ЗАСІДАННЯ СОРОК ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР.25 квітня 1991 року. 16 година.

Головує Перший заступник Голови Верховної Ради Української РСР ПЛЮЩ І.С.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, прохання реєструватися. Поки ми готуємо картки, я хочу доповісти, що під час перерви я зустрічався з представниками шахтарських колективів усіх трьох басейнів: Західно-Волинського, Павлоградського і Донецького. Кажуть, що кожного разу ми зустрічаємося з іншими представниками, але двох я пам'ятаю з тих переговорів, які були в березні.

Мова йде про те, що вчора Верховний Суд розглядав рішення Дніпропетровського суду. Я прошу вашої згоди, тому що є депутатський запит. Ми доручимо Міністерству юстиції розібратися в питанні, що вчора розглядалося, шахтарській справі, у Верховному Суді України. У протоколі комісії Верховної Ради, Уряду і страйкових комітетів було сказано, що поки що ніякі рішення прийматися не будуть... Я прошу без викриків...

Надійшов же депутатський запит, т я прошу вашої згоди. Ми доручаємо Міністру юстиції Бойку Віталію Федоровичу, нехай він з'ясує, що це було, чи ми відступаємо від протоколу, чи не відступаємо, тому що я не зміг відповісти. Це перше...

Другий мікрофон.

ШИШКІН В. Т., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності /Кіровський виборчий округ. Кіровоградська область/. Я только не совсем понял, Виталий Федорович что-то ничего не говорит по этому поводу. Как министру юстиции мы можем поручить какиелибо в этом плане контакты с Верховным Судом, когда Верховный Суд не подчиняется...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Незважаючи на рішення погоджувальної комісії щодо вирішення шахтарських вимог, зокрема у питанні про непереслідування членів страйкових комітетів, керівники страйкового комітету шахти імені Героїв космосу об'єднання "Павлоградвугілля"... /нерозбірливо/... рішенням Дніпропетровського обласного суду, підтвердженим Верховним Судом республіки, звинувачені в організації незаконного страйку. Не відображений судовий... об'єднання... і таке інше.

ШИШКІН В.І. Іван Степанович, я про другое. Иван Степанович, мы не можем министру юстиции поручать это, потому что Верховный Суд не подчиняется Министерству юстиции". Мы можем Президиуму, предположим, поручить или Пленуму Верховного Суда. А Министерству юстиции никак нельзя, оно никакого отношения не имеет к Верховному Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, тоді ми запросимо інформацію з Верховного Суду і поінформуємо, як і що. Третій мікрофон.

ТАБУРЯНСЬКИЙ Л.І., голова виробничого кооперативу "Олімп", м.Дніпропетровськ /Петровський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Уважаемые депутаты! Вкратце о событии. Областной суд признал забастовку Павлоградских шахтеров незаконной. Шахтеры шахты имени Героев космоса и другие подали апелляцию в Верховный Суд. Но до вчерашнего решения было решение согласительной комиссии, в котором все эти вопросы предусматривались. То ли протокол этой комиссии не был подан в Верховный Суд* то ли какая-то другая причина, но Верховный Суд Украины рассмотрел и отклонил ходатайство шахтеров, что в свою очередь вновь вызвало огромное недоверие уже к решению согласительной комиссии.

Поэтому просьба, Иван Степанович, из этого исходить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так я з цього й виходжу. Я запросив заступника Голови Ради Міністрів Гладуша Віктора Дмитровича, він у мене зараз у кабінеті... Я бачу Івана Юрійовича Валеню... Де Микола Петрович Бідоблоцький? Хто ще входив до складу цієї комісії, я прошу вас підійти і продовжити переговори з шахтарями.

Іване Юрійовичу, піднімайтеся, будь ласка. Ви знаєте, хто в цій комісії? Євтухов, Білоблоцький... Ви ж без мене її створили. Іоффе... Пішов уже? Пішов. Підніміться до мене в кабінет і продовжить переговори. І доручаємо Секретаріату Верховного Суду дати інформацію з цього приводу.

Переходимо до наступного питання порядку денного - про проект Закону Української РСР про посилення.. Перший мікрофон.

КОРНЄЄВ А.В., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Ворошиловський виборчий округ, Донецька область/. Я просил слово по процедуре, мне его не дали, вот сейчас дают. По результатам рассмотрения заявления я хочу сказать, что сейчас в Верховном Совете просматривается размежевание на "більшість" и "меншість". Я совсем не возражаю против этого. Но хочу сказать, что меня беспокоят другое, то, что это размежевание кемто рассматривается как исчерпывавшее. И всех депутатов толкают к тому, чтобы они были или в "більшості", иди в "меншості". В результате депутаты, которые не принадлежат ни к Народной раде, ни к "більшості", лишены возможности участвовать в обсуждении тех документов, которые принимаются. Я не видел заявления, только на слух его воспринимал. Я еще допускаю, что "більшість" в парламенте может быть одна, но меньшинство одно никак не может быть.

Поэтому, если вести речь о размежевании, то есть Народная рада и есть большинство, и есть другие, которые туда не входят. Я хотел бы, чтобы во всех этих процедурах депутатам, которые не принадлежат к этим обозначившимся группам, тоже была предоставлена возможность полноправно работать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, я думаю, все сприймається за винятком одного - розмежування. Ми консолідуємося, не розмежовуємося. Розумієте, ми консолідуємося, і все, ар ми робимо, - для консолідації, а не для розмежування.

Все. Прошу уваги. Слово надається... /Шум у залі/.

Дякую, дякую. Я жодної хвилини не був на перерві, тому можу Я забути. Прошу підготувати табло до поіменної реєстрації. Прошу реєструватися. /Шум у залі/.

У залі 325 депутатів. Вечірнє засідання оголошується відкритим. Розглядається питання про проект Закону Української РСР про посилення відповідальності за спекуляцію, незаконну торговельну діяльність і за зловживання в торгівлі. Хто доповідав?

Бойко Віталія Федорович, Міністр юстиції республіки. /Шум у залі/.

Скільки ви просите часу, Віталію Федоровичу?

БОЙКО В.Ф., Міністр юстиції УРСР. 10 хвилин.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До 10 хвилин. Будь ласка.

БОЙКО В.Ф. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Відмова від принципів жорсткого централізованого планування в економіці і перехід до ринкових відносин вимагають радикального перегляду ролі кримінального закону стосовно його впливу на економіку. Особливе місце в цьому відношенні займають кримінально-правові норми про відповідальність за спекуляцію.

У країнах з розвинутою ринковою економікою посередницька діяльність у сфері торгівлі не визнається злочином - в умовах ринку це своєрідна і необхідна форма комерційної діяльності. Т в нашому, будемо сподіватися, недалекому майбутньому, коли сформуються ринкові відносини, а ринок наповниться товарами, ця кримінально-правова заборона відімре. Однак в теперішніх умовах дефіциту будь-яких товарів зробити це важко. Крім цього, негативні явища на споживчому ринку все більше використовуються з метою отримання незаконних прибутків, що призводить до безконтрольного збагачування певних осіб, які займаються спекуляцією та зловживанням.

Як свідчить аналіз судової практики, значно виросла кількість зареєстрованих випадків спекуляції: якщо в 1986 році таких випадків було зареєстровано 6,5 тисячі, то в минулому році вже-9, і тисячі. Т це далеко не повні дані. Кількість засуджених за спекуляцію в минулому році зросла порівняно з 1989 роком на 58, 2 відсотка, а кількість осіб, підданих адміністративнім стягненням за цей же період підвищилась майже вдвічі.

У період переходу до ринкових відносин відмічається також пониження роді так званого рядового спекулянта-"одинака", на зміну якому приходять організовані групи спекулянтів, що "мафіозно пов'язані з торговельними підприємствами та організаціям, паралізують нормальну торгівлю та з здійснюють спекуляцію у великих та особливо великих розмірах.

Не можна не враховувати і надзвичайно негативного ставлення до спекулянтів з боку населення республіки. У зв'язку з цим підготовлений проект закону, враховуючи зазначені обставини, вносить суттєві зміни до чинного законодавства, яке передбачає підвищення відповідальності за правопорушення в сфері торгівлі.

Разом з тим проект, який внесено на ваш розгляд, передбачав певні напрями на шляху і декриміналізації спекуляції.

Відповідно до цього значно звужено предмет спекуляції, що підлягав кримінальному покаранню. Якщо чинним кримінальним законодавством спекуляцією визнається скуповування і перепродаж з метою наживи будь-яких товарів або інших предметів, то відповідно до нової редакції статті 154 Кримінального кодексу УРСР під спекуляцією слід розуміти скуповування і перепродаж лише тих товарів, на які встановлено державні роздрібні ціни. Крім того, для визначення відповідних товарів предметом спекуляції є ще одна нова умова. Такі товари повинні скуповуватися тільки на підприємствах організацій торгівлі, а так само на інших підприємствах, що здійснюють реалізацію товарів населенню.

Перепродаж товарів, скуплених в інших місцях, складу спекуляції не утворює. У проекті пропонується суттєво змінити в бік збільшення штрафні санкції за спекуляцію. Також пропонується доповнити Кримінальний кодекс УРСР двома новими складами злочинів. Це - штучне підвищення і підтримання високих цін на товари народного споживання та незаконна торговельна діяльність.

Перший злочин визначається проектом закону /стаття 1555 КК УРСР/ як "штучне підвищення і підтримання високих цін на товари народного споживання перекупниками або іншими особами шляхом зговору, насильства або погрози його застосування".

Така кримінально-правова заборона на відміну від попередніх має значення не лише для періоду переходу до ринку, а й для розвинутих ринкових відносин. Подібні кримінально-правові корми відомі також законодавству деркав з розвинутою ринковою економікою.

Дії, про які йдеться в новій статті, дедалі частіше зустрічаються і в нас у період майже повної розбалансованості ринку. Суть цього злочину полягає в ущемленні законних інтересів покупця, який змушений свідомо передплачувати за придбання тих чи інших товарів, відносно яких створено штучний дефіцит. Злочинні дії, як уже відмічалося, полягають у штучному підвищенні та підтриманні високих цін на товари народного споживання. Вони можуть полягати, наприклад, у скуповуванні товарів з метою їх тимчасового вилучення з обігу. В такому випадку створення штучного дефіциту і підвищує ціни на такі товари. Обов'язковою ознакою цього злочину в спосіб його скоєння, який полягає в зговорі, насильстві або загрозі його застосування.

Частина друга статті 1555 передбачає підвищену кримінальну відповідальність за ті ж дії, вчинені особою, раніше судимою за такий саме злочин.

Запропонована стаття 1556 Кримінального кодексу УРСР також формулює нову кримінально-правову заборону. Відповідно до частини першої цієї статті забороняється "незаконна торговельна діяльність, тобто здійснення угод по купівлі та продажу товарі, чи інших предметів а ухиленням від реєстрації в установленому порядку з метою одержання неконтрольованого державою прибутку, якщо ці дії вчинені протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення порядку заняття індивідуальною трудовою діяльністю в сфері торгівлі, або за попереднім зговором групою осіб, або з одержанням прибутку у великих розмірах".

Необхідність такої заборони продиктована роздержавленням торгівлі та приватизацією торговельних підприємств в умовах переходу до ринку. Нові умови дозволяють практично майже кожній приватній особі займатися торговельною діяльністю. Проте така діяльність передбачає реєстрацію в установленому порядку та виплату відповідних податків. Ця норма, як і попередня, мав аналоги у кримінальному законодавстві держав з розвинутою ринковою економікою.

Об'єктивно цей злочин направлено на порушення інтересів держави в господарській /торговельній/ сфері шляхом отримання неконтрольованого державою прибутку.

Обов'язковою умовою кримінальної відповідальності в наявність попереднього адміністративного стягнення за порушення порядку зайняття індивідуальною трудовою діяльністю в сфері торгівлі або попередній зговір групи осіб, або одержання прибутку у великих розмірах /не менше трьох тисяч карбованців/.

Підвищена кримінальна відповідальність /частина друга статті/ наступає за незаконну торговельну діяльність, в разі вчинення її організованою групою, або з одержанням не контрольованого державою прибутку в особливо великих розмірах /не менше п'ятнадцяти тисяч карбованців/, або особою, раніше судимою за даний злочин чи спекуляцію.

Деякі зміни вносяться і до статті 1553 Кримінального кодексу УРСР /порушення правил торгівлі/. Пропонується доповнити перелік підприємств державної торгівлі підприємствами споживчої кооперації, що здійснюють продаж товарів.

Також підвищено міру кримінальної відповідальності за скоєння злочинів, передбачених цією статтею.

Проектом закону також пропонується доповнити Кодекс УРСР про адміністративні правопорушення. Зокрема, вводяться нові склади адміністративних правопорушень - продаж у підприємствах торгівлі /громадського харчування/, що належать громадянам на правах власності, або в кооперативах товарів за підвищеними цінами; та виготовлення із готових промислових товарів нових товарів /стаття 1604/.

За ці правопорушення вводяться штрафи у підвищених розмірах. Хотів звернути вашу увагу і на пропозицію, яка записана на сторінці 4, пункт 3. Зверніть увагу, де передбачається в частині З статті 149 Кримінального кодексу збільшити розмір штрафу за самогоноваріння з метою збуту. Пропонується встановити штраф за цей злочин до п'яти тисяч карбованців. Таким чином запропонований проект закону, на наш погляд, відповідатиме вимогам, що випливатимуть із змін, які відбуваються в економічному та соціальному житті республіки, а також гарантуватиме реальний захист законних прав та інтересів споживачів в умовах становлення ринкових відносин. Дякую за увагу.

Головує заступник Голови Верховної Ради Української РСР ГРИНЬОВ В.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Віталію Федоровичу. Запитання, будь ласка. Третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М., заступник голови виконкому Гощанської районної Ради народних депутатів /Гощанський виборчий округ, Ровенська область/. Віталію Федоровичу! Я уважно ознайомився з проектом Закону.

І скажу вам, що спекулянти, які продавали і продають сигарети по цінах, що у 8-10 разів перевищують державні ціни, згідно з цим законопроектом не можуть бути притягнуті до відповідальності, тому що примітка на сторінці 2 говорить, що частина 1 цієї статті застосовується в тих випадках, коли розмір наживи становить понад сто карбованців і до двох тисяч карбованців. На сто карбованців набрати сигарет по державних цінах, то це треба ящиками носити. Тому в мене є пропозиція /як ви на неї дивитеся, щоб записати: коли розмір наживи становить до двох тисяч карбованців. Не встановлювати нижню вилку, тому що купують за державними цінами, а продають за спекулятивними, а верхню - до двох тисяч карбованців.

БОЙКО В.Ф. Я хотів би звернути вашу увагу на таке, У нас є, так би мовити, градація щодо спекулятивних діянь в залежності від одержаної наживи.

Перший ступінь - це дрібна спекуляція, тобто нажива 10, 15, 50 карбованців, зараз підвищується до 100 карбованців. Потім - адміністративне стягнення, тобто складається протокол, правопорушник до суду притягується і до адміністративної відповідальності - накладається штраф.

Потім, якщо нажива більша від встановленого мінімуму, то ця особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності, за статтею 154 /частина 1/, де вже покарання встановлюються серйозніші. Це позбавлення волі на строк до трьох років з конфіскацією майна чи без неї, виправні роботи на строк до двох років: штраф у розмірі до 5 тисяч карбованців. Велике значення тут мав розмір наживи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви задоволені?

БОЙКО В.Ф. Нам потрібно встановити, які дії кваліфікувати як дрібну спекуляцію, просто спекуляцію, злочин як спекуляцію у великих розмірах чи в особливо великих розмірах. Щоб тлумачення цих дій не віддавати на відкуп службовим особам правоохоронних органів, усе це повинно бути обов'язково обумовлено в законі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, другий мікрофон.

РОМАНЮК В.С., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури та духовного відродження /Стрийський виборчий округ, Львівська область/. Мені здається, що в цивілізованих країнах /наприклад, Японії чи Німеччині/, де ринок забезпечений товарами, ніякої спекуляції немає. Я знаю, що в планах Верховного Суду СРСР в запровадження цікавих новацій. Приміром, якщо наш громадянин купив за кордоном якийсь товар і перепродує його тут, на нашому ринку, то не вважати це спекуляцією, оскільки своїми порожніми прилавками держава сама штовхає людей на таку комерцію. Давайте глянемо на цей закон з іншого боку. У нас є багатодітні сім'ї, матері, у нас в люди, які одержують менше 150 карбованців зарплати. Як же їм зараз жити? Якщо вони не будуть займатися цим бізнесом /це називається за кордоном просто дрібним бізнесом/, то вони і їхні діти помруть з голоду.

Дякую.

БОЙКО В.Ф. Я з вами цілком згоден. За законодавством, яке діє на сьогоднішній день, дійсно немає значення, де громадянин купив, де перепродує. Бо в законі сказано так: скупка товарів для перепродажу з метою наживи - це вже спекуляція.

А зважте на нову редакцію статті 154: "Спекуляція, тобто скуповування товарів, на які встановлено державні роздрібні ціни, в підприємствах /організаціях/ торгівлі, а так само інших підприємствах, що здійснюють реалізацію товарів населенню, та їх перепродаж зметою наживи". Отже, в тому прикладі, що ви навели зараз, коли купують за кордоном, а в Союзі здають у комісійний магазин за існуючими тут цінами, то це не буде в кримінальному розумінні спекуляцією. І до відповідальності за це притягувати не можна. Ви правильно сказали про те, що є роз'яснення пленуму Верховного Суду СРСР з приводу минулорічного Указу Президента, який встановив відповідальність за спекуляцію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, перший мікрофон.

ЧЕРНЕНКО В.Г., головний лікар медсанчастини Микитівського ртутного комбінату /Горлівський-Микитівський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Виталий Федорович! Я, наверное, не погрешу против истины, если скажу, что сегодня наше общество построено практически на спекуляции. К примеру я как простой покупатель никогда не видел, чтобы можно было что-то купить на прилавке.

Отсюда вопрос: после принятия этого закона появится ли возможность купить что-то законным путем?

БОЙКО В.Ф. Питания дуже цікаве і дуже складне. Ми з вами добре розуміємо, що не законами створюються повні прилавки. Але даний проект, коли він набере чинності і стане законом, якоюсь мірою попереджуватиме незаконні дії тих, хто, користуючись відсутністю товарів у магазинах, дере з покупців три шкури.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталію Федоровичу, коротше відповідайте. І запитання, будь ласка, товариші, задавайте коротші. Третій мікрофон.

КОРОБКО М.І., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях екології та раціонального природокористування /Тернівський виборчий округ, Дніпропетровська область/. Шановний доповідачу! Я прошу звернути увагу на статтю 155 індекс 3 "Порушення правил торгівлі". Маю на увазі продаж товарів зі складів.

В одному з Криворізьких магазинів завідуючий магазином забрав 500 кілограмів цукру, вивіз його на територію кооперативу і там продав не без вигоди для себе. Його не вдалося як слід покарати, бо він, бачте, продавав не зі складу і не з магазину, а за їх межами. Отже, закон обійшли.

Можемо ми такі писати статті, щоб народним судам не було можливості вишукувати такі вертляві тлумачення?

БОЙКО В.Ф. Я з вами згоден. Дійсно, деякі статті нашого закону можна тлумачити і так, і так. Це вже буде заслугою Верховної Ради, якщо вона прийме закон, який можна буде тлумачити однозначно. Тільки так я можу відповісти на ваше запитання.

А претензії до якості законів у вас цілком слушні. Тлумачення справді бувають різні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Другий мікрофон.

ЗАДОРОЖНИЙ Б.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях екології та раціонального природокористування /Маріупольський-Центральний виборчий округ. Донецька область/. Шановний Віталію Федоровичу! Зараз досить поширеним б продаж товарів кооперативного та індивідуального виробництва без товарного знака. Тобто придбавши такий товар, споживач не може у випадку поганої якості кудись поскаржитись? і відшкодувати свої збитки. Чи передбачаються якісь заходи для захисту прав споживачів у такому випадку?

БОЙКО В.Ф. Дійсно, питання ваше дуже актуальне. Є таке поняття, як право на особисте тавро чи, якщо хочете, товарний знак. Це дуже важливе право щодо забезпечення якості товарів і захисту прав споживачів. Під час переробки Цивільного кодексу це буде враховано і встановлено відповідальність /у тому числі й економічну/ за порушення правил.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон, будь ласка.

МАКЕЄНКО В.В., член Комісії Верховної Рада Української РСР у справах молоці /Бориспільський виборчий округ, Київська область/. Уважаемый Виталий Федорович! Я обращался в Правительство республики с депутатским запросом о вывозе в крупных размерах продуктов питания через аэропорт "Борисполь". Аэропорты и железнодорожные вокзалы - это своеобразный барометр уровня спекуляции в госсекторе, в государственной торговле. Правительство поручило Министерству юстиции рассмотреть данную проблему и внести предложения.

Как я понимаю, этот законопроект является первой ступенью в борьбе со спекуляцией. Что изменится в вывозе продуктов питания с территории Украины после принятия данного закона?

БОЙКО В.Ф. Идет вывоз продуктов, тонны масла и мяса за пределы республики вывозятся. Ведь эти тонны берутся не в очереди у прилавков, а с подсобок. По таким фактам нужно вести следствие, устанавливать, где человек приобрел эти дефицитные товары без купонов, с нарушением всех мыслимых норм отпуска, и привлекать к ответственности тех, кто вопреки установленным правилам продал этот товар с базы, с "черного" хода. Именно в этих целях устанавливается повышенная ответственность должностных лиц, которые нарушают правила торговли.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Федоровичу! Регламент вичерпано, Спасибі.

Для співдоповіді від комісії слово надається Кондратьеву Ярославу Юрійовичу. /Шум у залі/. Скільки вам потрібно часу, Ярославе Юрійовичу?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань правопорядку та боротьби із злочинністю /Печерський виборчий округ, м. Київ/. Шановні народні депутати, шановний Володимире Борисовичу, шановні виборці! Нинішня ситуація для долі нашого народу в визначальною. Зустрічі з виборцями, представниками страйкових комітетів, а також аналіз звернень громадян, колективів і статистичних даних свідчать, що економіка і суспільство в глибокій кризі. Спад виробництва товарів народного споживання, значне зменшення імпорту зумовили жорсткий дефіцит майже всіх товарів широкого вжитку. Але й та обмежена їхня кількість, що сьогодні ще є, до рядового споживача через державні форми розподілу практично не доходить. Народ страждає від спекуляції, спекулянтів і все більше залежить від піднятих на "чорному" ринку цін, що не піддаються ніякому поясненню.

Зростанню спекулятивного буму багато в чому сприяв ажіотажний попит населення в зв'язку з тривалою і вкрай неякісною підготовкою так званої реформи цін, яка приголомшила трудовий народ.

У зверненні до Верховної Ради робітники заводу "Арсенал" пишуть, що саме слово "компенсація" ображає честь робочої людини.

В будь-якій цивілізованій країні компенсації і дотації отримують інваліди і безробітні. Трудящі в будь-якій країні отримують зарплату, яка забезпечує їм достатній рівень життя. їхні вимоги я передав до керівництва Верховної Ради.

Поширенню спекуляції великою мірою сприяють порушення правил торгівлі, які набули епідемічного характеру. Підвищення цін багато працівників торгівлі використали як засіб наживи. Тільки протягом двох тижнів квітня цього року працівниками торгівлі було скоєно 337 правопорушень, пов'язаних з переоцінкою товарів. Крім того, нам з вами не можна покладатися лише на порядність і свідомість підприємців, які тільки-но народжуються. На жаль, ми не завжди своєчасно бачимо ті соціальні проблеми, що звалюються на законодавчу владу, які ставлять нас у скрутне становище.

Шановні народні депутати! Я впевнений, кожен з вас розумів, що питання, яке сьогодні розглядається, ненадумане. У великих містах, де багато швидко бідніючих мас, це - найгостріша економічна, соціальна проблема, яка може перерости в стихійний протест

проти спекулянтів.

У цій ситуації нам слід чекати погромів ринків, власних магазинів громадян, кооперативів, росту стихійних мітингів і страйків, які стануть перепоною на шляху до реального суверенітету республіки.

Шановні народні депутати! Дозвольте доповісти вам, що Комісія з питань правопорядку та боротьби із злочинністю за дорученням Президії Верховної Ради разом з науковими консультантами, вченими, юристами Харківської юридичної академії. Київського і Львівського державних університетів вивчила і обговорила поданий Радою Міністрів проект Закону про посилення відповідальності за спекуляцію, незаконну торговельну діяльність і за зловживання в торгівлі і просить вас прийняти його в першому читанні.

Розглядаючи проект закону, комісія разом з ученими виходила з того, що прийняття будь-якого законодавчого акту в перехідний від адміністративно-командних методів до ринкової економіки і правової держави період має свої складності. З одного боку, необхідно відійти від традиційного уявлення про те, що, будь-які нові й нетрадиційні форми господарської активності є порушенням інтересів держави. З іншого боку, будь-яка цивілізована держава, з метою захисту прав громадян і своїх державних інтересів, встановлює чітку правову регламентацію господарсько-економічної діяльності.

У цій ситуації нам потрібно прийняти закон, який би захищав усіх чесно працюючих громадян України. Хоча ми з вами повністю усвідомлюємо, що сам по собі закон не зупинить хвилю спекуляції, якщо не буде достатньої кількості товарної маси на полицях магазинів, якщо промисловість і сільське господарство не забезпечать ефективність виробництва.

Водночас, на думку комісії, відносно проекту необхідно висловити ряд суттєвих зауважень, які слід буде врахувати під час його доопрацювання.

Перш за все потрібно розширити диспозицію статті 154 Кримінального кодексу, яка не дає визначення поняттю спекуляції предметами. на які встановлено тверді державні ціни. Зауважу, що спекулюють не тільки товарами, а й залізничними квитками, а ближчим часом у нас буде і спекуляція цінними паперами Ми вважаємо, що цю диспозицію потрібно розширити.

Під час обговорення проекту була висловлена пропозиція про доцільність доповнення Кримінального кодексу статтею 154 із позначкою "2", якою передбачити кримінальну відповідальність за продаж товарів у підприємствах торгівлі /громадського харчування/, які належать громадянам на правах власності, або у кооперативах чи Інших об'єднаннях, що мають дозвіл на торговельну посередницьку діяльність за підвищеними цінами.

Крім того, комісія вважав за необхідне відносно цілого ряду правопорушень, передбачених проектом закону, дещо підвищити розміри штрафів, що накладаються як міра кримінального покарання або як засіб адміністративного стягнення.

У цілому ми вважаємо, що пропонований проект закону дає правоохоронним органам більш досконалий щодо нових економічних умов правовий акт, спрямований на припинення дій злісних спекулянтів, котрі скуповують товари у торгових підприємствах.

Закінчуючи виступ, я ще раз закликаю депутатів прийняти Закон УРСР про посилення відповідальності за спекуляцію, незаконну торговельну діяльність і за зловживання в торгівлі в первому читанні. Запрошую внести свої пропозиції і зауваження.

Як голова Комісії з питань правопорядку та боротьби із злочинністю в цей складний час я звертаюся до всіх громадян тверезо оцінити нинішню ситуацію, виявити мудрість, розважливість, витримку. утриматися від дій. які можуть ще більше ускладнити життя республіки.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ярославе Юрійовичу. Запитання. Перший мікрофон, будь ласка.

ТЙМЧУК С.А., голова колгоспу "Шлях до комунізму" Кам'янець-Подільського району / Кам'янець-.Подільський виборчий округ, Хмельницька область/. Шановний Ярославе Юрійовичу! Проектом передбачається збільшення розміру штрафу від однієї до п'яти тисяч карбованців за виготовлення і зберігання з метою збуту самогону. А як, на вашу думку, вашим людям без горілки відсвяткувати весілля, відбути похорони, провести сина в армію, збудувати хату і так далі? Де цю горілку купувати, коли її немає, та й ціни такі, що не кожному доступні, а про ресторан і говорити нічого? Чому нам не зробити так, як робиться в Інших країнах? Якби ми це вирі вили, то, я гадаю зменшилися б і самогоноваріння, і незаконна торгівля самогоном.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Ви вважаєте, що потрібно зменшити покарання за це?

ТИМЧУК С.А. Я вважаю, що треба вирішувати це питання так. як воно вирішується в Болгарії, Угорщині, Китаї, в інших країнах, або передбачити торгівлю горілкою за пільговими цінами для проведення подібних заходів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання, будь ласка.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Подавайте вашу пропозицію у письмовій формі, ми її розглянемо і дійдемо згоди.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання, будь ласка. Не виступ, а запитання. Другий мікрофон.

КУЗЬМЕНКО МЛ., голова колгоспу імені Жовтневої революції Красногвардійського району /Красногвардійський виборчий округ, Кримська АРСР/. Ярослав Юрьевич! Мне не понятна сама формулировка

- что такое спекуляция? Я понимаю так: если в торговле, где установлены розничные цены, люда купили товар и перепродали его с целью наживы, то это спекуляция, а все остальное - нет.

Задаю вам вопрос. А не будет ли у нас в стране, то есть в вашей республике, больше таких людей, которые будут покупать товара особенно сельскохозяйственный, нежели его производить? Вот крестьянин вырастил овощи, а кто-то приехал, купил все это и повез продавать. Так что мы уже сейчас видим, что заинтересованных распределять больше, чем тех, кто хочет выращивать и наращивать производство продукции сельского хозяйства. Ведь знаем мы такие случаи: один крестьянин вырастил, нашелся второй, некий предприниматель, купил, продал третьему, тот - четвертому, а пятый уже выставил потребителю цену в десять раз большую, чем та, за какую продал крестьянин.

КОНДРАТЬЕВ Я.Ю. Статья 154 предусматривает, что товаров, на которые установлены государственные цены, и перепродажа их с целью наживы караются законом.

Мы с вот эти неправомерные действия будем считать нарушением закона. Если идет скупка и перепродажа товаров кооперативом, то здесь нет неправомерных действий. Мы сейчас идем к рынку, і такая деятельность не будет считаться незаконной. Если человек занимается перепродажей товаров, он в установленном порядке зарегистрировать деятельность и платите налог государству. Если он этого не сделает, значит, будет сначала административная ответственность, а потом, за повторное нарушение, он будет привлекаться к уголовной ответственности.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, запитання були і відповіді теж. Третій мікрофон.

ОСАДЧУК П.І., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань культури і духовного відродження /Глумацький виборчий округ, Івано-Франківська область/. Шановний Ярославе Юрійовичу! Ви знаєте, що ми прийняли Закон про захист драв споживачів, Закон про підприємництво, буде розширюватися процес приватизації торгових підприємств. І от у цій ситуації ми розглядаємо справді дуже потрібний проект Закону про посилення відповідальності за спекуляцію, Скажіть, будь ласка, цей закон пришвидшить наш рух до ринку чи загальмує? Це перше запитання.

Друге запитання. Якби не продавали з баз, то не було б що і перепродавати, не було б чим спекулювати. Скажіть, будь ласка, чому в статті 154 "Спекуляція" передбачені більш жорсткі міри покарання для тих, хто скуповує товари, ніж для тих, хто, власне, стимулює спекуляцію, хто продає з державних баз. Про це йдеться у статті 155. Очевидно, треба було передбачити більш жорстку відповідальність працівників торгівлі, бо вони є тим джерелом, з якого живиться спекуляція. Але головне запитання все-таки перше: чи пришвидшить цей закон наш перехід до ринку?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Дякую за запитання. Вони дуже цікаві. Перше. Я вже давав відповідь. Цей законопроект розрахований на перехідний період. Поки що у нас є державна торгівля, і ми не можемо не захистити державну торгівлю від порушень. Ми повинні це зробити. Чому? Тому , що зараз склалася така ситуація в республіці, коли правоохоронні органи не мають закону, який би можна було застосовувати. Я цілком з вами погоджуюся в тому, що нам потрібно в постанові - це ми відпрацюємо, коли будемо вже приймати постанову, - окреслити ті товари, на які. як кажуть, слід накласти вето, товари, які не повинні перекачуватися до кооперативів, спільних підприємств, товари, які повинні надходити тільки до споживача. Тому от є така диспозиція цієї статті.

Якщо далі розвивати відповідь... Чи вона загальмує? Стаття 154 якраз і дає можливість розвивати підприємницьку діяльність у цей перехідний період. Чому? Тому що диспозиція статті 154 зараз звужена. ми з вами повинні заборонити ту незаконну торговельну діяльність., яка не буде контролюватися. Тому і вводиться стаття. Хочеш торгувати, будь ласка. Але зареєструй свою діяльність, плати податок і торгуй тими товарами, якими можеш. Будь ласка, у кооперативів, колгоспів...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон.

ШВЕЦЬ М.І., голова колгоспу імені 118 загиблих комунарів Шахтарського району /Макіївський-Советський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Ярослав Юрьевич! Статья 154, в которой говорится о спекуляции, в основном направлена на борьбу со спекуляцией в торгующих организациях, на предприятиях. Но у нас воруют продукцию на колхозных полях, мясокомбинатах, молокозаводах, ж потом этот товар перепродается.

Это спекуляция или нет? Если это спекуляция, то давайте прекратим это, потому что вследствие воровства теряется много сельскохозяйственной продукции. Если кто-то ворует подсолнечник, значит, он берет 10 процентов, а 30 портит и мы тогда недополучаем полностью урожай. Можем мы вместе с вами доработать законопроект и ввести это или нет?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Я отвечаю. Действующим Уголовным кодексом Вреду смотрена ответственность за хищения и ответственность за крахи. Надо только, чтобы более четко правоохранительные органы поставили заслоны на путях к хищениям соцсобственности, и не только соцсобственности - сейчас будет равная защита всех форм собственности. Ответственность за хищения не является предметом этого законопроекта.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, есть ответственность за хищения.

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. За хищения и кражи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Второй микрофон, пожалуйста.

ШИШКІН В.І. Ярослав Юрьевич, по статье 154, по определению спекуляции вопрос и одновременно версия. Вы здесь указали: "спекуляция, то есть скупка товаров..." Дальше вы говорите, у кого: у предприятий торговли и у других предприятий.

Я предлагаю версию. Завтра, скажем, вы меня задержите. Я говорю, что не покупал ни у предприятия, ни у организации, ни у учреждения, а купил вот у сидящего здесь, рядом со мной. Здесь действует презумпция невиновности: не я должен доказывать, что я купил эту вещь у гражданина, а вы мне должны доказать, что я ее не купил у гражданина, а скупил у кого-то. Кого мы тогда сможем привлечь к ответственности?

КОНДРАТЬЕВ Я.Ю. Ваш вопрос относится к технологии, к деятельности органов внутренних дел. Они обязаны документально подтвердить эту скупку, перепродажей только в том случае, когда будет состав преступления, возбуждается уголовное дело. Вы это прекрасно знаете. А если не будет доказан состав преступления, уголовное дело не возбуждается, Виктор Иванович .

ГОЛОВУЮЧИЙ. Выступите в дискуссии, Виктор Иванович. Будь ласка, третій мікрофон.

НОВИЦЬКИЙ Є.А., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Рожнятівський виборчий округ. Івано-Франківська область/. Ярославе Юрійовичу! Скажіть, будь ласка, яку потрібно ввести статтю до даного законопроекту, щоб у нас на Україні не було фактів, про які останнім часом пишуть газети? Коротенька хроніка. "Вечірній Київ" з обуренням повідомляє про те, що 8 України, за її межі, особливо в південні республіки, тоннами вивозяться вершкове масло, а там продається по 70, по 90 карбованців за кілограм.

Газета "Радянська Україна" з не меншим обуренням пише про те, що тільки за одну добу на митному пункті кордону з Польшею у туристів вилучено 480 телевізорів, 1800 упаковок облицювальної плитки, 1200 літрів горілки і так далі. Ще одна газета повідомляє про те, що з Закарпаття вивозиться в Угорщину ліс, якого нам не вистачає, продається за дешевими цінами, часто за бартерними зв'язками за телеапаратуру, радіоапаратуру. А угорці продають цей же ліс у 3-4 рази дорожче, за долари вже в інші країни. То чи нам потрібна якась додаткова стаття у цьому законопроекті, чи, можливо, хтось повинен виконувати свої службові обов'язки - і правоохоронні органи, і працівники торгівлі, - щоб такого розбою у нас не було?

КОНДРАТЬЄВ Я.Ю. Якраз перед цим я говорив, що зараз склалася така ситуація у республіці, коли правоохоронні органи практично не мають статті Кримінального кодексу, яку можна було б застосовувати я відповідаю одразу на першу частину запитання: спекуляція, тобто скуповування товарів, на які встановлено державні роздрібні ціни. Встановлена скупка масла, документально зареєстрована. Отже, є вже склад злочину, вже буде порушуватися кримінальна справа і буде проводитися розслідування. А зараз поки що немає статті в такому вигляді, як вона пропонується. Так само, якщо наш турист скуповує і вивозить товари, і його затримано, і буде доказано, що він скуповував з метою перепродажу, з метою наживи, він буде притягатися до кримінальної відповідальності.

Ми повинні якраз зараз надати можливість правоохоронним органам запрацювати. Дамо цю статтю, буде вона "працювати", а ми вже з вами, як кажуть, будемо питати їх за її застосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час вичерпано. Дуже дякую. Сідайте на місце. Записалися на виступи вісім народних депутатів. Слово надається народному депутату Каменчуку, Ровенська область. Підготуватися депутату Бондарчуку, Волинська область.

Є Каменчук? Будь ласка.

КАМЕНЧУК С.О., перший секретар Володимирецького райкому Компартії України /Володимирецький виборчий округ, Ровенська область/. Шановні народні депутати, шановний головуючий! Ніхто не буде заперечувати того, що маємо тенденцію до росту спекуляції, зловживань у сфері торгівлі. Все де вимагав прийняття Закону про посилення відповідальності за спекуляцію, незаконну торговельну діяльність і за зловживання. Виникав необхідність внесення змін до законодавства про кримінальну, адміністративну відповідальність у зв'язку з переходом до ринкових відносин.

Хотів би внести деякі доповнення до статей проекту закону, який подано нам Радою Міністрів УРСР. Доповнення до статті 154. Частини 1, 2, 3 цієї статті викладені в редакції згідно з аналогічний Законом СРСР від 31 жовтня минулого року, частина 4 цієї статті дещо доповнена. У цій же частині в абзаці про покарання за скоєний злочин передбачена міра покарання у вигляді штрафних санкцій. Тобто є мінімум і є максимум штрафу, чого не скажеш щодо 1, 2, 3 частин статті 154.

У той же час усі частини більш суворі до злочинців і повинні чітко відповідати букві закону. У судовій практиці найбільше виявляється злочинів щодо спекуляції, де міра покарання - штраф. Правоохоронні органи округу просили мене внести пропозиції, щоб доповнити в другому абзаці цієї статті після слів "у розмірі" - "від тисячі до п'яти тисяч карбованців".

Аналогічно в третьому абзаці цієї статті доповнити після слів"...або штрафом у розмірі" - "від п'яти тисяч до п'ятнадцяти тисяч". Таким чином буде здійснюватися рівномірність трактування Закону щодо всієї статті.

Аналогічні доповнення до статті 1553: в другій її частині після слів"...або штрафом у розмірі" - "від ста до однієї тисячі карбованців".

В абзаці четвертому цієї статті після слів "або штрафом у розмірі" - від однієї тисячі до п'яти тисяч карбованців".

Я підтримую пропозицію народного депутата Коробка, що сліп визначити чітко, що таке продаж і що таке відпуск товарів зі складів, баз тощо.

Щодо статті 1555 . Ця стаття нагадує статтю про спекуляцію. Якщо є перекупник товарів, він підвищує, підтримує високі ціни, значить він утримує ринкову, спекулятивну ціну, реалізує товар, а виручені гроші привласнює. Дана стаття нечітко вказує поняття "високих цін на товари народного споживання при ринковій економіці". З тим, що злочинці шляхом насильства або погрози його застосування підтримують на ринках високі ціни, всі згодні.

Тому цю статтю треба доопрацювати і викласти в іншій редакції, де слід дати трактування даної статті тільки в тому напрямі, що караються злочинці при скоєнні злочину за насильство, погрози стосовно підтримання високих цін на товари народного споживання .

І відносно статті 1554. Треба чітко визначити, на яких об'єктах буде порушення торговельної діяльності, тобто на об'єктах на правах власності /магазинах/. об'єктах кооператорів, чи на объектах держторгівлі. А подана стаття, це - незаконна торговельна діяльність і стосується об'єктів кооперативної торгівлі, а не стосується державної торгівлі. Щодо статті 1604 . Стаття не дає чіткого поняття про те, з яких готових промислових товарів можна виробляти нові вироби. Ми знаємо, що тільки з окремих промислових товарів можна зробити змінений товар. Тому треба доповнити статтю і визначити, якими готовими товарами: одягом, взуттям, сувенірними виробами і так далі /мається на увазі виготовлення з метою збуту/. Коли ми цього не зробимо, тоді ми свідомо стримуватимемо роботу кооперативів. Вважаю, що із прийняттям змін і доповнень Закон сприятиме ліквідації негативних явищ у торгівлі і сфері споживання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається народному депутату Бондарчуку. Підготуватися Бойку, Чернівецька область.

БОНДАРЧУК А.І., власний кореспондент газети "Голос України" по Волинській області /Горохівський виборчий округ, Волинська область/. Шановні народні депутати! Сьогоднішнє питання, яке ми розглядаємо. я назвав би не із серії першочергових. Я назвав би його швидше парадоксальним. Чому? У всьому світі те, що ми називаємо спекуляцією, називають бізнесом. І в період переходу до ринкової економіки бізнес набував розвитку. А в преамбулі до законопроекту сказано, що необхідність прийняття закону якраз диктується процесами переходу до ринкової економіки.

У Польщі, як ми знаємо, зараз відкрили майже всі кордони. У нас же все йде у бік затискування. Тут економічні закони ніяк не стикуються з юридичними.

Прочитав я статті законопроекту, і якось не по собі стало. Коли суворо дотримуватися їх, то або конфіскувати майно треба, або штрафувати третину наших громадян.

І за цим законопроектом, мабуть, треба, образно кажучи, за грати саджати наш союзний Уряд. Ось у цьому законопроекті є такі рядки: "Штучне підвищення і підтримання високих цін на товари народного споживання перекупниками або іншими особами шляхом зговору, насильства або погрози його застосування - караються позбавленням волі на строк до двох років з конфіскацією майна чи без такої, або штрафом у розмірі до п'яти тисяч карбованців".

Тут є елемент якоїсь домовленості і зговір. Держава. відверто кажучи, обдерла народ на 10 мільярдів карбованців. а тут за грати можна сісти за 500 карбованців, бо оказано, що великим розміром продажу і приховування товару вважається продаж та приховування товарів і продуктів харчування на суму 500

карбованців і вище. Що це значить у наш час? Це значить - одна пара взуття.

Я, звичайно, не захищаю тих, хто приховує, перепродує. Особливо треба боротися Із організованою злочинністю, оптовим продажем товарів із баз, складів, але продають ніхто в тюрму не сідає. А як розцінити те, що кожен день по телебаченню, по радіо ми чуємо, що міліція затримала приховані товари не в штуках, а вагонами й ешелонами? Підключено до цієї справи і КДБ. А чи когось покарали? Такої інформації не чути.

Наша економіка нагадує "королівство кривих дзеркал", де все перевернуто з ніг на голову. І між іншим, спекуляція в тому вигляді, в якому ми її розглядаємо, є вираженням спекуляції найгіршого типу, політичної та ідеологічної. Спекулювали на гаслах, на обіцянках, на довір'ї народу, зруйнували цим економіку і людські душі, а тепер боремося з перепродажем товарів, самогоноварінням. Це схоже на лікаря, який у безнадійно хворого збиває температуру.

Спекуляція - це сигнал того, що наша економіка, торгівля смертельно хворі. Ми, тобто покупці, з торгівлею помінялися місцями, тому що в усік країнах продавець пропонує покупцеві товар, дякує за покупку. А ми просимо продати, кланяємося йому. І скільки через це відбувається людських трагедій! Це невипадково. Система, яка ще цупко тримає нас у лещатах, зацікавлена в тому, щоб у нас був дефіцит. Буде дефіцит - житиме система. Бо всім відомо, що не це є найефективнішим методом боротьби, а достаток товарів.

Не може не дивувати і стаття 160(4): виготовлення із готових промислових товарів нових виробів.

Це що ж, судитимуть, коли людина купить якийсь неліквід, зробить з нього потрібну річ і стане продавати? За це її ще й карати?

Цей законопроект стосується, як кажуть, дрібненьких спекулянтів, а справжні ділки, які організовують усе це, під нього не підпадають. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бойко Іван Васильович, Чернівецька область. Після нього виступатиме депутат Гайсінський, Харківська область.

БОЙКО І.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР в питань діяльності Рад народних депутатів розвитку місцевого самоврядування /Першотравневий виборчий округ, Чернівецька область /. Шановні товариші! Звичайно, важко заперечити той факт, що з кожним роком /особливо в останній період/ зростає спекуляція. Вона стала великою соціальною проблемою.

Минулого року, 7 березня, був прийнятий Указ Президії Верховної Ради УРСР про посилення відповідальності за порушення правил торгівлі і спекуляцію. Читаючи його, я радів, що нарешті з'явилася можливість покласти край цьому злу. Але минув рік, і ми пересвідчилися, що указ не дів. Чому?

Перша причина - бездіяльність правоохоронних органів у виконанні цього указу. Сьогодні депутат Руденко вже задавав запитання щодо продажу сигарет у під'їздах, переходах, на площі Жовтневої революції. Як відомо, законодавчим актом про адміністративні правопорушення передбачено, що продаж товарів, які громадяни не виробляють, за цінами, вищими від діючих державних роздрібних, карається штрафом від 100 до 200 карбованців з конфіскацією предметів торгівлі, а повторно - від 200 до 500 карбованців. На жаль, прикладів такого покарання дуже мало. Є інші приклади.

Мені особисто розповідали виборці, що бачили, як міліціонер у формі питав, скільки вартують ті сигарети, що продаються за спекулятивними цінами.

Іще один момент. Звичайно, нині полиці магазинів практично порожні. В той же час, наприклад, у нашому місті Чернівцях торік продали товарів на 80 мільйонів карбованців більше, ніж позаторік. Це в середньому по 300 карбованців на кожного жителя від малого до великого.

А де ж ці товари? Вони або вивезені за кордон, або на ринках є у спекулянтів.

Я не хочу образити авторський колектив у складі десяти чоловік, які працювали над цим законопроектом, але, на мою думку, його треба назвати законом не про посилення, а про послаблення відповідальності за спекуляцію, незаконну торговельну діяльність і за зловживання в торгівлі. Спробую аргументувати такий висновок.

На перехідний період, звичайно, треба залишити формулювання спекуляції, яка є нині. Бо раніше було записано, що спекуляція - це скуповування і перепродаж товарів чи інших цінностей з метою наживи. Сьогодні нам пропонується варіант, щоб це обов'язково було скуповування лише з підприємств торгівлі. А якщо ми не доведемо, що з підприємств? Шишкін Віктор Іванович наводив приклад, коли посилаються, що купили в сусіда. Це вже, виходить, не є спекуляція, бо не стосується тих товарів, на які встановлені державні роздрібні ціни? Давайте поглянемо на цей документ у зв'язку з реформою цін. Нині є типи холодильників, телевізорів четвертого покоління, на які нема державних роздрібних цін, а встановлено вільні ціни. То що, перепродажа цих товарів уже не буде спекуляцією?

Я вважаю, що на перехідний період треба залишити 154-у статтю Кримінального кодексу /перше речення/ в старому формулюванні. Стосується це і статті і57 Кодексу про адміністративні порушення. Ще один момент. Хто проглядав старі ці статті, які були, то в і54 статті був, наприклад, встановлений штраф від 1 до 3 тисяч карбованців. Добре, що сьогодні пропонується не 3, а 5 тисяч карбованців. Але погано, що зняли мінімальний штраф. Виходить, що 10 карбованців - це теж штраф до 5 тисяч? Вважаю, що в усіх статтях треба чітко вказати мінімальний розмір штрафу - "від" і "до".

На мій погляд , до статті 160 /пункту 4/ Кодексу про адміністративні правопорушення треба додати, що вчинені повторно протягом року дії, передбачені першою частиною цієї статті, караються накладанням штрафу в розмірі від 1 до 5 тисяч карбованців. Вважаю, що тільки за такої умови можна приймати цей законопроект.

За останніх сім років до Кодексу про адміністративні правопорушення було внесено двадцять три зміни. Є прохання все-таки з цими змінами його надрукувати, щоб легше було ним користуватися практичним працівникам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається Юрію Олександровичу Гайсінському. Підготуватися депутату Яхеєвій.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А коли будемо розглядати "Різне"?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Буде "Різне". У нас залишається чотири виступи. Ви гадаєте, що якщо на "Різному" не буде людей, то це буде краще? Ні, зараз ми обговорюємо законопроект. Юрію Олександровичу, виступайте, будь ласка.

ГАЙСІНСЬКИЙ Ю.О., прокурор Московського району М.Харкова /Московський виборчий округ, Харківська область/. Уважаемые депутаты! Уважаемый председательствующий! Я думал, что Правительство будет подвергнуто критике за этот законопроект только с точки зрения его архаичности и неэффективности. Однако уважаемый депутат Бойко критиковал его и с другой стороны, считая, что надо возвратиться к старым формулировкам такого деяния, как спекуляция.

Я двадцать лет исполнял эти законы. Поэтому хочу лишь напомнить вам историю данного вопроса. Когда после Октябрьской революции спекуляцию впервые признали преступлением и начали мешочников, названных спекулянтами, расстреливать, начались гражданская война и голод. Кончилось это срочным введением нэпа. В 1930 году в закон вновь была введена эта норма, начался голод. Но тем не менее два поколения нашего народа мы сумели приучить к мысли, что с помощью карательных мер можно решить экономические проблемы.

В связи с этим я хотел бы еще раз обратить ваше внимание на соотношение состава преступления в спекуляции с Законом о предпринимательстве, законопроектом об ограничении монополистической деятельности. Вообще-то из такой экономической проблемы, как рост цен и дефицит товаров, есть два выхода. Один

-карать и запрещать, по которому мы шли все это время. Второй - легализовать, то есть обложить налогом, а уже за уклонение от уплаты налогов - карать.

Я предлагаю вам проследить за мыслью авторов проекта. Мы по инерции продолжаем считать деньги в чужом кармане. Если купил и, перепродав, получил с этого доход, который называют нажитой, то максимальная мера наказания за это - до 10 лет лишения свободы /в зависимости от размеров прибыли и других обстоятельств/. А за искусственное повышение цен путем сговора, насилия, угроз /то есть, то же самое вымогательство, рэкет, как сейчас модно говорить/предусмотрено всего до 5 лет. За то, что ущемляются права потребителя за счет искусственного монопольного повышения цен, наказание в два раза меньше, чем за то, что человек зарабатывает путем предпринимательства.

Я думаю, такая линия авторов законопроекта характеризуется инерцией. Мы привыкли карать и продолжаем это делать. Считаю, что в этом смысле решение должно быть полярным. Именно за искусственное, по сговору или путем насилия, повышение цен и поддержание монопольно высоких цен необходимо устанавливается наказание до 10 лет лишения свободы.

Учитывая, что у нас пока есть фиксированные цены как временная мера, такой закон необходим. А за перепродажу товаров, на которые сняты фиксированные цены, о спекуляции, наказании, конечно, не может быть и речи.

И последнее. Я хотел бы обратить внимание на соотношение этого законопроекта и указа Президиума Верховного Совета Украины от 7 марта. Некоторые нормы этого указа переделаны в законопроекте, а некоторые вообще не тронуты. И в частности, я хотел бы обратить внимание на статью 160-2.

Кодекса Украинской ССР об административных правонарушениях. Там упрощается порядок привлечения к административной ответственности, то есть говорится, что продажа товаров, которые выделяются из государственных рыночных фондов или приобретаются предприятия ми торговли /общественного питания/, которые принадлежат гражданам на правах собственности, в розничной торговле по ценам, которые превышают установленные розничные цены, влечет за собой наказание, правда, административное, но оно связано с конфискацией имущества. Я считаю, что эту статью необходимо снять. И еще я предлагаю, чтобы этот документ был принят в первом чтении, а старый был полностью упразднен, то есть заменен новым нашим, обсуждаемым законопроектом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Одну хвилиночку, у мене на моніторі

- чотири прізвища: Яхеєва, Шишкін, Шкарбан, Півень. Часу обмаль. Сьогодні, справді, ми обіцяли, що буде залишено час на "Різне". Які є пропозиції? Може, ми закінчимо на цьому обговорення?

Хто наполягав на виступі? Шкарбан наполягає. Якщо він наполягає, дамо йому слово на три хвилини. Ні, Шишкін не наполягав. Закінчимо це питання і перейдемо до "Різного".

ШКАРБАН М.І., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Кобеляцький виборчий округ, Полтавська область/. Шановні депутати! Я закликав би вас голосувати за цей законопроект, якби не два факти, які я хочу навести.

Представники села, виробники хотіли б знати, як називаються такт факти. Скажімо, виробляє село разом із заводами п'ять мільйонів тонн цукру. Цей цукор державі коштує п'ять мільярдів карбованців. Держава продає його за 10 мільярдів карбованців, а п'ять з них не дає ні виробникам, ні селянам, ні робітникам заводів, а забирав собі. Якби виробники одержали ці п'ять мільярдів, а потім заплатили податок, то я назвав би таку державу нормальною. А якщо в нас на хлібі держава забрала п'ять мільярдів карбованців на Україні... На одному хлібі держава забрала п'ять мільярдів, на цукрі ~ п'ять мільярдів, тобто десять мільярдів витягнуто з гаманця споживача. Якщо ми не даємо виробнику, який виробляє, заробити собі кошти, так хіба не можемо спочатку вирішити оці дитячі пустощі, які називаються "продаж цигарок"?

Доти, поки ми не почнемо наводити в економіці порядок, щоб ці гроші /якщо це ринок/ спочатку одержував виробник, потім з виробника держава отримувала податок, доти процвітатиме спекуляція. А до яких же пір таке ми будемо терпіти, такий виконавчий Уряд, який обманює законодавчу владу? Ми опинилися на одній баржі з таким Урядом, яки й, фактично, спекулює. Тому я при такій постановці питання голосував би за цей закон. Ось, зважте, вчаться кооператори, вчаться три місяці і стають мільйонерами. Вони вчаться у нашої виконавчої влади, у держави. Тому я вас закликаю - спочатку давайте приймемо такі закони, які б "осмикнули" нашу державу, наш виконавчий Уряд. Щоб б спочатку вони між Собою розібралися, а потім вже ловили дрібних спекулянтів

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тетяно Михайлівно, ви? Одну хвилиночку, якщо можна. /Шум у залі/.

Будь ласка.

ЯХЕЄВА Т.М., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Деснянський виборчий округ, Чернігівська область/. Шановні колега! У нас питань дуже багато. І питання про боротьбу із спекуляцією є теж важливим нарівні з тими гострими, болючими політичними питаннями, які сьогодні перед нами постають. Як би ми не хотіли вирішувати інші питання, все одно ці питання від нас нікуди не дінуться. Спекуляція набула величезних розмірів. Зараз це неконтрольований процес, і силами лише правоохоронних органів його не зупинити. Т тому прийняття цього закону я вважаю необхідним.

Але концептуально цей законопроект, на мою думку, не є правильним. Він націлений лише на адміністративні заходи, які далі оберігатимуть монополію державної торгівлі, а монополія державної торгівлі далі провокуватиме спекуляцію ще в більших розмірах.

Ми повинні згадати вже прийняті закони про підприємництво і податкову службу. Згідно із Законом про підприємництво кожна людина може займатися будь-яким видом діяльності, крім заборонених або ліцензованих, тобто коли людина не мав відповідної ліцензії. У такому випадку вона може укладати договори з торговельними та виробничими підприємствами, колгоспами, фермерами і так далі. А під спекуляцією треба розуміти продаж товарів або послуг, коли людина не зареєструвала свою діяльність і не платить податків. Тут включається вже й податкова інспекція.

В чинному законодавстві, податковому законодавстві т встановлені граничні рівні рентабельності, які не дозволяють неконтрольовано підвищувати ціни. Це якраз буде стримувати ріст цін, який ми нині спостерігаємо. Формальним приводом для притягнення до відповідальності за спекуляцію, як правильно казав Віктор Іванович Шишкін, повинні бути відсутність державного документа про реєстрацію і ухилення від сплати податків. Зміна, наголосів у законі не гальмувала б нормальній розвиток підприємництва, в тому числі і у сфері торгівлі, а включала б більш могутні сили в боротьбі зі спекуляцією, тобто економічні сили, а не правоохоронні органи, які не спроможні будуть боротися із збіднілим 50-мільйонним населенням.

Тому, на мою думку, проект закону треба доопрацювати з урахуванням вже прийнятих Верховною Радою Української РСР законів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, закінчили обговорення. Оце я дивлюся на зал і боюся, що у нас немає кворуму. Так, справді немає. Тому, Ярославе Юрійовичу, ви не заперечуєте, якщо ми перенесемо голосування на завтра? Є пропозиція перенести це на завтра, а зараз розпочати "Різне". У всіх парламентах світу найголовніша процедура -голосування.

Якщо я, головуючий, бачу, що в залі немає людей для голосування, я не повинен ставити це питання. Не знаю, це я так думаю, це мої міркування. Тому є пропозиція почати "Різне".

Слово надається народному депутату Філенку. Ні, є в мене список, 21 прізвище.

ФІЛЕНКО В.П., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Зміївський виборчий округ. Харківська область/. Шановні депутати! Шановний головуючий! Народна рада доручила мені оголосити заяву такого змісту:

"Заява Народної ради від 24 квітня 1991 року. У зв'язку з відмовою представників більшості прийняти рішення про відміну постанови про арешт народного депутата УРСР Степана Хмари Народна рада заявляє, що вона вичерпала всі можливості вирішення проблеми в стінах парламенту і залишає за собою право звернутися за підтримкою до народу України.

Ми дуже шкодуємо, що парламентська більшість перекреслила всі наші прагнення до консолідації для вирішення всіх складних проблем.

Верховна Рада руйнує правовий простір, у якому може існувати і Верховна Рада, і все наше суспільство. Разом з тим ми заявляємо про дезавуювання наших голосів під зверненням Верховної Ради з приводу оцінки політичної і економічної ситуації в тій частині, де мова йде про консолідацію, т просимо вважати його зверненням не Верховної Ради, а парламентської більшості. Ми не віримо у щирість тих закликів. Нехай усе залишається на її совісті".

Народна рада покидає зал.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку! Ті, що залишаються в залі, одну хвилиночку! Які будуть пропозиції? Продовжуємо розглядати "Різне".

Слово надається депутату Васильєву, Донецька область. Немає? Депутат Волковецький, Івано-Франківська область. Теж немає ? Депутат Руденко, Ровенська область. Будь ласка.

РУДЕНКО В.М. Шановні народні депутати! У складних економічних і соціально-політичних умовах проводиться нинішня посівна.

Селяни залишилися наодинці з багатьма проблемами. Особливо негативну реакцію трудівників викликало рішення про реформу роздрібних цін, яка перетворилася в тотальне їх підвищення, а передбачені компенсації далекі від реального покриття витрат, пов'язаних з ціновою реформою. Профспілки Гощанського району Ровенської області вимагають вирішити питання про відшкодування за рахунок держави кошті в, як і витрачаються на виплату компенсації трудівникам району, а також виплат сім'ям з неповнолітніми дітьми у зв'язку з підвищенням роздрібних цін на товари і послуги. Відмінити 5-процентний податок з продажу товарів і надання послуг.

Відмінити рішення про зняття одного процента заробітної плати трудівників, яке прийнято без їх згоди, причому, невідомо, для яких цілей ці кошти будуть використані. Нарахування 40- процентної компенсації на суми вкладів понад 10 тисяч карбованців, які знаходяться на рахунках в Ощадбанках, проводити після пред'явлення декларації про грошові доходи.

Друге. Шановний Володимире Борисовичу! У 1987 році Рада Міністрів Української РСР прийняла незаконне рішення N 445 С від 10 червня про передачу 387 гектарів із колгоспу "Червоний партизан" Ровенського району Криничківській сільській Раді Гощанського району Ровенської області військовому полігону. Це рішення було визнано незаконним перш за все тому, що був зроблений фіктивний протокол, і після того ці землі були вилучені з колгоспу, а полігон віддав землі Ровенському району відповідно для будівництва дач міста Ровно. У минулому році я з даним питанням звернувся до Голови Верховної Ради Леоніда Макаровича Кравчука. Було дано доручення Раді Міністрів Української РСР розібратися в цьому. Внаслідок цієї перевірки, ви розумієте, було заявлено протест, що все було зроблено вірно. Місяць тому я знову подав новий запит про повернення 387 гектарів колгоспу "Червоний партизан", але справа зволікається досі.

І останнє питання. У червні - липні 1651 року поблизу сіл Пляшева і Острів нинішнього Червоноармійського району Ровенської області і містечка Берестечка Волинської області відбулася одна із визначних подій визвольної війни українського народу 1648 - 1654 років - відома у світовій історії битва під Берестечком.

У цьому році ми будемо відзначати 340-річчя. Ровенська обласна Рада народних депутатів, Ровенський обком Компартії України просять розглянути питання про створення на місці Берестецької битви республіканського історико-культурного заповідника і проведення в червні кожного наступного року всеукраїнського Дня пам'яті запорізьких козаків і українських селян, які загинули у битві. Я прошу дане звернення прийняти як мій запит. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається депутату Мартинчуку, Київська область. Підготуватися депутату Маякіну, Донецька область. Прошу пробачення за те, що я не оголосив раніше.

МАРТИНЧУК В.Й., голова колгоспу імені П.М.Буйка Фастівського району /Фастівський виборчий округ, Київська область /. Шановні народні депутати! 16 квітня, на початку нашого пленарного засідання, я висловив стурбованість виборців мого Фастівського 214-го виборчого округу, викликану обстановкою, яка склалася внаслідок прийняття згідно з Указом Президента на пропозицію Кабінету Міністрів програми підвищення цін на товари, якими ми користуємося на місцях. Я не звинувачую Леоніда Макаровича Кравчука в тому, що до цього часу не одержано відповіді. Але продовжують надходити на адресу Верховної Ради і на моє ім'я як народного депутата від цього виборчого округу питання, які турбують і виборців, і трудові колективи заводів електротермічного обладнання, "Червоного жовтня", автопідприємства. і у мене б ще додаткові запитання, які висловили в цих документах ради трудових колективів підприємств міста Фастова.

Перш за все турбує виборців те, що безмежно без усяких підстав зросла вартість проїзних квитків від станції Фастів до Києва. Зросло не на десять карбованців, не на десять процентів, як це обіцялося, а в десятки разів. Наприклад, проїзний квиток на місяць від станції Фастів до Києва коштував 4 карбованці 20 копійок, сьогодні він коштує 42 карбованці. Я думаю, що ви вловлюєте це підвищення. Виборці дуже схвильовані і просять вирішити це питання, більш-менш його стабілізувати, тому що заробітна плата людей, які користуються приміським електротранспортом, складає 150-200 карбованців.

Я думаю, що доцільно, коли б ці питання, які висловлюють сьогодні наші народні депутати, були враховані в тій програмі, з якою перед нами виступатиме Вітольд Павлович Фокін завтра або трохи пізніше.

Що люди вимагають? Провести індексацію доходів відповідно до рівня підвищення роздрібних цін і підвищити заробітну плату в

2-2, 5 рази. Відмінити 5-процентний податок на товари першої необхідності і товари дитячого асортименту. Компенсувати витрати на харчування в дитячих, заводських їдальнях за рахунок оподаткування прибутків, підвищити добові командировочні, компенсувати витрати на проїзні білети і так далі.

Звільнити підприємства від відрахувань з позабюджетних коштів на стабілізацію економіки, прискорити прийняття Закону про приватизацію, звільнити підприємства, виробництво яких не забезпечено матеріальними ресурсами, від сплати штрафів за невиконані роботи за договорами, недопоставку продукції. Звільнити підприємства, які будуються або реконструюються, від податку з прибутку, у тому числі з коштів, які направляються на будівництво житла, з позичок на індивідуальне будівництво. Розмір компенсації пропонують збільшити до 145 карбованців.

Це ті вимоги, що я повинен передати у Верховну Раду для того, щоб їх урахували при наступному розгляді тієї програми, яку буде викладати наш Уряд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Виступає депутат Маякін, Донецька область. Підготуватися депутату Бондарчуку. Немає. Депутат Желіба? Теж немає. Є Желіба? На вашому місці я не побачив вас.

МАЯКІН В.А., директор Костянтинівського металургійного заводу імені М.В.Фрунзе /Костянтинівський виборчий округ, Донецька область/. Товарищи ! Трудно выступать, если записался три дня назад, а выступать приходиться сегодня, и то в "Різному". Я хочу поднять очень серьезные вопросы, касающиеся промышленности. Но с чего мне начать свое выступление? Я думаю, что в зале остались люди, заинтересованные в том, о чем я буду говорить.

Даже вот это событие, которое сейчас произошло, оно свидетельствует о поляризации и политизации в этом зале. Те все разговоры о нашей "злагоді", как видите, остаются только разговорами.

И, на мой взгляд, это мешает работе Верховного Совета в решении главных вопросов, экономических и социальных. Это то, вокруг чего мы толчемся, извините меня за такое выражение, практически уже год и не решаем главные вопросы, которые на сегодня есть политические вопросы. И поэтому, я думаю, что и те, кто ушел из зала, и те, кто остался в зале, все-таки должны сойтись на тех позициях, что есть главное и есть второстепенное. Политике в этом зале, я думаю, не место. Она должна быть за стенами этого зала. Здесь нужно решать те вопросы, которые назрели и сегодня нужны народу.

И поэтому, уважаемый председательствующий, политическую борьбу нужно прекратить в этом зале, тогда мы сможем чего-то достигнуть.

А теперь по существу. Несколько дней назад мы слушали выступление здесь товарища Гладуша Виктора Дмитриевича, заместителя Председателя Совета Министров. Лично я из этого выступления не понял, когда и в какие сроки наступит какая-то стабилизация промышленности. В конце концов кто-то должен выступить гарантом стабилизации работы промышленности.

Товарищ Гладуш здесь в общих чертах картину нарисовал, но воз, как говорят, и ныне там. Промышленность не работает. Чтобы не быть голословным, я скажу, что металлургия сегодня уже переступила ту черту, за которой идти дальше некуда. Конкретно говорю. На Константиновском металлургическом заводе обе доменные печи не работают в технологическом режиме. Это уже сегодня сказывается и еще скажется на работе агрегатов. На Украине единственный калибровочный цех, который дает полмиллиона калиброванного металла. Мы вынуждены отправлять людей в отпуск потому что цех не обеспечен материалом. Это очень серьезные вопросы.

Завтра начнут бастовать люди, которые сегодня ходят на работу и хотят работать. Я вам должен сказать, что очень трудно объясняться с рабочими, когда они пришли работать, а в печах нет кокса. Что им после этого говорить? Это один вопрос.

И второй вопрос - экономика кашей республики. Если мы серьезно говорим о том, что мы хотим видеть богатую, суверенную Украину, то что же мы делаем сегодня? Доменные печи Константиновского металлургического завода - это литейный чугун, сельхозмашиностроение. Селяне сегодня выехали в поле сеять, через

2-3 недели они почувствуют отсутствие запасных частей.

Марганец, который выпускает вторая доменная печь, необходим для раскисления стали на комбинате имени Ильича, "Азовсталь" в Макеевке и так далее.

Вот к чему приводят эти вещи, которые есть. Я смотрю, что Правительство заняло, на мой взгляд, выжидательную позицию. Переговоры ведем, что-то делаем, но в принципе это позиция выжидания. Сколько же можно вести эти переговоры?

Я считаю, что Правительство обязано было искать другие пути решения этого вопроса. На первом плане вопросы материальнотехнического снабжения производства, а параллельно вести переговоры и заниматься этим вопросом. Но нельзя же бросать на произвол судьбы промышленность, металлургию, коксохимию! Кто-то же в конце концов должен думать над этим вопросом.

И второе, что я хочу сказать в этом плане. Сегодня говорить об этом как-то сложно. Мы должны были вопрос стабилизации работы промышленности внести первым, отставить все в сторону и определиться, кто выступит гарантом обеспечения работы предприятий, а потом выдвигать эти огромные программы, которые нам хватит обсуждать еще на год.

Поэтому сегодня нужно рассмотреть текущий момент и обеспечить стабилизацию промышленности и сельского хозяйства, а все остальное -вопросы второстепенные. Вот мы три дня прозаседали, а с чем ехать на предприятие завтра? Что говорить доменщикам, прокатчикам, волочильщикам и всем остальным? С чего платить заработную плату?

Мы, уважаемые товарищи депутаты, здесь принимаем законы, а под каждый закон нужны деньги. Откуда будут финансы, если мы не будем работать? Прежде всего нужно заработать, а потом говорить, куда и сколько денег мы потратим.

Поэтому завтра мы должны четко поставить вопрос Премьерминистру Фокину о программе сегодняшнего дня, текущего момента и последующих программах. Спасибо за внимание. /Оплески/.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Владамир Иванович Желиба. Пожалуйста.

ЖЕЛІБА В.Л., голова Кіровоградської обласної Ради народних депутатів, голова виконкому /Нов о архангельський виборчий округ, Кіровоградська область/. Шановний Володимире Борисовичу, шановні товариші депутати! Складною і загрозливою стає ситуація в області із забезпеченням паливно-мастильними матеріалами. Аналіз лімітів на бензин, який ми одержали на нинішній рік, показує, що централізовано в межах норми і на рівні минулого року забезпечуються відомства і підприємства союзного, лише союзного, підпорядкування. Для місцевого ж господарства і соціальної сфери виділено лише 48,7 процента. Особливо в загрозливому становищі опинилися охорона здоров'я, культура, міліцій, місцевий транспорт. Позавчора у ряді районів зупинився автотранспорт загального користування.

В моєму окрузі, в Новоархангельському районі, не вийшли в рейс автобуси, хоч вчора розглянули проект Закону про дороги. У багатьох господарствах залишилося на 3-4 дні дизельного палива, а весна не чекав. І це в період входження в ринкові відносини, підвищення цін. Все це негативно відбивається на соціальноекономічному розвитку області і негативно також впливає на стан політичної атмосфери. Щоб жити, ми повинні працювати, а працювати не можемо, бо паралізовані відсутністю пального.

Ми змушені залазити в ринкові фонди. Сьогодні говоримо про наділи городів і садових ділянок для нашого населення. Транспорт особистого користування служить для того, щоб їхати на ці городи. Ми ж з ринкових фондів забираємо бензин і пускаємо його на перевезення пасажирів транспорту загального користування.

Тому прошу Уряд республіки вжити заходів до виправлення становища, яке склалося. Ці заходи повинні бути екстреними і вичерпними. Я попереднього виступаючого підтримаю в поставлених ним питаннях, щоб завтра ці заходи ми вже побачили і як вони вирішуються. Прошу вважати, Володимире Борисовичу, що це мій депутатський запит.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Володимире Івановичу. Слово надається депутату Бичкову, Херсонська область.

БИЧКОВ В.В., перший заступник голови виконкому Херсонської обласної Ради народних депутатів /Новотроїцький виборчий округ, Херсонська область/. Уважаемые товарная депутаты! Два-три дня ми старались консолидироваться, но жизнь, подтверждает реальность.

Кто сегодня верит своим избирателям, кому сегодня верят избиратели - те депутата сегодня в зале.

Владимир Борисович, несколько раз этот вопрос подымался и нам пора решить, кто не работает здесь, покидая зал, тот не должен получать зарплату. Это - первое предложение.

Теперь второй вопрос, который я хочу сегодня поднять. Я бы просил вас, товарищи депутаты, обратить на мое выступление внимание и задуматься над ним. Я бы просил нашу Комиссию по вопросам законодательства и Комиссию по вопросам деятельности Советов вникнуть в сказанное, чтобы потом внести определенные изменения в законы, которые мы уже приняли. Я имею в виду Закон о местных Советах народных депутатов Украинской ССР и местном самоуправлении и Закон о бюджетной системе Украинской ССР.

На основании этих законов сегодня самыми незащищенными оказались областные и районные бюджеты. В названных действующих законах формирование бюджетов /особенно в их доходной части/ сегодня сведено практически к нулю.

У нас в каждой области была единая система бюджетная, и она работала. Сегодня такой системы нет, хотя в статье 12 Закона о бюджетной системе Украинской ССР "Доходы местных бюджетов" мы записали; "3. В местные бюджеты из вышестоящих бюджетов могут передаваться средства в виде субвенций, субсидий, дотаций". Но сегодня делать так возможности нет.

Выступая сегодня на заседании группы большинства, я говорил, что ныне в 18 сельских районах практически нет бюджета. Здесь Маякин выступал и с болью говорил о промышленности, подтверждал эти слова и депутат из Кировограда.

Товарищи! Сегодня нечем платить заработную плату учителям, врачам и всей интеллигенции сельских районов и областей. Нечем платить зарплату в областных больницах. Если мы ничего не сделаем в этом плане, то нам очень трудно будет объяснять, почему мы не можем выполнять постановления Правительства по повышению зарплаты учителям и медицинским работникам.

Все вы знаете, что основной частью доходного бюджета был налог с оборота и что 70 процентов его оставалось в области. Но промышленность не работает, все разбалансировано. Я могу привести два примера по нашим двум крупным предприятиям - комбинату КПК и Госнефгепродукту. Если раньше они давали 280 миллионов рублей в бюджет, то сегодня берут дотацию в банке, чтобы оплатить стоимость материала. Надо нам серьезно над этими вопросами подумать.

Считаю, что в Законе о местных Советах народных депутатов и местном самоуправлении нужно предусмотреть единственную цепочку местного бюджета. Это первое.

Второе. Чтобы 100 процентов налога с продажи /он сегодня работает и действует/ оставалось в районе, области и чтобы он помогал решать нам те вопросы, о которых я сегодня сказал. Это хоть какой-то будет выход из положения, чтобы было чем платить заработную плату нашей интеллигенции.

Третье. Нужно налоговую службу подчинить Министерству финансов. Потому что левая рука не знает, что делает правая, а правая не знает, что творит левая. Сегодня средства, которые налоговая инспекция изымает в виде всяких наведений порядка, идут не в местные бюджеты. В районах и областях нельзя пользоваться этими средствами.

Нужно, чтобы все 100 процентов скрытых средств, которые извлекает налоговая инспекция, оставались в местных бюджетах, а 50 процентов сверх всего шло во внебюджетные фонды.

Я хочу, чтобы комиссии над этими вопросами поработали и внесли соответствующие изменения. Тогда нам будет что сказать избирателям в районе и в области. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо. Надо только, мне кажется, аккуратнее относиться к обсуждению проектов законов. Закон о местных Советах мы с вами принимали, обсуждали, изучали. Он еще, по сути, не начал работать, а мы уже подвергаем его сомнению.

Слово предоставляется Кившику Петру Андреевичу, Полтавская область.

КЇВШИК П.А., генеральний директор облагропостачу - заступник голови обласної Агропромради по постачанню /Глобинський виборчий округ, Полтавська область/ Шановні народні депутата! Депутати районної Ради, ради колгоспників мого виборчого округу звернулися із зверненням до Верховної Ради. Мені його доручено зачитати.

"Внаслідок розбалансованості економіки, безладдя в країні та в нашій республіці зокрема, в районному агропромисловому комплексі виникають проблеми, які викликають велику тривогу і занепокоєння. Прийняття ряду законів Верховної Ради УРСР ставлять село на грань банкрутства. Через три-чотири місяці, якщо колгоспи і радгоспи продовжуватимуть виплату компенсацій та податків, латання дірок у союзному та республіканському бюджетах, у господарствах закінчаться наявні кошти. Вони стануть повними банкрутами. Такий стан призведе до того, що господарства не зможуть виплачувати не лише компенсацію, а й заробітну плату /це якраз випаде на період збирання врожаю/.

Такий стан призве де до повного згортання програм соціального розвитку сіл, декларованих у Законі Української РСР про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України, до масового жебрацтва, а можливо й голоду серед соціальне незахищених груп сільського населення, до різкого зменшення або повного припинення виробництва продукції харчування для потреб держави, до глибокої кризи, що неминуче переросте в соціальну катастрофу.

У зв'язку з вищевикладеним від імені селян Глобинського району Полтавської області вимагаємо від Верховної Ради Української РСР вжити невідкладних радикальних заходів щодо соціального захисту селян з питань оподаткування, виплати компенсацій, цін на матеріально-технічні засоби, забезпечення будівельними та паливно-енергетичними матеріалами.

У випадку невжиття відповідних заходів до 1 травня 1991 року залишаємо за собою право розпоряджатися виробленою на території району сільськогосподарською продукцією на власний розсуд і вживати інших заходів, спрямованих на соціальний захист жителів району.

Прийнято на спільному засіданні Глобинської районної Ради, ради колгоспів, селянської спілки району за участю народних депутатів СРСР і УРСР. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово надається народному депутату Морозу. Приготуватися депутату Черненку.

МОРОЗ О.О., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань агропромислового комплексу /Таращанський виборчий округ, Київська область/.

Шановні депутати! Оскільки в сесійному залі залишилися в основному представники більшості, то я вважаю за потрібне оголосити довідку і за вашою згодою вважати її офіційним документом парламентської більшості.

І ще два слова в зв'язку з тим, що її не можна було відредагувати, бо ніхто не чекав, що після нашої домовленості щодо консолідації вийде отакий конфлікт. Тому деякі редакційні правки, очевидно, можна буде внести і згодом.

Довідка має таких зміст: "У відповідь на заяву Народної ради вважаємо за необхідне підтвердити, що звинувачення, яке прозвучало в її заяві про те, що ніби - то депутатська більшість заблокувала рішення стосовно арешту депутата Хмари, не має під собою ніяких підстав, оскільки депутатська більшість окремо цього питання не обговорювала і домовленості відносно порядку голосування не мала. Це видно з результатів голосування, де проти рішення було лише 26 голосів.

Не роблячи висновків щодо правомірності такого голосування, підкреслюємо, що представники більшості підтримували пропозицію про звільнення депутата Хмари з-під арешту. Результати голосування визначені наявністю депутатів у залі. Серед багатьох відсутніх були представники і більшості, і опозиції.

Звертаємо увагу на те, що ситуація з голосуванням була лише приводом для політичного протистояння, оскільки за попереднього домовленістю голосування щодо арешту депутата в розрахунок не бралось. Не було б такої причини для конфронтації, опозиція, як це вже було не раз, знайшла б іншу. Депутатська більшість підтверджує свою позицію в оцінці соціальнополітичної ситуації в республіці і в змісті пропозицій щодо її стабілізації. Вважаємо, що виборці зроблять правильні висновки з сьогоднішнього конфлікту у Верховній Раді, зрозуміють, хто хоче консолідації в суспільстві і виведення республіки з кризи".

Я думаю, що офіційні документи від тієї чи іншої групи за нашим регламентом повинні публікуватися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання не будемо задавати. Слово надається депутату Черненку. Будь ласка.

ЧЕРНЕНКО В.Г. Уважаемые депутаты, уважаемый председательствующий! Я хочу обратиться с этой трибуны. И прошу считать это обращение депутатским запросом в адрес Министра финансов.

Начиная с марта, ситуация складывалась та", что вроде бы Министерство финансов, наше Правительство согласно было повысить заработную плату медицинским работникам. Проблема эта чрезвычайно острая. Я скажу следующее. В настоящее время я не представляю, как может выжить медицинский работник, если в среднем заработная плата по этой категории составляет 146 рублей в месяц. Сюда входит и оклад главного врача, и оклад санитарки в 85 рублей.

Неоднократно комиссия Верховного Совета по вопросам здоровья человека совместно с Министерством финансов, Госкомтрудом, Минздравом УССР обсуждал эту проблему, но до сегодняшнего дня к единому мнению, к сожалению, прийти не удалось.

Насколько нам известно, Министерство финансов очень крепко стоит на такой позиции: повышать оклады и ставки в здравоохранении УССР по схеме, рекомендованной союзным Правительством. А эта схема предлагает более низкую зара6отную плату медработникам, чем во всех остальных республиках. Кроме того, у нас на Украине предусматривается повышение заработной плати обслуживающему персоналу.

Сюда входят работники пищеблоков, коммунальная служба, работники прачечных и водители. Я не представляю, как удается сохранить работников этой сферы, если не рассмотреть вопрос о повышении заработной платы. Поэтому я от имени своих коллегдепутатов, медицинских работников, от имени Комиссии Верховного Совета по вопросам здоровья человека обращаюсь к министру финансов, в Совет министров с просьбой немедленно рассмотреть данный вопрос.

У меня несколько минут осталось. Ко мне как к депутату от Горловки обратилось ряд ветеранов, инвалидов и пенсионеров. Когда будет рассматриваться вопрос о приватизации в коммунальном хозяйстве, они просили учесть их пожелание. Всю жизнь они прожили в своих квартирах, всю жизнь они за них платили, квартиры эти не являются в настоящее время новыми, и они просят, чтобы Верховный Совет республики, Кабинет Министров произвели бы приватизацию этих квартир бесплатно.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається депутату Баталову, Ровенська область. Є? Немає. Тоді виступатиме депутат Макеєнко, Київська область.

МАКЕЄНКО В.В. Уважаемые коллеги! Хочу обратить ваше внимание на обращение к Председателю Верховного Совета УССР Кравчуку, Премьер-министру УССР Фокину. Это обращение от авиадиспетчеров Украины.

"Неоднократное обращение авиадиспетчеров к Верховному Совету СССР и союзному Правительству с целью разрешения накопившихся противоречий и проблем между авиадиспетчерами и руководством МГА, а также Правительством СССР, услышано не было.

В связи с этим на заседании центрального совета федерации

профсоюзов авиадиспетчеров было принято решение о проведении всеобщей забастовки с 21 мая 1991 года.

Украинская ассоциация авиадиспетчеров не является сторонником крайних мер. Понимая, что забастовка авиадиспетчеров парализует полеты, приведет к еще худшим, чем забастовки шахтеров последствиям для республики, возлагала большие надежды на Верховный Совет и Правительство республики, но обманулась в них.

Предвидя наростание социальной напряженности, переход от государственных к коммерческим структурам МГА, руководство службы управления воздушным движением Украины совместно с представителями ассоциации авиадиспетчеров в феврале - марте этого года обратилось к Правительству, Верховному Совету республики с просьбой откликнуться на наше предложение и совместно со специалистами этой отрасли помочь найти пути создания государственной службы управления воздушным движением.

Наши предложения по созданию Госкомитета по использованию воздушного пространства были направлены, в первую очередь, на укрепление реализации суверенитета республики, а уж потом на решение своих социальных проблем. Ведь мы понимаем, что только через реальную экономическую, политическую самостоятельность республики лежит путь к повышению социального и жизненного уровня. Кроме того, мы хотим обратить внимание Правительства на то, что предлагаемый комитет ни в коей мере не может являться отраслевой структурой, а должен быть правительственным органом, решающим деятельность различных авиакомпаний в воздушном пространстве республики, а также осуществляющим всесторонний контроль за его использованием со стороны различных ведомств, взимая за это соответствующие сборы.

Обращаем ваше внимание на то, что использование воздушного пространства является одной из важнейших сторон международных отношений. Мы согласны ждать, но ждать с условием, что наши проблемы решаются, что есть для это реальная программа действий, что, наконец, во главе столь сложной, очень специфической сферы деятельности станут профессиональные специалисты. Поэтому мы убедительно просим Верховный Совет и Кабинет Министров еще раз рассмотреть нави предложения, принять принципиальное решение о создании Государственного комитета по использованию воздушного пространства до 21 мая, поручить вышеназванному комитету выполнить мероприятия по переводу авиадиспетчеров и всей системы управления воздушным движением на Украине из ведомственной подчиненности в подчинение государственного комитета, принять закон об использовании воздушного пространства республики и порядке взимания аэронавигационных сборов, принять к рассмотрению предлагаемый порядок назначения пенсий авиадиспетчерам, а также провести мероприятия по их социальной защите. Эти предложения находятся с февраля в комиссиях Верховного Совета.

Если со стороны Верховного Совета, Правительства Республики по данному обращению не будут приняты соответствующие меры,- это может привести к критической ситуации, к серьезным последствиям. Ответ на данное обращение просим направить через депутата Макеенка. Исполком украинской ассоциации авиадиспетчеров.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Григоровичу. Вечірнє засідання закривається. Наступне пленарне засідання відбудеться завтра, о 10 годині ранку.