ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРШЕ

Сесійний зал Верховної Ради Української РСР. 27 березня 1991 року. 10 година.

Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Доброго ранку, шановні народні депутати! Займіть, будь ласка, свої місця. Починається реєстрація. Прошу реєструватись. У залі 360 народних депутатів. Можемо розпочинати роботу.

Не голосувало, бачу, багато депутатів. Дехто ще не прийшов. Давайте дисциплінованішими будемо, вже десять годин дві хвилини. Ще раз реєструємось. Уважніше, будь ласка. Зареєструвалися 369 депутатів. Можна розпочинати роботу.

Я бачу, біля мікрофонів уже стоять депутати. Потрібно декілька хвилин для розминки? Будь ласка, перший мікрофон.

ДУБЕНКОВ Г.О., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань відродження та соціального розвитку села /Козятинський виборчий округ, Вінницька область /. Леоніде Макаровичу, з розданого нам орієнтовного

графіка нашої подальшої роботи видно, що Президія Верховної Ради на період з 16 по 26 квітня не запланувала розгляд питання про проходження дійсної військової служби в рядах Радянської Армії, яке виникне в кінці квітня. Ви знаєте, яка була напружена ситуація у зв'язку з цим наприкінці року - в жовтні і листопаді. У квітні дане питання виникне знову, а в травні буде пізно розглядати його. Тому я просив би вас і членів комісії, які готують законопроекти про проходження військової служби та про альтернативну службу, внести це питання на розгляд нашої Верховної Ради до 20 квітня цього року.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Я думаю, що в основному в нас уже підготовлені ці проекти. Так, Володимире Борисовичу? Давайте на засіданні Президії розглянемо план подальшої роботи знову.

Другий мікрофон.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Червоноармійський виборчий округ, Львівська область /. Шановні народні депутати, шановний Леоніде Макаровичу! Вчора виступив Президент нашої держави Михайло Сергійович Горбачов і сказав, що на референдумі народ одностайно проголосував за Союз, а значить, одностайно проголосував і за проект Союзного договору, зміст якого був надрукований у газетах. Я знаю, як писався той проект Союзного договору. Було зібрано представників небагатьох республік і представників дуже багатьох автономій, людей спеціально настроєних. І той проект Договору писався просто як певний робочий документ. Президія нашої Верховної Ради визначила трьох чоловік, депутатів Шульгу, Коцюбу і мене, аби ми створили своєрідне ядро в комісії, яка буде складати

проект Союзного договору від нашої республіки.

У зв'язку з цим я хотів би задати запитання: як пов'язати ці дві дії? Мені здається, те, що сказав учора наш шановний Президент, є політичним авантюризмом. Справа в тому, що проблема Союзного договору - це проблема складна, відповідальна. Республіка повинна знати, що вона собою являє. Республіка повинна прийняти свою Конституцію, визначити своє господарство, щоб знати, що їй потрібно від інших республік, і як має виглядати той новий Союзний договір.

Мені здавалося, що ми повинні ретельно підготувати текст проекту Союзного договору від нашої республіки. Він повинен бути уважно - абзац за абзацом - розглянутий Верховною Радою, і тоді делегація республіки мала б виїхати в Москву для того, щоб його проговорити.

Я не заперечую того, щоб ми взяли до уваги все, що було надруковано до нас. Але мені здається, що республіка сама повинна підготувати прийнятний для себе Союзний договір і лише тоді вступити в переговори.

ГОЛОВА. Я думаю, нам потрібно спокійно ставитись до цього. Ми ж не можемо заборонити Президентові або будь-кому мати свою власну думку. Це ж не документ Верховної Ради і не документ Президії. Це інтерв'ю Президента. Звичайно, Президент - найвища посадова особа в нашій країні, і він розмірковує над тим, як він бачить дане питання. Але це не означає, що ми повинні відмовитися від тієї схеми, яку прийняла Верховна Рада. Ми прийняли таку схему і будемо за нею працювати. Тепер важливо всім нам долучити до цього документа ті думки і формулювання, які відповідали б інтересам народу України.

Я, наприклад, також працюю і сьогодні роздам народним депутатам невеличкий текст - свої пропозиції і зауваження до проекту Союзного договору. Думаю, що кожен народний депутат має в цьому плані працювати, щоб той документ відповідав інтересам народу України і тому голосуванню, яке відбулось на Україні. І все. Я думаю, що треба спокійно до цього ставитись.

Третій мікрофон.

БОРЗИХ О.І., директор радгоспу "40 років Жовтня" Слов'яно - сербського району /Кам'янобрідський виборчий округ, Луганська область /. Леоніде Макаровичу, шановна президіє! У мене до вас коротеньке звернення.

Враховуючи пропозиції і побажання виборців, учасників Великої Вітчизняної війни, ветеранів праці, досвід інших союзних республік, а також беручи до уваги значне зниження життєвого рівня людей даної категорії, пропоную Президії Верховної Ради УРСР прийняти Указ про безкоштовну передачу учасникам Великої Вітчизняної війни жилих приміщень, у яких вони проживають, незалежно від відомчої приналежності. Даний Указ доцільно прийняти до дев'ятого травня 1991 року .

Дякую.

ГОЛОВА. Передайте це звернення до Комісії у справах ветеранів, нехай вона разом з іншими комісіями його розгляне. Перший мікрофон.

НОСОВ В.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях законодавства і законності / Октябрський виборчий округ, Полтавська область /. Оскільки майже половина членів Конституційної комісії не з'являються на засідання, я змушений ще раз наголосити, що засідання Конституційної комісії відбудеться завтра, о 10 годині, в 2-й кімнаті на вулиці Кірова, 18, Вибачаюсь, не завтра, а в п'ятницю, 29 березня. Запрошуються всі члени Конституційної комісії, бо до прогульників доведеться вживати якихось заходів. Дякую.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ВАСИЛЬЄВ В.І., робітник очисного вибою шахти імені Стаханова виробничого об'єднання "Красноармійськвугілля" / Красноармійський виборчий округ, Донецька область/. Уважаемый Леонид Макарович! Вчера мы долго варили воду, но так и не узнали, кто же конкретно от имени украинского парламента дал добро на подписание в Москве документа о повышении цен. Ведь мы прекрасно знаем, что это ударит буквально по всем, кто живет на Украине. Наш парламент в конце концов должен принять какое-то решение, не уходить от этого вопроса. Мы не должны быть в роли молчаливого стрелочника. Я категорически против этих новых цен.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Ви вчора все чули. Ми розглядали питання, слухали міністрів, говорили про те, що в нас виходу іншого немає, тому що оптові ціни були підвищені торік, а роздрібні ціни не можуть бути нижчими від оптових. Абсолютно всім зрозуміло, що вони не можуть бути нижчими від оптових цін.

Давайте ж будемо послідовними. Якщо ми прийняли Концепцію переходу до ринку, то нам потрібно відповідно і діяти. Або, може, поставимо питання про перехід до старих оптових цін і до старих роздрібних цін? Як ви це розумієте? Я просто дивуюся, що ми весь час порушуємо ці питання. Для чого це ви робите? Всі зійшлися на тому, що в нас іншого виходу просто не існує. Тепер кожен хоче сказати, що він категорично проти. То, може, нехай щось запропонує. А те, що він категорично проти, великого, як кажуть, хисту не вимагає, і сміливості тут ніякої немає. Третій мікрофон.

ЛІСОВЕНКО В.Т., голова Чернігівської обласної Ради народних депутатів, перший секретар Чернігівського обкому Компартії України /Прилуцький виборчий округ, Чернігівська область /. Шановний Леоніде Макаровичу, шановні депутати! Я хотів звернутися сьогодні до слухачів нашої України, тому що львівська газета Української республіканської партії розповсюдила політичну фальшивку, інсинуацію проти Чернігівської обласної Ради народних депутатів, ніби Чернігівська обласна Рада прийняла таке рішення. Я його зачитаю. Шановні депутати! Ви послухайте і не перебивайте, будь ласка.

"Перше. Тимчасово припинити на території Чернігівської області та міста Чернігова дію Конституції УРСР.

Друге. Заборонити діяльність будь-яких політизованих організацій, окрім КПРС та ВЛКСМ.

Третє. Правоохоронним органам провести негайно арешти активістів націоналістично-фашистських організацій /Рух, ТУМ, УРП, СНУМ та інших/ згідно списків, підготовлених обласним управлінням КДБ.

Четверте. Рішення не підлягає широкому розголосу і спрямоване виключно для службового користування..."

Ось таку фальшивку випустили наші пани-демократи зі Львова. Сьогодні вже смакують цю фальшивку інші засоби масової інформації, в тому числі "Комсомолка", зарубіжні газети, "Голос Америки" тощо.

Я хочу звернутися до всіх слухачів, виборців України і сказати, що це чергова фальшивка, не вірте їй.

Я хочу ввернутися до шановних журналістів: якщо ви думаете такими інтригами нагодувати народ і сприяти злагоді на Україні, то, мабуть, тут немає здорового глузду. Якщо він у вас ще є, то ви /це я звертаюсь до тих, хто підписувався під цією фальшивкою, не до всіх журналістів/ спрямовуйте, будь ласка, свої зусилля на те, щоб щось конструктивне зробити для наших людей.

Дякую за увагу. /Оплески /.

ГОЛОВА. Я вважаю, що ті газети, які це надрукували, мають вибачитись перед Чернігівською обласною Радою народних депутатів, йдеться не про звинувачення окремої особи, а цілої Ради народних депутатів. Це питання надзвичайно важливе. Я думаю, що в них вистачить здорового глузду і такту, щоб вибачитися перед обласною Радою.

Перший мікрофон.

ВАЛЕНЯ І.Ю., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР з питань Чорнобильської катастрофи /Комсомольський виборчий округ, Харківська область /. Шановний Леоніде Макаровичу, шановні депутати! Вчора я через незалежні від мене обставини не зміг взяти участі в дискусії. Але мене схвилювали два питання: перше -це розпуск нашої Верховної Ради на великі канікули /воно мене дуже хвилює, я зараз про це скажу/ і друге - це страйк шахтарів і те, що відбувається в шахтарських регіонах. Тому я конкретно пропоную, Леоніде Макаровичу, створити комісію з числа народних депутатів у складі...

Майте терпіння. Шановні депутати, у мене складається враження, що Верховна Рада і шахтарі працюють по такому змісту: одна жінка репетує в одному кінці села, друга - в другому кінці. Це замість того, щоб зійтися в центрі села і вирішити питання. Тому я конкретно пропоную, утворити комісію в такому складі: Фокін, Євтухов, Звягільський, Васильєв, Сметанін, Валеня, Комісії виїхати на місце і вирішити це питання.

ГОЛОВА. Заспокойтеся, будь ласка. Все зрозуміло. Учора ви, мабуть, не були на засіданні. Тут усі питання вже вирішили. Тут, у Верховній Раді, не було ніякого галасу. Ми досить спокійно поспілкувалися безпосередньо з шахтарями, які прибули до Києва /вони там сиділи на балконі/ і з шахтарями, які знаходяться поза нашим залом, і все, що належить з цього приводу, зробили. Доручили комісії Євтухова, яка є постійно діючою комісією Верховної Ради, а також 30 депутатам, яких обрано від шахтарських колективів, безпосередньо займатися цією справою разом з Урядом Країни, тримати зв'язок та інформувати Президію, Верховну Раду.

Мені здається, що там відбулися якісь зрушення. Згідно з

тією інформацією, яку я маю ,в деяких регіонах кількість шахт, що починають працювати, вже збільшується. /Оплески /.

Давайте послухаємо ще від двох мікрофонів і закінчимо. Другий мікрофон.

ПУШИК С.Г., письменник /Коломийський виборчий округ, Івано-Франківська область /. Увага, товариші! Я хочу сказати таке. Леоніде Макаровичу, ви чули, мабуть, по радіо, знаєте з преси, що деякі державні діячі за рубежем висловлюються про те, щоб кордони визнати на рівні 1933 року. Ми як парламент не повинні байдуже ставитися до таких заяв. Я звертаюся до Дмитра Павличка, до його комісії, до Міністра закордонних справ, аби якось прореагували на ці безвідповідальні заяви.

Друге. Наша преса також мовчить, коли на Закарпатті з'являються міфічні товариства "русинів", коли забувають про те, що всі ми русини в минулому, і нова назва Україна - виникла тоді, коли в нас просто забрали цю назву, коли вона перейшла на всю імперію, на Росію.

Цей сценарій розігрувався розвідками Угорщини, Чехословаччини у минулому. Я бачу, що щось подібне спостерігається на Закарпатті і тепер.

Я хотів би, щоб ми, нарешті, перестали спокійно ставитися до тих акцій, які вчиняє, наприклад, польський епископ у Львові, коли висвячують без нашої згоди, без нашого відома єпискоскопів і призначають їх до Львова, до Житомира і ще до якогось міста, не пам'ятаю зараз. Я хотів би, щоб ці політичні акції дістали належну оцінку нашого парламенту, щоб наша преса, яка уміє деколи щось затоптати геть або, навпаки, піднести до

неба, давала цим гострим політичним фактам належну оцінку. І державним діячам, в тому числі депутатам, не гризтися один з одним, дивитись, як нас потрошку починають розшматовувати.

Я був у Румунії, і мені казали прикордонники, що ціле літо до наших кордонів підходили величезні маси румунів на чолі з священниками, кричали там, намагаючись ввійти на територію Буковини.

Мене це страшно хвилює, як патріота своєї Батьківщини, як українця, як письменника. Разом з тим я не можу погодитися, що наша преса деколи ловить бліх. От, наприклад, ізяславська газета, посилаючись на Жукова, надрукувала, що начебто Пушик в ІваноФранківську виступав проти Руху. І я дізнаюся через декілька місяців, що ось таке про мене поширюється в інших областях.

Я від своїх слів не відмовляюся, але я цього ніколи не говорив і прошу, щоб дали спростування. Я умію й сам написати не гірше, ніж урбаністка написала разом із полковником чи підполковником Жуковим в Ізяславі.

Про мене теж ходять всякі чутки, а десь і погані. Це дріб'язкове, що стосується преси. Але що стосується усіх цих заяв безвідповідальних чи в Сполучених Штатах Америки, чи на території наших сусідів, аби парламент реагував. /Оплески/.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я хочу, щоб ви зрозуміли, що народний депутат Пушик - послухайте, будь ласка, уважно - порушив надзвичайно важливе питання. Якщо ми - суверенна держава, що ми так підкреслюємо, то наша Комісія у закордонних справах повинна не пасти задніх, а вже давно внести питання про те, що ми маємо

зробити відповідну заяву щодо цього і надіслати туди, куди належить. Тому що питання, яке порушив народний депутат Пушик,

принципово важливе, і я йому щиро вдячний за це. А що стосується різних писань, то вибачте, але плюралізм і демократія

- це така справа: що будуть не те писати, ви будете спростовувати. Третій мікрофон - і закінчуємо.

ФІЛЕНКО В.П., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Зміївський виборчий округ, Харківська область /. Шановний Леоніде Макаровичу! Шановні народні депутати! Я хочу внести дві пропозиції. Пропозиція перша. Учорашнє слухання міністрів, а потім зустріч аграріїв з Вітольдом Павловичем Фокіним переконали мене ще раз у тому, що Рада Міністрів республіки працює, м'яко кажучи, безконтрольно. Верховна Рада України контролює її слабо, хоча нормальні парламенти 80-90 відсотків часу віддають саме контролю за виконавчою владою. Ми цього не робимо. Хто контролює нашу Раду Міністрів? Якщо ЦК Компартії України, то, вибачте, він контролює її слабо. З урахуванням того, що Рада Міністрів може постійно кивати на антиукраїнську політику центру, складається зовсім погана в цьому відношенні ситуація.

Тому я пропоную, шановний Леоніде Макаровичу, беріть штурвал у свої руки, думаю, що ми повинні ввести в практику постійне слухання окремих міністрів тут, у парламенті, і в окремих комісіях.

Крім того, я хотів би, аби ви як Голова Верховної Ради запитали Вітольда Павловича Фокіна, коли він буде виконувати свою обіцянку стосовно зміни Кабінету міністрів, дану ним при обранні? Практика показує, що цей Кабінет міністрів не здатний здійснити економічну реформу. Це перша пропозиція.

І друга. У зв'язку з тим, що багато вже було сказано стосовно наших майбутніх канікул, роботи в комісіях, перерви, я вношу конкретну пропозицію. На період, коли працюватимуть комісії Верховної Ради, ввести обов'язкову реєстрацію народних депутатів тут, у приміщенні Верховної Ради, кожен день о 10-й годині ранку. По-перше, ми триматимемо тут депутатів, по-друге, комісії будуть нормально працювати. Ні для кого не секрет, що в окремих комісіях працюють один, два, три депутати. Це ганьба. Тому щоденно о 10-й годині в дні роботи комісій щоб тут була реєстрація.

І, я вибачаюсь, буквально кілька слів щодо підвищення цін. Не треба плутати це з ринковими відносинами. Ми ще не вирішили питання власності. І не кажіть, що підвищення цін - це є наслідок ринку. Це адміністративне підвищення цін. Це ще не ринок.

Дякую.

ГОЛОВА. Щодо канікул. Я хочу, щоб цю категорію ми взагалі не вживали, тому що ніхто ніяких канікул не оголошує. Під час сесії, як ви знаєте, ми працюємо на пленарних засіданнях і в комісіях. І все. І не треба зараз говорити про канікули. Ніхто їх не оголошував і не оголошує.

Тепер щодо Уряду. Я хочу сказати тільки одне, послухайте уважно. Вітольд Павлович дав нам таку інформацію: 15 квітня він роздасть народним депутатам свій проект нової структури і функціональних повноважень Уряду України.

Я погоджуюся з народним депутатом Філенком у тому, що ми маємо слухати на сесії звіти міністрів, заступників Голови Ради Міністрів, голів комісій. Щоб це була врівноважена наша з вами робота - і заступників Голови Верховної Ради, і Голови Верховної

Ради. Усіх потрібно слухати. Хто що додає до нашої роботи, а хто що віднімає від неї. Це з 15 квітня, коли ми зберемося в сесійному залі, будуть роздані вам пропозиції, кого ми послухаємо найближчим часом. Я думаю, що це потрібно для людей. Але ще раз хочу сказати, що це повинно стати системою в нашій роботі.

Дозвольте мені, щоб завершити якось на добрій ноті і розпочати добру роботу, привітати усіх - сьогодні, 27 березня, Міжнародний день театру - я хочу привітати всіх і Комісію нашу з питань культури та духовного відродження і побажати всім нам більшого спілкування з театром.

Василю Івановичу, прошу вас. Півгодини. Ми вчора розглянули 13 статей. Розділ 4.

ЄВТУХОВ В.І., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань розвитку базових галузей народного господарства /Центрально-Міський виборчий округ, Дніпропетровська область /. Сторінка 29, розділ 4, стаття 14. Перш ніж зададуть мені запитання, я хотів би сказати, що за пропозицією депутата Крижанівського стаття 14 в першій редакції розбита на дві статті, тобто на статтю 14 "Загальні принципи управління підприємством" і статтю 14 "а", яка у правій колонці на сторінці 30, "Трудовий колектив та його самоврядування". Тому я запропонував би, шановні депутати, спочатку розглянути статтю 14 і задати щодо неї запитання, а потім перейти до 14 "а". А вже коли буде редакція, вона стане статтею 15. Ми нумерацію не міняли, щоб було зручно стежити.

ГОЛОВА. Які є зауваження щодо статті 14, пункт 1? Перший мікрофон.

ТКАЧУК А.Ф., інженер-конструктор Хмельницького радіотехнічного заводу імені ХХV з'їзду КПРС /Заводський виборчий округ, Хмельницька область /. Я хочу вас запитати, оскільки стаття 14 і розділ 4 стосуються участі в управлінні трудового колективу, трудовий колектив затверджує статут чи не затверджує? Тому що в статті 9 про це не сказано, не сказано про це і в статті 14. Сьогодні мені телефонували і задавали запитання з цього приводу. Як трудовий колектив реагує на статут, який дає власник? Як він його затверджує?

ЄВТУХОВ В.І. Перше. Ваше питання - в статті 14 "а" розділу 4.

Депутат Сметанін мене запитує, чому 14 "а"? Тому, щоб було зручно зараз нам працювати. А в тій редакції, яка буде роздруковуватися, вона буде статтею 15. Це перше.

Друге. Як реагує трудовий колектив на затвердження статуту? В статті 9 - це я по пам'яті кажу, пам'ятаю, що в статті 9, здається, абзац 1, а можливо, абзац 2, подивіться, будь ласка, - там написано, що трудовий колектив бере участь у затвердженні чи в розробці статуту підприємства разом із власником. Бере участь, а не затверджує. Чому? Тому що це поєднання прав власника і прав трудового колективу. Якщо ми скажемо, що затверджує тільки власник, ми зведемо нанівець права трудового колективу, і навпаки

- якщо ми скажемо, що тільки трудовий колектив, як було запропоновано вами, то цим ми зведемо нанівець права власника. А тут поєднання. Ми вчора це вже розглядали і проголосували.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте? Василю Івановичу, що тут можна сказати?

ЄВТУХОВ В.І. Тут все зрозуміло.

ГОЛОВА. Тут же нема предмета для розмови.

ЄВТУХОВ В.І. Ми ведемо мову про пункт 1.

ГОЛОВА. Пункт 1. Другий мікрофон.

БАРАБАШ О.Л., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтоводський виборчий округ, Дніпропетровська область /. Оскільки пішла мова про статут підприємства, я хотів би звернути увагу на те, що вчора відбулася маленька маніпуляція при голосуванні статті 9 і було порушено процедуру. Так сталося тому, що то була не пропозиція депутата Зайця, від нього якраз не надходило таких пропозицій. І Заєць, і я як представник комісії підтримували попередню, основну редакцію статті 9. А зміну до неї внесла Комісія з питань розвитку базових галузей народного господарства, але вона свою пропозицію в таблиці не записала. Тому треба було голосувати не за пропозицію Зайця, а за зміну в статті, яку запропонувала, але не позначила в таблиці Комісія з питань розвитку базових галузей народного господарства. Отже, вважаю, оскільки сталася така процедурна неточність, потрібно повернутися до статті 9 і проголосувати за те, що запропонувала ця комісія.

ЄВТУХОВ В.І. Ми розглядаємо статтю 14, пункт 1.

БАРАБАШ О.Л. Оскільки питання стосується статуту підприємства, і, обговорюючи кожну статтю, ми повертатимемося до нього, можна зробити висновок, що це питання принципове для цього проекту. Тому зараз кидати його напризволяще не можна. Треба зробити так, щоб у кожного з нас не залишилося такого враження, ніби нас обманули.

ГОЛОВА. Давайте ми спочатку обговоримо всі статті, а потім, коли голосуватимемо за закон у цілому, повернемося до вашої пропозиції. До статті 14 є ще зауваження?

Третій мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Святошинський виборчий округ, м. Київ/. Леоніде Макаровичу! Ми обговорюємо пункт 1 статті 14. Це - інша річ, бо до статті дуже багато зауважень.

ГОЛОВА. Так, перший пункт.

ЗАЄЦЬ І.О. До першого пункту зауважень немає.

ГОЛОВА. Говорили, балакали... Спочатку проголосили, що є зауваження. Чи немає? Третій мікрофон.

РЕБРИК Б.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Тисменицький виборчий округ, Івано-Франківська область /. До першого пункту статті 14 я вносив доповнення - одне речення. Я розумію, ви досить мудро і правильно ставитесь до всіх зауважень, які надійшли до вашої комісії відносно цієї статті і проекту в цілому. Але хотів би зробити таке зауваження /чи ви, може, не врахували моє доповнення, саме тому й відхилили його /. Різницю між радою трудового колективу і радою підприємства я розумію. Що ви це розумієте також, теж знаю. Але ми мусимо дивитись у завтрашній день, ми йдемо до ринкової економіки, тобто вступаємо у зовсім інші, зовсім нові виробничі відносини. Тому відповідно і на раду трудового колективу будуть покладені інші функції. Вона відноситимиться зовсім по-іншому до тих виробничих, і не тільки виробничих, процесів, які є на підприємстві.

Тому я прошу, щоб ви доповнили це речення такими словами: "За рішенням загальних зборів /конференції/ трудового колективу рада трудового колективу може взяти на себе повноваження, які надані раді підприємства".

ЄВТУХОВ В.І. Шановні депутати! Давайте зробимо так, як нам пропонує Голова. По-перше, питання, яке порушує депутат Ребрик, не стосується пункту 1. Дійдемо до пунктів 2 або 3, я відповім. Але для того, щоб ви знову не брали слово, я скажу, що рада трудового колективу, рада підприємства, тим більше профспілки нині різні бувають.

Тобто на підприємстві є один трудовий колектив, і цей трудовий колектив згідно з цим законом, згідно з тим, про що ви кажете, вправі вирішити, якому органу він надає свої повноваження.

Якщо це буде рада трудового колективу - будь ласка. Якщо це буде рада підприємства - будь ласка. Якщо це буде страйком -будь ласка. Якщо це буде профспілковий комітет - будь ласка. Незалежний він чи залежний. Розумієте? Це я даю пояснення відносно вашої пропозиції, це стаття 14, пункт 1.

ГОЛОВА. Я ще раз повертаюся до пункту 1 статті 14. Перший мікрофон.

КРИЖАНІВСЬККЙ В.П., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Лівобережний виборчий округ, м.Київ /. У мене були такі пропозиції. Перша. Доповнити пункт 1 статті 14 словами: "Власник або уповноважені ним органи можуть частково або повністю делегувати права вищому органу управління підприємством..." Адже судячи з того, як тут написано, виходить, що права делегують усі, повністю.

Друга. У кінці другої частини пункту 1 написано:"...представляє інтереси власника та трудового колективу". Розумієте, уповноважений власником орган має представляти інтереси тільки власника. Для того, щоб представляти інтереси і власника, і трудового колективу, має бути інший орган, себто я пропоную вилучити слова "та трудового колективу", а словами "частково або повністю делегувати" доповнити пункт 1.

Закон надзвичайно суперечить культурі української мови.

Тут є багато неправильно вжитих висловів. Зокрема, фраза "права по управлінню". Немає в українській мові такого виразу - "по управлінню". Це треба виправити.

ЄВТУХОВ В.І. Щодо мови, я думаю, ще будуть редакційні правки. Щодо суті. Ви пропонуєте записати "частково або повністю". Але ж це право власника - передати частково чи повністю ці права. В другому реченні на сторінці 30 написано, що власник або уповноважений ним орган може делегувати ці права. Тобто це їхнє право. Це перше.

І друге. Відносно фрази"...представляє інтереси власника та трудового колективу." Ми за те, щоб поєднати інтереси власника і трудового колективу". І слова "трудовий колектив" виключати звідси не можна. Тому ваша пропозиція врахована частково, так як написано на сторінці 29. Комісія пропонує проголосувати за пункт 1 статті 14 у редакції, яку запропонувала комісія.

ГОЛОВА. Можна голосувати за пункт 1 статті 14? Прошу проголосувати.

"За" - 296. Приймається.

Тепер пункт другий. Є зауваження до другого пункту?

ЄВТУХОВ В.І. "Найм /призначення, обрання/ керівника".

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. Розумієте, якимось чином було випущено пропозиції, які я подавав попереднього разу від Комісії у

правах людини. Вони стосувалися того, що найм і призначення та обрання керівника має обов'язково погоджуватись. На це якимось чином має впливати трудовий колектив. Бо я навіть не дуже розумію, як керівника підприємства може обирати власник? Це для мене зовсім не зрозуміло. Як це власник обирає керівника?

ЄВТУХОВ В.І. Але ж ви, будь ласка, уважно прочитайте далі. Стаття 14 пункт 3 / 7/, абзац третій. Там записано:"...разом із засновником підприємства визначає умови найму керівника". А в тій статті, за яку ми проголосували, написано те ж саме відносно права трудового колективу.

ГОЛОВА. Крижанівський же каже не про це. Безглуздя, він каже, коли там записано, що найм керівника є правом власника.

ЄВТУХОВ В.І. А чиє ж це право? Якщо, наприклад, я приватний власник, то я маю право найняти керівника. Якщо поки що держава є власником /і комітету по роздержавленню ми дали такі права, тобто і він є власником/, то держава або комітет мають право найняти чи укласти угоду з директором підприємства, а трудовий колектив має право визначити умови цього контракту.

ГОЛОВА. Так що ви пропонуєте? Перший мікрофон.

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. Але якщо вникнути в текст цього пункту, то виходить, що колектив ніякого відношення до найму, обрання чи призначення керівника немає.

ГОЛОВА. Давайте конкретно. Яке у вас зауваження? Яка це

сторінка?

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. Ви пропонуєте назвати сторінку і абзац, але ж тут цього немає.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Але, Леоніде Макаровичу, я попрошу уважно слухати, і давайте не будемо вести цю перепалку. А то складається враження, неначе тут якийсь штрейкбрехер стоїть. Я виступаю від імені комісії. Ви знаєте, що ми представляли альтернативний законопроект, і він тоді був відхилений незаконно. І я прошу прислухатися до мого голосу як до голосу комісії. Дякую.

А тепер по суті. Те, про що сказав Крижанівський, абсолютно справедливо. Річ у тому, що коли ви візьмете статтю 14"а" пункт 3 /7/ і той третій абзац, про який говорив Василь Іванович, то там не вказана форма реалізації цього права трудового колективу. Наша комісія передбачала це, і врахувавши, що пункт 2 статті, яку ми зараз розглядаємо, стосується всіх підприємств незалежно від форми власності, подала таку пропозицію /вона - на сторінці 32/: "На державних підприємствах /державно-республіканських і державно-комунальних/, а також на підприємствах, в майні яких частка держави складав більше 50 відсотків, це право реалізується засновником підприємства разом з трудовим колективом, відповідно до статуту підприємства".

ЄВТУХОВ В.І. На сторінці 39 є з цього приводу пропозиція депутата Следнева, який слова "відповідно до статуту" пропонує, навпаки, виключити. Комісія розглянула ці абсолютно протилежні думки Комісії з питань економічної реформи та депутата Следнева і прийшла до такого висновку. Коли ми з керівника питаємо за щось, коли він бере на себе відповідальність, ми повинні дати йому право приймати рішення. Тому я прошу проголосувати за редакцію комісії.

ГОЛОВА. Іване Олександровичу, ви наполягаєте на голосуванні? Наполягаєте? Скажіть.

ЗАЄЦЬ І.О. Мало того, що я наполягаю, я хочу сказати, що ми захопилися боротьбою з трудовими колективами і не бачимо іншої небезпеки. А вона полягає в тому, що є Указ Президента, за яким підписується контракт про призначення директорів, керівників наших підприємств союзного підпорядкування. Якщо ми не введемо до закону цю норму трудового колективу, то просто обеззброїмо Україну перед діями і свавіллям центру. Тому я наполягаю на голосуванні і закликаю депутатів виявити державне мислення, а не корпоративне.

Дякую.

ЄВТУХОВ В.І. Іване Олександровичу, я дякую за цю репліку: але минулої п'ятниці наша Рада Міністрів отримала листа, суть якого зводиться до того, щоб передати союзну власність у республіканську згідно з статтею 4 Закону про власність Союзу РСР. Тобто ваша репліка трошки запізнилася.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Давайте вже будемо голосувати. Ставиться на голосування пункт другий статті 14.

"За" - 240. Приймається.

Третій пункт. Є зауваження до третього пункту? Ні? Ставлю його на голосування.

"За" - 243. Приймається.

Пункт четвертий. Є зауваження? Ставлю на голосування пункт четвертий.

"За" - 274. Приймається.

Перш ніж проголосувати статтю в цілому, ставлю на голосування пропозицію Івана Олександровича Зайця. Прошу за неї проголосувати.

"За" - 96. Не приймається.

Голосується стаття 14 в цілому.

"За" - 248. Приймається.

Тепер стаття 14 "а".

ЄВТУХОВ В.І. Тут пункт 1, а в дужках - 6. Той, який був першим у редакції першого читання. Це щоб було зрозуміло.

ГОЛОВА. Є зауваження до першого пункту? Немає. Голосується перший пункт статті 14 "а". "За" - 260. Приймається. Пункт 2 статті 14 "а".

ЄВТУХОВ В.І. Пункт 2. До нього було зауваження Комісії з питань економічної реформи. У порівняльній таблиці написано, що воно не враховане, поправте, будь ласка. Пробачте, це стосується третього пункту. До пункту 2 зауважень немає.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

БАРАБАШ О.Л. Наша комісія подавала зауваження, яке не враховане. В таблиці написано, що відхилене. Я хотів би знати, чому і поставити на голосування. Це сторінка 35. Після останнього абзаца до функцій трудового колективу підприємства додати таке: "Визначає та регулює форми і умови діяльності на підприємствах політичних партій, а також релігійних, громадських організацій".

Цю норму ми запозичили з прийнятого Закону про підприємство і підприємництво Російської Федерації і вважаємо за доречне, нехай би така норма була і в нашому законі.

ЄВТУХОВ В.І. Зрозумів, відповідаю. Перше. Трошки далі, в статті 21 проекту, є така норма. Там записано, що втручання держави, політичних організацій і рухів у господарську діяльність забороняється. Я, можливо, не точно процитував, але суть така. Однак тут ця пропозиція відхилена. Чому? Ми не відкидаємо ідею, що в господарське життя не можна втручатися політичним течіям, партіям. Це приймається. Але коли ми записуємо дане положення до функцій трудового колективу, то це ж те саме втручання.

І друге. Норма, яку пропонує депутат Барабаш, - це норма Закону про громадські організації та об'єднання. Там визначається хто, де і як? У даному ж законопроекті ми одне лише записали, що в господарську діяльність втручатися не можна ніяким політичним партіям.

ГОЛОВА. Народний депутате Барабаш, ви наполягаєте на голосуванні? Ставлю на голосування.

Не треба говорити від двох мікрофонів з одного і того ж питання.

Голосуємо за пропозицію Барабаша.

"За" - 99. Не пройшла.

Іване Олександровичу, я звертаюся до вас з такою пропозицією. Я поважаю комісію і вас, який представляє комісію, але ви не маєте права забороняти, щоб ми голосували за пропозицію Барабаша. Давайте поважати один одного. Наша етика і взаємоповага зовсім не передбачає вживання міцних слів. І нічого захоплювати мікрофон.

Ще є зауваження до другого пункту? Немає. Можна голосувати? Прошу проголосувати.

Я щось не бачу останнім часом голови комісії Пилипчука. Весь час заступники, секретарі доповідають, а його немає. Він тільки інколи виступає, Що це таке?

"За" - 251. Приймається.

ЄВТУХОВ В.І. У пункті 3 статті 14 "а" погодитися з пропозицією Комісії з питань економічної реформи, викладеної на сторінці 36, і замість слів "спільного підприємства" /це третій рядок/ записати: "іншого підприємства". На сторінці 31, у пункті 3/7/ записано: "Трудовий колектив державного. спільного підприємства..." Комісія ж запропонувала таку редакційну правку: "Трудовий колектив державного, державного комунального та іншого підприємства..." Цю правку слід прийняти.

ГОЛОВА. Є зауваження до пункту 31 Третій мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Пункт 3, друга частина. Якщо ми візьмемо варіант першого читання /а саме воно має юридичну силу, тому що сесія за нього проголосувала/ і порівняємо з остаточною редакцією, запропонованою комісією, то помітимо, що там немає слів "затверджує статут підприємства". Це я хотів би вияснити, Василю Івановичу. Де ж поділися ці слова? На якій підставі? Хто дав право комісії скасувати рішення Верховної Ради?

Потім й дам свою пропозицію.

Дякую.

ЄВТУХОВ В.І. По-перше, ніхто рішення Верховної Ради не скасовував. Перша редакція - це перша редакція, остаточна редакція -це остаточна редакція. Якщо вона не буде прийнята, то тоді піде перша редакція, за яку проголосувала Верховна Рада. Це перше.

Друге -"...затверджує статут". Ми до цього питання вже повертаємося вчетверте і, мабуть, не востаннє. Я розумію, що затверджувати статут має право той, чиє це підприємство. Коли це стосується приватного підприємства, то ніхто із депутатів не заперечує. Якщо ж це відноситься до державного підприємства, то є заперечення. Чомусь ми хочемо відсунути власника у бік і поставити не власника, а того, хто не відповідає за це, хто бажає, щоб так було. І тому це виключено, і право депутатів на сесії - проголосувати так чи інакше. Якщо ця пропозиція не пройде, то, звичайно, ви маєте рацію, залишиться перша редакція. Але я ще раз хочу підкреслити, що ми повинні поєднати інтереси власника, якого завгодно, з інтересами трудового колективу, не відриваючи одне від одного.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Я, Василю Івановичу, з вами не погоджуюся, тому що у другій...

ГОЛОВА. Давайте пропозиції.

ЗАЄЦЬ І.О. Леоніде Макаровичу, це процедурні порушення. Ви повинні самі за цим стежити, а не за тим, як протягнути цей законопроект. Розумієте чи ні? У другій колонці повинно бути вказано, що комісія товариша Євтухова вносить такі зміни. Коли такої пропозиції немає, то це просто свавілля комісії. Я на цьому наголошую. Це процедурна помилка, і рішення, яке буде прийняте щодо цієї статті, не буде правочинним. Це я говорю однозначно, ви повинні про це знати.

А тепер по суті. Я наполягаю на тому, що ми не повинні голосувати за цей пункт, тому що немає письмової поправки. Ми ж домовилися, що тільки письмові поправки будуть розглядалися. Залишити те формулювання, що тут є. З іншого боку тут написано, що не сам трудовий колектив затверджує статут, а разом із засновником. Тобто тут йде гармонізація інтересів власника і трудового колективу. Зараз, в умовах повної монополії, повного державного виробництва, коли немає довіри до влади, усунення трудового колективу від цієї участі, я вважаю, є політичною помилкою. Дякую.

ЄВТУХОВ В.І. Ніхто не збирається усувати трудовий колектив. Я ще раз хочу підкреслити, що ми тут знову чомусь політизуємо. Один хоче усунути трудовий колектив, а інший, пробачте, хоче підсунути. Треба пов'язати інтереси трудового колективу з інтересами

власника. І це пов'язання якраз є тут, де ми написали, що трудовий колектив разом із власником розробляє статут. І в статуті написано це ж саме.

ГОЛОВА. Шановні депутати! Я хочу, щоб ви заспокоїлися. Іване Олександровичу, я до вас звертаюся, ви аргументуйте. Я прошу вас уникати директивного тону, тому що це сесія Верховної Ради, тут люди голосують і беруть до уваги аргументи, більше нічого.

Ще є? Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився /. Я думаю, что товарищ Заец в отдельных моментах ведет себя некорректно по отношению к комиссии. В комиссии работали с ним все время, и это только задержка времени. По всем пунктам было согласовано во всех комиссиях. Поэтому, я думаю, что по каждому слову оттягивать время, такое дорогое, нет необходимости.

ГОЛОВА. Давайте прислухаємося, і дійсно, якщо у вас були там непорозуміння в комісіях... Це все, дійсно, ні до чого. Кожен наполягає на голосуванні... Це вже якийсь концерт, вибачте на слові. Не треба цього.

Ми з вами домовлялися, для того була робота в комісіях, з'ясовували, аргументували, а тепер все повторюється на сесії.

Можна голосувати третій пункт? Прошу проголосувати.

"За" - 230. Пункт проголосовано.

Вам сьогодні вже тричі надавали слово. Не кажіть того, чого не було. Ви тричі виступали з лівого боку, двадцять разів - з

правого. Так важко працювати.

ЄВТУХОВ В.І. Сторінка 32.

ГОЛОВА. Одну хвилинку, пункт 4. Ми ще повернемося, коли будемо голосувати закон в цілому, якщо будуть якісь пропозиції до пункту 4.

ЄВТУХОВ В.І. Пункт 4 "Повноваження трудового колективу".

ГОЛОВА. Є зауваження до пункту 4? Перший мікрофон.

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. Я все-таки хочу повернутися до попереднього пункту. По цьому пункту - теж.

ГОЛОВА. Пункт уже проголосували.

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. Послухайте! У товариша...

ГОЛОВА. Ви хочете, щоб я вимкнув мікрофон?

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. Будь ласка, якщо ви вважаєте, що такий метод найбільш прогресивний.

ГОЛОВА. Тертій пункт уже проголосовано.

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. Ви мені не дали слова, розумієте це чи ні?

ГОЛОВА. Ви хочете після голосування виступити?

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. До цього я стояв і весь час піднімав руку. Ви не надали слова. Треба ж дати слово, кінець кінцем. Що я хотів додати до попереднього пункту? У мене була така пропозиція: визначити перелік і порядок надання працівникам підприємств додаткових соціальних пільг. Написано комісією, що це охоплено, а якщо подивитися, то це ніде не зазначено - ні в шостому, ні в сьомому пунктах. Тому я пропоную, щоб це було додано до сьомого пункту.

ЄВТУХОВ В.І. Воно враховано, я зараз скажу вам де.

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. Але тут не визначено ні в шостому, ні в сьомому пунктах. Написано: "охоплюється пунктами 6 і 7", а насправді - не охоплено.

ЄВТУХОВ В.І. Там, де йдеться про соціальну діяльність підприємства, там це написано.

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. Ви написали, що у пунктах 6 і 7.

ЄВТУХОВ В.І. Вибачте, тут ви , мабуть, праві. Написано, що охоплено якраз у цій статті. Це не так. Якщо пропозиція подавалася до цієї статті, то ми й записали її до цієї статті. Якщо її охоплено далі чи ближче, ми записували, що вона охоплена, в законі вона є. Коли ми дійдемо до неї, я вам скажу: "Подивіться, будь ласка, на статтю "Соціальна діяльність підприємства".

ГОЛОВА. Будемо йти далі.

ЄВТУХОВ В.І. Якщо я не правий, повернете мене назад.

ГОЛОВА. До пункту 4 є пропозиції? Перший мікрофон.

КРИЖАНІВСЬКИЙ В.П. У пункті 4 написано:"... загальними зборами і їх виборним органом". Я пропоную написати не "виборним органом", а "виборними органами", потім поставити дві крапки і продовжити: "радою трудового колективу" та інше.

Або просто після слів "і їх виборними органами" написати: "радою трудового колективу".

ЄВТУХОВ В.І. На це питання я вже відповідав депутату Крижанівському. Ще до початку сесії ми з ним зустрічалися, і я йому відповів. І вже на сесії відповідав, що з методологічної точки зору я цілком з ним згоден. Але для того, щоб не було, пробачте, базару, треба щоб вирішував якийсь один орган. І це ми записали в останньому абзаці статті 9 "Статут -підприємства". Тому в пункті 4 "Повноваження трудового колективу" передбачено, що згідно з цією процедурою обирається орган. А який орган - чи то буде рада

трудового колективу на сто процентів виборна, чи то буде рада підприємства /50 на 50/, чи то буде страйком - це справа трудового колективу. І не слід йому нав'язувати це в законодавчому порядку.

ГОЛОВА. Все, дискусію припинено. Якщо ви хочете, то проголосуємо за вашу пропозицію. Перший мікрофон.

УМАНЕЦЬ Ю.І., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Комсомольський виборчий округ, Херсонська область /. У пункті 4 сказано, як прийматиме рішення трудовий колектив. Нам це відомо з досвіду Верховної Ради. Ми й Регламент міняли.

ЄВТУХОВ В.І. Згоден, додати "дві третини".

УМАНЕЦЬ Ю.І. А ви написали: "Відхилити".

ЄВТУХОВ В,І. Згоден, слід додати "дві третини". Дякую.

ГОЛОВА. Додаємо "дві третини"? Ви пропустили це?

ЄВТУХОВ В.І. Пропустили. Ця пропозиція цілком слушна. Додати, щоб проголосувало не менш як дві третини загальних зборів.

ГОЛОВА. Можна голосувати за четвертий пункт з доповненням "дві третини"?

"За" - 279. Пункт 4 приймається.

Пункт 5. Є зауваження до нього? Третій мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Ви щойно говорили Василю Івановичу, про те, що ми не вказуємо конкретно виборний орган. Почитаемо пункт 5 і побачимо, що тут уже вказано конкретно: "рада підприємства". Так що й наша комісія, виходячи з того, що ми дійсно дотримуємося того принципу, що не вказуємо конкретно, запропонувала вилучити цей пункт, аби бути послідовними порівняно з попереднім пунктом.

Прошу проголосувати.

ЄВТУХОВ В.І. Якщо депутат наполягає, то наша комісія заперечувати не буде проти вилучення цього пункту. Справа в тому, що цей пункт пропонувався іншими депутатами, і коли ми розглядали на засіданні комісії це питання, то ми прийшли до висновку, що його слід внести. А відхиляти не було ніяких мотивів. Але якщо ми зараз проголосуємо за те, щоб вилучити цей пункт, нічого страшного тут не буде. Можна вилучити.

ГОЛОВА. Тут народний депутат Заєць має рацію. Треба бути послідовними. А то в одному пункті - одне пояснення, а другий пункт суперечить першому. Ставлю пропозицію Івана Олександровича Зайця на голосування. Хто за те, щоб вилучити п'ятий пункт з цієї статті, прошу проголосувати.

"За" - 217. Не приймається.

Прошу проголосувати за п'ятий пункт в такій редакції, як пропонує комісія.

"За" - 211. Не приймається.

ЄВТУХОВ В.І. Тоді залишається. перша редакція в першому читанні. Пункт 5 звучатиме так: "Для спільного вирішення соціально-економічних питань розвитку підприємства, спірних питань між

трудовим колективом і власником та його адміністрацією /для підприємств з правом найму робочої сили/ створюється рада підприємства... Повноваження ради підприємства визначаються його статутом".

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

НОСОВ В.В. Справа в тому, що залишається попередній пункт тоді, коли ми вносимо якісь зміни чи доповнення в законопроект. А в даному випадку кожна стаття має бути проголосована. І тому нічого не залишається. Це є підставою провести нові дебати і знову переголосувати.

Дякую.

ЄВТУХОВ В.І. Тоді, щоб не починати нові дебати, шановні депутати, дозвольте мені звернутися до вас с проханням проголосувати за те, щоб вилучити цю статтю, як запропонував депутат Заєць.

ГОЛОВА. Я ще раз хочу попросити, давайте будемо голосувати незалежно від того, як хто до когось ставиться і хто вносить пропозицію, а по суті і послідовно. Тому що в нас це інколи відчувається, з цього крісла видно. Отже, я пропоную бути послідовними і проголосувати за те, щоб вилучити пункт 5, тому що він, справді, суперечить суті. Прошу проголосувати.

"За" - 271. Вилучається.

ЄВТУХОВ В.І. Тепер голосуємо статтю 14"а" в цілому.

ГОЛОВА. Можна проголосувати статтю 14"а" в цілому? Прошу. "За" - 274. Приймається.

Сторінка 38 стаття 15 "Керівництво підприємства". Є зауваження до пункту 1? Немає. Голосується.

ЄВТУХОВ В.І. Тут практично все враховано. Можна голосувати статтю в цілому.

ГОЛОВА. То, може, проголосуємо статтю в цілому? Другий мікрофон.

БАРАБАШ О.Л. Наша комісія пропонувала пункт 4 статті 16 почати словами: "На державних підприємствах /державнореспубліканських і державних комунальних/ а також на підприємствах, в майні яких частка держави складає більше 50 відсотків"... А далі - за текстом. Адже цей пункт має стосуватися тільки державних підприємств, і оскільки Верховна Рада визначав порядок діяльності державних підприємств, то він має стосуватися тільки державних підприємств.

А приватним підприємствам не можна вказувати, хто буде призначати заступників, старших майстрів і так далі. Тобто в пункті 4 треба дописати, що це стосується державних підприємств, а також тих підприємств, у яких доля держави складає більше...

ЄВТУХОВ В.І. Я зрозумів вашу пропозицію. Я поясню, чому ми, наша комісія, вирішили пункт 4 залишити. У преамбулі цього проекту ми написали, що він стосується всіх підприємств, незалежно від форм власності. Тобто я заперечую, що цей акт стосується тільки

державних підприємств. Цей закон стосується всіх підприємств. Це - перше.

І друге. Заступники керівника і всі інші посадові особи призначаються керівником. Чому? Якщо керівника найняв власник, приватна особа, я найняв керівника - Сидорова, Іванова чи Петрова, то я йому довіряю, щоб він призначив усіх інших, тобто створив усю структуру. І я з нього спитаю, як він працює на цьому підприємстві. І ми не повинні забрати в цього керівника, якого посадили керувати підприємством, права адміністративного, підкреслюю, адміністративного, управління. Тому пункт 4 наша комісія пропонує залишити в тій редакції, яка тут є.

ГОЛОВА. Можемо статтю голосувати? Прошу проголосувати статтю 15. "За" - 269. Приймається. Наступна стаття,16.

ЄВТУХОВ В.І. Сторінка 42.

ГОЛОВА. "Колективний договір". Є зауваження?

ЄВТУХОВ В.І. Тут усі пропозиції враховані. Будь ласка.

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЗАДОРОЖНИЙ Б.В., голова підкомісії Комісії Верховної Ради

Української РСР у питаннях екології та раціонального природокористування /Маріупольський-Центральний виборчий округ, Донецька область/. Тут мої пропозиції не були включені. Але є пропозиції інших членів комісії та інших комісій, тому хочу звернути вашу увагу на недоречності, які тут виникли.

У першому абзаці пункту 1 написано, що колективний договір укладається між власником або уповноваженим органом і, як правило, профспілковим комітетом від імені трудового колективу. Ми тільки що домовилися, ми не обумовлюємо, хто буде визначати інтереси трудового колективу, тобто який саме орган буде визначати. Тут уже протиріччя. А потім треба, перш за все, передбачити, що суб'єктом правових відносин є трудовий колектив, а не уповноважений орган.

ЄВТУХОВ В.І. Не згоден! Якщо бути послідовним, то це і те, що ми голосували за пропозицією Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством - вилучити пункт 5, це теж пов'язані речі. Тут слід слова "профспілковим комітетом" вилучити. Але записано: "або уповноваженим органом...". Тут я не згоден, тому що уповноважений орган обирається на зборах або на конференції. І я не можу погодитися з таким механізмом укладання угоди /колективного договору/, коли, наприклад, сидить директор і сидить ще хтось і ведуть розмову, тобто якщо з одного боку один директор, а з другого боку - 3 тисячі чоловік, це вже не колективна угода.

Трудовий колектив має обрати уповноважені органи, тих людей, які уповноважені укласти колективний договір. Розумієте?

ГОЛОВА. Одну хвилиночку! Давайте ми це питання поставимо в таке русло, щоб можна було...

ЄВТУХОВ В.І. Читаю.

ГОЛОВА. Василю Івановичу! Одну хвилиночку! Давайте направимо нашу роботу в одне русло. Депутат пропонує - треба голосувати за те, що він пропонує, а не просто так. Він пропонує, як я зрозумів, дві тези. Одна теза підтримується, інша - не підтримується. Так давайте проголосуємо те, що підтримується, і те, що не підтримується, окремо.

ЄВТУХОВ В.І. Я за те, що підтримується. Я повинен прочитати, бо не всі зрозуміли. Отже, якщо буде врахована пропозиція депутата, то пункт 1 статті 16 звучатиме так: колективний договір повинен укладатися на всіх типах підприємств, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим органом і трудовим колективом підприємства або уповноваженим ним органом та не може суперечити чинному законодавству Української РСР.

ГОЛОВА. Можна за це проголосувати. Прошу проголосувати, це правильне тлумачення.

"За" - 269. Приймається.

Ще які є зауваження? Немає? Можна голосувати за статтю 16 в цілому? Ставимо на голосування.

"За" - 275. Стаття приймається.

Розділ У. Стаття 17 "Доходи підприємства". Які зауваження до

статті 17? Можна голосувати? Другий мікрофон.

БАРАБАШ О.Л. У зв'язку з тим, що вчора, приймаючи Закон про власність, ми відхилили поправку Міністерства юстиції, і статті 20 і 22 Закону про власність тепер звучать так, як вони були прийняті нами в попередній редакції, виходить, що й останній абзац на сторінці 44 треба привести у відповідність зі статтею 22 Закону про власність.

Зачитаю цей абзац: "У випадках, передбачених статутом підприємства, частина чистого прибутку може передаватися у власність членів трудового колективу підприємства". А в нас там записано:"...у власність трудового колективу". Тому зараз, мені здається, треба проголосувати за те, що може бути не тільки індивідуальна власність із чистого прибутку, а й колективна. Це потрібно привести у відповідність із Законом про власність.

ЄВТУХОВ В.І. Згоден. Давайте після слова "членів" допишемо: "або трудового колективу". Щоб було так і так. Немає заперечень?

ГОЛОВА. Прошу проголосувати цю поправку. "За" - 276. Приймається.

Тепер можна ставити на голосування статтю 17 у цілому? Прошу проголосувати статтю 17 у цілому. "За" - 286. Стаття приймається.

ЄВТУХОВ В.І. Сторінка 48, стаття 18.

ГОЛОВА. Стаття 18. Є зауваження до неї? Ставлю на голосування статтю в цілому.

"За" - 285. Приймається.

ЄВТУХОВ В.І. 49-а сторінка, стаття 19.

ГОЛОВА. Є зауваження? Голосується стаття 19. "За" - 250. Приймається.

Стаття 20, сторінка 52. Які зауваження до неї? Немає? Другий мікрофон.

ЗІНЧЕНКО А.Л., голова підкомісії Комісії Верховної Ради Української РСР з питань народної освіти і науки /Замостянський виборчий округ, Вінницька область /. На мій погляд, саме в цьому місці варто було б сказати про право спілок споживачів укладати прямі договори з підприємствами. Це відповідало б прийнятому нами в першому читанні проекту Закону про захист прав споживачів.

ЄВТУХОВ В.І. Я згоден. 26 березня ця пропозиція надійшла до нас від депутата Зінченка. Комісія не мала змоги внести до тексту, але, детально розглянувши, врахувала в статті 19 /пункт 1, сторінка 49/, а також у статті 20 /пункт 1, сторінка 52/, де написано, що підприємства вільні у виборі партнерів, у тому числі й споживачів. Статтею 22 /пункт 5, сторінка 58/ передбачено, що підприємство може поставляти продукцію кому завгодно. А конкретно про споживача йдеться в статті 30 /пункт 2, сторінка 69/.

ГОЛОВА. Другий мікрофон.

ЗІНЧЕНКО А.Л. Чи означав це, що, скажімо, спілка споживачів

- учителів могла б укласти на основі цього закону прямий договір із швейною чи взуттєвою фабрикою на постачання їхньої продукції?

ЄВТУХОВ В.І. Звичайно. І не тільки спілка вчителів.

ГОЛОВА. Можна ставити на голосування статтю 20? Прошу голосувати.

Головує заступник Голови Верховної Ради Української РСР ГРИНЬОВ В.Б.

ГОЛОВУЮЧИЙ. "За" - 296.

Наступна стаття.

ЄВТУХОВ В.І. Стаття 21, сторінка 58.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема зауважень? Голосуємо статтю 21. "За" - 275. Стаття приймається.

ЄВТУХОВ В.І. Сторінка 56, стаття 22.

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Ціни і ціноутворення". Нема зауважень? Ставимо на голосування статтю 22.

"За" - 268. Стаття приймається.

ЄВТУХОВ В.І. Сторінка 57, стаття 23.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження? Є. Третій мікрофон.

РЯБЧЕНКО М.А., директор Криворізького цементно - гірничого комбінату /Довгинцівський виборчий округ, Дніпропетровська область. Я вносил предложение пункт 5 начать такими словами: "Підприємство є власником продукції і виконуваних робіт, може поставляти продукцію..." і далі за текстом. Я прошу поставить это на голосование. Вчера, если вы внимательно смотрели передачу, где выступал Михаил Сергеевич Горбачев, он сказал о том, что результаты труда и продукты труда пора бы уже отдать производителю. Это совершенно правильная трактовка. Мы переходим на рыночные отношения. Я прошу комиссию и народных депутатов поддержать это предложение.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень? Другий мікрофон, будь ласка.

БАРАБАШ О.Л. Сказане вище суперечить Закону про власність.

У ньому чітко визначено, що є об'єктом власності, наприклад, на державному підприємстві. І як би нам цього не хотілося, але продукція, яка вироблена підприємством, є власністю господаря майна. У Законі про власність чітко визначено, що є власністю державного підприємства. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставимо пропозицію депутата Рябченка на голосування з тим зауваженням, яке висловив тут депутат Барабаш. Голосуємо...

Пропозиція не проходить. Голосуємо статтю 23 в цілому.

"За" - 271. Стаття приймається.

ЄВТУХОВ В.І. Стаття 24, сторінка 59. Тут усі позиції враховані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає зауважень? Голосуємо статтю 24. "За"

- 274. Стаття приймається.

ЄВТУХОВ В.І. Сторінка 60, стаття 25 "Соціальна діяльність підприємства".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зауваження є? Будь ласка, перший мікрофон.

ЗАДОРОЖНИЙ Б.В. У пункті 2 записано: "Підприємство зобов'язане забезпечити для всіх працюючих на підприємстві безпечні умови праці". Ну, звичайно, йдеться не про підприємство, а про адміністрацію підприємства.

ЄВТУХОВ В.І. йдеться саме про підприємство. Комісія наполягає якраз на "підприємстві". Тому що адміністрація - це не тільки директор, а й уся його... чудова сімка, як кажуть. Адміністратор -це і майстер, і начальник цеху, і всі. Це підприємство. І той же робітник, який працює за верстатом, повинен турбуватися про безпечні умови. Тому, коли робітнику скажеш: не сунь руку у верстат, а її він суне, то не адміністрація відповідає за це. Тому підприємство зобов'язане створити безпечні умови праці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ви наполягаєте на голосуванні?

ЗАДОРОІНИЙ Б.В. Я хочу додати, що ви плутаєте зобов'язання адміністрації і обов'язки працівників. Ми вже це питання розглядали,

коли обговорювали доповнення до Закону про захищеність інвалідів. Давайте проголосуємо.

І тут ще одне слово: після "безпечні" написати "нешкідливі", а далі за текстом. Це доповнення. Щодо охорони праці є два терміни: безпечні і нешкідливі...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю вашу пропозицію щодо другого пункту на голосування. Будь ласка, голосуємо...

Пропозицію не прийнято. "Підприємство" залишається. Будь ласка, другий мікрофон.

ПРАВДЕНКО С.М., головний редактор газети "Голос України" /Самарський виборчий округ, Дніпропетровська область /. Чи можна ще про другий абзац цієї статті? Я цю пропозицію вносив. Але вона звучить тут трохи сумнівно. "Трудовий колектив і власник або уповноважений ним орган /адміністрація/ в плані соціального розвитку враховують розвиток місць компактного..." - це вже викличе запитання. Що таке "компактного"? Що вважати компактним і так далі? Це викличе суперечки -"...проживання членів свого колективу".

Тут, на мою думку, згідно з Законом про місцеві Ради і місцеве самоврядування, треба записати чітко і ясно: "Трудовий колектив і власник або уповноважений ним орган /адміністрація/ в плані соціального розвитку обов'язково враховують розвиток місць, проживання членів свого колективу, перераховуючи відповідні кошти місцевим Радам або здійснюючи соціальне будівництво у відповідних житлових масивах, селах і селищах власними силами". Тоді не буде протиріччя між Законом про місцеві Ради і місцеве самоврядування, а все буде ясно. Не буде різних тлумачень і суперечок між місцевими

Радами і трудовими колективами.

ЄВТУХОВ В.І. Я відповідаю. Ми додали, крім того, що ви запропонували /середня, друга колонка/, слово "компактного", проти чого ви заперечуєте, а суть та ж залишилася. Чому ви додали "компактного"? Давайте ми будемо реалістами. Якщо підприємство нараховує три тисячі чоловік, і з цих трьох тисяч чоловік вісім живе на відстані 28 кілометрів, їх возять сюди, де вони працюють. Якщо записати так, як ви кажете, то місцева Рада на селі повинна сказати: згідно з законом побудуй мені в селі будинок або інше.

Буде це виконано чи ні? Ми обдеремо підприємство. Там же - "компактне проживання". Наприклад, половина живе в селі, половина живе в місці. Звичайно, цьому підприємству слід потурбуватися про соціальні умови як на селі, так і в місті, де проживають компактно, підкреслюю, його робітники.

І щоб не розтягнути оце все, не треба, слід погодитися з тим, що пропонує комісія.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Івановичу.

Ви наполягаєте на голосуванні? Наполягає на голосуванні товариш Правденко. Це другий абзац першого пункту цієї статті, так?

ПРАВДЕНКО С.М. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інша редакція, на якій наполягає Правденко. Прошу проголосувати.

"За" - 100. На жаль, не прийнято. Третій мікрофон, будь ласка.

ЧЕРВОНІЙ В.М., апаратник Ровенського виробничого об'єднання "Азот" /Ленінський виборчий округ, Ровенська область /. У мене щодо пункту 8, якщо можна. Тут з незрозумілих причин викинуто: "грошовою компенсацією у розмірі п'ятирічної заробітної плати..." Стаття звучить так: "У разі смерті працівника підприємства при виконанні ним службових обов'язків на основі рішення суду підприємство забезпечує сім'ю працівника пенсією відповідно до законодавчих актів Української РСР". Я пропоную все ж таки, залишивши слово "пенсію" додати "а також грошовою компенсацією у розмірі п'ятирічної заробітної плати" Прошу поставити це питання на голосування. У цілому світі існує практика, що в разі втрати годувальника, тобто взагалі працівника або військовослужбовця, сплачується велика грошова компенсація. У нас в державі чомусь - лише пенсія. Пенсія - це, мабуть, занадто мало. І цінувати людське життя однією пенсією, напевно, це неправильно. Я закликаю народних депутатів повернутися до цієї поправки комісії і її залишити.

Дякую.

ЄВТУХОВ В.І. Позиція комісії. Пропозиція цілком слушна. І слід було б це зробити. Але, по-перше, це не норма цього закону. По-друге, все, що стосується компенсації в зв'язку з травмою людини, смертю або іншими причинами, обумовлено іншими законодавчими актами. Коли ми будемо затверджувати якраз ці законодавчі акти, можливо, там слід записати не за 5 років, а за 6, 7, 10. Отже, це норма не даного закону. І ми послалися в цій статті на законодавчі акти, які є і які будуть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, третій мікрофон.

ЧЕРВОНІЙ В.М. Дозвольте вам заперечити. Якщо ви приймали Закон про міліцію, там сказано чітко, що "в разі смерті..." Якщо це Закон про підприємство, то давайте будемо послідовними і логічними: або вилучимо тоді взагалі слова про пенсію і про смерть... Якщо ми вже говоримо про пенсію і про смерть, то давайте говорити до кінця, якщо не говоримо, то давайте не говорити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування пропозиція депутата Червонія: конкретизувати там.... Будь ласка, голосуйте.

"За" - 132. Не приймається. Можливо, статтю в цілому ставити на голосування? Ставиться на голосування стаття 25 в цілому.

Ще є? Будь ласка, другий мікрофон.

БОЙКО І.Г., заступник голови Комісії Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів-інтернаціоналістів /Кам'янсько - Дніпровський виборчий округ, Запорізька область/ По-перше, Володимире Борисовичу, давайте все-таки розглядати пунктами. Дійшли до пункту 8 і все загубилося.

Я щодо пункту 5. Я виступаю від імені Комісії у справах ветеранів. Тому прошу звернути увагу на пункт 2, який ми проголосували. Там пропонувалася зміна щодо слів "адміністрація" і "підприємство". Такі ж поправки наша комісія пропонує щодо пункту 5. Спробую аргументувати.

По-перше, я не знаю...

ЄВТУХОВ В.І. Сторінка 61, пункт 5.

БОЙКО І.Г, У нас була пропозиція "підприємство" змінити на термін "адміністрація". По-перше, я не знаю, Василю Івановичу, чому так сталося? Але ті статті, які ми прийняли, ви ж їх змінили. А ми їх прийняли в першому читанні, ці дві статті, там був термін "адміністрація".

Ви говорите, що кожен працівник повинен відповідати за це. Я з вами згоден. Але, пробачте, повинна бути культура виробництва, повинні бути справжні умови праці, а не такі, які у нас на сьогодні є.

Якщо умови праці справжні, якщо чистота і порядок, то й працівник їх буде підтримувати. А якщо те, що на виробництві зараз є, так, пробачте, і підтримувати не хочеться, не завжди чоловіка примусиш.

Наша пропозиція. Пункт 5, а також повернутися до пункту 2, тому що там теж наша комісія пропонувала, і все-таки проголосувати.

Я звертаюся до керівників підприємств. Якщо ми говоримо за пункт 6 і за інші,- це ж різні речі. Подивіться, там підприємство повністю бере участь. Але умови праці... Давайте все-таки не знімати відповідальності з адміністрації. Я прошу поставити на голосування.

ЄВТУХОВ В.І. Я зрозумів так, що ви пропонуєте слово "підприємство" замінити на "адміністрація". Це ми вже проголосували.

БОЙКО І.Г. Ми проголосували щодо пункту 2.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підприємство, власник, адміністрація - трикутник такий у нас має місце. Комісія наполягає на тому, що підприємство як юридична особа має тут фігурувати. Але вага, пропозиція

-адміністрація. До другого пункту ми не повертаємося тому, що його

вже проголосували. Але щодо пункту 5 ви наполягаєте?

БОЙКО І.Г. Так, я наполягаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут замінити "підприємство" на "адміністрація".

ЄВТУХОВ В. І. Зрозуміло. Півслова.

Якщо притягають до відповідальності підприємство за забруднення навколишнього середовища як юридичну особу, то це не всіх 3000 чоловік, а конкретну людину. Тобто і тут теж підприємство зобов'язано забезпечити. У цьому слові передбачається конкретна посадова особа.

БОЙКО І.Г. Володимире Борисовичу, два слова. Щодо середовища

- це так. А якщо людина із-за поганих умов праці загинула, пробачте, трудовий колектив відповідати не повинен?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша позиція зрозуміла. Одну хвилиночку. З цього ж приводу? Будь ласка, перший мікрофон.

ПІД'ЯБЛОНСЬКИЙ М.І., заступник голови профкому металургійного комбінату імені Ілліча, м. Маріуполь /Маріупольський - Іллічівський виборчий округ, Донецька область /. Василий Иванович! Давайте мы чуть-чуть логически порассуждаем вокруг этого вопроса. Предприятие обязано постоянно улучшать... и так далее. Вот у нас предприятие, 35 тысяч трудящихся, металлургический комбинат имени Ильича. Как эти 35 тысяч будут обязаны реализовывать ту или иную программу?

На предприятии есть руководитель, который избирается, назначается, подписывает контракт. И он несет ответственность вместе со своим штабом за реализацию тех пунктов, которые включены в контракт или в его обязанности. И поэтому четко и однозначно должно быть сказано: "администрация". Ну как слесарь Иванов будет думать о том, чтобы на каком-то другом участке или в любом цехе женщине создавались лучшие условия труда? Это же абсурд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла ваша позиція.

ЄВТУХОВ В.І. Ми ламаємо там, де можна не ламати. Давайте проголосуємо - і на тому закінчимо. Це не принципове питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запропоновано таке: замінити "підприємство" на "адміністрація" у п'ятому пункті. Давайте, якщо ми замінимо, то повернемося і до іншої статті. У п'ятому пункті цієї статті...

Будь ласка, другий мікрофон.

КОЗАРЕНКО В.І., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин /Антрацитівський міський виборчий округ, Луганська область /. Ми шарахаємося з одного боку в інший. Колись у нас випускалася...у 20-ті роки був завод "Красная синька". А зараз ми хочемо всюди "підприємство" замінити на "адміністрація". Слухайте, як звучатиме у цьому ж п'ятому пункті друге речення: "Адміністрація з шкідливими умовами праці створює окремі цехи..." Я хотів би цю "адміністрацію з шкідливими умовами праці" тут побачити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Але є пропозиція народного депутата, щоб ми замінили це у пункті 5. Ставиться на голосування пропозиція: замінити у пункті 5 слова "підприємство" на "адміністрація".

"За" - 84. Не прийнято пропозицію.

Товариші, ми двічі голосували цю пропозицію. Достатньо, я думаю.

Будь ласка, другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Мова йшла не про те, щоб по всій статті замінити слово "підприємство". Мова йшла про те, щоб замінити його в першому реченні, тобто там, де йдеться про умови праці. А депутат Козаренко вихопив другу частину і таким чином спотворив саму суть. Тобто мова йде про те, щоб замінити слово "підприємство" на "адміністрація" у першому реченні, там, де йдеться про те, що адміністрація зобов'язана "постійно поліпшувати умови праці та побут жінок, підлітків..." і так далі. Через те я пропоную проголосувати пропозицію про заміну в першому реченні. Все буде гаразд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми припинимо дебати. Йдеться про юридичну особу. Вона відповідає за свої дії. А хто представляє юридичну особу - адміністрація чи, може, власник - це вже інша справа. Я розумію бажання якось тут конкретизувати, але не бачу юридичної помилки в тому, що вже проголосували. Тому пропонується проголосувати статтю в цілому. Голосуємо статтю в цілому.

Ми повернемося...

"За" - 230. Статтю прийнято.

ЄВТУХОВ В.І. Сторінка 64, розділ 4 "Підприємство і держава", стаття 26.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які в зауваження щодо цієї статті? Другий мікрофон, будь ласка.

БОЙКО І.Г. Я думаю, що все-таки так працювати не можна. Поперше, чому ця стаття так швиденько проскочила? Тут є ще пропозиції комісії. Десь взялося слово "може". Якщо працівник став інвалідом внаслідок нещасного випадку, то він"...може забезпечуватися додатковою пенсією..." Може забезпечуватися, може-ні. Ми пропонували слово "може" викинути.

По-друге. У цій статті в останньому пункті якраз говориться про ті 5 процентів, про ту квоту, з приводу чого ми сперечалися. Ви не дали слова сказати про це. І в Законі про соціальний захист інвалідів ця квота пройшла. Але, на жаль, я знаю, підприємці будуть проти цього. Конкретно Василь Іванович проти. Давайте ми з'ясуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, Василю Івановичу, ви зрозумійте, я запитав, чи є ще зауваження щодо цієї статті, і поставив її на голосування в цілому. Але це важливе питання. Тому, Василю Івановичу, будь ласка, поясніть.

ЄВТУХОВ В.І. Я поясню. Думаю, що ваше питання буде знято незалежно від того, як я виступав з другого мікрофона при обговоренні Закону про захист інвалідів. Я підкоряюся рішенню Верховної Ради, і ті 5 процентів для цього закону дійсні, оскільки це вже прийнято Верховною Радою. Ось тут шістдесят перша

сторінка, пункт дев'ятий, читайте: "Підприємство з правом найму робочої сили за рішенням відповідної місцевої Ради народних депутатів на основі Закону Української РСР про зайнятість населення..." та про соціальний захист інвалідів - це буде доповнено, тому що воно вже є -"...забезпечує..." і далі за текстом. А п'ять процентів - вони є в Законі про соціальний захист інвалідів. І подобається це мені чи не подобається, куди я дінуся?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція. /Шум у залі/. Другий мікрофон, будь ласка.

БОЙКО І.Г. У кінці статті написано: "У разі невиконання цієї вимоги або відмови у створенні робочих місць для цієї категорії населення підприємство відраховує кошти на рахунок відповідної Ради народних депутатів в порядку і розмірах, передбачених Законом Української РСР про зайнятість населення". Таким чином ми перекреслили, немає Закону про соціальний захист інвалідів.

ЄВТУХОВ В.І. Хвилинку! Та... "про соціальний захист інвалідів" - я щойно прочитав. Тоді поганий закон, коли один закон - про одне, а інший - про інше, про що ми й вели мову, приймаючи закон. Тому в Законі про підприємство ми не встановлюємо нічого. Ми тільки посилаємося на ті закони, які вже прийняті Верховною Радою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповнюється: "про соціальний захист інвалідів". Буде доповнення в цьому законопроекті?

ЄВТУХОВ В.І. Звичайно, я ж сказав. Ми доповнюємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція припинити дебати щодо цієї статті. Ми вже проголосували статтю, з приводу якої велись дебати.

Стаття 26. Є пропозиції чи немає? Піднімає руку депутат. Є пропозиція?

Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився/. В седьмом пункте, здесь мы уже говорили, написано: "Працівник підприємства, який став інвалідом на даному підприємстві... "Подождите, тут написано:"...може забезпечуватися додатковою..." Може забезпечуватися, а може й не забезпечуватися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми повернемося до цього, коли будемо приймати закон у цілому. Давайте зберемо ці незрозумілі речення і потім повернемося. А зараз статтю прийнято. Ми розглядаємо статтю 26. Є пропозиції щодо статті 26? Немає. Ставимо статтю 26 на голосування.

"За" - 252. Статтю прийнято.

ЄВТУХОВ В.І. Сторінка 66, стаття 27 "Правові й економічні умови господарської діяльності підприємства".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження? Немає. Ставимо на голосування. "За" - 247. Статтю прийнято.

ЄВТУХОВ В.І. Сторінка 67, стаття 28 "Облік т звітність". Зауважень не було. Все враховано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження? Голосуємо цю статтю. "За" - 268. Статтю прийнято.

ЄВТУХОВ В.І. Сторінка 68, стаття 29 "Комерційна таємниця підприємства". Було одне зауваження депутата Бандурки. Воно враховано в пункті 2.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає більше зауважень? Голосуємо цю статтю. "За" - 251. Приймається.

ЄВТУХОВ В.І. Сторінка 69, стаття 30 "Відповідальність підприємства" .

Я тут хочу внести доповнення від Комісії у питаннях екології та раціонального природокористування. Там помилочка. Зверніть увагу на другий абзац пункту 2 статті 30. Там написано: "відшкодовувати відповідній Раді народних депутатів збитки, завдані нераціональним використанням землі та інших природних ресурсів". Пропонується дописати: "і забруднення навколишнього середовища".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розумна пропозиція. Немає зауважень щодо цього? Хвилинку. Які зауваження? Перший мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. У мене таке зауваження. Наша комісія пропонує доповнити цей пункт пропозицією щодо захисту людей, тобто дописати, що підприємство зобов'язане нести відповідальність за порушення договірних, кредитних, розрахункових і податкових зобов'язань, продаж товарів, використання яких може завдати шкоди здоров'ю людей. Річ у тому, що це дуже актуально у зв'язку з чорнобильськими подіями. Бо інколи реалізовується продукція, яка має високий рівень забрудненості, і ніхто не несе за це відповідальності. Тому я прошу все-таки врахувати цю пропозицію.

ЄВТУХОВ В.І. Я згоден, згоден. Це на сторінці 70, пропозиція Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством, депутат Заєць вносив.

Позиція нашої комісії така: все, що тут сказано - врахувати. Читаю третій абзац пункту 2: "Підприємство зобов'язане забезпечувати безпеку виробництва, санітарно-гігієнічні норми і вимоги по захисту здоров'я його працівників, населення і споживачів продукції".

ЗАЄЦЬ І.О. А хто контролює? Які органи, що контролюють це?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло? Ще є зауваження? Будь ласка, перший мікрофон.

БОЙКО І.В., член Комісії Верховної Ради Української РСР з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /Першотравневий виборчий округ, Чернівецька область . Останній абзац статті 30 передбачає, що штрафи перераховуються до бюджету місцевих Рад, народних депутатів згідно із законом. Вони до бюджету не зараховуються, а зараховуються до позабюджетних коштів. Тому я в останній, другій, колонці вносив свою редакцію цього абзаца. Вона трошки змінена в четвертій колонці. Я не заперечую, щоб прийняти пропозицію комісії, але пропоную замінити тільки слова "до бюджету" словом "відповідні". Отже, абзац звучатиме так:"...сплачувати штрафи відповідним місцевим Радам народних депутатів".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Івановичу! Що ви маєте сказати?

ЄВТУХОВ В.І. Я згоден.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погоджується. Немає зауважень? Ставиться на голосування стаття 30 в цілому. Будь ласка, голосуємо. "За" - 276. Приймається.

ЄВТУХОВ В.І. Стаття 31, сторінка 70 "Контроль за діяльністю підприємства".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут є зауваження. Будь ласка, другий мікрофон.

БАРАВАШ О.Л. Наша комісія запропонувала два таких доповнення.

Перше. У перелік контрольних органів включити "антимонопольний комітет Української РСР". Ми знаємо, що у плані в нас є законодавчий акт про обмеження монопольної діяльності, і там згідно з цим актом буде створено антимонопольний комітет. Тобто він матиме право на контроль за окремими сторонами діяльності підприємств.

І друге зауваження, на мій погляд, дуже принципове. І за нього я наполягаю проголосувати. Пропоную пункт 2 статті 31 викласти в редакції: "Органи, на які законодавством Української РСР покладена перевірка діяльності підприємства, здійснюють її в міру виникнення необхідності і в межах своєї компетенції", тобто тільки в межах. І далі: "Підприємство має право не виконувати вимоги цих органів у питаннях, що не входять до їх компетенції, і не знайомити їх з матеріалами, що не відносяться до предмету контролю".

ЄВТУХОВ В.І. Цілком згоден з ідеєю. Але ця ідея ... Перегорніть сторінку, на сторінці 71 зверху справа записано: "Органи, що контролюють окремі сторони діяльності підприємства, здійснюють повноваження в межах своєї компетенції, яка встановлюється законодавчими актами Української РСР.

Підприємство має права не виконувати вимоги цих органів, якщо ці вимоги виходять за межі їх повноважень"

БАРАБАШ О.Л. Ви ж пишите - "враховано частково".

ЄВТУХОВ В.І. А що не враховано? Не враховано доповнення до пункту 1 статі 31-"антимонопольний комітет Української РСР".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але тут є ще одне явище - немає ще антимонопольного комітету, немає, ми його створимо.

Перший мікрофон. Доповнення до цієї статті?

ЗАЄЦЬ І.О. Я думаю, пропозицію відносно такого органу, як антимонопольний комітет, треба підтримати. Адже якщо в нас його немає, то це не означає, що ми зараз не здійснюємо антимонопольну політику.

ЄВТУХОВ В.І. Не заперечую, але там є такі слова: "інші органи згідно з законодавством Української РСР". Отже, якщо інші з'являться, то вони й будуть здійснювати контроль за діяльністю підприємств.

ГОЛОВУЮЧИЙ. З'являться й ці органи. Тому ставиться на голосування ця стаття в редакції комісії.

ЄВТУХОВ В.І. Так, антимонопольний комітет, його ще немає, буде той комітет. А може, ми ще якісь допишемо?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо статтю 31 в цілому. "За" - 270. Приймається.

ЄВТУХОВ В.І. Сторінка 72, стаття 32 "Відносини підприємства з місцевими Радами народних депутатів".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перший мікрофон, будь ласка.

БОЙКО І.В. Сторінка 73, моя пропозиція в кінці. Доповнити цю статтю окремим пунктом такого змісту: "Підприємство у встановлених розмірах і строках вносить встановлені платежі відповідній Раді народних депутатів, за її згодою замінює платежі передачею певної продукції, матеріалів, виконанням робіт або наданням послуг".

Це передбачено в Законі про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування - стаття 23, пункт 4. А ми знаємо, що статтею 69 у цьому проекті передбачено, що положення Закону про місцеві Ради є обов'язковим для інших законопроектів. Я вважаю, що цей пункт якраз є механізмом реалізації того пункту.

ЄВТУХОВ В.І. Комісія заперечує категорично. Зараз скажу, чому. Голосуванням ми вирішимо. Отже, чому комісія категорично заперечує.

Перше. Тому що система оподаткування встановлюється законом, а не місцевою Радою. Місцева Рада візьме частину законного відрахування до бюджету, скаже підприємству, мовляв, за якоюсь угодою давайте 20 або 40 тисяч не платіть до бюджету, яким ви не зовсім розпоряджаєтеся, а давайте мені і одержуйте за це, скажімо, труби. По-перше, це порушення Закону про державну податкову службу в Українській РСР.

А по-друге, це натуральний обмін. Якщо буде на це згода місцевої Ради і підприємства, тоді нехай буде так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ви наполягаєте на своїй пропозиції? Ставиться на голосування пропозиція народного депутата Бойка

доповнити статтю 32.

ЄВТУХОВ В.І. Пропозиція депутата Бойка на сторінці 73 в кінці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку! Припиніть голосування, припиніть. Ви розумієте, що пропонується? Бартерна операція між Радою і підприємством. Зрозуміло в чому річ?

Голосуємо цю пропозицію.

"За" - 131. Не приймається.

Другий мікрофон, будь ласка.

МАРТИНЕНКО В.П., генеральний директор Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, м. Комсомольск /Комсомольський виборчий округ, Полтавська область /. Пропоную пункт третій статті 32 доповнити таким абзацем: "Рада народних депутатів має право залучати підприємства на непрофільовані роботи на випадок стихійного лиха, а також на основі постанови Ради Міністрів УРСР". Я предлагаю добавить сюда слова: "при чрезвычайных ситуациях". А чрезвычайные ситуации объявляет Верховный Совет Украины.

ЄВТУХОВ В.І. Відповідаю. Ми з депутатом Мартинемком /правда, такої письмової пропозиції не було/ обговорювали вчора це питання і дійшли згоди, що цей абзац пункту третього звучатиме приблизно так: Рада народних депутатів має право залучати підприємства на непрофільні роботи на випадок стихійного лиха, а також на підставі постанов Ради Міністрів Української РСР, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями. Комісія цього не заперечує. Хто визначає надзвичайну ситуацію? Це встановлено законом. А щоб запобігти

можливим зловживанням, ми записали, що місцева Рада може залучати лише у зв'язку з надзвичайною ситуацією.

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Залучати в надзвичайних ситуаціях." Ви задоволені чи ні? Другий мікрофон, будь ласка.

МАРТИНЕНКО В.П. Чтобы не получилось так, что постановление Совета Министров будет выше Закона о предприятии . Вот о чем идет речь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні.

МАРТИНЕНКО В.П. У меня есть сомнения относительно постановления.

ЄВТУХОВ В.І. Тому в кінці останнього абзаца третього пункту через кому записано, що Рада народних депутатів може залучати підприємства на непрофільні роботи "лише у випадку стихійного лиха, а також на підставі постанов Ради Міністрів Української РСР, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями".

ГОЛОВУЮЧИЙ. "На підставі постанов Ради Міністрів, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями". Така логіка комісії. Ви наполягаєте на голосуванні? Все зрозуміло? Третій мікрофон.

МЕЛЬНИК А.М., директор Новомосковського трубного заводу імені 50-річчя Радянської України /Новомосковський

виборчий округ, Дніпропетровська область /. Стаття 32 /пункт 3, абзац 2/ повторює пункт 9 статті 25 /сторінка 61/. Пропоную цю частину статті 32 опустити.

ЄВТУХОВ В.І. Я не заперечую, що можна виключити, але мені здавалося, що якщо воно одне одному не суперечить, то хай би було. Бо тут якраз обумовлені відносини підприємства з місцевою Радою.

МЕЛЬНИК А.М. В статье 25 сказано то же самое. Это повторение.

ЄВТУХОВ В.І. Це пункт 3, абзац 2. Про створення додаткових робочих місць.

МЕЛЬНИК А.М. И следующее. Я считаю, что пункты 2,3,4 /особенно пункт 3 - "Підприємство бере участь на добровільній договірній основі... "/ можна изложить в пункте 1. Записать, что "взаємовідносини підприємства з органами державного управління і місцевого самоврядування будуються на податковій, основі..." і далі за текстом. И все вопросы сюда войдут. Остальное исключить.

ЄВТУХОВ В.І. Ця пропозиція в комісії розглядалася

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є пропозиція виключити другий абзац пункту 3, так? Тому Що він повторює.

ЄВТУХОВ В.І. Комісія не заперечує, лише тут воно...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу проголосувати. Хто за те, щоб виключити цю частину третього пункту? "За" - 178. Не проходить.

ЄВТУХОВ В.І. І друга пропозиція депутата Мельника: виключити другий, третій та четвертий пункти і вмістити їх у першому. Це теж питання не принципове, але, думаю, треба його розписати, щоб усім на місцях було зрозуміло, що можна, а що не можна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ця пропозиція змінює структуру?

ЄВТУХОВ В.І. Так, тільки по структурі?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат наполягає на голосуванні? Ні? Я думаю, що це не принципово.

Перший мікрофон, будь ласка.

ЗАЄЦЬ І.О. Зверніть увагу на пункт третій, частину третю. Там, де сказано, що "Рада народних депутатів має право..." Ви знаєте, що ми приймали Закон про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування і прийняли таку схему, щоб вести мову про Ради базових рівнів. Тому я пропоную /наша пропозиція там є/ записати так: "Підприємство зобов'язане за рішенням місцевої Ради народних депутатів базового рівня, у порядку і межах, встановлених законодавством Української РСР, створювати

робочі місця для осіб з обмеженою працездатністю". Тоді про це буде чітко сказано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василю Івановичу...

ЄВТУХОВ В.І. Тут базовий рівень - це базовий рівень. І які має права Рада базового рівня, сказано в Законі про місцеві Ради народних депутатів та місцеве самоврядування. Але буває таке, що підприємство зареєстроване на території Ради базового рівня в місті, а розташоване в районі, в селищі. Тому я вважаю і комісія вважає, що слід залишити так, як тут написано: "Рада народних депутатів має право..."

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комісія не обмежує прав Рад народних депутатів. Депутат наполягає на голосуванні чи ні? Отже, пропонується залишити тільки Ради базового рівня, а комісія ширше підходить до цього питання. Хто за пропозицію депутата Зайця, прошу голосувати.

"За" - 75. Не приймається.

Ще які є зауваження?

Тільки, будь ласка, коротше. Перший мікрофон.

ЄВТУХОВ В.І. Тільки кажіть, будь ласка, на якій сторінці ваші зауваження.

ДЕПУТАТ /не представився /. Думаю, в останньому абзаці пункту 3 статті 32, де йдеться про те, що на випадок стихійного лиха Рада народних депутатів має право залучати підприємства на непрофільні роботи, потрібно зробити правку. Записати, що не Рада народних депутатів, а виконавчі органи місцевої влади залучають. Тому що не збирати ж під час стихійного лиха сесію і голосувати, розумієте?

ЄВТУХОВ В.І. Я розумію. По-перше, такої пропозиції не було. А по-друге, згідно з статутом самої Ради вона знає, хто прийняв це рішення, - або сесія, або виконком. Це ваша справа.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, одну хвилиночку. Наш час вичерпано, але в мене є пропозиція прийняти все-таки цю статтю, щоб ми не переривали. Другий мікрофон.

БАРАБАШ О.Л. Я хотів би запитати, звідки взявся другий абзац четвертого пункту? Його немає ні в попередній редакції, немає в жодному зауваженні. Якщо ми вже за нього проголосуємо, то мені здається, що його треба трохи розширити: "Частка житла, що передає підприємство місцевим Радам народних депутатів, встановлюється законодавчими актами Української РСР і здійснюється на компенсаційній основі". Щоб не просто... "

ЄВТУХОВ В.І. Відповідаю. Частка житла, що передається підприємством місцевим Радам народних депутатів, не здійснюється на компенсаційній основі. Підкреслюю: не здійснюється. Бо ця частка житла йде на те, щоб забезпечити житлом лікарів, учителів та інших працівників невиробничої сфери. І це обумовлено законом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився /. Василий Иванович, я опять обращаюсь к вам. На странице 73 написано, что предложение Комиссии по вопросам образования и науки учтено. Но оно не учтено. Я считаю, что эту статью необходимо дополнить словами: "Відокремлені

підрозділи, філіали підприємств, які розташовані в межах території інших місцевих Рад, ніж головне підприємство, оплачують податки в бюджет за місцем розташування". Ведь существует очень много филиалов предприятий, которые платят налоги туда, где расположено головное предприятие, а живут за счет других.

ЄВТУХОВ В.І. Відповідаю. По-перше, це є в Законі про державну податкову службу, а по-друге, є в постанові про введення його в дію. Там так і записано, що якщо головне підприємство розташоване за межами території України, а його підрозділи на території України, то ці підрозділи підпорядковуються законам України і оплачують податки згідно з законами України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Третій мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився /. Головное предприятие расположено в Киеве, а филиал - в Коммунарске. Мы их кормим, поим, учим, а деньги поступают в другой город.

ЄВТУХОВ В.І. Я зрозумів. Це враховано. Підійдете - я вам покажу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє питання. Другий мікрофон.

РОМАНОВ Ю.С., завідуючий відділом астрономічної обсерваторії Одеського державного університету імені І.І.Мечникова /Жовтневий виборчий округ, Одеська область /. Я пропоную проголосувати пропозицію Комісії у питаннях екології, щоб у статті 32 /пункт 3/ після слова "території

"додати, що підприємства беруть участь в "охороні навколишнього середовища". Ви відхили це.

ЄВТУХОВ В.І. Зрозуміло. Чому його відхилено? Слова "беруть участь" означають, що я пішов на нараду. А значення "взяти участь коштами і щось зробити" охоплене, якщо не помиляюсь, статтею 11 цього проекту. Там написано і про податки, і про сплату в місцевий бюджет за шкідливі викиди, і про охорону навколишнього середовища, і про все інше. Отже, відхилено тому, що це передбачено вже.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Будь ласка, третій мікрофон.

БІЛІЙ В.П., голова Дубнівської міської Ради народних депутатів /Дубнівський виборчий округ, Ровенська область /. Шановні народні депутати! Зверніть увагу на третій знизу абзац на сторінці 73. Там записано: "Вилучення жилої площі, збудованої за рахунок коштів підприємства, проводиться місцевими Радами народних депутатів за процентами, встановленими законодавчими актами, а також місцевою Радого у зв'язку з відселенням аварійних будинків і в непередбачених випадках".

Я хотів би довести до вашого відома, що в Білорусії, Росії, Казахстані все це передбачено в Житловому кодексі. В нас, на превеликий жаль, цього немає. Я просив би цю поправку проголосувати, щоб вона була введена в такій редакції.

ЄВТУХОВ В.І. Якраз тому, що його немає у Житловому кодексі, цього робити не можна. Для того, щоб це зробити, слід ввести у Житловий кодекс. А це - Закон про підприємства. Це не норма даного закону. І як ви бачили, в цьому законопроекті робиться наголос не на тому, щоб Рада забрала, а потім віддавала. Ні, Рада забирає і не віддає, але у відповідності з законом. А для того, щоб це було, треба прийняти цей закон. Це не норма даного закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Це дійсно не норма закону. Ви наполягаєте на голосуванні? Третій мікрофон.

БІЛИЙ В.П. Варто, щоб ця пропозиція сьогодні пройшла, тому що ситуація, яка складається на місцях, відома кожному.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на голосуванні?

БІЛИЙ В.П. Наполягаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат наполягає на голосуванні. Будь ласка, проголосуємо його пропозицію.

"За" - 78. Пропозиція не набирає більшості голосів.

ЄВТУХОВ В.І. Пропонується проголосувати статтю в цілому. ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, перший мікрофон.

САЛІЙ І.М., голова Подільської районної Ради народних депутатів, голова виконкому /Подільський виборчий округ, м. Київ /. Шановні товариші! Відстоюючи інтереси підприємств, треба пам'ятати, що сьогодні місцеві Ради - базові, які хтось любить, і не базові, другорядні

житла практично не мають. А відселення ветеранів, інвалідів, пенсіонерів, які давно не працюють на виробництві або в охороні здоров'я, в житловому господарстві, проводиться за рахунок Рад.

А ще військові та інші... Де Радам брати житло? Раніше процент відрахування визначався...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ви пропонуєте?

САЛІЙ І.М. А сьогодні такого немає. Я вважаю, це неправильно , що ми не проголосували за внесену поправку. Пропоную все-таки повернутися і передбачити цей процент, він належить нам. І тому я хотів би, щоб у законі передбачити, що частина житла, яка передається підприємствами Радам, встановлюється законодавчими актами. А краще - ще раз проголосувати за цю поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це норма все ж таки іншого закону. Пропонується проголосувати статтю в цілому. Нагадую, що мова йде про статтю 32.

"За" - 242. Статтю прийнято. Оголошується перерва на півгодини.

/Після перерви/ Головує Голова Верховної Ради Української РСР КРАВЧУК Л.М.

ГОЛОВА. Запрошую депутатів і членів президії до залу. Будь ласка, Василю Івановичу.

ЄВТУХОВ В.І. Стаття 33, сторінка 74, розділ 7 "Умови ліквідації і реорганізації підприємства". Усі зауваження враховані.

ГОЛОВА. Можна голосувати? Третій мікрофон.

ГЕРЦ І.І., голова правління асоціації організацій орендарів "Закарпатліс", м. Ужгород /Перечинський виборчий округ, Закарпатська область /. Не враховано, Василю Івановичу, навіть пропозицію до пункту 1 народного депутата Андрійки:"... за його власним рішенням, рішенням власника..." і далі за текстом. Ви написали - "враховано", але не врахували.

ЄВТУХОВ В.І. "Ліквідація і реорганізація/... поділ, виділення, перетворення/ підприємства провадиться за рішенням власника майна..." За власним рішенням і за рішенням власника майна. Це просто тавтологія, пробачте.

ГОЛОВА. Помилка?

ЄВТУХОВ В.І. Ні, ні. Ми написали:"... за рішенням власника майна". Депутат пропонує:"... за власним рішенням". Комісія вважає, що краще буде, якщо залишиться - "за рішенням власника майна".

ГОЛОВА. Перший мікрофон.

ЗАДОРОЖНИЙ Б.В. Одне зауваження. Тут написано в першому абзаці:"...Реорганізація підприємства, яка може викликати екологічні, демографічні та інші наслідки..." Негативні, мається на увазі, мабуть?

ЄВТУХОВ В.І. Негативні наслідки, так.

ГОЛОВА. Прошу проголосувати статтю 33. "За" - 227. Приймається. Стаття 34.

ЄВТУХОВ В.І. Сторінка 76." Ліквідаційна комісія". Зауважень не надійшло.

ГОЛОВА. Можна голосувати?

"За" - 225. Не прийнято рішення.

ЄВТУХОВ В.І. Це просто непорозуміння. До статті немає ніяких заперечень.

ГОЛОВА. Не встигли? Я прошу переголосувати. Уважніше, будь ласка. Стаття 34 переголосовується. "За" - 252. Приймається.

ЄВТУХОВ В.І. Стаття 35. До неї зауважень не надійшло.

ГОЛОВА. Не надійшло зауважень. Прошу проголосувати статтю 35.

"За" - 248. Прийнята.

Тепер потрібно голосувати закон в цілому. Я хочу звернутися до вас, шановні народні депутати. Якщо ви відкриєте зараз дискусію і будете наполягати на переголосовуванні, то цього не буде. Цьому вже потрібно покласти край. Ми голосуємо за кожну статтю більшістю голосів, а потім знаходиться потреба ще раз повертатися до статті. Можливість була виступати кожному. І вдруге дискусії відкривати не будемо. От і все. Бо це - постійна ситуація у нас. Було обіцяно повернутися до статті 9 - і все. Які були зауваження до статті 9? Перший мікрофон.

ТКАЧУК А.Ф. Я ще раз прошу звернутися до статті 9 і проголосувати за ту редакцію, яка була запропонована Комісією з питань розвитку базових галузей народного господарства в першому варіанті, де статут підприємства підтверджується і трудовим колективом.

Ось що я хочу сказати в підтримку цього. Коли було ліквідовано главки, на їх базі створено концерни, і концерни спустили свої статути трудовим колективам. І коли цей статут не може бути прийнятий трудовим колективом, бо він не годиться, колектив не має ніяких механізмів, щоб відстояти свої права. Я все-таки прошу, щоб ви проголосували за те, щоб колектив мав права, а не був на правах кріпака.

ЄВТУХОВ В.І. Відповідаю. Занепокоєність цілком зрозуміла. Але концерни спустили свої статути і тим порушили цей закон. За ті статути проголосували без участі трудового колективу. Перше.

Друге. Ті концерни, які це зробили, порушили закон.

І третє. Ті концерни, які були створені без згоди /підкреслюю: без згоди/, без підпису трудового колективу або без уповноваженого ним органу, ці концерни за цим законом визнаються не створеними на законних підставах. Є такі концерни, створені в Мінметі, де шановний наш міністр Колпаков, незважаючи ні на які колективи, створив те, про що ви кажете. Але це незаконно. І я сказав тільки-но, що у цю п'ятницю буде нарада в місті Дніпропетровську працівників Мінмету, і це питання буде вирішуватися. Так чи інакше -чи запишемо ми, чи не запишемо - це є порушенням закону навіть відповідно до того варіанту, який записаний. Комісія наполягає, щоб залишити її варіант.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на голосуванні? Прошу проголосувати пропозицію народного депутата Ткачука.

"За" - 118. Не прийнято.

Що ми маємо ще проголосувати? Другий мікрофон.

БАРАБАШ О.Л. Знову порушується процедура. Не депутат Ткачук вносить пропозицію, а вносить Комісія з питань розвитку базових галузей народного господарства змінити редакцію, яку ми прийняли за основу. Якщо пройде пропозиція комісії, тоді не потрібно голосувати за пропозицію депутата Ткачука або депутата Зайця, бо та пропозиція прийнята за основу.

ГОЛОВА. Що, вони не мають права вносити пропозиції?

БАРАБАШ О.Л. Вони не вносять пропозиції. Вони пропонують залишити те, що ми прийняли за основу. Ми прийняли за основу, що "статут затверджується власником майна, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу".

ЄВТУХОВ В.І. Шановний депутате Барабаш, я відповідаю. Ви хочете втягнути в процедуру. Процедура така: Комісія з питань розвитку базових галузей народного господарства внесла пропозицію, і я виступаю від комісії з пропозицією прийняти статтю 9, пункт 1. Цю пропозицію ми вже проголосували, і Рада, прийняла статтю 9, пункт 1...

Пробачте. Якщо слід іще раз голосувати, давайте голосувати.

ГОЛОВА. Голосувати за пропозицію Комісії з питань розвитку базових галузей народного господарства? Для чого двічі голосувати за одне і те ж?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ми не голосували.

БАРАБАШ О.Л. Трудовий колектив має право взяти участь, а затвердити свій статут тоді, коли він не є власником, права не має.

І коли я кажу відносно приватника - всім зрозуміло, коли ж кажу відносно держави - чомусь незрозуміле.

ГОЛОВА. Я ніяк не можу зрозуміти, що ви хочете, товариші

Барабаш і Заєць, протягти? Ви скажіть відверто. А якщо ви не знаєте самі, то не треба це підносити під виглядом процедури. Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. Леоніде Макаровичу! Я хочу вам розказати, що ми нічого не хочемо протягти, а хочемо, щоб рішення приймалося у відповідності з процедурою.

Річ у тому, що ми на попередньому засіданні, коли було перше читання, проголосували за пропозицію, де чітко було сказано: "Статут затверджується власником майна та трудовим колективом". Потім учора з'являється доповнення, яке, між іншим, не зареєстроване у колонці 2. Через те треба цю зміну, яку запропонувала Комісія з питань розвитку базових галузей народного господарства, проголосувати. Якщо ми зміну не проголосували, а голосуємо в цілому статтю, це означає, що ми порушили процедуру. Тому я наполягаю дотримуватися процедури - прийняти рішення і проголосувати запропоновану комісією зміну, а потім голосувати статтю. Була порушена процедура.

Ми нічого не хочемо протягти, ми хочемо, щоб трудовий колектив як господар брав участь на державних підприємствах нарівні з власником у вирішенні своєї долі.

ЄВТУХОВ В.І. Іване Олександровичу! Ви протирічите. Ви тільки що "сказали: ми проти того, щоб трудовий колектив брав участь. Читайте, що записано: "для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу". "Брав участь" і "за участю"

-це одне і те ж.

ЗАЄЦЬ І.С. Це не одне і те ж.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, не поспішайте. Що колектив буде брати участь - це треба уточнити. Хто буде приймати статут, щоб колектив брав участь?

ЄВТУХОВ В.І. Давайте так, тут пропозиції надійшли з лівого крила; "за погодженням з трудовим колективом".

Іване Олександровичу, в комісії є своя думка. Тисніть, але не дуже.

Ми повинні для державного підприємства поєднати інтереси трудового колективу та інтереси власника. Якщо так, як було записано, то трудовий колектив повинен затвердити статут того підприємства, власником якого він не є. Він не є власником, тому він не може затвердити статут.

ГОЛОВА. Годі. Все проголосовано, повертатися не будемо до цього питання. Я бачу, до чого воно все клеїться, як кажуть, білими нитками шиють і думають, що цього ніхто не бачить. У нас є майстри процедур, які хочуть живе слово і зміст задушити процедурами, якщо це комусь дуже вигідно. А справа тут абсолютно зрозуміла, тим більше, ми за цю статтю проголосували. Все, стаття більше не обговорюється. Ще є зауваження до інших статей? Третій мікрофон.

ЧЕРВОНІЙ В.М. Шановні народні депутати! Ще раз прошу звернути увагу на статтю 25, пункт 8, де сказано, що в разі смерті працівника підприємство забезпечує його сім'ю...

ГОЛОВА. Стаття 25, пункт 8. Це 61 сторінка.

ЧЕРВОНІЙ В.М. Це 61 сторінка. Там сказано, що в разі смерті працівника підприємство забезпечує його сім'ю пенсією відповідно із законодавчими актами Української РСР. Комісія з питань економічної реформи і управління народним господарством внесла доповнення, щоб також підприємство забезпечувало сім'ю грошовою компенсацією у розмірі 5-річної зарплати. На жаль, за це проголосувало 132 народні депутати, а 128 не взяли участі в голосуванні.

Шановні народні депутати! Я вважаю, що нам буде дуже важко пояснити виборцям, чому ми проголосували за 10-річну компенсацію у разі смерті працівника міліції, і не хочемо дати п'ятикратну компенсація робітникам підприємств. Це не логічно. І я вважаю, що смерть від кулі нічим не важча, ніж смерть від вогню, від падіння з висоти, від намотування людини на якийсь вал. Ви ж знаєте, що більшість смертельних випадків трапляється у нас на виробництві.

Я пропоную переглянути цю статтю і поставити на поіменне голосування, щоб кожен пояснив виборцям свою позицію.

ЄВТУХОВ В.І. Я поясню виборцям свою позицію. Шановні виборці! Стаття, про яку йдеться, пункт 8 - не є нормою цього закону. Це норма законодавства. Бо відшкодування збитків і завданих підприємством, у разі втрати годувальника членам його сім'ї - це прерогатива суду. Але коли ми записали "в разі смерті" , ми записали тільки те, що цей пункт існує. І було дві пропозиції. Одна пропозиція Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством - до п'яти років. Там може бути і б, і 8, і 28. Для цього треба мати економічне обгрунтування, а не тільки створити

прецедент, а потім нічого не дати, як це вже було. Це перше.

І друге. Та сама комісія, той самий депутат запропонував, що якщо цього не може бути, то краще його вилучити. Мені здається, коли ми проголосували і залишили його тут, то нехай воно буде так, як є.

ГОЛОВА. Депутат Червоній пропонує поставити ще раз на голосування. Я розумію, але ми повертаємося до статті, він аргументує, чого ми не можемо записати, скажімо, "п'ять років", і просить, щоб проголосували за його пропозицію поіменно. Давайте спочатку проголосуємо за те, щоб поіменно. Приймається рішення. Ні? А чому ж машина показує, що рішення прийнято? Так, голосується відкритим голосуванням. Ставиться на голосування пропозиція депутата Червонія. Прошу проголосувати.

"За" - 158. Не приймається.

Ще до якої статті є зауваження? Я повторюю, ми домовлялися, що не будемо знову дискутувати, адже всі статті проголосовані. Будь ласка, до статті 25. Другий мікрофон.

РОМАНЧУК В.М., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у питаннях соціальної політики та праці /Ленінський виборчий округ, Запорізька область /. Товарищи депутаты! Давайте отнесемся к этой статье повнимательнее. Страница 61, пункт 7: "Працівник підприємства, який став інвалідом на даному підприємстві внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, може забезпечуватися..." Я считаю, что слово "може" нужно убрать. Это норма закона. "Може" а може, "не може"? Понимаете? Я понимаю, что здесь находятся многие представители

предприятий в лице руководителей, поэтому у нас и не идет этот вопрос. Поэтому его надо поставить на поименное голосование. Одно слово надо убрать,

ЄВТУХОВ В.І. Відповідаю. Ніхто не заперечує того, що "може" внаслідок інвалідності виплачуватися якась пенсія. Але є дві норми закону. Перша - це коли підприємство не виплачує і вирішує суд, а друга - це за погодженням трудового колективу, згідно з тими повноваженнями, що ми прийняли в статті 14. А коли трудовий колектив не згоден, то ми йому не нав'язуємо. Мені здається, що якщо ми хочемо захистити інваліда, то повинні цю частину, яка містить слово "може", перенести в іншу статтю, тобто розсунути ці межі, а не вписувати в цей закон.

ГОЛОВА. Ви наполягаєте на переголосовуванні? Хто за те, щоб проголосувати за зняття слова "може"? Голосування поіменне.

"За" - 119. Здається, тепер уже виходить? Голосується поіменно. Від 344-х же.

ЄВТУХОВ В.І. За те, щоб виключити слово "може".

ГОЛОВА. Пояснюю, шановні народні депутати. Йдеться про пункт 7, який звучить так: "Працівник підприємства, який став інвалідом на даному підприємстві внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, може забезпечуватися..." А пропонується "забезпечується додатковою...". Тобто вилучається слово "може", а слово "забезпечується" узгоджується відповідно до тексту.

ЄВТУХОВ В.І. На одному підприємстві - 30 карбованців, на другому - 130, на п'ятому з машиною, на шостому - без машини...

ГОЛОВА. Ви ж маете голосувати, чого ви хвилюєтесь? Депутат просить так, як і ви. У вас кнопка для голосування є. Я ніяк не можу зрозуміти. Прошу проголосувати.

"За" - 193. Не приймається. Лишається в попередній редакції. Ще до яких статей будуть зауваження? Другий мікрофон.

ІЗМАЛКОВ В.М., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР у справах ветеранів, пенсіонерів, інвалідів, репресованих, малозабезпечених і воїнів - інтернаціонаністів /Шевченківський виборчий округ, Запорізька область /. Леонид Макарович! Выйти сюда меня заставил проект постановления, который нам сегодня утром раздали. Проект о введении платы за загрязнение окружающей среды. Хорошая мера, но эта мера полицейская. Она не заинтересует предприятия улучшать свое производство.

Я вчера предлагал к статье 2 добавить несколько слов. Не хватило всего шести голосов, и я предлагал голосование провести поименно.

ГОЛОВА. Не проголосували вчора і переголосовувати не будемо.

ІЗМАЛКОВ В.М. Я предлагал, а вы не поставили на поименное голосование. Ведь статья же выгодна для предприятий. Ну что же мы делаем? /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Яка стаття?

ЄВТУХОВ В.І. 27 сторінка, стаття 11. Доповнити: "Підприємство з уже існуючим екологічно шкідливим виробництвом може одержувати пільги в оподаткуванні, якщо воно має і реалізує програму переходу до екологічно чистого виробництва". Комісія наша цю пропозицію підтримала, але при голосуванні вона не пройшла.

ГОЛОВА. Я вас прошу не проштовхувати свої ідеї всіма силами. Голосували за це? Голосували. Ну хіба ж це личить депутатові? Перший мікрофон.

МАКАРЕНКО С.М., секретар Комісії Верховної Ради Української РСР з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування /МакіївськийЧервоногвардійський виборчий округ, Донецька область /. Леонид Макарович! У меня редакционные правки, но они имеют определенный смысл. Страница 31, статья 14"а", пункта 3/ 7/.

Читаю текст: "Трудовий колектив державного комунального та спільного підприємства, в якому частка держави або виконкому місцевої Ради в вартості майна складає більше 50 процентів..."

ЄВТУХОВ В.І. Ви помилилися, була поправка Комісії з економічної реформи та управління народним господарством слово "спільного" замінити на "іншу".

МАКАРЕНКО С.М. Це далі. У мене інше. Взаимоотношения между местным Советом и исполкомом регулируется законом о местных Советах. Поэтому я предлагаю изъять отсюда слово "виконкому", а записати

просто: "місцевої Ради", бо виконком - це орган Ради. У Законі про місцеві Ради написано, що він має робити. Отже, слово "виконком" я пропоную викреслити. І ще одне зауваження до статті 30, сторінка...

ГОЛОВА. Я повторюю, закінчили. У нас несуттєвих зауважень немає. Я не знаю, яку треба мати нервову систему, щоб п'ять разів повертатися до одного й того ж, що проголосували. Я вже просив до цього не повертатися. Невже це не зрозуміло?

Те слово дійсно тут має вагу, скажіть, будь ласка?

ЄВТУХОВ В.І. Якраз виключати слово "виконком" не варто, тому що місцева Рада не є власником, згідною Законом про підприємництво вона не має права бути власником. Власником може бути тільки виконком, а раз він є власником, то вступає в інші стосунки.

ГОЛОВА. Прохання до всіх зайняти свої місця. Дискусію закінчено. Мали можливість дискутувати стільки, скільки хотіли. Ніхто нікому не забороняв висловитися, але відновлювати дискусію після того, як уже проголосували... Я ще раз прошу вас: поважайте себе і Верховну Раду.

ЄВТУХОВ В.І. Я хочу тільки додати дещо. Ми вчора голосували статтю, де йшлося про малі підприємства. Вона має бути узгоджена з постановою Ради Міністрів УРСР від 22 вересня 1990 року N 278, як ми домовилися, щоб не було розбіжностей. Це - принципове питання.

ГОЛОВА. Яке принципове питання?

ЄВТУХОВ В.І. Ми з вами проголосували і домовилися, що не повинно бути розбіжностей цього закону з іншими нормативними актами. Проголосували і домовилися. Почекайте хвилинку.

Нормативних актів у нас два: один - це постанова Ради Міністрів СРСР від 8 серпня 1990 року N 790, і другий - це постанова Ради Міністрів УРСР від 22 вересня 1990 року N 278.. Учора ми сказали: узгодити і з тим, і з тим. А це не зовсім так. Тому для того, щоб не було розбіжностей, слід проголосувати, за що ми. Я пропонував би проголосувати за постанову нашого українського Уряду. Це пропозиція комісії. Якщо вона не пройде, тоді - за постанову Уряду СРСР.

ГОЛОВА. Формулюйте, за що голосуємо. Прошу.

ЄВТУХОВ В.І. Пропонуємо проголосувати, щоб у пункті про малі підприємства цього закону кількісний склад малих підприємств відповідав постанові Ради Міністрів УРСР від 22 вересня 1990 року N 278. Ну, проголосуйте проти, щоб усім було зрозуміло. /Шум у залі/.

ГОЛОВА. Василю Івановичу! Невже ви хочете довести, що ви впертіші, ніж усі разом узяті? Які є пропозиції?

ЄВТУХОВ В.І. Голосуємо за закон у цілому.

ГОЛОВА. Третій мікрофон.

Формулюйте пропозицію - проголосуємо.

ГЕРЦ І.І. Я і народний депутат Бедь вносили конкретну пропозицію щодо союзної постанови... .

ГОЛОВА. Формулюйте, за що голосувати, будь ласка.

ГЕРЦ І.І. Хто за те, щоб кількісний склад малих підприємств у цьому законі відповідав постанові Ради Міністрів СРСР від 8 серпня 1990 року N 790?

ГОЛОВА. Прошу за це проголосувати...

Прийнято рішення.

ЄВТУХОВ В.І. Питань немає, всі питання узгоджені.

ГОЛОВА. Голосується закон в цілому. Прошу проголосувати за закон у цілому. Уважно голосуйте, будь ласка.

"За" - 287. Закон прийнятий.

Постанова "Про порядок введення в дію Закону Української РСР про підприємства в Українській РСР". Є зауваження до постанови? Другий мікрофон.

МАРТИНЕНКО В.П. Предложения по проекту такие.

Первое. Ввести в действие Закон Украинской ССР о предприятиях в Украинской ССР со 2 апреля 1991 года, вместе с вводом цен.

Второе. Указание на ввод пункта 2 статьи 19 и абзаца 2 пункта 1 статьи 20 с 1 января 1992 года - исключить. Это сегодня не имеет значения.

И последнее. Приостановить действие статьи 8 Закона СССР о союзном бюджете на 1991 год на территории УССР со 2 апреля 1991 года - с момента ввода этого закона.

ГОЛОВА. Василю Івановичу, що ви скажете?

ЄВТУХОВ В.І. Я скажу, що перенести дію цього Закону з 1 травня на ближчий час можна. Тим більше, ще декілька депутатів пропонували це. Я цілком погоджуюсь.

ГОЛОВА. Отже, що пишемо: з 1 квітня, з 2 квітня?

ЄВТУХОВ В.І. Це не принципово.

ГОЛОВА. З 1 квітня?

ЄВТУХОВ В.І. Так. Далі - друга пропозиція депутата Мартиненка. Пункт 2 статті 19 і абзац 2 пункту 1 статті 20 вводяться в дію з 1 січня. Це юридична норма, пов'язана з укладанням договорів. Я б не поспішав знімати. Деякі підприємства вже уклали договори на 1991 рік, і цей пункт їх не стосується. Але деякі підприємства всіх договорів ще не уклали. Якщо ми це знімемо, то договірна система поламається до того, як це можна робити. Це - Друге.

А щодо третього зауваження - я його підтримую.

ГОЛОВА. Що?

ЄВТУХОВ В.І. Третє зауваження підтримую.

ГОЛОВА. А яке воно було - третє?

ЄВТУХОВ В.І. Із введенням в дію цього закону на території України припинити дію статті 8 Закону Союзу РСР про бюджет.

ГОЛОВА. Це принципово. Давайте проголосуємо за третю пропозицію.

ЄВТУХОВ В.І. Припинити дію закону Союзу РСР про бюджет, стаття 8. Вона стосується того, куди йдуть кошти від союзних підприємств .

ГОЛОВА. Це принципово. Я прошу проголосувати за це. "За" - 293. Приймається. Третій мікрофон.

ЦЕКОВ С.П., лікар Сакської центральної районної лікарні /Сакський виборчий округ, Кримська АРСР/. У меня есть небольшое дополнение к постановлению в связи со статьей 29 "Коммерческая тайна предприятий". В пункте 2 этой статьи говорится, что сведения, которые не могут составлять коммерческую тайну, определяются Советом Министров Украинской ССР.

В постановлении не сказано, когда должен сделать это Совмин. Поэтому я считаю, что в пункте 5 постановления следует указать, что Совет Министров Украинской ССР до 1 сентября определяет перечень сведений, которые не могут быть коммерческой тайной. Если мы этого не сделаем, то может оказаться так, что коммерческой тайной окажется и урожайность, и распределение дефицитных товаров, и тому подобное.

ЄВТУХОВ В.І. Відповідаю. Зауваження слушне, але це стосується не тільки комерційної таємниці, а й багатьох інших питань. Тому, щоб не робити перелік усіх, на сторінці 2 у пункті 5 написано так: "Раді Міністрів Української РСР до 1 вересня 1991 року подати Верховній Раді Української РСР пропозиції про приведення законодавчих актів Української РСР у відповідність із Законом Української РСР про підприємства в Українській РСР". Цим враховує і те, що ви сказали, і не тільки те.

ГОЛОВА. Можна голосувати за постанову? Прошу проголосувати. "За" - 297. Приймається постанова, і закон прийнято вже.

ЄВТУХОВ В.І. Дякую. Хочу подякувати і тим, хто працював у комісіях - і депутатам Зайцю /хоча ми в ним були і "на ножах" інколи, але працювали плідно/, Головачу, а також Братішку, іншим спеціалістам. Дякую, всього найкращого.

ГОЛОВА. Щоб ми після перерви перейшли до нового проекту, зараз нам потрібно розглянути /ми домовилися з вами минулого разу/ зауваження, доповнення, зміни, які подані до проекту постанови про форми державних актів на право володіння і користування землею і Положення про порядок надання і вилучення земельних ділянок. Пам'ятаєте? І сказали, що ми вже голосуватимемо без обговорення. Тому нам треба проголосувати за цю постанову, щоб відкрити дорогу для роботи Земельного кодексу. Можна поставити на голосування? Прошу проголосувати у цілому.

"За" - 220. Не прийнято.

У чому справа? У вас тексту немає? Дискусію відкрити хочете? Третій мікрофон.

РУДЕНКО В.М., заступник голови виконкому Гощанської районної Ради народних депутатів /Гощанський. виборчий округ, Ровенська область /. Леоніде Макаровичу! Вчора на комісії, в роботі якої я брав участь, було узгоджено зовсім інший текст, і тому зараз не проголосовано. У пункті 4 записано: "Встановити, що при перерозподілі земель для..." Учора було домовлено -"... для надання громадянам", тобто всім категоріям громадян, що перераховані в пункті 3. Сьогодні з'явилося:"... організації фермерських господарств, державне замовлення сільськогосподарським виробникам змінюється пропорційно до площі угідь..." Я говорив з депутатом Ревенком і з головою комісії депутатом Сухим, вони погоджуються з тим, що це просто неточність, допущена Секретаріатом. А це - важливий момент.

ГОЛОВА. Одну хвилиночку, сформулюйте.

РУДЕНКО В.М. "Встановити, що при перерозподілі земель для надання громадянам державне замовлення сільськогосподарським товаровиробникам змінюється пропорційно до площі угідь, що вилучаються з їх володіння або користування". Оце як раз той механізм, що дасть змогу виділити людям присадибні ділянки.

ГОЛОВА. Це принципове питання. Давайте за нього проголосуємо, за цю зміну, доповнення. Прошу проголосувати. "За"

- 292. Прийнято. Ще є якісь доповнення? Другий мікрофон.

ЗАЄЦЬ І.О. У мене таке доповнення. Воно не суттєве, але його треба записати. Це пункт 3. Це там, де є перелік - для чого надається земля. Треба написати, що надаються ділянки не тільки для колективного городництва, а й індивідуального будівництва. І пункт 5, де ми кажемо про створення Державного комітету по земельних ресурсах. Краще все-таки створити Державний комітет по земельній реформі і одночасно створити Міністерство природних ресурсів, геології й екології. Тобто так, як це і передбачає структура Ради Міністрів. Взагалі це було б логічно. Тобто треба, щоб комітет відповідав за земельну реформу, а не тільки за земельні ресурси.

ГОЛОВА. Це який пункт?

ЗАЄЦЬ І.О. Це пункт 5. Там, де записано пропозицію про Державний комітет по земельних ресурсах, записати -"по земельній реформі". Нам потрібен комітет, який забезпечить виконання земельної реформи. А щодо природних ресурсів, то треба створити ціле міністерство.

ГОЛОВА. Шановні товариші! Народний депутат Заєць робить доповнення до пункту 5, щоб зазначити - надаються ділянки не тільки для садівництва, а й для індивідуального будівництва. Слово треба додати. Можна додати? Дописуйте.

Ще: назвати Державний комітет не по земельних ресурсах, а по земельній реформі. Можна змінити? Повторимо, нічого не зміниться.

СИДОРЕНКО М.Я., Голова Держагропрому УРСР. Добрий день, шановні товариші! Я хочу подискутувати щодо назви комітету. Поняття

"земельні ресурси" включає в себе і поняття "земельна реформа". Хіба ми тільки земельною реформою будемо займатися? А все інше, що відноситься до земельних ресурсів? Хто це буде розглядати? Ось тому це більш повна трактовка, і внесено пропозицію прийняти саме таку назву.

ГОЛОВА. Отже, залишається - "земельних ресурсах". Так? Усе, залишили. Це ж не принципово. Комітет буде займатися всім - реформою і ресурсами. Це ж зрозуміло. Ще третій мікрофон. Тільки вже я бачу, що кінця і краю немає.

РУДЕНКО В.М. Леоніде Макаровичу! Справа в тому, що ще один пункт вчора був прийнятий на комісії. Василь Васильович Сухий пообіцяв це підтримати. Була встановлена відповідальність службових осіб за порушення положення про порядок надання та вилучення земельних ділянок у розмірі до однієї тисячі карбованців у судовому порядку. І вчора ця норма була прийнята і не відомо, куди зникла. І Василь Васильович підтверджує, що він підписував учора цей проект.

ГОЛОВА. Де воно ділося? Другий мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився /. Коли доопрацьовували цей документ, то з юристами радилися. Вирішили, що так записувати, як там було, не можна, хоч я й сам брав участь разом з товаришем Сухим у формуванні цього питання. Юристи мені довели, що це неправильно написано. Там не встановлено, хто повинен накладати цей штраф, хто повинен нести відповідальність. Персональної особи немає. Тому правильно

тут записано про те, щоб доручити Раді Міністрів внести конкретні пропозиції з цього питання, і там буде ясно встановлено, хто за що повинен відповідати.

СИДОРЕНКО М.Я. Шановні товариші! Можна відповісти на поставлене депутатом Руденком запитання? Якщо у кожній постанові Верховна Рада буде визначати суми та інше... Увесь порядок виконання постанов Верховної Ради - і правове, і економічне, й інше забезпечення - справа Ради Міністрів. І тому Рада Міністрів разом з Міністерством юстиції, Верховним Судом України вирішать порядок розгляду спірних питань про землю в судовому порядку.

ГОЛОВА. Я все ж таки хочу звернутися до депутатів. Ви хочете, щоб ми приймали з вами не постанови, а інструкції, які б тлумачили і забороняли і прокуратурі, і суду, і будь-кому мати якісь, як то кажуть, рамки своєї дії, - оце так і не інакше. Ну, ми ж домовлялися з вами, що є законодавча, виконавча і судова влади. Давайте будемо керуватися тим.

Напишіть - до якого числа? Тоді так треба поставити: "Раді Міністрів до 15 квітня..." І це буде добре. Все?

Ми колись з цими аграрниками до чого-небудь домовимося чи ні?

Другий мікрофон.

ЗАЛУДЯК М.І., голова Комісії Верховної Ради Української РСР

у питаннях екології та раціонального природокористування /Кременчуцький-Крюківський виборчий округ, Полтавська область /. Шановні народні депутати! Нам треба зробити правку. Ми з вами проголосували 18 грудня 1990 року за постанову Верховної Ради Української РСР про земельну реформу. Цитую пункт 2: "Доручити Раді Міністрів Української РСР в межах існуючих штатів вирішити питання про створення відповідного органу для здійснення земельної реформи". А тепер ми знову з вами вирішуємо - природні ресурси чи земельну реформу? У нас є рішення. Ось воно переді мною у "Відомостях Верховної Ради Української РСР".

ГОЛОВА. Ну і що з цього, як-то кажуть. Ми тоді записали як завдання - створити орган для земельної реформи. Але це не означає, що він має називатися саме так, як ви хочете його назвати.

ЗАЛУДЯК М.І. І там термін є.

ГОЛОВА. Усе є.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Що є? Там немає.

ЗАЛУДЯК М.І. Тобто "земельної реформи". Так, як тут, було записано.

ГОЛОВА. ще раз повторюю. Ми записали, шановні народні депутати, що слід створити орган, який би займався земельною реформою.

А в цьому документі ми називаємо уже той орган. Це зовсім не співпадає. Перший мікрофон - і будемо голосувати.

ПИЛИПЧУК В.М., голова Комісії Верховної Ради Української РСР з питань економічної реформи і управління народним господарством /Жовтневий виборчий округ, Ровенська область/. Якщо не будуть записані санкції за невиконання рішення, то рішення виконуватися не будуть. А відносно розподілу влади на законодавчу, виконавчу і судову, то вони діють в рамках законів і постанов, які ми приймаємо. Верховна Рада має право приймати будь-яке рішення, яке відноситься до компетенції держави. Якщо ми не запишемо про санкції за невиконання постанови і невиконання рішення, то вони не працюватимуть. Вчора це рішення було записане, але вночі десь зникло.

СИДОРЕНКО М.Я. Шановні товариші! Я ще раз наголошую на тому, що тут записано чітко і ясно: "Визначити відповідальність за порушення". Що міняється? Тільки хто визначає? Не Верховна Рада, а Рада Міністрів, згідно зі своїми функціональними обов'язками.

ГОЛОВА. Ставлю на голосування проект постанови. Вже все внесли, все змінили. Прошу проголосувати.

"За" - 248. Приймається.

Я хочу, щоб ми вже після обіду почали працювати над законопроектом.

А зараз я хочу надати слово депутату Хоменку Миколі Григоровичу, щоб він нам зачитав укази, і щоб ми їх затвердили, тому що часу небагато лишилося.

ХОМЕНКО М.Г., керівник Секретаріату Верховной Ради Української РСР /Конотопський виборчий округ, Сумська область /. Шановні народні депутати! Президія Верховної Ради минулого скликання після останньої сесії прийняла чотири укази, а Президія, яка працює нині, в міжсесійний період видала дев'ять указів, які згідно з статтею 106 Конституції Української Республіки підлягають обов'язковому затвердженню на сесії.

Прийняття цих указів обумовлено, насамперед, прагненням запобігти таким явищам, які б могли негативно позначитися на суспільно-політичній обстановці в республіці і могли б призвести до подальшого погіршення умов життя, позначитися на здійсненні громадянами республіки їхніх прав.

Укази, що їх подано на ваше затвердження, вносили зміни, доповнення до тих законодавчих актів, що регулюють сімейні відносини, в тому числі права дитини; захищають права споживачів; встановлюють відповідальність за злочинні дії.

Слід підкреслити, що переважна більшість передбачених цими указами норм спрямована на встановлення пільг для деяких категорій громадян; розширення правових гарантій щодо працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, осіб, звільнених з місць позбавлення волі, гуманізацію процесу відбування покарання, наведення порядку щодо тих громадян, які проходять примусове лікування; радіаційний захист населення тощо.

Прийнято також Указ, яким внесено доповнення до Цивільно - процесуального кодексу, що спрямовані на врегулювання правових відносин релігійних об'єднань з місцевими органами державної влади.

Ось коротко про ті укази, які вручені народним депутатам.

Прохання, щоб Верховна Рада їх затвердила. Дякую за увагу.

ГОЛОВА. Можна голосувати? Третій мікрофон.

БАРАБАШ О.Л. У мене немає заперечень проти тих указів, які приймалися в міжсесійний період Верховної Ради, але виникає запитання: чому була така поспішність з прийняттям деяких указів, наприклад, за 2 чи за 3 дні до відкриття сесії? І, наприклад, такі великі зміни до такого грунтовного, фундаментального законодавчого акту, як Кодекс про шлюб і сім'ю. Мені здається, що над цим документом слід було б попрацювати /це мені казали виборці/, всією Верховною Радою.

Наприклад, я до цього Кодексу вносив поправку і не розумію, чому Комісія у питаннях законодавства і законності, якщо ми приймаємо якісь зміни, не врахувала її. Вона була внесена більше місяця тому.

Якщо ви не заперечуєте, я її зачитаю. Якщо ми розглядаємо зміни, то всі потрібно розглядати. Я пропоную додатково ввести статтю 80 в Кодекс про шлюб і сім'ю: "У разі ухилення одного з батьків від сплати аліментів на весь період розшуку за заявою того з батьків, на утриманні якого знаходяться діти, виплата аліментів припиняється. Відділом соціального забезпечення сплачується допомога в розмірі половини встановленої мінімальної заробітної плати на кожну дитину з наступним відшкодуванням витрат за позовом відділу соціального забезпечення до винної особи у судовому порядку. У разі, коли належна сума аліментів з розрахунку на одну дитину менше половини мінімальної заробітної плати, різницю доплачує

відділ соціального забезпечення за заявою одного з батьків, на утриманні якого знаходяться діти. Відшкодування витрат у судовому порядку здійснюється при наявності вагомих ознак ухилення від матеріального утримання дітей".

Чому така поправка з'явилася зараз? Тому що, наприклад, якщо ухиляється від сплати один із батьків, то сплачується протягом лише двох місяців 20 карбованців на всіх дітей, і потім знову припиняється будь-яка допомога. Ця історія нескінченна. Я розумію, що зараз на слух дуже важко сприймати цю поправку, але я змушений знову порушити це питання, бо і Президія, і комісія не врахували її.

ГОЛОВА. Я бачу, що цьому кінця-краю немає. Ми на слух ваші поправки не можемо голосувати. У вас є відповідні зауваження: чи пропозицію приймати, чи не приймати? Проголосуйте. А якщо ви зараз відкриєте дискусію, то ми з ваших слів нічого не можемо до цього Указу додавати. Не можемо, тому що це потрібно передавати в комісію для аналізу. Значить, тоді я ставитиму питання таким чином: у нас тут є певні закони, не за всі ж разом голосуватимемо. А ставиться, скажімо, Указ Президії про посилення відповідальності за порушення правил торгівлі і спекуляцію - голосуємо. Проходить, не проходить - і все. Ми ж не можемо зараз дискусію влаштовувати навколо указів. Згода? Займайте свої місця, будь ласка. Почекайте, я ж буду називати закон, указ.

Перший мікрофон.

ЄМЕЦЬ О.Л., голова Комісії Верховної Ради Української РСР у правах людини /Центральний виборчий округ, м. Київ/. Леоніде Макаровичу! У мене питання з процедури. Я сумніваюсь, що зараз у залі в більше 2-3 примірників отого пакету указів, який ми маємо приймати. Тому це нічим не відрізняється від прийняття цілого закону на слух. Там цілий пакет законів. І тому я не бачу можливості зараз ось так на слух проголосувати. Це несерйозний підхід. Тому я вважаю, що ці укази повинні бути з висновками комісій, як і кожен окремий закон, законодавчий акт, кожен указ

ГОЛОВА. Шановні депутати, у вас є все це? Немає? Миколо Григоровичу, кажуть, що немає. Тоді знімається питання. Займайте свої місця. Питання з обговорення знімається. Я прошу Комісію у питаннях законодавства і законності разом з іншими комісіями зробити відповідні висновки. Все, закінчили з цим питанням. А щодо процедури, то тут ніхто не голосує.

Тепер ще одне питання. Ви пам'ятаєте, вчора, коли тут доповідали міністри, ми правильно сказали, що нам потрібно створити позабюджетний фонд стабілізації економіки України. І керівники підприємств, і всі депутати підтримали. У вас є проект постанови? Потрібно доповідати? Не потрібно. Є зауваження? Другий мікрофон.

БІЛОУСЕНКО О.Ф., перший заступник голови виконкому Запорізької обласної Ради народних депутатів /Токмацький виборчий округ, Запорізька область /. Шановні колеги! Я в цілому підтримую проект і, як ви пам'ятаєте,

ставив запитання якраз із цього приводу. Але тут не враховані інтереси території, областей. І щоб не трапилося так, як у нас уже трапилося під час формування і затвердження республіканського бюджету /коли ми одержали "ріжки та ніжки" на місцях/, хотів би запропонувати в проекті постанови до пункту 3, в якому записано: "Раді Міністрів УРСР визначити напрями і порядок використання коштів республіканського позабюджетного фонду стабілізації економіки", додати: "При цьому першочергово повинні бути враховані інтереси Рад базового рівня областей, де формуються фінансові ресурси, які будуть використані на створення позабюджетного фонду стабілізації економіки". Тобто, щоб були враховані інтереси обласних Рад базового рівня. Щоб ми після того, як буде створений фонд, не приїхали з протягнутою рукою до Міністра фінансів.

ГОЛОВА. Ви запишіть свою промову, а потім її перечитайте, ви вже тричі повторювали одне й те ж. Це ж все зрозуміло. Будь ласка.

ТЕНТЮК В.П., перший заступник Міністра фінансів УРСР. Уважаемые товарищи народные депутаты! Вами принято два очень важных закона, которые определили территории - это закон по бюджетной системе и закон о местном самоуправлении. Этими законами разделены источники доходов по каждой закрепленной территории. Вы об этом все хорошо знаете. Если мы пойдем по пути определения территории и по стабилизационному фонду, то тогда лучше было бы у нас на Украине образовать княжества. Этого ни в коем случае нельзя делать, потому что есть области промышленные, сельськохозяйственные, а потребность в стабилизации экономики, как говорится,

100

везде очень большая. Если, скажем, на слух принять предложение народного депутата товарища Белоусенко, то в Запорожской области деньги будуть превышать /я имею в виду минимальную необходимость/, он правильно говорит, что деньги не лишние, лишних денег сегодня ни у кого нет - ни у Донецка, ни у Днепропетровска, ни у Харькова, а, скажем, в Западной Украине денег просто не будет. А республиканский бюджет оказать помощь не имеет возможности.

В этом есть смысл и политический, и экономический. Смысл в том, чтобы поддержать отрасли, жилищно-коммунальное хозяйство, городской транспорт, строителей и шахтеров.

ГОЛОВА. Ясно, перший етап суверенітету ми вже пройшли, це

- суверенітет України. Сказали, щоб гроші були переведені в стабілізаційний фонд України, домовилися учора. Сьогодні другий етап суверенітету довести до областей, завтра третій - до районів, до сіл... Є Український стабілізаційний фонд, і суверенна держава має ним розпоряджатись і допомагати... Це є політика, а якщо ви хочете, щоб все було доведено до сіл, то навіщо такий приймати? Тоді хай буде, як є. Третій мікрофон.

101

БАЙРАКА М.М., заступник генерального директора Криворізького металургійного комбінату "Криворіжоталь" імені В.І.Леніна /Дзержинський виборчий округ, Дніпропетровська область /. Леоніде Макаровичу! Шановні депутати! Ні в кого немає сумнівів щодо цього проекту постанови /маю на увазі пункти 1, 2/. Але я пропоную пункт 2 закінчити першим абзацом на сторінці 2. Немає ні в кого сумніву, що 20 процентів суми амортизаційних відрахувань повинні залишитися в республіці. Тому пункт 2 треба закінчити тільки першим абзацом на сторінці 2, а другий абзац зробити третім, і він повинен звучати так: "Провести зарахування на спеціальні рахунки підприємств у банках кошти від викупу трудовими колективами майна державних підприємств і організацій. Спрямувати на цю мету 50 процентів залишків фондів економічного стимулювання за станом на 1 грудня 1990 року ..." Тому, що ці кошти не відраховуються зараз в союзний бюджет, а якщо буде звучати так, як було, то будуть експроприйовуватися гроші з підприємств. А якщо ми будемо зараховувати на спеціальні рахунки в банках для тих підприємств, то це буде всім зрозуміло, що це їхні кошти, але, повторюю, - на спеціальні рахунки... Це перше зауваження.

Друге. Пункт 4 я пропоную закінчити словами:"...і затверджується Верховною Радою УРСР", щоб визначити угоду між Радою Міністрів СРСР і Радою Міністрів УРСР, а потім затвердити і погодити це з Радою Міністрів. Адже можна знову припуститись якихось маніпуляцій, і гроші підуть в інший бік. Я підтримую пропозицію депутата Білоусенка. Нічого особливого в пункті 3 ми не зазначаємо, але наголошуємо, що перш за все повинні бути задовільнені потреби тих територій, де формуються ці кошти. За ці зауваження

102

пропоную проголосувати.

ГОЛОВА. Шановні товариші, зачекайте. Ставлю вам запитання. Якщо в шести областях України структура народного господарства така, що не буде тих коштів, то вони нічого не мають одержувати. Що, ні? /Шум у залі /. Але це окремо, зараз ми про це не говоримо. Йдеться про прийняття проекту постанови. Давайте, дійсно, голосувати по пунктах, воно буде ясніше. До пункту 1 є зауваження? Прошу за нього проголосувати. А далі будемо формулювати.

"За" - 229. Приймається.

Пункт 2, конкретно - по тексту. Правильно, переставити і закінчити першим абзацом. Голосуемо за це. Пропонується логічне завершення пункту. Не проголосований. Шановні товариші! Тут нічого не змінювалося, переставили пункти для того, щоб логічним був документ. Я прошу переголосувати. Зачитайте, будь ласка.

БАЙРАКА М.М. Шановні депутати! Ще раз пропоную пункт 2, щоб закінчився першим абзацом.

ГОЛОВА. Прочитайте його.

БАЙРАКА М.М. Читаю його повністю: "Спрямувати в 1991 році до республіканського позабюджетного фонду стабілізації економіки республіки відрахування в розмірі різниці між нормою внесків на соціальне страхування, що визначено постановою Верховної Ради СРСР..." -і далі за текстом.

103

ГОЛОВА. Так.

БАЙРАКА М.М. "20 процентів суми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів підприємств і організацій усіх форм власності, крім підприємств і організацій агропромислового комплексу; прибуток підприємств і організацій, одержаний від підвищення договірних цін на продукцію /роботи, послуги/ понад встановлені граничні рівні рентабельності".

За це ми маємо проголосувати зараз.

ГОЛОВА. Зрозуміло. Ось за це ми голосуємо. Прошу проголосувати. Все правильно сформульовано. "За" - 245. Приймається. Тепер пропозиція - доповнити.

БАЙРАКА М.М. Пункт 3. Пропоную, щоб він звучав таким чином: "Провести зарахування на спеціальні рахунки підприємств у банках, кошти від викупу трудовими колективами майна державних підприємств і організацій, спрямувавши на цю мету 50 процентів залишків фондів економічного стимулювання за станом на 1 грудня 1990 року без шкоди на виплати винагороди за підсумками роботи за рік".

104

ГОЛОВА. Які є зауваження до цієї пропозиції? Підтримується пропозиція? Прошу за неї проголосувати. Міністерство підтримує.

Не пройшла ця пропозиція. Ще які є пропозиції? Перший мікрофон.

ДЕПУТАТ /не представився /. У меня по статье 3.

ГОЛОВА. Будь ласка.

ПИЛИПЧУК В.М. Шановні депутати! Я направив свої пропозиції Голові Ради Міністрів Фокіну і членам Президії, але вони не дійшли, мабуть, вчасно. Для того, щоб створювати стабілізаційний фонд, треба не дестабілізувати обстановку в колективах і на територіях, треба, щоб джерела були зовсім іншого порядку. Я пропоную 13 додаткових джерел для створення стабілізаційного фонду. Давайте послухаємо їх.

Підняти закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію, що постачається в союзний фонд і інші республіки, до рівня цін Російської Федерації. Там у 1,5 раза ціни вищі.

Впровадити власну митну службу. Це дозволить встановлювати власні тарифи на експортно-імпортні операції. Товарообіг через наші кордони становить близько 50 мільярдів карбованців, а в світі прийнято 4 проценти за експортно-імпортні операції. Це 2 мільярда карбованців.

105

Обкладати митом вивезення товарів, попит яких не забезпечений на внутрішньому ринку, не забороняючи вивезення. У нас вивозиться, наприклад, масло. Встановити митний тариф - 500 процентів - і нехай везуть. До того ж, коли забороняємо, то намагаються купити митника.

Здійснювати обмін валюти іноземним туристами, які прибувають на територію України. У нас близько 1,5 мільйона туристів "валютних", і кожен привозить не менше тисячі доларів. Це - півтора мільярда доларів, і перерахуйте в карбованці.

Замінити тюремне ув'язнення штрафами або ввести альтернативне покарання за хуліганство, вчинення корисливих злочинів і так далі. У нас так: вдарив хтось у ніс - його засуджують на три роки. Він звідти виходить ще гіршим хуліганом. Треба це переглянути. Вдарив по носу - 5 тисяч карбованців штрафу. І казна ціла, і не треба утримувати в'язниці. За скоєння злочину в корисливих цілях - те ж саме.

Роздержавити засоби виробництва та житла і зняти з бюджетного фінансування галузеві міністерства і комітети. За рахунок впровадження власної банківської, грошової системи і збільшення використання - до 100 процентів - позичкового фонду /а ми 50 процентів використовуємо того фонду, що формується на Україні/ ми матимемо ще десь 20 мільярдів. І за рахунок акумуляції на Україні валютної виручки підприємств України і створення на Україні валютного ринку, і виручка за рахунок проведення валютних аукціонів купівлі-продажу валюти і національних грошей.

Оформити емісію, яка допускається іншими республіками, як дебіторську заборгованість Україні. Зняти обмеження на кредитні операції комерційних банків і ввести податки на суму угод для комерційних банків. Створити фондові товарні біржі і зняти з

106

бюджетного фінансування Держпостач, брати податки від прибутків бірж. Сьогодні ми фінансуємо Держпостач з бюджету, а так матимемо ті самі обсяги постачання, але ще й податки від фондових бірж.

Лібералізувати ціни і ввести податки на обсяги реалізації продукції, а не на прибуток. Створити на базі ВДНГ України європейський міжнародний торг-ярмарок і брати податки від продажу.

Допустити емісію грошей на території України відповідно до темпів емісії у Радянському Союзі. У зв'язку з цим, ви знаєте, при однаковому проценті оподаткування сума буде більша, зменшаться асигнування до союзного бюджету на суму компенсації населенню від підвищення цін союзним Урядом. Ми не повинні брати це на свій бюджет, без нас зробили це - і наш бюджет лопнув.

Запровадити транзитний тариф на транспортування нафтопродуктів по нафтопродуктопроводах по нашій території. Націоналізувати союзну власність і збільшити долю перерахування транспортного тарифу - авіа, морського і залізничного - до республіканського бюджету і ввести податки за користування землею.

ГОЛОВА. Дозвольте мені поставити вам лише одне запитання. Ви як голова Комісії з питань економічної реформи і управління народним господарством серйозно вважаєте /я прошу сказати: так чи ні - більше нічого/, що не прийнявши законів, які маємо прийняти

- і про митну службу, і інших, які надають нам такі права - ми можемо на сесії проголосувати за ваші пропозиції?

ПИЛИПЧУК В.М. Я ці пропозиції направив Голові Ради Міністрів. Не можна обдирати підприємства, збільшуючи відрахування, коли не використані інші джерела. Половину із цих пропозицій можна зараз використати, а половину - опрацьовувати надалі.

107

ГОЛОВА. Вже половина, а якщо сядемо за стіл, то залишиться для мишей. Треба вносити реальні пропозиції на основі тих законів, що ми прийняли.

ПИЛИПЧУК В.М. На мій погляд, те, що подано Урядом, -це будь-що, оскільки розраховане на те, щоб обідрати територію або підприємства.

ГОЛОВА. Я не хочу коментувати. Передайте, будь ласка, це Урядові, і нехай Уряд зробить відповідні висновки. Але ж я хочу, щоб народний депутат, тим більше голова комісії, коли виходить на трибуну, керувався нормами і законами, а не тим, що комусь хочеться чи не хочеться. Будь ласка.

БАЙРАКА М.М. Шановні народні депутати! Все, що сказав народний депутат Пилипчук, має рацію, але не сьогодні. Вчора ми з вами ще раз почули, що всі гроші, які вилучаються у нас з підприємств, ідуть - хочемо ми цього чи не хочемо - в Москву. І ми повинні зараз, до перерви, проголосувати.

Одну половину постанови ми з вами проголосували. Ще раз я вам читаю, щоб усім було зрозуміло, пункт 3, щоб ми дійсно прийняли цю постанову сьогодні до перерви. Читаю пункт 3,це раз: "Провести зарахування на спеціальні рахунки підприємств у банках кошти від викупу трудовими колективами майна державних підприємств і організацій, спрямувавши на цю мету до 50 процентів залишків фондів економічного стимулювання за станом на 1 січня 1991 року і 20 процентів коштів, які надходять від викупу майна державних підприємств і організацій за рахунок інших джерел".

Прошу за це проголосувати.

108

ГОЛОВА. Ваш думка? Підтримується.

Шановні народні депутати! Йдеться зараз про принципове питання. Україні потрібні гроші для того, щоб дати людям і компенсації, і все таке інше. Ми вчора про це домовились. А тепер замість того, щоб вирішити це конкретне питання, дехто хоче перевести його в площину загальнополітичних популяцій і якихось думок, які покуть вирішитись через місяць. Для чого ми це робимо? Прошу проголосувати за пропозицію, яку вніс народний депутат, котрий стоїть на трибуні перед вами, і яка підтримується Міністерством фінансів. /Шум у залі /. Оголошується перерва.

109