? Прошу проголосувати за проект постанови Верховної Ради "Про ратифікацію Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин" у редакції, яка у вас є. Прошу проголосувати.

"За" - 307. Дякую.

Олександре Григоровичу Тарасенко. у нас в "вікно", і зараз ми можемо прослухати заяву, про яку я вже говорив.

ТАРАСЕНКО О.Г. Шановні депутати! Вагомих змін де відбулось у тексті цієї заяви за винятком окремих правок. Я зачитаю текст заяви.

"Заява Верховної Ради Української РСР.

У зв'язку з закликом деякої частини депутатів депутатської групи "Союз'' до скликання найближчим часом надзвичайного з'їзду народних депутатів СРСР і негайного введення надзвичайного стану на всій території Радянського Союзу Верховна Рада Української РСР заявляє:

Ситуація, що склалася на сьогодні в СРСР, характеризується глибокими кризовими явищами. йде болісний процес переходу від тоталітарно-централізованих структур влади до демократичних, зростання реального суверенітету республіки впровадження ринкових механізмів.

Верховна Рада Української РСР вважав, що вихід з кризи можливий лише на шляху подальшої демократизації політичного життя, формування громадянського суспільства, утвердження суверенітету республік, вирішення суспільних суперечностей через конструктивний діалог різних політичних сил.

Заклики вирішити суспільні проблеми введенням надзвичайного отаву в спробою крайніх консервативних сил як зліва, так і справа повернути країну до сумнозвісних часів адміністративно-репресивної системи, перекреслити позитивні здобутки останніх років.

Політична лінія депутатської групи "Союз" загострює громадянські взаємовідносини в суспільстві. Її реалізація призвела б до катастрофічних наслідків.

Верховна Рада республіки в основному володіє ситуацією на Україні, робить усе можливе для виходу з кризи, тому ніяких підстав для введення надзвичайного стану на Україні немає. Верховна Рада Української РСР розцінює подібні заклики як неприпустимі і такі, що посягають на суверенітет Української РСР.

Верховна Рада Української РСР звертається до вищих органів центральної влади республік, до органів влади Союзу РСР з закликом проявити політичний реалізм і відмежуватися від непродуманих дій і заяв будь-яких політичних груп і сил".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи в у депутатів зауваження, пропозиції? Перший мікрофон, будь ласка.

ВОРОБЙОВ О.М., заступник голови Сумської міської Ради народних депутатів /Ковпаківський виборчий округ, Сумська область/. Иван Степанович! Я не могу понять выражение "консервативные силы слева и справа". По-моему, было четко написано? "консервативные силы". Давайте уберем "слева и справа".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте без лівих і правих. Вони самі зрозуміють, хто лівий, а хто правий. /Шум у залі/.

Товариші, немає більше зауважень? Другий мікрофон, будь ласка.

КОРНЄЄВ А. В. Меня интересует, насколько достоверна информация о том, что группа "Союз" приняла решение поставить вопрос о введении чрезвычайного положения. Это во-первых. А во-вторых, насколько опасный характер имеет это заявление, чтобы Верховный Совет на него реагировал. У нас столько заявлений делается, что вряд ли есть смысл по каждому принимать решения.

ГОЛОВУЮЧИЙ, ми не рішення приймаємо, а ми робимо заяву. Перший мікрофон. будь ласка.

ДЕПУТАТ /не представився/. Шановний Іване Степановичу. шановні депутати! Я хочу внести ясність у цей момент. По-перше, заява опублікована в газеті "Известия". По-друге. Йдеться про 750 депутатів, навіть трішки більше, які утворили групу "Союз". Тому це не просто заява з приводу того чи Іншого питання. На неї сьогодні відреагували парламенти багатьох республік. Я хотів би відкинути цей сумнів варто чи ні. Варто і обов'язково.

Оскільки я біля мікрофону, то хочу висловити зауваження: треба виправити вираз ''непродуманих дій". Я вважаю, що ці дії дуже продумані тому слід уточнити.

ГОЛОВУЮЧИЙ Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П. І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Тлумацький виборчий округ Івано-франківська область/. У мене є маленька стилістична правка, яка, здається може мати і політичний характер. У документі, там, де йдеться про те, що Верховна Рада України володіє ситуацією сказано так: "робить усе можливе". Я гадаю, це не зовсім точно Було б коректніше написати: "вживає заходів для виходу з кризи". А "робить все можливе" - це не точний вислів.

ГОЛОВУЮЧИЙ Дякую. Я хочу доповісти депутатам, що ще вчора ми сиділи за "круглим столом", таке питання виникало. Ми довго думали над редакцією. Замінили органи державної влади республіки" на "Верховну Раду", тому що ми за всі органи державної влади, Тепер щодо "робить усе можливе". Мені здається, що "вживає заходи" і "робить усе можливе" - це одне і теж. Однак вирішувати вам. Я хочу тільки зауважити /і вчора ми про це говорили, і сьогодні/, кожен з нас має свою думку.

Товариші. прошу проголосувати за схвалення тексту цієї заяви.

"За" - 250. Приймається.

Шановні депутати! Дозвольте мені зачитати уже від імені Верховної Ради текст заяви, відпрацьований робочою групою. до якої увійшли представники всіх депутатських груп нашого парламенту.

"Заява Верховної Ради Української РСР

Про загострення соціально-політичної ситуації т Україні і першочергові заходи по виходу республіки з кризи.

Верховна Рада Української РСР, аналізуючи розвиток соціально-політичних процесів у республіці, відзначає їх загострення, що виразилося у зростанні незадоволення різних верств суспільства, загрозі масових страйків, появі підстав для різкого зубожіння населення.

Головною причиною такої ситуації стало продовження унітарне Т економічної політики центру впродовж останніх місяців зокрема, непродуманий порядок проведення реформи цін Відсутність зрозумілої всім державної програми виходу Із кризи, прийняття надзвичайно важливих рішень без обговорення населенням і Верховними Радами республік, зволікання союзними органами влади із вжиттям заходів для припинення розвалу економіки, зниження обсягів виробництва, відсутність ефективного механізму соціального захисту населення призвели до значного погіршення ситуації в країні. В нашій республіці вона загострюється наслідками чорнобильської катастрофи.

Цей період Верховна Рада та Уряд України займали вичікувальну позицію, не зробили всього можливого для послаблення впливу такої політики центру. До сьогоднішнього дня в республіці немає чіткої антикризової програми, затримується проведення радикальної економічної реформи.

Вихід з такої ситуації Верховна Рада вбачає в інтенсифікації роботи в напрямку забезпечення суверенності, в проведенні незалежної економічної політики.

В числі першочергових заходів вважаємо необхідним;

- з травня цього року підняти розмір компенсацій працюючим, які б урівноважували підвищення роздрібних цін працюючим з наступною реорганізацією всієї оплати праці, знявши обмеження і поставивши її в залежність лише від результатів виробництва,

- збільшити відповідно розміри пенсії і стипендій студентам, учням технікумів та училищ;

- ввести індексацію доходів населення, підготувавши необхідні для цього законопроекти;

- розпочати переведення дід юрисдикцію України союзної власності, що розташована на території республіки;

- провести роздержавлення економіки;

- одночасно з роздержавленням економіки створити ринкову інфраструктуру, ліквідувавши адміністративний розподіл ресурсів, перейти до вільного встановлення підприємствами прямих зв'язків з партнерами в республіці та за її межами 8 урахуванням квот і ліцензій;

- припинити безповоротне бюджетне фінансування капітального будівництва / крім соціальної сфери/, замінивши його кредитуванням;

- провести реформу соціального страхування з залученням коштів підприємств і працюючих;

- надати тим, хто бажав, земельні ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва на основі Земельного кодексу;

- стабілізувати фінансовий стан за рахунок захисту товарногрошового обігу в республіці, зміни системи оподаткування, що стимулювала б ефективність виробництва і випуск товарів;

- розпочати роботу по введенню паралельної грошової одиниці;

- підвищити результативність діяльності постійних комісій Верховної Ради України залучаючи до їх роботи висококваліфікованих спеціалістів народного господарства.

Депутати вважають, що ці заходи не будуть діяти без громадського спокою в суспільстві, без ритмічної праці, трудових колективів, нарощування обсягів виробництва промислової і сільськогосподарської продукції. Пропонуємо різним політичним силам у республіці конструктивне співробітництво для подолання кризи, стабілізації ситуації на Україні, досягнення її справжнього суверенітету".

Можна ставити на голосування? Прошу проголосувати.

"За" - 239. Приймається. /Оплески/.

Шановні депутати Я певною мірою відповідаю на запитання Сергія Івановича. Запитання -. суттєве... Я прошу вашої уваги. Більш конкретну відповідь на цю заяву дасть завтра Прем'єрміністр товариш Фокін Вітольд Павлович.

Товариші! У нас залишилося трете питання.

Слово надається народному депутату Бедю.

БЕДЬ В.В., адвокат Тячівської юридичної консультації /Тячівський виборчий округ, Закарпатська область/. Шановні народні депутати!

Вчора поряд з двома заявами ми обговорювали заяву, яка стосується народного депутата Степана Ільковича Хмари. Я нікого не буду агітувати ні "за", ні "проти", тільки прошу вас подумати над цим і поставити на голосування такий зміст постанови. Я хочу лише додати, що у долі цього народного депутата виникла та обставина, що його дружина також перебуває в надзвичайно важкому стані - знаходиться під крапельницями і так далі.

Пропонуємо на розгляд Ради таку постанову: "Постанову Верховної Ради Української РСР про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт народного депутата Української РСР Степана Ільковича Хмари від 14 листопада 1990 року в частині дачі згоди на арешт відмінити".

Що це означатиме? Це означатиме те, що судовий процес буде вестися, як і ведеться. І якщо суд визнає в установленому законом порядку Степана Ільковича Хмару винним, то він понесе міру відповідальності згідно з прийнятим вироком.

Але ми не будемо тримати під вартою людину, яка вже 6 місяців сидить. Крім того. сам судовий процес буде тягнутися, гадаю, не менше двох-трьох місяців, А це значить, що постійно виникатимуть різні ексцеси.

І я вас дуже прошу - вдумайтеся! Цим рішенням можна розв'язати багато питань, які б ми взяли на себе, в тому числі і опозиція. І прошу вас поставити це на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Перед тим. як надати слово /ні, зараз я не поставлю це на голосування/, я прошу врахувати ту заяву, яку зробив депутат Бедь.

У нас 114 депутатів звернулися з таким проханням. Але згідно з Тимчасовим регламентом все вирішуєте ви - Верховна Рада. Ви добре знаєте, що Голова - це не те ж саме, що головуючий. Це всі мають розуміти. Мене звинувачують у тому, що я намагаюсь якоюсь мірою когось кудись завести.

Я нікуди нікого не намагався завести. Я вам ще раз це говорю. Є підписи 114 і заява Бедя. Давайте в ході обговорення вирішимо і - чи ставити це питання на голосування, чи не ставити. Як вирішить Верховна Рада, так і буде. Так, перший мікрофон.

ТРИЗНА В.С., машиніст гірничих виймальних машин шахтоуправління "Октябрьское" виробничого об'єднання "Донецьквугілля" /Куйбишенський виборчий округ, Донецька область/. Депутат Тризна, член Коммунистической партии Советского Союза.

Значит, я хочу выступить по поводу заявления депутата Бедя и по поводу вчерашнего выступления депутата от Луганской области Козаренко. Я считаю, что в данной социальнополитической ситуации есть смысл моим товарищам по партии поддержать обращение к Верховному Суду относительно изменения меры пресечения для депутата Хмары на подписку о невыезде. И вот такое обращение к Верховному Суду подпишу сам и призываю своих товарищей по партии поддержать меня.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

БАТІГ М.І., редактор Львівської обласної газети "Молода Галичина" /Буський виборчий округ, Львівська область /. Шановні депутати! Я хочу підтримати проект постанови, що зачитав депутат Бедь, а також звернутися До депутатів, які на другій сесії проголосували за арешт і притягнення до відповідальності депутата Степана Хмари. Ви, очевидно, пам'ятаєте, як швидко приймав парламент рішення про цей арешт.

Я переконаний у тому, що якби тоді запитали всіх, хто голосував за-арешт, як вони думають, скільки триватиме слідство по справі Хмари, мабуть, ніхто не сказав би, що "воно триватиме аж 5 місяців.

Ми з вами довідалися про те, що депутат Хмара вдруге голодує, перебувати в ув'язненні, і зараз його життя під загрозою.

Я звертаюся до вашого сумління і прошу підтримати депутата Козаренка, який учора дуже чітко і, я сказав би, гуманно висловився з приводу справи депутата Хмари. Давайте об'єднаємося! Хай той заклик до консолідації, який уже другий день лунав в нашому залі, позначиться на прийнятому нами рішенні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Третій мікрофон.

ФІДЕНКО В.П., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Зміївський виборчий округ. Харківська обдасть/. Шановні депутати! Я думаю, що питання про те, щоб голосувати чи не голосувати, в принципі може бути вирішено відповідно до нашого регламенту. Якщо за це - одна п'ята частина депутатів /Регламентом таке право передбачено/, то можна голосувати.

Тут проблеми я не бачу. Я бачу проблему в іншому. Я дуже боюся. що коли ми поставимо на голосування постанову, запропоновану Віктором Бедем і Верховна Рада за неї не проголосує, то це знищить оцей момент консолідації усього парламенту. Я особисто теж уже не бачу якогось морального права на активну співпрацю.

Ми вже вичерпали всі зусилля. ми наводили безліч аргументів. Я розмовляв з багатьма людьми. Вони погоджуються з тим, що ця проблема, проблема Хмари, постійно заважатиме продуктивно працювати парламенту. Тут збігаються й інтереси народу України, і інтереси однієї конкретної людини - Степана Хмари, який на сьогодні в народним депутатом. Я дуже просив би представників більшості врахувати цю нашу логіку і підтримати саме постанову. Бо явно буде звернення до суду, то це якраз буде тиск на суд і втручання в його справи. А тут потрібна постанова про відміну в частині арешту. Таким чином ми знімаємо безліч проблем. Дякую за увагу.

МАТВІЄНКО А.С. та час голосування по дозволу на арешт депутата Хмари й не голосував, тому що вбачав у цьому якісь порушення. І залишаюсь у цьому переконаний по нинішній день. Я вважаю; хто б не був депутат - мій товариш по партії, чи опонент, чи навіть противник, - ми до всіх як до депутатів повинні ставитися з рівною мірою вимог, і вони з рівною мірою вимог повинні ставитися до своїх обов'язків. Зараз ситуація, дійсно, набуває все більшого і більшого загострення. Я розумію так - якщо прийнято рішення Верховної Ради, то його потрібно дотримуватися. Це, знову ж таки, наш з вами обов'язок. Тому, якщо буде поставлена на голосування постанова у такій редакції, я буду голосувати проти, Мотивуючи це тим, що закон зворотної дії не має. Більше того, ми створюємо прецедент. Завтра нам захочеться провідміняти усі наші рішення в тій чи іншій частині Давайте будемо думати, перш ніж приймати рішення.

У списку тих 114 депутатів, який сьогодні оголосив Іван Степанович, є і мій підпис. з наступним зауваженням; я готовий. сьогодні проголосувати і закликав би проголосувати всіх за те, щоб звернутися до Верховного Суду в тій частині, щоб замінити арешт депутата Хмари на підпис про невиїзд з постійного місця проживання. І в цьому, вважаю, є компроміс, який може сьогодні нас об'єднати. Я вважаю, що такий запис - це невтручання у справи суду, і думаю, що на цьому ми могли б сьогодні погодитися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ГРИНІВ Є.А., голова Львівського обласного комітету народного контролю /Дрогобицький виборчий округ, Львівська область/. Пішла мода говорити про представництво від партії, то я теж мушу представитися: Демократична партія. Я звертаюся у даному випадку не до демократів, а до членів Комуністичної партії, хоча там теж є демократи.

Я хочу звернути вашу увагу от на який аспект питання. Ми зробили яві разом тут /бо ми дозволили вам це зробити, а ви це зробили/ велику помилку. В результаті маємо тупик, у якому сьогодні знаходиться в цілому республіка і ми разом з вами.

Але ми стоїмо на грані ще одного тупика, який може бути більш фатальним. На одну хвилину уявіть собі: люди помирають від голоду, від серцевих ударів. От уявіть собі, що завтра помре Хмара отам від серцевого удару. Уявіть собі ситуацію на два кроки вперед - що ж буде, яке буде ставлення народу до нас, хто потім буде винний, і чи зможемо потім на якомусь етапі досягти отої необхідної нам консолідації? А в парламенті періодично нам потрібна консолідація, хоча ми знаходимося на різних позиціях. Подумайте про це.

І ще одне. Юридично-правове формування повинно бути тут ось виступав товариш і сказав щодо підписки про невиїзд за межі мі оця проживання. За сьогоднішнім статусом депутат Хмара може знаходитися у двох місцях: місці скоєння так званого злочину/або підозри в скоєнні злочину/і місці проживання.

Я думаю, що нам потрібно записати про невиїзд Хмари за кордон. А поки вія не позбавлений депутатського мандату, ми не можемо говорити про його прив'язку до місця проживання, бо слідство проходить не по місцю проживання, а по місцю скоєння злочину. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Я хочу підтримати попереднього депутата а тому, що не можна записувати щодо підписки про невиїзд, оскільки імунітет депутата не знятий, і він навіть не може прийти у Верховну Раду чи будь-куди у своїх справах. Тобто де несерйозний аргумент. Я думаю, що дійсно, коли ми перший раз голосували, то не думали. Сьогодні, шановні депутати, я вас запрошую подумати. І якщо ми приймемо таке рішення, яке було запропоновано, то ми внесемо дуже багато спокою у наше життя. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон.

ШИШКІН В.І. Уважаемые депутаты! Я очень рад, что наше заседание проходит сегодня без кинокамер. У нас есть возможность поговорить по этому поводу по-семейному и откровенно.

Поэтому я хочу высказаться по двум моментам относительно депутата Хмары. В этом деле имеются политический момент и правовой.

Политический момент, как бы сейчас кто ни объяснял, не связан с уголовным составом данного действия. Тем не менее, будут находиться силы, которые все время будут указывать ив политический момент. И наверное, было бы мудростью как раз снять именно это. Поэтому на это нужно обратить внимание, тем более, что то представление, которое нам приносил сюда Прокурор, то, с чем обращался генерал Недрыгайло, и тот факт, что заменили подписку о невыезде, у меня как у юриста вызывает определенные сомнения. Я не хотел бы предвосхищать выводы суда, но у меня большое сомнение как у юриста, насколько дело объективно и доказано. Я поэтому и говорю: хорошо, что мы без кинокамер, чтобы то, о чем я говорю, осталось здесь. Но еще раз повторяю, что в таком деле всегда будут находиться политические силы, которые будут использовать его в определенных целях. Поэтому я сейчас обращаюсь к большинству и меньшинству: надо этот политический момент несколько снять. Бывали ситуации /я знаю по своему опыту работы судьей/, когда даже подозреваемые в тяжких преступлениях не брались под стражу на предварительном следствии, когда мне самому приходилось изменять меру пресечения прокуратуры. И это знает каждый юрист. Поэтому действительно (есть основания сегодня усматривать политический мотив. Мы над этим тоже должны задуматься.

А теперь правовой момент. Сейчас прозвучал призыв, помоему, депутата Резника... о том, чтобы обратиться к Верховному Суду. Извините, я против такого обращения. Пусть это будет рекомендационное обращение, пусть это будет пожелательное обращение, но я бы как судья все равно расценил это как вмешательство в судебную деятельность. Даже если это будет обращение. Поэтому в против такого обращения.

Каким же образом мы можем выйти из "этой ситуации Ми можем выйти из этой ситуации путем частичной отмены нашего знаменитого постановления в части "взять под стражу".

Почему? Потому что мы тогда незаконно сняли с депутата Хмары депутатскую неприкосновенность лишили его депутатского иммунитета. Исправить это можем только мы сами. Незачем нам занимать "страусиную" позицию и пытаться переложить это на судебные органы. Судебные органы не должны этим заниматься Да, они действительно могут поступить самостоятельно, но в данном случае наша вина, и решить этот вопрос должны мы здесь честно, а не пытаться спрятаться за спину суда. Давайте подумаем все-таки над этим вопросом и, наверное, примем постановление об изменении своего предыдущего решения. Пусть сам суд в выберет меру пресечения, если мы сейчас восстановим депутатский иммунитет депутата Хмары в этой части.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. З трибуни, будь ласка.

АЛГУНЯН Г.О., голова Харківського міського комітету народного контролю /Київський виборчий. округ, Харківська область/. Уважаемые коллеги Я только что, буквально полчаса назад, приехал из Лукьяновской тюрьмы, где имел примерно часовую встречу со Степаном Хмарой.

Я долго беседовал также с руководством следственного изолятора и медицинской службы.

Я начну с последнего. Медицинская служба очень обеспокоена состоянием здоровья Хмари. А политической ж социальной ситуацией вокруг Лукьяновской тюрьмы очень обеспокоено руководство тюрьмы и руководство следственного изолятора. Со стороны руководства тюрьмы претензий к Степану Хмаре никаких нет, то есть отношения там вполне нормальные. Однако в снова обращаюсь к вам с настоятельной просьбой - теперь уже присоединиться не только и мнению, высказанному депутатом Бедем, а также к мнению представителей Луганской делегации, потому что нам всем будет стыдно, а может быть, не только стыдно, но мы никогда не сможем смотреть людям в глаза, если что-то случится

Но дело сейчас даже не в этом. Я хочу буквально два слова сказать по поводу выступления тех депутатов, которые говорят: вот, мол, ми совершили ошибку и давайте сейчас не будем эту ошибку повторять... Одну минуточку, я говорю о тех, кто так высказывался

Так вот, вы помните ситуации, когда мы веден голосование по отдельным статьям закона, и вот закон или статья явно не проходит? Тут же звучат предложение некоторых депутатов: давайте переголосуем, поскольку тот не видел, тот не слышал, тот не понял.

Так что же нам мешает сейчас? Сколько времени прошло? Полгода? Вот здесь присутствуют практикующий следователь и прокурора, милиция и КГБ. Разве вам неизвестны случаи, когда преступники, страшные насильники, которых или не могут поймать, или не хотят, находятся на свободе, и никого это не беспокоит? Сейчас человек здесь. Что он, убежит, что ли?

Какая необходимость сегодня его держать? Идут 15-е сутки голодовки. Какая необходимость?

Я хочу задать вопрос уважаемым руководителям МВД /правда, их сегодня нет/ Я от Степана Ильковича узнал, как его везли из Донецка. Вы посмотрите - сколько это стоит. Вот мы все время считаем деньги. Десять машин его сопровождали сначала в одну область - там не приняли, тогда в другую. Кавалькада машин, гаишники о этими звенящими сиренами. Вот так это происходило. Давайте посчитаем, чего нам это стоит. Я снова призывах) вас поддержать предложение депутата Бедя.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ОСТРОУЩЕНКО С. В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у справах жінок, охорони сім'ї, материнства і дитинства /Приморський виборчий округ, Одеська область/. Уважаемые депутаты! Как бы мы не относились к депутату Хмаре, к фигуре, которая, может быть, уже мало у кого вызывает личные симпатии, но сейчас, на мой взгляд, нет важнее дела, чем консолидация в обществе, успокоение общества хоть в какой-то мере. А вот это дело Хмары является вопиющим возмутителем спокойствия в обществе, хотим мы того или нет.

Вот по этой причине я считаю, что мы все-таки действительно должны /я присоединяюсь уже ко многим депутатам/ изменить свое постановление в части ареста.

Во-вторых. Когда мы голосовали за арест / и я в частности/, наверное, не предполагали, что это будет тянуться полгода, тек долго. И следствие так долго тянулось, и после следствия уже тянется. Наверное, действительно есть смысл проголосовать нам за отмену содержания под стражей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Другий мікрофон.

РОМАНЧУК В.М., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питаннях соціальної політики та праці /Ленінський виборчий округ, Запорізька область/. Первое. Это действительно хорошо, что нет телекамер сегодня, они отбирают часть уверенности. Это как для меня.

И второе. Я вам скажу: действительно, чего хочет женщина, того хочет бог. Если мужчина доходит до смысла разумом, то женщина доходит сердцем. И та ситуация, которая сложилась вокруг Хмары, изменилась. Ми за год уже все поумнели, стали умереннее я объективнее намного.

Поэтому я поддерживаю прозвучавшее здесь предложение. Надо это сделать. Да, мы иногда ошибаемся, как и все люди Но это нужно парламенту, если говорить о том, что он созрел для внутреннее консолидации даже по таким моментам.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третій мікрофон. /Шум у залі/.

Мене Табурянський уже замучив за два дні, і я не можу не дати йому слова. Відмовляється? Так що, ставити на голосування?

Тоді я прошу юриста сформулювати - Шишкін чи хтось інший нехай це. зробить.

Так, але Бедь зацікавлена особа. Я прошу вибачення. Бедь, здається, адвокат. Я прошу нейтрального юриста сформулювати. Депутате Шишкін, Я вас прошу. А може, й депутат Чумак. Хто може сформулювати?

ШИШКІН В.І. Иван Степанович, я так на ходу, экспромтом, не могу. Депутат Бедь зачитал предложение, очень хорошо зачитал, там оно сформулировано правильно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені здається, найбільш правильно зачитала депутат Остроущенко; змінити постанову в частині арешту.

ШИШКІН В.І. У депутата Бедя именно так и написано : изменить наше постановление от 14 ноября прошлого года в части дачи согласия прокурору на арест депутата Хмари.

Это полностью совпадает с тем, что сказала депутат Остроущенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміли формулювання? Воно записано.

ШИШКІН В.І. Нет, не записано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, у мене є постанова, я зараз зачитаю, щоб всі відтворили в пам'яті.

"Постанова Верховної Ради Української РСР про згоду на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт народного депутата Української РСР С.ХМари.

Розглянувши подання Прокурора Української РСР Потебенька М.О. з цього питання, відповідно до статті 111 Конституції Української РСР Верховна Рада постановляє:

Дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт народного депутата Української РСР Хмари Степана Ільковича."

Ми розуміємо так, що треба змінити положення у постанові. Давайте текст.

БЕДЬ В.В. "Постанову Верховної Ради Української РСР від 14 листопада 1990 року про дачу згоди на притягнення до кримінальної відповідальності та арешт народного депутата УРСР Степана Ільковича Хмари в частині дачі згоди на арешт відмінити".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу всіх зареєструватися поіменно. Табло показує, що зараз у залі 261 чоловік.

Я прошу зареєструватися. У залі 275 чоловік. Третій мікрофон, будь ласка.

ЧЕРВОНІЙ В.М., апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" /Ленінський виборчий округ, Ровенська область/. Шановний Іване Степановичу! Нам треба або повторити реєстрацію, або скористатися зміною в Регламенті.

До речі, вранці ми зареєструвалися. Скориставшись зміною в Регламенті, ми можемо проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. Відповідно до зміненого Регламенту ми маємо право голосувати. А щодо тих, хто вийняв карточки, то це їхня форма протесту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб згідно із зміною Тимчасового регламенту провести голосування? Прошу проголосувати.

Формулювання ми зачитали: змінити постанову Верховної Ради в частині дачі згоди на арешт.

Прошу голосувати.

"За" - 195. Це для тих, хто кричав щодо зміни Регламенту і так далі.

Оголошується перерва до 16 години.

ТЕКСТИ НЕВИГОЛОШЕНИХ ВИСТУПІВ

СІВКОВА Л.М., голова колгоспу імені Чапаєва Добропільського району /Добропільський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемые депутаты мы обсуждаем сегодня очень важный законопроект, который должен лечь в основу создания системы природоохранного законодательства в республике Решение экологических проблем относится к числу наиболее важных, так как обеспечивает сохранность среды обитания человека и его здоровья.

Мы много говорим о том, что находимся на грана экологического кризиса. И это действительно так. В Донецкой области, которую я представляю техногенная нагрузка на 1 квадратный километр территории в 4 раза выше среднереспубликанской. В атмосферу выбрасывается 3,2 миллиона тонн вредных веществ, на 26 процентов от общего количества по республике. Водные ресурсы истощены до предела, а сброс загрязненных сточных вод составляет ежегодно более 400 миллионов кубометров.

В отвалах накопилось более 3 миллиардов тонн различных отходов, их объем ежегодно возрастает на 180 миллионов тонн. На одного жителя приходится всего 0,33 гектара пашни, и в тоже время почти 70 процентов сельхозугодий подвержено водной и ветровой эрозии.

На наших глазах гибнет Азовское море, мы имеем трагедию Горловки и Енакиево. Жителей Мариуполя, Макеевки и ряда других городов можно назвать заложниками наших промышленных монстров-предприятий.

Проведение в области исследования показали, что наличие тяжелых токсичных металлов в почве, донных отложениях, поверхностных и подземных водах в десятки раз превышает предельно-допустимые концентрации. В раде районов имеется высокое содержание искусственного радионуклида цезия-137.

Наша беда состоит в том, что мы очень опаздываем. Настоящий законопроект мы рассматриваем только через три года после выхода в свет постановления ЦК Компартии Украины и Совета Министров УССР отї 18.11.1988 г. N 357 "О мерах до коренной перестройке дела охраны природы в республике".. А ведь к этому основному Закону по охране окружающей природной среда нужно создать еще систему природоохранного законодательства.

О чем идет речь? О том, что за прошедший период не созданы условия и механизм реализации мер, предусмотренных постановлением N 357. Одна из главных ролей в реализации этого постановления отведена Госкомприроде. Однако из-за ведомственных интересов этот орган не создан в том виде, в каком он предусматривался. В то же время нет четкого разграничения полномочий различных ведомств в вопросах рационального пользования и охраны природных ресурсов.

Госкомприрода влачит жалкое существование и не имеет той государственной поддержки, на которую вправе рассчитывать, если мы действительно хотим коренным обрезом изменить ситуацию. Сегодня органы Госкомприроды имеют крайне ограниченные штаты, плохую оснащенность транспортом, лабораторным оборудованием, почти полностью отсутствует материально-техническое обеспечение. А какая правовая основа у Госкомприроды для выполнения тех сложнейших задач, которые поставлены перед ней? За три

года то утверждено положение о Госкомприроде, нет положения о государственном контроле в области использования и охраны природных ресурсов, нет положения о государственной экологической экспертизе. Даже В Админкодексе этого комитета нет, а это значит, что юридически он бесправен.

С 1991 года мы должны перейти от чисто административных к преимущественно экономическим методам природопользования. Однако и здесь не создан соответствующий механизм. Постановление Совета Министров УССР по данному вопросу до сих пор не принято, а на местах его очень ждут.

Я говорю это все для того, чтобы мы четко себе представили, что один рассматриваемый сегодня закон работать не будет. К нему нужен пакет других документов, которые дали бы возможность его максимально использовать. И если мы действительно хотим коренного изменения сложившейся экологической обстановки, то надо принимать эти документы безотлагательно.

ШИНКАРУК В.М., головний агроном колгоспу "Заповіт Ілліча" Кривоозерського району /Доманівський виборчий округ, Миколаївська область/. Шановні народні депутати! Важко переоцінити важливість розробки і прийняття Закону про охорону навколишнього природного середовища. Думаю, що всі народні депутати незалежно від того, до яких груп, партій, течій, платформ, віросповідань вони належать, одностайні в думці, що закон цей невідкладний. Невідкладність його полягає в тому, що споживацьке ставлення людини до природи /як до невичерпного джерела засобів для задоволення своїх потреб досягло граничної межи, за яким природа не може самовідновитись.

А це веде де екологічної катастрофи. Хіба не в частиною екологічної катастрофи розмиті Карпати, осушені піски Полісся, заболочені степові села, гнилі моря рівнинних річок? Причина - намагання перетворити природу, змінити природний баланс. Який складався протягом мільйонів років.

Навколишнє середовище не можна розглядати як щось окремо взяте, без людини. Будучи частиною природи, впливаючи на неї, людина своєю діяльністю поліпшує або погіршує умови свого існування. Виходить, що захищати навколишнє середовище ми повинні від самих себе. Всі ми повинні чітко усвідомити, що шкода, заподіяна навколишньому середовищу, обов'язково замкнеться на нас самих - у продуктах лісу, поля, моря, питній воді, повітрі. Згадайте знаменитий свого часу препарат ДДТ, кінцевим об'єктом дії якої стала людина.

Отже, проблема екології створена діяльністю людини. В основі цієї діяльності лежить давно сформоване ставлення до природи як до невичерпного, невразливого джерела, з якого можна тільки брати.

Чому ми опинилися в такому становищі? На мою думку, тому, по-перше, що в нас на низькому рівні пропаганда охорони природи, екологічна освіта та екологічне виховання громадян, починаючи з сім'ї і аж до найвищих учбових закладів. Добре, що в проекті цього закону ця норма уже закладена.

По-друге, великий докір можна закинути нашій науці в тому плані, що вона повинна передбачити на багато років уперед різнобічність впливу на навколишнє середовище діяльності людини. І не тільки це, а й випуск за поданням науки технічних засобів для виконання робіт по розширенню хімізації народного господарства,

насамперед сільського господарства, впровадження нових технологій.

Запропонований проект більш нагадує заяву про добрі наміри /маючи декларативний характер/. ніж чіткий правовий акт. Дуже багато в проекті відведено для розмежування функцій різних рівнів Рад та органів. Також він загалом не є законом прямої дії, а майже в кожній статті нас відсилають до інших законів і постанов Верховної Ради або Уряду.

Хотів би окремо сказати, що в проекті закону майже зовсім нічого не сказано про захист величезної цінності нашої республіки

- грунту, і особливо його надзвичайно цінної природної якості - родючості. Вчені порівнюють родючий шар грунту із плівкою містила на поверхні води. На цьому порівнянні можна пересвідчитися, наскільки ранимий цей неоціненний дар природи. Тому в законопроекті потрібно більш чітко окреслити механізм його захисту від прямого розбазарювання, зниження родючості, заболочення, зміну та інших факторів.

Усім потрібно усвідомити просту істину, що людство жило і житиме навіть тоді, коли будуть вичерпані корисні копалини: вугілля, нафта, руда, не буде електроенергії. Але якщо перестане родити грунт - людство загине. Але з родючістю грунтів, їх збереженням і охороною у нас не все гаразд. Врожаї зростають в основному за рахунок хімізації і селекції, а родючість грунту постійно знижується.

Хімізація сільського господарства може бути на користь людині за трьох таких умов:

- якість хімічних засобів,

- досконалість машин і технологій,

- висока кваліфікація працівників.

І перша, і друга і третя умови у нас на низькому рівні. Навіть у широко застосовуваних добривах останнім часом виявлено підвищену кількість радіонуклідів. а в фосфорних добривах міститься до 5 процентів солей важких металів. Як не дивно, але, вносячи ці добрива в грунт, ми знаємо лише про процентний вміст поживних речовин у них і нічого не знаємо про інші складові та їх шкідливість. маємо нагромадження шкідливих залишків у грунті, змив їх у ріки і водоймища, забруднення продуктів харчування.

Хто від цього страждає? Усі без винятку. І селянин, і міський житель. Досі ми звикли звертати увагу лише на кількісний бік виробництва. Щорічно у нас видаються статистичні збірники про розвиток народного господарства. Але при цьому мовчимо про зворотний бік виробництва - його вплив на навколишнє середовище. Його тривала дія.

Вважаю, що нам потрібна постійно діюча інформаційностатистична служба.

Сьогодні ми поставлені перед фактом - або різко змінимо ставлення да навколишнього середовища, або багато небезпечних процесів у природі стануть необоротними.

Пропоную проект закону прийняти в першому читанні.